В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

932–га доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Парадокс сучасного світу полягає у контрасті між закликами до визнання історичних геноцидів і пасивністю або навіть підтримкою сучасних агресорів, що розширяють формати геноциду. Ситуація навколо депортації кримських татар у 1944 році, яку Україна намагається визнати геноцидом на міжнародному рівні, підкреслює важливість осмислення та засудження історичних злочинів такого масштабу і намагання знайти рецепт недопущення сучасних геноцидів.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Чеському Сенаті закликав до такого визнання, що є кроком до відновлення історичної справедливості та підтвердження солідарності з кримськотатарським народом, який зазнав жахливих страждань тоді і зараз.

Сьогодні агресія продовжується — глобальна геноцидна агресія РФ проти України триває вже понад 900 днів. Вона включає не лише військові дії, а й інформаційну війну та культурну агресію-пропаганду. На кінофестивалі в Торонто рішення не скасовувати показ російського пропагандистського фільму “Росіяни на війні” стало болючим нагадуванням про те, як легко світ сприймає або ігнорує брехню й маніпуляції, навіть коли йдеться про агресорів, що знищують суверенну державу та її народ.

Організатори кінофестивалю заявили про захист демократичних цінностей свободи слова й творчості, однак це викликає питання щодо відповідальності за просування фільмів, які можуть служити інструментом пропаганди, виправдовуючи путінську геноцидну агресію. Публічна пастка сучасної ідентичності – люди культури захищають геноцид, прикриваючись фразами про свободу та творчість.

Генеральний консул України в Торонто Олег Ніколенко чітко висловив своє розчарування, підкреслюючи, що російська пропаганда не повинна плутатися зі свободою слова, особливо в контексті війни, де демократія та права людини піддаються реальним атакам.

Цей парадокс демонструє, як сучасний світ може одночасно визнавати геноцидні злочини минулого і водночас толерувати або навіть сприяти пропаганді, яка підтримує сучасні геноцидні дії. Ігнорування таких загроз створює виклики та ризики наближення геноциду загалом для глобальної спільноти, оскільки не лише історична правда, а й реальна навала сучасного зла вимагає рішучого та колективного протистояння.

Публічні маркери:

«Стефанчук закликав чеський Сенат визнати депортацію кримських татар у 1944 році геноцидом»

«Канадський кінофестиваль відмовився скасувати показ російського пропагандистського фільму»

«Байден, Трамп і Гарріс узяли участь у спільному заході з нагоди роковин терактів 11 вересня»

Кримська платформа продовжує бути ключовим міжнародним майданчиком, що фокусується на деокупації Автономної Республіки Крим та відновленні прав і свобод його мешканців, а значить й інших народів, що окуповані путінським режимом. Останні висловлювання світових лідерів, таких як президент Туреччини Реджеп Ердоган та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, ще раз підкреслюють важливість міжнародної солідарності у справі визволення Криму. Позиція Мелоні, яка чітко наголосила на неприпустимості путінської пропаганди щодо «російського Криму», демонструє, що світ починає більш активно протидіяти історичним фальсифікаціям і генеративній пропаганді, яка живить геноцидні агресивні дії путінської умовної РФ.

Мелоні відзначила, що незаконна окупація Криму є грубим порушенням міжнародного права та принципів Статуту ООН, який забезпечує мирне співіснування держав. Ці дії Кремля зневажають право народів на ідентичність і свободу, і навіть через десять років з моменту окупації, світ має продовжувати боротися з цим наративом. Це яскравий приклад того, як фальсифікація історії та маніпуляції з фактами дозволяють путінському режиму здійснювати глокальну геноцидну агресію не лише проти України, а й проти світової спільноти загалом.

Технології поширення штучної історії та пропагандистських наративів є серйозною загрозою для глобальної безпеки. Такі методи ведуть до розмивання кордонів між правдою і брехнею, створюють підґрунтя для розлюднення та дегуманізації суспільств, на що неодноразово вказувала українська сторона. Путінська окупація Криму перетворила півострів на плацдарм для здійснення військових атак на цивільне населення України, що є ще одним злочином проти людяності.

Мелоні також підкреслила важливість єдності міжнародної спільноти у наданні Україні допомоги для захисту її суверенітету та свободи. Це вказує на те, що подальша підтримка України є ключовим чинником для відновлення миру в Європі. Тож, Кримська платформа продовжує відігравати вирішальну роль у справі повернення Криму та розвінчання міфів, які РФ намагається нав’язати світовій спільноті.

Ця боротьба за правду та протидія російській пропаганді є не лише питанням територіальної цілісності України, а й захистом універсальних цінностей людяності, справедливості та свободи.

Публічні маркери:

«Мелоні підтримала саміт Кримської платформи: Ми повинні знати, як протистояти пропаганді РФ»

«СБУ викрила колаборанта, який технічно забезпечує поширення російської пропаганди на сході України»

Умєров: Крим – ключове поле бою за свободу України

«Зурабішвілі на Кримській платформі: Україна зруйнувала образ всемогутньої російської армії»

«ЄС непохитно підтримує територіальну цілісність України – фон дер Ляєн»

«Макрон підтримав саміт Кримської платформи»

«Повернення Криму Україні є вимогою міжнародного права – Ердоган»

«Зеленський: Європа стала мішенню для Росії, коли Путіну здалося, що він може вкрасти Крим»

«Зеленський: Формула миру – це план повернення Криму й відновлення прав кримськотатарського народу»

Останні події, зокрема візит Державного секретаря США Ентоні Блінкена до Києва, демонструють певну невизначеність у відповідях ключових міжнародних гравців на глобальну геноцидну агресію путінізму. Блінкен, хоча й активно слухав українське керівництво, уникав обіцянок, що підсилює відчуття обережності у міжнародних партнерів щодо більш рішучих дій, зокрема надання далекобійної зброї для ударів по РФ.

Тим часом, загроза путінської агресії охоплює не лише Україну, а й східні кордони Європи. Латвія, що стала жертвою інцидентів із російськими безпілотниками, порушила питання агресії на рівні НАТО, однак реакція Альянсу досі виглядає недостатньо активною. Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня підкреслила, що їхні можливості щодо захисту обмежені, і хоча пріоритет зараз надається Україні, Латвія також шукає способи підвищити ефективність власних оборонних систем.

Однак серйозні виклики постають і перед іншими європейськими країнами. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус попереджає про можливість нападу Путіна на саму Німеччину через декілька років, хоча вже зараз путінізм активно підриває німецькі структури через економічний і політичний вплив, а також пропаганду. Проросійські партії, які впевнено захоплюють владу в деяких регіонах Німеччини, є прямим наслідком цього впливу.

Ситуація, що розгортається в умовах глобальної геноцидної агресії, ставить під загрозу не лише Україну, а й всю Європу, зокрема її принципи, міжнародне право та самі основи стабільності. Політичні діалоги та стримані дії з боку міжнародних лідерів часто виглядають недооцінкою реальної загрози. Мелоні, Сіліня та інші лідери, які публічно визнають критичність ситуації, наголошують на необхідності об’єднаних зусиль для боротьби з путінською агресією.

Однак реальність вимагає більш рішучих і практичних кроків на рівні міжнародних організацій, таких як НАТО, оскільки поточна стратегія стримування та обмежених санкцій може бути недостатньою для протидії довгостроковій загрозі, яку становить путінізм.

Публічні маркери:

«Оборонно-промислова база України зросла вшестеро завдяки інвестиціям – держсекретар США»

«Блінкен розповів про зустрічі в Києві: Йшлося про далекобійні удари та ситуацію на фронті»

«Рух України в НАТО є незворотним – Блінкен»

«Далекобійна зброя та стратегія наближення миру: Зеленський зустрівся із Блінкеном і Ламмі»

«Порушення Росією повітряного простору країн НАТО є тестом на рішучість і єдність – Сибіга»

«Латвія порушила питання російських дронів на своїй території на рівні НАТО – прем’єрка»

«Міністр оборони ФРН: Росія зможе напасти на країну НАТО за кілька років»

«МЗС Британії викликало тимчасового повіреного у справах Ірану через постачання Росії ракет»