В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1055 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Сучасна політика путінського режиму доводить, що в РФ фактично відсутні незалежні медіа. Федеральний рівень тотально контролюється режимом путіністів, а на регіональному рівні незначні опозиційні ресурси також піддаються репресіям. Яскравим прикладом є внесення ФСБ регіонального видання Komi Daily  до реєстру “терористичних організацій”. Це перший, тобто прецедентний випадок, коли ЗМІ визнано “терористичним”, що підкреслює варварський характер режиму.

Komi Daily потрапило до списку організацій, які, за твердженням ФСБ, мають зв’язки з “Форумом вільних держав постРосії”. Проте редакція видання категорично заперечує будь-яку причетність до цього форуму. Видання виступає за автономію Республіки Комі, зокрема, за збереження доходів від місцевих ресурсів у регіоні. Попри це, сайт Komi Daily було заблоковано в РФ через його антивоєнні заяви, зокрема засудження війни проти України.

Цей випадок свідчить, що опір путінізму поступово набирає сили навіть у регіонах, підконтрольних РФ. Це підтверджує тезу про нагальність демонтажу режиму та необхідність перегляду самого існування “умовної РФ” як державного утворення. Водночас, у міжнародній спільноті досі існує хибне сприйняття Путіна як легітимного партнера. Держави, які мали б ставити за мету ізоляцію цього режиму, натомість продовжують спроби дипломатичного діалогу.

Президенти Сербії та Швейцарії офіційно запропонували свої країни для проведення зустрічі між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним. Сербський президент Александар Вучич заявив, що його країна “найкраще підходить для обох лідерів” через популярність Трампа та Путіна серед сербського населення. Він наголосив, що Сербія, не будучи членом жодного військового альянсу, може забезпечити безпеку для такої зустрічі.

Швейцарія, своєю чергою, через свого представника підтвердила готовність прийняти зустріч, якщо сторони звернуться з відповідним проханням. Пресслужба Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії зазначила, що країна регулярно інформує міжнародні сторони про свою готовність підтримати мирні ініціативи, зокрема у контексті війни в Україні.

Незважаючи на злочини путінського режиму, когнітивно-ментальна домінація РФ у світі досі залишається значною. Кремль ефективно поширює дезінформацію та створює альтернативну реальність, формуючи антизахідні фобії. Ця стратегія дозволяє путінізму уникати глобального осуду як терористичного та варварського режиму, навіть попри його очевидну відповідальність за злочини в Україні, Сирії та інших частинах світу.

Дії Кремля підтверджують, що його режим не тільки загрожує міжнародній безпеці, а й нав’язує світу ілюзію своєї легітимності. Тому міжнародній спільноті необхідно зміцнити єдність у боротьбі проти російського тоталітаризму, адже лише демонтаж путінізму може створити умови для відновлення глобальної стабільності.

Публічні маркери:

«ФСБ уперше внесла до реєстру терористичних організацій видання, яке засудило війну проти України»

«Вучич вже пропонує Белград для зустрічі Трампа і Путіна»

«Швейцарія готова прийняти зустріч Трампа з Путіним»

Резонансна ситуація із захопленням у полон північнокорейських військових на Курщині в РФ ЗСУ підтверджує, що ці солдати є представниками елітних підрозділів КНДР. Інформація розвідки Південної Кореї про загибель 300 та поранення понад 2700 північнокорейських військових свідчить про серйозні втрати. Навіть якщо ці цифри завищені, вони вказують на те, що поранені солдати мають бойовий досвід сучасної агресії в умовах інтенсивних бойових дій. Це створює базу для поширення набутого досвіду на інші регіони через диктаторський режим КНДР.

Цей факт підтверджує тезу про глобальний характер терору та варварства, що їх колективний путінізм розповсюджує планетою, використовуючи новітні технології проти країн демократії та міжнародного права. Ліквідація режиму Путіна та умовної РФ, яка перетворилася на полігон для навчання позацивілізаційних сил, є критично необхідною. Демонтаж цього режиму вимагає рішучих дій, а не переговорів, які агресор сприймає як слабкість та стимул до ескалації глобальної геноцидної агресії.

Голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в ефірі телебачення зазначив, що Північна Корея використовує війну в Україні як підготовку до масштабних конфліктів.

“Північна Корея готує свою армію до майбутніх масштабних воєн, надаючи їм вишкіл та бойовий досвід. Низький рівень підготовки їхніх солдатів поки що є позитивом для нас, але це лише тимчасово. Ті, хто виживуть, навчаться воювати і передадуть свій досвід наступним поколінням військових”, — сказав Тимочко.

