Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявляє, що Центральна Європа є останнім місцем континенту, “вільним від мігрантів”.

Про це він сказав у Будапешті під час виступу, присвяченому 61-й річниці антирадянського повстання Угорщини, повідомляє  AP – Укрінформ.

“За словами угорського прем’єра, єдність таких країн, як Угорщина, Польща та Чеська Республіка, може призвести до зупинки глобалізації та масової міграції”, – йдеться у повідомленні.

На думку Орбана, Європа має бути “безпечною, справедливою, громадянською, християнською та вільною”, і повернутись до величі, яку вона мала до того, як стати все більш мультикультурною.

Він також повторив свою критику на адресу керівництва  Європейського Союзу  і сказав, що зовнішні кордони Європи повинні бути захищені.

Як повідомлялося, раніше Орбан заявляв, що Угорщина не змінить своєї позиції щодо імміграції після того, як Вищий суд Європейського Союзу відхилив позов Угорщини та Словаччини проти квот на мігрантів.

 

Від початку доби у районі проведення АТО загинули четверо військовослужбовців ЗСУ, троє поранені.

Про це інформує  прес-центр штабу АТО – Укрінформ.

“У результаті обстрілів на Маріупольському напрямку двоє наших військовослужбовців отримали поранення несумісні з життям. Ще двоє бійців отримали поранення у результаті підриву на невідомому вибуховому пристрої. Крім того, ще двоє військових загинули і один отримав поранення унаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої на Донецькому напрямку”, – йдеться у повідомленні.

У штабі також зазначили, що вогнева активність російсько-окупаційних угруповань сьогодні була незначною.

Так, на Донецькому напрямку бойовики з автоматичних гранатометів і кулеметів били по опорних пунктах сил  АТО  неподалік Верхньоторецького.З цієї ж зброї бойовики обстріляли укріплення української армії у районі Водяного, що на Приморському напрямку. Вдень під ворожим вогнем опинились оборонці Мар’їнки.

 

На території Білорусі після завершення стратегічних навчань збройних сил Білорусі й Росії “Запад-2017” залишилися представники ЗС РФ.

Про це сказав на брифінгу начальник Управління верифікації Генштабу Збройних сил України Андрій Гудзь, відповідаючи на запитання журналістів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На території Білорусі було створено угрупування білорусько-російських ЗС приблизно у кількості 12 тисяч осіб, з яких 5800 представники  РФ. Військові розуміють, що штаб та інші підрозділи залишаються на території Білорусі, і під час час міжнародних інспекцій підтвердилось, що там є російські війська”, – сказав представник Генштабу.

Він зауважив, що навчанням “Запад-2017” було дано негативну оцінку через те, що сторона, яка запрошує спостерігачів, має надати доступ до всіх військових часин, які залучаються до навчань. За словами Гудзя, було показано лише частково війська. Зокрема, російські війська, які перебували у Білорусі, не були представлені міжнародним спостерігачам, сказав Гудзь.

Як повідомлялося, російсько-білоруські навчання “Запад-2017” проходили на території Білорусі 14-20 вересня.

 

Державна прикордонна служба України планує з 1 січня ввести біометричний контроль для росіян, що перетинають український кордон.

Про це розповів голова Держприкордонслужби Петро Цигикал в інтерв’ю  “Цензор.нет” – Укрінформ.

“Поки росіяни перетинають кордон за закордонними паспортами. Але зараз ми розглядаємо питання, щоб із 1 січня був введений біометричний контроль, будемо знімати відбитки пальців. Загалом у нас є 157 міжнародних та міждержавних пунктів пропуску. І нам сьогодні виділили 300 мільйонів гривень для закупівлі сканерів, облаштування робочих місць, створення складної системи”, – заявив Цигикал.

Він зауважив, що правила перетину українського  кордону  для іноземців з ЄС діятимуть дещо інші, оскільки вони мають біометричні паспорти, а щодо росіян, в яких таких паспортів немає, Держприкордонслужба України створюватиме свою власну базу біометричних відбитків.

“Відносини з іноземцями з Європейського Союзу будуть трошки інші – на кордоні стоятиме апаратура, яка зчитуватиме їхні біометричні паспорти. А в росіян, оскільки в них біометричних паспортів немає, ми будемо брати відбитки пальців і створювати свою базу. Це на базі нашого “Гарту” (“Гарт” – автоматизована система обміну інформацією щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України, – ред.). І цю інформацію передаватимемо різним структурам – СБУ, Міграційній службі, поліції та іншим”, – зазначив Цигикал.

Відповідаючи на запитання, скільки росіян цього року перетнули український кордон, голова Держприкордонслужби повідомив, що у 2016 році їх заїхало в Україну понад півтора мільйони, а цьогоріч уже майже 1 мільйон 400 тисяч. Натомість до Росії торік їздили 4,1 мільйона українських громадян, а у 2017-му ще більше – вже понад 5,7 мільйона, зазначив Цигикал.

 

У Державній прикордонній службі не виключають, що росіяни готуються до обміну двох українських прикордонників, які зникли на кордоні у Сумській області, на двох ФСБшників, затриманих біля Криму.

Про це заявив речник відомства Олег Слободян в ефірі  Еспресо.TV – Укрінформ.

“Ми підозрюємо, що наших 2 військовослужбовців, швидше за все, Росія намагатиметься обміняти на тих 2 російських прикордонників, яких ми затримали кілька місяців тому на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом. Саме на цей висновок нас наштовхує небажання російської сторони йти на діалог”, – сказав речник прикордонної служби.

Він уточнив, що про це свідчить як відмова російської сторони відразу повернути 2 українських прикордонників з Сумщини, так і повне небажання взагалі обговорювати це питання.

“В рамках нормальної робочої співпраці на мирних ділянках кордону це питання вирішується впродовж однієї зустрічі протягом 1-2 діб після інциденту – якщо немає якихось обтяжуючих обставин”, – зазначив  Слободян.

Він розповів, що подібні ситуації, зокрема, мали місце на білоруському кордоні, коли прикордонники з Білорусі в силу обставин, які від них не залежали, порушували кордон, а потім Держприкордонслужба України “передавала їх назад”.

“І так само були ситуації у різні роки й з нашими прикордонниками”, – повідомив Слободян.

Разом з тим, як заявив він, через відмову росіян обговорювати питання повернення 2 українських прикордонників в односторонньому порядку, “досі не відомо, де перебувають наші військовослужбовці, в якому вони стані і за яких обставин опинилися на території Росії”.

Нагадаємо, 3 жовтня двоє офіцерів відділу прикордонної служби “Зноб-Новгородське” Сумського прикордонного загону здійснювали моніторинг ділянки державного кордону, коли зв’язок з ними перервався. Обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження. Пізніше російська сторона офіційно підтвердила затримання військовослужбовців на кордоні Сумської області. ФСБ показала “допит” викрадених українських військовослужбовців.

 

Держприкордонслужба припускає, що ФСБ РФ 23 жовтня могла затримати мешканця Сумщини, 1986 року народження, який займався контрабандою.

Про це сказав помічник голови Держприкордонслужби України – прес-секретар ДПСУ Олег Слободян кореспонденту Укрінформу.

“Ми припускаємо, що йдеться про мешканця прикордонного села Сумщини 1986 року народження, який раніше потрапляв в поле зору прикордонників як дрібний контрабандист. Він проживає з батьком. Той не знає, де знаходиться його син з 20 жовтня”, – сказав він.

Водночас Слободян зауважив, що офіційно зазначений чоловік кордон не перетинав і ніякої стрілянини зафіксовано не було. Російська сторона ніякої детальної інформації про обставини затримання не надає. Зі свого боку ДПСУ ініціювала провести прикордонно-представницьку зустріч,  але російська сторона  не відреагувала на пропозицію.  І тому, сказав  Слободян, “прізвище затриманого ДПСУ не називає, поки особисто не переконається що це саме та людина, а зробити це можна під час прикордонно-представницької зустрічі”.

Як повідомляли в понеділок російські ЗМІ, ФСБ РФ заявило, що його співробітники в Курській області затримали 31-річного громадянина України, що незаконно перетинав кордон. Під час затримання він намагався відстрілюватися і спробував сховатися на території України. Під час перестрілки він отримав вогнепальні поранення середнього ступеня тяжкості. У нього виявили два пістолети, п’ять ручних гранат, 50 набоїв калібру 5,45 мм і 26 ампул з рідкою речовиною, імовірно ртуттю.

У Державній прикордонній службі України припускають, що заява російської ФСБ про перестрілку на кордоні, нібито вчинену українцем при спробі незаконного перетину кордону, є фейком.

 

Міністерство закордонних справ України протестує проти рішення суду в окупованому Росією Криму, який продовжив арешт активіста Володимира Балуха.

Про це написала речниця МЗС Мар’яна Беца у  Twitter – Укрінформ.

“Незаконний суд, незаконне рішення. Боїться окупаційна влада українських патріотів. Висловлюємо протест і вимагаємо звільнити Балуха”, – наголосила вона.

Суд Криму залишив під вартою Балуха до 16 січня 2018 року.

Розгляд справи активіста по суті призначено на 7 листопада.

Як повідомлялося, підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 2 жовтня відправив справу українського активіста Володимира Балуха на додатковий розгляд.

Роздольненський суд анексованого Криму 4 серпня виніс вирок Балуху – 3 роки і 7 місяців колонії загального режиму, а також призначив штраф у розмірі 10 тисяч рублів.

Федеральна служба безпеки Росії затримала  Балуха  8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що на горищі будинку Балуха були виявлені 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Підконтрольна Кремлю влада Криму вимагала від Балуха зняти встановлену на стіні його будинку табличку “Вулиця Героїв Небесної сотні, 18”.

Захист Балуха і правозахисники вважають, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію.

 

Генеральний прокурор Юрій Луценко закликав виконавчу і законодавчу гілки влади реагувати на протести не тільки діями силовиків, а й розпочати справжній діалог із громадськістю.

Про це він заявив, виступаючи під час засідання Ради регіонального розвитку, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми не можемо реагувати на масові протести лише словами і діями силовиків. Я закликаю представників усіх гілок влади – виконавчої і законодавчої – активізувати, розпочати насправді діалог із суспільством”, – наголосив  Луценко.

За його словами, люди повинні розуміти, що відбувається в країні та з реформами, а також які подальші плани має влада.

Як повідомляв Укрінформ, з вівторка, 17 жовтня, триває акція протесту біля Верховної Ради. Її учасники спочатку вимагали ухвалення законопроектів про зняття депутатської недоторканності, про антикорупційний суд  та про зміну виборчого законодавства. 21 жовтня до вимог мітингувальників додалася ще й вимога внести на розгляд парламенту закон про імпічмент Президенту.

17 жовтня під час зіткнень біля будівлі Верховної Ради постраждали п’ять осіб, в тому числі поліцейський.

18 жовтня під будівлею Верховної Ради між мітингувальниками та правоохоронцями також сталися сутички через те, що частина протестувальників привласнили щити Нацгвардії. Частину майна силовикам вдалося повернути, решта ще залишається у мітингувальників.

22 жовтня на площі Конституції біля Верховної Ради відбулося кількатисячне віче учасників мітингу, що розпочалося з конфлікту між ними та правоохоронцями щодо звукопідсилювальної техніки.

Колишній очільник Одещини, керівник “Руху нових сил” Міхеїл Саакашвілі, виступаючи на віче, закликав продовжувати акцію під Верховною Радою упродовж наступних тижнів.

 

Україна разом зі своїми союзниками в ООН завжди боротиметься за цінності вільного світу.

На цьому наголосив Президент України Петро Порошенко, вітаючи у  Фейсбуці  ООН із Днем створення, зауваживши, що цей й українське свято, оскільки наша держава – одна з націй-засновниць Організації – Укрінформ.

“День створення  ООН  – це і українське свято, тому що Україна була серед націй-засновниць Організації. Разом з нашими союзниками будемо завжди боротись за цінності вільного світу”, – заявив Порошенко.

День ООН  щорічно відзначається відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2782 (XXVІ) 24 жовтня 1945 року. Після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органу, цього дня була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято.

Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.

 

Президент Петро Порошенко очікує ухвалення закону про сільську медицину до кінця листопада, а закону про антикорупційний суд – до кінця 2017 року.

Про це він заявив, виступаючи у вівторок під час засідання Ради регіонального розвитку, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У листопаді очікую ухвалення закону про сільську медицину, а до кінця сімнадцятого – закону про антикорупційний суд”, – сказав  Порошенко.

Крім того, глава держави зауважив, що на Нацраді реформ орієнтовно у п’ятницю, 27 жовтня, буде розглянуто “масштабний проект з дерегуляції”, який, за його словами, стане ще одним кроком до покращення інвестиційного клімату і позицій України у важливому для інвесторів рейтингу Doing business.

Як повідомлялося, раніше Порошенко закликав усі парламентські фракції долучитися до розробки нового законопроекту про антикорупційний суд.

 

Президент Петро Порошенко заявляє, що дострокових виборів в Україні не буде.

Про це він сказав, виступаючи під час засідання Ради регіонального розвитку, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ніяких дострокових  виборів  не буде”, – наголосив глава держави.

Він нагадав, що вже менш ніж рік залишилося до початку планового виборчого циклу обрання Президента і Верховної Ради, і закликав цей час до можливої “вимушеної паузи в реформах і до ризику зростання популізму” використати максимально ефективно.

Як повідомлялося, чергові вибори Президента України мають відбутися у березні 2019 року. Того ж року в жовтні плануються вибори до Верховної Ради

 

Доходи місцевих бюджетів за три роки впровадження реформи децентралізації зросли у 2,5 рази, очікується зростання іх частки у зведених місцевих бюджетах.

Про це Президент Петро Порошенко заявив у вівторок під час засідання Ради регіонального розвитку, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«За три роки її (реформи децентралізації – ред.) впровадження власні доходи місцевих бюджетів зросли в два з половиною рази із загальних власних доходів. Але є більш узагальнюючий показник. У середині минулого десятиліття, коли я працював головою відповідного парламентського комітету, частка місцевих кошторисів із трансфертами у зведеному бюджеті складала менше 30%. В 2015 вона була вже 45%, цього року 49,3%. Ми наближаємося до показника 50 на 50», – зазначив  Президент.

Він також підкреслив необхідність рівномірного розподілення вигоди від нарощення доходної частини місцевих бюджетів, як у віддалених містечках, так і в обласних центрах.

«Але дуже важливо простежити за тим, аби вигоду від децентралізації отримали громадяни по всій країні. Її мають відчути не тільки в обласних центрах та інших великих містах, де лише на депозитах лежить майже 15 мільярдів гривень, а й у віддалених містечках та селах. Відповідь на це питання знаходиться у площині подолання нерівномірності нарощення доходної частини місцевих бюджетів, а головне – у продовженні створення об’єднаних територіальних громад», – наголосив Президент.

За його словами 3118 сіл та селищ вже згуртувалися у 665 більших та фінансово спроможних громад.

Він зазначив, що об’єднані громади автоматично отримують у своє розпорядження 60% від податку на доходи громадян. «Це моментально призвело до дворазового, а подекуди й істотно більшого стрибка їхніх власних надходжень. І зараз  батога не потрібно, коли такі пряники пропонують», – сказав Порошенко.

При цьому він відзначив зростання ролі  голів громад і місцевих рад.

«Це потребує і особливо відповідального ставлення селян до виборів органів місцевого самоврядування. Це у Верховній Раді  у нас без говорунів ніяк, бо ж сама назва «парламент» походить від дієслова «говорити». А в сільських радах потрібні добрі газди, здатні раціонально розпоряджатися тими новими можливостями, які дає децентралізація», – наголосив Порошенко.

 

Президент Петро Порошенко прогнозує безрезультатність спроб окремих політиків розхитати ситуацію в країні через організацію акцій протесту під Верховною Радою.

Про це він заявив у вівторок під час засідання Ради регіонального розвитку, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Знаходяться політикани, які не просто закликають до дестабілізації та хаосу, вони намагаються їх організувати, звести нанівець всі ті позитивні зрушення, які народ буквально вистраждав за три з половиною роки випробувань. Але я наголошую, що нічогісінько у них не вийде! Як вони не намагаються розхитати ситуацію, вона не хитається», – підкреслив  Порошенко.

За його словами, мітинги, де по 30-40 людей, організатори називають загальноукраїнською акцією протесту.

 

Президент Петро Порошенко очікує підготовки урядом у найкоротші терміни програми розвитку сільської медицини з урахуванням положень Закону “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості” в разі його ухвалення парламентом.

Про це він заявив у вівторок під час засідання Ради регіонального розвитку, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Міністерство охорони здоров’я вже розробляє стандартні вимоги до обладнання та набору медикаментів. Від уряду в найкоротші терміни очікую прийняття державної програми, яка врахує всі нюанси розвитку сільської медицини на підставі нового закону», – зазначив  Порошенко.

Він також доручив головам обласних державних адміністрацій пришвидшити визначення оптимальної схеми розміщення сільських амбулаторій із врахуванням показників навантаження на лікаря та доступності  для пацієнтів.

Окрім того, Президент підкреслив необхідність забезпечення села швидкісним інтернетом для розширення кола медичних послуг у селі.

«Нагадаю, на сьогодні проникнення широкосмугового Інтернету у село становить 4%. Це – шалена дискримінація людей, які там мешкають – майже третина населення України», – наголосив Порошенко

 

Президент Петро Порошенко заявив, що війна на Донбасі ще далека від свого завершення, проте світло в кінці тунелю є.

Про це він сказав, виступаючи під час засідання Ради регіонального розвитку, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На жаль, війна ще дуже далека від завершення, хоча ми маємо світло в кінці тунелю”, – підкреслив  Порошенко.

Зокрема, він нагадав, що коли у 2015 році він виступив з ініціативою введення миротворців ООН на Донбас для забезпечення стійкого і надійного миру як першого етапу повернення українського суверенітету на Донбас, ніхто в це не вірив і ніхто у світі тоді цю ідею не підтримав. Водночас наразі, як наголосив Президент, Україні в цьому питанні має “тверду підтримку наших партнерів”.

 

На можливих виборах президента за Петра Порошенка проголосували би 10,2% українців.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного центром  Socis.

За Святослава Вакарчука проголосували б 9,4% опитаних, за лідера “Батьківщини” Юлію Тимошенко готові голосувати 8%, за лідера Радикальної партії Олега Ляшка – 5,9%, за лідера партії “За життя” Вадима Рабиновича – 5,8%, за лідера партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка – 5,6%, за лідера партії “Опозиційний блок” Юрія Бойка – 5,5%, за лідера партії “Самопоміч” Андрія Садового – 3,2%.

Лідер “Свободи” Олег Тягнибок, лідер партії “Справедливість” Валентин Наливайченко, народний депутат Надія Савченко, лідер партії “Народний фронт” Арсеній Яценюк набирають менше 3% голосів.

Не брали б участі у виборах 21,7% опитаних.

Дослідження проводилося 5-11 жовтня. Метод збору первинної соціологічної інформації – стандартизоване інтерв’ю face-to-face за місцем постійного проживання респондентів.  Опитування  проводилося за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України в цілому за такими ознаками, як стать, вік (від 18 років) та тип поселення (місто/село). Загалом було опитано 2000 респондентів. Середня тривалість одного інтерв’ю становила 17 хвилин.

 

Президент Петро Порошенко під час засідання Ради регіонального розвитку жорстко розкритикував роботу виконуючого обов’язки голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Олега Цвяха.

Про це інформує  прес-служба глави держави – Укрінформ.

“В мене порада до Вас: я б на Вашому місці не посміхався, бо я не жартую з Вами. І те, що пішов Луценко (генеральний прокурор – ред.) – це ще нічого не означає”, – сказав Президент.

Порошенко наголосив, що нині існують суттєві труднощі у представників аграрного бізнесу, фермерів щодо перереєстрації договорів оренди на землю. “Як ви думаєте, на якому етапі виникають ці складності? Чи задіяні в цьому можливо голови райадміністрацій, можливо голови обладміністрацій, можливо Держгеокадастр в Києві?”, – звернувся глава держави до керівника Держгеокадастру.

“А то ми пробуємо перекинути зараз із хворої голови на здорову. Не треба”, – додав він.

“Я, як Президент, і Прем’єр-міністр, і голова Верховної Ради рішуче налаштовані на те, що це є одним із ключових елементів інвестиційного клімату”, – підкреслив  Петро Порошенко.

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман відсторонив від посади в.о. голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Олега Цвяха й пообіцяв звернутися до правоохоронних органів щодо його діяльності та діяльності очільників регіональних управлінь Держгеокадастру.

 

Україна піднялася на 76 позицію в рейтингу Doing Business.

Про це в  Фейсбуці  повідомив Президент Петро Порошенко – Укрінформ.

“Україна піднялася ще на чотири позиції у щорічному рейтингу Doing Business. Тепер ми 76-ті серед 190 країн”, – зазначив він.

Нагадаємо, у вересні уряд презентував Національну доповідь “Цілі сталого розвитку: Україна” із комплексом завдань та показників розвитку до 2030 року. У матеріалах доповіді планується поступове просування України  рейтингу Doing Business: 50 – в 2020 році, 45 – в 2025 і до 40 – в 2030 році.

 

Державна міграційна служба має намір видворити з України 20 соратників лідера “Руху нових сил” Міхеїла Саакашвілі, які отримали посвідки на проживання на підставі сфальшованих даних.

Про це заявив у коментарі журналістам генпрокурор Юрій Луценко – Укрінформ.

За його словами, 20 грузинів отримали право на проживання в Україні за часів губернаторства Саакашвілі в Одеській області.

“Він опирається на вузьке коло екстремістів українського та грузинського походження. Грузинів він намагався легалізувати в Україні, коли був головою Одеської облдержадміністрації. У мене в руках подання, які він примушував писати своїх підлеглих – Одеський обласний комунальний центр закладів культури і мистецтва, яке звертається до закладів Державної міграційної служби області щодо надання дозволів на проживання грузинам для проведення культурної діяльності”, – зазначив  Луценко.

При цьому, за словами генпрокурора, насправді частина грузинів нібито замість заняття культурною діяльністю стали водіями, охоронцями і помічниками Саакашвілі. Інші були влаштовані на “специфічні посади в Одеській митниці”.

Як зазначив Луценко, подання на отримання дозволів на проживання в Україні до Державної міграційної служби в Одеській області підписували керівник апарату Одеської ОДА, грузин за національністю, та екс-керівник Одеської митниці Юлія Марушевська.

Генпрокурор зазначив, що правоохоронці володіють інформацією, що документи, які давали 20 грузинам право на проживання, були сфальшовані. А самі грузини не займаються в Україні жодною культурною діяльністю.

“Таким чином, ці 20 осіб не мають підстав для подальшого перебування в Україні і будуть видворені, що і відбувається зараз силами Державної міграційної служби”, – резюмував Луценко.

 

Державна міграційна служба України відмовила екс-голові Одеської ОДА, лідеру “Руху нових сил” Міхеїлу Саакашвілі у наданні йому статусу біженця.

Про це журналістам заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Державна міграційна служба відмовила йому у статусі біженця, по якій він написав заяву, і пан  Саакашвілі  до суду з оскарженням цього рішення не звернувся. Відтак зараз він апатрид без жодних спеціальних обставин, які могли би унеможливити його депортацію або екстрадицію”, – повідомив генпрокурор.

Він нагадав, що раніше Саакашвілі мав статус, який унеможливлює його депортацію чи екстрадицію.

Як повідомлялося, у середині вересня, за словами адвоката Маркіяна Галабала, Саакашвілі подав заяву до Державної міграційної служби з проханням надати йому статус особи, яка потребує додаткового захисту.

Додатковий захист – форма захисту, що надається в Україні на індивідуальній основі іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну або перебувають в Україні і не можуть або не бажають повернутися в країну громадянської належності або країну попереднього постійного проживання.

 

Державна міграційна служба України заявляє, що має підстави для видворення з України колишнього президента Грузії, лідера партії “Рух нових сил” Міхеїла Саакашвілі.

Про це йдеться у  заяві відомства – Укрінформ.

Зокрема, у заяві зазначається, що 11 вересня 2017 року “до канцелярії Головного управління ДМС у Львівській області невстановленою групою з 4 осіб (які не пред’явили жодних документів, які посвідчують особу) було залишено заяву про надання додаткового захисту від імені громадянина Саакашвілі М. До заяви були долучені копія паспорту громадянина України”.

Підкреслюється, що це управління ДМС в межах 30-денного строку, передбаченого законодавством, відмовило в розгляді цієї заяви у зв’язку з тим, що її подано з порушенням пункту 8 частини першої статті 1 (заява не встановленого зразка) та частини першої статті 7 (заява подається особисто або через законного представника) закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”.

“ДМС констатує, що наразі Саакашвілі ігнорує питання врегулювання свого правового статусу в Україні, що дає обрунтовані підстави компетентним органам здійснювати процедурні заходи щодо його залишення території України виключно у межах діючого законодавства”, – наголошується в заяві.

Як повідомляв Укрінформ, раніше у вівторок генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Державна міграційна служба відмовила  Саакашвілі  у наданні статусу біженця, і таким чином він зараз апатрид без жодних спеціальних обставин, які могли би унеможливити його депортацію або екстрадицію.

 

Дії Державної міграційної служби стосовно ухвалення рішень про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства в країну їх походження грунтувалися на вимогах закону.

Про це йдеться у публікації на  сайті Генпрокуратури – Укрінформ.

“Існує законодавча можливість примусово видворити іноземця та особу без громадянства без прийняття попереднього рішення про примусове повернення – за умови, коли є обгрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення”, – зазначили у відомстві.

У ГПУ зауважили, що примусове повернення та видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія закону України про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

“Наразі необхідно наголосити, що іноземці та особи без громадянства, про яких йдеться, були примусово повернуті та примусово видворені до держави Грузія, яка з квітня 1999 року є членом Ради Європи, з 10.01.2007 року відмовилась від застосування смертної кари (відповідний закон) та гарантувала недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводжень і покарань, приєднавшись 26.10.1994 року до Конвенції ООН. У зв’язку із цим Генпрокуратура вважає за необхідне наголосити на відповідності дій Державної міграційної служби України чинному законодавству”, – йдеться у публікації.

Нещодавно колишній губернатор Одеської області  Міхеїл Саакашвілі  заявив, що невідомі побили та викрали його друга та колишніх охоронця та водія, яких згодом вислали в Грузію на спецрейсі у супроводі Нацгвардії.

 

Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі за позовом народного депутата Борислава Розенблата до директора НАБУ Артема Ситника та до народного депутата Сергія Лещенка.

Про це інформує прес-служба  суду – Укрінформ.

“Позивач просить суд визнати протиправними дії очільника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника щодо розголошення та розповсюдження інформації про громадянина США Пола Манафорта, глави передвиборчого штабу кандидата у президенти  США  Дональда Трампа щодо наявності прізвища та підписів Манафорта в “чорній бухгалтерії Партії Регіонів” у матеріалах досудового розслідування, що мало наслідком втручання у виборчі процеси США у 2016 році та завдало шкоди інтересам України”, – йдеться у повідомленні.

Також позивач просить визнати протиправними і дії депутата Лещенка щодо втручання у зовнішню політику України, яка була здійснена шляхом поширення інформації щодо Пола Манафорта.

Як повідомлялося, наприкінці травня 2016 року колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак передав у НАБУ так звану “чорну бухгалтерію” ПР із зафіксованими виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів. Пізніше копії “бухгалтерії” оприлюднив і депутат Сергій Лещенко. У матеріалах фігурують відомі політики, міністри, депутати, судді, а також американський політтехнолог Пол Манафорт, ім’я якого згадується у 22 записах за період з 20 листопада 2007 року по 5 жовтня 2012 року. Загальна сума витрат, вказаних у цих записах, становить 12,7 мільйона доларів США.

 

Голова Організації українських націоналістів Богдан Червак заявив, що Микола Коханівський, який називає себе “головою проводу Добровольчого руху ОУН”, не має жодного відношення до організації.

Про це Червак написав у  Facebook – Укрінформ.

“З Коханівським усе зрозуміло. До нього уже давно не має питань. Але є прохання до окремих журналістів. Не зловживайте назвою “ОУН”, до якої Коханівський і група його підтримки не мають жодного відношення. Назватися ОУН і належати до неї – не одне й те саме”, – зазначив він.

За словами Червака, “це ображає справжніх ОУНівців, які зараз на фронті чи у госпіталях, не кажучи вже про пам’ять про загиблих”, а також пам’ять таких героїв, як Олена Теліга чи Олег Ольжич.

Червак додав, що технологія використання назви “ОУН” не нова. “Цю технологію започаткували НКВС – КГБ, коли після війни творили фіктивні “ОУН” і “УПА” для їх дискредитації в очах українців. Уже в незалежній Україні у 2004 році була “ОУН” Козака, яка дискредитувала кандидата в президенти Віктора Ющенка”, – зазначив він.

Червак додав: скільки ще буде так званих “оунів” – невідомо.

“Але я знаю, що в свідомості українців ОУН є одна. ОУН, яку створив Євген Коновалець. Яка билася з окупантами всіх мастей. Яку ненавидить Москва. Яка ніколи не завдасть шкоди і болю Україні та українській нації”, – наголосив Червак.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок вранці  правоохоронці  взяли штурмом залу Святошинського райсуду Києва, де з ночі забарикадувалися прихильники Коханівського. Операція із зачистки зали суду тривала близько 5 хвилин. Затримано 30 людей. Засідання було перенесене до іншої судової зали. Приміщення суду та вся територія довкола оточена силовиками.

Наразі у суді оголошено перерву до 15:00 для надання можливості Коханівському пройти медичне обстеження у лікарні швидкої допомоги. Як повідомили у прес-службі Святошинського суду, зараз робота установи заблокована.

Коханівського затримали за звинуваченням у хуліганстві 21 жовтня. Між ним і Русланом Качмалою (позивний “Рем”) виник конфлікт, який переріс у бійку та стрілянину. Коханівський кілька разів влучив у “Рема” з пістолета гумовими кулями.

23 жовтня суд переніс засідання на 9:00 24 жовтня. Захист Коханівського заявив, що до того часу спливе термін попереднього затримання, і поліція не має права конвоювати його знову до ізолятора. Це стало причиною того, що група прихильників Коханівського забарикадувалася в залі засідання Святошинського районного суду Києва, де й розглядалося питання про обрання запобіжного заходу Коханівському.

У відповідь на ці дії правоохоронці пішли на штурм приміщення, вимкнувши світло і закидаючи в приміщення гранати зі сльозогінним газом. Під час зіткнень застосовували меблі та інші предмети.

Прихильники Коханівського провели ніч у залі суду.

 

Лікарі дозволили участь у судовому засіданні Миколі Коханівському, якому Святошинський районний суд Києва обирає запобіжний захід.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

В результаті медичного обстеження у лікарні швидкої допомоги у Коханівського виявлено садно голови, забій. Обвинуваченому зроблено комп’ютерну томографія головного мозку, патологій не виявлено.

Висновки лікарів оголошено на судовому засіданні.

Як повідомлялося, раніше Святошинський райсуд оголосив перерву до 15:00 для медичного обстеження Коханівського.

Прокуратура вимагає запобіжний захід Коханівському у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

У вівторок вранці, 24 жовтня, правоохоронці взяли штурмом залу Святошинського райсуду Києва, де з ночі забарикадувалися прихильники Коханівського. Операція із зачистки зали суду тривала близько 5 хвилин. Затримано 30 людей.

Наразі засідання перенесено до іншої судової зали.

Коханівського затримали за обвинуваченням у хуліганстві 21 жовтня. Між ним і Русланом Качмалою (позивний “Рем”) виник конфлікт, який переріс у бійку та стрілянину. Коханівський кілька разів влучив у “Рема” з пістолета гумовими кулями.

23 жовтня суд переніс засідання на 9:00 24 жовтня. Захист Коханівського заявив, що до того часу спливе термін попереднього затримання, і поліція не має права конвоювати його знову до ізолятора. Це стало причиною того, що група прихильників Коханівського забарикадувалася в залі засідання Святошинського районного суду Києва, де й розглядалося питання про обрання запобіжного заходу Коханівському.

Прихильники  Коханівського  провели ніч у залі суду.

 

Рада суддів звернулася до Генеральної прокуратури з проханням покарати винних у блокуванні роботи Святошинського райсуду під час обрання запобіжного заходу Миколі Коханівському, який називає себе “головою проводу Добровольчого руху ОУН”. 

Відповідна інформація оприлюднена на  сайті  відомства – Укрінформ

“Голова Ради суддів звернулась з листом до  Генеральної прокуратури  щодо притягнення винних осіб до відповідальності та внесення в реєстр відомостей про скоєння злочинів”, – йдеться у повідомленні.

У РС вважають, що прояви неповаги до суду є проявом неповаги до держави. Також у Раді суддів назвали тиском на суд дії прибічників Коханівського. “Така поведінка прибічників Коханівського є не тільки неприпустимою, а й ганьбить честь усіх представників добровольчих батальйонів, які брали та беруть участь у захисті України”, – зазначили у відомстві.

Як повідомлялося, у вівторок вранці правоохоронці взяли штурмом залу Святошинського райсуду Києва, де з ночі забарикадувалися прихильники Коханівського. Затримано 30 осіб.

У суді заявили, що в зв’язку з подіями, які сталися 23-24 жовтня в ході обрання запобіжного заходу Коханівському, робота судової установи в цілому заблокована.

 

Спецпризначенці у Святошинському райсуді Києва затримали та побили трьох журналістів, а також близько 20 прихильників Коханівського.

Про це повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко у  Facebook – Укрінформ.

“Отже, кийки проти журналістів. Спецпризначенці побили мінімум трьох журналістів – Дмитра Реплянчука (“ГромадськеТБ”), Сергія Лефтера (УНІАН) та Кирила Милишева (“Страна.UA”). Посвідчення виривалися, камери трощилися. Сергія та Кирила запроторили в автозак разом з активістами, але начебто дільничні у відділенні виявилися адекватними (про це мені написав тільки що Кирило)”, – наголосив Томіленко.

За його словами, українські журналісти були і є беззахисними перед силовиками. “І всі ці пафосні речі керівників МВС та ГПУ про захист прав журналістів, всі ці красиві конференції та тренінги для сотень силовиків щодо розслідувань злочинів проти журналістів не проходять перевірки реальним життям. Саме адекватними діями в гарячих ситуаціях і перевіряється щирість декларацій про повагу до журналістських прав”, – підкреслив голова НСЖУ.

Він зазначив, що вимагає від влади оперативного реагування на брутальне побиття журналістів.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок вранці правоохоронці взяли штурмом залу Святошинського райсуду Києва, де з ночі забарикадувалися прихильники Коханівського. Операція із зачистки зали суду тривала близько 5 хвилин. Затримано 30 людей.

Засідання було перенесено до іншої судової зали.

Приміщення суду та вся територія довкола оточена силовиками.

Миколу Коханівського, який називає себе “головою проводу Добровольчого руху ОУН”, затримали за звинуваченням у хуліганстві 21 жовтня. Між ним і Русланом Качмалою (позивний “Рем”) виник конфлікт, який переріс у бійку та стрілянину. Коханівський кілька разів влучив у “Рема” з пістолета гумовими кулями.

23 жовтня  суд  переніс засідання на 9:00 24 жовтня. Захист Коханівського заявив, що до того часу спливе термін попереднього затримання, і поліція не має права конвоювати його знову до ізолятора. Це стало причиною того, що група прихильників Коханівського забарикадувалася в залі засідання Святошинського районного суду Києва, де й розглядалося питання про обрання запобіжного заходу Коханівському.

У відповідь на ці дії правоохоронці пішли на штурм приміщення, вимкнувши світло і закидаючи в приміщення гранати зі сльозогінним газом. Під час зіткнень застосовувалися меблі та інші предмети.

 

Перешкоджання професійній діяльності журналістів є неприйнятним.

Про це йдеться у  заяві  Міністерства інформаційної політики щодо нападів на журналіста «Громадського ТБ» Дмитра Реплянчука та кореспондента УНІАН Сергія Лефтера – Укрінформ

«МІП занепокоєне нападом на журналістів та діями, що можуть містити ознаки злочинів, передбачених статтею 171 Кримінального кодексу України «Умисне перешкоджання законній професійній діяльності  журналіста», – йдеться у заяві.

Відомство звернулося до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України з проханням невідкладно провести належне розслідування зазначених інцидентів та інформувати МІП про його результати.

«Міністерство системно відслідковує ситуацію в Україні щодо порушень прав і свобод журналістів у співпраці з іншими органами державної влади, з міжнародними організаціями з метою зменшення та запобігати подібним випадкам», – зазначають у Мінінформполітики.

Як повідомляв Укрінформ, спецпризначенці у Святошинському райсуді Києва затримали та побили щонайменше трьох журналістів.

 

Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді домашнього нічного арешту на 60 діб учаснику мітингу під стінами Верховної Ради Ярославу Ходаківському (позивний “Ярий”), який підозрюється у побитті правоохоронця.

Про це повідомляє  “112 Україна” – Укрінформ.

Зазначається, що держобвинувачення просило про те, щоб Ходаківському обрали домашній арешт у нічний час. Захист підозрюваного просив про інше – будь-який інший м’який запобіжний захід.

На судове засідання також прийшли народні депутати, зокрема Єгор Соболєв, з яким у підозрюваного напередодні стався конфлікт. Вони просили суд, щоб Ходаківського віддали їм на поруки, проте суддя ухвалив інше рішення та задовольнив клопотання прокуратури про те, щоб призначити Ходаківському домашній арешт у нічний час. Таким чином, з 22:00 до 6:00 він має перебувати вдома, він мешкає у Житомирі, і не може покидати це місто без узгодження цього питання зі слідчими.

Ходаківського відпустили у залі засідання після оголошення рішення суду.

Як повідомлялося, 17 жовтня біля будівлі Верховної Ради кілька політичних партій і громадських рухів розпочали всеукраїнську акцію на підтримку масштабної політичної реформи. Вимоги протестувальників – ухвалити закони про обмеження депутатської недоторканності, про антикорупційний суд і нові виборчі правила.

Учасники акції розбили наметове містечко на проїжджій частині вулиці Грушевського і висловили намір залишатися там до виконання їхніх вимог.

Раніше повідомлялося, що тільки в перший день протестів під будівлею парламенту постраждали п’ятеро осіб. Пізніше в мережі з’явилося відео побиття старшого сержанта поліції, учасника АТО (2014-2015 рр.) Ігоря Яценка.

Нещодавно стало відомо, що в неділю 22 жовтня внаслідок сутички біля будівлі Верховної Ради між правоохоронцями та активістами постраждав поліцейський.

Загалом під час  мітингів  під стінами ВР постраждали шестеро осіб. Трьох затримали за підозрою у кримінальних порушеннях.

 

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука вважає, що немає перешкод для ухвалення найближчим часом у другому читанні законопроекту про відновлення державного суверенітету над окупованою частиною Донецької і Луганської областей (№7163).

Про це він заявив журналістам у вівторок, 24 жовтня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я знаю, що зараз триває робота і в Радбезі (Рада національної безпеки і оборони України – ред.), і серед депутатів стосовно внесення змін. Якщо він (законопроект – ред.) буде готовий, то я не бачу жодних перешкод для того, щоб він був прийнятий. З моєї точки зору, це суто юридичний документ, і я особисто не бачу жодних підстав влаштовувати будь-який гембель навколо цього законопроекту”, – сказав  Тука.

Він додав, що також не бачить потреби прописувати в ньому дату початку агресії Росії на Донбасі, зазначивши, що це не тільки його точка зору, а й міжнародних правників.

“По-перше, у 2014 на початку 2015 років території дуже часто переходили то одній стороні, то іншій – це яким чином у тілі закону прописувати? Ніяким. По-друге, факт агресії встановлюється не нашим внутрішнім законодавством… Позови будуть подаватися у міжнародні інстанції, які мають своє законодавче поле, і людей ані в Гаазі, ані в Брюсселі чи Страсбурзі абсолютно не цікавить, що написано в нашому законодавстві”, – зазначив Тука.

За його словами, дата агресії не має жодного значення і з точки зору вирішення внутрішніх спорів про позбавлення  прав на майно, бо законодавством передбачена відповідальність не тільки за позбавлення майна, а ще й за позбавлення права користування майном.

Як повідомляв Укрінформ, 6 жовтня Верховна Рада прийняла в першому читанні президентський законопроект (№7163) про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях.

 

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука вважає, що статистику щодо кількості ВПО буде реальною лише після розділення процесу отримання пенсій особами, які живуть на непідконтрольній території України, і цього статусу.

Про це він заявив журналістам у вівторок, коментуючи оприлюднені на презентації дослідження “Окупований Донбас: економіка, демографія, групи впливу. Стратегії для України” дані, що реальна кількість тимчасово переміщених осіб становить 600-800 тис., повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я згоден з цим, більш того, я про це останнім часом постійно кажу, бо ми самі породили цю збочену інформацію, змусивши щонайменше пенсіонерів удавати з себе  переселенців, бо це єдиний шлях для отримання пенсії”, – сказав Тука.

За його словами, всім в Україні добре відомо про так званий пенсійний туризм, хоча він особисто не поділяє подібного сарказму, бо “ми з вами залишили людині єдиний шлях для отримання пенсії, от вона й користується”.

“Я пропонував відділити процес отримання пенсій від статусу ВПО. Моя позиція не приймається”, – констатував Тука.

Як повідомило Міністерство соціальної політики, станом на 23 жовтня 2017 року, за даними структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій, взято на облік 1 604 059 переселенців або 1 296 485 сімей з Донбасу і Криму.

 

Телеведуча Ксенія Собчак, яка заявила про намір балотуватися у президенти РФ, заявила, що вважає Крим українською територією.

Про це вона сказала на прес-конференції у вівторок, повідомляє  РІА Новости – Укрінформ.

“Україна — це найважливіший партнер Росії, безумовно. І відновити нормальні, кращі відносини — це, напевно, найголовніша задача, яка стоїть перед Росією, на мій погляд. Це вкрай важливо”, – заявила Собчак.

За її словами, з точки зору міжнародного права  Крим  є територією України: “Ми порушили наше слово. Ми порушили Будапештський меморандум 1994 року. Ми обіцяли, і ми цю обіцянку не виконали. Далі ми повинні обговорювати. Це велика проблема”.

Нагадаємо, президентські вибори в РФ пройдуть у березні 2018 року, виборча кампанія має розпочатися у грудні. Собчак позиціонує себе як кандидат “проти всіх”.

 

На прес-конференції Ксенії Собчак, присвяченій її участі у президентських виборах-2018, вона зажадала від влади РФ звільнення політв’язнів, у тому числі українського режисера Олега Сенцова.

Про це вона сказала на прес-конференції, яку транслювали  “Дощ”  і  Радіо Свобода – Укрінформ.

“Сьогоднішню прес-конференцію я хочу розпочати з вимоги про звільнення у Росії політв’язнів і припинення кримінального переслідування людей за їхні погляди”, – сказала Собчак.

Після цього транслювався відеоролик, в якому серед кількох політв’язнів у РФ було показано українського кінорежисера Олега Сенцова. Ролик з його фото і відео супроводжувався титрами: “Олег Сенцов. Кінорежисер. Виступав за територіальну цілісність України. Звинувачується ув створенні терористичного співтовариства, здійсненні двох і підготовці ще двох терактів. Під час допитів Олега катували: били руками, ногами, палицями, душили пакетом і погрожували згвалтувати. З жовтня 2017 року відбуває покарання у виправній колонії суворого режиму №8. Термін позбавлення волі – 20 років”.

Як відомо, у серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Доні засудив Сенцова до 20 років ув’язнення відповідно. Згідно з вироком Сенцов повинен відбувати термін у колонії суворого режиму.

Правозахисний центр “Меморіал” вніс  Сенцова  у список політв’язнів.

Минулого тижня стало відомо, що Сенцова етапували у виправну колонію суворого режиму у місті Лабитнангі в Ямало-Ненецькому автономному окрузі.

Раніше повідомлялося, що учасниці гурту Pussy Riot провели у будівлі Trump Tower у Нью-Йорку акцію на підтримку Сенцова, розгорнувши банер з написом Free Sentsov (“Свободу Сенцову”) і розкидавши листівки із закликом звільнити режисера.

 

У Харкові поет Артем Полежака отримав серйозні травми, випадково випавши з вікна.

Про це на сторінці поета у  Facebook  повідомив його брат Дмитро Полежака – Укрінформ.

“Схоже, що в ніч на понеділок, після поїздки в  АТО, а потім до батьків у село Артем не відпочив як слід – присів перекурити на підвіконня і чи послизнувся, чи задрімав – випав з вікна. Тверезий. “Швидку” хтось викликав лише через кілька годин, коли посвітлішало”, – йдеться у повідомленні.

За його словами, наразі Артем перебуває у нейрохірургічному відділенні лікарні невідкладної допомоги.

“Артем при тямі, майже весь час спить, поїв. Лікарі заворушилися, МРТ, пункція та таке інше. Зовсім страшного ніби не виявили, але є внутрішній крововилив – лікування буде потрібно”, – зазначив Дмитро у новому  повідомленні.

Друзі та шанувальники Полежаки збирають кошти на його лікування.

 

Злочинні угрупування зі спеціальним обладнанням від приладів нічного бачення здебільшого вночі незаконно вирубують у лісах крупномірні дерева, в основному дуби.

Про це йдеться у відповіді Державного агентства лісових ресурсів України на інформаційний запит Укрінформу.

“Останнім часом в лісах діють злочинні угрупування з відповідним оснащенням (прилади нічного бачення, радіостанції, вантажні автомобілі з гідроманіпуляторами тощо), які діють зухвало, переважно в нічний період, заготовляючи виключно крупномірні дерева, в основному дуби”, – йдеться у документі.

При цьому у  Держлісагентстві наголосили, що угрупування скоюють напади на працівників, які виконують свої посадові обов’язки з охорони лісів. У цьому зв’язку у відомстві відзначили, що боротьба з лісопорушниками не може бути ефективною без допомоги природоохоронних, правоохоронних та судових органів.

Разом з тим в Держлісагентстві нагадали, що незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах – карається штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років.

Крім того, згідно з чинним законодавством, та сама дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, – карається обмеженням або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Також у лісах встановлюються фотопастки та камери відеоспостередження, які, як запевнили у Держлісагентстві, дають свої результати щодо зменшення та попередження незаконних рубок.

“Забезпечення належної охорони підвідомчих лісів від незаконних рубок знаходиться під посиленою увагою Держлісагентства. Однак функції контролю та заходи протидії незаконним рубкам покладено й на інші органи влади, зокрема, Мінприроди, Держекоінспецію та правоохоронні органи”, – підкреслили в Держлісагентстві.

У відомстві також додали, що ключову роль в забезпеченні охорони лісів від лісопорушень відіграє робота постійно діючих рейдових бригад, які створені в кожному державному лісогосподарському підприємстві й загальна кількість яких наразі становить 289.

 

Каталонія планує подати апеляцію до конституційного суду проти рішення Мадрида щодо взяття контролю над регіоном у свої руки.

Про це повідомляє  Reuters  з посиланням на речника регіонального уряду Каталонії Хорді Турула – Укрінформ.

“Каталонія планує подати апеляцію до конституційного суду на застосування статті 155 Конституції Іспанії, яка передасть управління над регіоном центральній владі”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, верхня палата парламенту  Іспанії  – Сенат – має намір уповноважити уряд використати такі спеціальні повноваження у п’ятницю, 27 жовтня.

