На Донбасі по всій лінії розмежування – «тиша»

08.10.2020 07:30

Від початку поточної доби, 8 жовтня, по всій лінії розмежування спостерігається тиша.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Порушень досягнутих мирних домовленостей не зафіксовано”, – йдеться у повідомленні.

Минулої доби, 7 жовтня, на ділянках відповідальності українських підрозділів зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню з боку окупантів.

У районі відповідальності ОТУ “Схід” біля населеного пункту Водяне зафіксовано застосування противником стрілецької зброї. На вогневу провокацію противника українські військовослужбовці зброю у відповідь не застосовували.

Бойових втрат і поранень серед українських захисників не було.

 

Місія ОБСЄ за добу зафіксувала чотири порушення перемир’я на Донбасі

08.10.2020 01:50

Упродовж минулої доби СММ ОБСЄ зафіксувала 3 порушення режиму припинення вогню у Донецькій області та 1 таке порушення на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні № 239/2020 від 7 жовтня 2020 року.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 3 порушення режиму припинення вогню (вибухи невизначеного походження) у районах на північно-північний захід від н. п. Старопетрівське (непідконтрольний урядові, 35 км на північний схід від Донецька)”, – йдеться у звіті.

Нагадується, що упродовж попереднього звітного періоду Місія зафіксувала 9 порушень режиму припинення вогню, у тому числі 3 вибухи.

“У Луганській області СММ зафіксувала 1 порушення режиму припинення вогню (вибух невизначеного походження) у районі на схід від ділянки розведення в районі н. п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська)”, – повідомили у Місії.

Упродовж попереднього звітного періоду Місія зафіксувала 5 порушень режиму припинення вогню, у тому числі 1 вибух.

Загалом після засідання Тристоронньої контактної групи 22 липня, на якому досягнуто домовленості про додаткові заходи з посилення режиму припинення вогню, починаючи з 00:01 27 липня до кінця звітного періоду СММ зафіксувала загалом 1 519 порушень режиму припинення вогню в Донецькій і Луганській областях (зокрема 344 вибухи, 17 невизначених боєприпасів, що пролетіли, 3 спалахи дульного полум’я та 18 освітлювальних ракет, а також 1 137 черг і пострілів).

 

ОБСЄ зафіксувала переміщення російського БМП поблизу Новоазовська

Росія продовжує постачати до тимчасово окупованих територій України озброєння та військову техніку. Так, 5 жовтня спостерігачі зафіксували поблизу Новоазовська російське авто та БМП.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу ООС з посиланням на інформацію української сторони СЦКК.

«На південній околиці Гусельщикового, що поблизу населеного пункту Новоазовськ, де немає пунктів пропуску, спостерігачі СММ ОБСЄ помітили білий автомобіль із написом “військова інспекція” російською мовою, який стояв біля автошляху. Також на цій самій дорозі вони побачили свіжі сліди від бойової машини піхоти, що ведуть до населеного пункту Патріотичне на Донеччині», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, наведені факти свідчать про порушення Меморандуму про виконання положень Протоколу за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи від 19 вересня 2014 року, зокрема п. 5 про заборону на розміщення важких озброєнь і військової техніки в районі Новоазовська.

 

Рятувальники досі не можуть загасити один осередок пожеж на Луганщині

8 жовтня. УНН. У Луганській області на ранок четверга, 8 жовтня, не погасили лише один з 10 осередків масштабної природної пожежі, яка розгорілася ще тиждень тому. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу ДСНС України.

“Станом на 7 год. 8 жовтня, з 10 основних осередків пожеж лісових масивів, очерету та сухої рослинності, 9 осередків ліквідовано”, — йдеться у повідомленні.

Так, продовжується гасіння 1 осередку (осередок № 1) поблизу населених пунктів Смолянинове, Боровеньки, Пурдівка та Гаврилівка. Загальна площа осередку — 4 тис. 640 га. Ліквідовано — 4 тис. 490 га, залишається — 150 га (локалізовано).

За попередніми оцінками орієнтовна загальна площа пройдена вогнем складає понад 20 тис. га.

Авіація ДСНС з початку гасіння здійснила 617 скидів, 1 тис. 964 тони води.

В ході ліквідації лісових пожеж на території Луганської області знайдено тіла 11 осіб. Крім цього постраждало 19 осіб (у тому числі 3 співробітника ДСНС).

Нагадаємо, 30 вересня вздовж лінії розмежування на Луганщині виникло 6 масштабних осередків лісових пожеж, згодом їх стало більше. Наразі, за даними поліції, відомо про 11 загиблих та 19 постраждалих внаслідок стихії. В ООС причиною назвали ворожі збройні провокації із застосуванням трасуючих куль. Відкрито 11 проваджень.

 

Авіакатастрофа на Харківщині: у Херсоні попрощалися з курсантом Клевцем

У Херсоні сотні людей прийшли попрощатися із земляком – курсантом Олександром Клевцем, який загинув у катастрофі Ан-26 на Харківщині.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

На церемонії прощання були присутні військові, прикордонники, поліцейські, представники влади, журналісти, волонтери. Прибули також курсанти з Національного університету Повітряних сил ім. Кожедуба.

«Він був справедливим, принциповим, веселим, щирим дуже, не тримав ні на кого зла. З дитинства мріяв стати пілотом», – розповіли журналістам друзі Олександра.

Під час церемонії прощання не було промов. Ритуальна зала не могла вмістити всіх, хто прийшов попрощатися з Олександром Клевцем, частина людей стояла на вулиці і чекала, поки можна буде покласти квіти та висловити слова співчуття родині.

Після того, як тіло земляка-курсанта винесли на вулицю, присутні заспівали Гімн України.

Як повідомляв Укрінформ, 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Ще один перебуває на лікуванні. У військовому літаку Ан-26 загалом перебували люди з 11 областей.

Авіакатастрофа на Харківщині забрала життя і 19-річного Олександра Клевця з Херсонщини.

У Херсонському навчально-виховному комплексі №51, випускником якого був курсант Олександр Клевець, при вході організували невеликий меморіал на вшанування його пам’яті – портрет та квіти.

 

На Чернігівщині ховають трьох загиблих в авіакатастрофі Ан-26

07.10.2020

На Чернігівщині сьогодні ховають старшого лейтенанта Олега Козаченка з міста Городня та двох курсантів – чернігівця Дмитра Донця і Миколу Микитченка із села Журавка Варвинського району, що загинули в авіакатастрофі Ан-26 під Чугуєвим.

Про це написав у Фейсбуці голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко, повідомляє Укрінформ.

“Ніякі слова не вгамують біль. Але світлі спогади рідних та друзів про хлопців, про те, якими вони були щирими, справжніми, мужніми, – це продовження їхнього польоту у нашій пам’яті. Президентські відзнаки – медалі «За військову службу Україні» – це шана за їхнє самовіддане служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов’язку”, – зазначив Прокопенко.

Як поінформували в Чернігівській ОДА, церемонія прощання з курсантом 133 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба Дмитром Донцем відбулася у Військово-музичному центрі Сухопутних військ Збройних Сил України у Чернігові.

Труну з тілом солдата напередодні було доставлено з Харкова. Сотні чернігівців прийшли попрощатися зі своїм земляком. На плацу Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України вишикувались військовослужбовці, які схилили голови в жалобі, проводжаючи свого побратима в останню путь.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня при заході на посадку на аеродром у місті Чугуєві розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил. На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Єдиний, хто вижив, – курсант В’ячеслав Золочевський перебуває на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону.

У Харкові 6 жовтня відбулася церемонія вшанування та прощання із загиблими курсантами й офіцерами, на яку прийшли близько трьох тисяч осіб – військових і містян.

Указом Президента України усіх військовослужбовців посмертно відзначено медаллю «За військову службу Україні».

 

На Житомирщині прощаються з двома курсантами, які загинули в катастрофі Ан-26

На Житомирщині прощаються з курсантами Харківського національного університету Повітряних сил Дмитром Студінським і Богданом Матвійчуком, які загинули в авіакатастрофі на Харківщині.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Житомирської облдержмідіністрації.

Як поінформували в ОДА, літак із тілами 21-річного Дмитра Студінського та 19-річного Богдана Матвійчука прибув до смт Озерне у вівторок, 6 жовтня.

Загиблого Богдана Матвійчука ввечері зустріли у Новограді-Волинському живим коридором. Церемонія прощання з ним розпочалася сьогодні, 7 жовтня, з 11:30 у Будинку офіцерів (м.Новоград-Волинський, вул. Леваневського, 25). Цей день у Новограді-Волинському оголошено Днем жалоби.

Дмитра Студінського поховають у рідному селі Скоморохи. Церемонія прощання з ним проходить з 11:00 у сільській церкві, а потім продовжиться на сільському кладовищі.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня при заході на посадку на аеродром у місті Чугуєві розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил. На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Єдиний, хто вижив, – курсант В’ячеслав Золочевський перебуває на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону.

У Харкові 6 жовтня відбулася церемонія вшанування та прощання із загиблими курсантами й офіцерами, на яку прийшли близько трьох тисяч осіб – військових і містян.

 

У Миколаєві попрощалися із двома загиблими у катастрофі Ан-26 курсантами

У Миколаєві 7 жовтня віддали останню шану загиблим в авіакатастрофі під Харковом двом курсантам з Миколаївщини.

Труни з тілами Андрія Померанцева та Володимира Олабіна стоять біля меморіалу героям-ольшанцям у центрі міста. Сюди підходять небайдужі мешканці міста та представники влади і кладуть квіти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Присутні вшанували пам’ять хлопців хвилиною мовчання.

Андрію Померанцеву було 26 років. Він курсант Харківського університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба. У Миколаєві Андрій закінчив школу №40 і навчався в Миколаївському коледжі транспортної інфраструктури.

Володимиру Олабіну – 21 рік, він син депутата Миколаївської обласної ради Вадима Олабіна, курсант 151 навчальної групи льотного факультету ХНУВС ім. Івана Кожедуба.

Після церемонії прощання загиблих поховають на одному з місцевих цвинтарів.

7 жовтня в Миколаївській області оголошено Днем жалоби.

Цього дня на всій території області приспущено державні прапори на будинках і спорудах органів державної влади та місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій.

Керівникам підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності рекомендовано скасувати проведення концертно-розважальних заходів. Телерадіокомпаніям запропоновано внести зміни до теле- і радіопередач.

Як повідомлялось, 25 вересня поблизу міста Чугуїв Харківської області під час навчально-тренувального польоту розбився військовий літак Ан-26. На борту були члени екіпажу, курсанти та офіцери Харківського університету Повітряних Сил ЗСУ імені Кожедуба – всього 27 осіб, вижив у цій жахливій авіакатастрофі лише один курсант.

 

На Вінниччині поховають двох курсантів, які загинули в катастрофі Ан-26

На Вінниччині у середу проведуть в останню путь двох курсантів, загиблих в аварії військового Ан-26 під Чугуєвом, – Максима Хом’ячука та Романа Корчовського.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомили у департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА.

«Вчора тіла Максима Хом’ячука та Романа Корчовського, які загинули в авіакатастрофі під Чугуєвом, доправили з Харкова у Вінницю. Вчора ввечері відбулася церемонія прощання з ними на військовому аеродромі Гавришівка. Сьогодні ж хлопців поховають на малій Батьківщині, – Максима у смт. Крижопіль, а Романа – у селі Новоживотів Оратівського району», – повідомили у департаменті.

У відомстві зазначили, що на знак пошанування загиблих курсантів Харківського університету Повітряних сил ЗСУ імені І. Кожедуба 7 жовтня на території Крижопільського та Оратівського районів оголошено днем жалоби.

Прощальні церемонії із загиблими в авіакатастрофі під Чугуєвом курсантами відбудуться у Крижополі та Новоживотові Оратівського району о 12.00.

Як повідомлялось, 25 вересня поблизу міста Чугуїв Харківської області під час навчально-тренувального польоту розбився військовий літак Ан-26. На борту були члени екіпажу, курсанти та офіцери Харківського університету Повітряних Сил ЗСУ імені Кожедуба – всього 27 осіб, вижив у цій жахливій авіакатастрофі лише один курсант.

 

Катастрофа Ан-26: курсанта Ростислава Булія сьогодні поховають на Львівщині

22-річного курсанта зі Львівщини, який загинув у авіакатастрофі Ан-26 під Харковом, поховають сьогодні, 7 жовтня, на Старосамбірщині.

Напередодні ввечері його тіло доставили в міжнародний аеропорт «Львів» .

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Повітряне командування “Захід” Повітряних Сил ЗС України у Фейсбуці.

«На Львівському летовищі представники силових структур та почесна варта НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного зустріли тіло загиблого Ростислава Булія. На борту також знаходилися рідні Ростислава та однокурсники. Поховають курсанта 7 жовтня у рідному селі Торчиновичі на Старосамбірщині. Чин похорону попередньо відбудеться о 14.00», – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні у Харкові відбулася церемонія прощання із загиблими 25 вересня в авіакатастрофі під Чугуєвом офіцерами та курсантами Національного університету Повітряних сил ім. Кожедуба.

Увечері 25 вересня при заході на посадку на аеродром у місті Чугуєві розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант – Віталій Вільховий – помер у лікарні від опіків, його 30 вересня поховали в Сокальському районі на Львівщині. Курсант В’ячеслав Золочевський, у якого діагностували забої, рани та струс мозку, перебуває на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону.

 

Розшифровано “чорні скриньки” Ан-26: розслідування знайшло грубі порушення –  УП

Розслідування авіакатастрофи Ан-26 виявило грубі порушення у виконанні польотних завдань та в організації польотів загалом.

Джерело: голова урядової комісії з питань розслідування авіакатастрофи віцепрем’єр Олег Уруський у Facebook

Пряма мова: “На сьогодні можна констатувати, що за результатами дешифрування бортових самописців повністю відновлено трагічний шостий політ літака Ан-26Ш, а також встановлено зміст перемовин, як між членами екіпажу, так і з керівництвом польотів.

Встановлена технічна причина нештатної роботи лівого двигуна та спрацювання датчика падіння тиску по “ИКМ” (вимірювач крутного моменту). Це сталося в наслідок відмови у роботі одного з блоків системи управління двигуна.

Також розслідування засвідчило наявність грубих порушень, як у виконання польотних завдань, так і в організації польотів загалом”.

Деталі: Уруський зазначив, що наразі урядова комісія з розслідування причин катастрофи літака Ан-26Ш, яка сталася 25 вересня 2020 року у Харківській області, продовжує свою роботу.

Міністерство оборони України має завершити власне службове розслідування 12 жовтня. Після цього матеріали будуть передані до військових комісаріатів і, орієнтовно, після 15 жовтня 2020 року очікується розпочати процес виплат компенсацій сім’ям загиблих.

Передісторія:

Ввечері 25 вересня у Харківській області на 530 кілометрі траси Київ-Харків поруч із дорогою впав військовий літак Ан-26 та одразу загорівся.

На борту були члени екіпажу, курсанти і офіцери Харківського університету Повітряних Сил ЗСУ ім. Кожедуба – всього 27 людей.

За даними РНБО, падіння військового літака у Харківській області сталося під час виконання навчально-тренувального польоту.

На місці авіакатастрофи знайшли тіла 25 загиблих. Ще одна особа померла у лікарні та одна особа травмована (перебуває у лікарні).

За інформацією СБУ, командир екіпажу літака Ан-26 перед катастрофою доповів про відмову лівого двигуна і запросив захід на посадку.

Міністр оборони Андрій Таран заявив, що літак Ан-26, скоріш за все, зачепився крилом за землю.

Слідчі ДБР розглядають чотири версії катастрофи військового літака Ан-26 на Харківщині.

 

У Раді Європи виставили роботи російського фотографа, внесеного до бази «Миротворця»

У Раді Європи проходить виставка російського фотографа Валерія Мельникова, який внесений до бази даних центру «Миротворець» як «пособник терористів».

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

«Миротворець» називає Мельникова «пособником терористів, що брав участь у створенні пропагандистського медіаконтенту для російських ЗМІ; неодноразово незаконно перетинав державний кордон України на неконтрольованій ділянці».

Фотокореспондент російської федеральної структури МІА «Россия сегодня» Мельников починаючи з 2014 року здійснив десятки відряджень у зону бойових дій на Донбасі.

Нинішня його виставка у Раді Європи присвячена мистецтву балету.

У РЄ російську ініціативу презентувала у відеозверненні заступник генерального секретаря Габріела Баттані-Драгоні (Італія). Вона відзначила «здатність культури об’єднувати людей, знайти єдність у розмаїтті». Італійський політик подякувала Мельникову за його виставку, не торкаючись інших аспектів його діяльності, пов’язаних зі сприянням російській агресії проти України, порушенням національного українського і міжнародного права, а також принципів і цінностей самої Ради Європи.

Баттані-Драгоні також відзначила, що виставка проходить за підтримки французької редакції російського федерального інформагентства Sputnik.

Група стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішньої діяльності EU vs DisInfo регулярно у своїх оглядах викриває Sputnik у поширенні дезінформації та фейків. У червні 2017 року президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Sputnik і RT поширюють «пропаганду і брехню». Тоді працівників представництв цих російських організацій у Франції позбавили акредитації при Єлисейському палаці.

Представники українських патріотичних організацій направили до офісу заступника генерального секретаря Баттані-Драгоні запит із проханням пояснити залучення до заходу в Раді Європи російського фотографа, якого вважають «пособником терористів», а також співпрацю із Sputnik France, який є інструментом у розв’язаній Росією гібридній війні проти європейських цінностей і єдності.

 

Джапарова обговорила в ОБСЄ питання окупованого Криму і Донбасу

Перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова під час робочого візиту до Австрії обговорила в ОБСЄ питання окупованого Криму і Донбасу та домовилася про підтримку українського питання засіданні Ради міністрів ОБСЄ.

Як передає Укрінформ, про це Джапарова повідомила у Фейсбуці.

Вона поінформувала, що в Австрії провела кілька зустрічей по лінії ОБСЄ, ЮНЕСКО, а також колегами з австрійського МЗС. Зокрема, дипломат зустрілася із заступницею голови Постійної ради ОБСЄ Еродою Добруші та в.о. генерального секретаря ОБСЄ Tуулою Урйоля, яка також очолює Центр запобігання конфліктам.

“Обговорили питання окупованого Криму та Донбасу, також домовилися про підтримку українського питання напередодні Ради міністрів ОБСЄ, що відбудеться на початку грудня. Окремою темою для розмови була робота СММ ОБСЄ в Україні, яка є важливим міжнародним інструментом забезпечення дотримання прав і свобод людини… Незаконні збройні формування на території Донбасу та Криму всіляко перешкоджають роботі СММ, тому надзвичайно важливо посилення уваги до цієї проблеми з боку західних партнерів”, – написала Джапарова.

Вона додала, що особливо це стосується Криму, і висловила сподівання на подальші кроки для активізації роботи місії для отримання доступу до окупованого півострова.

Як поінформувала Джапарова, під час зустрічі з генеральним секретарем Міністерства закордонних справ Австрії Петером Лаунскі-Тіффенталем йшлося про Крим та Донбас, брутальне порушення РФ міжнародного гуманітарного права та нехтування правами та свободами громадян України, зокрема кримських татар, які залишилися на території півострова.

“Розраховуємо на підтримку Австрією наших ініціатив для повернення повного контролю над усіма територіями України – а це 603 628 км²”, – резюмувала перша заступниця міністра.

 

Росія продовжує постачати на Донбас озброєння та військову техніку, – СЦКК ЛБ

Окупанти перевозять техніку ґрунтовими дорогами, щоб їх не помітили представники СММ ОБСЄ.

Російська Федерація продовжує постачати на тимчасово окуповані території України озброєння та військову техніку. Факти порушень російсько-окупаційними військами зафіксовані у щоденному звіті СММ ОБСЄ від 5 жовтня 2020 року.

Про це повідомляє Українська сторона Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.

“Для реалізації свого плану із прихованого переміщення сил і засобів ворог постійно використовує ґрунтові дороги, минаючи офіційні пункти пропуску, аби проїхати непоміченими представниками СММ ОБСЄ. Так, на південній околиці Гусельщикового, що поблизу населеного пункту Новоазовськ, де немає пунктів пропуску, спостерігачі СММ ОБСЄ помітили білий автомобіль із написом “військова інспекція” російською мовою, який стояв біля автошляху. Також на цій самій дорозі вони побачили свіжі сліди від бойової машини піхоти, що ведуть до населеного пункту Патріотичне на Донеччині”, – йдеться в повідомленні.

Українська сторона СЦКК зазначає, що вищевикладені факти свідчать про порушення Меморандуму про виконання положень Протоколу за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи від 19 вересня 2014 року.

 

Делегація Литви відвідала район ООС

На Донеччині відбулась зустріч представників Командування об’єднаних сил та делегації Республіки Литва на чолі із послом Литовської Республіки в Україні Вальдемарасом Сарапінасом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу ООС.

«У рамках зустрічі, сторони відвідали одну з бригад Оперативно-тактичного угрупування “Схід”. Під час брифінгу командир бойової бригади наочно і детально ознайомив литовських військових колег та представників Посольства із ситуацією на лінії розмежування у районі відповідальності його бойових підрозділів. Окрім цього, литовська делегація відвідала батальйон бригади, де ознайомилася із станом виконання домовленостей, що вступили в дію 27 липня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, сторони обговорили факти прицільних обстрілів українських позицій, обладнання інженерних позицій ворожою стороною та масштабних пожеж унаслідок підступної діяльності окупаційних військ. Командир литовської військової тренувальної місії в Україні підполковник Томас Матулевічус мав змогу обговорити питання, пов’язані із підготовкою українських військових, зокрема, злагодженням військових підрозділів у пунктах постійної дислокації перед виконанням бойових завдань на лінії розмежування.

Представники ЗС Республіки Литва та Литовського Посольства в Україні зазначили, що найбільшим дестабілізуючим фактором ситуації на Донбасі є Російська Федерація. Литовська сторона запевнила у своїй підтримці Об’єднані сили та наголосила, що тренувальна місія з підготовки українськи військових й надалі продовжуватиметься.

 

Загрожує життю військових: на бронетанковому заводі викрили оборудку з ремонтом техніки

УП

Контррозвідники СБУ спільно зі слідчими Нацполіції викрили посадовців оборонного заводу на зловживаннях із державними коштами, що призвело до неякісного ремонту броньованої техніки для українських Збройних Сил.

Джерело: пресслужба СБУ

Деталі: За даними досудового слідства, матеріали для ремонту бойових машин у межах виконання Державного оборонного замовлення МО були закуплені у приватного підприємства з Києва. При цьому, всупереч чинному законодавству, належного державного сертифіката якості товару не надали.

За результатами хімічного дослідження встановлено, що придбана продукція не відповідає передбаченим Державним стандартом вимогам, що напряму впливає на якість зварювання броньованих частин корпусу техніки.

За оцінками профільних фахівців, це становить загрозу життю і здоров’ю екіпажу бойової машини.

Під час слідчих дій на держпідприємстві та за місцем реєстрації фірми-постачальника у Києві правоохоронці вилучили неякісний продукт для зварювання, відповідну технічну документацію, результати хімічних аналізів та інші матеріали, які можуть бути доказами протиправної діяльності.

Для недопущення подальшого нанесення шкоди обороноздатності України, використання неякісного зварювального матеріалу на підприємстві припинено.

Нагадаємо: Цього року щонайменше двічі СБУ виявляла мільйонні оборудки на Житомирському бронетанковому заводі – у березні та у липні.

 

СБУ викрила двох іноземців – вербувальників до лав екстремістів

Служба безпеки України попередила спробу створення у нашій державі осередку міжнародного неонацистського угруповання, яке причетне до вчинення у різних країнах світу терористичних проявів на расовому ґрунті з використанням саморобних вибухових пристроїв.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр СБУ.

Оперативники спецслужби встановили двох іноземних громадян, які прибули в Україну для вербування місцевих жителів до лав екстремістів. Свою протиправну діяльність іноземці здійснювали у Києві, Харкові та Львові.

Зазначається, що вони також підготували відеоролик, в якому пропагували ідеї неонацизму і закликали громадян до вчинення особливо тяжких злочинів, у тому числі вбивств і терактів. Для поширення цього відео представники угруповання залучили учасників спеціалізованих спільнот у соцмережах.

Встановлено, що іноземці намагалися вступити до одного з українських військових підрозділів для здобуття бойового досвіду, який представники угруповання планували використовувати у протиправній діяльності.

Співробітники СБУ своєчасно викрили і задокументували всі спроби міжнародних екстремістів створити свою «філію» у нашій країні.

Службою безпеки України на підставі положень Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» винесено рішення про примусове повернення вербувальників до країни походження з подальшою забороною в’їзду в Україну терміном три роки.

 

Українська делегація на саміті Україна-ЄС досягла поставлених цілей – Стефанішина

Українська делегація на 22-му саміті Україна-ЄС досягла цілей, які ставила перед собою у ході підготовки до цього заходу.

Як передає Укрінформ, про це написала віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у статті для “Дзеркала тижня”.

“Ми прибули до Брюсселя після масштабної підготовчої роботи на всіх рівнях. З чітким усвідомленням своїх цілей як партнера ЄС, що готовий поглиблювати стратегічне партнерство та на рівних брати участь у великих європейських ініціативах… Українська делегація досягла цілей, які ставила перед собою. Євросоюз відзначив прогрес України у реформах та імплементації Угоди про асоціацію. Ми фактично підтвердили спільне з ЄС бачення по ключових питаннях, таких як «промисловий безвіз», спільний намір щодо оцінки досягнень угоди (фактично перший крок до оновлення), долучення до Єдиного цифрового ринку та Зеленого курсу ЄС, готовність України до підписання угоди про спільний авіапростір і принципове бажання з боку Євросоюзу підписати цю угоду у найкоротші строки”, – зазначила Стефанішина.

Вона додала, що у ЄС окремо відзначили внесок України в енергетичну безпеку Євросоюзу та стратегічне значення нашої країни для транзиту газу до ЄС, а також важливість продовження координації для розвитку ринків газу та електроенергії.

Стефанішина нагадала, що також було підписано низку угод щодо фінансування в рамках Європейського інструменту сусідства, спрямованих на розвиток ресурсоефективної економіки, громадянського суспільства, допомогу українським регіонам, технічне співробітництво та співробітництво у сфері ядерної безпеки. А також угоди з Європейським інвестиційним банком щодо енергоефективності громадських будівель і модернізації “Укрпошти”.

“І головне — усі, хто казав про гальмування процесу євроінтеграції України, можуть пересвідчитися, що наш поступ до ЄС не сповільнився, а ефективно продовжується… Президент України Володимир Зеленський зумів перевести євроінтеграцію в площину чітких практичних кроків на двосторонній основі між Україною та ЄС і синхронізував для цього діяльність усіх органів влади в Україні”, – відзначила урядовець.

Підсумовуючи, вона зауважила, що, звісно, зважаючи на амбітний порядок денний, який запропонувала Україна, до останньої хвилини довелося вести складні переговори по узгодженню спільної заяви за підсумками саміту.

“Але її фінальна редакція закладає надійний фундамент для подальшої роботи у рамках двосторонніх органів Україна—ЄС, передусім, засідання Ради асоціації наприкінці року”, – переконана віцепрем’єрка.

Як повідомлялося, 6 жовтня в Брюсселі відбувся 22-й саміт ЄС-Україна, в ході якого представники України і Європейського Союзу підписали 6 фінансових угод на загальну суму майже 400 мільйонів євро.

 

Україна зацікавлена в участі у Європейському зеленому курсі – Стефанішина

Україна зацікавлена в участі в ініціативі Європейського зеленого курсу, але нові механізми вуглецевого і нетарифного регулювання мають відповідати Угоді про асоціацію та зобов’язанням України і ЄС у рамках СОТ.

Як передає Укрінформ, про це написала віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у статті для “Дзеркала тижня“.

Урядовець зазначила, що у серпні Україна передала ЄС позиційний документ, де зафіксовано бачення Києва щодо участі в ініціативі Європейського зеленого курсу. Окрім того, було запропоновано дати старт структурованому діалогу високого рівня Україна—ЄС з цього питання та розробити відповідну “дорожню карту” з урахуванням пріоритетів Цілей сталого розвитку до 2030 року та реалізації Паризької кліматичної угоди.

Стефанішина зауважила, що це двосторонній процес, в якому Україна має поділяти амбітний порядок денний Європейського Союзу, а ЄС мусить враховувати зобов’язання в межах Угоди про асоціацію при формуванні політик у рамках Європейського зеленого курсу.

“Позиція українського уряду полягає в тому, щоб механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment mechanism) та інші нетарифні інструменти регулювання торгівлі не створювали жодних нових перешкод для інтеграції українських виробників у промислові виробничі ланцюги ЄС та для розвитку торгівлі між сторонами, як це передбачено Угодою про асоціацію та зобов’язаннями України та Євросоюзу у рамках СОТ”, – акцентувала віцепрем’єр.

Крім того, додала Стефанішина, Україна зацікавлена долучитися до водневих ініціатив Євросоюзу, зокрема Водневої стратегії ЄС і Європейського альянсу чистого водню, та, відповідно, сприяти впровадженню водневих технологій і створенню водневої екосистеми в країні.

Як повідомлялося, 6 жовтня в Брюсселі відбувся 22-ий Саміт ЄС-Україна, під час якого представники України і Європейського Союзу підписали 6 фінансових угод на загальну суму майже 400 мільйонів євро.

 

Зеленський про підсумки саміту Україна-ЄС: Ми впевнено йдемо до членства у Євросоюзі

Саміт Україна-ЄС засвідчив, що наша держава є цікавою, перспективною і відповідальною, не боїться викликів і впевнено йде до повноправного членства у Євросоюзі.

Про це написав Президент Володимир Зеленський у Фейсбуку, передає Укрінформ.

“А знаєте, це дійсно був хороший саміт. Все чітко, по-партнерськи, з величезною взаємною повагою та зацікавленістю. Тому що ми цікаві. Перспективні. Відповідальні. Не боїмося будь-яких викликів. І слова свого вміємо дотримувати”, – наголосив глава держави.

За його словами, саміт дав конкретику, причому настільки зрозумілу, що “декому довелося створювати альтернативну “картинку” на своїх телеканалах, щоб не загубитися на тлі реальних і позитивних новин з Брюсселя”.

У цьому зв’язку Президент підкреслив, що ніщо старе не повернеться.

“Бо ми впевнено йдемо до повноправного членства у Євросоюзі. І це є головним підсумком зустрічей у Брюсселі. Членство не як самоціль, а як визнання наших цінностей. Україна вже точно переросла чинну Угоду про асоціацію й прагне до її оновлення. До більших амбіцій та глибини. І так, ми отримали позитивну відповідь від Євросоюзу”, – заявив він.

За словами Зеленського, Україна отримає також “промисловий безвіз”, що дасть ще більше можливостей для експорту, тобто більше ринків збуту, конкурентних можливостей, робочих місць, технологій. Відповідна експертна місія вже розпочала роботу.

Крім того, зазначив Президент, Україна отримає “відкрите небо”. “Після семи років різних маніпуляцій нарешті маємо чітке розуміння, що Угода про спільний авіапростір буде підписана найближчим часом. Це – мільйони можливостей для більш легких подорожей і бізнесових контактів. Звісно, після пандемії”, – зауважив він.

Як наголосив глава держави, Євросоюз підтвердив, що допоможе Україні отримати вакцину від коронавірусу, коли вона з’явиться й не викликатиме сумнівів у вчених. У цьому зв’язку він закликав не надто вірити в передвиборчі “ініціативи” окремих діячів, які “вже вакцинувалися неперевіреними засобами”.

Президент підкреслив, що за результатами саміту повністю знято всі штучні побоювання щодо безвізу для українців. “Скільки ефірів, заголовків та дописів щодо якоїсь “загрози” для безвізу були повною брехнею, і ми це ще раз підтвердили – на найвищому рівні”, – заявив він.

За словами Зеленського, Євросоюз також підтримав активність української сторони у переговорах у нормандському форматі та у Тристоронній контактній групі. “Всі аспекти цих перемовин цілком зрозумілі нашим європейським друзям. Та й у документах за підсумками Саміту всі формулювання на сто відсотків проукраїнські”, – наголосив Президент і додав, що “Лондон тільки додасть нам позитиву”.

Як повідомлялося, 22-ий Саміт Україна-ЄС відбувся 6 жовтня.

7-8 жовтня Президент України здійснює офіційний візит до Великої Британії.

 

«Мінус рік життя»: у Києві «привітали» Путіна з днем народження

Під Посольством Російської Федерації в Україні 7 жовтня, у день народження президента РФ Володимира Путіна, проходить акція “Мінус рік життя”.

Як передає кореспондент Укрінформу, захід проводить ГО «Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод».

За словами організаторів, мета акції – привернути увагу до дій та політики Росії як держави-агресора, що здійснює акти терору по всій земній кулі.

“Путін перетворився на одіозну фігуру сьогоднішньої світової політики, своєрідну парію, на яку з погано прихованим подивом і роздратуванням дивиться майже вся міжнародна спільнота”, – заявляють активісти.

Як повідомляв Укрінформ, 3 вересня ГО «Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод» провело акцію під посольством Росії, присвячену 16-їй річниці трагедії в Беслані.

 

Втручання у вибори: США назвали Росію головним поширювачем фейків

Міністерство внутрішньої безпеки США (МВБ) назвало Росію головною країною, яка буде поширювати дезінформацію на території Сполучених Штатів, зокрема, з метою вплинути на президентські вибори 3 листопада.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Hill.

«Росія є найімовірнішим основним актором прихованого впливу та постачальником поширення дезінформації у США», – йдеться у доповіді американського відомства.

У МВБ додали, що головна мета Москви полягає в тому, аби посилити своє становище у світі за рахунок послаблення США через поширення дезінформації у суспільстві й підриву західних демократичних інституцій та процесів.

У міністерстві також переконані, що Росія не полишить спроб поширювати дезінформацію, зокрема, й під час передвиборчого циклу президентських виборів США, які мають відбутися 3 листопада.

Зазначається, що серед загроз для нацбезпеки, відомство назвало, зокрема, Китай, Іран, пандемію коронавірусу.

 

Посли ЄС схвалили санкції за хакерську атаку на Бундестаг – УП

У Європейському союзі схвалили рішення щодо запровадження санкцій проти людей і організацій, причетних до хакерських атак на парламент Німеччини.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це написав у Twitter кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк.

“Посли ЄС сьогодні дали зелене світло накладенню санкцій на двох осіб і одну організацію за кібератаки на німецький Бундестаг у 2015 році. Рішення буде офіційно оформлено 22 жовтня”, – написав Джозвяк.

Хакерська атака на Бундестаг тривала з 30 квітня по 20 травня 2015 року. У результаті зловмисники отримали доступ до щонайменше 16 гігабайтів даних, у тому числі до масштабного архіву листування депутатів німецького парламенту.

Німеччина підозрює в атаці хакерську групу APT28, також відому як Fancy Bears, що вважається пов’язаною з російською владою і здійснює кібератаки на державні, інформаційні, військові та інші структури країн.

У березні 2018 року ця ж група атакувала сервери МЗС і Міноборони Німеччини.

У травні 2020 року Федеральна прокуратура Німеччини видала міжнародний ордер на арешт росіянина Дмитрія Бадіна, якого підозрюють у зламі комп’ютерних систем німецького парламенту у 2015 році на замовлення Головного розвідувального управління РФ.

Глава МЗС Німеччини у серпні заявляв, що Німеччина розраховує накласти санкції на громадян Росії, причетних до кібератак на Бундестаг, після завершення літніх канікул.

 

Трамп наказав розсекретити всі документи розслідування його зв’язків з РФ 

Президент США Дональд Трамп дозволив розсекретити всі документи щодо справи розслідування його передбачуваних зв’язків з Росією у 2016 році.

Як передає Укрінформ, про це президент США написав у своєму Твіттері.

«Я санкціонував повне розсекречення всіх документів, що відносяться до одного з найбільших політичних злочинів в американській історії – російської містифікації», – написав Трамп.

Він заявив, що розсекречення також стосується скандалу з електронною поштою його суперниці на президентських перегонах 2016 року, ексдержсекретаря США Хілларі Клінтон.

Як відомо, розслідування спецпрокурора США Роберта Мюллера, яке завершилося у березні 2019 року, встановило низку фактів, фізичних і юридичних осіб, причетних до втручання РФ у президентські вибори в США 2016 року. Зокрема, вказувалося на використання російськими спецслужбами хакерських зломів, публікації у WikiLeaks компрометуючої інформації на одного з кандидатів і вплив через соціальні мережі на електоральні групи в США. Розслідування не знайшло доказів змови між виборчим штабом Дональда Трампа і РФ.

 

Кулеба запросив Британію приєднатися до Кримської платформи

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся з державним секретарем у закордонних справах і справах співдружності націй та розвитку Великої Британії Домініком Раабом і запросив приєднатися до Кримської платформи.

Зустріч відбулася під час візиту Президента України Володимира Зеленського до Великої Британії, повідомляє Укрінформ з посиланням на МЗС України.

“Дмитро Кулеба поінформував Домініка Рааба про створення Кримської платформи — нового міжнародного майданчика, який консолідує міжнародні зусилля з деокупації Криму — та запросив Велику Британію до участі у ньому”, – повідомляє пресслужба зовнішньополітичного відомства.

Зазначається, що глава української дипломатії подякував британському колезі за незмінну позицію Великої Британії щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів, а також відзначив практичні кроки Сполученого Королівства на підтримку обороноздатності України та впровадження реформ.

Сторони також привітали заплановане підписання Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, яка виводить двосторонні відносини на рівень стратегічного партнерства.

Крім того, глави зовнішньополітичних відомств двох держав висловились на користь підтримання політико-дипломатичного тиску на РФ з метою примушення її до поваги міжнародних норм та припинення агресії проти України.

Кулеба та Рааб домовилися про подальшу координацію дій в ООН та інших міжнародних організаціях, поглиблення співпраці у міграційній сфері, обговорили розвиток торгівлі та інвестицій між двома країнами.

 

Україна і Британія підписали Меморандум про посилення співпраці в оборонній галузі

Міністр оборони України Андрій Таран та державний секретар з питань оборони Великої Британії та Північної Ірландії Бен Воллес підписали Меморандум про посилення співпраці у військовій і військово-технічній сферах.

Церемонія підписання відбулась у присутності Президента України Володимира Зеленського, який перебуває з офіційним візитом у Британії, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.

В Офісі Преидента наголосили, що Меморандум передбачає, зокрема, співпрацю в оборонній галузі.

“Важливим є залучення фінансування Британського експортно-кредитного агентства у розмірі 1,25 млрд фунтів стерлінгів. Це має суттєво підвищити ефективність і скоротити терміни реалізації спільних проєктів у оборонній сфері, що є критично важливим в умовах загострення ситуації, що триває в Чорноморському регіоні”, – зауважили в ОП.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 7-8 жовтня здійснює офіційний візит у Велику Британію.

 

Зеленський у Британії домовиться про розбудову українського флоту – УП

Президент Володимир Зеленський розповів, що підпише у Великій Британії угоду про стратегічне партнерство і меморандум на 1,6 млрд доларів про розбудову військово-морського флоту України.

Джерело: відеокоментар Зеленського, наданий “Українській правді”

Пряма мова: “Перш за все, чекаю на зустріч з прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. Підпишемо угоду про стратегічне партнерство і про торгівлю між нашими країнами, яка дає можливість продовжити угоду про вільну торгівлю і розширити цю угоду після того як Британія вийде з Європейського союзу.

Друге питання – це підписання меморандуму про розбудову військово-морського флоту. Важливий стратегічний документ, будемо на військово-морській базі, підпишемо цей меморандум на суму 1,25 млрд фунтів стерлінгів. Ми всі вірили в те, що знову з’явиться військово-морський флот в Україні”.

Деталі: Також у Зеленського запланована зустріч з королівською родиною. Зокрема, в ОП повідомляли, що президент України зустрінеться із герцогом і герцогинею Кембриджськими

 

Стало відомо, про що Зеленські розмовляли з королівською родиною в Букінгемському палаці – УП

У межах візиту до Великої Британії президент Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою зустрілися з членами королівської родини герцогом Кембриджським принцом Уїльямом та герцогинею Кембриджською Кетерін Міддлтон.

Джерело: сайт президента

Деталі: Під час зустрічі сторони обговорили екологічні ініціативи, двосторонні взаємодії з питань медичної реабілітації військовослужбовців, гендерну та соціальну рівність та протидію домашньому насильству.

Співрозмовники також обговорили необхідність тісної координації країн світу задля подолання пандемії коронавірусу та забезпечення рівного доступу держав до вакцини у разі її розробки.

Зеленський запросив принца Уїльяма з дружиною відвідати Україну з візитом.

 

Німецьке МЗС хоче пропорційних санкцій проти РФ через отруєння Навального

Міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас вважає за доцільне запровадження цілеспрямованих та пропорційних санкції проти Росії в разі, якщо вона так і не надасть пояснень у справі щодо отруєння опозиціонера Олексія Навального.

Про це дипломат заявив у середу під час години запитів до уряду в Бундестазі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Зрозуміло, що якщо події не будуть прояснені та необхідна інформація не буде надана, цілеспрямовані та пропорційні санкції проти винних з російської сторони будуть неминучими», – заявив Маас.

При цьому він додав, що Росія має бути зацікавлена в тому, аби повністю розслідувати цей злочин та не довести до нових санкцій. Глава МЗС ФРН, за його словами, особисто сказав про це російському колезі Сергію Лаврову в телефонній розмові.

При цьому станом на зараз у Росії не було виявлено «жодних яскравих фактів». Натомість лунають «досить абсурдні звинувачення проти Німеччини, а також проти ОЗХЗ, включаючи звинувачення на адресу пана Навального у тому, що він сам отруївся «Новічком», – сказав Маас.

У Берліні вважають, що російська влада повинна відповісти на питання, які були задані, зокрема, у Виконавчій раді ОЗХЗ, інакше «чіткої та однозначної міжнародної відповіді не оминуть».

“Цей злочин, вчинений за допомогою хімічного нервово-паралітичного агента, є серйозним порушенням міжнародного права і не може залишатися без наслідків”, – заявив глава німецького МЗС.

Він поінформував депутатів, що спільна реакція буде координуватися з партнерами в рамках Європейського Союзу, а також в рамках ОЗХЗ упродовж наступних кількох днів.

Того ж дня Маас виступів зі спільною заявою з французьким колегою Жан-Івом Ле Дріаном, у які вони кажуть, що будуть ініціювати додаткові санкції своїм європейським партнерам.

 

Париж і Берлін ініціюватимуть санкції у справі Навального

Німеччина та Франція ініціюватимуть додаткові санкції щодо Росії через отруєння опозиціонера Олексія Навального.

Про це йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ двох країн Жан-Іва Ле Дріана і Гайко Мааса, опублікованій на сайті німецького МЗС, передає кореспондент Укрінформу.

У документі зазначається, що Париж і Берлін неодноразово закликали Москву всебічно розслідувати обставини цього злочину та притягнути винних до відповідальності. Але дотепер Росія не надала жодного достовірного пояснення.

«Тому ми вважаємо, що немає іншого правдоподібного пояснення отруєння пана Навального, крім участі та відповідальності Росії. Франція та Німеччина з цих фактів зроблять необхідні висновки та подадуть пропозиції щодо додаткових санкцій своїм європейським партнерам», – йдеться у заяві.

