В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

966 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Путінська РФ знайшла союзника у глокальній геноцидній агресії. Це режим Кім Чен Ина у КНДР. У координації з КНДР, за погано прихованої підтримки Пекіна й Тегерана, Кремль намагається вийти на новий виток агресивного наступу в Україні.

Дипломатичні зусилля адміністрації Байдена на тлі зростання активності позацивілізаційних сил можуть мати електоральний образ примирення. Водночас, оцінка цих сил з боку демократичного світу є неадекватною, і це може призвести до втрати часу до того моменту, коли США почнуть діяти рішуче та наступально, як вони це вміють і здатні. Занурення путінізму в практики варварства, зокрема через показові страти військовополонених, демонструє світові просту істину: РФ остаточно відмовилася від статусу сучасної держави, перетворившись на режим терору як для власного населення, так і для країн, що досі вважають її міжнародним гравцем і партнером. Ці помилкові уявлення можуть стати екзистенційно-катастрофічними.

За даними української розвідки, громадяни КНДР входять до складу окремих підрозділів ЗС РФ, і їх чисельність становить близько 3 тисяч осіб. Зокрема, північнокорейські військові зафіксовані в Брянській та Курській областях, і не виключена їхня участь у бойових діях поблизу населених пунктів Суджа та Курськ. Раніше повідомлялося, що РФ сформувала “особливий бурятський батальйон”, укомплектований громадянами КНДР, і 18 військових уже втекли.

США висловлюють занепокоєння через участь військових КНДР на боці Росії, однак наразі не мають незалежних підтверджень цьому факту. Речник Держдепу Метью Міллер підкреслив, що така взаємодія свідчить про новий рівень відчаю РФ, яка зазнає значних втрат. Радник президента США Джон Кірбі зазначив, що РФ втрачає понад тисячу військових щодня впродовж останніх місяців, що є історично високим рівнем втрат у сучасному конфлікті.

США також звернулися до Північної Кореї із закликом припинити дії, що підвищують ризик конфлікту, після того, як КНДР підірвала дороги, що з’єднували її з Південною Кореєю.

Кремль, ймовірно, використовує угоду про стратегічне партнерство з КНДР для формування компенсаційних сил та забезпечення охорони кордонів, що дозволяє Путіну уникати мобілізації.

За даними Офісу генпрокурора України, протягом 2024 року зросла кількість страт українських військовополонених, що підтверджує цілеспрямовану політику держави-агресора.

Публічні маркери:

«У розвідці підтвердили, що Росія залучила до війни проти України військових із КНДР – джерело»

«Штати стурбовані повідомленнями про залучення військових КНДР на боці Росії»

«США звернулися до Північної Кореї після підриву прикордонних доріг»

«ISW: Північнокорейські військові дозволять Путіну уникати мобілізації»

«Генпрокурор: Кількість страт українських військовополонених зростає, це – свідома політика РФ»

Поточна ситуація в міжнародних відносинах демонструє зростаючий дипломатичний цинізм і втому, що відображається в діях США та інших західних країн. Заява заступниці речника Пентагону Сабріни Сінгх про те, що конфлікти в Україні та на Близькому Сході – це «різні війни», підкреслює розбіжності у підходах до підтримки цих двох регіонів. Сполучені Штати надають Ізраїлю більш конкретну військову допомогу, як-от систему перехоплення THAAD, у той час як Україна не отримує такого захисту, попри постійні ракетні та дронові атаки з боку Росії.

Ця позиція відображає певну стратегію Вашингтона – уникати надмірного втягування у різні конфлікти та балансувати свої дипломатичні й оборонні зобов’язання. Хоча президент Джо Байден неодноразово називав агресорів, що атакували Україну та Ізраїль, терористами, така риторика може маскувати глибшу втому від екзистенційного протистояння і пошук політичних шляхів для зменшення напруженості через дипломатичні домовленості, що є неадекватним геостратегічній ситуації посилення позацивілізаційних сил.

Крім того, загроза західної втоми від підтримки України стає дипломатично помітнішою. Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен вказала на те, що деякі західні держави почали розглядати можливі варіанти припинення вогню, навіть коли значна частина українських територій залишається під тимчасовою окупацією умовної путінської РФ. Вона також наголосила на тому, що протистояння на Близькому Сході відволікає увагу і ресурси, що посилює ризик послаблення підтримки України.

Зростання кількості Starlink на російських позиціях також викликає занепокоєння, оскільки це ускладнює для українських військових проведення операцій на лініях бойового зіткнення. РФ, попри санкції, знаходить способи отримувати доступ до цих новаційно-цивілізаційних технологій, що створює глобальні виклики для українських сил. Загалом, ситуація вказує на екзистенційні геополітичні реалії в захисті України та Ізраїлю.

Публічні маркери:

«США пояснили, чому не збивають ракети над Україною, як над Ізраїлем»

«Глава МЗС Фінляндії про втому Заходу від війни в Україні: Вона реальна і зростає»

«Терміналів Starlink у росіян стає все більше – військовий експерт»

Катування військовополонених та знищення культурної спадщини є невід’ємними аспектами геноцидної агресії путінізму, який поширює цей стиль насильства глобально. Саме ці аспекти мають бути донесені до міжнародних партнерів України, оскільки вони ще не повністю усвідомлюють масштаб і характер сучасного протистояння, яке не можна класифікувати як звичайний конфлікт чи кризу.

Інформація, що українська делегація, до складу якої входили представники бригади «Азов», відвідала штаб-квартиру НАТО в Брюсселі для обговорення порушень Росією міжнародного гуманітарного права стосовно військовополонених, підкреслює критичність цього питання на міжнародній арені. Зустрічі з керівництвом НАТО підкреслили систематичні тортури, яких зазнають українські полонені в Росії, що становить серйозне порушення Женевських конвенцій.

Поряд із питанням поводження з військовополоненими, знищення культурної спадщини України також повинно стати головним на міжнародних переговорах, включаючи конференцію з відновлення України, заплановану в Римі у 2025 році. Європейські органи вже ухвалили резолюцію, яка закликає до відшкодування Росією збитків, завданих культурним об’єктам, і підтримки місцевих та регіональних органів влади України у процесі фіксації та подання заяв до Реєстру збитків.

Ця стратегія є важливою для підвищення уваги до руйнувань, що мають геноцидний характер, спрямованих на стирання історичної та культурної ідентичності України.

Публічні маркери:

«Бійці «Азову» розповіли у штаб-квартирі НАТО про власний досвід перебування у полоні РФ»

«Руйнування культурної спадщини України: Конгрес місцевих влад Ради Європи ухвалив резолюцію»

«Точицький: Руйнування культурної спадщини – це цілеспрямована політика знищення української ідентичності»