У Слов’янську вшанували пам’ять Володимира Рибака, закатованого у 2014 році окупантами

Заступники командувача ОС генерал-майор Едуард Москальов та полковник Євген Коваленко разом із очільником Донецької обласної ВЦА Павлом Кириленком взяли участь у покладанні квітів до меморіальної дошки Героя України Володимира Рибака, що встановлена на будівлі СБУ м.Слов’янськ.

Саме у цій будівлі у квітні 2014 року Володимир Рибак, організатор і лідер проукраїнського руху в місті Горлівка, перебував під вартою терористів та був ними закатований, йдеться у повідомленні штабу ООС.

Організатори заходу показали місця тортур присутнім, а свідки подій 2014 року розповіли, що їм довелося пережити у квітневі дні початку російсько-української війни. Окрім цього, Павло Кириленко вручив присутнім книги про нинішню війну.

Володимир Рибак народився 30 листопада 1971 року у місті Горлівка Донецької області. 17 квітня 2014 року був викрадений сепаратистами після мітингу, у ході якого він намагався зняти з будівлі Горлівської міської ради прапор сепаратистської “Донецької народної республіки” і встановити Державний прапор України. 22 квітня 2014 року його тіло було знайдено в річці Казенний Торець поблизу Слов’янська з ознаками насильницької смерті разом з тілами Юрія Дяковського і Юрія Поправки. Похований у місті Горлівка Донецької області.

Володимиру Рибаку 20 лютого 2015 року присвоїли звання Героя України та посмертно нагородили орденом “Золота Зірка” за мужність, патріотизм та самовіддане служіння українському народу.

 

В умовах збройних конфліктів живуть 426 мільйонів дітей по всьому світу

Кожна п’ята дитина у світі живе в районах, зачеплених конфліктом, загалом їх – 426 мільйонів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє благодійна організація Save the Children у своїй останній доповіді «Війна проти дітей».

Нині діти зазнають ризику в конфліктах більше, ніж будь-коли за останні 20 років. Пандемія коронавірусу тільки погіршує ситуацію через зростання бідності і перевантаження систем охорони здоров’я.

Згідно зі звітом, кількість дітей, які живуть безпосередньо близько до найгостріших зон конфлікту, значно зросла – з 4 мільйонів до 9 мільйонів у 2018-2019 роках.

Найнебезпечнішими країнами для дітей організація назвала Афганістан, Демократичну Республіку Конго, Ірак, Ємен, Малі, Нігерію, Сирію, Сомалі, Судан, Південний Судан і ЦАР.

Організація закликала світову спільноту «зупинити війну проти дітей».

 

Окупанти сім разів за добу порушили «тишу», втрат немає

21.11.2020, 07:25

Упродовж минулої доби окупанти сім разів порушили тишу, а також здійснили дистанційне мінування позицій наших військ використовуючи заборонені міни ПОМ-2.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у ранковому зведенні штабу сил ООС.

“Упродовж минулої доби, 20 листопада, у смугах відповідальності українських бригад зафіксовано сім порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації. Так, у районі населеного пункту Шуми ворог застосував стрілецьку зброю, а неподалік Кам’янки, Водяного, Піщевика, Павлопіля та Авдіївки – стрілецьку зброю та гранатомети різних систем”, – йдеться у повідомленні.

Також військові повідомили, що з боку тимчасово окупованої Ужівки у напрямку Водяного, окупанти здійснили дистанційне мінування позицій наших військ використовуючи заборонені міни ПОМ-2.

“Бойових втрат та поранень серед військовослужбовців Об’єднаних сил не було. Від початку поточної доби, 21 листопада, уздовж лінії розмежування спостерігається тиша, вогневих провокацій із боку збройних формувань Російської Федерації не зафіксовано”, – зазначили у штабі ООС.

Там нагадали, що українські військові продовжують неухильно дотримуватися умов режиму припинення вогню від 27 липня 2020 року, однак готові адекватно відреагувати на дії ворога у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю.

 

Мешканці окупованого Донбасу обурені вимогою «влади» щодо українських паспортів

Жителі окупованих територій обурені вимогою “влади” легалізувати паспорта України, видані після липня 2014 року, щоб потім мати можливість отримати паспорт так званої Донецької народної республіки.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це пишуть місцеві сепаратистські ЗМІ в окупованому Донецьку, ця тема активно обговорюється людьми в соціальних мережах.

«Видані після липня 2014 року паспорта України підлягають обов’язковій реєстрації на території ДНР … Дана реєстрація стосується як ID-карти, так і паперового паспорта. Після реєстрації ви отримуєте адресну довідку, в якій вказані дані з нового паспорта громадянина України, а також реєстрація за місцем проживання», – цитують «офіційне повідомлення влади» жителі Донецька.

І пояснюють, що ця так звана «адресна довідка» дає можливість «держорганам ДНР приймати ID-карти і паспорта України». Вказується, що прийом громадян для легалізації паспортів проходить без попереднього запису, адресна довідка видається протягом 3 днів після подачі документів, при цьому в паспорт України жодні позначки не ставляться. «З адресною довідкою, можна подавати документи на отримання паспорта ДНР», – пишуть донеччани.

Рішення “влади” населення окупованого Донецька сприймають, як зайве джерело «викачування грошей у людей».

Так, у загальнодоступній групі в Фейсбуці «Донецьк без глянцю» у своїх коментарях до цієї новини якийсь Михайло пише: «Чергова викачка грошей у населення. Потрібно зібрати 6 різних папірців, які ніхто даром не дасть і тільки потім отримати ще один папірець, гордо пойменований «адресною довідкою», і ціна якої скромно замовчується))», а користувач Олена зазначає:« Ну, чудять без баяна … Панове , вас ще ніхто не визнав, крім Осетії, а ви вже пишете указ за указом … пригальмуйте …». Якась Ірина в обговоренні теми додає: «Я теж обурена. Наказ за наказом і все протиконституційні. Я проти. На підставі чого ці накази штампуються? Їм їсти хочеться? А люди бидло?».

Такі й подібні коментарі супроводжують це «рішення ДНР про легалізацію паспортів України».

 

Санду радить Україні врахувати, що “м’який прямий діалог” не допоміг Молдові у Придністров’ї –  УП

Попри згоду Молдови обрати “м’який підхід” у переговорах про придністровське врегулювання, це не дозволило вирішити конфлікт навіть протягом 28 років.

Про це заявила обрана президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю “Європейській правді“.

Нова очільниця Молдови, що заступить на посаду на початку 2021 року, запропонувала Україні врахувати досвід Молдови у Придністров’ї.

“Наприклад, те, що Молдова обрала м’який підхід. Ми визнали, що Придністров’я є частиною переговорного формату, ми дали тамтешньому бізнесу той самий торговельний режим, який мають наші виробники – зокрема, право вільного експорту до ЄС за Угодою про асоціацію. Ми підписали понад 300 документів про розв’язання конфлікту тощо”, – переповіла вона.

Як відомо, на початку 90-х, після завершення гарячої фази придністровського конфлікту, Кишинів  дав згоду на “прямий діалог”  із ніким не визнаною “владою” в Тирасполі, а Росію погодився вважати “посередником” у врегулюванні конфлікту. Переговори між Кишиневом і Тирасполем тривають досі.

“Але попри всі ці кроки, наразі ми нікуди не прийшли. І цей наш досвід Україні може бути корисно врахувати (при виборі підходу. – ЄП) у діях щодо Донбасу”, – пояснила Санду.

Вона також заявила, що вважає неприпустимо федералізацію Молдови.

 

Арестович пояснив, чому вибори на окупованому Донбасі пропонують провести в березні

21.11.2020, 03:13

В українській делегації Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі пояснили, чому у «Плані миру», який пропонує голова ТКГ Леонід Кравчук, вибори пропонують провести уже 31 березня 2021 року.

Про це в ефірі Громадського розповів речник Тристоронньої контактної групи Олексій Арестович, передає Укрінформ.

Він наголосив, що «План миру» структурно є тим самим планом «а», тобто реалізацією мінських та паризьких домовленостей. Арестович назвав проведення виборів у березні «примушенням Кремля до конкретизації».

«31 березня ми поставили, щоб вони (Росія — ред.) швидко відповідали на питання. Тому що якщо поставити 1 жовтня, або 1 грудня 2021 року, то вони скажуть: «Ну у нас ще є 6 місяців до відповіді». А питання в тому, що 9 грудня спливає рік з моменту торішніх домовленостей на вищому рівні в Парижі в Нормандському форматі. І хтось має опинитися винним», — розповів речник.

На запитання ведучого, що буде, якщо росіяни погодяться провести вибори на окупованому Донбасі 31 березня, Арестович відповів: «Дуже добре. Головною умовою є повна демілітаризація, виведення російських військ, найманців і персоналу».

На уточнення журналіста, чи готові люди на окупованих нині територіях Донбасу до виборчого процесу, речник ТКГ сказав, що потрібно враховувати переселенців, які повернуться з підконтрольних територій туди. За його словами, це від мільйона до 1,5 мільйона людей.

«Вони ж повернуться, принаймні, частина. Демографічний склад зміниться. По-друге, військові злочинці, найманці та ті, хто брав участь у цих справах, вони втечуть. Залишаться, звісно, певні диверсанти, але це проблема наших спецслужб і вони впораються», — впевнений Арестович.

Він також припустив, що якщо вибори таки відбудуться, скоріш за все, на звільнених територіях оберуть представників проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя».

«Але і це велике питання, якщо там провести відповідну виборчу кампанію з українськими партіями, після повної демілітаризації, з українськими ЗМІ, під наглядом ОБСЄ й інших міжнародних організацій. Це не будуть найкращі вибори в історії України, але це буде примирення і початок реінтеграції цих територій», — підсумував він.

Як повідомляв Укрінформ, глава делегації України в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук поінформував, що Україна підготувала “План спільних кроків” для Тристоронньої контактної групи, який містить пропозицію про повне припинення конфлікту і демілітаризацію ОРДЛО, аби створити умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

 

Чубаров просить Зеленського допомогти врятувати кримчанина Абдуллаєва із ШІЗО

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав Президента Володимира Зеленського терміново залучити міжнародні інститути з метою порятунку життя і здоров’я Теймура Абдуллаєва, якого знову кинули до штрафного ізолятора.

Як передає Укрінформ, про це він написав у Фейсбуці.

“Сьогодні звернувся листом на адресу Президента України Володимира Зеленського з проханням терміново залучити міжнародні інституції з метою порятунку життя і здоров’я Теймура Абдуллаєва, якого в незліченний раз кинули в катівні штрафного ізолятора”, – повідомив Чубаров.

Водночас він відзначив, що усвідомлює, “що і Президент України також позбавлений реальних механізмів впливу на ситуацію у тимчасове окупованому Криму або на політичне керівництво РФ, дії якого щодо окупації Криму та незаконному переслідуванню громадян України, є міжнародним злочином”.

Чубаров підкреслив, що “рятуючи кожного кримського політв’язня, одночасно потрібно готувати кардинальні дії, які завершаться звільненням Криму”.

Як повідомляв Укрінформ, мати кримського татарина Теймура Абдуллаєва, якого тримають у ВК-2 м. Салават у Башкортостані, звернулася до президента України Володимира Зеленського із заявою, що життя її сина — в небезпеці.

18 листопада незаконно утримуваного в ФКУ ВК-2 УФСВП по Республіці Башкортостан кримського татарина Теймура Абдуллаєва безпідставно помістили в штрафний ізолятор, попри те, що у нього була висока температура. Політв’язню не надають необхідної медичної допомоги.

За словами українського омбудсмена Людмили Денісової, це «пряме порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статей 9, 10, 22 мінімальних правил поводження з ув’язненими, схвалених Економічною і Соціальною радою ООН”.

За її словами, такі дії керівництва установи виконання покарань прирівнюються до тортур і нелюдського поводження і становлять загрозу життю і здоров’ю Абдуллаєва.

Раніше засудженого за сфабрикованою “справою Хізб ут-Тахрір” (перша сімферопольська група) Теймура Абдуллаєва тримали в штрафному ізоляторі російської колонії 141 день. 12 серпня 2020 року стало відомо, що його перевели в СУТ (камеру з суворими умовами тримання). 18 серпня Абдуллаєва знову посадили в ШІЗО – на десять діб.

В середині липня 2020 року Діляра Абдуллаєва підготувала і відправила скаргу в Управління Верховного комісара ООН з прав людини у зв’язку з порушенням прав її сина – необгрунтованим довгостроковим поміщенням в штрафний ізолятор російської колонії.

 

Не анексований, а окупований: МінТОТ пояснив, як називати Крим –  УП

Помилково називати Крим “анексованим”, правильно – “тимчасово окупованим” Росією, інформує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Джерело: заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігор Яременко під час презентації аналітичної доповіді “Нова політика деокупації: дороговкази та перестороги”, підготовленої Радою зовнішньої політики “Українська призма”; МінТОТ

Пряма мова Яременка: “Єдина країна, яка називає Крим і Севастополь анексованими – це Російська Федерація. Вся міжнародна спільнота використовує формулювання “тимчасово окуповані території” як щодо півострова, так і щодо Донбасу. Дозволяється також використання формулювання “спроба анексії” щодо Криму, але не “анексія”.

Це вкрай важливо і для нас у тому числі. Це підкреслює відповідні зобов’язання РФ за міжнародним гуманітарним правом”

Деталі: У МінТОТ зазначають, що використання терміну “анексований” щодо українського півострова Крим – регулярна помилка, якої припускаються як засоби масової інформації, так і експертне середовище.

Згідно з українським законодавством, Кримський півострів включно з містом Севастополь є тимчасово окупованими Російською федерацією територіями України.

Яременко нагадав, що визначення “анексія” фактично продовжує російський наратив про те, що питання повернення Криму та Севастополя до України начебто є закритим.

У МінТОТ із цим не згодні й наполегливо просять користуватися терміном “тимчасова окупація”, адже, впевнений Яременко, “Крим повернеться під контроль України”.

Цьому передувало: Третій Комітет Генасамблеї ООН 18 листопада вкотре визнав незаконними російські органи влади в Криму.

В останній резолюції Комітету засуджується незаконне встановлення російської юрисдикції та адміністрації в Криму і окремо наголошується, що органи та посадові особи Російської Федерації, створені в тимчасово окупованому Криму, є незаконними, і їх слід називати виключно “окупаційними органами Російської Федерації”.

Росія вважає Крим своєю територією на підставі псевдореферендуму від 18 березня 2014 року, який не визнає ні Україна, ні демократичний світ.

Довідка: Анексія – це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. За міжнародним правом анексія як один із видів агресії тягне за собою міжнародно-правову відповідальність.

Окупація – це зайняття збройними силами частини держави або всієї її території без отримання суверенних прав на ці території. Окупація, на відміну від анексії, не призводить до зміни юридичної належності території.

У результаті анексії місцеве населення приєднаної території, як правило, утворює етнічну (національну) меншину у складі іншої держави.

 

Процес реінтеграції Донбасу розглядається виключно у комплексі з Кримом – МінТОТ

Питання повернення тимчасово окупованих територій – півострова Крим та частин Донецької та Луганської областей – розглядається виключно як єдине ціле.

Як передає Укрінформ, про це заявив заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігор Яременко під час презентації аналітичної доповіді «Нова політика деокупації: дороговкази та перестороги», підготовленої Радою зовнішньої політики «Українська призма», повідомляє пресслужба МінТОТ.

«Логіка необхідності об’єднання кейсів Донбасу та Криму була покладена в основу переформатування структури нашого Міністерства. Ми відійшли від регіональних директоратів, або департаментів, як це було раніше, коли існували окремі напрямки щодо Криму і окремо щодо Донецька з Луганськом. Тепер, коли ми говоримо про окуповані території, ми розглядаємо комплексно Крим і Донбас. Саме об’єднання цих двох кейсів дає нам у майбутньому перевагу у напрямку деокупації цих територій», – сказав Яременко.

Він зазначив, що питання повернення Донбасу на порядку денному разом із Кримом.

«Звісно, це не простий шлях, який перед нами попереду. Адже безпечна реінтеграція Донбасу потребуватиме колосальних зусиль і концентрації ресурсів. РФ буде намагатись це використати у своїх інтересах для того, аби відвернути увагу від питання Криму задля легітимізації окупації українського півострова», – вважає Яременко.

Він нагадав, що Мінреінтеграції постійно наголошує на необхідності проведення безпечної реінтеграції, що означає вирішення питань безпеки, як перший крок до подальшого врегулювання конфлікту.

Як повідомляв Укрінформ, 3 липня урядовці презентували єдиний державний підхід щодо деокупації Криму. Спільний документ «Актуальні орієнтири державної політики у зв’язку з тимчасової окупацією РК Крим та м.Севастополя» окреслює єдиний державний підхід до використання термінології, а також позиції щодо найбільш резонансних питань: громадянства, захисту утримуваних осіб, статусу та захисту корінного народу – кримських татар, визначення незаконних органів окупаційної влади, ставлення щодо водопостачання, підходів до політики санкцій тощо.

 

Захарова заявила, що РФ готова приймати міжнародні місії в Криму, але на своїх умовах –  УП

Спікер російського МЗС Марія Захарова заявила, що РФ готова приймати міжнародні місії в анексованому Криму, але на умовах окупанта Росії.

Джерело: МЗС РФ

Пряма мова: “Ми готові до діалогу з профільними міжнародними організаціями з питання дотримання прав людини в Криму в рамках процедур, застосовних до дотримання Російською Федерацією зобов’язань в цьому середовищі на території нашої країни.

Ми також готові приймати місії відповідних організацій в Криму, якщо вони направляються в рамках мандата відповідних структур в прив’язці до процедур, які можуть застосовуватися до відвідування Росії”.

Деталі: За її словами, РФ готова до діалогу, але виникають проблеми з тим, щоб підключити “реальних жителів Криму, а не тих, які десятиліттями там не живуть і не уявляють собі ситуації в сучасних умовах, а реальних представників громадянського суспільства, журналістів до різних міжнародних конференцій”.

Вона заявила, що делегація України блокує виступи “представників Криму” на конференціях.

Пряма мова: “Багато міжнародних структур приймають рішення, в тому числі про гуманітарну ситуацію і про права людини в Криму, не знаючи реальної ситуації, тому що, на жаль, грунтуються на думці української сторони, яка не має поняття, що там відбувається”.

Нагадаємо:

Раніше в секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини констатували, що за останніми даними, кількість громадян України, переслідуваних Росією за політичними мотивами, становить 130 осіб.

осія окупувала Крим у лютому-березні 2014 року, скориставшись із трагічних подій на Майдані у центрі Києва та зміни влади в Україні після втечі Віктора Януковича в РФ.

 

Місія США при ООН: Ситуація у Криму лишається жахливою через дії Росії

Представництво Сполучених Штатів в Організації Об’єднаних націй висловило гордість від того, що було співавтором Резолюції про становище прав людини в Криму.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в заяві на офіційній сторінці Місії США при ООН у Твітері.

«США пишаються бути співавтором і голосувати за Резолюцію про становище прав людини в Криму. Ситуація там залишається жахливою, оскільки російська окупаційна влада застосовує силу та залякування для придушення інакомислення та опозиції», – наголосили американські дипломати.

Також Сполучені Штати закликали Росію негайно припинити порушення в окупованому Криму, звільнити несправедливо ув’язнених мирних опозиціонерів і повернути повний контроль над півостровом Україні.

«Окупація Росії серйозно підірвала основні свободи вираження поглядів, віросповідання чи переконань, мирних зібрань та спілок, змусивши багатьох втікати. Ми підтримуємо кримчан, громадянське суспільство та правозахисників, які працюють над захистом цих прав», – йдеться в заяві.

Як повідомлялося, нова резолюція щодо ситуації з дотриманням прав людини в тимчасово окупованому РФ Криму була затверджена Третім комітетом Генеральної асамблеї ООН цієї середи.

За резолюцію висловилося 63 країни, в тому числі Сполучені Штати та більшість країн ЄС. Проти голосувало 22 країни, на чолі з Росією.

 

Трьох кримських татар з СІЗО Сімферополя незаконно етапували в Ростов-на-Дону

Кримських татар, заарештованих у березні 2020 року в Бахчисараї за причетність до “Хізб ут-Тахрір”, етапували з сімферопольського СІЗО в Ростов-на-Дону (РФ).

Про це повідомляє в Фейсбуці “Кримська солідарність” з посиланням на адвоката Едема Семедляєва, передає Укрінформ.

«Сьогодні при спробі відвідання свого підзахисного Сейтумера Сейтумерова в слідчому ізоляторі мені повідомили про те, що всіх трьох – Османа Сейтумерова, Сейтумера Сейтумерова, Рустема Сейтмеметова – вчора етапували в Ростов-на-Дону», – сказав адвокат.

У “Кримській солідарності” нагадали, що 5 листопада 2020 року в Південному окружному військовому суді відбулося попереднє слухання у третій Бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір», а на 19 листопада було призначено перше засідання для розгляду по суті. Однак суд переніс його через недоставку підсудних.

На сайті Південного окружного військового суду попередньо вказана нова дата засідання – 17 січня 2020 року.

Як повідомляв Укрінформ, 11 березня цього року в будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Проведено сім обшуків, затримано п’ятьох осіб: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров, Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сейтмеметов. Їх повезли до відділку ФСБ.

Всім затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації).

Прокуратура і Нацполіція АР Крим і Севастополя розпочали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї і Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.

У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» у зв’язку з обшуками 11 березня.

 

При РНБО створять центр реагування на загрози державі

В Україні має бути утворений Національний центр координації стійкості для протистояння загрозам фундаментального характеру.

Як передає Укрінформ, про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов під час міжвідомчої робочої наради за участю представників органів виконавчої влади, народних депутатів України та експертного середовища, повідомляє пресслужба Радбезу.

«В Україні наявні всі потужності для забезпечення роботи такого Центру: Ситуаційний центр Глави держави в Офісі Президента України, Головний ситуаційний центр України, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО», – заявив Данілов, додавши, що створення такої системи і відповідного координуючого центру є вкрай нагальним питанням для України, оскільки йдеться про загрози фундаментального характеру.

За словами секретаря Радбезу, Центр має стати не тільки структурою оперативного реагування на виклики, а й потужним аналітичним хабом, у якому працюватимуть фахівці – представники суб’єктів сектору безпеки і оборони.

Данілов нагадав, що нещодавно затверджена Президентом України Володимиром Зеленським Стратегія національної безпеки України передбачає запровадження національної системи стійкості для забезпечення високого рівня готовності суспільства і держави до реагування на широкий спектр загроз.

