Балуха етапують у колонію, де застосовують насильство до в’язнів

У колоніях загального режиму в Тверській області Росії, куди етапують українського активіста Володимира Балуха, застосовують насильство до ув’язнених.

Про це 28 лютого проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Балуха Ольга Дінзе – Укрінформ.

«За моєю інформацією, Балуха етапують у колонію загального режиму в Тверській області. Я можу тільки припустити, в яку колонію. Цю інформацію не уточнили. Можливо, це колонія номер 6 загального режиму. У Твері досить жорсткі колонії, які знаходяться під адміністрацією і, відповідно, там часті випадки застосування насильства до ув’язнених. Він свій термін буде досиджувати в не дуже хороших умовах», – сказала Дінзе.

За словами адвоката, досі не вдалося з’ясувати причину етапування Балуха.

«Причина етапу нам не відома, і ми зможемо дізнатися інформацію від Балуха, коли він прибуде. Або інформація може бути побудована на припущеннях: керченська колонія просто хотіла позбутися незручного «в’язня» і відповідно перевела його в іншу колонію», – вважає адвокат.

Публічних коментарів ФСВП Росії з приводу умов майбутнього змісту Балуха немає.

Про етапування Балуха зі слідчого ізолятора в російському Краснодарі правозахисникам стало відомо 21 лютого. Вони також наголосили, що етапування Володимира Балуха до Росії порушує статтю Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка забороняє переміщення мешканців окупованих територій на територію країни-окупанта.

Як повідомляв Укрінформ, 13 лютого Кримська правозахисна група повідомила, що Балуха етапували з керченської колонії до СІЗО Сімферополя. А 18 лютого – що Балуха з СІЗО Сімферополя етапували до російського Краснодара, голодним і без речей. Надалі цю інформацію підтвердила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. Омбудсмен РФ Тетяна Москалькова заявила, що Балуху повідомили, куди його везуть, а родичам і адвокату, згідно з російським законодавством, кінцеве місце відбування покарання не повідомляється до моменту фактичного прибуття ув’язненого.

ФСБ Росії 8 грудня 2016 року затримала Балуха, стверджуючи, що на горищі його будинку виявили 90 снарядів та кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – вивішений прапор України й табличку “Вулиця Героїв Небесної сотні, 18”.

“Суд” Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тис. рублів (близько 4 тис. грн) за сукупністю двох кримінальних справ. Українець більше 200 днів тримав голодування.

18 жовтня 2018 року Балух був доправлений у Керченську виправну колонію №2.

25 січня 2019 року йому відмовили в умовно-достроковому звільненні. Суддя мотивував рішення тим, що “відбування більше третини терміну не є переконливим доказом того, що Балух виправився”.

Правозахисний центр “Меморіал” визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.

Всього в Росії й анексованому Криму утримують близько 70 українських політв’язнів, серед них і журналіста Укрінформу Романа Сущенка, якого в РФ засудили до 12 років колонії суворого режиму нібито за шпигунство.

 

Боротьба за звільнення Сущенка не припиняється – МЗС

Міністерство закордонних справ не припиняє роботи з метою звільнення незаконно засудженого в РФ українського журналіста Романа Сущенка, в тому числі в контексті обміну.

Про це заявив у коментарі журналістам директор Департаменту консульської служби МЗС Сергій Погорельцев, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Робота не припиняється. Будуть використовуватися усі можливості, щоб якомога швидше Романа було повернуто в Україну, в тому числі в контексті обміну”, – сказав Погорельцев.

Він акцентував, що питання звільнення Сущенка ніколи не відкладалося, однак зауважив, що не може розповісти деталей того, що “реально відбувається”.

Погорельцев зазначив, що адвокатська група і українські консули працюють максимально активно і в плані організації і координації адвокатського захисту, і в плані забезпечення прав журналіста під час перебування у пенітенціарному закладі.

“Відвідання, спілкування з рідними, передачі – це все є. Вражає стійкість цієї людини”, – відзначив дипломат.

Як повідомлялося, власного кореспондента Укрінформу у Франції Романа Сущенка, порушуючи міжнародні правила, затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди він прибув з приватною поїздкою. 7 жовтня 2016 року йому висунули обвинувачення в шпигунстві. У ФСБ Росії заявили, що Сущенко є співробітником Головного управління розвідки Міноборони України. У ГУР Міноборони це спростували.

Мосміськсуд 4 червня 2018 року засудив Сущенка до 12 років ув’язнення в колонії суворого режиму, 12 вересня Верховний суд Росії визнав це рішення “законним”.

8 жовтня стало відомо про етапування Сущенка до місця відбування покарання. 7 листопада ФСВП Росії повідомила посольству України в Москві, що Сущенка етапували в колонію № 11 в Кіровській області (місто Кірово-Чепецьк, селище Утробіно).

 

Під стінами ОБСЄ у Відні пройшла акція #LiberateCrimea

Українська громада Відня та друзі України з інших країн провели біля штаб-квартири ОБСЄ у Відні акцію #LiberateCrimea з метою нагадати світові, що Крим є частиною України, яку окупував російський агресор.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

“Українська громада Відня вийшла сьогодні з мирною акцією під стіни ОБСЄ для того, щоб нагадати світовій спільноті, що Крим – це Україна. Акція приурочена до 5-х роковин окупації Криму. Минуло 5 років з моменту, коли у людей відібрали дім, свободу, здоров’я, сон, мирне життя. І ми хочемо ще раз нагадати, що Україна буде боротися за кожного громадянина, який знаходиться зараз на тимчасово окупованій території”, – заявила співорганізатор акції, координатор міжнародного напряму діяльності Українсько-австрійського культурно-освітнього центру (Відень) Іоанна Бейтан.

Активіст української громади Ростислав Бортник наголосив на важливості проведення подібних акцій з метою нагадування міжнародної спільноті про анексію Криму: “Важливо нагадувати європейцям про те, що 5 років тому Росія окупувала Крим та здійснила агресію проти України. Потрібно продовжувати спільний тиск на агресора з тим, щоб він звільнив українську територію”.

У цей час у віденському палаці Хофбург саме розпочиналося засідання Постійної ради ОБСЄ, тож членів іноземних делегацій, які прибували до Хофбурга, учасники акції зустрічали скандуванням “Stop Russian aggression” (“Зупиніть російську агресію”).

Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Прокопчук підійшов привітатися до активістів та повідомив, що українська делегація на сьогоднішньому засіданні робитиме особливий акцент саме на триваючій вже 5 років окупації Криму. “Ми сьогодні обговорюватимемо питання триваючої окупації Криму, триваючої агресії Росії проти України. Це те, що ми робимо кожного тижня на засіданнях Постійної ради ОБСЄ за підтримки наших міжнародних партнерів, ізолюючи Росію в її протиправних діях. І, таким чином, намагаємося наближати той момент, коли ми звільнимо окуповані території”, – заявив він.

Підтримати українців також прийшли вже традиційно представники чеченської громади Відня, а також деякі інші жителі міста-друзі України. Учасники акції тримали плакати з написами “Крим наш”, “Крим – це Україна”, “Крим буде вільний”, “Зупиніть російську агресію”, а також виклали з окремих листів з літерами хеш-тег #LiberateCrimea.

Як повідомлялося, зараз по всьому світу проходить міжнародна акція #LiberateCrimea, ініціатором якої є Кримськотатарський ресурсний центр. Акція покликана відзначити 5-ту річницю опору окупації Криму через демонстрації по всьому світу та інші прямі дії, що закликають до деокупації Криму, відновлення територіальної цілісності України та повної реалізації колективних та індивідуальних прав кримських татар на батьківщині.

 

Окупанти 10 разів порушили “тишу” на Донбасі, летальних втрат немає

Від початку поточної доби противник 10 разів обстріляв позиції українських військ, застосувавши 12 разів озброєння, заборонене Мінськими домовленостями, і витративши 111 снарядів та мін калібрів 122, 120 та 82 мм.

Про це повідомляє у Фейсбуці прес-центр штабу ООС – Укрінформ.

“У смузі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” ворог сім разів обстріляв наші опорні пункти: з мінометів калібрів 120 та 82 мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів у районі населеного пункту Широкине; двічі, з артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів калібрів 120 та 82 мм та великокаліберних кулеметів – поблизу села Лебединське; двічі, з артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів калібру 120 мм та автоматичних станкових гранатометів – у районі населеного пункту Водяне; двічі з мінометів калібру 82 мм та гранатометів різних систем – поблизу села Гнутове”, – йдеться у повідомленні.

У смузі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” окупанти тричі обстріляли позиції підрозділів Об’єднаних сил: з мінометів калібру 120 мм – поблизу села Троїцьке; з мінометів калібру 82 мм – у районі населеного пункту Шуми; з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї – поблизу населеного пункту Хутір Вільний.

Втрат серед особового складу Об’єднаних сил немає.

Підрозділи, які обстрілював противник, дали відповідь адекватним вогнем зі штатного озброєння. Втрати противника уточнюються.

Ситуація у зоні ООС залишається під контролем українських військових.

 

Звільнення заручників: Україна нагадала Росії в ОБСЄ про формулу “25 на 25”

Україна готова у найкоротший термін провести обмін 25 українських заручників, які утримуються у російських тюрмах, на 25 громадян РФ, які були засуджені за свої злочини на території України і які звернулися до Путіна із закликом повернути їх до Росії.

Про відповідну пропозицію української сторони нагадав Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Прокопчук під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні у четвер, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми підтверджуємо пропозицію України щодо обміну 25 громадян Росії, які були засуджені за свої злочини на території України і які звернулися до президента Росії із закликом повернути їх до Росії, на 25 українських заручників в російських тюрмах”, – сказав він.

Дипломат зазначив, що минулого тижня було важливо почути від Діючого голови ОБСЄ, міністра закордонних справ Словаччини Мирослава Лайчака про те, що під час свого нещодавнього візиту до Москви він порушив питання негайного звільнення військовополонених українських моряків та українських заручників, поміщених в тюрми на території РФ.

“Ми закликаємо Головування активно займатися цим гуманітарним пріоритетом… І ми закликаємо інші держави-члени приділяти першочергову увагу цьому питанню”, – заявив Прокопчук.

Як відомо, раніше Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до російської колеги Тетяни Москалькової з пропозицією провести обмін 25 українців, які утримуються в Росії та в окупованому Криму, на 25 засуджених в Україні громадян РФ.

 

Загиблі, поранені, переселенці: Денісова розповіла про ціну агресії РФ для України

Уповноважений ВР України Людмила Денісова виступила із доповіддю на 40-й сесії Ради ООН з прав людини.

Текст виступу опублікувала прес-служба омбудсмена – Укрінформ.

“Окупація Російською Федерацією українського Криму і збройна агресія на Донбасі призвели до порушення прав людини, і в першу чергу права на життя: 10 тисяч загиблих; десятки тисяч поранених; 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб, які в результаті конфлікту змушені покинути житло, роботу, майно”, – зазначила Денісова.

Омбудсмен зауважила, окупація Російською Федерацією частини території України, на якій формувалося 25% валового внутрішнього продукту, завдала істотної шкоди економіці країни.

“Захист територіальної цілісності держави вимагає збільшення витрат на безпеку і оборону. Це обмежує витрати на забезпечення економічних, соціальних і гуманітарних прав. Програми економічних реформ, впливають на добробут населення і мають довгострокові наслідки. Тому підтримую рекомендацію незалежного експерта про необхідність проведення оцінки впливу на права людини нинішньої і запланованої політики економічних реформ в Україні”, – відмітила вона.

Денісова наголосила, що статус тимчасово переміщеної особи є дискримінаційним і вона наполягає на його скасуванні.

“Моя позиція однозначна – уряд повинен знайти баланс між оборонними витратами і витратами на реалізацію економічних, соціальних і культурних прав громадян. І я думаю, він його знайде”, – додала омбудсмен.

Денісова також подякувала світовій спільноті “за підтримку і проявлені спільні консолідовані зусилля, які змусять РФ відновити територіальну цілісність України”.

 

На Донеччині працюють сім центрів безпеки, ще вісім відкриють найближчим часом

На Донеччині зараз працюють сім центрів безпеки, ще вісім – відкриються найближчим часом.

Про це 28 лютого повідомили в Головному управлінні ДСНС у Донецькій області – Укрінформ.

«На Донеччині успішно функціонують Центри безпеки громадян. На їхньому рахунку – десятки успішно ліквідованих пожеж, кілометри розчищених від снігових заметів доріг та сотні вдячних мешканців громад. На даний момент вже працюють сім центрів безпеки. Наразі триває будівництво інших центрів безпеки», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що найближчим часом планується відкриття центрів безпеки в майбутніх Святогірській, Ольгінській, Хлібодарівській, Новогродівській, Білозерській, Новодонецькій ОТГ та в існуючих Андріївській і Соледарській.

Головне управління ДСНС України у Донецькій області надає всебічну допомогу та підтримку громадам у вирішенні проблемних питань, що виникають в процесі будівництва.

 

Американський конгресмен: Агресія РФ в Україні – це проблема всього світу

Тривала збройна агресія Росії проти України, на жаль, випала з головного фокусу уваги світових ЗМІ, однак це – одна з головних подій, яка має вплив на весь вільний світ.

Так прокоментував ситуацію в четвер у Вашингтоні в кулуарах “Десятого діалогу США-Україна з питань безпеки” американський конгресмен-демократ Брендан Бойл.

“Будь-який прояв російської агресії – це виклик для будь-якої вільної країни в Європі, це виклик для Сполучених Штатів”, – розповів конгресмен у відповідь на запитання власного кореспондента Укрінформу про те, що для США означає безпека України.

“Одне із завдань для мене під час перебування в Конгресі США полягає в тому, щоб донести важливість цього до американської аудиторії, яка здебільшого не знає про те, наскільки інтенсивною досі є боротьба України”, – зауважив він.

Конгресмен звернув увагу на бойові дії на сході України, що тривають, а також російську окупацію Криму. “Це перекреслення кордонів в Європі із застосуванням сили. Це має вплив на всю Європу, це впливає на Сполучені Штати, на всіх нас”,- підкреслив Брендан Бойл.

Водночас, він нагадав про інші загрози з боку Росії, у тому числі атаки в кібер-сфері. У цьому зв’язку конгресмен підкреслив, що Україна зазнала найбільше кібер-атак з боку Росії, ніж будь-яка інша країна у світі за останні десять років.

“Я думаю, що на Заході – в Сполучених Штатах, в Україні, в країнах Європи, ми повинні зробити більше для того, щоби протистояти розвідслужбам Росії, які можуть, по суті, взяти й перетворити прекрасні інструменти соціальних медіа в інтернеті на щось зворотне”, – зауважив конгресмен.

Він підкреслив, що в такий спосіб соцмережі використовуються для того, щоб розділити людей, що росіяни зробили в 2016 році в США. “Вони намагалися загострити расові питання в Сполучених Штатах”, – підкреслив Бойл.

Діалог США-Україна з питань безпеки – це щорічний захід, який збирає в Вашингтоні представників урядів, парламентів, дипломатичних та експертних кіл з обох країн.

 

РФ досі не пояснила, як її “Торни” опинилися на Донбасі – Україна в ОБСЄ

Росія досі не надала роз’яснень з приводу того, як її сучасні комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ), наприклад, “Торн” та “Житель”, опинилися на окупованому Донбасі – Укрінформ.

Про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Прокопчук під час засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Російська делегація досі не надала роз’яснень щодо того, як сучасні та високорозвинені російські системи постановки перешкод, такі як “Торн” або “Житель”, які раніше були зареєстровані СММ, потрапили до окупованої частини Донбасу”, – заявив він.

Український дипломат нагадав про численні випадки глушіння безпілотних літальних апаратів СММ на окупованій Росією території Донбасу, що неодноразово призводило до втрати БПЛА. За його словами, лише за допомогою дронів спостерігачі ОБСЄ можуть фіксувати незаконні конвої з території РФ на окупований Донбас, за допомогою яких Росія постачає своїм збройним формуванням озброєння та боєприпаси.

“Саме тому технічні засоби СММ стають мішенню російських збройних формувань, які продовжують свою стратегію із “засліплення” СММ, та залишаються непокараними”, – зазначив Прокопчук.

Як повідомляв Укрінформ, 10 лютого СММ ОБСЄ вчергове зафіксувала на території окупованої Донеччини сучасну російську військову систему, яка є лише на озброєнні ЗС РФ – автоматизовану станцію радіоперешкод “Торн”.

Раніше СММ фіксувала різноманітні типи російських систем з постановки радіоперешкод та радіоелектронної боротьби, зокрема, Р330 “Житель”, “Леер-3” РБ-341В, 1Л269 “Красуха-2”, РБ-109A “Былина”, а також комплекс радіоелектронної боротьби з БПЛА “Репеллент- 1”.

 

Російські хакери активізувалися для зриву виборів до Європарламенту — FT

Російські хакери різко активізували кампанію, спрямовану на зрив виборів до Європарламенту у травні.

Про це заявили три дипломати ЄС, повідомляє видання Financial Times – Укрінформ.

“Ми знаємо, що вони вже намагаються нашкодити і, в свою чергу, ми готуємося до цього”, – сказав один із дипломатів на умовах анонімності.

Експерти у сфері кібербезпеки стверджують, що протягом останніх місяців почастішали випадки прояву хакерської активності з боку проросійських груп щодо європейських держустанов, соціальних інститутів і ЗМІ.

Глава американської компанії FireEye Бен Рід, що займається кібербезпекою, зазначає про фіксацію дедалі частіших спроб атак на європейські держструктури і медіа за останні півроку. “Здебільшого ця діяльність спрямована на міністерства оборони і закордонних справ країн НАТО, а також, наприклад, на німецькі ЗМІ”, – сказав він.

