Окупанти за добу чотири рази зривали «тишу» на Донбасі

05.10.2020 07:43

Минулої доби, 4 жовтня, збройні формування Російської Федерації чотири рази порушували режим припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

«Неподалік Авдіївки та Катеринівки зафіксовано ворожі постріли зі стрілецької зброї, поблизу Водяного – з автоматичного станкового гранатомета. Біля населеного пункту Шуми противник відкривав вогонь із підствольного гранатомета та стрілецької зброї», – йдеться у повідомленні.

Ворожі постріли не становили загрози для життя та здоров’я українських захисників, тож вогонь у відповідь вони не відкривали.

Бойових втрат і поранень серед українських воїнів не було.

Військовослужбовці Збройних Сил спільно із вогнеборцями ДСНС продовжують ліквідовувати осередки пожеж. Вчора основні зусилля були спрямовані на гасіння осередків загорянь поблизу населених пунктів Кряківка, Трьохізбенка, Старий Айдар, Шуми. Окрім того, 166 військовослужбовців і 16 одиниць автомобільної та інженерної техніки було задіяно у ліквідації наслідків пожеж у населеному пункті Воронове.

«Від початку поточної доби, 5 жовтня, у районі селища Новолуганське ворог здійснив один неприцільний постріл із підствольного гранатомета. У решті районів по всій лінії розмежування спостерігається тиша», – пише штаб.

Українські захисники продовжують сумлінно виконувати завдання за призначенням та готові миттєво реагувати на будь-які зміни оперативної обстановки.

 

Окупанти тричі порушили «тишу» на Донбасі, втрат немає — штаб ООС

04.10.2020 18:25

На Донбасі від початку доби зафіксовано три порушення режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу операції Об’єднаних сил у Фейсбук.

Так, за даними штабу, стрілецьку зброю російсько-окупаційні війська застосовували поблизу Авдіївки, автоматичний станковий гранатомет – неподалік Водяного. У районі населеного пункту Шуми збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь з підствольного гранатомета та стрілецької зброї.

«Бойових втрат і поранень унаслідок ворожих пострілів немає», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що українські бійці вогонь у відповідь на провокативні постріли противника не відкривали.

Як повідомлялося, минулої доби, 3 жовтня, російські окупанти п’ять разів порушили режим припинення вогню.

 

Пожежі на Луганщині: рятувальники ліквідували чотири з восьми осередків

04.10.2020 15:54

У Луганській області станом на 12:00 4 жовтня з 8 основних осередків пожеж лісових масивів, очерету та сухої рослинності 4 осередки ліквідовані, а на 3 осередках пожежі локалізовані.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба ДСНС.

Зазначається, що також вживаються заходи щодо локалізації осередку пожежі лісового масиву, що виник на околиці с. Смолянинове Новоайдарського району, де вогнем пройдено понад 1,4 тис. га лісових насаджень. До гасіння пожежі залучено 492осіб та 88 одиниць техніки.

За попередніми оцінками, загалом орієнтовна площа, пройдена вогнем, становить понад 20 тис. га.

Авіацією ДСНС протягом 4 жовтня на території Луганської області здійснено 12 скидів (96 тон води). З початку гасіння пожеж 354 скиди (1 тис. 222 тони води).

В ДСНС нагадують що під час ліквідації лісових пожеж виявлено тіла 11 осіб. Інформація щодо знищення і пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури уточнюється місцевими органами влади. Під час гасіння пожеж евакуйовано 150 осіб.

Всього до гасіння залучено 1 тис. 535 осіб та 302 од. техніки, у тому числі 3 літаки АН-32 П та 3 вертольоти ДСНС.

Як повідомлялося, за фактами пожеж у Луганській області поліція відкрила сім кримінальних проваджень. Слідство розглядає чотири основні версії: через обстріли окупантів з непідконтрольної території області, умисний підпал, самозаймання трави та лісу внаслідок погодних умов, необережне поводження з вогнем.

 

Мінські домовленості, якщо їх читати буквально, виконати неможливо — Клімкін

04.10.2020 12:59

З першого дня після підписання Мінських домовленостей було зрозуміло, що у разі, якщо документ читати буквально, виконати це неможливо.

Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив Павло Клімкін, який очолював МЗС України у 2014-2019 роках.

“Мінські домовленості, якщо ви їх читаєте буквально, їх виконати неможливо. Це було зрозуміло з першого дня”, – сказав ексміністр, коментуючи ситуацію із скандальними заявами колишнього першого заступника глави української делегації ТКГ Вітольда Фокіна.

До цього Клімкін додав, що Мінські угоди – “насправді ніякі не угоди, а домовленості. Вони не мають ніякого статусу”. Та наголосив, що він “був категорично проти цього положення (зобов’язання провести вибори в ОРДЛО не після, а до повернення Україні контролю над кордоном – ред.), навіть згадки, що може бути зміна до української Конституції”.

Коментуючи тему так званого “особливого статусу” для окупованих територій, Клімкін заявив, що “ці угоди ніколи не могли б бути виконані. Оскільки, щоб їх виконати, потрібно розписати послідовність і гарантії виконання різних заходів”.

На його переконання, Мінські домовленості були необхідні, бо це було можливістю “зняти ескалацію навколо Дебальцевого і взагалі на фронті, оскільки Росія планувала не тільки ж Дебальцеве, а й подальшу масштабну ескалацію. Це була просто логіка деескалації. А потім це все дипломатично і політично відіграли”, – сказав ексміністр.

Як повідомляв Укрінформ, Фокін 29 вересня на засіданні парламентського комітету заявив, зокрема, що не бачить “жодного підтвердження” війни між Росією й Україною.

Він назвав Росію “контрагентом”, а також знову заявив про необхідність оголосити загальну амністію на Донбасі.

Комітет Верховної Ради вирішив ініціювати ухвалення постанови, в якій закликати Президента Володимира Зеленського припинити перебування Фокіна в делегації України для участі у Тристоронній контактній групі.

Фокін був призначений першим заступником голови української делегації в ТКГ 18 серпня цього року.

30 вересня Президент Володимир Зеленський вивів Вітольда Фокіна зі складу делегації України в Тристоронній контактній групі та увільнив його від виконання обов’язків першого заступника глави делегації.

 

«Моя хата скраю – першим ворогів зустрічаю»: Таран каже, що тероборона має отримати друге дихання

Територіальна оборона повинна спиратися на громадські патріотичні організації оборонної спрямованості, що сприятиме зміцненню єдності армії та народу.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу Міноборони, про це сказав міністр оборони Андрій Таран з нагоди Дня територіальної оборони, який сьогодні, 4 жовтня, відзначається вперше на державному рівні.

«Система територіальної оборони в Україні має отримати друге дихання. Українці повинні почати керуватися історичним прочитанням старого національного прислів’я: «Моя хата скраю – першим ворогів зустрічаю». Так колись говорили ті, кому випала доля першими зустріти ворога під час нападу на село. Сьогодні це уроки, які нам слід винести з подій весни 2014-го року, коли розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти нашої країни», – зазначив глава оборонного відомства.

За словами Тарана, «коли ворог з найбільшою армією на континенті уже на нашій землі, а сил держави на велике і потужне військо наразі бракує – створення повноцінної та дієвої тероборони може стати виходом з ситуації, що склалася».

Зокрема, як зазначив міністр, іноземний досвід свідчить, що утримання підрозділів територіальної оборони обходиться значно дешевше, ніж регулярних військ, у США – в 6 разів, Данії та ФРН – у 10. «Функціонування сучасної територіальної оборони в Україні дозволить заощадити значні фінансові ресурси при одночасному підвищенні ефективності системи оборони в цілому, – сказав Таран.

За його словами, територіальний принцип комплектування підрозділів тероборони спирається на гарне знання місцевості як території, яку необхідно боронити від ворога у разі війни, та потужну зацікавленість у захисті безпосередньо своєї землі. Також це значно скоротить терміни боєготовності таких підрозділів, зменшить витрати коштів та часу, адже місця їх дислокації, навчальні центри та полігони мають знаходитись в максимально близько від місць проживання воїнів тер оборони, підкреслив він.

«Територіальна оборона повинна спиратися на громадські патріотичні організації оборонної спрямованості, передусім на громадські організації ветеранів АТО. Це, своєю чергою, зміцнить єдність армії та народу. Підрозділи тероборони повинні бути якісно підготовлені, технічно оснащені та морально готові зустрічати ворога. І саме ветерани АТО володіють такими складовими, – переконаний міністр оборони.

Як повідомлялося, у неділю, 4 жовтня, в Україні вперше відзначається День територіальної оборони, який встановлено указом Президента від 30 вересня 2020 року «враховуючи важливість територіальної оборони у забезпеченні обороноздатності та територіальної цілісності України, роль складових сектору безпеки й оборони та інших суб’єктів, що залучаються до виконання завдань територіальної оборони, а також з метою подальшого розвитку сучасних військових традицій».

День територіальної оборони України відзначатиметься щороку в першу неділю жовтня.

 

Карабаський конфлікт: Іран закликає сторони забезпечити права цивільних громадян

05.10.2020 02:55

Іран звернувся до Азербайджану й Вірменії із закликом поважати права цивільних громадян, які опинилися у зоні конфлікту в Нагірному Карабаху.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція IRNA.

Зазначається, що з відповідною заявою посольство Ірану в Баку звернулося до Азербайджану та Вірменії.

“Посольство закликало сторони, що беруть участь у конфлікті, дотримуватися міжнародного гуманітарного права, засудивши порушення прав невинних людей, руйнування та пошкодження цивільних об’єктів”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, Вірменія і Азербайджан вранці 27 вересня відновили бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій і в провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії вже призвели до військових втрат з обох сторін і жертв серед мирного населення.

Україна закликала сторони врегулювати конфлікт із дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах спалахнув 1988 року. У 1994-му – після шести років війни – був підписаний Бішкекський протокол, за яким Азербайджан і Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що цю територію окупувала Вірменія.

 

Азербайджан висунув Вірменії умову для припинення вогню в Карабаху

04.10.2020 21:56

Азербайджан повернеться до режиму припинення вогню в Нагірному Карабаху за умови, якщо Вірменія надасть графік виведення своїх військовослужбовців з окупованих територій.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що президент Азербайджану Ільхам Алієв висунув вимогу, аби Вірменія встановила графік виведення військ з Нагірного Карабаху та прилеглих азербайджанських територій. Він також заявив, що Азербайджан не припинятиме воєнних дій, поки цього не станеться.

“Азербайджан має одну умову – це звільнення своїх територій”, – сказав Алієв, наголосивши, що Нагірний Карабах – це територія Азербайджану. “Ми маємо повернутися і повернемося” – додав він.

Як повідомлялося, 27 вересня Вірменія та Азербайджан почали бойові дії у Нагірному Карабаху та звинуватили одне одного в ескалації насильства.

У міністерстві оборони Азербайджану поінформували, що військові країни розпочали контрнаступальну операцію по всій лінії фронту у Нагірному Карабаху у відповідь на провокації Вірменії.

МЗС Вірменії заявило, що “азербайджанська сторона завдала ракетних ударів по всій лінії зіткнення, а також по мирних населених пунктах, включаючи столицю (Нагірного Карабаху – ред.) Степанакерт”.

Вірменія оголосила воєнний стан та повну військову мобілізацію.

Раніше, 12 липня, міністерство оборони Азербайджану повідомило про спробу підрозділів вірменської армії атакувати позиції азербайджанських збройних сил на Товузькому напрямі кордону із залученням артилерії.

Унаслідок боїв, що тривали в ніч проти 13 липня, загинули четверо азербайджанських військових, ще четверо були поранені.

Зі свого боку пресслужба міноборони Вірменії заявила, що ситуація загострилася після спроби прориву з боку Азербайджану. За інформацією вірменських військових, двоє поліцейських та троє військовослужбовців отримали легкі поранення.

 

Ситуація у Карабасі: президент Азербайджану вимагає від Макрона вибачень за слова про сирійських бойовиків

4 жовтня. УНН. Президент Азербайджану Ільхам Алієв зажадав від Франції вибачень за слова глави держави Еммануеля Макрона про те, що Баку використовує сирійських бойовиків в конфлікті навколо Нагірного Карабаху. Про це Алієв повідомив в інтерв’ю телеканалу Al Arabiya, пише УНН.

“У нас немає найманців, але є армія, що складається з 100 тис. бійців”, — заявив він.

Азербайджанська сторона запросила докази того, що сирійські бойовики були перекинуті в республіку через Туреччину, додав президент. Ці звинувачення він назвав неприйнятними.

2 жовтня на брифінгу за підсумками першого дня саміту ЄС Макрон заявив, що через турецький Газіантеп в Карабах було направлено близько 300 ісламістів для участі в конфлікті на стороні Азербайджану. Французький лідер сказав, що обговорив ці дані з президентом Росії Володимиром Путіним, який повідомив, що Москва також володіє цими відомостями.

У російському МЗС раніше повідомили, що у відомства є дані про перекидання в Карабах формувань найманців з Сирії та Лівії. Відомство не уточнило, на чиєму боці вони воюють, але попросило ворогуючі сторони не допустити їх втручання, оскільки це призведе до ще більшої ескалації напруженості і створить додаткову загрозу для безпеки всіх країн регіону.

 

У Грузії спростовують заяви Вірменії щодо постачання зброї Азербайджану

04.10.2020 20:05

Віцеспікер парламенту Грузії Кахи Кучави заявляє, що інформація про перекидання Грузією військового вантажу до Азербайджану не відповідає дійсності.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє грузинський Перший канал.

За його словами, Грузія робить все можливе, щоб долучитися до мирного вирішення конфлікту у Нагірному Карабаху.

«З першого дня збройного конфлікту уряд Грузії чітко висловив свою позицію, що ми підтримуємо лише мирне вирішення цього конфлікту. Ми намагатимемось усіма силами долучитися до процесу, і готові запропонувати Грузію як майданчик для переговорів”, – зазначив Кучава.

За його словами, вживаються всі заходи для реагування на будь-яку дезінформацію.

«Ми чули заяву посла Вірменії, який поширив інформацію, ніби Грузія спрямувала зброю до Азербайджану. Це дезінформація, і я закликаю всіх не поширювати її. Наша країна відіграє найважливішу роль у підтримці миру в регіоні. Ми спробуємо зробити все можливе, щоб зробити свій внесок», – сказав Кучава.

Як повідомлялося, Вірменія і Азербайджан вранці 27 вересня відновили бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і в провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії вже призвели до військових втрат з обох сторін і чисельних жертв серед мирного населення.

Україна закликала сторони конфлікту в Нагірному Карабаху не розпалювати додаткових емоцій і врегулювати конфлікт із дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах розпочався 1988 року. У 1994 році – після шести років війни – був підписаний бішкекський протокол, за яким Азербайджан і Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

В Азербайджані порушили справу проти глави «Нагірно-Карабаської республіки»

04.10.2020 16:27

Проти очільника невизнаної Нагірно-Карабаської республіки Араїка Арутюняна порушили кримінальну справу за 15 статтями Кримінального кодексу Азербайджану.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє APA.

Так, Генпрокуратура Азербайджану заявляє, що стосовно нього порушено кримінальну справу, зокрема, за статтями “планування, підготовка, початок чи ведення агресивної війни”, “міжнародне гуманітарне право у випадку збройного конфлікту, порушення правових норм”, “винесення незаконного наказу під час збройного конфлікту”, “умисне вбивство”, “умисне знищення майна”, “тероризм”, “створення злочинного співтовариства (організації)”, “створення збройних формувань, не передбачених законом”.

Як зазначається, під час первинного розслідування за вказаною справою було зібрано достатню кількість доказів щодо навмисного вбивства цивільного населення так званим “президентом Нагірно-Карабаської Республіки” Араїком Арутюняном, який особисто порушив вимоги Женевської конвенції, вчинивши дії, “спрямовані на створення паніки серед людей”.

Кримінальну справу та розслідування доручено Слідчому управлінню Генеральної прокуратури Азербайджану.

Як повідомлялося, Вірменія й Азербайджан вранці 27 вересня відновили бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і в провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії вже призвели до військових втрат з обох сторін і чисельних жертв серед мирного населення.

Україна закликала сторони конфлікту в Нагірному Карабаху не розпалювати додаткових емоцій і врегулювати конфлікт із дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах розпочався 1988 року. У 1994 році – після шести років війни – був підписаний бішкекський протокол, за яким Азербайджан і Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

Алієв заявляє про звільнення міста в Нагірному Карабасі, Вірменія спростовує

04.10.2020 17:14

У неділю 4 жовтня, азербайджанські війська звільнили місто Джебраїл у Нагірному Карабасі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє APA з посиланням на Твітер президента Ільхама Алієва.

“Сьогодні азербайджанська армія звільнила місто Джебраїл та декілька сіл у регіоні. Любимо азербайджанську армію! Карабах – це Азербайджан!”, – написав сьогодні президент Азербайджану Ільхам Алієв.

Як повідомляє вірменська агенція Aysor, інформація про те, що азербайджанська сторона заволоділа містом Мехакаван (Джебраїл) не відповідає дійсності.

“Армія оборони контролює ситуацію в усіх напрямках, змушуючи супротивника зазнавати поразок”, – зазначив прес-секретар президента Республіки Арцах (Нагірний Карабах) Ваграм Погосян.

Як повідомлялося, 27 вересня Вірменія та Азербайджан почали бойові дії на кордоні та звинуватили один одного в ескалації насильства у Нагірному Карабаху.

У Міністерстві оборони Азербайджану поінформували, що азербайджанські військові розпочали контрнаступальну операцію по всій лінії фронту у Нагірному Карабасі у відповідь на провокації Вірменії.

МЗС Вірменії заявив, що “сьогодні рано вранці азербайджанська сторона завдала ракетних ударів по всій лінії зіткнення також по мирних населених пунктах, включаючи столицю (Нагірного Карабаху, – ред.) Степанакерт”.

Вірменія оголосила воєнний стан та повну військову мобілізацію.

Як повідомлялося, 12 липня Міністерство оборони Азербайджану повідомило про спробу підрозділів вірменської армії атакувати позиції азербайджанських збройних сил на Товузькому напрямі кордону з залученням артилерії.

Унаслідок боїв, що тривали в ніч проти 13 липня, загинуло четверо азербайджанських військових, ще четверо було поранено.

Зі свого боку пресслужба Міноборони Вірменії заявила, що ситуація на кордоні загострилася після спроби прориву з боку Азербайджану. За інформацією вірменських військових, двоє поліцейських та троє військовослужбовців отримали легкі поранення.

Пізніше бої на кордоні двох країн неодноразово поновлювалися.

 

Баку повідомляє про 22 загиблих цивільних від початку ескалації конфлікту в Карабаху

04.10.2020 12:06

Від початку поновлення військового конфлікту між Вірменією та Азербайджаном в Нагірному Карабасі 27 вересня в Азербайджані загинули 22 мирних жителів, поранень зазнали щонайменше 74.

Як передає Укрінформ, про це з посиланням на Генеральну прокуратуру Азербайджану інформує агенція APA.

Так, згідно з оприлюдненою Генпрокуратурою Азербайджанської Республіки останньою інформацією, кількість загиблих внаслідок обстрілів з боку збройних сил Вірменії у житлових поселеннях наразі становить 22 особи, поранених – 74, в той час, як кількість пошкоджених цивільних об’єктів – 49, будинків -248.

Як повідомлялося, Вірменія і Азербайджан вранці 27 вересня відновили бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій і в провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію. Бойові дії вже призвели до військових втрат з обох сторін і чисельних жертв серед мирного населення.

Україна закликала сторони конфлікту в Нагірному Карабаху не розпалювати додаткових емоцій і врегулювати конфлікт із дотриманням принципу територіальної цілісності держав.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах розпочався 1988 року. У 1994 році – після шести років війни – був підписаний бішкекський протокол, за яким Азербайджан і Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

АзербайджанОбстрілВірменіяЗагибель

 

Міністерства оборони Азербайджану та Вірменії заявляють про обстріли міст

04.10.2020 10:19

Міністерство оборони Азербайджану зранку повідомило про ракетний обстріл з території Нагірного Карабаху міст Тертер та Горадіз. Вірменська сторона повідомляє про обстріл столиці Нагірного Карабаху – міста Степанакерт азербайджанськими збройними силами.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє сайт міноборони Азербайджану.

“Зараз вірменські збройні сили завдають ракетних ударів по місту Тертер та місту Горадіз регіону Фізулі з території Ханкенді. Азербайджанська армія вживає адекватних заходів у відповідь проти ворога”, – йдеться у повідомленні.

Своєю чергою, вірменська агенція Aysor, повідомляє про обстріл столиці Нагірного Карабаху – міста Степанакерт азербайджанськими збройними силами.

“Міністерство закордонних справ Арцаха (Нагірного Карабаху – ред.) повідомляє, що в цей момент відбувається обстріл столиці регіону”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, 27 вересня Вірменія та Азербайджан почали бойові дії на кордоні та звинуватили один одного в ескалації насильства у Нагірному Карабаху.

У Міністерстві оборони Азербайджану поінформували, що азербайджанські військові розпочали контрнаступальну операцію по всій лінії фронту у Нагірному Карабасі у відповідь на провокації Вірменії.

МЗС Вірменії заявив, що “сьогодні рано вранці азербайджанська сторона завдала ракетних ударів по всій лінії зіткнення також по мирних населених пунктах, включаючи столицю (Нагірного Карабаху, – ред.) Степанакерт”.

Як повідомлялося, 12 липня Міністерство оборони Азербайджану повідомило про спробу підрозділів вірменської армії атакувати позиції азербайджанських збройних сил на Товузькому напрямі кордону з залученням артилерії.

Унаслідок боїв, що тривали в ніч проти 13 липня, загинуло четверо азербайджанських військових, ще четверо було поранено.

Зі свого боку пресслужба Міноборони Вірменії заявила, що ситуація на кордоні загострилася після спроби прориву з боку Азербайджану. За інформацією вірменських військових, двоє поліцейських та троє військовослужбовців отримали легкі поранення.

Пізніше бої на кордоні двох країн неодноразово поновлювалися.

 

Зеленський підписав указ про залучення ІТ-фахівців із Білорусі

04.10.2020 09:55

Президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про деякі заходи щодо залучення підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, які є громадянами Республіки Білорусь».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

Зазначається, що документ сприятиме розвитку інвестиційного потенціалу України та залученню висококваліфікованих ІТ-спеціалістів та інноваторів.

Згідно з указом, Кабінет Міністрів має продовжити до 180 днів на рік строк тимчасового перебування на території України громадян Білорусі. Це стосується підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, зокрема фахівців у сфері інформаційних технологій та інновацій, імміграція яких відповідає інтересам України, та членів їхніх сімей.

Також уряд має запровадити пілотний проєкт щодо спрощеного оформлення посвідок на тимчасове проживання для цих категорій громадян Республіки Білорусь. При цьому необхідно передбачити можливість скорочення до трьох днів строків для отримання таких документів без необхідності додаткового виїзду за межі української території.

Окремо Кабмін повинен оптимізувати порядок одержання дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства для працевлаштування громадян Білорусі, які є висококваліфікованими ІТ-спеціалістами. Для цього пропонується скоротити до п’яти днів строк надання такого дозволу та передбачити можливість його одержання за принципом мовчазної згоди.

Згідно з указом, потребує вдосконалення процедура реєстрації білоруських ІТ-спеціалістів як фізосіб-підприємців – платників єдиного податку.

Також потрібно визнати документи, видані компетентними органами Білорусі, що необхідні для здійснення трудової діяльності в Україні.

Крім того, уряд повинен забезпечити безперебійне функціонування єдиного інформаційного порталу та телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну.

Водночас облдержадміністрації та Київська міська державна адміністрація мають сприяти наданню консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Як повідомлялося, раніше в Мінцифри анонсували запуск спеціального вебпорталу для білоруських ІТ-спеціалістів, які б хотіли переїхати в Україну у зв`язку з подіями в Білорусі.

У Білорусі продовжуються протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, що відбулися 9 серпня, згідно з якими, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1% .

 

У Мінську перед маршем на підтримку політв’язнів почалися затримання

04.10.2020 14:43

У Мінську в неділю, 4 жовтня, зафіксовані перші затримання перед «Маршем за звільнення політв’язнів» – невідомі в цивільному затримували перехожих на проспекті Переможців і в районі вулиці Немига.

Про це повідомляє Радіо Свобода, передає Укрінформ.

«Перше затримання було помічено на проспекті Переможців в Мінську… Люди в штатському затримали ще одну людину в районі Немиги», – йдеться в повідомленні.

Уточнюється, що на затриманих не було національної біло-червоно-білої символіки або інших атрибутів протесту.

Видання повідомляє, що весь центр Мінська перекритий силовиками. Значне зосередження екіпірованих бійців різних спецпідрозділів на Майдані Незалежності, по периметру Палацу Республіки, у Міської стіни, навколо стели «Мінськ – місто герой» і на підступах до Палацу Незалежності.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Алексієвич побоюється, що її не впустять до Білорусі

04.10.2020 15:21

Лауреат Нобелівської премії, член президії Координаційної ради Білорусі Світлана Алексієвич побоюється, що після поїздки в Європу вона не зможе повернутися на Батьківщину.

Про це Алексієвич заявила на пресконференції книжкового фестивалю Taormina Book, передає Укрінформ.

«Я не вважаю поки, що поїхала в еміграцію. Я поїхала, щоб відвідати вас; до лікаря свого в Берліні завітати і виїхати додому. Багато хто вважає, що мене вже не пустять додому. У нас таке буває. Але я все-таки спробую (повернутися і) жити вдома», – сказала Алексієвич.

Вона зазначила, що в Білорусі не почувається в безпеці, тому що всі її однодумці наразі в ув’язненні або у вимушеній еміграції.

Лауреат Нобелівської премії висловилася про те, що відбувається в Білорусі і наголосила, що білоруси, які виходять на марші протесту, хочуть жити так, як живуть вільні люди.

З відсиланням до назви однієї зі своїх книг «У війни не жіноче обличчя» письменниця зазначила, що «революція в Білорусі якраз має жіноче обличчя». На першій лінії в багатотисячних маршах стоять жінки, тим самим показують свою силу і що у відповідь на арешти своїх чоловіків вони можуть перевернути патріархальне суспільство, сказала вона.

Алексієвич також висловилася за запровадження жорсткіших санкцій щодо білоруської влади. Білорусь в період політичної кризи залишилась на самоті, вважає вона. Ймовірно, тому що «між Європою і Росією є негласний договір про те, що Білорусь – це зона інтересів Росії», вважає вона.

Як повідомлялося, Алексієвич 28 вересня виїхала до Німеччини. У пресслужбі Координаційної ради білоруської опозиції сказали, що її поїздка планувалася давно.

Цими вихідними лауреат Нобелівської премії з літератури Алексієвич перебуває в місті Таорміна (Італія) на фестивалі Taormina Book, де їй вручили премію Taormina Award for Literary Excellence. Перед участю у фестивалі письменниця поспілкувалася з місцевою пресою.

У Білорусі 4 жовтня відбудеться традиційний недільний марш, цього разу – «За звільнення політв’язнів». У Мінську вже розпочалися перші затримання.

Як повідомлялося, в Білорусі майже два місяці тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

У Мінську знову обмежили мобільний інтернет

04.10.2020 15:26

У Мінську почалися «традиційні» під час недільних маршів протесту перебої з мобільним інтернетом. Оператор А1 визнав, що це знову «наказ влади».

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у Твіттері оператора.

«Відповідно до розпорядження уповноважених державних органів 4 жовтня в Мінську знижена пропускна здатність мобільного інтернету. Виконання цієї вимоги веде до погіршення якості сервісу передачі даних або тимчасової недоступності послуги», – говориться в повідомленні.

Як повідомлялося раніше, в Мінську почалися перші затримання учасників «Маршу за звільнення політв’язнів», на проспекті Переможців і в районі вулиці Немига. Центр Мінська перекритий силовиками. Значне зосередження екіпірованих бійців різних спецпідрозділів спостерігається на Майдані Незалежності, по периметру Палацу Республіки, у Міської стіни, навколо стели «Мінськ – місто герой» і на підступах до Палацу Незалежності.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів в Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

У білоруських регіонах силовики затримують журналістів

04.10.2020 16:02

У неділю на «Марші за звільнення політв’язнів» в обласних центрах Білорусі проходять затримання журналістів різних видань, передусім порталу Tut.by.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Tut.by.

«У Вітебську співробітники міліції відвезли до РВВС кореспондента Tut.by і БелаПАН Тетяну Матвєєву і фотокореспондента Tut.by і газети«Народна воля» Алеся Пілецького. У Гродно співробітники міліції відвезли до РВВС кореспондента Tut.by і газети «Народна воля» Ольгу Комягіну і фотокореспондента Tut.by і газети «Народна воля» Катерину Гордєєву», – йдеться в повідомленні.

Радіо Свобода також уточнило, що у Гродно поліцією був затриманий місцевий блогер Андрій Ірха.

Як повідомлялося, в Білорусі в неділю, 4 жовтня, проходить «Марш за звільнення політв’язнів». Почалися затримання. У Мінську значно обмежена робота мобільного інтернету.

Як відомо, 29 вересня білоруське видання Tut.by, що стало з початку протестів новинним порталом країни, яке читають найбільше громадян, позбавили статусу засобу масової інформації терміном на три місяці.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів в Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

У Мінську використовують водомети проти учасників акції протесту 

04.10.2020 16:42

На «Марші за звільнення політв’язнів», що відбувається в неділю в Мінську, силовики використовували водомети проти учасників акції протесту, після чого почались затримання учасників протесту.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Tut.by.

За його даними, водомети працюють на проспекті Машерова, в районі стели «Мінськ – місто-герой», на проспекті Переможців. Після роботи водомета по протестувальниках, силовики, що йдуть за технікою в чорній формі, починають затримання.

Як повідомлялося раніше, перед «Маршем за звільнення політв’язнів» до центру Мінська були стягнуті силовики і спецхтехніка. У білоруській столиці значно обмежена робота мобільного інтернету.

У регіонах Білорусі також проходять затримання, в тому числі журналістів.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

У Києві на акції закликають посла Білорусі піти з посади

04.10.2020 16:50

У Києві під будівлею Посольства Білорусі в Україні відбувається акція, учасники якої закликають білоруського посла Ігоря Сокола піти з посади.

Як передає кореспондент Укрінформу, участь в акції беруть декілька десятків осіб.

За словами організаторів, нещодавно з’явились чутки, що Ігор Сокол має сумніви щодо того, чи залишатися йому на своїй посади, і вони мають на меті продемонструвати свою підтримку послу і закликають його піти у відставку. Організатори наголошують, що залишаючись на посту і не висловлюючи відкрито свою позицію стосовно подій в Білорусі, посол мовчки “підтримує режим Лукашенка, який використовує проти своїх громадян катування та насильство”.

Разом з цим учасники заходу висловлюють свою підтримку учасникам протестів у Білорусі та виступають проти затримань білоруських мітингувальників силовиками. Також вони вимагають звільнення білоруських політв’язнів та проведення нових президентських виборів у Білорусі.

Акція розпочалась на Майдані Незалежності, після чого учасники пройшли ходою до будівлі посольства.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати в Вільнюс.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

У Вітебську силовики застосували проти мітингувальників сльозогінний газ

04.10.2020 17:37

Під час «Маршу за звільнення політв’язнів» у білоруському обласному центрі Вітебську проти протестувальників використовували сльозогінний газ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє телеграм-канал Белсата.

«У Вітебську силовики використовували газ», – йдеться в повідомленні.

Воно супроводжується відео, на якому видно, як поліція розпилює газ із балончиків в обличчя протестувальникам.

Як повідомлялося, у неділю, 4 жовтня, до «Маршу за звільнення політв’язнів» до столичного Мінську стягнуто чимало силовиків і спецхтехніки. В місті значно обмежена робота мобільного інтернету. У Мінську проти протестувальників застосовували водомети. Силовики в чорній формі здійснюють затримання.

У регіонах Білорусі також проходять затримання, зокрема журналістів. У Вітебську після перевірки документів декількох журналістів відпустили.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Учасники маршу протесту в Мінську провели акцію біля СІЗО  

04.10.2020 19:26

У Мінську учасники «Маршу солідарності з політв’язнями» підійшли до СІЗО на вулиці Окрестіна. Вони йшли по проїжджій частині, скандуючи: «Верим! Можам! Пераможам!».Біля ізолятора протестувальники скандували: «Випускай!».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Свобода

Уточнюється, що волонтери намагалися утримати мітингувальників на відстані не ближче 500 метрів від ізолятора. Пояснювалося це тим, що акція може завдати шкоди ув’язненим (їх почнуть бити). Однак демонстранти їх не слухали і підійшли до самого ізолятора. Люди скандували «Випускай!». Один з протестувальників довго тримав палець на кнопці дзвінка в приміщенні КПП.

Видання Tut.by уточнює, що на паркані ізолятора з’явився напис «Фашисти», а на двері і були наклеєні листівки з зображеннями заарештованих демонстрантів і загиблих в ході протестів.

Повідомляється, що раніше журналісти бачили автомобілі зі співробітниками служби безпеки, які в’їжджають на територію ізолятора.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

Після арешту баскетболістки матчі чемпіонату Білорусі проходитимуть без глядачів

04.10.2020 20:29

Виконком Білоруської федерації баскетболу ухвалив рішення провести до кінця жовтня всі матчі чемпіонатів країни серед чоловіків і жінок без глядачів.

Про це повідомляє Радіо Свобода, передає Укрінформ.

Офіційно це пояснюють тим, що у кількох командах першостей збільшилася захворюваність на коронавірус. Рішення відкрити зали для уболівальників або подовжити карантин залежатиме «від зміни епідеміологічної ситуації в країні».

Проте спортивні журналісти вважають, що є й інші причини. За їхніми словами, чиновники побоюються, що глядачі на трибунах почнуть висловлювати своє ставлення до затримання відомої баскетболістки Олени Левченко.

Як повідомлялося, в середу, 30 вересня, суд у Мінську на 15 діб заарештував баскетболістку Олену Левченко, яка грала за збірну країни на чемпіонаті світу. Вона брала участь в протестах, виступаючи проти насильства з боку влади. Левченко затримали 30 вересня в аеропорту «Мінськ» перед вильотом на планове лікування і реабілітацію.

У той же вечір в знак протесту чоловічий гандбольний клуб «Витязь-Леон» (Мінськ) не вийшов на черговий матч чемпіонату країни. На наступний день Білоруська федерація гандболу зняла команду з чемпіонату, вважаючи причину неповажною і скориставшись відповідним пунктом регламенту.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська- 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів в Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

На марш протесту в Мінську вийшли понад 100 тисяч осіб – ЗМІ

04.10.2020 20:51

У Мінську пройшла восьма після президентських виборів у Білорусі недільна акція протесту – «Марш за звільнення політв’язнів». Вона зібрала понад 100 тисяч учасників.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Свобода.

Видання нагадує, що ще до початку маршу влада стягнула до центру Мінська силовиків і спецтехніку. Жовтнева площа була оточена військовими й обгороджена металевим парканом. Посилені патрулі міліції були виставлені біля будівель МВС і КДБ. Низка торгових центрів і ресторанів вирішили в цей час не працювати.

О 13:40 в Мінську закрилися вісім станцій метро, а також знову відключили мобільний інтернет.

На проспекті Переможців біля стели «Мінськ – місто-герой», де зазвичай збираються демонстранти, силовики розташували водомети, п’ять автозаків, чотири міліцейські автобуси та два мікроавтобуси в супроводі ДАІ. Стелу оточили по периметру і встановили на ній колючий дріт.

Тисячі учасників «Маршу за звільнення політв’язнів» пройшли по проспекту Машерова в бік Кальварійської вулиці.

Незабаром після початку акції розпочалися затримання її учасників.

На перетині проспекту Машерова і вулиці Заславської протестувальників намагалися розігнати водометом, проте учасникам акції вдалося вивести його з ладу. Силовики замінили техніку і знову спробували розігнати марш, проте людям вдалося зібратися у колону. У якийсь момент вони навіть змусили силовиків відступити.

Через проспекти Пушкіна, Жукова та Дзержинського мітингувальники дійшли до слідчого ізолятора на вулиці Окрестіна, що оголошувалося метою маршу. Біля СІЗО вони скандували: «Давай!», «Караєва під суд», «Живе Білорусь!». Люди наклеїли портрети загиблих учасників мирних демонстрацій і біло-червоно-білі прапорці на вивіску ізолятора, а на паркані написали «Фашисти».

Поступово учасники протесту почали розходитися. Після закінчення акції силовики продовжували затримувати людей.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів у Білорусі та ухвалив запровадити персональні цільові санкції проти тамтешніх чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

У ЄС зреагували на вимогу Білорусі скоротити дипломатичну присутність Польщі й Литви 04.10.2020 23:31

Високий представник ЄС Жозеп Боррель назвав необґрунтованою вимогу режиму Олександра Лукашенка до Польщі й Литви відкликати своїх послів та скоротити рівень дипломатичного представництва в Білорусі.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на заяву високого представника ЄС, оприлюднену на сайті Європейської служби зовнішніх дій.

«Вимога білоруської влади до Польщі й Литви відкликати своїх послів та суттєво зменшити рівень дипломатичного представництва у Мінську є необґрунтованою та прикрою. Вона спрямована проти логіки діалогу та лише посилить ізоляцію влади у Мінську» – зазначив Боррель.

Він наголосив, що тиск білоруської влади на окремі країни Євросоюзу з метою послаблення його єдності не матиме успіху. За словами Борреля, це було чітко підтверджено під час засідання Європейської ради 1 жовтня, коли всі члени ЄС закликали білоруську владу припинити насильство і репресії, звільнити всіх затриманих та політичних в’язнів, а також поважати свободу медіа та громадянського суспільства, розпочати інклюзивний національний діалог.

«Євросоюз продовжує підтримувати демократичне право народу Білорусі обирати президента шляхом нових вільних та справедливих виборів, без зовнішнього втручання», – підкреслив високий представник ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, МЗС Білорусі вимагає від Польщі й Литви скоротити штат посольств: з 25 дипломатів у диппредставництві Литви мають залишитися 14, а в посольстві Польщі – 18.

Після президентських виборів 9 серпня у Білорусі почалися масові протести проти фальсифікацій, на які влада відповіла жорстокими репресіями. Більшість демократичних країн світу засудили насильство режиму проти власного народу, фальсифікацію результатів виборів і не визнали легітимність Лукашенка, якого підконтрольні виборчі органи оголосили переможцем.

1 жовтня ЄС запровадив санкції проти чиновників Білорусі. У цьому списку 40 прізвищ, але Олександра Лукашенка серед них немає. Окремі санкції проти режиму Білорусі запровадили також уряди Великої Британії, Канади і США.

Влада Білорусі заявила, що вводить проти країн Заходу «симетричні санкції».

 

Лукашенко заперечив існування поставок зброї з Білорусі до Вірменії та Азербайджану

5 жовтня 2020, 02:04 •

5 жовтня. УНН. Президент Вірменії Армен Саркісян у неділю подзвонив президенту Білорусі Олександру Лукашенку. Про це повідомляє пресслужба президента Білорусі, передає УНН.

“Глави держав обговорили соціально-економічну, політичну ситуацію та в Білорусі, і в Вірменії. Армен Саркісян детально поінформував білоруського лідера про ситуацію в Нагірному Карабасі. Окремо президентом Вірменії було порушено питання, тиражований деякими ресурсами, про нібито недавніх поставках військових вантажів з Білорусі до Азербайджану. У розмові було дано чітку відповідь на дану фейкову інформацію — останні півроку по лінії ВПК ніяких поставок військових вантажів ні Азербайджану, ні Вірменії не здійснювалося”, — йдеться в повідомленні.

Як повідомляв УНН, раніше Грузія спростувала інформацію стосовно постачання зброї в Азербайджан.

 

На акціях протесту в Білорусі затримали понад 220 осіб – правозахисники  

05.10.2020 03:46

За даними правозахисників, у ході масових акцій протесту в Білорусі 4 жовтня було затримано 225 осіб.

Про це повідомляє правозахисна організація «Вясна», передає Укрінформ.

У списку затриманих, оприлюдненому цією організацією, наведено 225 імен. Більшість – з Мінська.

Протестувальників також затримували у Гродно, Жодино, Вітебську.

Крім того, повідомляється, що у Бобруйську затримали практично всіх учасників Маршу за звільнення політв’язнів.

Як повідомлялося, 4 жовтня на марш протесту в Мінську вийшли понад 100 тисяч осіб.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «заступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результатів президентських виборів у Білорусі та ухвалив запровадити персональні цільові санкції проти тамтешніх чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Нова Каледонія на референдумі знову не підтримала незалежність від Франції

04.10.2020 20:47

За результатами проведеного 4 жовтня референдуму жителі Нової Каледонії не підтримали суверенітет і незалежність цього адміністративно-територіального утворення з особливим статусом від Франції.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, про результати референдуму повідомив у спеціальному зверненні президент Франції Еммануель Макрон.

“Каледонійці підтвердили своє бажання, щоб Нова Каледонія залишалася у Франції. Це є свідченням довіри до республіки”, – заявив Макрон.

Президент Франції відзначив, що має намір будувати спільними зусиллями майбутнє Нової Каледонії.

За даними Міністерства з питань заморських територій Франції, за результатами референдуму “ні” незалежності від метрополії висловили 53,26% жителів заморської території. Підтримали суверенітет від Франції 46,74%.

На попередньому референдумі 2018 року проти незалежності проголосували 56,7% каледонійців.

Нова Каледонія – архіпелаг у південно-західній частині Тихого океану, адміністративно-територіальне утворення Франції з особливим статусом. Населення становить близько 270 тис. жителів.

Головними джерелами добробуту і бюджетних надходжень Нової Каледонії є туризм, поклади нікелю, а також фінансові вливання метрополії..

 

Польська прокуратура хоче продовжити арешт Новаку

Окружна прокуратура Варшави хоче подовжити арешт на чергові три місяці екс-глави Укравтодору, колишнього міністра транспорту Польщі Славоміра Новака.

Як передає Укрінформ, про це РАР довідався з джерел, які обізнані зі справою.

Зазначається, що 2 жовтня окружна прокуратура Варшави направила районному суду Варшава-Мокотув подання щодо продовження арешту Новака. Одним з головних аргументів утримання екс-глави Укравтодору в СІЗО є побоювання щодо можливих процесуальних зловживань.

У п’ятницю, 2 жовтня, прокуратура додатково висунула Новаку звинувачення у корупції. Зокрема, йому інкримінується отримання кількадесяти тисяч злотих від колишнього голови правління польської компанії PGE Войцєха Т. за посередництвом іншої особи. Крім того, йому також інкримінується отримання хабаря у розмірі 200 тис. злотих (понад 50 тис. $) в 2012-2016 роках від колишнього голови правління компанії PKN Orlen Даріуша К. за посередництва третьої особи. Як зазначається, третя особа щомісяця передавала Новаку від глави PKN Orlen 3,5 тис. злотих (приблизно 900 $).

Адвокат екс-глави Укравтодору Антоній Каня-Сенявський зазначив, що Новак не визнає своєї провини і відмовився давати свідчення на цьому етапі слідства.

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня суд Варшави заарештував Новака на 3 місяці за підозрою в корупційних діях на посаді глави Укравтодору. Його затримання було результатом співпраці НАБУ та польського Центрального антикорупційного бюро (CBA), а також органів прокуратури обох країн. У цій справі підозру вручено ще п’ятьом особам, зокрема двом громадянам Польщі; іноземцю, представнику однієї з компаній – учасниць тендерів Укравтодору; ексрадниці в.о. голови Укравтодору, громадянці України.

В середині вересня CBA поінформувало про виявлення двох сховків, де Новак приховав готівку у сумі понад 1 мільйон доларів в еквіваленті. Спецслужба також наклала арешт на інші активи, які, на думку СBA, придбано за гроші, отримані від корупційних злочинів. Йдеться про дві квартири загальною вартістю близько 2 млн злотих (майже 550 тис. дол.), а також автомобіль Land Rover. Крім, того СBA вилучила інші матеріальні цінності, які можуть бути доказами у справі.

Наприкінці вересня у справі Новака затримано ще три особи в Польщі. Їм висунуто звинувачення у наданні Новаку хабарів на загальну суму кількасот тисяч злотих (понад мільйон гривень) за те, щоб посісти впливові посади. У прокуратурі уточнили, що йдеться про періоди, коли Новак виконував обов’язки голови політичного кабінету Ради міністрів і коли він обіймав посаду міністра транспорту, будівництва і водних ресурсів РП.

Новак у 2007-2009 роках був головою політичного кабінету прем’єр-міністра РП Дональда Туска, у 2011-2013 рр. очолював Міністерство транспорту і водних ресурсів Польщі, а з жовтня 2016 до жовтня 2019 виконував обов’язки голови Укравтодору. В жовтні 2016 року набув громадянства України.

 

Туреччина та Греція відклали переговори у штаб-квартирі НАТО

Заплановані на 5 жовтня перемовини між представниками влади Туреччини та Греції, що мали пройти в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, відклали.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на «Анадолу».

«Було вирішено провести зустріч у наступні дні в рамках рішення, прийнятого двома країнами з технічних причин», – повідомляє агентство з посиланням на свої джерела.

Зустріч, на якій мали обговорювати деталі координації задля безпеки у Східному Середземномор’ї, планували провести 5 жовтня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

Як повідомляв Укрінформ, генсек НАТО Єнс Столтенберг у понеділок, 5 жовтня, здійснить візит до Туреччини для «обміну думками» з президентом та главою МЗС цієї країни.

2 жовтня після перемовин у Брюсселі в НАТО повідомили про створення двостороннього військового механізму для вирішення конфлікту між Грецією і Туреччиною в Східному Середземномор’ї. Ідеться про зниження ризику військових інцидентів і аварій у цьому регіоні. Зокрема, передбачається створення «гарячої лінії» між керівництвом Греції та Туреччини для полегшення вирішення конфліктів на морі та в повітрі.

Нагадаємо, Туреччина і Греція мають розбіжності в питанні видобутку нафти і газу на морському шельфі неподалік від Кіпру. Греція і ЄС неодноразово заявляли, що Туреччина незаконно здійснює буріння в цій зоні. Анкара наполягає, що ці води лежать у межах її виключної економічної зони.

10 серпня Туреччина відновила роботи в Східному Середземномор’ї, попри угоду між Грецією і Єгиптом, яка стосувалася прав на буріння нафти і газу в цьому районі. Рішення Туреччини надіслати в цей регіон наукове судно в супроводі військових кораблів спонукало Грецію відрядити туди ж таки кораблі для спостереження. 12 серпня відбулася незначна сутичка між суднами, яку Греція назвала аварією, а Анкара – провокацією. 27 серпня Греція, посилаючись на морське право, заявила про намір розширити свої територіальні води в Іонічному морі з 6 до 12 морських миль.

НАТО, членами якого є обидві країни, надав платформу для переговорів і зниження напруження в Східному Середземномор’ї. Вони відбулися 17 вересня та стосувалися «заходів роз’єднання» військових сил для уникнення інцидентів у східній частині Середземного моря.

 

У ЗСУ за добу виявили 59 нових випадків коронавірусу

В Збройних силах України за минулу добу зареєстровано 59 нових випадків захворювання на COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє командування Медичних сил ЗСУ у Фейсбук.

«Станом на 10.00 04 жовтня в Збройних силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє – 731 особа. За минулу добу зареєстровано 59 нових випадків захворювання», – йдеться в повідомленні.

Всього в українській армії за час пандемії одужало від коронавірусу 2455 осіб, летальних випадків – 10.

На ізоляції нині перебувають 622 особи. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 171 особа.

Як повідомлялося, в Україні станом на 4 жовтня лабораторно підтверджено 226 462 випадки COVID-19, з них за добу – 4 140.

 

Пандемія: на COVID-19 у світі інфіковано понад 35 млн людей

5 жовтня. УНН. Станом на ранок понеділка у світі на інфекцію, викликану новим коронавірусом SARS-CoV-2, захворіли понад 35 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 35 075 423 людини, з них одужало 24 414 521. Кількість померлих зросла до 1 035 853 осіб.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (7 420 779), Індія (6 549 373), Бразилія (4 915 289), Росія (1 209 039), а також Колумбія, Перу та Аргентина.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (209 821), Бразилії (146 352), Індії (101 782), Мексиці (79 088), Великій Британії (42 440) та Італії (35 986).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ, в Україні зафіксовано понад 226 тис. випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 4 397 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу зафіксували 4 140 випадків коронавірусу

04.10.2020 08:43

В Україні станом на 4 жовтня лабораторно підтверджено 226 462 випадки COVID-19, з них за добу – 4 140.

Як передає Укрінформ, такі дані містить система моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Протягом доби зафіксовано 44 нових летальних випадків. Одужали – 1 370 осіб.

Загалом в Україні зареєстровано 4 397 смертей від COVID-19. Одужали – 100 107 пацієнтів. Хворіють нині 121 958 людей, із підозрою на коронавірус – 298 492 осіб.

Найбільше нових випадків коронавірусу за добу виявили у Києві – 407, Харківській області – 414, Донецькій – 323, Тернопільській – 284, Житомирській – 281, Сумській – 263, Дніпропетровській – 212.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 4 661 новий випадок коронавірусної хвороби.

 

У Києві за добу від коронавірусу померли вісім осіб

04.10.2020 12:21

У столиці за минулу добу COVID-19 зафіксували у 407 людей, померли від коронавірусної хвороби – 8 пацієнтів.

Як передає Укрінформ, про це повідомив мер Києва Віталій Кличко у Телеграмі.

«Кількість хворих на коронавірус у Києві не зменшується. За минулу добу вірус виявили в 407 людей. 8 хворих померли», – написав він.

Так, захворіли: 216 жінок віком від 18 до 89 років; 157 чоловіків віком від 18 до 90 років; 15 дівчаток від 1 до 17 років та 19 хлопчиків від 1 до 17 років.

Захворіли також 22 медики.

Не зменшується і кількість госпіталізованих хворих. Зокрема, за добу до лікарень столиці потрапили 45 пацієнтів. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

Загалом на сьогодні в столиці вже 24 450 підтверджених випадків захворювання на COVID-19. Коронавірус забрав життя 420 киян.

Подолали коронавірус 7864 жителі Києва. З них одужали за минулу добу 207 людей.

Як повідомлялося, в Україні станом на 4 жовтня лабораторно підтверджено 226 462 випадки COVID-19, з них за добу – 4 140.

 

У Харкові Полякова «відгриміла» концерт попри карантин – поліція відкрила справу

У Новобаварському районі Харкова попри обмеження “помаранчевої зони” 3 жовтня провели концерт до Дня вчителя, на якому виступала співачка Оля Полякова. Поліція розслідує порушення карантину.

Про це повідомила поліція Харківської області, передає Укрінформ.

“3 жовтня 40 співробітників Новобаварського та Холодногірського відділів поліції знаходилися за місцем проведення масових заходів  з метою роз’яснення громадянам правил дотримання карантину, а також фіксації протиправних дій з боку організаторів заходу”, – йдеться у повідомленні.

Слідчим внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 325 (порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу розміром від 17 до 51 тисячі гривень або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк.

 

Літній «релакс», початок осені та вибори: Єрмак сказав, чому зросла COVID-статистика

В Україні епідемічна ситуація перебуває під жорстким контролем, і якщо виникають якісь проблеми – вони одразу вирішуються.

Як передає Укрінформ, про це сказав керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, повідомляє пресслужба глави держави.

Він зазначив, що майже щодня відбуваються селекторні наради під головуванням Президента України Володимира Зеленського за участю представників усіх центральних органів влади, зокрема міністра охорони здоров’я та головного санітарного лікаря.

“Досить часто відбуваються зустрічі з головами ОДА. Ви бачите багато поїздок Президента країною. Звісно, у кожній він відвідує одну з медичних установ, заслуховує звіти голови обласної державної адміністрації, профільних лікарів. Ми дуже добре поінформовані про ту ситуацію, яка є”, – сказав Єрмак.

За словами керівника Офісу Президента, однією з причин зростання показників захворюваності на коронавірус в Україні є збільшення кількості тестувань. Крім того, негативно впливає чинник наближення місцевих виборів. “Деякі місцеві чиновники, женучись за швидкими політичними дивідендами, на жаль, забувають, що життя людини – це найдорожче. Безумовним фактором було літо, люди трохи розслабилися. Все це призвело до зростання. І плюс – початок осені. Це завжди зростання інфекційних захворювань, грип”, – зазначив він.

Єрмак наголосив, що в Офісі Президента “не розслабляються ні на хвилину”. “Все перебуває під жорстким контролем, моніториться. І якщо виникають якісь проблеми, то одразу знаходяться рішення”, – додав він.

Водночас керівник Офісу Президента зауважив, що так званої другої хвилі поширення коронавірусу не вдається уникнути багатьом країнам. “Її не вдалося уникнути нікому в цьому світі. Сьогодні друга хвиля спостерігається практично в усіх країнах. Є різні тенденції, причому в деяких країнах, де була дуже висока і, скажімо, трагічна ситуація під час першої хвилі, на превеликий жаль, (це. – Ред.) повторюється і під час другої. Тому це загальна тенденція”, – сказав Єрмак.

Як повідомлялося, в Україні станом на 4 жовтня лабораторно підтверджено 226 462 випадки COVID-19, з них за добу – 4 140.

 

В Україні почав діяти новий карантинний поділ: у «червоній» зоні два міста

З понеділка, 5 жовтня в Україні оновлено розподіл адміністративно-територіальних одиниць за зонами епідеміологічної небезпеки.

Як повідомляє Укрінформ, відповідне рішення 1 жовтня ухвалила Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Зокрема, до «червоної» зони віднесено міста Тернопіль та Канів (Черкаська область).

«Помаранчева» зона:

місто Вінниця Вінницької області;

міста Луцьк, Володимир-Волинський та Нововолинськ, Володимир-Волинський, Ківерцівський, Луцький та Турійський райони Волинської області;

місто Дніпро Дніпропетровської області;

міста Бахмут і Вугледар, Слов’янський район Донецької області;

Житомирський, Коростишівський, Лугинський, Любарський, Овруцький, Олевський та Чуднівський райони Житомирської області;

місто Ужгород, Перечинський та Ужгородський райони Закарпатської області;

міста Мелітополь та Токмак, Оріхівський та Пологівський райони Запорізької області;

міста Івано-Франківськ, Бурштин та Калуш, Городенківський, Косівський, Рогатинський, Тисменицький та Тлумацький райони Івано-Франківської області;

міста Ірпінь та Фастів, Баришівський та Києво-Святошинський райони Київській області;

Біловодський район Луганської області;

місто Львів, Золочівський, Перемишлянський, Пустомитівський та Сокальський райони Львівської області;

місто Миколаїв Миколаївської області;

міста Біляївка, Ізмаїл та Теплодар, Арцизький, Березівський, Біляївський, Болградський, Лиманський, Овідіопольський, Тарутинський та Подільский райони Одеської області;

місто Полтава Полтавської області;

міста Дубно, Вараш та Острог, Зарічненський, Здолбунівський, Костопільський, Млинівський, Острозький та Рівненський райони Рівненської області;

міста Суми та Лебедин, Сумський район Сумської області;

міста Бережани, Кременець та Чортків, Бережанський, Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Монастириський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський та Шумський райони Тернопільської області;

міста Харків та Люботин, Богодухівський, Великобурлуцький, Зачепилівський, Первомайський та Харківський райони Харківської області;

міста Хмельницький, Кам’янець-Подільський та Нетішин, Волочиський, Деражнянський, Дунаєвецький, Красилівський, Летичівський, Теофіпольський та Ярмолинецький райони Хмельницької області;

місто Сміла, Канівський та Смілянський райони Черкаської області;

міста Чернівці та Новодністровськ, Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кельменецький, Кіцманський, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький та Хотинський райони Чернівецької області;

місто Ніжин, Варвинський, Куликівський, Ніжинський, Носівський та Сновський райони Чернігівської області.

Читайте також: В Україні запрацювали оновлені карантинні зони

«Жовта» зона:

міста Жмеринка, Козятин, Могилів-Подільський та Хмільник, Бершадський, Вінницький, Калинівський, Козятинський, Літинський, Немирівський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський та Чечельницький райони Вінницькій області;

місто Ковель, Горохівський, Іванчівський, Камінь-Каширський, Ковельский, Локачинський, Любешівський, Любомльський, Маневицький, Ратнівський, Рожищенський та Шацький райони Волинської області;

міста Кривий Ріг, Новомосковськ та Тернівка, Верхньодніпровський, Дніпровський, П’ятихатський, Солонянський та Царичанський райони Дніпропетровської області;

міста Краматорськ, Лиман, Мирноград, Маріуполь, Новогродівка, Покровськ, Селидове, Слов’янськ та Торецьк, Великоновосілківський, Маріївський та Покровський райони Донецької області;

міста Житомир, Бердичів, Малин та Новоград-Волинський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський, Ємільчинський, Коростенський, Народицький, Новоград-Волинський, Попільнянський, Пулинський, Романівський, Хорошівський та Черняхівський райони Житомирської області;

міста Мукачево, Хуст та Чоп, Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Мукачівський, Рахівський, Свалявський та Тячівський райони Закарпатської області;

міста Запоріжжя та Бердянськ, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Мелітопольський, Новомиколаївський, Приазовський, Токмацький та Якимівський райони Запорізької області;

міста Болехів, Коломия та Яремче, Богородчанський, Верховинський, Галицький, Долинський, Калуський, Коломийський, Надвірнянський, Рожнятівський та Снятинський райони Івано-Франківської області;

міста Біла Церква, Березань, Бориспіль, Бровари, Буча, Васильків, Обухів, Переяслав та Славутич, Білоцерківський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Кагарлицький, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслів-Хмельницький, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Фастівський та Яготинський райони Київської області;

місто Сєвєродонецьк, Білокуракинський, Кременівський, Марківський, Міловський, Станично-Луганський та Старобільський райони Луганської області;

міста Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград, Бродівський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Радехівський, Сколівський, Стрийський та Яворівський райони Львівської області;

місто Вознесенськ, Березанський, Веселинівський, Вітовський, Кривоозерський та Миколаївський райони Миколаївської області;

міста Одеса, Білгород-Дністровський, Чорноморськ та Южне, Балтський, Білгород-Дністровський, Іванівський, Ізмаїльський, Кодимський, Любашівський, Окнянський, Роздільнянський, Савранський, Тарутинський та Татарбунарський райони Одеської області;

міста Лубни та Миргород, Диканський, Лохвицький, Миргородський, Новсанжарський, Полтавський та Шишацький райони Полтавської області;

місто Рівне, Березнівський, Володимирецький, Гощанський, Демидівський, Дубенський, Дубровицький, Корецький, Радивилівський, Рокитнівський та Сарненський райони Рівненської області;

міста Конотоп, Охтирка, Ромни та Шостка, Білопільський, Буринський, Глухівський, Краснопільський, Лебединський, Недригайлівський, Роменський та Середино-Будський райони Сумської області;

міста Ізюм, Куп’янськ, Лозова та Чугуїв, Балаклійський, Барвінківський, Близнюківський, Валківський, Вовчанський, Дергачівський, Зміївський, Золочівський, Ізюмський, Кегичівський, Коломацький, Красноградський, Лозівський, Нововодолазький та Чугуївський райони Харківської області;

місто Херсон, Білозерський, Іванівський та Новотроїцький райони Херсонської області;

міста Славута та Шепетівка, Білогірський, Віньковецький, Городоцький, Кам’янець-Подільський, Новоушицький, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Хмельницький та Чемеровецький райони Хмельницької області;

міста Черкаси, Золотоноша та Умань, Городищенський, Драбівський, Жашківський, Звенигородський, Золотоніський, Кам’янський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Тальнівський, Христинівський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський та Шполянський райони Черкаської області;

міста Чернігів та Прилуки, Бахмацький, Бобровицький, Городнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Ніжинський, Ріпкинський, Срібнянський та Чернігівський райони Чернігівської області;

місто Київ.

Такі епідемічні рівні встановлюються на 14 днів.

 

У вересні держбюджет виконали на 115% – Шмигаль

04.10.2020 11:45

Минулого місяця в Україні держбюджет виконано на 115%. Надходження становили на 10,1 млрд грн більше запланованого.

Про це у Фейсбуці повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«У вересні держбюджет виконано на 115%. Це на 7,8 млрд грн більше, ніж минулого року та на 10,1 млрд грн більше нормативу. Вересень став четвертим місяцем поспіль, коли виконується державний бюджет», – написав прем’єр.

Шмигаль також нагадав, що «у квітні недовиконання держбюджету становило 41 млрд, проте нашому уряду вдалося виправити ситуацію, і зараз відставання від річного нормативу лише 11,8 млрд грн. До кінця року бюджет буде повністю виконано, – запевнив очільник уряду.

 

Програма «5-7-9»: Шмигаль каже, що бізнеси взяли позик вже на понад дев’ять мільярдів04.10.2020 11:57

За підсумками останнього місяця чітко видно, що програма доступних кредитів для МСБ “5-7-9” досягла успіху.

Про це у Фейсбуці повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“Останній місяць чітко продемонстрував, що програма доступних кредитів для МСБ “5-7-9″ досягла успіху. Загальний об’єм позик вже перевищив 9 млрд грн. Тобто, в Україні вперше малий та середній бізнес мають можливість отримати доступний кредит для розвитку і підтримки власної справи. Майже 4 тисячі бізнесів з усієї країни вже скористалися програмою. На наступний рік на програми доступного кредитування для бізнесу ми заклали в бюджеті 12 млрд грн”, – написав очільник уряду.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 1 лютого 2020 року стартувала затверджена урядом програма “Доступні кредити 5-7-9%”. Надання трьох можливих ставок за кредитами – 5%, 7% або 9% – залежить від розміру бізнесу та терміну його діяльності.

У квітні Кабінет Міністрів розширив державну програму “Доступні кредити 5-7-9%” на бізнес із річним доходом у 100 млн грн, тоді як раніше ця сума обмежувалася 50 млн грн. Також урядом було збільшено максимальну суму кредиту за програмою з 2 млн грн до 3 млн грн.

24 вересня Шмигаль заявив, що програма “Доступні кредити “5-7-9%” буде продовжена на наступний рік у тому вигляді, в якому вона працює зараз.

Нині позику за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” можна отримати в Ощадбанку, Укргазбанку, ПриватБанку, Укрексімбанку, Банку “Львів”, ПУМБ, Банку “Альянс”, Кредобанку та низці інших банків.

 

У Києві відкрили пам’ятник полковнику армії УНР

У сквері в центрі Києва відкрили пам’ятник полковнику армії Української Народної Республіки Петру Болбочану.

Як передає кореспондент Укрінформу, церемонія відкриття відбулась 4 жовтня у сквері імені Болбочана на вулиці Січових стрільців.

“Сьогодні знаковий момент, тому що це предметне, матеріальне втілення пам’яті в міському просторі. Ми бачимо, що українські герої поступово займають своє місце в нашому житті фізично і реально”, – сказав голова Українського інституту національної пам’яті Атон Дробович під час церемонії відкриття.

Він зазначив, що Болбочан є видатною постаттю та людиною, яка “асоціюється зі славою української зброї, славою Києва і славою Української Народної Республіки”. За словами Дробовича, символічним є те, що пам’ятник Болбочану встановлено в сквері, де колись було розташовано погруддя Станіслава Косіора – людини, причетної до організації Голодомору та вбивства мільйонів українців. “Я радий, що декомунізація триває. І декомунізація триває не тільки в якомусь неконструктивному, руйнівному сенсі, але і відбувається будівництво й відновлення сенсів, які стають для нас знаковими, які зміцнюють нас як громаду, які зміцнюють нас як суспільство”, – відзначив Дробович.

Створення та відкриття пам’ятника Петру Болбочану відбулось в рамках реалізації проєкту “Українська історія в камені”. За словами керівниці проєкту Оксани Пономарьової, на пам’ятник Болбочану пожертвували кошти українці з різних країн світу: Швейцарії, США, Польщі та Росії. Пам’ятник створили скульптури Михайло Горловий та Олександр Фурман. Ідея пам’ятника належить історичному клубу “Холодний Яр”.

Пономарьова зазначила, що загалом в рамках проєкту планується встановити ще два пам’ятники: пам’ятник Княгині Ользі в Ізмаїлі та пам’ятник Герою України Василю Сліпаку.

Петро Болбочан (1883-1919) – український військовий діяч, полковник армії УНР, очільник Кримської операції зі звільнення Криму від більшовиків і узяття під контроль Чорноморського флоту. Був заарештований через критику непослідовної політики уряду УНР, засуджений воєнно-польовим судом та розстріляний. На момент виконання вироку полковнику було 35 років.

 

Добкін зняв свою кандидатури з виборів мера Харкова

Ексголова Харківської ОДА, колишній народний депутат Михайло Добкін зняв свою кандидатуру на посаду Харківського міського голови.

Як передає Укрінформ, про це він у неділю, 4 жовтня, повідомив в Telegram.

“Сьогодні зняв свою кандидатуру з виборів на користь Геннадія Кернеса. Він одужує і візьме участь у виборах мера. На цьому моя місія виконана. Бажаю перемоги на виборах йому і його блоку”, – написав Добкін.

Як повідомляв Укрінформ, Добкін 23 вересня заявив, що вирішив балотуватися в мери Харкова, хоча до цього висловлював намір поборотися за крісло мера Києва.

Чинний Харківський міський голова Геннадій Кернес зараз проходить курс лікування в клініці “Шаріте” (Німеччина).

Він із 10 вересня перебуває на лікарняному. 15 вересня мерія офіційно підтвердила, що у Кернеса – коронавірус і двостороннє запалення легенів. Він був госпіталізований у 17-у міську лікарню у важкому, проте стабільному стані. Вночі 17 вересня Кернеса медичним літаком перевезли на лікування до Німеччини.

23 вересня Кернеса офіційно висунули кандидатом на пост мера Харкова на конференції партії “Блок Кернеса – Успішний Харків”. Перша п’ятірка кандидатів від партії на виборах до Харківської міськради також починається з Кернеса.

 

Довибори в Раду: ЦВК зареєструвала кандидатом в окрузі №208 вдову депутата Давиденка

Центральна виборча комісія на виконання рішення Верховного Суду зареєструвала Людмилу Давиденко кандидатом у народні депутати в окрузі № 208 на довиборах до Верховної Ради.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі ЦВК.

«Давиденко Людмила Олексіївна, народилася 5 лютого 1980 року в місті Бахмач Бахмацького району Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, відсутні відомості щодо партійності, проживає в місті Києві, судимість відсутня, само висування», – поінформували в Комісії.

У звʼязку з цим ЦВК внесла відповідні зміни до постанови ЦВК від 29 вересня № 317 “Про форму, колір і текст виборчого бюлетеня з проміжних виборів народного депутата 25 жовтня 2020 року для голосування в одномандатному виборчому окрузі № 208”, доповнивши її додаток відомостями про вказаного кандидата в депутати.

Таким чином на проміжних виборах народного депутата в окрузі № 208 зареєстровано 18 кандидатів, підсумували в ЦВК.

Як повідомлялося, Верховна Рада призначила на 25 жовтня проміжні вибори народних депутатів в одномандатному виборчому окрузі № 208 у зв’язку із загибеллю народного депутата Валерія Давиденка (група “Довіра”). Тіло політика з вогнепальним пораненням голови було знайдене 23 травня у його київському офісі.

Про намір балотувалися на довиборах в окрузі №208 повідомила вдова Давиденка. Однак у вересні вона заявила, що ЦВК “з надуманих причин” відмовила їй у реєстрації для участі в довиборах і звернулася до суду.

 

Єрмак переконаний, що члени монобільшості на 100% довіряють Зеленському

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак переконаний, що фракція «Слуги народу» у Верховній Раді зберігає свою цілісність, а різні позиції депутатів під час голосувань свідчать про демократію та розвиток партії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

«Ми не були б демократичною державою, якби сьогодні з усіх питань всі голосували. Це ж не Комуністична партія СРСР. Але якщо ви подивитеся на найпринциповіші питання, то я вважаю, що сьогодні партія зберігає свою монолітність», – сказав Єрмак в ефірі каналу «Україна 24».

За його словами, людей у «Слузі народу» об’єднує те, що ця політична сила прийшла в парламент тому, що Президентом став Зеленський.

«Для цієї партії, для кожного її члена людиною-лідером є Президент Зеленський. Вони й надалі на 100% довіряють цій людині. Це найголовніше. І він сьогодні є тією людиною і тим лідером, навколо якого існує монолітність цієї партії», – зауважив Єрмак.

«Є одна людина, якій повірила українська спільнота і якій повірили ці люди, які зібралися в партію «Слуга народу», що сформувала монобільшість», – додав він.

Керівник Офісу Президента зазначив, що депутати, які потім стали складовою монобільшості, вперше в українській історії були обрані на цілковито демократичних виборах і без будь-яких фінансових зобов’язань. Він додав, що в український парламент прийшли зовсім нові люди, більшість з яких були професіоналами у своїй сфері.

«Це зовсім інша генерація українських політиків. Вважаю, що в більшості з них є дуже добрі шанси для того, щоб стати дійсно професійними політиками нової генерації», – сказав він.

Щодо різних заяв окремих депутатів, які позначаються на рівні рейтингів партії та Президента, Єрмак зауважив: більшість нинішніх парламентаріїв ніколи не були у великій політиці й не завжди розуміють, що кожне сказане ними слово буде під пильною увагою. Тому сьогодні керівники фракції та партії ведуть роботу щодо комунікації.

«Ми працюємо не заради цифр і рейтингів. Найголовніше – це результат твоєї роботи. Давайте подивимося на те, що вони зробили. А за рік вони зробили дуже багато. За рік саме ці депутати проголосували багато історичних законів, які вивчатимуться в історії нашої країни. Саме ці депутати сьогодні працюють над великим пакетом прогресивних законів, які, на мою думку, просунуть нашу країну дуже далеко вперед», – заявив керівник Офісу глави держави.

Як повідомлялося, за даними КВУ, з початку 2020 року у депутатів монобільшості погіршилися показники підтримки рішень Верховної Ради. Так, якщо в період із вересня по грудень 2019 року в середньому прийняті закони підтримували 228 народних депутатів «Слуги народу», то, зокрема, за період із січня по липень 2020 року показник підтримки знизився до 220 депутатів.

 

В Одесі скасували реєстрацію кандидатами у мери чотирьох Філімонових і двох Зеленських

04.10.2020 11:11

Одеська міська територіальна виборча комісія на виконання рішення ЦВК повторно розглянула питання про реєстрацію окремих кандидатів на посаду мера Одеси й ухвалила відмовити в реєстрації кандидатам з однаковими прізвищами.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті міської виборчої комісії.

“На виконання рішення Центральної виборчої комісії… Одеська міська ТВК повторно розглянула документи (про реєстрацію – ред.) і встановила їх невідповідність вимогам Виборчого кодексу України”, – йдеться, зокрема, у постанові №125 від 3 жовтня 2020 року.

Зазначається, що міська комісія встановила, що “до заяви про висування Філімонова Олега Анатолійовича кандидатом на посаду Одеського міського голови додану квитанцію №151510021 від 24 вересня 2020 року про переказ у безготівковому порядку на спеціальний рахунок ТВК коштів у розмірі 153 372 грн, відповідно до якої у графі “платник” значиться політпартія ПП “Студентська партія України” через Ігуменцеву Олену Борисівну. При цьому в графі “Код платника” зазначено номер… – ІПН фізичної особи. Що свідчить про факт внесення грошової застави фізичною особою, а не місцевою організацією партії, як це визначено Виборчим кодексом України та порядком”.

Крім того, йдеться в документі, до ТВК “не подано рішення конференції міської організації ПП «Студентська партія України” про висування кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області, засвідченого печаткою цієї організації або організації вищого рівня. З огляду на викладене вказані квитанції не можуть вважатися документами про внесення грошової застави відповідно до ст. 225 Виборчого кодексу України. Таким чином, передбаченого п.4 ч.1 ст. 225 Виборчого кодексу України документа про внесення грошової застави… до комісії не подано”.

На цій підставі Одеська міська виборча комісія постановила: “відмовити Одеській міській організації ПП “Студентська партія України” у реєстрації кандидата на посаду Одеського міського голови Одеського району Одеської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року Філімонова Олега Анатолійовича”.

В ухвалених 3 жовтня постановах Одеського міськтервиборчкому йдеться також про відмову в реєстрації інших кандидатів, при ухваленні постанов про реєстрацію яких Одеська ТВК допустила порушення. Зокрема, кандидатів на посаду Одеського міського голови Філімонова Вадима Вікторовича, двох Філімонових Олегів Вікторовичів, Зеленського Василя Сергійовича та Зеленського Олександра Васильовича, висунутих місцевими організаціями партій “Наша земля”, Циганська партія України, “Молодь до влади”, “Зелені”, “Стабільність та справедливість”.

Також відмовлено в реєстрації кандидата на посаду міського голови Саакашвілі Міхеіла Володимировича, висунутого місцевою організацією партії “Блок Міхеіла Саакашвілі”.

Крім того, Одеський ТВК оприлюднив постанови про реєстрацію кандидатів на посади міського голови Георгія Селянина – від облорганізації партії “Батьківщина” та Геннадія Чижова – від Одеської міськорганізації партії “Слава і честь”.

Як повідомляв Укрінформ, Центральна виборча комісія 3 жовтня скасувала низку постанов Одеської міської територіальної виборчої комісії щодо реєстрації на посаду Одеського міського голови кандидатів з однаковими прізвищами.

 

За добу відкрили вісім кримінальних справ щодо порушень виборчого процесу

Протягом попередньої доби, 3 жовтня, поліція відкрила вісім кримінальних проваджень за фактами порушень виборчого процесу.

Як передає Укрінформ, про це повідомили в Національній поліції.

Упродовж доби до поліції надійшло 116 заяв і повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого законодавства. Найбільше повідомлень зафіксовано в Одеській області – 19, а також на Дніпропетровщині та Київщині – по 14.

Загалом з 5 вересня (від початку виборчого процесу) територіальні органи Нацполіції зареєстрували 2393 заяви та повідомлення, які стосуються місцевих виборів.

За цей період до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо 190 кримінальних правопорушень: 101 – пов’язані з порушенням виборчого законодавства, 85 – з виборчим процесом.

Складено 395 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних із виборчим процесом.

Як повідомлялося, чергові місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня.