Доба у зоні ООС минула без ворожих обстрілів – штаб

19.08.2020 07:26

Минулої доби,18 серпня, на усіх ділянках відповідальності українських підрозділів обстрілів з боку противника не зафіксовано.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

“Ситуація у районі проведення операції Об’єднаних сил залишається повністю контрольованою українськими воїнами. Дотримуючись повного і всеосяжного режиму припинення вогню наші військовослужбовці продовжують сумлінно виконувати свої завдання за призначенням”, – йдеться у повідомленні.

Від початку поточної доби, 19 серпня, на усіх ділянках фронту спостерігалася “тиша”, порушень повного та всеосяжного режиму припинення вогню не зафіксовано.

Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.

 

Окупанти відкривали вогонь поблизу Водяного

18.08.2020 07:15

За добу 17 сепня окупанти двічі  порушили домовленості про перемир’я.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

«Поблизу Водяного у післяобідній час зафіксовано вогневу активність збройних формувань Російської Федерації з підствольного гранатомету», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що один неприцільний постріл був провокативним та не ніс загрози життю військовим, тому українські захисники зброю у відповідь не застосовували.

Також, минулої доби, виявлено факти інженерного обладнання позицій у бік наших підрозділів неподалік Водяного з напрямку тимчасово окупованої Ужівки.

Загалом, за минулу добу, українські військовослужбовці задокументували 2 ворожі порушення домовленостей, досягнутих 22 липня в рамках Тристоронньої контактної групи.

Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає. Ситуація у районі проведення операції залишається повністю контрольованою українськими воїнами.

Від початку поточної доби, 18 серпня, на усіх ділянках фронту спостерігалася «тиша», порушень повного та всеосяжного режиму припинення вогню не зафіксовано.

 

Закордонні українці закликають Меркель, Макрона та Зеленського переглянути угоду про припинення вогню

Закордонні українці звернулися до Президента України Володимира Зеленського та лідерів західних партнерів по «нормандській четвірці» президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера ФРН Ангели Меркель із закликом переглянути та відкликати угоду про припинення вогню на Донбасі через її численні порушення.

Як передає кореспондент Укрінформу, звернення підписали понад 680 людей, повідомила в Фейсбуці ініціаторка акції, представниця громадської організації «Український форум» Любов Покотило.

«Ми, українці та громадяни Німеччини, Великої Британії, Франції, Польщі, Італії, Іспанії, Ізраїлю, Латвії, Португалії, США, Канади, Чехії, Австрії, Греції, Литви, Швейцарії та України, стурбовані можливими таємними положеннями угоди про так зване всеосяжне припинення вогню на лінії розмежування з тимчасово окупованими Росією районами Донецької та Луганської областей, що почала діяти з 00:00 годин 27 липня 2020 р. та тривала лише 20 хвилин після початку дії цих домовленостей», – йдеться у зверненні.

Підписанти висловлюють занепокоєння щодо відсутності можливості українським воїнам захищатися і вважають, що на безпекові гарантії ОБСЄ покладатись більше не можна, отже, на їх думку, треба переглянути і склад місії ОБСЄ, і її роботу.

«Ми виступаємо за мир, але ми проти замороження конфлікту з втратою території, як в Молдові чи в Грузії, яке веде до паралічу країни, проти «статусу особливої зони», – зауважила в соцмережі Любов Покотило. Як зазначається у зверненні, уроки історії показують, що замороженні конфлікти «ведуть до паралічу країни і є способом впливу на політичне та економічне життя з боку агресора – Росії».

Зауважується, що «саме з цією метою агресор веде зомбування населення через фейкові новини, кібератаки, формування ненависті у народів до власної культури та мови, перекручування історії, розпалювання міжнаціональної ворожнечі». «Жодна з цих країн не може бути успішною до того часу, поки є заморожений конфлікт і є внутрішнє втручання в суспільство та політичне життя», – йдеться в зверненні.

Активісти просять повернутися до виконання домовленостей, укладених в Парижі в грудні 2019 року, та посилити санкції щодо РФ за їх невиконання.

Як повідомляв Укрінформ, на Донбасі з опівночі 27 липня встановлений режим повного і всеосяжного припинення вогню. Про це домовилася Тристороння контактна група під час засідання у форматі відеоконференції 22 липня.

 

Молодь діаспори закликає світ посилити тиск на владу РФ через переслідування українців в Росії

Світовий конгрес українських молодіжних організації (СКУМО) закликав міжнародну спільноту звернути увагу на порушення Росією прав національних меншин, зокрема на ситуацію з українськими громадами в Росії та рішення про ліквідацію Сибірського центру української культури «Сірий клин».

Як передає Укрінформ, про це зазначається у відкритому листі президента СКУМО Дмитра Лекарцева до Верховного комісара ООН з прав людини Мишель Бачелет та президента Парламентської асамблеї Ради Європи Ріка Дамса.

«Світовий конгрес українських молодіжних організації (СКУМО) закликає світову спільноту звернути увагу на порушення Російською Федерацію міжнародного законодавства та норм, які стосуються прав людини та національних меншин, та посилити тиск на російську владу з метою припинити переслідування українців, що живуть у Росії», – йдеться у листі.

Лекарцев нагадав, що на 28 серпня призначено засідання Омського обласного суду з розглядом позову від місцевого управління Мін’юсту РФ про ліквідацію Сибірського центру української культури «Сірий клин».

«Закриття центру «Сірий клин» є показовим прикладом російської політики, яка постійно вигадує приклади утисків росіян та російськомовного населення в Україні, в той же самий час без пояснень або за надуманими звинуваченнями продовжує знищувати осередки української культури на території РФ або в тимчасово окупованих ОРДЛО та Криму. В цей перелік входять культурні центри, бібліотеки та представництва українських церков. На українські організації роблять тиск представники силових структур», – йдеться в листі.

 

Зеленський указом ввів у ТКГ експрем’єра Фокіна

УП

Президент Володимир Зеленський увів до складу делегації України для участі в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі прем’єр-міністра України в 1990-1992 роках Вітольда Фокіна.

Джерело: указ № 327/2020 глави держави від 18 серпня, глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук в коментарі “Інтерфакс-Україна“, Фокін в коментарі “Інтерфакс-Україна”

Деталі: Згідно з документом, Зеленський визначив Вітольда Фокіна першим заступником глави делегації (за згодою).

На думку глави делегації України в Тристоронньої контактній групі, першого президента України Леоніда Кравчука, Фокін допоможе налагодити взаємодію як з жителями Донбасу, які проживають на непідконтрольній Україні території, так і з тими, хто живе зараз на решті території країни.

Кравчук зазначив, що для руху вперед дуже важливо знати не тільки думку “керівників цих утворень” (на території ОРДЛО), або політичних сил, або думку Російської Федерації, а потрібно знати, про що думають і чого хочуть люди, які жили на території Донбасу до війни, і змушені були переселитися звідти.

Пряма мова: “Це питання Вітольда Фокіна. Тому що він житель Донбасу, з 16 років працював в шахтах, був прем’єр-міністром України, учасником Біловезьких переговорів. Фокін добре знає Донбас, цих людей, у нього багато там контактів. Я думаю, що в даному випадку його можливості і здатність до такого спокійного, компромісного, аналітичного підходу будуть корисними для цієї справи”.

Деталі: Сам же Фокін відзначив, що буде відповідати за взаємодію з представниками Донбасу, яких Україна залучила до роботи ТКГ.

Фокін вказав, що він та інший перший заступник голови делегації України в ТКГ, віцепрем’єр-міністр Олексій Резніков матимуть окремі ділянки відповідальності кожен.

Фокін заявив, що вважає за честь взяти участь в роботі ТКГ. Він каже, що “дуже добре розуміє специфіку цієї багатопланової роботи і добре знає Донбас”.

Передісторія:

30 липня перший президент України Леонід Кравчук очолив українську делегацію у Тристоронній контактній групі (ТКГ) в Мінську. На посту головного перемовника щодо врегулювання конфлікту на Донбасі він замінив другого президента Леоніда Кучму.

31 липня стало відомо, що перший прем’єр-міністр України Вітольд Фокін може стати учасником ТКГ, 6 серпня президент Володимир Зеленський підтвердив, що Фокін допомагатиме Кравчуку.

 

Міністр оборони Британії прибув до Києва з офіційним візитом

У порядку денному – посилення співпраці у сфері оборони та безпеки. – ЛБ

18 серпня 2020, 10:43

Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес прибув до Києва з офіційним візитом.

Про це повідомляє посольство Британії.

Зазначається, що в порядку денному – посилення співпраці між Великою Британією та Україною у сфері оборони та безпеки.

У пресслужбі Міноборони України повідомили, що делегація Міністерства оборони Великої Британії на чолі з Державним секретарем з питань оборони Великої Британії Беном Воллесом відвідала Міністерство оборони України.

“Основна мета візиту іноземних партнерів – демонстрація воєнно-політичної підтримки України, вивчення аспектів реалізації двосторонніх домовленостей у контексті розвитку українсько-британського співробітництва в оборонній сфері”, – йдеться у повідомленні.

Планується обговорення пріоритетів оборонного співробітництва обох країн та актуальні питання, що становлять взаємовигідний інтерес.

Після офіційної церемонії зустрічі британська делегація вшанувала пам’ять полеглих українських захисників.

Нагадаємо, з 2015 року навчання у британських інструкторів пройшли більш ніж 17500 українських військових. З минулого року воно охоплює не тільки Сухопутні війська, а й Військово-морські сили України. Британські інструктори продовжать роботу в Україні до березня 2023 року.

 

Міноборони презентувало проєкт інституційного аудиту у військових вишах

Міністерство оборони України презентувало проєкт Порядку проведення інституційного аудиту професійної військової освіти у вищих військових навчальних закладах.

Презентацію на брифінгу в Укрінформі провів представник Міноборони професор, доктор технічних наук Володимир Мірненко.

«Ми презентуємо проєкт Порядку проведення інституційного аудиту професійної військової освіти у вищих військових навчальних закладах – формалізований документ, розроблений групою експертів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та держав – членів НАТО відповідно до вимог національних, а також освітніх стандартів Європейського союзу і НАТО щодо забезпечення якості освіти», – сказав Мірненко.

За його словами, інституційний аудит має дати відповідь на першорядні питання: наскільки правильно розвивається професійна військова освіта і чи задовольняє нагальні потреби сил оборони в контексті існуючих загроз національній безпеці та інтеграції України до НАТО. Міноборони пропонує громадськості долучитися до цього обговорення.

«Запрошуємо стейкхолдерів активно долучитися до обговорення і висловити свої пропозиції та зауваження стосовно положень, викладених у проєкті Порядку проведення інституційного аудиту професійної військової освіти у вищих військових навчальних закладах», – закликав представник Міноборони.

Він повідомив, що громадське обговорення зазначеного проєкту триватиме на офіційному вебпорталі Міністерства оборони України до 18 вересня 2020 року включно. Рекомендації, вироблені за його результатами профільними фахівцями Міноборони, будуть враховані під час ухвалення подальших управлінських рішень та оприлюднені на офіційному вебпорталі військового відомства.

 

Уряди України та Ізраїлю закликали паломників утриматися від відвідування Умані на свято Рош га-Шана

Учора мер Умані почав протест на Банковій з вимогою заборонити хасидам цього року паломництво. – ЛБ

Уряди України й Ізраїлю ухвалили спільну заяву щодо паломництва хасидів до м. Умань Черкаської області з нагоди святкування Рош га-Шана.

Документ оприлюднила пресслужба Кабінету Міністрів.

“З ініціативи президента України Володимира Зеленського Рош га-Шана набув в Україні статусу національного свята. Водночас цього року епідемічна ситуація в Україні та Ізраїлі, як і в усьому світі, на жаль, не дає змогу традиційно відзначити це свято. Керуючись рекомендаціями та застереженнями міністерств охорони здоров’я України та Ізраїлю, наполегливо закликаємо всіх паломників, які планують взяти участь у цьогорічних святкових заходах з нагоди Рош га-Шана в Україні, утриматися від відвідання міста Умань через загрозливу епідемічну ситуацію”, – йдеться у спільній українсько-ізраїльській урядовій заяві.

Водночас для тих, хто все-таки вирішить відвідати Умань, в урядах наголошують, що карантин в Україні поширюється на всі публічні заходи й повинен суворо дотримуватися.

“Сподіваємося на розуміння та щиро віримо, що наступного року нам вдасться разом відсвяткувати Рош га-Шана та інші свята без будь-яких обмежень”, – зазначено в заяві.

Нагадаємо, 15 серпня міський голова Черкас Анатолій Бондаренко закликав центральну владу не допустити приїзду хасидів в Умань, оскільки це може погіршити епідситуацію в країні. Мер закликав втрутитися в ситуацію президента Володимира Зеленського.

17 серпня глава МВС України Арсен Аваков заявив, що уряд підтримав рішення про обмеження на відвідування іноземцями Умані на свято Рош га-Шана цього року.

18 серпня мер Умані розпочав протест під Офісом президента, вимагаючи заборонити приїзд у місто хасидів.

На початку осені паломники-хасиди традиційно відвідують Умань для відзначення іудейського Нового року – Рош га-Шана. У місті розташована могила духовного лідера хасидів Нахмана. Торік у святкуваннях узяли участь 30 тисяч паломників.

 

Затримання “вагнерівців” мало бути українською операцією, яка зірвалась після доповіді в ОП

УП

Українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК Вагнера, для чого виманили їх до Білорусі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася.

Джерело: співрозмовники Української правди в Головному управлінні розвідки Міноборони та в СБУ, журналіст Юрій Бутусов у Facebook

Деталі: За інформацією джерел, ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора кілька місяців планували спецоперацію щодо ПВК Вагнера. В її межах бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вишки у Венесуелі. Після цього вони повинні були вилетіти в цю країну з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.

За задумом, під час першого етапу перельоту з Білорусі до Туреччини літак повинен був екстрено сісти в одному з українських аеропортів, оскільки одному з пасажирів стало погано. Цю роль повинен був виконувати агент СБУ. Під виглядом медпрацівників в літак повинна була зайти група спецназу і затримати “вагнерівців”.

Однак план не вийшло реалізувати. Заступник голови СБУ Руслан Баранецький доповів про операцію президенту Володимиру Зеленському і голові його офісу Андрю Єрмаку. Після доповіді Єрмак попросив відкласти спецоперацію через те, що вона могла б зірвати обмін полоненими, який готувався у той час. І операцію відклали на кілька днів.

Українські розвідники підозрюють, що після цього стався злив інформації у ФСБ РФ. Результатом було затримання найманців у Мінську і подальша їх передача Росії.

Крім того, після цих подій Зеленський звільнив керівника ГУР Василя Бурбу, а Баранецький пішов у безстрокову відпустку.

 

Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки МОУ. Російська сторона завчасно готувала фейкову версію про нібито причетність СБУ до затримання «вагнерівців» – Укрінформ

Скандал навколо затримання в Білорусі і наступної видачі Росії 33 осіб, які виявилися найманцями російської приватної військової компанії “Вагнера”, продовжується.

Нагадаємо: затримання бойовиків сталося 29 липня. Офіс генерального прокурора України направив до Генпрокуратури Білорусі запити про видачу 28 учасників збройного конфлікту на Донбасі, які, за даними Києва, брали участь у бойових діях проти України. 5 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що готовий до співпраці з Україною з питань затриманих бойовиків російської ПВК “Вагнера”. Він доручив запросити в Білорусь генеральних прокурорів Росії та України для з’ясування ситуації із затриманими бойовиками.

Однак 14 серпня стало відомо, що “вагнерівці” повернулися до РФ. У РНБО України це назвали “недружнім кроком стосовно України”, що може негативно позначитися на відносинах двох держав. Однак сьогодні в інформаційному полі України з’явилася інформація про те, що це нібито українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі. З проханням прокоментувати цю інформацію Укрінформ звернувся до керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України  Кирила Буданова.

– У ЗМІ та соціальних мережах було розповсюджено версію про нібито спецоперацію СБУ, в результаті якої велика група російських бойовиків, які працювали на приватну російську компанію «Вагнер», опинились на території Білорусі, де їх і затримали білоруські силовики. Чи має це якийсь стосунок до дійсності?

– Достатня кількість фактів свідчить про те, що це спецоперація російських спецслужб. По-перше, десятки людей із досвідом бойових дій в гібридних конфліктах у різних країнах, у тому числі на Донбасі, з’явились у столиці Білорусі прямо напередодні доленосних президентських виборів.

По-друге, лише необізнана людина може повірити у казку, ніби цих «наївних» бойовиків могли обманом затягнути до Мінська.

Усі ці так звані «приватні» військові компанії працюють у прямому підпорядкуванні російських силових структур та ніколи не діють без їхнього дозволу чи координації. Навіть, якщо виконують «приватні» замовлення.

По-третє, дуже докладну фейкову версію про буцімто причетність СБУ до появи «вагрнерівців» у Мінську опублікували російські спецслужби у російському виданні «Комсомольская правда» 6 серпня. Тобто, вже через тиждень після затримання бойовиків білоруськими силовиками та публічних звинувачень на адресу Росії з боку білоруської влади у втручанні у внутрішні справи Білорусі та спроби вплинути на результати виборів.

По-четверте, паралельно цю версію стали підтримувати в українському публічному просторі деякі політологи та соціальні мережі, які можна впевнено називати проросійськими.

– Ви вважаєте, що переведення відповідальності на Україну відбулось у відповідь на різку реакцію білоруського президента Лукашенка?

– Зазвичай подібні операції готують ретельно і завчасно, детально опрацьовують легенду прикриття. Тому найбільш імовірно, що російська сторона готувала фейкову версію про нібито причетність СБУ завчасно.

– А яка була головна мета появи десятків бойовиків у Мінську напередодні виборів? Готувати провокації під час масових акції протесту?

– Тут було відразу кілька завдань. Перше: психологічний тиск на білоруську владу. Спровокувати на більш жорсткі дії проти протестантів. Друге: покласти відповідальність на Україну та погіршити українсько-білоруські відносини. Третє: змусити опиратися на російську підтримку. Приблизно так само було і з колишнім українським президентом Януковичем.

– Чому сьогодні цю тему почали обговорювати в українських ЗМІ та соціальних мережах?

– Думаю, тут є дві складових. З одного боку, цю тему підтримують російські агенти інформаційного впливу в Україні, закріплюючи вигідну Росії версію подій. Їм потрібно переконати не лише міжнародне співтовариство, а й українське суспільство.

З другого боку, напередодні виборів українські політичні сили чи корупційно-бізнесові клани вирішили використати ситуацію задля критики влади і запускають на базі російського фейку свої додаткові інформаційні хвилі.

Окрім того, режим тиші на Донбасі, про який домовлено в рамках Мінської переговорної групи, явно не подобається певним силам і в Україні, і в Росії. Тому – це ще один привід зірвати перемир’я та покласти відповідальність на українську владу.Укрінформ

 

Колишній нардеп Артеменко подав позов через позбавлення громадянства

УП

Народний депутат VIII скликання Андрій Артеменко просить суд визнати незаконними дії Комісії з питань громадянства, яка виносила на розгляд президента Петра Порошенка пропозицію щодо припинення йому громадянства України.

Джерело: пресслужба Окружного адміністративного суду Києва

Деталі: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Андрія Артеменка до Комісії при президентові України з питань громадянства, треті особи – президент України та Державна міграційна служба України.

Позивач просить суд визнати незаконними дії комісії щодо внесення на розгляд Порошенка пропозиції задовольнити подання Державної міграційної служби України від 21 квітня 2017 року про припинення ним громадянства України.

Серед інших вимог позову – зобов’язати комісію не пізніше 30 днів після набрання законної сили рішенням у справі провести перевірку подання Державної міграційної служби про втрату громадянства Андрієм Артеменком та прийняти відповідне рішення за результатами перевірки.

На думку позивача, комісія грубо порушила процедуру розгляду подання Державної міграційної служби щодо втрати громадянства.

Суд вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Цьому передувало: У травні 2019 року Андрій Артеменко звернувся до новообраного президента Володимира Зеленського з проханням про повернення йому громадянства України.

Передісторія:

29 квітня 2017 року президент Петро Порошенко підписав указ про припинення громадянства народного депутата Артеменка через наявність громадянства іншої держави. За словами самого Артеменка, у нього є громадянство Канади і не лише.

У лютому 2017 року газета “The New York Times” повідомила, що Артеменко передав колишньому раднику президента США Дональда Трампа Майклу Флінну план нормалізації відносин між Україною і Росією для скасування санкцій. Цей план передбачав виведення всіх російських військ зі Східної України і референдум про передачу Криму в оренду Росії на 50 або 100 років.

У зв’язку з цим “Радикальна партія Олега Ляшка” виключила Артеменка з фракції, а Верховна Рада позбавила його мандату.

Пізніше нардеп заявив, що його слова про “оренду Криму” неправильно витлумачили.

 

Наказ про кібератаку на Демпартію у 2016 році віддав Путін – розслідування Сенату США

Комітет з питань розвідки Сенату США дійшов висновку, що президент РФ 2016 року наказав зламувати облікові записи членів Демпартії з метою оприлюднення електронних листів, аби зашкодити передвиборчій кампанії Гілларі Клінтон.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg.

Зазначається, що трирічне розслідування комітету з питань розвідки Сенату США виявило численні зв’язки між партнерами Дональда Трампа та росіянами чи особами, які мають відношення до уряду Росії.

Водночас указується, що свідчень співпраці чинного президента США з Москвою не виявлено.

Як повідомляв Укрінформ, під час кампанії з виборів президента США у 2016 році було організовано витік інформації із сервера Демократичної партії стосовно листування Гілларі Клінтон – тодішнього кандидата від демократів.

 

Без зовнішнього втручання Білорусі не вийти з глухого кута – німецький експерт

19.08.2020 04:33

Євросоюз має скористатися шансом і показати свою солідарність з народом Білорусі, адже посилення впливу на цю країну з боку Росії призведе до катастрофічних наслідків.

Про це йдеться у статті Йорга Форбріга, директора відділу Центральної та Східної Європи берлінського відділення Фонду Маршала, передає Укрінформ.

Напередодні позачергового саміту ЄС, який має відбутися 19 серпня, він зазначає, що з огляду на внутрішнє протистояння в Білорусі для виходу з глухого куту «потрібні міжнародні імпульси та ініціативи». Експерт звертає увагу на те, що фактично й Лукашенко визнав це, коли на минулих вихідних закликав Росію надати допомогу його режиму.

«ЄС повинен використати свій майбутній саміт, щоб подати сигнал та продемонструвати свою підтримку безпосередньому сусідові в нагальній потребі», – пише Форбріг.

На його думку, Європейський Союз може зробити шість кроків, щоб допомогти Білорусі знайти мирний вихід із ситуації, зменшити ризики ескалації та просуватися до прогресу, якого вимагають – і заслуговують – громадяни країни.

По-перше, у комюніке саміту ЄС слід підтвердити солідарність з білоруським народом, чітко зафіксувати, що вибори були нелегітимними, а жорстокість силовиків – неприйнятною. І одночасно відзначити мужність мирних протестувальників та їхнє право обирати майбутнє своєї країни. ЄС також повинен вимагати звільнення тисяч затриманих, які ще залишаються у в’язницях, указує експерт. Окрім того, треба посилити фінансову та гуманітарну підтримку жертв політичних репресій, правову допомогу, медичну та психологічну реабілітацію.

По-друге, ЄС повинен рішуче протидіяти наративу Лукашенка про начебто втручання Заходу в білоруські події. Останніми днями цей політик звинуватив країни ЄС у планах здійснення «кольорової революції» з метою його повалення, а НАТО – у концентрації сил уздовж західних кордонів Білорусі з метою нападу на країну. Його чіткий намір полягає в тому, щоб мобілізувати Росію на свою підтримку, – пише автор статті, зауважуючи, що внутрішнє протиріччя не вирішиться, якщо перетворити його на міжнародний конфлікт.

По-третє, треба вимагати діалогу між режимом, політичною опозицією та громадянським суспільством у Білорусі. У країнах ЄС пропонують розпочати такий діалог під егідою ОБСЄ та БДІПЛ. Євросоюз має заохочувати Росію до цієї ініціативи, вважає експерт. Він переконаний: Кремль зрозумів, що Лукашенка не утримати при владі, і він не потрібний для продовження відносин між Білоруссю та Росією. Зміна влади відповідає також інтересам Кремля.

По-четверте, одностороннє втручання чи навіть вторгнення в Білорусь, як про це розмірковує дехто в Москві, «швидше за все, матиме катастрофічні наслідки, руйнуючи ще одну пострадянську республіку, відчужуючи білорусів від росіян та створюючи ще одну гарячу точку в сусідстві ЄС та Росії», – йдеться у статті. Тому, пише її автор, необхідно, щоб ЄС чітко дав зрозуміти, що жорсткий російський підхід до Білорусі не є прийнятним, і він наштовхнеться на адекватну санкційну європейську реакцію.

По-п’яте, ЄС має чітко вимагати переголосування на президентських виборах у Білорусі та бути готовим профінансувати потужну моніторингову місію на них.

І нарешті, підсумовує Форбріг, Євросоюз має уже зараз почати готувати «щедрий стабілізаційний пакет», який дасть змогу наступному уряду – хоч би яким би був – стабільно керувати Білоруссю як в економічному, так і політичному плані.

У Мінську приземлився літак ФСБ РФ – ЗМІ

УНН. В аеропорту Мінська приземлився літак Федеральної служби безпеки Росії, яким ймовірно користується її голова Олександр Бортніков. Про це повідомляє російське видання “Новая газета” з посиланням на дані порталу Flightradar, передає УНН. 19 серпня 2020, 01:45 •

Мова йде про літак Ту-214ВПУ спеціального льотного загону “Росія”, який прибув до столиці Белорусі 18 серпня о 19:07 за місцевим часом. За два дні до цього літак здійснював перельоти між анексованим Сімферополем і Москвою.

“Дані з відкритих джерел свідчать, що на Ту-214ВПУ RA-64523 може здійснювати перельоти директор спецслужби Олександр Бортников”, — пише “Нова газета”.

Нагадаємо, 16 серпня президент Росії Володимир Путін домовився з керівником Білорусі Олександром Лукашенко, що Кремль надасть всебічну допомогу при першому запиті щодо забезпечення безпеки Білорусі в разі зовнішніх військових загроз.

У Білорусі з вечора 9 серпня тривають масові акції протестів. Протестувальники не згодні з результатами виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тіхановська — 10%, були сфальсифіковані.

 

У білоруському Гродно опозиції дозволили збиратися на площах і пообіцяли ефіри на ТБ19.08.2020 00:19

Міськвиконком Гродно – обласного центру на заході Білорусі – погодився з вимогами, висунутими представниками об’єднаного штабу Світлани Тихановської, профспілок, політичних партій і громадськості.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на телеканал «Гродно Плюс».

В оприлюдненому зверненні міськвиконкому відзначається, що в місті створено Раду суспільної злагоди Гродно «у складі представників громадянського суспільства й органів виконавчої та законодавчої влади».

Дозволяється проведення масових акцій на площах Леніна і Радянської, при цьому їм буде забезпечено медичний, технічний та інформаційний супровід.

«За всіма фактами звернень громадян про заподіяння шкоди здоров’ю організовані розгляди. Про результати перевірок зацікавлені особи будуть поінформовані в установленому порядку. Зараз затримані за участь у несанкціонованих масових заходах громадяни звільнені», – вказується в повідомленні.

Крім того, влада міста заявляє про те, що вжиті заходи «щодо недопущення застосування адміністративного ресурсу стосовно працівників, які взяли участь у страйку».

Представникам демократичної громадськості Гродно, профспілок, політичних партій буде забезпечена можливість виступу в ефірі «Гродно Плюс», підкреслюють у міськвиконкомі.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який обіймає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, а опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Одразу після виборів у Білорусі почалися виступи громадян, не згодних з офіційними результатами. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

З початку протестів було затримано понад 6,7 тисячі людей. До лікарень потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про кількох загиблих.

 

ЄС має підтримати демократичні протести у Білорусі – Макрон18.08.2020 20:11

Європейський Союз повинен підтримати продемократичні протести у Білорусі.

Про це у Tвіттері заявив президент Франції Еммануель Макрон, передає Укрінформ.

«Європейський Союз повинен продовжувати мобілізовувати підтримку сотень і тисяч білорусів, які мирно протестують за повагу їхніх прав, свободи й суверенітету», – заявив глава Французької Республіки.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі після президентських виборів, що відбулися 9 серпня, тривають протести проти офіційних їх результатів, згідно з якими Лукашенко набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світло-шумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано понад 6,7 тис. осіб. До лікарень потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про декількох загиблих.

 

Лукашенко привів у бойову готовність армію на західному кордоні

18.08.2020 19:39

Президент Білорусі Олександр Лукашенко стурбований ситуацією, яка складається вздовж західних кордонів країни, і заявив про «скоординовані дії проти Білорусі».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє БЕЛТА з посиланням на виступ Лукашенка у вівторок на нараді з членами Ради безпеки Білорусі.

«Не тільки всередині нашої країни, а й за її межами. Особливо на наших кордонах. Ви пам’ятаєте, в центрі стратегічного управління ми вже торкалися цього питання, я про це говорив. Деякі серед наших громадян розцінили це як нагнітання обстановки. Мовляв, нічого подібного на західних кордонах нашої країни немає. Але думаю, що (вчорашній вечір, особливо ніч) ви переконалися в тому, що тут не нагнітання обстановки, а була точна і правильна реакція. Треба було раніше нам це враховувати і мати на увазі», – заявив Лукашенко.

Читайте також: Лукашенко – опозиції: Це спроба захоплення влади з усіма наслідками

Також він звернув увагу на позицію західних країн з приводу ситуації в Білорусі: «З’явилися заяви представників західних держав, в тому числі і керівників деяких держав, які взагалі не знають, де Білорусь знаходиться, і не знають, що тут відбувається. Але тим не менше роблять ці заяви. Притому ці заяви свідчать про те, що, коли ми в Міноборони обговорювали це питання, Президент мав рацію. І слава богу, що ми відреагували на це і розгорнули бойові підрозділи нашої армії на західних рубежах нашого кордону, привели їх у повну бойову готовність. Міністр оборони мені доповів, що все це виконано, і відповідні частини сьогодні готові до виконання своїх зобов’язань».

Лукашенко зазначив, що, як кажуть військові, зовнішня компонента змушує «враховувати обстановку і діяти відповідним чином».

Білоруський лідер, крім цього, підкреслив, що йому «дуже шкода», що довелося використовувати підрозділи сил спеціальних операцій «для наведення порядку всередині країни».

«Тобто сьогодні не тільки всередині, а й зовні у нас з’являються проблеми. І те, що це абсолютно скоординовані дії, ми вже бачимо в відкриту. Але це ще навіть не пік. Події будуть розвиватися відповідним чином, але ми розуміємо, в якому напрямі», – додав наприкінці Лукашенко.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який обіймає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Відразу після виборів у Білорусі почалися виступи громадян, не згодних з офіційними їх результатами. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано понад 6,7 тис. осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про декількох загиблих.

 

Чоловіка Тихановської етапували з Мінська – правозахисники18.08.2020 17:32

Чоловіка кандидата в президенти Білорусі Світлани Тихановської Сергія Тихановського етапували з Мінська в Жодино.

Як передає Укрінформ, про це Інтерфакс-Захід повідомив правозахисний центр “Весна”.

“Нам стало відомо, що через заплановані акції підтримки політв’язня Сергія Тихановського, його самого етапували в Жодино (з Мінська – ред.)”, – повідомили правозахисники.

Сьогодні Тихановська в день народження її заарештованого чоловіка, блогера Сергія Тихановського, якому ЦВК раніше відмовила в реєстрації для участі в кампанії за посаду президента, записала відеозвернення.

Наголошується, що 29 травня в Гродно на пікеті на підтримку висування кандидатом в президенти Світлани Тихановської було затримано її чоловіка і керівника її ініціативної групи, відеоблогера Сергія Тихановського, а також кількох його прибічників.

В СК Білорусі стверджують, що “було організовано проведення незаконного громадського заходу, мітингу, під час якого вчинено групові дії, які грубо порушують громадський порядок і пов’язані з явною непокорою законним вимогам міліції”.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який обіймає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Відразу після виборів у Білорусі почалися виступи громадян, не згодних з офіційними їх результатами. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

З початку протестів було затримано більш як 6,7 тис. осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про кількох загиблих.

Зараз Світлана Тихановська перебуває в Литві.

 

Уряд Естонії заявив про невизнання виборів у Білорусі

18.08.2020 16:31

Кабінет міністрів Естонії заявив, що не визнає результати президентських виборів у Білорусі, що відбулися 9 серпня, а також виступає в підтримку білоруського громадянського суспільства та вільної преси.

Про це йдеться в офіційній заяві естонського уряду, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Естонія не визнає результати президентських виборів у Білорусі 9 серпня, які не були ні вільними, ні справедливими. Естонія вважає, що Олександр Лукашенко позбувся свого мандата через повсюдну фальсифікацію результатів виборів», – йдеться в заяві.

Уряд Естонії підтримує волю білоруського народу до змін у країні і вважає важливим проведення нових, вільних і демократичних виборів. Він також підтримує введення адресних санкцій проти осіб, відповідальних за насильство і фальсифікації виборів. Водночас в естонському кабінеті міністрів вважають, що санкції не повинні завдавати шкоди пересічним громадянам Білорусі.

У заяві підкреслюється, що Європейський Союз має обговорити і зосередити увагу на ситуації в Білорусі в міжнародних організаціях, включаючи Раду Безпеки ООН, Раду ООН з прав людини, Раду Європи та ОБСЄ. Уряд вважає, що акцент повинен бути зроблений на запобігання можливої ​​ескалації насильства і пошуку мирного політичного рішення, яке приведе до нових виборів.

Уряд Естонії підтримує білоруське громадянське суспільство і вільну пресу, а також виступає за велику підтримку з боку Європейського Союзу. Зокрема, він погодився з пропозицією міністра закордонних справ підтримати білоруське громадянське суспільство в розмірі 100 тисяч євро.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який обіймає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Відразу після виборів у Білорусі почалися виступи громадян, не згодних з офіційними їх результатами. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

З початку протестів було затримано більше ніж 6,7 тис. людей. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про декілька загиблих.

В Євросоюзі не визнали результати президентських виборів у Білорусі і вирішили почати роботу над санкціями проти посадових осіб, причетних до фальсифікацій і насильства відносно протестувальників.

 

Президент Євроради поговорив з Путіним про Білорусь

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 16:34  УП

Президент Європейської Ради Шарль Мішель обговорив ситуації в Білорусі із президентом Російської Федерації Владіміром Путіним.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це Мішель написав у Twitter.

“Я щойно обговорював ситуацію у Білорусі з президентом Росії Володимиром Путіним. Лише мирний і по-справжньому всебічний діалог може врегулювати кризу у Білорусі”, – йдеться у повідомленні.

Сьогодні телефонну розмову із Путіним також провела канцлерка Німеччини Ангела Меркель, яка заявила, що “білоруський уряд повинен утриматися від застосування насильства проти мирних демонстрантів, негайно звільнити політичних в’язнів та вступити в національний діалог з опозицією та суспільством для подолання кризи”.

Як відомо, 19 серпня лідери ЄС проведуть позачергову відеоконференцію, щоб обговорити можливі санкції проти білоруської влади.

Раніше Лукашенко заявляв, що отримав від президента Росії Владіміра Путіна обіцянку про всебічну допомогу у разі такого запиту від Білорусі.

 

У Тихановської просять білорусів вимагати заяв місцевої влади про відставку Лукашенка

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 16:28  УП

Довірена особа білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської Ольга Ковалькова закликає білорусів проводити мирні акції з вимогою заяв місцевих органів влади про невизнання офіційних результатів виборів.

Джерело: звернення Ковалькової до жителів міст Білорусі, колективів підприємств, організацій і установ, опубліковане на її сторінці в Facebook

Деталі: Довірена особа Тихановської просить жителів білоруських міст створювати у своєму місті страйкові комітети на підприємствах, в установах і організаціях, а також скоординувати діяльність всіх страйкових комітетів у рамках єдиної страйкової ради міста.

Дослівно: “Під час мирних акцій на центральних площах міст вимагайте від керівництва місцевої адміністрації, виконкомів заяви про невизнання офіційних результатів голосування з вимогою про відставку Олександра Лукашенка”.

“Заяву місцевих адміністрацій і виконкомів про невизнання офіційних результатів голосування з вимогою про відставку Олександра Лукашенка має бути розміщено на офіційних сайтах цих органів і в офіційних виданнях місцевої влади, а також направлено в президентську адміністрацію”.

“У разі якщо протягом доби глави місцевих адміністрацій і виконкомів не приймуть таку заяву, терміново вимагайте відставки глав адміністрацій і виконкомів”.

“У разі відставки глав адміністрацій і виконкомів, вимагайте від колегіального зборів адміністрацій і виконкомів прийняття офіційної заяви про невизнання офіційних результатів голосування з вимогою про відставку Олександра Лукашенка”.

Деталі: Ковалькова також просить білорусів терміново звернутися до голів місцевих рад з вимогою про скликання позачергових (протягом двох днів) сесій місцевої ради депутатів з порядком денним про відставку Лукашенка.

При проведенні зборів та інших заходів учасників просять запобігти спробам провокацій і силового протистояння з владою.

“Прохання до всіх страйкових комітетів, єдиних страйкових рад міст і районів зв’язуватися з Ольгою Ковальковою для координації діяльності та подальших кроків щодо забезпечення процесу передачі влади”, – йдеться в повідомленні.

 

Працівники цукрових заводів вийшли на акції солідарності в Білорусі

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 16:25 УП

Працівники білоруських цукрових заводів 18 серпня вийшли на акції солідарності.

Джерело: портал TUT.by

Деталі: На акції солідарності у вівторок вийшли працівники цукрових заводів – в Жабинці, Слуцьку і Городеї. Працівники Городейського цукрового заводу, як повідомляється, оголосили страйк.

У Жабинці до акції солідарності приєдналися працівники комбікормового заводу та інші жителі.

Активісти підписали колективне звернення (більше 800 підписів) до голови Брестського облвиконкому. Вимоги: визнати недійсними президентські вибори, звільнити з посади голову РВВС з зв’язку з втратою довіри і притягти його до відповідальності через “усні накази насильницького характеру”, доручити Слідчому комітету та прокуратурі провести перевірку щодо адміністративних і кримінальних справ стосовно затриманих з 9 по 13 серпня і звільнити їх.

Чому це важливо: Протести проти фальсифікованих виборів президента тривають в Білорусі вже 10 день.

 

Білорусь і не тільки: Макрон подзвонив Путіну

18.08.2020 15:42

Президент Росії Володимир Путін і президент Франції Еммануель Макрон в телефонній розмові висловили зацікавленість у якнайшвидшому врегулюванні ситуації в Білорусі.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Кремля.

«Під час обговорення ситуації, що загострилася в Білорусі, Володимир Путін наголосив на неприпустимості втручання у внутрішні справи республіки і чиненні тиску на білоруське керівництво. З обох сторін висловлено зацікавленість у якнайшвидшому врегулюванні виниклих проблем », – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, бесіда відбулася за ініціативою Парижа.

Сторони також обговорили лівійську кризу.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який обіймає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Відразу після виборів у Білорусі почалися виступи громадян, не згодних з офіційними їх результатами. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світло-шумові гранати і водомети.

З початку протестів було затримано більше ніж 6,7 тис. осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про декількох загиблих.

 

МВС Білорусі підтвердило смерть ще одного протестувальника

19-річний хлопець загинув на Партизанському проспекті в Мінську.   ЛБ  18 серпня 2020, 15:41

Міністерство внутрішніх справ Білорусі підтвердило ще одну смерть під час протестів. На Партизанському проспекті в Мінську загинув 19-річний хлопець, інформують naviny.by.

Згідно з повідомленням, трагедія сталася приблизно о 03:20 16 серпня.

На хлопця, який перебував на проїжджій частині, наїхав автомобіль “Рено”. Причому, запевняє відомство, до цього хлопця просили піти на тротуар, але той ніяк не відреагував.

Від отриманих унаслідок ДТП травм юнак помер.

У МВС стверджують, що хлопець “був учасником масових заходів, що проходять в Мінську останніми днями”.

Нагадаємо, з 9 серпня, дня президентських виборів, на яких, за офіційними даними, переміг Олександр Лукашенко, в Білорусі тривають протести. Масові акції жорстоко розганяли правоохоронці. Раніше повідомлялося про двох загиблих. Сотні отримали поранення, майже 7000 затримали.

 

Сейм Литви закликав не визнавати Лукашенка президентом Білорусі

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 15:28 УП

Сейм Литви на позачерговій сесії ухвалив резолюцію, що закликає не визнавати результати виборів президента Білорусі і ввести санкції щодо посадових осіб цієї країни.

Про це заявив глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс, повідомляє “Європейська правда“.

“Сьогодні парламент одноголосно прийняв резолюцію про відмову визнати результати виборів в Білорусі і О.Лукашенка законним президентом, закликав до вільних і демократичних виборів і введення санкцій проти осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів виборів і немислимі жорстокості”, – написав Лінкявічюс у Twitter.

Згідно з резолюцією, санкції передбачають заборону на в’їзд і заморожування коштів, повідомляє Delfi.

Депутати закликали припинити надмірне застосування сили проти мирних демонстрантів, відпустити всіх затриманих представників опозиції і громадянського суспільства, забезпечити реалізацію прав і свобод в Білорусі.

“Ми підтримуємо вибір білоруського народу, не визнаємо результати виборів 9 серпня, ми не вважаємо Олександра Лукашенка законним керівником Республіки Білорусь, ми вимагаємо нових, прозорих, відповідних демократичним процедурам парламентських і президентських виборів, ми пропонуємо ініціювати посередницьку місію, ми закликаємо ввести персональні санкції щодо всіх, хто фальсифікував ці вибори, і всіх, хто несе відповідальність за порушення прав людини”, – заявив депутат Жигімантас Павільоніс, представляючи резолюцію.

Також в резолюції пропонується виділити допомогу неурядовим організаціям Білорусі, скликати надзвичайне засідання лідерів ЄС для обговорення ситуації в Білорусі, включаючи питання про ембарго електроенергії з БелАЕС.

Нагадаємо, позиція Литви щодо ситуації у Білорусі є однією з найактивніших та найрішучиших у Європі.

Зокрема, литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс назвав Александра Лукашенка “колишнім президентом Білорусі”, та зазначав, що Литва розглядає можливість прийняти громадян Білорусі, які постраждали під час масових акцій протесту.

Президент Литви Гітанас Науседа запропонував план із трьох пунктів, щоб знайти вирішення політичної кризи в Білорусі.

 

Польща вже прийняла у себе перших біженців з Білорусі

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 14:59 УП

Польща почала приймати перших політичних біженців з Білорусі і відкрила шлях для тих, хто відчуває себе в небезпеці через політичні переконання.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це в ефірі RMF FM сказав заступник глави МЗС Польщі Мартін Пшидач.

Він нагадав, що у міжнародному праві існує така річ як гуманітарна віза, а також надання притулку.

“Але  ми в той же час попросили наших консулів і прикордонників про якнайшвидшу видачу віз в ситуації політичної загрози” – сказав Пшидач.

“Є різного роду прохання, наразі одиничні, прохання про перетин кордону без відповідних документів. Ми таку стежку для тих, хто з політичних причин тікає з своєї країни, відкрили, і вона відкрита для всіх, хто відчуває загрозу” – пояснив заступник мінстра.

Він наголосив, що це не є заохоченням для виїзду з Білорусі, а лише гарантією на випадок проблем.

“Є випадки, коли в останні дні особи просили про таку підтримку з боку польської держави і таку підтримку отримали” – сказав Пшидач, відповідаючи на питання, чи вже хтось скористався правом на політичний притулок у Польщі.

Нагадаємо, минулого тижня Сейм Польщі ухвалив резолюцію з засудженням насильства щодо мирних демонстрантів у Білорусі і закликом до уряду розглянути можливість прискореного прийому біженців з цієї країни.

 

Питали, хто найкращий президент світу: Затриманий у Мінську розповів про тортури

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 14:49  УП

23-річний Олексій Еліфіренко, затриманий під час протестів у Мінську, розповів журналістам про своє побиття після затримання.

Джерело: Еліфіренко та Павло Якимчик у коментарі білоруській службі Радіо Свобода

Деталі: Олексія затримали увечері 12 серпня біля станції метро “Пушкінська” в Мінську. Протягом ночі його били в автозаку, в РУВС і в слідчому ізоляторі на Окрестіна.

Пряма мова: “В автобус поклали обличчям вниз, зверху наступили ногою і сказали: “Тобі п..ць”. Почали співробітники всім по черзі розрізати штани, деяким і труси розрізали. Підписали на нозі маркером, де був затриманий… Там же написали мій номерний знак, сказали: “Тепер у тебе немає імені й прізвища, у тебе є номер”.

І почали бити. Просто по черзі йдуть і б’ють. Насміхалися: “Та ви всі, революціонери, терористи”.

“Вони били, потім кажуть: “Хто найкращий президент світу?”. Ми повинні були відповісти: “Олександр Григорович Лукашенко”. Вони: “Молодці”, і по черзі знову (били – ред.). Потім ще яке-небудь питання, “Чи будете ви писати заяву про побиття?”. “Ні, не будемо”. “Молодці”, і знову бити – по спині, по руках.

Пам’ятаю, там ходила дівчина в масці, блондинка, вона теж била, і мене била”.

Деталі: За словами Еліфіренка, били його гумовими кийками близько 5 людей. Один з них намалював йому вуса на обличчі. Потім затриманих били співробітники ОМОНу по дорозі до автозаку.

Його завели в прогулянкову кімнату розміром 7 на 4 метри, в якій було 130 осіб, деякі з них перебували там уже третю добу.

Пряма мова: “Було два простирадла на всіх. Люди просто ставали в купку і накривалися, щоб тепліше було. Їжі не давали. Іноді носили воду у відрі на всіх, і всі пили. Були чутні крики по ночах”.

Деталі: Олексія з СІЗО забрала “швидка” через травмовану ногу. У лікарні йому вкололи знеболююче і відпустили додому.

Інший затриманий, Павло Якимчик, розповів Радіо Свобода, що 11 серпня біля свого будинку побачив невелику кількість протестуючих і автобус з ОМОНом. На його напали ОМОНівці і стали бити палицями, кинули на підлогу автозаку. Він пояснював, що повертається додому, хотів показати паспорт із пропискою, але його не слухали.

Павлові прострелили руку гумовими кулями.

Пряма мова: “Одна гумова куля потрапила в передпліччя – проникаюче поранення. Були ще два дотичних поранення – у груди і в лопатку. Мабуть, пощастило, тому що, якби корпус був під іншим кутом, могло б бути набагато гірше”.

Деталі: Співробітники Слідчого комітету до нього не приїхали. Хоча ті, хто був доставлений у військовий госпіталь з кульовими і осколковими пораненнями ввечері після сутичок 9 серпня, заявили, що їх допитували тричі за ніч.

З 11 по 14 серпня Якимчик перебував у військовому госпіталі.

Передісторія:

Після виборів президента Білорусі 9 серпня люди масово вийшли на протести проти фальсифікації результатів голосування. Вони виступають проти Олександра Лукашенка й на підтримку його головної суперниці Світлани Тихановської, яка, на їхню думку, перемогла діючого президента з великим відривом.

Акції супроводжуються насильством силовиків, пострілами та затриманнями. Серед протестувальників є загиблі.

Центрвиборчком Білорусі оголосив остаточні підсумки виборів – у чинного президента Олександра Лукашенка 80,1% голосів, у Світлани Тихановської – 10,1%.

У ніч на 14 серпня з ізоляторів тимчасового утримання в Білорусі масово випускали затриманих на мітингах людей, багатьох відразу забирали в лікарню.

Опозиційному виданню TUT.BY вдалося поговорити з деякими людьми, які на мирних мітингах отримали важкі травми і зараз проходять лікування та реабілітацію. Видання писало, що в лікарнях перебуває щонайменше 150 людей, яких на мирних мітингах покалічили білоруські силовики.

 

Нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич увійшла до координаційної ради Білорусі

Рада створена за дорученням головної опонентки Лукашенка Світлани Тихановської.   ЛБ  18 серпня 2020, 14:44

Нобелівська лауреатка з літератури білоруска Світлана Алексієвич увійшла до координаційної ради “для трансферу влади в Білорусі”.

Про це повідомляє телеграм-канал NEXTA Live.

Також до нього увійшли довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова, координаторка штабу Віктора Бабарико Марія Колеснікова, голова асоціації “Інноваційне приладобудування” Людмила Антоновська, засновник і власник магазину подарунків, сувенірів, одягу в національному стилі Symbal.by Павло Бєлоус, правозахисник, голова правозахисного центру “Вясна” Алєсь Бєляцький, юристи, економісти, журналісти, вчителі, лікарі тощо.

Як зазначає видання, список постійно зростає.

“Найближчим часом координаційна рада створить свій політичний орган, який візьме на себе процес мирної передачі влади.Це історична подія. Слідкуйте за новинами”, – йдеться у повідомленні.

Головна опонентка Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі Світлана Тихановська оголосила про створення координаційної ради “для трансферу влади в Білорусі” 14 серпня. За словами Тихановської, увійти до складу ради можуть представники громадянського суспільства, “шановані та відомі білоруси” і професіонали своєї справи.

17 серпня Тихановська заявила про готовність стати національним лідером.

Наразі вона перебуває у Литві.

 

Весь колектив білоруської газети звільняється після зняття головреда18.08.2020 13:34

Весь колектив білоруської газети “Звязда” звільняється після того, як Міністерство інформації зняло з посади головного редактора видання – директора видавничого дому “Звязда” Павла Сухорукова.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euroradio.

За словами співробітниці “Звязди” Ірени Котелович, коли журналісти заявили, що хочуть писати правду про події у країні, до них приїхав “розбиратися” міністр інформації Ігор Луцький.

“Вчора моя “Звязда” оголосила керівництву, що хоче чесно висвітлювати події у країні, такий собі бойкот – до редакції приїхав міністр інформації, потім ідеологиня з Адміністрації президента, а сьогодні звільнили головного редактора”, – заявила Котелович.

Вона додала, що зараз колектив пише звернення до міністерства і звільняється слідом.

Це вже не перший прояв солідарності трудових колективів у Білорусі на тлі протестів проти офіційних результатів президентських виборів. Напередодні весь колектив підтримав директора Купаловського театру Павла Латушка, якого звільнили рішенням Радміну.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні підсумки виборів, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, а опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Одразу після виборів у Білорусі почалися виступи громадян, не згодних з офіційними їх результатами. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світло-шумові гранати й водомети.

З початку протестів було затримано понад 6,7 тисячі осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про кілька загиблих.

 

У Тихановської заявили, що вона скоро повернеться до Білорусі

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 13:22 УП

Довірена особа кандидата в президенти Білорусі Світлани Тихановської Ольга Ковалькова впевнена, що Тихановська повернеться до Білорусі “найближчим часом”.

Джерело: Ковалькова в ефірі “Ехо Москви“, відеозвернення Тихановської

Пряма мова Ковалькової: “Вона не збиралася звідси їхати, тому я впевнена, що найближчим часом Світлана повернеться”.

Деталі: Разом з тим, сама Тихановська у вівторок записала відеозвернення до дня народження свого чоловіка, політв’язня Сергія Тихановського.

Пряма мова Тихановської: “Мій чоловік Сергій Тихановський просить, щоб я передала вам його слова. Він та інші політв’язні сидять, але він просить, щоб ви не сиділи, а зробили все, щоб жити в країні для життя”.

“Він був затриманий у Гродно за звинуваченням у злочині, якого він не скоював, за провокацією спецслужб. Щоб він замовк і не брав участі у виборчій кампанії, його облили брудом, підкинули гроші, що він діяв не від чистого серця, а в інтересах іншої держави… Пропаганда з патріотів робить злочинців”.

“Вся ця кричуща несправедливість і беззаконня показують нам, як працює ця гниючих система, в якій одна людина все контролює. Одна людина тримає в страху країну вже 26 років. Одна людина вкрала у білорусів їхній вибір”.

Передісторія:

У понеділок сама Тихановська заявила, що готова стати на чолі Білорусі замість Олександра Лукашенка, якого Центрвиборчком оголосив знову президентом.

Штаб Тихановскої закликав білорусів до страйку, щоб довести нинішній владі, що повернення назад не буде.

Раніше Тихановську представники влади вивезли до Литви і змусили закликати більше не виходити на майдани.

 

Меркель обговорила з Путіним ситуацію в Білорусі

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 13:03 УП

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель у телефонній розмові у вівторок обговорила з президентом РФ Владіміром Путіним ситуацію в Білорусі.

Про це заявив речник німецького уряду Штеффен Зайберт, повідомляє “Європейська правда“.

“Канцлерка підкреслила, що білоруський уряд повинен утриматися від застосування насильства проти мирних демонстрантів, негайно звільнити політичних в’язнів та вступити в національний діалог з опозицією та суспільством для подолання кризи”, – наводить слова речника сайт німецького уряду.

У пресслужбі Кремля повідомили, що розмова відбулася з ініціативи німецької сторони.

“З російської сторони акцентована неприйнятність будь-яких спроб втручання ззовні у внутрішні справи республіки, що ведуть до подальшої ескалації кризи. Висловлено сподівання на якнайшвидшу нормалізацію ситуації”, – заявили в офісі російського президента.

У понеділок уряд Німеччини заперечив, що канцлерка Ангела Меркель проводила телефонну розмову з виконуючим обов’язки президента Александром Лукашенком після виборів 9 серпня.

Зі спростуванням у Берліні виступили після того, як Лукашенко заявляв, що така розмова відбулася.

У понеділок на зустрічі з працівниками Мінського заводу колісних тягачів Лукашенко сказав: “Уже вчора дзвонить Меркель: “Я хочу поговорити”. Ці – Науседа (президент Литви), там і інші… ми хочемо поговорити… Не треба мене нахиляти ні з Заходу, ні зі Сходу”.

Раніше Лукашенко заявляв, що отримав від президента Росії Владіміра Путіна обіцянку про всебічну допомогу у разі такого запиту від Білорусі.

У Конгресі США засудили пропозицію президента Росії Владіміра Путіна направити російську військову допомогу в Білорусь.

 

У Білорусі до страйку приєдналися працівники радіо

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 12:46 УП

Працівники Білоруського радіо приєдналися до загальнонаціонального страйку.

Джерело: TUT.by

Деталі: 18 серпня на роботу не вийшли понад 20 осіб: серед них співробітники радіо “Сталіца” і “Білорусь”, а також звукорежисери, які обслуговують всі станції Білоруського радіо. Вони вимагають чесних виборів і об’єктивного висвітлення подій в країні в ЗМІ.

Фахівці уточнюють, що не вийдуть на роботу до тих пір, поки не будуть проведені перевибори, поки не припиняться затримання мирних протестувальників, поки не будуть звільнені політв’язні, поки державні ЗМІ не почнуть об’єктивно висвітлювати події в країні.

Нагадаємо: За останній тиждень близько 30 співробітників повідомили, що звільняються з державних ЗМІ Білорусі.

 

Члени виборчкомів Мінська розповіли, як проходили фальсифікації

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 12:33 УП

Члени виборчих комісій у Мінську розповіли журналістам про грубі фальсифікації на виборах президента Білорусі.

Джерело: Медуза

Деталі: Один із членів виборчкому на умовах анонімності (названий на матеріалі Антоном) розповів, що в основний день голосування, 9 серпня, 70% людей приходили на дільниці з білими стрічками – символ білоруської опозиції. Однак офіційно було пораховано, що за Олександра Лукашенка більше 50% голосів, а у Тихановської – близько 20%.

Пряма мова: “Спочатку ми рахували бюлетені дострокового голосування. В основному було чутно, що перемагає Лукашенко. У голосуванні по домівках всі, крім одного, теж були за нинішнього президента.

У день основних виборів була протилежна картина – в основному всі були за Тихановську, тільки іноді з’являлося прізвище Лукашенка… Коли ми підрахували голоси, по обличчях членів комісії було видно, що всі радіють. Навіть без підсумкового підрахунку було зрозуміло, що більше 60% за Тихановську.

Далі голова і секретар стали підводити підсумок. Я спочатку стояв поруч, щоб бачити підрахунок, але мене попросили “не стояти над душею”, і я відійшов… У підсумку нам сказали, що за нинішнього президента більше 50% голосів, а у Тихановської – в районі 20%”.

“Я не хотів підписувати, але не знав, які за це будуть наслідки. Я боявся і в підсумку підписав”.

“Ми всією комісією сиділи й розуміли, що нас підставили. Хтось плакав. Ми підписали протокол без примусу, за своїм бажанням, але всі боялися якихось наслідків [за відмову]. Тому що в нашій країні як? Все видно по передвиборчій кампанії. Хтось сказав не те слово, не захотів робити, як йому сказали, і у нас відразу що з ним роблять? Таку людину відразу беруть і закривають десь”.

Деталі: “Антон” також розповів, що чергував три дні на дострокових виборах, в основному в перші зміни. За його словами, цифри членів ДВК про кількість тих, хто проголосував за день не сходилися з тими, що були в протоколах: “Наприклад, в один день у нас вийшло близько 20 осіб, а в протоколі було записано більше 70”.

Інша член виборчої комісії, “Маргарита”, також розповіла про завищення кількості тих, хто проголосував достроково: “Виходило, що кількість людей була завищена кожного дня: 7 серпня на 30 осіб, 8-го – на 50. Через те, що я працювала вранці, я не розумію, як це робилося, звідки брали цифри, які потім з’являлися в протоколі. Але навіть якщо подивитися, що за чотири години до нас приходило не більше 10 чоловік, навряд чи за день тих, хто проголосував могло бути 70-100”.

Під час основного голосування результати були сфальсифіковані на користь Лукашенка, розповідає вона.

Пряма мова: “У моїй стопці з бюлетенями основного дня виборів у Тихановської було в шість разів більше голосів, ніж у Лукашенка. Я перемовлялися трохи з людьми, які рахували інші стопки. Було зрозуміло, що Тихановська йде попереду Лукашенка. Я не знаю наскільки, тому що на дострокових виграв він, але, за нашими підрахунками, вона стовідсотково лідирувала.

Ми здали свої результати голові виборчої комісії. Коли вона рахувала, поруч із нею нікого не було. У підсумку нам оголосили, що Тихановська програла. Багато хто почав плакати, я не була винятком”.

“Викладачі, які були зі мною у виборчій комісії, досить швидко підписали протокол. Коли черга дійшла до студентів, кожен хвилин п’ять сидів над протоколом. Ми просто не могли підписати цей папір. Один хлопець запитав, чи може він це не підписувати. Йому сказали : “Ні, став свій підпис, і не потрібно розмов”. Після чого він поставив свій підпис зі сльозами на очах.

…Так, нам було страшно, дуже страшно. Особисто за моє навчання в університеті батьки платять скажені гроші. Я дуже боялася”.

Деталі: Ще один член ДВК, “Костянтин”, розповів, що йому пропонували підписати протокол кінцевих підсумків голосування ще 8 серпня, але він відмовився. Кількість тих, хто проголосував достроково, за його словами, теж була завищена.

Пряма мова: “9 серпня більше половини людей приходили з білими стрічками та в червоно-білому одязі. Відсотків 80 складали бюлетені гармошкою – так робити закликало співтовариство “Чесні люди”, щоб наочно показати, що голосуєш не за Лукашенко. Наша скринька була, ви не уявляєте, реально прямо вся так заповнена. Деякі показово брали листочок, ставили галку навпроти Тихановської і, не звертаючи, щоб бачила комісія, кидали його в урну”.

Деталі: “Костянтин” розповів, що через грубі порушення він хотів дописати свою “особливу думку”, проте його виключили з комісії, “особливу думку” так і не було зареєстровано, а в протоколі йдеться, що він нібито не був присутній під час підрахунку голосів.

Пряма мова: “Потім я говорив із тими, хто рахував голоси далі. Стопка за Тихановську була в п’ять разів більше, ніж за Лукашенка. При цьому з урни дострокового голосування переважна більшість були за Лукашенка. У протоколі написали, що за Лукашенка більше 500 осіб, а за Тихановську – більше 100. Ці цифри придумали з повітря. А потім всіх змусили підписати протокол”.

Деталі: Ще один член виборчої комісії, “Єгор”, підтверджує свідчення про фальсифікації на достроковому голосуванні і в основний день.

Пряма мова: “На попередньому голосуванні за Лукашенка було більше 300, за Тихановську – близько 70. В основній день голосування переважна більшість була за Тихановську: понад 1000 голосів проти 150 за Лукашенка. Я тоді порахував для інтересу – за Тихановську виходило більше 60 відсотків. Протокол був складений як треба. Все розписалися. А потім почалися якісь незрозумілі фокуси”.

“Ми сиділи і чекали, поки протокол вивісять на дверях [виборчої дільниці]. Протокол вивішує голова комісії, він пішов, його довго не було. Потім прийшов голова, забрав всі упаковані пачки [з бюлетенями]. Люди стали емоційно йому говорити вивісити протокол. Він: “Так-так-так”. Ми виходимо з приміщення, де були вибори, у фойє школи. Там нас вже чекає ОМОН.

ОМОН каже: “Давайте швидше вантажтеся в автобус”. Там сперечатися не будеш… Нас привезли до райвиконкому. Голова з секретарем пішли всередину, ми пересіли на нашу машину, нас розвезли по домівках. У підсумку протокол не було вивішено, а народ стояв біля школи і чекав на протокол. Результати не були озву

 

Опозиція Білорусі вважає обіцянки Лукашенка хитрістю

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 11:25 УП

Опозиція в Білорусі не вірить обіцянкам виконуючого обов’язки президента Олександра Лукашенка про нові вибори.

Джерело: прессекретар штабу кандидата в президенти Віктора Бабарико Гліб Германчук у коментарі “Інтерфаксу”

Пряма мова: “Ми чуємо від Лукашенка обіцянки різного роду протягом 26 років. На жаль, це лише слова, вони порожні, за ними нічого немає. Жодного разу вони не були виконані. Тому і цю обіцянку ми розглядаємо не більше ніж виверт, щоб за всяку ціну зберегти владу…

У першу добу ми намагалися добитися хоча б мінімального контакту діалогу з владою, але вони не те що перерахунок не пропонували, вони взагалі відмовилися від будь-яких механізмів діалогу … ”

Деталі: Раніше Лукашенко заявив, що пропонував опозиції перерахунок голосів, однак та відмовилася і наполягає на нових виборах.

В опозиції кажуть, що ЦВК не пропонувала повторний перерахунок голосів після виборів.

чені”.

 

У Меркель спростували заяву Лукашенка про їхню розмову

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 10:30  УП

Уряд Німеччини заперечив у понеділок, що канцлерка Ангела Меркель проводила телефонну розмову з Александром Лукашенком після президентських виборів в Білорусі 9 серпня.

Про це агентству Reuters розповів речник німецького уряду, повідомляє “Європейська правда”.

Виконуючий обов’язки президента Білорусі у понеділок заявив на зустрічі з працівниками Мінського заводу колісних тягачів: “Уже вчора дзвонить Меркель: “Я хочу поговорити”. Ці – Науседа (президент Литви), там і інші… ми хочемо поговорити… Не треба мене нахиляти ні з Заходу, ні зі Сходу”.

Представник уряду Німеччини заявив, що лідери двох країн не розмовляли один з одним.

“Такої розмови між Меркель і Лукашенком не було після виборів”, – сказав він у коментарі агентству.

Пресслужба литовського президента у понеділок проінформувала, що Меркель повідомила президенту Литви Гітанасу Науседі про намір обговорити ситуацію в Білорусі з президентом РФ у вівторок вранці.

Нагадаємо, держави Європейського Союзу минулого тижня погодилися не вважати чинними “результати” президентських виборів у Білорусі.

Британія, Канада, а також Ірландія заявили про невизнання результатів президентських виборів у Білорусі.

 

Порошенко: “Офіційний Київ повинен якомога швидше визначитися у своїй позиції і підтримувати білоруський народ”

“Чи визнає Україна Лукашенка демократично обраним главою держави і буде далі розвивати з ним відносини?”  18 серпня 2020,

П’ятий президент України, співголова фракції “Європейська солідарність” у парламенті Петро Порошенко закликав владу твердо заявити про свою позицію щодо подій у Республіці Білорусь.

Українська влада має чітко відповісти на всі питання, які турбують українське суспільство, йдеться в заяві Порошенка на сайті “Євросолідарності”.

“По-перше, чи визнає Україна президентські вибори в Білорусі як такі, що не були ані вільними, ані справедливими, ані демократичними? По-друге, чи визнає Україна Лукашенка демократично обраним главою держави і буде далі розвивати з ним відносини?” – зауважив політик.

Також він вимагає відповіді на питання, чи підтримує офіційний Київ позицію цивілізованої спільноти і білоруського народу щодо проведення нових президентських і парламентських виборів у Білорусі.

Порошенко вважає, що влада України повинна відповісти, що держава планує робити для забезпечення національних інтересів під час обговорення питання Білорусі на екстреному саміті ЄС, який пройде 18 серпня.

“Чи підтримує офіційний Київ запровадження цільових санкцій ЄС проти осіб, причетних до брутального порушення прав людини та застосування сили проти мирних громадян? Якщо так, то чи запровадить Україна аналогічні санкції на національному рівні? Чи не час було б скликати засідання РНБО для затвердження комплексу заходів з метою забезпечення національної безпеки України, включно зі зміцненням наших північних рубежів, в умовах посилення російської військової присутності в Білорусі? Чи не час Україні переглянути політичні відносини з авторитарним режимом, який здійснює репресії проти власного народу і сфальсифікував результати виборів?” – зауважено в заяві Петра Порошенка.

Також, відзначає нардеп, важливим є питання, як українська влада планує протидіяти спробам Кремля анексувати Білорусь, зробити її російською провінцією?

“Офіційний Київ повинен якомога швидше визначитися у своїй позиції і підтримувати білоруський народ, який демонструє мужність і твердість та вимагає змін заради майбутнього своєї країни”, – підкреслив Порошенко.

Нагадаємо, що з 9 серпня в Білорусі тривають протести у зв’язку з президентськими виборами, які протестувальники вважають сфальсифікованими. Масові акції жорстоко розганяли правоохоронці. Дві людини загинули. Сотні отримали поранення, майже 7 тис. затримали.

15 серпня Олександр Лукашенко заявив, що домовився з президентом РФ Володимиром Путіним, що Росія “за першим запитом” надасть Білорусі допомогу для забезпечення безпеки.

Також за клопотанням генерального прокурора РФ Білорусь передала Росії 32 затриманих наприкінці липня членів ПВК “Вагнер”. Їх передали відповідно до Мінської конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993.

Президент України Зеленський заявив, що передача Росії бойовиків, серед яких 28 осіб підозрюються у терористичній діяльності на території України, матиме трагічні наслідки. Президент вважає таке рішення білоруської влади некоректним і неприйнятним у дружніх міждержавних відносинах.

Окрім того, Лукашенко неодноразово заявляв, що Україна нібито причетна до подій у Білорусі. Міністерство закордонних справ України висловило занепокоєння заявами керівництва Республіки Білорусь щодо участі громадян України в організації мирних протестів у зв’язку з результатами президентських виборів.

 

Подав у відставку посол Білорусі, який публічно підтримав протести

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 09:36 УП

Посол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня, який став першим дипломатом, що підтримав протести проти Лукашенка, подав заяву про відставку.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на TUT.by.

“Я дійсно подав заяву про відставку. Це – логічний крок, оскільки як посол я призначений чинним президентом і передбачається, що повинен проводити визначену ним політику. МЗС вважає, що виражена в моїй заяві громадянська позиція вийшла за ці рамки”, – розповів Лещеня.

У МЗС пояснили, що рішення про відставку посла приймається особою, яка його призначила, тобто главою держави. “Самовідвід” дипломатів теж розглядає президент – повинен бути підписаний указ. Поки указу про відставку Лещені не було.

16 серпня посол Білорусі в Словаччині, експомічник президента Ігор Лещеня виступив на підтримку громадян, які вийшли на мирні протести після виборів президента.

“Як і всі білоруси, я шокований історіями про тортури і побиття моїх співгромадян”, – заявив дипломат.

Лещеня став першим білоруським дипломатом, який публічно виступив з підтримкою протестів у Білорусі.

У понеділок двоє співробітників МЗС Білорусі вийшли на сходи відомства, щоб висловити свою підтримку протестам проти фальсифікації виборів.

 

У Смоленській області колона військової техніки рухається в бік Білорусі – ЗМІ18.08.2020 09:14

У Смоленській області на трасі Москва-Мінськ помітили колону військових вантажівок без розпізнавальних знаків, яка, імовірно, рухалася в бік Білорусі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє TUT.by.

Як зазначає видання, відповідне відео з колоною вантажівок надіслав читач. За кадром він коментує побачене: «Ціла колона – без номерів в сторону Білорусі їдуть».

Раніше в Мережі з’являлася інформація, що машини належать Росгвардіі. За фактом, як зазначає видання, це фургони на базі вантажних «КАМАЗів» і «Уралів» – в принципі в них можна перевозити і особовий склад, і заарештованих.

Характерно, що на автомобілях немає ніяких реєстраційних номерів.

У білоруському міністерстві оборони заявили, що пересування автомобілів у Смоленській області знаходиться за межами компетенції білоруських військових.

З міноборони РФ журналістам не вдалося оперативно зв’язатися, а пресслужба Росгвардіі відповіла, що поки не має в своєму розпорядженні достовірної інформації, але повідомить, як тільки щось з’ясує.

Раніше журналіст Андрій Цаплієнко розмістив у своєму Teлеграм-каналі відео, на якому в районі білоруського міста Орша помітили потужну військову техніку.

У неділю на російських дорогах неподалік кордону з Білоруссю також помітили кілька великих колон автозаків без номерів з людьми без розпізнавальних знаків.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який обіймає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Відразу після виборів у Білорусі почалися виступи громадян, не згодних з офіційними результатами. Силовики жорстоко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

З початку протестів було затримано більше ніж 6,7 тис. осіб. У лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про декілька загиблих.

 

Ситуація нагадує Україну 2014 року – експерт про російські колони до Білорусі

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 08:58  УП

Співробітник розслідувальної групи Conflict Intelligence Team Кирило Михайлов вважає, що Росія зараз діє у відношенні до Білорусі подібним чином, як діяла з Україною в 2014 році.

Джерело: Михайлов в ефірі телеканалу “Україна 24”

Пряма мова: “Ця ситуація нагадує 2014 рік, коли були відео російських колон, які рухалися до кордонів України. Їх публікували користувачі соціальних мереж, росіяни, а зараз це роблять росіяни і білоруси, які перебувають на території Росії і яким це дуже сильно не подобається.

Це відео з’являються в реальному часі на акаунтах людей, які дійсно живуть у тих місцях. Наприклад, жителі Санкт-Петербурга, які бачили, як звідти виїжджає ОМОН”.

Держави Європейського Союзу минулого тижня погодилися не вважати чинними “результати” президентських виборів у Білорусі.

Глави МЗС ЄС також домовилися про підготовку санкційного рішення щодо Білорусі, а Єврокомісія підготує пропозицію для вирішення кризи в країні.

 

МЗС Латвії вручило ноту протесту послу Білорусі

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 08:33  УП

До МЗС Латвії викликали посла Білорусі Василя Марковича, щоб вручити ноту протесту у зв’язку з затриманням латвійських громадян і висловити позицію щодо дій білоруських органів влади.

Про це у понеділок ввечері оголосили у латвійському МЗС, повідомляє “Європейська правда“.

За інформацією МЗС Латвії, правоохоронні органи Білорусі з 10 по 13 серпня необгрунтовано затримали двох громадян Латвії, до яких було застосовано фізичне і психологічне насильство.

“Міністерство закордонних справ Латвії звернулося з вимогою до органів влади Білорусі провести повноцінне розслідування інциденту, закликати винних до відповідальності і проінформувати про результати розслідування”, – заявили у міністерстві.

Міністерство окремо підкреслило, що президентські вибори 9 серпня не були вільними і чесними, і для вирішення теперішньої ситуації необхідна організація нових виборів, які повинна провести виборча комісія новому складі і в присутності міжнародних спостерігачів.

Міністерство твердо засудило застосування фізичної сили правоохоронцями проти мирних учасників акцій протесту і вимагає негайно звільнити затриманих протестувальників.

Також міністерство закликало посла Білорусі проінформувати Мінськ, що для вирішення внутрішніх проблем Білорусі не слід шукати зовнішнього ворога.

“Спроби представити Балтійські країни і НАТО як ворожі Білорусі силі можуть ще більше погіршити наявні зараз складні стосунки з офіційним Мінськом”, – заявили в МЗС Латвії.

Як повідомлялося, близько 70 осіб, які перестали виходити на зв’язок з рідними у дні масових протестів в Білорусі, досі вважаються зниклими.

Крім того, в оприлюдненому звіті правозахисної громадської ініціативи “Зьвяно” повідомляється, що на протестах у Білорусі загинули щонайменш 5 людей та 7 перебувають у критичному стані.

 

Коронавірус “молодшає”, ВООЗ каже про “нову фазу пандемії”

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 13:28 УП

Всесвітня організація охорони здоров’я стурбована тим, що нова хвиля коронавірусу пов’язана з людьми 20-ти, 30-ти і 40 років, багато хто з яких не знали, що вони інфіковані.

Джерело: “Reuters” із посиланням на заяву регіонального директора ВООЗ по країнах Західної частини Тихого океану Такеші Касаї, зроблену на віртуальному брифінгу 18 серпня

Деталі: Представники ВООЗ заявили, що в цьому місяці частка молодих людей серед інфікованих у всьому світі зросла, що ставить під ризик вразливі верстви населення, включаючи літніх і хворих людей у густонаселених районах зі слабким медичним обслуговуванням.

Пряма мова Касаї: “Епідемія змінюється. Люди у віці від 20 до 30 і 40 років все частіше стають рушійною силою поширення (коронавірусу – ред.). Багато хто навіть не підозрює, що інфікований. Це збільшує ризик перетікання на найбільш незахищених (людей).

Те, що ми спостерігаємо, – це не просто відродження (епідемії COVID-19). Ми вважаємо, що це сигнал про те, що ми вступили в нову фазу пандемії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні”.

Деталі: Регіональний директор ВООЗ по країнах Західної частини Тихого океану сказав, що країни можуть ефективніше зменшити руйнівні наслідки для життя та економіки, поєднуючи раннє виявлення і реагування для боротьби з інфекціями.

За словами Касаї, незважаючи на наявність мутацій, ВООЗ все ще вважала вірус “відносно стабільним”.

Інші подробиці: ВООЗ також нагадала виробникам ліків про необхідність виконання всіх необхідних кроків при розробці вакцини від коронавірусу.

Технічний директор і радник із питань політики у сфері лікарських засобів Сокорро Ескаланте, заявив, що ВООЗ координує свої дії з Росією, яка цього місяця стала першою країною, яка дала нормативний дозвіл на вакцину від COVID-19.

ВООЗ сподівається отримати докази наявності цієї нової вакцини, сказав Ескаланте.

Цьому передувало: Спостерігаються сплески COVID-19 у країнах, які, здавалося, контролювали вірус, включаючи В’єтнам. А в Малайзії та на Філіппінах виявили новий штам коронавірусу, який спостерігали вже в Європі та США.

Зростання числа нових випадків захворювання спонукає деякі країни знову ввести обмеження через вірус, який заразив уже майже 22 мільйони осіб і вбив понад 770 тисяч осіб у світі.

 

В Азії фіксують новий штам коронавірусу, який може бути ще заразнішим

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 10:38 УП

Південно-Східна Азія стикається зі штамом нового коронавірусу D614G, який може виявитися набагато заразнішим за SARS CoV 2, хоча поки підтверджень цього припущення немає.

Джерело: Bloomberg

Деталі: Штам коронавірусу, раніше помічений в інших частинах світу і названий D614G, було виявлено в Малайзії і на Філіппінах.

У Малайзії виявлено кластер із 45 випадків: спалах почався з людини, яка повернулася з Індії й порушила свій 14-денний домашній карантин. Її тест на коронавірус по поверненню в Малайзію був негативним. За порушення карантину цю людину засудили до 5 місяців тюремного ув’язнення і штрафу.

На Філіппінах виявили штам серед випадкових зразків COVID-19 у найбільшому місті столичного регіону. Філіппіни, які зіткнулися з найбільшим спалахом у регіоні, вивчають, чи робить мутація вірус більш заразним.

Є припущення, що нова мутація може прискорити поширення коронавірусу.

Заступник міністра охорони здоров’я Філіппін Марія Розаріо Верджайр на віртуальному брифінгу в понеділок повідомила: “Кажуть, що мутація має більш високу ймовірність передачі або заразність, але у нас все ще немає достатньо вагомих доказів, щоб сказати, що це так”.

Штам було виявлено у багатьох інших країнах, він став переважним варіантом у Європі й США, при цьому Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що немає жодних доказів того, що цей штам призводить до більш важкого захворювання.

Мутація також була виявлена ​​під час нещодавніх спалахів у Китаї.

За словами голови відділу епідеміології та біостатистики Гонконзького університету Бенджаміна Коулінга, епідеміологічні дані не свідчать про те, що мутація значно більш заразна, ніж інші штами.

За його словами, цей штам “може бути трохи більш заразним”, але поки “немає достатніх доказів, щоб оцінити це, але немає ніяких свідоцтв того, що це набагато заразніше”.

Коулінг уточнив, що “зараз його ідентифікують частіше, ніж раніше, що говорить про те, що він може мати якусь конкурентну перевагу перед іншими штамами COVID-19”.

Однак голова Міністерства охорони здоров’я Малайзії Нур Хішам Абдулла в Facebook написав, що цей штам може зробити вірус у 10 разів заразнішим, але не послався на дослідження.

Він закликав людей бути обережними і вдаватися до більш суворих запобіжних заходів, оскільки цей штам тепер виявлено в Малайзії: “Співпраця людей дуже необхідна, щоб разом ми могли розірвати ланцюг зараження від будь-якої мутації”.

Нур Хішам попередив, що штам може означати, що існуючі дослідження вакцин можуть бути неповними чи неефективними проти мутації.

 

У світі зареєстрували понад 22 мільйони випадків коронавірусу18.08.2020 07:33

Станом на ранок 18 серпня у світі зафіксовано понад 22 мільйона випадків коронавірусу COVID-19.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт Worldometer.

Як зазначається, загалом з 22 049 426 випадків COVID-19 777 439 – летальні, 14 791 860 осіб одужали. 1% або 62 074 хворих у світі знаходяться у серйозному або критичному стані.

Коронавірус зафіксували у 213 країнах та територіях.

Протягом минулої доби у світі від COVID-19 померло 4 297 людей.

Лідерами за кількістю хворих на COVID-19 у світовій статистиці є США (5 612 027), Бразилія (3 363 235), Індія (2 701 604) та Росія (927 745).

За ніч було зареєстровано 5 943 нових випадки, з них 3 571 у Мексиці і більше 800 в Болівії.

Також з початку нової доби у світі внаслідок пандемії коронавірусу померли 363 особи, найбільша їх кількість припадає на Мексику — 266.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 17 серпня в Україні лабораторно підтвердили 92 820 випадків COVID-19, із них за останню добу – 1464.

 

В Україні за добу – 1616 випадків коронавірусу

18.08.2020 08:52

В Україні станом на 18 серпня лабораторно підтвердили 94 436 випадків COVID-19, із них за добу – 1616.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на ресурс РНБО з моніторингу поширення епідемії коронавірусу.

Протягом доби зафіксовано 27 нових летальних випадків.

Загалом в Україні зареєстровано 2 116 смертей від COVID-19. Одужали – 48 925 пацієнтів. Хворіють – 43 395.

Найбільшу кількість випадків коронавірусу за добу виявили у Харківській області – 204, Львівській – 181, Чернівецькій – 172, Івано-Франківській – 169.

У Києві виявлено за добу 88 нових випадки коронавірусу.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 17 серпня в Україні лабораторно підтвердили 92 820 випадків COVID-19, із них за добу – 1464. Найбільшу кількість нових випадків коронавірусу за добу виявили у Рівненській області – 178, Чернівецькій – 165, Івано-Франківській – 164. У Києві – 104.

 

У Києві 88 нових випадків коронавірусу і одна смерть

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 10:46  УП

У Києві минулої доби, 17 серпня, коронавірус підтвердили у 88 людей, один хворий помер.

Джерело: мер Києва Віталій Кличко в Facebook

Деталі: Серед нових хворих – 47 жінок віком від 18 до 70 років, 2 дівчинки – 11 і 14 років, 34 чоловіка віком від 20 до 79 рокiв і п’ятеро хлопчиків від 5 до 17 років.

Захворіли, зокрема, і четверо медиків.

До лікарень столиці госпіталізували 8 пацієнтів. Одужали минулої доби 75 киян.

Найбільше випадків захворювання виявили в Дарницькому районі – 17, у Голосіївському – 13, у Святошинському та Дніпровському районах – по 11 випадків.

Загалом станом на 18 серпня у столиці вже 10730 підтверджених випадки захворювання на COVID-19. 155 людей померло, 3455 – одужало.

Що передувало: За минулу добу, 17 серпня, в Україні зафіксовано 1 616 нових випадків коронавірусу. При цьому 27 хворих померло і 761 одужав.

 

Помер чоловік, якому вперше в Україні пересадили підшлункову залозу

Катерина Хорощакжурналістка УП.Життя

Про це повідомили на сторінці лікарні у Facebook.

У медзакладі зазначили, що тривалий час стан чоловіка був стабільним, але потім різко погіршився, судини затромбувалися, тож ані операція, ані подальша реанімація не мали ефекту.

“На жаль, Андрій, наш пацієнт із пересадженою підшлунковою залозою, помер… Це величезна втрата не лише для його рідних, а і для усього нашого колективу та тих, хто вболівав і переживав за чоловіка.

Усі ці дні наші лікарі буквально жили з ним у реанімації. Цілодобовий супровід, медикаменти, контроль іноземних колег: ми робили все від нас залежне, аби Андрій відновився після операції”, – повідомили у лікарні. Там наголошують, що трансплантація підшлункової залози – це одна із найскладніших операцій з пересадження органів.

“Світова статистика говорить про те, що кожен третій пацієнт після такої операції не виживає, у той час як два інші отримують шанс жити повноцінно. Ми щиро хотіли, аби цей шанс був і у Андрія”, – додали у медзакладі.

За останні дев’ять місяців командою їхніх лікарів з допомогою колег з Інституту серця та Німеччини спершу у Ковелі, а потім у Львові було успішно трансплантовано 11 нирок та 4 серця.

 

Херсон. Епідрозслідування у лікарні ім. Лучанського мають завершити до кінця тижня

0Вівторок, 18 серпня 2020, 13:27 УП

Триває епідемічне розслідування щодо спалаху у Херсонській міській клінічній лікарні ім. Лучанського.

Джерело: Пресслужба Херсонсьої ОДА.

Пряма мова очільника ОДА Юрія Гусєва: “У мене прохання прискорити розслідування та зробити висновки з цієї події, щоб у майбутньому унеможливити подібні ситуації в інших закладах охорони здоров’я. Тому чекаю пропозицій за результатами цього розслідування до кінця тижня”.

Деталі: Загалом у лікарні виявили 30 випадків інфікування коронавірусом.

Зорема, захворіли 18 медичних працівників, 1 працівник не з числа медиків, п’ятеро пацієнтів закладу та шестеро контактних осіб.

“10 осіб з цього осередку перебувають в обласній інфекційній лікарні, з них 8 осіб – медичні працівники, 2 особи у стані середньої важкості, 20 осіб спостерігаються вдома. Троє хворих, переведених з лікарні ім. О.С. Лучанського, на жаль, померли”, – йдеться в повідомленні.

Передісторія: Загалом на Херсонщині коронавірус виявили у 301 особи. Одужав 221 пацієнт. Натомість шестеро – померли від ускладнень.

 

В школах помаранчевої зони вчителі будуть проводити уроки в захисних щитках – Ляшко

Катерина Хорощакжурналістка УП.Життя  18 серпня 2020

У новому навчальному році в зонах зі сприятливою епідемічною ситуацією вчителі зможуть викладати без маски.

Але в школах помаранчевої зони викладачі повинні носити захисний екран для обличчя.

Про це повідомив головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко на освітянському форумі “Освіта в умовах пандемії: як організувати навчальний рік 2020-2021”.

“Учні і вчителі в заклад освіти заходять обов’язково в масці, яка покриває рот і ніс обов’язково.

В класі дозволяється бути без масок. Стосовно сьогоднішніх рекомендацій: вчителі повинні бути в масках і впродовж уроку, але ми змінимо норму.

Вчителям буде дозволено викладати без маски на обличчі.

У той же час у помаранчевій зоні ми дамо рекомендацію вчителям одягати захисний щиток, який прозорий і дозволяє передавати емоції, щоб не порушувати освітній процес”, –зазначив Ляшко. Також він нагадав, що в червоній зоні школи будуть закриті.

Рекомендації, які сьогодні затверджені, будуть переглядатися і змінюватися.

“На наступному тижні планується глобальна конференція Всесвітньої організації охорони здоров’я, ЮНІСЕФ, до яких залучаються міністерства охорони здоров’я.

Там також будуть розглядатися питання підготовки до нового навчального року в умовах пандемії.

Також будуть розглядатися питання щодо того, потрібно чи не потрібно тестувати вчителів, учнів.

Саме за результатами цієї глобальної конференції ми оцінимо доцільність перегляду наших рекомендацій”, – сказав Ляшко.

Нагадаємо, що 30 липня Головний санітарний лікар Віктор Ляшко надав тимчасові рекомендації щодо організації навчання в закладах освіти (ЗО).

Вони затверджені його постановою №42.

Згідно з цими рекомендаціями:

до роботи не допускаються працівники закладу з температурою понад 37,2°C;

учні та працівники шкіл, технікумів, університетів тощо мають розуміти заходи профілактики проти COVID-19, а також вміти розпізнавати симптоми захворювання;

керівник закладу має розробити маршрути та графік допуску учнів до школи так, щоб уникнути скупчень людей;

вчителі перед заняттями опитують учнів щодо самопочуття та обстежують на ознаки респіраторних захворювань;

якщо в учня / учениці виявили симптоми захворювання за відсутності батьків, його / її рекомендують тимчасово ізолювати в спеціально відведеному приміщенні та проінформувати про це батьків;

пересуватися та заходити в приміщення школи потрібно в масці, під час занять маску можна не використовувати;

мінімізувати переміщення учнів закладом – наприклад, проводити всі заняття в одному кабінеті;

скласти розклад так, щоби заняття в різних класах починалися та закінчувались у різний час;

за можливості забезпечити проведення занять на свіжому повітрі;

у туалетах повинні бути антисептик, рідке мило та паперові рушники (або електоросушарки для рук). Забороняється використання багаторазових рушників;

провітрювати класи після кожного заняття протягом 10 хвилин;

розмістити на території закладу контейнери для використаних засобів індивідуального захисту з написом “ВИКОРИСТАНІ МАСКИ ТА РУКАВИЧКИ”.

Також працівники навчального закладу мають пройти інструктаж щодо того, як запобігати поширенню коронавірусної інфекції, дотримуватись правил респіраторної гігієни тощо.

Персонал мають забезпечити захисними масками із розрахунку: 1 маска на 3 робочі години.

В постанові також йдеться про те, що у розкладі занять необхідно передбачити можливість різного початку та закінчення занять для різних класів та груп.

 

МОЗ озвучило кількість бюджетних місць у медвишах на 2020-2021 рік

Катерина Хорощакжурналістка УП.Життя18 серпня 2020

Держзамовлення у медичних вишах у 2020 році складає 4464 місця.  З них за напрямом “медицина” – 4000, “стоматологія” – 78, “педіатрія” – 312.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу 18 серпня.

Міністр зазначив, що також МОЗ планує, щоб базами стажування інтернів були тільки провідні заклади охорони здоров’я.

“Щороку заклади вищої освіти випускають близько 11 тисяч майбутніх працівників медичної галузі.

Це люди, які потім ідуть в інтернатуру і становляться вже лікарями по конкретній спеціальності.

В нас було затверджено новий порядок навчання в інтернатурі, в який спосіб це відбувається. Ми зараз розглядаємо можливості, щоб базами стажування наших інтернів були тільки найкращі провідні заклади охорони здоров’я”, – розповів Степанов.

А на брифінгу 16 липня Степанов пояснював, що через нестачу деяких фахівців в Україні, зокрема педіатрів та епідеміологів, на новоствореній медичній раді піднімали тему зниження прохідного балу ЗНО до 130 балів для вступників на спеціальність педіатра чи санітарного лікаря.

 

Нові власники готелю “Дніпро”: Проти продажу подали одночасно 4 однакових позови

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 11:28  УП

Нові власники готелю “Дніпро”, який нещодавно придбали у держави за 1,1 мільярда гривень заявляють, що проти продажу готелю в Окружний адмінсуд Києва подали одночасно 4 предметно однакових позови.

Про це у Facebook повідомив один з нових власників готелю, засновник кіберкоманди NAVI Олександр Кохановський.

“Завжди будуть ті, хто хоче купити готель за мільярд, зробити щось велике, сучасне і вивести Україну в світовий топ, ну і будуть ті, хто хоче купити готель за гривню, використовуючи для цього старі методи.

Інформаційну атаку після аукціону ми пережили, все перевірки і інстанції пройшли. І ось тепер до окружного адміністративного суду було одночасно подано 4 предметно однакових позову про те, що продаж взагалі не повинен був відбутися”, – пише він.

Нагадаємо:

Фонд держмайна 15 липня провів аукціон з продажу столичного готелю “Дніпро” – готель продали за 1 млрд 111 мільйонів 222 тисячі 22 гривні ТОВ “Смартленд”.  “Дніпро” виставлявся на продаж за стартовою ціною 80,92 млн грн.

Готель “Дніпро” купив засновник кіберкоманди NAVI Олександр Кохановський разом з партнерами. На місці готелю планується зробити великий кібеспортівний проєкт.

Серед претендентів на столичний готель “Дніпро” були представники бізнесового істеблішменту, зокрема, серед учасників аукціону були Степан Черновецький, Томаш Фіала, Вадим Новинський, Сергій Тігіпко та інші.

Кохановський заявляв, що у готелі не планують запускати гральний бізнес, а інвестори не пов’язані із РФ.

29 липня Фонд державного майна затвердив протокол про результати електронного аукціону з продажу готелю “Дніпро” компанії ТОВ “Смартленд” .

17 серпня стало відомо, що до Окружного адмінсуду Києва надійшов позов про визнання протиправним та скасування результатів аукціону з продажу київського готелю “Дніпро”.

Економічна правда

 

Кабмін залучить 250 мільйонів євро кредитів від Cargill

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 12:10 УП

Кабмін 17 серпня ухвалив постанову про здійснення державних зовнішніх запозичень у 2020 році шляхом залучення кредитів від команії Cargill Financial Services International, Inc.

Про це повідомляється на “Урядовому порталі”.

Зазначається, що кредити залучаються “з метою виконання Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”.

Також Кабмін затвердив основні умови запозичень та доручив Мінфіну передбачати під час складання проєкту держбюджету на відповідний рік кошти для погашення та обслуговування зовнішніх запозичень.

Підкреслюється, що загальна сума кредитів – 250 млн євро.

На суму кредитів нараховується процентний дохід за ставкою 5,95% річних з терміном погашення через 3 роки після дати отримання коштів. Крім цього – процентний дохід за ставкою 6,85% з терміном погашення через 5 років.

Процентний дохід виплачуватиметься щокварталу.

Нагадаємо:

У 2019 році Україна залучила 250 млн євро від Cargill.

Економічна правда

 

DHL Express розглядають аеропорт “Бориспіль” як альтернативу хабам в Москві і Стамбул

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 12:34 УП

DHL Express продовжує дивитися на аеропорт Бориспіль як на свій потенційний хаб для регіону Кавказу і Центральної Азії.

Про це, як пише ЦТС, повідомив регіональний менеджер DHL Express Вадим Сідорук.

Cідорук зазначив, що для реалізації ініціативи необхідне відновлення повноцінного пасажирського авіасполучення, а також щоб у аеропорту з’явився новий вантажний термінал.

“До пандемії Бориспіль був хабів аеропортом, тому для нас було б ідеально поєднувати його хабів модель з нашою мережею, оскільки транзитні рейси якраз покривали б всі напрямки, в яких ми потребуємо – Алмати, Єреван, Тбілісі, Баку. Ми хотіли б, щоб Бориспіль став для цих напрямків альтернативою нашим хабам в Стамбулі та Москві”, – підсумував регіональний менеджер DHL.

Нагадаємо:

Ідея будівництва вантажного терміналу в Борисполі обговорюється вже давно, аеропорт свого часу шукав підтримки DHL для його будівництва.

У грудні 2016 року гендиректор підприємства Павло Рябікін говорив, що в аеропорту цілком може виникнути термінал DHL або TNT. За його словами місце і можливості для такого об’єкта існують, але спершу потрібно домовитися з власником вантажопотоку.

“Не можна просто побудувати термінал, а потім шукати бажаючих в нього літати. У цьому вся заковика. Для початку потрібен профільний інвестор, який не тільки побудує термінал, а й забезпечить його вантажопотоком. Тому я на своїй посаді буду вести переговори з великими грузооператорамі, перш за все, DHL, UPS або TNT”, – зазначив тоді Рябікін.

У липні 2020 року в Європейській Бізнес Асоціації повідомляли, що будівництво нового вантажного терміналу в Борисполі може стартувати вже цієї осені. Разом з тим, комерційний директор підприємства Георгій Зубко констатує, що на даний момент всі інфраструктурні проекти в аеропорту припинені через відсутність фінансового плану на 2020 рік і карантину.

 

У Мінекономіки погодили граничний обсяг експорту пшениці на сезон

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 12:30 УП

Мінекономіки разом із учасниками ринку зерна 17 серпня підписали додаток до зернового Меморандуму та узгодили граничний обсяг експорту зерна у 2020/2021 маркетинговому році – 17,5 млн тонн пшениці та 1 тис тонн жита.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

“Зерновий меморандум є гарним прикладом вміння домовлятися і приймати збалансовані рішення. На нашу спільну думку, експорт у 17,5 млн тонн пшениці та 1 тис. тонн жита на цей маркетинговий рік – це той орієнтир, який збереже нам і внутрішню продовольчу безпеку, і експортні можливості.

Крім того, враховуючи коронакризу, в прогнозному балансі ми збільшили обсяг перехідних залишків на півмільйона тонн – до 1,7 млн тонн”, – заявив міністр економіки Ігор Петрашко.

Зазначається, що в залежності від погодних умов та кінцевих даних щодо обсягів виробництва пшениці від Держстату, прогнозні баланси ринку зерна можуть бути переглянуті у 4-му кварталі.

Наразі урожай зерна очікується на рівні 72,1 млн тонн.

Нагадаємо:

Протягом наступних 10 років Україна продовжить покращувати свої позиції на світовому ринку зерна і, потенційно, увійде до топ-5 країн експортерів зернових, збільшивши свою частку до 14%, йдеться в прогнозі Організації економічного співробітництва та розвитку і Всесвітньої продовольчої організації.

 

Нацбанк рефінансував 14 банків на 4,8 мільярда, більше половини отримав “Укрексімбанк”

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 11:46 УП

14 серпня провів тендер з підтримки ліквідності банків за результатами якого 14 банків отримали 4,84 мільярда гривень рефінансування.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Нацбанк задовольнив заявки 3-х банків, терміном у 84 дні на суму 90,6 млн грн під 6% річних

А також ще 11 банків, терміном до 1820 днів на суму 4,75 млрд грн під 6% річних.

Найбільше отримав державний “Укрексімбанк” – 2,89 млрд грн.

Також рефінансування отримали: Радабанк (100 млн грн), Банк Український капітал (56 млн грн), КІБ (75 млн грн), Місто Банк (28,6 млн грн), Крісталбанк (218 млн грн), РВС Банк (116,8 млн грн), Таксомбанк (500 млн грн), Банк Грант (48 млн грн), МІБ (100 млн грн), Акордбанк (450 млн грн), Банк Січ (14 млн грн), Український банк реконструкції та розвитку (50 млн грн) і Банк Авангард (190 млн грн).Економічна правда

 

Шкарлет не полишає ідеї збільшити вагу шкільного атестата при вступі у виш

Катерина Хорощакжурналістка УП.Життя   18 серпня 2020

Міністерство освіти і науки планує збільшити вагу атестата під час вступу до вишів.

Про це повідомив очільник МОН Сергій Шкарлет під на освітянському форумі “Освіта в умовах пандемії: як організувати навчальний рік 2020-2021”.

“Маємо на меті збільшення ваги атестату при вступі до закладів вищої освіти, а відтак зростання мотивованості учнів до навчання в середній школі”, – розповів Шкарлет.

Цю ж ідею він озвучував під час співбесіди з Парламентським комітетом з питань освіти, науки та інновацій.

“Це ж саме те, що зробив Табачник, як тільки прийшов до влади! Може хтось забув, як тоді масово скуповували шкільні журнали, щоб поміняти оцінки і покращити середній бал атестату?”, – коментувала тоді пропозицію Шкарлерта народна депутатка від партії “Голос” Інна Совсун.

Також очільник МОН не проти скасувати ЗНО для заочників. Нагадаємо, вчені проаналізували статтю в.о. міністра Сергія Шкарлета на докторську дисертацію.

Вони виявили, що стаття для докторської дисертація в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета суцільний плагіат – збіги з працями інших науковців становлять 87,4%.

 

“Мінус 15 мільйонів доларів на рік”: експерти про можливу зупинку експорту солодощів до Туреччини

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 10:27 УП

Україна на тлі введення Туреччиною додаткового мита на імпорт кондитерської продукції в розмірі від 15% до 20% може припинити експорт кондитерської продукції до цієї країни і втратити через це $15 млн на рік.

Про повідомив голова асоціації “Укркондпром” Олександр Балдинюк у коментарі для “Інтерфакс-Україна”.

“Укркондпром” надіслав лист до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на ім’я заступника міністра, торгового представника України Тараса Качки в якому повідомив про те, що рішення Туреччини про введення додаткового мита призведе до припинення українського кондитерського експорту до Туреччини.

Втрати України можуть досягти $15 млн. Ми чекаємо на відповідь із боку нашої держави на зазначене рішення Туреччини”, – сказав він у коментарі агентству

Голова асоціації зазначив, що Україна під час вступу до СОТ підписала з Туреччиною двосторонній протокол про взаємний доступ на ринок на нерівноправних для себе умовах із торгівлі солодощами.

“Україна погодилася застосовувати щодо турецьких кондвиробів мита в розмірі від 5 до 15% залежно від групи товарів, тоді як аналогічні українські товари Туреччина обкладає митом на рівні 35-45%, причому країна стягує досить складні для розрахунку мита – крім вартісних і специфічних мит, також застосовується додаткове мито на агрокомпоненти. Але незважаючи на той факт, що Туреччина застосовує набагато більші мита щодо нас, ми маємо паритетний торговельний обіг”, – пояснив Балдинюк.

За даними асоціації, минулого року експорт кондитерських виробів з України до Туреччини зріс на 20% порівняно з 2018 роком – до 7,12 тис. тонн. Туреччина у 2019 році увійшла до топ-10 імпортерів української кондитерської продукції, її частка від загального обсягу кондитерського експорту становила 3%.

Україна імпортувала з Туреччини у 2019 році 7,56 тис. тонн кондитерської продукції, що на 13% більше за показник 2018 року.

У першому півріччі 2020 року експорт українських кондвиробів до Туреччини зріс на 2,7% і становив 3,06 тис. тонн за середньої ціни експорту 1,81 $/кг.

Голова “Укркондпрому” зауважив, що Туреччина серйозно займається підтримкою своїх експортерів – це і преференційні режими, і зони вільної торгівлі з третіми країнами.

Також експортери платять набагато менше податків усередині країни, крім того, держава частково компенсує витрати, які несе експортер, наприклад оплачує стенди на провідних виставках.

Нагадуємо:

20 серпня вступає в силу указ президента Туреччини, яким запроваджується додатковий митний збір для 115 товарів, в тому числі для кондитерської продукції. Український бізнес просить владу втрутитися.

 

НАЗК уперше не допустили до проведення перевірки  ЛБ18 серпня 2020, 14:18

Фахівці агентства не змогли потрапити на ДП “Енергоатом”.

Представників Національного агентства з питань запобігання корупції не допустили на державне підприємство “Енергоатом” для проведення позапланової перевірки.

Про це інформує пресслужба НАЗК.

У НАЗК зазначили, що вони отримали низку повідомлень про можливі порушення на “Енергоатомі” від громадських організацій, народних депутатів, фізичних осіб та ЗМІ. Тому розпочали антикорупційну перевірку підприємства.

“Проте наших фахівців просто не пустили на територію компанії”, – розповів голова НАЗК Олександр Новіков.

Фахівці НАЗК склали акт про недопуск до перевірки, який підписав т.в.о. президента підприємства Петро Котін. Отже, він підтвердив, що підприємство свідомо перешкоджає перевірці.

У зв’язку з цим в НАЗК обіцяють внести Котіну відповідний припис. У разі повторного недопуску буде складений адміністративний протокол про невиконання законних вимог НАЗК.

“Це перший випадок, коли НАЗК не допускають до проведення перевірки. Зважаючи на це, припускаємо, що на підприємстві існують системні порушення в організації роботи щодо запобігання корупції. Прояви цих порушень можуть впливати на інтереси 35 тисяч працівників цього підприємства та безпеку всієї галузі атомної енергетики”, – додав Олександр Новіков.

Як ми повідомляли наприкінці травня, поточна потужність українських АЕС оновила історичний мінімум через накладені обмеження.

Народний депутат Сергій Нагорняк заявляв, що державний Енергоатом недоотримує понад $1 млн в день, бо гроші перетікають до приватних енергокомпаній.

Енергоатом – оператор усіх чинних атомних електростанцій в Україні, забезпечує понад 50% генерації електроенергії в країні.

 

В “Укренерго” пояснили 18 мільярдів збитків за пів року

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 13:43 УП

У НЕК “Укренерго” заявили, що ключовою причиною негативного фінансового результату компанії за 1 півріччя 2020 року у розмірі 18,03 млрд грн є витрати, які компанія змушена покривати у зв’язку з покладеними на неї спеціальними обов’язками (ПСО) на ринку електроенергії.

Про це повідомляє прес-служба компанії.

“Зокрема, “Укренерго” зобов’язане компенсувати дефіцит ДП “Гарантований покупець”, яке оплачує “зелений” тариф виробникам з ВДЕ. Фактичний тарифний дохід на оплату ПСО в січні-червні цього року склав 4,6 млрд грн.

Однак, фактичні витрати на виконання ПСО в цей період становили 21,43 млрд грн. Таким чином, близько 93% (16,8 млрд грн) в структурі збитку rомпанії за І півріччя 2020 року припадає саме на виконання спецобов’язків”, – пояснили в “Укренерго”.

Зазначається, що ще 1,56 млрд грн збитків за звітній період пов’язано з особливістю роботи балансуючого ринку.

“Ця сума буде компенсована внаслідок механізму врегулювання, передбаченого законодавством”, – додали в компанії.

“Також на фінансовий показник І півріччя 2020 року вплинув ефект ринкової переоцінки основних фондів компанії, в результаті якої вартість активів значно збільшилася. У зв’язку з цим, змінилася сума амортизаційних відрахувань: якщо в тарифі Укренерго було закладено 362 млн грн, то фактичний показник склав 1,6 млрд грн”, – йдеться у повідомленні.

Крім цього, у звітному періоді 2020 року чистий дохід Компанії збільшився в 7 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 25,3 млрд грн за рахунок складових ринку електроенергії.

“А саме: 51% (12,8 млрд грн) в структурі доходу становить дохід від операцій на балансуючому ринку, ще 18% (6,6 млрд грн) – дохід від спецобов’язків, яких не було в тарифі на передачу за перше півріччя 2019 року”, – додали в “Укренерго”.

Нагадаємо:

Чистий збиток “Укренерго” за січень-червень 2020 року становив 18,03 млрд грн проти 1,765 млрд грн чистого прибутку за аналогічний період минулого року, водночас чистий дохід підприємства зріс усемеро – до 25,3 млрд грн порівняно з першим півріччям 2019 року.

Економічна правда

 

Профспілка “Енергоатому” планує акцію протесту в Києві: що вимагатимуть

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 14:37  УП

Первинна профспілкова організація “НАЕК “Енергоатом” планує 19 серпня провести попереджувальну акцію протесту біля Міненерго та Кабміну з метою перегляду держполітики щодо генеруючої компанії.

Про це йдеться у постанові профспілкового комітету компанії від 17 серпня, текст якого є у розпорядженні видання “Енергореформа”.

“Розпочати підготовку до проведення в Києві 19 серпня попереджувальної акції протесту працівників компанії з пікетуванням Міненерго і Кабінету міністрів з вимогою переглянути дискримінаційну політику по відношенню до ДП “Енергоатом” та розробити дієві заходи щодо виходу з критичного фінансового стану”, – йдеться в документі.

Відповідно до постанови, серед вимог профспілки “Енергоатому”, зокрема:

перегляд розміру і термінів сплати дивідендів;

повернення компанії як повноцінного гравця на ринок електроенергії;

використання в повному обсязі потужностей АЕС;

здійснення заходів, спрямованих на реалізацію закону про погашення боргів  “старого” ринку електроенергії.

“Профспілка також ухвалила рішення в дводенний термін звернутися до президента України Володимира Зеленського з проханням особистого втручання у вирішення критичної ситуації в компанії”, – йдеться у повідомленні.

“У разі відсутності позитивних змін розпочати безстрокову акцію протесту в містах-супутниках АЕС шляхом проведення мітингів і розміщення наметових містечок”, – йдеться в постанові профспілки.

Зазначимо, що “Енергоатом” у першому півріччі 2020 року отримало чистого збитку у розмірі 2,65 млрд грн проти 1,113 млрд грн чистого прибутку за аналогічний період 2019 року.

Відповідно до розпорядження уряду від 6 травня, частина чистого прибутку “Енергоатому”, який відраховується до держбюджету за результатами фінансово-господарської діяльності, визначається в розмірі 30% за умови спрямування 50% цього прибутку на виконання інвестиційної програми.

Нагадаємо:

У Нацагентстві з питань запобігання корупції заявили, що держпідприємство “НАЕК “Енергоатом” заблокувало позапланову антикорупційну перевірку, яку мало провести НАЗК.

У червні Верховна Рада ухвалила законопроєкт про заходи погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії, який передбачає докапіталізацію НАЕК “Енергоатом” і “Укргідроенерго” за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики.

В “Енергоатомі” заявили, що загальний обсяг заборгованості перед НАЕК за відпущену АЕС електроенергію сягає близько 20 млрд грн, компанія виступила з пропозиціями, спрямованими на вирішення цієї проблеми.

 

Міненергетики підробило постанову уряду щодо “Енергоатому” на користь конкурентів на ринку – депутат

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 14:49  УП

Міністерство енергетики під час доопрацювання постанови уряду щодо дозволу “Енергоатому” продавати електроенергію за двосторонніми договорами додало пункт, який змінює суть постанови і грає на руку конкурентам.

Про це у листі президенту Володимиру Зеленському повідомив нардеп “Слуги народу” Сергій Нагорняк.

“5 серпня т.в.о. міністра енергетики Буславець на засіданні уряду .. виступила з ініціативою прийняти постанову з 3- денним доопрацюванням. … 12 серпня на сайті КМУ був оприлюднений текст вже прийнятої і доопрацьованої постанови. Цей текст кардинально відрізняється від проекту, що був оприлюднений 4 серпня”, – пише депутат.

Нагорняк зазначає, що у доопрацьованій редакції додався пункт № 9 з новою формулою, за якою “НАЕК “Енергоатом” буде змушений виходити на вільний ринок електроенергії із пропозицією ціни, що значно вища ніж середня по ринку, а отже не зможе реалізувати цю продукцію.

Також нардеп зазначає, що цей пункт не погоджували органи влади та Секретаріат Енергетичного співтовариства.

“Розроблено, погоджено … проголосовано урядом один проект положення, але для набрання чинності пропонується інший проект Положення, практично протилежний за суттю. Це не що інше як службове підроблення нормативно-правового акта”, – пише Нагорняк.

За його словами шукати “замовників службового підроблення” треба серед інших учасників ринку, для яких вигідно виведення з вільного ринку електричної енергії “НАЕК “Енергоатом” і ПрАТ “Укргідроенерго”

Нагадуємо:

5 серпня Кабмін вніс змни у механізм спецобов’язків на учасників ринку електричної енергії – постановою передбачається, що “Енергоатом” буде продавати електроенергію в обсягах, необхідних для потреб населення на території ОЕС України, за ціною 10 грн за МВт, а інший обсяг – на різних сегментах ринку на ринкових умовах.

В “Енергоатомі” не погоджуються з остаточним варіантом постанови Кабміну від 5 серпня про перехідну модель спецзобов’язань (ПСО) на ринку електроенергії, заявляючи, що там з’явився дискримінаційний пункт, якого не було в проєкті постанови.

“Ми дуже чекали це ПСО, але воно вийшло трохи не в тій редакції, над якою ми працювали. З’явилася формула ціноутворення, яка фактично означає, що “Енергоатом” і “Укргідроенерго” повинні продавати електроенергію на ринку не нижче подвійної собівартості”, – повідомили в “Енергоатомі”.

Економічна правда

Мінцифри планує створити автоматизовану систему управління відходами

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 15:27 УП

У планах Міністерства цифрової трансформації автоматизувати повний життєвий цикл системи управління відходами від народження до його утилізації або переміщення в сховище.

Про це повідомив перший заступник міністра цифровий трансформації Олексій Вискуб в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

“Екологія – пріоритетна сфера цифрової трансформації. Там є потужні проекти – і антикорупційні, і соціально важливі … Ми хочемо зробити повний цикл, щоб відстежувати всі відходи: скільки згенеровано, куди доїхали. Тобто зробити повний життєвий цикл автоматизації системи управління відходами від народження до його утилізації або зберігання в сховищі”, – розповів він.

За його словами, в цій сфері існує негативна ситуація з дозволами на відходи, так як, незважаючи на отримання організаціями дозволу згенерувати певну кількість відходів на рік, не всі в кінцевому підсумку їх утилізують.

 

Дніпровський райсуд Києва почав перше засідання з обрання вироку Мангеру і Левіну в справі про вбивство Гандзюк

Левін сидить у залі суду напівоголеним.   18 серпня 2020, 15:34

У Дніпровському райсуді Києва 18 серпня розпочалося перше засідання з обрання вироку підозрюваним в організації нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк, який призвів до її смерті.

Обоє підозрюваних — голова Херсонської ОДА Владислав Мангер і помічник-консультант депутата цієї ОДА Олексій Левін — перебувають у залі суду. При цьому Левін напівоголений. Фото з судової зали опублікував у Facebook адвокат Масі Найєм. Nayyem

Нагадаємо, що 31 липня 2018 року в Херсоні облили концентрованою сірчаною кислотою активістку Гандзюк біля її будинку. 4 листопада вона померла.

За версією слідства, Мангера підозрюють у тому, що він за попередньою змовою з Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Гандзюк, які призвели до її смерті. Мангера і Левіна підозрюють у злочинах за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу.

Відзначалося, що Мангер зазнавав критики з боку активістки Гандзюк і, на переконання слідства, саме він замовив напад на неї.

“Левін мав шукати виконавців … і запропонував Сергію Торбіну за гроші організувати і здійснити напад на Гандзюк з метою залякування. За злочин – облити дівчину кислотою – пообіцяли винагороду від 2500 до 3000 тисяч доларів. Сергій Торбін, учасник Української добровольчої армії, погодився, отримав 500 доларів завдатку і залучив ще 4 учасників Української добровольчої армії”, – повідомили на брифінгу.

Гандзюк неодноразово надавала волонтерську допомогу членам УДА, тому Торбін, щоб мотивувати до нападу, навмисне ввів в оману членів УДА про її нібито проросійську позицію.

Нападник на Гандзюк, Микола Грабчук, вилив кислоту на активістку, при цьому обпікся сам, після чого утік з місця злочину і відправився в Олешки.

В’ячеслав Вишневський, який навів на жертву, отримав повідомлення від нападника, що він прибув в Олешки, і сам відправився туди.

Віктор Горбунов купував кислоту, мобільні телефони для конспірації. Левін заплатив решту грошей за напад.

16 червня 2020 Мангера затримали в Херсоні і під конвоєм привезли до Києва на виконання рішення Печерського районного суду Києва. Мангер просив звільнити його з-під варти та наголошував на причетності до вбивства генерала СБУ Данила Доценка, який відмовився від проходження поліграфа.

Олексія Левіна в кінці січня 2020 року затримали в Болгарії, де він проживав останнім часом разом зі своєю співвітчизницею. 27 січня болгарський суд заарештував Левіна на 40 діб. Після чого Зеленський обговорив з прем’єром Болгарії його екстрадицію.

Пізніше заступник генпрокурора Віктор Трепак заявив, що певні особи не хочуть екстрадиції в Україну Олексія Левіна. За його інформацією, ці ж особи вже забезпечили Левіна необхідним захистом.

22 лютого суд у Болгарії дозволив екстрадицію Левіна.

28 липня Офіс генерального прокурора скерував до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера й експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на активістку Катерину Гандзюк.

Раніше судом визнано винними та засуджено до позбавлення волі п’ятьох безпосередніх виконавців нападу на Катерину Гандзюк.

4 серпня Верховний Суд залишив розгляд справи про вбивство Катерини Гандзюк у Києві.

Обвинувальний акт проти Яни Дугарь лишився у прокурора – адвокат18.08.2020 17:06

Підозрюваній у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета медсестрі Яні Дугарь не вручили обвинувальний акт.

Про це її адвокат Віталій Коломієць написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“У справі Шеремета прокурор вирішив вручити обвинувальний акт без відкриття всіх оригіналів експертиз та інших матеріалів, без оцінки наших доказів в складі клопотання про закриття. Толерувати чергове порушення закону не будемо, в незаконній дії участі брати не стали. Обвинувальний акт проти Яни Дугарь лишився в прокурора”, – написав Коломієць.

У коментарі Укрінформу юрист зазначив, що сторона захисту не відмовлялася від отримання цього обвинувального акта: “Ми не могли його отримати”.

“Обвинувальний акт складається з двох частин: тексту — фактично того, що продубльовано в повідомленні про підозру, і з реєстру документів. В цьому реєстрі документів немає оригіналів тих документів, які мають бути. Тому це проблема прокурора, хай він їх знайде, впише туди оригінали, а не ті ксерокопії, що вони нам відкривали”, – пояснив Коломієць.

За його словами, у реєстрі як складовій акта немає оригіналів основних документів, тобто експертиз, зокрема тих, які “дали їм негативні відповіді (на ряд питань — ред.)”.

“Дали час прокурору подумати. Хай, можливо, пізніше нас викличуть”, – заявив адвокат.

Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства Шеремета. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка. 25 травня Печерський суд Києва задовольнив клопотання прокурорів і змінив запобіжний захід Яні Дугарь з домашнього арешту на звільнення під заставу у розмірі 168 тис. гривень.

11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. 18 серпня їй вручили обвинувальний акт.

Антоненко наразі залишається у СІЗО.

 

Справа Шеремета: захист Антоненка опублікував “докази на спростування обвинувачення”

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 10:19 УП

Захист ветерана АТО та музиканта Андрія Антоненка, підозрюваного у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, опублікував матеріали, відкриті стороні обвинувачення, а також копії його сторінок у соцмережах.

Джерело: сайт юридичної фірми “Сенс Україна“, що займається захистом Антоненка

Деталі: На сайті зазначається, що відкриті матеріали у двох томах містять докази на спростування обвинувачення.

Паперові матеріали містять два томи. Перший том називається “Порушення прав людини та упередженість слідства”, другий – “Докази, зібрані на спростування обвинувачення”.

Дослівно: “Перший том присвячений антології хибного звинувачення, а також опису наклепів на підозрюваних, порушенням прав людини в ході розслідування. Другий том містить деякі дослідження фактичних даних, отриманих захисниками в ході досудового розслідування”.

“Публікуються матеріали, відкриті стороні обвинувачення захистом Андрія Антоненка 3 серпня 2020 року. Зокрема, посилання на скачування резервних копій його соціальних профілів, листування з професором Бірчем і органом досудового розслідування”.

Деталі: Захист Антоненка публікує повну копію його профілю Facebook за 2016 рік, повну копію профілю Facebook Loui Cyfer (другий аккаунт Антоненка) та повну копію профілю RiffMa$ter у мережі Vkontakte.

Зазначається, що з профілів видалене лише приватне листування, окрім листування з Юлією Кузьменко та іншими особами, які надали згоду на таку публікацію. Захист додає, що зберігає у себе повні резервні копії профілів Антоненка у соцмережах.

Дослівно: “Копії Google акаунтів і вмісту мобільного телефона повністю і без цензурування передані стороні обвинувачення. Вони не містять таємниці приватного життя третіх осіб. На жаль, ми не можемо поки що їх оприлюднити, оскільки видалення конфіденційної інформації є занадто трудомістким процесом. Фрагменти надамо на запит”.

Деталі: Зазначається, що опубліковано не всі докази, на які посилається захист.

“Частково докази невинуватості (експертизи зросту невідомих на відео і антропометричні вимірювання Антоненка) представила сторона обвинувачення. Ми поступово будемо їх публікувати після отримання обвинувального акту”, – йдеться в повідомленні.

“Сенс Україна” також заявляє, що захисту досі не надані оригінали висновків професора Бірча, а також документи про його залучення (постановка задачі, листування, оплату, тощо).

Зазначається, що захист Антоненка продовжує проводити низку експертиз і “збирає ряд доказів, включаючи візуалізацію і 3D-моделювання, а також аналізує деякі зібрані стороною обвинувачення матеріали”. Їх також обіцяють публікувати.

Що передувало: 12 серпня суд відмовився відпускати з-під арешту музиканта Андрія Антоненка, підозрюваного у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

11 серпня підозрювану Юлію Кузьменко відпустили з-під варти під цілодобовий домашній арешт.

Передісторія:

Один із керівників “Української правди” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

22 травня слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Пізніше їхнім захисникам обмежили час для ознайомлення зі справою до 14 серпня. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і триває.

Речник МВС в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякнув, що до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу.

 

Вічні прокурори, привиди минулого і Піскун. Кого Венедиктова привела в свою команду.1

Вівторок, 18 серпня 2020, 05:30

110

Роман Говда

Олексій Симоненко

Андрій Любович

Дмитро Літкевич

Микола Іванець

Олег Кіпер

Святослав Піскун

Олег Татаров

Прокуратура – важливий орган, хоч сама вже і не розслідує справи. Адже вона має контролювати розслідування і тримати руку на пульсі законності.

З прокурорами погоджують свої дії будь-які слідчі чи детективи. Прокурори, зрештою, представляють обвинувачення в суді, коли розслідування завершене.

На всіх етапах прокуратура може як допомагати слідству, направляючи його в русло законності і справедливості та гарантуючи його незалежність, так і перешкоджати, не поставивши свій підпис під потрібними паперами.

Наприклад, скандально відомі судді Окружного адмінсуду Києва залишились вершити правосуддя після того, як їхню зухвалість і недоторканність обговорювала вся країна.

Питання відсторонення служителів Феміди довгий час навіть не було поставлене. Причина: генеральна прокурорка Ірина Венедіктова два тижні не ставила підпис під документами, які підготували антикорупційні детективи.

Венедіктова керує Офісом генпрокурора вже більше 5 місяців. За цей час вона ухвалила низку кадрових рішень, що викликали резонанс і обурення в суспільстві.

У нинішньому керівництві ОГП від “попередників” залишились лише два заступники генпрокурора: Гюндуз Мамедов, який курує напрямок воєнних злочинів, та антикорупційний прокурор Назар Холодницький. Обидва наразі у складних стосунках з начальницею. І, за даними УП, Холодницький навіть планує йти з відомства.

“Українська правда” вирішила зупинитись на тих, хто з’явився у правоохоронному керівництві саме з приходом Венедіктової, розповівши про сумнівні кадрові рішення в системі.

Роман Говда, перший з перших заступників

За законом, генпрокурор може взяти собі двох перших заступників. У Венедіктової одне з цих місць поки вакантне. А одне віднедавна обіймає Роман Говда.

Він, і така фраза прозвучить у цьому тексті ще не раз, у прокуратурі все життя. З того часу, коли прийшов у відомство після навчання, в першій половині 2000-х. Спочатку Говда працював у Житомирі, а в часи президента Віктора Януковича піднявся кар’єрними сходами до Генеральної прокуратури Віктора Пшонки.

Там же Говда працював у часи Революції Гідності у керівництві управління, яке мало наглядати за дотриманням законів органами внутрішніх справ.

У 2015 році він став прокурором Одеської області, і на цій посаді зіштовхнувся з Міхеілом Саакашвілі. Експресивний очільник ОДА вичитував прокуратуру за “перешкоджання інвесторам”, звинувачував у бандитизмі, рекеті та “тероризуванні бізнесу”.

“Бачив я таких прокурорів. І бачив я їх у тюрмі, до речі”, – обурювався грузинський реформатор.

У непростій південній області прокурор протримався менше року – йому на заміну прийшов соратник Саакашвілі Давід Сакварелідзе. Говда пішов, але не у тюрму, як погрожував його команді губернатор, а назад – у столицю.

Тоді він вперше став заступником генпрокурора – Віктора Шокіна. Того ж року спробував очолити антикорупційну прокуратуру.

Коли в ГПУ прийшов Юрій Луценко, їхні з Говдою шляхи спершу розійшлись. Генпрокурор попросив заступників піти у відставку, що вони й зробили. Але минув місяць, і Говду призначили керувати однією з, мабуть, найважливіших регіональних прокуратур – київською.

Там він залишався до кінця 2019 року. Коли на чолі відомства був Руслан Рябошапка, Говда подав у відставку. Де-юре його місце залишалось вільним більше ніж півроку. Але де-факто його потім знову зайняв Говда.

З приходом Ірини Венедіктової він став курувати напрям її колишніх підлеглих – Держбюро розслідувань. Потім кілька місяців виконував обов’язки прокурора Києва. А коли на цьому місті Говді знайшли наступника (про якого ще піде мова далі), він і став першим заступником генпрокурорки.

За даними УП, він не креатура безпосередньо Венедіктової. У її відомстві нині атмосфера міжусобиць, кожен “грає” сам за себе. Ходять чутки, що восени очільницю прокуратури знімуть з посади, тому на її вказівки ніхто не зважає.  Апарат Офісу належно не організовує роботу.

У цих умовах генпрокурорці і порадили Говду як “апаратника”.

Олексій Симоненко, заступник генпрокурора

Двох своїх заступників, Олексія Симоненка та Андрія Любовича (про нього – нижче), Венедіктова призначила ще в березні, незабаром після того, як сама прийшла на посаду.

З біографіями нових заступників, як і з ними самими, не була знайома широка публіка.

Симоненко працював з кінця 90-х років у прокуратурах Києва та Київської області. З 2010 по 2019 роки – в Службі безпеки України.

Як з’ясували журналісти, в часи Віктора Януковича Симоненко отримав низку нагород як від тодішнього глави СБУ Валерія Хорошковського, так і від самого президента.

У декларації Симоненка – переважно власність його дружини, нерухомість без вказання вартості та автівка за 80 тисяч гривень. Хоча в мережі на таку модель Mercedes ставлять приблизно таку ж ціну, але в доларах.

На противагу маєтку дружини в Козині сам прокурор має лише ділянку на Київщині і 737 гривень у банку. А живе родина взагалі в чужій квартирі в столиці.

У січні цього року він подавався на посаду заступника директора Державного бюро розслідувань. Тоді його ще очолювала нинішня генпрокурорка Венедіктова.

Цей конкурс запам’ятався очевидною непрозорістю: його оголосили під Новий рік, перед вихідними, сором’язливо повісивши оголошення на непомітному місці сайту. Часу на збір документів майже не було, а суспільство дізналось про конкурс уже після призначення переможців.

Згідно зі списками, які ДБР надавала на запит УП, тоді серед 24 кандидатів до участі допустили лише 6, в тому числі, і Симоненка. Однак у Держбюро він не потрапив – цю посаду обійняв Олександр Соколов, нинішній в.о. директора ДБР.

Симоненка пов’язують з колишнім очільником СБУ Валерієм Хорошковським, який минулого року повернувся в Україну і консультував Банкову у питаннях митниці.

В Офісі генпрокурора Симоненко відповідає за напрямок розслідувань СБУ, поліції, фіскальної служби та боротьби з організованою злочинністю. Серед іншого курує такі відомі справи, як вбивство Катерини Гандзюк та Павла Шеремета, переслідування Сергія Стерненка, підозрюваного у вбивстві свого нападника.

У справі Гандзюк Симоненко замінив свого попередника, Віктора Трепака, коли слідству вдалось суттєво просунутись. Правоохоронці добились екстрадиції одного з підозрюваних в організації нападу, Олексія Левіна.

Трепака відсторонили від роботи після конфлікту з начальницею прокуратури – вона нібито вимагала підписати підозру вже згаданому Стерненкові, а заступник відмовлявся. За його наступника Симоненка підозру таки підписали.

Дням один із керівників прокуратури Олексій Симоненко отримав адміністративний протокол від Нацагенства з питань запобігання корупції. 17 серпня НАЗК повідомило, що направило протокол до суду. Претензія до прокурора – несвоєчасно подав декларацію. Річний звіт Симоненка з’явився в реєстрі 4 червня, на 4 дні пізніше за крайній строк.

Андрій Любович, заступник генпрокурора

Другий заступник Венедіктової, який з її призначенням прийшов у керівництво прокуратури, теж працював у відомстві майже все життя, з кінця 90-х років. Спершу – Дніпропетровській, потім у Києві, в 2015-16 роках був прокурором Донеччини. В 2016 році пішов з держслужби і працював у правничій сфері.

Як і колега, Любович має нагороди від влади часів Януковича, які йому вручали на прохання тодішнього генпрокурора Віктора Пшонки. Його нагородили за “високий професіоналізм” та “оперативного розслідування” так званої справи Дніпропетровських терористів.

Тоді, у 2012 році, Янукович наказав оперативно розкрити серію вибухів у Дніпрі, і незабаром були затримані четверо підозрюваних. Однак завершення не було таким успішним, як виглядало. З двох фігурантів претензії зняли, інших двох в 2019 році засудили і відпустили на волю за “законом Савченко”.

Повернутись у прокуратуру Любович вирішив у 2020 році. В Житомирську прокуратуру, на посаду в яку і подав декларацію. А вже менше ніж за місяць потрапив у найвищу структуру.

Любович курує напрямок розслідувань ДБР, справи Майдану, порушень прав громадян з боку правоохоронців, злочинів військових. Він вважається креатурою олігарха Ігоря Коломойського. Однак останнім часом “напрацював” на конфлікт із владою.

Любович погоджував підозри суддям Окружного адмінсуду у справі про захоплення влади і створення злочинної організації. Згодом стало відомо, що керівництво Офісу генпрокурора, ймовірно, намагалось зірвати операцію НАБУ стосовно суду. Потім Венедіктова позбавила Любовича впливу на справу ОАСК.

Наразі він один із трьох її заступників, кого не беруть на наради. Першим вигнанцем був Холодницький, другим – Мамедов. І от тепер до них долучився Любович.

Ігор Мустеца, заступник генпрокурора

Третій заступник Венедіктової – теж давній держпрацівник, якого нова очільниця привела в керівництво прокуратури. До цього Мустеца багато років працював у Чернівцях.

На початку 2000-х він проходив службу в Державній податковій адміністрації. Потім пішов у прокуратуру, де до цього року обіймав різні посади. В тому числі, з 2015 по 2020 роки був першим заступником прокурора області.

У часи Євромайдану Мустеца, ймовірно, будучи прокурором одного з районів Чернівців, оскаржував у суді рішення райради на підтримку євроінтеграції та за відставку Януковича з урядом.

Начальник прокурора минулого року пішов з посади після критики прем’єр-міністра Олексія Гончарука, мовляв, за два роки не показав результатів у боротьбі з контрабандою. Мустецу, який працював навіть не 2, а 17 років, гнів голови уряду тоді не торкнувся – він виконував обов’язки звільненого керівника.

А в квітні цього року Венедіктова взяла Мустецу до себе в Офіс. Це призначення пов’язують з Іллею Павлюком, який допомагав Зе!Команді на виборах і мав свою групу у фракції. Однак очільниця ОГП цей зв’язок заперечувала.

Венедіктова розповідала, що заступник відповідає за міжнародне співробітництво і представництво в суді, але вона його розглядає на силовий блок – курування розслідувань поліції.

Декларація високопоставленого прокурора виглядає незвично скромною. У подружжя з двома дітьми немає ані власної нерухомості, ані транспорту.

Минулого року родина жила в чернівецьких квартирах своїх батьків. Де живе зараз – невідомо, нового майна у Мустеців не зв’явилось. Пересувають вони на Volkswagen Tiguan, яка належить жінці на ім’я Світлана Шаламай.

У Чернівцях живе 70-річна жінка з таким ім’ям, зареєстрована як ФОП, що надає послуги догляду за дітьми. Схоже, вона є некровною родичкою Мустеців. А точніше – бабусею їхнього кума, чиновника Чернівецької ОДА Олександра Погодіна.

У соцмережах Погодіна можна знайти фото з крестин його сина. На цих світлинах – дружина Мустеци як хресна мама. На цих же фото є і Світлана Шаламай. В інших дописах Погодін називає 70-річну жінку бабусею, а пошта його дружини вказана як контактна у ФОП Шаламай.

Не менш цікаве й інше. Сам Погодін, чернівецький спортсмен і чиновник, згідно з декларацією, теж їздить на авто, яке офіційно належить його бабусі. І вихваляється ним у соцмережах. Марка – та ж, що і у Мустеців, Volkswagen Tiguan.

Куми почали користуватись автівками в один день. Відрізняється у деклараціях лише рік випуску: одна машина 2018-го року, інша – 2019. Схоже, пенсіонерка з Чернівців має автопарк, якому позаздрив би заступник генпрокурора.

УП вдалось телефоном зв’язатись зі Світланою Шаламай, але щойно почувши питання про автівку Мустеців, вона кинула слухавку.

Дмитро Літкевич, керівник департаменту міжнародно-правового співробітництва

Про те, що в Офісі генпрокурора з’явилась нова непублічна дійова особа із “проблемною” біографією, суспільство дізналось з подачі Андрія Портнова. Він називав харків’янина Дмитра Літеквича “смотрящим за бізнесом”.

Офіційно у Венедіктової не розповідали про нового члена команди, про його призначення не повідомляли на сайті ОГП. Причетність Літкевича до прокуратури спершу підтверджувала хіба що декларація, подана у статусі кандидата на посаду. Згодом журналістам таки підтвердили призначення, а Літкевич подав декларацію вже як чиновник.

До слова, подав він її аж у липні, хоча посаду отримав у травні і, теоретично, мав би відзвітувати, як всі чиновники, до 1 червня. Раніше в мережі поширювалась інформація, що з цією несвоєчасною декларацією розбирається Нацагентство з питань запобігання корупції. Доказом може бути те, що наразі Літкевича викликають у НАЗК “для надання пояснень щодо можливих порушень”.

В його декларації скромно зазначений статус – начальник департаменту. Про те, якого саме департаменту, сьогодні офіційно можна дізнатись хіба що з одного наказу Венедіктової від 30 липня.

Літкевич очолює департамент міжнародного співробітництва. Цей підрозділ опікується, зокрема, питаннями екстрадиції, правової допомоги, тобто співпраці з закордонними колегами, повернення активів.

Власне наказом, про який ми згадали, Венедіктова уповноважила Літкевича займатись екстрадиційними запитами до інших держав і відповідати на такі запити до України. Він, крім того, може доручати українським органам займатись прийомом-передачею таких підозрюваних.

На міжнародному співробітництві правоохоронці родина Дмитра Літкевича, вочевидь, розуміється. Але дещо в іншому статусі. Адже батько того, хто тепер опікуватиметься пошуком злочинців за кордоном, довгий час був у розшуку, в тому числі, міжнародному.

ФОТО: ГПУ

І, співпадіння, коли Літкевича-молодшого помітили поряд із владою, Літкевич-старший з розшукових обліків зник.

Літкевичі фігурують (чи то пак – фігурували) у кількох кримінальних справах, відкритих у різні роки.

Так, у 2008 році Олександр Літкевич (батько новопризначеного), за версією слідства, позичив 100 тисяч доларів у знайомого і не повернув. Як дослідили журналісти “Слідства.інфо”, слідство відпрацьовувало на причетність до цього шахрайства і дітей Літкевича, в тому числі, призначеного нині в прокуратуру Дмитра.

Постраждалий знайомий – співробітник СБУ Олександр Полковиченко. І це не останній раз, коли його ім’я прозвучить разом із Літкевичами.

У 2013 році в мережі з’явився запис, на якому Полковиченко нібито з “помічником Арсена Авакова” обговорюють “грошовий варіант вирішення проблеми Арсена Борисовича”.

Запис публікували, як свідчення вимагання грошей у нинішнього керівника МВС, а на момент розмови – голови Харківської облдержадміністрації. Приблизно у ті дні, коли відбулась розмова, Авакова звільнили, за два роки – відкрили справу і оголосили в розшук.

Полковиченко пізніше подав до суду, щоб визнати запис сфальшованим. І в суді з’ясувалось, що його співрозмовник і нібито “помічник Авакова” – і є той самий Дмитро Літкевич. Колишній сбушник звинуватив свого знайомого у поширенні неправдивого аудіо. І суд встав на бік ображеного, визнавши, що запис порушує право Полковиченка на повагу до гідності і честі.

У квітні цього року Держбюро розслідувань, яким ще недавно керувала Ірина Венедіктова оголосило Полковиченку підозру в хуліганстві – за інцидент з побиттям “автомайданівця” ще 2015 року.

А менш ніж за місяць Літкевич офіційно зайняв крісло в Офісі Венедіктової. Тепер він має діставати з-за кордону тих, хто там переховується. Як колись його батько.

Микола Іванець, спікер Офісу генпрокурора

Як і більшість у команді Венедіктової, 62-річний Іванець прийшов до неї від попередників. Причому попередників іще радянських.

У прокуратурі він з 80-х років і від самого початку – у столичній. Вже у незалежній Україні півтора десятка років очолював районні прокуратури Києва.

Потім Іванець працював у керівництві Національної академії прокуратури.

2016 року його призначили в прокуратуру Автономної Республіки Крим, відомства, яке діє на материковій Україні та веде справи проти окупантів і їхніх пособників. Іванець був заступником, згодом – першим заступником прокурора АРК.

Вічний держслужбовець Іванець декларує не шикарні статки. Із дружиною він живе у квартирі, якою володіють уже 13 років, орендує паркомісце. Їздить подружжя на двох Lexus, 2008 і 2015 років. Купівля останнього 5 років тому вартувала Іванцям майже двох третин їхніх накопичень.

Останніми роками справи в родини пішли вгору. У 2018 році дружина прокурора, яка до цього заробляла кілька десятків тисяч на рік, отримала 694,6 тисяч зарплати. Вже минулого року її дохід перевалив за мільйон.

Олег Кіпер, прокурор Києва

Столична прокуратура була офіційно “обезголовлена” ще з кінця 2019 року. Нового начальника призначили у кінці липня цього року. Ним став Олег Кіпер – досвідчений співробітник “органів” з минулого.

Він працює не в Офісі, але прокуратура Києва, за замовчуванням, веде чимало гучних і важливих справ.

Згідно з офіційною біографією, він працював в прокуратурі з 2001 року. Був слідчим на Одещині, начальником управління та заступником прокурора Івано-Франківщини. Через цю посаду чоловік згодом попаде під люстрацію.

Прокурор особливо публічним не був, у новинах з’являвся всього пару разів.

В останній рік правління Віктора Януковича Кіпер переїхав працювати у Київ. Він став заступником начальника головного слідчого управління Генпрокуратури. Остання посада до “очищення влади” – відділ, який наглядає за розслідуваннями податкової міліції, відмиванням коштів.

