В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

926-та доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Публічне позиціонування операції ЗСУ в Курській області умовної РФ з боку керівництва НАТО на кінець першого місяця чітко демонструє, що Україна проявляє лідерські якості та має значний потенціал в оперативно-стратегічних діях проти територій, контрольованих путінським режимом. Важливою залишається публічна проблема донесення дискурсу про те, що путінський режим зруйнував власну суверенну державність, коли напав на Грузію в 2008 році, а згодом ще більше загострив ситуацію, напавши на Україну в 2014 році. Ці агресивні дії з боку РФ, згідно з міжнародним правом, відкрили Грузії та Україні право на знищення військових об’єктів та захоплення територій умовної РФ ще з 2008-2014 років. Таким чином, сьогоднішні події є реалізацією міжнародного права та справедливості, адже агресор, який з 2022 року діє як геноцидний, має бути зупинений країнами, що сповідують сучасний Статут ООН.

Україна досягла значних результатів завдяки своїй операції в Курській області, проте подальший розвиток подій залишається важкопрогнозованим. Як передає Укрінформ, про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час зустрічі з журналістами в Осло, повідомляє Reuters.

“Україна досягла значних успіхів у своєму наступі на Курську область РФ, але важко сказати, як розвиватиметься ситуація далі”, – зазначив Столтенберг. “Вони [Сили оборони України] досягли багато чого: взяли під контроль російську територію, завдали втрат російським військам та продемонстрували свою здатність до дій”, – прокоментував він операцію ЗСУ в Курській області.

Втім, Столтенберг застеріг, що війна є непередбачуваною, тому важко сказати, що відбуватиметься далі. “Лише українці можуть приймати важкі рішення, наприклад, де розмістити війська та які військові дії є доцільними в цій ситуації”, – додав генеральний секретар НАТО.

Він також наголосив, що Україна має право на самооборону, включаючи ураження військових цілей на території РФ. Таким чином, виходить, що обмежувати Україну у використанні зброї по військових об’єктах умовної РФ є не лише нонсенсом, а й сприянням агресору в його геноцидних діях, які він культивує як щодо України, так і власного населення.

Публічні маркери:

Україна досягла багатьох результатів у Курській операції – Столтенберг

На стратегічному, а точніше доктринально-концептуальному рівні дипломатії, управлінська стилістика повинна мати авторсько-вольовий дизайн, що поєднує функціональність інституції, як-то МЗС, з харизматичним лідером-управлінцем, який здатний комбінувати класичний дипломатичний бекграунд із новаторськими підходами до реалізації глобальних ініціатив. Зокрема, слід враховувати, що дипломатична сфера постійно розширюється, охоплюючи все більшу кількість міжнародних учасників. Це вимагає не лише розширення кількості управлінських інституцій, а й збільшення координаційно-генеративного комплексу дій всієї сфери. Заміна лідера, який здобув авторитет, повагу та довіру, на фахівця без візіонерського мислення – це не прогрес, а регрес. Дмитро Кулеба, наприклад, своїми діями в Африці досяг рівня візіонера.

Глобальні комунікації сучасної дипломатії та глокальної публічності більше нагадують фестиваль із зонами джаз-експромтів лідерів, які творять на основі універсальних цінностей цивілізації, ніж оркестр під управлінням диригента. Цей простір ініціатив і генеративної дії постійно змінюється, не повторюється і діє на всіх рівнях публічного сприйняття. Хоча всі втомилися, це не час збивати зірок, що мають цивілізаційну перспективу. Ідея створення Міністерства єдності та інших міжнародних сервісів – це не звуження функцій МЗС, а визнання нових глокальних викликів та станів в розвитку людяності, що потребують трансформації управління, протистояння та формування перспектив майбутнього. Потрібно розширювати рух нації, зберігаючи якість і статус лідерів, а не доводити, що “незамінних немає”. Адже така логіка після Д.Кулеби призведе до системних запитань. Інакше – це волюнтаризм, а не поступ цивілізованої нації, що рятує візію мирності, людяності та глокальної безпеки в Європі та світі.

Високий представник Європейського Союзу Жозеп Боррель висловив подяку Дмитру Кулебі за його роботу на посаді міністра закордонних справ України. Як повідомляє Укрінформ, про це він написав у соцмережі X:

«Я говорив із Дмитром Кулебою, щоб подякувати йому за роботу. З моменту мого першого візиту до Києва у 2020 році, нашої спільної місії на Донбасі в січні 2022 року, його участі в кожній Раді ЄС із закордонних справ, відколи Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення, ми багато пережили», – зазначив Боррель.

Кулеба, зі свого боку, подякував Боррелю за дзвінок, спільну роботу та підтримку України:

«Ви були першим колегою, з яким я поговорив 24 лютого 2022 року, найтемнішого ранку в Європі цього століття. І ви завжди були першими, хто втручався і допомагав Україні, коли потрібні були сміливі рішення», – наголосив дипломат.

Ексміністр також додав, що Боррель зробив великий вплив на міцність і довгострокову безпеку Європи, та подякував йому за сміливе керівництво, історичний внесок та дружбу.

Світовий конгрес українців також висловив подяку Дмитру Кулебі за його наполегливу роботу на користь України. Як повідомляє Укрінформ, на своїй сторінці у мережі Фейсбук президент Світового конгресу українців Павло Ґрод зазначив:

“Від імені світової української діаспори, я дякую Дмитру Кулебі за його видатну службу Україні в найтемніші часи. Ваш професіоналізм та рішучість допомогли Україні спинити й дати відсіч російському вторгненню, обʼєднавши демократичні країни на захист України й дотримання заснованого на правилах світового порядку”.

Публічні маркери:

«Боррель подякував Кулебі за його працю на посаді глави МЗС України»

«У Світовому конгресі українців подякували Кулебі за роботу на чолі МЗС»

Дії уряду Віктора Орбана в Угорщині продовжують викликати серйозні занепокоєння в Європейському Союзі, що призводить до ескалації дипломатичних конфліктів і бойкотів на високому рівні. Останні події, зокрема скасування конференції Центрального банку Угорщини, демонструють, наскільки напруженою стала ситуація під час угорського головування в ЄС.

Центральний банк Угорщини планував провести конференцію високого рівня у вересні, яка мала стати важливим міжнародним заходом для фінансових і банківських лідерів Європи. Однак рішення скасувати цей захід, оголошене речником установи Ласло Сентешем, підкреслює серйозність протестів країн-членів ЄС проти дій угорського уряду.

Зокрема, бойкот був викликаний суперечливими кроками Віктора Орбана під час його головування в ЄС, включаючи зустріч із російським президентом Володимиром Путіним, яка стала особливо чутливим питанням для європейських країн, що підтримують Україну у війні проти Росії. Невдоволення лідерів ЄС вилилось у рішення багатьох міністрів фінансів та глав центральних банків не брати участі в заходах під головуванням Будапешта.

Ця ситуація стала прикладом того, як політичні дії окремих лідерів можуть вплинути на дипломатичні й економічні процеси на рівні всього ЄС. Відмова від участі в конференціях та інших заходах в Угорщині підкреслює глибоку розбіжність між підходами Орбана та європейськими цінностями, що в кінцевому підсумку може призвести до подальшої ізоляції Угорщини в Європейському Союзі.

Таким чином, реакція європейських країн на політику Орбана виявилася доволі жорсткою, що демонструє готовність ЄС протистояти будь-яким спробам порушити європейські стандарти і міжнародні принципи, особливо в контексті поточних глобальних викликів.

Публічні маркери:

Центробанк Угорщини скасував конференцію через її можливий бойкот країнами ЄС

Ініціатива міністрів юстиції країн Ради Європи щодо створення спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності керівництва РФ за злочин агресії проти України стала важливим кроком у напрямку міжнародного правосуддя. Підтримка Великої Британії в цьому процесі додає йому вагомості та ресурсної спроможності, що може допомогти прискорити реалізацію цієї ідеї.

Спільна декларація міністрів, ухвалена на засіданні у Вільнюсі, відзначає критичну необхідність створення ефективного трибуналу, який має базуватися на ширшій міжрегіональній підтримці для забезпечення своєї легітимності. Визнання важливості процесу ратифікації Україною Римського статуту МКС свідчить про поступове зміцнення міжнародного правосуддя та сприяння покаранню винних у воєнних злочинах.

Незважаючи на обмеження, з якими стикається МКС у переслідуванні злочину агресії, а також на російське вето в Раді Безпеки ООН, підтримка Ради Європи у створенні спеціального трибуналу відкриває нові перспективи для правосуддя. Важливу роль у цьому процесі відіграють також такі фігури, як Філіп Сендс і Гордон Браун, які активно просувають цей проект у Великій Британії.

Лейбористський уряд Великої Британії під керівництвом Шабани Махмуд закликає до термінових дій, наголошуючи на необхідності влити нову енергію у цей процес, щоб розблокувати механізми створення трибуналу. Також піднімається питання голосування на Генеральній Асамблеї ООН, яке може стати вирішальним кроком до формування консенсусу на міжнародному рівні.

Таким чином, співпраця між країнами Ради Європи, ЄС та іншими міжнародними акторами створює реальні можливості для притягнення до відповідальності російського керівництва за злочин агресії, що стане важливим кроком до відновлення справедливості і правопорядку в міжнародній системі.

Публічні маркери:

«Міністри юстиції країн Ради Європи ухвалили декларацію щодо спецтрибуналу для Росії»

«В уряді Британії хочуть прогресу у створенні спецтрибуналу проти РФ»

Африканський континент стає важливою зоною інтересів для «червоних» режимів, зокрема Китаю, який активно розширює свою присутність та вплив на континенті. Дії КНР спрямовані на зміцнення своїх позицій через економічні, політичні та технологічні важелі, що включають багатомільярдні інвестиції, інфраструктурні проєкти, а також військову допомогу.

Така політика, безумовно, є спробою протистояти домінуванню західних демократій і закріпити вплив режиму Сі Цзіньпіна на глобальному рівні. Це підтверджується й заявами Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, який, виступаючи на Форумі китайсько-африканської співпраці, підкреслив важливість реформи Ради Безпеки ООН та необхідність врахування інтересів Африки. Однак, звернення до континенту як до окремої сили може здаватися спробою зміцнити режимний порядок денний, який часто не відповідає принципам людяності й прав людини.

КНР під керівництвом Сі Цзіньпіна намагається позиціонувати себе як провідного гравця у світовій політиці, зокрема через просування ідей модернізації та економічної підтримки країн Африки. Проте, ця стратегія спрямована на створення залежності африканських країн від китайських ресурсів і технологій, що може поставити під загрозу їхній суверенітет та незалежний розвиток.

Ідеологічна та технологічна платформа Китаю поки не може конкурувати з демократичним світом в питаннях креативності та інновацій. Проте цей виклик ще потрібно організувати на глобальному рівні, щоб не допустити посилення «червоних» режимів. Як видно з оголошених планів, Китай використовує Африку як інструмент для зміцнення свого глобального впливу, що вимагає ретельної протидії з боку демократичного світу, який має спрямувати зусилля на підтримку незалежності та розвитку людяності на всіх континентах.

Публічні маркери:

«Гутерреш обурений, що Африканський континент досі не має постійного місця у Радбезі ООН»

«Сі Цзіньпін пообіцяв надати країнам Африки понад $50 мільярдів допомоги упродовж трьох років»

«У Пекіні розпочався саміт лідерів Китаю і країн Африки»

Останні дії державних інституцій США щодо припинення інформаційних атак і дезінформаційних кампаній, організованих путінським режимом, є важливим етапом у боротьбі з комунікаційно-контентним теророром, кібер-тероризмом і цифровою агресією. Конфіскація інтернет-доменів, які використовувалися центрами генеративних дій уряду РФ для зловмисного впливу на вибори в США, демонструє рішучі, але не досить адекватні кроки у протидії цьому явищу. Крім того, викриття медіакомпаній, фінансованих російськими державними ЗМІ для створення контенту, спрямованого на дестабілізацію внутрішніх процесів у США, підкреслює масштабність цієї  комунікаційно-контентної агресії, яка має потенціал геноцидності.

Ця ситуація підтверджує потребу в нових міжнародних підходах до кодифікації злочинів на глобальній когнітивно-ментальній арені, особливо коли вони пов’язані з вербальною агресією, брехнею, ненавистю та зневірою. Така комунікаційно-контентна агресія має бути прирівняна до злочинів агресії на міжнародному рівні, і це стосується не лише державного керівництва, але й груп та окремих осіб, які поширюють дезінформацію і руйнують демократичні принципи.

Особливо важливо враховувати контекст глобальної геноцидної агресії путінського режиму, яка зачіпає не тільки Україну, а й Європу, США та інші країни. Тому боротьба з кібер-агресією має бути інтегрована в більш широку стратегію протидії гібридним війнам, що включає інформаційні та когнітивно-ментальні аспекти.

Публічні маркери:

«У США заблокували десятки фейкових медіа з російською пропагандою»

«Russia Today витратила майже $10 мільйонів на створення у США «дружнього» до Кремля контенту»

«У США звинувачують шістьох росіян у кібератаках проти України та країн НАТО»

«Британія та США погодилися включити керівника «Росатому» до санкційного списку – ОП»

«Дуров зізнався, що затримання у Франції стало для нього несподіванкою»