Як зазначається, Брюссель намагається розробити систему попередження про інформаційні атаки і боротьби з пропагандою ззовні, хоча багато дипломатів скептично сприймають таку ініціативу.

В ЄС очікують, що хакери, які працюють за вказівкою Кремля, спробують впливати на вибори до ЄП.

Представники служб безпеки США також стурбовані тим, що російські групи могли б використовувати це голосування як плацдарм для потенційних стратегій, які можуть бути розгорнуті на американських виборах наступного року, додають джерела.

“Західні демократії перебувають під загрозою втручань ззовні, і Україна є головним тестовим майданчиком таких дій. Російська Федерація випробувала багато технік і стратегії на Україні”, – упевнений Девід Крамер, колишній помічник держсекретаря США.

Цьогорічні вибори до Європарламенту відбудуться у різних країнах ЄС упродовж 23-26 травня.

 

Війна на Донбасі, вибори та ПЦУ – основні “мішені” російської пропаганди

Висвітлення тем війни на Донбасі, виборів і ПЦУ російські державні ЗМІ супроводжують пропагандою, фейками і маніпуляціями.

Такого висновку дійшли експерти ГО “Інститут масової інформації” за результатами моніторингу російських ЗМІ і українських інтернет-видань, що поширюють російські наративи. Підсумки моніторингу, проведено у лютому 2019 року, було презентовано у четвер на прес-конференції в Укрінформі.

“Ми виокремили три основні наративи, які просувалися в російських ЗМІ про Україну, – повідомила на презентації виконавчий директор ІМІ Оксана Романюк. – Це ситуація на Сході України, “обстріли” українськими силовиками “ДНР” і “ЛНР”, “порушення” перемир’я (21,7% інформації про Україну в росЗМІ). Друге – це вибори в Україні, “велика кількість порушень” і “нелегітимність” результатів виборів (16%). І третє – це невизнання у світі Православної церкви України, “підпали” церков Московського патріархату, “недопущення” представників ПЦУ до Афону (8%). Ось це – три основні месиджі російської пропаганди”.

За словами Оксани Романюк, такі результати, зокрема, показав аналіз російських ЗМІ – РИА Новости та Russia Today.

Моніторинг ІМІ також засвідчив, що переважна більшість українських інтернет-медіа рідко підхоплює пропагандистські наративи і не висвітлює тем у такому ж світлі, як російські ЗМІ.

Утім, на думку експертів ІМІ, в Україні є специфічний “пул” сайтів, які систематично просувають російські наративи. Страна.ua, Newsone, Вести та 112.ua не тільки передруковують новини російських ЗМІ, а й також є активними учасниками цього простору, виступаючи джерелами інформації про події, що начебто відбуваються в Україні.

Моніторинг проведено експертами ГО “Інститут масової інформації” 8-15 лютого 2019 року в таких ЗМІ: Обозреватель, Корреспондент, Цензор, 24 канал, ТСН, Страна.ua, Знай.ua, Українська правда, Новое время, 112.ua, Newsone, Вести. Крім цього, аналізувалися російські ЗМІ: РИА Новости та RT. Загальна вибірка проаналізованих матеріалів становила близько 25 тисяч.

“Обозреватель” і “Страна.ua” найменше дотримуються журналістських стандартів – ІМІ

Найнижчі показники дотримання журналістських стандартів серед українських інтернет-ЗМІ в “Обозревателя” і “Страни.ua”, найвищі – в “Українського тижня”, Укрінформу, “Ліги.net”, “Нового времени” та “Дзеркала тижня”.

Про це свідчать результати моніторингу 16 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ, який провела ГО “Інститут масової інформації” у лютому 2019 року і презентувала у четвер в Укрінформі.

Як зазначила виконавчий директор ІМІ Оксана Романюк, презентуючи дані моніторингу, лідером за рівнем дотримання професійних журналістських стандартів серед інтернет-ЗМІ неочікувано вперше став сайт “Український тиждень”. У нього 98% новин, написаних без порушень журналістських стандартів. Найнижчі показники – у сайту “Обозреватель” – 62% матеріалів без порушень стандартів, і “Страна.ua”, де 48% матеріалів були без порушень.

Другу сходинку розділили між собою одразу чотири сайти, які є підписантами меморандуму “Медіа за усвідомлений вибір”. Це – Укрінформ, “Ліга.net”, “Новое время” та “Дзеркало тижня”. На цих ресурсах рівень матеріалів без порушень професійних стандартів становить 96%, що є надзвичайно високим показником.

Третю сходинку з показником у 94% матеріалів без порушень профстандартів посів сайт “Гордон”. “Цей сайт також продукує якісні новини, але в “Гордона” є також, на жаль, проблема великої кількості матеріалів з ознаками замовлення політичного характеру”, – зазначила виконавчий директор ІМІ.

ГО “Інститут масової інформації” провела моніторинг інтернет ЗМІ на дотримання трьох журналістських стандартів (баланс, достовірність та відокремлення фактів від коментарів) у лютому 2019 року. Аналіз проводився у 16 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, zn.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, interfax.com.ua. Загальна вибірка становила 800 матеріалів.

 

ІМІ: чверть “джинси” в інтернеті – на користь Тимошенко

Майже чверть матеріалів з ознаками замовлення, зафіксованих в інтернет-ЗМІ, були на користь лідера партії “Батьківщина”, кандидата в Президента Юлії Тимошенко.

Про це свідчить моніторинг 11 популярних загальноукраїнських інтернет-ЗМІ, проведений громадською організацією “Інститут масової інформації” у лютому 2019 року та презентований у четвер на прес-конференції в Укрінформі.

“В Інтернеті у нас є один безумовний лідер-замовник джинси, на якого припадає майже чверть усіх замовних матеріалів. 24 відсотки від усіх замовних матеріалів в Інтернеті припадає на Юлію Тимошенко, кандидатку в Президенти і лідера партії “Батьківщина”, – зазначила виконавчий директор ГО “ІМІ” Оксана Романюк.

Найбільше матеріалів на користь Тимошенко, за даними моніторингу, розміщували сайти “Обозреватель” та РБК.

На другому місці, як засвідчив моніторинг, опинився мер Львова і кандидат в Президенти Андрій Садовий (8% матеріалів з ознаками джинси). Однак практично всі ці матеріали припали на сайт “24 каналу”, одним із власників якого є дружина Садового.

Третє місце розділили між собою ще кандидати в Президенти – голова “Громадянської позиції” Анатолій Гриценко та заступник фракції “Опозиційний блок” Олександр Вілкул. На користь кожного з цих кандидатів в інтернет-ЗМІ було зафіксовано по 6,5% від загальної кількості замовних матеріалів. При цьому замовні матеріали на користь Гриценка з’являлися переважно на сайті “Обозреватель”, а найбільше матеріалів на користь “Опоблоку” і Вілкула розмістив сайт “Сегодня”.

Крім цього, за даними моніторингу ІМІ, 5% матеріалів з ознаками замовлення стосувалися “Опозиційної платформи – За життя” та Вадима Рабіновича. Найбільше таких матеріалів було зафіксовано на сайті РБК.

Така ж кількість матеріалів з ознаками замовлення (5%) стосувалися кандидата в Президенти від партії “Слуга народу” Володимира Зеленського і Київського міського голови Віталія Кличка.

Крім цього, за словами виконавчого директора ІМІ, майже 3% від усіх матеріалів з ознаками замовлення були “чорним піаром”. Найбільше таких маніпулятивних матеріалів, спрямованих на руйнування іміджу і репутації, стосувалися діяльності Президента України Петра Порошенка, лідера “Батьківщини” Юлії Тимошенко, а також роботи комерційних компаній, зокрема, “Укрзалізниці”.

Загалом під час моніторингу інтернет-ЗМІ експерти зафіксували 295 матеріалів, що містили ознаки замовлення. При цьому лише 6,5% цих матеріалів були марковані як рекламні.

ГО “Інститут масової інформації” проводила вказаний моніторинг інтернет-ЗМІ у період з 11 по 17 лютого 2019 року. Загальна вибірка проаналізованих матеріалів склала близько 20 тисяч. Аналіз проводився у таких 11 популярних загальноукраїнських інтернет-ЗМІ: “Обозреватель”, “Сегодня”, “24 канал”, ТСН, “Страна.ua”, “Українська правда”, РБК, УНІАН, “Гордон”, “Новое время” і Ліга.net.

 

У Кремлі побачили “русофобію” у вимозі конгресменів США розкрити доходи Путіна

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що не варто серйозно ставитися до законопроекту “Про транспарентності стосовно Володимира Путіна”, підготовленого конгресменами США.

Про це повідомляє Інтерфакс – Укрінформ.

“Навряд чи варто до цього (ініціативи конгресменів США – ред.) ставитися серйозно, скоріш за все, це такі русофобські потуги, до яких ми вже навчилися ставитися з іронією”, – сказав Пєсков.

За його словами, Путін “навряд чи в курсі такої ініціативи”. Але при цьому Пєсков уточнив, що “якщо буде відповідне повідомлення ЗМІ, в дайджесті він (Путін – ред.) ознайомиться і з цією інформацією”.

Як відомо, раніше телеканал ABC News повідомив, що конгресмени Вал Демінг і Еліза Стефаник підготували законопроект з вимогою до розвідувального співтовариства США представити дані про розмір доходів та майно Путіна. Свою ініціативу вони назвали “Закон про транспарентності щодо Володимира Путіна”.

 

Єврокомісія хоче від Google, Twitter і Facebook звітів про боротьбу з дезінформацією

Європейська Комісія просить ключові он-лайн платформи, зокрема, Facebook, Google та Twitter, які підписали так званий Кодекс поведінки з боротьби проти дезінформації, надати більше даних про вжиті заходи, і робити це щомісячно.

Відповідна інформація міститься на сайті Європейської Комісії – Укрінфом.

«Сьогодні Європейська Комісія оприлюднила доповідь щодо прогресу мереж Facebook, Google та Twitter, досягнутого у січні 2019 року у виконанні взятих зобов’язань у боротьбі проти дезінформації. Ці три онлайн-платформи підписали Кодекс поведінки проти дезінформації і отримали прохання щомісяця надавати дані про власні дії напередодні європейських парламентських виборів у травні 2019 року», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, Єврокомісія очікувала на детальну інформацію щодо спостереження за дотриманням правил розміщення реклами, прозорості політичної реклами, закриття фейкових акаунтів та системного виявлення та блокування автоматизованих «ботів».

За підсумками аналізу такої діяльності Єврокомісія оприлюднила заяву від імені відразу кількох Єврокомісарів, відповідальних за правові питання та цифрову індустрію, в якій визнала недостанім обсяг інформації, що було надано у цьому контексті.

«Нам необхідно бачити більше прогресу у виконанні зобов’язань, зроблених он-лайн платформами у боротьбі проти дезінформації. Платформи не надали достатньої кількості деталей, які могли б довести, що нові політики та інструменти були застосовані вчасно та з використанням відповідних ресурсів у всіх країнах-членах ЄС… Платформи не змогли визначити спеціальні показники, які б дозволили Євросоюзу ідентифікувати та виміряти досягнутий прогрес», – йдеться у документі.

Єврокомісія нагадує, що виборча кампанія в країнах ЄС стартує вже у березні, і просить онлайн-платформи зробити більше для забезпечення та захисту цього процесу. Зокрема, йдеться про посилення співпраці платформ з науковою спільнотою для ідентифікації кампаній з дезінформації та для поширення перевіреного та достовірного контенту.

Наступну доповідь щодо досягнутого прогресу з виконання Кодексу поведінки проти дезінформації Єврокомісія має намір оприлюднити у березні поточного року. Наприкінці 2019 року Єврокомісія зробить узагальнюючу оцінку таких зусиль онлайн-платформ за всі 12 місяців. Як йдеться у повідомленні, якщо результати будуть незадовільними, Єврокомісія може запропонувати «подальші заходи регуляторного характеру».

 

Росія не зможе вплинути на вибори шляхом загострення на Донбасі – Гербст

Кремль не може використати фактор посилення збройної агресії, у тому числі ескалацію на морі, як інструмент впливу на результати президентських і парламентських виборів в Україні.

Таке переконання висловив у ексклюзивному коментарі Укрінформу екс-посол США в Україні, а нині директор Євразійського центру “Атлантичної Ради” Джон Гербст.

“Коротка відповідь на це – ні. Переважна більшість українського народу розуміє, що Москва чинить агресію проти України, і вони негативно ставляться до цього. І якщо так станеться (відбудеться новий виток агресії з боку РФ – ред.), це спричинить ще більше роздратування по відношенню до Москви”, – зауважив колишній високопоставлений дипломат.

Коментуючи заяви Москви, що конфлікт у Керченській протоці був “спровокований” нинішньою владою в Києві, Гербст зауважив: “Так, вони (в Росії – ред.) це говорять, але люди в Україні здебільшого розуміють, що це кремлівська пропаганда”.

Водночас, за його оцінками, під впливом російської дезінформації в Україні все ще перебуває частина населення, однак це “невелика частина українських виборців”.

Джон Едвард Гербст – американський кар’єрний дипломат, працював у Державному департаменті з 1979 року. Він був, у тому числі, генеральним консулом США в Єрусалимі, а також надзвичайним і повноважним послом США в Узбекистані (з 2000 по 2003 рр.) й Україні (2003-2006 рр.). Зараз він очолює Євразійський центр імені Діну Патрічіу при впливовому аналітичному центрі “Атлантична рада” США.

 

БПП вимагає допустити Герасимова на ефір ток-шоу “Право на владу” на “1+1”

Фракція партії “Блок Петра Порошенка” вимагає допустити депутата Артура Герасимова на ток-шоу “Право на владу”, або офіційно визнати відмову від “незручного” для гостей студії спікера.

Телеканал спочатку запросив Герасимова та проанонсував його участь у вчорашньому ефірі “1+1”, повідомляє сайт БПП “Солідарність” – Укрінформ.

Запрошення представника Президента у соціальних мережах підтвердила і ведуча програми Наталія Мосейчук. Однак згодом редакція вирішила виключити Герасимова зі списку запрошених гостей, стверджується у заяві.

“Особливо обурює факт, що попередній анонс програми прозвучав не від редакції програми, а від Юлії Тимошенко, яка, як виявилося, чітко володіє темою та нюансами задовго до майбутнього ефіру”, – йдеться у заяві БПП.

Фракція БПП вимагає від редакції проекту “Право на владу” дотримуватись журналістських стандартів, зокрема щодо об’єктивності і неупередженості.

 

Стартувало інтернет-голосування за кандидатів до Громадської ради при Мінветеранів

Інтернет-голосування за кандидатів до Громадської ради при Міністерстві у справах ветеранів стартувало о 15:00 28 лютого.

Голосування триватиме впродовж однієї доби, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Загалом, прийшли на установчі збори 146 кандидатів. Ці кандидати винесені вже в систему для голосування” – зазначила член ініціативної групи при міністерстві Світлана Шаповалова.

Як зазначають організатори, рейтингове інтернет-голосування проводиться протягом 24 годин через веб-сайт Міністерства у справах ветеранів України (до 15:00 1 березня – прим.).

Будь-який громадянин, який проживає на території України, може взяти участь у голосуванні та проголосувати за одного або декількох кандидатів (відповідно до кількісного складу Громадської ради).

“Наразі ми маємо лічильну комісію в складі 13 осіб, я її очолюю. Обрано також було секретаря лічильної комісії. Можу вас запевнити, ми будемо ретельно слідкувати за перебігом голосування”, – відмітила голова лічильної комісії Ольга Філюк.

Усім охочим взяти участь в формуванні Громадської ради запропоновано пройти перевірку, підтвердити адресу своєї електронної пошти та номер мобільного телефону (українського GSM оператора). На проходження перевірок і обрання кандидатів відводиться 20 хвилин.

 

Порошенко наголошує на потребі розвитку в Україні туризму

Україна має розвивати туризм у кожному населеному пункті країни, щоб зробити цю галузь однією з найпривабливіших.

Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час виступу на Раді регіонального розвитку Кіровоградської області, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В Україні в середньому туризм створює 1,5% ВВП, в середньому по світу туризм дає 10% ВВП. Це означає, що у нас туризм – це привілей міст-мільйонників, їдуть до Києва, Львова, Одеси, до Дніпра і до Харкова… Моє завдання – в Україні не може бути “туристичної периферії”. В кожному селі ми будемо розвивати зелений туризм… В кожному місті обласного підпорядкування має бути якісний готель, якісні гіди, якісна інтерактивна форма різними мовами пояснень, що можна подивитись в Україні”, – заявив Порошенко.

За його словами, у 2014-2016 роках Україна не могла планувати розвиток туризму через страх іноземних туристів перед війною, яка триває на сході країни.

“Зараз ми продемонстрували, що війна не є приводом, щоб не проводити реформи, щоб не змінювати країну”, – зазначив Порошенко, додавши, що інвестиції в туризм принесуть високооплачувані робочі місця.

 

ВР ухвалила постанову про розслідування можливих зловживань в Укроборонпромі

Верховна Рада ухвалила постанову №10104 “Про невідкладне розслідування фактів, оприлюднених у засобах масової інформації щодо зловживань в державному концерні “Укроборонпром” та причетності до цього посадових осіб”.

За ухвалення відповідного рішення проголосували 229 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Метою постанови є невідкладне проведення Тимчасовою слідчою комісією Верховної РадиУкраїни розслідування фактів, оприлюднених у засобах масової інформації щодо зловживань в державному концерні “Укроборонпром” та причетності до цього посадових осіб.

