За добу окупанти обстріляли сили ООС 15 разів: чотирьох наших бійців поранено

За минулу добу збройні формування Російської Федерації 15 разів порушили режим припинення вогню.

Про це йдеться у ранковому зведенні штабу сил ООС – Укрінформ.

“Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів калібрів 120 мм та 82 мм, а також протитанкового ракетного комплексу, озброєння бойових машин піхоти, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що окупанти п’ять разів відкривали вогонь в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, неподалік населеного пункту Старогнатівка та поблизу Авдіївки.

“У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” противник здійснив п’ять обстрілів по захисниках Оріхового із заборонених Мінськими угодами озброєнь. Загалом збройні формування РФ використали 25 артилерійських снарядів калібру 122 мм та 54 міни 120-го і 82-го калібрів. Окрім цього ворог застосовував протитанковий ракетний комплекс, гранатомети різних систем та великокаліберні кулемети. Позиції Об’єднаних сил поруч з Новотошківським окупанти обстріляли тричі – з артилерійських систем калібру 122 мм, а також 120 мм та 82 мм мінометів”, – додали у штабі.

Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення, троє – бойове травмування.

Утримуючи оборону та зберігаючи контроль над обстановкою, українські військовослужбовці діяли рішуче та жорстко відповіли ворожим підрозділам, змушуючи окупаційні війська припинити свою діяльність.

За даними розвідки, 10 травня українські військовослужбовці поранили п’ять російських окупантів.

Об’єднані сили і надалі адекватно і без вагань відповідатимуть на кожен ворожий обстріл, що несе загрозу життю й здоров’ю як військовослужбовців так і мирних мешканців.

У штабі також додали, що від початку поточної доби російські окупаційні війська активності не проявляли, за поточну добу втрат серед українських захисників немає. Випадків захворювання на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил також не зафіксовано.

 

Штаб ООС показав наслідки учорашнього обстрілу окупантами Трьохізбенки

Учора, 9 травня, бойовики обстріляли околиці населеного пункту Трьохізбенка на Луганщині, під час якого постраждали два подвір’я.

Про це повідомляє штаб операції Об’єднаних сил – Укрінформ.

Бойовики застосували автоматичні станкові та ручні протитанкові гранатомети, вогонь відкрили близько 21:00. Внаслідок обстрілів пошкоджені два приватні будинки з господарськими приміщеннями, з місцевих мешканців ніхто не постраждав.

“Оскільки обстріли окупантів несли пряму загрозу життю та здоров’ю як військовослужбовців, так і цивільних осіб, підрозділи Об’єднаних сил були змушені відкрити вогонь у відповідь”, — додали у штабі.

Також зазначається, що сьогодні, 10 травня, бойовики 6 разів порушили режим припинення вогню, зокрема використали заборонені Мінськими угодами міномети. Обстріли зафіксували поблизу Авдіївки (тричі), Оріхового (двічі) та поруч з Новотошківським.

Нагадаємо: 9 травня російські окупанти від початку доби сім разів обстріляли позиції ЗСУ на Донбасі.

 

Бойовики знову обстріляли околиці Оріхового, поранивши чотирьох військових

10 травня підрозділи окупаційних військ РФ вкотре порушили режим припинення вогню та обстріляли позиції Об’єднаних сил.

Про це інформує штаб операції Об’єднаних сил – Укрінформ.

“Ворог відкрив вогонь із протитанкового ракетного комплексу по українських захисниках поблизу Оріхового, внаслідок чого один військовослужбовець отримав поранення та ще троє – бойові травмування”, – йдеться у повідомленні.

Військових було оперативно доставлено до лікувального закладу та надано належну медичну допомогу.

“Стан їх здоров’я задовільний”, – додали у штабі.

Обстріл окупантів не залишилися без відповіді.

“Підрозділи Об’єднаних сил, використовуючи штатне озброєння, відкрили прицільний вогонь по позиціях окупантів. Втрати противника уточнюються”, – наголосили у пресслужбі.

Нагадаємо: учора, 9 травня, внаслідок обстрілів бойовиків поранення дістали четверо українських військових.

 

Україна вшанувала пам’ять жертв концтабору “Ебензее”

Попри спричинені пандемією коронавірусу обмеження, дипломати Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні та члени їх сімей вшанували у неділю пам’ять загиблих українців та інших в’язнів концтабору “Ебензее” (Ebensee), що у Верхній Австрії.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Республіці Австрія.

“Ми зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять синів та дочок України, які загинули в концтаборі “Ебензее” – одній з філій концтабору “Маутгаузен”. Тут загинули, за різними оцінками, декілька тисяч українців”, – заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк.

Через COVID-19 в Австрії, як і в інших країнах скасовані масові заходи, існують обмеження щодо зібрань. Українська дипломатична місія вирішила не відмовлятися від вшанування пам’ять загиблих в’язнів в концтаборі “Ебензее”, дотримуючись при цьому необхідних заходів, зокрема, щодо зберігання дистанції між учасниками вшанування.

“Ми не могли не вшанувати пам’ять наших співвітчизників, особливо в цю ювілейну дату 75-річниці звільнення концтабору. Кожного року український вінок знаходив своє місце тут біля пам’ятника українцям, і цього року ми не могли дозволити його відсутність. Але при цьому – з дотриманням наявних в Австрії обмежувальних заходів”, – заявив посол.

Українська делегація, зокрема, поклала вінки та квіти до пам’ятника українським жертвам концтабору. Він був урочисто відкритий у 1995 році, на зробленому з граніту хресту міститься напис українською та німецькою мовами: “Синам України – жертвам концтабору Ебензее”.

Також квіти були покладені до національних пам’ятників інших держав з метою вшанування пам’яті представників інших національностей, які загинули в цьому таборі смерті.

Концтабір “Ебензее” був однією з найбільших філій “Маутгаузену”. У рабських умовах в тунельних комплексах працювали понад 20 тисяч в’язнів, чверть з яких складали в’язні з СРСР.

Як повідомляв Укрінформ, раніше 5 травня представники Посольства України в Австрії вшанували пам’ять жертв концентраційного табору “Маутгаузен”, на місці якого зараз створений меморіальний комплекс.

“Маутгаузен” був єдиним концтабором на території Рейху, який за нацистською класифікацією належав до “категорії ІІІ”. Ця категорія означала – “знищення через працю”. Умови утримання у таборі були найтяжчими в системі нацистських концтаборів. За час існування концтабору через нього та його понад 50 філій пройшло близько 200 тисяч в’язнів 40 національностей. Загалом у концтаборі “Маутгаузен” та його філіях з 1938 року і по 5 травня 1945 року загинули близько 120 тисяч осіб.

 

У Чернігові вандали поглумилися над німецьким кладовищем

У Чернігові невідомі розтрощили 36 надгробків розстріляних німецьких військовополонених.

Про це у Facebook повідомив заступник Чернігівського міського голови Олександр Ломако – Укрінформ.

“Очевидно, що в припадку “побєдобєсія” якісь ідіоти (іншої характеристики у мене немає) під впливом алкоголю (поруч порожні пляшки від пива та горілки) зруйнували 36 плит на могилах розстріляних під час війни німецьких військовополонених біля лижної бази в Чернігові. Так вони вчора відсвяткували 9 травня”, – написав він.

За його словами, керівництво КП “Спецкомбінат” повідомило про акт вандалізму правоохоронним органам, і в неділю оперативники вже працювали на місці злочину. Ведеться слідство.

Ломако запевнив, що пошкоджені могили міська влада обов’язково відновить.

 

День арешту змінив життя, але я ні про що не шкодую – Сенцов

Український письменник і режисер, колишній в’язень Кремля Олег Сенцов наголошує, що 10 травня 2014 року – день, коли його заарештували в окупованому Криму, – змінив його життя, але він ні про що не шкодує.

Про це колишній політв’язень написав у Facebook – Укрінформ.

“10 травня. День, який змінив моє життя шість років тому. День арешту і катувань. Я ні про що не шкодую і нічого не хотів би змінити у своєму минулому, але прожити його ще раз мені б не хотілося. У кожного свій шлях та свій вибір. Я свій зробив ще на Майдані, і якщо було би потрібно, повторив те саме, нічого не зрікшись”, – зазначив він.

Водночас Сенцов згадав про тих українців, які досі перебувають у полоні, чекають визволення і “сподіваються на нас та нашу Вітчизну”.

Як повідомлялося, Олега Сенцова й активіста Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб в окупованому Криму в травні 2014 року за обвинуваченням в нібито організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років ув’язнення у колонії суворого режиму, Кольченка – до 10 років ув’язнення. Обидва свою вину не визнали.

Сенцов відбував покарання в місті Лабитнангі на півночі Росії.

В ув’язненні він 145 днів тримав голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях.

7 вересня 2019 року Сенцова, Кольченка і ще 33 українських політв’язнів та військовополонених звільнили у результаті обміну з російською стороною.

 

Сенцов у річницю свого арешту нагадав про українських полоненних

УНН. Український режисер Олег Сенцов у річницю свого арешту нагадав про українців, які утримуються на тимчасово окупованих територіях України та в Росії. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, передає УНН.

“10 травня. День, який змінив моє життя шість років тому. День арешта і катувань. Я ні про що не жалію і нічого не хотів би змінити у своєму минулому, але прожити його ще раз мені б не хотілося. У кожного свій шлях та свій вибір. Я свій зробив ще на Майдані, і якщо було би потрібно, повторив те саме, ні від чого не відрікшись.

Але сьогодні я думаю не про це, а про тих наших, хто досі перебуває в полоні у ворога. Хто досі чекає на своє звільнення. Хто сподівається на нас та нашу вітчизну”, – написав Сенцов.

Нагадаємо, Олег Сенцов був звільнений з російського ув’язнення 7 вересня 2019 року.

Як повідомляв УНН, в лютому цього року звільнений з російського ув’язнення український режисер Олег Сенцов зустрівся з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.

 

День матері: вітання українців світу мамам полонених і зниклих безвісти

Українські активісти з діаспори та України, а також колишні політв’язні та матері полонених, експолонених і зниклих безвісті до Дня матері підготували вітання мамам полонених і зниклих безвісти.

Про це Укрінформу розповіла організатор акції, латвійська активістка Тетяна Лазда.

“До мене звернулась Алла Макух, мама експолоненого, голова ГО “Берегиня” (Всеукраїнський рух матерів та родичів учасників АТО), запропонувала до Дня матері підтримати матерів полонених і зниклих безвісти листівками. Наші українці з Латвії, США, Португалії, Австралії, Німеччини, Ірландії, Туреччини, Італії підтримали і почали писати. В списку Алли було більше 50 адресів”, – розказує Лазда.

За її словами, “написання листівок плавно перейшло у відео для всіх мам політв’язнів і полонених”. Акцію підтримали українці всесвітньої мережі “Об’єднані прапором”, Всесвітнього руху патріотів України, “Стратегии 18” (громадські активісти Петербургу, які щомісяця виходять у центр міста з одиночними пікетами) та активісти в Україні.

В акції були задіяні віршів різних авторів. Діаспоряни та їх друзі (Олексій Кодьман, боєць-розвідник, який два роки провів у полоні, експолітв’язні Микола Карпюк з сином Тарасом, Олександр Кольченко, Едем Бекіров, Євген Панов і його мама) читали вірші Віктора Геращенка та Івана Гнатюка, присвячені матерям.

Українські волонтери та родичі заручників Тетяна Грубенюк, Світлана Німець, Вікторія Шинкаренко, Ірина Довгань, Віра Котелянець, Людмила Шумкова і Олена Сугак читали вірші львівської поетки Лідії Яр.

“А мати волонтера Бориса Місюренка, зниклого у 2014 році, Лідія Місюренко з Полтави та мама мама Сашка Макуха, звільненого з полону у 2016 році, Алла Макух з Дніпра прочитали вірші, які написала сама Алла, чекаючи сина”, – пояснила латвійська активістка.

День матері – свято, яке щорічно, починаючи з 2000 року, відзначається в Україні у другу неділю травня. Цього року це 10 число.

Нагадаємо, на минулому тижні в умовах пандемічного карантину українські активісти світу записали відео зі словами подяки українським медикам, волонтерам і захисникам України.

 

Все починається з мами: Шмигаль привітав усіх мам зі святом

Кожна мама має почуватися коханою, захищеною і знати, що у родині вона завжди знайде підтримку.

Про це у День матері написав у Facebook Прем’єр-міністр Денис Шмигаль – Укрінформ.

“Все починається з мами. Нехай кожна мама відчуває себе коханою, потрібною і захищеною. Нехай знає, що в будь-який момент вона знайде підтримку і розуміння в колі своєї родини”, – зазначив він.

Глава уряду привітав усіх мам зі святом.

Читайте також: В Україні відзначають День матері“Дорогі мами, від щирого серця вітаю кожну з вас! Здоров’я, любові, злагоди, достатку, краси в душі та навколо… Будьте щасливі та усміхнені, наші найдорожчі”, – побажав він.

Як повідомлялося, День матері відзначають в Україні що другої неділі травня.

 

Президент присвоїв звання “Мати-героїня” майже 680 українкам

Президент Володимир Зеленський присвоїв 678 українкам звання «Мати-героїня».

Про це повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

“Президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про присвоєння почесного звання «Мати-героїня». За материнську самовідданість, зразкове виховання дітей та забезпечення умов для їхнього всебічного розвитку відзначено 678 українських жінок”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, почесне звання отримали матері, які виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей.

Серед нагороджених – 31 мешканка Вінницької області, 108 – Волинської, 12 – Дніпропетровської, 17 – Донецької, 26 – Житомирської, 49 – Закарпатської, 14 – Запорізької, 39 – Івано-Франківської, 16 – Київської та 20 – міста Києва.

Званням «Мати-героїня» відзначили також 9 мешканок Кіровоградської області, 2 – Луганської, 58 – Львівської, 16 – Миколаївської, 34 – Одеської, 8 – Полтавської, 74 – Рівненської, 7 – Сумської, 15 – Тернопільської, 15 – Харківської, 3 – Херсонської, 20 – Хмельницької, 18 – Черкаської, 53 – Чернівецької та 14 – Чернігівської.

Як повідомлялося, в Україні День матері відзначають що другої неділі травня.

 

Зеленський привітав українок з Днем матері

Президент Володимир Зеленський привітав українок з Днем матері.

Відповідний допис глава держави розмістив на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Щиро вітаю всіх матерів України! Будьте здоровими й завжди майте привід пишатися собою та своїми дітьми!”- побажав він.

Зеленський наголосив, що мами віддають своїм дітям усі сили без останку від першого їхнього подиху, і навіть коли ображаються – продовжують їх любити. І тільки ставши батьками, ми усвідомлюємо, скільки праці, терпіння та любові коштує щасливе дитинство.

“Телефонуйте своїй мамі кожного дня! Кажіть, як сильно любите її, кожного дня! Дякуйте їй кожного дня! А сьогодні, у День матері, знайдіть особливі слова. Щоб усмішка не сходила з обличчя найріднішої людини увесь день!” – закликав Президент.

Він подякував своїй матері Риммі Володимирівні та дружині Олені: “Мені поталанило мати поруч двох жінок, яких я сміливо можу назвати найкращими мамами у світі”.

Як повідомлялося, День матері відзначають в Україні у кожну другу неділю травня.

 

З Донбасу після восьми місяців війни повернулася бригада Нацгвардії

Бригада швидкого реагування Національної гвардії повернулася додому після 8-місячної ротації на фронті.

Про це повідомляє пресслужба Нацгвардії – Укрінформ.

“Сьогодні мужні гвардійці в ешелоні батальйонно-тактичної групи Бригади швидкого реагування Національної гвардії України повернулися додому. Воїни бригади понад пів року виконували бойові завдання на найнебезпечнішій ділянці лінії фронту у районі Світлодарської дуги”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, на вокзалі бійців зустрів заступник командувача НГУ генерал-лейтенант Юрій Лебідь. Від імені командування Національної гвардії України він привітав бійців з поверненням додому і подякував їм за успішне виконання завдань у зоні проведення ООС.

“Така висока боєздатність забезпечується високою бойовою підготовкою та прогресивним управлінням Гостомельської бригади оперативного призначення. Вона є унікальною, бо штаб підрозділу та структура управління одними із перших в Україні були сформовані за стандартами НАТО і в бойових умовах ефективність такого управління підтвердилася”, – додав Лебідь.

Як зазначили у Нацгвардії, 89 військовослужбовців, які проявили себе під час виконання бойових завдань, отримали заохочення та нагороди.

“Так, одного бійця нагородили відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства внутрішніх справ України “Вогнепальна зброя”. 20 військовослужбовців отримали різні відзнаки міністра внутрішніх справ України та 50 – були нагороджені відомчою заохочувальною відзнакою Національної гвардії України – нагрудним знаком “За доблесну службу”. До того ж, 3 офіцери і 15 військовослужбовців військової служби за контрактом отримали дострокові військові звання”, – додали у пресслужбі.

Як зазначається, тепер гвардійців чекає обов’язкова психологічна реабілітація.

“Ця ротація принесла бригаді й болісні втрати. Так, під час мінометного обстрілу сержант роти розвідки Сергій Михальчук прикрив своїм тілом бойового побратима, прийнявши на себе основну хвилю уламків, від яких загинув. Його було нагороджено званням “Герой України” (посмертно). Також старший лейтенант Олександр Марків героїчно загинув під час обстрілу позицій ОС, коректуючи вогонь бригади по противнику. Нагороджений орденом “За мужність” (посмертно)”, – зауважили у пресслужбі.

Бригада швидкого реагування Національної гвардії України, що дислокується в Гостомелі, була створена у 2015 році для відбиття гібридної загрози та створювалася з урахуванням досвіду провідних країн НАТО. Бригада приступила до виконання бойових завдань у зоні АТО восени 2016 року. Ротація у районі Світлодарської дуги для бригади розпочалася у вересні 2019 року. За 8 місяців, проведених на горлівському напрямку, військовослужбовці в/ч 3018 успішно відбили усі спроби російсько-терористичних формувань прорвати перший рубіж оборони Об’єднаних Сил. Військові протидіяли терористичним формуванням так званих «ЛНР» і «ДНР», зокрема, і бойовикам «Сомалі» та кадровим російським військовослужбовцям.

 

У мережі знову поширюють фейки про діяльність Нацгвардії – МВС

У Міністерстві внутрішніх справ заявляють про появу у Мережі чергового фейку стосовно діяльності Міжнародного центру Нацгвардії.

Відповідний допис оприлюднено на сторінці МВС у Facebook – Укрінформ.

“В інформаційному просторі з’явився черговий наклеп про діяльність Міжнародного центру НГУ. Здебільшого їх поширює користувач соціальної мережі Facebook з акаунту Sern Syxtes, який наразі видає себе за командира військової частини. Ще влітку минулого року за повідомленнями, що були викладені ним у Мережу та відправлені на електронні скриньки ряду правоохоронних структур, була проведена перевірка відомчою комісією та правоохоронними органами, що спростувала їх. Це – фейк!️”- наголошують у відомстві.

У МВС вважають, що поширення цієї неправдивої інформації срямоване на погіршення морально-психологічного клімату у колективі, підрив довіри між військовослужбовцями, а також створення негативного іміджу Міжнародного центру та Національної гвардії.

У відомстві також звертають увагу, що серед друзів користувача Facebook з ніком Sern Syxtes є багато акаунтів з Російської Федерації.

“Ми офіційно повідомляємо, що сторінка, зображена на фото, не є офіційною сторінкою полковника Геннадія Пузанова, а всі публікації, зроблені від імені цього профілю, є фейковими”- резюмували у міністерстві.

Водночас, на сторінці, про яку йдеться, вже змінено ім’я користувача. Раніше з цього акаунта в одній з груп було розміщено допис, автор якого звинувачує заступника командира частини 3070 Національної гвардії України у “використанні службового становища для розвитку власного сімейного бізнесу”.

 

У Росії в ДТП загинув українець, ще троє – травмовані

У ДТП, яка сталася 9 травня у Смоленській області Росії, загинув українець, ще троє громадян України – травмовані.

Про це повідомили Укрінформу у пресслужбі Міністерства закордонних справ.

“Російська Федерація. 09.05.2020 о 22:40 за місцевим часом у м. Вязьма Смоленської області трапилася дорожньо-транспортна пригода. За інформацією Головного управління МНС Росії по Смоленській області, внаслідок ДТП загинув один громадянин України та троє українців отримали тілесні ушкодження. Тіло загиблого доправлено до Вяземської центральної районної лікарні”, – йдеться у повідомленні.

Серед постраждалих українців один отримав легкі ушкодження, другий – травми середньої тяжкості, його життю нічого не загрожує. Третій постраждалий перебуває у важкому стані у реанімаційному відділенні місцевої лікарні.

Посольство України в Російській Федерації підтримує зв’язок з місцевою поліцією, медичним закладом та вживає заходів щодо розшуку родичів загиблого та постраждалих українців, запевнили у МЗС.

 

В аварії на Вінниччині загинули троє військових

У Калинівському районі, що на Вінниччині, у ДТП загинули троє військовослужбовців військової частини А 1119.

Про це повідомляє Відділ комунікації поліції Вінницької області – Укрінформ.

«9 травня на автодорозі між селами Нападівка та Люлинці Калинівського району автомобіль Mercedes-Benz Vito з’їхав з дороги та зіткнувся з деревом. Дорожньо-транспортна пригода сталася близько 22 години. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій, його 27-річний пасажир та 28-річна пасажирка, військовослужбовці військової частини А 1119, від отриманих травм на місці події», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, 20-річна пасажирка цього автомобіля у важкому стані госпіталізована до реанімаційного відділення Калинівської районної лікарні.

За попередньою інформацією слідства, водій автомобіля, 28-річний мешканець Калинівки, не обравши безпечної швидкості, не впорався з керуванням, внаслідок чого автомобіль з’їхав з дороги та зіткнувся з деревом.

Усі обставини та причини аварії розслідуються в рамках відкритого кримінального провадження за ч.3 ст.286 Кримінального кодексу України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами).

Раніше повідомлялося, що за межами с. Нападівка Калинівського району на Вінниччині сталася ДТП, унаслідок якої загинуло троє людей. Ще одна дівчина постраждала у ДТП, її госпіталізували. Також з понівеченої автівки рятувальники деблокували чоловіка.

 

Німеччина у День матері послабила контроль на кордонах

Федеральна поліція Німеччини 10 травня, у День матері, послабила прикордонний контроль для в’їзду на територію країни.

Про це повідомляє DW – Укрінформ.

“У цей день німці разом з усім світом святкують День матері. Бажання відвідати батьків або дітей 10 травня визнається вагомою причиною, аби в’їхати до країни з-за кордону”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що поліція пропускає до країни, зокрема, матерів без німецького громадянства, які хочуть побачитися з дітьми, що живуть у ФРН. Утім, за умови, що відвідувачі цього ж дня повернуться назад.

Німецькі прикордонники даруватимуть людям, які перетинають кордон, захисні маски.

Від середини березня у зв’язку з пандемією коронавірусу до Німеччини пускають тільки тих, хто має вагому причину для в’їзду й може це довести. Винятки роблять лише для далекобійників, медичних працівників і мешканців прикордонних регіонів сусідніх держав, які працюють у ФРН. Обмеження діятимуть щонайменше до 15 травня.

Загалом, від середини березня німецькі прикордонники понад 100 тисяч разів відмовляли у в’їзді до країни.

Як повідомлялося, раніше Єврокомісія рекомендувала країнам Шенгенської зони подовжити тимчасові обмеження на подорожі до ЄС із третіх країн до 15 червня.

За даними Worldometer, у світі зареєстровано 4 126 890 випадків зараження коронавірусом, у тому числі 280 986 летальних, одужало 1 453 387 людей.

 

Приріст біженців і мігрантів у Німеччині впав через коронавірус – звіт

У Німеччині за чотири місяці 2020 року зареєстровано на третину менше прохань про надання притулку, ніж за відповідний період торік.

Про це йдеться у звіті Федерального відомства з питань міграції й біженців, повідомляє DW – Укрінформ.

“За перші чотири місяці 2020 року в Німеччині зареєстрували приблизно на 30 відсотків менше прохань про надання притулку, ніж за аналогічний період минулого року. Усього зареєстровано понад 29 тисяч прохань”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що, зокрема, у квітні у Німеччині подано близько 4100 заяв на притулок, тоді як за аналогічний період торік їх було удвічі більше. Більшість мігрантів-заявників походили з Сирії, Афганістану й Іраку.

Серед причин такого скорочення у звіті називають пандемію коронавірусу і посилений контроль на кордонах Німеччини.

Як повідомлялося, від середини березня в’їзд до Німеччини дозволяють лише тим, хто має вагомі причини й може це довести.

Наприкінці квітня Німеччина й інші країни ЄС прийняли неповнолітніх дітей-біженців, які перебували в таборах у Греції без батьків.

 

Виїзд українців за кордон обмежений лише у деяких пунктах пропуску – МЗС

Міністерство закордонних справ стверджує, виїзд українців за кордон обмежений лише на окремих пунктах пропуску, зокрема в аеропортах.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі Міністерства закордонних справ України.

“У зв’язку з інформацією, яку опублікувало посольство Великої Британії на сторінці Facebook щодо нібито необхідності отримання дозволів МЗС на виїзд громадян України за кордон повідомляємо про таке: чинним законодавством не встановлено жодних додаткових обмежень щодо виїзду громадян України за кордон. В умовах протидії поширенню епідемії коронавірусу в Україні, уряд ухвалив рішення про закриття окремих пунктів пропуску через державний кордон, зокрема, для повітряного сполучення”, – йдеться у повідомленні.

У цьому контексті МЗС інформувало іноземні дипломатичні представництва в Україні щодо тих пунктів пропуску через державний кордон, які тимчасово не працюють.

“Іншої інформації про обмеження виїзду за кордон чи необхідності отримання від Міністерства закордонних справ України дозволів на виїзд громадян України, зокрема, тих, які мають посвідки на постійне проживання за кордоном, МЗС не давало”, – зазначили у пресслужбі МЗС.

У міністерстві додали, що в умовах пандемії коронавірусу МЗС виконує комунікаційну функцію між центральними органами виконавчої влади, які здійснюють свої повноваження у сфері забезпечення перевезення пасажирів і охорони державного кордону, та іноземними дипломатичними представництвами в Україні.

“При цьому, звертаємо Вашу увагу, що посольство Великої Британії внесло зміни до свого допису щодо зазначеного вище”, – зазначили у пресслужбі.

Раніше посольство Великої Британії в Україні у Facebook зазначило, що українці, які мають відповідні документи, повинні отримати дозвіл для виїзду від Міністерства закордонних справ. Пізніше британська дипмісія цей допис відредагувала, прибравши цю фразу, однак зазначивши, що статус громадян як тих, що мають дозвіл на проживання у Британії, має бути підтверджений.

 

Вісім літаків повернули в Україну ще понад пів тисячі громадян

Понад 560 українців евакуювали літаками із Бейрута, Абу-Дабі, Дубаю, Кувейту, Праги, Мюнхена та Риги в Україну.

Про це повідомляє пресслужба ДПСУ – Укрінформ.

“Понад 560 громадян України прибули до “Борисполя” минулої доби”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, прикордонники Окремого контрольно-пропускного пункту “Київ” оформили вчора вісім пасажирських чартерних та спеціальних авіарейсів. Цими літаками із Бейрута, Абу-Дабі, Дубаю, Кувейту, Праги, Мюнхена та Риги в Україну прибули громадяни України.

“Всі вони в обов’язковому порядку пройшли процедуру температурного скринінгу. Осіб з підвищеною температурою тіла прикордонники не виявили. Також жоден з пасажирів не скаржився на погане самопочуття”, – додали у ДПСУ.

У ході паспортного контролю охоронці кордону перевірили правильність даних, занесених до мобільного додатку “Дій вдома”, який усі пасажири встановили на мобільні телефони з метою проходження самоізоляції вдома.

Загалом минулої доби прикордонники оформили на в’їзд та виїзд 15,4 тисячі громадян.

 

У МЗС підтвердили викрадення українського моряка біля берегів Африки

Український моряк був захоплений та вивезений у невідомому напрямі у результаті піратського нападу на судно “Rio Mitong” біля берегів Екваторіальної Гвінеї.

Про це Укрінформу повідомив директор Департаменту консульської служби МЗС Сергій Погорельцев.

Як розповів дипломат, 10 травня було отримано інформацію, що поблизу порту Малабо (Екваторіальна Гвінея) було здійснено піратський напад на судно “Rio Mitong” (прапор Коморських островів, судновласник – бельгійська компанія SMART S&P SA, оператор судна – ITS INTERNATIONAL TRADE).

“За попередньою інформацією, у результаті нападу захоплено та вивезено у невідомому напрямі одного громадянина України – члена екіпажу судна”, – зазначив Погорельцев.

Він поінформував, що Посольство України в Бельгії встановлює контакт з судновласником та оператором судна щодо перевірки цієї інформації та з’ясування обставин справи.

Окрім того, Посольство України в Сенегалі, яке відповідає за Екваторіальну Гвінею, та Посольство України в Нігерії, яке є найближчою до місця події дипломатичною установою, звернулися до місцевих компетентних органів з метою підтвердження факту захоплення громадянина України.

“Справа перебуває на контролі причетних закордонних дипломатичних установ України та Департаменту консульської служби МЗС”, – запевнив Погорельцев.

Як повідомляв Укрінформ, біля берегів Африки невідомі напали на судно під прапором Коморських островів і викрали двох членів екіпажу, в тому числі українця.

 

Кулеба закликає світ не забувати про російську агресію

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав не забувати про триваючу агресію Російської Федерації на сході України, унаслідок якої продовжують гинути та зазнавати ушкоджень українські військовослужбовці.

Про це урядовець написав у Twitter – Укрінформ.

“Цього тижня 17 українських військових були поранені під час здійснення службових завдань на передовій триваючої російської агресії на Донбасі. На щастя, цього тижня ніхто не загинув. У ці дні, коли ми вшановуємо пам’ять загиблих у Другій світовій війні, закликаю вас не забувати про триваючу в Європі війну”, – написав міністр.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю збройні формування Російської Федерації шість разів порушили режим припинення вогню, втрат серед військових ЗСУ немає.

 

Росія “обурена” спробою США применшити роль Радянського союзу в перемозі над нацизмом

УНН. Росія “обурена” спробою Сполучених Штатів применшити роль Радянського союзу в перемозі над нацистською Німеччиною і планує з цього приводу “серйозну розмову” з офіційними представниками Вашингтону. Таку заяву поширило Міністерство закордонних справ Росії 10 травня, передає УНН із посиланням на “Радіо Свобода”.

“Викликають крайнє обурення спроби викривлення результатів розгрому нацизму та вирішального внеску нашої країни (мається на увазі СРСР, у складі якого проти Німеччини воювали не тільки росіяни, а й інші народи – ред.), які не припиняються у Вашингтоні навіть в урочисті дні загального святкування 75-го ювілею Перемоги”, – йдеться в заяві дипломатичного відомства.

Приводом для такої заяви Москви став допис в Instagram, оприлюднений від імені Білого дому.

“8 травня 1945 року Америка та Велика Британія здобули перемогу над нацизмом! Американський дух завжди зрештою перемагає”, – йдеться в заяві Білого дому.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський наголосив, що 9 травня — це не час для рекламних кампаній та змагань гасел, адже для вшанування подвигу кожного, хто наближав перемогу головна щирість.

 

Рабінович: якщо в Україні забудуть про День перемоги, нас чекає реванш фашизму – РБК Україна

Нардеп закликав не забувати про День перемоги

Якщо в Україні забудуть про День перемоги, країну чекає реванш фашизму, але більшість українців продовжують відзначати 9 травня, хто б не намагався зменшити його значимість. Про це заявив народний депутат України, співголова політичної партії “Опозиційна платформа – За життя” Вадим Рабинович в ефірі на телеканалі “112 Україна”, передає РБК-Україна.

“Для людей, які пройшли війну, які втратили близьких, які бачили війну, День перемоги – це свято, звичайно ж, “зі сльозами на очах”. Безумовно, 9 травня – це свято і для тих, хто чув про війну від своїх батьків або читали про них в книгах. Адже саме в цей день фашизм, який загрожував всьому світу, радянські солдати остаточно “ввігнали в домовину”. І мільйони людей віддали свої життя, полягли в землю, мільйони втратили свої сім’ї, війна зламала життя і все заради того, щоб перемогти фашизм”, – написав Рабінович.

Рабінович впевнений, що для всіх нащадків переможців 9 травня – це велике свято, “знам’я якого ми повинні продовжувати нести”.

“Якщо ми про нього забудемо, то фашизм підніме голову, як це часто буває в нашій країні. Звичайно, я можу зрозуміти нащадків переможених – їм дуже не подобається 9 травня. Але тоді скажіть чесно: “Ми – нащадки фашизму і хочемо фашизм”, – сказав нардеп.

Водночас, політик розуміє, чому зменшується відсоток молодих людей, які вважають День перемоги великим святом.

“Я не довіряю нашим, місцевим соціологам, як і не довіряю влади. Я от, наприклад, читав дослідження однієї соціологічної служби, яка заявила, що 59% українців хочуть безстрокового продовження карантину, щоб ні в якому разі не виходити на вулицю, не запускати виробництво, і взагалі “партії підтримують рішення уряду…”. Як в це можна повірити?” – сказав Рабінович.

На його думку, коли проходить час і старшому поколінню важко донести істину про минулі події, у дітей буде вироблятися зовсім інше бачення проблеми.

“Масова обробка свідомості (особливо за останні шість років), і зараз, коли викладач виходить з каструлями на голові, дає про себе знати. Але ми в цьому теж винні! Ми програємо свою війну, тому що в наших підручниках влада називає героїв не героями, а героями називають вбивць”, – додав Рабінович.

Нагадаємо, святкування Дня перемоги у цьому році співпало з періодом карантину через спалах коронавірусу. В Кабміні прийняли рішення про скасування всіх масових заходів 9 травня, щоб не ризикувати здоров’ям громадян.

Як повідомляло РБК-Україна, поліція Києва на День перемоги оформила чотири адміністративні протоколи, в цілому заходи пройшли без суттєвих порушень.

 

У Німеччині другий день поспіль зростає активність заражень коронавірусом

УНН. У Німеччині другий день поспіль зростає активність заражень коронавірусом. Про це повідомляє УНН з посиланням на DW.

У п’ятницю так зване базове репродуктивне число Ro становило 0,83, за інформацією Інституту імені Роберта Коха. 9 травня воно зросло до 1,10. Це означає, що 10 інфікованих зараз заражають 11 осіб.

10 травня сталося зростання репродуктивного числа до 1,13. Вчені вважають, що говорити про спад пандемії можна буде тільки тоді, коли число Ro стабільно буде триматися на рівні нижче 1,0.

Нагадаємо, станом на 10 травня від COVID-19 у Німеччині померли 7 395 осіб, 169 218 – інфіковані.

 

В Ухані за добу виявили п’ять нових випадків коронавірусу

УНН. За інформацією провінційного комітету охорони здоров’я, за добу в адміністративному центрі китайської провінції Хубей місті Ухань, яке вважається епіцентром поширення COVID-19, виявлено п’ять нових випадків атипової пневмонії. Про це повідомляє УНН з посиланням на DW.

Кількість заражених в активній формі в Ухані станом на ранок понеділка становить шість осіб, всі госпіталізовані.

На 11 осіб збільшилася за добу також кількість виявлених безсимптомних носіїв коронавірусу.

У материковій частині країни за минулу добу було зареєстровано 17 нових випадків викликаних коронавірусом захворювань і 12 безсимптомних хворих, повідомив Госкомздрав КНР.

Нагадаємо, від коронавірусу у світі одужали уже більше 1,4 млн осіб.

 

Китай опублікував велику статтю у відповідь на заяви політиків США щодо коронавірусу

Міністерство закордонних справ Китаю оприлюднив велику статтю, в якій заперечує заяви політиків США щодо дій Пекіна на початковій стадії пандемії коронавірусу.

Про це повідомляє китайське видання SCMP – Укрінформ.

“Китай оприлюднив об’ємний документ, в якому спростовує заяви, що КНР провадила неправильну політику під час спалаху пандемії хвороби COVID-19, та заперечує твердження, що у вірусологічній лабораторії в місті Ухані були проблеми з дотриманням заходів безпеки”, – йдеться у повідомленні.

У публікації Китай заперечує те, що він нібито приховував інформацію про новий коронавірус та що вірус виник у лабораторії в Ухані.

КНР наполягає, що своєчасно надала міжнародній спільноті інформацію про вірус, натомість США не поспішали бити на сполох.

У статті також згадується справа померлого від коронавірусу лікаря Лі Веньляна, який намагався бити на сполох з приводу спалаху нового вірусу в Ухані. Пізніше Лі Веньлян був названий одним з «мучеників» у Китаї.

Зокрема, МЗС Китаю заявляє, що Лі не був «викривачем», і, всупереч повідомленнями західних ЗМІ, його ніколи не заарештовували.

Згадали у документі і про заяву президента США Дональда Трампа щодо «китайського вірусу». Влада КНР з посиланням на документи Всесвітньої організації охорони здоров’я наголошує, що назва вірусу не має бути прив’язана до конкретної країни.

Як повідомлялося, держсекретар США Майкл Помпео заявив про начебто штучне походження коронавірусу та можливість його витоку з лабораторії Уханя. Таким чином, адміністрація Трампа намагається посилити обвинувачення на адресу Китаю після того, як Пекін розгорнув пропагандистську кампанію проти США зі звинуваченнями в тому, що SARS-Cov-2 походив саме зі Сполучених Штатів.

Тим часом, американське розвідувальне співтовариство не підтримало заяв Білого дому й Держдепартаменту США, погодившись з широким науковим консенсусом, що коронавірус нового типу не є штучним чи генетично модифікованим.

 

Від коронавірусу у світі одужали уже більше 1,4 млн осіб

11 травня. УНН. Станом на 5:32 понеділка загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 282 709 осіб. У свою чергу, одужали 1 408 980 людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джона Хопкінса (США).

Всього у світі 4 101 699 інфікованих.

Найбільше у світі смертей зафіксовано в США – 79 526 осіб, Великій Британії – 31 930, Італії – 30 560, Іспанії – 26 621 і в Франції – 26 383. У Китаї загалом – 4637, без змін уже більше двох тижнів.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (1 329 260), Іспанія (224 350), Велика Британія (220 449), Італія (219 070), , Росія (209 688), Франція (177 094), Німеччина (171 879), Бразилія (162 699) і Туреччина (138 657).

Нагадаємо, в Україні за добу зафіксували ще 522 нових випадки і 15 летальних випадків. Загальна кількість хворих становить 15232.

 

В Україні зафіксували 15 232 випадки коронавірусу, за добу – 522

В Україні за минулу добу зафіксували 522 нових випадки зараження коронавірусом, всього з початку епідемії – 15 232.

Про це повідомляє Центр громадського здоров’я – Укрінформ.

Так, за добу зареєстровано 522 нових хворих на COVID-19, усього з початку епідемії – 15 232.

Упродовж минулої доби померли 15 людей, одужали – 151.

Всього з початку епідемії померла 391 людина, одужало – 3060.

 

В Україні на COVID-19 захворіли майже три тисячі медиків

В Україні з початку епідемії коронавірусу на COVID-19 захворіли 2964 медпрацівники.

Про це на брифінгу заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Загалом за весь час пандемії в Україні захворіло 15 232 людини. Із них 1056 дітей, а також 2964 медпрацівники. При цьому загалом одужало 3 060 осіб, а летальних випадків 390″, – сказав він.

Степанов додав, що за минулу добу захворіли 522 особи, із них 30 дітей та 10 медпрацівників. Госпіталізовано 134 особи, зафіксовано 15 летальних випадків, при цьому 151 пацієнт одужав.

Міністр також зауважив, що за попередню добу здійснено 7 301 дослідження методом ПЛР.

За словами Степанова, за останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована в Чернівецькій області – 89 випадків, Львівській – 54, Рівненській – 49.

 

В українській армії виявили вже 41 випадок коронавірусу

У Збройних силах України хворіє 41 особа на гостру респіраторну хворобу COVID-19, за добу два нових випадки.

Про це повідомляє Командування Медичних сил – Укрінформ.

“Станом на 07.00 10 травня в Збройних силах України хворіє 41 особа на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, одужало 54 особи та 2 летальних випадки. На ізоляції (в тому числі самоізоляція) – 311 осіб. Кількість військовослужбовців у яких закінчується ізоляція у найближчих три доби – 33 особи”, – йдеться у повідомленні.

За минулу добу зареєстровано два нових випадки захворювання на COVID-19. Хворі (один військовослужбовець Криворізького гарнізону та один працівник ЗСУ Вінницького гарнізону) лікуються вдома під наглядом медичної служби. Стан задовільний. Симптоми захворювання відсутні.

 

В Україні від завтра послаблюють карантин: що дозволять

В Україні з понеділка, 11 травня, за рішенням уряду послаблюються карантинні заходи – буде поновлена робота частини закладів та певних видів діяльності за умови дотримання ними протиепідемічних заходів.

Зокрема, буде дозволена робота перукарень і салонів краси, стоматологій, відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, дитячих та спортивних майданчиків.

Уряд дозволив діяльність закладів громадського харчування навинос та літніх майданчиків у них, закладів побутового обслуговування, торгівлю непродовольчими товарами в магазинах (зокрема й у ТРЦ).

Зможуть поновити діяльність музеї, зокрема й просто неба, історико-культурні заповідники (проте їх керівництво вирішуватиме, чи прийматимуть вони відвідувачів).

Дозволено також тренування спортсменів національних збірних команд, діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів, психологів. Підприємства, які працюють у галузі засобів масової інформації, теж зможуть поновити діяльність.

Дозволено здійснення кіно- та відеозйомок, репетицій у театрах, цирках, концертних організаціях, художніх (мистецьких) колективах (за участю до 50 осіб або без глядача).

При цьому мають дотримуватися обмежувальні заходи, як-от масковий режим, соціальне дистанціювання, проведення регулярної дезінфекції тощо.

Водночас, під забороною залишається діяльність фудкортів та зон розваг у ТРЦ, робота кінотеатрів і театрів, метрополітену, громадського транспорту без спецпропусків, приміське, міжміське, внутрішньообласне, міжобласне сполучення, регулярне залізничне та авіасполучення.

Закритими залишатимуться наразі спортзали, фітнес-центри, заклади дошкільної, шкільної і вищої освіти.

Не дозволятиметься проведення масових заходів, переміщення групами більш ніж 2 особи (окрім супроводження дітей), перебування у громадських місцях дітей віком до 14 років без супроводу дорослих.

У громадських місцях необхідно вдягати маску або респіратор, а виходячи з дому, потрібно мати з собою документ, що посвідчує особу.

Зберігається заборона на самовільне залишення місця самоізоляції/обсервації.

Як повідомлялося, уряд із 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Кабінет міністрів 4 травня продовжив дію карантину до 22 травня, але з 11 травня обмеження будуть послаблені.

 

Лікарі повинні отримувати щонайменше 25 тисяч на місяць – Степанов

Зарплата лікаря в Україні має бути не менше 25 тисяч гривень на місяць.

Таку думку висловив міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю ТСН.ua, відповідаючи на запитання про те, який рівень зарплат медиків він вважає ринковим – Укрінформ.

“У нас це передбачено законом про державні медичні гарантії, де написано: 250% від середнього рівня зарплати на липень попереднього року. Якщо ми тримаємось за це, то зарплата має бути не меншою від 25 тисяч гривень у перерахунку на ціни 2019 року… Я не розумію, чому лікар-хірург повинен отримувати 4500 грн, а той, хто приходить на посаду прокурора, отримує одразу 25 тисяч гривень. Авжеж, я цілком за те, щоб і прокурор отримував 25 тисяч гривень. Я просто не розумію, чому лікар має отримувати менше”, – заявив профільний міністр.

Водночас він висловив сподівання, що наступного року видатки на медицину будуть на рівні 6% ВВП.

“Мінімальний відсоток на медицину в Європі – це 6% в Болгарії. Я вважаю, що ми з цього повинні починати. Я практично впевнений, що я зможу це зробити, і є підтримка Президента, тож, сподіваюся, наступного року у нас повинно бути 6% ВВП. Я думаю, що наведу аргументи, зокрема й народних депутатів, щоб нам виділили саме цю суму”, – зауважив Степанов.

За його словами, потрібно припинити експериментувати з медициною, бо “ці експерименти доведуть до того, що у нас не буде лікарів”: “У нас будуть тільки будівлі, в яких розташоване все, окрім лікарень. Ще кілька років, і ми будемо запускати маршрутні таксі до Польщі, де лікуватимемося”.

Степанов упевнений, що зможе реформувати медицину.

“Ми досягнемо мети – нам потрібна якісна і доступна медицина, де працюють фахівці, які отримують гідні зарплати, де встановлене високоякісне обладнання. Я думаю, наші друзі будуть пишатися за кордоном тим, яка медицина є в Україні”, – заявив він.

 

Степанов: В Україні є 120 оновлених протоколів лікування, немає – 2500

Міністерство охорони здоров’я розробляє вітчизняні протоколи – стандарти лікування різних хвороб, які будуть ґрунтуватися на найкращому досвіді інших держав.

Про це в інтерв’ю ТСН.ua розповів міністр охорони здоров’я Максим Степанов – Укрінформ.

“У нас будуть українські стандарти надання медичної допомоги, і в нас будуть українські клінічні рекомендації, протоколи, назва вже не важлива. Це саме те, за чим ми будемо лікуватися, і які будуть використовувати українські лікарі. Яким чином складаються ці протоколи? Беруться протоколи різних країн, кращих країн у тій чи іншій галузі, у кожній галузі, напрямку медицини є країни, які більш просунуті. І потім вони адаптуються вже для українських реалій”, – пояснив керівник МОЗ.

Він уточнив, що протокол – це стандарт лікування хвороби залежно від її стану, перебігу.

“Ці протоколи – на кшталт нашого стандарту лікування коронавірусної хвороби COVID-19, про який уже всі знають, він є у нас на сайті”, – зауважив Степанов.

За його словами, такі протоколи будуть розроблені для кожної хвороби.

“Наразі в нас є 120 оновлених, актуалізованих українських протоколів. Немає 2500. Щоб ми з вами уявляли, що в нас відбувається, – вони були просто скасовані”, – наголосив міністр.

Він додав, що раніше цими протоколами займалися не лікарі, а “люди, які чомусь вирішили, що вони багато читали Google і тепер можуть це робити”.

 

Ляшко сказав, коли українці зможуть зняти маски

Масковий режим може завершитися до кінця літа у разі зменшення кількості нових випадків COVID-19 у період карантину в Україні.

Про це розповів заступник міністра охорони здоров’я і головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко в інтерв’ю РБК-Україна – Укрінформ.

“Якщо кількість випадків буде йти до зниження, поліпшуватися, то, можливо, і не все літо ми будемо ходити в масках, а досить швидко вийдемо. Можливо, і дитячі садочки відкриємо. Якщо будемо бачити, що сезонність не впливає на поширення інфекції, тоді буде складніше. Тоді будемо балансувати на цих 350-500 випадків і маска стане з нами невід’ємним “другом” до кінця цього року”, – сказав він.

За словами Ляшка, поки в країні діє карантин, доти зберігатиметься вимога носити маски, користуватись антисептиками та дотримуватися соціальної дистанції.

Посадовець також підкреслив, що наступний перегляд карантину відбудеться 22 травня.

“…У нас розробляється поетапний план виходу з карантину. Ми вже зараз пом’якшуємо обмеження з 11 травня. Наступний етап перегляду карантину – 22 травня. Будемо дивитися розвиток епідситуації”, – додав головний держсанлікар.

Як повідомлялося, уряд із 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Кабінет міністрів 4 травня продовжив дію карантину до 22 травня, але з 11 травня обмежувальні заходи будуть послаблені.

 

Від COVID-19 помер головний лікар франківської станції “швидкої”

Сьогодні, 10 травня, помер головний лікар Івано-Франківської станції швидкої медичної допомоги Ігор Ковалюк, у якого раніше підтвердили коронавірус.

Про це у Facebook повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

«Сьогодні відійшов у вічність головний лікар Івано-Франківської станції швидкої медичної допомоги Ігор Ковалюк», — написав він.

Як повідомляв Укрінформ, у головного лікаря Івано-Франківської станції швидкої допомоги діагностували двосторонню пневмонію. Експрес-тест підтвердив наявність коронавірусу.

 

У Харкові від COVID-19 померла медсестра, яка заразилася на хрестинах

У Харкові померла хвора на COVID-19 медична сестра Обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, яка інфікувалася на Великдень на хрестинах.

Про це кореспондента Укрінформу повідомила речниця Харківської облдержадміністрації Ксенія Ярікова.

“За даними обласного департаменту охорони здоров’я, 48-річна медсестра працювала в диспансері радіаційного захисту. Йдеться не про медичне захворювання. Заразилася жінка на Великдень, перебуваючи на хрестинах”, – розповіла Ярікова.

Директор диспансеру Ірина Пирогова в коментарі Суспільному уточнила, що жінка на Великдень перебувала на хрестинах у Дергачівському районі області.

“Коли її поклали в інфекційну лікарню, у нас провели епідеміологічне розслідування. Це побутове зараження, не пов’язане з роботою, у зв’язку із відсутністю пацієнтів у лікарні”, — повідомила директор диспансеру.

П’ятьом працівникам закладу зробили ПЛР-тест і помістили на самоізоляцію. Результатів тесту, за словами Пирогової, ще очікують.

“Клінічних проявів на сьогодні ні в кого немає”, — додала вона.

Харківський обласний диспансер радіаційного захисту — один із 17 опорних закладів, визначених для госпіталізації хворих із COVID-19, але пацієнтів із коронавірусом там ще не приймали.

За інформацією речниці ОДА, заклад перебуває на карантині. Там проводять дезінфекцію і перевіряють контактних осіб померлої працівниці.

Як повідомляв Укрінформ, на Харківщині за останню добу підтвердили 44 нові випадки COVID-19, двоє людей померли. Загалом у регіоні підтверджено захворювання у 572 осіб, з них 143 медики. Одужали 67 людей, 16 померли.

За даними ЦГЗ, станом на 10 травня в Україні 15 232 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 391 летальний, 3060 пацієнтів одужало. За добу зафіксовано 522 нові випадки.

 

У лікарнях – не більше 15% від загальної кількості заражених коронавірусом – Степанов

Кількість госпіталізованих хворих на COVID-19 по країні не перевищує 15% від загальної кількості заражених коронавірусом.

Про це заявив глава МОЗ Максим Степанов на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Рішення щодо госпіталізації приймає лікар, він приймає це рішення виходячи з тих стандартів медичної допомоги, що затверджено МОЗ. Рішення приймається щодо стану перебігу хвороби – чи є, чи немає супутніх хвороб. Якщо подивитись на загальну кількість госпіталізації і заповненість ліжок в цілому по Україні, то цей показник не перевищує 15%”,- сказав Степанов.

За даними ЦГЗ, станом на 9:00 10 травня в Україні 15232 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 391 летальний, 3060 пацієнтів одужало. За добу зафіксовано 522 нові випадки.

 

Шмигаль про коронавірус: Маємо навчитися жити та працювати в нових умовах

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував послаблення карантинних обмежень 11 травня та розповів, за яких умов наступний етап послаблень настане швидше.

Про це Прем’єр написав на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

Очільник уряду нагадав, що вже з понеділка в Україні будуть частково зняті деякі обмеження та почне працювати концепція адаптивного карантину.

“Це означає, що місцева влада, з огляду на епідемічну ситуацію в кожному конкретному регіоні, зможе залишати в силі певні обмеження. Простий приклад: Уряд дозволив відкрити магазини в ТРЦ, а також салони краси. Міська влада Києва вирішила почекати з відкриттям ТРЦ, а міська влада Львова вважає, що відкривати перукарні поки зарано. Це відповідальна позиція керівників міст. Вони керуються цифрами МОЗ та динамікою поширення хвороби”, – йдеться у повідомленні.

Шмигаль подякував всім українцям, які дотримуються карантинних правил упродовж двох місяців.

“Я знаю, що це було не просто, проте ви дійсно врятували тисячі життів та дали змогу краще підготувати нашу медичну систему до викликів пандемії. Зараз наступає найбільш відповідальний момент, адже послаблення карантину не означає, що коронавірусу більше немає, або він став менш небезпечним”, – наголосив він.

За його словами, люди мають навчитися жити та працювати в нових умовах.

“Це ключова умова, за якої карантин не буде посилено, а наступний етап послаблень настане швидше”, – резюмував Прем’єр.

Як повідомлялося, уряд із 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Кабінет міністрів 4 травня продовжив дію карантину до 22 травня, але з 11 травня обмежувальні заходи будуть послаблені.

 

Львівщина продовжить карантин без послаблень: випадків COVID-19 забагато

У Львові послаблення карантину почнуться пізніше, ніж планувалося раніше – таке рішення ухвалила обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Про це повідомляє Львівська обласна державна адміністрація – Укрінформ.

Відтермінування пов’язано зі збільшенням кількості хворих на коронавірусну хворобу COVID-19 в області.

“Враховуючи збільшення кількості хворих, а також летальні випадки від коронавірусу в області, комісія зобов’язує продовжити карантин до 15 травня. Відтак, ті послаблення, які були заплановані з 11 травня, будуть вводитися з 15-го”, – цитує пресслужба Львівської ОДА заступника її голови Тараса Греня.

За даними ОДА, за попередню добу на території області лабораторним методом підтвердили наявність коронавірусу в 54 людей, госпіталізували 13 людей. На самоізоляції перебуває 158 мешканців області, на стаціонарному лікуванні – 260 хворих, 22 – у реанімації. Шестеро людей підключені до апаратів штучної вентиляції легень.

“За увесь час COVID-19 підтверджено у 753 осіб. Заперечено у 2650 людей. Померло 20 осіб. Одужали від коронавірусної інфекції 152 людини”, – передає пресслужба ЛОДА.

Нагадаємо: станом на ранок 10 травня в Україні виявили 15 232 хворих на коронавірусну хворобу COVID-19, з низ 391 людина померла, 3 060 – одужали.

 

МОЗ закликає заклади торгівлі дотримуватись карантинних заходів

Заклади торгівлі, які будуть відкриті з наступного тижня, мусять дотримуватись протиепідеміологічних заходів.

Про це заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу у неділю, 10 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Згідно з нашими правилами, які встановлені на засіданні уряду, у нас немає обмежень щодо загальної торгівельної площі. У нас є відповідні протиепідеміологічні заходи, яких має дотримуватись заклад торгівлі: щодо кількості покупців, які одночасно (можуть бути) присутні в закладах торгівлі, а саме 1 покупець на 10 метрів квадратних, також на вході має стояти антисептик, кожні дві години має здійснюватись вологе прибирання. Всі в обов’язковому порядку мають бути в масках. Та ще є ряд заходів, яких я дуже прошу дотримуватись”, – наголосив Степанов.

Як повідомляв Укрінформ, з 11 травня в Україні буде запроваджений перший етап послаблень обмежувальних заходів. Зокрема, буде дозволено торгівлю непродовольчими товарами у магазинах, роботу перукарень і салонів краси (за попереднім записом та не більше 1 клієнта на кожну послугу одночасно). Дозволено відвідування парків та скверів групами з обмеженою кількістю осіб, а також діяльність невеликих виробництв непродовольчих товарів та підприємств побутового обслуговування.

 

Ляшко сказав, коли в Україні запрацює метро

Для того, щоб метрополітени в містах України відновили роботу, кількість нових хворих на коронавірусну хворобу протягом 10 днів поспіль не повинна перевищувати п’ять людей у кожній області.

Про це головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко сказав в інтерв’ю виданню “РБК-Україна” – Укрінформ.

“Метро ми передбачали відкрити на четвертому етапі, коли протягом 10 днів поспіль кількість нових не пов’язаних між собою випадків захворювання буде менше ніж п’ять на область. Оскільки ми говоримо про метро, то це місто Київ, Харків та Дніпро”, – заявив Ляшко.

Він додав, що такий рівень захворюваності означатиме спад епідемії.

“Подивимось, як вийде, чи зможемо ми так довго не відкривати метро з економічної точки зору. Знову ж таки, це буде питанням дискусії та відслідковування кількості випадків, готовності системи охорони здоров’я їх приймати”, – каже представник МОЗ.

Як повідомлялося, уряд із 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Кабінет міністрів 4 травня продовжив дію карантину до 22 травня, але з 11 травня обмежувальні заходи будуть послаблені.

 

Чип для мозку, що розробляє компанія Маска, дозволить спілкуватися без мови

Компанія Neuralink розробляє технологію, яка дозволить людям спілкуватися без використання мовних засобів, що призведе до зникнення людської мови всього через п’ять років.

Про це заявив сам Маск, повідомляє Independent – Укрінформ..

“Вам не доведеться говорити… (хоча) ми все ще можемо це зробити з сентиментальних причин”, – сказав засновник компанії.

Йдеться про розробки пристрою для лікування серйозних захворювань головного мозку в короткостроковій перспективі, а її кінцева мета полягає у вдосконаленні людей.

За словами Маска, після впровадження чіпа Neuralink в мозок люди зможуть спілкуватися дуже швидко і з більшою точністю. “Я не впевнений, що станеться з мовою. У такій ситуації це було б схоже на матрицю. Ти хочеш говорити іншою мовою? Немає проблем, просто скачай програму”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, Neuralink протягом року спробує вживити чіп у людський мозок.

 

Вчені застерігають від занесення вірусів з Марса

Астронавтам в майбутньому необхідно буде проходити карантин після повернення з Марса, щоб не допустити потрапляння на Землю інопланетних вірусів.

Про це повідомляє Daily Mail з посиланням на вчених.

“Астронавти повинні будуть пройти карантин, приземлившись на нашій планеті, як це робили перші люди, які відвідали місяць в місії Аполлона», – заявляють експерти.

Професор Стенфордського університету Скотт Хаббард стверджує, що зі зразками земних порід з Марса на Землю можуть потрапити нові віруси, тому необхідно розробити протоколи, які дозволять запобігти цьому.

Зокрема, на його думку, всі системи космічних кораблів повинні будуть піддаватися ряду хімічних очищень і теплової стерилізації. А пробірки зі зразками необхідно буде обробляти так, “ніби вони з вірусом Ебола”.

Раніше повідомлялося, що американські астрономи вважають вдалим місцем для висадки людей на Марсі рівнину Аркадія.

 

Курцвайл, футуролог: Коли людський мозок буде викладений на Хмару

09.05.2020

Огляд останніх гіпотез про наше майбутнє, коли людині, вірогідно, доведеться стати помічником машин – Укрінформ.

Реймонд Курцвайл (Raymond Kurzweil; 1948) – американський винахідник і футуролог, якого цікавить купа сучасних тем: оптичне розпізнавання символів (OCR), синтезування мови із тексту, технологія розпізнавання мови і таке інше. Науковець написав низку популярних книжок про здоров’я, штучний інтелект (ШІ), транс гуманізм, тобто, філософію засновану на вірі у вдосконалення людського життя завдяки технічному прогресу, нарешті, про  інтерфейс «Людський Розум-Машина». Він, директор з інжиніринґу компанії “Google”, – прихильник футурологічного та трансгуманістичного рухів, виступає з публічними лекціями, ділитися оптимістичними поглядами на технології продовження життя, на майбутнє нанотехнологій, робототехніки та біотехнологій.

Разом із “NASA”, “Google”, “Cisco”, “Nokia” та “Autodesk” у 2009 р. Рей Курцвайл став  у Кремнієвій долині співзасновником та ректором американського  Університету синґулярності (Singularity University), що одночасно є мозковим центром, бізнес-інкубатором та венчурним фондом.

У 2005 р. його чергова книжка “Синґулярність справді поряд” (“The Singularity Is Near”) стала бестселером за версією газети “New York Times”. Поважне видання стверджувало:

– Будь-яка людина здатна зрозуміти головну ідею містера Курцвайла: технології на планеті розвиваються так само швидко, як росте сніговий ком, а це, у свою чергу, гарантує в найближчому майбутньому фантастичні перспективи. Це ясно всім. Але більш допитливих цікавлять деталі, подробиці… Читайте, вам пропонується хвилюючий і надзвичайно глибокий погляд на людство як вид. Адже Рей Курцвайл є блискучим вченим і футурологом.

Ознайомившись із книжкою “Синґулярність справді поряд”, Білл Ґейтс написав:

– Рей Курцвайл дає найточніші прогнози ШІ зокрема і майбутнього взагалі, найточніші – з будь-яких мені відомих. Його книжка захопливо розповідає про найближче майбутнє, в якому інформаційні технології просунуться так далеко і так швидко, що це дозволить людству вийти за рамки біологічних тіл і змінить наш вид так, як ми поки що не можемо собі уявити.

Штучний інтелект проти Homo sapiens?

Для затравки – деякі думки, які під час карантину зроблять ваш день.

– Ще є час, але до 2045-го року люди стануть помічниками машин, що перевершать наш інтелект. А менше ніж за 15 років ШІ стане розумнішим, ніж інтелект Homo sapiens, і роботи усіма нами будуть верховодити.

Наскільки вірити такому прогнозу?

Рей Курцвайл знає, що говорить. Він бо – не якийсь там культовий лідер задрипаної церкви, а, як ми вже знаємо, директор з інжиніринґу компанії “Google”. Прогнозами та футурологією займається не одне десятиліття. І його передбачення станом на 2010-й рік мали 86-відсотковий рівень точності. Як вже на карантині часу у вас – вагон і маленький візок, переглянемо деякі з цих гучних пророцтв. Влаштовуйтеся зручніше, панове.

1. У 1990 р. Реймонд Курцвайл прогнозував, що до 2000-го року комп’ютери обігруватимуть знаменитих шахістів. Так воно і сталося, 11 травня 1997 р., коли у Нью-Йорку шаховий комп’ютер “Deep Blue”, розроблений “IBM”, осоромив діючого чемпіона світу Ґаррі Каспарова.
2. У 1999 р. американський футуролог австрійського походження передбачив, що персональні комп’ютери будуть вбудовуватися в ювелірні вироби, годинники та інші побутові дрібнички. Ага, так воно і є.
3. У 1999 р. провісник заявив, що до 2009-го року ми почнемо використовувати програми синтезування мови із тексту, який слід написати. Цього масово не відбулося, бо, виявляється, що оновлюване програмне забезпечення для розпізнавання мови дуже важко вдосконалювати.

Ну а тепер, коли ви зрозуміли, з ким маємо справу, продовжимо знайомство вже з його нинішніми прогнозами. Тримайтеся:

До 2029 року, стверджує Рей Курцвайл, новітній ШІ призведе до виникнення політичного та соціального руху роботів, що візьмуться лобіювати визнання їхніх громадянських прав.

До 2030-х років більшість комунікацій відбуватиметься не між людьми, а між Homo sapiens та машинами (роботи, комп’ютери, ґаджети).

До 2099 року людський мозок буде повністю вивчений. Це підіб’є етап у розвитку людства і почне новий Період.

Хто володіє англійською, подивіться відеодебати Рея Курцвайла з американським астрофізиком, космологом та пропагандистом науки Нілом деҐрасс Тайсоном (Neil deGrasse Tyson; 1958), котрий не один рік називав себе “найбільшим критиком містера Курцвайла”:

Також, аби більше дізнатися, можете відвідати офіційний веб-сайт футуролога. Або просто дочекайтеся 2030-х років. Там побачимо…

Тоді, стверджує містер Курцвайл, перезавантажити розум стане нормою, адже оновлення програмного забезпечення людського мозку буде простіше за читання книжок.

Не знаю як ви, а я особисто зайшов на сайт футуролога й із інтересом почитав кілька есеїв, рахуючи й “Готуючись до посмертного майбутнього в епоху ШІ” .

Що станеться, коли ми вступимо в епоху розширення людських можливостей, масового ШІ та алгоритму уряду?

Американський кінодокументаліст, автор книжки-сенсації “Наш останній винахід” (“Our Final Invention”) Джеймс Баррат (James Rodman Barrat; 1960) стверджує:

– Безпечне та етичне співіснування з розумними машинами – це головне завдання ХХІ століття.

Поки є час – готуймося…

Чи є у Курцвайла однодумці?

Чи Рей Курцвайл – один такий песиміст? В тому сенсі, що багато років він сповідував той самий трансгуманізм, тобто, вважайте, безмежну віру в те, що технологічний прогрес всебічно та стрімко розвиває людину, і ось тепер пророкує куди сумнішу перспективу – вже людина стане на службу роботам та штучному інтелекту.

Бачимо, що чимало солідних вчених та розважливих бізнесменів стурбовані тією ж проблемою.  У книжці “За епохою ШІ: “Створення совісті у машин” (“Beyond AI: Creating Тhe Conscience Оf Тhe Machine”; 2007) фахівець із молекулярних нанотехнологій Джей Сторрс Холл (John Storrs “Josh” Hall) допитується:

– Чи незабаром вчені зможуть створити суперкомп’ютери, що свідомо читатимуть газети, писатимуть новини, створюватимуть романи, навіть формулюватимуть юридичні закони? – І – далі: – І якщо андроїдна розвідка просунеться за межі людського інтелекту, чи не запізно буде нам говорити про наміри комп’ютерів?

Та що там казати:  поділяючи звичайну людську стурбованість, творець таких технологічних шедеврів, як “SpaceX” і “Tesla”, Ілон Маск (Elon Reeve Musk 1971) об’єднався із засновником компанії-прискорювача старт-апів “Y Combinator”, американським підприємцем, інвестором і програмістом Семом Алтманом (Sam Altman; 1985), щоб створити незалежну групу дослідницьких компаній “OpenAI”. Нащо? Вони вивчають проблеми ШІ – та його продуктів, шукаючи за умови максимальної прозорості та відкритості підзвітні людині шляхи управління машинами.

Швейцарський же футуролог Ґерд Леонхард (Gerd Leonhard) у своїй новій книжці-бестселері “Технологія проти Людяності: Прийдешнє зіткнення людини і машини” (“Technology Vs. Humanity: The Coming Clash Between Man Аnd Machine”; 2018) йде ще далі, вводячи новий цікавий термін – “андроритм”. Це – роботизована противага алгоритмам, реалізованим у кожній цифровій обчислювальній машині чи комп’ютері.

Вважається алгоритми керують світом з невблаганністю автоматичного рефлексу, тоді як Ґерд Леонхард вперше ставить питання по-іншому:

– Чи житимемо ми у світі, де дані та алгоритми – тобто, все те, що робить нас людьми – перемагатимуть андроритми?”

Вражений постановкою питання, я пошукав свіжі (відносно) інтерв’ю із тим футурологом із Цюріху. Краще б не робив цього… В одній з розмов (2016)  журналіст часопису “Forbes” Пол Армстронґ розпитує Ґерда Леонхарда, і ми чуємо від метра, що таки вже треба готуватися до тієї лихої години:

– Ви стверджуєте, що за найближчі 20 років людство зміниться більше, ніж протягом останніх трьох століть. Чому, в першу чергу, йдеться про технологічні відкриття, які мало стосуватимуться самих людей?

– Технології завжди створювалися людьми і, в свою чергу, переосмислювалися. Тепер кожна така зміна впливає на людство набагато більше, ніж будь-коли раніше. Найближчим часом нанотехнології вплинуть на нашу біологію, насамперед через зростання редагування геномів та штучного інтелекту.

– Технологія – не просто інструмент, який ми використовуємо для досягнення певних цілей.

– Останнім часом ми самі, як передбачив канадський культуролог Маршалл Маклюен (Herbert Marshall McLuhan; 1911-1980), фактично стаємо інструментами, тобто технологіями. Деякі з моїх колег-футурологів позначають це терміном трансгуманізм, який особисто я використовую з великою обережністю. Однак, експоненціальний технологічний розвиток у таких галузях, як обчислювальна техніка, машинне навчання, нанонаука, точні науки, енергетика (батареї!) тощо, означає: поза всяким сумнівом, ми швидко прямуємо до точки, де комп’ютери/роботи/ШІ матимуть обробку такої ж потужності як людський мозок. Це 10 квадрильйонів CPS, тобто з’єднань за секунду.

– І коли це на нас чекає?

– Так звана синґулярність може статися менше ніж за десять років. Коли вона надійде, потрібно буде негайно вирішувати: чи хочемо ми злитися з машинами чи ні? У майбутній дискусії моя позиція чітка: ми повинні прийняти технологію, а не стати нею, тому що технологія – це не те, що ми шукаємо, це ЧИМ ми шукаємо!

І що ж, як нам діяти? Іншими словами,

Що людству робити?

Аби зрозуміти, де для нас вихід, слід, певне, трохи краще придивитись, як воно конкретніше це все відбуватиметься.

У статті “Як злиття Розуму та Машини змінить досвід нашої свідомості?” (“How Will Merging Minds and Machines Change Our Conscious Experience?” засновник та генеральний директор дослідницької онлайн-платформи “Awecademy”, іранський педагог і підприємець Райя Бідшарі (Raya Bidshahri) по суті переповідає вже знайомого нам містера Курцвайла, але при цьому вона структуровано викладає його концепцію, акцентуючись, так би мовити, саме на конкретиці процесу.

Отже, до 2030-х років ми навчимося підключати наш мозок до Інтернету. Робитиметься це за допомогою новітніх нанороботів, які “забезпечуватимуть віртуальну реальність у повному обсязі всередині нервової системи та через Мережу надійно підтримуватимуть прямий зв’язок одного та іншого мозку, шо значно збільшать людський інтелект”.

Далі. Нині у світі спостерігається зростання “хакерів свідомості”, комуна яких діє різними методами у 50 країнах світу: неінвазійне стимулювання мозку електроенцефалографію (ЕЕГ), ментальне харчування, різні форми віртуальної реальності, екстатичний досвід тощо. Це здебільшого робиться в наукових цілях: щоб створити відповідне середовище, де потрібним чином посилюється самосвідомість та самоаналіз.

У книжці “Крадіжка вогню: як Кремнієва долина, морські котики та вчені компанії “Maverick” революціонізують спосіб життя та праці” (“Stealing Fire: How Silicon Valley, Тhe Navy SEALs, Аnd Maverick Scientists Are Revolutionizing Тhe Way We Live Аnd Work”) Стівен Котлер (Steven Kotler) та Джеймі Уїл (Jamie Wheal) дослідили проєкт на трильйон доларів зі зміни окремо взятої держави, а головне те, як комп’ютерні генії та лідери думок “використовують невивчені та суперечливі стани свідомості для вирішення власних комерційних цілей, працюючи на випередження конкурентів”.

Виходить, це вже далеко не маячня фантастів… Одного дня розширення свідомості за рахунок збільшення мозку та спеціальних імплантатів може стати таким же доступним, як апґред комп’ютера. Сучасні науковці працюють над рядом нейротехнологій настільки ж простих та неінвазійних, як електроенцефалографія на основі електродів, так і інвазійних імплантатів та новітніх методик, таких як оптоґенетика, де нейрони генетично перепрограмуватимуться на реагування на потрібні імпульси світла.

Були повідомлення, що через Інтернет вже підключені два людських мозки, і це дозволяє їм спілкуватися. З огляду на новітні досягнення в створенні інтерфейсу «Людський Розум-Машина», у липні 2016 р. Ілон Маск оголосив про створення у Сан-Франціско, Каліфорнія нейротехнологічної компанії “Neuralink Corporation” із бюджетом $160 млн. Кінцевою її метою є об’єднання людського розуму зі ШІ – за допомогою “нейронного шнурка” шириною 4-6 мікрометрів. Подивіться цю відеопрезентацію “Neuralink”: фантастика!

Минулого року в лабораторії “Neuralink Corporation” піддослідний щур через 1500 електродів зчитував та реагував на певну інформацію, а в 2020 році, передбачається, розпочнеться експеримент з людьми-добровольцями.

Отже, сьогодні ми підходимо до загадок, з якими ніколи не стикались. Збагнути важко, наприклад, як діятиме наш потік свідомості, коли людина зможе обробляти думки та почуття в тисячу разів швидше. Або: як штучні інтелектуальні імплантати мозку вплинуть на здатність кохати чи ненавидіти. Чи існуватиме ілюзія людського “Я”, коли свідомість безпосередньо підключиться до Хмари. Зрештою, як процес злиття індивідуума з новітньою технологією вплине на суб’єктивний досвід буття людиною.

Запитання, запитання, запитання… Можуть посипатись, геть змінитися несхитні парадигми. У книжці “Майбутня еволюція свідомості” (“The Future Evolution Оf Consciousness”) американський доктор філософії, виконавчий директор Центру свідомості майбутнього Томас Ломбардо (Thomas Lombardo; 1957) попереджає:

– Ми, швидше, – подорож, а не призначення. Ми, швидше, – розділ еволюційної саґи, а не її кульмінація. Так само, ймовірне, незабаром відбудеться й нас чекає диверсифікація різних видів і типів свідомості та підсвідомості. Також, дуже ймовірно, що з’являться і нові психологічні можливості, поки незбагненні для нас.

З-посеред інших істот люди вирізняються тим, що страхаються невідомого. Будь-кому, хто ніколи не відчував зміненого психічного стану – духовного чи психоделічного – важко зрозуміти досвід такого порядку. Не випадково, багато хто називає власні переживання переінакшеного стану “пробудженням”, бо лише одиниці здогадуються, що оточення ментально спить. Тим часом новітня експоненціальна нейротехнологія представляє потенціал іншого, вищого стану свідомості, гарантує у недалекому майбутньому коло незвіданих людством переживань, немислимих для нашого сучасного стану.

Відтак, якими прокинемося завтра? Якою завтра виявиться наша здатність мислити? Що людина майбутнього відчуватиме, опинившись за межами біологічного мозку?

Нові запитання, запитання, запитання…

Скільки у нас часу до часу «Ч»?

Підбиваємо підсумки? Коли таки вона може надійти,  нова Епоха, що називатиметься Технологічною Синґулярністю? Іншими словами, коли машини стануть експоненціально розумнішими за людей, або ж  коли наш неокортекс, ділянка людського мозку, відповідальна за мислення, -підключиться до Хмари?  І – настане епоха трансгуманізму, а людство як вид перестане старішати й здобуде нові можливості.

На думку футуролога Бена Ґерцела (Ben Goertzel; 1966), котрий очолює наукові відділи – гонконгської хайтек-компанії з фінансового прогнозування “Aidyia Holdings” та австрійсько-американської робототехнічної фірми “Hanson Robotics Limited”, загальний штучний інтелект (AGI, ЗШІ) може з’явитись у визначені Реєм Курцвайлом терміни – у період між 2020-м та 2100-м роками.

Інший важливий прогноз надійшов із Країни висхідного сонця. Транснаціональна телекомунікаційна та інтернет-компанія “SoftBank”, що базується в Японії, – створила венчурний Фонд у розмірі $100 млрд. Бізнес-ціль? Ні багато ні мало, підірвати авторитет Кремнієвої долини. Амбітно “SoftBank” прогнозує: до 2047 р. її суперінтелектуальні роботи перевершать людей, як за кількістю, так і за потужністю мозку та оперативною пам’яттю.

Це не пустопорожні слова. Два роки тому інвестиційний підрозділ “SoftBank” вклав $100 млн у стартап під назвою “CloudMinds”. Мета – створити нове покоління роботів, пов’язаних із Хмарою, що безмежно розширить можливості ШІ. Генеральний директор “SoftBank” Масайосі Сон (孫正義; 손정의;  1957) налаштований рішуче:

– Я справді вірю у те, що на нас насувається. Ось чому я поспішаю – акумулювати і вкладати гроші.

***

Рей Курцвайл, Джеймс Баррат, Ґерд Леонхард, Томас Ломбардо, Бен Ґерцел, Масайосі Сон та інші – це новітнє покоління футуристів, які на всі голоси взялися стверджувати, що завдяки революційним технологічним інноваціям людство наближається до нової парадигми існування. Це ясно як Божий дар.

Аби залишатися від гріха подалі, інші прогнозисти намагаються… перевести технологічну тему в сферу моралі, але вголос, часто і гучно, запитують:

– Технологічна синґулярність і трансгуманізм – це добра чи погана справа? Це допоможе нам зникнути як динозаврам, чи дозволить людству поширитися на увесь Всесвіт, як про це колись мріяв американський астрофізик та видатний популяризатор науки Карл Саган (Carl Sagan; 1934-1996)?

Скільки завгодно можна прогнозувати майбутнє чи футурологічно визначати технологічні тенденції, проте чимало сучасних прогнозистів будують концепції навколо так званого “Закону прискореної віддачі” (“The Law Of Accelerating Returns”). Це – логічна екстраполяція закону американського фізика, засновника корпорації “Intel” Ґордона Мура (Gordon Earle Moore; 1929), котрий у 1965 р. зробив емпіричне спостереження: кількість транзисторів, розміщених на кристалічній інтегральній схемі, подвоюється кожні 18 місяців. Новітній “Закон прискореної віддачі”, таким чином, стверджує, що темпи науково-технологічного прогресу в цілому зростають експоненціально. Іншими словами, вони стабільні, демонструють плавне прискорення, таким чином, їх можна використовувати для точного прогнозування майбутнього. За цієї причини більшість сенсаційних книжок сучасних футурологів орієнтована не на аналіз того, яке майбутнє чекає нас, а яке майбутнє ми зненацька отримаємо.  Олександр Рудяченко, за матеріалами ЗМІ

P.S.  Це, звісно, одна із гіпотез. Щиро вдячний, що ви дочитали. Бо особисто я вважаю: не слід відкладати книжку через те, що вона подає невідомі або навіть чужі вам іде. Так можна й потонути у власних ілюзіях. Спочатку читайте, а потім викладайте судження.

Р.Р.S. Зізнаюся, мені сподобався трохи похмурий, але переконливий Рей Курцвайл. Більшість читачів із ним, знаю, не погодиться, не тому що вони звикли не погоджуватися, а тому така картина лякає. В одній із своїх останніх книжок ректор Університету синґулярності пояснює той феномен: головна причина, чому людина “не почувається комфортно”, полягає в тому, що вона, як правило, використовує лінійне мислення. Припустимо, хтось запитає вас, як виглядатиме світ через десять років. Ви як відповісте? Мабуть, спробуєте пригадати, як велося десять років тому, а потім екстраполюєте побачену змінну на майбутнє. Такий інструмент має право на життя? Так. Він аналізує сучасну ситуацію? Ні! Бо ваші припущення ґрунтуватимуться на омані, мовляв, прогрес лінійний, і все в житті змінюватиметься, як діялося колись.

Використані джерела: SingularityHub, Howstuffworks, MoneyInc, Forbes, Bloomberg Businessweek

 

Олексій Резніков: “Ми дамо можливість людям наздогнати тих, хто відповідальний, – будь це країна-агресор або конкретна особа”

4 травня 2020 – Соня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua

«Мы – Министерство мягкой силы. Мы можем реинтегрировать через смыслы, идеи, души, умы людей. Через построение лучшей жизни здесь, на подконтрольной украинской территории», – говорит Вице-премьер – Министр по вопросам реинтегации временно оккупированных территорий Алексей Резников.

Его ведомству ровно два месяца (формально создано четвертого марта), но он уже успел развернуть масштабную деятельность. «Сегодня стратегия нашей команды предполагает проведение полной реинтеграции Украины в течение минимум 25 лет. Понятно, что завершать ее будут другие люди – новое поколение», – отмечает известный юрист, политик, глава «политической подгруппы» в Минской ТГК, член СНБО Украины. «Украинцы, находящиеся в заложниках у оккупационного режима, боятся нас. А мы боимся их. Нам придется пройти сложный путь национального диалога, чтобы потихонечку восстановить доверие», – дополняет,

Его план предусматривает не только политическое и ментальное воссоединение, но также предметное возмещение ущерба – как стране в целом, так и частным лицам, у которых «отжали» бизнес и/или имущество.

О том, как реализовать это все в деталях мы и говорили с Алексеем Резниковым в рамках большого интервью, ставшего для него программным. Отдельно обсудили также:

– изменение вектора российско-украинского диалога с заменой Суркова на Козака;

– массовую пасспортизацию жителей ОРДЛО, которая – с возвращением туда Украины – сама по себе не исчезнет;

– коронавирус на оккупированных территориях и в Крыму;

– разницу между реинтеграцией Донбасса и Крыма;

– перспектива Консультативного совета при ТКГ.

Текст беседы получился объемным, но чрезвычайно плотным. С ним следует ознакомиться даже тем, кто считает, что не имеет к ЛДНР никакого отношения. Ведь реинтеграция – это обо всей стране, а не отдельных ее территориях.

“Дипломаты должны иметь возможность поговорить с глазу на глаз”

Накануне онлайн-встречи министров иностранных дел стран «нормандского формата» (состоялась в четврег, 30-го апреля, уже после записи интервью, – С.К.) Сергей Лавров обвинил вас фактически в “саботаже” работы политической группы ТКГ, Украину – в невыполнении достигнутых в Париже договоренностей. Явно же неспроста.

В чем меня обвинили? В том, что я отвергаю закрепление в Конституции Украины особого статуса Донбасса? Так об этом говорю не только я. Об этом публично сказал президент Зеленский в Париже, сидя за столом с госпожой Меркель, господином Макроном и господином Путиным. Он четко озвучил позицию: “Украина не будет включать “особый статус” в качестве законодательного блока в Конституцию Украины”. Это исключено и обсуждению не подлежит.

Я в который раз напоминаю, есть закон «Об особом порядке местного самоуправления в ОРДЛО» – известный, как закон «об особом статусе». В коммюнике саммита написано: ожидается, что Украина имплементирует или инкорпорирует “формулу Штайнмайера” в украинское законодательство. Последнее время, в том числе от украинских экспертов, политологов часто звучат реплики о том, что Украина не делает ничего для ее имплементации. Но еще в 2014 году принят Закон. Формула ведь говорит лишь о том, когда же этот закон будет действовать на постоянной основе. Все, другого ничего нет. И привязка идет к конкретному событию – выборам в отдельных районах Донецкой и Луганской областях, по которым Бюро демократических институтов по правам человека ОБСЕ должны сделать доклад. Больше ни о чем другом “формула Штайнмайера” не говорит. Логично, что она «зашивается» в статью 10 этого закона, в так называемые заключительные положения. Та сторона безосновательно хочет больше – изменений в Конституцию, апеллируя к “Минским соглашениям”.

Но если внимательно почитать пункт 11 «комплекса мер» “Минских соглашений”, там написано, что Украина, в том числе, берется провести децентрализацию и изменения в Конституции, а также обязуется принять отдельное законодательство, в котором будут предусмотрены особенности местного самоуправления отдельных районов Донецкой и Луганской областей, что называется «особый статус». Это сделано, как я говорил, уже 6 лет назад.

В заявлении Лаврова сказано, что до выполнения достигнутых в Париже договоренностей речи о новой “Нормандии” быть не может.

30 апреля пройдет конфколл с министрами иностранных дел стран-участниц «Номандской четверки». Повестка дня – инвентаризации договоренностей, достигнутых в Париже. Встреча в Берлине, несомненно нужна, это в повестке дня. Дата саммита будет определена сторонами – лидерами стран. И для достижения результатов, действительно необходимо выполнение Россией достигнутых в Париже договоренностей, да и Минских соглашений в целом. Так что, господин министр все верно сказал.

Как изменилась работа ТКГ после того, как вы вынужденно перешли в формат видеоконференции?

Она стала длиннее, с точки зрения времени. В видеорежиме встреча обычно проходит три дня. В первый день заседают две группы, во второй – две группы, в третий день – вся ТКГ. То есть, соответственно, полдня одна группа, полдня другая, причем они могут параллельно работать, друг другу не мешая. ТКГ бывает и до позднего вечера продолжается. Нет ограничивающего фактора под названием «рейсы самолетов». В этой части ТКГ позволяет работать более эффективно. Не договорились сегодня, давайте продолжим работу через три дня. Как вот с группой по безопасности.

А что там произошло, почему потребовалось внеочередное заседание?

Сугубо технически – не закончили диалог.

…Но при этом VTC убирает элемент индивидуального контакта. С одной стороны, это добавляет популизма в выступлениях отдельно взятых представителей. Координатору сложнее сдерживать поведение или просто остановить выступление. С другой стороны, VTC не может гарантировать конфиденциальность. Любая из сторон запросто зафиксирует то, что говорят, и рано или поздно это где-то всплывет. Иногда звучат предложения с той стороны сделать переговоры публичными. Разработать сайт и выкладывать там видео. При этом в своем выступлении глава российского МИД, из которого он посвятил Украине 13 минут, отвечая на вопрос, как он относится к международным контактам по VTC, зуму, скайпу во время эпохи коронавируса, высказался отрицательно. Дескать, важно сохранить конфиденциальность, индивидуальность общения, чуть ли не все каноны таинства соблюсти. Мол, не все переговоры должны быть достоянием публики. Дипломаты должны иметь возможность поговорить с глазу на глаз.

Большая редкость, что вы соглашаетесь с Лавровым. Украина говорила о необходимости создания в рамках ТКГ группы, которая разработала бы механизм возобновления нашего контроля над границей. Как Россия восприняла эту инициативу?

Я не сказал, что я с ним соглашаюсь. Так вот, по поводу границы. Отвечают на все наши предложения одной фразой: «Преждевременно». Буквально в прошлую среду на заседании ТКГ мы предложили простое: посадить наших и их таможенников, пограничников, чтобы они между собой обсудили, как быть с границей. Общий участок – 420 километров недемаркированных. Как быть с этим? Можно же начать говорить хотя бы. Но слышим вновь и вновь все ту же фразу: «Преждевременно».

Что с точками разведения? Они уже определены? Среди них есть Счастье?

Я бы хотел, чтобы вы помнили, в тексте коммюнике “Парижского саммита” речь идет о трех новых локациях разведения сил и средств, а в другом абзаце – о двух новых контрольно-пропускных пунктах, имеющих гуманитарный критерий. Поэтому, когда мы говорим, например, о Счастье или Золотом, нужно понимать, что речь идет о КПВВ как потенциальных местах. Это важно. И я хочу напомнить всем, что украинская сторона в Золотом на своей части построила полностью весь блок КПВВ. Та сторона этого не сделала.

В Счастье ни одной из сторон ничего не сделано. Они предлагают делать одновременно, мы – поэтапно, поскольку научены Золотым. Теперь ждем шагов с их стороны. Безопасность мы гарантируем. Пусть покажут, что они стараются ради комфорта людей. Поскольку в Луганской области гораздо меньше КПВВ, нежели в Донецкой. Иногда украинцам, проживающим на временно оккупированной Россией территории, приходится выезжать в Россию и оттуда въезжать в Украину, чтобы попасть к родственникам или домой. Это очень неудобно. Поэтому эти два КПВВ, как сказано в коммюнике, имеют гуманитарный критерий. И отдельно еще есть три места разведения сил.

Они определены?

Мы до сих пор не договорились. Есть разные предложения. Есть те, на которые мы готовы согласиться, поскольку наши военные говорят, что там мы не проигрываем и ничего не теряем. Но если мы делаем свое предложение, та сторона его не принимает, ищет какие-то возражения, категорически не соглашается. Поэтому на сегодняшний день мы не договорились даже по трем точкам. Мы и на шесть готовы договориться, не проблема. Предложили им: если беспокоит принцип квотности, примите только два из шести наших предложений, от четырех откажитесь, но откажитесь мотивированно. Пока не договорились. Наша группа по безопасности готова работать 24/7 благодаря VTC, чтобы, наконец, поставить “+” в этой части “Парижского саммита”. А затем приступить уже к ее реализации через положенных семь дней “тишины” с обеих сторон.

“Оккупационный режим запрашивает у «начальников» с территории России тесты, защиту и так далее. Без них они не могут сложить реальную картину”

ОБСЕ призывает обеспечить режим пересечения границы на неподконтрольной территории. Это реально выполнить в условиях эпидемии коронавируса?

Сегодня два патруля ОБСЕ пытались въехать на временно оккупированную Россией территорию, их не впустили. Та сторона. Их аргумент незатейлив: «Вы не выполняете требования по борьбе с коронавирусом». От ОБСЕ требуют привезти с собой тесты, протестироваться на глазах у оккупантов, потом на неделю заселиться в гостиницу, ни с кем не контактируя, а после этого еще раз пройти тест публично. И только при очередном отрицательном результате им позволят осуществлять мониторинг. Вот так – под видом борьбы с коронавирусом – просто банально не пропускают представителей ОБСЕ. Мы пропускаем, они – нет.

Вместе с тем, две недели назад я был в делегации с президентом – во время поездки в зону ООС. И лично наблюдал, как в метрах 100 от линии соприкосновения стоит автомобиль СММ ОБСЕ мониторинговый. Спрашиваю военных, мол, когда они приезжают/уезжают? Те говорят, что миссия ОБСЕ приезжает из Мариуполя утром и стоит тут до поюс-минус трех дня. Ночью их нет. А мы же понимаем, что основные обстрелы со стороны оккупационного военного контингента происходят на ночь. Так что, по ряду причин, СММ ОБСЕ, к сожалению, мониторит ситуацию не 24/7, о чем, опять же, договорились в Париже и что зафиксировано в коммюнике.

Ваша цитата относительно заболеваемости коронавирусом по ту сторону линии разграничения: «Известно, что оккупанты скрывают реальную картину на временно оккупированных территориях. У них есть больные, в том числе и военный контингент». Как вы собираете эту информацию?

Я же министр реинтеграции и временно оккупированных территорий, одновременно являюсь членом Совета национальной безопасности обороны. Я обязан владеть ситуацией даже на временно оккупированных территориях. Как минимум, там, живут граждане Украины, которые имеют сегодня возможность в мессенджерах сообщать, что происходит. Мы получаем информацию из разных источников, обобщаем ее и делаем публичной.

Правда, к тому, что там скрывают случаи заболеваний, я бы добавил, что они не до конца знают истинную картину. У них нет тестов.

Вообще нет?

Условно, сотни. Оккупационный режим запрашивает у «начальников» с территории России тесты, защиту и так далее. Без них они не могут сложить реальную картину.

Даже если нет тестов, количество больных легочными заболеваниями возрастает, не так ли?

Совершенно верно.

Насколько угрожающая для нас эта ситуация? Может ли быть такое, что на подконтрольной территории ситуация выровняется, карантинные меры ослабнут. А контрольно-пропускные пункты откроют, народ повалит, и все пойдет по второму кругу?

Главная угроза – это жизнь и здоровье наших граждан, которые находятся там в заложниках. Это то, за что мы переживаем. Наша задача – максимально обеспечить аптеки и больницы всем необходимым для граждан Украины, проживающих здесь: маски, костюмы, тесты и так далее. И, конечно, мы готовы оказывать любое содействие в поставке гуманитарной помощи от международных гуманитарных организаций нашим гражданам, проживающим там. Невзирая на то, что оккупант, согласно Женевским конвенциям, несет ответственность за мирное население, мы все равно будем бодаться. Сегодня даже гуманитарные грузы от Международного комитета Красного креста туда попадают совместно с Украиной.

Что касается поэтапного выхода из карантина, все будет зависеть от того, как будет развиваться эпидемиологическая ситуация. Если у нас не будет испанского, итальянского варианта (резкого всплеска инфицированных – С.К.), мы сможем постепенно делать какие-то вещи, позволяющие оживляться экономике, с соблюдением всех мер предосторожности. Вопрос открытия КПВВ и внешних границ будет, естественно, в этой этапности обязательно учтен. Поэтому мы очень внимательно следим за тем, что происходит там.

Если эпидемиологическая ситуация на неподконтрольной территории будет носить угрожающий характер, естественно, режим пересечения через КПВВ будет ограничен. И здесь есть нюанс: решение принимается командованием ООС, в чью компетенцию это входит. Мы советуемся, что-то рекомендуем, но решения и ответственность остаются за командованем ООС.

А с Крымом что? В России проблему борьбы с коронавирусом сбросили, грубо говоря, на регионы. Центр особою ею не занимается.

С Крымом точно такой же режим. У нас два основных рабочих КПВВ – Чонгар, Каланчак. Еще есть Чаплынка. Решения принимаются пограничной администрацией. Если нужно, например, пропустить кого-то по гуманитарным соображениям, то есть разъяснение, что это значит. Плюс есть правило обязательной обсервации. Пересекаете границу – на обсервацию. Если мы будем понемногу ослаблять режим пересечения КПВВ, все равно все будут проходить через обязательную обсервацию, контроль медиков, тестирование.

Если люди приезжают за выплатами на подконтрольную территорию, как быть с обсервацией?

Сегодня нет выплат наличными. Парламент проголосовал, а Кабмин выдал постановление, согласно которому обязательная верификация в течение 60 дней, чтобы не утратить статус ВПЛ (временно перемещенных лиц – С.К.) и, соответственно, получение социальных выплат наручно, приостановлено. Все насимления производятся на счета. После окончания карантина будет еще 30 дней дополнително, в течение которых верификация не является обязательной – переходной период, чтобы избежать паники. Более того, я встречался с министром социальной политики Мариной Лазебной. Как вице-премьер я курирую ряд министерств – Министерство ветеранов, Министерство социальной политики и Министерство обороны. И вот с Мариной Лазебной мы проговорили ряд вещей на стыке Министерства реинтеграции и Министерства соцполитики. Мы будем готовить программу с задействованием реестров ВПЛ, Пенсионного фонда и Минсоцполитики, в зависимости от того, кто у нас является субъектами социальной помощи. Многие имеют электронное удостоверение, те же пенсионеры. И мы хотим использовать его для упрощения жизни людей в перспективе. Например, было бы ведь здорово, если бы его можно было использовать для пересечения КПВВ: человек заходит в свой личный кабинет, запрашивает разрешение на пересечение границы, и службы его выдают.

Электронная очередь поможет избежать одномоментных столпотворений на КПВВ. Люди будут знать, в какой день они пересекают КПВВ, что их ждут в Ощадбанке. Мы понимаем, какое количество наличности должно быть саккумулировано в отделениях Ощадбанка для того, чтобы сделать выплаты даже по карточкам. Поэтому мы создаем рабочую группу Ощадбанк-Минсоцполики-Минреинтеграции-Погранслужба-военные/ ООС-Служба безопасности Украины. И проработаем этот механизм, чтобы люди могли в установленный день пересечь КПВВ, продлить свою верификацию, получить деньги, сделать покупки.

У нас в год 13 миллионов пересечений через КПВВ. Больше миллиона в месяц. Мы не знаем, сколько продлится карантин, пенсионные выплаты, иные соцпакеты будут накапливаться. Сегодня реципиентов этой помощи, по последним данным, 600 тысяч.

Кстати, такая система позволит нам сделать верификацию, сколько человек живут на временно оккупированной Россией территории и сколько – на подконтрольной Украине.

“Порядка 198-200 тысяч населения в ОРДЛО получили российские паспорта”

Набившая оскомину тема, тем не менее важная – массовая паспортизация в ОРДЛО. Когда мы вернем себе свои территории, очевидно, столкнемся с тем, что в Украине будет жить довольно количество граждан России.

По нашим данным, порядка 198-200 тысяч населения в ОРДЛО получили российские паспорта. И наши «добрые» соседи на этом не останавливаются. Госдума отменила для украинцев, проживающих в ОРДЛО, госпошлину в 3500 рублей, которая уплачивается при оформлении гражданства Российской Федерации. Вот так они стимулируют получение паспортов. При этом через «сарафанное радио» доходит информация от таких «новоиспеченных россиян», что их за граждан РФ не воспринимают. В принципе, что было логичным.

Украинский паспорт при этом надо сдавать?

Не готов сейчас сказать. Раньше местных жителей заставляли принимать паспорта непризнанных республик. А сейчас, мы знаем точно, заставляют вовсю в больницах медперсонал принимать гражданство России. А они этого делать не хотят, вплоть до готовности уволиться, особенно в эпоху коронавируса. Утрата украинского гражданства – это невозможность свободно путешествовать по миру.

Сколько людей проживает на неподконтрольных территориях?

Точных данных никто не знает. Приблизительно 1,6 миллиона. Раньше, по старым данным, в Донецкой области проживало порядка пяти миллионов, в Луганской – около двух миллионов. Итого – семь. С 2014-го кто-то уехал в Россию, кто-то в Крым, кто-то по миру, кто-то переехал на подконтрольную часть Украины, кто-то остался там. Точных данных мы не знаем. Но если это 10-15% от населения, это уже немало.

Как только произойдет освобождение этих территорий от коллаборационных режимов, и Украина выйдет на границы с Россией, люди, которые взяли российские паспорта, скорее всего, уедут, сбегут – они для себя расстались с Украиной. Оставшихся, силами правоохранительных органов, несложно будет определить. Здесь возникает вопрос переходного правосудия, того, как население будет интегрироваться в правовое поле Украины. И когда мы говорим про реинтеграцию, важно, чтобы мы начали добавлять слово, которое в лексиконе публично пока не звучит, – «безопасная» реинтеграция. Я бы хотел, чтобы мы говорили именно так.

Что меняет слово «безопасная»?

Это целый комплекс вещей. Например, идеальный для России исход – включение особого статуса Донбасса в Конституцию Украины – это вариант опасной реинтеграции. Потому что мы уже наблюдали на примере Крыма, к чему приводит особый статус, закрепленный в Конституции. Все мы знаем, чем это закончилось. Мы не можем этого себе позволить. Иначе завтра парад суверенитетов может начаться где угодно.

Все, что будет предприниматься, будет делаться с целью сохранить суверенитет и территориальную целостность Украины. Несмотря на то, что на карте нашей страны сегодня есть выщербление в виде оккупированных Россией Крыма и части Донбасса, это все равно наши территории, их границы мы знаем. Также, как и все мировое сообщество. И восстановление в этих местах будет только в том случае, если это будет безопасно для Украины. Безопасная реинтеграция – это реинтеграция в интересах всей страны, унитарного государства.

А нахождение иностранцев на территории Украины и сегодня допускается, если это не вредит интересам и национальной безопасности страны. Мы с вами прекрасно знаем, что граждане других стран не могут принимать участие в политической жизни, избираться в органы власти. Помните, скандалы с панамскими паспортами? Это привело к лишению мандата, снятию с регистрации на уровне ЦИКа. Можно сколько угодно заниматься паспортизацией, заманивать отдельных граждан, которые идут на это в силу разных причин. Но когда дело придет к выборам, начиная с местных, мы не сможем проконтролировать избирателей с двумя или тремя паспортами, но в избирательном законе будет четко написано, что избираемый глава сельсовета, глава района не может быть гражданином другого государства. И даже если он «проскочит», допустим, позже найдутся свидетели, которые ездили с ним вместе в автобусе в Ростовскую губернию и стояли в очереди на получение российского паспорта. Мы получим базы данных местного ОВИРа, тут уже не спрятаться. Поэтому, даже если вдруг кто-то с российским паспортом изберется, это будет нарушение украинского законодательства, соответственно его лишат представительского мандата.

“Не думаю, что Ахметов захотел бы ездить в Минск – участвовать в работе Консультационного совета”

Вернемся к “Минску”. Россия выступила с инициативой формализации работы. Фактически предлагает подписывать протокол со статусом официального документа после каждого заседания группы. Что об этом думает Украина?

Сама идея формализации или попытки призвать стороны к ответу, если они взяли на себя какие-то обязательства, давно нами пропагандируется. В первом же моем участии в заседании политической группы в августе, я задал вопрос о процедуре работы. Как мы определяем повестку дня? Как фиксируем договоренности? Есть ли какая-то ответственность, если стороны пообещали и не сделали? На самом деле, о формализации процесса украинская сторона начала заявлять минимум полгода назад. Это абсолютно нормальный назревший процесс, потребность. Но вопрос в том, для чего это делается.

Мы поднимали вопрос формализации, чтобы заставить нести ответственность за сказанные слова. Наши коллеги из Российской Федерации и так называемые приглашенные с их стороны хотят ввести протокол только ради одного, по крайней мере это так выглядит, – ради указания тех самых приглашенных хотя бы в протоколах. Хотят, чтобы в протоколе было написано «полномочный представитель». Но полномочный представитель кого? Чего? Кто их уполномочил? Какие у них права и компетенции? Кто их может отозвать? Это старая, нескончаемая игра.

Россия позиционирует себя посредником, сродни ОБСЕ, заявляя, что прямой диалог должен быть между Донецком, Луганском и Киевом, чтобы снять санкции. Им нужно подписание любого документа, где произойдет вот эта субъективизация любой ценой. В проектах, которые нам присылают под видом протоколов для фиксации договоренностей, Россия пишет себя не вначале, а внизу, как посредника. Послушайте лексику из министра иностранных дел: он, представители в ТКГ от России, представители ОРДЛО используют словосочетание «контактная группа». На что мы деликатно отвечаем, что никакой контактной группы нет, есть Трехсторонняя контактная группа. И это – ключевое, поскольку в переговорах участвуют три стороны: Российская Федерация, как страна-агрессор, Украина, как страна, на которую напали, и ОБСЕ – в качестве посредника, модератора. Больше никаких сторон и контактов.

Я за то, чтобы мы договорились о процедуре, но только ради регламента, порядка и длительности выступления. К слову, Совет безопасности ООН обходится без регламента уже больше 45 лет и работает исходя из общих сложившихся отношений.

В начале апреля российская сторона заявила, что срыв создания Консультативного совета – это прямая воля Берлина и Парижа. Так ли это на самом деле? Получала ли украинская сторона официальную позицию Берлина и Парижа по этому вопросу?

Официальной позиции мы не получали ни от Берлина, ни от Парижа, хотя их мнение важно знать. Без этого мы не можем двигаться дальше. Напомню, «Минск» создан Нормандским форматом, ТКГ является его детищем. Консультативный совет придумали не в Москве.

Кто его придумал?

Консультационный совет – это тот инструментарий, которого не хватало «Минску» для демонополизации присутствия в переговорном процессе сепаратистов в качестве приглашенных со стороны России. Чтобы ОРДЛО представляли люди, которые жили на этой территории, которые являются внутренне перемещенными лицами, которые имеют право сказать: «А как я буду завтра там жить? Мы проведем выборы, я туда вернусь, что будет с моим имуществом? Что будет с моими компетенциями? С моими правами?»

Изначально, когда только возникла идея Консультационного совета, под полномочными представителями отдельных районов подразумевались депутаты и мэры, избранные на местных выборах до 14-го года и до сих пор не переизбранные. Они должны были создать форум, стать вот представителями Донецка и Луганска, отдельных районов, областей, с которыми проводят консультации и согласование для выполнения пунктов «Минских соглашений». Так родилась идея этой платформы. Позже выяснилось, что не все депутаты на месте, в итоге решили, что полномочными представителями могут быть и журналисты, и священники, и спортсмены, выходцы из культурной сферы. Словом, представители гражданского общества, которые вынужденно покинули свои дома из-за военной агрессии соседней державы, но свое будущее видят в украинском Донбассе.

Есть приблизительный список людей, которые могли бы стать такими представителями?

Есть понимание, кто это должен быть. Но их все равно нужно отбирать.

Ринат Ахметов в этот список входит?

Нет. Он же не представитель гражданского общества. Это – большой бизнес. И не думаю, что Ринат Ахметов захотел бы ездить в Минск, участвовать в работе такого совета.

Вы с ним говорили на эту тему?

Я точно нет.

Назову еще имена: Сергей Тарута, Юрий Бойко?

Если мы говорим о безопасной реинтеграции, то эти люди должны быть приняты и понятны украинскому обществу. Не должно возникать сомнений, что они будут действовать в интересах Украины, неподконтрольных пока что территорий, где все таки будет висеть украинский флаг. Думаю, неразумно обсуждать сейчас фамилии. Прежде нужно договориться о критериях.

Консультационный совет был проговорен 11-го марта в Минске, и уже вряд ли состоится, потому что Российская Федерация поняла, что ей невыгодно его создание. Она будет делать вид, что это мы вместе с европейцами виноваты. Что, собственно, уже и происходит. Они боятся этого Консультационного совета. Классика в манипуляции с из стороны: чтобы деморализовать что-то или кого-то – нужно получить похвалу от России. Когда меня спросили во время заседания политической группы о механизме согласования и консультаций, я напомнил им о Консультационном совете и увидел адский ужас в глазах. Т.е., на публику они говорят, что это хорошо, а во время переговоров – уходят в сторону. Все то же и с выполнением Минскиз соглашений, договоренностей на Парижском саммите и т.д., и т.п.

Мы будем добиваться от Парижа и Берлина каких-то комментариев по этому поводу?

Нет. Зачем?

Идея с привлечением людей, которые могли бы быть авторитетными и понятными для всей страны, перекликается с идеей 14-го года о назначении губернаторами известных бизнесменов – Игоря Коломойского, Сергея Таруты.

Нет. Мы не берем так высоко. Команда, которая занимается «Минском», как раз работает над определением критериев: это не должны быть военные, не должны быть политики, не должны быть государственные служащие. Это должны быть представители наиболее востребованных областей, которые заинтересованы в том, чтобы реинтеграция состоялась.

Сергей Бубка, например?

Опять вы меня подводите к личностям, когда я сознательно от них отхожу. Сергей Бубка был бы прекрасным примером, но будет ли время у уважаемого олимпийца?

И компетенция…

Совершенно верно.

Если посчитать, у нас есть ТКГ и четыре рабочих группы – политическая, по безопасности, экономическая и гуманитарная. Это значит, что пять человек из Луганска и пять из Донецка, патриоты Украины, должны присутствовать в «Минском процессе». Давайте из этого исходить.

Мы доверяем журналистскому сообществу? Оно может выдвинуть две кандидатуры – из Луганска и Донецка. Аналогично с юристами и адвокатами. Правозащитниками. Учителями. Культурологами. Соберитесь и решите, кому вы доверяете. Правильным было бы подать президенту несколько кандидатур на каждую позицию, чтобы он принял окончательное решение.

Трудно представить деятеля искусства за одним столом с российскими дипломатами. Они ж его вокруг пальца в три счета обведут.

Там же никакие решения не принимаются – только консультации и согласование. Рядом всегда будет полномочный представитель правительства Украины и ОБСЕ.

Есть мнение, что Консультативная группа может усложнить позицию Украины в международных судах. Что скажете, как юрист?

Я не очень понимаю, какой здесь аргумент ослабления позиции в международных судах. У меня есть подозрения, что это придумали в России, закинули к нам, а мы повторяем. Когда они поняли, что им это невыгодно, начали рассказывать про субъектность. Нет никакой субъектности. Речь о Консультационном совете шла как об органе политической группы. Т.е., их шестилетнее присутствие в группах и как «приглашенных» в самой ТКГ никого не смущает и не смущало, а в совещательном органе, решения которого носят исключительно рекомендательный характер – это субъектность? Начнем с того, что сама ТКГ не имеет никакого официального статуса: ни устава, ни регламента. О какой субъектности мы говорим? Это глупость, которую передают из уст в уста.

Как тогда расценивать позицию депутатов «Слуги Народа», которые устроили демарш из-за Консультативного совета? И не остановились даже после встречи с Андреем Ермаком.

У депутатов просто недостаточно информации. Мы все – потомки осторожных скептиков. Мы не доверяем изначально. Так построена наша психология: недостаточно информации – рисуй негативный сценарий. Отсутствие информации нарисовало негативный сценарий, что вызвало возмущение у «Слуг народа». А когда начинаешь с ними общаться, объяснять, соглашаются, что все звучит несколько иначе.

Так это провал коммуникации. В данном контексте возникает еще вопрос: почему о том, что происходит в Минске на консультациях или переговорах, мы узнаем преимущественно из российских СМИ? Как положить этому конец?

Мы не можем нести ответственность за нарушение договоренностей другой стороны. Раньше была такая история, что отдельные сопровождающие лица с той стороны просто сливали информацию, которая расходилась по телеграм-каналам. Я думаю, объясняется это тем, что среди российской делегации нет единства. Можно было предположить, что “башни Кремля” – это миф. Но я думаю, что так и есть на самом деле.

В их делегации есть представители разных спецслужб, ведомств, военных, у каждого свои определенные интересы. Украинская делегация имеет четкую понятную вертикаль. Поэтому утечка информации исключена – мы выполняем свои договоренности с координатором – с ОБСЕ. Активно сливают информацию и представители коллаборационных режимов. Они приезжают на переговоры в качестве приглашенных Россией лиц, а затем спешат отчитаться о переговорах в страхе, не сдали ли они какие-то интересы.

Есть четкая договоренность: пока уполномоченный представитель ОБСЕ в трехсторонней контактной группе (сейчас это Хайди Грау) не сделает стейтмент, Украина не выпускает свое коммюнике. Есть официальная позиция, она излагается всегда сдержанно и корректно. Сейчас, если вы обратили внимание, уже по результатам двух сессий ТКГ украинский стейтмент был обнародован на сайте офиса президента. Раньше такого не делалось. Это новшество. Это говорит о том, что меняется, в том числе, подход к подаче информации.

Мы выполняем правила и договоренности, иногда не писаные, тем самым показываем европейцам, что мы цивилизованный партнер в переговорном процессе.

Вы почувствовали какие-то изменения в коммуникации с той стороной после смены Владислава Суркова на Дмитрия Козака?

Конечно. Во-первых, пропала истеричность. Отчасти суетливость. Появилось желание все максимально субъективизировать, урегулировать. Мы за то, чтобы были договоренности, и каждый выполнял свои обязательства. Вот Дмитрий Козак присутствовал в Минске 11 марта и своей рукой прямо переписал с коммюнике Парижского саммита в проект протокола норму о безусловном и неограниченном доступе представителей Международного комитета Красного креста в места удержания лиц. То, что та сторона, напомню, до сих пор не выполнила. Поэтому я бы сказал, что подход стал более структурированным.

“Выборы не входят в концепцию переходного правосудия”

Поговорим о переходном правосудии. Это ваша тема. Она сложная и многогранная, включает в себя амнистию, унификацию вопросов памяти, компенсацию ущерба. Концепция переходного правосудия готова? Как она выглядит?

Единой концепции пока нет. Есть отдельно взятые блоки. Сейчас мы проводим инвентаризацию всего, что сделала команда Вадима Черныша, а затем Оксаны Коляды. Причем я говорю с позитивной коннотацией об обоих министрах. Они сделали большой кусок работы – начиная с агентства, которое позже стало министерством. Сегодня моя главная цель – не упустить все те наработки, которые сделаны командами двух министров. Потому что проделан титанический труд с нуля.

Плюс есть наработки правозащитных организаций, например, Украинской Хельсинкской группы, ученых. Есть огромное количество законопроектов. Я бы хотел все это собрать и сделать единый Центр, который все это проинвентаризирует.

Что уже есть на данный момент?

Есть закон «Об амнистии». Он был проголосован предыдущей каденцией парламента. Проголосован результативно, но не попал на подпись к президенту. Не вышел из стен Верховной Рады. Теперь возникает вопрос, что с ним делать. Закон проголосован, нравится нам или нет его текст, все равно с ним придется работать. Я создаю в министерстве отдельное подразделение, которое будет заниматься переходным правосудием. И буду лично его курировать.

Но если закон проголосован, значит, Дмитрий Разумков мог бы его подписать и передать в ОП?

Я думаю, в кабинете Дмитрия Разумкова целая стопка документов, которые ранее – при предыдущем спикере – не ушли на подпись президенту. Нужно принять какое-то решение, что с этим делать. Это – правовая лакуна.

Нужно понимать, что «амнистия» – это рабочее слово, оно включает в себя гораздо больше, чем просто освобождение от ответственности. Есть около 40 ООНовских принципов, чего ни в коем случае нельзя допускать при необходимости урегулирования поствоенного положения на территории любой страны. Среди них – право жертвы на правду, право на справедливость. То есть, даже если кто-то избежит ответственности в силу мягкости совершенного деяния, об этом все равно должны узнать. Ни один “отжатый” бизнес, присвоенное имущество не должны быть безнаказанными.

В одном из законопроектов есть концепция, которая мне нравится. Концепция реституции. Вопрос предоставления жертвам конфликта необходимой помощи в виде реституции, компенсации, реабилитации и компенсации является главной темой отдельной резолюции ООН от 21 марта 2006 года. Она возлагает именно на государство обеспечение полного и эффективного, немедленного и пропорционального тяжести потерь жертвы возмещения. Это – один из способов защиты нарушенного имущественного права. Если у вас забрали заправку, парикмахерскую, ресторан, квартиру, дачу и 10 раз ее перепродали, вы будете иметь право на реституцию, то есть, на возврат этого имущества. Причем независимо от давности.

Мы сейчас создаем под эгидой министерства Национальный центр документирования фактов нарушений прав и свобод человека – имущественных, личностных и так далее. Оксана Коляда уже его продекларировала, нам осталось его создать. Украинская Хельсинкская группа готова дать нам свои наработки. Мы все это соберем и будем вести реестр на государственной системной основе. Он станет достоянием всех, кто в нем будет нуждаться. Для судов Украины в международных судебных инстанциях, для адвокатов, которые будут представлять интересы людей. Даже через 20-30 лет наследники того собственника, у кого пропало имущество, будут иметь право на его возврат, поскольку реституционное право будет передаваться по наследству. Мы дадим возможность людям догнать тех, кто ответственен, – будь это страна-агрессор или конкретное лицо.

Подобное было в Балтийских странах в 90-х. Когда внучатый племянник из Канады мог приехать и вернуть себе отнятый когда-то – при советской власти дом – его предков.

Совершенно верно. Мы не придумываем велосипед. Мы изучим весь этот опыт и обязательно применим его и касательно Крыма, и касательно Донбасса.

Уже какие-то готовые блоки есть?

С точки зрения министерства, пока нет. Я же говорю – сейчас стоит задача проинвентаризировать то, что сделано до нас, чтобы труд не пропал. Соберем все, что найдем, проанализируем и подадим на Кабмин как субъект законодательной инициативы.

Мы настраиваем рабочие отношения с руководством нашего профильного комитета – по правам человека, деоккупации и реинтеграции – с Дмитрием Лубинцом, Максимом Ткаченко и Рустемом Умеровым, для дальнейшей работы со всем Комитетом после выхода из карантина. И готовы полноценно принимать участие в парламентских слушаниях, заседаниях комитета по завершению карантина. Также тесно взаимодействуем с господином Кориневичем, Постоянным Представителем Президента в АРК.

Как будут проходить выборы на оккупированных территориях?

Выборы не входят в концепцию переходного правосудия. Выборы – финал политического урегулирования и начала новой эры. Пока не будут решены вопросы безопасности, не будет вывода иностранных войск, коллаборационистов, незаконных вооруженных формирований, создания мирной территории и взятия контроля над границей, ни о каких выборах речи быть не может. Выборы – это перезагрузка. Переходное правосудие – процесс последующий.

Кто будет отвечать за управление этими регионами во время переходного периода – до проведения выборов? Это могут быть международные временные администрации?

Есть разные примеры временных администраций с участием международных представителей – и ООН, и ОБСЕ. Может, мы создадим какие-то свои. Это вопрос компромисса и взаимного доверия. Безопасная реинтеграция будет основываться на доверии. Сегодня в обществе доверия нет. Понятно, что украинцы, находящиеся в заложниках у оккупационного режима, боятся нас. А мы боимся их. Нам придется пройти сложный путь национального диалога, чтобы потихонечку восстановить доверие. И единственный способ это сделать – через граждан Украины, проживающих сегодня в Донецкой, Луганской, Херсонской областях рядом с линией соприкосновения. Потому что это одноклассники, соседи, дети, бывшие жены и мужья. Только через их коммуникацию мы можем достучаться до умов и сердец. По-другому у нас не получится.

“Берлинская стена пала – сначала в головах у людей, а потом ее растащили на сувениры”

Национальный диалог – звучит красиво. А как его обеспечить чисто технически?

Это один из главных вызовов, который стоит перед моей командой и министерством. Сейчас мы пишем программу министерства, которая будет включать в себя реинтеграцию всей страны. Не только оккупированных территорий, это не задача какой-то маленькой географической части. Это вызов для всей страны, проект национального единства.

Этот проект предполагает проведение каких-то исследований, опросов местного населения, военных перед внедрением концепций?

Мы сегодня изучаем те исследования, которые делались ранее. Благо, их проводили и западные партнеры. В 2015 году по заказу Международного республиканского института при финансировании канадского правительства было проведено исследование. Институт будущего заказывал исследования. Мы все читаем. Но для проведения своих исследований у нас скудно с финансированием. Мы одни из самых «бедных» министерств в правительстве. Но пока не плачемся. Что есть, с тем и будем работать.

Вопрос социсследований – очень важный элемент, поскольку, не зная ситуации, ты не можешь заниматься реинтеграцией. Мы смотрим, какие исследования проводятся на временно оккупированных территориях, на подконтрольных, и будем формировать свой запрос, в том числе.

То есть когда вы допишите программу своего министерства, мы сможем понять хотя бы приблизительный контур этого национального диалога?

Сегодня правительство критикуют за непонятную или нецелевую программу. Но если посмотреть на предыдущие программы, они все такие. Затем уже – под программу действий – пишется детализированный план действий, где каждое министерство описывает, чем конкретно оно будет заниматься. Вот тот план действий, который мы пишем (я определил для себя где-то 1,5 недели на него), ляжет в общей план действий правительства. Как только он будет утвержден, а также другие положения министерства и наша стратегия, которую я буду защищать перед президентом и премьер-министром, тогда станет понятно, чем мы будем заниматься в деталях. У меня есть минимум 12 разных сценариев. Сегодня стратегия нашей команды предполагает проведение полной реинтеграции Украины в течение минимум 25 лет. Понятно, что завершать ее будут другие люди – новое поколение.

От начала и до полного завершения?

Я считаю, что мы уже начали заниматься реинтеграцией, коль создали соответствующее министерство. Министерство мягкой силы. Мы можем реинтегрировать совершенно другими путями – через смыслы, идеи, души, умы людей. Через построение лучшей жизни здесь, на подконтрольной украинской территории. По-другому не будет.

Этот популистский слоган активно юзали при Петре Порошенко все пять лет. Но люди не стали лучше жить ни в Херсонской области, ни в Днепропетровской, ни в Николаевской, ни в Мариуполе в действительности.

Западные немцы 45 лет ждали воссоединения с восточными немцами, не сложив руки, а развивая свою страну. Восточные немцы захотели стать частью единого немецкого народа, и Берлинская стена пала – сначала в головах у людей, а потом ее растащили на сувениры.

Когда речь заходит о реинтеграции оккупированных территорий, основное внимание традиционно уделяется Донбассу, о Крыме вспоминают от случая к случаю. Какое место Крыма в вашем плане реинтеграции?

Мы занимаемся Крымом, конечно. Но то, что Донецкая и Луганская область звучат в первую очередь, объяснимо в рамках “Минского процесса”. Изначально “Минск” создавался как платформа для обсуждения Донбасса. Чтобы работать с Крымом, должна быть другая платформа.

«Когда русские слышат слово «Крым», они встают и уходят», – ваша цитата из прошлого интервью.

Это правда. Когда я был на беседе с премьер-министром Алексеем Гончаруком у президента Зеленского, где мне было предложено взяться за такое министерство, мы сразу договорились, что говорим о реинтеграции. Потому что как можно быть министром того, что тебе неподконтрольно? Министр временно оккупированных территорий всегда звучало как-то непонятно для меня. Вторая вещь, которую я уточнил – говорим ли мы о Донбассе и Крыме как части Украины, подлежащие реинтеграции. И услышал утвердительный ответ. Для меня было важно, что на повестке дня президента и Донбасс, и Крым одинаково ценны.

В конце концов, на саммите в Париже президент заявил, что для каждого украинца Крым и Донбасс – это Украина. Это важно.

Если вы посмотрите, на сайте министерства мы стали делать что-то наподобие военной сводки, только по гражданским новостям. Сегодня они в основном связаны с коронавирусом. Но информация по Крыму всегда присутствует.

Кстати, моя ближайшая командировка будет как раз в Херсонскую область на КПВВ Чонгар и Каланчак. Мы будем заниматься созданием там соответствующих хабов, которые обеспечат возможность крымчанам, как только они пересекли линию КПВВ, получить максимальную долю сервиса. Мое министерство выйдет на границу с Российской Федерацией раньше, чем наши войска. Каким образом? Через сервисы, через услуги, через доступ к украинскому правовому полю молодежи, детей, бабушек и дедушек, что упростит их жизнь. Одна из наших идей – «е-резидент», электронный резидент, система, которая позволит достучаться до украинских властей. Например, подать заявление в Национальную полицию. Она не сможет оперативно отреагировать, поскольку не имеет доступа к территории. Но все будет фиксироваться и сохраняться в архиве, на будущее.

Есть ли разница – с ментальной точки зрения – в реинтеграции Донбасса и Крыма?

Наверное, она будет. Потому что если взять демографическую карту Крыма, там много переселенных со всего Советского Союза пенсионеров, бывших военных и так далее. Крымчане привыкли жить как курортная территория. У крымских татар своя история. Отличия даже есть у Луганской и Донецкой областей. Луганщина – более аграрная. Донеччина – промышленная, там более городское население.

Я имела в виду, что на Донбассе война, в Крыму ее не было.

Это – то, что я не успел сказать. С точки зрения национального диалога матерям и женам, чьи родные погибли на Донбассе, сложнее садиться и разговаривать друг с другом. Там до сих пор течет кровь. С Крымом в этом плане должно быть проще, хотя и там были трагические смерти в период оккупации Россией. Преследования продолжаются по сей день. Особенно это касается коренного народа.

25 лет реинтеграции – это касается Донбасса или включительно с Крымом?

25 лет – это время, которое нужно на восстановление инфраструктуры. Представьте, завтра мы выходим на границу. Что мы видим? Разрушенность, убитость территории, вывезены заводы – оборудование, люди, обработанные пропагандой. И при этом это наш шанс. Поскольку заводы были старые, 60-х годов постройки и ранее. Мы можем создать совершенно новую инфраструктуру, но на это нужны деньги. Поэтому, когда я встречаюсь с послами иностранных государств, всегда говорю, что мы рассчитываем на их помощь, – материально-техническую, финансовую. Особенно со стороны тех государств, которые несут моральную ответственность за неисполнение Будапештского меморандума, я не имею в виду сейчас Россию, которая прямой агрессор. (Кроме России, гарантами выступили США и Великобритания – С.К.).

С тех пор как придумали деньги, лучшего компенсатора, чем деньги, не существует. Этот моральный ущерб надо будет как-то компенсировать через инвестирование. Показательной мне кажется история, которую рассказывал Леонид Данилович Кучма. Когда он подписывал, будучи молодым президентом Украины, Будапештский меморандум, президент Франции в то время Франсуа Миттеран, уже пожилой и заканчивающий политическую карьеру, сказал: “Молодой человек, вас все равно обманут”. Так и произошло. Леонид Данилович настолько и увлечен Минском, потому что его обманули в 1994 году. Россия не выполняет ни Будапештский меморандум, ни Большой договор между Украиной и Россией, ни Минские соглашения. За это придется платить. И восстанавливать Донбасс.

Между Крымом и Донбассом есть еще одно различие. Крым россияне уже считают своим. Наверняка, и юридический механизм реинтеграции будет иным.

Я, как юрист, протестую даже, когда кто-то говорит про аннексию Крыма. Аннексия – это изъятие территории по согласию. Говорить «аннексия Крыма» – неправильно. Нужно говорить “оккупация Крыма”. Мы считаем, что Россия оккупировала Крым. Временно.

Как юридически будет происходить изъятие обратно из недр, так сказать, Федерации, это – вопрос будущего. В Конституции Западной Германии воссоединение Германии в ее исторические границы было записано как цель.

В начале своего президентского срока Владимир Зеленский говорил о том, что если за 12 месяцев война не закончится, придется подключать “план Б”, то есть отмежевание территории. Год прошел, война продолжается…

Во-первых, «Минским» процессом президент Зеленский реально начал заниматься летом, если делать отсчет. Во-вторых, осенью у нас выборы, юридически было бы здорово перезагрузить всю страну на локальном уровне как финал политического урегулирования, в том числе, на всей территории Донбасса. Я имею в виду восстановление этих территорий в украинском правовом поле. Время еще есть с точки зрения даже логистики, вывода российских войск и незаконных вооруженных формирований, их разоружения, демобилизации и так далее. Гипотетически, возможно, где-то в июле – начале августа оценочная миссия ОБСЕ могла бы приехать проверить территории на безопасность. И если все хорошо, прислать своих обсерверов мониторить выборы. Гипотетически, это еще возможно. Поэтому в этой части год еще не прошел. Насколько это реалистично… Мы все видим, что происходит. Я же не зря сказал, у меня есть 12 сценариев возможного развития событий. И не все они позитивные. Может быть так, что родится и упомянутый вами «план Б». Соня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua