В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1000-на  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Рада Безпеки ООН вшановує трагічну дату в історії України та всього людства — 1000 днів інтенсивного протистояння на лініях бойового зіткнення в умовах 4000 діб екзистенційної боротьби проти глокальної геноцидної агресії путінського режиму умовної РФ.

Україна звертає увагу на масштаби геноцидного знищення власної держави й народу, а також на втрати агресора: за кожні 10 днів путінці втрачають стільки ж, скільки Радянський Союз втратив за 10 років війни в Афганістані.

Україна наголошує, що міжнародні механізми зупинки агресії не спрацювали, тому потрібні нові підходи та залучення нових сил, можливо навіть у форматі ротацій міжконтинентальної безпеки.

Водночас КНР вкотре демонструє, що не визнає виняткової агресії РФ проти України. Реально ця агресія спрямована також проти ЄС і всього світу.

Україна підкреслює, що тривалість цієї геостратегічної агресії прямо залежить від дальності враження об’єктів на території путінської РФ.

Партнери України визнають її виключне право на самозахист, особливо з огляду на численні втрати серед цивільного населення. За офіційною статистикою, загинуло щонайменше 12,1 тисячі українців, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, але реальні цифри значно більші. Лише Маріуполь, Бахмут, Харків, Херсон та інші міста та селища несуть незліченні втрати.

Дозвіл США на використання далекобійної зброї для ударів углиб РФ може стати переломним моментом. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, «чим далі битиме Україна, тим коротшою буде війна».

Перед засіданням РБ ООН Сибіга наголосив:

«Україна має повне право завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Це наше законне право, яке врятує життя цивільних і позитивно вплине на ситуацію на полі бою».

Міжнародна спільнота повинна надалі підтримувати Україну в рамках Статуту ООН. Про це заявив постійний представник ЄС при ООН Ставрос Ламбрінідіс, засудивши підтримку Росії з боку таких країн, як КНДР.

Водночас Сполучені Штати звинуватили Китай у подвійних стандартах, зазначивши, що Пекін публічно підтримує суверенітет України, але водночас допомагає російському ВПК.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі зазначив:

«Ми повинні бути такими ж сильними, згуртованими, терплячими й рішучими, як український народ».

Ці заяви підтверджують, що світ усвідомлює масштаби агресії та необхідність радикальних змін у підходах до забезпечення миру й безпеки.

Публічні маркери:

«Сибіга: Чим далі битиме Україна, тим коротшою буде війна»

«Російські втрати за кожні 10 днів такі самі, як за 10 років війни в Афганістані – Сибіга в ООН»

«Сибіга на Радбезі ООН: Міжнародні механізми зупинення воєн не спрацювали – потрібні нові інструменти»

«Підтримку України потрібно продовжувати, бо це відповідає Статуту ООН – представник Євросоюзу»

«США – Китаю: Не можна одночасно заявляти про підтримку миру в Україні та живити війну»

«Китай знову закликає в ООН до «якнайшвидших» переговорів Росії й України»

«Щоб забезпечити мир, ми повинні бути такими ж сильними, як український народ – Леммі»

«ООН повідомляє про понад 12 тисяч цивільних, які загинули в Україні з початку повномасштабної війни»

На міжнародному рівні Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) підтвердила застосування хімічної зброї з боку умовної РФ проти України. Це є черговим прецедентом порушення міжнародного права, який підкреслює геноцидність дій путіністів не лише щодо України, а й до власних військових, яких режим використовує як витратний матеріал.

Такий підхід до власних людей, що базується на технологіях розлюднення та варварського ставлення, може бути передумовою до застосування тактичної ядерної зброї чи провокацій на Запорізькій АЕС. Виконавці таких наказів загинуть майже гарантовано, але для путінської системи це не є перепоною. Ці дії вкотре підтверджують нагальну необхідність термінового посилення України зброєю, щоб зупинити агресора до того, як він одномоментно перейде межу, що загрожує всьому людству.

Кремлівський режим активно поширює комунікаційно-контентний психоз, створюючи атмосферу безвиході, що має змусити світ пожертвувати Україною, а також Європейським Союзом як інституцією. На цьому тлі заяви адміністрації Байдена про те, що Україна сама має вирішувати, коли розпочинати переговори, виглядають як непрямий заклик до капітуляції України. Адже Україна не є ініціатором агресії, а будь-яка ініціатива щодо переговорів у такій ситуації розцінюватиметься як її слабкість.

Натомість необхідно діяти превентивно та рішуче, адже часу на зволікання більше немає. Світ має протистояти варварству та агресії, щоб не допустити переходу РФ до ще небезпечніших та швидких сценаріїв, які екзистенційно загрожують світопорядку та людству загалом. Це факти та процеси застереження, а не залякування, якщо їх адекватно сприймати та реагувати в адекватних масштабах та темпоритмах дій, окрім всього іншого, і в царині комунікаційно-контентної безпеки.

Публічні маркери:

«ОЗХЗ знайшла в уламках російської гранати сліди хімзброї»

«Україна сама вирішуватиме, коли і як проводити мирні переговори – Держдеп»

Високий представник ЄС Жозеп Боррель проводить свій останній саміт міністрів закордонних справ і оборони в ролі лідера європейської дипломатії. Його заклики, попередження та оцінки можна розглядати як своєрідний “заповіт” для ЄС. Хоча щирість його заяв викликає повагу, варто зазначити, що непослідовність та повільність дій інституцій ЄС у безпеково-дипломатичній сфері виглядають цинічними та безвідповідальними. Політики, які уникають прийняття рішень, завдають більше шкоди, ніж ті, хто діє, адже нерішучість породжує стагнацію і кризу. Боррель, оцінюючи дії ЄС щодо підтримки України, сам визнає наявність численних недоліків, зокрема затягування через вето Орбана — лідера, відомого своїми зв’язками з путінським режимом.

Учорашня масована ракетна атака Росії на українські міста та критичну інфраструктуру, зокрема енергетичну, стала ще одним доказом, що Кремль не шукає переговорів, а навпаки, посилює агресію. Як заявив Боррель на пресконференції за підсумками Ради міністрів ЄС, кожен пропущений крок Європи лише підштовхує РФ до подальшої ескалації.

“З початку війни минуло не 1000 днів, а 4000, враховуючи першу атаку Путіна у 2014 році. Можливо, наша відповідь тоді мала б бути рішучішою. Нині РФ знову ескалює геноцидну агресію. Ми маємо уникнути того, щоб це залишалося безкарним. Кожен неприйнятий крок — це запрошення для РФ до подальших злочинів”, — наголосив Боррель.

Високий представник додав, що вчорашня атака РФ була найпотужнішою за останні місяці. Путінські ракети вражали цивільну інфраструктуру, зокрема електричні підстанції, які забезпечують зв’язок українських АЕС із загальною мережею. Попри те, що 80% ракет були збиті, в Одесі 80% міста залишилося без електрики, десятки людей загинули, сотні поранені, а частина жителів були змушені залишити свої домівки.

“Це означає, що Путін не готовий до переговорів, а продовжує намагатися завоювати, окупувати й підкорити Україну. Його плани знищення української незалежності та її шляху до ЄС залишаються незмінними. Ми, як ЄС, повинні визнати свою стратегічну відповідальність перед Україною”, — підкреслив Боррель.

Він також звернув увагу на роль зовнішніх партнерів Росії — Ірану, Північної Кореї та Китаю, які постачають Москві дрони, ракети, боєприпаси і чутливі товари подвійного призначення, що підтримують її військово-промислову базу.

“Без допомоги цих країн Росія не змогла б продовжувати свої воєнні зусилля. І якщо ми не зупинимо Путіна, ескалація лише посилюватиметься”, — зазначив він.

Боррель наголосив, що ЄС має бути єдиним у своїх діях, оскільки без єдності неможливо демонструвати силу. Адже затягування рішень або їх відсутність лише дозволяють війні розгоратися. Він закликав колег діяти швидше й приймати рішення, що відповідають викликам часу:

“Україна потребує нашої підтримки тут і зараз. Історія судитиме нас за те, що ми зробили у важкі часи”.

Він додав, що навіть попри труднощі з ухваленням рішень, ЄС має продовжувати підтримувати Україну, забезпечуючи її військові, фінансові й гуманітарні потреби, бо це — єдина відповідь на агресію, яка загрожує не лише Україні, а й цілій Європі.

Публічні маркери:

«Боррель про масовану ракетну атаку РФ: Дії Путіна не мають залишатися безкарними»

«Європа занадто довго ухвалює рішення щодо допомоги Україні – Боррель»

Помилка Шольца — це не лише персональна оцінка, а реальний прояв загальної тенденції дій колективного Заходу, який ухиляється від вирішення глибинної проблеми, намагаючись перекладати відповідальність на Україну чи США. США, у свою чергу, зробили все, щоб путінізм зберігся в умовній РФ у 2022 році, адже Захід виявився неготовим до такого виду терористично-варварської, гіперінтенсивної та тотальної геноцидної агресії з боку путінського режиму.

Війна в Україні дала можливість США та її партнерам відновити і модернізувати свої збройові потенціали без втрат власних громадян, адже бойові дії відбуваються на території України. Якщо відкинути цінності свободи й справедливості та керуватися лише принципом інтересу виживання, то можна визнати, що Україна ще має певний паритет, а США та їхні партнери зміцнили свої позиції. Проте головна дилема полягає в тому, що якщо в Україні світова справедливість загине, виживання Заходу перестане бути позитивом як на національному, так і на глобальному рівнях. Світ тотального цинізму зруйнує і Європу, і США як взірці гідності громадян та гордості націй. У такому світі тоталітарні режими й варварські угруповання стануть визначальними для виживання.

Водночас Олаф Шольц, який надав Україні найбільше військової допомоги серед європейських країн, так і не зміг стати цивілізаційним лідером Європи. Нещодавній дзвінок Шольца до Путіна президент Польщі Анджей Дуда назвав міжнародно-політичною помилкою. Він висловив припущення, що це може бути спробою Німеччини знайти шлях до відновлення відносин із РФ та повернення до енергетичних контрактів, зокрема через газопровід Nord Stream, що знову створить небезпеку для України, Польщі та Словаччини.

Французький президент Еммануель Макрон, своєю чергою, підтримав рішення США дозволити Україні використовувати американську зброю для ударів по території Росії, назвавши це відповіддю на ескалацію з боку Москви, зокрема залучення північнокорейських солдатів до конфлікту. Французька та нідерландська позиції також сигналізують про підтримку права України застосовувати далекобійну зброю для захисту свого суверенітету, хоча й із певними обмеженнями.

У цьому контексті майбутньому президентові США Дональду Трампу може бути складно скасувати рішення Джо Байдена про надання Україні ракет ATACMS, адже до моменту його вступу на посаду Україна доведе ефективність їх застосування, як вважає польський експерт Януш Онишкевич.

Ця ситуація підкреслює важливість не тільки підтримки України, але й більш рішучого усвідомлення цивілізаційної ролі України та Заходу в екзистенційній боротьбі з  глокальним агресором.

Публічні маркери:

«Президент Польщі назвав помилкою дзвінок Шольца Путіну»

«Макрон про дозвіл Україні завдавати ударів вглиб Росії: “Правильне рішення”

«Франція ніколи не акцентувала увагу партнерів, як їм слід використовувати надану зброю – дипломатичне джерело»

«Нідерланди про дозвіл Штатів щодо ATACMS: Це важливо, бо Путін сприймає лише те, що відбувається на фронті»

«У Франції заявили, що дозвіл на удари ракетами Scalp по РФ ще розглядається»

«Згода США на застосування Україною ATACMS може змінити ситуацію на фронті – польський генерал»

«Трампу буде складно скасувати дозвіл Байдена на застосування ATACMS Україною – польський експерт»

«Китай не став критикувати рішення США про дозвіл Україні на використання ATACMS»

«Держдеп не коментує повідомлень про дозвіл США для України бити ракетами вглиб Росії»

Фото із сайту 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського