Пам’ять загиблих героїв вшанували на місці легендарного бою під Крутами

На урочистих заходах із вшанування пам’яті Героїв Крут, що відбулися у Чернігівській області на місці легендарного бою, сьогодні згадували всіх воїнів, які загинули в боях за незалежність України.

Головними меседжами промовців були твердження, що боротьба за Україну продовжується, і захищати свою державу має бути готовим кожен українець, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Історія, на жаль, повторилася, і п’ять років тому молоді хлопці покинули все і пішли на схід України віддавати свої життя за те, щоб ми могли спокійно молитися і трудитися. І боротьба не закінчується. Тому сьогодні, згадуючи загиблих понад 100 років тому юнаків, будьмо готові, кожен із нас, стати на захист своєї Вітчизни – нашої України і наших рідних”, – сказав на мітингу настоятель ніжинського Свято-Покровського храму Чернігівської єпархії ПЦУ протоієрей Михайло Якубів.

Поминальну літію священник відправив за всіма загиблими за волю й незалежність української держави, після чого присутні матері та дружини героїв сучасної російсько-української війни розгорнули рушник національної єдності України.

Мітинг проходив на території Меморіального комплексу Пам’яті Героїв Крут біля села Пам’ятне Борзнянського району. Віддати шану захисникам сюди приїхало до двох тисяч жителів Чернігівщини та багатьох інших регіонів України, зокрема, Сумщини, Черкащини, Львівщини, Хмельниччини. Було багато молоді.

Представники делегацій поклали квіти до скульптурної композиції “Курсантська шинель”. На честь героїв пролунав військовий салют, урочистим маршем пройшли ліцеїсти. Чернігівські артисти показали щемливу сцену проводів матір’ю сина на війну.

На мітингу виступили керівники обласних органів влади, Українського інституту національної пам’яті, представники політичних партій, курсанти військових навчальних закладів, військовослужбовці. Більшість промовців проводила паралелі між боєм під Крутами, тим буремним часом і сьогоднішньою боротьбою з російським агресором.

“Молоді люди, які тоді ішли в бій, точно знали, в якій країні вони хочуть жити, кого захищають і кого боронять. Майже через 100 років, у 2015 році, того самого ворога під Вуглегірськом зупиняли вже герої сучасні – 13-й мотопіхотний батальйон, у якому більшість бійців була з Чернігівщини. На жаль, для багатьох із них той бій також був останнім”, – нагадав заступник голови Чернігівської ОДА Андрій Подорван.

По завершенню меморіального заходу можна було ознайомитися з експозицією музею Пам’яті Героїв Крут та виставкою “Сіверщина. Блокпост пам’яті”, розміщеними у залізничних вагонах. Остання розповідає про вихідців Чернігівщини, які загинули під час проведення АТО/ООС на сході України. Її підготувала і привезла до Крут ГО “Єдина родина Чернігівщини”, утворена родичами полеглих воїнів. Особливістю експозиції є те, що речі загиблих розміщені в окремих ящиках з-під гранат.

“Кожна мати чи дружина самі підбирали речі для наповнення цих скриньок, які стали вітринами наших героїв, цим виставка і дорога”, – зауважив керівник ГО Микола Шанський. За його словами, експозиція була створена в 2018 році і сюди привезена вже втретє.

“Матері наших героїв навіть придумали гасло: “Воїни сучасної війни – це воїни Крут”, – додав Шанський.

Для обігріву учасників заходу біля Меморіалу були розгорнуті великі намети. У них рятувальники годували охочих звареним на польовій кухні кулешем та пригощали гарячим чаєм.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року. В історію увійшов як бій, що стримав стрімкий наступ більшовицького війська на Київ і дозволив уряду УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманства) добитися визнання України на міжнародному рівні і укласти Брестський мирний договір.

На захист молодої Української держави біля станції Крути стали понад 500 курсантів Київської військової школи ім. Б. Хмельницького, представників вільного козацтва та студентства, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Очолювані сотником Аверкієм Гончаренком вони вступили у нерівний бій з майже 4-тисячним підрозділом російської армії під командуванням Михайла Муравйова, яка мала у своєму розпорядженні бронепоїзд і артилерію. Бій тривав 5 годин. Відступаючи, українські військові зруйнували 1,5 км залізничної колії, чим на кілька діб затримали просування ворога до столиці.

Втрати армії УНР у бою під Крутами склали приблизно 250 чоловік. З них близько 100 бійців – загинули, решта були поранені або взяті в полон. Більшовицькі втрати перевищували 1500 осіб, з яких 300 були вбиті, інші – поранені.

“Ніхто не думав, що 500 молодих воїнів зупинять наступ більшовиків на Київ. Але вони змогли це зробити. З точки зору військової справи це був успішний бій, – прокоментував подію голова УІНП Антон Дробович.

У сучасній Україні бій під Крутами є символом жертовної боротьби українського народу за свободу і незалежність своєї держави, а пам’ять його героїв щороку вшановується на високому рівні.

 

На сайті Нобелівського комітету Івана Франка “записали” громадянином Росії

На сайті Нобелівського комітету в інформації про Івана Франка, який номінувався на Нобелівську премію 1916 року, місцем проживання українського поета зазначена Російська Федерація.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор музею Франка у Львові Богдан Тихолоз – Укрінформ.

“На офіційному сайті Нобелівського комітету Франко раптом став громадянином… Російської федерації. Саме так визначено країну (country), з якої походив номінант, у базі даних номінацій на премію з літератури у 1916 році”, – йдеться у повідомленні.

Тихолоз зазначає, що увагу до цього факту привернув користувач FacebookRuslan Muzzle, а перевірити цю інформацію можна на сайті Нобелівського комітету.

Тихолоз пояснив, що Франко справді був номінантом на Нобелівську премію з літератури, хоча й не отримав її з низки причин, серед яких його передчасна смерть. Поет народився в Австрійській імперії (яка існувала в 1804-1867 рр.), а помер у двоєдиній Австро-Угорській державі (час її існування – 1867-1918 рр.).

У Російській імперії (а точніше, в підросійській Україні – зокрема, у Києві та Одесі) він бував лише кілька разів, а також перебував у Львові під час російської окупації Першої світової війни (у 1914-1915 рр.).

“Одначе ніколи, повторюю – ніколи! – країною проживання Івана Франка не була Росія (у жодних політичних формах її існування). Натомість упродовж усього свого життя він був мешканцем коронного краю Дунайської імперії – Королівства Галіції та Лодомерії (себто Галичини і Волині). Тож, навіть за суто формальними критеріями, країна (country) Івана Франка – це аж ніяк не RUSSIAN FEDERATION (RU) now UKRAINE (UA) (як зазначено в базі даних Нобелівського комітету), а радше AUSTRIA (AT) now UKRAINE (UA)”, – пояснює Тихолоз.

Користувач Ruslan Muzzle повідомив, що раніше в інформації на сайті Нобелівського комітету взагалі була вказана лише РФ, а примітку “тепер Україна” там зробили тільки після його звернення. Але цього недостатньо.

З листом до Нобелівського комітету 26 листопада 1915 року звернувся віденський гімназійний професор, отець доктор Йосиф Застирець. Він охарактеризував Франка як «найбільшого українського і одночасно слов’янського поета і вченого», «великого провідника свого народу, міжнародного ґенія». Відзначення його багатогранної діяльності Нобелівською премією, на думку професора Застирця, мало б величезне політичне значення для національних змагань старовинного культурного народу, який бореться за свою свободу. Це звернення підтримали окремі представники європейської літературно-наукової еліти, зокрема, Гаральд Ґабрієль Єрне – шведський історик і громадський діяч, професор Уппсальського університету, член Шведської королівської академії.

 

Окупанти гатять із мінометів 120 калібру, з опівночі – шість обстрілів

З початку сьогоднішньої доби збройні формування РФ 6 разів обстрілювали позиції Об’єднаних сил, в тому числі з мінометів великого калібру. Втрат немає.

Про це повідомляє пресцентр ООС у вечірньому зведенні – Укрінформ.

“Упродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 6 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник здійснив два обстріли по наших позиціях: неподалік Мар’їнки – з гранатометів різних систем та стрілецької зброї; поблизу населеного пункту Піски – з гранатометів різних систем та стрілецької зброї.

Чотири ворожі обстріли було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, а саме: неподалік Оріхового – з міномету калібру 120 мм противник випустив 2 міни;

три рази поряд з Новотошківським – з міномету калібру 120 мм – 4 міни та з 82-мм міномету – 14 мін.

“Українські захисники давали адекватну відповідь з дозволеного озброєння, змушуючи противника припиняти обстріли. Сьогодні, 29 січня, внаслідок ворожих обстрілів втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає”, – зазначено у вечірньому зведенні.

Також пресцентр ООС повідомляє, що на ділянці розведення №1 ситуація залишається стабільною. Режим тиші дотримується. Перевезення населення між відновленим мостом та КПВВ “Станиця Луганська” здійснюється автобусом та двома електромобілями. Перевезено понад 4000 пасажирів.

Представники ДСНС України щоденно, з обох боків дороги, проводять обстеження місцевості на наявність вибухонебезпечних предметів. Співробітники Міжнародного комітету Червоного Хреста, у разі потреби, надають людям медичну допомогу.

На ділянці розведення №2 та №3 обстановка стабільна. Тривають заходи щодо дотримання режиму тиші.

 

Дрон ОБСЄ зафіксував танки та гаубиці окупантів за лінією відведення

Окупанти розмістили військову техніку з порушенням ліній відведення та за межами виділених місць зберігання озброєння.

Зокрема, зафіксовано буксирувані та самохідні гаубиці, САУ та десятки танків біля населених пунктів Біле, Голубівка, Новоселівка та ін, повідомляє штаб ООС із посиланням на звіт ОБСЕ – Укрінформ.

“У звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ від 28 січня 2020 року оприлюднена інформація, що 26 січня БПЛА малого радіусу дії на непідконтрольній урядові України території зафіксував 4 буксирувані гаубиці (Д-30, 122 мм), 2 самохідні гаубиці (2С1 «Гвоздика», 122 мм) біля населеного пункту Біле, 1 САУ (2С9 «Нона-С», 120 мм) біля населеного пункту Голубівка. У цей же день БПЛА дальнього радіусу дії зафіксував один танк (Т-64) та один вірогідно міномет (невстановленого типу) біля населених пунктів Новоселівка та Нижнє Лозове”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, наступного дня патруль Місії зафіксував три буксирувані гаубиці (Д-30) у населеному пункті Новогригорівка. Зазначене озброєння було розміщене з порушенням ліній відведення.

Крім того, 23 січня за допомогою повітряного спостереження зафіксовано 49 танків (невстановленого типу) на полігонах біля населених пунктів Круглик та Мануйлівка. “Зазначене озброєння розміщене за лініями відведення, але за межами виділених місць зберігання”, – наголошують в штабі ООС.

Українська сторона СЦКК зазначає, що своїми діями збройні формування Російської Федерації вкотре демонструють небажання дотримуватись Мінських домовленостей.

 

Україна в ОБСЄ: Окупанти на Донбасі облаштовують позиції поряд із житловими будинками

Російські окупаційні війська на Донбасі обладнують артилерійські та мінометні позиції у безпосередній близькості від житлових будинків з метою ведення провокативних обстрілів позицій ЗС України.

Про це заявив заступник Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання Форуму ОБСЄ зі співробітництва в галузі безпеки у середу, 29 січня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Російські окупаційні війська використовують об’єкти цивільної інфраструктури для здійснення провокативних обстрілів позицій Збройних Сил України. Вони обладнали артилерійські та мінометні позиції у безпосередній близькості від житлових секторів населених пунктів. У деяких випадках відстань між вогневими позиціями та цивільними будинками становить 50-100 метрів”, – заявив він.

Лоссовський також поінформував присутні іноземні делегації, що напередодні засідання ТКГ у Мінську 27 січня російські збройні формування вели вогонь із протитанкових гранатометів та стрілецької зброї на ділянці розведення у Петрівському біля н.п. Богданівки. Це було зроблено з метою провокування вогню ЗСУ у відповідь “з метою подальшого звинувачення української сторони у перешкоджанні процесу розведення та повернення на вихідні позиції і навіть зайняття нових”.

Заступник глави місії України при ОБСЄ зазначив, що окупаційні війська продовжують обстріли позицій ЗСУ, у тому числі із застосуванням заборонених Мінськими домовленостями 122-мм артилерійських систем та мінометів калібру 120-мм та 82-мм. Лише протягом останнього тижня ними було здійснено 64 порушень режиму припинення вогню.

“У результаті ворожих дій держави-агресора шестеро українських військовослужбовців отримали поранення, четверо воїнів загинули”, – поінформував Лоссовський про втрати серед українських військових за минулий тиждень.

Дипломат підкреслив, що ситуація на Донбасі залишається нестабільною через небажання Російської Федерації припинити ворожі дії та покласти край конфлікту, який вона розпочала і підтримує.

Він закликав Росію повністю виконати свої зобов’язання згідно з Мінськими домовленостями, включаючи виведення своїх сил, незаконних збройних формувань та озброєння з тимчасово окупованих територій України.

 

Кориневич розповів, як армія РФ “живими щитами” створила собі військову перевагу

Робота над дослідженням “Окупація Криму: Без знаків, без імені, ховаючись за спинами цивільних” про події лютого-березня 2014 року велась одразу в трьох напрямках.

Про це у вівторок на презентації дослідження в Укрінформі розповів Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.

“По суті, це дослідження складається з трьох великих блоків. Ми розслідували три блоки подій, що відбувалися в лютому-березні 2014 року, і аналізували, чому ж в нашій державі так швидко, по суті блискавично сталося те, що сталося: РФ тимчасово отримала контроль над територією Автономної Республіки Крим та містом Севастополь. І першим ми досліджували питання використання російськими військовими “живих щитів” при оточенні, блокуванні та захопленні військових частин і адміністративних будівель в Криму”, – сказав Кориневич.

За його словами, російські військові, фактично прикриваючись цивільними людьми, убезпечили себе від збройного опору і створили собі військову перевагу, тому що українська сторона не могла використовувати зброю проти людей.

“Факти активного використання Росією “живих щитів” з цивільного населення Криму широко відомі по фотографіях і відеозйомках. Є ці матеріали й в нашому дослідженні”, – повідомив Кориневич.

Він зазначив, що факти незаконного використання “живих щитів” відомі у світовій практиці, але в Криму це було продемонстровано не озброєними антиурядовими формуваннями, а військовими, котрі представляють РФ в міждержавному збройному конфлікті.

“Питання “живих щитів” як військового злочину дуже важливе, тому що раніше воно не було представлене в практиці міжнародного кримінального суду. Випадок в Криму — перший, тому для нас було дуже важливо максимально забезпечити його доказами для того, щоб Офіс прокурора міжнародного кримінального суду дійсно зміг прийняти правильне виважене рішення за фактами забороненого методу ведення війни”, – підкреслив Постійний представник Президента в АРК.

Другий блок дослідження — використання Росією військових без розпізнавальних знаків, так званих зелених чоловічків, при блокуванні та захопленні військових частин і адмінбудівель.

Третій блок дослідження – факти вчинення віроломства російськими військовими, зокрема, незаконного використання емблем, військової форми української держави при блокуванні та встановленні контролю над військовими частинами та адміністративними будівлями в Криму.

За словами Кориневича, як і у випадку з використанням “живих щитів”, фактор військових без знаків приналежності до певної держави, без уніформи та військових шевронів з метою введення в оману траплялися у світовій історії, але не в міждержавних військових конфліктах і не з боку державних збройних сил.

“Якщо з боку організованих збройних угруповань такі випадки зрозумілі, то з боку держави це розглядається як порушення міжнародного гуманітарного права”, – підкреслив Кориневич.

На його думку, незаконні методи ведення війни з боку Росії та події, що відбувалися в Україні в лютому 2014 року, сприяли окупації території Криму.

“І це – військові злочини, за які Росія повинна відповідати”, – резюмував постпред Президента в АРК.

 

Туреччина вкотре заявила, що не визнає анексії Криму Росією

Позиція Туреччини в питанні анексії Росією Криму лишається незмінною: Анкара ніколи не визнавала й не визнає її.

Про це під час зустрічі групи українських дипломатів на чолі з Надзвичайним та Повноважним Послом України в Турецькій Республіці Андрієм Сибігою та групи дружби Туреччини та України Великих національних зборів (парламенту – ред.) Туреччини, заявив її голова, депутат від Партії справедливості та розвитку Йилдирим Тугрул Тюркеш, передає кореспондент Укрінформу.

“Як ви знаєте, на всіх зустрічах, засіданнях, ми зазначаємо про це і хочемо зазначити сьогодні, в рамках зустрічі з парламентською групою дружби, що і Турецька держава, і парламент, за будь-яких умов підтримують територіальну цілісність України, ніколи не визнавали та не визнають окупацію півострова Крим. Про це було багато заяв і від нашого уряду, – рішучість та наполегливість в цьому питанні залишаються незмінними”, – сказав Йилдирим Тугрул Тюркеш.

Як відомо, в Анкарі в ході зустрічі з парламентською групою дружби Туреччини та України було обговорено актуальні аспекти українсько-турецьких відносин та напрямки їхнього розвитку. Зустріч відбулася напередодні запланованого на 3 лютого візиту Президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана до Києва у рамках проведення засідання Стратегічної Ради високого рівня між Україною та Туреччиною.

 

МЗС Канади: Канада засуджує незаконну анексію Криму

Канада продовжує засуджувати незаконну анексію Росією Криму та готова збільшувати ціну порушення міжнародного права.

Про це заявив міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань, коментуючи розширення канадських економічних санкцій проти Росії – Укрінформ

“Санкції демонструють, що Канада та її союзники спільно засуджують незаконну анексію Росією Криму та нелегітимні вибори, проведені там минулої осені, а також те, що Канада й світова спільнота готові збільшувати ціну ігнорування міжнародного права та заснованого на правилах міжнародного порядку”, – сказав Шампань.

Він додав, що “підтримка Канадою суверенітету й територіальної цілісності України залишається непохитною”.

Нагадаємо: у середу Канада та США оголосили про внесення до своїх санкційних списків росіян, відповідальних за проведення незаконних виборів на окупованому півострові.

Зазначимо, що з часу анексії Росією Криму у 2014 році, Канада у погодженні із міжнародними партнерами наклала санкції на понад 430 фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із цим незаконним актом.

 

У Мінську обговорювали додаткові ділянки розведення сил на Донбасі

Робоча група з безпеки Тристоронньої контактної групи на сьогоднішній зустрічі в Мінську продовжила дискусію щодо визначення додаткових ділянок розведення сил і засобів на Донбасі.

Про це заявила журналістам спецпредставник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Сході України Гайді Грау, повідомляє БЕЛТА – Укрінформ.

“Робоча група з безпеки ТКГ сьогодні на переговорах в Мінську продовжила дискусію щодо визначення додаткових ділянок розведення сил і засобів. Ця тема буде на порядку денному і на наступному засіданні”, – йдеться у повідомленні.

За словами Грау, сьогодні засідання ТКГ і її робочих груп були орієнтовані в основному на імплементацію підсумків “нормандського саміту”, що відбувся 9 грудня 2019 року в Парижі.

Зокрема, оцінюючи загальну ситуацію безпеки в зоні конфлікту на Донбасі, дипломат зауважила, що кількість порушень режиму припинення вогню в січні залишається нижче середнього рівня минулого року.

“Однак кількість жертв серед цивільного населення, згідно з даними Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ, порівняно з кінцем минулого року зросла. Крім обстрілів, головною причиною залишаються міни”, – сказала вона.

У зв’язку з цим дипломат закликала сторони вжити усіх необхідних заходів з дотримання режиму припинення вогню і посилення протимінної діяльності. Вона також наголосила на необхідності забезпечити безпеку і надійний доступ СММ ОБСЄ згідно з її мандатом.

Все це, за словами Грау, є ключовими умовами для запобігання цивільним жертвам і для мирного врегулювання конфлікту.

Новий спецпредставник ОБСЄ в ТКГ зазначила, що гуманітарна підгрупа сконцентрувалася на темі зниклих безвісти. “Досі залишається відкритим питання надання повного і безумовного доступу до всіх утримуваних осіб Міжнародному комітету Червоного Хреста, а також іншим міжнародним організаціям, як було погоджено лідерами “Нормандської четвірки”, – додала дипломат.

В центрі уваги економічної робочої групи, зазначила вона, були питання водопостачання через лінію розмежування. Обговорювалися також питання виплати пенсій та мобільний зв’язок.

При цьому політична підгрупа продовжила дискусію з питань стосовно статусу окремих районів Донецької і Луганської областей, а також імплементації “формули Штайнмаєра” в українське законодавство, заявила Грау.

Наступне засідання Тристоронньої контактної групи відбудеться 12 лютого.

Як повідомлялося, в комюніке паризького саміту в нормандському форматі йшлося, що сторони вважають за необхідне запровадити “формулу Штайнмаєра” в українське законодавство відповідно до версії, погодженої в рамках Н4 і Тристоронньої контактної групи.

Верховна Рада 12 грудня 2019 року 320 голосами ухвалила зміни до Закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей”, згідно з якими термін його дії продовжено до 31 грудня 2020 року.

Президент України Володимир Зеленський 18 грудня 2019 року підписав цей закон.

 

Кучма у Мінську назвав умову становлення миру на Донбасі

Представник України у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кучма під час засідання у Мінську заявив, що без встановлення державою контролю за своїм кордоном досягти миру неможливо. Про це повідомила у Facebook прессекретар представника України у ТКГ Дарка Оліфер, передає УНН.

“Світовий досвід врегулювання збройних конфліктів показує, що без встановлення державою контролю за своїм кордоном досягти миру неможливо”, — цитує Кучму прессекретар.

З її слів, під час засідання ТКГ українська сторона чітко заявила, що “вирішення проблем безпеки — припинення вогню, виведення збройних формувань і військової техніки, а також встановлення контролю за кордоном — є основним для виконання Мінських угод”.

як повідомляв УНН, сьогодні у Мінську відбулось засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

 

Представник РФ у ТКГ: заяви українських політиків створюють перешкоди для встановлення миру на Донбасі

Позиція ряду українських політиків нібито “створює додаткові проблеми для відновлення довіри між сторонами конфлікту на Донбасі”. З такою заявою виступив в середу повпред Росії в контактній групі з врегулювання на сході України Борис Гризлов, підбиваючи підсумки зустрічі в Мінську, пише УНН з посиланням на його слова, які цитує російське агентство ТАСС.

“Кілька днів тому, напередодні зустрічі контактної групи, в Києві знову озвучили бажання переписати мінські домовленості, — зауважив він. — Звертаю увагу, що кожна така заява прямо суперечить підсумками саміту „нормандської четвірки“. Такий підхід створює нові перешкоди для встановлення миру в Україні”.

Гризлов нагадав, що в грудні минулого року на зустрічі в Парижі лідери чотирьох держав, в тому числі Президент України, в черговий раз підтвердили необхідність повної реалізації мінських домовленостей, включаючи політичні положення.

“Нові загрози, які звучать з Києва, — це ще один доказ, що Донбасу необхідний особливий статус і необхідні міцні гарантії цього статусу, — зазначив російський повпред. — В іншому випадку про повагу і захист прав жителів Донбасу, включаючи право на життя, говорити не доводиться”.

“Це та позиція, яку захищають представники Донбасу в контактній групі. І з такою позицією не можна не рахуватися. В якості одного з першочергових кроків Київ повинен інтегрувати в законодавство “формулу Штайнмайера”, — підкреслив Гризлов.

За його словами, на засіданні учасники контактної групи позначили необхідність розвитку політичного діалогу між Києвом, Донецьком і Луганськом, обговорили гуманітарну ситуацію в зоні конфлікту і поточні економічні питання.

Як писав УНН, у Мінську констатували “складну” безпекову ситуацію на Донбасі.

 

Росіяни та переселенці з Донбасу організували в Києві “ботоферму”

У Києві блоковано діяльність «ботоферми», яку організували громадяни РФ та переселенці з ОРДЛО.

Про це повідомляє пресцентр СБУ – Укрінформ.

“Cпівробітники Служби безпеки України блокували у Києві діяльність «ботоферми», організованої громадянами РФ та переселенцями з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей”, – йдеться у повідомленні.

За даними Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, угруповання мало понад 500 активних акаунтів. Через ці профілі та спільноти його учасники поширювали у соцмережах недостовірну інформацію, підбурювали протестні настрої, а також здійснювали інформаційні атаки на акаунти вітчизняних високопосадовців.

“Кінцевою метою замовників було зниження довіри громадян до державних інституцій через поширення недостовірної інформації щодо економічної та соціальної ситуації в Україні”, – зазначають у спецслужбі.

Крім того, за даними правоохоронців, «ботоферма» використовувалася для розсилання анонімних повідомлень про мінування об’єктів критичної інфраструктури та місць масового скупчення людей, зокрема торгівельно-розважальних центрів, станцій метро, автовокзалів.

Службовці СБУ задокументували, що зловмисники надавали послуги з дистанційної реєстрації в месенджері Telegram анонімних акаунтів, каналів та спільнот для торгівлі забороненими речами: вогнепальною зброєю, вибуховими пристроями, наркотиками тощо.

Під час обшуку в орендованому офісі, в якому розташовувалася «ботоферма», виявлено комп’ютерну техніку та спеціальне обладнання (GSM-модеми, шлюзи), майже 2000 SIM-карток операторів стільникового мобільного зв’язку України. Також вилучені чорнові записи щодо реєстрації користувачів соцмереж, які розміщували провокативні коментарі під публікаціями українських політичних діячів.

Організатори встановлені. Тривають процесуальні дії для притягнення двох осіб до відповідальності, наголосили в СБУ.

 

Замах на розвідника у квітні 2019 року організували спецслужби РФ — прокуратура

Працівники Служби безпеки завершили слідство у справі замаху на українського розвідника у квітні 2019 року в Києві.

Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора – Укрінформ.

“Завершено досудове розслідування щодо двох громадян Російської Федерації, які підозрюються у вчиненні замаху на терористичний акт шляхом підриву 4 квітня 2019 року у Голосіївському районі м. Києва автомобіля, яким користувався військовослужбовець одного з розвідувальних органів України, та скоєнні інших злочинів”, – йдеться у повідомленні.

Установлено, що злочин організований працівниками спецслужб РФ, а його безпосередніми виконавцями є громадяни Росії – колишні працівники правоохоронних органів. Вони прибули в Україну, використовуючи підроблені паспорти громадян Киргизької Республіки.

Підозрюваним інкриміновано вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 258 (замах на терористичний акт), ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження з вогнепальною зброєю, боєприпасами і вибухівкою), ч. 4 ст. 358 (використання завідомо підробленого документа) Кримінального кодексу України.

На цей час триває ознайомлення підозрюваних і їх захисників з матеріалами досудового розслідування, після завершення якого обвинувальний акт буде передано до суду для розгляду по суті.

Як повідомлялося, у ніч проти 4 квітня 2019 року на вулиці Вільямса в Голосіївському районі Києва вибухнув автомобіль Chevrolet Evanda. За даними правоохоронців, вибухівка здетонувала під час закладення, підривник зазнав тяжких поранень (йому відірвало п’ясть руки), згодом він помер у лікарні.

Автомобіль належав працівникові спецслужб.

 

Сенцов заявив, що проти нього ведеться інформатака

Колишній політв’язень Кремля, український режисер Олег Сенцов заявив про те, що проти нього ведеться інформаційна атака. На його переконання, це говорить про те, що він діє правильно.

Про це Сенцов написав у Facebook – Укрінформ.

“Я вважаю, що не треба виправдовуватися, коли вважаєш себе правим. Я ніколи цього не робив та не збираюсь цим займатися. І коли інформаційні смітники намагаються кидати у тебе брудом та кричати, що ти продався Ахметову/Пінчуку/Соросу/Путіну/масонам та мормонам – це говорить лише про те, що ти на правильному шляху і комусь почав заважати”, – зазначив Сенцов.

Він додав, що не збирається йти у політику чи створювати “якусь там партію”.

“Я буду робити те, що роблю на користь Україні, та говорити те, що думаю. На моїй улюбленій футболці є такий напис: «BORN FREE» (народжений вільним). Саме таким я намагаюсь залишатися й нікому не вдасться мене, ані купити, ані залякати”, – додав режисер.

Раніше журналіст Айдер Муждабаєв просив Сенцова публічно спростувати чутки та звинувачення у зв’язках із бізнесменом Віктором Пінчуком.

Як повідомляв Укрінформ, Олег Сенцов – український кінорежисер, сценарист, письменник. Лауреат Премії імені Андрія Сахарова за свободу думки, премії Американського ПЕН імені Барбари Голдсміт “Свобода писати”, Національної премії України імені Т. Шевченка.

Був незаконно ув’язнений Російською Федерацією з травня 2014 року і засуджений російським судом до 20 років позбавлення волі. Після понад 5 років ув’язнення – 7 вересня 2019 року – він був звільнений в рамках обміну утримуваними особами з РФ і повернувся в Україну.

 

У Путіна відреагували на “верховного правителя”

У президента РФ Володимира Путіна немає позиції щодо ідеї перейменувати його посаду на “верховного правителя”.

Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, повідомляє ТАСС – Укрінфомр.

«Поки що це все відбувається в режимі дискусії, це нова ініціатива. Президент Путін нічого не думає з цього приводу», – сказав Пєсков.

Він додав, що робочій групі з підготовки проекту поправок до Конституції РФ «надходить дуже багато пропозицій».

Раніше співголова цієї Комісії, глава комітету Держдуми з держбудівництва та законодавства Павло Крашенінніков заявив, що серед ідей, що надходять на розгляд групи – перейменування посади глави держави на “верховний правитель”.

Як повідомляв Укрінформ, 15 січня президент РФ Володимир Путін запропонував внести низку змін до Конституції, що стосуються політичної системи, і провести голосування громадян з цього питання. Була створена спеціальна група з підготовки змін до Конституції РФ.

Вже 26 січня Держдума ухвалила в першому читанні поправки до Конституції, запропоновані Путіним.

 

Джемілєв: У Путіна патологічний страх перед кримськими татарами

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв вважає, що президент Російської Федерації Володимир Путін відчуває “якийсь патологічний страх” перед кримськими татарами і саме тому не бажає включати їх в списки обміну утримуваними особами з українською стороною.

Про це Джемілєв сказав в інтерв’ю “Апострофу” – Укрінформ.

“90% заарештованих на півострові (в Криму – ред.) – кримські татари. Але, наскільки я знаю, Путін – категорично проти звільнення кримських татар. У нього якийсь патологічний страх перед ними”, – сказав Джемілєв.

За його словами, президент Туреччини Реджеп Ердоган спілкувався з президентом РФ з приводу долі незаконно заарештованих і засуджених кримських татар, але який був результат цього спілкування, поки невідомо.

“На початку лютого Ердоган приїжджає в Україну, ми плануємо зустріч з ним”, – зазначив Джемілєв.

Також Джемілєв вважає, що Путіну вигідніше мовчати про все, що пов’язано з анексованим Росією півостровом. Щоб він захотів повернутися до цього питання, потрібен великий тиск, який на даний момент відсутій.

 

Путін хоче закріпити за собою статус абсолютного хазяїна Росії – ЗМІ

У Росії на тлі нібито «ослаблення влади президента» почалися процеси, спрямовані на посилення влади однієї людини – Володимира Путіна.

Про це пише російське видання «Центр социального прогнозирования и маркетинга» в статті – Укрінформ

«Здравствуйте, Царь», коментуючи ініційовану Путіним конституційну реформу в РФ.

«З джерел, наближених до керівництва нашої держави, редакції стало відомо про наміри Володимира Путіна на законодавчому рівні закріпити за собою статус абсолютного хазяїна Кремля і Росії. Ми розуміємо, що ця стаття може привести до закриття нашого видавництва, а можливо і до більш серйозних наслідків, та промовчати про плани Володимира Путіна, які можуть призвести до краху нашої Батьківщини взагалі, просто не маємо права», – йдеться у публікації.

Як зазначається, події, які зараз мають місце в Росії, «свідчать про перетворення нашої Батьківщини в нацистську Німеччину 30-х років». «Володимир Путін впевнено крокує шляхом Адольфа Гітлера, шляхом, що наповнений кров’ю і жахіттями війни», – наголошують автори публікації, які підписалися як «патріоти Росії».

Вони нагадують, що в 2014 році вже порівнювалися дії президента Росії Путіна з Гітлером: «обидва почали проводити агресивну зовнішню політику після світових спортивних змагань – Путін після олімпіади в Сочі ввів війська в український Крим і приєднав його до Росії, Гітлер після Мюнхенської олімпіади окупував Австрію. Навіть промови двох лідерів, які виправдовували свої загарбницькі дії, були подібні».

«І ось 15 січня 2020 року в путінській Росії спостерігається повторення сценарію захоплення абсолютної одноосібної влади Адольфом Гітлером в Німеччині, який 9 серпня 1934 року поєднав посади президента і канцлера і став фюрером, таким чином зосередивши в своїх руках абсолютну владу. Що було далі – відомо всім», – пише видання.

Автори публікації нагадують, що Путін звернувся з посланням до Федеральних зборів РФ і запропонував змінити російську конституцію, перерозподіливши владні повноваження і передавши Держдумі Росії частину своїх повноважень, в тому числі право затверджувати і призначати прем’єр-міністра і членів уряду.

«Ні для кого не секрет, що в Росії Держдума не має реальних повноважень, в країні встановлений диктаторський режим, і всі рішення приймаються однією людиною – Путіним. Тоді виникає питання «для чого Путіну обмежувати свою владу?». Повертаючись до історичного вчителя і наставника Путіна, відповідь стає очевидною. Росія стоїть перед економічним колапсом, і за це повинен хтось відповісти, звичайно ж не Путін і не Медведєв (експрем’єр РФ Дмитро Медведєв – ред.), це може кинути тінь на його світлість, а тому треба знайти цапа-відбувайла. Путін, вносячи зміни до Конституції, перекладе всю вину за результати своєї руйнівної політики на Держдуму і майбутніх прем’єр-міністрів, яких вона призначить», – вважають автори публікації.

«У недалекому майбутньому отримуємо картину: в країні глибока економічна криза, прем’єр-міністри змінюють один одного, народ стає біднішим, соціальна напруженість зростає, підконтрольні ЗМІ розпалюють ненависть до всього світу і починають вселяти думки про необхідність потужного лідера, який врятує Росію і наведе лад у країні. Ситуація така ж сама як напередодні приходу Гітлера до влади», – пише видання.

Воно також нагадує, що Путін, відповідно до чинної Конституції Росії, не може висунути свою кандидатуру і призначити себе на посаду прем’єр-міністра, до того ж в очах світової спільноти буде нахабно так безцеремонно узурпувати владу.

«А змінивши конституцію, російський парламент зможе висунути кандидатуру Путіна на посаду прем’єр-міністра, так би мовити прийти до «рятівника», вклоняючись, і він «зробить пропозицію, від якої неможливо відмовитися» (під час правління Путіна адже все було добре). Керуючись волевиявленням народу, адже Держдума представляє саме інтереси народу, вона запропонує Путіну крісло прем’єр-міністра, заодно скіпетр і державу, а Володимир Перший прийме цю «важку і відповідальну ношу», і ось вам «здравствуйте, царь», – йдеться у публікації.

Її автори зазначають, що «на тлі нібито ослаблення влади президента насправді розпочаті процеси, спрямовані на посилення влади, влади однієї людини – Володимира Путіна, і, варто зазначити, цілком на законних підставах».

Також, як нагадують автори статті, в Конституції Росії передбачається закріпити положення, яке передбачає верховенство внутрішньодержавного законодавства над міжнародними нормативно-правовими актами. «Це дозволить повністю виправдовувати дії чергового російського «вождя» в очах мільйонів російських громадян за відстоювання зі зброєю в руках «прав» росіян в усьому світі, а також ігнорувати рішення міжнародних судів і ООН, як Адольф Гітлер свого часу ігнорував рішення Ліги Націй», – йдеться у публікації.

«Продовжуючи аналізувати останні заяви російського президента і політичної еліти держави, не важко передбачити і наступні кроки Путіна – приєднання Білорусі (аншлюс Австрії), розподіл України, теорія «Новоросія» (розподіл Чехословаччини), відновлення території Російської імперії (напад Гітлера на Польщу) тощо. Західним лідерам не слід повторювати помилки минулого і приборкати Путіна зараз, доки не пізно, адже ціна помилки може зрости до мільйонів життів», – наголошують автори статті.

Як повідомлялося, президент РФ Володимир Путін у своєму щорічному посланні Федеральним зборам озвучив ініціативи щодо змін у політичній системі країни, включаючи зміни до конституції. Серед пропозицій також йдеться про відмову від принципу домінування міжнародного права над національним законодавством.

За словами Путіна, «вимоги міжнародного законодавства і договорів, а також рішення міжнародних органів можуть діяти на території Росії лише в тій частині, в якій вони не призводять до обмеження прав і свобод людини і громадянина, не суперечать нашій конституції».

 

Ердоган звинувачує Росію в ігноруванні домовленостей щодо Сирії

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що астанинського переговорного процесу більше не існує, і звинуватив Росію в ігноруванні домовленостей щодо Сирії.

Про це він заявив журналістам під час візиту до країн Африки, повідомляє Анадолу – Укрінформ.

“Астанинського процесу більше немає. Туреччина, Росія й Іран можуть продумати кроки по відродженню цього процесу”, – підкреслив президент.

Ердоган зазначив, що якщо Росія вважає Туреччину стороною домовленостей по Ідлібу, то повинна висловити чітку позицію щодо зони деескалації. “Росія повинна переглянути співпрацю або з Дамаском, або з Анкарою”, – заявив турецький лідер.

За його словами, на сьогоднішній день Москва не виконує свої зобов’язання в рамках сочинських домовленостей і астанинського процесу.

Ердоган зазначив, що турецька сторона неодноразово закликала Росію до припинення ударів по населених пунктах Ідлібу.

“Наше терпіння закінчується. Якщо удари не будуть припинені, Анкара вживатиме всі необхідні кроки. Туреччина не прагне до захоплення сирійських територій. Для нас важливо становище пересічних сирійців, яких потрібно рятувати. Туреччина сподівається, що Росія найближчим часом зробить відповідне попередження режиму Асада”, – сказав президент.

Він також висловив незгоду з думкою російської сторони про боротьбу з тероризмом в Ідлібі.

“Кого ви називаєте терористами? Тих, хто захищає свої будинки? Якщо ви запитаєте Москву, то виявиться, що всі чотири мільйони жителів Ідлібу – терористи. Насправді ці люди бігли від насильства режиму Асада”, – заявив Ердоган.

Президент Туреччини зазначив, що зараз десятки тисяч сирійців скупчилися біля кордону з Туреччиною.

Як повідомлялося, 9 січня в так званій Ідлібській зоні деескалації в Сирії було введено режим припинення вогню – за відповідною домовленістю президентів Росії Володимира Путіна та Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана.

Однак тоді ж сили Асада обстріляли місто Маарат Аль-Нуман і кілька сіл у провінції Ідліб, продовжуючи обстріли 11 січня. Режим Асада також почав наземну атаку, щоб захопити більше сіл і містечок у південній частині Ідлібу.

За інформацією місцевих правозахисників, в останні дні сирійці масово залишають південь і південний схід провінції Ідліб, а також захід і південь провінції Алеппо. Так, 28 січня Анадолу повідомило, що через безперервні обстріли армії Асада й авіації РФ за одну добу свої будинки покинули близько 40 тисяч мирних жителів.

Ідліб залишається останнім оплотом супротивників режиму президента Сирії Башара Асада в багаторічній війні на території країни. Наступ військ Асада на Ідліб почалося минулого року за підтримки російської авіації та інших союзників Дамаска.

 

Майже 40 тисяч сирійців стали біженцями за останню добу – ЗМІ

У провінції Ідліб на північному заході Сирії через безперервні обстріли армії Асада й авіації РФ за одну добу свої домівки залишили близько 40 тисяч мирних мешканців.

Про це повідомляє Анадолу – Укрінформ.

«За останні 24 години свої домівки в районах бойових дій на північному заході Сирії полишили ще 39 377 осіб. Населення в масовому порядку тікає зі своїх будинків на тлі постійних обстрілів і авіаударів армії Башара Асада і ВКС Росії», – йдеться в повідомленні.

За інформацією місцевих правозахисників, останніми днями сирійці масово покидають південь і південний схід провінції Ідліб, а також захід і південь провінції Алеппо.

Відзначається, що з так званої зони деескалації люди тікають у відносно безпечні райони на кордоні з Туреччиною.

Загалом, за даними Анадолу, від початку листопада минулого року кількість внутрішньо переміщених осіб на північному заході Сирії сягнула 541 тисячі осіб.

Як повідомлялося, держсекретар США Помпео засудив режим Асада, який за підтримки Росії, Ірану і “Хезболли” знищує мирне населення Ідлібу на північному заході Сирії.

У разі продовження насильства глава американської дипломатії пригрозив усім їм потужними санкціями.

 

Кримських татар етапували з ростовського СІЗО у Башкорстан

З ростовського СІЗО етапували в Республіку Башкорстан трьох кримських татар – фігурантів сімферопольської групи “справи Хізб ут-Тахрір”.

Про це повідомляє у Facebook Кримська солідарність – Укрінформ.

“28 січня 2020 року з російського ФКУ СІЗО-1 ГУФСВП Росії по Ростовській області етапували трьох фігурантів “сімферопольської групи”, які були заарештовані в Криму за політично мотивованою “справою Хізб ут-Тахрір”. У представників захисту та родичів немає точних даних про їхнє місцезнаходження, крім назви республіки”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначають у Кримській солідарності, про те, що Айдер Саледінов, Рустем Ісмаїлов і Еміль Джемадінов 28 січня етаповані, стало відомо адвокату Рустему Кямілеву, який сьогодні спробував пройти у СІЗО для зустрічі з кримськими політв’язнями.

Як повідомлялося, 12 жовтня 2016 року були затримані фігуранти першої сімферопольської групи “справи Хізб ут-Тахрір”, серед яких були Айдер Саледінов, Рустем Ісмаїлов і Еміль Джемадінов. Південним окружним військовим судом м.Ростов-на-Дону вони були засуджені на строки від 12 до 14 років колонії суворого режиму (ч.2 ст.205.5 КК РФ). 24 грудня 2019 року Верховний суд РФ після апеляції пом’якшив вирок на півроку кожному обвинуваченому.

 

США запровадили нові санкції проти Росії через окупацію Криму

Офіційний Вашингтон у середу запровадив нові санкції проти вісьмох фізичних і однієї юридичної особи, які представляють російську окупаційну владу в Криму, а також супутню бізнес-структуру, зареєстровану в Москві.

Про це йдеться в повідомленні Мінфіну – Укрінформ.

“Сьогодні Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадив санкції проти восьми осіб та однієї організацію у відповідь на продовження агресії Росії проти України та спробу окупації Криму”, – зазначається в повідомленні.

При цьому уточнюється, що проти сімох осіб із цього списку напередодні були запроваджені санкції Євросоюзу. “OFAC також запровадив санкції проти ще однієї особи та однієї організації, яка забезпечує залізничні послуги на підтримку зусиль щодо поглиблення економічної інтеграції Росії з Кримом”, – зауважили в американському Мінфіні.

Повідомляється, що Канада також ввела обмеження проти зазначених осіб у контексті скоординованих дій щодо засудження міжнародною спільнотою російської агресії проти України.

Таким чином, США додали до “чорного списку” сімох чиновників кримської окупаційної влади, у тому числі так званих прем’єра Криму, в.о. губернатора Севастополя, голови законодавчих зборів та інших посадовців. Окремо до списку включена московська приватна залізнична компанія Grand Service Express та її гендиректор Олександр Ганов.

При цьому, у відомстві підкреслили, що санкції можуть бути запроваджені також проти третіх осіб, які матимуть справи з фізичними та юридичними особами, визначеними у списку обмежень Мінфіну США.

 

“Призов” кримчан до армії РФ порушує зобов’язання держави-окупанта — ООН

Російська Федерація у 2019 році продовжила кампанію з призову мешканців Криму до своїх Збройних сил, що є порушенням її зобов’язань окупаційної держави.

Про це повідомляє Моніторингова місія ООН з прав людини Facebook – Укрінформ.

“У 2019 році Російська Федерація, як окупаційна держава в Криму, що визнано резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, продовжила кампанію з призову мешканців Криму до своїх Збройних сил. Це є порушенням її зобов’язань окупаційної держави”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що російський судовий реєстр містить інформацію 25 ️проваджень за ухилення від призову, відкритих у 2019 році. Засуджених оштрафували в кримінальному порядку на суми в еквіваленті від 243 до 810 доларів США.

“Перша справа про ухилення від призову на військову службу в Криму стала нам відома у 2017 році. З того часу ми ідентифікували щонайменше 68 кримінальних проваджень за ухилення; серед цих проваджень було оприлюднено щонайменше 32 обвинувальні вироки”, – інформує Моніторингова місія ООН з прав людини.

У Моніторинговій місії ООН нагадали, що Російська Федерація як окупаційна держава в Криму повинна припинити примусовий призов до своїх Збройних сил та покласти край притягненню до кримінальної відповідальності жителів Криму за ухилення від призову на військову службу.

 

У Києві презентували дослідження про окупацію Криму

Методологія дослідження “Окупація Криму: Без знаків, без імені, ховаючись за спинами цивільних” має дуже високі стандарти достовірності, тому що джерелом усіх матеріалів є очевидці подій лютого-березня 2014 року.

Про це у вівторок в Укрінформі на презентації цього дослідження повідомив адвокат Української Гельсінкської спілки з прав людини Максим Тимочко.

“Методологія цього дослідження полягає в тому, що як матеріали були використані моніторинги Регіонального центру прав людини та Української Гельсінкської спілки з прав людини, які проводилися в 2017-2019 роках. Під час моніторингів було опитано свідків подій, які бачили, наприклад, як російські військові блокували і захоплювали військові об’єкти в Криму або використовували форму правоохоронних органів України для того, щоб створити образ проросійського населення Криму”, – повідомив Тимочко.

За його словами, свідками подій лютого-березня 2014 року виступали як кримчани з числа внутрішньо переміщених осіб, так і безпосередньо українські військові, “які спостерігали вже з боку своїх військових частин сам процес захоплення і були свідками того, як працівники спецслужб Російської Федерації переодягалися в цивільний одяг для того, щоб ввести в оману Збройні сили України”.

Використана методологія, підкреслив юрист, свідчить про те, що “якість доказів цього дослідження має високий стандарт достовірності”.

Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич

Як зазначив Тимочко, не всі матеріали проведених моніторингів увійшли в презентоване аналітичне дослідження, оскільки, відповідно до законодавства, частина інформації є закритою і не може бути розголошена.

“Тому тільки частина з матеріалів була представлена ​​у звіті”, – сказав Тимочко.

Він повідомив, що ініціатором і автором дослідження є Антон Кориневич, який приступив до збору інформації як юрист-міжнародник ще до того, як став Постійним представником Президента України в Автономній Республіці Крим.

Як відомо, 20 лютого 2014 року російські війська розпочали окупацію Криму. На півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані «зелені чоловічки» – озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас відбулося створення й озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації.

26 лютого, в результаті сутичок під будівлею Верховної Ради Криму, двоє людей загинули й декілька десятків зазнали поранень. Згодом, після окупації півострова, слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу (так звана «справа 26 лютого») і влаштував політичне судилище над Ахтемом Чийгозом, Мустафою Дегерменджі, Алі Асановим та іншими кримськотатарськими активістами.

Вже наступного дня, 27 лютого, спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму. Тоді ж парламент Криму на вимогу загарбників оголосив про проведення на півострові референдуму про приєднання до Росії. Планувалося, що голосування проведуть 25 травня, однак потім його перенесли на 16 березня.

Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями ЗС РФ.

1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл на застосування ЗС РФ на території України. В свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.

Міжнародні організації визнали анексію півострова незаконною і засудили дії Росії. Зокрема, за цей час було ухвалено три резолюції ООН щодо Криму. Разом з тим, ряд західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.

Ситуація на анексованому Росією українському півострові і досі залишається напруженою: окупанти обрали тактику залякування і терору місцевого населення. Нині в Криму заборонена діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. Хвиля за хвилею проходять репресії, обшуки і незаконні затримання. Країна-агресор цинічно нехтує основоположними правами і свободами людини та міжнародним правом.

 

На сервери ООН вчинили одну з найбільших хакерських атак – ЗМІ

Десятки серверів представництв ООН у Женеві та Відні зазнали хакерських атак.

Про це повідомляє The New Humanitarian з посиланням на джерела – Укрінформ.

“Згідно з конфіденційним звітом ООН, отриманим The New Humanitarian, десятки серверів ООН – включаючи системи у правозахисних відомствах, а також відділ кадрів – були зламані, також зламано деякі облікові записи адміністраторів”, – йдеться у повідомленні.

За словами анонімного чиновника ООН, хакерські атаки на сервери вперше виявили торік улітку.

Як зазначається, ця атака стала однією з найбільших в історії Організації. Вона зачепила десятки серверів у трьох локаціях: офісах ООН у Відні та Женеві, а також женевському офісі верховного комісара ООН з прав людини.

“Внаслідок атаки вийшли з ладу основні компоненти інфраструктури”, – заявив речник ООН Стефан Дюджаррік, який розцінив атаку як “серйозну”.

Оскільки точний характер та обсяг викраденої інформації не вдалося визначити, представництва ООН в Женеві та Відні вирішили публічно не розголошувати факт нападу, зазначається у публікації.

Працівників представництв попросили змінити свої паролі, але їм не повідомляли про значні порушення чи про те, що деякі їхні особисті дані можуть бути викрадені.

Основні компоненти інфраструктури, що постраждала, включають інструменти ідентифікації користувачів та паролі, управління операційними системами та панелі безпеки, зазначається у публікації.

 

Українська делегація залишиться в ПАРЄ: Ясько назвала напрямки роботи

Українська делегація залишиться працювати в Парламентській асамблеї Ради Європи, попри ратифікацію повноважень делегації Росії.

Про це написала у Facebook голова української делегації, нардеп від Слуги народу Єлизавета Ясько – Укрінформ

“Я вважаю, що нинішнє голосування не розв’язує, а поглиблює кризу в Організації. Повторювати мантру про діалог з державою-агресором — це шлях в нікуди. Росіяни в ПАРЄ показують, що європейські цінності, права людини, мир і демократія для них — це порожній звук. Вони говорять мовою погроз, ультиматумів і пропаганди. Тим не менш, Росія буде в ПАРЄ. Ми назвали це “новою нормальністю””, — написала нардеп у Facebook.

Ясько також окреслила три напрямки роботи української делегації в ПАРЄ:

виконання мандату, отриманого від Верховної Ради;

протидія поширенню Росією фейків і пропаганди з трибуни ПАРЄ;

відновлення авторитету Ради Європи, зміцнення прав людини, демократії та верховенства права.

Як повідомляв Укрінформ, у 27 січня у ПАРЄ оскаржили повноваження російської делегації за двома можливими підставами: змістовною та процедурною.

Підставу оскарження за змістом (або по суті) представив делегат від Литви Емануеліс Зінгеріс. Він пояснив, що Росія не виконує резолюції ПАРЄ та здійснила військові агресії та окупації в Україні та Грузії. Цю ініціативу підтримали 30 делегатів від щонайменше п’яти країн.

Підставу за процедурою оприлюднила депутат від Латвії Марія Голубєва. Вона пояснила, що Росія у 2016 році провела парламентські вибори, які також пройшли в анексованому Криму. Відтак, це суперечить міжнародному праву, а результати виборів на території півострова вплинули на склад російської делегації в Асамблеї.

27-31 січня у Страсбурзі проходить зимова сесія ПАРЄ.

 

ПАРЄ хоче отримати висновки Венеціанської комісії про конституційну реформу Путіна

У Парламентській асамблеї Ради Європи пропонують Венеціанській комісії зробити висновки щодо ініціатив президента РФ Володимира Путіна про зміну політичної системи в державі.

Про це у кулуарах ПАРЄ розповів парламентарій від Литви Емануеліс Зінгеріс, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

«Комітет з прав людини вирішив, що усі нові ініціативи в Російській Федерації, новий пакет пропозицій глави РФ віднині будуть аналізуватися у Венеціанській комісії», – заявив литовський політик.

Він наголосив, що розгляд положень реформи політичної системи в Росії комісія повинна здійснити ще на етапі їхнього затвердження, але не після ухвалення на законодавчому рівні.

«Комітет з прав людини дійшов такого рішення, коли з Москви почали надходити тривожні сигнали. Необхідно проаналізувати, що пропонує президент РФ, і як це відображатиметься на правах людини, або матиме наслідки для того, що залишилося від прав людини – назвемо це так – у Росії», – зазначив Зінгеріс.

Литовський парламентарій навів приклад, що голова російської делегації в Асамблеї Петро Толстой під час однієї з дискусій висловив думку, що Європейський суд з прав людини є «політизованим», а, відтак, його рішення не потрібно виконувати.

Як повідомлялося, президент РФ Володимир Путін у своєму щорічному посланні до Федеральних зборів озвучив ініціативи відносно змін у політичній системі країни, включаючи зміни до конституції. Серед пропозицій також ідеться про відмову від принципу переважання міжнародного права над національним законодавством.

Тобто, за словами Путіна, “вимоги міжнародного законодавства і договорів, а також рішення міжнародних органів можуть діяти на території Росії лише у тій часині, в якій вони не призводять до обмеження прав і свобод людини і громадянина, не суперечать нашій конституцій”.

 

Комітет ПАРЄ пропонує підтвердити повноваження російської делегації – проєкт резолюції

Моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи рекомендує ратифікувати повноваження російської делегації.

Про це йдеться у проєкті резолюції, дебати відносно якої та голосування відбудуться у середу увечері на засіданні зимової сесії ПАРЄ, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі – Укрінформ.

“Комітет пропонує Асамблеї ратифікувати повноваження Російської Федерації та продовжити оцінку прогресу і представити моніторингову доповідь пізніше цього року”, – зазначається у проєкті рішення профільного комітету.

Доповідачем проєкту резолюції є нідерландський сенатор Тіні Кокс. Саме він є автором раніше ухваленої резолюції, яка, на догоду РФ, фактично руйнує механізм накладання санкцій на країни-члени, що порушують свої статутні зобов’язання (це забезпечило у червні 2019 року безумовне повернення російської делегації до асамблеї).

Аргументуючи необхідність ратифікації повноважень делегації РФ, Кокс у проєкті резолюції вказує, що Росія упродовж шести місяців після повернення до ПАРЄ виконала низку рекомендацій.

Зокрема, згадується у документі, російська сторона повернула 24 протиправно захоплених у Керченській протоці українських моряків у рамках обміну заручників. Окрім цього, вважає моніторинговий комітет, деякого прогресу досягнуто в імплементації Мінських домовленостей. Також, як відзначається, готуються подальші обміни ув’язненими.

Зараз до проєкту резолюції готуються та подаються поправки, багато з яких спрямовані на зміну змісту і спрямованості документа з метою недопущення підтвердження повноважень делегації РФ.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок у ПАРЄ оскаржили повноваження російської делегації за двома можливими підставами: змістовною та процедурною.

Підставу оскарження за змістом (або по суті) представив делегат від Литви Емануеліс Зінгеріс. Він пояснив, що Росія не виконує резолюції ПАРЄ та здійснила військову агресію та окупацію в Україні та Грузії. Цю ініціативу підтримали 30 делегатів від щонайменше п’яти країн.

27-31 січня у Страсбурзі проходить зимова сесія ПАРЄ.

 

ПАРЄ затвердила повноваження російської делегації

Парламентська асамблея Ради Європи ратифікувала повноваження російської делегації.

Відповідну резолюцію підтримало 96 делегатів, 44 проголосували проти та 7 утрималися, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

«Асамблея зазначає, що упродовж попередніх шести місяців, після повернення російської делегації до ПАРЄ, деякі рекомендації були виконані РФ. Зокрема, були повернуті у межах обміну заручниками 24 українські моряки, протиправно захоплені у Керченській протоці… Певного прогресу було досягнуто в імплементації Мінських домовленостей», – пояснюються у резолюції деякі мотиви ратифікації повноважень.

Зазначається, що готуються подальші обміни утримуваними особами між Україною і РФ.

Окремо у документі наголошується, що російська сторона сплатила до бюджету Ради Європи членські внески.

ПАРЄ також відзначає, що нині триває моніторинг процесу виконання Росією низки резолюцій – доповідь буде оприлюднена пізніше цього року.

Як повідомляв Укрінформ, у 27 січня у ПАРЄ оскаржили повноваження російської делегації за двома можливими підставами: змістовною та процедурною.

Підставу оскарження за змістом (або по суті) представив делегат від Литви Емануеліс Зінгеріс. Він пояснив, що Росія не виконує резолюції ПАРЄ та здійснила військові агресії та окупації в Україні та Грузії. Цю ініціативу підтримали 30 делегатів від щонайменше п’яти країн.

Підставу за процедурою оприлюднила депутат від Латвії Марія Голубєва. Вона пояснила, що Росія у 2016 році провела парламентські вибори, які також пройшли в анексованому Криму. Відтак, це суперечить міжнародному праву, а результати виборів на території півострова вплинули на склад російської делегації в Асамблеї.

27-31 січня у Страсбурзі проходить зимова сесія ПАРЄ.

 

ПАРЄ ухвалила новий санкційний механізм – Україна була проти

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила нову додаткову спільну процедуру реагування на серйозні порушення країнами-членами Ради Європи своїх статутних зобов’язань.

Відповідну резолюцію ПАРЄ проголосувала у середу, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

“Головною метою додаткової спільної процедури є залучення країн-членів через конструктивний діалог і співпрацю до дотримання своїх статутних зобов’язань і принципів організації та унеможливлення уникнення накладання санкцій”, – зазначається у резолюції, автором якої є німецький соціал-демократ Франк Швабе.

Слід нагадати, що ініціативу ввести так званий додатковий санкційний механізм, який передбачає у процесі можливого накладання санкцій на країни-члени координацію дій і взаємне схвалення рішень між Парламентською асамблеєю (ПАРЄ), Комітетом міністрів (КМРЄ) і генеральним секретарем Ради Європи, було вигадано у 2019 році з метою унеможливлення покарання Росії в ПАРЄ за агресію проти України та безумовного повернення російської делегації до Асамблеї. Автором відповідної резолюції тоді став нідерландський сенатор, представник політичної групи лівих Тіні Кокс.

Як наголошується, процедура є саме “додатковою” до вже існуючих повноважень статутних органів у сфері накладання санкцій статутних органів РЄ.

“Ця процедура є виключною і додатковою до існуючих правил і регуляторних норм, а її імплементація не потребує жодних змін статуту (Ради Європи – ред.)”, – зазначено у документі.

Голосуванню за резолюцію передували палкі дебати. Делегати від України та групи країн, які протистоять поверненню РФ до ПАРЄ, наголошували, що нова ініціатива опрацьована так, що її майже неможливо втілити у життя, реагуючи на порушення країнами-членами, зокрема, Росією, своїх статутних зобов’язань і принципів.

Натомість, представники проросійського лобі в Асамблеї заявляли, що механізм є збалансованим і передбачає кращу координацію і діалог в організації.

Процедура може бути ініційована кожним статутним органом організації: Комітетом міністрів і Парламентською асамблеєю, – а також генеральним секретарем. Але у процесі її реалізації братимуть участь усі три сторони.

Новий механізм включає три етапи: запровадження спільної тристоронньої місії до країни-члена, що серйозно порушує статутні зобов’язання, не дотримується стандартів, фундаментальних принципів і цінностей Ради Європи; затвердження спільної дорожньої карти із залученням країни до діалогу з метою усунення наявних порушень; можливе рішення про призупинення репрезентативних прав країни-члена у КМРЄ, а також/або у ПАРЄ, або виключення країни із організації загалом.

Як заявив у коментарі власному кореспонденту Укрінформу у Страсбурзі постійний представник України при Раді Європи Борис Тарасюк, українська сторона не підтримує зазначену процедуру.

 

Держава буде готова заблокувати Netflix у разі невиконання нового законодавства – Потураєв

Держава буде готова заблокувати іноземні медіа з платним доступом (таких як Netflix), якщо вони відмовляться виконувати норми обов’язкової реєстрації, яку передбачає законопроєкт “Про медіа”, та інші вимоги щодо оподаткування, передбачені українським законодавством.

Таке переконання висловив заступник голови комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час громадського обговорення законопроєкту, повідомляє “Детектор медіа” – Укрінформ.

“Ми готові йти навіть до європейських судів. Але стоятимемо на захисті власних індустрій”, – сказав він. І назвав це питання політичним.

Нагадаємо, у статті 61 законопроєкту “Про медіа” йдеться: “Обов’язковій реєстрації підлягають суб’єкти, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного ресурсу, суб’єкти у сфері друкованих медіа, провайдери аудіовізуальних сервісів, а також суб’єкти у сфері медіа, в тому числі й нерезиденти України, які надають користувачам на території України доступ до своїх медіа-сервісів на умовах, що передбачають оплату користувачами доступу чи користування такими медіасервісами”.

Також у парламенті, за словами Потураєва, зареєстрований законопроєкт, який передбачає спеціальне оподаткування для таких сервісів як Netflix.

17 січня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт № 2693 “Про медіа”.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

 

Податок для Netflix, Google та Apple: у Раді не хочуть затягувати із розглядом

У Верховній Раді ще не визначити дати розгляду законопроєкту щодо запровадження 20% ПДВ на послуги від компаній-нерезидентів України, зокрема Google, Apple і Netflix, у профільному комітеті та на пленарному засіданні, але водночас не планують зволікати з його ухваленням.

Про це у коментарі Укрінформу повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики та автор законопроєкту Данило Гетманцев (фракція “Слуга народу”).

“Ще не визначено дати. Законопроєкт же тільки був поданий (19 грудня 2019 року документу було зареєстровано у парламенті – ред.), ми ще збираємо висновки до нього”, – сказав він.

Водночас на запитання, чи можливе ухвалення цього законопроєкту під час третьої сесії, яка триватиме до 17 липня, парламентарій відповів: “Поки не знаю. Тобто ми не можемо сказати, що цей законопроєкт є пріоритетним для нас, однак зволікати із ним також, на мою думку, не варто”.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №2634, який пропонує ввести податок на додану вартість у розмірі 20% на електронні послуги, які надаються фізичним особам від компаній-нерезидентів України, таких як Google, Facebook або і Netflix.

У пояснювальній записці до законопроєкту повідомляється, що діяльність компаній-нерезидентів, що надають діджитал-послуги проводиться без належного оподаткування, призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників.

Законопроєктом пропонується доповнити Податковий кодекс України нормами, що визначають порядок оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України, зокрема: визначити перелік електронних послуг; включити нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками податку на додану вартість; встановити правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C); встановити форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення; визначити спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі; визначити правила податкового обліку з податку на додану вартість для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України; звільнення від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні; передбачити сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.

 

Потураєв вважає, що узгодження інтерв’ю з чиновниками потрібно скасувати

До чинного законодавства необхідно внести зміни, щоб унеможливити узгодження журналістами інтерв’ю та інформації, наданих посадовими особами.

Про це сказав заступник голови Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв 29 січня під час громадського обговорення проєкту закону “Про медіа”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я вважаю, що ми маємо взяти до уваги зауваження представників медіаспільноти і, можливо, якщо є така думка і вона підтримується, то нашим законом (законопроєктом про медіа – ред.) внести зміни до чинного законодавства, щоби це не потрібно було робити, а навпаки”, – зазначив Потураєв.

На його думку, це також варто зробити й у законі про авторське право. “Тобто ця норма мертва – її треба прибрати й там. Бо ясно, що ця норма суперечлива для цього закону”, – вважає депутат.

Згідно з частиною четвертою статті 4 законопроєкту №2693 “Про медіа”, не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються медіа, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, окрім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв’ю.

Водночас стаття 13 закону “Про авторське право та суміжні права” передбачає, що співавторством є також авторське право на інтерв’ю, а його співавторами, відповідно, є особа, яка дала інтерв’ю, та особа, яка його взяла. Тому опублікування запису інтерв’ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв’ю.

У цьому зв’язку представники ЗМІ звертають увагу на те, що така юридична неузгодженість створює небезпеку, що замість надання інформації посадові особи висуватимуть вимоги щодо узгодження інтерв’ю.

 

Законопроєкт про медіа дозволить “засвітити” власників анонімних Telegram-каналів — Ткаченко

Положення законопроєкту “Про медіа” передбачають, що анонімні Telegram-канали, які підпадають під визначення медіа, мусять зазначати своїх власників.

Про це розповів голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція “Слуга народу”) у коментарі журналістам у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У законі (законопроєкті “Про медіа” – ред.) є така норма: ми вимагаємо від усіх медіа (а деякі Telegram-канали потрапляють під визначення, що таке медіа) опубліковувати кінцевих бенефенціарів. Умовно кажучи, якщо в Telegram-каналі ви особисто представлені, до вас питань немає – ви власник цього Telegram-каналу, реєструвати не треба, жодних вимог немає. Але якщо це анонімні Telegram-канали, закон буде вимагати від них озвучити, хто є їхнім власником”, – сказав Ткаченко.

На його думку, це “достатньо ліберальна” процедура, яка дасть змогу щонайменше започаткувати дискусію, яким чином легальні медіа користуються анонімними Telegram-каналами.

Ткаченко також зазначив, що законопроєкт регулює, що саме підпадає під визначення медіа, і “Telegram-канали в нашому трактуванні є, в тому числі, медіа”.

Як повідомлялося, законопроєкт “Про медіа” (№2693), зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити в першому читанні цей законопроєкт, який складається зі 124 статей.

 

Законопроєкт “Про медіа” розширює повноваження Нацради – Ткаченко

Законопроєкт № 2693 “Про медіа” передбачає визначення статусу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та значне розширення її повноважень.

Про це розповів голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція “Слуга народу”) під час громадського обговорення законопроєкту в середу, 29 січня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Законом ми визначаємо статус Національної ради, і повноваження її значно розширюємо. Тепер Національна рада зможе регулювати не тільки телебачення та радіо, але й інші медіа. Національна рада не зможе просто так позбавити когось ліцензії. На це передбачена чітка процедура, в яких випадках виписується припис, коли штрафується, і просто так Національна рада не має повноважень позбавити ліцензії, це відбувається через суд”, – зазначив Ткаченко.

Голова комітету також зауважив, що окреме положення законопроєкту стосується проблеми, пов’язаної зі збройною агресією. У тому числі, передбачені заходи, які унеможливлюють мовлення держави-агресора на території України.

Водноча Ткаченко додав, що законопроєкт не охоплює, зокрема, фізичних осіб, сайти різних підприємств, кореспонденцію, онлайн-ігри.

Також законопроєкт №2693 не стосується проблем, пов’язаних із законом “Про рекламу” і законом, який регулює діяльність медіа під час виборчих кампаній.

Ткаченко також розповів, що після розгляду законопроєкту на профільному комітеті розпочалося проведення зустрічей з представниками індустрії та експертами. Ці зустрічі, за словами Ткаченка, достатньо продуктивні.

Як зазначив голова профільного комітету, законопроєкт отримує переважно схвальну оцінку від колег з різних індустрій.

Законопроєкт “Про медіа” (№2693), який був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

17 січня 2020 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити законопроєкт №2693 “Про медіа” в першому читанні.

У законопроєкті визначено терміни у сфері медіа, такі як “аудіовізуальне медіа”, “друковане медіа”, “онлайн-медіа” тощо.

Окремим розділом пропонується визначити обмеження, пов’язані зі збройною агресією, які діють із моменту визнання Верховною Радою певної держави державою-агресором (державою-окупантом) і до моменту прийняття рішення про скасування цього статусу.

Зокрема, пропонується забороняти поширювати в медіа матеріали, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором, та їх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною збройну агресію, анексію території України, порушення територіальної цілісності, суверенітету України, зокрема і публічне заперечення зазначених дій.

Згідно із законопроєктом, Національна рада відмовлятиме в реєстрації іноземного лінійного медіа, що зареєстроване в державі-агресорі або якщо виявлено ознаки того, що редакційний контроль здійснюється фізичними або юридичними особами – резидентами держави-агресора.

Також передбачається запровадження спільного регулювання у сфері медіа – як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання. Предметом спільного регулювання є визначення вимог до поширення інформації, для якої законодавством передбачено регулювання змісту, шляхом прийняття кодексів (правил) створення та поширення такої інформації. При цьому суб’єкти у сфері медіа добровільно беруть на себе обов’язок дотримуватись цих вимог, а Національна рада визнає, що ці вимоги є достатніми для забезпечення суспільних інтересів.

Водночас передбачається створення органу спільного регулювання у формі громадської спілки, що є юридичною особою, засновниками якої є ліцензіати та реєстранти, а також їх галузеві об’єднання.

Законопроєктом також встановлюються заходи реагування та санкції за порушення законодавства у сфері медіа. Зокрема, пропонується визначити “припис” новим видом санкцій.

27 січня представники медіаспільноти та громадських організацій заявили, що стурбовані неоднозначно прописаними вимогами до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутністю дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечіткою процедурою формування органу співрегуляції. Вони закликали депутатів і, зокрема, Комітет з гуманітарної і інформаційної політики, відкоригувати ці питання до другого читання.

 

Офіс Ради Європи закликає ВР удосконалити процедуру призначення членів Нацради

Офіс Ради Європи в Україні закликає Верховну Раду передбачити в законопроєкті “Про медіа” вдосконалення процедури призначення членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, щоб уникнути політичних впливів.

На цьому акцентувала заступник голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко 29 січня під час громадського обговорення проєкту закону “Про медіа”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми вважаємо, що необхідно в законопроєкті про медіа чітко визначити роль Національної ради як незалежного регуляторного органу. Також необхідно вдосконалити процедуру призначення членів Національної ради, щоб уникнути можливих політичних впливів у майбутньому і дійсно забезпечити те, що кожен член Національної ради є незалежним представником і він не підлягає будь-якому політичному впливу. Також варто мати чіткі об’єктивні критерії відбору членів Національної ради”, – зазначила Литвиненко.

При цьому вона наголосила на необхідності того, щоб в Україні запрацювали механізми співрегулювання та саморегулювання.

“Важливо, щоб медіаспільнота мала чіткий мотиваційний компонент і стимули, що забезпечували б її активну участь у цьому процесі”, – пояснила представниця Офісу Ради Європи в Україні.

Водночас Литвиненко підкреслила, що для міжнародної спільноти важливо, щоб між першим і другим читаннями законопроєкту було достатньо часу для того, щоб “медіаорганізації мали можливість висловити свою позицію, а профільний комітет Верховної Ради, – відповідально взяти до уваги всі рекомендації та пропозиції, які надходять від медіаспільноти”.

Також вона звернула увагу присутніх на результати аналізу щодо розподілу повноважень державних установ у сфері інформаційної політики та медіа в Україні, проведеного міжнародними та національними експертами. За словами Литвиненко, згідно з цим дослідженням, було виявлено складну інституційну екосистему разом із законодавством у сфері телерадіомовлення, що розділено на значну кількість законів і є дуже фрагментарно, перенавантажено і водночас директивно. Однією з рекомендацій цього аналізу є заклик до розробки єдиного рамкового закону про аудіовізуальні послуги в Україні, який базувався би на кращих європейських практиках, відображав би заразом і українські реалії та запроваджував чіткі регуляторні механізми.

“Внаслідок цього маємо непослідовну та неповну нормативно-правову та регуляторну базу, що складається з багатьох невідповідних частин і повноважень, вказує на надмірне регулювання та бюрократизацію. Крім того, такий механізм не приводить до ефективно регульованого середовища. Цей звіт говорить про те, що юридичні прогалини знижують прозорість і збільшують ризики корупції”, – уточнила заступник голови Офісу Ради Європи в Україні.

Законопроєкт “Про медіа” (№2693), який був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

17 січня 2020 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити законопроєкт №2693 “Про медіа” в першому читанні.

У законопроєкті визначено терміни у сфері медіа, такі як “аудіовізуальне медіа”, “друковане медіа”, “онлайн-медіа” тощо.

Окремим розділом пропонується визначити обмеження, пов’язані зі збройною агресією, які діють із моменту визнання Верховною Радою певної держави державою-агресором (державою-окупантом) і до моменту прийняття рішення про скасування цього статусу.

Зокрема, пропонується забороняти поширювати в медіа матеріали, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором, та їх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною збройну агресію, анексію території України, порушення територіальної цілісності, суверенітету України, зокрема і публічне заперечення зазначених дій.

Згідно із законопроєктом, Національна рада відмовлятиме в реєстрації іноземного лінійного медіа, що зареєстроване в державі-агресорі або якщо виявлено ознаки того, що редакційний контроль здійснюється фізичними або юридичними особами – резидентами держави-агресора.

Також передбачається запровадження спільного регулювання у сфері медіа – як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання. Предметом спільного регулювання є визначення вимог до поширення інформації, для якої законодавством передбачено регулювання змісту, шляхом прийняття кодексів (правил) створення та поширення такої інформації. При цьому суб’єкти у сфері медіа добровільно беруть на себе обов’язок дотримуватись цих вимог, а Національна рада визнає, що ці вимоги є достатніми для забезпечення суспільних інтересів.

Водночас передбачається створення органу спільного регулювання у формі громадської спілки, що є юридичною особою, засновниками якої є ліцензіати та реєстранти, а також їх галузеві об’єднання.

Законопроєктом також встановлюються заходи реагування та санкції за порушення законодавства у сфері медіа. Зокрема, пропонується визначити “припис” новим видом санкцій.

27 січня представники медіаспільноти та громадських організацій заявили, що стурбовані неоднозначно прописаними вимогами до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутністю дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечіткою процедурою формування органу співрегуляції. Вони закликали депутатів і, зокрема, Комітет з гуманітарної і інформаційної політики, відкоригувати ці питання до другого читання.

 

Законопроєкт “Про медіа” визначає два типи регулювання ЗМІ — Ткаченко

Законопроєкт №2693 “Про медіа” передбачає два типи регулювання засобів масової інформації.

Про це розповів голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція “Слуга народу”) під час громадського обговорення законопроєкту №2693 в середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Законом передбачається два типи регулювання. Це обов’язкове ліцензування, яке стосується аудіовізуальних медіа в тому випадку, якщо мова йде про обмежений радіочастотний ресурс. В усіх інших випадках передбачена реєстрація, яка стосується онлайн-медіа, цифрових платформ тощо”, – сказав Ткаченко.

Голова профільного комітету також зазначив, що на сьогодні медіасфера регулюється 5 чи 6 законами, прийнятими переважно в середині 90-х років. За словами Ткаченка, підходи, які були раніше, сьогодні вже не актуальні.

“Які суб’єкти регулюватиме цей закон? Це аудіовізуальні медіа, суб’єкти у сфері друкованих медіа, онлайн-медіа, провайдери аудіовізуальних сервісів, платформи спільного доступу до інформації, постачальники електронних комунікаційних послуг”, – розповів Ткаченко.

Він додав, що розробники законопроєкту виходили із законодавчих вимог Європейської конвенції з прав людини, практик Європейського суду, європейської конвенції про транскордонне телебачення, директив Європейського парламенту 2013 року та змін директиви ЄС 2018 року.

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити в першому читанні законопроєкт №2693 “Про медіа”, який складається зі 124 статей.

Законопроєкт “Про медіа” (№2693), зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

 

Законопроєкт “Про медіа” враховує положення мовного закону – Ткаченко

Законопроєкт № 2693 “Про медіа” враховує положення закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Про це розповів голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція “Слуга народу”) у коментарі журналістам у середу, 29 січня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

На запитання, чи враховує законопроєкт “Про медіа” положення закону про державну мову, Ткаченко відповів: “Так, враховує. Там збережені норми, які на сьогодні існують в законі про мову і в нинішній версії закону “Про телебачення і радіомовлення”… Вводяться вимоги, в тому числі, до цифрових платформ. Наприклад, в OTT-сервіси (цифрове онлайн-телебачення — ред.) стосовно української мови”.

За словами Ткаченка, розробники законопроєкту вже отримали багато коментарів, у тому числі від OTT-сервісів, яким чином вони бачили б таке регулювання.

“Так само, як і від онлайн-медіа, деякі зауваження, але переважно вони стосуються якраз телебачення і ОTT-сервісів. Усі інші запитань щодо наших формулювань щодо мови не мають”, – сказав Ткаченко.

Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт “Про медіа” (№2693), який був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

17 січня 2020 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити законопроєкт №2693 “Про медіа” в першому читанні.

27 січня представники медіаспільноти та громадських організацій заявили, що стурбовані неоднозначно прописаними вимогами до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутністю дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечіткою процедурою формування органу співрегуляції. Вони закликали депутатів і, зокрема, Комітет з гуманітарної і інформаційної політики, відкоригувати ці питання до другого читання.

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” набув чинності 16 липня 2019 року. Законом, зокрема, визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях. Так, за п’ять років стане чинною норма закону, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.

 

Альтернатива проєкту Бородянського: що насправді може зробити влада для інформбезпеки України

Наталя Соколенко, журналістка, УП

Законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації” (далі – про протидію дезінформації) влада почала розробляти сама.

Чому ключовий для медіаспільноти законопроєкт Мінкульт почав розробляти без журналістів? Найкраще можна знайти в Андрія Куликова: “Законопроєкт про протидію дезінформації слід розцінювати як продовження тієї політики, яку від самого початку проводять люди, які нині при владі…Під час першої президентської кампанії вони намагались відсунути журналістику від висвітлення справжніх проблем цієї виборчої кампанії президента Володимира Зеленського”, – нагадує Куликов.

Комісія із журналістської етики, яку очолює Андрій Куликов, виступила проти законопроєкту, бо “немає жодної можливості доопрацювати законопроєкт”. Розкритикували й закликали уряд і мінкульт не подавати цей законопроєкт до Верховної Ради усі провідні журналістські організації. Наскільки мені відомо, спротив збоку журналістів буде посилюватися.

Головна теза критиків із журналістської спільноти: протидія дезінформації, протидія російській пропаганді і фейкам потрібна, але розпочинати роботу над законопроєктом щодо розв’язання цих проблем слід з нуля.

Дозволю висловитися на тему, що треба зробити владі, аби зробити підмурівок для майбутнього законопроєкту із кращими перспективами ухвалення в парламенті і схваленні у медіаспільноті.

1. Закрити телеканал 112.

Як відомо, власники цього телеканалу (минулі і теперішні) ніколи не вигравали ліцензії на загальнонаціональний канал. Цей загальнонаціональний канал створено через свавільне об’єднання кількох телеканалів, які виграли ліцензії на регіональне мовлення: вони мали показувати місцеві новини, розважальні проєкти і кіно. Натомість, на мою думку, там цілодобово несеться українофобська пропаганда. Це елементарна справа для будь-якого судді. Але судова система збоїть. Тож треба навести лад у судовій системі – це відповідальність команди Зеленського. (Як це зробити, читайте тут).

Закриття телеканалу 112 стане потужним сигналом для журналістів про те, що влада дійсно хоче боротися із російськими фейками, а не наступати на свободу слова в своїй країні.

2. Запровадити люстраційні процедури для медіаменеджерів, ведучих програм

Це люстрація із одним запитанням: “Чи співпрацювали ви із спецслужбами СРСР, країни-агресора Російської Федерації?”. Відповідь “Так” означає, що людина не може працювати медіаменеджером або ведучим. Відповідь “Ні” у разі підтвердження фактів співпраці із КДБ-ФСБ означає кримінальну відповідальність. В країнах Балтії так зробили, є історії, коли медійнику присудили 7 років в’язниці за приховування фактів співпраці із КДБ-ФСБ. Окрему норму пропоную запровадити для власників медіа за зразком того, що пропонується у законопроєкті про ринок землі: правочин визнається недійсним, якщо землю придбає громадянин країни-агресора РФ.

Така процедура запустить процес очищення від сіячів російських фейків в українському інформпросторі.

3. Українська держава (а не лише иншоземні фонди) має виділити на конкурсній основі гранти для ЗМІ, окремих журналістів, громадських організацій на виявлення фейків та інформування громадськості про виявлену дезінформацію.

В Німеччині після скандалу із поширенням фейку про нібито зґвалтовану мігрантами російську дівчинку Лізу, фактично зародився жанр антифейк-розслідувань. Тепер німецькі читачі, слухачі і глядачі із величезним інтересом споживають історії про те, як журналісти викрили фейк, хто його створив, як розповсюджувалася дезінформація. Такий новий жанр став інструментом для плекання медіаграмотності в країні.

Чому потрібні гранти журналістам на антифейк? Тому що в Україні дохлий рекламний ринок, щоби вижити, ЗМІ має продукувати багато і швидко, натомість антифейкові розслідування (як і будь-які розслідування) потребують багато часу і людських та технічних ресурсів). Олігархам – власникам телеканалів із найбільшим охопленням авдиторії тема протидії фейкам, делікатно скажу, не на часі.

4. Має бути продемонстровано підтримку ідеї Суспільного мовлення. Це не лише про фінансування з держбюджету згідно закону про Суспільне мовлення

Політики партії влади, високопосадовці, посадовці на місцях мають тісніше співпрацювати із Суспільним мовником. Такого зараз нема.

Наведу приклад: коли в Державній податковій адміністрації стався корупційний скандал, голова ДПА (через прес-службу) відхили запрошення від Українського радіо (це Суспільний мовник – Національна суспільна телерадіокомпанія України) хоча би телефоном прокоментувати важливі факти про корупцію в органі, натомість пішов на телеканал Євгена Мураєва “НАШ” (не буду коментувати ефір, можете самі подивитися і подумати, а що би ви запитали у Сергія Верланова).

Президент, прем’єр-міністр також мають обирати для діалогу із суспільством не з “шустерів” (Савік Шустер у грудні 2013 визнав в інтерв’ю Громадському телебаченню, що не вважаэ себе журналыстом, бо э шоуменом), а йти на Суспільне – телебачення чи радіо – і говорити.

Чому Суспільне?

– тому що власниками Суспільного не є олігархи,

– начальниками Суспільного не є прем’єр-міністр чи президент,

– утримується Суспільне громадянами України- платниками податків,

– керується Наглядовою радою, яка складається із представників УСІХ фракцій парламенту і делегатів від громадянського суспільства, яких завжди на одного більше, ніж представників від Верховної Ради.

І не треба репетувати про низький рейтинг Суспільного. По-перше, у Суспільного радіо – рейтинг високий, найвищий серед розмовних станцій. У телебаченні добитися рейтингу складніше у конкуренції із телеканалами олігархів з їхніми інвестиціями. Але ведучі політичного ток-шоу “Зворотний відлік” Мирослава Барчук і Павло Казарін на Суспільному телебаченні – це ті журналісти, до яких нема питань з точки зору професіоналізму і цінностей. Тому, ласкаво просимо!

5. Подібно до німецької практики спілкування уряду і журналістів, Кабінет міністрів, Верховна Рада, Офіс Президента мають погодити графік регулярних виступів міністрів (керівників ВР і ОПУ) або їхніх повноважних представників перед журналістами.

Ось як це в Німеччині: тричі на тиждень на 9-ту ранку у залу, орендовану журналістами організації “Федеральна прес-конференція”, приходять міністри або їхні речники і доповідають про поточний стан справ та відповідають на питання журналістів. Тричі на рік туди ж приходить канцлерка. Ангела Меркель виділяє на спілкування 2-3 години. Туди ж журналісти викликають урядовців у екстрених випадках, наприклад, коли виявили плагіат у дисертації міністра оборони Німеччини. (Він, щоправда, сам не прийшов, прислав представника, а тим часом дав коментар кільком “обраним” журналістам, це лише кардинально погіршило його становище, історія дуже швидко скінчилася гучною відставкою).

Важливо, що це відбувається не в урядовому приміщенні, а на полі журналістів. У нас таке поле є – Український кризовий медіацентр в Українському домі.

Фото з прес-конференції Ангели Меркель на “полі журналістів” – в залі, яку орендують журналісти, об’єднані в громадську оргназаці. “Федеральна прес-конференція”.

Тоді ситуації з улюбленим кейсом адвокатів мінкультівського законопроєкту – про поширення дезінформації щодо (китайського) коронавірусу просто не було. Бо журналісти викликали б Зоряну Скалецьку (чи вона прислала б свого помічника) аби детально розпитати про те, що сталося, оперативно отримати інформацію від першоджерела разом із роз’ясненням усіх деталей: який коронавірус, новий чи старий, китайський чи ні.

Це є, за виловом голови Комісії із журналістської етики Андрія Куликова, найкращим методом боротьби з дезінформацією – пропонувати суспільству якісну інформацію.
Далі – спільна робота уряду і журналістів над законопроєктом із протидії дезінформації, в якому треба поставити ще потужніші фільтри від російських фейків, а також захистити журналістів від впливу власників медіа, аби ті не змушували робити замовні матеріяли – “джинсу”, покращити якість журналістської освіти і підвищити рівень медіаграмотності усіх громадян.

 

Уповноважений з питань інформації не матиме каральних функцій — Максимчук

Уповноважений з питань інформації, введення якого ініціює Міністерство культури, молоді та спорту, не буде наділений каральними функціями, він тільки реагуватиме і звертатиметься до суду, який і прийматиме рішення.

Це пояснив перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук під час дискусії в рамках Дискусійного ПЕН-клубу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Коли ми обговорювали інституцію Уповноваженого, ми брали різні моделі. Запропонований проєкт є аналогією моделі Уповноваженого з питань захисту державної мови. І це пропозиція до дискусії. Можуть бути будь-які інші варіанти призначення цієї особи. Щодо ролі, роль дуже проста. У нас немає особи, яка може звернутися до суду, щоб заборонити розповсюдження дезінформації, і відповіддю є запропонована інституція. Мета нашого проєкту була — виключно фокус на дезінформацію, яка стосується питань нацбезпеки, оборони, територіальної цілісності та так далі. Тобто це вузький фокус питань, і вони не стосуються недостовірної інформації про певну особу”, – зазначив Максимчук.

Щодо повноважень Уповноваженого він уточнив, що це реагування, звернення до суду та складання протоколів.

“Він не може притягувати до відповідальності. Він моніторить інфопростір і реагує на дезінформацію. Але він не може покарати будь-кого, він не може заборонити розповсюдження будь-якої інформації, він реагує. Він звертається до розповсюджувачів — що, на його думку, розповсюджується дезінформація. Якщо розповсюджувач каже: я впевнений, що ця інформація достовірна, ідіть до суду, — все, тільки суд приймає рішення. Якщо розповсюджувач каже: я помилився, я спростовую це — то і санкцій немає”, – пояснив Максимчук.

Він додав, що санкція після добровільного спростування протягом року застосовується лише з четвертого разу.

“Тобто я можу розповсюдити дезінформацію, до мене звернеться уповноважений, я відреагую, спростую — мені нічого немає за це. І якщо тільки тричі я був на цьому зловлений, тоді, навіть при добровільному спростуванні, — санкція. Це нормальний запобіжник, який дозволяє знівелювати якісь зловживання у цій сфері. Але знову ж таки Уповноважений не може притягувати до відповідальності, а тільки суд. І справи розглядаються в адміністративному апеляційному суді. Це модель, яку ми запропонували. Тобто уповноважений наділений правом реагувати… І, знову ж таки, це проєкт до обговорення. Якщо є пропозиції, як це покращити, ми відкриті”, – підкреслив перший заступник міністра.

Як повідомлялося, законопроєкт “Про медіа” (№2693), зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити в першому читанні цей законопроєкт, який складається зі 124 статей.

 

Проєкт “Про медіа” буде обговорюватися та коригуватися — Максимчук

Документ “Про медіа”, який цього місяця представило Міністерство культури, молоді та спорту, буде обговорюватися, коригуватися, і, якщо треба, переписуватися.

Про це заявив перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук під час дискусії в рамках Дискусійного ПЕН-клубу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Це навіть не законопроєкт, а проєкт. Він стане законопроєктом, коли почне реєструватися і проходити офіційні процедури. Він про протидію дезінформації”, – сказав Максимчук.

Він зазначив, що хоч інформаційна політика не фігурує в назві міністерства, але вона є у фокусі його роботи.

“Мета, яка була і яка незмінна, — це захист інформаційного простору України. Роль держави — це забезпечення права громадян на доступ до об’єктивної, достовірної інформації”, – підкреслив Максимчук.

Він зазначив, що дискусії точаться навколо тексту вже понад тиждень і висловлюються багато різних думок.

“Це проєкт, який винесений на обговорення, він буде коригуватися. Вчора було проведено першу сесію обговорення з ключовими групами стейкхолдерів, і ми виявили ключові проблеми. Далі будуть точкові консультації з кожною групою стекхолдерів, щоб напрацювати інші підходи, інші інструменти або виправити чинні. Це нормальний процес, коли йде публічне обговорення. Воно відкрите, публікується інформація, реєструються люди”, – сказав перший заступник міністра.

Водночас він висловив занепокоєння, що, окрім критики, немає пропозицій.

“Немає пропозицій, що треба робити, як його можна вдосконалити або взагалі по-новому переписати. І хотілося б закликати спільноту або напрацювати інші інструменти, які будуть ефективні, або вдосконалити ті, які є, тому що, крім журналістського самоврядування, всі інші інструменти не викликали такої бурі емоцій. Так, є певні недосконалості, про які говорять, але це питання до дискусій”, – підкреслив Максимчук.

Як повідомлялося, законопроєкт “Про медіа” (№2693), зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити в першому читанні цей законопроєкт, який складається зі 124 статей.

 

ВВС планує скоротити 450 працівників у новинних підрозділах

Британська компанія суспільного телерадіомовлення ВВС заявила про плани скоротити 450 робочих місць у новинних підрозділах до 2022 року.

Про це повідомляється на сайті ВВС – Укрінформ.

«Близько 450 робочих місць буде скорочено в BBC News в рамках стратегії, спрямованої на економію 80 мільйонів фунтів (103 млн дол.) до 2022 року», – йдеться у повідомленні.

Також буде скорочено штат вечірньої аналітичної телепрограми Newsnight.

Крім цього, скорочення зачеплять радіостанцію BBC Radio 5 Live. На англомовній станції BBC World Service буде закрита передача World Update.

Раніше було оголошено про закриття ранкової телепередачі Вікторії Дарбішир BBC Two.

Як зазначається, зміни приведуть до зменшення загальної кількості журналістських сюжетів, що виходять на ВВС.

Нині на BBC News працюють близько шести тисяч людей, в тому числі 1,7 тис. за межами Великої Британії. Бюджет компанії після набуття чинності змін становитиме близько 480 млн фунтів на рік (624,6 млн дол.).

“Нам потрібно реорганізувати BBC News в наступні 5-10 років таким чином, щоб заощадити значні кошти. Ми витрачаємо занадто багато своїх ресурсів на традиційне лінійне мовлення, а недостатньо на цифрове”, – заявила директор BBC News Фран Ансворт.

У 2016 році компанія BBC заявила про необхідність заощадити 800 млн фунтів (більше мільярда доларів) до 2020 року. З цієї суми новинні підрозділи (BBC News) повинні були забезпечити 80 мільйонів фунтів заощаджень.

 

Баффет продає свою газетну імперію за $140 мільйонів

Інвестиційна компанія одного з найбагатших медійників світу, американського мільярдера Уоррена Баффета оголосила про продаж власної газетної імперії за 140 мільйонів доларів.

Про це пише The New York Times – Укрінформ.

“Berkshire Hathaway, конгломерат, яким керує Уоррен Баффет, оголосив у середу, що погодився продати 31 газету, які йому належать, за 140 мільйонів доларів готівкою”, – йдеться у повідомленні.

Покупцем стане видавництво Lee Enterprises, що керувало діяльністю газетної імперії протягом останніх 18 місяців.

Серед газет, які продадуть, зокрема, – The Buffalo News та The Richmond Times-Dispatch.

Рішення про продаж газетного бізнесу Баффет прийняв через падіння прибутків від реклами. Berkshire Hathaway позичить видавництву Lee Enterprises 576 млн доларів під 9% річних, частину з яких видавець витратить на покупку газетного бізнесу Баффета.

 

Джуліані обіцяє “вибуховий звіт” про замах на життя Шокіна

Колишній особистий адвокат президента Дональда Трампа Руді Джуліані, який фігурував у центрі розслідування з імпічменту глави Білого дому, заявив, що має підтвердження про замах на життя ексгенпрокурора України Віктора Шокіна.

Про це Джуліані написав у Twitter – Укрінформ.

“Сьогодні Common Sense оприлюднить вибуховий медичний звіт, який підтверджує спробу вбивства ключового свідка у справі подвійного хабарництва Байдена-Порошенка Віктора Шокіна. Віктору поставив діагноз всесвітньо відомий австрійський лікар, який підтверджує, що його ледь не вбили”, – написав ексадвокат Трампа.

Як повідомлялося, колишній генпрокурор України Віктор Шокін фігурував у матеріалах розслідування з імпічменту президента як чиновник, на якого виходив Джуліані під час поїздок в Україну. При цьому, сам Шокін неодноразово заявляв, що його змусили піти з посади через вимогу ексвіценпрезидента США Джо Байдена, який називав тодішнього генпрокурора України одним із найбільших корупціонерів, що гальмує реформи в країні.

 

Італійський телеведучий вибачився за некоректне висловлювання щодо України

Ведучий програми L’еredità на італійському телебаченні Флавіо Інсінна публічно визнав некоректність вживання ним словосполучення «Мала Росія» щодо України.

Про це повідомило Посольство України в Італії на своїй сторінці уFacebook – Укрінформ.

«УКРАЇНА – ЦЕ НЕ МАЛА РОСІЯ», – визнає ведучий програми «L’еredità» Флавіо Інсінна. Сьогодні, у прямому ефірі на телеканалі “RAI – 1”, після консультацій Посольства з керівництвом телевізійної компанії, Ф.Інсінна публічно визнав некоректність вживання словосполучення «Мала Росія», – йдеться у повідомленні.

Як зазначає Посольство, Інсінна, зокрема, заявив, що “це була прикра ненавмисна помилка”.

“Україна – це прекрасна країна, і я хотів би передати вітання Послу і всьому чудовому народу України», – сказав телеведучий.

Раніше Посольство України в Італії повідомляло, що ведучий італійського мовника RAI заявив у етері 26 січня, що “мала Росія – друга назва України”. Українські дипломати звернулися до італійського суспільного мовника RAI з вимогою відкоригувати свої дії в зв’язку з висловлюваннями ведучого шоу L’еredita, який заявив, що “мала Росія – це друга назва України”

 

Американська телеведуча назвала ансамбль Вірського російським

Еллен Дедженерес виклала відео з репетиції українського ансамблю у своєму Інстаграмі з хештегом Lookatthisrussian – Укрінформ.

Телеведуча популярного американського шоу The Ellenshow Еллен Дедженерес зробила репост з російської сторінки Lookatthisrussian (“Подивіться на цих росіян”). На відео, яке запостила Дедженерес, учасники Ансамблю танцю України імені Павла Вірського готуються до концерту.

 

Помпео запевняє, що американців хвилює питання України

Державний секретар США Майкл Помпео заявив, що американці, звісно ж, переймаються питанням України.

Про це глава американської дипломатії сказав у розмові з журналістами, які вирушили з ним у міжнародне турне, зокрема й до України, повідомляє Держдепартамент США – Укрінформ.

“Звісно, американський народ хвилює питання щодо народу України”, – зауважив Помпео, коли його попросили прокоментувати скандал навколо інтерв’ю радіо NPR, журналістка якого заявила, що під час розмові з нею глава Держдепу розлютився через запитання про Україну й посла Марі Йованович.

Він також зазначив, що очікує під час візиту до Києва зустрічей з командою Президента Зеленського та обговорення “цілої низки важливих питань щодо європейської безпеки”.

Крім того, за словами держсекретаря, йтиметься про “важливі зусилля, яких Сполучені Штати й Україна продовжуватимуть докладати разом у боротьбі з корупцією в цій країні”.

Помпео також наголосив, що обговорить американську підтримку, “необхідну українському народу для того, щоб він мав вільну й незалежну націю”.

Як повідомляв Укрінформ, державний секретар США Майкл Помпео планує прибути до Києва у четвер, 30 січня, де заплановані його зустрічі з державним керівництвом України, лідерами громадських організацій, духовенства й бізнесу.

Минулого тижня в США виник скандал після інтерв’ю держсекретаря США Майкла Помпео радіо NPR. За словами журналістки, яка спілкувалася з главою Держдепу, він розлютився через запитання про Україну й посла Марі Йованович, перервав інтерв’ю, а потім в іншому приміщенні перейшов на підвищений тон. За словами ведучої, Помпео її тоді запитав: “Ви думаєте, що американців хвилює Україна?”

Згодом Помпео виступив із заявою, у якій розкритикував американську журналістку.

 

Трамп: Якби я слухав Болтона, ми б мали “шосту світову”

Президент США Дональд Трамп жорстко розкритикував свого ексрадника Джона Болтона, деякі тези з рукопису книги якого оприлюднили ЗМІ.

Про це він написав у Twitter – Укрінформ.

Як зазначив глава Білого дому, Болтон “не зміг отримати схвалення (Сенату США – ред.) на посаду постійного представника в ООН багато років тому і після цього не отримав жодних інших схвалень”. При цьому, за словами Трампа, Болтон “благав” його про призначення на посаду, яка не потребує підтвердження в Сенаті.

“Я дав йому (посаду радника з питань нацбезпеки – ред.) попри те, що багато хто говорив: “Не робіть цього, сер”, – заявляє президент США.

При цьому він звинуватив Болтона у багатьох помилках.

“Якщо відверто, якби я слухав його, ми вже мали би Шосту світову війну”,- зазначив Трамп.

Водночас, президент заявив, що книга, яку підготував до друку Болтон, є неправдивою, а інформація в ній стосується національної безпеки США і є засекреченою.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці минулого тижня у ЗМІ потрапила інформація про рукопис Джона Болтона, що має стати основою для нової книги. У ньому, зокрема, стверджувалося, що президент Трамп сказав своєму раднику з питань нацбезпеки пронамір продовжувати “заморозку” $391 млн оборонної допомоги для України. Умовою для припинення тиску називалося розслідування української влади проти демократів, включно з Джоном Байденом.

Сам Трамп це заперечує.

 

Трамп підписав нову угоду про вільну торгівлю з Мексикою і Канадою

Президент США підписав нову торговельну угоду між США, Мексикою й Канадою (USMCA), що замінила Угоду про вільну торгівлю в Північній Америці (NAFTA), яку Дональд Трамп постійно називав “катастрофою”.

Церемонія підписання відбулася в середу перед Білим домом, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Це колосальна перемога для наших фермерів і власників ранчо”, – прокоментував президент США зміст документа.

Водночас, крім сільськогосподарської галузі, угода також створює преференції для автомобільного виробництва в трьох країнах.

Угода USMCA охоплює товарообіг на понад $1,3 трлн. Документ уже пройшов ратифікацію з Мексикою, однак у випадку з Канадою ця процедура ще не проведена.

Як повідомлялося, США, Канада й Мексика впродовж останніх понад два десятиріччя мали зону вільної торгівлі, затверджену угодою NAFTA за часів президента Біла Клінтона.

 

Імпічмент Трампа: республіканці впевнені, що заблокують слухання Болтона

Республіканці у Сенаті США впевнені, що демократам не вдасться набрати 51 голос для виклику додаткових свідків, насамперед Джона Болтона, в судовому процесі щодо імпічменту Трампа.

Про це стало відомо після партійних зборів, які пройшли у вівторок, повідомляє The Hill – Укрінформ.

“Сенатори-республіканці після засідання партійного кокусу у вівторок висловили впевненість, що вони отримають перевагу на голосуванні, яке має відбутися цього тижня, щоб заблокувати слухання з новими свідками, припинивши таким чином судовий процес з імпічменту президента Трампа”, – зазначає газета.

Водночас кілька сенаторів-республіканців продовжують обмірковувати, чи варто провести слухання з ексрадником президента Джоном Болтоном після оприлюднення у ЗМІ деяких тез із його рукопису щодо цілеспрямованого тиску на Україну.

“Ми донині були на всі 100% об’єднані в цьому процесі, і я сподіваюся, що зможемо залишатись у такому складі”, – заявив сенатор Кевін Креймер. Він підкреслив: ураховуючи тих, хто сумнівається, республіканці все одно матимуть щонайменше 50 зі 100 голосів, аби не допустити слухань з новими свідками.

“Це або буде 53, 52 або 51 голос. Певне число, яке починається з п’ятірки. На мою думку, голосування пройде за те, щоб не було свідків”, – сказав законодавець.

Інший прихильник Трампа, сенатор Ліндсі Грем також випромінював упевненість: “Я в гарному настрої, адже ми маємо добрі позиції з точки зору вже скорого припинення судового розгляду”.

Джон Тун, другий за рангом республіканець у Сенаті, також заявив, що переконаний у перемозі.

Засідання республіканського кокусу в вівторок відбулося після того, як команда захисту президента завершила викладання своїх аргументів проти імпічменту.

 

Республіканці не дозволили демократам заслухати Болтона у справі імпічменту Трампа

Республіканська більшість у Сенаті США провалила поправку демократів щодо проведення слухань з ексрадником президента з питань нацбезпеки Джоном Болтоном, який свого часу розкритикував тиск кабінету Трампа на Україну.

Можливість виступу Болтона в Сенаті була однією з головних інтриг голосування по процедурі подальших слухань з імпічменту президента США, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Голоси сенаторів, які наразі виконують роль присяжних у судовому процесі над главою Білого дому, розділилися щодо слухань Болтона за партійною лінією – 53 проти 47 законодавців не на користь демократів.

Сам Болтон на початку січня заявив, що готовий виступити на слуханнях у верхній палаті Конгресу США.

Це вже була восьма правка від Демократичної партії до регламенту слухань, яку відхилила республіканська більшість. Попередні сім стосувалися надання для розгляду в Сенаті документів, пов’язаних з припиненням оборонної допомоги Україні з Білого дому, Державного департаменту, Адміністративно-бюджетного управління й Міністерства оборони США. Крім того, правки демократів передбачали проведення слухань з в.о. глави адміністрації Білого дому Міком Малевні, а також двома чиновниками адміністрації – Робертом Блером і Майклом Даффі, які були задіяні в процесі припинення допомоги для України. Ще одна пропозиція передбачала представлення доказів у процесі імпічменту, зібраних під час інших слухань у Конгресі США.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок у верхній палаті американського Конгресу почалися перші слухання по справі імпічменту президента США, які стосувалися затвердження регламенту для проведення процесу загалом. Демократи вимагають проведення слухань з додатковими свідками по справі припинення Білим домом оборонної допомоги Україні. Республіканці відхиляють всі ініціативи Демократичної партії США, намагаючись захистити свого президента.

 

Як делегація США їздила на інавгурацію Зеленського – оприлюднили документи

Офіційна делегація США на чолі з тодішнім міністром енергетики Ріком Перрі, яка прибула в Київ у травні 2019 року на інавгурацію Президента Володимира Зеленського, порушувала питання боротьби з корупцією та проведення реформ.

Про це йдеться у документах Міненергетики США щодо контактів міністра з українським керівництвом, оприлюднених на запит організації American Oversight – Укрінформ.

Документи, які охоплюють 148 сторінок, включають, зокрема, звіт делегації з підготовки та здійснення візиту на інавгурацію до Києва, а також основні тези переговорів, довідкові матеріали, біографії учасників зустрічей тощо.

“Зрозуміло, що ваш меседж про зміни та реформи резонує з прагненнями українського народу (73% народної підтримки). Сполучені Штати і ЄС готові співпрацювати з вами для того, щоби гарантувати реалізацію змін та реформ. Але ви повинні підтвердити зобов’язання, що готові зробити важкий вибір щодо боротьби з корупцією, а також реформ належного врядування”, – наголошувала американська сторона під час візиту до Києва.

Крім того, міністр енергетики підкреслював необхідність проведення реформ в Україні в енергетичній сфері.

Водночас оприлюднені документи не містять інформації про те, як потім відбувалася співпраця Перрі й особистого адвоката Трампа Руді Джуліані на українському напрямі, що підтвердив пізніше сам Перрі. Це стало одним із головних питань, що розглядалося в процесі імпічменту президента США.

У лютому й березні очікується оприлюднення інших документів щодо контактів з Україною ексміністра енергетики США, який вважається одним із “трьох аміго”, призначених президентом Трампом для паралельних контактів з українським керівництвом.

Призначення Трампом міністра енергетики відповідальним на українському напрямі викликало зацікавленість у Вашингтоні після того, як стало відомо, що глава Білого дому прагнув відкриття в Україні розслідування проти газової фірми Burisma. Зокрема, акцентувалося на тому, що в раді директорів компанії певний час працював син віцепрезидента США Джо Байдена, Гантер. Розслідування могло бути використано Трампом для того, щоби отримати перевагу над Байденом у нинішніх президентських виборах у США.

 

Відсторонення Трампа від влади підтримує менше половини американців

Відсторонення президента США Дональда Трампа від влади підтримує менше половини американських виборців.

Такі результати опитування, проведеного Квінніпекським університетом – Укрінформ.

“У питанні щодо того, чи слід усунути президента Трампа з посади, виборці розділилися: 48% каже, що Сенат не повинен усувати президента Трампа від виконання обов’язків, 47% вважає, що Сенат має це зробити”, – йдеться у дослідженні.

Опитування проводилося 22−27 січня, у ньому взяли участь 1905 зареєстрованих виборців.

Як повідомлялося, наприкінці вересня 2019 року демократи в Палаті представників ініціювали розгляд справи з імпічменту президента США після того, як стало відомо, що він затримав оборонну допомогу Україні. Опоненти Трампа звинуватили його, зокрема, в тиску на Київ з вимогою розпочати розслідування проти родини Джо Байдена, який є одним з головних опонентів Трампа на президентських виборах у США.

19 грудня Палата представників оголосила імпічмент Трампу за двома статтями – зловживання владою та перешкоджання роботі Конгресу.

У Сенаті процес розгляду звинувачень з імпічменту президента США розпочався 21 січня.

 

Британія виходить із ЄС 31 січня – Європарламент ухвалив угоду про Brexit

Європейський парламент під час головування на пленарному засіданні у Брюсселі більшістю голосів ухвалив угоду про вихід Великої Британії з ЄС.

“За” проголосували 621 депутат, проти – 49, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Прийняте рішення прокоментував президент Європарламенту Девід Сассолі. Текст заяви оприлюднений на сайті ЄП.

“Я глибоко сумую, коли думаю, що ми підійшли до того моменту, коли член ЄС, партнер і друг вирішив покинути нашу європейську родину. Це останнє пленарне засідання, під час якого ми знаходимося поряд з нашими британськими колегами. Разом з цим, від імені Парламенту, я хотів би висловити нашу глибоку вдячність за їх внесок протягом минулих років. Їх присутність збагачувала нас, і їх нам буде не вистачати”, – наголосив Сассолі.

Він зауважив, що Європарламент поважає та приймає рішення народу Великої Британії та їхнє бажання будувати власне майбутнє за межами ЄС. При цьому ЄС і Велика Британія залишатимуться близькими друзями і партнерами, хоча відносини між ними будуть іншими й інколи непередбачуваними.

“П’ятдесят років інтеграції не можуть бути просто скасовані. Ми будемо зобов’язані важко працювати, щоб збудувати нові відносини, завжди фокусуючи увагу на інтересах та на захисті прав наших громадян. Нічого не буде простим. Виникатимуть важкі ситуації, які випробовуватимуть наші відносини. Ми знали про це від початку Brexit. Переконаний, що ми зможемо подолати будь-які відмінності і будемо завжди знаходити точки дотику. Ви покидаєте Європу, але ви продовжуєте бути європейською державою”, – зауважив президент Європарламенту.

Сьогоднішнє голосування Європарламенту, яким ухвалено угоду про Brexit, надає Великій Британії можливість вийти з ЄС опівночі 31 січня.

 

Канада просить МАУ пришвидшити виплату родичам жертв авіакатастрофи в Ірані

Канада офіційно звернулася до “Міжнародних авіаліній України” із проханням пришвидшити виплату обов’язкових фінансових компенсацій родичам жертв авіакатастрофи в Тегерані.

Про це під час брифінгу у парламенті розповів міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У мене була довга телефонна розмова із главою “Міжнародних авіаліній України”, під час якої я просив його пришвидшити виплату обов’язкових відшкодувань родичам жертв авіакатастрофи”, – сказав Шампань.

За його словами, наступним кроком для Канади стане організація процесу виплат фінансових компенсацій родичам жертв урядом Ірану.

“Стосовно наступного кроку, яким буде компенсація Іранською державою, то ми прагнутимемо цього також”, – зазначив міністр.

Шампань додав, що незабаром очікує також на завершення процесу репатріації тіл загиблих у Ірані канадців.

“Як я раніше казав, репатріація триває уже давно. Незабаром вони завершиться, відповідно до побажань родин”, – зауважив дипломат.

Як повідомлялося, 8 січня після вильоту з тегеранського летовища ім. Імама Хомейні зазнав аварії літак Міжнародних авіаліній України. На його борту перебувало 176 осіб, всі вони загинули. Серед них 11 українців – двоє пасажирів та дев’ятеро членів екіпажу. Пасажирами авіалайнера також були громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, ФРН та Великої Британії.

 

ВООЗ не виключає більш масштабного спалаху коронавірусу

Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Адханом Гебреісус не виключає ще більш масштабний спалах пневмонії, спричиненої новим коронавірусом.

Про це він написав на своїй сторінці у Twitter – Укрінформ.

“Більшість з 6000+ нових випадків зараження коронавірусом зафіксовані у Китаї і лише 1%, або 68 випадків, зафіксовано станом на сьогодні у 15 інших країнах. Але деякі випадки передачі вірусу від людини до людини були виявлені в трьох країнах за межами Китаю. Це потенціал для подальшого глобального поширення вірусу тому, я скликав екстрене засідання“, – йдеться у дописі.

Як повідомляв Укрінформ, у Китаї з грудня 2019 року реєструються випадки захворювання на пневмонію, спричинену новим коронавірусом (2019-nCoV). Попередньо визначено, що джерелом інфекції можуть бути тварини.

За даними МОЗ України, станом на 29 січня 2020 року у світі зареєстровано 6 057 лабораторно підтверджених випадків коронавірусної інфекції 2019-nCoV, 132 з них летальні. Окрім Китаю, захворювання зафіксовано у 16 країнах.

Раніше повідомлялося про 4 підозри на коронавірусну інфекцію 2019-nCoV в Україні. Всі випадки не підтвердились.

Коронавіруси – це велика родина респіраторних вірусів (40 видів), що можуть спричиняти захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому. Основними клінічними ознаками та симптомами коронавірусу є гарячка та ускладнене дихання.

 

Українцям дали поради, як уберегтися від коронавірусу

26.01.2020

Міністерство охорони здоров’я України радить громадянам та мандрівникам дотримуватись звичайних заходів обережності у зв’язку з коронавірусом.

Відповідні рекомендації МОЗ опублікувала у себе на сайті – Укрінформ.

“Коронавіруси ­— це велика родина респіраторних вірусів, які можуть спричиняти захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що основними симптомами коронавірусу є гарячка, утруднене дихання.

У разі появи симптомів, що свідчать про гострі респіраторні захворювання до, під час подорожі або після неї, мандрівникам рекомендується звернутися до лікаря та поділитися історією подорожей.

Стандартні рекомендації ВООЗ для широкої громадськості щодо зменшення впливу та передачі низки хвороб:

– часто мити руки або обробляти дезінфекуючими засобами;

– під час кашлю та чхання прикрийте рот і ніс зігнутим ліктям або паперовою хусткою. Використану хустку варто негайно викинути та помити руки;

– уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;

– якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель і утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та поділіться з ним попередньою історією подорожей;

– відвідуючи живі ринки в районах, в яких зараз фіксуються випадки нового коронавірусу, уникайте прямого незахищеного контакту з живими тваринами та поверхнями, які контактують з тваринами;

– не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених тваринних продуктів. Із сирим м’ясом, молоком чи органами тварин слід поводитися обережно, щоб уникнути перехресного забруднення.

МОЗ та координаційний штаб щоденно надають актуальну інформацію щодо випадків захворювання спричинених новим коронавірусом.

Як повідомлялося, в Китаї з грудня реєструються випадки захворювання на пневмонію, спричинену новим коронавірусом (nCoV). Попередньо визначено, що джерелом коронавірусу можуть бути тварини. Вірус був підтверджений у сусідніх з Китаєм країнах — Таїланді, Південній Кореї, Японії, Тайвані, РФ, В’єтнамі, а також у США, Франції та Канаді.

 

Справа Шеремета: поліція перевірить аргументи захисту підозрюваних

Поліція має провести перевірку аргументів, які висунув захист підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора – Укрінформ.

“28 січня 2020 року прокурори Офісу генерального прокурора, процесуальні керівники в кримінальному провадженні щодо вбивства Павла Шеремета, надали органу досудового розслідування письмові вказівки щодо проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення усіх обставин злочину, у тому числі ретельної перевірки висунутих захистом підозрюваних аргументів”, – йдеться у повідомленні.

У відомстві додали, що визначено чіткі часові рамки для виконання вказівок, “за наслідками чого буде вирішуватись питання про подальший рух провадження”.

В офісі генпрокурора нагадали, що за вчинення умисного вбивства Шеремета за ч. 3 ст. 28, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України слідчими Нацполіції повідомлено про підозру трьом особам.

Як повідомляв Укрінформ, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві в результаті вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства Шеремета. Слідство підозрює п’ятьох осіб: лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, ветерана АТО Андрія Антоненка, добровольців АТО Владислава та Інну Грищенків.

23 січня Київський апеляційний суд відпустив під домашній арешт Інну Грищенко, а Яні Дугарь Печерський райсуд Києва 24 січня обрав запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

 

Аваков зустрівся з заступником держсекретаря США

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і заступник Держсекретаря США Джорган Ендрюс під час зустрічі обговорили різні аспекти діяльності Нацполіції і питання її розбудови.

Про це інформує пресслужба МВС – Укрінформ.

“Розбудова проєкту «Академія патрульної поліції», подальша реалізація ініціативи «Поліцейський офіцер громади» та спільна протидія кіберзлочинності. Про це йшлося на зустрічі міністра внутрішніх справ Арсена Авакова із заступником Державного секретаря США з питань програм Бюро INL в Європі та Азії Джорганом Ендрюсом”, – йдеться у повідомленні.

Аваков подякував американській стороні за всебічну підтримку та допомогу реформам, які впроваджує МВС, зокрема, за підтримку реформи поліції та допомогу у підготовці підрозділу КОРД.

«Завдяки підтримці американської сторони ми запустили проєкт «Поліцейський офіцер громади» в одинадцяти регіонах України. В цьому році плануємо продовження ініціативи та запуск цього проєкту ще в низці маленьких міст», – зазначив Аваков.

Міністр наголосив, що МВС планує розбудувати три нові Академії патрульної поліції – у Чернівцях, Кривому Розі та Рівному, – щоб кожного року ці навчальні заклади випускали 5 тисяч патрульних.

Окремо сторони обговорили співпрацю у протидії наркозлочинності та кіберзлочинам.

Уточнюється, що вже влітку очікується відкриття представництва Офісу DIE протидії наркозлочинності, що дасть змогу українським спеціалістам приєднатися до команди з протидії міжнародній наркозлочинності.

Аваков відмітив, що наразі триває робота над програмою протидії дрібній наркоторгівлі на вулицях України.

У свою чергу заступник Державного секретаря США з питань програм Бюро INL в Європі та Азії Джорган Ендрюс подякував за спільну роботу та партнерство, а також висловив сподівання, що у 2020 році вдасться реалізувати всі намічені проєкти.

 

Закон про працю запровадить ефективні методи трудових відносин — Милованов

Закон про працю запровадить конкурентоспроможні та ефективні методи трудових відносин.

Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов під час брифінгу за підсумками дій уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми знаємо, що в галузі IT нормальні зарплати. Але там неформальна зайнятість; там ринок праці працює, але всі форми праці на ньому — аутсорсинг, короткострокові програми — сьогодні не є дозволеними. Тому ми хочемо за допомогою законопроєкту про працю вивести з тіні ті активні конкурентоспроможні методи роботи, які працюють в успішних галузях”, – сказав Милованов.

Він зазначив, що за офіційними даними, наразі в Україні із 28,5 млн осіб працездатного віку лише 12,8 млн працюють легально.

Як повідомляв Укрінформ, урядовий законопроєкт №2708 “Про працю” зареєстрований у Верховній Раді 28 грудня 2019 року.

Законопроєкт передбачає п’ять ключових нововведень: збереження та розширення соціальних прав працівників; збільшення кількості легальних робочих місць; рівні можливості для чоловіків і жінок у сфері праці; підвищення доходів працівників по всій Україні; гармонізація українського законодавства з європейським.

 

Федерація профспілок пішла до суду через законопроєкт “Про працю”

Федерація профспілок України просить Окружний адміністративний суд міста Києва зобов’язати Кабінет міністрів України відкликати поданий до Верховної Ради законопроєкт “Про працю”.

Про це інформує пресслужба суду – Укрінформ.

“До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов від Федерації професійних спілок України про визнання протиправними дій Кабінету міністрів України в частині порушення процедури погодження із СПО об’єднань профспілок проєкту Закону України «Про працю», який надалі зареєстрований у Верховній Раді України за №2708 від 28.12.2019р”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, серед інших вимог позову, – зобов’язати Кабмін, як суб’єкт законодавчої ініціативи, відкликати вказаний законопроєкт.

Позивач вважає, що при підготовці законопроєкту “Про працю” Кабмін не дотримався вимог закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, та просить суд визнати його бездіяльність протиправною.

Наразі вирішується питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Як повідомляв Укрінформ, урядовий законопроєкт №2708 “Про працю” зареєстрований у Верховній Раді 28 грудня 2019 року. Федерація профспілок України виступила проти цього законопроєкту, оскільки вважає, що він обмежує права робітників.

 

Кравцов за своє звільнення отримає “не малу” грошову компенсацію

Наглядова рада АТ “Укрзалізниця” не мала формальних підстав для звільнення Євгена Кравцова з посади голови правління компанії і тому за розрив контракту з боку роботодавця він отримає чималу грошову компенсацію.

Про це повідомив колишній голова правління АТ “Укрзалізниця” Євген Кравцов у Facebook – Укрінформ.

“Формальних підстав для звільнення у членів наглядової ради не знайшлось. Якщо казати моєю улюбленою юридичною мовою: вчора було прийняте рішення дострокового розірвання контракту з боку роботодавця з відповідною грошовою компенсацією керівнику. Вона не мала, скажу одразу. Але, це – рішення акціонера. Зі свого боку, я був готовий продовжити роботу у транспортному секторі без грошових виплат за контрактом”, – написав Кравцов.

Він розповів, що кілька останніх місяців наглядова рада АТ “Укрзалізниця” розглядала його звіт про роботу в компанії.

За словами Кравцова, у 2019 році майже всі KPI були виконані, а Укрзалізниці вдалось досягти кілька “історичних рекордів”, як фінансових так і за обсягами пасажирських перевезень. Також минулого року компанії вдалось реалізувати масштабні інфраструктурні проєкти та розпочати процес первинного розміщення акцій на біржі (виходу на ІРО).

“Ще скажу, що компанія зараз переживає одні зі своїх кращих часів практично за всіма показниками”, – підкреслив екскерівник УЗ.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні 29 січня Кабінет міністрів України погодив звільнення голови правління АТ “Укрзалізниця” Євгена Кравцова.

Кравцов перебував на посаді голови правління АТ “Укрзалізниця” з 10 січня 2019 року, до цього він обіймав посаду виконуючого обов’язки голови правління компанії з серпня 2017 року. 30 грудня 2019 року він повідомив про те, що подав на розгляд наглядової ради АТ “Укрзалізниця” заяву про дострокове припинення контракту в зв’язку з переходом на роботу у публічному державному секторі.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук ще у листопаді 2019 року анонсував кадрові зміни в АТ “Укрзалізниці” через корупцію в компанії. За звільнення Кравцова також виступав міністр інфраструктури України Владислав Криклій, який наголошував, що очолювати компанію має керівник з досвідом кризового менеджменту.

 

Милованов озвучив, як можна знизити зношеність основних фондів до 48%

Передбачене Програмою дій уряду залучення 50 млрд доларів прямих іноземних інвестиції дозволить зменшити зношеність основних фондів з 60% до 48%.

Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов під час брифінгу за підсумками дій уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якщо нам вдасться залучити 50 млрд доларів інвестицій, це дозволить нам знизити зношеність основних фондів з 60% до 48%”, – заявив Милованов.

Він нагадав, що зношеність основних фондів в Україні в середньому становить 60%, а в деяких галузях — до 80%. При цьому у найближчих сусідів України по Східній Європі цей показник не перебільшує 45%.

“Зараз іноземні інвестиції в Україну становлять 2-2,5 млрд доларів за рік. У програмі дій уряду написано, що наша мета — досягти 50 млрд доларів інвестицій (за п’ять років — ред.). Саме для цього зараз будується інвестиційний пакет, який включає інвестиційну няню, приватизацію, концесії, програму доступних кредитів 5-7-9. Головна мета всіх цих програм — нарощування інвестицій”, – наголосив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, 4 жовтня 2019 року Верховна Рада схвалила Програму дій уряду, в якій, зокрема йдеться, що впродовж п’яти років в Україні буде створено 1 млн нових робочих місць, а в економіку країни залучено 50 млрд доларів прямих іноземних інвестицій.

 

САП може використати матеріали пранкера Джокера у разі їх законності – Холодницький

Спеціалізована антикорупційна прокуратура готова долучати до розслідувань матеріали, передані пранкером Джокером, якщо вони відповідатимуть критеріям законності.

Про це в інтерв’ю Радіо НВ розповів керівник САП Назар Холодницький – Укрінформ.

«Якщо це будуть докази, які можна в рамках КПК долучити до справи і які відповідатимуть критеріям законності, справедливості, допустимості, належності доказів, то чому б їх не використовувати в рамках КПК? Я абсолютно «за», – заявив він.

Водночас прокурор зауважив, що з моменту листування з пранкером восени минулого року він не отримав від нього ніяких «зливів».

«Він з незнайомого номера в WhatsApp написав мені: “Добрий день, я Джокер. На аватарці тоді була фотографія [генпрокурора Руслана] Рябошапки. Він відразу зізнався, що він Джокер. Я, звичайно, досі сподіваюся, contra spem spero (від лат. “без надії сподіваюсь” – ред.), що він видасть матеріали, які зможуть лягти, якщо там є ознаки злочинів, в основу кримінальних проваджень. Наразі у нас такої інформації, на жаль, немає – і поки не намічається», – сказав керівник САП.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді в телеграм-каналі “Джокер” з’явилися скріншоти нібито листування заступника голови фракції “Слуга народу” Миколи Тищенка, а також голови Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування Михайла Радуцького з пранкером, який називався генпрокурором Русланом Рябошапкою. За даними ЗМІ, пранкер Джокер за 5 днів розіграв у месенджері кількох депутатів від “Слуги народу” від імені генерального прокурора. Лідер фракції “Слуга народу” Давид Арахамія показував журналістам своє листування з Джокером.

 

Уряд відкриває інформацію про надра

Уряд схвалив рішення, які сприятимуть оцифровуванню та відкриттю інформації про надра для всіх зацікавлених сторін.

Про це Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук сказав на брифінгу за підсумками засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні ми прийняли на засіданні уряду два рішення, які це спрощують. З одного боку ми знімаємо останні обмеження для того, щоб первинна геологічна інформація була взагалі безкоштовною та щоб нею могли користуватися будь-хто. З іншого боку, створюємо передумови для обладнання в Державній геологічній службі дата-руму, спеціального простору і онлайн і фізично, для того, щоб будь-який інвестор, громадянин, підприємець, будь-хто зацікавлений у роботі з надрами, міг легко діставати інформацію”, – сказав Гончарук.

За його словами, досі багато геологічної інформації лежить у томах, не оцифрованою. Для того, щоб її отримати, необхідно було давати хабар, але тепер такого не буде.

“Геологічна інформація — це інформація про надра, про те, що знаходиться під землею, про те, що вивчено. Це все те, що потенційно може бути використано інвесторами, людьми, які хочуть заробляти на цьому гроші, хочуть видобувати якісь корисні копалини, розробляти. Вся ця інформація має бути відкрита “, – наголосив глава уряду.

 

В ООН підготували план гуманітарної допомоги для України

Координаторка системи ООН в Україні Оснат Лубрані оприлюднила План гуманітарного реагування для України у 2020 році.

Про це вона розповіла на пресбрифінгу у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні я представила гуманітарний план для України, в якому зазначена потреба у 158 мільйонів доларів США для фінансування нашої гуманітарної роботи у 2020 році”, – зазначила вона.

Лубрані зауважила, що, попри помітний прогрес у 2019 році, конфлікт на сході України все ще не припиняється і продовжує впливати на життя цивільних громадян.

“3, 4 млн осіб досі потребують гуманітарної допомоги. Конфлікт на сході України продовжує бути активним, продовжуються обстріли, продовжуються заходи, які, на жаль, шкодять життю людей”, – наголосила представниця ООН.

За її словами, план передбачає допомогу у секторах освіти, продовольства, охорони здоров’я, житла, водопостачання та санітарії.

“Є пріоритети, на яких ми зосереджували нашу увагу. Робота, згідно з планом, проходить під егідою ООН та міжнародних організацій гуманітарного характеру, а також ціла низка національних і міжнародних організацій та агенцій”, – відмітила вона.

Як зауважила Лубрані, презентований План гуманітарного реагування містить комплексний план першочергових завдань, які у свою чергу зможуть реалізувати 56 партнерів – установ ООН, національних та міжнародних неурядових організацій – за умови відповідного фінансування.

“У плані згадані 56 організацій і що вони робитимуть. А фінансування буде забезпечуватись міжнародними донорами. Тобто, ООН та партнери звертаються до міжнародних партнерів для того, щоб залучити фінансування для цих 56-організацій, включаючи українські”, – додала вона.

Координатор також відзначила, що планом передбачено надання гуманітарної допомоги та забезпечення захисту для двох мільйонів найвразливіших верств населення на сході України.

 

Захист Порошенка подає 14 позовів про відшкодування моральної шкоди

Захист п’ятого президента Петра Порошенка подає 14 позовів про відшкодування моральної шкоди.

Про це написав на своїй сторінці у Facebook адвокат Ігор Головань – Укрінформ.

“Подаємо 14 позовів про відшкодування моральної шкоди. І це тільки початок”, – повідомив він.

Адвокат зазначив, що встановлена ухвалою слідчого судді протиправна бездіяльність прокурора або слідчого тягне за собою відповідальність держави. Зокрема, йдеться про стягнення моральної шкоди.

Головань нагадав, що слідчі судді постановили 14 ухвал стосовно протиправної бездіяльності прокурорів і слідчих у зв’язку із опублікованими у telegram-каналі “Трубу прорвало” записами. Тому захист Порошенка ініціює позови про відшкодування моральної шкоди.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2019 року директор ДБР Роман Труба повідомив про виявлення апаратури для прослуховування у себе в кабінеті.

У листопаді у Telegram з’явився канал під назвою “Трубу прорвало”, де було опубліковано записи нібито прослуховування Труби.

ЗМІ повідомляли, що на одному з аудіозаписів, опублікованих у цьому Telegram-каналі, чути, як людина з голосом, схожим на голос Труби, отримує вказівки від нібито генпрокурора Руслана Рябошапки та керівника Офісу Президента Андрія Богдана зупинити обшуки в Дніпровській міській раді, ПриватБанку та Нацбанку на термін перебування в Україні місії МВФ.

Також аудіозаписи, як пишуть ЗМІ, нібито стосуються особи колишнього в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, експрезидента Петра Порошенка та інших тем.

Хто створив канал і збирав аудіозаписи – невідомо: Telegram-канал анонімний.

Генпрокурор Рябошапка заявив, що для того, щоб перевірити достовірність аудіозаписів з нібито прослуховуванням директора ДБР Труби, потрібне обладнання, на якому ці записи було зроблено, та оригінали аудіозаписів.

27 грудня 2019 року Президент Володимир Зеленський звільнив Романа Трубу з посади директора Державного бюро розслідувань.

 

Зеркаль призначили радником голови правління Нафтогазу

Олена Зеркаль, яка раніше працювала заступник міністра закордонних справ, призначена радником голови правління НАК “Нафтогаз України”.

Про це повідомляється на сайті Нафтогазу – Укрінформ.

“У Нафтогазі до сфери її діяльності входитимуть міжнародні відносини, а також підтримка позиції компанії у міжнародних судових і арбітражних процесах, зокрема, щодо захоплених Росією активів групи Нафтогаз в АР Крим”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Зеркаль має 25-річний досвід роботи юристом в приватному та державному секторі. Вона є автором української методології адаптації законодавства до стандартів ЄС, виконала низку наукових робіт з порівняльного аналізу українського законодавства.

У Нафтогазі нагадали, що під час роботи в Міністерстві юстиції брала участь в усіх раундах переговорів щодо Угоди про асоціацію України з ЄС, угод між Україною та ЄС про реадмісію та про спрощення візового режиму. Була представлена в делегаціях України на переговорах з ЄС, ООН, НАТО та Радою Європи. У МЗС Зеркаль з 2014 року займалась питаннями європейської інтеграції, а також представляла Україну в справах проти Росії (про фінансування тероризму та расової дискримінації, порушення Росією Конвенції ООН з морського права та порушення імунітету військових кораблів і членів екіпажу). Протягом двох років вона була залучена до роботи української команди у переговорах про продовження транзиту російського газу до Європи після 2019 року. На посаді заступника міністра закордонних справ України Олена Зеркаль також була залучена до роз’яснення ризиків та протидії будівництву газопроводу Північний потік — 2.

 

Зеркаль паралельно з роботою у Нафтогазі займатиметься громадським проєктом

Ексзаступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль паралельно з роботою радником голови правління НАК “Нафтогаз України” продовжує створювати громадську організацію з розвитку людського капіталу.

Про це Зеркаль повідомила у Facebook – Укрінформ.

“В якості радника голови правління Naftogaz я буду продовжувати займатися міжнародними відносинами та захистом інтересів компанії у міжнародних судових процесах. Крім того, я продовжую створювати громадську організацію та працювати над програмою розвитку людського капіталу”, – написала вона.

Зеркаль зазначила, що приєдналася до команди Naftogaz, з якою співпрацювала останні майже 6 років, відстоюючи інтереси України у сфері енергетики.

Як повідомлялося, Олена Зеркаль, яка раніше працювала заступник міністра закордонних справ, призначена радником голови правління НАК “Нафтогаз України”.

Раніше Зеркаль повідомляла, що сподівається наприкінці лютого запустити новий проєкт – платформу для розвитку людського капіталу, спрямовану на реальне втілення ідеї соціальних ліфтів.

 

Владика Степан Сус став Генеральним капеланом Спілки української молоді

Владику Степана Суса призначнено Генеральним капеланом Спілки української молоді (СУМ).

Про це йдеться на сторінці Світової управи СУМ у Facebook – Укрінформ.

«Отець і Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав Шевчук підписав декрет про йменування владики Степана Суса (Stepan Sus) Генеральним капеланом Спілки української молоді», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, таке рішення прийнято на прохання Світової Управи СУМ, яка звернулася з клопотанням про призначення організації духовного опікуна.

«Знаємо теперішнього владику Степана ще з років його навчання у духовній семінарії, коли він брав участь, в якості катехита, у наших сумівських таборах в Україні. Після цього були дальші роки нашої доброї співпраці. Сьогодні ж ми з радістю вітаємо владику Степана в новому статусі – нашого капелана і духовного опікуна!», – сказав, під час церемонії представлення і вручення декрету голова Світової Управи СУМ Андрій Бігун.

У свою чергу, новопризначений Генеральний капелан Спілки української молоді владика Степан Сус у соцмережі зазначив: «Коли я був семінаристом другого курсу, то брав участь у таборах від СУМу. Для мене це було надзвичайно цікаво, можливо через те, що я для себе тоді відкрив СУМ, побачив систему виховання, яка присутня у вас та перегукується з тією системою, що є у Збройних силах України, щоб вишколити справді доброго християнина і патріота України. Я старатимуся пригортати до Церкви тих сумівців, які ще шукають своєї стежки до Бога, а також привертати до СУМу ту молодь, яка, можливо, ще не знає, як себе реалізувати, а СУМ допоможе знайти правильні шляхи для самореалізації».

 

Гончарук назвав 5 доріг, які будуватимуть в першу чергу

Кабінет міністрів України відніс до пріоритетних на будівництво найбільш зруйновані ділянки на 5 дорогах України, що пролягають за основними маршрутами.

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук у своєму Telegram-каналі – Укрінформ.

“До пріоритетних на будівництво віднесено найбільш зруйновані ділянки за основними маршрутами, зокрема: М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка (через Вінницю); Н-23 Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя; Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв; Н-11 Дніпро-Миколаїв (через Кривий Ріг); Н-03 Житомир-Чернівці та інші”, – написав Гончарук.

Він додав, що український уряд продовжує масштабне будівництво доріг у країні.

Як повідомляв Укрінформ, 27 січня 2020 року Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) презентувало програму будівництва та ремонту українських доріг на 2020 рік.

Залежно від фінансування програмою на цей рік передбачене будівництво та ремонт від 4 тис. до 6,5 тис. кілометрів доріг місцевого та державного значення, 9 окружних доріг і трьох мостів.

 

Головним рушієм реформ 60% українців вважають президента

Згідно з результатами опитування “Реформи в Україні: громадська думка населення”, 60% респондентів вважають головним рушієм реформ в Україні Президента.

Про це сказала директорка Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, презентуючи в Укрінформі результати відповідного опитування.

“Головним рушієм реформ з великим відривом вважають Президента — 60%”, – сказала Бекешкіна.

Вона зауважила, що за результатами аналогічного дослідження 2018 року 24% респондентів вважали, що Президент є головним рушієм реформ.

“Уряд теж зараховують переважно до рушіїв реформ — 37%, парламентську фракцію “Слуга народу” теж переважно до рушіїв – 30%, населення — 27%, громадські організації, волонтерів — 23,9%”, – розповіла Бекешкіна.

Водночас вона зазначила, що значно зменшилося у порівнянні з 2018 роком визнання як рушіїв реформ країн Заходу — з 25% до 12%, та Міжнародного валютного фонду і Світового банку — з 24% до 12%.

Директорка Фонду також зазначила, що на думку респондентів, найбільший опір реформам чинять олігархи і бюрократія. “Причому в уявленнях народу їхня гальмівна роль істотно зросла”, – наголосила соціолог.

Так, згідно з опитуванням, 50,9% вважають, що олігархи є головним гальмом здійснення в Україні необхідних реформ, а 43,1% вважають такими бюрократію та чиновників.

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

 

Майже 50% українців готові терпіти матеріальні труднощі заради реформ

Серед українців зросла готовність терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ в Україні.

Про це сказала директорка Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, презентуючи в Укрінформі результати опитування “Реформи в Україні: громадська думка населення”.

“Дуже позитивним є те, що зросла готовність українців терпіти певні матеріальні труднощі заради реформ. У 2018 році таких було 32%, зараз майже 50%”, – сказала Бекешкіна.

Так, за результатом опитування, лише 14% готові терпіти стільки, скільки треба буде (у 2018 році таких було 9%), натомість 35% готові потерпіти, але не більше року (24% у 2018 році.).

Водночас, згідно з результатами опитування, 25% респондентів не готові терпіти труднощі, бо не вірять у реформи, а 21% не готові терпіти, бо їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне.

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Опитано 2018 респондентів віком від 18 років.Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

 

Уряд призначив голову Держкіно

Кабінет міністрів ухвалив рішення про призначення на посаду голови Державного агентства України з питань кіно Марини Кудерчук.

Про це міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський повідомив у Тelegram.

“ Уряд призначив головою Держкіно Марину Кудерчук”, – зазначив Бородянський.

Кудерчук раніше обіймала посаду заступника голови Запорізької ОДА з аграрних питань. До того очолювала міський кіноконцертний зал ім. Довженка.

Як повідомляв Укрінформ, уряд 2 грудня 2019 р. оголосив повторний конкурс на зайняття посади голови Держкіно. За результатами першого конкурсу, генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич, яка залишалась єдиною кандидаткою на посаду голови Держкіно, не пройшла 21 листопада співбесіду в НАДС.

 

Сенцов прокоментував призначення нового голови Держкіно

Колишній політичний в’язень, український режисер Олег Сенцов прокоментува призначення нового голови Держкіно. Свою думку він висловив на сторінці у Facebook, передає УНН.

“Справді не мені, самоучці з одним сирим дебютом, коментувати призначення голови Держкіно, але невже це кращий фахівець за Юлію Сінькевич?” – написав Сенцов.

Нагадаємо, Кабінет міністрів на сьогоднішньому засіданні призначив Марину Кудерчук новою головою Державного агентства України з питань кіно.

Довідка УНН: Марина Кудерчук – заступниця голови Запорізької ОДА. Також, протягом трьох років працювала в адміністрації кінотеатру імені Довженка в Запоріжжі.

Нагадаємо, колишнім головою Держкіно був Пилип Іллєнко, якого звільнили 21 серпня.

 

Уряд затвердив план розвитку системи екстреної меддопомоги

Уряд затвердив план реалізації Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги.

Про це Прем’єр-міністр Олексій Гончарук повідомив у Тelegram – Укрінформ.

“У 2020 році ми обладнаємо 200 приймальних відділень для екстреної медицини. Уряд затвердив план реалізації Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги. Перший крок у цьому напрямку зроблено”, – написав він.

За словами Гончарука, цей план передбачає принципово новий алгоритм догоспітальної категоризації викликів екстреної медичної допомоги. Для цього буде удосконалюватися діяльність диспетчерських служб. Планується запровадження нової моделі розподілу посадових обов’язків між працівниками бригад екстреної медичної допомоги, а також сучасних стандартів госпітальної допомоги пацієнтам у невідкладних медичних станах. Буде вдосконалено підходи планування реагування на надзвичайні події в частині міжвідомчої взаємодії, аналізу та прогнозування потужностей закладів охорони здоров’я.

“Сьогоднішня система екстреної медицини недосконала і не забезпечує вчасного, якісного та ефективного реагування. Ми не можемо більше дозволити собі втрачати життя наших людей через неефективну роботу державної машини. Мета уряду на цей рік — врятувати якомога більше українців”, – наголосив Прем’єр-міністр.

 

WADA повідомило про 145 маніпуляцій з допінг-пробами у Москві

Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) виявило маніпуляції зі 145 з 298 записів про допінг-проби з бази даних Московської антидопінгової лабораторії, які опинилися під підозрою.

Про це заявив глава відділу розслідувань WADA Гюнтер Юнгер (Günter Younger) в інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

“Ми змогли встановити, які дані були видалені і коли. Але не в кожному випадку змогли відновити їх”, – цитує Юнгера DW – Укрінформ.

Він розповів, що його команда з травня по листопад 2019 року було зайнята “лише тим, щоб встановити, які дані були змінені, видалені або додані”.

“У деяких випадках ці дії були датовані заднім числом. Для цього всю базу даних переставляли на одну дату чотирма роками раніше, після чого видаляли (ті чи інші записи – ред.)”, – пояснив Юнгер.

Всі 298 підозрілих записів будуть перевірені, запевнив він.

Як повідомлялося, WADA відкликало повну акредитацію Московської лабораторії 2015 року після викриття російської державної допінг-програми. У травні 2016-го ліцензію частково повернули. Однак 22 січня 2020 року WADA знову призупинило ліцензію московської лабораторії після того, як експерти агентства виявили маніпуляції з деякими даними, витягнутими з лабораторії в січні 2019 року.

 

Google дав сім порад щодо захисту даних в інтернеті

Компанія Google дала сім порад, як можна убезпечити свої дані в інтернеті.

Про це повідомляється на сторінці офіційного блогу Google – Укрінформ.

Зокрема, у Google радять тримати паролі в безпеці (варто користуватись різними паролями для різних сайтів)

Крім того, рекомендують дозволити Google автоматично видаляти свої дані (історію переглядів, місцезнаходжень та ін.) та використовувати додатки у режимі анонімного перегляду (у такому режимі ваші дані просто не зберігаються).

Також необхідно користуватись у браузері Chrome безпечним переглядом (в цьому режимі браузер попереджає про потенційно небезпечні сайти або файли) та контролювати конфіденційність голосом за допомогою Google Асистента (зараз це працює для налаштувань англійською мовою).

Рекомендують також перевірити налаштування конфіденційності у своїх додатках і пристроях (можна дозволяти або навпаки забороняти видаляти інформацію про себе) та контролювати рекламу.

Як повідомлялося, компанія Google випустила нові додатки в рамках проєкту боротьби із залежністю від смартфонів “Цифрове благополуччя”.

 

МОЗ винесло на громадське обговорення тарифи на медпослуги на “вторинці”

Міністерство охорони здоров’я винесло на громадське обговорення проєкт постанови Кабміну, яка визначає тарифи та механізми оплати медичних послуг спеціалізованої, високоспеціалізованої, екстреної, паліативної та інших видів медичної допомоги.

Про це повідомляє Національна служба здоров’я України – Укрінформ.

На сайті МОЗ розміщено проєкт постанови, яка визначає тарифи та механізми оплати медичних послуг для екстреної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги, медичної реабілітації, медичної допомоги дітям до 16 років, медичної допомоги у звʼязку з вагітністю та пологами.

Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році включає такі тарифи, як:

4 563,64 грн базова ставка за проліковані випадки, які включено до пакетів “Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах” та “Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій”. Тариф встановлюється як комбінація глобальної ставки та базової ставки на пролікований випадок, до якої застосовуються вагові коефіцієнти, що враховують складність клінічних випадків та інтенсивність використання ресурсів;

1 965,60 грн – тариф на медичні послуги з проведення гістероскопії без ендоскопічної маніпуляції;

19 332,31 грн тариф з надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах (ставка на пролікований випадок);

16 001,43 грн тариф з надання медичної допомоги при гострому інфаркті міокарда в стаціонарних умовах (ставка на пролікований випадок);

8 136,03 грн тариф на пологи, передбачені специфікаціями;

від 26 087,72 грн до 98 533,82 грн тариф з надання медичної допомоги новонародженим у складних неонатальних випадках (залежно від складності наданої медичної послуги).

До тарифів за медичні послуги, які передбачені проєктом постанови, не включено вартість лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів, які забезпечуються у централізованому порядку за рахунок інших програм державного бюджету.

Детальну інформацію про інші тарифи, коригувальні коефіцієнти та принцип розрахування й оплати дивіться на сайті Міністерства охорони здоров’я.

 

Рада асоціації Україна-ЄС позитивно оцінила результати інтеграції України з Євросоюзом

У Брюсселі завершилося Шосте засідання Ради асоціації Україна – ЄС, яке минуло під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука. Це перше спільне засідання нового складу Кабміну та нового складу Єврокомісії. Сторони ухвалили спільну заяву.

Про це повідомляє Урядовий портал – Укрінформ.

“Рада відзначила амбітні плани українського Уряду та підтвердила продовження надання допомоги Україні з боку Європейського Союзу. Крім того, позитивно оцінено зміцнення політичної асоціації, економічної інтеграції України з Європейським Союзом та конкретні результати на цьому шляху, такі як зростання двосторонньої торгівлі”, – йдеться у повідомленні.

У спільній заяві ЄС відзначив суттєвий прогрес реформ в Україні та наголосив на необхідності їх продовження, зокрема, для створення прозорих та рівних умов для бізнесу та інвестиційної діяльності. Рада, серед іншого, відзначила створення Вищого антикорупційного суду, відновлення діяльності НАЗК, повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також рішення Конституційного Суду про незаконність електронного декларування майна для громадських активістів.

Читайте також: Україна готова поглиблювати взаємодію з ЄС в усіх галузях – Гончарук

Відзначається, що ЄС надав позитивну оцінку крокам Уряду з наближення національного законодавства у сфері цифрової економіки до європейського права. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати цифрову трансформацію України, включно з програмою електронного управління та цифрової економіки. Сторони домовилися надалі співпрацювати у протидії дезінформації, гібридним та кіберзагрозам.

В спільній заяві за підсумками Ради асоціації сторони окремо відзначають важливість України як стратегічної держави у сфері транзиту газу. Україна та ЄС підкреслюють важливість подальшого впровадження реформ в енергетичній галузі, зокрема, забезпечення незалежності енергетичного регулятора та інспекції ядерного регулювання, створення конкурентного та прозорого ринку електроенергії. У тексті документу йдеться також про важливість нової Газової директиви та необхідність дотримання державами-членами ЄС спільних газових правил.

Сторони приділили окрему увагу співпраці у сфері охорони навколишнього природного середовища та боротьбі із наслідками змін клімату. Зокрема, домовилися про подальші кроки задля захисту довкілля та зниження рівнів викидів вуглецю у рамках Європейської зеленої угоди та погодилися надалі спільно впроваджувати амбітну політику із захисту довкілля, зокрема, для виконання зобов’язань за Паризькою кліматичною угодою.

Рада асоціації звертає увагу на важливість залучення регіонів України до євроінтеграції та ініціативу Уряду з відкриття регіональних офісів євроінтеграції, які  сприятимуть зв’язкам українських регіонів з ЄС. Сторони також підтвердили спільний намір продовжити роботу над відкриттям курсів Коледжу Європи для українських державних службовців.

ЄС підтвердив непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і позитивно відзначив зусилля України з мирного врегулювання на Донбасі. Сторони рішуче засудили порушення територіальної цілісності та суверенітету України, яке розпочалося актами агресії збройних си­л Російської Федерації з лютого 2014 року.

ЄС нагадав, що тривалість санкцій проти Російської Федерації як і раніше залежить від повного виконання сторонами Мінських домовленостей, звернувши особливу увагу на відповідальність Російської Федерації.

ЄС підтвердив свою політику невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим. ЄС також засудив погіршення ситуації з правами людини у Криму. У спільній заяві Рада асоціації засудила погіршення ситуації з правами людини також в окремих районах Луганської і Донецької областей.

ЄС засудив проведення так званих “місцевих виборів” у Криму, будівництво мосту через Керченську протоку без узгодження з Україною, відкриття залізничного сполучення та подальшу мілітаризація Криму, а також Чорного та Азовського морів. Рада асоціації закликала Російську Федерацію забезпечити безперешкодне та вільне судноплавство через Керченську протоку у відповідності до міжнародного права.

 

Уряд Косова схвалив Акт Магнітського

Уряд Косова схвалив так званий Акт Магнітського, який запроваджує санкції проти осіб, причетних до порушення прав людини.

Про це у Twitter повідомив міністр закордонних справ Бегджет Паколлі – Укрінформ.

“Я пишаюся тим, що сьогодні уряд Косова схвалив косовський Акт Магнітського, що передбачає санкції проти іноземних урядовців, причетних до порушень прав людини у будь-якій точці світу в узгодженні з Держдепом США”, – йдеться у дописі.

За словами міністра, таким чином Косово робить стратегічний крок в напрямку узгодження своєї зовнішньої політики з політикою США.

Як повідомляв Укрінформ, Акт Магнітського, ухвалений США і підтриманий Канадою та деякими європейськими країнами, дозволив західним урядам заморожувати кошти російських високопосадовців, яких звинувачують у причетності до корупційних схем відмивання грошей або грубих порушень прав людини.

Згодом Акту Магнітського було надано статус глобального закону, тож передбачені ним санкції можуть застосовуватися до всіх країн, громадяни яких, на думку США, порушують права людини.

Адвокат Сергій Магнітський помер у СІЗО Москви після року тримання за ґратами в умовах, які правозахисники схарактеризували як “тортури”. Як вважають колеги юриста у фонді Hermitage, кримінальну справу було заведено на нього як помсту за розкриття великої корупційної афери.