ООС: бойовики один раз обстріляли українські позиції

УНН. 16 квітня російські окупаційні війська один раз порушили режим припинення вогню. Поблизу селища Піски противник обстріляв позиції Об’єднаних сил з автоматичних станкових гранатометів. Втрат серед наших захисників внаслідок ворожого обстрілу не було. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресцентр штабу ООС.

“Військовослужбовці зі складу Об’єднаних сил вжили необхідних заходів для припинення ворожого вогню та дали відповідь зі штатного озброєння. Після цього противник відмовився від подальших провокацій українських підрозділів”, — йдеться у повідомленні.

За даними розвідки, 16 квітня наші підрозділи поранили одного російського найманця.

“17 квітня збройні формування Російської Федерації вогневої активності не проявляли. За поточну добу втрат серед українських захисників немає”, — додали військовослужбовці.

Випадків захворювання на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.

Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою.

Як повідомляв УНН, 16 квітня на сході України відбувся обмін утримуваними. У його результаті вдалося звільнити 20 українських громадян. При цьому на окуповані території виїхали 14 громадян.

 

17 років тюрми: МЗС висловило Росії протест через вирок кримському татарину

Міністерство закордонних справ України висловило протест у зв’язку з рішенням Воєнного апеляційного суду м.Власиха Московської області відхилити апеляційну скаргу адвокатів незаконно утримуваного в Росії громадянина України Енвера Сейтосманова на попереднє рішення Південного окружного військового суду за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі.

Про це повідомляє пресслужба МЗС.

«Вимагаємо від російської сторони негайно звільнити громадянина України Енвера Сейтосманова та інших громадян України, які продовжують незаконно утримуватися у в’язницях на території РФ та окупованого Криму. Такий крок потрібно розглядати не лише у контексті відновлення справедливості стосовно невинних людей, але й забезпечення їхнього права на життя в умовах пандемії COVID-19», – йдеться у повідомленні.

У зовнішньополітичному відомстві закликали міжнародну спільноту посилити політико-дипломатичний та санкційний тиск на державу-агресора з метою припинення Росією порушень прав людини у тимчасово окупованому Криму, звільнення усіх незаконно утримуваних громадян України в РФ і на тимчасово окупованих територіях України, відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах.

Як повідомляв Укрінформ, 5 грудня Південний окружний військовий суд м. Ростов-на-Дону виніс вирок Енверу Сейтосманову – 17 років колонії суворого режиму з обмеженням свободи на рік.

Енвер Сейтосманов і його брат Ернес Сейтосманов були затримані після обшуку 10 травня 2019 року в селі Тиловому Балаклавського району під Севастополем. Після допиту Ернеса відпустили, а Енвера заарештували, пред’явивши йому «участь у діяльності організації, яка, відповідно до законодавства Росії, визнана терористичною».

 

Мінні знаки та шипи на дорозі: окупанти знову не пускають патрулі ОБСЄ на Донбасі

На Донбасі збройні російські формування на своїх блокпостах 14 та 15 квітня вчергове завадили патрулям СММ ОБСЄ пересуватись офіційними дорожніми коридорами.

Про це йдеться у звіті СММ ОБСЄ від 15 квітня – Укрінформ.

«14 та 15 квітня члени збройних формувань знову забороняли патрулям СММ доступ офіційними дорожніми коридорами: двічі в Луганській області й один раз у Донецькій; при цьому подальша спроба проїхати до непідконтрольних урядові районів у Донецькій області була неуспішною через наявність перешкоди», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що вдень 14 квітня команда місії, яка прямувала з підконтрольних урядові районів, не змогла проїхати повз блокпост поблизу Горлівки через шипи на проїжджій частині та попереджувальний знак про мінну небезпеку посеред дороги.

Водночас 14 та 15 квітня на блокпосту збройних формувань на південь від мосту біля Станиці Луганської (15 км на північний схід від Луганська) члени збройних формувань заборонили патрулям СММ прохід, пояснивши це карантинними обмеженнями через COVID-19.

«Вони обмежують свободу руху СММ по лінії зіткнення, тим самим перешкоджаючи виконанню мандата по всій території країни», — зазначають спостерігачі.

Водночас наголошується, що СММ ОБСЄ запровадила низку заходів протидії поширенню коронавірусу. Зокрема суворе дотримання правил соціального дистанціювання, щоденне вимірювання температури, використання індивідуальних засобів захисту та зменшення кількості співробітників в автомобілях.

 

Московський патріархат агітує на Миколаївщині святити паски в церкві і не дивитися ТБ

На Миколаївщині архієпископ Вознесенський і Первомайський Алексій (УПЦ МП) звернувся до пастви та духовенства з повідомленням, що Великоднє нічне богослужіння та освячення пасок відбудеться, і бажаючі зможуть взяти у ньому участь. І це попри те, що у Вознесенському районі зафіксовано найбільше в області хворих із коронавірусом.

Звернення архієпископа опубліковане на офіційному сайті Вознесенської єпархії УПЦ МП – Укрінформ.

«Богослужіння в Великодні святкові дні відбуваються згідно Статутів нашої Церкви. Зокрема, Великоднє нічне богослужіння та освячення пасок буде відбуватися! Всі бажаючі можуть приступити до Таїнства Покаяння та Євхаристії», – йдеться у зверненні.

Щоправда, один із його пунктів містить прохання під час богослужіння «виконувати вимоги і норми, встановлені МОЗ».

Також архієпископ закликав паству не дивитися телевізор і не користуватися інтернетом, а особливо соцмережами, які, мовляв, розповсюджують брехливу інформацію.

«… настійне прохання: категорично УТРИМАТИСЯ від перегляду телевізора, який нагнітає обстановку і вводить у відчай людей, підриваючи тим самим психічне здоров’я населення, а також обмежити себе в інтернет-просторі. Зокрема – в соціальних мережах, які теж є розповсюджувачами неправдивої та негативної інформації, яка призводить людей до відчаю і шкодить як духовному, так і фізичному здоров’ю», – йдеться у зверненні.

Варто зауважити, що на сьогодні у Вознесенському районі Миколаївщини зареєстровано найбільше хворих на коронавірус – 20 людей. По області – 22. І перші випадки захворювання зафіксовані саме в віруючих громади однієї з церков.

Як повідомляв Укрінформ, за даними ЦГЗ, станом на 9 годину 16 квітня в Україні лабораторно підтверджено 4161 випадок COVID-19, з них 116 летальних, 186 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 397 нових випадків.

 

Іонінський монастир у Києві можуть закрити на карантин

У Києві можуть закрити на карантин Іонінський монастир, де зафіксували випадки захворювання на COVID-19.

Про це на брифінгу заявив мер Києва Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами мера столиці, у монастирі працюють санітарні лікарі.

Влада Києва розглядає питання закриття Іонінського монастиря на на карантин.

Як повідомляв Укрінформ, 13 квітня мер Києва Віталій Кличко заявив, що Києво-Печерська лавра за рішенням комісії з надзвичайних ситуацій столиці закривається на карантин. За його даними, загальна кількість хворих на коронавірус священнослужителів у лаврі становить близько 90 осіб.

За даними ЦГЗ, станом на 9:00 16 квітня в Україні 4161 лабораторно підтверджений випадок COVID-19, з них 116 летальних, 186 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 397 нових випадків.

 

Медіарух назвав диверсією заклик Онуфрія приходити на Великдень до церкви

Медіарух розглядає заклик до вірян Предстоятеля УПЦ Московського патріархату Онуфрія приходити під час епідемії коронавірусу на Великдень до церкви та молитися надворі як диверсію проти українського народу.

Про це йдеться в заяві Медіаруху та медійних громадських організацій України, оприлюдненій на Детекторі медіа – Укрінформ.

“Ми, представники Медіаруху «Медіа за усвідомлений вибір» та медійних громадських організацій України, засуджуємо заклик Предстоятеля УПЦ Московського патріархату Онуфрія до парафіян приходити на Великодню службу до церкви під час спалаху коронавірусу”, – йдеться в заяві.

У заяві підкреслено, що в зв’язку з пандемією коронавірусу уряд заборонив проведення масових заходів в Україні, у тому числі релігійних. Напередодні Великодніх свят більшість церковних лідерів закликають вірян залишатися вдома та дивитися богослужіння онлайн.

“Натомість, Предстоятель УПЦ Московського патріархату Онуфрій у зверненні від 14 квітня 2020 заявив, що усі охочі можуть прийти на службу до церкви та молитися надворі із дотриманням санітарних норм. Ми розглядаємо таку заяву як спробу диверсії проти українського народу. Ідучи до церкви, парафіяни наражають на смертельну небезпеку не лише себе, а й своїх дітей, батьків, сусідів, медпрацівників – усіх, хто поруч”, – наголошується в заяві.

Таким чином, додають автори заяви, будуть нівельовані усі карантинні заходи, які вимушено шкодять економіці заради здоров’я українців.

“Подальше поширення COVID-19 у зв’язку зі скупченням людей у церквах завдасть удару не лише по здоров’ю громадян, а й по іміджу України. Влада, яка не впорається із викликом пандемії, ризикує втратити довіру як всередині країни, так і серед міжнародних партнерів та інвесторів”, – зазначають автори заяви.

Медіарух та медійні громадські організацій закликають українську владу посилити роз’яснення для громадян про необхідність святкувати Великдень удома та не відвідувати церкву під час спалаху коронавірусу.

“Ми розуміємо делікатне становище української влади, яка хоче уникнути звинувачень у втручанні у соціальне життя релігійних громад. Але те, що відбувається зараз, є нічим іншим, як спробою Кремля перекласти на українську владу відповідальність за майбутні смерті громадян України різних конфесій”, – зауважено в заяві.

Також автори заяви просять українські медіа виявити соціальну відповідальність та розповісти своїм аудиторіям про небезпеки порушення карантину. “Відвідування церкви за нинішніх умов ставить під загрозу здоров’я та життя українців, а також посилює навантаження на економіку. За лікування хворих має хтось заплатити, у випадку державних коштів – це роблять платники податків. Масове зараження вірян може мати катастрофічні наслідки”, – наголошують автори заяви.

Окрім Медіаруху, заяву підписали ГО «Інтерньюз-Україна», ГО «Детектор медіа», Фундація «Суспільність», Дмитро Крапивенко, головний редактор журналу «Український тиждень», ГО «Інститут масової інформації», ГО «Центр демократії та верховенства права» (ЦЕДЕМ), ГО «Інститут демократії ім. Пилипа Орлика», ГО «Платформа прав людини», ГО «Український інститут медіа та комунікації», ГО «Інститут розвитку регіональної преси», Інформаційна кампанія «По той бік новин».

Як повідомляв Укрінформ, Православна церква Московського патріархату в Україні (УПЦ МП) закликає вірян відвідувати богослужіння в умовах карантину, тоді як Російська православна церква (РПЦ) в самій РФ дає вказівки прихожанам максимально дотримуватися карантину і самоізолюватися.

13 квітня мер Києва Віталій Кличко заявив, що Києво-Печерська лавра за рішенням комісії з надзвичайних ситуацій столиці закривається на карантин. За даними Кличка, загальна кількість хворих на коронавірус священнослужителів у лаврі становить близько 90 осіб.

За даними ЦГЗ, станом на 9:00 15 квітня в Україні 3764 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 108 летальних, 143 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 392 нові випадки.

Серед фундаторів Медіаруху «Медіа за усвідомлений вибір», започаткованого 5 лютого 2019 року, – «UA: Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», «Новое Время», «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, а також низка регіональних медіа та громадських інституцій.

 

Розпочався черговий етап звільнення утримуваних – Україна повертає 19 громадян

16.04.2020 09:26

Розпочався черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб – Україна повертає 19 своїх громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях.

Про це Офіс Президента України повідомляє у Тelegram-каналі – Укрінформ .

«Розпочався черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб – Україна повертає 19 своїх громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях. З огляду на карантинні обмеження, які наразі діють у державі, після повернення звільнені українці направляться на обов’язкову обсервацію», – йдеться у повідомленні.

В ОПУ зазначили, що взаємне звільнення утримуваних осіб відбувається у рамках формату «всіх на всіх». Для Президента України Володимира Зеленського та для української влади цінним є кожен, кого незаконно утримують на окупованих територіях чи в іншій країні.

«Це вже третій етап звільнення за каденції Володимира Зеленського. Перший відбувся у вересні минулого року, коли додому повернулися 35 українців, під час другого – у грудні – повернулися 76 громадян. Нинішнє звільнення демонструє дієвість стратегії Президента та дотримання домовленостей, досягнутих під час саміту в Нормандському форматі у грудні 2019 року», – підкреслили в Офісі глави держави.

В ОПУ також звернули увагу на те, що переговори про звільнення українців, які утримуються на території окупованого Криму та в Росії, досі тривають, але оприлюднення у ЗМІ імен тих, кого Україна намагається повернути, ускладнює процес їхнього включення до списків на звільнення.

Попри поширення коронавірусу та початок глобальної економічної кризи Президент Володимир Зеленський продовжує роботу над досягненням миру на Донбасі, поверненням людей і територій на умовах України, підкреслили в Офісі глави держави.

 

У ході нинішнього обміну звільнили 38 осіб, передали 34 з них – МКЧХ

У результаті операції обміну утримуваними особами в четвер загалом звільнено 38 осіб, 34 з них було передано.

Про це повідомляє пресслужба Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні (МКЧХ) – Укрінформ.

“З початку конфлікту це вже четверта операція зі звільнення та передачі затриманих, в якій МКЧХ взяв участь у ролі нейтрального посередника. Сьогодні звільнено 38 осіб, 34 з них було передано; деякі знаходилися під вартою протягом шести років. Попередньо було підтверджено їхнє бажання бути переданими”, – ідеться в повідомленні.

У МКЧХ заявили, що його представники брали участь в операції з одночасного звільнення та передачі затриманих, щоб “підтвердити згоду затриманих осіб на передачу та переконатися в проведенні операції з дотриманням міжнародних гуманітарних стандартів”.

Зазначається, що такі операції зі звільнення та передачі затриманих мають значну гуманітарну цінність.

“Завдяки ним люди повертаються до своїх рідних по обидві сторони лінії зіткнення. Це свідчить про те, що навіть під час конфлікту та у найтяжчі й найскладніші часи гуманність може перемогти. І гуманність в умовах конфлікту є саме тією ідеєю, яку МКЧХ просуває у всьому світі вже протягом 157 років”, – підкреслили в організації.

Водночас в МКЧХ зауважили, що в часи загрози нової коронавірусної хвороби потрібно було вжити відповідних запобіжних заходів, та запевнили, що операція завершилася без проблем, і незабаром звільнені затримані вирушать додому, щойно пройдуть усі необхідні профілактичні процедури, пов’язані зі спалахом COVID-19.

У МКЧХ додали, що уже найближчим часом вони зможуть зустрітися зі своїми сім’ями, що ще важливіше в умовах нинішньої пандемії.

Як повідомлялося, у четвер відбувся обмін утримуваними особами. Україна повернула 20 своїх громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

В Офісі Президента України поінформували, що тривають переговори про звільнення тих, кого утримують на території окупованого Криму та в Росії.

 

Банкова оприлюднила 20 імен звільнених українців

Україна звільнила 20 своїх громадян, яких утримували в неволі на тимчасово окупованих територіях.

Список їхніх імен оприлюднений на сайті глави держави – Укрінформ.

Звільнені громадяни, яких утримували на території окремих районів Донецької області (ОРДО):

1. Алакоз Олександр (цивільний)
2. Гриненко Микола (військовий)
3. Ілюхін Микола (цивільний)
4. Карась Володимир (правоохоронець)
5. Костєв Євген (цивільний)
6. Помеляйко Олександр (цивільний)
7. Садовський Олександр (цивільний)
8. Сірик Вадим (цивільний)
9. Шайдов Віктор (військовий).

Звільнені громадяни, яких утримували на території окремих районів Луганської області (ОРЛО):

1. Желдак Віталій (цивільний)
2. Можаєв Валентин
3. Миронич Сергій
4. Полозов Микола (цивільний)
5. Попова Алевтина (цивільна)
6. Русинов Сергій (цивільний)
7. Сливка Іван (цивільний)
8. Сливка Олександр (цивільний)
9. Табачний Олександр (цивільний)
10. Штиль Олександр (цивільний)
11. Яковенко Олександр (цивільний).

Як повідомляв Укрінформ, черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб відбувся сьогодні зранку. Тоді в Офісі Президента повідомляли про те, що Україна повертає 19 своїх громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях.

Взаємне звільнення утримуваних осіб відбулося у рамках формату «всіх на всіх».

 

Повернемо всіх: Зеленський прокоментував третій етап звільнення українців

Президент України Володимир Зеленський радий тому, що сьогодні таки розпочався черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб, а також обіцяє надалі боротися за повернення усіх наших співвітчизників.

Про це Зеленський сказав у відео, зроблене у під час робочої поїздки до Закарпатської області та оприлюднене у Facebook його пресслужбою, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я дуже радий, що першу частину наших громадян вже звільнено. Це ті, хто перебував на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Зараз проводяться дії, щоб звільнити ще частину людей з Луганської області, на жаль, тимчасово окупованої. Але прийде час, і все ми повернемо. Перш за все, як ми і говорили, ми повертаємо усіх. І в рамках мінських домовленостей, і в рамках наших домовленостей нормандської четвірки. Ми звільнимо всіх і будемо боротися, доки кожен українець не повернеться додому», – сказав Зеленський.

Він наголосив, що радий поверненню кожного свого співвітчизника. Йдеться і про військових, і про героїв, і про політв’язнів, і про звичайних громадян, адже всі , за словами Зеленського, герої, “тому що вони були за ґратами, тому що вони захищали Україну, наш суверенітет, нашу територіальну цілісність».

Офіс Президента оприлюднив імена 20 звільнених українців, яких утримували в неволі на тимчасово окупованих територіях.

Як повідомляв Укрінформ, у “чистий четвер” уранці розпочався черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях. З огляду на карантинні обмеження, які наразі діють у державі, після повернення звільнені українці направляться на обов’язкову обсервацію.

Взаємне звільнення утримуваних осіб відбувається у рамках формату «всіх на всіх».

 

Україна тиснула, щоб звільнення відбулося попри карантин – Зеленський

Україна продовжить реалізацію стратегії з повернення людей, котрих незаконно утримують на тимчасово окупованих територіях та в Росії, допоки не визволить усіх своїх громадян.

У цьому запевнив Президент Володимир Зеленський після завершення третього етапу взаємного звільнення утримуваних осіб у межах формату «всіх на всіх», повідомляє пресслужба глави держави.

«Перший етап був, коли повернули 35 людей: політв’язнів і наших моряків. Це була перша частина. Другий обмін був після домовленостей «Нормандської четвірки» – було звільнено 76 людей. Зараз ми повертаємо 20 людей», – сказав Зеленський.

Президент розповів, що українська сторона наполягала на тому, щоб провести звільнення якнайшвидше, не чекаючи завершення карантинних заходів у зв’язку з поширенням коронавірусу.

«Ми можемо чекати закінчення карантину й потім робити більший обмін, але наша сторона тиснула, що не треба нічого чекати. Нам підтвердили 20 людей – давайте повертати 20 людей. Якщо завтра буде ще дві людини – будемо дві людини повертати, післязавтра буде 100 – повертатимемо 100», – підкреслив Зеленський.

Зазначається, що після повернення звільнені сьогодні українці відправляться на обов’язкову обсервацію.

Також повідомляється, що тривають переговори про звільнення тих, кого утримують на території окупованого Криму та в Росії.

«Україна має визволити всіх своїх громадян», – резюмував Президент.

Як відомо, у “чистий четвер”, 16 квітня, відбувся обмін утримуваними особами. Україна повернула 20 своїх громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

 

Неоднозначний обмін: суперечливі історії тих, кого повернула та віддала Україна

Медійна ініціатива за права людини, УП

Між Україною та представниками незаконних збройних формувань на Донбасі відбувся обмін утриманими.

Недалеко від окупованої Горлівки на пропускному пункті “Майорск” бойовики з Донецька передали Україні 9 заручників, а Луганськ у районі міста Щастя звільнив ще 11. На територію ОРДЛО поїхали 17 засуджених за тероризм та державну зраду.

Як свідчать списки, серед тих, кого вдалося забрати з тюрем Донецька та Луганська, – більшість людей, про звільнення яких Україна почала просити в останні кілька місяців, хоча деякі з них були затримані ще 4-5 років тому.

Серед повернених є як люди, історії яких не викликають питань, так і ті, до кого питання є, –  підозрювані у кримінальних злочинах та навіть колишні бойовики.

Переважна кількість політичних бранців, військовополонених та так званих шпигунів СБУ, досі залишаються на окупованих територіях.

Натомість бойовики попросили на обмін людей, участь яких у війні на Донбасі була доведена в українських судах.

В Офісі президента говорять: “Для української влади цінним є кожен, кого незаконно утримують на окупованих територіях чи в іншій країні. Україна має визволити всіх своїх громадян”.

“Українська правда” в історіях людей, яких обміняли з обох сторін, розповідає, чому цей обмін називають суперечливим.

Як все починалось

Після обміну 29 грудня 2019 року президент Володимир Зеленський пообіцяв домовитися про ще одне звільнення, аби всі громадяни України опинилися вдома.

Згодом стало відомо, що бойовики погодилися передати заручників до Великодня.

Джерела у Донецьку та Луганську розповідають, що до передачі заручників в ОРДЛО готувалися кілька тижнів.

Спочатку планували використати більш широку “формулу”, тобто передати українській владі понад 40 заручників. До утримуваних навіть обіцяли допустити представників Міжнародного Червоного Хреста – організували лазню, запросили перукаря.

Серед тих, кого могли звільнити напередодні Великодня, були як військові, так і “шпигуни”, яких утримують у макіївській колонії №32. Приміром, старші солдати 53-ї бригади Юрій Гордійчук та Павло Курсун, які разом ще з шістьма військовослужбовцями за нез’ясованих обставин заїхали на територію ОРДЛО у травні 2019 року.

Окрім того, на волю могли вийти цивільні – брати Дмитро та Сергій Хараберюші, засуджені за проукраїнську позицію, або ж Валерій Матюшенко, який у 2015-2016 роках, ймовірно, збирав інформацію про склад та кількість російських військових, що базувалися у місті Кальміуське на окупованих територіях.

Але зрештою у Мінську про передачу цих людей домовитися не вдалося: прізвища у списках змінилися, як і кількість кандидатів на звільнення.

Згодом “республіки” зголосилися передати 19 людей. Їхні прізвища навіть були оприлюднені.

За кілька днів до запланованої дати обміну з Краснолуцької виправної колонії №19 заручників перевезли до луганського СІЗО. Умови утримання політичних в’язнів у колонії були суворі – вони весь час перебували у камерах, виходити з яких дозволялось лише раз на день, на годинну прогулянку.

У Донецьку ж деякі люди зі списку на обмін оперативно отримували “вироки”.

Квиток з Донецька

Його отримали дев’ятеро тих, кого Україна називає незаконно затриманими на території ОРДЛО.

Двоє – військові.

Серед них 22-річний Микола Гриненко з Миколаївщини, військовослужбовець 79 десантно-штурмової бригади. До рук терористів на Донеччині потрапив 23 січня 2019 року.

Одразу після зникнення Гриненка правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею дезертирство

За інформацією бригади, армієць зник разом зі зброєю у районі виконання бойового завдання на одному зі спостережних постів неподалік Павлополя. У той момент побратими не знали обставин зникнення бійця. Спочатку розшукували його у тилу, поки не з’явилося відео “допиту” бойовиків, з якого стало зрозуміло, що Гринченко потрапив у полон.

На відео він розповідає: “Нарвався чи то на сигнальну міну, чи на розтяжку. Пролунав вибух. Я впав. Загубився. Озирнувся – моїх хлопців уже не було. Після чого почув – йдуть ваші та почав кричати, що здаюся”.

Колишній полонений танкіст Богдан Пантюшенко згадує, що Гриненка спочатку тримали у “слідчому ізоляторі”, возили на “допити” у прокуратуру, а потім перевели до їхньої камери у СІЗО.

