В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1056 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Президент США Джо Байден публічно визнав, що його адміністрація відчувала страх перед путінським режимом і продовжує стикатися з цими побоюваннями. Водночас він до того ж визнав, що без допомоги України Сполучені Штати не змогли б мобілізувати своїх міжнародних партнерів, які поступово віддалялися від американської політики.

Найбільш яскравим прикладом недоліків публічної дипломатії Байдена є зростання масштабів варварських злочинів путінського режиму проти українських військовополонених і цивільного населення. За період президентства Байдена путінізм досяг нових рівнів варварства, що підтверджується свідченнями про систематичні катування та нелюдське поводження з полоненими українцями.

Попри ці виклики, Байден стверджує, що його адміністрація досягла значного прогресу на світовій арені. Під час виступу в Державному департаменті США, присвяченому зовнішній політиці, він заявив: “Коли Путін почав своє вторгнення, я мав дві задачі. Перша — згуртувати світ на захист України. Друга — уникнути війни між двома ядерними державами. Ми виконали обидві”.

Байден наголосив, що Україна залишається вільною та незалежною державою, яка має потенціал для світлого майбутнього. Він підкреслив, що його адміністрація заклала фундамент для наступної команди, аби забезпечити довготривалий захист України та її народу. Водночас Байден заявив, що Сполучені Штати стали сильнішими, а їхні противники — слабшими, ніж чотири роки тому.

Президент США також відзначив провал стратегічних цілей Путіна в Україні, зокрема неможливість захоплення Києва за лічені дні, як це планувалося. “Правда полягає в тому, що від початку цієї війни я стояв у центрі Києва, а не він”, — зауважив Байден.

Водночас, найбільшим викликом для міжнародної спільноти залишаються порушення Росією міжнародного гуманітарного права. Під час неформального засідання Ради Безпеки ООН у форматі Аррії колишні українські військовополонені та політичні в’язні поділилися свідченнями про катування й нелюдські умови утримання в російських в’язницях.

Інструктор Національної гвардії України Валерій Горішній розповів про тортури, яких зазнав у полоні: “Це включає жорстоке поводження, побиття, застосування електрошоку та інші форми фізичного й морального насилля”. Він також згадав про трагедію в Оленівській в’язниці, коли внаслідок вибуху загинуло 53 полонених. Горішній закликав міжнародну спільноту докласти всіх зусиль для сприяння обміну військовополоненими.

Кримськотатарський активіст Наріман Джелял, засуджений до 17 років ув’язнення окупаційною владою Криму, розповів про політичні репресії, сфабриковані звинувачення та систематичні порушення прав людини. “Мене били, змушували вчити російський гімн, ображали морально й фізично”, — зізнався Джелял, підкресливши, що щонайменше 132 кримських татар перебувають у неволі через політичні мотиви.

Військовослужбовець і правозахисник Максим Буткевич, засуджений до 13 років колонії суворого режиму, розповів, як його змушували повторювати російську пропаганду, підписувати зізнання у скоєнні воєнних злочинів під погрозами та побиттями. Буткевич закликав ООН створити міжнародний механізм моніторингу місць утримання українських військовополонених і цивільних осіб.

Свідчення полонених підкреслюють систематичний характер злочинів, які здійснює путінський режим, включаючи катування, моральні й фізичні знущання, порушення Женевських конвенцій та основоположних прав людини. Ці дії є частиною скоординованої державної політики Росії, яка має ознаки злочинів проти людяності.

Міжнародна спільнота, зі США чи без, має посилити тиск на РФ через запровадження нових санкцій, зміцнення підтримки України та активізацію зусиль для звільнення полонених і забезпечення справедливості для жертв цих злочинів.

Публічні маркери:

«Байден: Коли Путін почав своє вторгнення в Україну, ми мали дві задачі і виконали обидві»

«Колишні полонені українці розповіли в ООН про своє утримання у Росії»

«В ООН розповіли про тортури над полоненими українцями у російських вʼязницях»

Франція, Польща, Німеччина, Італія та Велика Британія підкреслюють стратегічну важливість співпраці з Україною в оборонно-промисловій сфері. На цьому було наголошено під час зустрічі міністрів оборони в населеному пункті Геленув поблизу Варшави, за участі міністра оборони України Рустема Умєрова в онлайн-форматі.

Міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню наголосив на необхідності переосмислення військової доктрини Європи, яка має бути адаптована до сучасних викликів. За його словами, Європа має інтегрувати не лише великі фінансові вливання в оборону, а й інноваційні технології, стратегічну ефективність та точність.

“Війна в Україні навчила нас, що кількість зброї є важливою, але війни виграються завдяки правильній стратегії та інноваціям. Сучасні виклики, такі як кібератаки, показали, що загроза може стати реальністю навіть без прямого вторгнення”, — підкреслив Лекорню.

Віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що основною темою зустрічі стало створення спільних оборонних підприємств між європейськими та українськими компаніями.

“Розвиток виробничих потужностей між країнами ЄС та Україною є ключем до забезпечення стійкості у протистоянні агресії. Спільні підприємства стануть не лише підтримкою для України, але й значним кроком до укріплення оборонної спроможності Європи загалом”, — заявив Косіняк-Камиш.

