В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

987–ма доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

 Застереження Естонії щодо путінської умовної РФ є найбільш адекватними на тлі загрози трампізму, що може невдовзі отримати повноту влади у США — з контролем і в Сенаті, і в Палаті представників Конгресу. Розумні, талановиті та творчі діячі мають і можуть врятувати світ, як вони вже й роблять.

Будь-які вимоги щодо припинення війни в Україні мають бути адресовані виключно Росії, а будь-які розмови про поступки Москві є небезпечними, заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна. Тсахкна підкреслив, що дедалі частіше звучать заклики до миру. За його словами, це небезпечна тенденція, яка свідчить про хиткість впевненості Заходу в собі. “Наші коливання або навіть найменші натяки на поступки лише підштовхують Росію продовжувати свій агресивний курс”, — наголосив він. Тсахкна навів приклад Мюнхенської угоди, яка, поступившись агресору, лише відтермінувала початок світової війни. Нині світ знову опинився на порозі “моменту, схожого на 1938 рік”, але помилок того часу ще можна уникнути. “Мюнхенські рішення 1938 року мають бути застереженням про те, що поступки агресору та прагнення миру за будь-яку ціну не принесуть міцного миру. Спроби купити стабільність, згодовуючи агресору свободу інших країн, призведуть до катастрофи, адже апетит агресора лише зростає”, — зазначив естонський міністр. Тсахкна підкреслив, що наразі немає жодних ознак відмови Путіна від імперіалістичних цілей, і найменші натяки на можливі поступки чи передачу українських територій є вкрай небезпечними — апетит агресора тільки зросте, і він зможе відновити сили для продовження кровопролиття.

В цей же час прозвучала позиція міжнародної спільноти – більше ста діячів західних країн у відкритому листі закликали не укладати угоду з РФ ціною інтересів України. Вони вважають, що у випадку обрання Трампа його адміністрація може нав’язати угоду з Москвою, яка шкодитиме Україні та європейській безпеці. Альтернативою є продовження політики стагнації у разі президентства Камали Гарріс, що також негативно вплине на українські перспективи. Фаталізм ключових європейських урядів щодо перемоги України, орієнтованих лише на зміцнення оборони НАТО, може стати вирішальним чинником усередині блоку і послабити його, наголошується у листі.

В аналогії з Мюнхенською угодою 1938 року, підписанти зазначають, що “хибний мир”, досягнутий за рахунок згоди на розчленування суверенної держави, лише призведе до ще масштабнішої війни. Вони наголошують на існуванні третього шляху — допомоги Україні вистояти і перемогти. Цей шлях полягає в об’єднанні країн НАТО, готових посилити військову та фінансову підтримку Києва і підтвердити свою відданість суверенітету України в межах, визнаних міжнародним правом, під ясною стратегією перемоги.

Підписанти нагадують, що міф про невідворотність перемоги РФ — хибний, оскільки Москва не зможе підтримувати свої військові зусилля на поточному рівні після 2025 року через критичне виснаження ресурсів. Під час саміту НАТО союзники підписали “Ukraine Compact” — документ, що об’єднує країни, які зобов’язалися підтримувати Україну, в єдину архітектуру для підтримки Києва.

Публічні маркери:

«Глава МЗС Естонії: Розмови про поступки Росії загрожують катастрофою для всіх»

«Понад 100 західних діячів закликали убезпечити Україну від «мюнхенської змови»

Дії ФБР із створення командного пункту для реагування на загрози державності під час виборів у США свідчать про посилення протидії зовнішнім і внутрішнім онлайн загрозам, спрямованим на дестабілізацію американського суспільства. Системна глокальна агресія колективного путінізму, що включає РФ, КНР, Іран та інших сателітів й проксі-угрупувань, активно використовує контентні та комунікаційні операції та кібератаки для підриву демократичних процесів та інститутів США. Ці геноцидні агресії, спрямовані не на підтримку певного кандидата, а на радикальне загострення внутрішніх конфліктів, зниження довіри до виборчої системи та загальну дестабілізацію державності як демократичного атрибуту цивілізаційності.

За словами представників ФБР, у командному пункті об’єднані спеціалісти з різних агенцій, зокрема для моніторингу кібератак, актів насильства та шкідливого іноземного впливу. Зокрема, розслідування виявили декілька операцій дезінформації з боку РФ та КНР, що включали створення фейкових новин, маніпуляційних відео та акаунтів у соцмережах. Така діяльність доводить, що агресія проти США є частиною більш масштабної стратегії, яка спрямована на підрив довіри громадян до своїх державних інститутів.

