В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1170-та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

РФ, під проводом путінізму, продовжує вчиняти акти, які не лише спрямовані на фізичне знищення, а й на руйнування культурної ідентичності народів на націй. Це добре видно на прикладі знищення музеїв та культурних пам’яток в Україні, що є очевидними порушеннями міжнародного права та норм ICOM. Такі дії можна порівняти з варварськими акціями ІДІЛ у Сирії та Іраку, коли терористи знищували тисячолітні архітектурні та культурні пам’ятки і це було частиною їхньої ідеології та спробою стерти історичну пам’ять про ці країни та їхні народи.

В цей же час заяви Дональда Трампа, які акцентують, що перемога у Другій світовій війні не належить лише СРСР, відображає глибший наратив, який стосується боротьби з маніпуляціями історією. Трамп, хоча й має свою специфічну позицію, підкреслює важливість не дозволяти псевдоісторії, яка нав’язується тоталітарними режимами, змінювати сприйняття важливих етапів світової історії. Ці заяви також є важливими, щоб не забути вклад вільних народів та націй у перемогу над фашизмом і тоталітаризмом у Другій світовій війні. Це означає, що навіть у західному світі визріває потреба протистояти гегемонії псевдоісторії, яка десятиліттями нав’язувалася через “переможну” спадщину СРСР, за якою ховалася агресія, репресії й анексії сучасної РФ та її сателітів.

Глокальна геноцидна агресія відображає суть сучасної РФ у її протистоянні з Україною, Європою та світом і не обмежується лише фізичними та територіальними атаками. Це агресія, яка охоплює глобальні та локальні простори, і спрямована не лише на знищення живих, а й на знищення культурної та історичної пам’яті народів. Це стратегія, яка хоче перезаписати історію, перетворивши все на “пустий простір” для маніпуляцій і контролю.

Вимога позбавити РФ членства у Міжнародній раді музеїв (ICOM) є важливим кроком у боротьбі за правду та захист культурної спадщини. Такий крок є сигналом того, що міжнародна спільнота не терпітиме країни, які знищують і маніпулюють спадщиною як інструментом агресії. Це також підкреслює важливість моральної та юридичної відповідальності за дії, що порушують основні принципи міжнародного співтовариства.

Загалом, боротьба за історичну правду і збереження культурної спадщини є ключовою в умовах сучасної глобальної геноцидної агресії. Це не лише питання національної ідентичності для України, а й питання глобальної безпеки та справедливості.

Публічні маркери:

«Україна підтримує петицію з вимогою позбавити Росію членства у Міжнародній раді музеїв»

«Трамп офіційно проголосив у США 8 травня Днем перемоги у Другій світовій війні»

Лідери ЄС Урсула фон дер Ляєн та Кая Каллас публічно аргументували перед 8 та 9 травня позицію ЄС щодо України та святкувань в Москві. Ці путінські заходи – ганьба для кожного європейця, який по справжньому за мир. Те, що зробили Кая Каллас та Урсула фон дер Ляєн, — це не просто дипломатичний жест, а цивілізаційна артикуляція: чітке розмежування між європейською ідеєю миру / мирності, і путінською мілітаризованою профанацією “перемоги”, яка перетворена на інструмент культового реваншизму, імперіалізму та геноцидної агресії.

Справжній мир — це не стан припинення бойових дій, а умова існування свободи, гідності, безпеки й майбутнього. Україна бореться за себе, але тим самим формує основу нової моделі європейського та світового безпекового порядку.

У форматі путінізму святкування 9 травня в стилі побєдобєсія — це не вшанування пам’яті жертв Другої світової війни, а політична вітрина зневаги до історії, правди та миру. Це сакралізація насильства, яка є несумісною з європейською культурою пам’яті. І ЄС, через лідерів як Каллас та фон дер Ляєн, чітко це демонструє.

Стратегія “дикобраза”, яку артикулює Урсула фон дер Лаєн, як метафора нової оборонної суб’єктності України набуває легітивної перспективи. Україна має не лише наблизитися до ЄС, а стати його ключовим захисним хребтом. Як дикобраз — мирний, але незборимий при атаці. Це образ, що дуже влучно описує гібридну та багатовимірну стійкість і спроможність, яку Україна формує й розвиває разом з європейськими партнерами та союзниками.

ЄС сьогодні повинен не просто підтримати Україну — він повинен відкритися до власної організаційно-доктринальної трансформації завдяки Україні. Бо саме Україна зараз формує етику, дух, і зміст нової Європи, здатної захистити не лише свої кордони, а й людяність як засадничу цінність світу

Публічні маркери:

«Всі, хто підтримують мир, мають бути 9 травня в Україні – Каллас»

«Майбутнє Гренландії має вирішувати лише її народ – Каллас»

«Європа має перейти від допомоги Україні до підтримки її ВПК – фон дер Ляєн»

«Європа має прискорити шлях України до членства в ЄС – фон дер Ляєн»

«Стійкий мир в Україні допоможе збудувати нову безпекову архітектуру в Європі – фон дер Ляєн»

«Нове «відкриття кранів» у Європі для газу і нафти з РФ було б історичною помилкою – фон дер Ляєн»

Аналітична група ГО «Центр ККБ»

Фото: 110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка