Окупанти обстріляли позиції ООС біля Троїцького
Станом на 18.00 четверга, 19 грудня, російські окупаційні війська 1 раз обстріляли позиції Об’єднаних сил на Донбасі. Втрат серед українських військових немає.
Про це у Facebook повідомляє пресцентр штабу ОС – Укрінформ.
“Впродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації один раз порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші підрозділи з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї”, – зазначається у повідомленні.
Обстріл позицій українських захисників російськими окупаційними військами зафіксовано поруч населеного пункту Троїцьке, що у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”.
Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає.
Під час аварії на шахті Донеччини загинув гірник
У Вугледарі на Донеччині розслідують причини аварії на шахті Південнодонбаська № 1, у результаті якої загинув гірник.
Про це 19 грудня повідомляє у своєму зверненні голова Донецької військово-цивільної облдержадміністрації Павло Кириленко, інформує офіційний сайт ОДА – Укрінформ.
«Донецька обласна державна адміністрація з сумом сприйняла звістку про загибель шахтаря Андрія Дарченкова… Висловлюємо щирі співчуття родинам та близьким загиблого.Наразі триває розслідування причин аварії. Профільне міністерство перевірить умови праці та дотримання вимог техніки безпеки під час гірничих робіт», – йдеться у зверненні.
Зазначено, що 18 грудня о 22:00 годині завершились аварійно-рятувальні роботи на шахті Південнодонбаська № 1 («ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1») у місті Вугледар, де стався обвал.
«На жаль, гірник Андрій Володимирович Дарченков, який опинився в зоні обвалу, загинув – його знайшли рятувальники без ознак життя», – констатували в ОДА.
Суд РФ визнав п’ятьох кримських татар винними у “тероризмі та екстремізмі”
Північно-Кавказький окружний військовий суд визнав п’ятьох кримських татар винними у “екстремізмі та тероризмі”.
Про це у Facebook повідомила Уповноважений ВР з прав людини Людмила Денісова – Укрінформ.
“Судилище Північно – Кавказького окружного військового суду визнало винними кримських татар у нібито тероризмі та екстремізмі – вони позбавлені волі сумарно на 68 років”, – написала вона.
Так, Теймур Абдуллаєв отримав 17 років позбавлення волі, Рустем Ісмаїлов – 14 років, Узеір Абдуллаєв – 13 років, Еміль Джемаденов і Айдер Саледінов по 12 років позбавлення волі.
“24 грудня 2019 року о 09:30 у Верховному суді РФ пройде судове засідання з розгляду апеляційної скарги на вирок Північно – Кавказького окружного військового суду, яким було засуджено наших співгромадян”, – зауважила Денісова.
Вона закликала міжнародну спільноту, дипломатичний корпус, Комісара Ради Європи з прав людини Дуню Міятович делегувати представників на зазначене судове засідання, “задля забезпечення дотримання судом гарантованих міжнародними нормами прав і свобод кримських татар”.
Денісова зазначила, що З жовтня 2016 року Теймур Абдуллаєв, Рустем Ісмаїлов, Узеір Абдуллаєв, Еміль Джемаденов, Айдер Саледінов були “безпідставно позбавлені особистої свободи за сфабрикованою кримінальною справою”.
Вона додала, що на початку 2018 року “на порушення норм міжнародного права” їх вивезли з території тимчасово окупованого Криму в Ростов-на-Дону, а у червні 2018 року вони були засуджені Північно-Кавказьким окружним військовим судом.
Росія відправила на окупований Донбас ще один “гумконвой”
Росія в односторонньому порядку здійснила оформлення чергового так званого гуманітарного конвою.
Про це повідомляє Держприкордонслужба – Укрінформ.
“Через російські пункти пропуску “Матвєєв Курган” та “Донецьк” з 05.00 до 06.00 19 грудня цього року на в’їзд в Україну прослідували 2 колони так званого російського гумконвою”, – йдеться у повідомленні.
Уточнюється, що дев’яносто шостий “гумконвой” складався з 17 вантажівок.
Зазначається, що переміщення цих російських автоколон, як і попередніх, відбувалося з грубим порушенням норм міжнародного та вітчизняного законодавства і погоджених з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста модальностей.
У вантажівках нібито перевозили медобладнання, медикаменти, дитячі набори. Однак українська міжвідомча група з прикордонників та митників не мала змоги отримати інформацію про фактичний вміст вантажівок і могла здійснювати лише візуальне спостереження без виконання контрольних функцій.
Крім того, завантаженість транспортних засобів у середньому складала близько 75%.
Як повідомили у відомстві, в цьому році це дванадцятий такий “гумконвой”.
Звільнення полонених: Лутковська сказала, хто увійде в першу групу
У першу групу обміну утримуваними особами увійдуть люди, які перебувають на окупованій території, а не в Росії.
Про це сказала на брифінгу в четвер представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську Валерія Лутковська – Укрінформ.
“Це ті, хто утримується на окупованих територіях. І серед них і цивільні, і військові”, – сказала Лутковська.
За її словами, часу до кінця року мало, але робиться все можливе, щоб максимально наблизити дату обміну.
На запитання, коли відбудеться відеозвʼязок з представниками гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи у Мінську, Лутковська відповіла, що це залежить не лише від бажання української сторони, а має бути узгоджене з усіма сторонами, зокрема і з представниками ОБСЄ.
Лутковська не стала говорити конкретно про кількість осіб у списках через те, що вони весь час змінюються. “Ми постійно працюємо над тим, щоб підтвердити якомога більше людей, які незаконно утримуються на території Донбасу”, – сказала вона.
У свою чергу, представник України у політичній підгрупі ТКГ Олексій Резніков зауважив, що ще не завершена робота контактної групи у 2019 році, вона буде продовжена за рахунок відеозв’язку.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії домовилися, що Київ та Москва проведуть обмін утримуваними особами за формулою “всіх на всіх” до 31 грудня 2019 року.
За останніми даними Служби безпеки України, у полоні підтримуваних Росією НЗФ на Донбасі перебувають 250 людей.
27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся останній наразі масштабний обмін утримуваними особами. Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
Лутковська не може підтвердити, що обмін “всіх на всіх” відбудеться цьогоріч
Представниця України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи у Мінську Валерія Лутковська не змогла чітко відповісти на питання, чи відбудеться цього року обмін полоненими за формулою “всіх на всіх”.
Про це вона сказала на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Наразі це є предметом наших переговорів, і для того щоб мені чітко сказати “так”, мені треба завершити всі домовленості, які є на сьогодні. У тому числі і шляхом відеоконференції, яка має відбутись найближчим часом“, – сказала вона.
Вона зауважила, що вчора на зустрічі ТКГ обговорювались дуже болючі для всіх сторін питання. Але практично в останній момент ці домовленості були проігноровані представниками ЛНР. “Тому мені зараз важко сказати абсолютно чітко, що буде до кінця року”, – резюмувала Лутковська.
Вона завірила, що будуть використані всі можливості для звільнення полонених.
Як повідомляв Укрінформ, 18 грудня СБУ повідомила, що в рамках Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України запитуються як незаконно позбавлені волі на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях 250 осіб.
Говорити про зрив переговорів у Мінську немає підстав — Резніков
Засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання збройного конфлікту на Донбасі, що відбувалося 18 грудня в Мінську, проходило у нормальному робочому режимі та дає підстави для оптимізму.
Про це представник України у Тристоронній контактній групі Олексій Резніков сказав на брифінгу у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Так, у нас там немає друзів. Є ті, хто намагається здійснювати саботаж, і ми бачили, як це відбувалося у тому числі в Парижі. Різні є спроби не дати Україні бути успішною, але переговори тривають у робочому режимі. Є деталі і нюанси, над якими працюють групи, працюють фахівці, тому я сьогодні оптимістично налаштований і сподіваюся, що ми вирішимо усі питання”, – сказав Резніков.
За його словами, було багато витоків інформації щодо процесу переговорів у Мінську. “Він дуже складний, є багато технічних нюансів, і говорити про те, що щось там було зірвано, немає підстав”, – додав представник України.
Резніков зазначив, що наступне планове засідання відбудеться у середині січня. “Ми учора домовилися, що представники сторін, Леонід Кучма від України та Гризлов від Російської Федерації, Мартін Сайдік від ОБСЄ продовжать консультації за допомогою засобів зв’язку, включаючи всіх представників робочих підгруп”, – сказав Резніков.
Як повідомляв Укрінформ, на засіданні Тристоронньої контактної групи з врегулювання збройного конфлікту на Донбасі, що відбулося 18 грудня в Мінську, не вдалося домовитися про обмін полоненими за формулою “всіх на всіх”.
У небі над Кримом винищувачі та бомбардувальники РФ влаштували “повітряні дуелі”
В окупованому Криму Росія влаштувала навчально-тренувальні “повітряні дуелі” на винищувачах і військових бомбардувальниках.
Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства оборони РФ – Укрінфомр.
“Молоді льотчики за штурвалами багатоцільових винищувачів Су-30СМ і фронтових бомбардувальників Су-24М зі складу морської авіації і ППО (МА і ППО) Чорноморського флоту (ЧФ) провели повітряні дуелі в небі над Кримом“, – йдеться у повідомленні.
Загалом у навчально-тренувальних польотах були задіяні шість літаків країни-окупанта.
У Криму заочно арештували “підривника” ЛЕП
Так званий Верховний суд в окупованому Криму залишив чинним рішення про заочний арешт або екстрадицію кримського татарина Енвера Кутія, звинуваченого Росією в “організації незаконного збройного формування”.
Про це повідомляє сайт Кримський процес – Укрінформ.
“Верховний суд Криму залишив чинним рішення першої інстанції про взяття під варту під час затримання на території РФ або екстрадицію Енвера Кутія, який звинувачується в організації російськими правоохоронними органами за ст. 208 “Організація незаконного збройного формування або участь у ньому”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що при затриманні на території Росії або екстрадиції Енвер Кутія буде поміщений під варту терміном на два місяці.
Звинувачення долучило до матеріалів справи постанову про оголошення кримського татарина у міжнародний розшук.
Адвокат за призначенням заперечував проти обрання даного запобіжного заходу на тій підставі, що слідство не надало доказів наявності в обвинуваченого російського громадянства. При цьому, за словами захисту, суб’єктом злочину за даною кримінальною статтею є громадяни РФ.
За даними правозахисного сайту, під час засідання не оголошувалися обставини, на підставі яких Енвер Кутія звинувачується у злочині за частиною 2 статті 208 КК РФ. Однак у російських ЗМІ його називають безпосереднім виконавцем підриву ЛЕП у Херсонській області 2015 року, що призвело до енергетичної блокади Криму.
Росія піде до суду через її дискваліфікацію за рішенням WADA
Російське антидопінгове агенство (РУСАДА) має намір оскаржити в суді рішення Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) про відсторонення Росії від спорту на 4 роки.
Росія розраховує на те, що залишиться “в екосистемі спорту”. Про це журналістам розповів голова наглядової ради Олександр Івлєв – Укрінформ.
“Наглядова рада має право дати рекомендації загальним зборам РУСАДА. Ми прийняли рішення не погоджуватися з цим рішенням. Є певні розбіжності в підходах, але ми знаходимося в контакті з усіма організаціями, в тому числі з WADA. Ми розраховуємо, що Росія залишиться в екосистемі спорту”, – передає слова Івлєва Sport Arena.
Як повідомлялося, 9 грудня стало відомо, що виконком WADA визнав РУСАДА таким, що не відповідає кодексу організації, а також застосував ряд санкцій щодо російського спорту: на 4 роки позбавив російських спортсменів можливості виступати на головних міжнародних змаганнях під прапором країни, заборонив проводити великі турніри на території РФ, виключив російських чиновників зі складу представників міжнародних федерацій та заборонив їм відвідувати змагання.
При цьому в WADA підкреслили, що російським спортсменам, які не брали участі у махінаціях із допінгом, дозволяється виступати на великих спортивних турнірах під нейтральним прапором.
Росія має 21 день, щоб оскаржити дане рішення в Спортивному арбітражному суді (CAS).
Втім керівник РУСАДА Юрій Ганус, який сам визнав підміну Москвою даних допінг-тестів російських спортсменів, вважає, що апеляція не допоможе Росії уникнути покарання: “Можна робити все, що завгодно, але практика така – це не працює. Апеляція просто відстрочить вступ рішення в силу. Доведено, що в базі допінг-проб є зміни, які були зроблені в січні 2019-го, грудні 2018-го”.
ЄСПЛ визнав законним видворення з Литви російських журналістів
Європейський суд з прав людини відхилив позов чотирьох журналістів федерального телеканалу «Россия 24» щодо їхнього видворення у 2016 році з території Литви.
Відповідне рішення суд ухвалив 19 грудня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.
«Справа Зарубін та інші проти Литви стосується видворення Литвою та заборони повторного в’їзду відносно чотирьох російських журналістів, які працюють на державного мовника «Россия 24» після їхніх дій на пресконференції у Вільнюсі», – йдеться у матеріалах справи.
Зокрема, заявники оскаржували дії литовської влади, яка у березні 2016 року видворила чотирьох російських журналістів з території країни. Представники федерального російського телеканалу у своєму позові заявили про порушення урядом Литви відносно них ст. 10 Європейської конвенції з прав людини щодо втручання у права на вільне висловлювання думок.
«Однак, суд визначив, що влада вжила необхідних пропорційних заходів в інтересах національної безпеки. Зокрема, поведінка заявників на пресконференції, як визначила влада, була агресивною, провокативною та такою, що не сумісна не із відповідальною журналістикою», – постановив ЄСПЛ.
Як повідомлялося, у березні 2016 році знімальна група телеканалу «Россия 24» у складі журналіста, звукорежисера, оператора та редактора, не маючи акредитації, отримала доступ до місця проведення Вільнюського російського форуму за участі представників російської опозиції. Під час роботи на форумі представники «Россия 24» поводилися агресивно, що було зафіксовано поліцією.
Делегація міністерства оборони Канади побувала у Золотому й Авдіївці
Район проведення ООС відвідала делегація Міністерства національної оборони Канади.
Про це йдеться у повідомленні Генштабу – Укрінформ.
“Делегація міністерства національної оборони Канади на чолі із заступником міністра національної оборони Канади з політичних питань Пітером Хаммершмідтом відвідала район проведення операції Об’єднаних сил. Головна мета візиту – ознайомлення з поточною безпековою та оперативною ситуацією в районі проведення ООС, зокрема в районі розведення сил та засобів поблизу населеного пункту Золоте”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, канадці ознайомилися з інформацією щодо тактики дій підрозділів російських окупаційних військ та заходів з протидії, що застосовуються українськими підрозділами. Іноземна делегація побувала на передових позиціях однієї з механізованих бригад, яка наразі виконує бойові завдання поблизу населеного пункту Золоте.
Канадські партнери на власні очі побачили умови несення служби та побут військовослужбовців та мали можливість оцінити реальний стан справ безпосередньо на місці.
“Обстановка в районі бойових дій є складною, але контрольованою. Противник продовжує вести провокаційний вогонь по позиціях українських військових. Хоча саме у районах відведення сил та засобів ситуація стабільна, обстрілів немає”, – сказав Командувач Об’єднаних сил генерал-лейтенант Володимир Кравченко.
Крім того, делегація відвідала Авдіївку, де ознайомилась з обстановкою на лінії зіткнення. У районі авдіївської “промки” поклали квіти до меморіального комплексу та вшанували хвилиною мовчання полеглих захисників України.
В ході двосторонніх консультацій обидві сторони домовились й надалі розвивати роботу в питаннях військово-технічного співробітництва, підготовки особового складу та військової освіти, передусім в рамках місії UNIFIER, а також в напрямках розвитку військово-медичної галузі.
Канадці підтвердили намір надалі розвивати матеріально-технічну допомогу задля покращення спроможностей підрозділів Збройних Сил України.
“Репортери без кордонів” включили до своєї доповіді кримського політв’язня
Міжнародна неурядова організація «Репортери без кордонів» включила до своєї щорічної доповіді про вбитих і взятих під варту журналістів за їхню професійну діяльність кримськотатарського журналіста Ремзі Бекірова.
Про це з посиланням на сайт міжнародної організації повідомляє в Facebook Кримська солідарність – Укрінформ.
«Ремзі Бекіров – кореспондент новинного сайту Grani.ru в Криму (територія України, анексована у 2014 році). Він висвітлював переслідування щодо кримських татар і проукраїнських активістів російською владою. Був заарештований у березні 2019 року під час рейду російських спецслужб на півострові й обвинувачений в приналежності до членів організації Хізб-ут-Тахрір, діяльність якої визнана в Росії терористичною. Йому загрожує довічне ув’язнення», – йдеться у повідомленні організації.
Як інформують “Репортери без кордонів”, у 2019 році в тюрмах по всьому світу знаходяться 232 журналісти, переслідувані за свою професійну діяльність. Крім того, заарештовані за свою діяльність 131 громадянський журналіст і 14 фіксерів. Серед убитих у 2019 році зареєстровано 38 журналістів, 10 громадських журналістів і 3 фіксери.
Нагадаємо, в червні 2019 року, вітаючи мобілізацію громадянського суспільства, яка привела до звільнення журналіста “Медузи” Івана Голунова, організація “Репортери без кордонів” виступила на підтримку ряду інших журналістів, які перебувають під арештом за сфабрикованими справами, серед яких був журналіст Grani. ru Ремзі Бекіров.
Як повідомляв Укрінформ, 27 і 28 березня в окупованому Криму російські силовики провели масові обшуки і затримання кримських татар, багато з яких є активістами “Кримської солідарності”. Всього було затримано 24 осіб, серед яких Ремзі Бекіров. Йому і ще 4-м активістам інкримінують «організацію діяльності терористичної групи». Наразі Бекірова після примусової психіатричної експертизи етапували в СІЗО Сімферополя.
Армія Асада і Росія почали масовані авіаудари в Ідлібі — ЗМІ
Цього тижня російські та сирійські військові сили розпочали найбільший з початку місяця авіарейд над північно-західним регіоном Сирії.
Про це повідомляє Al Masdar News – Укрінформ.
“Під керівництвом російської повітряної ескадри з аеропорту “Хмеймім” в Латакії за останні 72 години військово-повітряні сили двох країн здійснили понад 140 авіаударів, ключовою ціллю цієї атаки була південна сільська місцевість Ідліба”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, російські та сирійські військові сили 18 грудня ввечері розпочали безперервні авіаудари по південному Ідлібу.
Удари були зафіксовані по ключовому місту Маарат аль-Нуман, що є наступною головною ціллю армії Асада в Ідлібі.
Протягом останніх трьох днів Сирійська арабська армія нарощувала свої сили по південній та південно-східній осях Ідлібу, повідомляючи про декілька танків, які прибувають на допомогу.
Як повідомляв Укрінформ, наступна чотиристороння зустріч на рівні лідерів Туреччини, Франції, Німеччини та Великобританії щодо Сирії відбудеться в лютому в Стамбулі.
Українці діаспори привітали зі Святом Миколая понад 60 дітей загиблих воїнів АТО зі Львівщини
Українці з 10 країн світу надіслали подарунки до Дня святого Миколая для більш як 60 дітей загиблих воїнів АТО з Львівщини.
Про це йдеться на сторінці Народної самооборони Львівщини у Facebook – Укрінформ.
“Завдяки добрим людям та нашим волонтерам більше 60 дітей, які втратили батька на фронті, отримали подарунки та приємні враження. У першу чергу, дякуємо Валентині Тимчук з Асоціації солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре серце” (Португалія), яка зорганізувала десятки українців зі всього світу. Подарунки до нас прибули з Португалії, США, Нідерландів, Італії, Англії, Ірландії, Франції, Латвії, Туреччини, Іспанії! Дякуємо вам, рідні українці, за небайдужість”, – йдеться у дописі.
У Народній самообороні Львівщини також подякували компанії-перевізнику за безкоштовну доставку подарунків, Львівському Будинку офіцерів за надане приміщення для проведення свята, волонтерам та усім, хто допомагав в організації та проведенні святкового заходу.
Як зазначив у соцмережі начальник 58-го Будинку офіцерів полковник Віталій Провозін, напередодні Дня святого Миколая Будинок офіцерів спільно з Народною самообороною Львівщини, Асоціацією солідарності, взаємодопомоги та культури “Добре серце” (Португалія) підготували театралізоване дійство “В гостях у Святого Миколая” для дітей загиблих героїв антитерористичної операції на сході України.
“Аніматори своїми веселими та цікавими конкурсами підняли настрій наших маленьких гостей. Кожна дитина поспілкувалася з нашим жартівливим і добрим Святим Миколаєм”, – зазначив Віталій Провозін у дописі.
У Народній самообороні Львівщини в соцмережі також поділилися світлинами та відеосюжетом про проведення Дня святого Миколая для дітей загиблих воїнів АТО. Як зазначається у відео, свято для дітей влаштують і на Різдво. Крім цього, волонтери вже думають, чим наступного року здивувати малечу, та потихеньку збирають подарунки з усього світу.
Як повідомляв Укрінформ, благодійний проєкт “Подаруй дитині радість” стартував наприкінці вересня і об’єднав українців та друзів України з різних країн світу. Учасники ініціативи поставили за мету зібрати подарунки й гроші для дітей загиблих воїнів АТО та дітей-сиріт до Дня святого Миколая.
Франція спонукатиме РФ до тиску на бойовиків заради “тиші” на Донбасі – посол
Франція має намір спонукати Росію до тиску на незаконні збройні формування на Донбасі з метою виконання ними досягнутої в Парижі домовленості про забезпечення до кінця року повного і всеохопного припинення вогню в зоні конфлікту.
Про це заявив посол Франції в Україні Етьєн де Понсен на пресконференції у четвер, 19 грудня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Текст паризького комюніке має велике значення, бо він містить відповідні дедлайни і дати, які належить виконувати з огляду на взяті сторонами зобов’язання. Зрозуміло, разом з нашими німецькими колегами ми будемо докладати увесь наш дипломатичний вплив, аби саме так і відбулось”, – сказав де Понсен.
Він зауважив, що складнощі на рівні Тристоронньої контактної групи у Мінську стосовно впровадження рішень, які ухвалюються в нормандському форматі чотирма сторонами, виникають регулярно і в минулому вже мали місце ситуації, коли відбувалося блокування певних механізмів.
“І в цьому сенсі я наголошую на необхідності певного дипломатичного впливу з боку чотирьох учасників нормандського формату, аби ті рішення, які були ухвалені, зокрема, на саміті в Парижі знайшли свою реалізацію на рівні Тристоронньої контактної групи”, – підкреслив дипломат.
Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо об’єкта цього дипломатичного тиску, посол Франції зазначив, що в баченні Франції “саме Російській Федерації наразі належить скористатися можливостями впливу на сторону сепаратистів і спонукати її до виконання зобов’язань, які були ухвалені в Парижі, зокрема щодо припинення вогню”.
“Ці зобов’язання зафіксовані в Парижі і кожному підписанту наразі слід зробити все належне для їх виконання. Ми маємо намір насправді зробити так, щоб мав місце тиск з боку Росії на тих, хто мусить забезпечити припинення вогню”, – резюмував де Понсен.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня 2019 року у Парижі відбулася зустріч лідерів країн нормандського формату Володимира Зеленського, Володимира Путіна, Еммануеля Макрона й Ангели Меркель.
В Україні мало обговорюють ризики концентрації землі в одних руках – посол Франції
Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен вважає, що дискусія навколо запровадження ринку землі в Україні надто фокусується на його лібералізації, а уникненню надмірної концетрації землі в одних руках приділяється недостатньо уваги.
Про це дипломат заявив на пресконференції у четвер, 19 грудня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Кожний народ має суверенне право визначити ту модель організації цього сектору, яку вважає доречною. Ми зі свого боку, можемо сказати, що лібералізація земельних відносин зможе забезпечити додаткове економічне зростання для країни. Водночас сьогодні, за моїм відчуттям, дискусія в Україні, можливо, занадто концентрується саме на лібералізації доступу до продажу і придбання землі, але недостатньо уваги приділяється тому, як уникнути утворення надмірних земельних володінь суто в рамках дії ринкових механізмів”, – сказав де Понсен.
Він додав, що саме на запобігання ризику утворення занадто великих сільськогосподарських володінь були спрямовані механізми, які існують у багатьох країнах Західної Європи, і у Франції, зокрема.
За словами дипломата, якщо повністю лібералізувати ринок землі, це відкриє шлях до безупинної концентрації земельних володінь в руках обмеженого кола власників.
“Наслідком такої тенденції до надмірної концентрації землі стане зменшення додаткової вартості, яка вироблятиметься у сільській місцевості, що призводитиме до занепаду сільських регіонів України. Саме з цих міркувань у країнах Західної Європи були вироблені і запроваджені механізми регулювання, які дозволяють запобігти цим негативним явищам”, – зауважив посол.
Він поінформував, що народні депутати України мали змогу ознайомитися з досвідом Франції у цій сфері під час виступу у Верховній Раді французьких експертів.
Як повідомлялося, Верховна Рада 13 листопада 2019 року ухвалила у першому читанні законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10). Проєкт закону передбачає з 1 жовтня 2020 року скасування заборони на продаж землі сільськогосподарського призначення.
У Верховній Раді зареєстровано понад 4,6 тис. правок до другого читання законопроєкту. Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики на засіданнях 18 та 19 грудня розглядав поправки до законопроєкту №2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”. У четвер о 18:00 год. комітет продовжить розгляди поправок до цього законопроєкту. Загалом на засіданнях вже розгянули 210 поправок.
Раніше Президент Зеленський заявляв, що рішення про право продажу іноземцям землі сільськогосподарського призначення буде ухвалено лише після всеукраїнського референдуму.
Альтернативи “Мінську” немає, але деякі аспекти потребують уточнення – посол Франції
Посол Франції в України Етьєн де Понсен вважає, що у ході переговорів виникатиме потреба в уточненні послідовності реалізації різних аспектів Мінських угод.
Про це він заявив на пресконференції у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Я наголошую на позиції, яка для нас є незмінною: мінські домовленості лишаються безальтернативною базою для врегулювання конфлікту на сході України з огляду, зокрема, на те, що наразі не було ніким запропоновано кращої пропозиції, як організувати поступ до миру, окрім як в рамках формату, який складається з двох елементів – нормандський формат та мінський процес. Але Мінські домовленості були ухвалені певний час тому, відтоді ситуація змінилася, і ми коАльтернативи “Мінську” немає, але деякі аспекти потребують уточнення – посол Франціїнстатуємо, що насправді стосовно певних аспектів немає належної чіткості щодо етапності їх впровадження. І метою нинішніх переговорних процесів насправді є уточнити і дійти спільної згоди щодо календаря етапності і послідовності тих чи інших аспектів цих угод”, – сказав де Понсен.
За його словами, існує певний простір для обговорення цих аспектів, водночас він зауважив, що новий погляд на мінські угоди матиме сенс лише у разі двостороннього консенсусу.
“Я маю на увазі, що як Україна, так і російська сторона можуть висловлювати певні зауваження і пропозиції щодо оновлення тих чи інших складових Мінських угод”, – уточнив дипломат.
Він зазначив, що, зокрема, потрібно вирішити питання, коли мають відбутися вибори: до, чи після отримання Україною контролю над кордоном. Водночас, за його словами, нині пріоритетними є гуманітарні та безпекові питання, а політичні будуть наступними.
Посол Франції додав, що наразі не йдеться про заміну Мінських угод наразі “чимось іншим”, водночас, на його думку, “в рамках політичного переговорного процесу може виникати потреба щодо уточнення чи додаткової інтерпретації певних складових цих угод”.
Як повідомлялося, раніше Президент України Володимир Зеленський заявив, що деякі моменти в Мінських домовленостях можна змінити, і вони будуть змінені.
У “нормандських” столицях радяться щодо відсутності домовленостей у ТКГ – посол Франції
Країни-учасниці нормандської четвірки проводять перемовини щодо виходу з ситуації, яка виникла внаслідок відсутності домовленостей на вчорашньому засіданні ТКГ у Мінську на виконання паризького комюніке від 9 грудня.
Про це заявив посол Франції в Україні Етьєн де Понсен на пресконференції у четвер, 19 грудня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«В будь-якому випадку заморожування конфлікту не відповідає нашим бажанням і нашим намірам. Ми налаштовані на реалізацію всіх зобов’язань, взятих в рамках нормандського саміту. Та невдача, яка спіткала перемовини у Тристоронній контактній групі, мала місце лише вчора. Ми, звичайно, робимо відповідні висновки і сьогодні відбувається відповідна робота на рівні наших столиць, аби спільно вирішувати, яким чином виходити з цієї ситуації, які заходи щодо цього можуть бути вжиті», – сказав де Понсен.
У цьому контексті він зауважив, що подібні ситуації у переговорному процесі в рамках ТКГ трапляються не вперше, тож не варто втрачати оптимізму.
Як повідомлялося, Росія на засіданні Тристоронньої контактної групи у Мінську 18 грудня, вимагала закріплення у Конституції України особливого статусу Донбасу та розведенні сил на всій лінії зіткнення.
Прессекретар представника України у ТКГ з урегулювання конфлікту на Донбасі Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила, що українська делегація прибула в Мінськ з чітким розумінням щодо необхідності реалізації домовленостей лідерів країн Нормандської четвірки в Парижі 9 грудня 2019 року.
Росію вважають агресором вже 70% українців
За останній місяць зросла кількість українців, які вважають Росію країною-агресором щодо України, – з 64% до 70%.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” 13-17 грудня – Укрінформ.
“За останній місяць зросла кількість респондентів, які вважають Росію країною-агресором щодо України (з 64% до 70%). Протилежної думки дотримуються 21% опитаних. Останніх найбільше на півдні та особливо на сході країни і серед симпатиків партії “Опозиційна платформа – За життя”, – йдеться у повідомленні.
При цьому, згідно з дослідженням, у грудні зросла підтримка проєвропейського вектору розвитку країни: 60% підтримують вступ до Євросоюзу (у листопаді – 57%), 52% підтримують вступ до НАТО (48% – у листопаді).
Надалі у питаннях зовнішньополітичної орієнтації України спостерігаються чіткі регіональні відмінності: прихильників прозахідного напрямку руху країни більше на заході та у центрі, противників – на півдні та сході. Серед мешканців південно-східних областей переважає підтримка ідеї про рівновіддаленість від Росії та Заходу, або ж проросійські орієнтації.
Ідею про “заморожений конфлікт” на Донбасі підтримують 38% українців
Дві третини українців підтримують дипломатичні шляхи вирішення конфлікту на Донбасі: 38% виступають за припинення воєнних дій i визнання територій тимчасово окупованими, замороження конфлікту, ще 22% – за надання цим територіям статусу автономії.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” 13-17 грудня – Укрінформ.
“Майже дві третини опитаних підтримують дипломатичні шляхи вирішення проблеми на Донбасі: 38% підтримують ідею припинення воєнних дій i визнання територій тимчасово окупованими, замороження конфлікту, 22% – за надання цим територіям статусу автономії у складі України. Лише 8% респондентів за їх повне відділення”, – йдеться у повідомленні.
З іншого боку, продовження воєнних дій до повного відновлення української влади на Донбасі підтримують 16% опитаних. Як зазначається, за останній місяць кількість прихильників воєнного шляху розв’язку питання окупованих територій дещо зменшилася. Найбільше їх серед симпатиків партії “Європейська солідарність”, найменше – “Опозиційна платформа – За життя”.
Крім того, чверть опитаних вважають, що для встановлення миру на Донбасі потрібно менше одного року. Третина респондентів стверджують, що для цього потрібно від одного до п’яти років, 16% – більше п’яти років. Лише 7% зазначають, що встановити мир на окупованому Донбасі неможливо.
Натомість щодо тривалості повного повернення територій окупованого Донбасу думки дещо відрізняються: 22% вважають, що для цього потрібно більше п’яти років, третина – від одного до п’яти років і лише 14% стверджують, що потрібно менше року. Лише 9% вважають, що окуповані території на сході України повернути неможливо.
У швидке встановлення миру частіше інших вірять жителі сходу, натомість щодо термінів реінтеграції думки менш оптимістичні.
Опитування проводилося Соціологічною групою “Рейтинг” 13-17 грудня 2019 року серед населення України віком від 18 років і старше методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%.
Меркель “посунула” Лукашенка з першого місця у рейтингу симпатій українців
Канцлер Німеччини Ангела Меркель уперше за останні п’ять років очолила рейтинг світових лідерів за оцінками українців, випередивши президента Білорусі Олександра Лукашенка.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” 13-17 грудня – Укрінформ.
“Після саміту (нормандської четвірки 9 грудня – ред.) в Парижі українці покращили своє ставлення до канцлера Німеччини Меркель (позитивне ставлення зросло з 60% до 69%) та президента Франції Макрона (з 39% до 52%). В результаті Меркель вперше за останні 5 років очолила рейтинг світових лідерів за оцінками українців, випередивши президента Білорусі Лукашенка, до якого позитивно ставляться 65% опитаних українців”, – йдеться у повідомленні.
Водночас, згідно з опитуванням, ставлення до президента РФ Володимира Путіна не змінилося: позитивно ставляться 16%, негативно – 72%.
При цьому оцінки Макрона та Меркель більш-менш рівномірні за регіональним та електоральним розподілом. Натомість у ситуації з Лукашенком та Путіним спостерігаються чіткі відмінності: останнім значно більше довіряють на півдні та сході.
Симпатики партій “Європейська солідарність” та “Голос” дещо менше довіряють Лукашенку, більше – прихильники партії “Опозиційна платформа – За життя”. Останні натомість єдині серед симпатиків парламентських політичних сил, які довіряють Путіну.
Опитування проводилося Соціологічною групою “Рейтинг” 13-17 грудня 2019 року серед населення України віком від 18 років і старше методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%.
Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня у Парижі відбувся саміт лідерів країн нормандської четвірки. У ньому взяли участь Володимир Зеленський, Володимир Путін, Еммануель Макрон та Ангела Меркель.
Суд “забракував” кадровий указ Президента щодо члена Нацради
Касаційний адмінсуд у складі Верховного суду скасував указ президента про скасування призначення Володимира Горковенка на посаду члена Нацради телебачення і радіомовлення.
Про це повідомили Укрінформу в пресслужбі суду – Укрінформ.
“Касаційний адмінсуд у складі Верховного Суду визнав протиправним указ президента про скасування призначення Горковенка членом Нацради з питань телебачення і радіомовлення і скасував його”, – повідомила працівниця суду.
Відповідне рішення було ухвалене 19 грудня.
Як повідомляв Укрінформ, 4 травня тодішній Президент Петро Порошенко призначив завідувача відділу Головного департаменту інформаційної політики АП Володимира Горковенка членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення замість звільненого Юрія Артеменка.
24 травня новообраний Президент Володимир Зеленський скасував укази про звільнення Юрія Артеменка з посади члена Нацради з питань телебачення та радіомовлення, а також про призначення Володимира Горковенка членом Нацради.
Горковенко оскаржив рішення Зеленського.
Горковенко може подати апеляцію, аби поновитися на посаді члена Нацради
Володимир Горковенко має намір дочекатися оприлюднення результативної частини рішення, яким Верховний Суд визнав протиправним і скасував указ щодо скасування його призначення членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Та розглядає можливість подавати апеляції, аби потім мати змогу законно поновитися на посаді.
Про це він повідомив у коментарі кореспонденту Укрінформу.
“Ми будемо далі у юридичній площині доводити те, що необхідно виконувати рішення суду. Але зараз дочекаємося, щоб була опублікована результативна частина рішення суду. Від цього залежатимуть наші подальші кроки. Те, що лежить на поверхні, – так само звертатися з апеляцією до верхньої палати, за якою залишається останнє слово щодо задоволення цих двох клопотань. Тобто, як варіант, ми можемо йти шляхом апеляції. Щоб судовий позов був задоволений у повному об’ємі”, – сказав Горковенко.
Він пояснив, що зараз вийти на роботу у Нацраді не може, адже хоч Верховний Суд і визнав протиправним указ Зеленського, але при цьому два важливих клопотання не задовольнив. “Суд не задовольнив наші два клопотання, які стосувалися фактично поновлення мене на посаді. Зокрема, це було одне клопотання, яке б забезпечило поновлення мене на посаді, це клопотання яким ми просили суд зобов’язати Президента Зеленського скасувати указ про призначення Юрія Зіневича. Тобто про скасування указу щодо Зіневича та клопотання щодо поновлення мене на посаді суд відхилив”, – пояснив він.
Горковенко зазначив, що за законом глава держави мав би не ігнорувати рішення суду, а виконати його шляхом скасування указу про призначення Зіневича, бо тоді б тоді набув чинності указ про його призначення.
Як повідомляв Укрінформ, 4 травня тодішній Президент Петро Порошенко призначив завідувача відділу Головного департаменту інформаційної політики АП Володимира Горковенка членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення замість звільненого Юрія Артеменка. 24 травня новообраний Президент Володимир Зеленський скасував укази про звільнення Юрія Артеменка з посади члена Нацради з питань телебачення та радіомовлення, а також про призначення Володимира Горковенка членом Нацради. Горковенко оскаржив рішення Зеленського.
Зеленському довіряють 67% українців — “Рейтинг”
Рейтинги довіри українців станом на середину грудня 2019 року очолює Президент України Володимир Зеленський, якому довіряють 67% респондентів і не довіряють 25%.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” 13-17 грудня – Укрінформ.
“Рейтинги довіри українців очолює Зеленський, якому довіряють 67% опитаних і не довіряють 25%”, – йдеться у повідомленні. При цьому цілком довіряють Зеленському 36% опитаних, а скоріше довіряють – 31%.
Голові Верховної Ради Дмитру Разумкову довіряють 28% і не довіряють 44% опитаних, лідеру партії “Голос” Святославу Вакарчуку – 28% і 59% відповідно. Лідеру партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрію Бойку довіряють 23% і не довіряють 58% опитаних, Прем’єр-міністру Олексію Гончаруку – 22% і 44% відповідно і лідеру партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко – 19% і 74%.
Згідно з опитуванням, за останні два тижні рівень задоволеності роботою Президента Зеленського зріс з 53% до 62% (22% – цілком задоволені, 40% – скоріше задоволені), а незадоволення – зменшився з 33% до 25%.
Діяльністю Голови Верховної ради України Разумкова задоволені 36%, не задоволені – стільки ж. Чверть не змогли оцінити його роботу. Натомість роботою парламенту задоволені менше: 29% позитивно оцінили його роботу, 51% – негативно, 21% – не змогли оцінити.
Як зазначається, подібна тенденція спостерігається і в оцінках роботи уряду: діяльністю Прем’єр-міністра Гончарука задоволені відносно більше, ніж роботою всього Кабміну: 35% висловили задоволеність діяльністю очільника уряду (35% – невдоволені, 30% – не змогли оцінити). 29% задоволені роботою Кабміну, 45% – не задоволені, чверть не відповіли на це питання.
За останній місяць рівень задоволеності діяльністю прем’єра та Верховної ради дещо зріс, зазначається у повідомленні.
Крім того, третина опитаних українців вважають, що за підсумками року у діях Президента Зеленського було більше успіхів, аніж невдач. 41% сказали, що у діях глави держави успіхів та поразок було порівну. Лише 14% зазначили, що у його роботі переважали невдачі.
Натомість оцінюючи діяльність Кабінету міністрів та Верховної Ради, респонденти були більш критичними: близько чверті вважають, що у їхніх діях було більше невдач. Близько 40% сказали, що успіхів та невдач було порівну і лише близько 10% вважають, що було більше успіхів.
Опитування проводилося Соціологічною групою “Рейтинг” 13-17 грудня 2019 року серед населення України віком від 18 років і старше методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%.
“Слугу народу” на виборах готові підтримати 48% українців
Станом на середину грудня лідером електоральних симпатій українців є партія “Слуга народу”, яку підтримують майже 48% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” 13-17 грудня – Укрінформ.
“Станом на середину грудня лідером електоральних симпатій є партія “Слуга народу”, яку підтримують майже 48% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 11,4% підтримують партію “Опозиційна платформа – За життя”, 9,0% – партію “Європейська Солідарність”, 7,8% – партію “Батьківщина”, 4,4% – партію “Голос”. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 16%”, – йдеться у повідомленні.
Опитування проводилося Соціологічною групою “Рейтинг” 13-17 грудня 2019 року серед населення України віком від 18 років і старше методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%.
Рейтинг “Слуги народу” за місяць знизився на 8,1% – SOCIS
Рейтинг політичної партії “Слуга народу” протягом місяця знизився на 8,1%.
Про це ідеться в результатах опитування “Соціально-політична ситуація в Україні на початку грудня 2019 року”, проведеного Центром соціальних та маркетингових досліджень “SOCIS” – Укрінформ.
“За останній місяць відбулись певні зміни в електоральних симпатіях до політичних партій. Відбулось значне зниження рейтингу у партії влади “Слуга народу” – на 8,1% у порівнянні з аналогічним дослідженням у кінці жовтня цього року. Зараз – 35,9%”, – ідеться в повідомленні.
Згідно з дослідженням, у жовтні рейтинг складав 44% підтримки. Навіть зі зниженням рейтингом “Слуга народу” посідає перше місце серед політичних уподобань населення України.
Так, на другому місці закріпилась партія “Європейська солідарність”, рейтинг підтримки якої зріз на 2,4% у порівнянні з попереднім дослідженням, проведеним у період 16-23 жовтня 2019 року, і складає 11,1%.
Як зазначається, певне зростання простежується й у партії “Опозиційна платформа – За життя” – на 1,7% у порівнянні з дослідженням кінця жовтня.
Також зріс рейтинг “Батьківщини” на 0,6%, а партія “Голос” зменшила свою підтримку на 0,8%.
Також повідомляється, що електоральні рейтинги інших партій суттєво не змінились.
Згідно з опублікованими результатами, близько 15% українців стверджують, що не взяли б участь у виборах, якби вони проходили найближчої неділі, а 8,4% респондентів не могли визначитись, кому віддати свій голос.
Центр соціальних та маркетингових досліджень “SOCIS” провів загальнонаціональне дослідження “Соціально-політична ситуація в Україні на початку грудня 2019 року” з 20 по 30 листопада 2019 року.
Участь в опитуванні взяли 2 000 респондентів в усіх областях України (без врахування населення АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей).
Вибірка репрезентативна для населення України віком від 18 років за такими показниками як стать, вік, тип поселення та область проживання.
Статистична похибка дослідження: +/– 2,1% (з імовірністю 0,95).
В українців поменшало впевненості у правильному “векторі” країни
На 6% менше українців, ніж місяць тому, вважають, що Україна рухається в правильному напрямку.
Про це ідеться в результатах опитування “Соціально-політична ситуація в Україні на початку грудня 2019 року”, проведеного Центром соціальних та маркетингових досліджень “SOCIS” – Укрінформ.
“Оцінка вектора розвитку подій в середині країни порівняно з дослідженням попереднього місяця дещо змінилася. Знизилась кількість населення, яка вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямку – з 22,1% наприкінці жовтня до 16,1% наприкінці листопада”, – ідеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що на початку осені частина респондентів, які вважали, що події в Україні розвиваються у правильному напрямку, складала майже третину опитаних — близько 32%.
Відповідно, також зросла кількість тих, хто вважає, що події розвиваються у неправильному напрямку – з 21,6% наприкінці жовтня до 28% наприкінці листопада.
Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS провів загальнонаціональне дослідження “Соціально-політична ситуація в Україні на початку грудня 2019 року” з 20 по 30 листопада 2019 року.
Участь в опитуванні взяли 2 000 респондентів в усіх областях України (без врахування населення АР Крим і окупованих територій Донецької та Луганської областей).
Вибірка репрезентативна для населення України віком від 18 років за такими показниками як стать, вік, тип поселення та область проживання.
Статистична похибка дослідження: +/– 2,1% (з імовірністю 0,95).
Понад 50% громадян підтримують вступ України до НАТО
Згідно з результатами спільного соціологічного опитування Інституту Горшеніна та Фонду ім.Фрідріха Ебарта, вступ України до Північноатлантичного альянсу підтримують 51% українців.
Про це під час круглого столу в Інституті Горшеніна на тему: “Чи підвищить впровадження стандартів НАТО в ЗСУ боєздатність України” заявив перший віцепрезидент інституту Віктор Соколов, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За його інформацією, на запитання “Якби сьогодні проводився референдум стосовно вступу України в НАТО, як би ви проголосували?” більшість українців заявили про підтримку вступу.
“51,2% за вступ України в НАТО, проти – 30,1% не голосували б – 2,5% і 13,5% сказали, що важко відповісти на це запитання”, – повідомив Соколов.
За його словами, якщо подивитись на динаміку результатів аналогічних опитувань з 2008 року, коли вступ до НАТО підтримували лише 19% українців, то з 2014 року частка громадян, які підтримують такий вступ, перевищила 50%.
Стосовно регіонального розрізу, за словами Соколова, найбільша підтримка вступу в НАТО спостерігається в західному регіоні — 72%, найнижча – у східному регіоні, де понад 50% проти вступу в НАТО.
Також він зазначив, що позитивно вступ до Альянсу сприймає молодь від 18 до 29 років — 55,9%, найбільш негативне сприйняття Альянсу у людей старше 60 років.
Як повідомили під час круглого столу, дослідження проводилось з 22 листопада до 10 грудня 2019 року та стосувалось питання реформ. Повні дані соцопитування в Інституті Горшеніна обіцяють оприлюднити після Новорічних свят.
Рада продовжила угоду з Нідерландами щодо розслідування катастрофи MH17
Верховна Рада ухвалила постанову про продовження угоди між Україною та Нідерландами про міжнародну місію захисту розслідування катастрофи MH17.
Постанову підтримали 324 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Документ ратифіковано з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2020 року строку дії Угоди між Україною та Нідерландами про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року.
Як повідомлялося, Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий на окупованій території Донбасу 17 липня 2014 року. На борту авіалайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.
Міжнародна слідча група повідомила, що літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.
Розстріл Майдану: адвокат каже, що ексберкутівця Маринченка відпустили під домашній арешт
Колишньому беркутівцю Олександру Маринченку суд змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Про це у Facebook написав адвокат Валентин Рибін – Укрінформ.
“Олександр Маринченко вийшов під цілодобовий домашній арешт”, – написав він.
Як повідомлялося, Маринченка і ще чотирьох ексберкутівців звинувачують у розстрілах учасників Революції Гідності 20 лютого 2014 року.
Україна та Росія вийшли на підписання транзитної угоди
Міністр енергетики України та вугільної промисловості Олексій Оржель і його російський колега Олександр Новак у Берліні розповіли про результати переговорів щодо транзиту газу.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми дуже якісно відпрацювали сьогодні кінцевий протокол, який наближає нас до підписання фінальних договорів… Упевнений, що найближчим часом ми досягнемо конструктивного результату», – повідомив Олексій Оржель.
Він подякував європейським партнерам у ЄС, а також Німеччині за конструктивний підхід, який дозволив обговорити всі моменти щодо підписання документів про транзит газу.
Тепер позиції буде представлено на узгодження в Києві та Москві.
Новак зі свого боку також зазначив, що на підписання сторони вийдуть «найближчим часом».
«Ми дуже добре попрацювали, підготували детальний проєкт протоколу, у високому ступеню готовності, який після кінцевого погодження буде підписаний”, – сказав Новак.
Він подякував колезі за конструктивний підхід.
Як повідомлялося, переговори щодо продовження транзиту російського газу в Європу територією України проходили в Берліні 19 грудня.
Перемовини відбувалися за посередництва глави Єврокомісії Мароша Шефчовича. До них долучився міністр економіки та енергетики Петер Альтмаєр ФРН, який провів двосторонні зустрічі з учасниками переговорів.
Українська та російська делегація кілька годин спілкувалися у двосторонньому форматі, що не було заплановано.
Зустрічі проходили в мінекономіки та енергетики ФРН, яке виступило ініціатором переговорів між Києвом і Москвою за посередництва ЄК.
Рада ухвалила закон щодо запобігання політичній корупції
Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції” (№2336).
“За” проголосували 319 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Документ вносить зміни закону “Про політичні партії в Україні”.
Згідно з пояснювальною запискою, закон передбачає заміну “паперової” фінансової звітності партій електронною. Після створення та запуску НАЗК електронної системи звітності, уповноважені представники партій матимуть можливість заповнювати фінансові звіти партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру онлайн безпосередньо на сайті НАЗК та подавати їх до НАЗК засобами відповідної електронної системи. Це дозволить зменшити навантаження на представників партій, відповідальних за складання і подання фінансової звітності.
Законом вилучається норма чинного закону “Про політичні партії в Україні”, яка передбачає обов’язковість заповнення та подання до банків донорами партій заяв про відповідність здійснюваних внесків на підтримку партій встановленим обмеженням щодо розміру та джерел таких внесків.
Ухвалений закон передбачає можливість здійснення внесків на підтримку партій через платіжні системи, у тому числі онлайн, за умови, що такі системи дозволятимуть чітко ідентифікувати донора та призначення здійснюваного платежу.
Документ також виключає із закону “Про політичні партії в Україні” положення, яким забороняється здійснення внесків на підтримку партій особами, що мають непогашений податковий борг, а також положення чинного закону, за яким здійснення внесків забороняється юридичними особами, бенефіціарами яких є народні депутати України та депутати місцевих рад.
Як повідомлялося, законопроєкт №2336 “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції” був ухвалений у першому читанні 5 грудня.
Рада ввела кримінальну відповідальність за кнопкодавство
Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України на пленарних засіданнях Верховної Ради України”.
Відповідне рішення підтримав 261 народний депутат, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Закон встановлює кримінальну відповідальність за умисне здійснення народним депутатом будь-яким способом голосування на засіданні Ради замість іншого народного депутата (неособисте голосування). За це передбачено штраф від 3 тисяч (51 тис. грн) до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 тис. грн).
Так, у разі виявлення на пленарному засіданні народним депутатом факту порушення вимог щодо особистого голосування шляхом голосування замість іншого народного депутата розгляд питання порядку денного на його вимогу зупиняється. Законом визначається процедура, за якою головуючий на пленарному засіданні встановлює присутність відповідного народного депутата у залі засідань Ради, а в разі його відсутності повідомляє Верховну Раду про виявлений факт порушення вимог щодо особистого голосування і доручає Лічильній комісії вилучити картку такого народного депутата та передати її головуючому. Далі має проводитися повторне голосування щодо пропозиції, яка ставилась на голосування останньою.
Після цього головуючий надає доручення Апарату ВР невідкладно підготувати повідомлення про виявлене порушення народним депутатом вимог щодо особистого голосування. Таке повідомлення разом із протоколом, стенограмою відповідного пленарного засідання, а також його відеозаписом після його підготовки надається спікеру для направлення до Державного бюро розслідувань.
Відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу, досудове розслідування таких кримінальних правопорушень здійснюватимуть слідчі органів Державного бюро розслідувань.
Окрім того, закон передбачає, що акредитовані в парламенті журналісти можуть звертатися до Апарату ВР при фіксації фактів порушення особистого голосування.
Цей закон набуває чинності наступного дня після його опублікування в парламентській газеті “Голос України”.
Як повідомляв Укрінформ, 29 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2148 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України”.
Рада ухвалила закон про видобуток бурштину
Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 2240 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину”.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, відповідне рішення підтримали 279 нардепів.
Законом врегульовано відносини щодо користування надрами з метою видобування бурштину, припинення незаконного видобування бурштину, зростання рівня життя населення в місці видобування бурштину, забезпечення охорони навколишнього природного середовища під час видобування бурштину та рекультивації порушених земель.
Цим законодавчим актом запроваджується механізм резервування земельних ділянок для потреб надрокористування до початку проведення аукціону чи конкурсу. Законом також запроваджується єдиний дозвіл на розвідку з правом видобування строком на 5 років на ділянки до 10 га із визначенням початкової вартості продажу на аукціоні.
Згідно із Законом, початкова ціна продажу на аукціоні спеціального дозволу на видобуток бурштину складатиме двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один гектар землі.
Також закон встановлює кримінальну відповідальність за незаконний видобуток, збут, придбання, зберігання, передачу, пересилання, перевезення, переробку корисних копалин, законність походження яких не підтверджується відповідними документами та за ухилення від рекультивації земель.
Зокрема, видобування корисних копалин з використанням обладнання, яке не пройшло відповідно до закону обов’язкову сертифікацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу на громадян і посадових осіб від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідні зміни внесено до Кодексу України про надра, Земельного та Кримінального кодексів, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», «Про угоди про розподіл продукції», «Про землеустрій», «Про митний тариф України», Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Гірничого закону України.
Рада повторно ухвалила Виборчий кодекс із пропозиціями Зеленського
Верховна Рада у четвер повторно розглянула й ухвалила новий Виборчий кодекс із пропозиціями Президента України Володимира Зеленського.
Відповідне рішення підтримали 330 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Глава держави висловив у своїх пропозиціях низку зауважень до положень Виборчого кодексу, зокрема, щодо визначення системи проведення виборів народних депутатів, міських голів міст із кількістю виборців 90 000 і більше, а також безпідставності втрати громадянином статусу суб’єкта виборчого процесу у зв’язку із скасуванням його реєстрації як кандидата.
Водночас Зеленський акцентував на відсутності у документі норм, якими регулюється механізм заміни кандидата у депутати кандидатом такої ж статі у разі скасування реєстрації кандидата у депутати за зверненням партії (організації партії), яка висунула такого кандидата.
Також у своїх пропозиціях Президент звертає увагу на забезпечення реалізації виборчих прав окремими категоріями осіб (внутрішньо переміщені особи та особи з інвалідністю).
Водночас він наголосив на необхідності дотримання однакових підходів до визначення цензу осілості для кандидатів на пост Президента та кандидатів у народні депутати, формування складу окружних та дільничних виборчих комісій, уповноважених організовувати підготовку та проведення виборів Президента, участі громадських організацій у спостереженні на виборах та їх права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових та службових осіб.
При цьому глава держави звернув увагу парламенту на норму щодо обмеження права політичних партій висувати кандидатів на загальнодержавних виборах, якщо така партія не має своїх місцевих організацій, зареєстрованих у менш, ніж 14 адміністративно-територіальних одиницях.
До того ж він наголосив на неузгодженості з нормами Конституції наділення членів Центральної виборчої комісії окремими новими повноваженнями, недопущенні зменшення відсоткового бар’єра отриманих голосів виборців за результатами загальнодержавних виборів та кандидатам на посаду міського голови для повернення грошової застави, а також для відшкодування партіям, які за підсумками виборів не отримали права на участь у розподілі депутатських мандатів, витрат, пов’язаних з фінансуванням своєї передвиборної агітації.
Водночас Зеленський акцентував на особливостях регулювання правового статусу голови, заступника голови та секретаря виборчої комісії Автономної Республіки Крим, визначенні суб’єкта контролю за правильним та цільовим використанням коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення загальнодержавних виборів, приведенні відповідно до закону «Про публічні закупівлі» норм Кодексу, якими регулюються процедури здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів для підготовки та проведення виборів.
Окрім того, в пропозиціях Президента йдеться і про відповідальність засобів масової інформації за вчинення повторного або одноразового грубого порушення вимог Кодексу, у разі встановлення судом факту такого порушення, а також про необхідність узгодити окремі положення документу з урахуванням вже прийнятих законодавчих актів, спрямованих на вдосконалення виборчого законодавства.
До того ж, глава держави звернув увагу на неврахування рекомендацій міжнародних експертів за результатами спостереження за виборчими кампаніями, зокрема, щодо запровадження обмежень витрат на проведення кампаній, порядку проведення проміжних виборів народних депутатів України, обраних в одномандатних округах, і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких були достроково припинені, обраних до набрання чинності цим кодексом.
Також Президент у своїх пропозиціях до кодексу вказав, що наведений перелік зауважень не є вичерпним.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні заступник голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура в коментарі Укрінформу пояснив, що головна претензія глави держави до цього документу стосувалася виборчої системи, а тому поправки Президента спрямовані на її спрощення для населення.
Оновлений Виборчий кодекс було ухвалено 11 липня 2019 року Верховною Радою VIII скликання. Він передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах.
27 серпня тодішній Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав новий Виборчий кодекс.
Однак Президент Зеленський 13 вересня ветував документ, аргументувавши своє рішення тим, що кодекс містить положення, які не відповідають Конституції, не враховують останні зміни до виборчого законодавства, не узгоджується із законодавчими актами, які є базовими у відповідній сфері, не забезпечує належної регламентації й організації виборчого процесу, ефективного контролю за здійсненням виборчих процедур.
Згодом глава держави направив до Верховної Ради свої пропозиції для врахування їх у Виборчому кодексі.
Україна домовляється з партнерами про “пояс безпеки” у Чорноморському регіоні
Безпекова ситуація у Чорноморському регіоні через агресивні дії Росії погіршується й ускладнюється, тому Україна повинна стати лідером у процесі формування поясу безпеки в цьому регіоні спільно з країнами-партнерами.
Про це під час презентації “Програми трансформації Міністерства оборони та Збройних Сил України” заявила заступниця міністра оборони Аліна Фролова, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Наразі один з наших пріоритетів – це Чорноморський напрямок, тому що Україна зацікавлена, аби постійно зберігалась увага міжнародної спільноти до Чорноморського регіону і, в першу чергу, до окупації Криму, бо ми не знімаємо з порядку денного питання повернення Криму і всіх українських територій. По-друге, треба сказати й про те, що безпекова ситуація у Чорноморському регіоні через агресивні дії Росії погіршується і ускладнюється. Це турбує не лише нас, а і багато наших країн-партнерів. Тому ми бачимо лідируючу роль України у формуванні спільної позиції щодо стратегії забезпечення безпеки саме в цьому регіоні”, — зазначила Фролова.
Вона також наголосила, що агресивні дії РФ завдають збитків вітчизняній економіці, тому Україна повинна цьому протидіяти. “По-перше, у Збройних силах України була затверджена стратегія розвитку спроможностей Військово-морських сил, але ми говоримо про те, що в цілому будемо формувати морську стратегію країни, як морської держави, і стратегію, як відстоюватимемо власні інтереси на морі. По-друге, будемо розвивати наші Військово-морські сили, нарощувати їхні бойові спроможності, розвивати систему оборони та охорони морського узбережжя та нову інфраструктуру базування ВМС, асиметрично реагувати на загрози з моря, а саме — формувати пояс спільної безпеки з нашими партнерами у Чорноморському регіоні”, – повідомила заступниця міністра.
Відповідаючи на питання Укрінформу чи відбулися вже зустрічі з представниками країн Чорноморського регіону, Фролова зазначила: “Окремі зустрічі вже були і попередні домовленості вже є”. Крім того, вона повідомила, що план роботи на 2020 рік по Чорноморському напрямку вже сформований.
Заступниця міністра також запевнила, що тривають перемовини з НАТО щодо збільшення присутності країн Альянсу в Чорноморському регіоні.
“Ми продовжуємо перемовини з країнами НАТО і будемо стимулювати їх до збільшення присутності в регіоні й більш тісної взаємодії в рамках навчань, які проводить Україна, або будь-яка країна Чорноморського регіону. Також будемо постійно розповідати про це на всіх великих міжнародних форумах і включати юридичну протидію Росії, якщо вона порушуватиме норми міжнародного права”, — додала Фролова.
Міноборони представило 11 напрямків реформування на 2020 рік
Міністерство оборони України презентувало 11 напрямків трансформації, на яких має зосередитися в роботі у наступному 2020 році.
Про це під час брифінгу на тему “Програми трансформації Міністерства оборони та Збройних Сил України” розповів Міністр оборони Андрій Загороднюк, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Реформа (оборонної сфери — ред.) була запланована в програмі уряду. Її опублікували 1 жовтня, там вказані 5 напрямків, які ми подавали як першочергові. Зараз ми розширюємо це і показуємо більш детальну інформацію, показуємо 11 напрямків”, – повідомив міністр, додавши, що по кожному з них будуть презентовані дорожні карти, цілі та графік реалізації.
Серед 11 напрямків, над якими триватиме робота в 2020 році, міністр назвав наступні: стратегія оборони; безпека Чорноморського регіону; впровадження стандартів НАТО; озброєння та інноваційні технології; розбудова інфраструктури; професіоналізація та соцзахист; забезпечення житлом; реформа оборонних закупівель; електронний документообіг; система територіальної оборони; запобігання, виявлення та протидія корупції.
Коментуючи Укрінформу рівень готовності кожного з напрямків, Загороднюк повідомив: “Деякі в процесі, деякі, наприклад, як система територіальної оборони, на початковому етапі. Але в більшості з них дорожня карта вже на виході і буде презентована найближчими тижнями. Крім того, по кожному напрямку вже є напрацювання, які ми зробили за три місяці роботи”.
Загороднюк також відзначив, що першочергово розглядатиметься реформа системи закупівель, перегляд державного оборонного замовлення з акцентом на підтримку державного виробника.
ЗСУ до кінця 2020 року матиме керівництво “за стандартами НАТО” – Загороднюк
Трансформація управління ЗСУ триватиме весь наступний рік, і в кінці процесу управління повністю відповідатиме стандартам, які діють в НАТО.
Про це під час круглого столу в Інституті Горшеніна на тему: “Чи підвищить впровадження стандартів НАТО в ЗСУ боєздатність України” заявив міністр оборони Андрій Загороднюк, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Вже з цього року і весь 2020 рік буде проходити система трансформації управління Збройними силами… В кінці цього переходу структура керівництвом ЗСУ буде повністю відповідати тому, як це побудовано в країнах НАТО”, – повідомив Загороднюк.
Він зазначив, що процес наразі вже триває, він має багато стадій, і всі документи, які його регулюють, вже підписані. Процес передбачає не лише зміну структури, а й зміну функціоналу, який зараз прописується, наголосив Загороднюк. Аби функціонал був сумісним зі структурами країн НАТО в міністерстві переписується багато нормативної документації.
Загороднюк також наголосив, що впровадження стандартів НАТО є одним з ключових пріоритетів, і воно важливе з кількох причин. По-перше, з політичної точки зору держава повинна відповідати військовим критеріям членства, по-друге, армія також має відповідати технічним та організаційним критеріям. “Армії, які перейшли на стандарти НАТО, краще воюють, вони більш ефективні, вони найбільш підготовлені. Основне наше завдання – це, звичайно, боєздатність, боєготовність. Але це питання дуже сильно має відношення до того, яким чином побудовані спроможності, яким чином вони сплановані, як організовані”, – заявив міністр, додавши, що попри політичні процеси, українська армія має бути технічно готовою до вступу в НАТО.
Загороднюк назвав закони, які “підштовхнуть” реформи ЗСУ
Міністерство оборони очікує ухвалення Верховною Радою низки законопроєктів, які сприятимуть реформам в оборонній сфері. Серед них закони про оборонні закупівлі, про територіальну оборону, про військову поліцію тощо.
Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу розповів міністр оборони України Андрій Загороднюк.
“Верховна Рада повинна ухвалити низку законів, які б максимально сприяли впровадженню реформ в ЗСУ. Перше — це закон про оборонні закупівлі, який вже пройшов перше читання. Він буде доопрацьований і ухвалений, ми на це сподіваємось. Друге — це зміни до закону про національну безпеку. Це дасть можливість розв’язувати стратегічні питання і питання трансформації ЗСУ до стандартів НАТО. Ми також очікуємо ухвалення закону про військову поліцію. Це одне зі стратегічних питань, оскільки з наступного року ми плануємо розпочати її створення, а без закону це неможливо. Крім того, закон про особливості приватизації, оскільки у нас є багато підприємств, які Міноборони не потрібні: будівельні комбінати, магазини. Якщо вони підуть у загальну приватизацію, то і кошти спрямують до загального бюджету, а нам потрібно наповнювати спеціальний бюджет для купівлі квартир військовим. Також ми очікуємо ухвалення закону про територіальну оборону, оскільки це питання не зовсім врегульоване”, – повідомив Загороднюк.
Крім того, міністр зазначив, що, крім законів, передбачається ухвалення кількох урядових постанов, однак ця процедура не така складна і тривала, як ухвалення законів.
Відповідаючи на запитання щодо співпраці міністерства з РНБО, Загороднюк запевнив, що комунікація відбувається регулярно. “З РНБО співпраця постійна. Я і з секретарем РНБО постійно спілкуюсь, і з Михайлом Ковалем (перший заступник секретаря РНБО — ред.), і з Сергієм Кривоносом (заступник секретаря РНБО — ред.)”, – сказав він.
У Москві повідомляють про стрілянину із загиблими біля будівлі ФСБ
Одна людина загинула і одна постраждала унаслідок стрілянини поряд з комплексом будівель ФСБ Росії в Москві.
Про це Агентству міських новин “Москва” повідомило джерело в правоохоронних органах – Укрінформ.
“В результаті двоє людей отримали поранення, одна з них померла”, – сказав він.
Раніше Агентство “Москва” повідомило, що стрілянина сталася на вул. Велика Луб’янка поряд з комплексом будівель ФСБ Росії.
За інформацією ЗМІ, невідомий влаштував стрілянину на прохідній ФСБ, після чого вибіг на вулицю і забарикадувався в одному з сусідніх будинків на вул. Велика Луб’янка.
Постраждалі, за попередніми даними, – співробітники правоохоронних органів.
Кулеба назвав три пріоритети уряду на наступний рік
Віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба визначив три пріоритети у роботі на 2020 рік, серед яких – масовий похід у регіони.
Пріоритети європейської та євроатлантичної інтеграції віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба оприлюднив у четіер під час перебування на оновленому КПВВ «Каланчак» у Херсонській області, де звітував про діяльність за 100 днів роботи в уряді, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Пріоритети на наступний рік дуже чіткі. Вони будуть зосереджені на трьох речах. Перша – це створення кращих умов для безпеки і свободи громадянина. Друге – створення нових економічних можливостей для українського бізнесу і залучення європейських інвестицій в Україну. Третій – це наближення європейської інтеграції до людей на місцях, тобто, масовий похід у регіони – почнемо ми саме з Херсонщини», – зазначив Кулеба.
У межах цих пунктів планується оновлювати порядок денний у сфері юстиції, безпеки та свободи з Європейським Союзом, буде ухвалений план дій щодо приєднання України до цифрового ринку Європейського Союзу, прийматимуть оціночну місію ЄС для аналізу прогресу України в імплементації технічних регламентів – це так званий технічний, промисловий безвіз, тобто, для того, щоб українські виробники мали кращі умови для експорту своїх товарів до ЄС.
По лінії НАТО працюватимуть над імплементацією славнозвісних стандартів Альянсу, щоб український солдат почувався більш захищеним, а армія ставала більш ефективною.
Він також зазначив, що європейська інтеграція є першою політикою в Україні, яка повністю вимірювана і підзвітна суспільству завдяки тому, що уряд ухвалив рішення про відкриття онлайн бази «Пульс угоди».
Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині на адмінмежі з тимчасово окупованою територією АР Крим урочисто відкрили сервісну зону оновленого КПВВ «Каланчак».
У відкритті взяли участь віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба та голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв
Зеленський підписав закон про вільний доступ Червоного Хреста до ув’язнених
Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про попереднє ув’язнення» щодо забезпечення безперешкодного доступу представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до осіб, взятих під варту».
Про це повідомляє сайт Президента – Укрінформ.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що нині законодавство України визначає загальний порядок надання побачень особам, взятим під варту. Так, побачення затриманого з родичами або іншими особами може надавати адміністрація місця попереднього ув’язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин. Однак доступ представників МКЧХ до зазначених осіб не є тотожним побаченню з родичами або іншими особами, передбаченому чинними положеннями закону.
Підписаний Президентом закон доповнює статтю 12 закону «Про попереднє ув’язнення» новою частиною, згідно з якою адміністрація місця попереднього ув’язнення надає представникам Міжнародного комітету Червоного Хреста побачення з узятими під варту особами безперешкодно, без обмеження кількості таких побачень та їхньої тривалості, у випадках та відповідно до умов Женевських конвенцій 1949 року про захист жертв війни з повідомленням слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження.
Побачення із затриманими представникам МКЧХ надаються у вільний від виконання слідчих дій та проведення судових засідань час.
Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Як повідомлялося, закон «Про внесення змін до закону України «Про попереднє ув’язнення» щодо забезпечення безперешкодного доступу представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до осіб, взятих під варту» № 372-IX Верховна Рада ухвалила 12 грудня 2019 року.
ВВП України зріс на 4,1% – Держстат
Як уточнила Державна служба статистики, реальний ВВП України у ІІІ кварталі 2019 року збільшився на 4,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Про це повідомляється на сайті відомства – Укрінформ.
“Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у ІII кварталі 2019 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,6%, а порівняно з ІII кварталом 2018 року – на 4,1%”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, у ІІ кварталі 2019 року ВВП України виріс на 4,6% проти аналогічного періоду 2018 року, за І квартал темпи зростання становили 2,5%.
Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує зростання ВВП України у 2019 році на 3,3%, у 2020 році — на 3,5%.
Згідно з макропрогнозом Міністерства фінансів України, ВВП країни у 2020 році має зрости на 3,7%.
План надходжень до бюджету цьогоріч буде виконаний – Верланов
У Державній податковій службі (ДПС) розраховують, що всі планові надходження до бюджету за 2019 рік будуть виконані.
Про це розповів голова ДПС Сергій Верланов, повідомляє пресслужба відомства – Укрінформ.
«Незважаючи на фактори, які стримують зростання надходжень податків, а це, зокрема, низька інфляція, зростання курсу національної валюти, зниження обсягу оподатковуваних операцій з ПДВ, податковій службі вдається забезпечувати виконання планових показників з надходжень до бюджету. Більше того деякі річні показники вже перевиконуються», – наголосив Верланов.
Так, ще станом на 1 грудня виконані річні показники з надходжень до місцевих бюджетів. Тобто всі кошти, які будуть сплачені у грудні, вже є додатковими понадплановими надходженнями. За 11 місяців до місцевих бюджетів забезпечено надходження 242,3 млрд грн. Це на 38,5 млрд грн, або на 18,9 відс. перевищує показник минулого року. Загалом по платежах, що контролюються ДПС, протягом січня – листопада 2019 року до зведеного бюджету забезпечено надходження (сальдо) у сумі 662,0 млрд грн. Це на 92,4 млрд грн, або на 16,2 відс. більше, ніж у січні – листопаді 2018 року.
Депутати “завернули” до комітету законопроєкт про легалізацію азартних ігор
Верховна Рада відправила на підготовку до повторного першого читання законопроєкт № 2285-д “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, спочатку народні депутати не підтримали цей законопроєкт у першому читанні (“за” депутати віддали 213 з 226 мінімально необхідних голосів).
Після цього народні депутати 243 голосами підтримали пропозицію направити законопроєкт в Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики для підготовки до повторного першого читання.
Згідно з пояснювальною запискою до документу, метою цього законопроєкту є “системне та ефективне врегулювання основного комплексу питань організації та проведення азартних ігор на основі обґрунтованих та сучасних підходів”.
“Це сприятиме формуванню цивілізованого ринку, діяльність на якому буде контрольована державою на основі чітко визначених правил, тобто буде досягнута правова визначеність. Системне впровадження положень законопроєкту дозволить дотриматись у регулюванні оптимального балансу інтересів громадян, суспільства і держави, з одного боку, та операторів азартних ігор – з іншого боку, що дозволяє мінімізувати суспільну шкоду, пов’язану з організацією та проведенням нелегальних азартних ігор та пов’язаним із цим ухиленням від сплати податків”, – йдеться у пояснювальній записці.
Також зазначається, що законопроєкт має створити передумови для значних додаткових надходжень до державного бюджету України, що будуть направлені на фінансування медицини, спорту та культури
Рада ухвалила закон про ТСК із пропозиціями Зеленського
Парламент ухвалив закон “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України” із пропозиціями Президента України.
Відповідне рішення підтримали 337 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Президент України надав шість зауважень до закону, з яких було сформовано десять пропозицій. Рада підтримала дев’ять із них.
Зеленський, зокрема, висловив незгоду з пропонованим підходом щодо унормування в одному законодавчому акті питань організації та порядку діяльності як тимчасових слідчих комісій та тимчасових спеціальних комісій, так і спеціальної тимчасової слідчої комісії ВР. Він акцентував на тому, що статус і порядок діяльності спеціальної ТСК, що створюється парламентом для проведення розслідування під час процедури усунення Президента з посади в порядку імпічменту, суттєво відрізняється від статусу та порядку діяльності тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій, утворюваних парламентом відповідно до статті 89 Конституції.
Президент зауважував, що з огляду на унормування питань діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії, а також тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій в одному законодавчому акті є невиправданим і таким, що не випливає з положень Конституції.
Так, підтримані парламентом пропозиції глави держави стосуються того, що цей закон визначає, що тимчасова слідча комісія є- колегіальним тимчасовим органом, який утворюється з числа народних депутатів України, завданням якого є здійснення парламентського контролю шляхом проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.
Згідно з ухваленими пропозиціями, закон передбачає, що слідча комісія не пізніш як через шість місяців із дня утворення подає Раді письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею пропозиції щодо проектів актів, висновки, пропозиції та інші матеріали, які надаються народним депутатам для ознайомлення.
У разі ненадання слідчою комісією звіту Раді у визначений термін повноваження такої комісії вважаються припиненою з наступного дня після дня закінчення терміну подання звіту, про що оголошується Головою ВР на пленарному засіданні.
Як повідомляв Укрінформ, цей закон, який передбачає процедуру імпічменту, Верховна Рада восьмого кликання ухвалила 6 червня 2019 року. Однак Президент України Володимир Зеленський ветував його 24 вересня.
На Івано-Франківщині назвали 7 головних туристичних подій області
Сім головних туристичних подій Івано-Франківської області 2019 року було визначено в межах премії IFTA’2019.
Про це повідомив начальник відділу туризму Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської ОДА Віталій Передерко на своїй сторінці в Facebook – Укрінформ.
“Премія IFTA’2019. 7 головних туристичних подій Івано-Франківської області 2019 року: Косівська мальована кераміка – спадщина ЮНЕСКО, Міжнародний музичний фестиваль Underhill, Міжнародний фестиваль мистецтв країн Карпатського регіону “Карпатський простір”, Перший гуцульський карнавал у Яремче, соціологічне дослідження туристичної індустрії області, туристичний веб-портал www.iftourism.com, Велика конференція готельєрів та рестораторів Яремчанщини”, – написав Передерко.
Як повідомляв Укрінформ, на Івано-Франківщині 11 грудня розпочав роботу оновлений туристичний сайт. Поки портал орієнтований на внутрішнього туриста. Уже найближчим часом сайт відкриє розділ “52 вікенди на Івано-Франківщині”. А навесні 2020 року запустить англомовну версію порталу, після чого розробники візьмуться за контент польською.
КСУ взявся розтлумачити, чи має право Рада давати добро на продаж землі
Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд подання 46 народних депутатів про тлумачення положень першого речення частини першої статті 13 і частини першої статті 14 Основного Закону, у яких йдеться про право власності народу на землю.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
На початку засідання суддя-доповідач у даній справі Віктор Колісник доповів, що направив 14 запитів до науковців, закладів вищої освіти і наукових установ, у яких просив висловити позиції стосовно порушених у конституційному поданні питань.
У ході усних слухань справи виступив один з авторів конституційного подання депутат Сергій Власенко зазначив, що необхідність тлумачення згаданих статей Конституції з’явилася після того, як у Верховній Раді були проголосовані у першому читанні три законопроекти, які “вирішують долю 72% української землі”.
“Питання не лише у можливості продажу землі іноземцям. В ці закони закладена можливість самовільної зміни власником цільового використання землі, зняття певних контрольних функцій держави, зокрема, скасовуються сівозміни для сільськогосподарських земель. Наша правова позиція полягає у тому, що такі питання може вирішувати лише український народ, як власник усіх земель України”, – сказав він.
На думку депутата, парламент не має повноважень ухвалювати рішення стосовно продажу землі. Це питання, вважає Власенко, має бути вирішене на всеукраїнському референдумі.
Натомість представники Верховної Ради і президента у Конституційному Суді Ольга Совгиря і Федір Веніславський просили суд закрити провадження у справі у зв’язку з тим, що не було наведено аргументів для необхідності тлумачення Конституції в цій частині.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 13 листопада 2019 року ухвалила у першому читанні законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10). Розгляд у другому читанні законопроєкту про ринок землі заплановано на наступний пленарний тиждень 17-20 грудня. Проєкт закону передбачає з 1 жовтня 2020 року скасування заборони на продаж землі. Згідно з документом, особами, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та з обов’язком відчужити ділянку впродовж року.
Також законопроєкт визначає максимальний обсяг землі в одні руки у розмірі 200 тис га.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано понад 4,6 тисяч правок до другого читання законопроєкту.
В України тривають акції протесту проти запуску ринку землі.
Раніше Президент Зеленський заявляв, що рішення про право продажу іноземцям землі сільськогосподарського призначення буде ухвалено лише після всеукраїнського референдуму.
Вихід Британії з ЄС до 31 січня є пріоритетним завданням уряду — Єлизавета II
Королева Великої Британії Єлизавета II оприлюднила урядову програму, згідно з якою Brexit до 31 січня 2020 року є пріоритетним завданням для нового уряду.
Про це вона сказала під час відкриття сесії нового парламенту, повідомляє The Telegraph – Укрінформ.
“Пріоритетом мого уряду є виконати вихід з ЄС 31 січня”, – сказала Єлизавета II.
Після цього, за словами королеви, уряд Британії намагатиметься укласти з ЄС та іншими економічно потужними державами угоду про вільну торгівлю, відповідно до інтересів Сполученого Королівства.
Серед інших пріоритетів уряду Єлизавета II виокремила збільшення фінансування Національної служби охорони здоров’я NHS, реформування імміграційної системи та інші реформи на благо країни.
Як повідомлялося, 12 грудня у Великій Британії пройшли позачергові парламентські вибори, на яких перемогу здобула Консервативна партія на чолі з чинним прем’єр-міністром Борисом Джонсоном, який обіцяв за будь-яку ціну вивести Британію з ЄС.
Лідер Шотландії написала Джонсону – просить референдум про незалежність
Перший міністр Шотландії та лідер Шотландської національної партії (ШНП) Нікола Стерджен написала прем’єру Британії Борису Джонсону з проханням провести референдум про незалежність.
Про це повідомляє Sky News – Укрінформ.
«Нікола Стерджен написала Борису Джонсону (листа – ред.) з проханням провести повторний референдум щодо незалежності Шотландії», – йдеться у повідомленні.
Лідер Шотландської національної партії, яка здобула 47 з 59 місць у парламенті, заявила, що сьогодні опублікує документ під назвою “Право Шотландії на вибір”.
Цим документом Шотландія планує вимагати передачі повноважень від британського парламенту автономному парламенту Шотландії, щоб санкціонувати новий референдум.
Виступаючи в четвер вранці, Стерджен сказала: «Здатність Шотландії реалізувати це право (на самовизначення) має значення, тому що альтернатива – це майбутнє, яке нам нав’язують і яке ми відкинули».
«Минулого тижня Шотландія чітко дала зрозуміти, що не хоче, щоб уряд консерваторів на чолі з Борисом Джонсоном вивів нас із Європейського Союзу. Це майбутнє, з яким ми зіткнемося, якщо у нас не буде можливості розглянути альтернативу у вигляді незалежності», – додала вона.
Відповідаючи на запитання, що вона зробить, якщо Джонсон скаже «ні», Стерджен сказала, що розгляне всі прийнятні варіанти.
Як повідомляв Укрінформ, у листопаді Борис Джонсон заявив, що не дозволить провести черговий референдум про незалежність Шотландії, на чому наполягає керівництво регіону.
Стерджен заявила, що Джонсон не зможе тримати Шотландію в ув’язненні
15.12.2019
Перший міністр Шотландії Нікола Стерджен попередила голову уряду Великої Британії Бориса Джонсона про те, що він не може утримувати Шотландію у складі королівства проти її волі.
Про це пише DPA – Укрінформ.
“Шотландія не може бути ув’язнена Британією, їй потрібно дозволити провести референдум про незалежність, оскільки вона опинилася на межі виходу з Європейського Союзу проти своєї волі”, – заявила Стерджен.
Шотландська національна партія, яку очолює Стерджен, йшла на вибори з гаслами нового референдуму щодо незалежності та протидії Brexit.
Це було б “підривом демократії”, якби Шотландії зараз не дозволили провести голосування.
Після своєї перемоги на позачергових виборах голова уряду Британії Борис Джонсон сказав, що не допустить нового референдуму у Шотландії.
Як повідомлялося, на думку голови уряду Шотландії Ніколи Стерджен, результати парламентських виборів свідчать про те, що шотландці здобули право провести новий референдум про незалежність від Британії.
Переговори про Brexit тривали три роки, їх продовжили ще на рік. Офіційною датою виходу Великої Британії з ЄС є 31 січня 2020 року. Шотландія має намір стати самостійним членом ЄС у разі виходу Великої Британії зі складу спільноти.
Зміни в Конституцію: до Зеленського звернулися із заявою мери та голови ОТГ
Міські, селищні, сільські голови та голови об’єднаних територіальних громад звернулися до Президента, аби законопроєкт про децентралізацію суттєво доопрацювали, а сам процес став відкритим.
Спільну заяву з питань децентралізації влади і місцевого самоврядування до Президента, яку підписали 55 осіб, 19 грудня опублікував міський голова Дніпра Борис Філатов на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.
У викладеній заяві, підписанти мали на меті «привернути увагу Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, послів країн великої сімки в Україні, представників ЄС в Україні та інших міжнародних інституцій, а також широкої громадськості» до проєкту Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» №2598, внесеному 13 грудня 2019 року Президентом України як першочерговий.
На їхню думку, він становить загрозу для місцевого самоврядування і демократії. Також вони стурбовані закритістю процесу підготовки цього законопроєкту (без участі представників органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, організацій громадянського суспільства та широкого кола експертів).
Автори заяви закликають «не допустити поспішного голосування за законопроєкт №2598, провести широкі дискусії та професійні консультації для напрацювання спільних пропозиції до проєкту конституційних змін щодо децентралізації з урахуванням думки лідерів місцевого самоврядування та експертів».
«Запропоновані законопроєктом №2598 зміни, порівняно з чинною Конституцією України, містять ознаки централізації влади, звужують статус органів місцевого самоврядування та надмірно розширюють контрольні повноваження держави в особі префектів та Президента», – зауважується в заяві.
Звертаючись до Володимира Зеленського, заявники просять його ініціювати «створення відкритого майданчика, де всі зацікавлені сторони зможуть висловити аргументовані позиції з метою спільного доопрацювання проєкту змін до Конституції щодо децентралізації та приведення його у відповідність до демократичних цінностей, які ми усі поділяємо».
Заяву підписали міські, селищні, сільські голови, голови об’єднаних територіальних громад та експерти з питань децентралізації влади та місцевого самоврядування. Серед них, крім міського голови Дніпра Бориса Філатова, Львівський міський голова Андрій Садовий, Київський міський голова, голова Асоціації міст України Віталій Кличко, Запорізький міський голова Володимир Буряк, Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко, виконавчий директор ГО «Український кризовий медіа-центр» Юлія Шмигальова та інші.
Комітет Ради рекомендує відправити законопроєкт Зеленського про децентралізацію до КСУ
Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту включити до порядку денного сесії та спрямувати до Конституційного Суду президентський законопроєкт №2598 “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”.
Відповідне рішення члени комітету ухвалили на засіданні у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Рекомендувати Верховній Раді поданий Президентом як невідкладний проєкт закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради ІХ скликання та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України”, – озвучила рішення комітету його голова Ірина Венедіктова.
Водночас деякі члени комітету рекомендували не включати законопроєкт до порядку денного сесії та відкласти його до завершення строків внесення альтернативних проєктів, але ці пропозиції не були підтримані.
Як повідомляв Укрінформ, 13 грудня Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №2598 “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”.
Згідно з ним, для адміністративного нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади пропонується запровадити інститут префектів. Префекта призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету міністрів Президент.
Передбачається, що префект може зупиняти дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду.
Окрім того, законопроєктом передбачено, що у разі ухвалення головою громади, радою громади, окружною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент за поданням префекта зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого.
Київрада заборонила розважальні заходи на Алеї Героїв Небесної Сотні
На пленарному засіданні Київської міської ради депутати затвердили порядок організації та проведення недержавних масових громадських заходів релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру у місті Києві.
Про це повідомляє пресслужба Київради – Укрінформ.
“Відповідно до рішення, заявку на проведення масового заходу необхідно подавати не пізніше ніж за 15 робочих днів до запланованої дати. Якщо для організації заходу потрібне перекриття доріг та зміна руху громадського транспорту, наприклад, для проведення спортивних подій, – то заявку необхідно подати за 45 робочих днів. Вона має містити дані про організатора та сам захід (форма, мета, місце проведення або маршрут, дата та час початку і закінчення)”, – йдеться у повідомленні.
Також обов’язково вказувати організаційні питання забезпечення події.
Забороняється проведення масових заходів розважального характеру на Алеї Героїв Небесної Сотні та вулиці Трьохсвятительській в межах Стіни пам’яті загиблих Героїв. А організацію подій біля культових споруд додатково необхідно узгоджувати з представниками релігійних організацій на балансі яких вони перебувають.
Також у столиці забороняється проведення феєрверків, салютів та інших розважальних заходів і видовищ з використанням піротехнічних виробів на період стримування збройної агресії на сході України.
У Бородянського вважають пріоритетом розвиток мистецької освіти
Влада, митці та усі зацікавлені сторони мають об’єднатися і працювати над осучасненням сфери мистецької освіти, але при цьому варто зберегти її унікальність.
Таку думку висловила заступник міністра культури, молоді та спорту Ірина Подоляк під час дискусії у рамках стратегічної сесії “Якою має бути мистецька освіта майбутнього?”, що проходить у Мистецькому Арсеналі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми хочемо зробити систему мистецької освіти сучасною. Водночас маємо зберегти її унікальність. Ця система в Україні дійсно унікальна, тому маємо цю унікальність “намацати”, зафіксувати і розуміти, що саме з неї беремо із собою, а що залишаємо у минулому. Нині дуже багато представників різних мистецьких шкіл говорять саме про унікальність”, – сказала Подоляк.
На її переконання, при запровадженні будь-яких змін у цій сфері варто було б вивчити позитивний досвід інших країн світу. “Тільки за допомогою вашого експертного знання ми можемо визначити, які саме системи і яких країн є найкращими, та застосовувати їх у себе”, – зазначила вона.
Подоляк запевнила, що питання розвитку мистецтва та мистецької освіти для Міністерства культури, молоді та спорту є пріоритетним. Саме тому уряд утворив низку нових центральних органів виконавчої влади у сферах культури, молоді та спорту. Серед них є Державне агентство з питань мистецтв і Державне агентство України з питань мистецької освіти.
“Ми зацікавлені у тому, щоб цей діалог був широким, щоб до нього були залучені усі зацікавлені, усі ті, хто хоче змін і хто не хоче їх. Очевидно, ці люди також мають аргументи. Їх треба почути, щоб робити спільно реформи, отримати спільне бачення того, якою має бути мистецька освіта”, – додала представниця МКМС.
Міністерство культури, молоді та спорту України організувало цей захід для того, щоб обговорити, якою саме в нашій державі має бути мистецька освіта майбутнього.
У рамках сьогоднішнього заходу учасники обговорять принципи мистецької освіти майбутнього, звернуть увагу на те, про яку мистецьку школу мріють українські батьки, якої мистецької школи потребує професійний ринок України та світу.
Серед учасників дискусії: представники МКМС, Асоціації міст України, ГО «БАТЬКИ SOS», музиканти, культурологи, арт-менеджери, викладачі.
У Європарламенті вкотре підтвердили перспективу вступу України в ЄС — Порошенко
У Європарламенті вкотре підтвердили перспективи членства України у Євросоюзі та позитивно оцінили прогрес реформ.
Про це повідомив журналістам п’ятий президент України, лідер політичної партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко за результатами засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС у четвер у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Одна з правок (до підсумкової заяви за результатами засідання – ред.) стосувалася чіткої перспективи членства України у Євросоюзі. Хочу наголосити, що у документі буквально процитована стаття із Конституції України, де зазначено, що стратегічною метою є повноправне членство України у Європейському Союзі та НАТО, як кінцева перспектива. В іншому пункті документа було зазначено посилання на 49-ту статтю (Угоди про ЄС – ред.), де чітко наголошено право України претендувати на членство, та на відповідному зобов’язанні ЄС прийняти Україну після виконання усіх необхідних вимог і критеріїв”, – розповів Порошенко.
Серед інших принципових питань він відзначив зацікавленість української сторони у збільшенні інтенсивності співпраці й підвищення ролі України у порядку денному Євросоюзу.
“По-третє, йдеться про чітке формулювання, що у нас ніякий не конфлікт на сході України, а це є російська агресія проти суверенної, незалежної держави. Це вже стало нормою документів ЄС та інших міжнародних документів, які засвідчують порушення Росією міжнародного права”, – додав п’ятий президент України.
Окрім цього, повідомив Порошенко, до документа включена позиція про засудження будівництва “Північного потоку-2” та відносно підтримки збереження транзиту газу через територію України з метою забезпечення енергетичної безпеки.
Лідер “Європейської солідарності” відзначив, що учасники засідання визнали прогрес реформ в Україні, проведених за останні п’ять років, а також закликали Єврокомісію затвердити нову програму макрофінансової допомоги державі.
Порошенко відзначив, що підсумкова заява та рекомендації за результатами засідання Парламентського комітету асоціації були ухвалені одноголосно з урахуванням усіх основних поправок української делегації.
Порошенко у Страсбурзі нагадав, що Путіну не можна довіряти за жодних умов
18.12.2019
Президент Росії Володимир Путін за останні шість років не дотримав жодного слова стосовно України.
На цьому наголосив п’ятий президент України, лідер партії «Європейська солідарність», народний депутат України Петро Порошенко на засіданні Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС у середу у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Не можна довіряти Путіну за жодних обставин. Путін багато разів давав мені обіцянки упродовж останніх шести років, але жодна не була виконана», – заявив Порошенко, коментуючи перспективи виконання досягнутих 9 грудня у Парижі домовленостей саміту у нормандському форматі.
Політик наголосив на важливості продовження міжнародного тиску на Росію та забезпеченні міжнародної присутності на окупованих територіях на сході України.
«На сході України – не конфлікт, а триваюча агресія Росії», – нагадав Порошенко колегам з Європарламенту.
Він також закликав Євросоюз і Захід інвестувати у безпеку України.
«Боротьба України за відновлення свого суверенітету і територіальної цілісності – це боротьба не лише за Україну, але за всіх західних союзників, включаючи Євросоюз та наші спільні демократичні цінності. Якщо Україна зазнає поразки – постане питання, хто наступний? Тому інвестування в українську безпеку – це інвестиції до європейської безпеки, безпеки кожної країни-члена ЄС», – наголосив п’ятий президент України.
Новак не виключає, що Рахункова палата спеціально не затвердила аудит НАЗК
В.о. керівника Національного агентства з питань запобігання та протидії корупції (НАЗК) Наталія Новак не виключає, що Рахункова палата не затвердила результати аудиту НАЗК в інтересах ексчленів агентства.
Про це вона заявила на брифінгу у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Вперше за всю історію існування Рахункової палати, коли нам призначили слухання, вони не змогли чомусь зібратись, члени Рахункової палати бігали, сварились, кричали. Коли вже засідання почалось, вони не проголосували за внесення нашого питання до порядку денного”, – пояснила вона.
Представниця НАЗК зауважила, що зібрання Рахункової палати розпочалось через пів години після того, як вона з бухгалтером Національного агентства залишили приміщення.
“Таким чином, аудит НАЗК залишився нерозглянутим. І я не виключаю, що це було спеціально, на захист тих членів НАЗК, щодо яких були виявлені порушення в аудиторському звіті”, – додала Новак.
Як раніше повідомляв Укрінформ, Рахункова палата не затвердила аудит Національного агентства з питань запобігання та протидії корупції, який виявив порушення і проведе повторну перевірку.
Члени НАЗК перед звільненням виплатили собі по 100-180 тисяч – Новак
Усі п’ять членів Національного агентства з питань запобігання корупції та виконувач обов’язків керівника апарату НАЗК перед звільненням виплатили собі матеріальну допомогу в розмірі від 100 до 180 тисяч гривень.
Про це розповіла на брифінгу в Києві в.о. керівника НАЗК Наталія Новак, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Коли я прийшла в НАЗК, керівництво самоліквідувалось, там вже нікого не було. Всі вони звільнились, забрали трудові книжки, виплатили собі матеріальну допомогу “на соціально-економічні потреби”, – зазначила вона.
Новак також поскаржилась, що у зв’язку з виплатою згаданої матеріальної допомоги, “коштів в бюджеті НАЗК було недостатньо для того, щоб можна було до кінця року виплатити зарплати”.
При цьому на уточнення кореспондента Укрінформу, Новак назвала розмір матеріальної допомоги: “Я не пам’ятаю точну суму, але мова йде про всіх п’ятьох членів НАЗК і одного виконувача обов’язків керівника апарату НАЗК. І це були суми від 100 до 180 тисяч гривень”.
Вона також зауважила, що такі дії передбачені законодавчо – і “це, скоріше, питання етики і моралі”.
Як повідомляв Укрінформ, згідно з законом “Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо забезпечення ефективності інституціонального механізму запобігання корупції”, який набув чинності 18 жовтня, повноваження членів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) достроково припинені, новий глава агентства повинен був бути обраний до 18 грудня.
20 жовтня Кабінет міністрів тимчасово поклав виконання обов’язків голови НАЗК на Наталію Новак.
16 грудня Transparency International Ukraine повідомила, що у конкурсі на зайняття посади голови Національного агентства з питань запобігання корупції переміг прокурор Олександр Новіков.
Ситника внесли до реєстру корупціонерів
Директора НАБУ Артема Ситника внесено до реєстру корупціонерів за рішенням суду.
Таку інформацію підтвердила в.о. керівника НАЗК Наталія Новак журналістам на брифінгу у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Що стосується пана Ситника: дійсно, в мене є документ про те, що він внесений в реєстр корупціонерів. Врешті-решт, якщо є рішення суду, ми не можемо не внести його у цей реєстр. Наразі він перебуває в цьому реєстрі та ми не можемо звідти виключити. Адже рішення є публічним, прозорим і прийняте судом”, – повідомила вона.
Раніше у ЗМІ з’явилась інформація, що Рівненський апеляційний суд визнав Ситника винним у порушенні встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
Директор НАБУ не задекларував відпочинок в одному з мисливських угідь Рівненщини, який йому оплачували треті особи.
Гончарук спростував фейки про пенсії та зарплати: Все профінансують, грошей достатньо
Уряд у повному обсязі профінансує усі захищені статті видатків, до яких входять пенсії, зарплати та всі соціальні виплати. Також профінансує всі зобов’язання, на які відкрито асигнування.
Про це повідомляє Урядовий портал – Укрінформ.
«Вся інформація, яку сьогодні масово розганяють в окремих ЗМІ — фейк. Всі пенсії, зарплати та соціальні виплати будуть профінансовані. В Державному бюджеті достатньо коштів для цього!» – запевнив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
Він пояснив, що це тимчасове призупинення виплат казначейства за всіма іншими статтями, яке вже не раз траплялось в Україні.
«Чому взагалі так трапляється? Наприкінці кожного року кожний орган намагається витратити всі гроші, які не були використані за 11 місяців до цього — хтось за декілька мільйонів купує канцтовари на наступний рік, а хтось просто майстерно привласнює ці гроші собі. Ми з цією історією хочемо закінчити», — сказав Гончарук.
Уряд вжив заходів для недопущення безконтрольних витрат державних коштів. До кінця фінансового року, тобто до 27 грудня, Держказначейство щодня вручну буде переглядати всі виплати, які планують провести, щоб максимально ефективно витратити гроші українських платників податків.
«Те, що така ситуація трапилась — це результат роботи неефективної державної машини протягом десятиліть. Зараз наша команда працює над тим, щоб ця ситуація не повторювалася більше ніколи. Але головне — люди знаходяться в безпеці», — наголосив Гончарук та додав, що найближчим часом Міністр фінансів Оксана Маркарова дасть брифінг, на якому пояснить всі деталі.
Як повідомляли ЗМІ, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук 17 грудня доручив міністру фінансів Оксані Маркаровій не проводити низку видатків загального фонду держбюджету до кінця року. Йдеться про незахищені видатки: видатки розвитку, на ремонт та будівництво тощо.
Пізніше, коментуючи появу у ЗМІ доручення щодо тимчасового припинення фінансування незахищених видатків загального фонду бюджету, у Міністерстві фінансів запевнили, що всі захищені видатки з державного бюджету фінансуються в звичному режимі.
ВР ухвалила у першому читанні президентський законопроєкт про “злодіїв у законі”
Верховна Рада ухвалила у першому читанні ініційований Президентом законопроєкт №2513 “Про внесення змін до Кримінального кодексу України (ККУ) щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою”.
Відповідне рішення підтримали 264 народних депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Законопроєктом пропонується доповнити статтю 28 “Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією” ККУ частиною п’ятою, визначивши, що злочин визнається вчиненим злочинною спільнотою, якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням кількох осіб (п’ять і більше), учасником, організатором, керівником та/або координатором якої є “злодій у законі”. Також у цій частині статті пропонується визначити поняття “злодій у законі”.
Водночас статтю 29 “Кримінальна відповідальність співучасників” ККУ передбачається доповнити частиною шостою, що встановлює правила кваліфікації діянь, вчинених особою у складі або в інтересах злочинної організації чи злочинної спільноти. Зокрема, пропонується здійснювати кваліфікацію за статтею (частиною статті) Особливої частини Кримінального кодексу, яка передбачає вчинене особою діяння, і за відповідною частиною статті 255, 255-1 або 255-3 ККУ. При цьому покарання призначається з урахуванням правил, передбачених статтею 70 ККУ.
Передбачено також зміни до статті 43 “Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи, злочинної організації чи злочинної спільноти” ККУ, що забезпечуватиме виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності злочинної спільноти.
Запропоновано нову редакцію статті 255 “Створення злочинної організації” ККУ, що покликана вдосконалити механізм притягнення осіб до кримінальної відповідальності за цією статтею.
Також Кримінальний кодекс пропонується доповнити новими статтями, а саме: статтею 255-1 “Створення злочинної спільноти і перебування особи в статусі “злодій у законі”, що передбачає встановлення кримінальної відповідальності за створення злочинної спільноти або керівництво такою спільнотою чи участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою спільнотою (частина перша) чи перебування особи в статусі “злодій у законі” (частина друга); статтею 255-2 “Звернення до “злодія у законі” чи іншого учасника злочинної спільноти”, що передбачає встановлення кримінальної відповідальності за звернення до “злодія у законі” чи іншого учасника злочинної спільноти з проханням вчинити злочин та/або здійснити вплив у будь-якій формі на третіх осіб з метою прийняття ними рішень чи вчинення або невчинення ними дій; статтею 255-3 “Організація проведення зустрічі (сходки) представників злочинних організацій чи злочинних спільнот, сприяння в її проведенні або керівництво нею”, що передбачає встановлення кримінальної відповідальності за організацію проведення зустрічі (сходки) представників злочинних організацій чи злочинних спільнот для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій злочинних організацій чи злочинних спільнот, а так само сприяння в її проведенні, або керівництво такою зустріччю (сходкою).
Статтю 256 “Сприяння учасникам злочинної організації чи злочинної спільноти або укриття їх злочинної діяльності” ККУ пропонується викласти в новій редакції, передбачивши встановлення кримінальної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, службовою особою або повторно.
Рада відклала нові штрафи для “євробляхерів”
Верховна Рада ухвалила закон №2288 “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового порядку застосування статей 470 та 481”, який тимчасово призупиняє дію нових санкцій за порушення митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією.
За нього проголосувало 285 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Відповідно до цього закону розділ XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України доповнено окремим пунктом, яким встановлено, що до осіб, які вчинили порушення митних правил, передбачені частинами 4-6 ст. 470 та частинами 4-6 ст. 481 Митного кодексу, тимчасово, в період з 22 серпня по 31 грудня 2019 року включно, застосовуватимуться санкції у вигляді штрафу в розмірі 500 і 1000 неоподатковуваних мінімумів ( 8500 грн та 17000 грн — ред.) відповідно.
У Митному кодексі за зазначені правопорушення передбачено більший розмір штрафів — до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У законопроєкті, який був прийнятий у першому читанні, пропонувалося ці штрафи не застосовувати до 31 грудня 2019 року взагалі.
Як пояснив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, ухвалення цього закону пов’язане з відтермінуванням введення в дію нових посилених санкцій за вчинення порушень митних правил, передбачених статтями 470 і 481 Митного кодексу.
Як повідомляв Укрінформ, 5 грудня Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт № 2288 “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового порядку застосування статей 470 та 481”.
Законом України від 20 вересня 2019 року №73-IХ “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України” внесено зміни до Митного кодексу України, якими до 31 грудня 2019 року подовжено перехідний період, протягом якого громадяни України без застосування до них адміністративних стягнень можуть оформити для вільного обігу автомобілі з іноземною реєстрацією.
За законом №2612, за перевищення строку доставки транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення більш як на 30 діб передбачено стягнення штрафу в розмірі 170 тис. грн або конфіскацію автомобіля.
На адмінмежі з Кримом відкрили сервісну зону КПВВ “Каланчак”
На Херсонщині на адмінмежі з тимчасово окупованою територією АР Крим урочисто відкрили сервісну зону оновленого КПВВ «Каланчак».
У відкритті взяли участь віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба та голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, повідомляє з місця події кореспондент Укрінформу.
“Ми сьогодні запускаємо сервісну зону. Тут буде повноцінна автостанція, Центр надання адміністративних послуг, де громадяни зможуть отримувати 37 послуг станом на зараз, надалі цей список буде розширюватися – від оновлення паспорту до реєстрації бізнесу. Буде цивілізований готель невеличкий чи місце відпочинку… Надзвичайно важливо, що будуть створені умови не лише для тих, хто перетинає адмінмежу з тимчасово окупованим Кримом, але й для тих, хто служить — прикордонників”,- зазначив на брифінгу на КПВВ віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба.
Він наголосив, що євроінтеграція – це про людей, євроінтеграція – це гідне ставлення до людини, її безпека, створення можливості для реалізації людиною своїх інтересів.
“Тому будуючи такі сервісні центри, ми, насправді, займаємося євроінтеграцією України”, – підкреслив Кулеба.
“У “Каланчаку” зараз набагато комфортніше, ніж на КПВВ окупантів, адже Україна відкрила це з повагою до людини, її гідності, для забезпечення комфорту. Такі речі, як ця сервісна зона – наочна демонстрація того, як наша держава змінюється і стає європейською. Жителі півострова помічатимуть позитивні зміни на материку – це спростить нам повернення Криму”, – зазначив Кулеба.
Він підкреслив, що цей пункт пропуску та сервісна зона є тимчасовими, і коли півострів буде деокупований, в їхніх функціях потреби більше не буде.
Як раніше повідомляв Укрінформ, під час представлення голови Херсонської ОДА на КПВВ “Чонгар” 13 липня Президент України Володимир Зеленський наголосив, що створення сервісних центрів на КПВВ “Чонгар”і “Каланчак” необхідно завершити до 20 грудня. Уряд 19 вересня на своєму засіданні підтримав пропозицію міністра інфраструктури Владислава Криклія і схвалив рішення про передачу функцій замовника з будівництва КПВВ від українського державного підприємства “Укрінтеравтосервіс” до АТ “Укрзалізниця”. Будівництво нових КПВВ розпочалося 20 вересня 2019 року. Режимні зони в’їзду-виїзду “Чонгар” та “Каланчак” почали працювати 15 листопада цього року.
Київрада закликає парламент скасувати “тотальну фіскалізацію” підприємців
Київська міська рада звернулась до Верховної Ради України з проханням скасувати закони, які передбачають обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО (реєстратори розрахункових операцій).
Про це повідомляє пресслужба Київради – Укрінформ.
“Йдеться про необхідність скасування закону “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг”, а також закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг”, – йдеться у повідомленні.
Депутати Київради звертаються до Верховної Ради України з пропозицією розпочати консультації з залученням експертів та представників малого і середнього бізнесу для напрацювання дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів спрощеної системи оподаткування.
“До депутатів Київради та до нашої профільної комісії надходять численні звернення від бізнес-спільноти щодо можливого негативного впливу на малий і середній бізнес законів, які парламент прийняв 20 вересня 2019 року. Вони, на переконання підприємців, направлені на фактичне знищення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Також нові закони можуть “грати на руку” виробникам і постачальникам реєстраторів розрахункових операцій”, – зазначила співавтор проекту рішення Олена Овраменко.
За її словами, ухвалені закони мали би боротися із контрабандною продукцією. На практиці ж це жодним чином не вплине на рівень зменшення показників “сірого” імпорту, переконана Овраменко.
Вона додала, що є застереження і від Державної регуляторної служби України. Фахівці прогнозують збільшення та подорожчання процедур адміністрування, зростання кількості перевірок на підставі недобросовісних звернень покупців тощо.
Рада підпорядкувала “тарифну комісію” уряду
Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг”.
За ухвалення закону проголосували 265 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Відповідно до закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначена як постійно діючий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом міністрів України. Таким чином, регулятор втрачає статус незалежного державного колегіального органу, що був закріплений у попередній версії закону про НКРЕКП.
Законом встановлено, що регулятор підзвітний Верховній Раді України. Регулятор щороку, до 1 червня, подає до парламенту звіт про свою діяльність і виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній рік.
Під час представлення законопроєкту до другого читання доповів автор документа – голова комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.
“Законодавчо визначено особливості спеціального статусу регулятора, віднесено до повноважень Верховної Ради щорічний розгляд звіту діяльності регулятора, включено до повноважень НКРЕКП розробку методики та визначення розмірів технологічних витрат оператора ГТС”, – сказав Герус.
За його словами, профільний комітет відхилив поправки, які не відповідають принципам незалежності прийняття рішень регулятора та його фінансової незалежності.
Як повідомлялося, 5 грудня ВР схвалила за основу законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг” авторства голови парламентського комітету з енергетики та ЖКП Андрія Геруса.
Конституційний суд влітку визнав неконституційними низку положень закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”.
Зокрема, суд дійшов висновку, що президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень, підписавши указ про створення НКРЕКП, оскільки Основний Закон не наділяє його таким правом.
Окрім того, Конституція не наділяє президента правом призначати та звільняти членів НКРЕКП.
Путін повторив, що РФ готова дати Україні знижку на газ
Росія не хоче загострювати ситуацію в українській енергетиці і використовувати її для впливу на процеси в Україні.
Про це на великій пресконференції 2019 року в Москві заявив президент Росії Володимир Путін, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У нас немає жодного бажання загострювати ситуацію в енергетиці і якось використовувати це для впливу на ситуацію в самій Україні”, – сказав він.
За словами Путіна, Москва зацікавлена в тому, щоб Україна нормально отримувала ресурси (газ – ред.) і споживачі в Європі були спокійні, що Росія має нормальні відносини зі своїми сусідами.
Президент РФ також знову заявив, що Росія готова безпосередньо поставляти Україні газ зі знижкою 20-25%.
За його словами, наразі сторони “на шляху” до домовленостей з питань газу.
Як повідомлялося, раніше голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв заявив, що імовірність підписання транзитного контракту з російським Газпромом дуже маленька, однак у НАК “Нафтогаз України” сподіваються на його укладення.
31 грудня 2019 року закінчується дія договору між господарюючими суб’єктами України і Росії про умови транспортування російського природного газу територією України в Європу.
Окупанти на Донбасі отримали військову техніку від “держави, яка їм симпатизує” – Путін
Окупаційні війська на Донбасі отримали танки й важку артилерію від «структур держав, які їм симпатизують».
Таку заяву на великій пресконференції 2019 року в Москві зробив президент Росії Володимир Путін, відповідаючи на запитання, звідки у бойовиків на Донбасі взялася важка військова техніка, якщо там немає іноземних військ, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У багатьох гарячих точках світу відбуваються різні конфлікти і бойові дії. До того ж із застосуванням танків, артилерії тощо. Звідки вони беруть? Напевно, від тих структур держав, які їм симпатизують. Але це їхня техніка, а не іноземна», – сказав він.
Також він укотре заявив, що на окупованій території Донбасу немає іноземних військ. За його словами, там є тільки місцева «міліція» і місцеві «сили самооборони», і складаються вони виключно з «місцевих жителів».
За словами лідера РФ, найманці з Франції й Німеччини «працюють на обох сторонах конфлікту», та вони не становлять основу збройних формувань.
«Що стосується найманців, так, я ось зараз у Парижі сказав. Там (на Донбасі – ред.) є і французи, і німці, які воюють – і на одній стороні, і на іншій. Давайте будемо розбиратися з цими найманцями. Вони не становлять основу цих збройних формувань», – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Путін заявив, що перегляд Мінських угод може завести в глухий кут ситуацію на Донбасі. А закон про особливий статус Донбасу має бути імплементований в Конституцію України.
Путін заявляє, що позитивні зміни на Донбасі вже помітні
Наступна зустріч у нормандському форматі можлива, якщо відбуватимуться позитивні зміни.
Про це на великій прес-конференції 2019 року в Москві заявив президент Росії Володимир Путін, передає кореспондент Укрінформу.
“Щодо майбутньої зустрічі (у нормандському форматі – ред.), припустимо, у квітні, то вона стане актуальною, якщо відбуватимуться якісь позитивні зміни”, – сказав він.
За словами Путіна, ці позитивні зміни вже видно.
“По-перше, продовжено закон про особливий статус (Донбасу – ред.). По-друге, все-таки проведено відведення військ у кількох ключових точках”, – заявив президент РФ. І додав, що таким чином доцільно проводити подальші переговори у нормандському форматі.
Раніше повідомлялося, що зустріч лідерів країн нормандської четвірки (Росія, Німеччина, Франція, Україна), яка запланована через чотири місяці, може відбутися в Берліні.
Путін хоче, щоб закон про особливий статус Донбасу був закріплений в Конституції України
Перегляд Мінських угод може завести в глухий кут ситуацію на Донбасі. А закон про особливий статус Донбасу має бути імплементований в Конституцію України.
Таку заяву зробив президент Росії Володимир Путін на великій пресконференції 2019 року в Москві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Якщо почнеться перегляд Мінських угод, то вся ситуація взагалі може зайти в глухий кут”, – сказав він.
За словами Путіна, ключем Мінських угод є закон про особливий статус Донбасу, якому, за його словами, слід надати “постійний характер” і закріпити його в Конституції України.
“Ключем цих Мінських угод є закон про особливий статус Донбасу, який має бути імплементований в український основний закон, в Конституцію”, – сказав лідер РФ.
До цього Путін додав, що поки що не бачить, щоб чинне керівництво України це хотіло б зробити. А повторив тезу про те, що Києву, на думку Кремля, необхідний прямий діалог з ОРДЛО.
Як повідомлялося, раніше Президент України Володимир Зеленський заявив, що деякі моменти в Мінських домовленостях можна змінити, і вони будуть змінені.
У Львові медсестри та лікарі протестують через низькі зарплати
Львівські медсестри долучились до Всеукраїнської акції протесту, вимагаючи гідної оплати праці, надбавок за стаж, категорії та шкідливі умови праці.
Серед вимог також забезпечення житлом і протест проти скорочення медпрацівників, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Акція протесту відбувається одночасно під стінами львівської Ратуші та облдержадміністрації. Група протестувальників зібралась і на головному майдані міста – біля пам’ятника Т.Шевченку. Медики вважають, що зарплата молодшого медперсоналу має становити до 8000 грн, середнього до 16000 грн, лікарів – до 27000 грн.
Всі надбавки – за категорії, стаж, складність і напруженість, шкідливі умови потрібно не скасовувати і нараховувати понад оклади, вважають медики. На їх переконання, потрібно також повернути дольову пенсію – після 25 років медичного стажу, а медична пенсія має бути не меншою за мінімальну зарплату.
Водночас медики наголошують, що не будуть вдаватися до більш радикальних засобів, як от невихід на роботу чи припинення виконання своїх обов’язків.
Вони надаватимуть допомогу своїм пацієнтам. Але залишають за собою право відгукнутися на запрошення урядів інших країн і поїхати працювати за кордон.
Українка в Марокко розповіла про життя діаспори та підтримку Батьківщини
Українська громада в Марокко налічує приблизно 600 українців, які щиро переживають за долю Батьківщини та допомагають їй.
Про українське життя в Марокко розповіла в сюжеті ICTV українка Єлизавета Домбровська, яка останні чотири роки живе в Марокко – Укрінформ.
Єлизавета розповіла про те, що місцеві українці мають чітку громадянську позицію і патріотизм.
Жінка також розказала про українське Посольство, де на свята, вибори та культурні заходи збираються наші земляки; про українців, які приходять на виборчі дільниція та допомагають українським воїнам; про українсько-марокканські родини, де місцеві чоловіки цінують українські традиції, вдягають вишиванки та залюбки їдять український борщ.
Подивитись відео можно тут.
Експерт пояснив, навіщо іноземні фонди скуповують квартири в Києві
Віднедавна в Україні з’явилися іноземні фонди, які купують квартири з метою подальшої їхньої здачі в оренду.
Про це розповів президент компанії “КАН Девелопмент” Ігор Ніконов в інтерв’ю Економічній правді – Укрінформ.
За розрахунками КАН, вже понад 10% продажів житлової нерухомості припадає на інвестиції з метою перепродажу або здачі в оренду.
“З’явилися фонди іноземні, канадські та ізраїльські, які купують нерухомість. Бізнес такий: купують квартири секціями, роблять ремонти і здають в оренду”, – сказав Ніконов.
За його словами, інвестори шукають високу прибутковість.
“Вони ринок дуже сильно “шерстять” в надії отримати супер-знижки. Бували угоди, 50 квартир купували люди відразу одним ударом”, – заявив забудовник.
За його спостереженнями, збільшилася кількість інвесторів, які купують по 2-3 квартири.
“Ми самі тепер зрозуміли, що треба розширювати палітру послуг, і стали робити ремонти під оренду і під продаж”, – повідомив президент КАН Девелопмент.
“Девелопери, які продають одну квартиру і більше нічого, дуже швидко підуть з ринку. Ти повинен думати на 50 років вперед. І якщо ти на 50 років вперед модель свою не побудував – у тебе немає завтра”, – додав Ніконов.
Суд переніс розгляд справи про скасування націоналізації ПриватБанку
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення перенести розгляд справи щодо оскарження рішення Окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року про скасування націоналізації ПриватБанку.
Про це журналістам повідомив начальник департаменту управління претензійно-позовної роботи НБУ Віктор Григорчук, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“(Судом вирішено – ред.) про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішення за позовом родини Суркісів до Національного банку, яка зараз розглядається Великою палатою Верховного суду. Розгляд цієї справи призначено на 31 січня 2020 року. Після винесення рішення судом у цій справі буде продовжено розгляд справи щодо скасування націоналізації”, – сказав Григорчук.
Він зазначив, що рішення відклали до остаточного рішення Верховного суду по справі щодо визнання родини Суркісів пов’язаними з ПриватБанком особами та обміну їхніх вкладів у ПриватБанку на акції. Ця процедура відбулася в межах націоналізації ПриватБанку у 2016 році. Розгляд цієї справи заплановано на 31 січня 2020 року.
“Після того, як суд ухвалить рішення по справі Суркісів – буде відновлено провадження по цій справі”, – сказав Григорчук.
Як повідомляв Укрінформ, 18 грудня 2016 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про входження держави в капітал ПриватБанку. У межах націоналізації банку його зобов’язання перед пов’язаними особами підлягали процедурі bail-in і були обмінені на акції додаткової емісії банку.
17 травня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання пов’язаними з ПриватБанком особами сім’ю Суркісів, а також скасував накази тимчасового адміністратора ПриватБанку, які стосувалися рахунків фізосіб. Суркіси, а також пов’язані з ними особи, подали 42 позови проти Національного банку України.
ПриватБанк в Ізраїлі подав новий позов проти Коломойського на $600 мільйонів
ПриватБанк 18 грудня подав нове судове провадження в Окружному суді Тель-Авіва в Ізраїлі проти колишніх власників банку та інших відповідачів. Сума позову становить 600 млн доларів США.
Про це повідомляє пресслужба ПриватБанку – Укрінформ.
“Вчора, 17 грудня, банком було ініційоване нове судове провадження в Окружному суді Тель-Авіва в Ізраїлі проти колишніх власників банку та інших відповідачів. Сума позову становить 600 млн доларів США”, – йдеться в повідомленні.
Також, за результатами подальшого аналізу, ПриватБанк збільшив суму позовних вимог в Канцлерському суді штату Делавер в США та подав до суду доповнену позовну заяву. Банк продовжує підготовку до слухання по суті своєї позовної заяви проти колишніх власників та інших осіб на суму більше 3 млрд доларів США (з відсотками) у Високому Суді Англії та Вельсу.
Як повідомляв Укрінформ, уряд України 18 грудня 2016 року, пославшись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів ПриватБанку (найбільші – бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов), вирішив націоналізувати найбільший на українському ринку банк. Для того, щоб врятувати його, держава здійснила докапіталізацію на понад 155 млрд грн.
Ексвласники банку вважають націоналізацію незаконною. Тривають судові суперечки (і в Україні, і в закордонних юрисдикціях). Окружний адмінсуд Києва 18 квітня 2019 року за позовом Коломойського скасував рішення про націоналізацію ПриватБанку. У відповідь на це Кабмін, Нацбанк і ПриватБанк одразу в травні оскаржили це рішення.
15 жовтня ПриватБанк здобув перемогу в Апеляційному суді Англії та Вельсу у справі проти Коломойського та Боголюбова. Судді вирішили, що ПриватБанк має достатньо передумов для судового розгляду справи та отримання відшкодування в сумі близько 3 млрд дол. А судовий указ про всесвітній арешт активів залишається чинним до рішення по суті. В Офісі Президента заявили, що якими б не були рішення судів, немає жодних підстав для повернення державного ПриватБанку колишнім акціонерам.
У ПриватБанку запевняють, що суд не вплине на його роботу
У ПриватБанку запевнили, що не дивлячись на результати розгляду апеляційним судом питання про законність націоналізації банку, він продовжить працювати у своєму звичайному режимі 24/7.
Про це повідомляє пресслужба ПриватБанку – Укрінформ.
“Сьогодні вся увага в Україні та світі знову прикута до ПриватБанку. Сьогодні апеляційний суд розглядає питання про законність націоналізації банку.Ми очікуємо справедливого застосування принципу верховенства права, що захистить інтереси народу. Але яким би не було рішення суду, наші клієнти повинні знати, що ПриватБанк працює у своєму звичайному режимі 24/7. У свою чергу, ми повністю поділяємо позицію керівництва країни про важливість ПриватБанку для фінансової стабільності та національної безпеки. І ми готові підтримати цю позицію не словом, а ділом. Незалежна Наглядова рада та Правління банку відповідно до закону зобов’язані докласти всіх можливих зусиль, щоб забезпечити відшкодування збитків банку тими, хто ці збитки заподіяв”, – йдеться в повідомленні.
У банку нагадали, що всього три роки тому держава була змушена рятувати банк від банкрутства, а країну від фінансової кризи. Завдяки цьому рішенню 20 мільйонів українських сімей зберегли свій фінансовий добробут. Cьогодні ПриватБанк – лідер фінансового ринку, клієнтами якого є майже половина українців. І ми залишимося найприбутковішим та найбільш інноваційним банком країни. Це яскравий приклад того, що реформи в Україні можуть бути успішними.
Як повідомляв Укрінформ, уряд України 18 грудня 2016 року, пославшись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів ПриватБанку (найбільші – бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов), вирішив націоналізувати найбільший на українському ринку банк. Для того, щоб врятувати його, держава здійснила докапіталізацію на понад 155 млрд грн. Ексвласники банку вважають націоналізацію незаконною. Тривають судові суперечки (і в Україні, і в закордонних юрисдикціях). Окружний адмінсуд Києва 18 квітня 2019 року за позовом Коломойського скасував рішення про націоналізацію ПриватБанку. У відповідь на це Кабмін, Нацбанк і ПриватБанк одразу в травні оскаржили це рішення. 15 жовтня ПриватБанк здобув перемогу в Апеляційному суді Англії та Вельсу у справі проти Коломойського та Боголюбова. Судді вирішили, що ПриватБанк має достатньо передумов для судового розгляду справи та отримання відшкодування в сумі близько 3 млрд дол. А судовий указ про всесвітній арешт активів залишається чинним до рішення по суті. В Офісі Президента заявили, що якими б не були рішення судів, немає жодних підстав для повернення державного ПриватБанку колишнім акціонерам.
Порошенко у Страсбурзі: В Україні немає дискримінації мов нацменшин
В Україні не існує проблем для повноцінного вивчення та використання представниками національних менших рідних мов.
На цьому наголосив п’ятий президент України, лідер політичної партії «Європейська солідарність», народний депутат України Петро Порошенко на засіданні Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС у четвер у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Ситуація, коли представники національних меншин за одинадцять років навчання у загальноосвітніх школах не у повному обсязі опановують державну українську мову – ось це є дискримінація. Адже такі молоді люди втрачають можливості повноцінно представляти себе у суспільному житті», – пояснив ситуацію Порошенко колегам із Європарламенту під час дискусії про верховенство права, основоположні свободи та права людини в Україні.
Порошенко нагадав, що згідно із законом про освіту в Україні 50% часу навчання ведеться державною українською мовою і 50% – мовами нацменшин.
«Давайте будемо розуміти один одного, довіряти один одному, сприймати Україну, як європейську державу, де мови нацменшин захищені. Я не можу сприйняти позицію, що в Україні існують проблеми із мовами нацменшин. Питанню захисту таких мов в Україні приділяється значна увага: і попередньою владою, і нинішньою», – наголосив п’ятий президент України.
На Львівщині спалили редакцію районної газети
У Львівській області згоріло приміщення редакції районної газети “Голос Самбірщини”, причиною пожежі став свідомий підпал.
Про це повідомив у Facebook голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко – Укрінформ.
“Редакція районної газети “Голос Самбірщини” вигоріла через свідомий підпал. Завтра люди не отримають свою улюблену районку… Тільки що головний редактор газети “Голос Самбірщини” Марія Пукій поінформувала НСЖУ, що приміщення редакції вигоріло. Саме зараз пожежу закінчують ліквідовувати працівники МНС, а у приміщенні проходять слідчі дії Національної поліції”, – зазначив він.
Як повідомила Пукій, у четвер, 19 грудня, о 8-ій ранку на роботу прийшла бухгалтер, побачила, що двері редакції були вибиті та прочинені, усередині – дим. “Спочатку подумали, що задимлення, але насправді, вигоріли всі кабінети, особливо там, де редакційні комп’ютери. Тепер завтра читачі не отримають своєї газети. І що тепер з нами буде взагалі – не знаємо”, – розповіла вона.
Як зазначив Томіленко, редакція газети розташована на другому поверсі цілісного комплексу разом із друкарнею. “Рік тому районна газета роздержавилася, за рішенням районної ради редакція має право перебувати у своєму приміщенні, будучи і у приватному статусі (це норма профільного закону). АЛЕ. Друкарня пішла на приватизацію. Сесія райради наклала обмеження, що приватизація не має торкатися нежитлових приміщень, у яких знаходиться редакція. Та коли редактор намагалася укласти новий договір на користування приміщеннями, виявилося, що увесь комплекс – включно з редакційними приміщеннями — приватизовано”, – зауважив Томіленко.
Зі свого боку Пукій уточнила, що з редакції винесено сейф. Грошей у ньому не було, але там зберігалися статутні документи редакції. За словами Томіленка, згодом сейф знайшли. Зловмисники його кинули на вулиці в кущах, сейф їм зламати не вдалося, і всі документи залишилися на місці.
“Національна спілка журналістів висловлює солідарність із нашими львівськими колегами. І звертається до керівництва МВС та Національної поліції забезпечити ефективне оперативне розслідування надзвичайної події”, – заявив голова НСЖУ.
Геращенко – про справу Шеремета: Ми поки не знаємо мотиву і замовників
Слідство поки що не знає, які були мотиви вбивства журналіста Павла Шеремета і хто є замовником цього злочину.
Про це заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив в інтерв’ю “Фактам” – Укрінформ.
“Ми поки що не знаємо мотиву і не знаємо замовників”, – сказав Геращенко.
Коментуючи оприлюднені 12 грудня записи телефонних розмов, Геращенко уточнив, що “ми видали на брифінгу те, що могли”.
“Це лише кілька відсотків від усього масиву інформації. У слідства є записи сотень годин розмов різних людей, що дозволяє робити певні висновки “, – зазначив він.
За його словами, найвагомішим доказом у справі стали висновки зарубіжних експертів, які підтвердили думку їхніх українських колег про те, що хода і рухи ветерана АТО Андрія Антоненка і лікаря і волонтера Юлії Кузьменко збігаються з ходою жінки і чоловіка, зафіксованих на камерах відеоспостереження біля машини Шеремета.
«Це дало змогу з’єднати докупи багато інших непрямих доказів і прийняти рішення про пред’явлення їм підозри. Якби експерти не зробили висновок про високий ступінь схожості рухів кілерів і підозрюваних, цього не було б… Якби експерти не підтвердили, що хода Кузьменко і Антоненка схожа з ходою вбивць, їх ніхто не чіпав би, вони жили б і далі своїм життям. «Ріффмастер» продовжував би зберігати вдома половину міни МОН-50», – повідомив Геращенко.
Відповідаючи на запитання, чи може головним аргументом бути хода, Геращенко відповів, що її неможливо підробити.
«Хода є своєрідним аналогом відбитків пальців. Експертизу проводили не за кількома секундам руху. За всіма підозрюваними велося дозволене судом стеження, їх записували з найрізноманітніших ракурсів», – сказав він.
Також, відповідаючи на запитання, чи співпрацюють підозрювані зі слідством, він уточнив, що їм запропоновано дати щиросерді показання і піти на угоду.
«Скажу прямо: у нас немає заяв підозрюваних, записаних на мобільний телефон або на відеокамеру, або їх постів у Facebook про те, що вони збиралися вбивати Шеремета», – зазначив Геращенко.
Він додав, що слідство цікавить, хто виготовив вибуховий пристрій, встановлений під машиною Шеремета: «у нас є підозра; чекаємо, може, ця людина зізнається».
Він нагадав, що поліція в ході розслідування вилучила записи з сотень відеокамер, крім чотирьох, і що працівники ресторанів та інших закладів, де знаходилися ці чотири камери, говорили, що їх зняли співробітники СБУ.
«Коли слідчі звернулися в СБУ і попросили передати ці відеокамери нам, отримали там невиразну відповідь. Тобто записи загубилися. Потім записи з однієї з камер спливли в журналістському розслідуванні Дмитра Гнапа», – додав Геращенко.
Він уточнив, що, крім того, є ще три відео, які кудись зникли.
«Причому там записи з дуже хороших ракурсів, можна було б щось розгледіти. Тому міністр внутрішніх справ звернувся до голови СБУ Баканова з проханням провести службову перевірку і встановити, хто знімав ці відеокамери, чому записи не були передані в поліцію тощо», – підкреслив він.
Як повідомлялося, 12 грудня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков поінформував про затримання й оголошення підозр фігурантам справи про вбивство Павла Шеремета.
Слідство підозрює п’ятьох осіб: лікаря і волонтера Юлію Кузьменко, добровольців АТО Владислава та Інну Грищенків, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугар, ветерана АТО Андрія Антоненка.
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві, в результаті підриву автомобіля.
Земля і люди: як Тимошенко на комітеті папери розкидала
Поки депутати чубилися, лідерка “Батьківщини” розкидала папери.
Як повідомляв Укрінформ, 18 грудня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики сталася штовханина між членом фракції “Опозиційна платформа – За життя” і народними депутатами від “Слуги народу”.
Конфлікт стався між членом ОПЗЖ Іллею Кивою і депутатом від “Слуги народу” Андрієм Мотовиловцем. Після цього Кива почав штовхати Мотовиловця. У сутичку втрутилися інші народні депутати, колега Киви по фракції Нестор Шуфрич намагався його заспокоїти.
У цей час Юлія Тимошенко розкидала документи, які лежали на столі голови комітету.
Згодом у Тимошенко поцікавилися, як їй вдалося “із такою харизмою” розкидати папери?
“Це ж просто папірці. Там немає нічого законного”, – відповіла лідерка “Батьківщини”.
Тимошенко готує подання в ДБР і НАБУ проти голови аграрного комітету
18.12.2019
Голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко готує подання в Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро проти керівника комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського.
Про це Тимошенко повідомила під час засідання аграрного комітету в середу ввечері, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Щойно ми збирали інтелектуальну групу нашої команди. Ми готуємо за ніч подання в ДБР, в НАБУ. І ми завтра будемо під камери подавати порушення кримінальної справи проти голови комітету”, – сказала Тимошенко.
Крім того, лідерка “Батьківщини” поінформувала, що у четвер зранку аграрні асоціації “оголосили 12-годинну мобілізацію” і планують “безстрокове блокування ключових автомагістралей країни”.
Як повідомляв Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики на засіданні в середу, 18 грудня розпочав розгляд поправок до законопроєкту №2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”.
Згідно з рішенням комітету, регламент розгляду поправок передбачає виділення 30 секунд для доповіді автора поправки, і не передбачено запитань до доповідачів. Нардепи від фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко та Вадим Івченко заявили, що такий розгляд є неприпустимим, і зауважили, що порівняльну таблицю депутати отримали під час засідання. Згідно з Регламентом ВР, парламентарії мають її отримувати за день до засідання у випадку позачергового засідання комітету та за три дні у випадку чергового засідання. Член фракції “Опозиційна платформа – За життя” Наталія Королевська заявила, що деякі важливі правки не враховано. Проте голова комітету Микола Сольський заперечив і зауважив, що процедура розгляду відбувається згідно з рішенням комітету, яке було ухвалене на початку засідання.
Раніше повідомлялося, що засідання комітету проходить у конференцзалі Верховної Ради. Захід відкритий для журналістів. Проте на засіданні комітету відсутні представники громадськості. Журналістів пускають лише за наявності редакційних посвідчень. На засіданні присутні члени аграрного комітету, а також народні депутати, які є авторами поправок до законопроєкту №2178-10.
Верховна Рада 13 листопада 2019 року ухвалила у першому читанні законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10). Проєкт закону передбачає з 1 жовтня 2020 року скасування заборони на продаж землі. Згідно з документом, особами, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та з обов’язком відчужити ділянку впродовж року.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано понад 4,6 тис. правок до другого читання законопроєкту.
17-18 грудня аграрії України вийшли на акції протесту проти запуску ринку землі.
Раніше Президент Зеленський заявляв, що рішення про право продажу іноземцям землі сільськогосподарського призначення буде ухвалено лише після всеукраїнського референдуму.
Президент призначив Єльченка послом у США
Президент України Володимир Зеленський призначив Володимира Єльченка послом України в США.
Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави – Укрінформ.
“Призначити Єльченка Володимира Юрійовича Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки“, – йдеться у документі.
Попереднім Указом Президент звільнив Єльченка з посад Постійного представника України при Організації Об’єднаних Націй та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Ямайці.
Зеленський призначив Кислицю Постпредом України в ООН
Президент України Володимир Зеленський призначив Сергія Кислицю Постійним представником України при Організації Об’єднаних Націй.
Відповідний Указ оприлюднено на сайті глави держави – Укрінформ.
“Призначити Кислицю Сергія Олеговича Постійним представником України при Організації Об’єднаних Націй“, – йдеться у документі.
Раніше Президент звільнив Володимира Єльченка з посад Постійного представника України при Організації Об’єднаних Націй та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Ямайці.
Сергій Кислиця з березня 2014 працював заступником міністра закордонних справ України.
Білий дім – про імпічмент Трампа: це один із найганебніших епізодів в історії нації
День голосування за імпічмент президента Дональда Трампа “є кульмінацією одного з найбільш ганебних політичних епізодів у історії нашої нації”.
Про це йдеться у заяві прес-секретаря Білого дому, інформує власний кореспондент Укрінформу.
«Не отримавши жодного голосу від республіканців і не надавши жодних доказів протиправних дій, демократи через Палату представників протягнули незаконні статті про імпічмент президента. Демократи вирішили підійти до процесу з вузькопартійних позицій, незважаючи на те, що президент абсолютно нічого поганого не зробив», – йдеться у заяві.
За словами прессекретаря, «протягом фіктивного процесу імпічменту президентові було відмовлено в забезпеченні справедливого та належного порядку розгляду, відповідно до закону». Палата «відверто проігнорувала попередню практику і проводила розслідування таємно, за зачиненими дверима, аби головуючий Адам Шифф та його партійні прибічники могли вибірково робити інформаційні витіки для своїх партнерів зі ЗМІ для поширення вигадок».
Коли громадські слухання проходили в юридичному комітеті під головуванням Шиффа, демократи продовжували свої ігри й відхилили можливість перехресного допиту свідків чи виклику свідків та розгляду доказів від президента, наголошується в заяві
“Демократи втратили розуміння того, що потрібно цій країні – Конгрес, який працює для людей, – вважає прес-секретар. – Безмежна ворожість до президента Трампа підігріває їхнє бажання звести нанівець результати виборів 2016 року та вплинути на вибори 2020 року. Американський народ не обдурити цією ганебною поведінкою”.
“Люди розуміють, що для звинувачення будь-якого американця у вчиненні неправомірних дій і, безумовно, для імпічменту законно обраного президента необхідні справедливість, належна процедура та вагомі докази”, – йдеться далі в заяві.
За словами прессекретаря, президент переконаний, що Сенат відновить порядок, справедливість та належну правову процедуру, що були проігноровані в Палаті представників. “Він готовий до наступних кроків і впевнений, що його буде повністю виправдано. Президент Трамп невпинно працюватиме над реалізацією потреб та пріоритетів американського народу, як це й було від дня його вступу на цю посаду”, – підкреслюється в заяві.
Як повідомляв Укрінформ, Палата представників США провела в середу історичні голосування щодо оголошення імпічменту главі Білого дому за двома статтями обвинувачень – у зловживанні владою та перешкоджанні роботі Конгресу в розслідуванні цієї справи.Таким чином, втретє за історію Америки нижня палата прийняла рішення щодо імпічменту президента країни.
Голосування, яке відбувалося окремо за кожною зі статей, розділилося здебільшого за партійною ознакою. Звинувачення президента Трампа у зловживанні владою підтримали 230 демократів, проти виступили 197 республіканців. Під час голосування щодо перешкоджання президентом роботі Конгресу “за” висловилися 229 демократів, “проти” – 198 республіканців.
Далі процес розгляду імпічменту має перейти до Сенату. Очікується, що лідер республіканської більшості в Верхній палаті Мітч Макконнелл за кілька днів оголосить календар заходів у Сенаті. Для того, щоби імпічмент був затверджений офіційно, необхідна підтримка понад двох третин сенаторів США.
У Трампа хочуть змінити проєкт “пекельних санкцій” проти Росії – ЗМІ
Адміністрація Трампа чинить негласний опір законопроєкту сенатора Ліндсі Грема, який пропонує поширити санкції на російські банківській і газовий сектори та на державний борг РФ.
Про це повідомляє The Daily Beast – Укрінформ.
“Один із чиновників Державного департаменту у вівторок надіслав голові профільного комітету Сенату лист обсягом 22 сторінки проти нового проєкту санкцій”, – пише видання.
Як уточнюється, йдеться про законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який нещодавно підтримав комітет Сенату з питань міжнародних відносин. Документ пропонує карати фізичних та юридичних осіб Росії, причетних до тиску Кремля на Україну, а також до втручання у президентські вибори в США, у справи Сирії та переслідування дисидентів у РФ. Сам Грем назвав його “законопроєктом пекельних санкцій”.
У згаданому листі вказується, що адміністрація Трампа виступає “рішуче проти” законопроєкту, якщо до нього не буде внесено низки змін. Також наголошується, що проєкт Грема може “завдати шкоди європейським союзникам Америки” та “порушити трансатлантичну єдність щодо чинних американських санкцій проти Росії”.
Крім того, чиновник адміністрації підкреслив, що законопроєкт “загрожує світовим енергетичним, товарним, фінансовим та іншим ринкам”, оскільки спрямований “майже на весь спектр зовнішньої комерційної діяльності з Росією”.
Як зазначає видання, в адміністрації Трампа стверджують, що санкції можуть уразити американські банки, які працюють у Росії, а також завдати шкоди активам менеджерів зі США.
Як повідомлялося, міжнародний комітет Сенату США ухвалив 17 голосами проти п’яти проєкт закону “Акт захисту американської безпеки від агресії Кремля” (Defending American Security from Kremlin Aggression Act, DASKA). Аби набути чинності, документ має бути ухвалений обома палатами Конгресу і підписаний президентом США.
Парламент ухвалив закон про реєстр педофілів
Верховна Рада ухвалила закон про створення реєстру педофілів з доступом для правоохоронців.
Законопроєкт 0887 “Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього” підтримали 325 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Законом створюється Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітніх, який має стати запобіжником для повторення таких злочинів.
До реєстру вносяться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, злочину, за який його було засуджено, кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду.
Інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили. У разі якщо особа вчинила злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до створення реєстру, інформація про таку особу вноситься до реєстру на підставі ухвали суду за місцем проживання такої особи або місцем відбування нею покарання за клопотанням прокурора.
Інформація про особу виключається з реєстру у разі скасування обвинувального вироку або ухвали суду.
Користувачами реєстру є керівники прокуратур та органів досудового розслідування, прокурори, слідчі та інші уповноважені особи Національної поліції України та Державного бюро розслідувань.
Право на отримання інформації щодо факту перебування конкретної особи в реєстрі мають: сільські, селищні та міські голови, керівники державних адміністрацій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування – щодо осіб, які претендують на заняття посади керівника (заступника керівника) дошкільного навчального закладу, середнього навчального закладу, позашкільного навчального закладу, закладу охорони здоров’я або іншої установи та організації, зобов’язаної здійснювати нагляд за малолітніми особами або надавати послуги медичного, навчального та соціального характеру малолітнім особам, та належать до їх сфери управління. Також право на отримання такої інформації матимуть керівники дошкільних, середніх, позашкільних навчальних закладів, закладів охорони здоров’я або іншої установи та організації, зобов’язаної здійснювати нагляд за малолітніми особами або надавати послуги медичного, навчального чи соціального характеру таким особам, у зв’язку з вирішенням питання щодо прийняття особи на роботу.
Також право на отримання даних з реєстру матиме будь-яка фізична особа щодо інформації про себе та будь-яка фізична особа щодо інформації про іншу особу, у разі наявності завіреної відповідно до вимог закону “Про нотаріат” згоди особи, щодо якої така інформація запитується.
Закон посилює відповідальність за злочини, передбачені ст. 152, 153 КК України, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, особою яка раніше вчиняла такі злочини (у разі їх повторності) – до довічного позбавлення волі.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Як повідомляв Укрінформ, у першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього” було ухвалено Верховною Радою VIII скликання.
Журналіст Макаров очолив комітет Шевченківської премії
Президент Володимир Зеленський призначив Юрія Макарова головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Відповідний указ №919/2019 оприлюднено на сайті Президента – Укрінформ.
“Призначити Макарова Юрія Володимировича головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка”, – йдеться в указі.
Також Зеленський затвердив склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
“Визнати таким, що втратив чинність Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575 “Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка”, – зазначається у документі.
Крім цього, відповідно до указу Президента №918/2019 Зеленський увільнив голову Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрія Щербака.
“Увільнити Щербака Юрія Миколайовича від виконання обов’язків голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка”, – йдеться у документі.
Юрій Макаров – журналіст, телеведучий, документаліст, письменник. Головний редактор телебачення Суспільного мовлення. До 2008 головний редактор, зараз оглядач часопису “Український тиждень”. Член Українського ПЕН.
Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів Греції та Канади
Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у посла Грецької Республіки Васіліоса Борноваса та посла Канади Лариси Галадзи.
Про це повідомляє сайт Президента – Укрінформ.
Під час розмови з послом Грецької Республіки Зеленський подякував за послідовну підтримку Грецією суверенітету та територіальної цілісності України. А також підкреслив значний потенціал двостороннього співробітництва у торговельно-економічній сфері і важливість розвитку співпраці у сфері туризму.
Співрозмовники відзначили важливу роль, яку відіграє грецька спільнота в Україні та українська громада в Греції у розбудові відносин між двома країнами.
Під час зустрічі з послом Канади Ларисою Галадзою Президент наголосив, що поглиблення відносин Особливого партнерства з Канадою має пріоритетне значення для України.
Глава держави висловив вдячність уряду Канади за дієву підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, важливу безпекову допомогу, а також лідерство у консолідації міжнародних зусиль для сприяння реформам у нашій країні.
Зеленський відзначив необхідність подальших кроків з метою розвитку двосторонньої торгівлі та інвестиційної співпраці, зокрема розширення дії українсько-канадської Угоди про вільну торгівлю. Крім того, під час розмови була підкреслена важливість лібералізації режиму поїздок громадян України до Канади та готовність української сторони втілювати необхідні для цього реформи.
Володимир Зеленський підтвердив запрошення Прем’єр-міністру Канади Джастіну Трюдо відвідати Україну з офіційним візитом.
Зеленський змінив послів України у чотирьох країнах
Президент України Володимир Зеленський призначив послів України в Йорданському Хашимітському Королівстві, Державі Катар, Республіці Молдова та Китайській Народній Республіці.
Відповідні укази №№ 912/2019, 913/2019, 914/2019 та 915/2019 опубліковані на Офіційному сайті глави держави. – Укрінформ
Згідно з текстом опублікованого указу № 912/2019, Зеленський постановив призначити Сергія Камишева Надзвичайним і Повноважним Послом України в Китайській Народній Республіці.
Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Молдова Президент призначив Марка Шевченка.
Також глава держави призначив Надзвичайним і Повноважним Послом України в Державі Катар Андрія Кузьменка, а в Йорданському Хашимітському Королівстві — Мирославу Щербатюк.
Чому всі пластуни скаути, а не всі скаути – пластуни
18 грудня 2019
Верховна рада 17 грудня 2019 року ухвалила закон “Про державне визнання та підтримку Пласту”.
Доопрацьований згідно з пропозиціями президента варіант отримав підтримку конституційної більшості у 316 голосів “за”.
Однак у результаті доопрацювання цей закон змінив навіть назву. Тепер він називається так: “Про визнання пластового руху та засади державної підтримки пластового, скаутського руху”.
Точно так само, як у назві, відбулись і зміни по всьому тексту законопроекту.
У законі тепер немає згадки про “організацію Пласт”, як і про будь-яку іншу організацію.
Натомість введено визначення “Пластовий рух (Пласт)”, який є українським скаутським рухом. А поруч є визначення і “Скаутського руху (Скаутингу)”.
Замість запропонованого президентом формулювання “український пластовий (скаутський) рух” всюди по тексту з’явилась якесь незрозуміле – на перший погляд – формулювання: “пластовий, скаутський рух” (через кому, а не через “та” чи “і”).
Пропозиція президента цілком задовільняла Пласт, бо, фактично, це було формулювання про десятки незалежних організацій пластового руху, які діють по всьому світу – від Сіднея до Едмонтона, і від Авдіївки до Берегова.
Тобто юридичне визначення такого суспільного явища, як “Пласт”, яке би не перечило Конституції.
Однак воно зовсім не підходило деяким скаутським лідерам в Україні. Бо в такому разі їхня роль була підрядною, у дужках.
Після надзвичайно тяжких переговорів представники пластових організацій добровільно погодилися розширити фактичний закон про Пласт у закон, який включав би теж і скаутські організації.
Тут треба зазначити, що скаутські організації за своїми цінностями не є такими однорідними, як пластові.
Є, наприклад, польські-скаути націоналісти зі Союзу гарцерів Речі Ппосполитої, які десятки років діють в західній Україні. Один із їхніх вихованців в якості голови районної ради докладає усіх зусиль, щоб розвинути Пласт у своєму районі на Волині.
Є католицькі скаути, яких підтримує УГКЦ. Але були і є організації, які відверто реалізовують кремлівський порядок денний в Україні.
У той час, коли сотні повнолітніх пластунів-волонтерів добровільно виходили будувати та утримувати барикади на Майдані взимку 2013-2014 років, деякі лідери скаутських структур організовували тітушок (один з них переховувався відтак в Криму) та укладали з урядом Азарова-Януковича спільні програми по увіковічненню ювілею “Вєлікой отєчествєнной войни” в системі освіти Табачника.
Коли сотні пластунів-добровольців пішли на фронт, лідер – офіційно визнаної світовим рухом – скаутської організації в Україні зник у невідомому напрямку. А його рідний батько – губернатор однієї з областей РФ, до якого він ще недавно возив групи київських скаутів, організовував групи бойовиків-добровольців у так званій “ЛДНР”…
У це тепер тяжко повірити, але Пласт у 2009-2013 роках деякі скаутські лідери намагались затягнути в структуру, частини якої цілком спокійно працювали за гроші депутата Госдуми РФ (згодом він голосував за окупацію Криму), роздавали “георгїєвські стрічки”, навіть у Західній Україні.
Саме тому в оновленому законі терміни “пластовий” і “скаутський” розведено.
Саме тому для пластових організації в усьому світі було важливо, щоб закон визнав історичний внесок пластового руху (Пласту) у здобуття і розбудову Української держави.
І саме тому в законі з’явились додаткові новели про те, що “пластовий, скаутський рух” має дбати про європейську і євроатлантичну інтеграцію української молоді.
А також, що державна підтримка надається лиш тим організаціям, які відповідають мовному законодавству.
Тепер про державну підтримку.
Теоретично пластові організації світу (в т.ч. у Кенії чи Аргентині – а там такі є; тобто не лише в Україні) можуть розраховувати на окрему державну соціальну програму, яка фінансуватиме реалізацію певних KPI, які згідно з цим законом, можливо, погодить український уряд і парламент.
Проте, державної програми щодо “оздоровлення дітей та молоді” немає більше 10 років, хоч відповідний закон передбачає таку можливість. А держпрограми національно-патріотичного виховання з різних причин не підтримав ані цей, ані попередній уряд.
Навіть якщо уряд дуже захоче і випише спільно з десятками пластових організацій світу окрему держпрограму, з потрібними для Мінфіну КРІ, така програма зможе підтримувати пластовий рух лише від 2021 року.
А 2020 рік – без підтримки громадянського суспільства – буде роком фінансового виживання, а не розгортання програм залучення волонтерів, які створюватимуть нові виховні частини.
Саме тому Пласт в Україні продовжує фандрейзингову кампанію на 2020 рік – і збирає 10,5 мільйонів гривень.
А після того, як у 2014 році “згорів” 50-ти мільйонний ендавмент Фонду Богдана Гаврилишина (з депозиту якого підтримувалась незалежність Пласту в України), ми маємо ще один колосальний виклик.
Якщо держава продовжить підтримувати Пласт, тепер вже як пластовий рух, то частка цих коштів мала би складати максимум 30-35% загального бюджету.
При такій диверсифікації щорічно потрібно залучати додаткові мільйони гривень, щоб Пласт як і упродовж всього свого існування, був незалежним рухом молоді. І ніколи не перетворився в одержавлену структуру.
Насамкінець зазначу, що загалом для повноцінного розгортання пластового руху в Україні та світі (включення в рух 1% українського суспільства, як це є в розвинутих країнах) потрібно близько 2-3 мільярдів гривень.
Є проста математика – 400 000-й пластовий рух, потребуватиме щонайменше 150 000 волонтерів-виховників…
Зважаючи на високу ротацію волонтерів щорічно потрібно залучати і вишколювати біля 45 000 нових добровольців. А для цього треба розгорнути мережу у 30-40 пластових вишкільних центрів (один такий центр в Бучі має пропускну здатність в рік максимум у півтори тисячі осіб).
А ще волонтерів потрібно одягнути в однострій, застрахувати, навчити пластової методики і підтримувати. Потрібні й сотні домівок для пластових занять – у кожній громаді.
Тому найбільшу допомогу Пласт очікує зараз не лише від громадянського суспільства, але і від органів місцевого самоврядування.
З цим законом чи без нього, важливо, щоб у кожній області був такий вишкільний центр, як у Бучі, створений за підтримки Київської обласної ради, мерії міста та уряду.
Щоб у кожній області діяла обласна програма підтримки пластового руху, як це вже зробила Івано-Франківська облрада.
Разом ми досягнемо мети – зробимо доступним Пласт для кожної української дитини. Бо цінностей не можна навчити, їх можна лише пережити.
А пластовий рух довів, що за свою понад 100-літню безперервну працю є найкращим середовищем, яке формує українські цінності в української молоді.
З нами Бог та Україна! (Юрій Юзич, голова наглядової ради “Пласту”, спеціально для УП.Життя)
Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025