Ця ситуація вказує на необхідність створення стійких систем безпеки в рамках міжнародних союзів, таких як НАТО. Загроза, яку несуть позацивілізаційні сили, є не локальною, а глобальною, що потребує комплексної, антропологічно-когнітивної та ментальної безпеки для всього людства.

Ситуація із втручанням позацивілізаційних сил у вибори США через дезінформаційні, кібернетичні та глокальні агресивні методи відображає ширший спектр викликів для державності та глобальної стабільності. Прецедент створення ФБР командного пункту для захисту виборів підкреслює важливість комплексного, міжвідомчого підходу до національної безпеки у відповідь на загрози, що виходять за межі традиційного війська та спрямовані на руйнування демократичних інститутів.

«Колективний путінізм», як ідеологія деструктивної сили, об’єднує не лише Росію, а й такі країни, як Китай, Іран, КНДР та їхні проксі-організації, які прагнуть підірвати державність США, посіяти розбрат серед громадян і ослабити довіру до виборчих процесів. Ця діяльність проявляється через дезінформацію, штучно створюючи образ «незаконних» виборців або фальсифікацій, кіберзагрози, акти фізичного та психологічного насилля.

Такий підхід потребує переосмислення методів захисту на державному та міжнародному рівнях, зокрема, через інтеграцію антропологічно-когнітивних та ментальних компонентів безпеки, що забезпечують опір глокальній агресії на рівні людства. Саме ця багаторівнева дестабілізація і дезінформація вказує на необхідність не тільки реактивних заходів (як, наприклад, ліквідація фейкових акаунтів), а й системного створення довготривалих командних структур, здатних протистояти подібним глокальним загрозам та захищати міжнародне право і основи державності.

Цей приклад демонструє, що глокальна агресія є не випадковістю, а цілеспрямованою стратегією, що посилюється. Це підвищує актуальність створення коаліційних центрів для моніторингу та протидії таким геноцидним практикам з боку глобальних гравців і зміцнення співпраці між країнами НАТО та союзниками у захисті демократії й стабільності в довгостроковій перспективі.

Публічні маркери:

«ФБР створило командний пункт для реагування на загрози під час виборів»

«Китай допомагає Росії поширювати дезінформацію на виборах у США»

«Суд у США дозволив Маску розігрувати по $1 мільйону на день»

«Вибори у США: влада попередила про масштабну дезінформаційну кампанію з боку РФ»

«CNN: Протрампівський блогер зізнався, що за гроші РФ публікував фейки про вибори в США»

«Пов’язана з “фабрикою тролів” організація поширила фейк про вибори в Аризоні»

«У штаті Джорджія закривали дільниці через повідомлення з Росії про «мінування»

Останні заяви Дмитра Пєскова щодо легітимності виборів у Молдові та президентства Маї Санду вкладаються в стратегію РФ із застосування комунікаційно-контентної агресії для геноцидної дестабілізації країни, що обрала курс на євроінтеграцію. Ця стратегія спрямована на подальше руйнування молдовської державності через дискредитацію демократичних процесів та результатів виборів, що відповідає давній політиці Москви щодо контролю над пострадянським простором. Такі заяви демонструють намагання колективного путінізму послабити позиції проєвропейських сил у Молдові та створити прецедент для руйнівної дестабілізації інших країн, зокрема Грузії. Російські заяви, що підкреслюють “розкол” у молдовському суспільстві та вказують на нібито маніпуляції під час виборів, спрямовані на зміцнення внутрішньої опозиції євроінтеграції, зокрема в умовному «Придністров’ї», яке традиційно підтримує пропутінський курс. Використання Москвою аргументів на основі результатів голосування молдован у РФ є прикладом маніпуляції фактами: обмежена кількість виборчих дільниць у РФ та висока явка на них часто надають викривлені результати, які не відображають загальних настроїв молдовського електорату.

Важливим викликом для Молдови, особливо в контексті майбутніх парламентських виборів, стане захист комунікаційно-контентної безпеки, яка є необхідною для збереження незалежності демократичних інститутів. У цьому контексті Молдова повинна готуватись до масштабних інформаційних атак і кампаній дезінформації з боку РФ. Співпраця з міжнародними партнерами, зокрема ЄС та НАТО, може допомогти у створенні більш стійкої комунікаційної та інформаційної інфраструктури, здатної протистояти такому роду гібридно-месіанським загрозам.

Нинішній прецедент з Молдовою може слугувати тестовим майданчиком для РФ в її стратегії  радикальній дестабілізації інших країн, тому посилення стійкості комунікаційної безпеки є нагальним завданням для всіх держав, які стикаються з геноцидною агресією путінізму.

Публічні маркери:

«Кремль не визнає Санду президенткою Молдови»

«Експерт: Наступна задача Санду – посилення комунікації з молдовським суспільством та ЄС»