На Донбасі минулої доби зафіксували два обстріли

7 жовтня. УНН. На Донбасі минулої доби бойовики двічі порушили режим припинення вогню. Про це повідомляє прессцентр операції Об’єднаних сил, передає УНН.

“Так, у районі відповідальності ОТУ „Схід“ противник відкривав неприцільний вогонь із підствольного гранатомета поблизу Зайцевого, а зі стрілецької зброї — неподалік Водяного. Ворожі постріли були неприцільними, тому українські військовослужбовці вогонь у відповідь не відкривали. Бойових втрат і поранень серед українських захисників не було”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що українські військові спільно з рятувальниками локалізували пожежі поблизу населених пунктів Болотене, Майорськ, Катеринівка, Попасна, Хутір Вільний та Станиця Луганська.

“Від початку поточної доби, 7 жовтня, по всій лінії розмежування спостерігається тиша. Порушень досягнутих мирних домовленостей не зафіксовано”, — додали в штабі ООС.

 

У Харкові вшанувати пам’ять загиблих в авіатрощі прийшли близько трьох тисяч осіб

У Харкові на церемонію вшанування та прощання з курсантами та офіцерами, які загинули в авіакатастрофі 25 вересня, прийшли близько трьох тисяч осіб – військових і містян.

Таку цифру повідомили кореспонденту Укрінформу у відділі комунікації ГУ Нацполіції у Харківській області.

Під час офіційної частини на площі Свободи люди перебували за парканом та кордоном із військовослужбовців. Присутні не могли стримати сліз, розділяючи горе із рідними загиблих. На площі Свободи панували тиша та надгнітюча атмосфера. Один із солдатів знепритомнів.

По завершенню церемонії сотні людей покладали квіти до фотографій загиблих.

Як повідомили у Харківському обласному військовому комісаріаті, чотирьох загиблих із Харкова сьогодні поховають на міських кладовищах, трьох загиблих – у Чугуєві, одного — у селі Крисіно Богодухівського району, ще одного завтра – у місті Куп’янськ.

Інших загиблих транспортують у рідні населені пункти.

Раніше голова Харківської ОДА Олексій Кучер повідомляв, що в авіатрощі загинули уродженці 11 областей країни.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня при заході на посадку на аеродром у місті Чугуєві розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант – Віталій Вільховий – помер у лікарні від опіків. Курсант В’ячеслав Золочевський, у якого діагностували забої, рани та струс мозку, перебуває на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону.

29 вересня на Меморіалі Слави в Харкові відбулася церемонія прощання з Віталієм Вільховим. 30 вересня його поховали на Львівщині.

Для ідентифікації решти загиблих була призначена ДНК-експертиза.

 

Зеленський нагородив курсантів та екіпаж Ан-26 медалями “За військову службу”

Президент Володимир Зеленський нагородив 27 курсантів та членів екіпажу військового літака Ан-26, який зазнав катастрофи неподалік Харкова, медалями “За військову службу Україні”.

Відповідний указ №421/2020 опублікований на сайті глави держави, повідомляє Укрінформ.

Як зазначається в документі, військовослужбовців нагороджено медалями “за самовіддане служіння українському народові, зразкове виконання військового обов’язку”.

Як повідомлялося, зранку у вівторок, 6 жовтня, на площі Свободи у Харкові відбулася церемонія прощання із загиблими 25 вересня в авіакатастрофі під Чугуєвом офіцерами та курсантами Національного університету Повітряних сил ім. Кожедуба.

Увечері 25 вересня при заході на посадку на аеродром у місті Чугуєві розбився літак Ан-26 ПС ЗСУ. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант – Віталій Вільховий – помер у лікарні від опіків. Курсант В’ячеслав Золочевський, у якого діагностували забої, рани та струс мозку, перебуває на лікуванні.

29 вересня на Меморіалі Слави в Харкові відбулася церемонія прощання з Віталієм Вільховим. 30 вересня його поховали на Львівщині.

Для ідентифікації решти загиблих була призначена ДНК-експертиза.

 

На борту Ан-26 мали бути шість курсантів, а не 20 – депутатка

06.10.2020 18:26

На борту літака Ан-26 у день авіакатастрофи перебували одночасно 20 курсантів замість передбачених шести осіб.

Як передає Укрінформ, про це 6 жовтня повідомила заступниця голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла (фракція партії «Слуга народу») в ефірі телеканалу «Україна 24».

Так, депутат нагадала, що профільний комітет на своєму засіданні 30 вересня заслухав попередні звіти представників Державного бюро розслідувань і Міністерства оборони щодо катастрофи Ан-26. За результатами обговорення було ухвалено ряд рішень, серед яких — рекомендація на час розслідування відсторонити від посади очільника Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

«Також були (озвучені – ред.) цікаві доволі й, на жаль, сумні деталі стосовно того, що і як було в академії, і які були передумови того, що сталося. Ми не можемо звинувачувати в чомусь, але у членів комітету склалося враження, принаймні, під час заслуховування, що систематично не було дотримання певних норм, як відбувається навчання, як приймається рішення щодо його організації, скільки має бути курсантів» — зазначила Безугла.

Водночас на уточнювальне запитання, чи означає це, що у літаку перебувало більше курсантів, аніж передбачено, вона відповіла ствердно, пославшись на заслухані звіти представників ДБР і Міноборони.

«Враховуючи інформацію заслуховування — так. При цьому, як ми знаємо всі, курсантів було 20, а для виконання цієї вправи — це максимум шість осіб (має бути – ред.) Умовно кажучи, можна зробити й більше робочих місць (штурманів), але якщо ми розуміємо, що спроможності літака розраховані максимум на п’ять-шість курсантів, то це й питання перевантаженості літака, й питання якості виконання вправи, й утоми того, хто керує вправою як такою», — пояснила заступниця голови безпекового комітету ВР.

Разом з тим, вона уточнила, що згідно з попередніми висновками, перебування на борту значно більшої кількості курсантів, аніж визначено нормативами, — «це звичайна практика в академії».

Коментуючи ж інформацію щодо технічного стану Ан-26, Безугла сказала, що за попередніми даними, він був задовільним, але були питання щодо «термінів придатності двигунів, для кожного з яких він був визначний різним», а також «щодо показників із датчиків». Тому депутат наголосила, що зробити бодай «якісь остаточні висновки складно».

Окрім того, Безугла заявила, що не бачить доцільності створювати парламентську тимчасову слідчу комісію з розслідування причин авіакатастрофи.

«Стоп’ятсота тимчасова слідча комісія — це точно не те, на що має бути спроможна Верховна Рада, та й чи потрібно її створювати», — сказала вона.

Як повідомляв Укрінформ, 25 вересня при заході на посадку на аеродром у місті Чугуєві розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант – Віталій Вільховий – помер у лікарні від опіків. Курсант В’ячеслав Золочевський, у якого діагностували забої, рани та струс мозку, перебуває на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону.

29 вересня на Меморіалі Слави в Харкові відбулася церемонія прощання з Віталієм Вільховим. 30 вересня його поховали на Львівщині.

Для ідентифікації решти загиблих була призначена ДНК-експертиза.

У Харкові 6 жовтня відбулася церемонія вшанування та прощання із загиблими курсантами й офіцерами, на яку прийшли близько трьох тисяч осіб – військових і містян.

 

Катастрофа Ан-26: «Антонов» закликає утриматись від публікації фрагментів висновків

Публікація деякими ЗМІ матеріалів комісії з розслідування катастрофи літака Ан-26Ш, внаслідок якої загинув екіпаж та курсанти Харківського університету Повітряних сил, є неприпустимою, а оприлюднені фрагментарні дані не є офіційною оцінкою підприємства щодо причин падіння літака.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбук повідомляє пресслужба ДП «Антонов».

«ДП «Антонов» повідомляє, що «Аналіз розвитку авіаційної події з літаком Ан-26Ш №76 25.09.2020, розміщений на ресурсі «Страна.UA», не є офіційною оцінкою підприємства щодо причин падіння літака. Подана оцінка ситуації була зроблена льотчиком-випробувачем 1 класу О.М. Пахольченком на основі даних, отриманих неофіційним шляхом, власного досвіду та бачення ситуації. Зазначений «Аналіз» є конфіденційним документом, призначеним для розгляду професійними авіаційними фахівцями, які входять до складу комісії з розслідування катастрофи. Олександр Миколайович жодним чином не надавав цього документу для публікації та згоди на його поширення на будь-якому інформаційному ресурсі», – йдеться в повідомленні.

В ДП «Антонов» звернулись до представників ЗМІ з проханням дотримуватися журналістської етики, припинити поширення окремих фрагментів документу, а також утриматися від коментарів з метою запобігання формуванню хибної оцінки причин катастрофи Ан-26Ш.

«Згідно з чинними правилами розслідування авіаційних подій та інцидентів авіації Збройних сил України, розголошення відомостей щодо матеріалів розслідування є неприпустимим. Крім того, дотримуючись етичних норм, професійні фахівці завжди утримуються від публічних коментарів можливих причин катастроф до завершення офіційного розслідування», – наголосили в пресслужбі.

Як повідомлялося, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

Загинули 26 осіб, один курсант перебуває у госпіталі.

Літак розбився під час навчально-тренувального польоту. За фактом падіння військового літака Ан-26 розпочато кримінальне провадження щодо порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

 

На Луганщині досі гасять пожежі, найскладніша ситуація — у трьох районах

Станом на 18.30 6 жовтня на території Луганської області продовжується гасіння пожеж в природних екосистемах, які виникли 30 вересня та 1 жовтня. Найскладніша ситуація зберігається у Станично-Луганському, Новоайдарському та Сєвєродонецькому районах.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба КМУ.

«Найбільш складна обстановка склалася вздовж лінії розмежування на території Станично-Луганського, Новоайдарського, Сєвєродонецького районів, де до зони ураження потрапило 32 населених пункти», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, основні зусилля ДСНС були направлені на захист населених пунктів, польового артилерійського складу ЗСУ поблизу с. Боровеньки та газорозподільчої станції на околиці с. Олександрівка. Завдяки комплексному застосуванню наземних сил та авіації не допущено розповсюдження вогню до населених пунктів, потреби в евакуації не було.

За інформацією пресслужби, протягом 1 – 6 жовтня ліквідовано пожежу: поблизу с. Байдівка Старобільського району на площі 50 га (12:30 01.10.2020); поблизу с. Чмирівка Старобільського району на площі 50 га (06:43 03.10.2020); поблизу населених пунктів Піщане, Нижньотепле та Артема Станично-Луганського району на площі 20 га (19:30 03.10.2020); поблизу населених пунктів Лобачеве та Геївка Станично-Луганського району на площі 1 тис. 400 га (9:00 03.10.2020); поблизу с. Болотене Станично-Луганського району на площі 6 га (9:15 04.10.2020 ); поблизу населених пунктів Трьохізбенка, Муратове та Капітанове Новоайдарського району на площі 2,6 тис. га (8:30 05.10.2020); поблизу населених пунктів Боброве, Воронове та Боровське на площі 6 тис. га (8:30 05.10.2020); поблизу с. Вільхове Станично-Луганського району на площі 2 тис. га (20:00 05.10.2020); поблизу с. Артема Станично-Луганський району на площі близько 4,2 га лісової підстилки та 20 га сухої трави в полі (18:20 06.10.2020); поблизу села Смолянинове Новоайдарського району на площі 4 тис. 491 га (17:00 06.10.2020), залишається локалізованим осередок біля села Гаврилівка на площі 150 га.

Таким чином, станом на 18:30 6 жовтня з 10 основних осередків пожеж лісових масивів, очерету та сухої рослинності 9 осередків ліквідовано, 1 осередок локалізовано, повідомили в пресслужбі. За попередніми оцінками, орієнтовна площа, пройдена вогнем, складає понад 20 тис. га.

Як повідомляється, до гасіння пожеж залучено важку інженерну техніку ЗСУ (БАТ – 2 од., ІМР – 1 од.) та пожежний потяг. Авіацією ДСНС протягом 5 жовтня на території Луганської області здійснено 97 скидів (320 тонн води). З початку гасіння пожеж 588 скидів (1 тис. 906 тонн води).

Також зазначається, що під час гасіння пожеж евакуйовано 150 осіб та виявлено тіла 11 осіб, з яких: 3 особи загинуло внаслідок отруєння продуктами горіння, 1 особа – від отриманих опіків, 3 особи – внаслідок серцевих нападів, 4 особи – причина загибелі встановлюється. Постраждало 19 осіб (у тому числі 3 співробітники ДСНС).

Інформація щодо знищення і пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури уточнюється місцевими органами влади.

Всього до гасіння залучено майже 1 тис. 600 осіб та 295 од. техніки, з них від ДСНС – майже 400 осіб та понад 100 од. техніки (Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська та Харківська області), у тому числі 3 літаки АН-32П та 2 вертольоти ДСНС.

 

Ветерани АТО/ООС допомагають постраждалим від пожеж на Луганщині

Ветерани АТО/ООС разом з волонтерами Луганської області долучилися до надання допомоги постраждалим від масових пожеж.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

«Ветерани та волонтери Луганщини об’єднали зусилля і активно долучилися до порятунку постраждалих від пожеж людей. Гуманітарної допомоги, речей, продуктів було зібрано стільки, що довелося шукати додатковий транспорт. Це вчергове підтверджує, що ветеранська спільнота згуртована і дружня», – сказав голова Українського об’єднання учасників бойових дій Володимир Коломацький.

Зазначається, що допомога у вигляді речей та продуктів харчування була передана жителям села Муратове Новоайдарського району, в якому командування 14-ї окремої механізованої бригади розгорнуло пункт допомоги постраждалим від масштабних пожеж. Також організовано цілодобове чергування та харчування цивільного населення і пожежних, які задіяні на боротьбі з вогняною стихією.

Як повідомляється, наразі потреба в речах та одязі закрита, однак вкрай необхідним є: волонтерська допомога з розчистки постраждалих будинків та відновленні постраждалих садиб, продукти харчування тривалого зберігання, одноразовий посуд, робочі рукавички, миючі засоби, засоби гігієни.

Як повідомляв Укрінформ, на території Луганської області 30 вересня було зафіксовано 146 пожеж у природних екосистемах, які внаслідок ураганного вітру швидко поширилися на значну площу.

Під час ліквідації лісових пожеж виявлено тіла 11 осіб, троє з яких загинули внаслідок отруєння продуктами горіння, одна особа – від опіків, троє – внаслідок серцевих нападів. Причина загибелі ще чотирьох встановлюється.

Постраждали 19 осіб (у тому числі 3 співробітники ДСНС). З населених пунктів евакуйовано 150 осіб.

За фактом пожеж відкрито 11 кримінальних проваджень. Слідство розглядає чотири основні версії: через обстріли окупантів з непідконтрольної території області, умисний підпал, самозаймання трави та лісу внаслідок погодних умов, необережне поводження з вогнем.

Станом на ранок 6 жовтня із 10 основних осередків пожеж лісових масивів, очерету та сухої рослинності ліквідовано 8 осередків, ще 2 осередки локалізовано.

 

На Луганщині збирають кошти, аби купити нове житло постраждалим від пожеж

На Луганщині триває збір добровільної фінансової допомоги, яку планують витратити на купівлю житла взамін згорілого найбільш вразливим верствам населення – багатодітним родинам, людям з інвалідністю.

Як передає Укрінформ, про це голова Луганської обласної держадміністрації Сергій Гайдай розповів у відеозверненні у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

За його словами, на сьогодні зібрано близько 2 млн грн. Свою добову зарплатню у фонд допомоги постраждалим переказали працівники обласної держадміністрації, до них долучилися співробітники Сєвєродонецької військово-цивільної адміністрації та газового господарства. Збір добровільної фінансової допомоги триватиме до 20 жовтня.

“Вже складається перелік родин, які терміново, першочергово потребують житла: багатодітні родини, люди з інвалідністю, які не мають можливості довгий час перебувати у сусідів чи в родичів. Їм у першу чергу купимо квартири або будинки”, – зазначив керівник обладміністрації.

Роздавати ж людям фінансову допомогу по 1-1,5 тис. грн Гайдай вважає недоцільним.

Стосовно пошкодженої інфраструктури голова ОДА поінформував, що у багатьох населених пунктах газо- і електропостачання вже відновлені. Але в тих пунктах, де полум’я просто знищило газопровід, відновлювальні роботи затягнуться на день-два. Електрики відновлюють свої підстанції, свою мережу.

За словами Гайдая, постраждалим від пожеж не доведеться сплачувати додаткових коштів за ці роботи.

“Ми проговорили і з електриками, і з керівництвом нашого постачальника газу: не будуть додаткових грошей брати з людей і не будуть робити їм додаткові нарахування. Зараз домовляємося, щоб людям майже в усіх випадках безкоштовно робили підключення”, – наголосив Гайдай.

Також він зазначив, що станом на ранок 6 жовтня працівниками обладміністрації і ДСНС вже обліковано 95% пошкоджених вогнем будинків та постраждалих людей. До кінця сьогоднішнього дня повинен бути складений повний перелік, який передадуть у центральні органи влади.

“Я вже вчора спілкувався з Кабміном, з Мінрегіонбудом. Сьогодні буде комісія в Києві, а ввечері ми всі документи будемо їм подавати, щоб на цьому або на початку наступного тижня було прийняте рішення і виділені кошти. Тож ті люди, у яких все в порядку з документами, дуже швидко отримають компенсацію”, – зауважив очільник ОДА.

Крім того, з начальником обласної податкової обговорена необхідність оперативно викреслювати з реєстрів будинки, повністю знищені полум’ям, щоб людям не нараховували податки.

Ще одним важливим завданням голова Луганської адміністрації назвав відновлення лісів. Якщо цим не зайнятися просто зараз, вважає Гайдай, на Луганщині залишиться “просто піщана пустеля”. По допомогу в розробці проєкту відновлення лісів, а також по фінансову і технічну підтримку він планує звернутися і до іноземних дипломатів, зокрема послів Канади, Німеччини, Польщі.

Як повідомляв Укрінформ, на території Луганської області 30 вересня було зафіксовано 146 пожеж у природних екосистемах, які внаслідок ураганного вітру швидко поширилися на значну площу.

Під час ліквідації лісових пожеж виявлено тіла 11 осіб, троє з яких загинули внаслідок отруєння продуктами горіння, одна особа – від опіків, троє – внаслідок серцевих нападів. Причина загибелі ще чотирьох встановлюється.

Постраждали 19 осіб (у тому числі 3 співробітники ДСНС). З населених пунктів евакуйовано 150 осіб.

За фактом пожеж відкрито 11 кримінальних проваджень. Слідство розглядає чотири основні версії: через обстріли окупантів з непідконтрольної території області, умисний підпал, самозаймання трави та лісу внаслідок погодних умов, необережне поводження з вогнем.

Станом на ранок 6 жовтня із 10 основних осередків пожеж лісових масивів, очерету та сухої рослинності ліквідовано 8 осередків, ще 2 осередки локалізовано.

 

Окупанти привели війська на Донбасі у повну бойову готовність – розвідка

Російські окупаційні війська приведені у повну бойову готовність в рамках командно-штабних навчань на Донбасі. До навчань залучено максимальну кількість особового складу мотострілецьких, танкових, артилерійських підрозділів і підрозділів протиповітряної оборони.

Як передає Укрінформ, про це під час брифінгу 6 жовтня повідомив речник Міноборони Олександр Мотузяник з посиланням на інформацію Головного управління розвідки Міністерства оборони.

«Командування ЗС РФ продовжує нарощувати боєздатність з’єднань і частин оперативного угруповання російсько-окупаційних військ. Так, 5 жовтня цього року, на єдиному оперативному фоні розпочато командно-штабні навчання з органами військового управління, частинами і підрозділами першого та другого армійських корпусів російсько-окупаційних військ, які приведені у бойову готовність «Повна» (по навчанню). На полігонах, в районах зосередження військ окупантів проводяться тренування і розгортання польових командних пунктів», – заявив речник.

Крім того, за словами Мотузяника, противник активізував заходи бойової підготовки із залученням максимальної кількості особового складу мотострілецьких, танкових, артилерійських підрозділів і підрозділів протиповітряної оборони.

Як повідомляв Укрінформ, у період із 16 до 25 вересня на Львівщині перебувало близько 4 тисяч військових із 10 країн для участі у міжнародному українсько-американському військовому навчанні Rapid Trident 2020.

Участь у навчаннях взяли підрозділи СБУ, Нацгвардії, ДПСУ, Нацполіції, Управління державної охорони та інших силових відомств. Крім Збройних сил України та США, участь в навчаннях взяли військовослужбовці з Німеччини, Данії, Румунії, Литви, Польщі, Канади і Великої Британії.

Згідно зі сценарієм навчань, угруповання військ союзницьких держав охороняли територію країни, яку намагалась окупувати країна-агресор. Під час виконання завдань важливе місце відводилось протидиверсійній і антитерористичній діям.

Українсько-американське командно-штабне навчання із залученням військ Rapid Trident – 2020 тривало впродовж двох тижнів у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

 

Разумков підписав постанову про невизнання «місцевих виборів» у Криму

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав постанову щодо невизнання легітимності «місцевих виборів», проведених Російською Федерацією в анексованому Криму.

Відповідна інформація є в картці проєкту постанови №4109, опублікованій на сайті парламенту.

Так, у графі «Дати і стан проходження» вказано, що спікер підписав постанову 6 жовтня.

Регламент Верховної Ради не передбачає підписання постанов Президентом. Згідно зі статтею 139, підписані спікером постанови та інші акти парламенту не пізніше наступного дня апарат ВР передає для опублікування в газеті «Голос України» та у Відомостях ВР.

Водночас згідно з текстом постанови, вона набувала чинності з дня її ухвалення в парламенті, тобто 30 вересня.

У постанові №4109 Верховна Рада, передусім, заявляє протест у зв’язку з черговим незаконним проведенням 13 вересня 2020 року російською окупаційною адміністрацією «місцевих виборів» на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, зокрема «виборів губернатора Севастополя» та «довиборів депутатів» до «державної ради Республіки Крим» і «Сімферопольської місцевої ради».

Текст відповідної заяви Голова ВР невідкладно направлятиме до парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей.

Як повідомляв Укрінформ, 30 вересня Рада ухвалила постанову «Про Заяву Верховної Ради України щодо невизнання легітимності так званих місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях України — в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі» (№4109).

Україна 14 вересня звернулася до генсека ООН та членів Радбезу, офіційно поінформувавши їх про незаконну організацію й проведення Росією так званих «виборів» до нелегітимних органів, утворених окупаційною адміністрацією РФ в українському Криму.

На початку вересня російська влада впродовж трьох днів провела так звані «регіональні вибори», у тому числі до незаконних органів, утворених російською окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованих територіях Криму.

 

Має бути кримінальне покарання: у Раді прокоментували зустріч Медведчука з Путіним 

Верховна Рада має ухвалити закон про притягнення українських політиків до кримінальної відповідальності за будь-яку взаємодію з посадовцями Російської Федерації.

Як передає Укрінформ, про це заявив представник Кабінету Міністрів у Верхній Раді, депутат із фракції партії «Слуга народу» Василь Мокан в ефірі телеканалу «Еспресо», коментуючи зустріч голови політради ОПЗЖ Віктора Медведчука з президентом РФ Володимиром Путіним у Москві.

«У Верховній Раді є вже низка законопроєктів, співавтором одного з яких є я (йдеться про законопроєкт №4136 – ред.), і який обмежує або забороняє та вводить відповідальність, у тому числі кримінальну, за контакти й співпрацю з країною-агресором, Російською Федерацією. І я буду підтримувати в парламенті будь-які законодавчі ініціативи, які будуть спрямовані на те, що поки в нас є території, тимчасово окуповані Російською Федерацією, контакти з цією країною мають бути тільки на офіційному рівні», – зазначив Мокан.

За його словами, може йтися тільки про переговори задля поступу в питанні миру та безпеки, «але виключно з українським порядком денним і з офіційним статусом».

Парламентарій також підкреслив, що візити українських політиків до Росії є продовженням просування в медійному плані проросійського порядку денного стосовно того, нібито «Україна в чомусь винна, а тому потрібно, в тому числі й на міжпарламентському рівні, проводити переговори, а сам Медведчук подається в ролі «миротворця».

Представник уряду у ВР назвав зустріч Медведчука з Путіним черговою провокацією.

«Це не перша провокація. Інакше як провокацією з боку Медведчука і депутатів від ОПЗЖ це назвати не можна… Те, що відбувається, я вважаю підігруванням окупаційному режиму Кремля і, відповідно, російській аудиторії, тому що це подається як візит парламентаріїв і тих, хто хоче миру, а Українська держава й українська влада показується натомість як така, що йде на порушення начебто і Мінських угод, і переговорів», – зауважив Мокан.

Як повідомляв Укрінформ, 21 вересня група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №4136, яким пропонує встановити заборону для деяких категорій осіб публічно заперечувати окремі міжнародні злочини, збройну агресію Російської Федерації та тимчасову окупацію частини території України, а також – обмежити їхню взаємодію з органами влади та посадовими особами РФ.

Народний депутат, голова політради ОПЗЖ Медведчук 6 жовтня зустрівся у Москві з Путіним. З-поміж іншого, в рамках зустрічі Медведчук поцікавився в Путіна про можливість постачання до України російської вакцини від COVID-19.

 

Медведчук з’їздив до Путіна і попросив зняти санкції з низки українських підприємств

Голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук попросив президента РФ Володимира Путіна, якого називають його кумом, допомогти у знятті санкції РФ з низки українських підприємств.

Про це йдеться в повідомленні Кремля, передає Укрінформ.

«Зрозуміло, що відносини між Україною і Росією носять складний характер протягом останніх років. І в першу чергу економічні, торговельні відносини. Це пов’язано в тому числі й з санкційним режимом, який було введено владою України, паном Порошенком», – сказав Медведчук.

Він заявив, що російські санкції завдали «дуже серйозної шкоди» промисловості України та економіці в цілому, через що були закриті «десятки тисяч» підприємств. Медведчук звернувся з проханням посприяти щодо часткового зняття санкцій після того, як до нього звернулася «Ліга промисловців і роботодавців», до якої входить 240 підприємств.

Зі свого боку Путін заявив, що потрібно готуватися до того, що російські санкції з України будуть зняті, але це, за його словами, не можна робити в односторонньому порядку. Однак Путін запропонував розпочати займатися цим питанням на різних рівнях. «Можна пропрацювати це у нас із Торгово-промисловою палатою, з деякими іншими об’єднаннями підприємців і в уряді, звичайно, Російської Федерації. Я попрошу колег, щоб вони з Вами зустрілися і, що називається, хоча б почали цю роботу», – сказав Путін.

Він також у відповідь на прохання співрозмовника сказав, що попросить прем’єр-міністра РФ Михайла Мішустіна провести зустріч із Медведчуком.

Зустріч Медведчука і Путіна пройшла 6 жовтня в резиденції президента РФ Ново-Огарьово.

Україна почала вводити різнопланові санкції проти РФ після початку російської агресії в 2014 році.

Раніше в розслідуванні програми “Схеми” повідомили, що російський Новошахтинський завод нафтопродуктів, який контролює дружина народного депутата Віктора Медведчука Оксана Марченко, постачає продукцію в окупований Крим.

 

Росія не має реальних підстав міняти українську ГТС на Nord Stream 2 — Коболєв  

Замовлення російським “Газпромом” більших потужностей для транспортування газу українською ГТС може стати вагомим аргументом проти добудови “Північного потоку – 2”.

Про це під час Українського енергетичного дня сказав голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Газпром звернувся до української сторони, щоб збільшити зарезервовані обсяги транзиту, що є дуже позитивною ознакою. По-перше, українська сторона зможе добути більше прибутку в майбутньому, що означає більше доходів і більше податків, заплачених у бюджет держави. По-друге, це доводить, що російська позиція, відповідно до якої українську ГТС треба замінити на “Північний потік-2″, є абсолютно неправдивою”, – сказав Коболєв.

За його словами, і НАК “Нафтогаз України”, і ТОВ “Оператор ГТС України” довели, що відповідають європейським правилам і є надійним партнером.

“Важливо це згадувати, коли відбуватимуться наступні дискусії щодо “Північного потоку – 2”. Важливо це донести також до наших американських колег, що планують поширити санкції на всіх партнерів “Північного потоку – 2”, – зазначив Коболєв.

Як повідомлялось, на початку жовтня 2020 року рівень запасів газу в українських підземних сховищах сягнув 28 млрд кубометрів. Левову частку цих запасів створили приватні трейдери, що тримають свій газ у сховищах до зими. На думку Коболєва, це може привести до зниження ціни на газ узимку, однак може негативно вплинути на видобуток блакитного палива, адже газовидобуток відчуватиме тиск на ціноутворення.

 

Кулеба вважає примітивним підхід, коли Україні «треба» обирати між США і Китаєм

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба категорично не поділяє точки зору, що Україні треба відмовитися від будь-яких відносин з Китаєм, щоб не сваритися зі США.

Як передає Укрінформ, про це дипломат заявив у інтерв’ю ВВС.

Він зауважив, що деякі країни, які висловлюють занепокоєння щодо можливого зближення України з Китаєм, самі при цьому абсолютно спокійно з ним торгують.

У цьому контексті Кулеба зазначив, що економіки США і Китаю «так глибоко пов’язані, що далі вже немає куди», а ЄС торгує і розвиває стосунки з Китаєм.

«У нас все завжди перевертається – і починається «А от як же ми, затиснуті між двома гігантами, що ми будемо робити?» Давайте змінимо всю цю оптику. В цьому є мистецтво дипломатії, щоб дружити з усіма, уникати пасток, заробляти гроші, захищати свою країну. І якщо хтось вважає, що рішення – це давайте не будемо мати жодних стосунків з Китаєм, щоб не сваритися зі США, то це – абсолютно примітивний погляд, який я категорично не поділяю», – сказав міністр.

Водночас, зазначив він, потрапляти у фінансову залежність від китайських грошей – це інша пастка, якої теж треба уникати.

«Ми будемо розвивати стосунки з Китаєм, але ми чітко розуміємо, де і наскільки глибоко в цих стосунках ми можемо зайти з точки зору наших національних інтересів», – запевнив дипломат.

Він також констатував, що Китай став торговельним партнером №1 України без жодних зусиль з боку Української держави.

 

Позиції України та ЄС щодо антикорупції тотожні, загроз безвізу немає – Кулеба

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба стверджує, що в України немає жодних суперечок з ЄС щодо антикорупційних органів, а безвізовому режиму нічого не загрожує.

Як передає Укрінформ, про це дипломат заявив ві інтерв’ю ВВС.

«Немає суперечки довкола антикорупційних органів, ніщо не загрожує безвізовому режиму. Є абсолютно чітка позиція Президента, України як держави, що ми зацікавлені в існуванні сильних, незалежних, антикорупційних органів в Україні, але протягом усього часу з моменту їх існування не було жодного року, щоб життя цих органів було легке та спокійне. Позиції України та Європейського Союзу абсолютно тотожні в питаннях антикорупції», – сказав Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, депутат Європарламенту, член комітету із закордонних справ Віола фон Крамон заявила, що через ситуацію навколо призначення нового керівника САП Україна ризикує втратити безвізовий режим та фінансову допомогу від ЄС.

 

«Слуги народу» відреагували на лист євродепутатів про скасування безвізу для противників реформ

Розгляд питання щодо скасування з Україною безвізового режиму можливий у Європейському парламенті лише колегіально і за вкрай значних порушень.

Як передає Укрінформ, про це заявила заступниця голови фракції партії «Слуга народу» Євгенія Кравчук в ефірі телеканалу ZIK, коментуючи лист трьох європарламентарів на ім’я голови фракції Давида Арахамії з попередженням про можливе скасування безвізу.

«На жаль, зараз багато маніпуляцій щодо безвізу. Цей лист, хоча він представляє думку, по-моєму, трьох парламентарів… Що я зрозуміла з нього – безвіз для українців загалом, для людей, які просто хочуть подорожувати, вільно перетинати кордони, точно ніхто не забиратиме. Більше того, ЄС – це дуже велика бюрократична машина. Згадайте, як довго ми до цього йшли. Скасування безвізу можуть розглядати колегіально і при дуже значних порушеннях. Тому українцям треба заспокоїтись – точно нічого не загрожує. Про що говорять європарламентарі, і я тут солідарна, що якщо є певні сили, які протидіють реформам в Україні, протидіють тому, щоб Україна ставала повноцінною європейською державою, то ЄС може проти них якісь санкції встановлювати, і вони стоятимуть у черзі за візою, умовно кажучи», – пояснила Кравчук.

Як повідомляв Укрінформ, троє депутатів Європейського парламенту звернулися до глави фракції «Слуга народу» Давида Арахамії з відкритим листом, в якому виступили з попередженням для українських олігархів і політиків, які зловживають правом на безвіз заради своєї приватної незаконної діяльності.

Раніше депутат Європарламенту, член комітету із закордонних справ Віола фон Крамон заявила, що через ситуацію навколо призначення нового керівника САП Україна ризикує втратити безвізовий режим та фінансову допомогу від ЄС

 

Україна прагне лібералізації автоперевезень у рамках оновлення угоди з ЄС – Криклій

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій заявив, що Україна прагне включення лібералізації міжнародних автомобільних вантажних перевезень з Європейським Союзом в оновлену Угоду про асоціацію.

Як передає Укрінформ, про це він сказав під час зустрічі з генеральним директором Директорату з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії Хенріком Хололеєм, що відбулась у рамках 22-го Саміту Україна-ЄС, повідомляє пресслужба Міністерства інфраструктури України.

“Ми розраховуємо на впровадження безперешкодного доступу для міжнародних транзитних перевезень вантажів автомобільним транспортом без обмежень квот на дозволи та скасування системи дозволів на міжнародні вантажні перевезення для «Євро-5» та «Євро- 6». І просимо європейську сторону розглянути включення Угоди про лібералізацію автомобільного транспорту в оновлену Угоду про Асоціацію Україна-ЄС”, – сказав Криклій.

Разом з Хенріком Хололеєм вони також обговорили реалізацію проєктів у рамках Індикативного інвестиційного плану TEN-T. “Україна поступово поєднується з транспортно-логістичними коридорами ЄС і стає важливим транзитом у сполученні між Європою та Азією. І ми надалі готові розвивати цей напрям. Ми прагнемо реалізації всіх проєктів, що передбачені Індикативним інвестиційним планом TEN-T. А це 4800 км доріг і залізниць, 6 сучасних портів і 11 логістичних центрів в Україні. Ми орієнтовані на відкриття та підвищення ефективності українських внутрішніх водних шляхів, і розширення мережі TEN-T до річок сусідніх країн має для нас одне з першочергових значень. Тому ми дуже очікуємо, що внутрішні водні шляхи України будуть включені до регіональної мережі TEN-T разом з українською частиною Дунаю. Ми, зі свого боку, робимо все можливе для цього”, – зазначив міністр.

Він підкреслив, що Україна очікує позиції Європейської Комісії щодо правових механізмів запобігання обмежень судноплавства та безперервної експлуатації для українських суден на Дунаї після 18 січня 2022 року.

Крім цього, українська сторона готова провести всі необхідні внутрішні процедури для підписання Протоколу до Угоди INTERBUS про міжнародні регулярні та спеціальні регулярні автобусні перевезення, а також протоколу про приєднання Королівства Марокко.

Сторони також обговорили питання технічної інтеграції України до системи зборів EUROCONTROL, впровадження важливих інфраструктурних проєктів, зокрема на Азовщині, а також підписання Угоди про Спільний авіаційний простір з ЄС і наближення українського законодавства у сфері транспорту до європейського в рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, 22-й саміт Україна-ЄС проходить 6 жовтня в Брюсселі.

 

Пристайко розповів про деталі нової угоди України з Британією  

Українсько-британська Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство, підписання якої планується 7-8 жовтня, за обсягом взаємодії подібна до Угоди про асоціацію України з ЄС.

Як передає Укрінформ, про це заявив посол України у Великій Британії Вадим Пристайко в інтерв’ю «Голосу Америки».

«Величезний документ, багато сотень сторінок. Я думаю, що публіка буде здивована, коли цей документ буде підписуватися лідерами, і на столі ви побачите великий стос паперів. Ця угода встановить стратегічне партнерство між Україною і Великою Британією. Ця угода є фактично угодою про постійну політичну взаємодію і торгівлю. Це приблизно така сама угода, як ми укладали асоціативну угоду з Європейським союзом, тільки спрямована на одну країну», – сказав Пристайко.

Він зазначив, що незадовільним аспектом відносин поки що залишається питання британських віз для українських громадян, але британська сторона визнає цю проблему, і найближчим часом очільники відповідних відомств мають обговорити це питання окремо.

«Квоти окремо, торгівля окремо, високий політичний рівень співробітництва – все це чудово. Це чудовий фон також для міграційної частини. Процес чутливий для внутрішньої політики і для української, і для Великої Британії. Але щонайменше ми можемо говорити про спрощення тих процедур, які найбільше дошкуляють українцям», – зауважив дипломат.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський 7-8 жовтня здійснить офіційний візит до Великої Британії.

Під час візиту заплановані переговори Президента з Прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, після яких відбудеться підписання українсько-британської Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство.

Планується також підписання низки інших двосторонніх документів щодо співпраці у сфері оборони та фінансової підтримки двосторонніх проєктів.

 

ЄС під час саміту у Брюсселі визнав європейські прагнення України

ЗАЯВА

Лідери Європейського Союзу за підсумками саміту Україна-ЄС, який відбувся 6 жовтня в Брюсселі, підтвердили зобов’язання щодо зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції з Україною, визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір.

Про це йдеться у спільній заяві сторін за підсумками 22-го саміту Україна ЄС, повний текст якої оприлюднений на сайті Європейської Ради.

«Ми підтвердили наші зобов’язання по зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема, шляхом продовження тісної співпраці у зміцненні верховенства права, у просуванні реформ, у прискоренні сталого економічного зростання, підтримуючи «зелену» та цифрову трансформації та підвищуючи її стійність… У цьому контексті ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як йдеться в Угоді про асоціацію», – наголошується в документі.

Сторони погодилися працювати заради повного використання потенціалу Угоди про асоціацію та підкреслили на важливості виконання Україною власних зобов’язань у цьому зв’язку.

Завдяки Угоді про асоціацію та поглибленій і всеосяжній зоні вільної торгівлі обсяг двосторонньої торгівлі між ЄС і Україною збільшився на 65 відсотків з січня 2016 року, коли Угода набула чинності, в результаті чого ЄС став для України найбільшим торговельним партнером.

Як повідомляв Укрінформ, Україна визначила у Конституції, що набуття членства в Європейському Союзі є стратегічною метою її європейської інтеграції.

 

Україна та ЄС домовилися наступного року спільно оцінити досягнення Угоди про асоціацію

Україна та Європейський Союз домовилися наступного року розпочати спільну оцінку досягнень цілей Угоди про асоціацію.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський 6 жовтня під час пресконференції в рамках 22-го саміту Україна-ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Одним із ключових результатів саміту є домовленість розпочати у 2021 році спільну оцінку досягнень цілей Угоди про асоціацію. Вона стане важливою, рушійною силою до її (Угоди- ред.) наступного оновлення”, – зазначив глава держави.

Також він зауважив, що на саміті “предметно обговорили” поглиблення секторальної інтеграції.

“У фокусі наших дискусій – інтеграція до єдиного цифрового ринку ЄС, енергетичних ринків України та Євросоюзу, взаємодія у реалізації європейського “зеленого курсу”, – пояснив Зеленський.

Також він запевнив, що отримав “позитивний сигнал” від ЄС щодо “промислового безвізу”. За його словами, наразі прискорюється процес роботи оціночної комісії.

Він нагадав, що днями розпочала роботу відповідна експертна місія ЄС, яка оцінить готовність України до укладення угоди про відповідність та прийнятність промислової продукції.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок у Брюсселі проходить 22-саміт Україна-ЄС.

 

Україна і ЄС у Брюсселі підписали шість угод

Представники України і Європейського Союзу на полях двостороннього саміту підписали 6 фінансових угод на загальну суму майже 400 мільйонів євро.

Церемонія підписання щойно відбулася у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Перший документ – угода між урядом України та Європейською комісією про фінансування заходу “Програма ЄС “Міцні регіони”, передбачає загальний внесок ЄС у 30 млн євро.

Метою угоди є підвищення стійкості України до гібридних загроз та інших дестабілізуючих факторів, таких як пандемія COVID-19. Європейська допомога надасть адресну підтримку регіонам України у протидії пандемії коронавірусу, сприятиме безпеці людей, що постраждали від конфлікту на Сході та внаслідок незаконної анексії Криму, буде спрямована на підтримку свободи слова та незалежних ЗМІ в Україні.

Друга угода між урядом України та Єврокомісією про фінансування заходу “Механізм розвитку громадянського суспільства України” передбачає фінансування з боку ЄС на суму у 20 млн євро.

Цей документ буде спрямований на зміцнення інститутів громадянського суспільства в Україні та їх спроможності впливати на процеси реформ та розвитку країни, захищати права людини, включаючи протидію гендерному та домашньому насильству.

Також підписано угоду між урядом України та Єврокомісією про фінансування заходу “Кліматичний пакет для стабільної економіки: (CASE) в Україні”,  у 10 млн євро.

Документ передбачає розробку та реалізацію політики з переходу на кліматично нейтральне енергопостачання, вдосконалення ефективності енергоспоживання, протидію кліматичним змінам шляхом зменшення парникових викидів в атмосферу та переходу до так званої “циркулярної”, або кругової економіки з активним використанням вторинних ресурсів.

Три згадані вище документи від України підписала віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, від Єврокомісії – єврокомісар з питань політики сусідства та розширення ЄС Олівер Варгеї.

Четвертий документ, угода між урядом України та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про фінансування проекту “Енергоефективність громадських будівель в Україні” має на меті термо-модернізацію громадських споруд в Україні. Вона передбачає масштабне фінансування з боку ЄІБ в обсязі 300 млн євро.

Від України угоду підписав міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, від Європейського інвестиційного банку – віцепрезидент ЄІБ Тереза Червінська

Ще два фінансові документи передбачають співпрацю між Україною і ЄІБ із розвитку та цифрової трансформації Укрпошти.

Зокрема, Гарантійна угода між урядом України та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) “Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)” дозволить підприємству закупити сучасне сортувальне обладнання та запровадити автоматизовану систему контролю за пересуванням вантажів. Для цієї мети ЄІБ виділяє позику у 30 мільйонів євро з пільговим періодом у 4 роки та з періодом остаточного погашення кредиту у 20 років.

Від України документ підписав міністр інфраструктури України Владислав Криклій, від Європейського інвестиційного банку – віцепрезидент ЄІБ Ліліана Павлова.

Шостий документ – угода між Укрпоштою та ЄІБ “Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)”, визначає напрямки діяльності із ефективного використання кредитних коштів ЄІБ. Зокрема, Укрпошта модернізує логістичну мережу шляхом будівництва трьох нових сортувальних центрів, 20 поштових депо та відповідної ІТ-інфраструктури.

Від України цей документ підписав генеральний директор АТ “Укрпошта” Ігор Смілянський, від Європейського інвестиційного банку – віцепрезидент ЄІБ Ліліана Павлова.

Як повідомляв Укрінформ, 6 жовтня в Брюсселі відбувся 22-й саміт ЄС-Україна, в ході якого сторони розглянули пріоритетні питання двосторонніх відносин.

 

ЄС готовий долучитися до ініціативи “Кримська платформа” – Зеленський

Президент Володимир Зеленський заявив, що Європейський Союз принципово готовий доєднатися до ініціативи щодо формату міжнародної Кримської платформи.

Про це він розповів під час пресконференції в рамках 22-го саміту Україна-ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я радий, що Європейський Союз принципово готовий долучитися до нашої ініціативи щодо формату “Кримська платформа”, – зазначив Зеленський.

За його словами, на саміті детально обговорили регулярні порушення прав людини в Криму та залучення ЄС до захисту кримчан, які страждають від тимчасової окупації й політичних переслідувань.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок у Брюсселі відбувся 22-й саміт Україна-ЄС.

Президент Володимир Зеленський 23 вересня представив в ООН концепцію міжнародної Кримської платформи та запропонував міжнародним партнерам долучитися до цієї ініціативи, щоб об’єднати зусилля для деокупації Криму.

 

Україна та Євросоюз закликали РФ забезпечити повне виконання Мінських угод

Учасники саміту Україна – Європейський Союз закликали Росію забезпечити повне виконання Мінських угод.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час пресконференції в рамках саміту, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Спільно з партнерами ми вкотре закликали Російську Федерацію забезпечити повне виконання Мінських домовленостей”, – зазначив Президент.

За його словами, під час саміту велика частина розмови була присвячена війні на Донбасі та стану імплементації Мінських домовленостей.

“Європейські партнери високо оцінили наші зусилля на шляху до миру, а також активну й конструктивну позицію України у “нормандському форматі””, – додав Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок у Брюсселі відбувся 22-й саміт Україна-ЄС.

Як повідомлялося, Мінський протокол 5 жовтня 2014 року підписали представники ОБСЄ, України та РФ.

Тоді сторони домовились, зокрема, про негайне двостороннє припинення застосування зброї, негайне звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб та негайне виведення незаконних збройних формувань, військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України.

 

Зеленський вручив Шефчовичу орден Ярослава Мудрого  

Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Брюсселя вручив віцепрезиденту Єврокомісії Марошу Шефчовичу орден Ярослава Мудрого.

Відповідна інформація оприлюднена на мультимедійному порталі Євросоюзу.

«Марош Шефчович, віцепрезидент Єврокомісії з питань інституційних відносин та прогнозування, отримав від Володимира Зеленського, Президента України, орден Ярослава Мудрого, на знак визнання його ролі у тристоронніх газових переговорах, які допомогли підвищити енергетичну безпеку України і ЄС», – йдеться у повідомленні.

Шефчович висловив у Твіттері подяку Зеленському за цю відзнаку.

«Я гордий та зворушений цією високою нагородою України як член Європейської комісії, але також як словак, близький сусід та щирий друг. Ця нагорода є ще одним свідченням довгострокового стратегічного партнерства між Україною і Євросоюзом», – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, завдяки зусиллям віцепрезидента Єврокомісії Мароша Шефчовича як одного з учасників напружених тристоронніх переговорів за участю Єврокомісії, України і Росії наприкінці минулого року вдалося погодити новий контракт на транзит російського газу на європейський ринок через ГТС України, що сприяло стабільності газового ринку та підвищенню енергетичної безпеки як України, так і Євросоюзу.

 

ЄС закликав Україну прискорити судові реформи та посилити боротьбу з корупцією

Визнаючи прогрес, досягнутий Україною у реформах правової сфери, учасники 22-го саміту ЄС-Україна погодилися навколо необхідності прискорити реформи судової системи та посилити боротьбу з корупцією.

Про це йдеться у спільній заяві сторін за підсумками 22-го саміту Україна ЄС, повний текст якої оприлюднений на сайті Європейської Ради.

«Ми привітали початок роботи Вищого антикорупційного суду. Ми домовилися про важливість прискорення та посилення зусиль щодо реформ, зокрема судової влади (включаючи реформування Вищої ради правосуддя та незалежного добору добросовісних суддів) та боротьби з корупцією, забезпечуючи сильні й незалежні антикорупційні інституції. Ми привітали поновлене зобов’язання України боротися з впливом приватних інтересів («деолігархізація»). У зв’язку з цим ми підкреслили необхідність подальшого посилення плюралізму ЗМІ в Україні», – йдеться у документі.

Як вже повідомляв Укрінформ, напередодні саміту Україна-ЄС група депутатів Європарламенту висловила занепокоєння станом боротьби з корупцією в Україні та висловилися за її посилення, як передумови сталого демократичного та економічного розвитку.

 

Зеленський після саміту Україна-ЄС заявив про амбітні та безпрецедентні плани

Під час 22-го саміту Україна-ЄС, який відбувся у Брюсселі, були окреслені подальші кроки активної співпраці та взаємодії.

Про це Володимир Зеленський заявив на пресконференції за підсумками форуму, повідомляє сайт Президента.

Глава Української держави подякував за організацію та проведення саміту, який відбувся попри всі виклики, пов’язані з протидією COVID-19.

Президент також зазначив, що під час переговорів було ретельно розглянуто прогрес імплементації Угоди про асоціацію.

«Окреслені подальші кроки активної співпраці України з Європейським Союзом. Можу запевнити – наші плани амбітні та безпрецедентні», – повідомив Зеленський.

Президент Європейської ради Шарль Мішель зазначив, що ЄС залишається надійним партнером України, про що свідчать обсяги допомоги, наданої Українській державі, та прагне поглиблення співробітництва. За його словами, співпраця у протидії COVID-19 також є свідченням партнерства України та ЄС. Мішель додав, що Угода про асоціацію надає рамки для співпраці, а метою є знаходження умов для поступової інтеграції України у внутрішній європейський ринок.

Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель також відзначив потенціал співпраці.

«Ваш прогрес – це наш прогрес. Ваша безпека – це наша безпека. Макрофінансова допомога – це частина цього партнерства. І мобілізація ресурсів для того, щоб боротися з COVID, – це також частина нашого партнерства. У нас спільні кордони, історія, культура та цінності. Український народ багато жертвує для свого процвітання, для кращого майбутнього, і це майбутнє – частина нашого майбутнього. Ви можете на нас розраховувати», – сказав Боррель.

Як повідомляв Укрінформ, 6 жовтня в Брюсселі відбувся 22-й саміт Україна-ЄС, в ході якого представники України і Європейського Союзу підписали 6 фінансових угод на загальну суму майже 400 мільйонів євро.

 

Очільника САП можуть призначити найближчими місяцями – Президент

Президент Володимир Зеленський розраховує, що керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде обрано найближчими місяцями, бо на посаду можуть претендувати сотні осіб.

Про це він повідомив під час пресконференції в рамках 22-го саміту Україна-ЄС 6 жовтня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Антикорупційний прокурор – він (Назар Холодницький – ред.) сам звільнився, потім була організована комісія, комісія абсолютно незалежна. Учора було перше засідання, генеральний прокурор проводила перше засідання, були представники наших міжнародних партнерів і я думаю, що найближчими місяцями, тому що це великий конкурс, мені кажуть, що може бути навіть декілька сотень людей на цю посаду, обереться незалежний антикорупційний прокурор”, – зазначив Зеленський.

У той же час Президент заявив, що загалом боротьба з корупцією виявилася “найскладнішим кроком”.

“Ми повністю не побороли корупцію, я говорю вам відверто, але ми багато чого зробили”, – підкреслив він.

Зеленський запевнив, що у цій сфері вже запрацював антикорупційний суд, повернуто кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, перезавантажено генпрокуратуру. Також він додав, що у парламенті є законопроект про судоустрій, який, за його словами, стане початком судової реформи, та законопроєкт про СБУ.

Як повідомлялося, 6 жовтня у Брюсселі відбувся 22-саміт Україна-ЄС.

Назара Холодницького було звільнено з посади керівника САП наказом генпрокурора Ірини Венедіктової з 21 вересня на підставі його заяви.

 

Володимир Зеленський Президент України. Коли ми йдемо в ЄС ми повинні бачити  «прапорець фінішу» (інтерв’ю Politico Europe)

Повна версія інтерв’ю Президента України Володимира Зеленського виданню Politico Europe. Розмова відбулася 3 жовтня 2020 року

Укрінформ 06.10. 20

– Євросоюз допомагає Україні відстоювати суверенітет і територіальну цілісність, зокрема ввівши санкції проти Росії через окупацію Криму та Донбасу. Як, на вашу думку, Європа ще може підтримати Україну? Чого ви очікуєте від саміту Україна – ЄС у Брюсселі?

– Ви дуже правильно сказали. Якщо говорити неформальною мовою, санкції – це питання номер один. Підтримка нашого суверенітету й територіальної цілісності з боку ЄС залежить від потужної санкційної політики, спрямованої проти агресії Російської Федерації. Ви знаєте, що у нас війна на сході – поговоримо про це детальніше, якщо захочете. Це велика підтримка для України на геополітичному рівні. А вона пов’язана з економікою. Тому санкції – це номер один.

Друге. Участь України в питаннях розробки вакцин. Я хочу сказати країнам ЄС про те, що в нас, на жаль, поки немає вакцини, але ми хочемо її отримувати, ми підготовлені з точки зору виробництва вакцини. У нас є підприємства, які готові допомагати, коли нам передадуть вакцини. Ми готові допомагати країнам ЄС у масовому виробництві вакцин. Україна вже показала, як у складний момент з ковідом ми допомагали з виготовленням антисептика, його постачанням.

Наступне питання – доступ до ринків. Нам дуже важлива економічна підтримка ЄС після того, як багато років економіка України була спрямована на імпорт та експорт товарів з/у Росію. Від початку війни майже весь експорт України було переформатовано на країни ЄС. Тому нам потрібен вільний та чесний доступ на ринки, щоб ЄС відчував нас як повноцінних партнерів.

Курс України незмінний – до ЄС, стати членом Євросоюзу. Ми хочемо – особливо зараз, у час ковіду та кризи, – щоб ЄС підтримував нас у цьому. Ми кажемо не лише про доступ на ринки, а й про «промисловий безвіз».

Ми показуємо, що є серйозними партнерами, і підтверджуємо це розбудовою антикорупційної системи спільно з фахівцями з країн ЄС. Що ми зробили за рік мого президентства? Я розумію, що ЄС розраховував, що це все буде вибудовано ще п’ять років тому. Мені зрозуміло, чому це не було вибудовано, але ми з вами люди майбутнього, тому не будемо багато говорити про минуле чи минулих. Поговоримо про нас. За рік ми дали повну незалежність НАБУ – головному антикорупційному органу в нашій країні. Ми запустили Антикорупційний суд, він сьогодні працює, повністю технічно підготовлений, і ми вже півроку маємо результати щодо вироків тим корупціонерам, які, на жаль, ще існують у нашій країні.

Я вважаю, що ми як партнери дуже гарно підготовлені до цього стратегічно важливого Саміту Україна – ЄС. Ми проголосували нарешті закони про електронні комунікації, закони про донорство крові. Вже розглядається законопроект про водний транспорт в Україні. У нас проголосовані також важливі закони про концесію, про дерегуляцію. Вони не популістичні. Також – складні реформи, які підтримує ЄС, зокрема земельна. Ви не знаєте, якою складною виявляється імплементація земельної реформи. 30 років, упродовж усієї нашої незалежності, ніхто не міг проголосувати за цю реформу.

Я думаю, що ми готові до цього Саміту.

– Я був на конференції в Парижі, вночі, за участю Макрона та Путіна. Вони говорили про те, що Україна має змінити свою Конституцію. Як ви думаєте, яке взагалі мають право Макрон та Путін вимагати зміни української Конституції, адже Путін – Президент Російської Федерації й має думати про конституцію власної держави?

– Питання Нормандського формату – це вирішується технічно в Мінському процесі у форматі ТКГ. Коли розпочалася війна, була необхідність, був підписаний «Мінськ». Я особисто незадоволений тим форматом «Мінська» й послідовністю та формулюванням деяких пунктів, які були підписані. Я особисто повністю незадоволений саме складом цього формату. Це єдиний формат, у якому ми сьогодні працюємо. Щоб був діалог, який, я впевнений, приведе до повернення територіальної цілісності. Коли ми говоримо про один із пунктів «Мінська» – надання особливого статусу чи зміни до Конституції, про які, як ви кажете, говорили Макрон і Путін, я відверто кажу, що ті деталі, які цей пункт передбачає, – регулює зміни Конституції згідно з децентралізацією. Ми змінюємо децентралізацію, голосуємо важливий законопроект, і тоді ці зміни до Конституції надають ті можливості Донбасу, яких вони потребують.

Я вважаю, що основне – це функціонал того чи іншого пункту. Функціонал цього пункту передбачає саме таке рішення, і це найголовніше. Щодо другої частини вашого питання. Ніхто не може впливати на зміну Конституції України, крім народу України. Це передбачається тільки в такому форматі.

– Можна коротко? Дайте відповідь «так» або «ні». Чи можуть відбутися місцеві вибори на непідконтрольних територіях Донбасу?

– Ні. Я можу дати більш розгорнуту відповідь. Я казав і Президенту Макрону, і канцлеру Німеччини Меркель, і Президенту Путіну, що в нас не буде там спостерігачів, якщо не буде кордону (під нашим контролем) і ми не зможемо контролювати перебіг виборів. Ніхто із західних спостерігачів не зможе туди приїхати. Тому вибори відкритими там не будуть ніколи. З точки зору безпекової ситуації – не буде вільного доступу для всіх партій. А це те, що має бути, – має бути вільний вибір народу України. Не працюватиме правоохоронна система. Ми не знаємо, що буде відбуватися, якщо не буде (контрольованого Україною. – Ред.) кордону між Україною та Росією. Кордон України має контролювати саме українська влада. Я це кажу відкрито. Я вважаю, що по-іншому не може бути. Суспільний вибух у нас в Україні, той чи інший пункт – це просто фізично неможливо.

В одному з «мінських» пунктів є виведення всіх незаконних військових формувань з території. Як їх будуть виводити, куди вони повинні вийти… Потім – передача нам контролю над кордоном. І тоді ми будемо знати, що нічого іншого не відбувається, що там не перебувають якісь інші мілітаризовані формування й вони не повертаються.

– У четвер-п’ятницю, коли проходив Саміт ЄС, Президент Литви озвучив меседж, який був адресований Президенту Франції Макрону. Він сказав, що під час обговорення відновлення відносин з Росією потрібно враховувати питання Навального й доносити до російського Президента, що він не може вбивати людей. І без цього відновлення відносин неможливе. Як ви думаєте, Путін убиває людей?

– Весь світ сьогодні дуже уважно стежить за деталями та результатами розслідування трагедії з паном Навальним, які має опублікувати німецька сторона. Ми маємо це побачити. Ми – як суспільство, ви – як журналіст, я – просто як людина, навіть не як Президент, – щоб робити ті чи інші висновки щодо пана Навального, нам необхідні деталі. Ми розуміємо, що будь-яка політика, спрямована на такі складні питання, направлена на загрозу людям у цій політиці. Я впевнений, що всі лідери повинні об’єднуватися у висловлюваннях, санкційній політиці і зробити все, щоб не допустити продовження такої трагічної, складної політики.

Для порівняння: у нас процес і в Нормандському форматі, і окремо ситуації з гарною результативністю. Я вважаю, що повернення наших полонених, а на сьогодні їх 140 (повернуто. – Ред.) – цього б ніколи не відбулося, якби у нас не було діалогу з Президентом Путіним. Тільки в Нормандському форматі – це не спрацьовує, цього не вистачає. У нас є питання, які не розглядалися в Нормандському форматі. Це питання повернення наших моряків, гуманітарних складнощів у кримчан, які перебувають у полоні, багато з них – за ґратами. Такі питання треба вирішувати з Президентом Росії.

– Враховуючи ситуацію в російському Хабаровську, ситуацію з Навальним, це можна вважати ознаками слабкості Кремля. Також беручи до уваги ситуацію в Білорусі та Нагірному Карабасі… Вважається, що в Кремлі є якийсь розкол, вони знервовані чи відчувають певну параною. Як вам здається, чи є через це більша загроза для України?

– Те, що відбувається сьогодні в Хабаровську, – це дуже зрозуміла позиція людей, які виходять (на мітинги. – Ред). У них є своя думка. І найголовніше, що на них не можна впливати лише за допомогою тієї інформаційної політики Російської Федерації, не можна промивати мізки. Зрозуміло, що в будь-який момент буде суспільний вибух. Те саме ми бачимо сьогодні в Білорусі. Люди стомлені від такої політики. А коли люди стомлені, це у будь-якому випадку говорить про – я не знаю, чи це слабкість того чи іншого організму, але це точно є проблемою для організму. Чи може в Росії бути те саме, що зараз відбувається в Білорусі, не можу сказати. Але те, що я бачу: народ Білорусі більше не буде витримувати політику, яка була раніше. Владі треба дослухатися до людей. І найголовніше: кидаючи людей, які мають іншу точку зору, у поліцейські «бобики» чи використовуючи кийки, інші засоби, не можна побудувати діалог з людьми. І це стосується кожної з цих країн. Повинен бути діалог, людей потрібно чути. Якщо люди хочуть змін, значить, настав час для цих змін, і зміни мали бути ще раніше.

В Україні було два Майдани. І я бачу там таку саму ситуацію: люди не хочуть жити так, як раніше. Люди прагнуть іншого. Якщо не буде діалогу, якщо влада не говоритиме про це з людьми й робитиме вигляд, що це відбувається «десь, у тому чи іншому районі, це ж не вся країна», то потім буде хвиля. А хвиля завжди змиває все минуле.

– Пан Тихановський (білоруський блогер Сергій Тихановський. – Ред.) був у Криму й висловив підтримку ідеї «русского мира», у якому Україна, Росія та Білорусь мають бути єдиним народом…

– У Кремлі є бажання повернути назад Радянський Союз. Ми це прекрасно розуміємо. Завжди є два «слабких місця», на яких базується інформаційна політика, – це релігія та мова. Ці речі або об’єднують, або розколюють суспільство. Є така політика Російської Федерації. Не лише пан Тихановський, а багато хто говорить, що люди, які розмовляють російською мовою, повинні об’єднатися під єдиною країною.

Україна – демократична, ліберальна, унітарна держава. Державна мова – українська, але в нас, повірте, є російська мова. Багато людей розмовляють польською, угорською, румунською, болгарською. У нас така багата, велика країна. Навколо мови ніхто не буде об’єднуватися, і це вже казали на початку війни, коли окупували Донбас. Всім здавалося, що, наприклад, у Дніпрі та Дніпропетровській області, де більшість людей розмовляє російською мовою, теж приєднуватимуться до російської політики, до ескалації конфлікту й до розколу в Україні.

Це регіон, у якому я народився. І хочу сказати, що там живуть великі патріоти України. Це була велика, трагічна помилка Кремля щодо нашої країни. Повернути відносини, які були між людьми… Я не знаю, скільки потрібно років і чи це в принципі можливо на сьогодні… Людей, які любили, довели до стану, коли вони ненавидять. Ось до чого дійшла ця помилкова політика в бажанні повернутися до Радянського Союзу. Я впевнений, цього не станеться в будь-якому разі. Україна ні на що ніколи не проміняє свою незалежність.

– Зараз відбуваються вибори у США. Коли ви розмовляли з Трампом, можливо, він уже тоді хотів від вас щось вимагати. У телефонній розмові він говорив про Байдена, ще не знаючи, хто буде його головним опонентом. Зараз він його головний опонент, і постає питання: Хантер Байден, «Бурісма» – чи ви бачите, що вони справді в чомусь винні, що вбачають правоохоронні органи. Чи ви бачите, що вони вчинили якісь злочини, чи це може вплинути на політику виборів у США?

– Перш за все для нас дуже важливо, щоб Україна не втручалася у вибори будь-якої країни – зараз ми говоримо про Америку, особливо не втручалася в політику наших стратегічних партнерів. До речі, у нас двопалатна підтримка – і від республіканців, і від демократів. Вони підтримують санкційну політику з приводу анексії Криму та війни на Донбасі. При всій повазі до США, до їхнього головного політичного рішення – виборів Президента – для мене особисто важливіше вирішити питання війни, ніж вибори в іншій країні. Ви маєте мене зрозуміти, бо я Президент України, а не іншої країни.

Ми не втручатимемося у вибори й в усе, що може потім бути використано як втручання. Що стосується кримінальних справ – цим займаються наші правоохоронці. Я навіть не хочу володіти всією інформацією, і, згідно з моїми повноваженнями, я не можу володіти всією інформацією щодо перебігу тієї чи іншої кримінальної справи в Україні.

– Ви ще живете у своїй квартирі чи переїхали до президентської резиденції?

– Я нікуди не переїжджаю, у мене є квартира. Я виїхав зі свого будинку, у мене був приватний будинок під Києвом, але там було неможливо працювати через ковід. Будинок було продано. Тоді я тимчасово переїхав до резиденції. Сьогодні це для мене просто готель, інакше я це не використовував би. Хоча, згідно з нашим законодавством, маю повне право, але я хочу жити вдома. Зараз ми з дружиною шукаємо нове місце. Чи побудуємо дім, чи візьмемо в оренду. Для нас важливо мати, як кажуть в Україні, своє особисте сімейне гніздечко. (Пізніше Президент додав, що продав свій будинок.)

– Нещодавно був звіт, що викликав велику хвилю в медіа, про те, що Коломойський побудував багато будинків, резиденцій у США, і він міг використати для цього гроші, які фактично були виведені з ПриватБанку. Чи відбуваються якісь розслідування?

– Якщо чесно, я не знаю, за які кошти, що і в яких країнах купувала ця людина. Ми це бачимо й читаємо лише у ЗМІ. Сьогодні ПриватБанк є державним банком. У нього прекрасний прибуток, він один з найкращих банків в Україні, підтримує стабільність банківської системи. І цим я задоволений. Щодо розслідування цих справ я знаю, що правоохоронці займаються цим і в Україні, і у США. Чи обмінюються вони інформацією на правоохоронному рівні? Думаю, так, але мені це не відомо.

– Чи підтримуєте ви ідею розвитку атомної енергетики та побудову нової АЕС?

– Атомна енергетика в Україні дуже потужно розвинута. І я вважаю, що нам потрібно підтримувати атомну енергетику. Потрібен баланс і між відновлюваною енергетикою, і тепловою генерацією – вона в нас також буде непогана, але втрачає актуальність, як, у принципі, в цілому світі. Ми плануємо розвиток атомної енергетики в Україні в безпечному форматі. Це не буде ніяк пов’язано з трагедією на Чорнобильській АЕС. За часи незалежної України в нас багато чого працює. Серед іншого, Хмельницька АЕС, на Рівненщині також. Зараз ми говоримо про будівництво разом із західними партнерами – США, з французькими компаніями, коли ми кажемо про атомну енергетику, гідроелектростанції. Сьогодні, з сучасними технологіями, вона безпечна і, найголовніше, – екологічно чиста. Я підтримую цю енергетику, адже Україна може генерувати не лише для себе, свого суспільства (вона дешева), а може також  експортувати. Коли ми говоримо про гідроелектростанції, нашими партнерами прагнуть виступити і французькі, і китайські компанії.

– Ви не хотіли, звісно, підтримувати будь-яку зі сторін на виборах у США, але у вас є фаворит на виборах київського мера?

– За законом України я не можу агітувати за ту чи іншу персону. Але ви розумієте, коли є представник партії, яка представляє сьогодні інтереси держави, найбільшої партії – «Слуга Народу»… Авжеж, мені в будь-якому разі ближча людина з цієї партії.

Я ж теж живу у Києві. І ми, кияни, хочемо й чекаємо змін. Я впевнений, найперше люди потребують змін, а вже потім – людей, які їх реалізовуватимуть. Ми не хочемо, щоб був завантажений трафік, хочемо менше сміття, хочемо, аби нарешті був побудований екологічний сміттєпереробний завод, хочемо нормальну транспортну розв’язку, хочемо, щоб старі мережі були сучасними. Ось і все. Ми всі прагнемо змін.

– Я бачу, що бокс – не ваш улюблений спорт. А який же ваш улюблений?

– Я не знаю, чим вона (представниця партії «Слуга Народу» на виборах міського голови Києва. – Ред.) займається.

Мені подобаються різні види спорту, але я не знаю, які кандидати його розділяють.

– На відміну від інших країн – тієї ж Словаччини, Угорщини, Румунії, українці – єдиний народ, який вмирав на Майдані під прапором ЄС. Вони все одно прагнуть до Європи. 14 тисяч українців загинуло, шість років минуло відтоді. Чи справді українці досі хочуть у Європу?

– Українці хочуть у Європу. Але це не означає, що вони хочуть жити, як та чи інша країна. Українці хочуть жити в європейській Україні. Вони розуміють, що це шлях бути членом ЄС. Ми ментально більше європейці, ніж, вибачте, деякі країни ЄС. Ми більше європейці, згадуючи Майдан, про який ви сказали. Українці захищають головні принципи, головні цінності ЄС. Ми економічно і, згідно з нашою статистикою природних ресурсів, – одна з найпотужніших країн Європи. Я хотів би, щоб Україну, яка хоче бути членом європейської спільноти, ЄС бачив так само потужно, як це робимо ми.

Вважаю, що Європа повинна пам’ятати, що саме українці віддали за європейське мислення свої життя і багато років воюють на Донбасі. Я думаю, це схоже на марафон. Українці можуть бути великими бігунами, марафонцями і знати, що через 42 кілометри – фініш, і вони до нього біжать. І коли ми йдемо в ЄС, а в деяких законопроектах ми туди «біжимо», щоб показати своє прагнення, – ми повинні бачити саме той «прапорець фінішу», щоб нам було зрозуміло, що через такий-то час, після таких-то конкретних кроків Україну запросять, а не вона попроситься в ЄС. І ось це мають розуміти всі країни ЄС.

– Коли Сергій Лещенко вперше йшов у парламент, я спілкувався з ним, і тоді він сказав: «Тепер я розумію, чому ці політики брешуть». Він провів більшу частину життя, атакуючи їх за їхню брехню. Він сказав, що коли політики йдуть до людей, виникає стільки проблем, вони намагаються їх вирішити, а відповідей іноді немає. І тоді політики думають, що краще збрехати, ніхто цього не помітить, проте буде відповідь. Тоді я сказав Лещенку, що коли ти знайдеш шлях, щоб не брехати людям, то я поїду додому й балотуватимуся в Конгрес. Але, як бачиш, я досі журналіст. Чи були у вас ситуації, коли ви розуміли, що у вас немає відповідей для людей? Може, ви хотіли б залишиться на телебаченні, як я залишився в журналістиці?

– Ні. Якби я не хотів бути Президентом, я б не пішов у Президенти і не став би ним. Я хотів піти й спробувати провести фундаментальні зміни в Україні. І я продовжую в це вірити й це робити. Іноді є питання, на які неможливо знайти відповідей. Іноді перед тобою стоять матері, наприклад, загиблих хлопців, які ставлять тобі пряме питання: «Коли ви закінчите війну?» Є деякі мами, які говорять: «Ви повинні піти війною на Донбас, невже наші хлопці просто так загинули?» Це різні формулювання одного й того самого болю, який є в українських матерів, що, на жаль, втратили на цій війні своїх дітей. І в цей час ти знаходиш відповідь. Я їм не брешу, але я повинен знайти відповідь. У мене немає чесної відповіді, що, наприклад, 31 числа 21-го року я точно закінчу війну, і ми повернемо наші території. Але вони чекають на відповідь, вони не хочуть чути від Президента, що він невпевнений, чи не знає, чи вагається. Тому є речі, коли ти даєш відповіді, та в цьому випадку я це роблю іноді, але для того, щоб підтримати людей, які мені ставлять це питання.

– Можливо, вони не дуже вдячні за це. Бо вони хочуть, щоб ви зупинили війну, але коли чують, що ви починаєте говорити з Росією, то фактично вони вважають вас зрадником.

– Я б розставив тут дуже правильно крапки: у якому сенсі не хоче говорити Президент України з Президентом Росії, і хто саме поширює інформацію у ЗМІ про те, що Україна не повинна говорити з Росією. Я впевнений, що ми ніколи не зупинимо війну, якщо не будемо говорити з Росією. Окремий кейс – це підтримка наших західних партнерів. Але якщо ми не будемо говорити з Президентом Путіним, ми не зможемо повністю відновити Україну, повернути всі наші території.

На жаль, ЗМІ роблять все, щоб зірвати будь-які можливості діалогу. Навіть у межах «Нормандії» чи Мінського процесу. Це стосується саме тих медіа, які належать чи великим фінансовим структурам, чи політикам, які були у владі до мене та обіймали найвищі посади. У них у всіх є медіа. Вони їм належать – на превеликий жаль. Хоча ми ніколи не здаємося і вважаємо, що в будь-якому разі в питанні припинення війни ми будемо рухатися вперед і розмовлятимемо і з партнерами, і з Росією для того, щоб повернути людей і території.

 

Інерція руху до Європи вичерпується: думки Петра Порошенка до саміту Україна-ЄС

5 ЖОВТНЯ 2020, ПЕТРО ПОРОШЕНКО, П’ЯТИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

6 жовтня президент Зеленський поїде до Брюсселя для участі у саміті Україна-ЄС.

“Європейська правда” вже публікувала статтю з описом очікуваних результатів цієї зустрічі та питань, які піднімуть європейські лідери (детальніше у статті “Попереджувальний саміт“).

Напередодні саміту редакція публікує колонку п’ятого президента України Петра Порошенка, вельми критичну стосовно команди чинного президента; ми готові надати слово і представникам влади. “Європейська правда” також слідкуватиме за перебігом саміту Україна-ЄС.

* * * * *

У вівторок у Брюсселі відбудеться саміт Україна – Європейський Союз. Перед українською командою стоять дуже непрості завдання, бо атмосфера та умови для зустрічі не надто комфортні.

Причина – не лише світова пандемія та економічні негаразди, на яких сконцентровано увагу світових лідерів і міжнародних союзів та інституцій.

Головна складність – у кризі довіри до українського керівництва з боку міжнародних партнерів.

Ця криза виникла через гальмування і навіть “задній хід”, який за півтора роки дала нова влада у проведенні проєвропейських реформ. Із органів влади методично вичищають прозахідних управлінців. Зруйновано конкурсні засади призначень на державній службі. Натомість активно призначаються свої “кварталівці”, шоумени або рекрутуються відверті чи латентні проросійські кадри з команди Януковича.

Такого масштабу антизахідної риторики, як тепер, в українських медіа не було з 2013 року.

Зростає тиск на суди, правоохоронні органи, вільні ЗМІ. Офіс Президента буквально розтрощив антикорупційну структуру, яку ми з великими труднощами сформували протягом кількох років у співпраці з нашими партнерами. Дійшло до перших м’яких попереджень про можливі проблеми з безвізом.

Чому так відбувається?

Чи внаслідок умислу влади? Чи впливу на неї російських “кротів”? Чи все це – радше результат непрофесійності та дилетантизму “зеленої команди”, яка вчилася на все, що завгодно, крім керувати країною і захищати її інтереси на міжнародній арені? І за що не береться – все валиться з рук.

Хай там як, але інерція руху України до Європейського Союзу, започаткована нашою командою, вичерпується. А в нашій ситуації зупинитися і тупцювати на місці – значить, наражатися на ризик відкочування назад у сферу російського впливу.

Моє запалення легенів, спричинене Covid – не привід байдуже спостерігати за важливим самітом і не тримати руку на пульсі життя країни. Тому напередодні саміту я вважаю за доцільне окреслити очікування, які з цією подією пов’язує проєвропейська опозиція.

Наш наказ, наша порада, наші рекомендації.

Володимире Олександровичу! Не забувайте, де справжні друзі України. І пам’ятайте, де недруги. Останні тільки й чекають, щоб Україна втратила підтримку Заходу, ЄС та США і сповзла в обійми північного сусіда. Тому конче важливо у Брюсселі зробити все для зміцнення довіри з лідерами ЄС. ЄС – не “зовнішній управляючий”, а наш майбутній дім. ЄС – це дійсно не банкомат, а принципи.

У Брюсселі з Вами говоритимуть справжні союзники України, які вболівають за нашу незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та економічне процвітання. Тому перше і основне завдання делегації – надати “нове дихання” проукраїнській європейській коаліції, відновити проукраїнський драйв у Євросоюзі.

Під час саміту має голосно пролунати ідеологія європейської єдності та солідарності з Україною. Солідарності у боротьбі з агресором та у впровадженні складних та комплексних реформ.

Саме час представити союзникам свою стратегію щодо встановлення миру на Донбасі та деокупації Криму і скоординувати шляхи посилення політичного та санкційного тиску на Росію. Кремль не можна вмовляти, на що вже витрачено півтора роки.

З Росією не вдасться “зійтися посередині”!

Для Путіна не існує такого поняття, як компроміс.

На Кремль треба тиснути спільними зусиллями України та Заходу. А для того сама Україна не повинна демонструвати власної схильності до умиротворення агресора.

Москва щодня робить усе можливе, щоб роз’їсти, знищити консолідовану санкційну єдність Євросоюзу на підтримку України.  Тому треба більше санкцій, більше залучення ЄС до відбудови Донбасу, більше спільної протидії повзучій анексії Азовського моря і Керченської протоки, та російській пропаганді!  Нема іншого варіанту, окрім як повертатися до “дорожньої карти” Мінських угод і до питання про блакитні шоломи ООН на окупованій частині Донбасу.

Не втомлюся нагадувати і про необхідність переходити від слів до реальних дій у справі “чотирьох союзів”.

Три роки – достатній час для того, щоб ця ініціатива обросла змістом. Маємо невпинно йти до посилення економічної та галузевої інтеграції, наближення нашого правового поля до стандартів ЄС, і передусім у таких секторах як єдиний цифровий ринок, енергетична інтеграція, торгівля і митне співробітництво, а також, безперечно, асоціація з Шенгенською зоною. Всіляко підтримую ідею приєднання України до “Європейської зеленої угоди”.

На власному досвіді реалізації безвізу знаю, що наявність великої мети окриляє і мобілізує і політичний клас, і все суспільство.

Щоб рухатися вперед до членства в ЄС, нам потрібні постійні проєкти з чіткими планами, зрозумілими проміжними цілями і взаємними зобов’язаннями.

Але першочергове надважливе завдання – виконати Угоду про асоціацію, дороговказ внутрішніх реформ до побудови демократичної процвітаючої України. Оновлення Угоди має відбуватися у напрямку наближення до чотирьох свобод – вільного руху людей, товарів, капіталів та послуг – та чіткої недвозначної філософії щодо підготовки нашої держави до членства у Європейському Союзі. Бо в існуючих геополітичних реаліях європейська перспектива для України, як і членство в НАТО, є єдиною гарантією незалежності, територіальної цілісності та процвітання нашої держави.

З новим стартом активної євроінтеграційної політики тісно пов’язане відновлення реформ, в першу чергу в антикорупційній царині.

Саміт – добра  нагода запевнити наших європейських партнерів у незмінності політики влади щодо демократичних перетворень, зміцнення інститутів та державної служби, поваги до прав людини та незалежності судової влади, антикорупційних органів, забезпечення свободи ЗМІ, незалежності НБУ, стабільності банківського сектору, ефективного корпоративного управління та секторальних реформ загалом.

Крім того, слід скоординувати позиції щодо врегулювання політичної кризи в Білорусі та ситуації в Нагірному Карабаху.

У цьому контексті пам’ятайте про важливість для України забезпечення принципу міжнародного права щодо поваги до територіальної цілісності держав. А запланований Росією аншлюс Білорусі становить одну із найбільших загроз Україні. Помиляються ті наші партнери, які схильні розглядати цю країну як “задній двір” Росії. Європа не повинна дозволити Путіну проковтнути разом з Лукашенком усю Білорусь.

І останнє, але не менш пріоритетне.

Пропоную включити главу профільного комітету Верховної Ради до складу делегації з тим, щоб продемонструвати єдність і консолідовану позицію влади і проукраїнської опозиції на шляху до Європейського Союзу. Звичайно, в позиції “Європейської Солідарності” як головної української проєвропейської сили, сумнівів ні в кого не має – ні у наших європейських партнерів, ні, думаю, у Вас особисто. Але в дипломатії вміють цінувати жести. І такий крок сприятиме позитивним результатам саміту, на якому я щиро бажаю успіху Україні.

Час зробити роботу над помилками і виправити ситуацію ще є.

 

Отруєння Навального: Зеленський не виключає приєднання України до можливих санкцій проти РФ

Президент Володимир Зеленський не виключає приєднання України до можливих міжнародних санкцій проти РФ у відповідь на отруєння Олексія Навального – у разі оприлюднення деталей справи.

Про це Зеленський заявив під час пресконференції в рамках 22-го саміту Україна-ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я ще не бачив деталі цієї справи (щодо Навального – ред.). Я би хотів, щоб ми почули оприлюднені деталі від німецької сторони, перш за все. І тоді вже Україна буде, я впевнений, долучатися до санкцій наших міжнародних партнерів”, – сказав Зеленський.

Як повідомлялося, російському опозиціонеру Олексію Навальному стало зле під час польоту з Томська до Москви 20 серпня, він був терміново госпіталізований у лікарню Омська. Через два дні його перевезли до Берліна.

Німецькі фахівці встановили факт отруєння нервово-паралітичною речовиною групи «Новічок», що згодом підтвердили лабораторії Франції та Швеції. Матеріали було передано до в Організації із заборони хімічної зброї.

Західні лідери вважають, що до отруєння причетні спецслужби РФ. Російська сторона все відкидає.

Після 32 днів лікування Навального виписали з клініки «Шаріте». Він планує залишатися в Німеччині на час реабілітації. При цьому Навальний заявив, що не сумнівається: за його отруєнням стоїть президент РФ Володимир Путін.

Високий представник ЄС Жозеп Боррель виступив із заявою з приводу отруєння Навального, в якій допустив застосування нових санкцій проти РФ у відповідь на черговий випадок застосування хімічної зброї.

Правительство Германии изучает отчет ОЗХО, подтвердившей отравление Навального07.10.2020 01:07

Эксперты Организации по запрещению химического оружия подтвердили вывод немецких лабораторий о том, что российский оппозиционер Алексей Навальный был отравлен веществом группы «Новичок».

Об этом говорится в заявлении федерального правительства Германии, передает корреспондент Укринформа.

Правительство обратилось к Организации по запрещению химического оружия с просьбой о технической поддержке в исследовании анализов Навального. ОЗХО опубликовала результаты анализа двух уполномоченных референтных лабораторий, согласующиеся с теми, которых уже достигли специальные лаборатории Германии, Швеции и Франции, говорится в заявлении.

«Это еще раз подтверждает однозначные доказательства того, что Алексей Навальный стал жертвой нападения с применением химического нервно-паралитического агента из группы «Новичок», – заявил представитель правительства ФРГ Штеффен Зайберт. По его словам, этот нервно-паралитический агент еще не был официально занесен ОЗХО в ее списки.

Сейчас федеральное правительство, отметил его официальный представитель изучает подробный технический отчет, который ОЗХО накануне передала Берлину. Уточняется, что в вопросе дальнейшей передачи или публикации информации и официального включения в списки важную роль играет оценка рисков распространения.

«Знания об опасном веществе не должны попасть в не те руки», – отмечают в немецком правительстве и в очередной раз призывают Россию предоставить разъяснения по этому делу.

Также отмечается, что в ближайшие дни состоится тесный обмен между исполнительным советом ОЗХО и группой партнеров по ЕС относительно следующих шагов. Любое использование химического оружия является серьезным проступком и не может оставаться без последствий, напоминают в правительстве Германии.

 

Фантастична історія: у Росії відреагували на висновки ОЗХЗ щодо отруєння Навального

7 жовтня 2020, 01:19  УНН. Після висновків Організації по забороні хімічної зброї (ОЗХЗ) у Росії звинуватили Німеччину в ініціюванні звинувачень РФ щодо отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. Про це йдеться у заяві МЗС РФ, передає УНН.

“Звернули увагу на цілком передбачувану оперативність, з якою німецька сторона „погодилася“ на публікацію на сайті ОЗХЗ, отриманого буквально напередодні, мабуть, спеціально до початку сесії Виконавчої ради ОЗХЗ, звіту за підсумками дослідження біоматеріалів Олексія Навального. Таким чином, фантастична, по суті, історія, ініційована з подачі Берліна його євроатлантичними союзниками укупі з керівництвом Технічного секретаріату ОЗХЗ, отримала своє продовження за заздалегідь спланованим конспірологічних сценарієм”, — йдеться в заяві.

Зазначається, що “всі численні запити Генеральної прокуратури Російської Федерації, адресовані відповідно до Європейської конвенції про надання правової допомоги 1959 року владі Німеччини, Франції та Швеції, залишаються поки без відповіді і нібито все ще розглядаються”.

“Розраховуємо все ж, що майбутня спільна робота російських профільних фахівців з експертами ОЗХЗ дозволить налагодити спокійну, деполітизовану взаємодію і уникнути подальшого нагнітання обстановки навколо цього питання”, — заявили в МЗС РФ.

Як повідомляв УНН, ОЗХЗ передала Німеччині доповідь, що стосується отруєння Олексія Навального. Результати аналізу підтвердили, що речовина, якою отруїли опозиціонера, має аналогічні структурні характеристики, що й отруйні речовини, додані в додаток з хімікатів Конвенції по забороні хімічної зброї в листопаді 2019 року, які також називають “Новачками”. Проте у ОЗХЗ відзначили, що конкретна речовина, яким був отруєний Навальний, формально не входить до списку заборонених. При цьому за своєю структурою воно близьке до двох іншим агентам, які були заборонені організацією в листопаді 2019 року.

 

Мишель назвал ключевой фактор в отношениях ЕС и Украины

Партнерство между Украиной и ЕС основано на общих демократических ценностях, поэтому уважение к верховенству права и борьба с коррупцией являются ключевым фактором для доверия в отношениях.

Об этом во время пресс-конференции по итогам 22-го саммита Украина-ЕС заявил президент Европейского Совета Шарль Мишель, сообщает корреспондент Укринформа.

«Наши отношения и партнерство с Украиной основаны на общих демократических ценностях, на верховенстве права. Важно сделать все, чтобы поддержать борьбу с коррупцией. В Украине существует для этого институциональная архитектура. В рамках диалога у нас была возможность объяснить принципы, которые являются для нас ключевыми. Прежде всего – это принцип независимости, очень важный, чтобы гарантировать эффективную борьбу с коррупцией. Второй принцип – это эффективность, что означает конкретные результаты, а также правовая определенность», – рассказал Мишель.

Он отметил, что во время саммита европейская сторона воспользовалась возможностью обсудить эти вопросы в деталях с Президентом Украины и его командой – в том числе относительно решения Конституционного Суда и дискуссии в Верховной Раде.

«У нас была возможность вполне прозрачно обменяться взглядами по текущей ситуации. Отношения между ЕС и Украиной основаны на доверии и уверенности. Исходя из этого, мы имели возможность быть откровенными, провести хорошую дискуссию вокруг достигнутого прогресса, а также работы, которую все еще нужно выполнить», – добавил президент Европейского Совета.

Как сообщал Укринформ, накануне саммита Украина-ЕС группа депутатов Европарламента и высокопоставленных дипломатов выразила обеспокоенность рисками, которые существуют в Украине в контексте борьбы с коррупцией. Они также высказались за повышение эффективности такой борьбы, которая остается предпосылкой устойчивого демократического развития Украины и основой для доверия в ее отношениях с Евросоюзом.

 

Росія зірвала Женевські перемовини щодо Абхазії та Осетії — МЗС Грузії

6 жовтня. УНН. Міністерство закордонних справ Грузії висловлює заклопотаність провалом 51-го раунду Женевських міжнародних переговорів представниками Російської Федерації. Про це йдеться у заяві МЗС країни, передає УНН.

Зазначається, що з огляду на загострення ситуації з безпекою і гуманітарної ситуації на окупованих територіях Грузії, згідно з рішенням співголів Женевських міжнародних переговорів, незважаючи на пандемію COVID-19, 51-й раунд був призначений і погоджений на 6-7 жовтня. Проте РФ зірвала перемовини.

“Такі кроки підривають мирний процес і підривають зусилля влади Грузії і міжнародного співтовариства щодо розв’язання проблем населення, яке постраждало від конфлікту. Міністерство закордонних справ закликає Російську Федерацію повернутися за стіл переговорів для виконання своїх міжнародних зобов’язань, включаючи підписана за посередництва ЄС угоду про припинення вогню від 12 серпня 2008 року”, — заявили в МЗС Грузії.

Міністерство закордонних справ Грузії також закликало співголови Женевських міжнародних переговорів — Європейський Союз, ООН і ОБСЄ — вжити ефективних заходів для відновлення Женевських переговорів, щоб досягти прогресу в мирному врегулюванні російсько-грузинського конфлікту.

Як повідомляв УНН, в вересні 2020 року в ООН схвалили резолюцію щодо окупованих РФ регіонів Грузії за співавторства України.

 

Тихановська на зустрічі з Меркель: Народ Білорусі чекає на інвестиційну підтримку

Екскандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська на зустрічі з канцлером ФРН Ангелою Меркель заявила, що білоруський народ чекає на припинення насильства, звільнення політв’язнів, проведення виборів, а також на інвестиційну підтримку.

Про це повідомляє ТГ-канал «Світлана Тихановська», передає Укрінформ.

Під час зустрічі, яка тривала 45 хвилин, Тихановська, зокрема, сказала, що білоруський народ «очікує на інвестиційну підтримку, допомогу незалежним медіа і громадським організаціям – для подолання наслідків кризи».

Екскандидат у президенти нагадала, що у в’язниці продовжують перебувати народні лідери, такі як Сергій Тихановський і Марія Колесникова. Тому зараз важливо зупинити насильство і звільнити політв’язнів.

За словами «національного лідера Білорусі», протести у країні – «це не боротьба проти Росії або Європи, це наслідок внутрішньобілоруської кризи». «І головна мета народу зараз – нові вибори. Важливо, щоб вони були проведені найближчим часом, оскільки 26 років народ жив під тиском – і терпіти його більше не має наміру», – вважає Тихановська.

Під час зустрічі вона подарувала Меркель біло-червоно-білу парасольку і книгу «Краіна Беларусь» у німецькому перекладі.

Як повідомлялося, Тихановська прибула до Берліна напередодні, 5 жовтня. Офіційний представник федерального уряду Штеффер Зайберт заявив, що канцлер ФРН Ангела Меркель своєю зустріччю з Тихановською хоче показати свою підтримку білорусам. У середу з Тихановською в Берліні зустрінеться також міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас.