Напередодні прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой заявив про розпуск регіонального уряду Каталонії та нові вибори в регіоні.

Як відомо, у суботу, 21 жовтня, уряд Іспанії зібрався на спеціальне засідання в Мадриді щодо Каталонії, щоб увести у дію статтю 155 Конституції Іспанії, яка дозволяє центральному уряду вжити примусових заходів щодо виконання автономним регіоном своїх конституційних зобов’язань.

 

Смоленська катастрофа: росіяни вирізали зі звіту запис, що вказує на вибух

Момент надзвичайно різкого зростання тепла, який зареєстрував датчик температури в літаку президента Лєха Качинського, виявлено на 4,5-секундному записі реєстратора, який на прохання російської сторони було вирізано із звіту попередньої польської комісії з розслідування Смоленської катастрофи.

Цей запис може свідчити про вибух на борту урядового Ту-154 ще до удару літака об землю, пише видання Gazeta Polska у номері, який з’явиться у середу, інформу є Onet.pl – Укрінформ.

“Різкий стрибок температури складно раціонально пояснити будь-якими іншими причинами, ніж вибух, особливо коли він започаткував серію аварій, зареєстрованих на бортових приладах. Ці аварії наступили тоді, коли зафіксовано останній сигнал системи TAWS (система попередження про наближення землі). А тому, різке, незрозуміле зростання температури було не наслідком, а причиною зупинки праці усіх найважливіших бортових систем Ту-154М”,- підкреслює видання.

Зазначається, що цей момент було підтверджено завдяки виявленню вирізаного фрагменту запису “чорної скриньки” у матеріалах попередньої польської комісії з розслідування причин катастрофи.

У статті підкреслюється, що параметрами польської “чорної скриньки” ATM від самого початку зацікавилися росіяни і це вони радили попередній польській комісії вирізати частину запису.

“Власне цей 4,5-секундний фрагмент з різким зростанням температури, який був усунутий за ініціативою Росії, знайдено в матеріалах польської комісії з розслідування авіакатастрофи”,- підкреслюється у виданні.

Як інформувало агентство, декілька днів тому міністр національної оборони Польщі заявив, що що на одному з реєстраторів параметрів руху урядового Ту-154М, який розбився під Смоленськом, зафіксовано момент вибуху на борту літака. Згодом, урядова підкомісія підтвердила слова міністра.

В авіакатастрофі 10 квітня 2010 року на території Росії загинули усі 96 осіб, які перебували на борту польського урядвого літака, зокрема тодішній президент РП Лєх Качинський.

Польська урядова підкомісія з розслідування причини  катастрофи  відновила Смоленське слідство навесні 2016 року. Однією з основних версій катастрофи розглядається вибух на борту літака ще перед його зіткненням із землею.

Попередня польська урядова комісія, яка оприлюднила свій рапорт в 2011 році, основною причиною авіакатастрофи назвала помилки польських пілотів.

 

Республіка Молдова продовжить співробітництво з Північноатлантичним альянсом НАТО.

Про це заявив спікер парламенту Молдови Андріан Канду під час представлення колективу Міністерства оборони нового керівника відомства Єуджена Стурзи, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в РМ.

«Одним з пріоритетних напрямів програми діяльності уряду залишається підвищення обороноздатності країни, ефективності і прозорості сфери оборони та безпеки. У цьому контексті необхідне поглиблення співробітництва з ЄС і продовження взаємодії з  НАТО», – наголосив спікер.

Не менш важливою, за його словами, має стати і участь молдавських військовослужбовців у міжнародних військових навчаннях.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 24 жовтня, голова парламенту, тимчасово виконуючий обов’язки президента Андріан Канду підписав указ про призначення міністром оборони Єуджена Стурзи. Цього ж дня у державній резиденції пройшла церемонія прийняття присяги новим міністром оборони.

Кандидатура Стурзи на посаду міністра оборони була запропонована урядом 12 вересня цього року, проте президент Ігор Додон відмовився підписати указ про його призначення на цю посаду. Після повторної відмови президента підписати відповідний указ уряд звернувся до Конституційного суду за роз’ясненнями.

Кілька днів тому, 17 жовтня, Конституційний суд виніс вердикт про те, що «через невиконання президентом своїх конституційних повноважень», тимчасово (на період затвердження міністра оборони і прийняття у нього присяги) виконувати обов’язки президента буде або прем’єр-міністр, або голова парламенту.

Посада міністра оборони Молдови залишалася вакантною з початку 2017 року, коли Додон підписав указ про звільнення з посади міністра Анатола Шалару.

Це перший в історії сучасної Молдови випадок, коли при діючому главі держави виконує обов’язки президента голова парламенту.

 

Генеральна Асамблея ООН відклала на невизначений час дебати з питання про повне виведення російських військ і озброєння з території Придністровського регіону Молдови.

Про це поінформували в МЗС Молдови з посиланням на представника ООН у зв’язках із ЗМІ Брендена Варма, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«На підставі заяви, що надійшла від делегатів, Генасамблея відклала ухвалення рішення про включення до порядку денного питання про повне виведення російських військ з території Республіки  Молдова. Це питання буде розглянуто на одному з наступних засідань Комітету», – заявив Варма.

Як повідомлялося, раніше планувалося, що питання про виведення російських військ з території невизнаної республіки Придністров’я буде розглянуто 23 жовтня.

Про необхідність включення цього питання до порядку денного Генасамблеї спочатку заявив представник Молдови в ООН Віктор Морару, потім прем’єр-міністр країни Павло Філіп під час свого виступу на пленарному засіданні Генеральної асамблеї. Філіп заявив, що незаконне перебування російських військ не тільки загрожує національній та регіональній безпеці, а й суперечить конституційному нейтралітету Молдови.

На території невизнаного Придністров’я розквартирована Обмежена група російських військ (близько 1400 військовослужбовців), а на військових складах села Колбасна Рибницького району зберігається понад 20 тисяч тонн боєприпасів.

 

Оголошений Москвою “крок у відповідь” на реєстрацію Russia Today в Сполучених Штатах в якості іноземного агента має кардинальні відмінності від вимог, які висуває у цьому зв’язку офіційний Вашингтон. 

Так прокоментувала ситуацію у вівторок речниця Державного департаменту США Хезер Науерт, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Російське законодавство про іноземних агентів тлумачиться так, що може бути застосоване до організацій, що отримують навіть мінімальне фінансування з будь-яких закордонних джерел – державних або приватних, та залучені до політичного життя”, – зауважила офіційний представник Держдепартаменту США.

За її словами, ці визначення є настільки широкими, що охоплюють практично весь спектр громадянського правозахисту.

“У Сполучених Штатах так званий закон FARA вимагає реєстрацію, що застосовується в тих випадках, коли суб’єкт або індивід займається політичною діяльністю”, – продовжила Науерт.

Вона пояснила, що коли уряд США вимагає від когось зареєструватися в якості іноземного агента, “ми не перешкоджаємо та не впливаємо на їхню здатність повідомляти новини та інформацію”. Йдеться лише про реєстрацію.

“Росія чинить зовсім в інший спосіб. Але все, що їм потрібно зробити, це зареєструватися, і це достатньо простий процес”, – зазначила речниця зовнішньополітичного відомства  США.

 

Канада хоче допомогти у реформуванні Організації Об’єднаних Націй і пристосуванні її до вимог сучасності.

Про це заявила міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд у своєму зверненні з нагоди Дня ООН, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Одним із найвагоміших внесків, які ми можемо нині зробити у ООН, – це посилення та оновлення її. Міцна та надійна ООН може допомогти досягти більшого процвітання, миру й стабільності на глобальному рівні, що буде важче зробити в умовах ізоляціоністського світу», – сказала  Фріланд.

Вона також пообіцяла й надалі брати активну участь у багатосторонніх організаціях. «Ми обіцяємо продовжувати працювати у багатосторонній системі, в рамках ООН та інших організацій з метою інноваційності, адаптації та досягнення стійких результатів», – зазначила міністр.

Фріланд наголосила, що ООН залишається «серцем багатосторонньої системи, створеної для підтримання миру й досягнення процвітання на планеті», незважаючи на свій поважний вік. «ООН залишається основною організацією, яка дозволяє світу збиратися разом, знаходити сфери порозуміння й вирішувати проблеми тероризму, навколишнього середовища, інфекційних хвороб та хронічного голоду, прав людини, грамотності й переміщення населення», – підсумувала глава МЗС Канади.

ООН – універсальна міжнародна організація, діяльність якої спрямована на забезпечення міжнародних безпеки і миру; вона організовує співпрацю і підтримує розвиток приязних відносин між державами. Фундаментальними принципами організації є суверенна рівність держав, невтручання у їхні внутрішні справи, розв’язування суперечностей мирним шляхом, дотримання державами міжнародних зобов’язань, колективна участь членів ор

День ООН відзначається з 1948 року. В 1971 році Генеральна асамблея ООН рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято.

 

Офіційний Вашингтон назвав чергове блокування Росією в Раді Безпеки ООН резолюції по Сирії спробою завадити міжнародному розслідуванню, яке має встановити організаторів та виконавців хімічних атак проти мирних сирійців.

З відповідною заявою виступила у вівторок на брифінгу в Вашингтоні речниця Державного департаменту США Хезер Науерт, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Рада Безпеки ООН за безпосередньої участі Росії проголосувала “проти” поновлення цього мандату, що, безумовно, викликає у нас стурбованість. Ми вважаємо, що важливо встановити, хто несе відповідальність за ці (хімічні – ред.) напади, які позбавили життя такої великої кількості невинних людей, у тому числі жінок та дітей у Сирії”, – зазначила Науерт.

При цьому представник зовнішньополітичного відомства США нагадала, що мандат Спільного механізму розслідування завершується в середині листопада.

Вона також уточнила, що кілька місяців тому Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) оприлюднила доповідь, яка підтвердила факти застосування хімічної зброї в Сирії.

“Наступний крок у цьому напрямі має зробити Спільний механізм з розслідування, який повинен встановити, “хто несе відповідальність за це”. Цей процес не завершений”, – підкреслила Науерт.

У цьому зв’язку представник американської адміністрації висловила розчарування діями Москви.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок  Росія очікувано скористалася правом вето в РБ ООН, заблокувавши проект резолюції Ради безпеки щодо продовження ще на рік мандату Спільного механізму ООН-ОЗХЗ з розслідування фактів застосування хімічної зброї в Сирії. Документ був внесений на розгляд Ради делегацією США. Україна виступила співавтором цієї резолюції. Разом з Росією також “проти” проголосувала Болівія. Китай і Казахстан утрималися. Загалом на підтримку документа висловилися 11 членів Ради безпеки  ООН.

 

Офіційний Вашингтон назвав чергове блокування Росією в Раді Безпеки ООН резолюції по Сирії спробою завадити міжнародному розслідуванню, яке має встановити організаторів та виконавців хімічних атак проти мирних сирійців.

З відповідною заявою виступила у вівторок на брифінгу в Вашингтоні речниця Державного департаменту США Хезер Науерт, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Рада Безпеки ООН за безпосередньої участі Росії проголосувала “проти” поновлення цього мандату, що, безумовно, викликає у нас стурбованість. Ми вважаємо, що важливо встановити, хто несе відповідальність за ці (хімічні – ред.) напади, які позбавили життя такої великої кількості невинних людей, у тому числі жінок та дітей у Сирії”, – зазначила Науерт.

При цьому представник зовнішньополітичного відомства США нагадала, що мандат Спільного механізму розслідування завершується в середині листопада.

Вона також уточнила, що кілька місяців тому Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) оприлюднила доповідь, яка підтвердила факти застосування хімічної зброї в Сирії.

“Наступний крок у цьому напрямі має зробити Спільний механізм з розслідування, який повинен встановити, “хто несе відповідальність за це”. Цей процес не завершений”, – підкреслила Науерт.

У цьому зв’язку представник американської адміністрації висловила розчарування діями Москви.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок  Росія очікувано скористалася правом вето в РБ ООН, заблокувавши проект резолюції Ради безпеки щодо продовження ще на рік мандату Спільного механізму ООН-ОЗХЗ з розслідування фактів застосування хімічної зброї в Сирії. Документ був внесений на розгляд Ради делегацією США. Україна виступила співавтором цієї резолюції. Разом з Росією також “проти” проголосувала Болівія. Китай і Казахстан утрималися. Загалом на підтримку документа висловилися 11 членів Ради безпеки  ООН.

 

Ар’єв: Росія намагається знищити репутацію ПАРЄ

Росія має мету знищити репутацію Асамблеї в межах Ради Європи. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook голова української делегації у ПАРЄ Володимир Ар’єв, коментуючи візит Генерального секретаря Ради Європи (РЄ) Турбйорна Ягланда 20 жовтня до Москви, де він зустрівся з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим і російською делегацією в ПАРЄ, передає  УНН.

“Спочатку Президент ПАРЄ дискредитує Асамблею візитом до диктатора Ассада. Потім – масштабний корупційний скандал, результати розслідування якого будуть в грудні і вилізуть боком багатьом. Тепер генсек РЄ Ягланд тягне канатом Росію в ПАРЄ, чим втручається в справи незалежного органу, як Асамблея, розуміючи що безумовне повернення РФ призведе до дискредитації ПАРЄ”, – зауважив політик.

Також, він додав “отже, не один я бачу мету – знищити репутацію Асамблеї в межах Ради Європи і, як наслідок, зменшити її вплив в організації, в тому числі інституціональними змінами. А Росія в цьому випадку є лише інструментом в руках певних функціонерів Ради Європи. Великий інструмент, який вважає себе самостійним гравцем”.

Нагадаємо, генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд 20 жовтня з  офіційним візитом  відвідає Росію.

Також, генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд під час візиту до Москви  проситиме Росію повернутися до складу  ПАРЄ.

 

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації повідомляє про початок нової хвилі кібератак на інформаційні ресурси України 24 жовтня.

Про це йдеться у повідомленні на  сайті служби.

“Команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України повідомляє про початок нової хвилі кібератак на інформаційні ресурси України 24.10.2017”, – йдеться у повідомленні.

Власників інформаційно-телекомунікаційних систем, інших інформаційних ресурсів, у першу чергу транспортної інфраструктури, а також пересічних інтернет-користувачів просять дотримуватися посилених вимог кібербезпеки.

Додаткову інформацію CERT-UA обіцяє надати найближчим часом.

Раніше повідомлялося, що у вівторок, 24 жовтня, про кібератаку заявили столичний метрополітен та аеропорт в Одесі.

Крім того, у вівторок деякі ЗМІ повідомляли, що на Мінінфраструктури була здійснена  кібератака. У самому ж міністерстві заявили, що вживають заходів з підвищення інформаційної безпеки у зв’язку із зростанням кіберзагрози.

Зі свого боку, у поліції заявили, що наразі до кіберполіції з приводу кібератаки не звернулася жодна державна установа, фіксуються лише поодинокі випадки кіберінцидентів.

Водночас російська компанія Group-IB, що спеціалізується на інформаційній безпеці, заявила про кібератаки на редакції російських ЗМІ: видання “Фонтанка” та інформагентство “Інтерфакс” атакував вірус-шифрувальник під назвою BadRabbit. Від цього ж вірусу, за твердженням Group-IB, постраждали деякі держструктури і компанії в Україні.

 

Київський метрополітен у вівторок зазнав кібератаки. Метро працює в звичайному режимі, окрім банківських сервісів. 

Про це повідомили у прес-службі  метрополітену – Укрінформ.

“Увага! Кібератака! Метро працює в звичайному режимі, окрім банківських сервісів (оплата безконтактними банківськими картками на жовтому турнікеті чи MasterPass). Перепрошуємо за незручності та просимо пасажирів користуватися альтернативними способами оплати”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, раніше у вівторок деякі  ЗМІ  писали, що на Мінінфраструктури була здійснена кібератака. Водночас у самому Міністерстві інфраструктури заявили, що вживають заходів з підвищення інформаційної безпеки у зв’язку зі зростанням кібер-загрози.

Крім того Міжнародний аеропорт “Одеса” заявив про те, що його інформаційна система зазнала хакерської атаки.