“Ми його зустріли – дали їжу, одяг, постіль. Микола говорив, що помилково потрапив у полон. А згодом стверджував, що пішов у розвідку, а хлопці його кинули. Як було насправді, не відомо”.

Одразу після зникнення Гриненка правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею дезертирство, згодом з’явилося ще одне – про зникнення людини.

Другий військовий – 49-річний Віктор Шайдов із Дніпропетровської області, військовослужбовець 53-ї бригади Збройних сил України. Він ще один з вісьмох армійців, які на КАМАЗі випадково заїхали на непідконтрольні території у травні 2019 року.

Побратими Шайдова, яких обміняли, розповідають, що рано-вранці вантажівка рухалася неподалік Новотроїцького. Вони їхали без зброї до штабу звіряти документи. Машина відхилилися від маршруту і потрапила на тимчасово окуповану територію, де усіх і затримали терористи.

На початку людей утримували у СІЗО в Донецьку. Шайдова – у камері в підвалі. Згодом розпочалися “судові засідання” та пролунали “вироки”. 28 грудня Віктора перевели до колонії №32.

Інші семеро обміняних – цивільні.

Прізвище лише одного з них у переліку СБУ лунало давно – 43-річного Олександра Садівського, який провів в ув’язненні майже 6 років.

Чоловіка затримали наприкінці травня 2014 року у Донецьку. Відомо, що раніше він працював у силових структурах, згодом звільнився. На момент затримання був співробітником приватної охоронної фірми.

Садівський охороняв пункти обміну валют. Один з них, який мав бути під його наглядом, 22 квітня 2014 року пограбували, задушивши вагітну касирку.

Невдовзі після пограбування Садівський поїхав з Донецька нібито до родичів у Київську область. Повернувся у місто наприкінці травня, коли почалися бойові дії, ніби хотів забрати родину.

Саме у Донецьку Садівського затримала міліція за підозрою у пограбуванні та вбивстві. Перші місяці він перебував у місцевому СІЗО. Правоохоронці розслідували пограбування, а у липні вже мали передавати матеріали справи до суду, але ті якраз припинили свою роботу через початок війни.

“Судовий процес” розпочався вже в окупації за “законами” бойовиків. У результаті Олександр Садівський отримав вирок – “довічне ув’язнення”.

До списків на обмін його подали рідні ще у серпні-вересні 2018 року. За словами його сестри Наталії, спочатку родина не могла зрозуміти, до кого звертатися, аби звільнити брата, а потім побачила повідомлення однієї волонтерської організації, юристи якої і допомогли внести прізвище Садівського до списку на обмін.

Донедавна Олександр утримувався у колонії № 52 у селищі Оленівка Донецької області. Про ув’язнення у цьому місці так званих політичних в’язнів досі правозахисникам нічого відомо не було.

33-річний Олександр Помеляйко – житель Харківської області.

Про нього розповідає колишній полонений Станіслав Печонкін, який певний час перебував з Помеляйком в одній камері у СІЗО Донецька.

“З юності Олександр захопився ідеями комунізму. Коли на Донбасі почалась “русская весна”, поїхав до Донецька “боротися з фашистами”. До лав “ДНР” не вступив, бо говорив, що швидко розчарувався, але організував підпільний гурток, до якого увійшли приблизно 10 осіб, – говорить Печонкін. – Його учасники обговорювали ідеї Леніна. Про гурток дізналося “МГБ”, його представники почали контролювати. Гурток розпався, а двоє його членів, власне Помеляйко та його товариш Григорій Сінченко, почали боротьбу з місцевим режимом”.

“Боротьбою” вони називали підпали цигаркових кіосків у Донецьку. Про такі випадки восени 2016 року можна знайти інформацію на сайтах бойовиків.

Помеляйка та Сінченка затримали представники незаконих збройних формувань у грудні 2016 року.

“Обвинуватили у “посяганнях на конституційний лад”, – продовжує Печонкін. – Сінченка поміняли у грудні 2017 року, бо його мама активно домагалася цього, але у 2019-му бойовики його знову затримали. Помеляйка ж тривалий час ніхто не вносив до списків на обмін. Коли мене перевели до колонії, я запитував у інших ув’язнених, чи не бачили такого. Ніхто Сашу не знав”.

Про інших заручників, яких Україна планує повертати, відомо менше.

Зокрема, 28-річного Олександра Алакоза колишні бранці називають звичайним перевізником. Він як приватна особа доставляв людей з підконтрольних територій на непідконтрольні й навпаки. Донедавна Алакоз перебував у СІЗО, але кілька тижнів тому його швидко “засудили” та перевели до колонії №28 у місті Торез.

51-річний Володимир Карась – колишній український міліціонер. Після окупації він нібито навіть співпрацював з бойовиками у лавах “поліції ДНР” у місті Докучаєвськ.

У списку на звільнення нещодавно з’явилось також прізвище 31-річного Вадима Сіріка.

Він – житель Кривого Рогу Дніпропетровської області. Від його родичів відомо, що у лютому 2019 року поїхав у Донецьку область, де й зник. Як згодом з’ясувалося, був затриманий.

Про ще двох обмінених, 60-річного жителя Донецька Миколу Ілюхіна та 39-річного Євгена Костєва з Запоріжжя, інформація поки відсутня.

Луганські бранці

Найвідоміший із них – Сергій Русинов. Йому 23 роки, він студент Луганського коледжу культури та мистецтв. Хлопця бойовики затримали у квітні 2018-го за пости у соцмережах.

“Русинов в інтернеті нібито знайшов сторінку “Айдару” та почав переписуватися, навіть хотів долучитися. Але зрештою виявилося, що сторінка належала бойовикам. Окрім того, Русинов писав проукраїнські пости у соцмережах”, – каже один з колишніх бранців з Луганська.

Екс-заручник також повідомляє, що у СІЗО Сергія тримали в одній камері з бойовиком з батальйону “Русь”, який дуже знущався над хлопцем.

“Суд” у Луганську засудив Русинова за участь в організації, яка визнана в “ЛНР” терористичною, та за збурення ненависті або ворожнечі до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Останні місяці він перебував на території Слов’яносербської виправної колонії №60, що у селі Лозовське Луганської області.

32-річний Микола Полозов у Луганську вважається шпигуном з позивним “Акація”. “Засуджений” на 12 років за “держзраду”.

За словами колишнього бранця бойовиків Дениса Секацького, Полозов міг бути завербований СБУ та займатися вивозом бойовиків з непідконтрольної території.

Коли почалися активні бойові дії, він нібито виїхав з родиною до Чернігівської області, але згодом сім’я повернулась.

У мережі можна знайти сюжет про діяльність Полозова, який підготували бойовики. У ньому дружина розповідає, як вона здогадалася про співпрацю чоловіка з СБУ. Але найцікавіший монолог такого собі товариша Полозова по “народному ополчению” Василя Крята.

Він розповідає, що Полозов спеціально вигадав легенду, ніби він – “розвідник “ДНР” та організатор диверсій на території України, а згодом запропонував і Кряту разом з ним взяти участь у такій діяльності. Той погодився, адже добре знав Миколу. Але коли ці двоє перетинали російсько-український кордон, українські правоохоронці затримали лише Крята. Пізніше його засудили, а 27 грудня 2017 року передали у “республіку” під час одного з так званих обмінів. Полозова бойовики затримали після повернення Крята.

40-річний Валентин Можаєв з Рівненської області був затриманий 5 липня 2016 року. Колишні цивільні заручники розповідають, що Можаєва тривалий час не подавали у списки для обміну, бо його родина не знала, як це зробити.

“Але насправді Можаєв перебуває у важкому психологічному стані, я би дуже хотів, аби його звільнили”, –  говорить Секацький.

Він розповідає, що у Можаєва у Рівненській області є батьки похилого віку та дочка, яку вони виховують.

Бойовики показали відео, на якому Можаєв розповідає, як його завербували СБУшники та відправили у Луганськ на завдання. В СБУ ж говорять, що українські правоохоронці ніколи не співпрацювали з цим чоловіком.

Можаєв є також колишнім правоохоронцем. Мав звання капітана. Спочатку служив у прикордонних військах в Одесі. Звільнився 2008-го, повернувся до Рівненської області та кілька місяців працював у міліції, потім – в охоронній фірмі.

Віталій Желдак, якому 34 роки, – колишній наркозалежний, отримував замісну терапію в одній з лікарень Лисичанська, часто їздив на підконтрольні Україні території.

Але через постійні перетини лінії розмежування бойовики запідозрили його у співпраці з СБУ та зборі розвідувальної інформації. Затримали Желдака у липні 2018 року, а у квітні 2019-го “засудили” на 12 років.

Згодом перевели до Слов’яносербської колонії №60. Деякі колишні заручники впевнені: Желдак взагалі не мав жодного стосунку до шпигунства, хоча й отримав статтю “держзрада”.

38-річний Олександр Яковенко – перевізник.

“Аби купити бус, він позичив гроші. Возив людей з Харкова до Луганська. Він також знав, до кого з перевізників напередодні виїзду підходили для розмови СБУшники”, – каже його колишній співкамерник, який просить не називати його прізвище, оскільки родина проживає у Луганську.

Відомо, що Яковенко проходив по одній справі зі звільненим Денисом Олійником, якого бойовики обвинувачували у постачанні вибухівки диверсійно-розвідувальним групам, що діяли на непідконтрольній території Луганщини.

Але якщо Олійник був у списках на обмін давно, то прізвище Яковенка з’явилося останнім часом.

Єдина жінка у списку на обмін – Алевтина Попова. Їй 44 роки.

Із відкритих джерел відомо, що жінку бойовики засудили на 12 років. Представники сепаратистів говорять, що вона шукала “кандидатів для співпраці з СБУ” або ж учасників програми “На тебе чекають удома”.

Шукала чи ні – наразі не відомо. Натомість зі слів колишньої бранки з Луганська Олени Сорокіної, яка перебувала разом з Поповою у підвалі “МГБ”, жінка – приватний підприємець і була впевнена, що її підставили та здали колеги, аби отримати місце на ринку.

“Хоча це може бути вигаданою легендою”, – каже Сорокіна.

Затримали Попову разом з її знайомим, якого бойовики згодом відпустили. Алевтину ж після вироку перевели до жіночої Селезньовської виправної колонії.

Наразі мало відомо про жителя Луганська Сергія Миронича. Чоловіку 58 років. Його затримали бойовики на День незалежності у 2016 році. Миронич нібито намагався замінувати луганську нафтобазу. За рік “суд” засудив його до 20 років позбавлення волі.

59-річного Олександра Табачного “арештували” у жовтні 2016 року. Табачний – колишній працівник міліції, полковник. Працював у правоохоронних органах до 2006 року. Зі свідчень екс-бранців, після окупації позичив у колишнього підлеглого, а у часи окупації високого чиновника контррозвідки “МГБ”, гроші, а вони виявилися міченими.

Коли до нього додому прийшли за поясненнями з “МГБ”, він не захотів розмовляти. Тож Табачного просто зробили співучасником якогось злочину колеги. Звинуватили за статтею, пов’язаною з наркотиками.

“На вихід” пішли брати: 39-річний Іван Сливка та 41-річний Олександр Сливка. Їх затримали у Луганську нібито за спроби скоїти диверсії. Але люди, які звільнилися, дивуються, чому вони потрапили до списку, адже, за їхніми словами, брати заробляли на життя тим, що займалися розбоєм.

Серед луганських бранців поки нічого не вдалося дізнатися про 46-річного Олександра Штіля. Ніхто зі звільнених у 2019 році з ним поряд не перебував, до правозахисників родина не зверталась, до останнього у списках його прізвища не було.

Кого забирають бойовики

Натомість бойовики попросили передати до Донецька та Луганська 17 людей, участь яких у війні на Донбасі була доведена в українських судах.

Наприклад, серед них є Віктор Колос, який за даними слідства планував вчинити теракт у Запоріжжі.

У вироку Орджонікідзевського районного суду Запоріжжя йдеться про те, що у 2018 році чоловік зголосився співпрацювати з “МГБ” “ДНР” в обмін на безкоштовне лікування. Згодом Колос пішов на угоду зі слідством та отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Житель Донецька Юрій Слатов, якого Україна також обіцяла передати під час обміну, потрапив до рук українських правоохоронців у квітні 2019 року. Виявилося, бойовик випадково зайшов не на свій блокпост.

У суді Слатов розповів, що пішов до терористів “ДНР” через безробіття. Певний час знаходився на лінії розмежування, в його обов’язки входила охорона цієї лінії від ЗСУ.

Зрештою 4 грудня 2019 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області засудив чоловіка на 8 років та 6 місяців за “створення терористичної групи чи терористичної організації”. Слатов подавав апеляцію, але суд залишив вирок без змін.

Також бойовики терористичної організації “ДНР” попросили передати їм Олексія Лазаренка, засудженого у серпні 2019 року за державну зраду до 9 років ув’язнення.

За версію правоохоронців, він працював на одному із підприємств державного концерну “Укроборонпром” у Запоріжжі та передавав росіянам таємну інформацію.

Правоохоронці затримали Лазаренка у липні 2019 року під час перетину державного кордону та вилучили матеріали “розвідувального характеру”, які він збирався передати до РФ.

Олександр Ларкін – житель Мар’їнки, обвинувачувався у створенні терористичної групи чи терористичної організації та незаконному поводженні зі зброєю. Журналісти “Медійної ініціативи за права людини” були на одному із судових засідань. Тоді Ларкін стверджував, що на підконтрольні бойовикам території пішов за хлібом.

“Одного разу я пішов в Олександрівку, яка під контролем “ДНР”, аби купити хліба, там зустрів старого знайомого. Він попросив мене передати з Мар’їнки до Курахово пакети з борошном і сіллю. Я погодився. Поки йшов додому, почався дощ, вміст пакетів змок – виявилося, що всередині були два мобільних телефони та пакет з невідомою речовиною сірого кольору”.

Останнє засідання у справі мало відбутися 13 квітня 2020 року у режимі відеоконференції.

Окрім того, представники незаконних збройних формувань у Донецьку попросили передати їм Дмитра Якоба. У 2018 році тоді ще народний депутат Антон Геращенко стверджував, що він був одним з двох кілерів, які планували замах на нього.

За словами Геращенка, спочатку кілери хотіли його застрелити, проте потім було вирішено використовувати саморобну вибухівку з дистанційним детонатором, який злочинці планували встановити вночі під автомобіль депутата.

Ельбруса Гогічаєва, громадянина РФ, вихідця з Північної Осетії, бойовики вимагали передати до Луганська. Він проходив по одній справі з іншим громадянином Росії Муратом Джімієвим (його передали РФ під час обміну у вересні 2019 року).

Справу розглядав Дніпровський районний суд Києва. Він визнав винним Гогічаєва у незаконному зберіганні боєприпасів (ч.1 ст.263 КК України). Чоловік отримав 3 роки та 6 місяців ув’язнення. Строк відбування покарання почався з дня затримання – 5 грудня 2017 року. Тобто Гогічаєв вже відбув більшу частину терміну.

МІПЛ відомо, що певний час прізвище Гогічаєва в обмінних списках не фігурувало. Як пояснив сам Ельбрус, він вже досить довго живе в Україні, у нього тут родина, і не має бажання повертатися в Росію, а надто за допомогою так званого обміну. Нині, ймовірно, ситуація змінилась, Гогічаєв погодився поїхати в Луганськ.

Андрія Яворчука також попросив Луганськ. За твердженням українських правоохоронців, він – бойовик батальйону “Сомалі”. 4 липня 2019 року засуджений Голопристанським районним судом Херсонської області до 8 років ув’язнення.

У рішенні суду зазначено, що Яворчук визнав вину та розповів, що спочатку служив у “військовій комендатурі міста Алчевськ”, а у 2015-му вступив на службу до “Сомалі”, де працював інструктором та безпосередньо участі у бойових діях проти ЗСУ не брав.

Затримали Яворчука у квітні 2019 року при перетині адмінмежі між окупованим Кримом та материковою частиною України. Мав при собі документи, які засвідчили його приналежність до “ДНР”. Правоохоронці кваліфікували дії затриманого як участь у терористичній організації.

Медійна ініціатива за права людини

 

Переговори про визволення українців з окупованого Криму та РФ тривають — Єрмак

Переговори про визволення українців, які утримуються на території окупованого Криму та в РФ, тривають.

Про це повідомив глава Офісу Президента Андрій Єрмак у Facebook, коментуючи перебіг сьогоднішнього взаємного звільнення утримуваних осіб – Укрінформ.

«Хочу підкреслити: взаємне звільнення утримуваних осіб відбувається у рамках формату «всіх на всіх». Ми забираємо усіх громадян України. Без винятку. Саме так вчиняють сильні країни, які цінують своїх громадян. Тривають переговори про звільнення українців, які утримуються на території окупованого Криму та в Росії», – написав Єрмак.

Він зазначив, що взаємні звільнення – це завжди дуже копітка робота. Є багато спірних моментів, які потребують ретельного опрацювання.

Єрмак нагадав: Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що влада буде боротися за життя кожного громадянина України.

«Програма обміну «всіх на всіх» працює ефективно і в цілодобовому режимі. Постійно працюють погоджувальні комісії, перевіряються усі заяви родичів. Миттєво вносяться будь-які корективи. Все це – заради українців, яких маємо витягнути з пекла полону», – підкреслив Єрмак.

Він нагадав про те, що у четвер на Батьківщину повернуться 19 громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях.

Як повідомляв Укрінформ, вранці у четвер розпочався черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб, в межах якого на підконтрольну уряду територію будуть повернуті 19 громадян України, які незаконно утримувалися в ОРДЛО.

Омбудсмен Людмила Денісова вже опублікувала у соцмережі фото з першими дев’ятьма визволеними з полону.

 

НАЗК перевірить безкоштовний переліт Єрмака з Мінська

НАЗК перевірить законність безкоштовного перельоту глави Офісу Президента України Андрія Єрмака з Мінська.

Про це йдеться у відповіді НАЗК на звернення Центру протидії корупції, інформує пресслужба ЦПК – Укрінформ.

“НАЗК почало перевірку дій голови Офісу Президента України Андрія Єрмака. Він повертався приватним літаком з Мінська після засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі. Це може трактуватися як подарунок, оскільки Єрмак не заплатив за цю послугу”, – йдеться у повідомленні.

Уточнюється, що 11 березня 2020 року журналісти зафіксували прибуття Єрмака приватним літаком із Мінська, яким зазвичай користується олігарх Віктор Пінчук.

У ЦПК зазначили, що сам Єрмак повідомив, що переліт запропонував йому другий президент України Леонід Кучма, і він не знає, хто саме оплатив цю поїздку.

“Така послуга вважається подарунком в розумінні закону “Про запобігання корупції”. Єрмак обіймає посаду, яка підпадає під дію цього закону. Проте закон забороняє отримувати подарунки, вартістю більше, ніж один прожитковий мінімум – зараз це 2102 гривні”, – наголосили у ЦПК.

У ЦПК поінформували, що у випадку підтвердження цього порушення, Єрмаку загрожує штраф від 1700 до 3400 грн.

Ознайомитися з відповіддю НАЗК на запит Центру протидії корупції можна за посиланням.

 

Денісова передала понад 80 звернень у Центр звільнення заручників при СБУ

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова передала у Центр звільнення заручників при СБУ понад 80 звернень родичів та близьких полонених з проханням їх звільнити.

Про це вона повідомила у Facebook – Укрінформ.

«Мною було передано в Центр звільнення заручників при СБУ понад 80 звернень родичів та близьких наших громадян з проханням їх звільнити. Продовжуємо боротьбу за всіх українців, які ще очікують на своє звільнення. Кожен з вас в пріоритеті», – зазначила Денісова.

За її словами, у межах третього етапу взаємного звільнення громадян у першій локації – на КПВВ “Майорськ” – на підконтрольну уряду територію сьогодні було повернуто 9 громадян України. У другій локації – біля смт Щастя – українській стороні повернуто 11 громадян.

Як повідомляв Укрінформ, черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб відбувся сьогодні зранку. Було визволено 20 громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

 

Україна виявила на окупованому Донбасі понад 160 місць утримання полонених

Органи прокуратури спільно з СБУ за шість років збройної агресії РФ встановили понад 160 місць незаконного утримання українських громадян на Донбасі.

Про це інформує пресслужба Офісу генпрокурора – Укрінформ.

“За шість років збройної агресії РФ органи прокуратури спільно з СБУ встановили понад 160 місць незаконного утримання українських громадян на Донбасі. Більше 3,5 тисяч осіб були протиправно позбавлені волі”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що в окремих місцях одночасно утримувалося в нелюдських умовах від 200 до 300 осіб незалежно від статі, без належного забезпечення медичною допомогою і харчуванням.

“На сьогодні за порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 КК України) вже притягнуто до кримінальної відповідальності понад 80 осіб, стосовно 16 з них обвинувальні акти скеровані до суду”, – поінформували у відомстві.

Як повідомляв Укрінформ, черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб відбувся сьогодні зранку. Було звільнено 20 громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях.

 

Євросоюз зробив заяву щодо обміну на Донбасі

Європейський Союз привітав взаємне звільнення та обмін утримуваними особами, що відбулося сьогодні на Сході України.

Відповідну заяву оприлюднено на сайті Європейської служби зовнішніх справ – Укрінформ.

«Це ще один крок до імплементації одного із заходів, що були погоджені під час саміту в нормандському форматі 9 грудня 2019 року. Європейський Союз очікує, що всі сторони продовжать роботу з імплементації Мінських домовленостей, включаючи ті, що виходять із рекомендацій, погоджених у нормандському форматі», – йдеться у зверненні.

Водночас, Євросоюз підтвердив підтримку роботи нормандського формату, ОБСЄ та Тристоронньої контактної групи.

«Повна імплементація Мінських угод є єдиним шляхом для досягнення стійкого та мирного врегулювання конфлікту на Сході України. Постійне припинення вогню – також у відповідь на глобальний заклик Генерального секретаря ООН Гутерреша – дасть змогу поновити впевненість та полегшити важку гуманітарну ситуацію», – йдеться у заяві.

У документі окремо наголошується на тому, що Росія та підтримувані нею збройні формування мають забезпечити вільний перетин лінії розмежування для СММ ОБСЄ та для гуманітарних акторів, а також для персоналу Міжнародного комітету Червоного Хреста і доступ до всіх, хто все ще перебуває в ув’язненні.

«Європейський Союз залишається твердим у підтримці незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України», – наголошується у документі.

Як повідомляв Укрінформ, в результаті взаємного звільнення 16 квітня на підконтрольну Україні територію повернулися 20 українських громадян, яких утримували на тимчасово окупованих територіях ОРДО та ОРЛО.

Зокрема, 9 українців тривалий час утримувалися бойовиками на окупованих територіях Донецької області, а 11 – Луганської. Серед них – двоє українських військових. Обмін було здійснено на пункті пропуску «Майорське» на Донеччині та у районі міста Щастя на Луганщині.

Натомість на окуповані території виїхали 14 громадян. Взаємне звільнення утримуваних осіб відбулося у рамках формату “всіх на всіх”.

Вперше обмін відбувся за формулою, коли Україна повернула більше осіб, ніж передала. У результаті операції обміну утримуваними особами в четвер, 16 квітня, загалом звільнено 38 осіб, 34 з них було передано, 4 – відмовились переходити до ОРДЛО. Після повернення наші громадяни обов’язково пройдуть процедури обсервації та перевірки.

Це вже третій обмін за останні сім місяців. Попереднє взаємне звільнення осіб відбулося у грудні 2019 року, тоді додому повернулося 76 українців. В Офісі Президента України поінформували, що тривають переговори про звільнення тих, кого утримують на території окупованого Криму та в Росії.

 

Офіс генпрокурора працює з усіма звільненими українцями, щоб зібрати докази для Гааги

Офіс генпрокурора працює з усіма звільненими українцями для підготовки та передачі доказів порушення міжнародного гуманітарного права до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.

Про це повідомив начальник Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу генерального прокурора Юрій Рудь, інформує пресслужба Офісу генпрокурора – Укрінформ.

У відомстві нагадали, що у четвер було повернуто 20 громадян, які насильно утримувалися на окупованій території Донбасу представниками незаконних збройних формувань РФ.

“Офіс генерального прокурора працює зі всіма звільненими українцями для підготовки та передачі доказів порушення міжнародного гуманітарного права до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. Прокурори також забезпечать притягнення до відповідальності винних у вчиненні воєнних злочинів на національному рівні”, – сказав Рудь.

За його словами, більшість звільнених осіб підтверджують факти побиття, нелюдського поводження, застосування психологічного та сексуального насильства, приниження людської гідності, катування, що в окремих випадках призводило до каліцтв та загибелі.

Як повідомляв Укрінформ, в результаті взаємного звільнення 16 квітня на підконтрольну Україні територію повернулися 20 українських громадян, яких утримували на тимчасово окупованих територіях ОРДО та ОРЛО.

Зокрема, 9 українців тривалий час утримувалися бойовиками на окупованих територіях Донецької області, а 11 – Луганської. Серед них – двоє українських військових. Обмін було здійснено на пункті пропуску «Майорське» на Донеччині та у районі міста Щастя на Луганщині.

Натомість на окуповані території виїхали 14 громадян. Взаємне звільнення утримуваних осіб відбулося у рамках формату “всіх на всіх”.

Вперше обмін відбувся за формулою, коли Україна повернула більше осіб, ніж передала. У результаті операції обміну утримуваними особами в четвер, 16 квітня, загалом звільнено 38 осіб, 34 з них було передано, 4 – відмовились переходити до ОРДЛО. Після повернення наші громадяни обов’язково пройдуть процедури обсервації та перевірки.

Це вже третій обмін за останні сім місяців. Попереднє взаємне звільнення осіб відбулося у грудні 2019 року, тоді додому повернулося 76 українців. В Офісі Президента України поінформували, що тривають переговори про звільнення тих, кого утримують на території окупованого Криму та в Росії.

 

Окупанти в Криму хочуть примусово “викупити” в українців майже 10 тисяч земельних ділянок

Російська окупаційна адміністрація у Криму готується до примусового вилучення у громадян 9,75 тисяч земділянок, які межують з Херсонської областю або знаходяться у прибережних районах тимчасово окупованої АРК і міста Севастополя.

Про це інформує пресслужба Мінреінтеграції – Укрінформ.

“Російська окупаційна адміністрація готується до примусового вилучення 9,75 тис. земельних ділянок, які межують з Херсонською областю або знаходяться у прибережних районах тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим і міста Севастополя”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що основною метою такого вилучення є позбавлення власності громадян України.

Наголошується, що таким чином окупаційна влада збирається поширити на Крим і Севастополь дію указу Президента Російської Федерації від 9 січня 2011 року, яким визначається статус земель у прикордонних районах.

За даними Мінреінтеграції, земельні ділянки українців, іноземців та осіб без громадянства будуть «викуплені» у примусовому порядку або вилучені, якщо власники не змінять громадянство на російське або не переоформлять майно на російські компанії.

Віцепрем’єр-міністр України Олексій Резніков наголосив, що такі дії є безпрецедентним порушенням міжнародного права і дискримінаційними щодо українців та фактично є експропріацією, що заборонена міжнародними договорами з РФ.

За його словами, це також є порушенням положень “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” на мирне володіння своєю власністю.

“Всі ці порушення відкривають двері для звернення до відповідних судових інституцій, до Європейського суду з прав людини щодо порушення РФ норм міжнародного гуманітарного права. Кожна особа, яка спробує примусово вилучати власність громадян України, має пам’ятати, що за це доведеться відповідати персонально – це правила цивілізованого світу», – заявив урядовець.

Він підкреслив, що всі акти, якими керується російська окупаційна влада на українській землі, є нікчемними з правової точки зору.

У міністерстві заявляють, що розглядають спробу поширення указу президента РФ від 09.01.2011 року на Крим і Севастополь через шість років окупації як посилення тиску окупаційної влади на громадян.

Наголошується, що під цим приводом можуть розпочатися спроби вилучити майно у всіх, хто незгоден з російськими порядками.

Зокрема, це може стати засобом додаткового тиску на представників кримськотатарського народу, щоб заблокувати акції солідарності та вшанування пам’яті жертв примусової депортації, підкреслюють у Мінреінтеграції.

«Я закликаю всіх громадян України в тимчасово окупованому Криму опиратися свавіллю з боку окупаційної влади. Надавайте всю інформацію про спроби вилучення вашої землі. Всі випадки порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях будуть зафіксовані і стануть основою для реагування відповідних державних органів», – підкреслив віцепрем’єр-міністр.

Як повідомлялося, президент РФ Володимир Путін вніс практично всю територію анексованого Криму до переліку територій, на яких землею не можуть володіти особи без російського громадянства. До переліку увійшли земельні ділянки таких районів: Бахчисарайського; Джанкойського; Кіровського; Красноперекопського; Ленінського; Нижньогірського; Роздольненського; Сакського; Сімферопольського; Радянського; Чорноморського, а також прикордонні земельні ділянки міських округів Алушти, Армянська, Євпаторії, Керчі, Сак, Судака, Феодосії і Ялти.

 

Контррозвідка СБУ затримала фігуранта у справі генерала Шайтанова

Контррозвідники Служби безпеки затримали у Києві фігуранта справи генерала Шайтанова, колишнього співробітника Центру спецоперацій «А» СБУ, який також підтримував контакти з полковником ФСБ РФ Єгоровим.

Про це повідомляє пресслужба СБ України – Укрінформ.

“Під час проведення обшуків за місцем проживання фігуранта співробітники СБУ виявили великий арсенал вогнепальної зброї і боєприпасів. Правоохоронці вилучили ручний протитанковий гранатомет РПГ-26, підствольний гранатомет та 2 гранати до нього, пістолет STEYR 1914 з глушником, гвинтівку типу карабін, рушницю Mauser-Werks, саморобну гвинтівку з глушником, 3 гранати РГД-5 та запали до них, схожий на пластид матеріал, 12 капсулів-детонаторів та понад 9 тисяч набоїв різного калібру. Вилучені зразки озброєння та боєприпасів долучено до кримінального провадження як докази та направлено на експертизу. Наразі фігуранту провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання затриманому міри запобіжного заходу”, – йдеться у повідомленні.

З’ясовуються усі обставини та характер зв’язків підозрюваного з російською спецслужбою.

Генерал СБУ Валерій Шайтанов був викритий контррозвідкою та затриманий 14 квітня 2020 року за здійснення розвідувальної й терористичної діяльності в інтересах ФСБ РФ на шкоду державній безпеці України. 15 квітня цього року Шевченківським районним судом міста м. Києва йому обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора України.

 

Геращенко каже, що генерал Шайтанов готував замах на Авакова

Затриманий 14 квітня генерал-майор Валерій Шайтанов готував замах на міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Про це заступник міністра Антон Геращенко заявив в ефірі каналу “Україна24”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні вранці говорив з міністром внутрішніх справ. Він сказав, що так, дійсно, Служба безпеки і її оперативні канали передавали нам, що генерал-майор Шайтанов крім замаху на Адама Осмаєва працював і над тим, щоб організувати замах на міністра внутрішніх справ. Це було б уже не перший і навіть не п’ятий замах», – сказав Геращенко.

Як повідомлялося, контррозвідка Служби безпеки України 14 квітня затримала генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова, підозрюваного у державній зраді і скоєнні терористичних актів.

За версією слідства, він, зокрема, планував за завданням російських спецслужб вбивство добровольця Адама Осмаєва.

15 квітня Шевченківський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

 

ЗСУ отримали вісім оновлених броньованих розвідувальних машин

Державне підприємство “Миколаївський бронетанковий завод передало Міністерству оборони України партію з 8 одиниць капітально відновлених броньованих розвідувальних дозорних машин з покращеними характеристиками БРДМ-2Л1.

Про це повідомляє Укроборонпром – Укрінфрм.

“Це перша партія техніки, яка пройшла капітальний ремонт та покращення характеристик на Миколаївському бронетанковому заводі вже в рамках цьогорічного державного оборонного замовлення. Навіть в умовах карантину та надзвичайної ситуації в країні ми не зупиняли виробництво. Тому, як тільки новий договір з Міністерством оборони було підписано, ми майже одразу відвантажили нашим військовим першу партію БРДМ-2 з покращеними характеристиками. Бойові завдання не можуть чекати, тому ми працювали і працюємо”, – повідомив директор МБТЗ Юрій Кравченко.

В ході капітального ремонту восьми машин фахівці підприємства покращили характеристики базової машини БРДМ-2. Зокрема, БРДМ-2Л1 містить новітні засоби навігації та зв’язку, тепловізійну систему нічного керування; змінено розташування особового складу та покращено ергономіку машини за рахунок бокових люків із посиленим бронюванням, що пришвидшує десантування екіпажу та спрощує експлуатацію техніки.

Броньована розвідувально-дозорна машина БРДМ-2 знаходиться на озброєнні Збройних сил України, має підвищену прохідність та призначена для ведення розвідки та супроводження конвоїв, також слугує для розміщення спеціального озброєння.

Державне підприємство “Миколаївський бронетанковий завод” – одне із основних підприємств “Укроборонпрому”, що спеціалізується на виготовленні та модернізації броньованої колісної техніки для Збройних сил України.

 

США заявляють про випробування Росією ракети, що здатна збивати супутники

Росія проводить випробування протисупутникової ракети прямого перехоплення, що здатна збивати супутники на низькій навколоземній орбіті.

Про це повідомляється на сайті Космічного командування ВПС США – Укрінформ.

“Випробування Росією DA-ASAT (direct-ascent anti-satellite weapon) показує ще один приклад того, що загрози для космічних систем США і їх союзників реальні, серйозні і зростають. Сполучені Штати готові і зобов’язані стримувати агресію і захищати нації, наших союзників та інтереси США від ворожих дій у космосі”, – заявив глава Космічного командування ВПС США Джон Реймонд.

Зазначається, що дане випробування проводиться після маневрів російських супутників у лютому, позначених як “Космос-2542” і “Космос-2543”. Тоді в США стверджували, що вони проводили небезпечні маневри поблизу американського супутника.

“Цей тест є ще одним підтвердженням лицемірної пропаганди Росією пропозицій щодо контролю над озброєнням космічного простору, покликаних обмежувати можливості США, але однозначно не маючи наміру зупиняти свої програми з озброєння контрпростору”, – сказав Реймонд.

 

Одеська волонтерка: медустанови купують захисний одяг утридорога, а “фірми-прокладки” наживаються

Керівник БФ «Корпорація монстрів» і координатор антикризового штабу по боротьбі з коронавірусом в Одеській області Катерина Ножевнікова заявляє, що керівництво лікарень закуповує за завищеними цінами засоби індивідуального захисту медперсоналу.

Про це Ножевнікова повідомляє на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Конкретний приклад. Наші давні постачальники, які багато років шили постільну білизну для проекту «Твій дім». Так ось фабрика місяць тому стала шити комбінезони та ізоляційні халати з ламінованого спанбонду. Якість пречудова. Зробили всі документи. Можуть працювати напряму з лікарнями. Однак два тижні тому стали з’являтися фірми-прокладки, які купують цю продукцію і продають за ціною в 2-3 рази дорожче. Ціна яку платимо ми за халат – 150 грн з ПДВ. Але буквально на тому тижні в одну з “опорних” лікарень були закуплені ці самі халати за ціною 150 грн, а продані лікарні за ціною 450 грн”, – зазначила Ножевнікова.

За словами волонтерки, “накладні і договір на продаж лікарні бачила: тобто на одному постачанні лікарня переплатила на 134 тис. грн більше, ніж якщо б вони купили безпосередньо у виробника. Дерибан триває по повній”.

Ножевнікова наводить ще один приклад того, як освоюють бюджетні кошти: “Ціна заявленого на торги респіратора FFP2 – 250 грн. А йому найвища ціна – від 42 до 100 грн”.

“Подробиці цих історій” волонтерка обіцяє розповісти пізніше, ухилившись від перерахування назв фірм-прокладок і прізвищ керівників медустанов.

Кореспондент Укрінформу звернувся за коментарем з приводу наведених фактів до керівництва Одеської облдержадміністрації. Ось як відреагували в ОДА:

“Всі закупівлі проходять через систему ProZorro за конкурентними цінами. Два тижні тому засоби індивідуального захисту купувалися під час шаленого ажіотажу, можливо, тому самі виробники завищували ціни. Ми порівнювали ціни, за якими здійснює закупівлі Одеська обласна клінічна лікарня та волонтери. У лікарні ціни або відповідають, або нижчі “волонтерських”, – йдеться в коментарі, наданому пресслужбою Одеської ОДА.

В ОДА також зазначили, що в області єдиним центром замовлень і розподілу є Одеська обласна клінічна лікарня. Якщо є факти зловживань, потрібно звертатися з відповідною заявою в ОДА або безпосередньо в правоохоронні органи, підсумували в ОДА.

Як повідомляв Укрінформ, закупівлі дорогих меблів Одеською інфекційною лікарнею в період карантину перевірять спеціалісти Південного офісу Державної аудиторської служби України.

На підставі службової записки завідувача сектору перевірок закупівель від 31 березня видано наказ №95, яким зобов’язуються спеціалісти відділу контролю у сфері закупівель забезпечити проведення моніторингу закупівель. Аудиторам належить оцінити дотримання чинного законодавства в комунальних установах і організаціях, зазначили в Південному офісі ДАС.

Як повідомлялося, в березні адміністрація Одеської інфекційної лікарні здійснила закупівлі нових меблів. У системі ProZorro зареєстровано 33 процедури на загальну суму понад 6 млн грн. За оприлюдненими даними юриста і заступника виконавчого директора Центру протидії корупції Олени Щербань, в укладеному договорі лікарні з ТОВ “Окрус” йдеться про закупівлю п’яти одиниць медичного призначення вартістю близько 880 тис. грн. Деякі ціни викликають здивування. Наприклад, обідні стільці коштують 3 250 грн за одиницю, а стільці конференційні придбані за 4 950 грн

 

В Україні коронавірус підтвердили у 788 медиків

В Україні на сьогодні 788 медичних працівників захворіи на коронавірусну хворобу.

Про це на брифінгу 16 квітня заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Те, що стосується захорюваності медичних працівників на коронавірус, то загальна кількість на сьогодні 788 чоловік. Найбільша кількість зареєстрованих випадків захворюваності в Чернівецькій області – 126 медпрацівників”, – сказав міністр.

За його словами, за минулу добу захворіли 104 медичні працівники.

Степанов зазначив, що проводиться аналіз кожного випадку зараження медпрацівника: в якій лікарні це сталося, за яких умов.

Керівник МОЗ також зазначив, що забезпечення медпрацівників засобами індивідуального захисту щодня поліпшується.

Як повідомляв Укрінформ, за даними ЦГЗ, станом на 9 годину 16 квітня в Україні лабораторно підтверджено 4161 випадок COVID-19, з них 116 летальних, 186 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 397 нових випадків.

 

У ЗСУ за добу підтвердили п’ять нових випадків коронавірусу

У Збройних силах за добу підтверджено 5 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19.

Про це йдеться у повідомленні Командування Медичних сил ЗС у Facebook.

«На 07.00 16 квітня в Збройних Силах України зареєстровано 28 випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, з них 1 людина одужала та 1 летальний», – йдеться у повідомленні.

На ізоляції (в тому числі самоізоляція) – 274 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція у найближчі 3 доби – 40 осіб.

Зазначається, що за добу підтверджено 5 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. Зокрема, у військовослужбовця Чернівецького гарнізону, що на початку квітня мав контакти із особами, які прибули з закордону та з 05.04 знаходився на амбулаторному лікуванні з діагнозом ГРЗ. 10.04. вийшов на службу, але при цьому було виявлено підвищення температури, внаслідок чого був госпіталізований до Чернівецького військового госпіталю. Стан здоров’я задовільний, продовжує лікування у домашніх умовах під наглядом медичної служби.

У трьох військовослужбовців різних військових частин Запорізького гарнізону що з 09.04. знаходилися на самоізоляції у зв’язку з контактом з інфікованою особою. Стан здоров’я задовільний, продовжують лікування у домашніх умовах під наглядом медичної служби.

У працівника Збройних Сил України Харківського гарнізону, що з 13.04.відповідно рекомендацій сімейного лікаря знаходилась на амбулаторному лікуванні з діагнозом ГРЗ. Стан здоров’я задовільний, продовжує лікування у домашніх умовах.

В Україні підтверджено 4161 випадків захворювання на COVID-19.За добу зареєстровано 397 нових випадків.

 

Від коронавірусної інфекції у світі одужало понад 540 тис. осіб

17 квітня. УНН. Станом на 5:50 п’ятниці загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 144 221 особа. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джона Хопкінса (США).

Найбільше у світі смертей зафіксовано в США — 33 268 особи, Італії — 22 170 осіб, в Іспанії — 19 315 і Франції — 17 920 та у Великій Британії — 13 729.

Всього у світі 2 158 033 інфікованих. У свою чергу, одужали 543 732 людей.

Країнами з найбільш швидким поширенням коронавірусу залишаються США (671 151), Іспанія (184 948), Італія (168 941), Франція (147 091), Німеччина (137 698), Велика Британія (104 146), Китай (83 428) та Іран (77 995).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 4161 випадок коронавірусної хвороби COVID-19, з них 116 — летальні. Всього у світі захворіло понад 2 млн осіб.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

Пізніше глава ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус заявив, що пандемія нового коронавірусу прискорюється з експоненційною швидкістю.

У свою чергу, наприкінці березня очільниця МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що світова економіка увійшла в рецесію. Пізніше, у звіті організації за 14 квітня МВФ заявив, що світову економіку чекає найгірший рік з часів Великої депресії.

 

В Україні зафіксували 4161 випадок коронавірусу

В Україні підтверджено 4161 випадок захворювання на COVID-19. За добу зареєстровано 397 нових випадків.

Про це у Facebook повідомляє МОЗ – Укрінформ.

“За даними ЦГЗ, станом на 9:00 16 квітня в Україні 4161 лабораторно підтверджений випадок COVID-19, з них 116 летальних, 186 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 397 нових випадків”, – йдеться у повідомленні.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена у всіх областях України:

Вінницька область — 279 випадків;

Волинська область — 109 випадків;

Дніпропетровська область — 78 випадків;

Донецька область — 12 випадків;

Житомирська область — 162 випадки;

Закарпатська область — 116 випадків;

Запорізька область — 115 випадків;

Івано-Франківська область — 401 випадок;

Кіровоградська область — 198 випадків;

м. Київ — 644 випадки;

Київська область — 234 випадки;

Львівська область — 166 випадків;

Луганська область — 4 випадки;

Миколаївська область — 22 випадки;

Одеська область — 73 випадки;

Полтавська область — 27 випадків;

Рівненська область — 204 випадки;

Сумська область — 80 випадків;

Тернопільська область — 333 випадки;

Харківська область — 40 випадків;

Херсонська область — 44 випадки;

Хмельницька область — 37 випадків;

Чернівецька область — 662 випадки;

Черкаська область — 110 випадків;

Чернігівська область — 11 випадків.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Як повідомлялося, станом на 16 квітня у світі вже зареєстрували понад два мільйони випадків зараження коронавірусом, з них – понад пів мільйона людей одужали і 134 669 померли.

 

У Британії 99-річний ветеран зібрав понад £13 мільйонів на боротьбу з коронавірусом

Британський 99-річний ветеран війни Том Мур зібрав понад 13 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку Національної системи охорони здоров’я Британії (NHS) у боротьбі з коронавірусом.

Про це повідомляє BBC – Укрінформ.

«99-річний ветеран війни пройшов 100 кіл навколо свого саду для того, аби зібрати понад 13 мільйонів фунтів для NHS», – йдеться у повідомленні.

Як повідомляє BBC, Том Мур планував спочатку зібрати одну тисячу фунтів на підтримку благодійної організації Національної системи охорони здоров’я Британії.

Проте нині він вже зібрав понад 13 мільйонів фунтів стерлінгів після пожертв від понад 620 тисяч людей з усього світу.

Після того як він завершив свій челендж зі 100 кіл ходьби навколо свого саду, чоловік заявив, що чудово себе почуває.

За слова міністра британського МОЗ Метта Генкока, 99-річний Мур є «натхненням для всіх».

Зазначається, що ще вчора його лічильник з пожертв показував позначку у 5 мільйонів фунтів стерлінгів.

 

Ді Капріо та Де Ніро запустили “коронавірусний” челендж

Голлівудські актори Леонардо Ді Капріо та Роберт Де Ніро запустили благодійну ініціативу #AllinChallenge, метою якого є збір коштів для літніх людей, дітей і медиків в умовах пандемії коронавірусу.

Найщедріший шанувальник зможе зіграти епізодичну роль разом з акторами у новому фільмі Мартіна Скорсезе «Убивці квіткового Місяця», повідомив Ді Капріо в Instagram – Укрінформ.

«Нещодавно ми запустили Americas Food Fund, щоб у цей критичний час кожна сім’я, яка цього потребує, отримала доступ до їжі. Найбільш вразливі громади потребують нашої підтримки зараз як ніколи. Ось чому ми просимо вас допомогти нам з #AllinChallenge. Якщо ви коли-небудь замислювалися про те, що вам подобається працювати з великим Мартіном Скорсезе, Робертом Де Ніро та зі мною, це ваш шанс. Ми з Робертом збираємося знятися у новому фільмі під назвою “Убивці квіткового Місяця” режисера Мартіна Скорсезе. Ми хочемо запропонувати вам невелику роль, можливість провести день на знімальному майданчику разом із нами трьома, та відвідати прем’єру», – йдеться у публікації Ді Капріо.

Щоб взяти участь в конкурсі, фанати повинні зробити пожертву на сайті ініціативи All In Challenge.

Ді Капріо передав естафету у челленджі Метью МакКонахі, Еллен Дедженерес і Джеймі Фоксу.

МакКонахі вже відреагував на пост і запропонував фанам приєднатися до нього на футбольному матчі в Техаському університеті.

За даними сайту Worldometer, у світі зареєструвано 2 084 744 випадки зараження коронавірусом, з них 134 685 летальних, 515 475 людей одужало.

 

Даяна Ястремська представила мультфільм про боротьбу з коронавірусом

Українська тенісистка Даяна Ястремська представила короткий мультфільм, в якому закликала українців берегти себе під час пандемії коронавірусу і дотримуватися рекомендацій лікарів і обмежених заходів.

Мультфільм з’явився на YouTube-каналі тенісистки під назвою “Даяна Ястремська проти COVID-19 (Благодійний фонд #Дія) = Укрінформ”.

“Даяна Ястремська та її благодійний фонд закликають всіх бути уважними і акуратними. Залишайтеся здоровими”, – йдеться в підпису до відео.

Як повідомлялося, друга “ракетка” України Даяна Ястремська спільно з народним депутатом Олександром Горенюком організувала доставку продуктових наборів для мешканців Одеси, які потребують підтримки під час карантину через пандемію коронавірусу – людям похилого віку, людям з обмеженими можливостями, багатодітним сім’ям.

Допомагають їм волонтери. “Приєднуйтесь. Нам все ще дуже потрібні волонтери”, – зазначила Ястремська у соцмережі.

 

Наступні тижні стануть вирішальними для Європи – ВООЗ

Наступні кілька тижнів будуть вирішальними у боротьбі з пандемією коронавірусу у країнах Європи.

Про це заявив директор європейського офісу Всесвітньої організації охорони здоров’я Ганс Клуґе під час пресконференції у Twitter – Укрінформ.

“Наступні кілька тижнів стануть вирішальними для Європи (у боротьбі з коронавірусом – ред.)”, – заявив чиновник.

За словами Клуґе, попри те, що у світі зафіксовано вже понад 2 мільйони випадків коронавірусу, у ВООЗ бачать позитивні зрушення у найбільш постраждалих європейських країнах, зокрема в Італії та Іспанії. Однак іншим країнам ще доведеться пережити пік захворювання. Він зауважив, що у таких країнах Європи, як Туреччина, Україна, Велика Британія відзначається зростання масштабів епідемії.

Клуґе наголосив, що не варто чекати швидкої перемоги над коронавірусом, й швидкого повернення до звичного життя.

“Не припускайтеся помилок. Попри весняну погоду ми й надалі перебуваємо посеред бурі”, – зазначив він.

Як повідомлялося, згідно з даними сайту Worldometer, у світі вже зареєстрували більш як два мільйони випадків зараження коронавірусом, з них – більш як півмільйона людей одужали та 136 036 людей померли.

 

Японія ввела надзвичайний стан до 6 травня

Уряд Японії запровадив надзвичайний стан по всій країні терміном до 6 травня.

Про це повідомляє NHK – Укрінформ.

“Японський уряд прийняв рішення розширити перелік регіонів, де запроваджено надзвичайний стан, на всю територію країни після отримання відгуку від консультативної експертної групи”, – йдеться у повідомленні.

Минулого тижня уряд оголосив надзвичайний стан для Токіо, Осаки та п’яти інших префектур, щоб стримати поширення коронавірусу.

Перед прийняттям рішення урядовці провели засідання дорадчої групи експертів, щоб дізнатися їх думки щодо запропонованого загальнонаціонального надзвичайного стану.

Зокрема, в уряді відзначили, що епідемія поширюється з міст в сільську місцевість завдяки поїздкам людей.

Було вирішено, що необхідно терміново вжити заходів, щоб мінімізувати переміщення людей під час майбутніх тривалих вихідних у період з кінця квітня до початку травня.

У понад 9 000 людей виявили коронавірус в Японії, внаслідок пандемії в країні вже загинуло понад 190 осіб.

Як повідомлялося, згідно з даними сайту Worldometer, у світі вже зареєстрували більш як два мільйони випадків зараження коронавірусом, з них – більш як півмільйона людей одужали.

 

Британія планує продовжити карантин на три тижні

Уряд Великої Британії планує продовжити карантинні заходи у зв’язку з пандемією коронавірусу ще на три тижні, оскільки кількість летальних випадків в країні продовжує зростати.

Про це інформує Independent – Укрінформ.

“Очікується, що уряд Великої Британії продовжить карантинні заходи в країні ще на три тижні, оскільки кількість загиблих внаслідок пандемії коронавірусу продовжує зростати”, – йдеться у повідомленні.

Міністр закордонних справ Британії Домінік Рааб, який виконує функції голови уряду Бориса Джонсона на час його лікування від коронавірусу, має зробити заяву після засідання британського Комітету з надзвичайних ситуацій Cobra.

Опозиційна партія Лейбористів підтримує продовження карантину, але закликає опублікувати стратегію виходу країни з цього стану.

Це відбувається на тлі попереджень ВООЗ про те, що ще занадто рано починати пом’якшувати карантинні обмеження у боротьбі з пандемією. ВООЗ заявила, що сьогодні світ знаходиться на “поворотній точці” у боротьбі з хворобою Covid-19.

Всесвітня організація охорони здоров’я попередила країни, які вже послаблюють обмежувальні заходи, що це слід робити поступово, з двотижневими проміжними етапами, щоб уникнути другої хвилі епідемії.

Як повідомлялося, згідно з даними сайту Worldometer, у світі вже зареєстрували більш як два мільйони випадків зараження коронавірусом, з них – більш як півмільйона людей одужали та понад 135 тисяч померли.

 

У Туреччині на карантин закрили 227 населених пунктів

У Туреччині закрито на карантин 227 населених пунктів у 58 з 81 провінціях по всій країні.

Про це йдеться у заяві Міністерства внутрішніх справ Туреччини, повідомляє власкор Укрінформу.

«Карантинні заходи застосовуються у 58 провінціях. У трьох провінціях повністю, у двох адміністративних центрах провінцій, у 6 округах, 85 районах, 115 селах та 16 хуторах, – загалом у 227 населених пунктах», – йдеться у заяві.

Зокрема серед введених заходів – обмеження в’їзду та виїзду з визначених населених пунктів.

Заходи вживаються в рамках протидії поширенню коронавірусу.

У Туреччині за минулу добу було зроблено 34090 тестів на виявлення коронавірусу, з них 4281 дали позитивний результат. Померло 115 людей, 875 одужали. Загальна кількість померлих – 1518, одужалих – 5674.

 

У США водії страйкують проти карантину

У американському штаті Мічиган водії вийшли страйкувати проти запровадженого владою режиму “Залишайся вдома” з метою боротьби з пандемією коронавірусу.

Проц це повідомляє CNN – Укрінформ.

“Втомлені від карантину та перебування вдома водії-протестувальники у середу заполонили вулиці столиці штату Мічиган”, – йдеться у повідомленні.

У столиці штату місті Лансінгі тисячі демонстрантів на автомобілях заблокували рух та постійно сигналили на знак протесту проти впроваджених губернатором штату Гретхеном Вітмером заходів боротьби з пандемією коронавірусу.

У Мічигані виявлено понад 28 тисяч випадків зараження коронавірусом, понад 1 900 мешканців штату вже померли. Заходи карантинних обмежень у Мічигані є одними з найжорсткіших у США.

Мешканців штату зобов’язують не виходити з оселі без крайньої необхідності. Серед іншого, розпорядження губернатора штату вимагає від компаній перевести співробітників на віддалену роботу.

Страйк був організований Консервативною коаліцією Мічигану, яка підтримує Республіканську партію та президента Трампа.

Вітмер нещодавно підтримала висунення на пост президента США від Демократичної партії Джо Байдена.

Як повідомлялося, згідно з даними сайту Worldometer, у світі вже зареєстрували 2 100 080 випадків зараження коронавірусом, з них 523 838 людей одужали та 136 036 осіб померли.

 

У закарпатському Хусті підприємці перекривали дорогу через закриття ринку

У місті Хуст у четвер підприємці перекривали вулицю з вимогою відмінити заборону торгувати продукцією на місцевому ринку. Після усних домовленостей з місцевою владою вулицю розблокували.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомила речниця ГУНП в Закарпатській області Ганна Дан.

“Сьогодні, 16 квітня, у місті Хуст була масова акція протесту: місцеві підприємці перекривали міську вулицю з вимогою дозволити їм торгувати продукцією на місцевому ринку. За громадським порядком під час події слідкували поліцейські, ніяких порушень зафіксовано не було. Акція тривала недовго, протестанти досягли усних домовленостей із місцевою владою щодо роботи ринку, і розблокували вулицю,” – сказала Дан.

Як вдалося з’ясувати Укрінформу з власних джерел, підприємці в Хусті протестували через намір місцевої влади зупинити роботу ринку. В результаті вони досягли усних домовленостей з чиновниками про те, що підприємці зможуть збути оптом свою продукцію протягом сьогоднішнього та в першій половині завтрашнього дня. Мова йде про оптових продавців ранньої городини.

Як наголосили в поліції, заборона санітарного лікаря щодо припинення роботи ринків має рекомендаційний характер. Рішення про роботу ринків на території кожного окремого міста приймають органи місцевого самоврядування на комісії ТЕБ та НС.

Розпочався третій етап взаємного звільнення утримуваних осіб – Україна повертає 19 своїх громадян

 

На Херсонщині лікарня отримала медобладнання завдяки грантовій програмі «Кусаноне»

На Херсонщині Новокаховська міська центральна лікарня отримала сучасне медичне обладнання за результатами участі у грантовій програмі «Кусаноне», що фінансується урядом Японії.

Про це повідомляє офіційний сайт Херсонської ОДА – Укрінформ.

“За результатами участі у грантовій програмі «Кусаноне», що фінансується урядом Японії, Центральна міська лікарня м.Нова Каховка отримала надсучасну ультразвукову діагностичну систему MyLab X5 загальною вартістю 2 294 937 грн”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у 2018 році відділом управління проєктами Новокаховської міської ради спільно з Центральною міською лікарнею м.Нова Каховка підготовлено грантову заявку та подано на участь у програмі «Кусаноне» до Посольства Японії в Україні.

За умовами програми заявником може бути комунальна лікарня, яка діє в партнерстві з неприбутковою організацією, що має досвід реалізації проєктів. Партнером проєкту став Всеукраїнський благодійний фонд «Допомагати просто!».

30 січня 2020 року в м.Києві в резиденції Надзвичайного і Повноважного Посла Японії в Україні відбулась урочиста церемонія підписання шести грантових контрактів з благодійними та громадськими організаціями, які реалізовуватимуть проєкти в сфері охорони здоров’я та соціального захисту в рамках грантової програми. Новокаховська міська центральна лікарня стала одним з шести медичних закладів України, які отримала грантову підтримку.

Обладнання, придбане для лікарні за умовами програми, буде використовуватись за призначенням не менше 5 років, а відповідні послуги надаватимуться пацієнтам на безоплатній основі. Апарат входить в рекомендований Міністерством охорони здоров’я табель обладнання для боротьби з COVID-19.

Заявки на участь у програмі «Кусаноне» можна подавати щорічно до 31 березня. Умови участі у грантовій програмі розміщено на сайті Посольства Японії в Україні.

 

Чернівецька ОДА зобов’язала припинити роботу продовольчих ринків

Чернівецька обласна державна адміністрація зобов’язала органи місцевого самоврядування тимчасово припинити роботу продовольчих ринків. Разом з тим Чернівецький міський голова раніше наголошував, що закривати продовольчі ринки напередодні Великодня недоцільно – Укрінформ.

Протокол засідання обласної комісії з питань ТЕБ та НС, в якому йдеться про рішення ОДА, оприлюднений на сайті обладміністрації сьогодні, 16 квітня.

“Зобов’язати районні державні адміністрації, Чернівецьку міську раду, органи місцевого самоврядування та об’єднані територіальні громади області вжити заходів щодо обмеження роботи на продовольчих ринках області (тимчасово припинити торгівлю на ринках)”, – йдеться у прийнятому рішенні.

Термін виконання цього пункту рішення – негайно.

На прохання журналістів уточнити, коли саме закривають ринки на Буковині, у пресслужбі Чернівецької ОДА лише зазначили, що рішення про закриття ринків було озвучено ще 14 квітня головним державним санітарним лікарем України Віктором Ляшком, і воно поширюється на всю країну.

Разом з тим, Чернівецький міський голова Олексій Каспрук під час свого відеозвернення у Facebook ще 14 квітня наголосив, що продовольчі ринки напередодні великодніх свят у Чернівцях закривати недоцільно.

“Пройшла інформація про те, що ніби-то головний державний санітарний лікар держави закрив продовольчі ринки. Насправді документом, який до нас надійшов, скасовується попередня постанова уряду. У тій попередній постанові були вказані вимоги до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо роботи ринків в умовах карантину. В той же час чинними на сьогодні є рішення Кабміну, яке дозволяє торгівлю продуктами харчування. А також рішення обласної комісії з питань ТЕБ та НС, яким припинялася робота усіх ринків міста, окрім продовольчих. Тобто, на сьогодні (14 квітня – ред.) в роботі наших ринків не змінилося нічого, окрім того, що були посилені протиепідемічні заходи. Тому вважаю, що продовольчі ринки напередодні великодніх свят закривати недоцільно”, – пояснив Каспрук.

Як повідомлялося, минулими вихідними у Чернівецькій області діяв особливий режим пересування, під час якого в суботу та неділю не працювали продуктові магазини та АЗС. У понеділок, 13 квітня, обласна комісія з питань ТЕБ та НС вирішила також ввести особливий режим обмежувальних заходів з 13:00 суботи, 18 квітня, до 06:00 вівторка, 21 квітня. Щоправда, чи будуть у цей час працювати магазини та автозаправні станції в Чернівецькій ОДА досі не уточнили.

30 березня головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко затвердив постанову №5 “Щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в місцях торгівлі”, якою прописувалися умови роботи ринків при дії обмежувальних заходів. 13 квітня Ляшко заявив, що на ринках дуже багато порушень, тож з 14 квітня ця постанова втрачає чинність.

За даними ЦГЗ, станом на 9 годину 16 квітня в Україні лабораторно підтверджено 4161 випадок COVID-19, з них 116 летальних, 186 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 397 нових випадків.У Чернівецькій області 662 випадки COVID-19.

 

В Україні запустили сайт про застосування ліків при COVID-19

Державний експертний центр МОЗ запустив інформаційний ресурс – covid19.dec.gov.ua – про застосування ліків при COVID-19.

Про це йдеться в пресрелізі Державного експретного центру, який є в розпорядженні Укрінформу.

«Через поширення коронавірусної інфекції усі країни мають однаковий виклик: брак доказової бази, результатів тривалих клінічних випробувань ліків, які застосовуються при лікуванні COVID-19. Наші експерти оперативно збирають і аналізують ті дані, які ми можемо отримати на сьогодні: з реальної лікарської практики різних країн, наукових статей, рекомендацій органів охорони здоров’я, проміжних висновків досліджень. Це величезний масив інформації, який експерти ДЕЦ опрацьовують та надають до МОЗ для використання у протидії COVID 19», – наголосила директорка Державного експертного центру МОЗ Тетяна Думенко.

За її словами, ці дані важливі також для лікарів та пацієнтів: потрібне надійне джерело достовірної інформації про ліки, яке ми створили та регулярно наповнюємо оновленою інформацією

Наразі інформаційний ресурс складається з п’яти розділів: антисептики, жарознижувальні препарати, противірусні засоби, ліки, що впливають на імунну відповідь, та ліки, які застосовуються для неінфекційних захворювань при COVID-19.

Інформацію будуть оперативно доповнювати та оновлювати новими даними та результатами досліджень, які будуть з’являтись.

Інформаційний ресурс covid19.dec.gov.ua закликає вживати всі препарати, окрім антисептиків, після (телефонної) консультації з вашим сімейним лікарем та за його призначенням.

Проєкт створений з метою поширення достовірної та експертної інформації, систематизованої експертами Державного експертного центру МОЗ на основі даних ВООЗ та офіційних державних установ, включно з регуляторними установами з лікарських засобів різних країн світу (щоденно опрацьовується інформація з понад 50 країн світу, що потерпають від COVID-19).

Державний експертний центр МОЗ – уповноважена Міністерством охорони здоров’я України спеціалізована експертна організація у сфері доклінічного вивчення, клінічних випробувань та державної реєстрації лікарських засобів. Державний експертний центр МОЗ є також головною організацією у сфері фармаконагляду, стандартизації медичної допомоги та медичного, в тому числі фармацевтичного, обслуговування.

 

Степанов пояснив, як по регіонах розподіляють препарати для лікування COVID-19

Розподіл препаратів для лікування коронавірусу по регіонам України відбувається за певними критеріми.

Про це на брифінгу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Усі лікарські засоби, які затверджені протоколом МОЗ щодо лікування цієї хвороби, всі вони як тільки постачаються, то одразу розподіляються по регіонах. Цей розподіл робиться в залежності від кількості захворювань на коронавірус. По-друге, це відбувається в залежності від кількості населення , яке мешкає в тому чи іншому регіоні”, – сказав Степанов.

Він зазначив, що в МОЗ створений відповідний залишок, який додатково постачається тому чи іншому регіону у разі потреби.

Як повідомляв Укрінформ, за даними ЦГЗ, станом на 9 годину 16 квітня в Україні лабораторно підтверджено 4161 випадок COVID-19, з них 116 летальних, 186 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 397 нових випадків.

 

Відповідь ЄС на коронакризу перевищує €3 трильйони

Євросоюз і країни-члени вже спрямували на заходи підтримки громадян, промисловості і бізнесу в умовах пандемії COVID-19 безпрецедентну суму, яка перевищує 3 трильйони євро.

Про це заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у четвер на надзвичайній сесії Європарламенту, що відбувається у Брюсселі з можливістю дистанційної присутності та голосування для депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«В результаті всіх наших дій колективна відповідь Європи (на кризу коронавірусу) набагато перевищує 3 трильйони євро. Це найбільш вражаюча відповідь, ніж будь-де у світі. Але ми знаємо, що нам потрібно більше, набагато більше», – наголосила президент Єврокомісії.

За її словами, у нинішній ситуації кожен потребує допомоги, і в цьому контексті, Євросоюз вживає масштабних заходів для того, щоб європейська економіка якнайшвидше була готовою до відновлення.

«За минулі чотири тижні Європа зробила більше, ніж за чотири роки з часів минулої кризи… Вперше в історії ми залучили повну гнучкість у Пакті стабільності і зростання. Поряд із рішучими діями Європейського Центробанку це надає безпрецедентні фіскальні та фінансові ресурси для допомоги тим, хто найбільше цього потребує. Рішення міністрів фінансів, прийняте минулого тижня, є ще одним кроком у правильному напрямку, оскільки відкриває доступ до додаткових 500 мільярдів євро для тих, кому потрібна підтримка», – сказала фон дер Ляєн.

Вона нагадала також про ініціативу Єврокомісії щодо запровадження програми скороченого робочого дня SURE – нової схеми вартістю 100 мільярдів євро, яка надає національним урядам можливість захистити ключові підприємства і бізнес та допомогти їм зберегти робочі місця, працівників та здатність до швидкого відновлення виробництва.

«Привабливість SURE має два аспекти. З одного боку, програма допоможе людям оплачувати оренду, рахунки за продукти, підтримувати життєздатність бізнесу. А з іншого – ця схема є уособленням солідарності. Країни-члени, які можуть це зробити, надають (фінансові) гарантії іншим, щоб допомогти тим, хто зазнав найтяжчого удару кризи в їхніх країнах», – підкреслила президент Єврокомісії.

За даними сайту Worldometer, у світі зареєструвано 2 084 744 випадки зараження коронавірусом, з них 134 685 летальних, 515 475 людей одужало.

 

Зеленський підписав закон про “самоізоляцію” та “обсервацію”

Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до закону “Про захист населення від інфекційних хвороб” щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№3320).

Про це свідчать дані з картки закону на сайті Верховної Ради – Укрінформ.

У графі “Дати та стан проходження” зазначається, що 16 квітня закон повернуто з підписом від Президента.

Закон актуалізовує застосовувані у світі поняття “самоізоляція”, “обсервація”, “спеціалізовані лікарні”. Встановлюються правові підстави для застосування сучасних тактик протидії поширенню інфекційних хвороб.

Передбачаються тимчасові заходи щодо оперативного створення тимчасових спеціалізованих лікарень та залучення медичних працівників до надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу.

Крім того, закон надає можливість керівникам закладів охорони здоров’я залучати до надання медичної допомоги такі категорії осіб, як науково-педагогічні працівники закладів вищої (післядипломної) освіти, які здійснюють підготовку кадрів у сфері охорони здоров’я, інших осіб, які мають сертифікат лікаря-спеціаліста та відповідну лікарську категорію.

Тимчасово впроваджується норма, необхідна для обробки персональних даних громадян, з метою запровадження сучасних протиепідемічних заходів.

“Дозволяється обробка персональних даних без згоди особи, зокрема даних, що стосуються стану здоров’я, місця госпіталізації або самоізоляції, прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання, роботи (навчання), з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби, в порядку, визначеному в рішенні про встановлення карантину, за умови використання таких даних виключно з метою здійснення протиепідемічних заходів”, – йдеться у документі.

Як повідомляв Укрінформ, закон «Про внесення змін до закону “Про захист населення від інфекційних хвороб” щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№3320) Верховна Рада ухвалила на позачерговому засіданні 13 квітня. Того ж дня його невідкладно підписав Голова ВР.

 

Дефіциту продовольчих товарів в Україні немає – Мінекономіки

Дефіциту продовольчих товарів в Україні немає, всі продукти є в наявності на полицях магазинів і крамниць.

Про це повідомила пресслужба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Укрінформ.

«Дефіциту продовольчих товарів немає, всі продукти є в наявності на полицях наших магазинів і крамниць. Цього вдалося досягти завдяки щоденному моніторингу і активному діалогу уряду і Мінекономіки з виробниками, дистриб’юторами і магазинами», – йдеться у повідомленні.

Як зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, уряд працює над тим, щоб цінова стабільність для соціально значимих товарних груп зберігалась.

«Ми плануємо і працюємо над тим, щоб запровадити більш м’який інструмент регулювання, а саме на даний момент це 10 товарів, які є важливими для кожного українця і домогосподарства», – сказав Петрашко.

За його словами, на даний момент цих заходів буде достатньо для того, щоб зберегти цінову стабільність і щоб ціни лишалися доступними для українців.

Як повідомляв Укрінформ, з 15 квітня на період надзвичайної ситуації в Україні уряд запроваджує державне регулювання цін на соціальні продукти, лікарські засоби та медичні вироби. Під державне регулювання підпадають такі продукти: гречка, цукор, борошно пшеничне, вітчизняні макарони, молоко, хліб, курячі яйця, м’ясо птиці, вершкове масло та вода.

 

В Україні – проблеми з донорською кров’ю: МОЗ запускає інформкампанію

В умовах карантину в Україні виникла проблема зі здачею донорської крові.

Про це на брифінгу 16 квітня заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В умовах карантину у нас виникла проблема і щодо забезпечення здачі крові в донорських центрах. Ми вважаємо, що потрібно терміново активізуватися щодо вирішення цієї проблеми. Я вже звернувся до голів обласних державних адміністрацій, щоб там була проведена, з одного боку, відповідна роз’яснювальна робота. З іншого боку, забезпеченість прийому крові у відповідних центрах. Щоб ця забезпеченість була максимально дотримана в умовах карантину “, – сказав Степанов.

Він зазначив, що особам, які здають кров, потрібно максимально обмежити контакти між собою.

Також Степанов додав, що МОЗ запускає відповідну інформаційну кампанію щодо здачі крові.

Як повідомляв Укрінформ, Київський міський центр крові закликає здавати кров, адже через карантин кількість донорів зменшила втричі.

Уряд з 6 квітня запровадив додаткові заходи із запобігання розповсюдженню коронавірусу.

Так, в Україні посилено обмежувальні заходи: не можна перебувати в громадських місцях без засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, в тому числі виготовлених самостійно.

Також заборонено переміщення групою більш як двоє осіб, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років; відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та у випадку службової необхідності, спортивних та дитячих майданчиків.

 

Варфоломій закликає приймати “соціальне дистанціювання” як турботу про ближнього

В умовах світової пандемії COVID-19 моральним рішення має стати прийняття «соціальне дистанціювання» як способу протистояння вірусу та турботи про ближнього.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу сказав Вселенський патріарх Варфоломій.

«Сьогодні наше моральне рішення як людських істот прийняти «соціальне дистанціювання» як спосіб протистояння вірусу та турботи про ближнього», – сказав Вселенський патріарх.

Він нагадав, що в минулому були випадки, коли християни не мали змоги святкувати Великдень.

«Історія пам’ятає пандемії та епідемії. І християнство зазнавало переслідувань та покарань. Нам потрібно пам’ятати про періоди утисків та мучеництва – як у часи раннього християнства, так і в більш пізні часи. Різниця із сьогоденням полягає в тому, що ми обізнані в науці та медицині, які у випадку пандемії COVID-19 пропонують самоізоляцію для захисту нашого життя», – наголосив Варфоломій.

Як відомо, раніше Вселенський патріарх закликав вірян на Великдень лишатися вдома.

Повний текст інтерв’ю читайте згодом на сайті Укрінформу.

 

Священники не мають боятися технологій: Варфоломій дав пораду церквам

Священнослужителі, як і віряни, не повинні боятися використовувати новітні технології для своїх потреб під час пандемії, зокрема для трансляції богослужінь.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав Вселенський патріарх Варфоломій, відповідаючи на запитання про «перехід» церкви в онлайн через карантинні заходи.

«Одним із позитивних результатів цього загального виклику є те, що зараз ми повинні свідомо та творчо підходити до взаємин одне з одним. Дистанційна взаємодія, що відбувається за допомогою різноманітних засобів сучасних технологій, дає змогу не лише підтримувати одне одного з метою втішання та спасіння, а й сприяти нашим мріям та програмам на шляху співпраці та прогресу», – сказав Вселенський патріарх.

Він наголосив, що зі свого боку заохочує пізнання нових способів, якими керуються церкви.

«Зрештою, ми є живою традицією, і Тіло Христове – це органічна, жива спільнота. Ми завжди повинні бути уважними, але жодним чином не боятися використовувати технології, які мають застосовуватися як засіб на благо людей Божих», – додав Варфоломій.

Він також позитивно відгукнувся про ініціативи, завдяки яким церкви реалізують своє покликання в умовах світової пандемії.

Вселенський патріархат транслює протягом Страсного тижня та буде транслювати Великоднє богослужіння з Фанара на своїй сторінці у Facebook.

 

Карантин в Україні може стати іншим – його хочуть перевести у “смарт-режим”

В Україні розглядають варіант переходу до так званого смарт-режиму карантину після 24 квітня.

Про це повідомив народний депутат з фракції “Слуга народу”, представник Кабінету міністрів України у Верховній Раді Василь Мокан у Facebook – Укрінформ.

“В уряді активно аналізують те, як збалансувати карантинні обмеження і заходи разом із запуском і відновленням української економіки, бо кожен тиждень карантину – це великі економічні втрати для держави. Я прогнозую, що після 24 квітня можуть бути продовжені карантинні заходи, але розглядається варіант переходу до так званого смарт-режиму, – коли там, де можливо, обмеження будуть послаблюватись”, – написав він.

Мокан додав, що спрощений режим карантину точно не буде стосуватися масових заходів, відновлення роботи освітніх закладів.

За його словами, в Україні можуть дозволити йти на роботу певним категоріям населення, які не входять до груп ризику по захворюваності, щоб економічно відновлювати активність у державі.

Як повідомлялося, Із 12 березня в Україні ввели карантин у навчальних закладах та низку інших заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

25 березня надзвичайну ситуацію запровадили по всій Україні. Карантин подовжили до 24 квітня.

Закрили заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Також зупинили роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення

2 квітня уряд ухвалив постанову про посилення карантинних обмежень. Таким чином, із 6 квітня в Україні карантин став жорсткішим, зокрема заборонили ходити вулицями більш як по двоє та перебувати в громадських місцях без масок чи респіраторів.

За даними ЦГЗ, в Україні лабораторно підтверджено 4161 випадок COVID-19, з них 116 летальних, 186 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 397 нових випадків.

 

У ПА Ради Європи, НАТО та ОБСЄ закликають до глобальної реакції на COVID-19

Президенти ПАРЄ, Парламентської асамблеї Організації Північноатлантичного договору (ПА НАТО) та Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва. в Європі (ПА ОБСЄ) закликали до скоординованої глобальної реакції на пандемію COVID-19.

Відповідна спільна заява президентів трьох міжнародних парламентських організацій була поширена у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Разом наші організації охоплюють 57 країн Північної Америки, Європи та Центральної Азії і населення у понад 1 мільярд громадян. Ми серйозно занепокоєні глобальним поширенням пандемії COVID-19, її загрозою людському здоров’ю, безпеці та добробуту, а також руйнівним впливом на звичне функціонування суспільства, демократії та основних прав і свобод, а також світову економіку. Ця глобальна криза вимагає глобальної реакції”, – йдеться у спільній заяві.

Підкреслюється, що міжнародне співробітництво є ключовим для вирішення цієї серйозної багатогранної кризи і жодна окрема країна не здатна впоратися з її масштабами та наслідками.

Особливу підтримку та забезпечення доступом до медичної допомоги в цей час варто приділити вразливим групам, зокрема, тим людям, які постраждалим від конфліктів чи мешкають у таборах біженців. Також уряд та парламенти повинні зробити все можливе для просування співпраці між усіма зацікавленими сторонами для розробки ліків та вакцини від нового коронавірусу, як і спільно зменшити економічні та соціальні наслідки пандемії COVID-19.

“У найближчі місяці наші парламенти відіграватимуть ключову роль у забезпеченні того, щоб вжиті надзвичайні заходи виконувалися належно та у відповідності до демократичних стандартів, щоб обмеження свобод були пропорційними та тимчасовими, а кошти економічної допомоги надавались там, де вони потрібні, і щоб безпека та стабільність підтримувалися. Наші організації готові підтримати національні парламенти у цих зусиллях. За допомогою парламентської дипломатії ми можемо сприяти подальшій допомозі та координації між нашими країнами”, – йдеться у заяві.

Водночас наголошується, що надаючи законодавцям платформи для обміну досвідом та найкращими практиками, можна допомогти парламентам винести уроки з цієї кризи та підвищити готовність, стійкість і реагування у майбутньому.

“Забезпечуючи доступ парламентаріїв та широкої громадськості до точної та достовірної інформації, ми можемо допомогти у боротьбі з дезінформацією”, – заявили керівники трьох міжнародних парламентських організацій.

У світі зареєстрували 2 116 304 випадків зараження коронавірусом, з них – 535 174 особи одужали, 141 845 померли.

 

Євросоюз обговорив із лідерами G7 план виходу з коронакризи

Президент ЄК Урсула фон дер Ляєн та Президент Євроради Шарль Мішель взяли участь у відеоконференції лідерів G7, яку було скликано 16 квітня з ініціативи США для координації зусиль у боротьбі з COVID-19.

Вони поінформували лідерів G7 про заходи, що вживаються ЄС у боротьбі з хворобою та у підготовці до відродження після кризи.

Про це йдеться у інформації, яка поширена на сайті Європейської Ради – Укрінформ.

«Президенти… нагадали про продовження зусиль на рівні ЄС, що мають на меті допомогти суспільствам і економікам повернутися до нормального функціонування та сталого розвитку. Зелений перехід та цифрова трансформація будуть важливими елементами дорожньої карти ЄС на шляху до відродження. Президенти підкреслили, що G7 має очолити глобальні зусилля з розбудови оновленого світу після кризи COVID-19 у тісній взаємодії з існуючими міжнародними організаціями та на основі багатосторонності, яка має бути в основі всіх дій», – йдеться у повідомленні.

Лідери ЄС підкреслили, що ЄС продовжуватиме діяти у солідарності із найбільш вразливими країнами та спільнотами, зокрема, – у Африці, та закликали лідерів усіх країн «Великої сімки» приєднатися до цих зусиль.

У цьому контексті ЄС оголосив про намір провести міжнародну онлайн конференцію донорів для підвищення глобальної готовності до подібних криз та забезпечення належного фінансування для розробки та подальшого застосування вакцини проти COVID-19. Донорський захід запланований до проведення 4 травня 2020 року.

Як йдеться у повідомленні, під час віртуальної зустрічі лідери G7 відзначили прогрес у боротьбі з пандемією COVID-19 та негайні результати подібної відеоконференції, яка була проведена 16 березня 2020 року.

 

У Сінгапурі зафіксували рекордну кількість нових випадків коронавірусу

У Сінгапурі протягом доби зафіксували 447 нових випадків захворювання на COVID-19, що є рекордною кількістю з початку пандемії.

Про це повідомляє Malay Mail – Укрінформ.

“Міністерство охорони здоров’я Сінгапуру (МОЗ) підтвердило нові 447 випадків зараження хворобою Covid-19, що є найбільшим щоденним зростанням в республіці, де загальна кількість випадків коронавірусної хвороби зросла до 3699″, – йдеться у повідомленні.

Протягом останніх двох тижнів кількість нових випадків в країні залишалася стабільною, в середньому фіксувалося 36 нових випадків щодоби.

У Сінгапурі станом на сьогодні зафіксували 10 летальних випадків у зв’язку з пандемією Covid-19.

 

Уряд змінив керівника Міненерго

Кабінет міністрів звільнив Віталія Шубіна з посади першого заступника міністра енергетики та захисту довкілля, увільнивши його від виконання обов’язків міністра, та призначив натомість Ольгу Буславець, поклавши на неї відповідні обов’язки.

Відповідні розпорядження опубліковано на Урядовому порталі – Укрінформ.

“Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету міністрів України від 10 березня 2020 р. № 2019 “Про тимчасове покладення виконання обов’язків міністра енергетики та захисту довкілля України на Шубіна В. М.”, – зазначається в розпорядженні.

Іншим розпорядженням Шубіна звільнено з посади першого заступника міністра енергетики та захисту довкілля.

Водночас уряд призначив Ольгу Буславець першим заступником міністра енергетики та захисту довкілля, поклавши на неї тимчасове виконання обов’язків міністра.

Як повідомляв Укрінформ, 29 березня у Верховній Раді було зареєстровано проєкт постанови про призначення Ольги Буславець міністром енергетики та захисту довкілля України. Ініціатором внесення документа виступив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Проте на вимогу Президента цей документ був знятий з розгляду на позачерговому засіданні ВР 30 березня.

Ольга Буславець із 11 квітня 2005 року до 10 лютого 2020 року працювала на посаді генерального директора Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

 

Промисловий вилов водних біоресурсів в Азовському морі збільшився майже у чотири рази

За три місяці 2020 року загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів в Азовському морі збільшився майже у чотири рази порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це повідомляє пресслужба Держрибагентства – Укрінформ.

Так, протягом січня-березня українські рибалки виловили у цій водоймі 421 тонну риби та інших водних біоресурсів. За той самий період 2019 року цей показник складав 115 тонн.

З початку 2020 року загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів в Україні склав 2 194 тонни. В розрізі водойм видобуто:

– Чорне море – 70 тонн;

– Азовське море – 421 тонна;

– причорноморські лимани – 0,7 тонн;

– р. Дунай – 50 тонн;

– пониззя р. Дністер з лиманом та Кучурганське водосховище – 598 тонн;

– Дніпровсько-Бузька естуарна система – 135 тонн;

– водосховища р. Дніпро – 907 тонн: Київське водосховище – 72 тонни, Канівське – 50 тонн, Кременчуцьке – 55 тонн, Кам’янське – 186 тонн, Дніпровське – 183 тонни, Каховське – 362 тонни;

– інші водойми – 12 тонн.

Найбільше протягом січня-березня виловлено таких водних біоресурсів:

– карась сріблястий – 1 128 тонн;

– тюлька, верховодка – 383 тонни;

– лящ – 99 тонн;

– рослиноїдні види риб – 76 тонн;

– плітка – 76 тонн;

– плоскирка – 51 тонна;

– короп, сазан – 47 тонн;

– оселедець чорноморський – 42 тонни.

 

У Мін’юсті заявили про відсутність підстав для стягнення коштів з ПриватБанку

В Міністерстві юстиції України заявляють про відсутність підстав для стягнення коштів з ПриватБанку на користь низки офшорних компаній на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року.

Про це йдеться на сторінці Міністерства юстиції у Facebook – Укрінформ.

“Мін’юст як орган, який виконує судові рішення, жодних мільярдів з ПриватБанку зараз стягувати не буде, адже не було і немає судового рішення про стягнення цих грошей з банку”, – наголосили у відомстві.

У Мін`юсті нагадали, що в лютому 2017 року судом було забезпечено позов низки іноземних компаній та винесено ухвалу, якою встановлено обов’язок ПАТ «КБ «Приватбанк» щодо належного виконання умов договорів. А саме, суд вирішив, що депозити повинні обслуговуватися безперешкодно.

Водночас, це рішення суду не передбачало стягнення коштів з “Приватбанку”, наголошують у Мін’юсті.

Це рішення було оскаржене, проте, Апеляційний суд залишив рішення першої інстанції в силі.

“У квітні 2017 року за апеляційною скаргою ПАТ «КБ «Приватбанк» вказана вище ухвала була переглянута та залишена без змін Апеляційним судом м.Києва”, – нагадали в Міністерстві юстиції.

При цьому, в лютому 2020 року Печерський суд м.Києва на заяву державного виконавця надав роз`яснення щодо способу виконання ухвали від 9 лютого 2017 року, в якому зобов’язав Приватбанк виплатити депозити іноземним компаніям на суму понад $200 млн.

Проте, як підкреслюють в Мін`юсті, ухвала від 25 лютого 2020 року не може змінювати суті ухвали від 9 лютого 2017 року. А остання не містить зобов`язань на адресу Приватбанку щодо сплати коштів.

“Таке розгортання подій буде можливим лише у тому випадку, якщо офшорні компанії подадуть позови до суду про стягнення грошей (у разі відмови банку повертати їх з депозитів) і отримають судове рішення, яке підлягає примусовому виконанню”, – наголосили в Міністерстві юстиції.

Як повідомлялося, раніше Укрінформу заявили у ПриватБанку, що Київський апеляційний суд 15 квітня відхилив апеляційну скаргу та залишив у силі постанову Печерського райсуду, якою той зобов’язав Приватбанк виплатити понад 250 млн доларів офшорним компаніям, пов’язаним з братами Суркісами.

Водночас Велика палата Верховного суду призначила на 27 квітня розгляд у справі за позовом родини Суркісів до Національного банку щодо визнання їх пов’язаними з ПриватБанком особами та обміну їхніх вкладів у ПриватБанку на акції.

18 грудня 2016 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про входження держави в капітал ПриватБанку. У межах націоналізації банку його зобов’язання перед пов’язаними особами підлягали процедурі bail-in і були обмінені на акції додаткової емісії банку.

17 травня 2017 року Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання пов’язаними з ПриватБанком особами сім’ю Суркісів, а також скасував накази тимчасового адміністратора ПриватБанку, які стосувалися рахунків фізосіб. Родина Суркісів, а також пов’язані з ними особи подали 42 позови проти Національного банку України.

 

Рада ратифікувала угоду про грант для проєкту “Вища освіта України”

Верховна Рада на позачерговому засіданні в четвер ратифікувала Угоду про грант Фонду Е5Р (Проєкт “Вища освіта України”) між Україною та Європейським інвестиційним банком.

За відповідний законопроєкт №0034 проголосували 334 народні депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначається у пояснювальній записці, закон створює умови для реалізації проєкту «Вища освіта України», що фінансується Європейським інвестиційним банком та Північною екологічною фінансовою корпорацією.

Закон має на меті надати університетам – учасникам проєкту допомогу в підвищенні якості та надійності їх послуг й ефективності використання енергії шляхом удосконалення інституційного потенціалу за рахунок різноманітних заходів і робіт, спрямованих на енергозбереження та оптимізацію управлінських процесів енергоспоживання.

Угоду про грант Фонду E5P з Європейським інвестиційним банком для реалізації проєкту «Вища освіта України» підписано 17 грудня 2018 року.

 

Україна має законодавчо захистити від окупантів Херсонес та інші пам’ятки в Криму – Фоменко

Верховна Рада має нагально ратифікувати документ, спрямований на захист культурної спадщини, що має убезпечити, зокрема, від руйнації окупантами Херсонес Таврійський у Криму.

На цьому наголосила в інтерв’ю Укрінформу в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

«Україна має ратифікувати другий протокол до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Він вже перебуває в стінах Верховної Ради. Це протокол прямої дії, відтак не потребує внесення в наше законодавство додаткових змін. Він насамперед стосується збереження нашої спадщини на окупованих територіях. І, оскільки в нас триває окупація, то він негайно набирає чинності та починає діяти», – сказала Фоменко.

Вона пояснила, що при цьому одразу включається чіткий механізм захисту спадщини, яка залишилася на окупованій території, забороняється її мілітаризація – якраз те, що відбувається в Криму.

«Наприклад, у буферній зоні Херсонесу Таврійського, який є об’єктом ЮНЕСКО, триває будівництво полігону. Протокол накладає зобов’язання на державу-окупанта щодо збереження спадщини, говорить про те, що ми можемо застосовувати механізми спеціального захисту окремих пам’яток та застосовувати ці механізми на міжнародній арені. Протокол деталізує відповідальність за пошкодження, руйнацію, незаконні розкопки, вивезення з окупованої території наших культурних цінностей», – розповіла очільниця міністерства.

Фоменко також додала, що на сайті міністерства культури Російської Федерації містяться відкриті листи на дозволи проведення розкопок у Криму.

«По суті, це документи, які дають право на розкопки наших археологічних об`єктів. За ними ми можемо бачити, як активно і де саме «копають» окупанти по всьому Криму. Відтак, з ратифікацією протоколу ми матимемо у правовій площині вагомі аргументи й важелі для захисту своїх позицій за допомогою міжнародного законодавства», – підкреслила Фоменко.

 

Музей сучасного мистецтва може стартувати зі створення команди – Фоменко

Питання створення Музею сучасного мистецтва в Україні надалі не може гальмуватися, за умов браку коштів в час епідемії коронавірусу цей процес може стартувати з формування команди музею.

На цьому наголосила в інтерв’ю Укрінформу в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

«Давно очевидно, що потрібна інституція, яка б цілеспрямовано займалася в Україні сучасним мистецтвом. Ця проблема багато років обговорювалася культурною спільнотою, нарешті цього року було прийнято конкретне рішення про створення музею. Як зараз це вирішуватиметься? Пандемія в усі плани внесла свої корективи, і ми розуміємо, що будівництво музею навряд чи відбудеться в найближчій перспективі. Однак, якщо ми мислимо на перспективу, важливо не гаяти час, використати цю паузу конструктивно: принаймні, сформувати за цей час команду, кадрове ядро музею. Ці люди напрацьовуватимуть напрями, за якими потім проєкт розгортатиметься», – сказала Фоменко.

Щодо формату та місця, вона уточнила, що дискутується велика кількість можливих локацій, зокрема йшлося про Мистецький арсенал, який для цього потребує достатньо великих вкладень, Український дім, Гостиний двір.

«Очевидно, що видатки на нове будівництво внаслідок надзвичайної ситуації будуть скорочені. Користуючись навіть просто свідомою логікою, якщо обирати, чи будувати новий музей, чи реставрувати спадщину, яка потребує негайного втручання, звичайно, я б вибрала реставрацію існуючих проблемних об’єктів… нове будівництво – це дуже довгострокова перспектива. Нам треба переглядати те, що ми маємо, в тому числі й індустріальні зони, можливо, й інші об’єкти для того, щоб визначитися, де ми можемо розмістити такий музей, який потребуватиме абсолютно унікальних умов і для збереження музейних колекцій, і для того, щоб бути дійсно сучасним», – наголосила Фоменко.

А водночас додала: “Мене більше хвилює інше – формування команди однодумців, про яку я говорила, обрання очільника зі стратегією розвитку інституції, іншими словами – конкуренція ідей та спроможності імплементації цих ідей”.

Як повідомлялося, ВООЗ оголосила, що поширення смертельно небезпечного коронавірусу набуло масштабів пандемії. Станом на 16 квітня у світі вже зареєстрували понад два мільйони випадків зараження коронавірусом, з них – понад пів мільйона людей одужали і 134 669 померли. В Україні лабораторно підтверджено 4161 випадок COVID-19, з них 116 летальних, 186 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 397 нових випадків.

 

Культуру краще підтримати зараз, ніж потім звільняти від податків – Фоменко

Галузь культури – це, зокрема, і бізнес, який доцільніше підтримувати і отримувати податки, ніж потім звільняти від податків заради виживання.

На цьому наголосила в інтерв’ю Укрінформу в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

«Говорячи про креативний сектор, важливо усвідомлювати, що креативні індустрії – це малий та середній бізнес. І якщо не підтримувати цих людей сьогодні, потім ми будемо змушені підтримувати їх через соціальні та податкові пільги. То чи не краще зараз підтримувати галузь та отримувати податки, аніж потім звільняти її від податків, бо це стане умовою її виживання?» – сказала Фоменко.

У цьому зв’язку вона наголосила, що необхідно відстояти всі важливі інституції галузі – й Український інститут книги, покликаний стати рукою допомоги причетним до книговидання і промоції читання, й Український культурний фонд, який через свої проєкти може підтримати культурний та креативний сектори.

«Побутує хибна думка, що сфера діяльності Українського культурного фонду – фестивалі та концерти. Але це не так. Тільки 20-25% його активностей – це отакі перфоменсні речі. Вагома частка проєктів націлена на розвиток мистецької спроможності, освітні тренінги, аналітичні роботи», – уточнила Фоменко.

Керівник міністерства також наголосила на необхідності підтримки у створенні електронного ресурсу культурної спадщини, куди увійдуть музейні колекції та об’єкти нерухомої спадщини.

«Багато процесів було запущено у цьому напрямку… Вимушена зупинка у роботі музейних інституцій через карантин лише зайвий раз засвідчила, наскільки важливо мати доступну платформу культурних цінностей України. Маємо додаткові аргументи не економити на утворенні інформаційного ресурсу культурної спадщини і культурних цінностей, а прискорити роботу, у тому числі за кошти державного бюджету», – сказала вона.

 

Підтримка культури зараз означає повернення витрат на неї в економіку – Фоменко

Фінансова підтримка культурних інституцій і проєктів у нинішніх умовах кризи більш вигідна для держави, аніж звільняти їх від податків заради виживання.

Таку думку висловила в інтерв’ю Укрінформу в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

«Якщо ми не будемо припиняти фінансування культурних проєктів і зміниться формат їх проведення, якщо будемо надавати адресну підтримку для мінімізації збитків культурних інституцій, в економіку повернуться ресурси у вигляді податків і витрат споживання», – сказала Фоменко.

Вона пояснила, що якщо, наприклад, сьогодні зупинити закупівлю книг для бібліотек, то сектор втрачатиме економічні можливості, й у програші будуть і держава, і книговидавничий бізнес, і, зрештою, читачі.

«Підтримка держави в цей період є ключовою, адже сфери культури і туризму є найбільш ураженими від кризи: туризм у принципі не може працювати на карантині, частину процесів у виробленні культурного продукту неможливо перевести в онлайн, креативні індустрії, як правило, представлені малим і середнім бізнесом, якому важко швидко переформатовати бізнес-процеси. Мені не подобається, коли культуру протиставляють економічному розвитку, культура сама є складовою цього розвитку», – наголосила очільниця міністерства.

Водночас Фоменко повідомила, що сьогодні у МКІП працюють над пакетом необхідних дій для відновлення роботи галузі й аналізують різні сценарії розвитку подій.

«Однозначною є потреба у виробленні системних і ефективних механізмів підтримки, які можуть бути гнучкими та застосовуватися до різних сфер культури й креативних індустрій. Причому, це не може бути просто набір податкових пільг» – сказала вона.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні 13 квітня ухвалила зміни до Державного бюджету України на 2020 рік, якими передбачено скоротити дохідну частину на 119,75 млрд грн, а видаткову – збільшити на 82,4 млрд грн.

 

В Україні опублікували закон про штрафи для паліїв трави

Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)” опубліковано в парламентській газеті “Голос України”.

Текст закону також оприлюднено на сайті видання.

Закон набуває чинності наступного дня після його опублікування.

Як повідомляв Укрінформ, закон суттєво підвищує штрафи за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.

Так, забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, каратиметься штрафом від тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 30 600 грн до 61 200 грн) або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк.

За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом передбачено штраф від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 91 800 до 153 тис. грн) або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

Порушення ж вимог пожежної безпеки в лісах тягтиме за собою накладення штрафу на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1530 до 4590 грн) і на посадових осіб – від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4590 грн до 15 300 грн).

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, тягтимуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4590 грн до 15 300 грн) і на посадових осіб – від шестисот тридцяти до тисячі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 10 710 грн до 18 360 грн).

Разом із тим пропонується, щоб випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, тягли за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн) і на посадових осіб – від дев’ятисот до тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15 300 грн до 21 420 грн).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягтимуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6120 грн до 12 240 грн) і на посадових осіб – від тисячі двохсот шістдесяти до тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21 420 грн до 36 тис. грн).

Як повідомляв Укрінформ, Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)” (№2339) Верховна Рада ухвалила на позачерговому засідання 13 квітня. У той же день його невідкладно підписав Голова Верховної Ради, а 15 квітня – Президент.

 

Зеленський підписав закон про єдиний рахунок для сплати податків

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 559-IX.

Про це повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

“Ухвалені зміни забезпечують створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також митних платежів), єдиного соціального внеску через Електронний кабінет платника податків. Відповідно до підписаного закону, такий рахунок буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби”, – йдеться у повідомленні.

В ОПУ зазначають, що цей закон допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань. Крім того, ухвалені зміни сприятимуть підвищенню рівня відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів.

Закон був підтриманий парламентом з урахуванням пропозицій Президента України. Зокрема, було скасовано норму щодо встановлення фіксованої торговельної націнки на тютюнові вироби, чим обмежувалися права суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво, імпорт та оптову торгівлю тютюновими виробами.

Як повідомляв Укрінформ, закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 559-IX Верховна Рада підтримала 13 квітня 2020 року.

 

Чому електрика української генерації – в рази дорожча за європейську

В рамках проблеми, ДТЕК погрожує Україні судами, якщо змінять “зелений” тариф, та закриває шахти. І це – на тлі “коронавірусної” кризи… – Укрінформ

Україна вже обігнала і перегнала Європу. За вартістю електроенергії. Все через те, що ринкові механізми у нас знову спрацьовують “навпаки”. Тоді як у більшості цивілізованих країн коронавірус і пов’язані з ним карантинні заходи викликали обвал цін на електрику – через падіння попиту, – в Україні струм продовжує дорожчати. Ба, у Європі подекуди вже віддають енергоресурс задарма – лише б зберегти виробництво. У нас же продовжують драти зі споживачів по три шкури та вимагають від держави нових преференцій. Доходить ледь не до шантажу – погроз судовими позовами та головне – попереджень про плани закрити виробництва і вигнати на вулицю десятки тисяч людей. ПЕРШИМИ “ЖЕРТВАМИ” ЦІЄЇ ТАКТИКИ (АБО І, ЗДОГАДНО, СТРАТЕГІЇ) МОЖУТЬ СТАТИ ПРАЦІВНИКИ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ.

Є “рекорд”. Біржова ціна електрики в Україні – найвища в Європі

10 євро за МВт.год в Угорщині. 11 – в Румунії. 21 – у Польщі. Такі ціни на електроенергію встановилися цього тижня на ринках на добу наперед у наших сусідів. А у Словаччині й Чехії вартість енергоресурсу навіть від’ємна. Те ж саме – у деяких країнах західної Європи – Франції, Німеччині, Бельгії, – де енергетики ще й доплачують споживачам, аби не зупиняти своїх потужностей. За таких умов Польща із піковими показниками вартості електрики у 23,3 євро мала б стати європейським рекордсменом… Якби не Україна. Бо у нас електрику відпускають споживачам у середньому по 40,8 євро (пік – 45,3) за МВт.год. А для промислових споживачів Бурштинського енергоострова (Закарпатська і частина Львівської та Івано-Франківської областей, “вотчина” ДТЕК Ріната Ахметова) електроенергія нині обходиться у середньому по 50,6 (пікові показники – 56,4) євро! Майже вшестеро дорожче, ніж в Угорщині та Румунії, не кажучи вже про Словаччину, з якими енергоострів має спільні лінії електропередачі (можливості транскордонного перетікання). Причому, ДТЕК ЕКСПОРТУЄ ЕЛЕКТРИКУ – ПРИМІРОМ, ДО УГОРЩИНИ – ПРИНАЙМНІ УДВІЧІ ДЕШЕВШЕ, НІЖ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ…

Набагато вищі, чим у Європі, ціни зберігалися в Україні і упродовж усього березня. Зрозуміло, що за таких обставин вітчизняна промислова продукція стає неконкурентною у порівнянні із європейською. Особливо це стосується енергоємних товарів – зокрема, і з високою доданою вартістю. Відповідно, сподіватися, що експорт допоможе підтримувати українську економіку на плаву і рятувати бюджет від катастрофічних недонадходжень, не доводиться. Як не сподіваємося і на бодай якесь зниження внутрішніх цін на споживчому ринку. Адже дорога електрика автоматично позначається на вартості майже усіх товарів та послуг.

Причини кризи – ті, що лежать на поверхні, та приховані резони

Тож у соціальних мережах ширяться заклики відмовитися від ринкових підходів до формування вартості електрики (ринок закупівлі енергії на добу наперед повноцінно запрацював у нас лише з липня минулого року) і впровадити державне регулювання. Часткове чи й таке, як було “за совка”. Дехто при цьому поглядає на північний схід – мовляв, знову дозвольмо експорт електрики із РФ, і ціни суттєво знизяться. Й начхати при цьому, що “побічним ефектом” стане зупинка вітчизняної генерації.

Інші ж коментатори навпаки пояснюють нинішні проблеми тим, що РИНОК У НАС НАСПРАВДІ “НЕДОВІКРИТИЙ” – БО ЗА РИНКОВОЮ ОБОЛОНКОЮ ХОВАЄТЬСЯ КУПА ЗАБОРОН ТА ОБМЕЖЕНЬ. А головне – і в енергетичній сфері загалом, і у кожному її сегменті – маємо монополістів, які усіма доступними (іноді й недозволеними) методами гальмують реформи, намагаючись переконати всіх у їх імпотентності.

Звідси – логічний висновок: саме ВІДСУТНІСТЬ ЗДОРОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ – ГОЛОВНА ПРИЧИНА НИНІШНІХ ПРОБЛЕМ. Але як змінити ситуацію, що до неї країна звикала десятиліттями, упродовж яких олігархат проростав своїми міцеліями у тіло такої прибуткової галузі? Кроки мають бути виваженими і конституційними, аби потім комар носа не підточив і жодна судова інстанція – ні Печерський районний, ні Високий суд Лондона – не скасували ухвалених рішень.

Тобто, для змін потрібен час. Що вже й казати про плани об’єднання української і європейської енергосистем, що передбачено Угодою про Асоціацію. Нинішня економічна криза, вочевидь, відкладе виконання цього завдання до іще довшої шухляди. А що ж можна зробити на короткому кроці, аби і галузь від краху врятувати, і споживачів із простягнутими руками по світу не пустити?

Рецепти порятунку галузі та відновлення “цінової справедливості”

Юрій Продан

1. ВИГРАТИ ЧАС ДЛЯ КОРИГУВАННЯ РИНКУ І ПЕРЕЖИТИ СКРУТНІ КОРОНАВІРУСНІ ЧАСИ, ЗБЕРІГШИ ПОТЕНЦІАЛ ГАЛУЗІ, ЇЇ ПОТУЖНОСТІ І КОЛЕКТИВИ, МОЖНА, ТИМЧАСОВО ЗУПИНИВШИ ДІЮ ЗАКОНУ, ЯКИМ В УКРАЇНІ ВПРОВАДЖЕНО НОВИЙ РИНОК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, – вважаєколишній міністр енергетики Юрій Продан. “Я був і залишаюся прибічником повної зупинки дії цього закону. Не може бути ринкових відносин за нинішньої структури генеруючих потужностей у країні, яка змінюється через бездумне нарощування дорогих відновлювальних джерел енергії. Тому необхідно внести до закону статтю про надзвичайний стан в енергетиці із застосуванням жорстокого державного регулювання та фунціонування генеруючих потужностей за затвердженим Кабміном балансом роботи і встановленими економічно обґрунтованими цінами. Все це має діяти до демонополізації генеруючих потужностей, врегулювання цін на електроенергію для населення та приєднання української енергосистеми до європейської”. Перед повторним запуском (по-справжньому) європейських ринкових механізмів в електроенергетиці Продан пропонує удосконалити систему управління галуззю, підпорядкувавши всі держпідприємства Міненерго – без посередництва наглядових рад та інших “холдингових” надбудов.

Нагадаємо, так звані “зелені” тарифи (для генерацій альтернативної енергетики) у кілька разів вищі від звичайних і, до того ж, зафіксовані у євро. Через це, виробляючи менше 2% електроенергії в енергобалансі країни, власники потужностей ВДЕ заробляють до 10% витрачених споживачами (дотованих державою) коштів.

2. Також ЕКСПЕРТИ ПРОПОНУЮТЬ НАДАТИ ДОДАТКОВІ ПОВНОВАЖЕННЯ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ АНТИМОНОПОЛЬНОМУ КОМІТЕТУ. Чому має передувати законодавче обмеження частки одного суб‘єкта у кожному із сегментів ринку виробництва електроенергії – не більше 15-20%. Але зробити це буде непросто. З огляду, приміром, на те, що деякі монополії контролюють до 40% в окремих секторах енергоринку. При цьому монополісти мають неабияке “представництво” у Верховній Раді, яке усіляко пручатиметься нововведенням. Тим паче, що і з точки зору недоторканості приватної власності домогтися таких обмежень буде нелегко.
3. Тож БІЛЬШ РЕАЛЬНИМИ ПЕРШОЧЕРГОВИМИ КРОКАМИ У ЦЬОМУ НАПРЯМКУ ФАХІВЦІ ВВАЖАЮТЬ “ОБМЕЖЕННЯ АПЕТИТІВ” ВЛАСНИКІВ ПОТУЖНОСТЕЙ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ, ДЛЯ ЯКИХ У КРАЇНІ ДІЄ ВЖЕ ЗГАДАНИЙ “ЗЕЛЕНИЙ” ТАРИФ. За даними галузевих експертів, для дотування цього сегмента країна щороку витрачає 40 мільярдів гривень, які були б не зайвими для Держкошторису – особливо, в умовах кризи. При цьому гроші, здебільшого, потрапляють не до кишень малих виробників, а концентруються на рахунках великих “інвесторів”, які “за сумісництвом” працюють на ринку традиційної генерації. І таким чином є найбільшими вигодоотримувачами від застосування механізму “зеленого” тарифу.

“Нюанс у тому, що найбільші сонячні електростанції належать тому ж власникові, якому належать і найбільші вугільні шахти, – наголошує голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. – При цьому виробники за “зеленим” тарифом чинять усе більший тиск на енергосистему. Вони витискають із роботи вугільні електростанції і АЕС, а також створюють фінансовий дефіцит на ринку, забираючи все більше грошей”. Варіанти унормування цієї ситуації – внесення змін до законодавства, яке регулює механізм “зелених” тарифів, дозвіл усім працювати за двосторонніми договорами, перегляд роздрібних тарифів. “Просто треба перестати робити вигляд що “зелений” тариф – це механізм для залучення інвестицій, провести розслідування ТСК, визнати існування “схеми”, скасувати її і рухатись далі”, – вважає Герус.

Як варіант – ЕКСПЕРТИ ПРОПОНУЮТЬ ДОДАТКОВО ОПОДАТКОВУВАТИ ВЕЛИКІ ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА “ЗЕЛЕНОЇ” ЕНЕРГІЇ, ПОЧИНАЮЧИ ІЗ ПОРОГУ У 2 ГРИВНІ ЗА 1 КВТ.ГОД. А також скасувати податкові преференції при імпорті устаткування для відновлювальної енергетики, які діють в Україні вже кілька років.

Водночас є і чимало противників такого кроку. Вони нагадують, що пільгами користуються не лише монополісти, а й десятки тисяч дрібних інвесторів, які розвивають цей сектор енергетики. Зокрема, фермери і звичайні домогосподарства. До того ж, у разі обмеження можливостей “зеленого” тарифу не виключені судові позови, які можуть завдати країні чимало клопотів…

ДТЕК завдає удару у відповідь

Підтвердженням цьому – МОЖЛИВІ НАМІРИ ЕНЕРГОХОЛДИНГУ ДТЕК ЗВЕРНУТИСЯ ІЗ ПОЗОВНОЮ ЗАЯВОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ ДО МІЖНАРОДНОГО АРБІТРАЖНОГО СУДУ. Про що повідомив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко. “Сьогодні виникає необхідність серйозно замислитися про міжнародний арбітраж для того, щоб захистити інвесторів та кредиторів, які повірили гарантіям держави і стали інвестувати в “зелену” генерацію”, – сказав топменеджер. За його словами, це пов’язано, зокрема, із тим, що держпідприємство “Гарантований покупець” – єдиний покупець “зеленої” електроенергії в країні – заборгувало компанії ДТЕК ВДЕ 1,1 мільярда гривень. Ще одна претензія – плани змінити “зелений” тариф. Мовляв, унаслідок цього постраждає як сам ДТЕК, який вклав у проєкти відновлювальної енергетики 1,2 мільярда євро, так і його партнери, чиї капіталовкладення у галузь перевищили 3 мільярда євро.

Ще одним неприємним для держави сигналом стало повідомлення про те, що ІЗ 20 КВІТНЯ ГРУПА РІНАТА АХМЕТОВА ЗУПИНЯЄ НАЙБІЛЬШЕ В КРАЇНІ ВУГЛЕВИДОБУВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ”. За словами Максима Тимченка, це також пов’язано із ситуацією, що склалася на ринку електроенергії. Як пояснив посадовець, таким чином ДТЕК планує заощадити на логістиці та інших витратах для забезпечення виплати хоча б частини заробітної плати працівникам. Тимченко стверджує, що загальні надходження всієї компанії “ДТЕК Енерго” у квітні не перевищать 1,6 мільярда гривень. А витратна частина роботи “Павлоградвугілля” становить аж 2,9 мільярда.

Голова профільного комітету ВР Андрій Герус не погоджується із такими розрахунками. “Все-таки, я НЕ ВІРЮ, ЩО ШАХТА ІЗ СОБІВАРТІСТЮ 1200-1300 ГРИВЕНЬ ТА ЦІНОЮ ПРОДАЖУ ВУГІЛЛЯ 1850-2000 ГРИВЕНЬ НЕ МАЄ ГРОШЕЙ ДЛЯ ЗАРПЛАТ ШАХТАРЯМ”, – вважає парламентарій.

Поки що держава не має конкретного алгоритму дій у цій ситуації. Адже ухвалення рішення про простій – прерогатива і відповідальність менеджменту підприємств. Водночас потребує негайного реагування ситуація, яка склалася у вугільній галузі загалом. В умовах кризи українського вугілля справді набагато більше, ніж потрібно країні. Тому мільйони тонн продукції лежать на складах. Відповідно, грошей за неї гірники не отримали. І добувати нове вугілля собі у збиток, вочевидь, немає сенсу…

За словами Андрія Геруса, увесь комплекс “енергетичних” проблем нині намагаються розв’язати на найвищому рівні. Зокрема, присвячені пошуку шляхів урегулювання зустрічі із власниками енергопідприємств і компаній проводить президент. МОЖЛИВІ РІШЕННЯ ГЕРУС АНОНСУВАВ НА ПОЧАТОК НАСТУПНОГО ТИЖНЯ.Владислав Обух, Київ

 

“Батьківщина” та “За майбутнє” ініціюють 22 квітня ще одну позачергову Раду

Фракція «Батьківщини» та група «За майбутнє» ініціюють проведення 22 квітня позачергового пленарного засідання Верховної Ради задля розгляду питання про створення тимчасової слідчої комісії щодо можливих фактів корупції в Податковій та Митній службах.

Про це заявила голова фракції «Батьківщини» Юлія Тимошенко на брифінгу після наради голів фракцій із керівництвом парламенту, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наша фракція разом із групою “За майбутнє” звернулися вранці щодо скликання спеціального засідання лідерів фракцій, і ми обговорили з нашої ініціативи це питання. В підсумку лідери фракцій прийняли таке рішення: на наступному позачерговому засіданні буде створена тимчасова слідча комісія, яку, ймовірно, очолить Іван Крулько, стосовно того, щоби розібратися детально з тим, які корупційні оборудки сьогодні здійснюються в Податковій і в митниці та позбавляють бюджет щороку 120 млрд грн доходів», – сказала Тимошенко.

За її словами, домовлено також прийняти на позачерговому засіданні постанову щодо доручення Рахунковій палаті ВР позачергово провести перевірку фактів щодо корупційних оборудок з податком на додану вартість і у найкоротший термін представити звіт з цього питання.

Тимошенко зазначила, що лідери всіх фракцій підтримали цю пропозицію.

«І тому ми починаємо готуватися до розгляду цього питання на наступному позачерговому засіданні Верховної Ради, орієнтовно, наступної середи – буде зібрано необхідну кількість підписів депутатів, щоби можна було парламенту ініціювати таке засідання», – сказала політик.

Вона також заявила, що вже колишній міністр фінансів Ігор Уманський вивчив ситуацію з доходами Держбюджету і зробив спеціальну доповідь Президенту та Прем’єр-міністру про те, що «в Україні на базі податкової та митниці діє корупційна оборудка, яка дозволяє не сплачувати до бюджету щомісяця в середньому до 10 млрд грн».

За словами Тимошенко, Уманський запропонував механізм протидії щорічним втратам у розмірі 120 млрд грн, а також вимагав «звільнити головного податківця та головного митника, тому що вони і є тими людьми, які відмивають з бюджету до 10 млрд грн щомісяця». «Це завершилося тим, що звільнили самого пана Уманського з посади міністра фінансів, а найголовніше змінами до бюджету зменшили доходну частину бюджету на 120 млрд грн… Після цього пан Уманський звернувся до Служби безпеки України та до Генеральної прокуратури зі своїми заявами для того, щоб вони розслідували цю справу», – заявила політик.

Як повідомлялося, на початку сьогоднішнього позачергового пленарного засідання парламенту Голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив перерву на 30 хвилин на вимогу «Батьківщини» і групи «За майбутнє» для проведення політичних консультацій.

 

Рада прийняла закон про “поправковий спам”

Верховна Рада ухвалила в другому читанні закон “Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури” (№1043).

Його підтримали 242 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Згідно з документом, Регламент Верховної Ради доповнюється статтею “Особлива процедура розгляду законопроєктів у другому читанні”.

Вона передбачає, що законопроєкт може розглядатися за особливою процедурою в разі подання до його другого читання пропозицій, поправок у кількості, що у п’ять разів або більше перевищує кількість статей проєкту первинного законодавчого акта чи кількість пунктів проєкту про внесення змін до первинних законодавчих актів, але не менш як 500 пропозицій чи поправок.

Водночас така процедура не застосовується до проєктів кодексів і законопроєктів, що розглядаються за спеціальною процедурою.

Особлива процедура застосовується за пропозицією, підписаною не менш як 150 депутатами і підтриманою не менш як 226 голосами на пленарному засіданні Верховної Ради, за умови надання народним депутатам порівняльної таблиці та супровідних документів до неї.

“У разі прийняття Верховною Радою рішення про застосування особливої процедури у дводенний строк з дня прийняття такого рішення кожна депутатська фракція (депутатська група) має право визначити не більше п’яти пропозицій, поправок, не врахованих головним комітетом, на яких вона наполягає, та надіслати на адресу головного комітету лист із зазначенням номерів та ініціаторів таких пропозицій, поправок у порівняльній таблиці законопроєкту, підготовленого до другого читання”, – йдеться у тексті закону.

Кожен позафракційний народний депутат, пропозиції, поправки якого не враховані головним комітетом, має право визначити не більше однієї своєї неврахованої пропозиції, поправки, на якій він наполягає.

Після цього головний комітет у дводенний строк узагальнює отримані пропозиції і поправки і готує уточнену порівняльну таблицю для розгляду законопроєкту в другому читанні, до якої включає також усі враховані головним комітетом пропозиції і поправки.

На пленарному засіданні під час розгляду законопроєкту в другому читанні за особливою процедурою передбачається обговорення пропозицій, поправок, включених до уточненої порівняльної таблиці законопроєкту, із можливим наступним голосуванням щодо врахування відхилених або щодо підтвердження врахованих головним комітетом пропозицій і поправок..

Ініціатору відхиленої поправки буде надаватися виступ тривалістю до 2 хвилин, народному депутату, який вимагає поставити на голосування (для її підтвердження) пропозицію, поправку, враховану головним комітетом, – до 1 хвилини.

 

Зміни щодо протидії “поправковому спаму” зроблять тимчасовими – Разумков

У разі ухвалення законопроєкту про зміни до Регламенту щодо протидії “поправковому спаму” (№1043) буде внесено законопроєкт щодо тимчасовості дії цієї норми.

Про це заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков на позачерговому засіданні парламенту після наради з керівниками фракцій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Одразу після того, як цей законопроєкт (№1043 “Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури”, – ред.), якщо він буде прийнятий, вступить у силу, буде зареєстрований інший законопроєкт, який буде вносити зміни в нього щодо його тимчасової роботи”, – сказав Разумков.

За його словами, це дасть змогу парламенту зберегти демократію, захистити “інтереси всіх народних депутатів, які працюють в залі Верховної Ради України на користь держави Україна” і так само захистити парламентаризм, щоб він “не був механізмом зловживання щодо тих чи інших подій”.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні розгляне в другому читанні законопроєкт №1043 “Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури”.

Документ, зокрема, передбачає, що в разі подання до законопроєкту, що готується до другого читання, пропозицій і поправок у кількості не менш як 500, то такий законопроєкт може розглядатися за особливою процедурою.

Це, зокрема, дозволить депутатам швидше ухвалити в другому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д), до якого внесено понад 16 тисяч поправок.

 

“Голос” наполягає, що зміни щодо “поправкового спаму” мають бути тимчасовими

Фракція партії «Голос» наполягатиме, аби запропоновані зміни до Регламенту діяльності Верховної Ради щодо спрощення процедури розгляду проєктів законів у другому читанні були тимчасовими.

Про це заявив заступник голови фракції «Голосу» Ярослав Железняк на брифінгу перед початком позачергового пленарного засідання ВР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми готові до перемовин із колегами з інших фракцій, обговорювати це питання в спокійному режимі та розробляти законопроєкт і поправки, які будуть внесені до Регламенту на постійній основі. Мені здається, що коли в нас є ризик прийняття виборчого законодавства, зокрема щодо окупованих територій, коли є ризик легалізації Мінських домовленостей, коли в нас є ризик наступу на певні засади демократії, ми не можемо дозволити бути прийнятій на постійній основі такій нормі, яка частково може обмежувати й наші права як некоаліції», – зазначив Железняк.

Водночас він підкреслив, що наразі законопроєкт №1043 – це єдиний варіант для унеможливлення «поправкового спаму», але пропоновані зміни до Регламенту мають бути тимчасовими.

«Ми будемо наполягати на цьому зараз, під час переговорів, і в залі засідань Верховної Ради. Коаліція знає нашу думку. Зараз триває робоча нарада, і чекатимемо можливості для того, щоб вийти у зал із якоюсь погодженою позицією», – сказав депутат.

Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт №1043 «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури» передбачає, що в разі подання до законопроєкту, що готується до другого читання, не менш як 500 пропозицій і поправок, документ може розглядатися за особливою процедурою.

 

“Банківський” законопроєкт можуть передати на розгляд у Раду до кінця наступного тижня

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики планує до кінця наступного тижня завершити розгляд та підготовку до другого читання законопроєкту №2571-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності».

Про це сказав голова комітету Данило Гетманцев під час брифінгу 16 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На сьогодні ми розглядаємо законопроєкт у звичайному режимі в комітеті, наступне засідання комітету призначене на вівторок на 10:00. Комітет розгляне процедуру розгляду цього законопроєкту, яка за пропозицією підкомітету з питань банківської діяльності буде спрощеною, тобто ми будемо рухатися не від поправки до поправки, а від пункту до пункту закону, таких пунктів – більше 60-ти загалом. Тому ми обґрунтовано вважаємо, що, напевно, розглянемо цей законопроєкт у комітеті до кінця наступного тижня і зможемо передати його на розгляд до парламенту», – зазначив Гетманцев.

Водночас він поінформував, що на сьогодні в порівняльній таблиці до законопроєкту вже внесено 16 тисяч 572 поправки, що є остаточною кількістю.

«Із них відхилено 4 тисячі 770 поправок. Можливо, при редагуванні таблиці ці цифри ще зміняться, але різниця буде невеликою. Більшість поправок враховані по суті або редакційно, або повністю», – уточнив голова комітету.

Як повідомляв Укрінформ, на позачерговому засіданні 30 березня Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) і скоротила терміни підготовки його до другого читання.

Закон, зокрема, унеможливить скасування рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з держбюджету їхнім попереднім власникам.

Цей законопроєкт є однією з двох головних умов МВФ для отримання Україною допомоги. Друга умова – ухвалення закону про ринок землі.

За час підготовки законопроєкту №2571-д до другого читання депутати внесли до нього понад 16 тисяч поправок.

 

“ЄС” не голосуватиме за законопроєкт про “поправковий спам” – Порошенко

Фракція партії «Європейська солідарність» не підтримуватиме законопроєкт про «поправковий спам», оскільки пропоновані ним зміни до Регламенту обмежують права опозиції.

Про це заявив співголова фракції Петро Порошенко на брифінгу перед позачерговим пленарним засіданням Верховної Ради 16 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Третє поспіль позачергове засідання Верховної Ради не ставиться в порядок денний закон про банки… Замість цього виносяться зміни до Регламенту, які суттєво обмежують права опозиції. Точно ми не будемо за них голосувати», – сказав Порошенко.

Водночас він висловив пропозицію від фракції, згідно з якою такі зміни або можуть бути запроваджені лише на час карантину, обмеживши їх дію 1 травня або 1 червня 2020 року, або ж ВР має розглянути поданий урядом «банківський» закон.

Раніше представник фракції партії «Голос» Ярослав Железняк заявив, що фракція наполягатиме на тому, щоб запропоновані зміни до Регламенту діяльності Верховної Ради стосовно спрощення процедури розгляду проєктів законів у другому читанні були тимчасовими.

Законопроєкт №1043 «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури» передбачає, що в разі подання до законопроєкту, що готується до другого читання, не менш як 500 пропозицій і поправок, документ може розглядатися за особливою процедурою.

Її пропонується застосовувати за пропозицією, підписаною не менш як 150 депутатами і підтриманою не менш як 226 голосами народних депутатів на пленарному засіданні ВР, за умови надання народним депутатам порівняльної таблиці та супровідних документів до неї. При цьому кожна депутатська фракція або група має право визначити не більше п’яти пропозицій, поправок, не врахованих головним комітетом, на яких вона наполягає. Водночас кожен позафракційний народний депутат може наполягати на розгляді не більше однієї неврахованої поправки.

 

У Раді заблокували підписання закону про “поправковий спам”

Народні депутати Олександр Дубінський («Слуга народу»), Антон Поляков (позафракційний), Ірина Констанкевич і Тарас Батенко (обоє з групи «За майбутнє») зареєструвати у Верховній Раді проєкти постанов щодо скасування рішення парламенту про ухвалення закону «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури».

Відповідні проєкти постанов опубліковані на сайті парламенту під номери 1043-П, 1043-П1, 1043-П2 – Укрінформ.

Усі три проєкти постанов зареєстровані у Раді відразу після ухвалення відповідного закону. Станом на 17:20 тексти постанов, пояснювальні записки до них та інші супровідні документи не оприлюднено.

Відповідно до Регламенту, без розгляду цих документів Голова ВР не може підписати закон про ринок землі та передати його на підпис Президентові.

Згідно зі статтею 48 Регламенту, у разі порушення процедури при розгляді й голосуванні проєкту закону, депутати можуть звернутися до головуючого на пленарному засіданні із відповідною заявою. Головуючий повинен невідкладно вжити заходів для усунення порушень або провести за рішенням Ради повторне голосування без обговорення.

У випадку, якщо припинення порушення Регламенту не забезпечено, народні депутати протягом двох робочих днів подають Голові ВР відповідну заяву та одночасно вносять проєкт постанови про скасування рішення парламенту про прийняття закону, постанови чи іншого акта в цілому.

Спікер, його перший заступник або заступник направляє цей проєкт постанови в день його внесення Регламентному комітету для попереднього розгляду і внесення пропозицій. Комітет у терміновому порядку, але не пізніш як за три дні від дня одержання проєкту постанови з урахуванням календарного плану роботи сесії ВР, готує висновок щодо доцільності його прийняття чи відхилення. Далі Рада без голосування про включення до порядку денного розглядає його на пленарному засіданні. Рішення про скасування результатів голосування за закон, постанову чи інший акт в цілому приймається більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу ВР

Як повідомляв Укрінформ, 16 квітня Верховна Рада ухвалила в другому читанні Закон “Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури” (№1043).

Водночас Голова ВР Дмитро Разумков уточнив, що в разі ухвалення законопроєкту про зміни до Регламенту щодо протидії «поправковому спаму» (№1043) буде внесено законопроєкт щодо тимчасовості дії цієї норми. Зокрема передбачається, що відповідні зміни до Регламенту діятимуть протягом карантину та 30-ти днів після його завершення, а також буде збільшено поріг для запуску спеціальної процедури з 500 до 1000 поправок. Водночас кожен депутат матиме можливість наполягати на розгляді однієї відхиленої поправки до кожного розділу законопроєкту.

 

Діденко не виключає можливість внесення змін у закон про ЦВК

Регіональні представництва Центральної виборчої комісії планується створювати на базі органів ведення Державного реєстру виборців, проте процес ускладнюється через реформу адміністративно-територіального устрою й скорочення фінансування.

Про це розповів голова ЦВК Олег Діденко під час прямого ефіру Громадянської мережі ОПОРА на сторінці у Facebook, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми плануємо їх (представництва – ред.) створювати на базі органів адміністрування Державного реєстру виборців чи органів ведення Державного реєстру виборців”, – зазначив він.

Діденко нагадав, що у ЦВК створена робоча група щодо впровадження регіональних представництв комісії, яка відпрацьовує всі технічні моменти щодо їх створення.

Також він не виключив, що, можливо, доведеться вносити зміни в закон про ЦВК.

Водночас Діденко підкреслив, що дещо ускладнює процеси зі створення представництв нерозуміння того, що буде з реформою адміністративно-територіального устрою.

Проте найбільшою проблемою щодо представництв голова ЦВК назвав скорочення фінансування.

Як повідомлялося, ЦВК у плані роботи на перше півріччя 2020 року визначила серед іншого підготовку пропозицій щодо створення і функціонування регіональних та територіальних представництв Центрвиборчкому.

 

Кодекс Дон Кіхота. До 20-річчя ”Української правди”

Севгіль Мусаєва, головний редактор Української правди

Свобода, Санчо, є одна з найкоштовніших щедрот, які небо виливає на людей; з нею не можуть зрівнятися ніякі скарби: ні ті, що таяться в надрах землі, ні ті, що заховані на дні морському. Заради свободи, так само точно, як і заради честі, можна і треба ризикувати життям, і, навпаки, неволя є найбільше з усіх нещасть, які тільки можуть трапитися з людиною

Мігель де Сервантес, “Дон Кіхот”

Уся команда “Української правди” із нетерпінням чекала на цей ювілей.

В уяві ми малювали його складові – святковий квітневий вечір, чудовий вид на Дніпро, усі наші багаторічні друзі та члени команди згадують моменти, прожиті з УП за ці 20 років…

Пандемія коронавірусу та карантин внесли корективи у ці плани. Замість свята – цілодобова робота усієї команди.

Ми працюємо так завжди, але саме у темні часи усвідомлюємо заради чого не спимо – розуміємо затребуваність, відчуваємо ваші переживання і не можемо вас підвести.

У березні 2020 року сайт “Української правди” відвідали більше 14 млн користувачів. Ми побили власний рекорд шестирічної давнини, коли весь світ, затамувавши подих, спостерігав рух російських танків у Криму.

Так, ми хотіли аби 20-ти річчя залишилось у нашій пам’яті. І тепер воно точно залишиться. Що може бути приємнішим, ніж усвідомлення, що твоя робота важлива і потрібна?

Зараз в це важко повірити, але коли у 2000 році журналісти Георгій Гонгадзе та Олена Притула створювали “Українську правду”, її аудиторія складала 15-20 читачів на день.

Український інтернет був блакитним океаном, але медіа були обмежені тотальною цензурою. За можливість говорити правду доводилося платити свою ціну, і у випадку УП вона була занадто високою…

Декілька років тому відвідувачів виставки “Музей новин” у Мистецькому Арсеналі попросили визначити 10 найважливіших подій у новітній історії України. Яким же було здивування організаторів, коли вбивство засновника УП Георгія Гонгадзе посіло в цьому переліку друге місце після окупації Криму. Як символ з одного боку – великих змін у житті країни, а з іншого – відсутності справедливості.

Озираючись назад, на початок нульових, дійсно, важко іноді усвідомити, як сильно змінилося життя в Україні з того часу. І як багато випало випробувань для нас усіх на цей невеликий проміжок часу.

Ми були свідками двох революцій, однієї війни, великих політичних злетів і таких самих падінь, зневіри та надії, гордості за країну та сорому ж за неї, жорстокості та турботи, свята та трагедії, смутку та радості.

Іноді здається, що це – безмежний рух по колу, позбавлений сенсу. Україна сплачує неймовірно високу ціну за можливість змін, а коли вони врешті відбуваються, ми їх не відчуваємо.

У такі моменти зневіри мені завжди хочеться запитати Георгія Гонгадзе, чому він обрав символом УП Дон Кіхота з гравюри Пабло Пікассо?

Боротьба із вітряними млинами, що її дуже сильно нагадує українська дійсність, є занадто романтизованою та, як ми знаємо, часто позбавлена сенсу.

Відповідь на це питання можна відшукати у назві нашого видання.

Газета “Правда” була рупором радянської пропаганди. Натомість “Українська правда”, за задумом засновників, мала стати взірцем незалежної та вільної журналістики в такій молодій демократії як Україна. І стала.

Тому що старі поняття завжди мають отримувати нові сенси.

Для когось боротьба Дон Кіхота може виглядати безглуздо, але він сам сприймає свою місію у захисті слабких і справедливості та завжди вступає в бій, коли бачить порушення цих принципів. Так було і так буде завжди.

20 років. Це і багато, і невимовно мало.

Для нас, як для видання – це 7305 новинних днів, кожен із яких є неповторним.

За ці 20 років ми без перебільшень створили свій власний підручник новітньої історії України. Кількість його авторів вже давно перевалила за сотню, але внесок кожного особливий та відчутний.

Але якщо говорити про УП як про людину? Згадайте себе у 20 років.

Дитинство та складний період пубертату позаду. Вже є історія емоційних переживань, помилок та оманливих очікувань, але все найкраще попереду.

З днем народження, Українська правда. Все недарма. І все тільки починається!

 

Нові загрози для Зеленського: які ідеї просуває Кремль на переговорах по Донбасу

Марія Золкіна, Європейська Правда

Скандальна історія зі створенням “консультативної ради”, яка ледь не призвела до непрямого визнання ОРДЛО офіційним Києвом, ще не добігла завершення – але у Росії вже з’явилася нова небезпечна для України пропозиція.

І у ній знову йдеться про зміни у роботі Мінської групи.

Перше рішення зупинила незгода Німеччини. У Берліні зрозуміли, які наслідки може мати створення “консультативної ради”, і не погодилися на участь у цьому органі. Хто буде здатний зупинити нову ідею Кремля? І в чому полягає її небезпека?

І, нарешті, якими можуть бути альтернативи?

Про це “Європейська правда” поговорила з Марією Золкіною, аналітикинею фонду “Демократичні ініціативи”. Підписники facebook-сторінки ЄвроПравди вже мали змогу почути це онлайн-інтерв’ю. Тепер до вашої уваги – його текстова версія. Ми обрали найголовніше зі сказаного експерткою і додали ще декілька тез про нову російську ідею, що пролунали поза ефіром.

Що відбувається з ідеєю Андрія Єрмака?

Сама ідея про “консультативну раду” (КР) ще жива. Щоправда, все пішло не за тим сценарієм, який планували в офісі президента України, у Кремлі. Адже планувалося, що ця “рада” частково запрацює вже з кінця березня.

Зацікавленість Росії в такому форматі залишається дуже високою. Росіяни будуть максимально тиснути, щоб цей формат відбувся.

Але через критику всередині України і через неготовність Франції та Німеччини напряму долучитися до такого ноу-хау у Мінському форматі українській стороні довелося дати задній хід чи принаймні пригальмувати.

Але не можна сказати, що ми повністю від цього відмовилися.

Принаймні, такого не звучить від українських переговірників та посадовців.

Про це свідчить і відмова Зеленського відкликати підпис Єрмака під протоколом 11 березня. Пояснення Зеленського у відповіді на електронну петицію (яка, до речі, дуже швидко зібрала голоси) було обнадійливим для росіян: він заявив, що ми не будемо відмовлятися, що ризиків немає, що це не зобов’язання, не міжнародний договір.

Що дозволило призупинити створення КР?

Неготовність Німеччини долучитися до цієї консультативної ради, схоже, зіграла навіть більшу роль, ніж обурення в Україні.

Створення КР та підвищення де-факто статусу представників ОРДЛО несе ризики не тільки для України, як-то послаблення позиції Києва в міжнародних судах. Є і ризики для наших західних партнерів: вони не хочуть брати на себе відповідальність за процес, який не зможуть повноцінно контролювати.

І це вже доводиться чути від німців.

Німеччина, Франція і Росія за нинішнім проєктом формально матимуть однаковий статус і лише дорадчий голос. Але при цьому всі розуміють, що представники ОРДЛО (які матимуть вирішальний голос) транслюватимуть волю РФ.

І в Німеччині не хочуть бути тими, хто просто “освятить” рішення, вигідне Росії. Вони не матимуть можливості вплинути на нього – але нестимуть за нього політичну та дипломатичну відповідальність. Тому ніякого ентузіазму у них ця консультативна рада не викликає.

Схоже, що ідея такого формату дійсно проговорювалася за участі французів і німців у Нормандському форматі, на рівні представників лідерів. Але остаточний проєкт рішення все-таки був продуктом домовленостей між командами Козака і Єрмака і не був погоджений з Берліном та Парижем.

Як вийти із ситуації, не здавши інтереси України?

Дуже важливо розуміти, що створення якогось додаткового органу не є запорукою ефективності діалогу в Мінську.

Мінський процес є “тактичним” форматом, він напряму залежить від того, до чого домовляються лідери в “нормандській четвірці”. Якщо принципових домовленостей немає, то ми буксуємо навіть з технічних питань, на кшталт електропостачання чи водопостачання.

Порція “доброї волі” була наприкінці 2019 року, стосовно обміну. А зараз – все буксує. Навіть обіцяний обмін до великодніх свят буде мізерним.

Йдеться про 38 осіб загалом. Україна поверне 19 бранців, а не 200, як говорили взимку.

А реального прогресу немає.

Створення консультативної ради чи іншого дорадчого органу абсолютно не означає, що Мінський процес запрацює. Але оскільки ми вже вв’язалися в історію з КР, нам буде важко з неї вийти. Ми не можемо просто відмовитися.

Перший шлях – загрузнути в дипломатичних консультаціях і дійти моменту, коли всі сторони точно зрозуміють, що рішення про створення КР не буде. Цей шлях вимагатиме декількох місяців “дипломатичних танців” у Мінському процесі. Його можна назвати так: “Давайте консультуватися про подальші консультації”.

Другий шлях – знайти альтернативу “консультативній раді” в нинішньому вигляді, яка могла би трошки пожвавити дискусію в Мінській тристоронній контактній групі (ТКГ).

Яка може бути альтернатива?

Перший варіант – це запропонувати кожній з учасниць Мінської ТКГ посилити свою власну делегацію. Тобто українська сторона на свій розсуд посилює свою делегацію переселенцями у статусі “експертів”. Російська сторона робить те саме за рахунок “експертів” від ОРДЛО.

Так ми залучаємо голос окупованого Донбасу.

Але якщо “експерти” будуть формально виступати від росіян – то консультації з ними не можуть мати результатом жодних зобов’язань зі зміни українського законодавства.

Другий варіант: зробити не лише “посилення делегацій” України та РФ, але й дозволити зробити те саме представникам “запрошеної сторони”, тобто окупованих територій. Вони і надалі не матимуть статусу учасника Мінської групи, але зможуть привозити своїх “експертів”.

Звісно, у ОРДЛО немає громадянського суспільства, це не будуть реальні незалежні експерти та активісти – там все перебуває під тотальним контролем “МДБ”. Але нехай вони братимуть участь як “запрошена сторона”.

Якщо ж не вдасться домовитися про один із цих двох варіантів, лишається третій – лишити все так, як є. Бо наявність якихось, нехай і нелегітимних, представників ОРДЛО у Мінській ТКГ вже теж можна вважати “консультаціями” із ними.

Нові ідеї від Росії

Москва розуміє, що з консультативною радою не виходить так, як бажалося. Тому зараз від росіян лунають нові ініціативи.

Минулого тижня під час підготовки до чергової відеоконференції ТКГ і в рамках розмов представників “нормандської четвірки” Росія виступила з ідеєю того, як вона бачить оновлення Мінського формату.

Вони хочуть максимально формалізувати роботу Мінської ТКГ, розробити регламент її роботи. Після кожного засідання підписувати протокол про результати зустрічі та оприлюднювати їх. А документи і рішення, ухвалені у ТКГ – зробити майже обов’язковими до виконання, як домашнє завдання для кожної зі сторін-учасниць.

Ця ідея взагалі кардинально змінює роботу і статус самої ТКГ. Фактично це надає їй сили мало не міжнародної організації.

І це, вочевидь, буде новим напрямком тиску з боку РФ.

Чому це небезпечно?

По-перше, це завжди будуть підписи не тільки Росії, але і представників нелегітимної влади в ОРДЛО. Швидше за все, Росія знову наполягатиме, щоби це були підписи “повноважних представників окремих районів Донецької і Луганської областей”.

Через це можна чекати навіть внутрішніх суперечок в українській делегації. Можу спрогнозувати, що нашого представника у ТКГ Леоніда Кучму не буде влаштовувати новий формат – він вже виступав проти цього восени. А позиція Кучми в Мінську є і була достатньо продержавницькою. Тому я навіть не виключаю, що у разі, якщо ОПУ змінить логіку Мінського процесу або погодиться врешті на “консультативну раду”, то Кучмі такий формат перестане бути цікавим.

По-друге, Росія хоче “загнати” Україну в глухий кут таких формальностей, щоб потім постійно “тицяти пальцями” в якісь пункти і наполягати: поки Україна цього не зробить, Росія не буде виконувати якесь інше зобов’язання.

Але ж Мінська тристороння контактна група – це майданчик для політичних дискусій. Її рішення не мають обов’язкової юридичної сили.

Рішення, ухвалені у Мінську – це не міжнародні договори. І українська сторона абсолютно правильно досі уникала посилань на Мінські домовленості у своєму внутрішньому законодавстві. Жодної обов’язкової сили рішення Мінської ТКГ не можуть мати апріорі.

Таким чином, ми бачимо, що Росія робить ставку на процедури і формальні норми – так само, як і було в ідеї з “консультативною радою”. Але для політичних контактів не потрібні процедури чи окремий регламент. А от для “легалізації Л/ДНР” та зміни їхньої суб’єктності потрібно саме це.

Чому у Зеленського просувають ці сумнівні рішення?

Тут є декілька факторів.

Перше – це перебування в полоні власних обіцянок електорату.

Зеленський обіцяв і продовжує обіцяти досягти миру та відчуває, що йому треба показувати якийсь результат. Плюс він сам виставляє собі якісь дедлайни, яких від нього ніхто не вимагав. Спочатку йшлося про рік. Тепер – до кінця 2020 року. Восени звучало ще пів року на політичну домовленість про можливість виборів.

Тобто увесь час виставляються якісь рамки, які не відповідають реальному розвитку подій у нормандському і мінському процесах.

Через це є готовність хапатися за ініціативи, які можуть здаватися кроком вперед – але насправді тягнуть Україну назад, здають наші позиції або можуть їх істотно послабити. Такі, як історія з консультативною радою.

Другий фактор – це неправильне трактування суспільних настроїв.

Я працюю з громадською думкою по Донбасу і можу стверджувати: їхній запит на мир – не такий всеосяжний і не такий безумовний, як, схоже, розуміють в офісі президента України. Нещодавнє дослідження “Демініціатив” на підконтрольній частині Донецької та Луганської областей чітко показало, що за 2019 рік негативне ставлення до широких компромісів з Росією не тільки не зменшилося, воно збільшилося.

Частина мешканців, особливо Донецької області, не бачать необхідності погоджуватися на мир за всяку ціну.

І більш того, дуже красномовно, що у прифронтових населених пунктах вздовж лінії розмежування, де населення має симпатії до Росії та “ЛНР/ДНР”, люди все одно не хочуть реінтеграції “за будь-яку ціну і чим швидше”. Вони не проти реінтеграції, але мають підстави боятися хаосу, який може початися в разі непродуманого повернення цих територій. Вони не знають, як це відбуватиметься, як це відіб’ється на їхньому гаманці, чи не буде посилення бойових дій замість реінтеграції.

Усі ці страхи людей стримують, а не підштовхують їх до того, щоби погодитися на будь-які варіанти.

І це не порожні страхи.

Люди в Маріуполі чи в Краматорську, які більш-менш налагодили своє життя, бояться втратити нинішню хитку стабільність, якщо реінтеграція буде непродуманою.

Хоча ще два-три роки тому в нас були інші результати – люди були більш готові домовлятися на широких умовах, аби тільки завершити війну.

Ще одна цікава тенденція, що з’явилася у 2019 році: для людей “мир” – це не лише завершення бойових дій. Раніше йшлося про те, щоби “просто перестати стріляти”. Тепер додалася ще одна умова. “Мир” має означати покращення умов життя, покращення добробуту. Люди питають: чи будемо ми жити краще, якщо ми зараз підемо на “особливий статус” чи преференції цим територіям, на якісь поступки?

І тому наші респонденти в фокус-групах на Донбасі кажуть: якщо такого зв’язку не буде, то давайте краще почекаємо, допоки ці території самі не захочуть повернутися під контроль України на більш прийнятних для нас умовах.

Отже, на прифронтовому Донбасі люди вже не прагнуть миру “за будь-яку ціну”.

Хто здатний уберегти офіс президента від критичних помилок?

Вплив на рішення ОПУ однозначно матиме громадянське суспільство України.

Розуміння того, що не будь-який компроміс з Росією може бути легітимізований, що помилки можуть призвести до делегітимізації самого Зеленського, є важливим. Скажу прямо: від відомих 73% може дуже швидко лишитися небагато, якщо не буде нормальної продуманої комунікації, а також якщо не буде розуміння, що суспільство сприйме, а що – ні.

Втім, впливу громадянського суспільства недостатньо. На остаточне рішення офісу президента впливатимуть два інших гравці.

Перший – це західні партнери, в першу чергу Німеччина.

Вони мають і політичні, і дипломатичні інструменти для впливу на позицію офісу президента.

Позиція Німеччини є достатньо принциповою. Французи є більш відкритими до пропозицій, але навіть налаштованість Макрона на компроміси розбивається об “стіну” принциповості німців, які серйозно прораховують, на що варто, а на що не треба погоджуватися.

І коли українська сторона виходить з ініціативою на кшталт консультативної ради, то французи загалом будуть раді погодитися на все нове, заради змін у переговорному процесі. А от німці будуть прискіпливо вивчати кожну ініціативу. І тому нинішня стримана позиція Німеччини щодо ідеї з консультативною радою мене, як експерта, тішить.

Другий гравець – це наші дипломати, МЗС.

У 2019 році роль МЗС у Мінському процесі була незаслужено зведена до мінімуму.

А дарма, бо все, що відбувається в Мінську, нерозривно пов’язане з Нормандським форматом та має міжнародні наслідки. І маневрувати в цих перемовинах найкраще можуть саме дипломати. Тому я дуже сподіваюся, що роль МЗС зросте і дипломати зможуть переконати офіс президента, що “договорняк” може дорого коштувати всім.

Марія Золкіна, аналітик фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”

інтерв’ю провів та занотував Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди”

 

В.о.  директора ДБР Соколов: На нас дивляться як на мавпу з гранатою

15.04.2020, УП

“Ми перебрались в інше крило. Кабінет Труби, де його “писали“, у тому корпусі, що виходить на вулицю. Ми з міркувань безпеки перейшли сюди”, – пояснює після привітання новий виконувач обов’язків директора Держбюро розслідувань Олександр Соколов.

Сказати, що кабінет, в якому УП приймає новий керівник ДБР, скромний, значить нічого не сказати.

Порожні стандартні бежеві стіни, такі ж звичні для пострадянських офісів бежеві жалюзі на вікнах, стандартна яскрава картина над столом, порожній невеликий стіл для нарад, традиційний прапор біля столу.

За усіх попередніх влад в кабінетах такого рівня працювали керівники департаментів чи у крайньому разі не найважливіші заступники, але точно не очільники правоохоронних структур.

Та й сам Олександр Соколов не справляє враження начальника з великої літери, яким часом автоматично стають люди, сівши в крісло керівника правоохоронного відомства.

У Соколова немає ні лоску Хорошковського, ні ледь помітної зверхності Марчука, ні цементуючого погляду Авакова.

Тимчасовий очільник ДБР, здається, сам не до кінця вірить у те, що саме він тепер “перша людина” свого відомства.

Скромний недорогий костюм, абсолютно пересічна зовнішність, мабуть, були перевагами під час роботи у контррозвідці. Але разом із невпевненістю у словах і рухах та хронічним небажанням ставати публічним ця непоказність може стати великою проблемою для людини, якій випало бути вивіскою, трибуною цілого правоохоронного органу.

Ще й такого складного, як ДБР, і в такі напружені часи, як тепер. Коли під вікнами постійні мітинги прихильників колишньої влади, які вважають ДБР локомотивом реваншу, а з більшості теле- та Telegram-каналів ллється неспинний потік критики за “м’якодухість” і колаборацію з попередниками.

У цій ситуації стати головним публічним адвокатом дуже неоднозначних і резонансних дій ДБР випало Соколову, при тому, що Google навіть не може знайти його фотографію.

“Українська правда” вирішила заповнити медійну порожнечу, яка опинилась там, де мала би бути позиція ДБР у всіх резонансних справах останніх місяців, і записала інтерв’ю з в. о. директора Держбюро Олександром Соколовим.

Соколов: “Мені взагалі важко звикнути, що потрібно все коментувати. Я ж у контррозвідці працював”

“Поліграф показує, що багато людей “спілкуються” неформально з іншими правоохоронними органами”

– Що у вас тут відбувається? Ви тільки прийшли в ДБР – одразу людей 30 “на вихід” разом із колишніми заступниками.

– Дивіться, була стара штатна структура. Президент 15 лютого затвердив нову. Ми її розробляли, я входив у цю групу.

Нашим завданням я бачив перетворення ДБР у самостійний правоохоронний орган, який не повинен залежати від інших. Він дуже маленький: 1600 людей передбачено на всю державу. А за тим обсягом підслідності, яка є у ДБР, ми маємо стежити приблизно за 250 тисячами осіб.

Крім того, було прийнято рішення щодо введення спеціальних звань рядового начальницького складу. До цього всі були просто державними службовцями. Ми ввели, наприклад, лейтенантів Державного бюро розслідувань.

Відповідно, через нову “штатку” і введення спецзвань постало питання перепризначення. Ми нікого не звільняли, а переводили в нову структуру.

По-перше, ми всіх керівників провели через поліграф, який і ми пройшли при призначенні. По-друге, ми завершили конкурси оперативних співробітників, які ще проводив Роман Михайлович Труба. І ось уже там призначили оперативників в погонах.

Поліграф показує, що багато людей “спілкуються” неформально з іншими правоохоронними органами. Ну, ви ж розумієте, що всі зацікавлені, щоб тут були джерела: оскільки і СБУ зацікавлена, і НАБУ зацікавлене знати, Нацпол, по кому, хто розслідує справу і так далі.

Ми не вигадували велосипед і поставили критерії, за якими керівництво ДБР звітує перед Верховною Радою – скільки справ передано до суду.

І от із тих осіб, які не потрапили в нову структуру, 90% не направили за останній рік жодної справи в суд.

Тому в січні були задані адекватні питання: “Хлопці, а чим ви займалися, і що ви плануєте робити далі?”. Було дано їм 2 місяці. Однак за результатами всього цього ми зрозуміли, що ось ці 90%, крім гарно проводити обшуки, нічого не вміють.

Загалом із старої в нову структуру центрального апарату не потрапило 32 співробітники. Ми за цей період набрали уже 33 співробітника, тож казати, що у нас нікому працювати, – це не відповідає дійсності.

– Серед інших звільнили експершу заступницю Ольгу Варченко. А вона, як кажуть, останнім часом була протеже Арсена Авакова. Вона теж була “джерелом інформації”?

– Ольга Олександрівна після призначення т.в.о. Венедіктової за власним бажанням пішла із заступниці на начальника управління по правоохоронцям. За власним бажанням, була готова працювати і надалі.

Із врахуванням переатестації призначення спецзвань і переведення в нову структуру їй було запропоновано узяти участь у конкурсі, як і всім.

Деякі керівники оперативних управлінь пройшли уже конкурси і зараз в нову структуру будуть призначені.

Я думаю, що Ользі Олександрівні морально було важко, оскільки вона була першим заступником директора ДБР і фактично його керівником, вона мала більше повноважень процесуальних, ніж Роман Михайлович Труба.

Але її не звільняли. Вона принесла запит від Нацполіції про переведення. Я не знаю, на яку посаду. Але мені казали, скоріш за все це буде якась висока посада у Головному слідчому управлінні Нацполіції.

– Кажуть, у неї ще й був конфлікт з першим заступником Бабіковим.

– Конфлікту як такого не було. Бабіков сам прокурор за освітою, пропрацював і слідчим, і прокурором. У нього стажу роботи слідчої 22 роки. Тому він бачить нюанси і тонкощі прийняття тих чи інших процесуальних рішень.

І тому, коли Бабікову давали якийсь напрямок, він проводив все в жорсткі рамки і казав, що діємо лише так.

Плюс з чим ми зіткнулися – що у ДБР багато справ не нашої підслідності. Ми ще за попереднього генерального прокурора почали просити, щоб у нас це забрали. Умовно, оце – Нацпол, це – ДФС, це – СБУ, розмежуйте нас і НАБУ. Нам визначена оця ділянка, і ми пішли. В Україні вистачить роботи всім, назавжди.

Не буду кривити душею, зараз легше, що генеральний прокурор підтримує також цю позицію, оскільки вона сама бачила, як це тут відбувалось, і розмежовує нас.

Щодо Варченко – там не було конфлікту. Було так, що ми визначили шлях, яким рухаємось. А це не давало багатьом певних можливостей, обмежувало виконання якихось “зобов’язань”.

Ми ж не можемо все закрити, викинути у вікно або спалити. Всі ці пусті справи лежать. А підслідність у нас ого-го, і справ цих – ого-го. Середнє навантаження по ДБР на слідчого зараз становить десь 30-40 проваджень. І це навантаження дуже нерівномірне. У територіальному управлінні в Києві – понад 100 проваджень на особу, а десь у Полтаві чи Мелітополі – зовсім інша.

При зарахуванні людей в територіальних управліннях ніхто цього не враховував. Людей однакова кількість, плюс-мінус 5 осіб, у кожному теруправлінні, а навантаження різні. І одні живуть на роботі, а інші, ми поїхали в деякі віддалені райони – там вже з обіду нікого немає.

Соколов про обшуки у Тетяни Чорновол: “До людини прийшли з обшуками, вона має право захищатись, вона має право викликати адвоката, і Тетяна це зробила, вона знімала людей, викладала все у Facebook”

“З вуст Портнова справи, може, вообще “канфєтка”, але насправді це не так”

– А як взагалі ситуація по країні в ДБР?

– Коли ми пройшлись по теруправліннях, ми взнали, що існує, тільки не смійтесь, інститут “смотрящіх”. Уявляєте? Як при Януковичі. Окремі адвокатські групи “делегували” своїх представників у конкурсні комісії і за квотним принципом призначали керівників, заступників… В багатьох, якщо не в усіх, територіальних управліннях.

А потім, уявіть, проводили наради з цими людьми в своїх офісах, в кабінетах своїх ставили їм завдання: оце відкриваєм, оце закриваєм тощо.

І коли ми відсторонили деяких людей від виконання повноважень за вчинення порушень, то у нас пішов, як я це зараз називаю, “ні дня без позову до Київського адміністративного суду”. То я не можу виконувати обов’язки, то Раду громадського контролю заблокувати…

– А що це за адвокатські групи?

– А ви подивіться, хто подає на нас постійно позови, і ви зрозумієте. Скажімо так, вони родом з міста “Приват”. Не афільовані з цією людиною, але з того міста.

І зараз ми “піддаємось конструктивній критиці” з боку цих людей саме через те, що вони намагаються і далі впливати на рішення, які приймаються у ДБР. Однак це неприпустимо. І моя позиція, що співробітники ДБР повинні виконувати вказівки лише свого керівництва.

Всі, хто зайшов по конкурсах в ДБР, – це була така змішана поліцейсько-прокурорська організація. І питання полягає в тому, що ніхто не поміняв підходи до роботи. А це має робити саме керівництво.

Для цього існує внутрішній контроль. Ми будемо зараз його налагоджувати, призначати людей для документування протиправної діяльності власних співробітників. Без цього порядку тут не буде. Знаєте, затримуєш одного – профілактика для багатьох.

Досі це ж ніхто не робив. Роман Михайлович Труба керівника внутрішнього контролю звільнив, і він рік судився, щоб повернутись. А на цю посаду, як і конкурс на директора, відкрита процедура, велика комісія, делеговані кандидати.

А при Трубі тут багато було: і заблоковані згаданими юристами Ради громадського контролю, і звільнений начальник внутрішнього контролю. Це все було “непотрібне”.

– Стосовно конкурсів. Конкурс на директора в якому стані?

– Питання у формуванні комісії. По процедурі повинно бути 9 членів комісії: 3 – від Верховної Ради, 3 – від президента і 3 повинен надати Кабінет міністрів, який хоче подати представників впливових міжнародних організацій. Всього 9 членів комісії.

Наскільки мені відомо, Верховна Рада вже визначилась із кандидатами, однак вони не проголосували через пандемію. Президент також наче мав визначені кандидатури, я не всіх пам’ятаю. По міжнародних організаціях взагалі не зрозуміло. Ми ще розмовляли з Гончаруком, він казав, що “зараз ми включимось, все буде”. А тут – Шмигаль, пандемія…

Наскільки мені відомо, це питання зараз в площині МЗСу, оскільки Кулеба спілкується з цими міжнародними організаціями, хто готовий надати своїх представників.

– Тобто питання у відсутності комісії сьогодні?

– Так, основне – це відсутність комісії. Як тільки буде створена комісія, буде запущений конкурс.

– А ви будете подаватись?

– Я не буду кривити душею – буду пробувати. Спробую – чому ні. Я вважаю, що я не найгірша кандидатура. Я вже багато розумію, що тут у ДБР.

А вперше, коли ти потрапляєш в ДБР, – це шок. Без перебільшення кажу. Бо ти розумієш, що це не будівля, це навіть не фундамент. Це поки красива табличка, повноваження, постійна увага журналістів, політиків.

Знаєте, на нас дивляться, як на якусь мавпу з гранатою, і ніхто не знає, що вона зробить.

Нас намагаються ті чи інші сили перетягнути на свою сторону. Я не маю на увазі президента. Я маю на увазі – це або попередники, “Європейська солідарність”…

– Поділ між Порошенком і Портновим?

– Так, отакий умовний розподіл. Одні нас тягнуть туди, інші – туди. Якщо ми щось робимо, що цікаво одним, вони підтримують, хайп. І навпаки. Моя особиста позиція, що ми повинні тримати баланс – баланс закону.

У вівторок мені наш відділ по ЗМІ сказав, що я все-таки повинен зняти відеозвернення. Добре, погано – це мій перший досвід, тому я був вчора під враженням. Я не медійна людина… Я не хотів. Однак вони кажуть, обмеженість часу, Чорновол, нас всі атакують.

Тому моя основна позиція – рухатись в рамках закону. Політична доцільність – це добре, однак є закон, а ми правоохоронці.

Ми повинні враховувати різні думки. Я не кажу, думки Портнова або думки Порошенка. В нас тут уже багато є матеріалу, багато кожен день надходить. І надходить з обох сторін. Ми ж не можемо, я не можу, в одну сторону казати, що “тут нічого немає”, а в іншу сторону казати – тут все є.

Я у 2014 році повернувся в СБУ і працював по лінії контррозвідки. Але там було все просто: є ти, є ворог, і ти працюєш по цьому ворогу.

А в ДБР і тут, в Києві… Я ж з периферії, “з села” приїхав. Ну, Харків не село, але Київ має свою специфіку. Тут все заполітизовано, все оцінюється не з погляду доказів, а з політичних уподобань, мотивів… Всі намагаються зробити рейтинг, зробити сенсацію, зробити якісь медійні штуки. Спочатку мене це дивувало, але зараз я до цього спокійно ставлюсь.

– Зараз виглядає так, що Портнов визначає ваш порядок денний.

– А ви давно читали його телеграм-канал, що він про нас пише?

– Питання не в тому, що він про вас пише, а в тому, що правоохоронна система рухається в фарватері його активності.

– Ну, дивіться, насправді він же, хто б що не казав, досить непоганий юрист. Його юридична група існувала завжди, навіть коли він в 2014 році уїхав, а потім приїхав. Тому він свої позиції аргументує і йде з позиції судів, пересудів.

Наприклад, приходять від нього матеріали. Ми в ДБР не вбачаємо складу злочину. Через тиждень-два приходить рішення суду, що ми маємо в реєстр внести. А тепер закрити, не проводячи слідчих дій, ми не маємо повноважень.

Але якщо це буде робити інший політик або інша політична група, ми будемо діяти в тих же межах. Ми не будемо на одного реагувати, а на інших не реагувати.

Ми прийшли, а тут вже була купа відкритих проваджень попередниками. Ми ж не можемо їх закрити, не провівши необхідні слідчі дії. Я вам скажу, не називатиму конкретні справи, щоб не зашкодити слідству, деякі справи не мають перспектив.

Медійно вони може звучать добре, з вуст Портнова вони, може, вообще “канфєтка”, і можна завтра всіх посадить, але насправді це не так. І от з цієї купи справ наше завдання виділити ті, де є перспектива.

Але ж тут як: відкриваємо – ми погані, закриваємо – ми теж погані. Робота правоохоронця – це не робота успішної людини, яку всі люблять. Навпаки, якщо ти робиш добре роботу, тебе завжди ненавидять. Немає сторони, яка тебе любить.

– Як ви думаєте, звідки у Портнова така поінформованість про всі справи?

– Це болюче питання для мене як для правоохоронця. З чим ми зіткнулися, коли сюди потрапили: досить багато людей, скажімо так, “заохочувались” різними групами впливу, не знаю, фінансово чи ні. Це робили для інформування в тому числі про ситуацію, яка тут, всередині ДБР. І особливо талановиті могли доповідати і тим, і тим – одразу кільком сторонам.

Тому медійно і почалось, що ми погані, бо ми деяких кадрів відсунули. Плюс, справи заходять в суди, а там же ще прокурори… І ці люди працюють роками, це люди з певною “кредитною історією”, з певними знайомствами, якими і користуються. Головна проблема якраз Києва, що “тече” (відбуваються витоки інформації – УП).

– Ви маєте на увазі, що різні групи впливу тримають на зарплаті ваших співробітників?

– Тримали. Зараз ці співробітники небезпідставно “не перейшли” в нову структуру і будуть з нами судитися. Це така внутрішня кухня, тому що багато людей працює на результат і з ідеєю. Їм досить важко в такій системі. Бо коли “течуть” навіть технічні ходи по прийнятих рішеннях у справі, то про яку перспективу можна казати? Всі вже все знають, всі докази знищені, особа чекає, 15 адвокатів…

Але це ж нікого не хвилює, це наші проблеми внутрішні. Ми їх вирішимо. Однак потрібен час.

– Тобто в телеграмі Портнова більше не буде що читати?

– Так він сам вигадує! Я ж говорю, що він, мабуть, з урахуванням його досвіду чіпляє якусь інформацію і створює новину. В деяких питаннях він попадає в ціль, в деяких – зовсім ні.

Ну, ми ж не коментуємо. Мені взагалі важко звикнути, що потрібно все коментувати. Я ж у контррозвідці працював. Але потрібно, я уже розумію. В нас всі давно забули, що не всі правоохоронці хочуть бути політиками. А я не хочу.

“Справа Чорновол як лакмусовий папірець того, що відбувається. Вона спірна, неоднозначна”

– А справа Тетяни Чорновол? Вам не здається, що це якраз політика?

– Ну, ми ж з вами розмовляли про баланс. Я у відео сказав, що її винуватість хай вирішує суд.

Питання в чому: до 2017 року Нацполіція розслідувала цю справу і назбирала багато доказів. Потім за рішенням Луценка це направили в департамент спецрозслідувань Горбатюка. Хто б там що мені не розказував, як вони встановили, що людина могла піти (мається на увазі начебто встановлений експертизою факт, що загиблий у офісі Партії регіонів мав змогу під час пожежі залишити приміщення – УП). Я не знаю, якою експертизою це можна встановити. Вони що, підпалювали поліцейських і, якщо помер, то значить не міг піти з приміщення, а якщо вижив – значить можна було піти?

Є труп, є його розміщення, є пожежа. Він помер від того, що задихнувся.

Чому у ГПУ тоді не закрили цю справу, якщо не було складу злочину? Той же Горбатюк. Провели експертизу, встановили, що загиблий міг піти, – так закрийте справу, чому вона не закрита? Бо всі боялись, не хотіли брати на себе відповідальність, оскільки бачили, що там є явні ознаки злочину.

– А як ця справа перейшла із департаменту Майдану в київське теруправлінння ДБР? Захист каже, що так “адвокат Януковича” Бабіков отримав до неї доступ.

– Питання по Бабікову. Коли почалася медійна атака по Бабікову, ми разом з тоді ще Венедіктовою прийняли рішення, щоб вона курувала управління Майдану. Я фактично їй допомагав. Коли її не було, на мене покладали ці обов’язки. Зараз всю роботу з управлінням Майдану веду я.

Бабіков не спілкується зі слідчими, Бабіков не бачить справ – це принципово. І я поясню, чому. Якщо він це зробить – це відразу всі дізнаються. Там хлопці в управлінні Майдану непогані, але вони специфічні. Вони шість років займалися одними і тими ж справами, вони знають всіх журналістів, всіх активістів, всіх-всіх. Тобто я, якщо чесно, не розумію, як Бабіков, щоб про це ніхто не дізнався, може викликати когось і сказати: “Ти дивися туди, а туди не дивись”.

Плюс у нас такі ж прокурори – крок вліво, крок вправо – і вони вже дають інтерв’ю, розказують, які вони незалежні і таке інше! Яка таємниця слідства – тут все як на долоні!

– А по справі Чорновол?

– Не має він відношення до справи Тетяни Чорновол.

Мені доповіли, що у Генпрокуратурі в департаменті Майдану процесуальним керівником прийнято рішення про виділення цієї справи в окреме провадження. Там же ж як? Отакенна справа (широко розводить руками – УП), і там епізодів можна розслідувати мільярд.

Поки група слідчих розбирає якийсь один епізод, то до іншого може ніколи і не дійти… Чому взагалі створено окреме управління Майдану? Тому що там є чим займатися!

В даному випадку було прийнято рішення процесуальним керівником виділити саме цей епізод по підпалу в Київське теруправління ДБР. У постанові було написано, що цей епізод “не пов’язаний із перевищенням повноважень правоохоронцями”.

Всі майданівські справи спрямовані ж на те, що правоохоронці перевищували владу, вбивали активістів і таке інше. В даному епізоді немає правоохоронців, немає придушення активістів, а є навпаки ситуація, коли загинула людина, котра не приймала участі в протестах.

– Але ж ця ситуація з підпалом стала наслідком ранкових побоїв у Маріїнці і під Радою…

– Дивіться, я – правоохоронець. Для мене будь-який насильницький злочин має мати дію, наслідок і причинний зв’язок. Дія – це підпал будівлі. Є наслідок – смерть людини. А причинний зв’язок – це якраз експертиза, яка стверджує, що людина задихнулася чадним газом. Тому є склад злочину.

Я не оцінюю політичний мотив – чи було це доцільно робити, чи недоцільно. Чому палили – це вже мотив, це повинні ми доводити, а сторона захисту обґрунтувати свої дії.

Загинула людина, у неї є також родичі, які не брали участі в протестах. Він був електриком чи якимось програмістом. Тому я розумію, що медійно це неоднозначно… Мені багато друзів, які в тому числі були на Майдані, кажуть, що “тебе вже закопали”, “який ти майбутній директор, якщо ти зробив політичне харакірі”.

Ну, я кажу, що, по-перше, це зробив не я, я лише виконую ті рішення, які надають слідчі. Я не коментую політичні рішення, політичні аспекти. Я вважаю, що якщо ми живемо в європейській державі, то треба робити все по-європейськи.

Можливо, я за це ще буду нести якусь моральну відповідальність. Однак, наша робота – це зібрати докази. Задача прокурора – довести в суді, що вони зібрані правильно. А суду – вирішити. Те, що в нас будуть кричати, що прокурори продажні, суди продажні – ну, це ж не моя вина.

Всіх напрягає ситуація, що ми можемо робити все автономно. Ось, дивіться, у нас є свої слідчі, у нас з’явилися свої оперативні працівники, з’явилися певні технічні можливості – добрі, погані, але є. Порівняно з НАБУ вони – пффф, але є.

Ми можемо зробити якусь роботу самостійно. І на що ніхто не звернув уваги – справу Чорновол ми відпрацювали самостійно. Там не було Нацполіції чи СБУ. Там було лише ДБР.

Тобто це чіткий меседж іншим правоохоронним органам, що ми можемо щось робити самостійно.

Зараз у нас дуже мало такого. Але якщо у мене буде можливість якийсь час тут попрацювати, і буде наданий певний кредит довіри, у тому числі від суспільства, то результати будуть.

– Просити про кредит довіри буде складно, якщо будуть такі речі, як обшук у Чорновол, – 6 ранку, двоє малих дітей… Нащо це було робити саме так?

– Питання було в наступному – Тетяну попередили за два тижні, що може бути якась ситуація. Тому, скажемо так, були вжиті заходи перестороги.

З приводу ранку, тут виходило питання, що для того, щоб вона не поїхала на роботу, щоб хтось був вдома – там же був дозвіл на обшук, його треба було провести.

Ну, і зайшли слідчі, представилися. Вона раніше відкривала, відповідала.

Про спецпризначенців, то вони були, бо ми сподівалися, що можуть приїхати активісти і почнеться. Знаєте, у слідчих вирвуть камеру, порвуть протокол…

Все це відбувалося не для затримання, її ніхто не чіпав, вона постійно приймала участь у слідчих діях. Це є на відео з протоколу обшуку. Батьки співали гімн, тут нічого не скажеш…

До людини прийшли з обшуками, вона має право захищатись, вона має право викликати адвоката, і Тетяна це зробила, вона знімала людей, викладала все у Facebook. Ніхто нікого не чіпав, а тим паче дітей.

Навіть у питанні обрання міри запобіжного заходу ми якраз і враховуємо, що пройшло шість років, нікуди людина тікати не збирається. Тому те, про що кричить Портнов: “треба посадити у в’язницю” – він сам написав цей Кримінально-процесуальний кодекс, який каже, що тримання під вартою – це виключний захід і ти повинен обґрунтувати суду, чому він, а не інший, більш м’який.

А я не обґрунтую, тому що у мене немає інформації, що вона побіжить кудись. Плюс діти – на кого залишити дітей? Плюс вона була в АТО, і цього забувати не треба.

– У вас зараз така зв’язка: ДБР і ГПУ. Дехто каже, що Венедіктова по суті керує двома органами відразу.

– Існує така думка (сміється). Але, по-перше, Венедіктова одна. А в неї купа заступників, які зовсім ніяк не пов’язані з ДБР. По-друге, у Венедіктової позиція така: вона вислуховує різні точки зору і приймає самостійно рішення.

Тому, якщо нам перестали присилати по 500 томів якогось шлаку – це добре. Однак сказати, що ми маємо вплив на Офіс генпрокурора або Офіс на нас – це ні. У нас у даному випадку робочі стосунки.

Від нас однаково вимагають результатів, роботи, у нас є діалог про те, як рухатися у тих чи інших справах або не рухатися, якщо вони безперспективні. Справи можуть бути медійно гучними, але там нічого не буде, крім того, що нам через місяць скажуть: “ну що, обіс..алися”?

Фактично у нас є керуючий заступник (генпрокурора – УП) Любович, з яким у нас є діалог, який, назвемо так, критичний конструктив.

Розумієте, не можна повністю слухати слідчого або повністю слухати прокурора. Слідчий хоче побільше засунути у справу, а прокурор – не прийняти, бо йому далі з цим іти до суду. І тому прокурор критично оцінює.

Але ми хочемо, щоб не було, скажемо так, п