Українська громада у США вшанувала жертв Голодомору під час панахиди

У найбільшому храмі Нью-Йорка, соборі Святого Патрика, відбулася панахида за жертвами Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє генеральне консульство України в Нью-Йорку в Фейсбуці, передає Укрінформ.

«21 листопада у Кафедральному соборі Святого Патріка (м. Нью-Йорк) проведено панахиду із вшанування жертв Голодомору в Україні 1932-33 рр., яку спільно відслужили Митрополит Української православної церкви в США Антоній та Єпископ Української греко-католицької церкви Стемфордської єпархії Павло Хомницький», – йдеться у дописі.

Особливістю цьогорічного заходу, в якому участь традиційно взяли акредитовані в Нью-Йорку українські дипломати, стало заохочення його організаторами представників української громади замість відвідання Собору приєднатися до прямої вебтрансляції служби – через спричинені поширенням COVID-19 карантинні обмеження.

У ході урочистостей постійний представник України при ООН Сергій Кислиця від імені керівників українських дипустанов у США виголосив спільну заяву в зв’язку з 87-ми роковинами Голодомору-геноциду, а також звернувся до присутніх з нагоди Дня Гідності та Свободи, на вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Українська громада Нью-Йорка щороку в листопаді вшановує жертв українського Голодомору-геноциду 1932-33 рр., організовуючи панахиду. Через пов’язані з COVID-19 обмеження цьогоріч служба відбулася без присутності в соборі вірян та участі хору «Думка», водночас віртуально усі охчі могли долучитися до панахиди, зазначається на сторінці Української православної церкви в США в Фейсбуці.

«Хай пам’ять про безневинні жервти Голодомору буде вічна!», – зазначається в дописі.

Як повідомляв Укрінформ, Український конгресовий комітет Америки (УККА) раніше запросив приєднатися 21 листопада до панахиди з нагоди вшанування 87-ї річниці Голодомору 1932-33 рр. в Україні.

Цього року через пандемію коронавірусної інфекції УККА закликав представників громади долучитися до панахиди віртуально.

Як зауважувалося, до 87-ї річниці Голодомору вшанування пам’яті жертв, панахиди, академічні конференції та освітні лекції відбуватимуться на всіх континентах майже у кожній українській громаді по всьому світу. Через спалах коронавірусу багато з них будуть проходити в обмеженому форматі або віртуально і будуть доступні онлайн.

 

Окупанти за добу шість разів зривали «тишу» на Донбасі

23.11.2020, 07:14

Минулої доби, 22 листопада, зафіксовано шість фактів порушення режиму припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

“У передмісті Авдіївки російсько-окупаційні війська відкрили вогонь з автоматичного станкового гранатомета, а неподалік Новолуганського – зі станкового протитанкового гранатомета. В районах населених пунктів Шуми та Водяне ворог застосував гранатомети різних систем та стрілецьку зброю. Окрім того, з боку тимчасово окупованої Ужівки у напрямку Водяного окупанти здійснили дистанційне мінування позицій наших військ, використовуючи міни ПОМ-2”, – йдеться у повідомленні.

Про порушення режиму припинення вогню та використання заборонених мін збройними формуваннями Російської Федерації через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.

Бойових втрат та поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було.

Від початку поточної доби, 23 листопада, уздовж лінії розмежування спостерігалася “тиша”, порушень домовленостей у районі проведення операції не виявлено.

 

На Донбасі бойовики продовжують порушувати режим припинення вогню — ООС

23 листопада 2020, 07:07 • УНН. На Донбасі минулої доби, 22 листопада, бойовики шість разів порушили режим “тиші”. Про це повідомляє пресцентр штабу операції Об’єднаних сил, передає УНН.

“Так, в передмісті Авдіївки російсько-окупаційні війська відкрили вогонь з автоматичного станкового гранатомету, а неподалік Новолуганського — зі станкового протитанкового гранатомету. В районах населених пунктів Шуми та Водяне ворог застосував гранатомети різних систем та стрілецьку зброю. Окрім того, з боку тимчасово окупованої Ужівки у напрямку Водяного окупанти здійснили дистанційне мінування позицій наших військ, використовуючи міни ПОМ-2”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що про порушення режиму припинення вогню та використання бойовиками заборонених мін через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.

“Бойових втрат та поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було. Від початку поточної доби, 23 листопада, уздовж лінії розмежування спостерігалася тиша, порушень домовленостей у районі проведення операції не виявлено”, — повідомили в штабі ООС.

 

Окупанти з початку доби двічі зривали «тишу» біля Шумів та Водяного 

22.11.2020, 20:06

Російські окупаційні війська від початку доби двічі порушили домовленості про повне припинення вогню на Донбасі.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Зокрема, як розповіли у пресцентрі, зранку у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», неподалік Шумів, бойовики відкривали вогонь зі стрілецької зброї. Неприцільні постріли не становили загрози життю та здоров’ю українських військовослужбовців, тому вогонь у відповідь вони не відкривали.

“Окрім того, з боку тимчасово окупованої Ужівки у напрямку Водяного окупанти здійснили дистанційне мінування позицій наших військ, використовуючи заборонені міни ПОМ-2”, – розповіли у штабі.

Зазначається, що бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає.

 

Білоруська автокефальна православна церква оголосила Лукашенку анафему

23.11.2020, 05:23

Предстоятель Білоруської православної автокефальної церкви архієпископ Святослав Логін оголосив Лукашенку анафему.

Про це повідомляє Радіо Свобода, передає Укрінформ.

Це сталося у неділію, 22 листопада 2020 року, під час служби в соборі святого Кирила Туровського у Торонто (Канада),

На богослужінні у соборі в присутності віруючих архієпископ Святослав Логін зачитав “Архієрейське послання з оголошенням анафеми колишньому президенту Олександру Лукашенку – диктатору, вбивці і мучителю народу побожного білоруського”.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

 

У Мінську почалися затримання на протестах, силовики ловлять людей у дворах

Під час недільної акції протесту “Марш проти фашизму” в Білорусі, включаючи столицю Мінськ, силовики вже затримали 77 осіб.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє правозахисний центр «Весна».

За даними TUT.by, в центрі столиці знаходяться багато автозаків, а люди біжать у двори, де їх затримують силовики.

Затримання тривають у різних частинах Мінська. Читачі повідомляють, що в районі національної бібліотеки людину на ношах несли в машину швидкої допомоги. Стоїть як мінімум один мікроавтобус з людьми в балаклавах, машина ДАІ.

Також повідомляється, що в Мінську машини заблокували проїзд автозаку.

У Малинівці люди стоять перед силовиками з піднятими руками.

Раніше стало відомо, що мінський метрополітен, де в неділю очікується чергова акція протесту, почав закривати станції метро.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

13 жовтня лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська висунула ультиматум, заявивши: якщо влада до 25 жовтня не виконає ряд вимог, «на вулицю вийде вся Білорусь». З 26 жовтня в країні почалася нова хвиля масштабних протестів.

 

Автозаки та закрите метро: режим Лукашенка готується до «Маршу проти фашизму»

Мінський метрополітен, де в неділю очікується чергова акція протесту, почав закривати станції метро.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Інтерфакс-Захід.

“Об 11.55, з метою гарантування безпеки пасажирів, на вхід і вихід закрито станції метро Площа Леніна, Жовтнева, Площа Перемоги, Площа Якуба Коласа, Немига, Купалівська, всі станції третьої лінії. (4 станції – ІФ). Потяги прямують без зупинки на даних станціях “, – йдеться в повідомленні.

Між тим, люди збираються на Марш.

За даними телеграм-каналу НЕХТА, сьогодні в Білорусі відбудеться акція «Марш проти фашизму».

ДАІ перекриває дороги в столиці. Колону на Сході супроводжують буси з силовиками. Частину людей там розігнали по дворах.

Читачі TUT.BY повідомляють, що перекрита вулиця Притицького на перехресті з Неманською на рух у бік центру – «не пускають навіть громадський транспорт»

У Мінську на Кам’яній Гірці проти демонстрантів застосували спецзасоби.

Але люди не розбігаються.

к повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

13 жовтня лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська висунула ультиматум, заявивши: якщо влада до 25 жовтня не виконає ряд вимог, «на вулицю вийде вся Білорусь». З 26 жовтня в країні почалася нова хвиля масштабних протестів.

 

У Білорусі затримали вже майже 300 протестувальників

22.11.2020, 20:21

Білоруські силовики затримали 278 учасників акції протестів, яка пройшла по всій країні в неділю 22 листопада.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє правозахисний центр «Весна».

Більшість затримань відбулося у столиці Мінську. Однак у списку затриманих також є і учасники акції протестів у регіонах – Пінськ, Боровляни, Заславль, Ляховичи, Новополоцьк і Гродно.

За даними прес-служби ГУВС Мінміськвиконкому, в неділю в Мінську за порушення законодавства про масові заходи затримані більше 200 осіб. Щодо них проводиться перевірка.

Тим часом волонтери повідомляють вже про 6 затриманих, яких з РУВС забрали в медустанови.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

13 жовтня лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська пред’явила ультиматум, заявивши: якщо влада до 25 жовтня не виконає ряд вимог, «на вулицю вийде вся Білорусь». З 26 жовтня у країні почалася нова хвиля масштабних протестів.

 

У Білорусі під час протестів у неділю затримали понад 370 осіб

23.11.2020, 00:50

У Білорусі під час акцій протесту 22 листопада силовики затримали щонайменше 374 протестувальники.

Як передає Укрінформ, про це повідомила правозахисна організація «Весна».

Масові затримання відбувалися, незважаючи на спробу організаторів акції децентралізувати її, розбивши протестувальників на окремі групи: їх просили зібратися у різних місцях по всій столиці, перш ніж об’єднуватися у більші групи.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

 

Байден визначився з майбутнім держсекретарем і радником з питань нацбезпеки – NYT

23.11.2020 06:31

Демократ Джо Байден, який був визнаний переможцем президентських виборів у США, готовий уже скоро оголосити номінантів на посади глави Державного департаменту та радника Білого дому з питань національної безпеки в новій адміністрації.

Як повідомляє The New York Times, ці дві посади є ключовими у формуванні зовнішньої політики США, передає Укрінформ.

«Очікується, що Ентоні Блінкен, прибічник глобальних союзів і один із найближчих радників Джо Байдена, буде номінований на посаду державного секретаря США», – зазначає видання.

При цьому підкреслюється, що новому главі Держдепу доведеться докладати зусиль, щоби «об’єднати скептично налаштованих міжнародних партнерів у новому протистоянні з Китаєм».

Блінкен, який раніше обіймав посаду заступника держсекретаря США, послідовно критикував агресію Росії та виступав за надання Україні летального озброєння.

Водночас, повідомляється, що Джо Байден має намір призначити на іншу впливову посаду, радника з питань національної безпеки, свого давнього помічника Джейка Саллівана.

Разом Ентоні Блінкен і Джейк Салліван, які перебувають у дружніх стосунках та мають спільний світогляд, були опорою Джо Байдена в питаннях зовнішньої політики під час його кампанії на виборах президента США.

 

Захист клімату сьогодні є не менш нагальним, ніж боротьба з коронавірусом – G20

Захист клімату є не менш нагальною потребою сьогодення, ніж боротьба з пандемією COVID-19, а Група найбільш промислово розвинутих держав світу має взяти на себе провідну роль у зменшенні шкідливих викидів, очищенні морів і океанів.

Про це, як передає кореспондент Укрінформу, йшлося під час дискусії високого рівня, присвяченій проблемі кліматичних змін, у другий день саміту G20, який проходить 21-22 листопада у форматі відеоконференцій.

Акцент на темі збереження екосистеми океанів зробив Скотт Моррісон, прем’єр-міністр Австралії, країни, яка з усіх боків омивається водою. Він поінформував, що Канберра заборонила експорт відходів з пластику, що означає, що щороку 197 тис. тонн цього продукту не буде відправлено в країни, що розвиваються, і тому точно не забруднять океан. Австралія також інвестувала $1,9 млрд у збереження коралових рифів у рамках плану збереження їх екосистеми до 2050 року, а також $2 млрд у програму Pacific Maritime Security Program.

«Добре, що G20 твердо стоїть на позиціях щодо важливості збереження наших океанів», – заявив Моррісон.

Японія зі свого боку минулого року започаткувала програму Osaka Blue Ocean Vision у відповідь на величезну проблему забруднення світового океану відходами пластику, повідомив прем’єр-міністр країни Йосіхіде Суга. У рамках цієї ініціативи Токіо надає технічну допомогу країнам, що розвиваються, з метою звести до нуля нове забруднення океанів до 2050 року. Він також закликав докласти більше зусиль задля збереження біорізноманіття і вразливих екосистем, таких як коралові рифи. Стосовно повітря, Японія планує досягти мети net-zero щодо викидів парникових газів і «декарбонізації» суспільства до 2050 року. «Японія хоче бути зеленим суспільством і готова стати лідером в реалізації стратегії декарбонізації світу», – заявив Суга.

Китай планує стати «нейтральним» з точки зору викидів вуглекислого газу до 2060 року, сказав голова КНР Сі Цзіньпін. Він анонсував проведення міжнародної конференції у рамках Конвенції ООН (СОР15) з біорізноманіття в Кунміні в травні наступного року.

«G20 повинна продовжувати брати на себе ініціативу у боротьбі зі зміною клімату … Через співробітництво ми зможемо побудувати кращу систему глобальної екологічної безпеки», – закликав Сі Цзіньпін.

Король головуючої в G20 Саудівської Аравії Салман бен Абдулазіз Аль-Сауд розповів про найбільшу у світі установку для очищення СО2 потужністю 500 тис. тонн на рік, яку побудовано в королівстві, і майбутній найбільший завод із зеленого водню NEOM.

Президент США Дональд Трамп єдиний зі всіх знову піддав критиці Паризьку кліматичну угоду та на прикладі багатьох цифр продемонстрував, як йому здається, переваги, які отримали США, коли вийшли з цієї угоди.

 

Трамп вкотре назвав Паризьку кліматичну угоду «вбивчою» для економіки США

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп продовжує наполягати на правильності свого рішення вивести країну із Паризької кліматичної угоди.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, про це Трамп заявив у своєму виступі під час дискусії високого рівня у другий день саміту G20, який проходить 21-22 листопада у форматі відеоконференцій під головуванням Саудівської Аравії.

«З метою захисту американських працівників я вивів Сполучені Штати із несправедливої й односторонньої Паризької кліматичної угоди. Це дуже несправедливий документ для Сполучених Штатів. Паризька угода було підготовлена не для порятунку довкілля, а для убивства американської економіки», – вкотре наголосив Трамп.

Він запевнив, що цим рішенням вдалося зберегти мільйони американських робочих місць і трильйони доларів.

Трамп відзначив, що після виходу із Паризької кліматичної угоди Сполучені Штати масштабно скоротили шкідливі викиди в атмосферу, що не вдалося жодній нації у світі.

Паризька кліматична угода – угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року.

Вона була підготовлена замість Кіотського протоколу в ході Конференції з клімату в Парижі і прийнята консенсусом 12 грудня 2015 року.

На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.

Президент США Дональд Трамп оголосив про вихід держави із угоди.

Новобраний президенти Сполучених Штатів Джо Байден заявив, що з початком набуття повноважень своєї Адміністрації поверне країну до Паризької кліматичної угоди.

 

G20 вжила безпрецедентних заходів з огляду на пандемію – Ер-Ріяд 

“Велика двадцятка” (G20) у 2020 році взяла на себе ініціативу вжити безпрецедентних заходів та скоординованих дій для боротьби з пандемією коронавірусу та подолання її наслідків.

Про це йдеться у заключній заяві за результатами головування Саудівської Аравії в G20 у 2020 році, яку виголосив принц Мохаммед бен Салман бен Абдулазіз аль Сауд, передає кореспондент Укрінформу.

Принц нагадав, що після спалаху коронавірусу країни G20 пообіцяли понад $21 млрд на розробку діагностичних засобів, вакцин та ефективної терапії, погодилися створювати умови для рівного доступу до вакцин, терапевтичних засобів та засобів діагностики COVID-19. Крім того, країни “Двадцятки” вклали понад 11 трильйонів доларів у світову економіку для підтримки бізнесу та захисту засобів існування людей – і це «безпрецедентний економічний стимул G20».

Як наголошується, було надано понад $14 мільярдів для зменшення боргу найбільш вразливих країн, загальна кількість населення яких перевищує 1 мільярд. Країни G20 будуть продовжувати оцінювати ситуацію щодо необхідності продовження цієї ініціативи. Крім того, через банки розвитку, МВФ та Світовий банк було мобілізовано понад $300 мільярдів для надання допомоги країнам, що розвиваються, та країнам з низьким рівнем доходу.

У заяві згадується започаткована цього року ініціатива розширення доступу до інструментів боротьби з пандемією, яка працює для досягнення 3 цілей: сприяти науковим дослідженням і розробкам, а також розповсюдженню діагностичних інструментів, терапевтичних засобів та вакцин проти всіх інфекційних захворювань; заохочувати та сприяти міжнародному фінансуванню протидії глобальній пандемії; готувати епідеміологів у всьому світі.

Окрім цього, йшлося у заяві, члени G20 протягом року домовились про низку життєво важливих ініціатив, які стануть фундаментом для глобального відновлення. Вони стосуються економічної співпраці, ролі жінок, захисту довкілля тощо.

Як повідомлялося, саміт G20 проходив 21-22 листопада переважно у віртуальному форматі під головуванням Саудівської Аравії.

Лідери G20 протягом президентства у Групі Саудівської Аравії зустрічались двічі – в березні та листопаді, що стало прецедентом з моменту заснування G20 в 2008 році.

 

Велика двадцятка зобов’язалася вести світ до ери після COVID-19 

Країни Групи двадцяти (G20) підтвердили свою керівну глобальну роль і відповідальність у світі в умовах пандемії та в епоху після COVID-19.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, про це йдеться у декларації лідерів країн G20, яку прийняли за результатами саміту, проведеного 21-22 листопада під головуванням Саудівської Аравії.

«Ми, лідери G20, єдині у нашому переконанні, що скоординовані глобальні дії, солідарність та багатостороннє співробітництво сьогодні є необхідними, як ніколи, щоб подолати актуальні виклики та посилити можливості людей у 21-му столітті у збереженні планети… Ми зобов’язалися вести світ до ери після COVID-19, роблячи його сталим, збалансованим та доступним для всіх», – йдеться у декларації.

Як відзначається, пандемія коронавірусу спричинила безпрецедентні втрати людських життів, засобів існування та негативний вплив на економіки. Це має шокуючи наслідки, які виявили вразливі місця щодо готовності людства відповідати на спільні виклики.

«Ми залишаємося рішучими у підтримці усіх країн, що розвиваються, а також найменш розвинутих, які мають величезні негативні наслідки у системі охорони здоров’я, економіці та соціальній сфері через COVID-19», – заявили лідери Групи двадцяти.

У G20 також нагадали про виділення нагальних ресурсів на потреби глобальної системи охорони здоров’я, підтримки досліджень, сталого розвитку, виробництва та розподілу вакцин, а також систем ефективного діагностування і лікування COVID-19.

Як наголошується, нинішні зусилля у відповідь на кризу, спричинену пандемією коронавірусу, є вирішальним моментом в історії.

Саміт G20 проходив 21-22 листопада переважно у віртуальному форматі під головуванням Саудівської Аравії.

У 2021 році у Групі двадцяти головуватиме Італія. Потім головування перейде до Індонезії (2022), Індії (2023) та Бразилії (2024).

 

Шмигаль про карантин вихідного дня: На випадок погіршення сценарію буде план «Б» 

Запроваджені заходи, а саме карантин вихідного дня, позитивно позначаться на динаміці захворювання.

Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль написав у Фейсбуці.

“Лише спільними зусиллями можна протистояти розповсюдженню коронавірусу. Сьогодні закінчується четвертий день карантину вихідного дня. Впевнений, що запроваджені заходи позитивно позначаться на динаміці захворювання. На випадок погіршення сценарію розробляється план Б. Вчора я розповів, що ми почали обговорення цього плану, аби вся країна мала про нього чітке уявлення”, – написав Шмигаль.

Він зазначив, що урядом з цього приводу було проведено дві наради з міськими головами, зустрілися з Радою церков та релігійними організаціями, щоб напрацювати спільний, виважений та підтриманий усіма план. Також цього тижня з українським бізнесом було обговорено механізми підтримки галузей, на яких обмеження позначаються найбільше.

Одночасно з обговоренням можливих посилених карантинних заходів уряд продовжує зміцнювати медичну систему.

“Міським бюджетам спрямовані додаткові 870 млн грн на покращення забезпеченості лікарень киснем. Вже виділений 1 млрд грн на закупівлю 6 мільйонів експрестестів, які отримають сімейні лікарі та бригади швидкої допомоги. Активно ведемо перемовини щодо закупівлі ефективної та безпечної вакцини, яка матиме прекваліфікацію ВООЗ. Цього тижня, зокрема, обговорили з ЄІБ можливість перерозподілення 50 млн доларів на ці потреби”, – зазначив Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, уряд розглядає введення більш жорсткого карантину як план “Б”, який задіють у разі, якщо не спрацює карантин вихідного дня.

Станом на ранок 22 листопада в Україні зафіксували 12 079 нових випадків COVID-19. Всього за весь час пандемії захворіли 624 744 особи.

 

Moderna назвала «справедливу» ціну своєї COVID-вакцини 

Вартість антикоронавірусної вакцини від американської фармакологічної компанії Moderna коштуватиме від 25 до 37 доларів.

Про це в інтерв’ю німецькому виданню Welt am Sonntag розповів глава правління компанії Стефан Бансель, передає Укрінформ.

«Це справедлива ціна, якщо врахувати витрати на систему охорони здоров’я, коли хтось серйозно захворів на COVID-19. Ми не зацікавлені в максимальному прибутку», – заявив він.

Ціна за дозу вакцини залежатиме від розміру замовлення. Бенсель підтвердив, що Moderna планує виготовити 20 мільйонів доз вакцини до кінця року, «невелика частина» з яких буде доступна в Європі. Досягнення домовленості з Єврокомісією щодо поставок є питанням декількох днів, затримка викликана платою за бронювання.

Бансель заявив, що радий за успіх вакцини від німецької BioNTech та американської Pfizer, які подали заявку на екстрене затвердження кандидата на вакцину в США минулої п’ятниці.

«Нашою метою ніколи не було першими перетнути фінішну пряму, але метою було поставити на ринок хорошу вакцину. Нам потрібно багато хороших вакцин для подолання цієї пандемії», – сказав керівник Moderna.

Компанія заявила, що ефективність її вакцини становить понад 94%.

Раніше повідомлялося, що ціна вакцини від Pfizer і BioNTech для країн Європейського союзу складе трохи більше 18,34 доларів за дозу.

 

У США видали дозвіл на препарат, яким лікували Трампа

Препарат є комбінацією двох видів моноклональних антитіл до коронавірусу (COVID-19).

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) видало екстрений дозвіл на використання препарату з суміші антитіл до коронавірусу, яким раніше лікували главу Білого дому Дональда Трампа. Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNN.

За інформацією FDA, використання препарату, що розроблений компанією Regeneron, дозволено лише хворим на коронавірус особам, віком 12 років і старше. Водночас, забороняється вживати препарат вже госпіталізованим пацієнтам і тим, хто потребує кисневої підтримки.

Сам препарат – «коктейль» Regeneron – є комбінацією двох видів моноклональних антитіл до коронавірусу (COVID-19). Моноклональні антитіла – це створені в лабораторії білки, які імітують здатність імунної системи боротися з патогенами, зокрема, з вірусами.

Зазначається, що президента США Дональда Трампа лікували саме цим препаратом, коли він хворів на COVID-19.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 22 листопада у світі зафіксовано 58 508 271 випадок коронавірусу. З них 1 386 729 летальних випадків, а 40 473 821 особа вже одужали.

 

У Києві за добу – майже 1200 випадків коронавірусу, 14 хворих померли

22.11.2020, 11:38

У Києві за минулу добу, 21 листопада, зафіксували 1199 хворих на COVID-19, померли 14 осіб.

Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Кількість виявлених хворих у Києві за минулу добу – 1199. 14 людей померли. Всього коронавірус забрав життя 1123 киян”, – написав Кличко.

Усього підтверджених випадків захворювання на COVID-19 на сьогодні в столиці вже 59 006. Захворіли: 696 жінок віком від 18 до 91 років, 445 чоловіків віком від 18 до 85 років, 30 дівчаток від 14 днів до 17 років та 28 хлопчиків від 6 місяців до 17 років.

Захворіли, зокрема, 70 медиків.

До лікарень столиці госпіталізували 85 пацієнтів. Інші – на самоізоляції, під контролем лікарів.

Одужали за минулу добу 38 людей. Всього коронавірус подолали 20 742 мешканці Києва.

Найбільше випадків захворювання минулої доби виявили в Деснянському районі – 228, в Дніпровському – 162 та в Оболонському районі – 146 випадків.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 22 листопада в Україні зафіксували 12 079 нових випадків COVID-19. Всього за весь час пандемії захворіли 624 744 особи.

 

Пандемія: у світі на COVID-19 захворіли понад 58,5 млн людей

УНН. Станом на ранок понеділка у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися понад 58,5 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 58 563 451 людина, з них одужало 37 449 147. Кількість померлих зросла до 1 386 465.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (12 228 144), Індія (9 095 806), Бразилія (6 071 401), Франція (2 191 180), Росія (2 071 858), Іспанія (1 556 730), Велика Британія (1 515 802), а також Італія (1 408 868), Аргентина (1 370 366), Колумбія (1 248 417) та Мексика (1 025 969).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (256 746), Бразилії (169 183), Індії (133 227) та Мексиці (100 823).

Нагадаємо, в Україні, за останніми данними, зареєстровано вже понад 624 тис. випадків коронавірусної хвороби COVID-19, приріст випадків за добу — понад 12 тис. За минулу добу в Україні 138 летальних випадків, за весь час пандемії від коронавірусу померли 10 951 людина.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні виявили 12 079 нових випадків коронавірусу

Станом на ранок 22 листопада в Україні зафіксували 12 079 нових випадків COVID-19. Всього за весь час пандемії захворіли 624 744 особи.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

“12 079 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 22 листопада 2020 року. Зокрема, захворіли 489 дітей та 375 медпрацівників”, – зазначив він.

За словами міністра, за минулу добу госпіталізовано – 1 134 особи; летальних випадків – 138; одужало – 4 604 особи; здійснено тестувань за добу – 34 397 (зокрема методом ПЛР – 27 998, методом ІФА – 6 399).

За весь час пандемії в Україні захворіло 624 744 особи; одужало – 286 917; летальних випадків – 10 951;

проведено ПЛР-тестувань – 4 182 331.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1199), Дніпропетровській (1017), Київській (962), Сумській (779) та Запорізькій (765) областях.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Як повідомляв Укрінформ, за минулу добу в Україні було виявлено 14 580 випадків COVID-19.

 

В ЗСУ за минулу добу виявили 137 нових випадків COVID-19

УНН. За минулу добу коронавірус підтвердили у 137 військовослужбовців, загалом в ЗСУ хворіють 2 866 осіб. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Командування медичних сил ЗСУ.

“Станом на 10:00 22 листопада в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє — 2866 осіб”, — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що всього за час пандемії одужало — 6124 особи, летальних випадків — 25. На ізоляції (втому числі самоізоляція) перебуває 384 особи. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби — 56 осіб.

“За минулу добу зареєстровано 137 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19”, — йдеться у повідомленні.

З них у заклади охорони госпіталізовано 19 осіб, а на лікуванні вдома під наглядом медичної служби перебуває 118 осіб.

Нагадаємо, в Україні на 8 годину 22 листопада зафіксовано понад 624 тисячі випадків коронавірусної хвороби COVID-19, приріст випадків за добу — понад 12 тисяч.

 

У Києві порушення карантину виявили в ресторанах, ТРЦ і дитячому театрі – УП

У розважальному закладі “VILLA RIVIERA” на Дніпровській набережній у Києві вже втретє зафіксовано порушення карантинних заходів.

Джерело: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві

Дослівно: “Вже втретє фіксуємо порушення карантинних заходів розважальним закладом “VILLA RIVIERA”, що знаходиться за адресою: вулиця  Дніпровська набережна, 14 Д.

Співробітниками Дарницького УП ГУНП у місті Києві складено протокол, заклад зачинений”.

Деталі: У повідомленні зазначається, що контроль дотримання карантинних заходів у нічні години здійснювався співробітниками Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві спільно з Департаментом муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради та співробітниками Дарницького УП ГУНП у місті Києві.

Також повідомляється, що у Києві було виявлено порушення карантину та зачинено розважальний заклад “BESTIE” за адресою вулиця Євгена Коновальця, 44. Фахівцями ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві на посадову особу закладу було складено протокол за ст. 44-3 КУпАП.

Крім того, вночі було виявлено порушення карантину та зачинено розважальний заклад “BRUGGE”, що за адресою вулиця Маршала Конева, 8. Попри заборону приймати відвідувачів, заклад працював. На посадову особу складено протокол за ст. 44-3 КУпАП.

Крім того, у суботу 21 листопада у Києві було перевірено 1603 суб’єкти та складено 45 протоколів через порушення карантину.

Найбільше порушень виявлено у сфері торговельного обслуговування населення (промислові товари) та приймання відвідувачів у закладах громадського харчування, хоч дозволено лише здійснення адресної доставки замовлень та замовлень на винос через спеціально облаштоване вікно або вхідні двері закладу.

Продовжувалася робота з контролю дотримання обмежень щодо заборони діяльності у вихідні дні у торговельно-розважальних центрах.

Було виявлено порушення у центрі “Меридіан” за адресою: вул. В. Гавела, 8, де було допущено відвідувачів до трьох закладів, що надають побутові послуги населенню. Складено протоколи, центр зачинено.

У ТРЦ “Піраміда” по вул. Мішуги відвідувачі допускалися до приміщення центру, при цьому видача промислових товарів здійснюється на винесених із магазину столиках, що є порушенням пп.4 п.15 Постанови КМУ 641 (дозволяється лише адресна доставка замовлень).

Також працівниками ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві перевірено місця проведення культурно-масових заходів. Виявлено прийом відвідувачів у Дитячому театрі-студії “Колесико”, вул. Андріївській узвіз, 8. Складено протокол ст.44-3 КУпАП.

 

Милованов розповів, чому погодився стати радником Єрмака та від кого отримував пропозиції по роботі

УНН. Колишній міністр з питань економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов після відставки уряду отримував пропозиції по роботі від регуляторів, ОПУ та інших органів влади. Стати радником керівника Офісу Президента Андрія Єрмака йому запропонували кілька тижнів тому. В коментарі УНН він розповів, чому ж погодився на цю посаду.

“Пропозиції державних посад різного рівня я отримую періодично починаючи з 2014 року. Після відставки уряду, такі пропозиції теж бували, і не тільки від Офісу Президента, але і від інших органів влади, наприклад регуляторів. Остання пропозиція була зроблена пару тижнів назад. Мені складно (пояснити), чому я погодився. А чому ні? В позиції радника я можу тільки допомогти”, — сказав Милованов.

Він додав, що сподівається допомогти приймати якісні державні рішення в галузі економіки та фінансів.

“Я економіст, науковець і практик. Працював міністром, був в наглядовій раді НБУ. Досліджував економіку, структуру інституцій, Державного управління. Розуміюсь на політичній економіці, децентралізації, освіті тощо. Очікую, що питання мені будуть задавати в сфері моєї експертизи”, — додав Милованов, відповідаючи на питання радником в якій галузі він буде у Єрмака.

Нагадаємо, колишнього міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова призначено радником керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.

 

На українському ринку стало більше імпортних овочів – УП

На українському ринку збільшилася частка імпортних овочів у 2020 році.

Про це повідомляє agroportal з посиланням на дослідження компанії Pro-Consulting.

“Ринок овочів і зелені в Україні в основному заповнений вітчизняною продукцією. У минулому році частка імпорту становила від 1% до 3,5% в різні періоди “, – йдеться у дослідженні.

Однак у першій половині поточного року відзначено збільшення імпортного сегмента до 10,9%, “що свідчить про деяку здачі позицій українськими городниками”, – відзначають аналітики.

 

Екс в.о. міністра економіки: Підтримка підприємців в галузях, по яких б’є локдаун – це близько 20 мільярдів – УП

Екс в.о міністра економіки Павло Кухта заявив що підтримка підприємців в галузях, по яких б’є локдаун – це близько 20 мільярдів.

Про це він заявив на телеканалі Україна 24.

«Дуже приблизно, в місяць така підтримка підприємців в галузях, по яких б’є локдаун – це близько 20 млрд грн. Цих грошей зараз немає в бюджеті України. Там грошей на межі, щоб виплачувати пенсії та зарплати», – пояснив він.

Кухта назвав єдиним виходом із ситуації швидке розблокування програми МВФ і отримання фінансування від нього.

Нагадуємо:

Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що уряд «готовий підставити плече», щоб підтримати підприємців під час посилення карантину вихідного дня.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що декілька тижнів карантину на вихідні допоможе уникнути жорсткого локдауну.

Степанов зазначав, що під час так званого карантину вихідного дня працюватимуть лише продуктові магазини, аптеки та транспорт. Розважальні заходи будуть заборонені.

Денис Шмигаль висловив сподівання, що МВФ дасть позитивний сигнал про підтримку домовленостей між Україною та Європейською Комісією для виплати чергового траншу макрофінансової допомоги найближчим часом.

 

США вийшли з Договору про відкрите небо через Росію –  УП

Рада національної безпеки Сполучених Штатів підтвердили вихід країни з Договору з відкритого неба.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це йдеться в повідомленні ради в Twitter.

“Сьогодні виповнюється шість місяців з того моменту, як США повідомили про вихід з Договору про відкрите небо. Тепер ми більше не є учасником угоди, яку протягом років грубо порушувала Росія”, – йдеться в повідомленні.

За словами глави Радбезу США Роберта О’Брайена, “президент США завжди ставив Америку на перше місце, повідомляючи про вихід із застарілих договорів і угод, які служили інтересам супротивників ціною нашої національної безпеки”.

21 травня президент США Дональд Трамп заявив, що прийняв рішення про вихід з Договору про відкрите небо, але залишав можливість повернутися до його виконання, якщо і Росія буде повністю його виконувати.

Договір 1992 року дозволяє 34 державам-членам здійснювати неозброєні спостережні польоти над територіями один одного. Рішення Трампа може вплинути на здатність американських військових вести повітряне спостереження за Росією та іншими країнами-членами.

Як відомо, в серпні 2019 року США офіційно вийшли з Договору про ядерні сили середньої дальності з Росією, поклавши край епохальному пакту про контроль над озброєннями, що обмежив розробку ракет наземного базування дальністю від 500 до 5500 кілометрів.

 

У Дніпрі найбільшу кількість голосів набирає чинний мер – СОЦІС

У м.Дніпрі під час повторного голосування на виборах міського голови найбільшу кількість голосів набрав чинний мер Борис Філатов.

Про це свідчать фінальні результати рейтингу кандидатів на посаду мера станом на 19.30, оприлюдненого Центром соціальних та маркетингових досліджень СОЦІС.

Згідно з опитуванням, переможець отримав 78,75% голосів виборців.

Його конкурент Загід Краснов набрав 18, 25% голосів.

Дослідження проводилось в день другого туру виборів міського голови в м.Дніпрі 22 листопада, на виході з виборчих дільниць. Дослідженням було охоплено 60 виборчих дільниць по всій території міста. Опитано 3398 виборців.

Як повідомлялося, за крісло міського голови в м.Дніпрі змагалися два кандидати – чинний міський голова Борис Філатов (висунутий місцевою організацією партії “Пропозиція”) та Загід Краснов (висунутий місцевою організацією партії “Громадська сила”). У першому турі за Філатова проголосували 46,41% виборців. Краснова підтримали 13,15% дніпрян.

 

На виборах мера Рівного перемагає Шакирзян – СОЦІС

Під час повторного голосування на виборах міського голови Рівного бульшість голосів виборців дісталася кандидатові від партії “Рівне разом” Віктору Шакирзяну.

Такі дані екзитполу, який проводив Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS, повідомляє Укрінформ.

Станом на 19.30, за результатами опитування, за Шакирзяна віддали голоси 50,94% виборців. За його опонента, кандидата від “Європейської солідарності” Олександра Третяка проголосували 46,03% рівнян, які взяли участь у виборах.

Опитування проводилося на 30 виборчих дільницях. Було опитано 1914 виборців.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 22 листопада, в 11 містах України відбулося повторне голосування на виборах міських голів. У Рівному до другого туру виборів пройшли кандидат від партії “Рівне разом” Віктор Шакирзян та Олександр Третяк від “Європейської солідарності”.

 

У Рівному затримали організаторів підкупу виборців

У Рівному поліція запобігла підкупу виборців на користь одного з кандидатів на посаду міського голови і встановила особи організаторів правопорушення.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на відділ комунікації поліції Рівненської області.

«Так, поліцейські встановили особу співорганізатора, яка пропонувала виборцям певну суму коштів з умовою проголосувати за конкретно визначеного кандидата. Аби отримати винагороду, виборець мав підтвердити своє волевиявлення шляхом здійснення фотозйомки бюлетеня. За цим фактом відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 160 Кримінального кодексу України (підкуп виборця). Також працівникам поліції відома особа і організатора», — повідомив заступник начальника ГУНП в Рівненській області Руслан Стрельбіцький.

Крім того, як зазначив Стрельбіцький, у поліції зафіксовано сім фактів фотографування бюлетенів: шість безпосередньо в обласному центрі та ще один — на виборчій дільниці у Квасилові, який за результатами перевірки не знайшов свого підтвердження.

Причетних до протиправних дій осіб за вказаним порушенням запрошено до Рівненського відділу поліції для надання пояснень. За іншими фактами можливих порушень виборчого законодавства, повідомлення про які надійшли на спецлінію 102, поліцейські проводять перевірку.

Загалом станом на 14:00 22 листопада до поліції Рівненщини надійшло 14 повідомлень, пов’язаних із порушенням виборчого законодавства.

Як повідомляв Укрінформ, в неділю, 22 листопада, у Рівному проходить повторне голосування на виборах міського голови. У другий тур вийшли висуванець партії “Рівне разом” Віктор Шакирзян та кандидат від “Європейської солідарності” Олександр Третяк.

 

Мером Львова стає Садовий – екзитпол Шустера

У Львові під час повторного голосування на виборах міського голоси найбільшу кількість голосів набрав чинний мер Андрій Садовий.

Про це свідчать результати екзит-полу, оприлюдненого у Фейсбуці студією Савіка Шустера, повідомляє Укрінформ.

Згідно з опитуванням, переможець отримав 62,8% голосів виборців. За Олега Синютку проголосували 37,2% львів’ян.

Опитування на замовлення студії Савіка Шустера проводила соціологічна компанія Liberty Report. Очікувана гранична похибка – 1.21% з довірчою ймовірністю 95% та без урахування дизайн-ефекту.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 22 листопада, в 11 містах України відбулося повторне голосування на виборах міських голів. У Львові у другому турі виборці голосували за чинного мера, лідера партії “Самопоміч” Андрія Садового і кандидата від “Європейської солідарності” Олега Синютку.

 

У Слов’янську перемагає чинний мер – екзитпол Research & Branding Group

За даними екзитполу, проведеного консалтинговим агентством «Research & Branding Group», на виборах міського голови Слов’янська Вадим Лях випереджає свого конкурента Павла Придворова.

Як передає Укрінформ, про це агентство повідомило у Фейсбуці.

«За нашими даними, чинний мер Слов’янська Лях Вадим Михайлович отримав 58,8% голосів виборців. Його опонент Придворов Павло Анатолійович – 41,2%», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що участь в екзитполі узяло 4619 респондентів на 54 виборчих дільницях. З урахуванням вибіркової сукупності очікувана гранична помилка для цієї вибірки не має перевищувати ± 1,4% (при рівні довірчої ймовірності Р = 0,95)

Як повідомлялося, 22 листопада в Україні проходило повторне голосування на виборах голів 11 міст та депутатів 47 місцевих рад.

У Слов’янську за посаду міського голови у другому турі виборів змагаються чинний очільник міста Вадим Лях (“Опоблок”) та Павло Придворов (ОПЗЖ).

 

У Черкасах лідирує Бондаренко – екзитпол Шустера

Під час повторного голосування на виборах міського голови Черкас переміг чинний міський голова Анатолій Бондаренко.

Про це свідчать результати екзит-полу, оприлюдненого студією Савіка Шустера у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

Згідно з ними, Бондаренко набрав 54,25% голосів виборців. За його опонента Віктора Євпака проголосували 45,75% черкащан, які взяли участь у виборах.

Опитування на замовлення студії Савіка Шустера проводила у Львові та Черкасах соціологічна компанія Liberty Report. Очікувана гранична похибка екзит-полу в Черкасах – 1.45% з довірчою ймовірністю 95% та без урахування дизайн-ефекту.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 22 листопада, в 11 містах України відбулося повторне голосування на виборах міських голів. У Черкасах до другого туру виборів пройшли кандидат від партії “Голос” Віктор Євпак та висуванець політсили “За майбутнє” Анатолій Бондаренко.

 

На виборах мера Миколаєва перемагає Сєнкевич – екзитпол  

Перемогу у другому турі виборів міського голови Миколаєва, за результатами екзитполу, проведеного на замовлення інтернет-видання “НикВести”, здобуває Олександр Сєнкевич.

Такі дані оприлюднені у прямому ефірі ток-шоу, що транслюється на Ютуб-каналі видання, передає кореспондент Укрінформу.

«За результатами екзитполу, проведеного на замовлення інтернет-видання “НикВести”, Олександр Сєнкевич (партія «Пропозиція») перемагає на виборах Миколаївського міського голови з результатом 61,6 %. Його опонент Владислав Чайка (ОПЗЖ) набрав 38,4%», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що опитано понад 2 тисячі респондентів, похибка не перевищує 2, 9 відсотка.

Як повідомлялося, 22 листопадам в Миколаєві відбулося голосування у другому турі виборів міського голови. У нього вийшли чинний міський голова Олександр Сєнкевич, висунутий місцевою організацією партії “Пропозиція”, та Владислав Чайка від партії ОПЗЖ. В першому турі вони набрали 38,9% і 29,3% голосів відповідно.

 

У Бердянську відкрили кримінальне провадження за фактом підробки бюлетенів

У Бердянську голова однієї з дільничних виборчих комісій повідомила правоохоронцям про те, що бюлетені не відповідають вимогам виборчого законодавства.

Про це йдеться в повідомленні пресслужби ГУНП в Запорізькій області, передає Укрінформ.

“До Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшло повідомлення від голови однієї з ДВК про те, що нею серед виборчих документів виявлено Акт від 20 листопада 2020 року про невідповідність бюлетнів вимогам ч.4 ст. 240 Виборчого кодексу України”, – йдеться у повідомленні.

За даним фактом слідчим відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 158-3 (Фальсифікація, підроблення, викрадення, пошкодження або знищення виборчої документації, документації референдуму, викрадення, пошкодження, приховування, знищення печатки виборчої комісії, комісії референдуму, виборчої скриньки, списку виборців чи учасників референдуму) Кримінального кодексу України.

Санкція за статтею передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років.

Станом на 19:30 до поліції Запорізької області надійшло 14 заяв та повідомлень, що пов’язані з порушенням виборчого законодавства.

Як повідомлялось, у Бердянську працює 65 виборчих дільниць. В другому турі за посаду міського голови змагаються Олександр Свідло та Валерій Баранов. В першому турі перемогу отримав Свідло.

Сьогодні, 22 листопада, дорогою до Бердянська в аварію потрапили троє спостерігачів ОПОРИ.

 

Колишній мер Полтави Олександр Мамай заявляє про перемогу на виборах

Колишній мер Полтави Олександр Мамай від партії “За майбутнє” заявляє про перемогу на виборах міського голови.

Про це повідомляє Новинар Полтавщини, передає Укрінформ.

“За даними виборчого штабу партії «За майбутнє», у Полтаві перемагає двічі міський голова Олександр Мамай — він отримав підтримку 54% голосів виборців. У його конкурента, представника партії «Слуга Народу» Сергія Іващенка 46%. Розрив складає близько 3300 голосів”, – йдеться в повідомленні.

Екзит-полів у Полтаві не проводили. Нині триває офіційний підрахунок голосів. У штабі Сергія Іващенка заявили, що вимагають перерахунку голосів з усіх дільниць Подільського району Полтави.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 22 листопада, в 11 містах України відбулося повторне голосування на виборах міських голів.

Олекса́ндр Мама́й — колишній міський голова Полтави (2010—2018). 14 вересня 2018 року Полтавська міська рада висловила йому недовіру та позбавила повноважень. Сам Мамай назвав ці дії нелегітимними та подав до суду. Двічі від імені державного реєстратора були внесені зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно яких Олександр Мамай визнавався міським головою. Однак, виявилось, що ці дані внесені за допомогою викраденого ключа та не мають законної сили. 10 грудня Прокуратура Полтавської області вручила Олександру Мамаю підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206 (протидія законній господарській діяльності юридичної особи – Полтавської міської ради) та за ч. 3 ст. 27 ч.1 ст. 361(організація несанкціонованого втручання в роботу інформаційної системи) КК України.

 

Явка у другому турі в 11 містах склала 29,3% – “ОПОРА”

УП

Інтегрована явка виборців станом на 20:00 у 11 громадах, за даними Громадянської мережі “ОПОРА”, становить 29,3%.

Джерело: голова правління “ОПОРИ” Ольга Айвазовська

Дослівно: “Інтегрована явка виборців за даними Громадянська мережа ОПОРА станом на 20:00 у 11 громадах становить 29,3% (похибка 1,4%)”.

Деталі: Айвазовська нагадала, що явка 25 жовтня на цей час була 36,88% за даними ЦВК та 35,9% за даними “ОПОРИ” (похибка 1,14%). 15 листопада явка була 23,9%.

Довідка: У неділю, 22 листопада, відбувся другий тур виборів мера в 11 містах: Львові, Дніпрі, Миколаєві, Рівному, Полтаві, Черкасах, Ужгороді, Нікополі, Слов’янську, Бердянську, Дрогобичі.

 

ЦВК назвала явку в другому турі 

Станом на 20 годину середня явка у другому турі виборів міських голів склала 29,53%.

Такі попередні дані оприлюднила Центральна виборча комісія, передає Укрінформ.

«За повідомленнями усіх територіальних виборчих комісій, які здійснюють сьогодні підготовку та проведення повторного голосування з виборів міських голів, явка склала 29,53%», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що найвища явка (39,23%) зафіксована у Бердянську.

У Львові явка становила 38,94% виборців, 32,40% – у Слов’янську, 30,35% – у Рівному, 30,21% – у Дрогобичі, 28,40% – у Миколаєві, 27,94% – в Ужгороді, 26,02% – у Черкасах, 25,52% – у Полтаві, 24,20% – у Нікополі.

За попередніми даними ЦВК, найнижча явка зафіксована у Дніпрі – 23,93%.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 22 листопада, в 11 містах України відбулося повторне голосування на виборах міських голів.

 

«Держпереворот» на Майдані, або Скандал, якого можна було уникнути – Укрінформ

Експерти вважають, що ситуація зі «справою», відкритою ДБР, яка боляче зачепила українців напередодні Дня Гідності, дуже нагадує утворену штучно

Напередодні річниці Революції Гідності патріотична Україна (щиро перепрошуємо за пафос) отримала відвертий плювок в обличчя…

А почалося все з того, що вранці, 19 листопада, правоохоронці провели обшуки в Музеї Революції Гідності. Пізніше в СБУ повідомили, що керівництво Музею підозрюють у розкраданні 111 млн грн бюджетних коштів.

Пізніше – надвечір того ж дня – Державне бюро розслідувань (ДБР) викликало на допит «організаторів Майдану» – Парубія, Пашинського, Турчинова, Чорновол і Яценюка. Цей допит, як повідомили у пресслужбі ДБР, заплановано в межах розслідування кримінальної справи про «скоєння державного перевороту», відповідно до заяви, яку подав нардеп від ОПЗЖ Ренат Кузьмін. І все це – цілком у дусі намірів колишнього заступника глави АП Януковича Андрія Портнов, який у своїх публічних виступах не приховує, що його мета – представити людей, які жертвували собою заради проєвропейського курсу України, як маргіналів, а Революцію гідності – як державний переворот.

Отже, з’ясовуємо – «де тут собака заритий»?

Прокурор Донський: «Відкриття подібних справ стало можливим через недосконалість норми КПК»

В.о. керівника Департаменту Офісу генпрокурора у «справах Майдану» Олексій Донський стверджує, що «зради» тут немає – прокуратура не бачить у цій справі жодних юридичних перспектив. Але… Через недосконалість кримінально-процесуального кодексу в редакції 2012 року зобов’язана розслідувати будь-яку інформацію заявника (в даному разі – Кузьміна, – Ред.) і допитати свідків.

«Звісно, мені відомо про цю справу, оскільки прокурори мого департаменту (з розслідування справ Майдану Офісу генпрокурора, – Ред.) здійснюють процесуальне керівництво по ній. Наразі навколо цієї ситуації роздувається зрада, хоча до неї призвело те, про що ми говоримо вже впродовж шести років», – заявив Донський у коментарі УНІАН.

Мається на увазі, що відкриття подібних справ стало можливим після прийняття у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу. Згідно зі ст.214 цього КПК, слідчі зобов’язані розслідувати будь-яку інформацію заявника, незалежно від її достовірності і без попередньої перевірки на достовірність.

«Нині все підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо взяти конкретно цю ситуацію, а саме заяву Кузьміна, щодо так званого державного перевороту, то ні слідчі, ні прокурори не знайшли у цій заяві ознак кримінального правопорушення. Ми зазначили, що вона не відповідає вимогам ст.214 і відмовили Кузьміну у внесенні відомостей до ЄРДР за його заявою», – переконує прокурор.

Однак Кузьмін звернувся до суду, і суд, як наголошує Донський, зобов’язав «розслідувати цю справу, попри те, що його заява не містить жодної інформації про злочин». «Тепер ми зобов’язані розслідувати цю справу, щоб, по-перше, нас не визнали неефективними у розслідуванні і не віддали цю справу комусь іншому. А, по-друге, ми тепер зобов’язані допитати осіб, про яких йдеться у цій заяві», – сказав прокурор. І додав, що якщо Кузьмін не вкаже конкретних фактів злочину, якщо у ході допиту свідків не підтвердяться факти державного перевороту, то справа буде закрита.

Експерти про КПК і ДБР: кодекс непоганий, Портнов не його автор, а прокурори – могли вчинити інакше

Розмови про КПК, більш відомий в народі як «портновський», ведуться давно – ще задовго до його ухвалення в 2012 році експертне середовище висловлювало багато зауважень та застережень. І не безпідставно. А сам Портнов  у 2012 році в інтерв’ю інтернет-газеті «Економіка» розповідав, зокрема про статтю 214 КПК, яка зобов’язує слідчого відкрити кримінальне провадження за надходженням будь-якої заяви: мовляв, навіть якщо в заяві про скоєння злочину намалювати, скажімо, дерево й принести слідчому, то останній зобов’язаний відкрити кримінальне провадження — це імперативна норма — і перевірити це дерево на наявність складу злочину.

Можливо, саме тому прокурор Донський, розуміючи увесь цей «юридичний тролінг», який заклав у Кодекс Портнов, зараз так впевнено заявляє про те, що не вбачає у справі про «держпереворот» жодних перспектив, однак, «щоб прийняти у справі остаточне процесуальне рішення відповідно до закону, необхідно допитати осіб, на яких у заяві вказав Кузьмін, а також допитати самого Кузьміна як заявника».

То в чому, зрештою, проблема – у проблемному Кодексі, у суддях, які зобов’язали цю справу розслідувати чи іще в чомусь?

Насправді, як не дивно, КПК в Україні дуже непоганий, коментує Укрінформу юрист-міжнародник Борис Бабін. «Тому, зважаючи на сучасний «захмарний» рівень законотворчості, ключова порада – не чіпати його узагалі. Бо буде значно гірше. Усі події навколо Музею Революції Гідності та справи про «держпереворот» – це суто політична позиція керівництва правоохоронних органів та їх замовників. Порядок призначення цих осіб та контролю за їх діяльністю КПК не визначає», – додав він.

Схожим чином щодо КПК висловився експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін. У КПК є безліч проблем, але вони зовсім не в тому, що він ухвалений з активною участю Портнова, каже експерт. Портнов просто відповідав за цей напрям реформи в АП (Януковича. Ред), а сам Кодекс – це доопрацьований проект робочої групи 2005-2008 років. «А ще Портнов звернувся з проектом до Венеційської комісії й… отримав там непоганий висновок, – розповідає пан Крапивін. – Тому моя позиція тут точно безвідносно до Портнова. Його роль там найменша».

О, це вже набагато цікавіше, якщо справа не в Кодексі. Ми процитували експертам слова прокурора Донського і попросили прокоментувати.

Борис Бабін: «Ну, він трохи лукавить. Той самий КПК дає йому право закрити справу за відсутністю події злочину. Але ж він цього не робить. КПК не винний там механізмів достатньо. (…) Вони могли провести на виконання рішення суду одну слідчу дію, якийсь огляд матеріалів Вікіпедії та «закритися». Суд нікого не зобов’язує викликати на допити, це все на розсуд слідчого. Натомість, виклик на допит означає, що саме ДБР, а не суд, бачить у цьому як мінімум ознаки злочину. Крапка. Ще раз повторюю, що КПК тут ні до чого. А ось його автор (ймовірно, мається на увазі Портнов, – Авт.) – цілком можливо. Чи схожа ситуація на утворену штучно, коли правоохоронні органи виконують певне політичне завдання – так, дуже схожа. Чи призведе це виконання до процесуальних наслідків (підозр, запобіжних заходів, обвинувальних актів, вироків) – навряд чи. Зрештою, у Кримінальному кодексі (не плутати з КПК) є норми щодо завідомо неправдивого повідомлення про злочин (ст. 383). Цікаво, чому адвокати тих осіб, яких викликали на допит про «державний переворот» досі про неї не згадали? Чи згадали?».

Євген Крапивін: «Загалом ст. 214 КПК так і сформульована – будь-яка заява про вчинення злочину підлягає реєстрації. Тому слідчі судді в порядку ст. 303 КПК (невнесення відомостей в ЄРДР) задовольняють скарги у 98% випадків. Тобто всі заяви мають перевірятись в кримінальному процесуальному порядку. Не підтвердилось – тоді закриваємо по п. 1,2 ч. 1 ст. 284 КПК. Але! Щоб закрити провадження постановою треба її обґрунтувати. Тому Донський якоюсь мірою тут має рацію. Мінімально, що робиться зазвичай, це допити заявника, свідків, якісь інші легкодоступні докази. Як кажуть слідчі, «назбирати матеріалів розміром із сірникову коробку» достатньо, аби не скасували постанову і все не почалось знову (існують провадження «перезапущені» по 10-15 разів таким чином). Це процедура. Якби вона працювала як годинник – ні в кого б не виникло питань. На практиці ж, якщо і вдалось внести заяву, то розслідування може не відбуватися місяцями, а коли підійде крайній строк (в даному разі – 18 місяців), то не продовжуватись або просто тихенько закритись. І тоді ніхто не дізнається про те, що таке провадження існувало. Утім… ДБР продовжує «загравання» з політиками. Краще б вони працювали собі мовчки, краще б цей час на допити (підготовку і надсилання повісток, обшуки) використали на якісь дійсно важливі провадження, а не на такі дуже абстрактні. Але ДБР не промовчало, і вчинило дуже вибірково, активізувавшись конкретно в цьому провадженні».

Наш підсумок. Виходячи з вищесказаного, можемо зробити як мінімум три висновки. Перший – справа про «держпереворот» навряд чи призведе до якихось процесуальних наслідків. Другий – скандалу, який вона (ця справа) спричинила напередодні сьомої річниці Революції Гідності, можна було уникнути (як саме – правники розповіли). Третій – наш ворог, руками Кузьміна, Портнова, Шарія (за бажання цей ряд можна продовжувати) не перестане закладати подібні «міни», які вибухатимуть з певною періодичністю. А їх осколки –  боляче битимуть по почуттях людей, для яких Майдан, Революція гідності – це не просто слова. Ворог використовуватиме кожну шпаринку в нашій свідомості, кожну прогалину в нашому законодавстві, аби проштовхувати таких людей, нав’язувати свій дискурс. Ворог не спить. Тож і ми маємо бути пильними, чітко ставити акценти і… вимагати вироків та арештів для представників режиму Януковича. Не забуваймо, що найкращий захист — це атака. (Мирослав Ліскович. Київ)

 

Ігор Пошивайло: «Цілком очевидно, що здійснюється спроба помножити Революцію Гідності на нуль»

ЛБ,   21 листопада 2020

У четвер 19 листопада в офісі Музею Майдану відбувся обшук, який провели слідчі Національної поліції у супроводі співробітників СБУ. Поліція пояснила обшуки розслідуванням, пов’язаним з будівництвом Меморіалу героям Небесної сотні: Музей Майдану виплатив генпідряднику 111 млн грн авансу, але останній начебто витратив ці кошти не за призначенням і, як повідомили у поліції, «роботи з будівництва музею не виконані».

Історія у тому, що про роботи з будівництва музею навіть поки що і не йдеться, а будівництво меморіалу не може розпочатись, адже ділянка, де він має бути споруджений, знаходиться під арештом прокуратури: там проводяться слідчі дії та експерименти, необхідні у розслідуванні розстрілів на Майдані у лютому 2014 року. Так перетнулись дві громадянські волі: одна про те, що меморіалізація героїв Майдану має втілитись у меморіалі, задуманому архітекторками Іриною Волинець та Мариною Процик, інша – про належне розслідування злочинів проти учасників акцій протесту.

Той факт, що обшук в музеї стався напередодні річниці початку Євромайдану, і поява новини про те, що ДБР викликає на допит політичних лідерів протестів у зв’язку зі справою «про державний переворот», спричинили дискусії про те, який статус мають здобутки Майдану, яку пам’ять суспільство залишило про цю подію і чи не відбувається дискредитації ідеї масових протестів загалом.

Про все це, а також про складнощі спорудження меморіалу і музею Революції Гідності, політичну волю старої і нової влади та заплутані механізми державного управління ми поговорили з директором Національного музею Революції Гідності Ігорем Пошивайлом.Дарія Бадьйор, Редакторка відділу “Культура”

Спочатку хотілося б пройтися заявою, яку в день обшуків оприлюднила СБУ. Цитую: «правоохоронці з’ясували, що у встановлені угодами терміни роботи фактично не проводились. Натомість більшість отриманих підрядником бюджетних коштів було витрачено не на цілі, які прописані у відповідних договорах». Йдеться про 111 мільйонів гривень, які виплатили підряднику в якості авансу. Вам відомо, на що їх витратили?

Як музею, нам невідомі факти, що підрядник витратив цей аванс на інші цілі, крім тих, які прописані контрактом. Він надавав нам інформацію про закуплені дерева та граніт – це найдорожчі статті витрат, а також на інші матеріали для меморіалу. Підрядник закупив 105 дерев і особливий граніт, який привезли з-за кордону і який зберігається наразі в Україні. При музеї створено окремий фаховий відділ, який займається усіма питаннями, пов’язаними з будівництвом.

Але у нас немає юридичних механізмів перевіряти, на що витрачає кошти генпідрядник. Єдиний запобіжник нецільовому використанню полягає в тому, що ці гроші знаходяться на казначейському рахунку. Тож вони мають витрачатися відповідно до проєктно-кошторисної документації і згідно з угодою між музеєм і генпідрядником.

Чи має підрядник перед вами звітувати про свою роботу? Щорічно або щоквартально, наприклад?

Ні, він має звітувати про зроблену роботу. Предметом угоди є спорудження меморіалу. Офіційно в документах сформульовано так: реконструкція алеї, облаштування пішохідної зони, благоустрій і озеленення території. Генпідрядник має прозвітувати, коли об’єкт – меморіальна стіна з білогранітних плит, висаджені дерева, облаштована пішохідна зона – буде споруджено. Оскільки матеріали закуплені, але роботи не виконані, підрядник не має механізмів, за якими звітувати.

Ми про це неодноразово писали в наші органи підпорядкування – Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури; зверталися до ДБР та Офісу Генпрокурора, аби пояснити, що музей виявився заручником ситуації; ми інформували Кабмін, який уповноважив нас своїм Розпорядженням у 2018 році виконувати функції замовника проєктування і будівництва. Не в нашій компетенції зупиняти будівництво, так само як і порушувати закон, адже накладений на ділянку арешт – це чіткий сигнал, який забороняє нам вчиняти там будь-які дії зі зміни території. Тож з 20 червня 2019 року, коли арешт було накладено вдруге, ми продовжували перебувати у стані постійних переписок з прокурорами, міністерствами і спробами знайти якийсь вихід з цієї ситуації. Проєкт Меморіалу Героям Небесної Сотні, з одного боку, ніхто не відміняв і з нас обов’язку його втілювати в життя ніхто не знімав, а з іншого, ніхто не створив належних умов для його реалізації.

Чи прописаний у контракті з підрядником дедлайн, коли проєкт має бути завершений?

Так, коли ми підписували цю угоду, дедлайн був серпень 2019 року. В кінці 2018-го шляхом відкритих закупівель на Прозорро тендеру визначився переможець – Північно-український будівельний альянс. Але за оскарженням, Антимонопольний комітет відхилив його за порушення в наданій документації. Тож переможцем став той, хто посів друге місце, – Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня «Україна-Реставрація». Термін виконання робіт був 8 місяців. Але коли ці вісім місяців минули, Кабмін, з огляду на неспроможність Генпрокуратури завершити слідчі експерименти та слідчі дії на алеї Небесної Сотні, новою постановою дозволив цей дедлайн подовжити на 24 місяці.

Тобто до серпня 2021 року?

Так.

Чи ви знаєте – такі ж обшуки, як у вас, проводились й у підрядника теж?

Так, я чув про це.

У повідомленні на фейсбуці музею було написано, що перший арешт на ділянку був накладений у листопаді 2018 року. Це правда?

Так, це правда.

Але аванс генпідряднику, 111 мільйонів, ви перевели в грудні 2018 року, коли арешт уже був і було зрозуміло, що найближчим часом не буде ніякого будівництва. Чому це відбулося?

Тендер ми проводили до арешту, у жовтні 2018 року. За його результатами, згідно з чинним законодавством, ми мали укласти угоду з переможцем і перевести кошти, інакше на нас би наклали штрафні санкції. Про арешт ми дізналися вже після того, як перерахували генпідряднику аванс. Нас ніхто не проінформував про те, що ділянку заарештовано. Крім того, в офіційних листах нам тодішні представники Управління спецрозслідувань ГПУ повідомляли, що їм для експериментів потрібні пару тижні, і вони все завершать. І справді, у лютому 2019-го за клопотанням Генпрокуратури арешт з ділянки зняли, і ми почали підготовчі роботи, зареєстрували їх в ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція – прим.) та відкрили картку на тимчасове порушення благоустрою, отримали погодження в Мінкультури. Генпрокуратура нам офіційно повідомила, що в нижній частині алеї ми можемо починати перший етап робіт, у квітні-травні з’явилося будівельне містечко, поставили паркан, з’явилася будівельна техніка. В день, коли ми з міністром культури публічно оголосили про готовність почати будівництво меморіалу, нам надійшли листи з генпрокуратури – «ні-ні-ні, ви не можете будувати, нам треба ще пару тижнів для завершення експериментів». Переписка з Генпрокуратурою відбувалась ледь не щотижня, терміни переносились вже не на два тижні – на місяць, на півроку, до кінця року і так далі. І так 20 червня 2019 року наклали повторний арешт.

Окрім проєкту меморіалу на алеї, є ще один проєкт, за який ви відповідаєте. Це проєкт Музею Революції Гідності, який мають збудувати на Алеї Героїв Небесної Сотні, визначений окремою номінацією міжнародного конкурсу проєктів, з окремим бюджетом і так далі. До речі, який бюджет на будівництво цього музею взагалі?

Поки що підрахунків не робили. Маємо лише результати міжнародного конкурсу – проєктну ідею. Для того, щоб почати точні підрахунки, треба укласти угоду із переможцем конкурсу, німецькою компанією Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten, яка після того нам надасть технічні умови. Після цього треба замовляти вихідні дані для проєктування, які передбачають зокрема містобудівні умови та обмеження. Насьогодні в Україні ще не збудовано жодного музею, спроєктованого іноземцями за результатами міжнародного конкурсу. Це складна справа.

Угоду не підписували більше року через те, що Україна не виплачувала премії переможцям конкурсу. Її вдалося виплатити лише наприкінці 2019 – на початку 2020 року.

Хоч це різні проєкти й архітектурні команди, проєкт музею передбачає реалізацію проєкту меморіалу: вони інтегровані, поєднані важливими стилістичними і символічними елементами – зокрема пандус довкола будівлі музею продовжує зигзагоподібну форму алеї меморіалу. Ясно, що німці спостерігають за тим, що відбувається довкола меморіалу, який мав бути вже давно відкритий, і вбачають чимало ризиків для свого проєкту тут. Але ми зі свого боку активно шукаємо рішення, яке б нам дозволило почати втілювати цей проєкт вже на початку наступного року.

Чи немає у нас якихось перепон у законодавстві, щоб співпрацювати з іноземними фірмами державним коштом? Чи це додає проблем?

Прямої заборони на таке співробітництво немає. Якраз тому конкурс й організовувався як міжнародний, і він пройшов, з юридичної точки зору, чисто – це підтвердив аудит в Міністерстві культури. Але немає чітких і перевірених практично механізмів, як проєкт-переможець правильно і вчасно реалізувати.

Спорудження Музею Революції Гідності – історія, яка є під пильним наглядом і суспільства, і контролюючих органів, і політиків, та й іноземних партнерів. Є ознаки політичної волі керівництва держави все ж таки зреалізувати проєктну пропозицію німців. Це важливо і тому, щоб не зіпсувати репутацію України у сфері міжнародних архітектурних конкурсів.

Проєкт Музею Майдану дійсно є, в тому числі, продуктом політичної волі. Він був таким собі гранд-проєктом попереднього президента Петра Порошенка, навіть перша леді була залучена в роботу над ним, якщо я не помиляюсь.

Так, вона долучалась неофіційно. Було створено оргкомітет з проблем розвитку національного меморіального комплексу. У комітеті було два співголови – заступник Голови Адміністрації Президента і Віце-прем’єр. Стейкхолдерів цього проєкту чимало – понад 50, отже, це був не лише проєкт президента Петра Порошенка. Він ініціювався передусім під тиском громадськості, як відповідь на суспільний запит щодо належної меморіалізації та музеїфікацію «Території Гідності» – протестного простору у середмісті Києва.

Наявність політичної волі сприяла відкриттю фінансування музею, дуже швидко і ефективно проведено міжнародний конкурс, виділено земельну ділянку – «котлован», який мав сумнозвісну репутацію до того. Але з іншого боку, основна причина, чому зараз будівництво меморіалу зупинилось, – це відсутність об’єктивного, вчасного і повного проведення слідчих дій, доведення справ до суду і притягнення винних до відповідальності. Це найбільша перешкода.

Тому, якби була політична воля насправді спорудити меморіал і музей, то, я думаю, була б і політична воля провести ефективне розслідування злочинів Майдану і довести справи до судових вироків. Цього чомусь не відбулося.

Утім, політична воля і гучні заяви Петра Порошенка сприяли тому, що ділянку на Інститутський виділили під Музей Майдану. Натомість за неї довго боровся Національний художній музей, який хотів збудувати там свій філіал і фондосховище. І навіть були повідомлення про те, що ви з ними підписали меморандум про те, що будете в одній будівлі. Що сталось, чому музей зрештою випав з цього рівняння?

Це було на самому початку, коли наш музей лише з’явився і ми подавали клопотання до Київської міської ради, щоб нам передали цю ділянку на Алеї Героїв Небесної Сотні у користування – під спорудження меморіалу і музею. Це ми робили не тому, що нам так закортіло, це було визначено результатами міжнародного архітектурного конкурсу «Terra Dignitas», який проводився в 2014-2015 роках і який не завершився реалізацією проєктів-переможців, але визначив локацію будівництва. Йшлося про ту ділянку з котлованом для музею і про алею Героїв Небесної Сотні для меморіалу. У відповідь на наші клопотання відповідали, що ця ділянка знаходиться в міжнародному арбітражі, історія з нею дуже темна. Тож, нам відмовляли.

Національний художній музей тоді запропонував нам боротись за цю землю разом. Це була смілива, але водночас і романтична ідея, тому що одна земельна ділянка не може виділятися одночасно для двох музеїв. Однак, ми пропонували НХМУ, що надамо йому експозиційний простір для тимчасових виставок і що могли б постійно робити з ними спільні виставкові проєкти та освітні програми. Але зрозуміло, що в Національному художньому музеї нагальні потреби полягали в іншому – їм потрібно було власне приміщення для облаштування фондосховища, галереї сучасного мистецтва. Тож говорити про використання різними юридичними особами однієї земельної ділянки, а особливо спірної, а також будувати на ній приміщення разом, звісно, було нереалістично. До того ж, вийшов закон про внесення змін до прикінцевих положень регулювання містобудівної діяльності, який уможливив швидке відведення ділянок і убезпечив їх від подальшого нецільового використання, забороняючи передавати і ділянку і приміщення будівлі в оренду. Тож, у відповідності до цього закону, музей не може надавати в оренду свою територію.

Якщо Україна не має досвіду успішного спорудження нового музею за майже 30 років своєї незалежності, то що говорити про розміщення двох музеїв під одним дахом?

І ще трохи питань про гроші. Цього року стаття будівництва об’єктів національного значення в сфері культури потрапила під секвестр – з неї забрали близько 500 мільйонів гривень, лишилось лише 100. Гроші не повернули після перегляду того секвестру?

Ні. З цих 100 млн за нами теоретично було закріплено 60, але так і не надано. Тобто на наших рахунках коштів на будівництво немає. І це ще одна причина, чому ми не могли завершити перемовини з німцями щодо проєктування музею.

Чи заплановане бюджетне фінансування на будівництво музею на наступний рік і в якому розмірі?

Так, 60 млн грн фігурують у проєкті держбюджету. Ми заявляли потребу в 95 мільйонах, але нам довели лише 60.

В обговореннях Музею Майдану часто лунає думка про те, що важко будувати музей події, яка, по суті, ще не завершилась, – вироків тим, хто віддавав накази стріляти по учасникам протестів, немає. Як ви для себе вирішили це питання? Який для вас сенс вкладений у цей музей і який наратив він може запропонувати наразі, на сьому річницю початку Майдану?

Від самого початку громадська ініціатива «Музей Майдану», яка сформувалась в січні 2014 року, збирала свідчення, документи, артефакти, по суті, працювала над колекціями майбутнього державного музею. Наприкінці 2014 року до нас долучилась громадська ініціатива «Музей Свободи», представлена зокрема Євгеном Глібовицьким, Олександрою Баклановою, Олесею Островською, які дали інший вектор концепції музею. Його фокусом стали не лише події Революції Гідності, не лише загибель Героїв Небесної Сотні, не лише поранені на Майдані, а тяглі цінності, важливий соціальний досвід, спадкоємність боротьби за свободу, за демократію, за права і гідність людей, критичне переосмислення нашої історії.

Тож ми хотіли більше говорити про свободу. Музей мав би називатись «Музей Майдану / Музей Свободи». Маємо Меморіал Героїв Небесної Сотні, який вшановує загиблих, а Музей Майдану мав би розповідати про уроки Революції Гідності, концентруватись не лише на трагізмі і травмі подій, а і на позитиві також. На тому, що українці масово виявили солідарність і самоорганізованість, всіляко у власний спосіб підтримували протести, утворили низку громадських ініціатив.

Нині, згідно з соціологічними дослідженнями, багато наших громадян забувають той багатовимірний і феноменальний Майдан. Люди більше пам’ятають політиків або вбивства на Майдані. І забувають про важливу річ, яка об’єднала українців, коли на вулиці виходили десятки, сотні тисяч абсолютно різних людей, в яких була спільна мета: змінити себе, змінити державу, змінити суспільство. Зробити громадянське суспільство сильним і впливовим. Дати можливість самим формувати майбутнє своєї держави.

Ми проводили багато соціологічних досліджень – у 2018-у році побачили, що понад 70% опитаних вважають необхідним створити музей і меморіал, присвячений Майдану. Навіть ті, хто не підтримував протести. Ми так і задумували наш музей – не як політичний проєкт, не як музей, який висвітлюватиме лише одну сторону, або позицію провладних політиків, а як музей, який говоритиме про цінності, притаманні українцям і політикам різних партій, аби допомогти нашому суспільству об’єднатися перед глобальними і внутрішніми викликами.

Тема Майдану – дуже гаряча і болісна, але відсутність музею і меморіалу сприяє розвіюванні пам’яті про нього, робить її вибірковою. Пам’ять має тенденцію змінюватись під впливом інших травматичних подій. Сьогодні маємо достатньо приводів для цього. Тому важливо створити інституцію, яка би взяла на себе відповідальність і стала би майданчиком збереження історичної пам’яті, утвердження національної ідентичності, активізації громадянських ініціатив. Пам’ять потребує міцної інфраструктури, і меморіально-музейний комплекс є дуже важливими стрижнями для неї, аби убезпечити нас від нівелювання чи маніпуляції нашої історичної пам’яті політиками. Левин

Ми вивчали досвід створення Музею-меморіалу жертвам терактів 11 вересня в Нью-Йорку – там теж був період громадських збурень, обговорень, політичної турбулентності. Але зрештою, хтось мав взяти на себе політичну відповідальність. У випадку цього музею-меморіалу 9/11 це був мер Нью Йорка і губернатор штату.

Хто в Україні мав би стати суб’єктом такої політичної відповідальності, на ваш погляд?

Президент України. Якщо ми говоримо про основну причину ступору у будівництві меморіалу, так це відсутність завершення слідчих дій і винесення вироків. Це – компетенція ДБР та Офісу Генпрокурора, якого призначає Президент.

Чи з приходом нової влади змінилась атмосфера навколо музею? Як ви наразі комунікуєте з владою?

Атмосфера змінилась, тому що попередня влада більш скоординовано опікувалась проблемами музею. Після останніх президентських і парламентських виборів я цієї злагодженості і зацікавленості у реалізації нашого проєкту не спостерігаю.

З нового уряду міністр культури Володимир Бородянський дуже активно взявся за вирішення наших проблем – якраз за його каденції переможцям конкурсу таки виплатили премію. Але він у лютому пішов у відставку, і відтоді нове керівництво Кабміну опинилося перед іншими викликами, тож музей і меморіал не є для них пріоритетом. Хоча відкритого саботажу не видно – десь є розуміння, що наш меморіально-музейний комплес потрібен. Тож бюджетні запити підтримуються, хай і не в повних обсягах, якісь кошти на будівництво плануються.

Я бачила, що Музей Майдану відреагував на появу в публічному дискурсі терміну «державний переворот» у стосунку до подій на Майдані, і якраз паралельно з новинами про обшук в музеї з’явилась новина про те, що ДБР викликав на допит політичних лідерів Майдану у зв’язку зі справою про той самий «державний переворот». Про що, на ваш погляд, це може свідчити?

Перед цим була ще одна знакова подія – скасування заочного засудження основного фігуранта у справах злочинів на Майдані, Віктора Януковича. Це був сигнал про те, що до влади в Україні приходять сили реваншу, які намагаються виконати завдання країни-агресора, Російської Федерації. Вона, разом із колишніми регіоналами, всіляко намагається довести, що Євромайдан, Революція Гідності, були не революцією, а державним переворотом, що влада, яка прийшла внаслідок цього, була нелегітимна, а окупація Криму і частини Донбасу – цілком виправдана. Цілком очевидно, що здійснюється спецоперація і спроба помножити Революцію Гідності на нуль.

Якби були винесені вироки не лише «тітушкам», а виконавцям і замовникам розстрілів і катувань, тодішнім високопосадовцям, то відбувся б акт правосуддя і факт цих засуджень, засвідчений зокрема у підручниках історії і в наукових дискурсах. А оскільки основні фігуранти кримінальних справ по Майдану відпускаються на волю, складається враження, що ніхто із можновладців не збирається здійснювати правосуддя і розповісти всю правду про ті події. Навпаки, політики-втікачі тодішнього режиму Януковича повертаються і активно намагаються дискредитувати Майдан як цивілізаційну подію, знівелювати його історичне значення і цінності. А здійснивши це, сподіваються зупинити євроінтеграційний поступ України, зупинити її реформи і знищити незалежність.  (Дарія Бадьйор, редакторка відділу “Культура”)