ЦВК розписала більше як 32 мільйони на проміжні вибори

Центрвиборчком затвердив кошторис видатків на проведення у 2018 році проміжних виборів народних депутатів, якщо такі будуть призначені, на суму більше як у 32 мільйони гривень, ще майже 32,5 мільйона буде направлено на утримання Держреєстру виборців.

Про це йдеться у прес-релізі ЦВК, який є в розпорядженні Укрінформу.

“Комісія затвердила Кошторис  ЦВК  за бюджетною програмою 6731020 “Проведення виборів народних депутатів України” на 2018 рік на загальну суму 32 млн 167 тис. 600 гривень. Зазначена сума становить орієнтовну потребу у коштах, необхідних для підготовки та проведення проміжних виборів народних депутатів України у разі їх призначення поточного року”, – ідеться в повідомленні.

ЦВК також затвердила кошторис за бюджетною програмою 6731050 “Функціонування Державного реєстру виборців” на 2018 рік на загальну суму 31 млн 426 тис. 200 гривень.

Крім того, Центрвиборчком затвердив розподіли субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на підготовку і проведення повторного голосування з 17 перших виборів депутатів сільських, селищних рад в 7 регіонах України, яке відбудеться 14 січня 2018 , а також на виготовлення органами ведення Державного реєстру виборців списків виборців та іменних запрошень для підготовки і проведення цього голосування на загальну суму 1 млн 279 тис. 400 гривень.

 

Штаб: бойовики гатять із мінометів та застосовують дрони-шпигуни

Минулої доби в зоні АТО бойовики 5 разів порушили режим тиші. Бойовики відкривали вогонь з мінометів, гранатометів та стрілецької зброї.

Про це повідомив речник Міністерства оборони України з питань АТО полковник Олександр Мотузяник під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі – Укрінформ.

“Згадані обстріли періодично відбувалися від початку доби і завершилися після 15-ї години”, – зазначив він.

Вночі бойовики відкрили вогонь по позиціях сил  АТО  в Авдіївці з великокаліберних кулеметів та гранатометів. Вранці НЗФ обстріляли позиції українських військових поблизу Мар’їнки з 82-мм мінометів, випустивши 4 міни. Після обіду бойовики також відкрили вогонь з 82-мм мінометів поблизу шахти Бутівка. Неподалік Водяного та Широкино незаконні збройні формування застосували стрілецьку зброю та гранатомети. Українські військові не відкривали вогонь у відповідь.

Мотузяник також додав, що у районі Світлодарської дуги та на Приазов’ї НЗФ використовували безпілотні літальні апарати, заборонені Мінськими домовленостями.

 

Бойовики терористичних угрупувань поширюють чутки про “наступ” сил АТО – штаб

Російські окупаційні сили активізували провокаційні заходи з метою звинувачення України в порушенні Мінських домовленостей.

Про це заявив речник Міністерства оборони з питань АТО Олександр Мотузяник на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Російське окупаційне командування активізувало провокаційні заходи з метою звинувачення України в порушенні Мінських домовленостей і дезінформації міжнародної спільноти. Так, нині розпочато підготовку нової серії сфабрикованих фото та відеоматеріалів так званих «доказів» порушень режиму припинення вогню українськими підрозділами”, – сказав речник.

За його словами, на Маріупольському і Новоайдарському напрямках із залученням знімальних груп російських ЗМІ триває підготовка до провокацій на передових позиціях так званих «армійських корпусів» бойовиків.

Водночас, бойовики поширюють чутки серед місцевого населення і своїх військ про нібито «наміри» сил  АТО  відновити активні бойові дії.

 

Обстріл сил АТО під Верхньоторецьким вкотре зірвав “перемир’я” – штаб

Попри досягнуті домовленості щодо новорічно-різдвяного перемир’я російсько-окупаційні війська сьогодні не спромоглися у повній мірі забезпечити режим припинення вогню.

Як  повідомляє прес-центр АТО, позиції Збройних Сил України піддалися обстрілам з боку загарбників зі зброї, забороненої Мінськими домовленостями – Укрінформ.

“З початку доби, уздовж лінії розмежування, зафіксовано 1 порушення режиму тиші з боку противника. В обідню пору ворог випустив чотири міни 120-го калібру по оборонцях Верхньоторецького. Одночасно бойовики вели вогонь зі стрілецької зброї та гранатометів. Українські військовослужбовці вогонь у відповідь не відкривали”, – йдеться в повідомленні.

У штабі  АТО н аголосили: враховуючи те, що останній обстріл з боку ворога був зафіксований учора після обіду – перемир’я протрималося понад 20 годин.

 

Українські гранатомети замінять в армії радянські “Рисі”

Фахівці підприємства “Державне Київське конструкторське бюро “Луч” завершили розробку нового реактивного гранатомета калібру 107 мм.

Він замінить радянський реактивний піхотний вогнемет “Рись”, який 2014 року був знятий з озброєння, повідомляє  Народна армія – Укрінформ.

Новий зразок важкого піхотного озброєння призначений для ураження легкоброньованої та неброньованої техніки, споруд польового типу (дот, дзот), живої сили, а також споруд з каменю, цегли або бетону.

Як зазначають розробники гранатомета, головною особливістю нового комплексу став сучасний оптико-електронний приціл, який автоматизує та спрощує процес прицілювання. Він дозволяє виявляти та розпізнавати цілі на відстані до 1800 метрів. Такі революційні для радянських і пострадянських РПГ характеристики суттєво підвищили можливості стрільця.

 

Українським артилеристам передали спеціальні навушники з Канади

Волонтери з Канади передали для запорізьких бійців 55-ї окремої артилерійської бригади спеціальні навушники, які захищають від впливу звукової хвилі.

Про це йдеться  на сайті  місцевої газети “МИГ” – Укрінформ.

“Цього разу посилку для нашої арти організував канадський волонтер Йосип Терлецький, керівник українського (драматичного театру – ред.) “Заграва”, який діє в Торонто”, – повідомив волонтер Сергій Сєріков.

Як зазначається, принцип дії навушників простий – звичайну мову вони підсилюють, а як тільки звук перевищує норму, миттєво включається особливий механізм, який гасить звукову хвилю.

За словами Сєрікова, перша партія навушників з Канади, отримана запорізькими бійцями в 2017 році, пройшла випробування на артилерійському полігоні. Виявилося, що ці засоби легко “тримають” звукову хвилю від пострілу навіть знарядь великого калібру, наприклад 152-мм “Гіацинта”.

 

У Макіївці бойовик “ДНР” пошкодив автомобіль місії ОБСЄ

У підконтрольному “ДНР” місті Макіївка бойовик пошкодив автомобіль СММ ОБСЄ. Про це йдеться у звіті місії, опублікованому 4 січня на сайті ОБСЄ, передає  УНН.

“3 січня, перебуваючи у Макіївці, члени патруля місії бачили двох чоловіків, які, очевидно, були у стані сп’яніння та стверджували, що вони є членами “ДНР”. Один із чоловіків, агресивно висловлюючись, підійшов до команди СММ, і невдовзі після цього спостерігачі бачили, що той самий чоловік ударив ногою по пластиковій решітці радіатора автомобіля Місії, який був припаркований за 10–15 м. від їхньої позиції, завдавши автомобілеві незначних пошкоджень. Спостерігачі відразу ж покинули цей район”, – йдеться в повідомлені.

Раніше повідомлялося, що бойовик “ДНР” не  дозволив спостерігачам ОБСЄ перевірити місце відведення важкого озброєння.

 

ОБСЄ зафіксувала 131 вибух на Донбасі

Місія ОБСЄ за добу зафіксувала 131 вибух у зоні АТО.

Про це йдеться у  звіті  організації від 4 січня за період з 19:30 2 січня по 19:30 3 січня – Укрінформ.

“Місія констатувала збільшення кількості порушень режиму припинення вогню в Донецькій області, у тому числі зафіксувавши більше вибухів, якщо порівнювати з попередньою добою (близько 130 вибухів проти 35 відповідно)”, – наголосили в  ОБСЄ.

На Луганському напрямку спостерігачі зафіксували 1  вибух.

“У Луганській області місія зафіксувала 1 вибух, якщо порівнювати з попередньою добою (5 вибухів)”, – повідомили спостерігачі.

 

Військові не повинні платити за ліки з аптечок – Міноборони

У Міністерстві оборони роз’яснили порядок використання індивідуальних медичних аптечок у Збройних силах України.

Відповідна інформація розміщена на  сайті  оборонного відомства – Укрінформ.

Так, у Міноборони наголосили, що кошти з військовослужбовців для доукомплектування індивідуальних медичних аптечок, використаних під час виконання бойових завдань, не вираховуються.

“Доукомплектування індивідуальних медичних аптечок ліками, препаратами або засобами, які були використані військовослужбовцем під час виконання бойових завдань, здійснюється відповідними службами, згідно з обліковими документами. Грошові кошти при цьому з військовослужбовця не утримуються”, – йдеться у роз’ясненні.

При цьому у відомстві звернули увагу, що згідно з відповідною інструкцією, такі аптечки призначені для надання першої медичної допомоги пораненим або травмованим у польових умовах, в порядку само- і взаємодопомоги та застосовуються військовослужбовцями тільки за цільовим призначенням під час виконання бойових завдань (в екстрених ситуаціях) при отриманні травми, поранення чи ураження.

Водночас медичне забезпечення військовослужбовців у пунктах постійної дислокації у разі травмувань або захворювань здійснюється силами і засобами медичної служби військової частини та штатними сумками (укладками) для надання медичної допомоги, зазначили в  Міноборони.

Що стосується використання в ЗСУ медичних аптечок іноземного виробництва, отриманих як міжнародна гуманітарна допомога, то в Міноборони зазначають, що відповідно до чинного законодавства, таке майно ставиться на облік у військових частинах і в подальшому використовується як інвентарне відповідно до Тимчасової інструкції з організації обліку, зберігання, видачі та використання за призначенням аптечок медичних загальновійськових індивідуальних у військових частинах ЗСУ.

При цьому у відомстві додали, що єдиним закладом у ЗСУ, який акредитований Мінсоцполітики з питань отримання медичного майна в якості міжнародної гуманітарної допомоги та включений до реєстру отримувачів міжнародної гуманітарної допомоги, є Національний військово-медичний клінічний госпіталь “Головний військовий клінічний госпіталь”.

Як повідомлялося, раніше деякі ЗМІ писали, що на передовій сучасні канадські аптечки використовуються неефективно. Причина нібито в тому, що військових змушують доукомплектовувати аптечки за власний рахунок, якщо вони ними скористаються. Як результат, бійці на передовій не використовують канадські аптечки, а тримають їх в опорних пунктах або в розташуванні частини, а використовують те, що привезли волонтери.

 

Захід має створити фонд для України з $6 мільярдами на рік – Карпентер

Ринкові механізми є найбільшим стимулом для реформ, особливо, коли їх посилюють зобов’язання на політичному рівні.

Про це в в статті для Foreign Policy “Україна потребує допомоги США для подолання корупції” пише колишній високопосадовець Пентагону Майкл Карпентер,  повідомляє “Голос Америки” – Укрінформ.

За його словами, прецедентами є такі країни регіону, як Польща, Румунія та Литва.

Карпентер переконаний, що надання протитанкової зброї стало важливим кроком адміністрації Трампа, щоб допомогти Україні захиститись від російської агресії. Зміцнившись, українська армія стала здатною стримувати російські сили – тепер корупція стала найбільшою загрозою суверенітетові України та її євроатлантичним прагненням, зазначає автор статті.

Кремль розуміє це краще за будь-кого, переконаний Карпентер. “Кремлівські стратеги спочатку не могли передбачити, що вторгнення Росії зміцнить національну ідентичність українців, посилить відчуття громадянського обов’язку, особливо серед молоді. Однак, Москва пристосувалась. Там, де не спрацювали танки та міномети, російські політтехнологи розраховують на несмертельну, але більш потужну і підступну зброю – корупцію, щоб послабити Україну зсередини”, – пише він.

Дослідник нагадує, що адміністрація Обами надіслала експертів ФБР, Міністерства юстиції США та Державного департаменту, щоб допомогти Україні створити з нуля НАБУ, НАЗК та САП. До того ж, США надавали експертні поради зі створення патрульної поліції в місцевих громадах в Україні.

Колишній віце-президент США Джозеф Байден, наприклад, неодноразово закликав керівників України створити незалежні антикорупційні установи і переслідувати корупцію, згадує він.

Карпентер вважає, що нова адміністрація має використати політичні важелі впливу, доносячи думку про те, що підтримка Заходу базується на умовах: ви або погоджуєтеся боротись з корупцією, або втратите підтримку.

В військовій сфері США зможуть посилити вплив через зміцнення програм тренування. Зараз в цій програмі щорічно бере участь п’ять батальйонів сил піхоти і один батальйон спеціальних сил.

Посилення цих навчань з долученням тренерів найкращої кваліфікації, застосування моделювання бойових дій у відповідності до реалій на Донбасі, війни електронними засобами та безпілотниками, може змінити ситуацію на полі бою набагато сильніше, ніж декілька протитанкових ракет (хоча, зброя також потрібна).

США можуть також закликати європейських партнерів розширити свої дії, закликати країни-члени НАТО надати зброю Україні, вважає дослідник.

Це також означатиме початок серйозних переговорів з ЄС зі створення інвестиційного фонду з західним менеджментом, як інструмент для підтримки більш глибоких  антикорупційних реформ.

Для роботи інвестиційного фонду, за оцінками Карпентера, потрібно 6 мільярдів доларів щорічно – достатньо невибагливо в порівнянні з 378 мільярдів доларів, що є в Європейському фонді стратегічних інвестицій.

 

Український композитор потрапив до бази “Миротворця”

За публічну антиукраїнську пропаганду, підтримку проросійських терористичних організацій Добровольчий центр “Миротворець” вніс композитора, піаніста, шоумена Володимира Бистрякова в свою базу.

Про це повідомляє  сайт  “Миротворця” – Укрінформ.

“Він не зміг сам заглянути в “Чистилище” (рубрика на сайті “Миротворця – ред.) і побачити російських військових злочинців, які вбивають його співвітчизників”, – йдеться у повідомленні.

На сайті наведені цитати композитора, які підтверджують його антиукраїнську позицію. Зокрема, Бистряков заявляв, що “на Донбасі немає російських військ. Це воюють люди, які там живуть. А на боці ЗСУ воюють “добровольці” – канадці, австралійці, поляки і чехи”. Також Бистряков заявив, що українська влада вбиває культуру “чорними списками”, через які вона “перевершила часи інквізиції”.

Добровольчий центр “Миротворець” фіксує злочини проти національної безпеки України.

 

Інститут дослідження екстремізму назвав ТОП-5 загроз безпеці українців у 2018 році

Вибори президента Російської Федерації становитимуть найбільшу загрозу для України у 2018 році. Про це повідомляє прес-служба Українського інституту дослідження екстремізму, передає УНН.

“До березня у Кремля є дві проблеми: примусити росіян прийти на дільниці та примусити проголосувати за Путіна краще, ніж у 2012 році. А швидко мобілізувати людей можна двома шляхами — або терористичною, або — військовою загрозою. Україна в обох може стати об’єктом електоральної гри. Існують ризики, що в умовному „завтра“ винними у терактах на території РФ будуть призначені українські націоналісти. Крім того, потенційно можливі і провокація загострень в Україні (від невеликих терактів до кривавих зіткнень поліції та протестантів)”, — заявив заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Друга загроза — ситуація у прикордонні Херсонщини і Криму, де Росія у найближчі 5 місяців планують побудувати паркан. За словами експерта, росіяни можуть вдатись до провокацій (наприклад штучні помилки демаркації кордону — перенесення його на декілька десятків метрів на територію України), що може призвести до локалізованого військового конфлікту. Аналогічні ризики — прикордонного конфлікту — може спровокувати нестійкість кримського мосту перед весняним льодоходом. Його руйнування “спишуть” на діяльність українських терористів. А з метою “убезпечення кримчан” росіяни можуть захопити частину Херсонської області. Офіційно це можуть назвати демілітаризацією прикордоння. Неофіційно — Росія зможе контролювати подачу дніпровської води в Крим.

Черговий етап напруження в Україні стане наслідком звіту США щодо оточення Путіна, що буде презентований у лютому. Залежно від того, хто переможе у конфлікті президент РФ — кремлівські олігархи, розвиватиметься ситуація в Україні. Якщо переможе Путін — це продовження прямої агресії у російське прикордоння. Якщо оточення — то шлях внутрішньої окупації. Перетворення України у зону перманентного внутрішнього конфлікту із чергування різних типів атак з поступовим посиленням підтримки проросійських сил населенням. Як наслідок — псевдомінування, кібератаки, політичні убивства та немасові теракти можуть стати реальністю цього року.

Четверта загроза — це посилення влади натовпу в Україні, яка примножена переходом країни до виборчої кампанії.

П’ята загроза, на яку звертають увагу в Інституті — виборчі кампанії у наших західних сусідів. Парламентські вибори в Угорщині у квітні. Головні ризики — для угорських пам’яток на території України і для українських — на території Угорщини. У зоні ризику — громадяни України угорського походження та українці в Угорщині. Аналогічна ситуація і з Польщею, де у наступному році відбудуться місцеві вибори.

Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що під час виборів президента РФ на Донбасі можливі провокації.

 

У Росії почастішали затримання українських заробітчан – омбудсмен

У РФ почастішали випадки несправедливого порушення справ проти громадян України, які працюють у Росії і збиралися повернутися назад чи розірвати контракт.

Про це в ефірі телеканалу  “112 Україна”  заявила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська – Укрінформ

“Збільшується кількість тих, хто затриманий, хто виїхав на роботу на територію РФ, був незадоволений умовами контракту чи виконанням контракту, як тільки збирався повернутися назад і розірвати контракт – опинявся за гратами зі звинуваченнями чи у тому, що він перевозить курильні суміші із наркотичними речовинами, чи в інших обвинуваченнях. Кількість таких людей збільшується”, – сказала Лутковська.

Омбудсмен також порекомендувала не їхати до Росії учасникам АТО.

“Радила б не тільки у зв’язку із тим, що в нас сьогодні проводиться АТО, учасникам АТО, я просила би їх не їхати на територію РФ”, – сказала Уповноважений ВР із прав людини.

Служба безпеки України напередодні заявила, що російські спецслужби ведуть полювання на українських громадян на території РФ і їх затримання в сусідній державі має системний характер.

Раніше ЗМІ повідомляли, що в Москві затримали учасника АТО Олега Негоду, який наприкінці грудня 2017 року поїхав до Саратова до сестри.

 

Ващиковський вважає агресію РФ одним із головних викликів для Польщі

Головним зовнішньополітичним викликом для Польщі в 2018 році є імперські амбіції Росії та її агресія проти України.

Про це заявив глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський у четвер в ефірі радіо  Wnet – Укрінформ.

“Ми перебуваємо в регіоні, на який продовжує впливати російсько-український конфлікт. Його не вирішено, він триває і виник з імперських амбіцій Росії. Це впливає на Україну, але і на територію поза Україною, що засвідчили торік великі військові маневри “Запад-2017”, – заявив  Ващиковський.

Він додав, що й надалі “проблемою номер один для Польщі залишається військово-політична безпека”.

Іншими важливими викликами для Польщі на міжнародній арені Ващиковський назвав поглиблення економічної співпраці в регіоні, що дозволило б прискорити розвиток економіки країн Центральної Європи. Крім того, викликами для Польщі він назвав також проблеми в середині ЄС, зокрема Brexit, а також міграцію з півдня і тероризм.

 

“Вишеградська група” зосередиться на економіці – МЗС Польщі

Країни “Вишеградської групи” – Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина – цього року зроблять акцент на поглиблення економічної співпраці.

Про це  заявив  міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в ефірі радіо Wnet за результатами візиту глави польського уряду Матеуша Моравецького до Будапешта і його зустрічі з угорським колегою Віктором Орбаном – Укрінформ.

“Прем’єри спробували активізувати регіональні інструменти співпраці, особливо у “Вишеградській групі… Є рішення щодо рішучого спрямування співпраці “Вишеградської групи” у напрямку економіки”, – заявив  Ващиковський.

Він зазначив, що хороший рівень політичної співпраці між країнами “Вишеградської групи” потрібно використати для посилення співпраці між ними в економічній сфері.

Ващиковський поінформував, що обидва прем’єри вирішили не відкладати домовленості “у довгий ящик” й організувати наприкінці січня зустріч на рівні глав урядів “четвірки”, яка присвячуватиметься деталям економічній співпраці між країнами групи.

Міністр повідомив, що йдеться як про реалізацію інфраструктурних проектів – розвиток автомобільних та залізничних сполучень між країнами регіону, так і співпрацю у сфері енергетики завдяки розширенню газових сполучень між країнами регіону.

 

Геращенко закликає Варшаву зважати на офіційні цифри щодо “українських біженців”

Тільки близько 80 українців отримали останнім часом статус біженців у Польщі.

Про це заявила перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко на своїй сторінці у  Facebook  і закликала польських політиків  називати офіційні цифри – Укрінформ.

“Щодо заяв польських високопосадовців про сотні тисяч українських біженців. Офіційні особи мають озвучувати офіційні цифри, які свідчать, що за останній час статус біженців в Польщі отримало близько 80 українців. Саме стільки в Польщі біженців”, – зазначила  Геращенко.

За її словами, інше питання – трудові мігранти.

“Правда в тому, що десятки тисяч українців в часи економічної кризи, спровокованої в тому числі і війною, працюють в сусідніх країнах, в тому числі й в Польщі, посилюючи її економіку, вкладаючи свої руки, розум, сили, українську працелюбність і щирість в формування польського ВВП. Мені здається, було б чесно з боку польських можновладців дякувати за це українцям – працелюбним і сильним, бажаним в багатьох сферах, особливо робітничих професій в Польщі. Й говорити про них як про біженців – це нонсенс”, – заявила перший віце-спікер.

Геращенко зазначила: українські заробітчани, трудові мігранти, які змушені шукати заробітків в чужих краях – це наш біль, і влада справді повинна докласти всіх зусиль для розвитку і відновлення економіки, аби люди поверталися й працювали на рідній землі.

“Над цим маємо працювати в 2018”, – підкреслила вона.

Як повідомлялося, голова Ради міністрів Польщі Матеуш Моравецький заявив, що в останні роки країна прийняла у себе понад 1,5 мільйона українців, з яких кілька десятків тисяч – переселенці з територій, охоплених війною. Водночас у Посольстві України у Варшаві заперечили заяву польського прем’єра про десятки тисяч українських біженців.

Зокрема, як заявила керівник консульського відділення Посольства України Світлана Криса, порівняно з попередніми роками кількість українських біженців у Польщі або бажаючих отримати міжнародний захист зменшилася, а цифра, озвучена главою польського Кабміну, не відповідає дійсності. Вона підкреслила, що упродовж січня-листопада 2017 року лише 625 громадян України звернулися до польської влади з проханням надати їм міжнародний захист. Порівняно з попереднім роком, ця кількість зменшилася удвічі. Дипломат зазначила, що українські громадяни приїжджають до Польщі та інших країн Євросоюзу з метою працевлаштування.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська теж заявила, що більшість із 1,5 мільйона українців, які перебувають на території Польщі, приїхали на заробітки.

 

Геращенко – Габріелю: Наміри не злити Москву лише розв’язують їй руки

Сумніви міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габріеля в тому, що рішення США про надання Україні летальної зброї допоможе у врегулюванні конфлікту на сході України, безпідставні. Адже тільки сильна армія може зупинити агресора.

На цьому наголосила перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“Заява міністра закордонних справ Німеччини З. Габріеля щодо негативного і скептичного ставлення до надання Україні зброї… Зараз наші партнери з найщирішими намірами миротворчості намагаються не розлютити Москву наданням Україні зброї. Але вони помиляються, такі кроки Кремль ніколи не зупинять, навпаки. Єдиний гарант безпеки України і Європи – це сильна армія. Чим сильніша буде українська армія – тим менше у РФ буде бажання клацати зубами і зброєю. В Кремлі розуміють тільки мову сили й відверто глузують з умиротворення через піддавки…”, – підкреслила  Геращенко.

Вона зазначила, що Україна надзвичайно цінує наших партнерів по “нормандському формату”, Німеччину і Францію, їх вагомий внесок в питання миру на Донбасі і миротворчі зусилля. І водночас висловила переконання: “якби свого часу саме Німеччина і Франція не заблокували в 2008 році в НАТО План дій щодо членства для України і Грузії, нормандський формат міг би й не створитися, бо РФ не наважилася б напасти й відтяпати шматки території від Грузії і України”.

“Тоді Париж і Берлін керувалися благими намірами – не злити Москву, не засмучувати Путіна-Мєдвєдєва (який тоді виконував обов’язки президента при прем’єрі Путіні), й заблокували наш поступ до НАТО. Результат був абсолютно протилежний – це аж ніяк не умиротворило Москву, а лише розв’язало їй руки”, – нагадала Геращенко.

Як повідомляв Укрінформ, очільник зовнішньополітичного відомства ФРН Зігмар Габріель на брифінгу в Києві 3 січня зазначив, що в Німеччині досить скептично ставляться до того, що рішення США надати Україні летальне озброєння може допомогти у врегулюванні конфлікту.

Колишній заступник генсека НАТО Александр Вершбоу 4 січня дорікнув Габріелю через сумніви щодо летальної зброї для України.

У грудні 2017 року Державний департамент США схвалив постачання летальної зброї Україні.

 

Німеччина має зрозуміти, що зміцнення ЗСУ і в її інтересах – Огризко

Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко здивований тим, що очільник МЗС Німеччини Зігмар Габріель має сумніви з приводу рішення США надати Україні летальне озброєння.

Про це він заявив в ефірі телеканалу “112 Україна” в четвер, 4 січня – Укрінформ.

“Відносно (американської – ред.) зброї – безумовно, це прорив… і я думаю, що в цьому плані дещо дивною була заява пана Габріеля, коли він сказав, що сумнівається, що ця зброя Україні потрібна”, – сказав Огризко.

Він додав, що ця теза серед німецьких соціал-демократів доволі поширена. За словами Огризка, вони чомусь вважають, що Україна, яка може оборонятися, є “загрозою і провокацією” для Росії.

“Уже більших провокацій, ніж ми сьогодні маємо, по-моєму, мати неможливо. Тому я вважаю, що нашим ключовим завданням, в тому числі у відносинах з Німеччиною, має бути чітка позиція, що Німеччина повинна так само перейти свій Рубікон і зрозуміти, що зміцнювати українську армію в інтересах не лише України, а й самої Німеччини”, – заявив екс-міністр закордонних справ.

Як повідомляв Укрінформ, глава МЗС Німеччини  Габріель  3 січня зазначив, що у ФРН досить скептично ставляться до того, що рішення США надати Україні летальне озброєння може допомогти у врегулюванні конфлікту на Донбасі.

Колишній заступник генсека НАТО Александр Вершбоу 4 січня дорікнув Габріелю через сумніви щодо летальної зброї для України.

Державний департамент США у грудні 2017 року схвалив постачання летальної зброї Україні.

 

Вершбоу дорікнув Габріелю через сумніви щодо летальної зброї для України – ЗМІ

Колишній заступник генсека НАТО Александр Вершбоу висловив незадоволення позицією міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габріеля, який у середу висловив скептицизм з приводу рішення США надати Україні летальне озброєння.

Про це повідомляє  Voanews – Укрінформ.

Спілкуючись із журналістами в Україні, Габріель заявив, що він сумнівається, що рішення США надати Україні летальні озброєння призведе до вирішення конфлікту на Донбасі, зазначає Reuters.

Вершбоу, який працює в компанії колишнього генерального секретаря  НАТО  Андерса Фога Расмуссена (позаштатний радник президента України Петра Порошенка, міжнародний лобіст – прим. ГА), наступним чином прокоментував позицію Габріеля: “Міністр закордонних справ Німеччини не лише виступає проти того, щоб Україна отримала можливість захищати себе, але і підтримує проект “Північний потік 2″, який загрожує позбавити Україну мільярдів у вигляді плати за транзит енергоресурсів”.

Як відомо, міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель 3-4 січня знаходиться з робочим візитом в Україні.

 

Німецький експерт назвав головну мету візиту Габріеля в Україну

Міністр закордонних справ ФРН Зігмар Габріель своїм візитом в Україну показав, що врегулювання конфлікту на Донбасі є для Німеччини пріоритетом.

Про це в коментарі Укрінформу заявив німецький політолог, керівник програм Східної Європи і Центральної Азії в Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер.

“Це важливий сигнал як Україні, так і Росії про те, що конфлікт має для німецького міністра абсолютний пріоритет. Є й інші конфлікти, але саме в цьому Німеччина відіграє центральну роль як парламентер, серйозно заангажованою, як актор, який може щось зрушити. В інших міжнародних конфліктах це не так”, – сказав Майстер.

Він зазначив, що відповідальність за мирне врегулювання конфлікту лежить і на канцлері, і на МЗС. А для  Габріеля, як міністра від Соціал-демократичної партії, Україна і Росія в цілому мають велике значення у зовнішній політиці. На думку політолога, для Габріеля важливим є продовжувати грати роль у врегулюванні попри те, що в Німеччині поки не сформовано уряд, а для цього настали останні дні.

За словами Майстера, створюється враження, що Габріель хотів би досягти, незважаючи на складні умови, успіху в питанні розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі, поки залишається главою МЗС, що він готовий зробити свій внесок. Головною метою візиту, на переконання експерта, було просунути, зрештою, тему місії “блакитних касок”. Як вважає Майстер, глава німецького МЗС щиро вірить, що може зробити щось, зрушити ситуацію, справді бачить потенціал такої місії, тому він дав чітко зрозуміти, що хотів би досягнення домовленості ще до президентських виборів у Росії. Чи можливо це – вже інше питання, визнає політолог.

Що стосується питання повернення російських офіцерів до Спільного центру контролю і координації (СЦКК), то ця тема також була важливою під час київських переговорів, відзначив Майстер і наголосив, що якщо Габріель серйозно має намір добитися повернення російських офіцерів, то він мав би вдатися до “човникової дипломатії” і поїхати з візитом до Москви, щоб там провести особисті переговори.

Проте, за словами берлінського політолога, нинішня позиція російської сторони в цьому питанні, останні висловлювання президента РФ Володимира Путіна на тему СЦКК не вселяють оптимізму. “Сигнали, що надходять наразі з Москви, не виглядають аж такими конструктивними: дуже мало руху, дуже критичні висловлювання на адресу України, позиція блокади”, – сказав Майстер, який дуже скептично оцінює готовність російської сторони зробити внесок у деескалацію. При цьому, визнає він, Габріель, можливо, міг би зробити певну пропозицію, на яку Путін відповів би згодою повернути офіцерів-спостерігачів. Експерт припускає, що загалом уся ця історія з відкликанням є спробою поліпшити переговорні позиції з тим, щоб потім піти на компроміси.

Як повідомляв Укрінформ, Габріель 3 січня прибув з дводенним візитом до України. Глава МЗС Німеччини заявив, що своїм візитом хотів “показати людям в Україні: ми не кидаємо вас, для нас цей конфлікт не є ні замороженим, ні забутим, а дуже актуальним і пожежонебезпечним”.

 

Путін продовжив транзитні обмеження щодо українських товарів

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про продовження заборони на перевезення товарів з України до Казахстану і Киргизстану через територію РФ на півроку – до 30 червня 2018 року.

Про це йдеться в  указі, опублікованому на порталі правової інформації РФ – Укрінформ.

Зміни було внесено в указ від 1 січня 2016 року “Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки і національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію Республіки Казахстан або Киргизької Республіки через територію Російської Федерації”.

Документ набув чинності з 30 грудня 2017 року.

Дія обмежень закінчувалася 31 грудня минулого року, указ же продовжив термін дії до 30 червня 2018 року.

Як відомо, 1 січня 2016 року  РФ  ввела заборону на транзитні перевезення з України, відносно яких у Росії застосовуються відмінні від нуля ставки ввізних митних зборів, а також на товари з «санкційного списку».

1 липня 2016 року Путін розширив обмеження на товари з України, які перевозилися до Казахстану і Киргизстану через територію РФ.

 

На зброю і військову техніку цьогоріч виділили 16,4 мільярда

Верховна Рада у 2018 році на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання виділила 16,4 млрд гривень.

Про це йдеться в додатку №3 до Державного бюджету на 2018 рік, опублікованому на  сайті  парламенту – Укрінформ.

Разом із тим загальна сума фінансування Міністерства оборони цього року становить 86,6 млрд гривень, що більш ніж на 20% більше, ніж торік.

При цьому із цієї суми видатки на керівництво та військове управління Збройних сил України становлять майже 500 млн гривень, а на забезпечення діяльності ЗСУ та підготовку військ – 59, 8 млрд гривень.

На медичне лікування, реабілітацію та санаторне забезпечення особового складу ЗСУ, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни передбачено  бюджетом  2,4 млрд гривень.

Окрім того, на будівництво та придбання житла для військовослужбовців виділено 857,6 млн гривень.

На підготовку військових фахівців у вищих навчальних закладах, підвищення кваліфікації та перепідготовку військових фахівців і державних службовців, початкову військову підготовку та патріотичне виховання молоді  виділяється 2,8 млрд гривень.

Стаття видатків на утилізацію боєприпасів, рідинних компонентів ракетного палива, озброєння, військової техніки та іншого військового майна, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів становить 534 млн гривень.

Видатки для Міноборони на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави становлять 2,7 млрд гривень.

У держбюджеті на 2017 рік на фінансування Міноборони було передбачено 68,8 млрд гривень, а на розвиток озброєння та військової техніки Збройних сил України – 6,5 млрд. гривень.

 

Україна спробує прискорити другу хвилю звільнення заручників – Геращенко

Українська сторона на переговорах Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі докладе всіх зусиль, аби друга хвиля звільнення заручників відбулася якнайшвидше.

Про це повідомила представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко у  Facebook – Укрінформ.

“Для українських представників у Мінській гуманітарній підгрупі (де працюють також В.Медведчук й залучені як експерти омбудсмен В.Лутковська та представники СБУ) пріоритетами на 2018 рік буде звільнення всіх незаконно утримуваних з тюрем ОРДЛО і активізація роботи з пошуку і ідентифікації зниклих безвісти. Ми докладемо всіх зусиль, аби друга хвиля звільнення заручників відбулася якнайшвидше, готові в цьому питанні до серйозних компромісів”, – написала  Геращенко.

Вона висловила сподівання, що позитив першої хвилі звільнення, важливий і для всіх учасників Мінських груп, і для “нормандського формату”, сприятиме прискоренню другої хвилі.

Геращенко поінформувала, що вже на першій цього року зустрічі в Мінську порушить питання про звільнення затриманих бойовиками “ДНР” підлітків, яких і досі утримують у донецькому СІЗО.

“На моє глибоке переконання, в рамках Мінських груп всі сторони, в тому числі ОБСЄ, мають активно вимагати їх звільнення”, – акцентувала вона.

Як повідомлялося, 27 грудня на Донбасі відбулося масштабне звільнення заручників – з окупованої території повернулися 73 українці. У числі українців, звільнених із полону бойовиків на Донбасі, – “кіборги” та інші українські бійці, громадські активісти та волонтери, а також вчений-історик Ігор Козловський.

Водночас на окупованій території Донбасу в заручниках ще залишаються 103 українці.

 

Геращенко розповіла, як у Мінську домовлятимуться про пошук зниклих безвісти

Україна під час перемовин у Мінську наполягатиме на створенні експертної групи із залученням представників Російської Федерації, Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) для пошуку зниклих безвісти і ексгумації тіл загиблих на Донбасі.

Про це повідомила у  Facebook  член гуманітарної підгрупи у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі (ТКГ) Ірина Геращенко – Укрінформ.

“Ми будемо наполягати на створенні механізму за участі України, РФ і МКЧХ із запрошенням представників ОРДЛО задля пошуку зниклих безвісти і ексгумації тіл загиблих. Це має бути аполітична група, з експертів і без політики – задля виконання важливої гуманітарної місії”, – написала  Геращенко.

На її переконання, тема залучення МКЧХ до пошуку зниклих має стати однією з тем для “нормандського формату”, оскільки підтримка лідерів цих країн серйозно сприяла розблокуванню звільнення заручників.

Геращенко відзначила активну роль МКЧХ в супроводі звільнення законно утримуваних в українських тюрмах і незаконно утримуваних в ОРДЛО. За її словами, окрім відвідин тюрем, особистого спілкування й супроводу процедури передачі, МКЧХ сприяв у вирішенні інших важливих технічних і логістичних питань.

“Під час операції звільнення були присутні й представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, що також важливо. Й від ОБСЄ ми також чекаємо більш активної, в рамках їх мандату, позиції і щодо відвідин тюрем, і щодо звільнення заручників, і дотримання Мінських угод”, – резюмувала член гуманітарної підгрупи ТКГ.

 

НАЗК назвало ТОП-6 корупційних ризиків для влади

У Національному агентстві з питань запобігання корупції затвердили доповнення до Методичних рекомендацій щодо підготовки антикорупційних програм органів влади.

В доповненні визначені типові корупційні ризики у діяльності органів влади, а також приклади заходів щодо їх усунення або мінімізації,  повідомляє  прес-служба відомства – Укрінформ.

“До корупціогенних сфер діяльності органів влади віднесено, зокрема, функції з проведення публічних закупівель, надання адміністративних послуг,  управління персоналом, управління фінансовими та матеріальними ресурсами, юридичного забезпечення, організації роботи щодо запобігання та виявлення корупції”, – йдеться у повідомленні.

Вказані доповнення були розроблені на основі результатів аналізу антикорупційних програм органів влади, які надходили на погодження протягом 2017 року, та пропозицій, наданих до програм Національним агентством.

Як зазначають у  НАЗК, наведені приклади корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення або мінімізації можуть бути використанні під час проведення оцінки корупційних ризиків в діяльності органів влади, з урахуванням їх адаптації до специфіки діяльності органу.

 

Клімкін підтримує ідею Макрона щодо антифейкового закону

Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив про необхідність боротьби з неправдивими новинами, так званими фейками, особливо у виборчий період.

Про це він написав у  Twitter – Укрінформ.

“Еммануель Макрон анонсував закон анти-fake news для захисту від дезінформації та пропаганди. Відсіч тим, хто використовує інформацію як зброю проти демократії! Може, і нам варто боротися з фейковими новинами в електоральний період? Та й взагалі не завадило б”, – зазначив  Клімкін.

Як повідомлялося, раніше президент Франції Еммануель Макрон ініціював підготовку проекту закону про боротьбу з неправдивими новинами.

 

Суд просить притягнути до відповідальності адвокатів Януковича

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури столиці питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів колишнього президента Віктора Януковича Віталія Сердюка, Ігоря Федоренка та Андріани Фозекош.

Відповідне рішення ухвалила слідчий суддя Печерського райсуду Світлана Шапутько, розглянувши матеріали клопотання начальника управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Юрія Безщасного,  повідомляється  у Єдиному державному реєстрі судових рішень – Укрінформ.

«Порушити перед головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів Адвокатського об’єднання «Авер Лєкс» Сердюка Віталія Анатолійовича, Федоренка Ігоря Люсиковича, Фозекош Андріани Андріївни, керівника Адвокатського об’єднання «Авер Лєкс» у зв’язку із порушенням ними присяги адвоката України, правил адвокатської етики та неналежним виконанням своїх професійних обов’язків», – йдеться в ухвалі.

Суд встановив, що ці адвокати, як і саме адвокатське об’єднанням, систематично вживають заходи, направлені на затягування розгляду клопотання Департаменту спецрозслідувань ГПУ про надання дозволу на заочне засудження екс-президента Януковича за протидію учасникам Революції гідності 18-20 лютого 2014 року, що призвела до жертв. Зафіксовано випадки, коли захисники, поінформовані про дату судового засідання, на нього не з’явилися, але суддю про свою неявку не повідомили.

Суддя Шапутько зазначає, що впродовж 1 листопада – 8 грудня 2017 року включно було проведено 15 судових засідань, під час яких слідчий суддя вислухав позицію сторони обвинувачення, дослідив всі матеріали, долучені до клопотання, вирішив клопотання сторін, в тому числі частково задовольнив клопотання сторони захисту про долучення для дослідження документів та відеозаписів, в цей же період було вирішено заявлений стороною захисту відвід слідчому судді.

Водночас в ухвалі згадується випадок, коли адвокати принесли на засідання предмети та речі для нанесення тілесних ушкоджень (дерев’яні палиці – бити, бруківку, дві скляних пляшки з невідомою речовиною з запахом бензину та паливних мастил, так звані “коктейлі Молотова”) та повідомили суд, що це речові докази, за допомогою яких буде проведено експеримент. «Вказані дії та поведінка захисників, які категорично відмовились стати до порядку, продовжували сперечатись з судом та не виконували вимоги слідчого судді, унеможливили продовження проведення судового засідання», – зазначається в ухвалі.

Як повідомлялося, у жовтні 2017 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ передала до суду кримінальні провадження проти осіб, обвинувачених в організації розстрілів активістів Євромайдану. За словами генпрокурора, обвинувачення висунуто Януковичу, екс-міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку, колишньому голові СБУ Олександрові Якименку та іншим особам.

Генпрокуратура подала клопотання до Печерського райсуду Києва про надання дозволу на спеціальне досудове розслідування щодо  Януковича  у справі про розстріли.

Тим часом в Оболонському районному суді Києва вже слухається справа за обвинуваченням Януковича у державній зраді.

 

Тіло Ноздровської відправили на додаткову експертизу

Слідство на прохання родичів направило тіло правозахисниці Ірини Ноздровської на додаткову комплексну експертизу.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу керівник прес-служби ГУ Нацполіції у Київській області Микола Жукович.

“На прохання родичів тіло Ірини Ноздровської було направлене на додаткову комплексну експертизу”, – зазначив він.

Жукович пояснив, що фахівці мають з’ясувати яким предметом були нанесені тілесні ушкодження, більш точний час настання смерті, як довго тіло знаходилося у воді. Також детально буде досліджено склад крові на вміст різних речовин та шлунок покійної правозахисниці.

Як повідомляв Укрінформ, 1 січня 2018 року в Вишгородському районі  Київської області було виявлено тіло правозахисниці і юриста Ірини Ноздровської із колото-різаними ранами на шиї.

Наразі офіційне слідство розглядає три версії  убивства  Ноздровської: вбивство у зв’язку зі справою Дмитра Россошанського, вбивство на професійному підгрунті і побутовий конфлікт.

Раніше Ноздровська займалася справою про загибель своєї сестри – Світлани Сапатинської, яку в с. Демидів 30 вересня 2015 року насмерть збив племінник голови суду Вишгородського району Россошанський. Після смертельної ДТП Россошанського спочатку не заарештували, а відпустили під домашній арешт.

У травні 2017 року Россошанського засудили до 7 років ув’язнення, його захист подав апеляцію.

27 грудня 2017 року відбулося засідання Апеляційного суду Києва, який відмовив Россошанському в амністії і продовжив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

 

Приватні детективи ведуть окреме розслідування вбивства Ноздровської

Адвокат Ірини Ноздровської Віталій Мацелюк залучив до альтернативного розслідування її убивства приватних детективів.

Про це він розповів у коментарі Укрінформу.

“Моє адвокатське об’єднання “Артіс” буде розслідувати цю кримінальну справу самостійно і, крім того, ми залучили приватних детективів з охоронної фірми “Шериф”, – сказав він.

Адвокат додав, що наразі фахівці збирають інформацію, якою згодом планують поділитися з офіційним слідством.

На даний час альтернативне слідство розглядає чотири версії  убивства  Ноздровської. Окрім трьох версій офіційного слідства, детективи мають підстави вважати, що мотиви для убивства могли бути особистого характеру.

“Ми розглядаємо чотири версії убивства Ірини. На відміну від офіційного слідства, у нас є деякі моменти, які дають підстави вважати, що мотиви для убивства могли бути  особистого характеру. Це її особисте життя”, – зазначив Мацелюк.

Як повідомляв Укрінформ, наразі офіційне слідство розглядає три версії убивства Ноздровської – це вбивство у зв’язку зі справою Россошанського, вбивство на професійному підгрунті і побутовий конфлікт.

1 січня 2018 року в Вишгородському районі  Київської області було виявлено тіло правозахисниці і юриста Ірини Ноздровської.

Ноздровська займалася справою про загибель своєї сестри – Світлани Сапатинської, яку в с. Демидів 30 вересня 2015 року на смерть збив племінник голови суду Вишгородського району Дмитро Россошанський.

Після смертельної ДТП Россошанського спочатку не заарештували, а відпустили під домашній арешт.

У травні 2017 року Россошанського засудили до 7 років ув’язнення, його захист подав апеляцію.

27 грудня 2017 року відбулося засідання Апеляційного суду Києва, який відмовив Россошанському в амністії і продовжив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

 

Фонд держмайна готує до продажу два великі підприємства

Фонд державного майна проведе оцінку та сформує умови продажу Машинобудівного виробничого об’єднання “Оріон” та “Київпассервіса”, які мають бути продані до 31 жовтня 2018 року.

Про це  повідомив  керівник  Фонду держмайна  Віталій Трубаров у Facebook – Укрінформ.

“Готуємо до приватизації два великі підприємства – Машинобудівне виробниче об’єднання “Оріон” та “Київпассервіс”, які мають бути продані до 31 жовтня 2018 року”, – йдеться в повідомленні.

Підприємства приватизовуватимуться на конкурсах з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

Інвесторам буде запропоновано 51 відсоток акцій “Оріону” та 99,99 відсотків “Київпассервіса”.

Наразі Фонд створив інвентаризаційні комісії цих товариств, які мають до 25 лютого завершити їхню інвентаризацію. Після цього буде проведена оцінка та сформовані умови продажу.

Товариства вже тривалий час перебувають у процесі приватизації, однак, ретельна та покрокова підготовка цих об‘єктів до приватизації, цього разу сприятиме їх ефективному продажу.

Як повідомляв Укрінформ, Фонд державного майна визначив перелік об’єктів великої приватизації, що підлягають підготовці до продажу в 2018 році. До переліку включено близько 200 об‘єктів різних галузей, які ФДМУ має підготувати до приватизації.

 

Митники запевняють, що на кордоні з Польщею черг немає

Пункти пропуску на українсько-польському кордоні працюють у штатному режимі. Всі оформлення в’їзду та виїзду відбуваються за менш ніж годину.

Про це повідомляє у  Facebook  Державна фіскальна служба України – Укрінформ.

“Пункти пропуску на українсько-польському кордоні працюють у штатному режимі. Всі оформлення в’їзду/виїзду відбуваються за менш ніж годину”, – йдеться у повідомленні.

У фіскальній службі також додали: “Щодо інформації, яка поширювалася у соціальних мережах 4 січня про ускладнення роботи пунктів пропуску “Ягодин” Волинської митниці ДФС, а також “Рава-Руська” та “Краківець” Львівської митниці  ДФС  через мітинги врегульована. Вимоги блокувальників – роз’яснити нові правила перетину кордону, які діють з 1 січня 2018 року, – виконано”.

У ДФС також зазначили, що трафік автомобілів поновлено, пропуск автомобілів відбувається у штатному режимі.

 

Затриманий на хабарі директор аеропорту Миколаєва вийшов під 2,5 мільйона застави

Директор комунального підприємства «Миколаївський міжнародний аеропорт» Михайло Галайко, якого звинувачують у намаганні дати хабар в розмірі 700 тисяч гривень голові ОДА Олексію Савченку, вийшов під заставу у 2,5 млн грн.

Цю інформацію кореспонденту Укрінформу підтвердили у відділі комунікації ГУ Національної поліції України в Миколаївській області.

«Затриманий Михайло Галайко дійсно вийшов під заставу, обрану судом, у розмірі 2,5 млн грн. Ця сума була внесена на рахунок судової адміністрації і тримати цю людину під вартою не було жодних підстав», – сказали у поліції.

Варто зауважити, що даною інформацією не володіють у Заводському районному суді Миколаєва, який обрав запобіжний захід. Там запевнили, що жодної інформації про те, що Галайко вийшов на волю не мають.

Як уже повідомляв Укрінформ, пізно ввечері 28 грудня був затриманий директор комунального підприємства «Миколаївський міжнародний аеропорт» Михайло Галайко під час намагання дати  хабар  в розмірі 700 тисяч гривень голові ОДА Олексію Савченку. Чоловіку загрожує від 4 до 8 років позбавлення волі.

31 грудня 2017 року Заводський райсуд Миколаєва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці з можливістю вийти під заставу у 2,5 млн грн.

 

Видатки на будівництво доступного житла цьогоріч зростуть втричі – Рада

Верховна Рада втричі збільшила, до 100 млн гривень, видатки на державну підтримку для будівництва та придбання доступного житла у порівнянні з минулим роком.

Про це йдеться в додатку №3 до Державного  бюджету  на 2018 рік,  опублікованому  на сайті парламенту – Укрінформ.

Водночас, на рівні 2017 року залишились видатки на фінансову підтримку Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, що складають  6,9 млн гривень.

При цьому на часткову компенсацію відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла видатки зменшені на майже 11 млн гривень – до 35,4 млн гривень.

Окрім того, на збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” з подальшим використанням на реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом передбачено 30 млн гривень.

Держбюджетом також передбачене фінансування програми здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов у розмірі 55,9 млн гривень.

Бюджетом на поточний рік збільшуються більш ніж на 40% – до 6 млрд гривень – і видатки на Державний фонд регіонального розвитку.

При цьому фінансування Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в частині його загальнодержавних видатків та кредитування зменшено на майже 4,8 млрд гривень.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів 15 вересня вніс на розгляд парламенту проект Державного бюджету на 2018 рік. Верховна Рада 7 грудня ухвалила відповідний закон, 30 грудня його підписав Президент.

 

МВС отримає з бюджету на 11 мільярдів більше, ніж торік

Міністерство внутрішніх справ у 2018 році отримає з державного бюджету 65 млрд 988 млн гривень, що більше на близько 11 млрд гривень, ніж минулого року.

Про це зазначається у додатку № 3 закону “Про Державний бюджет України на 2018 рік”, опублікованому на  сайті  парламенту – Укрінформ.

Згідно з оприлюдненими даними, у цілому на забезпечення діяльності МВС цього року передбачено 65 млрд 988 млн 309 тис. гривень.

Із цих коштів на утримання Апарату МВС планується виділити 7 млрд 138 млн 200 тис. гривень; Державній прикордонній службі – 9 млрд 343 млн 800 тис. гривень; Державній міграційній службі — 2 млрд 873 млн 929 тис. гривень.

Крім того, Національна поліція з  держбюджету  отримає 24 млрд 496 млн 380 тис. гривень, а Національна гвардія — 10 млрд 902 млн гривень.

Також передбачено 11 млрд 234 млн гривень на фінансування Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів 15 вересня вніс на розгляд парламенту проект Державного бюджету на 2018 рік. Верховна Рада 7 грудня ухвалила відповідний закон, 30 грудня його підписав Президент.

 

Найбільший портовий оператор DP World “зайшов” у порт “Південний”

Компанія P&O Maritime, що належить найбільшому світовому портовому оператору DP World Group (ОАЕ), придбала контроль над українською буксирною компанією LB Shipping.

Про це Укрінформу повідомили у прес-службі інвестиційної компанії SD Capital, яка реалізувала угоду.

“У січні 2018 року компанія P&O Maritime, яка на 100% належить найбільшому світовому портовому оператору DP World Group, почала працювати в Україні. P&O Maritime надаватиме буксирні послуги у порту “Південний”. P&O Maritime придбала контроль над українською буксирною компанією LB Shipping. Співінвестором угоди виступила інвестиційна компанія SD Capital”, – наголошується у повідомленні.

Як підкреслюється у повідомленні, сума угоди не розголошується.

Договір про придбання контролю та управління був підписаний партнером SD Capital Андрієм Ставніцером (співвласник групи “ТІС”) і генеральним директором DP World Group Султаном Ахмедом бін Сулаємом у листопаді 2017 року, після візиту Президента України Петра Порошенка до штаб-квартири DP World Group у ОАЕ.

За словами Ставніцера, купівля бізнесу в  Україні  таким гігантом, як P&O Maritime – найбільша exit-угода у країні за останні кілька років.

“Це дуже добрий початок року для всього інвестиційного ринку України, і ринку private-equity особливо”, – сказав він.

Партнер SD Capital Філіп Грушко у свою чергу зазначив, що досвід та ресурси DP World Group принесуть інфраструктурі України нові стандарти якості, здорову ринкову конкуренцію і прозорість. “Упевнений, ця угода – початок великого співробітництва. Ми продовжимо розвивати галузь, і разом доб’ємося того, що в українських портах судновласники зможуть отримувати сервіс світового рівня”, – підкреслив він.

Як повідомляв Укрінформ, один із найбільших у світі портових операторів, еміратська група компаній “DP World”, яка керує 78 терміналами у 43 країнах світу, підтвердила зацікавленість у інвестуванні в портову галузь України за підсумками візиту Президента України Петра Порошенка до штаб-квартири DP World Group в ОАЕ.

P&O Maritime – глобальний оператор портових послуг, створений у Великій Британії у 1834 році. Компанія надає різні портові послуги по усьому світу, має у своєму розпорядженні власний флот з буксирів, швартових суден, науково-дослідних суден, пасажирських та круїзних лайнерів. У 2006 році P&O Maritime була придбана DP World Group.

DP World Group – один з найбільших портових операторів світу. Штаб-квартира компанії знаходиться в ОАЕ, у порту Джебел-Алі (Дубай). Компанія оперує 78 морськими і наземними терміналами у 40 країнах світу, а також керує 50 суміжними бізнесами.

Інвестиційна компанія SD Capital створена у 2016 році Андрієм Ставніцером, співвласником і генеральним директором найбільшого українського порту ТІС, і Філіпом Грушком, директором ТІС з розвитку бізнесу. SD Capital співпрацює зі світовими та локальними компаніями, щоб максимально збільшувати цінність інвестицій в українську економіку. У 2016 році команда SD Capital реалізувала найбільшу інвестиційну угоду України із компанією Cargill.

 

Суд Лозанни відхилив апеляцію IBSF про зняття відсторонення з російських спортсменів

Спортивний арбітражний суд (CAS) в Лозанні відхилив апеляцію Міжнародної федерації бобслею і скелетону (IBSF) на рішення комісії організації про зняття тимчасового відсторонення з семи російських спортсменів.

Про це повідомляє прес-служба  IBSF – Укрінформ.

19 грудня IBSF подала апеляцію в CAS на рішення своєї комісії допустити до змагань під егідою організації росіян Олександра Третьякова, Олену Нікітіну, Марію Орлову, Ольгу Потиліцину, Ільвіра Хузіна, Олександра Касьянова і Олексія Пушкарьова після рішення Міжнародного олімпійського комітету (МОК) довічно відсторонити їх від Олімпіад і анулювати їх результати, показані на Іграх-2014 в Сочі.

Раніше 43 росіянина були довічно усунені МОК від Олімпіад через порушення антидопінгових правил на Іграх-2014 в Сочі. Два спортсмена (ковзаняр Денис Юсков і хокеїстка Анна Шохіна) були виправдані, ще одне дисциплінарне провадження щодо фігуристки Аделіни Сотникової було припинено.

5 грудня виконком МОК призупинив членство в організації Олімпійського комітету Росії, росіянам надана можливість виступати в Пхьончхані (Республіка Корея) під олімпійським прапором. Комісії МОК повинні схвалити список росіян для участі в Олімпіаді до 28 січня.

 

Під Вифлеємом – зіткнення у таборі для біженців: поранені десять палестинців

Десятеро палестинців було поранено у ході зіткнень з армією Ізраїлю у таборі для біженців на південь від Вифлеєма.

Про це повідомляє  Times of Israel  із посиланням на дані Міністерства охорони здоров’я Палестини – Укрінформ.

“Десятеро палестинців отримали поранення, двоє з них критичні, у зіткненні з ізраїльськими солдатами у таборі біженців аль-Дхеш на південь від Вифлеєма”, – йдеться у повідомленні.

Семеро з потерпілих були поранені у результаті  обстрілу  бойовими патронами і ще троє – гумовими кулями.

Як відомо, ізраїльсько-палестинський конфлікт розгорівся з новою силою після того, як на початку грудня 2017 року президент США Дональд Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю й доручив перенести туди американське посольство з Тель-Авіва.

 

Прапори новообраних країн Радбезу вперше підняли в ООН

Цього тижня за ініціативою Казахстану вперше в історії в штаб-квартирі ООН відбулася урочиста церемонія підняття прапорів новообраних шістьох непостійних членів Ради Безпеки – Кот д’Івуара, Екваторіальної Гвінеї, Кувейту, Нідерландів, Перу й Польщі.

Про це  повідомляє  Центр новин ООН – Укрінформ.

“На початку цього тижня Рада Безпеки  ООН  зібралася у новому складі. 31 грудня завершилися повноваження шістьох непостійних членів цього органу, обраних на два роки, – Єгипту, Італії, Сенегалу, України, Уругваю й Японії. Їх місця за столом Ради Безпеки зайняли Кот д’Івуар, Екваторіальна Гвінея, Кувейт, Нідерланди, Перу і Польща”, – відзначається у повідомленні.

У січні в Раді Безпеки головує Казахстан. І церемонію підняття прапорів провів постійний представник Казахстану Кайрат Умаров. У ній взяли участь постійні представники всіх шістьох нових непостійних членів Ради. Вони встановили свої прапори біля залу Радбезу поруч з прапорами п’ятьох постійних членів і чотирьох раніше за обраних непостійних. У попередні роки прапори непостійних членів Ради виставляла й міняла служба протоколу без офіційної церемонії.

Як підкреслив Кайрат Умаров, “це нововведення – офіційна церемонія – має особливий сенс і повинно стати щорічною традицією Ради”. Постійний представник Екваторіальної Гвінеї заявив, що його делегація закріпить цю інновацію і повторить церемонію під час свого головування в Раді Безпеки в січні наступного року.

Раніше цього тижня Кайрат Умаров представив програму роботи Ради на січень. Він повідомив, що 18 січня відбудеться засідання високого рівня за участю президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва на тему “нерозповсюдження зброї масового знищення: заходи довіри”. У Раді пройдуть також дебати міністерського рівня щодо Центральної Азії й Афганістану.

Рада Безпеки складається з п’ятнадцяти членів. Велика Британія, Китайська Народна Республіка, Франція, Російська Федерація і Сполучені Штати Америки є постійними членами Ради. Десять непостійних членів обираються Генеральною Асамблеєю на два роки – по п’ять щороку. Але цього року була заміна шістьох, оскільки Італія й Нідерланди розділили дворічний термін повноважень між собою.

 

Молдова визначила пріоритети свого головування в ГУАМ

Молдова в рамках свого головування в Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ) основну увагу приділятиме забезпеченню функціонування ЗВТ між країнами організації та посиленню взаємодії в економіці, транспортній сфері, енергетиці.

Про це заявили в прес-службі Міністерства закордонних справ та європейської інтеграції у зв’язку з початком 1 січня 2018 року головування Молдови в ГУАМ, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в РМ.

Як поінформували у зовнішньополітичному відомстві Молдови, не менш важливим напрямком діяльності стане підвищення якості взаємодії у таких сферах, як обмін інформацією в галузі освіти, науки, досліджень та інновацій.

Особливу увагу також буде приділено консолідації міжнародного співробітництва у форматі ГУАМ+, зокрема, з країнами ЄС, ОБСЄ, з Японією, США і країнами Вишеградської четвірки.

В Організацію ГУАМ входять Україна, Молдова, Грузія та Азербайджан.

 

Фіскальна служба назвала причину обшуків у Київстарі

Обшук головного офісу компанії “Київстар” проводився  в рамках розслідування кримінального провадження за фактом несплати близько 2,4 млрд грн податків.

Про це в  Фейсбуці  повідомила речниця Державної фіскальної служби Наталя Непряхіна.

“Співробітниками податкової міліції Офісу великих платників податків ДФС в рамках розслідування кримінального провадження за фактом несплати близько 2,4 млрд грн податків, 4 січня 2018 року за фактичним місцем розташування офісних приміщень ПрАТ “Київстар” з метою відшукання та вилучення документів, що мають об’єктивне значення у кримінальному провадженні, проведено обшук на виконання ухвали слідчого судді від 3 січня 2018 року, постановленої за результатами розгляду відповідного клопотання слідчого, погодженого процесуальним керівником – прокурором Генеральної прокуратури України”, – зазначила вона.

Напряхіна додала, що під час проведення обшуку, згідно зі змінами до Кримінально-процесуального кодексу, застосовувався відеозапис.

Раніше президент “Київстару” Петро Чернишов повідомив, що до головного офісу  Київстару  в Києві прийшла з обшуками податкова поліція.

 

Реалізовувати майно через СЕТАМ готові 14 органів місцевого самоврядування

До проекту держпідприємства «Система електронних торгів арештованим майном» (СЕТАМ)  із реалізації майна органів місцевого самоврядування шляхом проведення онлайн аукціону приєдналися 14 областей.

Про це заявив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов,  інформує  прес-служба  Міністерства юстиції – Укрінформ.

«Станом на сьогодні, до проекту приєдналося 14 областей», – зазначив Вишньов, розповідаючи про проект із реалізації майна органів місцевого самоврядування шляхом проведення онлайн аукціону.

За його словами, на балансі органів місцевого самоврядування знаходиться багато різноманітного майна, яке використовується не ефективно або взагалі не використовується. Більше того, для його зберігання та охорони витрачаються значні кошти.

Як зазначається, ДП «СЕТАМ» запустило новий проект із реалізації майна органів місцевого самоврядування шляхом проведення онлайн аукціону. Для участі у торгах органу місцевого самоврядування необхідно підписати угоду з державним підприємством про реалізацію певного майна та самостійно визначити його початкову вартість.

Онлайн торги відбуваються за принципом підвищення ціни. За результатами аукціону  переможцем визначається той учасник, який запропонував найвищу ціну. Після цього, уповноважені представники органу місцевого самоврядування укладають угоду з переможцем і отримують кошти, які можуть стати джерелом додаткових надходжень до місцевого бюджету.

«Наше підприємство отримує свою винагороду виключно з боку переможця, таким чином, для органів місцевого самоврядування наші послуги є безкоштовними», – наголосив Вишньов.

Він висловив надію, що до проекту СЕТАМ «приєднається ще більше областей, які зможуть продавати майно на чесних та відкритих торгах, отримувати дійсні кошти за ті активи, які знаходяться на балансі органів місцевого самоврядування і спрямовувати дані кошти на розвиток громад».

 

Розенблат подав до суду на Ситника за залучення ФБР до розслідувань

Народний депутат України Борислав Розенблат подав позов до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою визнати протиправними дії голови НАБУ Артема Ситника про залучення співробітників ФБР (США) до оперативно-розшукової діяльності на території України без попереднього укладення міжнародного договору. Про це йдеться в ухвалі суду, передає УНН.

В ухвалі суду зазначається, що Розенблат у своєму позові поставив дві вимоги. Перша — визнати протиправними дії голови НАБУ щодо залучення ФБР до оперативно-розшукової діяльності в Україні без відповідного міжнародного договору.

Друга — визнати протиправною бездіяльність СБУ щодо непроведення контролю за забезпеченням охорони державної таємниці НАБУ, а саме розголошення інформації з грифом “державна таємниця” працівниками ФБР без відповідного міжнародного договору.

На його думку, дії та бездіяльність НАБУ та СБУ “ставлять під загрозу національну безпеку, а позивач, як народний депутат, є одним із суб’єктів, який забезпечує національну безпеку та формує засади забезпечення нацбезпеки, зокрема, у правоохоронній та антикорупційній сферах, то вважає, що його права та інтереси порушено”.

Згідно з ухвалою, Окружний адмісуд Києва взяв до розгляду позов народного депутата Борислава Розенблата і призначив підготовче засідання на 14:30 6 лютого 2018 року.

Варто зазначити, що під час підготовчого засідання суд розгляне питання про залучення до справи третьою особою без самостійних вимог Генеральну прокуратуру України.

Нагадаємо, директор НАБУ Артем Ситник заявляв, що справи щодо незаконного видобутку бурштину та щодо можливої корупції у ДМС здійснювалися Національним антикорупційним бюро України  у співпраці з Федеральним бюро розслідувань   США.

Водночас, Генпрокурор Юрій Луценко, коментуючи слова Ситника, сказав, що така співпраця є незаконною.

 

Понад 60 кримських татар позбавлені волі в Криму – Чубаров

В у Криму посилюється тиск окупаційної влади на кримських татар.

Про це 4 січня голова Меджлісу кримськотатарського народу, нардеп від Блоку Петра Порошенка Рефат Чубаров заявив в ефірі  “5 каналу” – Укрінформ.

“Кількість тих, кого ми відносимо до політв’язнів, тобто люди, які позбавлені волі і вони перебувають за ґратами або в СІЗО, або вже отримали так звані судові вироки, або судовими вироками вони обмежені в пересуванні по  Криму, – таких людей за 60. І я не кажу про тих людей, які отримують величезні грошові штрафи. Їх вже кілька сотень”, – сказав він.

За словами Чубарова, кількість дітей, що залишилися без батьків, бо ті за ґратами, вже перевищила сотню.

“Ми їх рахуємо, тому що вони потребують допомоги”, – пояснив глава Меджлісу.

 

Екологи провели кризовий моніторинг Грибовицького сміттєзвалища

Якість грунтів у зоні впливу полігону  ЛКП «Збиранка» (Грибовицького полігону ТПВ) протягом 2017 року погіршилась.

Про це повідомили у Державній екологічній інспекції у Львівській області – Укрінформ.

«Спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Львівській області протягом 2017 року проводився кризовий моніторинг поверхневих вод та грунтів у зоні впливу полігону твердих побутових відходів ЛКП «Збиранка». За результатами досліджень відібраних проб грунту з червня по грудень 2017 року відмічено збільшення вмісту у грунтах хлоридів, кадмію, марганцю, свинцю», – зазначили екологи.

При цьому порівняно з 2016 роком якісний стан поверхневих вод залишається незмінним.

Як повідомляв Укрінформ, на Грибовицькому  сміттєзвалищі  поблизу Львова, яке займає площу до 30 га і знаходиться на третьому місці по величині в Європі, у травні 2016 року виникла пожежа, внаслідок якої стався зсув. Під ним загинули троє рятувальників та інженер-еколог. Після трагедії звалище було закрито згідно із судовим рішенням. Проте відходи продовжують загрожувати довкіллю можливими зсувами, котрі можуть зруйнувати дамбу на озері з інфільтратами, а також виділенням шкідливих речовин у повітря та грунти.

 

Фільм “Казка про гроші” виходить в український прокат

Стрічка “Казка про гроші” 25 січня вийде у всеукраїнський прокат.

Про це повідомляє  прес-служба  Держкіно – Укрінформ

“Це єдиний  фільм, знятий за останні 5 років на кіностудії імені О Довженка за підтримки Держкіно. Режисер стрічки Олеся Моргунець, автор сценарію – Віктор Гресь. Проект фільму “Казка про гроші” став одним із переможців другого конкурсного відбору Держкіно, отримавши державну фінансову підтримку розміром 11 911,3 грн., що становить 100% вартості виробництва”, – йдеться у повідомленні.

Головні ролі у фільмі виконали Андрій Ісаєнко, Анастасія Карпенко, Михайло Кукуюк, Олександр Кобзар, Микола Боклан.

Фільм знято за мотивами повісті “Йом Кіпур” відомого письменника Володимира Короленка.

“Сам письменник, журналіст та публіцист з Житомира – козацького роду, добре знався на українських казках, легендах та побуті того часу. Ця безсмертна класика нашого співвітчизника, яка й дотепер актуальна, буде цікава сучасним підліткам та їхнім батькам”, – зазначає режисер фільму.

 

Краєвид згори найкращий: топ-20 фото 2017 року, знятих дронами

Соціальна мережа для любителів аерозйомки Dronestagram підбила підсумки року, що минув, опублікувавши 20 найкращих фотографій, зроблених за допомогою дрона – Укрінформ.

Неймовірно гарні фото було  обрано  з тисяч аерознімків, розміщених на сайті в 2017-му. Цього разу їх відмітною рисою, крім пейзажів, що вражають, стали крупні плани людей і тварин.

 

Луцьк витратить на туризм 1,5 мільйона гривень

Луцька міська рада спрямує на розвиток туризму в 2018 році майже півтора мільйона гривень.

Про це заявила начальниця управління туризму та промоції Луцької міськради Катерина Теліпська,  повідомляє  Волинська регіональна дирекція Національної суспільної телерадіокомпанії України – Укрінформ.

За словами Теліпської, третину суми “піде” на діяльність комунального центру туристичної інформації, 900 тисяч витратить управління туризму та промоції. Основну частину цих грошей планують спрямувати на рекламу Луцька туристичного на всеукраїнському рівні та за кордоном — у Польщі, Білорусі й Литві.

“Ми відвідаємо туристичні виставки міжнародні, національні, розповідаємо про туристичний потенціал, культурно-мистецький, спілкуємося з туристичними операторами, турагенствами, розповідаємо про ті об’єкти, які можна відвідати. Будуть реалізовані прес-тури, хочемо запросити журналістів з інших міст, аби вони на власні очі побачили місто Луцьк, відвідали якісь заходи і розповіли про це жителям у своїх містах”, – зауважила очільниця управління туризму та промоції Луцької міськради.

Ще один із напрямків програми – туристична інфраструктура. “Ми розвиваємо систему туристичного ознакування. Вже сьогодні можна побачити низку туристичних вказівників, пілонів, таблиць. Його не буває забагато, тому будемо їх встановлювати в інших частинах міста”, – розповіла Теліпська.

Як вона підкреслила, за останні 5 років кількість туристів у Луцьку зросла більш як удвічі. Торік в обласному центрі Волині побувало майже 250 тисяч туристів.

 

“Меморіал” шукає молодь для участі у своїх програмах

ВГО “Меморіал” шукає нових учасників організації для подальшої співпраці в програмах, орієнтованих на молодь.

Про це заявив заступник голови Ради ВГО “Меморіал” ім. Василя Стуса Євген Гринів під час прес-конференції, присвяченій 80-річчю від дня народження Василя Стуса, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Меморіал” існує і працює на сьогоднішній день. Ми закликаємо молодших людей, які цікавляться проблемами, хочуть себе застосувати, які бачать продовження чи початок своєї політичної активності не в фейкових мітингах протестних під Верховною Радою, а в справі. В нас є декілька програм, зорієнтованих на сучасну молодь. Отже, співпрацюйте, підтримуйте себе і підтримуйте нашу діяльність” – наголосив Гринів.

ВГО “Меморіал” імені Василя  Стуса  у четвер організувала прес-конференцію з нагоди 80-річчя від дня народження поета Василя Стуса в стінах Укрінформу. Під час прес-конференції учасники презентували унікальні архівні спогади В’ячеслава Чорновола про Василя Стуса.¸

 

У Києві презентували архівні спогади Чорновола про Василя Стуса

З нагоди 80-річчя  від дня  народження поета й  борця Василя Стуса ВГО “Меморіал” вперше оприлюднила рукописні нотатки В’ячеслава Чорновола, присвячені життю і творчості Василя Стуса.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Є і папери, які, як кажуть, “не горять”. В архівах “Меморіалу” знайшлись спогади про Василя Стуса, підписані рукою В’ячеслава Чорновола. Цей документ був досі невідомий”, – заявив член правління ВГО “Меморіал” ім. Василя Стуса, історик Володимир Сергійчук.

Історик зазначив, що спогади є цікаві тим, що в листах відображена хроніка подій середини 60-х років, коли сам В’ячеслав Чорновіл познайомився з Василем Стусом. Як приклад, Сергійчук навів епізод виступу Стуса через відмову у проведенні літературного вечора на колишньому заводі ім.Горького. Тоді Василь  Стус  запропонував провести зібрання у парку неподалік, де відбувся конфлікт з тодішнім головою профкому заводу через відмову останнього спілкуватись українською мовою. Цей епізод зі спогадів також підтверджується і документами з партійної інституції.

“До речі, після цього активісти тоді, як я розумію, почали подавати різні заяви про те, що їм забороняли українською мовою говорити. Ця справа тягнулась три роки, бо доповідна чиновника датована 1968 роком. Три роки тодішні активісти вимагали від влади пояснити, чому не можна було говорити на тому зібрані у парку українською мовою”, – додав Сергійчук.

Вперше спогади в повному обсязі планують опублікувати у календарі “Соборна пам’ять України”. Крім того, документ передали до газети “Голос України” на прохання редактора видання.

Нотатки Чорновола презентували на прес-конференції в стінах Укрінформу, присвяченій ювілейній даті – 80-річчю від дня народження поета Василя Стуса.

 

Митниці і далі сприятимуть розбудові доріг – експеримент подовжено

“Митний екесперимент”, у рамках якого понаднормові надходження коштів на митницях перераховуються на розбудову дорожньої інфраструктури, подовжено на 2018 рік.

Про це  повідомляє  Державна фіскальна служба України – Укрінформ.

“Експеримент щодо направлення на розбудову доріг коштів, які надходять завдяки перевиконанню митницями  ДФС  індикативних показників із забезпечення митних платежів до бюджету, подовжено й на 2018 рік”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у 2017 році завдяки перевиконанню Державною фіскальною службою України індикативів із забезпечення митних надходжень до бюджету у рамках митного експерименту на розвиток дорожньої інфраструктури має бути направлено 12 млрд 312 млн грн.

Зокрема, за результатами минулого року серед лідерів по перерахуванню коштів на реконструкцію доріг – Одеська митниця ДФС, яка спрямувала  2 млрд 350 млн грн, Київська – 1 млрд 884 млн грн, Львівська – 1 млрд 115 млн грн, Київська міська – 1 млрд 39 млн грн та Донецька митниця – 1 млрд 28 млн грн.

Як відомо, експеримент, ініційований Кабінетом Міністрів України та затверджений постановою від 16 вересня 2015 р. №726, полягає у спрямуванні 50% суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях Одеської, Волинської, Львівської та Чернівецької областей, м.Києва до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів.

У 2015 році експеримент було запроваджено у 4 областях країни – Волинській, Одеській, Львівській, Чернівецькій, а в 2016 році – ще й у місті Києві. У 2017 році експеримент було поширено на всі області країни.

 

Укроборонпром заявляє, що торік в авіації відбулися дві історичні події

В Укроборонпромі заявляють, що 2017 рік став роком розвитку авіаційного кластеру.

Про це йдеться у  повідомленні  на сайті державного концерну “Укроборонпром” – Укрінформ.

“Лише за цей один рік в небо вперше піднялись два, без перебільшення, історичних літальні апарати – Ан-132D та ударний безпілотник “Горлиця”. Ан-132D – перший український літак, створений із застосуванням сучасної авіоніки від провідних компаній світового рівня, серед яких партнери зі США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції та інших країн. Цей літак став першим українським літаком, при створенні якого не було використано жодної російської деталі”, – наголошується в повідомленні.

Як зазначають в Укроборонпромі, успішна реалізація міжнародної програми літака Ан-132 дала старт новим спільним проектам української авіаційної промисловості з іноземними компаніями. Зокрема, у рамках міжнародного співробітництва досягнуто домовленостей про модернізацію військово-транспортний літака Ан-70, який отримає нову авіоніку та позбавиться російських деталей. Про відповідну готовність взяти участь у модернізації літака заявили компанії з Королівства Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Туреччини. Завдяки цій модернізації планується розширити унікальні характеристики літака, заявили в концерні.

Крім того, додали в  Укроборонпромі, враховуючи те, що у 2015 році Ан-70 було прийнято на озброєння Збройних сил України, модернізація цього літака є одним з найважливіших завдань, яке дозволить значно розширити мобільність та боєздатність українських захисників.

Також у 2017 році здійснив перший політ прототип нового тактичного безпілотного літального апарату “Горлиця”, розроблений ДП “Антонов”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”.”Горлиця” – перша вітчизняна платформа, яка за своєю вантажопідйомністю здатна нести ударне навантаження. Наразі подібні апарати виробляють лічені країни у світі, в першу чергу, США, Ізраїль, Італія, Франція, КНР, Туреччина.

Як відзначили в Укроборонпромі, безпілотник розроблено для допомоги Сухопутним силам ЗСУ у веденні розвідки вдень та вночі за будь-яких погодних умов та передачі отриманої інформації на командний пункт. У порівнянні з іншими БпЛА він може вести повітряну розвідку більш тривалий час – не менше 7 годин та розвиває швидкість до 230 км на годину. Тактичний радіус дії становить 120 км, практична дальність польоту – 1 050 км.

У концерні зазначають, що протягом 2017 року були досягнуті домовленості про співпрацю і з провідними оборонними компаніями з інших країн НАТО, в тому числі і з США. Зокрема, домовленостей досягнули ДП “410 Завод Цивільної Авіації”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”, та провідна американська корпорація Rockwell Collins, яка спеціалізується на виготовленні та розробці цифрових та електронних систем для авіації.

Як повідомлялося, у структурі ДК «Укроборонпром» в 2016 році було створено авіаційний кластер, основою якого став ДП «Антонов». У структуру входять також Харківське державне авіаційне виробниче підприємство та державне підприємство “Завод 410 ЦА”.

 

Лутковська: Українці їдуть до Польщі на заробітки, а не просити притулку

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська заявляє, що більшість із 1,5 мільйона українців, які перебувають на території Польщі, приїхали на заробітки. Мова про біженців не йде.

Про це вона заявила в ефірі телеканалу  “112 Україна” – Укрінформ.

“З обох сторін відбувається маніпуляція терміном. В даному випадку мова йде не тільки про статус, який надається державою особі, а мова йде про те, що люди приїхали на територію Польщі на заробітки, щоб пожити трохи, відпочити. Я б не говорила про біженців”, – сказала вона.

Як повідомлялося, раніше голова Ради міністрів Польщі Матеуш Моравецький заявив, що в останні роки країна прийняла у себе понад 1,5 мільйона українців, з яких кілька десятків тисяч – переселенці з територій, охоплених війною.

Водночас у Посольстві України у Варшаві заперечили заяву польського прем’єра про десятки тисяч українських біженців.

Зокрема, як заявила керівник консульського відділення Посольства України Світлана Криса, порівняно з попередніми роками кількість українських біженців у Польщі або бажаючих отримати міжнародний захист зменшилася, а цифра, озвучена главою польського Кабміну, не відповідає дійсності.

Вона підкреслила, що упродовж січня-листопада 2017 року лише 625 громадян України звернулися до польської влади з проханням надати їм міжнародний захист. Порівняно з попереднім роком, ця кількість зменшилася удвічі.

Дипломат зазначила, що українські громадяни приїжджають до Польщі та інших країн Євросоюзу з метою працевлаштування.

 

У військовому шпиталі залишаються 18 звільнених заручників – омбудсмен

У військовому шпиталі перебувають 18 звільнених на Донбасі заручників, їхній стан оцінюється лікарями як середньої тяжкості.

Про це в ефірі  Еспресо.TV  розповіла уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська – Укрінформ.

“Станом на вчорашній день у військовому шпиталі знаходилося 18 звільнених заручників. Їхній стан оцінювався лікарями як середній. За висновками лікарів, ніхто з них не потребує невідкладної психологічної допомоги. Частина цивільних, яких звільнили, перебували у лікарні “Феофанія”, і з ними теж були готові працювати психологи. Є, звичайно, хронічні захворювання, які потребують особливої уваги з боку лікарів”, – сказала Лутковська.

За її словами, частина звільнених заручників справді відмовилася від отримання медичної допомоги.

“Об’єктивно, засоби масової інформації, відповідаючи на запит суспільства, приділяли велику увагу цим людям. Це заважало звільненим. Зрозуміло, що цим людям зараз більш спокійно знаходитися в тиші своїх родин, аніж під увагою ЗМІ”, – додала Лутковська.

Як відомо, 27 грудня на Донбасі відбулося масштабне звільнення заручників – з окупованої території повернулися 73 українці. У числі українців, звільнених із полону російських бойовиків на Донбасі, – “кіборги” та інші українські бійці, громадські активісти та волонтери, а також вчений-історик Ігор Козловський.

Голова СБУ Василь Грицак заявив, що в ОРДЛО ще залишаються в заручниках 103 особи.

Українська сторона та терористи “ЛНР/ДНР” почали перемовини щодо нового обміну – готуються повернути ще 25 українців.

Українська сторона готова до серйозних компромісів для продовження процесу звільнення українців, заявила перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

СБУ перевірить звільнених заручників щодо зв’язків з російськими спецслужбами.

Кілька визволених із полону “Л/ДНР” заручників відмовилися від лікування через небажання опинитися під тиском громадськості та преси.

 

Лутковська розповіла, як екс-мер Торецька та ще 6 осіб відмовилися повертатися в ОРДЛО

Колишній міський голова міста Торецьк (раніше – Дзержинськ) Донецької області Володимир Слєпцов, а також ще шестеро осіб в останній момент відмовилися покидати підконтрольну Україні територію в рамках звільнення заручників 27 грудня.

Про це сказала уповноважений парламенту з прав людини Валерія Лутковська в  ефірі “112 Україна” – Укрінформ.

“Це відбувалося зі Слєпцовим і ще шістьма особами, які вже приїхали на непідконтрольну уряду територію і там чітко сказали: “Ми не хочемо залишатися тут, хочемо повернутися на підконтрольну територію”. Таких було семеро”, – пояснила вона.

“Я знаю Володимира Микитовича особисто, у мене є провадження, яке пов’язане зі станом його здоров’я, поки він знаходився в СІЗО. Я знаю стан його здоров’я, й об’єктивно чекати ще три години, поки вирішаться всі формальності, і повертати його з групою 7 осіб було небезпечно для його здоров’я. Тому я попросила забрати його в першу чергу разом з журналістами”, – розповіла омбудсмен.

Вона зазначила, що за тиждень до процедури звільнення у необхідності повернення в  ОРДЛО  сумнівалися ще близько двох десятків людей.

Раніше повідомлялося, що Слєпцов під час процедури звільнення заручників “сховався” в автобусі для журналістів і повернувся в ньому на підконтрольну Києву територію.

Слєпцова підозрюють у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації) і ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) КК України. За даними слідства, Слєпцов пов’язаний з організацією та проведенням на території Торецька незаконного референдуму про проголошення державної самостійності терористичної організації “ДНР”. До 27 грудня Слєпцов перебував у СІЗО, раніше Торецька міськрада висловила йому недовіру.

27 грудня в рамках звільнення Україна передала бойовикам 233 осіб, ті в свою чергу відпустили 74 осіб. При цьому одна із заручниць, яка проживає в окупованому Донецьку, після звільнення висловила бажання залишитися в ОРДО.

 

Під амністію потрапили 532 учасники АТО – Генпрокуратура

Положення закону «Про амністію у 2016 році» щодо осіб, які захищали територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції та  забезпеченні її проведення, застосовано до 532 осіб.

Про це  повідомляє  прес-служба Генеральної прокуратури України – Укрінформ.

“Завдяки активній позиції військових прокурорів станом на 07.12.2017 положення закону застосовано до 532 осіб, з них: під час підтримання публічного обвинувачення у судах – стосовно 452 осіб, під час здійснення нагляду за виконанням покарань – 80 осіб”, – йдеться у повідомленні.

Як відомо, законом визначено підстави звільнення осіб від відбування покарання на підставі акту амністії, механізм взаємодії кримінально-виконавчої служби з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та судами.

Дія закону поширюється, насамперед, на найбільш незахищені та соціально вразливі категорії підсудних та засуджених, проте окреме місце відведено звільненню від відбування покарання осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в  антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Закон ухвалено Верховною Радою 22 грудня 2016 року.

 

Путінська “перемога” в Сирії перетворилася на фарс – Турчинов

Пропагандистська заява президента Росії Володимира Путіна про перемогу в Сирії,  з якої він почав свою четверту президентську виборчу кампанію, перетворилася на ганебний фарс.

Про це сказав секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов у коментарі, нагадавши, що 31 грудня російські війська у Сирії зазнали найбільших втрат за весь час проведення військової операції, інформує у четвер  прес-служба  РНБО – Укрінформ.

“Путінська пропагандистська заява про перемогу російських військових у Сирії, з якої він почав свою четверту президентську виборчу кампанію, перетворилася на ганебний фарс, а військовий парад, який він приймав на сирійській землі, – на похоронну процесію”, – зазначив Турчинов.

Він нагадав, що на російській авіабазі в Хмеймімі було знищено щонайменше чотири бомбардувальники Су-24, два винищувачі Су -35С, військово-транспортний літак Ан-72 та склад боєприпасів.

“Цього ж дня під час виконання бойового завдання був знищений російський гелікоптер Мі-24”, – сказав він, додавши, що російському Генштабу та Міністерству оборони не вдалося приховати такі масштабні втрати.

Раніше російське видання “Комерсант” з посиланням на військово-дипломатичні джерела повідомило, що в результаті мінометної атаки 31 грудня на російській авіабазі Хмеймім в  Сирії  було знищено сім літаків. Зокрема, за даними видання, були знищені, як мінімум, чотири фронтові бомбардувальники Су-24, два багатоцільові винищувачі Су-35С і один військово-транспортний літак Ан-72. Також було підірвано склад боєприпасів. Видання повідомляє, що в результаті нападу постраждали більше десяти військовослужбовців, не вказуючи, чи йдеться про росіян.

Російське Міноборони підтвердило повідомлення ЗМІ про обстріл 31 грудня авіабази Хмеймім в Сирії, але спростувало дані про знищення семи російських військових літаків. У відомстві додали, що під час обстрілу бази загинули двоє російських військовослужбовців.

 

На 3D-принтері почали друкувати керамічні кістки для імплантації

Надруковані на 3D-принтері керамічні кістки швидко приживаються та обростають кістковою тканиною після імплантації. Нова технологія, розроблена фахівцями Університету Сіднея під керівництвом професора Хали Црейкат, дає змогу створювати за допомогою 3D-друку кісткові імплантати.

Про це повідомляє  Innovation House на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

Як зазначається в повідомленні, коли керамічні кістки установлюють замість пошкоджених унаслідок травми кісток, вони обростають кістковою тканиною і допомагають організму відновлюватися швидше. Технологія дає змогу виготовити протез кістки будь-якої форми та якнайшвидше допомогти пацієнтам із найскладнішими переломами.

Раніше  медики  із Сіднея вже ділилися новинами щодо прориву в цьому питанні, але тепер, коли технологію істотно вдосконалено, кількість успішно відновлених кісток зросла з 25% до 90%. Причому, як стверджують фахівці, навіть у найскладніших випадках нерухому пов’язку для фіксації постраждалої частини тіла доведеться носити не більше місяця.

 

Доходи місцевих бюджетів торік зросли на третину – Зубко

В Україні у 2017 році доходи місцевих бюджетів становили 192 млрд грн, що на 31% більше, ніж у 2016 році.

Про це заявив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, повідомляє портал  “Децентралізація” – Укрінформ.

“2017 року доходи місцевих бюджетів становили 192 млрд грн та зросли на 45,4 млрд грн, що більше на 31%, ніж в 2016 році. Фінансова децентралізація з кожним роком посилює і збільшує місцеві бюджети. Так, 2014 року вони склали 70,2 млрд грн, 2015-го – 99,8 млрд грн, 2016 – 146, 6 млрд грн, а 2017-го – вже 192 млрд грн”, – відзначив Зубко.

За його словами, результатом зростання місцевих бюджетів є збільшення щороку й залишків на казначейських рахунках місцевого самоврядування.

“Так, на 1 січня 2015-го – 24 млрд грн, 1 січня 2016 – 35,2 млрд грн, 1 січня 2017-го – 47,7 млрд грн. А на 1 січня 2018 року вони склали 53,9 млрд грн. Тож це означає, що обсяг невикористаних з місцевих бюджетів коштів залишається достатньо високим”, – зазначив він.

Віце-прем’єр-міністр наголосив, що місцеве самоврядування, отримавши повноваження та ресурси, все більше має зосереджуватися на впровадженні якісних проектів у своїх громадах, вчитись фінансовій дисципліні, тобто цінувати ресурс та ефективно його використовувати на користь своїх громад, а отже – брати на себе відповідальність.

“Це і є головний результат децентралізації”, – підсумував  Зубко.

 

Українській науці виділили на третину більше грошей

Україні фінансування науки цього року збільшено на понад 30% – до 6,1 млрд грн.

Про це повідомляє  прес-служба  Міністерства освіти та науки – Укрінформ.

“Цього року фінансування науки в Україні збільшилося на понад 30% – з 4,7 млрд гривень у 2017 р. до 6,1 млрд грн у 2018 р. Причому найсуттєвіше зросло фінансування Національної академії наук – понад 38%. Водночас кошти на університетську науку збільшилися лише на 12,3%”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначила міністр освіти та науки  Лілія Гриневич, основна частина фінансування науки здійснюється через Національну академію наук, яка незалежна від міністерства і самостійно розпоряджається бюджетом.

“Так, у 2017 році у її розпорядженні було 2 млрд 719 млн гривень. Для порівняння, фінансування на науку, яким розпоряджається МОН, а це є фінансування на університетську науку, становило всього 621,5 млн гривень. При цьому частина цих коштів йде на конкурсне фінансування наукових проектів, яке можуть також вигравати інститути НАН. Таким чином, університетська наука, за яку відповідальне МОН, отримує лише 10% від загального обсягу фінансів на науку”, – сказала Гриневич.

Однак, як зазначається в повідомленні, навіть у межах наявних коштів МОН у 2017 році змогло здійснити низку важливих речей. Так, проведено Конкурс для молодих учених, в межах якого отримало фінансування 123 проекти. Вперше 100 наукових установ і вишів отримало безкоштовний доступ до баз даних Scopus i Web of science. Таким чином провідними науковими базами даних можуть користуватися усі українські науковці, підкреслили в МОН.

В українських університетах було також профінансовано 1300 фундаментальних і прикладних досліджень.

Важлива новація у бюджеті 2018-го року – для НАН відкрито нову програму “Підтримка розвитку пріоритетних напрямків досліджень”.

“На фінансування цієї програми у бюджет закладено 500 млн гривень. Кошти надаватимуться науковим установам, які будуть атестовані за високим рівнем”, – поінформувала міністр.

Як повідомлялося, новий порядок державної атестації наукових установ Кабмін затвердив у липні 2017 року. Ним передбачено, що результати діяльності наукових установ оцінюють не міністерства та президії академій наук, а незалежні експертні групи. Якщо виявиться, що установа працює неефективно, її повинні будуть реорганізувати чи ліквідувати, і навпаки – у разі позитивної оцінки нарощуватимуть обсяги підтримки.

Водночас МОН уже розробило Порядок проведення державної атестації закладів вищої освіти у частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності, який очікує на затвердження урядом. Проведення такої атестації дозволить визначити, які виші мають найкращі показники в науці, і надати їм додаткове фінансування.

 

В Ізраїлі хочуть запровадити смертну кару за тероризм

Парламент Ізраїлю затвердив у першому читанні проект закону, який полегшує винесення смертних вироків за тероризм. За законопроект проголосували 52 депутати, проти – 49.

Про це повідомляє  Deutsche Welle  з посиланням на сайт Кнесету – Укрінформ.

“Якщо Кнесет остаточно ухвалить новий закон, для винесення смертного вироку буде достатньо рішення двох суддів військових трибуналів із трьох. Крім того, проект передбачає, що смертний вирок не можна пом’якшити. В даний час правом засуджувати до страти за вбивство наділені ізраїльські військові суди на Західному березі річки Йордан, причому для такого вироку потрібне одностайне рішення суддів”, – йдеться в повідомленні.

У свою чергу агентство AFP зазначає, що смертні вироки на західному березі річки Йордан виносилися вкрай рідко і ще жодного разу не були виконані. Крім того, підкреслює агентство, новий закон ще може бути відхилений Верховним судом Ізраїлю.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу підтримав законопроект. За його словами, тероризм є військовим злочином і виконавці терактів повинні відчувати “повну тяжкість закону”.

Євросоюз засудив даний законопроект. “Смертна кара несумісна з людською гідністю. Вона являє собою негуманне і принизливе ставлення, дозволяє судовим помилкам стати фатальними”, – підкреслюється в мікроблозі Twitter представництва ЄС в  Ізраїлі.

За всю історію Ізраїлю смертну кару застосовували всього двічі: у 1948 році під час війни за незалежність був страчений за держзраду капітан Меїр Тувіанський, а в 1962-му до смертної кари був засуджений нацистський злочинець Адольф Ейхман. Тувіанський пізніше був повністю реабілітований.

 

Тоні Блер закликав Британію схаменутись щодо Brexit

Цього року британці матимуть останній шанс змінити шкідливе рішення щодо виходу із Європейського Союзу.

Про це йдеться у статті колишнього прем’єр-міністра Британії Тоні Блера, розміщеній на сторінці  Інституту глобальних змін – Укрінформ

«2018-й стане останнім шансом точно зрозуміти, чи будуть нові пропоновані відносини із Європою кращими, ніж чинні. І наполягти на тому, аби «угода» містила необхідні деталі, щоб зробити таке розуміння значущим», – пише Блер.

На його переконання, можливий вихід Великобританії із Євросоюзу стане помилкою, «яку сучасний світ не зможе зрозуміти, а майбутні покоління не пробачать».

За його словами, без членства у ЄС Великобританія стане біднішою та слабшою. Блер також додав, що чинний прем’єр-міністр Об’єднаного королівства Тереза Мей не вирішила жодної із проблем стосовно статусу Північної Ірландії після  Brexit.

Нагадаємо: під час всебританського референдуму в червні 2016 року, 52% тих, хто взяв у ньому участь, проголосували за вихід країни із ЄС. 48% виступили проти цього.

 

Шесть главных европейских выборов 2018 года

Европа только начинает осмыслять итоги эпохальных выборов 2017 года. Однако  Express.co.uk  уже подготовила для вас подборку из шести голосований на континенте, которые заставят лидеров Европейского Союза понервничать в новом году.

В этом году может вернуться к власти скандально известный итальянский лидер Сильвио Берлускони (Silvio Berlusconi), а российский президент Владимир Путин и венгерский премьер-министр Виктор Орбан (Viktor Orban), по-видимому, будут переизбраны на очередной срок.

Кроме того Европейский Союз тревожат выборы в Чехии на фоне растущих опасений, что эта страна присоединится к двум другим мятежным странам Центральной Европы — Венгрии и Польше — и также пойдет на прямой конфликт с блоком.

Президентские выборы в Чехии — 12-13 января

Действующий президент Чехии — резкий в высказываниях Милош Земан (Milos Zeman) — рассчитывает добиться нового срока.

Чешский лидер угрожает влиянию ЕС в своей стране. Такой же угрозой может стать — если сумеет сформировать стабильное правительство — и премьер-министр Андрей Бабиш (Andrej Babiš), которого иногда называют чешским Дональдом Трампом.

Г-н Бабиш обещал управлять Чехией «как семейной фирмой». С президентом США Дональдом Трампом его сравнивают из-за предпринимательского прошлого и выпадов против истеблишмента.

Его победа на выборах стала ударом для Евросоюза, потому что в ходе избирательной кампании он выступал против миграционной политики и против вступления в еврозону.

Недавно г-н Земан сделал заявление, в котором, вслед за рядом других восточноевропейских лидеров — и в частности за венгерским премьер-министром Виктором Орбаном — увязал приток иммигрантов с Ближнего Востока с ростом террористической угрозы в Европе.

Парламентские выборы в Италии — 4 марта

Премьер-министр Италии С.Берлускони на пресс-конференции в СочиКак показывают опросы, евроскептическое Движение пяти звезд стабильно обгоняет прочие партии. Его поддерживают около 28%, Демократическую партию — 24%, партию «Вперед, Италия» — 15%.

Однако новое законодательство о выборах, поощряющее предвыборное создание коалиций, подразумевает, что главной политической силой в итоге станет правоцентристский блок г-на Берлускони, хотя четкого парламентского большинства он и не получит.

Ранее правый блок четырехкратного премьер-министра добился громкой политической победы на региональных выборах в Сицилии.

Г-н Берлускони активно агитировал на этих выборах за кандидата от правой коалиции Нелло Музумечи (Nello Musumeci), который пользовался поддержкой партии скандально известного бывшего итальянского лидера «Вперед, Италия», а также партий «Северная лига» и «Братья Италии».

Региональные сицилийские выборы, на которых с большим отрывом победил кандидат г-на Берлускони, многими воспринимались как генеральная репетиция предстоящих в мае общенациональных выборов.

При этом г-н Берлускони в 2014 году пережил громкий развод, за которым последовало несколько секс-скандалов. Вдобавок сейчас он добивается в Европейском суде по правам человека отмены судебного приговора от 2013 года, по которому он был признан виновным в налоговом мошенничестве и ему было запрещено занимать государственные должности. Если решение будет отменено, в следующем году он сможет выставить свою кандидатуру на выборы.

Г-ну Берлускони также предстоит суд по делу о предполагаемом подкупе свидетелей. Как утверждается, он платил им, чтобы они скрывали информацию в связи с выдвигавшимися в его адрес обвинениями в том, что он платил за секс с молодыми женщинами.

Ранее, в ходе еще одного связанного с этой историей дела, с него были сняты обвинения в сексуальных контактах с девушкой, которой не исполнилось 18 лет. Г-н Берлускони отрицает, что он виновен в чем-либо.

Российские выборы — 18 марта

Российский президент Владимир Путин, находящийся у власти в разном качестве уже почти 18 лет, как ожидается, получит подавляющее большинство голосов.

По данным независимой социологической службы «Левада-Центр», его рейтинг продолжает превышать 80%.

Его основному противнику Алексею Навальному было запрещено участвовать в выборах, что заставляет многих опасаться более широких репрессивных мер против тех, кто пытается противостоять российскому лидеру.

Венгерские выборы — весна 2018 года

2 февраля 2017 годаЭксцентричный Виктор Орбан, остающийся бельмом на глазу у таких лидеров Европейского Союза, как Ангела Меркель, твердо намерен снова победить на выборах.

Однако ему придется побороться за победу с ультраправой партией «Йоббик», которая после своих попыток избавиться от экстремистской репутации стала восприниматься как наиболее серьезный противник «Фидес» — венгерской правящей партии.

Впрочем, «Йоббику» сейчас угрожает снятие с выборов из-за штрафа, наложенного за нелегальное финансирование избирательной кампании.

Парламентские выборы в Швеции — 9 сентября

Стефан Левен (Stefan Löfven) продолжает надеяться, что его Социал-демократическая партия победит и обеспечит ему очередной срок на посту премьер-министра.

Однако, по данным опросов, ее партнеры по коалиции из Партии зеленых не пользуются популярностью, и это означает, что Левену, возможно, придется заключать союз с консерваторами из Умеренной партии.

Тем временем, антиимигрантская партия «Шведские демократы», усилившая свои позиции по итогам выборов 2014 года, продолжает набирать поддержку.

Судя по последним опросам общественного мнения, она может получить на выборах 15-16%, — притом, что в 2014 году она получила только 13%.

Местные выборы в Польше — конец 2018 года

Это голосование состоится спустя почти год после того, как Европейская комиссия пригрозила лишить Варшаву права голоса из-за реформ польской судебной системы.

Сейчас Польша находится в конфликте с Брюсселем, считающим электоральные реформы, которые увеличивают контроль польского правительства над судами, угрозой демократии.

Европейская комиссия дала польской партии «Право и справедливость» три месяца на отмену ее реформ.

Тем не менее, Польша не поддается давлению и сохраняет уверенность в том, что ее союзники и единомышленники — такие, как Венгрия, — наложат вето на этот шаг и не позволят лишить ее права голоса в рамках блока.