Окупанти гатять із заборонених мінометів, поранений боєць ЗСУ

Збройні формування Російської Федерації за минулу добу п’ять разів порушили режим припинення вогню на Донбасі.

Про це повідомляє у Фейсбуці пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

“Окупанти застосували при цьому заборонені до розміщення на лінії зіткнення міномети калібру 120 мм і 82 мм, а також гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю”, – йдеться у повідомленні.

Вранці у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, поблизу Оріхового агресор задіяв проти українських оборонців автоматичні станкові гранатомети, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю. На цьому напрямку, але вже біля Травневого, окупанти активізувалися по обіді, використавши при цьому гранатомети різних систем та кулемети.

Неподалік населеного пункту Піски, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, ворог двічі застосовував проти українських воїнів заборонені Мінськими домовленостями 120-ти мм міномети та автоматичні станкові гранатомети. Теж із мінометів, але вже 82-го калібру, противник обстріляв і захисників Авдіївки, крім них окупанти використали ще й ручні протитанкові гранатомети, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

За минулу добу внаслідок ворожого обстрілу один український військовослужбовець отримав поранення. Його оперативно евакуйовано до медичного закладу та надано необхідну допомогу лікарів. Стан здоров’я воїна задовільний.

Для придушення вогневих засобів загарбників українські захисники оперативно застосували штатне озброєння та чітко дали зрозуміти окупантам, що їхня злочинна діяльність не залишиться безкарною. Українська відповідь була адекватною – після чого ворог припинив свою активність.

За підтвердженими даними розвідки, 1 липня українські оборонці знищили двох та поранили трьох загарбників. Окрім того, противник втратив ще чотирьох найманців та один вантажний автомобіль у результаті підриву на вибухівці.

Від початку поточної доби збройні формування РФ двічі порушили режим припинення вогню.

Факти ворожої збройної активності зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”.

Агресор на світанку неодноразово застосував міномети калібру 120 та 82 мм, гранатомети різних систем та великокаліберні кулемети на підступах до населеного пункту Луганське.

Аби припинити збройну активність окупантів українські підрозділи, що обороняються, миттєво відреагували у відповідь після чого ворожі обстріли припинилися.

За поточну добу втрат серед українських захисників немає.

Ситуація у районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою.

 

Україна закликає ООН засудити російське “голосування” на окупованих територіях

Україна виступила з осудом в ООН щодо проведення Росією “голосувань” на референдумі в тимчасово окупованих Криму, а також частинах Донецької̈ та Луганської областей, заявивши, що їхні результати не можуть вважатися легітимними.

Про це йдеться в офіційному листі постійного представника України при ООН Сергія Кислиці Генеральному секретарю ООН, текст якого має у своєму розпорядженні Укрінформ.

“Україна рішуче засуджує “голосування” на тимчасово окупованих українських територіях і впевнена, що воно суперечить основним нормам та принципам міжнародного права, у тому числі, Статуту ООН та Резолюції ГА ООН 68/262 “Територіальна цілісність України”, а також українському законодавству”, – заявив український постпред.

У цьому зв’язку він закликав усі країни-члени ООН, а також органи та агенції ООН засудити проведення “голосування” на тимчасово окупованих територіях України”.

За словами Кислиці, участь громадян України в такому “референдумі” з використанням примусово виданих Росією паспортів на тимчасово окупованих українських територіях спотворює результати всеросійського голосування.

“Ці “результати” будуть недійсними і не матимуть юридичних наслідків”, – зауважив представник України.

Дипломат підкреслив, що Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є і залишаться невід’ємною частиною суверенної Української Держави” та підпадають під дію Конституції й законів України.

“Усі причетні до незаконної організації й проведення “голосування” на тимчасово окупованих українських територіях притягатимуться до відповідальності відповідно до чинного законодавства України”, – наголосив він.

25 червня в Росії та анексованому нею Криму почалося голосування щодо поправок до Конституції РФ. Одна з поправок стосується “обнулення” президентських термінів і дозволить російському президенту Володимиру Путіну брати участь у виборах ще два рази й залишатися при владі до 2036 року.

 

Радбез ООН схвалив глобальне припинення вогню на час пандемії

Рада Безпеки ООН затвердила резолюцію, що передбачає негайне припинення вогню в усіх збройних конфліктах (у тому числі на Донбасі) та забезпечення гуманітарної й медичної допомоги в період пандемії COVID-19.

Про це повідомив у Facebook у середу речник Постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко – Укрінформ.

“Через 100 днів після заклику Генсекретаря ООН до глобального припинення вогню на час пандемії COVID-19 Радбез сьогодні нарешті схвалив довгоочікувану резолюцію”, – написав український дипломат.

У документі, зокрема, йдеться про “загальне та негайне припинення бойових дій” в усіх конфліктних ситуаціях та міститься заклик до всіх сторін збройних конфліктів “негайно розпочати тривалу гуманітарну паузу принаймні впродовж 90 днів”.

Як підкреслюється в резолюції, це має сприяти безпечній й безперебійній доставці гуманітарної й медичної допомоги відповідно до міжнародного права, у тому числі міжнародного гуманітарного права та права біженців.

Україна неодноразово висловлювала підтримку ініціативі Генерального секретаря ООН та зусиллям міжнародної спільноти щодо глобального припинення вогню під час пандемії COVID-19. При цьому, російська сторона намагалася маніпулювати цією ініціативою й заявляла, що для цього потрібно спочатку зняти всі міжнародні санкції, зокрема запроваджені проти РФ через агресію на Донбасі та окупацію Криму.

 

РФ витрачала 1,3 млрд дол. на рік на утримання інституцій на окупованому Донбасі і 3,7 млрд на війну – Резніков

УНН. Російська Федерація до пандемії коронавірусу витрачала 1,3 млрд доларів на рік на утримання бюджетних інституцій на окупованому Донбасі, а за 5 років витратила 3,7 млрд доларів США на війну з Україною. Про це в межах онлайн-дискусії, організованої Atlantic Council, розповів віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, передає кореспондент УНН.

“До пандемії, за нашими даними, Російська Федерація витрачала 1,3 млрд доларів на рік тільки на утримання бюджетних інституцій на окупованому Донбасі. Вони це робили через банки в Осетії та інших. Приблизно 3,7 млрд доларів за нашими даними вони витрачають на війну”, — сказав Резніков.

З його слів, мова не йде про окупований Крим — тільки про окуповану частину Донбасу.

“Але одночасно, паралельно, через оборудки, через своїх ділків вони з окупованого Донбасу витягали, наприклад, вугілля. Але це вже заробіток приватних осіб. За нашими оцінками, близько 4,7 млрд доларів за 5 років”, — додав віце-прем’єр.

На його думку, ситуація з пандемією в світі неодмінно вплине на витрати РФ на Донбас.

Як повідомляв УНН, голова міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба раніше заявив, що виключає вимогу компенсаційних виплат від Росії за анексію Криму, оскільки це тільки зашкодить стратегії, на якій наполягає Україна — про незаконну окупацію її території.

 

Резніков не впевнений, чи готові США сідати за стіл переговорів з Росією по Донбасу

УНН. Віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, який є першим заступником представника України у Тристоронній контактній групі, не впевнений у готовності США сідати за стіл переговорів з Росією щодо гібридної війни на Донбасі. Про це він сказав в межах онлайн-дискусії, організованої Atlantic Council, передає кореспондент УНН.

“У нас є втрачений Женевський формат. Але оскільки я обізнаний з моїх консультацій, з моїми знайомими зі США, це було рішення президента Обами з приводу не участі США в результаті у цьому форматі”, – сказав Резніков.

Він зауважив водночас, що був поінформований неофіційно.

“Тому якщо є, залишається можливість повернутись до такого формату, це було б хороший привід США, пригадуючи Будапештський меморандум, приєднатись сьогодні до гібридної війни на Сході України. Але тут виникла інша дилема, давайте будемо відвертими: чи готові будуть Сполучені Штати сідати за стіл перемовин з Російською Федерацією?”, – зазначив віце-прем’єр.

Як повідомляв УНН, на думку Резнікова, Мінські угоди необхідно модернізувати. Наразі Україна робить все можливе, аби використати цей майданчик на свою користь.

 

Резніков: тональність перемовин у ТКГ змінилась на останніх засіданнях

УНН. Тональність перемовин тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі змінилась після зміни делегації України, це стало відчутним на останніх засіданнях. Про це в межах онлайн-дискусії, організованої Atlantic Council, розповів віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, який є першим заступником представника України у тристоронній контактній групі, передає кореспондент УНН.

“Ми зробили перезавантаження української делегації у “мінському процесі”, залучили представників Донбасу, які сьогодні є вимушеними внутрішньо переміщеними особами, але поки що дзеркальної відповіді з боку Російської Федерації не відбулось. Але хочу зауважити, що тональність перемовин у “мінському процесі” в останні засідання, в останні сесії, стала більш поміркованою, більш помірною, рівною, без агресії, без зайвих емоцій. Та сторона вже сприйняла факт присутності представників українського Донбасу у перемовинах, але поки що намагається залишити свою монополію представників окупаційного режиму у цьому процесі”, – сказав Резніков.

Він також висловив надію на те, що Росія все ж здійснить перезавантаження власного представництва в ТКГ у майбутньому.

“Я думаю, що тут питання інерції і все ж таки залишаю за собою оптимізм, що зміна, ротація представництва Російської Федерації та їх підшефних все одно має відбутись”, – висловився віце-прем’єр.

Згадуючи про поточний прогрес щодо згаданого “перезавантаження”, Резніков повідомив, що все ж таки певні зміни у роботі представників РФ є.

“Станом на сьогоднішній день, офіційно у соціально-економічній групі присутній заступник міністра економіки пан Назаров, а також на рівні безпосередньо самої ТКГ, окрім самого пана Гризлова, є представники МЗС РФ. Хочу звернути увагу, що, наприклад, у гуманітарній групі представник РФ пан Соловйов нарешті проявив активність минулого разу, а у політичній групі почав приймати активну участь представник МЗС Росії пан Дмітрієвський, який до того уникав участі у політичній групі”, – розповів він.

Президент України Володимир Зеленський у травні “перезавантажив” склад делегації України для участі у тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях.

Після цього керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак під час зустрічі з представниками ЗМІ представив членів делегації України для участі у ТКГ. За словами Єрмака, рішення про утворення такої делегації було зумовлене відсутністю прогресу у перемовинах щодо встановлення миру в Україні та бажанням української сторони активізувати роботу ТКГ.

 

В посольстві Франції прокоментували “вояж” євродепутатів в окупований Крим

Посольство Франції в Україні заявило, що візит групи французьких депутатів Європарламенту до окупованого Росією Криму був «особистою ініціативою».

Офіційну заяву розміщено в акаунті дипломатичного представництва у Twitter у відповідь на звернення першого заступника міністра закордонних справ України Еміне Джапарової під час її зустрічі з послом Франції Етьєном де Понсеном – Укрінформ.

«Посольство Франції в Україні хоче наголосити, що це суто особиста ініціатива деяких членів Європарламенту, і з цього приводу нагадує позицію французьких органів влади, які не визнають незаконну анексію Криму Росією у 2014 році. Ця позиція є незмінною», – йдеться у дописі.

Напередодні Джапарова звернула увагу посла Франції на неприпустимість контактів громадян Франції з представниками окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованих територіях України. У цьому зв’язку вона звернулася з проханням офіційно відреагувати на незаконний візит делегації французьких депутатів Європарламенту на чолі з Тьєррі Маріані до Криму (30 червня-2 липня).

Як повідомляв Укрінформ, Європарламент не визнав «конституційне опитування» РФ в окупованому Криму, за яким їздили спостерігати деякі євродепутати. У ЄП заявили, що жоден депутат Європарламенту не був уповноважений спостерігати або коментувати цей електоральний процес від його імені.

Тьєррі Маріані не вперше відвідує окупований Росією Крим. Через це прокуратура в Україні відкрила кримінальну справу проти нього за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію, а СБУ забороняла йому в’їзд до України.

 

Посол України нагадав євродепутату про відповідальність за “кримський вояж”

Посол України у Франції Олег Шамшур дорікнув євродепутату Тьєррі Маріані у хвастощах нехтуванням міжнародного права і запевнив, що гідна оцінка цивілізованого світу не забариться.

Про це Шамшур написав у Twitter – Укрінформ.

«Пане Тьєррі Маріані, ми вас почули. Хочемо запевнити, що жоден із ваших кримських подвигів ніколи не залишатиметься без нашої реакції. Продовжуйте далі вихвалятися тим, як ви топчете принципи міжнародного права. Весь цивілізований світ дасть вам гідну оцінку. #CrimeaIsUkraine», – йдеться у дописі.

Раніше повідомлялося, що посольство Франції в Україні чітко та рішуче зреагувало на незаконний візит делегації французьких депутатів Європарламенту до анексованого РФ Криму, назвавши його «особистою ініціативою», а анексію півострова Росією – незаконною.

Напередодні перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова привернула увагу посла до неприпустимості контактів громадян Франції з представниками окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованих територіях України. У цьому зв’язку Джапарова звернулася з проханням офіційно зреагувати на незаконний візит делегації французьких депутатів Європарламенту на чолі з Тьєррі Маріані до Криму.

Тьєррі Маріані вже не вперше відвідує окупований Росією український Крим. Через це, зокрема, прокуратура в Україні порушила кримінальну справу проти нього за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію, а СБУ забороняла йому в’їзд до країни.

Маріані відомий своєю активною прокремлівською позицією, він є співголовою асоціації «Франко-російський діалог», яка лобіює кремлівські інтереси у Франції.

 

Європарламент не визнає “конституційне опитування” РФ в окупованому Криму

Голова Комітету Європарламенту із закордонних справ Девід Макалістер та євродепутат Томас Тобе заявили про те, що Європарламент жодним чином не залучений до спостереження за «конституційним референдумом» у Росії й ніколи не визнає легітимність такого опитування в анексованому Криму.

Про це йдеться у заяві, яка оприлюднена на сайті Європейського Парламенту – Укрінформ.

«Конституційний референдум відбувався в Росії з 25 червня до 1 липня. Європейський Парламент не був запрошений до спостереження за цим виборчим процесом, та, відповідно, не буде коментувати процес або результати, що будуть оголошені після його завершення. Жоден окремий депутат Європейського Парламенту не був уповноважений спостерігати або коментувати цей електоральний процес від його (інституції) імені», – йдеться у заяві.

Керівники парламентської групи наголосили на тому, що будь-хто із членів Європарламенту, які вирішили спостерігати за процесом голосування в Російській Федерації або на території незаконно анексованого Кримського півострова, де Європейський Союз не визнає і не буде визнавати у майбутньому проведення такого консультативного опитування, вчиняють так із власної ініціативи та за будь-яких обставин мають утримуватися від заяв або дій, які можуть бути пов’язані із їх приналежністю до Європейського Парламенту.

Як повідомляв Укрінформ, 30 червня посол України в Бельгії, представник України при ЄС Микола Точицький звернувся до керівництва Європарламенту із закликом засудити незаконний візит французьких євродепутатів до окупованого Росією Криму.

Водночас, перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова під час зустрічі з послом Франції в Україні Етьєном де Понсеном попросила офіційно відреагувати на незаконний візит делегації французьких депутатів Європарламенту на чолі з Тьєррі Маріані до Криму 30 червня – 2 липня поточного року для спостереження за незаконним голосуванням на окупованій Росією території українського півострова.

 

Громадська палата РФ заявляє про тиск влади на голосуванні щодо конституції

Громадська палата РФ заявляє про масові фальсифікації в ході голосування за внесення поправок до конституції РФ і безпрецедентний тиск влади у зв’язку з його проведенням.

Про це йдеться в заяві на сайті ГП РФ – Укрінформ.

“Представники робочої групи ГП РФ щодо громадського контролю за голосуванням фіксують масові фальсифікації волевиявлення наших громадян. При цьому дані грубі порушення здійснюються за ініціативою місцевих властей і при потуранні правоохоронних органів”, – йдеться у зверненні.

Підкреслюється, що федеральна влада “чинить безпрецедентний адміністративний, інформаційний, а іноді й силовий тиск на громадянське суспільство з метою продавлювання поправок до конституції РФ будь-якою ціною”.

“Ми вважаємо неприпустимим те, що ГП РФ перебуває під постійним тиском з боку ФСБ РФ і постійно примушується до виконання замовлень з Луб’янки”, – йдеться в заяві.

У ГП РФ підкреслюють, що змінюваність влади є ознакою “нормального суспільства і держави”, а консервація режиму відкидає країну на десятиліття назад.

Як повідомлялося, в РФ 25 червня розпочався референдум щодо внесення поправок у конституцію. Пропонується змінити одразу 22 статті Основного закону. У тому числі йдеться про обнулення президентських термінів Володимира Путіна, що дозволить йому знову балотуватися на виборах до 2024 і 2030 роках і в результаті залишатися при владі до 2036 року.

Згідно з чинною конституцією, президент Росії не може залишатися на найвищій державній посаді більше двох термінів поспіль.

 

Під посольством РФ активісти протестують проти “обнулення” Путіна

Біля посольства Російської Федерації у Києві проходить акція ГО “Всеукраїнський рух інвалідів та ветеранів АТО” проти внесення змін до конституції Росії, які фактично “обнуляють” строки перебування на посаді Володимира Путіна.

Акція проходить мирно, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Її учасники за допомогою технічних засобів спроєктували на фасаді будівлі написи червоним та чорним кольорами російською мовою:  “Как Путин сфальсифицировал голосование”, “Вброс дополнительных бюллетеней после вскрытия избирательных урн”,  “Подтасовка результатов во время перерывов для дезинфекции”, “У псов Путина (ЧВК “Вагнер”) развязались руки”, ” В Россию пришла гибридная монархия Путина”, “Теперь Путин – царь, россияне – рабы”.

Присутні проводяться спокійно, нікого не провокуючи.

Організатори акції вважають, що всенародне голосування про внесення правок до конституції РФ – це фарс та узурпація влади Путіним.

Учасники заходу закликають українців стати на захист демократичних цінностей та висловити свій протест проти злочинного захоплення влади у Російській Федерації.

Голова “Всеукраїнський рух інвалідів та ветеранів АТО” Олександр Рехта заздалегідь повідомив КМДА про наміри провести у цей день акцію, покликану привернути увагу українців до того, що відбувається в РФ.

Всеросійське голосування щодо змін до конституції проводилося з 25 червня до 1 липня. У разі ухвалення запропонованих змін, терміни перебування Путіна на посаді президента РФ “обнуляться”, після чого він зможе ще двічі обіймати найвищу посаду.

 

Денісова звернулась до ОБСЄ через обмеження доступу до незалежних ЗМІ у Криму

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова вважає блокування українських ЗМІ в окупованому Криму незаконним і закликає ОБСЄ фіксувати порушення права жителів півострова на доступ до інформації.

Про це у Facebook інформує Офіс омбудсмена – Укрінформ.

“Людмила Денісова звернулася до голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні з проханням вжити заходів для документування вказаних порушень та поінформувати всі сторони про незаконність обмеження прав мешканців АР Крим та м. Севастополь на доступ до незалежних засобів масової інформації”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, за даними правозахисників, станом на червень 2020 року на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя заблоковано 30 українських інформаційних сайтів, 2 соціальні мережі та радіостанції.

У цьому зв’язку омбудсмен наголосила, що Статтею 19 Загальної декларації прав людини закріплено право на доступ до інформації. Водночас Декларацією Комітету міністрів Ради Європи “Про свободу вираження поглядів та інформації” передбачено зобов’язання держав-учасниць захищати від порушень право на свободу вираження поглядів та інформації, а також заохочувати різноманітність засобів масової інформації та плюралізм інформаційних джерел.

Як повідомлялося, Кримська правозахисна група за результатами проведеного в червні моніторингу поінформувала, що у семи населених пунктах окупованого Криму провайдери повністю блокують 30 українських інформаційних сайтів, а також дві соцмережі. Крім того, щонайменше 4 українські інформаційні сайти у цих провайдерів доступні лише частково.

 

Ердоган планує взяти під жорсткий контроль соцмережі

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв запровадити жорсткіші правила контролю над соціальними мережами після появи образ у бік його родичів.

Про це повідомляє Al Jazeera – Укрінформ

«Турецький президент висловив намір посилити урядовий контроль над соціальними мережами після того, як у Twitter з’явилися образи у бік його дочки та зятя, в яких народилася четверта дитина», – йдеться в повідомленні.

Все почалося з того, що зять Ердогана, міністр фінансів Берат Албайрак, повідомив у вівторок у Twitter про народження четвертої дитини. Після цього в мережі на його адресу та на адресу його дружини, доньки Ердогана, посипалися образи.

Головне управління поліції Туреччини повідомило, що 11 з 19 користувачів, з чиїх облікових записів надійшов образливий контент, були затримані.

Ердоган заявив, що влада введе нові правила для контролю над використанням соціальних мереж. Він додав, що поширення «аморальних дій» на цих платформах в останні роки було зумовлене відсутністю правил.

Президент сказав, що Туреччина змусить у компанії соціальних мереж призначити своїх представників у країні, аби ті відповідали на юридичні запити, які, за його словами, зараз ігноруються.

«Ми сповнені рішучості зробити все необхідне для того, щоб платформи соціальних мереж створили податкове і юридичне представництво в нашій країні», – сказав Ердоган.

Нагадаємо, що минулого місяця офіційна Анкара різко розкритикувала Twitter за те, що соціальна мережа закрила понад 7 тисяч акаунтів, які підтримували Ердогана.

 

Twitter заблокував понад 32 тисячі акаунтів із РФ, Туреччини та Китаю через підозру у пропаганді

12.06.2020 09:36

Соціальна мережа Twitter заблокувала понад 32 тис. облікових записів, що походять із Росії, КНР та Туреччини, через підозру у пропаганді.

Про це повідомляється у блозі компанії – Укрінформ.

«Сьогодні ми вносимо 32 242 акаунти в архів інформаційних операцій, пов’язаних із державами. Вони включають три окремі групи операцій, які ми приписуємо Китайській Народній Республіці, Росії і Туреччині. Кожен обліковий запис і фрагмент вмісту, пов’язаний з цими операціями, назавжди видалено зі служби», – йдеться у публікації.

Як зазначається у блозі, акаунти були заблоковані через різні порушення політики маніпуляції Twitter.

Twitter також ідентифікувала 23 750 активних облікових записів, які створювали контент, сприятливий для КНР. Ще 150 тис. акаунтів використовувалися для ретвіту цього контенту. Акаунти «поширювали геополітичні розповіді, сприятливі для Комуністичної партії Китаю».

1 152 облікових записи з Росії займалися політичною пропагандою всередині країни. Стверджується, що мережа акаунтів робила репости заради політичних цілей, зокрема просування політсили «Єдина Росія».

Також компанія виявила 7 340 акаунтів, які використовували скоординовану несанкціоновану діяльність, що в першу чергу була орієнтована на внутрішню аудиторію в Туреччині. Як зазначається, низка фейкових та скомпрометованих облікових записів використовувалася для посилення політичного контенту, сприятливого для владної політичної «Партії справедливості та розвитку» та підтримки президенту Реджепу Тайїпу Ердогану.

 

Меркель наполягає, аби Nord Stream 2 був добудований

Канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що докладатиме зусиль для завершення проєкту будівництва газопроводу Nord Stream 2.

Про це вона заявила в середу, відповідаючи на запитання депутатів Бундестагу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми вважаємо за правильне завершити цей проєкт, у цьому ключі й діємо”, – сказала глава німецького уряду, визнавши при цьому, що санкції ускладнили будівництво.

Меркель знову назвала Nord Stream 2 “економічним проєктом, який, утім, має політичну складову”. За її словами, саме тому Німеччина доклала стількох зусиль для укладення договору між Україною та Росією, аби зберегти транзитну роль України.

Канцлер також наголосила, що екстериторіальні санкції, які запроваджують США, не відповідають уявленням уряду ФРН про те, яким має бути верховенство права.

Раніше в економічному комітеті Бундестагу відбулися відкриті слухання щодо санкцій, у яких узяли участь депутати, представники бізнесу та ексканцлер ФРН Герхард Шредер. Фактично, вони розкритикували санкції, а дехто навіть пропонував запровадити зустрічні обмежувальні заходи.

Як повідомлялося, Сенат Конгресу США напередодні включив нові санкції проти газопроводу Nord Stream 2 у проєкт оборонного бюджету.

На цей час роботи зі спорудження газогону призупинені через санкції США щодо європейських підрядників, що набули чинності в грудні 2019 року.

У Москві вже заявляли про намір добудувати газопровід до кінця поточного року.

Проєкт будівництва газопроводу Nord Stream 2 для постачання газу до Європи в обхід України здійснював російський Газпром спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall.

Україна виступає проти будівництва цього газогону. Противниками російського газопроводу є також США, Польща і країни Балтії.

 

Доповіді розвідки США з негативом про Росію розлючували Трампа – CNN

Ще на початку своєї кар’єри в Білому домі Дональд Трамп агресивно реагував на доповіді розвідки про підривну діяльність Росії, тож таку інформацію стали подавати в письмових звітах, яких він не читав.

Про це повідомляє CNN з посиланням на кілька джерел, пов’язаних з адміністрацією Трампа – Укрінформ.

“На початку президентського терміну виявилося, що коли усний брифінг включав розвіддані, пов’язані з підривною діяльністю Росії проти США, у тому числі докази втручання в американську внутрішню політику, Трамп часто ставав розлюченим”, – зазначається в публікації.

При цьому, за інформацією джерел, президент вимагав відповідей від керівників розвідки, чому вони продовжують зосереджуватися на Росії.

“Президент створив середовище, у якому не радилося, якщо не заборонялося, згадувати будь-які розвіддані, що виставляли Росію в невигідному світлі”, – зазначив колишній високопосадовець адміністрації Трампа.

Через це розвідувальна інформація про Росію подавалася президенту США у щоденних письмових звітах, які він ігнорував.

“Доповідачі (з розвідувальної спільноти – ред.) з часом виявили, що Трамп часто не читав доповіді, обмежуючи себе у важливій інформації, включаючи загрози, пов’язані з Росією та іншими регіонами світу”, – вказується в матеріалі.

Як повідомлялося, наприкінці минулого тижня виник скандал навколо інформації, яку оприлюднила The New York Times про виявлені розвідкою США дані, що російське ГРУ платило афганським талібам гроші, аби ті вбивали американських військових. При цьому зазначалося, що Трампа поінформували про це наприкінці березня й запропонували варіанти відповіді – від дипломатичної заяви до нових санкцій проти Росії. Президент США ніяк не зреагував на це й заявив, що не отримував такої розвідувальної інформації.

 

Помпео заявив, що його не дивує антиамериканська активність Росії в Афганістані

Держсекретар Помпео вважає, що інформація про взаємодію РФ з Талібаном в Афганістані не є чимось новим, адже Москва намагалася протидіяти військам США, відколи вони ввійшли в цю країну.

Про це Помпео заявив на брифінгу в Державному департаменті, передає кореспондент Укрінформу.

“Те, чим росіяни займаються в Афганістані, аби протидіяти Сполученим Штатам, не є чимось новим”, – зазначив він у відповідь на запитання про появу у ЗМІ даних щодо виділення Росією грошей талібам за напади на американських військових.

Держсекретар підкреслив, що росіяни вже десять років продають стрілецьку зброю в Афганістан, наражаючи американських військових на ризик.

Водночас він зауважив, що у Вашингтоні сприймають це серйозно. “Коли я зустрічаюся з російськими колегами, я щоразу кажу їм про це “, – повідомив Помпео.

Глава Держдепартаменту також розкритикував тих, хто звинувачує уряд США у бездіяльності щодо Росії. Він підкреслив, що в цьому відношенні чинна адміністрація зробила більше, ніж попередні.

“Це і виділення $700 млрд для міноборони, і вихід з Договору РСМД, чим росіяни залишилися незадоволені, а також те, що ми зробили в Сирії у протистоянні з ними них, у тому числі проти групи Вагнера”, – перелічив Помпео.

Як повідомлялося, минулого тижня The New York Times оприлюднила інформацію про те, що американській розвідці стало відомо, що російське ГРУ фінансувало талібів в Афганістані з метою проведення терористичних атак проти сил коаліції на чолі зі США.

 

ЄС занепокоєний рішенням Китаю поширити дію закону про безпеку на Гонконг

Високий представник ЄС від імені всіх країн Євросоюзу виступив із заявою з приводу рішення Всекитайських зборів народних представників поширити на Гонконг чинність закону КНР про національну безпеку.

Текст відповідної заяви оприлюднено на сайті Європейської Ради – Укрінформ.

«Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників ухвалив закон про національну безпеку щодо Гонконгу 30 червня… Євросоюз підтверджує глибоке занепокоєння щодо цього закону, ухваленого без змістовних попередніх консультацій із законодавчими зборами Гонконгу та громадянським суспільством», – ідеться у повідомленні.

Наголошується, що Євросоюз продовжує рішуче підтримувати стабільність і заможність Гонконгу відповідно до принципу «Одна країна – дві системи» та надає велике значення збереженню широкої автономії регіону відповідно до міжнародних зобов’язань КНР.

«Згідно із зобов’язаннями, які Китай узяв на себе у минулому, Євросоюз вважає важливим повний захист існуючих прав і свобод населення Гонконгу, включаючи свободу висловлювання і преси, асоціацій і зібрань, проведення демонстрацій тощо. Положення Міжнародної конвенції із громадянських та політичних прав (ICCPR), які є закріпленими в законодавстві Гонконгу, мають і надалі застосовуватися повною мірою», – наголосив високий представник ЄС.

За його словами, Євросоюз занепокоєний тим, що згаданий закон несе ризики серйозного підриву широкої автономії Гонконгу та матиме згубний ефект для незалежності судової влади й верховенства права. Обидва згадані принципи, йдеться у документі, є важливими для збереження стабільності й заможності Гонконгу та відповідають життєво важливим інтересам ЄС і міжнародного співтовариства.

«ЄС закликає Китай уникати будь-яких дій, що можуть підірвати правову автономію Гонконгу, зокрема у вимірі дотримання прав людини. Європейський Союз оцінює наслідки застосування такого закону та буде продовжувати порушувати ці питання у діалозі з Китаєм», – указується в заяві.

Як повідомляв Укрінформ, Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників, який є вищим законодавчим органом Китаю, остаточно ухвалив закон про забезпечення національної безпеки в Гонконгу 30 червня. Документ одностайно підтримали 162 члени комітету.

 

Франція запросила українських експертів до розшифровки “чорних скриньок” літака МАУ – Єнін

Заступник міністра закордонних справ Євген Єнін повідомив, що Франція запросила Україну до участі в розшифровці даних “чорних скриньок” літака компанії МАУ, який зазнав катастрофи в Ірані на початку цього року.

Про це заступник глави МЗС України Євген Єнін повідомив  у Facebook – Укрінформ.

«Сьогодні Україна отримала запрошення від Франції направити наших експертів для участі в розшифровці «чорних скриньок» РS752, які (згідно з попередніми обіцянками Ірану) мають прибути до Ліону 20 липня ц.р.» – написав він.

Єнін наголосив, що завдання України – забезпечити максимальний рівень міжнародного визнання фактів незаконного втручання у випадку з рейсом PS752.

«Це наблизить всіх нас до встановлення справедливості та гідних компенсацій родинам загиблих!» – резюмував заступник міністра.

Як повідомлялося, 8 січня 2020 року після зльоту з аеропорту Тегерана ракетою було збито літак Boeing-737 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», що виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ.

На борту перебували 176 осіб: 167 пасажирів і дев’ять членів екіпажу. Всі вони загинули. Серед них 11 українців – двоє пасажирів і дев’ять членів екіпажу. Також серед загиблих – громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Великої Британії.

 

ДСНС: після паводків на заході України залишаються підтопленими 12 населених пунктів

УНН. Станом на 7:00 2 липня внаслідок негоди залишаються підтопленими 12 населених пунктів у 3 областях, а саме: Чернівецькій — 8, Львівській — 2 та Тернопільській — 2. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресцентр ДСНС.

Зокрема, станом на ранок четверга підтоплено:

— 113 (було 14 тис. 456) будинків у Тернопільській та Чернівецькій областях;

— 1 (було 18) об’єкт соціальної та побутової сфери у Чернівецькій області;

— затоплено 159 (було 7 тис. 225) підвалів в Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській та Львівській областях;

— 379 присадибних ділянок (було 22 тис. 182) (Тернопільська (194), Чернівецька (171), Івано-Франківська (12) та Львівська (2);

Зокрема, було зруйновано:

— 202,5 км автодоріг (було 278) (Івано-Франківська (201), Чернівецька (1,4), Львівська (0,08);

— 95 мостів (було 95) у Івано-Франківській (93), Львівській (1) та Чернівецькій (1);

Негода також пошкодила 549 км автодоріг (було 653) та 212 мостів (було 265) Івано-Франківська (507 км доріг та 198 мостів), Чернівецька (40,9 км автодоріг та 14 мостів) та Львівська (0,2 км автодоріг) області.

“Силами ДСНС врятовано, евакуйовано та (відселено) з початку робіт — 2 тис. 523 особи, протягом доби відкачано близько 28 тис. 630 м куб. води (з початку робіт — понад 295 тис. 130 м куб), розчищено 1,125 км автодоріг (з початку робіт — близько 15 км), 967 м русла річок (з початку робіт — близько 4,6 км), доставлено для населення продуктів харчування (з початку робіт — близько 10 т) та здійснено підвіз 7 тис. л питної води місцевим мешканцям (з початку робіт — 33 тис. 465 л)”, — повідомили рятувальники.

“Всього до ліквідації наслідків негоди залучалося 648 чоловік та 234 одиниці техніки, з них від ДСНС 459 чоловік особового складу та 167 одиниць техніки (з них 2 гелікоптери)”, — резюмували у пресцентрі.

Нагадаємо, у Херсоні випала половина місячної норми опадів.

 

На коронавірусну інфекцію у світі захворіло вже 10,6 млн осіб

2 липня. УНН. Станом на ранок четверга загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 515 646. У свою чергу, одужали 5 451 472 людини. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі 10 664 433 особи інфіковано.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (2 685 806), Бразилія (1 448 753), Росія (653 479), а також Індія, Велика Британія, Перу, Чилі, Іспанія, Італія, Мексика, Іран, Пакистан, Франція, Туреччина та Німеччина.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (128 061), Бразилії (60 632), Великій Британії (43 991), а також в Італії, Франції, Мексиці та Іспанії. У Китаї загалом — 4,641.

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 44 998 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 1173 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу — 664 нових випадки COVID-19

01.07.2020 09:22

Станом на середу, 1 липня, в Україні лабораторно підтверджені 44 998 випадків COVID-19, за добу —  664 нових випадки.

Про це на брифінгу 1 липня сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За добу захворіло 664 особи … Загалом за весь час пандеміїї захворіло 44 998 осіб, з них 3 270 дітей та 6 765 медпрацівників”, – сказав Степанов.

За даними МОЗ, за добу зафіксовано 14 летальних випадків, одужало 433 особи.

Загалом з початку епідемії зафіксовано 1173 летальних випадки, 19 548 соіб одужалти

Найбільше захворілих за добу у Львівській області — 143, Закарпатській — 72, Рівненській – 72.

Як повідомлялось, cтаном на вівторок, 30 червня, в Україні лабораторно було підтверджено 44 334 випадки COVID-19, за добу — 706 нових.

 

У Києві за добу – 101 випадок зараження коронавірусом

На сьогодні в столиці вже 5 138 підтверджених випадків захворювання на COVID-19.

Про це на брифінгу розповів Київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Динаміка захворювання на коронавірус в місті, на жаль, невтішна. Кількість мешканців Києва, в яких за минулу добу виявили захворювання на коронавірус, збільшилась на 101 людину. На сьогодні в столиці вже 5 138 підтверджених випадків захворювання на COVID-19“, – сказав Кличко.

Він додав, що серед тих, що захворіли, 46 жінок віком від 19 до 83 років, три дівчинки, яким 1, 6 та 14 років, та 48 чоловіків віком від 18 до 83 років і четверо хлопчиків від 1 місяця до 13 років.

За словами мера, захворіли і 7 медиків. Одужали за добу 35 людей. Усього коронавірус подолали 1598 мешканців Києва.

“Найбільше випадків захворювання виявили в Оболонському і Дніпровському районах – по 15, у Дарницькому – 14 та в Деснянському районі – 11 випадків”, – розповів він.

Як повідомлялось, станом на середу, 1 липня, в Україні лабораторно підтверджені 44 998 випадків COVID-19, за добу — 664 нових випадки.

 

У Києві 48 хворих з коронавірусом – у тяжкому стані

У Києві 48 хворих на COVID-19 перебувають у важкому стані.

Про це на брифінгу розповів Київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Зазначу, що в лікарнях столиці сьогодні перебувають 274 хворих на коронавірус, у тому числі, 11 дітей. Із підозрою на COVID-19 госпіталізовані 66 мешканців столиці. На жаль, збільшується кількість хворих у тяжкому стані. Їх на сьогодні 48. Семеро підключені до апаратів штучної вентиляції легень”, – наголосив Кличко.

Він зазначив, що з діагнозом пневмонія в медзакладах міста лікуються 442 хворих. За його словами, тільки минулої доби госпіталізували 40 пацієнтів.

Як повідомлялось, станом на середу, 1 липня, в Україні лабораторно підтверджені 44 998 випадків COVID-19, за добу — 664 нових випадки.

 

Київ посилив карантинні заходи

У Києві обмежили час роботи закладів громадського харчування та розважальних, зокрема кінотеатрів, до 22 години.

Про це на брифінгу поінформував Київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Згідно із постановою уряду, місто ухвалило рішення про посилення протиепідемічних заходів у столиці. Зокрема, обмежено час роботи закладів громадського харчування та розважальних закладів, у тому числі кінотеатрів, до 22 години. Обмежене також проведення масових заходів культурного, розважального, спортивного, рекламного характеру – з 22 години”, – сказав Кличко.

Він наголосив, що ці обмеження вимушені і спрямовані на стримування поширення коронавірусного захворювання.

Як повідомлялося, станом на 1 липня в Україні лабораторно підтверджено 44 998 випадків COVID-19, зокрема 664 за добу.

У Києві за минулу добу коронавірус виявили в 101 людини, загальна кількість інфікованих у столиці становить 5138.

 

Пацієнти з COVID-19 в середньому хворіють три тижні – Степанов

Пацієнти з COVID-19 в середньому хворіють три тижні.

Про це на брифінгу 1 липня сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В середньому у нас близько трьох тижнів термін хвороби на коронавірусну хворобу, але в той же час інколи ми і 30, і 39 днів фіксуємо, в залежності від тяжкості хвороби”, – сказав Степанов.

Він додав, що визначає, чи одужала людина, виключно лікуючий лікар, в тому числі і на підставі тесту методом ПЛР.

Усього, за даними Центру громадського здоров’я за час пандемії в Україні проведено 666 147 тестів методом ПЛР, методом ІФА — 214 887.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні лабораторно підтверджено 44 998 випадків COVID-19, з них 19 548 людей одужали, 1173 – померли. Протягом останньої доби лабораторно підтверджено 664 випадки.

 

Станом на ранок 1 липня в Збройних силах України на коронавірус хворіє 187 осіб, за останню добу зареєстровано 9 нових випадків.

Про це повідомляє пресслужба командування Медичних сил ЗСУ.

«Станом на 10.00 01 липня в Збройних силах України хворіє 187 осіб на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2. Всього за час пандемії одужало – 312 осіб, летальних випадків – 5. На ізоляції (в тому числі самоізоляція) перебуває 539 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 61 особа. За минулу добу зареєстровано 9 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19»,- йдеться у повідомленні.

Зокрема, зазначається, що на лікуванні у закладах охорони здоров’я наразі перебуває три особи (Національний військово-медичний клінічний центр “ГВКГ” – 2 військовослужбовців, Рівненський військовий госпіталь – 1 військовослужбовець).

На лікуванні вдома під наглядом медичної служби знаходиться 6 осіб (Львівська область – 3 військовослужбовці та 1 працівник ЗСУ, Вінницька – 1 військовослужбовець та Миколаївська – 1 працівник ЗСУ). Стан здоров’я пацієнтів задовільний, вони отримують необхідне лікування.

Як повідомляв Укрінформ, станом на середу, 1 липня, в Україні лабораторно підтверджені 44 998 випадків COVID-19, за добу — 664 нових випадки. За добу зафіксовано 14 летальних випадків, одужали 433 особи.

 

Завідувач відділенням поліклініки помер від COVID-19 у Черкасах

СЕРЕДА, 1 ЛИПНЯ 2020, 13:44 УП

У Черкасах від ускладнень, викликаних коронавірусом, помер завідувач хірургічного відділення поліклініки Олег Гайда.

Джерело: Черкаська обласна державна адміністрація у Facebook

Дослівно: “Через ускладнення від COVID-19 пішов із життя завідувач хірургічним відділенням філії №2 КНП “Консультативно-діагностично поліклініка” Олег Гайда”.

Деталі: Повідомляється, що Гайду госпіталізували до Черкаської обласної лікарні із діагнозом “коронавірус”. Він помер 30 червня через ускладнення від хвороби.

 

Міністр назвав пріоритетні напрямки роботи Мінприроди

Пріоритетними напрямками роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів будуть боротьба з промисловим забрудненням, управління відходами та реформування державного екологічного контролю.

Про це розповів міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський на брифінгу за підсумками засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Пріоритетні напрямки, які будуть впроваджуватися в міністерстві за моєї каденції. В першу чергу, це боротьба з промисловим забрудненням… В другу чергу, це, звісно, питання управління відходами… В третю чергу – реформування державного екологічного контролю, збільшення його ефективності в подоланні корупції в цій сфері», – сказав Абрамовський.

Він зазначив, що боротьба з промисловим забрудненням вестиметься в усіх формах – це, зокрема, і впровадження принципу «забруднювач платить», й імплементація 75 Директиви Європейського Союзу.

Крім того, за словами міністра, в Україні також буде впроваджено 98 Директиву ЄС щодо управління відходами.

«Ми наближаємо своє законодавство до європейського, робимо це швидкими кроками і вже в цьому році маємо закінчити цей процес, прийнявши рамковий закон і низку секторальних законів для того, щоб владнати питання управління відходами», – наголосив міністр.

За його словами, у фокусі уваги міністерства також реформа лісового та рибного господарств, управління природними ресурсами, зокрема надрами.

«Хочу сказати, що це буде цифровізація всіх процесів, які можливо цифровізувати в екології. Звісно, ще в мене буде виникати питання маловоддя, управління водними ресурсами», – підкреслив урядовець.

 

 

Штрафів за прострочені на карантині кредити не буде – Зеленський підписав закон

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що забороняє банкам вимагати штрафи або пеню за прострочені на карантині кредити.

Про це повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

Зазначається, що Закон «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19)» 91-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 16 червня 2020 року, захищає позичальників від нарахування штрафів і пені за кредитами в період карантину та у 30-денний строк після його завершення.

“З цією метою документ вносить зміни до “Прикінцевих положень” Господарського кодексу України та “Прикінцевих та перехідних положень” Цивільного кодексу України, згідно з якими у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів на всій території України, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню за таке прострочення”, – йдеться у повідомленні.

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування.

Як повідомляв Укрінформ, 17 березня 2020 року Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, законодавці захистили від нарахування штрафів і пені за споживчими кредитами за прострочення, допущені у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року. Але цей закон стосувався лише фізичних осіб.

 

План доходів держбюджету у червні перевиконаний на 5,4%

У червні 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 112,9 млрд грн, розпис виконано на 105,4%.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів – Укрінформ.

“За оперативними даними Державної казначейської служби, у червні 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 112,9 млрд грн, розпис виконано на 105,4%. При цьому відшкодування ПДВ становило 11,6 млрд гривень”,- йдеться в повідомленні.

Як зазначають у Мінфіні, у червні другий місяць поспіль спостерігалося подальше зростання одного з ключових показників, які характеризують ефективність справляння ПДВ до загального фонду держбюджету – питома вага зібраних сум податку в обсягах постачання за даними податкових декларацій. За даними Державної податкової служби, якщо у квітні 2020 року такий показник становив 2,65%, то у травні він збільшився до 3,14%, а в червні – до 3,47%. Для порівняння, у 2019 році він дорівнював 2,66%, 2,53% та 2,52% відповідно.

За платежами, справляння яких контролює ДПС, надходження становили 89,1 млрд грн, в тому числі 62,4 млрд грн у вигляді дивідендів та частини чистого прибутку, що сплачуються до бюджету підприємствами державного сектору економіки. В цілому виконання червня становило 107,7%, що на 6,4 млрд грн більше від місячного розпису, заявили у Мінфіні.

Основними платежами, за рахунок яких відбулось перевиконання, стали: ПДВ (+5,0 млрд), в тому числі за рахунок боротьби зі зловживаннями при відшкодуванні податку з бюджету, акцизний податок з виробленої в Україні продукції (+0,6 млрд), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (+0,5 млрд) та рентна плата за користування надрами (+0,3 млрд).

Находження до загального фонду держбюджету митних платежів становили 21,7 млрд грн, або 100% від місячного розпису.

За підсумками січня-червня 2020 року розпис доходів за загальним фондом державного бюджету було виконано на рівні 92,1%, в той час як у січні-травні поточного року – 88,4%, повідомили у Мінфіні.

 

Голова Нацбанку подав Президенту заяву про відставку

Голова Національного банку України Яків Смолій написав та подав Президенту України заяву про звільнення у зв’язку з відставкою за власним бажанням.

Про це повідомляє пресслужба НБУ у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні голова Національного банку України Яків Смолій написав та подав Президенту України заяву про звільнення у зв’язку з відставкою за власним бажанням”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що за словами Смолія, протягом тривалого часу на Національний банк України здійснюється систематичний політичний тиск.

“Це унеможливлює ефективне виконання мною як головою покладених на мене обов’язків керівництва діяльністю Національного банку та взаємодію з іншими державними органами. Своєю відставкою я прагну застерегти від подальших спроб підірвати інституційні основи центрального банку в Україні”, – наголосив Смолій.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 15 березня 2018 року призначила Якова Смолія головою Національного банку України замість Валерії Гонтаревої.

До призначення головою Нацбанку він виконував обов’язки голови НБУ з 11 травня 2017 року, з жовтня 2016 року працював першим заступником колишнього керівника регулятора Валерії Гонтаревої, а з квітня 2014 року – її заступником.

До роботи у Нацбанку Смолій обіймав посаду директора з питань банківського бізнесу товариства “Престиж-груп” з 2006 року. З 1994 рік по 2005 він займав посаду начальника управління автоматизації, а пізніше – заступника голови правління Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль”.

З часів незалежності до 1994 року Смолій працював у Тернопільському обласному управлінні Національного банку України.

Смолій за спеціальністю математик і навчався у Львівському державному університеті ім. І. Франка, має науковий ступінь кандидата економічних наук.

 

Посли G7 застерегли: “підрив” Нацбанку поставить під загрозу реформи в Україні

Посли держав “Великої сімки” прокоментували заяву голови Нацбанку Якова Смолія про відставку, заявивши, що підрив незалежності цієї інституції може стати великим кроком назад.

Відповідний допис розміщено у Twitter на сторінці «Посли G7 за реформи в Україні» – Укрінформ.

«Незалежний Нацбанк – фундаментальне досягнення для України, що зменшило корупцію, сприяло зростанню й врятувало збанкрутілий банківський сектор», – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що підрив цієї надважливої інституції був би великим кроком назад і поставив би під загрозу надійність реформ України та їх підтримку.

Як повідомлялося, голова Національного банку України Яків Смолій подав Президенту заяву про звільнення у зв’язку з відставкою за власним бажанням.

Своєю чергою в Офісі Президента України запевнили, що Правління Нацбанку буде продовжувати свою діяльність на засадах незалежності та професійності.

 

Правління Нацбанку зреагувало на рішення Смолія про відставку

Правління НБУ закликає владу та політиків дати Національному банку змогу виконувати функції, покладені на нього законодавством.

Про це йдеться у заяві Правління Національного банку, оприлюдненій на сайті НБУ – Укрінформ.

«Члени Правління Національного банку України поважають рішення Голови Національного банку щодо відставки та розділяють його перестороги щодо систематичного політичного тиску», – зазначається у заяві.

Водночас Правління вказує, що вважає своїм обов’язком продовжувати роботу для збереження макрофінансової стабільності та інституційної спроможності Національного банку.

«Правління закликає Президента, уряд та політиків ефективно взаємодіяти з центральним банком та дати Національному банку змогу виконувати функції, покладені на центральний банк Конституцією України та Законом України «Про Національний банк України», – наголошують в НБУ.

Як повідомлялося, голова Національного банку України Яків Смолій подав Президенту заяву про звільнення у зв’язку з відставкою за власним бажанням.

 

Незалежність Нацбанку залишається пріоритетом – Офіс Президента

В Офісі Президента України запевнили, що Правління Нацбанку буде продовжувати свою діяльність на засадах незалежності та професійності.

Про це у Facebook повідомляє Офіс Президента – Укрінформ.

«Нашим безумовним пріоритетом залишається забезпечення незалежності Національного банку України, про що неодноразово зазначав Президент України. Правління НБУ буде продовжувати свою діяльність на засадах незалежності та професійності», – указується у повідомленні.

Зазначається, що НБУ разом з урядом повинні продовжувати реалізацію зваженої монетарної та фіскальної політик, що слугуватиме запорукою для забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності та сприятиме економічному зростанню і відновленню банківського кредитування.

В ОП наголошують, що дискусії стосовно діяльності Нацбанку мають базуватися виключно на засадах професійності та «мають бути позбавлені політичного забарвлення, яке може мати негативний вплив на інституційну спроможність і незалежність Національного банку України».

Як повідомлялося, голова Національного банку України Яків Смолій подав Президенту заяву про звільнення у зв’язку з відставкою за власним бажанням.

 

У “Голосі” закликають перших осіб держави зреагувати на заяву Смолія

На керівництво НБУ чиниться системний політичний тиск, а наслідком відставки його голови може стати припинення або значне ослаблення співпраці України з МВФ.

Про це заявив заступник голови  депутатської фракції політичної партії “Голос” Ярослав Железняк у коментарі журналістам, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Заява про звільнення, тим більше із визнанням того, що на Національний банк і на його керівництво здійснюється постійний системний політичний тиск, – це сумна новина, але очікувана. Я повністю підтверджую як перший заступник голови профільного комітету, що це відповідає дійсності. Прикладом такого тиску є, наприклад, прийняття постанови про невизнання роботи Нацбанку задовільною з великою кількістю маніпуляцій, яка більш притаманна якимсь засобам масової інформації з не дуже гарною репутацією, ніж політикам. І тому зараз це рішення не про конкретну людину, а про те, як, на жаль, здійснюється політика в цій державі”, – зазначив Железняк.

На його думку, у цій ситуації виникає загроза для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

“Наслідками такої заяви може бути припинення або значне ослаблення нашої співпраці з МВФ. Наслідком такої заяви можуть бути зміни грошової політики в цій країни, в тому числі, коли влада починає друкувати гривню, а це призводить до інфляції, до підвищення кредитних ставок. І це, на жаль, призводить до економічної нестабільності. А найголовніше, наслідком цієї заяви може бути те, що старі корупційні еліти знову будуть повертатися до фінансового сектору нашої країни”, – уточнив політик.

У “Голосі” закликають перших осіб держави зреагувати на заяву Смолія.

“Дуже хотілося б почути реакцію перших осіб держави на цю заяву… коли вона ще не призвела до значної фінансової катастрофи у цій країні, особливо, коли в державі немає грошей, а у нових політиків немає елементарного розуміння, як працює економіка в нормальних сталих демократичних країнах”, – підкреслив Железняк.

Як повідомляв Укрінформ, 1 липня голова Національного банку України Яків Смолій подав Президенту заяву про звільнення у зв’язку з відставкою за власним бажанням. За словами Смолія, протягом тривалого часу на Нацбанк здійснюється систематичний політичний тиск.

 

Уряд заслухав трьох кандидатів на посаду мовного омбудсмена

Кабінет міністр на засіданні у середу заслухав трьох кандидатів на посаду уповноваженого із захисту державної мови як юридичної особи публічного права Світлани Бронікової, Святослава Літинського та Тараса Креміня щодо їхнього бачення першочергових кроків плану роботи.

Як зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, поки що КМУ ознайомився із баченням роботи кандидатів, але рішення щодо призначення буде ухвалюватися згодом, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Пропоную кандидатам в прямому ефірі розповісти про своє бачення першочергових кроків на цій посаді. Ці записи разом з офіційними біографіями будуть опубліковані на Урядовому порталі, де кожен зможе із ними ознайомитися. І після публічного обговорення, проведення спецперевірки ми запросимо кандидатів на засідання уряду, де відбудеться обговорення та прийняття рішення про призначення уповноваженого із захисту державної мови”, – пояснив Шмигаль.

Кандидат на посаду мовного омбудсмана Світлана Бронікова вважає, що необхідно вивести українську мову з порядку денного політичних спекуляцій, забрати у політиків підстави маніпулювати цим питанням. Активізувати дію закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” – від механізму роз’яснення до державного контролю . “Дієвий механізм працює для всіх учасників, визначених законом, буде менше спокус його порушувати. Де більше дій, там менше місця залишається для гасел. Спокійно і рішуче, толерантно і наполегливо говорити “Ні” порушникам закону. Немає меншовартісних мов, є люди, які так почувають себе і часто тому, що не захищені. Закон без дії та механізмів впровадження — теж своєрідне гасло”, – сказала вона.

За словами Святослава Літинського, перші 2-3 місяці він планує попрацювати над повноцінним запуском Секретаріату уповноваженого, а потім узятися за роз’яснювальну роботу серед посадовців та комерційних компаній, організаторів семінарів та інших заходів щодо вимог мовного закону. “Має бути співпраця з Кабінетом міністрів для виконання державної мовної політики, створення пам’яток на вимоги закону, охорона закону шляхом консультацій із народними депутатами та моніторинг виконання закону”, – сказав він.

Тарас Кремінь вважає, що на часі – програма з опанування державної мови. “Треба максимально сприяти її поширенню та розповсюдженню, реалізації творчих ініціатив. Обов’язкове започаткування безкоштовних курсів із вивчення української мови”, – сказав він. Окрім того, додав кандидат на посаду, він буде тісно співпрацювати із закладами освіти та науки, бо там має розвиватися державна мова. Ну і значна підготовка пропозицій стосовно забезпечення реалізаціє державної політики у сфері мови”, – додав він.

Кабінет міністрів України 25 червня 2020 року на засіданні прийняв постанову про створення Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови як юридичної особи публічного права. Уряд затвердив граничну чисельність працівників Секретаріату у кількості 50 осіб. Постанова передбачає, що уповноважений виконує функції керівника державної служби щодо очільника Секретаріату та його заступників.

16 липня 2019 року Верховна Рада прийняла закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яким передбачено створення абсолютно нових інституцій, яких не було досі в історії України – посади Уповноваженого з захисту державної мови і Секретаріату Уповноваженого.

 

Уряд ухвалюватиме остаточне рішення щодо мовного омбудсмена — МКІП

У законі “Про забезпечення функціонування української мови як державної” не прописано чіткої процедури добору кандидатур на посаду уповноваженого із захисту державної мови, тому після проведення відкритих конкурсів рекомендовані кандидатури вносяться на розгляд уряду, який і ухвалюватиме остаточне рішення.

Про це сказали кореспондентові Укрінформу у пресслужбі Міністерства культури та інформаційної політики.

“Законом не встановлено вимог до процедури добору таких кандидатур. Саме тому такий добір не проводився у Міністерстві юстиції України. Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 19 травня 2020 № 1794 «Про проведення добору кандидатури на посаду уповноваженого із захисту державної мови» у Міністерстві було проведено відповідний добір кандидатури. Комісія з добору кандидатури на посаду уповноваженого із захисту державної мови, засідання якої відбулося 2 червня 2020 року, визначила переможцем добору Святослава Літинського. Рішення комісії носить рекомендаційний характер. Кандидатура Літинського С.В. на посаду уповноваженого із захисту державної мови очільниками МКІП на розгляд уряду не подавалася”, – зазначили в пресслужбі відомства.

У МКІП нагадали, що призначений 4 червня міністром культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко провів зустрічі з усіма потенційними кандидатами на посаду уповноваженого із захисту державної мови, а після цього було ухвалене рішення щодо кандидатури від МКІП.

”30 червня 2020 року міністр подав на розгляд уряду кандидатуру Бронікової Світлани Анатоліївни на цю посаду”, – зазначають у МКІП.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів на засіданні 1 липня заслухав трьох кандидатів на посаду мовного омбудсмен – Світлану Бронікову, Святослава Літинського та Тараса Кременя – щодо їхнього бачення першочергових кроків та плану роботи. Тоді Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що остаточне рішення буде прийняте на наступному засіданні.

Відповідно до Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» керівник Міністерства юстиції України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, а також уповноважений Верховної Ради з прав людини та керівник центрального органу виконавчої влади у сфері державної мовної політики (тобто міністр культури та інформаційної політики) подають по одній кандидатурі на посаду уповноваженого Кабінету міністрів, який призначає уповноваженого та звільняє його.

Раніше Міністерство юстиції для призначення на цю посаду запропонувало кандидатуру Святослава Літинського, який має вищу освіту та є кандидатом фізико-математичних наук. З 2003 року й дотепер Літинський працює на посаді доцента кафедри програмування Львівського національного університету імені Івана Франка.

У Секретаріаті уповноваженого ВР з прав людини відбувся відкритий конкурс з добору кандидатури на посаду уповноваженого із захисту державної мови для подання її на затвердження Кабінетом міністрів. За результатами відкритого конкурсу комісія більшістю голосів рекомендувала омбудсмену для подання Кабміну кандидатуру Тараса Кременя, який за фахом є вчителем української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури. Навчався в аспірантурі й докторантурі. Кандидат філологічних наук, доцент.

Кабінет міністрів 25 червня 2020 року на засіданні прийняв постанову про створення Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови як юридичної особи публічного права. Уряд затвердив граничну чисельність працівників Секретаріату у кількості 50 осіб. Постанова передбачає, що уповноважений виконує функції керівника державної служби щодо очільника Секретаріату та його заступників.

16 липня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яким передбачено створення посади уповноваженого з захисту державної мови.

 

МКІП рекомендує на посаду мовного омбудсмена філолога Бронікову

Міністертво культури та інформаційної політики (МКІП) рекомендувало уряду до розгляду кандидатуру Світлани Бронікової на посаду уповноваженого із захисту державної мови.

Про це глава МКІП Олександр Ткаченко написав на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Від міністерства рекомендували Світлану Бронікову. Пані Світлана професійний філолог, спеціаліст з комунікацій, відома експертка з мовних питань, авторка понад 100 дослідницьких та навчально-методичних робіт. Багато років присвятила популяризації та захисту української мови, користується заслуженим авторитетом у громадському та науковому середовищах. Її зважена та впевнена позиція буде слугувати виконанню обов’язків уповноваженого якнайкраще”, – підкреслив Ткаченко.

Він нагадав про те, що Кабінет міністрів на засіданні у середу заслухав трьох кандидатів на посаду мовного омбудсмена – Світлану Бронікову, Святослава Літинського та Тараса Креміня – щодо їхнього бачення першочергових кроків та плану роботи.

“Сьогодні на засіданні Кабміну заслухали виступи трьох претендентів на посаду уповноваженого із захисту державної мови. Питання Секретаріату уповноваженого та вибір кандидатури омбудсмена – були нагальними. Створення секретаріату зі штатом до 50 людей – проголосували на засіданні минулого тижня. До вибору кандидата підходили зважено. Зі свого боку, зустрівся з усіма претендентами”, – додав міністр.

Він зазначив, що остаточне рішення буде прийняте на наступному засіданні.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» керівник Міністерства юстиції України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, а також уповноважений Верховної Ради України з прав людини та керівник центрального органу виконавчої влади у сфері державної мовної політики подають Кабінету Міністрів України по одній кандидатурі на посаду уповноваженого. Кабінет міністрів України призначає на посаду уповноваженого та звільняє його.

Як повідомлялося, Міністерство юстиції України для призначення на цю посаду запропонувало кандидатуру Святослава Літинського, який має вищу освіту та є кандидатом фізико-математичних наук. З 2003 року й дотепер Святослав Літинський працює на посаді доцента кафедри програмування Львівського національного університету імені Івана Франка.

У Секретаріаті уповноваженого ВР з прав людини відбувся відкритий конкурс з добору кандидатури на посаду уповноваженого із захисту державної мови для подання її на затвердження Кабінетом міністрів. За результатами відкритого конкурсу комісія більшістю голосів рекомендувала уповноваженому ВР з прав людини для подання Кабінету Міністрів кандидатуру Тараса Кременя, який за фахом вчитель української мови та літератури, англійської мови і зарубіжної літератури. Навчався в аспірантурі й докторантурі. Кандидат філологічних наук, доцент. Обирався депутатом Миколаївської обласної ради, яку очолив 2014 року. Народний депутат України VIII скликання. Очолював підкомітет з питань дошкільної, загальної середньої, інклюзивної освіти, а також забезпечення реалізації права на освіту осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, територія проведення АТО та територія населених пунктів на лінії зіткнення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Кабінет міністрів України 25 червня 2020 року на засіданні прийняв постанову про створення Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови як юридичної особи публічного права. Уряд затвердив граничну чисельність працівників Секретаріату у кількості 50 осіб. Постанова передбачає, що уповноважений виконує функції керівника державної служби щодо очільника Секретаріату та його заступників.

16 липня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яким передбачено створення абсолютно нових інституцій, яких не було досі в історії України, — посади уповноваженого з захисту державної мови.

 

ПриватБанк увійшов у ТОП-500 найкращих банків світу

ПриватБанк в глобальному ранкінгу топ-1000 світових банків у 2020 році увійшов в топ-500 найкращих світових банків.

Про це повідомляє пресслужба банку – Укрінформ.

“Український ПриватБанк за останній рік піднявся на 262 позиції в глобальному ранкінгу топ-1000 світових банків, який протягом 50 років публікує британський журнал The Banker. У 2020 році ПриватБанк піднявся одразу з 708 до 446 позиції ранкінгу найкращих банків, що є визначним показником зростання капіталу та ефективності серед банків світу”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомив The Banker у своєму липневому випуску, ПриватБанк посідає першу позицію у рейтингу банків України та є єдиною українською фінустановою, представленою в топ-500 світових банків.

 

У Авакова підрахували “ККД” фотофіксації на дорогах

З часу запуску автоматичної системи фотофіксації на дорогах Києва та Київської області кількість порушень знизилась більш як у 4 рази.

Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко на брифінгу у Києві 1 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Стосовно роботи автоматичної системи фотофіксації, яка розпочала свою роботу з 1 червня: ви знаєте, що було поставлено 50 відеокамер на території Києва та Київської області. Ці камери зафіксували сотні тисяч правопорушень. В перший день кількість зафіксованих перевищень швидкості становила 57 880 правопорушень”, – повідомив Геращенко.

Геращенко відмітив, що після “сотень тисяч повідомлень про штрафи” кількість правопорушень стала знижуватися.

“Падіння становило понад 4,5 рази. Вчора, 30 червня, було зафіксовано 13 325 фактів перевищення швидкості або ж, в 4,5 рази менше. Що це означає для України? Це означає, що водії стали більш дисциплінованими, стали дотримуватися ПДР і в місцях підвищеної концентрації ДТП, де встановлені камери автоматичної фіксації, стали їздити повільніше”, – відмітив заступник міністра.

Геращенко наголосив: в тих місцях, де у червні минулого року сталось 11 ДТП, цьогоріч у червні було зафіксовано 4 ДТП.

“На сьогоднішній момент було направлено 398 410 постанов про перевищення швидкості водіям, яких зафіксували на камерах”, – сказав заступник міністра.

Він також повідомив, що станом на сьогодні вже сплачено майже 220 тисяч штрафів – загалом на суму 31 908 746 грн.

Як повідомляв Укрінформ, Як повідомлялося, 12 березня МВС презентувало пілотний проєкт системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Запуск цієї системи в експлуатацію планувався на 1 травня, проте був перенесений через карантин.

20 травня уряд схвалив постанову “Про функціонування системи фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі”, яка передбачала запровадження з 1 червня фото- і відеофіксації на дорогах.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков тоді на засіданні уряду повідомив, що 1 червня запрацює 17 пунктів фото- і відеофіксації дорожнього руху. Згодом їх кількість збільшиться до 40, а загалом у планах відомства відкрити 700 таких пунктів.

 

В Україні запровадили автоматичне призначення пенсії

Пенсійний фонд України впровадив послугу автоматичного призначення пенсії.

Про це повідомляється на сторінці відомства у Facebook – Укрінформ.

“З 1 липня Пенсійний фонд України впровадив нову сервісну послугу – автоматичне призначення пенсії. Пенсія призначається автоматично при досягненні пенсійного віку. При цьому немає необхідності додатково звертатись та особисто відвідувати органи Пенсійного фонду”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, сервіс дозволяє надати всю необхідну для призначення пенсії інформацію завчасно та провести перевірку наявних у Пенсійному фонді даних.

У ПФУ звертають увагу, що послуга надається засобами вебпорталу з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Так, користувач, який не є пенсіонером та який авторизувався на вебпорталі Фонду за допомогою КЕП заповнює атрибути анкети (заяву; загальні дані; дані документу, що посвідчує особу, адресу проживання та реєстрації; дані щодо обраного способу виплати призначеної пенсії та отримання пенсійного посвідчення), додає скановані копії документів (обов’язкові та ті, які вважає за необхідне надати) для підтвердження його права на певні доплати та пільги) та підписує анкету-заяву КЕП та надсилає її до органу Фонду.

За результатами опрацювання анкети – заяви користувач отримає інформацію про автоматичне призначення пенсії, дату такого призначення та розмір пенсії за допомогою СМС повідомлення, засобами вебпорталу та через мобільний додаток.

 

Зеленський вніс у Раду проєкт закону про “інвестнянь”

Президент Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт закону “Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями” (так званий закон про “інвестиційних нянь”).

Про це 1 липня повідомила у Facebook заступник керівника Офісу Президента Юлія Ковалів – Укрінформ.

“Сьогодні Президент України Володимир Зеленський вносить на розгляд до Верховної Ради проєкт Закону України “Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями”. Це так званий закон про “інвестиційних нянь”, – зазначила вона.

Ковалів також розвінчала міфи про “інвестнянь” та наголосила, що цей законопроєкт насамперед стосується надання низки стимулюючих інструментів державної підтримки інвестиційним проєктам.

Зокрема, законопроєктом передбачається: закріплення гарантій для інвестора через укладання прямого договору з урядом України на 15 років, призначення інвестиційного менеджера, уповноваженого на супровід інвестора у процесі підготовки та реалізації проєкту; надання податкових пільг (звільнення від сплати податку на прибуток, звільнення від сплати мита та ПДВ при ввезенні в Україну нового устаткування чи обладнання); спрощене надання у користування земельних ділянок, необхідних для реалізації проєкту; будівництво/реконструкція суміжної інфраструктури за рахунок держави (автомобільні шляхи, електричні та газові, тепло-, водо- мережі, інженерні комунікації тощо).

“Хочу наголосити, що загальний обсяг державної підтримки буде становити до 30% від суми інвестицій у проєкт”, – додала Ковалів.

Вона також повідомила, що законопроєкт буде підтримувати проєкти українських та іноземних інвесторів за таких умов: сума інвестицій повинна становити мінімум 30 млн євро; створення щонайменше 150 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників не менш як на 15% вищою за середню заробітну плату у відповідній сфері в регіоні; строк реалізації проєкту – 5 років, термін дії спеціального інвестиційного договору з урядом – 15 років.

“Державна підтримка інвестицій – це важливий фактор для інвесторів при обранні ринку для інвестування. Це слугує сигналом для інвесторів, що уряд відповідної країни готовий до довгострокового співробітництва”, – зазначила Ковалів.

За її словами, досвід сусідніх країн демонструє, що наявність інструментів державної підтримки є суттєвою конкурентною перевагою в контексті нарощування обсягу стратегічних інвестиційних проєктів. За останні 20 років Україною залучено в середньому в 3 рази менше інвестицій, ніж країнами-сусідами, навела дані Ковалів.

“Даним законопроєктом ми хочемо запевнити інвесторів у політичній готовності України до підтримки інвестиційної діяльності. Цей законопроєкт надважливий та наднеобхідний нашій державі, і я закликаю Верховну Раду підтримати його та проголосувати вже найближчим часом!” – підсумувала чиновниця.

Наразі текст законопроєкту № 3760 “Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями” у його картці на сайті Верховної Ради відсутній.

Як повідомляв Укрінформ, 30 червня на засіданні Національної ради реформ, яке відбулося під головуванням Володимира Зеленського, Ковалів представила проєкт закону про підтримку та стимулювання інвестицій.

Президент Зеленський під час Світового економічного форуму в Давосі заявив, що українська влада підготувала програму Investment nanny, щоб стимулювати іноземні компанії вкладати кошти в Україну. Згідно з проєктом, інвестор отримає особистого менеджера, якщо принесе в Україну від 100 млн дол.

 

Кабмін дав “зелене світло” €105 мільйонам допомоги від ЄС

Ухвалені на засіданні Кабінету міністрів України проєкти трьох угод дозволять залучити 105 мільйонів євро фінансової допомоги Європейського Союзу, в тому числі на підтримку українських підприємців.

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, інформує Урядовий портал – Укрінформ.

«Це додатковий ресурс, що у комплексі з антикризовими заходами дозволить швидше пройти наслідки коронакризи та дати малому та середньому бізнесу розвиватися швидше», – зазначив очільник уряду.

Він зазначив, що схвалені проєкти угод дадуть можливість Україні отримати допомогу на загальну суму 105 млн євро, тобто фактично 3 млрд грн.

Шмигаль також нагадав, що мова йде про угоду щодо фінансування заходу “EU4BUSINESS: Підтримка малих та середніх підприємств (МСП) в Україні”. За цією угодою Україна має отримати 20 млн євро.

Читайте також: Уряд схвалив проєкт Угоди щодо залучення €25 мільйонів для допомоги фермерам

Друга угода – це програма технічного співробітництва-2020, за якою Україна може спрямувати 60 млн євро на посилення інституційної спроможності для здійснення необхідних реформ у напрямку євроінтеграції (в тому числі, це стосується імплементації положень Угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС).

«І третє – це програма Підтримки ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні. Тут важливо, що допомога буде спрямована саме малим фермерським господарствам, щоб вони змогли краще конкурувати та створювати додану вартість», – підсумував Шмигаль.

Сума допомоги Україні за цією угодою становить 25 млн євро.

Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів схвалив три проєкти розпоряджень щодо підтримки малого та середнього бізнесу, а також реформування економіки у співпраці із ЄС.

 

На херсонських кавунах з’являться наліпки з QR-кодом

Для херсонських кавунів у межах туристично-контентного проєкту “TripMustGoOn”, що реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), створять наліпки з QR-кодами.

Про це під час пресконференції у Херсоні розповів голова правління ГО “Центр живої історії “Олешшя”, президент регіональної туристичної організації “Туризм Херсона” Павло Білецький, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На ста тисячах кавунів буде розміщена маленька наліпка із QR-кодом, що вестиме на інформаційний ресурс, де будуть розповідати про нашу область”, – зазначив Білецький.

У такий спосіб, за його словами, кавун стане “зеленим смугастим послом регіону”. Жителі інших областей, які його придбають, зможуть зі свого смартфона “перестрибнути” на Херсонщину та дізнатися про туристичні локації.

Ініціатори проєкту зазначають, що наліпки розміщуватимуть у партнерстві з місцевими фермерами.

 

На Херсонщині стартував туристично-контентний проєкт “TripMustGoOn”

На Херсонщині почали реалізовувати туристично-контентний проєкт “TripMustGoOn”, в межах якого створять інформаційний портал, чатботи, буклети-путівники, проведуть експедиції, фотовиставку й конкурс.

Про це під час пресконференції у Херсоні розповів голова правління ГО “Центр живої історії “Олешшя”, президент регіональної туристичної організації “Туризм Херсона” Павло Білецький, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Розкажемо про проєкт, який дуже довго “визрівав” у наших головах, я дуже радий, що ми знайшли партнера – Агентство з міжнародного розвитку (USAID)… Хочеться створити якнайбільше якісного контенту актуального, його завжди не вистачає… У межах проєкту створять інформаційний ресурс, на якому буде розміщено спочатку 60 статей (про місця на Херсонщині, які треба відвідати – ред.), далі їхня кількість збільшуватиметься. Буде створено два чатботи – для  Telegram та Facebook, – що відповідатимуть на запитання: що подивитися на локації, як туди дістатися, що там найцікавіше, як обрати найкраще місце для фото”, – зазначив Білецький.

За його словами, туристично-контентний проєкт “TripMustGoOn” підтримало також управління туризму та курортів Херсонської ОДА.

Реалізація проєкту спрямована на популяризування Херсонщини як недослідженого туристичного напрямку. Крім створення контенту, що має зацікавити туриста з інших регіонів країни, проєкт має на меті показати і жителям Херсонщини, як багато чудових туристичних локацій є в області.

Уже розпочалися поїздки-експедиції до туристичних локацій в області для того, щоб створити новий контент для згаданого інформаційного порталу “TripMustGoOn” (tripmustgoon.com) – статті про “Must Visit” місця Херсонщини та промоційнs відеоролики та буклети-путівники.

За словами Білецького, під час експедицій їхні учасники відвідають локації не лише популярні, але й ті, що лишаються “за кадром”, куди дістатися наразі не просто, наприклад, острів Бірючий.

Як зазначили на пресконференції, поширюватимуться буклети-путівники на національних та міжнародних туристичних виставках, в туристичних інформаційних центрах, готелях, через інших учасників ринку туристичних послуг. Буклети дадуть відповідь на найактуальніші питання, наприклад: “Що подивитись у Херсоні – 5 найкращих місць” або “Ідеї для відпустки в Херсоні протягом року”.

Ще одним заходом в межах проєкту буде офлайн-фотовиставка на мобільних стендах, яку представлять херсонцям. Для неї виберуть близько 80 найкращих фотографій, зібраних під час поїздок до туристичних місць.

Також у межах проєкту проведуть конкурс на найкращу ідею щодо створення локального сувеніра, який міститиме чотири номінації (друковані матеріали, магніти та брелоки, одяг, посуд та декор).

 

Шахтарі вимагають насамперед гарантованого збуту вугілля – Буславець

Шахтарі, які вийшли на акції протестів, вимагають не лише погашення боргів, а й виконання паливного балансу в частині збуту вугілля.

Про це на брифінгу сказала в.о. міністра енергетики Ольга Буславець, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На мітинги вийшли не тільки через наявність заборгованості. Це не головна причина. Сьогодні на мітингах є підприємства, що перебувають у приватній власності або в оренді. Вони вимагають, щоб виконувався паливний баланс гарантованого збуту вугілля. А державні підприємства мають збут вугілля на держкомпаніях ПАТ “Центренерго”, деяких ТЕЦ”, – розповіла в.о. міністра.

Вона підкреслила, що з бюджету взагалі немає боргів перед шахтарями.

“Всі кошти, які повинні бути виплачені із бюджету, надійшли на платіжні картки шахтарів. Є невеличка заборгованість, яка буде погашатися за рахунок господарської діяльності підприємств”, – відзначила Буславець.

На її думку, важливо забезпечити збут вугілля, щоб шахтарі вчасно отримували заробітну плату. Для цього уряд уже заборонив використовувати для виробництва електроенергії та тепла на ТЕС і ТЕЦ природний газ.

“Рішення стосується пріоритетної диспетчеризації системним оператором блоків, які працюють на вітчизняному вугіллі. Саме це рішення має забезпечити максимальний збут вітчизняного вугілля”, – додала урядовець.

Буславець нагадала, що для виплати боргів із заробітної плати перед шахтарями державних вуглевидобувних підприємств перераховано 339 млн грн. 26 червня Мінфін, за пропозицією Міненерго, здійснив наближення бюджетних асигнувань за програмою “Реструктуризація вугільної галузі” з листопада – грудня на червень.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 1 липня 2020 р. загальна заборгованість державних вугледобувних підприємств із заробітної плати за 2015-2020 роки становить 271 млн грн (в тому числі за 2020 рік – 124 млн грн). Міненерго пояснило, що зазначену заборгованість можливо погасити лише коштами, отриманими від реалізації вугільної продукції.

 

Ринок газу для населення відклали на місяць — Буславець

Уряд ухвалив рішення про відтермінування ринку газу для населення до 1 серпня.

Про це на брифінгу сказала в.о. міністра енергетики Ольга Буславець, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні уряд продовжив дію ПСО до 1 серпня. Це необхідна норма для того, щоб усе відбувалося послідовно”, – розповіла Буславець.

Урядовець нагадала, що 1 липня поточного року закінчується дія попереднього положення про ПСО на ринку газу у частині постачання газу населення.

“Проте для забезпечення безперебійності і стабільності функціонування ринку природного газу при скасуванні ПСО важливим було визначення постачальника останньої надії, якого, на жаль, останні два роки у нас не було”, – сказала Буславець.

Вона нагадала, що постачальник “останньої надії” необхідний, оскільки після скасування ПСО кожен споживач повинен мати доступ для послуги газопостачання.

“Ми чекаємо, що до 7 липня буде надано пропозиції і конкурс буде проведено. Це надасть можливість після цього поетапно забезпечити відкриття ринку газу і безперебійне постачання цього ресурсу населенню”, – додала Буславець.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство енергетики оголосило конкурс на постачальника “останньої надії” (ПОН) на ринку газу. Розкриття конкурсних пропозицій відбудеться 7 липня.

Після переходу до ринку постачальники можуть не захотіти працювати з клієнтом, який не оплачує рахунків або оплачує їх нерегулярно. Для таких випадків потрібен постачальник “останньої надії”.

ПОН буде приймати клієнта на 60 днів – за цей період споживач зможе знайти постачальника, який постачатиме йому газ.

Міненерго внесло правки до процедури відбору постачальника “останньої надії”. Відбір ПОН є обов’язковою умовою для відкриття роздрібного ринку. Принципи його роботи має затвердити НКРЕКП, а проведення відкритого конкурсу має забезпечити Міністерство енергетики.

Як відомо, 10 червня 2020 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення, яким спрощується процедура зміни постачальника газу для побутових споживачів. Зокрема, зміни будо внесено до Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу та Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам.

 

Кабмін виділив 233 мільйони на страхові виплати медикам

Кабмін схвалив проєкт постанови “Про внесення змін до бюджету Фонду соціального страхування України на 2020 рік”, якою з фонду виділяється 233 млн грн на страхові виплати медичним працівникам або членам їх родин у зв’язку з COVID-19.

Про це в Facebook повідомив представник Кабінету міністрів у ВР Василь Мокан – Укрінформ.

“Кабмін схвалив проєкт постанови “Про внесення змін до бюджету Фонду соціального страхування України на 2020 рік”. Цією постановою буде виділено 233,3 мільйона гривень фінансової допомоги з фонду”, – повідомив Мокан.

За його словами, ці кошти будуть спрямовані на страхові виплати медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я та членам їх сімей, батькам, утриманцям у разі захворювання медпрацівників або їх смерті у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19.

Також фонд зможе виплачувати одноразову допомогу членам сімей, батькам та утриманцям медичних працівників, смерть яких настала внаслідок інфікування коронавірусною хворобою COVID-19, у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

 

Уряд виділив 305 мільйонів на житло для військових

Кабінет міністрів виділив місцевим бюджетам 305 млн грн субвенції на придбання житла 262 військовим, які захищали Україну на Донбасі.

Про це повідомив представник уряду у ВР Василь Мокан у Facebook – Укрінформ.

“Уряд схвалив проєкт розпорядження про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей. Ним пропонується здійснити розподіл коштів відповідної субвенції держбюджету місцевим бюджетам у загальному обсязі 305,1 мільйонів гривень на виплату компенсації для 262 осіб”, – написав Мокан.

Він також зауважив, що Кабмін ухвалив проєкт розпорядження про розподіл субвенції у розмірі 50 млн грн з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які потребують поліпшення житлових умов, на 2020 рік.

Також розподіл субвенції стосуватиметься осіб з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, повʼязаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов, на 2020 рік.

Згідно з повідомленням Мокана, пропонується провести розподіл коштів субвенції держбюджету місцевим бюджетам в загальному обсязі 50 мільйонів гривень на виплату грошової компенсації для 46 осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, та членам їх сімей.

Як повідомлялося, раніше на засіданні уряду Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував, що Кабінет міністрів виділить 305 млн грн на придбання житла майже 300 військовим, які захищали Україну на Донбасі.

 

Китай дозволив українським виробникам експортувати ріпаковий шрот

Китай дозволив чотирьом українським виробникам ріпакового шроту потавляти продукцію на китайський ринок.

“Китайська Народна Республіка ухвалила перелік українських потужностей-виробників ріпакового шроту для експорту на китайський ринок. Наразі до зазначеного переліку внесені чотири потужності з виробництва ріпакового шроту”, – йдеться у повідомленні.

У профільному відомстві зауважили, що підприємства, які мають намір експортувати ріпаковий шрот до КНР повинні насамперед ознайомитися з вимогами цієї країни до експорту зазначеного продукту (Методичні рекомендації для державних інспекторів України та операторів ринку розміщені у розділі «Міжнародне співробітництво» – «Вимоги країн світу» (http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Vimogi_Krain_Svitu/97/)»).

У Держспоживслужбі підкреслили, що це рішення стало результатом плідної співпраці обох сторін, в тому числі інспекційної місії Компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у вересні 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом ріпакового шроту.

Як повідомляв Укрінформ, у ході проведення Сьомого засідання українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва у галузі сільського господарства, яке проходило у м. Пекін 27 листопада 2019 року, було підписано Протокол ветеринарно-санітарних та фітосанітарних вимог щодо експорту шроту ріпакового з України до Китайської Народної Республіки між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головним митним управлінням Китайської Народної Республіки. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для українського ріпакового шроту.

Китай є одним з ключових торговельних партнерів України в сфері АПК, який стабільно входить до п’ятірки країн-імпортерів української аграрної продукції. За 5 місяців 2019 року аграрний товарообіг між країнами склав понад $860 млн, при цьому експорт досяг $795 млн”.

Протягом останніх років двосторонній товарообіг продукцією АПК між Україною та КНР становить понад 1 млрд дол. США. Частка продукції АПК у загальній структурі українського експорту до КНР становить більше 50%. Сьогодні Україна є основним постачальником до Китаю кукурудзи та соняшникової олії (60-80% всього імпорту Китаєм протягом останніх років).

 

Кабмін звільнив п’ятьох заступників міністрів

Кабінет міністрів звільнив п’ятьох заступників міністрів та призначив заступника міністра юстиції.

Про це повідомив представник уряду у ВР Василь Мокан у Facebook – Укрінформ.

“Кабмін сьогодні на засіданні ухвалив низку кадрових рішень…Звільнити: Заболотного Геннадія Вадимовича – з посади заступника міністра Кабінету міністрів України; Полюховича Юрія Юрійовича – з посади першого заступника міністра освіти та науки України; Коржевського Петра Миколайовича – з посади заступника Міністра освіти та науки України; Стадного Єгора Андрійовича – з посади заступника міністра освіти та науки України; Ярмистого Максима Миколайовича – з посади заступника міністра освіти та науки України”, – написав він.

Крім того, Мокан зазначив, що Кабмін звільнив з посади державного секретаря Міністерства освіти та науки Павла Полянського; з посади голови Державної інспекції енергетичного нагляду Максима Малашкіна; голову Державної служби України з безпеки на транспорті Олександра Погорілого.

“Кабмін прийняв рішення про тимчасове покладення виконання обов’язків державного секретаря Міністерства освіти та науки України на Криштоф Світлану Дмитрівну”, – зауважив Мокан.

За його словами, уряд також прийняв рішення про тимчасове покладення виконання обов’язків голови Державної інспекції енергетичного нагляду України на Боднара Романа Валерійовича (перший заступник голови Держенергонагляду).

Крім того, Кабмін прийняв рішення про тимчасове покладення виконання обов’язків голови Державної служби України з безпеки на транспорті на Лагуніна Микиту Сергійовича (заступник голови Укртрансбезпеки).

Мокан додав, що уряд у середу також призначив заступником міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергія Орлова; заступником голови Державної служби України з питань праці Ігоря Дегнеру; заступником Державного секретаря Кабінету міністрів України Павла Полянського.

Крім того, на вакантну посаду першого заступника голови Державної служби України з питань праці (шляхом укладення з ним контракту про проходження державної служби на період дії карантину) призначено Ігоря Гоцула.

Також, за інформацією Мокана, Кабмін погодив призначення Коцюби Олега Анатолійовича першим заступником голови Закарпатської обласної державної адміністрації.

 

З “коронавірусного” фонду виділили 35 мільярдів на дороги

Уряд виділив Державному агентству автомобільних доріг України (Укравтодору) 35 мільярдів гривень з фонду боротьби з COVID-19 на будівництво та ремонт 1459 кілометрів доріг державного значення.

Відповідне рішення Кабінет міністрів України ухвалив на своєму засіданні 1 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Відтак, уряд затвердив перелік об’єктів реконструкції, капітального, поточного та середнього ремонту, автомобільних доріг загального користування державного значення у 2020 році та виділив на них 35 мільярдів гривень з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Планується, що 33 млрд грн буде витрачено на оновлення зазначеного переліку доріг, а 2 мільярди на експлуатацію, утримання та поточний дрібний ремонт.

За словами міністра інфраструктури України Владислав Криклія, завдяки цим коштам в Україні буде додатково оновлено 1459 кілометрів доріг державного значення.

Як повідомляв Укрінформ, в Укравтодорі планують у 2020 році оновити 4000 км доріг державного значення та 2500 км доріг місцевого значення.

 

Уряд розширив сфери відповідальності Мінцифри

Уряд розширив сфери відповідальності Міністерства цифрової трансформації.

Про це заявив віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram – Укрінформ.

“Сьогодні на уряді розширили сфери відповідальності Мінцифри. Додали: впровадження електронного документообігу; формування та реалізацію політики цифрової освіти та професійних стандартів з питань цифрової грамотності”, – зазначив він.

Крім того, додав Федоров, міністерству додали функцію з підтримки стартапів та розвитку цифрової економіки.

Раніше уряд підтримав і дав “зелене світло” на впровадження е-резидентства в Україні.

Міністерство цифрової трансформації працює над впровадженням системи “Е-резидентство”. Суть проєкту полягає у наданні електронного громадянства країни для іноземців із можливістю віддалено створювати та керувати бізнесом на території України.

 

Немчінов розповів про рішення уряду для роботи держслужбовців

Уряд на засіданні у середу схвалив низку важливих рішень, які дозволять дозволяють покращити якість державної служби.

Про це міністр КМУ Олег Немічнов повідомив у Тelegram-каналі – Укрінформ.

“Сьогодні на черговому засіданні Кабінету міністрів України ми прийняли ряд змін, що дозволяють покращити якість державної служби. Ураховуючи позитивний досвід попередніх років, ми внесли зміни до пункту 2 постанови КМУ від 27 вересня 2016 р. №674. Це дозволить державним службовцям і надалі підвищувати свою кваліфікацію”, – написав Немчінов.

За його словами, таке рішення також стосується голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування.

Підвищення кваліфікації відбувається у відповідних закладах освіти, що перебувають у сфері управління окремих центральних органів виконавчої влади. Міністр зазначив, що ця норма ефективно діяла впродовж 2017-2019 років.

Урядовець також додав, що завдяки змінам постави КМУ “Про внесення змін до пункту 1 критеріїв визначення переліку працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування” КМУ чітко визначили перелік працівників, котрі опрацьовують документи, яким присвоєно гриф секретності “особливої важності”, “цілком таємно”, “таємно”. Це дозволить переглянути та оптимізувати фонд оплати праці в кожній державній установі, упевнений Немчінов.

 

В Україні зріс розмір прожиткового мінімуму

Відсьогодні, з 1 липня, в Україні зростає розмір прожиткового мінімуму, відповідно зросте розмір соціальної допомоги, що до нього прив’язана.

Розмір прожиткового мінімуму зростає згідно зі статтею 7 закону “Про Державний бюджет України на 2020 рік” – Укрінформ.

Так, з 1 липня прожитковий мінімум на одну особу на місяць становитиме 2118 грн (з 1 січня був 2027 грн.). Для дітей віком до 6 років він становитиме 1859 грн (був 1779 грн), для дітей віком від 6 до 18 років – 2318 грн (2218 грн), для працездатних осіб – 2197 грн (2102 грн), для осіб, які втратили працездатність –1712 грн (1638 грн).

Після збільшення прожиткового мінімуму в Україні зросте і розмір мінімальної пенсії.

З 1 липня 2020 мінімальна пенсія становитиме 1 712 грн (на 74 грн більше). Крім того, з 1 липня зросте і надбавка пенсіонерам за стаж — щомісячна доплата для тих, хто має стаж понад 35 років (чоловіки) і 30 років (жінки). Вона складає 1% мінімальної пенсії за кожен додатковий рік (до липня це було 16,38 грн, а з 1 липня — 17,12 грн).

Крім того, в Україні з 1 липня зросте максимальний розмір допомоги з безробіття – до 8788,00 гривень (4 прожиткові мінімуми).

Також збільшиться мінімальний розмір аліментів для дітей до 6 років – не менше 929,50 грн (був 889,50 грн), а для дітей від 6 до 18 років не менше 1159,00 грн (був 1109 грн).

З 1 липня збільшиться допомога одиноким матерям, вона становитиме для дітей до 6 років – 1 859 грн, від 6 до 18 років – 2318 грн, від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у ВНЗ) – 2197 грн.

Також зросте розмір допомоги особами, які доглядають за хворою дитиною. Ця допомога надається у розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність. З 1 липня вона становить 1712 грн.

Крім того збільшиться допомога малозабезпеченим сім’ям. З 1 липня розміри прожиткових мінімумів для нарахування цієї допомоги для працездатних осіб – 549,25 грн (525,50 грн), для осіб, що втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 1712 грн (1638 грн), для дітей віком до 6 років –2416,70 грн (1512,15 грн), для дітей віком від 6 до 18 років – 3013,40 грн (1885,50 грн), для дітей віком від 18 до 23 років (за умови навчання) –2856,10 грн (1786,70 грн).

На кожну дитину, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, встановлено такі доплати: на дитину до 13 років – 250 грн, від 13 до 18 років – 500 грн.

Також збільшаться виплати для інвалідів з дитинства 1 групи: (підгрупа А) – 3516,48 грн (3364,64 грн), підгрупа Б – 2568,00 грн (2457 грн), інвалідів з дитинства II групи – 1712 грн (1638 грн), III групи – 1712 грн (1638 грн).

Крім того, збільшиться допомога малозабезпеченій особі, яка доглядає особу з інвалідністю І чи ІІ групи (психічні розлади). З 1 липня максимальний розмір цієї допомоги становитиме 2118 грн (2027 грн).

 

У Польщі фермери зацікавлені в українських працівниках – польський міністр

У Польщі хочуть, щоб українські працівники приїжджали на роботу в аграрному секторі, оскільки потреба на ринку є дуже великою.

Про це під час зустрічі в понеділок у Варшаві з послом України в Польщі Андрієм Дещицею заявив міністр сільського господарства і розвитку села РП Ян Кшиштоф Ардановський, інформує міністерство сільського господарства і розвитку села – Укрінформ

“Ми хочемо, щоб громадяни України охоче приїжджали працювати в аграрно-споживчому секторі Польщі, оскільки потреби на рику є дуже великими”, – заявив Ардановський.

Він зазначив, що українські працівники користуються авторитетом у польських аграріїв, а завдяки культурній та мовній близькості легко знаходять роботу у сфері сільського господарства.

Ардановський поінформував Дещицю про нинішні умови працевлаштування працівників в сільському господарстві, зокрема з врахування пандемії COVID-19.

Як зазначається, Дещиця висловив очікування, що ставлення до українців, які працюють в аграрному секторі Польщі, буде не гіршим, ніж до польських. На думку дипломата, необхідно відкрити чергові пункти пропуску на українсько-польському кордоні з метою покращення прикордонного руху і повного відновлення регулярних автобусних сполучень між обома країнами.

Дещиця також запитав про зацікавлення з польського боку інвестуванням в Україну. Ардановський підтвердив, що польські компанії аграрно-споживчого сектору розглядають можливість інвестицій. На його думку, є потреба широкого рекламування в Польщі умов інвестування на українському ринку.

 

У трьох областях реалізуватимуть проєкт “Бортництво Полісся”

У Рівненській, Житомирській та Київській областях втілюватимуть національний проєкт “Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі”.

Про це повідомляє пресслужба Рівненської облдержадміністрації – Укрінформ.

“Рівненщина стане учасником Національного проєкту “Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі”. Проєкт реалізують на території Рівненської, Житомирської та Київської областей. Він спрямований на промоцію та збереження традиції бортництва та бджолярства. Ініціативу презентували під час онлайн-пресконференції”, – йдеться у повідомленні.

Проєкт відбудеться за підтримки Українського культурного фонду. Партнерами виступили управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Вишгородська міська рада, Олевський краєзнавчий музей та Сарненський історико-етнографічний музей.

Загалом традиції бортництва в Україні налічують понад 1000 років, воно відігравало значну роль у соціально-економічному житті Східної Європи. Щоб не дати прадавньому ремеслу занепасти, організатори проєкту зберуть всю інформацію з 9 музейних установ України та розмістять її у віртуальному Музеї бортництва.

Заступник голови Рівненської ОДА Сергій Гемберг наголосив, що Рівненщина перебуває на площинах Волині й Полісся і має давні традиції бортництва.

“Такі проєкти засвідчують гарний приклад об’єднання. Вони вказують на великий історичний код, традиції і автентичність. Ми з радістю підтримуємо і приєднуємося до цього проєкту. Важливо, що в області 2020-й оголошений Роком промоції культурної спадщини Рівненщини. Тож реалізація національної ініціативи доповнить та підсилить усі ті іміджеві заходи, що спрямовані на збереження історично-культурної спадщини та розвиток подієвого туризму”, – зазначив Гемберг.

Знавець бджолярства та бортництва, колишній президент України Віктор Ющенко підкреслив на презентації, що тема бортництва розкриває спосіб життя наших дідів-прадідів.

“Дуже прикро відчувати, що з одного боку ми одна з поважних, знаменитих бджолярських країн, а з іншого – закриваємо кафедри бджолярства, не розвиваємо музейну справу. Треба створити національний музей, присвячений зеленому довкіллю, збереженню бджоли, вшануванню бортництва. І тут важлива солідарність, бо такий музей силами однієї інституції або території не зробиш”, – впевнений Ющенко.

Колишній міністр культури Євген Нищук звернув увагу на те, що бортництво – це елемент світового збереження екосистеми.

“Під час пандемії коронавірусу найголовніше, що може протистояти COVID, – це імунітет. А звідки тому імунітету братися, як не від наших цілющих бджіл, які плодоносять з наших чистих трав, рослин і квіток?”, – зазначив ексміністр.

На думку організаторів, просвітницькі матеріали проєкту можуть стати основою досьє для номінування традиції до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

Куратор проєкту, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко розповіла, що головна функція проєкту – зробити фото- та відеофіксацію представників цього ремесла, скласти облікову картку та подати її на розгляд експертної ради НКС (нематеріальної культурної спадщини) України.

В межах проєкту також передбачено онлайн-урок для школярів трьох областей, науково-практичну конференцію онлайн, а також розроблення іміджевого фотоальбому з 12 науковими статтями фахівців і онлайн-фотопроєкт.

Як повідомляв Укрінформ, нині Україна належить до країн-лідерів з виробництва меду. У 2019 році, за даними Державної служби статистики, з України було експортовано 55,6 тис. тонн меду

 

“Коронація слова” оголосила переможців у номінації “Романи”

Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив на 20-ій, ювілейній церемонії, що пройшла онлайн, переможців у номінації «Романи».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як оголосили засновники конкурсу, меценати Тетяна та Юрій Логуші, першу премію присуджено творові, який надзвичайно бурхливо обговорювався журі, – «Оля» Ольги Саліпи з Хмельницького. Другу премію отримує твір «Живі. Всупереч» Ірини Мельниченко та Вадима Геращенка з Києва, третю – «Руїна» Василя Краса з Лимана Донецької області.

Голова журі в номінації «Романи» професор Софія Філоненко наголосила, що ці три твори були обрані з 18-ти рукописів, які потрапили до фіналу, і всі три по-своєму презентують різні версії української історії.

«Роман «Оля» – це оригінальна біографія української письменниці Ольги Кобилянської. Цей роман, з одного боку, руйнує стереотипи, засвоєні зі шкільних підручників, а з іншого – творить новий міф про Кобилянську як героїню любовної історії. Роман «Живі. Всупереч» – це заглиблення в українську історію ХХ століття, сімейна драма родини, яку розкуркулили і виселили на Північ. В цьому романі повно експресивних образів, яскравих психологічних деталей. Це та гірка правда про українське минуле, яку треба зрозуміти, відчути і передати своїм нащадкам. Роман «Руїна» – це твір, який розкриває далеке українське минуле в усьому його розмаїтті. Це історія, де сплелися різні культури, етноси, мови та релігії. Роман є чудовим продовженням традицій української белетристики від Андрія Чайковського до Володимира Малика», – розповіла Філоненко.

Своєю чергою Тетяна Логуш розповіла, що нагородження переможців у номінаціях «Кіносценарії», «П’єси», «Пісенна лірика» буде відбуватися у Львові на Форумі видавців, а нагородження у номінаціях «Молода коронація» і «Дитяча коронація» – в Києві наприкінці вересня або на початку жовтня. Нагородження ж Гранд-коронації «Битва титанів», де змагаються переможці перших премій, відбудеться на 21-ій церемонії «Коронації слова» наступного року.

Водночас, за словами Юрія Логуша, всього визначено 47 переможців із тисячі рукописів, які надійшли на цьогорічний конкурс. Він пояснив, що всі нагородження збиралися проводити восени, але цієї пори відбудеться Форум видавців у Львові, де «Коронація слова» презентує свої кращі друковані твори. Тож видавці просили скоріше відзначити і видати романи, аби встигнути на форум у вересні.

Директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський привітав засновників «Коронації слова» – подружжя Логушів – з 20-річчям конкурсу.

«Завдяки вашій енергії і благодійній діяльності Україна має унікальний літературно-мистецький конкурс. За ці 20 років відбулося надзвичайно багато, тому що лауреатами, дипломантами стали тисячі українців, які брали участь у цьому конкурсі, і майже тисячу книг було опубліковано, близько 50-ти кіносценаріїв реалізовано, близько 20-ти п’єс з’явилося на театральних підмостках», – підкреслив академік.

Під час онлайн-церемонії також оголосили цьогорічних володарів спеціальних відзнак «Міжнародне визнання» і «Вибір видавців».

 

“Слуга народу” звернеться до генпрокурора щодо зняття обмежень із заводу “Океан”

Народні депутати з фракції партії “Слуга народу” мають намір звернутися до генерального прокурора Ірини Венедіктової щодо зняття обмежень із суднобудівного заводу “Океан”.

Про це заявив голова фракції Давид Арахамія на брифінгу 1 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На заводі складна ситуація. Ми як депутати хочемо розібратися в ситуації. Але ми жодним чином не втручатимемось у діяльність правоохоронних органів — хочемо, щоб вони провели незалежне розслідування. Ми будемо звертатися до генерального прокурора з проханням не завдавати шкоди репутації будівників, тому що репутація дуже важлива в цьому бізнесі, а вони вже втратили декілька іноземних замовлень. Хочемо, щоб зняли всі обмеження на компанію саму, щоб компанія продовжувала працювати в штатному режимі, а слідство нехай розбирається і доходить певних висновків,” — зазначив Арахамія.

Водночас він спростував поширену у ЗМІ інформацію щодо нібито демонтажу заарештованого майна заводу “Океан”.

“Ми, депутати від партії “Слуга народу”, які представляють Миколаївську область, поїхали на завод і на власні очі пересвідчились, що там є верстати, що там багато устаткування, яке зараз купується, що переобладнуються всі цехи, щоб ремонтувати кораблі. По-друге, враховуючи, що зараз суднобудівних замовлень не так багато, то фактично на заводі перепрофілювалися на будівництво опор для мостів”, — заявив політик.

Арахамія додав, що депутати поспілкувалися з трудовим колективом, і “через інформаційну атаку зараз дуже багато високопрофесійних людей, які працюють на заводі, хочуть виїжджати з країни”.

Як повідомляв Укрінформ, за поданням Офісу генерального прокурора Печерським районним судом м. Києва 13 січня 2020 року накладено арешт на цілісний майновий комплекс публічного акціонерного товариства “Миколаївський суднобудівний завод “Океан”.

Господарський суд Миколаївської області 14 лютого визнав законним проведення аукціону з продажу майнового комплексу ПАТ “Миколаївський суднобудівний завод “Океан”.

3 грудня 2018 року “Океан”, який до того кілька років не працював, продали з аукціону за 122 мільйони 195 тисяч гривень, його новим власником став керівник миколаївського ТОВ “Торговий дім “Аннона” Ігор Волошин. Новий власник погасив майже 100 мільйонів гривень боргів по зарплаті і почав відроджувати виробництво.

Миколаївський суднобудівний завод “Океан” спеціалізується на будуванні та ремонті контейнеровозів, танкерів та інших суден водотонажністю до 350 тисяч тонн. Він був власністю норвезько-російської компанії “Вадан Ярдс Груп АС”.

 

КВУ назвав депутатів, які так і не дійшли до Ради у червні

У червні майже не відвідували пленарні засідання Верховної Ради 15 народних депутатів.

Таку інформацію за даними зведеної електронної реєстрації оприлюднив Комітет виборців України у Facebook – Укрінформ.

“За даними КВУ, всі засідання Ради в червні відвідали 298 народних депутатів. Всього за місяць відбулося дев’ять пленарних засідань ВР. 15 народних депутатів майже не відвідували засідання Ради в червні. Зокрема, не був зареєстрований на жодному засіданні С. Вакарчук (заявив про складання депутатських повноважень), С. Івахів (0 засідань), Н. Шуфрич (зареєстрований лише на 1 засіданні), В. Столар (2 засідання), Ю. Льовочкіна (2 засідання), С. Льовочкін (2 засідання), Т. Козак (1 засідання)”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що причини відсутності депутатів на засіданнях ВР невідомі.

У Комітеті виборців зазначають, що серед фракцій Верховної Ради найвищі показники відвідуваності в депутатів “Європейської солідарності” та “Слуги народу”.

“В середньому на засіданнях Ради були присутні 69% депутатів “ЄС”. Зокрема, всі засідання Ради в червні відвідав 21 депутат “ЄС”, зокрема А. Герасимов, І. Геращенко, О. Гончаренко, М. Княжицький, Н. Южаніна, В. Ар’єв та ін.”, – інформують у КВУ.

За їхніми даними, на засіданнях ВР також у середньому були присутні 69% депутатів “Слуги народу”. Зокрема, всі засідання відвідали Давид Арахамія, Ірина Верещук, Данило Гетманцев, Олександр Качура, Гео Лерос, Роксалана Підласа, Микита Потураєв, Галина Янченко та інші.

“Дещо нижчі показники у фракції «Голосу» – в середньому 64% депутатів були зареєстровані на засіданнях Ради. Зокрема, всі засідання Ради відвідали С. Рахманін, І. Совсун, Я. Юрчишин, Я. Железняк, Р. Костенко, О. Устінова, С. Бобровська”, – йдеться у повідомленні.

У депутатів “Батьківщини” показник відвідування на рівні 62%, “Опозиційної платформи – За життя” – 60%, зазначають у КВУ.

 

Одеські депутати просять збільшити з 6 до 10 кількість укрупнених районів

Депутати Одеської обласної ради ухвалили 1 липня звернення до центральних органів влади щодо збільшення із шести до восьми кількість укрупнених районів області.

Звернення прийнято на позачерговій 35-й сесії облради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Одеська область є найбільшою за площею в Україні, має високу щільність населення, особливо у південних районах. З огляду на це, ми вважаємо, що запропоновані Кабміном шість укрупнених районів для Одеської області неспівмірні за площею з іншими регіонами. Жителі нарікають на несправедливість рішення щодо об’єднання громад та укрупнення районів, яке незрозуміле і з точки зору планування соціально-економічного розвитку територій”, – зазначив голова облради Сергій Паращенко.

За його словами, на цьому йшлося на недавній зустрічі з головою Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрієм Клочком, було висловлено пропозицію – врахувати інтереси жителів при формуванні територій субрегіонального рівня та утворити більше районів.

Однак члени профільного Комітету, як стало відомо, проголосували за утворення семи укрупнених районів, додавши до проєкту постанови лише Березівський район. Утворення Арцизького району, звідки Паращенко успішно балотувався до обласної ради, парламентарії не схвалили.

Позицію голови облради підтримав на сесії депутат Юрій Басюк, назвавши “фіговим листком” реформу децентралізації: “пропоную підтримати проєкт звернення про збільшення кількості районів в Одеській області“.

Невдоволення рішенням профільного Комітету ВР висловили на сесії також члени облради Дмитро Чапір, Валентин Душейко, Олександр Адзеленко та інші, які пропонували додати до переліку укрупнених районів також Балтський, Роздільнський та Беерезівський райони.

Але в підсумку 53 депутати облради проголосували за рішення, в якому не зазначено пропонованих районів.

У схваленому “Зверненні до Президента, Верховної Ради та Кабміну України щодо адміністративно-територіального устрою Одеської області” йдеться про те, що депутати облради “занепокоєні поспішними змінами адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня… Одеська облрада наголошує на необхідності утворення 10 районів області для забезпечення економічної доцільності й зручності громадян при отриманні публічних послуг”.

Законопроєктом про адміністративно-територіальний устрій субрегіонального рівня передбачено утворити в Одеській області п’ять укрупнених районів: Ізмаїльський, Арцизький, Білгород-Дністровський, Одеський та Подільський.

 

Заява про злочин: депутати із “ЄС” просять порушити справу проти Офісу генпрокурора

01.07.2020 17:49

Народні депутати із фракції “Європейська солідарність” під час судового засідання з обрання запобіжного заходу Петру Порошенку заявили, що просять порушити кримінальну справу проти Офісу генпрокурора за заяву про начебто політичну залежність депутатів фракції від п’ятого президента України.

З відповідною заявою у Печерському райсуді Києва виступила член фракції “ЄС” Ірина Геращенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми робимо заяву про злочин. Представники Генеральної прокуратури України тільки що звинуватили політичну опозиційну фракцію – 26 народних депутатів України – в тому, що на нас начебто здійснюється тиск, що ми є в залежності від Петра Порошенка. Ми хочемо заявити про те, що ми давали присягу народу України, українським виборцям, ми служимо народу України, на нас не здійснюється тиск. В цій залі ми знаходимося за нашою волею. Ми просимо вас зафіксувати зараз цю заяву про злочин та інформуємо, що сьогодні подамо заяву в Єдиний реєстр для внесення і будемо просити розслідування. Ми вважаємо, що це злочин про заангажованість прокуратури, яка тільки що принизила нашу честь, нашу гідність», – заявила Геращенко.

Депутати також вимагали від головуючого судді Сергія Вовка відсторонити від справи прокурорів, які під присягою заявили про залежність 26 народних депутатів від колишнього президента.

Як повідомлялося, слідчий суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк відклав на 1 липня розгляд клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання Петру Порошенку у справі про призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки.

Перед цим суддя Вовк задовольнив клопотання прокурора про зміну раніше підготовленого клопотання з обрання Порошенку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов’язання. Такий запобіжний захід прокуратура попросила застосувати до Порошенка на весь термін досудового розслідування – до 10 липня 2020 року.

Порошенку інкримінують, що він незаконно видав Указ про призначення Семочка першим заступником голови СЗР.

 

Печерський суд оголосив перерву у справі Порошенка до 8 липня

Слідчий суддя Печерського райсуду Сергій Вовк, який 1 липня продовжив обирати запобіжний захід експрезидентові Петру Порошенку у справі про призначення Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки, оголосив перерву до 8 липня.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У справі оголошується перерва до 8 липня 2020 року “, – сказав суддя.

Прокурор просив суд застосувати до експрезидента запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Раніше слідчий суддя Вовк відмовив у задоволенні клопотання адвоката Ігоря Голованя про відвід групи прокурорів.

Адвокат пояснив своє клопотання необґрунтованою зміною складу групи прокурорів від 16 червня.

Як повідомлялося, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу п’ятому президенту Петру Порошенку у справі про призначення Сергія Семочка першим заступником голови СЗР.

Раніше прокуратура просила застосувати до Порошенка запобіжний захід на весь термін досудового розслідування – до 10 липня 2020 року. Проте 1 липня під час виклику Порошенка до ДБР йому вручили клопотання про продовження слідства у цій справі.

Порошенку інкримінують, що він незаконно видав Указ про призначення Сергія Семочка першим заступником голови СЗР.

 

Прокурор наполягає на особистому зобов’язанні як запобіжному заході для Порошенка01.07.2020 17:08

Прокурор просить Печерський райсуд Києва застосувати до експрезидента Петра Порошенка запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Відповідне клопотання було озвучене у суді в середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Прошу застосувати до Порошенка Петра Олексійовича запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання у межах досудового розслідування — до 10 липня 2020 року. Покласти на Петра Порошенка зобов’язання прибувати за кожною вимогою до слідчого, не відлучатися з міста Києва, утриматися від спілкування з підозрюваними і свідками у кримінальній справі та здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон”, – оголосив прокурор.

Раніше слідчий суддя Сергій Вовк відмовив у задоволенні клопотання адвоката Ігоря Голованя про відвід групи прокурорів.

Адвокат пояснив своє клопотання необгрунтованою зміною складу групи прокурорів від 16 червня.

Як повідомлялося, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу Порошенку у справі про призначення Сергія Семочка першим заступником голови СЗР.

Раніше прокуратура просила застосувати до Порошенка запобіжний захід на весь термін досудового розслідування – до 10 липня 2020 року. Проте 1 липня під час виклику Порошенка до ДБР йому вручили клопотання про продовження слідства у цій справі.

Порошенку інкримінують, що він незаконно видав Указ про призначення Сергія Семочка першим заступником голови СЗР.

Крім того, у відповідь на запит Укрінформу заступник голови МЗС Євген Божок поінформував, що ДБР двічі повідомило йому про підозру у видачі незаконного наказу під час перебування на посаді голови СЗР, яким було призначено Семочка його першим заступником.

 

Порошенко: Венедіктова боїться, зніміть з неї цей тягар

СЕРЕДА, 1 ЛИПНЯ 2020, 15:25  УП

П’ятий президент Петро Порошенко під час виступу у Печерському суді, який обирав йому запобіжний захід, заявив, що генеральний прокурор Ірина Венедіктова боїться за свою подальшу долю через президента Володимира Зеленського.

Джерело: виступ Порошенка на суді 1 липня

Пряма мова: “В глибині душі і пані Венедіктова погоджується з Рябошапкою, але будучи залежною від президента Зеленського, вона боїться за свою подальшу долю. Зніміть з неї цей тягар, відведіть її. Шануйте і поважайте жінку…

Я хочу звернутися до пана Зеленського і пані Венедіктової і хочу повторити тезу: “Ми вас не боїмося. Замахнулися – бийте. Не відкладайте, не бійтеся. Треба запроторити за грати – запроторюйте”.

Деталі: Захист Порошенка оголосив відвід прокурорам та особисто Венедіктовій.

На думку експрезидента, Венедіктова погоджується з тезою колишнього генпрокурора Руслана Рябошапки, що підозра йому – “юридичний треш”.

Порошенко закликав повернути цей “треш” назад у прокуратуру.

Він також наголосив, що 10 липня закінчується термін на розслідування справи: “З 28 травня 2019 року, отримуючи кошти з кишень платників податків, рік оця величезна група займається тим, що курам на сміх”.

Водночас, головуючий суддя Сергій Вовк відмовив стороні захисту у відводі групи прокурорів.

Що було раніше: Зранку 1 липня Порошенко прибув на допит у якості підозрюваного до Державного бюро розслідувань. У відомстві повідомили, що Порошенко відмовився від показань у ДБР та не захотів брати повістки про виклики на допити на інші дати.

Після виходу з ДБР Порошенко разом із колоною своїх прихильників рушив до будівлі Печерського суду Києва, де о 14.00 продовжилося засідання з обрання йому запобіжного заходу.

Прокуратура клопотала про обрання Порошенку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

 

Порошенко на допиті влаштував демарш – ДБР

СЕРЕДА, 1 ЛИПНЯ 2020, 14:17  УП

У Державному бюро розслідувань повідомили, що п’ятий президент Петро Порошенко, який прийшов на допит 1 липня, відмовився давати показання в бюро.

Джерело: начальник відділу Головного слідчого управління ДБР Вадим Приймачок, “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “Порошенко прийшов до слідчого ДБР для проведення допиту в якості підозрюваного. Він відмовився від дачі показань по суті пред’явленої підозри, також йому вручалися повістки на допит на інші дати, але він в присутності понятих відмовився отримувати вказані повістки”.

Деталі: Приймачок додав, що захиснику Порошенка вручили копію клопотання про продовження терміну досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо колишнього президента і ексзаступника голови СЗР Сергія Семочка.

Після виходу з ДБР Порошенко разом із колоною своїх прихильників рушив до будівлі Печерського суду Києва, де о 14.00 продовжилося засідання з обрання йому запобіжного заходу.

Прокуратура клопотала про обрання Порошенку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

Передісторія:

10 червня у ДБР прокурори Офісу генпрокурора за дорученням генпрокурора повідомили про підозру Порошенку.

Порошенка підозрюють в тому, що він схилив голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка до незаконного наказу, а саме до призначення на посаду заступника голови СЗР скандального Сергія Семочка.

18 червня у Печерському суді почали обирати йому запобіжний захід. Прокуратура повідоляла, що буде клопотати про обрання для Порошенка тримання під вартою.

Суддя Печерського суду Києва переніс засідання щодо обрання запобіжного заходу п’ятому президенту Петру Порошенку на 1 липня.

 

Порошенко пишається тим, у чому його звинувачують

01.07.2020 13:44

Експрезидент Петро Порошенко заявив, що пишається тим, що йому інкримінує Державне бюро розслідувань.

Про це він сказав у середу на мітингу під стінами ДБР, куди колишній глава держави прийшов на допит, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Мене звинувачують у тому, що я як (Верховний) Головнокомандувач у червні 2014 року віддав наказ на збройний наступ Збройним силам, визволивши третину окупованого Донбасу! Пишіть: я визнаю цю провину. Більше того, я пишаюся нею… Вони звинувачують мене, що я надав наказ військовим кораблям України рухатися через українську Керченську протоку в українське Азовське море, щоб захистити українські міста Маріуполь і Бердянськ з моря! Пишіть: я визнаю цю провину і пишаюся нею”, – заявив Порошенко.

За його словами, завдяки цьому “ми з вами вберегли Україну, і зараз ми не дамо їм віддати в оренду Україну, як вони віддали в оренду ДБР”.

Водночас, раніше адвокат Порошенка Ілля Новиков записав відео, у якому пояснив, яким чином, на його думку, в Офісі генпрокурора порушили процедуру під час вручення підозри експрезидентові. Запис оприлюднила партія “Європейська солідарність”.

Зокрема, адвокат зазначив, що під час вручення повідомлення про підозру Офіс генпрокурора мав показати три документи: повідомлення про підозру, постанову про доручення на здійснення процесуальних дій та саме доручення про здійснення процесуальних дій.

Натомість, як стверджує Новиков, представники ОГП показали лише доручення.

При цьому, за його словами, у постанові про доручення на здійснення процесуальних дій, яку ОГП подав у суд, зазначається стаття 109-3 ККУ, яку виключили зі справи наприкінці травня.

На думку адвоката, це свідчить про те, що документ підписали заднім числом та помилилися, скопіювавши стару “шапку” постанови.

Як повідомлялося, 24 червня ДБР повідомило про виклик п’ятого президента України Петра Порошенка на допит як підозрюваного, проведення одночасного допиту та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62019000000000753. Відповідне кримінальне провадження зареєстроване за заявою колишнього глави Адміністрації президента Януковича Андрія Портнова за фактом можливого захоплення державної влади та невиконання рішення суду під час проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя.

Слідчий суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк відклав на 1 липня розгляд клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання Порошенку у справі про призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки.

Перед цим суддя Вовк задовольнив клопотання прокурора про зміну раніше підготовленого клопотання з обрання Порошенку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов’язання.

Такий запобіжний захід прокуратура попросила застосувати до Порошенка на весь термін досудового розслідування – до 10 липня 2020 року.

Порошенку інкримінують, що він незаконно видав Указ про призначення Сергія Семочка першим заступником голови СЗР.

Крім того, у відповідь на запит Укрінформу заступник голови МЗС Євген Божок поінформував, що ДБР двічі повідомило йому про підозру у видачі незаконного наказу під час перебування на посаді голови СЗР, яким було призначено Семочка його першим заступником.

 

У Порошенка записали відео-відповідь Венедіктовій

СЕРЕДА, 1 ЛИПНЯ 2020, 10:54  УП

Адвокат п’ятого президента Петра Порошенка записав відео-відповідь генеральному прокурору Ірині Венедіктовій і стверджує, що в Офісі генерального порушили процедуру під час вручення підозри Порошенку.

Джерело: “Європейська солідарність” у Facebook

Пряма мова адвоката Іллі Новікова: “схоже, що генеральна прокурорка України вважає, що ми з вами живемо в епоху “tik-tok правосуддя” — коли можна записати відосик, не обґрунтовувати свою позицію та не визнавати своїх помилок, але це не так.

Чекаємо Ірину Венедіктову в Печерському суді, де вона зможе нарешті пояснили свою позицію, як цього вимагає закон”.

Деталі: Новіков вважає, що в офісі генпрокурора порушили процедуру повідомлення про підозру Порошенку 10 червня.

За його словами, щоби вручити підозру Порошенку ОГП мав показати три документи: повідомлення про підозру, постанову про доручення на здійснення процесуальних дій та саме доручення про здійснення процесуальних дій.

Водночас, адвокат повідомляє, що їм показали лише доручення про здійснення процесуальних дій.

Проте Венедіктова зазначає, що помилки не було.

Захисник Порошенка стверджує, що документи відрізняються. Зокрема, в постанові про доручення на здійснення процесуальних дій, яку ОГП подав у суд, є стаття 109-3 ККУ, яку виключили зі справи в кінці травня.

Новіков вважає, що в офісі Венедіктової підписали документ заднім числом та помилилися, коли скопіювали застарілу шапку постанови.

Адвокат вважає, що офіс генпрокурора допустив технічну помилку.

Що передувало: Захист Порошенка заявив, що Венедіктова сфальсифікувала постанову про вручення підозри п’ятому президенту України.

30 червня Венедіктова записала відео, де запевнила, що підозру Порошенку було складено та повідомлено згідно із чинним законодавством.

Передісторія:

10 червня у ДБР прокурори Офісу генпрокурора за дорученням генпрокурора повідомили про підозру Порошенку.

Порошенка підозрюють в тому, що він схилив голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка до незаконного наказу, а саме до призначення на посаду заступника голови СЗР скандального Сергія Семочка.

18 червня у Печерському суді почали обирати йому запобіжний захід. Прокуратура повідоляла, що буде клопотати про обрання для Порошенка тримання під вартою.

Суддя Печерського суду Києва переніс засідання щодо обрання запобіжного заходу п’ятому президенту Петру Порошенку на 1 липня.

 

Порошенко прийшов на допит до ДБР

П’ятий президент Петро Порошенко у супроводі своїх адвокатів прийшов на допит до Державного бюро розслідувань у справі щодо призначення членів Вищої ради правосуддя.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Під ДБР проходить мітинг на підтримку Порошенка, на якому присутні його прибічники та однопартійці.

Учасники мітингу тримають плакати з написами “Зе end”, “Stop Зе”, “Ні — політичним репресіям”.

Раніше, 30 червня, адвокат Петра Порошенка Ігор Головань заявив, що 30 червня допиту в Державному бюро розслідувань не буде.

“Відповідаю на запитання журналістів про те, чи збирається Петро Порошенко приходити на допит до ДБР 30 червня 2020 р. П’ятий президент України викликів на допит у передбаченому законом порядку не отримував. “Відосики”, оголошення на сайтах і парканах ми не сприймали і не сприйматимемо. Тому 30 червня допиту не буде”, – написав він.

Як повідомлялося, 24 червня ДБР повідомило про виклик п’ятого президента України Петра Порошенка 30 червня на допит у якості підозрюваного, проведення одночасного допиту та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62019000000000753.

Відповідне кримінальне провадження зареєстроване за заявою колишнього глави Адміністрації Президента за часів Януковича Андрія Портнова за фактом можливого захоплення державної влади та невиконання рішення суду під час проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя.

29 червня адвокат Порошенка заявив, що генпрокурор сфальсифікувала постанову про вручення підозри. За словами Голованя, генпрокурор та її підлеглі спочатку доводили, що така постанова не потрібна, але потім постанова з’явилась у матеріалах справи.

Також повідомлялося, що Печерський райсуд Києва відклав до 1 липня розгляд клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання Петру Порошенку.

Офіс генпрокурора звинувачує Порошенка у тому, що він схилив голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка до незаконного призначення на посаду заступника голови СЗР Сергія Семочка.

 

Порошенко розповів, скільки є справ проти нього, і хто за цим стоїть

СЕРЕДА, 1 ЛИПНЯ 2020, 09:31 УП

П’ятий президент Петро Порошенко заявляє, що наразі проти нього розслідують 24 кримінальні провадження і що за всіма ними стоїть Офіс президента, або особисто очільник країни Володимир Зеленський.

Джерело: інтерв’ю Порошенка Яніні Соколовій

Пряма мова: “24, бо три вони закрили. Але я це дізнався тільки з заяви, яка пролунала, нам це не повідомляли.

Ну який Портнов? Яка помста? (Низка справ проти Порошенка відкриті за заявами ексзаступника голови адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрія Портнова – ред).

Це спроба Офісу президента або особисто Володимира Зеленського сховатися і відволікти увагу за димовою завісою, прикрившись Портновим.

Це прямі вказівки з ОПУ. Конкретно пана Смірнова, який відповідно як адвокат пана Єфремова дуже дружний з Портновим”.

Деталі: На думку Порошенка, влада Зеленського використовує такий сценарій, щоб “подолати фобії, які існують в Офісі президента, фобії щодо подій в Україні”, щоб відволікти увагу від реальних проблем, з якими зіткнулася держава.

Він також додав, що йому дуже сподобалась аналогія, що компас, який вказує на ворогів України, у Зеленського потрапив у якесь дивне магнітне поле, почав дуже швидко крутитись і показувати для нього неправильний напрямок.

Порошенко нагадав, що ворог в України один і це країна-агресор Росія.

На запитання, чи готовий він до того, що все ж таки сяде, Порошенко сказав, що “проходив і набагато більше жорсткі випробування за 5 президентських років, в тому числі і в 2014 та 2015 роках, тож це не є найгірше випробування”.

Зеленському Порошенко нагадав, що в часи тих викликів, які стоять перед Україною, “від президента країна потребує, щоб об’єдналися всі ресурси і сили, щоб врятувати державу”.

Передісторія:

10 червня у ДБР прокурори Офісу генпрокурора за дорученням генпрокурора повідомили про підозру Порошенку.

Порошенка підозрюють в тому, що він схилив голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка до незаконного наказу, а саме до призначення на посаду заступника голови СЗР скандального Сергія Семочка.

18 червня у Печерському суді почали обирати йому запобіжний захід. Прокуратура повідоляла, що буде клопотати про обрання для Порошенка тримання під вартою.

Суддя Печерського суду Києва переніс засідання щодо обрання запобіжного заходу п’ятому президенту Петру Порошенку на 1 липня.

 

Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявляє, що поліція заважає учасникам акції протесту шахтарів встановлювати намети.

Про це йдеться у повідомленні Волинця у Facebook – Укрінформ.

“Розпочався другий день безстрокової всеукраїнської акції протесту шахтарів «Мирноградвугілля», «Добропіллявугілля», «Селидіввугілля», «Первомайськвугілля»,«Львіввугілля», «Волиньвугілля»… Поліція заважає учасникам всеукраїнської акції протесту шахтарів встановлювати намети”, – йдеться у повідомленні – Укрінформ.

За словами Волинця, підтримати безстрокову всеукраїнську акцію протесту шахтарів прийшли депутати Верховної Ради України.

Як повідомлялося, вчора офіс президента Володимира Зеленського запропонував шахтарям зустріч з Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.

Серед вимог гірників – погашення перед працівниками державних шахт заборгованості із виплати заробітної плати, яка станом на 1.07.2020 р. сягне понад 1,2 млрд грн.

Гірники також вимагають, зобов’язати Фонду державного майна України, ПАТ “Центренерго”, ДП “Держвуглепостач”, ДП “Калуська ТЕЦ-Нова” повністю розрахуватися із державними вугледобувними підприємствами за отримане вугілля, зокрема, із ДП “Львіввугілля”(353 млн грн), ДП “Первомайськвугілля”(177 млн грн), шахтами імені М.С. Сургая (94 млн грн), “Південодонбаська №1” (260 млн грн), “Краснолиманська”.

Серед інших вимог – звільнення від виконання обов’язків голови профільного комітету Верховної Ради України Андрія Геруса; заборона імпорту електроенергії та вугілля газових марок із країни агресора — РФ, а також із Білорусі; відновлення роботи блоків теплових електростанцій, які були переоснащені з антрацитового вугілля на вугілля газової групи.

 

Держава не має боргів перед шахтарями — Шмигаль

Держава вперше за значний період не має заборгованості з виплати заробітної плати гірникам державних шахт.

Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Минулої п’ятниці Міністерство енергетики виплатило додаткові майже 340 млн грн шахтарям державних шахт. Це означає, що вперше за значний період у держави немає боргів перед шахтарями держшахт в поточному режимі”, – заявив Шмигаль.

За його словами, майже 40 тисяч працівників отримали належну заробітну плату.

Як повідомляв Укрінформ, 30 червня біля Офісу Президента розпочалася акція протесту шахтарів “Мирноградвугілля”, “Добропіллявугілля”, “Селидіввугілля”, а також представників шахт Львівсько-Волинського басейну.

Серед основних вимог – погашення працівникам державних шахт заборгованості із виплати заробітної плати, яка станом на 1 липня сягне понад 1,2 млрд грн.

На зустрічі заступниці керівника ОП Юлії Ковалів з шахтарями, які прийшли з акцією на Банкову, йшлося про те, що Президент Володимир Зеленський поставив завдання не допускати в майбутньому накопичення заборгованості з виплати заробітної плати шахтарям, а також відновити нормальну роботу шахт.

 

Ексзаступник міністра в європейському суді почав судитися з Україною

СЕРЕДА, 1 ЛИПНЯ 2020, 12:02 уп

Європейський суд з прав людини відкрив справу проти України за зверненням колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака.

Джерело: адвокат Гримчака Дмитро Мельник у Facebook

Пряма мова: “ЄСПЛ відкрив справу Grymchak v. Ukraine. Вона стосується порушень п. 1 та п. 2 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”.

Деталі: Мельник також виклав у соцмережу відповідний документ від секретаріату ЄСПЛ від 2 червня.

Знати більше: $1 млн за забудови та суди. Розплутуємо історію затримання Гримчака

Передісторія:

14 серпня 2019 року детективи НАБУ спільно з ГПУ та СБУ затримали заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юрія Гримчака та його помічника нібито під час одержання частини хабара у розмірі 480 тисяч доларів.

22 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що скерувала до суду обвинувальний акт щодо Гримчака та його “помічника”.

 

Чого чекати від Ткаченка на посаді міністра : культура, мова, російські серіали та інформаційна політика

Катерина Хорощакжурналістка УП.Життя1 липня 2020

4 червня, у день призначення Олександра Ткаченка міністром культури та інформаційної політики, “Українська правда. Життя” домовилася про інтерв’ю з ним.

Зустріч переносили тричі.

Коли нарешті узгодили час і дату, команда міністра попросила приблизний список тем і запитань для ознайомлення.

Це поширена практика, тому ми надіслали – нехай міністр орієнтується в темах розмови.

Опісля редакції відповіли, що “такі блоки, як серіали та фільми, мова, криза і культура, діалог, закон про медіа, Суспільне міністр уже встиг прокоментувати”.

“Відповіді є, позиція заявлена”, – сказали у Ткаченка.

Інші питання, як-от культурну спадщину, бібліотеки та релігію міністр був готовий коментувати.

Також Ткаченко хотів розповісти, кому саме продав свою частину акцій Одеської кіностудії.

Ми відмовилися від варіанту говорити лише на визначені теми і натомість вирішили проаналізували його останні інтерв’ю та виступи, щоб зрозуміти, чи справді українському суспільству вже відома позиція міністра з ключових питань.

У темі нам допомогли розібратися:

гендиректор Центру Довженка Іван Козленко,

кандидатка психологічних наук Ірина Брунова-Калісецька,

арт-директорка мистецької агенції Wiz-Art та кінофестивалю LISFF Ольга Райтер,

мовний активіст Святослав Літинський,

виконавча директорка ГО “Український інститут медіа та комунікації” Діана Дуцик.

“Українська правда. Життя” чекає на готовність Олександра Ткаченка говорити без погоджень тем, запитань і тексту інтерв’ю “Окрім відновлення і посилення фінансування культури, у пріоритетах Ткаченка було завершити реструктуризацію міністерства та провести аудит”, – Олександр Ткаченко. Фото із його сторінки у Facebook

Культура

Цей напрямок у Ткаченка виглядає найбільш пропрацьованим. Хоча це може здивувати, особливо тих, у кого виникали питання “де Ткаченко, а де культура”.

Тут він взявся вирішувати кризові фінансові питання, які з’явилися внаслідок пандемії коронавірусу та карантину. Навіть називав це одним із пріоритетних напрямків.

Уже прийняли законопроєкт про креативні індустрії, яким передбачено:

зменшення орендної плати для закладів культури, які не можуть використовуватися через карантин тощо;

зміни до закону про рекламу, які передбачають додаткові можливості для роботи радіо;

забезпечується діяльність Українського культурного фонду, виконання покладених на фонд функцій та повноважень у межах кошторису.

Також Ткаченко попросив у Кабміну повернути 1,8 млрд гривень на підтримку сфери.

Мінкульт подав документи до Мінфіну на виділення коштів у повному обсязі для Центру Довженка, який у цьому році лишився без фінансування.

“Як тільки отримаємо гроші, перейдемо до визначення поетапної стратегії виходу центру з фінансової кризи”, – йдеться у Facebook Ткаченка.

Міністр також долучався до акції на підтримку директора Одеського художнього музею Олександра Ройтбурда, у якого триває конфлікт з обласною радою.

Вдалося повернути до сфери управління міністерства декілька архітектурних пам’яток: Підгорецький, Олеський, Золочівський замки, П’ятничанську вежу, монастир капуцинів та костел Св. Антонія в селищі Олесько, а також костел Воздвиження та Св. Йосифа в Підгірцях Львівської області.

Окрім відновлення і посилення фінансування культури, у пріоритетах Ткаченка було завершити реструктуризацію міністерства та провести аудит.

Більше своїх планів міністр поки не озвучував.

На думку гендиректора “Довженко-центру” Івана Козленка, нагальної роботи в очільника Мінкульту більше, зокрема:

💼  Надважливим питанням є створення нового закону про культуру, який врахував би динамічні культурні зміни останнього десятиліття та сприяв розвитку креативного потенціалу української культури.

Теперішній закон – порожня декларація, яка не має нічого спільного з реальним станом справ у культурі.

💼  Важлива господарська автономія та дерегуляція державних закладів культури, розвиток котрих паралізовано жорсткими та абсурдними бюджетними обмеженнями.

Потрібна інвентаризація державних культурних інституцій – частина з них десятиліттями веде паразитарний спосіб існування, не створюючи суспільного блага.

💼  Нагально необхідно прийняти спеціальне законодавство із захисту культурної спадщини, яка на очах руйнується.

Створити реєстр спадщини, включивши в нього мистецтво останніх 50 років, зокрема, наприклад, український архітектурний модернізм, який в останні роки потерпає від тотального вандального знищення.

💼  Започаткувати Музей сучасного мистецтва та повернути суб’єктність держави в питанні комеморації трагедії Бабиного Яру.

💼  Як новітній політичній нації нам також потрібно подбати про збереження кримськотатарської культури та мови, зокрема, можливо, й через створення окремого музею національного значення. “Ще один тривожний дзвіночок від Ткаченка – критика мовної політики експрезидента Петра Порошенка”, – Олександр Ткаченко. Фото із його сторінки у Facebook

Мовна та інформаційна політика

Олександр Ткаченко стверджує, що українська мова потребує захисту і промоції, оскільки “довгі роки перебувала в гнітючому становищі в цьому суспільстві”.

“Я дуже обережно ставлюся до таких сенситивних базових речей як історія, культура, мова, релігія”, – зазначає міністр.

Але є тривожні дзвіночки, які вказуть на те, що за міністра Ткаченка української мови в Україні може стати менше.

Дзвіночок №1

Чи не найчастіше повторювані слова, щодо мовного питання та історії, у Ткаченка “діалог” і “компроміс”.

Міністр уточнює, що закон про мову прийняли під час виборчої кампанії і “широкого публічного обговорення не було”.

Він має намір ініціювати діалог і круглі столи щодо мовного питання і закону про мову з вченими, імен яких поки не називає. Хоче знайти “ті больові точки, які викликають побоювання інших людей, які мають інше ставлення до цього закону”.

Ексзаступниця міністра культури Ірина Подоляк, яка приймала участь у створенні закону про мову, розповідає, що таких круглих столів було понад 60, і цей діалог уже відбувся.

Святослав Літинський, мовний активіст та один із кандидатів у мовні омбудсмени, зазначає, що закон про мову дуже компромісний:

“Такий діалог вже відбувся і не раз, зокрема, з мовним законом, він понад 1,5 роки був у Верховній раді до того, як його почали розглядати депутати.

Було подано більше 2 тисяч правок до закону.

І якщо щороку щось змінювати, воно не запрацює. На мою думку, треба хоча би років 5 або 10 дати закону попрацювати. Тоді можна його переглядати”.

До питання мовного омбудсмена Ткаченко має намір повернутися “найближчим часом, так щоб ця установа запрацювала повною мірою”.

А поки уточнює, що діалог потрібний між вченими насамперед тому, що “вони можуть напрацювати і цікаві наративи, і ставлення до тих чи інших питань, які нас роз’єднують, з іншої точки зору.

І розроблять моделі, які сприятимуть тому, щоб цей діалог і в суспільстві також відбувався”.

Проте поки що з його слів не зрозуміло, чи враховує він можливий вплив Росії на результат цього діалогу.

Дзвіночок №2

Ще один тривожний дзвіночок від Ткаченка – критика мовної політики експрезидента Петра Порошенка.

Ось що міністр сказав в одному з інтерв’ю:

“Те, що я ніколи йому не пробачу, це розчарування від можливостей, які він мав і до чого привів, і тих зерен ненависті, які він посіяв у суспільстві.

Тобто саме при ньому стала можлива ситуація, коли замість діалогу є точка зору правильна, а всі інші – вороги. На жаль, ці зерна ненависті особливо нікуди не зникають, вони продовжують проростати.

І це в багатьох випадках те, що заважає вести нормальний, природний і цивілізований діалог всередині суспільства.

Тому що як тільки ти намагаєшся організувати діалог, одразу з’являються прибічники “Русского мира”, з іншого боку – ненависники всього того, що має іншу точку зору, і ти перебуваєш між ними і повинен відповідати не по суті, а по формі пред’явлених претензій”.

На уточнення, які найкритичніші питання Порошенко витягнув і почав на них розгортати платформу, політизувати і роздмухувати, Ткаченко відповів, що це “мова, війна, історія. Все те, що було на прапорах його передвиборчої кампанії”.

Тобто, за словами Ткаченка, мовна політика часів Порошенка була одним з інструментів, за допомогою якого президент сіяв зерна ненависті у суспільстві.

Кандидатка психологічних наук Ірина Брунова-Калісецька пояснює, що мовну політику 2014-2019 років потрібно враховувати в усьому комплексі державних інституцій та гілок влади, а не тільки Порошенка.

“Мовна політика 5-ти постмайданних років була спрямована на підтримку та посилення позицій державної мови.

Можна вважати закон про мову недосконалим, спірним та таким, що потребує доопрацювання, але це не відповідальність одного Порошенка, якщо йдеться про морально-політичну відповідальність, і не повноваження президента.

Наприклад, закон про державну мову ухвалений 278 голосами з усіх партій та фракцій, крім Оппозиційного блоку.

Закон про освіту прийнятий із 255 голосами “за”, – зазначає експертка.

На думку Ірини Брунової-Калісецької, мовна тема досі залишається “іграшкою” для політичних маніпуляцій, часто без розуміння наслідків тими, хто хайпує на цій темі.

А “зерна ненависті”, які, на думку Ткаченка, викликав Порошенко своєю політикою стосовно мови та історії, можуть мати інші витоки.

“Сама по собі війна впливає на суспільство так, що воно починає поляризуватися.

Тому для багатьох людей ставлення до російськомовного контенту, тим більше, якщо його походження російське, визначається не мовною політикою періоду 2014-2019 років, а саме реакцією на агресію РФ та бажанням захиститись від її інформаційного впливу”, – пояснює експертка

За її словами, у цей час російська мова сприймається як така, яка несе російські наративи.

“Але тут важливо розділяти. Російські наративи насправді можуть просуватися і українською мовою, але далеко не всі люди можуть відділити мову від контенту, меседжів, наративів, які тою чи іншою мовою вимовляються.

В ситуації відчуття небезпеки психіка людини шукає простих та швидких способів визначити, де загроза”, – додає Брунова-Калісецька.

То як варто вести діалог, про який говорить Ткаченко?

За словами експертки, діалог сьогодні ускладнений, насамперед, війною.

“Важко вести діалог, коли немає базового відчуття безпеки.

Дуже важко прислухатися до інших людей, їхніх інтересів, бачень, якщо ці інтереси та бачення виражаються через пропагандистські наративи (будь-якої пропаганди).

Важко слухати інших, якщо на тебе війна вплинула дуже безпосередньо, а інші можуть не мати того досвіду чи не відчувати цей вплив”, – розповідає Ірина Брунова-Калісецька.

За її словами, зараз відчуття загрози не тільки щодо фізичного стану, а й загрози для існування країни, її незалежності, мови і цінностей.

“Але це також і відчуття загрози у тих, хто сприймає політику підтримки державної мови як скорочення простору для власної мови, якщо вона від державної відрізняється”, – додає експертка.

Ткаченко розповідає, що діалогу без компромісу не буває. Але з конфліктологічної точки зору навряд чи це зараз можливо, стверджує Брунова-Калісецька.

“Діалог в конфліктологічному розумінні – це не про компроміси, оскільки компроміс – це ситуація, коли кожен щось отримує, і щось втрачає.

Якщо йдеться про діалог як конфліктологічний термін, то він більше про розуміння, що стоїть за позиціями, баченнями інших людей, що вони мають на увазі і чому”, – зазначає експертка.

За її словами, діалог – це про прояснення і глибше розуміння складних тем, про можливість побачити живу людину за позицією.

“Якщо говорити про суспільний діалог, то це про можливість публікувати такі різні бачення, аргументи, висновки щодо складних питань так, щоб люди могли для себе щось зрозуміти і визначитися самостійно із власною позицією”, – додає експертка.

Проте цьому заважає надмірна емоційність та спрощеність нашого публічного діалогу.

“Що знову ж таки, скоріше ознака наслідків війни, ніж чиєїсь політики. У нас також небагато майданчиків для таких розмов.

У нас небагато навиків прояснення, що саме людина має на увазі. Але емоційна реакція у нас дуже швидка”, – пояснює Ірина Брунова-Калісецька.

Досі не зрозуміло, які червоні лінії у Ткаченка у питанні мови.

Так, попри неодноразові вислови Зеленського про те, що мовні квоти необхідно переглянути, у Ткаченка інша думка.

Він вважає, що квоти потрібно залишити, але запропонувати рішення, яке “дозволить зберегти відсотки, але і дозволить знімати серіали в Україні російською мовою”.

Єдине, що зрозуміло щодо позиції Ткаченка по мові, – тотальної русифікації та законів Ківалова-Колесніченка поки чекати не варто. Ткаченко розповідає, що діалогу без компромісу не буває.  Фото Олександра Ткаченка із його сторінки у Facebook

Виробництво серіалів та російські актори

Ткаченко каже: “Я вірю в те, що український культурний продукт має бути насампернд українською мовою.

Тому що це можливсть говорити про ті теми та наративи, які притаманні нам.

І я буду робити все, щоб дедалі більше продукту з’являлося: і книг, і вистав, і кіно українською мовою”.

Міністр стверджує, що він, як продюсер серіалів, перестав співпрацювати з Росією:

“Я був продюсером серіалів і, напевно, один з небагатьох, хто припинив співпрацю з росіянами після 2014 року. Але це мій особистий вибір як приватного підприємця.

Якщо йдеться про державні кошти, то кладати державні кошти в спільне виробництво з росіянами не можна, допоки в нас є держава-аресор”.

Але водночас Ткаченко каже, що якщо це приватна ініціатива, то чому б і не створювати продукт російською, це ж економіка:

“Стосовно приватних ініціатив – це економіка. Очевидно, що якщо цей серіал продається в Росію, це дозволяє взяти більше коштів для зйомок, що важливо, в Україні, з українськими акторами, режисерами і сервісами.

Ці кошти залишаються в Україні”.

Ольга Райтер, арт-директорка мистецької агенції Wiz-Art та кінофестивалю LISFF, вважає, що окрім економічного питання, Ткаченко не враховує інше, не менш важливе:

“Коли хтось говорить, що зйомка російськомовних серіалів в Україні – це просто бізнес, мені це вказує, що міністр не знає чи не хоче знати історію України, не розуміє своєї ролі і не готовий творити її незалежне культурне майбутнє.

Він мислить виключно постоколоніально/бізнесово і на коротку, а не стратегічну перспективу.

Ткаченко в цій заяві не врахував, що таким чином виробники не просто заробляють гроші, але й стають учасниками творення “русского міра”, бо зазвичай цей контент поширюється і на українському телебачення з формальними субтитрами”.

Виробництво серіалів для Ткаченка може бути не лише питанням економіки, а й частиною його інтересів.

У декларації на посаду Ткаченко вказав, що є кінцевим бенефіціаром і володіє 99% акціями двох підприємств “СІНЕМА ЛАВ ЛТД” та “КІНОЛАВ”, які займаються виробництвом кіно- та відеофільмів, телевізійних програм.

1% в обох компаніях володіє його дружина Ганна.

Свою частку акцій “СІНЕМА ЛАВ ЛТД” Ткаченко продав, оскільки їй належить ТОВ “Нова кіностудія”, що володіє зазначеним пакетом акцій Одеської кіностудії.

А Одеську кіностудію міністр був вимушений продати через конфлікт інтересів: держава володіє 50% + 1 акцією Одеської кіностудії, які знаходяться в управлінні Мінкульту.

“КІНОЛАВ” він також передав в корпоративне управління. Але це не відміняє того факту, що прибутки від цього підприємства Ткаченко буде отримувати.

Також дружина Ткаченка Ганна працює в 1+1 медіа на посаді директора зі стратегії та розвитку групи і директора діджитал-напрямку з жовтня 2016 року.

З 19 серпня 2019 входить до складу членів правління 1+1 медіа.

Відповідно, Ткаченко може бути зацікавленим у найменших перепонах для створення продукту, який приноситиме хороший дохід.

У цьому питанні в Ткаченка риторика подібна до тієї, яку озвучують люди, що вважають: без російської мови українські креативні індустрії розвиватися не можуть.

“Я не знаюся на серіальному виробництві, але кіновиробництво, як на мене, прекрасно розвивається українською, – розповідає гендиректор “Довженко-центру” Іван Козленко.

Також Ткаченко говорить про те, що українським фільмам і серіалам важко потрапити на європейський ринок, тому логічно, що їх можуть робити російською.

Ольга Райтер підтверджує, що це завдання не з легких, оскільки цей ринок набагато заповненіший, ніж російський, тому якість має бути кращою, а з ними й сенси.

Але, на її думку, це цілком реально.

“Фестивальний успіх багатьох фільмів та музикантів доводить можливість. Dakha Brakha, Dakh Daughters, фільми режисерів Васяновича, Слабошпицького, Нікітюк, Лукіча… ця культура цікава не лише нам.

Мовний бар’єр є, але англійська мова не мала би бути проблемою, крім того європейці звикли читати субтитри”, – розповідає арт-директорка.

За її словами, в авторів українського продукту, виконаного за державний кошт, також є можливість потрапити на європейський ринок, але є велика перепона.

“Через забюрократизовану систему українські фільми дуже важко дати в театральну дистрибуцію чи продати на VOD-платформу.

Коли держава фінансує фільм, то Держкіно належать права, а щоб продати фільм на VOD-платформу, треба взяти в них права, іноземці не звикли, що це настільки складно. А зараз Держкіно по суті дуже зле функціонує”, – пояснює Райтер.

Тобто у випадку з продуктом із держфінансуванням у міністерстві мали би спростити і напрацювати ці процедури, які дозволили б максимально поширити фільм.

“Завджи варіант виставити фільм в Youtube на канал Держкіно, але чи це є ефективно?” – додає експертка.

Ткаченко також не вбачає великої зарози від використання аудіовізуальних творів російських артистів, яким заборонено в’їзд в Україну.

“Лише той факт, що комусь заборонено в’їзд, не може слугувати одночасно підставою для того, щоб стрічки, в яких брали участь ці люди, були заборонені”, – зазначає Ткаченко.

Він вважає, що “одна справа, коли є порушена кримінальна справа проти когось, на приклад, Охлобистіна чи Пореченкова”. Тоді, за його словами, вже може йтися про так звані “чорні списки”.

“Інша справа, коли автоматом всі ці люди заносяться у чорні списки, і сотні годин аудіовізуального продукту, зокрема фільмів Романа Балаяна, відкладаються на полицю”, – каже Ткаченко.

Він вважає, що внесення у “чорні списки” має бути прозорим і зрозумілим.

Проте наскільки підхід Ткаченка буде “прозорим і зрозумілим” цьому питанні та як це вплине на український інформаційний простір, поки не відомо.

Виробництво серіалів для Ткаченка може бути не лише питанням економіки, а й частиною його інтересів. Олександр Ткаченко. Фото із його сторінки у Facebook

Чи варто ЗМІ боятися Ткаченка?

У листопаді 2019 року Ткаченко ще на посаді голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики представив концепцію закону “Про медіа”.

Закон мав врегульовувати:

види та вимоги до кожного виду суб’єктів медійної діяльності;

критерії належності суб’єктів до юрисдикції України;

прозорість структури власності та контролю;

порядок звітування про структуру власності;

ліцензування та реєстрацію;

контент (квоти європейського та національного продукту, мова, захист неповнолітніх тощо);

порядок розгляду справ про порушення законодавства у сфері медіа;

санкції за порушення законодавства у сфері медіа (штрафи, анулювання ліцензії, скасування реєстрації, заборона розповсюдження);

обмеження, пов’язані зі збройною агресією, воєнним та надзвичайним станом;

правовий статус журналістів, їхні права і обов’язки.

Ось що Ткаченко говорив про законопроєкт:

“Наголошу, що в законі головний камертон для нас – якщо стоїть питання між регуляцією і свободою слова, ми обираємо свободу слова. І наше основне прагнення – встановлення саморегулювання на ринку медіа”.

Але після реєстрації законопроєкту у Верховній Раді до авторів проєкту посипалося чимало правок і пропозицій.

Його критикували за:

принцип формування Нацради з питань телебачення і радіомовлення та розширення її повноважень на інтернет-медіа та сервіси, які надають аудіовізуальні послуги;

можливість блокувати YouTube та Instagram-канали та сторінки у Facebook;

можливості політизувати Нацраду;

недостатньо ефективні запобіжники поширення неправдивої інформації;

нерівні умови захисту інтересів медіа і регулятора у системі судочинства тощо.

29 травня Верховна Рада відправила проєкт закону на доопрацювання.

“Детектор медіа” опублікував нову версію законопроєкту.

Діана Дуцик, виконавча директорка ГО “Український інститут медіа та комунікації”, проаналізувала її для “Української правди.Життя”.

Після того, як закон відправили на повторне перше читання, профільний комітет, який на той час очолював Ткаченко, проводив тематичні зустрічі з представниками індустрії, а також із представниками медіаорганізацій, розповідає експертка.

“Була велика дискусія щодо цього закону, організована Радою Європи. Відтак зібралася велика кількість зауважень. Ось робоча група їх і опрацьовувала.

Тепер оприлюднені напрацювання робочої групи, і це не означає, що з ними погодиться парламент”, – пояснює Дуцик.

Сам факт того, як відбувалася робота над законом, експертка оцінює позитивно, оскільки, за її словами, це було досить прозоро і з залученням багатьох зацікавлених сторін.

Водночаc Діана Дуцик зазначає, що у законі залишились дискусійні моменти, які обговорювалися і раніше, зокрема щодо:

незалежності національного регулятора,

реєстрації онлайн-ЗМІ,

статусу журналіста (згідно з новим законопроєктом, статус журналіста матимуть лише співробітники офіційно зареєстрованих суб’єктів у сфері медіа) тощо.

“Для мене, очевидно, найважливішим залишається питання незалежності національного регулятора, сфера дії якого, у разі прийняття закону, поширюватиметься ще й на онлайн-ЗМІ”, – додає експертка.

Дуцик вважає, що ні стара, ні нова версія не вирішують питання деполітизації Нацради  з питань телебачення і радіомовлення та його незалежності від різних впливів як з боку влади, так і з боку індустрії.

“Але давайте будемо справедливими, жоден закон не може досягти цього результату без внесення змін у Конституцію, адже спосіб формування складу Нацради – конституційна норма”, – додає Дуцик.

Хоча й законопроєкт – це перша спроба регуляції онлайн-ЗМІ, але він, за словами експертки, не вирішує “проблему Шарія”.

“Так само він не вирішує проблему зливних бачків в різних соцмережах, зокрема й в Телеграм.

Питання відповідальності таких блогерів як Анатолій Шарій, лежить трошки в іншій площині, по-перше, в здатності правоохоронних органів реагувати на інформаційні виклики в рамках наявного законодавства.

По-друге, в незалежності нашої судової системи і в розумінні суддями складного медійного та інформаційного процесу”, – пояснює Дуцик.

За її словами, уже в доопрацьованому робочою групою законопроекті є одна пастка.

“В ідеальних умовах її б і не було, але в умовах нашого далеко недосконалого ринку та такої ж політичної системи ця пастка є.

Закон передбачає створення органу спільного регулювання, який матиме певні функції. Але спосіб створення цього органу викликає питання, бо йдеться про створення за ініціативою одного чи декількох суб’єктів у сфері медіа, що є ліцензіатами чи реєстрантами.

Відтак я уже бачу ситуацію, що сформувати консенсусний орган співрегулювання, який би влаштував всіх без винятку гравців ринку, неможливо в силу політичної розрізненості нашого медіаполя”, – пояснює Дуцик.

Тому існує зароза, що у цій ситуації першу скрипку гратимуть олігархічні ЗМІ, а незалежні можуть залишитись десь на маргінесі цього процесу.

Проте, за словами експертки, позитив у цьому законопроєкті таки є.

“Закон визначає порядок маркування політичної реклами в передвиборчий період для онлайн-медіа. Контролювати виконання закону в цій частині має Нацрада.

Минулого року в рамках проектів Ради Європи ми здійснювали медіамоніторинг під час парламентської та президентської виборчої кампаній, ми фіксували величезну кількість джинси та порушень виборчого законодавства саме в інтернет-ЗМІ, і ніхто не ніс за це відповідальність.

Я не маю ілюзій щодо того, що джинса зникне взагалі, але принаймні сподіваюся, що за якійсь найбільш кричущі випадки наступить передбачена законом відповідальність”, – зазначає експертка.

Навряд чи Ткаченко ризикне цензурувати медіа.

Він неодноразово говорив про те, що знає, що наступ на свободу слова погано закінчується для влади.

Попередники Ткаченка подавали законопроєкт “Про дезінформацію”, який передбачав кримінальну та адміністративну відповідальність за поширення неправдивої інформації.

Але під натиском критики його заховали у шухляду. Критикував цей законопроект і Ткаченко, і його комітет.

І, вірогідно, на цей законопроєкт міністр опиратися не буде.

На думку Ткаченка, щоб боротися з фейками, потрібно починати з підвищення медіарамотності, хоча цей процес триває вже не один рік.

“Наприклад, в школах зараз є різні експериментальні програми з медіаграмотності.

Велику справу в цьому напрямку роблять міжнародні та громадські організації. Якщо ще й міністерство в якийсь спосіб цьому сприятиме, не бачу в цьому нічого поганого”, – додає Дуцик.

Проте Ткаченко говорив, що закон про медіа – це перший крок, щоб регулювати те, що сьогодні ніяк не регулюється. Що він планує далі – невідомо.Катерина Хорощак, УП.Життя

 

У Зеленського готують закон про покарання за публікацію розмов чиновників

СЕРЕДА, 1 ЛИПНЯ 2020, 14:10 УП

Голова офісу президента Андрій Єрмак заявив, що в ОП готують новий законопроєкт, який передбачатиме покарання за публікацію таємних розмов чиновників.

Джерело: коментар Єрмака Washington Post

Деталі: Єрмак зазначив, що це необхідно для “захисту державної безпеки”, але не уточняв, що саме передбачатиме новий закон.

Пряма мова Єрмака: “Це не нормально, коли хтось записує главу держави. (Йдеться про плівки перемовин Петра Порошенка і Джо Байдена – ред.). І не важливо, чи цей незаконний вчинок здійснив громадянин України через якісь внутрішні мотиви, чи за цим стоять якісь іноземні спецслужби”.

Передісторія:

19 травня нардеп Андрій Деркач оприлюднив аудіоматеріали, які, за його словами, можуть свідчити про вплив ексвіце-президента США Джозефа Байдена на п’ятого президента України Петра Порошенка.

У свою чергу в “Європейській солідарності” заявили, що оприлюднені аудіофрагменти “сфабриковані заради дискредитації України і штучного її втягнення в американську виборчу кампанію”.

У Порошенка додали, що одним із завдань пресконференції Деркача “є лобіювання інтересів олігарха Коломойського”, мовляв, “очевидно Приватбанк – це винагорода за участь у цій російській провокації”.

 

Комітет Ради підтримав оновлений законопроєкт про медіа: що він передбачає

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді винести на розгляд сесії оновлену редакцію законопроєкту «Про медіа» №2693.

Про це 1 липня повідомив голова комітету Микита Потураєв на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Сьогодні Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт «Про медіа» та рекомендував винести його на розгляд сесійної зали Верховної Ради”, – зазначив депутат.

Заступниця голови комітету Євгенія Кравчук у своєму дописі уточнила, що комітет рекомендує ухвалити законопроєкт у першому читанні, та додала, що його текст оприлюднять на сайті ВР 2 липня.

“Сьогодні Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики прийняв рішення рекомендувати доопрацьований законопроєкт «Про медіа» прийняти в першому читанні. Текст з‘явиться завтра на сайті ВР”, – зазначила Кравчук.

Потураєв наголочив, що законопроєкт не передбачає жодної цензури та «драконівських» норм щодо ЗМІ.

“Для телебачення, радіо, друкованих ЗМІ не змінюється майже НІ-ЧО-ГО. Всі обмеження щодо контенту вже є у законодавстві, і жодних новацій документ не передбачає. Єдине нововведення – це перехід усіх регуляторних функцій до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Бо регуляцію в сфері медіа має здійснювати не орган виконавчої влади, а незалежний, конституційний і колегіальний орган”, – пояснив депутат.

Також за його словами, онлайн-медіа, або всі, хто працює в інтернеті, можуть самі обрати – реєструватися їм у якості медіа чи ні.

“До речі, реєстрація даватиме працівникам таких медіа і самим медіа додаткові можливості – від захисту до підтримки. Наприклад, журналісту не матимуть права відмовити в акредитації, а зареєстровані онлайн-медіа зможуть розраховувати на інституційні гранти від держави”, – уточнив Потураєв.

Реєстрація для друкованих медіа, за його словами, є обов‘язковою у період російської агресії, але “після нашої перемоги реєстрація для них стане добровільною”.

Голова профільного комітету пояснив, що згідно з проєктом закону не можуть робити медіа: закликати до повалення конституційного ладу в Україні, займатися реабілітацією радянського комунізму або націонал-соціалізму, пропагувати торгівлю людьми, насильство чи дискримінацію за расовими, релігійними або гендерними ознаками, виправдовувати російську агресію проти України.

Окрім того, він пояснив, що позбавити ліцензії або заблокувати медіа можна буде лише в тому випадку, якщо Нацрада з питань телебачення і радіомовлення переконливо доведе у суді факти систематичних порушень з боку медіа. “Але навіть у такому випадку санкції вищого рівня можуть застосувати лише за рішенням суду”- додав депутат.

Водночас у випадку порушень Нацрада (за рішенням суду), продовжив Потураєв, зможе вимагати від інтернет-провайдерів припинити надання доступу українських користувачів до таких ресурсів.

Щодо ж формування так званих «чорних списків» – тобто списків осіб, зокрема, артистів, хто підтримує державу-агресора та антиукраїнську політику Росії, то, зі слів Потураєва, воно стане зрозумілим, прозорим та здійснюватиметься відповідно до чітких критеріїв, а не хаотично, як раніше.

“Законопроєкт розповсюджує вимоги щодо прозорості структури власності, що вже працюють стосовно телебачення і радіо, на всі медіа, які матимуть бажання добровільно зареєструватися. Діяльність інформаційних агенцій визнається просто різновидом бізнесу з надання інформаційних послуг. Оскільки держава не повинна втручатися у відносини між замовником та постачальником платної послуги, то інформаційні агенції за новим законом не вважатимуться медіа. Але вони можуть зареєструвати свої інтернет-ресурси в якості онлайн-медіа, якщо цього забажають”, – роз’яснив керівник профільного комітету ВР.

Разом із тим він наголосив, що ухвалення цього законопроекту передбачає відхід від застарілого терміну «засоби масової інформації» і перехід до вживання сучасного терміну «медіа».

Окрім того, законопроєкт «Про медіа» вперше дає визначення мовленню громад, мовленню місцевих спільнот, визначає різницю між такими медіа та забезпечує незалежність їхніх журналістів та редакції від місцевої влади.

“А тепер про те, що НЕ зміниться. Не змінюються квоти на мову та національний продукт. Не обмежуються права журналістів, іноземних медіа (крім медіа держави-агресора) та користувачів соціальних мереж, платформ спільного доступу та потокових сервісів”, – додав політик.

При цьому Потураєв наголосив, що “це не закон про цензуру чи обмеження. Це закон про внормований, прозорий, рівноправний і конкурентний український медіапростір”.

Як повідомляв Укрінформ, 19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт №2693 “Про медіа”.

Раніше, 30 квітня, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт направити Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики для підготовки на повторне перше читання.

Комітет рекомендував на базі основного та альтернативного законопроєктів підготувати нову редакцію проєкту закону про медіа з урахуванням зауважень та пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.

Законопроєкт №2693 “Про медіа” зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.

 

Законопроєкт про медіа ліквідує “чорні списки” російських артистів – Княжицький

Законопроєкт №2693 “Про медіа” ліквідовує так звані чорні списки артистів та інших осіб з країни-агресора, які закликали до повалення державного ладу і порушували український закон.

Про це заявив член фракції “Європейська солідарність” Микола Княжицький під час виступу з трибуни Верховної Ради в середу, який було взято спільно з фракцією “Голос”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Закон, фактично, ліквідовує так звані чорні списки, які забороняли показувати (на екрані – ред.) тих осіб країни-агресора, які закликали до повалення державного ладу і порушували український закон”, – сказав Княжицький.

За словами депутата, раніше ці списки складало Міністерство культури, але законопроєкт “Про медіа” передбачає надання можливості складати списки Нацраді з питань телебачення і радіомовлення.

Також Княжицький зазначив, що законопроєкт скасовує всі старі “чорні списки”, але “жодним чином не зобов’язує Нацраду когось туди подавати”.

“Таким чином, це відкриває шлях поверненню всіх “пореченкових” і інших негідників на українські екрани”, – сказав Княжицький.

Як повідомлялося, у середу, 1 липня, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики розгляне на своєму засіданні о 15:00 доопрацьований проєкт закону №2693 “Про медіа”, а також альтернативний №2693-2 “Про медіа в Україні”.

 

Тріски “корабельної сосни”: у Раді заявили про гендерний “печерний відступ” у владі

Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк наголошує, що в Україні існує відступ від партнерства і гідного представництва чоловіків і жінок у владі.

Таку думку віцеспікер висловила під час виступу з трибуни ВР у середу, 1 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Коли ми створювали МФО “Рівні можливості”, ми сподівалися, що рівність і толерантність змінять ставлення до українських жінок в політиці. На превеликий жаль, ми спостерігаємо печерний відступ від партнерства і гідного представництва чоловіків і жінок у владі. У теперішньому уряді жінок обмаль. Жодна жінка не очолює обласну адміністрацію. Незабаром ми побачимо, чи готова монобільшість підтримати та адвокатувати таке справедливе рішення про 40% жінок у місцевих і національних виборах”, – заявила Кондратюк.

Заступник Голови ВР зауважила, що толерування сексизму є неприйнятним у розвинутому суспільстві.

“Це не наближує Україну до Європейського Союзу, а навпаки, віддаляє нас від європейської цивілізації”, – наголосила Кондратюк.

Вона також звернула увагу на “хвилю неповаги, дискримінації, приниження, сексизму, мови ненависті, які ми спостерігаємо останнім часом”.

“Я думаю, люди, які обрали рік тому нову владу, очікували зовсім іншого. Вони розраховували на реальні зміни в нашій країні. Це не лише зміни в економічній чи соціальній сфері, а й в ментальності, політичній та правовій культурі тих, хто представляє владу та ухвалює рішення. Люди хотіли бачити у владних кабінетах не стільки нові обличчя, а й таку якість політики, яка заснована на загальнолюдських цінностях, повазі до прав людини та особистої гідності кожного громадянина”, – підкреслила Кондратюк.

Віцеспікер додала, що люди очікують поваги – до інституцій, опонентів, а також “поваги до жінок, поваги до слабших, до молодших, до старших, до досвідчених, до бідніших”. І ця повага, на її думку, має стати основою нової культури – культури об’єднання суспільства.

Вона також звернулася до всіх народних депутатів і керівництва парламенту: “Я не хочу розглядати тут конкретні ситуації, когось тут повчати. Давайте робити все від нас залежне, щоб не перетворювати Верховну Раду України на табло з нескінченною кількістю скандальних історій, як зараз модно називати, “зашкварів”. І, в принципі, нам всім потрібно залишатися просто людьми”.

Кондратюк додала, що якщо хтось зробив помилку, образив колегу чи колежанку, громадян, треба мати сміливість вибачитися або навіть піти у відставку.

Як повідомлялося, у Мережі було оприлюднено відео з керівниками фракції “Слуга народу” Олександром Корнієнком та Давидом Арахамією, на якому перед початком пресконференції у Миколаєві Корнієнко, думаючи, що мікрофони журналістів вимкнуто, назвав миколаївського політика Тетяну Домбровську “робочою бабою”, а депутата від “Слуги народу” Ірину Аллахвердієву “взагалі красунею”, а також порівняв її з “корабельною сосною”. Пізніше Корнієнко вибачився перед обома жінками.