В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

934–та доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Литва на геостратегічній мапі світу лідирує з ініціативою встановлення стратегічного курсу на перемогу України. Ми додаємо до цього концепцію справедливої перемоги, яка передбачає не лише звільнення окупованих територій, а й покарання винних та відшкодування втрат жертвам агресії. Це потрібно Україні не лише для її власного добробуту, а й для забезпечення мирної та людяної перспективи для всього світу, який сповідує міжнародне право та Статут ООН. Ситуація склалася так, що прагнення миру без перемоги України означає капітуляцію перед путінізмом та його глобальною геноцидною агресією проти світового порядку.

Перебіг війни та єдність міжнародної спільноти у підтримці України є ключовими чинниками для гарантування безпеки не тільки в Європі, а й в Індо-Тихоокеанському регіоні. Як передає Укрінформ, про це заявив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, повідомляє Delfi. Він підкреслив важливість лідерства США у забезпеченні військової та політичної підтримки України, яка продовжує боротися проти російської агресії.

“Принципово важливим залишається лідерство США у забезпеченні військової та політичної підтримки України, яка бореться проти агресора. Ми не можемо сумніватися, що біля Покровська триває боротьба не лише за Україну, але й за свободу всього демократичного світу”, – заявив Ландсбергіс.

Міністр також зазначив, що хід війни та згуртованість міжнародної спільноти у підтримці перемоги України є ключовим фактором для забезпечення стабільності та безпеки у Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні. “Перемога України має стати стратегічним пріоритетом для усіх нас”, – додав Ландсбергіс.

Публічні маркери:

«Перемога України має стати стратегічним пріоритетом – МЗС Литви»

«Далекобійна зброя та більше санкцій проти Росії – глава МЗС Литви про стратегію перемоги для України»

«Зеленський пояснив, чому хоче представити «План перемоги» Байдену, Гарріс і Трампу»

Путінська пропаганда та її глобальні агресії в комунікаційно-контентній сфері продовжують загострювати ситуацію на міжнародній арені. Псевдомедійність таких платформ, як RT та “Россия сегодня”, що вже тривалий час використовуються Кремлем як інформаційна зброя, нарешті отримує належне визнання серед світових лідерів. Це добре, хоч і запізніло.

Проблема в тому, що ці глокально-геноцидні агресії не обмежуються лише геополітикою чи виборами. Вони зачіпають глибші рівні — антропологічний, когнітивний і ментальний. Путінізм, використовуючи інструменти дезінформації, брехні, ізоляціонізму та ненависті, нав’язує розлюднення цілих спільнот. Це геноцидна агресія, яка, маскуючись під гібридний месіонізм, насправді є новаційною формою окупації варварів та терористів.

Нові санкції США проти російських медіагруп, зокрема “Россия сегодня”, RT та їхніх керівників, є важливим кроком у протидії цьому глобальному впливу. Важливо, що тепер США, Британія, Канада та інші партнери визнають роль російських медіа не лише у поширенні дезінформації, а й у фінансуванні російської армії, що є прямою загрозою для України.

Державний секретар США Ентоні Блінкен прямо вказав на співпрацю RT з російською розвідкою, яка використовує медіаресурси для глобальних операцій впливу та краудфандингу на підтримку військових дій РФ. Це не просто медіаканал, а розвідувальна операція, націлена на підрив демократичних процесів по всьому світу.

Канада, зі свого боку, рішуче засуджує діяльність RT та інших проросійських ресурсів, які ведуть інформаційні операції, підривають критичну інфраструктуру та знижують підтримку України на Заході. Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі наголосила на тому, що дії RT виходять далеко за межі журналістських стандартів, і є частиною ворожої кібернетичної та психологічної війни.

Світова спільнота має визнати, що комунікаційно-контентні агресії Путіна є не менш загрозливими, ніж фізичні військові вторгнення. Безперервні атаки в інформаційному полі створюють нові форми геноцидної агресії, які загрожують глобальному порядку і вимагають негайної та комплексної протидії на всіх рівнях – політичному, інформаційному, антропологічному та ментальному.

Публічні маркери:

«США наклали санкції на медіагрупу “Россия сегодня” та Кисельова»

«У США є докази участі RT в операціях російської розвідки – CNN»

«Блінкен: RT збирає гроші на фінансування армії Росії»

«Глава МЗС Канади: Ворожі дії RT виходять далеко за межі легітимних медійних організацій»

«У США чотирьох «борців за права афроамериканців» визнали винними у зв’язках з Росією»

«У Франції нарахували десятки інформаційних атак на Олімпіаду-2024»

«Італія прагне допомогти Україні розвинути свій вплив через культуру – посол»

«У США є докази участі RT в операціях російської розвідки – CNN»

Зустріч між Джо Байденом і Кіром Стармером стала важливим сигналом для світу, підкреслюючи непохитну підтримку України, особливо на фоні нових погроз від держав, що підтримують геноцидну агресію РФ, таких як Іран, Північна Корея та Китай. Визнання того, що РФ отримує летальну зброю від цих країн, свідчить про глобальні масштаби протистояння та необхідність більш рішучих дій демократичної міжнародної спільноти.

Маємо формувати дискурс щодо України як донора глобальної безпеки, де важливо підкреслити, що Україна не прохач міжнародної допомоги, а країна, яка активно захищає світ від подальшої експансії путінізму та його геноцидних загроз. Українські військові, борючись за свою територію, фактично захищають основні принципи демократії, міжнародного права та цивілізаційних цінностей, що робить Україну не просто отримувачем допомоги, а ключовим елементом світової безпеки.

Підтримка військовою технікою та всіма можливими ресурсами має розглядатися не як акт благодійності, а як стратегічне інвестування у світовий порядок, в якому Україна вже виступає як щит від глобальної дестабілізації, яку провокує путінізм.

Публічні заяви на цю тему важливі, але має бути публічна інтрига сили партнерів України та практичні дії повинні бути підтверджені реальними військовими рішеннями та озброєнням. Країни демократичного світу повинні пришвидшити свої дії, розуміючи, що Україна не просто захищає себе, а й забезпечує стабільність у Європі та за її межами.

Постійна робота з дискурсом про Україну як донора безпеки може посилити тиск на союзників, спрямований на швидке ухвалення рішень щодо надання всіх видів конвенційної зброї, і акцентувати увагу на ролі України в захисті демократичних цінностей та стабільності глобальної системи безпеки.

Публічні маркери:

«Байден і Стармер на зустрічі підтвердили непохитну підтримку України»

«США і Британія обговорюють дозвіл Україні бити по РФ ракетами Storm Shadow – Bloomberg»

«Сибіга та Сікорський говорили про далекобійну зброю та збиття Польщею ракет РФ у небі України»

«На зустрічі Байдена й Стармера не очікується заяв щодо ударів по Росії – Білий дім»

«Україні треба дозволити далекобійні удари по цілях у РФ – Трюдо»

В умовах чергових глобальний погроз з боку Кремля міжнародна спільнота має реагувати чітко і активно, кожен лідер – персонально, представляючи свою країну та її суспільство. Така реакція допоможе продемонструвати диктаторові, що його шантаж не матиме впливу, а спроби реваншу, який Кремль сподівається здійснити на глобальному рівні, будуть зустрінуті з жорсткою відповіддю. Цей реванш може підтримуватися силами позацивілізаційних гравців, таких як Китай, Іран, Північна Корея та, можливо, Індія, які мовчазно спостерігають за ситуацією.

Як зазначив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, саме Путін розпочав війну в Україні, і тільки він може її зупинити, припинивши агресію. Його заява чітко вказує на відповідальність Росії за конфлікт і підкреслює право України на самооборону. Відповідь на погрози Кремля полягає не тільки в словах, а й у рішучих діях міжнародної спільноти, що підтримує Україну на полі бою.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також наголосив, що погрози Путіна є радше ознакою важкого становища російських військ на фронті. Захід має сприймати ці погрози як аргумент для подальшої допомоги Україні, зокрема щодо надання більшої кількості зброї, що дозволить ефективніше захищати не тільки українське небо, а й кордони сусідніх країн, таких як Польща.

Європейський Союз також не змінить свою позицію під тиском погроз Кремля. Як зазначив речник ЄС Пітер Стано, агресія Путіна спрямована не тільки проти України, а й проти всієї західної демократичної спільноти. Саме тому підтримка України, включно з військовою допомогою, буде продовжена до повного припинення російської агресії.

Цей чіткий і рішучий дискурс міжнародних лідерів підкреслює, що загрози та шантаж з боку Кремля не змінюють стратегічного курсу, а стимулюють країни діяти швидше та рішучіше. Україна виступає як країна, що захищає свою територію і водночас – як ключовий елемент глобальної безпеки, то ж світ повинен відповідати на загрози Кремля не спостереженням, а домінуванням у міжнародній арені, підтримуючи Україну всіма доступними засобами.

Публічні маркери:

«Прем’єр Британії відповів Путіну на погрози про війну Росії з НАТО»

«Туск не радить Заходу «робити драматичні висновки» із погроз Путіна»

«Погрози Путіна не вплинуть на позицію ЄС щодо використання Україною західної зброї – Стано»

«У Берліні взяли до уваги заяву Путіна про втягування НАТО у війну»

У взаєминах України та Польщі спостерігаються складні процеси, пов’язані з політичною кон’юнктурою в Польщі, що особливо проявляється на фоні наближення зимового періоду та необхідності посилення підтримки України в умовах глобальної загрози з боку антицивілізаційних режимів. Польща продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні України логістичною підтримкою, зокрема через створення військових хабів для постачання озброєння, яке вже більше двох років перетинає польську територію. Важливо зазначити, що Польща передала Україні майже 400 танків та 10 літаків, що підкреслює її важливу роль у підтримці обороноздатності України.

Поява спільного центру НАТО-Україна в польському місті Бидгощ (JATEC), затвердженого на саміті НАТО у липні 2024 року, є важливим кроком у інтеграції України в Альянс. Центр сприятиме покращенню взаємосумісності та обміну досвідом між українськими та союзними силами. Польща, активно підтримуючи цей проект, продовжує відігравати значну роль у прискоренні вступу України до НАТО.

Однак, попри значну роль Польщі, певні затримки спостерігаються у фінансуванні «чеської ініціативи» щодо закупівлі артилерійських снарядів для України, у якій Німеччина вже надала найбільші суми. Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський визнав ці затримки, пояснюючи їх юридичними труднощами, але підтвердив наміри країни виділити кошти для цієї ініціативи.

Попри ці політичні та економічні труднощі, Польща розглядає можливість передачі Україні нової військової техніки, зокрема винищувачів МіГ-29, що свідчить про продовження глибокої військової співпраці між країнами.

Публічні маркери:

«Gazeta Wyborсza: Польща не фінансує “чеську ініціативу” з купівлі снарядів для України»

«Сікорський визнав затримки з фінансуванням “снарядної” ініціативи для України»

«Польща виділить €100 мільйонів на чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів для ЗСУ»

«Варшава запропонувала Києву понад €100 мільйонів позики на ремонт військової техніки»

«Польща розглядає передачу Україні літаків МіГ-29 у наступних пакетах допомоги – Сікорський»