Окупанти дев’ять разів зривали “тишу” – гатили із артилерії та мінометів, є поранений

2 червня  збройні формування РФ 9 разів порушили режим припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм, мінометів калібру 82 мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, снайперської й стрілецької зброї та застосував некеровані ракетні снаряди. Наші воїни, рішуче задіявши чергові вогневі засоби, дали загарбникам гідну відповідь»- йдеться у повідомленні.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” поблизу Старогнатівки ворог обстрілював позиції Об’єднаних сил, використовуючи артилерійські системи 152-го калібру та 82 мм міномети.

Неподалік Павлополя російські окупанти два рази порушили режим припинення вогню: зранку з мінометів калібру 82 мм, автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів, а з настанням темряви, окрім цього, ще застосував некеровані ракетні снаряди та стрілецьку зброю.

Біля Богданівки противник задіяв 82 мм міномети, а поруч з Мар’їнкою – снайперську зброю.

Українських захисників Водяного ворог обстріляв з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Як зазначається, для придушення вогневих засобів противника українські воїни оперативно застосували штатне озброєння та чітко дали зрозуміти окупантам, що їхня злочинна діяльність не залишиться безкарною. Після чого загарбники припинили свою активність.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” по оборонцях Майорська, Новозванівки та Хутора Вільного збройні формування РФ вели вогонь з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї.

Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення.

«Злочинні дії російських окупантів без відповіді не залишилися – вогнем зі штатного озброєння українські воїни рішуче подавили ворожу активність. За даними розвідки, 2 червня наші воїни знищили одного російського окупанта», – пише штаб.

Від початку поточної доби російські збройні формування активності не проявляли.

За поточну добу втрат серед українських захисників немає.

Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою.

 

Під Мар’їнкою снайпер поранив українського бійця

Російсько-окупаційні війська 2 червня обстріляли позиції Об’єднаних сил, зокрема поблизу населеного пункту Мар’їнка (Донецька область) снайпер поранив українського бійця.

Про це повідомляє у Facebook Командування Об’єднаних сил – Укрінформ

“Сьогодні, 2 червня, російсько-окупаційні війська вкотре порушили режим припинення вогню та обстріляли позиції Об’єднаних сил. Так, поблизу населеного пункту Мар’їнка кулею снайпера було поранено українського військовослужбовця. Йому оперативно надали першу медичну допомогу та евакуювали до лікувального закладу”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, такі злочинні дії російських окупантів ще раз підтверджують те, що ворог цілеспрямовано порушує режим припинення вогню та не бажає дотримуватись існуючих мирних домовленостей.

“Підрозділи Об’єднаних сил дали окупантам гідну відповідь з наявного озброєння. Втрати противника уточнюються”, – наголошується у повідомленні.

 

ОБСЄ: На Луганщині за добу не було жодного вибуху, на Донеччині – майже 40

СММ ОБСЄ протягом 1 червня констатувала збільшення кількості порушень режиму припинення вогню в Донецькій області та водночас зменшення – на Луганщині.

Про це йдеться у звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ № 30/2020 від 2 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У Донецькій області Місія констатувала збільшення кількості порушень режиму припинення вогню, зафіксувавши також більше вибухів (приблизно 40), якщо порівнювати з попередньою добою (15 вибухів)», – ідеться у повідомленні.

Як зазначається, понад 80% порушень «тиші», зокрема майже половину вибухів, зафіксовано поблизу ділянки розведення в районі Петрівського (непідконтрольний урядові, 41 км на південь від Донецька), у районах на схід і південний схід від Гнутового (підконтрольний урядові, 90 км на південь від Донецька), а також на південний схід від Світлодарська (підконтрольний урядові, 57 км на північний схід від Донецька).

«У Луганській області СММ констатувала зменшення кількості порушень режиму припинення вогню (0 вибухів), якщо порівнювати з попередньою добою (13 вибухів)», – указується у звіті.

Усі порушення зафіксовано в районах на південний схід від Попасної (підконтрольна урядові, 69 км на захід від Луганська).

Як повідомляв Укрінформ, 28 травня Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ заявив, що СММ зафіксувала роботи з відновлення російськими окупаційними силами колишніх позицій на ділянці розведення сил біля Петрівського.

 

Родичі полонених в “Л/ДНР” мітингували під посольством Франції в Україні

Родичі осіб, які знаходяться у полоні на територіях “ЛНР” і “ДНР”, провели акцію під стінами посольства Франції в Україні в пошуку допомоги міжнародних партнерів у розшуку рідних.

Участь в акції взяли понад 10 осіб, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Вони тримали у руках плакати із написами “FreeShevandin”, “FreeMatyushenko”, “FreeBondarenko”, “FreeCherkas”, “FreeKuris”, “FreeStavtsev”, “FreePieih”, “FreeFedoruk”, “FreeBoranov”, “FreeZasipka” і фото рідних.

“Ми шукаємо допомоги на міжнародному рівні, ми будемо звертатися до глав держав, тих, які нас підтримують і весь час надають Україні всебічну допомогу. Почали ми з посольства Франції, бо Макрон входить у нормандський формат, і ми проситимемо озвучити прізвища наших рідних у нормандському форматі, якщо в Мінському форматі їх звільнення неможливе”, – повідомила дружина Олега Шевандіна Лариса.

Вона поінформувала, що її чоловіка викрали у Дебальцево 1 травня 2015 року і він є у списках на обмін у ТКГ у Мінську з боку України, а в ОРДЛО його у своїх списках не підтверджують.

“Так може продовжуватися просто безкінечно, і ніхто ту сторону переговорів не змушує підтверджувати наших рідних у списках, не дивлячись на численні докази того, що їх схопили і вони там знаходяться. З іншого боку, я особисто не впевнена, що на кожній Мінській зустрічі мій чоловік подається і обговорюється”, – сказала Шевандіна.

За її словами, такі акції триватимуть упродовж тижня. “Це все займає якийсь час. Ми всюди домовляємося про зустрічі із послами, щоб був двосторонній зв’язок, – ми будемо передавати документи і спілкуватися”, – уточнила Шевандіна.

Також, за її словами, сьогодні активісти ще підуть під посольство Польщі, завтра – під посольство Литви, у п’ятницю будуть посольства Німеччини і Канади, “і ще спілкуємося з посольством США”. Шевандіна поінформувала, що у кожному випадку час для таких заходів обговорюється окремо з посольствами.

У посольство Франції наприкінці акції для зустрічі із послом зайшли 4 активістів.

Станом на 30 квітня 2020 року в полоні бойовиків перебувають 214 осіб.

 

ФСБ РФ підтвердила затримання українського десантника – УП

Російська ФСБ підтвердила затримання військовослужбовця України на адмінкордоні з окупованим Росією Кримом, йому закидають незаконний перетин кордону.

Джерело: ТАСС з посиланням на Центр громадських зв’язків ФСБ РФ

Дослівно ФСБ: “Прикордонним управлінням ФСБ Росії по Республіці Крим за незаконне перетинання державного кордону з України в РФ затримано військовослужбовця Збройних сил України Добринського Є. В. 1992 року народження в стані алкогольного сп’яніння без документів, що засвідчують особу”.

Деталі: Окупанти заявляють, що під час особистого огляду у затриманого “виявили та вилучили речовину рослинного походження, імовірно, наркотичну”. Її спрямували на експертизу.

Відносно Добринського порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 322 КК РФ (“Незаконне перетинання державного кордону Російської Федерації”). За цією статтею загрожує штраф в розмірі до 200 тис. рублів або примусові роботи або позбавлення волі на строк до двох років.

Що передувало: 30 травня поблизу півострова Чонгар на адмінкордоні з окупованим Росією Кримом зник український військовослужбовець. Пізніше стало відомо, що це військовослужбовець з 95-ї десантно-штурмової бригади Євген Добринський.

За попередньою інформацію, військовослужбовця могли викрасти. Неподалік місця розміщення військовослужбовців були виявлені сліди боротьби.

 

Російські ЗМІ поширюють фейки про зниклого на Чонгарі українського десантника

Російські ЗМІ почали публікувати фейкову інформацію про зниклого на Чонгарі військовослужбовця 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, яка спрямована на дискредитацію Збройних сил України.

Про це у Facebook повідомляє Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України – Укріфнорм.

«Російські пропагандистські ЗМІ публікують фейкову інформацію, що нібито наш військовослужбовець був в стані алкогольного сп’яніння та під дією наркотичних речовин сам опинився на території України, тимчасово незаконно окупованій РФ. Це було прогнозовано!», – йдеться у повідомленні.

У командуванні ДШВ наголошують, якби така інформація відповідала дійсності, відеозвернення з відповідною експертизою були б опубліковані першого ж дня, а не через три доби. Там вважають, що саме такий мінімальний термін потрібен спецслужбам РФ, аби психологічно зламати затриманого, погрожуючи розправою та іншими діями.

Зазначається, що на відео український десантник виглядає пригніченим. Він говорить заздалегідь підготовлений текст. Не виключено, що військовий перебуває під дією спецпрепаратів.

«Ми робимо все, щоб швидше повернути нашого військовослужбовця старшого солдата Євгенія Добринського додому! Десант своїх не залишає!», – додають у командуванні.

Як повідомляв Укрінформ, 30 травня приблизно о п’ятій ранку, на адмінкордоні анексованого Росією Криму з Херсонською областю, біля Чонгара, зник військовослужбовець 95-ї десантно-штурмової бригади Євген Добринський, який перебував на одному з військових об’єктів.

СБУ задокументувала факт незаконного затримання молодшого сержанта Держприкордонслужби України представниками ФСБ Росії на адміністративному кордоні з окупованих Кримом. В СБУ стверджують, що російські спецслужби катували українського прикордонника.

У Військовій службі правопорядку ЗСУ запевнили, що військовий, якого 1 червня знайшли з вогнепальним пораненням на Херсонщині, не є зниклим на Чонгарі військовим 95-ї бригади.

 

СБУ викрила бойовика з “групи Бєзлєра”, який катував українських військових – УП

Контррозвідники Служби безпеки України затримали у Маріуполі колишнього бойовика з “групи Бєзлєра”, який брав участь у катуванні українських військових та мирного населення в тимчасово окупованому Донбасі.

Джерело: сайт СБУ

Деталі: Силовики встановили, що у 2014 році мешканець Маріуполя добровільно приєднався до терористичної групи російського диверсанта, підполковника військової розвідки РФ Ігоря Бєзлєра.

У бойовиків він відповідав за так званий інформаційний блок і займався антиукраїнською пропагандою. Зокрема, був присутній на допитах та знущаннях над військовополоненими і заручниками, фіксував на камеру вибиті “зізнання” та розміщував усе це на сайтах терористів і в соцмережах.

Крім того, застосовуючи фізичний і моральний тиск та погрожуючи зброєю, бойовик принижував полонених, змушував їх виконувати різні господарські роботи.

У 2015 році, коли почалися кримінальні розбірки за перерозподіл сфер впливу між терористами, він злякався за своє життя і втік на мирну територію України.

Нещодавно силовики виявили зловмисника в Маріуполі. За місцем його проживання провели обшуки.

Бойовику повідомили про підозру за ч. 1 ст. 258-3 (участь у діяльності терористичної організації) ККУ. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

 

Пандемія не може стати причиною для зняття санкцій з Росії – МЗС

Україна та Норвегія переконані, що пандемія коронавірусу не може стати причиною для зняття міжнародних санкцій проти Російської Федерації.

Про це йшлося під час телефонної розмови заступника міністра закордонних справ Василь Боднара з державним секретарем Міністерства закордонних справ Королівства Норвегія Аудуном Халворсеном, повідомляє пресслужба українського МЗС – Укрінформ.

“Дипломати констатували високу динаміку політичного діалогу та домовилися й надалі здійснювати кроки, спрямовані на подальше зміцнення українсько-норвезького міждержавного партнерства”, – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що сторони обговорили поточний стан двостороннього співробітництва, зокрема, з урахуванням впливу пандемії COVID-19, відзначивши успішну взаємодію у поверненні громадян України та Норвегії у свої країни.

Боднар отримав запевнення норвезького колеги щодо подальшого сприяння Осло у захисті громадян України, які залишаються в Норвегії у час обмеження сполучення.

Заступник міністра також звернув увагу на необхідність ефективної протидії спробам РФ зняти запроваджені міжнародною спільнотою санкції під прикриттям пандемії COVID-19.

“Аудун Халворсен наголосив, що позиція Норвегії стосовно збереження санкцій проти Росії як агресора, а також підтримки суверенітету та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах залишається незмінною. Крім того, норвезький високий посадовець підтвердив налаштованість Осло продовжувати реалізацію проєктів, спрямованих на подолання наслідків російської агресії”, – розповіли в МЗС.

Крім того, співрозмовники обговорили перспективи двосторонньої співпраці з історичних питань, зокрема, оцінки подій Другої світової війни та протидії маніпуляціям цією темою з боку Росії.

Боднар і Халворсен також обмінялися думками щодо взаємодії України та Норвегії у багатосторонніх форматах, у тому числі в ООН.

 

Путін указав, коли Росія може застосувати ядерну зброю

Президент РФ Володимир Путін затвердив указ про основи державної політики Росії у сфері “ядерного стримування”, де прописані умови, за яких країна може застосувати ядерну зброю.

Указ опублікований на офіційному порталі правової інформації РФ – Укрынформ.

У документі перераховуються чотири умови, за яких Росія може застосувати ядерну зброю – запуск балістичних ракет по території РФ або її союзників; застосування противником ядерної зброї або інших видів зброї масового ураження; вплив на критично важливі державні або військові об’єкти; агресія із застосуванням звичайної зброї, яка ставить під загрозу існування РФ як держави.

При цьому стверджується, що Росія розглядає ядерну зброю виключно як засіб стримування, а її застосування є крайнім вимушеним заходом.

Це перша публікація такого роду указу – раніше вони були закритими. Попередній указ про основи державної політики у сфері ядерного стримування підписував Дмитро Медведєв у 2010 році. Він був розрахований на 10 років.

 

Геноцид і порушення прав кримських татар: Рада просить міжнародні організації тиснути на РФ

Верховна Рада схвалила звернення до міжнародних організацій щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу.

Постанову “Про звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОЧЕС, урядів і парламентів держав світу щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та засудження порушень Російською Федерацією як державою-агресором прав і свобод кримськотатарського народу” (№3449) підтримали 310 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Верховна Рада України звертається до Організації Об’єднаних Націй, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОЧЕС, урядів і парламентів держав світу із закликом задіяти додаткові заходи, спрямовані на продовження політики невизнання спроби анексії Криму та впровадити міжнародний моніторинг їх повного дотримання”, – йдеться у тексті звернення.

Український парламент також просить міжнародні організації посилити тиск на державу-агресора – Російську Федерацію, використовуючи всі можливі санкційні та політико-дипломатичні та економічні механізми, з метою припинення порушень Росією фундаментальних принципів міжнародного права і виконання вимог міжнародного співтовариства, зокрема деокупації відновлення державного суверенітету України над Автономною Республікою Крим і містом Севастополем і прилеглими водами Чорного і Азовського морів.

Серед вимог – домагатись від Росії, як держави-окупанта, дотримання норм міжнародного гуманітарного права, припинення порушень прав людини в Криму як невіддільної частини суверенної території України, зокрема прав кримських татар як представників корінного народу України; домагатись від Російської Федерації повного та безперешкодного доступу до тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя конвенційних та моніторингових органів ООН, Ради Європи, ОБСЄ, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, зокрема Моніторингової місії ООН з вивчення ситуації з прав людини в Україні та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, для здійснення моніторингу ситуації з правами людини згідно з їх повноваженнями.

Верховна Рада закликає активно реагувати на нові випадки порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом термінового введення додаткових санкцій, як адресних проти відповідальних осіб, так і секторальних проти Російської Федерації та порушувати питання відновлення державного суверенітету України над АР Крим і містом Севастополем і прилеглими водами Чорного і Азовського морів під час усіх комунікацій на високому й найвищому рівнях з державою-агресором – Російською Федерацією.

“Визнати депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу і долучитися 18 травня до вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу”, – йдеться у зверненні.

Рада також закликає міжнародних партнерів домагатись від Російської Федерації, як держави-члена Організації Об’єднаних Націй виконати наказ Міжнародного суду від 19 квітня 2017 року щодо застосування тимчасових заходів у справі “Застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (“Україна проти Російської Федерації”) та скасувати незаконні обмеження на право кримськотатарського народу зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс кримськотатарського народу.

 

Маас пообіцяв підтримати спорудження у Берліні меморіалу українським жертвам Другої світової

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас пообіцяв підтримати ініціативу щодо спорудження у Берліні меморіалу українським жертвам війни та окупації під час Другої світової війни.

Про це йшлося під час переговорів глав МЗС України та Німеччини, повідомляє пресслужба українського зовнішньополітичного відомства – Укрінформ.

“У контексті відзначення 75-ї річниці завершення Другої світової війни, Дмитро Кулеба підняв тему спорудження у Берліні меморіалу українським жертвам війни та окупації. Гайко Маас висловив свою підтримку такої ініціативи і запевнив у готовності підтримувати її з боку міністерства у діалозі з парламентом Німеччини, який ухвалюватиме рішення”, – ідеться в повідомленні.

Як повідомлялося, раніше посол України в Німеччині Андрій Мельник закликав Бундестаг, сенат і міську раду Берліна побудувати в центрі міста меморіал українським жертвам націонал-соціалізму.

Як повідомляв Укрінформ, українська делегація на чолі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою прибула до Берліна на переговори з главою МЗС Німеччини Гайко Маасом. На порядку денному цього політичного візиту деокупація ОРДЛО і Криму; підтримка Німеччиною реформ в Україні, зокрема медичної реформи; надання Україні статусу учасника Програми розширених можливостей НАТО; європейська інтеграція України під час головування Німеччини у Раді ЄС в другій половині 2020 року та інші, зокрема, й історичні питання.

 

Німеччина підтримуватиме Україну в Раді ЄС — Маас

ФРН за час свого головування в Раді ЄС у другому півріччі буде продовжувати підтримувати України як з точки зору досягнення миру на Донбасі, так і просування економічних реформ.

Про це заявив глава МЗС ФРН Гайко Маас журналістам після переговорів у Берліні 2 червня з главою МЗС України Дмитром Кулебою, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Хочу запевнити Україну в підтримці Німеччини та ЄС. Україна та конфлікт на сході України для в ЄС є важливою темою», – заявив Маас.

Німеччина планує під час свого президентства в Раді ЄС над просуванням програми Східного партнерства, особливо щодо України. Це стосуватиметься, зокрема, допомоги з подоланням наслідків пандемії. Співпраця зі східними сусідами загалом буде відігравати особливу роль.

Україна просувається крок за кроком по шляху реформ, зазначив Маас і привітав Київ з досягненням домовленості з МВФ. Це посилає не лише сильний політичний сигнал, але й сигнал міжнародним партнерам України, зокрема німецькому бізнесу. Сигнал того, що Україна просувається в реформі юстиції, виконанні порад Венеціанської комісії тощо.

Як повідомляв Укрінформ, українська делегація на чолі з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою прибула сьогодні до Берліна на переговори з главою МЗС Німеччини Гайко Маасом.

 

Кулеба анонсував чергову зустріч глав МЗС “Норманді”

Міністри закордонних справ України, Німеччини, Франції й Росії незабаром проведуть чергову зустріч для обговорення шляхів досягнення миру на Донбасі.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з німецьким колегою Гайко Маасом у Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми продовжимо розмову в нормандському форматі на рівні міністрів (закордонних справ. – ред.). Уже незабаром відбудеться чергова така розмова, де ми будемо обговорювати ті рішення, які можуть принести мир на Донбас», – сказав Кулеба.

Він зазначив, що Україна відкрита до пошуку максимально широких компромісів, але не піде на перетин своїх «червоних ліній», які стосуються національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності.

«Я дуже вдячний Гайко Маасу і німецьким партнерам загалом за розуміння чутливості цієї ситуації», – зауважив глава українського зовнішньополітичного відомства.

Як повідомляв Укрінформ, 30 квітня міністри закордонних справ України, Франції, Німеччини та Росії провели відеоконференцію. Формально захід приймав Берлін.

 

Київ хоче створити міжнародну платформу для деокупації Криму – Кулеба

Україна порушує питання Криму під час переговорів у різних форматах і хоче створити міжнародну платформу для обговорення з нашими партнерами його “неминучої деокупації”.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з німецьким колегою Гайко Маасом у Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Що стосується Криму, то це питання, яке ми порушуємо на перемовинах в різних форматах. Нас цікавлять насамперед два його елементи. Елемент номер один – це захист прав людини в окупованому Криму, і в цьому зв’язку звільнення осіб, яких незаконно утримує Російська Федерація. Ви знаєте, що абсолютна більшість з них – це кримські татари, тому тут ідеться про певну цілеспрямовану політику”, – сказав Кулеба.

У цьому контексті він повідомив, що вкотре звернувся до Мааса по допомогу, щоб забезпечити доступ Міжнародного Червоного Хреста до українців, яких Росія незаконно утримує в окупованому Криму.

“Так само ми зацікавлені в тому, щоб представники Червоного Хреста відвідали і українців, яких незаконно утримують на території Росії”, – зауважив глава МЗС України.

За його словами, другий елемент є більш глобальним. Кулеба пояснив, що йдеться про те, у якому форматі ми будемо обговорювати ситуацію в Криму і його неминучу деокупацію з нашими міжнародними партнерами.

Кулеба нагадав, що нещодавно це питання коментував Президент України Володимир Зеленський, але воно так само є актуальним і для зовнішньополітичного відомства.

“З нашими партнерами ми будемо говорити про те, у якому саме форматі нам налагодити цей діалог і як саме має виглядати міжнародна платформа щодо Криму. Ця тема буде також предметом нашої розмови з паном Маасом і надалі”, – зазначив дипломат.

Він запевнив, що для нього як міністра питання Криму завжди буде серед пріоритетних “до того моменту, поки Крим не буде деокупований і не повернеться до складу України”.

Як повідомляв Укрінформ, українська делегація на чолі з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою прибула сьогодні до Берліна на переговори з главою МЗС Німеччини Гайко Маасом.

 

Берлін підтримує переформатування Мінської групи – Єрмак

Німецькі партнери схвально сприйняли переформатування Тристоронньої контактної групи.

Про це заявив українським журналістам у Берліні голова Офісу Президента України Андрій Єрмак, підсумовуючи результати одноденного робочого візиту.

«Переформатування Тристоронньої контактної групи для нас є дуже важливим, тому що ми говоримо, що Україна має домінувати на цих перемовинах. У Берліні підтримують переформатування», – сказав Єрмак, відповідаючи на запитання Укрінформу.

Він нагадав, що Президент нещодавно підписав указ, яким підняв рівень представництва української делегації в ТКГ: сьогодні другою людиною в делегації є віцепрем’єр Олексій Резніков (який також був у складі делегації), у всіх групах наразі працюють наші представники на рівні заступників міністрів і керівників профільних комітетів ВР.

Тема створення Консультаційної ради з німецькими колегами не порушувалося.

Водночас українська делегація проінформувала німецьких колег про те, що «на майбутніх відеоконференціях або зустрічах у Мінській тристоронній групі Україна представить наших представників територій, яких вважаємо тими, з ким ми готові сьогодні обговорювати законодавчі акти, як це обумовлено Мінським пакетом домовленостей».

За словами Єрмака, українська делегація почула беззаперечну підтримку України на всіх зустрічах.

Зокрема, на першій же зустрічі міністр оборони ФРН Аннегрет Крамп-Карренбауер сказала, що для неї і для Німеччини нормалізація відносин з РФ можлива тільки після того, як всі питання суверенітету і територіальної цілісності будуть вирішені.

Як повідомлялося, керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак 2 червня у складі української делегації здійснює візит у Берлін.

Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський 5 травня оновив склад делегації України для участі в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації у Донецькій і Луганській областях. Її і далі очолюватиме Президент України в 1994-2005 роках Леонід Кучма.

До складу делегації також увійшли віцепрем’єр-міністр міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков (перший заступник голови делегації), голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, народний депутат Олександр Мережко (заступник голови делегації), заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Юлія Свириденко (представник України в робочій підгрупі з соціально-економічних питань), голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики, народний депутат Андрій Костін (представник України в робочій підгрупі з політичних питань).

Крім того, в складі делегації заступник міністра оборони Олександр Поліщук (представник України в робочій підгрупі з питань безпеки), голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів, народний депутат Галина Третьякова (представник України в робочій підгрупі з гуманітарних питань).

 

Єрмак обговорив із радником Меркель активізацію переговорів щодо Донбасу

Керівник Офісу Президента України обговорив із зовнішньополітичним радником канцлера ФРН Яном Гекером важливість активізації переговорів щодо Донбасу.

Про це повідомляється на сайті глави держави – Укрінформ.

“Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак у межах робочого візиту до Німеччини на зустрічі із зовнішньополітичним радником канцлера ФРН Яном Гекером заявив, що Україна продовжує наполягати на якнайшвидшому виконанні домовленостей грудневого саміту «нормандської четвірки» в Парижі для розблокування можливості проведення наступного саміту лідерів держав у Берліні”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у зустрічі з Яном Гекером також взяли участь заступник керівника Офісу Глави держави Ігор Жовква, радник Президента України Руслан Демченко, віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністр оборони Андрій Таран.

На думку Єрмака, два раунди взаємного звільнення утримуваних осіб за узгодженою формулою «всі визначені на всіх визначених», успішно проведені після Паризького саміту лідерів держав – учасниць “нормандського формату”, – позитивні приклади того, як ці угоди можуть бути реалізовані.

“Але, за словами керівника Офісу Президента України, для розблокування подальших взаємних звільнень представники Міжнародного комітету Червоного Хреста повинні одержати доступ до осіб, незаконно утримуваних в ОРДЛО, а також у Криму та Російській Федерації”, – додають в Офісі Президента.

Крім того, Єрмак наголосив на важливості припинення обстрілів як базовій умові для просування мирного процесу.

Також повідомляється, що співрозмовники обговорили співпрацю України з Європейським Союзом.

Єрмак зазначив, що українська сторона розраховує на підтримку з боку Німеччини євроінтеграційних прагнень України під час майбутнього головування ФРН у Раді ЄС з 1 липня.

Керівник Офісу Президента також провів зустріч з радником Федерального канцлера з економічних питань Ларсом-Гендріком Рьоллером.

“Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак та радник Федерального канцлера з економічних питань Ларс-Гендрік Рьоллер обговорили на зустрічі в Берліні питання двостороннього економічного співробітництва України та Німеччини”, – йдеться у повідомленні.

Співрозмовники, зокрема, торкнулися питань фінансової підтримки України, а також перспектив інвестиційної співпраці. Андрій Єрмак подякував німецькій стороні за сприяння у виділенні Україні нового траншу кредиту МВФ.

Учасники зустрічі обговорили проведення четвертого Українсько-німецького бізнес-форуму, який заплановано на першу половину наступного року, та можливість участі в ньому Федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель.

Як повідомлялося, 2 червня Єрмак у складі української делегації здійснює візит у Берлін.

 

Єрмак пояснив, хто має бути залучений з боку “Л/ДНР” до переговорного процесу

До переговорів із врегулювання на сході мають бути залучені визнані представники громадянського суспільства Донбасу, а не бойовики.

Про це перед початком візиту в Берлін в інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung заявив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак – Укрінформ.

«Якщо такі представники населення мають бути залучені до переговорного процесу, то вони повинні бути непричетними до військових дій або вбивств наших солдат, а також нічого не мати спільного з сепаратистськими та терористичними організаціями. Це мають бути визнані представники громадянського суспільства», – цитує газета слова Єрмака.

Видання нагадує: коли нещодавно Київ оголосив про наміри створити ще один орган у рамках Мінського процесу з «представниками населення» тимчасово окупованих територій на сході України, це викликало протести в Україні та не знайшло погодження у Москві.

Єрмак зазначив, що триваючі роками у двотижневому ритмі переговори в Мінську «практично не були переговорами», рішення Паризького саміту нормандського формату фактично не виконуються: чи не кожного дня гинуть українські солдати, а переговори ТКГ, які з березня проходять у відеоформаті, до цього часу не узгодили нові пункти розведення. Єдиним видимим успіхом з моменту саміту залишається обмін полоненими між Україною, Росією і «народними республіками», але й надалі лишаються під арештом чимало осіб, які розглядаються сторонами як кандидати на обмін.

«Це дуже заважає нам просуватися по всіх інших питаннях», – сказав керівник Офісу Президента України.

Він наполягає, що всі домовленості саміту мають бути реалізованими, а саме: припинення вогню, розведення, розмінування, доступ ОБСЄ і Червоного Хреста до ув’язнених на неконтрольованих Україною територіях, а також обмін полоненими у форматі «всіх на всіх».

Торкнувся Єрмак і питання виборів у так званих республіках. Він зазначив, що проведення виборів на Донбасі можливо лише «після того, як будуть виконані вимоги безпеки, зокрема виведені іноземні війська і незаконні збройні формування, і як Україна поверне контроль над своїм кордоном». Після цього, за його словами, можна буде думати про вибори там за умови, що буде можливою безперешкодна діяльність ЗМІ і політичних партій, а також міжнародних спостерігачів.

Як повідомлялося, 2 червня Єрмак і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснять візит у Берлін.

 

Резніков не бачить загрози просування російських військ углиб України – УП

Широкомасштабна війна з Росією зараз малоймовірна, адже Україна зміцнила армію, вважає міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

Джерело: Резніков в ефірі програми “Свобода слова” на ICTV, Liga.net

Пряма мова: “Просування російських військ глибше в територію України я вже не бачу як загрозу, тому що 350 000 українських військових пройшли випробування на східному фронті. Це серйозний потенціал, яким не володіють сьогодні і багато європейських країн.

Тому я думаю, що широкомасштабної війни на сьогодні бути не може. Тим більше в умовах економічної кризи і коронавірусної пандемії. Так, виклик є, але ми з цим викликом живемо шість років…

Насправді війна відбувається не на сході України, війна відбувається на сході Європи. Тому ми і закликаємо, і запрошуємо наших західних партнерів: давайте переглянемо Будапештський меморандум, дамо йому оцінку. Відверту, чесну, дивлячись один одному в очі. І будемо думати, що робити далі”.

Деталі: 2 червня Олексій Резніков разом із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, головою Офісу президента Андрієм Єрмаком та іншими високопоставленими чиновниками відвідає Німеччину, де будуть обговорювати і ситуацію на Донбасі, і ініціативи щодо деокупації Криму.

Довідка: Будапештський меморандум – міжнародно-правовий акт, відповідно до якого Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держава, що не володіє таким озброєнням. Натомість Росія, Великобританія та США стали гарантами незалежності і територіальної цілісності України.

У кінці минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що мріє про нову глобальну угоду, яка гарантувала б Україні та іншим державам безпеку.

 

Боррель проти повернення Росії до «Великої сімки»

Європейський Союз вважає, що формат «Великої сімки» (G7) є дуже важливою платформою для країн, які керуються спільними цінностями, інтересами та зобов’язаннями. Виходячи з цього, зараз складно уявити, що Росія може повернутися у «клуб».

Таке переконання у вівторок під час віртуальної пресконференції у Брюсселі висловив високий представник ЄС Жозеп Боррель, відповідаючи на запитання преси.

Повний текст виступу та відповідей високого представника ЄС на запитання оприлюднені на сайті Європейської служби зовнішніх дій – Укрінформ.

«Участь Росії, – на той час у «Великій вісімці», була припинена до того моменту, поки Росія не змінить курс, і обстановка дозволить G8 знову проводити змістовні дискусії. Але зараз – не той випадок. Варто звернутися до Гаазької Декларації від березня 2014 року, щоб пояснити, чому G8 перетворилася на G7, і чому все ще важко уявити, що у поточних умовах вона знову може стати G8», – сказав Боррель.

Він наголосив на тому, що прерогативою головування G7, – у даному випадку США, – є видавати гостям запрошення, які відображують пріоритети приймаючої сторони. Але зміна членства або зміна формату на постійній основі не є прерогативою головування «Великої сімки».

Водночас високий представник підкреслив, що співпраця в форматі G7 між країнами, що поділяють цінності, інтереси та зобов’язання, між партнерами, які є близькими за думками, є навіть ще більш важливою у нинішні важкі часи.

Як вже повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп оголосив, що відкладає саміт G7 принаймні до вересня. Він також заявив, що хоче запросити до участі в зустрічі на найвищому рівні Росію, Австралію, Індію та Південну Корею. За словами Трампа, нинішній формат саміту є “дуже застарілим”.

До G7 входять США, Канада, Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія та Японія.

Росію з цієї групи було виключено у 2014 році після початку агресії проти України.

 

Європа шокована смертю Флойда через дії поліції США – Боррель

Європейці, як і народ у США, шоковані загибеллю афроамериканця Джорджа Флойда, але вірять, що американці зможуть згуртуватися, щоб разом подолати проблеми та зменшити напругу.

Про це у вівторок під час пресконференції у Брюсселі заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляється на сайті Європейської служби зовнішніх дій – Укрінформ.

«Ми тут, у Європі, як і народ Сполучених Штатів, шоковані та приголомшені смертю Джорджа Флойда. Переконаний, що всі суспільства мають залишатися пильними до надмірного використання сили, та забезпечити, щоб такі випадки розслідувалися швидко, ефективно та з повною повагою до верховенства права та прав людини», – сказав Боррель.

Він наголосив на тому, що демократичні суспільства мають убезпечити своїх громадян від зловживання владою. За словами високого представника ЄС, зловживання владою, яке призвело до трагічної загибелі Джорджа Флойда, має бути засуджено.

«Ми в Європі підтримуємо право на мирний протест, засуджуємо насильство і расизм у будь-якому прояві, і закликаємо до деескалації напруги. Ми віримо у здатність американців згуртуватися разом, щоб вилікувати власне суспільство, вирішити ці важливі проблеми у ці важкі часи», – наголосив Боррель.

Як повідомляв Укрінформ, у США вже тиждень тривають масові протести, спричинені загибеллю під час затримання поліцією темношкірого американця.

Інцидент трапився в американському місті Міннеаполіс 25 травня. З того дня Америкою прокотилися масові заворушення, які супроводжувалися насильством та погромами. Станом на 2 червня щонайменше у 40 американських містах запроваджено комендантську годину.

Ситуація в країні залишається напруженою. Експертиза, яка була проведена на прохання родичів Джорджа Флойда, підтвердила, що смерть настала через застосування поліцейськими задушливого прийому, а не через «стрес під час затримання і слабке здоров’ям», як повідомлялося спочатку.

З моменту загибелі американця його передсмертний вислів «Мені немає чим дихати» став мемом, який нині поширився усім світом. Демонстрації протесту проти расової дискримінації та насильства пройшли також в європейських країнах, зокрема, у Великій Британії, Німеччині та у Франції.

 

Силовики шукали у будинку кримської татарки символіку “батальйону Челебіджихана”

В окупованому Криму в селі Курське Білогірського району силовики прийшли з обшуком до кримської татарки, сина якої заочно підозрюють в участі в “кримськотатарському батальйоні імені Челебіджихана”.

Про це в Facebook повідомляє Кримська солідарність – Укрінформ.

“Приїхали в районі 8-ї години ранку. Шейде Асанова живе одна, візит силовиків був для неї несподіванкою. Встигла повідомити телефоном дочку і зятя. Моментально зібралися односельці й родичі, тому що ми всі живемо вже багато років в такій атмосфері, коли ось так в будинок постукати силовики можуть до кожного”, – цитує Кримська солідарність громадського захисника Сеїт-Османа Каралієва.

Обшук у домоволодінні кримської татарки проходив за постановою “суду” від 3 березня 2020 року.

Як повідомила Шайде Асанова, першим питанням силовиків, які нагрянули в її будинок, було: “Зброя, символіка загону Номана Челебіджихана є?”.

“Я їм сказала: “Дивіться, будь ласка. У мене нічого немає”. Оглянули будинок і написали, що під час обшуку нічого не виявлено і пішли. Від свідчень я відмовилася”, – розповіла Асанова.

За її словами, силовики повідомили, що обшук пов’язаний з кримінальною справою, в рамках якої проходить її син Рустем Асанов, який з 2016 року мешкає в Україні.

У Кримській солідарності нагадали, що дискусія про створення в структурі правоохоронних органів України кримськотатарського батальйону в честь національного суспільного діяча Номана Челебіджихана триває з 2016 року. Офіційно цей батальйон так і не був створений, однак, російські спецслужби переслідують кримчан за нібито участь в цій організації.

На сьогоднішній день фігурантами “справи« батальйону Номана Челебіджихана” є Едем Кадиров, Февзі Саганджи, Ділявер Гафаров, Наріман Межмедінов. Правозахисники розглядають переслідування за участь в “батальйоні імені Номана Челебіджихана” як політично мотивовані.

 

Вступ без ЗНО: для абітурієнтів з Криму і Донбасу розширили можливості

У 2020 році вступники з непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованих територій Криму можуть без ЗНО вступати в будь-який з уповноважених закладів освіти, де працюватимуть центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”.

Для цього вступникам потрібно звернутись до одного з освітніх центрів з 9 червня до 23 жовтня 2020 року, повідомляє пресслужба Міністерства освти і науки України – Укрінформ.

“Раніше вступники з Криму могли за спрощеною процедурою вступати лише через освітні центри “Крим-Україна”, а з Донбасу – через “Донбас-Україна”. У 2020 році Міністерство освіти і науки розширило для мешканців Криму та Донбасу мережу освітніх центрів і надало можливість дітям із окупованих територій обирати для вступу будь-який з майже 100 закладів вищої та фахової передвищої освіти”, – сказав заступник Міністра освіти і науки Єгор Стадний.

Зазначається, що освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна” працюватимуть з 9 червня до 23 жовтня у кожному із закладів, список який Міністерство освіти і науки публікувало раніше. Такі центри функціонуватимуть у кожному закладі вищої та фахової передвищої освіти у Донецькій та Луганській областях на підконтрольній Україні території, а також будуть створені на базі низки університетів і коледжів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки, Міністерству охорони здоров’я, Міністерству внутрішніх справ і Міністерству культури та інформаційної політики.

Відтак, вступники, які бажають взяти участь у конкурсі на бюджетні місця, мають подати заяву та заповнити освітню декларацію в освітніх центрах: вступники з Криму – не пізніше 20 серпня; вступники з Донбасу – не пізніше 22 серпня.

Ті, які не встигнуть цього зробити у серпні, до 23 жовтня можуть подавати заяви для вступу на контракт.

 

Наука і війна: чи може наука сприяти перемозі?

1.06.2020, ЛБ

З моменту початку своєї діяльності в Європі академії наук були покликані розвивати наукове знання – після того, як наука відокремилася від церкви. Хоча багато наукових відкриттів потім і були зроблені представниками церкви, як наприклад створення генетики ченцем-августинцем Георгом Менделем, починаючи з XVII століття основний науковий прогрес був досягнутий світськими вченими і науковими установами, в яких на провідних ролях були вчені з національних академій наук.

 Богдан Данилишин , академік НАН України

Від часу свого заснування в 1918 році, українська Академія наук замислювалася, як передовий авангард науки в країні. Тривалий час вона такою і була. Величезна кількість наукових винаходів були зроблені в українській Академії наук в XX столітті, багато з них були доведені і до впровадження в народне господарство. Незважаючи на той факт, що першочерговим завданням Академії наук є розвиток фундаментальної науки, слід визнати, що все-таки кінцевою метою науки є її практичне застосування. Принаймні, держава завжди цього вимагатиме, оскільки вона фінансує Академію наук з бюджетних коштів. Тому об’єднання вчених в наукові корпорації (академії) мало на меті планувати науковий процес для підвищення його внеску в розвиток культури та економіки.

У ХХ столітті Україна (в особі УРСР) у багатьох високотехнологічних секторах економіки, завдяки розвиненій українській науці того часу, по наукових і технологічних показниках посідала високі місця в світі.

Після здобуття незалежності на початку 90-х, і особливо уже в XXI столітті, прогрес науки різко сповільнився. Що, в свою чергу, уповільнило економічний розвиток країни. Тут справа не тільки в погіршенні фінансування науки (недолік фінансування – основна причина відсутності великих досягнень НАНУ з точки зору її теперішнього керівництва). Кудись зникла самомотивація українських вчених. Багато чого в науці можна домогтися і без великого фінансування, якщо у вчених зберігається інтерес до наукової діяльності.

Ми з 2014 року знаходимося в стані гібридної війни з Росією. Розглянемо, що зробила НАНУ для зміцнення і розвитку українського ВПК і створення наукової оборонної національної доктрини? Практично нічого. Причому, я зараз не буду говорити про виробництво військової техніки. Є питання більш високого рівня, в яких у нас повний провал, і допомогти вибратися з нього повинна в тому числі і НАНУ. Повинна, але поки не допомагає.

У нас немає військової доктрини, адекватної особливостям сучасної гібридної війни (і з Росією, і взагалі), отже, ми не розуміємо, як нам вибудовувати свою оборонну стратегію. Існуюча нова редакція військової доктрини була морально застарілою вже в момент її прийняття, і значно, виходячи з розвиненості її постулатів поступається російській військовій доктрині. Нам потрібно не розвивати ВПК за всяку ціну, невідомо на яких принципах, а спочатку визначити – якою має бути наша оборонна стратегія в нових умовах гібридної війни, на чому в першу чергу слід концентрувати увагу і зусилля. І тільки потім, виходячи з цієї стратегії, визначати, які оборонні засоби нам необхідні для її реалізації. Не можна міняти місцями причини та наслідки. Можливо, внаслідок цього аналізу нам стане зрозуміло, на чому ми маємо сконцентруватись у виробництві військової продукції, а що не потрібно робити взагалі.

Нобелівські лауреати з економіки Джордж Акерлоф, Джозеф Стігліц і Майкл Спенс отримали свої премії за аналіз ринків із асиметричною інформацією. На їхню думку, асиметрія існує всюди, в тому числі і в політиці. Сьогодні не тільки в Україні, але і у всьому світі, до влади приходять молоді політики, яким об’єктивно не вистачає ні знань, ні досвіду, які необхідні для вирішення державних завдань високого рівня складності (це не вина молодих політиків, вони об’єктивно не можуть в такому віці мати відповідну глибину знань). Оборона країни – завдання високого рівня складності. Для її успішного вирішення потрібна високоякісна експертиза, яка усуне асиметрію в сприйнятті важливої і складної інформації політиками. І ця експертиза потрібна перш за все від української Академії наук.

НАНУ має донести до наших молодих керівників, дуже необхідні їм сьогодні «Rêveries» Моріца Саксонського і «Стратагеми» Харрі фон Зенгера – перлини світової воєнної і політичної думки, які не втратили своє значення і нині.

У. Черчилль у своїх мемуарах писав, що його під час Другої світової війни по-справжньому потрясли лише дві події. Однією з цих подій було потоплення в Південно-Китайському морі 10 грудня 1941 року гордості британського флоту – лінкора «Принца Уельського» і лінійного крейсера «Ріпалс» лише декількома десятками японських літаків. Після цього Черчилль зрозумів, що час великих лінкорів-дредноутів, безроздільно домінуючих на морях з початку XX століття, закінчився і пора переходити до нової філософії морської війни, як і війни взагалі.

Нашим молодим політичним керівникам зараз не вистачає таких прозрінь, і їм їх повинні підказати вчені НАНУ. Вони повинні поділитися з політиками знаннями про те, що сьогодні застаріло в нашій військовій доктрині і відповідно в нашому ВПК. Саме вчені НАНУ сьогодні мають системно співвіднести ці дії з іншими необхідними і невідкладними діями в сфері економіки, дипломатії, державної пропаганди, і відповідним способом їх збалансувати. Можливий внесок в майбутню перемогу над Росією в «гібридній» війні дадуть не традиційні військові формування, а інші державні інститути. Згадаймо, наприклад, що Третю Світову («холодну») війну СРСР (а Росія – правонаступниця СРСР) програв не на традиційних полях битв. Із озброєннями в СРСР справи йшли, як раз, добре.

Філософія і техніка мистецтва війни практично не змінюється ось уже близько 2500 років. Відомий британський військовий експерт Безіл Ліддел Гарт, людина, яка винайшла концепцію бронетанкових військ в XX столітті, автор трактату «Стратегія непрямих дій», писав, що нічого нового у військовій стратегії з часів давньокитайського стратега Сунь-цзи (V століття до н.е.) не було придумано. І що дві кровопролитні війни – Перша і Друга світові – відбулися лише тому, що європейські стратеги погано були знайомі з вченням Сунь-цзи і керувалися виключно вченням Карла Клаузевіца, яке домінувало у військових академіях і генеральних штабах Заходу, починаючи з другої половини XIX століття. А Клаузевіц перше місце за важливістю у війні відводив безпосередньо бою на полі бою. Тим часом у Сунь-цзи бій знаходиться тільки на третьому місці, після «руйнування задумів противника» (перше місце ) і «руйнування його союзів» (друге місце).

Для того, щоб це знати і відповідно відобразити таке знання в українській оборонній стратегії, вистачить і того фінансування, що є сьогодні у НАНУ. Було б бажання знати! Мені можуть заперечити, а це хіба справа НАНУ? Я рішуче відповім – так! Вчені НАНУ повинні бути (принаймні намагатися бути) першими в змаганні вчених і експертів, інакше чим тоді взагалі виправдати існування НАНУ, якщо її діяльність під час триваючої гібридної війни з Росією взагалі ніяк не пов’язане з життям суспільства, в якому вона живе і працює, і від якого вона отримує фінансування (нехай на думку багатьох і недостатнє). Адже забезпечення фізичного існування суспільства є головним і першочерговим завданням будь-якого суспільного інституту, яким і є НАНУ. Так завжди було в історії – вчені завжди були на передовій військової науки.

Тому, в сучасній оборонній стратегії необхідно відобразити всі досягнення науки доби четвертої промислової революції. І саме відобразити той факт, що сучасні війни між державами ведуться не тільки традиційною зброєю, але і іншими засобами – пресою, телебаченням і соціальними мережами, дипломатичної боротьбою (тайною і явною). Газети, телебачення і соцмережі зараз не тільки є сучасними медіа, які інформують населення, але і зброєю масового ураження. Якщо вивести людину з бою тим, що ворог зробить його своїм прихильником, непротивленцем агресії, то це можна прирівняти до поразки військ в традиційному стилі (на полі бою), як це переважно робилося в попередні епохи. Я не закликаю відмовитися від традиційних військ, але ніхто ж не робив у нас експертизи, яка їх кількість нам справді потрібна, яке вони повинні мати озброєння, і скільки воно буде коштувати. А аналіз таких речей творить чудеса. Чи розуміють це в РНБОУ та НАНУ?

Наприклад, під час Другої світової війни видатний фізик Фрімен Дайсон за допомогою математичних моделей значно поліпшив ефективність бомбометання британських ВПС. Ця низьковитратна з боку держави, але першокласна в сенсі наукової якості діяльність Дайсона мала високу результативність на полі бою.

У наш час Ілон Маск знайшов захоплених космонавтикою вчених і інженерів (таких же захоплених, як і він), і вони змогли знизити витрати на виробництво космічної техніки (а це технології подвійного призначення) на порядок. При тому, що раніше експертам NASА таке радикальне здешевлення виробництва техніки здавалося неможливим. І ось тепер завдяки його науковому підходу (на його думку, потрібно вирішувати прикладні інженерні проблеми на самому фундаментальному науковому рівні) ми бачимо початок кінця російського впливу на світове освоєння космосу.

Ми не зможемо успішно чинити опір Росії без допомоги наших вчених, без Академії наук, тому що в сучасну епоху це неможливо. Неможливо відстояти незалежність країни в стратегічній перспективі, якщо у ворога є військова доктрина (доктрина начальника генерального штабу ЗС РФ генерала Герасимова, яка передбачає співвідношення невійськових і військових дій, як 4: 1 на користь невійськових методів), що відповідає умовам сучасності, а у нас такої доктрини немає. І вина за це лежатиме, насамперед, не на політиках, а на вчених, які повинні знати, як боротися з ворогом, і наполегливо доносити своє знання до політиків. А після цього, разом з ними розробити адекватну, економну (на більше у нас сьогодні не вистачить коштів) оборонну стратегію, що поєднує в собі універсальну тисячолітню військову філософію, з пріоритетом непрямих гібридних дій, що визначає вивірену стратегію дипломатичної боротьби. До того ж з стратегію, засновану на сучасній науці. Ну і звичайно відтворити міць нашої армії і її озброєння, виробленого українським ВПК, без них поки не обійтися. Але це повинна бути невелика, дуже професійна, дуже технологічна і, в силу цього, дуже ефективна армія, озброєна знаннями, які створені вченими з НАНУ.

 

Міноборони спростовує заміну елементів військової символіки

Міністерство оборони не планує змінювати елементи військової символіки в однострої військовослужбовців ЗСУ.

Про це під час онлайн-брифінгу 2 червня заявила речниця Міноборони Світлана Павловська, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«В дописі одного журналіста явилася інформація начебто про рішення керівництва Міністерства оборони України змінювати елементи військової символіки в однострої військовослужбовців ЗСУ. Жодним чином це не відповідає дійсності. Більш того, ця відверто неправдива інформація стала інструментом маніпуляції громадською думкою», – заявила Павловська.

За словами речниці, робота над формою та символікою в Збройних силах України почалася з моменту набуття незалежності та прийняття Україною курсу вступу до НАТО, і сьогодні продовжується формування основ мілітарної культури особового складу ЗСУ.

За її словами, наразі створюється єдиний підхід до розробки, впровадження, використання декоративно-інформаційних елементів оздоблення однострою військовослужбовців ЗСУ, який передбачає взаємодію відповідних структур в Міноборони та представників наукового та мистецького середовища. Зокрема, фахівці працюють над науковим обґрунтуванням колористики та геометрії у розташуванні елементів символічного зображення. Обов’язковим є й історичний аспект цього питання, наголосила речниця.

Павловська також поінформувала, що днями в оборонному відомстві проводились консультації з постійними експертами в питаннях щодо внесення змін до правил носіння військового однострою.

«Один з учасників по своєму інтерпретував даний захід, що й призвело до появи вищезгаданого допису. Звертаємось до авторів з проханням не використовувати неправдиву інформацію, а оперувати реальними фактами й користуватись першоджерелами, адже у даному випадку мова йде не лише про журналістську етику, йдеться про зневажливе ставлення до громадян України, як до споживачів вашої інформації», – закликала Павловська.

Як повідомлялося, в ЗМІ з’явилась інформація про те, що міністр оборони України Андрій Таран начебто хоче прибрати з погонів української армії ромбовидні зірки Скоропадського, які були введені рішенням п’ятого президента України Петра Порошенка.

 

Зеленський створив консультативну раду у справах ветеранів і призначив керівником Куніцина

Президент України Володимир Зеленський утворив консультативну раду у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України та призначив Сергія Куніцина її головою.

Відповідний указ оприлюднений на сайті глави держави – Укрінформ.

«З метою забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників України та учасників бойових дій на території інших держав, а також осіб, незаконно утримуваних на тимчасово окупованій території України, відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України постановляю: утворити Консультативну раду у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України як консультативно-дорадчий орган при Президентові України», – йдеться у документі.

Згідно з документом, Куніцин має внести у тижневий строк проєкт положення про консультативну раду у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України.

До складу цього органу також увійшли представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців, представники парламенту, Нацполіції, громадських організацій, учасники бойових дій.

Цей указ набирає чинності з дня його опублікування.

Як повідомлялося, Сергій Куніцин був головою Севастопольської міської державної адміністрації, представником Президента України в АРК, очолював уряд Автономної Республіки Крим, Був також депутатом кримського парламенту, Верховної Ради України.

З 2004 року Куніцин є головою Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану та АТО.

 

Канадський мобільний оператор відмовився від співпраці з Huawei

Один з найбільших канадських мобільних операторів Bell уклав контракт на створення мережі 5G із шведською корпорацією Ericsson на противагу китайському Huawei.

Про це йдеться у поширеному Bell пресрелізі – Укрінформ.

“Bell Canada оголошує, що Ericsson надасть обладнання мережі радіодоступу (RAN) для національної бездротової мережі 5G від Bell”, – зазначається у повідомленні.

Це рішення свідчить, що два з трьох основних канадських операторів мобільного зв’язку не використовуватимуть обладнання Huawei у своїх мережах, оскільки Rogers, конкурент Bell, ще два роки тому оголосив про подібне рішення. Натомість третій канадський національний оператор Telus все ж вирішив укласти контракт із Huawei, хоча лише на постачання обладнання для антен, що передають сигнал на телефони, але не як основи мережі.

“Ericsson, чинний постачальник бездротових технологій 4G LTE та інших для Bell, вже уклав 92 комерційні 5G контракти із операторами зв’язку по всьому світу. Ericsson – перша компанія, що запустила комерційні 5G мережі на чотирьох материках”, – зазначили у пресслужбі.

Рішення Bell знакове ще й тим, що наразі обладнання Huawei вже використовується в окремих елементах його мережі.

Як повідомлялося, уповноважені органи Канади вже тривалий час вивчають, чи варто допускати Huawei до конкурсу на створення інфраструктури 5G через побоювання, що Huawei може бути використаний Пекіном для здійснення шпигунської діяльності. Довгоочікуваного рішення досі публічно оголошено не було.

У самій компанії неодноразово наголошували, що китайська влада не має жодного впливу на ухвалення рішень у Huawei.

 

Від коронавірусної інфекції у світі померло майже 400 тисяч осіб

3 червня. УНН. Станом на ранок середи загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 380 250 осіб. У свою чергу, одужали 2 729 527. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі 6 377 596 особи інфіковано.

Найбільше у світі смертей зафіксовано в США — 106 180 осіб, Великій Британії — 39 452, Італії — 33 530, Бразилії — 31 199, Франції — 28 943 та Іспанії — 27 127. У Китаї загалом — 4638, за останній місяць не зафіксовано жодного летального випадку.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (1 831 806), Бразилія (555 383), Росія (423 186), Велика Британія (279 392), Іспанія (239 932), Італія (233 515), Індія (207 191), Франція (188 450), Німеччина (183 879), Перу (170 039) і Туреччина (165 555).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 24 340 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 727 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні підтвердили 24 340 випадків COVID-19, за добу – 328

02.06.2020 09:28

Станом на 2 червня в Україні лабораторно підтверджено 24 340 випадків COVID-19. За добу 328 нових випадків.

Про це на брифінгу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За минулу добу захворіло 328 осіб. Загалом за весь час пандемії захворіло 24 340 людей. З них 1 747 дитини, а також 4 682 медпрацівник ” – сказав Степанов.

За добу захворіло 22 дітей та 61 медпрацівник, зафіксовано 9 летальних випадків, одужало 388 осіб.

Загалом одужало 10 078 людей, від COVID-19 померло 727 людей.

За словами Степанова, за попередню добу здійснено 12 556 тестувань, з яких 8 097 методом ПЛР та 4 459 ІФА-тестування.

Найбільше випадків захворювання на COVID-19 за останню добу зафіксовано у Рівненській області – 53, Житомирській області – 34 та Львівській – 34.

 

У Києві за добу підтвердили 28 випадків коронавірусу, з них п’ять – у медиків

У Києві вже 3071 підтверджений випадок захворювання на COVID-19.

Про це повідомив київський міський голова Віталій Кличко у Telegram – Укрінформ.

“Кількість жителів Києва, в яких за минулу добу лабораторно підтвердили захворювання на коронавірус, збільшилася на 28 людей. Із них 5 медиків. Одна людина померла. Всього за період пандемії в столиці 69 летальних випадків” – зазначив Кличко.

Так, за його словами, захворіли: 11 жінок віком від 21 до 63 років, 15 чоловікiв від 29 до 80 років, 2 дівчинки, яким 2 та 5 років.

До лікарень столиці госпіталізували 11 пацієнтів. Інші – лікуються на самоізоляції, під контролем лікарів.

Очільник міста зазначив, що одужали за добу 64 людини. Усього коронавірус подолали 718 жителів столиці.

Найбільше випадків захворювання за минулу добу зафіксували в Дніпровському районі – 8. У Деснянському і Святошинському – по 4. В Оболонському та Дарницькому – по 3 випадки.

Станом на ранок 2 червня в Україні число підтверджених випадків коронавірусу складає 24 012, з них 718 смертей та 9 690 одужань.

 

На боротьбу з COVID-19 Україна витратила вже 2,6 мільярда з бюджету

На запобігання поширенню коронавірусу з державного бюджету витрачено понад 2,6 млрд грн.

Про це повідомляє Міністерство фінансів – Укрінформ.

“Міністерство фінансів продовжує моніторити бюджетні видатки на придбання товарів і послуг, необхідних для запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. За даними Держказначейства, до 28 травня 2020 року включно, за рахунок бюджетів усіх рівнів здійснено платежів на суму 2,62 млрд грн: 658 млн грн з держбюджету та 1 965 млн грн з місцевих бюджетів”,- йдеться в повідомленні.

Загалом у Держказначействі зареєстровано бюджетних зобов’язань за закупівлями для запобігання поширенню коронавірусної хвороби більш як на 3,4 млрд грн (934 млн – із державного бюджету, 2 484 млн грн – із місцевих бюджетів).

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів 22 квітня затвердив порядок використання коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19. Розмір Фонду становить 65 млрд грн, що було передбачено у державному бюджеті.

 

У МОЗ виявили перший випадок коронавірусу

В апараті Міністерства охорони здоров’я виявили перший випадок коронавірусу.

Про це на брифінгу поінформував міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Вчора в апараті МОЗ був виявлений перший випадок захворюваності на коронавірус. Відразу було виявлено коло контактних осіб, з якими контактував цей працівник. Визначена кількість цих осіб. Сьогодні буде проведено відповідне тестування. Якась кількість людей буде відправлена на самоізоляцію”, – поінформував Степанов.

Він зазначив, що все буде зроблено за визначеним алгоритмом, як це відбувається на будь-якому іншому підприємстві чи в організації.

Станом на 2 червня в Україні лабораторно підтверджено 24 340 випадків COVID-19. За добу 328 нових випадків.

 

Після 22 червня карантин в Україні можуть продовжити – МОЗ

Карантин в Україні може бути продовжений й після 22 червня.

Про це повідомив заступник глави МОЗ, головний санітарний лікар Віктор Ляшко в ефірі “Україна 24” – Укрінформ.

“Зараз він (карантин – ред.) триватиме до 22 червня, це 100%, після цього будемо дивитися, як пом’якшення з 10 і 15 червня впливатиме на ситуацію”, – сказав Ляшко.

Він зазначив, що якщо ситуація із захворюваністю буде на такому ж рівні, то карантин буде адаптивний, і адаптивність його буде, можливо, не на обласному рівні, а на рівні населеного пункту.

Ляшко додав, що все залежатиме від епідемічної ситуації не тільки в Україні, а й в країнах Європейського Союзу, які першими увійшли в епідемічний процес.

Як повідомляв Укрінформ, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції. Зокрема, було зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах.

Перші послаблення карантинних обмежень в Україні стартували з 11 травня.

Із 22 травня в Україні оголошено наступний етап послаблення карантину. Кабінет міністрів прийняв рішення про встановлення адаптивного карантину в Україні з 22 травня по 22 червня.

Станом на 2 червня в Україні лабораторно підтверджено 24 340 випадків COVID-19. За добу 328 нових випадків. Одужало від COVID-19 10 078 людей, померло 727.

 

Карантин триває попри пом’якшення — Степанов

Кроки виходу з карантину прописані в урядових нормативних актах, зокрема в постанові уряду № 392.

Про це на брифінгу 2 червня сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я хочу наголосити, що карантин діє, незважаючи на ці пом’якшення. І коли ми говоримо про перехід у режим офлайн з онлайн чи навпаки, то це рішення ухвалюють безпосередньо керівники тих чи інших організацій. У них є таке право і якщо це рішення ухвалено задля збереження здоров’я працівників, я вважаю, це правильно”, – сказав Степанов.

Він нагадав, що кроки щодо виходу з карантину прописані в урядових нормативних актах, зокрема в постанові уряду № 392

Як повідомляв Укрінформ, станом на 2 червня в Україні лабораторно підтверджено 24 340 випадків захворювання на COVID-19, загалом за час пандемії в Україні від COVID-19 одужали понад 10 тис. осіб, 727 людей померли від наслідків хвороби.

 

Степанова просять не призначати головою НСЗУ фігурантів антикорупційних розслідувань

Громадські та пацієнтські організації закликають міністра охорони здоров’я Максима Степанова провести 2 червня відкриті співбесіди з кандидатами на посаду голови НСЗУ та не призначати фігурантів антикорупційних розслідувань.

Про це йдеться в спільній заяві ГО “Центр протидії корупції”, експертної організації StateWatch, БО “100% Життя”, БО “Пацієнти України”, яка є в розпорядженні Укрінформу.

“Наразі до проведення співбесід не допускаються представники ЗМІ, благодійних фондів та громадських об’єднань. Головним кандидатом на посаду, за інформацією ЗМІ, є Костянтин Яриніч, нардеп 8 скликання від Блоку Петра Порошенка, в.о. гендиректора Кіровоградського обласного онкоцентру. Він активно критикував НСЗУ і підтримував міністра Максима Степанова. З НСЗУ в Яриніча уже були проблеми, коли наприкінці квітня пацієнт поскаржився на його онкоцентр. Людині довелося платити за те, що по контракту онкоцентру з НСЗУ мало б бути безоплатним. Окрім того, Кропивницький обласний диспансер Яриніча купував ліки виключно у дистриб’юторів за завищеними цінам”, – йдеться в заяві.

У ній наголошується: попри те, що конкурс на голову НСЗУ провели ще в січні, очільники МОЗ Зоряна Скалецька, потім Ілля Ємець не спромоглися зустрітися з фіналістами конкурсу та призначити голову.

“Так рішення визначити керівника НСЗУ перейшло до Степанова, який без пояснень відхилив усіх кандидатів. Після гучного скандалу із намаганням призначити людину без конкурсу, Степанов має намір проводити кулуарні співбесіди з кандидатами. Враховуючи критичну важливість посади, яка відкриває шлях до розпоряджень мільярдами бюджетних коштів, громадські організації закликають Степанова провести відкриті співбесіди із прямою трансляцією та не призначати Яриніча на цю посаду”, – йдеться у заяві.

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2020 року був проведений конкурс на посаду голови Національної служби здоров’я, фіналістами конкурсного відбору стали т. в. о. НСЗУ Оксана Мовчан, заступниця голови НСЗУ Наталія Рябцева, голова одного з департаментів НСЗУ Андрій Віленський.

Після співбесіди з Комісією з питань вищого корпусу державної служби вони мали пройти співбесіду з міністром охорони здоров’я.

20 травня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що відхилив усі кандидатури на посаду голови НСЗУ.

22 травня Кабінет міністрів оголосив новий конкурс на посаду голови НСЗУ. Термін подачі документів тривав до 27 травня.

2 червня Степанов заявив що проведе протягом дня співбесіди з кандидатами, яких відібрала кадрова служба.

 

Зеленський: В Україні – кадровий голод, проблему має вирішувати вища освіта

Президент Володимир Зеленський обговорив із керівниками провідних закладів вищої освіти України обговорив питання оптимізації ЗВО, зарплати викладачів та умови навчання студентів.

Про це повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

У зустрічі також взяли участь заступник керівника Офісу Президента Юрій Костюк та голова парламентського комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

“Учасники обговорили питання оптимізації закладів вищої освіти (ЗВО), розширення їхньої фінансової автономії, рівень зарплат викладачів та умови, у яких навчаються студенти”, – ідеться в повідомленні.

Президент підкреслив що в Україні існує кадровий голод, і цю проблему має вирішувати вища освіта.

“Якщо ми нічого не будемо вирішувати саме з вами, то кадровий голод у країні так і залишиться. Цю проблему держава має вирішувати спільно з вищою освітою”, – заявив Зеленський.

Він нагадав, що в Україні навчається понад мільйон студентів, велика частина з яких не хоче залишатися на Батьківщині, а з тих, хто залишається, багато не працюють за здобутою спеціальністю.

“Навіщо ви витрачали свій досвід, навіщо держава витрачала свої гроші, якщо ми потім не можемо залучити цих дійсно талановитих студентів?” – звернувся Президент до учасників зустрічі.

Зі свого боку Сергій Бабак заявив, що завдання Комітету з питань освіти, науки та інновацій і парламенту в цілому – створити законодавчі умови для розвитку системи вищої освіти та її подальшої еволюції. Наразі, за його словами, Верховна Рада вже зробила окремі кроки щодо змін у системі фінансування університетів, які стимулюватимуть покращення якості.

Зазначається, зокрема, що тепер у контрактах з ректорами будуть з’являтися показники ефективності за певний час і механізми перевірки цих показників.

“Наші плани до кінця 20-го року діляться на дві частини: тактичні плани – це проведення вступної кампанії, і фінансова автономія. У нас є багато планів. Комітет завжди відкритий до співпраці”, – зазначив Бабак.

Своєю чергою керівники провідних ЗВО наголосили на важливому значенні можливостей для розвитку освіти, які дає новий закон про вищу освіту, залученні бізнесу до формування кадрів, створенні механізмів венчурних фондів, фінансуванні стартапів та в цілому на потребі законодавчих ініціатив для перетворення вітчизняної вищої освіти на сучасну, комфортну та успішну.

Очільники ЗВО також акцентували увагу на важливості розбудови науково-дослідницької інфраструктури, залучення іноземних студентів, розбудови мережі гуртожитків.

 

Вступна кампанія 2020: мотиваційний лист, важливі творчі конкурси та договори з бюджетниками

УНН. Відтепер під час вступу до вишів абітурієнти зможуть отримати додаткові бали за мотиваційний лист, творчі конкурси стали більш важливими, а “бюджетники” будуть укладати договори з університетами. Про такі зміни у вищій освіті розповів голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, передає УНН із посиланням на офіційний сайт політичної партії “Слуга народу”.

“Відтепер університети можуть до правил прийому додати мотиваційний лист. Для абітурієнта це означатиме можливість отримати додатково від 0 до 1 відсотка конкурсного балу. Бажано було би брати участь в міжнародних олімпіадах, бо перемоги там стануть у нагоді під час вступу. Також ми збільшуємо “вагу” творчих конкурсів при вступі. А ще – навіть “бюджетники” тепер укладатимуть договори з закладом освіти”, – сказав Сергій Бабак, відповідаючи на запитання, як змінились умови вступу до вишів.

Він зазначив, що таким чином можна буде деталізувати права та обов’язки вступника і закладу вищої освіти.

Нагадаємо, в Україні хочуть запровадити вступ до школи без конкурсу і вільний вибір додаткових предметів.

 

Мінфін залучив 2,9 мільярда від продажу держоблігацій

Міністерство фінансів за підсумками аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) 2 червня залучило до держбюджету понад 2,9 млрд грн.

При цьому дохідність за найкоротшими паперами повернулась до докарантинних рівнів, повідомляє пресслужба Міністерства фінансів у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні на аукціонах ОВДП Міністерство фінансів розмістило номіновані в гривні ОВДП зі строком погашення 3, 6, 9 місяців та 1 рік. Попит на всі інструменти перевищив більш як в два рази обсяг задоволених Мінфіном заявок. Середньозважену ставку за 3-місячними інструментами знижено на 35 б.п. до 9,84%, за 6-місячними – на 22 б.п. до 10,11%, за 9-місячними та річними ОВДП ставки знижено на 11 б.п. до 10,89% та 10,86% відповідно. Всього за підсумками аукціонів до Державного бюджету було залучено кошти в обсязі 2,9 млрд гривень”, – йдеться в повідомленні.

У міністерстві зазначили, що ставки дохідності за ОВДП продовжують знижуватися, а дохідність за найкоротшими паперами повернулась до докарантинних рівнів.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство фінансів України за підсумками аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) 26 травня 2020 року залучило до державного бюджету понад 1 млрд грн.

 

Рада внесла зміни до Митного кодексу у зв’язку із реформою прокуратури

Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку із реформою прокуратури та змінами у системі судоустрою України” (№3194).

Рішення підтримав 301 народний депутат, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Закон вносить зміни до частини дев’ятої статті 340, частини першої статті 359, частини другої статті 456 та частини другої статті 457 Митного кодексу України щодо суто технічної заміни слів “Верховний суд України”, “генеральний прокурор України” та “генеральна прокуратура України” словами “Верховний суд”, “генеральний прокурор” та “Офіс генерального прокурора” відповідно.

Цілями та завданнями закону є уточнення у зв’язку зі змінами у законодавстві України дійсних найменувань у системі судоустрою та прокуратури, а також назв посад керівників таких органів.

 

До Бюджетного кодексу внесли зміни у зв’язку з проведенням адміністративної реформи

Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” (№2782).

Закон підтримали 330 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Закон вносить зміни до статей 17, 29, 50, 64 Бюджетного кодексу України, якими термін “орган доходів і зборів” замінюється на “митний орган” та “податковий орган” відповідно до контексту.

“Проєкт закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” розроблено з метою приведення у відповідність понятійного апарату Бюджетного кодексу України для системи центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну митну та державну податкову політику у зв’язку зі розмежуванням функцій Державної фіскальної служби України та створенням Державної митної служби України та Державної податкової служби України”, – йдеться у пояснювальній записці.

Документ є взаємопов’язаним з проєктом закону “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” (реєстр. № 2318-1 від 14.11.2019), яким, серед іншого, передбачається заміна терміну “орган доходів і зборів” на терміни “митний орган” та “податковий орган” у низці законодавчих актів.

 

Депутати ухвалили зміни до закону про донорську кров та імпорт ліків

Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я” (№2429).

Закон підтримали 332 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Метою законопроєкту є ліквідація штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я, зокрема, скорочення часу виведення на ринок України ґенеричних лікарських засобів, створення правових умов для ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів, необхідних для медичного забезпечення громадян України – учасників міжнародній операції з підтримання миру і безпеки, усунення бар’єрів у розвитку системи служби крові, створення сприятливих умов для ввезення вітчизняними фармацевтичними виробниками на територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у вигляді фармацевтичних субстанцій для власного виробництва ліків”, – йдеться у пояснювальній записці.

Закон передбачає, що не буде вважатися розголошенням та недобросовісним комерційним використанням реєстраційної інформації референтного лікарського засобу посилання заявником на неї та використання її у реєстраційних матеріалах, що подаються на реєстрацію іншого лікарського засобу, що містить ту саму діючу речовину, що й референтний/оригінальний лікарський засіб (зміни до статті 9 закону «Про лікарські засоби»).

Закон також пропонує не визнавати порушенням прав, що випливають із патенту на винахід (корисну модель), ввезення в установленому законом порядку товарів, виготовлених із використанням винаходу (корисної моделі), для досліджень та/або використання винаходу (корисної моделі) у дослідженнях, що проводяться з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарського засобу (зміни до статті 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Документ дозволяє за окремим рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, ввезення незареєстрованих в Україні лікарських засобів іноземних держав з метою медичного забезпечення (медичного застосування) військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які направляються для участі в міжнародній операції з підтримання миру і безпеки у складі національного контингенту чи національного персоналу (зміни до статті 17 Закону України «Про лікарські засоби»).

Закон також має удосконалити заборону вивезення донорської крові та її компонентів за межі України (за виключенням прийняття Кабінетом міністрів України рішення про надання гуманітарної допомоги за умови повного забезпечення потреб закладів охорони здоров’я населення України у донорській крові та її компонентах), скасувати застаріле регулювання експорту препаратів крові, а також дозволити взяття плазми для фракціонування, за умови її переробки та використання для виробництва препаратів крові на території України, суб’єктам підприємницької діяльності (зміни до Закону України «Про донорство крові та її компонентів»).

Згідно із ухваленим законом, буде замінено вимогу про надання сертифіката якості наркотичного засобу або психотропної речовини вимогою про надання засвідчених заявником відомостей про кількісний хімічний склад наркотичного засобу або психотропної речовини за показниками специфікації або відповідної технічної документації виробника (експортера або імпортера) (зміни до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»).

 

Рада внесла зміни до Лісового кодексу щодо інвентаризації лісів

Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів” (№2379).

Закон підтримали 322 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Прийняття даного законопроєкту запровадить правове регулювання національної інвентаризації лісів, розширить обсяг та поліпшить якість даних про ліси, що забезпечить необхідну інформаційну основу для формування стратегічних цілей та завдань державної політики у сфері лісового господарства”, – йдеться у пояснювальній записці.

Закон вносить доповнення до Лісового кодексу України щодо поняття національної інвентаризації лісів, визначення цілей її проведення та джерел фінансування.

Очікується, що завдяки проведенню національної інвентаризації лісів буде отримана достовірна оцінка загальних запасів насаджень (розрахункова похибка до ±3%) та вперше для України будуть визначені показники поточного приросту насаджень, необхідні для оцінки рівня інтенсивності лісокористування. Серед інших потенційно важливих результатів, – визначення площі самозаліснених сільськогосподарських земель та уточнення звітності до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату ООН та Кіотського протоколу щодо щорічного рівня поглинання парникових газів лісами України тощо.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

У додатку “Дія” з’явився зчитувач QR-кодів

Мобільний додаток “Дія”, який є частиною проекту Міністерства цифрової трансформації України «держава в смартфоні», доповнили зчитувачем QR-кодів.

Про це повідомив віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Facebook – Укрінформ.

“Відсьогодні в “Дії” з’явився рідер QR-кодів. QR документ в “Дії” перевіряється смартфоном, для цього не потрібно окремих інструментів чи програм. Але для більшого комфорту ми додали рідер QR-кодів одразу в “Дії” — перевіряйте цифрові документи будь-яким способом”, – написав Федоров.

Наразі в мобільному додатку «Дія» доступні ID-картка, закордонний паспорт, студентський квиток, водійські права та техпаспорт на авто. Усі ці документи в Україні при необхідності можна пред’явити прямо з екрана смартфона.

Як повідомлялося, мобільний додаток «Дія» (скорочено від «Держава і я») з’явився в Україні 6 лютого 2020 року. На початку квітня запрацював однойменний веб-портал. Вони є частиною проекту «держава в смартфоні» Міністерства цифрової трансформації України і покликані перевести в онлайн отримання більшості державних послуг. На сьогодні додаток вже скачали понад 2 млн користувачів.

 

Депутати підтримали проєкт про страхування цивільної відповідальності підприємців

Верховна рада у першому читанні підтримала законопроєкт №3361 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності.

За відповідне рішення проголосувало 264 народних обранців, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Даний законопроєкт розроблено з метою посилення гарантій відшкодування збитків постраждалим в разі порушення суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства щодо дотримання правил техногенної та пожежної безпеки. Документ має на меті підвищити рівень соціального захисту населення у разі отримання шкоди життю та здоров’ю в результаті аварій і пожеж, забезпечити надійну гарантію щодо отримання відшкодування постраждалими від наслідків аварій та пожеж.

Також метою законопроєкту є покращення умов ведення бізнесу шляхом усунення неефективного державного нагляду за його діяльністю та підвищення рівня відповідальності бізнесу за наслідки своєї діяльності.

 

Після карантину банки мають провести реструктуризацію кредитів – Рожкова

Зараз банки надають позичальникам кредитні канікули, а це не реструктуризація, а невелика відстрочка, реструктуризація почнеться тоді, коли завершиться карантин.

Про це в інтерв’ю FinClub розповіла перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова – Укрінформ.

“Так, дійсно, прострочення повільно зростає. Але це пов’язано з тим, що по суті реструктуризація кредитів ще не почалася. Зараз банки надають позичальникам кредитні канікули, а це не реструктуризація, а невелика відстрочка. Ми дали банкам право не відносити ці кредити до дефолтних. Але оскільки кредити не погашені в строк, банки відображають їх на балансі як прострочені. Щоб прострочення зникло, потрібно продовжити терміни погашення кредиту, тобто провести повноцінну реструктуризацію. Поки немає сенсу це робити: ніхто не знає, коли точно закінчиться карантин, в якому обсязі будуть зніматися обмеження і коли економіка повноцінно запрацює”, – сказала Рожкова.

Вона зазначила, що реструктуризація почнеться тоді, коли завершиться карантин і відновиться колишній ритм життя, запрацюють підприємства і люди повернуться на роботу.

“Ми постійно говоримо банкам, що відразу після закінчення карантину вони мають бути готові запропонувати своїм клієнтам різні програми реструктуризації”, – підкреслила Рожкова.

За її словами, це дозволить банкам після виходу з карантину максимально швидко провести реструктуризацію і дати клієнтам впевненість, що ніхто не забиратиме застави і не вибиватиме борги. Завдяки змінам до закону про фінмон можна буде швидко підписати дистанційно договір і зняти всі питання.

Для великого бізнесу повинен бути індивідуальний підхід. Для населення, приватних підприємців, мікро- та малого бізнесу підхід до реструктуризації повинен бути портфельним, тобто стандартним.

 

Топ-10 ідей для самостійних подорожей Закарпаттям

01.06.2020, Укрінформ (Тетяна Когутич, Ужгород)

Експерт із туризму зібрав для Укрінформу найцікавіші локації в Закарпатській області для подорожей після пом’якшення карантину

Через пандемію коронавірусу літо 2020 року експерти визнали найкращим часом для пізнання своєї країни. Тож поки в пріоритеті поїздки у малозвідані місцини рідного краю, експерт із регіонального туризму, директор Турінфоцентру Закарпаття Олександр Коваль спеціально для читачів Укрінформу склав список унікальних локацій, які варто відвідати під час “карантинного туризму”.

Експерт запевняє, що цікавинки на Закарпатті – майже на кожному кроці, щоп’ять-десять кілометрів тут ви знайдете щось цікаве, оригінальне чи й унікальне.

– Одна з обов’язкових умов таких подорожей — автомобіль (відсутність регулярного транспортного сполучення вносить свої корективи), – наголошує Коваль. – Нині першими туристами на Закарпатті є самостійні мандрівники, що приїжджають власними автомобілями і винаймають житло подобово, оскільки готелі в області поки що не працюють. – Але навіть коли запустять потяги, – каже Коваль, – ми прогнозуємо, що туристи уникатимуть місць масового скупчення людей (замки, музеї, термальні басейни), тому хочемо вам запропонувати кілька ідей для індивідуального туризму поміж природних об’єктів: десь потрібно йти пішки, десь їхати велосипедом, а десь можна й на конях. Це Закарпаття, окрім моря, тут є все, – каже Олександр Коваль.

“Дідо-дуб” у селі Стужиця

ІДЕЯ 1. Найстаріші дуби України та дерева, як 16-поверхівки заввишки

За один день на автомобілі на Закарпатті можна побачити найстаріші та найвищі дерева в Європі. Якщо поїхати спочатку автомобілем у село Стужиця (Великоберезнянський район), там можна побачити два найстаріші дерева України — дуби віком 1200 і 1300 років. А якщо дорогою на Перечин звернути до села Тур’ї Ремети, то побачите, як у заповідному урочищі «Магурича» ростуть одні з найбільших у Європі дерев – сосни Веймутова. Ці гігантські дерева віком 150 і більше років, деякі мають окружність стовбура понад 5 метрів і висоту понад 50 метрів (це як 16-поверховий будинок).

ІДЕЯ 2. Велосипедом околицями міст і сіл

Закарпатська область ідеально підходить для любителів гірських велосипедів. Тут ви можете просто виїхати за місто чи село і кататись околицями. Так, залежно від місця, можна побачити пам’ятки природи, архітектури (замки, мости, млини, дерев’яні церкви) чи культури. У вихідні дні дороги в області майже без автомашин. Крім того, є мережа велостежок, якими можна проїхати 10-20 і більше кілометрів.

ІДЕЯ 3. Катання на конях

Якщо ви вирішили відвідати Рахівщину, то рекомендую вам подарувати собі кінну прогулянку на двох чи для компанії околицями міста Рахів та піднятись на одну з полонин, щоби побачити місто з гори. Така прогулянка на конях місцевої породи “гуцулики”— це справжній драйв, позитивні емоції та неймовірні краєвиди. Кінні походи є також на Перечинщині, Міжгірщині, Ужгородщині.

Озеро Синевир

ІДЕЯ 4. Три дні в Національному природному парку

Найчистіше повітря в Україні, як відомо, в Карпатах, а на території національних природних парків, де обмежена діяльність людей, воно особливо чисте. Оберіть для відпочинку природні об’єкти Закарпаття. Це може бути парк «Зачарований край», «Ужанський національний природний парк», чи природний парк «Синевир». Якщо ви зупинились у селах на території національних парків, до ваших послуг тут садиби сільського туризму, де ви зможете не лише поспілкуватися з місцевими жителями, а й скуштувати унікальної місцевої їжі, побачити життя та побут, почути легенди.

ІДЕЯ 5. Природа Свидовця та озера льодовикового періоду

Це окрема тема для подорожі територією Закарпаття. Якщо у вас є мрія побувати в горах і побачити незайману природу, ви шукаєте найкращі місця для краєвидів, релаксу та відпочинку, медитації, то вам треба їхати на Рахівщину. Зупиніться на Драгобраті (гірськолижний курорт, який працює весь рік) і заплануйте свої походи полонинами гірського масиву Свидовець. Досвідчені гіди вам нададуть професійні послуги супроводу. Запам’ятайте ці назви — Ворожеска, Апшинець, Івор та Геришаска, це унікальні озера льодовикового періоду, які ви не забудете ніколи. Ну а з плюшевих зелених навколишніх гір на них можна дивитися цілу вічність, як в очі мудрому співрозмовникові.

ІДЕЯ 6. Піші маршрути полониною Боржава з ночівлею в наметах

Якщо ви мріяли прогулятися гірськими стежками з фотоапаратом, але без важкого наплічника та спорядження, саме час іти на Боржаву. Хребтом можна мандрувати зі своїм спорядженням чи орендувати все на місці, також варто знайти гіда. Боржава — унікальний гірський масив, проти забудови його вітряками екологи та науковці виступають уже кілька років. Відвідавши його, ви долучитеся до захисту полонин від забудови.

ІДЕЯ 7. Нематеріальна культурна спадщина Закарпаття

Можливостей відвідувати місця, де люди творять унікальну культуру краю, на Закарпатті також багато. Наприклад, на Берегівщині можна навідатися до майстринь, які займаються човниково-перебірним ткацтвом у селах Великі Береги та Кідьош. З-поміж інших різновидів це ремесло вирізняється витонченістю, стриманістю, елегантністю, а головне – на Закарпатті у ньому переплелися різні національні культури: угорська, австрійська й українська. У селі Колочава від місцевих ґаздинь можна навчитись робити колочавську ріплянку (страва місцевої кухні – ред.). Відвідати в цьому сенсі варто й село Лисичово, де діє унікальна кузня “Гамора”. І звичайно, унікальне село Ізу, де більше дізнатись про місцеве лозоплетіння. На Рахівщині разом із вівчарями на полонинах можна долучитись до виготовлення гуцульської бриндзі, а також більше дізнатись про гуцульське вовноткацтво і навіть навчитися робити ліжник – унікальний автентичний виріб гуцулів Українських Карпат. Обов’язково відвідайте якусь із цих локацій, де культурна спадщина живе і нині.

ІДЕЯ 8. Авторські екскурсії та квести замками і містами Закарпаття

Кожен з нас шукає ідею, як цікаво провести час, а якщо ви плануєте свій відпочинок з родиною, зверніть увагу, що в Ужгороді та Мукачеві вам можуть запропонувати унікальні авторські екскурсії. Наприклад, у замку Паланок є нічна екскурсія з факелами, а в Ужгороді проводять екскурсії-квести як для дітей, так і для дорослих. Це чудова можливість відпочити і гарно провести час.

ІДЕЯ 9. Сплав Тисою

Хоча на Закарпатті немає моря, але ви можете цілий день провести на воді, обравши одне з місць для старту сплаву. Це цікава активність, з дотриманням правил безпеки, де ви можете отримати гострі враження, ознайомитися з різноманіттям природи та відкрити для себе нові місця. Нині рафтинг, сплави річками активно розвиваються на Закарпатті завдяки клубам спортивного туризму. Вони функціонують на території Виноградівського, Хустського, Мукачівського районів, організовують рафтинг Тисою різних категорій складності.

ІДЕЯ 10. Закарпатська кухня своїми руками. Гастрономія і дегустації

Ви багато чули про кухню Закарпаття, але завжди хотіли навчитись готувати ці страви власноруч? На Закарпатті є така можливість. Вам це запропонують господарі сільських садиб, де ви можете зупинитись, разом скласти меню й готувати унікальні закарпатські страви з місцевих продуктів. А в Ужгороді вже є окремі послуги – пропонують навчити премудрощів закарпатської кухні навіть із виїздом на природу. Варити бограч чи голасле самому — це смачно і цікаво.

Чудова ідея — візит до фермерів як елемент пізнання Закарпаття. Для вас тут працює десяток сироварень, ферми з вирощування равликів, ферма буйволів, дегустаційні зали вина, паленок, леквару… Якщо ви вирішили більше дізнатися про вино, то є можливість на дегустації розібратись у культурі виноробства та виноградарства Закарпаття. Ви знатимете все про різноманітні сорти та марки вина, навчитесь розрізняти різні винні смаки. У цьому сенсі варто приглянутися до виноробів Берегівщини, Мукачівщини, Виноградівщини та Ужгородщини, це понад десяток фахівців своєї справи.

– Весняний карантин та обмеження на поїздки за межі України здатні нас навчити більше подорожувати Україною, – каже на завершення Олександр Коваль. – Як шість років тому ми навчились принципово не купувати російські товари, тут ми маємо можливість виробити ще одну звичку — відпочивати в Україні. Саме так можна впливати на якість туристичного продукту та більше дізнаватись про наші природні, культурні, архітектурні пам’ятки.

 

У ЦВК пояснили, чому на “окрузі Давиденка” поки не призначають вибори

Центральна виборча комісія поки що не отримувала офіційних підтверджуючих документів щодо смерті народного депутата Валерія Давиденка й тому не може розглядати питання про призначення проміжних виборів у 208-му окрузі Чернігівської області.

Про це заявив голова ЦВК Олег Діденко під час засідання комісії у вівторок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У зв’язку зі смертю народного депутата Валерія Давиденка звертаються представники ЗМІ з проханням надати роз’яснення щодо призначення виборів в одномандатному виборчому окрузі № 208. Станом на цей час до Центральної виборчої комісії не надходило жодного документа, яким би засвідчував факт дострокового припинення повноважень народного депутата, тому на цей момент часу в Центральної виборчої комісії відсутні юридичні підстави для розгляду цього питання”, – сказав він.

Водночас Діденко підкреслив, що наразі в державному бюджеті на 2020 рік взагалі не передбачені кошти на проведення проміжних виборів.

“Після останніх змін до закону про державний бюджет України в державному бюджеті на 2020 рік відсутнє фінансування на проведення проміжних виборів. Тому питання призначення проміжних виборів у 208-му окрузі повинно вирішуватися комплексно з питанням фінансування цих виборів”, – підкреслив голова ЦВК.

Як повідомлялося, тіло члена депутатської групи “Довіра” Валерія Давиденка з вогнепальним пораненням у голову було виявлено увечері 23 травня у його київському офісі. Кримінальне провадження відкрито й розслідується за статтею 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство.

Поховали депутата Давиденка 26 травня в місті Носівка на Чернігівщині, звідки він родом.

До Верховної Ради нинішнього складу Давиденко був обраний як самовисуванець у 208-му округу в Чернігівській області.

 

Зеленського просять не допустити ліквідації понад ста тергромад

Президента Володимира Зеленського просять не допустити ліквідації понад 100 об’єднаних територіальних громад (ОТГ).

Відповідну петицію оприлюднено на сайті Президента України – Укрінформ.

«Переважна більшість ОТГ виступає категорично проти їх примусового приєднання до інших громад. При цьому більша частина з них мають середній та високий рівень спроможності, забезпечують належний рівень надання послуг, проводять значну проєктну діяльність, але політичні чи бізнесові впливи прагнуть їх ліквідації та приєднання до міст чи ще не об’єднаних громад. Не можна руйнувати довіру до держави, нехтувати такою великою цінністю, як добровільне волевиявлення людей до самостійного формування сприятливого середовища життєдіяльності через об’єднання громад, щоб не знищити ініціативу на багато років вперед. Такий несправедливий підхід до формування перспективних планів, які знищують діючі ОТГ, призводить до соціальної напруги, протестів, втрати довіри до держави», – йдеться у тексті петиції.

Наразі петиція набрала 396 голосів із 25 тис. необхідних для розгляду.

Як повідомлялося, представники ОТГ періодично проводять пікети через незгоду із напрацьованими ОДА і затвердженими урядом перспективними планами.

Так, днями представники громад пікетувати Дніпропетровську облдержадміністрацію. За інформацією Асоціації ОТГ, існування понад 120 тергромад не передбачене Перспективними планами КМУ на 2020 рік.

 

Українець Олексій Пахунов розповів, чим займається у SpaceX

Уродженець Житомира Олексій Пахунов переїхав до США та на даний момент працює у компанії Ілона Маска SpaceX, яка 30 травня спрямувала в космос корабель Crew Dragon.

Українець веде блог, в якому розповідає про програмування, астрономію та космонавтику, передає Укрінформ.

У своєму блозі Пахунов розповів, що встиг попрацювати у таких компаніях, як Microsoft та Google (Chrome Remote Desktop). Після цього він перейшов у SpaceX, де працює зараз у групі Flight Software.

Розробник зазначає, що не може багато розповідати про роботу у SpaceX через корпоративні правила.

«Я сильно обмежений в тому, що я можу розповісти про роботу в компанії. Крім звичайних обмежень на поширення закритої інформації, працівники SpaceX потрапляють під обмеження ITAR (закон про контроль за експортом зброї). Фактично я можу говорити тільки про те, що вже (було) опубліковано в Інтернеті і не більше того», – пише Пахунов.

Після того, як SpaceX у співпраці з NASA здійснили запуск пілотованого корабля Falcon 9 з капсулою Crew Dragon, до Пахунова була прикута увага багатьох його співвітчизників, про що він сам і написав.

«Успішний запуск пілотованого Crew Dragon до Міжнародної космічної станції заслужено викликав підвищену увагу з боку як засобів масової інформації, так і простих смертних. Як-не-як такі події трапляються нечасто… Що набагато гірше, звістка про те, що в SpaceX працює українець викликала неабиякий ажіотаж в Facebook і хвилю чуток…», – написав він.

За словами Пахунова, він не пише “все програмне забезпечення, яке відповідає за політ Crew Dragon”, оскільки цим займається кілька сотень людей протягом багатьох років.

Раніше Пахунов писав «софт» (програмне забезпечення) для Falcon 9 і Falcon Heavy, а тепер – для Starship.

«Само собою, оскільки софт для всіх чотирьох збирається з однієї кодової бази, то частина мого коду використовується при польоті Dragon», – пояснює Пахунов.

Посада українця у компанії Ілона Маска називається “Sr. Software Engineer “, тобто “розробник звичайний, але досвідчений”. Ця посада не передбачає керівництва командою.

У 2015 році Пахунов відповідав за вдале приземлення Falcon 9.

«Я дійсно відповідав за першу вдалу посадку першого ступеня Falcon 9 і запуск Falcon Heavy… У SpaceX активно використовується поняття “Responsible Engineer” (“відповідальний інженер”, “RE”). Відповідальний інженер координує взаємодію різних груп в тій чи іншій області… Завдання відповідального інженера полягає не в тому, щоб зробити всю роботу самому, а в тому, щоб вся робота (в одній певній галузі) була зроблена тими, хто повинен її зробити. Без такого відповідального інженера легко забути яку-небудь важливу, але малопомітну деталь. Наприклад, легко можна підключити тільки один кінець кабелю або забути виконати якийсь важливий тест», – написав чоловік.

За його словами, на кожен запуск призначається відповідальний інженер від кожної групи, що забезпечує запуск.

«Я був інженером, що відповідає за запуск F9-21 (перша успішна посадка), FH-1 (перший запуск Falcon Heavy) і декількох інших запусків від групи Flight Software. Крім іншого, я відповідав за те, щоб польотний софт, завантажений на ракету, включав в себе всі заплановані зміни і пройшов всі необхідні тести. Більшість людей, яких ви бачите в центрі управління польотом, – відповідальні інженери призначені від різних груп», – пояснює Пахунов.

Як пише SpaceOn Ukraine, Олексій Пахунов родом з Житомира, освіту здобув в Хмельницькому Технологічному університеті «Поділля» (тепер Хмельницький Національний Університет) за спеціальністю «Комп’ютерні системи та мережі».

Як повідомляв Укрінформ, американська компанія SpaceX, яку заснував Ілон Маск, у співпраці з NASA здійснили запуск пілотованого корабля Falcon 9 з капсулою Crew Dragon, він доставив двох астронавтів на Міжнародну космічну станцію (МКС) о 17:29 за київським часом.

Це перший американський пілотований корабель, запущений США з 2011 року, коли була припинена програма польотів багаторазових шатлів. З того часу астронавти NASA доставлялися на МКС російськими кораблями «Союз».

 

Ройтбурд залишиться директором Одеського художнього музею – ОДА

Контракт із художником Олександром Ройтбурдом, який з 2018 року обіймає посаду директора Одеського художнього музею, розірвано не буде.

Про це заявив голова Одеської обласної держадміністрації Максим Куций, повідомляє пресслужба ОДА – Укрінформ.

«Олександр має намір оскаржувати рішення суду. Одеська ОДА надасть всю можливу юридичну допомогу та виступить третьою стороною на боці позивача. Контракт із Ройтбурдом розірвано не буде. Таке рішення має базуватися на результатах роботи, а Олександр як керівник закладу, на мою думку, перетворив занедбаний музей на популярне та знакове місце», — зазначив Куций.

Керівник ОДА особисто зустрівся з Ройтбурдом і запевнив у підтримці.

Наразі Олександр Ройтбурд продовжує керувати Одеським художнім музеєм, повідомляють в обладміністрації.

Як повідомляв Укрінформ, художник Олександр Ройтбурд 6 грудня 2017 року переміг у відбірковому конкурсі на посаду директора Одеського художнього музею. 19 березня 2018 року голова ОДА підписав п’ятирічний контракт з Ройтбурдом, призначивши його директором музею. Кандидатуру художника тоді не підтримала обласна рада.

4 вересня 2019 року облрада з ініціативи групи представників Опозиційного блоку ухвалила рішення про звільнення Ройтбурда з посади керівника музею, що викликало обурення громадськості.

Голова ОДА, керуючись вимогами закону “Про культуру”, відмовився видати розпорядження про звільнення Ройтбурда з посади, а сам художник оскаржив рішення облради в суді.

У жовтні 2019 року Міністерство культури, молоді та спорту назвало рішення про звільнення Ройтбурда безпідставним.

У лютому 2020 року суд визнав незаконним і скасував рішення Одеської облради про звільнення Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею.

28 травня 2020 року Одеський апеляційний суд скасував це рішення, постановивши відмовити Олександру Ройтбурду в задоволенні позову.

 

ОПЗЖ з Дубінським і вигнаними “слугами” оскаржили в КС закон про амністію майданівців – УП

50 народних депутатів України, зокрема уся фракція ОПЗЖ, направила подання до Конституційного суду щодо відповідності Конституції закону про амністію учасників протестів на Майдані в 2013-2014 роках.

Джерело: Пресслужба Конституційного суду

Дослівно: 2 червня 2020 року, до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України “Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України” від 21 лютого 2014 року”.

Деталі: Нардепи просять визнати оспорюваний закон таким, що не відповідає Конституції України.

До участі в конституційному провадженні просять залучити трьох нардепів від ОПЗЖ Василя Німченка, Олександра Качного і Григорія Мамку.

Подання підписали всі нардепи з фракції ОПЗЖ, а також виключені з фракції “Слуга народу” нардепи Антон Поляков і Анна Скороход. Звернення підписав також депутат від “Слуги народу” Олександр Дубінський.

Передісторія:

В лютому на той час т.в.о. директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова заявила, що для справедливого і чесного розслідування справ щодо Євромайдану необхідно скасувати закон про недопущення переслідування учасників протестів від 2014 року.

Руслан Рябошапка, який тоді був генеральним прокурором, назвав безглуздою ідею Венедіктової щодо скасування закону про амністію майданівців.

При цьому він підкреслив, що у законі є норма, яку варто змінити. За його словами, вона заважає розслідувати справи незалежно від того, хто міг бути особою, яка вчинила ці злочини. Ця норма, зокрема, стосується неможливості збирати докази, зберігати інформацію.

 

Більшість фракції “Слуга народу” незадоволені роботою Авакова – депутат

Більшість народних депутатів від фракції “Слуга народу” незадоволені роботою міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Про це заявив член фракції “Слуга народу” Євгеній Шевченко з трибуни Верховної Ради 2 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я зараз заявляю усій країні, всім громадянам, що у фракції “Слуга народу” практично всі депутати незадоволені роботою Міністерства внутрішніх справ, практично всі депутати бачать, що це ні до чого не приведе і практично всі відчувають, що це відповідальність особисто кожного з нас перед нашими виборцями, перед нашими дітьми які бояться вийти на вулицю. Я вважаю, що цей безлад треба припиняти, набратися сили, перестати боятися і зробити правильне рішення – відправити Авакова у відставку”, – сказав депутат.

Євгеній Шевченко додав, що час очільника МВС “вийшов”.

“Колись він був, мабуть, ефективним міністром, але час змінюється, і ситуація в країні змінилася. Тому я прошу всіх народних депутатів, яким є що сказати своїм виборцям, які не бояться, які відчувають відповідальність перед народом України, приєднатися до цього руху проти Авакова і покінчити з цим безладом, які є на вулицях України”, – заявив Шевченко.

Як повідомляв Укрінформ, народна депутатка від фракції “Голос” Інна Совсун звернулася до представників фракції “Слуга народу” із закликом підписати проєкт постанови про відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

 

“Голос” закликає “слуг народу” підписати проєкт постанови про відставку Авакова

Народний депутат із фракції партії “Голос” Інна Совсун звернулася до представників фракції “Слуги народу” із закликом підписати проєкт постанови про відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Про це Совсун сказала під час виступу з трибуни парламенту у вівторок, 2 червня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я звертаюсь до депутатів фракції “Слуга народу”. За останні два дні я почула від вас багато жалюгідних виправдань того, чому ви не можете зняти міністра Авакова. Ви кажете: міністр не винен, так буває. Я кажу: ні, так не буває. Так не повинно бути. Поліція має захищати, а не катувати. Визнайте, що за вашими виправданнями стоїть просто страх. І зараз час подолати цей страх”, – сказала Совсун.

Депутат додала, що “треба набратися сміливості і чесно визнати, що ніяких реформ в поліції не відбувається і що реформу поліції не може зробити людина, яка не зробила її за 6 років на посаді”.

“Якщо ви зараз побоїтеся підписати постанову про відставку Авакова, то бандити у погонах далі будуть вбивати і ґвалтувати, а бандити без погонів будуть стріляти на вулицях українських міст. І в який момент це переросте у чергову Врадіївку чи Міннеаполіс – тільки богу відомо”, – заявила Совсун.

Вона також зазначила, що мовчання депутатів – “це співучасть”.

Совсун нагадала про інцидент у Кагарлицькій поліції, де двоє співробітників поліції катували і зґвалтували жінку.

“Ми знаємо, що до 23 травня були скарги на цих самих поліцейських. Це скарги, на які ніхто не відреагував, це скарги, на які не відреагувала система. І є людина, яка винна в тому, що система не відреагувала. Ім’я цієї людини — Арсен Аваков. Міністр внутрішніх справ за останні 6 років мав час, аби зробити ті зміни в поліції, яких вимагає українське суспільство. Але цих змін не відбувається”, – сказала депутат.

За словами Совсун, “фасадна реформа патрульної поліції не змінила поки суті системи”, в якій продовжує відбуватися понад 60 тисяч катувань щороку.

“Поліція не захищає звичайних громадян, але дуже добре покриває своїх. Саме тому поліцейські, які вбили 5-річного Кирила Тлявова, зараз на свободі. Саме тому трапились Кагарлик і Бровари. І саме тому партія “Голос” тут вимагає відставки міністра Авакова”, – наголосила Совсун.

Як повідомляв Укрінформ, 29 травня перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, член фракції “Голос” Андрій Осадчук повідомив, що фракція планує збирати підписи за відставку очільника МВС Арсена Авакова, а також вимагатиме відставки голови Нацполіції.

Раніше фракція “Голос” почала збирати підписи за відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова.

 

Збір підписів за відставку Авакова: стало відомо, хто за – УП

Під проєктом постанови за відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова підписалися близько 50 нардепів від двох фракцій, інші парламентарі ставити підписи не поспішають.

Джерело: нардепи від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин та Соломія Бобровська у коментарі “Українській правді”, пресслужба “Голосу”

Пряма мова Юрчишина: “Зараз є близько 50 підписів від двох фракцій. Від “Голосу” 17 підписів – це всі, хто були на засіданні 2 червня, та решта – від “Слуги народу”.

До інших фракцій підходили. Переважно фраза така: “Ми подумаємо””.

Деталі: На запитання, чи збираються підписувати проєкт постанови нардепи від “Європейської солідарності”, Юрчишин сказав, що “наразі жодна людина з цієї фракції не підписала, хоча документ за відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова вони підписували”.

Юрчишин додав, що “їхня публічна позиція, що треба відправляти у відставку увесь уряд”.

Не поспішають підписувати документ і в “Батьківщині”. У коментарі УП нардепка від “Голосу” Соломія Бобровська відзначила, що поки у Тимошенко на ініціативу не відреагували. За її словами, постанову ” підписало багато “слуг”, а “Батьківщина” поки мовчить”.

Згодом у пресслужбі “Голосу” повідомили УП, що вже зібрали понад 50 підписів під проєктом постанови про відставку міністра МВС Арсена Авакова і продовжують вести перемовини з депутатами інших фракцій.

Що було раніше: Фракція “Голос” 2 червня розпочала збір підписів нардепів за відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Передісторія:

Фракція “Слуга народу” запропонувала заслухати міністра внутрішніх справ Арсена Авакова на годині запитань до уряду 5 травня із доповіддю щодо резонансних кримінальних подій останнього тижня.

Заступник голови депутатської фракції “Голос” Ярослав Железняк у своєму виступі підтримав цю ідею та нагадав, що його політсила закликає відправити Авакова у відставку.

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков порадів, що позиції фракцій “Голос” та “Слуга народу” співпали в питанні виклику для доповіді очільника МВС.

 

Антоненко дав пораду Авакову “ефектно вискочити” зі справи Шеремета – УП

Фігурант справи про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко (Riffmaster) заявляє, що слідство чинило на нього моральний тиск, провину він не визнає і вважає, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков має визнати безпідставність звинувачень.

Джерело: інтерв’ю Антоненка кореспонденту видання “Бабель“, коментар заяви президента про відповідальність Авакова за розслідування справи Шеремета

Пряма мова Антоненка: “Я уважно дивився цю пресконференцію і, звичайно, чекав на запитання щодо справи Шеремета. Було видно, що йому (президенту) було геть незручно від тих запитань. Він фактично відхрещується від своєї відповідальності і каже, що його затягнув на брифінг Аваков (12 грудня 2019 року – ред.). Усю відповідальність Зеленський переклав на нього.

Ця справа зараз – кістка у горлі Авакова. На кону його посада, тому його дії і накази підлеглим можуть бути непередбачувані.

На його місці я б з’ясував у підлеглих, хто сфальсифікував матеріали і підсунув йому, таким чином підставивши міністра. В цьому випадку він би дуже ефектно вискочив з цієї ситуації, як уміє це робити — зберіг би і посаду, і репутацію. Але я не можу знати, що він задумав і які будуть наслідки.

Але знаю точно, що ніхто з нас не причетний до злочину.

(…) Нову підозру, звісно, читав. Які можуть бути відчуття, коли підозрюють в тому, до чого ти не причетний? Звісно, огидні, як і раніше”.

Деталі: Антоненко, який під вартою перебуває вже майже пів року, розповів про спроби спровокувати його в камері та тиск із боку слідства.

За словами Антоненка, у перший день його посадили в камеру, де сидів так званий “с*ка” – ув’язнений, який співпрацює зі слідством: “Але оскільки я не причетний до злочину і приховувати мені немає чого, жодної корисної інформації вони не отримали”.

Іншого разу чоловік, що підсів до Антоненка, розповів, що в нього знайшли дві гранати: “Думаю, це також була провокація щодо якоїсь вибухівки. Але результат знову був ніякий”.

А на початку січня в камеру до Антоненка підселили людину з нацистською літературою: “Він зайшов у камеру з двома нацистськими книжками. Я очманів. Пояснив йому в двох словах ситуацію, і на цьому ми поставили крапку. Того ж дня розповів про цей випадок слідчому та адвокату”.

Крім того, 2 січня 2020 року слідчі намагалися провести слідчий експеримент після 21:30 і за відсутності особистого адвоката Антоненка, для чого привезли його й державного адвоката на місце загибелі Шеремета. Тоді підозрюваний відмовився від участі у слідчих діях.

Були й інші спроби тиску.

Пряма мова Антоненка: “Тиск був: забороняли теплі речі, засоби гігієни (помитися, постригтися). Не надавали медичну допомогу, наприклад, стоматологічну. До речі, зараз її теж не надають. З цього приводу я написав кілька заяв, отримав відписки з погодженням, але не допомогу. Цим керує слідчий (Василь) Бирко. Ще мені не давали побачення з рідними”.

Цьому передувало: 20 травня президент Володимир Зеленський на пресконференції до річниці інавгурації сказав, що справа Шеремета – це відповідальність голови МВС і він має довести її до кінця, бо ця справа буде індикатором ефективності Авакова.

21 травня слідство змінило підозри трьом фігурантам справи Шеремета: музиканту Андрію Антоненку, дитячому хірургу Юлії Кузьменко та медсестрі Яні Дугарь. Антоненко з організатора вбивства став виконавцем. У підозрі зникли тези про “ультранаціоналістичні погляди” і “велич арійської раси”.

22 травня адвокат підозрюваної Юлії Кузьменко повідомив, що поліція завершила розслідування щодо підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета.

Передісторія:

Один із керівників “Української правди” Павло Шеремет загинув від вибуху у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали трьох підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь. Cлідство заявляло, що Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто разом із Антоненком, який спочатку фігурував як організатор.

Кузьменко й Антоненко перебувають під вартою. Дугарь відправили спочатку під цілодобовий, а потім під нічний домашній арешт.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза необ’єктивна. Кузьменко також критикувала експертизу.

За словами захисту, на момент вбивства Шеремета Дугарь не була знайома з іншими підозрюваними, а Кузьменко і Антоненко на той час спілкувались лише кілька разів.

Речник МВС в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, що до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

 

Суд переніс апеляцію на арешт Кузьменко – не прийшли прокурори

Київський апеляційний суд переніс розгляд скарги про продовження тримання під вартою лікарю і волонтеру Юлії Кузьменко, підозрюваній у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, оскільки прокурори не прибули на засідання.

Про це повідомляється на сторінці Facebook-спільноти Free Riff – Укрінформ.

“Судове засідання щодо розгляду апеляції на рішення про продовження тримання під вартою Юлії Кузьменко не відбулось, бо прокурори не встигли ознайомитись з апеляційною скаргою та не прибули на засідання…”, – йдеться у повідомленні.

Суд мав розглянути апеляцію Кузьменко 2 червня о 15.30.

Як повідомляв Укрінформ, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

Про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства Шеремета міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив 12 грудня 2019 року.

Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

22 травня адвокат Микола Ореховський поінформував, що досудове розслідування у справі про вбивство Павла Шеремета завершено.

25 травня Печерський суд Києва задовольнив клопотання прокурорів і змінив запобіжний захід Яні Дугарь з домашнього арешту на заставу у розмірі 168 тис. гривень. Згодом адвокат Дугарь Віталій Коломієць повідомив, що більше 500 осіб менше ніж за добу перерахували всю необхідну суму для внесення застави.

Кузьменко й Антоненко наразі перебувають у СІЗО.

 

Стрілянина у Броварах: затримали ще 13 осіб на чолі з кримінальним авторитетом

Правоохоронці затримали ще 13 осіб у справі стрілянини у житловому кварталі в Броварах Київської області.

Про це інформує пресслужба Міністерства внутрішніх справ у Facebook – Укрінформ.

“У Києві, Броварах та Ірпені затримано ще 13 осіб на чолі з кримінальним авторитетом “Віха” або “Журавель”, – цитує пресслужба керівника відомства Арсена Авакова.

Як встановили правоохоронці, затримані “виступили” з боку місцевих перевізників. Усім оголошено підозру в бандитизмі та замаху на умисне вбивство. Вилучено зброю і боєприпаси.

Як повідомляв Укрінформ, вранці 29 травня у м. Бровари сталася стрілянина між двома угрупованнями через перерозподіл пасажиропотоку за участю близько 100 осіб. Станом на 31 травня було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство), 23 особам.

1 червня 20 фігурантам справи обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без застави.

2 червня суд обрав запобіжні заходи ще трьом фігурантам кримінального провадження щодо стрілянини у Броварах: одному – який перебуває у розшуку – тримання під вартою без застави (заочно); двом іншим визначено домашній арешт з огляду на визнання вини, співпрацю зі слідством і зізнання, які підтверджують створення організованої групи з метою вчинення протиправних дій.

 

Житель Мукачева вчинив самогубство в прямому ефірі, звинувативши в цьому поліцію – ЛБ

Прокуратура порушила справу за статтею “Доведення до самогубства”.

Прокуратура Закарпатської області порушила кримінальне провадження за фактом самогубства 28-річного жителя Мукачева, який повісився в прямому ефірі на фейсбуці.

На сайті прокуратури йдеться, що цю подію розслідуватимуть за ч. 1 ст. 120 Кримінального кодексу – доведення до самогубства.

Пресслужба поліції повідомила, що сусіди заявили про смерть чоловіка орієнтовно о 19:00.

Слідчі встановили, що чоловік покінчив життя самогубством шляхом повішення. Процес самогубства він зафіксував на відео в соціальній мережі.

“Чоловік на відео скаржиться на дії поліцейських і надалі покінчує життя самогубством. Мотиви та обставини, які спонукали потерпілого до такого вчинку, будуть встановлюватися в рамках кримінального провадження”, – сказано в повідомленні прокуратури.

Слідство доручили Державному бюро розслідувань.

 

На захисті роспропаганди: чим небезпечна війна Трампа проти соцмереж

Любов Цибульська, для Європейської правди

Минулий тиждень відзначився новим витком протистояння Дональда Трампа з соціальними мережами. Цього разу конфлікт вийшов за межі словесних образ і ризикує перейти у законодавче поле.

Президент США підписав указ про регулювання соцмереж.

Цей крок – через свій відвертий популізм – безумовно, викличе підтримку великої частини юзерів.

Але при детальному розгляді стає зрозуміло, що він відкриває скриньку Пандори, зменшуючи роль фактчекерів і даючи зелене світло координованій дезінформації в соцмережах.

Дозволено все?

Історія стосунків Трампа і медіа – давня і складна.

Свого часу, назвавши авторитетні медіа, такі як CNN, The New York Times, The Washington Post, ABS news та інші, fake news media (власне, саме ті ЗМІ, які мають чітку політику перевірки інформації), Трамп з часом розширив коло своїх медійних ворогів, долучивши до нього й соціальні мережі, які, на його думку, “змушують повністю замовкнути консервативні голоси”.

І тут варто зазначити, що перемога самого Дональда Трампа 2016 року була б малоймовірною без соцмереж. Однак на той момент ані Twitter, ані Facebook не вдавалися до регуляторних методів, які практикують зараз.

За кілька днів до підписаного указу Twitter розмістив поряд з двома твітами президента США помітки, що ця інформація потребує перевірки. Це абсолютно нова практика, до якої фактчекери і експерти з протидії дезінформації йшли роками.

Трампа така поведінка обурила, і він миттєво оголосив війну соцмережам, заявивши, що знайде спосіб покарати їх усіх. І знайшов.

Підписаний Трампом указ дозволить відредагувати законодавчий акт, прийнятий в 1990-х роках минулого століття.

Згідно з останнім, оскільки оператори соціальних мереж є “майданчиками” або “форумами”, а не традиційними видавцями, вони не несуть відповідальності за контент, розміщений користувачами.

Але – і це вкрай важливо – при цьому вони також мають юридичний захист, коли блокують дописи, що визнані нецензурними, насильницькими або “такими, що викликають заперечення, незалежно від того, чи є цей матеріал конституційно захищеним”.

І ось цей важливий нюанс дозволяв соцмережам останніми роками розгорнути боротьбу проти дезінформації, блокуючи окремі пости та сумнівні акаунти.

Указ Трампа пропонує скасувати цю недоторканність, якщо мережа на власний розсуд блокує дописи, ставить попередження чи мітки біля них, тобто, на думку Трампа, демонструє свою “безперешкодну владу”.

Якщо дотепер приватні компанії – такі як Facebook, Twitter, Youtube – могли встановлювати свої правила і стандарти (як справедливо зауважив колумніст New York Times Kevin Roose, подібно до ресторанів, які можуть заборонити вхід людям у невідповідному одязі), то новий указ змусить соцмережі кілька разів подумати, перш ніж перевірити той чи інший пост, а це своєю чергою відкриває широкі можливості для операцій впливу.

Соцмережі гібридних операцій

Чому це важливо?

Для того щоб осягнути рівень можливої небезпеки, варто трохи відмотати назад і поглянути на роль соцмереж у поширені дезінформації. Зокрема, в Україні.

У 2014 році ми бачили безпрецедентні за своїми масштабами дезінформаційні операції Кремля в соцмережах стосовно подій в Україні. Важко зараз визначити, яку ціну ми як суспільство заплатили за свою довірливість та відсутність чіткої політики щодо дезінформації з боку соціальних мереж.

Але вивчивши тисячі кейсів, ми бачимо, як на практиці здійснювалося те, що у підручниках з військової справи називається “психологічно-інформаційними операціями”.

Мета цих операцій може бути різна.

У нашому випадку вона була більш-менш зрозумілою. Для досягнення своїх стратегічних цілей Кремлю важливо було (і залишається) зіштовхнути українців у вирі справжньої громадянської війни, аби показати світові державну неспроможність країни до врегулювання внутрішніх викликів.

В 2014-2016 роках соціальні мережі стали одним суцільним полем битви російсько-української війни. Пізніше була доведена вражаюча роль цих платформ у подіях в інших країнах, зокрема на Близькому Сході та Північній Африці.

Однак керівництво соцмереж тривалий час неохоче реагувало на вакханалію під їхнім носом, яка часто вправно розігрувалася професійно підготовленими людьми на службі безпосередньо у Кремля.

І довгий час ті, хто бореться з дезінформацією в усіх її проявах, і відповідальні за політику соцмереж існували у двох різних вимірах.

Але потім нам пощастило. У 2016 році один за одним почався Brexit та відбулися президентські вибори у США.

В обох випадках росіяни застосували добре відпрацьовану на українцях тактику – поляризацію окремих груп через соціальні мережі.

Після довгого розбирання, визнання ролі російських спецслужб у впливі на вибори, соціальні мережі змушені були визнати й свою відповідальність.

Так почалася нова ера, коли фахівці, які давно займалися цим питанням і закликали до дій, раптом стали почуті.

Представники Facebook і Twitter раптово стали частими гостями на спеціалізованих конференціях. Там їм спочатку доводилося вислуховувати безліч закидів, після чого їхнє усвідомлення проблеми поступово поглиблювалося аж до зміни окремих політик.

Свобода слова чи хаос?

З-поміж найбільших закидів до соцмереж – відсутність чітко артикульованих правил гри. Якими критеріями вони користуються, коли один контент банять, а інший – що за змістом може бути максимально контроверсійним – залишають.

Це породжує теорії змови та недовіру до компаній.

І якщо на думку Марка Цукерберга, вони “не можуть бути арбітром, визначаючи, що правда, а що ні”, то, принаймні, можна довірити цю функцію тим, хто робить професійний фактчекинг.

Один з багатообіцяючих прикладів – нещодавній початок співпраці Facebook та української організації StopFake. Останні перевіряють інформацію і, якщо бачать недостовірність, надсилають докази у Facebook, після чого біля посту може з’явитися відповідна помітка.

Зрозуміло, що масово перевіряти пости вкрай складно (якщо не неможливо взагалі), однак таким чином можна бодай виявляти джерела неправдивої інформації з найбільшою кількістю фоловерів.

Ці зміни далекі від ідеальних, але вони є непорівнюваними з тим безладом, що панував на цих платформах ще зовсім недавно.

При глибшому розгляді з’ясувалося, що дезінформаційні кампанії там стосуються не лише великих геополітичних питань, а зачіпають буквально усі сфери нашого життя – вакцинацію, вбивство тварин, космічну галузь, расові питання або, як зараз, пандемію…

Рано чи пізно будь-яка з цих тем може еволюціонувати до стану реального конфлікту. Тому блокування акаунтів ботів або цілих їхніх мереж викликали беззаперечну підтримку серед експертів. Ці кроки ще далекі від масштабу дій недобросовісних акторів, але це сприймалося як гарний початок.

Свободу слова не можна плутати з хаосом.

Росія, звісно, обурилася і, традиційно звинувативши західний світ у русофобії, переключила частину своїх ресурсів на пропаганду в найбільш сприятливих для цього месенджерах – Telegram та Viber (у тих країнах, де вони мають найбільшу популярність).

І ось після тривалої багаторічної роботи і подекуди навіть спорадичних компромісів між сторонами цей новий указ ризикує повернути нас туди, звідки ми починали.

Парадоксально, що це рішення йде від країни, яка безпосередньо постраждала від пропагандистських кампаній у соцмережах. І хоча президент Трамп може так не думати, оскільки вибори він виграв, це ставить під удар інституційну спроможність США.

Адже цей крок спрямований на захист в першу чергу самого Дональда Трампа, а не громадян Сполучених Штатів.

Соціальні мережі опиняються затиснутими між двома силами. З одного боку – ті, хто популістськи вважає, що будь-яка цензура на цих платформах неможлива – і вони мають самого президента США у своїй команді – і тими, хто роками відстежує небезпеку повного свавілля на соціальних майданчиках і розуміє, які широкі можливості для втручання воно відкриває.

Безумовно, в цьому хорі голоси, які мають електоральні інтереси, будуть найгучніші та найдієвіші.

Відтак соцмережам буде складно відстояти право своїх юзерів на перевірену інформацію.

Автор: Любов Цибульська, керівниця Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру

 

Covid-19 руйнує місцеві медіа. Ось як рекламодавці можуть допомогти їм врятуватись

01.06.2020, ІМІ (інститут масової інформації)

Однією з великих  бід, які несе коронавірусна катастрофа, є неминуча втрата місцевих новин. Фінансовий тиск на місцеві новинні медіа посилився, і дуже мало редакцій мають достатньо ресурсів, щоб справитися з нинішньою кризою. Велика іронія полягає в тому, що в той час, як бізнес-моделі місцевих медіа руйнуються на наших очах, кількість їхніх читачів стрімко зростає. Про це йдеться в матеріалі виконавчої директорки United For News Дженніфер Кобб та виконавчого віцепрезидента з питань глобальної безпеки бренду GroupM Джона Монтгомері, опублікованому на сайті World Economic Forum.

Місцеві медіа у будь-якому куточку світу роками перебували на межі банкрутства. Упродовж десятиріччя після Великого економічного спаду тільки в США зникло понад 1000 місцевих новинних ЗМІ. Кожен третій громадянин Сполучених Штатів сьогодні живе в новинній пустелі – тобто в громаді, яка не має свого щоденного видання.

Відмова від друкованих версій видань стала тою тенденцією, яка прискорилася під час останньої фінансової кризи, і підкосила чимало новинних організацій. Однак найгостріше цю тенденцію відчули медіа на місцевому рівні. За даними eMarketer, Google та Facebook забирають 77% надходжень від місцевої цифрової реклами, залишаючи мізерні крихти місцевим медіа. Тим часом, передплата цифрових версій ЗМІ не змогла заповнити прогалин, що виникли внаслідок падіння прибутків від реклами та друку. У результаті з’явилися редакції, які продукують те, що медіааналітик Кен Доктор називає “виданнями-привидами”. Вони неспроможні писати глибинні новини та надавати інформацію, яка є необхідною для функціонування демократичного суспільства.

І тут з’явився коронавірус

Коронавірус вражає всіх людей, без жодної вибірковості. Так само, його наслідки мають широкий вплив на всю медіасферу. Місцева реклама – останній хисткий рятувальний круг для багатьох місцевих ЗМІ – скоротилась удвічі буквально за одну ніч. Упродовж останніх тижнів спостерігалася масова динаміка звільнень і скорочень виплат повсюди в США. За даними Wall Street Journal, “витрати на місцеву рекламу цього року можуть упасти щонайменше на чверть,  тобто на понад 30 мільярдів доларів США, згідно з деякими оцінками”. І це йдеться лише про ринок США.

Такі самі приклади можна побачити будь-де у світі. У Великобританії Guardian Media Group повідомила про прогнозоване скорочення прибутків на 20 мільйонів фунтів стерлінгів. У Південній Африці Mail&Guardian, провідна незалежна новинна організація, повідомляє, що її прибутки від реклами впали на 70% і це ставить під загрозу спроможність редакції виплачувати зарплатню. “Наші партнери у всьому світі, незалежні новинні організації всіх типів, стикаються з неминучим скороченням прибутків до 30%”, – заявила Жанна Бурго, президентка Internews.

Багато рекламодавців своїми діями ще й значно погіршують цю болісну ситуацію.  Занепокоєння брендів тим, що їхня реклама буде з’являтися поряд з песимістичними новинами, призвело до масштабної відмови від розміщення реклами в рубриках новин. При чому, є бренди які повністю відмовляються від розміщення реклами в медіа. Інші застосовують технології, що запобігають розміщенню реклами біля матеріалів про неприємні речі, такі як коронавірус. Однак, оскільки сьогодні новин на інші теми виходить мало, блокування ключових слів “коронавірус” та “COVID-19” – це майже те саме, що блокування реклами в новинах узагалі.

Рекламодавці можуть допомогти

За іронією долі, ще ніколи новинні медіа не були настільки здатними забезпечити рекламодавцям якісну та вражаючу цільову аудиторію.

У такі складні часи, як зараз, люди активно шукають інформацію. Це означає, що споживання новин зростає – бо стурбовані читачі більше звертають на них уваги. Дослідження Newswork показує, що в умовах жорстких новин середній час, який читач проводить на сторінці медіа, стає в 1,4 раза довшим. Тобто  у реклами стає більше шансів, що її помітять. Читачі довіряють місцевим новинам, і ця довіра розповсюджується і на рекламодавців. І нарешті, нещодавнє дослідження Integral Ad Science свідчить, що більшість людей не ставиться негативно до торговельних марок через їхню рекламу в “жорсткому” новинному середовищі – звісно, за умови, що креативні меседжі є доречними.

Малюнок нижче базується на дослідженні Neuro-Insight для Newsworks, і показує, що мозок активніше реагує на обробку “важких новин” – що може означати більш високу ймовірність закодовування в пам’яті ключових повідомлень реклами.

Ми вважаємо, що сьогодні, за часів кризи, національні та світові рекламодавці, які ще мають невитрачений бюджет на рекламу, є важливою частиною підтримки якісних новин на місцевому рівні. Щоб задовільнити цю потребу, можна зробити три простих речі:

Працюйте з журналістськими організаціями та асоціаціями, щоб бути впевненими, що ви додали до ваших “інклюзивних” списків усі місцеві новинні медіа,  які розміщують цифрову рекламу. Це швидкий спосіб зосередити ваші витрати там, де їх потребують.

Медійні організації та компанії з рекламних технологій можуть створити “білий список” авторитетних та безпечних для репутації брендів місцевих видань, та додати їх до пріоритетного списку, який буде пропонуватися в процесі розміщення цифрової реклами.

Якщо ви блокуєте свою рекламу в новинах, ми просимо вас переглянути це рішення. Перегляньте вашу стратегію уникнення певних семантичних конструкцій, та розробіть більш нюансований підхід до питань безпеки вашого бренду. Не блокуйте слово “коронавірус” і не уникайте важких новин. Якщо не брати матеріали, де йдеться виключно про  смерті, кількість загиблих, чудотворні препарати чи дезінформацію щодо вірусу – то ви мінімально ризикуєте через розміщення реклами у “важкому” новинному середовищі.

Ці підходи буде спрощено протягом найближчих тижнів завдяки зусиллям United for News та Global Alliance for Responsible Media (GARM). GARM, глобальний альянс рекламодавців, агентств, медіакомпаній та платформ, планує запустити методологію з відкритим кодом, яка дозволить рекламодавцям розміщувати рекламу біля контенту, пов’язаного з коронавірусом, виходячи з їхніх індивідуальних вимог щодо ризиків. United for News, коаліція підприємств, неурядових організацій та медіа, запустить всесвітній відкритий перелік авторитетних медіа  з особливим акцентом на регіональних та місцевих виданнях.

Необхідність підтримувати місцеві новини існуватиме і після нинішньої кризи. Численні критики погоджуються, що прийдешній економічний спад стане справжнім випробуванням для місцевих медіа, які абсолютно до нього не підготовлені. Якщо рекламодавці вирішать спрямувати свої рекламні витрати на авторитетні медіа, приділяючи особливу увагу місцевим виданням, це може стати справжнім поштовхом до змін. І хоча це не панацея, цифрова реклама може стати важливим джерелом доходу для медіа, у поєднанні з іншими методами, такими як передплата, членство та організація заходів.

Місцеві новини є наріжним каменем демократії

Коли ми втрачаємо місцеві новинні видання, ми всі платимо за це ціну. Саме місцеві репортери змушують до відповідальності державних службовців, відстежують витрати з місцевих бюджетів, а також висвітлюють місцеву політику та вибори. Без сильної місцевої журналістики зростає корупція. Місцеві новини допомагають підтримувати поінформовану та політично активну місцеву громаду. Без місцевих новин, коефіцієнт голосування знижується, люди менше приєднуються до громадських організацій, і рідше балотуються на посади.

І це йдеться про нормальні часи.

А під  час пандемії місцеві новини відіграють іще важливішу роль. Украй важливо, щоб у всіх нас була правдива інформація про місцеві події. Проблема дезінформації та чуток, які множаться на місцевому рівні  та часто безперешкодно поширюються в соцмережах, має вирішуватися за допомогою якісної журналістики. Ми маємо розуміти, що саме робить наш мер, що повідомляє місцевий департамент охорони здоров’я, якою є потужність наших місцевих лікарень, та багато чого ще.

Матеріали про COVID-19 будуть у центрі уваги споживачів ще протягом певного часу. Настав час для брендів переглянути свої рекламні стратегії, щоб переконатися, що їхні долари підтримують якісні новини і достовірну інформацію. Якщо ми збираємося жити у світі, де основним джерелом новин є інтернет, то ми всі маємо працювати разом, щоб зосередитися на підтримці його найздоровіших та найнеобхідніших аспектів. І це справді питання життя і смерті.

 

Ігор Палиця: “Ви переоцінюєте бажання Коломойського гратися в політику. Він вже награвся”

1.06.2020, ЛБ

В першу річницю президентства Володимира Зеленського близький друг бізнесмена Ігоря Коломойського Ігор Палиця оголосив про створення партії «За майбутнє». Базисом стала однойменна депутатська група, до складу якої в парламенті входять мажоритарники. «Ми представляємо інтереси чотирьох з половиною мільйонів виборців!» – піднесено зазначає Палиця, ігноруючи аргументи відносно того, що логіка вибору людей на парламентських і місцевих (до яких готується політсила) абсолютно різна.

Подія знакова, адже свого часу, саме Коломойський був одним із головних натхненників входження Володимира Зеленського до української політики (важливо: натхненником не дорівнює бенефіціаром). І от, всього за рік, нове самовизначення. Вимушене.

Звісно, Палиця заперечує, що Коломойський – прямий інтересант партії «За майбутнє»: «він в політику вже награвся». Однак риторика та, власне, інтереси багато в чому все ж співпадають. Так, Палиця нещадно критикує «Сороса і його інститут», однак зрозуміло, що в даному конкретному випадку йдеться не стільки про конкретну персону, скільки про «збірний образ» – антиамериканський. Що логічно «лягає» на розслідування, що провадиться проти структур Ігоря Валерійовича в США. Розв’язання цього конфлікту – справа не одного дня і захист/підтримка від держави Україна тут не завадить. Ясно, чим більшої чисельності неформальне представництво ІВК матиме в Раді (на серйозну участь в наступних парламентських розраховує «За майбутнє»), тим вищі шанси цей захист/підтримку здобути.

Втім, розмова з Палицею цікава не тільки цими аспектами. В ній: нещадна критика обох Урядів Зе, однак обережні компліменти на адресу його самого; переконання в тому, що мажоритарникам «все по силам»; в тому числі – «взяти» Київ; наполягання на шкідливості співпраці з МВФ та відсутності небезпеки інфляції, навіть якщо ввімкнути «друкарський верстат».

Соня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua

“Люди ставлять однакове питання: “коли вже будуть зміни”?”

Символічно, що про створення партії «За майбутнє» ви оголосили в першу річницю президентства Володимира Зеленського. Ніби й не опозиція, але така собі м’яка фронда. Чергова партія «За все хороше, проти всього поганого».

В другому турі я голосував за президента Зеленського. Спочатку моїм фаворитом був Олександр Шевченко. Але це було до того, як Володимир Олександрович вирішив брати участь в виборах. Це повністю змінило електоральні настрої, тому в другому турі я, безумовно, підтримував Зеленського.

Був рік сподівань, відчуття, що почне щось змінюватися. В групі «За майбутнє» у ВР ми всі мажоритарники. Коли приїжджаємо в округи, люди ставлять однакове питання: коли вже будуть зміни? Податки, зарплати, відношення правоохоронних органів, земля, газ, Геокадастр… Чому все працює так, як працювало до цього? Або навіть гірше. Бо виросли ставки для будівельників. Потрібно давати хабарі, щоб взяти дозвіл на будівництво. Землі розкрадають через Геокадастр. Децентралізація йде, але гроші з місцевих громад і з місцевих бюджетів забираються. На них перекладається все більше зобов’язань, які раніше фінансувалася з центрального бюджету. От це все і спонукало…

Ми сподівалися… Наша група голосувала за перший уряд президента Зеленського.

Та й другий ви підтримали. 

Так. Але через місяць ми розчарувалися. Через тиждень після першого засідання Верховної Ради, коли були призначені керівництво і члени комітетів, ми зібралися на засідання комітету податків, митних зборів і банків і наш керівник приніс законопроект № 1210, який от недавно підписав президент Зеленський. На 600 сторінок. Тиждень пройшов. Питаю, де він його взяв? Чи читав він його? Хто його фактичний автор, адже це 600 сторінок специфічного, професійного тексту, де охоплюються всі сфери бізнесу – і економіки, і фіскалізації, і правоохоронних органів. Почали розбиратися, де взявся цей законопроект. Виявилося, в інституті Сороса.

Є хіба такий інститут!? Серйозно?

Є різні організації, які працюють на гранти Сороса. Я навіть не намагаюся запам’ятовувати їх назви, в цьому немає сенсу. Мені здається, що за останні п’ять років, він скрізь в Україні простягнув свої щупальці. Законопроекти, які подавав уряд Гончарука, ні один не написаний в самому уряді – усі були заготовлені попередньо, ще до того, як він був призначений Прем’єр-міністром.

Тобто Гончарук виявився ледь не “американським агентом” і нічого сам не робив?

Проблема не в тому, американський він агент чи, умовно, китайський. А в тому, що він не працював. Він вносив на голосування у Верховну Раду те, що йому написали, навіть не розбираючись в цьому. Якщо проаналізувати закони, ухвалені за півроку роботи ВР, 85% з них несуть в собі збільшення фіскалізації, повноважень правоохоронних органів, збільшення можливості контролю правоохоронними органами бізнесу. 10% – лобістські закони, які треба приймати обов’язково на позачерговій сесії під час карантину. 5% законів, напевно, мають щось полегшити, але ще не набрали чинності.

Тому цей рік президентства і півроку Верховної Ради пройшли в очікуванні і розчаруванні. Це – основна причина, чому ми прийшли до того, що треба все ж таки робити свою політичну силу. Аби більше не чекати, що хтось інший забезпечить якісь зміни.

Затверджуючи уряд Гончарука, президент взяв на себе політичну відповідальність. Отже, ваші звинувачення адресовані частково і йому. 

Це не звинувачення. Це є факти. А щодо президента…

Він же ніколи не був чиновником чи політиком. Він сам зробив свій бізнес, зробив себе. Люди його обрали через величезне розчарування попередніми президентами. Вони були переконані, що Зеленський робитиме все те, що й у фільмі (мається на увазі серіал “Слуга народу” – С.К.) – все правильно, грамотно, для людей. Напевне, він хоче так робити, але в нього немає досвіду. Він саме його здобуває.

Призначити Гончарука, певно, йому порадили: гарна освіта, розмовляє англійською мовою, їздить на самокаті. Президент дає йому можливість призначити своїх міністрів. А вони в нього всі на олівці. Крім Авакова, по-моєму. Навіть міністр закордонних справ (котрий призначається президентом – С.К.) теж був креатурою Гончарука.

Той Кабмін нічого не зробив для України. За їхньою логікою, в умовах економічної кризи треба передати всю землю, продати всі державні підприємства, приватизувати навіть прибуткові. Щоб в Україні, крім народу, нічого не залишилося. Президент вчасно прийняв рішення розігнати той уряд.

“Наша група мажоритарників – ті, хто “вижив” рік тому на виборах до ВР”

Давайте повернемося до партії. За вашу групу мажоритарників на парламентських виборах сумарно проголосувало 15% виборців. 

4,5 мільйони.

Але ви не перший день в політиці і маєте розуміти, що абсолютні цифри на місцевих вам не відтворити. От просто так не працює й крапка. Годі й сподіватися.

Давайте почнемо з того, чому партія називається «За майбутнє?». Минуле для кожної людини – то вже історія. А про завтра – що діти, що дорослі – думають як про краще майбутнє.

Щодо виборів… Я не вважаю, що місцеві чимось відрізняються від виборів до Верховної Ради. Наша група мажоритарників – це ті, хто “вижив” рік тому на виборах до Верховної Ради. Коли в людей було розчарування в усіх політичних силах – саме тому партія Володимира Олександровича Зеленського взяла такий несподівано великий результат, який дав можливість сформувати і Кабмін, і монобільшість в Раді самостійно. Однак виборці обрали депутатів з групи «За майбутнє» тому, що вірять: ці люди знають, як робити і вміють це робити. В нас є досвід і керівників великих підприємств, і власників бізнесу, і тих, хто працював у самоврядуванні. Тому, я думаю, що на місцевих виборах нам вдасться досягти успіху як партії саме на загальнодержавному рівні. Простіше за все б нам було зібрати голоси як мажоритарникам – кожному у своєму регіоні: мені – на Волині, Герезі – на Хмельниччині, комусь на Вінниччині, ще комусь на Одещині тощо.

Цікаво, що майже всі ваші депутати повторюють географію бізнес-інтересів Ігоря Коломойського.

Депутати не пов’язані між собою. Крім знайомства у Верховній Раді і роботи в одній групі. Бізнес-інтереси Ігоря Коломойського, коли він ще мав “Приватбанк”, були по всій Україні, в кожному районному центрі і селі, де стояв банкомат. Так можна «прив’язати» будь-якого селянина.

Будете заперечувати, що головним політичним вигодоотримувачем від створення цієї партії є Ігор Валерійович?

Це – мій моральний ризик, тому що я відповідаю перед своїми дітьми за те, що я роблю і чим буду займатися. Це ризик перед тими людьми, кого я запросив у цю партію. Ігор Валерійович Коломойський до неї не має жодного відношення. Проте, безперечно, у вас може бути своя думка.

Я пройшов через все. Починав з бізнесу, з керівника заводу, з керівника “Укрнафти”, народного депутата, керівника Одеської обласної адміністрації, керівника обласної ради в Волинській області. Я знаю всі проблеми. Якщо ви думаєте, що на мене може хтось впливати, ви дуже помиляєтеся.

Вам пропонували посаду віце-прем’єр-міністра в Кабміні за нової влади? 

Я завжди кажу правду. Якщо не можу її сказати – промовчу. Так от, мені ніхто ніколи не пропонував жодних посад в уряді. Ні за Гончарука, ні за Шмигаля, ні між першим і другим туром президентських виборів. Ніколи.

Я знаю вас як людину, котра любить життя та не схильна обмежувати свою свободу. А політична публічна діяльність вимагає, вибачте на слові, добряче “пахати” 24 години на добу. З вами це якось не асоціюється.

Там, де я працював, завжди треба було “пахати”. Але це ж не обов’язково робити 12 чи 24 години на добу. “Пахати” – означає мати якісний результат на тій ділянці, котра тобі виділена. Чи ти годину на це витрачаєш, чи взагалі не витрачаєш часу, а вдало зібрав команду та виписав правила, чи 20 годин працюєш – не грає ролі. Щоб бути успішною, людині не потрібно сидіти на роботі в кріслі за столом чи ходити між людьми, щоб всі її бачили. Так роблять, ті хто не мають результату. Дійсно, я люблю займатися спортом, зустрічатися з друзями і не збираюся це кидати. Те, що я почав робити, – це не політика, це вимушена ситуація. Тому що політики, які йшли сюди заради політики, заради того, щоб сісти на потоки, розставити своїх людей, довели країну до того, що скоро в ній нікому буде працювати.

Невже чинна влада теж йшла, щоб розставити своїх людей та сісти на потоки?

Дивіться, ми повинні розділити президента і Кабінети міністрів. Президент ще вчиться, а уряд Шмигаля, я переконаний, восени буде звільнений. Думаю, що після карантину президент змінить й голів обладміністрацій. Тому що сьогодні відсутня вертикаль влади президента як в областях, так і в районах, містах.

Безкінечно змінювати людей – не вихід. Інституції мають працювати самі по собі.

Не погоджуюся. Людина розуміє, де зробила помилки. Вчитися, звичайно, бажано на чужих помилках, але в кого не виходить – вчиться на власних. Я сподіваюся, що наступний вибір буде все ж таки в бік професіоналізму.

Та я хотів би повернутися до політики. Ми пішли не в політику, а в рятування країни. Задля того, щоб бізнес працював як належить. Щоб робочі місця збільшились…

Це робити можна і у Верховній Раді. А вас важко назвати прикладом з відвідуваності. 

В мене відвідуваність 95%.

Ага. 23 засідання з 94-х. 

Мабуть, це голосування. Бо сьогодні ухвалений закон, що зарплату отримуєш, якщо голосуєш за все, що виноситься на голосування. Я не зобов’язаний тиснути на кнопку, ніби мавпочка. Я голосую тільки за ті закони, які вважаю правильними для країни. Або неправильними, щоб вони не пройшли. А сидіти в залі, не розходитися, щоб отримувати зарплату – я в таких експериментах участі не беру. Моя зарплата в 34 тисячі, незважаючи на те, голосую я чи ні, перераховується на дитячий будинок.

“Укроп” – це музей”

Так навіщо було створювати нову партію? Чому не реанімувати «Укроп», лідеромякого був ваш теперішній однопартієць Тарас Батенко? 

«Укроп» не можна реанімувати. Не можна змінити його назву. «Укроп» був вимогою того часу, коли він був створений. Це 2015 рік, розпал агресії Російської Федерації на сході країни, великий ризик нападу на Одесу, на південь України. Партія «Укроп» створювалася воїнами АТО, добровольцями, військовими, волонтерами – тими, хто переймався долею України. Вона відіграла свою роль тоді. Згуртувала біля себе людей. Кандидати в обласні ради від «Укропу» набрали тоді на місцевих виборах 8% по Україні.

«Укроп» – це музей. Це те, про що треба пам’ятати. Що не можна закривати і не треба перейменовувати. Сьогодні треба думати про майбутнє. І наша партія має на меті створити базисну економіку. Бо без цього нічого в країни не вийде.

Ваша партія нічим абсолютно не відрізняється від десятків інших. Кажу ж: за все хороше, проти всього поганого.

Безумовно, місцеві вибори не вирішать ситуації. Лише наступні парламентські можуть щось змінити для того, щоб на місцях запрацювали реальні механізми децентралізації.

Думаєте, парламентські дострокові будуть?

Навіть якщо їх не буде, ми зробимо все, щоб боротися за цих людей на місцях у парламенті. Бо зараз при монобільшості наша група цього зробити не може. Ми не можемо провести ніякі закони. Вчора Саакашвілі на «1+1» розповідав, що впроваджений за його президентства податковий кодекс схвалили і Байден, і Клінтон. Так навіщо на податковому комітеті ми пишемо щось своє? Чому просто не взяти і не імплементувати те, що чудово працює в іншій країні? Але колеги з монобільшості не приймають самостійних рішень. Лише ті, які їм звідкись надходять.

Гончарука вже немає. Хто ж ці рішення «спускає»?

В монобільшості залишилося 30 чи 40 однодумців Гончарука.

“Соросята”, як висловлюються у вашому середовищі. В Росії, до речі, їх охрестили “іноземними агентами”. 

Я вважаю, що нам також треба обов’язково прийняти закон про іноземних агентів. В Америці він, наприклад, є.

Що!? Це ви серйозно?

Переконаний у цьому. Жодна держава не має права фінансувати з-за кордону чи громадських активістів, чи ЗМІ.

«Радіо Свобода», приміром, теж не треба фінансувати?

Я вважаю, що вони повинні декларувати фінансування, які їм надходять з-за кордону.

Феєрично. Все ж повернімося до стратегічних відмінностей вашої партії. Чому виборець має обрати вас? Поясніть.

Тому що він нас знає.

Ну, в Одеській чи Волинській області, можливо. Але серед вас немає, наприклад мажоритарників з Чернігівської області, інших регіонів.

25-го серпня ми презентуємо весь список, по всій Україні, в ОТГ, разом з мерами міст. Там буде і Чернігівська область. В нас вже є напрацювання.

Люди, які мене знають, певні: я ніколи нікому не дивитимусь в кишеню. Ніколи не скажу депутату голосувати за якесь питання. В Україні немає жодної людини, яка або мені давала хабаря або з якої я вимагав хабаря.

…Побачимо, кому повірять. Це ж змагальний процес, який закінчиться в жовтні.

Якби все вдалося уряду Гончарука або Шмигаля, ми б ніколи не робили партії, не робили б такий великий проект. Бо це моральні ризики.

Та й фінансові немаленькі. 

Якісь ресурси, безумовно, підуть.

Підтримка медіа у вас є. 

Безкоштовних медіа немає. Гроші братимуть будь-які медіа.

Ви платите гроші «1+1»? Не смішіть.

Ні, мене просто просять бути присутнім. Їм треба рейтинги, або цікаво послухати/поставити якісь каверзні питання. Там немає “теплої ванни”. Повсякчас сидиш в напруженні.

“Ви дуже переоцінюєте бажання Ігоря Валерійовича гратися в політику. Він вже награвся”

Слухайте, те що я поки що бачу, дуже нагадує партію “Наш край”. 

Давайте почнемо з того, ким «Наш край» був створений?

Адміністрацією президента.

А наша партія ким?

Альтернативною силою впливу – Ігорем Валерійовичем Коломойським.

Ви дуже переоцінюєте бажання Ігоря Валерійовича гратися в політику. Він вже награвся. Давно.

Але бажання захистити свої інтереси в Україні в нього присутнє. Якщо ви зайдете в місцеві Ради, зможете збільшити на парламентських виборах свою присутність у ВР, ваші голоси матимуть вагу. Відтак, Україна просто змушена буде захищати Коломойського на зовнішніх фронтах. 

Захищати від кого? Банківський закон вже прийнятий.

Історія з “Приватбанком” ще не завершена. Незавершеним є розслідування в США. І персонально ваші антиамериканські настрої класно лягають в цю канву. 

В мене не антиамериканські настрої, а проукраїнські.

“Приватбанк” Ігоря Валерійовича не цікавить. Він хоче відшкодування 2 млрд доларів. І домагатиметься цього попри ухвалений закон.

Ви звернули увагу, що я не вносив жодних поправок до банківського закону? І не треба було цього робити. Я казав. Бо він антиконституційний.

Кому казали? 

Ігорю Валерійовичу.

Радили його депутатам не подавали поправки?

Ні, не його депутатам. Він запитав, чи я бачу якісь поправки? Я сказав, що навіть думати про них не буду, тому що закон порушує 11 статей Конституції. Я не голосував ні в першому, ні в другому читанні. Який сенс над ним працювати?

Коломойський буде домагатися відшкодування?

Він не говорить зі мною на ці теми.

З ким ще йому про це говорити, крім вас з Боголюбовим?

З Боголюбовим.

Ви – його найкращий друг.

Але не компаньйон по “Приватбанку”. Я – друг. Зі мною немає сенсу ні юридичну стратегію вибудовувати, ні судову стратегію. В нього є Боголюбов, є адвокати. Я цього не торкаюся і ніколи не торкався.

Чи буде Коломойський домагатися відшкодування двох мільярдів?

Напевно, буде. 100% має право.

“Коломойський відмовляв мене, щоб я очолював нашу партію”

Зараз активно шириться інформація щодо намірів створити так звану партію мерів. Ідея не нова. Вона належить Геннадію Труханову та Геннадію Кернесу ще з часів парламентських виборів. Отже, ви ставите громадян перед вибором партія мерів чи партія мажоритарників. А людина різниці не бачить. Ви говорили з кимось – Трухановим, Кернесом, з кимось з Асоціації міст – перед тим як створити власну політичну силу? 

Ні. Ні з ким не говорив. В нас навіть технологів немає, які намалювали, що і як треба казати. Були пропозиції взяти технологів. Але моє враження, що найкращі технологи – це ми самі. Місцеві вибори – це не вибори до Верховної Ради. Люди будуть голосувати на 80% за тих, кого знають, та за розв’язання проблем, які їм болять щодня.

Мати союзників – це нормально.

Ви спитали: говорили чи ні? Я відповів: ні. Як би ви запитали, чи хотів би я, щоб ми йшли разом, я відповів би “так”. Тому що мери – це потужна сила.

Ви очікуєте, що вони до вас приєднаються?

Ні. Це місцеві вибори, а не парламентські.

Але ж ви рухаєтеся з прицілом на парламентські. 

Якби була партія мерів, це було б правильно. Єдине, що мери різні. Можливо, хтось не хоче з кимось бути і одній партії. А якщо того взяли, того не взяли – це вже не партія мерів. Нам простіше. Ми можемо сказати людині, що вона не підходить за певними моральними чи етичними принципами.

У вас немає адекватного представництва, немає впізнаваного обличчя з телевізора для регіонів, дуже мало часу, щоб розкрутитися. Я розумію, навіщо це Ігорю Валерійовичу, але от особисто вам це для чого?

Даю слово, що не зроблю жодного кроку для захисту, просування чи лобіювання інтересів Ігоря Валерійовича, Рената Леонідовича, Віктора Михайловича чи ще когось, про кого скажуть, що вони фінансують партію. Ніхто не матиме впливу особисто на мене.

Важливий момент – зміни до Виборчого кодексу. Йшлося про підвищення прохідного бар’єра та участь у виборах у ⅔ областей як обов’язкова умова, що фактично унеможливлює перемогу локальних партій. До того ж, мери не зможуть бути самовисуванцями. Після виступу президента Зеленського це все поставлено на паузу. Проте була інформація, що ці положення ще можуть з’явитися.

Але ж президент сказав, що 2/3 не буде. В цьому були зацікавлені парламентські партії – «Батьківщина», «ЄС», («Голос» не беремо, його вже немає), «Слуга народу», «ОПЗЖ». В такому разі вони монополізують простір, і всі мають йти до них. І це мало вже відбутися. Але почала засновуватись партія мерів. І після виступу мера Черкас під час карантину, думаю, це багатьох налякало. Тому і з’явилося рішення відмовитися від 5% та ⅔ областей. Набагато простіше розбиратися з мілкими проектами, регіональними, заганяти їх в більшість чи в коаліцію, ніж домовлятися з кимось великим.

Тобто ви не вважаєте, що можуть бути перепони для участі невеликих партій у виборах? 

Не вважаю. Ми оголосили про створення всеукраїнської партії вже після того, як ці норми були відхилені. Якщо б ми мали за мету зайти максимально в міські, обласні чи районні ОТГ, набагато простіше було б кожному з мажоритарників вести іменні проекти, які з ними асоціюються. Тільки що це дасть?

У вашого колеги Олександра Гереги є партія «За конкретні справи».

У нашого Херсонського депутата – «Нам тут жити». В Яценка – «За Яценка». Правда, він ще поки не в партії.

На Київ у вас буде свій кандидат? 

Безумовно. Ми будемо шукати, хто може представляти партію на київських виборах.

Кожен з нас міг зробити щось іменне. В мене є фонд, припустимо, на Волині «Тільки разом», який працює з 11-го року. Всі його знають. Якби я зробив партію «Тільки разом», мені було б набагато легше.

Який сенс людям відмовлятися від власних партій? 

А що вони дадуть? Можна замінити вікна в школі чи в під’їзді, заасфальтувати дорогу. Подивитися, щоб районні і обласні бюджети не розкладалися. Поставити футбольне чи баскетбольне поле. Що ще можна змінити, коли ти сам в регіоні? Зменшити податки? Ні. Змінити розподіл ПДФО, щоб більше залишається на місцях? Ні. Передати повноваження Геокадастра на місцях? Ні. Для цього ти повинен бути в Києві, в парламенті, лобіювати для регіонів ці питання…

Це говорить людина, наближена до фактично ідейного натхненника висунення Зеленського в президенти та організації своєї політичної сили. Все ж почалось з Ігоря Валерійовича. Це не секрет.

Не зовсім так. Зеленський, напевно, після того, як взяв участь в фільмі, відчув якусь емоцію.

Але ж Коломойський надихнув Володимира Зеленського на похід у владу, на створення власної команди. З огляду на те, що зараз відбувається, Володимир Зеленський зробив вибір не на користь Ігоря Валерійовича, еге ж? А той відповідно намагається вибудовувати якісь альтернативні проекти. Ваша критика красномовна. 

Зеленського називали людиною Коломойського. Порошенко відкрито заявляв про це на стадіоні. Казав щось про кота у мішку, маючи на увазі Ігоря Валерійовича. Але ви щойно самі відповіли на своє питання про причетність Коломойського до цієї історії. Хіба зміг би Зеленський так вчинити з ним, якби це був політичний проект Ігоря Валерійовича чи була якась домовленість, знаючи, наскільки Ігор Валерійович, жорсткий у своїх домовленостях, у бізнесі, у всьому?

Він точно ніколи не був маріонеткою Коломойського. Але явно не того очікував від його президентства Ігор Валерійович.

Повірте, якби Коломойський мав якісь домовленості з Зеленським, Зеленський ніколи б себе так не повів. Коломойський не лізе в політику. Він підтримував Зеленського. Не висував. Не лобіював. Не проплачував. Не мав жодних домовленостей. Просто підтримував, бо бачив, що Порошенко робить з країною. Це була безвихідь.

До речі, Ігор Валерійович відмовляв мене, щоб я очолював нашу партію. Тому що це інший рівень відповідальності. В першу чергу моральної. І якщо у нас не вийде, морально мені буде неприємно. Не катастрофа, але неприємно через те, що люди нам не повірили. Так от, з Зеленським в нього не було ніяких домовленостей. Ви ж бачите: Зеленський робить все навпаки. Як кажуть, не так, як мав би робити.

Поки що рейтинг йому це дозволяє. В Ігоря Валерійовича є розчарування від влади за цей рік?

Безумовно. Як і у всіх українців.

А від Зеленського?

Він не говорить на цю тему. Не розмовляє зі мною про Зеленського. Розчарування від того, що відбувається, звісно є. Від економіки, від того, що діється в енергетичному секторі, в податках.

«Для мене Зеленський не персоналія, а певний символ зміни поколінь, як закінчується зима, і приходить весна. Хочеться жити в країні, якою керують молоді та симпатичні люди», – сказав Ігор Коломойський рік тому в інтерв’ю «ВВС». 

Хотілось? Вийшло?

Не знаю. Якщо взяти до уваги 40% підтримки у Володимира Олександровича, думаю, що так.

В мене немає сумніву, що Зеленський – чесна і порядна людина. А сформувати свою команду в нього поки що не вийшло.

Недостатньо кадрового досвіду?

Взагалі його немає.

За цей рік він призначив на різні посади “30 кварталівців”. 

Я дивився прес-конференцію президента. І його відповідь щодо цього. Ми навіть з колегами в парламенті це обговорювали. Певно, він вибирав тих, кому довіряв чи вірив. Вочевидь, для нього головне було, щоб вони не вкрали, не підставили, не взяли хабаря. А не професійні критерії. Ну, побачимо.

Коли востаннє Зеленський спілкувався з Ігорем Валерійовичем?

Я не знаю.

Показово, що під час залучення великого бізнесу до боротьби з наслідками коронавірусу Коломойський на зустрічі з президентом відмовив у допомозі. Мовляв, його витрати обмежені Лондонським судом…

Але ж це дійсно так.

“Сорос – не єврей, він мародер. І почав свій бізнес з мародерства”

На початку нашої розмови у вас проскочили антиамериканські настрої, які, ви назвали проукраїнськими. 

Секунду. Які антиамериканські? Я не так казав. Я казав про Сороса. А він не американець. Він – угорець.

Єврейського походження.

Який скуповував майно вбитих євреїв і на цьому заробив перші гроші. Він не єврей, він мародер. І почав свій бізнес з мародерства.

З нетерпінням чекаю на реакцію єврейських спільнот на ці ваші висловлювання. 

Це ж написано в книжках.. Почитайте. Сорос – не єврей. Він людина, яка стирає кордони між країнами. Людина, котра нав’язує і проплачує поняття, що стосунки чоловіка і жінки – це погано. Що чоловік має жити з чоловіком, а жінка з жінкою. Він стирає всі поняття, прописані в Біблії, в Корані, в Торі. Людина-диявол. І те, що він робить з Україною, це дияволізм.

Нам треба зробити с Соросом те, що й Угорщина – вигнати усіх “соросят” з країни. Тільки після цього в нас будуть сімейні цінності, економічний патріотизм. Тільки тоді ми будемо думати не про Всесвітню організацію торгівлі, а про українських підприємців і бізнесменів. Будемо купувати на базарах, в супермаркетах не польські фрукти-овочі, не турецькі і не іспанські, а українські. А зараз МВФ нам ставить обмеження, ВТО ставить обмеження. Податки ми зменшити не можемо, зарплати підняти не можемо. Бо тоді станемо конкурентоспроможними для європейських ринків. Зменшити ставку рефінансування Нацбанку чи облікову ставку не можемо, тому що після цього банки почнуть видавати кредити людям, а не купувати цінні папери в Нацбанку. І економіка отримає гроші, які сьогодні витягнуті Нацбанком через свої цінні папери.

Економічно сильна Україна нікому не потрібна. І хто фінансує ці всі речі? Сорос.Чиї інтереси він захищає? Тих людей, яким не цікава Україна, їм цікава географія.

Це класична історія про “іноземних агентів” в Росії. І це дуже небезпечно.

Чому в Росії? Хіба в Америці можна фінансувати з України «FOX news» або «CNN»?

Це некоректне порівняння, одного боку. А з другого – полювання на відьом. Завтра представники Сороса можуть звинуватити вас у тому самому. І ви не доведете зворотне.

Вони так і роблять. І ми не можемо це довести. Бо ці технології в них відпрацьовані. Граючись в мито, вони хочуть стерти автентичність, націоналізм. Граючись курсами, вони множились. Усією Європою, світом. Подивіться на сьогоднішню Європу. Вам подобається вона?

У вас якийсь дивний мікс тверджень. Починаєте з економіки, закінчуєте сімейними цінностями. 

Воно все пов’язано. Нам нав’язують світову економіку, а не українську. Нові європейські цінності.

Дивно, як вам вдалося побудувати успішний великий бізнес з такими поглядами.

Вам так здається, тому що ви не займалися бізнесом. Сьогодні люди в Україні хочуть отримувати не менш як 12000-15000 гривень. За дешевше працювати не хочуть, тому що є безвіз, вони можуть поїхати на роботу в Європу.

Могли. 

Прийде час і поїдуть. Не беремо до уваги карантин. В Європі українці отримують 1000 євро на руки. Тому що вони працьовиті, вони хочуть і люблять працювати. Якщо відкинути витрати на життя, людина хоче отримувати не менш як 500 євро. Але якщо ви хочете будувати бізнес в Європі, ви можете взяти позику під 1,5-2% річних. Під соціальний, туристичний, рекреаційний бізнес держава видасть там 30-50% субсидію. В Україні банківські кредити – під 18-20% у гривні. В валюті, може, 12-13%. Ви не зможете розвивати свій бізнес за таких умов. Тому що МВФ поставив критерії Національному банку, і той тримає високу ставку.

Попри ваше негативне ставлення до МВФ, без нього Україні з нинішньою кризою не впоратися. 

Це ви так думаєте. Без МВФ ми будемо розцвітати, а не загнивати, як зараз, набираючи все більше і більше кредитів, як собака бліх. Вішаємо ярмо на майбутнє покоління. От що ми сьогодні робимо.

МВФ не дає можливості зменшити облікову ставку Нацбанку, щоб підприємці і бізнес могли взяти кредити. МВФ не дозволяє знизити податки, бо тоді запрацюють підприємства, вони зможуть платити більше грошей людям, і ті вже не поїдуть в рабство до Європи, залишаться на своїй землі, розвивати свою економіку. МВФ то відкриває, то закриває квоти на експорт в Європу чи Америку сталі, курей тощо. З нами граються, як з дітьми. І поки ми не матимемо можливості самі, виходячи з економічних доцільностей, приймати рішення, які мають бути податки, яка має бути облікова ставка, рівень інфляції, нічого не буде. З початком пандемії Європа почала друкувати мільярди євро, Америка – трильйони доларів. Керівник уряду, Мінфіну теж кажуть про необхідність друкувати гроші, але ми не можемо – МВФ.

Угу, друкуйте гроші – штовхайте вперед інфляцію. 

З чого ви взяли, що буде інфляція? Яка інфляція? Гроші треба давати в конкретні сектори економіки.

Ручне розподілення?

Так. Тільки ручний розподіл грошей на сектори економіки. На будівництво доріг іде 70% матеріалів, які виробляються в Україні: щебінь, пісок, гранітна крошка. З-за кордону частково закуповується бітум. А якби була програма уряду, наші нафтопереробні заводи збільшили б під будівництво доріг кількість бітуму, який виробляється. Президент сказав, що в цьому році доріг збудують на 80 мільярдів гривень. Таких грошей в бюджеті немає. Надто великий дефіцит бюджету. З цих 80 мільярдів зарплата складатиме максимум 8 мільярдів. Решта з землі піде у землю: доставлять пісок, щебінь, зроблять бітум і покладуть в дороги. Яка інфляція? Ці гроші ляжуть в дороги, в якість життя. І, повірте мені, люди, які отримають ці 8 мільярдів зарплати чи навіть менше, вони не підуть купувати долари, не куплять нічого більшого за кілограм моркви або яблук. Не витратять їх ні на що, крім їжі.

А от якби Нацбанк дав якомусь банку 2% під іпотеку, а банк людям під 3-4%, і чітко під це фінансування збудували будинок – це була б інша справа. Що таке будівництво будинку? Це на 90% будівельні матеріали, які виробляються в Україні, за які не треба платити доларами, і 10% зарплати. Так робить Європа. Так робить Америка. Так робили завжди. Економіку треба наповнювати грошима. А за останні п’ять років МВФ і Нацбанк висушили нашу економіку. В ній немає грошей.

Україна досить давно співпрацює з МВФ. 

І треба закінчувати з цим.

Але якщо усі уряди співпрацюють з МВФ, мабуть, на те є причина. 

Хто ще в Європі, крім Греції, співпрацює з МВФ?

В Європі більш стала економіка, на відміну від України.

Так ми ніколи не збудуємо нормальну економіку. Візьмемо п’ять мільярдів від МВФ, які маємо повернути за три роки. Але ми цього не зробимо. Щоб погасити кредити, треба запустити збільшення надходження податків, а ми не зможемо – економіка не запуститься, тому що МВФ не дасть нам її запустити.

«Ми повинні почати друкувати грошей стільки, скільки треба для допомоги бізнесу, котрий змушений простоювати, та запуску будівництва великих інфраструктурних проектів. Хай не співають проплачені грантоїди пісні про дефолт, інфляцію, девальвацію», – це ваші слова. Ігор Коломойський, наприклад, підтримує проголошення дефолту. 

Так. Але я не кажу, що МВФ треба сказати до побачення, ніяких грошей вам не дамо, дефолт. Ні, такого не повинно бути і не буде. Ми маємо відмовитися від цих п’яти мільярдів, попросити розтермінування 500 млрд гривень (18 млрд доларів), які ми повинні повернути цього року. І все. Чесно сказати, що нам потрібна лише реструктуризація, бо віддавати ці гроші зараз ми не зможемо. І більше не виконуватимемо вказівки продавати ліс-кругляк чи землю, збільшувати податки чи пенсійний вік.

Якщо вони оголосять нам дефолт, нехай. Житимемо в умовах дефолту. Але то буде їхнє слово, не наше. Якщо Україна для них партнер – вони так ніколи не зроблять.

Дефіцит бюджету України – 300 мільярдів гривень. Коли друкарський станок вмикають США – це одна справа: долар – основна світова валюта, він рівним шаром розійдеться світом. Увімкнемо ми – це стане 1991 рік. 

Та не буде ніякої інфляції. Я тільки-но пояснив. Мають сидіти економісти і все чітко прораховувати. Кожна копійка, яка буде надрукована, повинна контролюватися.

Коли прем’єр-міністр каже, що в нас недобір бюджету і катастрофа через те, що впали податки від імпорту, що треба боротися за надходження в бюджет від імпорту – це помилка.

Ми повинні боротися за збільшення внутрішнього ВВП, а не за завезення чужої продукції. Ми залишаємо там гроші за сировину, за електроенергію, зарплату, а має кожна копійка, кожна гривня іти чітко в економіку і в кишеню людям.

Ваші слова обертаються у популізм. Адже ви самі знаєте, що таким чином побудувати ринкову економіку нереально. 

Це не просто, не швидко і не легко. Але обов’язково треба робити, інакше про нашу незалежність можна просто забути.

Ви не голосували за закон про землю, як, власне, і ваш колега Олександр Герега. Проте в нашому інтерв’ю він розповів, що акумулюватиме гроші на придбання землі, зважаючи на те, що аграрна сфера є великою складовою їхнього родинного бізнесу. Що ви робитимете, коли закон набере чинності? Адже у вашого партнера Ігоря Коломойського також є великий аграрний холдинг «Приват-агро». 

По-перше, наша група звернулася до Конституційного суду щодо цього закону. По-друге, наскільки мені відомо, Ігор Валерійович не має відношення до «Приват-агро». Це колишній менеджмент “Приватбанку”. Це їхній особистий бізнес. Коломойський сільськогосподарським бізнесом не займається. В мене також його немає. Чому я не голосував? Чи треба дати можливість власникам паїв продавати свою землю? Обов’язково треба. Це власність. Чи треба продавати державну землю, 10 мільйонів гектарів? Ні, не треба. Я категорично проти цього.

Державну землю ніхто й не продає. Принаймні попервах. 

А яка різниця, одразу її дозволять продавати, чи через два-три роки. За весь час президентства я бачив Володимира Зеленського лише раз – перед голосування закону про землю. Мене запросили в Офіс президента, запитати, як голосуватиме наша група. Я сказав, що треба дати можливість продавати паї, але спочатку треба вирішити кілька питань. Перше: 40% на карті Геокадастра займають білі плями. Якщо сьогодні відкрити ринок землі, почнеться рейдерство. Багато людей, що мають акти ще з проголошення незалежності України, не бачать, де їхня земля, де ті координати. Почнуться війни за землю. Тому треба, щоб Геокадастр закінчив оцифрування, виділити йому на це гроші. Зникнуть білі плями – це питання буде вирішено.

Друге – не можна продавати землю іноземцям. Тому що місцевий бізнес, місцеві фермери не в змозі заплатити такі гроші, які заплатять іноземні компанії. В них дешеві ресурси, в нас таких немає. Я запропонував йому (президенту – С.К.) зробити один державний банк, наповнити його грошима і дати можливість перших 3 роки фермерам чи тому, хто має паї, самостійно вести сільське господарство. Дайте кредити під закупку техніки чи лізинг, щоб 10 селян скинулись по 2 чи 5 гектарів, купили трактор, насіння, хімію і спробували себе в агробізнесі. Держава дасть їм гроші під заставу землі. Але це має бути державний банк, не комерційний. Вийшло в людей – працюють, насолоджуються, отримують зарплату, сім’ї задоволені. Не вийшло – вибачте, земля переходить в державний банк, стає власністю держави і здається в оренду.

Всю державну землю треба здавати на прозорих аукціонах в оренду за максимальну ціну. Сьогодні люди за паї люди отримують де 100 доларів, де вже 150 доларів, а заробляється на цій землі 300-350 доларів. Тобто заробіток на паї – 500 доларів. Держава спокійно може здавати землю в оренду по 250-300 доларів і за 5 років мати півтори тисячі доларів за пай.

Третє зауваження стосувалося концентрації землі в одних руках. 200 тисяч гектарів! Тоді президент сказав, що зменшать до 100 га.

Проте лишився нюанс – банківські установи, де можуть бути власниками іноземці, які можуть надавати кредити під цю землю, брати її в заставу у необмеженій кількості. І ми нічого не зробимо. Це теж треба прибрати.

Такими були мої зауваження. В мене землі немає, я не збираюся брати в цьому участь, але знаю прекрасно: якщо селянина зігнати з землі або він продасть її за копійки, тому що не має можливості її обробляти, а через рік, два, три побачить, що ціна на землю зросла вдесятеро, візьме рушницю і забере свою ділянку назад. Коліївщина була 150 років тому, а ніщо не міняється.

Я сказав Володимиру Олександровичу, що закон треба приймати. Але без поспіху. Зберіть фермерів, селян, аграріїв, не великі агрохолдинги, а малих людей. Ухваліть закон, який їм підходить. Але з цим законом був великий поспіх. Можливо через якісь зобов’язання, про які я не знаю. Соня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua

 

Стало відомо, що чекає МВФ від України: “маяки” та дедлайни – Економічна правда

5 червня Міжнародний валютний фонд має схвалити нову кредитну програму для України на 5 млрд доларів, ЕП стало відомо, на що буде орієнтуватися МВФ в оцінці дій уряду.

Про це ЕП повідомив співрозмовник в уряді.

Більшість маяків, за виконанням яких буде спостерігати МВФ, уряд має виконати вже у 2020 році. Проте повідомляється, що для деяких з пунктів дати ще можуть змінитися.

Зокрема, у червні цього року має відбутися затвердження планів роботи з проблемними активами держбанків НБУ та Ради з фінансової стабільності

До статуту “Нафтогазу” до вересня цього року мають внести зміни, що гармонізують компанію у відповідність до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку.

Також до вересня до закону про Вищу раду правосуддя мають внести зміни щодо процедури конкурсів відбору членів ВРП.

У законі про банки і банківську діяльність мають змінити зокрема, вимоги щодо структури капіталу та до самого капіталу.

Також для Фонду гарантування вкладів фізосіб планується посилення процедури ліквідації, врегулювання заборгованостей пов’язаних осіб. Відповідні зміни до законодавства мають статися у вересні цього року.

Уряд має забезпечити до вересня 2020 року те, що нові договори на комунальні послуги (відповідно до закону “Про житлово-комунальні послуги) укладені і прийнято спрощену процедуру переключення постачальників газу.

У березні наступного року має пройти аудит з використання коштів фонду по боротьбі з коронавірусом

На вересень 2020 також планується розробка нових оргструктур ДМС і ДПС, які будуть оперувати як дві юрособи, що складається з центрального офісу та територіальних підрозділів.

Запуск ДМС та ДПС, як єдиних юросіб має відбутися у січні 2021.

Нагадуємо:

Напередодні прем’єр заявляв, що нова програма stand-by з МВФ не потребує проведення структурних реформ та підвищення пенсійного віку.

Україна розраховує, що МВФ на засіданні Ради 5 червня схвалить нову кредитну програму на 5 млрд доларів, а наступного дня буде виплачений перший транш у розмірі 1,9 млрд доларів.

Перший транш Міжнародного валютного фонду у цьому році становитиме 1,9 мільярда доларів, другий – 1,6 мільярда, третій відбудеться у 2021 році – 1,5 мільярда.

Україна та Міжнародний валютний фонд на рівні персоналу погодили (staff level agreement) нову програму Stand-bу розмірі $5 мільярдів, яка розрахована на 18 місяців.

7 травня Україна і Міжнародний валютний фонд переорієнтувалися з раніше попередньо погодженої трирічної програми розширеного фінансування EFF на 18-місячну програму stand by.

У Міністерстві фінансів наголошують, що основна різниця у нових умовах співпраці МВФ полягає в термінах реалізації програми: Stand-by (яка пропонується зараз) – 1,5 роки, EFF (попередні умови) – 3 роки. Обсяг кредитування не зміниться.