 

Найпопулярнішими інформаційно-розважальними телеканалами у вересні стали, за даними рейтингової агенції Big Data Ua, «1+1», «СТБ», «Україна», ICTV та «Новий канал».  

Про це заявив член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський у вівторок під час прес-конференції «Рейтинги телеканалів серед користувачів IPTV та OTT» в Укрінформі.

«Найбільш популярна тематична група телеканалів – це телеканали загального перегляду, тобто інформаційно-розважальні. Їх частка становить майже 60%. Далі йдуть дитячі телеканали  (близько 10%), розважальні (близько 7%), а також фільмові телеканали і телеканали новин (по 5,5%). Згідно з дослідженням, серед телеканалів загального перегляду найбільш популярними є «1+1», «СТБ», «Україна», ICTV та «Новий канал». Найпопулярніші дитячі телеканали в сегментах IPTV та OTT – це ПлюсПлюс, ПІКСЕЛЬ, Cartoon Network та Nickelodeon”, – зазначив Костинський.

За його словами, серед розважальних телеканалів перша п’ятірка представлена телеканалами «ТЕТ», «Мега», «Сонце», «Квартал ТВ» та «Трофей». Серед телеканалів фільмопоказу ТОП-5 сформували TV1000 Action East, FOX, Ентер-фільм, TV1000 East та TV1000 Comedy. Серед інформаційних телеканалів перша п’ятірка виглядає так: «112 Україна», News One, «Еспресо», «Прямий» і «24 канал». Серед пізнавальних телеканалів – NATIONAL GEOGRAPHIC, DISCOVERY CHANNEL, Nat Geo Wild, Animal Planet, Discovery Science.

Серед музичних телеканалів перша п’ятірка – це М1, Music Box UA, EUmusic, M2, O-TV. “Дуже приємно, що в цій п’ятірці є якраз телеканал української музики М2. І останній рейтинг сформували спортивні телеканали: «Футбол 1», «Футбол 2», Eurosport 1, Eurosport 2 і Viasat Sport», – зазначив Костинський.

Він поінформував, що система вимірювання ТВ-аудиторії рейтинговою агенцією Big Data Ua полягає у вивченні перегляду відео-контенту за допомогою технологій передачі даних по моделі OTT/IPTV на всіх пристроях, які її підтримують. Станом на вересень 2017 року такий моніторинг охоплює 456 тисяч домогосподарств України, які підключені до послуги OTT/IPTV. На добровільних засадах у дослідженні беруть участь такі оператори/провайдери OTT та IPTV, як «Воля» та «Тріолан».

«Ми досліджуємо аудиторію, яка користується такою технологічною платформою, як OTT/IPTV. Це досить просунута аудиторія, яка точно розуміє, що саме хоче дивитись, і обирає телеканал залежно від потреби, яку збирається задовольнити переглядом. Тобто ці глядачі задають тренд на ринку. У системі рейтингу моніторяться понад 200 каналів, включно з регіональними, що дуже потужно представлені в OTT/IPTV», – уточнив директор ТОВ «Незалежна рейтингова агенція Big Data Ua» Сергій Бойко.

Як повідомляв Укрінформ, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення раз на місяць оприлюднюватиме результати онлайн-досліджень агенції Big Data Ua щодо рейтингу українських телеканалів за переглядами в сегментах OTT та IPTV.

 

Російська Федерація фактично позбавила країни ОБСЄ можливості контролювати важкі озброєння. 

Про це у вівторок 24 жовтня під час брифінгу сказав начальник Управління верифікації Генерального штабу Збройних сил України полковник Андрій Гудзь, повідомляє  прес-служба  Міноборони – Укрінформ.

“Договір про звичайні збройні сили в Європі знаходиться в стадії ерозії з 2007 року, коли Росія припинила виконання зобов’язань за цим договором. Таким чином, Російська Федерація позбавила держави Європи можливості контролювати певні категорії озброєнь, а саме – бойові танки і літаки, ударні вертольоти, артилерійські системи калібру більше 100 мм, реактивні системи залпового вогню, бойові броньовані машини тощо”, – сказав він.

Гудзь нагадав, що до 2007 року державами Європи на території РФ проводилося 36 інспекцій на підставі обмінної інформації, яку Росія надавала державам-учасницям ДЗЗСЄ. На сьогодні такої інформації держави-учасниці ОБСЄ не отримують.

“Російська Федерація, порушуючи принципи міжнародного права, безконтрольно переміщує та накопичує важке озброєння. Намагання держав Європи, а також Канади і США, повернути РФ до виконання зобов’язань за цим Договором поки не мають успіху”, — додав Гудзь.

Він зауважив, що станом на сьогодні залишаються два міжнародно-правих інструменти, які надають можливість контролювати озброєння на території Росії – Віденський документ 2011 року та Договір про відкрите небо, але обидва документи мають функціональні обмеження.

“В цьому році Україні вдалося провести інспекцію на території Росії за Віденським документом спільно з Канадою. За результатами виявлено грубе порушення. Росія, без дотримання передбачених процедур, розпочала формування 150 мотострілецької дивізії загальною чисельністю близько 10 тисяч осіб у складі 8 бойових полків”, — сказав представник Генштабу.

Гудзь наголосив, що українські представники повідомили про порушення держави ОБСЄ. “Одна з проблем, яку я озвучував у Відні – це наявність закритих зон, куди не був наданий допуск багатонаціональній інспекційній групі. Зокрема, Росія повністю закрила зону вздовж українсько-російського кордону на глибину 25 кілометрів”, – наголосив він.

 

Новий Державний стандарт початкової загальної освіти наразі узгоджується в Кабміні і найближчим часом має бути затверджений – з 1 вересня 2018 року за ним навчатимуться усі діти, які підуть до першого класу. 

Пілотування стандарту вже проходить у 100 школах, заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час міжнародного семінару «Нова українська школа – нові підходи до навчання і викладання», повідомляє прес-служба  Міносвіти – Укрінформ.

«Створення нового стандарту початкової  освіти  – це був складний крок, який передбачав переосмислення і застосування нових підходів… У майбутньому, можливо, ще будуть зауваження до стандарту, бо ми всі ростемо, змінюємося, але той документ, який є сьогодні, – він справді інноваційний і він надихає», – зазначила Гриневич.

Водночас вона нагадала, що новий зміст освіти – це лише одна з частин Нової української школи. Не менш важливими є підготовка вчителів та нове освітнє середовище.

«Усі вчителі, які працюють в експерименті, добре розуміють, що робота за методиками діяльнісного і проблемно-пошукового навчання є значно напруженішою. І ці методики можна втілювати, лише коли маєш відповідні умови для такого навчання. Тож ми маємо дуже масштабне завдання – поширити новий досвід з 1 вересня наступного навчального року для 22 тис. вчителів, які братимуть 1 клас, і на 22тис класних кімнат, де вчитимуться діти», – відзначила Гриневич.

Зараз учасники пілотування НУШ отримують нові матеріали для навчання щотижня на кожен наступний тиждень, і в цьому є певна незручність, зокрема, щодо планування роботи. Однак МОН уже завершує роботу над навчальними програмами за галузями початкової школи – найближчими днями їх мають розмістити для громадського обговорення.

Також на початку 2018 року буде презентовано дистанційний курс, який стане одним з етапів перепідготовки вчителів до запуску Нової української школи у 2018-2019 навчальному році. Його матеріалами також зможуть користуватися вчителі, що нині пілотують стандарт.

 

Сьогодні Київ – лідер серед українських міст за темпами і обсягами ремонту доріг. І ми продовжимо реанімацію столичної дорожньої інфраструктури.

Про це  заявив  мер Києва Віталій Кличко під час засідання Ради регіонального розвитку під головуванням Президента України Петра Порошенка – Укрінформ.

“Сьогодні столиця – лідер серед українських міст за темпами і обсягами ремонту доріг. Останніх два роки стали для нас такими – ударними! Минулого року ми відремонтували 200 кілометрів столичних доріг. Цього року ми збільшили фінансування, розуміючи важливість проблеми, і замахнулися на 300 кілометрів доріг та проїздів!”, – наголосив  Кличко.

Він зазначив, що фактично за 2 роки столична влада оновила майже третину київських доріг і підкреслив, що місто продовжить реанімацію столичної дорожньої інфраструктури.

Розповідаючи про ситуацію з громадським транспортом, Віталій Кличко підкреслив, що столична влада за останні роки значно оновила рухомий склад комунального транспорту міста.

“Цього року ми закупили 40 польських трамваїв PESA і ще 7 львівських, заводу “Електрон”. Також придбали 60 автобусів МАЗ, що відповідають сучасним вимогам. А в минулому році в столиці з’явилися 50 нових автобусів, 61 тролейбус та 11 нових сучасних трамваїв з низьким рівнем підлоги”, – зазначив Кличко.

 

Децентралізація має втілюватися в реальних повноваженнях місцевих влад, які формуватимуть бюджет із усіх надходжень, а не з того, що їм залишать, розподілятимуть пільги та субсидії, а не випрошуватимуть їх.

Про це  заявив  мер Києва Віталій Кличко під час засідання Ради регіонального розвитку під головуванням Президента України Петра Порошенка – Укрінформ.

“У Києва забирають найбільше податків, і в плануванні видатків Держбюджету не балують. І заборговані субвенції не повертають. При цьому ми багато чуємо про децентралізацію, яка сьогодні реально потрібна, коли влада на місцях формуватиме бюджет із усіх надходжень, а не з того, що їй залишать, розподілятиме пільги і субсидії, а не випрошуватиме їх”, – зазначив  Кличко.

Він зауважив, що інколи лунають думки, мовляв, у Києва грошей повно, нащо їм іще?

“Але ж на столицю найбільше навантаження – на інфраструктуру, на соціальну сферу”, – підкреслив мер.

Кличко зазначив, що у столиці треба розв’язувати старі проблеми, які не вирішували десятиліттями, і які не дають місту розвиватися.

“Всі чули про міст, який втомився? Та там уже не втома, а перевтома! Тільки реконструкція Шулявського мосту коштуватиме 1,5 мільярди гривень! А таких мостів у Києві 75 – у передаварійному стані. І нам їх потрібно ремонтувати. Нам потрібно перекладати міські комунікації, за які ніхто не брався 30-40 років. А в столиці – 20 тисяч кілометрів труб комунікацій! Уявляєте, скільки коштів потрібно на це?”, – наголосив мер Києва.

 

Громадська рада доброчесності (ГРД) повинна встановити точні процедури аналізу, оцінювання та опублікування інформації щодо судді чи кандидата на посаду судді, забезпечення неупередженості її членів, обгрунтування наявності мотивованих підстав для висновків. 

Про це йдеться у  звіті  міжнародного експерта проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Реди Молієне – Укрінформ.

У документі наголошено, що хоча згідно з законом ГРД покликана сприяти роботі Вищої кваліфікаційної комісії  суддів  України, її повноваження не можна вважати виключно дорадчими, адже висновки ГРД мають юридичні наслідки для кандидатів. Відтак, мають бути встановлені процедури аналізу та оприлюднення інформації та визначені вимоги щодо підзвітності та відповідальності за неправомірні дії.

«Це дуже важливо, оскільки діяльність ГРД зачіпає питання дотримання прав людини (захист персональних даних, право на справедливі процедури, захист ділової репутації тощо)», – підкреслює експерт.

Зокрема, Молієне звертає увагу на надання Радою негативної інформації оціночного характеру (погляди, думки, уявлення тощо).

«Така інформація не може розглядатися та оцінюватися окремо, а лише в контексті іншої достовірної інформації. Крім того, було б недоцільно робити негативні висновки (навіть громадськості) виключно на підставі інформації вказаного характеру», – йдеться у документі.

При цьому, на думку експерта, варто оприлюднювати лише ті матеріали, які було перевірено та взято з надійних джерел, особливо в тому випадку, коли йдеться про «невідповідність», з точки зору ГРД, кандидата критеріям доброчесності.

Окремо експерт звернула увагу на те, що кандидат не має можливості безпосередньо давати роз’яснення на засіданнях ГРД. «Право бути почутим є одним із основних принципів справедливого процесу, і він, зважаючи на характер, цілі, наслідки процесу оцінювання суддів/кандидатів на посаду судді, також має тут застосовуватися», – наголошує експерт.

Як альтернатива, ГРД може виконувати лише консультативну роль при ВККС. «При цьому висновки ГРД (як «позитивні», так і «негативні») розглядатимуться як важливий матеріал для опрацювання ВККСУ в процесі оцінювання, який при цьому не має окремої ролі (впливу) у процесі оцінювання, а також юридичних наслідків», – йдеться у звіті.

«Слід зазначити, що така система (де ГРД відігравала б консультативну роль) більш відповідала б принципу незалежності суддівського самоврядування», – додає експерт.

Як відомо, Громадська рада доброчесності утворена з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді та надає Вищій кваліфкомісії інформацію щодо судді або, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.

 

Контракт про надання проекту «Передчуття» фінансової держпідтримки в сумі 13 млн 610 тис. грн, або половини від загальної вартості виробництва фільму, уклало Держкіно з кінокомпанією  «Гарнет Інтернешнл Медіа Груп».

Про це повідомляє  прес-служба  Держкіно – Укрінформ.

“Проект драми «Передчуття» став одним із переможців десятого конкурсного відбору Держкіно. Режисер  фільму  – В’ячеслав Криштофович, автор сценарію – Анатолій Крим, продюсер – Андрій Єрмак”, – йдеться у повідомленні.

Події розгортаються у провінційному приморському містечку, повільне життя якого раптом порушує локальний скандал навколо чоловіка, що пішов із життя.  Він ніби поринув у інший вимір, не залишивши й сліду. Місце його поховання знають лише дружина та друг, але вони категорично відмовляються повідомити про це іншим, бо таким нібито був заповіт небіжчика. Над містом нависло відчуття тривоги та неспокою. Щось мало статися. А тим часом на рейді з’являються військові кораблі…

«У моєму фільмі немає позитивних і негативних героїв. У кожного своя правда і своя неправда. І у кожного – свої передчуття. Чи вміємо ми чути тих, хто поруч? Чи не занадто пізно намагаємося розгадати, чим жили і живуть близькі нам люди? Відповісти на ці запитання дуже складно, але загострити на них увагу – завдання нашого фільму», – зазначає режисер стрічки В’ячеслав Криштофович

 

Печерський районний суд Києва обиратиме у вівторок запобіжний захід учаснику протестів під Верховною Радою Ярославу Ходаківському (позивний “Ярий”), якого підозрюють у побитті правоохоронця.

Про це повідомив генеральний прокурор Юрій Луценко під час перерви у засіданні Ради регіонального розвитку, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Є декілька затриманих у справі побиття чи учасників мітингу, чи правоохоронців, чи депутатів. Зараз відбувається один із таких процесів з обрання запобіжного заходу щодо учасника акції, який спочатку в ході пронесення наметів, накинувся на одного працівника правоохоронних органів, повалив його на підлогу і наносив йому побої, прокуратура враховує те, що ця людина захищала Донецький аеропорт, потім працювала у найгарячіших точках, і, за моєю особистою рекомендацією, прокурор проситиме домашній нічний арешт”, – сказав Луценко.

Водночас генпрокурор підтвердив, що народний депутат від “Самопомочі” Єгор Соболєв побив одного із учасників протестів біля Ради з позивним “Ярий”.

“Також ця ж людина (з позивним “Ярий”, – ред.) була побита, принаймні йому були нанесені побої депутатом Єгором Соболєвим, що з моєї точки зору також характеризує організатора мітингу, які дозволяють ставити намети тільки своїм, визначеним особам і протестувати тільки під їхніми завчасно визначеними методами та цілями”, – зазначив Луценко.

У свою чергу, Єгор Соболєв заявив, що готовий взяти на поруки Ходаківського.

Водночас про “Ярого” написав у  Facebook  один з волонтерів Мирослав Олешко. За його словами, Соболєв побив свого ж учасника мітингу, коли той почав кричати, що він не провокатор, а захисник Донецького аеропорту.  “Так, цей чоловік, якого побив Соболєв і якого обмовив Семенченко, справді воював у Донецькому аеропорту у складі ДУК. Позивний “Ярий”. Через Соболєва і Семенченка “Ярого” забрали у райвідділ, де він сидів (чи сидить досі)”, – написав він.

Як повідомляв Укрінформ, 22 жовтня внаслідок сутички біля будівлі  Верховної Ради  між правоохоронцями та активістами постраждав поліцейський. Протести під Радою тривають з 17 жовтня.

 

Генеральний прокурор Юрій Луценко не виключає можливості внесення до Верховної Ради подання про позбавлення депутатської недоторканності народного депутата з фракції “Самопоміч” Єгора Соболєва.

Про це Луценко повідомив журналістам, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За його словами, Генпрокуратура вивчає обставини побиття одного з мітингувальників під Верховною Радою, в якому міг брати участь депутат Єгор Соболєв.

“В одній ситуації учасника мітингу, який раніше був захисником Донецького  аеропорту, побив народний депутат Єгор Соболєв. З його точки зору, видно, одним можна було ставити намети, але тільки своїм”, – зазначив генпрокурор.

За словами Луценка, наразі прокуратура з‘ясовує всі обставини інциденту, і якщо вину Соболєва буде встановлено, то генпрокурор не виключає можливості направлення до парламенту подання про притягнення народного депутата до відповідальності.

 

Президент Національного олімпійського комітету (НОК) Канади Тріша Сміт закликала керівників Міжнародного олімпійського комітету (МОК) тимчасово усунути збірну Росії від участі в Олімпійських іграх-2018 в Південній Кореї.

З такою заявою Сміт виступила на засіданні НОК Канади у Ванкувері після того, як президент Росії Володимир Путін звинуватив США в тиску на МОК з метою недопуску Росії до Олімпіади – Укрінформ.

“Ми вітаємо роботу двох комісій на чолі з Самуелем Шмідом і Денисом Освальдом, однак ця робота ґрунтовна і вимагає часу. Якщо висновки комісій не можуть бути зроблені негайно, ми просимо вжити заходів, які включають тимчасове відсторонення Росії, для того, щоб забезпечити чистоту зимових Олімпійських ігор, до яких залишилося 112 днів”, – цитує Сміт  tribuna.com.

На думку Сміт, яка є членом МОК і спортивного арбітражного суду (CAS) в Лозанні, таке рішення допомогло б забезпечити чистоту майбутніх Ігор-2018.

Нагадаємо, що комісії МОК під керівництвом Шміда і Освальда зараз перевіряють висновки канадського юриста Річарда Макларена про можливе існування державної допінгової системи в Росії і причетності до неї російських олімпійців.

 

У Берліні у ході установчого засідання Бундестагу XIX скликання у вівторок, 24 жовтня, депутати вибрали своє керівництво.

Більшістю голосів депутати підтримали на пост голови Бундестагу кандидатуру від Християнсько-демократичної партії Вольфганга Шойбле, який раніше був міністром фінансів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Шойбле по праву називають “політичним важковаговиком”: у Бундестазі 75-річний нині політик засідає з 1972 року. За ці роки він був і главою фракції ХДС/ХСС у Бундестазі, і головою ХДС, і керівником відомства канцлера, і міністром внутрішніх справ, і міністром фінансів. Активності політика не заважає те, що пересувається він в інвалідному візку – результат замаху на нього у жовтні 1990 року.

Відкрив же перше засідання нового парламенту один із старих депутатів – 76-річний член Вільної демократичної партії Херман Отто Зольмс. Зауваживши, що чисельність Бундестагу велика як ніколи – 709 осіб – він закликав негайно розпочати реформу виборчої системи. Зольмс також нагадав депутатам про те, що вони – “представники всього народу і несуть перед ним відповідальність”. Політик акцентував увагу на викликах, що стоять перед Бундестагом і суспільством, викликах демократії – зростанні дистанції між народами й політиками, політикою й очікуванням громадян, що веде до розширення популістських рухів; у соцмережах культивується ненависть, расизм, ксенофобія, нетерпимість. “Ми не повинні залишати народ наодинці з цими голосами”, – закликав Зольмс. При цьому він підкреслив, що Німеччина має бути горда своєю “живою демократією”, і зазначив, що тепер демократичні принципи повинні будуть відстоювати й праві популісти – партія Альтернатива для Німеччини, що вперше пройшла до парламенту.

 

Українська діаспора в Австралії готова підтримувати розвиток козацьких традицій на теренах Черкаської області.

Про це під час візиту до області заявив Головний отаман Українського вільного козацтва Австралії Петро Деряжний, який приїхав зі своєю дружиною Нілою, повідомляє  прес-служба  Черкаської ОДА – Укрінформ.

За його словами, Черкащина дійсно є колискою українського козацтва.

“Захоплені тим, що в області активно відновлюють козацькі традиції та звичаї, сприяючи тим самим розвитку патріотичного виховання. Натомість зі свого боку всіляко готові допомагати в реалізації козацьких заходів на території області”, – підкреслив він.

У свою чергу, перший заступник голови ОДА Віталій Коваль відзначив, що за останні роки виховання молоді в дусі патріотизму набула значного розмаху. Однак буде вдячний за підтримку зі сторони українців в Австралії.

“Держава та громадські організації намагаються максимально залучати молодь до вивчення українських національних культурних та військових традицій. Підтримуючи суспільні ініціативи, на Черкащині, зокрема, відображаємо їх в обласних програмах чи шляхом проведення комплексних заходів, кількість яких збільшили за останні роки в кілька разів. Тож будемо дуже вдячні за підтримку”, – додав він під час зустрічі з австралійськими українцями.

В.Коваль також презентував гостям подарункове видання про дослідження невідомих сторінок Тараса Шевченка, за авторства Василя Пахаренка.

 

Втрата Україною статусу транзитної держави загрожує збитками $3 млрд.

Про це під час Міжнародної конференції “Нафтогазовий комплекс України на шляху реформування, модернізації та розвитку” сказав голова НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цього року газотранспортна система принесе нам близько 3 млрд дол.”, – сказав  Коболєв.

Він наголосив, що втрата такого ресурсу негативно відобразиться на Україні, а для збереження транзиту необхідно залучити іноземного партнера до управління ГТС.

“Поява цього партнера не є гарантією збереження транзиту, на жаль. Але його відсутність буде 100% гарантією втрати транзиту”, – додав Коболєв.

За його словами, кожна нитка Турецького потоку позбавляє Україну приблизно 0,5 млрд дол. ВВП. За його прогнозом, побудова першої нитки – це питання близько одного року, побудова другої нитки ще не є до кінця визначеним питанням.

 

Рада может присоединять созданные в размере района громады к соседним районам – Зубко

Вице-премьер-министр, министр регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Геннадий Зубко заявляет, что Верховная Рада может присоединять объединенные территориальные громады, которые занимают площадь целого района, к соседним районам для экономии расходов на районную государственную администрацию.

“В первую очередь, это возможность присоединения такой громады, которая была создана в размере района, к соседнему району, для того, чтобы уменьшить расходование средств на содержание аппарата управления района”, – сказал Г.Зубко агентству “Интерфакс-Украина” в Киеве во вторник.

Вице-премьер уточнил, что соответствующая инициатива направлена в профильный комитет парламента.

Он заявил, что вопросы изменения границ районов, а также создания и ликвидации райадминистраций находятся в компетенции Верховной Рады.

Г.Зубко отметил, что другой вариант – проведение административно-территориальной реформы с внесением изменений в Конституцию, что позволит изменять границы районов.

По его словам, важным является решение вопроса распределения полномочий между райгосадминистрациями и громадами, в вопросе управления учреждениями, которые работают на районном уровне и находятся в сфере управления администрации.

 

Дерегуляція, масштабні інфраструктурні проекти у регіонах, кращі умови для роботи бізнесу, залучення інвестицій та цифрова економіка є пріоритетами економічних реформ, які покликані привести до масштабної модернізації української економіки.

Про це під час засідання Ради регіонального розвитку під головуванням Петра Порошенка заявив віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У центрі обговорення – масштабна модернізація української економіки. Саме у широкому колі представників місцевої влади та найвищого керівництва країни слід визначати чіткі подальші кроки для продовження системних реформ в Україні. Економічні пріоритети – продовження дерегуляції, масштабні інфраструктурні проекти у регіонах та загалом по країні, кращі умови для роботи бізнесу та залучення інвестицій та цифрова економіка”, – заявив Кубів.

За його словами,”маємо багато роботи, але спільними зусиллями неодмінно досягнемо успіху”.

Як повідомлялося, у Києві у вівторок, 24 жовтня, розпочалося засідання Ради регіонального розвитку під головуванням Президента України  Петра Порошенка.

 

Ситуація з боротьбою з рейдерством, особливо в агропромисловому комплексі, цьогоріч значно покращилася.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, виступаючи під час засідання Ради регіонального розвитку, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ще одна найболючіша тема – рейдерство, особливо в агропромисловому комплексі. Цього року, я думаю, у нас значно покращилася ситуація, бо масових битв за урожай, масового викрадення урожаю, переписування фірм, викрадення техніки не було, хоч поодинокі випадки ще траплялися. За це хотів би подякувати головам райдержадміністрацій, які разом з прокурорами напружилися навколо цієї ситуації, навчившись гірких уроків минулого”, – сказав Луценко.

На його думку, наразі необхідно зробити кілька кроків для подальшого покращення ситуації у цьому напрямку. Один з них – це зміна порядку переоформлення документів на власність або оренду в сільськогосподарській сфері, “бо діюча система відкрила двері всім шахраям”.

“Друга тема, для якої час давно вже настав, – треба віддати обраним, сформованим громадам право розпоряджатися землею поза межами населених пунктів”, – сказав генпрокурор.

Як повідомляв Укрінформ, в областях України цього літа створили регіональні оперативні штаби для боротьби з аграрним  рейдерством.

 

Завершився перший етап конкурсу в рамках реалізації міжурядового договору між Україною та Польщею про надання кредиту 100 млн євро для облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.

Про це повідомляється на  сайті  ДФС – Укрінформ.

“Завершився перший етап конкурсного відбору в рамках реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги, ратифікованого Законом України №977-VIII від 03.02.2016 року. Учасниками кредитного договору є Державна фіскальна служба України, Міністерство інфраструктури та Держприкордонслужба. Загальна сума кредиту складає 100 млн євро, з яких ДФС отримає 25 млн євро для облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні за процедурою конкурентного діалогу”, – йдеться у повідомленні.

Наголошується, що  ДФС  вперше отримала міжнародний кредит для будівництва, реконструкції та модернізації пунктів пропуску.

Кошти міжнародного кредиту будуть, зокрема, спрямовані на будівництво ділянки для легкового автотранспорту та автобусів у пункті пропуску для автомобільного сполучення “Краковець” та відновлення інфраструктури української частини існуючого пункту пропуску “Краковець” на українсько-польському кордоні (очікувана вартість закупівлі – 6 945 000 євро) тендерні пропозиції подали 4 учасники (IDS-BUD S.A., UNIBEP S.A., “T4B” SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, MIRBUD S.A).

Також, за кредитні кошти буде профінансовано будівництво пішого переходу у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення “Рава-Руська” на українсько-польському кордоні (очікувана вартість закупівлі – 1 585 000 євро) – 3 учасники (IDS-BUD S.A., “T4B” SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, MIRBUD S.A).

Крім того, кредит буде спрямовано на реконструкцію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення “Шегині” на українсько-польському кордоні (очікувана вартість закупівлі – 15 720 000 євро) – 4 учасники (IDS-BUD S.A., “T4B” SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, UNIBEP S.A., MIRBUD S.A).

Після розкриття тендерних пропозицій, поданих на першому етапі конкурентного діалогу, Державна фіскальна служба України розгляне запропоновані описи технічних рішень, а також відповідність учасників кваліфікаційним критеріям, визначеним у тендерній документації.

З учасниками, тендерні пропозиції яких будуть допущені до другого етапу конкурентного діалогу, планується провести переговори з метою обговорення всіх аспектів закупівлі та визначення остаточних технічних вимог до предмета закупівлі. Після цього відбудеться процедура тендеру, на якому буде визначений перелік компаній, які запропонують мінімальну вартість робіт і мінімальний строк їх виконання.

 

Церемонія складання присяги новим міністром оборони Молдови Єудженом Стурзою відбулася у вівторок, 24 жовтня, у державній резиденції.

Як повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Молдові

Указ про призначення Стурзи на посаду міністра оборони підписав голова парламенту Андріан Канду, який тимчасово (на період призначення міністра оборони і прийняття присяги) виконує обов’язки президента Молдови.

“Хочу вам побажати успішної діяльності на посту міністра оборони. Республіка Молдова потребує сьогодні функціонального уряду, особливу роль в якому відіграє Міністерство оборони. Хотілося б сподіватися, що сьогоднішнє призначення міністра оборони покладе край інституціональній і конституційній кризі у країні”, – відзначив Канду.

За його словами, Молдова сьогодні потребує дієвої, професійної і ефективної армії, яка сприяла б зміцненню національної і регіональної безпеки.

Прем’єр-міністр Молдови Павло Філіп, який був присутнім на церемонії, відзначив особливу значущість призначення нового міністра оборони, оскільки країна потребує, насамперед, завершення і прийняття нової Стратегії оборони Молдови. Прем’єр висловив надію, що молдавська армія зміцнить свої позиції і авторитет, у тому числі завдяки співпраці зі своїми зовнішніми партнерами, включаючи Північноатлантичний альянс НАТО.

Новий глава оборонного відомства Стурза подякував представникам правлячої коаліції за виявлену довіру, відзначивши, що одним з головних його завдань на цій посаді буде подальша модернізація національної армії. Стурза звернув особливу увагу на те, що армія не повинна брати участь у політичних іграх.

Як повідомляв Укрінформ, кандидатура Стурзи на пост міністра оборони була запропонована урядом 12 вересня цього року, проте президент Ігор Додон відмовився підписати указ про його призначення на цей пост. Після повторної відмови президента підписати відповідний указ уряд звернувся до Конституційного суду за роз’ясненнями.

Кілька днів тому, 17 жовтня, Конституційний суд виніс вердикт про те, що “через невиконання президентом своїх конституційних повноважень”, тимчасово (на період затвердження міністра оборони і прийняття у нього присяги) виконувати обов’язки президента буде або прем’єр-міністр, або голова парламенту.

Посада міністра оборони Молдови залишалася вакантною з початку 2017 року, коли  Додон підписав указ про звільнення з поста міністра Анатола Шалару.

Зазначимо, що це перший в історії сучасної Молдови випадок, коли при діючому главі держави обов’язки президента виконує голова парламенту.

 

Парламентський комітет Великої Британії звернувся із письмовим запитом до засновника і керівника соціальної мережі Facebook щодо можливого втручання Росії у референдум по Brexit та вибори 2017 року.

Про це повідомляє  Reuters – Укрінформ.

“Британський парламентський комітет надіслав главі Facebook запит про надання інформації про будь-яку проплачену діяльність причетних до  Росії  облікових записів Facebook під час референдуму щодо виходу із ЄС у 2016 році та виборів 2017 року”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що запит було зроблено головою Комітету з питань цифрової інформації, медіа та спорту в рамках зусиль зі збирання доказів для розслідування щодо підроблених новин.

Раніше глава Facebook Messenger Девід Маркус заявив, що Росія могла використовувати цей додаток для впливу на американських виборців в 2016 році.

Як відомо, минулого місяця Facebook повідомив слідству, що за останні два роки ним були виявлені на своїй платформі тисячі платних оголошень політичного змісту, пов’язані з підставними обліковими записами з Росії. Зокрема повідомлялося, що з 470 неавторизованих акаунтів було витрачено близько $100 тис. доларів на купівлю близько 3 тис. оголошень.

Пізніше компанія Twitter повідомила про виявлення понад 200 акаунтів на своїй платформі, діяльність яких була пов’язана зі спробами РФ втрутитися у президентські вибори у США.

Розкриття Facebook даних, що росіяни купували політичну рекламу в цій соціальній мережі під час президентської кампанії 2016 року, спонукали Федеральну виборчу комісію США заявити 14 вересня про потребу “переглянути та модернізувати” виборче законодавство.

 

Варшава і Київ повинні підняти історичний діалог на вищий рівень і відновити роботу міжурядової комісії з питань охорони і повернення втрачених і незаконного переміщених культурних цінностей. 

Про це йдеться в  заяві  Міністерства культури і національної спадщини Польщі за результатами візиту до Києва 22-23 жовтня віце-прем’єра, міністра культури Пьотра Глінського – Укрінформ.

“Історичний діалог  Польщі  й України вимагає загального і системного підходу. У зв’язку з цим польська сторона запропонувала підняти ранг партнерів щодо переговорів. Польська сторона порушила питання відновлення роботи Міжурядової комісії з питань охорони і повернення культурних цінностей під головуванням віце-прем’єрів чи міністрів, які відповідають за культуру і національну спадщину обох країн, і підготовки в її рамках рішень у сфері історичної політики і вшанувань, які влаштують обидві сторони”, – йдеться в заяві.

Зазначається, що питання, порушені під час візиту Глінського до Києва, мають “першочергове значення” для хорошої підготовки візиту в Україну президента Польщі Анджея Дуди (у грудні – ред.), для якого історичні питання є близькими.

Підкреслюється, що польська сторона “вважає неприйнятною нинішню заборону на пошукові роботи та ексгумацію”, оскільки вважає, що польські та українські жертви конфліктів потребують гідного поховання.

“Ми вважаємо, що підставою для порозуміння у сфері вшанування має бути спільне узгодження змісту і форми польських та українських взаємних поховань в Польщі та Україні, оскільки пріоритетом для обох сторін має бути поступ у справі вшанувань, а також у сфері охорони і повернення культурних цінностей”, – йдеться в заяві Міністерства культури РП.

Під час візиту в Україну віце-прем’єра Польщі Глінського супроводжували заступник глави МЗС Польщі Бартош Ціхоцький та заступник голови Інституту національної пам’яті Польщі Кшиштоф Швагжик.

Як повідомлялося, українська сторона у травні цього року заборонила проведення будь-яких ексгумацій польською стороною в Україні після того, як на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля польські націоналісти за присутності ЗМІ демонтували український пам’ятник. Українська сторона тоді висунула вимогу відновлення пам’ятника, а також усіх інших українських місць пам’яті, знищених вандалами упродовж 2015-2016 років.

 

Шведський журналіст, кореспондент “Сюдсвенска Дагбладет” Калле Кнійвіль, який побував в анексованому Криму, вважає, що велика кількість мешканців півострова страждають від імперського синдрому і мали ностальгію за радянськими часами.

Таку думку Кнійвіль висловив на прес-конференції в Укрінформі.

“Багато мешканців Криму, з якими я спілкувався, говорили про те, що мешкаючи у Криму вони нічого не знали про сучасну Росію. Росія для них асоціювалася з Радянським Союзом, і вони думали, що якщо  будуть зараз у Росії, то повернуться у хороший Радянський Союз”, – сказав журналіст.

Він пояснив, що опинився у Криму одразу після анексії і потім світ побачила книга “Крим наш. Повернення імперії”. Головною тезою книги її автор називає те, що усі опитані ним кримчани хотіли одного – кращого життя. От тільки шляхи досягнення цієї мети вони бачили по різному.

Водночас журналіст упевнений, що думка багатьох мешканців півострова щодо яскравих перспектив суттєво змінилася у реаліях сьогодення.

Що ж стосується Росії, то у цій державі захоплення Криму, скоріш за все, також розглядалося як шанс посилити себе, адже імперський синдром тут яскраво виражений. «Велика держава і якщо нас не поважають у світі, то хоча б боятися будуть – це популярний аргумент у Росії нині», – додав журналіст.

В Україні, додав Калле Кнійвіль, у першу чергу анексія Криму вплинула зміною ставлення до росіян. “Можна було по-різному обговорювати відносини України та Росії, в який бік можна дивитися, але після цього дуже важко легітимним політикам в Україні поговорити про те, що Україна має співпрацювати з РФ, бо Росія захопила частину території Україні і як тепер можна буде співпрацювати?”, – сказав журналіст.

Кореспондент “Сюдсвенска Дагбладет” Калле Кнійвіль за останні роки написав три книжки (трьома мовами: шведською, фінською та есперанто) про країни колишнього Радянського Союзу, перша з яких – “Люди Путіна” – отримала у Фінляндії престижну нагороду як найкраща фахова книга 2014 року.

“Крим наш” – друга книжка автора, яка побачила світ у 2015 році, в першу річницю анексії Криму.

 

Учасниці групи Pussy Riot провели в будівлі Trump Tower в Нью-Йорку акцію на підтримку українського режисера Олега Сенцова.

Про це учасниця групи Марія Альохіна повідомила у  Facebook – Укрінформ.

“Це ми сьогодні виступили за Олега Сенцова. Трамп Тауер, Нью Йорк, зшиті степлером простирадла. За ці дні, що ми в Нью-Йорку, ми познайомилися з крутими активістами, які знають про Сенцова, і зрозуміли, що якщо ми робимо одну справу, то жодних кордонів між нами не існує. Ми повинні продовжувати говорити про справу Сенцова і Кольченка”, – пише Альохіна.

За її словами, після акції Pussy Riot поліція на півгодини заблокувала будівлю.

“Але найкрутіший момент (акції) звичайно – охоронці, які передають один одному як позивний: free sentsov – текст з наших листівок”, – написала Альохіна.

У серпні учасниці Pussy Riot Марія Альохіна і Ольга Борисова теж провели акцію на підтримку українського режисера в Якутії, де він тоді відбував покарання. Вони розмістили на мосту через озеро Сайрасі розтяжку зі словами “Свободу Сенцову”. Активістки були затримані поліцією.

Як відомо, режисера  Олега Сенцова  і активіста Олександра Кольченка затримали співробітники ФСБ РФ в окупованому Криму навесні 2014 року. Їх етапували в Росію, де судили за сфабрикованими звинуваченнями в організації терактів і підпалів офісів партій на півострові.

У серпні 2015 року північно-кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова і Кольченка до 20 і 10 років ув‘язнення відповідно. Згідно з вироком Сенцов мав відбувати термін в колонії суворого режиму.

Правозахисний центр “Меморіал” вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.

Минулого тижня стало відомо, що Сенцова етапували у виправну колонію суворого режиму в місті Лабітнангі в Ямало-Ненецькому автономному окрузі.

 

У Дніпрі під час розшуку краденого авто слідчі виявили мішок печаток фірм Вілкула і Кº причетних до мільйонних оборудок із бюджетними грошима.

Про це повідомляють  “Наші гроші”  із посиланням на ухвалу суду від 11 жовтня – Укрінформ.

“Намагаючись встановити місцезнаходження розшукуваного автомобіля, 24 червня цього року слідчі провели обшук СТО на вулиці Сергія Нігояна, 100 у Дніпрі, виявивши там автомобіль “Chevrolet Lacetti”. В результаті обшуку автівки та приміщення СТО вилучили низку документів, флеш-носіїв, банківських карток, понад 100 печаток з відтисками найменувань різних приватних фірм, а також господарського та апеляційного судів Дніпропетровської області, комунального підприємства “Аульський водовід”, – йдеться в повідомленні.

Так, в ухвалі засвітились печатки з назвами групи компаній, які фігурували в історії про виведення бюджетних грошей з КП ДОР «Аульський водовід» через сплату роялті.

За матеріалами тієї справи, ДочП «Дніпромашзбагачення» переводило отримані від «Аульського водоводу» кошти на рахунки пов’язаних фірм у вигляді фінансової допомоги.

У приміщенні обшукуваного СТО виявили печатки цих фірм – «Регіонінвестгрупп», ПП «Цесія», ТОВ «Терра консалтінг», ТОВ «Рантьє-Днєпр», «Фуд-Сервіс Дніпро», ТОВ «Гарт», ТОВ «Інвестбудпроект», ТОВ «Фінансова компанія «Альянс»», ТОВ «Агора 2007» тощо.

Кілька перелічених компаній фігурували у справі щодо виведення 30 млн грн з рахунків комунального «Дніпроводоканал» («Дніпрооптбакалія», «Терра консалтінг», «Рантьє-Днєпр», «Агроінвест-Україна»).

Також, слідчі вилучили печатки з відтисками компаній-нерезидентів. Серед таких – кіпрський офшор «Jirtelon commercial LTD», на який сьогодні зареєстроване ТОВ «Сток». Заснували ж «Сток» нині припинені ТОВ «ІРВАГНУ» («Інститут ринкових відносин академії гірничих наук України») та ТОВ «Економіко-правова фірма «Фінаудит».

За даними  «Youcontrol», свого часу засновником «Фінаудиту» був міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул. Він також особисто володів часткою у «ІРВАГНУ».

Крім того, в ухвалі зустрічаються назви фірм, пов’язаних із Максимом Романенком, якого у ЗМІ називають ставлеником Олександра Вілкула. Зокрема, торгова біржа «Делипри», зареєстрована на Олександра Новікова та Романа Сорочака. Останній є співвласником ТОВ «Апостолівагромаш», яке раніше було зареєстроване на ТОВ «Рантьє» та згадуваного Максима Романенка.

Бенефіціарами ТОВ «Рантьє» через ТОВ «Фактор Д» та компанію «Парсіфія трейдінг» (Кіпр) є Андрій Шумілов та екс-нардеп, власник «KSG Agro» Сергій Касьянов. Останній є соратником Олександра Вілкула по «Партії регіонів». Крім того, інтереси Касьянова та Вілкула перетинались по діяльності «KSG AGRO», яке раніше було фактично поділене між Віктором Януковича (Юра Єнакієвський – родич Касьянова Олександр Шепелев – Сергій Касьянов) і Ринатом Ахметовим (Олександр Вілкул – Дмитро Шпенов).

В ухвалі засвітились також фірми помічників партнера  Вілкула  – екс-нардепа-регіонала Дмитра Шпенова. Йдеться про Євгенію Палій та Дмитра Манелюка, які є співзасновниками благодійного фонду Шпенова «Добра справа». Манелюк раніше був учасником ПП «Цесія», крім того, слідчі вилучили кілька банківських карток, зареєстрованих на його ім’я.

Арешт майна відбувся у межах кримінального провадження, відкритого у грудні 2016 року за фактом незаконного заволодіння автомобілем «Geely EMGrand 8» та підроблення печаток і документів. Справу розслідує слідче управління прокуратури Дніпропетровської області.

 

Російська делегація у вівторок цілком прогнозовано заблокувала проект резолюції Ради безпеки ООН щодо продовження ще на рік мандату Спільного механізму ООН-ОЗХЗ з розслідування фактів застосування хімічної зброї в Сирії.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко.

“Минулої п’ятниці делегація США при ООН внесла на розгляд Ради безпеки проект резолюції щодо продовження мандату Спільного механізму ООН – ОЗХЗ (Організації з питань захисту від хімічної зброї – ред.) з розслідування фактів застосування хімічної зброї в Сирії. Україна виступила як один із співавторів цього документа”, – зауважив він.

Росія “скористалася своїм правом вето як постійний представник Ради безпеки”, заблокувавши таким чином проект резолюції. “Це вже було дев’яте російське вето впродовж шести років на сирійському напрямку”, – уточнив Ніколенко.

Як зауважив дипломат, “позиція РФ була прогнозованою”. За його словами, протягом останніх днів “Росія робила заяви про те, що виступатиме проти”.

“До фактичного закінчення мандату спільного механізму – 16 листопада – ще залишається певний час, і ми сподіваємося, що продовження роботи цього незалежного і унікального органу з розслідування хімічних злочинів у Сирії не стане заручником позиції однієї держави” – підкреслив представник української місії при ООН.

Постійний представник Росії при ООН посол Василь Небензя виступив із критикою Спільного механізму ООН, однак утримався від заяв щодо завершення його мандату. Натомість він запропонував змінити мандат ОЗХЗ.

Разом з Росією також “проти” проголосувала Болівія. Одинадцять держав включно з Україною підтримали документ. Китай і Казахстан утрималися. Для того, щоб документ був прийнятий, за нього мають проголосувати щонайменше дев’ять (із п’ятнадцяти) членів Ради безпеки  ООН, у тому числі всі п’ятеро постійних членів (США, Велика Британія, Франція, Китай і Росія) не повинні голосувати “проти

 

Північноатлантичний альянс планує створити дві нові командні структури на тлі погіршення відносин з Росією.

Про це повідомляє  The Wall Street Journal  з посиланням на джерела – Укрінформ.

“НАТО готове схвалити створення двох нових командних структур для покращення логістики союзників та захисту ліній постачання, спрямованих на усунення слабких місць у будь-якому потенційному конфлікті з Росією”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що міністри оборони країн-членів НАТО розглянуть нову структуру органів управління на своїй щоквартальній нараді в листопаді.

Як повідомляв Укрінформ,  НАТО  стурбоване агресивністю РФ і зміцнюватиме свій східний фланг.

 

Вадим Пристайко, глава Місії України при НАТО – Позиція НАТО залишається непохитною: Росія має забиратися із України

Новий посол України в Альянсі розпочав важливий етап своєї дипломатичної кар’єри у період повернення політики держави до євроатлантичного курсу, кінцевою метою якого є  набуття членства в НАТО. – Укрінформ

Про амбітні плани політичного і дипломатичного партнерства України з Північноатлантичним альянсом в умовах протистояння російській агресії посол Вадим Пристайко розповів в ексклюзивному інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі.

ПІДХОДИ ДО ЧАСУ ПОДАЧІ ЗАЯВКИ НА ЧЛЕНСТВО В НАТО – РІЗНІ, АЛЕ МЕТА ОДНА

– Пане посол, на початку традиційне, але важливе запитання. Які завдання поставив вам Президент України після вашого призначення на пост глави Місії України при НАТО?

– Завдання одне і дуже конкретне: зробити все, щоб забезпечити безпеку України. Яким чином? У цій організації ми маємо набути всіх наших спроможностей. І головна політична мета – це стати членом НАТО. Але на даному етапі ми маємо отримати сприяння, допомогу від Альянсу, поради, щоб наша країна стала потужнішою і змогла вистояти у протистоянні, яке зараз відбувається.

– Як просувається на даному етапі питання щодо пропозиції України до НАТО розпочати консультації про подачу заявки на отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі? Можливо, поки що доцільно почекати у контексті так званого стратегічного терпіння, щоб знайти більш сприятливий геополітичний момент для цього?

– Так, у цьому процесі є різні підходи, зокрема, щодо того, коли це краще робити. Чи подавати заявку, коли вже буде результат, наприклад у 2020 році, який ми визначили, як етап, коли Україна досягне стандартів НАТО і зможе продемонструвати, наскільки держава просунулася на багатьох напрямах, передусім, в оборонній сфері. Є така ідея використати саме той момент. Це буде слушна нагода сказати: бачите, ми виконали, що обіцяли.

Водночас, цей діалог вже й одразу започаткований. З моменту першої моєї розмови з генеральним секретарем Альянсу, коли я передав йому листа від Президента України, там йшлося про те, що наше головне політичне завдання – набути членство в НАТО. Але для того, щоб цього досягти, треба розпочати діалог та отримати План дій щодо членства і виконувати його.

Не треба забувати, що ми вже десятий рік виконуємо наші національні програми співробітництва з НАТО (РНП – ред.), які відповідають очікуванням союзників у рамках ПДЧ. Ми адаптуємо програму кожний рік, і цього року буде новий, дуже важливий етап, коли матимемо абсолютно нову РНП.

В НАТО Є ОДИН СОЮЗНИК, ПОВЕДІНКА ЯКОГО ТУРБУЄ

– Які союзники в Альянсі відкрито, або неофіційно, або потенційно можуть блокувати надання Україні ПДЧ чи навіть попередні консультації про це?

– На це запитання не можна відповісти дипломатично. Не тому, що ми не хочемо, але це шкодить нашій роботі. Якщо зараз оприлюднювати позиції, які ми знаємо, то один конкретний союзник, поведінка якого мене турбує. Зокрема, йдеться про відкриту заяву міністра закордонних справ Угорщини Сіарто про намір блокувати Україну в Європейському Союзі. Я не чув від угорського міністра позицію щодо НАТО. Зустрічаюся цього тижня з послом Угорщини. Сподіваюся, що наші угорські колеги розуміють, що виносити двосторонні питання на рівень такої важливої безпекової організації як НАТО – це не зовсім коректно. Будемо сподіватися, що цього не станеться.

РОСІЯ ХОЧЕ ВИВЕСТИ ПИТАННЯ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ З ПОРЯДКУ ДЕННОГО НАТО

– Цього тижня у Брюсселі пройде п’яте після 2014 року засідання Ради НАТО-Росія на рівні постійних представників. Як відомо, політика Альянсу відносно РФ залишається нібито незмінною. НАТО призупинило практичну співпрацю з Москвою, але залишає відкритими канали для політичного і дипломатичного діалогу. Відносно цього засідання, у частині російської агресії проти України, які позиції Київ і Альянс погодив, скоординував, щоб натівська сторона донесла їх до російської?

– Питання України завжди залишається у порядку денному цих засідань. Так, це позиція НАТО – продовжувати такі засідання, щоб дотримуватися двох підходів відносно Росії: з одного боку, зміцнювати оборону і стримування, а з іншого – є необхідність підтримувати контакт, щоб намагатися розуміти один одного.

Формат Ради НАТО-Росія викликає багато критики від тих, хто вважає, що з агресором взагалі не треба підтримувати зв’язок. Але є частина націй, які все ще вірять, що Росії просто треба роз’яснювати, щоб вона зрозуміла та відчепилася від України. Очевидно, що ми як держава, яка воює, не розуміємо такої тактики. Але треба усвідомлювати, що НАТО як організація, має право на свій підхід та несе відповідальність перед своїми народами про те, як можна запобігти повномасштабному протистоянню з Росією.

Проте питання України завжди залишається номером один. Наскільки відомо, Москва завжди намагається це питання зняти, але НАТО щоразу повертається до нього і каже, що це є обов’язковою умовою проведення засідання. Російська сторона з цим погоджується, але щоразу намагається це розбавити, знизити актуальність цього питання. Але НАТО залишається непохитним: Росія має зібратися з України, анексія Криму не визнається, Москва повинна виконувати Мінські домовленості.

– Минулого тижня секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов переніс свій перший візит до штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Про причини відкладення візиту в РНБО розповіли. Але, відтак, коли ця подія може відбутися?

– Є технічний підхід до цього питання. Готуються візити високого керівництва, у проведенні яких завжди є ризики, що вони можуть не відбутися через інші відповідальні справи. Партнери з розумінням ставляться до такого підходу. На жаль, вже вдруге такий візит не відбувся. Але після мого прохання про перенесення цього візиту союзники визначають інші дати. Ми працюємо над іншими альтернативними варіантами приїзду Олександра Турчинова та його зустрічі з генсеком і союзниками.

– Чи планується візит міністра оборони України до Брюсселя для участі у міністерський зустрічі НАТО 9-10 листопада? Який для нас визначається порядок денний засідання глав військових відомств та партнерів?

– Цей візит ще знаходиться під питанням. Адже ми плануємо до кінця року також візит високого рівня і проведення на початку грудня Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.

НАСТУПНОГО РОКУ УКРАЇНА МОЖЕ ПРИЄДНАТИСЯ ДО ОСОБЛИВОЇ ПРОГРАМИ НАТО

– Як просувається ініціатива Президента України щодо започаткування нового трастового фонду з допомоги від Альянсу в проведенні психологічної реабілітації українських військових, які відбивали російську агресію?

– Це поки опрацьовується. Має бути визначена країна, яка цим займеться. Взагалі питання наповнення трастових фондів не є ідеальним. До 100% фонди ще не наповнені. Але ми працюємо, щоб покращити наповнення. Тут також є пріоритети, наприклад, щодо трастового фонду з розмінування. Адже це пов’язане із безпекою нашого народу – і цивільних, і військових. І тут є реальне просування.

– Генеральний секретар НАТО оголосив про проведення 11-12 липня 2018 року саміту Альянсу в Брюсселі. Який порядок денний цього заходу може бути визначений для України?

– Для України пріоритетом є проведення спеціального засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, на яке буде запрошений Президент.

Зараз Місія працює над цим. Також до того часу будуть підбиті підсумки імплементації комплексної всеосяжної програми підтримки України з боку Альянсу, роботи трастових фондів. Можна буде заявити про виконання певного етапу для нас. Також, як планується, до того моменту ми отримаємо підтримку щодо нашої заявки про приєднання до програми розширених можливостей для особливих партнерів (Enhance Opportunity Program). Тобто Україну мають запросити до цієї програми. Ми працюємо над цим.

– Чи може це стати певним проміжним етапом до подачі заявки на вступ до НАТО та отримання ПДЧ?

– Я б не назвав це проміжним етапом. Адже до цієї програми залучені різні блоки країн. Одні залишаються у рамках такого посиленого партнерства і не збираються отримувати ПДЧ. Але є країна, як Грузія, яка прагне отримати ПДЧ, або й переступити через цей етапі і одразу стати членом НАТО.

ДЛЯ УКРАЇНИ ІДЕЯ «ВІЙСЬКОВО ШЕНГЕНУ» Є ПОЗИТИВНОЮ

– Вже кілька років, як в НАТО і в Євросоюзі порушується і обговорюється питання так званого «військового Шенгену». Зокрема, міністр оборони Нідерландів і колишній командувач збройних сил США у Європі активно просувають такий режим щодо максимально спрощеного пересування військових контингентів, озброєння, техніки, матеріалів через кордони країн членів, зокрема, НАТО. Яка ваша думка про це, чи може України, як партнер, долучитися до цього можливого міжнародно-правового порядку в Європі?

– Слово «Шенген» тут використовується просто за аналогією. І ці угоди не мають нічого спільного. Доступ збройних сил інших держав на територію України регулюється парламентом. Це позитивна ідея – для України вирішити, який чином ми можемо приєднатися до цього. Але це не стосується російських танків.

– Ураховуючи набутий бойовий досвід та накопичений військовий потенціал України у протистоянні збройній агресії та розв’язаної Росією гібридній війні, чим Київ сьогодні може бути корисним для Альянсу та окремих союзників і партнерів?

– Поки ми не можемо стати донором безпеки, адже треба вирішити питання безпеки на власній території. Відносно набутого реального досвіду, то він, беззаперечно, цікавий для НАТО. Йдеться і про гібридні виклики, і кіберзлочинність, яка підтримується російським урядом, російськими спеціальними службами.

Навіть досвід ведення бою. В Європі вже давно не пам’ятають, коли війська сходилися у рукопашну, або ж як риють окопи…

На жаль, Україна це знову проходить. Йдеться й про досвід протидії у використанні росіянами новітньої техніки, засобів радіотехнічної боротьби, дронів, усього іншого, що вони випробовують на нас. Всіма цими даними, як би вони важко не отримувалися, ми готові поділитися з Альянсом, і в НАТО це цінують.

 

ХІХ з’їзд китайських комуністів. Як він змінить Піднебесну і світ?

Експерти про формулу успіху Китаю – реформи, боротьбу з корупцією, мир із сусідами – Укрінформ

18 жовтня в Пекіні почав  свою роботу  XIX з’їзд Комуністичної Партії Китаю (КПК) – ключова подія, що визначає склад нового керівництва країни, принципи внутрішньої і зовнішньої політики на найближчі 5 років. На відкритті з’їзду Голова КНР  Сі Цзіньпін  проголосив про вступ соціалізму з «китайською специфікою» в нову еру розвитку, говорив про необхідність створення заможного суспільства «сяокан» і продовження економічних реформ. Основними елементами подальшого розвитку другої економіки світу Сі Цзіньпін назвав зміцнення партійної дисципліни та боротьбу з корупцією. А принципи мирного співіснування та побудови «суспільства взаємної долі» – ключовими інгредієнтами зовнішньої політики сучасного Китаю.

Особливістю цього з’їзду є те, що майбутні кадрові перестановки зберігаються в найжорстокішому секреті: склад нового керівництва країни ще не відомий, а деякі оглядачі припускають і можливий третій термін для Сі Цзіньпіна після 2022 року, кажучи про необхідність тривалого часу для завершення розпочатих проектів. Експерти відзначають значний внесок нинішнього керівника порівняно зі своїми попередниками (Цзян Цземінем і Ху Цзіньтао).  Антикорупційна кампанія  вперше пройшлася по всій вертикалі влади, реформи економіки та глобальні проекти за межами країни вивели Китай на перше місце по закордонних інвестиціях і експорту; на глобальні проекти  «Один пояс один шлях» держава витратить понад $1 трлн.

«Укрінформ» поспілкувався з українськими експертами і китаєзнавцями про те, як ХІХ з’їзд Компартії КНР може вплинути на внутрішню політику Китаю та його роль на світовій арені.

ХТО, ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, БУДЕ НАСТУПНИКОМ СІ ЦЗІНЬПІНА В 2022 РОЦІ?

Сергій Кошовий, голова правління Української асоціації китаєзнавців, головний спеціаліст Національного інституту стратегічних досліджень України:

– З великою ймовірністю (60 на 40), наступником і лідером, який очолить КНР у 2022 році, стане нинішній голова партійного комітету провінції Гуаньдун, 54-річний Ху Чуньхуа, який є наймолодшим черед членів чинного складу Політбюро ЦК КПК. Другий імовірний кандидат на роль лідера – 57-річний Чень Міньер. Він, незважаючи на його близькість до нинішнього голови КНР і спільну роботу на партійних посадах, зокрема в провінції Чжецзян, ймовірно стане тільки членом Політбюро ЦК КПК на поточному з’їзді. Остаточне рішення буде оголошено 25 жовтня, в останній день роботи з’їзду, коли відповідно до сформованої традиції зі сцени оголосять і представлять новий склад.

– Чи є ознаки, які свідчать про можливу заміну прем’єра Лі Кецяна (з огляду на його належність до так званої групи «комсомольців»)?

– Я таких ознак не бачу. Вважаю, тема про заміну прем’єра трохи надумана і в якійсь мірі спекулятивна з боку медіа, він досить добре справляється зі сферою своєї відповідальності й збереже своє становище як керівник уряду Китаю на найближчі п’ять років.

– Що означає термін «соціалізм з китайською специфікою для нової ери»? Чим він відрізняється від попереднього «соціалізму з китайською специфікою»?

– Одна стратагема випливає з іншої. Це подальше просування вперед соціалізму з китайською специфікою нової епохи, яка полягає у продовженні курсу, але тільки в нових умовах багатополярного або багатополюсного світу з урахуванням всіх існуючих викликів і нового позиціонування Китаю в глобальному світі. Перед сучасним Китаєм вже не стоїть так гостро завдання з підвищення рівня життя населення, як це було на початку епохи реформ наприкінці 70-х років за керівництва Ден Сяопіна. Сьогоднішній Китай – це світовий лідер за темпами зростання промислового і фінансового потенціалу протягом останніх тридцяти років. Китай має другу за розміром економіку в світі, став найбільшим світовим експортером. КНР – це держава з найбільшими золотовалютними резервами, а успіх «китайської моделі», яка багато в чому ґрунтується на державному управлінні, бажають вивчати в багатьох країнах. Слід зазначити, що за останні роки темпи зростання китайської економіки хоча і знизилися, але зберігаються на рівні 6-7%, а бізнес-модель цілком конкурентна з багатьма країнами світу, у тому числі американською.

– Які напрямки внутрішньої політики будуть основними наступні 5 років?

– Велику увагу буде приділено питанням охорони довкілля та підвищення безпеки продуктів харчування. Китайці проведуть структурну реформу пропозиції як головного стимулу зростання економіки, розвиватимуть сектор послуг та інновацій, продовжать антикорупційну кампанію, прагнутимуть скоротити розрив між верствами суспільства.

Підвищення життєвого рівня населення, боротьба з бідністю, реформи медицини і освіти – вже давно стають мейнстрімом китайської політики. Однак очікувати, що в Китаї відродиться ліберальна демократія – вкрай наївно, авторитет комуністичної партії буде зміцнюватися.

ЯК ЗМІНИТЬСЯ ПІДХІД КИТАЮ ДО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ?

Ольга Хоменко, експерт економічних програм «Українського інституту майбутнього»:

– Підхід до розвитку економіки уряд Китаю почав змінювати, починаючи з 12-го п’ятирічного плану (2011-2015 рр.), одним з основних пріоритетів стало стимулювання внутрішнього ринку і споживання. Такий крок був прийнятий для зменшення залежності економіки від експорту. Це стало однією з причин уповільнення зростання китайської економіки. За час 12-ї п’ятирічки, внутрішнє споживання у структурі ВВП Китаю зросло з 48,5% до 51,6%, у т.ч. третина споживання припала на домашні господарства (населення).

Згідно із заявою Сі Цзіньпіна, в найближчі 5 років головним завданням уряду КНР залишиться переорієнтація на внутрішній, в якомусь сенсі інклюзивний розвиток, який буде спрямоване на подолання провалля між багатими і бідними – формування середнього класу. Це мета – до 2020 року. Що стосується довгострокової перспективи, то до 2050 року Китай повинен стати глобальним інноваційним лідером з розвиненою соціалістичною системою.

Разом із стимулюванням внутрішнього споживання, зростатиме контроль над діяльністю державних компаній. Так, у серпні цього року комітет з фінансів Державної ради КНР ввів обмеження на здійснення інвестиційної діяльності державних компаній, зокрема інвестиції в нерухомість, в готельний і розважальний бізнес.

Свою глобальну позицію КНР і надалі буде формувати за рахунок інвестиційної експансії. Стратегічним пріоритетом є реалізація проекту «Один пояс, один шлях», де обсяг щорічних інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури в країнах-учасницях становить понад $120 млрд. на рік. Таким чином, Китай планує об’єднати внутрішній соціалістичний розвиток і включеність у глобальну економіку.

ЧИ БУДУТЬ ЗМІНИ В ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ КИТАЮ НАЙБЛИЖЧІ 5 РОКІВ?

Віктор Кіктенко, завідувач відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства НАН України, президент Української асоціації китаєзнавців:

-Тут необхідно виділити кілька моментів. У своїй промові Сі Цзіньпін знову заявив про те, що Китай – це країна, що розвивається – відповідно країни, що розвиваються, не можуть називатися наддержавами. В експертному співтоваристві точиться дискусія про те, як називати Китай: наддержава або світовий лідер. Велика частина схиляється до думки, що якщо Китай – друга економіка світу, то це світовий лідер. Наддержавою на даний момент є тільки США. З одного боку, декларується, що КНР – країна, що розвивається, а з іншого – китайські ініціативи є глобальними.

Китай сьогодні це – драйвер світової економіки і глобалізації, ініціатор «Одного поясу, одного шляху», в який входить не тільки економічна складова. Китай – це країна, яка пропонує концепцію багатополярності для всього світу. Тому вектори зовнішньої політики змінюватися не будуть, але буде посилення тих акцентів, які почали формуватися ще з виникненням самої республіки: концепції мирного співіснування, країн третього світу і багатополярності

Нині з’явилася ідея «спільної долі», і це означає, що керівники Китаю думають, як житиме весь світ, а не тільки китайці. Будуть посилюватися всі зазначені акценти, а двосторонні відносини, у тому числі з США або Росією, швидше за все, залишаться колишніми.

Позиції Китаю в Європі, Азії будуть зміцнюватися, у тому числі з допомогою проекту «Один пояс один шлях», але у своїй промові Сі Цзіньпін підкреслив, що це не експансіонізм і не гегемонізм. Іншими словами, сильний Китай – це не загроза, а нові можливості розвитку для всіх країн світу.