Тим часом у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат СвітланаТихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Останніми днями вона відвідує європейські столиці та зустрічається з політиками ЄС.

 

У «великому списку» політв’язнів Білорусі вже понад 250 осіб – правозахисник 

У Білорусі список затриманих за політичними мотивами постійно збільшується, найчастіше їм інкримінують «участь у масових заворушеннях».

Про це сказав голова білоруського правозахисного центру «Вясна» Алесь Біляцький в одному з інтерв’ю із регіонів Білорусі, збірка яких незабаром буде опублікована на сайті Укрінформу.

«У Білорусі постійно росте кількість політв’язнів, а також тих, кого затримають по різноманітних кримінальних статтях… Так от, «малий список» політв’язнів налічує 74 особи. Щодо «великого списку», то за політичними мотивами затримано десь 250-300 осіб, а то і більше. І це при тому, що ще в травні політзеків у Білорусі було лише троє», – зазначив правозахисник.

Біляцький також заявив, що влада намагається звільняти мінські ізолятори перед кожними недільними акціями, щоби мати змогу саджати туди нових. «Затриманих постійно тасують: частину відправляють в інші міста області, наприклад, в Жодіно, в Барановичі», – додав голова центру «Вясна».

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС та Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурацію вперше не було анонсовано заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано понад 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив ввести персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікації.

 

У Могильові силовики «відловлювали» скупчення людей дронами — правозахисник

Під час чергового недільного маршу протесту в Могильові співробітники силових органів Білорусі стежили за демонстрантами за допомогою дронів.

Про це повідомив представник Білоруського Гельсінського комітету Олексій Колчин в одному з інтерв’ю із регіонів Білорусі, збірка яких незабаром буде опублікована на сайті Укрінформу.

«У неділю, 4 жовтня, фактично маршу як такого в нас не було – міліція не дала зібратися. Відбувалися превентивні затримання, контролювалися всі центральні вулиці, ситуація відстежувалася за допомогою дронів. Тільки-но десь помітили скупчення людей, як одразу ж направляли туди автозаки», – заявив правозахисник.

Раніше повідомлялося, що в рамках спільних проєктів ЄС закупив для білоруської влади 15 безпілотних літальних апаратів, оснащених фото- і відеообладнанням.

16 вересня через «контрактні процедури» литовська поліція передала їх Білоруському державному комітету судової експертизи. Активісти опозиції одразу ж висловили побоювання, що безпілотники можуть бути використані проти них, наприклад, для ідентифікації окремих протестувальників, що призведе до арештів.

Утім, у зовнішньополітичній службі ЄС запевнили, що «апарати» у будь-якому випадку не можна використати проти протестувальників: «Через їх технічні характеристики, мабуть, неможливо використовувати ці безпілотники для ідентифікації осіб, оскільки вони спеціалізуються на розслідуванні великих злочинів». В ЄС також додали, що згідно з «договірними зобов’язаннями», білоруська влада повинна використовувати безпілотники тільки для «проєктних цілей».

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

 

Кулеба не бачить підстав для розриву дипломатичних відносин з Білоруссю 

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба не бачить підстав для розриву дипломатичних відносин з Білоруссю, але у міру зближення російської та білоруської економік може виникнути потреба у перегляді економічної співпраці.

Як передає Укрінформ, про це дипломат заявив у інтерв’ю ВВС.

«Я не бачу підстав для розриву дипломатичних відносин або для пониження присутності України в Білорусі до рівня тимчасового повіреного, як у нас це з Росією, але я бачу підстави, і ви знаєте, що це офіційна позиція України, згорнути офіційні контакти, залишивши вікно комунікації у МЗС», – сказав Кулеба.

Стосовно економічної взаємодії, він зазначив, що Україна не планує «атакувати» і робити Білорусі «ще гірше».

Водночас очільник МЗС зауважив, що треба буде дивитися, що буде з білоруською економікою в найближчі місяці з точки зору заходу російських грошей і російського контролю в цей бізнес.

«От тоді треба сідати і аналізувати кожен великий контракт, і дивитися, чи не з’явилися додаткові ризики, бо в нас є висока взаємодія і у військово-торговому секторі. Але наразі не вважаю, що запровадження торгового ембарго з боку Білорусі чи України, було б мудрим кроком», – зазначив міністр.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Останніми днями вона відвідує європейські столиці і зустрічається з політиками ЄС

 

Тихановська вважає, що більшість згодна «відпустити» Лукашенка, якщо він просто піде

Екскандидат в президенти Білорусі Світлана Тихановська на брифінгу для німецьких і міжнародних ЗМІ напередодні візиту в Берлін висловила свої погляди як «національного лідера» на майбутнє Олександра Лукашенка.

Її відповіді на запитання журналістів наводить ТГ-канал «Світлана Тихановська», передає Укрінформ.

«Як національний лідер я мушу прийняти рішення, яке вплине на історію країни. З цього приводу є різні думки. Багато хто хоче, щоб його (Лукашенка – ред.) судили. Але я думаю, що більшість просто дадуть йому піти, якщо він дасть нам спокій. Я вважаю, питання потребує діалогу», – сказала Тихановська.

При цьому вона наголосила, що наполягає «на своїй перехідній ролі» і не планує для себе політичного майбутнього.

Тихановська також заявила, що спілкується з білоруськими робітниками і точно знає, що їх протест триває. Але через тиск влади його формат видозмінився – тепер це «італійські страйки».

Напередодні в понеділок Тихановська прибула до Берліна. Офіційний представник федерального уряду Штеффер Зайберт заявив, що канцлер ФРН Ангела Меркель своєю зустріччю зі Світланою Тихановською хоче показати свою підтримку білорусам. Повідомляється, що з Тихановською в середу в Берліні зустрінеться також міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

Останніми днями вона відвідує європейські столиці і зустрічається з політиками ЄС.

 

Ереван готов к зеркальным уступкам по Карабаху – Пашинян

07.10.2020 04:04

Премьер-министр Армении Никол Пашинян заявил о готовности его страны пойти на уступки в конфликте вокруг Нагорного Карабаха, но только при условии аналогичных шагов со стороны Азербайджана.

Об этом сообщает DW, передает Укринформ.

«Конфликт необходимо решить на основе взаимных уступок… Нагорный Карабах готов, Армения готова к зеркальным уступкам, на которые готов пойти Азербайджан», – заявил Пашинян в интервью AFP.

Как отмечается, он также обвинил в эскалации конфликта Турцию и выразил уверенность, что Россия в случае необходимости и угрозы безопасности Армении защитит его страну.

Между тем, добавляет DW со ссылкой на министерство обороны Азербайджана, глава ведомства Закир Гасанов 6 октября поручил продолжить наступление на линии соприкосновения в зоне карабахского конфликта.

27 сентября Армения и Азербайджан начали боевые действия в Нагорном Карабахе и обвинили друг друга в эскалации насилия.

В министерстве обороны Азербайджана сообщили, что военные страны начали контрнаступательную операцию по всей линии фронта в Нагорном Карабахе в ответ на провокации Армении.

В свою очередь МИД Армении заявило, что «азербайджанская сторона нанесла ракетные удары по всей линии соприкосновения, а также по мирным населенным пунктам, в том числе столице (Нагорного Карабаха – ред.) Степанакерту».

Конфликт между Азербайджаном и Арменией из-за Нагорного Карабаха вспыхнул в 1988 году. В 1994-м – после шести лет войны – был подписан Бишкекский протокол, согласно которому Азербайджан и Армения договорились о прекращении огня. Нагорный Карабах провозгласил себя независимым “республикой”, но Азербайджан не признал этого, заявив, что территорию оккупировала Армения.

 

Парламент Азербайджану схвалив зміну назви взятого під контроль села у Карабаху

Парламенту Азербайджан на засіданні у вівторок, 6 жовтня, схвалив законопроєкт “Про перейменування села Мадагіз на село Суговушан”. Воно знаходиться в регіоні Нагірний Карабах.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція APA.

“Відповідно до законопроєкту було запропоновано перейменувати село Мадагіз, яке входить до Тертерського району Азербайджану, на Суговушан”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, 3 жовтня Азербайджан узяв під свій контроль населений пункт Мадагіз у Нагірному Карабасі.

27 вересня Вірменія та Азербайджан почали бойові дії у Нагірному Карабасі та звинуватили одне одного у ескалації насильства.

У Міністерстві оборони Азербайджану поінформували, що військові країни розпочали контрнаступальну операцію по всій лінії фронту у Нагірному Карабасі у відповідь на провокації Вірменії.

МЗС Вірменії заявило, що “азербайджанська сторона завдала ракетних ударів по всій лінії зіткнення, а також по мирних населених пунктах, зокрема столиці (Нагірного Карабаху – ред.) Степанакерт”.

Конфлікт між Азербайджаном та Вірменією через Нагірний Карабах розпочався 1988 року. У 1994 році – після шести років війни – був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

Прем’єр Киргизстану подав у відставку, парламент призначив нового

06.10.2020 21:37

На тлі масових протестів проти результатів парламентських виборів у Киргизстані прем’єр-міністр країни Кубатбек Боронов подав у відставку, на його місце призначили Садира Жапарова, якого учасники протесту звільнили з в’язниці.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Інтерфакс.

Депутати парламенту Киргистану на екстреному засіданні 6 жовтня проголосували за призначення Садира Жапарова прем’єр-міністром Киргизстану. Раніше депутати погодилися з відставкою прем’єр-міністра Кубатбека Боронова.

У пресслужбі парламенту зазначили, що «протягом найближчих днів, завтра – післязавтра, Жапаров має представити склад і структуру нового уряду республіки».

За даними ЗМІ, нинішній склад киргизького кабміну буде продовжувати виконувати обов’язки до формування нового уряду.

Раніше учасники протестів проти результатів парламентських виборів звільнили Жапарова з колонії, де він відбував покарання за обвинуваченням у захопленні заручника. Суд вирішив, що Жапаров під час мітингу дав команду захопити в заручники тодішнього губернатора однієї з областей. Політик був прихильником колишнього президента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва. Протестувальники звільнили його з тюрми.

Як повідомляв Укрінформ, 4 жовтня в Киргизстані пройшли парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг подолали чотири політичні сили.

При цьому 10 із 12 опозиційних партій, які програли вибори, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії «Бір Бол» Алтинбек Сулайманов закликав призначити нові вибори без участі партій, пов’язаних із владою.

Міжнародні спостерігачі заявили, що на виборах мали місце серйозні порушення, в тому числі підкуп і залякування виборців.

5 жовтня в столиці Киргизстану та інших містах розпочалися акції протесту проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагають анулювання підсумків голосування і проведення перевиборів.

Вночі учасники масової акції в столиці Киргизстану зайняли будівлю, де розміщені парламент і адміністрація президента. Крім того, учасники протесту в Бішкеку захопили будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану і випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого до 11 років за обвинуваченням у корупції.

 

У Киргизстані протестувальники захопили золоторудні родовища

Учасники протестів у Киргизстані захопили декілька золотодобувних підприємств країни.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє 24 kg.

Декілька підприємств гірничодобувної промисловості були захоплені протестувальниками у Киргизстані. Про це повідомляють представники компаній та користувачі соціальних мереж.

Як зазначається, невідомі розграбували склад та підпалили будівлю заводу з видобутку золота на родовищі Єруей, що у Талаській області. Напад здійснено також на золотий рудник Джамгир. Крім того, є повідомлення, що всіх працівників було вислано.

Державний комітет промисловості, енергетики та використання надр Киргизстану наразі не коментує інформацію.

Як повідомляв Укрінформ, 4 жовтня у Киргизстані пройшли парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг подолали чотири політичні сили.

При цьому 10 з 12 опозиційних партій, що програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії «Бір Бол» Алтинбек Сулайманов закликав провести нові вибори без участі партій, пов’язаних з владою.

Міжнародні спостерігачі заявили, що на виборах мали місце серйозні порушення, зокрема підкуп та залякування виборців.

5 жовтня у столиці Киргизстану та інших містах розпочалися акції протесту проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагають анулювання підсумків голосування та проведення перевиборів.

При цьому силовики гранатами та водометами розігнали незадоволених результатами парламентських виборів.

За даними Міністерства охорони здоров’я Киргизстану, постраждали 590 громадян, з яких 150 були шпиталізовані. Померла одна особа.

Вночі учасники масової акції в столиці Киргизстану зайняли будівлю, де розміщені парламент та адміністрація президента. Крім того, учасники протесту у Бішкеку захопили будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану та випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого до 11 років за обвинуваченням у корупції. З СІЗО та колоній вийшли також його прихильники – Сапар Ісаков, Фарід Ніязов, Меербек Міскенбаєв, Канат Сагинбаєв.

У вівторок, 6 жовтня, Центральна виборча комісія Киргизстану прийняла рішення визнати підсумки виборів депутатів Жогорку Кенеша (парламенту) недійсними.

 

У Киргизстані під час акцій протесту постраждали 686 осіб 

Під час акцій протесту проти результатів парламентських виборів у Киргизстані постраждали 686 осіб.

Як передає Укрінформ, про це пише місцеве видання 24.kg із посиланням на прес-центр МОЗ країни.

Станом на 6 жовтня загалом до організацій охорони здоров’я за медичною допомогою звернулися 686 постраждалих у результаті заворушень у Бішкеку.

Зазначається, що 521 потерпілий після надання первинної медичної допомоги відправлений на амбулаторне лікування. 164 постраждалих із різними травмами госпіталізовані, з них 7 постраждалих перебувають у реанімації, один чоловік 2001 року народження помер.

До Бішкекського науково-дослідного центру травматології та ортопедії звернулися всього 313 постраждалих, з них 75 госпіталізовані, троє – в реанімації.

У Національний госпіталь поступили 215 постраждалих, із них 58 госпіталізовані, четверо – в реанімації.

До Міської клінічної лікарні № 1 поступили 30 постраждалих, з них семеро госпіталізовані.

У Чуйську обласну лікарню поступили 113 осіб, з них 102 відправлені на амбулаторне лікування, 11 госпіталізовані.

До Національного хірургічного центру поступили 15 пацієнтів, з них двоє лікуються амбулаторно, 13 – госпіталізовані.

Як повідомляв Укрінформ, 4 жовтня в Киргизстані пройшли парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг подолали чотири політичні сили.

При цьому 10 з 12 опозиційних партій, які програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії «Бір Бол» Алтинбек Сулайманов закликав провести нові вибори без участі партій, пов’язаних із владою.

Міжнародні спостерігачі заявили, що на виборах мали місце серйозні порушення, в тому числі підкуп і залякування виборців.

5 жовтня в столиці Киргизстану та інших містах розпочалися акції протесту проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагають анулювання підсумків голосування і проведення перевиборів.

При цьому силовики гранатами і водометами розігнали незадоволених результатами парламентських виборів.

За даними Міністерства охорони здоров’я Киргизстану, постраждали 590 громадян, з яких 150 були госпіталізовані. Помер один чоловік.

Вночі учасники масової акції в столиці Киргизстану зайняли будівлю, де розміщені парламент і адміністрація президента. Крім того, учасники протесту в Бішкеку захопили будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану і випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого до 11 років за обвинуваченням у корупції. З СІЗО і колоній вийшли також його прихильники – Сапар Ісаков, Фарід Ніязов, Меербек Міскенбаєв, Канат Сагинбаєв.

У вівторок, 6 жовтня, Центральна виборча комісія Киргизстану прийняла рішення визнати підсумки виборів депутатів Жогорку Кенеша (парламенту), що пройшли 4 жовтня, недійсними.

Також стало відомо, що мер столиці Киргизстану – Бішкеку – Азіз Суракматов подав у відставку на тлі акцій протесту проти результатів парламентських виборів.

 

Количество пострадавших в ходе протестов в Кыргызстане увеличилось до 768

07.10.2020 07:53

В результате беспорядков в Бишкеке на фоне протестов против результатов парламентских выборов пострадали 768 человек, есть один погибший.

Как передает Укринформ, об этом пишет местное издание 24.kg со ссылкой на пресс-центр Минздрава страны.

Отмечается, что 550 пациентов после оказания первичной медпомощи были направлены на амбулаторное лечение, 218 218 человек госпитализированы, из них семеро находятся в реанимации. Один мужчина 2001 года рождения скончался.

Ранее сообщалось о 686 пострадавших в результате акций протеста.

Как сообщал Укринформ, 4 октября в Кыргызстане прошли парламентские выборы. По предварительным данным, избирательный порог преодолели четыре политические силы. При этом 10 из 12 проигравших оппозиционных партий отказались признавать предварительные результаты голосования. Лидер партии «Бир Бол» Алтынбек Сулайманов призвал провести новые выборы без участия партий, связанных с властью.

Международные наблюдатели заявили, что на выборах имели место серьезные нарушения, в том числе подкуп и запугивание избирателей.

5 октября в столице Кыргызстана и других городах начались акции протеста против результатов парламентских выборов. Участники требуют аннулирования итогов голосования и проведения перевыборов.

Во вторник, 6 октября, Центральная избирательная комиссия Кыргызстана приняла решение признать итоги выборов депутатов Жогорку Кенеша (парламента), прошедших 4 октября, недействительными.

Также стало известно, что мэр столицы Кыргызстана – Бишкека – Азиз Суракматов подал в отставку на фоне акций протеста против результатов парламентских выборов.

 

Президент Киргизстану заявляє про спробу захоплення влади

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив, що минулої ночі була здійснена спроба незаконно захопити владу в державі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє 24 kg.

«Минулої ночі деякі політичні сили спробували незаконно захопити державну владу. Використовуючи підсумки виборів як привід, вони порушили громадський порядок», – заявив він.

Президент закликав лідерів протестів повернутися у правове поле, а громадян – не піддаватися на провокації.

Крім того, Жеенбеков запропонував Центральній виборчій комісії ретельно розслідувати можливі порушення та при необхідності анулювати результати виборів.

Як повідомлялося, цієї ночі учасники масової акції протесту в столиці Киргизстану, які вимагали анулювати підсумки парламентських виборів, зайняли будівлю, де розміщені парламент та адміністрація президента.

Крім того, учасники протесту в Бішкеку захопили будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану та випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого на 11 років за обвинуваченням у корупції.

 

У Киргизстані протестувальники захопили мерію Бішкека

У Киргизстані протестувальники захопили приміщення мерії столиці країни Бішкека.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє 24 kg.

Інформацію про захоплення приміщення мерії підтвердив міський голова Бішкека Азіз Суракматов.

Інших подробиць того, що відбувається, наразі немає.

Як повідомлялося, 4 жовтня в Киргизстані пройшли парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг подолали чотири політичні сили.

При цьому 10 із 12 опозиційних партій, які програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії «Бір Бол» Алтинбек Сулайманов закликав призначити нові вибори без участі партій, пов’язаних з владою.

Міжнародні спостерігачі заявили, що на виборах мали місце серйозні порушення, в тому числі підкуп і залякування виборців.

Вже 5 жовтня у столиці Киргизстану та інших містах почалися акції протесту проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагають анулювання підсумків голосування і проведення перевиборів.

Вночі учасники масової акції в столиці Киргизстану зайняли будівлю, де розміщені парламент і адміністрація президента. Крім того, учасники протесту в Бішкеку захопили будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану і випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого на 11 років за обвинуваченням у корупції.

При цьому силовики гранатами та водометами розганяли незадоволених результатами парламентських виборів.

За даними МОЗ Киргизстану, постраждали 590 громадян, з яких 150 госпіталізували. Померла одна людина.

 

У столиці Киргизстану спалахнув «Білий дім»

У Бішкеку, в будівлі, де розташовані адміністрація президента і парламент Киргизстану, спалахнула пожежа.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Азаттик.

Займання сталося на третьому поверсі «Білого дому», з вікон шугає чорний дим.

Зазначається, що біля будівлі працюють дві машини пожежної служби, які намагаються загасити вогонь.

Як повідомлялося, цієї ночі учасники масової акції протесту в столиці Киргизстану, які вимагали анулювати підсумки парламентських виборів, зайняли будівлю, де розміщені парламент і адміністрація президента.

Крім того, учасники протесту в Бішкеку захопили будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану і випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого на 11 років за обвинуваченням у корупції.

4 жовтня в Киргизстані відбулися парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг здолали чотири політичні сили.

Відразу 10 з 12 опозиційних партій, які програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії «Бір Бол» Алтинбек Сулайманов закликав призначити нові вибори без участі партій, пов’язаних із владою.

Міжнародні спостерігачі заявили, що на виборах мали місце серйозні порушення, в тому числі підкуп і залякування виборців.

 

Засудженого за корупцію ексмера Бішкека звільнили з колонії

Ексмера Бішкека Албека Ібраімова, засудженого до 15 років позбавлення волі у справі про корупцію, звільнили з колонії.

Як передає Укрінформ з посиланням на 24.kg, про це повідомляють його прихильники з партії “Соціал-демократи Киргизстану”.

За їх словами, сьогодні приблизно о 12.00 за місцевим часом Ібраімова забрали з виправної колонії № 8, що знаходиться в селі Петрівка Московського району. Наразі ексмер прямує в бік Бішкека.

Подробиці юридичної процедури звільнення ексмера поки що не відомі.

Бішкекський міський суд 24 червня цього року залишив у силі рішення Ленінського районного суду, що засудив у 2019 році Ібраімова до 15 років позбавлення волі. В одну кримінальну справу об’єднали декілька епізодів: будівництво школи в житловому масиві «Калис-Ордо» за кошти китайського гранту, продаж пансіонату «Сонячний берег» і спецвиробів ТНК «Дастан», а також надання муніципальних земельних ділянок у користування фізичним і юридичним особам.

Ібраїмов входить у число найближчих соратників колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, який у ніч на 6 жовтня був звільнений мітингувальниками зі слідчого ізолятора Держкомітету національної безпеки.

Як повідомляв Укрінформ, 4 жовтня в Киргизстані пройшли парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг подолали чотири політичні сили.

При цьому 10 із 12 опозиційних партій, які програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії «Бір Бол» Алтинбек Сулайманов закликав провести нові вибори без участі партій, пов’язаних із владою.

Міжнародні спостерігачі заявили, що на виборах мали місце серйозні порушення, в тому числі підкуп і залякування виборців.

5 жовтня в столиці Киргизстану та інших містах розпочалися акції протесту проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагають анулювання підсумків голосування і проведення перевиборів.

При цьому силовики гранатами і водометами розігнали незадоволених результатами парламентських виборів.

За даними Міністерства охорони здоров’я Киргизстану, постраждали 590 громадян, з яких 150 були госпіталізовані. Помер один чоловік.

Вночі учасники масової акції в столиці Киргизстану зайняли будівлю, де розміщені парламент і адміністрація президента. Крім того, учасники протесту в Бішкеку захопили будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану і випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого до 11 років за звинуваченням у корупції. З СІЗО і колоній вийшли також його прихильники – Сапар Ісаков, Фарід Ніязов, Меербек Міскенбаєв, Канат Сагинбаєв.

У вівторок, 6 жовтня, Центральна виборча комісія Киргизстану прийняла рішення визнати підсумки виборів депутатів Жогорку Кенеша (парламенту) недійсними.

Також стало відомо, що мер столиці Киргизстану – Бішкеку – Азіз Суракматов подав у відставку на тлі акцій протесту проти результатів парламентських виборів.

 

У Киргизстані створили Координаційну раду опозиції

У Киргизстані 13 партій об’єдналися і створили Координаційну раду, яка закликає до створення уряду народної довіри.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє місцеве інформагентство 24.kg.

«Попри кризу, що виникла, необхідно в найстисліші терміни відновити суспільно-політичну стабільність в країні і повертатися в правове поле. Для цих цілей представники політичних партій, які брали участь у виборах, взяли на себе всю відповідальність за відновлення громадського порядку. Для централізованого керування цими процесами прийнято рішення утворити Координаційну раду, сформовану з лідерів зазначених партій. Водночас Координаційна рада відкрита для долучення інших партій і політичних рухів», – повідомляють політорганізації.

Очолив Координаційну раду лідер партії «Бутун Киргизстану» Адахан Мадумаров.

За його словами, партії підготували спільну заяву. У ній ідеться, що народ Киргизстану став свідком найбрудніших за всю історію незалежності виборів депутатів парламенту, які відбулися 4 жовтня 2020 року.

У Раді також попросили всі політичні сили, громадянське суспільство, органи місцевого самоврядування і всіх громадян підтримати їх зусилля, щоб не допустити подальшої ескалації ситуації і забезпечити безперервну діяльність органів влади.

Як повідомлялося, в ніч на 6 жовтня учасники масової акції протесту в столиці Киргизстану, які вимагали анулювати підсумки парламентських виборів, зайняли будівлю, де розміщені парламент та адміністрація президента.

Крім того, учасники протесту в Бішкеку захопили будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану і випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого на 11 років за обвинуваченням у корупції.

5 жовтня Центральна виборча комісія Киргизстану прийняла рішення визнати підсумки виборів депутатів Жогорку Кенеша (парламенту), які відбулися 4 жовтня, недійсними.

 

ЦВК Киргизстану визнала підсумки парламентських виборів недійсними

Центральна виборча комісія Киргизстану прийняла рішення визнати підсумки виборів депутатів Жогорку Кенеша (парламенту), які відбулися 4 жовтня, недійсними.

Як передає Укрінформ, інформацію підтвердила член Центрвиборчкому Гульнара Джурабаєва, повідомляє місцеве агентство 24.kg.

За її словами, обговорювалося також питання про саморозпуск ЦВК. «Я вважаю, що цією виборчою кампанією ми дискредитували себе, і тому найкращим і найправильнішим у цьому разі буде рішення про дострокове складання повноважень», – сказала Джурабаєва.

Наголошується, що склад комісії формує парламент згідно з квотами представлених у ньому фракцій.

Як повідомляв Укрінформ, 4 жовтня в Киргизстані відбулися парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг подолали чотири політичні сили.

При цьому 10 з 12 опозиційних партій, які програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії «Бір Бол» Алтинбек Сулайманов закликав призначити нові вибори без участі партій, пов’язаних з владою.

Міжнародні спостерігачі заявили, що на виборах мали місце серйозні порушення, в тому числі підкуп і залякування виборців.

Вже 5 жовтня в столиці Киргизстану та інших містах почалися акції протесту проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагають анулювання підсумків голосування і проведення перевиборів.

Вночі учасники масової акції в столиці Киргизстану зайняли будівлю, де розміщені парламент та адміністрація президента. Крім того, учасники протесту в Бішкеку захопили будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану і випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого до 11 років за обвинуваченням в корупції.

При цьому силовики гранатами і водометами розігнали незадоволених результатами парламентських виборів.

За даними Міністерства охорони здоров’я Киргизстану, постраждали 590 громадян, з яких 150 були госпіталізовані. Померла одна людина.

 

У Киргизстані Міністерство внутрішніх справ очолив опозиціонер

Опозиційний політик та колишній вищий чиновник служби безпеки Киргизстану Курсан Асанов став виконувачем обов’язків міністра внутрішніх справ у країні.

Як передає Укрінформ, про це заявив у вівторок речник міністерства, інформує Al Arabiya.

Поліція отримала вказівку забезпечити безпеку громадян та запобігати сутичкам і пограбуванням на тлі протестів, сказав речник МВС, додавши, що чинний міністр внутрішніх справ Кашкар Джунушалієв не з’явився на роботу у вівторок.

Як зазначається, цей факт вказує на те, що президент Сооронбай Жеенбеков може втратити контроль над країною.

У заяві офісу президента Жеенбекова зазначено, що глава держави “контролює ситуацію та висловлює впевненість, що всі політичні сили поставлять інтереси країни вище власних”.

Як повідомлялося, 4 жовтня в Киргизстані відбулися парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг подолали чотири політичні сили.

При цьому 10 із 12 опозиційних партій, які програли, відмовилися визнавати попередні результати голосування. Лідер партії «Бір Бол» Алтинбек Сулайманов закликав призначити нові вибори без участі партій, пов’язаних з владою.

Міжнародні спостерігачі заявили, що на виборах мали місце серйозні порушення, в тому числі підкуп та залякування виборців.

Вже 5 жовтня у столиці Киргизстану та інших містах почалися акції протесту проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагають анулювання підсумків голосування і проведення перевиборів.

Вночі учасники масової акції в столиці Киргизстану зайняли будівлю, де розміщені парламент і адміністрація президента. Крім того, учасники протесту в Бішкеку захопили будівлю Державного комітету національної безпеки Киргизстану і випустили колишнього президента країни Алмазбека Атамбаєва, засудженого на 11 років за обвинуваченням у корупції.

При цьому силовики гранатами та водометами розганяли незадоволених результатами парламентських виборів.

За даними МОЗ Киргизстану, постраждали 590 громадян, з яких 150 госпіталізували. Померла одна людина.

 

США анулювали візу українцю, який допомагав Джуліані збирати компромат на Байдена –  УП

Держдепартамент США відкликав візу українцю Андрієві Теліженку, який допомагав особистому адвокату президента Трампа Рудольфу Джуліані збирати в Україні інформацію, яка могла б нашкодити колишньому віцепрезиденту Джо Байдену на виборах 2020 року.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це пише The Washington Post.

Анулювання візи, про яке раніше не повідомлялося, сталося незадовго до того, як Міністерство фінансів США наклало санкції на іншого українця, який співпрацював з Джуліані – депутата Андрія Деркача. Відомство назвало Деркача “активним російським агентом більш десяти років” і заявило, що той намагається втручатися у вибори.

Теліженко 9 вересня не зміг сісти на рейс “Міжнародних авіаліній України” з Києва в Нью-Йорк, за словами людини, знайомої з планами його поїздок, і представника уряду України, який говорив на умовах анонімності.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише The Washington Post.

Анулювання візи, про яке раніше не повідомлялося, сталося незадовго до того, як Міністерство фінансів США наклало санкції на іншого українця, який співпрацював з Джуліані – депутата Андрія Деркача. Відомство назвало Деркача “активним російським агентом більш десяти років” і заявило, що той намагається втручатися у вибори.

Теліженко 9 вересня не зміг сісти на рейс “Міжнародних авіаліній України” з Києва в Нью-Йорк, за словами людини, знайомої з планами його поїздок, і представника уряду України, який говорив на умовах анонімності.

Теліженко супроводжував Джуліані під час поїздки до Києва в кінці минулого року, яка включала зустріч з Деркачем. Обидва українці регулярно спілкувалися з Джуліані.

У понеділок в заяві про рішення щодо Деркача представник посольства США в Україні заявив, що будь-яка особа, яка веде справи з особами, що підпадають під санкції, може сама потрапити під санкції.

Прессекретар Держдепартаменту відмовилася коментувати анулювання візи Теліженку.

Теліженко є колишнім співробітником посольства України в США.

 

Король Таїланду помилував 16 українців

Король Таїланду Рама Х з нагоди свого дня народження помилував 16 українців, семеро з яких звільнили з-під варти.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє посольство України в Таїланді у Фейсбуці.

«За попередніми результатами, всі без винятку ув’язнені в Таїланді громадяни України (16 осіб) отримали королівське помилування. Дві особи отримали помилування у вигляді зменшення термінів покарання на 1/6 від актуального терміну ув’язнення (без урахування проведеного у в’язниці часу), семеро осіб – на 1/2, решту семеро громадян України було повністю звільнено з-під варти», – йдеться у дописі.

Зазначається, що українське дипвідомство і надалі докладатиме максимальних зусиль для забезпечення дотримання законних прав та інтересів усіх громадян України в Таїланді, Лаосі і М’янмі, у тому числі тих, хто наразі продовжує перебувати в закладах позбавлення волі цих країн.

Така амністія, текст якої складає уряд Таїланду, а підписує король, традиційно оголошується щороку з нагоди дня народження монарха.

Як повідомляв Укрінформ, у квітні уповноважений ВР України з прав людини Людмила Денісова заявляла, що у пенітенціарних установах Таїланду, де на той час утримувався 21 українець, вкрай важка ситуація із дотриманням карантину.

 

Розрив між Байденом та Трампом зріс до 16% – CNN

Згідно з даними нового загальнонаціонального опитування, проведеного у США службою SSRS на замовлення телеканалу CNN, за кандидата від Демократичної партії Джо Байдена готові проголосувати 57% виборців з числа тих, хто готовий піти на вибори, а за чинного президента Дональда Трампа – 41%.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNN.

Опитування було проведено після перших дебатів між двома основними кандидатами у президенти США та оприлюднення інформації, що у Трампа підтвердили коронавірусну хворобу.

Рівень позитивного ставлення до Байдена також покращився. За даними опитування, 52% заявили, що позитивно ставляться до колишнього віцепрезидента, у порівнянні з 39%, які довіряють Трампу.

Виборці більш схильні вважати Байдена кандидатом, який об’єднує країну (61% у Байдена проти 33% у Трампа), чесний та надійний (58% – Байден, 33% – Трамп).

Втім, зростання популярності Байдена не супроводжується істотним падінням підтримки Трампа. Основні прихильники чинного президента США підтримують його так само, як і раніше.

Як повідомлялося, перші президентські дебати у США відбулися минулого вівторка у Клівленді (штат Огайо). На самому початку вони перетворилися на хаос, оскільки президент Трамп почав переривати й опонента, й модератора, який намагався повернути дискусію до цивілізованого діалогу.

До проведення зустрічі кандидатів, розрив між Трампом та Байденом був набагато меншим – до 2%, згідно з результатами Harvard CAPS/Harris.

Вибори президента США відбудуться 3 листопада 2020 року. Колишній віцепрезидент США Джо Байден є головним суперником Трампа.

 

У Європі зростає втома людей від пандемії – ВООЗ

У Всесвітній організації охорони здоров’я закликали уряди протистояти наростаючій втомі населення Європи від пандемії COVID-19 та обмежувальних заходів, запроваджених у зв’язку з нею.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Sky News.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) закликала європейців зберігати пильність щодо пандемії коронавірусу, адже нові дані свідчать про зростання апатії до цієї хвороби по всьому континенту.

Посилаючись на дані опитувань, які проводилися в 27 європейських країнах, регіональний директор ВООЗ в Європі Ганс Клюге зазначив, що подекуди втомленість від пандемії охоплює понад 60% населення.

Він закликав владу країн взаємодіяти зі своїми громадянами. Зокрема, слід заохочувати людей до нових способів зустрічей з друзями та родичами, додав він.

Як повідомлялося, станом на ранок 6 жовтня у світі зафіксовано 35 701 674 випадки коронавірусу, зокрема 1 045 953 летальні випадки та 26 870 533 випадки одужання.

 

Нова COVID-хвиля може затримати відновлення економіки єврозони – Лаґард 

Друга хвиля пандемії коронавірусу COVID-19 у світі може затримати економічне відновлення єврозони.

Як передає Укрінформ з посиланням на Reuters, про це заявила у вівторок президент Європейського центрального банку Крістін Лаґард.

«Зараз ми побоюємося, що заходи стримування (пандемії COVID-19 – ред.), які повинні бути вжиті урядами (країн єврозони – ред.), вплинуть на це відновлення, тому замість V-образної форми, якої ми всі прагнемо і на яку ми сподіваємось, ми боїмося, що вона може мати другу нестійку «V», – сказала вона.

У червні Лаґард заявляла, що єврозона «ймовірно, пройшла» найважчий етап економічної кризи, викликаного пандемією коронавірусу.

Згідно з базовим сценарієм ЄЦБ, економіка блоку може скоротитися на 8,7% у 2020 році після весняного карантину для стримування спалаху коронавірусу.

Вже тоді вона закликала підготуватися до можливої другої хвилі.

Як повідомляв Укрінформ, у світі станом на ранок 6 жовтня кількість хворих на COVID-19 становить 35 701 674 особи.

 

Китай веде переговори з ВООЗ щодо оцінки своїх вакцин проти COVID-19

Китай здійснює кроки щодо можливості міжнародного використання вакцин проти COVID-19 власного виробництва – ведуться переговори щодо їх оцінки Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Сокорро Ескалате, координатор ВООЗ з питань основних лікарських засобів та медичних технологій у західній частині Тихоокеанського регіону, заявила на прес-конференції 6 жовтня, що Китай проводить попередні обговорення з ВООЗ щодо включення його вакцини до списку ВООЗ для екстреного використання.

Процедура ВООЗ щодо оцінки вакцин екстреного використання дозволяє оцінити неліцензовані вакцини та методи лікування, щоб пришвидшити їх доступність під час надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я.

Ця процедура допомагає державам-членам ВООЗ та закупівельним агенціям ООН визначити прийнятність застосування вакцини.

«Потенційно завдяки цьому списку для екстреного використання можна оцінити якість та безпеку цих вакцин та оцінити ефективність, тоді вони (Китай – ред.) можуть перейти до отримання наших ліцензій», – сказала Ескалате.

Як повідомлялося, станом на ранок 6 жовтня у світі зафіксовано 35 701 674 випадки коронавірусу, зокрема 1 045 953 летальні випадки та 26 870 533 випадки одужання.

 

В українській армії за добу – 41 випадок коронавірусу

Станом на 6 жовтня у Збройних силах України на хворобу COVID-19 хворіють 687 осіб.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Командування медичних сил ЗСУ.

Загалом за час пандемії одужали в армії 2559 осіб, летальних випадків – 10.

За минулу добу зареєстровано 41 новий випадок захворювання на COVID-19.

Із нових інфікованих у закладах охорони здоров’я перебувають 7 осіб. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, отримують необхідне лікування.

На лікуванні вдома під наглядом медичної служби перебуває 34 особи. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, спостерігається легкий перебіг захворювання.

На ізоляції (в тому числі самоізоляція) перебувають 525 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 123 особи.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 6 жовтня лабораторно підтверджено 234 584 випадки COVID-19, із них за добу – 4 348.

 

Пандемія: від COVID-19 у світі одужали понад 24,8 млн людей

УНН. Станом на ранок середи у світі на інфекцію, викликану новим коронавірусом SARS-CoV-2, інфіковано понад 35,6 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 35 681 852 людей, з них одужало 24 856 497. Кількість померлих зросла до 1 047 838 осіб.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (7 497 847), Індія (6 685 082), Бразилія (4 927 235), Росія (1 231 277), а також Колумбія, Перу та Іспанія.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (210 812), Бразилії (146 675), Індії (103 569), Мексиці (82 348), Великій Британії (42 535) та Італії (36 030).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ, в Україні зафіксовано понад 234 тис. випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 4520 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу зафіксували 4 348 випадків коронавірусу

06.10.2020 09:13

В Україні станом на 6 жовтня лабораторно підтверджено 234 584 випадки COVID-19, з них за добу – 4 348.

Як передає Укрінформ, про це повідомили у МОЗ.

Протягом доби зафіксовано 90 нових летальних випадків.

 

Харків та Київ залишаються лідерами за добовою захворюваністю на COVID-19

Найбільша кількість лабораторно підтверджених випадків COVID-19 за минулу добу, 5 жовтня, зареєстрована в 4 областях та Києві.

Як передає Укрінформ, про це на брифінгу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

«За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Харківській області — 487, в тому числі в місті Харків — 361 випадок, місто Київ — 355 випадків, Полтавська область — 305 випадків, Хмельницька — 295 та Одеська область — 292 випадки», – сказав Степанов.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 6 жовтня в Україні COVID-19 лабораторно підтверджено у 234 584 осіб, з них у 15 040 дітей та 16 613 медпрацівників. За добу захворіло 4 348 осіб.

 

В Україні заповненість COVID-лікарень становить 57% – МОЗ

Станом на 6 жовтня заповненість лікарень, що відведені для лікування пацієнтів з COVID-19, становить 57%.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані Міністерства охорони здоров’я.

У Києві та 14 регіонах показники завантаженості лікарень першої хвилі перевищують 50%. Загалом по Україні завантаженість лікарень першої хвилі за останні 5 днів становить 57,7% ( підтверджені і підозрілі випадки).

У Києві завантаженість лікарень першої хвилі станом на 6 жовтня становить 72,4%.

Найвищий показник у Донецькій області – 94,9%, Луганській області – 90,5%, Одеській області – 77,6%.

Станом на 6 жовтня лише Кіровоградська область готова до пом’якшення карантинних заходів – показник захворюваності за 14 днів на 100 тис. населення склав 20,4 при базовому рівні 40 на 100 тис. населення.

У Києві захворюваність на COVID-19 за 14 днів становила 170,8 на 100 тис. осіб.

Найвищий показник рівня захворюваності на COVID-19 у Тернопільській (277,8) Чернівецькій (237,8), Сумській (234,4) областях.

Відсутні дані по АР Крим та місту Севастопіль.

Жовтий, помаранчевий або червоний рівень епідемічної небезпеки встановлюється на території регіону, в якому наявне значне поширення COVID-19.

Регіоном зі значним поширенням COVID-19 вважається регіон, в якому наявна хоча б одна з таких ознак: завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50 відсотків протягом п’яти днів підряд; середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу становить менш як 24 тестування на 100 тис. населення протягом останніх семи днів; показник захворюваності на COVID-19 за 14 днів на 100 тис. населення перевищує базовий рівень захворюваності.

Як повідомляв Укрінформ, протягом доби з 5 жовтня COVID-19 лабораторно підтверджено у 4 348 осіб, загалом за час пандемії в Україні на коронавірусну хворобу захворіли 234 584 особи.

 

Посилення карантину можливе при завантаженості лікарень більш ніж на 60% – глава МОЗ

Запровадження суворіших карантинних обмежень можливе, якщо заповненість лікарень “першої хвилі” хворими з COVID-19 та підозрою на нього сягне 60%.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це міністр охорони здоров’я Максим Степанов сказав в ефірі “Свободи слова” на ICTV.

“Якщо буде і далі збільшуватися такими темпами – а за минулий тиждень це 2,5 тисячі людей, які одночасно перебували в лікарні, – і ми вийдемо більше ніж на 60% (заповненості ліжок для хворих з COVID-19 – ред.), то ми будемо пропонувати вводити суворіші обмеження. Ми не говоримо про повну зупинку країну. Дуже важливо знайти баланс –  країна повинна економічно витримати”, – зазначив Степанов.

Він додав, що не вважає необхідним локдаун, “але ті обмеження, які дозволять розірвати ланцюг передачі хвороби, це може бути“.

“За нашими розрахунками, виходячи з темпів зайнятості ліжок, якщо буде більше 60%, ми будемо пропонувати і приймати таке рішення – вводити додаткові обмеження на певний час“, – указав міністр, зауваживши, що таким шляхом йшли і країни ЄС.

Зараз, за даними МОЗ, в Україні для хворих з COVID-19 у лікарнях “першої хвилі” підготовлено близько 37 тисяч ліжок. Госпіталізовано 16 745 осіб з коронавірусом або підозрою на нього. Максимально на ці цілі в країні можна виділити 50 тисяч ліжок.

Степанов наголосив, що важливо дотримуватися встановлених правил карантину, і не вести “гру в політику”, маючи на увазі проведення масових заходів, таких як концерт у Харкові, фестиваль Хортиця Freedom, святкування Дня міста в Одесі.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 5 жовтня лабораторно підтверджено 230 233 випадки COVID-19, з них за останню добу – 3771.

У Києві та 13 регіонах завантаженість лікарень “першої хвилі” перевищує 50%. Загалом по Україні за останні 5 днів цей показник становить 55,3%.

 

Украина будет продвигаться в направлении «промышленного безвиза» с ЕС – Зеленский

Президент Владимир Зеленский заявил, что украинская делегация представила на саммите в Брюсселе видение обновления Соглашения об ассоциации в сфере торговли и секторального взаимодействия.

Об этом сообщает сайт главы государства, передает Укринформ.

«Значительное внимание в ходе саммита мы уделили выполнению Соглашения об ассоциации. Мы договорились максимально использовать ее механизмы, чтобы и дальше развивать наши торговые отношения и углубить экономическую интеграцию между Украиной и Европейским Союзом. В то же время наша делегация представила свое видение по обновлению Соглашения об ассоциации в сфере торговли и секторального взаимодействия», – отметил Президент.

По его словам, одним из ключевых результатов саммита стала договоренность начать в 2021 году совместную оценку достижений целей Соглашения об ассоциации. «Мы предметно обсудили углубление секторальной интеграции. В объективе наших дискуссий – интеграция в Единый цифровой рынок ЕС, энергетических рынков Украины и Евросоюза, взаимодействие в реализации Европейского зеленого курса», – сказал Зеленский.

Глава государства заявил о намерениях продвигаться в направлении соглашения о «промышленном безвизе»: «Уже начала работу экспертная миссия ЕС, которая оценит готовность Украины к заключению Соглашения об оценке соответствия и приемлемости промышленной продукции».

По словам главы государства, обсуждались сроки подписания Соглашения об Общем авиационном пространстве. «Нас заверили, что все технические вопросы будут обязательно урегулированы, и это соглашение будет подписано как можно быстрее», – указал Президент.

По его мнению, сегодняшний саммит Украина-ЕС показал глубокий уровень двустороннего партнерства и единство позиций по всем принципиальным вопросам.

В свою очередь президент Европейского Совета Шарль Мишель отметил, что Соглашение об ассоциации ставит целью создать условия, чтобы Украина постепенно интегрировалась во внутренний рынок Европы. «Это наиболее амбициозное соглашение, которое имеет Евросоюз с какой-либо страной», – сказал он, подчеркнув, что ЕС намерен углублять сотрудничество с Украиной в сферах IТ и «зеленой» энергетики.

Как сообщал Укринформ, 6 октября в Брюсселе состоялся 22-й саммит Украина-ЕС, в ходе которого стороны подписали 6 финансовых соглашений на общую сумму почти 400 млн евро.

 

Зеленський звільнив Абромавичуса з посади очільника Укроборонпрому

Президент Володимир Зеленський звільнив Айвараса Абромавичуса з посади генерального директора державного концерну “Укроборонпром”.

Як повідомляє Укрінформ, відповідний указ №422/2020 від 6 жовтня опублікований на сайті глави держави.

“Звільнити Абромавичуса Айвараса з посади генерального директора Державного концерну “Укроборонпром”, – зазначається в документі.

Водночас іншим указом №423/2020 Зеленський призначив Ігоря Фоменка виконуючим обов’язки гендиректора “Укроборонпрому”.

Як повідомлялося, Айвараса Абромавичуса було призначено на посаду генерального директора “Укроборонпрому” 30 серпня 2019 року.

 

Буславець заявляє, що енергосистема України стабілізується

Робота енергосистеми в Україні стабілізується завдяки перегляду енергетичного балансу, що відбулося навесні.

Про це сказала в.о. міністра енергетики Ольга Буславець на виїзній нараді з енергетиками України на Южно-Українській АЕС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми переживаємо важкий і нетривіальний рік. Значне зменшення споживання відобразилося в усіх генераціях в енергосистемі. Тому у квітні, щоб стабілізувати ситуацію, уточнили енергетичний баланс. Він є інструментом забезпечення безпеки постачання і стабільної роботи енергосистеми. І ми цього досягли, до речі. Відповідно до прогнозу, ми бачимо збільшення енергоспоживання на 3%. Можу сказати, що базова генерація – атомна – виробила на 3,5% більше, ніж ми передбачали. Майже на стільки ж менше виробила товарної продукції теплова генерація”, – відзначила Буславець.

Керівник Міненерго нагадала, що Україна входить у зиму зі значними запасами палива: з одного боку, це допоможе стало пройти опалювальний сезон, але з іншого – це “заморожені фінансові ресурси”.

“Що стосується атомної генерації, вона внаслідок виконання ПСО потрапила у складну ситуацію, яка на сьогодні вирішується. Поступово змінено механізм ПСО, що дало атомній генерації самостійно виходити на ринок двосторонніх договорів і продавати майже 40% своєї електроенергії”, – відзначила Буславець.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Міненерго, імпорт електроенергії з Росії та Білорусі, що був дозволений з вересня минулого року, коштував Україні 5 млрд грн, а також 1,5 млн тонн вітчизняного вугілля, що лишилося незатребуваним.

У квітні цього року Міністерство енергетики та захисту довкілля України запропонувало новий Прогнозний енергетичний баланс виробництва та споживання електроенергії в енергосистемі України на 2020 рік. Енергобаланс передбачає пропорційне зниження обсягів виробництва електроенергії атомною, гідро- та тепловою генерацією. Згідно з документом, прогнозне виробництво електроенергії атомними електростанціями скорочено на 7 млрд кВт-год (на 8,6%) – до 73,7 млрд кВт-год.

 

Проєкт рaper less в «Дія» сприятиме подоланню бюрократії та корупції — Ткаченко

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, що втілення у життя проєкту “Цифрова країна” в “Дія” сприятиме відмові від бюрократизації.

Про це він написав у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

“Нарешті і ми робимо рішучий крок на шляху до цифрової трансформації. Позитивні поїнти реформування: Концепція рaper less. Більше ніяких паперів. Це стосується всіх державних органів. Найважливіше, що жодна державна установа не зможе вимагати від українців будь-яких довідок, витягів чи інших нескінченних папірців, необхідних для отримання тих чи інших державних послуг. У МКІП постійно стикаюсь із нескінченою кількістю роздрукованих паперів, кожен з яких треба підписати”, – зазначив Ткаченко.

За його словами, система перенасичена масою непотрібних формальностей, а “коридорна система” розв’язання питань у державі сприяє корупції.

“Оптимізація часу та багатофункціональність застосунку. Замість довгих та хаотичних черг можемо замовити довідку, наприклад, у власному смартфоні. Або не нервувати через втрату документів”, – додав глава МКІП.

Крім того, підкреслив міністр, це сприятиме економічному розвитку країни, адже частка цифрової економіки у світі дуже швидко зростає.

“Підвищення рівня медіаграмотності населення: залучення українців до аналізу та критичної оцінки інформації, яка вони споживають щоденно. Тепер перестану губити свій податковий номер, який постійно десь складений удвічі та підклеєний липко стрічкою. Його цифрова версія завжди «під рукою», – зазначив Ткаченко.

Як повідомляв Укрінформ, 5 жовтня відбувся Diia Summit з презентацією нових сервісів та цифрових документів у мобільному застосунку Дія та нових онлайн-послуг на порталі Дія, користувачами яких зможуть стати понад 30 млн українців.

У заході взяли участь Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Зеленський заявив, що Україна з наступного року розпочне входження до режиму “paper less”, коли державні органи припинять вимагати від громадян паперові довідки чи інші документи для отримання державних послуг.

 

ЗАЗ презентував приміський автобус

Запорізький автомобілебудівний завод на агрофорумі “АгроЕкспо-2020” презентував автобус ЗАЗ А08 в модифікації “приміський”.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба підприємства.

Модель А08 призначається для здійснення пасажирських перевезень на приміських маршрутах. Автобус обладнаний 28 сидячими місцями, загальна місткість – 43 пасажири. Автобус створювали на базі шасі Asia Star, а конструкція кузова та інтер’єр салону – власна розробка підприємства. Модель доступна з трилітровим турбодизельним двигуном Weichai потужністю 103 к. с. Силова установка відповідає екологічному стандарту Євро-5.

Як повідомляв Укрінформ, ЗАЗ заявив про відновлення виробництва автомобілів спільно з Groupe Renault і випускатиме новий кросовер Renault Arkana.

 

Суд відхилив позов Данилишина щодо незаконності виборів президента НАНУ

Окружний адміністративний суд Києва відхилив позов одного з кандидатів на посаду президента НАНУ Богдана Данилишина, який той подав 29 вересня цього року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Національна академія наук України.

“За інформацією, отриманою з Окружного адміністративного суду Києва 06.10.2020 Відділом науково-правового забезпечення діяльності НАН України, судом у задоволенні заяви Данилишина Б.М. про забезпечення позову відмовлено. Таким чином, перешкоди у проведенні 7-9 жовтня ц.р. виборчої сесії Загальних зборів Академії відсутні», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, в ухвалі Окружного адмінсуду Києва від 5 жовтня зазначається, що “відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову…, оскільки до розгляду справи неможливо зробити висновок про протиправність оскаржуваних бездіяльності та рішень суб’єкта владних повноважень”.

Як повідомляв Укрінформ, академік НАНУ Богдан Данилишин подав позов до суду щодо незаконності проведення виборів президента Національної академії наук України 7-9 жовтня.

Зокрема, спочатку вибори президента Національної академії наук України, а також вибори нового складу президії НАН України, були запланована на 13-17 квітня 2020 року, але були перенесені у зв’язку з поширення COVID-19. На засіданні президії Національної академії наук України 7 вересня було прийнято рішення про проведення виборів президента НАНУ та президії НАНУ 7-9 жовтня.

Однак кандидат на посаду президента НАНУ, голова Ради НБУ Богдан Данилишин 29 вересня подав позов до про незаконність проведення виборів президента і президії НАНУ 6-9 жовтня.

Він заявив, що не бачить готовності теперішнього керівного складу Академії до змін, а лише “глибоке бажання законсервувати стан справ, який має місце останні 20 років”. Цим самим, на переконання Данилишина, теперішній склад президії Академії наук залишає українську науку без майбутнього.

На посаду президента НАНУ претендують академік НАНУ Владислав Гончарук (висунутий колективом Інституту колоїдної хімії і хімії води ім. Думанського НАН України), академік НАНУ Богдан Данилишин (самовисунення), академік НАНУ Анатолій Загородній (висунутий колективами 13 інститутів та низкою академіків та член-кореспондентів НАНУ), академік НАНУ Сергій Комісаренко (висунутий колективом Інституту біохімії ім Паладіна та низкою академіків та член-кореспондентів НАНУ), академік НАНУ Володимир Семиноженко (висунутий Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України», академіками НАН України В.Бар’яхтаром, О.Кришталем).

До останнього часу президентом НАНУ був Борис Патон, який помер у серпні на 102-му році життя.

 

Зеленський підписав закон про заборону на стягнення майна за валютними кредитами

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє преслужба глави держави.

Документом продовжується до 21 квітня 2021 року дія мораторію на стягнення зазначеного майна громадян України та встановлюється заборона на примусове стягнення майна (майнових прав), якщо воно використовується як місце постійного проживання позичальника або є об’єктом незавершеного житлового будівництва.

Зазначається, що мораторій продовжено з огляду на ситуацію, у яку потрапили позичальники через знецінення національної валюти з 2008 року, та, як наслідок, неможливість сплачувати кредити в іноземній валюті за поточним валютним курсом.

Законом також встановлюється заборона на примусове стягнення іншого майна (майнових прав) за договорами іпотеки з осіб, які мають зобов’язання за кредитами, наданими їм в іноземній валюті, та заборона кредитним установам відступати на користь іншої особи свої права вимоги до позичальника.

Як зазначили в ОП, закон сприятиме захисту майнових прав громадян з огляду на погіршення їхнього фінансового становища через спалах коронавірусної хвороби і надасть підтримку громадянам України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті.

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» 16 вересня.

 

Рожкова прокоментувала догану і недовіру Ради Нацбанку

Оголошення догани та недовіри першому заступнику голови Національного банку Катерині Рожковій та заступнику голови Дмитру Сологубу відбулося за закритими дверима, без пояснення причин.

Як передає Укрінформ, про це Рожкова написала у Фейсбуці.

“Запитання: Чим саме ми з Дмитром Сологубом могли засмутити Раду Національного банку, за що отримали догану та недовіру? Варіанти відповідей: стабільний банківський сектор під час пандемії, зниження інфляції до цільового рівня, однознакові ставки за кредитами, прозорі комунікації. Якшо серйозно, тут є правильна відповідь – це наші з Дмитром комунікації. Однак не впевнена, чи це причина, чи скоріше привід. Справа у тому, що ми надали коментарі виданню KyivPost для публікації про Національний банк. Лінк на матеріал залишу нижче. Але повірте, нічого крамольного, що б йшло у розріз з “генеральною лінією партії” не озвучувалося. Ми казали, що незалежність НБУ – це про колегіальність. Що новій команді треба трохи часу, щоб спрацюватися. І все у такому дусі. Не вірите, що у 2020 році можуть оголошувати догану за спілкування з засобами масової інформації?! Я теж до кінця не вірила, що цензура дійшла до стін Національного банку. Але чому дивуватися, якщо рішення приймалося “вночі зухвало топором”. Тобто за закритими дверима, без пояснення причин та заслуховування сторін”, – написала Рожкова.

Зі свого боку заступник голови Національного банку Дмитро Сологуб у Твіттері зазначив, що прозорість є однією з п’яти цінностей НБУ.

“Саме за це ми отримали престижну нагороду у 2019 році. Тому виглядає дико отримати догану за професійні та неупереджені комунікації”, – написав Сологуб.

Як повідомляв Укрінформ, Рада Національного банку оголосила догану та недовіру першому заступнику голови НБУ Катерині Рожковій та заступнику голови НБУ Дмитру Сологубу.

 

Ар’єв про допит у справі «вагнерівців»: ДБР більше цікавить, звідки дані

Народний депутат від фракції «Євросолідарність» Володимир Ар’єв після допиту в ДБР у справі щодо ймовірного зриву спецоперації із затримання найманців ПВК Вагнера повідомив, що слідчих більше цікавила інформація, звідки він отримав матеріали, ніж хто «злив» спецоперацію з Офісу Президента.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Фейсбук Володимира Ар’єва.

«Провів три години на допиті в ДБР у справі «розголошення таємної інформації» по «вагнерівцям». Їх більше цікавить звідки я отримав матеріали, ніж хто злив спецоперацію з Офісу Президента. Логічно, бо якщо розслідувати неупереджено, ДБР вийде на хазяїна. Тому це розслідує саме ДБР», – написав політик.

Як повідомлялося, наприкінці липня під Мінськом затримали більш ніж 30 бойовиків ПВК Вагнера. Україна скерувала Білорусі запит на екстрадицію «вагнерівців».

14 серпня Генпрокуратура РФ повідомила, що 32 із 33 затриманих у Мінську повернулися у Росію. Один залишився в Білорусі, оскільки має і російське, і білоруське громадянство.

18 серпня журналіст Юрій Бутусов написав, посилаючись на свої джерела в правоохоронних органах, що затримання в Білорусі найманців ПВК Вагнера нібито було спецоперацією українських спецслужб, яка провалилася через витік інформації з Офісу Президента.

Керівник ОП Андрій Єрмак заявив, що вважає інформацію про нібито підготовку українськими спецслужбами операції із затримання бойовиків ПВК Вагнера, яка була зірвана через ймовірний витік інформації після наради у глави держави, спланованою дезінформаційною кампанією.

18 серпня Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міноборони в коментарі Укрінформу повідомив, що російська сторона завчасно готувала фейкову версію про нібито причетність СБУ до затримання 33 «вагнерівців».

4 вересня в коментарі Укрінформу віцепрем’єр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що створення Тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді щодо справи «вагнерівців» дасть змогу довести, що звинувачення на адресу найвищих посадовців України у зриві спецоперації із затримання бойовиків не знайшли свого підтвердження.

9 вересня секретар РНБО Олексій Данілов повідомив в ефірі телеканалу «Україна 24», що Апарат Ради національної безпеки й оборони не має інформації або документів щодо проведення спецоперації із затримання найманців ПВК Вагнера.

Народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв 9 вересня повідомив у Фейсбуці, що Шевченківський суд зобов‘язав СБУ відкрити провадження за статтями 111 (державна зрада) та 114 (шпигунство) щодо голови Офісу Президента Андрія Єрмака. За словами Ар’єва, справа пов‘язана зі зливом інформації про спецоперацію щодо «вагнерівців».

Зі свого боку, Єрмак вважає піаром відкриття провадження СБУ щодо його ролі в історії із так званою спецоперацією з «вагнерівцями».

 

Справа Шеремета: біля суду сталася штовханина між активістами та поліцією

Після судового засідання у справі про вбивство Павла Шеремета група осіб біля Апеляційного суду столиці перешкоджала виїзду спецтранспорту, а згодом перекрила дорожній рух на вулиці Солом’янській.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Нацполіції.

«Сьогодні в Апеляційному суді столиці відбулося засідання з розгляду апеляційної скарги на зміну запобіжного заходу фігуранту справи щодо вбивства Павла Шеремета. Після судового засідання група громадян заблокувала виїзд службового транспорту з території суду. На прохання поліцейських припинити протиправні дії вони не реагували, натомість вийшли на проїжджу частину по вул. Солом’янській та перекрили рух. Правоохоронці негайно втрутилися в ситуацію. При цьому в момент, коли поліцейські створювали коридор для проїзду спецавтомобіля, виникла штовханина з активними учасниками заходу. Згодом рух транспорту відновили», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що відомості за цим фактом зареєстровані у Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень Солом’янського управління поліції. Проводиться перевірка, за результатами якої буде надана правова кваліфікація діям кожного учасника.

Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 року обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. грн.

11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.

25 серпня Шевченківський райсуд обрав усім обвинуваченим у цій справі запобіжні заходи: Антоненку – тримання під вартою, Кузьменко – цілодобовий домашній арешт, але без електронного браслета, Дугарь – заставу у розмірі 168 тис. 160 грн.

4 вересня суд визначив присяжних у цій справі.

6 вересня Київський апеляційний суд залишив обвинуваченого у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка під вартою до 23 жовтня.

 

У Раді готують новий законопроєкт про СБУ – депутатка

У Верховій Раді готують до реєстрації нову редакцію законопроєкту щодо діяльності Служби безпеки України.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила заступниця голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» Євгенія Кравчук в ефірі телеканалу ZIK.

«Готується до реєстрації нова редакція закону (законопроєкту – ред.) про Службу безпеки України, і от якраз економічні функції, розслідування економічних злочинів у СБУ не буде. Тобто вони перейдуть під Бюро економічної безпеки, що має стати більше аналітичним органом, аніж силовим», – зазначила депутатка.

Як повідомляв Укрінформ, 24 вересня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки відбулася презентація нової редакції законопроєкту №3196 «Про Службу безпеки України». Проте за результатами обговорення члени комітету вирішили провести додаткове засідання задля узгодження документу. Як пояснив секретар комітету Роман Костенко (фракція партії «Голос»), в проєкті «є багато питань щодо функцій — наявності чи відсутності слідства, передачі функцій Держспецзв’язку до СБУ».

 

КСУ відмовився відкладати розгляд закону про Антикорупційний суд

КСУ відмовив у задоволенні клопотання представника Президента у КСУ Федора Веніславського про відкладення розгляду подання 49 народних депутатів щодо відповідності Конституції України закону «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 року № 2447–VIII зі змінами.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу за даними трансляції засідання КС. «Є клопотання про відкладення розгляду справи. … Є всі підстави вважати, що судді КСУ можуть бути зацікавлені у результатах розгляду цієї справи, оскільки рішення, яке буде прийнято за результатами її розгляду, прямо вплине на їхні інтереси як суб’єктів декларування», – уточнив Веніславський.

Він звернув увагу на те, що у вересні ОАСК відкрив провадження у адмінсправі за позовом голови КСУ Олександра Тупицького до НАЗК та його посадовців, і тут, зокрема, оскаржується законність припису, винесеного НАЗК голові КСУ за порушення вимог частини 4 статті 12 Закону «Про запобігання корупції», тобто, ненадання Конституційним судом інформації та документів.

«Зазначена обставина слугує додатковим чинником, яким зумовлює виникнення сумнівів в його неупередженості під час розгляду цієї справи та прийняття у ній неупередженого рішення», – повідомив Веніславський.

Він наголосив, що відповідно до статті 41 закону «Про запобігання корупції», суб’єкти, до яких належать судді КСУ, мають діяти неупереджено, не зважаючи на приватні інтереси, приватне ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляді, релігійні, ідеологічні або інші особисті погляди чи переконання.

«Вищезазначені факти дозволяють поставити під сумнів дотримання суддями КСУ принципів об’єктивності та неупередженості під час розгляду цього конституційного провадження, якими й досі не заявлено самовідвід у порядку статті 60 закону про КСУ та відповідних норм регламенту КСУ. Враховуючи викладене, з метою уникнення обставин, які відповідно до частини 4 статті 60 Закону про КСУ, є підставою для відводу суддів, прошу відкласти розгляд конституційного подання до моменту закінчення дії обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості суддів КСУ», – підкреслив Веніславський.

Водночас, під час обговорення цього питання із суддями КСУ Веніславський зазначив, зокрема, що керується загальнодоступною інформацією, яка є на сайті НАЗК, і там написано, що перевірки щодо більшої частини суддів КСУ є триваючими.

“Тому я вважаю, що є наявний конфлікт інтересів для усього суду, який не може розглядати цю справу… Моє клопотання стосується відкладення розгляду справи через ймовірний конфлікт інтересів більшої частини суддів КСУ, щодо яких триває повна перевірка, доки не закінчиться дія обставин, які унеможливлюють об’єктивний і неупереджений розгляд справи”, – повідомив Веніславський.

Він пояснив, що за результатами проведення повної перевірки “не можна виключати, що будуть виявлені обставини, які можуть слугувати підставою для (виявлення – ред.) кримінальних або адміністративних правопорушень”, і єдиним органом, який уповноважений розглядати такі справи, є Вищий антикоркпційний суд.

Після виходу з нарадчої кімнати суд відмовив у задоволенні клопотання Веніславського.

«Суд розглянув клопотання про відкладення розгляду справи. Відмовив у задоволенні клопотання. Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи на ній стадії немає», – зазначив голова КСУ Олександр Тупицький.

Потім почався розгляд справи, наразі виступив суддя-доповідач Володимир Мойсик.

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня до Конституційного суду України надійшло подання 49 народних депутатів щодо конституційності закону “Про Вищий антикорупційний суд”.

Закон визначає засади організації та діяльності ВАКС, спецвимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності.

Автори клопотання вважають, що оскаржуваний закон не відповідає українській Конституції, а його правозастосування призводить до порушення гарантованих Конституцією засад функціонування судоустрою в нашій країні та звуження прав суддів щодо їх незалежності та недоторканності.

 

Представник Президента у КСУ не погоджується з аргументом, що ВАКС – «особливий» суд

Існування Вищого антикорупційного суду є абсолютно обґрунтованим, і він є саме спеціалізованим судом, а не особливим судом, створення якого прямо забороняє Конституція.

Про це під час засідання Конституційного суду під час розгляду подання щодо відповідності Конституції Закону «Про Вищий антикорупційний суд» заявив представник Президента у КСУ Федір Веніславський, повідомляє кореспондент Укрінформу за даними трансляції засідання КС.

За його словами, ця справа показує «ще одну сходинку в цілеспрямованій кампанії на боротьбу з антикорупційними органами України, яка здійснюється певними політичними силами».

«Позиція Президента України є однозначною і незмінною – держава буде продовжувати боротися з тим негативним явищем, яким є корупція. Звичайно, можна фантазувати, що і кишенькові крадіжки є дуже небезпечними і мають розглядатися окремим судом, але корупційні правопорушення, на превеликий жаль, в Україні є дійсно загрозою національній безпеці, і тому існування окремого спеціалізованого Вищого антикорупційного суду є абсолютно обґрунтованим», – уточнив Веніславський.

Він наголосив, що не можна погодитися з тим аргументом, що ВАКС є особливим судом, створення якого прямо заборонено Конституцією, і уточнив, що Вищий антикорсуд є саме постійним спеціалізованим судом у системі судоустрої нашої країни, що підтверджується і законом «Про судоустрій і статус суддів», і це жодним чином не суперечить Конституції.

Веніславський зазначив, що Апеляційна палата ВАКС також повністю відповідає вимозі Конституції щодо апеляційного оскарження справи учасниками судового процесу.

Зі свого боку представник Верховної Ради у КСУ Ольга Совгиря також сказала, що ВАКС є вищим спеціалізованим судом, і поінформувала, що він є постійним судом, і відсутність ознаки тимчасовості його створення в системі судоустрою свідчить про здійснення правосуддя на постійній основі, а не для вирішення особливих для певного періоду категорій справ, як стверджують автори подання.

«Процесуальна діяльність цього суду здійснюється відповідно норм КПК, тобто, Вищий антикорупційний суд не може вважатися судом, що належним чином не дотримується встановлених законом процедур. І, хоча ВАКС і діє для розгляду окремих категорій справ, однак входить до єдиної системи судоустрою України, на найвищому щаблі якої знаходиться Верховний суд, що діє, зокрема, як суд касаційної інстанції у справах, які підсудні Вищому антикорупційному суду», – уточнила Совгиря.

Вона уточнила, що КПК визначає види підсудності, які чітко встановлюють юрисдикцію ВАКС, зокрема, це – територіальна підсудність, інстанційна підсудність (тобто які справи у яких судових інстанціях розглядаються) і предметна підсудність (які саме порушення розглядає той чи інший суд).

«Якщо під особливими судами розуміються суди, які створені для вирішення справ щодо окремих категорій груп населення, а також суди, які утворені для вирішення окремих категорій судових справ в обхід встановленої законом підсудності, що ми можемо побачити на сторінках конституційного подання, то ВАКС не може вважатися, ні особливим, ні надзвичайним судом», – повідомила Совгиря.

Представник ВРУ в КСУ уточнила, що, окрім того, виділення із загального масиву певних категорій кримінальних проваджень, які підпадають під юрисдикцію ВАКС, а також створення його для вирішення справ щодо окремих категорій осіб, тобто щодо окремих суб’єктів або певної групи посадовців, що зазначається у конституційному поданні, «не може свідчити, з нашої точки зору, про наявність у нього ознак особливого суду, адже вирішення цих питань належить до виключної компетенції Верховної Ради шляхом законодавчого регулювання».

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня до Конституційного суду України надійшло подання 49 народних депутатів щодо конституційності закону “Про Вищий антикорупційний суд”.

Закон визначає засади організації та діяльності ВАКС, спецвимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності.

Автори клопотання вважають, що оспорюваний Закон не відповідає українській Конституції, а його правозастосування призводить до порушення гарантованих Конституцією засад функціонування судоустрою в нашій країні та звуження прав суддів щодо їх незалежності та недоторканості.

 

У криворізькому виші назвали “спекуляцією” заяву Москаля, що Зеленський у них не навчався

У Криворізькому економічному інституті Державного вищого навчального закладу “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” назвали “спекуляцією політиків” заяву колишнього голови Луганської та Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, що Президент Володимир Зеленський нібито має фальшивий диплом про вищу освіту.

Про це повідомив Укрінформу Андрій Шайкан, в.о. ректора Криворізького економічного інституту Державного вищого навчального закладу “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”.

“Те, що Володимир Зеленський не отримував освіту в нашому інституті, є спекуляцією політиків. Він навчався, і в нього є диплом. В нашому університеті регулярно відбувалися різні події, і є багато фото з нинішнім президентом. Зокрема, в книгах про діяльність інституту є фото з Володимиром Олександровичем. Тим більше, він дуже активно брав участь у різних культурних і соціальних заходах”, – розповів Шайкан.

Ректор криворізького вишу також зауважив, що дуже добре пам’ятає Зеленського під час навчання, оскільки навчався у той самий час, але на курс старше від нього.

“Хочу сказати, що Володимир Олександрович відрізнявся тим, що дуже добре згуртовував навколо себе людей. А саме креативних і активних студентів”, – додав Шайкан.

Раніше Москаль в ефірі “5 каналу” висловив підозри, що диплом Зеленського про вищу освіту – фальшивий. Москаль також стверджує, що зробив запит до Кривого Рогу щодо дипломної роботи Зеленського.

 

У СБУ назвали фейком лист щодо кандидатів від “ЄС” на Донеччині

В СБУ спростовують інформацію стосовно розсилки так званих листів від спецслужби з проханням надати інформацію про кандидатів в депутати в Донецькій області.

Таку відповідь дати кореспонденту Укрінформу у пресцентрі СБУ.

«Це фейк», – сказали у пресцентрі.

У пресслужбі СБУ додали, що такі вихідні номери як у «документа», на який посилається партія «ЄС», не використовуються Головним Управлінням СБУ в Донецькій та Луганській областях, а вказаний номер телефону також йому не належить. Окрім того, керівник, чий підроблений підпис стоїть на листі, у цю дату не виконував тимчасові обов’язки начальника управління.

Як наголосили у відомстві, Служба безпеки України чітко дотримується чинного законодавства та діє виключно у відповідності до статті 19 Конституції України та статті 2 Закону України «Про Службу безпеки України».

«Всі заяви представників фракції «Європейська солідарність» з цього приводу слід розглядати виключно через призму політичних перегонів і бажання отримати додаткові електоральні бали», – стверджують у пресслужбі.

Також там ще раз підкреслили, що Співробітники СБУ не надсилали до партії жодних листів з вимогою надати дані про кандидатів на місцевих виборах у Донецькій та Луганській областях. Та закликали політичні партії, які беруть участь у виборах, «не вдаватися до маніпуляцій, фейків та брудних технологій. І тим більше не намагатися втягнути у цей процес силові структури, які відповідають за безпеку держави та її громадян». А ЗМІ – не поширювати неперевірену інформацію, а у разі потреби звертатись до СБУ за офіційними коментарями.

Раніше народний депутат від «Європейської Солідарності» Ірина Геращенко у Фейсбук повідомила, що «ЄС» отримала від СБУ дивні листи – прохання надати повну інформацію про кандидатів від політичної сили в Донецькій області.

«Дуже подивовані залученням СБУ до виборчого процесу. Якщо це Служба безпеки, то вимагаємо вичерпну інформацію, що це за втручання в процес. Якщо це не СБУ, то питання до Служби – хто з їх бланків і за їх підписом розсилає листи партії. Просимо звернути увагу на ці листи і ЦВК, і КВУ, і «Опору», всіх незалежних спостергачів», – написала вона.

 

До Ради зараз пройшли б чотири партії

Якби вибори до Верховної Ради України відбулися найближчої неділі, то до парламенту пройшли б чотири партії: “Слуга народу” – 25,9%, “Опозиційна платформа – За життя” – 22,0%, “Європейська солідарність” – 14,2% і “ВО “Батьківщина” – 9,5%.

Як передає кореспондент Укрінформу, відповідні результати опитування Центру “Соціальний моніторинг” презентувала голова правління центру Ольга Балакірєва на пресконференції 6 жовтня.

Згідно з результатами опитування, за “Слугу народу” проголосували б 25,9% опитаних, за “Опозиційну платформу – За життя” – 22%, за “Європейську солідарність” – 14,2%, за “Батьківщину” – 9,5%.

За партію “Сила і честь” свої голоси б віддали 4,3% респондентів, а за Радикальну партію Олега Ляшка – 4,1% респондентів.

Опитування показало, що партію “Голос” підтримали би лише 1,6% респондентів.

Опитування було проведено 20-29 вересня методом особистого інтерв’ю. Загалом було опитано 3014 респондентів. Похибка вибірки становить не більше 1,9%.

 

СБУ на Дніпропетровщині викрила регіональний осередок проросійських «тролів»

На Дніпропетровщині Служба безпеки України викрила регіональний осередок всеукраїнської мережі «тролів», що розповсюджували через соцмережі матеріали, які могли вплинути на виборчий процес, та закликали до порушення територіальної цілісності нашої держави.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба СБУ.

Кіберфахівці та слідчі спецслужби викрили жителів Дніпра, Кривого Рогу та Павлограду, які є адміністраторами груп у соціальних мережах та розповсюджували в інтернеті антиукраїнські матеріали. Ця інформація, за даними експертів, містить заклики до зміни меж території або державного кордону України.

Протягом останнього місяця співробітники СБУ провели комплекс слідчих дій, за результатами яких заблокували протиправну діяльність кількох інтернет-провокаторів.

Зазначається, що правоохоронці додатково встановили, що зловмисники активно вели листування з жителями Росії і так званого ОРДЛО, які ставили перед ними завдання із поширення фейкових матеріалів щодо майбутніх виборів в Україні та кандидатів до органів місцевого самоврядування. Вони також планували ескалацію соціальної напруженості у регіоні та провокацію масових порушень громадського порядку.

«Кіберфахівці СБУ вже встановили особу одного з координаторів, який є уродженцем Дніпропетровської області та приєднався до сепаратистів «ДНР» у травні 2014 року», – уточнюється у повідомленні.

За даними фахівців у сфері інформаційної безпеки, використання «тролей» жителів населених пунктів, які підконтрольні українській владі, дає кураторам можливість адаптувати матеріал та коментарі під місцеву ситуацію.

Наразі слідчі СБУ продовжують досудове розслідування за кримінальними провадженнями, розпочатими за ст. 110 (посягання на територіальну цілісність та недоторканність України) Кримінального кодексу України. Інтернет-агітаторам загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

 

Поліція відкрила уже 205 справ через виборчі порушення

Поліцейські за добу відкрили 10 кримінальних проваджень щодо порушень, які стосуються виборів, загалом було відкрито 205 таких справ.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба МВС.

«Упродовж доби до ЄРДР внесено відомості щодо десяти кримінальних правопорушень. Усього до ЄРДР внесено відомості щодо 205 кримінальних правопорушень: 108 – пов’язані з порушенням виборчого законодавства, 907 – пов’язані з виборчим процесом», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, з усіх цих справ 45 відкрито за статтею 160 ККУ (підкуп), 37 – за статтею 157 (Перешкоджання здійсненню виборчого права) ККУ; 18 – за статтею 158 ККУ (надання неправдивих відомостей до Державного реєстру виборців); 5 – за статтею 1583 ККУ (Фальсифікація, підроблення, викрадення, пошкодження або знищення виборчої документації); 2 – за статтею 1581 ККУ (незаконне використання виборчого бюлетеня); 1 – за статтею 1591 ККУ (порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборчої агітації) тощо.

Загалом упродовж доби до поліції надійшло 206 заяв та повідомлень, пов’язаних з порушеннями виборчого законодавства, а всього з 5 вересня територіальні органи Нацполіції зареєстрували 2683 повідомлення, пов’язаних із виборчим процесом.

Також було складено 461 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з виборчим процесом.

Як повідомляв Укрінформ, місцеві вибори в Україні пройдуть 25 жовтня.

 

Між «слугами» і «гетьманами». Які ідеології сповідують українські партії

Не ми хапаємо ідею, а ідея схоплює і жене нас на арену, щоби ми, як невільники-гладіатори, билися за неї. Так буває з усяким істинним трибуном або апостолом.
Генріх Гейне

Цінність ідеї не має нічого спільного з щирістю її оповісника.

Оскар Уайльд

Ідеологія “Слуги народу”: “Зійтись до купи з президентом”

Що не кажи, а “Слуга народу” — це ідеологічний феномен.

З одного боку, СН — традиційний для України електоральний проект, створений під лідера, і типовий приклад “всеосяжної” партії. Цим терміном ще в 1966 році німецький політолог Отто Кіркхаймер позначив різновид політичного об’єднання, що з’явився після Другої світової війни.

“Всеосяжна” партія не має чіткої ідеології, орієнтується на одномоментні суспільні настрої та прагне бути привабливою для всіх соціальних груп.

У цьому сенсі команда Володимира Зеленського стоїть в одному ряду з Християнсько-демократичним союзом Німеччини (у його нинішньому стані), який представляє Ангела Меркель, і партією Еммануеля Макрона “Вперед, Республіко!”.

З іншого боку, вже півтора року “слуги” млосно шукають власну ідеологію, намагаючись конкретизувати її в класичних поняттях і роз’яснити громадськості, чому вибір падає на той чи інший “ізм”.

Це вперше в історії незалежної України, коли правляча команда обтяжує себе таким пошуком. Лідерським проектам і “всеосяжним партіям” не притаманна стурбованість своєю ідеологічною приналежністю.

У травні минулого року Зе-ідеолог Руслан Стефанчук анонсував, що “Слуга народу” буде спиратися на лібертаріанство. Під яким він розумів “ліберальну модель економіки з національними особливостями”.

Однак лібертаріанська концепція припала до смаку не всім “слугам”. У листопаді очільник партії Олександр Корнієнко заявив, що потрібно шукати компроміс між лібералізмом і соціалізмом.

Слідом керівник президентської фракції Давид Арахамія оголосив, що консенсус нібито знайдений: “соціал-лібералізм”.

На лютневому з’їзді “Слуги народу” Корнієнко запропонував однопартійцям “позбутися ідеологічних кайданів” і зупинитися на “активному українському центризмі”.

“Ми патріоти і навіть націоналісти, коли йдеться про захист кордонів нашої держави. Ми гуманісти, коли треба захищати права людини. Ми лібертаріанці, коли відкриваємо ринки землі, спирту, бурштину з прозорими правами для всіх. Ми державники, коли справа стосується податкової дисципліни.

Ми ліберали, коли захищаємо власність і економічну свободу людини. Ми соціалісти, коли стоїть питання про захист і забезпечення пенсіонерів, ветеранів, усіх, кому це необхідно”, — перелічив Корнієнко.

При цьому він наголосив, що йдеться про “креативний” центризм, а не про те, “коли не знаєш, за що ти, то ти центрист”.

Проте у президентській команді кажуть, що внутрішньопартійна дискусія щодо ідеології триває.

До слова, за даними Vox Populi Agency, центристами вважають себе 25% українців, правими — 19%, лівими — 8%, а майже половина опитаних не можуть відповісти або взагалі не знають, про що мова.

Водночас за поглядами на роль держави в регулюванні економіки та особистих свобод, 73% опинилися в ліво-авторитарній частині політичного компасу.

Навіщо ж “Слузі народу”, проекту, який будується навколо лідера та прагне охопити виборців з різними переконаннями, потрібна конкретна ідеологія, враховуючи, що більшість українців не розбірлива в політичних доктринах і взагалі байдужа до них?

Здається, відповідь на це питання ми знаходимо у поясненні Зе-нардепа Святослава Юраша.

“Українець має бачити, що суть нашої партії в тому, щоб ми як представники народу зійшлись до купи з президентом і нарешті вирішили ті одвічні проблеми, які турбують Україну всю її історію”, — зазначає “слуга”, деталізуючи, що таке “активний український центризм”.

Він підкреслює, що мета партії — “сходитись до купи й голосувати разом за важливі закони, попри різноманітність у поглядах”.

Отже, президентській партії потрібна ідеологія, вочевидь, не як теоретична опора в управлінні державою, а як один із інструментів корпоративної мобілізації навколо головнокомандувача.

Володимир Олександрович, напевно, вкрай болісно переносить ситуації, коли його фракція, на очах у виборців, не підтримує в необхідній кількості те, що він хоче.

Власне, одне із завдань ідеології й полягає в тому, щоби привчити певну групу людей схожим чином думати про якісь явища і під впливом цього розуміння здійснювати якісь вчинки.

Ідеологічні метання “Слуги народу” нагадують невротичний стан людини, яка не може зробити вибір, розриваючись між декількома альтернативами.

Боячись зробити ставку на щось одне і, отже, втратити все, що пов’язано з іншими варіантами, вона вирішує вибрати все відразу. Але розуміння, як поєднати ці альтернативи, немає.

Внутрішній конфлікт наростає, дедалі більше виснажуючи психічно й фізично. Людина впадає в депресію.

Екзистенційний психолог Сальвадор Мадді писав, що будь-який вибір у кінцевому рахунку зводиться до вибору на користь минулого або майбутнього.

Минуле — це спокій, те, що знайоме і звичне, але означає деградацію. Майбутнє — це тривога, невизначеність і невідомість, але розвиток можливий тільки тут.

Екстраполюючи цю логіку на український політичний контекст, “слугам” варто грунтовно замислитися над тим, які ідеї ведуть до минулого, “комфортного” занепаду, а які — до майбутнього, “небезпечної” еволюції.

Принаймні, з історичною точністю можна судити, до чого веде соціалізм, від якого не відмовляється президентська команда.

Звісно, владі непросто повністю відхреститися від заповідей марксизму-ленінізму. Адже переважна більшість українців тяжіє до ліво-авторитарних поглядів. У чому віддзеркалюється одна з базових рис політичної культури українського суспільства — патерналізм.

Який нерідко проступає навіть у тих, хто його люто засуджує.

Звісно, в тому, як “Слуга народу” намагається знайти свою ідеологію, є щось комічне.

Коли в одному реченні лібертаріанство перетворюється на лібералізм.

Коли перемішування різних ідеологій видається за ноу-хау.

Коли йдуть у хід такі філософські поняття, як людиноцентризм.

Можливо, незабаром “слуги” почнуть міркувати про ідеалізм і матеріалізм.

Ідеологія “Євросолідарності”: У тіні “армії, мови, віри”

На тлі президентської команди “Опоплатформа” і “Євросолідарність” позиціонують себе як партії з чіткою ідеологією.

Вдаватися в те, що сповідує ОПЗЖ складно і просто водночас. Доволі часто представники цієї політсили озвучують позиції, що милозвучні скоріше  російському електорату, аніж українському. Тому й розбиратися в ідеологічних тонкощах близьких радше настроям ворожої країни особливого сенсу немає.

А от на “ЄС” варто зупинитись докладніше.

В її програмі є окремий розділ “Наша ідеологія”, де зазначається, що партія керується насамперед ідеєю солідарності, яка за своїм духом є центристською.

Зокрема, йдеться про “спільну відповідальність громадян за майбутнє країни” і “побудову сильної, ефективної держави на силі громад та розвиток дієвих суспільних інституцій”. А також про “захист українських традицій, відтворення успадкованих від попередніх поколінь цінностей”.

При цьому партійна ідеологія не позначається як солідаризм або консервативна демократія.

Мабуть тому, що перше поняття раніше використовувала “Батьківщина”, а друге може відлякувати прогресистську частину цільової аудиторії “Євросолідарності”.

Інше питання, що мається на увазі під “українськими традиціями” та “успадкованими від попередніх поколінь цінностями”? Християнські, язичницькі або які?

Адже не все традиційне — це християнське. І не всі цінності попередніх поколінь варті того, щоб їх відтворювати.

Заради справедливості треба сказати, що у випадку з політичним кредо “ЄС” теж є своя комічність. Коли деякі її прибічники зарозуміло висміюють ідеологічні потуги “Слуги народу”. При цьому не знаючи, яке політичне значення має поняття “солідарність” у назві партії, за яку вони голосують.

По дві сторони центру: “Батьківщина” і “Голос”

“Батьківщина”, на відміну від “Євросолідарності” та “Опоплатформи”, сьогодні не позиціонує себе партією з чіткою ідеологією.

Раніше команда Юлії Тимошенко декларувала прихильність до соціал-демократії та солідаризму. Водночас “Батьківщина”, як і “ЄС”, є членом наглядової ради Європейської народної партії, яка об’єднує консервативні та християнсько-демократичні політсили країн Європи.

Хай там як, програма і риторика “біло-сердечних” послідовно ліво-центристські. З відчутним ухилом у соціалізм.

Недарма напередодні минулорічних парламентських виборів прихильники “Батьківщини” більшою мірою, ніж електорати інших парламентських сил, були переконані, що держава має забезпечити кожну людину всім необхідним.

Найменше так вважали виборці “Голосу”. Дві третини з них були впевнені, що влада повинна встановити однакові правила гри, а далі громадянин сам несе відповідальність за те, як він використовує ці умови.

Такому баченню відповідає політика “Голосу”, який, не маркуючи власну ідеологію певним терміном, тяжіє до правоцентризму.

Однак ліберальність партійного курсу не врятувала дітище Святослава Вакарчука від падіння рейтингу. Волелюбний електорат “Голосу” скоротився майже до 2%. Чому так вийшло, у партії не знають.

“Ми робили певні дослідження, але там немає чіткої відповіді на це запитання. Ми спостерігаємо за трендами, робимо те, що ми вміємо, дотримуючись чітко нашої ідеології. Ми точно ідеологічна партія.

Соціологія показує тренди. Далі це вже завдання кожного політика. І тут питання: наскільки далеко він готовий зайти заради рейтингу. Ми точно не будемо зраджувати свої ідеї заради рейтингів”, — пояснює представник “Голосу” Ярослав Железняк.

Тут можна провести аналогію з молодою рок-групою, якій не вдається обзавестися армією вірних шанувальників, хоча вона грає в прогресивному стилі, виконує глибокозмістовні тексти та виступає на масових майданчиках.

Колектив хоче бути популярним, але, пишаючись своєю альтернативністю, не готовий допускати у творчості будь-які поп-мотиви. При цьому музиканти не звертають увагу на інше.

Вокал ледь чутно, соло-гітара невиразна, барабани приглушені, а басу нібито взагалі немає.Євген Середа, для УП

 

Нобелівську премію з фізики вручили за чорні діри

Нобелівський комітет у Стокгольмі, у вівторок, 6 жовтня, оголосив Роджера Пенроуса та Рейхарда Гензеля й Андрею Гез лауреатами премії з фізики.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці Нобелівської премії у Твіттері.

Пенроус отримав Нобелівську премію “за відкриття того, що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності”.

Гензель і Гез стали спільними лауреатами премії “за відкриття надмасивного компактного об’єкта в центрі нашої галактики”.

Минулого року Нобелівську премію з фізики було присуджено Джеймсу Піблсу “за теоретичні відкриття у фізичній космології” та Мішелю Майору і Дідьє Квелоцу “за відкриття екзопланети, яка обертається навколо зірки сонячного типу”.

Як повідомлялося, з 5 по 12 жовтня проходить Нобелівський тиждень.

У понеділок було оголошено лауреатів Нобелівської премії з фізіології і медицини. Цього року ними стали Харві Дж. Альтер, Майкл Хоутон та Чарльз М. Райс – за відкриття вірусу гепатиту С.

Лауреат премії з хімії буде відомий 7 жовтня, літературну премію вручать 8 жовтня, премію миру – 9 жовтня, а лауреат нагороди за економічні досягнення стане відомий 12 жовтня.

Цього року призовий фонд Нобелівської премії становитиме 10 млн крон (1 млн дол.). Через пандемію коронавірусу вперше з 1944 року церемонія нагородження Нобелівських лауреатів у Швеції проводитиметься без їхньої особистої присутності.