В Аргентині відбудуться пам’ятні заходи до 87-х роковин Голодомору

Українська центральна репрезентація (УЦР) в Аргентинській Республіці та посольство України в  Аргентині запрошують долучитися онлайн 28-29 листопада до вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду українського народу.

Програму заходів розміщено на сторінці УЦР в Фейсбуці – Укрінформ.

Зокрема, в суботу, 28 листопада, о 16:30, на українському цвинтарі в місцевості Монте-Гранде (провінція Буенос-Айрес) біля пам’ятника жертвам Голодомору буде відслужена панахида за упокій. Захід транслюватиметься на сторінці УЦР в Фейсбуці: https://www.facebook.com/RCUcrania/.

У неділю, 29 листопада, о 11:00 відбудеться Служба Божа у греко-католицькому кафедральному соборі Покрови Пресвятої Богородиці. Трансляція проходитиме тут: https://www.facebook.com/eparquiapokrov/.

Також 29 листопада о 10:00 відбудеться Божественна Літургія та панахида в кафедральному соборі Святої Покрови Української православної церкви. Трансляція проходитиме тут: https://www.facebook.com/IglesiaOrtodoxaUcraniaArgentina.

Як розповів раніше голова УЦР Педро Лилик, Українська центральна репрезентація в Аргентинській Республіці представляє 500 тис. аргентинців українського походження, які оселилися в Аргентині понад 120 років тому.

Він повідомив, що упродовж останніх 5 років в Аргентині було видано кілька книжок іспанською мовою, присвячених історії України, Голодомору, культурі, еміграції тощо.

«Наш проєкт – продовжувати розвиток української культури та мови через організації, що входять до складу УЦР за офіційної підтримки уряду України та СКУ (Світового конґресу українців – ред.)», – зазначив Лилик.

Як повідомлялося, в Аргентині Голодомор 1932-1933 років в Україні було визнано актом геноциду на регіональному та муніципальному рівні, зокрема, в провінції Чако, м.Беріссо, м.Буенос-Айрес, м.Апостоле, провінції Місьйонес.

 

В МЗС відзначили роль дипустанов і діаспори в збереженні українських місць пам’яті та визнанні Голодомору

Закордонні дипломатичні установи України та українські громади відіграють важливу роль у справі збереження місць поховань видатних українців та визнання у світі Голодомору геноцидом українського народу.

Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці Управління закордонного українства МЗС України, передає Укрінформ.

«Значущим є внесок закордонних дипломатичних установ України, зокрема, в Австрії, Аргентині, Бельгії, Казахстані, Лівані, Литві, Молдові, Польщі, Португалії, Сербії, Словенії, США, Туреччині, Франції, ФРН та Чехії, а також громад закордонних українців у процеси впорядкування за кордоном місць поховань (місць пам’яті) видатних українців, забезпечення належного догляду за пам’ятниками, пам’ятними знаками, меморіальними дошками, що присвячені видатним діячам української історії, науки і культури та історичним подіям», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що начальниця Управління закордонного українства та гуманітарного співробітництва Лариса Дір 24 листопада взяла участь у презентації геоінформаційної системи «Віртуальний некрополь української еміграції», створеної Українським інститутом національної пам’яті за підтримки благодійного фонду «Героїка».

Як зауважила Дір, створена геосистема сприятиме відродженню історичної пам’яті української нації, а також дасть можливість розширити коло відповідних об’єктів, які потребують догляду та впорядкування.

Начальниця Управління закордонного українства та гуманітарного співробітництва також взяла участь у презентації 24 листопада міжнародного проєкту «Аудіогід для кожного», який перекладає екскурсії виставковими залами Національного музею Голодомору-геноциду 33 мовами світу.

«Створений музеєм полілінгвістичний проєкт сприятиме більш точному та комплексному сприйняттю інформації численними іноземними відвідувачами, слугуватиме нашій спільній українській справі – вшануванню пам’яті жертв Великого Голоду і засудженню злочину тоталітарного режиму міжнародним співтовариством», – зазначається на сторінці Управління закордонного українства МЗС в Фейсбуці.

Звуважується, що об’єднаними зусиллями української дипломатії, закордонного українства і наших партнерів, серед яких Національний музей Голодомору-геноциду, забезпечується широке визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 

В СКУ працюють над тим, аби в усьому світі Голодомор визнали геноцидом українців

Мета Світового конґресу українців (СКУ) – аби всі країни ООН визнали Голодомор 1932-33 рр. геноцидом українського народу.

Про це розповідається у розміщеному на Фейсбук-сторінці СКУ відео за участі першого віцепрезидента СКУ, голови Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору, голови комісії з визнання Голодомору геноцидом проти українського народу Стефана Романіва, передає Укрінформ.

«На сьогодні Голодомор визнали геноцидом вже 17 країн, але кінцева мета Світового конґресу українців – це мають зробити всі країни ООН», – йдеться у відео.

У ролику розповідається про діяльність та досягнення окремих українських громад та СКУ загалом щодо визнання в усьому світі Голодомору геноцидом українців.

Зокрема, Романів присвятив багато років свого життя донесенню правди про Голодомор світові. «Ми не можемо забути цю трагедію», – зазначив віцепрезидент СКУ.

На початку 2000-х рр. світ починає визнавати трагедію, нагадується у відео.

Романів зауважив, що наразі «у нас є різні проєкти, вони всі йдуть під гаслом: «Україна пам’ятає, світ визнає».

Як зазначається, українська діаспора постійно привертає увагу світу до страшних подій 1932-33 рр. – конференціями, виданням книжок, відкриттям архівів СБУ.

Приміром, у Канаді автобус, обладнаний мобільною аудиторією, їздить по школах з лекціями про Голодомор. Світову славу на виставках здобуває проєкт «Марія», присвячений дівчині-свідку Голодомору Лесі Марущак. Масштабний Музей Голодомору будують у Києві.

«Багато втрат. Багато жертв. Але Україна виграла, вона вийшла і не дала комуністичній системі, совєцькій системі винищити український народ», – наголосив Романів.

Як повідомлялося, День пам’яті жертв голодоморів вшановується в Україні у четверту суботу листопада. Цьогоріч він припадає на 28 листопада.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам’яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.

До 87-ї річниці Голодомору вшанування пам’яті жертв, панахиди, академічні конференції та освітні лекції відбуватимуться на всіх континентах майже у кожній українській громаді по всьому світу. Через спалах коронавірусу багато з них будуть проходити в обмеженому форматі або віртуально і будуть доступні онлайн.

 

Окупанти порушили «тишу» біля Авдіївки, втрат немає

27.11.2020, 07:39

Від початку поточної доби, 27 листопада, російсько-окупаційні війська та їх найманці один раз порушили режим тиші.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

“Російсько-окупаційні війська та їх найманці один раз відкрили вогонь з підствольного гранатомета, великокаліберного кулемета та стрілецької зброї в передмісті Авдіївки.російсько-окупаційні війська та їх найманці один раз відкрили вогонь з підствольного гранатомета, великокаліберного кулемета та стрілецької зброї в передмісті Авдіївки”, – йдеться у повідомленні.

Бойових втрат і поранень серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає.

Упродовж минулої доби, 26 листопада, збройні формування Російської Федерації та її найманці два рази порушили “мінські” домовленості.

Так, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” проголошений режим припинення вогню ворог проігнорував біля Мар’їнки. На цій ділянці противник вів вогонь з великокаліберного кулемета. Неподалік населеного пункту Старогнатівка ворог застосував станковий протитанковий гранатомет.

Ворожі постріли не становили загрози для життя та здоров’я наших захисників, тож вогонь у відповідь вони не відкривали.

 

На український Донбас вторгся 100-й “гумконвой” РФ –  УП

Російська сторона у черговий раз незаконно оформила 100-й, так званий, “гумконвой” на окупований Донбас.

Джерело: Державна прикордонна служба

Дослівно: “26 листопада російська сторона в односторонньому порядку здійснила оформлення чергового, так званого, “гуманітарного конвою”. За рахунком він вже 100-й”.

Деталі: Переміщення “гумконвою” знову відбувалося з грубим порушенням норм міжнародного та вітчизняного законодавства і погоджених з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста модальностей. Українська міжвідомча група здійснювала лише візуальне спостереження, без виконання контрольних функцій.

З 5.30 до 6.35 через російські пункти пропуску “Донецьк” та “Матвєєв Курган” на в’їзд в Україну прослідувало 2 колони у складі 14 автомобілів.

У вантажівках, які були заповнені на 40-50%, нібито перевозили медичне обладнання та медикаменти.

Чому це важливо: Починаючи з 2014 року Росія здійснює гібридну військову агресію стосовно України: окупувала Кримський півострів і підтримує незаконні збройні формування на Донбасі. Під виглядом так званих “гумконвоїв” росіяни неодноразово провозили зброю. У зворотному напрямку машини використовували також для вивезення тіл загиблих російських військовослужбовців, які воюють на боці НЗФ.

 

МЗС надіслало Росії ноту через іще один «гумконвой» на окупований Донбас

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест Міністерству закордонних справ Російської Федерації у зв’язку з черговим незаконним переміщенням так званого гуманітарного конвою на окупований Донбас.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у коментарі МЗС.

У зовнішньополітичному відомстві констатували, що Росія, ігноруючи неодноразові застереження української сторони, без її офіційної згоди та з порушенням українського законодавства незаконно перемістила на територію України так званий гуманітарний конвой для населення на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях у Донецькій та Луганській областях України.

При цьому російська сторона унеможливила здійснення українськими прикордонниками і митниками обов’язкових контрольних процедур, які передбачені законодавством України та нормами міжнародного права, у тому числі двосторонніми міжнародними договорами, акцентували в МЗС.

“З огляду на ці протиправні дії Міністерству закордонних справ Російської Федерації надіслано ноту протесту з вимогою неухильно дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань, у тому числі двосторонніх договорів, раніше узгоджених модальностей доставки гуманітарних вантажів”, – повідомили у зовнішньополітичному відомстві.

Як повідомляв Укрінформ, російська сторона 26 листопада в односторонньому порядку здійснила оформлення чергового, вже 100-го, “гуманітарного конвою” на окуповану частину Донбасу.

 

На окупованій території України проводять жахливий експеримент з точки зору віри – вчений

На окупованій території України проводять жахливий експеримент з точки зору віри – нав’язування усім однієї світоглядної думки, що в результаті призводить до тоталітаризму.

Про це заявив вчений, релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч Ігор Козловський під час шостого Національного круглого столу на тему «Віра і релігія», що проходить в Острозі на Рівненщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В суспільстві, в країні не повинно бути монополії однієї віри чи релігії, нав’язування однієї світоглядної думки всім іншим. Це дійсно повинен бути певний діалог у пошуках цінностей суспільства. А ми зараз бачимо на окупованій території України жахливий експеримент, якраз з точки зору віри. Перші окупанти, заходячи на територію Донеччини і Луганщини, починали з того, що створили преференції для однієї спільноти релігійної і почали утиски інших, зачистка”, – сказав Козловський.

В результаті, за його словами, окуповані території покидають сотні тисяч людей, світогляд яких не співпадає з цією панівною вірою.

“Називаючи цю віру православ’ям, насправді вони (окупанти – ред.) сповідують іншу віру – це віра “русского мира”. Тобто ідеологема “русского мира” – це власне нав’язування панівної віри, що всі повинні думати так. Хто думає інакше, опиняється в підвалах або мовчать”, – зазначив релігієзнавець.

Він підкреслив, що це якраз той жахливий експеримент, який показує, що як тільки з’являється одна панівна система, починається тоталітаризм, який фактично руйнує вибір і не допускає будь-якої зміни свідомості.

“А справжня віра – це право людини обирати світогляд, обирати цінності любові, свободи і гідності, які є базовими для нашої національної ідеї, і яка впродовж віків сповідувалась українським народом”, – зазначив Козловський.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України: Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

 

Українському футболісту, якого Росія звинуватила у шпигунстві, загрожує 16 років тюрми

В РФ для громадянина України Василя Василенка, обвинуваченого в шпигунстві, держобвинувач вимагає покарання у вигляді 16 років ув’язнення в колонії суворого режиму.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Інтерфакс з посиланням на пресслужбу Мосміськсуду.

Повідомляється, що оголошення вироку призначено на 7 грудня об 11:30.

53-річному Василенку висунуто обвинувачення за статтею 276 КК РФ (шпигунство). Його затримали в жовтні 2019 року. Спочатку слідство інкримінувало українцю вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.226 КК РФ (незаконне переміщення через держкордон РФ небезпечних матеріалів, стратегічно важливих товарів і ресурсів або культурних цінностей). При цьому суть обвинувачення не розголошувалася.

Після березня 2020 року слідство звернулося до суду з черговим клопотанням про продовження Василенку запобіжного заходу, проте в обвинуваченні вже фігурувала тяжча стаття – шпигунство. Термін покарання за неї передбачає від 10 до 20 років ув’язнення.

Подробиці справи не розголошуються у зв’язку з тим, що її матеріали містять гриф “таємно”. Розслідуванням справи займається управління ФСБ по Москві.

 

Україна нагадала ОБСЄ про вбитого військового: Так Росія виконує свої зобов’язання

Вбивство снайпером збройних формувань РФ на Донбасі українського військовослужбовця під час перемир’я демонструє, як російська сторона ставиться до виконання своїх зобов’язань.

Пре це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк заявив під час засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, 26 листопада, у Відні, передає кореспондент Укрінформ.

“Два дні тому, 24 листопада, поблизу Авдіївки було вбито українського військовослужбовця снайперським вогнем з боку російських збройних формувань. Це ось так російська сторона виконує свою частину зобов’язань за угодою про припинення вогню від 22 липня. Хоча загальна ситуація з безпекою на місцях і залишається значно менш напруженою, ніж до початку дії додаткових заходів щодо зміцнення режиму припинення вогню (що підтверджується, зокрема, у звітах СММ), такі випадки демонструють рівень виконання Росії власних зобов’язань”, – заявив він.

Український посол закликав делегації країн-учасниць завжди пам’ятати про те, що навіть професійні українські військовослужбовці на Сході України не є в безпеці, не кажучи вже про цивільних осіб, які, відповідно закликів Росії, мають займатися там проведення виборів.

“Кожного разу, коли ви чуєте заклики російської делегації на адресу України щодо імплементації політичних положень Мінських домовленостей та проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей України без створення там належного безпекового середовища, вам слід пам’ятайте, що навіть професійні, добре оснащені військовослужбовці не є в безпеці на Донбасі, не кажучи вже про українських цивільних осіб, які організовували б вибори, чи міжнародних спостерігачів, які б їх контролювали”, – заявив Цимбалюк.

За словами очільника української Місії при ОБСЄ, саме тому першим пунктом усіх документів, запропонованих українською стороною з метою врегулювання конфлікту, є виведення зі Сходу України усіх незаконних російських збройних формувань та найманців. Зокрема, це стосується і “Плану спільних кроків”, який нещодавно був поданий Україною на розгляд Росії в рамках ТКГ.

Як повідомляв Укрінформ, 24 листопада поблизу Авдіївки в результаті снайперського вогню з боку російських збройних формувань загинув боєць ЗС України, 31-річний старший солдат В’ячеслав Мінкін.

З 27 липня на Донбасі встановлено режим повного та всеосяжного припинення вогню. Досягнутими 22 липня у рамках ТКГ домовленостями передбачена заборона на наступальні та розвідувальні дії, на застосування вогневих засобів, зокрема снайперського обладнання, а також застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню.

У Головному управлінні розвідки МО України раніше фіксували збільшення кількості снайперського озброєння та снайперських груп російських окупаційних сил на Донбасі. Зазначалося, що, зокрема, російські підрозділи спецпризначення проходять вишкіл на тимчасово окупованій території Сходу України.

 

Росія має назвати нову дату відкриття КПВВ у Золотому та Щасті – Цимбалюк 

27.11.2020, 06:53

Якщо Росія не спромоглася підготуватися до відкриття КПВВ “Золоте” та “Щастя” на Луганщині 10 листопада, як про це домовлялися, то вона має про це заявити та назвати нову дату.

Про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк заявив під час засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, 26 листопада, у Відні, передає кореспондент Укрінформ.

“На останніх зустрічах ми спостерігали все більше і більше спроб російської сторони виправдати своє небажання відкривати свою частину КПВВ поблизу Золотого та Щастя. Жодна з них не була переконливою. Все дуже просто: дата 10 листопада була добре відома усім з липня цього року. Підготовка до відкриття тривала з обох боків лінії зіткнення, про що було видно з щоденних звітів СММ. Україна виконала свою роботу, і Росія повинна зробити свою. Якщо вона не вклалася в строк, то про це має бути чітко сказано та оголошено нову дату, коли російська сторона завершить свою підготовку”, – заявив він.

Очільник місії України при ОБСЄ закликав російську сторону поспішити та відкрити не лише нові КПВВ у Золотому та Щасті на Луганщині, але й наявні контрольні пункти в’їзду та виїзду у Донецькій області.

“Ми повторюємо наш заклик до російської сторони припинити блокування перетину лінії зіткнення та дозволити громадянам України зустрічатися зі своїми родичами, отримувати пенсії та належне лікування, а також не обмежувати їх проїзд власною країною”, – заявив Цимбалюк.

Окремо український посол нагадав російській стороні про її зобов’язання забезпечити повний і безумовний доступ міжнародних організацій, включаючи МКЧХ, до всіх утримуваних осіб на тимчасово окупованій території Сходу України. Він вказав на те, що це було однією з домовленостей нормандського саміту у Парижі, і Росія досі не пояснила, чому вона його не виконала.

Як повідомляв Укрінформ, з 10 листопада 2020 року Україна відновила роботу усіх КПВВ на лінії розмежування, однак фактичний пропуск громадян здійснюється лише в КПВВ «Станиця Луганська» та «Новотроїцьке» через перешкоди з боку збройних формувань РФ.

 

Штати в ОБСЄ нагадали, що конфлікт в Україні не обмежується Донбасом 

27.11.2020, 06:31

Конфлікт в Україні, який розпочала та підживлює РФ, не обмежується Донбасом, а й стосується окупації Росією Криму.

Про це заявив постійний представник США при ОБСЄ Джеймс Гілмор на засіданні Постійної ради ОБСЄ у четвер, 26 листопада, у Відні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Конфлікт в Україні не обмежується Донбасом. У Криму російська окупаційна влада продовжує утискати, переслідувати та арештовувати активістів, журналістів і членів громадянського суспільства лише за те, що вони реалізують свої права на мирні зібрання чи свободу вираження поглядів чи релігії”, – заявив він.

Очільник місії США при ОБСЄ засудив політично вмотивовані переслідування та арешти в окупованому Криму, а також мілітаризацію Росією Кримського півострова, Чорного та Азовського морів.

“Наближаючись до Ради міністрів наступного тижня, ми підтверджуємо, що Крим — це Україна. Сполучені Штати розглядають окупацію Росією Криму, підкріплену фіктивним референдумом, як ключовий елемент її агресії, що триває проти суверенного сусіда”, – заявив Гілмор.

Як повідомляв Укрінформ, Сполучені Штати очікують, що Міністерська рада ОБСЄ, яка відбудеться 3-4 грудня, приділить вагому увагу конфлікту в Україні, який розпочала та підживлює Росія.

 

Штати очікують, що Міністерська рада ОБСЄ приділить вагому увагу Україні 

27.11.2020, 05:11

Сполучені Штати очікують, що Міністерська рада ОБСЄ, яка пройде 3-4 грудня, приділить вагому увагу конфлікту в Україні, який розпочала та підживлює Росія.

Про це заявив постійний представник США при ОБСЄ Джеймс Гілмор на засіданні Постійної ради ОБСЄ у четвер, 26 листопада, у Відні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На Раді міністрів наступного тижня, першій у повністю віртуальному форматі, ми очікуємо, що буде приділено вагому увагу керованому Росією конфлікту в Україні. Як ми це робили і у попередні роки, ми розглянемо декілька текстів, що відображають факти, зібрані цією сфокусованою на безпеку організацією, які у правовому полі відображають понад шість років конфлікту на Сході України, розпаленого та підживлюваного Кремлем та його маріонетками”, – заявив він.

Американський дипломат вказав на те, що більшість держав-учасниць ОБСЄ “дотримуються поглядів на цей конфлікт, які відрізняють з точки зору лише однієї держави”.

“Ми також визнаємо, що такі різні позиції ускладнюють, а то й унеможливлюють досягнення консенсусу щодо цих важливих міністерських текстів. Але це не означає, що ми повинні відмовитися від своїх позицій або ж серйозно відноситися до будь-яких інших формулювань, які не відображають повністю жорстокі реалії цього багаторічного конфлікту, створеного у Москві”, – заявив Гілмор.

Очільник місії США при ОБСЄ також закликав Росію проявити таку ж політичну волю, як це зробила Україну, щодо виконання взятих на себе зобов’язань у Мінському та Нормандському форматах.

Як повідомляв Укрінформ, 27-а Міністерська рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) відбудеться онлайн 3 та 4 грудня 2020 року. Через обмеження, спричинені пандемією COVID-19, вперше Рада міністрів проводитись за допомогою телеконференції.

 

Євросоюз нагадав Росії про доступ МКЧХ до окупованих територій

27.11.2020, 01:50

Євросоюз закликає Росію проявити конструктивний підхід на переговорах у Тристоронній контактній групі (ТКГ), а також надати доступ Міжнародному комітету Червоного Хреста (МКЧХ) до утримуваних осіб на окупованих територіях Донбасу.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йдеться у заяві Європейського Союзу щодо агресії Росії проти України та незаконної окупації Криму, виголошеній на засіданні Постійної ради ОБСЄ у четвер, 26 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми знову закликаємо Росію продемонструвати конструктивний підхід у ТКГ. Україна вже продемонструвала свою готовність рухатись вперед щодо 4 ділянок розведення та 19 ділянок розмінування. Також необхідно терміново надати МКЧХ доступ до утримуваних осіб у непідконтрольних уряду районах, як це зроблено у районах, контрольованих українським урядом”, – зазначається у заяві.

В ЄС також закликали Росію негайно припинити розпалювання конфлікту на Донбасі шляхом надання фінансової та військової підтримки збройним формуванням, які вона підтримує, а також висловили стурбування присутності російської військової техніки та персоналу на непідконтрольних уряду територіях України.

Було нагадано, що тривалість економічних санкцій ЄС проти Росії залишається чітко прив’язаною до повної реалізації Мінських домовленостей.

Як відомо, загальні узгоджені висновки Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року передбачають, зокрема, надання міжнародним організаціям, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), повного і безумовного допуску до всіх утримуваних осіб.

 

Україна у РЄ наполягає на відстороненні Росії від рішень щодо держав, які зазнали її агресії

Україна у Раді Європи наполягає на відстороненні Російської Федерації від розгляду питань стосовно держав, які зазнали російської агресії і окупації.

Таку позицію української сторони висловив на засіданні Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) постійний представник України при РЄ Борис Тарасюк, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Беручи до уваги також присутність держави-агресора серед членів Ради Європи, Україна пропонує відстороняти представників Російської Федерації від обговорення ситуацій у тих державах, які зазнали агресії і окупації з боку РФ», – заявив Тарасюк.

Як повідомили у постійному представництві, нині у Раді Європи завершується 4-й цикл моніторингу виконання Україною рамкової конвенції про захист національних меншин. Проєкт резолюції по Україні з цього питання переданий до розгляду в КМРЄ.

Посол Тарасюк заявив, що Україна послідовно виступає за збереження на порядку денному Ради Європи питання захисту прав національних меншин й високо цінує співпрацю і конструктивний діалог з європейськими партнерами та секретаріатом організації у питаннях імплементації Києвом Рамкової конвенції про захист національних меншин.

«Такий крок означає знаходження широкої підтримки виваженому компромісному тексту проєкту резолюції із відповідними рекомендаціями. Такому конструктивному підходу протидіє делегація РФ, намагаючись протиставити свою деструктивну позицію всім делегаціям РЄ», – заявили у Постійному представництві України.

Як наголошується, українська сторона рішуче засуджує деструктивні дії РФ у Раді Європи. При цьому Україна має, у свою чергу, певні питання до коректності та належного викладення фактів у тексті проєкту резолюції КМРЄ щодо виконання самою Росією Рамкової конвенції.

«Ми спостерігаємо масові порушення прав національних меншин на тимчасово окупованих територіях України, що перебувають під ефективним контролем Російської Федерації. І у зв’язку з цим наполягаємо на тому, що Раді Європи необхідно визначити ефективні інструменти моніторингу тимчасово окупованих територій, зокрема у дистанційному режимі», – заявив посол Тарасюк.

 

Резолюції щодо Криму та Донбасу: Україна закликає ОБСЄ «тиснути» на Росію

Україна закликає Парламентську асамблею ОБСЄ залишити на порядку денному у 2021 році питання російської агресії проти України та домагатися виконання резолюцій по Криму та Донбасу.

Пре це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, передає кореспондент Укрінформу.

“Ми хочемо наголосити на тому, що криза у європейській безпеці, спричинена військовою агресією Росії проти України та її наслідками, повинна залишатися в центрі уваги Парламентської асамблеї ОБСЄ“, – заявив український посол, реагуючи на виступ президента ПА ОБСЄ Георга Церетелі.

Представник України нагадав, що ПА ОБСЄ у своїх численних деклараціях та резолюціях, що приймаються щороку з 2014 року, неодноразово засуджувала порушення Росією Гельсінських принципів, викрадення та незаконне затримання громадян України в РФ, порушення прав людини та основних свобод в АР Крим та м.Севастополь, а також посилення мілітаризації окупованого Криму, Азовського та Чорного морів, закликаючи РФ припинити агресію проти України.

Цимбалюк зазначив, що всі прийняті документи, які Росія продовжує ігнорувати, свідчать про необхідність збереження єдності та наполегливості у реагуванні на російську агресію та забезпеченні дотримання основних принципів Організації.

“Ми закликаємо Асамблею і надалі проявляти стійкість у своїх зусиллях і у 2021 році поставити в топ-пріоритет свого порядку денного питання швидкого та повного виконання резолюцій Асамблеї з метою сприяння мирному врегулюванню російсько-українського конфлікту з повною повагою до норм міжнародного права, які передбачають суверенітет, політичну незалежність, єдність та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – сказав Цимблюк.

Як повідомляв Укрінформ, російська агресія проти України та окупація Криму були в центрі уваги обговорень на зимовій сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ, яка проходила 20-21 лютого у Відні.

Перед цим, на щорічній сесії ПА ОБСЄ у Люксембургу у липні 2019 року, було прийнято Люксембурзьку декларацію, в основу якої лягли низка резолюцій із засудження незаконної анексії Росією Криму та триваючої агресії РФ на Донбасі із закликом до виведення російських військ з території України.

 

Місія ОБСЄ не зафіксувала порушень «тиші» з боку ЗСУ у день, коли були поранені двоє цивільних

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не зафіксувала порушень режиму тиші з боку Збройних сил України у день травмування внаслідок вибуху двох цивільних чоловіків у районі Олександрівки на Донеччині.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у коментарі Української делегація в Тристоронній контактній групі у Фейсбуці.

У делегації України нагадали, що вчора спецпредставник глави ОБСЄ Х. Ґрау висловила занепокоєння щодо факту травмування двох цивільних чоловіків в районі н. п. Олександрівка на Донеччині.

«Вносимо свої роз’яснення. Відповідно до щоденного звіту СММ ОБСЄ від 24 листопада, в період з вечора 22 листопада до вечора 23 листопада надійшла інформація щодо травмування 12 листопада двох цивільних чоловіків внаслідок вибуху в районі н.п. Олександрівка Донецької області. У цей день за даними СММ ОБСЄ інформація про порушення з боку ЗС України відсутня», – зазначили в Українській делегації.

Представники України в ТКГ також додали, що російською стороною 12 листопада режим тиші не запитувався, а у звітах СММ ОБСЄ у період з 1 по 23 листопада про порушення в районі КПВВ «Мар’їнка» жодної інформації не було.

«З іншого боку, спостережними групами української сторони СЦКК було зафіксовано у відповідному районі декілька вибухів, схожих за характером на підриви мінно-вибухових загороджень. Це дозволяє зробити висновок, що цивільні особи постраждали, підірвавшись на мінах, встановлених на лінії розмежування», – зазначили в Українській делегації.

У цьому контексті члени делегації України в ТКГ акцентували, що саме тому Президент України Володимир Зеленський ще під час Паризького саміту в грудні 2019 року вніс пропозицію щодо проведення гуманітарного розмінування на лінії розмежування.

«Нагадуємо, що Українська делегація послідовно наполягає на необхідності виконання Паризьких домовленостей, зокрема, вчора внесла свою пропозицію про проведення на наступному тижні позачергового засідання ТКГ, в тому числі і щодо питання гуманітарного розмінування», – зазначили в делегації України.

Як повідомляв Укрінформ, спеціальний представник діючого голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі посол Хайді Ґрау після засідання ТКГ 25 листопада заявила, що згідно з даними Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, нещодавно два мирних жителі були поранені в зоні конфлікту в ході обстрілу, і наполегливо закликала сторони зробити все можливе для дотримання режиму припинення вогню.

 

«Кухар Путіна» просить зняти з нього євросанкціі

Бізнесмен Євген Пригожин, якого називають «кухарем Путіна», попросив Раду ЄС скасувати накладені на нього персональні санкції.

Про це повідомляє МБХ-медіа з посиланням на пресслужбу компанії «Конкорд».

«Застосування обмежувальних заходів проти нього порушує базові принципи використання обмежувальних заходів (санкцій). У рішенні Євгена Вікторовича голослівно звинувачують в якихось “тісних зв’язках” з якоюсь Групою Вагнера, реальність існування якої залишається невідомою, і щодо якої відсутні будь-які санкції ЄС », – йдеться в повідомленні компанії.

Бізнесмен також вимагає пред’явити йому документи, що послужили підставою для введення санкцій.

У жовтні Євросоюз ввів персональні санкції проти Пригожина, якого називають «кухарем Путіна». Як випливає з публікації в офіційному журналі Європейського Союзу, російський бізнесмен увійшов до списку санкцій у зв’язку з діяльністю в Лівії.

«Пригожин займається і надає підтримку діяльності групи Вагнера в Лівії, яка загрожує миру, стабільності і безпеці країни. Зокрема, група Вагнера причетна до багаторазових порушень ембарго на поставки зброї до Лівії, встановленого в РБ ООН », – йдеться в публікації.

Як повідомляв Укрінформ, у середині жовтня Європейський Союз ввів санкції проти російського бізнесмена Євгена Пригожина за його причетність до діяльності ПВК Вагнера в Лівії і численні порушення резолюцій Ради безпеки ООН щодо ембарго на продаж зброї. Як повідомлялося в Офіційному журналі ЄС, санкції стосуються Пригожина, який має «тісні зв’язки, в тому числі фінансові, з приватною військовою компанією Вагнера».

Зазначається, що санкції за порушення ембарго на сьогодні включають заборону на поїздки для 16 фізичних осіб і заморожування активів для 20 осіб і 19 організацій.

Пригожин є керівником і фінансистом Агентства інтернет-досліджень (IRA) – російської “фабрики тролів”, яка вже потрапила під санкції США в 2018 році. IRA проводить операції з метою загострення політичної напруженості і розбіжностей в зарубіжних країнах, в тому числі в Україні, країнах ЄС і США. Також вважається, що Пригожин є менеджером і фінансистом російської приватної військової компанії Вагнера, що бере участь в дестабілізуючих операціях Росії в інших країнах, таких як Україна, Сирія, Судан, Лівія і Мозамбік. Через причетність до цієї діяльності Пригожина неодноразово включали в різні санкційні списки США.

 

Єврокомісія пропонує науковий підхід у протидії гібридним загрозам

Єврокомісія оприлюднила наукові рекомендації для аналізу та оцінки гібридних загроз, реалізація яких має підвищити стійкість країн-членів.

Як повідомляє Укрінформ, пропозиції Спільного дослідницького центру ЄС (JRC) оприлюднені на сайті Єврокомісії.

Передбачається, що ці рекомендації мають полегшити виявлення гібридних загроз на ранніх етапах, визначати недоліки в готовності до протидії та планувати ефективні заходи боротьби з ними.

“Запропонована концепція надає нам необхідні інструменти, оскільки містить широкий опис гібридних загроз, акторів та інструментів, які можуть бути використані проти країн ЄС», – зауважила єврокомісар з питань інновації, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріел.

Як зазначається, кібератаки, кампанії дезінформації, втручання у вибори окремо не можусть становити гібридну загрозу, але можуть бути її частиною. Недружні дії розробляються так, щоб ускладнити їх ідентифікацію або спрямованість проти будь-яких суб’єктів або груп. У такому разі сторона-нападник намагається розмити межі між окремими складовими гібридної загрози, між правдою і брехнею, між моральними оцінками прийнятної та неприйнятної поведінки, маніпулює недоліками правової системи.

Загальною метою таких ворожих дій є підрив громадської довіри до демократичних інституцій, руйнування ключових цінностей суспільства, спроба посилити геополітичні впливи та ослабити спроможності країн до прийняття ефективних рішень.

Як вже повідомляв Укрінформ, у грудні минулого року Рада міністрів ЄС погодила головні напрямки протидії гібридним загрозам та підвищення стійкості країн-членів, та координації такої діяльності, яка належить до компетенції країн-членів.

Відповідна резолюція Ради ЄС визначає гібридні загрози як широкий спектр скоординованих методів та дій, що використовуються з метою ураження вразливих демократичних держав та інституцій, не переступаючи межу формального розв’язання військових дій. Прикладами таких дій названі кібернетичні атаки, втручання у вибори, кампанії дезінформації, включаючи ті, що здійснюються у соціальних медіа.

Зусилля з протидії таким загрозам є частиною так званого Стратегічного порядку денного ЄС на 2019-2024 роки.

 

Заступник глави ОП побачив рух уперед у питанні досягнення миру на Донбасі

Заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко заявив, що глава держави Володимир Зеленський має бачення того, яким чином досягти миру на Донбасі, і Україна до цього йде.

Про це він заявив в телеінтерв’ю, передає Укрінформ.

«Якщо Президент Зеленський не буде все для цього (встановлення миру на Донбасі. – ред.) робити, цього не відбудеться. Тому що цей мир вигідний у першу чергу нам, адже це територія України, і там є громадяни України. Без бажання і постійних дій з боку Президента не вийде досягти миру», – наголосив Тимошенко.

Він зауважив, що на Донбасі чотири місяці зберігається режим тиші, хоча є й факти загибелі військових та обстріли. Однак у порівнянні з минулими роками кількість цих втрат та обстрілів зменшилася в рази.

За словами Тимошенка, у питанні досягнення миру в Україні є рух уперед, а не «біг на місці».

«Ніхто не міг два чи три роки тому подумати, що Сенцов (колишній політв’язень Кремля режисер Олег Сенцов – ред.) сюди повернеться, чи про те, що ми зможемо повернути таку кількість людей. Певними кроками – вони можуть бути маленькими, — але ми все одно рухаємося», – сказав він.

Заступник керівника ОП додав, що для досягнення миру та реінтеграції тимчасово окупованих територій українська влада також відбудовує країну, ремонтує дороги, відновлює інфраструктуру – щоб у людей на непідконтрольних територіях був приклад того, як можна жити в Україні.

 

На Донбасі інвесторів приваблюватимуть страхуванням від військово-політичних ризиків

З метою створення привабливих умов для бізнесу в Донецькій та Луганській областях необхідно запровадити страхування від військово-політичних ризиків, а також правила міжнародного комерційного арбітражу.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час відкритого обговорення на тему «Економіка як драйвер реінтеграції: яка модель розвитку потрібна Донецькій та Луганській областям?» заявив перший заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ростислав Замлинський.

Він зазначив, що держава повинна інвестувати в цьому регіоні передусім в інфраструктурний розвиток: комунальне, дорожнє господарство, адже Донеччина та Луганщина були промислово розвинутими регіонами і там вже є певна енергетична інфраструктура і потужності. Водночас для міжнародних інвесторів важливі гарантії безпеки для бізнесу та ефективне правосуддя на цих територіях.

«Якщо говорити про склад стосовно окремих специфічних інвестиційно привабливих умов для бізнесу, ми говоримо про 2 складові: перша складова – це є страхування від військово-політичних ризиків, а також запровадження правил міжнародного комерційного арбітражу на території Донецької та Луганської областей, а також в межах тих кластерних проєктів, які будуть реалізовуватись не тільки в межах цих областей, а також всієї України», – наголосив заступник міністра.

Саме над цим, за його словами, зараз триває робота в рамках Стратегій розвитку Донецької та Луганської областей. Крім того, передбачається впровадити низку механізмів, щоб запустити не працюючі зараз певні фіскальні стимули, повідомив Замлинський. Наприклад, звільнення інвестора від сплати ПДВ, при імпорті основних засобів. Також планується збільшити для Донецької та Луганської областей частку податків, які залишатимуться на місцях.

Заступник міністра підкреслив, що не йдеться про розвиток Донбасу за рахунок інших областей України.

«Ми говоримо про якісно нову модель… Ці підходи повинні дати новий поштовх, щоб розвиток підприємництва відбувся в межах Донецької та Луганської областей», – зазначив Замлинський.

Своєю чергою радник віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Андрій Мірошниченко наголосив під час обговорення, що кожен суб’єкт господарювання в регіоні має забезпечити прозору систему оплати праці, сплати податків для наповнення місцевих бюджетів.

За його словами, на оновлення інфраструктури Донецької і Луганської області потрібен 21 млрд євро, чого на сьогодні не можуть ні виділити міжнародні партнери, ні профінансувати з держбюджету. Тому головним джерелом на ці потреби має стати залучення інвестицій.

 У Києві хотіли приховано продати російські військові товари на Африку  –  УП

Контррозвідники Служби безпеки України блокували міжнародний канал постачання через територію України російських товарів військового призначення та попередили їх можливе переправлення до країн санкційного списку Ради Безпеки ООН.

Джерело: СБУ

Деталі: Правоохоронці задокументували та припинили протиправну діяльність менеджменту однієї з київських компаній, яка планувала незаконно постачати комплектуючі до вертолітної техніки в одну з країн Африки.

Для приховування російського походження товарів та їх військового призначення під час митного оформлення вантажу організатори надали документацію, в якій вказано неправдиві відомості.

Також у відправників не було дозвільних документів, передбачених чинним законодавством, для експорту товарів такої категорії.

Переправити військову продукцію зловмисники планували авіарейсом з Міжнародного аеропорту “Бориспіль”.

За результатом проведеної ідентифікації вилучених товарів, розпочато кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 (порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають експортному контролю) Кримінального кодексу України.

Тривають невідкладні слідчі дії.

 

Прикордонники завернули оператора “Russia today”, який намагався потрапити в Україну –  УП

Оператор пропагадистського російського телеканалу “Russia today” не зміг потрапити в Україну і на додачу отримав заборону в’їзду на 3 роки.

Джерело: Державна прикордонна служба, поінформований співрозмовник УП в правоохоронних органах

Дослівно: “Іноземець 1971 року народження слідував в нашу державу автомобілем. Для перетину кордону він обрав пункт пропуску “Кучурган”, що в Одеській області. Чоловік заявляв, що планує транзитом проїхати з Молдови в Росію.

Проте під час паспортного контролю стосовно росіянина спрацювала база даних. Як з’ясувалося, у прикордонників відносно нього вже була попередня інформація про незаконне відвідування ним окупованого його країною Криму”.

Деталі: У ході додаткової перевірки співробітники Подільського прикордонного загону також встановили, що в період окупації півострова літав туди з російьскої території. В Криму чоловік проводив відеозйомки для телеканалу “Russia today”.

Через порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї прикордонники відмовили іноземцю в перетині кордону і на 3 роки заборонили в’їзд в Україну.

За даними джерела “Української правди” мова йде про Ігоря Завидея, оператора RT, який працював у Сирії (потрапляв під обстріл) а в Білорусі відзначився нападом на журналіста.

 

Посол України у Білорусі назвав «дивним співпадінням» вручення ноти і приїзд Лаврова

Посол України в Білорусі Ігор Кизим заявив, що йому було дивно чути від білоруської сторони про буцімто існування загроз безпеці і діяльності посольства Білорусі в Києві.

Як передає Укрінформ, про це дипломат заявив в ефірі каналу «Україна -24».

За словами Кизима, коли є якесь занепокоєння однієї сторони діями іншої сторони, і це стосується дипломатичного представництва, такі виклики посла – це природна і нормальна практика.

«Але, на жаль, склалося так, що мене завжди викликають в МЗС тільки для того, щоб вручити ноту протесту», – констатував посол.

Він зазначив, що, на думку білоруської сторони, ті акції, які проходять біля посольства Білорусі в Україні, несуть загрозу безпеці і діяльності дипломатичної місії і її співробітників.

«Відверто кажучи, мені було трохи дивно чути таке, оскільки я знаю, що в нас дипломатичні місії охороняються досить серйозно. Та й у зверненнях (посольства Білорусі – ред.) до Шевченківської райдержадміністрації більше йшлося про те, що скупчення людей заважає пересуванню транспорту…

А що стосується безпеки, то я бачив там ( біля посольства Білорусі – ред.) посилений кордон», – зауважив дипломат.

У відповідь на запитання щодо можливого існування зв’язку між його викликом до МЗС Білорусі і приїздом до Мінська очільника МЗС Росії Сергія Лаврова на засідання спільної колегії двох міністерств, Кизим зазначив, що йому теж спало на думку, що «якось воно дивно співпало».

«Принаймні, мене запевнили, що це співпадіння, що просто ситуація так склалася, бо давно збиралися викликати із цього приводу (акцій біля посольства Білорусі у Києві – ред.) … Але я теж звернув на це увагу.. . Можливо, дійсно вони щось хочуть показати, не хочу сказати своїм “старшим братам”, як вони люблять (називати – ред.), що вони теж у цьому антиукраїнському тренді працюють», – припустив посол України.

Як повідомляв Укрінформ, до Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь 26 листопада викликали посла України Ігоря Кизима в зв’язку з акціями біля дипломатичних представництв Білорусі на підтримку протестувальників проти режиму Лукашенка і затриманих активістів.

Міністерство закордонних справ України заявило, що вважає виклик посла України Ігоря Кизима до МЗС Білорусі і вручення йому ноти протесту у зв’язку з акціями біля білоруських диппредставництв в Україні «надмірно емоційною і безпідставною реакцією».

 

ЄС має негайно вжити додаткових заходів проти режиму Лукашенка та його оточення – євродепутати

Євросоюз має негайно вжити жорстких заходів не лише проти режиму в Білорусі, а й щодо пов’язаних з ним приватних і державних підприємств та найближчого оточення Олександра Лукашенка.

Така думка була домінуючою під час пленарного обговорення в Європарламенті проєкту резолюції «Про порушення прав людини в Білорусі та вбивство Романа Бондаренка», повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зауважила розробниця документа депутат Європарламенту Віола фон Крамон-Таубель, саме Лукашенко несе головну відповідальність за вбивство Бондаренка.

«Саме він (Лукашенко – ред.) має відповісти за сотні політичних в’язнів, більше 20 тисяч незаконно затриманих людей, за кожного з білоруських мирних громадян, які були викрадені, побиті, зґвалтовані, пройшли через тортури й приниження. Він особисто відповідає за поширення брехні про Бондаренка і за переслідування згодом хоробрих лікаря і журналіста, які наважилися розкрити його брехню. За іронією, він також є відповідальним за пробудження демократичного духу і громадянської відповідальності в білорусах», – сказала депутат Європарламенту.

Вона зауважила, що до кола імовірних убивць Бондаренка належить голова Федерації хокею Білорусі. Тож, на думку європейського політика, чемпіонат світу з хокею у 2021 році не має відбуватися в цій країні.

«Ми маємо підтримати боротьбу білорусів шляхом включення до санкційного списку найближчого оточення Лукашенка, будь-яка допомога міжнародних донорів для режиму Лукашенка має бути негайно зупинена. Маємо запровадити цільові санкції проти енергетичного та хімічного секторів. Ті люди, які були змушені залишити Білорусь, мають знайти притулок в ЄС, візові вимоги для них мають бути спрощені або взагалі скасовані. ЄС має надалі мобілізувати міжнародну спільноту для делегітимізації Лукашенка, щоб “площа Змін”, де Бондаренко був побитий до смерті, стала символом демократичних змін у країні та перемоги над диктатурою», – наголосила фон Крамон-Таубель.

Своєю чергою депутат Європарламенту Радослав Сікорський закликав негайно запровадити проти режиму Лукашенка європейський аналог «Акта Магнітського» – механізм швидких санкцій, який буде спрямований проти основ режиму.

«Хай що ми робитимемо, ми не повернемо до життя Романа Бондаренка. Ми також не маємо ілюзій, що режим Лукашенка звільнить політичних в’язнів. Але наші негайні дії можуть дати надію народу Білорусі. Ми, у Польщі, пам’ятаємо безнадійні роки надзвичайного стану у 1980-ті рокі. Але я переконаний, що одного дня Білорусь також буде вільною, і білоруські представники будуть засідати тут разом з нами, у цьому парламенті», – зауважив політик.

Водночас депутат Пятрас Ауштрявічюс наголосив, що будь-яке зволікання з боку ЄС у застосуванні жорстких обмежувальних заходів проти режиму Лукашенка може мати наслідком продовження репресій та загибель ще багатьох людей.

«Ми маємо підтримати зусилля із документування та розслідування злочинів режиму Лукашенка і працювати разом із міжнародними установами, щоб притягнути винних до відповідальності. Наші санкції мають бути спрямовані проти компаній та олігархів, пов’язаних із режимом Лукашенка», – сказав він.

При цьому депутат Андрюс Кубілюс назвав дії білоруського режиму «внутрішнім тероризмом». «Шістьох людей убито, включаючи Романа Бондаренко, сотні політичних в’язнів кинуті за грати за участь у протестах усього за три місяці після дня виборів. Що нам потрібно робити з режимом Лукашенка? Теж саме, що ми робили з іншими терористичними режимами», – заявив європейський політик.

На його переконання, необхідно запровадити жорсткі економічні санкції проти приватних та державних компаній, важливих для режиму Лукашенка, ввести обмеження на операції SWIFT, залучити до розслідування злочинів Міжнародний трибунал тощо.

«Покарання у вигляді санкцій має бути спрямоване не лише проти терористичного режиму як такого, а й проти тих, хто підтримує терористів. Кремль має знати: якщо він буде продовжувати підтримувати терористичний режим Лукашенка, санкції будуть застосовані також і проти Кремля», – зауважив Кубілюс.

Як повідомлялося, ЄС вже запровадив два блоки санкцій щодо 55 офіційних осіб Білорусі та оголосив підготовку третього пакету санкцій, який включатиме, окрім фізичних осіб, найближче оточення Лукашенка та підприємства й установи, на які спирається його режим.

У Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Влада країни продовжує застосовувати жорстокі репресії проти учасників мирних протестів.

Нова хвиля демонстрацій проти режиму відбулася в країні після того, як 12 листопада в Мінську в лікарні помер 31-річний Роман Бондаренко, якого напередодні невідомі особи в масках викрали під час протестів та жорстоко побили.

 

Європарламент ухвалив резолюцію щодо ситуації у Білорусі

Європарламент ухвалив термінову резолюцію щодо продовження порушення прав людини в Білорусі та у зв’язку із вбивством Романа Бондаренка.

Як повідомляє Укрінформ, текст відповідного документу, який був ухвалений більшістю голосів (за проголосували 613 депутатів, проти – 41, утрималися – 35), – оприлюднений на сайті Європейського Парламенту.

Як зазначається в резолюції, «безпрецедентні мирні протести та страйки тривають в Білорусі вже більше 100 днів, що демонструє рівень незгоди та мобілізації суспільства білорусі проти масованих фальсифікацій результатів виборів та порушень прав людини, що скоєні автократичним режимом… Білоруська влада відповіла на законні та мирні протести насильством, репресіями, системним залякуванням, образами, обмеженням фундаментальних свобод та негуманним поводженням, включаючи тортури та сексуальне насильство проти людей, що були затримані в ході протестів».

Як йдеться в документі, наразі в країні зареєстровано більше 500 випадків застосування тортур, декілька людей зникли або були знайдені мертвими, включаючи Олександра Тарайковського, Олександра Віхора, Артема Парукова, Геннадія Шутова и Констянтина Шишмакова. При цьому Білорусь залишається на сьогодні єдиною європейською країною, де застосовується смертна кара.

З початку протестів, які розпочалися після президентських виборів 9 серпня, владою були незаконно затримані більше 25 тисяч осіб, включаючи літніх людей, жінок і дітей, у білоруських тюрмах знаходяться більше 125 політичних в’язнів.

«Європарламент у можливо рішучих термінах засуджує вбивство Романа Бондаренка, та висловлює співчуття його родині та всім родинам, які втратили близьких в результаті репресій режиму Лукашенка», – йдеться у документі.

Депутати звернулися з вимогою проведення швидкого, ретельного, неупередженого та незалежного розслідування загибелі Романа Бондаренка, та інших активістів, що загинули в ході демонстрацій. Вони підтвердили підтримку вимогам учасників протестів щодо свободи, демократії, гідності та права на вибір власної долі.

Європейські політики закликали владу Білорусі негайно припинити всі форми насильства, та надати постраждалим доступ до медичної та правової допомоги, негайно та без додаткових умов звільнити всіх громадян, що були свавільно затримані режимом в ході протесту.

Як йдеться у документі, Європейський Парламент не прийняв результати так званих президентських виборів від 9 серпня 2020 року, висловив рішучу підтримку народу Білорусі, який виборює власні демократичні права, та закликав до проведення нових, вільних та справедливих виборів, у відповідності до міжнародних стандартів та за спостереження ОБСЄ/БДІПЛ.

Депутати закликали ЄС ініціювати міжнародне розслідування злочинів режиму Лукашенка проти народу Білорусі, та заснувати центр із збору доказів та оперативну групу ЄС у складі міжнародних експертів для допомоги у такому майбутньому міжнародному розслідуванні.

Депутати визнали недостатніми дії ЄС та країн-членів, що були вже застосовані проти режиму Лукашенка та привітали рішення Європейської Ради щодо підготовки третього пакету санкцій, які будуть спрямовані проти фірм та олігархів, що підтримують режим Лукашенка.

Водночас, вони закликали повністю заморозити всі європейські фонди і трансфери, включаючи кредити від Європейського інвестиційного банку, ЄБРР та інших фінансових установ ЄС на адресу уряду білорусі та для фінансування державних проектів. Депутати доручили Європейській службі зовнішніх дій призупинити всі переговори з Білоруссю навколо Пріоритетів партнерства, поки не відбудуться вільні та справедливі президентські вибори.

Водночас, європейські політики наголосили на необхідності збільшення допомоги від ЄС і країн-членів на підтримку громадянського суспільства, неурядових організацій, правозахисників та незалежну пресу.

Вони засудили висилання європейських дипломатів з Білорусі та закликали ЄС та країни-члени зважити на зниження власного дипломатичного представництва в країні.

Окремим пунктом в доку менті наголошується на необхідності створення європейської версії «Акту Магнітського» для швидкого застосування широких та цільових санкцій проти осіб, державних та недержавних установ та організацій, які несуть відповідальність або залучені до масованих порушень прав людини, до насильства і корупції.

Резолюція містить доручення Президенту Європарламенту довести зміст цієї резолюції до Європейської Ради, Єврокомісії, Високого представника ЄС, до урядів країн-членів, ОБСЄ, а також до влади Республіки Білорусь.

Як повідомляв Укрінформ, ЄС вже запровадив два блоки санкцій щодо 55 офіційних осіб Білорусі та оголосив підготовку третього пакету санкцій, який включатиме, окрім фізичних осіб, найближче оточення Лукашенка та підприємства й установи, на які спирається його режим.

У Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Влада країни продовжує застосовувати жорстокі репресії проти учасників мирних протестів.

Нова хвиля демонстрацій проти режиму відбулася в країні після того, як 12 листопада в Мінську в лікарні помер 31-річний Роман Бондаренко, якого напередодні невідомі особи в масках викрали під час протестів та жорстоко побили.

 

Тихановська планує відвідати Україну

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що планує «найближчим часом» відвідати Україну.

Про це вона розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, передає Укрінформ.

«Я хочу дуже подякувати українцям, які нас підтримують, і українському уряду. Ми постійно чуємо слова підтримки. І Україна приєдналася до європейських санкцій, не визнала легітимність Лукашенка (Україна офіційно заявляла лише про наміри приєднатися до санкцій – ред.). Братній народ підтримує нас, чудово. На жаль, дата візиту в Україну поки не затверджена, але сподіваюся, що найближчим часом. Не можу сказати точніше, узгоджуємо», – зазначила Тихановська.

Вона додала, що спілкується з цього приводу з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.

На уточнювальне запитання, чи висуває українська сторона якісь умови зустрічі, Тихановська відповіла: «Ні, умов нам не висувають, у нас буде дружня зустріч».

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі понад три місяці тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

 

Білорусь підготувала санкції проти українських чиновників

МЗС Білорусі підготувало список санкцій стосовно ряду українських офіційних осіб у відповідь на долучення Києва до західних санкцій щодо Мінська.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reform.by.

“Ми напрацювали вже і вживемо відповідних адекватних заходів. На початковому етапі ми підготували список санкцій щодо офіційних осіб України. Будемо дивитися, як далі розвиватимуться події. Ми не будемо залишати без відповіді жодну з дій України, спрямованих проти білоруської держави”, – сказав міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.

За його словами, Мінськ розглядає долучення Києва до західних санкцій щодо Білорусі як “недружній крок” і “спробу втручання у внутрішні справи Білорусі”.

Як повідомляв Укрінформ, 20 листопада Україна і ще шість країн долучилися до рішення Ради ЄС розширити санкції проти режиму Олександра Лукашенка.

У Білорусі більше ніж три місяці тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимності.

 

Польща і Угорщина закликали до скасування принципу верховенства права ЄС

УНН. Польща і Угорщина вимагають перегляду принципу верховенства права при виділенні економічної допомоги постраждалим від пандемії країнам з боку Євросоюзу. Відповідну заяву прем’єр-міністри Угорщини Віктор Орбан і Польщі Матеуш Моравецький зробили ввечері в четвер, 26 листопада, після зустрічі в Будапешті, передає УНН.

Моравецький написав в Twitter, що “Польща і Угорщина діють в інтересах усього Євросоюзу”. Країни вимагають відновлення переговорного процесу.

Заступник голови Європейського парламенту Катаріна Барлія назвала плани двох країн “ілюзорними”, оскільки країнам ЄС тільки в липні вдалося одноголосно досягти угоди за формулою надання економічної допомоги в залежності від прихильності до дотримання стандартів правової держави та базових європейських цінностей. Пропозиція Угорщини та Польщі де-факто почне процес узгодження з нуля.

Угорщина і Польща в середині листопада заблокували виділення пакету допомоги розміром в 1,8 мільярда євро на період в сім років через діючий принцип верховенства права. У обох країн в останні роки неодноразово виникали конфлікти з Брюсселем через неоднозначні правові дії їхніх влад.

Зокрема, в квітні поточного року Єврокомісія ініціювала нове розслідування відносно Польщі через реформи судової системи в цій країні. Від Варшави вимагають приведення її у відповідність до стандартів ЄС. А у 2018 році Європарламент порушив штрафну процедуру щодо Угорщини, пред’явивши звинувачення в неповазі європейським цінностям і порушенні принципів правової держави.

 

Польща каже, що новий розподіл бюджету ЄС може призвести до «розпаду Європи»

Польща і Угорщина рішуче налаштовані блокувати новий механізм розподілу бюджету ЄС, що полягає у прив’язці до дотримання верховенства права, оскільки вважають його упередженим і політично вмотивованим, а також таким, що у перспективі загрожує розпадом ЄС.

Про це під час спільної пресконференції у Будапешті заявили глави урядів обох країн Матеуш Моравецький і Віктор Орбан, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Cьогодні ми стоїмо перед новим викликом – зовсім новим механізмом, який … є політично вмотивованим рішенням і може призвести до розділення, а можливо, і до розпаду ЄС”,- заявив Моравецький.

За його словами, йдеться про примушення до виконання розпорядження, що стосується так званого верховенства права. Польський прем’єр-міністр додав, що це розпорядження, яке має стосуватися бюджету, “насправді стосується інших справ, які з ним не пов’язані”.

“Це дуже небезпечно для єдності усієї Європи. Це – погане рішення, яке загрожує розпадом Європи”, – переконаний Моравецький.

За його словами, у липні Польща й Угорщина погодилися з домовленостями щодо європейського бюджету, але підхід до їх виконання виявився іншим.

“Насправді, Німецьке головування (в ЄС – ред.) не виконало липневих домовленостей”, – заявив глава польського уряду.

На його переконання, прив’язка верховенства права до виділення коштів з бюджету ЄС “збиває зі шляху”.

“Ми не хочемо, щоб ЄС зійшов зі свого курсу. А цей курс має полягати в тому, що 27 країн мають 27 різних правових норм, традицій, сприйняття майбутнього. Цю різноманітність треба шанувати і цінувати”, – наполягає польський прем’єр.

Він підкреслив: “Ми не вагатимемося застосувати вето – не лише для добра Угорщини та Польщі, а й всього ЄС”.

Своєю чергою очільник угорського уряду Віктор Орбан заявив, що Будапешт не проголосує за пропозицію, яка буде невигідна Варшаві.

“Боротимемося разом”, – сказав він.

На переконання Орбана, намагання окремих країн та європейських інституцій поєднати питання верховенства права і бюджету ЄС є справою “ідеологічною, а не фактичною”.

Глави урядів Угорщини і Польщі прийняли спільну заяву, в якій наголошується, що їхні країни не погоджуються на нинішні домовленості стосовно прив’язки розподілу бюджету Євроспільноти до верховенства права. У декларації зазначається, що потрібно знайти вихід зі складної ситуації, який дасть змогу якнайшвидше виділити кошти усім країнам-членам ЄС.

Як повідомлялося, 16 листопада посли країн ЄС у Брюсселі узгодили умови розподілу коштів в бюджеті ЄС на 2021-2027 роки і фонду відновлення економіки країн ЄС, які постраждали від пандемії коронавірусу. Усі країни ЄС, крім Польщі та Угорщини, погодилися зі спільною пропозицією Німецького головування в ЄС і Європарламенту, що розподіл європейських коштів має залежати від дотримання країнами принципів верховенства права.

Європейські інституції в останні роки активно критикують Польщу та Угорщину за порушення принципів верховенства права, зокрема за втручання у незалежність судової гілки влади. У цьому контексті Єврокомісія ініціювала проти Польщі кілька дисциплінарних процедур.

 

Франція не визнаватиме незалежність Нагірного Карабаху — МЗС

27.11.2020, 05:56

Уряд Франції не має наміру офіційно визнавати незалежність Нагірного Карабаху й продовжує працювати над пошуком виходу із кризи в регіоні.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявили у міністерстві закордонних справ країни.

“Франція не визнає самопроголошену республіку Нагірний Карабах. Наші зобов’язання як співголови Мінської групи ОБСЄ полягають у тому, аби шукати вирішення конфлікту у Нагірному Карабасі шляхом перемовин, зокрема стосовно його статусу”, – заявили у зовнішньополітичному відомстві Франції.

У французькому МЗС додали, що “продовжать робити усе можливе для стабілізації ситуації На Південному Кавказі”.

У відомстві зауважили, що важливими невирішеними питаннями залишаються іноземні найманці, які діють у регіоні, та захист історичної спадщини.

Як повідомляв Укрінформ, 25 листопада верхня палата французького парламенту ухвалила резолюцію, в якій пропонує уряду «визнати Нагірно-Карабаську Республіку і перетворити це визнання в інструмент переговорів з метою встановлення тривалого миру».

Сенат Франції також засудив «військову агресію Азербайджану, проведену за підтримки турецької влади та іноземних найманців, і вимагає негайного виведення азербайджанських збройних сил і їх прихильників з територій, захоплених у результаті військових операцій, проведених в Нагірно-Карабаському регіоні з 27 вересня 2020 року».

9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами РФ і Азербайджану заяви про припинення бойових дій в Нагірному Карабасі. Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі та вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Вірменія та Азербайджан вранці 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі.

 

МЗС Азербайджану вручило ноту послу Франції через резолюцію про Карабах

Посла Франції в Азербайджані Захарі Гросса було викликано у Міністерство закордонних справ країни, де йому була вручена нота протесту через резолюцію Сенату Франції про визнання Нагірного Карабаху.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Haqqin.az.

«Це рішення суперечить міжнародному праву … До його (посла Франції в Баку – ред.) відома було доведено протест азербайджанської сторони і вручена відповідна нота», – сказала глава пресслужби МЗС Азербайджану Лейла Абдуллаєва.

Як зазначила вона, ця резолюція не має юридичної сили. Однак верхня палата французького парламенту є однією з гілок законодавчої влади, що важливо з політичної точки зору.

На її думку, ця резолюція Сенату Франції, яка є співголовою Мінської групи ОБСЄ, ставить під сумнів її нейтралітет.

Раніше в четвер Міллі Меджліс (парламент) Азербайджану закликав виключити Францію з Мінської групи ОБСЄ щодо мирного врегулювання в Нагірному Карабасі.

Мінська група ОБСЄ – група країн-членів ОБСЄ, яка очолює пошук шляхів мирного врегулювання Карабаського конфлікту. Співголовами її є РФ, США і Франція.

Як повідомляв Укрінформ, 25 листопада верхня палата французького парламенту ухвалила резолюцію, в якій пропонує уряду «визнати Нагірно-Карабаську Республіку і перетворити це визнання в інструмент переговорів з метою встановлення тривалого миру».

Сенат Франції також засудив «військову агресію Азербайджану, проведену за підтримки турецької влади та іноземних найманців, і вимагає негайного виведення азербайджанських збройних сил і їх прихильників з територій, захоплених у результаті військових операцій, проведених в Нагірно-Карабаському регіоні з 27 вересня 2020 року».

9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами РФ і Азербайджану заяви про припинення бойових дій в Нагірному Карабасі. Згідно із заявою, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Вірменія і Азербайджан вранці 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі.

 

Азербайджан виступив за виключення Франції з групи ОБСЄ щодо Нагірного Карабаху

Міллі Меджліс (парламент) Азербайджану закликає виключити Францію з Мінської групи ОБСЄ з мирного врегулювання у Нагірному Карабасі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Trend.

Така реакція мала місце після того, як Сенат Франції ухвалив резолюцію про визнання Нагірного Карабаху.

«Міллі Меджліс закликає уряд звернутися до керівництва ОБСЄ з приводу відкликання мандата співголови в Мінській групі ОБСЄ Франції, яка своєю позицією, яку займає в останні роки, і заявами поставила під сумнів свій нейтралітет», – йдеться у повідомленні.

Також озвучено заклик переглянути політичні відносини Азербайджану з Францією. Водночас парламент закликав уряд провести «глибокий аналіз економічних зв’язків з Францією з вжиттям відповідних заходів».

Мінська група ОБСЄ – група країн-членів ОБСЄ, яка очолює пошук шляхів мирного врегулювання Карабаського конфлікту. Співголовами її є РФ, США і Франція.

Як повідомляв Укрінформ, 25 листопада верхня палата французького парламенту ухвалила резолюцію, в якій пропонує уряду «визнати Нагірно-Карабаську Республіку і перетворити це визнання в інструмент переговорів з метою встановлення стійкого миру».

Сенат Франції також засудив «військову агресію Азербайджану, що здійснюється за підтримки турецької влади та іноземних найманців, і вимагає негайного виведення азербайджанських збройних сил і їх прибічників з територій, захоплених у результаті військових операцій, проведених у Нагірно-Карабаському регіоні з 27 вересня 2020 року».

9 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про підписання спільної з президентами РФ та Азербайджану заяви про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі. Згідно з заявою, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент.

Вірменія та Азербайджан уранці 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі.

 

Особиста пожертва для всієї країни: Байдени закликають провести День подяки вдома

Обраний президент США Джо Байден і його дружина Джилл привітали американців з національним святом – Днем подяки.

Як передає Укрінформ, відеозвернення Байден оприлюднив у Інстаграмі.

Майбутній глава Білого дому розповів, що зазвичай разом з родиною відзначає це свято на острові Нантакет, проте цього року вони з дружиною залишилися вдома, у штаті Делавер, через пандемію коронавірусу.

Він також закликав американців провести свята вдома. За словами Байдена, це та “особиста пожертва для всієї країни”, яку може та має зробити кожна американська родина, щоб врятувати чиєсь життя. “Це подарунок нашим співвітчизникам”, – зазначив він.

Своєю чергою Джилл Байден подякувала всім, хто допомагає у боротьбі з пандемією, та згадала про померлих від COVID-19.

«Ми з Джо знаємо біль від споглядання порожніх стільців», — наголосила вона.

При цьому Байден висловив переконання, що “кращі дні ще попереду”. “Я знаю, що ХХІ століття — це століття Америки», — сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, Джо Байден переміг на президентських виборах 3 листопада. Його інавгурація має відбутись 20 січня.

Тим часом нинішній президент США Дональд Трамп не погоджується з результатами виборів, команда його юристів намагається зупинити процес затвердження результатів голосування в деяких штатах.

 

Безсимптомні хворі є «двигунами» епідемії – Голубовська

Доктор медичних наук, лікар-інфекціоніст Ольга Голубовська заявляє, що безсимптомні хворі є двигунами епідемії.

Про це вона сказала під час виступу на Українському жіночому конгресі, передає Укрінформ.

“Звичайно, вони заразні. Більше, того ці хворі і є двигунами епідемії. Більше того, з усієї популяції людей найчастіше безсимптомні форми бувають у дітей. І діти часто є двигунами будь-якої епідемії, тому що вони приносять цю безсимптомну хворобу додому, до своїх родичів, які відносяться до груп ризику”, – сказала Голубовська.

За її словами, ще наприкінці серпня в США, і майже одразу в Україні, були змінені рекомендації щодо підходів до тестування. Наприклад, якщо у людини є легкі симптоми респіраторного захворювання, то це має розцінюватися як коронавірусна інфекція, поки не доведено протилежного. При цьому рішення про тестування може прийняти сам пацієнт, а от групи ризику, з якими ця людина в контакті, за словами Голубовської, потрібно обов’язково тестувати на COVID-19.

“Це важливо. Тому що він перехворіє кілька днів і забуде про це, а от групи ризику можуть від нього інфікуватися і померти”, – сказала Голубовська.

Таким чином, за її словами, якщо дитина має ознаки респіраторного захворювання, особам з груп ризику, які проживають разом з нею, бажано пройти тестування на 4-5 день від моменту контакту з цією дитиною.

Водночас, за словами лікарки, близько 30% тестів ПЛР мають помилково позитивний результат.

“Все залежить від дози збудника, більша кількість його знаходиться більш глибше (зразок для тесту ПЛР зазвичай беруть з носоглотки пацієнта — ред.), залежить від того, як і чим зібрали матеріал. Тому ми зараз повинні виділяти групи ризику, робити на них акцент і їх госпіталізувати згідно з нашими нормативними документами. Ми ж прописали, що у нас обов’язкова госпіталізація груп ризику, це люди старше 60 років, якщо є цукровий діабет, хворі з надлишковою вагою, з захворюваннями легень, серця і вагітні”, – розповіла Голубовська.

Окрім результатів ПЛР, встановлення діагнозу, зазначила фахівець, також можливе за клінічними ознаками, результатами рентгену, аналізу крові.

Як повідомлялося, в Україні станом на 26 листопада 2020 року зареєстровано 15 331 новий випадок коронавірусної хвороби COVID-19. За весь час пандемії в країні захворіло 677 189 осіб.

У світі зареєстрували 60 720 993 випадків коронавірусу, зокрема 1 426 841 летальний випадок, а 42 032 104 особи одужали.

 

Не панацея при COVID-19: лікарка застерігає від фанатичного вживання вітаміну D і цинку

За відсутності дефіциту вітамінів не має потреби приймати їх понад норми, адже вітаміни призначають для постконтактної профілактики, але вони не є панацеєю в лікуванні COVID-19.

Про це під час виступу на Українському жіночому конгресі сказала докторка медичних наук, лікарка-інфекціоністка Ольга Голубовська, передає Укрінформ.

“Якщо у людини немає дефіциту вітаміну D, їй не треба його фанатично приймати. Крім того, гіпервітаміноз вітаміну D теж досить негативно позначається на організмі. Препарати цинку бездумно, по пів року, теж приймати не можна. Мова йде, можливо, про постконтактну профілактику, так, цинк є в протоколах, має достатньо добру доказову базу. Американці його дуже люблять, і при всіх респіраторних вірусних захворюваннях він у них є в схемах лікування, і дійсно десь пом’якшує симптоми. Для постконтактної профілактики групам ризику можливо (призначати вітаміни або цинк — ред.), але ніяка це не панацея”, – сказала Голубовська.

Вона додала, що в осінньо-зимовий сезон дійсно часто може виникати дефіцит певних вітамінів, особливо коли вже розвивається захворювання, його важкі форми. В такому випадку лікарі призначають вітаміни в комплексі з іншим лікуванням.

За словами лікарки, немає єдиної рекомендації, що робити, чим лікуватися, що приймати при COVID-19.

“При такому захворюванні рекомендації, щоб все було нормально, немає. Якби була така рекомендації, не було б проблеми. Але що треба робити глобально: спостерігати за групами ризику, якщо сімейні лікарі знають що є групи ризику, звертати увагу на ті симптоми, на які потрібно”, – сказала Голубовська і додала, що однією з особливостей цього захворювання є те, що людина до певного моменту почувається добре, а потім розвивається важкий процес.

Лікарка зауважила, що зараз немає жодної доказової схеми лікування COVID-19, але це не означає, що немає ефективних методів лікування, адже близько 200 препаратів, іноді давно відомі, досліджуються для лікування цього захворювання.

“Є методи, які гальмують цей шторм, і ми поступово підключаємо (різні методи лікування — ред.), але тут важливий часовий фактор”, – наголосила Голубовська.

Як повідомляв Укрінформ, раніше лікарка-інфекціоніст Ольга Голубовська висловилася за повний локдаун в протидії поширенню COVID-19, що дозволить перервати передачу збудника хвороби від людини до людини і зменшити навантаження на медичну систему.

В Україні станом на 26 листопада 2020 року зареєстровано 15 331 новий випадок коронавірусної хвороби COVID-19. За весь час пандемії в країні захворіло 677 189 осіб.

 

Степанов нагадав єдину умову щодо запровадження локдауну

27.11.2020, 03:10

Підставою для термінового запровадження локдауну може бути лише заповненість ліжок у лікарнях на більш як 75%.

Про це міністр охорони здоров’я України Максим Степанов 26 жовтня заявив в ефірі одного з телеканалів, передає Укрінформ із посиланням на “Радіо Свобода“.

«Ми орієнтуємося на єдину річ – здатність медичної системи надавати медичну допомогу. У нас на сьогодні заповнено 50% ліжок у лікарнях в цілому по країні. В деяких регіонах понад 60% – Чернігівська область та інші. Але водночас підстав вводити локдаун завтра, бо не витримає медична система, у нас зараз немає», – твердить чиновник.

Міністр нагадав, за яких показників медична система не витримає епідемії. Він повторив уже раніше озвучену тезу, що загроза колапсу медичної системи виникне, «якщо кількість хворих буде наближатися до цифри 25–30 тисяч хворих на добу».

Як повідомляв Укрінформ, 11 листопада Кабінет міністрів ухвалив посилення карантинних обмежень на вихідні дні до кінця листопада. Також на території всієї країни діють обмеження помаранчевої зони. Остаточну ефективність та результат такої моделі КМУ оцінить на початку грудня, але вже зараз ми фіксується зменшення мобільності населення.

 

Степанов: Українців попередять про локдаун за 7-10 днів

Про введення локдауну на території країни попередять за 7-10 днів.

Про це в ефірі 112 каналу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає Укрінформ.

“Я думаю, за тиждень, за 10 днів це точно треба робити. Принаймні ми як МОЗ в змозі будемо це зробити”, – сказав Степанов.

Міністр також нагадав, що до запровадження карантину вихідного дня він і заступники міністра говорили про можливість запровадження таких обмежень.

Також Степанов поінформував, що попри те, що з епідеміологічної точки зору локдаун є найбільш ефективним варіантом, таких пропозицій на уряд МОЗ поки що не виносило, а очікує ефекту від вже запроваджених обмежень. Також очільник МОЗ відзначив, що Міністерство охорони здоров’я – поки що єдина установа, яка може виносити такі пропозиції, ґрунтуючись на розрахунках.

Як повідомляв Укрінформ, 11 листопада Кабінет міністрів ухвалив посилення карантинних обмежень на вихідні дні до кінця листопада. Також на території всієї країни діють обмеження помаранчевої зони. Остаточну ефективність та результат такої моделі КМУ оцінить на початку грудня, але вже зараз ми фіксуємо зменшення мобільності населення.

 

Аваков виступає за повний локдаун на місяць – УП

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вважає, що в Україні мають негайно ввести повний локдаун на 3-4 тижні з механізмом компенсацій для населення.

Джерело: Аваков в ефірі “Україна 24”, пресслужба МВС

Пряма мова: “Моя особиста точка зору, що необхідно вводити локдаун якомога швидше. Дійсно, тривалістю 3 або 4 тижні…

Моя точка зору, як тільки ми будемо готові… Я сподіваюся, це буде в найближчі дні.

Треба сформулювати в деталях і в реальних механізмах ту програму компенсацій, яку озвучив президент днями, і негайно ввести локдаун, перервати ланцюжок цієї інфекції і постаратися зберегти здоров’я наших українців і відійти від ситуації, коли у нас більше 200 смертей щодня”.

Деталі: Він додав, що у цьому питанні радикально настроєний на повний локдаун щонайменше на 3 тижні.

Міністр сподівається, що під Новий рік країна буде виходити із суворого карантину.

Аваков впевнений, що уряд розгляне це питання у найближчі дні.

Передісторія:

11 листопада Кабінет міністрів скасував адаптивний карантин і запровадив в Україні загальний карантин із “локдауном вихідного дня”. Обмеження запровадили до 30 листопада, але не виключено їх продовження й до кінця року.

За словами прем’єра Дениса Шмигаля, Кабмін розглядає жорсткий карантин на новорічні й різдвяні свята як один із варіантів розвитку подій.

 

В Україні за добу зафіксували 15 331 новий випадок COVID-19

26.11.2020, 08:18

Станом на ранок 26 листопада в Україні зафіксували 15 331 новий випадок COVID-19, загалом за весь час пандемії захворіло 677 189 осіб.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“15 331 новий випадок коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 26 листопада 2020 року. Зокрема, захворіли 659 дітей та 606 медпрацівників”, – йдеться у дописі.

За даними, оприлюдненими міністром, за минулу добу госпіталізовано – 1 955 осіб; летальних випадків – 225; одужало – 9 617 осіб; здійснено тестувань за добу – 76 911 (зокрема, методом ПЛР – 49 323, методом ІФА – 27 588).

За весь час пандемії в Україні захворіло – 677 189 осіб; одужало – 317 395 осіб; летальних випадків – 11 717; проведено ПЛР-тестувань – 4 373 786.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Києві (1 399), Дніпропетровській (1 254), Київській (979), Запорізькій (898) та Харківській (895) областях.

 

У Києві вже майже 1400 нових хворих на COVID за добу і багато смертей –  УП

За добу 25 листопада у столиці лабораторно підтвердили 1399 нових хворих на коронавірус, 31 людина померла.

Джерело: мер Києва Віталій Кличко у Telegram

Пряма мова: “Ще 1399 хворих на коронавірус виявили в столиці за минулу добу. Померла 31 людина”.

Деталі: Серед нових хворих 809 жінок віком від 19 до 98 років, 502 чоловіки віком від 18 до 90 років, 45 дівчаток від 9 місяців до 17 років та 43 хлопчики від 1 місяця до 17 років. Захворіли, зокрема, 65 медиків. 107 людей госпіталізували.

Найбільше випадків захворювання минулої доби виявили в Деснянському районі – 250, у Святошинському – 202 та у Солом’янському районі – 179 випадків.

Станом на 26 листопада у столиці вже 64 019 підтверджених випадків захворювання на COVID-19. Коронавірус забрав життя 1227 киян. Подолали хворобу 21 942 мешканці Києва, з них 505 за минулу добу.

 

У ЗСУ минулої доби ще 259 людей захворіли на коронавірус

Всього в армії на COVID-19 хворіє 2904 людини – ЛБ

У Збройних Силах України минулої доби зафіксували 259 нових випадків коронавірусу.

Про це повідомила пресслужба Командування Медичних Сил ЗСУ.

“За минулу добу зареєстровано 259 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. З них у заклади охорони госпіталізовано 41 особу”, – йдеться в повідомленні.

Всього в армії на COVID-19 хворіє 2904 особи.

Всього за час пандемії одужало –  6715 осіб, летальних випадків – 26.

На ізоляції (втому числі самоізоляція) перебуває 346 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 39 осіб.

Нагадаємо, сьогодні Україна вперше перетнула позначку в понад 15 тисяч хворих на коронавірус за добу. 9 617 людей одужали, 225 померли.

Національна академія наук України прогнозує до кінця листопада понад 743 тисячі інфікованих коронавірусом, а станом на 20 грудня – більш ніж мільйон хворих.

 

Світовий банк виділить Україні 100 млн доларів на вакцину від ковіду та обладнання для лікарень

На кошти Світового банку вже реалізували проєкт контакт-центру МОЗ щодо ковіду, також триває реалізація проєкту “Покращення охорони здоров’я на службі в людей” вартістю приблизно 215 млн доларів.

Світовий банк і МОЗ України готуються закупити вакцину від коронавірусу й обладнання для лікарень на суму близько 100 млн доларів.

Про запуск проєкту повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова, пише “Інтерфакс-Україна”.

Вона відзначила, що на кошти Світового банку вже реалізували проєкт контакт-центру МОЗ щодо ковіду, також триває реалізація проєкту “Покращення охорони здоров’я на службі в людей” вартістю приблизно 215 млн доларів.

“Загалом Світовий банк спільно з Міністерством охорони здоров’я реалізував повноцінну реконструкцію 102 амбулаторій сімейної практики, з них 91 ввели в експлуатацію”, – повідомила Світлана Шаталова.

Нещодавно головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що Україна розраховує отримати вакцину проти коронавірусу у другому кварталі 2021 року. COVAX підтвердив інформацію про виділення Україні вакцини від коронавірусу на безплатній основі для 20% населення.

Завдяки механізму COVAX Україна матиме змогу отримати максимум 8,5 млн доз вакцини проти коронавірусу. Україна планує придбати вакцину від коронавірусу для 20 мільйонів населення на додачу до безкоштовного препарату за програмою COVAX, який має закрити потребу у вакцині для 4 млн людей.

Проте згідно з розрахунками виробника препарату, розроблена Оксфордським університетом вакцина від коронавірусу за механізмом COVAX буде доступна лише в червні, а Україна зможе отримати її щонайшвидше в серпні.

Нагадаємо, що Україна отримає від Світового банку 100 млн доларів на відновлення економіки та підприємництва підконтрольних територій на сході країни.

 

Соцпідтримка на карантині: Зеленський пропонує зміни до Податкового кодексу

Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу та інших законів щодо соціальної підтримки платників податків на період карантину.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані на сайті Верховної Ради.

Законопроєкт №4430 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2” визначений Президентом як невідкладний.

Його одержано Верховною Радою 26 листопада і передано на розгляд керівництву.

Текст законопроєкту і супровідні документи до нього наразі не оприлюднено.

Раніше 26 листопада Президент зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4429 про соціальну підтримку підприємців на час карантину.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський у влозі 24 листопада анонсував реєстрацію законопроєктів щодо заходів економічної підтримки громадян та бізнесу у зв’язку з карантинними обмеженнями.

За його словами, розроблені законодавчі ініціативи, зокрема, передбачатимуть, що фізичні особи–підприємці та наймані працівники, чия сфера діяльності потрапляє під закриття через карантин, отримають матеріальну допомогу у розмірі 8 тис. грн. Згідно з розрахунками, понад мільйон громадян України зможуть отримати допомогу за цією програмою, а її загальний обсяг становитиме майже 10 млрд грн.

Крім того, суб’єкти господарювання одержать одноразову матеріальну допомогу для збереження робочих місць у сумі, пропорційній часу так званого простою, у розмірі до 8 тисяч гривень на одного працівника.

Підприємства, робота яких припиняється через карантинні обмеження, отримають компенсацію витрат на сплату єдиного соціального внеску за найманих працівників. За словами глави держави, це – майже 1,5 млрд грн для близько 120 тис. юридичних осіб.

Крім того, передбачаються податкові канікули. При посиленні обмежувальних заходів 200 тис. фізичних осіб – підприємців 1-ї групи будуть звільнені від сплати всіх податків і зборів, включно з ЄСВ.

 

Людство має навчитися розумно використовувати ресурси планети – Шмигаль

Суспільство має навчитися розумно використовувати ресурси планети, зберігати їх, надихаючи нові покоління на прогрес зі сталим розвитком.

Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час заходу «Партнерство заради сталого розвитку-2020» з нагоди 20-ї річниці Глобального договору ООН, повідомляє Укрінформ із посиланням на Урядовий портал.

За словами глави уряду, протягом останнього століття людство ставилося до природних ресурсів без розуміння складності їх відновлення та наслідків від надмірного споживання. «Тому сьогодні ми маємо природні катастрофи, зміну клімату, пандемії. На жаль, людству не вдалося ще зупинити або однозначно зменшити надмірне споживання, але принаймні на глобальному рівні ООН визначило Цілі сталого розвитку», — зазначив Шмигаль.

Як він підкреслив, розв’язати глобальні проблеми силами лише державних органів неможливо, і тут необхідні спільні зусилля різних стейкхолдерів: влади, бізнесу, громадян, громадських організацій тощо.

Прем’єр-міністр подякував бізнесу та громадським організаціям за допомогу в боротьбі з пандемією. «Це прояв соціальної відповідальності і бажання спільного розв’язання проблем. Нашим завданням є забезпечення рівних прав і можливостей всім категоріям громадян, що вимагає більшої ефективності від нас усіх», — наголосив Шмигаль.

Він також привітав переможців конкурсу «Партнерство заради сталого розвитку», який започаткувала українська мережа 3 роки тому, та побажав усім учасникам креативних та інноваційних проєктів.

Глобальний договір ООН є ініціативою Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй, що мобілізує компанії для побудови своєї діяльності та стратегій на основі десяти універсальних принципів у галузі прав людини, праці, навколишнього середовища та боротьби з корупцією.

 

Карпатський регіон знаходиться у небезпеці через вирубку лісів – ООН

Карпатський регіон знаходиться у реальній небезпеці, зокрема через вирубку лісів та зміну клімату.

Про це заявила виконавчий директор програми ООН з питань довкілля Інгер Андерсен на шостій конференції за участі представників Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини та України, передає Укрінформ.

«Не обманюйте себе: Карпатський регіон перебуває в реальній і безпосередній небезпеці… Праліси Карпат та їхнє унікальне біорізноманіття зникають із загрозливою швидкістю, деревина незаконно вирубується і перевозиться через кордони гірських держав та за їхні межі. Це має безліч наслідків», – заявила Андерсен.

За її словами, наслідком цього стали кілька руйнівних повеней, які протягом останніх років пережила Україна.

«Села та дороги затоплені. Мости зруйновані. Люди загинули. Повені частково пов’язані зі зміною клімату. Але незаконні вирубки, що відбуваються під прикриттям труднощів, яких зазнала Україна, знищили великі шматки лісу, які вбирають надлишки води та забезпечують захист від повені», – наголосила Андерсен.

Між тим, за останні 20 років незаконні рубки обійшлися Румунії у понад п’ять мільярдів євро. Лише в 2016 році в Румунії було незаконно вирубано близько 187 тис. кубометрів деревини.

Виконавчий директор програми ООН з питань довкілля закликала сторони зміцнювати верховенство права для забезпечення захисту навколишнього середовища, а також збільшити транскордонну співпрацю і активізувати боротьбу зі змінами клімату.

Також Андерсен закликала країни регіону притягувати до відповідальності великі компанії, які беруть участь у закупівлі незаконної деревини.

Як відомо, 22 травня 2003 року у Києві була підписана Карпатська конвенція, учасниками якої є сім країн Центральної та Східної Європи (Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина та Україна). Конвенція є другою субрегіональною угодою щодо захисту гірських районів по всьому світу. Сесії конференції сторін проводяться раз на три роки.

Конвенція була ратифікована Законом України «Про ратифікацію Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат» 7 квітня 2004 року.

 

Поки що чинний голова ОДА Петров заявив, що лишається працювати на Закарпатті

Поки що чинний голова Закарпатської ОДА Олексій Петров заявляє, що його звільнення відбувається у процесі формування команди Президента в області і що лишається працювати на Закарпатті.

Як передає Укрінформ, про це він повідомив на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці.

“Відбувається робочий процес формування команди – закарпатської команди, на яку може опиратися Президент, якій можу довіряти і з якою збираюся продовжувати усі ті зміни, які ми розпочали. Тому я залишаюся працювати в області, яку вважаю рідною. Працювати для людей, які надали мені кредит довіри”, – зазначив Петров.

Як повідомлялося, учора Камбін погодив звільнення Олексія Петрова з посади голови Закарпатської ОДА. Його місце займе Анатолій Полосков. Наразі ще не опубліковані укази Президента ні про звільнення Петрова, ні про призначення Полоскова.

Політологи прогнозують, що він займе посаду голови Закарпатської облради (Петров пройшов першим номером у списку партії “Слуга народу” до облради). На Закарпаття Петрова призначили на посаду голови Закарпатської ОДА у квітні 2020 року.

Сесія Закарпатської обласної ради нового скликання, на якій має відбутися обрання голови ради, призначена на 7 грудня.

 

Тваринники швидко адаптувалися до обмежень у зв’язку з COVID-19 – Мінекономіки

Українські тваринники та переробники сільгосппродукції швидко адаптувалися до карантинних умов і суттєвих збоїв, пов’язаних з пандемією.

Як передає Укрінформ, про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час щорічного Форуму Агробізнесу, повідомляє інформаційно-аналітичний портал АПК України.

Заступник міністра зазначив, що цього року українське сільське господарство зазнало впливу двох форс мажорів: COVID-19 та несприятливі погодні умови. Особливо чутливими до пандемії виявилися малі виробники, які реалізують свою продукцію, перш за все, овочі, фрукти, ягоди – на ринках.

«Якщо ми говоримо про виробництво продукції тваринництва та переробку, то всі виробники швидко адаптувалися, забезпечили необхідні протиепідемічні заходи, і суттєвих збоїв, пов’язаних з пандемією, не було. Також не було жодних обмежень з точки зору експорту української с/г продукції», – констатував Висоцький.

Він додав, що на фізичні обсяги виробництва як зернових, так і олійних культур мали значний вплив нетипові погодні умови цього року. Якщо говорити про перспективу 2021 року, стан озимих культур, за даними урядовця, в більшості випадків задовільний.

Учасники Форуму також обговорили ступінь готовності сільгоспвиробників до відкриття ринку землі. За словами заступника міністра, найбільшу підготовку необхідно зробити, перш за все, громадам – провести інвентаризацію та виготовити документацію на землю сільськогосподарського призначення комунальної або державної форми власності.

«Важливим в рамках запуску ринку землі також є фіксація переважного права сільгоспвиробників на землю, яку вони обробляють, для збереження комплексності їх діяльності. Вже підготовлено до другого читання відповідний законопроєкт №2194, який фіксує переважне право на землю та захищає права орендарів та фермерів. Крім того, важливим є залучення фінансування під купівлю землі та забезпечення відповідної державної підтримки», – наголосив Висоцький.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський 28 квітня 2020 року підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який Верховна Рада ухвалила 31 березня.

Зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільгосппризначення площею до 100 га можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тис. га землі. Заборонено продаж державних та комунальних земель. Відповідно до підписаного закону, питання, чи надавати право купувати землю іноземцям, вирішуватиметься на референдумі.

 

Кабмін пропонує перехідний законопроєкт про призначення директора НАБУ

Кабінет Міністрів пропонуватиме Верховній Раді перехідний законопроєкт, яким пропонується врегулювати питання призначення директора НАБУ до внесення змін в законодавство відповідно до рішення Конституційного суду з цього питання.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська під час позачергового засідання Кабінету Міністрів 26 листопада увечері.

“Мета законопроєкту про зміни до закону про НАБУ – забезпечити процесуальні гарантії нормальної роботи інституцій після вступу в силу рішення Конституційного суду України про неконституційність окремих положень закону про НАБУ. Ми нічого радикально не змінюємо, проте забезпечуємо збереження статусу кво до вступу в силу закону про внесення змін до Конституції або іншого законодавства, яке дозволить провести призначення директора НАБУ відповідно до рішення КСУ. Тобто, це перехідний закон, який спрямований на забезпечення стабільної роботи НАБУ “, – заявив міністр.

При цьому, як зазначив головуючий на засіданні уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, законопроєкт буде доопрацьовано в Секретаріаті Кабінету Міністрів протягом одного дня, після чого буде передано на розгляд парламенту.

“Для нас ключовою позицією є збереження незалежності НАБУ і одночасно приведення всіх положень закону про його діяльність у відповідність із нормами Конституції України. Тому ми запропонуємо Верховній Раді зміни, які вирішують обидва ці питання”, – підкреслив глава уряду.

Зокрема, за словами Шмигаля, Кабінет Міністрів запропонує встановити повноваження Верховної Ради приймати рішення про звільнення директора Національного антикорупційного бюро з посади, однак лише при наявності підстав, чітко виписаних в законі.

“При цьому, важливим положенням закону є позиція, що нинішній керівник НАБУ продовжує здійснювати свої повноваження до моменту призначення нового керівника. Таким чином ми зміцнюємо антикорупційну архітектуру і залишаємося вірними антикорупційній політиці реформ”, – зазначив Прем’єр.

 

Кабмін затвердив проєкт бюджету-2021 до другого читання

Кабінет Міністрів завтердив проєкт закону про Державний бюджет до другого читання.

Як передає Укрінформ, таке рішення було ухвалене на позачерговому засіданні уряду.

За словами Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у допрацьованому проєкті Держбюджету-2021 доходи передбачено в сумі 1 трлн 92 млрд грн. Видатки — у сумі 1 трлн 328 млрд грн. Також дефіцит по відношенню до ВВП з 6% до 5,5%. Шмигаль зауважив, що у бюджеті-2020 дефіцит був на рівні 7,5%.

Шмигаль повідомив, що на 2021 рік пропонується “збалансований бюджет”, у якому не передбачається збільшення податків для бізнесу й водночас покращується фінансування і соціальної сфери, і медицини, а також надатння підтримки підприємцям, які постраждали від пандемії.

За словами Шмигаля, бюджет наступного року залишається “бюджетом можливостей для розвитку” – і для промисловості, і для малого та середнього бізнесу.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні Кабінет Міністрів затвердив проєкт закону про держбюджет-2021 і направив його на розгляд Ради. Парламент 5 листопада ухвалив документ у першому читанні. Відповідно до норм Бюджетного кодексу, ВР має до 1 грудня ухвалити цей документ у цілому як закон.

 

Понад 2500 правок: глава Мінфіну каже, що отримали зауважень «ще на один бюджет»

Міністерство фінансів під час підготовки проєкту Державного бюджету на 2021 рік до другого читання отримало від народних депутатів майже 2500 правок, частина яких врахована.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це сказав міністр фінансів Сергій Марченко під час позачергового засідання уряду, презентуючи документ.

“Ми опрацювали всі правки та пропозиції народних депутатів, які викладені у постанові Верховної Ради про схвалення бюджетних висновків, якими було передбачено внесення низки змін до проєкту державного бюджету на друге читання. Надійшла 2451 пропозиція народних депутатів, що складає ще один такий бюджет. Ми врахували більшість наданих депутатами пропозицій, виходячи з пріоритетності видатків та стану національної економіки. Для нас принциповим було те, щоб всі видатки були підтверджені реальними доходами”, – наголосив Марченко.

За його словами, доходи у проєкті держбюджету збільшено на 21 млрд грн, видатки ж передбачено в розмірі 1 трлн 328 млрд гривень.

Міністр зазначив, що в процесі доопрацювання проєкту держбюджету проводились консультації з МВФ. “В цілому параметри держбюджету збігаються з оцінками МВФ, що було важливим для продовження співпраці”, – наголосив він.

Як повідомлялося, Верховна Рада 5 листопада ухвалила в першому читанні законопроєкт про Державний бюджет України на 2021 рік. Він передбачав зростання ВВП на 4,6%, споживчу інфляцію на рівні 7,3%, співвідношення державного боргу до ВВП на рівні 64,6%.

 

Зеленський узяв участь в обговоренні перспектив розвитку Кривого Рогу

Президент Володимир Зеленський, який перебуває на Дніпропетровщині, взяв участь у обговоренні перспектив розвитку та екологічної ситуації у Кривому Розі.

Про це повідомляє пресслужба глави держави, передає Укрінформ.

«Життя в Україні має бути комфортним, безпечним і сучасним. Я сьогодні перебуваю у Кривому Розі, де ми прагнемо бачити таке життя. Ми цього хочемо і вже це робимо», – сказав Зеленський.

Глава держави зазначив, що навколо Кривого Рогу будують нові дороги, які з’єднують місто з іншими областями.

«Я сьогодні побачив, що є шляхи Кривий Ріг – Кропивницький, Кривий Ріг – Дніпро, Кривий Ріг – Миколаїв. Залишився один великий шлях – до Запоріжжя. Наступного року ми закінчимо цю дорогу. Це з’єднання нашого прекрасного міста з іншими прекрасними містами України», – зауважив Президент.

Він наголосив, що влада Кривого Рогу має працювати разом з центральною владою задля розвитку міста.

Учасники зустрічі обговорили перспективи розвитку Кривого Рогу. Зокрема, кандидат на посаду Криворізького міського голови Дмитро Шевчик наголосив, що місто має бути «красивим, молодим, таким, яке молодь не хоче залишати і якому радітимуть люди старшого покоління».

На зустрічі обговорено низку інфраструктурних проєктів, які планують реалізувати у Кривому Розі. Зокрема, йшлося про спорудження нових доріг навколо міста в межах програми «Велике будівництво». Наголошувалося на необхідності створення парків та скверів у кожному районі міста, а також розвитку спортивної та велосипедної інфраструктури.

Президент також поцікавився перспективами розвитку швидкісного трамваю у Кривому Розі. Йому розповіли, що програмою розвитку міста передбачено як будівництво нових станцій, так і нової трамвайної лінії, яка з’єднає райони Північного та Південного гірничо-збагачувальних комбінатів.

 

Віцепрем’єр запропонував передати виробника бойових ракет міністерству, яке не має допуску до таємниці – StateWatch –  УП

Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський запропонував передати до сфери управління його міністерства ще три державні підприємства: Павлоградський хімічний завод, Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки та Український центр “Безпека”.

Про це повідомляє організація StateWatch з посиланням на проект розпорядження Кабміну від Уруського та результати власного моніторингу діяльності Мінстратегпрому.

Зазначається, що штат міністерства досі не сформовано. Нещодавно завершений відбір у відділ секретно-режимної роботи.

У пояснювальній записці до проекту розпорядження зазначається, що до основних завдань Мінстратегпрому віднесено забезпечення формування та реалізацію державної політики у сфері державної промислової політики, державної політики щодо розвитку стратегічних галузей промисловості, зокрема військово-промислової політики в оборонно-промисловому комплексі.

“У зв’язку з цим виникла необхідність віднести цілісні майнові комплекси державних підприємств та установ до сфери управління Мінстратегпрому з метою збереження належного державного контролю та управління ними на етапі наступних трансформацій у галузях, віднесених до сфери відання Мінстратегпрому”, – йдеться в документі.

Раніше StateWatch повідомила про те, що Уруський запропонував також передати “Антонов” та ще 5 авіапідприємств Мінстратегпрому.

“Фактично тільки в середині листопада розпочався добір кадрів в Мінстратегпром. Ще не сформований режимно-секретний відділ. Тому у разі передачі підприємств може бути повністю заблокована робота Павлоградського хімзаводу, який в рамках держоборонзамовлення бере участь у виготовленні ракет “Вільха”, – коментує документ Голова StateWatch Гліб Канєвський.

Нагадаємо, нещодавно в “Укроборонпромі” заявили про згортання реформи ОПК та втручання з боку Мінстратегпрому.

Натомість, в Мінстратегпромі, яке не має власного веб-сайту, дописали в Facebook, що здивовані “демаршем” керівництва “Укроборонпрому”.

 

У КНУ Шевченка пройшли вибори ректора – ЛБ

До другого туру вийшли Володимир Бугров і Сергій Вижва.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулися вибори ректора. До другого туру за результатами голосування пройшли Володимир Бугров (42,75%) і Сергій Вижва (7%).

Про це повідомляють на сайті університету.

“Голосували всі наукові, науково-педагогічні і педагогічні штатні працівники університету, а також представники студентства та інших штатних працівників, обрані шляхом таємного голосування”, – йдеться в повідомленні.

Явка виборців – 2745 осіб, що становить 71% від загальної кількості виборців (3864), внесених до виборчих списків.

До другого туру вийшли Володимир Бугров – 1652 голоси (42,75%) і Сергій Вижва – 270 голосів (7%).

26 листопада 2020 року Організаційний комітет на своєму засіданні прийме рішення про дату проведення другого туру голосування.

Володимир Бугров — проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка, професор кафедри історії філософії. Автор понад 100 наукових і навчально-методичних праць.

Сергій Вижва – професор, доктор геологічних наук, завідувач кафедри геофізики КНУ ім. Шевченка, директор ННІ “Інститут геології”. Автор понад 160 наукових і 11 навчально-методичних робіт.

З 2008 року університет очолює доктор філософських наук, професор Леонід Губерський.

Нагадаємо, у 2015 році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулися вибори ректора. На перших в історії університету відкритих виборах переміг чинний ректор.

 

Укрзалізниця погодила договір про допуск приватних локомотивів

Правління АТ «Укрзалізниця» затвердило договір про допуск приватних локомотивів до роботи на залізниці.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство інфраструктури України.

Зазначається, що йдеться про реалізацію експериментального проєкту із допуску приватних локомотивів до роботи окремими маршрутами на залізничних коліях загального користування, який впроваджує Мінінфраструктури.

«Укрзалізниця погодила договір про допуск приватних локомотивів до роботи на залізниці. І ми в очікуванні виходу перших приватних компаній на колії УЗ. Розраховую, що договір буде укладено якнайшвидше», – зауважив міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

Першим учасником експерименту було визначено ТОВ «Українська локомотивнобудівна компанія», яка здійснюватиме курсування приватних локомотивів одразу на 9 дільницях залізниці на Західній Україні.

За словами Криклія, відбір учасників для участі в експериментальному проєкті триває, а інтерес з боку ринку виявився значним.

«Завдяки йому ми зможемо протестувати функціонування ринку залізничних перевезень в умовах роботи декількох залізничних перевізників. Також це дозволить відпрацювати технічні та технологічні особливості реалізації доступу до залізничної інфраструктури та дослідити ризики в організації безпеки руху під час експлуатації приватних поїздів на залізничній мережі загального користування», – пояснив міністр.

Зазначається, що Міністерство інфраструктури продовжує реалізовувати плани, визначені Президентом, щодо створення конкурентного ринку залізничних перевезень. Розвиток такого ринку, ліквідація монополії УЗ та створення рівноправного доступу до залізничної інфраструктури є також одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів у грудні 2019 року прийняв постанову «Про реалізацію пілотного проєкту щодо допуску приватних локомотивів до роботи окремими маршрутами на залізничних коліях загального користування». Окрім вирішення проблеми нестачі тягового рухомого складу, метою проєкту є також перевірка готовності компаній до відкриття ринку залізничних перевезень.

 

Для підприємців створили навчальний портал про РРО та платіжні термінали

Компанія «Екселліо Трейд» запустила безкоштовний навчально-інформаційний портал для підприємців про платіжні термінали та реєстратори розрахункових операцій (РРО).

Про це Укрінформу повідомили в представництві компанії.

«Цей портал – це покрокове керівництво для будь-якого підприємця, щоб допомогти йому стати впевненим користувачем РРО, який знає що робить», – розповіла заступник директора з розвитку бізнесу «Екселліо Трейд» Оксана Будз.

У розділах порталу зібрана вся актуальна законодавча база, необхідні форми заяв для подачі в податкову службу, графік запровадження РРО для різних видів діяльності, порівняльні технічні характеристики фіскальних пристроїв і програм, а також готові рішення для різних бізнес-задач і багато іншої корисної інформації.

“Підприємцям більше не потрібно вишукувати інформацію на десятках сайтів. Бізнес-майданчик допоможе розібратися з правилами фіскалізації та вчасно виконати вимоги закону щодо обов’язкового використання РРО. Замість того, щоб побоюватися проблем зі встановленням РРО, краще заздалегідь розібратися і скористатися всіма перевагами цього бізнес-інструменту”, – зазначають розробники порталу.

Як повідомляв Укрінформ, з 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для підприємців II-IV груп. Йдеться про ризикові види діяльності, а саме: торгівля ювелірними виробами, текстильними товарами, вживаними товарами в магазинах, автозапчастинами, надання послуг готелями, ресторанами і турагентствами. Для всіх інших платників єдиного податку II-IV груп такий обов’язок виникне з 1 квітня 2021 року. При цьому на платників єдиного податку I-ї групи обов’язок застосовувати РРО поширюватися не буде.

Водночас, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обіцяє в найближчі дні представити текст законопроекту, який має стати компромісом між позицією уряду щодо використання бізнесом програмних РРО та вимогами підприємців. Про це Прем’єр-міністр повідомив під час свого відеозвернення 18 листопада.

 

56% українців оцінюють рівень інклюзії як низький або дуже низький

На думку понад 60% респондентів, у суспільстві найчастіше з бар’єрами стикаються безхатченки.

Про це сказав генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто, презентуючи перше загальнонаціональне дослідження на тему “Думки, погляди та ставлення українців щодо безбар’єрності в суспільстві”, ініційоване першою леді України Оленою Зеленською та Офісом президента України та проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, Паніотто зацитував, що бар’єр — “це якісь перешкоди, які не дозволяють людям повноцінно існувати, вони не обов’язково мають бути фізичними, але можуть бути і психологічними”.

“Українці вважають, що найбільше зіштовхуються з бар’єрами в суспільстві такі групи як безхатченки – 64%, 58% вважають, що люди з інвалідністю, 57% – що колишні ув’язнені, 47% – люди у віці 55 років і старше, 34% – люди, що мають особливі риси у зовнішності чи поведінці і 21% – представники ЛГБТ-спільнот. Ми не опитували додатково представників ЛГБТ-спільнот, я гадаю, що серед них набагато більше людей вважають, що вони мають проблеми, але щодо людей з інвалідністю, то треба сказати, що населення в цілому достатньо адекватно розуміє їх проблеми, тому що серед людей з інвалідністю близько 70% кажуть про те, що вони зіштовхуються з бар’єрами в суспільстві”, – зазначив Паніотто.

Водночас, за його словами, 77% респондентів вважають актуальними вирішення питань безбар’єрності в Україні і 56% оцінюють рівень інклюзії як низький або дуже низький.

Окрім того, уточнив він, згідно з результатами дослідження, 65% людей вважають, що інфраструктура їхнього населеного пункту або повністю не задовольняє потреби всіх категорій, або частково.

“58% населення вважають, що впродовж останніх двох-трьох років жодних змін у питанні інфраструктури не відбулося, тільки 18% помітили покращення, 12% помітили навіть погіршення”, – розповів соціолог.

Також він поінформував, що, на думку майже 60% респондентів, роботодавці не готові брати на роботу людей з інвалідністю та людей старшого віку.

Паніотто розповів, що дослідження проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) разом із громадською організацією “Безбар’єрність”.

Опитано близько 1800 респондентів, методом face-to-face інтерв’ю з використанням планшетів.

Окрім того, розповів Паніотто, деякі категорії населення опитувалися окремо, зокрема 360 осіб, серед яких дорослі жителі України з інвалідністю, батьки дітей з інвалідністю, вагітні жінки, мами з візками.

Також проведено фокус-групи з різними категоріями населення та 10 глибинних інтерв’ю з представниками вразливих груп населення та експертами.

 

У Мінрегіоні закликають районні та місцеві ради домовлятись щодо розмежування майна

У Міністерстві розвитку громад і територій України закликають районні та місцеві ради домовлятись щодо розмежування майна для продовження фінансування наступного року об’єктів, які надають послуги населенню.

Про це сказав заступник міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода під час форуму нового місцевого самоврядування, передає кореспондент Укрінформу.

«Вже сьогодні я би радив територіальним громадам і районним радам, обласним державним адміністраціям провести серйозну роботу щодо розмежування майна між районами та територіальними громадами», – сказав Негода.

Він наголосив, що таке розмежування необхідне для забезпечення фінансування усіх об’єктів соціальної інфраструктури.

«Частина об’єктів стосується однієї тергромади, а ще є частина об’єктів, які стосуються інтересів декількох тергромад. Тут потрібно думати про те, яким чином забезпечити спільне фінансування, утримання інфраструктури. Ми не можемо допустити, щоб в результаті децентралізації зник хоч один об’єкт, який надає послуги громадянам, особливо у сфері охорони здоров’я», – сказав він.

Крім того, заступник міністра наголосив, що Мінрегіон очікує набуття чинності законопроєктом №3651-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», який направили на підпис Президенту. Негода наголосив, що тоді місцеві органи влади зможуть передбачити у своїх бюджетах фінансування розмежованого майна.

Негода зауважив також, що нова система територіального устрою є основою, на якій необхідно вибудувати ефективне місцеве самоврядування в Україні.

Як повідомлялося, 17 листопада ВР ухвалила в другому читанні законопроєкт №3651-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій».

Цей закон врегульовує окремі питання організації та діяльності органів місцевого самоврядування та райдержадміністрацій у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України. Зокрема врегульовуються питання реорганізації сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів, районних рад як юридичних осіб публічного права, а також закінчення повноважень їх очільників у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.

Також Верховна Рада 17 липня ухвалила проєкт постанови № 3650 про ліквідацію 490 існуючих районів і створення замість них 136 нових районів.

 

У Офісі Президента розповіли, чому МВФ співпрацює з Україною

УНН. Програма співпраці МВФ з Україною базується на трьох ключових речах — бюджеті, незалежності НБУ та боротьбі з корупцією. Про це в ефірі одного з телеканалів розповіла заступниця керівника Офісу Президента Юлія Ковалів, передає кореспондент УНН.

“Україна підписала влітку цього року програму співробітництва з МВФ. Ми її підписували в момент світової невизначеності. Ніхто насправді не знав у той момент, що буде з ковідом, чи буде друга хвиля пандемії. Ця ситуація була не тільки в Україні. Близько 40 країн, в першу чергу — найбідніших країн світу, зверталися в МВФ за швидкими грошима згідно з програмою допомоги. І було багато закидів: „А чому Україна пішла підписувати програму, а не попросила один такий транш?“. По-перше, сума таких траншів неспівмірно мала, ніж та сума, яка потрібна нам цього й наступного року для фінансування бюджету. І ця програма з МВФ базується на трьох ключових речах:

1) Бюджет. Наша бюджетна політика, яка може бути профінансована. І тут у нас питання, не в тому чи в нас дефіцит бюджету 7%, чи 5,3% — як наступного. Питання в тому, як ми цей бюджет профінансуємо? Чи хочемо ми знову виходити на ринок і позичати в гривні під 18%, як це було 2 роки тому? Чи можливо нам краще позичити під 2% у Єврокомісії чи МФВ?

2) Незалежність Центрального банку (Національного банку України — ред.). Якщо ми подивимося на кризу 2014 року, на кризу 2008 року, всі памятають як долар ріс — це був великий шок для бізнесу. Що ми маємо зараз? Ми маємо стабільну банківську систему та стабільну валюту. І якщо ми запитаємо бізнес, то такого ризики (обвалення курсу гривні — ред.) ми вже не маємо. Станом на сьогодні, у переговорах з МВФ питання НБУ зняте.

3) Боротьба з корупцією. Він (вона — ред.) у нас насправді „наріжний камінь“, напевно, останні 7 років. Але для нас, для українців, він „наріжний камінь“ всі 30 років”, — розповіла Ковалів.

Нагадаємо, сьогодні Кабмін схвалив фінальний проект Бюджету-2021.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що після довгих перемовин Кабінет міністрів України дійшов згоди щодо проекту бюджету України на 2021 рік з Міжнародним валютним фондом.

 

Нацрада перевірить канал Медведчука через телемарафон про «соросят»

Нацрада призначила телеканалу «Z ZIK» позапланову безвиїзну перевірку через трансляцію анонсу телемарафону «Реванш соросятні» з висловлюваннями, які мають ознаки розпалювання ворожнечі й ненависті.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Зазначається, що означені висловлювання можуть бути розглянуті як підбурювання до певних негативній дій насильницького характеру та такі, що викликають відчуття неприязні, ворожнечі до певної категорії людей або до окремих представників цих категорій.

Так, анонс телемарафону зафіксовано моніторингом регуляторного органу 11.11.2020 (о 23.47) та 12.11.2020 (о 09.43, 11.52 та 12.37) хронометражем 2 хв. 33 сек. Поширювані в анонсі лексеми мають ознаки прихованого заклику глядача до розпалення ворожнечі стосовно невизначеної соціальної категорії «соросята» та осіб за ознаками їх належності до громадянства США (приватних і посадових осіб) щодо яких телерадіокомпанія формує поведінку адресата мовлення, використовуючи методи мовленнєвого маніпулювання свідомістю, впливу на психіку глядача. Вона формує у глядача бажання діяти або відчуття необхідності дій проти вказаних категорій і осіб за ознаками належності до цих категорій, розпалюючи до них відчуття ненависті через те, що, на думку керівництва телерадіокомпанії, саме вони винні у трагедіях українського народу із 2014 року.

У Нацраді зауважили, що подібні заяви української загальнонаціональної телерадіокомпанії можуть бути розглянуті як підбурювання до певних негативних дій насильницького характеру і як такі, що створюють, викликають відчуття неприязні, ворожнечі до певної категорії людей або до окремих представників цих категорій. Телеканал, виготовляючи та поширюючи подібні висловлювання, має враховувати загальну напружену ситуацію в Україні, пов’язану з багатьма викликами, які загрожують існуванню країни, те, що деякі повідомлення можуть створювати додаткове напруження в суспільстві, створювати провокації та прецеденти насилля серед населення України, а також формувати негативний образ партнерів і союзників України в боротьбі з агресією Російської Федерації, їх громадян, наслідком чого може бути ситуація, яка загрожуватиме національній безпеці і територіальній цілісності України.

Таким чином, за інформацією пресслужби Нацради, регуляторний орган перевірить ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» щодо дотримання ним абзаців третього, четвертого, шостого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та частини першої статті 28 Закону України «Про інформацію».

Відповідно до цих норм, не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до насильницької зміни конституційного ладу України; закликів до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті; пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження; телерадіоорганізація зобов’язана дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; поширювати об’єктивну інформацію; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Перевірка триватиме у період із 14.12.2020 по 29.12.2020.

Як повідомлялося, телеканали – NewsOne, «112 Україна» і ZIK – належать Тарасу Козаку. Він скуповував ці канали поступово, з жовтня 2018-го по червень 2019 року. Тарас Козак – близький соратник українського політика, одного з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» і кума Володимира Путіна Віктора Медведчука, їхні брати – бізнес-партнери.

 

Експерт: В Україні – одна з найскладніших палітр релігійних спільнот в Європі

Україна – унікальна країна з найскладнішою палітрою різних релігійних спільнот в Європі, що є і багатством, і викликом для українців.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це 26 листопада в Острозі на Рівненщині в ході шостого Національного круглого столу на тему «Віра, релігія» повідомив український вчений, релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч Ігор Козловський.

«Україна – унікальна країна, де є палітра різних релігійних спільнот, можливо, одна з найскладніших в Європі. Це, дійсно, і наше багатство, і виклик для нас. Це виклик на зрілість для нашої гідності, для нашої свободи і взагалі для нашого майбутнього. І цей виклик треба приймати, треба на нього відповідати», – сказав Козловський.

Він зазначив, що до цього круглого столу були деякі зауваження, в тому числі від працівників різних конфесій, яких не запросили сюди, на цей захід, але надалі вони будуть долучатися.

«В нас була така концепція – спочатку ми проговоримо наше бачення тих, хто досліджує. Це саме, як у Святому письмі – «добре свідоцтво від зовнішніх», ми дивимося на ці процеси, ми їх досліджуємо. Далі, можливо, я думаю, що в майбутньому ми хотіли би долучити ширший загал з представників різних і великих, і малих конфесій», – пояснив вчений.

Він нагадав, що сьогодні, серед іншого, говорили про Всеукраїнську раду церков і релігійних об’єднань, але вона не всіх об’єднує, і чому все ж таки частина релігійних спільнот не може увійти в цю групу релігійних організацій і долучитися до таких спільних процесів, в тому числі і в спілкуванні з державою, «чому досі вони є, як закритий клуб».

«І це питання, які є і у громадянського суспільства також, і у представників інших конфесій, які хотіли би долучитися до цього процесу. Таких питань велика кількість. І добре, що вони залишаються. Ми знаємо, що питання, проблеми, вони нас вдосконалюють, задають нам певні виклики і ми повинні далі рухатись, удосконалюючи себе», – підкреслив Козловський.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціював проведення семи круглих столів, присвячених темам культури діалогу, історії, релігії, мови, філософії, мистецтва та екології. Заходи відбуваються у різних містах України – Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві.

10 вересня у Києві відбувся перший Національний круглий стіл на тему «Культура діалогу». Під час другого круглого столу 24 вересня в Одесі дискутували про історію. У фокусі третього круглого столу 19 жовтня у Харкові була тема «Мова». На четвертому круглому столі 26 жовтня в Чернівцях говорили про щастя, а на п’ятому 9 листопада в Кривому Розі – про екологію.

 

У суспільстві є колосальний запит на міжрелігійне і міжцерковне порозуміння – експерт

В українському суспільстві є колосальний запит на міжрелігійне та міжцерковне порозуміння.

Про це сказав доктор філософських наук, професор Віктор Єленський під час шостого Національного круглого столу на тему «Віра і релігія», що проходить в Острозі на Рівненщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Як можуть сконсолідувати українців релігійні інститути, якщо жоден з них не об’єднує навіть формально більше чверті населення України? Взагалі стверджують, що таке об’єднання не придумується в кабінетах, або навіть на круглих столах. Воно виростає з екзистенційного болю. Якщо так, то у нас в Україні цей біль є. І є колосальний запит на міжрелігійне і міжцерковне порозуміння”, – сказав Єленський.

Він зазначив, що на сьогодні церква як інститут отримує від українського суспільства колосальний шанс для маніфестації віри.

“Церква має обрати соціальний фокус. Так, вона не знає, яка ставка оподаткування є оптимальною для збільшення видобутку газу на свердловині, але в різні часи вона надихала і навіть очолювала рухи на захист справедливості”, – додав Єленський.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України: Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

 

Експерт радить залучати атеїстів до суспільного діалогу про релігію

До суспільного діалогу про релігію і віру в Україні, їх деполітизацію та деідеологізацію мають бути залучені не лише представники різних конфесій і релігійних спрямувань, але й атеїсти.

Про це заявив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик під час шостого Національного круглого столу на тему «Віра і релігія», що проходить в Острозі на Рівненщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“З моєї точки зору, якщо ми говоримо про зшивання країни, деполітизацію і деідеологізацію питань релігії й віри, то ми маємо говорити і про те, що до цього процесу також мають бути залучені не лише релігійні конфесії, релігієзнавці, віруючі, але й атеїсти”, – сказав Кулик.

Він зазначив, що, за останніми дослідженнями, в Україні нині налічується близько 5% невіруючих. І хоча кількість атеїстів в Україні невелика, експерт вважає, що навіть така мала кількість людей заслуговує на повагу до своїх переконань і поглядів, особливо в умовах домінуючого релігійного середовища.

“Тому, коли ми говоримо про духовність, вирішуємо питання релігії і віри, я вважаю, що до цього діалогу також мають мати доступ не лише представники релігійних конфесій, але й ті, хто вважає себе атеїстами і вважає, що є проблеми у відносинах, проблеми у суспільстві”, – зазначив Кулик.

Серед проблем, з якими стикаються невіруючі люди в Україні, експерт назвав, зокрема, складнощі з виданням книг з популяризацією атеїстичного світогляду та відсутність відповідного медійного продукту.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України: Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

 

Капеланство і гумдопомога: науковиця назвала цілі, спільні для держави і церкви

Для підтримання міжрелігійного діалогу в Україні держава повинна демонструвати рівне ставлення до традиційних і нетрадиційних релігій та акцентувати на тих аспектах, які є важливими для всіх конфесій.

Таку думку висловила доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України Віта Титаренко під час шостого Національного круглого столу на тему «Віра і релігія», що проходить в Острозі на Рівненщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Для підтримання загального міжрелігійного діалогу держава повинна демонструвати рівне ставлення до традиційних і нетрадиційних релігій, розуміючи автономію кожного і забезпечуючи їм однаковий правовий простір”, – сказала Титаренко.

Вона зауважила, що нині все-таки представники нетрадиційних релігій дещо обмежені у своїх діалогових можливостях із владою. Тому, за її словами, зміцнення діалогу між традиційними і нетрадиційними релігіями можливе щонайперше за умови виваженої політики держави на основі законів, без преференцій для якихось певних конфесій.

Окрім цього, Титаренко вважає, що і самі церкви та представники різних релігійних течій мають розуміти свою відповідальність перед суспільством. А тому нині вкрай важливо різним церквам акцентувати увагу, насамперед, на універсальних загальнолюдських цінностях, здатних єднати усіх українців.

Держава ж, за словами науковця, повинна спільно з релігійними організаціями працювати над реалізацією таких спільних цілей, які важливі абсолютно для всіх конфесій. “Це практика медичного капеланства, спрощення механізму оформлення гуманітарної допомоги, доопрацювання законодавчих ініціатив про військове капеланство, про медіа, про захист персональних даних тощо”, – зазначила вона.

Титаренко відзначила, що визнання українцями заповідей християнської віри, а далі свободи, правди, самопожертви – це якраз ті складові української ідентичності, які допомогли нашій нації пройти історичні випробування, і це якраз та основа, яка визначатиме наше майбутнє.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України: Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

 

Нова бібліотека Софії допоможе налагодити діалог між представниками різних церков – філософ

Створення Нової бібліотеки Софії (Премудрості), ініціатором якого виступив Олександр Ткаченко, дасть змогу ознайомити українців з перлинами мудрості різних духовних традицій та налагодити діалог між представниками різних релігійних організацій та церков.

Таку думку висловив український філософ і громадський діяч, радник голови Держслужби етнополітики і свободи совісті, директор Центру Європейських гуманітарних досліджень НаУКМА Костянтин Сігов під час шостого Національного круглого столу на тему «Віра і релігія», що проходить в Острозі на Рівненщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ви чули про ініціативу створення Нової бібліотеки Софії (Премудрості). Мета цього проєкту – поєднання двох стилів спілкування між людьми (ділового і символічного – ред.), ознайомлення українського суспільства з перлинами мудрості різних духовних традицій та висвітлення практичної важливості втілення настанов мудрості у житті особистості, сімей і спільнот”, – сказав Сігов.

Він зазначив, що всі члени релігійних спільнот України вже висловили свою підтримку і готовність долучитися до реалізації цього проєкту. Координацію створення бібліотеки здійснюватиме Держслужба етнополітики і свободи совісті.

За словами філософа, важливість реалізації проєкту полягає ще й у тому, що бібліотека дозволяє забезпечити єдність людей через спілкування з різноманітними джерелами.

Як повідомляв Укрінформ, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко прагне об’єднати зусилля усіх церков та релігійних організацій, а також науковців та фахівців заради створення в Києві Нової бібліотеки Софії (Премудрості). За його словами, місцем для активностей стане Національний заповідник «Софія Київська».

Це питання вже було обговорено на зустрічі з членами Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України: Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

 

Експерт: Найбільша довіра до церкви – на заході України

На заході України наразі є найбільша довіра до церкви, а найбільша недовіра існує у східній частині країни.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це 26 листопада в Острозі на Рівненщині в ході шостого Національного круглого столу «Віра, релігія» повідомив український вчений, релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч Ігор Козловський.

«Ми бачимо, що є певна, з одного боку, довіра в деяких регіонах до інститутів церковних, релігійних, але ж ми бачимо, що є регіони, де зростає недовіра і нам треба зрозуміти чому так», – сказав він.

Козловський зазначив, що згідно з соцдослідженнями, є найбільша довіра до церкви в західних регіонах України, а найбільша недовіра – у східних.

«Західні регіони – це регіони, які є з домінантою української греко-католицької церкви. Це означає, що є більше довіри до греко-католицької церкви. А східні регіони, де недовіра – це регіони, де домінантою є Українська православна церква в єдності з Московським патріархатом», – сказав Козловський.

Він зауважив, що також є певні питання як спілкуються ті чи інші церковні інституції з громадянським суспільством. Тому що, на думку вченого, без довіри в Україні не можливо побудувати дійсно зрілу правову державу і потужне громадянське суспільство.

«Не треба забувати, що релігійні спільноти – це частина громадянського суспільства і вони також повинні це усвідомлювати і нести відповідальність. Тому що на них дивляться, довіряють чи не довіряють, але ж вони повинні працювати над тим, щоб давати ті чи інші моральні, насамперед, приклади для всього суспільства», – підкреслив Козловський.

За його словами, є діалог між релігійними організаціями і державою, державними установами, але тут також є безліч проблем, які потрібно вирішувати.

Козловський підкреслив, що цім діалогам заважають такі проблеми, як недовіра, також є історичні причини, є, безумовно, людський фактор та інші, але тут «потрібна конструктивна співпраця».

Організатором Національного круглого столу «Віра, релігія» виступило Міністерство культури та інформаційної політики України.

 

Священник сказав, що є виміром справжньої релігії

Виміром справжньої релігії є вчинки людей у щоденному житті, а без зміни світогляду не можливі зміни ані в суспільстві, ані в релігійних спільнотах.

На цьому акцентував ректор Відкритого православного університету Георгій Коваленко під час шостого Національного круглого столу на тему «Віра і релігія», що проходить в Острозі на Рівненщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Що таке віра, у що вірять українці? Ми почнемо в них запитувати богословські питання. Насправді, як показати чи як побачити віру? Апостол каже, що моя віра – в моїх діях. Ти хочеш показати мені свою віру, то покажи свої справи, і за ними я побачу, яка твоя віра. Так само справжня релігія – це те, що люди роблять у власному житті. Умовно кажучи, що або кого вони приносять в жертву на вівтарях свого життя, і що насправді для них є цінним. Тоді ми побачимо, яку насправді релігію сповідують звичайні люди, які називають себе віруючими, а їх 70% в нас в країні, і представники релігійних конфесій», – підкреслив Коваленко.

За його словами, у цьому контексті важливо позбутися ворожнечі та мови ворожнечі. При цьому всі відомі поняття потрібно постійно артикулювати і пояснювати.

«Всі ми говоримо про єдність, але іноді ми розуміємо її в абсолютно середньовічному, первісному варіанті. Але у єдності має бути багато вимірів, і це не обов’язково адміністративне об’єднання всіх в одну організацію. Ми вже це проходили. Єдність насправді може бути у різноманітті і в діалозі, бо діалог дає можливість єдності. Якщо ми говоримо, наприклад, про заповідь «Не вбий», то це ж не тільки про зброю і смерть. Це, в тому числі, про те, що конфлікти мають вирішуватися в діалозі, і ми не застосовуємо насильства, коли вирішуємо конфліктну ситуацію», – додав Коваленко.

Він вважає, що міжрелігійні та інші конфлікти треба вирішували не силою і зброєю, а словом правди без маніпуляцій, брехні та мови ворожнечі.

За словами Коваленка, без зміни світогляду не можливі зміни ані в суспільстві, ані в релігійних спільнотах.

«Потрібна світоглядна зміна, у тому числі всередині релігійних спільнот, потрібна переміна розуму. Я думаю, віруючі люди одразу вгадають, про що я. Всі багато говорять про потребу покаяння, каяття, але це слово з грецької перекладається як переміна розуму. Без світоглядної переміни ніяких змін ані в суспільстві, ані в релігійних спільнотах не відбувається”, – зазначив Коваленко.

Він навів результати останнього соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова.

«Соціологія дає, що 75% українців толерують присутність інших релігій і конфесій поруч із собою. Маже 45% говорять, що будь-яка релігія, яка проголошує ідеали добра, милосердя і не загрожує існуванню іншої людини, має право на існування. Понад 30% вважають, що всі релігії мають право на існування як різні шляхи до Бога. Менше 7% вважають, що істиною є та релігія, яку я сповідую. Тепер давайте ці самі запитання поставимо служителям чи проповідникам різних релігій. Щось мені підказує, що отримані дані будуть протилежними», – додав Коваленко.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціював проведення семи круглих столів, присвячених темам культури діалогу, історії, релігії, мови, філософії, мистецтва та екології. Заходи відбуваються у різних містах України – Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві.

10 вересня у Києві відбувся перший Національний круглий стіл на тему «Культура діалогу». Під час другого круглого столу 24 вересня в Одесі дискутували про історію. У фокусі третього круглого столу 19 жовтня у Харкові була тема «Мова». На четвертому круглому столі 26 жовтня в Чернівцях говорили про щастя, а на п’ятому 9 листопада в Кривому Розі – про екологію.

Також 3 грудня в Полтаві має відбутися круглий стіл на тему «Мистецтво». Модерує дискусії громадський та культурний діяч Олесь Доній.

 

Релігієзнавець радить створити мовно-конфесійний портрет кожної області

В Україні необхідно провести дослідження щодо мовно-конфесійного портрету кожної області.

Таку думку висловив директор Центру релігійної безпеки Дмитро Горєвой під час шостого Національного круглого столу на тему «Віра і релігія», що проходить в Острозі на Рівненщині, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Дуже важливим було б створення і дослідження мовно-конфесійного портрету кожної області. Тому що ми розуміємо, що в тих самих дослідженнях Центру Разумкова всі дані по регіонах розбиті по макрорегіонах, і, наприклад, дуже важко зрозуміти з якихось цифр на Заході, яка ж насправді ситуація в Ужгороді. Тому що Закарпаття відрізняється від Волині, а Галичина відрізняється від Буковини. Так само як Запоріжжя відрізняється від Одеси, а Дніпро відрізняється від Харкова”, – сказав Горєвой.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України: Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

 

Релігійним конфліктам можуть запобігти історичний досвід та культурна спадщина – експерт

Конфліктам на релігійному ґрунті в Україні можуть запобігти історичний досвід їх врегулювання у минулому та культурна спадщина.

Таку думку висловив під час шостого Національного круглого столу на тему «Віра і релігія», що проходить в Острозі на Рівненщині, філософ, письменник, публіцист, доктор філософських наук, професор, голова Вченої ради національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ті конфлікти, які зараз ми маємо на релігійному ґрунті в Україні, мають певні історичні аспекти. Незважаючи на конфлікти, які були в минулому, і які є на сьогодні, все-таки були моменти порозуміння. Нам треба, звертаючись до свого історичного досвіду, дивитися, яким чином люди попередніх епох уміли знаходити спільну мову», – зазначив Кралюк.

Він навів приклад, коли в Острозі за часів князя Василя-Костнянтина Острозького був релігійний мир. Спільну мову між собою знаходили православні, юдеї, католики, протестанти, мусульмани.

«Як на мене, одним із моментів, які допомагають знаходити спільну мову між представниками різних конфесій, могла би бути в Україні наша культура, наш культурний спадок. Наприклад, звернуся до Острога, де свого часу в 1580-1581 роках була видана відома Острозька Біблія. Мало хто знає, що Острозьку Біблію видавали не лише православні, а й вона використовувалася і представниками саме Російської православної церкви, бо їхня канонічна первопечатна Біблія створена на основі Острозької Біблії. Також цю Біблію видавали греко-католики. Шанують її і римо-католики», – додав Кралюк.

Він зауважує, що в Україні є культурні пам’ятки, які можуть об’єднати представників різних конфесій.

Прикладом також є і Пересопницьке Євангеліє, що може об’єднати представників різних релігійних конфесій і має патріотичне спрямування.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціював проведення семи круглих столів, присвячених темам культури діалогу, історії, релігії, мови, філософії, мистецтва та екології. Заходи відбуваються у різних містах України – Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. 10 вересня у Києві відбувся перший Національний круглий стіл на тему «Культура діалогу». Під час другого круглого столу 24 вересня в Одесі дискутували про історію. У фокусі третього круглого столу 19 жовтня у Харкові була тема «Мова». На четвертому круглому столі 26 жовтня в Чернівцях говорили про щастя, а на п’ятому 9 листопада в Кривому Розі – про екологію.

Також 3 грудня в Полтаві має відбутися круглий стіл на тему «Мистецтво». Модерує дискусії – громадський та культурний діяч Олесь Доній.

 

Україна може пишатися рівнем толерантності у релігійній сфері – Ткаченко

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, що Україна може сміливо пишатися тим рівнем толерантності, який є у релігійній сфері в нашій державі.

Про це він сказав, відкриваючи в Острозі шостий Національний круглий стіл на тему: “Віра, релігія”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна, звичайно, може пишатися, і це відзначають багато європейських колег, релігійною толерантністю, тим , що в нас існує така унікальна інституція як Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій. Певною мірою, це засвідчує значний прогрес у тому, яким чином релігійні організації можуть знаходити спільну мову та розвивати культуру діалогу. Я думаю, що це один з небагатьох проявив тієї толерантності та вміння налагоджувати діалог з повагою один до одного”, – сказав Ткаченко.

На його переконання, держава має сприяти тому, щоб кожна людина могла вірити саме в те, у що вважає за потрібне. Так само держава має сприяти зростанню рівня поваги, робити так, щоб рівень недовіри чи зневага до того, в що вірять інші, не переходила межу.

Урядовець відзначив, що ініційовані МКІП круглі столи проходять під гаслом “У єдності сила” та закликав присутніх до активного діалогу. Міністр побажав учасникам заходу натхнення.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціювало проведення семи круглих столів у різних містах України – Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.

 

Українцям покажуть, як влада взаємодіє з громадянським суспільством

Міністерство культури та інформполітики запустило 26 листопада кампанію, яка продемонструє велику кількість успішних проєктів організацій громадянського суспільства, втілених у життя разом із органами виконавчої влади.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко сказав на пресконференції в Укрінформі.

“Ми запускаємо інформаційну кампанію, щоб “підсвітити” найкращі приклади співпраці, яких, я точно знаю, є багато… Я знаю про велику кількість досягнень, які зроблені іншими організаціями, й величезну кількість ініціатив дуже масштабних, які запускалися організаціями громадянського суспільства, знаходили підтримку в органах влади та в результаті виходили успішними історіями”, – сказав Шевченко.

Він нагадав, що в Україні діє Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства, затверджена Указом Президента, а нині розробляється нова.

“Очевидно, що з точки зору завдань подібні стратегії є певним зобов’язанням з боку держави. Зокрема, якими мають бути правові рамки для розвитку громадянського суспільства, наскільки має бути відкритою діяльність органів влади до співпраці. Частина цієї стратегії, зокрема план заходів до неї, передбачає питання інформування, і ця роль покладена на МКІП – інформувати про те, якими є кращі практики взаємодії організацій громадянського суспільства та органів виконавчої влади”, – заступник міністра.

Він закликав органи влади та громадські організації продовжувати співпрацю, а також подати організаторам цієї інформкампанії дані про успішні реалізовані проєкти: “Для того, щоб ми мали можливість більше “підсвітити” ці успішні приклади, знайти та відібрати найбільш вдалі реалізовані проєкти і щоб більше людей дізналося про ці ініціативи”.

Сіоєю чергою державний секретар Кабінету Міністрів Олександр Ярема наголосив на важливості такої спрівпраці. “Якщо ми подивимося на розвинені країни світу, то побачимо, що тільки там, де налагоджена чітка взаємодія органів влади та громадянського суспільства на різних рівнях – чи то у питаннях надання певних соціальних послуг, чи то в питаннях адвокатування певних змін, реформування інших сфери, чи то у питаннях взаємодії у частині протидії поширенню пандемії коронавірусу і багато-багато іншого, – це є важливим виміром зрілості та дорослості суспільства і держави”, – сказав він.

Ініціатори кампанії переконані, що такі дієві практики спільної роботи стануть прикладом і натхненням для всіх, хто займається розвитком суспільства свідомих та відповідальних громадян.

Проєкт “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України” реалізується ІСАР “Єднання” у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень та Центром демократії та верховенства права завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Мета проєкту – покращити середовище діяльності громадянського суспільства та зміцнити інституційні спроможності ОГС для підвищення самозарадності громадського сектору.

 

На Банковій кажуть, що питання дострокових виборів Ради не стоїть

Питання дострокових парламентських виборів в Україні не стоїть.

Про це заявив заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко в телеінтерв’ю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Питання того, що вибори будуть навесні, наприклад, – цього питання, судячи з того, що я бачу, немає взагалі на порядку денному. Є питання об’єктивні, які відбуваються в роботі (Верховної) Ради… Всі розуміють, що є питання по роботі, але ми намагаємося їх якось вирішити, консолідувати єдність фракцій, особливо “Слуги народу”, – сказав Тимошенко.

Водночас, на його думку, те, що партії після завершення місцевих виборів не розпускають виборчі штаби, недобре для країни, адже певним чином призводить до дестабілізації.

“Питання просте — народ обрав Президента, народ обрав Верховну Раду. Це рішення народу. І зараз інші сили роблять те, що просто нівелюють рішення народу, з кожним днем все більше і більше, для того, щоб наблизити момент парламентських виборів і спробувати вийти на розмову про те, що потрібна коаліція”, – заявив заступник керівника ОП.

 

В Офісі Президента не планують кадрові зміни в уряді — Тимошенко

В Офісі Президента не думають над звільненням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, також не варто чекати найближчим часом звільнення міністра охорони здоров’я Максима Степанова.

Про це заявив заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко в телеінтерв’ю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Денис дійсно потрібна людина. Людина, в якої є команда і який наразі працює над тим, аби подолати ковід — це загальносвітова проблема. Та кризова ситуація в економічному плані, яка теж не лише в нашій країні… Я розумію, чому з’являються ці чутки, бо він комусь невигідний на посаді Прем’єр-міністра. Неможливо бути повністю задоволеним якоюсь людиною. Звісно, що є питання, які вирішуються у робочому порядку”, – сказав Тимошенко.

Він також спростував чутки про можливе призначення керівником уряду Володимира Гройсмана (ексглави Кабміну), але відзначив його заслуги у стабілізації ситуації в Україні.

“Він зробив багато в свій час, стабілізував ситуацію, яка хиталася. Дійсно, передав керування новій команді у нормальному стані. В мене з ним нормальні стосунки, досить конструктивні, з урахуванням того, що його партія (Українська стратегія Гройсмана — ред.) зайняла монобільшість у Вінниці та Вінницькій області. Влада повинна працювати з місцевими владами”, – заявив заступник керівника офісу Президента.

Він також спростував чутки про можливе звільнення міністра охорони здоров’я Максима Степанова.

“Якби це було питання вирішене і його хотіли звільнити, то звільнили б на минулій або позаминулій сесії Верховної Ради”, – заявив Тимошенко.

 

У центрі Києва в офісі держорганізації виявили схованку зі зброєю та вибухівкою

Служба безпеки України виявила у Печерському районі столиці схованку з великою кількістю зброї, боєприпасів та вибухівки у головному офісі однієї з державних організацій.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр СБУ.

Оперативники спецслужби встановили, що арсенал зберігається у підвальних приміщеннях установи, розташованої поблизу адміністративних будівель органів центральної виконавчої влади. Під час обшуків правоохоронці вже ідентифікували та вилучили 4 РПГ, 2 автомати, майже 40 гранат РГД-5 та Ф-1, декілька пістолетів, 2 артилерійські снаряди та велику кількість набоїв до автоматичної зброї.

Наразі слідчо-оперативною групою та експертами продовжуються обшуки приміщень та вилучення військових засобів ураження.

Операція проводилась Головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ спільно з УСБУ у Миколаївській та Львівській областях, Головним слідчим управлінням Нацполіції під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора України.

 

У «Слузі Народу» заявили про скупівлю голосів у Київській облраді

Партія «Слуга Народу» виступила із заявою з вимогою припинити спроби політичної корупції в Київській обласній раді.

Як передає Укінформ, про це заявив голова політсили Олександр Корнієнко у Фейсбуці.

У “Слузі народу” вважають, що під час голосування за очільника Київської обласної ради кандидат на посаду від партії «За майбутнє» Ярослав Москаленко міг вдаватися до політичної корупції та скуповування голосів депутатів Київоблради.

«Ми обурені інформацією про ймовірні спроби підкупу голосів депутатів Київської обласної ради кандидатом на посаду її очільника Ярославом Москаленком. Для нас політична корупція є абсолютно неприйнятною. Закликаємо всі політсили, включно зі «Слугою Народу», не вдаватися до нечесних методів боротьби», – заявив Корнієнко.

У свою чегу, Ярослав Москаленко заявив у Фейсбуці: «Мало відбутися повторне голосування, але «Слуга народу», «ОПЗЖ» і «Батьківщина» залишили залу, чим зірвали засідання. Це все називається словами «політика» і політичною боротьбою ручного управління трьох політичних сил» .

Як повідомлялось, голосування за голову Київської обласної ради відбулося в середу, 25 листопада. Від «Слуги Народу» висунули Олександра Склярова, який нині є першим заступником голови Київської облдержадміністрації. На цю посаду також претендував Ярослав Москаленко від партії «За майбутнє», котрому закидають голосування за т.з. «диктаторські закони» 16 січня.

Проте жодному з кандидатів не вистачило необхідного мінімуму підтримки – 43 голосів. Повторне голосування за очільника Київської облради планується провести у п’ятницю.

 

Засідання суду по апеляції щодо націоналізації Приватбанку перенесли на грудень –  УП

Шостий апеляційний адмінсуд Києва переніс засідання по апеляції на рішення Окружного адмінсуду, який визнав націоналізацію Приватбанку незаконною, із 26 листопада на 15 грудня.

Про це ЕП повідомили юристи Приватбанку.

Причини цього рішення поки невідомі.

Нагадуємо:

18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів щодо націоналізації Приватбанку.

27 травня 2019  року Приватбанк подав апеляційну скаргу на відповідне рішення суду.

Як повідомляло ZN.UA, ОАСК вважає рішення НБУ про націоналізацію банку незаконним, тому що звіт про позапланову перевірку банку на момент націоналізації неналежно оформлений.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів “Приватбанку”, найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію “Приватбанку”.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

У вересні 2018 року Окружний адміністративний суд Києва підтвердив правомірність прийнятого Нацбанком рішення про віднесення “Приватбанку” до категорії неплатоспроможних, відхиливши позов клієнта банку.

 

Президент (Без) Регіонів. Як Зеленський Хоче Втримати Вплив На Країну 

Роман Романюк, Роман Кравець, УП, 25.11.2020

Місцеві вибори 2020-го стали для президента і його команди по суті першими справжніми виборами. Обидві тріумфальні кампанії 2019 року вигравались Зе!командою на емоціях і новизні.

Після півтора роки при владі команда Зеленського уже не може похвалитись новизною, а емоції у виборців усе менш приємні.

Тож місцеві вибори для нової влади стали першим великим випробуванням політичних м’язів, організаційної спроможності і здатності збирати команди на місцях.

З одного боку, “Слуга народу” завела у ради різних рівнів найбільшу кількість місцевих депутатів.

Однак, з іншого – президентська партія програла вибори в усі облради, крім чотирьох, і не спромоглась здобути крісло мера в жодному обласному центрі.

Саме рівень обласних рад після реформи децентралізації став ключовим в управлінні регіонами.

В цьому плані місцеві вибори стали для Володимира Зеленського холодним душем. Настільки відчутним, що президент навіть мусив залишити свою теплу інформаційну ванну, аби знайти винних.

Хто був покараний за провал місцевих виборів, хто почав чистку губернаторів і як Офіс президента сподівається укласти несподівані політичні союзи в регіонах, дізналась “Українська правда”.

Оговтатись від виборів. Тимошенко замість Трофімова

Як і прогнозувала УП, головним винним вирішили вважати уже колишнього першого заступника глави Офісу президента Сергія Трофімова, який на Банковій відповідав за регіональну політику.

Його відставка частково була спричинена тим, що Трофімов справді був винен у провальній роботі влади в регіонах. Частково ж – його конфліктом з головою ОПУ Андрієм Єрмаком.

Зеленський звільнив Трофімова з посади першого заступника глави ОПУ вже на 10 день після виборів

Неприязнь голови ОПУ до його першого заступника стала явною після інтерв’ю Трофімова  Дмитру Гордону, де той коментував скандальні плівки за участі брата Єрмака та заявив, що готовий стати наступним главою ОПУ, якщо президент запропонує.

В останні тижні перед виборами протистояння Трофімова і Єрмака перейшло у гарячу фазу, і було очевидним, що переможцем із нього вийде глава Офісу.

Так і сталося. Зеленський звільнив Трофімова з посади першого заступника глави ОПУ вже на 10 день після виборів.

Можливо, така швидка реакція Зеленського була пов’язана з тим, що на місце Трофімова уже був готовий кандидат.

останні тижні перед виборами протистояння Трофімова і Єрмака перейшло у гарячу фазу, і було очевидним, що переможцем із нього вийде глава Офісу

Конфліктом своїх керівників вдало скористався Кирило Тимошенко. За часів Андрія Богдана він відповідав в Офісі за медійну політику. Однак після приходу Єрмака його відтіснив радник глави ОПУ Михайло Подоляк.

Щоб залишитися в Офісі на головних ролях, Тимошенко на самому початку пандемії COVID-19 взяв на себе логістику поставок лікарських масок, костюмів та інших засобів захисту. Саме він відповідав, скажімо, за польоти “Мрії” в Китай тощо.

Після цього Тимошенко став відповідати за проєкт президента “Велике будівництво“.

Завдяки “Великому будівництву” і передвиборчим візитам Зеленського в регіони, за які відповідав той же Тимошенко, заступник Єрмака налагодив персональну комунікацію з представниками влади в усіх регіонах.

Це було додатковим плюсом в очах президента на користь призначення Тимошенка: він свій, Зеленський йому довіряє, він, на думку Зе, справився з “Великим будівництвом”, він уже знає усіх представників президентської вертикалі в регіонах і працював з ними. Словом, Тимошенко став дуже зручною заміною Трофімову.

“Трофімов останнім часом жив у якомусь своєму світі, нікого туди не підпускав, і ніхто не знав, що там відбувається. Він ніколи не звітував ніде, тільки часом на нарадах, коли був уже геть якийсь зашквар, то президент міг запитати, типу “Сергій, що там таке?” Трофімов щось відповідав, а проблеми лишались”, – описує ситуацію останніх місяців співрозмовник УП в Офісі президента.

Зі своїм шефом звільнилась тільки одна керівниця департаменту.

“Всі решта залишились. Там виявилась купа вакансій, у цих департаментах. Немає людей. Купа роботи, а людей немає”, – розповідає джерело в ОПУ.

Власне, відставка Трофімова на Банковій пройшла майже непомітно. Але її наслідки миттєво відчули в регіонах.

Чистка в регіонах

“Ми намагаємось ставити не “ригів”, але коли немає інших сильних кандидатів, то доводиться ставити таких людей як Гриневецький. Вони, принаймні, сильні орговики, пройшли якусь школу”, – пояснює в розмові з УП один із співрозмовників на Банковій нову тенденцію в регіональній політиці Офісу.

Коротко її можна сформулювати так – “досвід і зв’язки” замість “нових облич”.

Цей кадровий  поворот збігся у часі зі звільненням Трофімова. Буквально наступного дня  після його відставки, 11 листопада, Кабмін погодив призначення трьох нових голів ОДА: в Одеську, Сумську і Миколаївську області.

“На підході зараз Івано-Франківськ, Хмельницький. Їх уже познімали. Харків поки не змінили, але є великі питання. Загалом там навіть претензій до колишніх губерів немає, вони просто ніякі. І все”, – ділиться планами Офісу джерело на Банковій.

“Нові” кандидати мають давню, і часом досить неоднозначну політичну історію. Наприклад, згаданий Сергій Гриневецький, призначений ще Кучмою одеським губернатором, брав участь у скандальному сепаратистському “сіверодонецькому з’їзді” в  2004 році і вимагав інавгурувати Януковича.

Василь Хома в часи Євромайдану був заступником губернатора Харківської області Михайла Добкіна. Саме при Хомі у Харківську ОДА зайшли “тітушки”. Хоча, з іншого боку, на фоні попередників, у нього й справді великий апаратний досвід.

“За всі призначення зараз відповідає Кирило Тимошенко, все вирішують в Офісі. Тобто на Кабмін приходять уже готові рішення, які особливо і не обговорюються. Перед призначенням типу проводить співбесіду Чернишов (глава Мінрегіону – УП). Але це – чиста симуляція. На Кабміні кандидати показують якісь презентації, але це так само не грає ніякої ролі”, – розповідає один зі співрозмовників УП в уряді.

За даними УП, вплив Тимошенка не обмежується призначенням голів ОДА. Він також намагається брати участь у питанні переформатування Кабміну.

“Зараз зняти весь уряд не вдасться, але є кілька міністрів, яких будуть міняти окремо. Наприклад, главу Мінінфраструктури Криклія. На його місце Тимошенко пропонує поставити свого друга главу Укравтодору Кубракова”, – розповів УП один із поінформованих членів Кабміну.

За словами Тимошенка влада має намір відродити також формат Ради регіонального розвитку при президентові

На запитання УП, звідки він бере кандидатури на кадрові призначення в регіони, Тимошенко відповів, що Офіс шукає людей, які б змогли забезпечити в областях “керованість і порядок”.

“На кожну область у нас по 5-6 претендентів зазвичай. Їх радять зовсім різні люди, в тому числі з регіонів.Загалом для нас ідеальний портрет кандидата в губернатори – це людина, яку поважають в регіоні місцева влада, місцеві еліти, бізнес, і яка зможе тримати ситуацію в руках. Бо це представник президента на місцях, він має бути владою”, – зазначив Тимошенко.

За його словами, влада має намір відродити також формат Ради регіонального розвитку при президентові.

“Але ми хочемо, щоб поруч із главами ОДА, як представниками президентської вертикалі

Однак, поруч з офіційною “лінією партії” не менш важливими залишаються кулуарні домовленості центральної та місцевої влад.

Той же кейс Гриневецького в Одесі може слугувати чудовою рольовою моделлю для розуміння нової регіональної стратегії ОПУ.

Майбутній губернатор, за даними УП, є креатурою одеського бізнесмена Бориса Кауфмана, в якого дуже теплі стосунки з Офісом президента.

Близьким до Кауфмана за останній рік став і нещодавно переобраний мером Одеси Геннадій Труханов. До речі, Гриневецький на цих виборах балотувався в Одеську облраду саме від партії Труханова.

“Зараз у нас міняють ще міліціонера та СБУшника, і монополія влади в області і місті опиняється в руках однієї людини – Кауфмана. Це вперше таке в Одесі буде. Боря Кауфман уже створив “бек-офіс” і ходить всім розказує, що він не Галантерник. Але йому не дуже вірять”, – розповідає не під запис один із впливових одеських бізнесменів.

За даними УП, “довіра” ОПУ має бути закріплена коаліцією в облраді, де “Слуга народу” отримає місце секретаря.

“Наша головна задача, щоб президент у всіх регіонах мав точку опори. Тому ми шукаємо варіанти, як врахувати інтереси місцевих еліт і сформувати коаліції, які зможуть працювати з нами”, – не під запис пояснює один із членів близького оточення президента.

“Скажімо, в Одесі всі групи, на які ми розраховуємо, погодились на такого губера. Головне, щоб попереднього зняли. І зараз у всіх регіонах ви побачите дуже несподівані наші союзи”, – додає співрозмовник.

***

У своєму першому справжньому політичному бою Зеленський і його команда зазнали поразки на регіональному фронті.

З реакції президента, перестановок і руху всередині команди можна зробити висновок, що із фактом поразки команда Зеленського змирилась. І тепер, змінивши “головного по областях”, намагається вскочити в останній вагон регіональної електрички.

На Банковій чомусь щиро вірять у можливість укладання геральдичних союзів з місцевими князями, і, що ще більш вражаюче – у непорушність таких союзів.

“Головна проблема у Харкові, що нема Кернеса. Був би Кернес, у нас не було б проблем взагалі. А так – кожен сам за себе”, – цілком серйозно в розмові з УП розмірковує один із підлеглих Єрмака про Кернеса.

Того самого, який з ким тільки не був “союзником“. І кого тільки не “кидав”, коли “київський друг” починав втрачати владу.

На Банковій не бачать, чи не хочуть бачити, що для місцевих еліт центральна влада є найзручнішим ворогом.

Через програні обласні ради і міста, стрімке поширення коронавірусу, системну економічну кризу, Київ і президент будуть цапом-відбувайлом для місцевої влади, на якого можна буде звалити весь негатив.

Не варто дивуватись, коли за першого ж загострення самостійні облради почнуть висловлювати недовіру “присланим з Києва” главам ОДА.

І жоден губернатор чи заступник з ОПУ цьому не зарадить, жодна таємна угода цього не змінить. Хай навіть вона буде надрукована на бланку з новим Великим гербом України.

Роман Романюк, Роман Кравець, УП

 

Зовнішнє управління і пікетування посольства США. Який план медведчуківців? –Деловая столица

Пікети медведчуківців під посольством США, де проросійські активісти «захищають» Україну від іноземного втручання, — це довготривала гра росіян. І ставитися до цього, як до спалаху на сонці, — глибинна помилка владиВадим Денисенкосереда, 25 листопада 2020, 12:45

Тема зовнішнього управління і «соросят» — ключова для росіян впродовж останніх місяців. Вони намацали болючий нерв, який зрозумілий мільйонам і викликає відгук навіть у тих, хто глибоко ненавидить Росію. А позиція проукраїнської опозиції — що все це російські вигадки та позиція влади, що все це якось розсмокчеться — лише підливає масла в вогонь. Ні перші, ні другі за місяці пропагандистської роботи росіян не виробили не лише контраргументів, вони примудрилися просто проігнорувати цю історію, не розуміючи тектонічних зсувів в суспільній свідомості. Річ у тім, що в цій же свідомості водночас вміщується багато правильних відповідей на одне і те ж питання (саме тому людина може бути проти примирення з Росією, але й проти зовнішнього впливу «соросят»). Цей виклик, між іншим, взагалі не розуміють і західні партнери. І все це є інформаційно-поняттєвим фундаментом, на якому вчора росіяни почали пробувати (ключове слово “пробувати”) будувати нову, більш агресивну стратегію розкручування ідеї «зовнішнього управління”.

Щодо часу проведення цієї акції, то можна малювати конспірологію про те, що зараз міжсезоння (Трампа вже немає, Байдена ще немає) і тому ухвалене було рішення про пікет. Більш вірогідно, що ідея пікету виникла в когось спонтанно і було ухвалене рішення провести таку акцію. Але головне питання: як буде розвиватися ситуація далі?

Для того, щоб відповісти на це запитання, слід дати відповідь на два інших питання: яка головна мета росіян і що робитиме українська влада. Для росіян головне завдання — домогтись того, аби понад 50% українців вважали власну державу fail state. Виходом з цієї ситуації вони мають вважати розкол держави, або ж примирення з повним переходом влади на проросійський порядок денний.

Щодо влади, то поки ми навіть теоретично не розуміємо, що буде відбуватись. Зараз ми знаємо лише те, що в Офісі президента активно обговорювалося це пікетування, втім головний посил був у тому, що Україна має дати сигнал демократам в США — все Ок. Натомість відповіді на те, як зіграти на випередження, наразі немає. На жаль, існує висока вірогідність того, що з медведчуківцями почнуть переговори, аби ті більше не пікетували посольство США. І це найбільш провальний варіант розвитку подій. Адже в такому випадку росіяни почнуть піднімати ставки і будуть виторговувати певні преференції в переговорних процесах по Донбасу (не випадково ж після пікету Медведчук поїхав до Путіна і, мабуть, привезе якісь історії про звільнення кількох наших бранців).

Що мала б робити влада? Очевидно, почати треба з аналізу причин появи пікету і зрозуміти, як боротися з технологією «зовнішній вплив». По-друге, вже зараз треба думати над тим, як не допустити створення постійного мітингу під стінами посольства, що є одним з варіантів розвитку подій. Для цього варто підключити СБУ, яке має свої важелі впливу, особливо на бізнеси організаторів акцій. І, можливо, варто дати команду поліції не церемонитись із «пікетувальниками».

І останнє. Росіяни поки виграють у війні «Зовнішнє управління» проти «Какая разница». А проукраїнські сили самі заганяють себе в гетто: «Це все роспропаганда, а тому коментувати тут нічого». Для того, щоб перемогти росіян, потрібно, напевне, міняти стратегію комунікацій. Причому як партії влади, так і різним проукраїнським силам. Питання тільки в тому, що для цього слід просто витягнути голову з теплої ванни існуючих наративів.

 

Рік пліч-о-пліч з COVID-19: епідеміолог зі світовим ім’ям зробив прогноз для України та розповів правду про ПЛР-тести  – УНН

Днями, 17 листопада, виповнився рік, як нова респіраторна інфекція COVID-19 була анонсована в китайській провінції Хубей. За цей рік у світі вже зареєстровано понад 54 мільйонів хворих на коронавірусну інфекцію. Проте це лише офіційно виявлені випадки.

У першу “річницю” з COVID-19 УНН звернувся до епідеміолога зі світовим ім’ям Михайла Фаворова, щоб отримати відповіді на ключові питання співіснування людства з коронавірусом SARS-CoV-2, а також дізнатися епідеміологічний прогноз для України на найближче майбутнє.

КИЇВ. 26 листопада. УНН. Цілий рік у всьому світі крім самого коронавірусу циркулювали й терабайти суперечливої інформації про COVID-19. Тож у своєму інтерв’ю УНН, професор, доктор медичних наук, міжнародний експерт у сфері охорони здоров’я та епідеміології, людина, яка пропрацювала багато років на керівних посадах головних центрів суспільної охорони здоров’я СРСР і США, президент компанії DiaPrep System Inc. Михайло Фаворов відповів на найактуальніші для багатьох питання.

Чи минули часи ПЛР, якому тесту на COVID-19 варто довіряти, чи захистить імунітет від коронавірусу, чи потрібен локдаун вихідного дня, для чого необхідне масове тестування, чи введуть у світі ковідні “паспорта імунітету” і чим антитіла відрізняються від антигенів — про все це розповів у своєму інтерв’ю Михайло Фаворов.

У експертному середовищі зараз дискутують про те, що час ПЛР-тестування вже пройшов. На початку пандемії, коли заражених було не так багато, воно ще було ефективним для виявлення та ізоляції вогнищ зараження. Але зараз, коли темпи поширення вірусу наростають і з’явилися нові альтернативи, в дорогому і складному ПЛР втрачається весь сенс — швидко визначати хворого. Що ви думаєте з цього приводу?

Я думаю, що питання лежить в дещо іншій площині. Річ у тім, що ПЛР — це дуже важливий, найбільш сучасний діагностичний інструмент, що дозволяє визначити масу інформації, яку не можна отримати шляхом роботи з антитілами або антигенами. Але, як і будь-який тест, ПЛР має свої обмеження.

Перш за все, обмеження в ПЛР стосуються високої здатності цього тесту контамінувати (забруднювати) досліджуваний матеріал, прилади, навіть приміщення при неправильній організації тестування. Особливо в непідготовлених для проведення ПЛР лабораторіях. Тобто, якщо ви робите масову реплікацію (робите повтори послідовності РНК \ ДНК) нуклеїнової кислоти (НК), то величезна кількість копій НК дозволяє збільшити чутливість ПЛР-тесту. Але, разом із тим, через те, що ви це робите і робите повторно, у вас виникає дуже висока ймовірність забруднення лабораторії ось цими реплікованими шматочками нуклеїнової кислоти. Тому організація роботи лабораторії повинна відповідати вимогам до проведення молекулярно-біологічних досліджень.

Якісні ПЛР-лабораторії на пострадянському просторі можна перерахувати на пальцях. Наприклад, ваша референс-лабораторія в Києві може вважатися адекватною ПЛР-лабораторією. Але про інші я не знаю і підозрюю, що вони можуть відрізнятись в областях за своїми організаційними та матеріальними можливостями. Таким чином, за відсутності спеціального дизайну приміщень для проведення молекулярно-біологічних досліджень і висококваліфікованого персоналу лабораторії можуть бути джерелом хибнопозитивних результатів. Колись я зробив простий експеримент: направив 20 зразків в одну лабораторію від здорової людини під різними прізвищами та отримав 8 позитивних ПЛР-відповідей з цих 20 зразків. Але, я думаю, таких провальних лабораторій в Україні бути не може.

Друге — дуже важливий момент: з самого початку великі дослідження показали, що при респіраторній інфекції, якою є COVID-19, ви не можете очікувати, що ПЛР дасть більше ніж 60% виявлених хворих. Була опублікована стаття в Ланцеті з таким результатом. Повторюю, ПЛР-тест виявляє тільки 60% хворих, 40% — не виявляє. Ну який же це діагностичний тест, що, вибачте, дає трохи більше ніж половину від загального числа хворих? Таким тестом, якби ми працювали з ВІЛ, з гепатитами, взагалі ніхто б користуватися не став. Але через те, що це було початок, ніхто не був готовий і ніяких інших тестів не було, то ПЛР захопив всю арену. І ви абсолютно маєте рацію, тепер нарешті настало певне розуміння обмежень цього тесту. Використовуючи ПЛР, ви не зможете виявити всі джерела інфекції, і відповідно, не зможете зупинити епідемію. Більш того, скажу, що якби ми мали тест із 95% виявленням джерел інфекції, ми б не дійшли до такої епідемії, яку маємо зараз!

Тепер зрозуміли, що ПЛР має обмеження, що з таким тестом ми не зможемо серйозно контролювати епідемію? Це тільки, так би мовити, видимість величезних зусиль і умови для величезних витрат на тестування. Ми всіх обстежили на ПЛР, ну і що? Половину ви виявили, а інших? Вони ж все одно продовжують заражати. Це абсолютно неефективний з точки зору епідеміології захід. Тож потрібно якось це питання вирішувати.

Альтернатива ПЛР — тест на антиген. У чому суттєва відмінність експрес-тесту на антиген? Які переваги?

Якщо у вас вірус в носогорлі, значить у вас там багато уражених клітин. Коли ви берете змив, там буде не тільки нуклеїнова кислота, там будуть і антигени, тому що нуклеїнова кислота — вона ж одна не живе. Значить, повинні бути білки, а раз повинні бути білки, значить це і є той самий антиген. Таким чином з’явилися різні тести на антигени, включаючи методом експрес-діагностики. Це дуже зручні тести. Їх можна використовувати де хочеш — хоч у пустелі, хоч у селі. Але, на жаль, з багатьох причин в експрес-тестів обмежена чутливість, і вони програють лабораторним тестам, таким як ПЛР і ІФА. Коли наша група “Діапроф-Мед” стала працювати над покращенням виявлення маркера вірусу в носогорлі, вони зробили дуже просту річ. У “Діапроф-Мед” був створений рекомбінантний білок, про який ми вже багато розповідали, як про кандидата на вакцинний препарат. Цей білок створюється генно-інженерним шляхом. Він фактично є моделлю частини вірусу COVID-19 — одного з антигенів вірусу. Тобто, можна робити послідовне розведення цього антигену й отримати антигеномістку панель перевірки антигенних тестів на COVID-19. Це дає можливість конкретно дізнатися, скільки який тест визначає, яка його чутливість. Процес створення такої панелі на словах звучить легко, але насправді це складний процес, який тривав майже місяць, і в якому ми (“ДіаПреп Систем” — ред.) брали участь як консультанти.

Що ми отримали: якщо взяти тести виробництва Еббот, компанії-мультимільярдера в США і визнаного діагностичного флагмана, то їхній надійний тест дає чутливість близько 700 пікограм. Це дуже мало, один пікограм — це тисячні міліграма. Ця крихітна цифра показує, що антигенний тест при такому розведенні дозволяє виявити коронавірус. З’ясувалося, що експрес-тести на антиген значно менш чутливіші. Найкращий з них має чутливість приблизно півтори тисячі пікограм. Тобто, не доводиться сподіватися, що експрес-тести зможуть допомогти ПЛР з точки зору виявлення заражених — занадто низька у них чутливість. І взагалі, виходячи з “монотонності” результатів різних експрес-тестів, у мене склалося враження, що вони зроблені десь в одному місці в Китаї. У будь-якому випадку основа тестів — моноклональні антитіла до антигену вірусу COVID-19 поводяться підозріло однаково.

Виходячи з обмежень ПЛР і експрес-тестів, ми почали розробляти ІФА-тест на визначення антигену. Але, як і у всього на світі, в ІФА є свої обмеження. Перш за все, потрібно мати лабораторію. Але, у порівнянні з ПЛР, технологія ІФА давно відома, існує ще з радянських часів. Лабораторії ІФА значно простіші: це звичайні лабораторії, які є практично в кожній лікарні. Перевага ІФА полягає в можливості визначити антиген в набагато меншій концентрації, ніж це робить експрес-тест.

У нас йде бурхливе обговорення, чи можемо ми за допомогою ІФА визначити 10 пікограм, або все-таки ми визначаємо між 10 і 50 пікограмами? Розумієте, так? Тобто, в порівнянні з експрес-тестами, тест на антиген на основі ІФА в 10 разів чутливіший. Не за рахунок антитіл і антигенів, а саме внаслідок особливості лабораторного методу ІФА, який має різні способи посилення сигналу.

Тож на сьогодні ми маємо в Україні тест, який справляє дуже позитивне враження. Ми його перевіряємо, порівнюємо з іншими світовими тестами, в результаті чого твердо знаємо, що тест виробництва “Діапроф-Мед” має чутливість 50 пікограм, а деякі дослідження говорять, що навіть менше ніж 10 пікограм.

Так чи можна вважати антигенний ІФА-тест адекватною альтернативою ПЛР-тестування?

Знаєте, проводячи спільне дослідження з ЦГЗ МОЗ серед тисяч хворих, з’ясувалося, що нашим антигенними ІФА-тестом виявляється близько 90% ПЛР-позитивних. Моя роль у цьому процесі була консультативна: допомогти організувати дослідження й обговорити результати, щоб бути впевненим, що все відповідає міжнародним стандартам.

У процесі ми з’ясували, що дуже чутливий ПЛР-тест (вище 30 циклів) показує результат при дуже незначній кількості нуклеїнової кислоти. При цьому антигенний тест бере менший відсоток позитивних серед даних проб. Виникло питання, чому так виходить?

Днями в хорошому американському журналі вийшла стаття, яка показує, що якщо ПЛР здатна виявити РНК у пацієнта тільки вище 30 циклів, то такі хворі практично не заразні. Можна сказати, що у них дуже “низьке вірусне навантаження”. Більш того, нуклеїнова кислота може бути вже пошкодженою і не формує вірус. Ось що потрібно розуміти. ПЛР — це не вірус, це те, що ви визначаєте, а ось формується з цього вірус чи ні — це залежить від багатьох факторів.

ПЛР, як і антигенний тест, теж визначає маркер вірусу, але якщо це так, то виходить, що “антигенний” ІФА-тест дає однаковий відсоток виявлення інфікованих, а це принципово важливо для стратегії виявлення інфікованих.

Але далі ще цікавіше. Якщо 100 осіб протестувати за допомогою ПЛР, то 60 з них будуть позитивними. Якщо протестувати за допомогою антигенного тесту, то позитивних буде, припустимо, 50 осіб. Але якщо ви зробите обидва тести, то ви виявите майже 80% людей, тому що в одному місці ви більше виявите нуклеїнових кислот, а в іншому місці більше антигену при ПЛР-негативному результаті. Комбінація цих двох тестів дає мінімум на 20% вище виявлення джерел інфекції.

У чому різниця між тестами ІФА на антиген і тестами ІФА на антитіла? Їх часто плутають.

По-перше, на антиген і на антитіла є не тільки ІФА. Є й експрес-тести на антиген і антитіла, але експрес-тест на антиген на сьогодні значно поступається у чутливості.

У певному сенсі тест на антитіла — це, перш за все, показник вашого імунітету. Коли вірусні частки вбудовуються, то у відповідь організм виробляє антитіла. Так людина і будь-яка жива істота захищається від різних вірусних і невірусних паразитів, яких у нас багато.

Своєю чергою, антиген і нуклеїнова кислота — це маркер вірусу, а антитіла — це маркер відповіді на вірус, маркер імунітету.

Але потрібно розуміти, що якщо у вас є антитіла, значить у вас був або є вірус, оскільки антитіла вже можуть визначатися в перші дні хвороби. Це важливий діагностичний інструмент. У будь-якому випадку, наявність антитіл — це добре! Наявність антигену, як і ПЛР-позитивного тесту говорить про те, що у вас вірус, тож будьте обережні, не інфікуйте стареньких.

У світі ведуться суперечки про те, чи має сенс введення паспорта імунітету. Що ви про це думаєте? Деякі екзотичні острови, наприклад, від приїжджих вимагають наявність імунітету до коронавірусу, а точніше — позитивного результату ІФА-тесту на антитіла класу IgG. Думаєте, імунний паспорт може стати нашим майбутнім? Наскільки імунітет до коронавірусу стійкий?

У людей з антитілами незрівнянно нижчий ризик бути джерелом інфекції та заразитися самим. Тобто, якщо ви до себе на острів пускаєте тільки тих, хто з антитілами, ніякої спалаху у вас вже не буде. Тому що приїжджають люди, які не виділяють вірус — у них вже є антитіла. Тут навіть питань ніяких на цю тему немає. Людина може почувати себе спокійно: вона не буде причиною зараження своїх близьких.

Аналіз на антитіла має ключове значення для лікарів, наприклад, поліцейських, священників. Антитіла показують, що у них вже є внутрішній захист, і вони можуть працювати на кризових напрямках. Вони можуть йти обслуговувати хворих на COVID-19. У разі спалаху в закритому колективі туди повинні йти люди, у яких є антитіла.

Тепер я повинен пояснити, чому з таким небажанням до введення “імунного паспорта” ставляться міжнародні організації. Вони не впевнені в якості тестів в інших країнах. Ось в Іспанії був випадок, коли з Китаю надіслали тести на антитіла, які насправді були тестами на вагітність. А їх пакували в коробки тестів на COVID-19. У такому випадку є реальна загроза заразити неімунних — людей без антитіл.

Саме масова фальсифікація тестів призвела до того, що ВООЗ сказала: “нікого ми не будемо слухати про те, що вони вже захищені, тому що ми не знаємо, чим їх тестували, звідки вони взяли тести”. Але в такій країні, як Україна, зі збереженою системою охорони здоров’я у сфері ліцензування ви все-таки можете довіряти тим тестам, які у вас пройшли акредитацію. Правда, я не дуже знаю, як перевіряють в Україні ПЛР-тести перед закупівлею, але серологічні тести перевіряються. Тому ви в цілому можете бути впевнені, що ті, у кого є антитіла на коронавірус мають в тисячі разів нижче ризик захворіти, ніж ті, у кого цих антитіл немає.

Як ви ставитеся до досвіду Словаччини та її ідеї загальнонаціонального тестування в боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції? Чи вважаєте, що такий досвід може бути застосований в ситуації з Україною?

Важливо зрозуміти, навіщо тестувати людей масово. Це важливе питання, тому що ще з часів дифтерії середини початку минулого століття відомо: якщо людина знає, що інфікована, то поводиться інакше. І набагато рідше відбувається передача інфекції. Це дуже правильний підхід, який рекомендований і ВООЗ, і Центрами з контролю і запобігання захворювань США (CDC): всі повинні обов’язково знати свій статус.

Тому тестування повинне бути всеосяжним, безкоштовним і доступним кожному в будь-яку хвилину. Сполучені Штати тестують абсолютно безкоштовно і повсюдно.

А Україна за кількістю обстежених на душу населення на мільйон знаходиться на “почесному” 107 місці у світі. По-перше, недостатньо тестів, по-друге, недостатньо пунктів тестування. І якщо ви зробите тестування в доступних місцях, де можна буде робити обидва види тестів — і “антигенні”, і на “антитіла”, то ситуація зміниться. Ось цей момент в Україні дуже сильно пропущений. Бо в нашій культурі не дуже звична думка, що знання власного статусу є дуже важливим профілактичним заходом. Однак у всьому світі це вважається давно доведеним фактом. Тому знання власного статусу призводить до зменшення джерел захворювання.

Тобто в Україні необхідно впроваджувати досвід масового тестування?

Абсолютно необхідно! Найбільш широко тестування роблять у Данії, у Німеччині. Так у них і випадків на 100 тисяч населення набагато менше, ніж у нас. У тому-то й річ. Якщо результат показав, що у людини антиген, так він вдома посидить три-чотири дні. Тобто низькі обсяги тестування в Україні треба обов’язково змінювати. Досвід Словаччини, Данії, Британії, Ізраїлю, США, Гонконгу показує необхідність дуже широкого тестування серед населення.

На вашу думку адаптивний карантин з локдауном вихідного дня в Україні адекватний захід уряду? Це допоможе сповільнити поширення хвороби?

Дивіться, візьмемо тиждень — це 7 днів. Припустимо, умовно у особи 100 контактів на день, тобто, в тиждень у неї 700 контактів виходить. Так ось, якщо з цього числа два дні відняти, значить у неї буде за тиждень 500 контактів. Це на 25% скоротить число контактів. Відповідно, і кількість заражених скоротить. Якщо ви скорочуєте ці контакти на два дні, то ви знижуєте ймовірність зараження. Відсоток може бути менше, це все умовно, нехай математики моделюють. Але все одно скорочення контактів призводить до зменшення числа хворих.

Який прогноз розвитку епідеміологічної ситуації в Україні ви можете зробити? Чого нам чекати?

У нас зараз з вами сезонний підйом респіраторних захворювань. Потім він також стрімко знижуватиметься. Думаю, що на Новий рік ми всі відзначимо, що, слава богу, пандемія пішла на спад. Я абсолютно впевнений, що вона піде на спад. А вже до квітня погода стане краще, і у нас не буде такої захворюваності. Все стане набагато краще. А в жовтні — знову загострення. Якщо до того часу ми не зможемо вже використовувати вакцину.

Відомо, що компанія “Новартіс” закінчила третю фазу випробувань своєї вакцини. Що ви знаєте про результати? Скільки грошей вони витратили на це?

Ви знаєте, що наша група “ДІА” представила кандидата вакцинного препарату уряду України. Уряд висловив велику зацікавленість. Це спричинило величезний резонанс серед громадськості. Ну і на цьому поки що все закінчилося.

Чому ми так зацікавлено обговорюємо вакцину “Новартіс”? Тому що інші вакцини, такі як Pfizer, мають свої обмеження.

Наприклад, у Pfizer отримали прекрасний результат — 90% людей захищає. Це так звана мРНК-вакцина. Береться РНК і в цьому своєму напрацьованому вигляді “розливається” і пакується, заморожується і доставляється.

На жаль, величезна проблема — це зберігання при температурі мінус 70. РНК нестійка, і якщо вона нагрівається навіть до кімнатної температури, то, на жаль, розпадається. Тому уявити, що найближчі пів року такі вакцини отримають поширення на території країн колишнього СРСР — це малоймовірно.

Наша вакцина за принципом створення і застосування аналогічна тій, яку тестує “Новартіс”. Вона заснована на рекомбінантному білку. Такі вакцини називаються субодиничними. Вони більш стійкі та не вимагають особливих морозильних установок і доставлення. Тому її використання в таких країнах, як Україна, набагато ймовірніше й ефективніше, ніж таких ось складних і дуже чутливих до температурного режиму вакцин. “Новартіс” заявляв, що йде через третю фазу, але їх повідомлення про те, що вони пройшли через третю фазу, поки не бачив.

Я стежу за ними досить уважно, тому що мені цікаво, оскільки принцип такий же, який і ми використовували для свого кандидата на вакцину. Подібні дослідження для “Новартіс” могли обійтися в мільярди доларів.