Восени 2014 року Кіпера звільнили з влади із забороною повертатись на 10 років. Він  повернеться раніше.

“Після люстрації для мене, як і для моєї сім’ї, були важкі часи”, – розповідає правоохоронець журналістам нині.

2015 року Кіпер балотувався в мери Одеси, однак програв.

У 2016 році отримав адвокатське посвідчення, потім – заснував адвокатське об’єднання. Крім того, з 2019 року Кіпер є співвласником двох енергетичних фірм, які мають сонячні електростанції на Івано-Франківщині.

Його партнеркою в цьому бізнесі є Марина Кізь – дружина іншого, вже колишнього прокурора, Сергія Кізя. За збереження останнього в ГПУ, за даними УП, виступав олігарх Ігор Коломойський, однак новий очільник прокуратури Руслан Рябошапка звільнив Кізя.

Кіпер же підхід до нової влади знайшов. За його словами, з квітня 2019 року чоловік “надавав професійну допомогу” команді президента Зеленського. А на початку 2020 року став позаштатним радником керівника ОПУ Андрія Єрмака.

Колись люстрований (наразі він домігся зняття з себе такого статусу) прокурор опікувався правоохоронним питаннями.

Одразу після своєї люстрації Кіпер пішов боротись за посаду до суду. Однак 5 років ця боротьба була у “замороженому” стані. Скандально відомий Окружний адмінсуд виніс рішення лише восени 2019 року.

Вимоги Кіпера повністю задовольнили, визнавши звільнення незаконним, поновивши його на посаді. Крім того, суд зобов’язав ГПУ заплатити прокурору “заробіток за час вимушеного прогулу”, більше 805 тисяч гривень, та повідомити Мін’юст, який веде реєстр люстрованих, що Кіпер до них уже не належить.

Мотивація суду була стандартною для таких випадків: мовляв, нова влада не довела, що Кіпер особисто був причетний до злочинів режиму Януковича, а покарала його за принципом колективної відповідальності, що протирічить Конституції.

Прокуратура і Мін’юст намагались оскаржити рішення суду, однак добились лише зменшення суми виплати за “вимушений прогул” на 70,66 тисячі гривень.

Навесні 2020 року Кіпер повернулся у прокуратуру, спершу – заступником прокурора Києва, а потім і пішов на підвищення. Однак те, як він повернувся, правоохоронця теж задовольнило не повністю. Він подав до суду за те, що отримав посаду пізно, через 7 місяців після рішення ОАСК. За “затримку” Кіпер нині вимагає від прокуратури ще 92,6 тисячі гривень.

Тим часом, за час свого “вимушеного прогулу” прокурор встиг підзаробити на державі. Точніше – на державній квартирі. Кіперу її видали як службову в 2012 році, в Івано-Франківську. Потім житло перевели у статус ордерного, і воно залишилось із прокурором після звільнення.

У 2014 році Івано-Франківська прокуратура схаменулась і спробувала забрати у колишнього співробітника нерухомість. Однак справа довго хиталась по судах, і коли дійшло до розгляду по суті, було вже пізно. Бо Кіпер квартиру продав, тож виселити його звідти не було можливим.

Прибуток від продажу квартири – не єдине помітне поповнення сімейних статків Кіперів за люстраційні часи. У 2011 році івано-франківський прокурор заробляв трохи менше 13 тисяч гривень на місяць. Його дружина – 15 тисяч за весь рік. Подружжя не мало ані нерухомості, ані грошових накопичень – нічого, крім цих доходів і ВАЗ 2005 року.

Від прокуратури УП отримала дві останні дореволюційні декларації Кіпера, коли той працював уже в Києві. Вони вже дещо повніші, ніж під час служби в регіоні, однак прочерків у документах все одно більше, ніж усього іншого.

На момент звільнення Кіпера з ГПУ, його зарплата становила близько 23 тисяч, а дружина заробляла приблизно стільки ж за рік. Крім службової квартири у подружжя була ще одна в Одесі, одна в Росії (дружина прокурора – громадянка РФ), земельна ділянка в Одесі. До ВАЗ додались Mercedes-Benz і новенька Toyota Camry, записані на дружину.

Наступна декларація Кіперів датована уже 2019 роком. Вона свідчить, що Кіпер, який пішов з держслужби небагатою людиною з дружиною на утриманні, вирішив повернутись вже з іншим матеріальним становищем.

Як підрахувала УП, у 2015-2019 роках подружжя придбало майна щонайменше на 26 мільйонів гривень. Це кілька квартир бізнес-класу, нерухомість на курорті “Буковель” й автівки. Крім того, у Кіперів з’явились кілька мільйонів накопичень і ще більше 14 мільйонів у криптовалюті.

При цьому дружина прокурора зайнялась підприємництвом і стала суттєво більше заробляти, в тому числі, більше за чоловіка. Кіпер-адвокат минулого року отримав лише 489,5 тисяч гривень зарплати, в той час як дружина – 4,4 мільйона прибутку. Щоправда, ще 25 мільйонів вона позичила.

Святослав Піскун та інші радники генпрокурора

Серед інших претензій до кадрових рішень генпрокурорки були її радники. Такі позаштатні помічники працюють “посланцями” Венедіктової – переказують і натякають, чого хоче керівниця Офісу.

Навесні вона взяла собі в підмогу 5 експрокурорів. Питання до них полягало у кваліфікації. Адже у статусі цих 5 чиновників з’явився префікс “екс” після того, як вони провалили атестацію.

Венедіктова же в цьому проблем не бачила і у Facebook пояснювала своє рішення “великим довсідом роботи” колишніх прокурорів:

“Це комісія так визнала (що вони не мають бути звільнені – ред.), а я вважаю, що вони достатньо кваліфіковані для мене і як до радників я прислухаюся до їхньої думки”.

Один із цих радників нещодавно повернувся в правоохоронні органи – Вадим Приймачок, який колись розслідував держзраду Януковича, влаштував у Держбюро розслідувань. Тепер він публічно озвучує позицію слідства щодо вже іншого експрезидента – Петра Порошенка.

Та найяскравішим серед радників було призначення “ветерана” української політики, тричі генпрокурора Святослава Піскуна. Він неодноразово переходив з одного табору до іншого, зрікався колишніх соратників.

В органах прокуратури він ще з 80-х років. Вперше очоливши ГПУ, Піскун розслідував справу Юлії Тимошенко, а після Помаранчевого майдану – закрив цю справу. Потім пішов до “Партії регіонів”, а після Революції гідності називав колишніх сусідів-парламентарів “бандюками”.

Піскун по-особливому міцно тримався за крісло і неодноразово боровся за повернення собі посади. Востаннє він керував прокуратурою місяць – за президента Ющенка. Далі були часи депутатства, головування в Союзі юристів.

Останнім часом чоловік “виринав” хіба що в ефірах окремих телеканалів.

І от у кінці липня Ірина Венедіктова взяла Піскуна собі в радники на громадських засадах. А критикам відповіла:

“Найцінніше, що є у людини, – це досвід. Негативний і позитивний, підйоми і падіння і знов підйоми. І, коли людина десятиліттями в професії, залишається соціально активною та за нею ідуть колективи, – вона ефективна.

Тому я безмежно вдячна всім “реформаторам” і “активістам” за поради і бачення моїх заступників і радників з новими обличчями –  мабуть їх треба брати відразу ж з пологових будинків”.

Піскун розповів, що буде займатись змінами до законодавства та співпрацею з парламентом. Зокрема, він хоче повернути прокуратурі функцію, яку прийнято називати “загальним наглядом”, тобто контроль за виконанням закону. В Україні її скасували у 2014 році, щоб обмежити владу прокурорів.

Щоправда, сам Піскун категорично відмовляється називати свою ініціативу старим словом “загальний нагляд” і каже, що це “захист громадян і держави”. Запевняє, що так працюють правоохоронці в Європі та Америці. А як приклад наводить необхідність “захистити” звільнену вагітну жінку або визнати незаконним мітинг. Без суду, за рішенням прокурора.

Ще Піскун критикує реформу прокуратури, яка почалась восени минулого року, і хоче, щоб прокурор, знову ж таки без суду, міг санкціонувати слідчі дії, як то обшук чи прослуховування.

Олег Татаров, заступник керівник Офіс президента з правоохоронних питань

Ще одне скандальне призначення влади Зеленського здавалось би, не має стосунку до команди Венедіктової. Однак, за даними УП, колишнього міліціянта Олега Татарова спершу протягували саме до Офісу генпрокурора. І за цим міг стояти добре відомий у правоохоронних і не тільки колах юрист Андрій Портнов, колишній заступник голови Адміністрації Віктора Януковича.

Зрештою, Татаров потрапив не до Венедіктової, а прямо в Офіс президента. І займатись він там має правоохоронною сферою.

Татаров – не просто представник старої системи, він представник тієї самої системи, яка душила протести під час Революції гідності. Чи щонайменше не чинила опір цьому придушенню.

Татаров служив у правоохоронних органах з кінця 90-х років. За часів Віктора Януковича став заступником начальника головного слідчого управління МВС. Цей підрозділ може прямо впливати на слідчих міністерства.

На посаді Татаров залишався до зміни влади. У часи Майдану він фактично був одним зі спікерів офіційного слідства. Найвідомішими були його заяви про те, що Автомайдан нападав на “беркутівців”, а не навпаки, і що силовики не використовують вогнепальну зброю, а постріли могли робити “серед мітингувальників”.

Тодішній очільник МВС Віталій Захарченко – підозрюваний в організації масових вбивств. До його підлеглого Татарова юридичних претензій офіційно немає.

Сергій Горбатюк, чиє Управління спецрозслідувань займалось розслідувань “справ Майдану”, каже, що прямих свідчень про причетність Татарова до злочинів не було:

“Але він був рупором виправдовувань протиправних дій міліції. Хоча, за своїми посадовими обов’язками, зобов’язаний був за кожним фактом протиправних дій слідчих міліції організовувати проведення службових розслідувань і дисциплінарне покарання винних. Але замість цього брехав”.

Однак звинуватити Татарова чи його колег у злочинах було складно, адже, як пояснює Горбатюк, письмових вказівок ніхто не давав, а підозрювані у переслідуванні майданівців слідчі міліції не викривали високе керівництво.

Згодом це високе керівництво ще й ставало їхніми офіційними захисниками. Як й інші звільнені колеги, Татаров згодом пішов в адвокатуру.

Але перед тим мало не повернувся до влади з новою командою. Колишній депутат від “УДАРУ” Андрій Путілов, очоливши в 2014 році Херсонську облдержадміністрацію, хотів взяти ексміліціонера собі в заступники. Це викликало обурення у громадськості. Татаров посаду так і не отримав.

З 2015 року він був адвокатом. У відомому на ринку об’єднанні “Credence” крім Татарова працювали його дружина, інші колишні МВСівці та прокурори, діти суддів. Ці адвокати час від часу з’являються у публічному просторі завдяки значущості справ, які вони ведуть, та медійності своїх клієнтів.

Серед останніх, зокрема, вже названий Андрій Портнов та родина загиблого нападника на Сергія Стерненка. Допомогти цій родині, опонентам одеського активіста, публічно пообіцяв все той же Портнов. Як виявили журналісти, особисто Татаров вимагав для Стерненка підозри, яка передбачає довічне ув’язнення.

Також Татаров захищав колишнього “регіонала” Вадима Новинського, колишнього главу Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука, який закликав суддів півострову переходити на службу Росії.

Крім того, колишній міліціонер очолював юридичний департамент корпорації “Укрбуд” Максима Микитася. А коли працівників “Укрбуду” запідозрили у розкраданні на квартирах для Нацгвардії, Татаров представляв інтереси забудовника в суді.

На цьому відносини адвоката і корпорації не обмежувались. Татаров вкладався у будівництво однієї з фірм “Укрбуду”, а минулого року, коли у фірми почались проблеми з законом, повернув інвестовані гроші. У той час, як, за даними ЗМІ, в інших його “сусідів” відкликали свідоцтва про участь у фонді фінансування, фактично залишаючи їх без і без житла, і без грошей.

Весь цей час Татаров-адвокат боровся за звільнення Татарова-міліціонера в суді. Справа в тому, що звільняли чоловіка не за люстрацією, а нібито на підставі його ж рапорту. Але той запевняв, що нічого не писав. Татаров просив визнати дії керівництва, зокрема, міністра Арсена Авакова, незаконними і стягнути недоплачені 12,6 тисяч гривень зарплати.

У суді МВС свою правоту не довело: той самий рапорт не показали. І суд став на сторону Татарова – таке рішення винесли ще 2016 року. Нещодавно його підтвердили в останній інстанції – у Верховному суді.

Але повернути собі посаду в МВС Татаров уже не вимагав. Він взяв вище. Призначення ексміліціонера в Офіс президента, який обіцяв суспільству “нові обличчя” і пропонував популістичні ідеї а-ля “люструвати всіх”, викликало чималий резонанс і обурення. Зеленський у відповідь віджартовувався:

“Я не знаю, що таке “він стара людина”. Думаю, він віком приблизно як я. Йому за 40, навіть немає 50″.

І говорив, що “ми всі жили за часів Януковича”, а головне – “щоб людина була чесна”:

“Ми всі жили за часів Януковича, деякі люди побігли разом з Януковичем, а в принципі багато людей залишилося нормальних, які не зрадили Україну. Мені здається, це несправедливо, всіх людей, які очолювали ту чи іншу ланку влади за часів Януковича вважати “старою владою”.

***

Колись в Офісі президента говорили, що Венедіктова повністю відповідає принципам Зеленського. Чи означає це, що її кадрові рішення теж відповідають принципам глави держави?

Генеральна прокурорка, коли реагує на претензії громадськості, каже, що здатна обирати собі соратників сама і робить це за професійними якостями.

Можливо, всі ці “примари з минулого”, вічні прокурори та правоохоронці із сумнівними зв’язками – дійсно професіонали. Можливо, вони будуть професійно захищати закон і справедливість.

Там, де це не буде суперечити принципам президента.

Але якщо хтось із високопоставлених чиновників обере особисті інтереси замість державних, не гарантія, що професіонали з команди Венедіктової не стануть з ними на один бік. Адже вони вже замовчували злочини попередніх режимів і вдало підлаштовувались під зміни політичних настроїв.Соня Лукашова, УП

«Там не били ― там убивали». Ті, хто вийшов з білоруських ізоляторів

12 серпня затриманих під час мітингів почали випускати з ізоляторів. Найбільше людей перебувало в ізоляторах на Окрестіно і в містечку Жодино, що поруч із Мінськом. Вони розповідали про тортури. Чоловіки та жінки виходили з гематомами на пів тіла, ранами і поламаними кістками. Їхні свідчення вже документують волонтери. Небачена раніше жорстокість підбурила людей продовжувати мітинги та страйки ― наразі це найбільші демонстрації за історію Білорусі. 16 серпня на вулицях Мінська зібралося близько 200 тисяч людей. Тим часом міністр охорони здоров’я заявив, що наразі в лікарнях після затримання перебувають 158 людей.

LB.ua розповідає історії людей, які потрапили до білоруських ізоляторів.  ЛБ 18 серпня 2020, 10:33

Оксана Расулова, журналістка

Як потрапити в руки ОМОНу

За три дні по всій країні затримали близько семи тисяч людей ― після 12 червня ця хвиля спинилася. Щоб потрапити до білоруської в’язниці, їм не обов’язково було приходити на протест ― достатньо було посигналити.

11 серпня Ліля і Діма змінили звичний маршрут ― замість кільцевої дороги поїхали центром міста. По всій країні вже кілька днів майже не працював інтернет, а дівчина хотіла дізнатися, що відбувається в Мінську. Вони їхали майже порожніми дорогами, і в центрі вирішили посигналити на підтримку протесту. Два гудки ― цього виявилося достатньо для того, щоби вони потрапили до пекла.

Міліція наказала спинитися. Діма подивився у дзеркало заднього виду ― до авто бігли омонівці. Хлопець одразу заблокував двері, Ліля почала знімати все на телефон.

― Омонівці почали виламувати дверні ручки, кричали «Виходьте нахуй з машини, суки!» ― пригадує Ліля. ― Ми намагалися не провокувати, просили їх пояснити, що сталося і представитися. Один з них дістав молоток і почав вибивати скло. Виходити з авто було рівнозначним самогубству.

Діма здав назад, щоб об’їхати омонівців. Ті почали стріляти в авто і кинулися в погоню. Ліля знепритомніла й отямилися, коли її через розбите вікно витягував омонівець. Руки відразу заламали, одягнули пластикові стяжки. У цей час побитий Діма вже був на землі.

Так само з машини витягнули ще одну нашу героїню ― медсестру-пенсіонерку Наталю, коли вона з колегами їхала допомагати протестувальникам. Їм просто перегородив дорогу автобус ОМОНу.

Затриманий Базиль, як і Наталя, не встиг долучитися і зробити бодай щось. Прийшов до Стели в центрі Мінська, як сам каже, «битися з тими манкуртами», сів покурити ― і ззаду на нього накинулися двоє омонівців.

― Мене били руками ― у них спеціальні рукавиці з пластиковими вставками. Я закривав голову, скручувався, щоб її сховати, тому мені відбили нирки. Коли вдарили в потилицю ― знепритомнів, ― розповідає чоловік.

Та найдикіше виглядає затримання перехожих, яким було не до протестів узагалі. Наприклад, Юра йшов додому з роботи разом зі своєю дівчиною. Вони не планували долучатися до протестів, але про всяк випадок зібрали простеньку аптечку ― бинти, перекис водню, зеленку. Споночіло, міський транспорт не працював ― нічого не лишалося, як іти через місто пішки.

Біля світлофора до них підійшов омонівець. Юра вирішив бути ввічливим і спитав, чи можна їм тут перейти дорогу. Силовик попросив показати вміст сумок. Побачивши перекис, спитав, чи це не коктейль Молотова ― і Юра зрозумів, що нічим хорошим ця ніч не завершиться.

 

Фото:

Дівчину лишили в спокої, а його схопили під руки і потягнули під міст. Далі ОМОН пішов за улюбленим сценарієм: поставити під стінку, розсунути ноги – і бити.

― Вони порпалися в моєму листуванні і кричали, ― розповідає Юра. – Я казав, що нічого поганого не зробив і мене немає за що забирати. Але мене тільки вдарили в печінку, скрутили і потягнули в автобус.

Пекло на колесах

Побиття у транспорті не припинялося. Когось одразу садили в автозак, як Базиля ― він опритомнів, коли його закинули поверх решти затриманих. Він, дорослий чоловік, лежав поверх 29 інших, що стогнали і кричали від болю.

Іноді затриманим щастило. Наприклад, Наталію ― чи то через стать, чи то через вік ― лише допитувалися, хто ж їй платить за допомогу протестувальникам. Взагалі це питання ― «хто вам платить?» ― повсякчас лунало і від міліціянтів, і від омонівців. Вони не могли повірити, що люди здатні безкорисливо допомагати і виходити на площі й вулиці за переконання, а не за гроші.

Іноді авто силовиків спинялося, затриманих виводили, били ― а відтак продовжували рух. Лежати в транспорті можна було тільки обличчям у підлогу, іноді при цьому ставили на коліна і били. Затриманим погрожували ув’язненням на кілька років. Ліля пригадує, що її хапали за волосся і били головою об коліна, кричали, що вона сяде, а її хлопця вже вбили. Та вона могла думати тільки про крики Діми, що долинали з авто.

Інший метод силовиків ― «покатати» затриманих містом. Так трапилося з Юрою ― у звичайному міському автобусі йому влаштували демоверсію того, що очікувало далі: поставили на коліна, били по спині, по голові. Автобус їздив містом і збирав інших перехожих ― такий собі «хапун». Юра до останнього думав, що полякають і випустять ― не можуть же вони переловити пів міста. Можуть.

Третє коло. РУВС

У повному циклі тортур від силовиків РУВС був ніби третім колом пекла. Тут затримані чекали на автозак до ізолятора. Переважно стояли під стінкою або лежали обличчям униз. Зрідка могли покласти голову на бік, переважно ж мусили впиратися в асфальт чи підлогу носом ― за будь-який рух жорстоко били ногами чи палицями по ногах і сідницях. Якщо не влаштовувало те, як розставлені ноги, чоловіків били в пах так, щоб звести разом ноги вони вже не могли.іля розповідає, що її поставили на коліна у спортивному залі Фрунзенського РУВС і вперли головою об підлогу. Руки були зв’язані.

― Я весь час падала, а мене ставили назад. Один важкий омонівець сів на спину і почав копатися в моєму телефоні. Видаляли всі відео, фото.

Коли Лілю викликали на допит, її посадили на підлогу і переконували зізнатися, що вони з Дімою збили омонівця. Щоразу, коли Ліля відмовлялася підписувати протокол, її били палицею по ногах. Постійно повторювали, що вона нікчема, повинна готувати борщі і народжувати дітей, а не протестувати. Та, врешті, повернули назад у спортзал. Згодом її перевезли в Центральне РУВС ― там наглядачі непристойно жартували, називали дівчат «тьолками». Дехто з ними фліртував у надії на краще ставлення. Коли Ліля різко відповіла на запитання «як справи?», її вивели у двір мерзнути. Там вона побачила побитого Діму ― і їй було байдуже до холоду, тільки б бачити, що він живий.

Відтак її з іншими дівчатами перевели в карцер ― бетонну коробку без вікон. На 13 людей дали одну пляшку води ― і лишили так до ранку. У той час хлопців на вулиці в холод примушували співати гімн, який починався зі слів «Ми ― білоруси, мирні люди». При цьому їх лупцювали палицями ― за те, що тихо співали і не співали. Спів державного гімну був одним з видів тортур ― слова про мирну націю і любов до вітчизни не надто пасували до кийків і електрошокерів.

У тому ж спортзалі лишилася Наталія. Вона чотири години простояла обличчям у підлогу і бачила, як б’ють чоловіків. Особливо жорстоко ― жінки. Дівчат також били ― найдужче тих, на кому лишили помітки фарбою.

― Я змогла ніби «законсервувати» себе ― намагалася не слухати і не сприймати страх. Багатьом було складніше, ― пригадує Наталія.

Її так само примушували підписати сфальшований протокол. Чи не всі затримані згадували про цей епізод. У протоколах переважно вказували неправильне місце і час затримання, усі в цих документах «чинили спротив при затриманні, дебоширили».

Найбільше тортур і зазнав, і побачив Юра. Його з пів сотнею інших чоловіків привезли в РУВС вночі, поклали обличчям вниз в асфальт і побили. Хлопець не знає, чи то було навмисно, але в їхню сторону пускали вихлопний газ з автобусів. Потім затриманих примусили лягти на траву під парканом ― усім забракло місця.

― Була глибока ніч, ― пригадує Юра. ― Хлопця поруч трусило від холоду, я аж чув його дрижаки. Весь час когось били. Ми стали на коліна і вперлися головою в землю ― так було тепліше і нам було навіть… кхм, приємно, чи що… змінити нарешті положення тіла. Через кілька годин наказали стати обличчям до стіни. Весь час руки були стягнуті за спиною. За розмови чи прохання зателефонувати адвокатові жорстоко били.

На світанку затриманих перевели до іншої стіни ― там палило сонце. З нічного холоду вони потрапили в серпневу спеку. Воду дали тільки в пообіддя. Стяжки на посинілих онімілих руках послабили через 12 годин. Коли Юра зміг роззирнутися, побачив навколо побитих людей, іноді з шматком м’яса замість обличчя. Усі були обліплені засохлою кров’ю.

Затримані ще сподівалися в таких умовах на суд, тож переживали не встигнути ― наближалася п’ята година вечора, кінець робочого дня. Так само сподівалися на чесні протоколи. Та це було марно ― врешті їх по-одному почали виводити в автозак, б’ючи дорогою.

Людяність?

РУВС було останнім місцем, де затримані могли сподіватися на бодай трохи нормальне ставлення ― в ізоляторах такого вже не було.

Наталія пригадує, що деякі наглядачі у Фрунзенському РУВС давали воду і дозволяли вийти в туалет. Інші ж не давали пити, а замість туалету пропонували пляшку з-під води. На вулиці в Окрестіно деякі міліціянти приносили воду, груші, спальники і воєнні плащі. Деякі військові тихцем просили в дівчат номери телефонів близьких, щоб повідомити, де вони.

«Досвід тисяч людей неможливо приховати». Як у Мінську шукають затриманих

Базиля в Кастриченському РУВС не били взагалі ― тільки фотографували для документів. Лише раз пустили через «коридор» омонівців: чоловік каже, що порівняно з усім іншим ― просто палицею зачепили. Речей не займали, стяжки на вже посинілих руках зрізалиУ РУВС Юра бачив, як побитому босоногому хлопцеві силовики дали взуття, щоб він менше мерз. Наглядачі пропонували воду ― щоправда, зі спільної пляшки чоловіки пити не ризикнули. А іншому хлопцеві, у якого стався незрозумілий напад, таки викликали «швидку». Проте іншому, хворому на рак, не дали таблеток ― так само непритомного відправили на «швидку». При цьому наглядачі намагалися фліртувати із затриманими дівчатами.

У Центральному РУВС, за словами Лілі, дозволили піти в туалет, сидіти, а не лежати на підлозі і дали води. Після допитів Діму поклали на подвір’ї обличчям в асфальт, а її поставили до стінки, проте це ставлення дівчина описує просто: «По-людськи».

Та справжня підтримка була між самим затриманими. Діма пригадує, що вони стали як рідні брати за кілька годин ― буквально фізично підтримували один одного, щоб не впасти від безсилля й побоїв, дихали один на одного, щоб зігрітися. Кисню бракувало, серед них був дідусь, що задихався, тож хлопці домовилися по черзі робити один вдих на 30 секунд. Схоже, білоруські силовики, самі того не бажаючи, тільки укріпили віру людей у тих, хто поруч на площі ― або ж у карцері.

«Хлопці аж верещали, що люблять ОМОН». Ізолятор

За останні кілька днів назва «Окрестіно» стала синонімом тортур режиму Лукашенка. У цей Центральний ізолятор правопорушників, де зазвичай відбували адміністративне покарання, звозили людей з РУВСів усього міста.

Приїздили до Окрестіно в автозаках. Сам автозак ― це кілька комірчин на одну-дві людини. Цього ж разу в них ногами утрамбовували по 6-7. Юра розповідає, що дорогою вони задихалися, непритомніли, а на скарги отримували удари ногами.

― Одяг можна було викручувати від поту, дихати було неможливо, нас трусило. Я намагався підбадьорити хлопців, але у їхніх очах був відчай: думали, що я довбень. У автозаці охоронець увімкнув «Перемен» Вікторія Цоя (символ протестів у Білорусі ― ред.).

З автозака затриманих випхали ногами. До ізолятора вони мусили бігти через «коридор» ― з обох сторін били кийками по сідницях. Так опинялися в бетонному приміщенні з ґратованою стелею. Це був прогулянковий двір для вісьмох людей ― туди запхали 124. Молодь, дорослі, старші люди різних професій ― у них було мало спільного. Та на наступну добу цим спільним стало затхле повітря і пляшка з-під води замість туалету.

 

Фото: EPA/UPG

Батьки чекають на дітей поблизу ізолятора тимчасового тримання

Наглядачі постійно обіцяли принести їжу і воду, але це виявилося обманом. Так само обманом була обіцянка скоро відпустити Юру ― його вивели і сказали, що оскільки він не має серйозних порушень, відправлять додому. Зрадівши, хлопець розповів про це в камері. Решта чоловіків кинулися просити його повідомити рідним, де вони. Втомлений, Юра не міг запам’ятати номери. Один хлопець хотів написати на кросівку номер кров’ю, та його вчасно спинили ― вишкрібали камінцем. Так само писали номери на устілках. Юра віддав куртку, щоб інші могли зігрітися ― бо ж думав, що скоро відпустять. Проте минали години, він млів від голоду і спраги, наближалася холодна ніч ― а його все не відпускали. Чутно було, як у сусідніх камерах чоловіків катували і примушували кричати «Я люблю ОМОН». Він аж верещав.

― Ми не думали, що вийдемо з ізолятора живими, ― пригадує Юра. ― Якось сіли один одному між ніг, майже всі вмістилися. Раз дали 12 пляшок води ― це по три ковтки. Вкинули кілька буханок хліба і котлет, які ми розірвали ― а від них ще більше пити хотілося. Мріяли потрапити на суд і в Жодзино ― казали, там є камери, де можна лягти.

Нарешті чоловіків вивели з камер, примусили бігти, знову поставили під стінку, примушували підписати протокол. У цій ситуації підписали вже всі.

― Речей нам не віддавали, ― каже Юра, ― Ми казали, що не можемо потрапити додому без ключів. Силовики кричали: «У тебе що, немає друзів?! Ти що, не виїбав пів міста і не маєш куди піти?!» Тоді про нас ніби забули ― і почали бити наступних, поки не прийшли інші омонівці ― нас поставили під стінку і били палицями, потім примусили лягти і били ногами.

У Жодині, про яке так мріяв Юра, врешті, опинився Базиль. Там дійсно були вільніші камери і не били: тільки раз вдарили кийком, у восьмимісній камері було 36 людей, яким дозволяли попити, поїсти і піти в туалет. Щоправда, їхали туди затримані сім годин 57 кілометрів ― на них забули документи, і мінські силовики, які порушили базові права людини, побоялися порушувати бюрократичні правила системи. Довелося чекати в душній кабінці автозака і задихатися.

До жінок ставилися переважно краще. Наталія пригадує: 12 серпня, у першу ніч в Окрестіно постійно прибували автозаки. Всіх тримали на подвір’ї і били за будь-який рух. Згодом жінок перевели у прогулянковий дворик ― чотири бетонні стіни і небо в клітинку. Вони мерзли, грілися одна об одну і спали по черзі по 15 хвилин.

― У камери перевели вночі, ― розповідає Наталія. ― Моя камера №9 розрахована на чотирьох, але там було 36 людей. Дівчат годували раз на добу, дозволяли пити з-під крана. Ніби крізь туман я слухала їхні розповіді, кого і як затримували. Вночі декого викликали на допити, з вулиці постійно долинали крики від побоїв, кричали в коридорах. Постійно звуки ударів, зойки і лемент ― цілу ніч, цілий день.

Колег Наталії шантажували проблемами на роботі, але її це не могло налякати ― вона вже пенсіонерка. Молодших дівчат погрожували «пустити по колу», якщо не підпишуть протокол. Наталія і таких погроз не чула. Вона працювала в дитячій онкології, тож надивилася на страждання ― і тепер змогла опанувати себе і підтримувати інших.

Ліля з Дімою також потрапили до Окрестіно. У чотиримісній камері було 40 жінок. Ліля перераховує: 60-річна пенсіонерка; онкохвора; хвора на цукровий діабет, якій не давали ліків; мама 11 дітей; дівчина в піжамі, яка вийшла в під’їзд нагодувати кота; медсестри; директорка IT-компанії, яку схопив ОМОН, коли вона попросила провести її через оточену вулицю; бізнес-аналітикиня, яку затримали, коли вони з чоловіком шукали затриманого раніше 14-річного сина.Умови були не набагато кращими, ніж у чоловіків ― той самий сморід, та сама дірка у підлозі замість туалету. То мерзли на вулиці, то задихалися в камері. Зранку на цілу камеру дали один батон ― от і вся їжа. Під вікнами хтось час від часу вигукував день і годину ― щоб затримані хоча б трохи орієнтувалися в часі. Чутно було крики катованих чоловіків. Пізніше Ліля дізналася, що на них лишали помітки: жовта фарба ― бити що є сили, червона ― досить, уже побили.

― Але ж там не били, ― каже Ліля, ― там убивали.

Діма говорити не хоче, але невдовзі після звільнення давав інтерв’ю каналу «Белсат». Говорив, що їм пропонували помочитися у відро, щоб потім випити свою сечу. Що замість їжі принесли відро риб’ячих відходів ― і від дикого голоду їх змели за лічені секунди. Били по спині, сідницях, ногах, затягували стяжки до дроблення кісток. У Діми саме від цього перелом руки. А ще черепно-мозкова травма і кульове поранення під ключицею. Через те, що він постійно блював від побиття, хлопця відвезли в лікарню.

Повернення на волю

Лілю випустили о 2 ночі наступного дня після Діми. За парканом на неї вже чекали волонтери та волонтерки, що дали плед і відвезли додому. Її речей не знайшли. Судмедексперти зараз не працюють, дівчину не прийняли в поліклініці і лікарні, де лежить Діма. У приватній спитали, чи знає її мама і чи буде вона виходити на мітинги:

― Я буду ― бо після такого вже нічого не страшно, ― каже Ліля.

Наталію відпустили 14 серпня. Вона провела в неволі 48 годин ― каже, що слідчі, які відпускали, були шоковані тим, що з ними зробили. Речей їй теж не віддали.

Базиля відпустили через добу. Він забрав свій наплічник ― навіть телефон не розбили.

Юра перед звільненням чув крик дівчини ― кликала на допомогу, бо вбивають. На прощання його ще раз побили і сказали бігти через парк, щоб не наздогнали ― останнє знущання над людиною, на якій не лишилося живого місця. Він провів в ізоляторі ледь більше доби, а здавалося ― вічність. Він біг через парк, його здалеку кликали волонтери і волонтерки, що привезли воду і їжу, а він думав, що це переодягнені омонівці:

― Я вам не вірю! ― кричав і тікав.

Урешті спинився. Повірив. Йому дали води.

***

«Я не вірю», ― це те, що проситься сказати, коли чуєш ці історії. І так само не хочеться вірити, що такі злочини лишаться непокараними, виконавці продовжать одягати щоранку погони, а Лукашенко лишиться президентом Білорусі на рекордний шостий термін. Оксана Расулова, журналістка

 

СБУ не знайшла підстав для справи “про підрив суверенітету” проти Волошина

18.08.2020 15:53

Служба безпеки України не знайшла у виступі народного депутата від фракції політичної партії “Опозиційної платформи — За життя” Олега Волошина щодо “відсутності в Україні суверенітету” достатньо підстав для порушення кримінальної справи.

Як передає Укрінформ, про це повідомила співголова фракції політичної партії “Європейська солідарність” Ірина Геращенко у Фейсбуці із посиланням на відповідь СБУ на депутатський запит.

“Днями наша фракція отримала відповідь від СБУ на запит щодо висловлювань депутата Волошина про відсутність суверенітету в України. СБУ не помітила в цьому виступі достатньо підстав для порушення кримінальної справи за фактом розпалювання ворожнечі, підриву суверенітету, неповаги до територіальної цілісності країни. І порадили звертатися до ДБР. ДБР, у свою чергу, зайнята “картинами Порошенко,” — зазначила парламентарка.

Як повідомляв Укрінформ, члени парламентських фракцій “Голос”, “Європейська солідарність”, “Слуга народу” та депутатських груп “Партія “За майбутнє” та “Довіра” вимагають від Голови Верховної Ради реакції на заяви депутата від “Опозиційної платформи — За життя” Олега Волошина, який 17 липня заявив, що “Україна не має суверенітету”.

21 липня перед початком позачергового засідання парламенту Волошина облили зеленкою на подвір’ї Ради.

 

Під Мін’юстом вимагали заборонити “Партію Шарія” та “ОПЗЖ” Медведчука

Представники партій “Національний корпус” і “Демократична сокира” провели акцію з вимогою заборонити діяльність двох партій — партії “ОПЗЖ” і партії блогера Анатолія Шарія.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, акція під Міністерством юстиції зібрала більше 80 осіб.

Активісти тримали у руках плакати зі спільним фото нардепа від “ОПЗЖ” Віктора Медведчука і президента РФ Володимира Путіна, Медведчука і Філарета, нардепів Медведчука, Юрія Бойка і Вадима Рабіновича, російської пропагандистки Ольги Скабєєвої і блогера Анатолія Шарія та іншими.

“Ці партії, на нашу думку, відверто протирічать українській державності. Ми хочемо подарувати міністру (юстиції Денису Малюсьці – ред.) окуляри, щоб (він міг – ред.) розглядати ці партії як антидержавницькі”, – зазначили активісти.

Окуляри учасники заходу залишили біля одного із входів до Мін’юсту.

Зі свого боку керівник громадської ради при Міністерстві юстиції Василь Гончарук зазначив, що необхідно врегулювати законодавство щодо діяльності політпартій.

Потім активісти кілька хвилин розмовляли з представником міністерства і наприкінці розмови передали цьому чоловіку свою заяву щодо негайного реагування на дії представників “ОПЗЖ” і “Партії Шарія”.

Представник міністерства зазначив, що упродовж 30 днів має бути розглянуто цю заяву, але у Мін’юсті, за його словами, постараються розглянути її якнайшвидше.

Наприкінці акції учасники заходу запалили червоні фаєри, і ненадовго вулиця перед Мін’юстом була задимлена.

Також активісти обклеїли своїми плакатами стіни міністерства.

Поруч перебували правоохоронці, зокрема, і поліція діалогу. Все минуло спокійно.

За раніше оприлюдненою ЗМІ інформацією, 12 серпня голова громадської ради при Мін’юсті Василь Гончарук повідомив, що ця громадська рада розглянула звернення політсил і громадських організацій про заборону діяльності в Україні партій “Опозиційна платформа – За життя” та “Партії Шарія”.

За підсумком засідання рада рекомендувала Мін’юсту почати юридичний процес і заборонити діяльність партій.

Пізніше у ЗМІ з’явилася інформація з посиланням на слова очільника Міністерства юстиції Дениса Малюськи, що Мін’юст не планує звертатися з позовами про заборону цих партій до появи для цього підстав, встановлених законом, і що наразі таких підстав немає.

23 липня у Окружному адміністративному суді міста Києва повідомили, що до ОАСК надійшов позов, у якому позивач просить зобов’язати Мін’юст звернутись до суду щодо заборони діяльності політичної партії «Партія Шарія».

30 липня Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження щодо заборони діяльності політпартії «Партія Шарія».

ОАСК здійснюватиме розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

 

Раді запропонують посилити відповідальність виборців за брехливі дані

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 15:53 УП

На зустрічі в Міністерстві внутрішніх справ обговорили питання вдосконалення виборчого законодавства, усунення спроб незаконно вплинути на хід виборчого процесу, проаналізували низку випадків щодо перших порушень та координацію зусиль для протидії таким спробам.

Джерело: пресслужба МВС

Деталі: Зазначається, що зустріч відбулася за ініціативи міністра внутрішніх справ та голови Центральної виборчої комісії, за участі представників Нацполіції із запрошенням Громадянської мережі ОПОРА та представників Офісу Президента України.

На розгляд народних депутатів під час засідання позачергової сесії Верховної Ради 25 серпня винесуть зміни до Виборчого кодексу.

Зокрема мова йде про уточнення статті Виборчого кодексу в частині надання недостовірних відомостей до Державного реєстру виборців з мето посилення відповідальності самих виборців.

Такі випадки, хоч і поодинокі, вже зафіксували в Одеській, Львівській, Житомирській та Харківській областях. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков наголосив, що ці речі потребують відповідного реагування правоохоронців з метою превенції.

Пряма мова Авакова: “Ці факти на контролі Національної поліції, яка вживатиме відповідних заходів для реагування. Ми не повинні допустити, щоб вони стали масовими чи могли повпливати на демократичне волевиявлення українців”

Пряма мова керівника Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської: “Зараз нести відповідальність за недостовірну інформацію, може, наприклад, паспортний стіл, якщо надав Держреєстру недостовірну інформацію. Ми ж говоримо, що таку саму відповідальність має нести і сам виборець, якщо він надав про себе недостовірні відомості.

Наприклад, вказав, що живе у Затоці, а насправді – в Ірпені, і передав свої персональні дані – щоб там за нього кинули бюлетень. . Право голосу – конституційне, тому повинно захищатись від спроб незаконного втручання та зловживань”.

Деталі: Також запропонують скоротити термін тривалості охорони поліцією приміщень для голосування. Наразі така охорона має забезпечуватися протягом 8 днів. Наголошується ж, що охороняти пусті приміщення для голосування невиправдано з точки зору затрат ресурсів поліції, а, отже, держави.

Нагадаємо: Місцеві вибори в Україні пройдуть у неділю, 25 жовтня. Обиратимуть депутатів місцевих рад – сільських і селищних, міських, районних та обласних, районних у містах, а також міського голову Києва та голів майже усіх міст, сіл і територіальних громад.

Офіційний старт виборчого процесу  5 вересня.

 

ЦВК просить силовиків надати інформацію про можливість місцевих виборів на Донбасі

Центральна виборча комісія звернулась до низки компетентних органів щодо отримання актуальної інформації про можливі загрози в організації підготовки та проведення перших місцевих виборів на окремих територіях Донецької та Луганської областей.

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу ЦВК, відповідне рішення комісія ухвалила 18 серпня.

“…ЦВК звернулася до Ради національної безпеки і оборони, Служби безпеки України, Національної поліції, командувача Об’єднаних сил стосовно надання не пізніше 28 серпня 2020 року актуальної інформації про загрози належній організації підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року на окремих територіях Донецької та Луганської областей, розташованих поблизу лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями, межі та перелік яких затверджено відповідним Указом Президента України від 7 лютого 2019 року,” – йдеться у повідомленні.

Одночасно Центрвиборчком звернувся до Донецької та Луганської ОДА – ОВЦА стосовно надання не пізніше 28 серпня актуальних висновків щодо можливості організації підготовки та проведення місцевих виборів на виборчих дільницях, утворених згідно з постановою ЦВК від 25 червня, а також щодо можливості організації підготовки та проведення виборів депутатів районних рад.

У ЦВК наголошують, що комісія не наділена повноваженнями самостійно визначати можливість забезпечення безпеки та уникнення терористичної загрози під час організації та проведення місцевих виборів на окремих територіях Донецької та Луганської областей.

Водночас, зважаючи на необхідність забезпечення можливості громадянам реалізувати їхнє право на формування органів місцевого самоврядування шляхом участі у виборах, у ЦВК вбачають потребу в уточненні у компетентних органів інформації щодо безпекової ситуації на окремих територіях цих областей, розташованих поблизу лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 15 липня призначила чергові місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.

ЦВК на засіданні 8 серпня призначила на 25 жовтня 1441 перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів в усіх 24 областях України.

Окрім того, ЦВК визначила територіальні громади на Донеччині та Луганщині, де неможливо провести у жовтні місцеві вибори. До переліку таких громад входять 10 сільських, селищних, міських територіальних громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районів Донецької області та 8 – Сєвєродонецького і Щастинського районів Луганської області.

 

Штепа рекламує себе російською як кандидата в мери Слов’янська – ОПОРА

ВІВТОРОК, 18 СЕРПНЯ 2020, 11:25 УП

Колишня мер Слов’янська Неля Штепа, обвинувачена у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, висунута кандидатом на посаду мера міста, там уже з’явилися її рекламні білборди російською мовою.

Джерело: Громадянська мережа ОПОРА

Деталі: “ОПОРА” зазначає, що на вулицях Слов’янська на Донеччині з’явилися білборди, на яких зображені Штепа та текст російською мовою, співзвучний з назвою політичної партії “Партія Миру та Розвитку”.

У повідомленні йдеться, що в інтерв’ю від 1 серпня 2020 року місцевому інтернет-виданню “Карачун” Штепа заявила, що політрада партії “Партія Миру та Розвитку” висунула її кандидатуру в якості претендента на посаду міського голови Слов’янська на місцевих виборах 25 жовтня.

За інформацією з офіційного сайту Міністерства юстиції України, політична партія “Партія Миру та Розвитку” зареєстрована у м. Київ, офіційних даних про наявність осередків чи представництв у Донецькій області чи безпосередньо у м. Слов’янськ не знайдено. Контактний номер телефону, вказаний на сайті Мінюсту, не обслуговується.

Дослівно “ОПОРА”: “З огляду на вищезазначене, зображення на борді керівника місцевого партійного осередку та тексту, співзвучного, якщо не тотожного, з назвою політичної партії “Партія Миру та Розвитку”, на думку радника з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Павла Романюка, дозволяє розглядати це як політичну рекламу.

Тому тут можуть бути наявні ознаки порушення законів України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (ст. 32) та “Про рекламу” (ст. 6), а саме положень, що стосуються мови реклами.

Тому ОПОРА звернулася зі скаргою до Головного управління Держпродспоживслужби у Донецькій області та із заявою до Уповноваженого із захисту державної мови”.

Деталі: Крім того, координаторка спостереження мережі ОПОРА за виборами у Донецькій області Наталія Боровська заявила, що така політична реклама може мати ознаки дочасної агітації.

Пряма мова Боровської: “Згідно з Виборчим кодексом, вести передвиборну агітацію можна з наступного дня після того, коли партію чи кандидата буде зареєстровано – про це свідчить стаття 52 Виборчого кодексу України. І зараз виявляється ситуація, коли офіційно кандидата зареєстровано немає, а політична реклама від цього імені вже ведеться”.

Передісторія:

Штепу затримали 11 липня 2014 року за підозрою у сепаратизмі. На суді вона пояснювала, що закликала Путіна увійти до Слов’янська під погрозою терористів, що в полоні у терористів її били, а інтерв’ю для російських видань зроблені “під дулом автомата”. Їй загрожував довічний термін ув’язнення.

Наприкінці жовтня 2014 року прокуратура Харківської області направила до суду обвинувальний акт, де просила для Штепи довічного терміну. 20 вересня 2017 року суд змінив запобіжний захід — тримання під вартою — і випустив Штепу під домашній арешт.

У жовтні 2019 року Європейський суд з прав людини визнав порушення з боку України у справі ексмера Слов’янська Нелі Штепи.

Штепа за рішенням ЄСПЛ отримала 3600 євро компенсації за порушення права на свободу.