В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

999 – та доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Дипломатичні парадокси сучасності продовжують дивувати: канцлер Німеччини Олаф Шольц та його міністр оборони Борис Пісторіус намагаються виправдати очевидний провал у комунікаційно-контентній політиці. Вони фактично визнали право диктатора-людоїда, викрадача та торговця українськими дітьми Путіна брати участь у діалогах із лідерами демократичних країн. Ця позиція виглядає як публічна катастрофа, адже вона ставить під загрозу міжнародне право та основи Статуту ООН.

Ще більш суперечливою є позиція прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, який, як і Олаф Шольц, підтримує діалог із Путіним. Така тенденція, на жаль, має підтримку й у Франції, де президент Еммануель Макрон не виключає можливості нових розмов із російським диктатором, статус якого не визнає демократична міжнародна спільнота, хоча і визнає, що Путін не зацікавлений у мирі та веде війну на знищення. Макрон хоча б має адекватні інструменти, як член ядерного клубу, виставляти ультиматуми, чого інші світові лідери, схоже, не роблять.

Тим часом, голова польського уряду Дональд Туск прямо заявив, що телефонна дипломатія не здатна зупинити Путіна. Він наголосив, що сьогоднішня нічна ракетна атака РФ проти України є доказом того, що Заходу необхідно переходити до реальної підтримки, замість символічних кроків. Наступні тижні стануть вирішальними не лише для перебігу війни, а й для майбутнього усього демократичного світу.

На цьому фоні рішення Олафа Шольца провести розмову з Путіним виглядає як наївна спроба апелювати до диктатора, який неодноразово демонстрував своє презирство до будь-яких міжнародних норм і зобов’язань. Слова Пісторіуса про доцільність таких розмов викликають ще більше запитань, особливо в умовах, коли РФ активно продовжує свою геноцидну агресію проти України, а міжнародні засади права ризикують опинитися під тотальною загрозою кінетичної катастрофи.

Публічні маркери:

«Путін не хоче миру і не готовий до переговорів – Макрон»

«Ніхто не зупинить Путіна телефонними дзвінками – Туск»

«Шольц – про дзвінок до Кремля: Позиція Путіна щодо війни в Україні не змінилася»

«Прем’єр Канади підтримав рішення Шольца поговорити з Путіним»

«Пісторіус вважає, що Шольц правильно зателефонував Путіну»

Прецедент інфраструктурного терору, спрямованого на системи забезпечення електроенергією українських АЕС, демонструє новий рівень гібридного ядерного нападу з глокальними наслідками. Ракетно-дронові атаки, спрямовані на підстанції, що живлять АЕС, становлять загрозу ланцюгових руйнувань, які потенційно можуть перерости у глобальну катастрофу.

Окупація двох українських АЕС (Чорнобильської та Запорізької), на яку міжнародна спільнота фактично відреагувала індиферентно, створила прецедент, що заохотив агресора до подальших експериментів із критичною інфраструктурою України. Сьогодні ситуація із системою АЕС настільки дестабілізована, що подальші удари можуть призвести до катастрофічних наслідків ядерно-енергетичного характеру. Це загрожує не лише Україні, а й глобальній безпеці, створюючи умови для ядерного шантажу світу та підриву системи міжнародного права.

Як повідомляє генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі, під час останньої масованої атаки РФ були пошкоджені кілька електричних підстанцій, що забезпечують зовнішнє живлення для українських АЕС. Це змусило Хмельницьку, Рівненську та Південноукраїнську АЕС скоротити виробництво електроенергії, хоча самі станції не зазнали безпосередніх ударів. Ситуація залишається критичною: із дев’яти діючих реакторів лише два функціонують на повну потужність.

МАГАТЕ наголошує на необхідності стабільного зв’язку АЕС із мережею для передачі електроенергії та охолодження реакторів. Команди агентства, які працюють на українських АЕС, підтвердили значні ризики для ядерної безпеки. Під час вереснево-жовтневих перевірок семи підстанцій, які постраждали унаслідок попередніх атак, було виявлено значні пошкодження, і тепер МАГАТЕ готується оцінити наслідки нових ударів.

Україна має посилити тиск на міжнародних партнерів, вимагаючи від них виконання зобов’язань щодо гарантій безпеки. Без рішучої відповіді світового співтовариства на ядерний тероризм Путіна ризик глобальної катастрофи стає дедалі реальнішим.

Публічні маркери:

«Українські АЕС скоротили виробництво через російські обстріли, пошкоджені кілька підстанцій – МАГАТЕ»

«Ракетна атака: на Вінниччині пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури та заклади освіти»

Путінізм масово переходить до останнього представницького рубежу. Якщо раніше всі так звані державні представництва та фінансові установи, контрольовані РФ, втратили свою цивілізованість, то тепер, на прикладі Молдови, путінізм демонструє, що його дипломати вже не є дипломатами, як і журналісти не є журналістами, науковці – науковцями, митці – митцями, спортсмени – спортсменами, а бізнесмени – бізнесменами. Усі ці статуси мають бути анульовані на міжнародному рівні з метою підтримки Молдови, яку путіністи тероризують прямо, опосередковано та таємно, дестабілізуючи ситуацію перед майбутніми парламентськими виборами.

Дипломати кремлівського режиму мають отримати статус кримінальних злочинців, що покривають глокальні злочини путінізму як на території умовної РФ, так і за її межами.

Міністерство закордонних справ Молдови 17 листопада засудило кілька заяв посла Росії в Кишиневі Олега Озерова.

Як передає Укрінформ, посилаючись на NewsMaker, у заяві МЗС зазначено:

«Заява про те, що економіка Молдови залежить від торгових зв’язків із Росією, грубо спотворює реальність. Факти очевидні: понад 65% товарів Молдова експортує до країн ЄС, і лише 3,7% — до Росії. Навіть Придністров’я експортує 80% своєї продукції до ЄС. Країни Європейського Союзу є нашими надійними партнерами, які надають відкритий доступ до ринків. На відміну від Росії, яка протягом багатьох років запроваджувала політично мотивовані та абсурдні ембарго, що завдавали шкоди молдовським виробникам».

МЗС також відповіло на заяву посла РФ щодо нейтралітету Молдови:

«Росія — єдина країна, яка тривалий час порушує наш нейтралітет. Війська Росії перебувають на території Молдови проти волі нашої країни. Приєднання до Європейського Союзу, яке підтримали громадяни на референдумі 20 жовтня, не суперечить статусу нейтралітету. Якщо посол Росії хоче сприяти відновленню двосторонніх відносин, насамперед потрібно розробити план виведення російських військ із лівобережжя Дністра».

Міністерство закордонних справ Молдови закликало посла РФ припинити поширення неправдивих та маніпулятивних заяв.

Раніше в інтерв’ю Радио России Олег Озеров заявив, що розвиток Молдови нібито «залежить від Росії», а НАТО прагне «затягнути країну у військовий блок».

Як повідомляє Укрінформ, МЗС Молдови також засудило заяву представниці МЗС РФ Марії Захарової, яка стверджувала, що країна «перетворюється на придаток київського режиму».

Заяви російських представників свідчать про посилення деструктивного впливу РФ на Молдову з метою перешкоджання її євроінтеграційному курсу. Це ще один приклад того, що путінізм використовує дипломатичні, інформаційні та економічні інструменти як зброю в гібридній війні. Це вимагає рішучої відповіді міжнародної спільноти.

Публічні маркери:

«Грубо спотворює реальність»: МЗС Молдови закликало посла Росії припинити поширювати брехню

«Президентка Молдови засудила масовані удари РФ по енергетиці України»

Публічна солідарність без дієвого спротиву й протистояння лише посилює вплив агресора на сторони, які публічно виказують солідарність Україні. Агресор привчає світ до думки, що байдужість може врятувати, але це ілюзія. Україна для путінської Росії – не мета, а засіб досягнення інших цілей, поки потенційні жертви ховаються за нерішучістю та відмовою від сміливих дій.

Публічність має бути спрямована не лише на констатацію трагедій, а й на аналіз і розкриття справжніх цілей глобального геноцидного агресора. Наразі Україна не отримує ані достатньо інструментів, ані необхідної кількості зброї для адекватної оборони. Стримування агресора стає міфом, коли партнери бояться приймати чіткі рішення, прикриваючись міркуваннями про загрозу з боку інших потенційних агресорів.

Європа наразі має справу з одним агресором — путінською РФ. Україна, зі свого боку, стримує його всіма доступними конвенційними засобами. Жодна інша загроза не зрівнюється з цією за масштабом і характером злочинів.

Українське суспільство і міжнародні партнери мають гучно тиражувати ці жорсткі істини на глокальному рівні. Це включає легалізацію критики неадекватних заяв партнерів, адже лінія зіткнення стає дедалі хиткішою. Настав час припинити толерувати дипломатичний фарисейський етикет, що видає нерішучість за “умовний мир”.

Представники різних держав і міжнародна спільнота засуджують чергову масовану атаку Росії, спрямовану на знищення цивільної інфраструктури України та залякування населення:

Посол США в Україні Бріджит Брінк: “Росія здійснила масовану атаку, запустивши близько 120 ракет і 90 дронів. Це становить значну загрозу для критичної інфраструктури України та безпеки Європи загалом”.

Глава МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде: “Російські удари по цивільному населенню та енергетичній інфраструктурі є незаконними. Ми підтримуємо Україну в боротьбі проти агресора”.

Колишній міністр оборони Великої Британії Грант Шеппс: “Це порушує міжнародне право, зокрема Женевські конвенції. Такі дії мають отримати жорстку правову оцінку”.

Міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Велдкамп: “Незважаючи на масовані атаки, Україна демонструє силу та рішучість. Нідерланди надаватимуть усебічну підтримку, включаючи політичну, військову та фінансову допомогу”.

Глава МЗС Чехії Ян Ліпавський: “Масштабна атака — яскраве нагадування, що Путін не шукає миру. Не дозвольте себе обманути — диктатор продовжує свою агресію”.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі: “Жалюгідні удари напередодні третьої зими війни демонструють прагнення Путіна зламати рішучість України. Але це не вдасться”.

Україна закликає партнерів посилити підтримку, нагадуючи, що Росія не зупиниться. Публічна солідарність має перетворитися на дії — це єдиний шлях зупинити агресора і забезпечити мирний розвиток Європи.

Публічні маркери:

«Президентка Молдови засудила масовані удари РФ по енергетиці України»

«Глава МЗС Румунії засудила масовану атаку РФ по українській енергетиці»

«У світі реагують на масовану атаку РФ по Україні»

«Глава МЗС Молдови підтвердив, що російські ракети і дрони порушили повітряний простір країни»

«У НАТО засудили масовану атаку РФ проти України»

Глобальне горе катастроф і незворотних втрат залишається чи не єдиним аргументом, що може вплинути на лідерів, які звикли перекладати відповідальність на інших. Ситуація з дозволом адміністрації Байдена на використання далекобійних ракет ATACMS для ударів по території Росії демонструє всі парадокси таких рішень (офіційних заяв ще і досі немає). Чи дійсно дозволено, і якщо так, то чи є це обмеженнями лише на Курську чи Бєлгородську області – залишається невідомим. Ці половинчасті кроки яскраво ілюструють реалії, у яких опинилася Україна через “добрих” партнерів-спостерігачів.

У США ж уже тривають суперечки: трампісти критикують Байдена за будь-яку допомогу, стверджуючи, що краще було б дати Україні зникнути, залишивши все “на своїх місцях”. В такому сценарії ЄС молив би США про порятунок, а Москва, можливо, зробила б паузу на кілька років.

Курт Волкер, експерт CEPA, чітко заявив, що Україна має право на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН, включаючи удари по цілях на території агресора. Обмеження щодо дальності застосування зброї, нав’язані США, не мають юридичних підстав і є виключно політичним рішенням, яке експерт назвав “абсолютно свавільним”. Це обмеження, на його думку, виходить за межі будь-яких вимог міжнародного права, базуючись лише на побоюваннях “спровокувати” Росію.

Президент України Володимир Зеленський, коментуючи ці події, наголосив: “Удари не завдаються словами, ракети самі за себе скажуть”. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський підтримав цю позицію, зазначивши, що сила є єдиним засобом стримування агресора, тоді як слабкість провокує нові злочини.

Зняття США обмежень на використання ракет ATACMS – це сигнал, зрозумілий Путіну, і чіткий крок у відповідь на посилення російської агресії та залучення Північної Кореї до війни. Проте ці рішення не мають бути публічними: вони лише дають Росії додаткову інформацію для протидії.

Глобальний контекст і висновок: Україна має нарощувати власну незалежність від зовнішньої допомоги. Публічне засудження та спостереження не зупиняють агресора, вони лише відкладають неминучі жорсткі рішення.

Публічні маркери:

«Байден скасував рішення, яке ніколи не мало ухвалюватися – Волкер про далекобійну зброю»

«Сікорський про дозвіл США Україні щодо ATACMS: Це відповідь Путіну зрозумілою йому мовою»

«У Міноборони Польщі похвалили рішення США про дозвіл Україні на використання ATACMS»

«Байден дозволив Україні застосовувати ATACMS по території Росії – NYT»

«Le Figaro: Франція і Британія дозволили удари углиб РФ ракетами SCALP/Storm Shadow»

«Reuters: Україна планує застосувати ATACMS по Росії найближчими днями»

Фото із сайту 66 окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго