У Житомирі попрощалися із загиблим на Донбасі сержантом

У Житомирі на Смолянському військовому кладовищі поховали загиблого на Донбасі сержанта 30-ї бригади Олексія Золіна.

Про це повідомляє телеканал СК1 у Facebook – Укрінформ.

«Із загиблим на сході військовим Олексієм Золіним попрощались житомиряни. Сержант, старший стрілець мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького загинув 19 березня на полі бою поблизу села Новоолександрівка Донецької області», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на прощання із загиблим прийшло кілька десятків людей. Напередодні міська рада попросила всіх охочих віддати шану герою молитвою чи хвилиною мовчання, не виходячи з дому через загрозу поширення коронавірусу.

Як повідомляв Укрінформ, про загиблого відомо, що він 1984 року народження. У 2002-2004 роках Золін проходив строкову службу в 95-й бригаді. У 2015 році був мобілізований до ЗСУ і захищав Україну у складі 13-го батальйону 95-ї бригади. У 2017 році його демобілізували, але на початку 2018 року він підписав контракт і служив у складі 95-ї бригади, а згодом – 30-ї.

У військового залишилися батьки, сестра і маленька донька. Батько загиблого – також учасник АТО.

 

Окупанти три рази порушили «тишу», втрат немає

За 22 березня окупанти три рази відкривали вогонь по позиціях ЗСУ.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

«22 березня збройні формування Російської Федерації три рази порушили режим припинення вогню», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ворог обстріляв позиції ЗСУ із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Усі обстріли було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”: неподалік Водяного – з 82-мм мінометів – 5 мін; поблизу Павлополя – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї; в районі населеного пункту Березове – зі станкового протитанкового гранатомета та великокаліберних кулеметів.

Підрозділи Об’єднаних сил застосували чергові вогневі засоби та дали збройним формуванням Російської Федерації адекватну відповідь.

Вчора, 22 березня, втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок ворожих обстрілів не було.

З початком цієї доби російські окупаційні війська вогневої активності не проявляли, втрат серед наших захисників немає.

 

Окупанти випустили п’ять мін поблизу Водяного

Станом на 12.30 22 березня російсько-окупаційні війська випустили п’ять мін по опорних пунктах підрозділів Об’єднаних сил поблизу Водяного.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони – Укрінформ.

“Від початку поточної доби до 12.30 окупанти здійснили 1 обстріл, зранку з боку Саханки випустивши 5 мін калібру 82 мм по опорних пунктах підрозділів Об’єднаних сил, обладнаних біля Водяного”, – зазначається у повідомленні.

Втрат з нашого боку немає.

Учора, 21 березня окупанти 10 разів обстріляли позиції Об’єднаних сил. Один український військовий поранений.

 

Втрати окупантів на Донбасі: за тиждень – 13 вбитих

За минулий тиждень втрати окупантів на Донбасі становлять 13 вбитих та 22 поранених і травмованих.

Про це повідомляє пресцентр штабу Об’єднаних сил у Facebook – Укрінформ.

“За підтвердженими даними розвідки, втрати російсько-окупаційних військ за поточний тиждень склали: загиблі – 13 осіб; поранені та травмовані – 22 особи”, – йдеться у повідомленні.

Також окупанти втратили три одиниці техніки, зокрема міномет калібру 120 мм без можливості відновлення та два автомобіля типу “Урал”.

 

Кулеба назвав “непорозумінням” слова міністра оборони про “недосяжність” стандартів НАТО

УНН. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що обговорював із міністром оборони Андрієм Тараном його заяви про “недосяжність” стандартів НАТО для Збройних сил України. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, повідомляє УНН.

За словами Кулеби, відповідь колеги з уряду його “повністю задовольнила”.

“Я думаю, що те непорозуміння, яке відбулося, буде скориговане. І були вже контакти, наскільки мені відомо, між міністром і послами певних країн, де вони розставили усі крапки над “і” – євроатлантична інтеграція не скасовується, не загальмовується, продовжуємо рухатися туди тим же ж швидким темпом”, – запевнив голова МЗС.

Він додав, втім, що в Тарана є “своє бачення” євроатлантичної інтеграції.

“Він має на це право. Втім, я отримав (і наголошую на цьому ще раз) запевнення міністра в тому, що він є переконаним євроатлантистом. Тим більше, мій досвід показує, що людина, яка вчилася у військовій академії в Америці, яка двічі, наскільки я розумію, працювала в Америці, не може не бути переконаним євроатлантистом. Далі побачимо з його конкретних дій, що відбуватиметься”, – сказав Кулеба.

За його словами, міністри закордонних справ країн Альянсу не були занепокоєні висловлюваннями Тарана.

“Виникло якесь вербальне непорозуміння, сигнал. Міністр оборони переговорив з ключовими послами, надав їм роз’яснення. Мене ніхто з міністрів закордонних справ або з представників НАТО не запитував і не інтерпретував те, що сталося, як якийсь розворот”, – каже він.

Нагадаємо, 11 березня міністр оборони Андрій Таран заявив, що головним завданням Міністерства оборони “замість амбіційної, але недосяжної найближчим часом мети цілковитої адаптації ЗС України до стандартів НАТО” має бути мета максимального забезпечення здатності ЗСУ взаємодіяти з силами Альянсу.

 

У Росії стався вибух на ракетному заводі

У Мурманській області Росії на складі ракетного заводу стався вибух, постраждали п’ятеро моряків Північного флоту. Двоє з потерпілих перебувають у тяжкому стані.

Про це повідомляє ТАСС із посиланням на екстрені служби регіону – Укрінформ.

«За попередніми даними, двоє постраждалих (від вибуху на складі – ред.) перебувають у тяжкому стані, троє – середнього ступеня тяжкості», – йдеться у повідомленні.

Інше джерело уточнило, що на складі зберігаються снаряди різного калібру. За однією з версій, причиною вибуху могли стати порушення при поводженні з боєприпасами. Пожежі після вибуху, нібито, не було.

У серпні 2019 року в Росії під Ачинськом в Красноярському краї стався вибух і пожежа на складі боєприпасів. З 20-кілометрової зони навколо місця НП евакуювали понад 16 тисяч осіб. У результаті вибухів в цілому одна людина загинула, ще 32 отримали поранення.

 

На Донбасі припиняється пропуск через лінію розмежування

В районі проведення операції Об’єднаних сил на Донбасі пропуск через лінію розмежування з 22 березня тимчасово припинений.

Про це повідомляється на Урядовому порталі – Укрінформ.

“З метою ефективної протидії та недопущення занесення на підконтрольну уряду України територію коронавірусної інфекції з 00.00 22 березня 2020 року припинений пропуск через лінію розмежування осіб та транспортних засобів”, – йдеться в повідомленні.

Пропуск представників моніторингових місій ОБСЄ, ООН, МКЧХ буде здійснюватися за раніше встановленим порядком. У виняткових випадках, за наявності критично важливих життєвих обставин та відповідних підтверджуючих документів, особі може бути наданий дозвіл на перетин лінії розмежування.

Зазначається, що за минулу добу через КПВВ прослідувало 257 осіб та 36 транспортних засобів: «Майорське» – 59 осіб та 16 транспортних засобів, «Мар’їнка» – 35 осіб та 11 транспортних засобів, «Новотроїцьке» – 12 осіб та 9 транспортних засобів та «Станиця Луганська» – 151 осіб.

Як повідомлялося, в Україні до 3 квітня запроваджено карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції Covid-19. В рамках заходів, зокрема, закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Також зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

У столиці з 23 березня також зупиняють рух наземного громадського транспорту. Передбачено, що він перевозитиме лише працівників підприємств, що забезпечують критично важливі сфери життя міста. Зокрема, медиків, рятувальників, правоохоронців, фахівців сфери ЖКГ, співробітників стратегічних підприємств, а також продуктових магазинів та аптек.

В Україні станом на 22 березня МОЗ підтвердило 47 випадків коронавірусу, з них 3 — летальні.

 

Штаб ООС ухвалив 35 індивідуальних рішень щодо пропуску через лінію розмежування

У штабі ООС у неділю ухвалили 35 індивідуальних рішень щодо пропуску громадян через лінію розмежування.

Про це пресцентр штабу ООС повідомляє у Facebook – Укрінформ.

“Враховуючи виняткові обставини, було прийнято 35 індивідуальних рішень щодо пропуску громадян через КПВВ у зв’язку з критично важливими життєвими ситуаціями”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, з 00.00 22 березня пропуск через лінію розмежування не здійснюється, аби не допустити занесення і поширення на території України коронавірусної інфекції. Проте у виняткових випадках, за наявності критично важливих життєвих обставин та відповідних підтверджуючих документів, особі може бути наданий дозвіл на перетин лінії розмежування.

Станом на 13.00 22 березня на КПВВ «Станиця Луганська» попри закриття пунктів пропуску близько 30 людей сподівалися потрапити на тимчасово окуповану територію. Зранку людей було ще більше — близько 70.

 

Слухання у справі МН17 продовжаться 23 березня

У Нідерландах через спалах коронавірусу не переноситимуть судове засідання у справі МН17, призначене на 23 березня, але воно відбудеться без присутності громадськості та преси.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.

“23 березня 2020 року о 10:00 слухання у справі MH17 відбудуться, але без присутності громадськості та преси. Стежити за судовим процесом усі охочі зможуть через пряму трансляцію”, – поінформували у суді.

Через ситуацію з коронавірусом на суді буде присутнім лише один нідерландський прокурор замість трьох.

Чи буде присутній захист одного з підозрюваних – підполковника-спецпризначенця ГРУ РФ Олега Пулатова, який виявив бажання брати участь у судовому процесі у справі МН17, невідомо. Інтереси Пулатова представляють адвокати Сабіна тен Дуссхате та Баудевейн ван Ейк з нідерландської юридичної фірми Sjöcrona Van Stigt. Двоє нідерландських адвокатів співпрацюють із російською колегою Оленою Кутьїною.

Варто зазначити, що в Нідерландах усі суди через ситуацію з коронавірусом припинили свою роботу від вівторка, 17 березня. Розглядалися лише термінові справи, але з обмеженою кількістю учасників.

Як повідомляв Укрінформ, у судовому комплексі “Схіпхол” в Гаазі 9 та 10 березня 2020 року відбулися два судових засідання у справі МН17. Суд оголосив перерву до 23 березня.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування “Бука”. Троє з них – росіяни. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубинський і підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов. Четвертий – українець Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпур, був збитий збройними силами РФ над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група повідомила, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

 

Київ засуджує “президентські вибори” у грузинській Абхазії

Україна засудила проведення “президентських виборів” на окупованій РФ території грузинської Абхазії.

Про це повідомляє пресслужба МЗС у Facebook – Укрінформ.

“Міністерство закордонних справ України рішуче засуджує проведення так званих президентських виборів на окупованій території Абхазії, Грузія (22 березня)”, – зазначається у повідомленні.

У пресслужбі додали, що Україна не визнає жодних так званих виборів на окупованих територіях Грузії, оскільки вони проводяться під контролем країни-агресора, суперечать міжнародному праву і не мають жодних правових наслідків. Ці дії також спрямовані на подальше загострення безпекової ситуації в регіоні Чорного моря. “Організація незаконних «виборів» на окупованих територіях є звичною практикою Російської Федерації в її спробах легітимізувати наслідки агресії проти суверенних держав. Чітка позиція міжнародного співтовариства у відповідь на ці спроби свідчить про марність зусиль держави-агресора”, – зазначили у МЗС.

Україна незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність Грузії у межах її міжнародно визнаних кордонів та закликає Російську Федерацію виконати усі положення Угоди про припинення вогню від 12 серпня 2008 року.

 

В Україну прибуде партія експрес-тестів для бригад “швидкої”

Сьогодні в Україну літаком прибуває партія тестів для визначення нового коронавірусу.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я – Укрінформ.

“Сьогодні в Україну літаком прибуває партія тестів для визначення Covid-19. Доставляються обидва види тестів: тести для ПЛР (золотий стандарт діагностики) та тести експрес-діагностики. Наголошуємо, що експрес-тести будуть використовуватися бригадами екстреної допомоги для «санітарного сортування», тобто у разі, якщо працівник екстреної допомоги прибуває до людини, в якої підвищена температура і є підозра на коронавірусну хворобу, медики мають зробити два тести: один на грип і експрес-тест на коронавірус”, – йдеться у повідомленні.

У МОЗ наголосили, що це потрібно, щоб вирішити, який алгоритм дій застосовувати далі. Якщо спрацьовує тест на грип, лікарі вживають відповідних заходів. Якщо експрес-тест підтверджує коронавірус, лікарі мають узяти додатковий зразок для його підтвердження в лабораторії за допомогою тесту на ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Після цього можна говорити про підтверджений випадок захворювання та вживати необхідні протиепідемічні заходи.

У міністерстві зазначили, що у разі, коли негативні обидва тести – і на грип, і експрес-тест на коронавірус, – то в умовах загальнонаціонального карантину людина все одно має дотримуватися режиму самоізоляції наступні 14 днів.

Також у відомстві додали, що в регіонах щодня лабораторії вже проводять тести ПЛР. Додатково до цих ПЛР-тестів цього тижня в Україні з’являться ще 11 апаратів для ПЛР-діагностики. Це розширить кількість точок у країні для діагностики захворювань на коронавірус.

Як повідомляв Укрінформ, Україні зафіксовано 47 випадків коронавірусної інфекції (1 – одужав, 3 – летальні випадки, 43 – проходять лікування).

 

Літак з тестами на коронавірус прибув до України

23.03.2020 02:23

Літак ЗСУ Іл-76 доправив в аеропорт «Бориспіль» з китайського міста Гуанчжоу велику партію тестів для виявлення коронавірусної інфекції.

Про це повідомляє сайт Президента України – Укрінформ.

«Військовий борт привіз в Україну два види тестів: для ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) та 250 тисяч тестів для експрес-діагностики. Крім того, доставлено медичні маски різного ступеня захисту, дезінфектори, апарати штучної вентиляції легень та інші засоби, необхідні для боротьби з поширенням COVID-19»,  – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, після завершення дезінфекційних заходів санітарними службами літак почнуть розвантажувати. Медичні засоби, зокрема тести для ПЛР, уже в понеділок буде передано до лабораторій у кожен регіон України.

Експрес-тести, а також медичні маски спрямовуватимуться для першочергових потреб медиків, військовослужбовців, працівників поліції, Держприкордонслужби тощо.

Швидкі тести використовуватимуться бригадами екстреної допомоги для перевірки людей, у яких виявлена підвищена температура та є підозра на коронавірусну хворобу. У разі позитивного результату експрес-тесту лікарі мають узяти додатковий зразок для підтвердження в лабораторії за допомогою ПЛР-тесту.

«Закупівля медичних засобів у Китаї відбулася на виконання домовленостей Президента України Володимира Зеленського та представників великого бізнесу. Процес доставки координували народні депутати від партії «Слуга народу» та урядовці», – вказується в повідомленні.

Це лише перша партія медичного вантажу з Китаю, зазначають в ОП. Цього тижня заплановано ще декілька рейсів.

Як повідомлялося, 20 березня військовий вантажний літак Іл-76 вилетів до Китаю по медичний вантаж, необхідний для боротьби з коронавірусною хворобою.

 

В Австрії застосовуватимуть ліки, які полегшують перебіг Covid-19

У лікарнях австрійського Зальцбурга будуть застосовувати два препарати, один з яких має прямий вплив на новий коронавірус, а другий полегшує на 90% важкий перебіг захворювання Covid-19.

Про це заявив куратор внутрішньої медицини Університетської клініки Зальцбурга Річард Грайль, повідомляє австрійська суспільна телерадіокомпанія ORF – Укрінформ.

“Один препарат може уповільнити так званий запалювальний шторм. Відповідні дані ще не публікувалися. Але вони скоро будуть оприлюднені. Вони показують, що можна досягти на 90% зниження важкості захворювання”, – заявив лікар, який очолює кризовий штаб для боротьби з коронавірусом.

За словами Грайля, мова йде про речовину, яка використовується в очолюваному ним дослідницькому центрі щодо боротьби з раком.

Стверджується, що другий препарат має прямий вплив на вірус. “Після лікарень у Китаї обидва препарати застосовують у тестовому режимі в деяких клініках Зальцбурга”, – йдеться у повідомленні.

Препарати інфікованим вводять ін’єкційно і лише один раз.

 

У США затвердили експрес-тести, які виявлятимуть коронавірус за 45 хвилин

Управління з санітарного контролю за якістю харчів та ліків США (FDA) затвердило перший діагностичний експрес-тест, який дозволить виявити коронавірус за 45 хвилин.

Про це повідомляє Голос Америки з посиланням на виробника тестів – компанію з Каліфорнії Cepheid – Укрінформ

“У повідомленні компанії йдеться, що вони отримали від FDA “дозвіл на використання у надзвичайній ситуації” на проведення експрес-тестів. Їх переважно використовуватимуть в лікарнях та відділеннях швидкої допомоги.

Постачання лікарень тестами почнеться вже з наступного тижня”, – йдеться у повідомленні.

Новий діагностичний тест для виявлення вірусу, що викликає Covid-19, виявляє результат за приблизно 45 хвилин.

Вартість експрес-тесту наразі невідома.

 

МОЗ оприлюднило телефони “гарячих ліній” щодо Covid-19

Міністерство охорони здоров’я оприлюднило телефони гарячих ліній щодо Covid-19.

Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я – Укрінформ.

“Якщо у вас є питання про поширення коронавірусної хвороби, зверніться за телефонами, вказаними нижче. При симптомах респіраторних захворювань зателефонуйте сімейному лікарю”, – йдеться у повідомленні.

Вказані гарячі лінії у 24 областях та у містах Київ та Львів.

Також громадяни можуть звернутися на Урядову гарячу лінію за номером 15-45. Міністерство закордонних справ – 044 238 16 57. Міністерства охорони здоров’я – 0 800 505 201. Центру громадського здоров’я МОЗ – 0 800 505 840.

 

Як правильно організувати самоізоляцію вдома: рекомендації МОЗ

Міністерство охорони здоров’я надало рекомендації щодо самоізоляції та діях при симптомах гострого респіраторного захворювання.

Рекомендації оприлюднені на Facebook-сторінці Міністерства охорони здоров’я – Укрінформ.

“При перших симптомах респіраторних захворювань зателефонуйте сімейному лікареві та залишайтеся вдома. Уважно поставтесь до самоізоляції та дотримуйтесь рекомендацій. Це допоможе не тільки убезпечити себе, але і вберегти від інфікування сотні співгромадян”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, поради стосуються того, як правильно організувати самоізоляцію вдома, дотримання правил гігієни, дезінфекції поверхонь, використовування предметів домашнього вжитку, моніторинг стану здоров’я тощо.

Як повідомлялося, в Україні зареєстровано 47 випадків захворювання на Covid-19.

 

Як правильно використовувати маску – рекомендації ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує носити медичну маску людям, які кашляють або чхають, а здоровим слід одягати її, коли вони надають допомогу людині з підозрою на Covid-19.

Відповідні рекомендації для населення у зв’язку з поширенням нового коронавіруса опубліковані на сайті ВООЗ – Укрінформ.

“Якщо ви кашляєте або чхаєте – носіть маску”, – порекомендували у ВООЗ.

Однак, якщо ці симптоми відсутні, то носити маску необов’язково. “Здоровим людям носити маску треба тільки, якщо вони надають допомогу людині з підозрою на інфекцію 2019 nCoV”, – заявили у ВООЗ.

Зазначається, що медичні маски ефективні “лише в комбінації з регулярною обробкою рук спиртовмісним антисептиком або водою з милом”.

Крім того, якщо хтось користується маскою, то йому слід знати правила використання та утилізації одноразових медичних масок.

Рекомендації ВООЗ такі:

Перед тим як надягти маску, обробіть руки спиртовмісним засобом або вимийте їх з милом.

Одягніть маску так, щоб вона закривала ніс і рот без зазорів між обличчям і маскою.

Не торкайтеся маски під час використання; в разі дотику обробіть руки спиртовмісним засобом і вимийте їх з милом.

Як тільки маска стає сирою, замініть її на нову, і не використовуйте одноразові маски повторно.

Щоб зняти маску: зніміть маску, тримаючись за гумку ззаду (не торкаючись до передньої частини маски); і відразу ж викиньте в контейнер для відходів, що закривається; обробіть руки спиртовмісним засобом або вимийте їх з милом.

Як повідомлялося, станом на ранок 22 березня вірусом SARS-CoV-2 у світі інфікувались 307 280 людей. Загалом померли 13 049, ще 92 376 людей одужали.

 

Ліки та медобладнання, які ввозитимуть в Україну без мита

До переліку ліків та медобладнання, які ввозитимуть в Україну без мита та ПДВ, увійшли тести для діагностики Covid-19, апарати штучної вентиляції легенів, фібробронхоскопи, дозатори кисню зі зволожувачами, пересувні рентгени, парацетамол, інсулін, дезінфекційні засоби та інші.

Про це повідомляє Нова митниця у Facebook – Укрінформ.

“Уряд затвердив список лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, призначених для боротьби з коронавірусом Covid-19, які ввозитимуть в Україну без мита та ПДВ”,- йдеться в повідомленні.

У цьому переліку, зокрема, є такі:

тести для діагностики Covid-19

апарати штучної вентиляції легенів

фібробронхоскопи

дозатори кисню зі зволожувачами

рентгенівські пересувні апарати

парацетамол

інсулін

лідокаїн

фуросемід

дезінфекційні засоби

респіратори

ларингоскопи

шприци

каталки

антисептики на хлоргексидині

етанолові розчини

Зміни набувають чинності з моменту публікації в Урядовому кур’єрі та протягом наступних 3 місяців.

Як повідомлялося, 18 березня Президент України підписав закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (Covid-19) “, який Верховна Рада ухвалила на позачерговому засіданні 17 березня. Серед іншого, закон передбачає звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, призначених для запобігання виникнення і поширення Covid-19 та контроль з боку Кабінету міністрів за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари.

 

Поліція контролюватиме обсервацію українців, які повернулися з-за кордону – Аваков

Правоохоронні органи системно працюють над контролем дотримання карантину та самоізоляції громадянами, котрі повернувся в Україну з-за кордону.

Про це повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков під час наради з Президентом, головами обласних державних адміністрацій та міськими головами щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, йдеться на сайті глави держави – Укрінформ..

«Напередодні з-за кордону повернулося 19 тисяч людей у рамках програм евакуації українців. Їм усім надається пам’ятка про самоізоляцію на два тижні й робиться тест на коронавірус. Поліція бере на себе зобов’язання контролювати їхню обсервацію», – зазначив міністр внутрішніх справ.

Також він закликав регіональних керівників вирішити питання продовольчих ринків, які несуть серйозні ризики поширення коронавірусу.

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко додав, що була видана постанова, яка передбачає, що всі українці з-за кордону заповнюватимуть анкети. “Ці дані передаватимуть на місця, й санітарні лікарі в регіонах консультуватимуть, а в разі необхідності – надаватимуть допомогу тим, хто прибув з іншої країни. Він також зазначив, що було визначено, які з медичних закладів слід перепрофілювати для боротьби з COVID-19”, – додали у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Президент України Володимир Зеленський провів нараду з головами обласних державних адміністрацій та міськими головами щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

На нараді також були присутні Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, представники профільних міністерств, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак із заступниками та міський голова Києва Віталій Кличко.

 

Другий хворий на коронавірус буковинець одужує

Другий пацієнт із Буковини, в якого виявили коронавірус, одужує. Вперше після підтвердження діагнозу його аналізи дали негативний результат на Covid-19.

Про це у коментарі кореспондентові Укрінформу розповіла заступниця голови Чернівецької ОДА Наталія Гусак.

“У пацієнта номер два, в якого підтвердився діагноз захворювання на коронавірус, аналізи вперше показали негативний результат. Через дві доби будемо знову направляти його аналізи на дослідження. І якщо також буде негативний результат на Covid-19, це означатиме, що у нас вже другий пацієнт одужав від цієї хвороби”, – сказала Гусак.

Також вона додала, що в неділю, 22 березня, з Чернівців до Києва відправили велику кількість зразків контактних осіб та осіб із підозрою на коронавірус. Результати цих аналізів очікують уже в понеділок, 23 березня.

Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю, 20 березня, з лікарні Чернівців виписали першого українського пацієнта, який одужав від коронавірусу.

 

Блаженніший Святослав: Якщо треба, увесь церковний простір стане шпиталями

Якщо буде потрібно, увесь церковний простір перетворять на шпиталі.

Про це сказав глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав під час Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, повідомляє Інформаційний ресурс УГКЦ – Укрінформ.

«Якщо буде потрібно, увесь церковний простір стане шпиталями, де ми разом із вами рятуватимемо людські життя», – зазначив Предстоятель УГКЦ.

Звертаючись до лікарів, він додав: «Тільки ви навчіть нас, як це робити. Ми вміємо швидко і добре вчитися, щоби разом із вами рятувати життя людини, яка помирає».

Також Блаженніший Святослав звернувся до заможних людей, людей великого, малого, середнього бізнесу. «Мабуть, ви сьогодні не можете спати, тому що світова економіка входить у період рецесії. Падають біржі, гроші знецінюються… Я закликаю вас вкласти ваші гроші в найкращу інвестицію – порятунок і захист людського життя. Якщо ви сьогодні відчуєте соціальну відповідальність бізнесу, будьте певні, свої відсотки ви отримаєте. Це відсотки, які не дасть жоден банк і жодна акція. Вони дадуть вам надію на життя вічне і залишаться у ваших руках навіть після вашої смерті», – запевнив духовний лідер українців.

 

Глава УГКЦ закликає ввести “політичний карантин” в Україні

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав звернувся до української влади із закликом не ухвалювати тих рішень, які потребують всенародного обговорення та загальносуспільної дискусії.

Про це повідомляє Інформаційний ресурс УГКЦ – Укрінформ.

«Звертаюся до нашої влади різних рівнів. У вас сьогодні важкий час. Ви мусите приймати непрості, часом непопулярні рішення, створюєте кризові штаби, аби швидко реагувати на нові виклики, знайте, що ваша Церква є разом з вами. Але водночас закликаю вас, оголосіть політичний карантин в Україні», – сказав Предстоятель УГКЦ під час літургії у Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

Він закликав перед обличчям смертельної небезпеки залишити все, що нас роз’єднує. «Об’єднаймося у служінні нашим людям», – наголосив глава церкви.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 22 березня в Україні зафіксовано 47 лабораторно підтверджених випадків Covid-19, зокрема 3 летальні, 8 людей одужали.

У світі на ранок 22 березня зареєстровано 307 280 випадків захворювання на Covid-19, зокрема 13 049 летальних, а 92 376 людей одужало; за межами Китаю зафіксовано 225 932 випадки.

 

Парламент Франції дав добро на запровадження надзвичайного стану

Парламент Франції ухвалив закон про запровадження надзвичайного санітарного стану, що передбачає особливі заходи безпеки у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Про це повідомляє RFI – Укрінформ.

“Французький парламент ухвалив закон про надзвичайний стан, що надає уряду особливі повноваження на час кризи, пов’язаної із поширенням коронавірусу”, – йдеться у повідомленні.

Закон дозволяє уряду обмежувати свободу пересування та здійснювати реквізицію товарів та послуг протягом двох місяців його дії.

Напередодні голосування у Франції повідомили про ще 112 смертей унаслідок коронавірусу, загалом кількість летальних випадків в країні тепер становить 562.

Надзвичайний стан у галузі охорони здоров’я дозволить уряду вживати спеціальні заходи на підтримку французьких компаній, найбільш постраждалих від пандемії.

Закон також дозволяє голові уряду за порадою міністра охорони здоров’я негайно реалізувати комплекс обмежувальних заходів по всій країні.

Відповідно до цих заходів, уряд зможе впровадити жорсткіші обмеження на переміщення людей.

Уряд також матиме право конфісковувати будь-які товари чи послуги, включаючи автомобілі таксі для транспортування персоналу лікарень, для боротьби з пандемією коронавірусу.

Як повідомлялося, станом на ранок 22 березня вірусом SARS-CoV-2 у світі інфікувались 307 280 людей. Загалом померли 13 049, ще 92 376 людей одужали.

 

Глава МОЗ Ємець виступає за впровадження надзвичайного стану в Україні

Міністр охорони здоров’я Ілля Ємець виступає за впровадження в Україні надзвичайного стану задля протидії поширенню коронавірусу.

Про це у Facebook інформує МОЗ – Укрінформ.

“Я говорив про це ще з першого дня своєї роботи в уряді. Це треба було робити з самого початку. Якби це вдалося, то такого поширення, яке зараз геометрично розвивається, не було б”, – наголосив очільник відомства.

Ілля Ємець додав, що для ефективної боротьби з поширенням коронавірусу всі українці повинні зайняти свідому позицію, мінімізувати контакти, дотримуватися правил гігієни, а також виконувати поради МОЗ.

Як повідомлялося, міністр охорони здоров’я Ілля Ємець запропонував Кабміну врегулювати питання реєстрації дезінфекційних засобів, що дозволить ефективно проводити протиепідемічні заходи проти поширення коронавірусної інфекції в Україні.

 

Кількість смертей від коронавірусу у світі перевищила 14 тисяч осіб

23 березня. УНН. Станом на 5:45 понеділка загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 14641 особу. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джона Хопкінса (США).

Найбільше у світі смертей зафіксовано в Італії – 5476 осіб. У Китаї – 3153 особи за весь час епідемії.

Всього у світі 336000 інфікованих. У свою чергу, одужали 98333 людини.

Країнами з найбільш швидким поширенням коронавірусу залишаються Італія (59138), США вийшли на третє місце включно з Китаєм (33276), Іспанія (28768), Німеччина (24873) та Іран (21638).

Нагадаємо, в Україні зафіксовано 73 випадки коронавірусної хвороби COVID-19.

 

В Україні підтвердили 73 випадки COVID-19

За результатами досліджень вірусологічної референс-лабораторії Центру громадського здоров’я України та обласних лабораторних центрів загалом підтверджено 73 випадки COVID-19.

Про це у Facebook інформує Центр громадського здоров’я.

Наводиться така статистика по регіонах:

Дніпропетровська область — 2;

Донецька область — 1;

Житомирська область — 2 (1 летальний);

Івано-Франківська область — 5 (1 летальний), з яких 3 за останню добу;

Київ — 29, з них 20 протягом доби;

Київська область — 5, 1 протягом доби;

Львівська область — 2, 1 протягом доби;

Тернопільська область — 1;

Чернівецька область — 25 (1 летальний);

Черкаська — 1 підтверджений протягом останньої доби.

Загалом в Україні зафіксовано три летальні випадки від COVID-19. Один пацієнт вже одужав, повторне діагностування підтвердило відсутність вірусу в організмі.

Як зазначається, вірусологічна референс-лабораторія ЦГЗ дослідила більше 820 зразків. Лабораторії досліджують не лише зразки людей, яким встановлено підозру, а й контактних осіб.

У ЦГЗ вказують, що кількість підтверджених випадків постійно змінюється та закликають довіряти тільки офіційним джерелам.

 

МОЗ оприлюднило оперативні дані щодо розповсюдження коронавірусу в Україні

В Україні станом на 10:00 22 березня зафіксовано 47 випадків коронавірусної хвороби Covid-19.

Про це повідомляє пресслужба МОЗ у Telegram – Укрінформ.

“Станом на 10:00 22 березня в Україні 47 лабораторно підтверджених випадків Covid-19, з них 3 летальні, 1 пацієнт одужав та вже виписаний з лікарні. За добу було зафіксовано 6 нових випадків, усі вони – у м. Київ”, – йдеться в повідомленні.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена: Чернівецька область – 25 випадків (1 летальний, 1 одужання); Житомирська область – 2 випадки (1 летальний); Київська область – 4 випадки; Донецька область – 1 випадок; Дніпропетровська область – 2 випадки; Івано-Франківська область – 2 випадки (1 летальний); Львівська область -1 випадок; Тернопільська область – 1 випадок; м. Київ – 9 випадків

З 12 березня в Україні запроваджено тритижневий карантин у навчальних закладах та низка інших заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції Covid-19.

Кабінет міністрів на засіданні 14 березня ухвалив рішення про тимчасову заборону в’їзду в Україну іноземців та закрив міжнародне пасажирське сполучення.

Від 17 березня Україна скасовує всі регулярні міжнародні пасажирські перевезення – авіаційні, залізничні та автобусні.

За словами заступника міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка карантин буде продовжений, якщо кількість випадків інфікування коронавірусною інфекцією збільшиться.

 

МОЗ виправив інформацію про 8 людей, які одужали від Covid-19: діагноз не підтвердився

Міністерство охорони здоров’я уточнило інформацію про 8 осіб, які одужали від Covid-19. За інформацією МОЗ, досліджували підозри на інфікування новим коронавірусом у 8 осіб, повторне тестування дало негативні результати.

Про це в Facebook повідомляє Міністерство охорони здоров’я – Укрінформ.

“У 8 людей було зафіксовано підозру на Covid-19. Для отримання остаточного результату їм було зроблено 2 повторні тести на Covid-19, які були негативні. У цих людей не виявлено коронавірусної інфекції”, – йдеться у повідомленні.

У МОЗ нагадали, що в Україні зафіксовано 47 випадків коронавірусної інфекції (1 – одужав, 3 – летальні випадки, 43 – проходять лікування).

Також уточнена інформація на сайті Центру громадського здоров’я.

Раніше МОЗ поширив інформацію, що в Україні вже 8 людей одужали від коронавірусу.

У світі на ранок 22 березня зареєстровано 307 280 випадків захворювання на Covid-19, зокрема 13 049 летальних, а 92 376 людей одужало; за межами Китаю зафіксовано 225 932 випадки.

На території Європейського регіону ВООЗ зареєстровано 128 726 випадків захворювання на Covid-19 (Італія — 47 021, Іспанія — 19 980, Німеччина — 18 323, Франція — 12 612, Швейцарія — 4 840, Великобританія — 3 983, Нідерланди — 2 994, Австрія — 2 649, Бельгія — 2 257, Норвегія — 1 742, Швеція — 1 623, Данія — 1 255, Португалія — 1 020, Чехія — 904, Ізраїль — 712, Ірландія — 683, Туреччина — 670, Греція — 495, Люксембург — 484, Фінляндія — 450, Польща — 425, Ісландія — 409, Словенія — 341, Румунія — 308, Естонія — 283, Російська Федерація — 253, Сербія — 173, Сан-Марино — 151, Вірменія — 143, Словаччина — 137, Болгарія — 127, Хорватія — 126, Латвія — 111, Угорщина — 85, Андорра — 80, Албанія — 70, Литва — 69, Кіпр — 67, Північна Македонія — 67, Республіка Молдова — 66, Боснія і Герцеговина — 65, Мальта — 64, Казахстан — 53, Грузія — 45, Україна — 41, Білорусь — 36, Азербайджан — 34, Ліхтенштейн — 34, Узбекистан — 33, Чорногорія — 13, Монако — 11, Киргизстан — 3, Ватикан — 1) та 5 999 летальних випадків.

 

В Італії за добу від коронавірусу померла 651 особа

В Італії за минулу добу зареєстрували меншу кількість летальних випадків унаслідок пандемії коронавірусу, ніж за попередню.

Про це заявив комісар з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Італії Анжело Борреллі, повідомляє ANSA – Укрінформ.

“Сьогоднішня статистика менша, ніж учорашня. Я радий, що можу це підтвердити”, – заявив Борреллі.

На сьогодні загальна кількість летальних випадків становить 5 476. Сьогодні – 651 смерть внаслідок коронавірусу, вчора – 793 випадки.

7 024 особи вже одужали в Італії після зараження коронавірусом.

Щодо хворих, то їх загальна кількість наразі становить 46 638 осіб, приріст порівняно з вчорашнім становить 3 957 випадків, втім вчора такий приріст становив 4821 випадок.

Як повідомлялося, кількість підтверджених випадків коронавірусу у світі станом на 22 березня перевищила триста тисяч людей. Зафіксовано 13 699 летальних випадків унаслідок коронавірусу та 96 006 випадків одужання пацієнтів.

 

Кількість випадків коронавірусу у світі перевищила 321 тисячу

Кількість підтверджених випадків коронавірусу у світі станом на 22 березня перевищила триста тисяч людей.

Про це інформує сайт Worldometers – Укрінформ.

Згідно з даними сайту, наразі у світі зафіксовано 321 271 підтверджений випадок захворювання, 13 699 летальних випадків унаслідок коронавірусу та 96 006 випадків одужання пацієнтів.

Лідерами серед країн, постраждалих від світової пандемії за кількістю інфікованих, залишаються Китай (81 054), Італія (53 578), Іспанія (28 603), США (29 214) та Німеччина (23 974).

 

У Швейцарії кількість заражених коронавірусом перевищила 7000, померли 60

У Швейцарії вже зареєстрували 7 014 підтверджених випадків коронавірусу.

Про це повідомляє SWI – Укрінформ.

“Станом на 22 березня у 7 014 осіб підтверджено коронавірус, а кількість летальних випадків сягнула 60″, – йдеться у повідомленні.

За прогнозами швейцарських чиновників, для зниження рівня поширення епідемії потрібен буде ще щонайменше тиждень.

Уряд видав рекомендації всім громадянам залишатися вдома, особливо людям зі слабким здоров’ям та особам похилого віку. В країні запроваджено загальнодержавну заборону на збори понад п’яти людей в одному місці. Урядом Швейцарії вжиті додаткові заходи щодо підтримки економіки.

Найбільш постраждалий швейцарський кантон, Тічино, через пандемію, зупинив все виробництво на власній території.

Як повідомлялося, за даними Worldometers, у світі на вечір 22 березня зареєстровано понад 321 тисяча випадків захворювання на Covid-19.

 

У Нідерландах кількість випадків коронавірусу зросла до 4204

У Нідерландах за добу 43 пацієнти померли, підтверджено 573 нових випадків коронавірусу. Станом на середину дня 22 березня загалом у Нідерландах кількість хворих зросла до 4204.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі з посиланням на Національний інститут охорони здоров’я Нідерландів (RIVM) – Укрінформ.

“За останню добу 43 пацієнти померли, виявлено 573 нових хворих. Загалом 4204 хворих і 179 померлих”, – повідомили в Національному інституті охорони здоров’я Нідерландів.

Як повідомляв Укрінформ, у Нідерландах через коронавірус скасували щорічний пісенний конкурс Євробачення-2020, який цього року мав проходити у Роттердамі. Ігри Нескорених 2020 перенесли на 2021 рік. Судове засідання у справі МН17 має відбутися 23 березня 2020 року о 10:00, але без присутності громадськості та преси. Стежити за судовим процесом усі охочі зможуть через пряму трансляцію.

Крім того, у Нідерландах закрили школи, садочки, ресторани та кафе. Супермаркети працюватимуть.

 

В Австрії коронавірусом заразилися понад 3000 осіб

Станом на ранок 22 березня на території Австрії зафіксовано вже понад 3000 випадків інфікування новим типом коронавірусу, госпіталізовано 105 осіб.

Відповідні дані наводить у неділю федеральне міністерство з питань соціального захисту, охорони здоров’я, догляду та захисту прав споживачів Австрії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Станом на 8 ранку 22 березня кількість підтверджених випадків захворювання на Covid-19 становила 3 026. Опівдні ця кількість зросла до 3 151 особи.

У порівнянні з минулою добою кількість заражених коронавірусом людей зросла на 13,6%. Водночас, цей показник є меншим від того, що був днем перед цим, коли кількість інфікованих осіб зросла на 21%.

Найбільше випадків зараження коронавірусом виявлено у федеральних землях Тіроль, що на кордоні з Італією (636), та Верхній Австрії, що межує з Німеччиною та Чехією (606). У столиці Відні виявлено 389 інфікованих коронавірусом людей.

У 3046 інфікованих осіб спостерігається м’який перебіг захворювання, госпіталізовано 105 осіб, 15 з них знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії.

Від Covid-19 в Австрії вже померли 9 осіб. Водночас 9 людей одужали.

У 3018 інфікованих осіб спостерігається м’який перебіг захворювання, госпіталізовано 105 осіб, 15 з них знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії.

Найбільше випадків зараження коронавірусом виявлено у віковій категорії від 45 до 54 років – 716, дві сусідні категорії (35-44 роки та 55-64 роки) – по 496 інфікованих осіб. У віковій групі понад 64 роки – 545 осіб. У віці 25-34 роки інфіковані 536 людей, у віці 15-24 роки – 318 інфікованих. Також коронавірусом заразилися 37 дітей віком 5-14 років та 7 дітей віком менше як 5 років.

Якщо дивитися на статистику за гендерною ознакою, то в Австрії більше інфікованих коронавірусом чоловіків (57%), ніж жінок (43%).

Перший випадок інфікування коронавірусом в Австрії виявлено 26 лютого.

 

У Бельгії за добу – ще вісім смертей та 586 позитивних тестів

За останні 24 години у Бельгії від Covid-19 померли ще восьмеро людей, зареєстровано 586 нових позитивних проб на коронавірус.

Про це у неділю повідомляє бельгійське видання VRT – Укрінформ.

«Відповідно до даних Національного кризового центру, ще 586 людей отримали позитивний тест на коронавірус протягом минулих 24 годин. Це довело загальну кількість захворювань на вірус до 3401. Ще восьмеро людей померли від Covid-19, що довело загальну кількість загиблих у Бельгії до 75. Більшість жертв були у віці за 65 років, – йдеться у публікації.

За даними видання, протягом минулої доби в Бельгії з коронавірусом були госпіталізовані 335 людей, у відділеннях інтенсивної терапії перебувають 290 пацієнтів. 76 осіб були виписані з лікарень після одужання від вірусу.

За даними Університету Джона Гопкінса, наразі в світі налічується понад 307 тисяч випадків захворювання на Covid-19. Кількість смертей перевищила 13 тис., водночас 92 383 особи одужали.

 

В Ізраїлі – 945 випадків коронавірусу

Кількість підтверджених випадків коронавірусу в Ізраїлі зросла до 945 осіб, у зв’язку з цим уряд запроваджує нові обмеження прав громадян.

Про це пише Ynet – Укрінформ.

“Кількість підтверджених випадків коронавірусу в Ізраїлі зросла до 945, з яких 20 людей перебувають у важкому стані”, – повідомило міністерство охорони здоров’я Ізраїлю.

Про перший летальний випадок внаслідок коронавірусу в Ізраїлі було повідомлено в суботу з Єрусалима.

За даними міністерства охорони здоров’я, нові обмежувальні заходи, що контролюватиме поліція, вимагають, щоб люди залишалися у власних оселях й лише виходили на вулицю, щоб придбати їжу та ліки, отримати медичну допомогу, здати донорську кров, з’явитися на суд тощо. З нових обмежень є й таке, що передбачає, що лише двоє людей зможуть подорожувати одночасно в одному автомобілі.

Громадяни Ізраїлю також зможуть брати участь у релігійних богослужіннях, включаючи ритуальні лазні та обряди, такі як весілля та похорони, якщо дотримуватимуться порядку, що обмежує збори понад 10 осіб.

Ізраїльтяни також матимуть право виходити з дому на короткий проміжок часу для здійснення науково-дослідних робіт та з метою надання допомоги тим, хто її потребує.

Як повідомлялося, станом на ранок 22 березня вірусом SARS-CoV-2 у світі інфікувались 307 280 людей. Загалом померли 13 049, ще 92 376 людей одужали.

 

Кількість заражених коронавірусом у країнах Балтії сягнула 570

За останню добу в Естонії виявили 20 нових випадків зараження коронавірусом, загальна кількість інфікованих сягнула 326 осіб.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення ERR із посиланням на Департамент здоров’я країни – Укрінформ.

«Станом на ранок 22 березня в Естонії коронавірус був діагностований у 326 осіб. За добу зробили 417 тестів, з яких 20 були позитивними. Із 31 січня в Естонії було зроблено 3229 тестів», – повідомив Департамент здоров’я.

У лікарнях перебувають 14 осіб, двоє з них – у відділенні інтенсивної терапії.

Карта заражень коронавірусом за даними в Естонії розміщена на цьому сайті.

Тести роблять насамперед важко хворим та людям, які входять до групи ризику, в тому числі літнім людям та людям із хронічними захворюваннями. Рішення про необхідність проведення тесту приймає сімейний лікар, що направляє пацієнта на тестування.

Тести проводяться також для працівників охорони здоров’я та опікунських установ, а також працівникам поліції, рятувального департаменту, та іншим людям, які пов’язані з запобіганням поширенню Covid-19, які у зв’язку з характером своєї роботи можуть становити небезпеку для груп ризику.

Повідомляється також, що міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу і його фінський колега Пекка Хаавісто в ході відеоконференції, що відбулася у суботу, вирішили сформувати спільну естонсько-фінську робочу групу, завданням якої буде фіксувати породжувані поширенням коронавірусу проблеми та вживати спільних заходів із їх вирішення.

При цьому з неділі Фінляндія заборонила переміщення між Естонією і Фінляндією осіб, які постійно проживають в Естонії, але працюють у Фінляндії (так звану маятникову міграцію).

Водночас МОЗ Литви повідомляє, що у ніч на неділю в країні підтвердили ще 6 випадків коронавірусу. Таким чином, загалом у Литві діагностовано 105 випадків, повідомляє портал Delfi з посиланням на МОЗ Литви.

«МОЗ Литви повідомляє, що у ніч на неділю в країні підтвердили ще 6 випадків коронавірусу. Загалом у Литві діагностовано 105 випадків», – йдеться у повідомленні.

Раніше повідомлялося, що на ранок суботи у Литві було зафіксовано 69 випадків Covid-19. До півночі позитивний результат дали ще 30 тестів, тож кількість інфікованих  сягнула 99.

В усіх випадках проводяться додаткові епідеміологічні перевірки.

МОЗ Литви закликає мешканців виконувати вимоги та рекомендації лікарів і міністерства, а саме – максимально уникати скупчення людей, якщо є можливість, працювати з дому, при живому спілкуванні дотримуватися дистанції, ретельно мити та дезінфікувати руки, протирати поверхні. Якщо з’явилися симптоми хвороби, відразу ж звертатися до лікаря, самим у лікарню їхати не можна.

В Литві у зв’язку з поширенням коронавірусу оголошено надзвичайний стан. Закриті кордони, заборонені масові заходи, закриті всі магазини, окрім продуктових і аптек.

У Латвії за минулу добу кількість лабораторно підтверджених випадків коронавірусу сягнуло 139. Тестів щодо людей, підозрюваних на наявність Covid-19, за весь період обстеження виконано вже 5127, повідомляє у Twitter латвійський Центр профілактики та контролю захворювань.

«У попередній день було проведено 681 обстеження підозрюваних на Covid-19, підтверджено – у 15 осіб. На сьогодні у Латвії проведено 5127 тестів щодо людей, підозрюваних на наявність Covid-19, і було підтверджено 139 випадків», – йдеться у повідомленні.

Портал національного телерадіомовлення LSM уточнює, що Латвія змінює алгоритм тестування і вже виконує вдвічі більше аналізів, ніж у сусідній Естонії (де найбільша з країн Балтії кількість підтверджених випадків зараження – 326). Таким чином, планується зробити взяття зразків точнішим і зосередити обстеження на тих групах населення, що схильні до найвищого ризику. За словами голови Служби невідкладної медичної допомоги Лієне Ціпуле, останнім часом були збільшені потужності для тестування людей, які повернулися з-за кордону, але захворюваність у цій групі низька. Тепер відповідальні служби щільніше займуться випадками, коли інфекція циркулює всередині Латвії. Для цього встановлені нові намети на вулиці.

Серед хворих виявився і депутат Сейму Артус Кайміньш. Сейм тепер не може збиратися на засідання, депутатів перевіряють на Covid-19. Кабінет міністрів Латвії оголосив про перехід на дистанційний режим роботи. Глава уряду Кришьяніс Каріньш і всі його бюро перебувають у режимі самоізоляції.

Латвія вжила додаткових заходів з обмеження розповсюдження коронавірусу, зокрема, закривши міжнародне пасажирське сполучення з 17 березня. Режим НС, чинний до 14 квітня, передбачає різні заходи для протистояння поширенню інфекції, включаючи обмеження часу роботи публічних місць і закриття навчальних закладів. За дотриманням режиму самоізоляції тими людьми, які зобов’язані його дотримуватися, стежить поліція.

Служба невідкладної медичної допомоги готується до напливу більшого числа пацієнтів з Covid-19, враховуючи ситуацію в інших країнах і повернення в Латвію багатьох мандрівників із краін із коронавірусом.

Як повідомлялося, за станом на 22 березня коронавірусом у світі інфікувалися 307 280 осіб. Померли 13 049 осіб, 92 376 одужали.

 

Польщі коронавірусом заразилися понад пів тисячі людей, шестеро померли

Станом на ранок 22 березня кількість заражених на коронавірус у Польщі зросла до 547 осіб, у лікарні в Познані померла шоста жертва Covid-19.

Про це у Twitter інформує міністерство охорони здоров’я Польщі – Укрінформ.

“Загалом, кількість заражених коронавірусом зросла до 547-ми осіб, усі випадки підтверджено, зокрема й у померлих осіб”,- йдеться в повідомленні міністерства.

У наступному твіті інформується, що шостою померлою особою від коронавірусу в Польщі є 37-річна жінка, яка із супутніми хворобами у важкому стані була доставлена до інфекційної лікарні в Познані.

За інформації МЗС Польщі, станом на 22 березня в рамках акції евакуації повітряним шляхом поляків з різних міст світу додому (“LOT do domu”) до Польщі перевезено понад 20 тис. осіб, ще 45 тис. висловило бажання таким чином повернутися додому.

За інформацією у Twitter міністра національної оборони РП Маріуша Блащака, понад 4 тис. військовослужбовців на сьогодні задіяно у заходах з протидії коронавірусу, зокрема у питаннях захисту кордону та в перевірці осіб на дотримання режиму карантину.

 

Іран відмовився від допомоги США у протидії Covid-19

Верховний лідер Ірану Аятолла Хаменеї відмовився від пропозиції Сполучених Штатів допомогти з протидією поширенню коронавірусу SARS-CoV-2.

Про це він заявив у телевізійному зверненні з нагоди свята Новруз, повідомляє Радіо Свобода – Укрінформ.

«У нас багато ворогів, але найгірший – це США… і тепер вони хочуть допомогти нам», – сказав Хаменеї.

Натомість він закликав Вашингтон допомогти власному населенню. Кілька сотень смертей у США пов’язують із коронавірусною хворобою Covid-19.

Хаменеї також послався на непідтверджену конспірологічну теорію про те, що коронавірус нібито штучно створений у США. «Можливо, ваші (запропоновані – ред.) ліки – це спосіб ще більше поширити вірус», – припустив лідер Ірану.

Тим часом, за даними іранської влади, кількість смертей від коронавірусу в країні сягнула 1 685 людей. Міністерство охорони здоров’я Ірану повідомило 22 березня про ще 129 смертей протягом останньої доби. Кількість підтверджених випадків захворювання, за даними міністерства, сягає 21 638.

Відтак Іран є третьою країною за кількістю уражених після Китаю та Італії.

Чимало іранців були розлючені тимчасовим закриттям шиїтських святинь і намагалися силою прорватися до внутрішніх подвір’їв двох найбільших храмів.​

Чиновники закликають іранців залишатися вдома під час святкування Новрузу, яке почалося 20 березня і вважається одним із найважливіших свят в Ірані.

У країні зачинені школи, заборонені спортивні та культурні заходи, богослужіння обмежені.

За даними Університету Джона Гопкінса, наразі в світі налічується понад 307 тисяч випадків захворювання на Covid-19. Кількість смертей перевищила 13 тис., водночас 92 383 людини одужали.

 

“Нехай там і сидять”: Лукашенко відмовився забирати білорусів з-за кордону

Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив проти повернення в країну громадян, які виїхали після попередження про пандемію коронавірусу.

Про це повідомляє Белта – Укрінформ.

“Тим, хто виїхав після наших попереджень, – жодних чартерів. Нехай там і сидять, якщо туди виїхали”, – заявив Лукашенко.

У Білорусі виявлено 76 випадків зараження коронавірусом, 15 осіб успішно пройшли курс лікування.

Усього у світі зафіксовано понад 307 тис. випадків зараження коронавірусом нового типу Covid-19. Більш як 13 тис. випадків були летальними. Понад 92 тис. осіб успішно пройшли курс лікування.

В Україні станом на ранок 22 березня 47 лабораторно підтверджених випадків Covid-19, з них 3 летальні, 1 пацієнт одужав та вже виписаний з лікарні.

 

Росія перенесла навчання з ізоляції інтернету

Міністерство цифрового розвитку, зв’язку і масових комунікацій Росії перенесло навчання, спрямовані на “забезпечення стійкості і безпеки роботи інтернету в Росії”, тобто ізоляцію російського інтернету.

Про це повідомляє ТАСС з посиланням на пресслужбу відомства – Укрінформ.

“Планові навчання (з ізоляції російського інтернету – ред.) перенесено у зв’язку з посиленням заходів профілактики поширення коронавірусної інфекції Covid-19”, – сказали у відомстві.

За інформацією представника Мінкомзв’язку РФ, уточнений графік затвердять найближчим часом.

За наказом міністерства, навчання проходять чотири рази на рік в кінці кожного кварталу, їх мета – “відпрацювання окремих механізмів реагування на загрози стійкої і безпечної роботи Рунету”. 20 березня планувалося відпрацювати можливості блокування трафіку, зашифрованого за допомогою технологій DNS поверх HTTPS і TLS. Передбачається, що криптографічні протоколи для передачі даних DNS (наприклад, при зверненні до будь-якого сайту) можуть ускладнювати перехоплення трафіку.

Як повідомлялося 14 грудня 2018 року сенатори Андрій Клішас, Людмила Бокова та Андрій Луговий внесли до Держдуми РФ законопроєкт про захист рунету від загроз з боку інших держав, зокрема, США. Вони запропонували забезпечити автономну роботу рунету і відмовитися від використання зарубіжних серверів. Закон був ухвалений і набув чинності 1 листопада 2019 року. Він передбачає створення незалежної інфраструктури, яка забезпечує маршрутизацію в інтернеті при неможливості підключення до зарубіжних кореневих серверів. Також, згідно з положеннями нового закону, оператори зв’язку зобов’язані встановити технічні засоби, здатні визначати джерело трафіку. Експертна рада при уряді підрахувала, що виконання вимог закону про “суверенний інтернет” вимагатиме від операторів до 130 млрд рублів (1,7 млрд доларів) додаткових витрат щорічно.

 

СБУ спростувала черговий фейк про коронавірус

Служба безпеки України з’ясувала, що першоджерелами розміщення в інтернеті фейкового відео, яке нібито стосується коронавірусу, стали «боти» проросійського спрямування.

Про це у Faсebook повідомляє СБУ – Укрінформ.

«Друзі, у соцмережах – черговий фейк про коронавірус. Не встигли «відлітати» гвинтокрили, які мали розпилювати вночі дезінфекційні засоби, як наші кіберфахівці зафіксували спроби розповсюдження нової нісенітниці. Тепер в мережі «розганяється» відео про те, що в міському транспорті (спочатку йшла мова про Вінницю, а потім про Львів) сталася бійка, оскільки один з пасажирів нібито кашляв та мав ознаки коронавірусу», – зазначається в повідомленні.

Кіберфахівці встановили, що цей конфлікт насправді був зафіксований значно раніше, і він жодним чином не пов’язаний із коронавірусом.

У СБУ вказують, що першоджерелами розміщення цього відео стали «боти», зокрема проросійського спрямування. Згодом ці матеріали стали активно поширювати на сепаратистських та проросійських ресурсах.

«Аномальне «вірусне» поширення матеріалу вказує на залучення «ботоферм»для дестабілізації ситуації», – підкреслюють у спецслужбі.

У зв’язку з цим СБУ вкотре закликає  ЗМІ  та громадян ретельно ставитися до перевірки інформації та користуватися офіційними джерелами, застерігаючи: такі публікації спрямовані на розхитування ситуації в нашій державі.

Зараз здійснюються заходи для встановлення та притягнення до відповідальності осіб, які свідомо поширюють неправдиву інформацію.

У СБУ нагадали, що минулого тижня було виявлено вісім осіб, які розповсюджували фейки про коронавірус. Спільно з Нацполіцією стосовно них ужиті заходи адміністративного впливу. Як з’ясувалося, що один з таких “кіберактивістів” отримував завдання з країни-агресора на дестабілізацію ситуації через поширення фейків про COVID-19.

 

У Росії виявили 61 новий випадок коронавірусу, всього – 366 хворих

Станом на 22 березня в Росії зареєстровано ще 61 випадок зараження новою коронавірусною інфекцією. Загальна кількість хворих зросла до 366 осіб.

Про це повідомляє Інтерфакс із посиланням на дані оперативного штабу з попередження поширення вірусу – Укрінформ.

«Число офіційно зареєстрованих випадків зараження коронавірусом у Росії за добу збільшилося на 61 до 367», – повідомляє оперативний штаб.

При цьому одного хворого виявлено в окупованому Росією Криму, так що фактично в РФ 366 зареєстрованих випадків коронавірусу, з них – 191 у Москві.

Нові випадки виявлено в шести регіонах. Більшість припадають на Москву – 54. Крім того, по одному випадку зараження виявлено в Новгородській, Архангельській, Брянській областях, по два випадки – в Удмуртії і Кіровській області.

Московський оперативний штаб уточнив, що в Москві дотепер зареєстровано 191 випадок захворювання. Серед нових пацієнтів є іноземці. Хворі прибули до Москви рейсами з Женеви, Риги, Парижа, Амстердама, Мадрида.

У всіх нових виявлених випадках люди відвідували протягом останніх двох тижнів країни, де склалася неблагополучна ситуація з поширенням коронавірусу. Всіх ізолювали в інфекційних боксах, контактних осіб оглядають медики.

 

Претенденти на світову шахову корону зіграли партії п’ятого туру

В Єкатеринбурзі (Росія), не зважаючи на тотальну заборону проводити змагання через пандемію коронавірусної інфекції COVID-19, триває турнір претендентів на світову шахову корону.

У п’ятому турі росіянин Ян Непомнящий білими фігурами переміг китайця Ван Хао і вийшов у лідери, повідомляє Укрінформ.

Внічию зіграли: Кирило Олексієнко (Росія) – Максим Вашьє-Лаграв (Франція), Аніш Гірі (Голландія) – Фабіано Каруана (США), Олександр Грищук (Росія) – Дін Ліжень (Китай).

Турнірне становище: Непомнящий – 3,5 очка; Вашьє-Лаграв – 3; Ван Хао, Грищук, Каруана – по 2,5; Олексієнко, Гірі, Дін Лижень – по 2. Завтра шестой тур.

Призовий фонд змагань складає 500 тисяч євро.

Як повідомлялося, в турнірі претендентів, який проходить у два кола без глядачів, беруть участь вісім шахістів. Змагання завершаться 3 квітня. Переможець отримає право в кінці року провести матч за шахову корону з чемпіоном світу норвежцем Магнусом Карлсеном.

Нагадаємо, Міжнародну федерацію шахів (ФІДЕ) очолює росіянин Аркадій Дворкович.

 

Селекторні наради з регіонами проводитимуться двічі на тиждень – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський провів нараду з головами обласних державних адміністрацій та міськими головами щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції Covid-19.

На нараді також були присутні Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, представники профільних міністерств, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак із заступниками та міський голова Києва Віталій Кличко, повідомляє сайт Президента.

«Сьогодні існує два важливих моменти: це самоізоляція та подолання паніки. Будь ласка, пояснюйте людям, що карантин – це не жарти, й навіщо він потрібен, а також згуртуйтесь у цей нелегкий час, щоб показати спільну роботу влади, щоб захистити українців. Відкладіть убік політичну боротьбу. В єднанні – наша перемога», – зазначив Зеленський.

Глава держави заявив, що задля координації зусиль та найбільш ефективної співпраці заради здоров’я українців такі селекторні наради з регіонами проводитимуться двічі на тиждень. Він закликав області та обласні центри скласти список проблем на місцях для їхнього спільного вирішення.

Зеленський також нагадав, що вже скоро очікується прибуття першого літака з Китаю із засобами захисту, тестами, які будуть розподілені по регіонах.

Шмигаль зауважив, що найбільші бюджети в регіонах для боротьби із загрозою Covid-19 є там, де поєднали надходження з обласного та місцевого бюджетів, а також залучили великий бізнес. Він закликав голів ОДА та міст долучати бізнес до закупівлі необхідної медичної бази.

«Ми, уряд, працюємо 24/7. Щодня у нас відбуваються зустрічі, такі як з представниками G7, китайського уряду, МВФ тощо. Наші міжнародні та європейські партнери підтримують нас. У деяких ситуаціях ми реагуємо на виклики швидше, ніж інші», – сказав Шмигаль.

Прем’єр-міністр також розповів, що проводиться моніторинг захворюваності та потреб державних закладів на основі інформації з місцевих лікарень. Він допоможе справедливо розподіляти ресурси, грамотно прогнозувати та робити замовлення у майбутньому. Очільник уряду також закликав не допустити корупційних дій і зловживань при закупівлі засобів, необхідних для протидії поширенню коронавірусу, і зазначив, що планується створення Стабілізаційного фонду для боротьби з цією інфекцією та її наслідками в Україні.

 

Кабмін готує план підтримки економіки – Шмигаль

Кабінет Міністрів України розробляє план підтримки економіки.

Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму відеозверненні – Укрінформ.

“Обставини, в яких опинилась Україна та й увесь світ, змінюють наше життя. Ми маємо адаптуватись до нових реалій, жертвувати звичками на якийсь час, пристосовуватись до нових правил поведінки. За таких умов Уряд розуміє, що не може не думати про економічні наслідки. Ми ведемо перемовини з країнами та міжнародними фінансовими організаціями щодо отримання допомоги. Ми створюємо Стабілізаційний фонд. Ми зібрали найкращих експертів, науковців, бізнесменів й розробляємо план підтримки економіки”, – заявив Шмигаль.

“Так, буде важко. Так, доведеться відмовитись від багатьох звичних речей. Але спільними зусиллями ми без сумніву здолаємо коронавірус!”, – додав Прем’єр.

Як повідомлялося 18 березня, на виконання протокольного рішення уряду, Міністерство фінансів розробляє зміни до державного бюджету для спрямування коштів на протидію коронавірусу з інших непріоритетних державних програм. Зокрема, йшлося про створення стабілізаційного фонду, з якого буде здійснюватися відповідне фінансування.

Як повідомлялося, станом на 22 березня в Україні підтверджено 47 випадків COVID-19.

Наразі в Україні 3 летальні випадки від COVID-19. Пацієнт, у якого першого було зафіксовано COVID-19, уже одужав.

 

Шмигаль: Наш пріоритет — підтримка тих, хто втратить роботу

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль закликав українців свідомо поставитися до самоізоляції і карантину.

Про це він сказав у відеозверненні, оприлюдненому на Facebook-сторінці Кабінету міністрів – Укрінформ.

“Хочу наголосити, уряд розраховує на свідомість та здоровий глузд українців. Пам’ятайте — життя ваших близьких та рідних часто залежить від вас. Мова не лише про допомогу батькам, сусідам, родичам, я бачу, що в цьому питанні українці показують приклад всьому світові. Але ж ми часто не усвідомлюємо небезпеку, вам може здаватися, що ви здорові, ви ходите на зустріч з друзями, або на роботу, а потім будете себе картати, тому що навіть не уявляєте, які можуть бути наслідки. Думайте, чи варта зустріч з друзями за кавою, або прогулянка з ними здоров’я та життя ваших рідних і близьких”,- сказав Шмигаль.

Він зазначив, що на даний час ситуація з поширення нового коронавірусу є помірною.

“Ми домовляємося з МВФ, кошти якого допоможуть суттєво підтримати українську економіку, розробляється програма дій уряду, в якій будуть прописані шляхи підтримки бізнесу, і один з наших пріоритетів — підтримка тих, хто втратить роботу”, – сказав Шмигаль.

В той же час Прем’єр звернувся до роботодавців з пропозицією переводити свій бізнес на дистанційний режим, або призупиняти його, якщо віддалена робота неможлива.

“Зрозумійте, це необхідно, щоб якомога швидше повернутися до звичайного життя”, – зазначив прем’єр.

Він нагадав, що уряд вже ухвалив низку рішень — скасування єдиного соціального внеску для фізичних осіб підприємців, податку на нерухомість, на землю. Також уряд веде перемовини з європейськими партнерами щодо підтримки малого та середнього бізнесу.

 

Зеленський провів телефонну розмову з очільницею МВФ Георгієвою

Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою щодо співпраці України з МВФ.

Про це інформує сайт глави держави – Укрінформ.

“Сторони обговорили фінансово-економічну ситуацію в Україні у зв’язку з поширенням коронавірусу. Володимир Зеленський поінформував очільницю Міжнародного валютного фонду про стан справ у нашій країні та заходи, вжиті для запобігання поширенню COVID-19”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, співрозмовники обговорили розширення програми співпраці України з МВФ для підтримки подальших реформ у нашій країні та подолання викликів, що стоять перед українською економікою у зв’язку з поширенням коронавірусу, а також кроки до імплементації цієї програми.

“Ми обговорили збільшення суми підтримки України з боку Фонду в час великих викликів для економіки, пов’язаних зі світовою пандемією. Україна свідома, що сьогодні потрібно діяти активно та швидко, щоб мінімізувати негативний вплив пандемії та пов’язаних з нею обмежень на економіку й добробут громадян”, – наголосив Володимир Зеленський.

Зі свого боку, директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва у Twitter назвала розмову “дуже конструктивною”.

“Провела сьогодні дуже конструктивну розмову з Президентом України Володимиром Зеленським, висловила нашу підтримку Україні в той час як країна протистоїть величезним викликам, спричиненим COVID-19”, – написала глава МВФ.

Як повідомлялося, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що українська сторона готує звернення до МВФ стосовно надання фінансової підтримки для подолання наслідків пандемії коронавірусу.

 

Британські лікарі назвали нові симптоми коронавірусу

Британські лікарі повідомили, що одними з перших симптомів коронавірусу можуть бути втрата нюху та смаку.

Про це повідомляє Sky News – Укрінформ.

“Ми виявили нові симптоми (втрата нюху та смаку), це може означати, що людям без інших симптомів, але з втратою цих відчуттів, можливо, доведеться самоізолюватися для зменшення ризику поширення вірусу”, – йдеться у заяві британського співтовариства отоларингологів.

Чинні інструкції системи охорони здоров’я в Англії говорять про те, що висока температура або постійний кашель – єдині симптоми, маючи які, варто вдатись до самоізоляції щоб зупинити поширення вірусу Covid-19.

Як зазначається у заяві лікарів, пацієнти можуть не мати ніяких значних симптомів, наприклад, кашлю або підвищеної температури, але в них може спостерігатися втрата нюху або смаку, що вказує на те, що вірус перебуває у носовій порожнині.

Як повідомлялося, станом на ранок 22 березня вірусом SARS-CoV-2 у світі інфікувались 307 280 людей. Загалом померли 13 049, ще 92 376 людей одужали.

 

Вакцини проти коронавірусу з’являться за рік — ВООЗ

Розробка та випробування вакцин проти нового коронавірусу триватимуть щонайменше рік.

Про це заявив директор програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій Майкл Райан, повідомляє The Star – Укрінформ.

“Ми повинні переконатися, що вони абсолютно безпечні … ми думаємо щонайменше рік”, – сказав Райан відповідаючи на запитання, коли з’являться вакцини проти коронавірусу.

Як повідомлялося, у світі на ранок 22 березня зареєстровано 307 280 випадків захворювання на Covid-19, зокрема 13 049 летальних, а 92 376 людей одужали; за межами Китаю зафіксовано 225 932 випадки.

 

МОЗ закликає відмовитися від вечірок

Міністерство охорони здоров’я закликає громадян на час карантину відмовитися від вечірок.

Про цей йдеться у повідомленні на Facebook-сторінці Міністерства охорони здоров’я – Укрінформ.

“Під час карантину залишайтеся вдома! Утримайтеся від гостей, не влаштовуйте вечірок, подбайте про самоізоляцію. Проводьте час із родиною, дотримуйтеся правил особистої гігієни та будьте здорові”, – закликали в МОЗ.

Також у міністерстві надали посилання на відео, друковані та web матеріали щодо умов карантину, інформацію про коронавірус, заходи профілактики та правила самоізоляції.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 10:00 22 березня зафіксовано 47 випадків коронавірусної хвороби Covid-19.

 

Більше двох не збиратися: Німеччина обмежує контакти

У Німеччині щонайменше на 2 тижні вводиться жорсткий контроль на контакти, який передбачає можливість спілкування виключно в колі людей, які проживають в одному помешканні, або зустріч однієї людини з однією іншою людиною, яка не є членом родини.

Про це заявила канцлер ФРН Ангела Меркель 22 березня після телефонної конференції з головами урядів усіх 16 земель ФРН, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми погодилися з необхідністю розширення обмежень соціального життя та мобільності… Ми повинні скоротити контакти за межами родини до абсолютного необхідного мінімуму… Так ми рятуємо життя», – заявила Меркель, додавши, що наразі це є єдиним способом уповільнити захворюваність.

Вона перерахувала правила, яких мають дотримуватися громадяни впродовж щонайменше 2 найближчих тижнів по всій Німеччині.

Отже, поява в публічних місцях дозволяється лише по одному або членами однієї родини; людина має зустрічатися не більше як з однією людиною.

Відстань між людьми має бути мінімально 1,5, а краще – 2 метри.

Дозволяються походи по одному на роботу, до лікаря, за покупками, індивідуальні зайняття спортом або прогулянки, виходи з метою допомоги комусь або догляду за кимось.

Забороняються зустрічі груп людей як за межами домівок, так і за місцем проживання. «Це з огляду на серйозність ситуації, неприйнятно», – заявила канцлер і запевнила, що слідкувати за виконанням правил буде поліція.

Вона поінформувала, що повністю закриваються всі пункти громадського харчування, ресторани (окрім доставки), перукарні, масажні та тату-салони.

Громадський транспорт функціонуватиме.

За даними інституту Роберта Коха, станом на 22 березня у Німеччині лабораторно підтверджено 18 610 випадків захворювання Сovid-19.

Натомість згідно з даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, у Німеччині станом на 22 березня зафіксовано 23 974 випадки коронавірусу, 92 особи померли.

 

Меркель пішла на карантин

Канцлер ФРН Ангела Меркель самоізолювалася на карантин.

Про це повідомляє Німецьке Радіо – Укрінформ.

«Канцлер Меркель вимушена піти на домашній карантин», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Меркель минулої п’ятниці контактувала з лікарем, у якого підтверджено інфікування коронавірусом.

Канцлер пішла на карантин відразу після оголошення рішучих загальнодержавних заходів щодо обмеження контактів.

Як повідомляв Укрінформ, у Німеччині щонайменше на 2 тижні вводиться жорсткий контроль на контакти, який передбачає можливість спілкування виключно в колі людей, які проживають в одному помешканні, або зустріч однієї людини з іншою людиною, яка не є членом родини.

 

Разумков анонсував позачергове засідання Ради

23.03.2020 05:19

Депутати Верховної Ради готуються до позачергового засідання, розробляючи низку законопроєктів.

Про це в ефірі телеканалу “Україна” заявив Голова ВР Дмитро Разумков – Укрінформ.

“Ми готуємося до позачергового засідання Верховної Ради… Колеги напрацьовують ряд законопроєктів, вони майже готові”, – зазначив спікер.

Він додав, що Верховна Рада не перебуває на карантині – робота ведеться в режимі комітетів.

Як повідомлялося, перший заступник Голови ВР Руслан Стефанчук зареєстрував законопроєкт, який передбачає проведення пленарних засідань та засідань комітетів парламенту в режимі відеоконференції на період здійснення заходів протидії поширенню COVID-19.

 

Справа Гандзюк. Слово надається прокурору

Інна Ведернікова, ДТ

Заступник генерального прокурора генерал Віктор Трепак, який п’ять місяців тому став куратором розслідування резонансного вбивства Катерини Гандзюк, дав докладне інтерв’ю про деталі затримання в Болгарії одного з головних підозрюваних в організації злочину Олексія Левіна та розповів про перебіг розслідування.

Екстрадиції й арешту Левіна чекали всі, хто ось уже півтора року вимагає від української влади розкриття цього страхітливого злочину. Але є той, чиє очікування вмістило в себе весь світ. Знайомий тег у постах Віктора Гандзюка #невиходитьжитибезкаті — про неможливість вийти за межі горя і боротьби. У певний момент я перестала слати йому меседжі про необхідність рухатися далі. І фільми, щоб він хоч на години дві міг переміститися у вигаданий світ і набрав повітря. Мабуть, є почуття, які не дозволяють навіть дихати.

Катю батькові вже не повернути. Але коли на звороті горя вершиться справедливий суд, світ зміцнює свої людські засади. Забиває необхідні палі, щоб утриматися перед хаосом і жорстокістю. Дає надію на продовження життя. Страхує тих, хто вже потрапив у зону ризику й ось-ось стане зайвим у чужій спотвореній картині світу.

Як удалося команді прокурорів на чолі з Віктором Трепаком зрушити з місця махину лицемірства і продажності в самих надрах кримінальної політичної та “правової” системи України? Чи заговорить Левін, щоб відчинити двері в незмінно сите й задоволене життя глави Херсонської обласної ради Владислава Мангера, висвітивши в ній найчорніші кутки? І головне — чи є в держави воля на якісне продовження розслідування та справедливий суд? Як у справі Катерини Гандзюк, так і в більш ніж 50 випадках нападів на громадських активістів по всій країні, де таким страшним чином зміцнюються злочинні феодальні клани.

Про це та багато іншого читайте в інтерв’ю із заступником генерального прокурора України Віктором Трепаком, яке він дав у день екстрадиції Левіна.

— Вікторе Миколайовичу, скажіть, будь ласка, скільки часу минуло з моменту, коли ваша група почала працювати, до моменту остаточного рішення суду про екстрадицію Левіна?

—Минуло п’ять місяців: у жовтні 2019 року мене було призначено на посаду заступника генпрокурора і наділено повноваженнями з організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням СБУ, а в березні 2020-го Олексій Левін був доставлений в Україну.

Хочу зазначити, що результату в таких складних справах можна досягти лише тоді, коли ти живеш справою, коли вона стає професійним пріоритетом, коли в неї вкладається максимум зусиль. Своїх підлеглих я зорієнтував саме на такий підхід. Хоча давалося це непросто, оскільки проводити розслідування доводилося під час переатестації прокурорів ГПУ, коли вони складали тести і проходили співбесіди, не знаючи, залишаться працювати чи будуть звільнені з прокуратури. Тому я ціную їхнє ставлення до розслідування, а також вдячний їм за те, що вони змогли зробити і продовжують робити.

— Які основні висновки про “виконану роботу” вашими попередниками ви зробили, занурюючись у “справу Гандзюк”? Чому команда ГПУ при Луценку стільки років покривала Мангера? Наскільки критичною, на вашу думку, була роль МВС на початковому етапі розслідування, коли Левіну дозволили виїхати за кордон?

— Для загального розуміння: “справа Гандзюк” насправді складається з кількох кримінальних проваджень — основного, предметом якого є власне напад на Катерину Гандзюк, та кількох інших пов’язаних із ним проваджень. Кожне з цих проваджень здійснює окрема група слідчих і прокурорів.

Ця справа була першою, за яку я взявся після свого призначення, зробивши дві речі: ознайомившись із матеріалами проваджень і особисто поспілкувавшись зі слідчими та прокурорами, які займалися цим розслідуванням.

Вивчення матеріалів справи показало, що спочатку розслідування проводилося досить результативно: були встановлені виконавці та безпосередній організатор злочину, їх було засуджено. Викриті замовники й організатори, їм повідомлено про підозру. Слідчі та прокурори зверталися до суду з клопотаннями про арешт цих осіб, усунення з посад. Але потім усе якось зупинилося. Таке враження, що відбулося зовнішнє втручання в розслідування або свідоме його гальмування. Впадало в око фрагментування розслідування: замість того, щоб взаємопов’язані епізоди процесуально зводити в одну цілісну картину, їх виокремлювали і юридично “відгороджували” один від одного. А це, безперечно, позначалося на ефективності та повноті розслідування і вело до неправильної кваліфікації дій винних осіб або ж навіть до уникнення декотрими з них відповідальності. Зокрема, здивувала пасивна позиція слідства щодо одного з ключових фігурантів, чия роль із активного співучасника злочину переросла у другорядну причетність до злочину — його приховування.

Під час вивчення матеріалів проваджень з’ясувалося, що попередня група слідчих і прокурорів сформувала хибну юридичну конструкцію щодо строків досудового розслідування (для розслідування залишалося сімнадцять днів), а це, фактично, унеможливлювало завершення повноцінного розслідування.

Висновок був один: щоб розслідуванню “дати друге дихання”, його потрібно активізувати, проводити послідовно й наступально, розширити напрями роботи і серйозно взятися за відпрацювання кількох версій. А для цього потрібно було змінити стратегію розслідування і людей, які його проводили. Я прийняв рішення про формування абсолютно нового складу групи прокурорів в основному кримінальному провадженні, а також про введення до інших груп нових прокурорів. Крім того, я особисто увійшов до складу цих груп як один із процесуальних керівників. І звернувся до керівництва СБУ з пропозицією змінити слідчих.

Стосовно ролі МВС та поліції — зазначу, що в прокурорів до них дуже багато запитань. І робота на цьому напрямі ведеться. Деталей повідомити не можу через таємницю слідства. Але треба сказати, що саме вони встановили виконавців нападу на Катерину.

— Поліція спочатку заарештувала невинного. І якби не журналісти Мар’яна П’єцух та Денис Казанський, то Новіков цілком міг сісти за чужий злочин.

— Ситуація з Новіковим створює проблеми слідству досі. Адже прокурори ГПУ рахували строки розслідування саме з моменту оголошення йому підозри, що є нонсенсом як із логічної, так і з юридичної точки зору.

На даному етапі першочергове завдання прокурорів — завершити слідство і відповісти, хто замовив напад на Катерину Гандзюк. Розслідуванням незаконного притягнення Новікова до кримінальної відповідальності займається ДБР.

Принагідно хочу зазначити, що журналісти і громадські активісти зіграли особливу роль у розслідуванні нападу на Катерину Гандзюк. Саме їхня активна позиція тоді змусила політичне керівництво держави перейнятися цим злочином, а правоохоронні органи — рухатися у напрямі його розкриття.

— А хто насправді знайшов Левіна — болгари, Інтерпол чи наші спецслужби?

— Відповім так: сучасні технології і наступна добре продумана спецоперація.

Достеменно як сам факт перебування Левіна у Болгарії, так і точне його місцезнаходження в цій країні встановили ми. Мабуть, так розпорядилася доля, що на певному етапі це розслідування довелося очолити мені. Стали в пригоді досвід багатолітньої оперативної роботи, знання психології кримінального середовища, — довелося на певний час знову стати оперативним працівником, але вже з повноваженнями прокурора. Щоб мінімізувати будь-які ризики, ми навіть змінили тактику розслідування: всі слідчі дії (у тому числі негласні) в певний період здійснювали виключно прокурори.

З допомогою наших міжнародних колег ми змогли отримати доступ до інтернет-мессенджерів. І, хоча співрозмовники дотримувалися суворої конспірації, нам вдалося вирахувати точне місце переховування Левіна за кордоном.

З нашою інформацією, а також із планом проведення спецоперації із затримання Левіна ми спільно з працівниками СБУ вже й приїхали до Болгарії, де наші болгарські колеги забезпечили процедурні моменти і ресурси місцевих правоохоронних органів.

Про цю спецоперацію та деталі її проведення в Україні знали чотири особи — я, генпрокурор Руслан Рябошапка, голова СБУ Іван Баканов. Перед виїздом до Болгарії про неї був поінформований президент Володимир Зеленський.

Треба сказати, що інформацію про ймовірне перебування Левіна на території Болгарії правоохоронні органи України мали у своєму розпорядженні й раніше. Більше того — для його розшуку до Болгарії свого часу виїжджала відповідна група. Але такий захід результатів не дав, оскільки інформацію про виїзд тієї групи було злито Левіну і його оточенню.

— Можете розповісти, як відбувалося затримування Левіна? Наші правоохоронці брали участь? Ви особисто зустрічалися з Левіним у Болгарії?

— Без деталей. Як я вже казав, безпосередньо затримували Левіна працівники правоохоронних органів Болгарії. Організаторами спецоперації були ми — Офіс генпрокурора. Розробка плану, підготовчі дії, сама операція із затримання — всі ці процеси відбувалися в тісній взаємодії правоохоронців двох країн. Що, зрештою, забезпечило позитивний результат.

Моя перша зустріч із Левіним відбулася зразу після його затримання. Глянувши на мене, він чітко мене ідентифікував. Він сказав: “Ви — генерал Віктор Трепак. Я знав, що рано чи пізно ми зустрінемося”. Отже, він відчував, що ми йдемо по сліду, знав, хто організовує його розшук. Безперечно, він робив усе, аби цієї зустрічі не було. Зі свого боку, ми, навпаки, робили все можливе для її прискорення.

Хочу сказати, що в цьому своєрідному двобої Левін виявився дуже серйозним суперником — з відповідним досвідом, поінформованістю, знанням форм і методів оперативно-розшукової діяльності. В умовах міжнародного розшуку йому вдалося організувати своє життя спільно з дружиною в іншій країні, зберігати комунікацію з потрібними зв’язками, створити серйозну систему захисту і протидії виявленню його місця перебування та можливому затриманню.

Знайти й затримати Левіна було далеко не простою справою.

— Чому екстрадицію злочинця — питання очевидної справедливості — довелося вирішувати на рівні президента України та прем’єра Болгарії? Це правда, що Левіна не дуже хотіли випускати, оскільки він проходить не тільки у справі Гандзюк, а й в інших резонансних справах, розкриття яких не хочуть певні сили в Україні та за кордоном?

— Питання екстрадиції має чимало процедурних і юридичних складових, а в багатьох випадках — ще й політичних. Ми доклали багато зусиль, щоб екстрадиція Левіна відбулася максимально швидко. Для цього мені довелося спеціально виїжджати до Болгарії, бути на постійному контакті з компетентними органами цієї держави.

Оскільки глава держави надає великого значення розслідуванню “справи Гандзюк”, то після затримання Левіна президент запропонував нам свою допомогу у вирішенні питань екстрадиції Левіна. Така допомога була потрібна, оскільки ми знали, що особи, які не зацікавлені у поверненні Левіна до України, намагаються блокувати його екстрадицію, зокрема через політичні механізми. Нам доводилося постійно організовувати нейтралізацію протидії екстрадиції Левіна. Тому ми дуже вдячні болгарським колегам, які почули від керівництва України про важливість максимально швидкого вирішення цього питання.

А воно насправді вирішилося максимально швидко. Бо, як свідчить досвід, питання такого роду вирішуються значно довше, а то й затягуються на багато років. Або ж у видачі запитуваних осіб зовсім відмовляють. До прикладу, питання екстрадиції колишнього заступника міністра палива та енергетики України Ігоря Кирюшина вирішувалося компетентними органами дружньої нам Грузії три роки. Майже рік компетентними органами Німеччини розглядалося питання екстрадиції колишнього голови правління ПрАТ “ХК “Енергомережа” Дмитра Крючкова. У Молдові запит ГПУ на видачу колишнього судді Миколи Чауса розглядається з березня 2017 року. Питання ж повернення Левіна нам вдалося вирішити менш ніж за два місяці.

— Ви змогли розібратися в тому, які сили блокували екстрадицію? Слідство з’ясувало, як пов’язані Мангер і бізнесмен співзасновник компанії “Чумак” Карл Стурен? Чи знає прокуратура, що Мангер літає у Швецію до Стурена по покровительство та гроші?

— У слідства є розуміння щодо джерел та механізмів протидії слідчим і прокурорам, які ведуть справу. Не буду називати конкретних суб’єктів — наразі ведеться відповідна робота. Взагалі вважаю, що найкращий спосіб інформування суспільства стосовно досудового розслідування — це відповідне процесуальне рішення чи дія (повідомлення про підозру, затримання підозрюваного, обрання йому запобіжного заходу, спрямування обвинувального акту до суду тощо).

А щодо зв’язку з Карлом Стуреном … Наприкінці минулого року на мене вийшли певні люди і сказали, що начебто Карл Стурен може посприяти знайти Левіна. Оскільки на той час для слідства важливою була будь-яка інформація, що проливала світло на місцезнаходження розшукуваного підозрюваного, я погодився обговорити це питання. Після цього мені було сказано, що Карл Стурен пришле до мене свого представника. Така зустріч відбулася за участі керівництва ГСУ СБУ та керівництва відповідного департаменту Офісу генпрокурора. Але метою цього представника, судячи з усього, було не надання важливої для слідства інформації, а намагання приватно зі мною про щось домовитись. Однак у нього це не вийшло — про якісь позапроцесуальні домовленості не могло бути й мови. Саме цікаве, що цим представником Карла Стурена виявився…один із адвокатів, однак не Левіна, а іншого підозрюваного у замовленні та організації нападу на Катерину.

— Ви особисто впродовж розслідування відчуваєте тиск? Вам пропонували гроші або якісь інші послуги в обмін на саботування розслідування?

— Коли ми бралися за цю резонансну справу, добре розуміли усі аспекти її розслідування, включаючи ті, про які ви кажете. Адже це не перша моя справа подібного ґатунку. Коли я працював у СБУ, мені довелося брати участь у затриманні генерала Пукача, судді Зварича, так званих діамантових прокурорів… Спроби вийти на мене через третіх осіб, погрози, намагання домовитись — все це я давно пройшов.

Безумовно, працювати було надскладно — катастрофічно не вистачало часу, а інколи вже й не було сил. Бо крім цієї справи є маса інших справ та службових питань, які потребували свого вирішення. До того ж, як я вже казав, усе це робилося в умовах реформування прокуратури — її кардинального кадрового очищення. Без якого рухатися далі прокуратура просто не може. Запроваджена з ініціативи Руслана Рябошапки кадрова атестація не лише дозволяє якісно підвищити професійний рівень прокурорів, але й розриває зв’язки прокурорів з політиками та різними ділками, що формувалися десятиліттями. За останні півроку з діяльності генпрокуратури зникли звичні для багатьох схеми “вирішення питань”. Закладалися нові принципи роботи та її оцінки. Усе це давало підстави здоровим силам у прокуратурі повірити в кардинальні зміни і почало позитивно позначатися на її діяльності. Одним з прикладів цього є досягнутий прогрес у розслідуванні “справи Гандзюк”. Але для незворотності цих змін потрібні незворотнимі воля і час.

— Чому Мангер досі не в СІЗО? Понад те, він навіть не усунений із посади й досі перебуває в статусі голови Херсонської обласної ради. Його майно не заарештоване. Що чи хто вас стримує?

— Особисто мене та групу прокурорів до сьогодні, як бачите, не зміг стримати ніхто. Однак такі рішення ухвалює суд за відповідними клопотаннями слідчих та прокурорів.

На момент отримання нашою командою справи стосовно підозрюваних Мангера та Левіна (а це — окреме провадження), її розслідування було зупинене, зокрема у зв’язку з розшуком Левіна. У нас не було юридичної можливості просити суд про відсторонення голови Херсонської обласної ради від посади та зміну йому запобіжного заходу. Однак екстрадиція Левіна розв’язує прокурорам руки і вони вивчають питання щодо наявності підстав для повторного звернення до суду.

Як на мене, для забезпечення об’єктивності, фігурант мав би бути відсторонений від посади голови Херсонської обласної ради на час такого розслідування. Але останнє слово за судом.

— Екстрадиція Левіна відчинить двері СІЗО для Мангера? Ви можете схематично викласти повну версію слідства з ролями та діями всіх учасників цього злочину?

— Повернення Левіна в Україну та його показання можуть багато чого змінити у “справі Гандзюк”. Він є ключовим фігурантом провадження, у якому Мангер проходить як підозрюваний.

Не є секретом, що один з його адвокатів зустрічався з Левіним, коли той уже перебував у розшуку. Повідомлялося також про намагання певних адвокатів зустрітися з Левіним у Болгарії під час його перебування в тюрмі міста Бургас.

Я не здивуюсь, якщо стане відомо, що адвокатів Левіна буде фінансувати хтось з підозрюваних у цій справі. Зрозуміло, з яким інтересом. Надати правдиві покази вигідно насамперед самому Левіну. Офіс генпрокурора разом з СБУ готовий гарантувати йому безпеку та врахувати співпрацю зі слідством.

А що стосується більш детальної інформації щодо цієї справи, то її можна буде оприлюднити вже після завершення досудового розслідування, адже зараз паралельно ведеться робота щодо встановлення слідчим шляхом обставин створення та діяльності злочинної організації, яка вчиняла тяжкі та особливо тяжкі насильницькі дії на території Херсонської області. Особа, яка обґрунтовано підозрюється нами в керівництві такою організацію, свого часу уклала угоду зі слідством про визнання винуватості в заздалегідь не обіцяному приховуванні нападу на Катерину Гандзюк, а в обмін обіцяла надати в суді правдиві викривальні покази щодо замовників та організаторів нападу на неї. Однак в подальшому своєї процесуальної обіцянки не виконала. Це дає підстави прокурорам для відповідного юридичного реагування.

— Йдеться про угоду зі слідством Павловського?

— Саме так. Це умова угоди, яка була укладена з ним прокурором ГПУ за часів Юрія Луценка.

— Чи підтверджено участь Мангера в замовленні та організації інших злочинів, на які вказувала Гандзюк (вирубка лісу, напад на журналіста Сергія Нікітенка, проплачені мітинги, зв’язок із боксерськими клубами, які посилали тітушок на Майдан, тощо)?

— З метою перевірки тверджень близьких загиблої Катерини Гандзюк, громадських активістів та журналістів про те, що основним мотивом нападу на неї була її протидія незаконній вирубці лісів Херсонщини, у листопаді минулого року прокурорами розпочато кримінальне провадження за фактами незаконної порубки та збуту лісу на території Херсонської області, а також створення відповідної злочинної організації. Слідчі дії ще тривають.

У рамках розслідування нападу на Сергія Нікітенка досліджується кілька нових версій. Слідство активно співпрацює з ним як з потерпілим і основним очевидцем, який може вказати на особи кривдників.

— Чи є у слідства докази того, що Мангер розплачувався за замовлення (виділення землі групі Торбіна в Лазурному, переоформлення санаторію на Левіна вже після оголошення його в розшук), використовуючи службове становище?

— Передача санаторію в оренду Левіну, встановлення фактичного власника цього комплексу, питання можливого рейдерства, можливі службові зловживання — усе це є предметом дослідження слідчих і прокурорів. Слідство з цих питань просувається. Незважаючи на складність та обсяги, крок за кроком ми наближаємося до істини.

— На якому етапі перебуває розробка підозр стосовно колишнього голови Херсонської ОДА Гордєєва та його заступника Рищука?

— Зміна керівництва обласних прокуратур дала свої результати. Прокуратура Херсонської області 21 лютого цього року надіслала до суду обвинувальний акт щодо колишнього заступника голови Херсонської облдержадміністрації — він підозрюється у завданні тілесних ушкоджень з хуліганських мотивів.

Слідство також почало перевіряти факти правопорушень, на які вказувала Катерина Гандзюк.

Я вже згадував про початок досудового розслідування щодо порушень у лісовій сфері. Крім цього, Офісом генпрокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях економічного характеру, які розслідуються слідчими СБУ за фактами розкрадання державних коштів підприємств, безпосередньо підпорядкованих керівництву Херсонської облради та облдержадміністрації. Так, у листопаді минулого року прокурорами повідомлено про підозру виконувачу обов’язків керівника Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради за фактами зловживань під час реконструкції аеропорту “Херсон” (попередня сума збитків 10 мільйонів гривень) та директору Департаменту будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської облдержадміністрації під час капітального будівництва одного з шляхопроводів у місті Херсоні (попередня сума збитків п’ять мільйонів гривень).

— Я маю на увазі й роль цих людей у злочині проти Гандзюк. Вони знали?

— Наразі розслідування щодо усіх ключових фігурантів ще не завершено. Основні зусилля спрямовано на встановлення замовників та організаторів. В Україну екстрадований Олексій Левін. Це — дуже важливий крок у тому напрямку, у якому йде слідство. Прізвища усіх причетних до злочину осіб прокурори зможуть оголосити лише після завершення розслідування. Наразі про підозру вказаним особам не повідомлялося.

— Чи буде пред’явлено підозру ексголові обласної Херсонської поліції Мерікову, який допоміг Левіну втекти з країни?

— Можу лише сказати, що відповідне кримінальне провадження перебуває у ДБР.

— На якій стадії перебуває розслідування про участь правоохоронців і прокурорів в ОЗУ Павловського? Чи готуються підозри? Хто бенефіціари цього угруповання, адже очевидно, що він виконував чиїсь накази, а не діяв виключно у власних інтересах?

— Інформація про причетність працівників правоохоронних органів до діяльності злочинної організації, яка діяла на території Херсонської області, перевіряється у процесуальний спосіб. Потрібен час, оскільки епізодів злочинної діяльності цієї організації дуже багато. За останні три місяці повідомлено про підозру 13 особам. Робота триває — прокурори налаштовані рішуче.

— Коли обвинувальний акт щодо Мангера направлять до суду? Як ви оцінюєте шанси посадити Мангера до в’язниці? І яким узагалі бачите адекватне завершення розслідування справи вбивства Гандзюк?

— Прокурори обмежені процесуальними строками. Якщо не виникне надзвичайних обставин, то справа щодо замовників та організаторів нападу має розглядатися цього року в суді.

— Чи можна вважати справу про вбивство Катерини Гандзюк маркером критичної ситуації не тільки в Херсонській області, а й в інших регіонах України, які опинилися під пресом місцевих, по суті, феодальних еліт, що зрослися з ОЗУ? А також вироком для всієї правоохоронної системи країни, яка оголила свою слабкість і корупційність? Чи є в нас шанс змінити цю ситуацію?

— Справа про напад на Катерину Гандзюк є особливою у багатьох аспектах — суспільному, політичному, правовому, та й, зрештою, у чисто людському. Ця справа — не про звичайний зухвалий злочин. Вона — про один із проявів надзвичайно небезпечної тенденції, яка полягала у злочинній розправі над громадськими активістами. У 2017–2018 роках в Україні відбулася ціла серія нападів на активістів. Особливо це стосувалося південних і східних регіонів, — згадайте Одесу, Миколаїв, Харків, Херсон…Метою було залякати активістів і придушити громадський патріотичний та антикорупційний рух. Цьому сприяла відсутність належної реакції держави на такі злочини. Кожен такий злочин має розслідуватися у контексті загальнодержавної та регіональної ситуації, у контексті зрощення корумпованих чиновників з криміналітетом.

Розслідування “справи Гандзюк” показує, що Херсонщина — це область, де діє потужний клан, який панує у регіоні і якого реально бояться. Його мета — отримання наживи з використанням владних можливостей. Під цим кланом знаходяться правоохоронні органи. Усі ключові економічні, політичні та інші питання вирішуються головними дійовими особами цього клану, частина яких фігурує у цьому кримінальному провадженні. Клан має серйозні міжнародні зв’язки, зокрема в Європі. Можу сказати, що Левін знайшов сховище у Болгарії зовсім не випадково.

Представники херсонського клану мають бізнес-інтереси на окупованій Росією території, зокрема в Криму. У контексті нинішньої ситуації на цю обставину не можна не звертати уваги. Адже Херсонська область, яка межує з окупованим Кримом, є стратегічно важливою для російських спецслужб. Вони зацікавлені у посиленні своїх позицій у цьому регіоні, збільшенні впливу через агентуру, проведення різного роду спецоперацій, корумпування представників влади, використання кримінальних структур, придушення патріотичних рухів.

І що далі ми просуваємося у розслідуванні цього злочину, то критичнішою виявляється ситуація, що склалася у Херсонській області. Її виправлення цілком можливе, у тому числі шляхом ефективного використання засобів і можливостей кримінального провадження. Я вже говорив, що стратегія нашого розслідування полягає у тому, що воно не може зводитися до нападу на Гандзюк як одиничного та окремого злочину. Це посягання треба розглядати у загальному контексті всієї злочинної діяльності клану.

— Але проблема клановості не вичерпується Херсонською областю. Наскільки активно, на вашу думку, розслідуються злочини, пов’язані зі злочинними кланами в інших регіонах? Повторюся: понад 50 нападів за останні кілька років — це вирок системі.

— Так, ця проблема притаманна й іншим регіонам, серед яких Одеса, Харків, Закарпаття… Певні напрацювання по окремих регіонах є. Але тут потрібен комплексний підхід, щоб, по-перше, з одного управлінського центру всебічно осягнути цю проблему, по-друге, процесуально звести ті взаємопов’язані розслідування, які здійснюються різними правоохоронними органами. По Херсонщині ми пішли шляхом взаємопов’язування різних епізодів діяльності однієї злочинної організації. По інших регіонах може бути застосований інший підхід — використання з цією метою напрацювань усіх правоохоронних структур (СБУ, МВС, НАБУ, ДБР) у справах, які вони ведуть стосовно різних осіб і різних злочинів.

Якщо проблеми клановості кардинально не розв’язати зараз, то уже в найближчому майбутньому вона може істотно загостритися. Особливо з урахуванням здійснення децентралізації, яка посилює місцеву владу, а отже, призведе й до посилення існуючих кланів. Тому цю проблему слід розглядати в контексті національної безпеки і державного суверенітету.

— Наскільки глибоко ви вже встигли зануритись у розслідування вбивства Павла Шеремета, куратором якого ви теж є? На якій стадії перебуває розслідування, і чи є важливі висновки, які ви можете озвучити вже зараз?

— Ця справа була передана мені буквально нещодавно — після звільнення першого заступника генпрокурора Віталія Каська, у віданні якого була організація процесуального керівництва за її розслідуванням. Восени минулого року генпрокурор Руслан Рябошапка визначив, що за “справу Шеремета” відповідає Касько, а за “справу Гандзюк” — я.

Тому у мене просто фізично не було часу, щоб по-справжньому увійти в суть цієї справи і зробити якісь однозначні висновки, тим більше публічно їх озвучувати.

— Чи знаєте ви про загибель Івана Вакуленка, який отримав повістку на допит у справі Шеремета восени 2019 року? Люди, котрі були присутні під час огляду місця події, розповідають, що зброя стояла притулена до стіни, а гільза була викинута. Що, безперечно, потребувало зусиль після пострілу. Передсмертної записки при цьому не було. Однак поліція поспішно закрила справу, а смерть потерпілого визнали самогубством. Чи будете ви її переглядати?

— Як мені доповідали, ці обставини перевіряються слідством.

— У вас є професійний намір залишитися на посаді й довести ці справи до суду? Думаєте, у вас буде можливість зробити це після призначення нового генерального прокурора?

—Для мене завершити “справу Катерини Гандзюк” важливо з морального та професійного погляду, тим більше що є чітке бачення, як досягнути кінцевого результату. Готовий докласти усіх зусиль, щоб винні особи понесли покарання.

P.S. В понеділок  23 березня судом буде розглядатися клопотання прокуратури про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, де оголошено підозри Мангеру та Левіну.  Це те провадження, у якому залишилось 17 днів досудового розслідування. Відповідно до вимог КПК у суді повинні бути  оба підозрювані.

 

Холодний душ для президента

Інна Ведернікова, 18.03.2020, ZN №1286, 14 березня — 20 березня

У розпорядженні ZN.UA опинилася декларація і робочий протокол зборів демплатформи “СН”, де “слуги” вимагають від Зеленського повернення до партійних принципів, діалогу і прозорості формованої в ОП політики.

Спочатку прояв у фракції “булерів” Дубинського, Бужанського й Кº, пізніше — відставка уряду Гончарука й неетичний зсув з поста генпрокурора Руслана Рябошапки стали лініями водорозділу для внутрішнього розмежування у фракції “слуг”. Однак основним тригером, який сподвигнув “фронду” на публічні дії, безумовно, стали події, пов’язані з “Мінськом”.

Поява в мережі заяви про незгоду з підписаним у Мінську протоколом намірів створити Консультативну раду, по суті, легітимувавши ОРДЛО за столом переговорів, привселюдно позначило групу незгодних у президентській фракції. 60 “слуг” оцінили ризики й привселюдно озвучили позицію. Частина з них, щоправда, потім відступили й вилучили свої прізвища з файлу, розповсюдженого в мережі. Однак, решта продовжили прокладати свій “шлях демократії”, “рятуючи” президента і його політичний курс.

Депутати при цьому перебувають у твердій упевненості, що саме їхній меседж, вчасно посланий суспільству, дозволив утримати ситуацію в країні й урятував владу від армії ветеранів і націонал-патріотів, що ввижається їй ночами. Реакцію яких, треба визнати, влада часто провокує сама своїми необдуманими діями й заявами. Відразу депутати уточнюють, що і вчинок глави офісу президента Андрія Єрмака, який оперативно зважився на брифінг, сприяв тому, щоб знизити напругу збурювання в суспільстві, яке переживає ПТСР.

Відразу після того, як позиція частини “слуг” стала публічною, ОП пішов на прямий діалог: відбулася зустріч гінців демократії з Андрієм Єрмаком, який, на їхню думку (що чітко видно з докладених нижче документів), і є оплотом непрозорості в найближчому оточенні президента. Але який, проте, виявився здатним “на щиру розмову”. От що говорить щодо цього один з авторів антиавторитарної змови, а також учасник зустрічі із главою ОП народний депутат Микита Потураєв:

“Насправді ми прекрасно розуміємо ризики глухого кута, закладені в другому “Мінську”, — потреба узгодження законів про амністію і вибори і внесення змін у Конституцію в частині децентралізації. Це дуже погана історія. По суті, бомба вповільненої дії під нашу суверенність.

Однак вибиратися з цього глухого кута в такий от спосіб ризиковано. Бо ні за яких умов не можна допустити, щоб нас обманом, силою або якимось іншим чином змусили порушити закони власної держави. Де доволі чітко окреслено всі червоні лінії, за які заходити не можна.

Ми опублікували свою заяву вже після брифінгу Андрія Єрмака, тому що визнали цей крок хоч і сміливим (пояснити позицію, яку не сприймає більша частина суспільства), однак недостатнім. Бо йому забракло щирості.

Насправді Єрмак розуміє і усвідомлює всі позначені нами ризики. Але він сказав це недостатньо чітко, як варто було б сказати напруженим журналістам, які відразу насіли на нього. Все це він уже позначив нам при зустрічі.

Виходу з ситуації, що склалася, без втрат немає. Питання в тому, які це будуть втрати? У разі якщо ми, приміром, узагалі вийдемо з “Мінська”, санкції з Росії знімуть і американці, і ЄС. Якщо йдемо в рамках “Мінська”, то санкції посилюються, тому що Росія постійно порушує умови договору. Але що далі й у першому, і в другому випадку?

Відповіді немає. Подальша ескалація і зростання кількості жертв із одиничних випадків на добу до сотні? Люди залишаться в підвалах полону? Яка ще може бути ціна? Санкції? Життя? Свобода? Однак, не заплативши якусь із них, ми з цього, даруйте, лайна не виліземо. Запитання: яку?”

Водночас, попри широкий жест глави ОП, котрий прийняв їх, “слуги”-опозиціонери абсолютно чітко артикулюють неприпустимість ситуації, коли “посадова особа патронатної, а не міжнародної служби підписує протокол, що явно не в його повноваженнях”. А також констатують, що у влади є “серйозні комунікаційні пробої”. І не тільки на рівні діалогу з суспільством, а й усередині.

Нагадаємо, що предтечею мінського соло Єрмака став мирний аут Сивохо. Основна проблема в тому, що люди, які взяли на себе відповідальність вирішувати питання війни й миру, досі не визначилися з дефініціями. У світорозумінні глави ОП Єрмака, як виявилося, банально не сходяться абревіатура ОРДЛО з розшифруванням “окремі райони Донецької й Луганської областей”, яке він же використовував на брифінгу. Андрій Єрмак неодноразово повторив для “недосвідчених” журналістів, що це абсолютно різні речі. А от давній друг президента Сергій Сивохо впав у стан громадянської війни, зробивши відповідну заяву. Тільки яке це має відношення до агресії Росії і розв’язаної Путіним війни з Україною, м’яко кажучи, незрозуміло. Де вже тут царю розібратися, в який бік комунікувати й на зовнішньому фронті, і на внутрішньому, якщо його найближче оточення роздирають такі очевидні внутрішні протиріччя. Печаль.

Однак, повертаючись до події, здатної хоч якось цю печаль розвіяти, варто уточнити, що ця ж група депутатів “СН” у понеділок підписала звернення до президента з вимогою відставки Сивохо з поста радника секретаря РНБО.

“Я не говорю, що в нас усе правильно, — уточнює Потураєв. — Інакше я б не брав участі в цій історії. Сивохо зробив кілька неадекватних заяв. Але я знаю, звідки тут ноги ростуть. Це ідеї на рівні третього сектору. Безліч різних міжнародних фондів і організацій, що працюють у зонах військових конфліктів, мають безліч проектів і мирних ініціатив, які можна застосовувати на горизонтальному рівні. Мене дуже часто запрошували на всілякі примирливі активності. Все це не заборонено, але можливо винятково в рамках ГО, а не під дахом РНБО чи президента. Поки в нас немає суспільного консенсусу й розуміння, в який бік і за яким сценарієм ми йдемо. Тим більше коли тобі це офіційно ніхто не доручав”.

Тут варто акцентувати увагу на тому, що, за старою доброю політичною традицією, навіть в “зеленої” команди влади працює стереотип про хорошого царя і поганих бояр. Та й, власне, демініціатива, що визріває в надрах моновлади, спрямована на те, щоб визволити свого царя з рук “поганих бояр”. Ідеалізм, звичайно. Але якщо так уже символічно тлумачити падіння найліпшого друга президента від рук радикально налаштованих активістів (про очевидне порушення етики не кажу апріорі), то біля їхніх ніг лежала — влада. Не Сивохо. І відкрита спроба людей із партії найбільш рейтингового президента всіх часів і народів цю владу реанімувати дорогого варте.

Нині “слуги”-опозиціонери визнають, що відвертість і відкритість Єрмака для діалогу трохи остудила запал незгодних. Однак вони ж і заявляють, що оперативно отриманий зворотний зв’язок ще більше переконав їх у правильності вибраного вектору руху. В результаті в понеділок, 16 березня, депутати, готові “воювати за реформи Зеленського”, зібралися на закриту нараду. Потураєв прийшов з декларацією, написаною, за його словами, за дві години, бо наболіло. Цей документ опозиціонери найближчим часом збираються зробити офіційною заявою міжфракційного об’єднання “Демократична платформа”.

Тут два моменти. По-перше, для розуміння можливої гостроти ситуації можна провести досить умовну, але все-таки історичну паралель із КПРС та її відомою Демплатформою Чубайса–Єльцина. Організувавшись, ці прогресивні товариші-комуністи не тільки зруйнували монополію влади партії, а й у результаті позбавили саму КПРС влади в країні. Ну й, по-друге, спроба створити міжфракційне об’єднання, а не вийти з фракції, говорить про те, що навіть найпалкіші опозиціонери з “слуг” не хочуть втратити депутатського мандата.

Уже після закінчення розмови потенційних засновників демплатформи з’явився робочий протокол, що прекрасно демонструє, як насправді може відрізнятися офіційний документ від реального настрою.

“Офіс Президента ламає фракцію через коліно”.

“Цей процес почався давно. Точка неповернення — знесення уряду й генерального прокурора. Парламент не брав участі в консультаціях про призначення нового уряду”.

“Була надія, що у фракції почнуться демократичні процеси, але цього не сталося. Стало ще гірше”.

“Парламенту, по суті, немає”.

“Схоже, що сформувалася коаліція з ОПЗЖ. Це — неприпустимо!”.

“Злиті митниця, генпрокуратура, перепризначений Аваков, є схеми в Міноборони”.

От якось так недосвідчені в політиці депутати партії “Слуга народу” стали на захист парламентаризму в країні. Вони, прийшовши в парламент на гаслах демократії і прозорості, все ще підтримуючи й вірячи у свого президента, відчувають, що відбувається щось зовсім не те. І не так.

Треба сказати, що за цими рядками й репліками стоять абсолютно різні люди. Серед них ідеалісти, які прийшли в парламент за Зеленським змінювати країну. Прагматики, заточені на гроші, конформісти, що підбудовуються під ситуацію або персону, “люди” Коломойського й Авакова й інші. Є й скривджені, відсунуті або Комойським, або Єрмаком, або самим Зеленським.

Тобто вельми різнорідна історія. Як, утім, і сама фракція “Слуга народу”, у якій, по суті, не виявилося спільного командного духу й людини, здатної його підтримувати.

Для Давида Арахамії виявилася посильною роль “посильного”, для Олександра Корнієнка — “смотрящого”. Дмитро Разумков гіпотетично міг би формувати й утримувати цей переможний командний дух, однак партія визначила його на позицію спікера. Сам Зеленський? Так, авторитет. Але цар. І його енергії апріорі бракує на дві з зайвим сотні різношерстих людей. У частини яких, однак, вистачило сміливості на репліку: “В офісі президента формується диктатура. Одна людина формує всі політики, і це — не президент”.

За нашою інформацією, демплатформа вже одержала зворотний зв’язок і від президента. Зеленський артикулював питання щодо правильності вибраного методу боротьби за “дотримання його курсу” і готовий до розмови. Трохи пізніше, коли “розрулить” ситуацію навколо коронавірусу. І, що вже гріха таїти, “зламає” незгодних голосувати за законопроект по землі. Тут позиції демократів розділилися. Але це тема іншої розмови.

У кожному разі, не так важливо, чи зроблять крок назад герої цього матеріалу чи в найближчі дні таки оприлюднять свою позицію й створять у стінах парламенту міжфракційне об’єднання, — такі громадянські історії в “завжди брудній політиці” вселяють певний оптимізм. Тому що холодний душ завжди ліпший за теплу ванну. Для президентів — особливо.

Бо президент Зеленський має чути і відчувати щось ще, крім заколисуючих тирад Єрмака, дружнього шепоту Шефіра, страшних казок на ніч Авакова й задушливих обіймів Коломойського. Що, власне, нам і обіцяли на самому початку цієї історії.

 

В’ячеслав Негода: “З Конституцією чи без, критично важливо завершити децентралізацію до місцевих виборів”

Інна Ведернікова, 16.03.2020, ZN №1286, 14 березня — 20 березня

Якщо ми не підемо далі, то заморозимо розбалансовану систему влади ще на п’ять років. Зараз у нас, по суті, дві України.

Після фіаско адміністративно-територіальної реформи Романа Безсмертного 2005 року в рамках другого уряду Тимошенко була чергова спроба розгорнути децентралізацію влади в країні. Тоді, 2008 року, в міністерство регіонального будівництва зайшов тріумвірат в особі В’ячеслава Негоди і Анатолія Ткачука (стали заступниками міністра), та Юрія Ганущака, який очолив департамент місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою.

З тих пір багато води утекло. І та спроба реформи теж провалилася через нерішучість Тимошенко, яка зав’язла в електоральних іграх із селом. Змінилися уряди і президенти. Закінчилася революція і почалася війна. Незмінними залишалися лише тріумвірат, пул експертів-децентралізаторов і колись позначені ними завдання: змінити систему влади в країні, витягнути Україну з радянського минулого, віддати повноваження і гроші на місця.

Та якщо Ткачук із Ганущаком більше не заходили в офіційну владу і продовжували готувати реформу як експерти третього сектора, то Негода всі дванадцять років залишався на ключових посадах у профільному міністерстві, будучи, по суті, ледь не єдиним у країні прикладом чиновника-хранителя інституційної пам’яті ключової реформи. Що, власне, з приходом у Кабмін Гройсмана й дозволило досить швидко ввімкнути практично змодельовану, зокрема й пакетом законопроєктів, реформу.

2014 року Негода з рівня глави департаменту оперативно перемістився на посаду першого заступника міністра регіонального розвитку, а Ткачук і Ганущак узялися за роботу в статусі радників прем’єрміністра. Децентралізація стартувала. Прийнятий парламентом 2015 року закон про добровільне об’єднання громад відчинив Україні двері в Європу. І хоча перебіг реформи виявився доволі повільним, — влада так і не ризикнула зробити радикальні кроки й перейти на наступні рівні реформи, кейс децентралізації можна було б вважати найуспішнішим реформаторським кейсом країни.

Якби не одне “але”: у справу з самого початку втрутилася політика. А точніше — війна, Мінські угоди й слабка позиція центральної київської влади, яка підписалася під необхідністю погоджувати свої дії, що стосуються децентралізації в рамках цього документа. Колись монолітний тріумвірат і експертна спільнота нині перебувають у стадії розпаду через різні позиції стосовно того, як правильно завершити реформу.

Тоді як у децентралізацію вже вкладено мільярди бюджетних і донорських коштів, дедалі частіше лунають репліки проти власне децентралізації. “Слабка, некомпетентна центральна влада й корумпована силова вертикаль тільки посилять відцентрові процеси і остаточно феодалізують регіони”, — стверджують опоненти реформи.

Її автори настійно рекомендують усе-таки завершити реформу, але без різких рухів стосовно Конституції, щоб не зіграти на руку Москві й не створити прецедент зі спецстатусом для ОРДЛО.

Однак заступник міністра В’ячеслав Негода продовжує наполягати на необхідності внесення змін до Конституції і, за інформацією наших джерел в ОП, навіть виступив співавтором одіозного президентського законопроєкту змін до Конституції, поданого Зеленським у парламент у грудні. Чому?

Це була непроста розмова. І в цьому тексті є відповіді на багато ключових для країни та її головної реформи питань.

— В’ячеславе Андроновичу, якщо говорити про глобальний класичний фініш децентралізації, не ускладнений війною й політичними ризиками, то до чого ми в результаті маємо прийти?

— До того, щоб нашим людям було комфортно жити в будь-якому селі або місті України, щоб туди їхали туристи, щоб там розвивалися економіка й місцева політика. Центром життя має стати людина в будь-якій точці України, а не Київ, куди досі люди їдуть шукати роботу й щастя. Децентралізація, в цьому контексті, — інструмент, із допомогою якого можна побудувати ефективну систему місцевої влади на всіх рівнях: громада–субрегіон–регіон. Нині ми реалізуємо стратегію муніципального розвитку, яка повинна докорінно змінити обличчя країни. В України є всі шанси стати країною без розбитих доріг, покинутих сіл і зруйнованих будинків. Для цього громади мають повірити в реформу, отримати повноваження, ресурси й долучитися до відповідального самоврядування.

— У якій точці реформи ми нині перебуваємо?

— Тут є безліч показників, але якщо відштовхуватися від базового завдання, то вже створено 1050 ОТГ (об’єднаних територіальних громад), у які добровільно об’єдналися майже 4800 українських сіл, селищ і міст. Не ввійшли в процес об’єднання близько 6160 громад, що становить понад 56 відсотків від загальної кількості. Тобто тут ми ще не перейшли екватор. Хоча за кількістю жителів об’єднаних громад (включно з містами обласного значення) туди перейшло 73%. Безумовно, не всі ОТГ вже зараз мають умови для ефективного розвитку, однак навіть перші результати процесу об’єднання, який розгортається, показали, що обраний нами шлях правильний.

Тим часом не слід забувати, що ми проходимо доволі глобальне горизонтальне перетворення системи державного управління, куди входять зразу кілька базових реформ. Мова не тільки про децентралізацію, а й про реформу адміністративно-територіального устрою, про зміну системи виконавчої влади загалом. Таких комплексних завдань одночасно не вирішували ні поляки, ні більшість європейських країн. Польща, яка має сталі традиції системи влади, реформувала адміністративно-територіальний устрій ще в 1970-х роках. А вже в 1990-х успішно провела децентралізацію. Ми ж сьогодні, по суті, ламаємо ще радянську модель територіально-адміністративного устрою та управління державою загалом.

Фактично, в нас іде квазіреформа і через ОТГ у країні створюються нові суб’єкти адміністративно-територіального устрою. І тут основна проблема: юрисдикція цих новостворених громад не поширюється на всю територію України. Бо це не записано в жодному з наявних законодавчих актів. У нас не прийнято закону про адміністративно-територіальний устрій. Тобто нам критично важливо прийняти такий закон, закріпити юридичний статус нових громад і перевести реформу з базового на субрегіональний (районний) та регіональний рівні. Однак вирішити проблеми цих двох рівнів можна тільки внесенням змін до Конституції. Про що, я думаю, ви мене обов’язково запитаєте.

— Таким чином, для юридичного завершення реформи необхідно, по-перше, прийняти закон про адмінтерустрій, закріпивши статус ОТГ і нарізавши нові райони. По-друге, впровадити реальне місцеве самоврядування на регіональному рівні, віддавши важелі виконавчої влади обласній раді, паралельно позначивши опцію префекта, що наглядає чи контролює від імені держави на рівні області. Так?

— Абсолютно, але з невеликим уточненням: обласна рада отримає право на створення власних виконавчих органів, а префект — функції виконавчої влади.

— Але, перш ніж запитати вас про ризики, які супроводжують завершення реформи, прошу уточнити: чому ми не можемо якщо не відіграти реформу назад, то, можливо, зупинитися, перечекавши війну і всі пов’язані з нею політичні маніпуляції.

— Наважитися на такий крок після п’яти (!) років реформи — означає зрадити мільйони людей, які весь цей час ціною титанічних зусиль ламали схеми й долали опір місцевих чиновників, еліт, земельних латифундистів, що давно зрослися своїми бізнесами-інтересами. Люди впоралися, пройшли складні організаційні процедури, сформували свої органи місцевого самоврядування, відчули різницю й усвідомили, як і куди можна йти далі. Безумовно, ви можете сказати, що на всіх форумах голів ОТГ більше говорять про проблеми, яких справді не бракує. Однак я навіть уявити боюся, що можна ось так узяти й забрати в людей їхнє життя і майбутнє. Та вони й самі ніколи не дозволять державі це зробити. Відвідайте будь-яку громаду й самі поговоріть із людьми.

Ба більше, ми досягли такого рубежу, коли вичерпаний ліміт часу для добровільного об’єднання громад. І тут держава мусить правильно й чітко поставити крапку, прийнявши вольове рішення завершити процес в обов’язковому порядку. Тому що зараз у нас, по суті, дві України. Одна живе у форматі децентралізації з повноваженнями й ресурсами, а друга несе на собі тягар ще радянської системи й управляється з рівня місцевих адміністрацій. А це вже дискримінація. І якщо ми не підемо далі й не завершимо реформу нинішнього року, то заморозимо таку розбалансовану систему влади ще на п’ять років. Тому що восени в нас чергові вибори до органів місцевого самоврядування. І вони мають пройти в єдиному форматі в нових об’єднаних громадах. Інакше ми поглибимо соціально-економічний розрив між старою та новою системами місцевого самоврядування, прирікаючи країну на ручне управління. І в нас залишається дуже мало як календарного, так і парламентського часу, щоб ухвалити низку надзвичайно важливих законів і завершити реформу.

— Однак набір аргументів у початкових опонентів децентралізації теж досить вагомий: війна, слабкість центральної влади, в тому числі зумовлена зміною уряду та економічною кризою, вимушений перехід у нішу місцевої політики витіснених із великої політики еліт Януковича й Порошенка та, як наслідок, посилення відцентрових процесів і остаточна феодалізація регіонів. Що на це скажете?

— По-перше, подумаймо й даймо відповідь на запитання: а яка країна сильніша? Та, яка відбудовує себе знизу, розвиває інфраструктуру й економіку на місцях, чи та, в якій міста і села занепадають? Ми вже шість років перебуваємо у стані війни. Чим сильніші наші громади, чим розвиненіші, тим вищі наші шанси на перемогу. Бо перемога — це передусім сила й самодостатність країни. А вони починаються звідти, де людина живе. З того, як вона живе й ким почувається.

По-друге, стосовно можливих відцентрових процесів та ослаблення державної влади загалом: я переконаний, що у світі немає такої практики, коли б муніципалітети, громади ставали вогнищами якогось сепаратизму. Такими суб’єктами зазвичай виступали регіони, великі території. І ось тут саме наше завдання — передати основні повноваження і фінанси для місцевого розвитку не на рівень регіону, де завжди виникатиме спокуса порулити й визнати за собою якусь унікальність, а громадам. Ви відчуваєте різницю?

І, нарешті, по-третє. Коли ми говоримо про децентралізацію та передачу повноважень і ресурсів громадам, апріорі йдеться про паралельну побудову сильної системи територіальної виконавчої влади. Зараз функції і повноваження змішані. Обласні й районні державні адміністрації вмістили в себе функції і держави, і місцевого самоврядування. Обласні й районні ради позбавлені можливості виконувати функції місцевого самоврядування, не маючи законодавчих підстав для формування власних виконавчих органів. Усе це, за шаблоном радянської адміністративно-командної системи державного управління, виконують облдержадміністрації та райдержадміністрації. При цьому вони розтягнулися в багатолітньому шпагаті між Києвом і регіональними бізнес-елітами, частіше граючи на користь останніх.

Про яке місцеве самоврядування і про яку ефективність роботи місцевої виконавчої влади тут, взагалі, можна говорити, коли вона великою мірою залежить від рішень обласних і районних рад? Тому, щоб посилити як місцеве самоврядування, так і центральну владу на місцях, їх потрібно чітко розвести. Жорстко окреслити коло компетенцій і передати основну частину повноважень і фінансів на найбільш низовий рівень — громадам.

Треба створити таку систему, щоб у разі заходження за лінію національних інтересів на рівні регіону або громад блискавично спрацьовували державні запобіжники. Сильне місцеве самоврядування і сильна виконавча влада на місцях — це два крила самодостатньої держави, які мають забезпечити стабільний місцевий та регіональний розвиток. І я зараз можу назвати десятки громад у тих-таки прифронтових Донецькій та Луганській областях, яким завдяки децентралізації тепер вдається вирішувати дуже серйозні проблеми й, по суті, відбудовувати себе заново. Сильна громада завжди патріотична і не схильна ні до якого сепаратизму. Чого не скажеш про слабку й незадоволену життям.

Що стосується зміни та ротації еліт, їх повернення на місцевий рівень, то це нормальний процес. Еліти — це сила країни. Сильні кадри потрібні скрізь. І в центральній владі, і в місцевій. Нехай повертаються й керують, хай працюють на країну в її інтересах.

— Ключове — в її інтересах. Ви ж не станете заперечувати, що успіх цієї ключової реформи безпосередньо залежить від того, в рамках якої — правової чи неправової — держави вона проходить? Якщо вертикаль МВС, СБУ, прокуратури й судів корумпована і куплена, подальша феодалізація регіонів неминуча. Житель навіть найновішої й найпередовішої громади без відчуття безпеки та захищеності — ніхто. Хоч би які повноваження та ресурси ви йому давали.

— Коли ми тільки починали реформу, то розуміли, що її успіх чи неуспіх залежатиме від безлічі чинників. Бо громада — це, фактично, замкнений життєвий цикл людини від народження до похорону. І це реальність. Упродовж свого життя людина отримує від держави певні послуги — освітні, медичні, соціальні, культурні тощо. І одна з головних послуг — справді безпека. Без відчуття захищеності свого життя, майна, майбутнього дітей навряд чи можна говорити про якісь успіхи. Тому, поряд з інституційними змінами, які ми впроваджуємо, звертаємо увагу на створення якісного освітнього простору, медичних послуг, соціального захисту, а також системи центрів безпеки. Ідеться про можливе формування місцевих поліцейських дільниць, пожежних бригад, які мають допомагати формувати в жителів громад відчуття захищеності.

Не хотів би щось непрофесійно коментувати про правоохоронну та судову системи, що теж перебувають у стані трансформації та змін відповідно до нових, якісніших стандартів роботи. Стосовно “феодалізації” — то такого поняття в процесі децентралізації немає. У моєму розумінні, завдання полягає саме в тому, щоб створити законодавчі умови для місцевого самоврядування та його органів, щоб виключити тиск на них різних бізнес-груп.

При цьому даймо відповідь на запитання: а ким легше керувати — головою дрібної сільської ради, який володіє всіма паями і торговими точками в окрузі, чи головою великої територіальної громади, сформованої великою кількістю людей на великій території? Така громада апріорі більше захищена від латифундистів і, як ви кажете, феодалів. Але, говорячи про аграрний сектор, слід віддавати належне і бізнесу, який створює робочі місця та платить податки. І паралельно чітко припиняти його спроби створювати кишенькові органи місцевого самоврядування в громадах.

Треба визнати, що сьогодні, вийшовши на фінальну стадію формування перспективних планів об’єднання громад в областях, ми відчуваємо дуже сильний вплив і тиск із боку місцевих бізнес-еліт. Інколи на папір покладені не абсолютно прагматичні інтереси людей, а бажання окремих персонажів, які контролюють ситуацію в районі чи частині області. Точиться дуже серйозна боротьба, в якій, я думаю, ми все-таки переможемо.

— Катерина Гандзюк теж думала, що переможе, коли ходила на акції й робила фільм про бізнес-імперію голови Херсонської обласної ради Мангера. Не перемогла. Як і ще понад 50 громадських активістів, котрі зазнали нападів у регіонах за роки реформи. Ба більше, їхні справи не розслідуються. А справа Гандзюк зрушила з місця тільки завдяки громадським активістам та тискові міжнародної спільноти. Ви усвідомлюєте, в якій країні і в рамках якої непорушної Системи проводите цю реформу?

— Правова держава, забезпечення прав громадян, їхньої безпеки — це умова успіху не тільки будь-якої реформи, а й країни загалом. Проте я думаю, що наявність проблеми ще вищого порядку не повинна виключати наших дій на своєму рівні. І ці запитання ви все-таки маєте ставити іншим посадовим особам.

— В’ячеславе Андроновичу, я знаю, звісно, яким посадовим особам ставити ці запитання. Але ж це ви щойно самі заговорили про необхідність створювати муніципальну поліцію. А я тільки хотіла уточнити, чи розумієте ви, що, лобіюючи цю новелу, можете подарувати нашим мерам ще по одній кишеньковій феодальній армії?

— Інно, можна в кожному кроці будь-якої реформи бачити якісь небезпеки. Мені не дуже подобається, що ви вже не вперше використовуєте визначення “феодальний”. Але це ваше право. Я ж, зі свого боку, стою на позиції, що ми створюємо умови для розвитку сучасної місцевої демократії. Де не залишиться місця для проявів, про які ми з вами говоримо. Та й тепер навряд чи варто використовувати такі визначення для всіх областей, а тим більше для всіх громад. Скрізь ситуація різна.

Що стосується запитання про муніципальну поліцію, то я говорив про поліцейські дільниці в системі МВС, які створюються за сприяння органів місцевого самоврядування. Якщо ж думати про створення муніципальної поліції, то тут два боки медалі. З одного боку — чому б не дозволити мерії великих міст мати власні механізми підтримання правопорядку? Це світова практика, коли взаємодіють місцева та державна поліції. Ми нічого самі не придумали. З іншого — все справді має працювати на основі закону, і в нас не повинна скластися ситуація, коли кожен мер має свій приватний батальйон. Можливі порушення закону такими підрозділами мають оперативно припинятися сильною виконавчою державною владою на місцях. Але паркуваннями, адміністративними порушеннями тощо все-таки може займатися місцева поліція. Вчімося довіряти місцевому самоврядуванню. Але до цієї теми можна буде повернутися тільки після впровадження ефективної системи державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування на рівні Конституції України.

— Сумніватися і окреслювати ризики — це передусім мій обов’язок. І я маю справді великі сумніви, що центральна влада, в яку ось уже сьомий рік (!) вмонтовано силову вертикаль на чолі з Аваковим, у змозі якісно припиняти які б то не було незаконні рішення. Але ви вже відповіли на це запитання. Тому наступне. Чому на старті децентралізації не вийшло створити єдиний координуючий центр реформи й синхронізуватися з міністерствами соціальної політики, освіти й охорони здоров’я? Тема захисту прав дітей взагалі випала з вашого поля зору. По суті, погоджувати всі дії вам доводиться навздогін.

— Ну все ж у нас п’ять років був профільний віцепрем’єр. Тому тут навряд чи була системна помилка. Скоріше, недоробка щодо координації. Тому що в названих міністерствах справді не завжди було повне розуміння процесу, який розгортається. Дискусії про створення єдиного координуючого органу реформи періодично виникали, але для цього є уряд, урядові комітети, є профільний парламентський комітет. Проблеми часто виникають не через відсутність чи наявність якогось органу, а від нерозуміння важливості та своєчасності прийняття рішень.

І взагалі, ми з вами говоримо про передачу повноважень, а це завжди вельми болісний процес для інститутів, що вже склалися. Щодо питання про захист прав дітей, то вам відомо, що для забезпечення прав дітей в Україні навіть уводився Уповноважений президента України з прав дитини. Що стосується Мінрегіону, то разом з іншими ЦОВВ і місцевими органами влади ми будуємо ефективну (спроможну) мережу шкільної та дошкільної освіти, основне завдання якої — якісні знання й здоров’я дітей.

Гадаю все ж, основною помилкою тут було те, що нам не вдалося 2015 року провести зміни в Конституцію, які стосуються децентралізації. Тоді б у нас була більш системна й послідовна реформа, яка нині могла б уже реально фінішувати. У результаті нам довелося йти за планом Б, що було й залишається дуже непростим. І це також впливає на координацію всіх сфер, яких торкається реформа. Однак не буває стерильних реформ. Реформа — це процес, із труднощами й проблемами, які треба вирішувати. Згадайте, як п’ять років поспіль один із голів ОДА демонстративно заявляв, що не допустить децентралізації у своїй області. І все для цього робив.

— Думаю, у пулу експертів із захисту прав дітей знайдеться, що вам привселюдно відповісти. Ну а я можу тільки задатися риторичним питанням, чому згаданий вами уповноважений пан Кулеба, маючи офіційні повноваження, не лобіював цю сферу під час децентралізації. Що стосується засекреченого вами голови ОДА, то прізвище Геннадія Москаля всі знають.

— А на рівні районів що відбувалося?.. Насправді найтяжчий процес. І на жаль, часто місцева влада нам не допомагала. Зокрема, мене завжди дивувало, чому президент не звільняв Москаля після таких заяв. Подібні заяви провокували приховане саботування реформи в інших областях: чому одному можна, а мені не можна? Насправді система виконавчої влади має працювати чітко та відповідально, а всі рішення уряду — виконуватися беззаперечно. Тим більше, коли йдеться про таку реформу. І тут був наявним дисбаланс розуміння реформи різними галузями влади.

— Чому парламент не прийняв зміни до Конституції в 2015-му і, швидше за все не прийме і зараз, абсолютно зрозуміло. Зашитий в обидва законопроекти “особливий статус” — ключовий дріггер. Але от що все ж перешкодило прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій і просунутися в цьому варіанті реформи, якщо чесно, не зовсім зрозуміло.

— У Конституції України чітко позначено, що в систему адміністративно-територіального устрою входять конкретні області, АРК Крим, село, селище, місто тощо. Як ми могли прийняти закон із зовсім іншими адміністративними одиницями — громадами? Чинна Конституція не дає такої можливості. Дискусія щодо цього триває й нині. У результаті всі наші нові ОТГ можуть опинитися на грані неконституційності, а реальний обласний рівень місцевого самоврядування так і не з’явитися. Нам потрібно в терміновому порядку завершити цей процес.

Водночас уже тепер у рамках чинної Конституції можна приступити до другого етапу реформи й на рівні закону внести корективи у межі районів. Але, знову ж, який сенс робити, коли ми не закінчили формування базового рівня — громад? Замкнене коло. Простий приклад: у парламент уже двічі було внесено законопроєкт про основи адміністративно-територіального устрою, де позначено основні процедурні питання. І навіть цей документ іде практично на межі фолу з Конституцією. Негативні оцінки, які він одержав у Науково-експертного і юридичного управління ВР, абсолютно слушні. Коли ми використовуємо термін “громада”, а його немає в Конституції, даруйте…

— В’ячеславе Андроновичу, ви прекрасно знаєте про останній документ, підписаний у Мінську, де по суті ОРДЛО легітимізовано як суб’єкт переговорів, що б нам не пояснювали в ОП. До речі, пан Єрмак, роз’яснюючи свою позицію ще раз усім нагадав, що згідно з мінськими домовленостями, Україна взяла на себе зобов’язання погоджувати зміни в Конституцію, пов’язані з децентралізацією, з учасниками переговорної групи.

Тобто реформу давно переведено в політичне поле й будь-який новий пункт або кома болісні для суспільства й ризиковані для національної безпеки та унітарності. Тим паче ні ви, ні я не знаємо точно, що може бути закладено в бажанні викинути з Конституції чітке перерахування областей і регулювання їх створення окремим законом. Цей пункт, внесений у грудневий президентський проєкт, власне й викликав найбільші побоювання експертного співтовариства.

При цьому ваш давній колега Анатолій Ткачук (один з авторів реформи) неодноразово заявляв, що в такій ситуації ліпше дати спокій Конституції і продовжувати реформу, нехай навіть на межі конституційного фолу. Маючи на увазі сценарій, коли парламент окремим законом дає уряду право закінчити процес об’єднання громад, провести реформу адміністративно-територіального устрою і нарізати нові райони. Що стосується наглядової функції, зокрема над містами, то закрити опцію префектів він пропонує профільному міністерству.

— Президент справді двічі подавав свій законопроєкт про внесення змін у Конституцію, і його двічі було відкликано. Саме тому, що реакція в експертному співтоваристві, а також серед представників місцевого самоврядування, була пов’язана з надмірно надуманими недовірою і неприйняттям деяких статей законопроєкту. Нині йде процес громадського обговорення й ми напрацьовуємо пропозиції практично з нуля. Ми почали його на засіданні профільного комітету за участю представників усіх фракцій і донорських організацій, що супроводжують реформу в Україні. І гадаю, що на виході ми одержимо більш зважений і збалансований законопроєкт про внесення змін у Конституцію в частині децентралізації. Всі дражливі питання має бути знято. Ми зобов’язані дійти компромісу.

Це стосується і питання переліку в Конституції областей. На цю тему можна дискутувати, тому що перелік областей у Конституції — якраз ознака федеративних держав. І з погляду прагматичної експертної оцінки, він у Конституції не потрібен. Але от із погляду політичної ситуації, він нам нічим не заважає й цю норму в Конституції слід залишити. Щоб заспокоїти людей. Компромісними мають також стати питання підпорядкованості й повноважень префектів, механізм загальнонаціонального нагляду над законністю рішень органів місцевого самоврядування. Без консенсусу в цих ключових точках буде неможливо знайти 300 голосів і провести цей законопроєкт через парламент.

А те, що це зробити конче потрібно, — моя чітка позиція. І щоб не говорив мій давній і шановний колега Анатолій Ткачук, ми не зможемо якісно закінчити реформу без розведення повноважень обласних адміністрацій і обласних рад, не зможемо трансформувати владу на субрегіональному рівні. Тобто, навіть якщо ми закінчимо об’єднання громад і наріжемо райони, на обласному рівні місцеве самоврядування продовжать здійснювати обласні державні адміністрації. Як, утім, і на районному. Такого немає в жодній європейській країні. Але ми ратифікували Європейську хартію місцевого самоврядування. До того ж у Конституції треба обов’язково визначити систему й назви нових адміністративно-територіальних одиниць. Інакше, навіть закінчивши базовий рівень, нарізавши райони й провівши місцеві вибори, ми матимемо якесь сурогатне самоврядування на двох абсолютно різних якісних рівнях. Ба більше, ми продовжимо утримувати районні ради, повноваження яких під великим сумнівом. А йти на межі конституційного фолу — це безвідповідально.

— Тобто ви пропонуєте всі потрібні зміни в Конституцію, що стосуються децентралізації, вивести за рамки політичного поля? І слідами громадського обговорення створити винятково професійний документ як результат компромісу всіх учасників обговорення.

— Пропоную не я, а команда, яка працює над пошуком концептуальних рішень майбутніх змін.

— І ви насправді вважаєте це можливим? Враховуючи наші мінські зобов’язання.

— Я не хотів би глибоко звертатися до цієї теми, але по-перше, дозволю собі нагадати вам, що в нас є закон про особливості здійснення місцевого самоврядування на території Донецької та Луганської областей. Його знову пролонгували і він діє. По-друге, ми розробляємо законодавство для всієї території України. Приміром, уряд затвердив перспективні плани майбутніх громад на всій території Донецької та Луганської областей. Як і коли їх вводитимуть — вже питання іншого плану. І точно не мого рівня. Однак я гадаю, що невдовзі ми зможемо оцінити документ, який буде без політики, але для децентралізації та розвитку місцевої демократії. Не треба перенасичувати законопроєкт якимись додатковими опціями, що сьогодні не на часі.

— В’ячеславе Андроновичу, з одного боку, ви — людина, яка віддала цій реформі більшу частину свого життя. З іншого, — частина системи виконавчої влади. І саме ваше прізвище називали серед реальних авторів першого найбільш спірного президентського законопроєкту. Нинішні ваші, зізнаюся, досить несподівані пропозиції ви з кимось із влади вже обговорювали? Із профільним міністром? Із новим прем’єром? Чи є взагалі у вас союзники?

— Влада зацікавлена у реформі в інтересах розвитку місцевого самоврядування і громад. Це я можу точно сказати. Жодних підводних каменів, які б спеціально виставлялися в певних місцях, немає. Так, суспільство неодноразово обпікалося й тепер дує на воду. Можливо, це правильно. Що стосується обговорення і координації питань конституційної реформи, то в уряді це прем’єрміністр України Денис Шмигаль, наш міністр Олексій Чернишов, інші члени уряду. У нас є велика підтримка з боку профільного парламентського комітету, очолюваного Андрієм Клочком. Не можу не сказати, що основна людина, з якою ми обговорюємо всі кроки, це народний депутат України, керівник підкомітету з питань організації державної влади, держслужби й органів місцевого самоврядування Олександр Корнієнко. А щодо “реального авторства” попередніх конституційних законопроєктів ваші припущення дуже перебільшені.

— Ви не боїтеся, що вас і вашу багаторічну працю політики можуть просто банально використовувати?

— Людину, яка нічого у своєму житті не боїться, навряд чи можна назвати здоровою. Але я вірю людям. Багато років працюю чесно і на результат. Дуже сподіваюся, що в такому реальному результаті зацікавлені й країна, й нинішня влада. Мене справді можна використовувати. Але тільки для того, щоб закінчити децентралізацію. Дуже добре, коли є група чиновників, народних депутатів і експертів, знання й можливості яких можна використовувати, щоб успішно провести реформу. Не я називаю цю реформу найліпшою реформою в Україні. Про це говорять європейці, донори, соціологічні дослідження, які ми проводимо щороку.

Децентралізація за всіх її недоліків — успішна. Суспільство нам повірило. І ми маємо правильно продовжити та закінчити реформу. А часу залишилося мало. І я б дуже не хотів, аби ви чи хтось інший протиставляли мене комусь у цій історії — експертам, владі… Ми всі в одному човні.

— Від кого нині залежить закінчення реформи в першу чергу?

— Від уряду і парламенту. Поки зависло питання з прийняттям змін у Конституцію, треба реалізовувати запасний варіант, у терміновому порядку прийняти закон №2653 і дати уряду повноваження закінчити процес формування майбутніх громад. А також розробити й проголосувати закони про новий субрегіональний рівень. У нас залишилося дев’ять пленарних тижнів. Тобто не пізніше травня ці голосування мають відбутися. Щоб ЦВК розгорнула свою підготовку до нових виборів, а ми хоч і в усіченому варіанті, але перейшли до повсюдності й субсидіарності місцевого самоврядування в країні.

Безумовно, свої корективи може внести проблема пандемії коронавірусної інфекції. Український парламент може піти на карантин. Але навіть це не скасовує стратегічних цілей, які ми з вами зазначили. Можливо, трохи відсуває в часі їх реалізацію.

 

Підписуйте і поширюйте

Звернення ”Руху опору капітуляції”! No pasaran!

УП, Олексій Гарань, історик-міжнародник, політолог, політконсультант, учасник багатьох “авантюрних” проектів, що стали успішними

“Поки ми живі, нічого не вирішено остаточно,” – життєве кредо Ірини Бекешкіної. У п’ятничний вечір я переслав їй це звернення на підпис. Але Ірини Ериківни не стало. Переконаний, що вона б це підписала. Україна, європейський вибір, демократія – це все було її життям. Втримати ці цінності – найкращий пам’ятник Ірині. НІ – КАПІТИУЛЯЦІЇ!

Заява відкрита до підписів. Для того, щоб підтримати (підписати) це звернення, надішліть на поштову скриньку: forcegap@pm.me лист, в якому вкажіть: 1. Ім’я та Прізвище підписанта. 2. Посаду та Організацію, яку підписант представляє.

Долучайтесь і поширюйте!

У засобах масової інформації з’явилися повідомлення про те, що влада планує запровадити на всій території України надзвичайний стан для боротьби з пандемією вірусу COVID-19. Ми вважаємо, що запровадження надзвичайного стану прийнятне за умови, що ці заходи відповідатимуть Конституції України і будуть супроводжуватися системним захистом українського суспільства від небезпечної недуги.

Ми застерігаємо владу від використання надзвичайного стану у політичних цілях, зокрема для капітулянтських поступок перед Росією та для переслідування опозиції. Такі дії влади неминуче спричинять масштабний протестний вибух. Як це вже було не раз, українські громадяни вийдуть на захист своєї держави, незважаючи на заборони та обмеження. Викликаний діями влади масовий протест ще більше поглибить кризу, зумовлену пандемією та неминучими економічними потрясіннями.

Найбільш зацікавленою в такому сценарії є Росія. Кремлівський режим обов’язково скористається нестабільністю в Україні.

Відповідальність за негативні наслідки такого розвитку подій нестиме персонально президент Зеленський.

У цей непростий час влада зобов’язана бути прикладом мудрості та виваженості. Вся країна має сконцентрувати свої зусилля на подолання трьох загроз: пандемія вірусу COVID-19, відсіч збройній агресії Росії та зменшення негативних наслідків від економічної кризи.

Необхідно категорично відмовитися від розгляду питань, а тим більше ухвалення рішень, які викликають масове суспільне несприйняття.

У зв’язку з цим, ми вимагаємо від президента Зеленського:

✔️ Зобов’язати Леоніда Кучму та Андрія Єрмака відкликати свої підписи під протоколом засідання Тристоронньої контактної групи, що відбулося у Мінську 11 березня 2020 року.

✔️ Заборонити українській делегації остаточно підписувати 25 березня 2020 року “Рішення Тристоронньої контактної групи про заснування Консультативної ради (робочої групи) “.

✔️ Негайно припинити будь-які переговори щодо створення так званої “Консультативної ради”, як такі що суперечать Конституції, законам та національним інтересам України.

Київ, 21 березня 2020 року

Заяву підписали:

• Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор, з 2006 по 2010 – представник України в Раді ООН із прав людини.
• Йосиф Зісельс, член Ініціативної групи “Першого грудня”.
• В’ячеслав Брюховецький, доктор наук, почесний президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, учасник Ініціативної групи “Першого грудня”.
• Володимир Огризко, політик, дипломат, Надзвичайний і повноважний посол України, міністр закордонних справ України (2007-2009 рр).
• Сергій Квіт, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, міністр освіти і науки України (2014-2016 рр.).
• Данило Лубківський, дипломат, заступник Міністра закордонних справ України (2014)
• Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, провідний експерт в сфері енергетики, консультант Секретаря РНБО України (1996-2000).
• Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету, учасник Ініціативної групи “Першого грудня” та Несторівської групи, дисидент і політв’язень часів радянського режиму.
• Микола Рябчук, почесний президент Українського ПЕН-клубу
• Юрій Щербак, письменник, доктор медичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України
• Вахтанг Кебуладзе, доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, публіцист, перекладач.
• Олексій Гарань, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва
• Володимир Єрмоленко, філософ, письменник, директор з аналітики ГО “Інтерньюз-Україна”, старший викладач НаУКМА, член Ініціативної групи “Першого грудня”
• Ігор Козловський, релігієзнавець, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, учасник ініціативної групи “Першого грудня”, в’язень сумління т.зв.”ДНР”
• Тарас Возняк, редактор Незалежного культурологічного журналу “Ї”
• Леонід Фінберг, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, головний редактор видавництва “Дух і Літера”
• Євген Бистрицький, філософ.
• Олексій Панич, філософ, перекладач, провідний науковий співробітник НПО “Дух і Літера”.
• Андрій Павлишин, історик, перекладач, викладач УКУ.
• Михайло Басараб, політолог.
• Андрій Левус, народний депутат 8-го скликання, Вільні люди.
• Сергій Висоцький, народний депутат 8-го скликання, телеведучий, журналіст.
• Юсов Андрій, ГО “Школа відповідальної політики”.
• Myroslav Hai, керівник Благодійного Фонду Мир і Ко, учасник російсько-української війни.
• Тетерук Андрій, народний депутат 8-го скликання, екс-командир батальйону “Миротворець”.
• Игорь Александрович Лапин, народний депутат 8-го скликання, командир штурмової роти батальйону “Айдар”.
• Юрій Гудименко, від імені партії, співзасновник політичної партії “Демократична Сокира”.
• Олександр Погребиський, учасник російсько-української війни, громадський діяч, ГО Справа Громад.
• Костянтин Сігов, філософ та громадський діяч, керівник Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА
• Анна Ленчовська, психологиня, директорка ГО Освітній центр “Простір толерантності”
• Микола Княжицький (Mykola Kniazhytsky), народний депутат ВР України
• Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ.
• Ольга Ходаківська, доктор економічних наук, голова Об’єднаного штабу захисту української землі.
• Юрій Гончаренко, громадський діяч, блогер, співзасновник Національно-консервативного руху.
• Тарас Стецьків, Голова Зарваницькоі ініціативи. Народний депутат України 5- ти скликань.
• Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. Олександра Никонорова, головний редактор газети “Говорить Донбас”.
• Павло Білоус, учасник російсько-української війни.
• Репік Сергій, голова секретаріату Молодіжного Націоналістичного Конгресу
• Соломія Фаріон, Голова Молодіжного Націоналістичного Конгресу.
• ГР Відсіч.
• Oleksandr Ivanov, ініціатива “Переходь на українську”.
• Валерій Пекар, викладач бізнес-школи НаУКМА.
• Євген Магда, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, директор Інституту світової політики
• Олексій Голобуцький, політтехнолог, політичний експерт, Агентство моделювання ситуацій.
• Віталій Бала, політичний експерт, директор Агентство моделювання ситуацій.
• Олександр Антонюк, політичний експерт, керівник аналітичної групи “Реальна політика”.
• Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства.
• Ярослав Яцків, академік НАН України, Голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України, член Ініціативної групи”Першого грудня”
• Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва.
• Михайло Лебідь, учасник ради засновників руху “Межа”.
• Святослав Маринін, учасник ради засновників громадсько-політичного руху Межа.
• Микола Марченко провідний експерт Асоціації українських правників, кандидат юридичних наук.
• Ігор Артюшенко, народний депутат України 8-го скликання, МБУ “Центр Національного Відродження.
• Ігор Луценко, народний депутат України 8-го скликання.
• Віталій Мартинюк, виконавчий директор Центру глобалістики “Стратегія ХХІ “
• Нестор Воля, Українська Спілка Блогерів.
• Владислав Василь, журналіст, співзасновник Національно-консервативного руху.
• Тарас Гребеняк, ГО “Українська справа”.
• Богдан Устименко, юрист-міжнародник та громадський діяч.
• Кирило Сидорчук, експерт у сфері публічного права, член правління ГО “Мінзмін”.
• Дмитро Харьков, офіцер безпеки міжнародної гуманітарної місії, запорізький координатор мережі Вільні Люди.
• Сергій Поярков, художник, блогер, журналіст, громадський активіст, співзасновник руху “Автомайдан”.
• Оксана Горкуша, к.філос.н., філософ-релігієзнавець, с.н.с. ВР ІФ НАНУ.
• Олександр Снігурський, доктор фізико-математичних наук, професор Ужгородського Національного університету, завідувач відділу Інституту Електронної фізики Національної Академії наук України.
• Тетяна Калита, генеральний директор ГО Міжнародний інститут культурної дипломатії.
• Назар Паньків, засновник onelightsystem OLS.
• Борис Бабін, професор, доктор юридичних наук, юрист-міжнародник, експерт Кримськотатарського ресурсного центру, Української незалежної морської профспілки.
• Олександр Малишкін, доктор економічних наук, професор Державного університету інфраструктури і технологій.
• Світлана Вєтрова, підприємець Донецька область.
• Олександра Матвійчук, керівник Центру Громадянських Свобод.
• Karl Volokh, блогер.
• Олександр Підкова, адвокат, директор Адвокатського бюро “Олександра Підкови”.
• Роман Чайка, тележурналіст, ТРК “5 канал”.
• Михайло Галишин, учасник російсько-української війни, член партії “Демократична Сокира”.
• Наталія Луковська, координатор Рух Опору Капітуляції в м.Стрий, волонтер.
• Тарас Марусик, експерт з питань мовної політики, публіцист, журналіст, заступник ТО перекладачів Національної спілки письменників України.
• Ілля Кононов, заступник голови Київської міської організації Української Галицької Партії.
• Володимир Іваненко, професор, доктор, координатор міжнародної Ініціативи Будапештського формату, президент Українського Університету та Міжнародної Фундації Лідерства (США)
• Юрій Яремко, провідний науковий співробітник Інституту фізики конденсованих систем Національної Академії Наук України.
• Анжеліка Близнюк, директорка Експертного Бюро, координаторка Міжнародної платформи інноваційних знань, розвитку та комунікацій
• Василь Зілгалов, історик, журналіст (США).
• Світлана Зілгалова, член Українського Руху Спротиву (США).
• Андрій Маринюк, головний редактор інформаційної агенції “Гал-інфо”.
• Наталія Склярська, ГО “Соціальний Капітал”.
• Олександр Ленгауер, Директор CEC-Ukraine.
• Остап Стасів, ГО “Відкритий Університет Майдану” (ВУМ)
• Андрій Васильченко, логік, філософ, головний редактор української версії “Європейського Словника філософій”.
• Дмитро Сінченко, голова ГО “Асоціація Політичних Наук”.
• Сергій Мельникофф, засновник Міжнародного благодійного фонду “Душа України” (США)
• Ігор Сидоренко, Директор ТОВ “А.Дельвантеез”.
• Володимир Пилипчук. науковець, політичний і громадський діяч, нардеп 1-го, та 2-го скликань ВРУ.
• Микола Лазарович, професор, доктор політичних наук, професор кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності, директор Центру інформаційної аналітики Тернопільського національного економічного університету, доброволець російсько-української війни.
• Олесандр Маликов, ГО “Друзі Ізраїлю в Україні”.
• Катерина Листван, науковий співробітник, біолог, громадський активіст.
• Віталій Масненко, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
• Віталій Панок, доктор наук, професор, член-корр НАПН України.
• Роман Онишкевич, голова ГО “Центр експертних досліджень “Тема”.
• Анатолій Мазницький, д. т. н., професор Білоцерківського національного аграрного університету.
• Олег Бай, Надзвичайний і Повноважний Посланник України.
• Олександр Рудик, провідний інженер Інституту ядерних досліджень НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
• Borys Potapenko, голова РУДОС.

Заява відкрита до підписів.

Для того, щоб підтримати (підписати) це звернення, надішліть на поштову скриньку: forcegap@pm.me лист, в якому вкажіть:

1. Ім’я та Прізвище підписанта.
2. Посаду та Організацію, яку підписант представляє.

Долучайтесь і поширюйте!

 

Дивовижі й наслідки однієї пандемії

Сергій Корсунський, ДТ

Як на КНР і США відіб’ється епідемія коронавірусу і світова криза.

«Будь-яка, навіть найскладніша проблема неодмінно має просте, легке для розуміння неправильне рішення». Артур Блох, цитати з книжки “Закони Мерфі”

На наших очах у світі розгортаються події, які, швидше за все, матимуть серйозні наслідки для світової історії. Оголошена ВООЗ пандемія COVID-19 стала подією екстраординарною. І річ зовсім не в кількості заражених, і не в статистиці тих, хто одужав/помер. Пандемії бували й раніше, і страшніші за нинішню. Але є, як мінімум, три фактори, які відрізняють цю пандемію від попередніх.

Уперше пандемія розгортається в умовах існування Фейсбуку та інших соціальних мереж, отже супроводжується небувалою панікою; вперше вона стала явним чинником протистояння Китаю і колективного Заходу, наче було недосить інших точок напруги; нарешті, вперше людство намагається вирішити цю проблему не виробленням імунітету, а з допомогою адміністративних заходів, у тому числі заходів жорсткої ізоляції. Ніхто не ставить питання порушення прав людини, не оскаржує вкрай драконівських заходів урядів, не ставить під сумнів часто протилежні й не взаємоузгоджені думки медичних авторитетів (сама історія про те, потрібно всім носити маски чи ні, чого варта). Страх перемагає здоровий глузд, а політична доцільність — ретельний аналіз.

Базуючись на вже досить великому масиві даних, що з’явилися після того, як Китай повідомив про перемогу над пандемією (всього два місяці минуло), а Європа і США саме в неї занурилися, можна зробити деякі проміжні висновки. Поки що не торкатимемося питань, що відбувається в таких країнах як Індія, В’єтнам або Бразилія; чому, практично, немає панічних повідомлень про вірус в Африці та Південній Америці. Головне, що ми дуже добре поінформовані про події в ЄС і США.

Наразі кінця епідемії не видно. Але це півбіди. Біда в тому, що ми не бачимо і її початку. Є тільки видимість, буцім усе зрозуміло й винен в усьому “дикий” і взірцевий, за рівнем антисанітарії, ринок в Ухані, панголіни та (або) кажани. Але як бути з тим фактом, що ринок в Ухані існує, мабуть, століття, і таких ринків у Південному Китаї безліч? Давно відомо, що вживання в їжу найекзотичніших диких тварин, комах та собак є частиною китайських традицій, і коронавірусів мешкає там удосталь. Чому раптом саме 2020 року CОVID-19 став таким агресивним, що не тільки інфікував людей, а й навчився переходити від людини до людини? Подивімося на деякі не дуже широко відомі факти.

13 березня авторитетні ЗМІ повідомили про скандальний твіт прес-секретаря МЗС КНР Чжао Ліцзяня, де він звинуватив США в тому, що саме вони “занесли вірус в Ухань”, звідки потім і поширилося зараження. Його твіт супроводжувало відео, на якому Роберт Редфілд, керівник Центру з контролю та профілактики захворювань США (дуже серйозна служба), на слуханнях у Конгресі заявив, що кілька смертей від коронавірусу було виявлено заднім числом (після вивчення останків) у кількох жертв пневмонії у США. З цього приводу Чжао Ліцзянь зажадав від США роз’яснень: останки скількох людей було досліджено, коли вони померли, і що саме було виявлено?

Станом на сьогодні, “нульовий” пацієнт із коронавірусом у Китаї нібито з’явився 17 листопада 2019 року. А за місяць до цього, у жовтні, 300 військових спортсменів зі США побували в Ухані на 7-х Всесвітніх військових іграх. Хмизу у вогонь підкинув один із найавторитетніших епідеміологів КНР Чжун Наньшань, який на прес-конференції 27 лютого заявив, що, хоч вірус уперше був виявлений у Китаї, “зовсім не факт, що він у Китаї з’явився”, — і тільки пізніше уточнив: “У нас також немає підстав для висновків про привнесення його з-за кордону”.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що в Ухані справді розміщується така собі таємна біохімічна лабораторія Wuhan P4 Lab, яка працює під егідою Академії наук КНР. Слід підкреслити у зв’язку з цим, що, буквально, останніми днями з’явилося кілька публікацій учених-вірусологів, які заявили: немає жодних підстав приписувати вірусу “лабораторне” походження, оскільки його геном типовий для природних коронавірусів, яких нібито відомо п’ять. Зі свого боку, радник із національної безпеки США Роберт О’Браєн звинуватив Китай у приховуванні (впродовж двох місяців від моменту виявлення вірусу) цих даних від ВООЗ та світової спільноти. Само собою, в КНР категорично спростували такі обвинувачення. Отже, походження вірусу все ще залишається не до кінця розгаданою загадкою, як і час його появи.

Певна річ, із цього приводу між США та КНР спалахнув скандал, що вийшов на високий рівень. Президент Трамп навіть назвав коронавірус “китайським”, що викликало дуже негативну реакцію Пекіна. Відтак, ВООЗ уже розіслала всім країнам рекомендацію не використовувати такі назви, як “китайський” або “уханський”, хоча, наприклад, назва “іспанський грип” для справді смертоносної інфекції столітньої давності використовується без проблем.

Далі — більше. США обмежили чисельність співробітників представництва державних ЗМІ КНР у США до 100 (було 160), а Китай вислав із країни журналістів New York Times, Voice of America, WSJ и Washington Post, у яких дуже доречно скінчилася акредитація. Це сталося після публікації в лютому статті в WSJ “Китай — реально хвора людина Азії”, в назві якої містився вкрай образливий для КНР натяк на вислів “хвора людина Азії”, який вживали на адресу Китаю в часи “століття приниження” наприкінці XIX — початку XX століть. Усе це, безперечно, спонукатиме сторони ще активніше обмінюватися припущеннями стосовно того, що відбувається в тих і інших, та докорами з будь-якого приводу замість спільної роботи над проблемою.

Негласне протистояння на рівні професійної експертизи вже розпочалося. Китай заявив про повну перемогу над епідемією, а в США кажуть, що пандемія триватиме, щонайменше, 18 місяців, і готують плани боротьби з дефіцитом усього, до чого американці звикли, — продуктів харчування, свободи переміщення, доступності та якості медичних послуг (хай це й дорого). Китай показав усьому світові, як будувати лікарні на 25 тисяч ліжок за тиждень, а у США провідні спеціалісти заявляють про тотальну кризу системи охорони здоров’я, підкреслюючи, що її попросту немає як функції держави. Яким приниженням для США має видаватися подарунок Джека Ма, що спрямував американцям гуманітарну допомогу у вигляді 500 000 тестових систем та одного мільйона масок (до речі, крапля в морі для 350-мільйонного населення США)! Неважко уявити, як у Китаї сприймають численні фото спустошених полиць в американських супермаркетах і проблеми з купівлею туалетного паперу. Причому дефіцит цього корисного товару виник, ще перш ніж у США було опубліковано результати досліджень, що показали, які проблеми з травним трактом можуть слугувати першим індикатором інфікування, хоча раніше і КНР, і ВООЗ не називали розлад шлунка серед специфічних характеристик впливу CОVID-19 на організм. Нарешті, і це важливо, з погляду різних карантинів, досі всі були впевнені, що 2–3 тижні карантину (або самоізоляції) достатньо, аби зупинити поширення вірусу. Тепер у США заявили про 37 днів його інкубації. Все це могло б залишитись у сфері суто наукових спорів, якби у пресі, на телебаченні та у Фейсбуку спеціалісти всіх мастей не коментували з упевненістю, гідною кращого застосування, що і як треба робити, а населення не впадало від цього в паніку.

В сучасному світі, де всі знають (або думають, що знають) усе й про всіх, події такого масштабу неодмінно набувають глобального характеру і виходять на політичний рівень. Уже є чимало прогнозів про катастрофічні наслідки для світової економіки, пов’язані з втратами від карантинів, зупинки транспортного сполучення (хоча одна з головних загадок — чому Flightradar24 все одно показує сотні літаків у небі над Європою, які летять, у тому числі, й до США), туристичного бізнесу. Лунають апокаліптичні сценарії занурення світу в рецесію.

Не будемо сперечатися. Але згадаймо, що попередня пандемія грипу H1N1 сталася у 2009–2010 роках, тобто в розпал реальної світової фінансової кризи, і людство її пережило. За десять минулих років кількість мільярдерів і мільйонерів у США навіть подвоїлася. До речі, саме в ті роки розпочалося глобальне сходження і стався розквіт Фейсбуку — нинішнього майстра церемоній у сфері поширення паніки. Швидше за все, відбудеться не обвал світової економіки, а перерозподіл ресурсів, будуть внесені зміни в логістичні й виробничі ланцюжки, на світ чекає інфляція та зростання взаємних боргів. Але ось про що з високою ймовірністю можна говорити вже тепер — це про мінімальні наслідки для КНР і значні — для Європи та США.

Насамперед, на наших очах упав міф про європейську солідарність. Та готовність, із якою держави ЄС закрили внутрішні кордони, заборонили експорт медичних товарів і обмежили контакти, вражає. Ніхто в ЄС не відгукнувся на заклик Італії допомогти, руку їй простягнув тільки Китай. Така сама історія з Іспанією та Сербією. Деякі кошти, виділені з солідарного фонду ЄС і Європейським Центробанком, підуть на стимулювання бізнесу. Однак той факт, що відтепер Китай розглядатиметься багатьма європейськими столицями не як джерело інфекції, а як друг і партнер, — очевидний. У цьому контексті, не завадить згадати, що Італія, єдина з G-7, офіційно стала учасницею ініціативи “Один пояс, один шлях”, а Сербія — найактивніший партнер КНР у групі “16+1”. Який вигляд тепер матимуть уряди інших країн, котрі обмежували співпрацю з Huawei і впроваджували програми скринінгу китайських інвестицій?

У зв’язку з пандемією став очевидним і факт абсолютної неготовності сфери охорони здоров’я навіть високорозвинених (за формальними показниками) країн. Віддана, практично, повністю у приватні руки, вона виявилася неготовою до масштабних випробувань на кшталт нинішнього. Особливо великий шок пережили США. Спеціалісти з фондових ринків і макроекономіки відзначають, що всі “досягнення” Трампа в галузі економіки, фактично, звелися нанівець. Паніка й недовіра до уряду зростають день у день. Намір Трампа надіслати ледь не кожному американцеві чи то одну, чи то дві тисячі доларів, виділення одного трильйона на підтримку економічної активності і навіть обнуління ставок ФРС — все це, на думку фахівців, лише частково може пом’якшити удар. Адже економіка США живе за рахунок внутрішнього обороту товарів і послуг, а саме вони зараз, в умовах карантину, ізоляції та зупинки багатьох бізнесів, постраждають найбільше. А Китай тим часом уже починає набирати обертів. Втрати за два місяці виявилися не такими вже й великими.

Є підстави вважати, що нинішня пандемія, точніше — пов’язані з нею паніка та неготовність держав Заходу адекватно реагувати на виклик, призведе і до зростання націоналізму, переосмислення ролі урядів та перегляду відносин всередині ЄС.

Що ж до США, то коронавірус може коштувати Дональду Трампу президентства. Крім прямих економічних втрат, дедалі більшій кількості американців стає очевидною нездатність нинішньої команди реагувати на справді кризову ситуацію. У зв’язку з цим згадують, як Джордж Буш 1991 року (після перемоги у війні в Перській затоці) мав рейтинг у 85%, але програв Клінтону у 1992-му на тлі помірної рецесії. Зараз рецесія може бути не помірною, якщо карантини та ізоляції триватимуть до осені. Китай міг би допомогти, але ж це Вашингтон розв’язав торговельну війну з Китаєм, тоді як Пекін щосили намагався її уникнути.

І ось тепер на Заході раптом виявили, що 90% світового виробництва пеніциліну перебуває в Китаї, там само сконцентроване виробництво масок, засобів захисту та дезінфекції. Наприклад, провінція Хубей (де все почалося) тільки до ФРН поставляє 153 медичних препарати й субстанції, з яких 11 — критичні. До всього, найбільшим у світі постачальником дженериків (незапатентованих аналогів дорогих ліків) є Індія, а її на 70% постачає субстанціями Китай. Тепер Індія теж обмежила експорт ліків (того ж таки парацетамолу), і замінити їх не так і легко.

Що ж до Китаю, то наслідки пандемії для нього не здаються критичними. Так, КНР втратить до 2% зростання ВВП за перший квартал, однак ще невідомо, як усе обернеться далі. Кажуть, постраждала система фейс-контролю, бо все населення наділо маски, і тепер доведеться повернутися до відбитків пальців. Серед плюсів — КПК прийняла рішення заборонити всі “дикі ринки”, населення країни тепер привчене до гігієни, ідеально відпрацьовано механізми реагування на надзвичайні ситуації, отримано цінні наукові дані про коронавіруси, а найголовніше — весь світ переконався, що без Китаю — ніяк.

Стало відомо, що Джек Ма послав гуманітарний вантаж і в Україну. В нас населення, дотримуючись національної традиції, не сприйняло планів уряду всерйоз, особливо щодо уникнення необов’язкових контактів та рекомендацій посидіти вдома. Багато хто критикує такі плани. У зв’язку з цим і беручи до уваги досвід Китаю, залишається тільки згадати один із законів Мерфі, що гласить: “Якщо це по-дурному, але це спрацьовує, — то це не по-дурному”.