Як повідомляв Укрінформ, 14 вересня Президент Володимир Зеленський підписав указ № 392/2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки й оборони та затвердження Стратегії національної безпеки України.

 

На полігоні «Широкий лан» побудували бригадне містечко за стандартами НАТО

Табірне містечко Міжвидового центру підготовки підрозділів полігону «Широкий лан» ЗСУ практично готове до введення в експлуатацію.

Як передає Укрінформ, про це заявив Міністр оборони Андрій Таран під час перевірки будівництва бригадного містечка у Миколаївській області, повідомляє пресслужба Міноборони.

«Особовий склад ДССТ на відмінно впорався з будівництвом бригадного містечка «Широкий Лан». Зараз мав можливість пересвідчитись, що рішення доручити завершення цього скандального довгобуду нашій спеціальній службі транспорту було абсолютно правильним. За лічені місяці, в обумовлені строки, з високою якістю було зроблено те, на що не були спроможні недобросовісні підрядні організації. Тому з особливим задоволенням сьогодні вручив нагороди військовослужбовцям ДССТ, що особливо відзначилися», — цитує Тарана пресслужба.

Міністр висловив сподівання, що на початку грудня відбудеться церемонія урочистого перерізання стрічки після остаточного закінчення робіт. Він також відзначив, що Широколанівський полігон нарівні з Яворівським стане достойним місцем для проведення міжнародних військових навчань. «Дане табірне містечко створене за новими підходами, передбачає цілком автономну інфраструктуру і враховує іноземний досвід, зокрема, у державах-членах НАТО. Введення його в експлуатацію дозволить нам значно розширити географію спільних навчань з підрозділами збройних сил держав-членів Північноатлантичного альянсу», — зазначив Таран.

пресслужбі нагадали, що будівництво табірного містечка за стандартами НАТО розпочалося у 2016-му році силами сторонніх підрядних організацій, які своїх зобов’язань не виконали. Правоохоронці вже завершили розслідування факту зловживань і встановили, що підрядникам було сплачено понад 37 млн грн за фактично не виконані роботи. Навесні готовність об’єкта після комерційних забудовників не перевищувала 25%. Міністерство оборони, у свою чергу, подало цивільний позов до підприємців та колишніх посадових осіб на суму понад 49 млн. грн. У травні 2020-го року об’єкти прийняла та приступила до будівництва Державна спеціальна служба транспорту, яка за пів року повністю впоралася із завданням. Навесні готовність об’єкта після комерційних забудовників не перевищувала 25%.

«Широкий лан» — найбільший полігон на півдні України, який був заснований в 1952 році в Миколаївській області (40 км від Миколаєва). Його територія становить 29 тисяч гектарів. Серед переваг — близькість до моря та військового аеродрому.

Загальна площа будівель табірного містечка — 26 тис. кв.м. Це, зокрема, 10 казарм покращеного типу для військовослужбовців-чоловіків, 1 казарма покращеного типу для військовослужбовців-жінок, їдальня, що одночасно може прийняти 2500 осіб. Під’єднано зовнішнє електропостачання, очисні споруди, інженерні мережі. Діють котельня та каналізаційно-насосна станція, висаджено понад 740 дерев.

 

Доплати за військове звання привели у відповідність до нового законодавства – МОУ

Уряд вніс зміни до постанови щодо порядку нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям.

Зокрема, йдеться про тарифні коефіцієнти для військових, які вони матимуть після запровадження нових звань в ЗСУ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони.

«Кабінет Міністрів України вніс зміни у постанову від 30 серпня 2017 року № 704, що визначає порядок нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям та деяким іншим особам. Нововведення стосуються тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу в частині визначення окладів за новими званнями», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, оклад за військовим званням для молодших лейтенантів зріс на 30 гривень та становитиме 1090 гривень.

Повідомляється, що оклади за військовими званнями наразі визначені у таких розмірах: головний майстер-сержант та головний майстер-старшина – 1060 грн, старший майстер-сержант та старший майстер-старшина – 1040 грн, майстер-сержант та майстер-старшина – 1020, штаб-сержант та штаб-старшина – 950 грн, головний сержант – 880 грн, рекрут – 440 грн.

В пресслужбі також зазначили, що відповідно до нових категорій звань, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 №1644, яка визначає порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам. Розміри виплат залишаються такими ж, повідомили в оборонному відомстві.

Як повідомлялось, 25 вересня Міністерство оборони видало наказ, який запроваджує премії для військовослужбовців, які перебувають у зоні ООС на Донбасі.

 

Депутат від «Голосу» хоче покарання для Кузьміна за брехню про Майдан

Якщо заступник генпрокурора часів Віктора Януковича, а нині народний депутат від ОПЗЖ Ренат Кузьмін вважає Революцію Гідності “переворотом” — він має відповісти перед законом, тому що за брехню про Майдан і підігравання Росії має бути жорстке покарання.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу партії “Голос”, про це заявив заступник голови партії “Голос”, народний депутат Ярослав Юрчишин, який готує заяву до Офісу Генпрокурора та Державного бюро розслідувань на Кузьміна за завідомо неправдиве повідомлення про злочин під час Революції Гідності.

“Кузьмін порушив кримінальне законодавство, адже зробив неправдиве повідомлення про злочин, якого не було. За це йому загрожує від 2 до 5 років позбавлення волі”, – йдеться у повідомленні.

Юрчишин зазначив, що Революція Гідності важлива не лише як історична подія, а і як символ нескореності і європейського вибору України.

“Саме тому до сьомої річниці Революції проросійські сили руками депутатів ОПЗЖ вкотре хочуть поставити під сумнів те, що відбувалося на Майдані. Їм дуже активно підігрують українські правоохоронні органи. Замість того, щоб притягти до відповідальності тих, хто призвів до смерті Небесної сотні і початку війни на сході, вони викликають на допити тих, хто був кістяком Революції”, – зазначив депутат.

Юрчишин додав, що “така підміна понять — недопустима”, і тому він подає заяву на Кузьміна, “який під диктування Портнова намагається дискредитувати Революцію Гідності”.

Як повідомлялося, 19 листопада кілька осіб, які як політики і громадські діячі брали активну участь у подіях Революції Гідності, повідомили про отримання повісток на допит у Державне бюро розслідувань (ДБР) в одній із “справ Майдану”.

Серед тих, хто публічно заявив про отримання такої повістки, – колишній секретар РНБО Олександр Турчинов, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, депутат ВР 8-го скликання Тетяна Чорновол.

За словами Чорновол, ДБР “викликає на допит лідерів Майдану 2014 року в рамках розслідування кримінального провадження щодо “незаконного захоплення влади” за заявою заступника генерального прокурора часів Януковича, а нині народного депутата від ОПЗЖ одіозного Рената Кузьміна”.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після жорсткого розгону мирного протесту студентів 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції Гідності постраждали 2,5 тис. людей, понад 100 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною Сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 

Сьома річниця Майдану: Венедіктова каже, що 86 справ уже в суді

Державне бюро розслідувань проводить слідство у 60 справах Майдану, а 86 справ уже слухаються в судах.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це сказала у відеозверненні з нагоди 7-ї річниці Євромайдану Генпрокурор Ірина Венедіктова.

“Наразі прокурори Департаменту у справах Майдану Офісу Генпрокурора здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у 60 кримінальних провадженнях, що охоплюють понад 4300 епізодів правопорушень. Також у судах першої інстанції забезпечується підтримання публічного обвинувачення у 86 судових справах стосовно 176 осіб”, – повідомила вона.

Венедіктова уточнила, що з початку поточного року повідомлено про підозру 37 особам, серед яких 26 правоохоронців, троє суддів і 8 цивільних осіб.

Крім того, зазначила Генпрокурор, суди заочно обрали запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою 27 підозрюваним, з яких 22 колишні правоохоронці, 4 колишні високопосадовці і цивільна особа. У тому числі за клопотаннями прокурорів обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою експрезиденту за підозрою в узурпації влади та колишнім голові Служби безпеки, міністру оборони та міністру внутрішніх справ, яким інкримінується організація у період з 18 по 20 лютого 2014 року умисних вбивств, замахів на вбивства учасників масових акцій протесту в центрі Києва та терористичного акту.

“Такі рішення суду дають стороні обвинувачення процесуальну можливість після завершення всіх процедур, пов’язаних з апеляційним оскарженням, розпочати стосовно цих ексвисокопосадовців процес екстрадиції та звернутися до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування”, – заявила Венедіктова.

Вона нагадала, що з початку року прокурори вже отримали дозволи суду на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно 5 колишніх бійців «Беркуту», які підозрюються у вчиненні 20 лютого 2014 року умисних вбивств 48 осіб та замахів на умисні вбивства 80 осіб, терористичного акту та інших злочинів.

Також прокурори отримали перше рішення щодо заочного судового розгляду у справах Майдану. «Ми одержали дозвіл суду на спеціальне судове провадження у справі за обвинуваченням «беркутівця» у перевищені влади та службових повноважень під час подій 1 грудня 2013 року біля Адміністрації Президента України на вулиці Банковій у Києві», – сказала Генпрокурор.

Окрім того, додала вона, обрано запобіжний захід цивільній особі, яка підозрюється у вчиненні 20 лютого 2014 року на майдані Незалежності із використанням вогнепальної зброї вбивства співробітника спецпідрозділу міліції та військовослужбовця військової частини МВС, а також замаху на життя військовослужбовця Внутрішніх військ.

Загалом цьогоріч прокурори Департаменту у справах Майдану скерували до суду 19 обвинувальних актів щодо 25 осіб, серед яких 6 суддів і 13 правоохоронців, поінформувала Венедіктова.

За її словами, від початку розслідування справ Майдану прокурори направили 110 обвинувальних актів стосовно 206 осіб. Наразі набули законної сили обвинувальні вироки стосовно 21 особи. Водночас за процесуального керівництва прокурорів обласних прокуратур у провадженнях цієї категорії скеровано до суду 106 обвинувальних актів стосовно 123 осіб. Наразі набрали законної сили обвинувальні вироки стосовно 24 осіб.

Генпрокурор вважає, що за останні роки вдалося досягнути ухвалення лише кількох десятків вироків передусім через завантаженість судів і велику кількість епізодів та учасників провадження, які доводиться розглядати і заслуховувати у межах судових процесів. Суттєво впливають на динаміку розгляду справ і недоліки кримінального процесуального законодавства, які “створюють можливості для затягування процесів до безкінечності, формально не порушуючи закон, але не даючи шансу поставити і крапку в питаннях, відповідей на які від нас чекає громадськість”, заявила Венедіктова.

Як повідомлялося, під час Євромайдану постраждали 2,5 тис. людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

За даними МВС, від 18 лютого до 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва також загинули 17 силовиків.

 

Революція Гідності: Міносвіти призначило молодим ученим 21 стипендію

Міністерство освіти та науки призначило 21 державну стипендію найкращим молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МОН.

“Державні іменні стипендії для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні – призначено 21 молодому вченому”, – йдеться у повідомленні.

За результатами конкурсного відбору переможці з 2021 року отримуватимуть стипендію в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленому на початок року.

Відбір претендентів відбувався за кількома номінаціями: стипендія імені Дмитра Максимова – 4 особи; стипендія імені Назарія Войтовича – 5 осіб; стипендія імені Романа Гурика – 4 особи; стипендія імені Устима Голоднюка – 5 осіб; стипендія імені Юрія Поправки – 3 особи.

 

Прокуратура Києва вважає, що гроші на Музей Революції Гідності були розкрадені

У Київській міській прокуратурі вважають, що кошти, виділені на спорудження Музею Революції Гідності, були розкрадені.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні прокуратури у Фейсбуці.

«Є підстави вважати, що кошти, виділені на зведення Музею Революції Гідності, були розкрадені», – зазначив керівник Київської міської прокуратури Олег Кіпер.

Він поінформував, що у грудні 2018 року для реконструкції та будівництва Музею Революції були виділені кошти у сумі близько 148 млн гривень. Аванс на фірму-підрядника був перерахований негайно, а це кошти у сумі 111 млн гривень.

За словами Кіпера, термін будівництва спливав у серпні 2019 року, проте будівельні роботи так і не були розпочаті. Тому в липні 2020 року правоохоронними органами було розпочато кримінальне провадження, в рамках якого перевірялося використання бюджетних коштів, виділених на зведення музею.

Відповідно до інформації аудиторської служби, на рахунках генерального підрядника у той період зберігалося близько 10 млн гривень.

Відтак з’явилися підстави вважати, що виділені кошти були розкрадені.

13 листопада 2020 року після отримання ухвали слідчого судді правоохоронними органами було проведено низку слідчих дій, у тому числі обшуки, а саме в Музеї Революції та у генерального підрядника, щоб встановити та вилучити усі необхідні документи для проведення відповідних експертиз, які призначені в рамках кримінального провадження.

«Українське суспільство зацікавлене в добудові Музею Революції Гідності, а тому ми нікому не дозволимо розкрадати бюджетні кошти та маніпулювати на пам’яті героїв», – наголосив Олег Кіпер.

Як повідомляв Укрінформ, 19 листопада правоохоронці провели обшук в Музеї Революції Гідності, також обшук було проведено в помешканні керівника Музею Ігоря Пошивайла, під час обшуку було вилучено особистий носій електронної інформації.

У суботу, 21 листопада, в Україні відзначатимуть День Гідності та Свободи.

 

В Музеї Революції Гідності відповіли на звинувачення в розкраданнях

21.11.2020, 01:17

Єдині причини відтермінування будівництва Музею Революції Гідності – арешт земельних ділянок за клопотанням Генпрокуратури та зволікання із проведенням слідчих дій.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав директор Музею Ігор Пошивайло, коментуючи обвинувачення столичної прокуратури у розкраданні коштів.

“Заяви прокурора Києва Олега Кіпера і начальника Головного Управління СБУ в Києві та області Олега Головаша – мов читані з одного аркуша: 100 млн було, 10 залишилося, Меморіал не побудували, кошти розкрадені. І жодного слова про єдині причини відтермінування будівництва – арешт земельних ділянок за клопотанням Генпрокуратури, зволікання із проведенням слідчих дій”, – наголосив Пошивайло.

За його словами, офіційних звинувачень Музею досі не висунуто, є лише припущення.

“Справді, витрати коштів з державного бюджету регулюються низкою правових документів. Ми нічого не порушували. Щодо ситуації, яка склалася із будівництвом на заарештованій ділянці, зверталися багаторазово із запитами до різних профільних міністерств, юристів”, – додав він у коментарях до власного посту.

Як повідомляв Укрінформ, 19 листопада правоохоронці провели обшук в Музеї Революції Гідності, також обшук було проведено в помешканні керівника Музею Ігоря Пошивайла, під час обшуку було вилучено особистий носій електронної інформації.

У суботу, 21 листопада, в Україні відзначатимуть День Гідності та Свободи.

 

Кулеба запропонував СКУ долучитися до розробки нової політики щодо закордонного українства

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба запропонував Світовому конґресу українців взяти участь у розробці нової державної політики щодо закордонного українства.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу МЗС, відповідну пропозицію Кулеба озвучив під час розмови по відеозв’язку з президентом СКУ Павлом Ґродом.

«Дмитро Кулеба висловив переконання, що Україна потребує нової ефективної державної політики щодо закордонного українства. Він поінформував Павла Ґрода, що МЗС вже почало роботу над її створенням та запрошує СКУ, як провідну організацію закордонного українства, взяти активну участь у її розробці спільно з міністерством», – йдеться у повідомленні.

Очільник зовнішньополітичного відомства запевнив у незмінності пріоритетів МЗС у взаємодії зі СКУ та закордонним українством. Серед них Кулеба, зокрема, назвав захист України від російської агресії, розбудову економічно успішної України на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції, підтримку прав закордонних українців, українського шкільництва за кордоном, популяризацію української мови, міжнародне визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Співрозмовники приділили окрему увагу темі захисту українських громад у Росії, протидії утискам Кремлем права українців на збереження власної національної ідентичності та домовилися посилити спільну боротьбу проти цих репресивних дій з метою змусити Росію дотримуватися норм міжнародного права і визнаних демократичних норм у питанні захисту прав національних меншин.

Крім того, міністр окремо подякував СКУ та Українському конґресовому комітету Америки (УККА) за організацію міжнародної місії зі спостереження за місцевими виборами в Україні, відзначивши цей внесок у зміцнення української демократії.

Кулеба також висловив співчуття у зв’язку з відходом у вічність невтомної активістки української громади Канади, віцепрезидентки СКУ, голови СФУЖО, відомої меценатки й успішної бізнесвумен Анни Кісіль.

«Анна Кісіль щиро та енергійно підтримувала численні проєкти з відродження національної духовної і культурно-мистецької спадщини, провадила активну просвітницьку і благодійну діяльність. Ми назавжди вдячні за її внесок у відродження української культури, ідентичності, збереження національної пам’яті», – сказав Кулеба.

 

ЗМІ повинні думати про ефект і наслідки матеріалів – Померанцев

Концепція «конструктивної журналістики», як основа редакційних політик, повинна сприяти суспільному діалогу, примушувати аудиторію думати над вирішенням проблем.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, таку думку висловив журналіст, письменник та автор книг про російську дезінформацію і пропаганду Пітер Померанцев на IV міжнародному форумі «Креативна Україна», який проходить 19-20 листопада.

«Конструктивна журналістика» – це такий принцип, що повинен бути складовим стрижнем редакційних політик. Це частина широких змін, які повинні відбутися у цій сфері. Нам необхідно думати про ефект і наслідки матеріалів, які оприлюднюються. Завдання «конструктивної журналістики» – примусити аудиторію думати над вирішенням проблем, а не піддатися політичним впливам», – переконаний британський експерт.

Померанцев відзначив, що, редакції ЗМІ, журналісти, публікуючи матеріал, повинні вбачати наслідки: чи призведе це до більшої поляризації у суспільстві, пропагуванню ненависті, або чи допоможе публікація налагодженню конструктивного діалогу, порозумінню між людьми.

Як повідомляв Укрінформ, 19-20 листопада в Україні проходить IV Міжнародний форум «Креативна Україна» за участю українських урядовців, митців, науковців, представників громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

 

Єврокомісія виділила близько €4 мільйонів на підтримку європейських медіа

Європейська Комісія оголосила про започаткування трьох проєктів у сфері захисту свободи преси та сприяння роботі журналістів-розслідувачів із загальним фінансуванням у 3,9 млн євро.

Про це передає Укрінформ із посиланням на сайт Єврокомісії.

«Свобода преси та плюралізм є важливою складовою будь-якої демократії та критичною передумовою для відкритих та демократичних дебатів. Фізичні атаки, правові переслідування, погрози та навіть вбивства журналістів-розслідувачів в ЄС привернули увагу до небезпеки, з якою вони стикаються, та, відповідно, підкреслили необхідність їх захисту…. ЄС оголошує конкурс на пропозиції щодо виконання трьох пілотних проєктів та підготовчих дій», – йдеться у повідомленні.

Серед пілотних проєктів – створення загальноєвропейського механізму проти порушень свободи преси та медіа. Цей проєкт покликаний розв’язувати проблеми свободи слова у країнах ЄС та у країнах-кандидатах, проводити системний моніторинг їх порушення, робити такі порушення надбанням гласності та надавати журналістам правову і практичну допомогу в конфліктних ситуаціях. Бюджет проєкту визначений у 1 380 119 євро.

Другий напрямок охоплює питання транскордонної підтримки журналістів-розслідувачів. На етапі підготовки він дозволить надати гранти для журналістів принаймні у двох країнах ЄС для проведення професійної та часто витратної діяльності із проведення журналістських розслідувань. Як очікується, такі зусилля сприятимуть зміцненню європейського медіасередовища загалом. Вартість такої підготовчої програми – 1,5 млн євро.

Ще один пілотний проєкт буде присвячений розвитку горизонтальних контактів між журналістами-розслідувачам та журналістськими асоціаціями в країнах ЄС, сприятиме розвитку якісної незалежної журналістики у всіх країнах Євросоюзу, поширюватиме інформацію щодо важливості свободи преси та дотримання журналістської етики для демократії, як такої. Цей проєкт спростить формування журналістських спільнот і асоціацій, які приділятимуть увагу цим аспектам журналістської діяльності. Вартість проєкту складає 1 млн євро.

Журналісти та журналістські організації, які бажатимуть долучитися до згаданих програм, мають подати заявки до 13 січня 2021 року. Тривалість всіх проєктів – один рік.

У Раді Європи упродовж 2020 року зафіксували 169 повідомлень про переслідування представників ЗМІ – випадки убивств, нападів, залякувань тощо.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді поточного року Рада Європи оголосила про те, що протягом року було скоєно 169 нападів на представників ЗМІ. За даними РЄ, нині у країнах Європи 116 журналістів перебувають в ув’язненні, а 24 випадки убивств представників медіа досі залишаються без покарання. При цьому Рада Європи відзначила, що утиски та погрози на адресу медіа є не лише порушенням прав людини, але й наступом на демократичні цінності, адже руйнують публічні дискусії, що є основою будь-якої демократії.

 

Законопроєкт про медіа допоможе побудувати цивілізовані правила гри – МКІП

До напрацювання законопроєкту про медіа варто ставитися, як до процесу побудови цивілізованих правил гри, які сприятимуть розвитку ринку.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко сказав на IV Міжнародному форумі “Креативна Україна”, виступаючи на секторальному модулі «Розвиток медіа в Україні», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я переконаний у тому, що зараз ми перебуваємо у тому моменті, коли можемо ставитися до напрацювання законопроєкту про медіа спільно з індустрією, спільно з журналістськими організаціями, міжнародними організаціями, як до процесу побудови цивілізованих правил гри, які надзвичайно потрібні країні і які допоможуть розвиватися ринку далі, оскільки ми говоримо про свободу слова, про творчість, однак безперечно це ще й ринок, це економіка», – сказав Шевченко.

Він зазначив, що правила гри необхідні, адже вони гарантуватимуть чесну конкуренцію, яка лише допомагатиме свободі, обмежуючи певні рамки надмірного виходу у сферу, яка вже лежить за межами закону, наприклад, заклики до насильства чи до порушення інших кримінальних законів, за які має бути відповідальність.

Чиновник висловив сподівання на те, що Україна підійшла до того, аби розпочати мислити та діяти у цивілізований спосіб – так, як мислять розвинені країни світу — з точки зору свободи, але і відповідальності.

Водночас Шевченко визнав, що декілька років тому, була така ситуація, коли до держави ставилися як до чогось такого, що більше заважає у певних процесах, вважали, що рамки законів потрібні для того, щоб карати одних і дозволяти іншим, тому в громадських та журналістських організацій і сформувалася позиція, що державу не варто допускати до регулювання сфери медіа.

Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт “Про медіа” (№2693), який був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонував запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.

17 січня 2020 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити законопроєкт №2693 “Про медіа” в першому читанні.

27 січня представники медіаспільноти та громадських організацій заявили, що стурбовані неоднозначно прописаними вимогами до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутністю дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечіткою процедурою формування органу співрегуляції.

Вони закликали депутатів і, зокрема, Комітет з гуманітарної і інформаційної політики скоригувати ці питання до другого читання.

29 травня голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція “Слуга народу”) повідомив, що члени цього комітету планують до середини червня зареєструвати у Верховній Раді нову редакцію законопроєкту про медіа.

21 жовтня Олександр Ткаченко, вже як міністр культури та інформаційної політики, висловив сподівання на те, що Верховна Рада після місцевих виборів таки ухвалить законопроєкт про медіа.

 

Великий Державний Герб: Дробович анонсує сюрприз від оргкомітету конкурсу

Обраний фаховим журі ескіз Великого Державного Герба був найкращим з-поміж тих, що надійшли на конкурс.

Про це сказав на брифінгу директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, передає кореспондент Укрінформу.

«З точки зору експертної фаховості, з точки зору процедур це була надзвичайно багаторівнева робота. Ми обирали з того, що нам надіслали. Якщо нам надіслали понад 120 пропозицій і вибрано з них найкращі з погляду геральдики, історії, ідеології консолідаційної і так далі, то це – те, що є. Але якщо серед усіх цих гербів не було нічого, що навіть поряд стоїть з досконалістю Малого Державного Герба, то ми не можемо самі намалювати цей герб. Що отримали, те й відібрали. Ми як виконавча влада виконали все», – зазначив Дробович.

Водночас він повідомив, що найближчим часом Оргкомітет конкурсу передасть свої рекомендації Кабінету Міністрів, «і для багатьох людей ці рекомендації будуть великим сюрпризом».

«Так, ми зробили максимум. Ми виконали завдання Верховної Ради, ми вибрали герб, тобто кращий ескіз із тих, що були. Але які ще будуть рекомендації – пропоную стежити за новинами. Оргкомітет дасть Кабінету Міністрів свої рекомендації, і вони будуть цікаві», – підкреслив голова УІНП.

Він додав, що ці рекомендації «знімуть багато суперечок».

Директор УІНП також заявив, що після конкурсу було «багато спекуляцій щодо членів журі, які щиро і чесно, безоплатно зробили цю роботу, відібрали краще з того, що надійшло, а їх зараз атакують».

«Ми виконали завдання як органи влади. Експерти виконали завдання як фахове журі. Спробуйте знайдіть краще журі в Східній Європі по українських гербах. Але, знову ж таки, ми врахували всі зауваження суспільства. Оргкомітет передасть свої рекомендації Кабінету Міністрів з усіма аспектами – і по відбору ескізів, і по обговоренню, і по експертних оцінках. І це будуть дуже цікаві і дуже фахові рекомендації. Тому, як казала колись моя керівник Наталія Заболотна, не падайте раніше пострілу. Все у свій час буде», – резюмував Дробович.

Як повідомляв Укрінформ, 19 листопада Організаційний комітет з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз Великого Державного Герба України оголосив переможців. Журі після кількох турів голосування із 112 робіт, допущених до конкурсу, визнало переможцем ескіз Олексія Кохана – роботу, яка вже була представлена на попередньому конкурсі у 1997 році.

 

Україна та Польща повинні зберігати єдність в оборонній сфері – Данілов

Польща була і залишається найвідданішим другом України у питаннях протидії гібридній російській агресії, тому важливо зберігати єдність та збагачувати союзницький потенціал в оборонній сфері двох країн.

Про це секретар РНБО Олексій Данілов заявив на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Керівник Бюро національної безпеки Республіки Польща Павел Солох зробив важливу заяву про те, що НАТО має допомагати Україні і Грузії зміцнювати їх стійкість, зважаючи на загрози з боку Росії. Цілком підтримую думку Павела Солоха про важливість збереження єдності, збагачення союзницького потенціалу в оборонній сфері. Ці слова – чергове підтвердження послідовної підтримки польською стороною нашої держави в її європейських і євроатлантичних прагненнях. Тільки разом країни-члени НАТО та їх партнери можуть протистояти спільному ворогові», – наголосив Данілов.

Він підкреслив важливість продовження успішної співпраці попри пандемію коронавірусу та запевнив, що постійно перебуває на зв’язку з польським колегою.

«Ми з Павелом Солохом постійно перебуваємо на зв’язку, обговорюємо актуальні виклики у сфері безпеки. Думаю, що суттєвим внеском у зміцнення безпеки євроатлантичного простору стане активізація співпраці наших відомств у новому форматі на кшталт «Люблінського трикутника»», – зазначив очільник Радбезу, додавши, що Польща – надійний партнер у нинішні складні часи, і Україна цінує це.

Як повідомляв Укрінформ, 19 листопада в рамках онлайн-конференції «Шлях до Варшавського безпекового форуму» голова Бюро національної безпеки Польщі Павел Солох заявив, що Північноатлантичний альянс повинен допомагати Україні та Грузії зміцнювати потенціал відлякування Росії.

 

Європейський оборонний сектор страждає від фрагментарності – Боррель

21.11.2020, 04:29

Європейський Союз вперше в історії провів річний оборонний огляд, так званий CARD (Coordinated Annual Review on Defence), який виявив вразливі місця європейського оборонного сектору, зокрема його фрагментарність, яка значно впливає на спроможності Європи відповідати на сучасні та майбутні виклики.

Про це у п’ятницю на пресконференції за підсумками Ради міністрів ЄС з питань оборони заявив Високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Повний виступ Високого представника ЄС та його відповіді на запитання преси можна подивитися на мультимедійному порталі Євросоюзу.

«Як ми чітко побачили з доповіді в рамках CARD, європейська оборона страждає від фрагментації, дублювання та неефективного оперативного управління. Хочу надати вам кілька прикладів з багатьох даних і висновків, що містяться у доповіді. Так, США мають лише один тип основного бойового танку. Лише один. Тут, у Європі, Європейські збройні сили оперують 16-ма різними видами танків. У військово-морських силах ми (європейці) маємо понад 30 різних видів надводних кораблів – корвети, фрегати, есмінці… Сполучені Штати, які мають дуже потужний флот – вони мають лише чотири таких види. Те ж саме можна сказати й про військово-повітряні сили», – сказав Високий представник ЄС.

Він зауважив, що така фрагментація відбивається на вартості та обслуговуванні таких спроможностей, у ремонті та взаємосумісності, і все це, з точки зору економіки, виливається у величезні суми.

При цьому, відповідаючи на уточнююче запитання журналістів, Боррель наголосив, що таке порівняння не є проявом бажання Європи протиставити себе Сполученим Штатам, або оголосити суперництво з ними.

«Коли ми чуємо про стратегічну автономію ЄС, дуже багато залежить від того, який зміст люди вкладають у це поняття. Не йдеться про те, щоб бути незалежними або виходити з НАТО, або забути про наше стратегічне партнерство з США, хоча деякі люди, схоже, інколи бояться саме цього. Ні, це питання про розбудову власних спроможностей, щоб додати їх до спільних зусиль, і робити це в інших сферах – від фармакології до війська. Термін «стратегічна автономія» з’явився у військовій сфері, і тому були великі дискусії, як він співвідноситься з НАТО. Але зараз він впливає на багато інших аспектів нашої зовнішньої та безпекової політики», – зауважив Високий представник ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, уперше про стратегічну автономію ЄС у сфері оборони в офіційному Брюсселі почали говорити після бурхливих подій 2014 року, за часів Єврокомісії під керівництвом Жан-Клода Юнкера. Тодішній Високий представник ЄС Федеріка Могерині неодноразово наголошувала, що ЄС не є оборонним союзом, тож стратегічна автономія не розглядається як альтернатива НАТО або безпековому партнерству із США. Навпаки, вона покликана посилити таку співпрацю за рахунок зміцнення спроможностей країн-членів ЄС, особливо тих, що одночасно є й членами Північноатлантичного Альянсу.

Після 2019 року, коли почав діяти новий склад Єврокомісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн, змістовна частина оборонної політики ЄС була посилена новими елементами, серед яких, – створення оборонного фонду, так званого Фонду миру для підтримки цивільних та військових місій ЄС за кордоном, а також програма Постійного структурованого співробітництва PESCO, яка дозволяє координувати науково-дослідницькі роботи в оборонній сфері та діяльність європейського ВПК.

 

Азербайджан розміщує війська в Агдамі, вірмени залишають регіон –  УП

Азербайджанські війська увійшли до району Агдам, який межує з Нагорним Карабахом, в рамках мирної угоди з Вірменією.

Джерело: Міністерство оборони Азербайджану, “Радіо Свобода”

Дослівно Міноборони Азербайджану: “Згідно з тристоронньою угодою, підписаною президентою республіки Азербайджан, прем’єр-міністром республіки Вірменія та президентом Російської Федерації, підрозділи азербайджанської армії увійшли до регіону Агдам 20 листопада”

Деталі: Агдам – один із трьох регіонів, які оточують Нагорний Карабах. Цей регіон має відійти під контроль Баку після близько 30 років перебування під фактичним управлінням Вірменії.

Як повідомляє вірменська служба Радіо Свобода, вірмени в селах Агдаму мали лише кілька днів на те, щоб залишити свої домівки. Вони пакують речі в автомобілі, перш ніж підпалити залишені будівлі.

На додачу до Агдаму вірмени мають залишити західні райони Кельбаджар до 25 листопада та Лачин до 1 грудня.

Передісторія:

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією.

Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджану повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим.

Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили, відряджені Росією.

 

Чотири країни приєдналися до розширених санкцій ЄС за Керченський міст –  УП

Україна і ще три країни приєдналися рішення Ради ЄС від 1 жовтня 2020 року про розширення санкцій проти учасників будівництва Керченського мосту.

Про це, як повідомляє “Європейська правда“, йдеться у заяві високого представника ЄС.

Європейський Союз у минулому місяці розширив санкції проти учасників будівництва Керченського мосту, внісши у “чорний список” двох фізичних осіб і чотири компанії.

“Країни-кандидати Чорногорія та Албанія, Норвегія, що входить до Європейської економічної зони, а також Україна приєднуються до цього рішення Ради ЄС” – йдеться у заяві.

Зазначається, що згадані країни приведуть свою національну політику у відповідність до цього рішення Ради ЄС.

“Європейський Союз бере до відома це зобов’язання і вітає його” – йдеться у заяві.

Раніше у ЄС пояснили, що двох росіян та компанії внесли до “чорного списку” через їх роль в розробці, будівництві або використанні залізничної інфраструктури між Росією і Кримом.

Слід зазначити, що у 2018 році Євросоюз офіційно запровадив санкції щодо шести російських компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту.

 

Україна приєдналася до санкцій ЄС проти лідерів Придністров’я –  УП

Україна і ще сім європейських країн приєдналися до рішення Ради ЄС від 29 жовтня про розширення санкцій проти керівників невизнаного Придністров’я.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це йдеться у заяві глави дипломатії ЄС Жозепа Борреля.

“Країни-кандидати Північна Македонія, Чорногорія та Албанія, а також Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн, що входять до Європейської економічної зони, і Україна та Грузія приєднуються до рішення Ради ЄС”, – йдеться у заяві.

Зазначається, що згадані країни приведуть свою національну політику у відповідність до цього рішення Ради ЄС.

“Європейський Союз бере до відома це зобов’язання і вітає його” – йдеться у заяві.

Санкції проти керівників Придністров’я вперше були запроваджені у 2010 році і з того часу щорічно переглядаються. Тепер вони продовжені до 31 жовтня 2021 року.

Нагадаємо, новообрана президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю “Європейській правді” сказала, що не вважає за можливе вирішити придністровське питання за прикладом Нагірного Карабаху.

Також Санду радить Україні врахувати, що “м’який прямий діалог” не допоміг Молдові у Придністров’ї.

Читайте повне інтерв’ю Санду:  “Російські війська мають піти з Придністров’я, а Крим – це Україна”

 

Білорусь: Тіхановська вимагає визнати силовиків терористами

21 листопада 2020, 05:00 УНН. Лідерка білоруської опозиції Світлана Тіхановська закликала визнати ОМОН і Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС (ГУБОПіК) Білорусі терористичними організаціями. Про це колишня кандидатка в президенти Білорусі заявила на зустрічі з главою МЗС Нідерландів Стефаном Блоком, передає УНН.

Блок висловив готовність допомогти ініціативи опозиціонерки.

“ГУБОПіК і ОМОН перетворилися в злочинні банди. Співробітники, що не звільняться до закінчення розслідування, будуть визнані співучасниками, отримають санкції та арешт майна”, — додала Світлана Тіхановська.

За її словами, на амністію можуть розраховувати лише ті силовики, які перейдуть на сторону народу.

Вчора Україна та шість країн-партнерів Європейського Союзу запровадили санкції проти Республіки Білорусь через фальсифікацію виборів і порушення прав людини. Пізніше свої санкції проти офіційного Мінська розширили країни Балтії.

Масові акції протесту проходять в Білорусі з дня виборів 9 серпня, перемогу на яких з 80,1% голосів здобув Лукашенко. Друге місце з 10,12% зайняла Світлана Тіхановська, вона не визнала результати голосування. У перші дні акції вилилися в жорсткі зіткнення маніфестантів з правоохоронними органами. Опозиція закликає продовжувати протести до оголошення нових виборів.

 

Україна і ще 6 країн приєдналися до санкцій ЄС щодо Білорусі –  УП

Сім країн в тому числі Україна приєдналися до санкцій Євросоюзу проти режиму Александра Лукашенка.

Про це, як повідомляє “Європейська правда“, йдеться у заяві високого представника ЄС.

Лідери ЄС на саміті на початку жовтня відкрили шлях до затвердження санкцій щодо чиновників режиму Александра Лукашенка після того, як Кіпр погодився зняти своє вето.

У санкційний список внесли 40 чиновників.

“Країни-кандидати Республіка Північна Македонія, Чорногорія та Албанія, а також Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, що входять в Європейську економічну зону, і Україна приєднуються до цього рішення Ради” – йдеться у заяві.

Зазначається, що згадані країни приведуть свою національну політику у відповідність до цього рішення Ради ЄС.

“Європейський Союз бере до відома це зобов’язання і вітає його” – йдеться у заяві.

 

Лукашенко каже, що американські спецслужби засіли в Києві і “качають планету” –  УП

Самопроголошений “президент” Олександр Лукашенко заявив, що наразі “проти Білорусі працюють найпотужніші спецслужби світу”.

Джерело: Лукашенко під час відвідування ВАТ “Гомсільмаш”, цитує держінформагентство “БелТА”

Пряма мова: “США – вони під Варшавою центр створили, а зараз у Києві створили. Нехай я би сказав, але ми з росіянами, розвідка наша і російська попрацювали, побачили ці центри. Жодного поляка там немає. Це тільки територія. Там всі американці сидять – розумні, талановиті, здібні люди”.

Деталі: За словами Лукашенка, ці спецслужби за допомогою сучасних технологій і Інтернету “розхитують обстановку на всій планеті”.

Нагадаємо: Сотні тисяч білорусів на практично щоденних акціях протесту по всій країні вимагають, щоб Лукашенко призначив нові вибори президента замість фальсифікованих 9 серпня. Лукашенко з одного боку заявляє, що “за владу посинілими руками не тримається”, з іншого – відмовляється скласти повноваження.

 

У Білорусі тисячі людей прощаються з убитим активістом –  УП

У Білорусі близько 5 тисяч людей прийшли попрощатися з 31-річним Романом Бондаренкоv, якого викрали і побили, завдавши смертельних травм.

Джерело:”Радыё Свабода“, TUT.by

Деталі: Прощання проходить в церкві Воскресіння Христового на півночі Мінська, недалеко від Куропат. Похорони відбудуться на Північному кладовищі Мінська.

Весь простір навколо церкви заповнений людьми, вони утворили коридор, щоб труну з Романом можна було віднести до катафалку. Люди піднімали квіти і кричали “Живе Білорусь!”, “Я виходжу” (останні слова Романа -ред.), “Рома, ти герой!”

Ще люди кричать: “Не забудемо, не пробачимо!”. Деякі читають молитву “Отче наш”.

Розгляд справи взяла на себе Генеральна прокуратура РБ. Але кримінальної справи про вбивство Романа Бондаренка немає.

У той же час напередодні Генеральна прокуратура Білорусі порушила кримінальну справу стосовно лікаря, який надав Tut.by інформацію про стан Романа Бондаренка.

 

У Білорусі підірвали машину міліціонера з “чорного списку” опозиції – Слідком

УП

Слідчий комітет Білорусі заявляє, що в Гродно підірвали автомобіль міліціонера, особисті дані якого раніше були розміщені “в одному з радикальних Telegram-каналів”.

Джерело: прес-служба СК в Telegram

Дослівно: “Чоловік пояснив, що він є чинним співробітником міліції і раніше докладні дані про нього були розміщені в одному з радикальних телеграм-каналів.

За даним фактом порушили кримінальну справу за ч.2 ст.218 (умисне пошкодження майна, вчинене загальнонебезпечним способом) Кримінального кодексу.

На даний час особи, причетні до скоєння даного злочину, встановлюються”.

Деталі: За даними слідства, дзвінок про вибух в одному з дворів Гродна надійшов до міліції 20 листопада близько 1:30 ночі.

На місце події прибула слідчо-оперативна група. Вона встановила, що невідомі пошкодили автомобіль Skoda, який належить 41-річному місцевому жителю. Біля машини були сліди горіння, пошкоджена передня частина авто, а також три автомобілі, які стояли поруч.

Зараз правоохоронці призначили експертизи щодо вилучених об’єктів, допитали потерпілих і свідків та вилучили записи камер відеоспостереження.

 

У Білорусі завели справу на лікаря і журналіста, які розповіли про смерть протестувальника –  УП

Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальну справу проти лікаря, який розповів ЗМІ про результати обстеження Романа Бондаренка, який загинув після побиття силовиками.

Джерело: Генпрокуратура РБ

Дослівно: “Діючи умисно, без службової необхідності, підозрюваний вступив в злочинну змову з представником інтернет-ресурсу (TUT.BY), якому повідомив відомості про результати медичного огляду Романа Бондаренка”.

На думку співробітників прокуратури, ці дії спричинили “підвищення напруженості в суспільстві, створення атмосфери недовіри до компетентних державних органів, спонуканні громадян до агресії і протиправних дій”.

У той же час TUT.BY повідомляє, що силовики обшукали квартиру їх журналістки Катерини Борисевич, яка готувала матеріал про Романа Бондаренка, забрали ноутбук, а потім відвезли її в СІЗО КДБ.

Що передувало: Після смерті Романа Бондаренко Слідчий комітет Білорусі і самопроголошений президент Олександр Лукашенко стверджували, що Бондаренко був п’яний, але неназваний лікар заявив TUT.BY, що це не відповідає дійсності.

Передісторія:

Пізно ввечері 12 листопада стало відомо, що в реанімації помер затриманий людьми в масках напередодні 31-річний білорус Роман Бондаренко.

Бондаренка схопили і кудись відвезли люди у цивільній формі та в масках, які приїхали на “Площадь перемен” в Мінську, щоб зняти біло-червоно-білі стрічки. Через півтори години його доставили в лікарню з набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, субдуральними гематомами, забоями, синцями.

Після повідомлення про смерть Бондаренка люди в Мінську вийшли на вулиці.

Європейський Союз висловив обурення через смерть Бондаренка.

Водночас слідчий комітет Білорусі заявив, що у 31-річного Бондаренка, який помер у четвер після побиття через конфлікт з біло-червоними стрічками, була діагностована “алкогольна інтоксикація”.

 

США до Лукашенка: Настав час зупинити насильство і звільнити затриманих –  УП

Заступник речника Держдепартаменту США Кейл Браун звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка та закликав негайно зупинити насильство і порушення прав людини.

Джерело: Браун в Twitter

Пряма мова: “Понад 100 днів влада Білорусі чинила тривалі й грубі порушення прав людини проти білоруського народу. Настав час зупинити насильство, звільнити затриманих, ставитися з повагою до прав людини та запровадити діалог з білоруським суспільством”.

Нагадаємо: У Білорусі вже 100 днів тривають протести проти режиму Лукашенка. Сотні тисяч білорусів на практично щоденних акціях по всій країні вимагають, щоб Лукашенко призначив нові вибори президента замість фальсифікованих 9 серпня. Лукашенко з одного боку заявляє, що “за владу посинілими руками не тримається”, з іншого – відмовляється скласти повноваження.

У вересні Лукашенко говорив, що проведення нових президентських виборів можливе вже після прийняття нової Конституції Білорусі.

На початку листопада – сказав, що гарантує проведення нових виборів у країні, коли, мовляв, громадяни приймуть таке рішення.

Лише на одній акції в неділю 15 листопада силовики затримали 23 журналістів і 1100 протестувальників.

 

Від Трампа відвертаються впливові республіканці – ЗМІ

21.11.2020, 04:16

Все більше консервативних республіканців відвертаються від президента Трампа та його юридичної команди через «небезпечні» спроби нинішнього очільника Білого дому поширити теорії змови та оскаржити результати виборів.

Про це йдеться в повідомленні центрального американського видання The Hill, передає Укрінформ.

«Законодавці Республіканської партії, консервативні юристи та впливові представники ЗМІ правого толку заявляють, що настав час для юридичної групи (Трампа – ред.) або підтримати доказами звинувачення у шахрайстві, або визнати перемогу обраного президента Джо Байдена»,- зазначається в повідомленні.

При цьому наводиться цілий список впливових осіб, які ще недавно підтримували Трампа – від сенатора Бена Сассе до ведучого Fox News Такера Карлсона. У цьому ж контексті згадуються імена сенаторів Джоні Ернста, Тома Коттона, Мітта Ромні, ексглави Республіканського національного комітету Марка Брейдена та інших впливових республіканців.

Переломним моментом для багатьох однопартійців Трампа стала пресконференція в четвер за участі особистих юристів Трампа Руді Джуліані та Сідні Пауелл. Вони спробували поширити чергову теорію змови, що начебто прокомуністичні країни, зокрема, Венесуела, отримали доступ до машин голосування, щоби перекинути голоси за Трампа на користь Байдену.

При цьому юристи не звернулися з відповідним позовом до суду, але також не надали жодних доказів на підтвердження своїх слів.

Нагадаємо: вибори президента США відбулися 3 листопада. За попередніми результатами, перемогу здобув з великим відривом демократ Джо Байден. Чинний президент Дональд Трамп відмовляється визнати свою поразку та безпідставно заявляє про начебто «масштабні» фальсифікації під час виборів та підрахунку голосів.

 

Гейтс прогнозує ще шість-вісім місяців пандемії, а потім «світло в кінці тунелю»

Легендарний розробник програмного забезпечення, мільярдер та меценат висловив свої прогнози щодо пандемії коронавірусу та, зокрема, заперечив усі дивні теорії змови про себе та вакцинування в ефірі The Daily Show із Тревором Ноєм.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє портал The Daily Beast.

Так, рівно сім місяців тому Білл Гейтс в ефірі The Daily Show у перші місяці пандемії сказав ведучому, що найгірше попереду.

І тепер співзасновник Microsoft і мільярдер-меценат повернувся в ефір цього шоу, коли випадки та смертність у країні знову зростають – лише в США нарахували понад 250 тисяч померлих від COVID-19.

За словами Гейтса, на людство чекає дуже жорстка зима.

«Взимку, коли нам холодніше, вірус більше розмножується, коли ми більше знаходимося в приміщенні, це не дуже добре», – пояснив Гейтс.

Мільярдер додав: «Протягом наступних шести-восьми місяців новини будуть переважно поганими. Після цього виробництво вакцини зросте, і в кінці тунелю з’явиться світло».

Звичайно, Гейтс є одним з найкваліфікованіших людей, які обговорюють питання передачі вірусів та вакцин, враховуючи, що його Фонд Білла та Мелінди Гейтс підтримав низку програм розподілу вакцин, які допомагають боротися з низкою серйозних хвороб, від туберкульозу та малярії й СНІДу.

Як відомо, виступ Гейтса 2015 року, який він виголосив на конференції TED і де він попередив, що світ не готовий до наступної великої пандемії, після поширення по всьому світу COVID-19 став дуже популярним та породив низку конспірологічних теорій.

Тож ведучий The Daily Show запитав Гейтса про химерні теорії змови, які виникли навколо нього та COVID-19, включаючи ту, згідно з якою Гейтс використовує вірус для імплантації шляхом вакцинації людям мозкових чіпів для контролю над ними.

Як повідомлялося, за даними Worldometer, у світі зареєстровано 57 397 331 випадок коронавірусу, зокрема 1 368 675 летальних, здолали недугу 39 868 778 осіб.

 

У світі вже 57,5 млн інфікованих коронавірусом

УНН. Станом на ранок суботи у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися вже понад 57,5 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 57 514 482 людей, з них одужало 36 824 911. Кількість померлих зросла до 1 371 583.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (11 908 396), Індія (9 004 365), Бразилія (6 020 164), Франція (2 160 343), Росія (2 023 025), Іспанія (1 556 730) та Велика Британія (1 477 214).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (254 383), Бразилії (168 613), Індії (132 162) та Мексиці (100 823).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 598 085 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 10 598 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу виявили 14 575 нових випадків коронавірусу

В Україні станом на 20 листопада лабораторно підтверджені 598 085 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, із них за добу – 14 575.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

“14 575 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 20 листопада 2020 року. Зокрема, захворіли 549 дітей та 613 медпрацівників”, – написав він.

Міністр поінформував, що за минулу добу зареєстровано 229 летальних випадків, водночас 7 845 осіб одужали. Госпіталізовано 1 728 пацієнтів.

За інформацією глави МОЗ, найбільше підтверджених випадків COVID-19 за добу зареєстровано у Києві (1 391), Дніпропетровській (1 174), Київській (1 080), Хмельницькій (805) та Сумській (748) областях.

Загалом за весь час пандемії в Україні виявлено 598 085 випадків зараження коронавірусом, зокрема 10 598 летальних, одужало 274 324 особи.

Як повідомлялося, за даними Worldometer, у світі зареєстровано 57 236 335 випадків коронавірусу, зокрема 1 365 634 летальні, здолали недугу 39 722 802 особи.

 

У ЗСУ зафіксували 225 нових випадків коронавірусу

Всього в армії на COVID-19 хворіє 2650 осіб – ЛБ.

У Збройних Силах України минулої доби зафіксували 225 нових випадків коронавірусу.

Про це повідомила пресслужба Командування Медичних Сил ЗСУ.

«За минулу добу зареєстровано 225 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. З них у заклади охорони госпіталізовано 33 особи», – йдеться в повідомленні.

Всього в армії на COVID-19 хворіє 2650 осіб.

Всього за час пандемії одужало – 5939 осіб, летальних випадків – 25.На ізоляції (втому числі самоізоляція) перебуває 387 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 70 осіб.

Нагадаємо, минулої доби в Україні зафіксували 14 575 нових випадків COVID-19. Зокрема, вірус виявили у 549 дітей та 613 медпрацівників.Найбільша кількість – у Києві, Дніпропетровській, Київській, Хмельницькій та Сумській областях.

Третій день поспіль у світі фіксують понад 10 тис. Смертей від ковіду за добу. Всього у світі зафіксовано більше 57 млн випадків інфікування.

 

Вчені визначили чотири ранніх симптоми COVID-19

Вчені з Канади, Великої Британії та США визначили чотири симптоми, які можуть свідчити про ранню стадію COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Daily Express.

За даними канадських спеціалістів, кожен п’ятий хворий повідомив про симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, зокрема про втрату апетиту, нудоту, діарею і болі в животі.

Співавтор дослідження, викладач медичного факультету Університету Альберти доктор Мітч Вілсон зазначив, що ці симптоми не завжди вказують на коронавірус, але можуть бути викликані інфекцією, тому потребують звернення до лікаря.

Ще однією ознакою коронавірусу може бути кон’юнктивіт, оскільки вірус може поширюватися через рідину з очей інфікованого або предметів, на яких вона залишається.

Третій симптом – сплутаність свідомості, вона може спостерігатися протягом тижнів і місяців після одужання.

Четвертим раннім симптомом називають сильну втому – на неї скаржаться в середньому 52% людей, які перехворіли, у деяких вона спостерігається навіть через два місяці після одужання.

Як повідомлялося, за даними Worldometer, у світі зареєстровано 57 236 335 випадків коронавірусу, зокрема 1 365 634 летальні, подолали хворобу 39 722 802 особи.

 

Вже в суботу за відсутність маски можна отримати штраф –  УП

З 21 листопада в Україні почнуть штрафувати за відсутність маски у громадських місцях.

Джерело: Голос України, в якому опублікований відповідний закон № 1000-IX

Деталі: Згідно з документом, він вступає в дію на наступний день після опублікування.

Закон доповнює статтю 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення частиною другою, яка передбачає накладення штрафу від 10 (170 грн) до 15 (255 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перебування у громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без надягнутих засобів індивідуального захисту – респіраторів або захисних масок, зокрема виготовлених самостійно.

В законі прописано, що маски повинні закривати ніс та рот.

Передісторія:

6 листопада Верховна Рада підтримала урядовий законопроєкт №3891 про штрафи для громадян за перебування у громадських спорудах і транспорті без масок.

19 листопада закон підписав президент Володимир Зеленський.

 

Степанов сказав, за якої умови в Україні запровадять повний локдаун

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов розповів, що при теперішньому співвідношенні хворих та шпиталізованих, повний локдаун в Україні можуть ввести за умови 30 тисяч нових хворих COVID на добу.

Про це сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов одного з телеканалів, передає Укрінформ із посиланням на 24-й канал.

“Якщо буде загроза повного локдауну медичної системи, ми будемо наполягати на тому, що треба вводити більш жорсткий карантин. Для нас головне – це кількість людей, які госпіталізуються. Якщо говорити про відсоток хворих, які потрапляють до лікарні, я думаю, що це (локдаун – ред.) вже порядку понад 30 тисяч на добу в певному періоді, тоді це може викликати серйозні проблеми щодо навантаження на медичну систему”, – наголосив Степанов.

Нагадаємо: раніше політики стверджували, що локдаун запровадять і при 9,5 тисячах хворих, і при 15 тисячах. За словами Степанова, цього ще не зробили, адже кількість ліжок збільшується.

До слова, за добу 19 листопада, в Україні зафіксували черговий антирекорд – понад 14,5 тисячі нових хворих на коронавірус.

 

Степанов: Стефанішина – “генератор случайних слів”

УНН. Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов у відповідь на звинувачення з боку народного депутата від фракції “Голос” Ольги Стефанішиної назвав її “генератором випадкових слів”. Про це Степанов сказав в ефірі одного з телеканалів, інформує УНН.

У відповідь на критику Стефанішиної Степанов відповів:“А на що я повинен реагувати? На цей „генератор случайних слів“, який щойно прозвучав? Ми визнаємо те, що було зроблено Міністерством охорони здоров’я, щодо підготовки до другої хвилі. Ми визнаємо, що в нас не все ідеально. Але це наша медицина, яка була 29 років у нашій країні. Яку знищували 29 років. Ми починали з трьох з половиною тисяч ліжок з киснем, зараз — понад 25 тисяч. Ми починали з можливості робити 200 тестів на добу, зараз ми робимо 50 тисяч тестів. Ми починали з того, що в нас навіть не було теоретичної думки, як лікувати COVID-19. А зараз в нас є дуже гарні протоколи лікування, в тому числі — лікарю з великої літери, яка стоїть у Вас в студії, Ользі Голубовській, яка теж є співавтором цих протоколів. І ми рятуємо кожного дня, завдяки їм, наших хворих на COVID-19. І, до речі, у нас один з найнижних показників летальності серед європейських країні та один із найнижчих показників смертності на один мільйон громадян. Ми на 28 чи 29 місці знаходимося. І мені будуть говорити, що ми щось не зробили? Мені здається, що той розвал, який ми отримали — ми зробили більше ніж, ми теоретично могли зробити”, — сказав Степанов.

Нагадаємо, що ще влітку у Верховній Раді було зареєстровано проект постанови про звільнення Максима Степанова з посади міністра охорони здоров’я.

Додамо, що інфекціоніст Ольга Голубовська коментуючи заяви про відставку Степанова сказала: “змінювати людину, яку сприймає медична спільнота — недопустимо”.

 

Голубовська: хочу побачити відповідальність за діяльність часів Супрун

УНН. Інфекціоніст Ольга Голубовська заявила, що чекає на звіти Рахункової палати стосовно діяльності колишньої виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я та довкілля Уляни Супрун. Про це Голубовська заявила в ефірі одного з телеканалів, передає кореспондент УНН.

“Я сподіваюся, що цього не станеться (відставки чинного міністра охорони здоров’я Максима Степанова — ред.). Сподіваюся, що наше керівництво й наш Президент почують голос медичних працівників, які в основному підтримують Максима Володимировича. Знаєте, було звернення президента Академії медичних наук з цього приводу. Це за останні роки перший міністр, який не тільки чує, але й розуміє, що йому говорять. До цього і не чули, і не розуміли. Я вважаю, що він зробив, у тих обмежених ресурсах і в тій розвалині, яка йому дісталася, принципіально важливі для нас — лікарів — речі. А те, що стосується розслідування й притягненню до відповідальності, то ми всі давно чекаємо, коли це станеться. У нас є підрахунки Рахункової палати. І мені, як громадянці України, хотілося би почути відповіді на питання, які викреслені в цих звітах Рахункової палати епохи Супрун”, — підкреслила Голубовська.

Додамо, що Уляна Супрун була виконуючою обов’язку Міністра охорони здоров’я з 27 липня 2016 року до 29 серпня 2019 року.

Зазначимо, що на початку лютого 2019 року у Рахунковій палаті заявили, що МОЗ не може опрацювати кредит, за який з бюджету сплачено 3 млн доларів відсотків і “четвертий рік левова частка 215 млн дол. лежать “мертвим вантажем”.

Тоді ж Рахункова палата і Світовий банк зацікавились “мертвим вантажем” у 137 млн доларів із позики для регіонів і МОЗ, який очолювала саме Уляна Супрун.

Пізніше, Рахункова палата встановила нецільове використання коштів і порушення при плануванні під час “Аудиту використання державних коштів, виділених МОЗ для лікування українців за кордоном”. Мова йшла про 1 млрд 454 млн грн.

Додамо, що нещодавно нинішній міністр охорони здоров’я Максим Степанов висловився про реформи Уляни Супрун: “це якась „дика“ імплементація нормальної системи охорони здоров’я, яка існує в різних країнах”.

 

Тимошенко: Пішов діалог з мерами, що треба разом працювати над подоланням COVID-19

Заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко запевняє, що карантин вихідного дня є шансом уникнути повного локдауну, та заявляє, що уже пішов діалог із мерами щодо необхідності спільної роботи над подоланням COVID-19.

Про це він розповів в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Карантин вихідного дня — це наш шанс пройти без повного локдауну. Якщо всі будуть дотримуватися карантину вихідного дня. Я сподіваюсь, бачу від мерів міст — і від очільників великих, і маленьких міст, що у нас уже пішов діалог, усі чують, що треба працювати разом над цією проблемою”, – зазначив Тимошенко.

За його словами, влада розраховує, що за період карантину вихідного дня вдасться зупинити зростання кількості захворілих щодня, стабілізувати ситуацію, збільшити кількість ліжкомісць і ліжок із киснем у лікарнях.

“Якщо ми не дотримуватимемось карантину вихідного дня і усіх правил, ми дійсно можемо дійти до того, що буде локдаун”, – додав заступник керівника ОП.

Як повідомляв Укрінформ, з 14 листопада в Україні почав діяти карантин вихідного дня і триватиме він до 30 листопада 2020 р. Відповідно у вихідні дні, забороняється робота ресторанів, кафе, барів, окрім їжі на винос. Також заборонена робота торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів, діяльність закладів культури та проведення культурних масових заходів.

 

Кабмін не зміг затвердити проєкт бюджету-2021 до другого читання — депутат

Кабінет Міністрів України не затвердив проєкт державного бюджету-2021 до другого читання.

Про це повідомив нардеп фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram, передає Укрінформ.

“Бюджет на Кабмін так і не винесли … і за моєю інформацією й не винесуть сьогодні. Планували, але не можуть склеїти”, – написав він.

Народний депутат зазначив, що Кабмін порушив пункт 1 статті 158 регламенту Верховної Ради і не передав до парламенту проєкт бюджету протягом 14 днів після голосування в першому читанні.

“Ну і норму про 10 днів на ознайомлення депутатам ніхто ж не скасовував”, – додав Железняк.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні Кабінет Міністрів затвердив проєкт закону про держбюджет-2021 і направив його на розгляд Ради.

Верховна Рада 5 листопада ухвалила документ у першому читанні.

Відповідно до норм Бюджетного кодексу, парламент має до 1 грудня ухвалити цей документ у цілому як закон.

У п’ятницю, 20 листопада, о 17:00 планувалось зібратися на позачергове засідання, щоб затвердити проєкт державного бюджету України на 2021 рік і передати його до парламенту.

 

Програма Stand-by: Шмигаль обговорив виконання «маяків» із представником МВФ

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив з директором Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Альфредом Каммером виконання структурних «маяків», передбачених у Меморандумі України та МВФ за програмою Stand-by.

Зустріч відбулася 20 листопада у форматі відеоконференції, повідомляє Укрінформ із посиланням на Урядовий портал.

“Сторони обговорили зміцнення фінансового співробітництва, процес провадження реформ в Україні та виконання структурних «маяків», передбачених у Меморандумі України з МВФ за програмою Stand-by”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Прем’єр-міністр подякував Міжнародному валютному фонду за послідовну та незмінну підтримку в забезпеченні макрофінансової стабільності України.

«Підтримка Міжнародного валютного фонду — це є маркер стабільності для України, всього міжнародного фінансового середовища та банківського ринку. Наші з вами команди працюють практично щодня, і я дякую їм за фактично цілодобову роботу», — сказав Шмигаль.

Він висловив сподівання, що МВФ дасть позитивний сигнал про підтримку домовленостей між Україною та Європейською комісією для виплати чергового траншу макрофінансової допомоги найближчим часом.

Як повідомлялося, 17 листопада відбулася телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського та директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Кристаліни Георгієвої.

Зокрема, Зеленський подякував команді МВФ за прийняття рішення про збільшення першого траншу в рамках програми stand-by до 2,1 мільярда доларів, що дозволило Україні “нормально пройти цей період і профінансувати витрати на медицину, соціальні програми та фінансові зобов’язання”.

Виконавча рада МВФ 9 червня 2020 року затвердила програму кредитування Stand-by для України, яка передбачає фінансування в розмірі 5 млрд дол. терміном на 18 місяців. Перший транш у розмірі 2,1 млрд дол. був виділений одразу. Для отримання наступних виплат Україна має виконати умови МВФ щодо проведення реформ та виконання цілей укладеного Меморандуму.

Політика угоди між Україною і МВФ зосереджена на чотирьох пріоритетах. Серед них – пом’якшення економічного впливу кризи, в тому числі шляхом підтримки населення та бізнесу; забезпечення постійної незалежності Нацбанку та гнучкого обмінного курсу, а також просування ключових заходів держуправління і боротьби з корупцією для збереження і поглиблення останніх досягнень.

До кінця 2020 року Україна розраховує отримати 700 млн дол. відповідно до чинної програми Stand-by.

 

Бюджет може економити до 200 мільярдів, якщо не буде хабарів та відкатів – НАЗК

Після прийняття Верховною Радою в другому читанні Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки антикорупційна політика повинна стати пріоритетом усіх державних органів.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу НАЗК, про це сказав глава НАЗК Олександр Новіков.

«Як наслідок, важливо, щоб усі державні інституції стали антикорупційними, і корупція була неможлива, а бюджет країни економив кошти — за прогнозами близько 200 млрд грн за рахунок зменшення (кількості) хабарів і відкатів у різних сферах», — пояснив Новіков.

Як повідомлялося, Антикорупційна стратегія на 2020–2024 роки базується на п’яти принципах:

оптимізація функцій держави та усунення їх дублювання;

цифровізація та відкриття даних;

створення законних альтернатив для наявних корупційних практик;

забезпечення нетерпимості до корупції як серед посадовців, так і серед звичайних громадян;

забезпечення невідворотності покарання корупціонерів.

В НАЗК нагадали, що через рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 робота НАЗК лишається заблокованою. НАЗК позбавлено можливості проводити повні перевірки декларацій, складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, здійснювати перевірки організації роботи із запобігання корупції в державних установах тощо.

 

В Офісі Президента запевняють: дороги будують не за гроші «коронавірусного» фонду

Заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко заявив, що виділених для боротьби з COVID-19 бюджетних коштів на будівництво доріг не спрямовували.

Як передає Укрінформ, про це він сказав в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”.

“Перше: гроші на дороги – це гроші Дорожнього фонду. Друге – кредитні гроші, коли “Укравтодор” укладає кредитні контракти з міжнародними інституціями. Третє – це гроші, які було виграно в Стокгольмському арбітражі. Так, справді, якусь частину з них було спрямовано до Загального фонду, але ніхто не забирав їх з боротьби з коронавірусом! Це гроші, які планувалися на дороги! “Коронавірусні” гроші планувалися окремо, і частину з них не витрачено досі”, – наголосив Тимошенко.

Він пояснив, що це сталося з різних причин. “Десь у цьому немає необхідності, десь тендер не провели, десь справді за цими позиціями наразі необхідності їх витрачати немає, Кабінет Міністрів перекидає їх на інші позиції. Ви ж зрозумійте, це бюджетні гроші. Це не так, що ти з однієї кишені взяв, до іншої поклав. Це все одно процес, який займає декілька тижнів”, – сказав заступник керівника ОП.

Він додав, що 17 листопада Верховна Рада спрямувала додатково 10 млрд грн у Фонд боротьби з коронавірусом для збільшення запасу, щоб “усіх заспокоїти”.

“Тобто всі ці інсинуації з приводу того, що гроші відправлено на дороги, а у коронавірусному фонді їх немає – неправда. Гроші і зараз є”, – наголосив Тимошенко.

 

Укравтодор зі Світовим банком успішно завершили проєкт на дорозі Київ – Полтава

Рух транспорту на 80 кілометрах автошляху М-03 Київ – Харків – Довжанський у Полтавській області сьогодні, 20 листопада, офіційно відкрили.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство автомобільних доріг Укравтодор.

“Ця ділянка протяжністю 80 км – один з проєктів-довгобудів, які нам вдалося «розморозити» і відновити роботи у 2020 році. Це проєкти, які Україна втілила спільно зі Світовим банком”, – зазначив голова Укравтодору Олександр Кубраков.

Починаючи з 2013 року ділянку дороги М-03 від Лубен до Полтави бралися відновлювати дві іноземні компанії. Через невиконання ними зобов’язань щодо строків та якості робіт – контракти було розірвано. Відсутність комфортного та швидкого коридору між Києвом та Полтавою утримувало розвиток туризму та економічного зростання.

Завдяки Великому будівництву на Полтавщині у 2020 році завершено ремонт 84 км автошляху. У 2021 році продовжаться роботи з реконструкції та капремонту ще 66 км на відрізку Полтава – Харків.

Автошлях М-03 Київ – Харків – Довжанський проходить через п’ять областей, збігається з найдовшим європейським коридором Е-40 та забезпечує транспортне сполучення центральної та східної частини України. З початком бойових дій на територіях Донеччини та Луганщини М-03 також отримала назву «дорога життя».

У цьому році заплановано відновлення майже 300 км дороги, ще 70 км – у планах на 2021 рік. Відрізок М-03 від Києва до Полтави стане пілотним проєктом у рамках Першої державно-приватної програми у дорожньому секторі України. Це означає, що її утриманням та розвитком буде займатися приватний інвестор.

 

Експерти пояснили, чому та наскільки не виконується план видатків Держказначейства –  УП

За січень-жовтень захищені видатки профінансували на 94%, незахищені – лише на 60%. Та говорити про повне припинення останніх підстав немає.

Про це повідомляє Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ.

У Центрі пояснили, що видатки Держказначейства поділяються на захищені та незахищені.

До захищених відносяться оплата праці, соцзабезпечення, обслуговування держборгу, комунальні послуги, міжбюджетні трансферти тощо.

Незахищені видатки складають переважно з капвидатків, себто коштів на будівництво та ремонти.

Падіння фінансування видатків у листопаді експерти пояснили “відсутністю співпраці з міжнародними партнерами та складнощами залучення боргу на внутрішньому ринку”.

Так, у Мінфіну немає можливості здійснювати всі видатки і уряд мусить фінансувати передусім головні. Проте, наголошують у Центрі, говорити про повне припинення незахищених видатків підстав не має.

Повідомляється, що за січень-жовтень 2020 року захищені видатки було профінансовано на 6% менше за план. Недовиконання становить  34,5 млрд грн.

Дані цифри не включають обслуговування держборгу й міжбюджетні зобов’язання, які виконуються на високому рівні. Ці видатки профінансовано найкраще, а саме на 99% від плану на цей період.

Незахищені видатки мають значно гірше виконання плану – їх було профінансовано на 58 млрд грн (або на 40,2%) менше.

Щодо листопада, то за 15 днів місяця ДКСУ профінансувала видатки на 58 млрд грн за загальним фондом держбюджету (при плані на весь місяць – 105,5 млрд грн).

Захищених видатків профінансовано на 35 млрд (при плані на місяць – 58,8 млрд грн), незахищених – на 7,3 млрд грн (при плані на місяць 16,4 млрд грн).

Так само погано фінансуються і видатки спеціального фонду держбюджету (на нього припадає більша частка  капітальних видатків).  За першу половину листопада профінансовано лише 5 млрд грн видатків спецфонду.

Недовиконання плану з початку року складає вже близько 30 млрд грн, або близько 30% від річного плану.

 

У Раді планують викликати “на килим” віце-прем’єра Уруського

20 листопада 2020, 18:29 УНН. Профільний комітет Верховної Ради планує наступного тижня викликати віце-прем’єр-міністра Олега Уруського для звіту. Народні обранці хочуть заслухати його пояснення стосовно звинувачень у неефективній роботі. Про це УНН розповів член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

“Ми плануємо викликати міністра на комітет і заслухати пояснення, які лунають у ЗМІ з боку підприємств „Укроборонпрому“ і почути пояснення віце-прем’єр-міністра”, — зазначив він.

Народний депутат зазначив, що комітет планує заслухати віце-прем’єр-міністра Уруського вже на наступному тижні.

“Треба розібратися, чи обґрунтовані звинувачення, і на скільки ефективно працює новий міністр”, — підсумував нардеп.

Зазначимо, що “Укроборонпром” звинуватив у згортанні реформ оборонно-промислового комплексу країни та втручанні у свою господарську діяльність Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, яке очолює віце-прем’єр-міністр Олег Уруський.

Раніше відомий журналіст Юрій Бутусов зауважив, що очільник Мінстратпрому віце-прем’єр-міністр Олег Уруський займається питаннями, які не належать до меж його компетенції. А експерти впевнені, що втручання Уруського в діяльність державних і приватних підприємств промислових галузей має можливі ознаки корупції на найвищому політичному рівні.

 

“Укроборонпром” про конфлікт із Мінстратегпромом: Ми хочемо чесних правил гри –  УП

В “Укроборонпромі” заявили, що виступають за існування Мінстратегпрому, але проти втручання у діяльність держконцерну та хочуть “чесних правил гри”.

Про це на брифінгу заявив в.о. гендиректора “Укроборонпрому” Ігор Фоменко, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Ми за системний підхід, ми проти ручного управління. Ми хочемо сказати, що 36% ми займаємо в загальному обсязі державного оборонного замовлення. Реформа “Укроборонпрому” не дорівнює реформі всього оборонно-промислового комплексу, ми її частина”, – сказав Фоменко.

Він додав, що за останні кілька тижнів на адресу держконцерну проводилася інформполітика “чорного піару” з обвинуваченнями в порушенні закону і непрофесіоналізмі.

“Ми не дозволимо нікому нас ображати і принижувати. Ніхто краще нас не знає тих процесів, які відбуваються на підприємствах “Укроборонпрому”, – підкреслив в.о. гендиректора.

За словами Фоменка, керівництво держконцерну виступає за існування Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, оскільки цей орган є дуже важливим для країни і низки інших підприємств галузі.

“Ми за те, щоб був орган, який визначає політику в сфері ОПК. Але ми проти втручання в нашу діяльність, ми знаємо краще, що і як має відбуватися”, – додав він.

В.о. гендиректора також підкреслив, що держконцерн хоче “чесних, відкритих і публічних правил гри, щоб нас розуміли і приймали як надійних, гідних і відповідальних за якість партнерів”.

Нагадаємо:

В “Укроборонпромі” заявили, що стурбовані згортанням реформи оборонно-промислового комплексу України та втручанням у свою господарську діяльність з боку Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.

У Мінстратегпромі заявили, що здивовані “демаршем” керівництва “Укроборонпрому” і “спробою позиціонуватися, як ексклюзивний “політичний гравець”, який має виключне право визначати пріоритети, методи та шляхи реформування і розвитку стратегічної галузі та надавати оцінку органам держвлади”.

Міністерству стратегічних галузей промисловості можуть перейти низка авіапідприємств концерну “Укроборонпрому”, зокрема – “Антонов”. Окрім Міністра, жоден працівник доки не має необхідного доступу до держтаємниці, а штат досі набирається.

 

В Укроборонпромі заперечили наявність конфлікту з профільним міністерством

У концерні Укроборонпром заперечують наявність конфлікту з профільним Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України.

Як передає кореспондент Укрінформ, на цьому наголошувалося у ході брифінгу «Укроборонпром: реформа під загрозою», яка відбулася в концерні 20 листопада, за участю в.о. генерального директора Ігоря Фоменка, першого заступника генерального директора, голови Офісу трансформації Романа Бондара, заступника генерального директора з маркетингу та збуту Михайла Морозова, заступника генерального директора з безпеки Костянтина Бушуєва, директора з питань активів, корпоративних прав та ДОЗ Мустафи Найєма.

«Це не конфлікт, це не війна», – наголосив, зокрема, Мустафа Найєм.

За словами учасників брифінгу, одне з основних питань, що спонукало до винесення дискусії у публічну плошину – це необхідність ухвалення законопроєкту про реформу ДК «Укроборонпром», який був зареєстрований у парламенті ще в червні цього року, проте досі немає жодного руху по цьому документу, оскільки профільне міністерство вважає, що проєкт має бути доопрацьований.

«Ми зараз вже знаходимося на 77 ітерації цього законопроєкту», – наголосив, зокрема, Найєм.

Крім того, вважають в «Укроборонпромі», не рухається ситуація з підготовкою Стратегії оборонно-промислового комплексу.

Ще одне питання, яке є важливим для подальшого функціонування концерну – це політика власності, яка була розроблена ще в лютому цього року, та подана уряду в червні. У липні Стратегія розглядалася на урядовому комітеті.

“Але міністерство сказало, що це – їхня зона відповідальності і забрали цей документ. Досі він не внесений на розгляд уряду, а це зупиняє повністю всі процеси», – підкреслив Найєм.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці жовтня віце-прем’єр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський заявив, що більше 60 підприємств держконцерну «Укроборонпром» будуть реорганізовані у 9 холдингових компаній (відповідно до спеціалізації). Зокрема, шість компаній увійдуть до складу майбутньої держхолдингової компанії “Оборонні системи України”, три – до «Аерокосмічні системи».

Крім того, за словами Уруського, частина підприємств Укроборонпрому, які вже не задіяні в оборонно-промисловому комплексі, плануються до продажу двома хвилями. У рамках першої хвилі будуть продані близько 20 підпрємств, у яких немає ні активів, ні завантаження, ні замовлень.

Під час другої хвилі приватизації будуть продані підприєимства, що мають хороші показники й активи, але давно не працюють в оборонній промисловості. За рахунок їх продажу планують створити держфонд оборонної промисловості.

 

Піковий час оборонної реформи: чи вдасться витримати період трансформації – ЛБ

19 листопада 2020

18 листопада ДК «Укроборонпром» виступив із симптоматичною та дуже болючою для профільного середовища заявою – проти свого профільного міністерства. Вона починається словами: «ДК «Укроборонпром» стурбований згортанням реформи оборонно-промислового комплексу країни та втручанням у свою господарську діяльність з боку Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України».

Далі в заяві йдуть пояснення до цього вибухового речення, ключовими тезами є «згортання реформи» та «втручання у господарську діяльність».

Отже, варто без зайвих емоцій поглянути на те, що відбувається в галузі реформи ОПК і як це впливає на стан українського війська і на безпекову ситуацію в цілому.

Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

ОПК

Якщо казати відверто, то ні реформа ОПК, ні реформа ЗСУ в Україні ще не починалася. Йшли підготовчі процеси, де найбільшим успіхом стало створення вертикалі управління ОПК у виконавчій владі – власне Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України. Та й виведення вертикалі на рівень віцепрем’єр-міністра, що мало дозволити приймати в тому числі непопулярні рішення в цій сфері.

У заяві керівництво «Укроборонпрому» прозвітувало про низку досягнень. «За цей рік, попри усі ускладнення, пов’язані з пандемією, ми виконали всі зобов’язання за чинними контрактами, втримали фінансові показники концерну на докризовому рівні, не допустили жодного непрозорого кадрового призначення, а правоохоронні органи не порушили жодного кримінального провадження щодо членів нової команди», – це вказано в заяві і формально відповідає дійсності. Дійсно, від непрофесійної й заангажованої під стратегії Порошенка-Гладковського команди «Укроборонпрому» Романа Романова до нинішнього сучасного менеджменту відстань – як до Америки. Але це стосується поточної діяльності концерну і ніяк не пов’язано з реформами.

З реформою пов’язані інші тези. «Команда підготувала стратегію реформування «Укроборонпрому», яка отримала всебічну підтримку з боку президента України». Хоча ЦДАКР завжди виступав проти того, щоб хтось сам себе реформував (надто ЗСУ та ОПК!), ідеологія, розроблена під керівництвом нинішнього першого заступника гендиректора Романа Бондаря, справді вдала та гідна схвальних оцінок. Щоправда, є нюанс: вона була розроблена ще до появи Мінстратпрому як керівного органу. Тож могла сприйматися чи ні в новому міністерстві. До речі, вона майже була сприйнята – не підтримав Мінстратпром лише питання залишити спецекспортерів у складі нового холдингу «Оборонні системи України». А ще – час на зміни. Міністерство Уруського наполягає на 1,5-2 роках, в «Укроборонпромі» вважають більш реалістичними три або трохи більше років. Питання не те що спірне, воно просто не залежить від сторін: є бажання, і є реалії.

«У червні цього року ми зареєстрували проєкт відповідного закону, який мав би розпочати історичну для країни реформу», – кажуть в “Укроборонпромі”. Автор цієї статті завжди критикував «Укроборонпром» Романова за законодавчі ініціативи (там було аж 33), до яких “Укроборонпром” не має жодного стосунку. Однак знову робота команди Бондаря виявилася досить вдалою. І, здається, її і взяли за основу в міністерстві. Щоправда, цього року найважливішого закону, на жаль, ще не буде.

Насправді є дві вагомі причини загострення «бойових дій». Тобто півтори. Причина – авіапром, який Мінстратпром «забирає» в “Укроборонпрому” для формування нового холдингу «Аерокосмічні системи України». І робить це нині, не очікуючи закону про корпоратизацію. Це й вважають «втручанням». У міністерстві кажуть, що саме гроші перевізника ДП «Антонов» не дозволяють погодитися із такою позицією щодо формування нового холдингу. «Антонов» переказав «Укроборонпрому» у 2018 році трохи більше від 20 мільйонів, у 2019 – трохи більше за 30 мільйонів, а от у 2020 році – далеко за 100 мільйонів – а ці ресурси дозволи б зрушити з місця вирішення проблем авіапрому, зокрема розв’язати проблему Харківського авіазаводу», – сказав автору представник міністерства, пояснюючи таку позицію.

Підпитання – кадрова політика в середовищі спецекспортерів. «Із «Укрспецекспортом» усе гаразд, і замінити Вадима Ноздрю хотіли зовсім не в міністерстві; за керівника «Спецтехноекспорту» справді йде боротьба, оскільки дуже багато зауважень, зокрема щодо роботи на індійському ринку – йому надали певний час», – отака відповідь.

Чи є це втручанням? Можливо, якщо вважати, що система лише налагоджується. Але без непопулярних рішень системи не буде ніколи.

Армія

Як вже згадувалося, реформи ЗСУ ще не було. Коли з приходом до влади команди Зеленського відбулося призначення на посаду начальника Генштабу генерала Руслана Хомчака, багато хто очікував змін в армії. Але з появою візії розвитку ЗСУ до 2030 року стало зрозуміло – обрано консервативний шлях нарощування зусиль. Іншими словами – створення маленької радянської армії. Навіть на рівні 2030 року Генштаб Хомчака (а нині – Генштаб головнокомандувача Хомчака) не бачить розвитку ідеї професійного війська. Відповідно, це відсутність мотиваційного пакету, суперечливе переозброєння та ходіння по колу з роздутою чисельністю армії. При цьому відносини головнокомандувача та міністра оборони, м’яко кажучи, далекі від конструктивних. Умови створено такі, що вирішувати питання забезпечення війська стало більш ніж складно.

На цьому тлі набула гостроти проблема плинності кадрів в українській армії. За даними того-таки Генштабу, за 2018-2020 роки зі Збройних сил звільнилися понад 77 тис. контрактників. Це майже третина визначеної законом чисельності ЗСУ. Тобто коштовного контрактника навчають, як призовника, а потім він іде з армії.

Але це лише верхівка айсберга.

У переозброєнні ЗСУ глава війська є апологетом ручного режиму, коли формування пріоритетів переозброєння здійснюється на свій розсуд, без будь-яких обґрунтувань. Проблема формування державних цільових програм, які позбавлять залежності від річних бюджетів так і залишається ідеєю. Нагадаю, ЦДАКР і ще низка аналітичних організацій переконані, що необхідно сформувати 3-5 програм. Наприклад, очевидною є ракетна, можливо, створення ударних безпілотників – це має бути визначено на рівні, вищому за ЗСУ. Наприклад, у межах РНБОУ. На цьому тлі залишається проблема прозорості оборонних закупівель. І – відсутності збалансування внутрішнього замовлення з імпортом оборонної продукції, що стало найбільш критичним питанням у формуванні нового ДОЗ. Суспільству важливо прояснити, як приймаються такі рішення, як обґрунтовуються, чи надається експертиза (якщо так, то ким), як вирішується рівень участі українських підприємств у локалізаціях виробництв.

Тож ще більшого значення набуває проблема орієнтування промисловості та військової науки з боку Генерального штабу ЗСУ – ніхто не знає, що купуватиметься для армії в найближчі 1-3 роки чи через 3-5 років. Про відірваність від реалій довгострокового планування можна зробити висновок із документа про нарощування спроможностей Повітряних сил ЗСУ.

Замість висновку. Що доцільно робити в умовах чергової війни у промислових і військових колах? Здається, єдиний шлях – винесення ділянки для прийняття рішень за межі сторін, що ведуть паркетні «бойові дії». Створити незаангажовану ділянку, наприклад на базі РНБО або профільного комітету ВРУ, із залученням фахівців різних секторів. У тому числі шляхом створення Науково-технічної ради та Інституту генеральних конструкторів, структур Національної академії наук України, залучення та об’єднань промисловості та експертних організацій. У широкому сенсі – потрібен третейський суддя, який спирався б на оцінки дотичних до безпекової сфери організацій і структур. На жаль, без цього реформа ОПК і ЗСУ може не відбутися. (Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння)

 

Facebook вперше показав статистику публікацій з риторикою ненависті –  УП

Компанія Facebook вперше оприлюднила статистику, яка демонструє поширеність риторики ненависті в соцмережі.

Джерело: Звіт Facebook про дотримання стандартів спільноти в III кварталі 2020 року. Аналітика звіту

Деталі: За даними компанії, з липня по вересень 2020 року на 10 000 переглядів контенту, опублікованого користувачами, доводилося 10-11 повідомлень, що містять риторику ненависті.

В III кварталі в Facebook вжили заходів щодо 22,1 мільйона публікацій, автори яких розпалювали ненависть, причому переважна більшість публікацій було видалено завчасно, тобто ще до отримання скарг незадоволених користувачів.

В Instagram, який також належить Facebook Inc, за квартал промодерували 6,5 мільйона публікацій, автори яких порушили політику соцмережі щодо розпалювання ненависті.

У звіті зазначається, що швидкість виявлення забороненого контенту збільшилася в зв’язку з поліпшенням роботи інструментів штучного інтелекту, які дозволяють знаходити і видаляти пости з риторикою ненависті ще до отримання скарг від користувачів.

 

Президент ЄБА: З березня політика Офісу Зеленського пішла в зворотному напрямку –  УП

Гендиректор інвесткомпанії Dragon Capital, президент Європейської Бізнес Асоціації Томаш Фіала заявив, що з березня 2020 року політика Офісу президента пішла у зворотньому напрямку – бізнес закликав президент та партію “Слуга народу” проводити політику, обіцяну ними під час виборчої кампанії.

Про це Фіала сказав під час щорічних загальних зборів ЄБА, передає “НВ”.

За словами Фіали, рік тому на аналогічному заході асоціація підтримала адміністрацію президента Володимира Зеленського і позитивно оцінила темпи структурних реформ, які на той момент проводилися.

“На жаль, з березня політика адміністрації пішла в зворотному напрямку. Стався відкат у боротьбі з корупцією, у питаннях верховенства права, корпоративного управління, співпраці із західними партнерами і інституціями, виріс бюджетний дефіцит і державний борг, що призведе до збільшення вартості фінансування для бізнесу, були відсторонені реформатори, які заслуговують на довіру, і посилився вплив корисливих інтересів, олігархів і проросійських сил, що підтверджується не в останню чергу недавніми рішеннями Конституційного суду.

На жаль, список дуже довгий і тривожний. Ми хотіли б закликати президента і його політичну партію повернутися до політики, за допомогою якої вони були обрані понад рік тому і яка вивела Україну на правильний шлях протягом перших 10 місяців президентської адміністрації”, – підкреслив президент ЄБА.

За його словами,  є і хороші новини. Зокрема, падіння економіки України в результаті пандемії коронавірусу виявилося одним з найменш сильних в регіоні. Після падіння на 11% у другому кварталі, в третьому кварталі падіння ВВП склало 3,5%. Зараз економіка лише на 2,9% нижче рівня, який був до пандемії.

Фіала також додав, що  рівень зарплат і роздрібних продажів зараз вищий, ніж до початку кризи.

“Він зазначив, що завдяки очищенню банківського сектора, проведеному в 2014-2015 роках, Україна вперше подолала кризу без валютної кризи, населення не побігло знімати депозити і Нацбанку не довелося ліквідовувати банки.

Він також назвав кроком в правильному напрямку інтенсифікацію переговорів з МВФ останнім часом”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо:

Директор-розпорядник МВФ Кристаліна Георгієва після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським заявила, що Україні потрібно досягти повного взаєморозуміння в кроках для подальшої співпраці за поточною програмою stand-by.

Водночас президент Зеленський під час розмови заявив, що Україна не зупинялася у виконанні взятих на себе обов’язків у межах програми stand-by. Серед іншого, було затверджено реформу митниці та податкової служби, Міністерство фінансів та Національний банк активно працюють над зменшенням частки непрацюючих кредитів у банківській системі.

 

Кулеба висунув Маркарову на посаду посла в США – УП

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував інформацію про те, що ексміністр фінансів Оксана Маркарова може стати новим послом України в США.

Про це повідомляє “Європейська правда“.

Дмитро Кулеба зазначив, що задоволений роботою нинішнього посла України у США Володимира Єльченка і внесення кандидатури нового посла не пов’язане з питаннями до нього.

“Володимир Єльченко є класиком української дипломатії, претензій до його роботи немає, але принцип ротації в дипломатії ніхто не скасовував…

У разі призначення Україна вперше матиме у Вашингтоні посла, яку добре знають і в адміністрації США, зокрема в Держдепі та Міністерстві фінансів, і у МВФ”, – пояснив Дмитро Кулеба.

Він також назвав “маячнею” твердження про те, що Оксану Маркарову “відправляють вибивати гроші з МВФ”, та зазначив, що успішний міністр фінансів не може бути поганим дипломатом – тому що її попередня посада “не дозволяла не бути дипломатом”.

“Важлива правда також в тому, що Маркарова буде перша в історії Пані Посол України в США. Це безумовні плюси”, – додав глава МЗС.

Дмитро Кулеба наголосив, що поки йдеться лише про пропозицію кандидатури – її вносить міністр закордонних справ, але має затвердити президент України.

“Процедура її оформлення запущена, але традиційно займає певний час. Можу дати лише одну пораду – судіть про призначення за підписаним Указом Президента, а не публікаціями в пресі”, – зазначив глава МЗС.

Оксана Маркарова була міністром фінансів України з 8 червня 2018 (до 22 листопада – в.о.) до 4 березня 2020 року, залишившись на посаді після виборів до Верховної Ради та зміни уряду.

Після відставки Маркарова заявила, що повертається у бізнес та зареєструвала стартап.

 

Посли G7 озвучили Зеленському очікування щодо відбору суддів КСУ – УП

Посли країн “Групи семи” в Україні на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським обговорили потребу забезпечити чесний відбір суддів Конституційного суду.

Про це йдеться в повідомленні на сторінці головування США в групі послів G7 у Twitter, повідомляє “Європейська правда“.

“Вчора посли країн G7 зустрілися з президентом Зеленським і підтвердили нагальну необхідність широко підтримуваних дій, спрямованих на подолання негативних наслідків нещодавніх рішень КСУ та уникнення подальшого відкочування назад українських антикорупційних реформ”, – сказано у повідомленні.

Відзначається, що “обидві сторони зійшлися на необхідності забезпечити чесний і прозорий відбір суддів КСУ”.

“Це історична можливість добитися проведення такої судової реформи, яка відповідає очікуванням українського народу”, – наголошується у повідомленні.

Нагадаємо, 17 листопада посол ЄС нагадав Україні про зобов’язання через три тижні після рішення КСУ.

У ЄС сподіваються, що Верховна рада швидко знайде “розумний вихід” з кризи, що виникла внаслідок скандального рішення Конституційного суду, і підтримують ідею Зеленського не обмежуватися питанням КС.

27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.

 

ЄС вдруге попередив Україну через спроби зруйнувати реформи у Міносвіти – УП

Європейський Союз знову застерігає українську владу відмовитися від змін у структурі Міністерства освіти України, які руйнують проведені раніше реформи.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це йдеться у листі Представництва України при ЄС на адресу віцепрем’єрки з євроінтеграції Ольги Стефанішиної, який опублікувала колишній державний експерт директорату вищої освіти у МОН України Олена Панич.

“Представництвом отримано критичний сигнал сторони ЄС, зокрема Групи підтримки України в ЄК, щодо очікуваних змін штатної структури центрального апарату Міністерства освіти і науки України. Як зазначається, SGUA відомо, що проєкт змін було погоджено Міністерством фінансів України та буде затверджено наказом МОН незабаром, попри чисельні офіційні сигнали ЄС”, – йдеться у листі.

На думку ЄК, запропоновані зміни загрожують зривом реформ професійно-технічної освіти, вищої освіти, призведуть до зменшення спроможності міністерства розробляти та реалізовувати освітню політику та міжнародні проєкти, в тому числі спільні з ЄС.

“Наслідками штатних змін можуть стати зниження якості прийняття управлінських рішень, брак прозорих процедур в освіті і науці, відновлення можливостей для недоброчесності та падіння якості освіти в цілому. ЄК також зазначає, що такий розвиток загрожує зривом програми підтримки реформи державної служби, оскільки після реорганізації міністерство ймовірно не відповідатиме її критеріям”, – йдеться у листі.

У листі також вказується, що вже зараз міністерство має понад 40% вакантних посад експертів та керівників експертних груп і існує реальна загроза подальшого скорочення цих фахівців.

“ЄС вважає, що ситуація з браком коштів на заробітну платню в міністерстві, що є формальною підставою для зміни штату, може бути вирішена Кабінетом міністрів України без незворотних якісних змін структури міністерства. Інші дев’ять міністерств, що також є учасниками програми реформи державного управління, наразі не розглядають питання скорочення штату. Група підтримки спільно з Представництвом ЄС в Україні розглядають можливі шляхи реагування на очікуване незабаром рішення”, – зазначається в листі.

Панич у своєму дописі повідомила, що нова структура МОН передбачає скорочення кількості директоратів – з шести до чотирьох (у тому числі об’єднання директоратів вищої та професійної освіти). Заплановане скорочення посад державних експертів з 93 до 50, тобто майже на 50%. Водночас кількість посад головних спеціалістів (разом із керівниками підрозділів, де вони працюють) планується збільшити з 80 до 111 посад.

Наприкінці жовтня “Європейська правда” повідомляла, що виконувач обов’язків міністра освіти та науки Сергій Шкарлет отримав офіційне попередження представництва Євросоюзу в Україні про небезпеку змін у міністерстві.

Запропоновані Шкарлетом зміни порушують не лише зобов’язання України у рамках вже проведеної реформи, але також умови надання зарезервованої для України макрофінансової допомоги ЄС, тому проєкт рішення МОН був відхилений урядовими структурами як такий що суперечить міжнародним зобов’язанням України; також про цю ініціативу стало відомо західним донорам.

Шкарлет відреагував на інформацію ЄвроПравди, заявивши, що процитовані уривки із листа представництва Євросоюзу були вирвані з контексту.

 

В Україні оголосили конкурс ідей «Культура плюс»

Український культурний фонд оголосив конкурс ідей «Культура плюс» за трьома напрямками.

На пресконференції в Укрінформі відбулося підписання меморандумів про співпрацю між Українським культурним фондом, Міністерством у справах ветеранів, ГС «Освіторія» та ГО «Центр вуличних культур».

«Відсьогодні на сторінці УКФ відкрито конкурс ідей на три напрямки програми «Культура плюс». До 15 січня є можливість заповнити онлайн-заявку і подати ідею на один із трьох напрямків. Перший лот – вуличні культури, другий лот – культура і ветерани, третій лот – культура і освіта. Відповідно обираєте один із трьох лотів, описуєте свою ідею й команду й подаєте заявку. Ми відберемо ті ідеї, які найбільше відповідають пріоритетам і завданням кожного з лотів і загалом програмі «Культура плюс», – розповіла виконавчий директор Українського культурного фонду Юлія Федів.

За її словами, переможці конкурсу проходитимуть навчання наприкінці січня-початку лютого, після чого мають фіналізувати свою ідею в проєкт і подати заявки на загальні процедури УКФ.

«Після проходження конкурсного відбору за правилами УКФ формуватиметься рейтинг переможців і з кінця травня-початку червня розпочнеться реалізація проєктів за трьома напрямками до кінця 2021 року», – зауважила виконавчий директор УКФ.

Зі свого боку заступник міністра у справах ветеранів Олександр Терещенко висловив переконання, що проєкт сприятиме творчій самореалізації та інтеграції ветеранів війни у суспільство.

«Після війни людині хочеться реалізувати себе в чомусь такому, чого вона раніше не знала, тому ми бачимо зараз цілий сплеск розвитку ветеранської культури – це і ветеранські театри, і фільми, які знімають ветерани, і пісні, і ветеранська література, якої від 2014 року налічується вже пів тисячі видань. І це для ветеранів не тільки можливість реалізувати себе, а й інтеграція в суспільство, й певна реабілітація, і певна сублімація свого військового досвіду, набутого на війні, яким можна й треба поділитися з суспільством», – зазначив він.

Своєю чергою виконавчий директор ГС «Освіторія» Анна Сидорук вважає, що результати проєкту в освітній сфері матимуть максимальний ефект через його вплив на школярів.

«Освіта й культура – це ті сфери, які дають найбільші можливості кожній людині і країні загалом. І створювати такі можливості є нашою найвищою цінністю. Тому надзвичайно пишаюся цим проєктом і партнерством і впевнена, що цей проєкт зможе мати величезний вплив. Тому що коли ви щось даєте вчителю, ви множите це мінімум на тридцять – це учні, з якими він працює в класі. Вони на своїх уроках виховують наше майбутнє. І тепер в освітньої й культурної сфер буде більше можливостей», – переконана вона.

Водночас голова ГО «Центр вуличних культур» Георгій Матюхін наголосив, що це перша велика інвестиція в українську вуличну культуру, яку знають в усьому світі.

«Вулична культура дуже потужно розвивається в Україні з кінця 1990-тих років і вийшла на міжнародний рівень. Українську вуличну культуру визнано в усьому світі за рівнем, стилем, подачею – наші вуличні атлети, ті, хто танцює, малює графіті та займається проєктним менеджментом вуличної культури. Ми неодноразово доводили, що вулична культура – це майбутнє молоді. Цей проєкт для нас є визнанням. УКФ – єдина грантова інституція, яка підтримала нас, і для нас це створює більші можливості. І це велика інвестиція у вуличну культуру», – зазначив він.

Організатори заходу наголосили, що нові партнерства між Українським культурним фондом, Міністерством у справах ветеранів України, ГС «Освіторія» і ГО «Центр вуличних культур» створено з метою розвитку конкурсної програми УКФ «Культура плюс», що спрямована на посилення інтеграції культури у щоденні громадські, освітні та бізнесові практики, на розширення розуміння ролі культури в житті суспільства, на розвиток міжгалузевої співпраці.

 

Креативна економіка й державно-приватне партнерство є основами розвитку туризму в регіонах – Олеськів

В Україні креативна економіка й державно-приватне партнерство – основи для розвитку туризму в регіонах, а роль держави для просування туристичних продуктів і туристичних територій важлива.

Про це заявила голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів під час IV Міжнародному форуму “Креативна Україна”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У нас дійсно креативна економіка, і саме державне приватне партнерство, фактично, є основою для розвитку туризму в регіонах. Тому що туризм розвивається не виключно через локації, куди турист приїжджає. Йому дуже важливий і той сервіс, який там є, і саме цікавість перебування на цій території. І на сьогодні роль держави і бачення держави в розвитку туризму важливе, тому що ми маємо можливість об’єднати зусилля всіх органів державної влади для розвитку саме туристичних продуктів і туристичних територій, які називаються дестинаціями”, – сказала Олеськів.

За її словами, туристів найперше приваблюють об’єкти великої реставрації, так звані туристичні “магніти”. І наразі в агентстві намагаються включити ці об’єкти в туристичні маршрути.

“Зараз ми намагаємося в Державному агентстві розвитку туризму скласти і об’єднати їх (туристичні “магніти” – ред.) такими маршрутами, тому що ми дивимося, що турист сьогодні їздить по цьому маршруту. Там є точки притягання, але всі вони потребують удосконалення інфраструктури – це часто і дорога, це і елементарна гігієна, реставрація пам’яток, тому що архітектурні пам’ятки, культурні об’єкти – одні з основних точок інтересу туристів. І розвитком саме таких продуктів та інвестицій, об’єднавши ці об’єкти в такі кола-маршрути, представивши і прийнявши їх на державному рівні як пріоритетні, ми можемо показувати бізнесу, що держава на всіх рівнях інвестує саме в розвиток цих маршрутів, реставрує об’єкти, забезпечує інфраструктуру. Тоді ми приваблюємо і показуємо партнерам з бізнесу, що на цих територіях, на цих маршрутах можна розвивати, що потрібно, варто інвестувати, і ця картинка вже є зрозумілою для всіх”, – розповіла голова ДАРТ.

Також вона зауважила, що в Україні настільки багато туристичних об’єктів, що складно визначити пріоритетність, чому саме цей, а не інший об’єкт.

“Ми розуміємо, що, власне, маємо сьогодні за дуже пропрацьованими критеріями визначити першочергову пріоритетність. Це не буде означати, що не будуть реставруватись інші, чи розвиватися інші туристичні об’єкти, але насамперед ми зосередимо зусилля на цій частині. У Грузії часто приклад наводять, як Грузія розвинула Батумі. Але в Україні таких Батумі є дуже багато. В нас вся країна в прекрасних містах, в прекрасних територіях. Тому найперше треба зосередитися на них і далі в географічній прогресії збільшувати”, – додала Олеськів.

Також вона наголосила на важливості державно-приватного партнерства саме в менеджменті дестинації, маркетингу.

“Основою для нього мають стати туристичні фонди, які на сьогодні передбачені в новій редакції закону про туризм, який поданий до ВР народним депутатом Дмитром Нальотовим, комітетом гуманітарної політики, для того, щоб забезпечити саме співфінансування бізнесу та туристичного збору для розвитку цих дестинацій. І тоді бізнес разом із місцевою владою зможуть спільно будувати стратегії і розвивати туризм на місцях”, – підсумувала керівник відомства.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві проходить дводенний IV Міжнародний форум “Креативна Україна”, мета якого – обговорення оптимальних шляхів підтримки розвитку креативної економіки держави. Захід уже вчетверте проводиться в Україні, його головним організатором виступає Міністерство культури та інформаційної політики.

 

Мінекономіки: Розвиток інновацій і креативної індустрії — це питання виживання

Питання інноваційної економіки та креативної індустрії наразі є питанням виживання, адже дозволяє знаходити нові шляхи подолання викликів, винаходити нові бізнес-моделі.

Про це заступник міністра розвитку економіки торгівлі та сільського господарства Олександр Романішин сказав на IV Міжнародному форумі «Креативна Україна», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наразі питання інноваційної економіки і креативної індустрії — це вже не є питання хочу, чи не хочу. Це питання виживання. Тобто, ми маємо мінятися. Умови, в яких зараз перебуває весь світ і Україна зокрема, дає нові виклики і тільки так можна винаходити нові бізнес-моделі нові підходи до управління, нові інструменти прийняття рішень. Це все складові креативної економіки з точки зору менеджменту», – заявив Романішин.

Він зазначив, що з точки зору інновацій, які є рушійною силою економіки, Україна у 2020 році вперше зайняла друге місце в рейтингу «Глобальний інноваційний індекс 2020», який кожен рік розраховує Всесвітня організація інтелектуальної власності і в якому є елемент креативної індустрії.

«Власне це є певним знаком до того, що в Україні є таланти, є потенціал створення інноваційних продуктів. Відходу, врешті, від ресурсної економіки до економіки з продуктами високої доданої вартості з високими технологічними креативними компонентами. Якщо проаналізувати певні тренди, то можна побачити, що розвиток провідних країн, в яких велика складова складає креативна економіки, такі як Штати, Великобританія — їх розвиток — пряма крореляція між увагою до креативної індустрії і ВВП на душу населення. Креативна економіка Великобританії в годину генерує 10 млн фунтів стерлінгів», – відзначив заступник міністра.

За його словами, Україна має шалений потенціал і держава надає всі інструменти підтримки. «Згадувались різні форми співпраці. Державне приватне партнерство. В Україні існує закон, який визнано одним з найкращих в Європі. Наразі більше 170 угод державно-приватного партнерства уже укладено. Користуйтесь цим інструментом. Це той інструмент, який поєднує і державу і приватні інвестиції і, власне, потреби регіону», – сказав урядовець.

Також він зауважив, що один із напрямків — це розвиток туризму, пов’язаний із географічними зазначеннями.

«В Україні ми почали тільки недавно реєструвати такі зазначення, і є вже три успіхи – це мелітопольська черешня, яка відома вже на весь світ. Це гуцульська овеча бринза. Ми плануємо ще 10 географічних зазначень — це і херсонські кавуни і карпатський мед. І це все створює передумови для розвитку туризму, там де ці географічні зазначення реєструються. Навколо них створюється увага туристів, інвесторів і поява нових інвестиційних проєктів», – підсумував Романішин.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві проходить дводенний IV Міжнародний форум “Креативна Україна”, мета якого — обговорення оптимальних шляхів підтримки розвитку креативної економіки держави. Захід уже вчетверте проводиться в Україні, його головним організатором виступає Міністерство культури та інформаційної політики.

 

Креативні індустрії здатні підняти за собою величезний шар економіки – Разумков

За належної урядової підтримки креативні індустрії здатні підняти за собою величезний шар економіки.

Про це йдеться у листі Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, текст якого зачитали на IV Міжнародному форумі “Креативна Україна”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Креативні індустрії — це саме те стратегічне рішення для країни, яке потрібне нам під час кризи. За належної урядової підтримки креативні індустрії здатні підняти за собою величезний шар економіки. Але для цього запорукою успіху стануть: інвестиції в людей і розвиток, сприятливе бізнес-середовище, укріплення культурної інфраструктури в регіонах», – переконаний Разумков.

За його словами, в основі креативних індустрій лежить ідея демократичності й рівності — завдяки вільному творчому самовираженню. Нині ця сфера набуває нового сенсу, стає не просто відрадою та втіхою в часи ізоляції, а й відкриває нові можливості там, де старі моделі й підходи більше не діють.

«Як якість економіки та урядових рішень креативні індустрії здатні стати феніксом — джерелом відновлення й порятунку, коли навколо обмаль ресурсів, сил, часу. Мова йде про унікальну здатність креативної економіки — генерувати високу додану вартість на основі таланту, інтелекту, інтелектуальної власності», – відзначив Голова ВР.

Разумков нагадав про те, що у проєкті Національної економічної стратегії-2030 влада окреслила креативні індустрії пріоритетом і працює над тим, щоб створити оптимальну карту розвитку для них із урахуванням сучасних тенденцій, інновацій, євроінтеграційних трендів, викликів часу.

«Але крізь роки такою самою цінністю для осіб, зайнятих у креативній сфері, лишаються демократичність і рівність — перед законом, один перед одним, спільно з іншими», – додав голова Верховної Ради.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві проходить дводенний Міжнародний форум «Креативна Україна», мета якого — обговорення оптимальних шляхів підтримки розвитку креативної економіки держави.

Захід уже вчетверте проводиться в Україні, його головним організатором виступає Міністерство культури та інформаційної політики.

Серед гостей та учасників форуму є представники української влади, чиновники ЄС та Великої Британії, відомі діячі креативних індустрій; представники HBO та інших всесвітньо відомих компаній, викладачі Стенфорду і Гарварду, засновники та керівники провідних українських бізнесів, що працюють у креативному секторі економіки.

 

Клініку «Добробут» та Дніпровську політехніку перевірять на застосування української

Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови розпочне заходи державного контролю за застосуванням державної мови у клініці “Добробут” та у Дніпровській політехніці.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у Фейсбуці Уповноваженого із захисту державної мови.

“На цьому тижні (16.11 – 20.11), за результатами неодноразових звернень, в тому числі народних депутатів України, Секретаріатом розпочато здійснення заходів державного контролю за застосуванням державної мови Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка» та ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка», – йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося раніше, колишній чиновник КМДА Володимир Бондаренко поширив у соціальних мережах допис про конфлікт, який виник під час його відвідин одного з відділень клініки, через спілкування з ним російською мовою. В свою чергу клініка “Добробут” вступилася за своїх співробітників, згодом Бондаренко видалив пост зі своєї сторінки.

Також, як повідомлялося у ЗМІ та соціальних мережах, виник конфлікт у Дніпровській політехніці між студенткою та викладачем, який заявив, що не буде вести свої лекції українською мовою.

 

Кремінь закликає скасувати рішення про регіональні мови у восьми областях

Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до новообраних депутатів низки місцевих рад щодо необхідності скасувати рішення про функціонування регіональних мов, які суперечать чинному законодавству України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у Фейсбуці уповноваженого з захисту державної мови.

“Незважаючи на те, що Закон «Про засади державної мовної політики» визнаний неконституційним ще у лютому 2018 року, рішення окремих обласних, міських, сільських та селищних рад у Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській та Чернівецькій областях досі не скасовані”, – зазначив уповноважений.

За його словами, відповідно до частини 7 статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який набрав чинності 16 липня 2019 року, статус української мови як єдиної державної передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

“Відповідно до закону, усі органи державної влади та місцевого самоврядування, мали у шестимісячний термін з дня набрання чинності цього закону, забезпечити приведення своїх нормативних актів у відповідність. Проте, окремі органи місцевого самоврядування й досі цього не зробили, а в деяких з них ведеться діловодство та навіть прийняття рішень здійснюється виключно регіональною мовою, що є прямим порушенням чинного законодавства”, – підкреслив Кремінь.

Він зазначив, що скасування відповідних рішень окремих органів місцевого самоврядування для держави є надзвичайно важливим, оскільки вони суперечать та порушують вимоги, передбачені статтею 10 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. № 10-рп/99, Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

“Забезпечення належного функціонування державної мови – це інструмент об’єднання українського суспільства, засіб зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежності та національної безпеки”, – наголосив Кремінь.

 

Мер Ужгорода назвав викриття СБУ схеми підкупу виборців провокацією проти себе

Мер Ужгорода Богдан Андріїв назвав операцію СБУ з викриття в місті схеми підкупу виборців, проведену напередодні, провокацією проти нього перед виборами.

Про це він заявив на пресконференції в Ужгороді, передає кореспондент Укрінформу.

“Я вважаю провокацією затримання в Боздошському парку начебто громадянина, який збирав чи скуповував голоси на мою користь. Я не знаю, що це за особа і що він та для кого скуповував. Зі ЗМІ почув, що його назвали головою одного з ОСББ міста. Хочу наголосити, що я жодного стосунку до цього інциденту не маю, ані члени моєї родини чи моєї команди. Це, я вважаю, абсолютна провокація, яка спрямована на те, щоби підірвати довіру ужгородців до мене і зробити вигляд, що я якимось чином хочу вплинути на результати волевиявлення”, – сказав Андріїв.

Операцію правоохоронців із затриманням громадянина в Ужгороді чинний мер назвав черговою спробою його очорнити.

“Ми всі прекрасно знаємо, як це робиться. Шукається особа, яка має якісь негаразди із законом, так звана торпеда, потім шукається інша особа, яка бере ці кошти. Вони відбудуться якимось штрафом чи проведуть добу у СІЗО, а найголовніше, що є інформпривід говорити те, що в Ужгороді йде підкуп ужгородців з моєї сторони”, – акцентував Андріїв.

Чинний мер Ужгорода заявив, що вимагає максимально об’єктивного розслідування цієї справи та всіх аспектів цієї “брудної провокації”.

Як повідомлялося, напередодні Служба безпеки України викрила схему підкупу виборців на користь одного з кандидатів на посаду Ужгородського міського голови.

За попередньою версією слідства, організував підкуп житель обласного центру. Зловмисник залучив до оборудки голову правління одного з ОСББ для збору підписів виборців, пропонуючи 500 гривень за кожен голос.

ЦВК призначила другий тур виборів мера в Ужгороді на 22 листопада. В ньому братимуть участь чинний мер Богдан Андріїв та кандидат від “Слуги народу” Віктор Щадей.

 

Підкуп виборців і чорний піар: КВУ назвав головні проблеми другого туру

Головними проблемами напередодні другого туру виборів, що відбудуться 22 листопада в 11 містах України, є підкуп виборців і чорний піар.

Про це розповів на пресконференції голова КВУ Олексій Кошель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Напередодні другого туру виборів залишаються дві ключові проблеми. Перше – це традиційна проблема підкупу і друга – це масове використання технологій чорного піару”, – сказав Кошель.

Він розповів, що в Ужгороді, наприклад, поліція відкрила кримінальне провадження щодо громадянина, який через ОСББ намагався скупити голоси виборців по 500 грн. У Черкасах, за його словами, з’явилась інформація про створення через соцмережі так званих груп десятників, які забезпечуватимуть “правильне голосування” для 10 інших виборців. За даним фактом також відкрито кримінальне провадження. У Дніпрі працює кілька вайбер-каналів і телеграм-каналів також з метою підкупу виборців.

“Такі сітки з підкупу виборців в умовах низької явки є дуже серйозною проблемою. Тому що не треба масово скуповувати голоси, а достатньо лише докупити голоси, коли різниця між кандидатами мінімальна. І тоді навіть кількасот голосів можуть суттєво вплинути на результат виборів”, – зазначив Кошель.

Крім цього, за його словами, зафіксовано і чимало випадків непрямого підкупу виборців. Наприклад, у Бердянську за рахунок коштів одного з кандидатів виборці отримали прилади індивідуального обліку газу, а в Рівному одна з лікарень отримала захисні маски та медичне обладнання.

“Це є проявом непрямого підкупу виборців. Це фактори, що можуть впливати на позицію виборця і мотивувати його голосувати за кандидата – благодійника”, – сказав голова КВУ.

Другою серйозною проблемою напередодні другого туру, за його словами, залишається масове використання чорного піару. При цьому, зауважив Кошель, спостерігачі констатують, що технології чорного піару значно зросли порівняно з першим туром. Більше того – масштаби і характер їх використання нагадують технології російської школи піару.

“Майстерність політтехнологів є дуже великою, тому виборцям важливо орієнтуватись на програми, стратегії і ключові обіцянки кандидатів і намагатись максимально відмежуватись від засилля чорного піару, який є досить масштабним напередодні другого туру”, – наголосив Кошель.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 22 листопада, повторне голосування на виборах міського голови відбудеться у Бердянську, Дніпрі, Дрогобичі, Львові, Миколаєві, Нікополі, Полтаві, Рівному, Слов’янську, Ужгороді та Черкасах.

Повторне голосування з виборів міського голови, так званий другий тур, призначається у територіальних громадах із кількістю виборців більше 75 тисяч, де в першому турі жоден з кандидатів не набрав понад 50% голосів виборців.

 

На місцевих виборах обрали 64% чоловіків і майже 36% жінок – ОПОРА

Серед усіх обраних в Україні на місцевих виборах кандидатів 64,1% є чоловіками, а 35,9% – жінками.

Про це йдеться у попередньому аналізі місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, проведеного Громадянською мережею ОПОРА, який презентувала на пресконференції в Укрінформі голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська.

“Серед усіх обраних на місцевих виборах кандидатів 64,1% є чоловіками, а 35,9% мандатів отримали жінки. Це при тому, що під час висування і балотування чоловіків було 55,5%, а жінок – 44,2%. Ця статистика демонструє, що з одного боку гендерна квота в процесі висування була забезпечена, але вже на етапі голосування вона дещо зменшилася – до 35,9%”, – розповіла Айвазовська.

При цьому, згідно зі звітом ОПОРИ, в обласних радах майже 28,2% обраних депутатів є жінками, в районних – 33,7%, у радах громад з кількістю виборців понад 10 тисяч – 32,8%, у громадах із кількістю виборців до 10 тисяч – 41,6%.

Проте найнижчий відсоток жінок серед обраних міських, селищних та сільських голів – 16,8%. Однак, за даними ОПОРИ, кандидаток-жінок на дану посаду теж було значно менше, ніж кандидатів-чоловіків.

Айвазовська також поінформувала, що в розрізі політичних партій найбільше жінок на місцевих виборах пройшли за списками партії “Наш край” – 40,3% та “Слуги народу” – 39,1%. Найменша кількість жінок була обрана за списками ВО “Свобода” – 26%.

ОПОРА проаналізувала 39 813 осіб, які були обрані депутатами місцевих рад або головами громад. При цьому на сайті ЦВК досі відсутня інформація про майже 4 000 обраних депутатів. Це могло вплинути на точність статистичних даних, що представлені у звіті.

Як повідомляв Укрінформ, 25 жовтня в Україні відбулися місцеві вибори.

 

До Одеської облради обрали Степанова і трьох народних депутатів

11.11.2020

Одеська обласна ТВК оприлюднила список кандидатів у депутати до облради, які набрали достатню для перемоги кількість голосів виборців. Серед них – глава МОЗ Максим Степанов, троє чинних та шість колишніх народних депутатів.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу з посиланням на підсумковий протокол обласної ТВК.

«Одеська обласна територіальна виборча комісія встановила результати виборів депутатів Одеської обласної ради, згідно з якими набрали достатню для перемоги кількість голосів 84 кандидати в депутати», – зазначено в протоколі комісії.

Зокрема, у списках висуванців партій до складу облради, що мають підстави для отримання депутатських мандатів – чинний міністр охорони здоров’я Максим Степанов, народні депутати Сергій Колебошин, Олексій Гончаренко, Вадим Рабінович та шість колишніх народних депутатів України. Серед останніх – Олександр Урбанський, Іван Фурсін, Олег Радковський та Світлана Фабрикант.

Представник партії «За майбутнє» Василь Гуляєв одночасно був обраний міським головою Чорноморська.

Як повідомлялося, під час виборчої кампанії глава МОЗ Степанов заявив, що рішення балотуватися до облради пов’язане з прагненням посилити команду президента в області, але з посади міністра він не піде. «Жодним чином моє очолення списку (від партії «Слуга народу» – ред.) до Одеської обласної ради не вплине на мою роботу в Міністерстві охорони здоров’я», – заявив Степанов.

 

Івано-Франківську облраду втретє очолив свободівець Олександр Сич

Депутати Івано-Франківської обласної ради 8 демократичного скликання на своїй першій сесії таємним голосуванням обрали голову облради. Ним став свободівець Олександр Сич.

Як передає кореспондент Укрінформу, за Сича проголосували з 84-х депутатів усі 83 депутати нового скликання, які були присутні в сесійній залі. Інших кандидатур на голову обласної ради у депутатів не було.

Сича обрали головою Івано-Франківської обласної ради методом таємного голосування. Він склав присягу на вірність громаді Прикарпаття і народові України.

«Дякую всім за високий рівень довіри…Прикладатиму всіх зусиль, щоб його виправдати», – зазначив новообраний голова Івано-Франківської облради.

У своєму виступі перед голосуванням Сич зазначив, що за останню каденцію обласна рада зробила багато корисного та досягла максимум порозуміння між собою. В сесійній залі, стверджує голова облради, було «мінімум політики і максимум прагматичного підходу до вирішення актуальних питань».

«За дві останні каденції ми досягнули максимум у піднятті авторитету обласної ради як реального вищого самоврядного органу Прикарпаття. Далі – головний наш виклик. А це підготовка ґрунту до перебрання виконавчих повноважень», – зазначив Сич.

Він закликав депутатів працювати злагоджено і конструктивно для того, щоб обласна рада формувала виконавчий комітет у сесійній залі Івано-Франківська, а не дозволила це робити з Києва.

Як повідомлялось, на виборах до Івано-Франківської обласної ради п’ятивідсотковий бар’єр подолали 6 політичних сил: ВО «Свобода» – 18 депутатів, «Європейська солідарність» – 17 депутатів, «За майбутнє» – 16 депутатів, «Батьківщина» – 14 депутатів, «Платформа громад» – 10 обранців, і партія «Слуга народу» – 9 депутатів. Загалом, депутатами обласної ради стали 84 обранці.

Олександр Сич (нар. 16 липня 1964, село Дерть, Рокитнівський район, Рівненська область) — український політик правого спрямування, голова Івано-Франківської обласної ради з 25 листопада 2010 року по 23 листопада 2012 року і з 7 грудня 2015 року. Кандидат історичних наук, доцент кафедри державного управління Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Заступник голови Всеукраїнського об’єднання «Свобода» з питань ідеології, входить до його політвиконкому.

З 27 лютого по 2 грудня 2014 року був віцепрем’єр-міністром України.

 

Вінницьку облраду очолив експрокурор області В’ячеслав Соколовий

Вінницьку обласну раду восьмого скликання очолив депутат від фракції «Української стратегії Гройсмана» – експрокурор області В’ячеслав Соколовий.

Відповідне рішення ухвалила сесія Вінницької обласної ради, передає кореспондент Укрінформу.

До бюлетеня для таємного голосування було включено дві кандидатури – В’ячеслава Соколового, а також Андрія Гижка, висунутого фракцією «Європейська Солідарність».

За підсумками голосування, за Соколового проголосували 68 із 78 присутніх на сесії депутатів. Андрія Гижка – експершого заступника голови Вінницької ОДА, а нині проректора ДонНУ ім. Василя Стуса, підтримали 10 депутатів.

В’ячеслав Соколовий обраний до Вінницької обласної ради за партійним списком «Української стратегії Гройсмана», безпартійний. В окрузі, де він балотувався, за нього проголосувала 2921 особа. З березня 2014-го по вересень 2019 року він перебував на посаді прокурора Вінницької області. На момент висунення кандидатом у депутати Вінницької обласної ради був заступником голови фермерського господарства «Плебанівський сад» (с. Плебанівка Шаргородського району), яким керує його дружина.

Соколовому 45 років, він має двох доньок.

У своїй декларації(після звільнення) за 2019 рік Соколовий з нерухомості вказав житлові будинки у м. Шаргород площею 155 квадратних метрів, вартістю майже 100 тис. грн, і будинок площею 297 квадратних метрів у с. Бохоники під Вінницею, який коштує 40 тис. грн власницею яких є його дружина. На дружину записані й кілька земельних ділянок загальною площею близько 53 тис. квадратних метрів. Окрім того, Соколовому належить 50% загального капіталу ФГ «Плебанівський сад».

Також у декларації Соколового вказано 2 банківських рахунки, на яких він зберігає 300 тис. грн та 59 тис. доларів США, його дружина – 308 тис. грн і 65 тис. доларів. Як дохід за 2019 рік він вказав 706,9 тис. грн зарплати на посаді прокурора Вінницької області, 79 тис. грн – як заступника голови фермерського господарства «Плебанівський сад», 400 тис. грн дивідендів, отриманих у ФГ «Плебанівський сад», а також 103,6 тис. грн пенсії.

З транспортних засобів у декларацію включено автомобіль Toyota land cruiser 2010 року випуску, яка на момент придбання у 2015 році коштувала 98 тис. грн, її власником вказаний батько новообраного голови облради.

Як повідомляв Укрінформ, у результаті місцевих виборів-2020 до Вінницької обласної ради пройшли шість політичних партій: «Українська стратегія Гройсмана»(40 депутатів), «Європейська солідарність» і ВО «Батьківщина»(по 11), «За майбутнє» і «Опозиційна платформа – За життя»(по 7) та «Слуга народу»(8 депутатів). Вони, відповідно, створили шість депутатських фракцій. Всього у Вінницькій облраді 84 депутати.

 

Зеленський наполягає: рішення для розв’язання кризи з КСУ треба шукати активніше

Президент Володимир Зеленський наголошує на необхідності активізувати напрацювання збалансованого комплексного рішення для швидкого врегулювання ситуації з Конституційним Судом.

Про це глава держави написав у Твіттері, повідомляє Укрінформ.

“Голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо глибоко розуміє ситуацію з КСУ. Важливо відновити довіру суспільства до конституційного судочинства. Маємо активізувати напрацювання збалансованого комплексного рішення для швидкого розв’язання кризи. Спільно ми знайдемо шлях, що відповідатиме верховенству права”, – наголосив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 19 листопада представив послам країн «Великої сімки» та Європейського Союзу шляхи виходу з конституційної кризи в Україні і заявив, що до кінця року має бути відновлена ​​кримінальна відповідальність за неправдиві відомості в деклараціях, повернуті контрольні функції НАЗК і вирішено питання Конституційного Суду.

27 жовтняКСУ визнав неконституційною статтю 366-1 КК, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними контрольні повноваження НАЗК.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні прийнято рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Крім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонував припинити повноваження чинного складу КС, однак він поки не знайшов підтримки в парламенті.

Голова ВР Дмитро Разумков 2 листопада повідомив про плани парламенту відновити електронне декларування новим законом.

 

Криза КСУ: робоча група Ради заслухала силовиків та суддів

На засіданні робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду відбулося експертне обговорення за участю представників правоохоронних органів.

Як передає Укрінформ, про це журналістам розповів член робочої групи, народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин за результатами засідання.

“Сьогодні відбулося суто експертне обговорення. У засіданні брали участь представники НАЗК, Нацполіції, ДБР, НАБУ, Офісу генпрокурора та Верховного Суду”, – зазначив Юрчишин.

Депутат додав, що наразі триває робочий процес, тому на засіданні обговорили окремі деталі й визначилися з тим, що їх будуть опрацьовувати на наступному засіданні — у понеділок о 14:00.

Як повідомляв Укрінформ, 16 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила, що планує підписати розпорядження щодо створення при Комітеті з питань антикорупційної політики робочої групи щодо напрацювання законопроєктів із вирішення конституційної кризи. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.

Робоча група з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ була утворена 17 листопада. Головою призначено народного депутата від “Слуги народу”, керівника Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського, а заступником – представницю Верховної Ради у Конституційному Суді Ольгу Совгирю (“Слуга народу”). До складу групи увійшли представники різних фракцій: від “Слуги народу” – голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін, голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, лідер фракції Давид Арахамія. А також Микола Бабенко (депутатська група “Довіра”); Тарас Батенко (депутатська група “Партія “За майбутнє”); Сергій Власенко (фракція “Батьківщина”); Руслан Князевич (“Європейська Солідарність”); Антоніна Славицька (“Опозиційна платформа – За життя”); Ярослав Юрчишин (“Голос”).

Члени робочої групи мають до 1 грудня підготувати для розгляду узгоджені законопроєкти для розв’язання конституційної кризи.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, 30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до Закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.

Також у парламенті 5 листопада було зареєстровано законопроєкт №4319 «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», серед його авторів – представниця Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря та представник Президента у КС – Федір Веніславський.

Законопроєкт пропонує збільшити мінімально необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Великою палатою КСУ. Крім того, автори також пропонують зміни, які передбачають, що Регламент КСУ затверджується законом.

 

ОАСК взявся за позов звільненого заступника голови ДБР: Бабіков хоче повернути посаду –  УП

Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі за позовом колишнього адвоката експрезидента-втікача Януковича Олександра Бабікова до Державного бюро розслідувань.

Джерело: ОАСК

Деталі: Бабіков зокрема просить визнати протиправним та скасувати наказ ДБР про його звільнення з посади першого заступника директора ДБР, поновити його на посаді та стягнути з Бюро середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Передісторія:

2 листопада УП стало відомо, що виконувач обов’язків директора Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов підписав наказ про звільнення першого заступника Олександра Бабікова. Підставою є нібито постійний конфлікт інтересів через роботу останнього в адвокатському об’єднанні “Аверлекс”.

Сам же Бабіков 5 листопада заявив, що залишається на посаді, тому що його належним чином не ознайомили з наказом.

 

За сім років винесено лише 21 вирок у “справах Майдану”, це болюче питання – Офіс генпрокурора –  УП

В Офісі генпрокурора відзначають тенденцію затягування розгляду судам матеріалів за звинуваченнями в “справах Майдану” і підкреслюють важливість винесення рішень про заочний арешт фігурантів.

Джерело: керівник департаменту з розслідування “справ Майдану” Офісу генпрокурора Олексій Донський на пресконференції 20 листопада, цитує “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “На цей час вступили в законну силу вироки щодо 21 особи (за звинуваченням у злочинах, скоєних стосовно учасників Революції Гідності) … Ми теж вважаємо, що за 7 років 21 вирок – це дуже мало… Тобто питання затягування судового розгляду є дуже болючим”.

Деталі: За словами Донського, з початку поточного року по “справах Майдану” постраждалими визнано понад 2 тисячі осіб, 37 осіб було притягнуто до кримінальної відповідальності з яких 26 правоохоронців, троє суддів і 8 цивільних.

Відносно 27 підозрюваних було обрано запобіжний захід – утримання під вартою заочно.

Прокурор підкреслив, що рішення про заочне утримання під вартою дає підстави для міжнародного розшуку обвинуваченого. Йдеться, зокрема,  про такі рішення стосовно експрезидента Віктора Януковича, колишніх глав Міноборони і СБУ, правоохоронців різних рівнів.

 

В Офісі генпрокурора заспокоюють: Янукович має ще один заочний арешт – УП

В Офісі генерального прокурора пояснюють, що стосовно експрезидента Віктора Януковича діє друге рішення про заочний арешт, також суд виніс постанову про його затримання для обрання запобіжного заходу.

Джерело: заступник керівника департаменту по “справах Майдану” ОГП Денис Іванов, якого цитує “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “Це рішення (Київського апеляційного суду) не означає, що у Януковича є можливість повернутися, і щодо нього не будуть застосовані заходи кримінально-правового характеру.

Ви всі знаєте, що в справі щодо державної зради вирок вступив у законну силу, він засуджений до 13 років позбавлення волі. В іншому кримінальному провадженні.. щодо захоплення державної влади щодо Януковича обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

І щодо цього рішення захист зараз проводиь певні апеляційні процедури. Вчора засідання було відкладено, наступне призначено на 28 грудня цього року”.

Деталі: За його словами, після винесення ухвали про скасування заочного арешту прокуратура звернулася до суду для дачі дозволу на затримання Януковича.

Іванов каже, що слідчий суддя Печерського суду дала дозвіл в разі появи підозрюваного Януковича затримати його і доставити в суд для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Також за словами представника ОГП, Київський апеляційний суд досі не видав повний текст рішення про скасування заочного арешту для Януковича.

Апеляційний суд стверджує, що наявність міжнародного розшуку Януковича прокурор і слідчий не довели, в зв’язку з чим справу направлено на новий розгляд. Однак, за словами Іванова, якби дійсно були встановлені такі обставини, то була би пряма відмова в задоволенні клопотання слідчого і прокурора.

При цьому він підкреслив, що суд визнав обґрунтованість обвинувачення Януковича з організації силового розгону мітингувальників.

Іванов стверджує, на сьогоднішній день скасування рішення про заочний арешт і направлення справи на повторний розгляд має негативні наслідки для слідства “лише в тому, що слідчому і прокурору необхідно заново проходити процес доведення обставин в суді першої інстанції”.

Представник ОГП підкреслив, що прокуратура буде підтримувати своє клопотання про заочний арешт у суді першої інстанції.

Передісторія:

16 листопада Київський апеляційний суд скасував рішення про заочний арешт експрезидента-втікача Віктора Януковича у справі про розгін Майдану 18-20 лютого 2014 року.

Суд вказав на “чисельні процесуальні порушення та непідтвердженість підозри”.

Також в суді заявили, що вважають безпідставними звинувачення на свою адресу у тому, що суд сприяє уникненню колишнім президентом Віктором Януковичем кримінальної відповідальності.

 

Немає міжнародного розшуку: Суд пояснив, чому скасував арешт Януковича – УП

Своє рішення про скасування заочного арешту експрезидента-втікача Віктора Януковича у справі про розгін Майдану Апеляційний суд пояснив тим, що слідство і прокуратура не надала документів, що підтверджували перебування Януковича в міжнародному розшуку.

Джерело: повідомлення Київського Апеляційного суду

Дослівно: “Скасовуючи ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, Київський апеляційний суд виходив з того, що прокурором не доведено факт оголошення підозрюваного Януковича В.Ф. у міжнародний розшук, як того вимагають положення ч. 6 ст. 193 КПК України…

Стороною обвинувачення ані довідки, ані витягу із бази даних Інтерполу, які б підтверджували перебування підозрюваного Януковича В.М. у міжнародному розшуку ані слідчому судді Печерського районного суду міста Києва, ані суду апеляційної інстанції не надано”.

Деталі: Апеляційний суд вказав, що заочний арешт застосовується, якщо підозрюваний переховується та оголошений у міжнародний розшук. В такому випадку слідство це має підтвердити.

Відомості про оголошення особи у розшук, у тому числі міжнародний, мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Натомість, як вказує суд, слідчий ДБР посилався лише на наявність постанови ГПУ від 29 травня 2019 року про оголошення Януковича у міжнародний розшук.

Водночас в матеріалах справи є повідомлення з Інтерполу, в якому зазначено, що інформація відносно Януковича буде видалена із баз даних Інтерполу оскільки має переважно політичний характер.

Також захист Януковича долучив лист Інтерполу від 25 квітня 2017 року, в якому зазначено, що відносно Януковича, не розміщувався внутрішній запит з метою оголошення його міжнародного розшуку по лінії Інтерполу.

В той же час, Апеляційний суд в своїй заяві вказав на обґрунтованість підозри Януковичу, і те що є ризики, що він може переховуватись, або впливати на слідство.

Передісторія:

16 листопада Київський апеляційний суд скасував рішення про заочний арештекспрезидента-втікача Віктора Януковича у справі про розгін Майдану 18-20 лютого 2014 року.

Суд вказав на “чисельні процесуальні порушення та непідтвердженість підозри”.

Також в суді заявили, що вважають безпідставними звинувачення на свою адресу у тому, що суд сприяє уникненню колишнім президентом Віктором Януковичем кримінальної відповідальності.

 

“Російські війська мають піти з Придністров’я, а Крим – це Україна”: інтерв’ю Маї Санду

Сергій Сидоренко, Кишинів-Київ, Європейська правда

Непросто згадати, хто з лідерів держав-сусідів України викликав таку уваги та стільки позитивних відгуків щодо свого обрання, як це сталося із майбутньою президенткою Молдови Маєю Санду.

До певної міри це є “заслугою” її попередника, лідера Партії соціалістів Молдови Ігоря Додона. Чинний керівник Молдови має в Україні вельми негативний імідж – як через свої давнішні коментарі про “російський Крим”, так і через те, що за чотири роки на посаді його міжнародна діяльність концентрувалася переважно на співпраці з РФ, через що за ним закріпився імідж проросійського політика.

Мая Санду, на відміну від нього, орієнтована на Захід. Вона відкрито називає дії РФ проти України агресією, Крим вважає окупованою частиною України і ще чотири роки тому обіцяла ЄвроПравді не відходити від цих принципів.

Втім, чого чекати на практиці у співпраці наших держав? І що робитиме новообрана президентка, щоби “зшити” власну країну?

Про це “Європейська правда” спитала на зустрічі з нею у Кишиневі. Ми найдетальніше висвітлювали вибори у Молдові та стали першим українським виданням, якому Санду погодилася дати інтерв’ю.

“У мене немає пояснень дурниць, які наговорив і які зробив Додон”

– Зеленський вже привітав вас і запросив відвідати Україну. Коли вас чекати у Києві?

– Офіційного запрошення в мене ще немає, але після інавгурації, у січні, я буду рада поїхати до Києва та особисто поспілкуватися із Володимиром Зеленським про українсько-молдовські відносини.

Ми маємо відновити, “полагодити” відносини між нашими державами після того, куди вони зайшли за останні чотири роки, за президентства Ігоря Додона. На жаль, мій попередник не просто не зміг побудувати відносин з Україною, а й, по суті, ізолював нашу державу.

– Що означає це “полагодження” відносин? Що має змінитися?

– По-перше, для держав-сусідів є природним мати добрі відносини. Зараз цього немає – Додону вдалося жодного разу не відвідати Україну за чотири роки на посаді.

По-друге, нам треба активніше взаємодіяти для досягнення нашої спільної мети – зближення з ЄС. І Молдова, і Україна задекларували, що одного дня ми вступимо до Євросоюзу. Але для цього нам необхідно змінитися, запровадити європейські стандарти, побудувати сильну державу, яка долатиме корупцію, матиме прозоре урядування та високі стандарти життя. Я вірю, що нам буде простіше робити це разом.

І по-третє, є питання двостороннього порядку денного, які ми маємо вирішити.

– За Додона наші відносини були зіпсовані через його заяви про Крим. А якою є ваша позиція щодо Криму?

– Моя позиція не змінилася відтоді, коли ми з вами говорили ще у 2016 році.

Крим – це частина України.

Я поважаю територіальну цілісність і суверенітет України щодо Криму. Я про це говорила, коли була прем’єр-міністром, і запевняю, я говоритиму точно те саме, коли стану президентом.

– Чому взагалі прозвучала та заява Додона?

– У мене немає пояснень дурниць, які наговорив і які зробив президент Молдови за останні чотири роки.

– А що думають пересічні молдовани про Крим та про дії РФ в Україні та щодо України?

– По-різному думають. Як ми бачимо в опитуваннях, є люди, які поділяють мою точку зору, і є ті, що думають інакше.

Причина у тому, що люди отримують інформацію з різних джерел, від різних ЗМІ. Треба визнати, що в Молдові загалом дуже мало інформації про події в Україні. Присутність українських ЗМІ також дуже низька. Натомість російські ЗМІ дуже широко присутні, і є чимало людей, на яких вони впливають. Тому ми маємо поділ у суспільстві у ставленні до Криму.

Хоча й не лише про російські ЗМІ йдеться. Медіа у Молдові часто використовують з політичною метою – як було під час цієї кампанії. Політики, щоби утриматися при владі, намагаються лякати людей – мовляв, “якщо не ми, то буде війна”. Із цим ми також плануємо боротися. Будемо намагатися змінити структуру медіа у Молдові, зробити їх більш незалежними, змінити регулятора тощо.

“Це вже не питання для компромісів”

– Розкажіть, чого нам чекати у двосторонніх відносинах? Якими є плани щодо України?

– Перш за все – побудувати відносини.

Звісно, ми маємо поліпшити торгівлю між Україною та Молдовою. Ми також зможемо вчитися один в одного. Нас цікавить ваш досвід – це і побудова антикорупційних інституцій, і реформа сектора юстиції. Він дає як позитивні, так і негативні уроки, і дозволить не повторювати ті самі помилки.

Також є специфічні плани, як от щодо протидії контрабанді у Придністров’ї. Нам потрібна допомога України, і я влітку 2019 року отримала у Києві обіцянку такої допомоги. На жаль, через коротку тривалість роботи мого уряду ці плани призупинилися, але я планую повернутися до них.

І ми маємо перейти до обговорення чутливих питань, зокрема, пов’язаних з Дністром, делімітацією кордонів тощо. Так, там є складні питання, але якщо наші держави хочуть підтримати одна одну – а я вірю, що таке бажання є, – ми зможемо знайти рішення.

– А ви готові йти на компроміси? Бо досі переговори щодо тієї ж Дністровської ГЕС-2 впиралися у червоні лінії, через які уряд Молдови не хотів переходити.

– Питання Дністра для нас критично важливе. Для Молдови це – ключове джерело води. Цього року в Молдові була посуха, найсерйозніша за останній час, що завдала дуже великої шкоди. Були навіть перебої з постачанням питної води! Тому це вже не питання компромісів. Ми маємо бути дуже відповідальними у пошуку рішення і розуміти, що це – питання майбутнього нашої держави. Тому ми розраховуємо на вирішення питання щодо Дністра з чітким урахуванням впливу на довкілля.

Довідково: Дністровська вода є основою водопостачання Кишинева та низки інших міст Молдови. Останніми роками через падіння рівня води в Дністрі нерідко виникає загроза кишинівському водозабору. Молдова вважає, що одним із джерел проблем є каскад ГЕС на Дністрі. Раніше анонсовані Україною плани будівництва нових ГЕС викликали протести Кишинева.

Цей приклад, щодо Дністра, ілюструє й інші елементи моєї зовнішньої політики.

Я планую ґрунтувати її на тому, як ухвалені рішення вплинуть на людей. Але якщо під час переговорів у вас також будуть подібні переконливі аргументи, ми їх теж почуємо, і я впевнена, що ми знайдемо рішення, які задовольнятимуть обидві наші країни.

“Україні знадобиться наш досвід у Придністров’ї”

– Поговорімо про Росію. Для України це – держава-агресор, яка окупувала Крим та Донбас. У Молдови також є Придністров’я. І хоча я розумію, що ситуація не є геть подібною – та маю спитати: чим для вас особисто є Росія?

– У нас є насичений порядок денний з Росією.

Чимало молдован працюють у Росії, і ми маємо забезпечити їм гідні умови роботи та соціальний захист, доки не створені прийнятні економічні умови вдома, у Молдові. Я хочу розблокувати експорт до Росії, який за низкою найменувань закритий після підписання Молдовою Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. Є компанії, для яких важливий російський ринок – тож я працюватиму над тим, щоби забезпечити можливість експорту і до ЄС, і до РФ.

І у нас, звісно, лишається питання придністровського конфлікту.

Звісно, є те, що ми маємо зробити самі для розв’язання конфлікту – це боротьба з корупцією та контрабандою. Адже доки політики у Кишиневі та у Тирасполі будуть зацікавлені заробляти гроші на конфлікті – вони опиратимуться його політичному вирішенню.

Але до остаточного політичного розв’язання конфлікту ми не зможемо прийти самотужки. Росія – це частина переговорного формату.

До слова, можливо, й Україні знадобиться наш досвід у Придністров’ї.

Наприклад, те, що Молдова обрала м’який підхід (ще на початку 90-х років. – ЄП).

Ми визнали, що Придністров’я є частиною переговорного формату, ми дали тамтешньому бізнесу той самий торговельний режим, який мають наші виробники – зокрема, право вільного експорту до ЄС за Угодою про асоціацію. Тому зараз 65% експорту Придністров’я йде в Європу. Ми підписали понад 300 документів про розв’язання конфлікту тощо.

Але попри всі ці кроки, ми наразі тай нікуди й не прийшли.

І цей наш досвід Україні може бути корисно врахувати (при виборі підходу. – ЄП) у діях щодо Донбасу.

– Після Нагірного Карабаху не можу не спитати: військове вирішення можливе?

– Я вірю, що одного дня з’явиться геополітична можливість для возз’єднання Молдови, і ми маємо бути готові до появи цього. Але у будь-якому разі це має бути мирне вирішення.

Це має бути рішення, яке підходить усій Молдові. Понад те, я впевнена, що це має бути план дій, розроблений у Молдові, погоджений з усіма політичними силами та із суспільством.

Я розумію, що це є дуже непростим завданням, але простого вирішення тут немає.

– Я все ж перепитаю про те, чим є Росія. Поставлю запитання інакше: чи вважаєте ви Придністров’я окупованою територією?

– Придністров’я – це регіон, який відколовся (breakaway region), куди представники конституційної влади Молдови не можуть навіть потрапити. І – так, Придністров’я підтримується Росією. В тому числі – і через постачання газу безкоштовно, і багатьма іншими шляхами.

– Постачання газу до Придністров’я – окреме питання. Між тим борг Придністров’я за газ зростає.

– Ми його не визнаємо.

Він не є боргом Молдови.

Правобережна Молдова (підконтрольна уряду частина країни. – ЄП) платить за газ, у тому числі російський. Також Молдова платить за електрику, для виробництва якої на лівому березі використовують газ, який Росія постачає Придністров’ю. І ми платимо повну ціну за нього!

Тому навіть якщо Придністров’я використовує газ безкоштовно і каже, що борг лягає на Молдову – то це не так. Ми ніколи не визнаємо цей борг. Це борг “влади” Придністров’я, і ніхто не питав нас про те, чи ми хочемо отримувати цей газ, чи ні.

Довідково:
“Газпром” вважає, що борг Молдови за природний газ складає $7 млрд. Практично всю цю суму, яка постійно зростає, складає заборгованість споживачів невизнаного Придністров’я. Цей регіон взагалі не здійснює платежі, але споживає більше газу, ніж решта території Молдови, оскільки там розташована ТЕС із турбінами, що працюють на газу.

Формально газовий борг лежить на АТ “Молдовагаз”, 50% якого належить “Газпрому”, 35,33% уряду Молдови, 13,44% – адміністрації Придністров’я. У 2008 році тодішній президент Молдови Воронін заявляв про визнання придністровського боргу; його наступники цей борг заперечували.

У нас є свої борги (перед РФ. – ЄП), які ми погашаємо, але наразі за газ боргів практично немає.

– Яким ви бачите статус Придністров’я після реінтеграції Молдови?

– Його ми ще маємо знайти.

Але я виступаю проти федералізації Молдови, я не підтримую варіанти, які пропонував Додон з його партією. Бо вони хоч і не надавали чітких пропозицій, але говорили про федералізацію. Впевнена, що ми знайдемо формат вирішення конфлікту.

І він має включати повне виведення російських військ з території Молдови. Ми про це завжди говорили і ми говоритимемо про це й надалі.

“Те, як голосувала діаспора, сталося вперше у світі”

– Давайте поговоримо про ситуацію у Молдові. Свою статтю після виборів почав словами: “Мая Санду перемогла, але вона отримає владу у глибоко розділеній країні“. Ви згідні?

– Це правда, до певної міри. Бо мій опонент Ігор Додон намагався розділити Молдову, на цьому була побудована його кампанія. Поділити за усіма можливими лініями – геополітичними, етнічними тощо. Налякати людей – і розділити їх.

На щастя, це не завжди працювало – ми побачили, що чимало людей під впливом цієї пропаганди, навпаки, вирішили долучитися до нас. Я отримала голоси з багатьох російськомовних громад, і це насправді надихає.

Річ у тім, що Молдова давно розділена. Є поділ між людьми, хто дивиться на Схід і на Захід.

Причиною є те, що роками відбувалося у нас в країні.

У багатьох склалося враження, що демократія – це синонім корупції і бідності.

Політики називали себе проєвропейськими, а на практиці – обкрадали людей і керували державою украй неефективно.

Зараз наша завдання – відновити віру в демократію та віру у власну державу. Це зараз – найважливіше.

Те, що останніми роками стільки молодих людей залишають свою країну, свідчить, що вони не вірять у Молдову. Ми хочемо щоби вони лишалися, і сподіваємося що принаймні частина тих, хто поїхав з Молдови, але все одно любить її – одного дня повернуться.

Ці вибори дають підстави вірити у таку можливість.

Ви бачили, як голосували закордонні молдовани. Я думаю, це сталося взагалі вперше не лише у Молдові, а й вперше у світі, що діаспора голосує у такій кількості, якщо рахувати відносно населення країни.

Довідково: У другому турі виборів президента Молдови на виборчих дільницях, відкритих за кордоном, проголосувало понад 262 тисячі громадян. Це склало 16% від усіх голосів виборців. Майже 93% з них підтримали Маю Санду.

Це свідчить, що люди, які поїхали з Молдови, і надалі цікавляться, що відбувається вдома.

– Подивимося правді в очі: багато людей мають інші переконання, ніж ваші. Як ви їх переконаєте, як подолаєте розділення суспільства?

– Немає значення, чи людина дивиться на Захід чи на Схід, говорить румунською чи російською – і перші, і другі не люблять, коли їх дурять, коли їм брешуть та коли їх обкрадають. Кожна людина потребує поваги до себе, кожному потрібні економічні можливості. Люди хочуть мати можливість відкрити бізнес і знати, що податки, які вони платять, не стають частиною корупційних схем. Вони не хочуть бачити ситуацію, коли окремі компанії не платять податки лише через те, що у них є політичний “дах”.

Усе це – речі, які можуть нас об’єднати.

Так, у Молдові є люди, які не вірять, що європейська модель розвитку підходить нашій державі. Але це означає, що ми маємо показати їм, чим насправді є ця європейська модель!

Вони зарекомендували себе в усьому світі! -25% на Columbia

Розкішні жіночні комплекти. Додайте привабливості!

Я переконана, ґрунт цієї зневіри – у тому, що попередні уряди називали себе “європейськими”, але керували країною так, що до європейських стандартів це не мало жодного відношення. Тож коли ми візьмемо на себе керівництво Молдовою – маємо, напевно, менше говорити про нашу проєвропейськість, але змінювати дії держави у реальності.

Я розумію, наскільки це буде непросто.

Особливо зважаючи на те, що чинний парламент Молдови не підтримує мої ідеї щодо реформування країни, судової реформи, перетворення інституцій на незалежні тощо.

– Розпускатимете парламент?

– Я не можу розпустити його за власним бажанням, але нам необхідно знайти шлях до дострокових виборів.

Люди мають отримати право обрати новий парламент, адже нинішній поводився негідно. У нас є депутати, які змінили партію вже тричі, хоча парламент обраний лише торік. Це – ознака політичної корупції.

– Дехто вважає, що президент часом має діяти “політико-юридично”. Наприклад, Володимир Зеленський торік розпустив парламент на доволі сумнівних підставах, але він прагнув перезавантажити владу і досяг цього. Чи розглядаєте ви таку можливість?

– Ми маємо дотримуватися конституції, а вона дає дві підстави для розпуску парламенту (нездатність ухвалити закони протягом трьох місяців або затвердити новий уряд протягом 45 днів. – ЄП).

У мене є впевненість, що у найближчому майбутньому ці норми дадуть мені можливість розпустити парламент, і у Молдові відбудуться нові вибори.

Інтерв’ю взяв Сергій Сидоренко,редактор “Європейської правди” ,Кишинів – Київ

 

Держава взялась за тіньових автоперевізників. Як може змінитись ринок таксі? – УП

19.11.20

На оплату послуг таксі українці щорічно витрачають близько 40 млрд грн. Майже вся ця сума проходить повз економіку – податки не платять ні водії, ні служби таксі. У результаті бюджети щорічно недоотримують близько 4 млрд грн, підрахували в Офісі ефективного регулювання (BRDO).

Тимчасом офіційне працевлаштування водіїв таксі збільшило б фінансування Пенсійного фонду на 1,4%, стверджують спеціалісти BRDO. Щоб вивести ринок з тіні, Мінінфраструктури розробило проєкт закону, покликаний реформувати галузь. Чиновники розраховують мінімум на 1 млрд грн надходжень від водіїв.

Чи вдасться державі взяти під контроль ринок з багатомільярдними оборотами? Які зміни пропонує влада? Чого від закону чекати водіям таксі і пасажирам?

Як десять років “реформували” галузь

Перші спроби реформувати ринок таксі влада здійснила у 2010 році. Тоді Мінтранспорту розробило законопроєкт, який передбачав встановлення штрафу для водіїв за надання послуг з перевезення пасажирів без ліцензії.

Розмір штрафу пропонувалося встановити на рівні 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8,5 тис грн. На той час – майже 1,1 тис дол.

Влада також хотіла обмежити кількість зайнятих у бізнесі автомобілів. Місцеві ради отримували б право розподіляти квоти серед випускників школи таксиста на конкурсах. Усі авто в кожному місті повинні були мати однаковий колір, перебувати у власності роботодавця і не експлуатуватися понад трьох років.

Такі вимоги унеможливлювали надання послуг окремими особами. Ініціатива міністерства провалилася.

Через два роки реформувати галузь взялися на місцевому рівні. На початку 2012 року тодішній голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов обіцяв за пів року довести рівень обслуговування в таксі до стандартів країн ЄС. Водії мали бути атестовані, автомобілі – сертифіковані. У кожному з них повинні були стояти таксометр і термінал для безготівкового розрахунку.

Влада планувала встановити жорсткий контроль за перевізниками. Навіть тарифи повинна була затверджувати КМДА. У результаті реформи з 50 тис таксистів хотіли залишити 15 тис. Зрештою, і ця реформа зазнала невдачі.

Про наступну реформу таксі в Мінінфраструктури заговорили на початку 2014 року. Метою змін чиновники називали якість і безпеку перевезень.

Відомство підготувало законопроєкт, за яким водії повинні були отримати ліцензії, обладнати авто лічильниками, мати книги скарг, проводити технічне обслуговування машин і перевіряти власне здоров’я. У деяких містах таксистам планували надати спеціальні автостоянки. Ця ініціатива також зазнала невдачі.

Ще один законопроєкт про реформу галузі депутати зареєстрували у 2015 році. До сесійної зали документ не потрапив – його відхилив профільний комітет.

У висновку головного науково-експертного управління Верховної Ради зазначалося: “Питання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення достатньою мірою врегульоване у чинному законодавстві”.

Автори відкликали документ для доопрацювання. Оновлений проєкт розділяв послуги з перевезення пасажирів на кілька видів. Таксистами мали право бути компанії і громадяни. Вимоги до авто були формальні: мати позначення таксі. Ліцензувати їх повинні були чиновники обласних державних адміністрацій.

Громадяни могли працювати і без ліцензій, але вони мусили укладати угоди з диспетчерськими службами. Для останніх встановлювалися окремі вимоги.

Глава Асоціації відповідальних перевізників Олександр Дяченко заявляв, що ухвалення документа призведе до значного зростання корупції в перевезеннях, переходу в тінь значної частки ринку і підвищення цін на послуги таксі.

У 2019 році прийшов час чергової реформи. Тоді BRDO спільно з учасниками ринку представили концепцію регулювання ринку таксі “Поїдемо по-новому”. Саме ця концепція лягла в основу нового законопроєкту Мінінфраструктури, обговорення якого завершилося на початку вересня 2020 року.

Що пропонує таксистам Мінінфраструктури

За даними Міністерства інфраструктури, кількість громадян, задіяних у перевезеннях пасажирів, становить близько 220 тис осіб або 1,1% від економічно активного населення. 98% з них є неофіційно зайнятими фізособами, що не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності.

“Врегулювання зазначених проблемних питань (діяльність таксі в тіні без сплати податків. – ЕП) не може бути здійснене винятково за допомогою ринкових механізмів та чинних регуляторних актів, оскільки вони не містять механізмів, що дозволяють їх вирішити”, – зізнаються в міністерстві. Тому чиновники розробили законопроєкт. Що він передбачає?

✘ Можливість перевізника через електронний кабінет зареєструвати себе в реєстрі автомобільних перевізників. Якщо перевізника не буде в єдиному реєстрі, він не матиме права надавати послуги з перевезення пасажирів.

✘ Скасування ліцензування виходу на ринок для внутрішніх перевезень пасажирів на таксі та легковими автомобілями на замовлення і заміну його на повідомлення про початок такої діяльності. Зараз ліцензія на роботу в таксі коштує 1 921 грн, а процедура її отримання достатньо складна.

✘ Можливість ведення діяльності у сфері перевезень пасажирів на замовлення на основі патенту, який можна придбати на місяць або рік. Вартість на рік – одна мінімальна зарплата (5 тис грн), для електрокара – удвічі менше.

✘ Обов’язкове страхування пасажирів, підвищення якості послуг і безпеки.

Одночасно законопроєкт вводить адміністративні штрафи для диспетчерських служб таксі (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3,4 тис грн), які діють без включення в реєстр автомобільних перевізників.

Автори очікують, що від імплементації законопроєкту виграють і пасажири, адже поїздки стануть якіснішими та безпечнішими.

Що думають учасники ринку

Ініціатива міністерства вже знайшла широку підтримку.

У Європейській бізнес-асоціації стверджують, що законопроєкт містить комплексний підхід до реформи сфери внутрішніх перевезень пасажирів, тож асоціація сподівається на його якнайшвидшу реєстрацію у Верховній Раді та ухвалення.

“Впорядкування ринку послуг з внутрішніх перевезень пасажирів – важливий крок до впровадження європейських стандартів у життя українців, – каже координатор комітетів ЄБА Тетяна Широченко. – Це дозволить підвищити безпеку руху і рівень відповідальності перевізників, що позитивно вплине на якість послуг. До того ж, запропонована реформа дозволить збільшити фіскальну прозорість індустрії таксі, забезпечить легальний статус водіїв та сприятиме добросовісній конкуренції”.

Під час дискусії експертів та економістів щодо майбутньої реформи ринку таксі радниця міністра інфраструктури Яніка Мерило заявила, що держава не спроможна контролювати, регулювати і відстежувати діяльність сфери таксі.

Державні органи не мають вичерпної інформації про нові платформи чи мобільні застосунки, не знають, хто через такі сервіси надає послуги замовлення таксі, яку якість послуг вони забезпечують, яку відповідальність несуть водії.

Голова з розвитку Uber у Центральній і Східній Європі Георгій Соколянський вважає, що ухвалення законопроєкту підвищить безпеку пасажирів, збільшить приплив іноземних інвестицій і як наслідок – дозволить створити додаткові робочі місця.

“За нашою оцінкою, у п’ятирічному горизонті реформа таксі може створити сто тисяч робочих місць в Україні і підвищити податкові надходження до держбюджету.

Також не можна забувати про водія таксі і залишати його перед вибором: або працюй нелегально, не май пенсії і стажу, або будь єдиним, хто платить податки. Це нечесно, тому наше завдання полягає в досягненні прозорого регулювання діяльності таксі для пасажира, водія та держави”, – говорить Соколянський.

Основні податки Uber і Bolt платитимуть не в Україні

За оцінками авторів документа, після ухвалення закону бюджети різних рівнів щорічно будуть додатково отримувати від 800 млн грн до 1 млрд грн.

Вочевидь, ці суми в міністерстві рахують як вартість патенту (5 тис грн), помножену на 220 тис таксистів. Тобто реформа зводиться до ведення обліку таких осіб та обкладання податком (патентом) лише водіїв.

У той же час законопроєкт не створює передумов для введення оподаткування діяльності таксі-платформ Uber, Bolt, Uklon та інших, а також диспетчерських служб.

Uber та Bolt представлені в Україні як товариства з обмеженою відповідальністю, що забезпечують операційні і маркетингові потреби платформ, і лише з них компанії платять податки.

Проте основний грошовий потік (комісія платформи 25-30% з кожного замовлення таксі. – ЕП) іде повз ці товариства і повз українську податкову систему.

Коли ЕП намагалася з’ясувати в керівників українського Uber і Bolt, у якій країні компанії платять податки з комісійного заробітку в Україні, то зрозумілу відповідь не дав жоден з них.

“Uber – це технологічна платформа, а не оператор автомобілів, не перевізник”, – каже Соколянський.

“Ми не оператор таксі. Є країни, де ми працюємо з ліцензованими таксистами, і вони платять податок. Ми їм надаємо тільки інформацію про замовлення”, – відповідає регіональний менеджер Bolt в Україні Тарас Потічний.

Обсяг податків, які можуть сплачувати таксі-платформи в Україні, може становити десятки мільйонів гривень на місяць.

У 2019 році ЕП на основі відкритих даних Monobank спробувала оцінити грошовий оборот Uber в Україні. Так, у грудні 2018 року 600 тис клієнтів Monobank оплатили послуги Uber на 60 млн грн. У січні 2019 року ця цифра становила 32 млн грн.

Оскільки комісія Uber становить 25%, то тільки на клієнтах Monobank сервіс у грудні 2018 року заробив близько 15 млн грн, у січні 2019 року – 8 млн грн.

Якщо врахувати клієнтів інших банків і готівковий розрахунок за послуги таксі, то чистий комісійний дохід одного тільки Uber в Україні щомісячно може перевищувати 100 млн грн.

Проте з цих грошей Україна не отримує жодних податків, весь комісійний дохід Uber іде в Нідерланди. Bolt весь комісійний дохід відправляє в Естонію.

Проте навряд чи можна звинувачувати український уряд у вибірковому оподаткуванні учасників галузі. Зараз навіть уряд США з надзвичайно потужним і принциповим податковим апаратом не може змусити Uber платити у США всі податки.

У 2015 році американський журнал Fortune опублікував детальне розслідування про надзвичайно складну корпоративну структуру, яку Uber спеціально створив для ухилення від оподаткування на локальних ринках.