Він також наголосив, що КНДР готова витрачати час і ресурси на підготовку, оскільки лідер країни Кім Чен Ин прагне закріпити своє лідерство в регіоні.

За інформацією південнокорейського інформагентства Yonhap, Національна розвідувальна служба Південної Кореї (НРС) повідомила, що під час війни в Україні загинуло щонайменше 300 північнокорейських солдатів, а понад 2700 отримали поранення.

Розвідка також повідомила, що значні втрати пов’язані з нерозумінням сучасної війни, зокрема “марною стріляниною по безпілотниках”. Крім того, є випадки, коли солдатів КНДР змушували накладати на себе руки, щоб уникнути полону.

Відео, оприлюднене Україною, де зафіксовані два північнокорейські військовополонені, свідчить про те, що ці солдати служили в Головному розвідувальному управлінні КНДР, ключовому військовому агентстві країни. За даними НРС, жоден із полонених не виявив бажання повернутися до Північної Кореї.

Ситуація з участю КНДР у геноцидній агресії РФ проти України демонструє небезпечну тенденцію до розширення бойового досвіду та його використання в інших конфліктах. Це підтверджує необхідність кардинальних рішень щодо демонтажу режимів, які провокують глобальну дестабілізацію засобами варварства та геноцидності.

Публічні маркери:

«У ЗСУ вважають, що Північна Корея в Україні готує свою армію до інших воєн»

«У війні проти України загинули 300 солдатів з КНДР, ще 2700 дістали поранення – Південна Корея»

Адміністрація Байдена, керівництво Швеції та Німеччини демонструють політичну поведінку національного егоїзму, яка суперечить не лише етиці міжнародних відносин, а й принципам міжнародного права. У ситуації, коли путінський режим офіційно визнаний агресором (Генасамблея ООН) і терористичним (Рада Європи), міжнародна спільнота мала б активно спрямовувати свої зусилля на його ліквідацію та демонтаж РФ. Однак замість рішучих дій ми спостерігаємо цинічне затягування процесу.

Адміністрація Байдена, маючи значні можливості для накладення кардинальних санкцій та повної ізоляції РФ, зокрема в доступі до ООН, обмежується обговоренням вже зробленого. Хоча обсяг наданої допомоги значний, у контексті постійних жертв серед мирного населення України, включаючи дітей, ці дії виглядають недостатніми.

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час інтерв’ю CBS News заявив, що метою чинної адміністрації є передача сильних позицій наступному уряду під керівництвом Дональда Трампа. Ця заява викликала занепокоєння, оскільки критики вбачають ризик, що під час наступної адміністрації можуть бути досягнуті домовленості з РФ не на користь України.

Швеція, намагаючись зміцнити позиції НАТО в Балтійському морі, оголосила про надання військових кораблів і літаків для спостереження за підводною інфраструктурою. Це відповідає актуальним загрозам, враховуючи випадки пошкодження кабелів, що вплинули на низку країн регіону. Водночас активність НАТО у Чорному морі залишається недостатньою через дії РФ, зокрема мінування.

У Німеччині спостерігається розкол щодо підтримки України. Міністр закордонних справ Анналена Бербок та міністр оборони Борис Пісторіус підтримують збільшення допомоги, проте канцлер Олаф Шольц виступає проти додаткового пакета військової допомоги на 3 млрд євро. Це рішення пов’язують із політичними розрахунками перед достроковими виборами.

Бербок наголошує, що скорочення підтримки України прямо вплине на безпеку самої Німеччини та Європи. Вона закликає надати більше ресурсів для посилення обороноздатності України як найкращий внесок у загальну безпеку.

Шольц, своєю чергою, вважає, що наявних ресурсів достатньо, і пропонує використовувати кошти з кредиту G7. Його позиція викликає занепокоєння, оскільки затримка рішень створює ризики для України в умовах геноцидної агресії.

Попри наявність засобів для активної протидії путінізму, світова спільнота демонструє тенденцію до розширення контактів із режимом Путіна. Це ставить під загрозу не лише Україну, а й стабільність усього світу.

Розгортання глобального дискурсу щодо визволення народів умовної РФ та демонтажу путінізму повинно стати обов’язковим кроком у протидії агресії. У 2025 році ці питання залишаються критично важливими, і затягування з їх вирішенням може призвести до подальшого погіршення ситуації.

Публічні маркери:

«Адміністрація Байдена забезпечить Трампу найсильніші позиції щодо України – Блінкен»

«Швеція виділяє до трьох кораблів і літак для патрулювання НАТО у Балтійському морі»

«Пісторіус заперечує блокування Шольцом додаткових €3 мільярдів для України»

«Бербок: Німеччина має надати Україні більше зброї, ніж запланувала»