“Цією постановою ми розширюємо повноваження вже діючої ТСК щодо розслідування фактів корупції в оборонній сфері. І тому ми вважаємо, що ТСК тепер повинна мати повноваження щодо досліджень фактів, які торкаються і 2018-2019 років. Ми вважаємо, що ТСК має провести публічне засідання, на яке (потрібно – ред.) запросити Генерального прокурора, САП, НАБУ, Міністерство оборони, державний концерн “Укроборонпром”, посадових осіб, причетних до цих фактів”, – уточнив співавтор документу – голова фракції “Народний фронт” Максим Бурбак.

Документом доручається ТСК провести у найкоротший термін це розслідування.

Співавтори цієї постанови – голова фракції “Народний Фронт” Максим Бурбак і лідер фракції “Блок Петра Порошенка” Артур Герасимов – передбачають, що її ухвалення сприятиме проведенню всебічного, неупередженого розслідування фактів, оприлюднених у засобах масової інформації щодо зловживань в Укроборонпромі та причетності до цього посадових осіб.

Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого у програмі “Наші гроші” була озвучена інформація про “багаторічну схему вимивання сотень мільйонів гривень” із українського оборонного комплексу, до якої, за даними журналістів, нібито причетний син першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського. Пізніше у НАБУ повідомили, що фірми, які фігурують у розслідуванні журналіста Bihus.info Лесі Іванової, є об’єктами розслідувань детективів бюро.

У відповідь Олег Гладковський відкинув звинувачення у корупції, які пролунали у програмі “Наші гроші”, та звернувся до НАБУ й ГПУ з проханням перевірити факти, наведені в журналістському розслідуванні. Він також звернувся з проханням на час перевірки правоохоронними органами викладених у розслідуванні фактів призупинити його повноваження як першого заступника секретаря РНБО України та голови Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

Президент Петро Порошенко підтримав відсторонення Гладковського від виконання обов’язків першого заступника секретаря РНБО. Згодом, як повідомили в Укроборонпромі, директор ДП “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова” Олексій Бабіч і директор ДП “Ізюмський приладобудівний завод” Сергій Філоненко також були відсторонені від своїх посад.

 

Порошенко – про розкрадання в армії: Ні прізвища, ні посади нікого не врятують

Президент Петро Порошенко наголошує, що ні прізвища, ні посади нікого не врятують, і винні будуть притягнуті до відповідальності, якщо факти корупції в Укроборонпромі будуть доведені.

Так під час регіональної поїздки глава держави прокоментував журналістам останні події довкола Укроборонпрому, повідомляє у четвер прес-служба Президента – Укрінформ.

“Армія це є найбільша цінність України. Армія створювалась зусиллями мільйонів українців, які віддавали останнє. Армія є гордістю України. Як Верховний головнокомандувач армію буду захищати”, – підкреслив Президент.

“Якщо факти підтвердяться, то, безумовно, ні прізвища, ні посади нікого не врятують. Щойно з’явилася інформація, мною було підписано розпорядження про відсторонення і звернення до правоохоронних органів”, – наголосив Порошенко.

Він додав, що за його інформацією, розслідування щодо зазначеної інформації проводиться в Генпрокуратурі, НАБУ і САП.

“Зараз за підсумками програми порушена ще одна кримінальна справа. Наголошую, по завершенні розслідування винні будуть притягнуті до відповідальності, якщо факти підтвердяться”, – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого у програмі “Наші гроші” була озвучена інформація про “багаторічну схему вимивання сотень мільйонів гривень” із українського оборонного комплексу, до якої, за даними журналістів, нібито причетний син першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

Пізніше у НАБУ повідомили, що фірми, які фігурують у розслідуванні журналіста Bihus.info Лесі Іванової, є об’єктами розслідувань детективів бюро.

У відповідь Олег Гладковський відкинув звинувачення у корупції, які пролунали у програмі “Наші гроші”, та звернувся до НАБУ й ГПУ з проханням перевірити факти, наведені в журналістському розслідуванні.

Він також звернувся з проханням на час перевірки правоохоронними органами викладених у розслідуванні фактів призупинити його повноваження як першого заступника секретаря РНБО України та голови Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

Президент Петро Порошенко підтримав відсторонення Гладковського від виконання обов’язків першого заступника секретаря РНБО.

Згодом, як повідомили в Укроборонпромі, директор ДП “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова” Олексій Бабіч і директор ДП “Ізюмський приладобудівний завод” Сергій Філоненко також були відсторонені від своїх посад.

 

Президентський законопроект про покарання за незаконне збагачення вже у Раді

У Верховній Раді зареєстровано внесений Президентом Петром Порошенком законопроект “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення”.

Про це повідомляється на сайті парламенту – Укрінформ.

Зазначається, зокрема, що законопроект визначено Президентом як невідкладний і уже передано на розгляд керівництва Верховної Ради.

Як повідомлялося, раніше у четвер Порошенко заявив, що підписав і дав доручення зареєструвати у Верховній Раді законопроект про врегулювання законодавства щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Відповідний законопроект було підготовлено у зв’язку з рішенням Конституційного суду від 26 лютого про визнання неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

 

Незаконне збагачення: Луценко сказала, коли Рада може розглянути законопроект

Президентський законопроект “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення” має бути невідкладно розглянутий профільним комітетом і наступного пленарного тижня включений до порядку денного ВР.

Про це представник Президента у Верховній Раді, народний депутат від БПП Ірина Луценко сказала у коментарі журналістам в кулуарах ВР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні під номером 10110 зареєстрований законопроект Президента і визначений як невідкладний, який називається “Про внесення змін до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення”. Це означає, що в найближчий період, наступного пленарного тижня (12-15 березня – ред.), цей законопроект може бути включений до порядку денного, може бути невідкладно розглянутий в комітеті, ми будемо на цьому наполягати. Я думаю, що відповідний комітет і зала підтримає це, і він буде розглянутий в залі для того, щоб відновити подальшу боротьбу з корупцією, розпочату Президентом Порошенком з приходом його на президентський пост”, – підкреслила Луценко.

Депутат зазначила, що згідно з законопроектом, при доведенні слідством, що кошти, рухоме чи нерухоме майно набуте посадовцями в незаконний спосіб, то такі діяння вважатимуться корупційними і за них передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 2 до 6 років без права займати відповідні посади певний період.

“На цей момент Президентом враховано зауваження Конституційного суду про те, що 62 стаття Конституції говорить про презумпцію невинуватості, а відтак саме слідчі органи повинні це довести. Ми знаємо, що НАБУ і Антикорупційна прокуратура мають вже близько 50 справ, де доведено набуття (майна – ред.) в незаконний спосіб високопосадовцями і вчинення ними при перебуванні на посадах відповідних корупційних діянь. Я думаю, що внесена Президентом така стаття дасть можливість все-таки притягнути тих корупціонерів, по яких уже зібрані докази їх незаконного збагачення чи інших корупційних діянь, притягнути їх до відповідальності і розглянути ці питання в Антикорупційному суді, який найближчим часом буде створено”, – наголосила Луценко.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді 28 лютого зареєстровано внесений Президентом Петром Порошенком законопроект “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення” (№.10110).

Відповідний законопроект було підготовлено у зв’язку з рішенням Конституційного суду від 26 лютого про визнання неконституційною статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

 

Стаття про незаконне збагачення не порушує презумпцію невинуватості — суддя КСУ

Суддя Конституційного суду Сергій Головатий, який голосував проти скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, вважає, що ця стаття ККУ не суперечить статті Конституції про презумпцію невинуватості.

Таку думку він висловив в ефірі програми “Радіо Свобода”, яку транслювало Еспресо.TV – Укрінформ.

“Я з усім цим не погоджуюсь. Я вважаю, що норма Кримінального кодексу є чіткою. Якщо у тебе значний розмір статків, а джерела походження – незрозумілі, ти повинен їх пояснити, надати відповідні документи. Коли ти показуєш якийсь документ, що підтверджує, що в твоїх діях немає нічого поганого, — це не свідчення проти себе, це захист. Ти доводиш, що ти непричетний”, – наголосив Головатий.

Він наголосив, що особа, яка йде на державну службу, повинна розуміти необхідність декларування.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Конституційний суд пояснив, що статтю про незаконне збагачення скасували, бо вона порушує статтю 62 Конституції України про презумпцію невинуватості.

Народний депутат Мустафа Найєм згодом повідомив, що за визнання неконституційною статті 368-2 ККУ під час закритої частини засідання Конституційного суду 26 лютого проголосували 14 суддів, і 4 висловилися проти ухвалення цього рішення. Не проголосували, за даними депутата, Ігор Сліденко, Віктор Колісник, Василь Лемак і Сергій Головатий.

Президент Петро Порошенко 28 лютого заявив, що підписав і дав доручення зареєструвати у Верховній Раді законопроект про врегулювання законодавства щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. У цей же день у Верховній Раді зареєстровано внесений Президентом законопроект “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення”.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили з 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.

Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на термін до двох років за набуття чиновником активів, не підтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем – позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368-2 ККУ.

 

Глава КСУ заявив, що у США також немає статті про незаконне збагачення

Голова Конституційного суду України Станіслав Шевчук прокоментував нещодавнє рішення КС про скасування статті Кримінального кодексу щодо відповідальності за незаконне збагачення. Про це повідомляє УНН із посиланням на публікацію Шевчука у Facebook.

“Хочу принагідно зауважити, що Сполучені Штати Америки, які зробили дуже багато у сфері протидії корупції, відмовилися криміналізувати незаконне збагачення та ратифікувати статтю 20 Конвенції ООН щодо незаконного збагачення саме через суперечність вказаної норми презумпції невинуватості, закріпленої у Конституції США”, — написав він.

Як зауважив очільник КС, правосуддя США переслідує корупціонерів за кримінальними статтями, в яких відсутні “неконституційні конструкції” і український законодавець має врахувати ці доводи, щоб приділити увагу якості законів та відповідності їх Конституції України.

“Конституційний Суд не підлаштовується під політичну кон’юнктуру, не виконує замовлень, а здійснює свою надважливу конституційну функцію збереження та захисту конституційного порядку в країні”, — зазначив він.

Як повідомляв УНН, 26 лютого КСУ скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Пізніше КСУ опублікував рішення щодо статті про незаконне збагачення, визнавши її неконституційною.

 

За період роботи НАБУ і САП розпочато 106 проваджень за незаконне збагачення – Холодницький

За період роботи НАБУ і САП розпочато 106 проваджень за незаконне збагачення. Про це в ефірі програми “Право на владу” заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, повідомляє УНН.

“Всього за період роботи НАБУ і САП ми розпочали 106 проваджень за ознаками злочину, передбачуваного як незаконне збагачення. З них станом на сьогодні:65 проваджень є такими, які розслідуються, 37 проваджень було закрито, 4 провадження було направлено до суду з обвинувальними актами без угод і будь-яких інших пом’якшуючих обставин”, — розповів Холодницький.

Як повідомляв УНН, Спеціалізована антикорупційна прокуратура порушила кримінальну справу за фактами, які були оприлюднені журналістами щодо розкрадань в оборонному комплексі України.

Нагадаємо, в заяві Transparency International Ukraine, підписантами якої стали 11 громадських організацій, йдеться про те що, неконституційність “незаконного збагачення” означатиме амністію для всіх посадовців, адже усі суб’єкти е-декларування отримають індульгенцію на сумнівні статки, і практично нівелює всю антикорупційну реформу в Україні.

 

Опубліковано текст президентського варіанту статті про незаконне збагачення

З’явився текст змін до Кримінального кодексу України, яким Президент України Петро Порошенко пропонує повернути до законодавства статтю про покарання за незаконне збагачення, повідомляє УНН.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 368-5, за якою визнається кримінально караним набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі (перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі. Такі діяння каратимуться позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна. Також передбачається більш сувора відповідальність, якщо такі діяння вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище (каратимуться позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна), а також службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна).

У пояснювальній записці, до законопроекту йдеться, що за такого підходу обов’язок доведення відсутності законних підстав для набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів покладатиметься на органи досудового розслідування, що ґрунтуватиметься на конституційних приписах, які гарантують презумпцію невинуватості особи і неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (статті 62, 63 Конституції України). Включення такої ознаки незаконного збагачення, як відсутність законних підстав для набуття активів у власність ґрунтується на положеннях Закону України “Про запобігання корупції”, за яким критерієм визначення вигоди неправомірною, що становить корупцію, є саме відсутність законних підстав для одержання тих чи інших вигод.

Цей злочин належатиме до корупційних злочинів, а його розслідування здійснюватиметься Національним антикорупційним бюро України.

Крім того, оскільки за незаконне збагачення передбачається застосовувати таке додаткове покарання, як конфіскація майна, пропонується узгодити нову статтю 368-5 із статтею 59 Кримінального кодексу України, яка визначає засади застосування конфіскації майна, передбачивши, що конфіскація майна може застосовуватися за вчинення незаконного збагачення, незалежно від його тяжкості, а не лише у випадках, коли такий злочин є тяжким чи особливо тяжким.
Законопроектом також передбачено низку інших змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України для забезпечення комплексного та несуперечливого регулювання зазначеного питання.

26 лютого КСУ скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Пізніше КСУ опублікував рішення щодо статті про незаконне збагачення, визнавши її неконституційною та такою, що порушує принцип презумпції невинуватості.

 

Глава КСУ запевняє, що суд не підлаштовується під політичну кон’юнктуру

Конституційний суд не підлаштовується під політичну кон’юнктуру, не виконує замовлень.

Про це написав на своїй сторінці у Facebook голова суду Станіслав Шевчук – Укрінформ.

“Конституційний суд не підлаштовується під політичну кон’юнктуру, не виконує замовлень, а здійснює свою надважливу конституційну функцію збереження та захисту конституційного порядку в країні”, – зазначив він.

Шевчук запевнив, що суд не піддаватиметься жодному тиску і демонструватиме незалежність і компетентність. “Над нами лише Конституція”, – наголошує він.

Висловлюючись стосовно визнання неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу України, Шевчук зазначив, що це було непросте рішення, але “абсолютно виправдане з огляду на те, що боротьба з корупцією має бути реальною, а не удаваною”.

“Якість антикорупційних законів має особливе значення у цій боротьбі, але у першу чергу вони повинні відповідати Конституції України та, зокрема, закріпленому у ній принципу верховенства права. В іншому випадку боротьба з корупцією не буде ефективною”, – написав він.

Шевчук також зауважив, що США, які зробили дуже багато у сфері протидії корупції, відмовилися криміналізувати незаконне збагачення та ратифікувати статтю 20 Конвенції ООН щодо незаконного збагачення саме через суперечність вказаної норми презумпції невинуватості, закріпленої у Конституції США.

“Американське правосуддя переслідує корупціонерів за кримінальними статтями, в яких відсутні неконституційні конструкції. Отже і український законодавець має врахувати наведені доводи та приділити особливу увагу якості законів та відповідності їх Конституції України. Маю вкотре наголосити, кожне звернення, яке розглядає КС, має суттєвий вплив на політичне життя країни, адже ми судимо не людей, а закони. Коли б Суд не виніс це рішення, воно б мало однаково вибуховий ефект, оскільки в цьому зверненні йдеться про боротьбу із корупцією”, – зазначив голова КСУ.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.

Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років за набуття чиновником активів, непідтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем – позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368-2 ККУ.

 

Євросоюз не скасує безвіз через рішення КСУ – Клімкін

Міністр закордонних справ Павло Клімкін впевнений, що Євросоюз не скасує безвізовий режим для українців через рішення КСУ щодо визнання неконституційною статті про незаконне збагачення.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Телефон розривається від дзвінків із запитанням “а що ж буде з безвізом у світлі резонансного рішення Конституційного суду?”… Впевнений, ЄС не каратиме мільйони українських громадян через це рішення. Врешті-решт, саме українці страждають від корупції та корупційних схем”, – зазначив Клімкін.

Водночас міністр наголосив, що зобов’язання існують, і їх треба виконувати. “Тому нам терміново потрібно знайти залізобетонне правове рішення, яке раз і назавжди врегулює всі питання. І не лише на перспективу, а й не дозволить звести нанівець усю проведену за ці роки антикорупційну роботу”, – заявив Клімкін, додавши, що інакше Україна матиме серйозну кризу довіри у відносинах з друзями і партнерами. “І на кону не просто безвізовий режим, а підтримка України. Не маємо права підвести тих, хто в нас вірить, а головне – самих себе”, – підсумував він.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого КС визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.

Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років за набуття чиновником активів, непідтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем – позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КС подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368-2 ККУ.

Президент Петро Порошенко 28 лютого заявив, що підписав і дав доручення зареєструвати у Верховній Раді новий законопроект про врегулювання законодавства щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

 

ЄС не каратиме українців за рішення Конституційного суду — МЗС

Євросоюз не каратиме українців за рішення Конституційного суду щодо скасування статті про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, але треба шукати шляхи виходу із ситуації.

Про це заявила на брифінгу речниця МЗС Катерина Зеленко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Європейський Союз не каратиме українців за згадане рішення Конституційного суду”, – сказала Зеленко.

Речниця МЗС наголосила, що саме для українських громадян важливо далі безперешкодно просуватися в напрямку європейських та євроатлантичних інституцій, тому необхідно шукати шляхи виходу із ситуації, що склалася.

При цьому Зеленко нагадала, що Президент уже подав новий законопроект про відповідальність за незаконне збагачення. “Ми намагатимемося зі свого боку робити все для того, щоб було знайдено оптимальне рішення, щоб не постраждали інтереси українських громадян, тому що … на карту поставлено наші європейські шанси”, – додала речниця.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.

Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років за набуття чиновником активів, непідтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем – позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368-2 ККУ.