Польща демонструє дипломатичну та практичну підтримку України у сфері безпеки. Зустріч міністрів оборони у Варшаві стала черговим доказом європейської солідарності. Крім того, польська сторона наголосила на важливості регулярних консультацій у форматі “Рамштайн” за участі США, щоб скоординувати подальші кроки.

Наступна зустріч міністрів оборони відбудеться у Парижі, де планується залучення Генерального секретаря НАТО Марка Рютте, Високого представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики Каю Каллас, а також Єврокомісара з питань оборони і космосу Андрюса Кубілюса. Основна увага буде приділена розвитку спільних оборонних ініціатив у країнах ЄС.

Сучасна ситуація з безпекою у Європі є складнішою, ніж під час холодної війни. Нові мілітаризовані зони, посилення цифрових загроз та необхідність швидкої адаптації до нових викликів вимагають скоординованого підходу. Як зазначив Себастьян Лекорню, лише спільна військова стратегія, інтелектуальні розробки та ефективні технології можуть стати запорукою стабільності та безпеки європейських народів.

Публічні маркери:

«Україна і п’ять країн Європи планують створювати спільні оборонні підприємства – віцепрем’єр Польщі»

«Європейцям слід переосмислити військову доктрину – Лекорню»

«У Варшаві проходить зустріч глав Міноборони п’яти європейських країн за участю України»

Україна має стати членом НАТО відповідно до зобов’язань Альянсу. Проте перед цим українська держава повинна отримати допомогу від союзників, щоб бути спроможною вести переговори з РФ з позицій сили. На цьому наголосив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в Комітеті Європейського парламенту із закордонних справ у Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.

“Щодо гарантій безпеки, ми повинні рухатися поступово. Першочергово необхідно забезпечити, щоб Україна увійшла в переговори, маючи позицію сили. Це саме те, що ми можемо зробити зараз. У майбутньому Україна обов’язково стане членом НАТО — це наша обіцянка”, — підкреслив Рютте.

Він зазначив, що наразі члени НАТО створюють умови для такого членства, включаючи двосторонні безпекові угоди між Україною та союзниками. У рамках цієї роботи вже виділено 40 мільярдів євро та створено командування НАТО у Вісбадені, яке займається координацією тренувань і допомоги для України.

“Коли б не почалися мирні переговори, РФ повинна розуміти, що після них неможливо буде знову атакувати Україну. Важливо, щоб ці переговори визначили чіткий шлях до інтеграції України в НАТО, бажано як повноправного члена. Однак цей процес потребує додаткового обговорення, зокрема з наступною адміністрацією США”, — зазначив Рютте.

Він висловив сподівання, що Україна зможе досягти цього етапу якнайшвидше.

“Наразі Україна не перебуває в позиції сили для ведення переговорів. Ми повинні зробити більше, щоб змінити траєкторію конфлікту, дозволивши Україні отримати таку позицію”, — підкреслив він.

Генеральний секретар НАТО наголосив, що майбутнє європейської та глобальної безпеки залежить від результатів боротьби України проти російської агресії.

“Ми всі прагнемо завершення цієї війни, але тривалий мир можливий лише за умови, що Путін не досягне своїх цілей в Україні. Інакше він продовжить агресію, як це вже було в Грузії у 2008 році, в Україні у 2014 та 2022 роках. Наступна ціль — лише питання часу”, — заявив він.

Рютте висловив переконання, що мир не буде тривалим, якщо війна в Україні завершиться компромісом, вигідним для таких режимів, як у Росії, Китаї, Північній Кореї та Ірані.

“Будь-яка угода, яка відповідатиме їхнім інтересам, стане шляхом до глобальної нестабільності. Тому Україна має отримати більше зброї і швидше, щоб забезпечити себе і вести переговори на вигідних умовах не лише для себе, але й для Європи та світу”, — підкреслив Рютте.

Союзники НАТО продовжують надавати значну допомогу Україні. Минулого тижня під час зустрічі Контактної групи з питань оборони України в Рамштайні було оголошено про нові внески від США та європейських партнерів. Підтримка ЄС залишається вирішальною.

“НАТО та ЄС можуть зробити більше разом. Я розраховую на вас, членів Європейського парламенту, для забезпечення більшої допомоги Україні заради їхньої і нашої свободи”, — звернувся Рютте.

Генеральний секретар підкреслив важливість зміцнення обороноздатності НАТО.

“Ми не можемо дозволити собі чекати. Ми у безпеці зараз, але через п’ять років це може змінитися. Тому треба діяти вже сьогодні: збільшувати витрати, нарощувати оборонне виробництво, забезпечувати стійкість і підтримувати Україну”, — підсумував він.

Публічні маркери:

«Україна має стати членом НАТО в майбутньому, але поки обговорювати це зарано – Рютте»

«Генсек НАТО: Миру не буде, якщо Путін отримає, що хоче в Україні»

«Чеський суд збільшив ув’язнення колишньому військовому, засудженому за мародерство в Україні»

«Європа має посилити співпрацю з українським оборонним комплексом – Пісторіус»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського