На Донбасі – 10 порушень “тиші”, поранений український боєць

З початку доби у п’ятницю, 6 грудня, у районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано 10 обстрілів, один український боєць зазнав бойового травмування.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

“Впродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 10 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв позиції наших підрозділів із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібрів 82 та 120 мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї”, – йдеться у вечірньому зведенні.

Як зазначається, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” двічі були обстріляні позиції українських військових неподалік Новолуганського (з гранатометів різних систем та стрілецької зброї) і тричі – біля Луганського (з мінометів калібру 82 мм, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів).

Крім того, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” окупанти також здійснили 5 обстрілів. Зокрема, двічі вони відкривали вогонь по укріпленнях Об’єднаних сил поблизу Авдіївки – з мінометів калібру 120 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Біля Водяного і Павлополя бойовики стріляли з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї, а неподалік Миколаївки – зі станкових протитанкових гранатометів.

“Сьогодні, 6 грудня, бойове травмування дістав один військовослужбовець Об’єднаних сил”, – поінформували у штабі.

 

Окупанти двічі обстріляли з мінометів підступи до Авдіївки

Від початку поточної доби до 12.30 російсько-окупаційні війська здійснили 4 обстріли, усі на Донецькому напрямку.

Про це повідомив речник Міноборони Максим Праута – Укрінформ.

“Вночі окупанти двічі відкривали вогонь по наших воїнах, які боронять підступи до Авдіївки. Загалом зафіксовано 23 вибухи мін, випущених з боку Мінерального. Противник 35 хвилин з боку Каштанового обстрілював опорні пункти підрозділів Об’єднаних сил зі станкових і ручних протитанкових гранатометів, кулеметів великого калібру та стрілецької зброї. З 7.30 до 7.50 ворожі станкові протитанкові гранатомети лунали неподалік Миколаївки”, – повідомив він.

За словами речника, вранці російсько-окупаційні війська з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї вели вогонь по військовослужбовцях Збройних Сил України, які виконують бойові завдання в районі Павлополя.

Втрат з боку представників ЗС України немає.

 

Кримський татарин потрапив до лікарні після знущань окупантів на адмінкордоні

На адміністративному кордоні з окупованим Кримом на КПП “Чаплинка” російські окупанти більш як 3,5 години тримали кримського татарина і чинили на нього психологічний тиск, у зв’язку з чим людині стало погано і знадобилася медична допомога.

Про це повідомляє у Facebook Кримська солідарність – Укрінформ.

“Сьогодні близько 14:30 годин на контрольно-пропускному пункті “Чаплинка” затримали і більш як 3,5 години тримали Джаферова Нурі Асановича 1971 року народження, якого привіз на кордон його син Редван. Зараз з пункту пропуску його вивезли на швидкій допомозі і везуть у лікарню Армянська”, – йдеться в повідомленні.

За словами сина Джаферова, із затриманим батьком проводилися якісь дії, йому ставили запитання і “не відпускали, поки людині не стало погано».

«Його змусили роздягтися, звинувачували в тероризмі, чинили тиск психологічний», – повідомив син.

За даними Кримської солідарності, за машиною, в якій везли затриманого батька в найближчу лікарню, їхав син на своїй машині.

 

Стрічка “Ціна правди” відкрила Дні українського кіно в Лондоні

Дні українського кіно розпочалися у четвер у столиці Великої Британії.

Про це повідомляється на сторінці співорганізатора заходу – Українського інституту в Лондоні (Ukrainian Institute, London) у Facebook – Укрінформ.

“У Лондоні стартували Дні українського кіно – результат багатьох місяців наполегливої роботи Українського інституту в Лондоні, Arthouse Traffic та ДержКіно України”, – йдеться у дописі.

Як зазначається, українські кінодні відкрилися стрічкою про Голодомор в Україні “Ціна правди” (в англійській версії “Mr Jones”) режисерки Аґнєшки Голланд. На урочистому відкритті з вітальним словом виступили, зокрема, директорка Українського інституту в Лондоні Марина Песенті та Радник-посланник Посольства України у Великій Британії Андрій Марченко.

Програмою фестивалю передбачені демонстрації стрічки “Mr Jones”, драми “Додому” (Homeward, 6 грудня) Нарімана Алієва, фільму “Дике поле” (The Wild Fields, 7 грудня) Ярослава Лодигіна, ігрової стрічки Романа Бондарчука “Вулкан”(Volcano, 7 грудня) та фільму 1990 року Юрія Іллєнка “Лебедине озеро: зона” (Swan Lake: The Zone, 8 грудня).

Покази відбудуться у найвідоміших кінотеатрах Лондона – Cine Lumiere та Curzon.

Як повідомила у соцмережі директорка Українського інституту в Лондоні Марина Песенті, після показів заплановані обговорення стрічок за участі режисерів Ахтема Сеїтаблаєва, Ярослава Лодигіна та Романа Бондарчука.

Зазначається, що Дні українського кіно в Лондоні проводяться за підтримки Посольства України в Лондоні, інституту Institut Français du Royaume-Uni та за інформаційної підтримки громадської платформи Ukrainian Events in London, The British Ukrainian Society CEEL – Central and Eastern European London Review та The Calvert Journal.

В українському диппредставництві побажали фестивалю успіху і зростання. “Вітаємо фестиваль “Дні українського кіно в Лондоні”, який проходить утретє. Бажаємо зростання та успіху в просуванні нової української кінематографії серед британської публіки”, – йдеться у дописі на сторінці Посольства у Facebook.

Забронювати квитки на покази можна тут.

 

Росія може бути в ПАРЄ попри “вибори” в окупованому Криму – Венеціанська комісія

Парламентська асамблея Ради Європи не має обов’язкового права позбавляти російську делегацію повноважень через протиправне проведення виборів в анексованому Криму.

Про це йдеться в ухваленій у п’ятницю доповіді Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія), повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Венеційська комісія ухвалила нову доповідь про наслідки включення міжнародно не визнаної території до загальнонаціонального виборчого округу при проведенні парламентських виборів», – йдеться у документі.

Зазначається, що на тлі існування чітких зобовязань за міжнародним правом – не лише для усіх держав, а й міжнародних організацій – не визнавати анексію, як очевидно, так і приховано, то це не зобов’язує Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ) відмовляти у підтвердженні повноважень делегації держави, що здійснила анексію.

Як повідомлялося, на літній сесії ПАРЄ, де російська делегація була безумовно повернута до Асамблеї, процедурний комітет звернувся до Венеційської комісії із запитом дати оцінку правового стану депутатів Держдуми, за умови, що Росія протиправно провела парламентські вибори в окупованому Криму.

Водночас у комісії заявили, що повноваження російської делегації ще можуть бути оскаржені, адже на сесії у січні 2020 року країни будуть подавати нові делегації.

 

У НАТО перевіряли соцмережі на здатність протистояти фейкам: висновки невтішні

Дослідники Центру передового досвіду зі стратегічних комунікацій НАТО (StratCom) протягом чотирьох місяців перевіряли, як соціальні мережі протистоять маніпуляціям.

Як повідомляє BuzzFeed, в Альянсі дійшли висновку про «неспроможність» протистояти пропаганді – Укрінформ.

Аби виявляти потенціал маніпулювання в мережах, StratCom придбала взаємодію (лайки, поширення тощо) на 105 різних постах на чотирьох платформах – Facebook, Twitter, YouTube та Instagram через постачальників маніпулятивних послуг в Інтернеті – компаній, що пропонують клієнтам можливість купувати кліки й “роздувати” свою присутність у соцмережах.

За 300 євро StratCom купила 3530 коментарів, 25 750 лайків, 20 000 переглядів і 5100 передплатників на різних платформах.

Результати експерименту, за оцінкою видання, вражають. Вивчивши облікові записи, що були залучені до проплачених операцій, дослідники виявили 18 739 фейкових взаємодій. Навіть через місяць після завершення строків операції більшість із низ (4 із 5) все ще перебували в мережі («показувалися»).

“Маніпулювання в соціальних мережах може використовуватися тими, хто «прагне впливати на вибори, поляризувати громадську думку та відсувати на другий план реальні політичні дискусії”, – ідеться у звіті центру.

Переважна більшість взаємодій, зумовлених фейковими обліковими записами, мали комерційний характер. Але StratCom відзначила, що ті самі облікові записи працюють із 721 політичними вебсайтами, у тому числі з 52 урядовими й навіть сторінками двох голів держав.

StratCom описує це як величезний «чорний ринок» для маніпулювання соцмережами.

Дослідники виявили сотні постачальників послуг, практично всі російського походження. Їхня діяльність охоплює використання ботів для перегляду відео, ретвіти у Twitter тощо, а також складніші маніпуляції, котрі потребують участі людини. Сліди цієї діяльності можуть залишатися в мережі протягом багатьох років, поки їх не буде виявлено.

У звіті відзначається, що платформи соцмереж стали краще виявляти активність зі створення фейкових облікових записів. Facebook зупинив 80% облікових записів, створених StratCom, Twitter – 66%, Instagram – 50%. YouTube – жодного.

Але лише YouTube, що належить Google, не враховував фейкових переглядів. Ця платформа виявилася найдорожчою для купівлі переглядів, що, за словами дослідників, ускладнює маніпулювання. За 10 євро можна отримати 3267 переглядів, тоді як на Instagram – 13 000.

Більшість фейкових облікових записів було знайдено в Instagram.

Автори звіту доходять висновку про те, що Facebook, Instagram, Twitter і YouTube все ще неспроможні активно протистояти фейкам і загрозам індустрії маніпулювання, яка постійно зростає.

 

“Суд” у Криму продовжив арешт активіста Приходька ще на два місяці

В окупованому Криму “суд” залишив під арештом українця Олега Приходька, продовживши йому запобіжний захід – утримання в СІЗО – до 10 лютого 2020 року.

Про це в Facebook повідомляє Кримська солідарність – Укрінформ.

«Очікувано, суд продовжив запобіжний захід до 10 лютого 2020 року. У ході судового засідання стороною захисту було заявлено ряд клопотань, і всі вони були відхилені», – прокоментував рішення суду адвокат Шейхмамбетов.

За його словами, рішення про продовження арешту Приходька виносилося за клопотанням слідчого Романця. Справа перебуває у провадженні “судді” так званого Київського районного суду Сімферополя Олени Холодної.

Адвокат Шейхмамбетов заявив, що вважає рішення, ухвалене щодо його підзахисного Приходька, “формальним і політично мотивованим”.

Як повідомляв Укрінформ, 10 жовтня 2019 року Олег Приходько був заарештований на два місяці – до 10 грудня. Українцю інкримінують “незаконне виготовлення вибухових речовин” і “підготовку вибуху” в Сакській адміністрації. Апеляційна скарга на арешт була проігнорована окупаційним судом. Приходько свою вину заперечує і вважає справу проти нього політичним переслідуванням за його проукраїнську позицію.

Прокуратура АР Крим у зв’язку з арештом Приходька розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 146 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі).

Раніше, 8 лютого 2019 року, співробітники кримського головкому ФСБ провели обшук у Приходька. Силовики вилучили у нього українську символіку, прапори партії “Свобода”, червоно-чорні прапори, портрет Степана Бандери, техніку і домашні CD-диски. Після обшуку Приходька повезли до Сімферополя, де розпитували про його діяльність і зв’язки на материковій частині України.

Служба фінансового моніторингу РФ внесла затриманого в окупованому Криму Олега Приходька до списку осіб, “причетних до екстремістської діяльності або тероризму”.

 

“Українського диверсанта” Дудку етапують до колонії в Ставропольському краї

Засуджений у так званій “справі українських диверсантів” до 14 років колонії севастополець Володимир Дудка відбуватиме незаконне покарання в одній із російських колоній в Ставропольському краї.

Про це повідомляє Кримська правозахисна група з посиланням на відповідь російського омбудсмена Тетяни Москалькової на запит Уповноваженого з прав людини ВР України Людмили Денісової, повідомляє Кримська правозахисна група – Укрінформ.

«Після набуття чинності вироком суду відповідно до частини 4 статті 73 Кримінально-виконавчого кодексу Російської Федерації засуджений Дудка В. М. підлягає етапуванню до виправної установи Ставропольського краю», – йдеться у відповіді Москалькової.

Російський омбудсмен не уточнила, до якої саме колонії буде етапований Дудка, а також чи відбуватиме покарання в одній з колоній Ставропольського краю Росії другий засуджений у цій «справі» Олексій Бессарабов.

Проте, за інформацією Кримської правозахисної групи, найімовірніше, що Бессарабов також буде доставлений до однієї з колоній Ставропольського краю.

У Ставропольському краї розміщені вісім колоній, два слідчих ізолятори, а також одна лікувально-виправна установа. Засуджених українців Дудку і Бессарабова, за інформацією Кримської правозахисної групи, буде доставлено в колонію №1 або в колонію №11.

Станом на 5 грудня 2019 року вони перебувають на етапі.

Крім Дудки і Бессарабова, на початку жовтня в Ставропольський край до колонії №1 був доставлений Рустем Абільтаров, засуджений у першій Бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір», а у вересні 2018 року до колонії №6 Ставропольського краю був етапований Геннадій Лімешко, засуджений у «справі українських диверсантів».

У відповіді російського омбудсмена також ідеться, що «наразі стан здоров’я Дудки В.М. оцінюється як задовільний».

За твердженням Москалькової, в серпні цього року Дудку ознайомили з результатами медичного обстеження, проведеного в лікарні імені Семашка в Сімферополі в жовтні минулого року. Однак, як повідомляв раніше Кримській правозахисній групі син Дудки Ілля Каверніков, ні його батько, ні адвокати не отримували на руки результати медобстеження. Каверніков припускає, що в даному разі адміністрація СІЗО №1 Сімферополя ввела Москалькову в оману.

Як повідомляв Укрінформ, Володимира Дудку, Олексія Бессарабова і Дмитра Штиблікова затримали 9 листопада 2016 року в Севастополі, їх безпідставно обвинуватили в підготовці диверсії організованою групою і зберіганні зброї (КК РФ: ст. 222 ч.3, ст. 222.1 ч.3, ст . 30 ч.1 – ст. 281 ч.2 п. а).

18 листопада 2019 року Володимира Дудку й Олексія Бессарабова етапом доставили до Москви, де 15 жовтня Верховний суд РФ залишив їм без змін вироки по 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Третій фігурант цієї справи Дмитро Штибліков вже відбуває п’ять років покарання в колонії Омської області РФ.

 

Денісова звернулася до Москалькової через стан бранця Кремля Гафарова

Уповноважений ВР України з прав людини Людмила Денісова звернулась до російського омбудсмена Тетяни Москалькової щодо проведення медобстеження фігуранту сімферопольської справи “Хізб ут-Тахрір” Джемілю Гафарову.

Про це Денісова повідомила у Facebook – Укрінформ.

“Звертаюся до Уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової щодо проведення повного медичного обстеження та надання відповідної медичної допомоги незаконно засудженому кримському татарину Джемілю Гафарову, якого утримують в «ФКУ СИЗО 1 УФСИН России по Республике Крым и г. Севастополя”, – написала вона.

Денісова наголосила, що в громадянина України критично погіршився стан здоров’я.

“Джеміль Гафаров повідомив про загострення хвороби нирок, проблему з кишківником, серцем та вухом. Крім того, українського політв’язня протягом трьох тижнів турбує постійний кашель”, – повідомила вона.

Омбудсмен також зазначила, що Гафаров звертався до медичної частини пенітенціарного закладу, де його утримують, однак належної допомоги не отримав.

У листопаді Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила про погіршення здоров’я українських політв’язнів з анексованого Криму Джеміля Гафарова, Сервета Газієва, Енвера Омерова і Асана Яніково (фігуранти кримських «справ Хізб ут-Тахрір»).

До цього адвокат Гафарова зазначав, що його підзахисний перебуває в критичному стані. Гафаров має третю групу інвалідності, хронічне захворювання нирок і пов’язані з цим хвороби серця. Захисник додав, що Гафарова також відмовилися госпіталізувати. Адвокат подав заяву в адміністрацію СІЗО Сімферополя про проведення медичного огляду його підзахисного.

Представники міжнародної ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії і в анексованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив “Хізб ут-Тахрір” в 2003 році, включивши в список об’єднань, названих “терористичними”.

Захисники заарештованих і засуджених у “справі Хізб ут-Тахрір” кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-окупанта.

 

“Нормандський саміт” триватиме три години: у Берліні оприлюднили розклад

Зустріч лідерів “Нормандської четвірки” розпочнеться у Парижі 9 грудня о 16 годині за місцевим часом (17 год. за Києвом).

Про це в п`ятницю на брифінгу повідомила представниця уряду ФРН Ульріке Деммер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Робоче засідання в чотиристоронньому форматі має розпочатися о 16.00 (за Парижем – ред.). Спільна конференція запланована на 19.00”, – сказала Деммер.

Вона зазначила, що перед засіданням “Нормандської четвірки” канцлер ФРН Ангела Меркель проведе двосторонні зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним.

«О 15.00 (за паризьким часом – ред.) канцлер проведе коротку двосторонню зустріч сам на сам із президентом Путіним. О 15.30 – з Президентом Зеленським», – сказала представниця німецького уряду.

За її словами, у Берліні сподіваються, що результатом першого за 3 роки саміту стане “новий імпульс у мирному процесі та погодження нових кроків”.

Деммер зазначила, що з жовтня 2016 року, коли відбувся попередній саміт, не вдалося просунутися в питанні мирного процесу. Але в 2019 році “з’явилася нова динаміка” та вдалося зробити конкретні кроки, зауважила вона.

 

Зеленський підтвердив, що у Парижі віч-на-віч зустрінеться з Путіним

Президент України Володимир Зеленський підтвердив проведення у Парижі двосторонньої зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним та заявив, що двосторонні зустрічі матимуть між собою всі лідери “нормандського формату”.

Про це він розповів в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Так. Усі двосторонні зустрічі будуть у всіх президентів”, – відповів Зеленський на запитання, чи планується двостороння зустріч із Путіним у Парижі.

Водночас він запевнив, що не нервує перед зустріччю з президентом РФ.

“Єдине, через що я можу нервувати, що просто зустрілися, побачилася, сказали: “Так, ми плануємо”. Я дуже не люблю нерезультативність будь-яких перемовин”, – заявив глава держави.

Зеленський підкреслив, що йому немає чого боятися, бо він є “президентом вільної країни, нормальною, порядною людиною, не продає нашу країну нікому ніколи нізащо, правда на нашій стороні”.

Як повідомлялося, зустріч лідерів країн “нормандського формату” запланована на 9 грудня у Парижі.

 

Нормандський саміт: Гончарук запевняє, що Зеленський захищатиме інтереси України

Українська сторона очікує, що “нормандський формат” створить умови для припинення вогню на Донбасі.

Про це заявив журналістам у п’ятницю Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми очікуємо, що “нормандський формат” створить умови для припинення вогню на Донбасі. Це головна задача”, – зазначив Гончарук.

Він висловив передбачення, що розмова може бути значно ширшою, ніж припинення вогню.

“Але я не хотів би забігати наперед, щось угадувати. Скажу лише те, що немає жодного сумніву, що український Президент захищатиме українські інтереси”, – сказав Гончарук.

Як відомо, зустріч лідерів країн “нормандського формату” – України, Росії, Франції та Німеччини відбудеться 9 грудня у Парижі.

 

У Путіна планують зустріч із Зеленським у Парижі

У рамках нормандського саміту плануються двосторонні переговори президента Росії Володимира Путіна з українським президентом Володимиром Зеленським.

Про це заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков, повідомляє ТАСС – Укрінформ.

За словами речника, Путін планує провести на полях саміту окремі зустрічі з очільниками країн “нормандської четвірки”. “[Плануємо] здійснити такі важливі двосторонні зустрічі і з президентом Макроном, і з канцлером ФРН Меркель, і з президентом України Зеленським”, – сказав Пєсков.

Раніше Пєсков заявив, що Москва відчуває дуже стриманий оптимізм щодо вибудовування російсько-українських відносин у зв’язку з майбутньою зустріччю в Парижі і сказав, що підготовлений “якийсь документ”.

Саміт “нормандської четвірки”, до складу якої входять лідери України, Росії, Німеччини, Франції, відбудеться 9 грудня в Парижі.

 

Не довіряти Путіну і не лишатися віч-на-віч. Поради Порошенка Зеленському на саміт у Парижі

Напередодні чотиристороннього саміту в Парижі 9 грудня виявилося чимало охочих дати поради та рекомендації до стратегії і тактики переговорів. Я відгукнувся на пропозицію “Української правди” написати відповідну статтю – на правах засновника Нормандського формату, учасника всіх попередніх зустрічей на найвищому рівні і знавця Мінських домовленостей від “А” до “Я”.

Нагадаю, попередній саміт відбувся ще у жовтні 2016 року в Берліні. Тоді спільними силами проукраїнської коаліції за активної підтримки канцлерки Німеччини та президента Франції Путін був поставлений перед жорстким вибором: або реально виконувати Мінські домовленості згідно із так званою “дорожньою картою”, або заморозити ситуацію, тягнути час і потерпати від ізоляції, економічних санкцій та міжнародних судових позовів. А ще – сподіватися на зміну політичної ситуації в Києві і нової міжнародної кон’юнктури.

Відтоді будь-яка наступна зустріч у верхах мала би логічно завершитися офіційним схваленням амбітної конструктивної “дорожньої карти” з імплементації Мінських домовленостей, повернення українських територій та встановлення миру. Відтак, саме її проведення означало б початок остаточної поразки Кремля на українському фронті і перемогу нашої держави.

Для Володимира Путіна та його неоімперіалістичної концепції “русского мира” такий варіант був абсолютно неприйнятний і став би особистим крахом. Тому переговори у Нормандському форматі трансформувалися у низку дво-, три- та чотиристоронніх телефонних бесід, де лідери України, Німеччини та Франції наполегливо переконували Путіна зрушитись з місця і почати підготовку “дорожньої карти” для наступної зустрічі.

Так ми і узгодили тристоронній проект документа та передали його в Кремль. В унісон працював і паралельний трек – американський, де пропозиції на розгляд російської сторони передавалися по лінії Волкер-Сурков. У відповідь – зловісна тиша. Проте, незалежно від проведення окремого саміту, нам вдалося здійснити наймасштабніший обмін полоненими напередодні Нового 2018-го року.

Путін обрав варіант “продовжуємо пострілювати і чекати”. Через кілька місяців після Берлінського саміту обрали нового президента Сполучених Штатів, з яким росіяни деякий час пов’язували надії на послаблення санкційної політики та відвернення уваги Штатів від “українського питання”. Але, зробивши ставку на двопартійну підтримку, ми навели мости з новою адміністрацією і поховали надії Путіна.

Далі за півроку обрали нового президента Франції, що росіяни використали для аргументів на кшталт “нехай новий лідер-учасник нормандського формату розбереться в ситуації і опанує тему”.

А ще далі Кремль зайняв “глуху оборону” до наступних президентських виборів в Україні, розглядаючи їх як нове вікно можливостей для просування російського сценарію врегулювання ситуації на Донбасі – “приєднання України” до окупованих територій з правом фактичного вето на наш стратегічний європейський та євроатлантичний вибір.

Після низки поступок з боку української сторони Путін мусив погодитися на саміт. Це найсерйозніший тест для нової влади за весь час після його обрання. І виклик для країни. Знаю, які це виснажливі розмови. Якої швидкої реакції, залізних нервів і товстої шкіри вони потребують. І, звичайно, хвилююся за результати. Виходячи з державницьких міркувань, вважаю за доцільне дати кілька порад.

Перше. Слід повернутися до теми берлінської “дорожньої карти”. Саме вона є ключем до миру та має стати “лакмусовим папірцем” для перевірки “щирості” миролюбних намірів агресора.

“Дорожня карта” за задумом українсько-німецько-французької коаліції є формалізованою структурованою логічно-обумовленою послідовністю безпекових та політичних кроків усіх причетних сторін, реалізація яких забезпечить політико-дипломатичне врегулювання ситуації на Донбасі.

Її ключовим аспектом є пріоритет безпекового компоненту всього комплексу Мінських домовленостей, включаючи виведення російських військ.

Звертаю особливу увагу на небезпечну гру з термінами щодо умов визнання виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей. Поспішна згода українських переговірників на прийнятність відповідності виборів “в цілому” демократичним стандартам ОБСЄ, а не “повністю”, дає широке поле для маневру російській стороні та її маріонеткам для забезпечення потрібного їм електорального результату. Підредагували ніби одне слово, а зміст помінявся докорінним чином. І це вже не формула Штайнмаєра – це формула Путіна.

Друга порада: невід’ємним елементом мирного врегулювання на Донбасі залишаються миротворці під проводом ООН. Без миротворчого контингенту за моделлю, запропонованою нами ще напочатку 2015 року, ми не зможемо говорити про створення необхідних безпекових умов, включаючи гуманітарне розмінування, охорону під час виборів чи контроль за кордоном.

Разом з нашими німецькими та французькими союзниками ми узгодили концепцію та модель розміщення миротворчого контингенту на Донбасі. Навіть у німецькій (!) коаліційній урядовій програмі було чітко зафіксовано важливість розміщення миротворчого контингенту як елемент сприяння відновленню миру на Донбасі.

Більше того, під час зустрічей у Вашингтоні нам вдалося скоординувати наші підходи з американською стороною, яка підтримала цю ідею. До активного її просування підключився спецпредставник Курт Волкер.

Однак з того часу, як нова переговорна команда зняла з порядку денного питання миротворчого контингенту, наші партнери логічно запитують – і мене особисто – під час заходів високого рівня: “Якщо Україна не порушує цю тему, чому ми маємо її просувати? Нам що, більше, ніж вам треба?”.

Третя порада: не слід включати “газове питання” до загального порядку денного Нормандського саміту, аби не дозволити Росії сформувати невигідний для України “пакет домовленостей”, за яким за “дешевий” газ Україна зробить важливі поступки на політичному треку.

Ще нічого у новітній історії нам не обходилося так дорого, як дешевий російський газ. Хотів би принагідно попередити, щоб не стало воно сюрпризом. Вже п’ятий рік, як ми не купуємо газ у Росії і не маємо в ньому бодай найменшої економічної потреби. Тож не знаю як хто, але наша команда відновлення прямих закупівель газу у Путіна розглядатиме як капітуляцію – причому не лише в енергетичній, але й в політичній сфері.

І найважливіша порада: не довіряти Путіну. Ніколи і ні в чому. Путін маніпулює всім: змістом, фактами, цифрами, картами, емоціями. Він ненавидить Україну й українців і не бачить нашого місця на політичній карті Європи.

Про декілька його “улюблених фішок”.

Фразу “як ми раніше домовлялись” слід уважно перевіряти, не вірити на слово і звіряти з реальними текстами домовленостей. Пригадую, як і в Мінську в лютому 2015 року виявилося, що російськомовний переклад вже опрацьованої угоди виявися надто творчим: настільки, що докорінним чином змінював зміст положень, узгоджених вночі англійською мовою.

Про домовленості. Необхідно пам’ятати, що Мінські домовленості складаються з трьох документів: 5 та 19 вересня 2014 року та 12 лютого 2015 року. Росія завжди прагне забути про Мінські домовленості 2014 року, бо там є кілька болючих для Москви зобов’язань, зокрема щодо виведення військ та передачі кордону під контроль ОБСЄ.

Путін часто маніпулює даними про кількість та джерела обстрілів, кількість техніки та живої сили, щоб довести, що українська сторона у більшій мірі винна за порушення режиму тиші.

Раджу бути готовим до таких статистичних маніпуляцій та мати цифри і дані, яким довіряють у Берліні та Парижі.

Класичний та найбільш цинічний аргумент – “их там нет”. Про зброю він відповість, що “можливо, вона і російська, але нам не належить”.

Щиро підтримую намір президента Зеленського домовитись у Парижі про терміни та механізм виведення російських військ з території Донбасу. Проте дуже раджу активно попрацювати над тим, щоб привезти до Парижу чергові переконливі фото-, відеокадри, супутникові знімки, російські військові квитки, паспорти, фотодокази присутності новітньої російської зброї та техніки на території українського Донбасу.

У цьому контексті щиро радив би уникати зустрічі віч-на-віч з Путіним або, якщо цього неможливо зробити, не піддаватись на його КДБ-шні маніпуляції та підлещування, гру на емоціях та вразливих сторонах президента. Власне кажучи, двостороння зустріч нас турбує більше, ніж розмова на чотирьох.

Варто довіряти не словам, а реальним діям російської сторони.

Наостанок, вимушений розчарувати тих, хто хоче сісти за стіл переговорів, подивитись Путіну в очі, зрозуміти, чого той хоче від України і домовитись “десь посередині”. Йому не потрібен ані Крим, ані Донбас. Йому потрібна вся Україна.

Нехай нинішній розвиток подій щодо поглинання Білорусі Москвою стане всім прикладом та яскравим передбаченням того, що очікує Україну. Це теж, до речі, про дешевий газ.

Слід дослухатись до порад наших друзів, зокрема президента Литви, який щиро застеріг українське керівництво “не йти на поступки, які можуть нанести шкоду”. Дійсно, важливо, щоб той спосіб, в який буде врегульовано ситуацію на Донбасі, не створив ще більше загроз для всієї України.

Бажаю Володимиру Олександровичу результативного нормандського саміту в Парижі та досягнення миру з урахуванням національних інтересів України.

Крихкий мир настане лише після того, як росіяни виведуть своїх військових, заберуть техніку та зброю назад у свій “воєнторг”, припинять фінансувати бойовиків. А сталий мир, до речі, прийде лише тоді, коли Україна вступить до НАТО. Лише ця стратегія призведе до повної гарантії нашої безпеки та незалежності.

Петро Порошенко, 5-й президент України (2014-2019), спеціально для УП

 

Вибори, Конституція та “представники Донбасу”: на що погодиться Зеленський на саміті в Парижі

05.12.2019 – Європейська правда, Лондон

Підготовка до “нормандського саміту” в Парижі вийшла на фінішну пряму. Лідери України, Росії, Німеччини та Франції зустрінуться у Парижі вже у понеділок.

Команда Зеленського тривалий час зберігала мовчання щодо своїх планів на цю зустріч, наражаючись на критику – зокрема, через відсутність проголошених “червоних ліній”. Саме тому публічний виступ Андрія Єрмака – помічника президента Зеленського, відповідального за тематику Донбаса, – привернув неабияку увагу.

Єрмак зустрівся з європейськими експертами та аналітиками у Лондоні в Chatham House – Королівському інституті міжнародних відносин.

Він розповів:

на що розраховує Зеленський на зустрічі у Парижі

як будуть відбуватися вибори на нині окупованій частині Донбасу

чому Рада має продовжити закон про “особливий статус” Донбасу

на які зміни Конституції погодиться Зеленський

як мають змінитися переговори у Мінську

який є “план Б” у разі провалу переговорів з Росією.

“Європейська правда” занотувала виступ Єрмака та його відповіді на запитання аудиторії, згрупувавши його заяви за тематикою. Далі – пряма мова помічника Зеленського.

* * * * *

Залишилося три дні до “нормандського саміту” – найважливішої події в міжнародній політиці України в цьому році.

У Парижі серед перших будуть два питання: негайне припинення вогню і обмін полоненими.Тому, як мінімум, ми очікуємо від цієї зустрічі домовленості про припинення вогню, про продовження обміну полоненими та про чіткі сигнали щодо руху до виконання Мінських домовленостей.

Також ми хочемо змінити формулу представництва територій у Мінську, у Тристоронній контактній групі.

З чим наша команда поїде до Парижа?

Міжнародна підтримка України на “Нормандії”

Перш за все, Україна повністю виконала всі передумови для зустрічі лідерів, узгоджені у вересні. Пройшло розведення в трьох місцях: це Станиця Луганська, Петрівське та Золоте, причому сьогодні всі ці три місця повністю контролюються українською владою. Зроблено все, щоби і наші військові, і громадяни, які проживають у цих місцях, почувалися у безпеці. І якщо з того боку будуть відбуватися якісь порушення, щоб українська армія була в змозі миттєво відповісти на них.

Ми відвідали ці місця разом із послами Німеччини, Франції, Великої Британії та США. Лідери Франції та Німеччини мають повне уявлення, що відбувалося і що відбувається сьогодні в місцях розведення. Міжнародна підтримка наших партнерів є одним із найважливіших елементів успіху мирного урегулювання на Донбасі. Незважаючи на багато публікацій, розмов, пліток – ми їдемо до Парижа, відчуваючи повну підтримку з боку наших партнерів з нормандського формату, а також з боку США, Британії, ЄС, Канади та багатьох інших наших партнерів.

Останні декілька тижнів ми проводимо постійні щоденні консультації, зустрічі з нашими партнерами. Сьогодні буде телефонна розмова між президентом Зеленським і президентом Макроном. Я відверто можу вам сказати, я не відчуваю будь-яких коливань або будь-яких відступів від підтримки України в нормандському форматі ні з боку Німеччини, ні з боку Франції. У нас із ними повністю узгоджена позиція.

І, забігаючи вперед, можу сказати, що питання щодо зняття санкцій з РФ не може розглядатися до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.

Вибори на окупованих територіях Донбасу

Мінські домовленості – далеко не бездоганні. У мене дуже багато питань до Мінських угод. Але це єдиний існуючий документ і єдина платформа, на якій можливо вести переговори. Ми зробимо все від нас залежне, щоб їх виконати.

Але звісно, оскільки Мінським домовленостям уже п’ять років, дещо сьогодні потребує оновлення.

Найважливішим етапом “Мінська” ми вважаємо проведення місцевих виборів на територіях, які сьогодні не підконтрольні Україні. Так, ми хочемо провести вибори одночасно по всій території України, 31 жовтня наступного року. Але є дуже велика кількість умов для проведення цих виборів і для того, щоб сьогодні українська ЦВК визнала ці вибори.

Ці вибори повинні відбутися винятково відповідно до українського законодавства. А це означає, що на територіях, на яких відбуваються вибори, не можуть перебувати будь-які іноземні військові або інші нелегальні з точки зору українського законодавства озброєні групи.

Також відповідно до українського законодавства на день проведення виборів контроль за державним кордоном повинен бути за українським урядом.

Безумовно, під час підготовки виборів необхідно, щоб хтось охороняв і забезпечував безпеку на цій території і мав змогу допустити спостерігачів, українські політичні партії, українські медіа. Можу вас запевнити, що це обов’язково буде відбуватися за участі ОБСЄ. Для цього ми вже говоримо з ОБСЄ щодо розширення її мандата.

Все це буде обговорюватися в Парижі.

Важливо, що законність цих виборів має бути підтверджена двома інституціям – українською ЦВК та (місією зі спостереження за виборами БДІПЛ) ОБСЄ. ЦВК має підтвердити, тому що ми проводимо вибори за українським законодавством, і ОБСЄ – тому що фраза про це є у формулі Штайнмаєра.

Зміни до Конституції на вимогу “Мінська”

Україна готова виконати пункт з Мінських домовленостей, який передбачає проведення конституційної реформи, в основі якої є децентралізація.

Перш за все, хочу зазначити: ми відкидаємо будь-які розмови щодо федералізації. Ми ніколи на це не підемо.

Йдеться про децентралізацію, в результаті якої місцева влада отримає більше повноважень. На додаток до цього, окремі райони Донецької і Луганської областей можуть отримати додаткові повноваження, які, повторю, не означатимуть ані федералізацію, ані якісь автономні республіки.

(Коментуючи запитання про те, як уникнути повторення подій 2015 року, коли спроба ратифікувати зміни до Конституції призвела до протестів та заворушень під ВР)

Ми сподіваємося, суспільство зрозуміє, що ми повинні об’єднуватися, навіть якщо ми маємо різні думки. Бо це – питання життя наших громадян. Тому я вважаю, що всі патріотично налаштовані громадяни повинні підтримати у цьому питанні президента і його команду.

“Особливий статус” та амністія

Що таке “особливий статус Донбасу” або особливості місцевого самоврядування?

Ви знаєте, що в Україні діє закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, який припиняє дію 31 грудня цього року. Президент України готовий за результатами саміту в Парижі (я підкреслюю, за результатами, тобто це залежатиме від результатів цього саміту!) внести на розгляд парламенту законопроєкт про продовження дії цього закону.

Після цього, вже в 2020 році, ми готові запропонувати зміни до цього закону. В першу чергу, серед цих змін буде імплементація формули Штайнмаєра.

Це означає, що о восьмій годині вечора дня виборів закон про особливості місцевого самоврядування, так званий “особливий статус”, вступає в силу на тимчасовій основі, яка переходить на постійну після того, як законність виборів підтвердять ЦВК та ОБСЄ.

Відповідно до “Мінська”, парламент повинен ухвалити закон про амністію. І якщо ми, як я сподіваюся, будемо рухатися шляхом виконання Мінських домовленостей, то будемо готувати цей законопроєкт. Буде відкрита дискусія із суспільством, а потім і в парламенті.

“План Б” – замороження конфлікту

Україна зробить все від нас залежне для припинення війни і досягнення миру дипломатичним шляхом.

Але ми, безумовно, маємо і “план Б”.

Якщо ми не побачимо готовності з боку РФ йти до миру, виконувати Мінські домовленості – що ж, тоді будемо буквально, а не фігурально, будувати стіну і жити із цим далі. Будемо залучати досвід Ізраїлю.

Я не буду проговорювати цей “план Б” в деталях, бо ми все ж їдемо в Париж із бажанням домовитися. Але ми не будемо чекати роками. Є чітко визначений термін, який ми даємо і собі, і другій стороні переговорного процесу, щоб домовитися. Але якщо це не вдасться, будемо розглядати “план Б”.

Нові “представники Донбасу” у Мінську

Хочу поділитися з вами ідеєю, з якою ми теж їдемо до Парижа. Ми хочемо змінити формулу представництва територій у Тристоронній контактній групі.

Як ви знаєте, у Мінську в ТКГ присутні Росія, Україна і ОБСЄ, але є також так звані “експерти”, які представляють території (окуповану частину Донбасу. – ЄП). І ви знаєте, що в Мінських домовленостях практично за кожним пунктом є згадка про те, що їх виконання повинно бути погоджено з “представниками територій”.

Всі ці роки чомусь “представниками територій” були представники ніким не визнаних організацій. Ми вважаємо, що це несправедливо. Хочу нагадати, що до війни на цих територіях проживало більше 6 мільйонів людей. Сьогодні – тільки 1,5 мільйони.

Тому пропонуємо наступну ідею: ми маємо 9 районів у Луганській області і 9 районів в Донецькій області. І було б логічно мати по одному представнику, тобто 18 людей, від “тієї частини”, і 18 людей, яких призначимо ми.

Багато людей виїхали від війни та проживають сьогодні на території, підконтрольній Україні. І ми хочемо запропонувати, щоби представниками територій були люди, які мають зв’язок із цими районами – мають прописку в одному з тих 18 районів, мають якусь нерухомість, якийсь бізнес, тобто юридичне підтвердження, що вони можуть репрезентувати ці райони.

І ми хочемо, щоб це були люди, до яких дослухаються, які мають дуже поважну репутацію – спортсмени, діячі культури. Ці 36 виберуть шість людей, трьох від Донецької і трьох від Луганської області.

І саме вони стануть “представниками територій”.

Якщо ми погодимо це, то це буде революційне рішення, яке кардинально змінить розклад.

Андрій Єрмак,

помічник президента України, 5 грудня, Лондон, Chatham House

(Виступ Єрмака відбувся в рамках конференції “Україна: Великі надії”, організованої “Українською призмою” та Chatham House за підтримки The Black Sea Trust for Regional Cooperation. “Європейська правда” є інформаційним партнером заходу).

 

В РНБО пояснили, за яких умов можливі вибори на окупованому Донбасі

Вибори на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей будуть проведені лише після її деокупації та за українським законодавством.

Про це повідомляє прес-служба Ради національної безпеки і оборони України – Укрінформ.

За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, зусилля української влади спрямовані на імплементацію Мінських домовленостей, а позиція України базується на пріоритеті принципу територіальної цілісності та суверенітету щодо тимчасово окупованих частин Донецької та Луганської областей, а також Криму.

“Це наші території, де проживають наші люди. Вибори на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей можуть бути проведені лише після її деокупації та відповідно до нашого законодавства і стандартів ОБСЄ”, – заявив він.

Секретар РНБО України також зазначив, що запланована на 9 грудня зустріч лідерів чотирьох держав у Нормандському форматі “є не тільки найважливішою подією зовнішньої політики України, а й найбільшим пріоритетом безпекового порядку денного Європи”.

Як повідомлялося, зустріч лідерів країн “нормандського формату” запланована на 9 грудня у Парижі. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що їде на неї з ідеєю проведення місцевих виборів за українськими законами одночасно на всій території України восени 2020 року.

 

Президент хоче, аби місцеві вибори пройшли восени по всій Україні

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що їде на “нормандську зустріч” з ідеєю проведення місцевих виборів за українськими законами одночасно на всій території України восени 2020 року.

Про це він заявив в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це правда. Тому що саме відчуття того, що ми одна країна і там (на окупованому Донбасі. – ред.) наші люди, має починатися з цього моменту. Здавалося б, це дрібниця, але я вважаю, що це не так: місцеві вибори проводяться одночасно, за законами України, на всій території нашої держави. Так, це наша ідея. Я хотів з нею їхати, але всі вже знають», – сказав Зеленський.

Коментуючи репліку ведучого, що Україна наполягає на проведенні виборів після отримання повного контролю над кордоном, а в Мінських домовленостях передбачено, що це відбудеться після виборів, Зеленський зазначив, що на “нормандській зустрічі” “точно говоритиме про кордон”.

«Скажу відверто: у нас інший план з приводу кордону – яким чином це передається і яким чином і коли Україна контролює кордон з Росією», – сказав Президент.

 

Зеленський сказав, що хоче привезти з “нормандського саміту”

Президент Володимир Зеленський сподівається, що Франція та Німеччина підтримають Україну на зустрічі лідерів “нормандського формату”, та готовий робити все для привернення їх на українську сторону, якщо щось піде не так.

Про це Зеленський заявив в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я дуже хочу вірити, що і Німеччина і Франція будуть нас підтримувати. А якщо щось піде не так, то я зроблю все, щоб вони були на нашій стороні”, – сказав президент, додавши, що вірить у підтримку Європою України, “бо ми праві”.

Водночас він нагадав, що планує говорити в Парижі про конкретну кількість бранців та конкретні дати для обміну.

Крім того, стосовно питання припинення вогню Зеленський зауважив, що хоче отримати розуміння, хто за те буде відповідальний.

“Я хочу повернутись із конкретними речами, з конкретним результатом”, – зазначив глава держави.

Зеленський запевнив, що в України “дуже сильна позиція”.

“Хочу привезти з “Нормандії” розуміння і відчуття, що дійсно всі хочуть поступово закінчити цю трагічну війну. Я це зможу точно зрозуміти за столом”, – додав Президент.

Як повідомили у пресслужбі глави держави, Зеленський також підкреслив, що Україна виконує всі свої зобов’язання. Так, відбулося розведення сил і засобів на трьох ділянках, погоджено текст “формули Штайнмаєра”, яка буде імплементована в закон про особливий статус Донбасу.

“Для мене найголовніше не з чим я поїду, а результат – з чим я повернуся додому, в рідну Україну… Тому я хочу точно розуміти, що якщо ми йдемо за Мінськом: обмін – скільки людей ми можемо повернути додому і коли. Друге питання: якщо припинення вогню – хто за це відповідальний, не тільки ОБСЄ”, – зазначив Президент.

Як повідомлялося, зустріч лідерів країн “нормандського формату” запланована на 9 грудня у Парижі.

 

Зеленський: Ніхто не хоче капітуляції, навіщо збиратися на Майдані?

Політичні сили, які виступають із заявами щодо недопущення порушення національних інтересів України, мають розуміти, що ніхто не хоче капітуляції і втрати українських територій.

Про це заявив президент Володимир Зеленський в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“По-перше, мені дуже подобається, що серед цієї прекрасної трійці нових політиків є Петро Порошенко, шановна Юлія Володимирівна (Тимошенко, – ред.) і Славко Вакарчук. Мені подобається, що колишній президент не згоден саме з тим, що саме він підписав. По-друге, вони, коли щось підписують одне з одним, повинні розуміти, що ніхто не хоче капітуляції, ніхто не хоче віддавати наші території. А через що вони збираються (на Майдані – ред.) в цілому?”, – сказав Зеленський.

За словами президента, його команда розуміє, що вибори на окупованій території не можуть проходити, коли там є озброєні люди. Водночас він зауважив, що ситуація з отриманням Україною контролю над кордоном, як це підписала у Мінську “та сама видатна людина”, дійсно дуже складна.

“Моя позиція дуже проста: на момент виборів, коли вони стануться в тимчасово окупованих Донецьку і Луганську, Україна повинна повністю контролювати наш кордон. Я впевнений в цьому”, – підкреслив президент.

Він визнав, що домовитися про це буде дуже складно.

“Але, як кажуть, гроші люблять тишу, і, як я зрозумів за ці шість місяців, політика любить мовчання. Якщо я зараз усім вам розкажу деталі, з якими їду на ці перемовини, я буду без зброї за столом, за яким деякі люди будуть озброєні. Тому, якщо можна, деякі деталі я не буду розповідати”, – зазначив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, політичні партії “Європейська солідарність”, “Голос” і “Батьківщина” 3 грудня зробили спільну заяву щодо недопущення порушення національних інтересів України напередодні зустрічі в нормандському форматі. Вони закликали українців 8 грудня вийти на Майдан, щоб нагадати президенту Зеленському про “червоні лінії”.

 

Вакарчук радить Зеленському використати мітинги як сильну сторону в Парижі

Лідер партії “Голос” Святослав Вакарчук запевнив, що завдання учасників акцій щодо “червоних ліній” перед “нормандською зустріччю” не в політизації процесу, а у висловленні підтримки у питанні відстоювання миру саме на українських умовах.

Про це він розповів в ефірі “Свобода слова Савіка Шустера”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні наша задача не політизувати процес “нормандії”, а ще раз сказати президенту, що ми підтримуємо його бажання відстояти мир на українських умовах. Я в цьому готовий стояти поруч з ним. Увесь український народ готовий в цьому стояти поруч з ним, але бажання миру на українських умовах — це дуже складна і довга справа і народ України, як друг президента на переговорах, зрозуміє тільки те, що насправді відповідатиме інтересам України”, – зазначив Вакарчук.

Він наголосив, що сила українців – у єдності, але єдність, за його словами, має базуватися на національних інтересах України.

Парламентарій підкреслив, що спочатку мають бути виконані безпекові пункти – припинення вогню, обмін заручників, а тільки після того – політичні пункти.

У цьому контексті Вакарчук порадив Президентові Володимиру Зеленському використати мітинги в Україні  як сильну сторону на переговорах у Парижі.

Як повідомлялося, зустріч лідерів країн “нормандського формату” запланована на 9 грудня у Парижі.

 

Президент не виключає амністії на Донбасі для “людей, на руках яких немає крові”

Президент Володимир Зеленський допускає можливість амністії для тих учасників незаконних формувань, які не вбивали українців, але тільки після виведення військ з Донбасу.

Про це він заявив в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

“Коли ми побачимо після “Нормандії”, що справді у нас є можливість, якщо виводяться війська, незаконні формування, якщо в нас справді буде безпека на тій території, якщо в нас з’явиться можливість проводити вибори, ми говоритимемо про амністію. Амністію людей, на руках яких немає крові”, – підкреслив Зеленський.

Раніше міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявляв, що Росія не дозволить миротворчій місії ООН увійти на Донбас до тих пір, поки Україна не амністує бойовиків, не закріпить особливий статус території в Конституції та не проведе вибори.

 

Разумков, Єрмак і лідери фракцій ВР обговорили “Норманді” без камер

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков збирав керівників фракцій на закриту зустріч для обговорення ризиків під час нормандської зустрічі.

Про це розповів у п’ятницю ввечері, виступаючи на політичному телешоу «Свобода слова Савіка Шустера», голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні, 8 година ранку, в кабінеті Голови Верховної Ради України збір всіх голів фракцій, з паном Єрмаком (Андрій Єрмак – помічник Президента України – ред.), який є одним з основних помічників по міжнародних переговорах. І чітко обговорили, без камер, кожне питання-відповідь, яка наша стратегія, які є сценарії, які є ризики, чого ми боїмось, які є червоні лінії. Але не на камери. Бо як сказав наш президент, не все можна сказати на камери перед переговорами”, – сказав Арахамія.

Як повідомлялося, зустріч лідерів країн нормандського формату запланована на 9 грудня у Парижі.

Політичні партії “Європейська солідарність”, “Голос” і ВО “Батьківщина” напередодні зробили спільну заяву щодо недопущення порушення національних інтересів України під час переговорів.

 

Як у футболі: Арахамія закликав вболівати за Зеленського на “нормандській зустрічі”

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія закликає українських громадян підтримати президента Володимира Зеленського на переговорах у “нормандському форматі”, а не виходити на акції протесту.

Про це він заявив в ефірі “Свободи слова Савіка Шустера”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Це, знаєте, як у футболі. Коли ти граєш на своєму полі, в своїй країні і всі вболівальники вболівають за тебе, то тобі набагато легше грати. А якщо всі свистять і таке інше, то дуже складно в таких умовах виграти. Тому я хочу всіх закликати, давайте будемо підтримувати нашого президента, давайте шлях до миру шукати разом”, – сказав Арахамія.

Він також пояснив, що Зеленський не може зараз розповісти про усі свої аргументи, з якими їде на зустріч лідерів “норманської четвірки”, щоб “не втратити свою переговорну зброю”.

Як повідомлялося, зустріч лідерів країн “нормандського формату” запланована на 9 грудня у Парижі.

Політичні партії “Європейська солідарність”, “Голос” і “Батьківщина” напередодні зробили спільну заяву щодо недопущення під час переговорів порушення національних інтересів України. Вони також  закликали усіх небайдужих українців вийти 8 грудня на попереджувальну акцію проти капітуляції.

 

У Бахмуті після жорстокого побиття помер волонтер Артем Мирошниченко

У Бахмуті на Донеччині помер 38-річний громадський активіст і волонтер Артем Мирошниченко, якого 29 листопада жорстоко побили неподалік від його будинку.

Про це повідомив у Facebook брат загиблого Сергій Мирошниченко – Укрінформ.

“Артем помер…” – написав Сергій.

Про напад він повідомляв 30 листопада. За словами Сергія Мирошниченка, на його брата напали 29 листопада після 22 години вечора на вул. Горького, в районі поштового відділення № 7. Після побиття, в результаті якого він отримав важкі ушкодження, і складної операції Артем тиждень перебував у комі.

Як зазначають знайомі Мирошниченка, підлітки 16 і 17 років, спортсмени, які займалися бойовими мистецтвами, побили активіста за те, що на їхні запитання він відповів українською мовою.

За повідомленням поліції, правоохоронців про напад повідомили родичі потерпілого, які знайшли непритомного Артема на вулиці. Одного з нападників затримали наступного дня. Його прикмети було отримано за допомогою записів з відеокамер.

“У результаті проведених оперативно-розшукових та слідчих заходів вже наступного дня фігуранта – місцевого мешканця 2003 року народження – було затримано. Також встановлено особу його приятеля, що в момент скоєння злочину перебував поруч, статус останнього в цій справі буде з’ясовано після проведення необхідних слідчих дій”, – йдеться у повідомленні.

2 грудня Артемівський міськрайонний суд Донецької області обрав запобіжний захід затриманому – домашній арешт до 30 січня 2020 року. Його обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

Проукраїнську громадськість Бахмута обурило таке рішення суду, а також те, що засідання проходило у закритому режимі – з залу вивели навіть родичів постраждалого, мотивувавши тим, що прокуратура не надала документів про їхні родинні стосунки з потерпілим. Адвокат обвинувачуваного говорила російською, а її підзахисний навіть вимагав перекладача з української. Про це поінформував бахмутський активіст Віктор Горобець. Він також висловив припущення, що напад на Мирошниченка був спланований заздалегідь.

 

Поліція ідентифікувала тіло, знайдене під завалами згорілого коледжу в Одесі

Тіло, яке виявили рятувальники під завалами будівлі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, де сталася пожежа, належить викладачці цього навчального закладу.

Про це повідомив очільник Слідчого управління ГУ НП в Одеській області Сергій Шойхет у п’ятницю на координаційній нараді в облдержадміністрації, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Рятувальники виявили о 21 год. у завалах будівлі тіло жінки. За попереднім висновком судмедекспертів, це – викладачка коледжу 1976 народження”, – зазначив Шойхет.

Він додав, що розбирання завалів та пошукові роботи у згорілій будівлі тривають, до них залучено 170 чоловік і 37 одиниць техніки.

За словами представниці депаратменту охорони здоров’я ОДА Ірини Малик, загибель викладачки коледжу спричинена отруєнням продуктами горіння.

Малик уточнила, що станом на 6 грудня у медзакладах Одеси перебувають перебуває 22 потерпілі особи, з них 9 учнів коледжу. Працівника ДСНС, який зазнав тяжких травм під час гасіння пожежі, транспортували до військового госпіталя.

Раніше у соцмережах з’явилася інформація, що загибла жінка може бути викладачкою вищої математики та інформатики навчального закладу Ганна Бортюк – її нібито опізнав чоловік.

За словами очевидців, Бортюк до останнього виводила учнів із охопленої полум’ям будівлі.

Як повідомляв Укрінформ, 4 грудня о 10:12 в Одесі на 3-му поверсі 6-поверхової будівлі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу виникла пожежа.

Загинула 16-річна студентка Ксенія Бабенко. Ввечері 5 грудня рятувальники знайшли під завалами тіло жінки без ознак життя. Розшукують ще 13 осіб, з якими наразі немає зв’язку.

Поліція Одеси розслідує дві версії причин пожежі: пошкодження подовжувача і навмисний підпал.

 

Зеленський пообіцяв військовим просувати армію до стандартів НАТО

Президент Володимир Зеленський пообіцяв зробити все необхідне для практичного наближення Збройних Сил України до стандартів НАТО.

Про це він заявив під час спілкування з військовослужбовцями в зоні ООС, яке транслювалося наживо на сторінці Офісу Президента у Facebook – Укрінформ.

“Тому ми зробимо все, щоб утілити в життя такі дуже необхідні зміни для Збройних Сил України, будемо не словами, а справами наближати їх до стандартів НАТО”, – зазначив Зеленський.

Він підкреслив, що армія повинна постійно розвиватися, зміцнювати боєздатність та підготовку.

“Наша країна існує завдяки вам. Державу, яка не підтримує та не турбується про свою армію, ніхто ніколи не буде поважати”, – звернувся Президент до військовослужбовців.

Сьогодні, 6 грудня, відзначається День Збройних сил України.

 

Зеленський нагородив бійців ООС та присвоїв почесні назви військовим частинам

Президент Володимир Зеленський у День Збройних Сил України вручив державні нагороди, бойовий прапор та присвоїв почесні найменування військовим частинам.

Про це повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

“Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з військовослужбовцями Операції об’єднаних сил у Донецькій області вручив державні нагороди, бойовий прапор, а також присвоїв почесні найменування військовим частинам і військові звання”, – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що Президент нагородив військовослужбовців орденами Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, “За мужність” ІІІ ступеня, орденом Данила Галицького та медалями “За військову службу Україні”.

Також Президент вручив бойовий прапор командиру 46-го окремого штурмового батальйону 54-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України В’ячеславу Власенку.

Крім того, Глава держави вручив стрічки до бойових прапорів командирам військових частин.

Так, 46-й окремий штурмовий батальйон 54-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ отримав почесне найменування “Донбас”; 19-а ракетна бригада Сухопутних військ ЗСУ – почесне найменування “Свята Варвара”; 201-а зенітна ракетна бригада Повітряних сил ЗСУ – почесне найменування “імені гетьмана Пилипа Орлика”; 73-ій Морський центр спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗСУ – почесне найменування «імені кошового отамана Антіна Головатого».

Ім’я Героя України полковника Тараса Сенюка присвоєно 13-му окремому десантно-штурмовому батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

 

Президент підвищив Хомчака та присвоїв п’ятьом офіцерам генеральські звання

Президент Володимир Зеленський присвоїв нові звання начальнику Генштабу – головнокомандувачу ЗСУ Русланові Хомчаку та ще п’ятьом офіцерам.

Відповідний указ опублікований на сайті глави держави – Укрінформ.

“Присвоїти військове звання генерал-полковника генерал-лейтенанту Хомчаку Руслану Борисовичу — начальнику Генерального штабу — Головнокомандувачу Збройних сил України”, – ідеться в документі.

Крім того, військове звання генерал-лейтенанта присвоєно командувачу Десантно-штурмових військ ЗСУ генерал-майору Євгену Мойсюку.

Президент також присвоїв звання генерал-майора начальнику штабу, першому заступнику начальника Головного управління Військової служби правопорядку у ЗСУ Василю Максименку; начальнику штабу, першому заступнику командувача ракетних військ і артилерії Командування Сухопутних військ Андрію Маліновському; командувачу військ оперативного командування “Схід” Сухопутних військ Олександру Нестеренку та начальнику Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут Євгену Степаненку. Усі вони досі мали звання полковника.

 

Меджліс пропонує організувати “Марш гідності” до окупованого Криму

Меджліс кримськотатарського народу виступив з ініціативою проведення міжнародної ненасильницької акції “Світ проти насилля і окупації. Марш гідності”.

Про це оголосив на пресконференції в Києві голова Меджлісу Рефат Чубаров, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Меджліс кримськотатарського народу виступає з публічною ініціативою підготовки до проведення міжнародної ненасильницької акції “Світ проти насилля і окупації. Марш гідності”, – зазначив Чубаров.

Формою проведення такої акції повинна стати піша хода з материкової частини України до тимчасово окупованого РФ Кримського півострова – “іншої частини української держави”, як наголосив Чубаров.

За його словами, метою акції є сприяння міжнародним організаціям, включаючи ООН, ОБСЄ, ЄС, Раду Європи тощо, в реалізації прийнятих ними рішень на підтримку суверенітету, політичної незалежності та територіальної єдності України в її визнаних міжнародним правом кордонах, а відтак – забезпечення прав корінного народу – кримських татар, а також етнічних українців, всіх громадян України незалежно від національності, які живуть на території тимчасово окупованого Криму.

Чубаров підкреслив, що уся система міжнародного права, яка після Другої світової війни вибудовувалася так тяжко, зусиллями всього світу, виявилася безпомічною перед російської агресією. Наразі зусилля в напрямку деокупації Криму, які вживаються міжнародною спільнотою, санкції є недостатньо ефективними, щоб змусити Росію повернутися в межі міжнародного права, звільнити захоплені нею території і сотні політв’язнів.

Чубаров нагадав, що на тимчасово окупованому півострові РФ проводить політику репресій, спрямованих на те, щоб залякати людей, змусити їх покинути свої будинки і свою землю. Жителів Криму у порушення положень Женевської конвенції примушують служити в ЗС РФ. Крім того, кожен рік окупації завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу Криму.

Голова Меджлісу заявив, що вони будуть персонально звертатися до багатьох сторін, яких хотіли б бачити учасниками цієї акції.

“Ми звертатимемося до 15 постійних представників держав, які є членами Ради безпеки ООН (5 постійних, включаючи Росію, і 10 тимчасових), до представників держав, які є членами Ради з питань прав людини ООН, до суддів та представників секретаріату міжнародного суду ООН, а також до членів Європейського парламенту, ПАРЄ, Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співпраці в Європі, Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ГУАМ”, – зазначив Чубаров.

Крім того, планується звернутися до міжнародних організацій та місій, послів іноземних держав, акредитованих в Україні, а також до депутатів Верховної Ради України.

Дати проведення акції і кількість її учасників наразі не визначені.

 

Пожежа в Одесі знищила наукову бібліотеку та колекції Інституту морської біології

Внаслідок пожежі в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу було втрачено наукову бібліотеку, лабораторне обладнання та наукові колекції Інституту морської біології НАН України.

Про це у Facebook повідомила Національна академія наук України  – Укрінформ.

“Найбільших збитків зазнала Державна установа “Інститут морської біології НАН України”: повністю знищено наукову бібліотеку установи, її лабораторне обладнання, дослідні зразки та наукові колекції”, – йдеться у повідомленні.

У будівлі на вул. Пушкінська, 37, окрім Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, розміщувалися підрозділи Державної установи “Інститут морської біології НАН України”, Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України, Державного підприємства “Спеціальне конструкторсько-технічне бюро з дослідним виробництвом” інституту ім. О.В. Богатського та кілька інших установ Національної академії наук України.

Президія НАН України створила спеціальну комісію з метою з’ясування обставин та наслідків пожежі, аналізу завданої шкоди та напрацювання пропозицій щодо розміщення структурних підрозділів організацій НАН України.

Як повідомляв Укрінформ, 4 грудня о 10:12 в Одесі на 3-му поверсі 6-поверхової будівлі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу виникла пожежа.

Загинула 16-річна студентка Ксенія Бабенко. Ввечері 5 грудня рятувальники знайшли під завалами тіло ще однієї жінки. Розшукують ще 13 осіб, з якими наразі немає зв’язку, серед них також директор та працівниця Інституту морської біології НАНУ.

Поліція Одеси розслідує дві версії причин пожежі: пошкодження подовжувача і навмисний підпал.

Кабінет міністрів створив урядову комісію з розслідування причин пожежі в Одесі.

 

Україна і НАТО: у МЗС розповіли про завдання на найближчу перспективу

Завдання Міністерства закордонних справ України на наступний рік – забезпечити приєднання країни до Програми посилених можливостей НАТО.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Єгор Божок в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” – Укрінформ.

“Наше завдання на найближчу перспективу – забезпечити приєднання України до Програми посилених можливостей НАТО, що нам, до речі, було обіцяно на Уельському саміті Альянсу (4-5 вересня 2014 року – ред.), який відбувався на тлі трагічних подій у нашій державі, і коли глави держав і урядів країн Альянсу вирішили (я живий свідок цього), що питання приєднання України до цієї програми вирішено, але коли – це буде наступний крок. Ми хотіли б, щоб цей наступний крок відбувся наступного року”, – сказав Божок.

Водночас, наголосив заступник міністра, тактичне завдання МЗС – забезпечити ухвалення міністрами закордонних справ країн-членів НАТО рішення про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) в розвиток рішення саміту НАТО в Бухаресті 2008 року.

Божок також сказав, що Програма посилених можливостей НАТО – це “паралельний трек”, і немає прямої прив’язки цієї програми до ПДЧ.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2016 року Україна подала офіційну заявку до НАТО щодо приєднання до Програми посилених можливостей для особливих партнерів.

Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба 1 листопада 2019 року повідомив, що в рамках такого партнерства Україна може отримати пріоритетний допуск до сертифікації заходів, які відбуваються за лінією НАТО-Україна. Крім того, ця програма, за словами українського віцепрем’єра, передбачає розширене співробітництво у сфері розвідки та надання можливості представникам країн-партнерів отримувати посади у штаб-квартирах або в структурах НАТО. При цьому Кулеба наголосив, що програма розширених можливостей не є заміною Плану дій щодо членства у НАТО, якого прагне Україна.

 

ЄС підтримує “нормандський формат” та повну імплементацію Мінських угод

Хоча Євросоюз не є учасником «нормандських» перемовин щодо врегулювання на Донбасі, він рішуче підтримує процес врегулювання, який відповідає інтересам народу України.

Про це у п’ятницю у Брюсселі заявив речник Єврокомісії із закордонних справ та політики безпеки Пітер Стано (Peter Stano), відповідаючи на запитання журналістів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«ЄС не є частиною «нормандського формату», тож єдина річ, про яку я можу сказати від імені ЄС – ми рішуче підтримуємо цей формат та імплементацію Мінських угод. Ми закликаємо всіх партнерів виконати всі зобов’язання, які могли б допомогти імплементації цього плану. Тому що дійсно, йдеться про народ України», – сказав речник Єврокомісії.

Саміт “нормандської четвірки”, до складу якої входять лідери України, Росії, Німеччини, Франції, відбудеться 9 грудня в Парижі.

 

Британія назвала російську “Корпорацію зла” найнебезпечнішою бандою хакерів у світі

У Британії назвали російську кіберзлочинну організацію Evil Corp. (“Корпорація зла”), проти якої у США ввели санкції, найпотужнішим хакерським злочинним угрупованням у світі.

Про це повідомляється на сайті Національного британського агентства з боротьби зі злочинністю (NCA) – Укрінформ.

“Громадянину РФ, який керує Evil Corp – найбільш шкідливим у світі кіберугрупованням, що створило та застосувало зловмисне програмне забезпечення та спричинило фінансові втрати на загальну суму сотні мільйонів фунтів лише у Великій Британії – було пред’явлено звинувачення в США після безпрецедентної співпраці між NCA, ФБР та Національним центром кібербезпеки”, – йдеться у повідомленні.

32-річного Максима Якубця з Москви звинувачують у зв’язку з двома окремими міжнародними схемами зламу комп’ютерів та банківських шахрайств, що тривали з травня 2009 року дотепер.

Як наголошується, Evil Corp. “представляє найбільшу кіберзагрозу для Великої Британії”.

Зазначається, що Якубець здійснював свою діяльність, “найнявши десятки людей для того, щоб вони проводили його операцію з підвалів московських кафе”.

“Evil Corp. майже десятиліття орієнтувалося на Велику Британію, використовуючи численні пошкодження зловмисних програм, які обманювали та крали гроші з банківських рахунків представників громадськості та бізнесу”, – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що злочинна діяльність дозволила Якубцю вести розкішний спосіб життя. Він витратив понад чверть мільйона фунтів на власне весілля. Крім того, по Москві він пересувається на автомобілі марки Lamborghini з номерним знаком, в якому читається слово, що перекладається як “злодій”.

Зараз Якубець перебуває в Росії. Якщо він покине країну, його буде затримано та екстрадовано до США.

Як повідомляв Укрінформ, 5 грудня Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадив санкції проти російської кіберзлочинної організації Evil Corp. (“Корпорація зла”), яку пов’язують зі створенням та поширенням вірусної програми Dridex.

Група Evil Corp. використовувала шкідливе програмне забезпечення Dridex для зараження комп’ютерів з метою збору даних для зламу сотень банків і фінансових установ у понад 40 країнах. Збитки оцінюються в понад $100 млн.

Водночас, Міністерство юстиції США висунуло проти членів Evil Corp. офіційні звинувачення у кримінальних порушеннях. Мінфін назвав конкретні прізвища виконавців, а також компаній у Росії, пов’язаних із членами групи.

Тим часом, Державний департамент США оголосив винагороду в розмірі до $5 млн за інформацію, що допоможе затримати або засудити лідера Evil Corp. Максима Якубця.

 

Кіберзлочини Росії: США ввели санкції проти “Корпорації зла”

05.12.19

Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадив санкції проти російської кіберзлочинної організації Evil Corp (“Корпорація зла”), яку пов’язують зі створенням та поширенням вірусної програми Dridex.

Про це 5 грудня повідомив офіційний сайт американського Мінфіну – Укрінформ.

“Міністерство фінансів ввело санкції проти Evil Corp в контексті масштабних дій проти однієї з найбільш розвинених кіберзлочинних організацій у світі. Наші скоординовані дії (разом із союзниками по НАТО – ред.) спрямовані на те, щоби припинити масштабні фішинг-кампанії, запроваджені цією російською хакерською групою”, – заявив міністр фінансів США Стівен Мнучин.

Група Evil Corp використовувала шкідливе програмне забезпечення Dridex для зараження комп’ютерів з метою збору даних для зламу сотень банків і фінансових установ у понад 40 країнах. Збитки оцінюються в понад $100 млн.

Водночас, Міністерство юстиції США висунуло проти членів Evil Corp офіційні звинувачення у кримінальних порушеннях. Мінфін назвав конкретні прізвища виконавців, а також компаній в Росії, пов’язаних з членами групи.

Тим часом, Державний департамент США оголосив винагороду в розмірі до $5 млн за інформацію, що допоможе затримати або засудити лідера Evil Corp Максима Якубця.

Як підкреслили в Мінфіні США, всі дії щодо переслідування російського хакерської групи, здійснювалися в тісній координації з Національним агентством злочинності (NCA) Великої Британії.

 

СБУ блокувала групу хакерів, підконтрольних ФСБ

На Дніпропетровщині Служба безпеки України блокувала діяльність хакерського угруповання, організованого спецслужбами РФ для проведення кібератак на українські державні органи.

Про це повідомляє пресслужба СБ України – Укрінформ.

“Оперативники та слідчі спецслужби встановили, що група місцевих мешканців розробляла на замовлення російських кураторів програмне забезпечення для ураження комп’ютерів та отримання прихованого віддаленого доступу до інформації, що на них зберігається”, – йдеться у повідомленні.

Фахівці Служби з кібербезпеки також встановили, що учасники ліквідованого хакерського угрупування причетні до масштабної кібератаки на обласні державні адміністрації, яка була проведена в липні 2019 року. Зловмисники здійснювали масштабні розсилки електронних листів із комп’ютерними вірусами. Проведення акції кібершпигунства співпало з призначенням нових керівників обласних адміністрацій та підготовкою до проведення виборів до Верховної Ради України. Спеціалісти СБУ тоді блокували цю спробу хакерської атаки.

За розробку та збут програмного забезпечення, призначеного для негласного отримання інформації, слідчі спецслужби оголосили про підозру одному з учасників хакерського угруповання за ст. 359 Кримінального кодексу України (Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації). Матеріали документування злочину скеровано до суду.

Наразі вживаються заходи із встановлення всіх учасників хакерського угруповання та їх російських кураторів.

 

Рада ухвалила закон про запобігання відмиванню грошей

Верховна Рада ухвалила закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Ухвалення цього рішення підтримало 246 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Цей закон спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращання положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.

Документ адаптує в національне законодавство Рекомендації FAT та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір набути членства (в т.ч. України).

Ухвалення цього закону є частиною міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, а також ратифікованим у листопаді минулого року Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС і дозволить не лише вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу, а й забезпечити можливість отримання від ЄС другого траншу макрофінансової допомоги у розмірі 500 млн євро.

Закон передбачає застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) клієнтів.

У документі також ідеться про дозвіл на використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінмоніторингу, збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4); створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення.

Окрім того, законом визначається розмір штрафу за масштабні та системні порушення. Максимальний штраф для банків та фінансових установ становитиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за системні порушення, а не поодинокі зловживання (для інших осіб – до 1 млн неоподатковуваних мінімумів). Санкції будуть застосовуватися регуляторами, що проводять перевірки (НБУ, НКЦПФР та ін.), з обов’язковим врахуванням обставин вчиненого порушення та фінансового стану суб’єкта.

Передбачається також скорочення затрат банків і фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування й удосконалення процедури розкриття кінцевих бенефіціарних власників.

Як повідомляв Укрінформ, у першому читанні законопроєкт №2179 Рада ухвалила 1 листопада.

 

Убивство чеченського командира: Берлін наполягає, аби Москва долучилась до розслідування

Німецькі слідчі вважають, що за вбивством учасника чеченської війни Зелімхана Хангошвілі стоять російські спецслужби та розраховують на допомогу РФ у розслідуванні.

Про це в п`ятницю на брифінгу зазначила представник уряду ФРН Ульрике Деммер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Четвертого листопада Генпрокуратура взяла цю справу до розслідування через те, що є первинна підозра, що за злочином стоять структури держави Росія або її автономної частини – Чечні», – сказала Деммер.

З точки зору федерального уряду, у такий ситуації російська сторона має надати допомогу слідству.

Представник МЗС Крістофер Бургер нагадав, що 20 листопада в Міністерство було викликано посла РФ у ФРН, якому були заявлено про те, що німецькій стороні бракує допомоги в справі розслідування вбивства учасника чеченської війни Зелімхана Хангошвілі.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство закордонних справ ФРН оголосило двох співробітників посольства РФ у Німеччині персонами нон грата. Цей крок німецька влада пояснила реакцією на той факт, що російська сторона, попри неодноразові прохання, не брала достатньої участі у розслідуванні вбивства учасника чеченської війни Зелімхана Хангошвілі, яке, на думку слідчих, могло бути виконане “на замовлення або державних установ Російської Федерації, або Автономної Чеченської Республіки як частини РФ”.

Зелімхан Хангошвілі був убитий у Берліні 23 серпня пострілом у потилицю.

Підозрюваного в убивстві затримали – ним виявився громадянин РФ.

Хангошвілі воював у Другій чеченській війні проти російських військ на Північному Кавказі в 2001-2005 роках. Він багато років працював у Грузії та Україні. Влада Росії оголосила його в розшук за звинуваченням у тероризмі.

До Німеччини Хангошвілі переїхав після того, як у 2015 році на нього в Грузії було здійснено черговий замах.

 

Кабмін призупинив дію постанови уряду Гройсмана про зарплату вчителів

Кабінет міністрів призупинив дію постанови попереднього уряду про встановлення найнижчого посадового окладу вчителя в розмірі 3 прожиткових мінімумів.

Про це йдеться у листі Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака у відповідь на звернення Профспілки працівників освіти і науки України – Укрінформ.

“Щодо Постанови Кабінету міністрів України №822 від 10.07.2019 р. інформуємо, що на засіданні уряду 15.11.2019 р. було прийнято Постанову КМУ, якою передбачено зупинення дії Постанови КМУ №822 на 2020 рік”, – йдеться у листі.

Також Бабак повідомив, що у держбюджеті на 2020 рік, який ВР ухвалила 14 листопада, передбачені додаткові видатки у обсязі 3 753 209,8 тис. гривень на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

“За розрахунками уряду, збільшення зазначених видатків дозволить, зокрема, запобігти дефіциту освітньої субвенції на оплату праці педагогічних працівників у 2020 році”, – йдеться у листі.

Як повідомляв Укрінформ, в липні 2019 року уряд Гройсмана прийняв постанову про поетапне продовження підвищення зарплати освітянам до 2023 року. Окрім цього, передбачалося збільшення оплати праці для всіх освітян від 20 до 70% вже наступного року. Водночас, після зміни уряду очільниця МОН Ганна Новосад заявила, що в проєкті бюджету на 2020 рік коштів на це не було закладено.

 

Для угорських шкіл на Закарпатті підготують вчителів української мови — Новосад

Міністр освіти і науки Ганна Новосад після зустрічі з угорцями Закарпаття в Ужгороді заявила, що в уряді продовжуватимуть роботу з впровадження Закону України “Про освіту” згідно рекомендацій Венеційської комісії.

Про це Новосад розповіла під час пресконференції в Ужгороді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У рамках робочої поїздки на Закарпаття у нас була зустріч із представниками угорської громади області. Ми знаємо, що уже кілька років тривають суперечки навколо Закону “Про освіту”. Сьогодні на зустрічі в Ужгороді ми донесли до представників громади позицію нашого уряду в цьому питанні. Вона полягає у тому, що ми продовжимо впровадження Закону “Про освіту” 2017 року, виконуючи усі рекомендації, які нам дала Венеційська комісія, та спираючись на рішення Конституційного Суду, який визнав закон конституційним,” – заявила Новосад.

Вона наголосила, що на цій зустрічі було важливо донести до представників угорської громади дві речі.

“Перша — аби кожна дитина, незалежно від місця проживання, мала доступ до якісної освіти і володіла українською мовою, і ми як держава повинні це забезпечити. Друге — у липні Конституційний Суд дуже чітко сказав, що Закон “Про освіту” є конституційним, і тому повертатися до розмов, що у ньому є якісь обмеження для представників нацменшин в Україні, ми не будемо” – сказала вона.

Новосад зазначила, що наразі урядом продовжується імплементаційний період цього закону до 2023 року, а з 23-го року діти в державних школах з угорською мовою викладання будуть вивчати українську мову у збільшеному об’ємі. При цьому їхнє право на навчання рідною мовою зберігається.

На зустрічі з угорцями Закарпаття Новосад також акцентувала, що найближчими роками уряд інвестуватиме в підготовку вчителів української мови угорських шкіл, вони пройдуть системне підвищення кваліфікації. Також інвестуватимуть у підручники, які мають бути адаптовані для вивчення української мови в угорських школах.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 28 вересня 2017 року набув чинності закон «Про освіту», який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома або більше мовами. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською в окремих класах комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.

48 народних депутатів оскаржили у КСУ статтю 7 зазначеного закону. Автори подання стверджують, що відповідно до цієї статті представники нацменшин позбавляються права з 5 класу школи здобувати освіту національною мовою.

У липні 2019 року Конституційний суд України визнав конституційним закон “Про освіту”.

 

Укрзалізницю має очолити менеджер з досвідом кризового управління – Криклій

АТ “Укрзалізниця” зараз знаходиться в передкризовому стані і її повинен очолити управлінець з досвідом в кризовому менеджменті.

Про це заявив міністр інфраструктури України Владислав Криклій в інтерв’ю Центру транспортних стратегій (ЦТС) – Укрінформ.

«Хотілося б, щоб це був менеджер із досвідом кризового управління, тому що в “Укрзалізниці” зараз передкризова ситуація і, незважаючи на те, що фінансові рейтинги у них покращилися, необхідно змінювати підходи, і робити це швидше, так як УЗ повільно зупиняється», – зазначив Криклій.

За його словами, новий керівник УЗ необов’язково має бути залізничником, але в його команді точно мають бути такі люди.

Криклій також додав, що стати новим главою компанії може нерезидент України, але в такому випадку виникає проблема з розумінням вітчизняної залізничної галузі.

“Тому, якщо на вищому і середньому рівні немає людей, які розуміють хто є хто, то це перетворюється у велику проблему”, – підкреслив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, недавно міністр інфраструктури України Владислав Криклій заявив про те, що наступного тижня наглядова рада АТ «Укрзалізниця» розгляне заяву на звільнення глави правління компанії Євгена Кравцова. На цій посаді Кравцов перебуває з 10 січня 2019 року.

 

Інститут нацпам’яті випустив календар “Українські жінки ХХ століття”

Український інститут національної пам’яті випустив настінний календар “Українські жінки ХХ століття”, присвячений видатним, але маловідомим українкам, чиї ювілеї відзначатимуться у 2020 році.

Про це повідомляється на сайті УІНП – Укрінформ.

Як зазначає ініціаторка проєкту головний спеціаліст Управління популяризаційно-просвітницької роботи УІНП Наталія Слобожаніна, представлені постаті маловідомих жінок, які працювали в різних напрямках суспільного та державного життя. Кожна з них у різний спосіб вплинула на становлення та розвиток української держави, її культуру, освіту й науку наприкінці ХІХ – ХХ ст. ст.

“Вони були носіями українства, своїми діями відстоювали українську національну ідею та прагнули створення української держави, або зробили внесок у розвиток української науки, культури, освіти чи мали інші визначні досягнення. Настінний календар має стати одним із візуальних елементів у подоланні “невидимості” жінок та їхнього внеску в історичний процес”, – підкреслює вона.

Зокрема, йдеться про одну із засновниць Української Гельсінської групи; першу жінку в Австро-Угорщині, яка отримала диплом лікаря; зв’язкову ОУН, що понад дев’ять років пробула в підпіллі; заступницю командира авіаполку спеціального призначення; засновницю жіночих відділів “Карпатської Січ”; вчену-дослідницю геофізики та астрономії, на честь якої названий один із кратерів Венери та ін.

 

Нацбанк спростив умови кредитування малого бізнесу

Національний банк України спростив умови кредитування банками фізичних осіб – підприємців.

Про це повідомляє пресслужба НБУ – Укрінформ.

“5 грудня Правління НБУ затвердило зміни до Положення № 351, які мають спростити умови кредитування банками фізичних осіб – підприємців. Змінами передбачено, що для оцінки фізичних осіб-підприємців банки також зможуть використовувати портфельний підхід. Це правило буде поширено на усі кредити ФОПам до 5 млн грн”, – йдеться в повідомленні.

У Нацбанку зауважують, що на практиці це означатиме, що ключовим фактором оцінки ризиків позичальників буде своєчасність погашення боргу. Так, допоки позичальники не допускатимуть прострочок за своїми зобов’язаннями, надані їм кредити вважатимуться високоякісними. За такими кредитами банки визначатимуть мінімальний кредитний ризик. Спрощений підхід до оцінки кредитних ризиків фізичних осіб – підприємців також спростить формальні процедури з кредитного адміністрування. Загалом це розширить можливості банків кредитувати МСБ та спростить підприємцям доступ до кредитних ресурсів.

“Відновлення кредитування залежить, у тому числі, від простоти отримання кредиту. Ми хочемо забезпечити такі умови, коли і малий бізнес має доступ до фінансування, і водночас ризики для банків та системи в цілому лишаються низькими та контрольованими, зберігається цінова та фінансова стабільність. Це один з кроків у потрібному напрямі та логічне продовження роботи з активізації кредитування, яке забезпечить стійке економічне зростання”, – прокоментувала запроваджені зміни перший заступник голови Національного банку Катерина Рожкова.

Крім того, з урахуванням нещодавніх законодавчих змін, змінами до Положення № 351 додатково запроваджено окремий вид прийнятного для зменшення кредитного ризику забезпечення у вигляді права довірчої власності. Відповідні зміни визначено постановою № 147 Правління Національного банку від 5 грудня 2019 року “Про затвердження Змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями” (Положення № 351). Вони набувають чинності 7 грудня 2019 року.

На початку 2019 року НБУ підвищив ліміт для портфельної оцінки кредитів юридичним особам – суб’єктам господарювання із 2 млн грн до 5 млн грн.

 

В канадській Альберті готуються до Різдва та згадують українські традиції

В Альбертській раді українського мистецтва (Alberta Council for the Ukrainian Arts, ACUA) в Едмонтоні розпочали серію лекцій і майстер-класів про українські традиції святкування Різдва.

Про це йдеться на сторінці ACUA у Facebook – Укрінформ.

Робити дідухів за усіма правилами навчала минулого тижня Леся Петрів. А під час лекції «12 страв українського Різдва», що відбулася у чевтвер, розповідалося, як правильно накрити різдвяний стіл. Присутнім презентували як добре знайомі вареники, борщ, рибу, голубці та кутю, так і колач, “вушка” тощо, а також поділилися рецептами та секретами приготування цих страв.

Трохи раніше, наприкінці листопада, усіх охочих навчали майстерності виготовення української різдвяної випічки. На майстер-класі покроково розповідалося про секрети правильного виготовлення колачів, пампушок, рогаликів, хрустиків тощо.

За українськими подарунками до зимових свят запрошують 7 грудня на організований ACUA щорічний різдвяний ярмарок. Як повідомляється у Facebook, захід відбудеться за адресою: ACUA Gallery & Artisan Boutique – 9534 87 ST з 10:00 до 16:00 і запропонує «тисячі унікальних зроблених вручну виробів, створених місцевими майстрами». Тут можна буде знайти повстяні рукавички, розписані шовкові хустки, сумочки, велике різноманіття різдвяних листівок, кераміки, прикрас, книжок, у тому числі кулінарних видань, вишиванок та безліч предметів мистецтва.

Траиційно на ярмарку можна буде скуштувати українські національні страви, смачну випічку, десерти тощо.

Виготовляти п’ять варіантів різдвяних прикрас із соломи (янгола, серце, зірку, лебедя та краплину) навчатимуть в ACUA 14 грудня з 11:00 до 15:00.

А на іншому майстер-класі у цей же день розмальовуватимуть яворівську іграшку. Її виготовляють з дерева та розфарбовують у яскраві насичені кольори. Учасникам майстер-класу буде запропоновано власноруч прикрасити кліька іграшок традиційними орнаментами.

Зробити різдвяного янгола-охоронця з вовняних ниток навчить 15 грудня Мирослава Оксентюк на відповідному занятті в ACUA, яке пройде з 12:30 до 16:00. Як зазначається, цей вид іграшки здавна особливо полюбляють на Полтавщині, де такий стиль плетіння передавався з покоління в покоління. Традиційно для виготовлення різдвяного янгола використовували конопляні або лляні нитки.

Відзначити День святого Миколая усіх охочих запрошують 21 грудня. У програмі – майстрування різдвяних прикрас, читання різдвяних оповідань тощо.

Детальніше дізнатися про розклад майстер-класів можна на сайті ACUA http://acuarts.ca/events.html або за телефоном: 780-488-8558.

 

У новому бюджеті для “Охматдиту” передбачені 500 мільйонів – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський подякував Раді за підтримку рішення щодо виділення з Фонду глави держави 200 млн грн для добудови лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”.

Про це повідомляє пресслужба Президента – Укрінформ.

“Сьогодні Верховна Рада підтримала законопроєкт, який був внесений мною як невідкладний, про виділення з Фонду Президента України 200 млн грн на добудову лікарні “Охматдит”. Дякую всім народним обранцям за це справді дуже важливе рішення. 200 млн грн – це та сума, яка дасть змогу вже зараз прискорити добудову “Охматдиту”, і ми зможемо закінчити будівництво вже навесні”, – сказав Президент, коментуючи ухвалення парламентом відповідного закону.

Зеленський також зазначив, що у державному бюджеті на 2020 рік для “Охматдиту” передбачено 500 млн грн, які можуть бути використані для закупівлі обладнання.

“І вже в наступному році ми зможемо запустити новий корпус головної дитячої лікарні країни”, – запевнив глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада у п’ятницю ухвалила закон, яким передбачено внесення змін до держбюджету на 2019 рік з метою збільшення видатків на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу “Охматдиту”.

Законом передбачається збільшити видатки за бюджетною програмою “Реалізація державного інвестиційного проекту “Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” (КПКВК 2301810) на суму 200 млн гривень.

Ці зміни пропонується реалізувати за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою “Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту” (КПКВК 0411220) на таку саму суму.

Першу частину нового корпусу “Охматдиту” було відкрито у квітні цього року. Комплекс оснащений сучасним медичним обладнанням для прийому пацієнтів зі складними діагнозами. Весь комплекс оновленого “Охматдиту” становитиме понад 67 тис. кв. м – кілька блоків, у яких розміщуватимуться 10 сучасних хірургічних відділень, п’ять онкологічних і гематологічних відділень та діагностичне відділення.

 

Глава директорату МОЗ заявила про намір звільнитися до кінця року

Керівник Директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ Ірина Литовченко та більша частина колективу директорату до кінця року полишать міністерство.

Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook – Укрінформ.

“До кінця року я залишу міністерство разом із практично усією своєю командою. Причина – ціннісні і світоглядні розбіжності, які роблять неможливою подальшу роботу в МОЗ”, – написала Литовченко.

Вона зауважила, що в міністерстві досі не розподілені повноваження між заступниками міністра.

“Вже 3 місяці в міністерстві немає затвердженого розподілу повноважень між заступниками міністра. Відсутні стратегічні напрямки та пріоритети, через це відбувається постійний хаос. Міністр щиро вважає, що 1 квітня вона “закінчить з реформою” і почне займатися іншими справами”, – зазначила Литовченко.

За її словами, у міністерстві все частіше з’являються люди, які раніше були замішані в скандалах, співробітники отримують нереалістичні завдання, постійно проводять перевірки та аудити.

Як повідомляв Укрінформ, 25 листопада голова Національної служби здоров’я Олег Петренко оголосив про свою відставку.

 

Мінцифри планує запустити онлайн IT-курси для українців

Міністерство цифрової трансформації планує запустити онлайн-платформу для покращення цифрових навичок українців.

Про це сказав віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров на брифінгу у п’ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми запускаємо в січні онлайн-платформу, ціль якої – навчити велику кількість людей базовим цифровим навичкам для того, щоб люди розуміли як шукати роботу, як заробляти віддалено, як резюме створити, як комп’ютером користуватись”, – підкреслив він.

Міністр наголосив, що таким чином відомство підготує якомога більшу кількість людей до майбутньої “діджиталізації”.

Федоров розповів, що вже наступного тижня стартує бета-тестування додатку, яке переводитиме водійські права в електронний формат.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський на початку вересня оголосив курс на “діджиталізацію” і доручив Кабміну спростити надання публічних послуг. У найближчих планах Міністерства цифрової трансформації перевести ID-картки в електронний формат, надавати публічні послуги через мобільні месенджери та оновити державний реєстр.

 

Лише 13% держборгу належать міжнародним інвесторам – Маркарова

У власності іноземних інвесторів перебувають 13% облігацій внутрішньої державної позики України, і це не становить загрози її фінансовій системі.

Про це розповіла міністр фінансів України Оксана Маркарова під час години запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Багато це чи мало, ці 4 млрд доларів, які нам вдалося у 2019 році залучити (від іноземних інвесторів – ред.). У порівнянні з більшістю країн-аналогів, (лише – ред.) 13% нашого боргу – в руках міжнародних інвесторів. Враховуючи, що в основному борг сконцентрований у довгострокових паперах – на три, чотири та п’ять років, він не становить загрози внутрішній фінансовій системі України і є дуже скромною часткою у порівнянні з будь-якою країною”, – заявила Маркарова.

Вона представила інфографіку, згідно з якою частка нерезидентів у внутрішніх державних облігаціях Чеської Республіки становить 42%, Румунії – 20%, Угорщини – 19%, Туреччини – 12%. Також зазначається, що частка нерезидентів у внутрішніх державних позиках Російської Федерації становить 30%, Мексики – 56%, Перу – 51%, Південної Африки – 37%, Малайзії – 38%, Індонезії — 39%.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Міністерства фінансів, державний та гарантований державою борг України на 31 жовтня 2019 року становив 2 045,4 млрд грн, або 81,8 млрд дол. США. Частка внутрішнього боргу становить 40,6%, зовнішнього – 59,4%.

 

Як українці ставляться до розведення військ і миротворців на Донбасі

Понад 60% українців позитивно ставлять до введення миротворчих сил на окуповані частини Донецької та Луганської областей, а також до розведення військових сил на Донбасі.

Про це поінформувала директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, презентуючи результати опитування “Шляхи досягнення миру на Донбасі: суспільні настрої, очікування, перестороги”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ставлення українців до введення миротворчих сил на території “ДНР” та “ЛНР”, як і раніше, переважно позитивне – майже 60%. Але найменш позитивно ставляться на Сході, хоча 47% теж підтримує”, – заявила Бекешкіна.

За її словами, найбільше підтримують ідею введення миротворців на Донбас на Заході України (70%) та у Південному регіоні (64%).

Щодо ставлення громадян до розведення військ на Донбасі, то, як сказала Бекешкіна, воно скоріше позитивне. За розведення виступають 60%, проти – 27% негативних, решта не визначилася.

Однак тут спостерігаються істотні регіональні відмінності, наголосила директор фонду. Зокрема, якщо на Півдні та Сході 74–79% громадян позитивно оцінюють такий крок, то у Центрі України таких 53%, а на Заході – 47%. Майже одностайно таке рішення підтримують виборці “Опозиційної платформи – За життя” (90%), серед прихильників “Слуги народу” 69% оцінюють це рішення позитивно, 20% – негативно та ще 10% не визначилися. З виборцями “Європейської солідарності” ситуація протилежна – 19% схвалюють розведення військ, натомість 72% ставляться до цього критично.

Загальнонаціональне дослідження громадської думки проводилося Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. В результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Опитування здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в Україні.

 

Більшість українців не хочуть окремого статусу для ОРДЛО

Більшість українців вважає, що тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей мають бути повернуті на тих самих умовах, що й раніше.

Про це поінформувала директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, презентуючи результати опитування “Шляхи досягнення миру на Донбасі: суспільні настрої, очікування, перестороги”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Неприйнятним є надання і закріплення в Конституції особливого статусу окремим територіям Донецької та Луганської областей: 53% – неприйнятно, 30% – прийнятно», – поідомила Бекешкіна.

Вона додала, що 62% українців воліють, аби окуповані території Донецької та Луганської областей були повернуті на тих самих умовах, що й раніше. Від’єднання цих територій від України підтримують лише 4%. Ще близько 22% вважають, що ці території мають отримати більше самостійності від центральної влади, але в межах України.

Водночас, згідно з результатами опитування, про надання цим територіям більшої самостійності говорять близько 30% громадян на Півдні та Сході, натомість для жителів Заходу та Центру України найбільш бажаним є їх повернення на старих умовах (78% та 64% відповідно).

Загальнонаціональне дослідження громадської думки проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. В результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Опитування здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в Україні.

 

Понад 50% українців – проти надання російській статусу державної мови

Внесення змін до Конституції щодо надання російській мові статусу державної вважає неприйнятним 51% громадян України.

Про це поінформувала директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, презентуючи результати опитування “Шляхи досягнення миру на Донбасі: суспільні настрої, очікування, перестороги”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Переважно неприйнятне внесення змін до Конституції щодо надання російській мові статусу державної мови: 51% неприйнятно по всій країні, 36% – прийнятно», – заявила Бекешкіна.

Вона уточнила, що у регіональному розрізі ситуація така: надання російській мові статусу державної прийнятне для 51,5% опитаних на Півдні та 70% на Сході.

Водночас, майже 13% респондентів важко було відповісти на запитання щодо статусу російської мови як державної, сказала Бекешкіна.

Загальнонаціональне дослідження громадської думки проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. В результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Опитування здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в Україні.

 

На “мир за будь-яку ціну” з РФ готові погодитись 14% українців

Лише 14% українців вважають, що заради миру варто погоджуватися на будь-які компроміси.

Про це поінформувала директорка Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, презентуючи результати опитування “Шляхи досягнення миру на Донбасі: суспільні настрої, очікування, перестороги”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Звичайно, люди хочуть миру, і позиція, що мир на Донбасі може встановитися лише з позиції сили, поділяють зараз 16%… Решта вважають, що потрібно це вирішувати мирним шляхом. Але тут дуже важливо, що за «мир за будь-яку ціну», погоджуватись на будь-які компроміси зараз згодні лише 14%. Тобто «мир за будь-яку ціну» люди не хочуть», – заявила Бекешкіна.

Вона додала, що принцип «іти на компроміси, але не на всі» у Західному регіоні підтримують 57% громадян, Центральному – 53%, Південному – 60%, Східному – 67%.

За словами Бекешкіної, на будь-які компроміси більш схильні йти жителі Південного регіону (24%) та Східного (18%). Значно менше таких у Центральному (10%) та Західному (13%) регіонах. Водночас, на Заході (29%) та в Центрі (20%) порівняно більше тих, хто вважає, що мир на Донбасі може встановитися лише з позиції сили.

За результатами опитування, на будь-які компроміси заради миру найбільше готові йти виборці «Опозиційної платформи – За життя» (близько 33%), менше – виборці «Слуги народу» (близько 14%), найменше – «Європейської солідарності» (лише близько 5%).

Загальнонаціональне дослідження громадської думки проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. В результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Опитування здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в Україні.

 

Недашковський у суді оскаржує своє звільнення з Енергоатома

До Окружного адмінсуду Києва надійшов позов Юрія Недашковського, який просить скасувати розпорядження Кабміну про припинення ним повноважень президента НАЕК “Енергоатом”.

Про це повідомляє пресслужба суду – Укрінформ.

“Юрій Недашковський просить суд скасувати розпорядження уряду щодо припинення ним повноважень президента НАЕК “Енергоатом”. Відповідний позов надійшов до Окружного адміністративного суду міста Києва”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, позивач просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету міністрів від 27 листопада “Про припинення повноважень президента Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” Недашковського Ю.О.”.

Зазначається, що до суду надійшла заява про забезпечення позову, де позивач просить ОАСК зупинити дію відповідного розпорядження уряду.

Окрім того, Недашковський просить ОАСК заборонити Кабміну та Міністерству енергетики та захисту довкілля вчиняти дії та приймати рішення щодо звільнення позивача з посади президента НАЕК “Енергоатом” з підстав, зазначених у відповідному розпорядженні уряду, а також оголошувати та проводити конкурсний відбір на посаду президента НАЕК “Енергоатом”.

В ОАСК наголосили, що наразі вирішується питання про відкриття провадження в адміністративній справі та наявності правових підстав вжиття заходів забезпечення позову.

Як повідомляв Укрінформ, 27 листопада з ініціативи міністра енергетики та захисту довкілля уряд схвалив рішення про звільнення глави ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” Юрія Недашковського.

 

Huawei подала в суд на комісію зі зв’язку США

Китайський технологічний гігант Huawei подав судовий позов проти Федеральної комісії зі зв’язку США (FCC), вимагаючи скасувати рішення, яке забороняє операторам в сільській місцевості США користуватися федеральними субсидіями в придбанні обладнання Huawei.

Про це було оголошено на прес-конференції в китайському Шеньчжені, повідомляє Сіньхуа – Укрінформ.

«У клопотанні, поданому до Апеляційного суду п’ятого округу США, Huawei просить суд визнати постанову FCC незаконною на підставі того, що вищевказана комісія не може запропонувати Huawei необхідного процесуального захисту при маркуванні Huawei як загрози національній безпеці», – йдеться в повідомленні.

Компанія також вважає, що FCC не може обґрунтувати свої висновки доказами, аргументами або аналізом. Це є порушенням конституції, закону про адміністративні процедури та інших законів США, заявляють в Huawei.

Провідний адвокат Huawei за судовим позовом Глен Найгер повідомив, що FCC без дотримання відповідних стандартів просто прийняла рішення, яке, за її власним визнанням, було змодельовано виключно під Huawei та інші китайські компанії.

Крім того, Найгер зазначив, що прийняте FCC рішення перевищує її “статутні повноваження”, оскільки ця комісія не уповноважена вносити твердження про національну безпеку або обмежувати використання Фонду універсального обслуговування на основі таких суджень.

FCC 22 листопада прийняла рішення оголосити Huawei загрозою національній безпеці США і заборонила сільським операторам зв’язку США купувати обладнання Huawei при використанні фонду.

Як повідомлялося, Huawei була витіснена з американського ринку, а уряди Австралії і Нової Зеландії заборонили йому будувати мережі 5G через побоювання, що компанія може бути використана Пекіном для здійснення шпигунської діяльності.

У самій компанії неодноразово заявляли, що китайська влада не має ніякого впливу на прийняття рішень у Huawei.

 

Рада розділила політичні посади та держслужбу

Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким розділила політичні посади та держслужбу.

Ухвалення цього рішення підтримали 255 народних депутатів за мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Цей закон №2260 вносить зміни до низки законів України щодо питань державної служби і розмежування політичних посад і посад державної служби, зокрема до законів, що регулюють діяльність окремих державних органів, зокрема в частині проходження та особливостей державної служби, врегулювання правового статусу державних службовців, повноважень керівників держслужби, виключення інституту погодження призначення керівників структурних підрозділів третіми особами, що відповідно до норм закону «Про державну службу» вилучено як суб’єктивний чинник та інструмент впливу.

Відповідно до закону, голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою за поданням Президента.

Перший заступник і заступник голови Антимонопольного комітету України з числа державних уповноважених призначаються та звільняються Кабінетом міністрів України за поданням голови Антимонопольного комітету України. Хоча редакція законопроєкту, ухвалена в першому читанні, передбачала, що призначення та звільнення з цих посад мав здійснювати парламент за поданням прем’єр-міністра відповідно до пропозицій голови АМКУ.

Водночас за законом ліквідовується секретаріат Кабміну, замість чого буде створено державний орган, що забезпечує діяльність уряду.

Закон встановлює, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів, якими визначені розміри посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів, крім Апарату Верховної Ради України, Національного антикорупційного бюро України, Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Рахункової палати та членів Центральної виборчої комісії, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених урядом.

Окрім того, законом вносяться зміни, зокрема, в Кодекс законів про працю та низки законів. Так, письмовою формою документа визначено форму документа, яка передбачає фіксацію його змісту у паперовій або електронній формі (у тому числі в автоматичному режимі). Документ, складений в електронній формі, повинен відповідати вимогам законів «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Більшість положень цього закону набувають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Як повідомляв Укрінформ, у першому читанні законопроєкт №2260 “Про внесення змін до деяких законів України” Рада ухвалила 12 листопада.

 

Австралія в ОБСЄ закликала Росію поважати територіальну цілісність України

Австралія укотре закликала Російську Федерацію поважати територіальну цілісність України.

Про це заявив представник Австралії при ОБСЄ посол Річард Садлер під час 26-го засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у п’ятницю у Братиславі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми вкотре закликаємо Росію поважати територіальну цілісність України”, – сказав дипломат.

Посол додав, що Австралія підтримує резолюції ООН, які підтверджують територіальну цілісність України та засуджують незаконну анексію Росією Криму.

Говорячи про конфлікт на Донбасі, він закликав до повного виконання Мінських домовленостей, а також привітав запланований саміт “нормандської четвірки”.

Садлер також заявив, що у справі про збитий малайзійський “боїнг” рейсу МН17 в небі над окупованою Донеччиною у 2014 році Австралія “повністю впевнена в неупередженості, незалежності та професійності Міжнародної спільної слідчої групи та нідерландської судової системи”.

Як повідомлялося, 5-6 грудня у Братиславі проходить 26-е засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ. Участь у ньому беруть представники 57 країн-учасниць, а також країни-партнери, серед яких Австралія.

 

Чорногорія в ОБСЄ закликала Росію вивести війська з України

Чорногорія рішуче засуджує незаконну та нелегітимну анексію Росією Криму та закликає вивести усі війська і техніку з України, а також забезпечити можливість вільної навігації і доступу до українських портів в Азовському морі.

Про це заявив міністр закордонних справ Чорногорії Срджан Дормановіч під час 26-го засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у Братиславі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Чорногорія продовжує рішуче засуджувати незаконну та нелегітимну анексію Криму та висловлює свою непохитну підтримку щодо повного відновлення територіальної цілісності та суверенітету України в межах міжнародно визнаних кордонів та територіальних вод. Ми закликаємо скасувати всі односторонні дії, вивести війська та техніку з України та забезпечити можливість вільної навігації і доступу до українських портів в Азовському морі відповідно до міжнародного права”, – заявив він.

Говорячи про мирне врегулювання на Донбасі, глава МЗС Чорногорії вказав на те, що досягнутий в останній час прогрес, зокрема навколо розведення сил у Станиці Луганській, Золотому та Петрівському, “є позитивним кроком на шляху до досягнення стійкого мирного рішення”.

“Домовленість про проведення саміту “нормандської четвірки” наступного тижня в Парижі має величезне значення, і ми закликаємо усі сторони продемонструвати повну рішучість до припинення конфлікту, який має руйнівний вплив на стабільність регіону, а також на сам міжнародний порядок”, – сказав Дормановіч.

Він також вказав на важливість забезпечення доступу СММ ОБСЄ до всього російсько-українського кордону. “Робота СММ, яка має дуже важливе значення для всіх нас, що нещодавно було вкотре продемонстровано, зазнає значних перешкод. Забезпечення СММ усіма можливостями, безумовний, безпечний та безперешкодний доступ до всієї території України та всього російсько-українського кордону є надзвичайно важливим для майбутньої стабільності”, – заявив він.

Як повідомлялося, 9 грудня в Парижі має відбутися зустріч глав держав “нормандської четвірки” – України, Росії, Франції й Німеччини.

 

У Кабміні думають, як зупинити падіння промисловості — Гончарук

Кабінет міністрів спільно з промисловцями шукає рішення, які б не створювали корупційних ризиків, для підтримки промисловості Україні.

Про це заявив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час години запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Із приводу падіння промисловості. Ми бачимо реальні цифри, на жаль, кон’юнктура на світових ринках дійсно несприятлива для окремих наших підприємств. Зараз, за моїм дорученням, міністерство економіки здійснює візити в окремі області, наприклад, на цьому тижні був візит до Харкова, де відбуваються зустрічі з директорами найбільших усіх підприємств”, – розповів глава уряду.

Також він зауважив, що вчора зустрічався з Федерацією роботодавців України.

“Ми разом шукаємо правильні рішення, як здатні, з одного боку, не створювати корупцію, з іншого боку, підтримати наші підприємства”, – запевнив Гончарук.

Як повідомлялося, раніше у Мінекономіки заявили про падіння промисловості на 5% у річному вимірі та пояснили це наслідком загальносвітового тренду.

 

Гончарук закликає не вірити чуткам про зменшення соцзахисту “чорнобильців”

Уряд прагне комплексно реформувати систему надання соціальної допомоги в Україні, яка включає і соціальний захист ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.

Про це заявив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час години запитань до уряду в парламенті, відповідаючи народному депутату Володимиру Арешонкову стосовно буцімто розробки законопроєкту, який погіршить соціальний захист “чорнобильців”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Жодних окремих ініціатив по “чорнобильцях” у нас наразі немає, не вірте чуткам. Але у нас дійсно йде робота, спрямована на те, щоб комплексно подивитися на всю систему соціальної допомоги і підтримки і запропонувати парламенту рішення, яке, на нашу думку, призведе до того, що її отримають люди, які насправді цього потребують. А люди, які мають, наприклад, будинок на 500 метрів, їздять на Porsche Cayenne і так далі, і подають заяву на отримання державної підтримки, не матимуть шансу дурити державу надалі”, – сказав Гончарук.

Він констатував, що, оскільки багато верств населення в Україні потребують соціального захисту та підтримки, Міністерство соціальної політики дійсно наразі проводить комплексну оцінку ефективності цих програм.

“Ми виходимо з того, що багато цих коштів витрачається неефективно, що частина цих коштів іде “мертвим душам”, нараховується неправильно, і люди недоотримують необхідну допомогу. Взагалі реформа системи соціальної допомоги та підтримки зараз, на нашу думку, вимагає дуже уважного ставлення, перш за все через верифікацію. Ми прагнемо зараз об’єднати дані різних державних реєстрів, щоб переконатися, що державну підтримку отримують саме ті, хто її потребує або хто її заслуговує через свій статус”, – резюмував Прем’єр-міністр.

 

Держгеонадра оголосять новий конкурс щодо видобутку вуглеводнів на шельфі Чорного моря

Державна служба геології та надр розпочне новий конкурс на відбір інвестора на видобуток вуглеводнів на шельфі Чорного моря у березні 2020 року.

Про це на брифінгу сказав голова Державної служби геології та надр Роман Опімах, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цей конкурс був скасований як нереалізований. Буде реалізовано новий конкурс щодо ділянок на шельфі. Скільки їх буде – наразі визначаємо. Я думаю, що такий процес можна розпочати з березня 2020 року”, – сказав Опімах.

За його словами, наразі служба визначає найбільш раціональний порядок проведення конкурсу.

“Кінцеву версію ви почуєте у березні, коли розпочнеться конкурс”, – зазначив Опімах.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів постановою № 864 від 11 вересня 2019 року визнав такою, що втратила чинність, постанову, якою попередній уряд оголосив конкурс на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки “Дельфін” на шельфі Чорного моря. Конкурс на право розробки і видобування нафти та газу виграла компанія Trident Black Sea.

 

Скалецька у змозі сама дібрати собі команду — Гончарук

Міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька має достатній рівень професіоналізму для того, щоб дібрати собі команду.

Так прокоментував кадрові питання в МОЗ Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час години запитань до уряду у ВР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я переконаний в тому, що у міністра охорони здоров’я Зоряни Скалецької є достатньо мудрості і професіоналізму підібрати команду самостійно, тому що саме людина, яка несе політичну відповідальність за реформу, має право формувати команду”, – сказав Гончарук.

У цьому зв’язку він наголосив, що слідкуємо за тим, аби люди з корупційним минулим і зіпсованою репутацією не обіймали посад в уряді.

“Якщо ви покажете мені в Міністерстві охорони здоров’я на офіційних позиціях людей, які є корупціонерами, ми готові приймати щодо них рішення”, – заявив глава уряду.

Водночас, коментуючи звільнення з посади голови Національної служби здоров’я України Олега Петренка, Прем’єр-міністр зазначив, що це було рішення Петренка, і він мав змогу його переглянути. Водночас, Гончарук додав, що команда, яку добирав Петренко, залишається в НСЗУ.

Як повідомляв Укрінформ, 25 листопада Олег Петренко написав заяву про звільнення за власним бажанням. Причиною він назвав різні фундаментальні цінності з командою Міністерства охорони здоров’я, яка зараз працює над упровадженням реформи системи охорони здоров’я.

Пізніше ряд громадських пацієнтських організацій звернувся до Кабінету міністрів з проханням не відправляти голову НСЗУ у відставку.

Проте 4 грудня Кабмін ухвалив рішення про звільнення Петренка з посади голови Національної служби здоров’я.

 

Мінфін у січні почне комплексну діагностику податкової системи

У січні в Україні має стартувати комплексна діагностика податкової системи.

Про це міністр фінансів Оксана Маркарова заявила під час години запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У Програмі дій уряду Міністерство фінансів заклало на 2020 рік проведення комплексної податкової реформи. Зокрема, на початку року ми проведемо досить швидко діагностику нашої податкової системи. Насправді, ми дуже давно не проводили такої комплексної перевірки”, – сказала Маркарова.

За її словами, ця діагностика триватиме кілька місяців. Паралельно уряд має намір разом із профільним парламентським комітетом готувати пропозиції щодо комплексної податкової реформи.

На думку Маркарової, необхідно зробити так, щоб бізнес також був залучений до цього процесу, аби зрозуміти, що його очікує надалі.

Міністр також наголосила на необхідності вчасного ухвалення реформи, щоб у бізнесу було щонайменше 6 місяців на “переналаштування”.

 

Україна зменшила державний та гарантований борг – Маркарова

Україна зменшила свій державний та гарантований борг до менш ніж 60% від ВВП і наступного року сподівається зменшити його до менш ніж 50%.

Про це розповіла міністр фінансів України Оксана Маркарова під час години запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми зменшили борг (державний та гарантований борг України – ред.) уже в цьому році до менше ніж 60% (ВВП — ред.) і сподіваємося, що в наступному році – в наших планах – зменшити його до цифри, яка буде менше ніж 50%”, – сказала Маркарова.

Вона зазначила, що будь-яка країна запозичує для того, щоб вирішувати свої проблеми розвитку, або покривати дефіцит бюджету.

“На державний та гарантований борг України впливали різні фактори, в тому числі й останні валютні коливання післякризові в 2013-14-15 роках призвели до того, що в один момент наш борг складав 80% ВВП. Це, звичайно, велика була проблема, яка на сьогоднішній день на шляху стабільного вирішення”, – наголосила Маркарова.

Як видно з інфографіки, представленої під час виступу міністра, державний та гарантований борг України станом на 31 жовтня 2019 року становив 2045,4 млрд грн, або 81,8 млрд дол. США. Частка внутрішнього боргу становить 40,6%. Зовнішній борг — 59,4%.

 

Рада НБУ визнала неефективною валютно-курсову політику правління Нацбанку

Рада Національного банку України визнала неефективною валютно-курсову політику Нацбанку в 2019 році.

Про це написав голова Ради НБУ Богдан Данилишин у Facebook – Укрінформ.

“Визнати діяльність Правління Національного банку України в частині формування та реалізації валютно-курсової політики в 2019 році неефективною та такою, що не відповідає викликам сучасного розвитку України”, – процитував Данилишин рішення Ради НБУ від 5 грудня цього року.

Він також опублікував рекомендації Ради Національному банку. Так, правлінню НБУ рекомендовано задіяти всі засоби та методи грошово-кредитної політики з метою пом’якшення монетарної політики Національного банку України.

Окрім того, рекомендовано оновити стратегію управління золотовалютними резервами та графік поповнення золотовалютних резервів на середньострокову перспективу.

Рада НБУ також рекомендувала підготувати та надати Раді сценарій розгортання ситуацій на валютному ринку України внаслідок можливого виходу власників-нерезидентів ОВДП з України та план дій Національного банку щодо політики курсоутворення та валютного регулювання у разі його реалізації.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство фінансів України 3 грудня 2019 року на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету 4,66 млрд грн.

 

Туск: Якщо ЄС не захистить Україну від агресії РФ – це стане проблемою Європи

Якщо Європейський Союз не зможе захистити Україну від російської агресії, то це стане проблемою всієї Європи.

Про це в інтерв’ю The Guadian заявив колишній голова Європейської ради Дональд Туск – Укрінформ.

“Якщо ми не в змозі захистити Україну від російської агресії, це буде не тільки проблемою самої України, але й усієї Європи”,- сказав він.

Туск також висловив сподівання, що в цьому питанні президент Франції Еммануель Макрон буде дуже послідовним.

Раніше колишній президент ФРН Йоахім Гаук і колишній президент Європейської ради Дональд Туск застерегли про загрозу для європейської єдності, яка виходить з боку Росії.

Як повідомлялося, 9 грудня в Парижі має відбутися зустріч глав держав “нормандської четвірки” – України, Росії, Франції й Німеччини.

 

Держгеонадра підготували інвестиційний атлас надрокористувачів

Державна служба геології та надр України представила інвестиційний атлас надрокористувачів.

Про це 6 грудня на брифінгу сказав голова Державної служби геології та надр Роман Опімах, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На інвестиційний атлас будуть завантажуватися об’єкти інвестування, і вони будуть розподілятися за шістьма кошиками – відповідно до виду корисної копалини. Три кошики на сьогодні уже включили – це майже 60 об’єктів у сфері вуглеводнів, металічних та неметалічних руд. Усі ці об’єкти є на сайті”, – сказав Опімах.

За його словами, “вакантними” залишаються місця підземних вод, горючі корисні копалини, а також коштовне каміння.

“У нас є велике сподівання, що саме в останньому кошику завдяки законодавчим змінам та легалізації видобутку бурштину відкриється значний потенціал”, – зазначив Опімах.

За його словами, протягом перших двох тижнів атлас заповнюватиметься.

“Це постійна процедура, яка відбувається онлайн. З понеділка бажаючі матимуть 2 місяці на те, щоб ініціювати одну із запропонованих ділянок або номінувати будь-яку, яку вони забажають, на найближчий аукціон. Коли два місяці мине, відбудеться фіналізація підготовки лотів. Служба підготує аукціонний пакет”, – додав Опімах.

 

“Наукова думка” випустила друковану версію нового правопису

У видавництвці «Наукова думка» вийшла друком офіційна версія «Українського правопису» в редакції 2019 року.

Про це повідомляється на сторінці Інституту мовознавства ім. Потебні НАН Україні у Facebook – Укрінформ.

“Нову редакцію, що її підготувала Українська національна комісія з питань правопису, схвалено постановою Кабінету міністрів України від 22.05.2019 року № 437 «Питання українського правопису». Надрукувати авторизоване видання «Українського правопису» уповноважила видавництво «Наукова думка» своїм рішенням Правописна комісія”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що нова редакція подає уточнені й доповнені правила написання загальних і власних назв українського та іншомовного походження, деталізовані правила вживання розділових знаків. В усіх розділах оновлено ілюстративний матеріал.

Як повідомлялося, 22 травня 2019 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову № 437 “Питання українського правопису”, якою схвалено нову редакцію Українського правопису.

Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Склад комісії затверджений розпорядженням КМУ від 17 червня 2015 року № 416.

У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також окремих громадян.

 

Чинна Рада за 100 днів ухвалила на третину більше законів, ніж попередня — Разумков

За 100 днів роботи Верховна Рада дев’ятого скликання ухвалила на третину більше законів, ніж нардепи попереднього скликання за аналогічний період.

Про це Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив в інтерв’ю НВ – Укрінформ.

“Ми прийняли 86 законів, що приблизно на 30% більше, ніж за аналогічний проміжок часу наші колеги в попередньому скликанні», – сказав спікер.

Він визнав, що у роботі парламенту були помилки.

“Не припускається помилок той, хто нічого не робить. Якби ми не ухвалили жодного закону, ми не припустилися б жодної помилки”, – зауважив Разумков.

Голова Ради висловив думку, що згодом “турборежим” перестане існувати як такий, але він має бути режимом ефективної та досить швидкої роботи Верховної Ради, щоб не відкладати закони на 2−3 роки.

“Якщо ж ми говоримо про швидкість та якість роботи, то багато законопроєктів і постанов Верховна Рада ухвалювала більшістю голосів (понад 226 голосів – ред), часто конституційною (понад 300 – ред). Максимальний рекорд — 34 голосування більш ніж 300 голосами за один пленарний день. Я не пам’ятаю, щоб це було в будь-якій іншій Раді. Є речі, які об’єднують”, – зауважив Разумков.

Коментуючи дані соцопитування КМІС, згідно з якими більша частина населення не схвалює роботу ВР, спікер сказав: “Є кілька моментів. По-перше, ті скандали, які були в Раді. Незалежно від того, в якій фракції це відбувалося (але особливо, коли це пов’язано із фракцією більшості), це негативно впливає на імідж будь-якого органу”.

Він також зауважив, що є низка законопроєктів на розгляді парламенту, які не завжди однозначно сприймає суспільство. У цьому зв’язку він висловив переконання, що парламенту потрібно більше комунікувати з людьми, доносити свою позицію.

“У гонитві за результатом ми приділяли менше часу комунікації. Це теж правда. Коли ти не пояснюєш свою позицію, за тебе її починає пояснювати хтось інший”, – підкреслив Разумков.

Як відомо, 29 серпня 2019 року відбулося перше засідання Верховної Ради дев’ятого скликання. У п’ятницю, 6 грудня, виповнюється 100 днів від першого дня роботи Верховної Ради цього скликання.

 

Україна прагне реалізувати Програму співпраці ГУАМ + Японія – МЗС

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко обговорив з парламентським заступником міністра закордонних справ Японії Сініті Накатані співпрацю у форматі ГУАМ+Японія.

Про це повідомляє пресслужба МЗС за результатами їхньої зустрічі на полях Ради міністрів ОБСЄ у Братиславі – Укрінформ

“У ході зустрічі були розглянуті питання співробітництва у форматі ГУАМ+Японія… Сторони висловили стійкий намір реалізувати Програму співпраці ГУАМ + Японія, яка є міцною основою для розробки нових проєктів з метою сприяння співпраці між ГУАМ та Японією в таких сферах, як торгівля та інвестиції, енергетика, надзвичайні ситуації, туризм, транспорт, культура, сільське господарство, медичне обслуговування та навколишнє середовище”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що сторони підтвердили свою прихильність до загальновизнаних норм та принципів міжнародного права, закріплених у Статуті ООН, та наголосили на важливості міжнародних зусиль, спрямованих на якнайшвидше врегулювання конфліктів у зоні ГУАМ на основі дотримання суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності міжнародно визнаних кордонів держав.

Як повідомляв Укрінформ, у Братиславі 5 грудня розпочалося дводенне 26-те засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ – центрального директивного та керівного органу Організації з безпеки та співробітництва у Європі.

 

На Закарпатті схвалили створення ще однієї міської ОТГ

В Закарпатській ОДА схвалили створення Берегівської міської ОТГ, яка приєднала 9 навколишніх сіл. Відтак, Берегово стало другим містом на Закарпатті, що утворило міську об’єднану громаду.

Про це на своїй сторінці в мережі Facebook повідомив міський голова Берегова Золтан Бабяк – Укрінформ.

“Ще один етап зі створення ОТГ з центром у місті Берегові подолано. Голова ОДА Ігор Бондаренко підписав розпоряджння про затвердження висновку щодо відповідності Конституції та законам України проєктів рішень щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл Яноші та Балажер, Гать та Чикош-Горонда, Геча, Кідьош, Велика Бакта, Бадалово, Галабор до Берегівської міської об’єднаної територіальної громади з адміністративним центром у місті Берегове,” – йдеться у повідомленні.

Як зазначив мер Берегова, надалі сесія міської ради прийматиме остаточне рішення щодо приєднання зазначених населених пунктів та створення Берегівської міської об’єднаної територіальної громади.

Зазначено, що після цього наступний пункт — звернення до Кабінету Міністрів України для передбачення міжбюджетних трансфертів для Берегівської ОТГ.

Як повідомили у Закарпатському офісі Програми “U-LEAD з Європою”, Берегово таким чином стало другим після Мукачева містом обласного значення на Закарпатті, яке створило ОТГ.

Програма “U-LEAD з Європою” фінансується спільно Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

 

У Литві відзначили річницю внесення «петриківки» до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО

Виставкою робіт українських майстринь “петриківки” у литовському місті Варена відзначили 6-річчя внесення петриківського розпису до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Про це повідомляє пресслужба Посольства України в Литовській Республіці – Укрінформ.

«04 грудня 2019 року, напередодні Шостої річниці внесення петриківського розпису до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, Посол України у Литовській Республіці Володимир Яценківський з дружиною Роксоланою, а також відомою майстринею Петриківського розпису Валентиною Панко, у супроводі мера міста Варена Альґіса Кашети відкрили присвячену цій події виставку робіт Валентини Панко та її доньки – також майстрині Анастасії Чуднівець у Будинку мистецтв м. Варени».

Учні Творчого центру школярів м. Варени та Школи мистецтв імені Ядвіґи Чюрльонітє взяли участь у майстер-класі з Петриківського розпису, який провела Валентина Панко.

Володимир Яценківський з дружиною та художниця Валентина Панко також відвідали садибу Ліни Чєрняускєнє у селі Капінішкяй у Дзукійському національному парку (Варенський район), де ознайомились із природною та культурною спадщиною одного з найколоритніших куточків Литви, що продовжує бути предметом досліджень археологів, істориків та культурологів.

 

У Раді створили ще одну депутатську групу

У Верховній Раді створено нову депутатську групу – “Довіра”.

Про це оголосив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков на ранковому засіданні у п’ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Відповідно до статті 13 Закону України “Про статус народного депутата України” та статті 59, 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про сформування та реєстрацію у Верховній Раді України 9 скликання депутатської групи “Довіра”, до складу якої увійшли 17 народних депутатів України”, – сказав Разумков.

Спікер також повідомив, що головою нової депутатської групи обрано народного депутата Олега Кулініча, а його заступником – Валерія Лунченка.

 

Ломаченко отримав нагороду найкращого боксера 2019 року від WBO

Чемпіон світу за версіями WBA, WBO і WBC в легкій вазі Василь Ломаченко отримав нагороду найкращого боксера 2019 року від Всесвітньої боксерської організації (WBO).

Василь Ломаченко взяв участь у засіданні Конгресу WBO в Токіо (Японія), де під час офіційної церемонії йому вручили почесний приз. Про це повідомляє Klitschko-brothers.com – Укрінформ.

Свій попередній поєдинок володар трьох чемпіонських поясів у легкій вазі український боксер Василь Ломаченко провів 31 серпня проти британця Люка Кемпбелла, здобувши перемогу одноголосним рішенням суддів, а в квітні нокаутував Ентоні Кроллу. Ім’я наступного суперника українського чемпіона поки невідомо.

Всього на професіональному рингу Василь Ломаченко має 14 перемог (10 – нокаутом) та 1 поразку.

 

Нардеп Холодов став фігурантом справи НАБУ після розслідування “Схем”

НАБУ зареєструвало кримінальне провадження на підставі журналістського розслідування про тютюновий бізнес надрепа від “Слуги народу” Холодова та законодавчі ініціативи, які збільшують його прибутковість.

Про це повідомляє “Радіо Свобода” – Укрінформ.

Підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало журналістське розслідування проєкту “Схеми”.

“4 грудня детективи НАБУ внесено відомості до ЄРДР за фактом можливого вчинення кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, а саме: закінченого замаху на вчинення злочину у вигляді зловживання владою або службовим становищем”, – йдеться у відповіді НАБУ на журналістський запит “Схем”.

В розслідуванні “Схем”, опублікованому в середині листопада, говорилося, що Дмитро Холодів володіє мережею тютюнових кіосків і пролобіював у Раді прийняття поправки, яка збільшує доходи роздрібних торговців сигаретами.

У жовтні цього року Верховна Рада підтримала законопроєкт №1049 та поправку №8, яка змінює формулу перерозподілу доходів між різними учасниками ринку тютюнових виробів. Зокрема, завдяки цій поправці повинна зрости дохідність гуртової та роздрібної торгівлі. Автори матеріалу стверджують, що Дмитро Холодів, бувши заступником голови комітету з фінансів, податкової та митної політики, лобіював цю поправку.

Журналісти прийшли до висновку, що Холодів фактично лобіював інтереси свого бізнесу, оскільки знайшли докази причетності депутата до мережі тютюнових кіосків компаній “Віктрум” та “Інтертабако”.

За даними “Схем”, фірма-власник кількох сотень столичних МАФів, які орендують згадані фірми, – “Київ маркет солюшн” – була заснована в сімейному маєтку сім’ї Холодових на Кіпрі. “Віктрум” та “Інтертабако” також пов’язані з депутатом через низку фірм-прокладок.

При цьому сам Холодів свою причетність до сигаретного бізнесу заперечує і стверджує, що інтересів у цій сфері у нього немає.

 

У Гаазі представили звіт про порушення прав людини в окупованому Криму

У Гаазі представили звіт про порушення прав людини в контексті нав’язування російського громадянства в окупованому Криму.

Експертна зустріч щодо звіту відбулася у Посольстві України в Нідерландах, повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.

Зазначається, що документ підготували фахівці Правової ініціативи відкритого суспільства. У звіті йдеться, зокрема, про правові наслідки нав’язування громадянства, дискримінацію кримських татар та українців у Криму.

Як наголосив посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов, деякі порушення дійсно вражають, зокрема, особи, засуджені за українським законодавством автоматично стали засудженими у Росії.

У ході зустрічі йшлося про насилля, позбавлення свободи, зникнення людей та жорстоке поводження на території анексованого Криму, зокрема на прикладі справ Кольченка та Сенцова.

Також йшлося про паспортизацію осіб, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях на сході України, як окремий елемент відповідних процесів окупації регіону з використанням інституту громадянства, що також йде у розріз з Мінськими домовленостями. Суттєву увагу приділено всиновленню українських дітей, а також питанню примусового громадянства як частині проєкту “культурного стирання та розмиття української ідентичності”.

Крім того, експерти Правової ініціативи відкритого суспільства (Open Society Justice Initiative) назвали важливою юридичною перемогою для України рішення суду ООН про можливість застосування двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації.

Участь у зустрічі взяли участь заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов, перший заступник представника Президента України в АРК Дарія Свиридова, старша радниця з правових питань у сфері рівності і громадянства Правової ініціативи відкритого суспільства Лора Бінгем, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Сергій Заєць. Модерував дискусію Роман Романов, директор Програми “Права людини і правосуддя” МФ “Відродження”.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний суд ООН 8 листопада визнав свою юрисдикцію у справі щодо порушення Росією двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації.

Як повідомлялося, 21 жовтня генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про створення в Генеральній прокуратурі України Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Його діяльність буде зосереджена на здійсненні нагляду щодо розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, на тимчасово окупованих територіях Донецької й Луганської областей та в умовах збройного конфлікту.

 

Венеціанська комісія розкритикувала судову реформу в Україні

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) вважає, що внесені поправки до законодавства України щодо судоустрою становлять загрозу стабільності та незалежності судової системи.

Про це йдеться в ухваленому у п’ятницю рішенні комісії, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Експерти з конституційного права Венеціанської комісії сьогодні ухвалили висновок, що деякі зміни до законодавства України стосовно Верховного суду та органів суддівського урядування, які запроваджують низку радикальних змін у судовій системі, викликають глибоке занепокоєння», – заявили у комісії.

Зокрема, на думку експертів, низка норм ухваленого 16 жовтня 2019 року Закону “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” становить загрозу стабільності і незалежності у цій сфері.

Водночас Венеціанська комісія привітала той факт, що два органи судового урядування були зближені, і, що проєкт щодо розповсюдження дії Закону про очищення влади (люстрацію) на голів ВККС та Державної судової адміністрації, який діяли між 2013 та 2019 роками, був відкинутий.

Вона також позитивно відзначила, що урядова більшість, як видається, буде відкритою до подальших змін у судовій системі з метою усунення недоліків у новому законодавстві.

Як повідомляв Укрінформ, Венеціанська комісія отримала запит щодо оцінки запропонованих в Україні законодавчих змін у сфері судочинства. Відповідний запит направив минулого тижня моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи.

1 жовтня генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка висловила занепокоєння щодо законодавчих пропозицій з проведення судової реформи в Україні, які можуть обмежити незалежність судочинства. Йдеться про проєкт закону №1008 ««Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», ухвалений Верховною Радою у першому читанні.

В Україні 7 листопада набув чинності закон “Про внесення змін до закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, який Верховна Рада ухвалила 16 жовтня. Президент підписав його 4 листопада.

Закон запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, за яким призначення на посади членів ВККС здійснюватиметься Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу. При цьому склад ВККСУ скоротиться з 16 до 12 членів.

Також закон передбачає скорочення складу Верховного суду вдвічі – до 100 суддів.

Окрім того, закон розширює категорії посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації). Так, вона поширюватиметься на керівників ВККС і Державної судової адміністрації, які обіймали свої посади не менше ніж рік у період від 21 листопада 2013 року до 19 травня 2019 року.

Як повідомлялося, Верховний суд 25 жовтня звернувся до Президента Володимира Зеленського з проханням ветувати Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”.

У зверненні, зокрема, зазначається, що пленум Верховного суду вважає ухвалений закон таким, що формує потенційні загрози незалежності всіх суддів, а набуття його чинності призведе до посягання на їхню незалежність, а це матиме негативний вплив на дію верховенства права як на невід’ємну складову правової держави.

 

“Мовний” закон України не забезпечує балансу прав нацменшин – Венеціанська комісія

Закон України про забезпечення функціонування української мови не забезпечує балансу щодо збереження мовних прав національних меншин.

Про це йдеться в ухваленій у п’ятницю доповіді Європейської комісії за демократію через право (Венеційської комісії), повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Закон про державну мову в Україні не забезпечує балансу між зміцненням української та збереженням мовних прав меншин», – вважають експерти Венеційської комісії.

У документі відзначається, що надзвичайно важливим є досягнення належного балансу у сфері мовної політики.

У комісії вважають, що «влада (України – ред.) все ще не спромоглася досягти цього у законі про державну мову».

На думку експертів, ухвалення в Україні закону про мови меншин дасть змогу забезпечити необхідний баланс.

Експерти Ради Європи закликали Україну підготувати без зволікання проєкту такого закону, а також розглянути можливість призупинення до його ухвалення імплементації норм закону про мову, який уже набрав чинності.

Українській стороні рекомендовано під час підготовки закону про нацменшини консультуватися з усіма зацікавленими сторонами, включаючи корінні народи.

При цьому експерти заявили, що усвідомлюють надзвичайну складність, чутливість, високу політизованість мовного питання в Україні, особливо у контексті конфлікту з Росією.

«З огляду на особливе місце російської мови в Україні, а також гноблення української мови у минулому, Венеційська комісія повною мірою розуміє необхідність просування використання української як державної мови. Похвальним є те, що закон про державну мову передбачає позитивні заходи, яких держава зобов’язана вжити в інтересах кожного громадянина України. Йдеться про можливість вивчати мову в освітній системі, організацію мовних курсів, надання доступу до фільмів та інших культурних продуктів українською», – йдеться у документі.

Окрім цього комісія рекомендувала продовжити перехідний період набуття чинності законом про освіту з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023-го.

Як повідомлялося, Верховна Рада України 25 квітня 2019 року 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Президент Петро Порошенко підписав його 15 травня, а 16 липня переважна більшість норм цього закону набула чинності.

У законі зазначено, що кожен громадянин зобов’язаний володіти українською мовою. При цьому володіння мовою необхідно для вступу в українське громадянство.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.

Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях. Згідно з ним, за п’ять років стане чинною норма, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.

Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

 

Мінветеранів нарахувало близько 50 тисяч учасників бойових дій, яким потрібне житло

Житла потребують близько 50 тис. учасників бойових дій і 400 тис. сімей внутрішньо переміщених осіб.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів перший заступник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Антон Колумбет.

“У нас більш як 369 тисяч учасників бойових дій – і десь 50 тисяч із них перебувають на житловому обліку. Плюс мільйон внутрішньо переміщених осіб – а це близько 400 тис. сімей, що теж потребують житла”, – каже Колумбет.

За його словами, кошти на програму пільгового іпотечного кредитування для ветеранів та ВПО “знайшлися буквально на одному з останніх засідань уряду в результаті перерозподілу – і до кінця року треба їх використати”.

“Відповідну постанову прийняли в середу 27 листопада, а вже в понеділок почався прийом заяв. Зазвичай такі процеси по пів року готуються, а тут – усі поспішали, як могли. Кінець року, а ще ж попереду – збір документів. Дуже прикро, що виникла “штовханина”, але нічого не вдієш. Вона свідчить про те, що подібні програми користуються попитом, ми на правильному шляху. Зацікавленість людей доведена, лишилося довести ефективність інструменту. Бюджетний процес – це дискусія, і коли отримаємо перші результати (люди почнуть повертати кредити), ми вступимо в цю дискусію», – розповів перший заступник міністра.

За його словами, уже зрозуміло, що заявників буде більше, ніж є грошей, але це не значить, що люди лишаться за бортом.

“Їхні заяви будуть у прозорих електронних реєстрах, і якщо цьогорічний експеримент буде успішний, набір заяв стане постійним”, – додав він.

За його словами, експеримент пільгового іпотечного кредитування заплановано вперше.

«І цю програму критикували — мовляв, є ризики корупційного відбору учасників, та й не популярна в Україні іпотека. Але електронний реєстр буде відкритий, кожен може бачити своє місце в черзі. Іпотечні кредити в Україні дійсно дорогі, бо банки закладають у них ризики неповернення коштів. Тому мусимо довести, що попит на них є, і механізм ефективний, гроші повертатимуть. А далі можна про подальше фінансування з Мінрегіоном говорити», – вважає Колумбет.

Він роз’яснив: «Процедура така. Зібрали заяви, потім спецкомісія при фонді Держмолодьжитло обере конкурсантів, їм дадуть повний перелік необхідних документів. Далі комісія проводить перерахунок квадратних метрів, на які може претендувати родина, їх перетворюють у суму. Учасник обирає об’єкт, приносить договір купівлі-продажу – і йому перераховуються кошти. Відмовити можуть тільки тим, хто спробує обдурити систему. Подасть заяву, маючи власне житло. Через реєстр прав на нерухоме майно все це легко виявити».

У відповідь на запитання, що за 100 млн грн можна купити лише 100 або 150 квартир, тож як комісія обиратиме щасливчиків, Колумбет сказав: «По даті та часу подання заяви. Комісія просто виконає технічну роботу, від неї нічого не залежить. “Зрада” тут тільки одна — недостатність фінансування. Але це краще, ніж нічого не робити взагалі».

За його словами, наразі в міністерстві займаються пошуком альтернативних варіантів. Наразі працює тільки 719-та постанова Кабміну, за якою безкоштовно отримують житло родини загиблих та ветеранів з інвалідністю 1-2 групи, та 280-та, що стосується учасників бойових дій, які одночасно є і внутрішньо переміщеними особами.

 

У Британії опублікували “секретний” Brexit-план уряду Джонсона

Лідер Лейбористської партії Британії Джеремі Корбін оприлюднив, у розпал передвиборної кампанії, “секретний” план уряду щодо Brexit, звинувативши консерваторів та голову уряду Бориса Джонсона у брехні.

Про це інформує BBC – Укрінформ.

“Джеремі Корбін заявив, що таємний документ, здобутий лейбористами, показує, що Борис Джонсон хибно представляє суспільству свою угоду щодо Brexit та руйнівний вплив, що матиме ця угода на Північну Ірландію”, – йдеться у повідомленні.

Корбін назвав цей документ “вагомим доказом”, що Північна Ірландія буде “символічно відокремлена” від решти Великої Британії після Brexit, шляхом впровадження митних перевірок.

Джонсон неодноразово говорив, що між островом Ірландія та Британією не буде ніякого кордону.

Таємний документ передбачає запровадження митного контролю на кордоні між основною частиною Великої Британії та Північною Ірландією, що де-факто означає появу повноцінного кордону у межах однієї держави.

Корбін заявив, що це є неприпустимим для інтересів держави, а крім того, матиме негативний вплив на економіку Великої Британії.

Джонсон уже спростував “злив” лейбористів, назвавши слова Корбіна “маячнею”.

Як повідомлялося, позачергові парламентські вибори пройдуть у Великій Британії 12 грудня, а вихід країни з ЄС було відтерміновано до 31 січня 2020 року.

 

Гончарук не бачить підстав для ротацій в уряді

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук не вбачає підстав для ухвалення кадрових рішень за результатами чотирьох місяців роботи уряду.

Про це він заявив в інтерв’ю РБК-Україна – Укрінформ.

Відповідаючи на запитання про те, чи ухвалюватимуться “окремі кадрові рішення” щодо деяких міністрів за результатами чотирьох перших місяців роботи уряду, Гончарук сказав: “Я не бачу для цього підстав. Діяльність кожного з міністерств потрібно оцінювати за адекватний період, на мою думку, це мінімум півроку”.

На запитання, чи може він назвати найефективніші міністерства і аутсайдери, Прем’єр-міністр зазначив, що не вважає за потрібне публічно давати оцінку роботі своїх колег. За його словами, у кожному міністерстві дуже специфічна ситуація: десь більш-менш стабільна, а “когось всередині “колошматить”, бо вони готуються до стрибка”.

“Я вважаю, що у нас дуже сильний уряд, з кожним днем міністри набувають досвіду, посилюють команду і спроможності. Цей уряд буде щодня зростати і ставати більш ефективним”, – переконаний Гончарук.

Він додав, що має намір у лютому 2020 року уперше поставити питання щодо ефективності роботи КМУ. Тоді ж буде проміжний звіт уряду в парламенті.

 

Канаду закликали долучитися до “нормандського формату”

У громадській організації “Канадська група сприяння демократії в Україні” вважають, що Канаді варто негайно долучитися до перемовин у “нормандському форматі”, аби підтримати Україну.

Про це йдеться у листі громадської організації, направленому міністру закордонних справ Канади Франсуа-Філіпу Шампаню – Укрінформ.

“Ми закликаємо уряд Канади заповнити лідерський вакуум, негайно вживши заходів із приєднання до зустрічі у “нормадському форматі” в грудні, замінивши нормандську четвірку оттавською п’ятіркою”, – наголошується у листі.

Зазначається, що Німеччина та Франція протягом останніх місяців виявляють все більшу прихильність до Росії.

“Зважаючи на те, що об’єктивність західних партнерів України у мирному процесі викликає все більше запитань, нагальною стає потреба участі у ньому демократичної держави, не залученої безпосередньо геополітично та здатної цілісно працювати”, – йдеться у документі.

Як відомо, зустріч лідерів країн “нормандського формату” відбудеться 9 грудня у Парижі.

 

Резніков не виключає, що Мінські угоди можуть модернізувати

Мінські угоди можуть бути модернізованими шляхом переговорів.

Про це представник України у Тристоронній контактній групі Олексій Резніков заявив у ефірі програми “Свобода слова” – Укрінформ.

“На сьогодні ми дійсно говоримо, що це писалося 5 років тому і сьогодні Мінські угоди не означатимуть, що вони не можуть бути модернізовані шляхом перемовин”, – сказав Резніков.

Резніков також нагадав, що Мінські угоди не є міжнародно-правовим договором і їх не підписували ні Верховна Рада, ні російська Дума.

“Є схвалення Ради безпеки ООН, що вона підтримує Мінські угоди, як перелік заходів, які має вчинити Україна і Росія для того, щоб наступило примирення і відбулося реінтеграція донбаських земель у повноцінну унітарну українську державу”, – констатує Резніков.

Він підкреслив, що “нормандський формат” – вища можливість для перемовин.

Також представник Тристоронньої групи відмітив, що у переговорах повинні брати участь і представники Луганської й Донецької областей.

Як повідомлялося, зустріч лідерів країн “нормандського формату” запланована на 9 грудня у Парижі. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що їде на неї з ідеєю проведення місцевих виборів за українськими законами одночасно на всій території України восени 2020 року.

Президент також заявив, що українська влада не вестиме перемовин з підтримуваними Росією бойовиками Донбасу, але з прихильним до України населенням окупованих територій обов’язково треба вести діалог.

 

Держава має чітко визначити роль капеланства в українській армії — Епіфаній

В Україні питання військового капеланства досі не унормоване з боку держави, яка має чітко означити роль капелана в армії.

Про це заявив митрополит Київський і всієї України Епіфаній у Facebook – Укрінформ.

“Ми є свідками того, як інститут капеланства за останні кілька років помітно розвинувся та утвердився. На жаль, досі питання військового капеланства не унормоване з боку держави, яка повинна чітко означити роль капелана в українській армії. Також є вкрай необхідним, щоби кожен капелан був соціально захищеним. В законі має відображатися те, що підтверджене самим життям: українська армія потребує капеланів, бо їхнє духовне служіння життєво необхідне воїнам”, – написав митрополит Епіфаній.

Він зазначив, що нині в Україні понад 600 чинних військових капеланів від ПЦУ, які стали духовною опорою і підтримкою українських воїнів, душпастирями і духовними порадниками.

“Капелани відіграють важливу роль і поза фронтом, зокрема, підтримуючи родини військовослужбовців, а також працюючи у реабілітаційних центрах, де уражені війною не тільки фізично, а й морально, українські військові прагнуть повернутись до звичайного мирного життя”, – наголосив митрополит Епіфаній.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада України 6 червня ухвалила у першому читанні законопроєкт про військове капеланство.

Документ визначає, що військове капеланство – діяльність капеланських об’єднань, військових капеланів та військових капеланів-волонтерів із забезпечення реалізації права на свободу віросповідання, душпастирської опіки особового складу Збройних сил, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення.

Згідно з законопроєктом, для забезпечення організації виконання завдань військового капеланства в релігійних організаціях створюються капеланські об’єднання, з якими, враховуючи релігійні потреби особового складу, Міноборони, відповідні органи управління ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення влади укладають генеральні угоди душпастирської опіки, порядок укладання яких визначається Кабінетом міністрів.

 

Джуліані контактував із “сумнівними персонажами” в Україні – ЗМІ

Особистий адвокат Дональда Трампа Руді Джуліані провів дивне турне до Східної Європи в розпал процесу з імпічменту президента США, де зустрівся з “сумнівним набором українських персонажів”.

Так характеризують останню ініціативу Джуліані в Україні американські ЗМІ, повідомляє “Голос Америки” – Укрінформ.

“Поїздка Джуліані до Східної Європи відбувається в той час, коли він зіткнувся з величезною увагою щодо його причетності до українського скандалу”, – звертає увагу CNN.

Як пояснив мету своєї поїздки в Україну сам Джуліані, він мав намір зняти документальний фільм для того, щоби розвінчати звинувачення демократів і довести, що вся процедура імпічменту – це “великий фарс”. За повідомленнями медіа, Джуліані зустрівся із колишніми генпрокурорами Юрієм Луценком та Віктором Шокіним, депутатами Олександром Дубінським та Андрієм Деркачем, а також із колишнім працівником посольства України у США Андрієм Теліженком та іншими особами.

З усім тим, американські ЗМІ нагадують, що прізвища Луценка, Шокіна, Кулика неодноразово згадувались як приклади корупції в Україні, а також що саме з їхніх слів Джуліані будував звинувачення проти Джо Байдена та його сина.

Агентство Bloobmerg при цьому нагадало, що на відміну від “тіньового впливу” на Україну, який очолював власне Джуліані, існує також офіційний канал дипломатії США. “У той час, як Джуліані зустрівся з колишнім генпрокурором Луценком, якого у звіті про імпічмент Палати представників звинувачують у корупції, (в.о. радника держсекретаря США) Рікер бачився з Русланом Рябошапкою, новим генпрокурором Зеленського, щоб обговорити зміни в правоохоронних структурах країни”, – зауважило видання.

На думку BuzzFeed, приїзд Джуліані напередодні зустрічі Нормандської четвірки та переговорів із Росією – це остання річ, яку хотіла українська влада, що всіляко намагається дистанціюватись від процесу імпічменту в Вашингтоні.

“Джуліані перебуває в Києві, щоби “знищити” наратив демократів про імпічмент. Але судячи з сумнівного набору українських персонажів, з якими він зустрічається, будь-яка інформація, яку він намагається викопати, ймовірно буде дуже непевною”, – пише видання.

Водночас, американські ЗМІ сходяться на думці, що українські політики, на яких спирається Джуліані, є політично маргінальними фігурами, які допомагали адвокатові Трампа поширювати теорії змови, зокрема, щодо втручання України в вибори президента США.

 

“Дякую, що не викинули на вулицю”: Філарет відреагував на ліквідацію УПЦ КП

Почесний патріарх Філарет звернувся до митрополита Епіфанія та Священного Синоду ПЦУ після завершення процедури ліквідації УПЦ Київського патріархату.

Заяву Філарета оприлюднили на сайті УПЦ КП – Укрінформ.

“Дякую Предстоятелю Блаженнійшому митрополиту Епіфанію та Священному Синоду Православної Церкви України, що на своєму засіданні 5 грудня 2019 року виявили до мене милість: не викинули 90-літнього Патріарха на вулицю, як збирались це зробити, а залишили пожиттєво проживати в приміщенні Київської патріархії на вул. Пушкінській, 36, яке я побудував у тяжкі для церкви Радянські часи, і служити у Володимирському соборі”, – зазначив Філарет.

Він назвав “неправдою” завершення ліквідації Київського патріархату і сказав, що боротиметься за УПЦ КП “до останнього”.

“Синод ПЦУ своїми рішеннями продемонстрував залежність від грецької традиції, вносячи зміни в Божественну Літургію, і, як мені здається, несвідомо готує релігійну війну в Україні. Я, як Патріарх, закликаю всіх, кому дорога Незалежна Українська Православна Церква і Українська держава, стати на захист Київського Патріархату!” – заявив Філарет.

 

Зеленський кличе переселенців за “стіл переговорів” у Мінську

Президент України Володимир Зеленський вважає, що у переговорах у Мінську мають брати участь не лише представники “Л/ДНР”, а й ті, хто був змушений виїхати з окупованого Донбасу.

Про це він заявив в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, коментуючи вимогу Росії щодо прямих переговорів між Україною і представниками ОРДЛО, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якщо вони (Росія – ред.) кажуть: “Розмовляйте з мешканцями окупованих територій, ви не знаєте, що їм потрібно”, так усе дуже просто – давайте розмовляти з усіма. Нехай мешканці Донбасу, які переїхали, приїдуть до Мінська, теж сядуть за стіл і скажуть, чому вони переїхали і що відбулося”, – зазначив Зеленський.

Президент також заявив, що українська влада не вестиме перемовин з підтримуваними Росією бойовиками Донбасу, але з прихильним до України населенням окупованих територій обов’язково треба вести діалог.

“Україна не розмовляє з бойовиками. Але всі повинні розуміти, як усі ці п’ять років відбуваються перемовини у Тристоронній контактній групі – там присутня Україна, Росія, ОБСЄ і представники тимчасово окупованих територій. Тобто вони там є. Напряму президент з ними не розмовляє і не буде розмовляти – це зрозуміло”, – сказав Зеленський.

Водночас він зауважив, що не можна всіх мешканців окупованих територій вважати сепаратистами. За словами Президента, він зустрічався з людьми, які перетинають КПВВ, у Станиці Луганській, у Золотому, і чув від них, що вони хочуть припинення війни, не хочуть в Росію, а хочуть бути в Україні.

“З цими людьми ми обов’язково повинні розмовляти”, – переконаний глава держави.

 

За стандартами НАТО: структуру ЗСУ почнуть змінювати з 7 грудня

Заступниця міністра оборони України Аліна Фролова повідомила, що структура Збройних сил України буде змінена з 7 грудня.

Про це вона заявила в ефірі Громадського – Укрінформ.

“Ми переходимо на так звану j-strucrure, яка відповідає натівським стандартам. Це розмежування функцій всередині Збройних сил на функції генерування і застосування. Тобто є умовно підрозділи, які мають генерувати, тобто навчати персонал, забезпечувати озброєнням, розподіляють все це. А є люди, які відповідають за застосування, тобто ті, які власне воюють”, — пояснила Фролова.

За її словами, наразі усі ці функції перемішані.

“Така зміна дає транспарентність процесів, прозорість. Тобто ми розуміємо, хто за що відповідає. Крім того, посада начальника Генштабу буде розділена на два компоненти. Вона буде розділена на головнокомандувача і на начальника Генерального штабу. Начальник Генштабу відповідатиме за забезпечення, а головнокомандувач — це головний військовий країни”, — розповіла заступниця очільника Міноборони.

Водночас, Фролова наголосила, що наступним завданням буде зміна самого міністерства, оскільки “структура є застарілою та не відповідає сучасним викликам”.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству оборони створити Військову поліцію. Крім того, глава держави вважає за необхідне до кінця року розробити концепцію об’єднаного реєстру ветеранів.

 

Соціологи оцінили протестні настрої українців

Восени протестні настрої у суспільстві були на найнижчому рівні за весь час проведення опитувань — 17 відсотків.

Про це заявили директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна та науковий директор фонду Олексій Гарань, відповідаючи на за питання кореспондента Укрінформу про те, наскільки сильні зараз протестні настрої у суспільстві.

“У щорічному опитуванні Інституту соціології протестні настрої в вересні були на найнижчому рівні за весь час проведення опитувань – десь відсотків 17 тих, хто готовий протестувати. Я вважаю, що ця цифра достатня, і навіть 10% достатньо. Але поки що це все були акції попереджувальні, тому що рішень (“нормандської четвірки” — ред.) немає. Якщо ж “червоні лінії” будуть перейдені, то це буде інше”, – вважає Бекешкіна.

На її думку, результати соціологічного дослідження “Шляхи досягнення миру на Донбасі: суспільні настрої, очікування, перестороги” підкріплюють позицію України у переговорному процесі.

Водночас Гарань повідомив, що згідно з результатами проведеного КМІСом опитування, де було чітке питання “Чи підтримуєте ви акції протесту “Ні капітуляції!”?”, негативно відповіли 41% громадян. “Це опитування показало, що 41% не підтримує, але 26% підтримує. 26% – це велика цифра, бо це активна частина населення”, – зазначив фахівець.

Стосовно акцій, які відбуватимуться 8 грудня, напередодні “нормандської зустрічі”, то, на думку Гараня, найважливішим питанням є те, наскільки вони будуть масовими і чи зможе влада їх використати на свою користь. “Я вважаю, що ці акції є плюсом для української дипломатії, тому що це дає більше можливості Зеленському протистояти тиску Путіна і Макрона, посилаючись якраз на громадську думку”, – зауважив експерт.

Щодо можливих акцій протестів після “нормандської зустрічі”, Гарань вважає, що багато залежатиме від її результату і формулювань підсумків. “Якщо буде згадано про вибори, які відбудуться найближчим часом, тоді це підстава для масових акцій”, – переконаний він.

Як повідомляв Укрінформ, 6 грудня були презентовані результати загальнонаціонального дослідження громадської думки, яке провели Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року.