Президент Петро Порошенко заявив, що підписав і дав доручення зареєструвати у Верховній Раді новий законопроект про врегулювання законодавства щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

 

Рішення КСУ “закриє” 70 справ проти чиновників — Холодницький

Близько 70 кримінальних справ мають бути закриті постановою суду чи прокурора внаслідок визнання неконституційною ст.368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.

“Зараз вивчаємо ЄРДР, щоб назвати точну цифру всіх проваджень…За моєю інформацією, є близько 70 справ, які мають бути закриті”, – сказав він.

Якщо кримінальна справа перебуває на стадії слідства, то має бути закрита постановою слідчого чи прокурора. Коли обвинувальний акт уже в суді – відповідне рішення ухвалює суддя. Про це йдеться у п.4 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу, зазначив Холодницький.

Він назвав рішення Конституційного суду про визнання неконституційною ст. 368-2 ККУ “ударом по реформах”.

“Враховуючи, що деякі депутати коментують як недосконалий закон, який самі ж ухвалювали, то всі ці три роки антикорупційні органи все правильно робили. Це зайве тому підтвердження”, – вважає керівник САП.

“Тим не менше, робота бюро і прокуратури продовжується. Окрім “незаконного збагачення”, є ще “привласнення”, “недекларування”, “хабарі”. Контора не закривається, нехай не радіють наші опоненти, що їм усе вдалося”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.

Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років за набуття чиновником активів, непідтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем – позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368-2 ККУ.

 

Єврокомісія відповіла на Орбану на “антибрюссельську” кампанію

Єврокомісія надала відповідь на розгорнуту урядом Угорщини кампанію з дискредитації європейських інституцій.

Відповідне повідомлення та текст документу розміщені на сайті Європейської Комісії – Укрінформ.

Єврокомісія погоджується з урядом Угорщини, який розгорнув кампанію “Маєш право знати, що планує Брюссель”. Але, підкреслюється у заяві, громадяни “заслуговують правди, а не фантазій”. Натомість інформаційна кампанія, яку проводить уряд Угорщини, підриває правду та намагається змалювати у темних тонах “картину таємної змови” європейських інституцій, нібито, з метою залучити більше міграції в Європу, наголошують в Єврокомісії.

Зокрема, Єврокомісія в інформаційному матеріалі нагадує, що розміщення біженців походженням з поза-меж Євросоюзу було і залишається виключно добровільною справою кожної країни-члена. Про запровадження обов’язкових квот на міграцію не йдеться. ЄС намагається створити платформу для координації такої діяльності, не впливаючи на рішення щодо прийому мігрантів або їхньої кількості.

В період міграційної кризи, нагадують автори документу, країни ЄС свідомо продемонстрували солідарність з Грецією та Італією, і погодилися розмістити невелику кількість біженців на власних територіях. Єврокомісія нагадує, що Угорщина була серед країн, які ухвалювали рішення Європейської Ради (Угорщині запропонували прийняти 680 з 34 710 шукачів притулку.

За пропозицією Єврокомісії в ЄС зміцнена інформаційна система щодо міграції – дані про кожного громадянина третьої країни потрапляють у спільну базу даних, незалежно від того, в якій саме країні ЄС він перетнув кордон. Скоординована система безпеки не дозволяє незаконним мігрантам перебувати на території будь-якої країни ЄС (включаючи Угорщину).

Також у Єврокомісії наголосили на відсутності будь-яких планів заснувати централізовані гуманітарні візи.

Як повідомлялося, кілька тижнів в Євросоюзі розгортається скандал навколо інформаційної кампанії, розв’язаної Угорщиною проти міграційної політики ЄС. Зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив Президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера та міжнародного фінансиста Джорджа Сороса у намаганнях послабити Європу, заохочуючи незаконну міграцію. Президент Єврокомісії публічно назвав такі твердження брехливими та пообіцяв дати відповідь на кожен пункт звинувачень.

 

Будапешту слід перестати робити з Брюсселя “ворога-примару” – глава ЄНП

19.02.2019

Президент Європейської народної партії Джозеф Доул піддав осуду кампанію, розпочату урядом Угорщини проти президента ЄК Жана-Клода Юнкера напередодні травневих виборів у Європарламент.

Про це Джозеф Доул написав на своїй сторінці у Twitter в цей вівторок – Укрінформ

“Я рішуче засуджую кампанію, яку запустила угорська влада перед цьогорічними виборами до Європарламенту, і наклеп на президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера. Твердження, висунуті Будапештом в ході цієї кампанії, є хибними, вводять у оману й не базуються на фактах”, – заявив президент ЄНП.

Джозеф Доул підкреслив, що Юнкер є справжнім християнином, демократом та європейським лідером, який “боровся за євроінтеграцію, солідарність і процвітання, від яких виграла і сама Угорщина”.

Очільник ЄНП наголосив, що Будапешту слід перестати робити з Брюсселя “ворога-примару”.

Як відомо, угорський уряд Віктора Орбана розпочав кампанію, спрямовану проти Юнкера та американського бізнесмена Джорджа Сороса, в якій іде мова про “план Брюсселя заохочувати міграцію до Європи”.

 

В Алжирі на мітингу проти цензури заарештували десяток журналістів

Поліція Алжиру заарештувала десяток журналістів в ході протесту проти цензури.

Про це повідомляє AFP – Укрінформ.

“Алжирська поліція заарештувала десяток журналістів, які взяли участь у мітингу в четвер у зв’язку з цензурою висвітлення протестів через балотування президента Абделазіза Бутефліки на п’ятий термін”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, близько ста журналістів, які працюють у державних і приватних ЗМІ, приєдналися до демонстрації в центральній частині Алжира через обмеження, які, за їхніми словами, були накладені керівниками ЗМІ на висвітлення протестів у країні, які почалися минулої п’ятниці.

Тоді тисячі людей вийшли на вулиці Алжира проти рішення 81-річного Бутефліки балотуватися на президентських виборах 18 квітня.

Протягом кількох днів державні і приватні телеканали, близькі до уряду, мовчали про протести.

Бутефліка, який перебуває на посаді з 1999 року, на публіці з’являвся лише кілька разів після перенесеного інсульту у 2013 році.

Правляча партія FLN висунула його кандидатом у президенти. Кілька політичних партій, профспілок та бізнес-організацій вже заявили, що підтримають його, і він, як очікується, легко виграє вибори, оскільки опозиція залишається слабкою та розділеною.

В Алжирі часто відбуваються страйки та протести через соціальні та економічні проблеми, але вони, як правило, локалізовані та не стосуються державної політики.

 

Трамп розчарований самітом із Кім Чен Ином, але не опускає руки

Президент США Дональд Трамп підтвердив своє зобов’язання вирішувати ядерну проблему КНДР шляхом діалогу.

Про це він заявив під час телефонної розмови з лідером Південної Кореї Мун Чже Іном в четвер після завершення другого саміту з лідером КНДР Кім Чен Ином, повідомляє Yonhap.

“Висловлюючи розчарування з приводу нездатності досягти домовленості на саміті (США-КНДР – ред.), президент Трамп підтвердив свою рішучість вирішити це питання шляхом діалогу з Північною Кореєю в майбутньому”, – повідомили в офісі президента Південної Кореї.

Трамп у розмові з Мун Чже Іном попросив його “активно” допомагати у подальшому діалозі з лідером КНДР – Укрінформ.

Президент Мун в свою чергу висловив сподівання на прогрес з даного питання у майбутньому.

Глава Південної Кореї також запропонував Трампу зустрітися в найближчому майбутньому, щоб продовжити переговори. Трамп погодився з необхідністю їх особистої зустрічі і запропонував подальшу координацію по дипломатичних каналах.

Як зазначається, американський лідер зателефонував південнокорейському колезі з борту літака Air Force One на шляху до США.

Як повідомляв Укрінформ, 27-28 лютого в Ханої проходив другий саміт за участю лідерів Сполучених Штатів Дональда Трампа і Північної Кореї Кім Чен Ина. В ході переговорів лідери обговорили трансформацію двосторонніх відносин, підтримання миру й безпеки в регіоні, а також денуклеаризацію Північної Кореї.

Очікувалося, що вони підпишуть спільну двосторонню угоду, однак, Трамп і Кім Чен Ин не змогли досягти згоди на саміті через вимоги КНДР про скасування санкцій, запроваджених США.

 

Саміт лідерів США і КНДР провалився: Трамп назвав причину

Президент США Дональд Трамп і північнокорейський лідер Кім Чен Ин не змогли досягти згоди на саміті в Ханої через вимоги КНДР про скасування санкцій, введених США.

Про це повідомляє Reuters – Укрінформ.

“По суті, вони (північнокорейська сторона – ред.) хотіли, щоб санкції було знято повністю, але ми не могли цього зробити …нам довелося відмовитися”, – заявив Трамп журналістам після того, як саміт був перерваний.

За словами президента США, вони з Кімом обговорювали демонтаж головного ядерного об’єкта Північної Кореї в Йонбені. Кім був згоден на це, але він хотів повного зняття санкцій, сказав Трамп.

Зазначається, що обидва лідери покинули готель Metropole, де проходили переговори, не проводячи спільного обіду, як було заплановано.

Як зазначає ВВС, проведення третього саміту не було обумовлено.

Як повідомлялося, 27-28 лютого в Ханої проходив другий саміт за участю лідерів Сполучених Штатів Дональда Трампа і Північної Кореї Кім Чен Ина. В ході переговорів лідери обговорили трансформацію двосторонніх відносин, підтримання миру й безпеки в регіоні, а також денуклеаризацію Північної Кореї.

Очікувалося, що вони підпишуть спільну двосторонню угоду, проте глави держав не досягли домовленостей.

Перший саміт США-КНДР проходив у червні 2018 року в Сінгапурі.

 

Експерт: Особливість кампанії-2019 у ЗМІ – маніпуляції з рейтингами

Головною особливістю виборчої кампанії-2019 в медіа є маніпуляції з рейтингами кандидатів.

Про це заявила у четвер на прес-конференції шеф-редактор порталу “Детектор медіа” Наталія Лигачова, презентуючи результати моніторингу українських медіа, який на постійній основі проводить ГО “Детектор медіа”, аналізуючи український телевізійний контент – Укрінформ.

“Нині іде дуже велика маніпуляція з рейтингами. Це головна особливість нинішньої виборчої кампанії. Основні маніпуляції зараз відбуваються з рейтингами, і вони є найнебезпечнішими”, – сказала Лигачова.

За її словами, такі маніпуляції бувають чотирьох типів: коли виривають дані з контексту, ігнорують результати поважних соціологічних компаній і, навпаки, оприлюднюють дані сумнівних компаній-одноденок, а також коли хибно трактують результати опитування, наприклад, ігноруючи значення похибки.

Крім цього, зазначила Лигачова, майже ніхто зі ЗМІ не оприлюднює замовників соціологічних досліджень, хоча цього вимагає від медіа закон. При цьому зазвичай самі такі компанії, які проводять опитування, не вказують, хто замовник.

Загалом, зауважує Лигачова, цьогорічна виборча кампанія демонструє багато цікавих трендів, деякі з яких не спостерігались у попередніх кампаніях.

“Новими є такі технології ведення кампанії, коли, наприклад, кандидат Володимир Зеленський, який зараз очолює рейтинги за даними поважних соціологічних компаній, практично всю агітацію веде через соцмережі і розважальний контент. Це виклик для всього законодавства в тому числі, і багато спостерігачів зараз не знають, чи можливо на це впливати і яким чином. Зеленський не присутній на ток-шоу, про нього практично не згадують в новинах, за винятком каналу 1+1″, – зазначила Лигачова.

За її словами, загальна картина моніторингів демонструє також відсутність централізованої державної цензури, але водночас усюди дуже помітними є обмеження, які власники та їх політичні союзники встановлюють для новин та ток-шоу. “Причому на різних каналах такі обмеження різні, тому в масштабах країни це виглядає як плюралізм, але якщо ви є глядачем одного каналу, то завжди будете бачити спотворену картину світу”, – зауважила Лигачова.

Вона також звернула увагу на те, що для деяких каналів, наприклад, ICTV, Інтера, СТБ, “України”, характерні так звані “піар-дайджести”. Це нарізка коротких повідомлень із агітаційними заявами, передвиборчими обіцянками чи сценами з життя кандидатів, які поширюють некритичне сприйняття кандидатів, і виборець бачить лише популізм, а не виважену інформацію, яка б дала змогу ухвалити вірне рішення. Відсутність критичної інформації помітна і під час ток-шоу, віп-гості яких отримують “теплу ванну” зі зручним оточенням та негострими питаннями і таким чином мають змогу показати себе у найвигіднішому світлі.

Водночас деякі українські медіа говорять не лише про українські реалії, але і просувають меседжі російської пропаганди. За словами Лигачової, майже синхронно такі меседжі лунають з каналів “112” та NewsOne, рідше – Інтера.

 

БПП не збиратиме з’їзду заради трьох мандатів – Березенко

З’їзд партії “Блок Петра Порошенка. Солідарність”, на якому мали б вирішити питання про позбавлення мандатів депутатів Лещенка, Заліщук і Найєма, найближчим часом не планується.

Про це сказав заступник голови фракції “Блок Петра Порошенка” Сергій Березенко журналістам у кулуарах парламенту, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Найближчим часом з’їзд “БПП. Солідарність” не планується ні з яких питань, у тому числі і з цього”, – сказав Березенко.

Він уточнив, що є відповідне законодавство, яке дозволяє ухвалити рішення про позбавлення мандата народного депутата. Але чи буде таке рішення, залежить від з’їзду партії, яка делегувала його в парламент. За словами Березенка, як мінімум має зібратися центральна рада партії та окремо з’їзд, щоб позбавити мандатів народних депутатів, які просять про вихід із фракції.

Як повідомляв Укрінформ, народні депутати Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та Сергій Лещенко 28 лютого заявили, що подали заяви на вихід із парламентської фракції “Блок Петра Порошенка”.

Заступник голови фракції Олексій Гончаренко пізніше повідомив, що члени партії “Блок Петра Порошенка. Солідарність” на з’їзді мають вирішити, чи позбавляти депутатських мандатів цих парламентаріїв.

Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко ще у 2017 році закликала Заліщук, Лещенка та Найєма вийти зі складу фракції БПП через підтримку дій екс-голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі. Тоді Луценко нагадала, що заклики скласти мандат до цих трьох депутатів лунали неодноразово, бо їхнє політичне майбутнє “уже закрито”.

 

Найєм і ще двоє депутатів заявили про вихід із фракції БПП

Народні депутати Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та Сергій Лещенко заявили, що виходять із парламентської фракції “Блок Петра Порошенка”.

Відповідні заяви депутати виклали на свої сторінках у Facebook – Укрінформ.

Найєм у коментарі до своєї заяви додав, що вважає це “формальністю”.

Заліщук написала, що не бачить “сенсу мати жодної прив‘язки до цієї абревіатури (БПП)”. Лещенко розмістив скрін заяви без коментарів.

Як повідомляв Укрінформ, представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко ще у 2017 році закликала Заліщук, Лещенка та Найєма вийти зі складу фракції БПП через підтримку дій екс-голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі. Тоді Луценко нагадала, що заклики скласти мандат до цих трьох депутатів лунали неодноразово, бо їхнє політичне майбутнє “уже закрито”.

 

Поліція належним чином реагуватиме на “виборчі каруселі” — Крищенко

Поліцейські будуть належним чином реагувати на так звані “виборчі каруселі”.

Про це на брифінгу заявив очільник поліції Києва Андрій Крищенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якщо будуть, як раніше були розповсюджені, “каруселі”, коли виносять бюлетень, продають за рогом, то поліція на це реагуватиме, виявлятиме, затримуватиме цих людей, це в її компетенції і це прямі обов’язки поліції“, – сказав він.

Крищенко також підкреслив, що кількість патрулів, поліцейських, слідчо-оперативних груп не буде зменшена. “Тобто ми не залишаємо нашу постійну щоденну роботу з охорони громадського порядку на вулицях Києва і розкриття злочинів, – це все будуть додаткові сили, які ми задіємо. Це буде такий посилений варіант несення служби (у день виборів — ред.)”, – наголосив він.

Як повідомлялося, 31 грудня 2018 року в Україні стартувала кампанія чергових виборів Президента, призначених на 31 березня 2019 року.

ЦВК 8 лютого завершила процес реєстрації на посаду глави держави – загалом зареєстровано 44 кандидатів.

 

Троє кандидатів у президенти досі не відкрили виборчі фонди – ЦВК

Троє із 44 кандидатів у президенти на чергових виборах 31 березня досі не відкрили рахунки виборчих фондів.

Про це Укрінформу повідомили в прес-службі ЦВК – Укрінформ.

“Станом 18 лютого 41 кандидат у президенти відкрив рахунки виборчих фондів”, – розповіли в Центрвиборчкомі.

За даними ЦВК, рахунки не відкрили кандидати на посаду глави держави – Руслан Ригованов, Юрій Тимошенко та Василь Журавльов.

Як відомо, виборчий фонд кандидата на посаду Президента України має накопичувальний рахунок, на який надходять кошти для фінансування виборчої кампанії кандидата, а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на виборчу кампанію. Відповідно до законодавства відкриття виборчого фонду є обов’язковою умовою для початку ведення агітації кандидатом.

31 грудня 2018 року в Україні стартував процес виборів президента, призначених на 31 березня 2019 року. 8 лютого ЦВК завершила процес реєстрації кандидатів на посаду глави держави.

