Окупанти обстріляли Луганське та Кримське із 82-мм мінометів

Станом на 18.00 25 листопада російсько-окупаційні війська п’ять разів обстріляли позиції Об’єднаних сил на Донбасі. Втрат серед українських військових немає.

Про це повідомляє пресцентр штабу ОС у Facebook – Укрінформ.

“Впродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 5 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв позиції наших підрозділів із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї”, – зазначається у повідомленні.

Так, 4 обстріли позицій українських захисників російські окупаційні війська здійснили у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”: двічі неподалік Луганського – з мінометів калібру 82 мм, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів; поблизу Кримського – з мінометів калібру 82 мм, ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів; біля Новолуганського – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник здійснив 1 обстріл по укріпленнях Об’єднаних сил: біля Мар’їнки – зі стрілецької зброї. Під час цього обстрілу було поранено цивільну особу. Юлія Т. йшла містом зі своєю півторарічною донькою. Російські окупанти здійснили кілька пострілів. Куля пробила постраждалій грудну клітину та влучила у ліве плече. Необхідну первинну медичну допомогу жінці було надано військовослужбовцями Об’єднаних сил. Зараз вона знаходиться в лікарні міста Курахове. За оцінками лікарів, стан пораненої стабільний.

Втрат внаслідок обстрілів серед особового складу Об’єднаних сил не було.

 

Окупанти поранили зі стрілецької зброї жінку в Мар’їнці

Внаслідок обстрілів з боку російсько-окупаційних військ опівдні у Мар’їнці зі стрілецької зброї поранено молоду жінку. Після надання першої допомоги її доставлено в лікарню міста Курахове.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

“Сьогодні, близько 12:00, у місті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї було поранено цивільну особу. Громадянка Юлія Т. пересувалась містом зі своєю трирічною дитиною. Ворог здійснив кілька пострілів. Куля влучила постраждалій в грудну клітину та плече зліва. Необхідну первинну медичну допомогу жінці було надано військовослужбовцями Об’єднаних сил. Зараз вона знаходиться в лікарні міста Курахове”, – йдеться у повідомленні.

За оцінками медиків, стан пораненої стабільний.

Ситуація вкотре доводить, якими безпринципними та аморальними є дії російських окупаційних військ щодо цивільного населення Донбасу, зазначають в штабі ООС.

 

“Стань їхнім голосом”: активісти запустили акцію на підтримку кримських політв’язнів

Активісти громадської організації «Кримська солідарність» запустили нову ініціативу на підтримку кримських політв’язнів – “Стань їхнім голосом”, у рамках якої про заарештованих розповідають їхні друзі, колеги і знайомі.

Про це повідомляє у Facebook Кримська солідарність – Укрінформ.

“Багатьох із заарештованих у Криму хлопців Ви знаєте особисто. У в’язниці вони позбавлені можливості захищати своє добре ім’я… Але на волі у кожного із заарештованих за політично вмотивованими справами в’язнів є десятки друзів, колег і знайомих, які зможуть розповісти про нього більше”, – йдеться в повідомленні.

Розпочинаючи нову інформаційну кампанію “Стань їхнім голосом”, громадська організація ставить за мету показати, кого під виглядом терористів переслідують російські спецслужби.

У першому презентованому Кримською солідарністю ролику відома у Криму художниця Зарема Трасінова розповідає про політв’язня Ернеса Аметова, якого вона знає з дитинства, як добру і чуйну людину.

Кримська солідарність звертається із закликом підтримати їх ініціативу.

Як повідомлялося, в жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов проходять у так званій Бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір». ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Пізніше до цієї справи долучили й затриманих у Криму 21 травня 2018 року координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва та жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова.

 

Після арешту батька ніхто не спілкується з родиною – донька Приходька

В окупованому Криму друзі українського патріота Олега Приходька, заарештованого за підозрою в тероризмі, “забули” про день народження політв’язня і не приходять провідати його родину.

Про це повідомляє Крим.Реалії – Укрінформ.

«Ніхто не прийшов, не привітав і не згадав. Таке відчуття, що друзі, з якими він спілкувався і кому допомагав, вимерли. По суті, друзів не виявилося. Вони не телефонують і не цікавляться. Напевно, їм просто є що втрачати. У декого – власний бізнес. Комусь хочеться на двох лавках сидіти і не показувати свою справжню позицію. Батько не боявся ніколи своїх висловлювань. Може, вони були різкі, але правильні. Він не терорист і ніколи ним не був», – розповіла дочка Олега Приходька Наталія.

Як повідомляв Укрінформ, Олег Приходько вперше зустрів свій день народження у неволі – 21 листопада йому виповнився 61 рік.

10 жовтня 2019 року він був заарештований на два місяці – до 10 грудня 2019 року. Українцю інкримінують незаконне виготовлення вибухових речовин і підготовку вибуху в Сакській адміністрації. Апеляційна скарга на його арешт була проігнорована окупаційним судом. Сам Приходько свою вину заперечує і вважає справу проти нього політичним переслідуванням за його проукраїнську позицію.

Прокуратура АР Крим у зв’язку з арештом Приходька розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 146 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі).

 

Муштра вдень і вночі: “Беркут” проводить навчання в окупованому Криму

В окупованому Криму під Севастополем особовий склад ЗМОП “Беркут” (розформований в Україні спецпідрозділ МВС) проводить навчання в польовому таборі, де росгвардійці живуть в умовах, максимально наближених до бойових.

Про це повідомляє телеканал АTR із посиланням на офіційний сайт Росгвардіі – Укрінформ.

“У Криму відбувся польовий вихід севастопольського ЗМОП “Беркут”. Співробітників підняли по тривозі, після чого був проведений багатокілометровий марш-кидок до місця тимчасової дислокації. Табір розгорнуто в гірничо-лісистій місцевості під Севастополем, росгвардійці живуть в умовах, максимально наближених до бойових”, – йдеться в повідомленні.

Спецпризначенці збираються протягом тижня відпрацьовувати навички дій у денний і нічний час.

Зазначається, що тренування проходять вдень і вночі. Бійці ведуть стрільбу з озброєння бойових машин, відпрацьовують дії штурмових груп і екіпажів.

Як відомо, “Беркут” існував як підрозділ міліції особливого призначення при обласних МВС України з 1992 року. На початку лютого 2014 року в Києві під час подій на Євромайдані в результаті зіткнень загинули 73 мирних жителя та 11 силовиків. В Україні в розстрілі беззбройних демонстрантів підозрюють службовців “Беркуту”. 25 лютого 2014 року “Беркут” був розформований в Україні. Багато з бійців цього спецпідрозділу втекли в Росію і окупований нею Крим.

 

Росія випробовує на Донбасі нові снайперські гвинтівки – розвідка

На окуповані частини Донецької та Луганської областей командування російсько-окупаційних військ доставило спецназівців із засобами технічної розвідки та снайперськими гвинтівками, у тому числі невстановленого зразка.

Про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Дмитро Гуцуляк з посиланням на інформацію Головного управління розвідки Міноборони – Укрінформ.

“Командування ЗС РФ продовжує використовувати тимчасово окуповану територію у Донецькій та Луганській областях як полігон для підготовки в бойових умовах особового складу підрозділів спеціального призначення ЗС РФ та випробування нових зразків озброєння. Зокрема, на минулому тижні до з’єднань і частин 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) АК ЗС РФ прибули російські спецназівці із засобами технічної розвідки та снайперськими гвинтівками, у тому числі невстановленого зразка”, – повідомив речник.

За словами Гуцуляка, ці кадрові військовослужбовці ЗС РФ вивчали обстановку у районах передових позицій з використанням завезеного ними обладнання та виконували завдання у складі снайперських пар і розвідувальних груп.

 

Росія влаштувала “урочисте складання присяги” ще 55 призовникам із окупованого Криму

Ще 55 кримчан, на порушення норм міжнародного та гуманітарного права, призвали у минулі вихідні до лав збройних сил Російської Федерації.

Про це повідомляє Кримська правозахисна група – Укрінформ.

“Призовна кампанія до лав російської армії на півострові розпочалася 1 жовтня, вона триватиме до 31 грудня 2019 року. 23 листопада у Керчі, в культурному центрі Богатикова, відбулося “урочисте складання присяги” солдатами строкової служби залізничних військ”, – повідомляє Кримська правозахисна група з посиланням на місцеве видання Керчь.ФМ.

У складанні присяги брали участь два взводи по 27 і 28 осіб відповідно. На заході були присутні представники місцевої влади та релігійних конфесій, про що свідчать опубліковані фото- і відеоматеріали, зроблені під час заходу.

КПГ нагадує, що проведення призову жителів окупованих територій до лав армії держави-окупанта, а також безперервна на території Криму пропаганда служби в ЗС РФ, порушують ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, а переміщення призваних громадян України з окупованої території на територію РФ порушує ст. 49 цієї Конвенції.

У кримчан, які не хочуть йти в армію РФ й отримати кримінальний термін за ухилення, існує декілька виходів із ситуації. Українські та російські правозахисники підготували рекомендації для кримчан про те, як не стати жертвою кримінального переслідування за ухилення від служби в армії РФ.

КПГ звертається до жителів Криму з проханням надсилати на електронну пошту crimeahrg@gmail.com матеріали, що підтверджують військовий призов у Криму (повістки, фото- і відеоматеріали).

 

Українці в Японії вимагають відкликати медалі, якими нагородили каратистів з «ДНР» у Токіо

Українська громада Японії «Краяни» вимагає відкликати медалі, якими були нагороджені представники так званої «ДНР» на змаганнях з карате KWF World Conference & World Cup у Токіо.

Відповідна вимога міститься у листі від імені «Краян» організаторам зазначених змагань –  асоціації Karatenomichi World Federation (KWF). Лист японскою і його переклад англійською та українською розміщені на сторінці асоціації у Facebook  – Укрінформ.

“Для виправлення шкоди, нанесеної незаконними та безвідповідальними діями згаданих учасників змагань, ми вимагаємо від KWF відкликати та анулювати будь-які медалі, якими були нагороджені учасники від так званої “ДНР”. Ми також вимагаємо, щоб вищезгаданим учасникам була заборонена участь в майбутніх змаганнях. Ми сподіваємося, що наше занепокоєння буде почуте задля захисту України, а також задля захисту образу Японії та духу карате”, – йдеться у листі.

Як зазначається, українській громаді стало відомо, що під час змагань, організованих KWF 7-10 листопада 2019 року, учасники, які представляли себе як “Donets People” із так званої “ДНР”, фотографувалися з прапором так званої “Донецької Народної Республіки”.

“Публічне представництво терористичної організації та фотографування з символікою терористичних організацій неприпустимо. Ми засуджуємо подібні дії учасників змагань. Подібні дії не тільки підривають незалежність та територіальну цілісність України, але й наносять шкоду політичному образу Японії та роботі Міністерства закордонних справ Японії. Прикро бачити, як японський національний спорт карате використовується російською пропагандою та дезінформацією, направленою проти України та Японії”, – зазначається в листі.

У ньому нагадується, що “Україна вже шостий рік знаходиться у стані непроголошеної війни з Російською Федерацією”, яка анексувала Кримський півостров та “окупує частину територій України в Донецькій та Луганській областях, фінансувала і продовжує фінансувати та відправляти регулярні частини своєї армії воювати проти незалежної Української держави, а також регулярно фінансує терористичні організації, які називають себе “Донецькою Народною Республікою (ДНР)” та “Луганською Народною Республікою (ЛНР)”.

“Ці так звані “республіки” не визнаються міжнародним співтовариством, і такою ж є офіційна позиція уряду Японії”, – наголошується у листі.

Раніше, 20 листопада, від імені української громади Японії “Краяни” Міністерству закордонних справ Японії також було відправлено листа, в якому “Краяни” засудили “участь терористичної організації “ДНР” у замаганнях із карате”.

В листі, японський текст якого разом із українським та англійським перекладами наведено у соцмережі, міститься прохання від імені української громади Японії розібратися з цим інцидентом, аби унікнути подібних помилок у майбутньому, і заборонити в’їзд в Японію зазначеним учасникам змагань від так званих “ДНР”.

“Ми засуджуємо дії учасників змагань із терористичної організації “ДНР”. Їх вчинок вважаємо неприпустимим, а отримання для участі в змаганнях віз дискредитує роботу Міністерства закордонних справ Японії. За цю провокацію просимо заборонити в майбутньому вищезгаданим особам в’їзд в Японію. Це особливо важливо в ході підготовки до Олімпійських ігор 2020 у Токіо. Надзвичайно важливо не припуститися подібної ж помилки при плануванні всесвітніх спортивних ігор. Від імені української громади Японії просимо вас розібратися з інцидентом щоб запобігти повторення подібних прикрих помилок у майбутньому”, – йдеться у листі.

У ньому також нагадується, що “так звані “Донецька Народна Республіка (ДНР)” та “Луганська Народна Республіка (ЛНР)” не визнані у цілому світі й також не визнані урядом Японії”, а “українським законодавством ці так звані “республіки” визнаються терористичними організаціями”.

Посольство України в Японії, у свою чергу, теж відреагувало на ситуацію. У коментарі диппредставництва, розміщеному на офіційній сторінці у Facebook від 14 листопада, повідомляється, що як тільки 12 листопада в інформаційному просторі з’явились повідомлення про участь у “9-му кубку світу з карате”, проведеному “Всесвітньою федерацією каратеноміті”, “представників” так званої “ДНР”, Посольство “вжило заходів з метою з’ясування достовірності відповідного факту”.

“Під час розмови з представником секретаріату цієї організації (“Всесвітньої федерації каратеноміті” – ред.) останнім було підтверджено факт запрошення для участі у зазначеному турнірі спортивної команди, тренувальний клуб якої розташований на території тимчасово окупованої частини Донецької області України. У рамках заходів дипломатичного реагування Посольство України привернуло увагу МЗС Японії до зазначеного факту та передало японській стороні ноту з викладенням відповідної офіційної позиції української сторони. Посольство України наразі продовжує вживати заходів щодо з’ясування усіх обставин цієї події”, – йдеться у коментарі.

Як зазначається, “Посольство України вважає за необхідне наголосити на тому, що з самого початку російської військової агресії проти України позиція Японії щодо безумовної підтримки суверенітету та територіальної цілісності нашої держави є послідовною та незмінною, і тому оприлюднені деякими ЗМІ спекуляції щодо можливої зміни цієї позиції японського уряду не мають жодних підстав”.

У примітці до коментаря зазначається, що “Всесвітня федерація каратеноміті” є приватною організацією, її напрямок карате є маловідомим як в Японії, так і загалом у світі.

 

Російських книг після Євромайдану в Україні не поменшало – Курков

Заборона на ввезення до України російських книг з антиукраїнським змістом та пропагандою держави-агресора посприяла на короткий час українському ринку.

Однак російські видавництва навчилися отримувати ліцензії на експорт своїх книг до України, і зараз їхня кількість така ж, як була до Революції Гідності, заявив в інтерв’ю Укрінформу український письменник Андрій Курков.

“Насправді ця заборона та регулювання через ліцензії дали українському книжковому ринку невеликий перепочинок і змогу піднятися за останні три роки. Хоча зараз знову ситуація погіршилася, бо російські видавництва дуже швидко навчилися отримувати ліцензії на експорт своїх книг до України. І зараз кількість книг, які легально завозяться в Україну, дорівнює тій кількості, яка була до Євромайдану”, – наголосив Курков, коментуючи питання про заборону на ввезення до України російських книг з антиукраїнськими змістом та пропагандою держави-агресора.

При цьому сам Курков під забороною у Росії через його політичну позицію на підтримку України. “Із 2004-го по 2006-й роки я був у Росії під забороною, потім знову заборонений із 2014 року і по сьогодення. Але тепер ще заборонено і завозити мої книги… Загалом Росія мститься не за книжки, а за мою політичну позицію, за інтерв’ю, статті, які я друкую в іноземних газетах та журналах”, – зазначив письменник.

 

У Москві закрили представництво патріархату, який визнав ПЦУ

Патріарх РПЦ Кирил призупинив роботу Олександрійського подвір’я у Москві після того, як Олександрійський патріархат, що посідає друге місце у диптиху православних церков світу, офіційно визнав ПЦУ.

Про це повідомив “Интерфаксу”секретар Відділу зовнішніх церковних зв’язків з міжправославних відносин РПЦ протоієрей Ігор Якимчук – Укрінформ.

«Дія представництва Олександрійського патріархату у Москві тимчасово призупинено», – сказав Якимчук.

За його словами, остаточне рішення щодо перспектив роботи подвір’я Олександрійської церкви імовірно прийме Синод РПЦ, який збереться у Москві наприкінці грудня.

Як повідомляв Укрінформ, на початку листопада Олександрійський патріархат став першим серед найстарших патріархатів православного світу, який почав євхаристійне (церковне) спілкування з ПЦУ і почав згадувати її предстоятеля.

Після цього у Московському патріархаті заявили про неможливість подальшого поминання імені патріарха Феодора, що на мові церковної дипломатії означає фактичний розрив спілкування.

 

Пристайко — про свастики на пам’ятнику Шолом-Алейхему: Це огидно і жахливо

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко різко засудив осквернення невідомими пам’ятника Шолом-Алейхему в Києві та закликав до оперативного розслідування інциденту.

Про це йдеться у заяві Пристайка у Twitter – Укрінформ.

“Антисемітський акт щодо пам’ятника Шолом-Алейхему в Києві огидний, жахливий та потребує оперативного розслідування. Зловмисник(и) повинен бути притягнутий до відповідальності”, – написав Пристайко.

Як повідомляв Укрінформ, столична поліція перевіряє інформацію про розмалювання свастикою пам’ятника єврейському письменнику Шолом-Алейхему і вирішує питання стосовно правової кваліфікації.

Раніше про інцидент у Facebook повідомив головний рабин України Моше Реувен Асман.

 

Китай побудував в’язниці для уйгурів, щоб “промивати їм мізки” – витік документів

Китайський уряд використовує тюремні табори в західному регіоні Сіньцзян для того, щоб «промивати мізки» ув’язненим мусульманам уйгурської національності.

Про це свідчить витік документів, повідомляє BBC – Укрінформ.

«Витік документів вперше деталізує систематичне «промивання мізків» у Китаї сотням тисяч мусульман (уйгурів – ред.) у мережі тюремних таборів суворого режиму», – йдеться в повідомленні.

Витік стався в Міжнародному консорціумі журналістів-розслідувачів (ICIJ), який працював з 17 медіа-партнерами, включаючи BBC Panorama і The Guardian у Великій Британії.

Розслідування виявило нові докази, які спростовують заяви Пекіна про те, що табори, які було побудовано в останні три роки, призначені тільки для добровільного перевиховання з метою протидії екстремізму.

Вважається, що близько мільйона осіб, переважно представників мусульманської уйгурської громади, було заарештовано без суду.

Один зі звітів вказує, що 15 000 осіб з південного Сіньцзяна було відправлено у табори протягом лише одного тижня 2017 року.

Витік урядових документів включає в себе інструкції, які в 2017 році керівники таборів отримали від одного з високих чиновників Комуністичної партії Сіньцзяна. В них зазначалося, що не можна дозволяти втечі, потрібно підвищувати дисципліну і карати за порушення норм поведінки, сприяти покаянню і сповіді, заохочувати так званих «студентів» повністю змінюватися, забезпечувати повне відеоспостереження за гуртожитками без сліпих зон.

Документи також свідчать, як контролюється кожен аспект життя затриманих: «Студенти повинні мати фіксоване положення в ліжку, фіксоване положення в черзі, фіксоване місце в класі і під час роботи». Зміни строго забороняються. Уряд впроваджував вимоги щодо поведінки і дисципліни для ранкового підйому ув’язнених, переклику, особистої гігієни, прийому їжі, навчання, тощо.

«Студенти» таборів отримували очки за ідеологічну трансформацію, навчання і дотримання дисципліни. Система батога і пряника визначала їх можливість спілкуватися з сім’ями, а також час, коли їх можна було відпустити.

У документах також містяться чіткі вказівки заарештовувати уйгурів з іноземним громадянством і вистежувати уйгурів, які проживають за кордоном. Передбачається, що посольства і консульства Китаю залучені до цієї справи. Однак посол Китаю у Великій Британії Лю Сяомін заявив, що ці заходи захистили місцевих жителів, і за останні три роки в Сіньцзяні не було жодного теракту. Саму документацію з витоку посол назвав фейковими новинами.

 

Президент повернув кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».

Про це повідомляється на сайті глави держави – Укрінформ.

“Завданням закону є відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, – йдеться в повідомленні.

Зокрема, документ доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 «Незаконне збагачення», згідно з якою набуття вищевказаними особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Під активами розуміються грошові кошти (зокрема готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, зокрема криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими справи про визнання активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави розглядає Вищий антикорупційний суд.

Стаття 290 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позов про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави пред’являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності цим законом, якщо різниця між їхньою вартістю та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо доходів від цих активів.

Як повідомлялося, Верховна Рада 31 жовтня ухвалила закон, яким повернула кримінальну відповідальність за незаконне збагачення (№1031).

Раніше, 26 лютого 2019 року, Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368 Кримінального кодексу “незаконне збагачення”, яка дозволяла притягувати чиновників до відповідальності у випадку, коли їхнє майно та витрати явно перевищують офіційні доходи. В результаті було закрито 65 кримінальних проваджень щодо народних депутатів, міністрів, керівників держустанов, військових прокурорів, заступників голови СБУ та інших топ-чиновників, які підозрювалися в корупційних діях та незаконному збагаченні.

У серпні Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів”, визначивши його як невідкладний.

 

В Україні посилять покарання за фальсифікацію ліків – Зеленський підписав закон

Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до статті 321-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів».

Про це повідомляється на сайті глави держави – Укрінформ.

“Протидія виробництву та обігу фальсифікованих лікарських засобів має стати предметом постійної уваги з боку державних органів України, оскільки підробка ліків загрожує внутрішній безпеці країни. Підписаний закон посилює покарання у вигляді позбавлення волі за фальсифікацію лікарських засобів”, – наголошується в повідомленні.

Документ, зокрема, вносить зміни до статті 321-1 (фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів) Кримінального кодексу України, згідно з якими виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (до цього санкція за такі дії передбачала позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років).

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я особи, а також виробництво фальсифікованих лікарських засобів караються позбавленням волі на строк від восьми до 10 років (раніше – від п’яти до восьми років) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Крім того, закон посилює відповідальність службових осіб, діяльність яких безпосередньо пов’язана з обігом ліків. Так, розповсюдження завідомо фальсифікованих лікарських засобів службовою особою шляхом зловживання службовим становищем; медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, зокрема Інтернету, карається позбавленням волі на строк від восьми до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна.

У разі, якщо дії, вказані у частині першій та другій статті 321-1, спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або були вчинені в особливо великих розмірах, вони караються позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна (до цього санкція за такі дії передбачала позбавлення волі на строк від восьми до 10 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна).

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Як повідомлялося, Верховна Рада 12 листопада ухвалила закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів” (№1152-1).

 

Зеленський обіцяє закон про референдуми найближчим часом

Президент України Володимир Зеленський прогнозує, що Верховна Рада найближчим часом зможе ухвалити пакет законопроєктів про народовладдя, які стосуються, зокрема, й процедури проведення референдумів.

Про це глава держави повідомив у своєму відеозверненні на Facebook – Укрінформ.

“Прийняли законопроєкт у першому читанні про ринок землі… І, як ми і обіцяли, перед другим читанням ми внесемо зміни до законопроєкту, що стосуються продажу землі іноземцям — фізичним особам та іноземних компаніям, про те, що можливість придбати українську землю в іноземців буде тільки після рішення референдуму. А референдум — це теж дуже важлива річ, це теж іще одна наша обіцянка нашому народові: ми говорили, що найважливіші питання ми будемо обговорювати із суспільством і приймати ці рішення на референдумі. Тому пакет законопроєктів про народовладдя (це і є референдуми) ми обов’язково приймемо найближчим часом”, — зазначив Зеленський.

Також він уточнив, що перед другим читанням законопроєкту про ринок землі буде запропоновано зменшити ліміт на володіння землею.

“І обов’язково наступного року ми плануємо, і це вже затверджено в новому бюджеті, виділити 4 млрд на підтримку маленьких фермерів, щоб наші маленькі фермери ставали великими”, — додав політик.

Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про ринок землі (№2178-10). Його підтримали 240 народних депутатів.

Проєкт закону, зокрема, передбачає з 1 жовтня 2020 року скасування заборони на продаж землі.

Очікується, що особами, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року.

У серпні 2019 року набуло чинності рішення ЄСПЛ, згідно з яким мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує права українських громадян у частині вимог Європейської конвенції з прав людини.

Окрім того, 18 листопада Голова ВР Дмитро Разумков повідомив, що перші законопроєкти з пакету ініціатив про народовладдя, зокрема й референдуми, можуть бути внесені до Верховної Ради та розглядатися в парламенті найближчим часом.

 

Зеленський – про бюджет: Уперше за 28 років прийняли без різних “хатєлок”

Президент України Володимир Зеленський вважає, що швидке й результативне ухвалення Державного бюджету на 2020 рік є результатом злагодженої роботи депутатського корпусу Верховної Ради, зокрема, монобільшості, депутатів від “Слуги народу”.

Про це глава держави розповів у своєму відеозверненні на Facebook – Укрінформ.

“Ми прийняли бюджет на 2020 рік. Прийняли його дуже швидко… нашою монобільшістю. І це дуже важливо: вперше за 28 років: не місяці, а просто за декілька днів підготувалися і прийняли його без різних “хатєлок”, без різних “посад”… тому що дуже швидко ми можемо працювати в нашій Верховній Раді, коли у нас є монобільшість. Я вітаю нашу команду!” — зазначив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 14 листопада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2020 рік”. Відповідний законопроєкт №2000 підтримали в другому читанні та в цілому 279 і 280 народних депутатів відповідно.

 

На Банковій готові міняти голів ОДА, які “хочуть з усіма бути добрими”

Перший заступник Голови Офісу Президента України Сергій Трофімов повідомив, що вони готові змінювати новопризначених голів облдержадміністрацій, якщо ті замість ефективної роботи захочуть з усіма бути добрими.

Про це він сказав у коментарі кореспонденту Укрінформу.

Відповідаючи на запитання, що має зробити або навпаки не зробити новопризначений голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук, щоб Президент вирішив його звільнити, Сергій Трофімов відповів: “Є така особливість, вона спирається на особистий характер людини. Коли місцеві стають керівниками області, вони або дуже викладаються, бо дуже люблять свій край, або хочуть бути з усіма добрими друзями. Це не завжди можливо. Тому це такий критерій, який може бути виявлений лише у процесі роботи, а не на старті. За ним будемо вирішувати подальшу долю таких голів адміністрацій”.

Також він окреслив три головні пріоритетні завдання для новопризначеного керівника Буковини.

“Пріоритетні завдання діляться на три категорії. Перше — це боротьба з корупцією, куди входить ефективне використання коштів, взаємодія з облрадою в цьому питанні тощо. Друге — це децентралізація, її потрібно завершити і передати всі повноваження громадам. І третє — це залучення інвестицій в область. Це ті показники, за якими можна буде вимірювати роботу нового голови ОДА”, – додав Трофімов.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні 25 листопада у Чернівцях представили нового голову ОДА. Ним став почесний консул Австрії у Чернівцях Сергій Осачук.

 

Богдан щотижня збирає Кабмін і Раду в Зеленського

Пропозиції щодо порядку денного та учасників наради президенту вносить голова ОПУ, пише Дзеркало тижня.

Очільник Офісу президента України Андрій Богдан затвердив порядок організації щотижневих нарад у президента Володимира Зеленського за участю міністрів, парламентарів і керівників центральних органів виконавчої влади.

“Щотижнева нарада проводиться, зазвичай, щопонеділка о 17:00”, – повідомляють “Українські новини” із посиланням на наявний в розпорядженні редакції документ.

Крім голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, народних депутатів, прем’єр-міністра Олексія Гончарука та членів Кабінету міністрів у нарадах беруть участь заступники голови та керівник апарату ОПУ. Повинен брати участь і перший помічник Зеленського, також можуть залучатися й інші радники і представники президента.

Пропозиції щодо порядку денного та учасників наради Зеленському вносить Богдан. Порядок можуть формувати основні події політичної, економічної і соціальної сфер життя суспільства; стан і проблеми внутрішньої і зовнішньої політики та інші.

Раніше ЗМІ повідомляли про конфлікт, який зріє в оточенні президента Володимира Зеленського. Вплив на голову держави не могли поділити очільник ОПУ Андрій Богдан і керівник СБУ, друг дитинства Зеленського Іван Баканов.

Баканов відмовлявся погоджувати з Банковою призначення своїх заступників і виступав за збереження скандального департаменту К. А Богдан бачить у голові СБУ загрозу для себе і можливого наступника.

На початку листопада повідомлялося про бійку між Бакановим і Богданом у приміщенні Офісу президента, але в ОПУ цю інформацію назвали фейком.

 

“Атакували за все”: ексречниця Трампа розповіла про погрози

Колишня речниця президента Трампа Сара Сандерс, яка залишила Білий дім шість місяців тому, заявила, що найбільш вагомою причиною, яка хвилювала її на той час, були звинувачення з боку американців у поширенні брехні.

Про це вона розповіла в інтерв’ю The New York Times – Укрінформ.

“Мене атакували за все, а не тільки через мої виступи”, – розповіла ексречниця президента США.

Вона сказала, що її називали “товстою мамашкою”, причому часто лунали погрози як на її адресу, так і для дітей. “Було багато всього. Я ненавиджу згадувати це, але коли я обіймала цю посаду й мала поруч секретну службу, це було ненормально”, – зауважила Сандерс.

За словами Сандерс, найбільше хвилювали її звинувачення людей в тому, що вона поширює неправду. “Мені не подобалося, що мене називали брехухою”, – сказала ексречниця Трампа. Після невеликої паузи вона зазначила: “Все решта турбувало мене набагато менше”.

Як повідомлялося, Сандерс була менеджером президентської кампанії, політичним консультантом і зрештою офіційним представником Білого дому. Після оприлюднення доповіді спецпрокурора США Роберта Мюллера у квітні 2019 року слідчі визнали Сандерс, речницю президента США, причетною до неправдивих заяв для громадськості.

 

Сироїд готова взяти Садового на поруки

Лідерка партії “Самопоміч”, колишня віцеспікерка Верховної ради Оксана Сироїд готова взяти на особисті поруки мера міста Львова Андрія Садового, якого підозрюють у зловживанні владою.

Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“27 листопада о 12.15 хвилин Вищий антикорупційний суд буде розглядати справу про обрання запобіжного заходу міському голові Львова Андрію Садовому. Справа є необґрунтованою. В кращому випадку це провадження може виявитися провокацією. А в гіршому — політичним переслідуванням. Не з того міста почали корупцію шукати… Підготувала письмове зобов’язання про взяття Андрія Садового на особисту поруку”, — зазначила політик.

Як повідомляв Укрінформ, САП вручила Садовому підозру у зловживанні владою. Справа стосується виділення у 2015 році землі для будівництва індустріального парку в Рясному Львівської області.

У коментарі Укрінформу прессекретар САП Ольга Постолюк сказала, що прокурори клопотатимуть у суді про запобіжний захід для міського голови Львова у вигляді застави в розмірі 50 млн грн.

 

Голова Львівської облради назвав головний мінус “справи Садового”

Головний мінус “справи Садового” в тому, що Львів залишається без технопарку.

Так голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин прокоментував кореспонденту Укрінформу ситуацію з кримінальним провадженням, порушеним Генпрокуратурою проти міського голови Львова Андрія Садового – Укрінформ.

“Головний мінус справи в тому, що Львів залишається без технопарку. Свого часу Львівська міська рада в порушення земельного законодавства прийняла рішення про відчуження земельної ділянки, яка насправді їй не належала. Потім питання щодо землі з Рясне-Руською було вирішене, проте технопарку немає, хоча компанія, яка прийшла, не тільки заплатила гроші до міського бюджету, а була готова його створити. Адже в Чехії, Голландії, інших країнах, де працює ця компанія, вони є. Тому було б доцільно відновити цю роботу і сподіваюсь, що вона буде відновлена”, – наголосив Ганущин.

На питання – як реагувала на порушення земельного законодавства обласна рада, він уточнив, що це були не землі облради, а Рясне-Руської сільської ради: “У них спочатку була жорстка реакція, а 1,5 року тому сільрада проголосувала, що частина цих земель входить до складу міської ради. Тобто між собою Львів і Рясне-Руська це питання узгодили”.

Як зазначив Ганущин, зараз він хотів би дочекатися, у чому буде суть офіційної позиції у цьому кримінальному провадженні. Для нього у цій справі є і позитив, і негатив. Негатив в тому, що на той момент справа робилася без відома Рясне-Руської сільради. А позитив, що партнером міськради була серйозна компанія з серйозним капіталом. І дуже шкода, що навіть після узгодження усіх питань щодо земельної ділянки, Львів залишається без технопарку.

Як повідомляв Укрінформ, Спеціальна антикорупційна прокуратура оголосила підозру Андрію Садовому у зловживанні владою. У 2015 році ЛМР продала землі на межі Львова та села Рясне-Руська нідерландській компанії CTP під будівництво індустріального парку. Однак справа із мертвої точки не зрушила. Причиною стало кримінальне провадження, порушене Генпрокуратурою проти Садового, якого звинуватили у суттєвому заниженні ціни на ділянку, за яку на той час виручили 54 мільйони гривень. Нещодавно Андрію Садовому оголосили підозру із заставою в 50 мільйонів гривень.

 

Зеленський — про “нормандську зустріч”: Готові, але треба ще трішечки попрацювати

Президент Володимир Зеленський запевнив, що загалом українська сторона готова до участі у зустрічі в нормандському форматі, запланованої на 9 грудня в Парижі.

Про це він заявив у відеозверненні на Facebook – Укрінформ.

“Отримали дату нормандської зустрічі, підтверджену чотирма країнами — Україною, Німеччиною, Францією, Росією. Дотиснули, молодці. Це дуже важливо розблокувати цю можливість говорити про повернення наших територій і наших людей, відновлення нашого українського суверенітету і територіальної цілісності. Зустріч була підтверджена минулого тижня, 9 грудня вона відбудеться. Почнемо готуватися до цієї зустрічі. Чесно кажучи, готові, але треба ще трішечки попрацювати. На жаль, втрачаємо наших героїв… і тому, чим швидше ми зможемо поговорити про припинення вогню, тим менше постраждає наших людей”, – зазначив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, саміт за участю лідерів України, Франції, Німеччини та Росії (так званої нормандської четвірки) запланований на 9 грудня в Парижі.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що має намір на цій зустрічі порушити питання про конкретні терміни деокупації Донбасу, повернення заручників, вирішення безпекової ситуації та місцеві вибори.

Також Зеленський обіцяв, що новий закон про особливий статус Донбасу буде розроблено у “співробітництві та публічному обговоренні з усім українським суспільством”.

 

На саміті НАТО у Лондоні говоритимуть про російську загрозу

Лідери країн НАТО, які 4 грудня зустрінуться у Лондоні для відзначення 70-річниці з моменту створення Альянсу, говоритимуть, серед іншого, про російську загрозу.

Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками зустрічі з президентом Латвії Егілсом Левітсом (Egils Levits) заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми погодилися з тим, що НАТО є єдиною гарантією європейської безпеки. Наші сили запобігають конфліктам та зберігають мир, вони надсилають чіткий сигнал щодо зобов’язань НАТО перед Балтійським регіоном, на фоні нарощування військових спроможностей Росії і тенденції до її дестабілізуючої поведінки. Ми обговоримо нашу єдність та єдиний підхід до Росії на зустрічі лідерів НАТО у Лондоні наступного тижня», – зазначив Генеральний секретар НАТО.

Він нагадав, що зараз у Латвії розміщується одна з чотирьох бойових груп НАТО, які посилюють Балтійські країни й Польщу на східному фланзі Альянсу. Бойова група в Латвії під командуванням Канади включає військові підрозділи 9 країн НАТО.

«Ці сили демонструють силу трансатлантичних зобов’язань Північної Америки і Європи зберігати безпеку нашого Альянсу, а також потужність багатосторонності, коли багато країн успішно працюють разом для досягнення єдиної мети», – додав керівник Альянсу.

 

Сінькевич піде до суду через результати конкурсу на посаду голови Держкіно

Юристи, що взялися захищати кандидатку на посаду голови Держкіно Юлію Сінькевич, домагатимуться перегляду рішення Нацагентства з питань держслужби і готують позов до суду.

Як повідомляє Українська Кіноакадемія на сторінці у Facebook, такого рішення дійшли внаслідок акції, що відбулася у понеділок на підтримку кандидатки на посаду голови Держкіно Юлії Сінькевич під будівлею Нацагентства з питань державної служби – Укрінформ.

“За результатами перемовин із Олександром Стародубцевим, головою Національного агентства України з питань державної служби, були прийняті рішення про такі кроки: надіслано два запити до Національного агентства України з питань державної служби з проханням надати зведену інформацію про середні бали та протокол засідання конкурсної комісії; наразі юристи Axon Partners, які взялися за захист Юлії Сінькевич, готують проєкт листа на Кабмін щодо ad hock вирішення ситуації (тобто надання повноважень переглянути конкретні результати). Лист буде розіслано на асоціації та громадські організації для підписання; юристи Axon Partners готують позов до суду”, – ідеться в повідомленні.

Станом на 25 листопада відкритий лист на підтримку Юлії Сінькевич підписали близько 2000 кінопрофесіоналів. Підписати лист можна тут.

Водночас Національна спілка кінематографістів України вимагає назвати імена відповідальних за результати конкурсу на посаду голови Держкіно. А також скасувати рішення комісії Нацагентства з питань державної служби, відповідно до якого єдина кандидатка на цю посаду, генпродюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич цей конкурс не пройшла, йдеться у заяві НСКУ, оприлюдненій на її сайті і підписаній головою Спілки Олесем Янчуком.

“Справа не тільки в конкретній людині, яка претендувала на посаду і гідно пройшла всю дистанцію випробувань. Не полишає відчуття цілковитого абсурду самої системи відбору. На фінішній прямій претендента чекають якісь анонімні люди, котрі “виставляють бали” за нікому не відомими критеріями. Та й сама формула “управління людськими ресурсами” – хтось може пояснити, що це таке? Вище назване агентство існує з 2011 року, і якщо вони так пильно добирають кадри, то хай пояснять, чому серед наших державотворців (і нині так само) стільки малокваліфікованих і просто бездарних людей?”, – обурені в НСКУ некомпетентністю Нацагентства держслужби.

Спілка кінематографістів вимагає у керівництва держави скасувати результати конкурсу, а також оприлюднити імена відповідальних за ці результати та критерії, за якими оцінювали конкурсантів.

“Від імені Національної спілки кінематографістів України звертаємось до вищого керівництва держави з категоричною вимогою відмінити абсурдне рішення анонімних працівників Національного агентства України з питань державної служби щодо Юлії Сінькевич. Понад те, вимагаємо назвати імена тих, хто приймав подібне рішення, а також критерії, за якими оці нібито дорогоцінні “людські ресурси” визначають добір кадрів у державі. Так само вимагаємо аналізу як кадрового складу Агентства, що на очах перетворилось на символ вседержавного абсурду, так і самої їх діяльності”, – підкреслюється в заяві.

Також в НСКУ застерігають: “Якщо вирішення проблем буде доручатись некваліфікованим, а на додачу ще й анонімним персонажам, які працюють “втемну” і ні за що не відповідають, на Україну взагалі і кінематограф зокрема чекають ще лихіші часи”.

Як повідомляв Укрінформ, генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич, яка залишилась єдиною кандидаткою, що пройшла кілька етапів конкурсного відбору на посаду голови Держкіно, не пройшла 21 листопада співбесіду в Національному агентстві з питань державної служби. Після оприлюднення відео співбесіди в НАДС виявилося, що кандидатка “набрала недостатню кількість балів за однією з компетенцій”.

Представники української кіноіндустрії відреагували на ситуацію і оприлюднили 22 листопада відкритого листа на ім’я перших осіб держави на підтримку Сінькевич, в якому висловили незгоду з висновками НАДС. Вони вимагають переглянути результати співбесіди. Своєю чергою, ексголова Держкіно Пилип Іллєнко у своєму коментарі на Facebook назвав конкурс на посаду голови Держкіно “фарсом”, а ситуацію, в якій опинилося агентство, яке вже більше трьох місяців без керівника, а з ним і українське кіно, “драматичною та кризовою”.

25 листопада представники кіноіндустрії провели акцію на підтримку Юлії Сінькевич біля будівлі Національного агентства України з питань державної служби.

 

У Сеймі Польщі ініціюють парламентську підтримку в’язнів Кремля

Віцемаршалок Сейму Польщі Малгожата Госєвська запропонувала підтримати українських політв’язнів на парламентському рівні.

Про це вона заявила під час зустрічі з колишнім бранцем Кремля Романом Сущенком та послом України у Варшаві Андрієм Дещицею, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Я думаю про організацію парламентської підтримки ув’язнених (Росією – ред.) осіб, наприклад, хоча б у вигляді листівок”, – заявила вона.

За словами віцемаршалка Сейму, вона активно слідкує за долями усіх політв’язнів, зокрема і за тими, хто досі лишається в російському ув’язненні.

Госєвська наголосила також на важливості підтримки родин політв’язнів – їхніх дітей та батьків похилого віку.

“У питаннях підтримки України, територіальної цілісності України, підтримки євроатлантичних устремлінь у нас немає розбіжностей. Польща увесь час є активною у політичній підтримці України і за звільнення осіб, які незаконно утримуються в окупованому Донбасі та Криму. Ми ці питання порушували багаторазово, Сейм приймав резолюцію на підтримку України”, – заявила вона.

Сущенко у свою чергу подякував Госєвській за підтримку та підписав одну з репродукцій своїх картин.

Як повідомляв Укрінформ, Роман Сущенко та посол України Андрій Дещиця раніше у понеділок, 25 листопада, взяли участь у символічному демонтажі виставки малюнків “Мистецтво з-за ґрат” із фасаду будівлі посольства України у Варшаві.

Власний кореспондент Укрінформу у Франції Сущенко перебував у незаконному ув’язненні в Росії за надуманими обвинуваченнями три роки. Його затримали 30 вересня 2016 року у Москві, куди він прибув з приватною поїздкою.

7 жовтня 2016 року йому висунули обвинувачення у шпигунстві. Московський міський суд 4 червня 2018 року засудив Сущенка до 12 років ув’язнення в колонії суворого режиму; 12 вересня Верховний суд Росії визнав це рішення “законним”.

7 вересня 2019 року між РФ і Україною відбувся обмін утримуваними особами у форматі “35 на 35”. В Україну повернулися 35 осіб, зокрема 11 незаконно засуджених українців, серед яких і Сущенко, а також 24 моряки, захоплені у районі Керченської протоки у листопаді 2018 року.

 

Зеленський хоче, щоб наступного року не лишилося жодної “швидкої”, якій більш ніж 6 років

Одним із пріоритетів у галузі охорони здоров’я України у 2020 році буде відкриття пунктів швидкої допомоги, будівництво яких планують розпочати навесні.

Про це повідомив Президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні на Facebook.

“Швидкі” у нас є, і в бюджеті багато заплановано коштів на закупівлю “швидких”. І ми окремо — від інвесторів — отримали гроші й купували… І “швидкі” є, а пунктів допомоги немає. Знаєте, є такий “чорний” жарт медиків: вони кажуть, що якщо ви на мосту Патона зламали, не дай Боже, руку чи ногу, то треба переповзати на лівий берег, тому що саме там є пункт швидкої допомоги. Тобто зараз ми поставили задачу, щоби МОЗ підготувало велику кількість у містах і містечках пунктів швидкої допомоги. Треба розпочати їх будівництво вже навесні”, — зазначив глава держави.

Він додав, що до кінця цього року заплановане придбання 500 карет швидкої допомоги, а тому завдання на наступний рік полягає у тому, “щоб не було жодної “швидкої”, якій більш як 6 років”.

Як повідомляв Укрінформ, у держбюджеті-2020 на екстрену медичну допомогу, що надаватиметься в рамках програми медичних гарантій виділено 4,6 млрд грн. Окремо закладені кошти і на розвиток екстреної медичної допомоги – 1,9 млрд грн.

 

Іванісова виключили зі “Слуги народу” — Президент

Роман Іванісов став третім народним депутатом, якого виключили зі “Слуги народу”.

Про це Президент України Володимир Зеленський повідомив у своєму відеозверненні на Facebook – Укрінформ.

“Третього депутата, за кількістю я маю на увазі, було виключено з партії “Слуга народу”, і ми цим пишаємося, тому що в нас триває очищення, тому що ми дійсно партія народна: ми служимо народу України. І набрали людей із народу — звичайних людей. І завжди казали, що якщо ми будемо знаходити щось кримінальне, чи якісь новини будуть про “договорняки”, чи якісь кримінальні справи… Так ось, коли будемо знаходити таких людей, будемо їх виключати (з партії — ред.), тому що в нас монобільшість. І найголовніше — це не кількість депутатів, хоча це теж дуже важливо, а найголовніше – щоб це були порядні, чесні, професійні люди”, — прокоментував глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, раніше у соцмережах з’явилася інформація, що народний депутат Іванісов був судимий у 1996 році за частиною 3 статі 117 ККУ (зґвалтування неповнолітньої) і частиною 2 статті 118 (зґвалтування неповнолітньої у неприродний спосіб).

Сам депутат Роман Іванісов цю інформацію назвав фейком.

20 листопада на брифінгу генпрокурор Руслан Рябошапка озвучив, що народний депутат України від “Слуги народу” мав судимість за зґвалтування неповнолітньої.

Згодом у ГПУ повідомили, що інформація щодо підтвердження погашеної судимості Іванісова наразі не є підтвердженою, відповідна перевірка триває.

Зі свого боку голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія вважає, що депутату Роману Іванісову треба призупинити членство в партії на час проведення всебічної перевірки та з‘ясування всіх обставин інциденту за участю Іванісова.

Сам Іванісов згодом, 20 листопада, повідомив у Facebook, що вирішив призупинити членство у фракції партії «Слуга народу» на час перевірки інформації про його судимість.

 

Криклій анонсував приєднання України до меморандуму щодо співпраці в морському секторі

Україна має намір приєднатися до Меморандуму про взаєморозуміння між Міжнародною морською організацією (International Maritime Organization,IMO) і Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо співпраці у морському секторі.

Про це заявив міністр інфраструктури України Владислав Криклій, повідомляє пресслужба відомства – Укрінформ.

“Україна зацікавлена взяти участь у Меморандумі про взаєморозуміння між Міжнародною морською організацією та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо співпраці у морському секторі. Участь України у реалізації цього Меморандуму підтримується ІМО. Ми звертаємось до ЄБРР з пропозицією включити Україну до списку цільових країн”, – зазначив Криклій.

Він додав, що також Мінінфраструктури зацікавлене у залученні коштів ЄБРР для підтримки розвитку внутрішніх водних шляхів.

 

Апеляція на вирок Януковичу: суд вислухав адвокатів і переніс засідання

Київський апеляційний суд переніс розгляд апеляційних скарг на вирок Оболонського райсуду Києва у справі щодо державної зради експрезидента Віктора Януковича на 9 грудня.

Про це у коментарі Укрінформу повідомив адвокат Януковича Олександр Горошинський.

“На 9 грудня перенесли, на 11:00. Сьогодні розглядалися повноцінно, весь день, клопотання сторони захисту”, – сказав Горошинський.

Як повідомлялося, 24 січня Оболонський районний суд Києва заочно засудив експрезидента Януковича до 13 років ув’язнення за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни.

Водночас Януковича визнали невинним за обвинуваченням у порушенні територіальної цілісності України.

Згідно з вироком суду, строк відбування покарання Януковичу буде відраховуватися з часу його затримання.

Захист Януковича подав апеляції на вирок експрезиденту у справі щодо держзради.

 

Під Києвом затримали ватажка банди, який видавав себе за журналіста

У Київській області поліція затримала трьох осіб, які жорстоко побили чоловіка. Ними виявилися кримінальний авторитет і його поплічників.

Про це повідомляє поліція Київської області у Facebook – Укрінформ.

“Поліція Київщини затримала кримінального авторитета та його «помічників», – йдеться у повідомленні.

У поліції нагадали, що наприкінці листопада 2018 року в нічному закладі Борисполя троє невідомих жорстоко побили бітами чоловіка.

“У такий жахливий спосіб нападники продемонстрували «своє верховенство» над людьми, які відпочивали”, – уточнюється у повідомленні.

За цим фактом слідчі Бориспільського відділу поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) ККУ.

Під час проведення оперативно-розшукових заходів поліцейські встановили, що до скоєння злочину причетна група осіб, які мають вплив на криміногенну ситуацію у районі та загалом на території Київщини.

Нападників правоохоронці затримали за місцем проживання.

У затриманні зловмисників приймали участь працівники кримінальної поліції Київщини, бійці «КОРДу» та полку поліції особливого призначення.

Під час обшуків у помешканнях злодіїв поліцейські виявили та вилучили різноманітні ножі, металеву біту, мачете.

За даними поліції, найстарший з групи нападників – раніше судимий 49-річний житель Борисполя, кримінальний авторитет; він користувався посвідченням представника масмедіа.

“Його близький товариш-побратим та «права рука» – неодноразово судимий 35-річний житель міста Переяслав-Хмельницький. Третій фігурант – 34 – річний житель Борисполя, який теж має вплив на криміногенну ситуацію”, – зазначили у поліції.

Усім чоловікам оголошено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 (хуліганство) ККУ.

Правоохоронці звернулись з клопотанням про обрання для них міри запобіжного заходу – тримання під вартою. Поліцейські перевіряють затриманих на причетність до скоєння злочинів на території Київщини.

 

Голова Нацслужби здоров’я подав у відставку

Голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко написав заяву про звільнення.

Про це повідомляється на сторінці НСЗУ у Facebook – Укрінформ.

“Я сьогодні написав заяву про звільнення з посади голови Національної служби здоров’я України. За власним бажанням. Сподіваюсь, найближчим часом уряд її підтримає. Причина – у нас дуже різні фундаментальні цінності з командою, що зараз працює над трансформацією системи охорони здоров’я. І це заважає працювати і мені, і їм. Відсутність однакового розуміння мети, складності процесів, спільної відповідальності та постійний пошук простих рішень у складних питаннях не допомагає знаходити спільну мову і постійно стає каменем спотикання”, – цитує НСЗУ Олега Петренка.

Він наголосив, що його рішення продиктоване в тому числі бажанням “дати новій політичній команді можливість зробити це інакше”.

Водночас Петренко підкреслив, що трансформація системи охорони здоров’я вже розпочалася, і не може бути зупинена.

Також, за його словами, повністю працездатною є Національна служба здоров’я.

“Національна служба здоров’я України зараз – це жива структура з впровадженими та налаштованими процесами на всіх рівнях, з людським обличчям та натхненим серцем. Це організація, яка здатна планувати та здійснювати задумане: первинка та реімбурсація тому живе підтвердження. Це потужна команда справжніх професіоналів, які розробили першу в Україні програму медичних гарантій. І які здатні втілити її в життя в повному обсязі у 2020 році. Так, це молода організація, але це вселяє надію, що вона ще може удосконалюватись і зростати”, – заявив Петренко.

Він зазначив, що наразі первинна медична допомога повністю перейшла на нову модель фінансування, оновлена програма реімбурсації «Доступні ліки», всі процеси перейшли в електронну систему, розроблена Програма медичних гарантій з розрахунками, тарифами, пакетами послуг.

Також Петренко наголосив, що НСЗУ має бути єдиним національним стратегічним закупівельником медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, з однаковими для усіх правилами та прозорим розподілом коштів.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів у березні 2018 року призначив на посаду голови НСЗУ Олега Петренка, який переміг у конкурсі.

 

Загороднюк закликає Раду розсекретити оборонні закупівлі

Реформа оборонних закупівель стане можливою після ухвалення відповідного законопроекту, який вже зареєстрований у Верховній Раді.

Про це міністр оборони Україні Андрій Загороднюк повідомив в дописі для НВ – Укрінформ.

“Нинішній парламент має шанс увійти в історію справжнім реформатором оборонних закупівель — вперше за двадцять років, ба більше — з 1994-го, коли був ухвалений закон про державну таємницю, який і задав тон усій таємності оборонних закупівель”, – повідомив Загороднюк.

Він виокремив 9 пунктів, які засвідчуватимуть зміни в сфері оборонних закупівель. Зокрема, ухвалення закону дозволить розсекретити державні оборонні закупівлі; призведе до конкуренції державних і приватних виробників зброї та військової техніки; унеможливить корупційні ризики у оборонних закупівлях, змінить механізми ціноутворення; створить систему державного підтвердження якості; сприятиме економії бюджетних коштів в закупівлях озброєння; гармонізує українське «закупівельне» законодавство з європейським; дозволить закуповувати продукцію та послуги в НАТО та Foreign Military Sales (система міжнародних військових продажів уряду США).

Як повідомляв Укрінформ, 11 листопада Прем’єр-міністр Олексій Гончарук закликав народних депутатів не затягувати з ухваленням низки законів, серед яких і законопроєкт про оборонні закупівлі.

Ніні у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти щодо оборонних закупівель: №2398 від 7 листопада та альтернативний №2398-1 від 22 листопада, обидва внесені депутатами від “Слуги народу”.

15 листопада голова парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки від “Слуги народу” Олександр Завітневич заявив, що законопроєкт про обороні закупівлі внесений у порядок денний Верховної Ради і до кінця року має пройти друге читання.

 

Укроборонпром обрав нового директора Житомирського бронетанкового

Переможцем конкурсу на посаду директора державного підприємства “Житомирський бронетанковий завод” став Олексій Жуковець.

Про це повідомляє пресслужба концерну Укроборонпром – Укрінформ.

“Олексій Жуковець має найбільш відповідний вимогам досвід та презентував найреалістичнішу стратегію розвитку Житомирського бронетанкового заводу. Він побудував свою кар’єру у сфері машинобудівного підприємства. Створював підприємство на основі виробничого комплексу ЗАТ “Макіївський труболиварний завод”, який до цього не функціонував. Налагоджував виробництво нестандартного обладнання для металургійної промисловості з “нуля”. Займався підбором персоналу, відновленням, ремонтом та запуском обладнання, проводив тендерні торги, організовував виробництво і налагоджував комерційну діяльність”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, відкритий конкурс на посаду був оголошений 7 жовтня 2019 року. До участі в ньому було подано 38 заяв, із яких сформовано “короткий список” із шести кандидатів. В рамках номінаційного комітету кандидатами було представлене стратегічне бачення розвитку підприємства та плани першочергових кроків на посаді.

 

Місцеві вибори: ЦВК дала добро на висування кандидатів у чотирьох областях

Центральна виборча комісія (ЦВК) повідомила про старт процесу висування кандидатів у чотирьох областях на місцевих виборах 29 грудня 2019 року.

Про це ідеться на сторінці ЦВК у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні, 25 листопада, відповідно до Календарного плану основних організаційних заходів з підготовки та проведення перших виборів депутатів сільських, селищної, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищного, міських голів 29 грудня 2019 року, розпочинається процес висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови на відповідних перших місцевих виборах”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, подання до територіальних виборчих дільниць документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови триватиме до 4 грудня включно, а до 5 грудня включно ТВК прийматимуть рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або про відмову в реєстрації.

Також повідомляється, що близько 22 політичних партій подали до ЦВК копії рішення вищого керівного органу партії про участь їх місцевих організацій у перших місцевих виборах разом з копією статуту партії.

Перелік цих партій невдовзі буде оприлюднено на офіційному вебсайті ЦВК в розділі “Місцеві вибори” (підрозділ “Призначені вибори”), ідеться в повідомленні.

У Комісії інформують, що перші вибори депутатів сільських, селищної, міських рад обʼєднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищного, міських голів, призначені на 29 грудня 2019 року, відбудуться у 6 об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) (3 сільських, 1 селищній, 2 міських ОТГ) у 4 областях України (Дніпропетровська, Львівська, Сумська, Чернівецька).

За попередніми підрахунками у цих виборах зможуть взяти участь близько 55,5 тисяч виборців.

“Загальна сума, передбачена затвердженим ЦВК Розподілом субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на їх підготовку і проведення, становить 1 млн 988,5 тис. грн”, – ідеться в повідомленні.

Також зазначається, що ЦВК надала дозвіл мати офіційних спостерігачів на зазначених виборах 8 громадським організаціям.

Як повідомляв Укрінформ, 18 листопада розпочався процес висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови на відповідних перших місцевих виборах, відповідно до Календарного плану основних організаційних заходів з підготовки та проведення перших виборів депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів 22 грудня 2019 року.

Перші вибори депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів, призначені на 22 грудня 2019 року, відбудуться у 86 об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) (69 сільських, 16 селищних, 1 міської ОТГ) у 21 області України.

 

Мінінфраструктури проведе міжнародну конференцію щодо розвитку водного шляху Е-40

Міністерство інфраструктури України ініціює проведення конференції для дискусії щодо розвитку міжнародного водного шляху E-40 між Балтійським та Чорним морями за участю представників міністерств та відомств країн-учасниць.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства інфраструктури України – Укрінформ.

“Міністерство інфраструктури України ініціює проведення міжнародної конференції з транспорту та логістики на внутрішньому водному транспорті за участю Нідерландів, Польщі та Білорусі, міжнародних фінансових установ та інших потенційних партнерів. Конференція має на меті дискусію щодо розвитку міжнародного водного шляху E-40 за участю представників відповідних міністерств та відомств країн-учасниць, зацікавлених ділових кіл, екологів, представників громадськості тощо та визначення напрямків взаємодії у цьому проєкті”, – йдеться у повідомленні.

У відомстві зазначають, що участь України у європейській ініціативі відновлення річкового шляху Е-40 є ключовою для розвитку внутрішніх вод країни.

Як повідомляв Укрінформ, заступник міністра інфраструктури Олександра Клітіна раніше заявила, що нідерландські компанії зацікавлені у співпраці з Україною в рамках розбудови міжнародного водного шляху Е40, який має з’єднати Балтійське та Чорне моря.

Як відомо, міжнародний водний шлях Е-40 довжиною 2352,8 км входить до Переліку внутрішніх водних шляхів міжнародного значення, затвердженого Європейською угодою про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення, до якої Україна приєдналась у 2009 році.

Водний шлях Е-40 проходить через територію Польщі, Білорусі та України і простягається від Балтійського до Чорного моря за наступним маршрутом: Гданськ (Польща) – Херсон (Україна) через ріки Вісла – Буг – Мухавець -Дніпровсько-Бузький канал – Піна – Прип’ять – Дніпро.

 

Абромавичус анонсував більші зарплати для “топів” в Укроборонпромі та своє можливе звільнення

Наглядова рада Укроборонпрому у грудні планує збільшити грошову винагороду директорам своїх підприємств до рівня керівників компаній аналогічного рівня – від 5 до 15 тисяч доларів.

Про це повідомив гендиректор ДК “Укроборонпром” Айварас Абромавичус в колонці на ЛігаНовости – Укрінформ.

“Ми будемо призначати оплату праці наших співробітників, виходячи з норм чинного законодавства, рівня зарплат в інших великих компаніях і з урахуванням набору ризиків. На сьогоднішній день розмір грошової винагороди керівників компаній подібного рівня становить від 5 до 15 тисяч доларів. Точні цифри визначить Наглядова рада, засідання якої відбудеться вже на початку грудня”, – повідомив Абромавичус.

Він також зазначив, що весь період роботи його місячний оклад дорівнює мінімально допустимій заробітній платі в Україні – 4173 грн на місяць.

Абромавичус також повідомив, що його призначення на посаду гендиректора Укроборонпрому було спричинене форс-мажорними обставинами, тому не виключає, що після виконання першочергових задач, він передасть свої повноваження новому керівнику концерну, повернувшись на посаду члена Наглядової ради.

“Цілком можливо, після того, як я виконаю поставлені переді мною першочергові завдання, з’явиться новий генеральний директор, якому передам усі справи й буду активно допомагати вже, як член Наглядової ради. І, вже він/вона буде отримувати гідну заробітну плату в Концерні”, – повідомив Абромавичус в своєму дописі.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський 30 серпня 2019 року призначив генеральним директором державного концерну “Укроборонпром” Айвараса Абромавичуса. Та припинив його повноваження як члена наглядової ради Укроборонпрому.

Державний концерн “Укроборонпром” — об’єднання багатопрофільних підприємств дев’яти галузей оборонної промисловості України. До складу Концерну входить понад 100 підприємства, які здійснюють господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів, а також беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами.

 

ПЦУ збудує два храми у Дніпрі — Епіфаній заклав капсули

Предстоятель ПЦУ взяв участь у закладенні пам’ятних капсул у фундаменти нових храмів міста Дніпра – Свято-Андріївського храму та Благовіщенського жіночого монастиря.

Про це повідомляє ПЦУ в Facebook – Укрінформ.

«На нашу долю випало те, про що мріяли багато поколінь. Вони молилися і надіялися, а Господь нам дав цей великий дар, який ми повинні цінувати, маємо утвердити його і надалі розбудовувати нашу вже визнану помісну Українську православну церкву. Звичайно, що на цьому шляху є багато перепон і в майбутньому також буде не менше. Але наша спільна молитва долає їх, і ми в цьому можемо пересвідчитися”, – зазначив Епіфаній у слові до вірян.

Він також наголосив, що “ми молилися за нашу єдність, Господь почув наші молитви і виконав їх на благо. І сьогодні ми справді радіємо з того, що в уже об’єднаній помісній Православній Церкві ми закладаємо і освячуємо все нові й нові храми”

“І це свідчить, що не зважаючи на супротив, ми динамічно розвиваємося. Ми зберігаємо єдність, ми отримуємо визнання з боку інших помісних православних церков», – підсумував Епіфаній.

 

Фірташ заперечує, що платив за компромат на Байдена — NYT

Український олігарх Дмитро Фірташ заявив, що не володіє компрометуючою інформацією на колишнього віцепрезидента США Джо Байдена і не фінансував її пошуки.

Про це повідомляє The New York Times – Укрінформ.

“Я можу сказати вам лише одне, у мене немає ніякої інформації… я не фінансував нікого, хто збирав би цю інформацію, і було б великою помилкою з мого боку вирішити взяти участь у такій боротьбі”, – заявив Фірташ.

Як відомо, зусилля Рудольфа Джуліані в пошуку компрометуючої інформації на одного з основних політичних опонентів Дональда Трампа в президентських перегонах, а саме колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, виявилися в центрі розслідування комітетів Палати представників США в рамках процедури імпічменту президента.

У ключі цих розслідувань постать українського олігарха Фірташа зацікавила слідство після повідомлень про його зв’язки з Джуліані. Як стверджується, один з партнерів адвоката, Лев Парнас, пропонував Фірташу допомогти вирішити питання з його екстрадицією в обмін на допомогу в пошуках компромату на Джо Байдена.

“Вони сказали: Ми можемо Вам допомогти і пропонуємо хороших юристів у Вашингтоні, які можуть Вас представляти і допомогти поінформувати Міністерство юстиції США”, – згадує Фірташ.

Як повідомлялося, судовий процес у справі про екстрадицію власника корпорації Group DF Дмитра Фірташа в США триває з 2014 року. Фірташ був затриманий у столиці Австрії 12 березня 2014 року на запит міністерства юстиції США. Відомство звинуватило українського олігарха у даванні хабара індійським чиновникам для отримання дозволу на видобуток титанової сировини в Індії. Готову продукцію потім планували продавати заснованій у Чикаго (США) компанії Boeing.

 

Україна прийматиме міжнародний з’їзд підприємців та інноваторів SIA Summit

З 3 по 7 грудня в столиці України розпочне роботу міжнародний з’їзд соціальних підприємців та інноваторів SIA Summit, який збере підприємців та інноваторів з 20 країн.

Про це Укрінформу повідомили в центрі інновацій в соціальній сфері “Українській Соціальній Академії”.

“Саміт SIA 2019 – це зустріч молодих соціальних інноваторів з Європи, Центральної Азії та Східної Африки. Він відбудеться в столиці України – місті Києві, з 3 по 7 грудня 2019 року та реалізовується командою Української Соціальної Академії, як локальними партнерами SIA. Захід об’єднає всіх, хто переміг у міжнародній премії SIA у 2019 році: соціальних інноваторів, які кидають виклик статусу-кво в таких сферах, як безробіття молоді, міграція, охорона здоров’я, освіта чи зміни клімату. Крім цього, саміт SIA також виступає як місце зустрічі провідних міжнародних та національних організацій, що працюють на межі соціального підприємництва та розширення можливостей молоді”, – зазначили в “Українській Соціальній Академії”.

Так, серед цьогорічних переможців міжнародної премії SIA на з’їзді буде присутнє соціальне підприємство Deta’ka (Україна), на якому люди з інвалідністю виготовляють робоконструктори.

Участь у заході візьме стартап kunterbunt з Австрії, який збирає фрукти та овочі, що не відповідають стандартам супермаркетів (неправильної форми, розміру, недостатньо естетично виглядають і підлягають утилізації), і реалізує їх у локальних продуктових магазинах.

Також, участь візьмуть автори проекту «Невидимий Загреб», які пропонують побачити столицю Хорватії очами безпритульних — екскурсію проводять самі безпритульні або люди, які мають такий досвід в минулому.

«Ми знаходимося на порозі вибухового розвитку соціального бізнесу. Причин багато: це і зміна поколінь, парадигми мислення, і соціальний курс великих компаній, і потреба в соціальній реалізації споживачів, так багато всього. Але, звісно, цей бум справа не одного року», — коментує СЕО Української Соціальної Академії Михайло Мельник.

Премія SIA була заснована в 2009 році в Інституті підприємництва та інновацій у Відні. За 10 років захід розширив свій вплив на більш ніж двадцять країн Європи, Центральної Азії та Східної Африки. З 2018 року SIA проходить і в Україні — і її єдиним оператором є Українська Соціальна Академія.

Минулорічний з’їзд соціальних підприємців та інноваторів SIA Summit відбувався у м.Тбілісі, Грузія.

 

ВРП вважає коментарі Рябошапки шкідливими для судової реформи

Вища рада правосуддя (ВРП) вважає неприпустимими політичні коментарі генпрокурора України Руслана Рябошапки щодо темпів впровадження судової реформи.

Про це ідеться в публічному зверненні ВРП щодо заяв генпрокурора Рябошапки, опублікованому на сайті відомства – Укрінформ.

“Вища рада правосуддя вважає неприпустимими політичні коментарі генерального прокурора щодо темпів впровадження судової реформи, які прозвучали в інтерв’ю «Радіо Свобода» від 15 листопада 2019 року. Коли подібні заяви лунають в контексті впровадження змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», то вони нівелюють цілі судової реформи і нової реформи прокуратури, а не сприяють їх реалізації”, – ідеться у зверненні.

Також наголошується, що “жодна судова реформа не повинна перетворюватися на політичну кампанію з дискредитації судової системи або інструмент її інституційного руйнування”.

“Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється”, – наголошується в опублікованому документі.

У ВРП зазначають, що незалежність суддів забезпечується особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення, забороною будь-якого впливу на суддів, захистом їхніх професійних інтересів, особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності тощо.

“Дотримання цих засадничих принципів у ході судової реформи має визначальне значення і є єдиним критерієм успіху такої реформи і її відповідності міжнародним стандартам”, – вважають у ВРП.

Таким чином, ідеться у зверненні, висловлювання генпрокурора в інтерв’ю стосовно діяльності суддів, у тому числі вищих інстанцій, і членів ВРП “суперечать принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, який гарантує кожній гілці влади незалежність, оскільки Конституцією України та законами України на прокуратуру не покладено повноважень з нагляду та контролю за реалізацією судової реформи”.

У ВРП нагадали, що Рябошапка в ексклюзивному інтерв’ю проєкту “Радіо Свобода” та “Голосу Америки” “Настоящее время” розповів, що судова система так і залишилася “закритою кастою, де кілька прізвищ фактично управляють нею”.

“Президент зробив перший крок, намагаючись перезавантажити орган, котрий відповідає за відбір і звільнення суддів. І відразу ми побачили саботаж з боку органу, котрий відповідає за звільнення суддів, з боку Вищої ради правосуддя. І саботаж з боку Верховного суду. Я думаю, що тут потрібні ще радикальніші заходи. Можливо, треба спробувати спілкуватися з саботажниками в рамках кримінально-процесуального кодексу”, – сказав у інтерв’ю Рябошапка.

Як повідомляв Укрінформ, 7 листопада 2019 року в Україні набув чинності закон “Про внесення змін до закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”.

 

Медіаграмотність додадуть в освітні програми для 5-9 класів

В освітніх програмах, які будуть створені за новим державним стандартом, з’явиться як елемент медіаграмотність.

Про це журналістам сказала міністр освіти та науки Ганна Новосад, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Певна інформгігієна є надважливою компетенцією, якою має оволодіти кожен. Працювати над медіаграмотністю важливо починаючи зі школи. І ми зараз це враховуємо під час розробки державного стандарту і виписуємо це через освітні програми. Я розраховую, що ми презентуємо держстандарт громадськості у вересні 2020 року”, – зазначила Новосад.

Вона зауважила, що за держстандартом нової української школи діти розпочнуть навчатися з 2022 року, коли учні нинішніх початкових класів перейдуть у середню школу.

Як повідомляв Укрінформ, раніше перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук повідомив, що міністерство має намір розробити програму з підвищення медіаграмотності населення.

 

В Україні планують видати електронний посібник з управління відходами в ОТГ

Представники 11 ОТГ Житомирщини поділилися досвідом у поводженні з твердими побутовими відходами за підсумками проєкту «Покращення якості послуг у сфері управління відходами на муніципальному рівні в об’єднаних територіальних громадах», що реалізувався в області упродовж року.

Успіхи та перспективи проєкту обговорили під час круглого столу «Поводження з ТПВ на регіональному рівні: виклики, можливості, стратегічні перспективи та регіональний план», який організував Житомирський офіс Програми «U-LEAD з Європою», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Проєкт завершується в кінці цього року і він був спрямований на те, аби підвищити спроможність громад у питаннях поводження з ТПВ. Упродовж року проходили навчання для представників ОТГ і тривала просвітницька кампанія для жителів громад, на що для трьох областей було спрямовано 4 млн грн. При цьому, за вказану суму вдалося також придбати необхідне обладнання, а саме преси, подрібнювачі для гілок, контейнери для сміття. Логічним завершенням проєкту стали розроблені громадами плани поводження з відходами, які в подальшому можуть затвердити на сесіях місцеві депутати. Сподіваємося, що вони стануть основою для розробки регіонального плану і його виконання», – зауважив регіональний координатор проєкту GIZ Сергій Пономарьов.

За словами голови Коростишівської ОТГ Івана Кохана, його громада робить акцент на міжмуніципальне співробітництво у сфері поводження з ТПВ. Зокрема, Коростишівська, Радомишльська та Брусилівська тергромади напрацьовують спільний механізм щодо переробки відходів. Відтак, акумулюючи кошти трьох громад, планують створити сміттєпереробне підприємство.

Натомість у Городницькій ОТГ поменшало несанкціонованих сміттєзвалищ завдяки тому, що у населених пунктах громади з’явилися контейнери для відходів та налагоджена централізована система вивезення сміття.

«У громаді є сміттєзвалище, а за кошти інфраструктурної субвенції придбали сміттєвоз. Зараз працюємо над започаткуванням роздільного збору сміття, для чого закупили контейнери в опорну школу. Вважаємо, що просвітницьку кампанію варто розпочинати саме з дітей», – розповів в.о. старости сіл Кленова, Брониця, Липне та Дубники Городницької ОТГ Михайло Остапчук.

Як зазначив радник з регіонального розвитку Георгій Федорук, упродовж року представники 11 ОТГ області мали змогу побачити як працює механізм поводження з ТПВ під час стадітурів до Словенії та на підприємство «Кромберг енд Шуберт». Крім того, громадські організації із 6 тергромад отримали близько 10 тисяч євро на реалізацію своїх ідей.

«Головними досягненнями цього проєкту є просвітницька робота серед населення, а також розробка місцевих планів дій з управління побутовими відходами, які мають громади, але його досі не розробили на рівні області. Таким чином, ці ОТГ зможуть ділитися своїм досвідом», – сказав Федорук.

За підсумками реалізації проєкту «Покращення якості послуг у сфері управління відходами на муніципальному рівні в об’єднаних територіальних громадах» планують видати електронний посібник з розробки планів управління побутовими відходами, який розповсюджуватимуть по областях.

Як повідомляв Укрінформ, Житомирщина разом з Волинською та Дніпропетровською областями увійшли до однорічного пілотного проєкту у сфері поводження з відходами, який реалізується в рамках Програми «U-LEAD з Європою» і втілюватиметься спільно з Кластером сталого економічного розвитку GIZ.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

 

Децентралізація: законопроєкт від Зеленського очікують у ВР наступного місяця

Президент України Володимир Зеленський може в середині грудня 2019 року внести до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до Конституції України в частині адміністративно-територіального устрою держави.

Про це Укрінформу повідомив голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін (фракція “Слуга народу”).

“У середині грудня, сподіваюсь, Президент внесене відповідний законопроєкт”, — зазначив депутат.

Як повідомлялося, наприкінці жовтня перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Трофімов під час публічної презентації змін до Основного Закону та пріоритетів уряду стосовно реформування місцевого самоврядування, що відбулася в Києві, поінформував, що глава держави Володимир Зеленський підтримує проєкт змін до Конституції у частині децентралізації, ухвалення якого має стати завершенням реформи децентралізації владних повноважень.

 

Справа Гандзюк: майже 75% українців вважають розслідування неефективним

Ефективними дії правоохоронних органів щодо розслідування вбивства активістки Катерини Гандзюк вважають лише 9% опитаних українців, а 74,5% оцінюють дії правоохоронців як неефективні.

Про це сказала директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна під час пресконференції за результатами загальнонаціонального опитування, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Про справу про вбивство Катерини Гандзюк чули 73% опитаних, ефективними дії правоохоронних органів щодо розслідування вважають лише 9%”, – сказала Бекешкіна.

Водночас, зауважила вона, 74% респондентів вважають напади на громадських активістів важливою проблемою.

Згідно з опитуванням, 41,2% респондентів вважають, що в Україні переважно небезпечно бути громадським активістом, а 36,3% вважають, що дуже небезпечно.

При цьому варіанти відповідей на це питання “Так, цілком безпечно” та “Переважно безпечно” обрали 4% та 10,4% опитаних відповідно.

Також згідно з результатами опитування, 89% респондентів заявили, що для них особисто важливо, щоб розслідування цієї справи довели до кінця і лише для 6% це не важливо.

“Є в країні проблеми, питання, які об’єднують суспільство. Якщо подивитеся розкладки по регіонах і навіть по політичних силах, то у ставленні до цієї справи істотної різниці немає”, – зауважила Бекешкіна.

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року.

Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим, а у Донецькій і Луганській областях — тільки на територіях, що контролюються Україною.

В результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опитування було здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

Також 11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але той вийшов під заставу у 2 млн 497 тис. 300 гривень. 25 квітня стало відомо, що Мангеру змінили підозру – на “замовлення завдання тілесних ушкоджень”.

6 червня 2019 року п’ятеро безпосередніх виконавців нападу були засуджені на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі. Але ні замовники вбивства, ні посередники досі не засуджені і не покарані.

 

Арахамія анонсував після продажу “Vodafone Україна” ще три угоди на $1,4 мільярда

Голова депутатської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія після продажу «Vodafone Україна» анонсував ще три угоди загальною вартістю 1,4 млрд дол. США.

Про це він повідомив у Facebook – Укрінформ.

«У пайплайні ще три угоди загальною вартістю 1,4 млрд (дол. США, – ред.). Не впевнений, що встигнемо закрити цього року, але не переключайтесь», – зазначив Арахамія.

При цьому він також наголосив, що після продажу “Vodafone Україна” він стане єдиним мобільним оператором в Україні без російського капіталу.

«Перша угода за 90 днів – 734 млн доларів і мінус один російський оператор зв’язку в країні. Тепер можна користуватися Vodafone», – написав депутат.

Як повідомляв Укрінформ, російська компанія ПАТ МТС, яка володіла в Україні мобільним оператором Vodafone Україна, оголосила про підписання угоди з компанією ТOВ Telco Solutions and Investments (дочірня компанія азербайджанської телекомунікаційної компанії ТОВ Bakcell, що входить до міжнародної групи компаній NEQSOL Holding, – ред.) про продаж свого телекомунікаційного бізнесу в Україні.

 

В Україні поменшало прихильників “нових облич” у Раді

У порівнянні з серпнем 2019 року українці змінили свою думку щодо нових облич у Верховній Раді: 41% вважають відсутність у них політичного досвіду негативом, а 24% – позитивом.

Про це сказала директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна під час пресконференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми одразу після виборів у серпні спитали, як люди ставляться до того, що більшість новообраних депутатів ніколи не займалися політикою. От тоді більшість вважала, що це позитивно, а меншість – негативно. Зараз ситуація інша. Зараз 41% вважають, що це негативно, і істотно менше, 24%, що це позитив. Ситуація змінилася. Хоча і тоді, і зараз 25% вважали, що це може бути і позитивом, і негативом залежно від того, чи будуть ці депутати вчитися, долучати до своєї діяльності кваліфікованих спеціалістів”, – зазначила Бекешкіна.

Так, згідно з опитуванням, проведеним у серпні 2019 року, 34,6% вважали позитивом те, що більшість новообраних депутатів ніколи не займалися політикою, 24,9% – негативом, 26% – називали це і позитивом, і негативом, а 14,5% відповіли “важко сказати”.

“Ще цікаво, очевидно, що найбільш негативно оцінюють досвідчених новообраних депутатів виборці партії “Опозиційна платформа “За життя” і виборці партії “Європейська солідарність,” до речі, серед виборців партії “Слуга народу” думки теж розходяться: 36% вважають, що відсутність політичного досвіду це позитив, 25% – негатив, а 31% вважають, що це може бути як позитивом, так і негативом в залежності від прагнення депутатів вчитися”, – пояснила Бекешкіна.

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року.

Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим, а у Донецькій і Луганській областях — тільки на територіях, що контролюються Україною.

В результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опитування було здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в Україні.

Окрім того, у дослідженні для порівняння наводяться результати загальнонаціональних опитувань, проведених Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова (13-20 червня 2019 року і 16-22 серпня 2018 року) та Київським міжнародним інститутом соціології (9 – 18 серпня 2019 року).

 

Позитивно оцінюють перші кроки Зеленського понад 60% українців

Перші кроки діяльності Президента України Володимира Зеленського та його команди оцінюють позитивно 62% громадян.

Про це сказала директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна під час пресконференції в понеділок, презентуючи результати загальнонаціонального опитування, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Перші кроки Президента Зеленського 62% оцінюють позитивно”, – зазначила Бекешкіна.

Зокрема, згідно з опитуванням, у листопаді повністю позитивно перші кроки Зеленського та його команди оцінили 19,1% респондентів, а переважно позитивно – 42,9%. При цьому в серпні 2019 року позитивно оцінювали 23%, а переважно позитивно – 39,8%.

Водночас переважно негативно перші кроки Зеленського та його команди у листопаді 2019 року оцінили 15,7% респондентів та повністю негативно – 8,2%. У серпні 2019 року негативні оцінки давали 13% опитаних (9,5% та 3,5% відповідно).

Також зазначається, що у серпні 2019 року 24,5% респондентів на запитання про перші кроки Зеленського та його команди відповіли “важко сказати”, а у листопаді – 14,2%.

Бекешкіна також поінформувала про оцінку респондентами рішень та пропозицій Зеленського.

Зокрема, за її словами, 75% опитаних позитивно оцінюють те, що Президент ініціював переговори з Володимиром Путіним для вирішення конфлікту на Донбасі, 59,2% підтримують рішення щодо відведення військ від лінії розмежування.

Також 70,7% позитивно оцінюють рішення легалізувати видобуток бурштину, 63,1% – відновлення діалогу з Польщею щодо проблемних історичних питань, повне оновлення складу виборчої комісії підтримують 48,6%.

“Негативно сприймаються наступні рішення: рішення запровадити ринок землі сільськогосподарського призначення (позитивно 24%, негативно 58%), рішення щодо приватизації великих державних підприємств (негативно 55%, позитивно 22%). Але, як ми бачимо, навіть негативні оцінки цих дуже важливих для країни рішень не дуже вплинули на загальну позитивну оцінку діяльності Президента”, – резюмувала Бекешкіна.

Водночас науковий директор Фонду “демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань наголосив, що “суспільство підтримує кроки Президента по Донбасу, якщо ці ідеї сформульовані загально”.

“Наприклад, на питання: “Підтримуєте ви переговори з Путіним для вирішення конфлікту на Донбасі?”, відповідь – “Так”. Рішення про відведення військ?.. Воно звучить достатньо загально. А коли ми людям ставимо конкретніше питання, тобто питання закріплення в Конституції спеціального статусу, на чому наполягає Росія, повна амністія, вибори в ОРДЛО на умовах цієї сторони, або формування народної міліції і так далі.., то більшість людей відповідає “ні, ми не хочемо цього”. Тому абстрактні такі формули – так. А коли питаєш конкретно, то ситуація інша”, – пояснив Гарань.

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року.

Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим, а у Донецькій і Луганській областях – тільки на територіях, що контролюються Україною.

В результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опитування було здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в Україні.

Окрім того, у дослідженні для порівняння наводяться результати загальнонаціональних опитувань, проведених Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова (13-20 червня 2019 року і 16-22 серпня 2018 року) та Київським міжнародним інститутом соціології (9 – 18 серпня 2019 року).

 

У “Голосі” нарікають, що ухвалення закону про “майданчики Яценка” затягують в Раді

У Верховній Раді намагаються затягнути розгляд у другому читанні законопроєкту щодо запровадження спрощеної моделі оцінки об’єктів нерухомості та ухвалення його як закону.

Про це заявив перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк (фракція “Голос”) на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Нумо поговорім про правки до законопроєкту 2047-д, які вбивають корупційні майданчики в оцінці. А саме про те, чому можна впевнено стверджувати, що його розгляд намагаються затягнути. На закон, який складається з п’яти сторінок, було подано 1004 правки. Це по 200+ правок на кожну сторінку… По фракціях: ОПЗЖ (“опозиційна платформа — За життя) — 407; ЄС (“Європейська солідарність”) — 247; позафракційні — 229; “За майбутнє” — 66; “Слуга народу” — 31; “Голос” + “Слуга народу” — 24; “Батьківщина” — 2”, — зауважив Железняк.

Політик звернув увагу на те, що “рекордсмени” за кількістю поданих поправок у своїх поданнях наполягали на тому, щоб “кожна їхня правка була врахована в таблиці окремо”. Наприклад, за його словами, таке побажання зазначили у своїх поданнях депутати “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко та Степан Кубів.

“Дуже сподобалось, що деякі колеги вирішили надати два варіанти правок. Наприклад, пан Гончаренко, Волошин (Олег, ОПЗЖ, — ред.) та Требушкін (Руслан, позафракційний, — ред.), а рекордсмен за кількістю правок (146) – пані Плачкова (Тетяна, ОПЗЖ, — ред.) надала навіть три варіанти правок”, — уточнив Железняк.

Однак він запевнив, що затягнути розгляд законопроєкту №2047-д не вдасться.

“Одразу скажу, що не вийде, навіть не мрійте про це. Тому що, як зазначив мій колега пан Яценко у своєму поданні правок: «не повинно бути інших “кормушок”, що збирають плату з громадян”. Тож очікуйте швидке схвалення законопроєкту 2047-д в цілому”, — додав парламентар.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 12 листопада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2047-д “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна”.

На розгляд парламенту було запропоновано три варіанти проєкту закону щодо ліквідації “майданчиків”: №2047, 2047-1 та 2047-д. Комітет Верховної Ради з питань бюджету підтримав останній, доопрацьований проєкт.

Авторизовані електронні майданчики з’явилися в Україні наприкінці 2017 року. Так, одна з поправок до Податкового кодексу передбачала появу посередників у процесі внесення звіту про оцінку нерухомості в Єдину базу. Схему пов’язують із народним депутатом кількох скликань Антоном Яценком (“майданчики Яценка”), однак сам Яценко заперечив будь-який зв’язок з цими майданчиками. Згаданий сервіс був посередником і пересилав за гроші дані оцінювача до Єдиної бази Фонду державного майна. За період із липня 2018 року до 10 жовтня 2019 року з населення на користь майданчиків було стягнуто понад 700 млн гривень. За даними ЗМІ, пов’язані з Яценком фірми заробили на цій схемі 23 млн гривень.

У жовтні в парламенті виник скандал після того, як профільний комітет фактично відмовився усувати посередників з ринку оцінки майна. Членів комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики від “Слуги народу” звинуватили в отриманні хабарів, оскільки за відповідний законопроєкт проголосували лише п’ятеро з них, і, таким чином, прийняття документа на комітеті було провалено. Тоді ж з’явилася інформація про те, що дехто з депутатів отримав по 30 тис. доларів хабаря за те, що не голосуватиме за законопроєкт.

23 жовтня Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо можливого отримання хабаря у розмірі 30 тис. доларів 11 депутатами від “Слуги народу“. А Президент Володимир Зеленський заявив, що всі члени комітету повинні пройти перевірку на поліграфі.

 

Андрухович: Прочитані книжки – це індивідуальний капітал кожної людини

Сума прочитаних книжок – це індивідуальний капітал кожної людини.

Таку думку висловив письменник Юрій Андрухович в інтерв’ю Укрінформу.

“Це все – і розвага, й самоосвіта, і самовдосконалення в широкому сенсі. Сума прочитаних книжок – це індивідуальний капітал кожної людини. Саме прочитаними книжками ви стаєте самим собою і цим відрізняєтеся від інших людей. Передусім, відрізняєтеся від тих людей, які книжок не читають. Мені здається, що цінність кожного з нас – у тому, наскільки він чи вона є самим собою і має отой свій внутрішній світ. І читання книг цей внутрішній світ формує”, – заявив Андрухович, коментуючи питання про те, що дає “читання книг”.

На переконання письменника, щоб змінити ситуацію, коли українці мало читають, потрібно більше пропагувати книгу.

“У нас суспільство замало поінформовано. Є, звичайно, частина людей, які стежать за літературними подіями, але їх небагато. У суспільстві мало інформації про досягнення українських письменників, як на міжнародній арені, так і всередині країни”, – наголосив він.

Крім того, переконаний письменник, дуже часто видавці – “з огляду на якісь податкові резони” – замовчують хороші продажі книжок українських авторів. “Вони можуть постійно продовжувати цю тактику нарікання – ну як ми можемо заробляти, коли ніхто цих книжок не купує. І пересічний обиватель, коли чує, що цих книжок ніхто не купує, то і він не йде їх купувати. А от якби він чув, що такого-то автора продали 100 тис. примірників за кілька місяців, то він би теж зацікавився цією книгою. Тому потрібна й така складова успішності, яка об’єктивно існує, але її майже немає в медіа”, – зазначив Андрухович.

 

Українці упереджено ставляться до своєї літератури — Андрухович

24.11.2019

В українців присутній доволі високий ступінь упередженого скепсису щодо своїх письменників. При тому, що є історії успіху, а українська сучасна література ще не раз здивує іноземних читачів.

Про це письменник Юрій Андрухович заявив в інтерв’ю Укрінформу.

“Я пов’язую з нашою літературою великі сподівання та надії. Вона ще не раз здивує іноземних читачів”, – наголосив Андрухович.

За його словами, Україна перебуває протягом останніх 6 років, починаючи з Майдану, у дуже особливій політичний ситуації.

“І це не може не накладати відбиток на творчість нині живих письменників, які значною мірою займають активну позицію та проявляють її. Окремі з них бувають на Донбасі, спілкуються з цивільними та військовими. І кожна така поїздка багато додає їхньому власному письменницькому досвіду. Для письменника це страшенно важлива річ – знати не від когось, а дізнаватися та відчути самому”, – сказав він.

Андрухович покладає велику надію на появу нових творів, присвячених цій темі. “І вони вже з’являються. Але, думаю, це все ще далеко не вичерпано і триватиме роками. Бо цей досвід включає в себе і травми, й якісь одкровення, і просто екзистенційно важливі речі, які ми досі не знали, перебуваючи у такому напівдитячому стані”, – заявив він.

При цьому, письменник відзначив “певне недооцінювання української сучасної літератури всередині самої країни”. “У нас читають книги занадто мало людей. Приблизно стільки ж, скільки угорців читають угорську сучасну літературу чи скільки словаків словацьку. Але ж це набагато менші за Україну країни”, – додав він.

За його словами, в українців присутній “такий доволі високий ступінь упередженого скепсису щодо своєї власної літератури, своїх письменників”: “Їм, мабуть, щоразу треба подавати одразу Нобелівського лауреата”.

 

В Євросоюзі визнали масштабність реорганізації українського кадастру

Україна стала спостерігачем у Постійному комітеті з кадастрових питань в Європейському Союзі.

Про це повідомляє Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру – Укрінформ.

“21 листопада 2019 року під час Пленарного засідання Постійного комітету з питань кадастру Європейського Союзу (Permanent Cadastre Committee in EU), члени комітету одностайно проголосували за надання Україні, в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, права членства у ролі спостерігача”, – йдеться у повідомленні.

Україна стала першою із країн Східної Європи, що не є членом ЄС, яка стала спостерігачем у Постійному комітеті з кадастрових питань в ЄС (далі — Комітет), створеному 14 жовтня 2012 року.

“Наша країна долучиться до найкращих європейських практик, що слугуватимуть допоміжним важелем для якісної реорганізації українського кадастру відповідно до європейських норм. Тож, членство України у Комітеті — показник того, що наша держава має великий потенціал та значущість на міжнародному рівні”, – наголосили у Держгеокадастрі.

До складу Комітету входять представники національних кадастрових органів п’ятнадцяти країн Європейського Союзу. З огляду на це, Держгеокадастр матиме змогу залучати досвід європейських принципів ведення земельної кадастрової системи, обмінюватися інформацією щодо кадастрової діяльності, застосовувати єдині стандарти у процесі обробки кадастрової інформації з метою інтеграції європейських кадастрових систем.

 

Втрата іміджу лідера світової демократії дорого коштуватиме і США, і Україні — Клімкін

Втрата іміджу лідера світової демократії внаслідок процесу імпічменту президента Дональда Трампа буде дорого коштувати і Сполученим Штатам Америки, і Україні у боротьбі з агресією РФ.

Таку думку висловив у Twitter ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін – Укрінформ

“Як би не закінчився процес імпічменту у США, Сполученим Штатам буде складно говорити про свій приклад як провідника демократії після всього, що ми тепер знаємо. Втрата іміджу лідера світової демократії буде дорого коштувати і їм, та й нам у боротьбі з агресією РФ також”, – зазначив він.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет з розвідки Палати представників Конгресу США готує звіт за результатами розслідування щодо імпічменту президента Дональда Трампа.

Як відомо, в Палаті представників триває розслідування про імпічмент президента. Демократи звинувачують Трампа в спробі втягнути Україну в президентські вибори в США шляхом проведення розслідування проти його головного конкурента — колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.

 

Посадовець “Нафтогазу” розповів про свої контакти з людьми Джуліані

Голова дивізіону «Газ» НАК «Нафтогаз України» Андрій Фаворов заявив, що скандальні Лев Парнас та Ігор Фруман хвалилися своїми зв’язками з адвокатом Трампа Руді Джуліані та адміністрацією США.

Як повідомляє CNN із посиланням на інтерв’ю з Фаворовим, це сталося, коли вони просували план щодо заміни керівництва Нафтогазу та усунення з посади посла США в Україні Марі Йованович – Укрінформ.

“Фаворов повідомив, що зустрічався у березні із Парнасом та Фруманом під час конференції з енергетики у Г’юстоні. Було зрозуміло, що вони проштовхували укладення вигідної для них угоди про постачання американського газу. Вони вважали, що їхні зв’язки з Джуліані допоможуть їм досягти відповідних домовленостей” – йдеться у повідомленні.

За словами громадянина США Фаворова, який співпрацює з Міністерством юстиції США у справі Джуліані, Парнас і Фруман намагалися схилити його на свій бік задля заміни керівника Нафтогазу, що він назвав «приголомшливою пропозицією».

“Це абсолютне божевілля… Зрозуміло, я відхилив цю пропозицію відразу, – заявив Фаворов CNN. – Це був мій перший досвід, коли два приватні діячі обговорювали питання, яке відноситься до зовнішньої політики США”.

За його словами, Парнас і Фруман «натякають на те, що в них є можливість зустрічатися і обговорювати політику України з високопосадовцями нинішньої адміністрації, а також що вони мають інші канали комунікації». Ішлося, зокрема, про Джуліані, сказав Фаворов.

Він зазначив, що не знав, наскільки серйозно слід сприймати Парнаса і Фрумана, аж поки, через два місяці, було звільнено з посади посла США в Україні Марі Йованович.

«Досі мені важко зрозуміти, як таке можливо», – зізнався Фаворов.

Він відмовився давати коментарі щодо Джуліані, але сказав, що ніколи не зустрічався й нічого не обговорював з ним.

Як повідомлялося раніше, федеральні прокурори у Нью-Йорку розслідують можливі зв’язки Джуліані з компанією Парнаса та Фрумана Global Energy Producers.

Щодо їхньої діяльності, то Фаворов повідомив, що вони висловлювали бажання укласти угоду між постачальниками скрапленого природного газу в США і Нафтогазом. Але, за його словами, їм явно бракувало досвіду.

Головна причина, чому він погодився зустрітися ними у березні, полягала в тому, що до них приєднався Гаррі Сарджент – нафтовий магнат, із яким Фаворов збирався обговорити питання енергетики.

Водночас, за словами Фаворова, у нього не склалося враження, що Сарджент працював з Парнасом і Фруманом. Адвокат Сарджента підтвердив це, наголосивши, що той ніколи не брав участі у жодних розмовах щодо зміни керівництва Нафтогазу.

Як повідомлялося, Парнас і Фруман працювали з Джуліані задля пошуку компромату на імовірного кандидата в президенти від Демократичної партії Джо Байдена й заарештовані у звинуваченні в порушенні законодавства про фінансування виборчих кампаній. Деякі із звинувачень, висунутих проти Парнаса і Фрумана, нагадує CNN, пов’язані з грошовим внеском, зробленим через їхню компанію Global Energy Producers.

У своєму виступі в Конгресі за зачиненими дверима в жовтні Йованович високо оцінила антикорупційні зусилля Нафтогазу.

Свідчити у справі Джуліані також має намір голова правління НАК “Нафтогаз України» Андрій Коболєв.

 

Зеленський поговорив з Путіним про газ і зникле озброєння з кораблів – ОП – Українська Правда

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.

Джерело: повідомлення Офісу президента України у Facebook

Дослівно: “Глава Української держави відзначив важливість нещодавнього повернення Росією українських кораблів. Водночас Володимир Зеленський наголосив на необхідності повернення всього озброєння, обладнання та документації, що перебували на цих суднах”.

Деталі: Крім того, за даними ОП, під час розмови президенти “торкнулися питання газових переговорів у тристоронньому форматі Україна – Росія – ЄС”.

Інших подробиць розмови в Офісі президента не повідомляють.

 

Володимир Бородянський: Ми до дискутувалися до того, що нам необхідно  захищати правду

До того, як стати спочатку радником президента Володимира Зеленського, а потім міністром з питань культури, молоді та спорту, Володимир Бородянський працював генеральним директором телеканалу СТБ, а потім очолював медіагрупу StarLightMedia олігарха Віктора Пінчука.

Тепер Бородянський пробує себе у новій ролі чиновника, серед обов’язків якого – регулювання медіасфери. Останні ініціативи Бородянського викликали спротив і критику – мовляв, колишній медіаменеджер у перспективі може стати ледь не головним цензором українських ЗМІ.

Сам міністр переконує, що його єдина мета – захистити українців від фейків та оздоровити українське медіасередовище.

Ми зустрічаємося із Бородянським не в міністерстві, а у коворкінгу Spaces, що розташований у Будинку профспілок, де команда міністра винаймає декілька офісів. Бородянський запізнюється через нараду в Кабміні й періодично відволікається на годинник.

– До того, як стати радником президента Зеленського, а потім міністром, ви були доволі ефективним медіаменеджером. А як ви можете оцінити свою ефективність як чиновника?

– Ну, я не задоволений своєю ефективністю як чиновника.

– У чому складність?

– Не складність. Дуже багато процесів, за якими не стоять конкретні цілі. Важко налаштувати всю систему, щоб вона почала працювати на результат.

А якщо казати тільки про себе, зрозуміло, що професійний чиновник знає всі інструменти управління, які є в державному апараті. Вони відрізняються трошки, ну, не трошки, але відрізняються від бізнес-інструментів. І тому зараз іде така звичка, як під це все підлаштуватися, навчитися.

– А ви вже змогли підлаштуватися чи ні?

– Ну, десь я підлаштувався, десь процес підлаштувався. Цей процес, який зараз відбувається – це перше.

Друге – все ж таки я звик керувати трошки в інший спосіб. Тобто в нас, в бізнесі, в якому я працював, менш командний стиль управління, більш ціннісний, скажімо, більш орієнтований на спільне розуміння цілей, цінностей і руху в одному напрямку.

– А у чому полягають цінності міністерства, яке ви очолюєте?

– Ми оголосили цінності, на базі яких будемо відбудовувати наші стосунки. І ці цінності наступні: свобода – тобто міністр не контролює кожен крок своїх підлеглих, підлеглі мають розуміння і мають велику самостійність в тому, що вони роблять, і відповідальність – вони відповідають за те, як і що відбувається, і не перекладають відповідальність на інших.

Це чесність – тобто в нас відкриті стосунки, всі питання ми обговорюємо разом, і якщо є якісь питання, то ми не замовчуємо, не додумуємо, викладаємо на стіл і вирішуємо, що з цим робити. Це справедливість. Тобто рішення, які ми ухвалюємо, приймаємо, вони повинні бути справедливими. І ми теж обговорюємо, якщо ми щось робимо, по відношенню один до одного…

– Взагалі можна поєднати такі речі, як культура, спорт, молодь і гуманітарна політика з інформаційною політикою?

– Можна поєднати і треба поєднувати, я вважаю, тому що це велика синергія для всіх цих індустрій, для всіх цих сфер.

– Зараз, як людина ззовні, ви можете вже оцінити, наскільки катастрофічна ситуація була по цих напрямках – культура, спорт…?

– Я би не казав, що вона катастрофічна. Вона звичайна для нашої країни – не гірша, не краща, ніж в інших галузях. І взагалі, знаєте, коли ми кажемо, що в нас там катастрофічно… Мені здається, що треба визнати, що в нас нема катастрофи.

– Недофінансування?

– Це не катастрофа. Катастрофа – це коли війна.

– У нас війна.

– Нє-нє. Ви ж кажете в галузі. У галузі війни немає. Катастрофа – це коли гинуть люди. Катастрофа – це коли не вистачає на базові потреби.

– Діяльність міністерства, яким ви зараз керуєте, можна описати як гуманітарну політику України. На яких головних трьох китах базується гуманітарна політика особисто для вас?

– Ну, я вам скажу таким чином: для мене вона базується на китах свободи, гуманізму та довіри. Десь такі кити.

– А як ви для себе визначаєте свободу?

– Ми зробили кампанію до 21 листопада. І там є, напевно, те, що для мене є свободою – вільно творити власне майбутнє, вільно визначати свій шлях.

– Свобода – це і відповідальність?

– Вони завжди балансуються.

– Коли починаються розмови про відповідальність, виникає дискусія, які межі цієї відповідальності мають бути. Коли обговорювалася тема регулювання медіаринку, стало зрозуміло, що далеко не всі люди готові приймати ті нові правила, які ви пропонуєте. І, власне, ви і отримали порцію критики за ваші ініціативи.

– Так, це нормально. Значить, ми правильно працюємо.

– Аргументуйте свою впевненість.

– Ну, давайте. У нас 5 років іде війна. Вона складна війна. Вона незвична війна. Вона отримала назву “гібридна війна”.

У цій війні багато різних елементів, у тому числі елемент інформаційної війни. Ми пропонуємо подивитися відверто на те, з якими викликами стикається країна, проти якої здійснюється така агресія.

І одним з таких викликів є дезінформація, споживання людьми великої кількості фейків. Є дослідження, в якому говориться, що тільки 8% людей від всього населення України можуть відрізнити фейк від не фейку. 8%! Тобто 90 відсотків не можуть цього зробити.

– Приблизно такі самі відсотки ви можете отримати у більшості країн світу, навіть розвинених.

– Інші країни не ведуть війну. Для інших країн це не є загрозою, я не знаю, які там відсотки. І інші країни також починають захищатися. У різний спосіб. В них є різні інструменти захисту.

Просто для нашої країни це загроза національним інтересам і навіть існуванню країни. І я вважаю, що ми відповідально повинні до цього підійти і встановити правила розвитку і захисту свого інформаційного простору.

– Я бачила вашу презентацію, і ті ініціативи, які я вивчала, направлені більше на внутрішній ринок. Це не про загрозу від зовнішнього втручання….

– Чому тільки на внутрішній? На будь-які. Ініціативи направлені на контент, який споживається всередині країни. На контент – неважливо, він зовнішній, внутрішній.

В цьому відмінність – тобто ми не направляємо свої зусилля в принципі на якихось конкретних людей або інституції, ми направляємо свої зусилля на контент.

– Досвід яких країн в цьому питанні ви вивчали?

– Це хороше питання, я відповім на нього. Ми вивчали досвід багатьох країн: і Британії, і Франції, і інших країн Європейського Союзу.

Але ми повинні розуміти одну річ, що Україна сьогодні стикається з такими викликами, що зобов’язана творити власне законодавство в цій сфері. І не просто власне творити, я думаю, що це законодавство стане частиною європейського законодавства, коли ми тут все це зробимо.

– А не пізно – уже 5 років минуло?

– Пізно, не пізно, треба робити. Я вважаю, що інформаційні атаки продовжуються, загрози зберігаються, і наш обов’язок зробити так, щоб українці зменшили споживання дезінформації.

– Є ініціатива про адміністративну чи кримінальну відповідальність за поширення маніпуляції чи дезінформації. Насправді у Європі, у Сполучених Штатах Америки досі триває дискусія стосовно різниці між цими поняттями. Не говорячи вже про відповідальність за її поширення.

– Сьогодні поки ми дискутуємо про дезінформацію, як треба це регулювати, ми додискутувалися до того, що нам необхідно захищати правду.

Тобто ми можемо ще скільки завгодно проводити дискусій, але все менше і менше ми можемо знайти правду і інформацію, яка не ставить собі за мету якось змінити нашу поведінку або наш вибір, яка надає для людини всі аспекти тієї чи іншої події. Тому змінився час, сильно змінився.

– Запропоновані вами ініціативи направлені проти інформаційної загрози з боку держави-агресора, я маю на увазі Росію, чи все ж таки з боку власних ЗМІ в Україні, олігархічних ЗМІ, які в тому числі критично ставляться до влади?

– Я завжди є і буду залишатися прихильником критичного ставлення до влади. Це нормально, це правильно. І спокійно відношусь… я щиро ціную засоби масової інформації, які критично відносяться до влади. Тому що це дуже важливий елемент побудови сучасного суспільства.

Але є ЗМІ, які ставлять собі за мету не розбудову демократичного суспільства, а переслідують у своїх матеріалах подекуди якісь економічні або політичні інтереси. І от тут є конфлікт.

– А як це визначити?

– Не знаю поки що.

– Тому що і про “Схеми” можуть сказати, що вони переслідують політичні інтереси…

– Ні, в них немає політичних інтересів. Їх не можуть в цьому звинуватити.

– Думаю, Портнов може вважати інакше.

– Ну, Портнов може вважати багато що. Я навіть не хочу цього коментувати. Тому важливо також, щоб журналістом могла вважатись тільки та людина, яка має основне джерело доходу від професійної діяльності. Це теж критерії.

Є дуже тонка грань між критикою, свободою слова і захистом інформаційного поля від дезінформації. Ми повинні її провести. Зрозуміло, що ми не захистимось від всіх варіантів маніпуляцій і дезінформації, але ми повинні закрити 90% таких зловживань.

 

– Запитаю ще раз. Ви бачите більшу загрозу з боку Росії чи все ж таки з боку українських медіа?

– Неважливо.

– Ну. як це неважливо? Ми ж перебуваємо у стані гібридної війни…

– Я поясню. Тому що в нас є на внутрішньому ринку медіа, які можуть бути пов’язані з країною-агресором.

Давайте так. Якщо говорити про те, звідки виходить основна загроза, так – від Російської Федерації. Як вона виходить (чи зсередини країни, чи тільки ззовні) – вона є і там, і там. Вона на різних шарах суспільства.

– Але ви маєте усвідомлювати, що ви, колишній медіаменеджер, зараз у статусі чиновника намагаєтесь нав’язати якийсь порядок денний для журналістського середовища.

– Дивіться, я скажу таким чином. Мені комфортно, і я поясню чому. Я, коли вирішував піти на державну службу, я із собою вів діалог.

І я для себе вирішив, що я іду служити. Це як служити в армії. І коли служиш країні, то нема таких переживань, що це приємно чи неприємно.

Якщо ти ціннісно розумієш, що це необхідно робити, то людина це робить, і я це роблю. А ціннісно – це, не те, що мені хтось нав’язав чи там я десь підгледів і хочу це зробити, тому що просто хочу.

Ні, я глибинно вважаю, що нам необхідна модель, система захисту національних інтересів в інформаційній сфері і в інших сферах також. У нас повинен бути український національний егоїзм, здоровий український національний егоїзм – економічний, інформаційний.

– З приводу служби, є така фраза “Служить бы рад, прислуживаться тошно”. Є думка, що Володимир Зеленський (про це, власне, говорив у інтерв’ю Андрій Богдан) дуже чутливий до критики з боку ЗМІ. І усі ці ініціативи, які лунають з вашого боку чи з боку колишнього менеджера телеканала “1+1” Олександра Ткаченка, на думку журналістів, робляться в тому числі через таке ставлення з боку Зеленського. Ви з ним обговорювали це питання?

– Я говорив про це. Ми говорили, що я буду це робити. Ні слова не було про критику на адресу уряду або Зеленського, або ще когось. Ми взагалі це не обговорюємо, говорили тільки про захист інформаційного простору, ні про що інше.

І тому я щиро вірю і бачу, що Зеленський хоче змін в країні. І це така дуже чесна позиція в нього.

– Давайте спробуємо уявити, що зараз всі ці ініціативи приймемо – у нас з’явиться омбудсмен з інформації, з’явиться адміністративна, а потім кримінальна відповідальність за поширення дезінформації. Як знайти людину на посаду омбудсмена, яку би поважали на медіаринку?

– Ми забігаємо дуже наперед, тому що ми ще до кінця не визначилися з функцією омбудсмена. Зараз його функція, як ми бачимо – це відстоювання інтересів держави і звернення до суду, коли відбувається, наприклад, історія з “распятым мальчиком”.

Чисто юридично нема постраждалого і тому неможливо звернутися до суду. Коли з’являється омбудсмен, з’являється представник держави з цих питань і він може звернутися до суду. Тобто з’являється інституція, яка починає відстоювати національні інтереси України. А достойних людей багато, я думаю, ми знайдемо когось.

– Ну, добре, давайте розглянемо відому історію про розіп’ятого хлопчика. Держава Україна виграє, наприклад, цю справу. Що відбувається далі? Інформація вже поширена, вже всі знають історію про хлопчика, вона поширена навіть була не всередині країни, а й на окупованих територіях і в Росії…

– Я розумію. По-перше, дуже важлива юридична оцінка фактів дезінформації. Це фіксація.

– Це створення прецедентів?

– Це створення прецедентів, це фіксування інформаційної війни проти нашої країни. Тобто державний телеканал Російської Федерації розповсюдив спотворену інформацію, яку сам, як це правильно сказати, придумав. Це дезінформація. Це перше.

Друге: ми думаємо, як зробити таким чином, щоб в незалежності від того, звідки прийшла ця дезінформація, щоб її автор ніс відповідальність згідно з міжнародним законодавством в тому числі. Я не знаю, поки що, як це зробити, у мене немає відповіді.

– В якому суді?

– Немає в мене зараз відповіді. Треба думати про таку історію – що в дезінформації, яка стосується війни, в неї нема кордонів.

Можливо, для цього необхідно буде змінювати європейське законодавство… Просто я зараз на такий тонкий льод стаю, тому що я юридично не підкований зараз в цих питаннях, але розумію, що за дезінформацію проти будь-якої країни, а особливо в період війни, повинна бути надвідповідальність.

– Чи не постраждає від цього свобода слова в Україні?

– Не повинна. Відповідальна свобода слова не повинна постраждати.

– А як це забезпечити?

– Ми вже прописали в нашій концепції, що одним із принципів нашої роботи є те, що це законодавство не можна використати проти журналістів, які ведуть розслідування і які ведуть професійну діяльність, яка не є дезінформацією.

Тому і вводиться багато різних елементів. Тому і важливим є суспільний мовник, є підтримка і індексація змін на перевірку фактів. Тут неможливо вирішити тільки відповідальністю – кримінальною, адміністративною. Це широкий спектр роботи.

– Добре, професійні медіа ми розібрали. Але ще багато фейкової інформації, дезінформації розповсюджується соціальними мережами, Фейсбуком, наприклад.

– Ви мене в медіа постійно закидали, а я вас звідти витягую. Я вам говорю, що ми не про медіа, ми про контент, і неважливо, де він. Якщо він є у Фейсбуці, це не дуже складно, бо ми говорили з Фейсбуком про це.

– Але, наприклад, інформація вже поширилася, її прочитала величезна кількість людей…

– Або не величезна.

– Зараз інформація поширюється дуже швидко.

– Добре, давайте так. Якщо ми побудували систему, в якій є система попередження, превенція розповсюдження такої інформації. Коли ми говоримо: так не роби, тому що це червоні флажки.

Друга історія: коли ми можемо заблокувати цю історію в спосіб, який визначений законодавством.

Далі, якщо в нас є індекси, наприклад, індекс поширювачів інформації, індекс достовірності, то ми, наприклад, розуміємо, що “Українська правда” має індекс 99%. І тому інформація, яка надходить від “Української правди”, вона перевірена і достовірна. А наприклад, інформація, яка надходить від соціальної мережі…

– …або якоїсь групи в Телеграмі…

– Або якоїсь групи в телеграмі. Але вони теж повинні індексуватися. Як тільки вони працюють з людьми, з великою кількістю людей, у них є індекс.

– Чесно кажучи, найбільшу загрозу зараз для поширення фейкової інформації становлять саме месенджери.

– Я з вами погоджуюся.

– Ви можете почати регулювати контент. Але як ви буде регулювати контент у телеграм-каналі, який поширюється ще швидше.

– Якщо в телеграм-каналі в Україні поширюється системна фейкова інформація, то, можливо, ми скажемо: “Шановні громадяни, ви повинні знати, що в телеграм-каналі поширюється фейкова інформація. І ми як держава повідомляємо вам”.

– Як ви це будете робити?

– Я поки що не знаю.

– Виходити на Національне телебачення, будете говорити: “Телеграм-канал “Шаурма Зеленського” розповсюджує неправдиву інформацію”?

– Я вам скажу таким чином: не на всі питання прямо сьогодні в мене є відповіді.

Я впевнений, що коли Google купляв Youtube в далеких 2000-х роках, він розумів напрямок, що з цього може бути, але не розумів усіх елементів, до чого розів’ється Youtube.

Так і ми. Ми розуміємо напрямок, по якому ми повинні пройти, ми розуміємо виклики, які на цьому шляху в нас є. І ми розуміємо, що ми крок за кроком повинні забезпечити зменшення контенту, який можна назвати дезінформацією. От і все.

А вже там будуть технічні складнощі, будуть обмеження – це зрозуміло. Ми будемо шукати варіанти, варіанти, варіанти. Самим сталим варіантом є розвиток критичного мислення в людей. Це фундаментальна історія.

 

– Це історія, на яку піде не два і не п’ять років.

– Це історія, на яку піде десятиріччя системної роботи.

– Ви зараз намагаєтеся регулювати канал поширення інформації. Але на виході все одно є люди, які знайдуть цю фейкову інформацію. Вони знайдуть її в Інстаграмі, в Телеграмі, де завгодно.

– Ну, ми ж розуміємо, що зі 100% будь-якого суспільства є, там, не знаю, 30% активного населення.

Є, які активно там щось шукають, вишукують. Є інші, які більш пасивно споживають інформацію. Напевно, від тих 20%. А в тих 20% є ще 5%, які взагалі там інфоголіки, як це правильно сказати, і вони будуть шукати будь-яку інформацію, і тут ми, напевно, нічого зробити не зможемо.

Але в нас є велика кількість населення, яка буде споживати інформацію більш якісну. Якісну – мається на увазі, не спотворену або помічену як спотворена. То вони будуть знати. А взагалі завдання держави – виховувати критичне мислення.

– Що ви будете робити в цьому напрямку? Вводити медіаосвіту в школах?

– Так, взагалі в країні, в якій відбуваються такі події, як в нашій, а саме війна – це є частиною безпеки людини. Я вже про це казав, ми ще не проговорювали це з Міністерством освіти і, напевно, це дуже наперед, але в тому числі частиною тесту, які здають діти як ЗНО або якісь там інші – це інформаційна безпека.

Тобто розуміння, тому що критичне мислення – це ж не окрема дисципліна, воно знаходиться в інших дисциплінах: в історії, в математиці, я не знаю, будь-де, у викладачах, які викладають.

– Як людина, яка 14 років керувала однією з найбільших медіагруп, ви не вбачаєте свою відповідальність за те, що відбулося з українським інформаційним простором? На СТБ були дуже хороші новини свого часу. Потім пішов ухил в розважальний контент. Вам не здається, що в цьому теж причина і корінь зла?

– Я вважаю “Зважені та щасливі” якісним контентом, як і X-фактор, як і “Танцюють всі”. Як і “Кохана, ми вбиваємо своїх дітей” – я вважаю, що це була наша взагалі соціальна місія. Ми цей проект запускали не через рейтинги. Ми не знали, які він збирає цифри, і нас багато за це критикували.

Але про що цей проект, якщо не про назву, а про суть? І про назву також. Це проект про те, що виховання є найважливішим елементом майбутнього дитини. І від того, як ви виховуєте дитину, скільки часу ви їй приділяєте, як ви її годуєте, як ви з нею проводите час, залежить, якою людиною вона стає. І тому ця історія – конкретно про критичне мислення.

– Що Бородянський робив би не так, як робив, якби у нього був шанс попрацювати ще 7 років?

– Мені ні за що не соромно, чесно кажучи.

– Ви можете погоджуватися зі мною чи не погоджуватися, але StarLightMedia є олігархічною медіа-групою по своїй суті і олігархічні медіа-групи в цій країні є частиною політичної корупції, яка переслідує свої цілі.

– Я вам скажу таким чином: у нас всі групи є олігархічними медіа. В самій назві “олігархічні медіа” є якась негативна конотація.

Але в принципі, якщо це медіа, яке виконує все національне законодавство, і законодавство вибудоване таким чином, що ці медіа приносять суспільству користь в тому числі, то тут немає проблем.

– Ні, але… канали можуть показувати чи не показувати того чи іншого кандидата, можуть критикувати того чи іншого кандидата, що вони й зробили.

– Мердок, “Fox” критикував чи не критикував того чи іншого кандидата? Критикував! Америка – найдемократичніша країна.

– Ваш колега Олександр Ткаченко пропонує, наприклад, штрафні санкції для будь-якого медіа, яке 3 роки буде збитковим. Це якісний шлях боротьби?

– Я вважаю, що якісний шлях – це регулювання якості контенту. От я більше нічого не можу додати. Я не знаю інших якісних шляхів. Це перше.

Другий якісний шлях – це підтримання медіа з високим індексом достовірності.

– Хто буде визначати індекс?

– Штучний інтелект. Так, щоб вбити нас наповал.

– Спеціальний додаток?

– Я шуткую, я не знаю, хто.

– Добре. Завтра зміниться влада, наприклад, і прийдуть люди, що будуть використовувати ці інструменти для цензурування медіа?

– Ми завжди розраховуємо на те, що прийдуть погані хлопці. По-перше, наше з вами завдання – щоб не прийшли погані хлопці.

Тобто ми повинні створювати такі інструменти і захисту, і балансу, і громадянської свідомості суспільства, що коли прийдуть погані хлопці – їм скажуть: но-но-но, хлопці, ви погані, ми вийшли і сказали вам, що ви погані.

Поки що такого не було. Поки що українці виходили завжди проти чогось, не “за”, а “проти”. Це така інша трошки історія.

– Ви в тому числі відповідаєте за політику держави на окупованих територіях. Скажіть, будь ласка, що Україна як держава буде робити, щоб достукатися там до людей в гуманітарному плані?

– Нам необхідна ясність, як буде відбуватися процес реінтеграції. Правила реінтеграції, правила правосуддя перехідного періоду, донесення інформації до людей на тій території щодо того, що там відбувається. Всі ці елементи ми повинні робити.

Ми зараз працюємо, щоб запустити інформаційно-розважальний канал на тимчасово окуповану територію. Такий наш маленький план.

Бородянський: “Завдання держави – виховувати критичне мислення”

– Ви впевнені, що люди на окупованій території будуть дивитися український інформаційно-розважальний канал?

– Я в цьому впевнений.

– Що ви там будете показувати? “Зважені та щасливі”?

– Ми будемо показувати найкращі продукти українські і контент, який буде готуватися спеціально для цього каналу.

– Все ж таки, якщо подивитися на українське телебачення і російське телебачення, то звісно, є, перш за все, велика різниця у ресурсах, фінансах.

– По-перше, на російському телебаченні багато телеканалів, а ми робимо один. Тобто ми акумулюємо український ресурс для цього каналу. І ми будемо на рівні конкурувати з російськими. Подивимося.

– А що для вас буде оптимальним результатом, щоб ви були задоволені тим, що ви зробили?

– Я взагалі рідко задоволений у будь-чому. Це мій звичний стан.

– Давайте розглянемо ситуацію, в якій ви були би задоволені своєю роботою.

– З приводу задоволення. Ми повинні відбудувати всі ті процеси, які ми плануємо. У нас багато процесів.

Наприклад, у культурі – захист культурної спадщини. Повинно з’явитися нове законодавство щодо захисту культурної спадщини. Повинен з’явитися реєстр, в який буде заноситися культурна спадщина, і ми хочемо, щоб за 3-4 роки ми занесли в реєстр не менше ніж 40% рухомої та нерухомої спадщини і провели інвентаризацію. Це перше.

Друге, я був би задоволений, якщо ми почали би відновлювати нашу культурну спадщину, почалася б реставрація, збереження, тобто почалися би процеси відновлення.

Третє, я був би задоволений, якщо наші музеї, наші театри стали виробляти більше культурного продукту і люди стали більше його споживати. В нас реально є прекрасні шедеври, нам треба навчитися їх демонструвати, залучати людей до розуміння їхньої власної історії.

Я був би задоволений, якщо б історія перестала використовуватися як інструмент і стала б осмисленою. Необхідно побудувати Музей Майдану, закінчити Музей Голодомору, створити Музей сучасного українського мистецтва.

Необхідно зробити так, щоб кількість українців, які займаються спортом, зросла. Для цього необхідно побудувати інфраструктуру. Як міську інфраструктуру, так і, назву так, палаци спорту в регіонах. Не вірите? Ви запитали про задоволення.

– Ви кажете про те, щоб будувати палаци, басейни в умовах постійного недофінсування…

– Так, басейни, то і що? Це в рамках держави не такі вже й фантастичні кошти. Ми розуміємо, як це можна зробити. І будемо це робити. Плюс, ми і самі працюємо на те, щоб країна розвивалася і наш ВВП зростав.

Наприклад, у нас завдання, щоб у структурі ВВП 1% складав туризм. Тобто якщо ми говоримо, що ВВП зросте на 3,5%, то плюс 1% – це 4,5 – це туризм, та сфера, за яку ми відповідаємо. Це наш вклад в розвиток економіки, щоб у нас з’явилися кошти, щоб будувати палаци спорту і таке інше.

Так от, повертаємося. У мене великий список, що зробити, щоб я був задоволений. Я буду задоволений, якщо читання збільшиться на 29% у країні, якщо люди будуть більше читати.

– За який період? Рік?

– Ні, та ви що! Якщо буде там зростання по 5% на рік, це буде велике досягнення. Тобто до кінця строку існування – роботи в уряді. Я буду задоволений, якщо ми якісно реалізуємо програми щодо мобільності молоді.

І наша молодь подивиться Україну і зрозуміє, що вона живе в країні, в якій багато досягнень, повірить у себе, повернеться назад і стане частиною громадянського суспільства.

Про спорт, якщо повернутися, то ми хочемо, щоб кількість людей, які регулярно займаються спортом, зросла до 40%.

Тобто в нас великі плани в різних сферах. І так – ми будемо задоволені, якщо буде захищений інформаційний простір.

Ми будемо задоволені, якщо ми будемо жити в більш якісній країні, і якість життя людей покращиться. Покращиться як саме життя, так і тривалість життя. Як і віра в майбутнє країни. Це те, над чим ми працюємо. (СЕВГІЛЬ МУСАЄВА, УП)

 

Руслан Хомчак, начальник  Генштабу –  головнокомандувач ЗСУ . Донбас потрібно щонайшвидше повертати, працювати на цим просто зараз – Укрінформ

На минулому тижні відбувся перший візит до Брюсселя начальника Генерального штабу – головнокомандувача Збройних сил України генерал-лейтенанта Руслана Хомчака, який відвідав бельгійську столицю для участі в засіданні Військового комітету ЄС. Кореспонденту Укрінформу вдалося зустрітися з генералом, який відповів на запитання щодо цього візиту, а також виклав своє бачення подій, котрі зараз відбуваються в Україні, на її Сході, та у Збройних силах країни.

МИ БАЧИЛИ ІНТЕРЕС ЄВРОПЕЙЦІВ ДО ПОДІЙ В УКРАЇНІ

– Руслане Борисовичу, зараз завершується ваш перший візит до Брюсселя. Які враження і висновки ви винесли від першого спілкування з європейськими партнерами, що їх цікавило, про що ви їм розповідали?

– Це був перший візит для мене особисто, але як для посадової особи рівня головнокомандувача Збройних сил України, – зрозуміло, такі зустрічі вже відбувалися. У мене була надія – на власні очі побачити рівень заходу, почути, про що говорять члени Військового комітету Євросоюзу між собою та з партнерами. Було приємно побачити, що безпекова ситуація в Україні викликає високий інтерес. Саме цьому була присвячена окрема сесія Військового комітету ЄС. Наші партнери почули про події в Україні та навколо неї, а також про стан Збройних сил. Наскільки бачив сам і як мені доповідали ті офіцери й генерали, які були зі мною, – вони не побачили байдужих очей. Навпаки – бачили інтерес, бажання почути і зрозуміти – що відбувається.

– Україна вже має сталі напрями співпраці з НАТО. Європейці зараз самі перебувають на етапі оборонної трансформації. Які напрями співпраці Україна обговорювала з ними?

– Майже всі члени Військового комітету Європейського Союзу є, передусім, представниками країн-членів НАТО. На зустрічі, до речі, був присутній і голова Військового комітету НАТО, маршал Стюарт Піч, – ми з ним також поспілкувалися. Я так розумію, що це дві структури, які тісно співпрацюють між собою і не йдуть у розріз одна одній.

Що стосується Збройних сил України – всім було дуже цікаво, як представникам ЄС, так і партнерам. Було важливо почути слова підтримки від тих, хто коментував мій виступ. А це були начальники генеральних штабів Литви, Латвії, Румунії, Словаччини та Грузії – як партнера, інших країн. Можна сказати, що почувався комфортно у середовищі людей, що об’єднані професійністю, споріднені за духом. Тобто, якщо так доречно казати, був у «своєму колективі».

ВІЙСЬКОВІ ПРОФЕСІОНАЛИ РОЗУМІЮТЬ – ЩО Й НАВІЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ДОНБАСІ

– Як ваші колеги по ЄС і, зокрема, по НАТО, оцінюють ті події, які відбуваються зараз на Донбасі? Особливо в контексті розведення військ та пошуку якихось мирних альтернатив?

Наші дії по розведенню військ на засіданні Військового комітету ЄС не викликали жодних сумнівів

– У доповіді я поінформував, що ми по трьох ділянках уже провели розведення, що перший крок, який роками не могли виконати, – виконаний, і це відкрило можливості для політичного керівництва нашої держави вести діалог на інших майданчиках.

По розведенню не задавали жодних питань. Вони, як професіонали, розуміють – що це таке і для чого це робиться. Прикро, що багато тих, хто вважають себе професіоналами в нас у державі, – або не хочуть цього розуміти, або роблять на тому якийсь незрозумілий «піар», що просто розхитує державу. На засіданні Комітету ця робота не викликала жодних питань, сумнівів або заперечень.

НАШ ОБОВ’ЯЗОК – ПАМ’ЯТАТИ Й ШАНУВАТИ ТИХ, ХТО ЗАГИНУВ ЗА УКРАЇНУ

– 20 листопада у Сумах відбулася сумна подія – поховали командира 128-ї бригади Євгена Коростельова. Він став черговою жертвою цієї війни. Які висновки зробив Генштаб із цієї трагедії?

– На жаль, це другий командир бригади за цю війну, який загинув і з яким я був знайомий. З одним я виходив з Іловайська, з Павлом Півоваренком, – причому ми виходили однією дорогою, одним шляхом рухалися. Полковника Коростельова я особисто призначав командиром бригади. Це грамотний, підготовлений, досвідчений бойовий офіцер, порядний. Дуже жаль, що його більше з нами немає. Але ця людина буде з нами стільки, скільки ми будемо про неї пам’ятати.

На жаль, у силу того, що я тут знаходжуся (у Брюсселі), не міг бути там особисто. Але звернувся до президента, і президент України підписав Указ про нагородження його посмертно орденом Богдана Хмельницького 2 ступеня. Я доручив командувачу Сухопутних військ вручити цю нагороду близьким офіцера. Дуже прикро, що ми втрачаємо таких офіцерів. Тому тільки слова співчуття рідним. Тепер ми, військові, як і всі, хто перебуває поряд, маємо обов’язок – допомагати дітям, батькам і всій родині офіцера, завжди пам’ятати всіх тих, хто віддав життя, захищаючи Україну.

ЗАГИБЕЛЬ КОЖНОГО ВІЙСЬКОВОГО – ЦЕ ОСОБИСТЕ ГОРЕ ДЛЯ КОМАНДИРА

– Євген Коростельов став не першою жертвою серед українських військових уже після того, як почалися процеси розведення військ. Практично щодня надходять повідомлення про загибель, про каліцтва та поранення наших військовослужбовців. Які запобіжні заходи можливо здійснити, щоб цього не відбувалося? Зрозуміло, що не все залежить від Збройних сил, адже неможливо контролювати дії ворога…

– Щоб чого не відбувалося?

– Щоб не гинули люди.

– Розумієте, на війні не може такого бути. Президент України – він щиро приймає до серця кожного травмованого, або, не дай Бог, кожного, хто загинув. Він це сприймає як особисте горе. Це я можу стверджувати, тому що по кожному у нас іде розмова, і вже мені президент ставить питання – що ми маємо зробити, що забезпечити, що змінити, щоб не гинули люди?

На жаль, немає, не існує порад на кожний варіант, який може трапитися. Тому що йде війна. Євген Коростельов загинув – він підірвався на гранаті. Ні для кого не є таємницею, що сьогодні смуга у 410 кілометрів, яка розділяє наш Донбас на підконтрольну та непідконтрольну території, протягом більше п’яти років мінувався з усіх боків. Я так розумію, якщо ця смуга п’ять років мінувалася, то розміновувати нам її доведеться вдвічі довше.

Ми повинні розуміти причину таких трагедій, по досвіду всіх війн, які були, – локальних і не локальних. Мінна безпека – це те питання, яке не вирішується одним помахом руки.

Командир бригади Коростельов загинув під час бойового завдання. Він працював на передньому краї, він тільки-но зайшов із бригадою на ділянку відповідальності й прийняв її. Він також організовував роботу на ділянці розведення в Петрівському. Я там був, ми з ним зустрічалися й спілкувалися. Він хотів мені вручити таку планшетку – емблему бригади. Я говорю – вручи її помічнику президента, він не так часто тут буває, а мені ще встигнеш… Дуже чітко це пам’ятаю. На жаль, мені він цю емблему вже не вручить. Розумієте… Є багато таких сентиментальних питань, яких не розповісти, які залишаються тільки в серці, у пам’яті й у душі.

МИ ПОВЕРТАЄМО СВОЇ ЗЕМЛІ

– Саме про такі сентиментальні питання хотів запитати… У кожного солдата, який зараз перебуває на передовій, є певна мотивація захищати Батьківщину. Ті процеси, що зараз відбуваються, зокрема, розведення військ, – яким чином це відбивається на моральному дусі наших військових? Ви, напевно, є людиною, яка це знає найкраще…

– Можливо. В 2016 році мені випало керівником АТО виконувати домовленості щодо розведення військ на ділянках Петрівське й Золоте. І зараз, за три роки, мені вже на іншій посаді доводиться робити те ж саме. Два роки ті дві ділянки були «нейтральні», на третій рік вони знов були зайняті військами. Причому це не було стратегічне рішення ані Генерального штабу, ані командуючого операцією. Така собі ініціатива окремих підрозділів.

Я не вітаю таку ініціативу. Я присвятив життя армії, тож для мене, як для військової людини, важливо, щоб військові вміли підпорядковуватися і виконувати накази. Ініціатива, вміння і старання справжнього військового мають бути націлені не на те, щоб сумніватися – виконувати чи не виконувати наказ, а думати про те, як краще виконати рішення, що прийнято старшим командиром. І по-іншому не може бути. Тому що в іншому випадку – це була б вже не армія, а анархія, яка нічого спільного з армією мати не може.

Рішення про розведення військ показує здатність військово-політичного керівництва виконувати взяті зобов’язання

За цю війну я мав досвід керівництва і військовими підрозділами, і не військовими підрозділами, тому я все це чітко усвідомлюю і розділяю – де починається армія і де армія закінчується.

Ви питаєте, як це сприймається у військах. У значній більшості – сприймається нормально. Тому що в значній більшості армія – це ті військові люди, які розуміють: якщо хтось приймає рішення – значить, він має для цього привід та підстави.

Наша кінцева мета – повернути наші кордони та забезпечити нормальне життя населенню Донбасу

Щодо рішення про розведення… По-перше, це рішення прийнято вже роки тому. По-друге, це рішення показує не стільки військових, скільки здатність військово-політичного керівництва виконувати прийняті зобов’язання.

Не хочу зараз заглиблюватися, але ви можете проаналізувати 2016 рік, коли дві ділянки були розведені, а третя не була протягом трьох років розведена, – це Станиця Луганська. І коли сьогодні вона розведена, і вчора вже президент відкрив міст, я не думаю, що ситуація там стала гіршою для місцевого населення. Наша кінцева мета – повернути наші кордони, державне управління та забезпечити нормальне життя місцевому населенню.

Про те, що відведення військ – це здача позицій, кричать ті, хто хоче розхитувати ситуацію

Сьогодні ми – Українська держава і українська армія, – ми повертаємо свої землі, ми хочемо, щоб була поновлена територіальна цілісність, і було зась для когось навіть руку до неї протягувати.

Тому я сьогодні не робив би надто великий ажіотаж щодо розведення. Дехто відверто маніпулює військовими термінами. На жаль, ті, хто хочуть розхитувати ситуацію у державі, вони кричать, що відведення – це здача позицій, зрада… При цьому кричать ті, які п’ять із лишком років війни б’ють себе в груди, що вони ветерани, що вони воювали. Популізм таких «ветеранів» аж ніяк не згуртовує суспільство.

ДО НАТО ЗБРОЙНІ СИЛИ НАБЛИЖАЮТЬСЯ ШИРОКОЮ ДОРОГОЮ

– Колись, ще за часів попередньої адміністрації, перед Збройними силами ставилося завдання вийти на рівень взаємосумісності з силами НАТО вже до 2020 року. Яка зараз ситуація з опануванням стандартами НАТО? Чи просуваємося ми вперед, чи існує якесь бачення – як ми будемо досягати цієї мети?

– Ми в процесі, й вже далеко не на початку шляху. І навряд чи цей шлях закінчиться, у хорошому сенсі. Наші партнери з НАТО так і кажуть – щойно ви скажете, що вже досягли всіх спроможностей і всім опанували, це означатиме, що на вас можна ставити хрест, тому що ви далі не будете розвиватися. Я підтримую таку точку зору. Лише коли ми йдемо в ногу з часом – а краще йти з випередженням тих викликів та загроз, які постійно постають, – тоді ми можемо говорити, що ми надійна армія, що ми можемо захистити країну – і тоді ворог до нас не полізе, тому що знатиме, що отримає за це по зубах.

Тому, в контексті адаптації до стандартів НАТО, ми йдемо широкою дорогою сьогодні, у всіх сферах. Десь досягнення більші, десь менші, але не тому що не хотіли працювати, а тому, що в усьому є своя послідовність. Триває шостий рік війни, і він не дає нам змоги зупинити все й сказати – ми повинні трансформуватися. Коли йде війна, ми жодним чином не можемо знижувати боєздатність і боєготовність наших військ.

Це якраз наша специфіка, і я сьогодні інформував усіх представників країн, які взяли участь у засіданні Військового комітету ЄС, що війна йде, а ми трансформуємося. Вони це теж, скажімо так, дуже серйозно оцінюють.

РОЗГОЛОС ОПЕРАТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВАРТУЄ ВТРАЧЕНИХ ЖИТТІВ

– Було багато повідомлень, що Росія передала Україні кораблі, що були захоплені у листопаді минулого року, у неналежному, м’яко кажучи, стані. Чи інформували вас про цю ситуацію, і наскільки вона відповідає дійсності?

– Ці повідомлення – правдиві, й сумнівів не має бути ні в кого щодо цього. Хто б не звинувачував за останні п’ять з половиною років Збройні сили, що вони приховують чи не надають якусь інформацію – це неправда, я говорю про це щиро.

На цій посаді я недавно, але з урахуванням досвіду на попередніх посадах – головного інспектора Збройних сил або начальника штабу Сухопутних військ, можу говорити: вся інформація, яку ми видаємо, – вона правдива.

Зрозуміло, що представники преси завжди мають бажання отримати більше і бути раніше на місці події, просто під вогнем, який ще й не розпочинався. Тому часто доводиться чути претензії – мовляв, «ви повинні»… Ми нічого не повинні.

У нас також є гарячі голови, які кажуть – ви повинні одразу давати інформацію. Добре, тоді я ставлю питання. Коли пожежник приїжджає на місце пожежі, він не біжить першим ділом до мікрофона з камерою, – спочатку він гасить пожежу. Коли хірургу привозять травмовану або тяжко хвору людину, хірург не біжить до мікрофонів, – він спочатку йде до операційної, годинами робить складну операцію, рятує життя людини – і лише після того виходить і коментує. Так чому професійний військовий, який ризикує життям і захищає Батьківщину, першим ділом має бігти до мікрофона, коментувати, і лише потім йти захищати Батьківщину? У бойових умовах розголошення будь-якої оперативної інформації вартує життя військових.

Хотів би, щоб ви донесли до колег: я розумію, що преса хоче «швидше і смаженіше». Але ж треба розуміти: війна – це питання життя та смерті, самого існування нашої держави. Які можуть бути серйозні питання, більш важливі, ніж ці? Таких немає.

Однозначно, вся інформація дається, ми спілкуємося зі всіма – і світ повинен знати, і передусім наші люди в нашій державі повинні знати, що відбувається. Вони мають розуміти – люди на війні гинуть, на жаль. З іншого боку, якщо ми візьмемо сьогодні статистику в державі – скільки на війні гине людей, і скільки гинуть поза війною – то цифри щодо загиблих у мирному житті в десятки, а то й у сотні разів більші. Про це теж треба говорити.

Я служу в армії 35 із гаком років, і готовий, як будь-який військовий, віддати життя за свою Батьківщину. Це розуміє кожен військовий, він пішов туди свідомо. Якщо ти захищаєш, ти тримаєш у руках зброю. Але твій ворог також має те, що несе смерть. Якщо ти професійно підготовлений, якщо ти навчений краще – ти виживаєш. Якщо по-іншому – лише випадок може допомогти, але сподіватися на нього, на якесь везіння, не варто.

НА УКРАЇНСЬКИХ КОРАБЛЯХ, ЗАХОПЛЕНИХ РОСІЄЮ, ХАЗЯЙНУВАЛИ МАРОДЕРИ

– Стосовно кораблів – чи є якійсь правовий механізм, щоб заявити Росії претензію щодо їхнього стану?

– Є такі механізми. І над цим уже працюють. Коли їх забирали, був складений акт, все було описано. Те, що мені доповів командувач ВМС, – це навіть соромно коментувати. Як військова людина, можу зрозуміти, чому Росія зняла з кораблів засоби зв’язку і навігації. Але коли мені говорять, що вони навіть у гальюні унітази познімали – цього я не розумію. Коли мені кажуть, що на “Яни Капу”, на буксирі, познімали оці трубопроводи мідні, як кольоровий метал, – я так розумію, що це не військові працювали, це мародери. По-іншому я не можу назвати тих істот, які так вчинили з військовим кораблем.

Але наш президент сказав, наскільки мені відомо, що за два місяці все буде відновлено. Вчора вночі він був там, в Очакові, куди прийшли кораблі. Але я впевнений, що ми навіть раніше їх можемо полагодити.

СУТЬ НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ: КРИМ – ЦЕ УКРАЇНА

– Якщо продовжувати цю військово-морську тему. У нас залишається проблема довкола судноплавства у Керченській протоці. Чи є у Генерального штабу консолідована оцінка подій у листопаді минулого року? Яким чином Збройні сили забезпечуватимуть суверенітет України в Азовському морі та над Керченською протокою? Нещодавно Росія відкрито пропонувала визнати Крим російським як умову для делімітації кордону…

– Ви ставите мені питання, яке дещо виходить за межі повноважень лише начальника Генерального штабу. Це вже питання геополітики, питання державної ваги. Але!

Зрозуміло, що Азовське море Росія сьогодні вже позиціонує як своє внутрішнє море. Втім, за міжнародним правом, Азовське море є спільним. Хочемо чи не хочемо, але ми будемо мати того сусіда поряд із собою, хіба якісь зрушення тектонічних плит поміняють місцями материки.

Азовське море – і наше також. Звичайно, працюють багато правових інституцій, і в нашій державі, й у світі. Судові подання – це за межами компетенції військових. Цим займається МЗС, міністерство юстиції, інші долучені до цього органи. Ми розуміємо, що відповідні рішення мають прийматися тут, у Європі, це рішення міжнародних судів. Вони не відбуваються за день, вони можуть тривати роками.

Але це не змінює суті. Крим – це Україна. Інколи можна чути – ви про Донбас говорите, а про Крим вже не говорите… На мою думку, і як людини, й як військового, говорити однаково про Донбас і про Крим – це неправильно, тому що повернення Донбасу і повернення Криму полягають у дещо відмінних площинах, в тому числі – в часових. Це моя особиста думка.

Донбас треба щонайшвидше повертати, працювати над цим просто зараз. Інша ситуація складається навколо Криму – там ані військовим, ані іншим шляхом швидко його повернути не вдасться. Над цим треба працювати всій спільноті, в тому числі – й міжнародній. Я сьогодні про це також говорив (з європейськими партнерами), і вчора ми також мали зустрічі з начальниками генеральних штабів. Лише спільно. Один із військових розвиненої європейської країни, не буду її називати, запитав мене – то що, про Крим уже можна забути?

ІЗ КРИМУ РОСІЯ ХОТІЛА Б «КОШМАРИТИ» ВСЮ ЄВРОПУ

Крим потрібен Росії, аби панувати в Середземному морі

– Так і запитав?

– Так, саме це запитання прозвучало. Та ні в якому разі! Треба розуміти, що повернути Крим можна лише разом, щоб ви нам допомагали, щоб ваші бізнесмени туди не їхали. Щоб на Заході ніколи не забували: в Криму нині щодня переслідуються кримські татари, українці, та всі, хто не погоджується з анексією Криму. Росіяни, порушуючи всі міжнародні правові норми, призивають кримчан до служби у російській армії, в той час, як окупаційна влада продовжує утиски кримчан – обшуки, арешти, зникнення людей, переслідування за переконання…

Щоб ви розуміли – Крим Росії потрібен зовсім не для того, щоб турбуватися про людей, які там проживають, і навіть не як місце відпочинку для росіян. Він розглядається як російська військова база, потужна, яка повинна «кошмарити», назвемо це так, всю Європу, Північну Африку, і має дати їм, росіянам, можливість панувати вже в Середземному морі. Я не помилився – саме в Середземному морі. Росія сьогодні вже намагається позиціонувати, що Чорноморський басейн – це вже ледь не їхні внутрішні води. Звичайно, там є Туреччина, яка цього не дозволить, яким би чином Росія не хотіла б із ними зблизитися. Там є країни НАТО – Румунія й Болгарія. З начальником штабу Румунії мав щойно розмову, він повністю підтримує співпрацю з нами. Тож Чорне море найближчим часом буде регіоном, де різні сили будуть випробувати свої можливості й своє терпіння.

НАМ ПОТРІБНІ СУЧАСНІ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ

– Нещодавно саме в Одесу відбувся візит Північноатлантичної Ради, де розглядалися питання розвитку військово-морських спроможностей України. Яким чином така співпраця допомагає у розбудові національних Військово-морських сил?

– Така співпраця не лише допоможе – вона прискорить, і набагато прискорить таку роботу. Тому що концепція у нас є, стратегія є, є всі відповідні розрахунки. Але, якщо ми робитимемо це самотужки – це забере десятки років. Ми розуміємо, що побудувати корабель, або навіть один катер – це роки потрібні.

Зараз кроки є реальними. Два «Айленди» вже зайшли, зараз вони вже прийняті до бойового складу. Буквально за пару місяців, коли на них поставлять озброєння, вони вже будуть включені до всіх розрахунків – і це наростить наші спроможності у Чорному морі. Є рішення ще по трьох «Айлендах», які нам Америка в наступному році передасть уже зі своїм озброєнням, – навіть про це йде розмова.

Є багато рішень щодо берегових комплексів, які повинні з берега захищати. Ми над тим працюємо. На жаль, усього не можна розповісти, тому що тоді й робити нічого не треба буде, адже противник відразу відпрацьовуватиме протидію по тому, що ми лише хочемо зробити.

Але ми повинні мати такі сучасні Військово-морські сили. Не йде мова, що всі кораблі мають бути сучасними. В наших умовах, передусім, це стосується професійної підготовки і вміння особового складу діяти, приймати рішення та виконувати їх.

СЛУЖБОВА ХАЛАТНІСТЬ ПРИЗВОДИТЬ ДО ТРАГЕДІЙ

– У Збройних силах є ще одна проблема, яка існує вже багато років – це безпека баз, складів та арсеналів. Нещодавно відбулися трагічні події в Балаклеї, де знову загинули сапери. Взагалі, чи є ця проблема, проблема безпеки складів боєприпасів, вирішуваною для Збройних сил?

– Хотів би поправити. Ви сказали – знову загинули сапери. Але це був перший такий випадок. До того, на щастя, сапери в нас не гинули на арсеналах і базах.

Хочу висловити співчуття родинам військовослужбовців, які втратили життя. Розслідування цієї трагедії, що сталася в Балаклеї, зараз триває.

Але я вже зараз можу сказати – в тій події, що призвела до загибелі людей, є чіткі прізвища, конкретні персони. Один із військових загинув від попадання осколка в серце. Якби він був у бронежилеті, – як це мусило б бути під час розмінування, – він сьогодні був би серед нас. Є багато запитань і до тих, хто там працював, а це були професійні сапери, які пройшли відповідну підготовку, були сертифіковані, не перший рік це робили. Це не аматори прийшли, це були професіонали. І, напевно, оцей професіоналізм, помножений на «авось», і безконтрольність із боку начальників, які з ними були, – це призвело до трагедії.

Можу впевнено сказати, що ця подія не має нічого спільного з випадками на трьох арсеналах, які підривалися перед тим. Я брав участь у розслідуванні по всіх тих арсеналах як тоді головний інспектор Збройних сил, тож можу ці події порівнювати. Тут був випадок халатності тих, хто мав контролювати та організовувати цю роботу. Тому, коли завершиться розслідування, – гарантую, багато хто позбудеться своїх посад, а можливо – й піде зі Збройних сил за те, що вони це допустили. Я нікому не буду вибачати таких випадків, тому що безкарність – вона породжує лише більший безлад.

ПРОБЛЕМА АРСЕНАЛІВ З’ЯВИЛАСЯ НЕ ВЧОРА, АЛЕ ВИРІШУВАТИ ЇЇ НАМ

– Але чи є у Збройних сил фінансовий або організаційний ресурс, щоб нарешті вирішити цю проблему безпеки складів?

– Ця проблема народилася не за два роки й не за п’ять. Вона існує з часів, коли Україна стала незалежною. Зрозуміло, що для її вирішення не варто чекати ще 28 років. Ухвалені відповідні рішення, вирішуються організаційні питання, про які я не хотів би зараз говорити.

Наскільки надійно – тут, звичайно, є питання. Що більше включений в охорону й оборону, в обслуговування арсеналу людський фактор, – тим більшим є ризик. Ми намагаємося якомога більше виключити той людський фактор. Але варто розуміти, що ми знаходимося в тих реаліях, які є в Україні.

Цвітоха (будівництво артскладів – ред.). Був проведений прозорий тендер. Прийшла серйозна фірма, почали будувати сховища. Авансом отримала кошти – дещо менше мільярда гривень, щоб виконати ці роботи. Не виконали. Зараз будуть розбиратися, проводити суди. Хотілося б прокричати – агов, хлопці! В Україні армія українська, вона армія народу. То як українські фірми, українських можновладців чи українських бізнесменів беруть гроші – й не виконують свої зобов’язання?

Тут прізвища мають звучати. І вони точно не військові. Тому що були виділені гроші, щоб сучасні сховища збудувати, провести всі системи сигналізації, всю охорону і протипожежну систему, щоб, навіть якщо щось трапиться, то такий інцидент все одно буде локалізований. І це є сьогодні проблемою. Є фірми, які нормально будують, навіть за свої гроші, які ми потім повертаємо. Але є й ті, хто приходять лише з метою наживи. Це не чесно. В Україні – біда, в Україні – війна, а якісь українські фірми нечесно грають і на цьому наживаються. Закони мають працювати. З ними треба жорстко поступати, щоб вони вже не будували десь інші об’єкти на вкрадені у армії кошти, а щоб вони просто припиняли своє існування.

БРОНЕЖИЛЕТИ ОДРАЗУ КІЛЬКОХ ПАРТІЙ ПЕРЕВІРИТЬ НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА

– Нещодавно в Україні розгорівся скандал довкола бронежилетів. Коли генерал-майор Марченко та його заступники були звинувачені ДБР у закупівлі більше 20 тисяч неякісних бронежилетів. Наскільки Генеральний штаб залучений до цього розслідування? І де зараз знаходяться ці бронежилети?

– Генеральний штаб жодним чином не залучений до цього розслідування, цим займаються відповідні відомства. Але ми мали розмову з цього приводу з міністром оборони, і ухвалили рішення замовити незалежну експертизу не лише цієї партії, більшу частину якої вже вилучили, і яка знаходиться десь у Державному бюро розслідувань. Планується взяти на експертизу кілька попередніх партій, і тих, які надходили після зазначеної партії бронежилетів.

Мені потрібно розуміти – що мають військовослужбовці, які зараз на війні, чим і як вони захищені. Жодного ажіотажу чи паніки на війні немає. Жодні скарги від військовослужбовців на ці бронежилети не надходили. Але я повинен бути впевнений, і міністр це підтримав. Він замовляє зараз експертизу, щоб розуміти, яким чином наші люди захищені від небезпеки.

Ще про одне. Переконаний, що генерал, який не несе жодної суспільної небезпеки, не повинен триматися у камері. Слухайте, у нас випускають кого завгодно, у нас по вулицях гуляє хто завгодно, а генерала взяли – і закрили в камеру. Ну яка суспільна небезпека від генерала, який, до того ж, не біжить і не ховається від слідства? Якщо вони навіть доведуть, що щось там є, то все одно – суспільної небезпеки від генерала немає. Він не кидався на людей, він нікого не вбивав і не збивав, нікому не погрожував – для чого генерала саджати? Невже для того, щоб показати, що Збройні сили вже шостий рік на війні, а держава навіть не завжди це зауважує, живе іншим життям?

Це зовсім неправильно. Обмежувати можна по-іншому, це може бути і домашній арешт. Але для чого закривати генерала? Невже хтось думає, що це піднімає імідж армії чи бойовий дух у військах, чи авторитет Збройних сил як в Україні, так і на міжнародній арені? Не знаю, для чого це робиться, але для мене це не є прийнятним.

НЕ ВСІ ЗАГРОЗИ, ЩО ПОСТАЮТЬ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ, НАЛЕЖАТЬ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ

– Ви казали, що проінформували партнерів по НАТО про ситуацію в Україні та у Збройних силах. Не претендуючи на державну таємницю, дозвольте запитати – якими Генеральний штаб бачить головні загрози, які постають зараз перед Україною, і які заходи вживаються, щоб ці загрози упередити?

– Я буду відповідати на це питання як військова людина. Тому що перед Україною багато загроз, і не всі вони полягають у військовій сфері. Загрози залишаються всі ті, що були й раніше. Наш східний сусід не відмовився від того, що Україна має бути сферою його впливу. У дискусіях, котрі ведуться на різних телевізійних шоу, наше суспільство чомусь хапається за найгірший варіант, що Росія може здійснити широку агресію, і починають думати, що все – завтра вже розпочнеться ця агресія. На моє переконання, і виходячи з того, що аналізує Генеральний штаб, ми прийшли до висновку, що відкрита військова агресія з боку Росії – не серед перших загроз, але є у переліку «крайніх» варіантів, хоча й найбільш віддалених.

У ГЕНШТАБУ БУДЕ СВОЄ УПРАВЛІННЯ СТРАТКОМУ

– Інформаційна складова гібридної війни – вона не менш вбивча, ніж реальна зброя. Що робить Генеральний штаб для розвитку власної системи стратегічних комунікацій?

– Зараз відбувається трансформація всієї системи управляння стратегічного та оперативного рівня. Ми зараз знаходимося на цьому етапі.

5 листопада підписана директива міністром оборони щодо такої практичної трансформації, адже до цього це, здебільшого, було все теоретично – розрахунки, схеми, обґрунтування, все решта…. Але зараз ми розпочали практичну складову. До лютого ми вже маємо трансформуватися й набирати спроможності по тих стандартах і принципах, які є у наших партнерів. У Генеральному штабі буде управління стратегічних комунікацій. У Міноборони буде своє, своє буде й у Генеральному штабі.

У мене вже є домовленість із нашими партнерами – з начальником генерального штабу Литви. Я мав інформацію, що в них дуже якісно працює цей напрям. Ми з ним спілкувалися. Ми маємо намір відправити у Литву тих, хто має працювати у цій сфері, щоб вони вивчили цей досвід, подивилися, як це відбувається в інших країнах. Я багатьом нашим партнерам надав заявку, що ми хотіли б вивчити їхній досвід. Тому що не варто вигадувати велосипед – це може призвести лише до втрати часу та зайвих помилок. А нам сьогодні потрібен результат. Зараз ми вивчаємо і створюємо, але, думаю, 2020 рік буде тим переломним роком, коли все це вже працюватиме. Дмитро Шкурко, Брюссель

 

В Україні стане на одне друковане видання менше

Тижневик «Дзеркало тижня. Україна» перестане виходити в друкованій версії – матеріали будуть публікуватися лише на вебсайті видання.

Про це повідомляє The Page з посиланням на головну редакторку «Дзеркала тижня. Україна» Юлію Мостову – Укрінформ.

«Те, що ми закриваємося, це однозначно. Але офіційно коментувати я не можу, допоки не повідомлю цю інформацію у «Дзеркалі тижня», — сказала вона.

Крім того, два джерела повідомили виданню, що останній номер «Дзеркала тижня» вийде на Новий рік, а офіційно про закриття друкованої версії видання повідомлять у наступному випуску.

Інформація про закриття паперової версії «Дзеркала тижня. Україна» з’являлася ще на початку вересня. Тоді головна редакторка Юлія Мостова не підтвердила і не спростувала цю інформацію.

«Ми це обговорюємо через економічну ситуацію. Рішення ще немає», — сказала вона «Детектор медіа».

Нагадаємо: тижневик «Дзеркало тижня. Україна» на чолі з Юлією Мостовою виходить з 2011 року. З 1994 до 2011 роки виходив тижневик «Дзеркало тижня» на чолі з Володимиром Мостовим.

 

Цивільний журналіст пішов до ЗСУ, щоб створити в армії сучасну пресслужбу

Колишній журналіст 24-го каналу, нині військовослужбовець Збройних Сил України матрос Олексій Годзенко у вересні 2019 року уклав контракт із ЗСУ, щоб побудувати сучасну пресслужбу в 503-му окремому батальйоні морської піхоти.

Про це повідомляє «Армія.Іnform» – Укрінформ.

“Для втілення в життя задуманого, Олексій уклав контракт, одягнув однострій та погодився виконувати накази командирів. Хоча при цьому хлопець не виключає, що за три роки військова служба так сподобається йому, що він назавжди залишить цивільну журналістику та залишиться у війську”, – йдеться в повідомленні.

Він вирішив вступити до лав ЗСУ після запрошення командира маріупольського окремого батальйону морської піхоти майора Вадима Сухаревського. За його словами, командир пропонує «не залишати поза увагою навіть якийсь мем, але якщо він буде корисним для іміджу батальйону і на нього реагує аудиторія».

У коментарі «Детектору медіа» Олексій Годзенко розповів, як хоче змінити роботу пресслужби: «Реструктуризація матеріалів, яку ми викладаємо на своїх сторінках і при роботі з цивільними ЗМІ. Насамперед орієнтуватися на цивільних споживачів контенту, яким далекі армійські формулювання та умовності. Вирішили також не забувати про те, що в тренді – гумор, меми. Ну і форма подачі – замість армійських традиційних полотен тексту, щось більш коротке та живе».

Він додав, що його командир та командування Морської Піхоти і ВМС розуміють важливість інформаційного компонента у війні.

Нагадаємо: раніше міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що хоче змінити підхід до комунікації державних органів. Зокрема, на його думку, традиційне поняття «пресслужби» має припинити існувати.

 

Україні важливо не допустити повернення російських ЗМІ – співзасновник StopFake

Недопущення повернення російських медіа на медіаринок України та російської власності на медіа – це в нинішніх умовах абсолютно критично для України.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав співзасновник StopFake.org, директор школи журналістики Києво-Могилянської академії Євген Федченко.

“Недопущення повернення російських медіа, недопущення російської власності на медіа – це зараз абсолютно критично для України. Також я проти фейкових новин. Але все залежить від реалізації цих речей. Від того, чи це є бажанням побороти ці проблеми, чи спробою замаскувати розв’язання політичних питань – це два різні процеси, і відповідно до них – різне ставлення”, – сказав Федченко.

За його словами, якщо законодавчо не врегулювати російську присутність на медіаринку України, то все це вирішуватиметься ad hoc, зокрема – залежно від зміни керівництва, а законодавче закріплення створить більш сталу систему.

“Зараз здійснюються спроби завести їх знову і дати можливість працювати (російським ЗМІ в Україні – ред.), як це було раніше, й ми повинні не допустити цього. Україну раніше критикували за обмеження російських медіа. Але кожна країна сама вирішує, хто і як може перебувати на її території”, – наголосив засновник StopFake.

Він також нагадав, що колись в Україні було представлено 82 російських ЗМІ, обмеження російської присутності спричинило бум у вітчизняному кіновиробництві, на радіо, в музичній індустрії, книговидавництві. Повернення російських ЗМІ все це одразу припинить.

Як повідомлялося, 12 листопада у Близькосхідному технічному університеті Анкари відбулася панель на тему «Інформаційні війни: виклики для України», в ході якої йшлося про обсяги пропагандистського, маніпулятивного впливу та створення фейкових новин РФ в інформаційній боротьбі проти України.

 

Наша незалежність починається не з 1991 року, а 100 років тому – Федченко

Україні слід обчислювати роки незалежності не з 1991, а з часу першого проголошення, понад 100 років тому, що дозволить стати самостійним суб’єктом історичного процесу, а не постійно прив’язаним до чогось у своїй історії.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав співзасновник StopFake.org, директор школи журналістики в Києво-Могилянській академії Євген Федченко.

“Ми ж говоримо, що наша незалежність починається з 1991 року, але фактично вона починалася 100 років тому. Те, що ми її втратили, – це зовсім інша історія. Ми її отримали понад 100 років тому – це важливо. Усвідомлюючи це, стаємо самостійним суб’єктом історичного процесу, а не постійно прив’язаним до чогось у своїй історії”, – сказав Федченко.

Він навів у якості прикладу досвід Балтійських країн у цьому питанні.

“Наприклад, Балтійські країни зробили дуже важливу річ, коли вирішили святкувати сторіччя своєї державності. З їхньої точки зору, 100 років державності було перервано радянською окупацією. Нам варто перейняти такий підхід”, – наголосив він.

За його словами, нині Росія намагається нівелювати та применшити роль України, зокрема у Другій світовій війні.

“Зараз росіяни намагаються повернути дискурс Великої Вітчизняної війни, боротьби, України, її ролі в цьому, продовжують нав’язувати міфи та вигідно для себе применшувати те, що відбувалося насправді. Якщо Україні вдасться остаточно звільнитися від цих пут, це стане вирішальним кроком”, – вказав Федченко.

Як повідомлялося, 12 листопада у Близькосхідному технічному університеті Анкари відбулася панель на тему «Інформаційні війни: виклики для України», в ході якої йшлося про обсяги пропагандистського, маніпулятивного впливу та створення фейкових новин РФ в інформаційній боротьбі проти України.

 

Меджліс нагадав окупантам про незаконність рішень щодо вод Криму без його участі

Меджліс нагадав РФ про свою Заяву від 17 листопада про неприпустимість визначення статусу Криму та прилеглих до нього вод і неправомірність будь-яких угод та домовленостей у цій сфері, укладених без участі кримськотатарського народу.

Відповідний лист, надісланий 20 листопада до МЗС РФ та Федерального агентства з риболовства РФ, є в розпорядженні Укрінформу.

“Цим повідомляємо, що на черговому засіданні Меджлісу кримськотатарського народу – представницького органу корінного народу України (Криму) 17 листопада 2019 року у м.Київ у встановленому порядку Меджлісом було прийнято Заяву, в якій… Меджліс кримськотатарського народу підкреслив неприпустимість визначення статусу Криму і прилеглих до нього морських просторів Чорного та Азовського морів, включаючи Керченську протоку і Сиваш, а також встановлення режиму таких просторів і ресурсів, форм користування ними та їх захисту, без вільної, попередньої та усвідомленої згоди кримськотатарського народу, висловленої через його представницький орган – Меджліс кримськотатарського народу”, – йдеться у листі за підписом глави правління Кримськотатарського ресурсного центру, члена Меджлісу Ескандера Барієва.

Також Меджліс заявив, що “будь-які угоди, рішення або дії органів влади будь-якої держави, пов’язані з територією тимчасово окупованого Російською Федерацією Криму, включаючи прилеглі акваторії Чорного і Азовського морів, Керченської протоки і затоки Сиваш, що обмежують права та інтереси кримськотатарського народу – корінного народу Криму, є неправомірними з моменту їх прийняття або вчинення, не визнаються і не будуть визнані кримськотатарським народом, а зміст укладених без участі кримськотатарського народу угод та домовленостей в цій сфері, є таким, що не відповідає вимогам природного, звичаєвого і договірного міжнародного права”.

Російській Федерації було запропоновано в установленому нормами міжнародного права порядку “безумовно враховувати цю Заяву Меджлісу кримськотатарського народу при подальшому застосуванні, тлумаченні, використанні та дотриманні, а також встановленні наявності чи відсутності юридичної сили для усіх договірних актів, які регламентують або регламентували правовий режим вод навколо Кримського півострову”.

 

Україна хоче розширення представництва в Радбезі ООН та відмови від “права вето”

Україна виступає за ширше представництво східноєвропейських держав у Раді Безпеки ООН та поступову відмову від використання “права вето”.

Як передає власний кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку, про це в понеділок заявив постійний представник України при ООН Володимир Єльченко під час засідання Генасамблеї ООН, присвяченій реформуванню Радбезу.

“Ми категорично наполягаємо на тому, щоб принаймні одне додаткове місце було надано Східноєвропейській групі в категорії обраних членів”, – сказав він, наголосивши, що “наша група є однією з найменш представлених серед непостійних членів Ради Безпеки. У нас є лише одне місце для 22 країн-членів ООН“.

Єльченко також висловив переконання в тому, що “жодна реформа не буде завершена без серйозного перегляду ролі вето в роботі Ради Безпеки”. “Ми виступаємо за припинення «права вето» й рішуче підтримуємо всі ініціативи, спрямовані на обмеження його використання”, – заявив представник України.

Він нагадав про спільний лист України та Грузії від 23 травня цього року, адресований співголовам міжурядових переговорів щодо реформи Радбезу та поширений як офіційний документ Генасамблеї ООН. У листі, зокрема, сказано, що “право вето” має бути обмежене, коли постійний член бере участь у конфлікті чи ситуації, що розглядається, і, отже, не може використовувати своє права голосу неупереджено через конфлікт інтересів.

Єльченко також висловив жаль з приводу того, що досі не повідомлено про те, коли буде відновлено міжурядові переговори щодо реформи Ради Безпеки, хоча у своєму рішенні від 25 червня цього року Генеральна Асамблея “чітко заявила, що процес слід продовжувати негайно”. Також досі не відомо, хто головуватиме на міжурядових переговорах і як буде організовано сам процес, зазначив представник України.

“На наш глибокий жаль, – додав він, – існує невелика, але не незначна група держав, котрі замість підтримки ідеї реформи Радбезу воліли б зберегти статус-кво”.

Як відомо, до складу Ради Безпеки ООН входять 15 країн-членів — 5 постійних і 10 непостійних, які обираються Генеральною Асамблеєю ООН на два роки (по п’ять щороку). Країни Східної Європи в Радбезі представляє лише один непостійний член. Росія є постійним членом. П’ять «великих» країн – Велика Британія, Китай, Росія, США і Франція — мають «право вето», тобто можуть заблокувати будь-яке рішення Радбезу, чим постійно користується РФ при розгляді питань, пов’язаних з її агресією проти України. Україна неодноразово виступала із пропозицією обмежити «право вето» в РБ.

 

Сущенко закликає українську громаду у Польщі писати листи політв’язням Кремля

Колишній бранець Кремля, український журналіст Роман Сущенко закликав українську громаду надалі підтримувати листами політичних в’язнів, яких незаконно утримують в РФ та Криму.

Про це він заявив під час зустрічі з представниками української діаспори, волонтерами та активістами в Українському домі у Варшаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Щиро дякую за вашу підтримку протягом мого ув’язнення (в РФ – ред.), я отримував листи зокрема і від українців Польщі, і від самих поляків. Хочу закликати вас і надалі підтримувати листами інших бранців Кремля, які досі утримуються в російських буцегарнях”, – сказав Сущенко.

В рамках зустрічі політв’язень розповів про те, що пережив протягом майже трьох років ув’язнення, про творчість та плани на майбутнє.

Також на зустрічі згадали й інших журналістів, незаконно ув’язнених Росією – Миколу Семену та Станіслава Асєєва. Їх імена надрукували на листах формату А4 і символічно розмістили на порожніх стільцях у залі.

Сущенко також передав одну з репродукцій своїх картин, яка висіла на фасаді посольства України у Варшаві під час виставки “Мистецтво з-за ґрат” для аукціону в рамках благодійної акції “Свято без тата”. Отримані кошти передадуть дітям, батьки яких загинули на Сході України.

Як повідомляв Укрінформ, Роман Сущенко та посол України Андрій Дещиця раніше у понеділок взяли участь у символічному демонтажі виставки малюнків «Мистецтво з-за ґрат» з фасаду будівлі Посольства України у Варшаві.

Власний кореспондент Укрінформу у Франції Сущенко перебував у незаконному ув’язненні в Росії за надуманими обвинуваченнями три роки. Його затримали 30 вересня 2016 року у Москві, куди він прибув з приватною поїздкою.

7 жовтня 2016 року йому висунули обвинувачення у шпигунстві. Московський міський суд 4 червня 2018 року засудив Сущенка до 12 років ув’язнення в колонії суворого режиму; 12 вересня Верховний суд Росії визнав це рішення законним.

7 вересня 2019 року між РФ і Україною відбувся обмін утримуваними особами у форматі “35 на 35”. В Україну повернулися 35 осіб, зокрема 11 незаконно засуджених українців, серед яких і Сущенко, а також 24 моряки, захоплені у районі Керченської протоки у листопаді 2018 року.

 

У Болгарії з’явиться координаційний центр НАТО в Чорному морі

Болгарія готова прийняти на своїй території координаційний центр НАТО в Чорному морі. Про це повідомив прем’єр-міністр Бойко Борисов за підсумками переговорів з президентом США Дональдом Трампом. Трансляцію промови болгарського прем’єра вів телевізійний “Канал 3”, передає УНН.

“Навчання в Чорному морі повинні проводитися, чим більше, тим краще, адже вони надають попереджувальний вплив. У нас буде координаційний центр (НАТО), що не є базою чи флотилією, а є саме координаційним центром. Штаб командування буде перебувати в Румунії, а координаційний центр у Варні, це зручно логістично. А Чорне море буде безпечніше”, – сказав Борисов, відповідаючи на запитання представників болгарських ЗМІ за підсумками переговорів з Трампом.

Борисов повідомив, що якщо Трамп відвідає Болгарію, він обов’язково покаже йому кращі чорноморські курорти і гольф-клуби.

Нагадаємо, лідери країн НАТО на саміті в Лондоні обговорять “єдиний підхід до Росії”.

 

У Кремлі розповіли, про що домовились Путін та Зеленський

Президенти України та Росії під час телефонної розмови домовились про “продовження контактів на різних рівнях”, передає УНН із посиланням на повідомлення пресслужби Кремля.

“З урахуванням запланованого на 9 грудня 2019 року в Парижі саміту в „нормандському форматі“ за ініціативою української сторони відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з Президентом України Володимиром Зеленським”, — йдеться у повідомленні.

Як повідомили у Кремлі, лідери обговорили ситуацію з передачею трьох військових кораблів, а також транзит газу.

“Детально обговорено газова проблематика, включаючи питання продовження транзиту і відновлення прямих поставок російського газу в Україну”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, за даними Кремля, під час розмови було “домовлено про продовження контактів на різних рівнях”.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський обговорив з Президентом Російської Федерації Володимиром Путіним повернення захоплених біля Керченської протоки кораблів та транзит російського газу через територію України.

 

На заступника голови Слов’янська напали в барі за прохання вимкнути пісню Газманова

Заступник міського голови Слов’янська Донецької області Андрій Рубан повідомив, що на нього напали в одному з караоке-барів через зауваження про пісню Олега Газманова. Про це Рубан написав на своїй сторінці в Facebook, передає УНН.

“… перебуваючи в вищеназваному барі, почув пісню: “Москва, звонят колокола”. Зробив зауваження діджею, а потім адміністратору, на яке, хоч і сказали, що це люди замовляють, але начебто відреагували. Буквально через 10 хвилин в ефір пішла пісня: “Офицеры, россияне” …. На моє повторне зауваження не відреагували, на вимогу на підвищених тонах не ставити пісні, що пропагують країну-агресора і її армію, мене виволокли на вулицю без верхнього одягу на очах моєї дружини”, – написав чиновник.

Він повідомив, що тоді ж викликав поліцію, а правоохоронці поки добиралися до бару, то “окремі представники охорони закладу та інші відвідувачі погрожували мені фізичною і психологічною розправою”.

Поліція, зі слів Рубана, виявилася “нездатною адекватно відреагувати на ситуацію”, не реагуючи на погрози згаданих осіб, і протокол про правопорушення оформити також не вдалося.

“Один з поліцейських “отримав”по фізіономії від відвідувача і теж не зміг припинити протиправні дії. Одна з осіб, імовірно кавказької національності після погроз і образ на мою адресу вирвала бланки протоколу і викинула в мінібасейн. Таким чином, я не зміг написати заяву в поліцію, поліція не змогла ухвалити ніяких законних дій щодо правопорушників, а на мою заяву, що буде оформлена скарга на бездіяльність поліції, мені надійшли погрози від поліції і охорони, з якою, судячи з усього, поліція вступила в змову, що на мене будуть написані множинні заяви не знаю про що”, – додав він.

У свою чергу, Слов’янський відділ поліції Донецької області на офіційному сайті опублікував свою версію події.

“23 листопада близько 03.00 в поліцію надійшло повідомлення про конфлікт між заявником і працівниками караоке-бару. Чоловік розповів, що суперечка сталпся через те, що він кілька разів зробив зауваження працівникам закладу, які за замовленням інших клієнтів, ставили пісні, що вихваляють армію країни-агресора. При написанні письмової заяви між заявником і іншим відвідувачем знову виник конфлікт, і чоловік не написавши заяву, пішов із закладу”, – йдеться в повідомленні.

Правоохоронці зазначили, що пізніше одним з учасників події в соціальній мережі була опублікована інформація про інцидент, в якій йшлося, зокрема, про бездіяльність співробітників поліції.

“Керівництвом обласного главку поліції за даним фактом призначено проведення службового розслідування, під час якого буде дана об’єктивна, принципова і законна оцінка діям правоохоронців”, – заявили в поліції.

Відзначається, що інформація про те, що в розважальному закладі Слов’янська виконуються пісні, які пропагують армію країни-агресора, була внесена співробітниками поліції в журнал єдиного обліку заяв та повідомлень.

Нагадаємо, Служба безпеки України від 7 серпня 2015 року надала Міністерству культури список діячів культури, дії яких створюють загрозу національній безпеці. У перелік потрапили Олег Газманов, Сергій Безруков, Жерар Депардьє та інші.

 

Лідери країн НАТО на саміті в Лондоні обговорять “єдиний підхід до Росії”

Під час зустрічі лідерів країн НАТО в Лондоні 4 грудня однією з тем обговорення стане “підхід” Альянсу до поведінки Російської Федерації. Про це сьогодні повідомив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час пресконференції за підсумками зустрічі з президентом Латвії Егілсом Левітсом, передає кореспондент УНН.

“Ми щойно обговорили підготовку до зустрічі лідерів в Лондоні на наступному тижні … Ми згодні з тим, що НАТО є єдиним гарантом європейської безпеки. Наші сили запобігають конфлікти і зберігають мир. Вони дають чіткий сигнал про прихильність НАТО підтримці Балтійського регіону перед обличчям нарощування військової потужності Росії і моделі дестабілізуючої поведінки. Ми обговоримо наш єдиний підхід до Росії на зустрічі лідерів НАТО в Лондоні на наступному тижні”, – сказав Генеральний секретар альянсу.

За його словами, на зустрічі лідерів також будуть розглянуті такі питання, як, в тому числі розвиток Китаю і нові технології.

Також Столтенберг і Левітс погодилися з незамінною роллю НАТО в забезпеченні безпеки Європи.

Як повідомляв УНН, в жовтні стала відома програма саміту лідерів країн НАТО в Лондоні.

 

У Росії “задоволені” рішенням арбітражу в Гаазі у справі проти України

Росія задоволена рішенням арбітражного трибуналу у справі про порушення імунітету трьох українських військово-морських суден і 24 членів їх екіпажів (“Україна проти Російської Федерації”) Конвенції ООН з морського права. Про це йдеться в заяві, опублікованій сьогодні, 25 листопада, на сайті Міністерства закордонних справ РФ, передає УНН.

“22 листопада в Гаазі Міждержавний арбітражний трибунал, сформований з ініціативи України на підставі Конвенції ООН з морського права 1982 року для розгляду з Росією “керченському інциденту”, прийняв свою першу постанову, якою затверджено порядок роботи і правила процедури арбітражу. Російська Федерація повністю задоволена цим рішенням, в якому враховані всі її принципові пропозиції, висловлені в ході проведеного напередодні в Гаазі засідання арбітражу”, – йдеться у заяві міністерства.

Як заявили в російському МЗС, суд погодився з аргументами Росії і передбачив можливість поділу процесу на дві самостійні стадії – юрисдикційну і розгляд спору по суті, при цьому, кожній із сторін надано по шість місяців для підготовки своїх меморандумів.

Нагадаємо, 22 листопада Україна отримала перший процедурний наказ Арбітражного Трибуналу у справі про порушення імунітету трьох українських військово-морських суден і 24 членів їх екіпажів (“Україна проти Російської Федерації”) Конвенції ООН з морського права, якою затверджено правила призначення, регламент і графік роботи Арбітражу.

Як повідомлялося раніше в УНН, Росія прагнула зробити закритими слухання в Арбітражному трибуналі по захопленню нею трьох українських кораблів з екіпажем в Чорному морі.

25 листопада 2018 року прикордонні кораблі ФСБ РФ обстріляли і захопили три судна Військово-морських сил ЗС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів “Бердянськ” і “Нікополь” і рейдового буксира “Яни Капу”, які здійснювали плановий перехід з порту Одеси в Чорному море в порт Маріуполь в Азовському морі. Після цього 24 українських моряків заарештували в Криму, потім їх перемістили в російські СІЗО у Москві.

7 вересня в Київ повернулися 35 заручників, у тому числі 24 моряка. Вони повернулися на батьківщину в рамках обміну між Україною і РФ.

А 20 листопада українські катери “Нікополь”, “Бердянськ” і “Яни Капу” повернулися з полону з анексованого Росією Криму.