Глави МЗС наголошують, що пропозиції стосуватимуться осіб, які за характером своїх службових повноважень можуть вважатися відповідальними за скоєння цього злочину та порушення міжнародного права, а також суб’єкта, який бере участь у програмі «Новічок».

При цьому міністри підкреслили, що Франція та Німеччина залишаються в контакті зі партнерами для прийняття рішень щодо подальших дій у відповідь на це порушення Конвенції про хімічну зброю.

Глави МЗС підкреслили, що рішуче засуджують отруєння Олексія Навального на території РФ за допомогою військового нервово-паралітичного агента з групи «Новічок». Вони згадали свою заяву від 4 вересня, в якій підкреслювалось, що «ця жорстока спроба вбивства підриває основні принципи демократії та плюралізму».

Як повідомлялося, 20 серпня Олексію Навальному стало зле в літаку на шляху з Сибіру до Москви. Його госпіталізували в лікарню в Омську та через 2 дні доправили в Берлін.

Німецькі експерти виявили в його організмі сліди отруєння нервово-паралітичною речовиною групи «Новічок». Німецькі, французькі та шведські лабораторії, а також експерти Організації з заборони хімічної зброї підтвердили факт отруєння.

Російська влада продовжує все заперечувати та звинувачує Захід і ОЗХЗ у маніпулюванні фактами і політизації справи.

 

У ЄС формується “антиросійська коаліція”: у МЗС РФ прокоментували санкції Франції та ФРН через отруєння Навального

УНН. У Міністерстві закордонних справ Росії назвали заяви глав МЗС Німеччини та Франції щодо санкції проти РФ через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального — формуванням “антиросійської коаліції” в ЄС. Про це заявила представниця російського МЗС Марія Захарова, передає УНН.

“Неприпустима за змістом і своєю тональністю заява двох міністрів сигналізує про категоричне небажання Парижа і Берліна зважати на факти, які неодноразово викладалися російськими представникам”, — заявила вона.

Захарова додала, що замість того, щоб співпрацювати з Росією, щоб прояснити ситуацію з отруєнням Навального, в Німеччині та Франції “переключилися на загрози і спроби шантажу” на адресу російської влади.

Представниця МЗС РФ не виключила, що Франція і Німеччина очолюють формування в Євросоюзі “антиросійської коаліції”.

Раніше МЗС Франції та Німеччини опублікували спільну заяву міністрів закордонних справ цих країн, в якій говориться, що обидві країни неодноразово просили Росію розслідувати обставини справи отруєння Навального і притягнути винних до відповідальності. Глави міністерств відзначили, що російська влада не надала “ніяких переконливих пояснень”.

 

Навальний вважає, що метою його отруєння було залякати росіян

Олексій Навальний припускає, що основною метою його отруєння було не вбивство, а залякування людей по всій Росії.

Про це російський опозиціонер заявив у інтерв’ю німецькому таблоїду Bild, передає Укрінформ.

Політик назвав «божевіллям» те, що для його отруєння використано хімічну зброю.

«Ми багато знаємо про Путіна та Кремль. Але отруїти цивільну особу «Новічком», щоб вона загинула у літаку, – я б навіть не повірив, що Кремль це робить», – сказав опозиціонер.

За словами політика, щодо розслідування в Росії справи про отруєння він ілюзій не має і в це не вірить.

Водночас Навальний не виключає, що у разі повернення до Москви його можуть заарештувати просто в аеропорту.

При цьому він вважає «принизливою» для німецького народу та особливо для лабораторії Бундесверу заяву Ґергарда Шредера, який назвав отруєння Навального «спекуляцією». «Одна справа бути лобістом Путіна, але зараз він намагається захистити вбивць», – заявив опозиціонер.

Як повідомлялося, Олексію Навальному стало зле в літаку 20 серпня на шляху з Сибіру до Москви. Його госпіталізували в лікарню в Омську та через 2 дні доправили в Берлін.

Німецькі експерти виявили в його організмі сліди отруєння нервово-паралітичною речовиною групи «Новічок». Німецькі, французькі та шведські лабораторії, а також експерти Організації з заборони хімічної зброї підтвердили факт отруєння.

Російська влада продовжує все заперечувати та звинувачує Захід і ОЗХЗ у маніпулюванні фактами і політизації справи.

ФРН, як повідомили в уряді, буде радитися з партнерами і ОЗХЗ щодо подальшого поводження з отриманими даними.

 

ОЗХЗ підтвердила отруєння Навального «Новічком» 

Експерти ОЗХЗ підтвердили висновки лабораторій Німеччини, Франції та Швеції, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли бойовою хімічною речовиною, структурні характеристики якої схожі на «Новічок».

Як передає Укрінформ, про це йдеться у заяві Організації із заборони хімічної зброї.

За висновками ОЗХЗ, результати аналізів біологічних матеріалів Навального підтвердили, що у його крові й сечі містяться токсичні хімічні речовини, які мають структурні характеристики, схожі на «Новічок».

При цьому в заяві Організації сам термін «Новічок» не вживається, але міститься посилання на хімічні речовини, які були включені у листопаді 2019 року до додатку Конвенції про заборону хімічної зброї.

ОЗХЗ провела дослідження на запит Німеччини про надання технічної допомоги. Результати передані країнам-учасницям Конвенції про заборону хімічної зброї, а також відкриті для публічного доступу.

Як повідомлялося, російському опозиціонеру Олексію Навальному стало зле під час польоту з Томська до Москви 20 серпня, він був терміново госпіталізований у лікарню Омська. Через два дні його перевезли до Берліна.

Німецькі фахівці встановили факт отруєння нервово-паралітичною речовиною групи «Новічок», що згодом підтвердили лабораторії Франції та Швеції. Матеріали було передано до Організації із заборони хімічної зброї.

Західні лідери вважають, що до отруєння причетні спецслужби РФ. Російська сторона все відкидає.

Після 32 днів лікування Навального виписали з клініки «Шаріте». Він планує залишатися в Німеччині на час реабілітації. При цьому Навальний заявив, що не сумнівається: за його отруєнням стоїть президент РФ Володимир Путін.

Високий представник ЄС Жозеп Боррель виступив із заявою з приводу отруєння Навального, в якій допустив застосування нових санкцій проти РФ у відповідь на черговий випадок застосування хімічної зброї.

Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що лідери ЄС розглянуть питання санкцій проти Росії у відповідь на отруєння Навального на саміті 15-16 жовтня.

 

Шредер позивається до Bild через «хлопчика на побігеньках у Путіна»

Колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер заявив, що позивається до газети Bild через інтерв’ю з російським опозиційним політиком Олексієм Навальним.

Як передає Укрінформ, про це пише tagesspiegel.

Інтерв’ю з Навальним було опубліковане 6 жовтня. У ньому російський опозиціонер назвав Шредера «хлопчиком на побігеньках у Путіна». Крім того, за словами Навального, колишній канцлер отримував від президента Росії таємні платежі. При цьому опозиціонер визнав, що доказів у нього немає.

Шредер назвав заяви Навального помилковими. Він також зазначив, що Bild поширила інформацію, не звернувшись до нього по коментар.

Як повідомлялося, російському опозиціонеру стало зле під час польоту з Томська в Москву, його було терміново госпіталізовано 20 серпня в лікарню Омська після втрати свідомості. Через два дні його перевезли на лікування до Берліна.

Німецькі фахівці заявили про отруєння Навального нервово-паралітичною речовиною групи «Новічок», згодом це підтвердили лабораторії Франції та Швеції. Наразі матеріали передані в Організацію по забороні хімічної зброї.

Західні лідери вважають, що до отруєння причетні російські спецслужби. Російська сторона все заперечує і вимагає від німецьких фахівців надати їм «докази» отруєння громадянина РФ.

Le Monde 22 вересня з посиланням на власне неназване джерело написала, що президент РФ Володимир Путін у розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном припустив, що російський опозиціонер Навальний міг сам прийняти нервово-паралітичну речовину з групи «Новічок».

 

Азербайджан обговорить з Мінською групою ОБСЄ конфлікт в Карабасі

8 жовтня 2020, 07:45

8 жовтня. УНН. Сьогодні у Женеві відбудеться міжнародна посередницька зустріч у зв’язку зі збройним конфліктом навколо Нагірного Карабаху. Про це повідомило міністерство закордонних справ Азербайджану в середу, 7 жовтня, передає УНН.

Глава відомства Джейхун Байрамов відвідає Женеву з робочим візитом, щоб “зустрітися з співголовами Мінської групи ОБСЄ і довести позицію Азербайджану з врегулювання нагірно-карабахського конфлікту до відома іншої сторони”, — йдеться в повідомленні азербайджанського МЗС.

Мінська група була створена в 1992 році з метою розрядки конфлікту навколо Нагірного Карабаху. Її співголовами є Росія, Франція і США. Раніше глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан повідомив, що переговори щодо Нагірного Карабаху 8 жовтня відбудуться в Женеві, а 12 жовтня — в Москві.

Поки неясно, чи приїде в Женеву і глава МЗС Вірменії Зограб Мнацаканян, щоб провести окремі переговори з співголовами Мінської групи ОБСЄ. Представник МЗС Вірменії виключив можливість зустрічі Мнацаканяна з Байрамовим. За його словами, “не можна однією рукою вести переговори, а інший — військові операції”.

Ситуація в Нагірному Карабасі загострилася 27 вересня, на спірній території тривають активні бойові зіткнення. В Азербайджані і Вірменії введено військовий стан, оголошена мобілізація.

Баку і Єреван оскаржують приналежність Нагірного Карабаху з лютого 1988 року, коли регіон оголосив про вихід зі складу Азербайджанської РСР. В ході збройного конфлікту 1992-1994 років Азербайджан втратив контроль над Нагірним Карабахом і сімома прилеглими до нього районами.

 

Кремль: ми маємо зобов’язання у рамках ОДКБ перед Вірменією, а не Карабахом

УНН. Росія, виконуючи зобов’язання за Договором про колективну безпеку, може встати на захист Вірменії, але ці зобов’язання не поширюються на Нагірний Карабах. Про це журналістам в середу заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, зазначає УНН з посиланням на федеральне агентство ТАСС.

“Зобов’язання в плані забезпечення безпеки: якщо країна — член ОДКБ зазнає якоїсь агресії, нападу ззовні, то в цьому випадку країни — учасниці договору мають зобов’язання встати на захист такої держави”, — зазначив представник Кремля.

Відповідаючи на питання, в якому випадку РФ готова направити військових в зону конфлікту в Нагірному Карабасі, Пєсков підкреслив, що “це випливає із зобов’язань” в рамках ОДКБ. “В даному випадку мова-то йде про Вірменію, президент (РФ Володимир Путін) чітко роз’яснив і розмежував ці два питання, зобов’язання щодо ОДКБ не поширюються на Карабах”, — пояснив прес-секретар. За його словами, інформація про те, що на території Вірменії ведуться якісь бойові дії, не підтверджується.

Раніше президент РФ Володимир Путін заявив, що керівництво Вірменії не висловлювало питань з приводу якості виконання Росією зобов’язань в рамках Організації Договору про колективну безпеку. Путін нагадав, що РФ несе зобов’язання перед Вірменією, яка є членом ОДКБ, і констатував, що бойові дії ведуться не на території Вірменії.

Нагадаємо, посол Вірменії в Москві Вардан Тоганян заявив, що країна наразі не зверталася до Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) через конфлікт з Азербайджаном, але всі варіанти зараз обговорюються

 

Конфлікт навколо Нагорного Карабаху загрожує ескалацією — Боррель 

Ситуація в Нагорному Карабаху, де розгорнулися активні бойові дії за участю збройних сил Вірменії та Азербайджану, загрожує ескалацією та втягуванням у конфлікт інших регіональних акторів.

Як передає Укрінформ, про це у середу на пленарному засіданні Європарламенту в Брюсселі заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, повний текст виступу якого оприлюднений на сайті Європейської служби зовнішніх дій.

«Поточна військова конфронтація вздовж контактної лінії у зоні конфлікту в Нагорному Карабаху є предметом нашої глибокої тривоги. Це найбільша конфронтація з 1993-1994 років… На цій стадії, на жаль, не можна виключати подальшої ескалації конфлікту та втягування у нього регіональних акторів. Це може серйозно загрожувати стабільності усього регіону», – зауважив високий представник ЄС.

Він наголосив, що ЄС вимагає від сторін негайно зупинити бойові дії та без додаткових умов повернутися до переговорів під егідою співголів Мінської групи ОБСЄ (США, Росія і Франція – ред.). У цьому контексті Боррель провів окремі переговори з міністрами закордонних справ Вірменії і Азербайджану, а також з міністрами закордонних справ Російської Федерації і Туреччини.

«Ми бачили надзвичайно тривожні повідомлення про атаки на населенні райони, що призвели до жертв серед мирного населення. Ми рішуче закликаємо сторони повністю виконувати власні міжнародні зобов’язання щодо захисту цивільного населення. Виходячи із наявних ресурсів, ми виділили невелику суму грошей (500 000 євро) для гуманітарної допомоги в районах, що постраждали», – сказав Боррель.

Він визнав, що з місця події надходить вкрай мало правдивої інформації про перебіг подій, оскільки спостережна місія ОБСЄ у цьому регіоні зупинила свою діяльність. Натомість значно посилилися спроби з обох сторін конфлікту поширювати дезінформацію, яка спрямована на мобілізацію місцевої аудиторії в обох країнах. З цієї причини повідомлення у медіа мають сприйматися з великою обережністю, оскільки не мають жодного підтвердження.

Високий представник ЄС зауважив, що вже на цьому тижні співголови Мінської групи ОБСЄ зустрінуться із міністрами закордонних справ Вірменії і Азербайджану та будуть переконувати їх невідкладно розпочати переговори, що є єдиним шляхом для вирішення ситуації.

«Немає жодного військового рішення для цього конфлікту, як і не може бути місця для будь-якого зовнішнього втручання», – додав Боррель.

Як повідомлялося, вранці 27 вересня Вірменія та Азербайджан поновили бойові дії у Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій та провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан та мобілізацію.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. У 1994 році – після шести років війни – був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан і Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, але Азербайджан не визнав цього, заявивши, що територію окупувала Вірменія.

 

Посольство Азербайджану обурилося закликом Киви “допомагати вірменським братам у Христі” – УП

Посольство Азербайджану в Україні обурилося закликом народного депутата ОПЗЖ Іллі Киви надати допомогу Вірменії в конфлікті щодо Нагірного Карабаху і звернулося до спікера парламенту Дмитра Разумкова.

Джерело: звернення посольства Азербайджану в Україні до голови Верховної Ради у Facebook

Деталі: В першу чергу, дипломати з почуттям глибокого визнання відзначили недавню заяву президента України Володимира Зеленського щодо налагодження тісних відносин України та Азербайджану як на економічному, так і на геополітичному рівні. Вони відзначають, що Зеленський підкреслив, що на тлі загострення військової ситуації в зоні вірмено-азербайджанського конфлікту про надання військової допомоги з боку України будь-якої зі сторін конфлікту не може бути й мови.

Дослівно: “У зв’язку з вищевказаним, дозвольте висловити наше крайнє обурення з приводу недавнього відеозвернення народного депутата Іллі Киви на своїй сторінці Фейсбук про “війну між Туреччиною і Вірменією” із закликом до православних християн “приєднатися до тисячолітнього протистояння християнського і мусульманського світу і надання допомоги Вірменії у цій справі”.

Вважаємо, що такі “гучні висловлювання” Киви, щодо якого на підставі звернень громадян, а також матеріалів у ЗМІ із сьогоднішнього дня почало перевірку способу його життя, виправдовують його людиноненависницьке ставлення до людей різної віри, які проживають в мирі й злагоді також і в багатонаціональній і багатоконфесійній Україні.

…подібні “висловлювання” народних обранців України не відповідають духу стратегічного партнерства між нашими країнами і можуть викликати лише крайнє обурення серед широкої громадськості як Азербайджану і Туреччини, так і української і світової громадськості”.

 

Франція анонсувала переговори щодо Нагірного Карабаху в Москві і в Женеві – УП

Міністр закордонних справ Франції анонсував у середу проведення двох раундів переговорів про припинення вогню в Нагірному Карабаху.

Про це Жан-Ів Ле Дріан розповів комітету закордонних справ французького парламенту, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Reuters.

У четвер, 7 жовтня, переговори відбудуться в Женеві, у понеділок, 12 жовтня – в

Ле Дріан сказав комітету, що Франція, Росія і США проведуть ці переговори, щоб почати діалог між воюючими сторонами, який повинен відбутися негайно.

Ці три країни є співголовами Мінської групи Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка займається пошуком шляхів вирішення конфлікту у Нагірному Карабаху.

Прем’єр-міністр Вірменії раніше заявив про готовність Єревана іти на компроміси в конфлікті навколо Нагірного Карабаху, але лише за умови аналогічних кроків з боку Баку.

Європейський Союз готовий надати всебічну підтримку для припинення конфлікту у Нагірному Карабаху, але в першу чергу покладається на Мінську групу ОБСЄ у цьому питанні.

 

Руйнувати комерційні відносини з РФ недоцільно – Тихановська

Екскандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська не вважає за доцільне руйнувати комерційні відносини з РФ, якщо вони вигідні для країн.

Про це вона сказала в інтерв’ю німецькому виданню Zeit, коментуючи майбутнє Союзної держави РФ і Білорусі, передає Укрінформ.

“Якщо майбутній президент Білорусі побачить, що Союз працює на користь обох сторін, то це триватиме. Чому ні? Ми не вороги. У нас комерційні відносини, навіщо їх руйнувати, якщо вони вигідні для обох?” – сказала Тихановська.

Водночас зближення з Україною, на її думку, може відбутися, якщо на те буде воля білоруського народу.

Тихановська зізналася, що зовсім не хоче бути президентом і дуже боялася йти на вибори. За її словами, її чоловік, який сам планував балотуватися, але був кинутий за ґрати та не знав про її рішення.

Загалом, за її словами, наразі в Білорусі за ґратами 78 політв’язнів.

Коментуючи офіційні результати президентських виборів у Білорусі, Тихановська сказала, що не знає, скільки голосів насправді отримав її суперник Олександр Лукашенко, але припускає, що близько 55 відсотків (проте не 80,1%, як заявила ЦВК).

Вона зазначила, що чимало міліціонерів уже дезертували, особливо після того, як опозиція почала щотижня публікувати імена спецпризначенців сотнями. При цьому, на переконання Тихановської, багато працівників міліції не хочуть і далі підтримувати Лукашенка, але бояться.

Як повідомлялося, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі та вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

У Європарламенті закликали воєначальників Білорусі не виконувати злочинні накази 

Група депутатів Європарламенту звернулася до 24 вищих офіцерів та генералів збройних сил Білорусі із закликом не виконувати злочинні накази режиму Лукашенка.

Копію листа англійською та російською мовами кореспондент Укрінформу отримав від євродепутата парламентської групи Європейської народної партії Раси Юкневічене (Rasa Juknevičienė), колишнього міністра оборони Литви. Відеозвернення за її участю оприлюднене в мережі YouTube.

«Для вас прийшов час прийняти особисте рішення: бути вірними присязі та захищати народ Білорусі або слідувати незаконним вказівкам нелегітимного узурпатора, громадянина Олександра Лукашенка. Віддавати злочинні накази – це злочин, але злочином є також і виконання злочинних наказів. Міжнародне співтовариство не залишить ці злочини поза увагою», – йдеться у листі на воєначальників Білорусі, кожного з яких згадали поіменно.

Європейські політики наголосили, що таємна інаугурація Олександра Лукашенка, яка відбулася 23 вересня 2020 року, не має жодних правових або моральних підстав, та не робить Лукашенка президентом або головнокомандувачем збройними силами Білорусі.

«Віднині Олександр Лукашенко не є президентом Республіки Білорусь, він є лише організатором силового захоплення влади та державного заколоту, тому будь-які вказівки, що надходять від Лукашенка, є незаконними», – наголошують автори листа.

Вони закликали білоруських офіцерів не перетворюватися на частину «військової хунти» Лукашенка та не ставати співучасниками злочину.

Під листом свій підпис поставили також євродепутати Андріс Кубілюс, Вітольд Ващиковський, Міхаель Галер та ще 21 член Європарламенту.

Як повідомлялося, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Тихановська просить створити «гуманітарний коридор» для поранених на протестах

Екскандидат в президенти Білорусі Світлана Тихановська на пресконференції сказала про необхідність «гуманітарного коридору» для побитих, поранених учасників протесту в Білорусі.

Онлайн пресконференції вів в Ютуб телеканал «Настоящее время», передає Укрінформ.

«Мова йде про «гуманітарний коридор». Зараз така кількість поранених, побитих людей … Вони повинні мати можливість їздити в інші країни на реабілітацію», – сказала Тихановська.

У зв’язку з цим вона просить Німеччину спрощення процедури видачі віз для протестувальників.

Також, за словами Тихановської, необхідна фінансова допомога різним сегментам білоруського протесту: журналістам, студентам, активістам.

Тим часом у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати до Вільнюса.

В останні дні вона відвідує європейські столиці і зустрічається з політиками ЄС.

Напередодні, у вівторок, на зустрічі з канцлером ФРН Ангелою Меркель в Берліна Тихановська заявила, що білоруський народ чекає припинення насильства, звільнення політв’язнів, проведення виборів, а також інвестиційної підтримки.

 

Тихановська виступила перед депутатами Національної асамблеї Франції

Екскандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська, виступаючи по відеозв’язку перед депутатами Національної асамблеї Франції, висловила подяку керівництву країни за підтримку, а також знову закликала владу Білорусі сісти за стіл переговорів.

Витяги з промови екскандидата в президенти наводить її Телеграм-канал – Укрінформ.

«Ми ще раз закликаємо владу Білорусі прийняти пропозицію Координаційної ради і сісти за стіл переговорів за посередництва ОБСЄ», – сказала Тихановська.

У зверненні до депутатів вона подякувала Франції та її президенту Еммануелю Макрону за підтримку білоруського народу і допомогу в розв’язанні кризи в країні.

«Ми також вдячні Франції як державі – учасниці ОБСЄ за запуск Московського механізму для створення незалежної експертної місії з вивчення порушень прав людини в Білорусі. Всі злочини проти білоруського народу мають розслідуватися, а винні мають неодмінно понести відповідальність», – заявила Тихановська.

Вона наголосила, що підтримка прав людини ззовні не є втручанням у внутрішні справи Білорусі, і закликала французьких парламентаріїв висловити солідарність з відомими білорусами, а також простими громадянами, які однаково зазнали переслідувань влади за свою громадянську позицію. При цьому екскандидат у президенти Білорусі нагадала кілька прикладів незаконно переслідуваних: баскетболістку Олену Левченко, координатора волонтерської служби правозахисного центру «Весна» Марфу Рабкову, членів президії Координаційної ради Марію Колесникову і Максима Знака.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%. Після цього Тихановська була змушена виїхати у Вільнюс.

Останніми днями вона відвідує європейські столиці і зустрічається з політиками ЄС.

Напередодні, у вівторок, на зустрічі з канцлером ФРН Ангелою Меркель у Берліні Тихановська заявила, що білоруський народ чекає припинення насильства, звільнення політв’язнів, проведення виборів, а також інвестиційну підтримку.

Раніше, 29 вересня Світлана Тихановська зустрічалася з президентом Франції Еммануелем Макроном під час його офіційного візиту до Литви. На зустрічі глава держави обіцяв зробити все, що в його силах, щоб сприяти вирішенню політичної кризи в Білорусі

 

Росія оголосила в розшук Тихановську – УП

Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у “міждержавний” розшук лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську.

Джерело: “Новая газета”

Деталі: Відповідна інформація міститься в базі російського МВС.

Видання нагадує, що раніше Генпрокуратура Білорусі назвала діяльність Координаційної ради опозиції Білорусі, яку очолює Тихановська, “антиконституційною” і заявила, що рада спрямована на захоплення влади. У зв’язку зі створенням ради в країні порушено кримінальну справу про заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Білорусі.

Видання TUT.by припускає, що Росія оголосила Тихановську в розшук слідом за аналогічними діями Білорусі.

 

У Білорусі вже майже сотня політв’язнів – правозахисники

Білоруські правозахисники визнали ще 20 осіб – політичними в’язнями в країні.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у спільній заяві правозахисних організацій Білорусі, яку опубліковано на сайті правозахисного центру «Весна».

«Ми оцінюємо переслідування Микити Гончарова, Володимира Гороха, Максима Зіневича, Михайла Калішука, Антоніни Коновалової, Івана Красовського, Іллі Мигна, Віктора Шаури, Анни Сунгурової, Томаза Піпії, Тимура Піпії, Ростислава Стефановича, Артема Косаковського, Дениса Марусевича, Марка Салоннікова, Іллі Полонянкіна, Марини Глазової, Євгена Кохановського, Олександра Кисельова та Андрія Расулова, які були обвинувачені за ст. 293 КК (“Масові заворушення”) і за ст. 342 КК (“Групові діяння, які грубо порушують громадський порядок”), як політично мотивоване переслідування у зв’язку з реалізацією ними свободи мирних зібрань та вираження власної думки щодо оголошених результатів виборів Президента Республіки Білорусь і визнаємо їх політичними в’язнями», – йдеться в заяві.

Правозахисники також вимагають негайно звільнити всіх політичних в’язнів, а також громадян, затриманих у зв’язку з реалізацією свободи мирних зібрань у поствиборчий період, і припинити політичні репресії щодо громадян країни.

За даними сайту Хатія97, загалом у Білорусі вже 97 політв’язнів.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Білорусь на тлі протестів другий місяць втрачає золотовалютні резерви

Міжнародні резервні активи Білорусі на 1 жовтня, за попередніми даними, становили $7 321,4 мільйона (в еквіваленті).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє БЕЛТА.

За даними управління інформації та громадських зв’язків Нацбанку, за вересень золотовалютні резерви знизилися на $136,4 млн (на 1,8%) після зниження в серпні на $1 399,6 млн (на 15,8%).

Зниження рівня міжнародних резервних активів за підсумками вересня головним чином обумовлено плановим погашенням урядом зовнішніх і внутрішніх зобов’язань в іноземній валюті на суму $299,7 млн, а також зменшенням вартості монетарного золота.

Підтримці рівня золотовалютних резервів у вересні сприяли покупка Національним банком іноземної валюти на торгах Білоруської валютно-фондової біржі, а також надходження іноземної валюти до бюджету.

Згідно з основними напрямами грошово-кредитної політики на 2020 рік обсяг міжнародних резервних активів на 1 січня 2021 року має становити не менше $7,3 млрд.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Олександр Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «обійняв» посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

В Ізраїлі «ультраортодокси» кидали у поліцію каміння і металеві прути через COVID-заборони

В Ізраїлі відбулися сутички між поліцією і сотнями ультраортодоксальних євреїв, незадоволених обмеженнями на публічні збори, що тривають під час загальнонаціонального блокування коронавірусу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє АР.

Величезні натовпи ультраортодоксальних євреїв у Єрусалимі скандували і кидали каміння і металеві прути в поліцейських, в ході сутичок там було заарештовано 17 осіб.

Сутички відбулися також у Модіїн-Іліте, ультраортодоксальному поселенні на Західному березі. Поліцейські наказали людям покинути синагогу, проте їх закидали камінням. Четверо поліцейських були поранені і сім осіб були арештовані.

В Ізраїлі з населенням усього 9 мільйонів осіб з початку пандемії зареєстровано в цілому понад 270 тисяч випадків захворювання і більше 1800 випадків смерті.

У вівторок уряд вирішив продовжити надзвичайний стан ще на тиждень, до 13 жовтня. Громадянам все ще заборонено проводити демонстрації або релігійні збори на відстані більше 1 кілометра від свого будинку.

Протестувальники вже кілька місяців проводять регулярні демонстрації проти прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, закликаючи його піти у відставку у зв’язку з судовим процесом за обвинуваченням у корупції і критикуючи дії його уряду у зв’язку з пандемією.

 

Дніпровські медики записали реп про реанімацію

Медики Дніпровського обласного центру екстреної медицини створили кліп, де в формі репу розповіли, як надавати серцево-легеневу реанімацію за умов відсутності спеціального обладнання.

Як повідомляє Укрінформ, відео медики розмістили в Ютубі.

“Це музичне відео присвячене проведенню серцево-легеневої реанімації за умов відсутності спеціального обладнання, в тому числі і особами без медичної освіти. Basic life support (BLS) – дослівно: базова підтримка життя, елементарна підтримка життя – заходи з підтримки життя, які включають підтримку прохідності дихальних шляхів і кровообігу без використання обладнання, не рахуючи засобів захисту (рукавички, кишенькова маска або захисна плівка), а в разі його доступності із застосуванням і автоматичного зовнішнього дефібрилятора”, – пояснюють медики.

За їх словами, ці заходи можуть здійснюватися як медичними працівниками, так і навченими особами без медичної освіти до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.

Наголошується, що відео створено з освітньою метою і має лише ознайомлювальний характер. Охочим більше заглибитися в суть проблеми рекомендують пройти сертифіковані курси з базових реанімаційних заходів під егідою міжнародних організацій у себе в місті або в найближчому обласному центрі.

 

МОЗ внесе український «Біовен» до протоколу лікування COVID-19

Міністерство охорони здоров’я внесе препарат українського виробництва “Біовен” до національного протоколу лікування COVID-19 і профінансує його закупівлю.

Про це на брифінгу заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає кореспондент Укрінформу.

“У нас завершилися клінічні випробування, є відповідні звіти. Гарно себе показали імуноглобуліни, препарат “Біовен” – це препарат українського походження, який у нас використовується. Буде зібрана відповідна робоча група, яка опікується протоколами… Вчора в попередній розмові з ними (було сказано), вони планують внести цей лікарський засіб до протоколу лікування. Оскільки він дороговартісний, ми знайшли джерело, з якого профінансуємо і закупимо цей лікарський засіб для того, що він був поставлений в наші лікарні”, – сказав Степанов.

Він додав, що очікується поставка препарату “Ремдесивір”, який показав добрі результати при лікуванні хворих на COVID-19 за кордоном. Цей засіб, за словами Степанова, також закуповується централізовано.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 7 жовтня лабораторно підтверджено 239 337 випадків COVID-19, з них за добу – 4 753.

 

Вакцина від COVID-19 може бути готова до кінця 2020 року – ВООЗ

Вакцина від коронавірусу може бути готова до кінця цього року.

Як передає Укрінформ, про це заявив голова Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Гебреєсус під час зустрічі Виконавчого ради ВООЗ.

«Нам буде необхідна вакцина, і є надія, що до кінця цього року у нас вийде отримати вакцину. Є надія », – сказав Гебреєсус.

Він вважає, що необхідно продовжувати використовувати наявні інструменти для боротьби з COVID-19, оскільки багато країн з їх допомогою змогли «придушити і контролювати пандемію», але у той же час потрібно «інвестувати в нові технології, і саме тому ми запустили ACT Accelerator (проект щодо отримання та розподілу вакцин від коронавірусу)».

Як повідомлялося, станом на ранок 7 жовтня у світі зафіксовано 36 044 751 випадок коронавірусу, зокрема 1 054 604 летальні випадки і 27 149 068 випадків одужання.

 

Депутатка звернулася до МОЗ та СБУ через рекламу Медведчуком російської «вакцини»

Член фракції політичної партії «Європейська солідарність» Ірина Фріз спрямувала депутатське звернення до Міністерства охорони здоров’я та Служби безпеки України із закликом не допустити потрапляння на територію України російської «вакцини» від коронавірусної хвороби COVID-19 та надати публічні гарантії її невикористання.

Як передає Укрінформ, про це політик повідомила у Фейсбуці.

«Засоби масової інформації, що вважаються афільованими з Медведчуком, вчора під копірку показували та обговорювали на своїх праймових ток-шоу його переговори з президентом країни-агресора Путіним про постачання в Україну російської вакцини проти COVID-19 для ін’єкцій громадянам України… Звертаюся до Міністерства охорони здоров’я та Служби безпеки України із закликом не допустити потрапляння на територію України потенційно небезпечної речовини та надати публічні гарантії невикористання цієї сумнівної вакцини. Спрямовую відповідне депутатське звернення», – зазначила Фріз.

При цьому вона наголосила, що так звана вакцина не визнається Європейським Союзом через порушення процедур тестування, а США навіть не розглядають перспективу її використання на своїй території.

«Зокрема, міжнародна група вчених викрила фальсифікацію даних клінічних випробувань російськими розробниками препарату. У зв’язку з цим виникає питання про наміри певних осіб ввезти на територію України небезпечні медичні препарати іноземного походження, що не відповідають стандартам, не сертифіковані в Україні та можуть бути небезпечні для здоров’я людини», – зауважила парламентарій.

Як повідомляв Укрінформ, 21 вересня група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №4136, яким пропонує встановити заборону для деяких категорій осіб публічно заперечувати окремі міжнародні злочини, збройну агресію Російської Федерації і тимчасову окупацію частини території України, а також — обмежити їхню взаємодію з органами влади та посадовими особами РФ.

Народний депутат, голова політради ОПЗЖ Віктор Медведчук 6 жовтня зустрівся у Москві з президентом РФ Володимиром Путіним. З-поміж іншого, в рамках зустрічі Медведчук поцікавився у Путіна можливістю постачання до України російської вакцини від коронавірусної хвороби COVID-19.

 

В українській армії за добу – 63 випадки коронавірусу, один летальний

У Збройних силах України за добу виявлено 63 нові випадки захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, один працівник ЗСУ помер.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє командування Медичних сил ЗСУ.

«На жаль, у Збройних силах України зафіксовано одинадцятий летальний випадок від коронавірусу», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, 6 жовтня помер працівник ЗСУ у Запорізькій області. Чоловік з 24 вересня перебував на лікуванні в обласній інфекційній клінічній лікарні з діагнозом “двобічна полісегментарна пневмонія”. Проте 6 жовтня його стан різко погіршився у зв’язку із гострою серцевою недостатністю, інтенсивна терапія не дала позитивного результату. За наявною інформацією, пацієнт мав хронічні захворювання.

У Медсилах поінформували, що за минулу добу у ЗСУ зареєстровано 63 нові випадки захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. У закладах охорони здоров’я перебуває 20 пацієнтів, вдома під наглядом медичної служби – 43 особи. Стан здоров’я пацієнтів задовільний.

Загалом станом на 7 жовтня в Збройних силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 хворіє 709 осіб. За час пандемії одужали 1762 особи. На ізоляції (в тому числі самоізоляції) перебуває 797 осіб, у 46 військовослужбовців закінчується ізоляція у найближчі три доби.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 7 жовтня лабораторно підтверджено 239 337 випадків COVID-19, з них за добу 4753.

 

Пандемія: кількість хворих на COVID-19 перевалила за 36 млн

УНН. Станом на ранок четверга у світі на інфекцію, викликану новим коронавірусом SARS-CoV-2, захворіли понад 36 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 36 071 253 осіб, з них одужало 25 128 397. Кількість померлих зросла до 1 054 609 людей.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (7 547 929), Індія (6 757 131), Бразилія (5 000 694), Росія (1 242 258), Колумбія, Аргентина, Іспанія, Перу а також Мексика, Франція, Південно-Африканська Республіка та Велика Британія.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (211 753), Бразилії (148 228), Індії (104 555), Мексиці (82 726), Великій Британії (42 605), Італії, Перу, Франції, Іспанії та Ірані.

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 239 337 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 4 597 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу зафіксували 4753 випадки коронавірусу 

В Україні станом на 7 жовтня лабораторно підтверджено 239 337 випадків COVID-19, з них за добу – 4 753.

Як передає Укрінформ, про це на брифінгу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“Сьогодні рекорд по кількості людей – 2 569 пацієнтів, які за минулу добу одужали і перемогли COVID-19. Але в той же час у нас антирекорд по кількості захворілих – за минулу добу у нас захворіли 4 753 особи, з них 219 дітей та 251 медпрацівник”, – сказав Степанов.

Зафіксовано 77 летальних випадків. За добу госпіталізовано 730 осіб, загалом в лікарнях з діагнозом COVID-19 або підозрою на нього перебуває 18 039 пацієнтів з середнім або важким перебігом хвороби.

Загалом з початку пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 239 337 людей, з них 15 259 дітей, 16 864 медпрацівника, одужали 105 тисяч 970 осіб, 4 597 – летальних випадків.

 

У Києві захворіли на COVID ще 383 людини, 6 хворих померли – УП

За минулу добу, 6 жовтня, на коронавірус у столиці України захворіли ще 383 людини, шестеро хворих померли, госпіталізували 72 пацієнта, одужали 349 людей.

Джерело: міський голова Києва Віталій Кличко на онлайн прес-конференції

Пряма мова: “Кількість виявлених хворих у Києві, на жаль, не зменшується. За минулу добу – плюс 383 людини. 6 випадків – летальних. Всього від коронавірусу в Києві померли 442 людини. Підтверджених випадків захворювання на COVID-19 на сьогодні в столиці вже 25 474”.

Деталі: Найбільше випадків захворювання минулої доби виявили в Деснянському районі – 71. В Оболонському – 50. Та в Шевченківському районі – 49 випадків.

Серед тих, хто захворіли: 212 жінок віком від 18 до 94 років, 14 дівчат від 3-х місяців до 16 років; 144 чоловіка віком від 19 до 87 років, 13 хлопчиків від 2-х до 17 років.

Захворіли 15 медиків.

До лікарень столиці госпіталізували 72 пацієнта. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

Усього в стаціонарах лікується 1 587 хворих на коронавірус, із них 23 дитини. 322 пацієнти – у важкому стані, 509 – отримують кисневу підтримку,  31 хворий – під апаратом штучної вентиляції легень. Ще 125 пацієнтів у лікарнях – із підозрою на коронавірус. 567 хворих у стаціонарах – із запаленням легень.

Збільшилася кількість тих, хто одужав, – за минулу добу 349 людей.

Знати більше: Динаміка пандемії COVID-19 в Україні та світі в інфографіці УП

Всього коронавірус подолали 8 894 мешканця Києва.

Загалом у Києві – найвищий по країні показник тестувань, сказав Кличко: 341 тест на 100 тисяч мешканців. Зроблено понад 143 тисячі зразків досліджено методом ПЛР, понад 25 тисяч – методом ІФА.

У столиці три школи закрито на карантин (дві – у Печерському районі, одна – в Оболонському), на дистанційному навчанні через самоізоляцію – 377 класів у 152 школах; хворих на коронавірус школярів – 410, хворих педагогів – 302.

47 груп у 41 дитсадку закрито, три садочки зачинені на карантин. При цьому наповненість дітьми садочків зараз – понад 58%.

 

Степанов розповів, скільки коштує лікування одного пацієнта з COVID-19

Дарія Поперечна, УП.Життя

Лікування одного пацієнта з важким перебігом хвороби коштує від 45 тисяч гривень.

Ці кошти Міністерство охорони здоров’я переправляє у медичні заклади, де лікують хворих.

Про це розповів очільник МОЗ Максим Степанов під час брифінгу 7 жовтня.

“Якщо ми говоримо про процес лікування на одного хворого, який має важкий перебіг хвороби, то ця сума  – від 45 тисяч гривень.

Лікарські засоби враховані в тарифі – це те, що ми переводимо безпосередньо лікарям”, – розповів Максим Степанов.

Міністр також зазначив, що в тариф, який перечисляють лікарням, включено кілька позицій.

“В тариф, який ми перераховуємо всім без виключення лікарням, які працюють з COVID-19, враховано:

300% заробітної плати медичним працівникам, які безпосередньо зайняті в лікуванні COVID-19.

безпосередньо лікарські засоби і медичні вироби, які необхідні для лікування хворого на COVID-19”, – додав глава відомства.

 

132 медики померли в Україні від коронавірусної хвороби

Софія Кочмар-Тимошенко, спеціально УП.Життя

Україні вдалося зменшити загальну кількість інфікованих коронавірусною хворобою медиків.

Таку інформацію озвучив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у середу на брифінгу.

Він повідомив, що станом на 7 жовтня в Україні померли від COVID-19 132 медики.

Від початку пандемії в Україні коронавірус виявили у майже 17 тисяч медичних працівників.

“Я повинен сказати, що ми суттєво зменшили кількість медичних працівників, які хворіють від коронавірусної хвороби.

Якщо на початку квітня у нас кількість захворівших медичних працівників складала до 20% від загальної кількості хворих, і це був найбільший показник в Європі.

То зараз це не більше 5% (коливається в межах 4,38% – 4,5%, залежно від тижня). Це є результатом нашої роботи в межах захисту наших медичних працівників”, – повідомив він.

Щодо виплат родинам загиблих від COVID-19 медичних працівників то міністр зауважив, що компетенція не МОЗ, а Фонду соціального страхування.

“Ми відразу передаємо інформацію про загиблих, а вони в межах їхніх механізмів збирають інформацію, оформлюють документи, щоби робити відповідні виплати”, – додав він.

Нагадаємо, що Рада прирівняла медиків, які загинули від COVID-19, до військових, смерть, яких настала на службі.

Згідно із законопроєктом, держава забезпечує страхові виплати медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19), в розмірі не менше ніж 300 прожиткових мінімумів.

У разі смерті працівника – у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму – виплачується разово та в рівних частинах членам сім’ї, батькам та утриманцям померлого працівника протягом одного місяця.

 

У хворого на COVID-19 Порошенка погіршився стан крові – дружина 

У експрезидента Петра Порошенка, який госпіталізований із двобічним запаленням легень унаслідок коронавірусної хвороби, – згущення крові, внаслідок чого лікарі не можуть зробити аналіз і проконтролювати стан його здоров’я.

Як передає Укрінформ, про це розповіла його дружина Марина Порошенко в інтерв’ю Яніні Соколовій у програмі “Соромно”.

“Щодо Петра Олексійовича, дійсно, його стан гірший. У нього двостороннє запалення легень, він знаходиться в лікарні. Він отримує там комплекс лікування. На жаль, у нього зараз погіршився стан крові. Вона дуже густа, і навіть лікарі не можуть узяти, зробити аналіз, щоб проконтролювати його стан здоров’я, промоніторити, як він почувається, як протікає хвороба”, – розповіла Порошенко.

Водночас Марина Порошенко зауважила, що їхня донька Євгенія переносить COVID-19 набагато легше.

“Вона дає температурні спалахи, які гарно знімаються жарознижувальними засобами”, – зазначила дружина експрезидента.

Як повідомляв Укрінформ, 29 вересня Петро Порошенко поінформував, що отримав позитивний результат тесту на коронавірус. Його 3 жовтня госпіталізували з двобічним запаленням легень.

В Україні станом на 7 жовтня лабораторно підтверджено 239 337 випадків COVID-19, з них за добу – 4 753.

 

Лікарі виявили в крові Трампа антитіла до COVID-19

Лікар Білого дому Шон Конлі повідомив, що президент США Дональд Трамп заявляє про чудове самопочуття, а в його організмі виявлені антитіла до захворювання COVID-19, викликаного штамом коронавірусу SARS-CoV-2.

Про це йдеться в доповідній записці Конлі від 7 жовтня, оприлюдненій Білим домом, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Президент сьогодні вранці сказав: “Я почуваюся чудово!” Його фізичний огляд і життєво важливі показники, в тому числі насичення (крові – ред.) киснем та частота дихання, залишаються стабільними, в межах норми”, – зауважується в документі.

При цьому, за словами лікаря, Трамп уже більше чотирьох днів не має температури та впродовж останніх 24 годин не виявляє симптомів. Крім того, з моменту, коли він був госпіталізований, не отримував жодної кисневої терапії.

Конлі також поінформував, що результати лабораторних аналізів, взятих у президента в понеділок, “продемонстрували помітний рівень антитіл імуноглобулінів G до захворювання SARS-CoV-2”.

Лікар запевнив, що команда медиків продовжує уважно стежити за станом здоров’я президента.

Нагадаємо, глава Дональд Трамп з минулої п’ятниці провів три дні в Національному військовому медичному центрі імені Уолтера Ріда, де проходив інтенсивну терапію від захворювання на COVID-19. У понеділок він виписався з лікарні й повернувся до Білого дому.

 

Україна потребує законодавчого запровадження медичного капеланства – експерти

Медичне капеланство є кроком для гуманізації системи охорони здоров’я, і його потрібно запровадити на законодавчому рівні.

Таку думку висловили ініціатори впровадження медичного капеланства на пресконференції в Укрінформі, організованій Міжнародним фондом «Відродження».

«Ми почали розробляти проєкт Положення про капеланство в охороні здоров’я, зміни до класифікатора професій, щоб з’явилася така професія в охороні здоров’я з відповідним функціоналом і компетенціями, розробили дві кваліфікаційні характеристики – на капелана та його помічника в охороні здоров’я, розробили схеми тарифних розрядів, для того щоб керівники закладів знали, як платити зарплату цим працівникам, подібно як лікарняним психологам», – сказав Сергій Убогов – президент ГО «Асоціація капеланів в охороні здоров’я України», голова Громадської ради при МОЗ з питань співпраці з ВРЦіРО.

За його словами, з огляду на тенденцію до автономізації закладів охорони здоров’я, за рішенням керівництва цих закладів до штатного розпису може бути включена посада капелан в охороні здоров’я.

На його думку, капелан служить в особливих умовах, і, на відміну від священника, потребує додаткових знань – медичних, психологічних, соціальних, міжконфесійних, володіючи серйозним пакетом компетенцій.

Керівник медичних програм ВБФ «Соборність», експерт МОЗ з напрямку «Паліативна та хоспісна допомога. Геріатрія» Олександра Брацюнь пояснила, що капелан не є представником релігійної громади при закритій установі, де є багато храмів, і має здобути сертифіковану освіту, яка визнана в світі.

«По-перше, медичний капелан мав би стати штатною одиницею лікарні, й основним його завданням має бути духовна опіка хворим, присутність коло якого є відмінною від присутності лікаря. Другою функцією капелана є духовна опіка родичів хворого, якщо ми говоримо про паліативну медицину. І третя функція капелана – це праця для медичних працівників, які опікуються пацієнтом, тому що медики так само потребують духовного погляду на хворобу й страждання пацієнтів. І ще одна функція капелана – це співпраця в біоетичних комісіях, бо кожна медична проблема й та, яка стосується етики, мусить розглядатися з боку гіпократівської етики й християнської моралі», – зазначила Брацюнь.

Читайте також: Готелі для лікарів та медичне капеланство: українські церкви і пандемія

Своєю чергою в.о. голови Синодального управління медичного капеланства Православної церкви України, голова правління ГО «Елеос-Україна» протоієрей Сергій Дмитрієв нагадав, що в Україні військове капеланство від 2015 року закріплено на законодавчому рівні. Водночас він наголосив, що капеланство не є суто військовим поняттям.

«На шостий рік війни слово “капелан” асоціюється лише з військовим капеланством, що це священник при армії. Але капелан – це священник, представник релігійної організації, який служить у закритій установі – медичній, освітянській, пенітенціарній і несе душпастирську допомогу», – пояснив Дмитрієв.

На переконання менеджера програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенії Шаповал, повноцінна паліативна допомога неможлива без капеланства, яке гуманізує систему охорони здоров’я.

«Впровадження медичного капеланства є кроком для гуманізації системи охорони здоров’я, яке в Україні, на жаль, відсутнє. Період радянської медицини призвів до того, що фактично лікарська спільнота є технічним персоналом, яка не навчена і не віддає ту частину духовного служіння пацієнту, яку неначебто мав би отримувати пацієнт, звертаючись по медичну допомогу. І тому зміна суспільної парадигми, коли ми маємо повернутися до гуманної місії і розуміти, що людина, звертаючись з тяжкою хворобою, переживає страждання і вміння надати духовну опіку насправді впливає на зменшення больового симптому», – зазначила вона.

Організатори наголосили, що в Україні досі залишається неврегульованою сфера душпастирської опіки над пацієнтами, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров’я. Минув понад рік після створення робочої групи з питань впровадження капеланства у сфері охорони здоров’я, підготовлено проєкт наказу Міністерства охорони здоров’я «Положення про капеланство у сфері охорони здоров’я». Релігійні організації та громадянське суспільство наполягають на якнайшвидшому прийнятті відповідних документів, щоб медичне капеланство отримало можливість розвитку в Україні.

 

СБУ «накрила» у Києві масштабний конвертцентр з обігом 15 мільярдів

Служба безпеки припинила у Києві роботу масштабного конвертаційного центру, який за час своєї роботи організував обіг коштів на понад 15 мільярдів гривень.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті СБУ.

Центр функціонував протягом 2019-2020 років, організатори зареєстрували понад 400 фіктивних фірм. З його допомогою тисячі підприємств, зокрема державних та комунальних, ухилялися від сплати податків у особливо великих розмірах.

До організації цієї схеми причетні посадовці комерційних банківських установ і колишнє керівництво Державної податкової служби. Вони, зокрема, давали можливість замовникам оминати систему автоматизованого моніторингу оцінки ступенів ризику. Таким чином зловмисники отримали можливість використовувати вразливості інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС і як наслідок – ухилятися від сплати податків, зазначається у повідомленні.

У ході санкціонованих обшуків у офісах і місцях проживання фігурантів правоохоронці виявили понад 600 печаток фіктивних підприємств, офшорних компаній, нотаріусів, податкових органів, судів та органів місцевого самоврядування. Також виявлено установчі документи фіктивних підприємств, документацію щодо їх фінансово-господарської діяльності, довіреності, копії паспортів осіб (так званих «фунтів»), на яких здійснювалася реєстрація таких СГД, що підтверджують вчинення злочинів.

Цей конвертаційний центр був частиною більш глобального протиправного механізму формування сум податкового кредиту з ПДВ, який раніше блокувала Служба у ДПС.

У відомстві нагадали, що Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора, Державною податковою службою та Державною службою фінансового моніторингу провела спецоперацію з викриття і блокування у ДПС протиправного механізму формування сум податкового кредиту з ПДВ для суб’єктів господарювання.

За версією слідства, у період свого існування у 2019-2020 роках ця схема щомісяця завдавала державі збитків на понад 2 мільярди гривень.

 

Польща зобов’язала партнерів Газпрому розірвати угоди щодо Nord Stream 2

Управління захисту конкуренції і прав споживача Польщі (UOKiK) оштрафувало Газпром на ще 29 мільярдів злотих (еквівалент 7,6 млрд євро) через відсутність співпраці в ході розслідування щодо будівництва газопроводу Nord Stream 2.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у заяві голови UOKiK Томаша Хрустни на сайті регулятора.

«UOKiK оштрафував “Газпром” на 29 мільярдів злотих (еквівалент 7,6 млрд євро) та на 234 мільйонів злотих (еквівалент 61,4 млн євро) інші компанії, які брали участь у будівництві гапороводу, через відсутність співпраці в ході розслідування щодо Nord Stream 2», – йдеться у заяві.

Окрім російської компанії, штраф отримали також компанії Engie Energy, Uniper, OMV, Shell та Wintershall.

У відомстві також наголосили, що вказані компанії зобов’язані розірвати контракти, укладені на фінансування газопроводу Nord Stream 2.

«Діяльність шести компаній негативно вплинула на конкуренцію на ринку природного газу в Польщі – ринку, який має велике значення для всієї економіки та становища окремих домогосподарств. Запуск Nord Stream 2 загрожує безперервності поставок природного газу до Польщі», – резюмував Хрустни.

Раніше у серпні Управління захисту конкуренції і прав споживача Польщі (UOKiK) оштрафувало Газпром майже на 213 млн злотих (еквівалент 50 млн євро) через відсутність співпраці в ході розслідування щодо будівництва газопроводу Nord Stream 2.

Як повідомлялося, Сенат Конгресу США включив нові санкції проти газопроводу Nord Stream 2 до проєкту оборонного бюджету.

Покладання газогону призупинено через санкції США щодо європейських підрядників, вони набули чинності в грудні 2019 року.

Проєкт будівництва Nord Stream 2 для постачання газу до Європи в обхід України здійснює російський Газпром спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall.

Україна виступає проти будівництва цього газогону. Його противниками також є США, Польща і країни Балтії.

 

Google, Amazon і не тільки: у США технологічних гігантів звинувачують у монополії

У США Судовий комітет Палати представників обвинуватив технологічних гігантів Google, Amazon, Facebook and Apple у монополії і закликав до змін у відповідному законодавстві.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ВВС.

В останні роки американські технологічні компанії зіткнулися з підвищеною увагою в Вашингтоні щодо їх розмірів і влади. Одне з таких розслідувань проводить Судовий комітет Палати представників.

449-сторінковий звіт, складений співробітниками комітету, обвинуватив компанії у стягненні високих комісій, а також у примусі дрібних клієнтів до невигідних контрактів.

«Простіше кажучи, компанії, які колись були розрізненими, невдалими стартапами – тими, хто кинув виклик статус-кво, перетворилися на монополії, які ми в останній раз бачили в епоху нафтових баронів і залізничних магнатів», – йдеться у звіті.

У документі, який підтримали демократи, міститься заклик до змін, які можуть призвести до розпаду деяких з найбільших технологічних компаній Америки. Зокрема йдеться про більш суворе дотримання існуючого законодавства про конкуренцію, а також зміни, що обмежують галузі, в яких компанії можуть вести бізнес.

Як зазначає видання, багато республіканців, які брали участь у розслідуванні, не погодилися з рекомендаціями, назвавши їх «партизанськими» і «радикальними», такими, що «змінять антимонопольне законодавство на бачення крайніх лівих”.

 

У МКІП назвали пріоритети роботи

Захист інформаційного простору та розбудова інформаційного суверенітету України є одним із пріоритетів діяльності уряду.

На цьому наголосив заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко під час відрядження на Донеччину, повідомляє Укрінформ із посилання на сторінку МКІП у Фейсбуці.

«Захист інфопростору та розбудова інформаційного суверенітету України посідає ключове місце у діяльності не лише нашого міністерства, а є одним із пріоритетів діяльності уряду загалом. А особливо це стосується прикордоння, тимчасово окупованих територій та населених пунктів уздовж лінії розмежування. Якісний український контент та ефективні способи його доставки на цих територіях – критична необхідність для держави», – сказав Шевченко.

На Донеччині заступник міністра зустрівся з головою ОДА, керівником обласної ВЦА Павлом Кириленком та провів робочу нараду з питань інформаційної політики.

Шевченко та представники Державного підприємства “Центр захисту інформаційного простору України” також провели низку зустрічей із журналістами, місцевими активістами та громадськими діячами, відвідали міста на лінії розмежування – Торецьк та Новгородське, ознайомились з відновленням та розбудовою закладів культурної освіти у Бахмуті.

Шевченко відвідав гору Карачун, де взяв участь у обговоренні проєкту створення обласного музею АТО та поклав квіти до меморіалу захисникам незалежності України.

А у Краматорську відбулася передача аудіовізуального контенту, створеного на замовлення МКІП, для трансляції на телеканалі “Донеччина TV” та чергової партії книжок від ДП «ЦЗІПУ». Загалом близько 7 тисяч примірників вже отримали Донеччина та Луганщина, зауважили у МКІП.

 

Фейки про Нацбанк та критика Рожкової: ексменеджер НБУ “подався” на заступника голови

УП

На посаду заступника голови Національного банку претендує звільнений голова департаменту ліцензування НБУ Олександр Завадецький.

Відповідну декларацію на цю посаду він подав ввечері 6 жовтня.

Завадецький почав роботу у НБУ в 2015-му році на посаді очільника управління моніторингу пов’язаних з банками осіб, згодом перейшовши в департамент реєстраційних питань і ліцензування, з якого і був звільнений у жовтні 2016-го.

Після звільнення Завадецький вимагав у суді відновлення на посаді та компенсації за “вимушений прогул” у розмірі 1 мільйона гривень.

У суді Завадецький вказував на незаконність звільнення його із займаної посади (“на підставі особистих мотивів”) і доцільність розслідування дій глави НБУ Валерії Гонтаревої та її заступників (які на той час працювали в статусі в.о.) – Катерини Рожкової та Романа Борисенка.

Суд згодов поновив його в посаді, проте через реорганізацію департаменту Завадецький реальних повноважень не отримав.

У 2017-му Завадецький разом із Тарутою брав участь у фейковому слуханні щодо НБУ у підвалі Капітолія

Тоді прес-служба Національного банку заявила, що Тарута за допомогою лобістів поширює в США неправдиву інформацію про Нацбанк.

Зараз Завадецький відкрито критикує заступницю голови НБУ – Катерину Рожкову на своїй сторінці у Facebook.

Зазначимо, що згідно законодавству правління НБУ складається із 6 осіб, вакантних місць у правлінні регулятора зараз немає.

Нагадуємо:

Оголошення догани та недовіри членам правління Національного банку Катерині Рожковій та Дмитру Сологубові відбулося за закритими дверима, без пояснення причин та заслуховування сторін, заявила Рожкова.

Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб заявив, що “виглядає дико отримати догану за професійні та неупереджені комунікації”.

Рада Національного банку оголосила догану та недовіру першим заступникам голови НБУ Катерині Рожковій та Дмитру Сологубу, які раніше працювали у команді ексголови регулятора – Якова Смолія, звільненого у серпні.

Рожковій та Сологубові висловили недовіру через їх публічні виступи, заявив член Ради Національного банку Василь Горбаль.

24 вересня агентство “Інтерфакс-Україна” опублікувало інтерв’ю з Дмитром Сологубом, у якому, зокрема, він заявив, що Національний банк повернувся в ситуацію 2015-го року, коли знову кредит довіри від Міжнародного валютного фонду потрібно здобувати практично “з нуля”.

Крім того, Сологуб назвав “втраченою” можливість отримати два транші від МВФ до кінця 2020 року.

 

Голова Ради НБУ пояснив, за що оголосили догани Рожковій і Сологубу – УП

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин, коментуючи ситуацію із доганами заступникам голови НБУ Рожковій і Сологубу, заявив, що “останнім часом окремі посадові особи НБУ, прагнучи показати свою особливість і винятковість, намагаються нав’язувати громадськості свої особисті погляди та оцінки, які навіть не входять до сфери їх службової компетенції”.

Коментар Данилишина оприлюднили на сайті Нацбанку.

“Відповідно до Закону України “Про Національний банк України” працівники НБУ є службовцями НБУ, які безпосередньо беруть участь у виконанні функцій НБУ. Крім того, члени правління НБУ та інші посадові особи мають неухильно дотримуватись Кодексу етики працівника НБУ, уникати будь-яких ситуацій, внаслідок яких може виникнути конфлікт інтересів.

Останнім часом окремі посадові особи НБУ, прагнучи показати свою особливість і винятковість, намагаються нав’язувати громадськості свої особисті погляди та оцінки, які навіть не входять до сфери їх службової компетенції та дій, а також порушуючи нормативно-правові акти, які вони самі у відповідний час приймали”, – підкреслив Данилишин.

За його словами, Рожкова і Сологуб порушили наказ НБУ від 17 грудня 2019 року № 795-но “Про публічні комунікації та взаємодію Національного банку України із засобами масової інформації” (в редакції наказу Національного банку України від 10 липня 2020 року № 494-но) та Кодекс етики працівника НБУ.

“Порушення правил, установлених розпорядчими актами Національного банку України, може тягнути за собою накладення дисциплінарного стягнення.

Дисципліна має бути однаковою для всіх і винятків тут робити не можна”, – додав він.

“Тому Рада НБУ всесторонньо розглянула ситуацію, що склалася, включаючи і інтерв’ю в ЗМІ (видання Kyiv Post) першого заступника голови Національного банку України Катерини Рожкової та заступника голови Дмитра Сологуба (надане ними цьому виданню 21 вересня 2020 року) щодо інституційної незалежності та кадрової політики Національного банку України та інші матеріали”, – зазначив Данилишин.

Він пояснив, що з урахуванням думок членів Ради НБУ та листа голови НБУ Кирила Шевченка Рада вирішила висловити недовіру Рожковій і Сологубу.

“Не бачу в даному випадку ніяких порушень чинного законодавства України.

Хочу ще раз підкреслити, що Національний банк – це не чиясь окрема вотчина, яка належить окремим особам чи кому би то не було – це Центральний банк України, особливий центральний орган державного управління, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією та Законами України. Це цілісна державна інституція, складовими якої є Рада та Правління НБУ. Не може бути  незалежного Правління чи незалежної Ради. Є незалежний Національний банк”, – сказав Данилишин.

Нагадуємо:

Оголошення догани та недовіри членам правління Національного банку Катерині Рожковій та Дмитру Сологубові відбулося за закритими дверима, без пояснення причин та заслуховування сторін, заявила Рожкова.

Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб заявив, що “виглядає дико отримати догану за професійні та неупереджені комунікації”.

Рада Національного банку оголосила догану та недовіру першим заступникам голови НБУ Катерині Рожковій та Дмитру Сологубу, які раніше працювали у команді ексголови регулятора – Якова Смолія, звільненого у серпні.

Рожковій та Сологубові висловили недовіру через їх публічні виступи, заявив член Ради Національного банку Василь Горбаль.

24 вересня агентство “Інтерфакс-Україна” опублікувало інтерв’ю з Дмитром Сологубом, у якому, зокрема, він заявив, що Національний банк повернувся в ситуацію 2015-го року, коли знову кредит довіри від Міжнародного валютного фонду потрібно здобувати практично “з нуля”.

Крім того, Сологуб назвав “втраченою” можливість отримати два транші від МВФ до кінця 2020 року.

 

Вітренко про збитки “Нафтогазу”: Ми попереджали, нас не послухали і навпаки звільнили – УП

Колишній виконавчий директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко заявив, що його команда попереджала керівництво про можливі збитки компанії, але їх “не послухали і навпаки звільнили”. За його словами, у нинішній ситуації “Нафтогазу” потрібно бути рушійною силою справжніх європейських реформ та боротьби з РФ, але для цього потрібен компетентний та чесний менеджмент.

Про це він написав у Facebook, коментуючи ситуацію про 11,5 мільярдів збитків “Нафтогазу” ща перше півріччя.

“Мої коментарі? Коли я займався стратегією Нафтогазу, ми не “планувавали” збитки. При цьому ми попереджали, що так може бути, пропонували конкретні кроки, щоб так не сталося. Нас не послухали і навпаки звільнили. Зауважу, що збитки у Нафтогазу були б ще у 2019 році, якби їх не перекрили рекордні прибутки за моїм напрямом відповідальності (транзит газу)”, – зазначив Вітренко.

“Тепер ми бачимо 11,5 млрд збитків за перше півріччя і “плановані” мільярдні збитки у наступних роках. І це при тому, що оптова ціна газу в Україні є вищою за європейську, а наші пропозиції щодо того, як її знизити у ринковий спосіб, а також як заробити для України більше 17 мільярдів доларів, не реалізуються (тому ще не подобається Газпрому та Путіну особисто?).

Так, мені неприємно бачити, що втрачає держбюджет і споживачі переплачують за газ. Але це питання до правління Нафтогазу, наглядової ради, прем’єр-міністра та президента. Вони між собою про щось домовилися, тому і питання до них”, – додав він.

За його словами, прибутковість Нафтогазу, як і будь-якої іншої компанії, залежить як від зовнішніх, так і від внутрішніх факторів.

“Про те, що у Нафтогазу буде складна зовнішня ситуація ми казали правлінню і наглядовій раді давно. Зниження попиту на природний газ, відокремлення оператора газотранспортної системи, проблеми з оплатою за газ для потреб населення, борги тощо. У такій ситуації Нафтогазу потрібно бути рушійною силою справжніх європейських реформ та боротьби з Росією, як ми це робили за своїми напрямами роботи в 2014-2019 роках, але для цього потрібен компетентний та чесний менеджмент”, – підкреслив колишній виконавчий директор “Нафтогазу”.

Перевірку держаудиторів у “Нафтогазі” він пообіцяв прокоментувати наступному дописі.

“Там дуже серйозний скандал, тому мені потрібно ще трохи часу, щоб краще розібратися”, – написав Вітренко.

Нагадаємо:

Найближчі чотири роки збитки державної Групи “Нафтогаз” перевищать 21 мільярд гривень. 

В першому півріччі 2020 року НАК “Нафтогаз” отримав збиток в сумі 11,5 млрд гривень.

 

Вітренко про аудит “Нафтогазу”: Результати перевірки мають бути опубліковані – УП

Колишній виконавчий директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко заявив, що “Нафтогаз” та/або аудитори мають опублікувати результати перевірки компанії.

Про це він написав у Facebook.

Зокрема, Вітренко дивується, чому ні Держаудитслужба, ні “Нафтогаз” не публікують результати перевірки компанії, “хоча очевидно”, що вони мають ці результати”.

“Чому Нафтогаз, який декларує відкритість, не публікує цей документ? Що приховувати? Нафтогаз же публікує звіти, аудиторів, яким він платить, так нехай опублікує й звіт аудиторів, яким він не платить. Якщо там є якісь конфіденційні дані, їх можна замазати (як це робилось при публікації рішень Стокгольмського арбітражу)”, – зазначив колишній топ-менеджер “Нафтогазу”.

“Чому взагалі це коментую? Тому що хочу наперед сказати, що в мене є свій погляд, відмінний від позиції Нафтогазу, щоб потім мене не звинувачували в тому, що я мовчав, і тому це сприймалося як якась “мовчазна згода”. Особливо враховуючи, що це перевірка була за період коли я був в Нафтогазі. І що як людина, яка мала сертифікацію фахівця з міжнародних стандартів обліку (АССА, FCCA) і інші релевантні сертифікації я не мав мовчати.

Я не хотів і не хочу бути частиною брехні і маніпуляцій. Є проблеми – давайте їх відкрито обговорювати, а не приховувати”, – пояснив він.

Зокрема, Вітренко згадав про такі виявлені порушення, як продаж газу за заниженими цінами і безпідставна виплата премій правлінню, які “взагалі не коментує “Нафтогаз”.

“Продаж газу за заниженими цінами”. Тут бракує деталей, але я колись сам казав про такий приклад, коли Нафтогаз продавав компанії ЕРУ газ за ціною, нижче ринкової. ЕРУ потім перепродавала цей газ Укртрансгазу, тобто тому ж Нафтогазу, за ціною вже вище ринкової. Один з власників ЕРУ тоді спочатку отримав достув до конфіденційної інформації Нафтогазу, потім став де-факто керівником цього напряму в Нафтогазі, а потім і де-юре керівником.

Навіть аудитори з КПМГ у своєму звіті так і написали, що газ продавався за ціною нижче ринкової. До речі, їм в компанії сказали (а вони повірили і вирішили не напружуватися з перевірокою?; вони навіть не залучили фахівців з українського права), і аудитори тоді написали, що порушень не виявлено. Тобто газ продавався по ціні нижче ринкової, але порушень не виявлено:) А от тепер державні аудитори можливо все ж таки самі перевірили відповідність законодавству і вирішили, що порушення були”, – написав Вітренко.

Щодо “безпідставних виплат премій правлінню” він заявив, що ніколи не був був членом правління і тому його премій це не стосується.

“При цьому нагадаю, що і я, і члени моєї команди неодноразово писали про те, що в Нафтогазі немає нормальної системи управління результатами (performance management). Але це “всіх”, мабуть, влаштовує.

Скажу більше, я маю підстави вважати, що у випадку з моєю премією за перемогу у Стокгольмському арбітражі не було б такого негативного резонансу, якби в Нафтогазі була завчасно створена прозора і справедлива система винагороди всіх керівників у відповідності до їхнього особистого вкладу”, – додав він.

На таке виявлене порушення, як невиконання концепції розвитку газовидобувної галузі, Вітренко заявив, що у наглядовій раді та правлінні компанії “немає жодного профільного фахівця з видобутку газу (з нафтогазовою освітою та виробничим досвідом)”.

“При цьому спочатку у 2019 році Нафтогаз взагалі приховував, що добовий видобуток почав скорочуватися, а потім його топ-менеджер почав публічну кампанію у стилі басні Езопа про лисицю та “зелений” виноград. Але питання навіть в іншому. Держава ж не може спиратися тільки на виправдання керівника Нафтогазу, чому стратегічно важлива програма збільшення видобутку була провалена”, – додав Вітренко.

Нагадаємо:

Раніше ЕП повідомила, що ревізори Держаудитслужби нарахували недоліків та фінансових порушень у роботі “Нафтогазу” на понад 225 млрд гривень, що призвело до прямих втрат компанії на суму понад 75 млрд грн.

У “Нафтогазі” заявили, що занепокоєні зауваженнями Держаудитслужби щодо ведення фінансової і бухгалтерської звітності з жовтня 2018 до кінця 2019 року, проте заперечили проти окремих висновків держаудиторів, зокрема, про несвоєчасну виплату дивідендів.

У компанії додали, що “формальні проблеми зі звітністю є”.

Держаудитслужба заявила, що дійсно провела контрольний захід на “НАК Нафтогаз”, при цьому не пояснила, яку саме інформацію, “висвітлену у деяких ЗМІ”, вважає суб’єктивною і що саме не відповідає дійсності.

За даними ЕП, звіт Держаудитслужба публікувати не буде, його передадуть правоохоронним органам.

 

Фінансовий директор “Нафтогазу” відповів на скандальний аудит компанії  – УП

Фінансовий директор “Нафтогазу” Петер ван Дріл прокоментував аудит компанії та відмітив, що державні аудитори при перевірці деяких фактів “не розуміли стандартів звітності”.

Про це він повідомив в колонці Liga.net

Ван Дріл зауважує, що “Нафтогаз” рішуче заперечує інформацію про те, що компанія не виплачувала дивіденди за частину проданого газу.

“Ревізори не звернули уваги на те, що ніхто не платив компанії за цей газ.

Це газ, який незаконно відібрали у нас протягом попередніх опалювальних сезонів. Ми сплатили всі податки, які повинні були сплатити, але в більшості випадків не отримували оплату за газ від посередників.

Неможливо виплатити дивіденди за гроші, які компанії заборгували. А сьогодні такий борг становить вже 100 млрд грн”,  – пояснює менеджер держкомпанії.

Також ван Дріл підтвердив інформацію щодо невиконання “Нафтогазом” планів на збільшення видобутку.

“Це правда. Причина – у 2018 році, уряд вчасно не затвердив фінансовий план компанії. А це повністю заблокувало інвестиції у нові потужності”, – пояснює фіндиректор компанії.

Питання щодо затримок виплати дивідендів у держбюджет за 2018-й рік ван Дріл прокоментував так:

“Фактично, ми здійснили виплату повністю, згідно закону. І коли тодішній уряд попросив заплатити більше, ми відмовились. Нам потрібно було придбати запаси газу для майбутньої газової війни з Росією. Ми у судах  відстоювали необхідність затримати ресурс для купівлі газу на зиму, а не забирати його в бюджет влітку”.

Також Дріл підтвердив інформацію щодо створення резервів “сумнівних боргів”, але пояснив, що це не є порушенням.

“Це правда. Але це не є порушенням. Нафтогаз працює згідно законодавства України, а звітує згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Ці стандарти передбачають, що резерви щодо сумнівної заборгованості повинні бути передбачені на випадок, якщо люди не погасять свої борги.

Іншими словами, аудитори не розуміли стандартів звітності та звинувачували нас у тому, що ми не робимо неможливого: не перетворюємо борги та повітря на гроші.

Щоб ці гроші з’явилися, державним органам необхідно виконати свою роботу: вирішити проблему боргів та оновити норми фінансової звітності згідно міжнародних правил”, – резюмує топменеджер “Нафтогазу”.

Нагадаємо:

Раніше ЕП повідомила, що ревізори Держаудитслужби нарахували недоліків та фінансових порушень у роботі “Нафтогазу” на понад 225 млрд гривень, що призвело до прямих втрат компанії на суму понад 75 млрд грн.

У “Нафтогазі” заявили, що занепокоєні зауваженнями Держаудитслужби щодо ведення фінансової і бухгалтерської звітності з жовтня 2018 до кінця 2019 року, проте заперечили проти окремих висновків держаудиторів, зокрема, про несвоєчасну виплату дивідендів.

У компанії додали, що “формальні проблеми зі звітністю є”.

Держаудитслужба заявила, що дійсно провела контрольний захід на “НАК Нафтогаз”, при цьому не пояснила, яку саме інформацію, “висвітлену у деяких ЗМІ”, вважає суб’єктивною і що саме не відповідає дійсності.

За даними ЕП, звіт Держаудитслужба публікувати не буде, його передадуть правоохоронним органам.

 

У “Нафтогазі” відповіли на звинувачення аудиторів про втрати на 75 мільярдів

6 ЖОВТНЯ 2020, УП

У  НАК “Нафтогаз” занепокоєні висновками Державної аудиторської служби щодо прямих витрат компанії на 75 млрд грн через фінансові порушення, проте НАК заперечує проти окремих висновків держаудиторів, зокрема, про несвоєчасну виплату дивідендів.

Про це у компанії повідомили у відповідь на запит “Інтерфакс-Україна”.

“Затримка в оплаті дивідендів за підсумками 2018 року виникла через невчасність оприлюднення відповідного розпорядження Кабінету Міністрів”, – йдеться у відповіді НАК.

Компанія нагадує, що згідно із законом “Про акціонерні товариства” виплата дивідендів здійснюється на підставі рішення загальних зборів у термін до шести місяців після їх проведення.

Кабмін вирішив спрямувати 90% чистого прибутку “Нафтогазу” за 2018 рік у держбюджет 24 квітня 2019 року, однак, проігнорував свій обов’язок щодо обов’язкового оприлюднення своїх розпоряджень протягом п’яти днів, йдеться в інформації НАК.

Відповідно до неї, компанія дізналася про рішення акціонера лише 5 липня, отримавши лист від Секретаріату КМУ 4 липня, після чого перерахувала до держбюджету 8,168 млрд грн.

Коментуючи зауваження ДАСУ щодо несвоєчасності затвердження фінансового плану, “Нафтогаз” відзначив системні затримки акціонером такого затвердження, у зв’язку з чим компанія не має можливості здійснювати капітальні інвестиції.

“Одним із яскравих негативних результатів цієї ситуації стала втрата “Нафтогазом” спецдозволів на користування надрами на Оболонській, Будищансько-Чутівській і Писарівській площах у 2017 році”, – йдеться у відповіді на запит.

Згідно з нею, невиконання Концепції розвитку газодобувної галузі в компанії пов’язують із затримками з боку Держгеонадр і місцевих органів влади у видачі спеціальних дозволів на користування надрами, про що НАК неодноразово попереджав уряд. Водночас наразі дочірнє АТ “Укргазвидобування” здобуває відповідних спецдозволи на аукціонах, які проводить Держгеонадр, уточнюється в документі.

Коментуючи створення резервів під сумнівну заборгованість, у “Нафтогазі” наголосили, що це є вимогою міжнародних стандартів бухгалтерської та фінансової звітності.

“Особливо актуальна ця вимога у світлі регулярних спроб списання заборгованості контрагентів перед державними “Нафтогазом”, “Укртрансгазом” і ОГТСУ, як, наприклад, у законопроекті №3800-1, який пропонує сумарно до списання майже 100 млрд грн”, – наголосили в НАК.

Нагадуємо:

Ревізори Держаудитслужби нарахували недоліків та фінансових порушень у роботі “Нафтогазу” на понад 225 млрд гривень, що призвело до прямих втрат компанії на суму понад 75 млрд грн.

 

В “Укроборонпромі” розповіли, чому звільнився Абромавічус і що буде з його командою

6 ЖОВТНЯ 2020, УП

Айварас Абромавічус, якого нещодавно звільнили з посади гендиректора “Укроборонпрому” не планував довгостроково залишатися на цій посаді.

Про це повідомив заступник гендиректора “Укроборонпрому” Мустафа Найєм у своєму Telegram-каналі.

“Тут немає ніякої інтриги або загадки. Як ви пам’ятаєте, Айварас прийшов на посаду Генерального директора перебуваючи у Наглядовій раді Концерну. І ні він сам, ні наша команда не приховували, що його перебування на виконавчій посаді є тимчасовим”, – пише Найєм.

Також він підкреслив, що команда “Укроборонпрому” не звільняється, і продовжить працювати у штатному режимі.

“Спеціально для горячих голів: згідно законам України, усі кадрові призначення у компанії – прероатива генерального директора Укроборонпрому та керівників підприємств-учасників Концерну”, – наголошує заступник гендиректора концерну.

За словами Найєма, стратегія реформування Концерну також залишається незмінною: корпоратизація та створення шести галузевих холдингів, що дасть можливість залучати прямі інвестиції.

Нагадуємо:

Президент Володимир Зеленський своїми указами від 6 жовтня звільнив Айвараса Абромавичуса з посади гендиректора “Укроборонпрому” та призначив в.о. гендиректора концерну Ігоря Фоменка, який обіймав посаду заступника гендиректора з виробництва.

9 вересня зранку прем’єр Денис Шмигаль провів співбесіду із Сергієм Тихоновим та передав подання на його призначення гендиректором “Укроборонпрому” в Офіс президента.

Посли країн “Великої сімки” нагадали Україні про необхідність дотримуватися принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), обираючи керівників концерну “Укроборонпром”.

Раніше нардеп Железняк повідомляв, що у найближчі дні посаду голови “Укроборонпрому” залишить Айварас Абромавичус, замість нього призначать завідувача відділу безпеки та оборонно-промислового комплексу Офісу президента і нардепа 3-го скликання від партії Наталії Вітренко Сергія Тихонова.Економічна правда

 

Національна академія наук України обрала президента – ЛБ

Ним став академік Анатолій Загородній.

Національна академія наук України обрала нового президента. Ним став академік Анатолій Загородній.

Про це інформує пресслужба НАНУ.

“7 жовтня 2020 року відбулися вибори Президента Національної академії наук України. Шляхом таємного голосування двома третинами голосів виборців Президентом Національної академії наук України обрано академіка Анатолія Глібовича Загороднього”, – сказано в повідомленні.

Вибори президента Національної академії наук України, а також вибори нового складу президії НАН були запланована на 13-17 квітня 2020 року, але були перенесені у зв’язку з поширенням коронавірусу. 7 вересня на засіданні президії Національної академії наук України ухвалили рішення про проведення виборів 7-9 жовтня.

На посаду президент НАНУ претендували 78-річний Владислав Гончарук, 55-річний Богдан Данилишин, 69-річний Анатолій Загородній, 77-річний Сергій Комісаренко і 70-річний Володимир Семиноженко. 6 жовтня Данилишин, який просив суд визнати вибори президента НАНУ незаконними, зняв свою кандидатуру.

Наприкінці березня повідомляли, що 101-річний академік Патон має намір покинути пост президента НАНУ. Проте вибори, призначені на квітень, не відбулися. 19 серпня Борис Патон помер. Академію наук він незмінно очолював з 1962 року.

Анатолій Загородній народився 29 січня 1951 року. Академік (з 6 травня 2006 р.) та віцепрезидент (з 2011 р.) Національної академії наук України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України (з 2002 р.), доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1998). Має звання заслуженого діяча науки і техніки України (2012). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005).

Наукові праці Загороднього присвячені проблемам теоретичної та математичної фізики, фізики кінетичних явищ, теорії плазми, статистичної фізики.

 

Лерос показав другу частину записів розмов “Тищенка і Комарницького” – УП

Народний депутат Гео Лерос оприлюднив другу частину записів розмов нібито нардепа від “Слуги народи” Миколи Тищенка і бізнесмена Дениса Комарницького, під час яких ті обговорюють можливий напад на Лероса і обшуки у Комарницького у справі про розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського моста.

Джерело: відеоблог Лероса на Youtube

Деталі: За словами Лероса, це друга частина записів, які вела СБУ, і зроблені вони у лазні, де був Комарницький під час обшуків у нього.

Зокрема один зі співрозмовників (за словами Лероса, це Комарницький) обговорює з ніито Тищенком те, як можна покарати Лероса – “відкрутити вухо”, чи “організувати, що приймуть на хабарі”, “обійняти десь у ресторані, щоб він червоний став”, “пристебнути наручниками і пробігти десятку”, “облити зеленкою” чи лайном. Він також пропонує знімати все це на камеру і каже, що за це передбачений лише штраф у 17 тисяч гривень, який він готовий заплатити.

Також ці ж голоси надалі уже з третьою особою (за словами Лероса, це журналіст “Вєстєй”) обговорюють те, що Комарницький має дати інтерв’ю щодо обшуків, які пройшли у нього, і що нібито “чесні поліцейські” розповіли, що йому, що під час цих слідчих дій мали підкинути зброю і наркотики.

Нібито Комарницький і Тищенко кажуть, що треба також написати про конфлікт з одного боку мера Києва Віталія Кличка і з іншого – “Столара, Вавриша, Богдана, братів Горових” і ще “туди засунути групами Лероса і Дубінського”, а також “партнера Олександра Ткаченка по 1+1 Олександра Третьякова”.

У кінці розмови нібито Комарницький також цікавиться, чи “не можна зарядити акуратно” журналіста Дениса Бігуса.

UPD: 7 жовтня також адвокати компанії “Міллер” подали в інтересах Лероса до Офісу генерального прокурора заяву про ймовірне вчинення народним депутатом Миколою Тищенком та Денисом Комарницьким кримінальних правопорушень у вигляді зловживання службовим становищем, а також можливого готування до вчинення хуліганства із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Що було раніше: 2 жовтня Лерос оприлюднив шматки записів розмов, які, за його твердженням, вказують на те, що президент Володимир Зеленський і голова його офісу Андрій Єрмак покривають корупційні дії Дениса Комарницького у Києві.

Тищенко назвав записи, оприлюднені нардепом Гео Леросом, щодо його контактів із “смотрящим за Києвом” Денисом Комарницьким погано зробленим фейком і “муральщиною”.

Передісторія:

26 червня журналісти Bihus.Info з посиланням на документи, надані нардепом Гео Леросом і на свої джерела, повідомили про те, що компанії, пов’язані з Денисом Комарницьким, в останні роки регулярно отримували в Києві великі підряди на будівництва та реконструкції від комунальних підприємств, а сам Комарницький тепер залучений в мерську кампанію “слуги народу” Миколи Тищенка.

Лерос передав журналістам Bihus.Info копії документів, які “могли перебувати на комп’ютері офісу так званого “смотрящего” за Києвом Дениса Комарницького”, де в жовтні 2019 року силовики провели обшуки.

Серед документів – “меморандуми” і “понятійні угоди”. Основними фігурантами в документах виступають Денис Комарницький – соратник ексмера Києва Леоніда Черновецького, якого зараз ЗМІ називають “смотрящим” по Києву, його “попередник”, соратник і зараз нардеп від ОПЗЖ Вадим Столар, син екс-мера Степан Черновецький і інші відомі забудовники.

 

Тищенко каже, що попросив в СБУ охорону для Лероса – УП

Народний депутат від “Слуги народу” Микола Тищенко заявляє, що звернувся до Служби безпеки України, щоб вони надали держохорону нардепу Гео Леросу.

Джерело: Тищенко в Telegram

Пряма мова: “Ще вчора відправив запит в СБУ для надання держохорони Гео Леросу. Щоб наше “пташеня” було у безпеці, коли стане непотрібним для своїх ляльководів”.

Деталі: “Українська правда” звернулася з цього приводу до СБУ.

Що було раніше: 7 жовтня Гео Лерос оприлюднив другу частину записів розмов нібито нардепа від “Слуги народи” Миколи Тищенка і бізнесмена Дениса Комарницького, під час яких ті обговорюють можливий напад на Лероса і обшуки у Комарницького у справі про розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського моста.

Передісторія:

26 червня журналісти Bihus.Info з посиланням на документи, надані нардепом Гео Леросом і на свої джерела, повідомили про те, що компанії, пов’язані з Денисом Комарницьким, в останні роки регулярно отримували в Києві великі підряди на будівництва та реконструкції від комунальних підприємств, а сам Комарницький тепер залучений в мерську кампанію “слуги народу” Миколи Тищенка.

Лерос передав журналістам Bihus.Info копії документів, які “могли перебувати на комп’ютері офісу так званого “смотрящего” за Києвом Дениса Комарницького”, де в жовтні 2019 року силовики провели обшуки.

Серед документів – “меморандуми” і “понятійні угоди”. Основними фігурантами в документах виступають Денис Комарницький – соратник ексмера Києва Леоніда Черновецького, якого зараз ЗМІ називають “смотрящим” по Києву, його “попередник”, соратник і зараз нардеп від ОПЗЖ Вадим Столар, син екс-мера Степан Черновецький і інші відомі забудовники.

2 жовтня Лерос оприлюднив шматки записів розмов, які, за його твердженням, вказують на те, що президент Володимир Зеленський і голова його офісу Андрій Єрмак покривають корупційні дії Дениса Комарницького у Києві.

Тищенко назвав записи, оприлюднені нардепом Гео Леросом, щодо його контактів із “смотрящим за Києвом” Денисом Комарницьким погано зробленим фейком і “муральщиною”.

 

В Україні збудують дата-центр, в який інвестують $1 мільярд

Міністерство цифрової трансформації підписало меморандум з міжнародним холдингом TECHIIA про співпрацю щодо розбудови галузі інформаційних технологій, розвиток кіберспорту, STEM-освіти та будівництва дата-центру в Херсонській області, який буде обслуговувати обладнання вартістю 1 млрд доларів США.

Як передає кореспондент Укрінформу, презентація проєкту відбулась 7 жовтня.

Планується, що дата-центр стане основою для Екотехнопарку. Потужність дата-центру становитиме 500 МВт, він виконуватиме функції зберігання, обробки даних та 3D-рендерінгу. Будівництво об’єкта відбуватиметься із використанням новітніх технологій та із врахуванням турботи про навколишнє середовище. Тепло, яке генеруватиме дата-центр, використовуватимуть на агрофермі, яка стане частиною Екотехнопарку. В першу чергу будівництва буде залучено 200 мільйонів доларів США інвестицій.

“Сьогоднішня наша зустріч присвячена тому, що ми починаємо партнерство як держава з холдингом TECHIIA. Цей проєкт передбачає побудову Екотехнопарку в Новій Каховці в Херсонській області, це потужний дата-центр, в якому, я впевнений, буде зберігатися багато даних, не тільки які стосуються держави, а і приватних компаній. А це буде впливати на розвиток електронного бізнесу в нашій країні”, – сказав віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Він зазначив, що одночасно з цифровими послугами в Україні потрібно розвивати цифрову інфраструктуру і тому для держави є важливими подібні проєкти.

TECHIIA — холдинг, що об’єднує технологічні експертизи багатьох підприємств та окремих проєктів. Бізнес-напрямками холдингу є розробка програмного забезпечення, створення ІТ-продуктів, кіберспорт та медіа, фабричне виробництво сувенірної продукції преміум-класу та будівництво інфраструктурних об’єктів.

TECHIIA застосовує принципи сталого розвитку, що базуються на високих етичних стандартах та принципах соціальної відповідальності.

 

Поліція отримала майже три тисячі заяв і повідомлень про вибори – ОПОРА

Національна поліція України станом на 7 жовтня отримала 2913 заяв і повідомлень, пов’язаних із виборами.

Як передає Укрінформ, про це повідомила голова правління громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська у Фейсбуці.

«Станом на сьогодні до Нацполіції надійшло 2913 заяв і повідомлень, пов’язаних з виборами. На цьому етапі минулорічної президентської кампанії будо отримано 614 повідомлень, парламентських – 537», – зазначила експертка.

Водночас вона уточнила, що 228 241 кандидат змагається за 44 тисячі 543 посад.

Як повідомляв Укрінформ, чергові місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня.

 

Нові амбіції та пандемія корупції: про що ми говорили у Брюсселі. Колонка Володимира Зеленського

ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ, ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

Напередодні саміту Україна-ЄС “Європейська правда” опублікувала колонку п’ятого президента України Петра Порошенка, зазначивши, що ми готові надати слово і представникам влади.

І хоча перебіг саміту Україна-ЄС вже засвідчив, що скепсис колишнього очільника держави не в усьому був виправданий, президент Володимир Зеленський взявся окремо викласти свої аргументи, а головне – запевнити, що євроінтеграція України лишається безумовним пріоритетом. Деталі запрошуємо прочитати у його колонці.

Ближчим часом ЄвроПравда опублікує також власну статтю про перебіг зустрічей в Брюсселі.

* * * * *

Успішний кравець щоразу знімає нові мірки – навіть із давніх друзів.

Євросоюз щоразу готовий до нових лекал, бачачи, як Україна росте.

Ми дорослішаємо з кожною домовленістю, з кожним законом, з кожним підписаним документом, який сприяє європейській інтеграції України. Передусім це шлях до створення сильної, успішної України.

Ми – європейці за цінностями та принципами, за нашою внутрішньою свободою й розвиненою демократією. Це ми, українці, вмирали на Майдані за європейську ментальність. Це в нас забрали, нехай і тимчасово, наші території – Крим і частково Донбас.

І найболючіше – це в нас загинуло майже чотирнадцять тисяч людей за відстоювання Європи в Україні.

Віддаючи найцінніше, ми знали, що можемо покластися на офіційний Брюссель.

Уже шість років, як ЄС дотримується слова – продовжує тиск за агресію Росії проти України. Сподіваюся, нам вдасться реалізувати заплановану поїздку на Донбас з колегами з ЄС, щоб вони побачили війну на власні очі.

І також сподіваюся, що Євросоюз активно долучатиметься до ініціативи України зі створення Кримської платформи. Адже досі, попри заяви, не існує жодного документа й майданчика для обговорення справді дієвих форматів повернення.

А сильна Україна – надійний форпост ЄС на східному кордоні.

Цьогорічний саміт Україна – Євросоюз – перший “живий” захід з країною-партнером ЄС від початку пандемії. Навіть COVID-19 не став перешкодою для наших переговорів.

Бо нам усім у нових реаліях потрібні нові “лекала”.

Ми говорили про перегляд Угоди про асоціацію з ЄС. Цей документ шість років тому був проривом у наших економічних відносинах. Євросоюз не має таких угод ні з ким за своїми межами.

Нині понад 40% нашої торгівлі припадає на ЄС, це зробило Європейський Союз головним торговельним партнером України. Але, як і кожному, хто зростає, нам уже потрібно більше. Наші підприємці хочуть і можуть продавати в країни ЄС більше товарів.

Відповідний позиційний документ ми передали партнерам з Євросоюзу. На закритих переговорах Президент Європейської ради Шарль Мішель сказав, що високо цінує реформи, які впроваджує моя команда, а наша Угода має більший “додатковий потенціал”.

Ми маємо пам’ятати, й особливо в часи криз, що ми – єдиний континент. І сховатися від глобальних викликів по національних “домівках” не вийде.

Ми цінуємо виділення Україні 190 млн євро для допомоги в боротьбі з коронавірусом. Однак я ще раз наголосив: наша країна має всі потужності для масового виробництва вакцини, коли її буде винайдено.

Нові виклики породжують нові партнерства. Радий, що ЄС планує ділитися вакциною, коли вона буде створена. Так роблять надійні друзі.

Багато говорили про ще одну проблему, фактично нашу українську “пандемію” – корупцію.

Для неї теж використовують маски, але вони не допомагають. Ми невтомно шукаємо вакцину. А поки застосовуємо ті ліки, що є.

Саме після мого приходу до влади антикорупційна архітектура в Україні стала завершеною та справді незалежною.

Уявіть, НАБУ почали створювати ще у 2014 році, але тільки у 2019-му своїм указом я доручив МЗС забезпечити Бюро можливість самостійно співпрацювати з міжнародними партнерами у розслідуванні корупційних злочинів.

Також був ухвалений закон про повну оперативну незалежність НАБУ – так зване право на прослуховування.

Ці два ключових для Бюро рішення блокувалися протягом п’яти років до приходу моєї команди.

Ми ж повернули до Кримінального кодексу статтю про відповідальність за незаконне збагачення, дали можливість запрацювати Вищому антикорупційному суду.

Ми робимо все, щоб антикорупційні органи діяли незалежно, і разом з усім суспільством очікуємо від них чітких результатів у вигляді вироків для корупціонерів.

Рішення Конституційного суду щодо НАБУ може подобатися чи не подобатись, але воно залишається свідченням про ще один “сірий” факт в українському законодавстві. Чому закон про НАБУ так написаний, краще запитати в того, хто його підписав.

Єдиний наслідок цього рішення – те, що парламент повинен виправити всі неузгодженості з Конституцією.

Жодних загроз для НАБУ це не створило. Як немає загрози й для Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тут позиція проста. Після відходу колишнього керівника САП комісія з відбору нового очільника має працювати незалежно й обрати фахову чесну людину на цю посаду.

Партнерство з інтеграції українських ринків у ЄС, спільний авіаційний простір, промисловий “безвіз” ми також обговорили в Брюсселі. Це все – питання часу, і в кожному з них є свій прогрес.

Укладення угоди про спільний авіаційний простір може відбутися вже на початку наступного року.

А ще підписали шість важливих документів, зокрема три – щодо співпраці з Європейським інвестиційним банком на 330 мільйонів євро, щоб модернізувати нашу комунальну систему та “Укрпошту”.

У нас із ЄС спільне розуміння: ми – частина однієї великої європейської сім’ї.

Я категорично завжди казав, що українці ні на мить не повинні сумніватися в правильності свого вибору.

Очевидно, що членство в ЄС неможливе вже завтра. Але головне, що ми точно хочемо розуміти, то це чіткий та узгоджений з нашими європейськими партнерами покроковий план, аби це відбулося якнайшвидше.

 

Забути все, окрім корупції: як Зеленський вичавив перемогу із саміту Україна-ЄС

СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

Загрози безвізовому режиму немає – він відновиться, щойно пандемія піде на спад, і Євросоюз письмово підтвердив, що критерії візової лібералізації Україна не порушила.

Коли дійде до цієї “епідемічної стабілізації” і кордони реально відкриють – наразі не зрозуміло. Втім, ЄС зобов’язався допомогти Україні з постачанням (а може, й виробництвом) COVID-вакцини.

А ще Київ та Брюссель продовжать рух до “промислового безвізу”, готуватимуть оновлення Угоди про асоціацію та продовжуватимуть санкції проти Росії стільки, скільки знадобиться. Бо в керівництві ЄС є ті, хто ладен критикувати путінський режим, агресивну Росію та кремлівську пропаганду (можливо, навіть сильніше, ніж це робить офіційний Київ).

Усе це – результати саміту Україна-ЄС, що відбувся в Брюсселі і за підсумками якого Зеленський має всі підстави говорити про перемогу.

Та з політичної точки зору ще важливіше інше.

Президент знайшов аргумент, який дає йому фактичний імунітет від критики з боку ЄС. Цей метод беззбійно працює – принаймні, поки що.

Єдине, на що ЄС не готовий закривати очі – це проблема корупції. Про це Зеленському у Брюсселі говорили і при свідках, і без них, пояснивши, що на кону – 1,2 млрд євро, які Україна поки не отримає

“Європейська правда” дізналася про деталі переговорів та аргументи обох сторін

Франція проти усіх

У вівторок ввечері у команді Володимира Зеленського було, без перебільшення, свято.

Відбулася подія, щодо якої лунало стільки скепсису; якій його попередник та політичний супротивник Петро Порошенко публічно пророчив проблеми та неуспіх. Йдеться про саміт Україна-ЄС, що відбувся у Брюсселі 6 вересня.

Варто зазначити: зустріч з президентом України стала першим “живим” самітом між ЄС та державою-партнером від початку пандемії.

Київ наполягав на проведенні саміту, тож ЄС дав на це згоду попри другу хвиля COVID-19, яка вирує зараз у Бельгії. Втім, без епідемічного хаосу не обійшлося.

Спершу саміт довелося посунути на п’ять днів через самоізоляцію президента Євроради Шарля Мішеля; потім на самоізоляцію пішла керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн – тож зустрітися з нею Володимиру Зеленському так і не вдалося.

Але саміти – це події, де офіційні рішення та заяви зазвичай узгоджуються наперед, тому на його зміст це не вплинуло. Ба більше, як не дивно, але відсутність найвпливовішої керівниці ЄС зіграла на руку Україні (про це – трохи згодом).

Та повернемося до рішень саміту, який обидві сторони вже назвали своїм спільним успіхом, цитуючи текст підсумкової заяви лідерів України та ЄС (“Європейська правда” вже публікувала коментований переклад цього документа, і ми маємо погодитися – текст справді добрий, він містить низку важливих моментів).

Але мало хто знає, що до останніх днів його ухвалення було під загрозою зриву.

На заваді став спротив одного з членів ЄС (кілька не залежних одне від одного джерел ЄП стверджують, що йдеться про Францію, хоча її представники це заперечують), що не давав згоду на фразу про подальшу інтеграцію ринків України та Євросоюзу.

А для Києва ця фраза мала ключове значення. Бо ми планували оголосити про оновлення Угоди про асоціацію, для чого продовження інтеграції ринків є базовою, ключовою умовою.

Одне з джерел ЄП стверджує, що в Києві навіть розглядали можливість відмовитися від підсумкового документа на знак протесту… Але зрештою здоровий глузд переміг. Брюссель дав згоду на ці слова, які від нього лунали вже не раз. Перепони для “головної перемоги” Києва на саміті зникли.

Що буде з асоціацією?

Про те, що Україна та ЄС дали зелене світло консультаціям про оновлення Угоди, “Європейська правда” вже повідомляла. І, будемо відверті, це не є несподіванкою чи сенсацією – про таку потребу заявляла ще попередня влада. Від осені почалася предметніша робота на цьому напрямку; причому цю ідею гаряче підтримала також експертна спільнота, що навіть підготувала свої рекомендації для української та європейської сторони.

До слова, ще взимку Євросоюзу ідея масштабного оновлення Угоди була не дуже до вподоби, але зрештою Брюссель сказав принципове “так”.

“Про нашу згоду на оновлення Україна знає, ми передавали цей сигнал різними каналами”, – розповів ЄвроПравді високопосадовець ЄС напередодні візиту Зеленського. А після зустрічі із Зеленським згоду на оновлення публічно визнав також Шарль Мішель, відзначивши два напрямки: “Ми повністю віддані ідеї просувати (угоду) вперед, включаючи такі важливі сфери, як екологічна і цифрова… Ми переглянемо наш прогрес (у виконання чинної версії Угоди. – ЄП) у 2021 році. Існує неймовірний потенціал, який здатен принести користь громадянам і бізнесу”.

Але варто внести ясність: що станеться з Угодою про асоціацію?

Чи немає небезпеки, що після “перегляду” її положень у цьому документі з’явиться щось таке, на що Україна не давала згоди? Приміром, уламки Партії регіонів, а також інші проросійські сили свого часу також просували ідею, що “асоціація погана, угоду треба змінювати”. То чому їхня ідея була поганою, а ініціативу влади ми подаємо як перемогу?

Коротка відповідь: ні, розпочатий на саміті процес такої небезпеки не несе. Передусім через те, що не йдеться про відмову від частини зобов’язань України щодо проведення реформ. Оновлення Угоди не змінить її сутності.

Щоби обґрунтувати це детальніше, доведеться дати зовсім трошки теорії (якщо ви у ній не зацікавлені – можете проскролити до наступної глави, що присвячена безвізу).

Отже, зміна нашого основного договору з ЄС не є чимось кримінальним.

Навпаки, в самій Угоді про асоціацію від початку прописані механізми її оновлення. Україна одного разу вже користалася ними, коли зважилася на глибшу інтеграцію у сфері енергетики. Зараз в уряді виступають за масштабніші зміни – але все одно проведені за тим самим механізмом. Він передбачає, що Україна та ЄС не будуть переписувати “тіло Угоди”, тобто її текст, а натомість оновлюються додатки до неї.

Цього, втім, достатньо для глибшої економічної інтеграції України та ЄС – і саме про це йдеться.

Ближчим часом Україна та ЄС мають визначити, яких саме додатків (тобто яких сфер) стосуватиметься оновлення. У тому числі – наскільки масштабним буде перегляд безмитних квот. Перші пропозиції з цього приводу Україна передала Єврокомісії.

Чому ми підкреслюємо, що оновлення зачіпатимуть не “тіло Угоди”, а лише додатки? Тому що оновлення додатків дозволяє провести процес швидко і безболісно – це рішення мають ратифікувати лише Верховна рада та Рада ЄС, що можна зробити за лічені місяці.

Натомість переговори про масштабніші зміни, що зачіпатимуть “тіло Угоди”, можуть призвести до того, що після такого оновлення Угоду доведеться знову проводити через ратифікацію у всіх 27 державах-членах ЄС. А це – дуже тривалий процес із непевним результатом. Згодом це може знадобитися, але наразі до відкриття “скриньки Пандори” не готові ані Євросоюз, ані Україна.

Справи безвізові

Втім, угода, торгівля – це все складно.

Тому чи не головним здобутком саміту, яким на Банковій пишаються, стали гарантії збереження безвізу. Це було особливо важливим на тлі чуток про те, що ЄС нібито може запустити процедуру призупинення безвізу через проблеми з антикорупцією. Заяви з цього приводу лунали не лише від українських політиків, а й від європейців, зокрема депутатів Європарламенту. Досі відповіддю на це були лише джерела з Брюсселя, які наголошували: ні, червону лінію Україна поки що не перетнула. Із наголосом на “поки що”, адже підстави для скепсису були.

Тому для Зеленського було украй важливо спростувати чутки офіційно.

І це йому вдалося.

У документах саміту ЄС підтвердив: Україна зараз не порушує критерії візової лібералізації, тож повноцінна дія безвізу відновиться, щойно епідемія піде на спад.

Коли це станеться?

На це запитання ЄС не має відповіді. Але зважаючи на те, як зростає кількість хворих в Україні та ще й зважаючи на украй низькі обсяги тестування (через які світ не надто довіряє нашій статистиці), не чекайте, що це станеться у найближчі місяці.

На жаль, обмеження на кордонах можуть лишатися з нами більшу частину наступного року.

І саме тому Київ без вагань відмовився від ще однієї перемоги, яка мала статися під час цього саміту.

Йдеться про “відкрите небо”, або Угоду про спільний авіаційний простір, яка мала, серед іншого, полегшити лоукост-авіакомпаніям відкриття нових маршрутів з міст ЄС до України.

Ще кілька місяців тому Євросоюз запевняв, що перепон для підписання цієї угоди немає, адже Британія (яка блокувала цю угоду через свою суперечку з Іспанією) вже вийшла зі складу ЄС. Але згодом у британсько-європейських переговорах знову почалися проблеми, і Брюссель знову повідомив, що підписання відкладене (до початку 2021 року), та попросив не педалювати цю тему.

Будемо відверті, нова пауза, якщо вона дійсно буде останньою, погоди не змінить. У період карантину експансії лоукостерів не буде. Тому з боку Києва претензій не було.

Боротьба з корупцією. Чи з антикорупцією?

Те, що ЄС після наполегливих (та, треба визнати, обґрунтованих) прохань Києва визнав, що Україна не порушила антикорупційних критеріїв безвізу (тобто не зруйнувала наявну антикорупційну інфраструктуру), зовсім не означає, що проблем немає.

На цьому наголошують посадовці Єврокомісії, які кажуть, що регресу немає, але небезпека регресу – є.

Донести цю думку особисто до Володимира Зеленського мали президенти Єврокомісії та Євроради, Урсула фон дер Ляєн та Шарль Мішель, які планували провести з ним окремі зустрічі. “Йдеться про переговори віч-на-віч, без міністрів, навіть без найближчих радників, тільки лідери і перекладачі”, – пояснював брюссельський посадовець, причетний до організації зустрічі.

Але на заваді одній із зустрічей (до того ж ключової!) стала епідемія. У однієї з контактних осіб Урсули фон дер Ляєн напередодні саміту підтвердили коронавірус, тож президентка ЄК пішла на ізоляцію. Її мав замінити на переговорах високий представник ЄС Жозеп Боррель, але вже у день саміту (ЄвроПравді так і не вдалося з’ясувати, з чиєї ініціативи та з якої причини) переговори з ним скасували і лишили тільки зустріч віч-на-віч із Шарлем Мішелем.

За словами джерел “Європейської правди” в структурах ЄС, Мішель порушив дві теми: Донбас (де мав позитивні сигнали до Зеленського) та верховенство права в Україні, включно з антикорупцією (де сигнали були негативними).

Про занепокоєність ситуацією у сфері протидії корупції говорили також на інших переговорних зустрічах. Тому ЄС впевнений, що Україна – якщо мала бажання чути – повинна була сприйняти сигнал. Тим більше, що у Брюсселя був ще один аргумент, який донесли до Банкової ще раніше. Без проведення чесного конкурсу на антикорупційного прокурора та без збереження незалежності НАБУ Україна не отримає 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги, обіцяної Брюсселем.

Для виділення цих коштів ЄС чекатиме сигналу від МВФ, що проводить детальну оцінку антикорупційних змін в Україні. І обійти принцип “спочатку стільці, потім гроші” Київ не зможе.

Цю позицію, до слова, підтримує навіть Валдіс Домбровскіс – напевно, найбільш проукраїнський єврокомісар.

“Секрет” перемоги Зеленського

Попри те, що успіх візиту Зеленського до Брюсселя прогнозували і в Києві, і в Брюсселі (зокрема, “Європейська правда” писала про це минулого тижня), та все одно багатьох здивувала аж надто позитивна тональність заяв лідерів ЄС, а також абсолютна відсутність критики з їхнього боку. Причини цього варто пояснити окремо.

Головне – це те, що нинішній саміт мав стати першою нагодою для зустрічі Володимира Зеленського з лідерами ЄС (та й то перетнутися вийшло не з усіма).

В ЄС діє чітке правило: перша зустріч потрібна для налагодження зв’язку, а не для критики. Вона не мала перетворитися на “читання моралей” – це було б неефективним.

А до того ж у Києві знайшли, як додатково убезпечити себе від європейських зауважень.

Протягом кількох місяців Банкова демонструвала, що нервово ставиться до зауважень з-за кордону.

Про це ЄвроПравді розповіли кілька західних політиків та дипломатів. “Коли я починав навіть м’яко говорити щось на кшталт “ми ваші друзі і хочемо допомогти, і тому…” – то мій співрозмовник моментально закривався, “йшов у захист”, це було видно навіть візуально”, – ділився враженням від своєї зустрічі з одним із чільних представників Зе-команди один зі співрозмовників ЄП.

А 10 днів тому реакцію влади на зауваження, які вони сприймали на власну адресу, побачила вся країна.

Це сталося після візиту Борреля до Києва, коли у його статті з’явилася фраза “ЄС – не банкомат”. Цей жартівливий вираз, треба зізнатися, європейські дипломати вживають доволі часто. Автору цих рядків, наприклад, кілька разів доводилося чути ці слова від попереднього комісара з питань розширення Йоганнеса Гана.

Але Банкову він не на жарт роздратував – і вони домовилися, щоби Боррель видалив ці слова із вже опублікованої статті.

Все це – елементи, які склали у ЄС чітке переконання:

дратувати чинну українську владу не варто. Це лише руйнує діалог із нею.

Складно сказати, чи це було свідомим наміром Банкової, але внаслідок такої політики вони отримали дуже комфортний для себе саміт без критичних публічних сигналів після його завершення.

Хоча, звісно, треба бути свідомим, що готовність ЄС мовчати не буде вічною.

І наостанок – ще одна важлива деталь, яку також треба усвідомлювати для оцінки результатів візиту до Брюсселя. Зустріч 6 жовтня не була місцем, де ухвалюють рішення. Саміти взагалі украй рідко відіграють таку роль; натомість на них підбивають підсумки зробленої роботи і визначають “поточну температуру” чи то настрій відносин на майбутній період.

XXII саміт Україна-ЄС підбив підсумки непростого року, спотвореного пандемією, але все одно ЄС визнав, що українська урядова команда працює.

Причому чимало досягнень саміту ґрунтуються на реформах або переговорах, які починала ще попередня влада, і це треба визнавати, а не заперечувати, як це зробив Зеленський у своїй колонці на “Європейській правді”.

Але те, що нинішня влада зберігає та розвиває курс України до ЄС, так само не можна заперечувати (як це робить його попередник Петро Порошенко). Принаймні, сам Євросоюз не має у цьому сумніву. І в цьому сенсі візит Зеленського до Брюсселя став вельми успішним не тільки для нього особисто, а й для України.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор “Європейської правди”

 

Від безвізу до Донбасу: про що домовилися на саміті Зеленський та лідери ЄС

6 ЖОВТНЯ 2020,  ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

6 жовтня в Брюсселі відбувся саміт Україна-ЄС.

“Європейська правда” вже повідомляла, що ця зустріч, яку доводилося переносити через пандемію, відбулася на непростому фоні: у Брюсселі з’являється все більше запитань до політики української влади. Зокрема, щодо протидії корупції.

У той самий час джерела “Європейської правди” запевняли, що, попри це, саміт завершиться успіхом Зеленського.

Підсумкова заява саміту, опублікована сайтом Європейської ради та згодом, в українському перекладі, сайтом президента, це підтверджує.

Треба визнати, що за роки президентства Петра Порошенка Київ не мав настільки амбітних формулювань у рішеннях самітів Україна-ЄС. У тому числі – щодо опору російській агресії. У цьому документі йдеться також про оновлення Угоди про асоціацію, про рух у напрямку “промислового безвізу”, а також про перспективи відновлення “звичайного” безвізу після того, як пандемія COVID-19 піде на спад.

“Європейська правда” публікує цей документ (текст заяви поданий курсивом) із редакційними коментарями, для “перекладу” його ключових тез “із дипломатичної мови на звичайну”.

Спільна заява за підсумками 22-го Саміту Україна – ЄС

1. Ми зібралися сьогодні, щоб підтвердити нашу незмінну відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ). Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС наголосив на своїй непохитній підтримці та відданості незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.

Це – стандартне формулювання, яке з року в рік “кочує” між рішеннями ЄС. Втім, воно є важливим, бо засвідчує незмінність політики ЄС щодо України.

2. Про міцність наших відносин свідчить єдність, солідарність та взаємна відданість, продемонстровані  в умовах пандемії COVID-19. ЄС та Україна спільно борються з коронавірусом та його наслідками, які є безпрецедентним викликом для систем охорони здоров’я та економіки як держав-членів, так і України. Ми наголосили на важливості посилення нашої готовності та спроможності реагувати, обмінюватися інформацією у вільному, прозорому й оперативному режимі та вдосконалювати міжнародну відповідь, зокрема через відповідні міжнародні організації, такі як ВООЗ, спираючись на досвід світового реагування. Ми висловили готовність співпрацювати над забезпеченням доступу до майбутньої вакцини проти COVID-19 як глобального спільного надбання за доступними цінами.

Цей довгий абзац можна перекласти одним реченням: Євросоюз готовий допомогти Україні отримати вакцину проти COVID-19.

У Брюсселі розуміють, що для зупинки пандемії недостатньо вакцинувати лише громадян Євросоюзу – хвороба буде поширюватися через контакти з іноземцями. ЄС вже виділив 400 млн євро для глобальної ініціативи доступності вакцини. Рішення саміту гарантує, що Україна підпадатиме під цю програму.

Ми визнали, що глобальна солідарність, співпраця та ефективний мультилатералізм як ніколи необхідні для перемоги над вірусом, а також для забезпечення стійкого економічного відновлення. Пакет підтримки в розмірі 190 мільйонів євро та програма макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 мільярда євро, яку ЄС мобілізував для України для подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічного впливу, значно перевищує допомогу, надану іншими партнерами. Ми відзначили вдячність керівництва та громадян України за надану допомогу.

ЄС нагадує Києву (і той погоджується!), що за часів епідемії Брюссель став головним донором антикризової підтримки. Втім, ця фраза ще не означає, що обіцяні 1,2 млрд євро надійдуть до Києва (про це далі).

3. Ми підтвердили нашу відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема шляхом продовження тісної співпраці для зміцнення верховенства права, просування реформ та сприяння сталому економічному зростанню, підтримки “зеленої” та цифрової трансформацій та підвищення стійкості. Ми обговорили імплементацію Угоди про асоціацію з моменту набрання нею чинності у вересні 2017 року після рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року.

Останнє речення – це відсилання до сумнозвісного антиукраїнського референдуму у Нідерландах, після якого лідери ЄС мали ухвалити спеціальне рішення, яке дозволило ввести в дію Угоду про асоціацію без жодних змін у ній.

Україна щороку ставить питання про те, що досить вже згадувати про цей епізод, під час якого російські агенти фактично “хакнули” демократичні процедури, і щороку отримує очікувану відмову. Це (на щастя, розмите) формулювання лишиться з нами надовго.

4. У цьому контексті ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію. Ми погодилися повною мірою використовувати потенціал Угоди і у зв’язку з цим підкреслили важливість продовження виконання Україною своїх зобов’язань. Ми привітали вже досягнуті результати з імплементації Угоди про асоціацію та успіх Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла збільшенню двосторонньої торгівлі на близько 65% з початку її застосування у січні 2016 року, завдяки чому ЄС на сьогодні є найбільшим торговельним партнером України.

Фраза про визнання європейських прагнень і європейського вибору також повторюється щороку. Вона не є “перемогою” Зеленського, попри заяви окремих членів його команди. Однак добре, що вона є.

5. Ми підтвердили пріоритетність підтримки макроекономічної стабільності України, дотримання зобов’язань перед МВФ та реалізації всіх середньострокових умов, погоджених у рамках програми макрофінансової допомоги ЄС, включно із сильним та незалежним Національним банком України.

Попри те, що у заяві “обидві сторони” кажуть про важливість незалежності Нацбанку та співпраці України з МВФ, насправді це натяк, чи навіть докір на адресу Києва: без дотримання цих умов Брюссель не перерахує до Києва 1.2 млрд євро макрофінансової допомоги (детальніше про це – у статті Європравди про підсумки саміту, що буде опублікована у середу).

6. Ми визнали значний прогрес, досягнутий Україною у процесі здійснення реформ, і погодилися з необхідністю подальшого прискорення цих зусиль. Ми привітали початок проведення земельної реформи, ухвалення закону про регулювання банківської діяльності та досягнутий прогрес у децентралізації. Ми привітали початок роботи Вищого антикорупційного суду. Ми домовилися про важливість прискорення та посилення зусиль щодо реформ, зокрема судової влади (включаючи реформування Вищої ради правосуддя та незалежного добору добросовісних суддів) та боротьби з корупцією, забезпечуючи сильні й незалежні антикорупційні інституції. Ми привітали поновлене зобов’язання України боротися з впливом приватних інтересів (“деолігархізація”). У зв’язку з цим ми підкреслили необхідність подальшого посилення плюралізму ЗМІ в Україні.

Нагадаємо, що це – спільна заява, пропозиції ЄС були жорсткішими. Однак суть лишилася. Тут перераховані най-найпріоритетніші, на думку ЄС, реформи та позначені напрямки, де зусилля України є недостатніми. Це – судова реформа, боротьба з корупцією та деолігархізація.

7. ЄС підтвердив свою триваючу вагому підтримку України та її обумовленість ефективним впровадженням реформ та політичних заходів. Базуючись на успішних українських реформах та міжнародній підтримці після Революції Гідності, ЄС оголосив про нові програми з підтримки сільського господарства, місцевого мікровиробництва, малих та середніх підприємств (МСП), зокрема за рахунок кредитування у місцевій валюті, громадянського суспільства, транспорту, інфраструктури, навколишнього середовища та кліматичної діяльності, а також про конкретну підтримку для сходу України. ЄС також продовжує підтримувати Україну в питаннях децентралізації, зміцнення місцевого самоврядування та у посиленні боротьби з корупцією. Ми привітали підписання фінансових угод у рамках Інструменту європейського сусідства щодо сходу, громадянського суспільства та клімату.

Але не все погано. Є напрямки, де Євросоюз вважає реформи успішними. Про них – у цьому абзаці.

Під час візиту Зеленського ЄС підписав кілька угод, де виділив додаткові кошти на підтримку реформ.

8. Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну у протидії гібридним загрозам та боротьбі з дезінформацією, серед іншого шляхом посилення незалежних ЗМІ, стратегічної комунікації щодо медіаграмотності, з метою зміцнення стійкості України. Ми підкреслили важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ у всіх сферах суспільного та політичного життя, а також у контексті дезінформаційних кампаній проти ЄС та України, зокрема з боку Росії. ЄС та Україна домовились започаткувати формат кібердіалогів. Ми також відзначили важливість активізації співпраці у сфері Спільної політики безпеки і оборони (СПБО) та узгодження Спільної зовнішньої і безпекової політики, вітаючи з цього приводу участь України в місії EUFOR Althea. Крім того, ми визнали важливу роль, яку відіграють Група підтримки Європейської комісії для України (SGUA) та Консультативна місія ЄС з реформування сектору цивільної безпеки (EUAM), зокрема завдяки її регіональній присутності в Україні та новому регіональному офісу в Маріуполі.

Російські фейки – це реальність, і нове керівництво ЄС це визнає, тому Єврокомісія продовжить підтримку програм, що спрямовані на боротьбу з пропагандою та дезінформацією.

Окрему вагу має згода ЄС започаткувати з Україною формат діалогу з питань кібербезпеки. Зараз, як стверджують у Брюсселі, ЄС має такий формат лише з шістьма найвагомішими державами, Україна буде сьомою.

9. Ми привітали продовження успішної імплементації безвізового режиму для громадян України. Ми наголосили на важливості продовжувати виконувати критерії лібералізації візового режиму та пришвидшувати відповідні зусилля щодо реформ. Ми з нетерпінням чекаємо відновлення звичних можливостей для подорожей наших громадян, як тільки це дозволять епідемічні умови.

Це – украй важливий пункт.

У ньому ЄС дає чіткий сигнал, що про жодне призупинення безвізового режиму не йдеться, наразі підстав для цього у Брюсселі не бачать, оскільки поки що немає “регресу” в питанні боротьби з корупцією, є лише “небезпека такого регресу”.

А отже, після спадання пандемії безвіз має відновитися. Але коли саме – наразі невідомо.

10. Ми очікуємо подальшого зміцнення економічної інтеграції та регуляторного зближення в межах Угоди про асоціацію у таких сферах:

Навколо формулювань цього пункту суперечки між українськими та європейськими дипломатами точилися буквально до останнього моменту – його остаточне узгодження тривало навіть у день візиту. Зрештою до нього увійшли слова про глибшу економічну інтеграцію, як і наполягала Україна.

Втім, навіть компромісне формулювання знаменує собою головну (нехай і прогнозовану) новину року у відносинах України з ЄС: Євросоюз погоджується на оновлення Угоди про асоціацію. Це – лише початок шляху, але менше з тим, перший крок важливий.

Далі визначені напрямки оновлення: цифровий ринок, захист довкілля, боротьба зі змінами клімату (включаючи роль України у політиці Green Deal), фінансова співпраця. Попередня робота на цих напрямках вже почалася.

• У цифровій сфері ми взяли до відома здійснену на місці оцінку виконання зобов’язань України у межах Угоди про асоціацію/ПВЗВТ. Ми також обговорили залучення ЄС до подальшої підтримки України та її інституцій у наближенні до Єдиного цифрового ринку для отримання всіх переваг Угоди про асоціацію. Ми домовились підготувати до кінця 2020 року спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.
• Ми привітали прогрес щодо оновлення додатків до Угоди про асоціацію стосовно телекомунікацій, навколишнього середовища, клімату та фінансового співробітництва. Вітаючи прагнення України наблизити свою політику та законодавство до Європейського зеленого курсу, ми наголосили на важливості прогресу у виконанні зобов’язань України у галузі зміни клімату, довкілля, морської екосистеми, освіти, енергетики, транспорту та сільського господарства на основі наявних секторальних діалогів і домовилися щодо цільового діалогу стосовно необхідних кроків у цих сферах.
• Ми визнали важливість повного дотримання зобов’язань у частині ПВЗВТ, зокрема у сферах прав інтелектуальної власності, державних закупівель, захисту торгівлі, санітарних і фітосанітарних стандартів з метою побудови відкритого та передбачуваного ділового та інвестиційного клімату в Україні. Ми домовилися про подальше обговорення та вивчення шляхів покращення імплементації ПВЗВТ з метою подальшого розвитку та сприяння двосторонній торгівлі.

А ось тут йдеться про проблеми, які створює Україна. У перекладі “з дипломатичної мови на звичайну”, лідери ЄС дорікнули Зеленському, що Київ порушує частину своїх зобов’язань. Причому б’ють ці порушення передусім по самій Україні.

• Ми привітали започаткування місії з попередньої оцінки готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції.

Це – ще одне досягнення 2020 року. Робота над створенням так званого “промислового безвізу” вже розпочалася. Євросоюз затвердив місію, яка аналізуватиме виконання Україною критеріїв, що дозволять скасувати додаткову сертифікацію промислових товарів для експорту до ЄС.

• ЄС також привітав готовність України приєднатися до майбутньої Рамкової програми досліджень та інновацій ЄС “Горизонт Європа” та Програми EU4Health, що стане важливим фактором для “зеленого” та цифрового відновлення після пандемії COVID-19.
• Ми нагадали про важливість та підтвердили наше зобов’язання укласти Угоду про спільний авіаційний простір у найближчу можливу дату.

На жаль, Євросоюз так і не підписав з Україною договір про Спільний авіаційний простір, більше відомий за назвою “відкрите небо”. Цей документ, погоджений ще сім років тому, ніяк не набуде чинності. І це – чи не найголовніша негативна новина саміту. Детальніше “Європейська правда” пояснить це у статті.

• Ми підтвердили роль України як стратегічної транзитної країни для газу і привітали угоду про транзит газу до ЄС після 2019 року. Ми підкреслили важливість проведення модернізації української національної газотранспортної системи та подальшої співпраці щодо зміцнення європейської енергетичної безпеки. Ми наголосили на важливості співпраці України з ЄС з метою її інтеграції до енергетичного ринку ЄС на основі ефективної імплементації оновленого Додатку XXVII до Угоди про асоціацію, а також координації подальших кроків щодо інтеграції ринків газу та електроенергії.
• Ми домовилися покращити сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства з метою сприяння торгівлі, подальшого розвитку безпечних та сталих транспортних зв’язків та підтримки контактів між людьми.
• Ми привітали участь України у програмах ЄС та підкреслили важливість програми “Еразмус+” для освіти, навчання, молоді та спорту, а також програми Creative Europe для культури. Ми розраховуємо на активізацію відповідної співпраці в межах поточних та майбутніх програм.

11. Ми домовилися здійснити у 2021 році всебічний огляд досягнення цілей Угоди, як це передбачено Угодою.

Це – технічна, але важлива складова оновлення Угоди про асоціацію.

12. Ми підтвердили наше рішуче засудження очевидного порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок актів агресії збройних сил Росії, починаючи з лютого 2014 року. Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя Росією, мілітаризацію півострова, серйозне погіршення ситуації з правами людини на півострові, а також обмеження свободи пересування громадян України до Кримського півострова та з нього. Ми засудили процедури голосування за поправки до Конституції Російської Федерації, здійснені 1 липня 2020 року на Кримському півострові, а також вибори так званого “губернатора Севастополя” 13 вересня 2020 року, що порушують міжнародне право. Ми закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних організацій та правозахисників до районів, які на цей час не перебувають під контролем України, включно з Кримським півостровом, та поважати міжнародне гуманітарне право. Ми закликали негайно звільнити всіх незаконно затриманих та ув’язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії, включно з кримськотатарськими активістами. Ми продовжуємо закликати Росію забезпечити безперешкодний та вільний прохід до Азовського моря та з нього відповідно до міжнародного права. Ми залишаємося повністю відданими впровадженню та постійному оновленню нашої відповідної політики невизнання, зокрема шляхом застосування обмежувальних заходів та співпраці на міжнародних форумах. У цьому контексті ми привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету і територіальної цілісності України у рамках її міжнародно визнаних кордонів.

ЄС ніколи не визнає незаконну анексію Криму та буде зберігати та поновлювати санкції та інші методи тиску на РФ. Формулювання цього пункту саме такі як треба; втім, вони були і у попередніх підсумкових рішеннях самітів.

13. Ми підтвердили нашу повну підтримку зусиль Нормандського формату, ОБСЄ, Тристоронньої контактної групи та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Ми привітали відновлення взаємодії сторін на Нормандському саміті в Парижі в грудні минулого року і підкреслили важливість реалізації узгоджених з цього приводу заходів з метою повного виконання Мінських домовленостей усіма сторонами, підкреслюючи відповідальність Росії у зв’язку із цим. Ми високо оцінили конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі та закликали Росію відповісти взаємністю.

Для Банкової це – дуже важливі тези, і вони відповідають реальному стану речей. У той час як в Україні дії ОПУ у контексті переговорів на Донбасі дуже часто критикують, в ЄС мають іншу думку з цього приводу.

Там дійсно вважають, що Україна, залучаючи Росію до переговорів, обмежує простір для її дій і створює ситуацію, коли РФ позбавлена можливості перекладати відповідальність на Київ.

Всебічне і безстрокове припинення вогню – це досягнення, яке має бути збережене. Ми закликали Росію повністю взяти на себе відповідальність у цьому питанні та використати свій значний вплив на підтримувані нею збройні формування для повного виконання Мінських домовленостей та забезпечення вільного і безперешкодного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до непідконтрольних Уряду України територій, включаючи райони вздовж українсько-російського державного кордону, відповідно до її мандату.

За обстріли на Донбасі (якщо ті поновлюються), а також за обмеження, з якими стикаються монітори СММ ОБСЄ, відповідальна саме російська сторона, констатують у Брюсселі.

Ми знову закликали Росію негайно припинити розпалювання конфлікту шляхом надання фінансової та військової підтримки збройним формуванням, які вона підтримує, і ми залишаємося глибоко стурбованими присутністю російської військової техніки та персоналу на непідконтрольних Уряду територіях України. Ми  наголосили на своєму засудженні впроваджуваних Росією заходів, що дають право громадянам України на тимчасово непідконтрольних Уряду України територіях подавати клопотання про отримання російського громадянства в спрощеному порядку, що суперечить Мінським домовленостям. Нещодавно ЄС продовжив термін дії своїх економічних санкцій проти Росії, тривалість яких залишається чітко прив’язаною до повної реалізації Мінських домовленостей.

Настільки чітких тез на підтримку України у спротиві російській агресії у заявах ЄС не звучало дуже давно.  Зверніть увагу – тут жодних згадок про “обидві сторони”, чітко підтверджена відповідальність Росії тощо. Гуманітарна активність Києва по обидва боки лінії розмежування також виписана як ніколи детально. Відчувається, що цим формулюванням Банкова приділила особливу увагу; втім, ЄС із ними погодився.

14. Ми домовились продовжувати співпрацю щодо вирішення соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту, наголосивши на необхідності забезпечити постачання води, електроенергії та газу вздовж лінії зіткнення, полегшити пересування людей та вантажів і забезпечити можливості для людей, які проживають на тимчасово непідконтрольних Уряду України територіях, повністю користуватися своїми правами як громадян України при повному дотриманні міжнародного гуманітарного права. В умовах пандемії COVID-19 стає ще більш важливим продовження забезпечення постачання гуманітарної допомоги, також важливо забезпечити для представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, агенцій ООН, неурядових організацій та Міжнародного комітету Червоного Хреста безперешкодний доступ до тимчасово непідконтрольних Уряду України територій. Ми підкреслили важливість здійснення діяльності з розмінування також у нових районах, які слід узгодити. Ми також домовились про необхідність створення в Україні Національного центру протимінної діяльності з метою ефективного реагування на забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами у регіоні, ураженому конфліктом. ЄС готовий надалі підтримувати всеосяжний підхід України щодо своїх громадян у постраждалих районах та відігравати провідну роль у зусиллях з відновлення країни, включно з окремими районами Донецької та Луганської областей, як тільки Мінські домовленості будуть виконані.

Втім, треба визнати, що слова про “провідну роль ЄС” у відновленні Донбасу поки що лишаються красивою декларацією, гарантії втілення якої поки що немає.

15. Ми підкреслили нашу підтримку усім зусиллям, спрямованим на встановлення істини, справедливості та відповідальності за 298 жертв та перед найближчими родичами, і закликали Російську Федерацію взяти на себе відповідальність та повною мірою і з усією віддачею співпрацювати для притягнення винних до відповідальності за збиття рейсу MH17.
16. Ми привітали зустріч лідерів Східного партнерства, яка відбулась у форматі відеоконференції 18 червня 2020 року. Беручи до уваги результати та орієнтири цієї зустрічі і виходячи зі Спільної комунікації від березня 2020 року, ми підтвердили стратегічну важливість цього партнерства та очікуємо на проведення Шостого саміту Східного партнерства у 2021 році, під час якого передбачається ухвалення довгострокових політичних цілей та наступного покоління досягнень на період після 2020 року на основі цих цілей, а також внесків держав-членів та країн-партнерів.Брюссель, 6 жовтня 2020 року,
    XXII саміт Україна-ЄС

 

В Росії зросла кількість охочих закрити кордон з Україною – УП

За останні 8 місяців у Російській Федерації на 4% зросла кількість тих, хто хотів би закрити державний кордон з Україною.

Джерело: результати опитувань Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 12-16 вересня, і російської недержавної дослідницької організації “Левада-Центр”, проведеного 20-26 серпня

Дослівно: “У Росії порівняно з січнем 2020 року трохи збільшилася кількість бажаючих закритих кордонів з Україною (було 26%, стало 30%) та зменшилася кількість тих, хто не хоче мати візи і кордонів (було 56%, стало 51%)”.

Деталі: При цьому відзначається, що кількість росіян, які хочуть об’єднання в одну державу, практично не змінилася – 16%.

Серед українців відсоток тих, хто вважає, що Україна має бути незалежною від Росії (порівняно з вереснем 2019 і лютим 2020 року), залишився таким самим – 90%. Відзначається, що цей показник практично не змінюється з 2014 року.

Кількість українців, які бажають закритих кордонів із Росією, складає 39%, а кількість тих, хто бажає незалежних відносин, але без кордонів і митниць, – 51%.

Дослідження КМІСу тривало з 12 до 16 вересня. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 2000 мешканців від 18 років і старше по всій території України, за винятком анексованого Криму і окупованого Донбасу.

Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,2% для показників близьких до 50%, 2,1%  – для показників близьких до 25%, 1,4% – для показників близьких до 10%.

“Левада-центр” проводив опитування 20-26 серпня методом особистого інтерв’ю серед 1601 жителя Росії у віці 18 років і старше.

Статистична похибка (з імовірністю 0,95) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 2,9% – для показників, близьких до 25%/75%, 2% – для показників, близьких до 10%/90%, і 1,5% – для показників, близьких до 5%/95%.