Загалом зареєстровано 44 кандидати: Ігоря Шевченка, Сергія Капліна, Валентина Наливайченка, Віталія Скоцика, Андрія Садового, Віталія Купрія, Євгенія Мураєва, Анатолія Гриценка, Геннадія Балашова, Ольгу Богомолець, Олександра Шевченка, Романа Насірова, Юрія Бойка, Олега Ляшка, Аркадія Корнацького, Олександра Вілкула, Юлію Тимошенко, Дмитра Добродомова, Олександра Мороза, Іллю Киву, Руслана Кошулинського, Олександра Данилюка, Сергія Таруту, Володимира Зеленського, Ігоря Смешка, Інну Богословську, Юрія Дерев’янка, Миколу Габера, Романа Безсмертного, Віктора Бондара, Віктора Кривенка, Сергія Кривоноса, Сергія Носенка, Руслана Ригованова, Юрія Тимошенка, Василя Журавльова, Андрія Новака, Петра Порошенка, Юрія Кармазіна, Юлію Литвиненко, Олександра Ващенка, Володимира Петрова, Олександра Соловйова та Дмитра Гнапа.

 

З початку передвиборчої кампанії у Києві відкрили 20 справ – Крищенко

У Києві з початку передвиборчої кампанії поліція відкрила 20 кримінальних проваджень.

Про це на брифінгу заявив очільник поліції Києва Андрій Крищенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“По Києву у нас загалом вже 20 кримінальних проваджень, з них 4 — по статті 160 ККУ (підкуп виборців) і стаття 159-1 — це порушення при оплаті передвиборчої агітації. Там проводяться розслідування”, – сказав Крищенко.

За його словами, також складено вже більше 40 адмінпротоколів, вони здебільшого стосуються порушень при розміщенні агітаційної реклами, порушень у друкованій рекламі тощо.

Як повідомлялося, 31 грудня 2018 року в Україні стартувала кампанія чергових виборів Президента, призначених на 31 березня 2019 року.

ЦВК 8 лютого завершила процес реєстрації на посаду глави держави – загалом зареєстровано 44 кандидатів.

 

Київ просить Мінськ подбати про безпеку українців, які голосуватимуть там на виборах

У МЗС розраховують, що попри досі не з’ясовані обставини викрадення у Білорусі спецслужбами Росії українця Павла Гриба, влада країни подбає про безпечні умови для голосування наших співгромадян на закордонних виборчих дільницях у Білорусі.

Про це заявила на брифінгу в четвер речниця МЗС України Катерина Зеленко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ситуація з викраденням на території Республіки Білорусь представниками Федеральної служби безпеки Росії громадянина України Павла Гриба продовжує залишатися одним з питань двосторонніх українсько-білоруських відносин. Станом на зараз, попри дві ноти, надіслані нами білоруській стороні і постійні звернення посла України в Республіці Білорусь, офіційної відповіді на згадані звернення наразі не отримано”, – сказала Зеленко.

Водночас вона зауважила, що аби запобігти небезпеці зникнення громадян України за посередництва інших держав під час голосування на виборчих дільницях у Білорусі, посольство України проводить відповідну роботу з представниками спецслужб та Міністерства внутрішніх справ Білорусі.

“Звичайно ми говоримо про все: і про створення належних безпекових умов, і про те, що процес вільного волевиявлення громадян має відбуватися безперешкодно”, – акцентувала речниця МЗС.

Вона нагадала, що на території Білорусі працюватиме дві закордонні виборчі дільниці – при посольстві України в Білорусі у Мінську і в консульстві України у Бресті.

“На даний час до Департаменту консульської служби МЗС не надходило інформації про існування проблем щодо проведення виборів безпосередньо на цих дільницях, і з цього ми будемо виходити… Ми сподіваємося, що на території Республіки Білорусь вибори відбудуться вільно і без перешкод”, – зазначила Зеленко.

Як повідомлялося, Павло Гриб зник 24 серпня 2017 року в Білорусі, куди поїхав на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався у соціальних мережах.

У вересні стало відомо, що він перебуває в слідчому ізоляторі міста Краснодар (РФ), йому висунуто обвинувачення у тероризмі. Тоді ж його адвокат заявила, що Гриба викрали працівники ФСБ.

23 липня 2018 року суд зупинив розгляд справи Гриба після того, як з’ясувалося, що обвинувачення ґрунтувалися на статті Кримінального кодексу, якої не було під час інкримінованого злочину. Прокуратура повернула справу до суду в жовтні після виправлення того, що російські ЗМІ назвали “процесуальною помилкою”.

7 листопада Північно-Кавказький окружний військовий суд продовжив ще на 6 місяців утримання під вартою для Павла Гриба.

 

СКУ шукає довгострокових спостерігачів на вибори 2019 р. в Україні

Міжнародна місія Світового Конґресу Українців (СКУ) зі спостереження за виборами 2019 р. в Україні потребує дистанційних довгострокових спостерігачів для моніторингу іноземних ЗМІ упродовж березня-квітня.

Про це повідомляється на сторінці СКУ у Facebook – Укрінформ.

«Міжнародна місія Світового Конґресу Українців зі спостереження за виборами 2019 р. в Україні шукає дистанційних довгострокових спостерігачів, що моніторитимуть медіа-середовище іноземними мовами протягом березня-квітня по декілька годин на тиждень», – йдеться у повідомленні.

До участі запрошуються представники української діаспори, іноземці та українці, що тимчасово або постійно проживають закордоном і хотіли би долучитись до зусиль СКУ з відслідковування висвітлення ходу українського виборчого процесу в іноземних інтернет-ЗМІ різними мовами світу.

Для участі треба заповнити коротку форму за посиланням.

Повідомляється, що онлайн-тренінг щодо медіа-моніторингу відбудеться вже у цю суботу, 2 березня, о 9.00 за торонтським часом через використання системи GoToMeeting.

Як повідомлялося на сайті СКУ, Голова Міжнародної місії Cвітового Конґресу Українців зі спостереження за виборами 2019 р. в Україні (Місія СКУ) Евген Чолій здійснив робочий візит в Київ 11-15 лютого 2019 р. з метою розгортання роботи Місії СКУ в Україні.

У рамках візиту Голова Місії СКУ зустрівся з главами українських церков, представниками державних органів влади, Центральною виборчою комісією України та Міністерством закордонних справ, керівництвом інших міжнародних та національних спостережних місій в Україні, а також з представниками громадського сектора України, зокрема у сфері медіа-моніторингу та комунікацій.

На зустрічах йшлося про хід підготовки до виборів Президента України 31 березня 2019 р. та про моніторинг даного процесу з боку Місії СКУ. Евген Чолій зазначив, що Місія СКУ включатиме довгострокових дистанційних спостерігачів для медіа-моніторингу та короткотермінових спостерігачів, які вестимуть моніторинг в Україні та в дипломатичних представництвах України у світі. Місія СКУ включатиме працю спостережної місії за виборами Українського Конґресового Комітету Америки.

11 лютого 2019 р. Голова Місії СКУ долучився до координаційної зустрічі міжнародних спостережних місій в Посольстві Канади, де обговорювались питання змін до виборчого законодавства в Україні, розміщення довгострокових і короткотермінових спостерігачів, проведення тренінгів та публікації звітів. На окремих зустрічах з керівництвом таких спостережних місій, як Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Канадська Місія – Вибори в Україні 2019 (КАНАДЕМ) та Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ЕНЕМО) мова йшла про оперативний обмін інформацією між місіями.

На зустрічах з експертами у сфері медіа-моніторингу та комунікацій було розглянуто хід моніторингу довгостроковими дистанційними спостерігачами Місії СКУ та висвітлення виборчого процесу в Україні у закордонних засобах масової інформації.

На зустрічах Голову Місії СКУ Евгена Чолія супроводжувала Радниця Голови Місії СКУ та Директор Представництва СКУ зі зв’язків з міжнародними організаціями в Брюсселі Марина Ярошевич.

Усі охочі можуть долучитись до дистанційного медіа-моніторингу СКУ, направивши свою контактну інформацію на адресу m.iaroshevych@ukrainianworldcongress.org не пізніше 28 лютого 2019 р.

Усі охочі долучитись до спостереження виборчого процесу в Україні чи в закордонному виборчому окрузі мають заповнити відповідні аплікаційні форми, доступнi на веб-сайті СКУ, і направити їх на адресу elections@ukrainianworldcongress.org не пізніше 10 березня 2019 р.

 

ЦВК не дозволила одному з кандидатів замінити програму

Кандидат на пост президента, самовисуванець Ігор Шевченко звернувся до Центральної виборчої комісії з проханням замінити його передвиборну програму, проте комісія відмовила.

За відповідне рішення про відмову в заміні програми проголосували 15 членів ЦВК на засіданні у четвер увечорі, один утримався, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«До ЦВК 27 лютого 2019 року надійшла заява кандидата на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року Шевченка Ігоря Анатолійовича стосовно заміни його передвиборної програми», – розповіла під час розгляду питання член Центрвиборчкому Тетяна Юзькова.

Водночас вона нагадала, що для реєстрації кандидатом на пост президента, особа подає пакет документів, до якого входить передвиборна програма, написана державною мовою, обсягом до 20 тисяч друкованих знаків.

Юзькова також підкреслила, що однією з умов реєстрації кандидатом у президенти є відповідність передвиборної програми Конституції та законам України.

Крім того, вона додала, що ЦВК може вносити зміни до певних відомостей про кандидата, але, за її словами, заміну передвиборної програми у цьому переліку не передбачено.

«Правові підстави для заміни передвиборної програми кандидата на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року Шевченка Ігоря Анатолійовича, а також для задоволення його заяви відсутні», – пояснила Юзькова.

Як повідомлялося, 31 грудня 2018 року розпочалася кампанія з виборів Президента України, призначена на 31 березня 2019 року. 8 лютого ЦВК завершила процес реєстрації кандидатів на пост глави держави. Усього зареєстровано 44 кандидати у президенти.

 

Парламент Північної Македонії призупиняє роботу на час президентських виборів

Парламент Республіки Північна Македонія з початком виборчої кампанії з виборів президента 1 квітня призупинить свою діяльність.

Про це поінформував спікер парламенту Талат Джафері, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Це звичайна для нашої країни процедура – під час виборчої кампанії засідання парламенту не проводяться. Засідання законодавчого органу може бути скликано лише в екстрених випадках”, – зазначив спікер.

За його словами, якщо за підсумками двох турів голосування глава держави не буде обраний, повноваження президента в наступні шість місяців виконуватиме голова парламенту.

Тим часом в країні буде визначена дата нових президентських виборів.

Як повідомлялося, перший тур чергових президентських виборів пройде в Північній Македонії 21 квітня. Чинний президент Георгі Іванов не має права брати участь у виборах, оскільки це другий його мандат на посту глави держави. Його президентські повноваження закінчуються 12 травня.

 

Українці за кордоном мають майже місяць на перевірку списків

Українці, які перебувають за кордоном і хочуть взяти участь у виборах Президента, мають перевірити наявність свого прізвища у списках виборців, а в разі його відсутності – подати заяви про внесення їх туди до 25 березня.

Про це заявив під час спілкування з журналістами директор департаменту консульської служби МЗС Сергій Погорельцев, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якщо людина, яка перебуває за кордоном, прийшла на закордонну виборчу дільницю і не знайшла себе у списку виборців, вона не зможе проголосувати у жодний спосіб. Тому люди, які мають намір брати участь у голосуванні за кордоном, обов’язково мають перевірити себе у списку виборців”, – сказав Погорельцев.

Як пояснив дипломат, якщо людини немає в списку виборців, то вона повинна написати заяву або про внесення до Держреєстру виборців і подати її особисто в закордонну дипломатичну установу, на базі якої діятиме дільнична виборча комісія, або подати документи на постановку на тимчасовий консульський облік. Тоді консульська посадова особа автоматично включить цю людину до Державного реєстру виборців.

“Це дуже важливі моменти: якщо людини немає в списках (виборців – ред.) , то вона може бути внесена лише в такий спосіб”, – підкреслив Погорельцев.

Він акцентував, що кінцевий термін подачі відповідних заяв – 25 березня до кінця робочого дня відповідної дипломатичної установи за київським часом, після цього їх не прийматимуть.

Погорельцев також нагадав, що у день голосування громадянин України, який перебуває за кордоном, має особисто прибути на закордонну виборчу дільницю і проголосувати після пред’явлення паспорта для виїзду за кордон, службового або дипломатичного паспорта.

“Можливість пред’явлення інших документів законодавством не передбачена”, – уточнив він.

Вибори Президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

 

Суд переніс розгляд апеляції на запобіжний захід Мангеру

Апеляційний суд Києва переніс на 1 березня розгляд скарги ГПУ на рішення суду першої інстанції про обрання голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру, підозрюваному в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк.

Причина перенесення засідання — неявка Мангера та його адвокатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні, виходячи з того, що відсутні підозрюваний і захисники, які висловили клопотання про перенесення засідання, колегія суддів, порадившись на місці, приймає рішення про відкладення засідання на 12 годину 1 березня”, – сказав головуючий суддя.

На початку судового засідання суддя повідомив, що до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду апеляції прокуратури у зв’язку з тим, що підозрюваний Мангер на даний час перебуває у Шевченківському райсуді столиці, де розглядається клопотання прокуратури про продовження дії обов’язків, покладених на підозрюваного.

Крім того, перенести засідання просили і адвокати Мангера Олександр Шадрін та Костянтин Глоба, які не змогли прибути на нього.

У свою чергу прокурори не заперечували проти перенесення розгляду їхньої скарги на запобіжний західний Мангеру.

Також у ході засідання суддя зачитав заяву адвоката Мангера Олександра Шадріна, у якій він просив надати охорону батьку загиблої активістки Віктору Гандзюку. Водночас суддя, розглянувши заяву адвоката, заявив, що вона складена некоректно, оскільки в цій заяві було неправильно зазначене прізвище загиблої Катерини Гандзюк та її батька. Суддя назвав це злим умислом.

Крім того, суддя зауважив, що ця заява не підлягає розгляду, оскільки з клопотанням про надання охорони Віктору Гандзюку потрібно звертатися до органу досудового розслідування.

У свою чергу адвокат Дмитро Ільченко назвав неправильно написане прізвище технічною помилкою.

Як повідомлялося, 31 липня 2018 року активістку Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку у Херсоні, внаслідок чого опіками було уражено 30% тіла жінки. Гандзюк перенесла декілька операцій, але 4 листопада 2018 року померла.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. У ніч проти 15 лютого суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у 2 млн 497 тисяч 300 гривень. Заставу вніс адвокат Мангера.

Прокуратура оскаржила це рішення, наполягаючи на запобіжному заході для Мангера у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

 

Геращенко закликає дати охорону батькові Гандзюк

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко закликала правоохоронні силові структури надати охорону батькові вбитої в Херсоні громадської активістки Катерини Гандзюк.

Про це політик заявила з трибуни парламенту у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Батько Катерини Гандзюк, виступаючи на нашій ТСК, сказав, що відчуває загрозу собі особисто. Я б хотіла звернутися до наших силових структур з проханням поспілкуватися з ним і надати йому охорону. Це було б правильно для того, щоб батьки пані Катерини були захищені”, – сказала Геращенко.

Водночас перший віце-спікер закликала провести окреме засідання ТСК, за участю Генерального прокурора Юрія Луценка, щодо нападів на активістів, де звіт комісії був би представлений в більш широкому форматі.

Окрім того, вона запропонувала запросити на засідання ТСК підозрюваного в організації нападу на Гандзюк Владислава Мангера.

“У своєму останньому інтерв’ю він сказав, що після того, як буде обрано нового президента, він буде встановлювати нового вбивцю. Це за межею добра і зла: не президенти встановлюють замовників і організаторів убивств – це роблять правоохоронні органи”, – додала Геращенко.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Верховна Рада затвердила звіт Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів і продовжила роботу ТСК ще на три місяці.

31 липня 2018 року активістку Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під’їзду власного будинку в Херсоні. Жінка перенесла кілька операцій і 4 листопада 2018 року померла.

11 лютого генеральний прокурор Юрій Луценко поінформував, що голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру оголошено підозру в організації вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. У ніч на 15 лютого суд обрав Мангеру запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у сумі 2 млн 497 тисяч 300 гривень. Заставу за нього вніс його адвокат.

 

У Китаї добудовують перший у світі горизонтальний хмарочос

У Китаї завершується будівництво першого у світі горизонтального хмарочоса в рамках проекту Raffles City Chongqing, який вже назвали інженерним чудом.

Про це повідомляє CNN – Укрінформ.

“Після шести років будівництва з використанням сучасних інженерних технологій, ми пишаємося тим, що у Raffles City Chongqing знакова архітектурна форма, яка нагадує потужне вітрило, що рухається вперед”, – сказав заступник генерального директора та директора з інформаційних технологій CapitaLand China Лукас Лог.

Як зазначається, “небесний міст” завдовжки 250 метрів має назву Crystal і вважається одним з найвищих у світі. Після відкриття там буде знаходитися оглядова галерея, небесні сади, пейзажний басейн і різні ресторани.

Саме ця горизонтальна споруда об’єднує всі інші конструкції комплексу Raffles City Chongqing. В ньому також буде розміщуватися торговий центр площею 230 тисяч кв.м, 1400 апартаментів, готель і 160 тисяч кв.м офісних приміщень.

Проект був розроблений всесвітньо відомим архітектором Моше Сафді.

Восьмий і останній хмарочос Raffles City Chongqing вартістю 3,8 млрд доларів був недавно завершений. Відкриття “небесного моста” відбудеться вже в цьому році.

 

Турчинов спростовує фейк про замах на нього: Мрії недоїдених снігурів не здійснилися

Автомобіль, яким користується секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов, не вибухав.

Про це повідомляється на сайті Турчинова – Укрінформ.

“Останнім часом у мережі інтернет почала ширитися інформація з приводу нібито «замаху на життя секретаря РНБО України Олександра Турчинова та підриву його автомобіля». З цього приводу маємо повідомити наступне. Олександр Турчинов працює у звичайному режимі. Автомобіль, яким він користується, не вибухав. Вороги можуть не радіти”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, Турчинов на своїй сторінці Facebook закликав ЗМІ не тиражувати фейки. “Прочитав в інтернеті, що на мене вчинили замах, а машину підірвали. Мрії недоїдених снігурів не здійснилися. Я та мій автотранспорт неушкоджені. Раджу поважним ЗМІ не займатися тиражуванням фейків”, – написав він.

Як уточнили в РНБО кореспонденту Укрінформу, інформація про те, що автомобіль, який вибухнув зранку на Оболоні, нібито перебував у користуванні Турчинова, не відповідає дійсності.

Як повідомлялось, у Києві на проспекті Героїв Сталінграда 18 лютого стався вибух авто. Водій зазнав незначних тілесних ушкоджень.

Пізніше у ЗМІ з’явилась інформація, що машина, яка вибухнула на Оболоні, нібито тривалий час знаходилась в користуванні секретаря РНБО Олександра Турчинова.

 

Росія організує нову газову війну, якщо збудує Nord Stream 2 — Клімкін

Після спорудження Nord Stream 2 Росія вже не дотримуватиметься жодних правил.

Таку думку висловив Польському радіо глава МЗС України Павло Клімкін – Укрінформ.

“Безумовно, Росія зорганізує нову газову війну, якщо Nord Stream 2 буде побудовано. Вона використає будь-які засоби, чи це раптове падіння тиску в трубі… Такі провокації будуть, як тільки Nord Stream 2 буде побудований. І будь-які гарантії з боку Росії… Ну, подивіться, Росія порушила все, що можливо”, – сказав він.

За словами Клімкіна, спорудження Nord Stream 2 становить небезпеку для всього регіону: “Дуже велика загроза для європейської енергетичної безпеки і для Європи. Подивіться, що Росія робить стосовно нелегітимно побудованого Кримського мосту. А тепер уявіть собі: через Балтійське море вона перекачує більше, ніж 1000 млрд куб. м газу. Як вона буде захищати цей транзит, до яких провокацій вона буде вдаватися?” – повідомив він.

Міністр також додав, що у запобіганні цим загрозам Україна розраховує на подальшу співпрацю з Польщею: “Будуємо інтерконектори, говоримо про постачання газу, говоримо про постачання скрапленого газу, говоримо про поєднання енергетичних систем. У нас, до речі, дуже багато класних проектів. Маємо довести їх до кінця. Україна і Польща – вони особливі стратегічні партнери у всьому. Але, зокрема, і в енергетичному секторі. Від нашого партнерства, від нашої дружби дуже багато буде залежати в контексті того, як Європа буде виглядати в наступні роки”.

Як повідомлялося, газопровід Nord Stream-2 будується з Росії до ФРН в обхід України через Балтійське море. Його довжина становить понад 1200 км, пропускна здатність – 55 млрд кубометрів газу на рік.

Україна виступає проти будівництва Nord Stream-2. Крім того, противниками цього проекту є США, Польща і країни Балтії. Вони застерігають, що ЄС потрапить в залежність від російського газу.

25 листопада 2018 року прикордонні кораблі Російської Федерації в районі Керченської протоки обстріляли і захопили три українських військових кораблі, які здійснювали плановий перехід з Одеси в Маріуполь, а також 24 моряків. Зараз моряки перебувають у Москві в СІЗО. Всі вони визнали себе військовополоненими.

 

Після побудови Nord Stream 2 Росія може напасти на кораблі країн Балтії – Порошенко 21.02.2019

У разі побудови газопроводу «Північний потік-2» Росія може напасти на кораблі країн Балтії в Балтійському морі – так само, як раніше напала на українські кораблі в Керченській протоці.

Про це Президент Порошенко сказав у Раді з питань світових справ Філадельфії після вручення йому відзнаки «Міжнародний державний діяч», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Давайте уявимо, що ми допустили побудову «Північного потоку-2», що для нас є абсолютно неможливим, але уявімо, що у 2021 році Путін прийме рішення захистити «Північний потік-2» від балтійських країн і вирішить атакувати литовські, латвійські чи естонські кораблі, керуючись тим самим поясненням, яке ми маємо зараз після нападу на українські кораблі», – заявив Порошенко.

За його словами, головне, що можуть зробити країни, аби такі сценарії не повторювалися, – єднатися в рамках НАТО, у двосторонніх відносинах, припинити будь-які політично мотивовані та провокативні російські проекти, а також зістрибнути з «російського газового гачка».

«Ми, українці, це зробили. Кожного року до мого президентства Україна отримувала звинувачення у тому, що краде російський газ, й у жовтні чи листопаді вони (росіяни – ред.) припиняли постачання газу. У 2015 році Путін сказав те саме мені, але я відповів, що ми купимо газ у Європи. Він зауважив, що це буде дорожче. Я відповів, що це ціна за незалежність, включаючи енергетичну незалежність», – розповів Порошенко.

У своїй промові він також наголосив на тому, що напад Росії на Україну, який призвів до загибелі тисяч українців, став також об’єднувальним чинником як для країни, так і для Європи та світу в цілому.

Як повідомлялося, газопровід «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будується з Росії до ФРН в обхід України через Балтійське море. Його довжина становить понад 1200 км, пропускна здатність – 55 млрд кубометрів газу на рік.ї

Україна виступає проти будівництва Nord Stream-2. Крім того, противниками цього проекту є США, Польща і країни Балтії. Вони застерігають, що ЄС потрапить в залежність від російського газу.

25 листопада 2018 року прикордонні кораблі Російської Федерації в районі Керченської протоки обстріляли і захопили три українських військових кораблі, які здійснювали плановий перехід з Одеси в Маріуполь, а також 24 моряків. Зараз моряки перебувають у Москві в СІЗО. Всі вони визнали себе військовополоненими.

 

Доступ ГПУ до документів “Нового времени”: ЄС каже про порушення свободи слова

У Представництві Євросоюзу в Україні вважають, що рішення Печерського суду Києва надати Генпрокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції видання “Новое время” і до листування журналіста Івана Верстюка суперечить свободі слова.

Про це повідомляється на офіційній сторінці Представництва ЄС в Україні у Facebook – Укрінформ.

“Свобода преси відіграє надважливу роль у сприянні розвитку належного урядування, прозорості та підзвітності – як в Україні, так і будь-де поза її межами. Нещодавнє рішення Печерського районного суду міста Києва надати Генеральній прокуратурі доступ до електронних файлів та іншого листування журналіста видання “Новое время” Івана Верстюка суперечить цьому”, – наголосили у Представництві ЄС.

Так також зазначили, що жодне рішення не має порушувати засадничі свободи медіа та міжнародні журналістські стандарти, такі як захист джерел журналіста.

“Розслідувальна журналістика робить значний внесок у боротьбу проти корупції в Україні, яку проголошено найголовнішим пріоритетом країни. Ми очікуємо, що українська влада гарантує міцний правовий захист журналістів державою”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, 4 лютого Печерський райсуд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції “Нового времени” і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання його журналіст Іван Верстюк.

Речник ГПУ Андрій Лисенко повідомив, що слідчі прокуратури були змушені отримати доступ до матеріалів “Нового времени” через суд, оскільки власник інформації ТОВ “Видавничий дім “Медіа-ДК” відмовився надавати необхідні для розслідування матеріали.

19 лютого Медіарух заявив, що розцінює дії Генпрокуратури та рішення Печерського райсуду щодо надання доступу до матеріалів видання “Новое время” як порушення свободи слова.

Комітет захисту журналістів (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на видання “Новое время”.

20 лютого представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір закликав владу України поважати право журналістів не розкривати свої джерела інформації.

Журналіст “Нового времени” Іван Верстюк вважає, що ГПУ намагається отримати доступ, щоб знати, які він публікації ще готує, повідомляє Інститут масової інформації.

 

Міноборони купуватиме через “натівські агенції” зброю, яку не виробляють в Україні

Міністерство оборони співпрацюватиме з агенціями НАТО в питаннях закупівель озброєння, що не випускається на території України. Такий формат запрацює вже у 2019 році.

Про це заявив директор Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони Володимир Гулєвич, відповідаючи на питання Укрінформу щодо співпраці оборонного відомства з Альянсом в питанні закупівель для армії.

“У нас є дві угоди, є механізм, опрацьований Міністерством оборони, зараз складається план… Це, перш за все, буде (закуповуватись — ред.) обладнання, прилади спеціального призначення для десантних військ, озброєння, які не випускаються на території України та відповідають стандартам НАТО, і які більш доцільно буде закуповувати через дану агенцію”, – розповів Гулєвич.

Він уточнив, що наразі точного переліку військового обладнання та озброєння, необхідного для закупівель через “натівські агенції” немає, однак робота в цьому напрямку триває.

 

Військові розповіли, як перевіряють точність українських ракет і снарядів

Мобільна радарна система траєкторних вимірювань MFTR-2100/40, що була придбана в Данії, дозволяє фахівцям Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, що дислокується в Чернігові, успішно випробовувати снаряди й ракети.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив спецкореспондент інформагентства Міноборони України Олександр Штупун.

“Мобільну радарну систему траєкторних вимірювань MFTR-2100/40 було придбано в Данії. За неповний рік роботи з нею спеціалісти інституту провели низку важливих випробувань 152-мм снарядів, 60-мм мін для нових українських мінометів, крилатої ракети “Нептун” та некерованих реактивних снарядів РС-80 “Оскол” тощо. А нещодавно, на полігоні “Ягорлик” було проведено випробування модернізованих зенітних ракетних комплексів С-125, “Куб”, “Рокач” та “Тор”, – розповів він.

За словами Шпутуна, данська система дозволяє з великою точністю фіксувати траєкторію, дальність, швидкість і температуру ракетних та артилерійських боєприпасів усіх калібрів, літаків та БпЛА. Радар комплексу може автоматично супроводжувати до 256 об’єктів на дальність до 250 км. Комплекс записує всі дані та може відтворити їх у будь-якій конкретній точці польоту. Аналогів цій системі в Україні немає.

У поточному році співробітники інституту очікують на нове обладнання, яке дозволить просунутись у створенні мобільної уніфікованої багатопрофільної полігонно-випробувальної бази для дослідження практично всієї номенклатури озброєння та військової техніки.

 

До проекту плану перспективного розвитку Херсонщини ввійшли 900 проектів

Проект плану на 2019-2021 роки налічує понад 900 проектів, які планують реалізувати за кошти як інвесторів, так і бюджетів різних рівнів.

Про це у четвер, 28 лютого, на прес-конференції розповів голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Протягом трьох місяців ми проводили збір проектів від громадськості, від об’єднаних територіальних громад, від міст, сіл, від районів. І сьогодні це все уже консолідовано в один програмний документ, який налічує понад 900 проектів. Проектів різних – починаючи від інвестиційних, які будуть реалізовані за рахунок коштів інвесторів, і закінчуючи тими, які будуть реалізовані за кошти бюджетів різних рівнів, у тому числі, державного бюджету України. Це будівництво і ремонт закладів освіти, медицини, культури, спорту, оновлення об’єктів житлово-комунальної сфери, дорожня інфраструктура, створення нових промислових потужностей та аграрних підприємств, розвиток відновлювальної енергетики в регіоні», – розповів Гордєєв.

Він також зазначив, що на Херсонщині, як і в цілому по державі, запроваджується громадський бюджет за рахунок якого можна буде реалізувати проекти, запропоновані мешканцями області та громадськими організаціями.

«Це ті проекти, які, можливо, не були почуті в меріях, депутатськими корпусами. І громадськість має право презентувати свої проекти, якщо вони є відповідно оформленими. Сума цього бюджету для області 15,4 млн гривень, він впроваджується вперше в Україні за рахунок Державного фонду регіонального розвитку», – зазначив голова облдержадміністрації.

 

Торік у бюджетній сфері Луганщини аудит виявив порушень майже на півмільярда

За результатами роботи упродовж 2018 року Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області виявлено фінансових порушеь на понад 450 млн грн.

Такі дані були оприлюднені сьогодні під час колегії Луганської облдержадміністрації, повідомляє прес-служба ЛОДА – Укрінформ.

«Упродовж 2018 року було охоплено контролем більше 14 мільярдів гривень фінансових та матеріальних ресурсів, виявлено понад 450 мільйонів гривень фінансових порушень. Ще близько на 443 млн гривень попереджено фінансових порушень шляхом відміни процедур закупівель та розірвання договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг», – наголосив під час доповіді про стан фінансово-бюджетної дисципліни при використанні бюджетних коштів начальник Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області Леонід Березинський.

При цьому, обсяг досягнутого економічного ефекту від впровадження аудиторських рекомендацій перевищив 3,5 млн грн.

Взаємодія з місцевими органами виконавчої влади та самоврядування протягом 2018 року здійснювалася шляхом систематичного інформування та надання відповідних пропозицій щодо покращення фінансово-бюджетної дисципліни – направлено 16 інформацій про факти порушень, виявлених ревізіями і перевірками.

За результатом розгляду направлених інформацій прийнято дев’ять управлінських рішень та враховано 50 пропозицій.

 

Доходи на одного мешканця тергромад Миколаївщини зросли на 39%

Середній показник власних доходів на одного мешканця усіх 28-ми об’єднаних територіальних громад Миколаївщини за підсумками 2018 року збільшився на 1123 грн, або на 39%, та склав трохи більше 4 тисяч грн.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у Миколаївському Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

«За підсумками 2018 року середній показник надходжень власних доходів на одного мешканця по 28-ми ОТГ області збільшився на 1123 грн, або на 39%, та склав 4003 грн. Причому у 9 громад, утворених у 2017 році, цей показник зріс у 2,7 раза і склав 3481 грн», – йдеться у повідомленні.

Серед ОТГ Миколаївщини 22 громади отримують з державного бюджету базову дотацію, 5 перераховують реверсну дотацію. Найвищий рівень дотаційності у Воскресенській громаді, у якої обсяг базової дотації у загальній сумі доходів становить 33,4%.

Найбільша питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах ОТГ (без урахування трансфертів) припадає на бюджет Воскресенської ОТГ – 34,6%, найменша – на Галицинівську – 10,6%.

Середній розмір капітальних видатків на одного мешканця (без урахування власних надходжень бюджетних установ) по всіх ОТГ області склав 1349 грн. Найбільша їх сума у Михайлівській ОТГ – 4524 грн, найменша – у Доманівській ОТГ – 313 грн.

Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

 

Куць розповів про деталі стратегії розвитку Донеччини

У Донецькій області розробили чітку стратегію розвитку регіону.

Про це заявив голова Донецької військово-цивільної обласної адміністрації Олександр Куць, повідомляє прес-служба ОДА – Укрінформ.

«1 березня у нас буде проведена Рада регіонального розвитку, і нам є що показати. Нами розроблена чітка стратегія подальшого розвитку регіону», – сказав Куць.

Він зазначив, що у регіоні продовжують відновлення та будівництво опорних шкіл, критичної інфраструктури та житла, які були пошкоджені внаслідок ведення бойових дій. Важливою частиною роботи є розвиток мережі медичних закладів, значна частина яких залишилась на непідконтрольних територіях.

«Є перелік проектів, які ми маємо завершити до 2021 року, але є й проекти, які потребують більше часу на реалізацію», – сказав Куць.

За його словами, незважаючи на критику, яка спрямовується до обласної влади, буде продовжений проект з придбання житла для дітей-сиріт та для створення дитячих будинків сімейного типу.

Крім того, додав Куць, одним з пріоритетів є розвиток мережі медичних закладів третього рівня – створення обласної багатопрофільної лікарні та сучасного перинатального центру, а також планується всебічний розвиток транспортної інфраструктури області, у тому числі й відновлення повітряного транспортного сполучення Донеччини з іншими регіонами країни.

Куць зауважив, що стратегію розвитку Донеччини, створену спільно з представниками міст, районів та об’єднаних територіальних громад, буде затверджено під час проведення Ради регіонального розвитку 1 березня.

 

Рада ухвалила закон про екологічну стратегію до 2030 року

Верховна Рада ухвалила закон “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року”.

За ухвалення відповідного закону №8328 проголосував 241 народний депутат при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цей закон є документом довгострокового планування в галузі охорони довкілля. Цей закон спрямований на перегляд основних стратегічних завдань державної екологічної політики у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом і забезпеченням поетапного наближення природоохоронного законодавства до відповідних директив ЄС”, – пояснив голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Рибак, презентуючи підготовлений до другого читання законопроект.

За словами Рибака, в ході підготовці до другого читання до законопроекту надійшло 206 пропозицій і поправок від народних депутатів, із них було відхилено 70.

Як повідомлялося, за основу цей законопроект Верховна Рада ухвалила 16 жовтня 2018 року.

 

У Мінфіні створили комісію з корпоратизації «Укренерго»

Міністерство фінансів України створило комісію з реорганізації ДП «НЕК «Укренерго» в приватне акціонерне товариство (ПрАТ).

Про це повідомляє прес-служба Мінфіну – Укрінформ.

“Міністерство фінансів України створило комісію з реорганізації державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»» в приватне акціонерне товариство (ПрАТ). Відповідний наказ було затверджено 22 лютого”, – йдеться в повідомленні.

Комісія працює на чолі з заступником міністра фінансів Василем Шкураковим та складається з 12 представників від Мінфіну, Укренерго, Фонду державного майна України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі.

У ході першого засідання комісія розробила план перетворення держпідприємства, що, зокрема, передбачає: створення інвентаризаційної комісії, проведення інвентаризації активів та зобов’язань Укренерго станом на 31 березня 2019 року, складання акта оцінки майна, затвердження Мінфіном статуту ПрАТ та затвердження складу наглядової ради реорганізованого акціонерного товариства.

Одне з головних завдань Мінфіну – прискорення процесу корпоратизації Укренерго. Це є однією з умов сертифікації компанії як незалежного оператора системи передачі електроенергії.

“Корпоратизація Укренерго дозволить ефективно імплементувати законодавство про ринок електроенергії, а також відокремити контроль за виробництвом електроенергії та її передачею (анбандлінг). Це є однією з умов отримання кредитних коштів в рамках Меморандуму про взаєморозуміння з ЄС”, – зазначається в повідомленні.

Як відомо, Міністерство фінансів України отримало право на управління державним підприємством «НЕК «Укренерго» 4 лютого 2019 року. Відповідний акт приймання-передачі було підписано Комісією з питань передачі цілісного майнового комплексу ДП «НЕК «Укренерго», створеною Мінфіном на виконання розпорядження КМУ від 14 листопада 2018 № 1001. З моменту підписання документу Укренерго перейшло зі сфери Міністерства енергетики та вугільної промисловості до Міністерства фінансів.

Як повідомлялося, 20 грудня 2018 р., після передачі Укренерго до сфери управління Міністерства фінансів, Міненерговугілля скасувало свої накази від 05.12.2017 №728 «Про утворення комісії з реорганізації (перетворення) ДП «НЕК «Укренерго» та від 29.12.2017 «Про затвердження Плану заходів з реорганізації (перетворення) ДП «НЕК «Укренерго». Цей крок заблокував корпоратизацію державного підприємства.

 

У Раді підтримали законопроект, що врегулює міжбюджетні відносини

Верховна Рада України підтримала законопроект №9476 про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, що має на меті врегулювати бюджетні правовідносини між державним і місцевими бюджетами.

За відповідне рішення проголосувало 227 народних депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Це технічний, але дуже важливий законопроект. Коли ми приймали закон про бюджет, було заплановано ряд виборів, через військовий стан в ряді цих громад вони не відбулись, але в державному бюджеті, за який ми проголосували в листопаді минулого року, ми включили фінансування цих ОТГ, а не районів. Тепер нам треба відкоригувати, щоб ті райони в яких вибори не відбулись, ми їм ці кошти повернули. Без відповідних змін ми не зможемо спрямувати кошти, які заплановані на ОТГ в яких не відбулись вибори, на райони”, – сказала Маркарова.

Як відомо, необхідність у змінах виникла у зв’язку зі скасуванням перших виборів у 45 територіальних громадах та у 7 об’єднаних територіальних громадах не відбулися додаткові місцеві вибори депутатів через введення воєнного стану. У Міністерстві фінансів пояснили, що без цих змін не буде можливості профінансувати ті райони, в які входять ці об’єднані територіальні громади, і вони залишаться без засобів на освіту і медицину.

 

Рецепти та лікарняні: Супрун анонсувала нові опції eHealth

Українська делегація взяла участь у четвертому саміті глобального цифрового партнерства в галузі охорони здоров’я (Global Digital Health Partnership) в Індії.

У ході саміту Україна підписала міжнародну декларацію у галузі електронної системи охорони здоров’я, повідомляє МОЗ – Укрінформ.

“Українська делегація, за участю представників МОЗ, взяла участь в Global Digital Health Partnership. Разом з представниками країн з усього світу обговорювали глобальну співпрацю у сфері розробки та імплементації нових підходів з точки зору сучасних технологій”, – йдеться у повідомленні.

За словами в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, було досягнуто домовленостей про подальшу співпрацю України з іншими країнами щодо розвитку цифрового здоров’я.

“На заході було прийнято The Delhi Declaration on Digital Health. Кейси інших країн можуть стати хорошими прикладами для наслідування для нас. У дечому ми можемо стати прикладом для інших. Розповіла колегам про нашу систему eHealth та на якому етапі впровадження ми знаходимося зараз”, – зазначила Супрун.

За її словами, “електронне здоров’я” вже працює в Україні.

“Ми відкриваємо цей ринок для IT-бізнесу та вводимо прозорі і однакові для всіх правила. Пацієнти вже відчувають ці зміни та з задоволенням використовують надані їм нові можливості – запис до лікаря онлайн або моніторинг ходу трансформації охорони здоров’я. Список доступних опцій буде розширено вже цього року: рецепти на ліки, лікарняні листи, історія хвороби – все це плануємо зробити доступним в електронному режимі”, – заявила Супрун.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні до eHealth приєдналися понад 1800 медичних закладів та 24,5 тисячі лікарів. Також до системи долучилися 15 МІСів (медичні інформаційні системи), які допомагають впроваджувати сучасні технологічні рішення до системи.

У МОЗ наголошують, що діджиталізація – це ефективний запобіжник від корупційних ризиків. У системі можна чітко відслідкувати, кому, скільки та за які послуги були виділені кошти Національною службою здоров’я України. Також однією з основних переваг Health є те, що пацієнтам не треба зберігати копії своїх медичних карток та історію хвороби. Усі відомості про лікування пацієнта, його медичні протипоказання або хронічні хвороби можна легко знайти в системі. Лікар, користуючись міжнародними протоколами та електронною системою, не зможе виписати пацієнту рецепт на непотрібні ліки, наприклад, антибіотики – система просто не дозволить цього зробити. Дані, що буде збирати система, дадуть можливість аналізувати епідеміологічні тренди та покриття імунізацією.

 

До eHealth приєдналися вже 1800 медзакладів

До електронної системи eHealth приєдналися 1805 медичних закладів та 24,5 тисячі лікарів.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я України – Укрінформ.

“До електронної системи eHealth приєдналися 1805 медичних закладів та 24,5 тисячі лікарів. Декларацію сімейним лікарем в системі уклали 25,9 мільйона українців. До системи долучилися також 15 МІСів (медичні інформаційні системи), які допомагають впроваджувати сучасні технологічні рішення до системи”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що пріоритет розвитку електронної системи eHealth було визначено на початку трансформації системи охорони здоров’я.

“Цей компонент допоможе повністю завершити декомунізацію системи і закласти в неї ринкові принципи (там, де це можливо). А також зробити медицину максимально незалежною від ручного державного управління та мікроменеджменту згори”, – наголосили у МОЗ.

Підкреслюється, що діджиталізація — це ефективний запобіжник від корупційних ризиків. “У системі можна чітко відслідкувати кому, скільки та за які послуги були виділені кошти Національною службою здоров’я України”, – пояснюють у МОЗ.

Також наголошується, що однією з основних переваг еHealth є те, що пацієнтам не треба зберігати копії своїх медичних карток та історію хвороби.

“Усі відомості про лікування пацієнта, його медичні протипоказання або хронічні хвороби можна легко знайти в системі. Лікар користуючись міжнародними протоколами та електронною системою, не зможе виписати пацієнту рецепт на непотрібні ліки, наприклад, антибіотики — система просто не дозволить цього зробити. Дані, що буде збирати система, дадуть можливість аналізувати епідеміологічні тренди та покриття імунізацією. Це шлях до більш ефективного розподілу ресурсів”, – зазначили у МОЗ.

 

У Києві презентували Біржу праці для ОТГ

У Києві презентували інтернет-платформу для пошуку вакансій та спеціалістів “Біржа праці ОТГ”, створену агенцією Action Global Communications за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Реформа децентралізації – найбільша історія успіху України. Але вона все ще потребує уваги на місцевому рівні. Ця онлайн-платформа для ОТГ допомагатиме їм задовольняти власні кадрові потреби, знаходити потрібних фахівців, скоротити безробіття. Ми також сподіваємося, що це прискорить процес горизонтальної територіальної інтеграції та співпраці між громадами і місцевим самоврядуванням”, – сказала на презентації перший секретар Посольства Великої Британії в Україні Ребекка Лохна.

У свою чергу державний експерт з питань розвитку місцевого самоврядування Мінрегіону Тетяна Арсенюк наголосила, що питання працевлаштування в регіонах є актуальним, і молоді, зокрема, потрібно надавати допомогу в пошуку роботи.

Окрім того, за її словами, непоодинокі випадки, коли люди після повернення з-за кордону й працевлаштування в ОТГ реалізовують там різноманітні ідеї чи бізнес-проекти.

“Така платформа – досить актуальне питання, тому що це буде платформа взаємодії між об’єднаними громадами, підприємцями, звичайними людьми. Людський потенціал на сьогодні у нас дуже цінний. Ми докладаємо усіх зусиль, щоб молодь залишалася у громадах працювати. І саме ця платформа дозволить молодим людям знаходити ті вакантні посади, які будуть їх цікавити. Цільова спрямованість проекту саме для ОТГ дозволить сконцентрувати на одному майданчику різноманітну інформацію, важливу для громад”, – сказала Арсенюк.

Як зазначила на презентації експерт зі стратегічних комунікацій Action Global Communications Тетяна Вороніна, одним з ключових напрямків діяльності “Біржі праці ОТГ” буде робота з молоддю, профорієнтація та допомога в працевлаштуванні, організації практики, професійної адаптації тощо.

“На порталі є база даних для пошуку роботи, база даних для пошуку фахівців, цілий блок, який дає корисні поради і корисні посилання на питання, які важливі і для роботодавців, і для шукачів. Також на порталі є відділ профорієнтації. Ми розглядаємо не тільки випускників. Біржа буде працювати з людьми різних вікових категорій, а також з людьми з обмеженими можливостями. Але все це розраховано на людей, які живуть у громадах, і вони можуть працювати в бізнесі або працювати на підприємствах громади, або займатися власним бізнесом”, – зазначила Вороніна.

Окрім цього, за її словами, Біржа праці ОТГ розвиватиме співпрацю із закладами освіти, зокрема із закладами профтехосвіти, з тим, щоб їхні випускники могли отримати можливість знайти першу роботу, а ОТГ – залучити до себе необхідного фахівця. Як підкреслила експерт, жителі ОТГ, голови ОТГ можуть безкоштовно користуватися ресурсом для пошуку роботи, розміщення резюме чи вакансій.

Проект “Створення біржі праці для об’єднаних територіальних громад” впроваджується агенцією Action Global Communications (https://jobcenter-otg.com.ua/) за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Метою проекту є створення загальнонаціональної функціонуючої біржі праці для забезпечення кадрових потреб ОТГ, скорочення безробіття та досягнення балансу зайнятості в ОТГ.

 

Суд скасував постанову уряду про зниження норм споживання газу

Суд за позовом ПрАТ “Кременчукгаз” скасував постанову Кабінету міністрів про зниження норм споживання газу, яка була ухвалена замість попередньої аналогічної постанови, застосування якої також заборонив суд.

Про це повідомляє НАК “Нафтогаз України” на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Ганебне шоу жадібних облгазів триває. Кременчукгаз звернувся до суду, який і призупинив дію урядової постанови про зниження норми споживання для побутових споживачів без лічильників до 3,29, 5,39, 10,49 кубометра на одну особу”, – йдеться у повідомленні.

У Нафтогазі пояснили, що тепер українці, у яких не встановлений газовий лічильник, знову мають оплачувати 9,8 кубометрів, понад 18 і 23 кубометра на одну особу, залежно від наявності централізованого гарячого водопостачання або газової колонки.

“Що робити з платіжками? Урегулювання питання з нормами споживання – зона відповідальності Міністерства енергетики. Щоб пришвидшити вирішення цього питання, радимо звертатися на урядову гарячу лінію 1545 та до ваших депутатів”, – зазначили у Нафтогазі.

Компанія висловила сподівання, що найближчим часом уряд знайде можливість привести норми споживання у відповідність із реальними потребами споживачів.

“Необхідно провести повноцінний аудит облгазів, і тоді стане зрозуміло, скільки реально споживають люди. На основі такого аудиту можна обчислити реальні норми. Ще більш правильне рішення – встановлення лічильників. Ми готові взятися за цей проект, який з 2010 року не подужали облгази. З нетерпінням чекаємо на затвердження нашого фінплану”, – додали у НАК.

Як повідомляв Укрінформ, у січні Кабінет міністрів України ухвалив постанову про встановлення норми споживання в 3,29 кубометра газу на одну особу на місяць для домогосподарств, які не мають лічильника. Необхідність її ухвалення аргументували тим, що раніше облгази домоглися скасування через суд постанови від 2016 року, яка знижувала норми споживання газу втричі.

За повідомленнями ЗМІ, уряд уже підготував черговий проект постанови про зниження норми споживання газу за відсутності лічильника – з 3,29 кубометра до 3,28 кубометра на одну особу на місяць.

 

В ООН звинуватили ізраїльських силовиків у воєнних злочинах на кордоні Сектора Гази

Слідчі Організації Об’єднаних Націй (ООН) заявили, що ізраїльські сили безпеки вчинили військові злочини, убивши 189 палестинців і поранивши ще понад шість тисяч осіб під час щотижневих протестів на кордоні Сектора Гази протягом минулого року.

Про це йдеться у доповіді ООН, повідомляє агентство Reuters – Укрінформ.

“Ізраїльські сили безпеки вбили і покалічили палестинських демонстрантів, які не становили безпосередню загрозу смерті або нанесення серйозних травм іншим особам, в той час, коли вони отримали вогнепальні поранення, або в той час, коли безпосередньо брали участь у бойових діях”, – зазначається у доповіді незалежної групи експертів ООН.

Слідчі ООН заявили, що мають конфіденційні дані щодо тих осіб, яких вони вважають відповідальними за вбивства, включно зі снайперами і командирами ізраїльських сил.

Ця інформація була передана Комісару з прав людини ООН Мішель Бачелет для передачі в Міжнародний кримінальний суд, йдеться в доповіді.

Ізраїль, у свою чергу, оголосив, що не погоджується з цією доповіддю, назвавши її “театром абсурду”.

Як відомо, напруження між Ізраїлем та Сектором Гази посилилося навесні минулого року. Конфлікт загострився 14 травня, у день відкриття посольства США в Єрусалимі, коли у сутичках на кордоні Сектора Гази та Ізраїлю загинули понад 60 палестинців, по яких відкрили вогонь військові ізраїльської армії.

З того часу на кордоні проходять антиізраїльські протести, які часом призводять до зіткнень з ізраїльськими силами безпеки. Палестинці вимагають повернути їм території, втрачені внаслідок створення держави Ізраїль. Загалом у сутичках, які тривають в Газі з 30 березня, загинули вже понад 250 людей і тисячі були поранені.

 

Рада ухвалила закон про трансплантацію

Верховна Рада ухвалила закон 9461-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині”.

За ухвалення відповідного рішення проголосував 231 народний депутат при мінімально необхідних 226-ти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Законопроектом визначається, що до початку роботи Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, але не пізніше 1 січня 2020 року, положення цього Закону щодо використання вказаної системи для організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації не застосовуються. Натомість організація трансплантації здійснюється на основі інформації, що міститься на паперових носіях.

Також до початку роботи ЄДІСТ та протягом наступних трьох місяців з дня початку її роботи рішення про можливість або не можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора–трупа приймається консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, в порядку черговості згідно з таким листом (списком) очікування.

Саме НСЗУ виконуватиме функцію замовника медичних послуг з трансплантації, як високоспеціалізованої медичної послуги, з 1 січня 2020 року згідно з Законом України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговуванням населення”;

Також розширено перелік осіб, які є близькими родичами, доповнивши такий перелік двоюрідними братами і сестрами, дядьком, тіткою, племінниками, що дозволить розширити коло осіб для родинного донорства.

Законом передбачено, що сімейний лікар може отримувати згоди на посмертне донорство та матиме право вносити таку інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, визначено можливість донорства кісткового мозку від повнорідних братів або сестер віком до 18 років.

Окрім того, документом конкретизується, що дозволяється лише міжнародний обмін анатомічними матеріалами, а щодо гемопоетичних стовбурових клітин – дозволяється їх купівля-продаж.

Водночас внесено зміни до статті 290 Цивільного кодексу України, завдяки чому надається право на донорство гемопоетичних стовбурових клітини у випадках, передбачених законом, особам віком до 18 років.

Передбачається, що прийняття цього закону дозволить мінімізувати негативні наслідки, зумовлені прогалинами у законодавстві, що виникли через несвоєчасну розробку та затвердження органами виконавчої влади підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону № 2427 та, таким чином, розблокувати можливість застосування в Україні такого виду медичної допомоги, як трансплантація.

Цей закон набуває чинності на наступний день після його опублікування в газеті “Голос України”.

 

В Україні 75% пацієнтів, які потребують трансплантації, не отримують її – МОЗ

В Україні близько двох тисяч тяжкохворих українців потребують трансплантаційної операції, та лише 25 % таких пацієнтів отримують висококваліфіковану медичну допомогу.

Про це під час конференції “Актуальні проблеми трансплантації та донорства органів” заявив заступник міністра охорони здоров’я України Роман Ілик, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Трансплантація в Україні — це один з пріоритетів та один з викликів, що стоїть перед МОЗ. В Україні минулого року у черзі за життям було 2 тисячі тяжкохворих пацієнтів, які очікували на трансплантацію в Україні та за кордоном. З них лише 532 пацієнти отримали таку допомогу. З них 278 трансплантацій виконано за кордоном, і тільки 254 в Україні. Тобто лише 25% пацієнтів, з тих хто потребує, виконують трансплантацію”, – наголосив Ілик.

За його словами, реальна потреба українських пацієнтів у трансплантаціях щонайменше удвічі вища.

“Є значна кількість хворих, які сприймають свій діагноз, як вирок. Вони не вірять у шанс отримати допомогу”, – наголосив Ілик.

 

Мінмолодьспорту провело першу зустріч із представниками молодіжних інституцій

Міністерство молоді та спорту провело першу зустріч робочої групи з представниками міжнародних молодіжних інституцій в Укрінформі.

Захід відкрив очільник міністерства Ігор Жданов зі вступною промовою, повідомляє кореспондент видання – Укрінформ.

“Ми розглядаємо належну інформаційну політику в молодіжній сфері і як один із пріоритетних напрямків – це напрямок європейської інтеграції країни та імплементації положень Європейської молодіжної інформаційної хартії”, – зазначив він.

Міністр наголосив, що у 2018 році Україна розпочала активну співпрацю з міжнародними інституціями щодо питань розвитку молодіжної інформаційної роботи та послуг, зокрема з міжнародною асоціацією EURODESK та Європейською агенцією з питань інформування та консультування молоді ERYICA.

Жданов відмітив, що в результаті такої співпраці Міністерство молоді та спорту сформувало відповідну робочу групу за участі представників молодіжних інституцій.

В рамках першої зустрічі робочої групи представники громадських об’єднань, молодіжних центрів та міжнародних молодіжних інституцій у форматі “круглого столу” презентували свої проекти та домовились з представниками Мінмолодьспорту та Мінінформполітики про подальшу реалізацію спільних ініціатив.

 

Українці не зможуть голосувати на Євробаченні-2019

Україна не братиме участь у голосуванні за учасників з інших країн на міжнародному пісенному конкурсі Євробачення-2019, оскільки відмовилася від участі у конкурсі.

Про це заявила голова делегації Євробачення-2019 від України Оксана Скибінська на прес-конференції у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна не представлятиме свого учасника, відповідно голосувати вона не буде. Це буде так, як у 2015 році”, – сказала Скибінська.

Водночас вона зазначила, що Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) обов’язково буде транслювати Євробачення-2019.

Під час прес-конференції голова НСТУ Зураб Аласанія додав, що Суспільний мовник повністю бере на себе відповідальність за ситуацію з Євробаченням.

“Ми дуже поважаємо роботу наших партнерів з СТБ, які чотири роки сумлінно виконували свою роботу і дотримувалися наших домовленостей. Вони робили музичний конкурс. Ми не маємо права навантажувати їх зараз, тому просто взяли всю відповідальність на себе”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, у фіналі нацвідбору на Євробачення-2019 перемогла співачка Maruv (Ганна Корсун), яка отримала найбільшу кількість балів серед шести конкурсантів. Це викликало скандал, оскільки виконавиця планує гастролі в РФ. Переможниця національного відбору мала підписати договір із Національною суспільною телерадіокомпанією України. Однак НСТУ та команда співачки не дійшли згоди щодо умов контракту, і вона відмовилася їхати на конкурс.

Згодом гурти Freedom-jazz (друге місце у фіналі нацвідбору) та KAZKA (третє місце) також відмовилися від участі в цьому міжнародному пісенному конкурсі.

Музиканти з гурту Brunettes Shoot Blondes, який у фіналі нацвідбору на Євробачення-2019 посів четверте місце, також заявили, що не погодяться представляти Україну на конкурсі, якщо їм надійде така пропозиція.

Водночас член правління НСТУ Олександра Кольцова заявила, що Україна може не делегувати жодного учасника на пісенний конкурс Євробачення-2019.

 

У Греції та Італії арештували понад 300 українських моряків — МЗС

Під арештом або під слідством в Італії наразі перебувають понад 150 українських моряків, ще 186 затримано у Греції, а двоє потрапили в піратський полон.

Про це заявив під час спілкування з журналістами директор Департаменту консульської служби МЗС Сергій Погорельцев, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На жаль, останнім часом почастішали випадки, коли наші моряки потрапляють у піратський полон, коли наших моряків використовують для перевезення нелегалів, контрабанди тощо. Кількість наших моряків, які є заарештованими, затриманими або вже отримали вироки, є дуже високою – це більш як 150 осіб в Італії, 186 осіб у Греції. В інших країнах не так багато, але теж є”, – сказав Погорельцев.

Він поінформував, що торік було звільнено 64 українських моряків, у тому числі всіх, які були захоплені в полон сомалійськими піратами.

Був момент, коли в полоні сомалійських або інших піратів не було жодного громадянина України. Зараз ситуація, на жаль, змінилася – вже знову два наших моряки потрапили в піратський полон», – констатував Погорельцев.

 

Рада планує запровадити в Україні інститут авторизованого економічного оператора

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект 7473.

За ухвалення відподного рішення проголосували 234 народних депутати при мінімально необхідних 226-ти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Законопроектом пропонується запровадити дієвий механізм інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) аналогічний тому, що функціонує в ЄС, з перспективою подальшого взаємного визнання, що передбачено статтею 80 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та є одним із основних базисів митного співробітництва між Україною та ЄС.

Майбутнє визнання статусу АЕО митними органами країн ЄС забезпечить участь АЕО у формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів та підвищить їх конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках.

Передбачається, що реалізація акта позитивно вплине на ринок праці, оскільки законопроект спрямований на розширення свободи підприємницької діяльності, підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на зовнішніх і внутрішньому ринку, що стане підґрунтям для створення нових робочих місць.

Прогнозується, що ухвалення законопроекту забезпечить надання суттєвих спрощень митних формальностей для підприємств з високим ступенем довіри, закладення передумов для майбутнього визнання статусу авторизованих економічних операторів, що надається митними органами України, органами країн ЄС, та участь українських АЕО у формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів відповідно до вимог Рамкових стандартів ВМО, підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на зовнішньому та внутрішньому ринку.

 

Мінфін закликав Раду наблизити митне законодавство до стандартів ЄС

У Міністерстві фінансів закликають народних депутатів підтримати законопроект №7473, який запровадить в Україні інститут авторизованого економічного оператора.

Про це повідомляє прес-служба Мінфіну на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні народні депутати розглянуть законопроект №7473, який запровадить в Україні інститут авторизованого економічного оператора (АЕО). Це одна із життєво важливих реформ митниці, яка дозволить наблизити митне законодавство нашої країни до стандартів ЄС”, – йдеться в повідомленні.

У Мінфіні наголошують, що запровадження інституту АЕО належить до Топ-10 пріоритетів бізнесу на 2019 рік.

Ухвалення та реалізація законопроекту допоможе спростити та прискорити митні процедури, створить умови для зростання обсягів торгівлі, підвищить конкурентноспроможність українських експортерів та створить нові робочі місця.

 

Уряд має реінвестувати надбання економіки в якість життя людини – Гройсман

Завдання уряду – не тільки забезпечити економічне зростання, а й реінвестувати надбання економіки в якість життя людини.

Про це, підбиваючи підсумки роботи соціальної сфери за 2018 рік, сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наше завдання – не тільки забезпечити економічне зростання, а й реінвестувати надбання економіки в якість життя людини”, – сказав Гройсман – Укрінформ.

Він наголосив, що наразі стоїть завдання забезпечити першу автоматичну індексацію пенсій – відповідно до закону, який схвалено у жовтні 2017 року. Адже все потрібно зробити вчасно і якісно та пояснити людям механізм нарахувань.

Ще одне завдання – монетизація субсидій, аби захистити і дати конкретну допомогу людині та родині, яка не має можливості заплатити повну ціну за комунальні послуги.

Як відомо, у держбюджеті на 2019 рік на субсидії закладено 55 млрд грн, з яких 12 млрд грн українці повинні отримати “живими коштами”.

 

Німецький суд відправив за грати племінника пропагандиста Кисельова

Вищий земельний суд Мюнхена виніс племіннику російського пропагандиста Дмитра Кисельова Сергію Кисельову вирок, засудивши його до двох років і трьох місяців позбавлення волі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Німеччині.

Такий термін став результатом згоди сторін обвинувачення та захисту. Вирок було оприлюднено на день раніше запланованого.

Кисельов, якому закидали “підготовку серйозного насильницького злочину, що несе загрозу державі”, не частково визнав підготовку до бойових дій, проте визнав, що походив курс підготовки в так званому Імперському легіоні в Санкт-Петербурзі в серпні 2014 року.

Апеляцію подавати він наміру не має.

Як повідомлялося, Сергій Кисельов – племінник телеведучого Дмитра Кисельова. Німецька влада почала розслідування стосовно нього у 2015 році. У травні 2018 року поліція отримала європейський ордер на його арешт. Його затримали в Болгарії і депортували до Німеччини. Відтоді він перебував під вартою.

 

Ізраїль торік відмовив у в’їзді понад 3,5 тисячам українців – ДПСУ

Державна прикордонна служба України минулого року відмовила в перетині кордону 84 громадянам Ізраїлю, тоді як Ізраїль не пропустив на свою територію понад 3,5 тисячі українців.

Про це повідомив на брифінгу в Укрінформі прес-секретар ДПСУ Олег Слободян.

Зокрема, він підкреслив, що відсоток відмов з боку українських прикордонників щодо громадян Ізраїлю не високий, як порівняти з ізраїльською стороною.

“Минулого року ДПСУ відмовила в перетині кордону 84 громадянам Ізраїлю, в той же час як Ізраїль – понад 3,5 тисячам українців”, – сказав Слободян.

Крім того, з початку цього року, за даними прес-секретаря ДПСУ, Ізраїль не пропустив вже майже 600 громадян України, а українська сторона – 120 ізраїльтян. Тому цю проблему треба розглядати у паритетному форматі, заявив він.

Слободян також спростував заяву народного депутата Георгія Логвинського про те, що нібито після його втручання групу ізраїльтян 15 лютого пропустили в Україну.

“У народного депутата немає таких повноважень, це видання бажаного за дійсне. Рішення про перетин державного кордону приймає безпосередньо інспектор ДПСУ, який несе за це кримінальну відповідальність. Ні народний депутат, ні навіть голова служби (ДПСУ – ред.) вплинути на перетин держкордону не може”, – сказав Слободян.

Він зауважив, що ситуацію з громадянами Ізраїлю, яка виникла, треба розглядати в контексті безпеки.

“Ми дійсно іноді відмовляємо, але це обґрунтовано низкою нових загроз, які з’являються впродовж останнього часу”, – сказав речник ДПСУ.

Як повідомлялося, депутат від “Народного фронту” Георгій Логвинський заявляв, що 15 лютого завдяки його втручанню в Україну пропустили групу громадян Ізраїлю, яким українські прикордонники відмовили у в’їзді через відсутність достатньої суми грошей або підтвердженої мети візиту.

За словами Логвинського, після його втручання і “під його гарантії” цих ізраїльтян пропустили в Україну.

 

Україна не братиме участі в Євробаченні-2020, якщо переможе Росія – НСТУ

Україна не братиме участі в міжнародному пісенному конкурсі “Євробачення” у наступному році в разі перемоги Росії на Євробаченні-2019.

Про це заявив голова Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) Зураб Аласанія на прес-конференції у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми не будемо брати участь у Євробаченні-2020 (якщо конкурс проходитиме в Росії – ред). Таке питання навіть не обговорюється”, – сказав Аласанія.

Він також зазначив, що НСТУ не транслювала Чемпіонат світу з футболу-2018, який проходив у Росії, і аналогічно не братиме участі і в Євробаченні в Росії.

Як повідомляв Укрінформ, у фіналі нацвідбору Євробачення-2019 перемогла співачка Maruv (Ганна Корсун), яка отримала найбільшу кількість балів серед шести конкурсантів.

Переможниця національного відбору мала підписати договір із Національною суспільною телерадіокомпанією Україною. Одна з умов угоди – відмова від гастролей у РФ, які співачка запланувала на квітень. Однак Національна суспільна телерадіокомпанія України та команда Maruv не дійшли згоди щодо умов контракту, і співачка відмовилася їхати на конкурс.

Гурти Freedom-jazz та KAZKA, які посіли, відповідно, друге і третє місця в нацвідборі, також відмовилися від участі в міжнародному пісенному конкурсі.

 

Миколаївський «Океан» розшукує колишніх працівників, щоб виплатити їм зарплату

Новий власник Миколаївського заводу «Океан» розшукує колишніх працівників, щоб виплатити їм заборговану за багато років зарплату.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила ліквідатор заводу Ірина Сербін – Укрінформ.

«Закон не зобов’язував організувати виплати зарплати працівникам ПАТ «МСЗ «Океан» у визначені терміни. Але у співпраці з Ощадбанком нам вдалося організувати перші виплати вже 19 грудня 2018 року. Зараз вже погашено кредиторську заборгованість 827 особам на загальну суму 76 мільйонів 374 тисячі грн. Водночас, з 1081 колишнього співробітника ПАТ «МСЗ «Океан» не ідентифіковано 167 осіб. Це люди, яких не вдалося знайти. Можливо, когось немає в живих, можливо, хтось поїхав з країни і не знає про процедуру ліквідації і виплату боргів узагалі», – написала Сербін.

За її словами, вона звернулася до тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати міської ради з проханням допомогти ідентифікувати усіх “океанівців”.

Адже близько 30 млн грн (які залишаться після повного погашення вимог кредиторів фізичних осіб) має бути перераховано на рахунки кредиторів ІІ черги – фондів непрацездатності. Кошти знаходяться на ліквідаційному рахунку і чекають. Єдина перешкода для цієї виплати – те, що, за законом її не можна здійснити, не завершивши погашення кредиторських вимог І черги. Тобто, не виплативши кошти 167 людям. Від цього залежить як швидко Фонди непрацездатності отримають свої кошти.

Як уже повідомляв Укрінформ, 3 грудня 2018 року завод «Океан» продали з аукціону за 122,195 млн грн.

Це була третя спроба продати завод. Перші дві не відбулися через відсутність бажаючих його купити.

Продаж цілісного майнового комплексу ПАТ МСЗ «Океан» відбувся відповідно до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За словами його нового власника, керівника миколаївського ТОВ «Торговий дім «Аннона» Ігоря Волошина, завод «Океан» відновить будівництво та ремонт суден, а його працівники отримають заборговану за кілька років зарплату у розмірі 96 млн грн.

Миколаївський суднобудівний завод «Океан» спеціалізується на будівництві та ремонті контейнеровозів, танкерів та інших суден водотонажністю до 350 тис. тонн. Він був власністю норвезько-російської компанії Вадан Ярдс Груп АС.

 

Депутати схвалили запропонований Мей план голосувань щодо Brexit

Парламент Великої Британії 27 лютого підтримав нову стратегію прем’єр-міністра країни Терези Мей щодо Brexit: будуть голосувати 12 березня.

Про це повідомляє Reuters – Укрінформ.

“Законодавці підтримали обіцяний нею (прем’єр-міністром – ред.) розклад”, – йдеться у повідомленні.

Мається на увазі пропозиція Терези Мей провести остаточне голосування щодо угоди про умови Brexit 12 березня.

Після кількох місяців розмов про те, що Британія має вийти з ЄС вчасно, тобто 29 березня, у вівторок прем’єр-міністр вперше допустила можливість “дуже обмеженого” відстрочення виходу з блоку. Цього було досить, щоб запобігти обуренню депутатів під час голосування та міністрів у кабінеті прем’єра, які заявляли, що готові приєднатися до опозиції, яка виступає за запобігання виходу без угоди.

Депутати схвалили план із трьох пунктів, що дасть Мей більше часу для переговорів з Брюсселем.

Тепер, якщо депутати знову не підтримають запропоновану урядом угоду про Brexit, 13 березня Палата громад зможе проводити голосування з приводу підтримки парламентом варіанти Brexit без угоди або ж про його перенесення.

 

Росія та Китай заблокували резолюцію в РБ ООН щодо Венесуели

Росія та Китай у вівторок, 28 лютого, наклали в Раді Безпеки ООН (РБ ООН) вето на підготовлений США проект резолюції, що закликала до вільних та справедливих президентських виборів у Венесуелі, а також до безперешкодного постачання гуманітарної допомоги до цієї країни. Про це повідомляє УНН із посиланням на DW.

Проект резолюції підтримали в РБ ООН дев’ять країн, зокрема Велика Британія, Франція та ФРН. Проти, крім РФ та КНР, проголосувала також ПАР. Три країни — Екваторіальна Гвінея, Індонезія та Кот-д’Івуар — утримались.

Нагадаємо, що Росія також внесла на розгляд РБ ООН проект резолюції, який передбачає “мирні засоби” для досягнення стабільності у Венесуелі. Але більшість країн відхилили цей документ.

 

Екс-адвокат Трампа розповів про фінансові махінації президента США та українського олігарха

Дональд Трамп особисто вказав своєму юристу, щоб український магнат Віктор Пінчук перевів 150 тисяч доларів до благодійної організації Дональда Трампа, замість того, щоб оформити виплату належним чином – як плату за виступ. Про це екс-юрист Трампа Майкл Коен заявив під час слухань Комітету з нагляду Палати представників Конгресу США 27 лютого, передає УНН із посиланням на Голос Америки.

Коен повідомив про виплату відповідаючи на питання про можливе ухиляння від оподаткування з боку теперішнього президента США.

“Я отримав вказівку від Трампа, щоб контракт було укладено на ім’я Фундації Дональда Трампа, а не власне Дональда Трампа за надані послуги”, — заявив Коен.

плату було проведено за 15-хвилинний виступ Дональда Трампа на економічній конференції 2015 року. Виступ відбувся через Інтернет-зв’язок.

Під час слухань Коен виступив з різкою критикою президента США Дональда Трампа.

Дональд Трамп загалом назвав свідчення Коена “ганебними”, а слухання в Конгресі “несправжніми слуханнями”. Виступаючи перед пресою в Ханої, Трамп також розкритикував Конгрес за проведення слухань під час важливого саміту з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. “Проведення цього під час такого надзвичайно важливого саміту було дещо неймовірним”, — заявив Трамп.

Як повідомляв УНН, Коен підтвердив, що компанія Трампа хотіла подарувати Путіну квартиру у хмарочосі в Москві.