Окупанти сім разів обстріляли українські позиції, один боєць загинув

Станом на 19.00 понеділка, 2 вересня, російсько-окупаційні війська 7 разів обстріляли позиції Об’єднаних сил на Донбасі, один український військовий загинув.

Про це у Facebook повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

“Впродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації та її найманці 7 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював позиції підрозділів Об’єднаних сил із забороненої Мінськими угодами зброї – артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також з озброєння БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї”, – зазначається у повідомленні.

Так, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник здійснив 6 обстрілів позицій Об’єднаних сил: три рази неподалік Водяного з напрямку Ужівки – із забороненої Мінськими угодами зброї – мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї; поблизу Гранітного з напрямку Тельманового – із забороненої Мінськими угодами зброї – артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів калібру 120 мм, а також великокаліберних кулеметів; неподалік Лебединського з напрямку Ужівки – з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї; поблизу Новомихайлівки з напрямку Луганського – зі станкового протитанкового гранатомета та великокаліберних кулеметів.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” противник здійснив 1 обстріл позицій Об’єднаних сил, а саме поблизу Новотошківського – з озброєння БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів.

Внаслідок ворожого обстрілу один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил загинув.

 

Під Гранітним окупанти понад годину били із забороненої артилерії та мінометів

Російсько-окупаційні війська чотири рази обстріляли позиції Об’єднаних сил на приморській ділянці. Внаслідок обстрілів один український військовий загинув.

Про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Дмитро Гуцуляк – Укрінформ.

“Противник застосував по наших позиціях міномети різних калібрів та ствольну артилерію. Ворожа активність далі спостерігається переважно на приморській ділянці нашої оборони. Загалом від початку доби окупанти здійснили вже чотири прицільні обстріли наших позицій…вбито одного українського героя”, – повідомив Гуцуляк.

За його інформацією, з 4:10 бойові дії ворог розпочав обстрілом з озброєння БМП, гранатометів різних систем та стрілецької зброї по захисниках Новотошківського. Прицільний вогонь окупанти вели з напрямку від селища Голубівське.

Двічі сьогодні під ворожим вогнем перебували українські захисники Водяного. Від окупованої Ужівки спочатку з 4.20 ворог вів обстріл зі стрілецької зброї, пізніше, з 6.10, понад годину окупанти вели мінометний обстріл. Протягом цього часу ворог випустив 6 мін 82-го калібру та 18 мін калібру 120 мм.

Після 10-ї ранку понад годину російсько-окупаційні війська вели обстріл від села Григорівка по позиціях Об’єднаних сил у районі населеного пункту Гранітне. Тут ворог здійснив три постріли з артилерії калібру 122 мм та випустив сім мін калібру 120 мм, вів вогонь з великокаліберних кулеметів.

Як наголосив речник, ворожі обстріли щоразу становили загрозу життю українських військових, тому підрозділи Об’єднаних сил вели адекватний вогонь у відповідь з легкого піхотного озброєння, що не заборонене Мінськими угодами.

Гуцуляк висловив щирі співчуття рідним та близьким, а також бойовим побратимам загиблого воїна.

 

Дмитрий Шушарин, писатель, Москва (ФБ):

и еще вот что смешно. годами лучшие умы России и Украины говорили, что русские деньги и русская собственность на западе защищают запад от русской угрозы. и они слышать не хотели, что все обстоит не так с точностью до наоборот.

это не русские олигархи, не Путин и его друзья – заложники западных банков, рынка недвижимости, прочих рынков. это западные финансовые институты и западные рынки – заложники кремля и близких к кремлю олигархов и корпораций. Роснефти и прочим компаниям, попавшим под санкции, разрешено не возвращать валютную выручку в Россию.

Казалось бы, странный ответ на санкции, а на самом деле очень разумный: именно эти компании наполнят западные фининституты и рынки своими деньгами, поставят запад в еще большую зависимость от России. и это только один пример. в своей книге “Поверх заборов” я пишу, что

любые вложения в западную экономику, в недвижимость или профессиональный спорт, неважно – признак лояльности русского олигарха. а попытки вложения в развитие России рассматриваются как подрывные.

вся нынешняя система власти нацелена на вывод денег из страны. тех самых денег, что получены в основном за счет продажи ее природных богатств.

так тормозится любое внутреннее развитие, представляющее опасность для власти. так покупается лояльность цивилизованного мира, так этот мир коррумпируется и все больше удаляется от своих ценностей и принципов.

совершенно бессмысленно сетовать на сокращение иностранных инвестиций в русскую экономику – это результат осмысленной и целенаправленной политики кремля, превратившей Россию в инвестора для запада. в самых разных формах. последний пример – долларизация той же Роснефти (она в авангарде) под разговоры о дедолларизации русской экономики.
и об этом совершенно очевидном механизме не принято говорить. не властью запрещено – ей плевать на эти разговоры. это результат самоцензуры и самоконвоирования – если экспертное сообщество начнет называть вещи своими именами, все его словесные построения обратятся в труху, в разговоры ни о чем.

 

У РФ назвали умову для обміну полоненими – РБК-Україна

Москалькова заявила, що для обміну необхідно оформити документи, але які саме, не уточнила

Переговори з обміну полоненими між владою України і Росії тривають. Про це заявила російський омбудсмен Тетяна Москалькова, повідомляють росЗМІ.

Москалькова заявила, що для обміну необхідно оформити документи, але які саме, не уточнила.

“Між РФ та Україною тривають переговори про обмін ув’язненими, але ще потрібно оформити документи”, – сказала Москалькова.

Нагадаємо, помічник президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак сьогодні заявив, що обмін полоненими між Україною і Росією відбудеться найближчим часом. Єрмак повідомив, що тема обміну полонених “дуже делікатна” і попросив не поширювати фейкові новини.

РБК-Україна писало, що 30 серпня з’явилася інформація, що обмін полоненими вже відбувся. Родичі політв’язнів і журналісти з ранку чекали Олега Сенцова, Володимира Балуха, Миколи Карпюка, Павла Гриба і 24 військовополонених моряків в аеропорту “Київ”. Однак, в Офісі президента Зеленського цю інформацію спростували.

Додамо, що адвокат затриманих в Україні росіян Валентин Рибін заявив, що вони продовжують залишатися в СІЗО. Він також не виключив, що обмін полоненими через це можуть взагалі перенести на 3 вересня.

 

У Росії заявили про нову схему обміну полоненими – РБК-Україна

Українців відправлять на батьківщину з копіями них кримінальних справ, а не оригіналами

Стала відома нова схема, яка може бути використана при обмін полоненими між Україною і Росією. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на росЗМІ.

Згідно з новим планом, якщо засуджені відповідно до цієї схеми повернуться на батьківщину після президентських указів про їх помилування, то полонених відправлять в Україну і в Росію з нотаріально завіреними їх копіями кримінальних справ, а за злочини засудять заочно.

“Це пов’язано з тим, що влада України від самого початку визнавали кримінальне переслідування моряків незаконним, вимагаючи їх звільнення без всяких приводів і умов. Таким чином, отримавши копію, а не справжню справу, правоохоронним органам України не доведеться, як це передбачалося первинною схемою, припинити кримінальне переслідування своїх же громадян”, – йдеться в повідомленні.

Також зазначається, що обмін гальмується через те, що сторони не змогли домовитися про юридичні підстави звільнення та передачі один одному ув’язнених.

Раніше російський омбудсмен Тетяна Москалькова заявила, що переговори щодо обміну полоненими між владою України і Росії тривають. За її словами, для обміну необхідно оформити документи, але які саме, не уточнила.

РБК-Україна писало, що адвокат затриманих в Україні росіян Валентин Рибін заявляв, що вони продовжують залишатися в СІЗО, а обмін полоненими можуть перенести на 3 вересня.

 

Лавров собрался “решать языковую проблему” в Украине через ООН – Ліга-нет

Страна-оккупант выдвинула свою кандидатуру на избрание в Совет по правам человека ООН

Глава МИД России Сергей Лавров сообщил, что его дипломаты “будут бороться против дискриминации русского языка” в Украине, используя механизмы ООН. Об этом он заявил, выступая в МГИМО по случаю начала учебного года, передает пропагандистское агентство ТАСС.

Ранее стало известно, что Россия будет председательствовать в Совбезе ООН месяц – до октября.

Лавров сообщил, что РФ выдвинула свою кандидатуру на избрание в Совет по правам человека ООН на период 2021-2023 годов. С помощью этого органа он собирается “решить языковую проблему” в Украине, которую считает срочной.

Лавров также добавил, что РФ будет поднимать вопрос языка в Украине и на других международных площадках: в Совете Европы и ОБСЕ.

В мае Россия инициировала рассмотрение закона Украины о государственном языке на заседании Совбеза ООН. Так рассматривать вопрос отказались.

В июле РФ вновь инициировала рассмотрение языкового закона, но члены СБ ООН потребовали от РФ освободить пленных моряков и прекратить финансировать боевиков в Донбассе.

 

Пристайко хоче показати Маасу результати підтримки України Німеччиною

Новий глава МЗС України Вадим Пристайко запросив свого німецького колегу до України, щоби показати, заради чого ФРН підтримувала нас останні 5 років.

Про це він розповів, коментуючи неформальну зустріч у понеділок у Берліні з Гайко Маасом, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Мааса офіційно запросив. Домовлялися, що буде не тільки Київ, але й Схід. Пропозиція – подивитися як виконуються домовленості, наприклад будівництва мосту в станиці Луганська. Щоби наш друг і партнер Німеччина побачив, заради чого вони всі 5 років так багато вкладали, накладаючи санкції, про які постійно міністру та канцлеру нагадують німецькі підприємства», – сказав Пристайко.

Минулого разу він зустрічався з Маасом у Києві, коли той був з візитом разом з французьким колегою Жаном-Івом ле Дріаном відразу після президентських виборів в Україні.

«У нас є певна проблема: ми переобтяжені з Німеччиною та Францією питаннями «Нормандського формату» та інколи забуваємо про багато речей, які маємо вирішити з цими країнами», – зазначив Пристайко.

Під час нинішньої неформальної зустрічі сторони намагалися скористатися можливістю для того, щоби обговорити широке коло двосторонніх питаннь, «на які не завжди є час».

Сам Вадим Пристайко ще має приїхати в Берлін з офіційним візитом. 2 вересня він перебував у німецькій столиці з метою участі в зустрічі в «Нормандському форматі» в якості політичного радника.

 

Україна не йтиме на неприйнятні компроміси для завершення війни — МЗС

Президент Зеленський пообіцяв завершити війну як можна швидше, при цьому не йти на неприйнятні компроміси.

Про це заявив глава МЗС України Вадим Пристайко після майже 8-годинних переговорів у «Нормандському форматі» на рівні політичних радників, яка відбулася в понеділок у Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми збираємося зробити це точно до кінця року», – сказав дипломат.

За його словами, під час зустрічі було обговорено кроки, які відкриють шлях до саміту лідерів формату. При цьому, за твердженням Пристайка, на жодні неприйнятні компроміси Київ йти не збирається, а всі домовленості будуть представлені громадськості.

«Ніяких болючих компромісів про які ми б не домовлялися раніше, не було зроблено. Те, що нам прийдеться робити певні болючі компроміси, – це рішення, починаючи з 2014 року», – сказав Пристайко.

Глава МЗС зауважив, що якби в України була можливість розв’язати це питання силою з самого початку, все було би вже завершено й «ми б зараз не були на цьому етапі». Але Україна як держава відповідальна, все ще виконує ці рішення, які були досягнути лідерами у 2014 році.

Він зазначив, що під час берлінської зустрічі можна було спостерігати певну зміну в настроях росіян, «але так само і настрій з української сторони змінився».

«Ми хочемо завершити цю війну і Президент Зеленський декілька разів пояснював: ми не можемо собі дозволити ще 5 років перебувати в тому стані, в якому знаходимося зараз – економічно, фінансово, ми не збираємося кожного дня втрачати солдата», – сказав Пристайко.

Зі свого боку він повторив те, що заявив нещодавно депутатам Верховної Ради: «війна продовжує серйозно стримувати нас. Вона вбиває наших людей, 14 тис. осіб загинуло та мільйони знаходяться поза межами своїх домівок; у нас украдено мінімум 20% нашого потенціалу, 7% території. Ми маємо розв’язувати це питання. Це не означає, що ми вирішимо це завтра. Президент Зеленський дав час, для того, щоби прийняти остаточні рішення. Приблизно ми говоримо про кінець 2019 року».

Якщо Україна не зможе використовувати Нормандський формат, вона буде шукати інші можливості, підкреслив дипломат.

 

Пристайко розповів, про що говорили на зустрічі у “Нормандському форматі”

На зустрічі у «Нормандському форматі» на рівні політичних радників, яка відбулася в понеділок у Берліні, йшлося про виконання конкретних домовленостей, які відкриють шлях до зустрічі на вищому рівні.

Про це розповів міністр закордонних справ України Вадим Пристайко, який виступав саме в ролі радника президента, українським журналістам по завершенні майже 8-годинних переговорів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сподіваюся, що досягнуті домовленості, які ми збираємося виконати всі, будуть імплементовані ближчим часом і ми зможемо відкрити шлях до зустрічі на вищому рівні. Є певний успіх, на основі результатів якого ми збираємося базувати наступну зустріч лідерів», – сказав Пристайко, зауваживши, що деталі, за домовленістю всіх 4 сторін, він розкрити не може.

Утім, серед конкретних речей, яких потрібно досягти, дипломат назвав станицю Луганську, по розведенню в якій та ще у двох інших місцях лідери домовилися ще у 2016 році.

«Саме тому ми збираємося довести до завершення цей процес розведення», – сказав Пристайко.

Для цього треба зробити відомі кроки: припинити стріляти, почекати 7 днів, щоби пересвідчитися, що немає безпосередньої загрози обстрілів, і потім розводити – відвести озброєння і людей, зробити коридор, щоби почати розмінування, знімати фортифікаційні споруди, відновляти дороги. Ця процедура прописана, але весь цей час вона не дотримувалася, зауважив міністр. Заради досягнення конкретного прогресу було вирішено вкласти поки що всі зусилля в Станиці Луганській замість усіх 3 ділянок, почати відновлювати там міст.

Про дату саміту квартету поки теж говорити зарано. Лідери Німеччини, Франції, України та Росії мають вирішити це самі на основі звітів, які їм представлять їх радники. На погляд Пристайка, додаткові підготовчі зустрічі, зокрема, на рівні голів МЗС, не потрібні.

Радники не говорили про обмін заручниками та полоненими, залишивши це питання відповідній підгрупі в рамках Тристоронньої Контактної групи; про миротворчу місію на Донбасі; про «Дорожнью карту» виконання Мінських домовленостей, яку було домовлено розробити під час останнього саміту в осені 2016 року.

«На превеликий жаль, ті значні зусилля, які були вкладені в підготовку «Дорожньої карти», не виправдалися», – констатував Пристайко.

Він підкреслив, що команда президента Зеленського має намір “завершити війну якомога швидше”.

 

У Берліні не беруться прогнозувати результати зустрічі “нормандських” радників

У ході зустрічі в “нормандському форматі” на рівні політичних радників представники Німеччини, Франції, України та Росії обговорять підготовку до саміту квартету та кроки на виконання Мінських домовленостей.

Про це заявила у понеділок, 2 вересня, на брифінгу в Берліні офіційний представник МЗС ФРН Марія Адебар, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Зустріч у Берліні … демонструє намагання федерального уряду просунутися в чотиристоронньому процесі та продовжувати працювати над виконанням Мінських домовленостей”, – сказала Адебар.

У Берліні не беруться прогнозувати результати зустрічі, але сподіваються, що будуть зроблені “хороші кроки” в напрямку підготовки саміту лідерів формату.

Адебар підтвердила, що міністр закордонних справ України Вадим Пристайко братиме участь у цій зустрічі в якості політичного радника Президента.

Зустріч буде неформальною, зауважила дипломат, отже офіційних зустрічей з керівництвом МЗС ФРН не передбачено. При цьому вона не виключила можливість “неформальної зустрічі” міністра Гайко Мааса з Пристайком.

“Якщо така зустріч і мала би відбутися, то не як з міністром”, – сказала Адебар.

 

Дуда заявив, що не підтримує бажання Трампа повернути Росію до G8

Дії Росії упродовж останніх 10-ти років, яка своїми агресивними діями порушує міжнародне право, не дозволяють перейти з нею до нормальних відносин-Укрінформ.

Таку думку під час спільної пресконференції з віцепрезидентом США Майком Пенсом висловив президент Польщі Анджей Дуда, відповідаючи на запитання, чи він підтримує бажання президента США Дональда Трампа повернути Росію до G8, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“На жаль, Росія упродовж останніх років здійснює кроки, щодо яких ніхто, хто шанує міжнародне право, не можна пройти байдуже. Треба задати питання: чи треба перейти до нормального порядку денного з Росією, коли таке трапляється? Я вважаю, що такого не може бути”,- заявив Дуда.

Він нагадав, що Росія реалізує свої імперські амбіції через зміну кордонів із сусідами і військову агресію: у 2008 році так було у Грузії, у 2014 році – в Україні.

“Україна не контролює повністю своєї території, цього ніколи не повинно було трапитися в Європі”,- констатував Дуда.

У свою чергу, Пенс наголосив, що Росія намагається створити поділи між Польщею і США, впливаючи на це своїми засобами нафти і газу.

“Ми маємо бути чутливими щодо намірів і дій Росії, перебуваючи по одній стороні. Попри цих провокацій Польща і США ніколи не будуть поділені”,- підкреслив Пенс.

Віцепрезидент США висловив вдячність Польщі за активну протидію “Північному потоку 2”.

 

Військова допомога США залежатиме від боротьби з корупцією в Україні – Пенс

США й надалі підтримуватимуть нашу країну у світлі агресії проти неї. Водночас у Вашингтоні прагнуть бачити поступ у боротьбі з корупцією в Україні.

Про це під час спільної пресконференції з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив у Варшаві віцепрезидент США Майк Пенс, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Особливо від часу російської агресії – нелегальної окупації Криму і агресивних дій на сході України – США міцно стоять на боці України і так буде й надалі: ми підтримуватимемо територіальну цілісність і суверенітет України. Але одночасно президент Трамп підкреслив, що маємо проблеми з питаннями корупції”,- заявив Пенс.

Він поінформував, що перед прийняттям Трампом рішення про надання подальшої військової допомоги Україні американська сторона напередодні у Варшаві хотіла почути від Президента Володимира Зеленського інформацію про стан боротьби з корупцією в Україні. Відтак, українська сторона надала цю інформацію, яку віцепрезидент США передасть главі Білого дому.

За його словами, Зеленський став Президентом України саме на хвилі боротьби з корупцією, і є “символом цієї боротьби”.

Пенс наголосив, що український лідер повідомив його про понад 200 законодавчих ініціатив в Україні у сфері боротьби з корупцією.

“Цей процес повинен бути читабельним для американців. Президент Трамп хоче бути упевненим, чи ці гроші спрямують на інвестиції, які посилять безпеку і стабільність України”,- констатував віцепрезидент США.

Він наголосив, що настав час, аби європейські партнери також у більшій мірі долучилися до інвестицій і підтримали Україну у захисті суверенітету і відбудови країни. Пенс зазначив, що він закликав Зеленського, аби той апелював до європейських партнерів до більшої співпраці у цій сфері з Україною.

Відповідаючи на запитання американських журналістів, Пенс зазначив, що призупинення надання військової допомоги Україні не пов’язані з тим, що “Руді Джуліані (ексмер Нью-Йорка, близький соратник Трампа – ред.) намагається знайти в Україні щось на Джо Байдена (ймовірного кандидата на посаду президента США від демократів – ред.)”.

За інформацією американського видання Politico, президент США Дональд Трамп у розмовах з помічниками запропонував перевірку Ініціативи безпекової допомоги Україні (Ukraine security assistance initiative), і це може тимчасово заморозити освоєння передбачених бюджетом США на цей рік коштів.

 

ЄС надав Україні найбільшу допомогу за всю історію — Могеріні

Європейський Союз надав Україні найбільшу допомогу за всю історію, що допомогло країні уникнути колапсу та активно розвиватися упродовж п’яти років від початку кризи.

Про це у понеділок у Брюсселі під час виступу перед дипломатами країн ЄС заявила високий представник ЄС Федеріка Могеріні.

«Протягом п’яти років, що минули (з початку кризи), ми надали Україні найбільший пакет допомоги за всю історію Європейського Союзу. Завдяки цьому країна не зазнала колапсу. Вона змогла просуватися вперед та намагається вийти з цієї кризи вже на новій основі. Незважаючи на виклики, що залишаються, Україна сьогодні є набагато сильнішою країною, ніж раніше. Я пам’ятаю 2014 рік – драматичний рік, коли все це почалося. За визначенням, тоді ми були в іншому місці», – заявила високий представник ЄС під час виступу, що розміщений на відеопорталі Євросоюзу EbS – Укрінформ.

Вона зазначила, що за п’ять років, які минули від початку роботи нинішнього складу Європейської служби зовнішніх дій, Євросоюз змінив підходи до врегулювання зовнішньополітичних проблем, змістивши центр уваги з реагування на кризи на запобігання їх виникненню, на подолання довгострокових наслідків таких криз та сприяння позитивному розвитку. При цьому в основі такої діяльності було сприяння формуванню більшої стійкості держав по усьому світу до вирішення зовнішніх та навіть внутрішніх шокових явищ.

«Я могла б навести багато прикладів, але я назву лише один, який є просто тут, на нашому континенті. Криза в Україні все ще не завершена, але протягом цих п’яти років Україна пройшла дуже довгий шлях. Сьогодні вона є набагато більш стійкою державою, ніж вона була п’ять років тому. Наша робота з Україною мала дуже потужний компонент з безпеки, але ми також активно інвестували у розвиток людського потенціалу країни. Ми допомагали створювати робочі місця, будувати та відбудовувати інфраструктуру, ми лібералізували доступ до Європейського Союзу, інвестували в обміни між нашими людьми та між нашими університетами», – зауважила Могеріні.

 

Джонсон не виключає дострокових виборів через спроби заблокувати Brexit — ЗМІ

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розглядає можливість проведення дострокових парламентських виборів через спроби Консервативної партії заблокувати вихід країни з ЄС без угоди.

Про це повідомляє BBC – Укрінформ.

“Борис Джонсон розглядає можливість проведення дострокових виборів, якщо члени Консервативної партії спробують заблокувати Brexit без угоди”, – йдеться у повідомленні.

Як пише BBC, нині тривають дискусії з приводу проведення дострокових парламентських виборів. За даними журналістки Лаури Кунсберг, рішення з цього питання може бути прийняте не раніше середи. Видання припускає, що плани щодо дострокових виборів, можливо, будуть обговорюватися під час позапланового засідання Кабінету міністрів, яке Джонсон вирішив зібрати 2 вересня.

Зазначається, що деякі депутати від Консервативної партії Джонсона можуть підтримати опозиційну партію Лейбористів у спробі зупинити вихід Великої Британії З ЄС без угоди.

Як повідомляв Укрінформ, глава уряду Великої Британії Борис Джонсон заявив, що спроби членів британського парламенту заблокувати вихід країни з ЄС 31 жовтня негативно позначаться на довірі до британських політиків у майбутньому.

Натомість депутати від британських опозиційних партій домовилися спробувати провести через парламент закон, що заблокує вихід країни з Євроспільноти без угоди. Також вони зазначають, що можливість внесення проєкту постанови про вотум недовіри прем’єру Великої Британії досі залишається.

 

У Британії стартувала найбільша роз’яснювальна кампанія “Готуйся до Brexit”

У Великій Британії стартувала найбільша публічна інформаційна кампанія для громадян та бізнесу про вихід країни з Євросоюзу.

Про це інформує уряд Сполученого Королівства, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми розпочинаємо нашу нову публічну інформаційну кампанію “Готуйся до Brexit“, яка проходитиме на телебаченні, у соціальних мережах, білбордах та на інших платформах”, – заявили на Даунінг стріт.

За даними проведених урядом досліджень, лише 50% населення свідомі того, що Британія найімовірніше вийде з ЄС 31 жовтня; 42% представників малого та середнього бізнесу не упевнені, що вони готові до Brexit; і лише 31% британців цікавилися інформацією, як підготуватися до виходу.

Наслідки Brexit матимуть безпосередній вплив на британських громадян, які подорожуватимуть до Євросоюзу, а також експортерів до країн ЄС. Відтак вони повинні володіти відповідною інформацією.

У британському уряді запевнили, що дії громадян та бізнесу з підготовки до Brexit будуть чіткими і простими. А сама належна підготовка до виходу є питанням національної важливості та спільної відповідальності.

Як повідомлялося, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон рішуче налаштований забезпечити вихід країни з ЄС з 31 жовтня 2019 року, незважаючи на наявність або відсутність чинної угоди про умови Brexit.

 

Напередодні Brexit у Британії побільшало нелегальних мігрантів

01.09.2019

Кількість випадків незаконного перетину Ла-Маншу з Франції до Великої Британії зросла на тлі поширення чуток про закриття кордонів після Brexit.

Про це пише The Guardian – Укрінформ.

“Cпроби перетину почастішали наприкінці літа на тлі чуток, що Brexit означатиме більш жорсткі обмеження на кордоні”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що за останній тиждень мігранти прибували до Великої Британії майже щодня. Лише цього року понад 1000 людей, серед яких багато дітей, припливли до Британії через Ла-Манш (для порівняння: улітку 2018-го зареєстровано 300 нелегалів).

Більшість мігрантів намагаються перетнути Ла-Манш на надувних човнах з підвісними моторами, розрахованих максимум на 5 осіб. Проте, з наближенням Brexit контрабандисти відправляють плавзасоби переповненими, що суттєво збільшує ризик загибелі людей.

 

Спікер Сейму Литви закликає дати відсіч російській дезінформації

Голова Сейму Литви Вікторас Пранцкетіс у понеділок вирушає до Таллінна, де на конференції голів парламентів країн Північної Європи та Балтії (формат NB8) закликатиме дати відсіч російській дезінформації.

Про це повідомляє портал Delfi – Укрінформ.

“Росія виділяє мільярдні бюджети на поширення дезінформації через контрольовані державою канали ЗМІ. Ми усвідомлюємо, з викликом якого масштабу ми стикаємося, і маємо інвестувати у грамотність ЗМІ, у виховання критичного мислення. Важлива співпраця, обмін позитивною практикою у сфері боротьби з дезінформацією”, – зазначив Пранцкетіс напередодні візиту.

На конференції він виступить із повідомленням про боротьбу з впливом дезінформації зарубіжних держав.

На зустрічі глав парламентів також будуть обговорюватися актуальні для регіону теми: питання Східного партнерства, процес Brexit. У рамках візиту Пранцкетіс разом із представниками Інституту історичної пам’яті Естонії огляне в Таллінні недавно відкритий меморіал жертвам комунізму.

Зустріч спікерів парламентів формату NB8 – щорічний захід, який організовується в державі, що головує у форматі. NB8 об’єднує Литву, Латвію, Естонію, Фінляндію, Швецію, Данію, Норвегію та Ісландію.

 

Місія СКУ зафіксувала приклади російської дезінформації іноземних медіа про вибори в Україні

Міжнародна місія Світового конґресу українців (СКУ), спостерігаючи за позачерговими парламентськими виборами в Україні, зафіксувала приклади російської дезінформації іноземних ЗМІ про Україну та парламентські вибори.

Про це сказав голова Міжнародної місії Світового конгресу українців зі спостереження за виборами 2019 року в Україні Євген Чолій під час представлення заключного звіту місії СКУ стосовно парламентських виборів в Україні 21 липня 2019 року, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ефективно спираючись на свою міжнародну та багатомовну мережу громад у діаспорі, місія СКУ зафіксувала численні приклади російської дезінформації про Україну та її виборчі процеси іноземним ЗМІ. Місія СКУ помітила різні дезінформаційні наративи під час парламентських виборів в Україні, котрі розповсюджувалися на різних мовах через традиційні соціальні медіа поза межами України. Цільовою аудиторією була міжнародна спільнота з різним ступенем відносин з Україною”, – розповів Чолій.

Він зауважив, що у випадку України “дезінформація залишається невіддільною частиною російської гібридної війни, яка включає військові, економічні, кібернетичні та інформаційні компоненти”.

“Кінцевою метою російської гібридної війни, включно із дезінформацією, є ослаблення України, щоб повернути її до російської сфери впливу і домінування”, – наголосив Чолій.

Водночас він зауважив, що “на основі результатів спостереження місії СКУ, парламентські вибори 2019 року в Україні відповідають міжнародним стандартам проведення демократичних виборів”.

“Владні структури, зокрема ЦВК та правоохоронні органи України, забезпечили цілісність та безпеку виборчого процесу попри продовження гібридної агресії Російської Федерації проти України”, – сказав Чолій.

За його словами, “фактично російська гібридна агресія проти України найбільш негативно вплинула на парламентські вибори у 2019 році в Україні, бо не дозволила українському народу обирати 12 народних депутатів Криму та 14 — на окупованих територіях Донбасу”.

Голова місії СКУ нагадав, що за результатами спостереження підготовлено і випущено 4 звіти щодо парламентських виборів: проміжний звіт 18 липня, попередні висновки – 22 липня, попередні висновки щодо медіамоніторингу 24 липня і 2 вересня – заключний звіт.

Як повідомляв Укрінформ, 21 липня 2019 року в Україні відбулися позачергові парламентські вибори.

 

Абромавичус пояснив, чому його призначили керівником “Укроборонпрому” поза конкурсом

У період конкурсного відбору в “Укроборонпромі” почались процеси, які могли мати негативні наслідки для нацбезпеки. Тому Президент призначив керівника наглядової ради “Укроборонпрому” генеральним директором концерну.

Про це повідомляє пресслужба Укроборонпрому – Укрінформ.

“Поки тривала процедура спецперевірки кандидатів (на посаду гендиректора ДК “Укроборонпром” – ред.), у концерні почали відбуватися речі, що могли мати негативні наслідки для національної безпеки країни”, – цитує Абромавичуса пресслужба.

Зокрема, за його словами, без погодження з Наглядовою радою переписувалися статути підприємств-учасників концерну, у ЗМІ почали з’являтися витоки таємних контрактів, до яких не мали доступ навіть члени наглядової ради, а на самих підприємствах колишнім керівництвом була створена атмосфера нездорової конкуренції та боротьби за посади.

“Нам почали надходити негативні сигнали від наших контрагентів та міжнародних партнерів. Все це загрожувало суттєвими репутаційними втратами як самого концерну, так і держави, чого ми допустити не могли”, – пояснює своє призначення на посаду гендиректора Абромавичус. – Зрештою спільно з Президентом ми дійшли однакового висновку про необхідність очолити концерн та увійти в його операційну роботу”.

Разом з тим він підкреслив, що і Президент, і всі члени Наглядової ради Концерну залишаються прихильниками конкурсного відбору гендиректора “Укроборонпрому”, тому це завдання буде втілена в життя. Конкурс буде оголошено до кінця поточного року, обіцяють в пресслужбі.

Як зазначається, серед першочергових задач Абромавичуса є стабілізація щоденної роботи концерну, запуск процесу фінансового аудиту та здійснення кадрових ротацій серед ТОП-менеджменту концерну та підприємств, які входять до його складу.

В прес-службі нагадали, що за три неповних місяці роботи на посаді голови Наглядової ради концерну Абромавичус відвідав понад 30 заводів і підприємств, що входять до складу “Укроборонпрому” у Львові, Харкові, Миколаєві, Одесі та поспілкувався з десятками директорів, в тому числі – колишніх, а також особисто зустрівся з колективами підприємств-учасників концерну.

Як повідомляв Укрінформ, Указ №641/2019 про призначення Айвараса Абромавичуса був оприлюднений на сайті Президента України 30 серпня 2019 року. У той же день голова держави підписав Указ про звільнення з цієї посади Павла Букіна.

 

Політв’язень Сайфуллаєв написав активістам з російської колонії

Український політв’язень, один із чотирьох засуджених у «севастопольській справі Хізб ут-Тахрір» Ферат Сайфуллаєв написав листа активістам української діаспори в Латвії.

Про це повідомила кореспонденту Укрінформу активістка Тетяна Лазда, передавши копію листа.

«Радий отримати вашого листа, красиву листівку і привітання (з 36-річчям, яке він відзначив 21 липня – ред.). Дякую вам за увагу, приділений час для організації підтримки, а також за інформування та опис подій, що відбуваються», – написав Сайфуллаєв.

Він також передав українським активістам у Латвії найщиріші побажання.

Ферат Сайфуллаєв народився 1983 році в Ташкенті. Його сім’я переїхала до Криму й оселилася в селищі Орлине під Севастополем, коли він навчався у другому класі. Після закінчення школи закінчив сімферопольську філію Київського економічного університету за спеціальністю «менеджмент», одружений, виховує двох дочок і сина.

Сайфуллаєва заарештували 2 квітня 2015 року – він став четвертим фігурантом «севастопольської справи Хізб ут-Тахрір» (крім нього – Руслан Зейтуллаєв, Рустем Ваїтов, Нурі Примов), з якої в Криму почалося переслідування кримських татар і мусульман.

Півтора року в Ростові-на-Дону тривали слідство й судовий процес. 7 вересня 2016 року Ферата Сайфуллаєва засудили до п’яти років колонії загального режиму. Правозахисний центр «Меморіал» визнав його політв’язнем у зв’язку з реалізацією права на свободу віросповідання.

Сейфуллаєв відбуває покарання у ВК-17. Поштова адреса: вул. Трудових Резервів, 125. Омутнинськ, Кіровська обл. Росія, 612744.

 

Зеленський заявив, що у Станиці Луганській демонтовували блокпост

Президент України Володимир Зеленський заявив, що на окупованій частині у Станиці Луганській демонтували блокпост, і анонсував початок будівництва моста.

Про це він сказав під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, уряду і правоохоронних органів в Офісі Президента, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Є невеличкі перемоги і досягнення – демонтували нарешті на окупованій частині у Станиці Луганській блокпост. Я вітаю нашу групу, яка займалася цим стратегічним пріоритетним питанням, і починаємо будувати міст у Станиці Луганській, тобто почнемо”, – сказав Зеленський.

Як повідомлялося, 2 вересня, українська сторона розпочала демонтаж останньої фортифікаційної споруди, що розміщена в районі КПВВ “Станиця Луганська”.

24 серпня фахівці ДСНС розпочали демонтаж фортифікаційної споруди ближнього до мосту опорного пункту в районі Станиці Луганської. Втім вже 25 серпня українська сторона призупинила демонтаж до початку синхронних робіт з боку окупантів. Згодом СММ ОБСЄ повідомила, що демонтаж колишніх передових позицій у межах ділянки розведення відновили по обидва боки мосту.

27 серпня був затверджений графік відновлювальних робіт на мосту в Станиці Луганській.

30 серпня Луганська обласна військово-цивільна адміністрація повідомила, що на час виконання відновлювальних робіт буде зведено обхідний міст.

31 серпня, окупаційна адміністрація відмовила представникам “Укртрансмосту” у доступі до зруйнованої частини мосту, заявили в СЦКК.

1 вересня через СММ ОБСЄ до НЗФ РФ було доведено готовність української сторони до проведення робіт, проте окупанти відмовилися забезпечити, зі свого боку, проведення робіт та надати гарантії безпеки, пояснивши це, нібито, відсутністю детального плану відновлювальних робіт.

 

Укроборонпром, бурштин, ліс: Президент вимагає звіту про розслідування корупції

Президент України Володимир Зеленський хоче заслухати звіт керівників правоохоронних органів про виконання доручень щодо розслідування справ топкорупціонерів, зловживань в оборонній сфері, боротьби з бурштиновою мафією та злочинів проти неповнолітніх.

Про це Зеленський заявив на зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету міністрів та правоохоронних органів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Три місяці тому я зустрічався з керівниками НАБУ та САП. Хотів би почути від них про результати спільної роботи у переслідуванні топ-корупціонерів… Хочу нагадати щодо злочинів у системі “Укроборонпрому”, зловживань щодо виділення мільярдної допомоги підприємствам АПК. Прошу керівників ДБР та НАБУ доповісти про хід розслідувань цих фактів”, – сказав Зеленський.

Він також звернувся до керівника Рахункової палати з проханням повідомити про результати аудиту використання коштів українців, які були подаровані “найбагатшим агробаронам”.

“Ми всі розуміємо, про кого йдеться”, – зазначив глава держави.

Окрім того, Президент поставив вимогу керівникам ДБР, СБУ і Національної поліції щодо боротьби з бурштиновою мафією та незаконними вирубками лісів і грабіжницьким видобуванням корисних копалин.

Глава держави також доручив правоохоронцям доповісти про розслідування справи щодо вбивства хлопчика у Переяславі-Хмельницькому, пожеж в Одесі у дитячому таборі “Вікторія” та нещодавнього трагічного випадку у готелі “Токіо Стар”.

 

Зеленський: ВР має скасувати мораторій на продаж землі до 1 грудня

Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів до 15 вересня подати до парламенту проєкт державного бюджету на 2020 рік, а до 1 жовтня – законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення.

Про це він заявив під час зустрічі з керівництвом уряду, Верховної Ради та правоохоронних органів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Внести на розгляд парламенту законопроєкт про державний бюджет України на 2020 рік, який має на меті стимулювання економічного зростання. Термін — до 15 вересня 2019 року”, – зазначив Зеленський та призначив відповідальними за це Прем’єр-міністра Олексія Гончарука і міністра фінансів Оксану Маркарову.

Крім того, Президент доручив до 1 жовтня розробити та внести на розгляд парламенту законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення та скасування мораторію на продаж землі .

При цьому глава держави зауважив, що ВР повинна ухвалити цей законопроєкт до 1 грудня цього року.

“Ніхто ні в кого не буде забирати землю. Модель земельної реформи направлена на розвиток українського фермерства і захист, у першу чергу, інтересів її власників”, – запевнив Зеленський.

 

Гончарук анонсує лібералізацію ринку землі у середині 2020 року

Лібералізацію ринку землі планується запровадити у середині 2020 року.

Про це сказав Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі Президента Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради, урядом і правоохоронними органами, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Лібералізація ринку землі. Ми наголошуємо, що ми змоделюємо її таким чином, щоб ніхто не втратив землю. Щоб люди стали багатші внаслідок цієї реформи, а не навпаки. Щоб вони не спекулювали, щоб не було рейдерства. Тому ми дуже ретельно і уважно підійдемо до її планування і вона буде запроваджена тоді, коли ми будемо до цього готові. А плануємо ми це зробити в середині наступного року”, – сказав Гончарук.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський доручив Кабміну до 1 жовтня подати в парламент законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні була запроваджена у 2001 році. З 2002 року, як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі, почав діяти мораторій на продаж земель сільгосппризначення, після чого парламент неодноразово його продовжував. У грудні 2019 року Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2020 року.

У серпні 2019 року Президент України Володимир Зеленський під час виступу на українсько-турецькому бізнес-форумі у Стамбулі заявив, що Україна до кінця поточного року проведе земельну реформу, щоб у наступному створити ринок землі на 40 млн га.

 

Зеленський доручив главі СБУ активізувати впровадження контррозвідувального режиму

Президент України Володимир Зеленський доручив керівнику СБУ Івану Баканову активізувати роботу з виконання заходів щодо впровадження концепції забезпечення контррозвідувального режиму в Україні.

Про це він заявив під час зустрічі з керівництвом уряду, Верховної Ради та правоохоронних органів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Прийняти закон про охорону секретної інформації при цьому врахувати максимально прохання наших іноземних партнерів. Активізувати роботу з виконання заходів щодо впровадження концепції забезпечення контррозвідувального режиму в Україні”, – сказав Зеленський.

Окрім того він наголосив, що необхідно прийняти концепцію реформування СБУ, в якій треба викласти цілісне бачення української спецслужби по всіх напрямках і перспективах розвитку. Також, за словами Президента, необхідно прийняти закон про внесення змін до закону України про СБУ у новій редакції та закон України про нацбезпеку. Цього вимагає Конституція України та оперативна обстановка у державі, підкреслив Зеленський.

 

Зеленський обіцяє щотижня позбавляти мантій недобросовісних суддів

Президент Володимир Зеленський заявив, що щотижня має відбуватися очищення судової системи й позбавлення мантій недоброчесних суддів.

Про це він сказав під час зустрічі з керівництвом уряду, Верховної Ради та правоохоронних органів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Лише рішучими заходами можливо змусити виконувати закон. Такими рішучими заходами є щотижневе позбавлення суддівських мантій негідних високого звання суддів. Причому очищення повинно стосуватися усіх, і в першу чергу суддів вищих інстанцій”, – зазначив Зеленський.

Також президент наголосив на необхідності заповнення до кінця року вакантних посад у судах першої інстанції.

“Суди першої інстанції повинні бути наповнені новими суддями. Більш ніж 2 тисячі вакансій мають бути заповнені ще до Нового року”, – підкреслив глава держави.

Водночас він додав, що відбір суддів має робити вже нова Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка, за його словами, буде перезапущена “найближчим часом”.

 

Децентралізація: Зеленський розповів про основні завдання у сфері регіональної політики

Президент Володимир Зеленський назвав першочерговми завданнями у сфері децентралізації внесення змін до Конституції щодо передачі фінансів та повноважень на місця, завершення секторальної децентралізації та процесу об’єднання територіальних громад.

Про це він заявив під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету міністрів та правоохоронних органів, повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

«Невідкладне завершення процесу децентралізації, зокрема внесення змін до Конституції України, – передача реальної влади, фінансів та ресурсів на місця, завершення секторальної децентралізації, наближення послуг до кожного мешканця громади, забезпечення їхньої якості», – сказав Президент.

Також він наголосив на необхідності визначити остаточні правила формування державного адміністративно-територіального устрою, закріпити межі кожної адміністративно-територіальної одиниці, завершити об’єднання територіальних громад.

«Реформувати місцеві органи виконавчої влади, які, серед іншого, контролюватимуть законність рішень новоутворених органів місцевого самоврядування. Провести місцеві вибори на новій адміністративно-територіальній основі», – зазначив Зеленський.

За його словами, термін виконання цих завдань – 2019-2020 роки.

Глава держави також доручив затвердити нову державну стратегію регіонального розвитку на наступні 6 років (2021-2027-й).

Крім того, він відзначив, що до кінця 2019 року має бути забезпечено ефективне використання коштів Державного фонду регіонального розвитку та інших бюджетних програм розвитку регіонів, а також підвищення спроможності Агенції регіонального розвитку.

Також Зеленський доручив до 1 грудня 2019 року розробити інформаційну кампанію для роз’яснення реформи ЖКГ.

 

Президент доручив до 20 вересня доповісти про підготовку до зими

Президент Володимир Зеленський доручив профільним відомствам до 20 вересня доповісти про стан підготовки до опалювального сезону, графік накопичення газу та вугілля.

Про це він заявив під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету міністрів та правоохоронних органів, повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

«До 20 вересня 2019 року профільні відомства мають доповісти щодо забезпечення підготовки до опалювального сезону, зокрема чіткого графіка накопичення достатньої кількості енергетичних ресурсів (газу та вугілля), готовності регіонів до зимового періоду. Надалі повинен проводитися щотижневий моніторинг», – сказав Президент.

Відповідальними за це питання Зеленський назвав Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля та міністра розвитку громад і територій Альону Бабак.

Крім того, до 1 січня 2020 року галузеве міністерство, за словами глави держави, має підготувати лоти для проведення конкурсів на отримання спеціальних дозволів для видобутку нафти та природного газу.

 

Найголовнішим завданням Мінрегіону є вчасний старт опалювального сезону — Бабак

Вчасний старт опалювального сезону в містах України та забезпечення доступу населення до комунальних послуг є першочерговими завданнями Мінрегіону, які перед відомством окреслили Президент України Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Про це заявила міністр розвитку громад і територій Альона Бабак, повідомляє пресслужба Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ – Укрінформ.

«Першочергове тактичне завдання – опалювальний сезон в містах має розпочатись без зривів. Органи місцевого самоврядування мають виконати покладені на них зобов’язання, щоб люди вчасно отримали тепло», — зазначила Бабак.

Вона додала, що стратегічним питанням залишається забезпечення доступності комунальних послуг для населення. Особливо в умовах продовження реформ у сфері житлово-комунального господарства.

«Вже до кінця тижня ми повинні відпрацювати бачення соціального стандарту, який відсоток доходу може сплачувати родина за комунальні послуги так, щоб їй це було доступно», — наголосила Бабак.

 

Новий Трудовий кодекс треба ухвалити до 1 січня — Зеленський

До 1 січня 2020 року необхідно доопрацювати та ухвалити новий Трудовий кодекс України.

Таке завдання Президент України Володимир Зеленський поставив під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету Міністрів і правоохоронних органів, повідомляє сайт глави держави – Укрінформ.

Серед іншого, на думку Президента, слід звузити сфери неформальної зайнятості, зокрема, суттєвого посиливши відповідальність за тіньове ведення господарства.

Також до січня, за словами Зеленського, необхідно затвердити план з дерегуляції та переведення надання дозвільних документів в електронну форму. Також в електронний вигляд мають бути переведені топ-30 найбільш популярних сервісів для громадян і бізнесу. Крім того, слід спростити порядок і зменшити вартість підключення для громадян і бізнесу до електричних і газових мереж, якими володіють приватні монополісти.

Для реалізації проєкту «Держава у смартфоні» Президент вважає за необхідне провести повний аудит державних реєстрів та їхнє упорядкування, здійснити верифікацію та встановлення тотожності даних про громадян у базових реєстрах і поширення унікального ідентифікатора для пов’язаних даних.

Крім того, Глава держави підкреслив необхідність створення умов для проведення електронних виборів та електронного перепису населення. Також серед пріоритетів – прискорення наповнення Єдиного державного демографічного реєстру; запровадження єдиного порталу електронних послуг, електронного кабінету громадянина з доступом до інформації про себе з реєстрів і запровадження електронних послуг «єМалятко», ID14, eHealth.

 

Зеленський доручив Раді прийняти закон про легалізацію грального бізнесу- РБК-Україна

Зеленський доручив Раді прийняти і закон про видобуток бурштину

Президент Володимир Зеленський доручив Верховній раді прийняти закони про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину. Про це передає кореспондент РБК-Україна.

Зеленський доручив прийняти закони до 1 грудня 2019 року.

“До 1 грудня 2019 року прийняти закони про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину”, – заявив він.

Нагадаємо, раніше на бізнес-форумі в Туреччині Зеленський заявив, що в Україні будуть легалізовані азартні ігри. За його словами, легалізація азартних ігор буде стимулювати розвиток туристичного кластера регіону біля Чорного моря.

РБК-Україна писало, що азартні ігри в Україні заборонені законом з 2009 року. У 2011-му депутати ввели заборону ще й на онлайн-казино, незалежно від того, в якій країні знаходиться ігровий сервер.

Також Зеленський доручив уряду України внести проект державного бюджету на 2020 рік до 15 вересня.

Зазначимо, зараз проходить засіданні Кабінету міністрів. На цьому засіданні Гончарук пообіцяв зростання економіки на 40%. Крім цього, Гончарук повідомив про плани скорочення бідності та підвищення прожиткового мінімуму.

 

Зеленський доручив уряду і парламенту поліпшити бізнес-клімат у країні

Президент України Володимир Зеленський доручив новому уряду у співпраці з новим складом парламенту поліпшити бізнес-клімат у країні, переглянути трудове законодавство та запровадити єдину систему електронних послуг.

Про це повідомляє офіційний сайт глави держави – Укрінформ.

Під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету Міністрів і правоохоронних органів Глава держави заявив, що для стимулювання інвестицій парламент має до 1 жовтня 2019 року ухвалити закон про концесії і закон про оренду державного та комунального майна (нова редакція), а до 1 січня 2020 року – закон щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні та посилення захисту іноземних інвестицій.

Крім того, до 1 грудня 2019 року уряд повинен провести переговори та укласти угоди про розподіл продукції з переможцями конкурсів на надрокористування.

Президент також заявив, що для поліпшення бізнес-клімату в державі до 1 жовтня 2019 року потрібно створити умови для зниження комерційними банками кредитних ставок, доступності іпотеки та кредитування бізнесу.

Водночас Глава держави доручив Кабінету Міністрів до 1 жовтня поточного року спрямувати у Верховну Раду законопроєкт про Службу фінансових розслідувань, а парламенту – ухвалити цей документ до 1 грудня.

Президент наголосив на важливості детінізації економіки. Для цього до 1 жовтня 2019 року потрібно направити на розгляд парламенту законопроєкт про легалізацію грального бізнесу, видобутку бурштину, які мають бути ухвалені до 1 грудня.

 

Правозахисники закликають ухвалити закон про покарання за воєнні злочини

Верховна Рада має негайно ухвалити законопроєкт щодо покарання за воєнні злочини — для правильної кваліфікації справ за злочини проти людяності в національних судах.

Про це під час пресконференції “Розслідування фактів створення та функціонування таємної в’язниці “МДБ ДНР” в Донецьку” в Укрінформі заявила правозахисниця, представниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

“На шостому році війни у нас досі норма права не відповідає нормі життя. Ми говоримо про злочини проти людяності, але в Кримінальному кодексі немає відповідальності за злочини проти людяності. Однак, є ухвалений в першому читанні законопроєкт, який називають в народі “закон про воєнних злочинців” (законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права”- ред.)”, – зазначила вона.

Матвійчук заявила, що згаданий проєкт закону новостворена Верховна Рада має “негайно ухвалити — щоб дати можливість слідчим і судам правильно кваліфікувати ці злочини”.

Вона також зауважила, що в Україні необхідно створити єдиний координаційний центр щодо розслідування злочинів на окупованих територій, до якого входили би представники різних органів державної влади, і який “відповідав би за збір (даних — ред.), аналіз і систематизацію всіх цих злочинів”.

Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт №9438 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права” було зареєстровано в парламенті 20 грудня 2018 року.

Метою законопроєкту є забезпечення криміналізації так званих основних злочинів відповідно до міжнародного права (геноцид, агресія, злочини проти людяності та воєнні злочини); забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів; удосконалення правового режиму кримінальної відповідальності за катування.

 

Комітет рекомендує Раді схвалити зняття депутатської недоторканності

Комітет Верховної Ради з питань правової політики затвердив на засіданні у понеділок висновок до законопроєкту №7203 “Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)”.

Відповідне рішення підтримали 17 членів комітету, проти – двоє, утримався – один і не голосували – двоє, повідомляє кореспондент Укрінформу.

У висновку, зокрема, міститься рекомендація Раді ухвалити в цілому законопроєкт про зміни до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ІХ скликання у перший день роботи 29 серпня ухвалила постанову про попереднє схвалення законопроєкту “Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України).

Законопроєкт №7203 був зареєстрований у парламенті VIII скликання п’ятим Президентом Петром Порошенком. Ним передбачено виключення зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради. Таким чином, у статті 80 Конституції залишиться норма про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Передбачається, що закон набере чинності з 1 січня 2020 року.

Конституційний суд ще 19 червня 2018 року визнав конституційним законопроєкт № 7203. Водночас після висновку КСУ Верховна Рада так і не внесла його на голосування.

Відповідно до чинного законодавства, після ухвалення у першому читанні законопроєкт, що вносить зміни до Конституції, повинен отримати на наступній сесії конституційну більшість у щонайменше 300 голосів.

 

Разумков сподівається, що Рада завтра скасує депутатську недоторканність

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков сподівається, що на засіданні у вівторок, 3 вересня, народні депутати підтримають законопроєкт № 7203 “Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)”.

Про це він сказав під час брифінгу в понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якщо я не помиляюся, було 363 народних депутати, які підтримали цей законопроєкт, і я впевнений, що завтра вони так само, а може і більше, підтримають цю ініціативу”, – сказав Разумков.

Він також наголосив на необхідності ухвалення відповідного законопроєкту, зважаючи на запит суспільства.

“Завтра він (законопроект № 7203 — ред.) і буде занесений до зали. Це буде вже наступна сесія — це буде друга сесія Верховної Ради України ІХ скликання. Перша сесія була 29 серпня. Ви були тут присутні. Тому я впевнений: ми не порушуємо жодного закону, і той запит, який є, і ті очікування, які є в українського суспільства про необхідність ухвалення такого рішення, вони очевидні”, – додав спікер ВР.

За його словами, у порядку денному засіданні ВР 3 вересня “будуть ще 7 законопроєктів, пов’язаних зі змінами до Конституції”.

“Ми повинні будемо їх розглянути та направити до Конституційного суду України”, – наголосив Разумков.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань правової політики затвердив на засіданні у понеділок, 2 вересня, висновок до законопроєкту №7203 “Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)“.

Відповідне рішення підтримали 17 членів комітету, проти – двоє, утримався – один і не голосували – двоє.

У висновку, зокрема, міститься рекомендація Раді ухвалити в цілому законопроєкт про зміни до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності.

Верховна Рада IX скликання у перший день роботи 29 серпня ухвалила постанову про попереднє схвалення законопроєкту “Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України).

Законопроєкт №7203 був зареєстрований у парламенті VIII скликання п’ятим Президентом Петром Порошенком. Ним передбачено виключення зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради. Таким чином, у статті 80 Конституції залишиться норма про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Передбачається, що закон набере чинності з 1 січня 2020 року.

Конституційний суд ще 19 червня 2018 року визнав конституційним законопроєкт № 7203. Водночас після висновку КСУ Верховна Рада так і не внесла його на голосування.

Відповідно до чинного законодавства, після ухвалення у першому читанні законопроєкт, що вносить зміни до Конституції, повинен отримати на наступній сесії конституційну більшість у щонайменше 300 голосів.

 

Зняття недоторканності: меншість хоче, щоб врахували висновки “Венеціанки” та КС

Партія “Європейська солідарність”, так само як і інші політичні сили меншості, наголошують на необхідності врахування позиції Венеційської комісії і застережень Конституційного суду України при голосуванні за зняття депутатської недоторканності.

Про це сказала журналістам співголова фракції “Євросолідарність” Ірина Геращенко за підсумками Погоджувальної ради парламенту, повідомляє пресслужба партії – Укрінформ.

“В ході обговорення важливого законопроєкту щодо зняття депутатської недоторканності, окрім однієї політичної сили – партії більшості, всі інші політичні сили дуже чітко наголосили, що питання зняття депутатської недоторканності стоїть на порядку денному і всі мають його підтримати. Але Верховна Рада України має діяти бездоганно. Не вигадувати український ровер чи самокат, а їхати на потязі, який приведе нас до Європейського Союзу”, – підкреслила Геращенко.

За її словами, під час обговорення наголошувалось на важливості врахування у законопроєкті про зняття недоторканності і висновку Конституційного суду України, і так само висновку Венеційської комісії, який повністю підтверджує ці самі застереження.

“Для того, щоб не було жодної підстави для Конституційного суду скасувати наше з вами перше голосування, важливо, щоб ми з вами врахували ці застереження”, – заявила Геращенко.

Вона також повідомила, що фракція “Європейська солідарність” підготувала відповідний проєкт закону для того, щоб проголосувати дане рішення без процедурних порушень.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада IX скликання у перший день роботи 29 серпня ухвалила постанову про попереднє схвалення законопроєкту “Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України).

У понеділок, 2 вересня, Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту ухвалили законопроєкт щодо недоторканності депутатів у цілому.

Законопроєкт №7203 був зареєстрований у парламенті VIII скликання п’ятим Президентом Петром Порошенком. Ним передбачено виключення зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради. Таким чином, у статті 80 Конституції залишиться норма про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Передбачається, що закон набере чинності з 1 січня 2020 року.

Конституційний суд 19 червня 2018 року визнав законопроєкт № 7203 конституційним.

Венеційська комісія 2015 року дійшла висновку, що повне скасування депутатського імунітету в країнах із вразливою демократією, якою є Україна, може бути небезпечним для функціонування та незалежності парламенту. Водночас Комісія визнає, що недоторканність може бути перешкодою для боротьби з корупцією.

 

Рада у вівторок планує направити до КС сім законопроєктів

Верховна Рада на засіданні у вівторок направить до Конституційного Суду пакет президентських законопроєктів для отримання висновку, які передбачають внесення змін до Конституції.

Про це повідомив перший заступник керівника фракції партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко на брифінгу після засідання Погоджувальної ради в понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Також є питання про включення до порядку денного та направлення на висновок Конституційного Суду низки законопроєктів – 1013 (“Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії”, – ред.) 1014 (“Про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань”, – ред.), 1015 (“Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу”, – ред.), 1016 (“Про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України”, – ред.) 1017 (“про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи”, – ред.) 1027 (“Про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України”, – ред.),1028 (“Про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України”, – ред.) – це все зміни до Конституції, ініційовані Президентом України. Завтра будемо їх спрямовувати в Конституційний Суд. Це потребує 226 голосів, як ми знаємо, і звичайно обговорення по процедурі”, – повідомив Корнієнко.

Також, за його словами, основним на засіданні 3 вересня буде законопроєкт 7203 щодо зняття депутатської недоторканності, який був рекомендований до ухвалення профільних комітетом. Політик висловив сподівання, що цей законопроєкт набере максимальні 424 голоси народних депутатів.

“Цей тиждень дуже влаштований просто. 4, 5 та 6 (вересня, – ред.) буде робота в комітетах та фракціях. Відповідно, завтра буде пленарне засідання, почнемо ми з прийняття присяги п’ятьма депутатами від фракції “Слуга народу” та одним депутом від фракції Опозиційна платформа — за життя”, які ще не прийняли присягу і відповідно далі будемо працювати”, розповів Олександр Корнієнко.

Також у вівторок Рада розгляне питання щодо звільнення новопризначеного міністра економіки Тимофія Милованова з Наглядової ради національного банку.

 

У Раді вже зареєстрували понад 300 законопроєктів – Разумков

У Верховній Раді ІХ скликання вже зареєстровано понад 300 законопроєктів, з яких 67 визначено Президентом як невідкладні.

Про це під час засідання Погоджувальної ради 2 вересня заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Інформую вас, що на даний час суб’єктами законодавчої ініціативи зареєстровано майже 300 законопроєктів, з яких 67 визначено Президентом України для невідкладного розгляду Верховною Радою. Стосовно 59 таких законопроєктів вже є проголосовані рішення про скорочені строки їх підготовки до розгляду, внесені 7 законопроєктів щодо змін до Конституції України, які включаються до порядку денного сесії та направляються до Конституційного Суду для надання висновку за окремою процедурою”, – повідомив Разумков.

Також він зауважив, що зареєстровано більш як 120 перехідних законопроєктів. Спікер не виключає, що серед них будуть і такі, що не отримають підтримки у комітетах.

Також Дмитро Разумков нагадав, що не пізніше 15 вересня новосформований уряд має подати проєкт Державного бюджету України на 2020 рік до ВР.

Голова ВР також подякував парламентарям за плідну роботу під час першої сесії 29 серпня.

Крім того, Разумков попросив ретельно проаналізувати і розглянути на комітетах проєкт порядку денного 2 сесії і внести свої пропозиції до головного організаційного управління апарату ВР до 5 вересня.

Спікер інформував, що доопрацьований проєкт порядку денного 2 сесії буде внесений 9 вересня на розгляд та схвалено Погоджувальною радою, а 10 вересня документ має бути затверджений ВР.

 

Закон про держслужбу “Слуга народу” перегляне одним з перших – Корнієнко

Парламентська фракція з правами коаліції “Слуга народу” ініціюватиме перегляд Закону “Про державну службу”.

На цьому наголосив перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко в інтерв’ю “Цензор.нет” – Укрінформ.

“Так, він (закон про держслужбу – ред.) буде одним з перших. Будемо спрощувати”, – сказав він.

Водночас Корнієнко не повідомив деталей законопроєкту і зазначив, що не читав цей документ.

Як повідомлялося, Рада ухвалила закон про державну службу у грудні 2015 року.

Дія цього закону не поширюється на Президента; главу АПУ та його заступників; Постійного представника Президента в АР Крим та його заступників; членів Кабінету міністрів, перших заступників та заступників міністрів; голів та членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, Нацагентства з питань запобігання корупції, Рахункової палати, ЦВК; голів та членів інших державних колегіальних органів; Секретаря РНБО та його заступників; голів та їхніх заступників у Держкомтелерадіо; Фонду державного майна; народних депутатів; Уповноваженого ВР з прав людини та його представників; службовців НБУ; депутатів місцевих рад; суддів; прокурорів; військовослужбовців; працівників патронатних служб тощо.

 

Кабмін передав повноваження новим міністрам

Кабінет міністрів на першому засіданні затвердив рішення, яке дозволить новим міністрам отримати під своє управління міністерства, розподілити повноваження.

Про це розповів Прем’єр-міністр Олексій Гончарук на брифінгу після засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми прийняли документ, який дозволяє міністрам з нового уряду фактично отримати в управління існуючі міністерства, питання повноважень, функцій і всього іншого”, – сказав Гончарук.

Водночас він підкреслив, що перше засідання Кабміну було здебільшого організаційним і підготовчим.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів під головуванням Олексія Гончарука у понеділок провів перше засідання, яке проходило у закритому для ЗМІ форматі.

 

Засідання Кабміну проводитимуться у закритому режимі — Гончарук

Робота Кабінету міністрів у новому форматі передбачає проведення засідань у закритому режимі, а спілкування урядовців зі ЗМІ щодо ухвалених рішень відбуватиметься у пресцентрі Кабміну після засідань.

Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук на засіданні уряду в понеділок, 2 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Засідання уряду не маємо перетворюватися на шоу, це дуже важливо. Тому ми змінимо формат проведення засідань уряду і спілкуватимемося з пресою за результатами цієї роботи. Ми спочатку працюватимемо з міністрами у нормальному режимі, який є адекватний до становища в країні, на території якої ведуться бойові дії. Це дуже серйозна історія. Але після засідання уряду ми будемо виходити до преси і будемо спілкуватися з вами, повідомляти вас, які рішення ухвалені і чому, і відповідати на ваші питання”, – сказав Гончарук.

Після цього він запропонував журналістам залишити залу засідань уряду і перейти до пресцентру Кабінету міністрів.

“Через годину ми з вами поспілкуємося по суті того, про що ми зараз домовимося”, – пообіцяв прем’єр-міністр.

 

Гончарук: Наша мета, щоб економіка України за п’ять років зросла мінімум на 40%

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що основним завданням уряду на найближчі п’ять років є зростання економіки країни на 40%.

Про це він сказав під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, урядом і правоохоронними органами в Офісі Президента, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Є основні цілі, що поставлені перед урядом на наступні п’ять років, намічено орієнтири. Найперше — це економічне зростання. Ми поставили собі за мету, щоб економіка України у наступні п’ять років зросла мінімум на 40%. Це дуже амбітна, але реалістична задача. У нас є для цього серйозна команда у Міністерстві економіки, яка вже почала над цим працювати. Це сприятиме, за нашими розрахунками, появі близько мільйона нових робочих місць”, – сказав Гончарук.

 

Гончарук розповів, за рахунок чого економіка країни зросте на 40% за 5 років

Економіка України може зрости на 40% за п’ять років за рахунок іноземних інвестицій, лібералізації економіки та зменшення ролі держави на ринках. Про це заявив сьогодні під час брифінгу Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, передає кореспондент УНН.

“40% – це не цифра, взята зі стелі. У нас є відповідні розрахунки. Їх можна побачити в документі, який буде називатися “Програма діяльності уряду”, який ми представимо через місяць (перед – ред.) парламентом”, – сказав Гончарук.

За його словами, в перший рік роботи уряд має продемонструвати зростання економіки країни не менше ніж на 5%, а всі інші роки не менше ніж на 7%.

“Це в сукупності призведе нас до того результату, який був озвучений. За рахунок чого? За рахунок іноземних інвестицій, за рахунок лібералізації економіки і за рахунок зменшення ролі держави на ринках, що створить більш сприятливі умови для бізнесу”, – сказав Гончарук.

Нагадаємо, протягом наступних 5 років роботи уряду економіка України має зрости мінімум на 40%.

 

Зростанню економіки на 40% в Україні завадить відсутність інвестицій, борги і криза – економіст

Стійке зростання економіки України протягом 5 років буде неможливим через нестачу інвестицій, невигідні умови реструктуризації боргу і можливу світову фінансову кризу. Таку думку висловив економіст Віктор Скаршевський в коментарі кореспонденту УНН.

“Зараз, без озвученого плану дій уряду, це більше схоже на побажання, без обґрунтування. Але вже зараз можна говорити, що 40% за 5 років – це мінімум 7% зростання в рік. І це виходить високий темп зростання протягом 5 років. Для того, щоб досягти таких темпів зростання, необхідно, щоб інвестиції становили 25-30% від ВВП, як показує досвід інших країн. В Україні цей показник становить 15-17%, тобто в два рази менше. Збільшити інвестиції в два рази нереально”, – зазначив Скаршевський.

За його словами, уряду необхідно не просто забезпечити короткострокове зростання економіки – цей тренд має бути довгостроковим і стійким. В умовах, коли всі міжнародні інституції прогнозують світову фінансову кризу, маленьку сировинну українську економіку очікує, скоріше, падіння.

При цьому він додав, що навіть в разі, якщо українська економіка і продемонструє небувале зростання в 7%, держава буде змушена розплачуватися за боргом, який був реструктуризований колишнім міністром фінансів Наталією Яресько, і додатково виплатити міжнародним кредиторам 10-12 млрд доларів протягом цих 5 років.

“Це зростання ще буде і каратися. Тому було б логічно, якби прем’єр-міністр, заявляючи про 40% зростання за 5 років, додав, що збирається робити з невигідною для України реструктуризацією зовнішнього боргу”, – додав економіст.

Нагадаємо, на думку Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, економіка України може зрости на 40% за п’ять років за рахунок іноземних інвестицій, лібералізації економіки і зменшення ролі держави на ринках.

 

Уряд ліквідував Департамент захисту економіки Нацполіції – Гончарук

Кабінет міністрів на першому засіданні ухвалив рішення ліквідувати Департамент захисту економіки Національної поліції України.

Про це повідомив у Facebook Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук – Укрінформ.

“Одне з перших рішень нашого уряду – ліквідація Департаменту захисту економіки Національної поліції”, – написав Гончарук.

Він додав, що попри свою назву ця структура фактично ніколи не захищала бізнес, а навпаки систематично не давала підприємцям працювати.

“Все, що вони практично робили, то це роками «кошмарили» бізнес за вже існуючими відпрацьованими схемами: знаходили або вносили кримінальне провадження, у слідчого судді отримували ухвалу на слідчі дії або оперативно-розшукову діяльність. Потім з цією ухвалою проводили негласні слідчі дії, обшуки — забирали з офісу комп’ютери, бухгалтерію, гроші, матеріали, паралізували роботу підприємства. А потім чекали, коли ж бізнес прийде просити викуп.

“Ми ці схеми знищимо. Поліція більше не має права просто так втручатись у діяльність бізнесу”, – наголосив Прем’єр-міністр.

Як поінформував Гончарук, в уряді очікують, що парламент найближчим часом підтримає проєкт рішення про створення нового органу, який опікуватиметься питаннями економічних злочинів.

 

Економічні підрозділи необхідно ліквідувати і в СБУ, і в ДФС — Аваков

Підрозділи в СБУ і в ДФС на зразок Департаменту захисту економіки Нацполіції також мають бути ліквідовані.

Про це заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, повідомляє пресслужба МВС – Укрінформ.

“МВС ініціювало ліквідацію Департаменту захисту економіки Нацполіції. Відповідно, такі підрозділи мають бути ліквідовані і в СБУ, і в Державній фіскальній службі. Про це сьогодні, 2 вересня, сказав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що 2 вересня уряд на першому засіданні ухвалив рішення ліквідувати Департамент захисту економіки Нацполіції.

“СФР (служба фінрозслідувань – ред.) стане аналітичним центром, що залучить кращі кадри з усіх відомств. Створення Служби фінансових розслідувань, яку МВС України системно ініціювало ще з 2017 року, виходить на практичний рівень. Наразі алгоритм узгоджено з Міністерством фінансів та затверджено постановою Кабінету міністрів», – сказав Аваков.

На його переконання, у Служби фінрозслідувань “має бути дві ключові зброї: одна – олівець, друга – комп’ютер; це аналітична служба”.

Як повідомлялося, 23 серпня 2019 року під час колегії МВС Аваков заявив про ліквідацію Департаменту захисту економіки Нацполіції.

2 вересня це рішення було підтримано на засіданні уряду.

 

Неефективних чиновників звільнять найближчим часом — Гончарук

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що вже найближчим часом неефективних державних посадовців або пов’язаних з певними політичними силами та групами впливу буде оперативно звільнено.

Про це він казав, представляючи план діяльності новоствореного уряду на найближчі роки під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, уряду і правоохоронних органів в Офісі Президента, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У найближчі два тижні наш фокус буде направлено на створення сильних команд у кожному міністерстві. Ми оцінимо усе, що відбувалося. Ми дуже уважно подивимося, які задачі ставилися перед держорганами і що вдалося зробити. Неефективних державних менеджерів або менеджерів, які були пов’язані з минулими політичними силами, групами впливу, які працювали на свої, а не на державні інтереси, ми звільнимо. Дуже оперативно”, – сказав Гончарук.

 

Гончарук розказав логіку трансформації міністерств

Уряд вважає вдалим об’єднання деяких міністерств в одне. Про це сьогодні під час брифінгу заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, передає кореспондент УНН.

“Є багато секторів в економіці, які заслуговують на особливу підтримку. Ми вважаємо, що всіма цими справами має займатися Міністерство економічного розвитку. Саме перед ним стоїть задача збільшення темпів зростання економіки. Це була логіка вливання Міністерства агрополітики в Міністерство економіки”, – сказав Гончарук.

За його совами другим важливим рішенням було об’єднання Міністерства екології та природних ресурсів та Міністерства енергетики на базі Міністерства екології і природних ресурсів.

“Фактично це Міністерство енергетики приєднується до міністерства, яке відповідало за захист довкілля”, – сказав Гончарук.

За його словами цьому ж Міністерству підпорядкують і агентство лісових ресурсів і Державне агентство земельних ресурсів України.

“Ще одна причина полягає в тому, що нам треба об’єднати базу даних по природних ресурсах для створення однієї кадастрової карти”, – сказав Гончарук.

За його словами, якщо в Кабміні побачать, що якесь з цих рішень було не дуже вдалим, то проведуть роботу над помилками.

Нагадаємо, питання про бюджетні призначення для об’єднаних міністерств ще не вирішено.

 

«ЄС” пропонує завтра проголосувати за створення спецкомісії у справах ветеранів

Співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко пропонує вже у вівторок, 3 вересня, на засіданні Верховної Ради проголосувати за створення Тимчасової спеціальної комісії у справах ветеранів.

Відповідну пропозицію вона озвучила під час засідання Погоджувальної ради в понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я хочу нагадати, що після рішення партії влади ліквідувати комітет з питань ветеранів, було запропоновано створити спеціальну комісію з питань ветеранів. Ми вважаємо що час настав, і ми би хотіли, щоб першим рішенням Регламентного комітету було саме пропозиція винести до зали створення такої спеціальної комісії у справах ветеранів, щоб ми її вже завтра (3 вересня, – ред.) проголосували, – сказала Геращенко.

Вона також переконана, що до цієї комісії не варто підходити формально, застосовуючи до її формування квотний принцип.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підтвердив, що плани створити таку комісію існують і проєкт створення такої комісії має опрацювати Регламентний комітет.

“Щодо утворення Тимчасової спеціальної комісії з питань правового статусу ветеранів – ми різні підбирали назви, але це одна з них. Такий проєкт є. Я думаю, що буде необхідно, щоб його дійсно опрацював Регламентний комітет, і після цього ми зможемо його розглядати в залі”, – сказав Разумков. При цьому спікер не уточнив, коли таке рішення може бути винесене на розгляд.

 

Гончарук і Коляда обговорили проблемні питання з ветеранами

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук та міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда зустрілися з ветеранами України та обговорили проблемні питання.

Про це повідомляє Урядовий портал – Укрінформ.

“Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда зустрілися з представниками Руху ветеранів України”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, предметом розмови стало об’єднання соціальних груп, довкола яких зосереджена робота двох міністерств – у справах ветеранів і тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

“Зустріч вийшла максимально відвертою та щирою і нам вдалося довести пріоритетність проблем та потреб ветеранів та внутрішньо переміщених осіб для уряду”, – зазначив Олексій Гончарук.

Водночас Прем’єр-міністр визнав, що проблематика питання досить глибока і потребує пошуку необхідних механізмів її вирішення.

“Мушу визнати, проблема глибша, ніж ми прогнозували на початку. Але впевнений, ми знайдемо необхідні механізми. Я дам доручення Мінфіну, Мін’юсту, Мінветеранів та Мінсоцполітики максимально швидко провести робочі наради з цього питання. Думаю рішення знайдемо. Головне, що є розуміння позицій!” – наголосив Гончарук.

 

У “Голосі” вважають помилкою об’єднання Мінветеранів та МінТОТ

Партія «Голос» закликає уряд та більшість у парламенті переглянути рішення щодо об’єднання міністерств з питань ветеранів та з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Таку думку народного депутата фракції «Голос» Лесі Василенко, цитує пресслужба партії – Укрінформ.

Зокрема, Василенко вважає, що рішення, “ухвалене під час поспішного і непрозорого формування Кабінету міністрів”, уповільнить роботу над вирішенням проблем ветеранської спільноти.

«Минулого року ветеранські спільноти, активісти та експерти доклали величезних зусиль для створення міністерства ветеранів. Ми зробили це, щоб проблеми людей, які захищали країну від російської агресії, були у фокусі роботи урядовців. Ми здолали спротив тодішніх політиків і чиновників і мали сподівання, що міністерство ветеранів запрацює на повну з наступного року, зможе повноцінно допомагати ветеранській спільноті. Рішення про об’єднання міністерств відкидає нас на кілька років назад — адже тепер працівники двох новостворених інституцій займатимуться адміністративними питаннями, а не проблемами ветеранів, переселенців, та громадян які залишились на окупованих Росією територіях», — заявила депутат.

Також вона додала, що першими викликами і для новообраного міністра Оксани Коляди, і для персоналу міністерств стануть адміністративні та бюджетні питання міністерств та їх працівників, а не ветеранів. На думку Василенко, в цих умовах повноцінну роботу над вирішенням проблем ветеранів міністерство розпочне не раніше середини наступного року.

 

Прем’єр: Поліпшення демографічної ситуації – стратегічна задача на найближчі роки

Новопризначений уряд працюватиме над тим, щоб демографічна ситуація в Україні поліпшилася, зокрема, зросли показники народжуваності.

Про це сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, представляючи план діяльності новоствореного уряду на найближчі роки під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, уряду і правоохоронних органів в Офісі Президента, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Поліпшення демографічної динаміки – це стратегічна задача на найближчі 5 або й більше років. Кількість українців зменшується. Цей тренд потрібно переламати. Потрібно, щоб в Україну почали повертатися люди. Українці повинні більше народжувати, ніж помирати”, – сказав Гончарук.

За інформацією Держстату, чисельність населення України на 1 січня цього року становила трохи більше 42 млн осіб. Якщо ситуація не зміниться, через 10 років українців може стати менше ще на 3 млн осіб, а до 2050 українців залишиться близько 36 мільйонів.

 

Прем’єр анонсував перегляд прожиткового мінімуму

Прожитковий мінімум для українців буде переглянуто, бо він не відповідає реальній ситуації в країні.

Про це сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, представляючи план діяльності новоствореного уряду на найближчі роки під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, уряду і правоохоронних органів в Офісі Президента, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Прожитковий мінімум, який задекларований на папері, не відповідає реальності. Очевидно, що за ці гроші людина не може нормально, достойно прожити. Тому цей мінімум буде переглянутий. Людина повинна бути забезпечена прожитковим мінімумом”, – сказав Гончарук.

Як повідомлялося, з 1 липня 2019 року встановлені нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць у сумі 1936 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2019 року встановлено такі показники прожиткового мінімуму на одну особу на місяць: для дітей віком до 6 років − 1699 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років − 2118 грн.; для працездатних осіб – 2007 грн.; для осіб, які втратили працездатність − 1564 грн.

Наступне підвищення прожиткового мінімуму було заплановано з 1 грудня 2019 року.

 

Зеленський: Пріоритет – потужна боєздатна армія

Президент України Володимир Зеленський доручив міністру оборони Андрію Загороднюку затвердити план оборони та комплекс заходів з метою забезпечення безпеки України від агресії.

Про це він заявив під час зустрічі з керівництвом уряду, Верховної Ради та правоохоронних органів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Пріоритет – потужна боєздатна армія. Міністру оборони Андрію Загороднюку запропонувати зміни в законодавство, необхідні задля побудови міцного війська. В тому числі розробити і затвердити план оборони, комплекс заходів щодо забезпечення безпеки країни від агресії”, – наголосив глава держави.

 

Гончарук планує завершити валютну лібералізацію наступного року

Повна валютна лібералізація в Україні має бути підготовлена у 2019 році і повністю завершена у 2020 році.

Про це сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, урядом і правоохоронними органами в Офісі Президента, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У цьому році мають бути повністю підготовлені складні системні реформи, які ми маємо розпочати і завершити в наступному році. Це – повна валютна лібералізація, це дуже важливо, для того щоб був вільний рух капіталу”, – сказав Гончарук.

Він зазначив, що валютна лібералізація має захистити інвестиції.

“Для того щоб сюди заходили інвестиції, щоб люди не боялися, що їх звідси потім вони не зможуть вивести”, – сказав Прем’єр-міністр.

 

Законопроєкт Зеленського щодо скасування адвокатської монополії рекомендують передати в КСУ

Комітет ВР із питань правової політики рекомендує парламенту направити на висновок в Конституційний суд президентський законопроєкт №1013 “Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)”.

Відповідне рішення члени комітету ухвалили на засіданні у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Так, цю пропозицію підтримали 15 членів комітету, двоє проголосували проти, утримались – троє.

Як ідеться в пояснювальній записці до проєкту закону, він має на меті внесення змін до Конституції щодо скасування адвокатської монополії, а саме: до статті 131-2, а також виключення підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV “Перехідні положення”.

Передбачається, що ухвалення закону сприятиме оптимізації механізму отримання професійної правничої допомоги.

Таким чином, цей законопроєкт можуть внести на розгляд сесійної зали, після чого парламент має мінімум 226 голосами включити його до порядку денного сесії і проголосувати за направлення до КС. Якщо судді дадуть позитивний висновок, законопроєкт можуть схвалити в першому читанні. На наступній сесії він має бути ухвалений не менш ніж 300 голосами.

 

Держава у смартфоні: Гончарук розповів про повну цифровізацію України до 2020

Програма “Держава у смартфоні” має бути повністю реалізована у 2020 році.

Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України і правоохоронних органів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“До кінця року ми плануємо зосередитися на інвентаризації країни, ми проаналізуємо всі державні реєстри, всі бази даних, всі наявні об’єкти, всі державні органи і так далі і тому подібне. Для того, щоб зрозуміти, що ми власне маємо, тому що сьогодні цифри нас дуже часто обманюють. Ми не можемо нормально порахувати бюджет на наступний рік. За результатами інвентаризації ми повністю підготуємо план з цифровізації країни. І 2020 рік стане роком тотальної цифровізації країни”, – зазначив Гончарук.

Він підкреслив, що реалізація плану з цифровізації країни розпочнеться вже цього року.

“Після 20 року українська держава має бути повністю в смартфоні”, – наголосив Прем’єр-міністр.

 

Уряд планує заборонити паперовий документообіг у держорганах з 1 жовтня

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що Кабінет міністрів планує заборонити паперовий документообіг у державних органах влади з 1 жовтня.

Про це він сказав під час зустрічі Президента Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради, уряду і правоохоронних органів в Офісі Президента, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“З 1 жовтня ми плануємо повністю відмовитися від паперового обігу. Ми плануємо заборонити використання і обмін між державними органами папірцями. Це дуже амбітна задача, яка стоїть перед міністром Кабінету міністрів (Дмитром Дубілетом — ред.)”, – сказав Гончарук.

Крім того, він додав, що уряд до кінця місяця публічно представить програму і список великих національних проєктів, які мають зацікавити інвесторів та суспільство.

“Ми за останній місяць зібрали інформацію про національні проєкти, оскільки нам потрібні яскраві історії, які будуть показувати нову Україну. Нам треба показати і суспільству, і інвесторам, і світу, що Україна змінюється не на папері, а на справах”, – пояснив Гончарук.

Він зауважив, що частину проєктів уряд очікує отримати від суспільства.

 

Міністр Дубілет заявляє про перші перемоги у боротьбі з рейдерством

Новопризначений міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявив про перші “невеликі” перемоги у боротьбі з рейдерством.

Про це Дубілет написав у Facebook – Укрінформ.

“У нас перша невеличка перемога у боротьбі з рейдерством. Вірніше, відразу дві перемоги. Міні-перемога-1. Ми домоглися того, що відкриті дані про юридичних осіб (ЄДР) почали публікуватися щодня, а не щотижня”, – повідомив він.

Дубілет додав, що часто рейдерство виражається в тому, що у компанії раптом помінялися власники або директори, в той час як реальні власники про це нічого не знають.

“В Україні є декілька компаній, які дозволяють безкоштовно відстежувати такі зміни – OpenDataBot, ПриватБанк, YouControl, LIga, Vkursi. І якщо раніше жертва рейдерства могла дізнатися про несподівані зміни в своїй компанії з запізненням до тижня (за цей час компанію можуть “віджати” ще більше – забрати активи, перепродати тощо), то тепер затримка буде до одного дня”, – пояснив він.

Всім власникам бізнесу Дубілет рекомендує безкоштовно підписатися на один із сервісів, перелічених вище, “щоб спати трохи спокійніше”.

“Більш того, інформування про зміну даних тепер працює для всіх-всіх компаній, а не лише тих, хто підписався. OpenDataBot тепер розсилає СМСки всім, щодо кого відбулися зміни (телефон береться з того ж ЄДР, тому важливо, щоб там були реальні контакти), а ПриватБанк – усім своїм клієнтам”, – зазначив він.

Також він додав, що тепер в Україні запустили можливість подавати скарги до Антирейдерської комісії в електронній формі через портал державних послуг iGov.

“Раніше, щоб подати скаргу, вам потрібно було, по-перше, найняти юристів, які підготують для вас великий пакет документів (і навіть з цим половина заявок відхилялася з формальних причин). Більше того, допоки ці документи доходили до комісії через ланцюжок канцелярій, могло пройти 2 тижні”, – написав Дубілет.

За його словами, форму на iGov майже неможливо заповнити так, щоб її відхилили за формальними ознаками, і можна заповнити без юристів. “Більше того, вона надходить у роботу комісії миттєво”, – підкреслив міністр Кабміну.

Дубілет зазначив, що таким чином, якщо в когось і “віджали” бізнес, то тепер бізнесмени можуть дізнатися про це набагато раніше й оперативно подати скаргу до комісії, яка “майже відразу може провести засідання і “відкотити” шахрайську оборудку”.

Міністр Кабміну додав, що в уряді усвідомлюють, що ці заходи допомагають боротися з наслідками рейдерства.

“Ми ж маємо і хочемо добитися того, щоб рейдерства не було як такого. Слідкуйте за новинами потягом наступного тижня”, – написав Дубілет.

 

У “Слузі народу” вважають, що вибори з відкритими списками “не для України”

Виборчий кодекс з відкритими списками, ухвалений Верховною Радою VIII скликання, досі не підписаний Президентом, і він “не для України”.

Таку думку висловив перший заступник голови фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко в інтерв’ю “Цензор.нет” – Укрінформ.

“Він (Виборчий кодекс – ред.) же не підписаний. І він такий — більше для Нідерландів, а не для України”, – сказав він, відповідаючи на запитання, чи буде “Слуга народу” змінювати Виборчий кодекс.

Коментуючи президентську ініціативу щодо запровадження винятково пропорційної системи та зменшення до 300 кількості народних депутатів, Корнієнко пояснив це бажанням збільшити ефективність роботи парламенту.

Окрім того, за його словами, така ініціатива призведе і до зменшення витрат.

“Там, де працює 450, справиться і 300. Комітети стануть меншими, ефективніше працюватимуть. Найефективніший склад комітету – 12-15 людей, а не 34”, – резюмував він.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт №1017 “Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)”.

Цим законопроектом Президент пропонує зменшити конституційний склад Верховної Ради до 300 та запровадити володіння державною мовою як обов’язкову вимогу до обранців.

Верховна Рада 11 липня ухвалила Виборчий кодекс, що передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах. “За” проголосували 230 народних депутатів при мінімально необхідних 226.

27 серпня тодішній спікер парламенту підписав Виборчий кодекс і направив Президенту України.

 

Мінфін затвердив структуру головного апарату Митної служби

Міністерство фінансів затвердило структуру головного апарату Державної митної служби та штатний розпис.

Про це написав голова Державної митної служби Максим Нефьодов на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Міністерство фінансів затвердило структуру головного апарату Нова митниця і штатний розпис. Отже, у нас тепер має бути 571 людина, яких ми почнемо поступово переводити з існуючих співробітників, набирати на конкурсах ззовні і брати з інших держорганів. Володимир Зеленський сьогодні поставив завдання до 1 грудня очиститись і укомплектуватись кадрами – тому ось в такий строк і плануємо все зробити (сама Служба запрацює раніше, звісно)”, – написав Нефьодов.

Він зазначив, що наступний крок – формування регіональної структури митниці.

Як повідомляв Укрінформ, 18 грудня 2018 року Кабінет міністрів прийняв рішення про утворення Державної податкової та Державної митної служб (ДМС) шляхом реорганізації Державної фіскальної служби шляхом поділу. 6 березня 2019 року уряд затвердив положення про ДПС і ДМС.

Кабінет міністрів України 5 липня призначив Максима Нефьодова керівником Державної митної служби.

 

Побиття вінницького журналіста: поліція затримала підозрюваного

Поліція затримала підозрюваного у побитті головного редактора вінницького інтернет-видання «Вежа» Андрія Качора.

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Вінницької області – Укрінформ.

Зазначається, що 31 серпня до поліції із заявою про нанесення тілесних ушкоджень звернувся головний редактор вінницького інтернет-видання «Вежа».

Зокрема, потерпілий повідомив, що близько 2 години ночі, перебуваючи біля одного із розважальних закладів міста, невідома особа нанесла йому один удар в ділянку голови.

Оперативники в ході розшукових дій встановили особу зловмисника, ним виявився 27-річний житель облцентру.

“За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками ч.1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження)”, – поінформували у поліції, додавши, що такий злочин карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

У рамках кримінального провадження встановлюються всі обставини правопорушення.

Остаточна правова кваліфікація події буде надана після проведення всіх необхідних слідчих дій, зазначили в обласній поліції.

Раніше головред “Вежі” Андрій Качор на своїй сторінці у Facebook повідомив про напад на нього.

Він пов’язував нападників з прихильниками проросійського блогера Анатолія Шарія.

У пості Качор також зазначив, що є провадження щодо погроз йому з боку прихильників Шарія.

 

На Тернопільщині готують масштабну реконструкцію битви за Збаразький замок

Масштабну реконструкцію до 370-річчя битви за Збаразький замок на Тернопільщині готують історичні клуби.

Про це повідомляє Національний заповідник “Замки Тернопілля” на своїй сторінці в Facebook – Укрінформ.

“У Національному заповіднику “Замки Тернопілля” тривають роботи з реалізації проекту “Битва за Незалежність. Збараж 1649 р.”, який став одним із переможців конкурсу “Малі міста – великі враження”, – йдеться в повідомленні.

Так, 29 вересня планується відтворити фрагменти батальних сцен облоги. Зокрема — реконструювати події битви під Збаражем на території замку та призамковій площі силами клубів історичних реконструкцій України.

У програмі також – виступ Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки, відкриття художньої панорами “Битва під Збаражем 1649 року”, проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції “Битва під Збаражем 1649 року як вагомий етап Національно-визвольної революції під проводом Богдана Хмельницького”.

Як відомо, 1649 року, відступаючи перед військами Богдана Хмельницького, польські війська зупинилися у Збаражі й перейшли в оборону. Почалася семитижнева облога. На допомогу полякам вирушили загони Яна Казимира.

Під стінами Збаразького замку за час облоги відбулося 17 кінних битв, 27 штурмів, близько 80 бойових вилазок козаків. Богдан Хмельницький, не знімаючи облоги, вирушає під Зборів, де відбувається генеральна битва. Після неї було підписано Зборівську угоду, яка узаконила утворення невеличкої частинки незалежної України в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

 

Бородянський: Міністерство має захищати інформпростір “агресивніше”

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський вважає ефективною модель, за якої міністерство займається формуванням політик, а агентства – їх втіленням. При цьому міністр заявив про намір створити ряд агентств на додаток до вже існуючих.

Про це Бородянський розповів в інтерв’ю виданню “Лівий берег” – Укрінформ.

“Я вважаю це правильною моделлю – коли міністерство займається формуванням політик, а агентства – їх втіленням. Але ці зміни потрібно завершити… Я хотів би, щоб було створено нові агентства.Точно – агентство спорту високих досягнень, агентство масового спорту і агентство гуманітарної інфраструктури”, – сказав він.

Міністр зазначив, що зміни не торкнуться новостворених інститутів – книги, українського культурного фонду.

За словами Бородянського, завдання міністерства, особливо в нинішній період, захищати інформпростір “агресивніше”.

“Я маю створювати політики, які захищатимуть суспільство від маніпуляцій. Ось моє завдання. Безвідносно конкретних прізвищ”, – підкреслив він.

Бородянський також розповів, що в нього хороші стосунки з Президентом Володимиром Зеленським, оскільки обидва працювали в одній сфері.

“Ми працювали в одній сфері, а в цій сфері результат завжди видно. Всі знають, хто чого вартий. Так, у нас хороші стосунки”, – зазначив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада затвердила 29 серпня новий склад Кабінету міністрів. Ряд міністерств було скорочено й на їх основі створено нові. Так, ліквідовано Міністерства культури, молоді і спорту, інформаційної політики та на їх основі створено Міністерство культури, молоді і спорту.

 

Володимир Бородянський: “Ми захищаємо свої національні інтереси в тому числі заборонними заходами. Це нормально” – Лівий Берег

В Украине заработало новое правительство – с объединенными министерствами – энергетику слили с защитой окружающей среды, а культуру – с молодежью и спортом. Последнее министерство прогнозируемо возглавил Владимир Бородянский, до этого месяц занимавшийся созданием гуманитарной стратегии.

По словам Владимира, документы, в которых будут сформулированы политики в каждом направлении – театр, кино, книгоиздание, спорт, молодежь, информационная безопаность и т.д., – должны быть готовы до конца года. В каждом из направлений работает команда, возглавляемая экспертом из определенной индустрии.

О том, чем новая культурная политика будет отличаться от старой, о запретах артистов и защите общества от манипуляций – в интервью LB.ua.

С.К: Начнем со слияния трех министерств. По одной версии, инициатором выступал ты; по другой – был против. Внеси ясность, пожалуйста.

На самом деле я не был ни инициатором этого, ни противником. Такая идея была высказана в команде Зеленского ранее – в частности, Александром Ткаченко.

В этом объединении есть, на мой взгляд, большой смысл. Мы разговаривали с представителями похожего министерства в Великобритании – мне нравится, как британцы формулируют смыслы. Так вот, они сформулировали идею такого министерства: в нем должно быть объединено все, что делает жизнь стоящей жить.

Такие коллаборации есть во многих странах, мы анализировали этот опыт и пришли к тому, что объединение вокруг смысла, сформулированного в Британии, очень понятное.

С.К.: Восстановим хронологию. В декабре 2018 года ты внезапно ушел из “Старлайтмедиа” и уехал – как поет Григорий Лепс – жить в Лондоне.

Сначала уехал в Штаты на две недели, потом был в Австрии, оттуда мы уехали в Новую Зеландию и Австралию, а уже потом я был на небольшом языковом обучении в Англии. Начиная с лета, я планировал возвращаться к работе и заниматься стартапом.

С.К: Каким?

Стартап очень понятный, он находится на стыке туризма и контента. Я считаю, что переживания, которые человек испытывает, когда путешествует по миру, усиливаются, когда параллельно ему рассказывают очень качественные истории. Поэтому была идея сделать систему рассказывания таких историй, которые человек может послушать в любой момент времени.

Условно говоря, ты приехал в Киев, сел в убер и начинаешь погружаться в контекст этого города при помощи историй. Мы сделали исследование, поняли, как рассказать много разных историй разным людям из разных стран. Но мне предложили поработать на государство.

С.К: А почему ты ушел из StarLightMedia?

Мы (с акционерами) разошлись во мнениях относительно того, как нужно реализовывать проект трансформации. Я считаю, что если менеджер расходится во мнении по одному из важных проектов, он должен уйти.

С.К.: Ты сам ушел?

Да, это была моя инициатива.

С.К.: В общем, вернулся ты с обучения, и тут тебе звонят от Зеленского. О чем вы говорили?

Первый разговор у меня был с Ткаченко, был вопрос о том, интересно ли мне пойти работать на госслужбу, поработать на страну. Я долго думал. Потом у меня состоялась встреча с Владимиром Зеленским.

Д.Б: До президентских выборов или после?

После. Я понял, что хочу войти с ним в эту историю. Я понимаю, что при его сегодняшнем настрое мы можем сделать очень много. И еще понял, что это является третьей исторической возможностью ускорения нашего эволюционного развития.

С.К.: Ты был знаком с Зеленским раньше?

Разумеется. Мы работали в одной сфере, а в этой сфере результат всегда налицо. Все знают, кто чего стоит. Да, у нас хорошие отношения.

С.К: Что дало тебе уверенность, что стоит присоединиться к этой команде?

Я увидел, что у них есть настрой.

Д.Б: Но мы говорим о президенте и будущем министре (разговор состоялся еще до назначения Бородянского на министерский пост, – ред.). Настроя тут, кажется, недостаточно. Было ли еще что-то? Понимание того, какие реформы необходимы?

Я считаю, что в любом деле, особенно, таком, как реформа, необходимо видение, понимание механизмов, политическая воля и последовательность воплощения.

Д.Б: Вы сказали, что это третья историческая возможность. Что это означает?

Я говорю о том периоде, когда я был осознанным человеком, о последних 15 годах. Был 2004 год, 2014-й, и вот сейчас.

Д.Б: Тогда вам поступали предложения идти работать на государство?

Какие-то поступали. В 2014-м.

Д.Б: В чем они заключались?

Я не помню и не хочу вспоминать. Это никак не влияет на сегодняшний разговор.

Д.Б: Это имеет значение, потому что если тогда не срослось, это могло повлиять на ваше решение сегодня.

“Не срослось” – неправильное слово, вы его произносите за меня.

Тогда я принял решение, что буду более эффективным в той роли, в которой я был, руководителя холдинга StarLightMedia. Я считал, что тогда были вызовы, на которые нужно было ответить.

“До конца года мы должны закончить все политики”

Д.Б: Как вы оцениваете постмайдановскую культурную политику? Что вас фундаментально не устраивает в работе министерства культуры, так что его нужно сливать с другими министерствами?

Я считаю, мне еще рано говорить о том, что фундаментально что-то не так.

Политика описывается определенным документом – его можно по-разному называть, но там должен быть ответ на вопрос “зачем?”. Зачем мы что-либо делаем, для кого мы это делаем и как мы меряем результат.

На сегодняшний день я не увидел стройного и понятного документа в рамках тех сфер, которые я анализировал. Мне не с чем сравнить, поэтому нельзя сказать, что мы не соответствуем старой политике. По ощущениям, во многом наследуется модель управления, которая была в Советском Союзе. Некие изменения произошли – в частности, министерство культуры участвовало в эксперименте, запустился Украинский институт книги и так далее. Я считаю это правильной моделью – когда министерство занимается формированием политик, а агентства – их воплощением. Но эти изменения нужно завершить.

Д.Б: То есть, новосозданные институты – книги, украинский культурный фонд останутся? И вы планируете открыть новые агентства?

Да, я бы хотел, чтобы были созданы новые агентства.

ото: Макс Левин

Д.Б: Какие?

Точно агентство спорта высоких достижений, агентство массового спорта и агентство гуманитарной инфраструктуры.

Д.Б: Госкино расформировано не будет?

Не будет.

Д.Б: А вы уже говорили с Институтом книги и Украинским культурным фондом?

С Институтом книги говорил плотнее, мне очень нравится, что они делают, я считаю, что они большие молодцы. С директором УКФ только по скайпу пока.

Д.Б: Я слышала об идее выведения Украинского института, занимающегося культурной дипломатией, из-под МИДа, и подчинении его вашему министерству. Вы можете прокомментировать это?

Я об этом ничего не слышал. Надо понять, зачем его переподчинять, и какой положительный эффект от этого может быть. Я хочу понять границы того, чем эти институты занимаются.

Д.Б: Есть ли уже готовые законопроекты в сфере культуры, которые будут в ближайшее время внесены на рассмотрение парламента?

Закон о кэш рибейтах, например. Насколько я знаю, профильный комитет Александра Ткаченко уже подал его.

Д.Б: И что будет с кэш рибейтами и законами, которые их вводят в действие?

Каждый из этих законов прошел этапы рассмотрения в Раде и, я надеюсь, их примут. Их просто нужно протолкнуть. И сделать страну в этом отношении конкурентной по сравнению с той же Польше, где кэш рибейт составляет 30%.

Д.Б: После президентских правок у нас осталось 16,6%.

Мы хотим повысить до 25%+5.

Д.Б: Есть ли срок, когда должна быть готова гуманитарная стратегия?

Я думаю, это будет происходить частями. Есть дедлайн – до конца года мы должны закончить все политики.

Когда мы говорим о политике в сфере культуры, спорта или туризма, мы должны сформулировать позицию государства по отношению к этим отраслям. Поговорить с основными стейкхолдерами, принять решение и начать реализовывать. Вот и все.

Мы можем долго говорить, что у нас что-то не так, но я бы хотел говорить про объективные критерии.

Д.Б: Вы формулируете эти критерии?

Да, у нас есть отдельный человек, который занимается составлением объективных критериев разного рода, по которым можно понимать, куда мы двигаемся.

Моя идея – в том, чтобы любую политику гражданин гражданину мог объяснить за 3-5 минут. Тут для меня два критерия качественной политики. Чтобы 100% профессионалов индустрии могли о ней коротко рассказать, а второй: когда о ней могут рассказать 30, 40, 50, 60% граждан. Для нас это недостижимый пока результат, но если 30% будут понимать политику – это очень здорово. Мы коммуницируем с обществом и эта коммуникация измеряется в том числе и тем, осознают ли граждане, что делает власть.

С.К: Ты говорил, что на этапе разговора с Ткаченко уже существовала идея об объединении министерств культуры, спорта, молодежи и информации. Для тебя этот вызов не слишком ли масштабный, чтобы показать качественный результат во всех этих направлениях?

Это сложная задача – факт. Как и любая задача реформирования.

Молодежка – это интересный феномен, кстати. Почему она никогда не рассматривалась как значимая часть всех элементов – и культурной, и спортивной политики? Во многих странах мира есть фокус на молодежь.

Надо определиться, что мы хотим от этой молодежи, и что молодежь хочет от нас, и где мы можем состыковаться.

Мы думаем над тем, чтобы инфраструктуру, которая есть у Минкульта и Минспорта, включить в работу и взаимодействие с большим количеством молодых людей. А то получается так, что в одном месте есть ресурсы, а в другом – потребности, и между собой они никак не пересекаются.

то: Макс Левин

Куда мы ни копнем, везде говорят, что инфраструктуры не хватает – не хватает мест, где происходит жизнь. Это означает, что одним из ответов на этот запрос может быть создание многофункциональных общественных центров. Мне кажется, в этом есть большая эффективность – с точки зрения прямой инфраструктуры и с точки зрения смыслов, которые там будут реализовываться.

Д.Б: Что такое смыслы?

Это ответ на вопрос “зачем?”.

Хороший пример: сегодня государство вкладывает в киноиндустрию 900 млн грн. Первый смысл этого – запустить киноиндустрию, чтобы она начала функционировать. Я считаю, что эта задача сейчас выполнена. Теперь есть задачи следующего порядка: например, развитие внутреннего туризма. Это означает, что мы в том числе должны делать кинопродукцию, которая сделает вкусными наши объекты культурного наследия и стимулирует внутренний туризм. Если мы говорим о внешнем туризме, то там аналогичная история.

Условно говоря, сериал “Чернобыль” увеличил поток туристов в Чернобыль. А в Новую Зеландию каждый год ездит по 500 тыс человек в год, чтобы посетить место съемок “Властелина колец”.

Д.Б: Если вы считаете, что индустрия уже запущена, будет ли дальше государство вкладывать туда такие большие деньги?

Все зависит от задач, которые мы хотим решить. Одна из них – осознание нашей идентичности, осознание того, кто мы есть, какие мы, откуда мы, почему мы такие и так далее.

“Киборги” – это важное кино об осмыслении настоящего. Должны ли они быть? Конечно. Нам принципиально важно вместе осмысливать то, что с нами происходит. Не в дидактичной манере, а так, как это делает культура – с разных точек зрения.

“Культурная политика должна работать в том числе на повышение доверия”

С.К: Я бы хотела поговорить о трендах. При Ющенко культурная политика имела определенный набор характеристик, при Януковиче был другой культурный контекст. При Порошенко акцент делали на религию. Какой будет культурная политика при Зеленском?

Мы сейчас ее формируем.

С.К: Какой, ты считаешь, она должна быть?

Я скажу так. У культурной политики есть две глобальные стратегические задачи: качество культурного капитала и качество социального капитала.

С.К.: Что это значит?

Культурный капитал – если очень в общем сказать – это наше поведение, то, как мы принимаем решения, как мы взаимодействуем друг с другом.

Одна из характеристик нашего взаимодействия – это, по всем социологическим исследованиям, тотальное недоверие. Недоверие к институтам власти, друг к другу и так далее. Вы знаете Вебера и знаете, что доверие является краеугольным камнем построения успешного общества. Поэтому, безусловно, культурная политика должна работать в том числе на повышение доверия.

Что это означает? Мне было хотелось, чтобы мы в том числе повысили включенность граждан в жизнь страны. У нас люди не верят, что от них что-то зависит.

Гумилев писал, что если в обществе есть 15% пассионариев, оно будет стабильно развиваться. Наша стратегическая задача – увеличить количество людей, включенных в жизнь общества.

Вторая задача образовательной и культурной политики – способность человека критически мыслить. И третье: осознание себя украинцами – тоже важная задача.

Д.Б: Когда вы работали на телевидении, осознавали ли эти задачи – про идентичность и критическое мышление?

Осознавал.

Д.Б.: Была ли ваша работа направлена на повышение критического мышления у граждан?

Да, безусловно. Но это было не самой главной задачей. Есть коммерческое телевидение, у него есть руководители, у которых может быть такая задача, а может ее не быть. Мы сейчас говорим о немного более высоком уровне.

С.К: Сейчас обсуждается идея создания украинского русскоязычного телеканала. У тебя есть опыт работы в огромном холдинге. Как тебе эта идея?

Я бы не спешил, потому что новые платформы – это инструмент. И русскоязычный канал – это тоже только инструмент. Давайте поймем, какую задачу мы перед собой ставим.

Д.Б: То есть, все эти разговоры о создании такого телеканала вы пока считаете безосновательными?

Я не знаю. Мое отношение такое: я считаю, что в начале мы должны сформулировать задачу. Мы хотим создать русскоязычный телеканал, чтобы что?

С.К: Чтобы вернуть умы людей, которые живут на оккупированных территориях, – говорят идеологи проекта. В частности, первый помощник Президента Сергей Шефир нам это в интервью говорил.

Что значит “вернуть умы”? Как мы это будем мерять? Мы должны сказать: вот есть задача, вот есть инструменты, вот есть последствия их использования. вот есть ресурс, который необходимо на это потратить. Выложили, посмотрели, покрутили, сказали “Окей, действительно эту задачу можно решить русскоязычным каналом”. Стоить это будет столько-то денег. Или нет, эту задачу можно решить по-другому, и элементы этого решения нам еще дадут каких-то побочных эффектов.

Задача государства какая? Оно должно думать, сколько социоэкономических эффектов принесет один вложенный доллар. Американцы говорят, что один доллар, вложенный в культуру, дает социоэкономических эффектов на 20 долларов.

С.К.: Есть ли у тебя понимание команды, которую возьмешь в министерство?

Я занимаюсь этим всего четыре недели, все очень стремительно развивалось. Я брал каждую отрасль, говорил с каждым, кого в ней знал, или кого мне рекомендовали. В итоге выбирал того человека, который мне казался наиболее подходящим.

Д.Б: Вы платите этим экспертам?

Да, мы создали ГО, я встретился с бизнесом, объяснил, что мы делаем, и нашлись люди, которые нас поддержали.

С.К: Кто это был?

Я могу назвать Владимира Цоя, Вячеслава Лысенко, например.

С.К: Ты знаешь, что министерство культуры также занимается вопросами, которые к культуре не имеют никакого отношения. Например, выдачей разрешений на застройку в историческом центре. Как ты считаешь, свойственная ли это Минкульту функция, возможно, будешь ратовать за то, чтобы вынести ее оттуда?

В любой цивилизованной стране мира ты не можешь строить в историческом центре, если не соблюдаешь определенные правила. Моя задача сделать так, чтобы эти правила были едины для всех, чтобы в этой сфере не было коррупции.

С.К: Есть мнение, что очень многие разрешения Минкульта были незаконными. Будешь ли ты проводить их аудит?

Мы можем провести аудит, но надо понять, нарушен ли был закон, когда эти разрешения были выданы. Все должно быть по закону.

С.К: Еще одна любимая моя тема – комитет по религии. Какой будет политика государства при новом президенте и Минкульте относительно религии?

Мы сформулируем политику в этом вопросе. У нас, к сожалению, пока еще нет человека, который это направление будет координировать.

“Я был противником ввода украинских квот на радио. А сейчас я считаю это правильным шагом”

С.К.: Хорошо. Давай поговорим о запрете сериалов и фильмов.

Давайте зафиксируем несколько вещей. Первое: у нас происходит гибридная война с Российской Федерацией. На наше культурное пространство постоянно возникает воздействие со стороны РФ. Актеры и другие известные люди могут являться носителями этого воздействия. Должна ли страна в этой ситуации принимать решение в пользу национальных интересов? Да, должна. Точка.

Теперь надо определиться: как решить эту проблему и как реагировать на условного Пореченкова, который поехал в зону боевых действий пострелял? Мы как государство должны дать оценку этому, сказать: “Парни, вы куда? Оборзели, что ли? Будет запрещен въезд”. Мы тут защищаем свои национальные интересы. В том числе запретительными мерами. Это нормально.

С.К: По-твоему, стоит пересматривать черный список невъездных артистов, или не стоит?

Я не хочу говорить про списки, я хочу о том, какую задачу мы решаем. Надо выработать правила, и если человек эти правила нарушает, он попадает в список.

С.К: Как тебе парад на День независимости?

Нормально, хороший парад. Мне понравилась речь президента. А в чем вопрос?

С.К.: Алина Паш, которая выступала на параде, в 2018 году должна была поехать выступать в Россию и рассказывала, что она “будет бороться з свою музыку и поедет куда угодно, куда ее пригласят”. С точки зрения закона она ничего не нарушила, но есть же какие-то морально-этические вещи – когда человек, который такое делает, поет на главной площади страны в День независимости. Я хочу услышать твое мнение.

(пауза)

Вопрос непростой, потому что у меня, как у человека, тоже была эволюция восприятия того, что происходило с нашей страной.

Мы уже все забыли об этом, но мы ведь долгое время вообще не до конца понимали, что с нами происходит. То, что на нас напала Россия, было для большинства людей полной неожиданностью. Я никогда не занимался внешней политикой, для меня стало шоком, когда Россия аннексировала Крым, и в этот момент она для меня стала врагом.

Фото: С.К: Ну, ты же не сомневался, что это Россия?

Не сомневался. Но я был, к примеру, противником ввода украинских квот на радио. А сейчас я считаю это правильным шагом и что это принесло результаты. Я всегда считал, что запреты – неэффективно и несовременно. Но тут это отлично сработало.

Когда мы говорим про Алину Паш или других актеров, которые в какой-то момент времени что-то говорили или делали, для меня важно, что сейчас они чувствуют. У всего есть какой-то срок давности. Если условная Алина Паш сегодня не считает, что у нас идет война, то я считаю, этот человек не должен представлять страну на государственном уровне. Но в прошлом человек мог ошибаться.

С.К.: Если человек после Иловайска и Дебальцево такое говорит, то это странно.

Я не в контексте того, что она говорила. Не следил за ее творчеством и высказываниями, а для того, чтобы этически это оценить, надо знать фактаж.

С.К: Вопрос об информационной политике. Три крупных информационных канала не напрямую, но по сути сконцентрированы в руках Виктора Медведчука. Составляет ли это, по твоему мнению, угрозу информационной безопасности?

Хороший вопрос. Давайте оторвемся от конкретного Медведчука. Вопрос первый: манипулятивны ли сегодня телевизионные СМИ в Украине?

Мы должны все вместе определить, что является информационной угрозой. Должны появиться институции, которые в состоянии выносить какие-то вердикты в этой сфере, которые становятся обязательными. У этой задачи с манипуляциями нет простого решения, есть набор решений, который их уменьшит.

Плюс мы находимся в положении страны, которая воюет. На период этого времени наше пространство может и должно быть защищено более агрессивно.

С.К: Пока мы создадим институцию, может пройти много времени. А у нас есть факт: Медведчук владеет тремя телеканалами. Что с этим делать? Или мы признаем, что не можем ничего сделать?

Зло же не то, что Медведчук владеет тремя каналами. Зло – то, что, на твой взгляд, существует возможность манипулирования общественным мнением.

Я должен создавать политики, которые будут защищать общество от манипуляций. Вот моя задача. Безотносительно конкретных фамилий.

С.К: Считаешь ли ты, как гражданин, что сегодня в Украине есть как минимум три больших телеканала, которые манипулируют в пользу страны-агрессора?

Три больших телеканала? Это ты о ком?

С.К.: “112”, NewsOne и ZIK. Мало, что ли?

Сейчас такую странную вещь скажу. Я не смотрю телевизор.

С.К: Отмазки для бедных.

Нет. Давай по-другому. Есть мониторинг Internews. В нем написано, что эти телеканалы манипулируют в пользу страны-агрессора? Если написано, значит, так и есть. Я за то, чтобы мы начали строить нормальные взаимотношения с институциями, которые занимаются профессионально этими аспектами.

Я знаю методику, по которой они проводят этот мониторинг, поэтому я им абсолютно доверяю.

С.К.: Принимается как ответ будущего министра культуры.

Это не имеет отношения к министерству культуры. Это моя позиция.

Я честно считаю, что социальные сети нас развратили: каждый высказывает свое мнение, часто без наличия полной информации. Год назад я для себя выработал правило: не реагировать ни какой хайп, пока сам не разобрался. Чтобы ответить на твой вопрос, мне нужно сесть и разобраться: вот есть эфир, они манипулируют здесь и здесь, таким-то образом.

Если я что-то говорю, я должен подтвердить свои слова не просто своим ощущением, а своим знанием. Задача министра – выработать политику, которая сделает невозможной проблему. Не проблема же, что какой-то человек, который кому-то лично не нравится, владеет каким-то телеканалом. Проблема, когда человек взял за деньги за то, чтобы исказить информацию. (Соня Кошкина, Шеф-редактор LB.uaДарія Бадьйор, Редакторка відділу “Культура”)

 

Кернес через суд хоче обмежити KharkivPride

Харківський міський голова Геннадій Кернес має намір звернутися до суду з приводу обмеження в Харкові першого маршу рівності KharkivPride.

Про це Кернес написав у Facebook – Укрінформ.

“Жоден марш рівності в Харкові не проходив спокійно. Газові балончики, зіткнення учасників маршу з його противниками, противників з поліцією, травмовані – обов’язкові атрибути цього заходу”, – зазначив Кернес.

За його словами, в соцмережах організатори ХарківПрайду, призначеного на 15-е вересня, активно рекламують це дійство. З іншого боку, підкреслив Кернес, на сайті міськради зареєстрована петиція про його заборону, яка за кілька днів набрала 5837 (замість необхідних 5000) голосів противників заходу.

“Знаю, що проведенням ХарківПрайду стурбовані й силовики: у прифронтовому місті можуть бути провокації під час параду”, – заявив Кернес.

Він пояснив, що Харківська міськрада не має права забороняти подібні заходи, але як міський голова він відповідає за спокій у Харкові. Тому прийнято рішення звернутися до суду з проханням обмежити проведення ХарківПрайду, додав Кернес.

Тим часом ініціатори заходу, як вони заявили в анонсах у мережі, планують акцію як мирну ходу на захист рівних прав і можливостей людей незалежно від їх сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Головне гасло акції: “Харків для всіх. Безпека для всіх”.

При цьому більшість харків’ян вважають такого роду захід неприпустимим актом пропаганди одностатевих стосунків: “Ми не хочемо обмежувати права таких людей. Але виставляти своє особисте життя на загальний огляд – це занадто! .. Просимо вжити заходів!”.

 

До ПЦУ з Московського патріархату перейшла ще одна парафія

На Рівненщині громада села Війниця Млинівського району ухвалила рішення про перехід з УПЦ МП до ПЦУ.

Про це повідомляє пресслужба ПЦУ – Укрінформ.

“1 вересня 2019 року відбулися загальні збори Свято-Троїцької громади села Війниця Млинівського району Рівненської області. На них було прийнято рішення, відповідно до якого громада вийшла з-під юрисдикції московського патріархату та перейшла до Православної церкви України”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на загальних зборах Свято-Троїцької релігійної громади були присутні 119 прихожан. За перехід проголосували – 102 особи, проти – 13, утримались – 4.

Як повідомляв Укрінформ, 28 липня митрополит Київський і всієї України Епіфаній повідомляв, що протягом понад пів року, що минули з моменту створення Православної церкви України, до неї приєдналося більш ніж 500 парафій Української православної церкви Московського патріархату.

 

Данилюк обговорив з представниками Westinghouse ядерну та енергетичну безпеку

Секретар РНБО України Олександр Данилюк та представники компанії Westinghouse Electric Corporation (США) обговорили питання двостороннього співробітництва в енергетичній сфері.

Про це повідомляє пресслужба РНБО – Укрінформ.

“Сьогодні відбулася зустріч секретаря РНБО України Олександра Данилюка з представниками компанії Westinghouse Electric Corporation. Під час зустрічі сторони обговорили питання двостороннього співробітництва, інтенсифікації співпраці в енергетичній сфері, зокрема, з метою підвищення рівня ядерної та енергетичної безпеки”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, пріоритетними напрямами роботи визначено реалізацію проєктів з інтеграції української та європейської енергосистем та залучення новітніх технологій для підвищення стійкості енергетичної системи України.

 

«Просвіта» взяла участь у Національній зустрічі лідерів громад в Аргентині

Третя Національна зустріч лідерів громад відбулася днями в Аргентині за участі Українського культурного товариства «Просвіта».

Про це повідомив повідомив пресовий референт Референтури преси УКТ “Просвіта” Хав’єр Апонюк Савич у Facebook – Укрінформ.

«У культурному комплексі “Ля Вє’ха Усіна” у місті Парана, провінція Ентре-Ріос, відбулася ІІІ Національна зустріч лідерів громад», – йдеться у дописі.

Як зазначається, Українське культурне товариство “Просвіта” представляли його заступник голови Педро Маслюк, голова Об’єднання жінок “Просвіта” Наталія Гуцалюк та секретар Ольга Демчук.

На відкритті заходу виступили президент Спілки громад Ентре-Ріос Хосе Гарейс, міський голова Парани Серхіо Варіско, національний директор з культурного плюралізму Ліценціат Хуліо Крочі, секретар туризму і культури провінції Ентре-Ріос доктор Ана Кароліна Ґайлард та секретар з прав людини та культурного плюралізму Ліценціат Клаудіо Аврух.

Протягом дня були представлені різні дисертації, відбувся обмін досвідом громад за круглими столами. Близько 17-ї години день завершився заключною фотографією.

Після цього учасників зустрічі запросили на урочисту вечерю.

Захід був спонсорований Об’єднанням громад провінції Ентре-Ріос, Секретаріатом прав людини та культурного плюралізму, муніципалітетом Парани, урядом провінції Ентре-Ріос та Міжнародною організацією з міграції.

Як відомо, Українське культурне товариство «Просвіта» – це культурно-освітня організація української діаспори в Аргентині, що діє з 1924 року. Організація ставить собі на меті згуртування українців та їхніх нащадків серед аргентинського суспільства, популяризацію української культури, підтримку національних та суверенних інтересів українського народу. Є неприбутковою організацією, працює на громадській основі.

 

Газета “Сьогодні” закривається

Останній номер друкованої версії газети “Сьогодні” вийде 27 вересня. Надалі свою роботу видання сконцентрує на розвитку інформаційного сайту та теленовинах.

Про це повідомляє Медіа Група Україна – Укрінформ.

“Інформаційний бренд «Сьогодні» сконцентрується на розвитку діджитал і ТБ-форматів. 27 вересня 2019 року вийде останній номер щоденної газети. Надалі у режимі 24/7 ми, як і раніше, будемо надавати актуальну і важливу інформацію на сайті і в теленовинах”, – йдеться в повідомленні.

 

Президент звільнив Муженка із військової служби

Президент Володимир Зеленський звільнив генерала Віктора Муженка з військової служби.

Відповідний указ №645/2019 опубліковано на сайті глави держави – Укрінформ.

“Звільнити генерала армії України Муженка Віктора Миколайовича з військової служби у запас у зв’язку із проведенням організаційних заходів з правом носіння військової форми одягу”, – зазначається в документі.

Генерал армії Віктор Муженко з липня 2014 року був начальником Генштабу ЗСУ – головнокомандувачем Збройних сил України.

 

Зеленський провів кадрові зміни в Антимонопольному комітеті

Президент Володимир Зеленський призначив Ольгу Піщанську першим заступником голови Антимонопольного комітету — державним уповноваженим та Ірину Копайгору державним уповноваженим АМКУ.

Відповідні укази опубліковані на сайті глави держави – Укрінформ.

“Призначити Піщанську Ольгу Станіславівну першим заступником голови Антимонопольного комітету України — державним уповноваженим”, – ідеться в указі №643/2019.

Іншим указом №644/2019 президент призначив Ірину Копайгору державним уповноваженим АМКУ.

Водночас указом №642/2019 глава держави звільнив Анну Артеменко з посади державного уповноваженого АМКУ.

 

Чорновол: ДБР відмовилось реєструвати провадження щодо Портнова

Колишній народний депутат Тетяна Чорновол заявляє, що Державне бюро розслідувань відмовилося вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) її заяви щодо ексзаступника глави Адміністрації президента Андрія Портнова.

Про це Чорновол повідомила на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Керівник ДБР Роман Труба відмовився внести до ЄРДР мої заяви про злочини Портнова. Хоча відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України)”, – написала вона.

При цьому Чорновол зазначила, що під час особистої зустрічі Труба “виправдовувався, що ДБР порушило цілий букет політично замовних кримінальних справ по заявах самого Портнова, тому що не могло відмовити згідно КПК”.

“На цій зустрічі я повідомила Трубу, що готую заяви про злочини Портнова. Він мені гарантував, що порушить кримінальні справи і перевірить викладені факти. Мої заяви стосувалися “узурпації влади” Портновим та його зловживання на державній посаді в інтересах комерційної структури”, – поінформувала Чорновол.

Однак, за її словами, вона отримала від ДБР “дві відмови” щодо реєстрації проваджень.

Як повідомлялося, 19 травня Портнов повернувся в Україну після більш ніж 5 років життя за кордоном. У період з 2010 до 2014 року він був заступником глави Адміністрації президента Віктора Януковича.

 

ОПЗЖ не підтримає зняття депутатської недоторканності у другому читанні – Бойко

Фракція політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» не буде підтримувати у 2-му читанні законопроєкт №7203 «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)».

Про це журналістам після засідання Погоджувальної ради повідомив співголова фракції ОПЗЖ Юрій Бойко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми підтримали цей законопроєкт в 1-му читанні з урахуванням того, що недоторканність буде знята з усіх осіб, які сьогодні її мають, а не тільки з депутатів і не тільки вибірково, так би мовити. Сталося так, що тільки депутатів це торкається, а власне кажучи, гарант Конституції, Президент країни, залишається поза цим законом. Ми цей закон підтримувати не будемо з міркувань моралі», – сказав Бойко.

Він додав, що всі повинні бути рівні перед законом.

Також Бойко уточнив, що його фракція підтримує законопроєкт, що передбачає запровадження пропорційної системи голосування.

Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков висловив сподівання, що на засіданні у вівторок, 3 вересня, народні депутати підтримають законопроєкт № 7203 “Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)”.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики 2 вересня затвердив висновок до законопроєкту. У висновку, зокрема, міститься рекомендація Раді ухвалити в цілому законопроєкт про зміни до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності.

Верховна Рада IX скликання у перший день роботи 29 серпня ухвалила постанову про попереднє схвалення законопроєкту “Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України).

Законопроєкт №7203 був зареєстрований у парламенті VIII скликання п’ятим Президентом Петром Порошенком. Ним передбачено виключення зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради. Таким чином, у статті 80 Конституції залишиться норма про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Передбачається, що закон набере чинності з 1 січня 2020 року.

Конституційний суд ще 19 червня 2018 року визнав конституційним законопроєкт № 7203. Водночас після висновку КСУ Верховна Рада так і не внесла його на голосування.

Відповідно до чинного законодавства, після ухвалення у першому читанні законопроєкт, що вносить зміни до Конституції, повинен отримати на наступній сесії конституційну більшість у щонайменше 300 голосів.

 

Рябошапка хоче, щоб ГПУ знову координувала роботу силовиків

Генпрокурор Руслан Рябошапка виступає за відновлення функції Генпрокуратури із координації діяльності правоохоронних органів.

Про це він заявив під час зустрічі Президента Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради, Кабінету міністрів та правоохоронних органів у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Генпрокуратура відновить функції координації діяльності органів кримінальної юстиції. Для цього є всі передбачені законом механізми”, – сказав він.

За словами Рябошапки, через те, що функція нагляду прокуратури була втрачена, нині виникають конфлікти між правоохоронними органами і “ще зустрічаються випадки показухи””.

Генпрокурор зазначив, що з приходом його на посаду “першим треком” має стати перезавантаження, оновлення, очищення прокуратури як центральної інституції у системі кримінальної юстиції.

Рябошапка додав, що у парламенті знаходиться законопроєкт, який, у разі його ухвалення, дасть змогу якомога швидше запустити цей процес.

“Другий трек — це системне перезавантаження оновлення всієї системи кримінальної юстиції. Мова йде не лише про кримінальне право, а також про зміну роботи системи органів досудового розслідування”, – зазначив він.

“Третій напрямок. Правоохоронна система повинна захищати бізнес, який здійснюється законним шляхом. І повинна зробити все, щоб система органів досудового розслідування не була джерелом незаконного збагачення керівників цієї системи”, – наголосив Рябошапка.

“Я нещодавно чув погану характеристику про те, що система правоохоронних органів перетворилася на організоване злочинне угрупування. Я хотів би це змінити дуже швидко, рішуче і, як кажуть, вогнем і мечем ці речі випалювати, щоб до Нового року прокуратура стала взірцем для всіх правоохоронних органів”, – резюмував генпрокурор.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 29 серпня схвалила кандидатуру Рябошапки на посаду генпрокурора. Того ж дня Президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Рябошапки главою ГПУ.

 

Рябошапка звільнив головного військового прокурора Матіоса

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення з посади Головного військового прокурора Анатолія Матіоса.

Про це інформує пресслужба ГПУ – Укрінформ.

“У понеділок, 2 вересня 2019 року, керуючись Законом України «Про прокуратуру», Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а також на підставі листа міністра оборони України від 02.09.2019, генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення з посади заступника генерального прокурора – головного військового прокурора Анатолія Матіоса”, – йдеться у повідомленні.

Окрім того, цим наказом його виключено зі списків особового складу ГПУ та направлено у розпорядження Міноборони України для вирішення питання щодо подальшого проходження військової служби.

 

Військові опиняться на вулиці, а обвинувачені на волі: у Матіоса окреслили наслідки ліквідації військової прокуратури

Колектив військової прокуратури проаналізував законопроект №1032, яким пропонується ліквідувати військову прокуратуру та попередив про наслідки такого рішення у рапорті, повідомляє УНН з посиланням на Facebook-сторінку заступника Генерального прокурора – Головного військового прокурора України Анатолія Матіоса, відкликаного сьогодні з посади за ініціативою нового міністра оборони і нового Генпрокурора, передає УНН.

Законопроект, поданий Президентом України Володимиром Зеленським, містить низку юридичних прогалин, йдеться у документі.

Зокрема незрозуміло, що робити з кримінальними провадженнями, які розслідували військові прокурори і передали їх до суду.

Якщо ці справи (4 тисячі) підуть в області цивільним прокурорам, кажуть військові прокурори, це знівелює належне підтримання обвинувачення, створить передумови для безпідставної зміни запобіжних заходів обвинуваченим та уникнення особами кримінальної відповідальності через сплив терміну.

“Цивільні прокурори не мають досвіду розслідування та процесуального керівництва у провадженнях про військові злочини, зважаючи на специфіку суб’єктного та об’єктного складу правопорушень. В умовах війни на навчання немає часу”, — попереджають прокурори.

Цивільні правоохоронці також не зможуть робити огляд на лінії зіткнення — існує пряма вказівка з боку керівництва ДБР та Національної поліції про заборону виїзду на місця події в сектори безпосереднього зіткнення з противником. Все це робили військові прокурори.

Окрім цих прогалин, у законопроекті Президента загалом не визначені кадрові питання. Поки обвинувачені у кримінальних провадженнях матимуть змогу поліпшити своє становище, військовослужбовці з прокуратури можуть опинитися на вулиці, без права на атестацію.

“Положення законопроекту щодо порядку звільнення військових прокурорів суперечать чинному законодавству військової сфери, не визначають правового механізму припинення контракту військового прокурора з Міністерством оборони України…

Законопроектом не визначено, хто буде виконувати вимоги законодавства при звільненні військовослужбовців військових прокуратур.

Не враховано, що звільнення прокурорів з військової служби триватиме в середньому від 2 до 4 місяців…

Майже 100 військовослужбовців військових прокуратур гарнізонів, які мають стаж роботи до 2 років залишаться недопущеними до атестації”, — зазначено в рапорті військових прокурорів на ім’я Генерального прокурора України Рябошапки.

Нагадаємо, нині одним із підозрюваних (обвинувачених) в кримінальних провадженнях військової прокуратури є екснардеп Олександр Шепелєв. До того, як військові прокурори взяли у своє провадження справу Шепелєва, йому вдавалося втікати і приховуватися від правоохоронців. За інформацією ЗМІ, втеча Шепелєва у 2014 році була добре продуманою і щедро оплаченою — зокрема, представникам адміністрації, які допомагали втікачу. На організацію було витрачено близько 1 млн долл. Приводом стала “раптова важка хвороба” Шепелєва.

Шепелєва підозрюють в організації замаху на вбивство ексвласника “Родовід банку” Сергія Дядечка у 2012 році, а також в організації убивства банкіра Сергія Кириченка у 2003 році та полковника МВС Єрохіна.

Також йому інкримінують розкрадання коштів “Родовід банку” на суму більше 220 млн грн, а також спільно з бізнесменом Павлом Борульком організацію розкрадання держкоштів рефінансування Нацбанку на суму 315 300 000 грн у березні-травні 2009 року.

Ще однією резонансною справою було розслідування військових прокурорів проти батальону “Торнадо”. У 2015 році були затримані 12 бійців “Торнадо” за обвинуваченням у незаконному позбавленні волі та викраденні місцевих жителів, тортурах та низці інших тяжких злочинів. Бійці “Торнадо”, за даними слідства, катували затриманих людей за допомогою струму, погрожували розстрілом і знімали все на мобільні телефони. Також у межах досудового розслідування кримінальних проваджень за підозрою командира роти “Торнадо” Руслана Оніщенка та його підлеглих виявлено факти розбещення неповнолітніх.

У 2017 році суд визначив покарання 8 “торнадівцям” на строк від 8 до 11 років позбавлення волі, ще 4 особам — до 5 років зі звільненням відбування покарання з випробуванням.

 

Ліквідація військової прокуратури одномоментно блокує справи проти Росії – Матіос

З наступного після втрати повноважень військовими прокурорами дня буде паралізовано розслідування кримінальних проваджень та унеможливлено підтримання державного обвинувачення у 9 тисячах кримінальних проваджень, серед яких – за фактом збройної агресії Росії проти України. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив заступник Генерального прокурора – Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, відкликаний сьогодні з посади за ініціативою нового міністра оборони і нового Генпрокурора, передає УНН.

За словами Матіоса, колектив військової прокуратури опрацював новий законопроект №1032 щодо реформування органів прокуратури, зокрема ліквідації військової прокуратури, і прийшов до висновку, що документ не визначає, хто буде виконувати повноваження військових прокурорів у кримінальних провадженнях після їх усунення.

Більш того, норми виписані так, що військові прокурори не зможуть передати свої справи за підслідністю через те, що будуть одномоментно позбавлені своїх повноважень.

Вищезазначене призведе до фактичного припинення розслідування російської агресії та воєнних злочинів, а також співробітництва з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду.

Серед наслідків законодавчої ініціативи: “фактичне припинення розслідування та збору доказів ведення Російською Федерацією агресивної війни проти України; згортання розслідування убивств, катувань, знущань, іншого жорстокого поводження військовослужбовцями ЗС РФ і терористами Л/ДНР з полоненими українськими воїнами та цивільним населенням, збору доказів вчинення цих та інших воєнних злочинів і злочинів проти людяності, у тому числі віроломного вбивства військовослужбовцями ЗС РФ українських воїнів у серпні 2014 року біля м.Іловайська”.

Військові прокурори констатують, що на наступних зустрічах з представниками Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду нікому буде надати відповіді і пояснення щодо підготовлених раніше матеріалів.

Блокування розслідування справ і блокування передачі матеріалів до Міжнародного кримінального суду унеможливить підготовку консолідованої претензії України до РФ щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України.

Нагадаємо, серед тих, хто виступив проти ліквідації військової прокуратури в Україні: полк “Азов”, громадські діячі, науковці та родичі загиблих у катастрофі Іл-76.

Військові прокурори розслідували справи зокрема проти міністра оборони Російської Федерації Сергія Шойгу, його заступників Д.Булгакова та М.Панкова, начальника НГШ ЗС РФ В. Герасимова, командувача Чорноморським флотом РФ О.Вітка.

Серед розкритих злочинів – терористичні акти, внаслідок яких загинув співробітник Служби безпеки України в Донецькій області О.Хараберюш та командир однієї з військових частин Головного управління розвідки МО України полковник М.Шаповал. Також розкрито замах на терористичний акт 4 квітня 2019 року у місті Києві, у результаті якого вибухнув автомобіль майора ГУР МОУ К.Буданова.

 

Матіос пояснив, чому ліквідація військової прокуратури – це державна зрада

Заступник Генерального прокурора України – Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, якого на підставі листа міністра оборони відкликали з посади, опублікував на своїй сторінці у Facebook листа, в якому детально роз’яснив негативні наслідки ліквідації військової прокуратури та порівняв такий крок з державною зрадою, повідомляє УНН.

“У п’ятницю, після призначення нового генерального прокурора п. Рябошапки, я надіслав йому свій рапорт, який після реєстрації потрапив адресату.

Відповідні листи мною також надіслано голові Верховної Ради Дмитрові Разумкову та головам всіх фракцій нового парламенту. Ось текст рапорту та конверти з листами до Верховної Ради України, де (хвилиночку!) працює 125 фахових юристів. Хай читають!

p.s. – навіть подумати не міг, що простий обґрунтований лист так стривожить всіх задіяних) (має на увазі, що наслідком стало його відкликання з посади – ред.)”, – написав Матіос.

До свого посту Матіос додав фото листа, якого направив Генеральному прокуророві.

У листі детально розписані негативні наслідки від ліквідації військової прокуратури.

“За результатами опрацювання встановлено, що в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України прийняття цього законопроекту (про реформування прокуратури – ред.) в частині, що передбачає ліквідацію системи військових прокуратур та припинення повноважень військових прокурорів, може спричинити вкрай негативні наслідки як для забезпечення правопорядку в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, так і для виконання завдань у відповідних кримінальних провадженнях військових прокуратур, інших повноважень військової прокуратури, а також для розслідування російської агресії та воєнних злочинів”, – йдеться у рапорті.

Далі прокурор нагадує про статтю 111 КК України “Державна зрада”, яка передбачає покарання за діяння, умисно вчинені громадянином України на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Далі Матіос доволі детально описує, які саме негативні наслідки очікують на Україну у разі ліквідації військової прокуратури.

 

Апаршин може очолити Директорат з питань нацбезпеки та оборони України

Експерт з безпеки та оборони з команди Президента України Іван Апаршин претендує на посаду Генерального директора Директорату з питань національної безпеки та оборони в офісі Президента України, передає УНН з посиланням на дані декларації Апаршина для НАЗК.

Так, Апаршин подав в державний реєстр 2 вересня електронну декларацію кандидата на посаду, що подається при призначенні в органи влади.

У розділі “місце майбутньої роботи” він вказав Офіс президента України, у розділі “посада, на яку претендуєте як кандидат” Апаршин вказав посаду “Генеральний директор Директорату з питань національної безпеки та оборони”.

Зазначимо, раніше у Президента заявили, що Кандидатуру Івана Апаршина розглядають серед претендентів на посаду відповідального за військові питання і оборону в ОП.

Як повідомляв УНН, раніше стало відомо, що заступникомголови МВС може стати екснардеп Антон Геращенко.

 

Польща і США спільно розвиватимуть 5G

Польща і США підпишуть у понеділок угоду про розвиток в РП мережі 5G.

Про це поінформували під час спільної пресконференції у Варшаві віцепрезидент США Майк Пенс і президент США Анджей Дуда, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми сьогодні підпишемо угоду на тему цифрової інфраструктури, яка буде прикладом для іншої Європи у справі 5G”,- заявив Пенс.

Дуда також підтвердив інформацію про спільний розвиток мережі 5G в Польщі.

Відповідаючи на запитання американських журналістів, чи Вашингтон надав Варшаві докази про шпигування Китаєм за розвитком технології 5G у Польщі, Дуда зазначив, що польська контррозвідка викрила певні дії, що могли мати шпигунський характер. Відтак, зараз польська прокуратура розслідує справу колишнього директора відділення компанії Huawei в Польщі, якого підозрюють у контактах з китайською розвідкою. Чоловіка було затримано у січні в Польщі.

 

Бабак пояснила, навіщо потрібно було змінювати назву Мінрегіону

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ було перейменовано на Міністерство розвитку громад і територій у зв’язку зі зміщенням фокусу діяльності відомства на розвиток людей та забезпечення їх комфорту.

Про це заявила міністр розвитку громад і територій Альона Бабак в ефірі ток-шоу “Свобода слова”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Для нас важливо було в ході цього перейменування (з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ на Міністерство розвитку громад і територій – авт.) змістити акцент на людський розвиток”, – зауважила Бабак.

Вона наголосила, що оновлене міністерство зосередиться на забезпеченні доступу громадян до всіх соціальних та комунальних послуг.

За словами Бабак, Міністерство інфраструктури України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство освіти України та Міністерство розвитку громад і територій розроблять спільний “соціальний стандарт”, відповідно до якого в кожній громаді буде забезпечуватися доступ всіх жителів до соціальної, медичної та транспортної інфраструктури

“Ми розуміємо що сьогодні людей не цікавить просто господарство, людей не цікавить будівництво і навіть регіональний розвиток. Людей цікавить якість власного життя, а це і є розвиток громад. Для людини важливо, щоб, проживаючи у своїй громаді, вона знала, скільки часу потрібно її дитині, аби дістатись до школи, або скільки потрібно щоб приїхала швидка допомога”, – наголосила міністр.

 

Малюська розповів, як Мін’юст долатиме рейдерство

Міністерство юстиції долатиме рейдерство шляхом «латання дірок» у законодавстві, програмному забезпеченні та усунення людського фактору.

Про це сказав міністр юстиції Денис Малюська в ефірі програми «Свобода слова» на каналі ICTV, відповідаючи на запитання, чи можливо в Україні подолати рейдерство за один місяць, згідно з дорученням Прем’єр-міністра України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Завдання є і ми його будемо виконувати. Чи реально – подивімось через місяць. А я зараз напевно, сконцентруюся на тому, як ми це робитимемо. Отож рейдерство воно в принципі полягає у використанні трьох «дірок»: перші дірка – дірка у законодавстві, друга – це дірки у софті – програмному забезпеченні, яке використовує держава, і третя – людський фактор, в основному це державні чиновники, які отримують не дуже високі зарплати та розпоряджаються значними активами. Оці три дірки – ми з ними вже працюємо, тобто це не те, що ми сьогодні стартуємо, виконуємо доручення і за місяць ми щось зробимо», – розповів Малюська.

Він зазначив, що робота над «дірками» у законодавстві уже ведеться понад місяць і у Верховній Раді в перший день її роботи «був зареєстрований законопроєкт, сфокусований на латанні ключових дірок, які надають змогу рейдерам захоплювати підприємства та нерухомість».

«Крім того в наступну середу, на наступному засіданні уряду ми почнемо активно «латати дірки» на рівні постанов Кабінету міністрів», – анонсував міністр.

Окрім того Малюська зазначив, що вже команди ІТ-фахівців «опрацьовують питання з тим, щоб якщо не переписати реєстри заново, бо це займе близько року, то хоча б поставити програмні надбудови над чинною системою, які ускладнять рейдерам та тим, хто їм допомагає внесення недозволених змін у державні реєстри».

Найскладнішою проблемою у подоланні рейдерства міністр вважає людський фактор.

За його словами, у Мін’юсті її планують вирішити двома способами: спробують максимально виключити людину з бізнес-процесів, з процесів роботи з активами, а з іншого – залучати до ключових процесів висококваліфікованих і високооплачуваних юристів, фінансування яких буде надаватися іноземними донорами.

Малюська зауважив, що відповідне рішення буде розглядатися на засіданні Кабміну вже в середу.

«Це три фактори, ми над ними працюємо. Горизонт планування один місяць цілком реальний для того, щоб максимально зменшити накал… Але знову ж таки, ніхто не каже, що рейдерство стане нуль. Насправді, буде вибудувана система, яка ефективно нівелює та захищає право власності та повертає його до законного власника», – сказав Малюська.

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі Президента Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради, урядом і правоохоронними органами заявив про те, що одним з основних питань, над якими працює український уряд, є подолання рейдерства.

Зокрема, Гончарук заявив, що це завдання для Міністерства юстиції на найближчий місяць.

 

Гончарук розповів про кадрову політику нового уряду та консультації із Зеленським

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що здебільшого самостійно формує кадрову політику, але консультується із президентом Володимиром Зеленським та зауважив, що міністри самостійно обиратимуть свої команди.

Про це він сказав в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я здебільшого самостійно формую кадрову політику. Я звичайно консультуюся з президентом, звичайно ми звіряємо наші бачення щодо тої чи іншої людини, тому що немає у мене всієї об’єктивної інформації, він підказує, ми радимося, але немає такого, що в одну “калитку” хтось  комусь приносить резюме, кандидатури й каже: “призначай без розмов”. Немає такого. Це командна робота — хороша здорова дискусія”, – сказав Гончарук.

Він додав, що кожен міністр сам має підібрати собі команду і сам має нести за неї відповідальність.

“Якщо я розказую міністру, кого брати на роботу, то потім в нього не запитаю про результат. Як ти можеш спитати з міністра за результат, якщо ти йому сам поставив членів команди за певними напрямками”, –  пояснив Гончарук.

Гончарук додав, що за попередніми домовленостями він має право “вето” на людей, які на його думку не мають бути членами урядової команди й такі ж домовленості є із президентом.

“Кожен міністр сам підбирає собі команду, але ми з ними домовитися і погодити принципи, відповідно до яких у мене є право “вето” на людину. Тобто якщо я вважаю, що людина не повинна бути частиною нашої команди, то я про це чесно говорю міністру і ми знімаємо це питання. Така сама домовленість в мене є з президентом. Я вважаю, що це здоровий механізм, коли команда між собою домовляється про те, щоб не пускати всередину людей, з якими буде дискомфортно: або вони токсичні, або є питання щодо їх моральних якостей”, – сказав Гончарук.

 

Проект держбюджету на 2020 рік подадуть вчасно — Мінфін

Міністерство фінансів запевнило, що проєкт державного бюджету на 2020 рік буде подано вчасно.

Про це в ефірі Свободи слова сказала міністр фінансів Оксана Маркарова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми дуже часто зустрічаємось з нашими новими колегами для того, щоб вчасно та якісно підготувати цей бюджет… Цей бюджет повинен бути збалансованим – він таким і буде… Бюджет буде подано вчасно, активно обговорено і сподіваюсь, що ухвалено досить рано”,- сказала Маркарова.

Вона зазначила, що проєкт державного бюджету на 2020 рік буде ґрунтуватися на тих доходах, які очікуються в наступному році. Оскільки від президента України Володимира Зеленського до Кабміну та Парламенту у понеділок надійшла низка доручень, виконання яких може відбитися на дохідній частині бюджету в наступному році, міністерством будуть опрацьовані та прораховані ці варіанти.

Як повідомлялось, президент України Володимир Зеленський доручив уряду внести проєкт держбюджету на наступний рік до 15 вересня.

 

Мінюст реформуватиме пенітенціарну систему

Міністерство юстиції анонсує реформу пенітенціарної системи. Про це повідомив міністр юстиції України Денис Малюська в ефірі “Свободи слова”, передає УНН.

“Ми плануємо реформи в пенітенціарній системі”, – сказав Малюська.

Міністр юстиції заявив, що реформування пенітенціарної системи потребує років.

Він нагадав, що в місцях позбавлення волі знаходиться 55 тисяч осіб.

“Ми лише другий день в уряді й пробуємо прорахувати наслідки наших реформ, але модель якої ми прагнемо – це будівництво з нуля тюрм за зразком наших північних партнерів, Норвегії, наприклад”, – сказав міністр юстиції.

Нагадаємо, оптимізація системи управління Державною кримінально-виконавчою службою дозволила заощадити понад 260 млн грн бюджетних коштів. Про це заявив заступник міністра юстиції Денис Чернишов.

 

Освіта стане пріоритетом уряду – Гончарук

УНН. Уряд зосередиться на освіті як на одному з основних пріоритетів. Про це заявив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі “Свободи слова”, передає УНН.

“Освіта – це перше, на чому ми маємо як країна зосередитися. Освіта, інновації і технології”, – сказав Гончарук.

Як повідомляв УНН, нардепи до четверга мають подати пропозиції щодо змін в чинному законодавстві.

Колишня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич офіційно привітала свою наступницю Ганну Новосад з призначенням на посаду та вручила їй перехідні книги з описом реформ, які здійснювало відомство у період її керівництва.

“Я вважаю, що ваше призначення є одним із найвдаліших рішень цього уряду. Ви є людиною, яка є співтворцем багатьох позитивних змін, що ми здійснили за останні три роки. Крім того, ви розумієте їхню природу та причини. Я впевнена, що усе це стане запорукою розвитку освітньої галузі”, – йдеться в повідомленні.

Під час зустрічі вона подарувала новій очільниці дві перехідні книги, куди увійшов опис реформ, які здійснювало Міністерство протягом 2016-2019 років.

 

Гончарук розповів про умови купівлі землі іноземцями після запуску реформи- РБК-Україна

Купівля буде можлива за умови реєстрації юридичної особи в Україні

Земельна реформа передбачатиме можливість придбання іноземцями земель сільськогосподарського призначення. Про це заявив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі “Свободи слова”.

Він уточнив, що купівля земель іноземцями можлива за умови реєстрації юридичної особи в Україні і сплати податків у бюджет держави.

“Нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість її зараз обробляти, в тому числі для іноземних громадян, але за умови, що вони реєструють юридична особа тут, на Україні, і тут платять податки”, – сказав Гончарук.

За його словами, для українських фермерів планується створити певні преференції, в тому числі компенсації відсоткової ставки за кредитами.

“Ми плануємо, щоб українець був потенційно на більш вигідних умовах, ніж його іноземний конкурент”, – сказав Гончарук, додавши, що доступ до земельного ринку будуть мати як фізичні особи, так і компанії.

Раніше прем’єр-міністр України Олексій Гончарук назвав терміни запуску земельної реформи. Він анонсував початок земельної реформи менше ніж за рік – улітку 2020 року.

РБК-Україна писало, що президент України Володимир Зеленський підтвердив, що до кінця року буде проведена земельна реформа, щоб у 2020 році запрацював повноцінний ринок землі.

 

Міністр розвитку громад розповіла про реформу адміністративного устрою- РБК-Україна

Вона заявила про створення префектур

В Міністерстві розвитку громад планують провести реформу адміністративного устрою, замінивши державні адміністрації префектурами. Про це повідомила міністр розвитку громад і територій Альона Бабак в ефірі “Свобода слова” на ICTV, передає РБК-Україна.

Так, відповідаючи на питання щодо існування ОДА, Бабак заявила про створення префектур.

“Префектури безумовно будуть. У них є свої функції нагляду, контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування в частині дотримання законодавства. Також, будуть певні функції, які будуть закріплені за сферами послуг. Це також один з етапів – наділення в новій системі територіальної організації влади – це наділення цих органів своїми повноваженнями”, – заявила Бабак.

Раніше віце-прем’єр-міністр Павло Розенко повідомив, що президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Кабінету міністрів три кандидатури на голів обласних державних адміністрацій.

Зеленський пропонував призначити Владислава Скальського на посаду глави Вінницької ОДА, Віталія Туринка – на посаду очільника Запорізької ОДА та Віталія Коваля на посаду глави Рівненської облдержадміністрації.

РБК-Україна писало, що Зеленський підписав указ про звільнення виконуючого обов’язки голови Миколаївської обласної державної адміністрації.

 

“Опоплатформа” не хоче голосувати за зняття депутатської недоторканності через “моральні міркування” – УНІАН

Фракція “Опозиційна платформа – За життя” не голосуватиме за скасування депутатської недоторканності. Як передає кореспондент УНІАН, про це сказав в коментарі журналістам співголова фракції Юрій Бойко.

За його словами, виникає багато юридичних питань до законопроекту № 7203, яким пропонується внести зміни до Конституції України в частині скасування депутатської недоторканності. Як сказав Бойко, є ще й інше питання – моральне, оскільки йдеться про зняття лише депутатської недоторканності, але у суддів та президента України залишатиметься такий імунітет. “Ми цей закон підтримувати не будемо з міркувань моральних – всі так всі мають бути рівні перед законом”, – заявив він.

Також представники фракцій “Європейська солідарність” і “Батьківщина” чітко не заявляють, чи голосуватимуть завтра в остаточній редакції за цей законопроект. При цьому ці депутати наголошують, що Конституційний суд дав до нього зауваження, тому він потребує доопрацювання. Як відомо, відповідно до Конституції та законодавства України, якщо в законопроект про зміни до Конституції внесена хоч одна поправка, має бути нове подання до Конституційного суду, і ухвалюватись остаточно законопроект не може без висновку КС.