В СКУ представили «Мережу нащадків» і запевнили, що відстоюватимуть визнання у світі Голодомору геноцидом
Світовий конґрес українців (СКУ) віддав шану пам’яті жертвам Голодомору-геноциду 1932-33 рр. в Україні та презентував свій унікальний проєкт – Міжнародну мережу нащадків жертв Голодомору.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті СКУ.
«Голодомор – це не лише трагедія України. Травма Голодомору стала частиною життя кожної країни, де живуть українці. Від свого заснування Світовий конґрес українців доносив світові правду про Голодомор. І сьогодні ми стоїмо за те, щоб кожна держава світу, а також ООН, визнали Голодомор геноцидом українського народу», – зазначив президент СКУ Павло Ґрод у своєму вступному слові 27 листопада під час віртуального заходу до 87-х роковин Голодомору.
Президент СКУ підкреслив, що «світ має знати правду, саме тому Світовий конґрес українців створює Міжнародну мережу нащадків Голодомору».
У свою чергу, голова Міжнародної мережі нащадків жертв Голодомору Ольга Сорока зауважила: «Ми, нащадки, знаємо правду. Ми чули, як наші сім’ї розповідали про їхнї страждання під час Голодомору, і ми зобов’язані передати цю історію майбутнім поколінням, щоб об’єднати тих кровних родичів тих, хто вижив під час Голодомору».
У Світовому конґресі українців також закликали українські громади у світі запалити свічки пам’яті та спільно вшанувати жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років.
У віртуальній події взяли участь: президент СКУ Павло Ґрод; голова Міжнародного координаційного комітету у справі вшанування Голодомору Стефан Романів; глава Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Святослав (Шевчук); митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній; голова Міжнародної мережі нащадків жертв Голодомору Ольга Сорока.
Під час заходу Романів розповів про акції СКУ та ініціативи у партнерстві з іншими організаціями.
Зокрема, продовжується збір підписів до петиції про внесення слова Голодомор у словники англійської мови. Підписати петицію можна за посиланням.
Нещодавно на платформі «Зерна правди» розпочався збір коштів для будівництва ІІ черги Національного музею Голодомору-геноциду до 2023 року. Платформа створена Міжнародним благодійним фондом розвитку Меморіалу жертв Голодомору, співзасновником якого є Світовий конґрес українців
З 20 листопада 2020 року до 31 березня 2021 року в музеї Голодомору-геноциду, за підтримки Світового конґресу українців, експонується виставка Лесі Марущак «МАРІЯ».
У суботу, 28 листопада, представництво СКУ в Україні приєдналося до урочистого молебня глав Православної цекрви України та Української греко-католицької церкви в Києві, під стінами Національного Музею Голодомору-геноциду. Участь в молитві також взяла посол Канади в Україні Лариса Ґаладза, віцепрезидент СКУ Олена Кошарна та президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер.
Президент Світового конґресу українців Павло Ґрод та виконавча директорка СКУ Марія Купріянова 28 листопада вшанували пам’ять жертв Голодомору на меморіалі в Торонто, повідомляється на сторінці СКУ в Фейсбуці. Хоча офіційні заходи в Торонто були скасовані через коронавірус, українці протягом дня приходили родинами і покладали квіти до бронзової дівчинки, вшановуючи пам’ять жертв Голодомору.
В СКУ подякували українцям звідусюди, хто долучився до всесвітньої акції «Запали свічку».
Українці в США працюють над тим, аби тема Голодомору стала частиною освітньої програми
В США українці поставили собі за мету зробити тему про Голодомор-геноцид в Україні 1932-33 рр. частиною загальної середньої освіти, поширюючи знання про цю трагедію серед широкого загалу.
Про те, як саме діаспора намагається це зробити і що ускладнює процес, розповідається в відеосюжеті Голосу Америки, передає Укрінформ.
«Для багатьох американців українського походження поширення знань про Голодомор вже не одне десятиліття є вкрай важливою місією. Один із шляхів, який дозволяє досягнути цю непросту мету, – включення теми до шкільної програми з історії у американських школах. Саме таку ціль кілька років тому поставив собі Крайовий комітет США з визнання Голодомору геноцидом», – йдеться у відео.
Мета досить амбітна та потребує багато часу, адже, на відміну від України, де освітні програми централізовані, в Сполучених Штатах навчальні курси пишуться та затверджуються місцевими відділами освіти. «Кожен штат та кожна школа навіть свої має правила гри», – зазначив голова комітету Михайло Савків, додаючи, що тому, на жаль, цей шлях буде тривати трошки довше, ніж би хотілося.
Доріс Дужий – одна з активісток, яка допомагає комітету. Дужий – освітянка, мешкає у штаті Мічиган. Впродовж багатьох років вона викладала тут світову та американську історію. І не один рік домагалася того, аби у програму з вивчення історії в школах Мічигану був включений розділ про геноциди ХХ століття.
Вона розповіла, що у 2016-му губернатор штату запровадив обов’язкове вивчення теми геноциду ХХ століття у державних школах. «Голодомор підпадає під це поняття. Зараз є кілька версій уроків, які публікувалися протягом багатьох років і які постійно оновлюються. Мої конкретні плани уроків з моїм комітетом, які ми писали, опубліковані на вебсайті, і будь-який вчитель Мічигану може зайти на сайт, в пошук ввести слово «геноцид» і отримати інформацію про Голодомор», – пояснює Дужий.
Створивши шкільну програму в своєму штаті, Дужий вирішила не зупинятися на Мічигані та запропонувала Національній раді соціальних наук проводити вебінари про Голодомор для їхніх вчителів.
За словами Дужий, дев’ять з десяти вчителів на семінарах не чули про Голодомор. «Тому ми були в захваті, коли Національна рада вирішила співпрацювати з нами та провести вебінар», – зазначила активістка.
Савків та Дужий за підтримки Національної ради провели вже два семінари: один – загальнонаціональний, другий – для вчителів Техасу.
Голова Крайового комітету США з визнання Голодомору геноцидом додає, що під час лекції вчителі мали змогу ставити запитання. Він розповідає, що учителі хотіли знати не тільки про Голодомор, але і про роботу Комітету з визнання Голодомору геноцидом, українську громаду та чому для українців так важливо поширювати знання про Голодомор, і висловили готовність розповідати про це учням.
Окрім лекцій, Савків та Дужий також передали вчителям навчальні матеріали, зокрема, підручник про Голодомор та плани уроків.
Савків каже, що пандемія та зустрічі онлайн значно спростили організацію заходів. Адже тепер не потрібно фізично збирати вчителів.
У найближчі кілька місяців комітет планує провести ще низку вебінарів для вчителів інших штатів. Мета – охопити викладачів з усіх 50 штатів США.
Дужий додає, що під час вебінарів вони просять вчителів займати більш активну позицію щодо включення теми Голодомору до шкільної програми. «Ми заохочуємо їх іти до своїх шкільних рад, звертатися до керівництва та говорити: ось ця інформація, яку ми хочемо презентувати учням», – пояснює вона.
Активістка визнає, через специфіку системи освіти в Сполучених Штатах попереду – непроста та довга дорога. Проте активісти крок за кроком готові долати її, аби якомога більше американських учнів на запитання: «Що таке Голодомор?» не знизували плечима, а відповідали, що це страшна сторінка світової історії, коли були замордовані мільйони українців.
Лауреатів премії «Євромайдан SOS» цьогоріч нагородили онлайн
Церемонія нагородження волонтерською премією “Євромайдан SOS” цьогоріч відбулася в онлайн-форматі.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Сім років тому, 30 листопада, для мільйонів українців почався новий відлік часу. На рівні країни ми отримали потужний поштовх, який увійшов в історію під назвою Революція Гідності … У 2014 році ми вирішили започаткувати волонтерську премію для того, щоб відзначати людей, які працюють в самоорганізованих волонтерських ініціативах, які роблять цю роботу індивідуально, які закривають державницькі функції в різних сферах. Вони допомагають дітям-сиротам, опікуються екологією, підтримують поранених і рухають цю країну вперед”, – сказала під час церемонії нагородження голова правління Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.
Лауреатами волонтерської премії у 2020 році стали: засновниця Благодійного фонду «Відродження Захисників України» Ірина Ващук-Діспіріо, керівник волонтерської групи Angels Юрій Вдовцов, координаторка Української асоціації батьків передчасно народжених дітей «Ранні пташки» Юлія Александрова, тренер Сергій Брушніцький, глава БФ “Корпорація монстрів” Катерина Ножевнікова.
Цьогоріч до складу журі увійшли: правозахисниця, письменниця, теле- та радіоведуча Лариса Денисенко; клінічний психолог і психіатр, поет, перекладач Борис Херсонський; очільниця Жіночого ветеранського руху Андріана Сусак; громадянський журналіст та колишній заручник Кремля Наріман Мемедемінов; драматургиня, режисерка та сценаристка Наталія Ворожбит.
Критерії висування номінантів(-ок) на премію: щоденна волонтерська робота або вчинок; відсутність належності до керівних позицій у будь-якій із політичних сил; неоплачуваність діяльності.
Волонтерська премія “Євромайдан SOS-2017” заснована у листопаді 2014 року. Її вручення відбувається щороку у Києві 30 листопада, адже саме цього дня 2014 року була створена ініціатива SOS як реакція на насильницький розгін мирної студентської демонстрації на майдані Незалежності.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після жорсткого розгону мирного протесту студентів 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними прокуратури, всього під час Революції Гідності постраждали 2,5 тис. людей, понад 100 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною Сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
Окупанти минулої доби чотири рази зривали «тишу» на Донбасі
01.12.2020, 07:17
Впродовж минулої доби, 30 листопада, збройні формування Російської Федерації та її найманці чотири рази порушили домовленості, досягнуті під час засідання Тристоронньої контактної групи 22 липня 2020 року.
Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.
“Гранатомети різних систем та стрілецьку зброю російсько-окупаційні війська застосували поблизу населених пунктів Водяне та Новотошківське. Окрім того, режим припинення вогню противник порушив у районі Гнутового, задіявши на цій ділянці станковий протитанковий гранатомет”, – йдеться у повідомленні.
Бойових втрат і поранень унаслідок ворожих пострілів серед українських бійців не було.
Ще одне порушення досягнутих домовленостей задокументовано на Приазов’ї. По обіді поблизу населеного пункту Водяне зафіксовано проліт ворожого БПЛА типу “Квадро” із перетином лінії розмежування. Зосередженим вогнем зі стрілецької зброї українські воїни збили безпілотний літальний апарат противника.
Від початку поточної доби, 1 грудня, уздовж лінії розмежування пострілів з боку російсько-окупаційних військ не зафіксували, на усіх ділянках відповідальності підрозділів Об’єднаних сил спостерігається “тиша”.
Минулими вихідними ОБСЄ зафіксувала понад 160 порушень на Донбасі
01.12.2020, 05:56
На Донбасі з вечора 27 по вечір 29 листопада Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 163 обстріли, більшість з яких пролунали в Луганській області.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті СММ ОБСЄ.
Відзначається, що на Донеччині зафіксували 76 порушень режиму припинення вогню, більшість з яких відбулося вранці 29 листопада.
“Дев’ять вибухів прогриміли в південних напрямках Донецької фільтрувальної станції та 25 вибухів невизначеного походження – в районах на південь від Авдіївки”, – повідомляється в звіті.
На Луганщині вихідними зафіксували 87 порушень режиму припинення вогню.
“Все постріли зі стрілецької зброї були зафіксовані в ніч з 27 на 28 листопада в районах на південний схід від Станиці Луганської”, – відзначили в ОБСЄ.
Після домовленості Тристоронньої контактної групи щодо перемир’я, яке набрало чинності 27 липня, СММ зафіксувала в цілому 2756 порушень режиму припинення вогню в Донецькій і Луганській областях.
Нагадаємо: у понеділок озброєні формування Російської Федерації та її найманці двічі порушили домовленості щодо перемир’я.
Розвідка повідомляє про понад 35 тисяч російських військових на окупованому Донбасі
Російські окупаційні війська на окупованих частинах Донецької та Луганської областей укомплектовані на 80%.
Як передає Укрінформ, про це в ефірі “Донбас. Реалії” заявив представник ГУР МО України Вадим Скібіцький, повідомляє пресслужба відомства.
Коментуючи проведення російською окупаційною адміністрацією перевірки мобілізаційної готовності на Донбасі, він відзначив, що більш укомплектованими є тилові частини та підрозділи забезпечення бойовиків.
«Проблема, яка пов’язана з мобілізаційними ресурсами, була виявлена під час перевірок 1 та 2 АК комісією генерального штабу ЗС Росії, і в авральному порядку зараз здійснюється усунення недоліків», – розповів представник ГУР МО України.
За даними воєнної розвідки України, штатна чисельність російських окупаційних військ становить 35,5 тис. осіб. У 1 та 2 АК проходять службу близько 3 тисяч кадрових військових ЗС РФ.
Проте, за інформацією воєнної розвідки України, відзначається відтік військовослужбовців з частин 1 та 2 АК та зменшення мобілізаційного ресурсу. Це зумовлено тим, що внаслідок важких соціально-економічних умов велика частина населення так званих “республік” виїжджає на територію Росії. У цих умовах російська окупаційна адміністрація всіляко блокує виїзд за межі квазіреспублік громадян віком від 18 до 50 років.
Як повідомляв Укрінформ, командування окупаційних військ провело масштабне командно-штабне навчання із залученням сил “тероборони”. За інформацією речника Міноборони Михайла Шаравари 17 листопада, «командування ЗС РФ продовжує підвищувати бойову готовність оперативного угруповання російських окупаційних військ. На початку листопада на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях відбулося масштабне командно-штабне навчання із залученням сил “територіальної оборони”.
Окупанти в ОРЛО так змінили «Гірничий закон», що лишили пенсіонерів без вугілля – Лисянський
Окупанти так змінили т. зв. «Гірничий закон», що відтепер без побутового вугілля практично залишаться пенсіонери і працівники вугільних шахт.
Про це на своїй сторінці в Фейсбуці повідомив представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Донецькій і Луганській областях Павло Лисянський.
«Наразі встановлено, що окупаційні адміністрації РФ в ОРЛО прийняли зміни в так званий «Гірничий закон». Цими змінами окупаційні адміністрації РФ скасовують забезпечення побутовим паливом пенсіонерів та працівників вугільних підприємств (мається на увазі вугілля в чистому вигляді). Замість вугілля окупаційні адміністрації РФ в ОРЛО пропонують пенсіонерам та шахтарям отримати соціальну допомогу в розмірі 5400 руб. (одноразово)», – ідеться в повідомленні.
Правозахисник зазначає, що цих коштів вистачить тільки на 1 тонну вугілля, а для опалення в осінньо-зимовий період потрібно 3,5-5 т.
Такі дії окупаційних адміністрацій РФ в ОРЛО напряму пов’язані з ліквідацією шахт цього року. Багато шахтарських селищ в ОРЛО не газифіковані та опалюються виключно вугіллям. Раніше, коли не було ліквідовано такої великої кількості шахт (22 шахти), люди отримували побутове паливо у виді вугілля з цих шахт, які були розташовані в різних районах ОРЛО.
Наразі працюючі шахти залишились тільки в містах Краснодон, Довжанськ (Свердловськ), Ровеньки та Антрацит (це приблизно 40% ОРЛО).
Тепер всі отримувачі побутового палива вимушені закупати вугілля у власників копанок (нелегальні шахти), або «вугільних підприємців», які гуртом купують вугілля, а потім продають його по 1-3 тонни місцевому населенню.
Конфлікт в Нагірному Карабаху пов’язаний з Донбасом і Кримом — думка експертів
1 грудня 2020, 04:14, УНН. Україні потрібна добре навчена армія і сучасні засоби для ведення бойових дій і оборони, а ситуація на Донбасі і в анексованому Криму пов’язана з конфліктом в Нагірному Карабасі. Таку думку в ефірі ТК “Дім” висловив екскомандувач силами США в Європі Бен Ходжес, передає УНН.
“Ми переконалися в цінності безпілотних систем як для спостереження, так і для ураження цілей [в ході конфлікту в Нагірному Карабасі]. На війні завжди важливий такий момент — яка сторона здатна адаптуватися швидше, краще навчена і дисциплінована. Це і людський фактор, який теж надзвичайно важливий”, — сказав Ходжес.
За його словами, як в ситуації на Кавказі, так і по відношенню до України країни НАТО і Європи приділяють недостатньо уваги в сфері безпеки. Він також назвав речі, які, на його думку, знадобляться Україні для успішного ведення бойових дій або відбиття військової агресії.
“Повинен бути захист від дронів — протиповітряна оборона. Флоту потрібні безпілотні системи — вони дуже ефективні проти підводних човнів, проти мін, що знаходяться у воді, і для збору розвідданих. До того ж вони набагато дешевше кораблів. Це ті речі, які дійсно допоможуть проявити ініціативу”, — вважає генерал.
Він переконаний, що і Європа, і США повинні більше приділяти уваги ситуації в Чорноморському регіоні, як в сфері інвестицій, так і в сфері безпеки.
Коментуючи думку Ходжеса, спікер української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Олексій Арестович заявив: “Він говорить про те, що конфлікт на сході України і в Криму точно пов’язаний з конфліктом в Карабасі, з діями Туреччини, а це захоплює і Лівію, і Сирію, тому що Туреччина проектує силу на все східне Середземномор’я. Це робить і Росія. Фактично вони там змагаються за візантійську спадщину — вже на трьох фронтах”.
Арестович назвав три ключові речі, про які говорив американський генерал Бен Ходжес щодо України з точки зору ЄС і НАТО.
“Це поєднання фактора технологічного розвитку і людського фактора. Потрібно зробити систему кадрового відбору в секторі національної безпеки і оборони — ростити інші кадри, які як Азербайджан зможуть вирішити завдання на полі бою, або створити загрозу Росії таку, щоб вона відмовилася від загрози ескалації. Технічна оснащеність: ініціатива — це найважливіший елемент в системі поглядів НАТО, щоб ми могли не оборонятися, а шахувати противника, потенційно загрожувати йому в вигляді військових навчань, у вигляді нарощування потенціалу… І третє — це інвестиції, тому що брак уваги до наших конфліктів, вважає Ходжес, буде змінений на достаток або надлишок уваги, як тільки мова піде про економіку”, — прокоментував спікер української делегації в ТКГ.
Як повідомляв УНН, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, а також президенти Азербайджану і Росії Ільхам Алієв і Володимир Путін прийняли заяву про повне припинення вогню і всіх військових дій в Нагірному Карабаху з 10 листопада. Відповідно до угоди, армії Азербайджану і Вірменії зупиняються на займаних позиціях. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Карабах з Вірменією, розгорнули близько 2-х тис. російських миротворців. Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що крім російських миротворців в Карабасі будуть ще й турецькі.
Повернення Донбасу складається з двох процесів — Арестович
1 грудня 2020, 06:37, УНН. Повернення Донбасу складається з двох процесів — реінтеграції і деокупації, при цьому процес реінтеграції окупованих територій вже йде. Про це в ефірі ТК “Дім” розповів речник української делегації в Тристоронньої контактній групі (ТКГ) Олексій Арестович, передає УНН.
“Реінтеграція вже йде — це боротьба за уми і серця, відкриття КПВВ з нашого боку, відкриття Центрів надання адміністративних послуг, ми платимо 620 тисячам людей пенсії… Ця робота ведеться постійно”, — говорить Арестович.
За його словами, для повернення окупованих територій Донбасу “повинні скластися чотири рамки” — зовнішньополітична, внутрішньополітична на підконтрольних Україні і на тимчасово окупованих територіях, і готовність армії.
“Повернення дипломатичним шляхом виходить тоді, коли три будь-які рамки зійшлися — однією будь-якою можна знехтувати. Азербайджан два роки готував це все. Вони продемонстрували блискуче пакетне рішення військового конфлікту. Але є велика проблема. В Азербайджані є єдність суспільства, яке досягнуто в тому числі внутрішніми комунікаціями. Навіть опозиція президента Алієва підтримала його на час конфлікту в Карабаху… У нас — демократична країна… У нас ніколи не буде повної підтримки суспільства, за моєю оцінкою, будь-якої зовнішньополітичної нашої дії, завжди буде частина проти, а тим більше — якщо мова йде про військову операцію або військово-дипломатичних діях”, — вважає Арестович.
Експерт переконаний, що для повернення Донбасу і Криму вкрай важлива роль стратегічних комунікацій з українським суспільством, і Україні в цьому відношенні доведеться зробити набагато більше, ніж зробив Азербайджан в період конфлікту в Нагірному Карабасі, щоб виробити єдину політику.
Як повідомляв УНН, на думку експертів, конфлікт в Нагірному Карабаху пов’язаний з Донбасом і Кримом.
Росія продовжує блокувати роботу КПВВ на Донбасі — Арестович
1 грудня 2020, 08:14, УНН. Росія продовжує блокувати роботу контрольно-пропускних пунктів (КПВВ) на Донбасі, незважаючи на зусилля української сторони і вмовляння ОБСЄ. Про це в ефірі ТК “Дім” розповів речник української делегації в Тристоронньої контактній групі (ТКГ) Олексій Арестович, передає УНН.
“В Щасті на КПВВ відкрили ЦНАП — 80 адміністративних послуг, відкрили відділення Ощадбанку, яке дві тисячі клієнтів може прийняти. Ми зробили зелений коридор, який дозволяє малорухливим пенсіонерам пройти поза чергою і отримати послуги. Російська сторона їх не випускає”, — говорить Арестович.
За його словами, на поведінку Росії щодо відновлення роботи КПВВ на Донбасі намагався вплинути представник ОБСЄ в гуманітарній підгрупі ТКГ Тоні Фріш, але поки безуспішно.
“Перша ж сім’я з дітьми та валізами, коли 10 листопада відкрилося КПВВ в Щасті, пройшла три кілометри, потім розвернулася і пішла назад. Люди готові ходити по обидва боки, тому що є нагальні проблеми — економічні, соціальні, родинні. Навіть оформлення документів в ЦНАП — це питання спадщини, питання власності, отримання свідоцтва про народження або смерті. У ЦНАП все це готові робити, і такі ЦНАП будуть відкриті до Чонгара на всіх КПВВ. Але росіяни не випускають людей, відмовляються це робити”, — розповів Арестович.
Як повідомляв УНН, за словами спікера української делегації в ТКГ Олексія Арестович, процес реінтеграції окупованих територій Донбасу вже йде, а процес деокупацію набагато складніше.
Арестович пояснив, чому Україна скликає позачергове засідання ТКГ
30 листопада 2020, 09:38 УНН. Українська делегація у Тристоронній контактній групі запропонувала організувати позачергову зустріч цього тижня, тому що до спливу терміну минулорічних домовленостей лідерів “нормандської четвірки” в Парижі залишилось обмаль часу. Про це повідомив в коментарі УНН речник української делегації у ТКГ Олексій Арестович.
“Ми зробили пропозицію, і пропонуємо цього тижня провести позачергове засідання, тому що і до 9 грудня, коли спливає рік з минулорічних домовленостей, і взагалі до Різдва, після чого Європа піде на канікули, залишається всього одне чергове засідання, а купа нагальних питань не вирішено – розмінування, розведення, обмін полоненими, відкриття КПВВ. Ми це все офіційно, через посередника, ОБСЄ, запропонували прискорити і провести цього тижня позачергове засідання”, – сказав речник української делегації.
З його слів, Україна запропонувала провести повноцінні перемовини, включно з зустріччю чотирьох підгруп і загальним засіданням.
“Хоча б гуманітарна та безпекова. Ми виплачуємо 620 тисячам пенсії на території, окупованій росіянами, і вони не випускають наших громадян, фактично утримуючи їх у заручниках”, – зазначив співрозмовник УНН.
Нагадаємо, українська делегація в Тристоронній контактній групі на засіданні 25 листопада ініціювала позачергове засідання ТКГ.
Як повідомляв УНН, під час засідання Тристоронньої контактної групи 11 листопада голова української делегації Леонід Кравчук закликав повернути додому до Різдва та Нового року усіх взаємно утримуваних осіб.
У Луганській області під військові споруди та без компенсації зайнято понад 400 га приватних земель
1 грудня 2020, 04:42, УНН. Голова Луганської облдержадміністрації Сергій Гайдай під час круглого столу з Комітетом Верховної Ради з питань прав людини обговорив питання законодавчого врегулювання компенсації фізичним особам за використання їх житла у військових цілях під час забезпечення нацбезпеки і оборони на Донбасі. Про це повідомляє пресслужба Луганської ОДА, передає УНН.
“Під інженерними спорудами військового призначення у Луганській області зайнято земельні ділянки орієнтованою площею близько 668 га, у тому числі 426,7 га земель приватної власності, 150,3 га — невитребуваних паїв та 91,7 га — земель державної власності. Вже п’ять років власники та користувачі цих земельних ділянок позбавлені можливості розпоряджатися своєю нерухомістю та отримувати дохід за її використання”, — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” з’явиться можливість купувати землю. Однак, проблема відсутності механізму фінансової компенсації збитків власникам земельних ділянок, вилучених для будівництва фортифікаційних споруд, залишається.
“Сергій Гайдай наголосив, що обласна влада надала свої рекомендації до парламенту щодо погодження із зауваженнями проєкту Закону України „Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії“. Законопроєктом, зокрема, передбачено особливості виплат компенсації за майно, яке використовується ЗСУ та іншими військовими формуваннями, правоохоронними органами та іншими складовими сил оборони”, — повідомили в Луганській ОДА.
Як повідомляв УНН, з 1 липня 2021 року в Україні скасовується мораторій на вільний обіг земель сільгосппризначення. Однак, наразі ухвалений ВР законопроект перебуває на розгляді Конституційного суду.
СБУ викрила оборудку з каналом зв’язку, який могли використовувати в «Л/ДНР»
Оперативники Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України блокували діяльність незаконного каналу маршрутизації міжнародного телефонного трафіку, до організації якого причетні правоохоронці.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні СБУ.
“Співробітники СБУ встановили, що організатори в обхід міжнародних центрів комутації на Київщині нелегально обробляли у нашій країні трафік за технологією ІР-телефонії. За даними слідства, до оборудки причетні діючі працівники правоохоронних органів, у тому числі СБУ”, – йдеться у повідомленні.
Оперативники спецслужби задокументували, що поблизу Києва зловмисники орендували приміщення, де розмістили телекомунікаційне обладнання зі спеціальним програмним забезпеченням. Частину устаткування організатори тримали у придбаних авто, щодня, для «конспірації», змінюючи їх місцезнаходження.
Під час проведення обшуків правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку із встановленим спеціалізованим програмним забезпеченням, GSM-шлюзи та сім-бокси, майже 25 тис. сім-карток провідних українських мобільних операторів.
Також виявлено апаратне мережеве обладнання, зокрема, роутери, модеми, сервери, яке було задіяне для здійснення протиправної діяльності. Співробітники СБУ вже встановили ІР-адреси серверів, зареєстрованих у деяких країнах ЄС, що використовували зловмисники.
У фігурантів також вилучили бухгалтерську, фінансово-господарську та іншу документацію, яка доводить здійснення протиправної діяльності та легалізацію незаконно отриманих коштів.
Наразі встановлюються всі особи, причетні до протиправних дій. Перевіряється можливе використання каналу учасниками незаконних збройних формувань терористичних організацій «Д/ЛНР». Триває досудове слідство.
Контррозвідка СБУ запобігла терористичному акту, організованому “МДБ ДНР” – ЛБ
За задумом кураторів, вибух мав дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в регіоні та залякати населення.
Служба безпеки України затримала мешканця Донецької області під час спроби підриву підстанції розподілу електроенергії в районі проведення операції Об’єднаних сил на Донеччині.
Про це повідомила пресслужба СБУ.
“Оперативники спецслужби встановили, що чоловік діяв на виконання завдання так званого “МДБ ДНР”. Він вилучив із заздалегідь підготовленого схрону саморобний вибуховий пристрій, який планував закласти на об’єкті, привести у бойову готовність і здійснити терористичний акт. За задумом кураторів, вибух мав дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в регіоні та залякати населення”, – йдеться в повідомленні.СБУ
Зловмисника затримали. Йому повідомили про підозру за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України (Створення терористичної групи чи терористичної організації). Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Фото: пресслужба СБУ
Нагадаємо, у червні СБУ заявила про запобігання підпалу одеської мечеті неонацистами.Теракт планували до дня кримськотатарського прапора. У ніч із 25 на 26 червня співробітники СБУ затримали в центрі Одеси двох учасників неонацистської організації при спробі підпалу культової ісламської споруди з використанням двох пляшок із запальною сумішшю. СБУ встановила, що один із затриманих прибув в Україну після тривалого проживання у РФ.
ЄСПЛ ухвалив рішення, що затягує суперечку з РФ щодо Донбасу, але підвищує шанси України – УП
Велика палата ЄСПЛ вирішила приєднати до “донбаської справи” України проти Росії дві інші міждержавні справи, що може мати позитивні наслідки для України, але водночас затягне розгляд справи в цілому.
Як пише “Європейська правда“, про це повідомив заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина.
За його словами, Велика палата ЄСПЛ вирішила приєднати до міждержавної справи Україна проти Росії no. 8019/16, яка стосується подій на Донбасі, справу Україна проти Росії no. 43800/14 щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни, а також справу Нідерланди проти Росії no. 28525/20, яка стосується збиття MH17.
Тепер справа отримала назву Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20.
За словами Ліщини, для України це рішення має плюси і мінуси.
“Плюси в тому, що в голландській справі більше матеріалу із кримінальної справи по MH17, яких нам свого часу не дали, посилаючись на таємницю слідства. Тепер ці матеріали будуть й у нашій справі.
По-друге, приєднання другого заявника до справи підсилює її контекст: порушення прав людини з боку РФ в ході вторгнення на суверенну українську територію”, – пояснив Ліщина у Facebook.
Утім, рішення Великої палати може затягнути розгляд справи, бо на сьогодні голландська заява ще не комунікована Росією, додав він.
Водночас Ліщина підкреслив, що ЄСПЛ в цілому неквапливо розглядає схожі справи, тому таке затягування “навряд можна вважати серйозним ризиком”.
“В будь-якому випадку, ми проситимемо ЄСПЛ прискорити розгляд голландської справи з тим, щоб об’єднання заяв, яке Україна підтримує, не призвело до затягування розгляду її скарг”, – додав Ліщина.
Варто підкреслити, що справа Україна проти Росії щодо Криму сюди не входить. По ній вже проведені слухання і зараз очікується на ухвалене судом рішення.
Дії суду можуть завадити отримати компенсації від РФ за втрати в Криму – Ощадбанк
Ощадбанк стурбований ситуацією, що склалась навколо процедури виконання в Україні рішення Міжнародного комерційного арбітражу – Арбітражного трибуналу у справі за позовом Ощадбанку до РФ, відповідно до якого банку присуджено понад 1,3 млрд дол. компенсації.
Як передає Укрінформ, про це йдеться в пресрелізі банку, що є в розпорядженні агентства.
Приводом для занепокоєння стало прийняття Верховним Судом до розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Фортуна» на ухвалу Київського апеляційного суду, згідно з якою Ощадбанку надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу.
“На нашу думку, це рішення Верховного Суду не відповідає чинному законодавству через недотримання процесуальних строків, а також через те, що скаргу подано особами, які не брали участі у справі та не мають права оскаржувати відповідний дозвіл. Фактично йдеться про те, що державний банк відсторонюють від розподілу коштів, отриманих після продажу 99,77% акцій Промінвестбанку. Як наслідок, виконання рішення арбітражу на суму понад 1,3 млрд доларів США під загрозою зупинення”, – йдеться у пресрелізі.
Ощадбанк, 100% акцій якого належить державі, у результаті неправомірних дій може втратити суму понад 200 млн грн, підкреслюють у фінустанові.
У банку сподіваються, що судова система та державні органи “зможуть дати належну оцінку протиправним діям окремих осіб і не дозволять порушити законні права Ощадбанку”.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці 2018 року Міжнародний арбітраж ухвалив рішення про стягнення з Росії на користь Ощадбанку 1,3 млрд дол. США.
Україна шукає форму запрошення РФ до участі в Кримській платформі – Джапарова
Перший заступник міністра іноземних справ Еміне Джапарова заявила, що Україна шукає “відповідну форму”, аби запросити Росію як державу-окупанта до участі в “Кримській платформі”.
Про це повідомляє “Крим.Реалії“, передає Укрінформ.
«Однозначно, будемо запрошувати (до участі в “Кримській платформі” – ред.). Ми це вже оголосили. Шукаємо відповідну форму запрошення. Ми вважаємо, що це країна номер один, яка повинна брати участь у подібних форматах, бо це країна, яка окупувала Крим, яка несе повну відповідальність за ситуацію в Криму, зокрема щодо захищеного населення, а це 2,5 мільйона громадян України», – наголосила Джапарова.
Раніше вона акцентувала на тому, що для українських дипломатів “не є секретом нецивілізована поведінка РФ” і вони не очікують, що запрошення буде прийняте.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський 23 вересня представив в ООН концепцію «Кримської платформи» та запропонував міжнародним партнерам долучитися до цієї ініціативи, щоб об’єднати зусилля для деокупації Криму. Під час саміту Україна-ЄС 6 жовтня Євросоюз принципово підтвердив готовність до такої ініціативи. Зараз Україна проводить погодження цього питання на рівні національних урядів країн ЄС.
Проведення саміту Кримської платформи заплановане на травень 2021 року в Києві.
У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.
Україна використає досвід Хорватії у розмінуванні окупованих територій – Мінреінтеграції
01.12.2020, 04:13
Україна скористається хорватським досвідом впровадження роботизованих систем для розмінування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами та мінами на Донбасі.
Як передає Укрінформ, про це йшлося під час семінару «Військово-технічна співпраця між Хорватією та Україною у механічному розмінуванні: досвід, статус та можливості», повідомляє пресслужба Мінреінтеграції.
«Україна перейматиме хорватський досвід впровадження роботизованих систем для розмінування території по обидві боки лінії дотику на Донбасі», – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, учасники семінару відзначили, що східні регіони України критично забруднені мінами та вибухонебезпечними предметами. Так, тільки на підконтрольній українському уряду території поблизу лінії дотику у Донецькій та Луганській областях близько 7 тисяч квадратних кілометрів земель забруднено мінами. Ще близько 15 тисяч квадратних кілометрів заміновано на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей. Відтак, в рамках семінару було наголошено, що Україна одна з найзабрудненіших мінами країн поряд з Афганістаном та Сирією.
У Мінреінтеграції висловили зацікавленість у використанні досвіду Республіки Хорватія в розмінуванні та очищенні території від вибухонебезпечних предметів. Про поглиблення ефективної співпраці між двома країнами йшла мова і в рамках нещодавнього візиту віцепрем‘єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова до Хорватії. Зокрема, метою візита Олексія Резнікова було ознайомлення з досвідом Хорватії у питаннях деокупації та безпечно їреінтеграції тимчасово окупованих територій.
Мінреінтеграції наразі проводить на Донбасі просвітницьку діяльність щодо мінної небезпеки: у школах регіону розповсюджується навчальна література для дітей та методичні посібники для вчителів про мінну небезпеку, а також проводяться інформаційні кампанії на цю тему серед місцевого населення Донецької та Луганської областей.
Україна розглядає санкції проти австрійських архітекторів через проєкт в окупованому Криму
Україна серйозно вивчає питання введення санкцій щодо віденського архітектурного бюро “Coop Himmelblau” та його керівника Вольфа Прікса, яке бере участь у кремлівському проєкті з побудови оперного театру в окупованому РФ Севастополі.
Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook посол України в Австрії Олександр Щерба, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Вже певний час курсують чутки про участь архітектурного бюро „Coop Himmelblau“ у флагманському проєкті Путіна в Криму – спорудженні оперного театру в окупованому Севастополі. На початку жовтня я подзвонив директору бюро Вольфу Пріксу і намагався переконати його не руйнувати свою репутацію участю в цій непрямій і водночас однозначній легітимізації анексії”, – йдеться у повідомленні.
За словами посла, на жаль, керівник “Coop Himmelblau” не прислухався до його аргументів.
“На нинішньому етапі, коли чутки жваво підтверджуються російськими ЗМІ, мені не лишається нічого іншого, як висловити жаль та повідомити архітектора Прікса, що Україна серйозно вивчає питання введення санкцій щодо нього та його бюро. Наші партнери по всьому світу будуть повідомлені, що колись респектабельне архітектурне бюро укладає нині сумнівні угоди з Путіним”, – повідомив Олександр Щерба.
Раніше керівник віденського архітектурного бюро “Coop Himmelblau” Вольф Прікс підтвердив в коментарі австрійському інформагентству АPA факт участі його бюро у двох проєктах в Росії: окрім будівництва музейно-театрально комплексу у російському Кемерові, також спорудження опери в окупованому Севастополі.
З ініціативою будівництва 4 культурно-освітніх комплексів – у Калінінграді, Владивостоку, Кемерова та Севастополі виступив у 2018 році президент Володимир Путін. Будівництвом, яке оцінено у 120 млрд рублів, займається спеціально створений для цього фонд “Національна культурна спадщина”. Гроші на будівництво йдуть з державного холдингової компанії “Роснафтогаз”, яка володіє пакетами “Роснафти” та “Газпрому”. Підрядником для освоєння бюджетних коштів є компанія “Стройтрансгаз” друга Путіна Геннадія Тимченка. Ця компанія перейняла на себе будівництво влітку 2019 року від компанії “Стройгазмонтаж” іншого друга Путіна Аркадія Ротенберга, яка попала під санкції ЄС через будівництво так званого “Кримського мосту”.
Україна хоче, щоб Євросоюз ввів посаду спецпредставника ЄС у Криму — Кулеба
УНН. ЄС є хорошим партнером для України і підтримує країну з початку анексії Криму та військового конфлікту на Донбасі, проте поки ще є “простір для поліпшень”. Про це в інтерв’ю виданню Anadolu розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, передає УНН.
“Хотілося б, щоб була введена посада спеціального представника ЄС у Криму. Тому що це кризи, які відбуваються навіть не в безпосередній близькості від Європи, вони [також] відбуваються в Європі, і вони заслуговують на особливу увагу”, — сказав Кулеба.
Очільник МЗС України повідомив, що Росія систематично придушує меншини та будь-які групи, які не згодні з російською окупацією Криму.
“Росія русифікує Крим. Кримськотатарський Меджліс — представницький орган — заборонений. Навчання українською мовою доступне лише 0,2% школярів Криму. Все це є явним порушенням міжнародного гуманітарного права”, — підкреслив міністр.
Він також впевнено висловився щодо повернення Криму: “Я абсолютно впевнений, що Росія врешті-решт вийде з Криму, що Україна поверне собі суверенітет, кримські татари повернуться на півострів і будуть насолоджуватися життям на рідній землі”.
Як повідомляв УНН, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що Туреччина буде надійним партнером України в міжнародному координаційному механізмі “Кримська платформа”.
НАТО продовжить збільшувати присутність в Чорноморському регіоні – генсек
УП
Північноатлантичний альянс планує продовжувати зміцнення своїх позицій у Чорноморському регіоні, в тому числі через тісну співпрацю з Україною та Грузією.
Як повідомляє кореспондент «Європейської правди», про це заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг на брифінгу у Брюсселі напередодні відео конференції міністрів закордонних справ.
«Чорноморський регіон – стратегічно важливий для НАТО і ми тісно співпрацюємо з нашими партнерами Україною та Грузією, а також трьома країнами-членами – Болгарією, Туреччиною та Румунією. НАТО має величезну присутність у регіоні: ми маємо морську присутність, а також багатонаціональну бригаду, очолювану Румунією», – сказав Столтенберг.
Він зазначив, що Альянс помітно збільшив свою присутність у регіон тому що бачить, що Росія порушує територіальну цілісність та суверенітет України та Грузії.
«Ми підвищуємо нашу політичну і практичну підтримку. Ми бачимо, що Росія підвищує військову присутність, зокрема, у Криму, саме тому нам треба і надалі зміцнювати свої позиції», – додав генсек.
Україна може отримати план дій щодо членства в НАТО у 2023 році – експертка
УП
Україна може розраховувати на отримання Плану дій щодо членства в НАТО у 2023 році, але для цього потрібно виконати кілька умов.
Про це заявила «Європейській правді» Альона Гетьманчук, директорка центру «Нова Європа».
«Я думаю, що нам варто було б орієнтуватися на отримання ПДЧ в 2023 році. Це закінчиться перший період участі України в Програмі розширених можливостей НАТО, буде здійснена певна оцінка» – сказала вона.
«Якщо ми зможемо продемонструвати, що цей статус ми використовуємо ефективно, якщо до того часу ми імплементуємо хоча б одну-дві річні національні програми ефективно, ми покажемо що дійсно є бажання імплементувати не лише на рівні декларацій оголошувати, то це абсолютно реально в 2023 році» – пояснила Гетьманчук.
За її словами, також потрібно випрацювати грамотну комунікацію з тими країнами, які наразі не хочуть і чути про ПДЧ для України, щоб вони захотіли обговорювати це питання.
Як повідомлялося, Північно-Атлантичний альянс всерйоз вивчає можливість запросити Грузію до виконання Плану дій щодо членства, в той час як щодо України така можливість зараз навіть не дискутується.
Санду хоче реформувати російських «миротворців» у Придністров’ї – УП
Обрана президентка Молдови Мая Санду виступила за реформування місії миротворців у Придністров’ї, перетворення її на цивільну.
Про це вона сказала на великій пресконференції в Кишиневі, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Newsmaker.
Санду нагадала, що у Придністров’ї є і оперативна группа російських військ і миротворці.
“Не було договору і двосторонньої угоди про знаходження оперативної групи військ у Придністров’ї. ОГРВ необхідно вивести з території Молдови”, – заявила Санду.
Вона нагадала, що про місію миротворців є договір 1992 року між Росією і Молдовою. “Але, так як давно немає небезпеки військових дій, цю місію потрібно зробити цивільною під егідою ОБСЄ. Це позиція Молдови, яку я підкреслюю”, – сказала Санду.
Разом з тим вона наполягає на виведенні російських військ.
“Буду працювати з Росією стільки, скільки потрібно, щоб вирішити питання вивезення зброї і виведення військ”, – зазначила Санду.
Вона нагадала, що міністр оборони РФ Шойгу сам минулого року піднімав це питання.
У Придністров’ї перебувають близько тисячі російських військових, задіяних у миротворчій операції.
У ЄС думають над введенням санкцій за поширення фейків – УП
Європейська комісія вперше планує запропонувати Євросоюзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами.
Про це повідомив кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк, посилаючись на проєкт документа, пише “Європейська правда“.
У Плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна представити 2 грудня, йдеться про те, що “Європейському союзу необхідно більш систематично використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціями впливу, а також їхньому подальшому розвитку”.
Пропонується після публічного виявлення таких методів “зробити їх непридатними в експлуатації”, аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.
Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує ввести санкції за поширення дезінформації.
У документі зазначається, що інформація може бути “оснащена іноземними гравцями”. Як приклад, описуються “певні треті країни, зокрема, Росія і Китай, які брали участь в операціях впливу і кампаніях із дезінформації навколо COVID-19 у країнах ЄС, державах-сусідах і по всьому світу.
Оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, що відстежує дезінформацію з боку Росії, виявилп понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації щодо COVID-19 за рік і понад 10 тисяч прикладів прокремлівської дезінформації з моменту початку моніторингу в 2015 році.
Документ також пропонує більш жорсткі правила ЄС для онлайн-платформ, які “можуть використовуватися зловмисниками для поширення і розповсюдження неправдивого і такого, що вводить в оману контенту”.
Для Офісу Президента передплатять періодику на 190 тисяч
Державне управління справами оголосило тендер на передплату на 2021 рік періодичних друкованих видань для Офісу Президента України, на 189,632 тис. грн.
Як передає Укрінформ, відповідне оголошення оприлюднене в системі електронних торгів Прозорро.
У переліку передплати на 2021 рік – 41 видання.
Найбільше екземплярів передплачено: Голос України – 1458, Урядовий кур’єр – 1470, Еженедельник Фокус – 780, Новое время страны – 672, Український тиждень – 312, Корреспондент – 288, Факты и комментарии – 250, Вести – 243, Комсомольська правда (КП в Украине) – 208, День – 150, Україна молода – 145, Аргументы и факты – 104, Юридическая практика – 104, Офіційний вісник України – 100.
Також, для Офісу Президента передплатять Юридичний вісник України – 53 екземпляри, Відомості (комплект) – 52, The Economist (print) (англ.) – 51, Країна – 50, Сучасна освіта України – 50, Сільські вісті – 49, Деньги UA – 48, Власть денег – 36, Держслужбовець – 36, Бізнес – 24, Культура і життя – 24, Юридична газета – 24, Оборонний вісник – 24 екземпляри.
По 12 екземплярів замовлено передплату на друковані видання – Консультант кадровика, Бюлетень законодавства і юридичної практики, Вісник Конституційного Суду, Кадровик UА, Кадровик 01, Кодекси України (в теках), Економіка України, Олімпійська арена, Юридичний журнал «Право України», Юридична практика. Законодавство. Право, Управление персоналом.
Крім того, планується передплатити Вісник НАДУ – 8 екземплярів, Harvard Business Review (англ.) – 6, Збірник наукових праць НАДУ – 2 екземпляри.
Аукціон буде запланований після 1 грудня 2020 року.
Загалом, за запитом “Періодичні видання” та замовником “Державне управління справами” система Прозорро видає 19 аукціонів з 2017 по 2020 рік.
У 2017-2018 роках ДУС передплачувало, з адресою доставки преси на Банкову, 11, зокрема, друковані періодичні видання: «Автоцентр», «Закон і бізнес», «Рестораторъ», «Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я», «Автомир. Тест», «Аргументы и факты в Украине», «Все про приватизацію», «Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я», «Агро перспектива», «Деловая столица», «Баланс-бюджет», «Праця і зарплата», «Все про бухгалтерський облік», «Факты и комментарии», «День», «Академия гостеприимства», «Голос України», «Ваше здоров’я», «Урядовий кур’єр», «Бухгалтерія: бюджет», «Довідник кадровика», «Всё о труде и зарплате», «События недели. Итоги и факты», «Радник в сфері державних закупівель», «Украина за рулём», «Юридична практика-фахівець», комплект «Бюджетна бухгалтерія» + «Оплата праці», «Сегодня», «Україна молода», «Закон і бізнес», «Юридична газета», «Гарт», «Економічна теорія», «Бизнес», «Юридичний вісник України», «Юридическая практика», «Актуальні проблеми економіки», «Кодекси України», «2000», «Збірник наукових праць Національної академії управління при Президентові України», «Бюлетень Міністерства юстиції України», «Деловая столица», «Високий замок», «Кореспондент», «Відомості» (комплект), «33-й канал», «Факты и комментарии», «Критика», «Сегодня», «Кадровик 01», «Вечірня Полтава», «Без бар’єрів», «Освіта України», «КП» в Украине», «Вісник Верховного Суду України», «Офіційний вісник України», «KYIV POST», «Вісник Конституційного Суду України», «Вісник Національної академії державного управління при Президентові України», «Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна», «Оборонний вісник», «Культура і життя», «Літературна Україна», «Волинь-Нова», «Газета Київської міської ради «Хрещатик», «Вести. Всеукраинский выпуск», «Консультант кадровика», «Журнал Національної академії медичних наук України» «Бюлетень законодавства і юридичної практики України», «Економіка України», «Кодекси України» (з оновленням), «Юридичний журнал «Право України», «Український історичний журнал», «Фінанси України», «Новое время страны», «Газета по-українськи», «Країна», «Експрес», «Довідник кадровика», «Держслужбовець», «Власть денег», «Сільські вісті», «Еженедельник Фокус», «Вільне життя /Плюс/», «Український тиждень».
Клімкін, Рябошапка і Данилюк заявили про створення “Центру стійкості і розвитку держави” – ЛБ
Пріоритетними напрямками стали національна безпека, верховенство права, деолігархізація та антикорупція.
Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін, колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка і ексміністр фінансів та екссекретар РНБО Олександр Данилюк створили “Центр стійкості та розвитку держави”.
Про створення на своїй сторінці у Facebook повідомив Рябошапка. За його словами, вони не можуть лишатися осторонь, “спостерігаючи знищення вже досягнутого та поступову руйнацію державності” в часи кризи. Чинна влада, за його словами, “неспроможна запропонувати суспільству адекватні рішення”.
“Тому, маючи практичний досвід реалізації системних завдань та реформ у ключових державних сферах і роботи у кризових ситуаціях, ми вирішили об’єднати наші зусилля з метою створення нової платформи для вироблення конкретних професійних рішень щодо реагування на актуальні виклики та формування команди, спроможної їх втілити”, – повідомив Рябошапка.
За його словами, пріоритетними напрямками стали національна безпека, верховенство права, деолігархізація та антикорупція.
Як саме буде діяти цей центр – Рябошапка поки що не розповів.
Нагадаємо, що Руслан Рябошапка був призначений генпрокурором у червні 2019 року.
Верховна Рада на позачерговому вечірньому засіданні 5 березня проголосувала за висловлювання недовіри генпрокуророві Руслану Рябошапці. “За” проголосували 263 нардепи. Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія говорив, що останньою крапкою стало непідписання Рябошапкою підозри п’ятому президентові Петру Порошенку.
Павло Клімкін був міністром закордонних справ з червня 2014 по серпень 2019. Нещодавно увійшов до складу наглядової ради благодійного фонду “Повернись живим”.
Олександр Данилюк був секретарем РНБО з травня по жовтень 2019. До цього з квітня 2016 по червень 2018 був міністром фінансів.
Клімкін: Медведчука у “мінський процес” запросив Порошенко, вони не раз бачилися – УП
Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що кума російського президента Віктора Медведчука до переговорів у мінському форматі долучив колишній президент Петро Порошенко.
Джерело: Клімкін у програмі Сергія Іванова
Пряма мова Клімкіна: “У мінський процес його запросив Порошенко. І з самого початку була ідея, щоб Медведчук доклався до звільнення (полонених). Але потім, я так розумію, Медведчука використовували як додатковий канал якоїсь комунікацїі з Путіним. Я не знаю, чи використовували у 2014 році, але далі використовували.
Думаю, так (це була ідея Порошенка – ред.). А хто ще міг прийняти рішення про залучення Медведчука? Більше ніхто”.
Деталі: На згадку чуток про те, що ідея залучити Медведчука надходила від канцлера Німеччини Ангели Меркель, Клімкін відповів: “Я ніколи від Меркель цього не чув – запитайте Порошенка”.
Пряма мова Клімкіна: “Я з Ірою Геращенко зустрічався з Медведчуком із питань взаєамодії по звільненню – він потім був у цій підгрупі. Це був липень і серпень 2014 року. Я більше (з ним) не зустрічався, але він потім зустрічався з Порошенком – і не один раз.
Я не думаю, що Меркель є великим фанатом Медеведчука. Я щонайменше ніколи від неї цього не чув. Можливо, це відбувалося тет-а-тет. Запитайте Порошенка. Але я в цьому дуже сумніваюся”.
Передісторія:
Віктор Медведчук як близька до Володимира Путіна людина був долучений до переговорів про звільнення українських полонених з окупованої частини Донбасу та звільнення українських політв’язнів Кремля у Росії. Він навіть мав дозвіл на прямі польоти до Москви, хоча авіасполучення між Україною та Росією закрите.
У листопаді 2018 року журналісти “Схем” повідомляли, що Віктор Медведчук регулярно приїжджає до Адміністрації президента Петра Порошенка. Той пояснював, що вони погоджували позицію перед переговорами із Путіним.
Уже після завершення своєї каденції Порошенко заперечував, що за роки його керівництва країною кум Путіна та ідеолог федералізації України Медведчук став одним із найпотужніших гравців в українській політиці: “Медведчук при мені голову не міг підняти!”.
Медведчук у відповідь заявляв про цькування з боку влади Порошенка і стверджував: “Піднімати голову мені не було необхідності, тому що я в своєму житті не опускав її ні перед ким”.
«Справа Стуса»: суд відкрив апеляцію за скаргою представника Кіпіані
Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника журналіста Вахтанга Кіпіані на рішення суду першої інстанції щодо книги «Справа Василя Стуса».
Про це у коментарі Укрінформу повідомила прессекретар Київського апеляційного суду Тетяна Геведзе.
«Відкрито апеляційне провадження 26 листопада за апеляційною скаргою представника Кіпіані, (яка була подана – ред.) на рішення саме Дарницького районного суду від 19 жовтня 2020 року», – сказала Геведзе.
Як повідомлялося, 19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд Києва частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука проти видавництва «Vivat» та історика і журналіста Вахтанга Кіпіані про заборону видання і поширення книги «Справа Василя Стуса».
Зокрема, суд визнав недостовірними деякі фрази, наведені у книзі, і зобов’язав видалити їх, а також заборонити розповсюджувати надрукований тираж книги та подальше її тиражування до усунення фраз, що несуть інформацію про Медведчука.
Також суд ухвалив заборонити Кіпіані та видавництву поширення пов’язаної з книгою інформації у пресі, на радіо, телебаченні, в інтернеті та інших ЗМІ.
Українці в Росії стурбовані недостатньою увагою Києва до їхніх проблем
Офіційний Київ має приділяти більше уваги проблемам українців в Росії, вважають українські активісти в РФ.
Про це, зокрема, говорилося під час зустрічі керівників українських організацій Росії з Москви та інших регіонів та українських дипломатів у посольстві України в Москві, яка відбулася 28 листопада в рамках заходів з вшанування жертв Голодомору 1932-33 рр., повідомляє пресслужба Обєднання українців Росії, передає Укрінформ.
Як зазначається, під час зустрічі «пройшла змістовна розмова про нинішній стан роботи українських організацій».Їх представники озвучили своє бачення сьогоднішніх можливостей для громадської роботи.
«Був проведений детальний аналіз напрямів діяльності організацій, вказано на необхідність посилення інформаційної складової в роботі, зміцнення зв’язків між організаціями, більш широке використання культурно-просвітницьких заходів», – йдеться у повідомленні.
У ході розмови «українські активісти висловили свою стурбованість недостатньою увагою з боку української влади в Києві до проблем українців в Росії». Як зауважується, «особливо це відчувається на тлі відносин української влади із західними діаспорами».
Також учасники розмов торкнулися питання про роботу Культурного центру України у Москві.
«Про складну ситуацію в КЦУ за останні декілька років сказано і написано чимало. Крайнє загострення російсько-українських відносин піднесло питання про головний, а після закриття російською владою Бібліотеки української літератури – власне, єдиний повноцінний культурний осередок українців в столиці Росії, на рівень важливої державної справи. Сьогодні питання полягає в тому, що відсутність радикального оновлення діяльності Культурного центру України у Москві та зміни концепції його роботи взагалі ставить питання про доцільність подальшого існування цієї установи для України», – зазначається у повідомленні.
Як зазначається, представники українських організацій висловили вдячність Посольству за проведення вельми важливої зустрічі і висловили сподівання на подальше тісне співробітництво.
Обшуки на Закарпатті: у МЗС Угорщини погрожують Україні НАТО та викликали посла
1 грудня 2020, 03:46, УНН. На обшуки, які Служба безпеки України провела на Закарпатті у лідерів угорської нацменшини, на своїй сторінці у Facebook відреагував міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, передає УНН.
“В Україні знову продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини. Через неприпустимість таких дій викликали на Посла України в Угорщині Любов Непоп задля того, аби висловити своє незадоволення діями керівництва України”, — заявив глава МЗС Угорщини.
За словами угорського міністра, сьогодні він планує зустрітися із представником НАТО, аби обговорити питання подальшого блокування членства України в Альянсі.
Нагадаємо, нардеп від “Слуги народу” Олександр Качура направив в СБУ депутатське звернення в зв’язку з виконанням гімну Угорщини після присяги новообраними депутатами Сюртівської ОТГ Закарпатської області. Раніше повідомлялось, що СБУ провела обшуки у благодійному фонді на Закарпатті через можливе втручання у політичну ситуацію в Україні.
Аналітик припустив, хто може розігрувати “угорську карту” на Закарпатті
Аналітик Дмитро Тужанський вважає, що останні події навколо так званого угорського питання на Закарпатті свідчать про існування дестабілізаційного плану, на який працюють одразу кілька гравців.
Про це він заявив у коментарі кореспондентові Укрінформу.
“Те, що зараз відбувається на Закарпатті — з обшуками в лідерів угорської партії, вкидами зі співом угорського гімну на сесії Сюртівської ОТГ — нагадує “чорну” комедію братів Коенів “Прочитати і спалити”. Вона про ЦРУ та спецоперації. Там у сюжеті одна спецоперація накладалася на іншу, і у підсумку навіть голова ЦРУ не зміг розібратися в подіях. У калейдоскопі подій навколо угорського питання на Закарпатті за останні два дні проглядається деструктивний сценарій. Скидається на те, що це використовують у своїх цілях одразу кілька груп впливу”, – сказав Тужанський.
На його думку, проведення сьогодні обшуків у фонді “Еган Еде”, що отримує і реалізує на Закарпатті фінансову допомогу з Угорщини, і в його керівника — лідера закарпатських угорців Ласло Брензовича, меншою мірою дивно.
“Для когось ці ранкові обшуки в будинку Брендзовича, в офісах КМКС (Партія угорців України – ред.) та фонду “Еган Еде” були несподіванкою. З іншого боку, Запорізький суд виніс ухвалу на ці обшуки ще 7 днів тому. А на вихідних в Ужгороді були чергові неформальні перемовини щодо керівництва майбутньої облради, на яких угорці та “Батьківщина” оголосили, що виходять із перемовин щодо коаліції зі ”Слугою народу”. А сьогодні вранці розпочалися обшуки”, – акцентує аналітик.
З іншого боку, каже він, оприлюднено відео з виконанням гімну Угорщини на сесії Сюртівської ОТГ.
“Депутати цієї ОТГ на сесії раптово чомусь вирішили заспівати угорський гімн — і це хтось зафільмував. Причому, за моєю інформацією, заспівали вони це все ще тиждень тому, а виклали відео саме сьогодні. Узагалі, це антидержавно: на установчій сесії української ОТГ співати гімн іншої держави” – наголосив Тужанський.
За його словами, все це відбувається на тлі попередніх заяв Києва та Будапешта про нормалізацію відносин, хоча минулого тижня “ми бачили чергове загострення через повернення з кордону Іштвана Грежі та виклик посла в Будапешті Любові Непоп”.
“Зараз на Закарпатті відразу кілька груп розігрують цей деструктивний сценарій, і все це лежить в основі формування так званої коаліції в облраді, сесія якої має бути 7 грудня. Когось в області не влаштовує союз “Слуги народу” та “Рідного Закарпаття” — не влаштовує політично, економічно, індивідуально (є претензії до певних осіб). Єдине і найгірше: це все матиме — і має вже – дуже серйозні наслідки для держави Україна і для українсько-угорських відносин, для нашої репутації”, – робить висновок Тужанський.
Раніше у Мережі опублікували відео з сесії Сюртівської ОТГ, на якому депутати громади виконують гімн Угорщини.
Як повідомлялося, 30 листопада на Закарпатті СБУ провела в офісах та приватному будинку лідера закарпатських угорців Ласло Брензовича обшуки.
У спецслужбі заявили, що перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України. Зокрема, вивчається можливе втручання у внутрішні справи України та заподіяння шкоди державній безпеці через фейкове поширення дії законодавства Угорщини і юрисдикції її державних органів на окремі регіони нашої країни.
У СБУ поінформували, що під час обшуків виявлено низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану «Велику Угорщину» та створення етнічної автономії на Закарпатті.
СБУ провела обшук у благодійному фонді на Закарпатті через пропаганду «Великої Угорщини»
Служба безпеки України провела на Закарпатті санкціоновані обшуки у функціонерів одного із місцевих благодійних фондів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр СБУ.
“Наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України. Зокрема, вивчається можливе втручання у внутрішні справи нашої держави та заподіяння шкоди державній безпеці України через фейкове поширення дії законодавства Угорщини і юрисдикції її державних органів на окремі регіони нашої країни”, – йдеться у повідомленні.
Досудове слідство також досліджує факти сприяння іноземній державі окремими українськими публічними діячами. Вони підозрюються у підтримці державних органів сусідньої країни у веденні підривної діяльності на шкоду Україні, зокрема й у вчиненні дій із ознаками державної зради.
Під час обшуків правоохоронці виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану «Велику Угорщину» та створення етнічної автономії на Закарпатті. Також вилучено комп’ютерну техніку засоби зв’язку та інші матеріали, які слідчі будуть досліджувати як доказову базу протиправної діяльності фігурантів.
лідчі дії тривають.
Як повідомлялося, сьогодні на Закрапатті СБУ провела в офісах та приватному будинку Ласло Брензовича, лідера закарпатських угорців, обшуки пов’язані зі справою щодо Фонду Егана Еге.
Шмигаль після зустрічі з Ердоганом: Туреччина — один із ключових партнерів України
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Про це глава уряду написав у своєму Twitter – Укрінформ.
«Радий зустрічі з Президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. Туреччина є одним із ключових партнерів України й відіграє важливу роль у збереженні стабільності та безпеки в Чорноморському регіоні. Україна прагне посилювати співпрацю з Туреччиною і цьому сприятиме підписання Угоди про вільну торгівлю», – написав Прем’єр-міністр.
Радий зустрічі з Президентом @RTErdogan. #Туреччина є одним із ключових партнерів й відіграє важливу роль у збереженні стабільності та безпеки в Чорноморському регіоні. #Україна прагне посилювати співпрацю з , і цьому сприятиме підписання Угоди про вільну торгівлю. pic.twitter.com/0VFPf3mYTC
— Denys Shmyhal (@Denys_Shmyhal) November 30, 2020
Як повідомило управління з комунікацій адміністрації президента Туреччини, зустріч тривала 50 хвилин і була закритою для преси.
Денис Шмигаль у розмові з Реджепом Ердоганом зазначив, що одним із пріоритетів реформ в Україні є залучення інвестицій в державний сектор економіки, зокрема на основі державно-приватного партнерства, зазначили в пресслужбі КМУ.
«Туреччина має успішний досвід у сфері реалізації масштабних інфраструктурних проєктів за формулою державно-приватного партнерства. Нам цей досвід дуже цікавий. Тому очікуємо, що третє засідання Українсько-турецької робочої групи з питань державно-приватного партнерства відбудеться вже найближчим часом», — зазначив Прем’єр-міністр.
Очільник Уряду підкреслив, що одним з ефективних механізмів розвитку співробітництва України й Туреччини у сфері енергетики є проведення засідання українсько-турецької Робочої групи з питань енергетики.
«Такий формат дозволить обговорити увесь спектр можливих напрямків співробітництва в енергетичній галузі, та зміцнити двосторонні відносини на шляху до економічного зростання обох країн», — сказав Шмигаль.
Під час зустрічі Прем’єр-міністр України та Президент Туреччини також обговорили співробітництво у сфері оборонно-промислового комплексу.
Крім того, сторони погодилися, що Україна й Туреччина мають надалі координувати зусилля щодо боротьби з пандемією COVID-19 та її наслідками для економіки.
Як повідомляв Укрінформ, глава українського уряду перебуває у Туреччині з дводенним робочим візитом. Його супроводжують віцепрем’єр-міністр — міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, міністр інфраструктури Владислав Криклій, перша заступниця міністра закордонних справи Еміне Джапарова, заступник міністра розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка.
Польща не прийматиме біженців, бо прихистила багато мігрантів з України та Білорусі — МЗС
01.12.2020, 04:44
Польща не погодиться на механізм примусового розподілу біженців з Близького Сходу і Північної Африки, оскільки останнім часом прийняла багато мігрантів з Білорусі та України.
Про це в ефірі TVP Info заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач, передає кореспондент Укрінформу.
“Без сумніву, Польща не погодиться на жоден механізм розміщення мігрантів з півдня і їх примушування приїжджати до Польщі в ситуації, коли вони цього не хочуть, а ми до цього не готові”, – заявив Пшидач.
За його словами, Польща як країна східного флангу ЄС надійно охороняє зовнішній кордон ЄС.
“Вдночас ми приймаємо мігрантів зі сходу, які приїжджають сюди не з туристичною метою, а з огляду на політичну нестабільність в їхніх країнах. В Україні – війна, в Білорусі – політична нестабільність. Ці особи приїжджають до Польщі, і Польща як член ЄС виконує свої зобов’язання”, – заявив заступник глави МЗС.
Він додав: якщо з розподілом біженців мають проблеми інші країни Заходу, то вони також можуть взяти на себе частину зобов’язань.
Польський дипломат зазначив, що ЄС з 2015 року змінив свій підхід до міграції та теми розподілу біженців, зокрема під впливом позиції країн Вишеградської групи.
Країни Півдня Європи, зокрема Греція, Італія, Іспанія, Мальта, критикують позицію Єврокомісії стосовно нового пакту про міграцію і надання притулку. На їх переконання, ЄС має повернутися до механізму обов’язкового розподілу біженців.
Як повідомлялося, у 2015 році польський уряд погодився на прийняття близько 7 тис. осіб з півдня у межах розподілу біженців між країнами ЄС. Згодом, після приходу до влади у РП партії “Право і Справедливість” (PiS), Варшава відмовилася приймати біженців з Близького Сходу і Північної Африки. Одним з основних аргументів було те, що Польща вже прийняла велику кількість мігрінтів з України після 2014 року.
Позиція Варшави полягає в тому, що людям на Близькому Сході та Північній Африці потрібно допомагати у своїх країнах, у таборах для біженців, одночасно зміцнюючи південні кордони ЄС від проникнення нелегалів. Єврокомісія виступила з критикою такої позиції країн Вишеградської групи. У 2017 році Єврокомісія подала до суду ЄС на Польщу, Угорщину та Чехію, і той у квітні 2020 року визнав протиправними дії цих трьох країн, які відмовилися приймати біженців під час міграційної кризи 2015 року і порушили таким чином власні зобов’язання.
В уряді Польщі зауважили, що це рішення не матиме практичного значення, оскільки узгодження по біженцях перестали бути актуальними у вересні 2017 року і їх виконання є неможливим.
За даними Головного статистичного управління Польщі, на кінець 2019 року в Польщі перебувало 1,3 млн українців. Більшість з них є трудовими мігрантами. Водночас статус біженця отримали в Польщі кількасот громадян України.
Лондон закликає Москву передати ОЗХЗ всі дані про «Новічок»
Уряд Великої Британії закликав російську владу передати Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) всі дані про програму “Новічок” після отруєння опозиціонера Олексія Навального.
Про це заявила державний міністр при Міноборони Великої Британії Аннабель Голді на 25-ій Конференції ОЗХЗ, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу британського уряду.
«Велика Британія вважає, що немає жодного правдоподібного пояснення отруєння пана Навального, окрім участі та відповідальності Росії за цей жахливий напад. Ми закликаємо Російську Федерацію передати ОЗХЗ всі дані про програму «Новічок», – наголосила Голді.
Вона додала, що Росія має надати вичерпні пояснення конференції ОЗХЗ, як хімічну зброю, розроблену Радянським Союзом, застосовували проти російського опозиційного політика на російській території.
За словами Голді, всі винні в отруєнні Навального мають бути притягнуті до відповідальності.
Як повідомляв Укрінформ, російському опозиціонеру Олексію Навальному 20 серпня стало зле в літаку, коли він повертався з Томська в Москву. Літак здійснив вимушену посадку в аеропорту Омська. Опозиціонер у стані коми був госпіталізований у реанімацію місцевої лікарні, а через два дні його доправили в Берлін.
Німецькі експерти виявили в організмі Навального сліди отруєння нервово-паралітичною речовиною групи «Новічок». Лабораторії Німеччини, Франції та Швеції, а також експерти Організації із заборони хімічної зброї підтвердили факт отруєння.
Російська влада продовжує заперечувати причетність до отруєння опозиціонера, звинувачуючи Захід і ОЗХЗ в маніпулюванні фактами і в політизації справи.
Отруєння Навального засудили більшість держав-учасниць конвенції про заборону хімзброї
Переважна більшість держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї (КХЗ), включно з Україною, суворо засудили факт отруєння Олексія Навального на території Російської Федерації із застосуванням бойової отруйної речовини з групи “Новічок”.
Про це сказав в коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі Посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов.
“Як відомо, факт отруєння цією речовиною був доведений лабораторією Бундесверу, незалежним дослідженням профільних лабораторій Франції та Швеції, а також двох кваліфікованих лабораторій ОЗХЗ. Україна разом з іншими державами підтверджує свою тверду позицію, що застосування хімічної зброї будь-ким, будь-де і за будь-яких обставин є грубим порушенням міжнародного права і має бути суворо засуджено. Відповідальні за таке грубе порушення КХЗ повинні бути покарані”, – наголосив він.
Посол також зазначив, що саме тому Україна стала співавтором спільної заяви, направленої на 25-у сесію Конференції 56 державами-учасницями. У заяві вкотре засуджується факт отруєння Олексія Навального та міститься вимога до Російської Федерації провести у кооперації з експертами ОЗХЗ розслідування обставин отруєння та інформувати Конференцію про його результати.
“Виходячи з попереднього досвіду, очікуються спроби Російської Федерації та незначної кількості держав, які її підтримують та категорично не визнають діяльність ГРІ у складі Технічного секретаріату ОЗХЗ, блокувати прийняття програми і бюджету ОЗХЗ на 2021 рік. Проте, сподіваємось, що і бюджет Організації, і санкції щодо Сирії будуть схвалені переважною більшістю держав-учасниць КХЗ”, – наголосив Ченцов.
Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі проходить 25-та сесія Конференції держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї (КХЗ). Через коронавірус цього року сесія поділена на дві частини. Під час першої частини Конференції обговорюватимуться лише життєво важливі питання функціонування Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), такі як рішення щодо програми і бюджету Організації на 2021 рік та інші питання фінансового характеру. Решта питань порядку денного розглядатиметься під час другої частини Конференції.
Більше тисячі пенсіонерів вийшли на вулиці Мінська, є затримані – УП
У столиці Білорусі Мінську понад тисячу людей похилого віку в дев’ятий раз провели марш протесту проти насильства і беззаконня.
Джерело: “Радыё Свабода“, TUT.by
Деталі: Силовики блокували запланований маршрут, не давали людям зібратися в одну колону, блокували тротуари, проте учасники акції протесту провели ходу.
Частина учасників маршу пенсіонерів біля будівлі КДБ… водила хоровод. Потім їх відтіснили люди в шоломах і з кийками в руках.
Правозахисники повідомляють як мінімум про трьох затриманих (не рахуючи двох журналістів російського видання РІА “Новости”) під час нинішнього “Маршу пенсіонерів”.
Марш пенсіонерів у Мінську проводиться в дев’ятий раз.
“Бабушки и деды, идем до победы!” – скандували також учасники маршу.
Повідомляється, що в акції протесту взяли участь понад тисячу осіб.
Тихановська розповіла, що Меркель запитувала у неї про українську мову
Канцлер Німеччини Ангела Меркель під час однієї з зустрічей поцікавилася у лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської, чи розуміє вона українську мову.
Про це Тихановська розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, передає Укрінформ.
“Ангела Меркель, до речі, не те що згадувала, але говорить про Україну, про українську мову. Вона каже: “Ви розумієте українську?”. Я кажу: “Звісно, я розумію – вона дуже і дуже близька з білоруською (з російською не дуже схожа), і ми досить легко розуміємо одне одного”. – “Ну, добре”. Ось така швидкоплинна розмова була у нас”, – сказала Тихановська.
Вона додала, що європейські лідери “дуже добре володіють інформацією щодо ситуації у Білорусі“.
“Вони знають, що відбувається, залучені до цієї ситуації та всіляко хотіли би допомогти. Не завжди це, звісно, вдається так, як їм того хотілося б. Але ми відчуваємо цю підтримку”, – сказала лідер білоруської опозиції.
Як повідомлялося, Тихановська 6 жовтня провела у Берліні переговори з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
У Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада країни продовжує застосовувати жорстокі репресії проти учасників мирних протестів.
Білоруського політв’язня Тихановського звинуватили в тяжкому злочині – УП
Білоруському політв’язню Сергію Тихановському пред’явлено нове обвинувачення – у розпалюванні соціальної ворожнечі.
Джерело: Tut.by, “Радыё Свабода”
Деталі: Сталося це незадовго до закінчення його утримання під вартою за попередніми звинуваченнями.
Тихановський перебуває в СІЗО вже пів року, його потрібно було відпустити або відправити в суд. Згідно з новим обвинувальним висновком, він може перебувати під вартою ще 18 місяців.
Адвокат Віктор Мацкевич заявив, що Тихановський “вкрай обурений” новим обвинуваченням.
Таким чином Тихановському пред’явлено звинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу РБ:
організація дій, що грубо порушують громадський порядок (в зв’язку з подіями в Гродно 29 травня, коли був затриманий Тихановський),
перешкоджання роботі Центральної виборчої комісії (заява подала голова ЦВК Лідія Єрмошина),
розпалювання расової, національної, релігійної або іншої соціальної ненависті, вчинене групою осіб або з необережності до смерті або інших тяжких наслідків.
Останнє – згідно з Кримінальним кодексом Білорусі – тяжкий злочин. Санкція статті – позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Сергій Тихановський – один з перших політв’язнів 2020 року. Зараз їх 145.
Нагадаємо: У Білорусі з 9 серпня постійно проходять масштабні мітинги проти оголошеної перемоги на них Олександра Лукашенка, який 26 років утримує владу в країні в тому числі шляхом переслідування опонентів і фальсифікації виборів.
Сергій Тихановський мав брати участь у президентських виборах 2020 року, але був кинутий режимом Лукашенка за грати. Балотувалася його дружина – Світлана Тихановська, яка за даними опозиції, і виграла вибори. Тихановська була змушена виїхати з Білорусі через переслідування. Лукашенко попри народний протест відмовляється йти з посади і призначати нові вибори.
На державному ТБ Білорусі показують одних і тих же людей, але в різних ролях – УП
З одного державного телеканалу Білорусі на інший кочують одні і ті ж люди, але в різних амплуа.
Джерело: “Новое время”
Деталі: На різних каналах Білорусі помітили одних і тих же людей, які з’являються в різних сюжетах з різними амплуа.
Зокрема, жінка на ім’я Юлія Артюх з’являється в ролі “багатодітної матері”, “учасниці автопробігу” і навіть телеведучої.
Також на білоруському ТБ частий гість “вірусолог”-“політолог” із Болгарії Пламен Пасков та інші.
Ці люди виступають проти протестів і поділяють правління самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.
У Білорусі в неділю затримали журналістів, фотографа і 400 протестувальників – УП
У Білорусі під час чергової акції протесту в неділю були затримані понад 400 осіб, серед яких, зокрема, журналісти.
Джерело: правозахисний центр “Весна”. Беларуская асацыяцыя журналістаў
Деталі: Станом на 00:30 в списку “Весни” 413 імен затриманих, список постійно доповнюється. Переважна більшість були затримані в Мінську.
Білоруська асоціація журналістів повідомляє, що в Мінську та Бресті під час висвітлення акцій були затримані журналісти видання “Брестська газета”, “Новий час” та TUT.BY.
Дехто з затриманих вже має досвід ув’язнення за висвітлення минулих акцій.
Також затриманий член основного складу Координаційної ради, економіст Дмитро Крук.
У міліції Мінська TUT.BY повідомили, що в неділю “в різних районах столиці спробували зібратися невеликі групи громадян, які позначали себе незареєстрованою символікою і плакатами, що містять різні заклики..найбільш активні особи були затримані”.
Що передувало: У неділю, 29 листопада, Мінськ знов заполонила спецтехніка і силовики, які аби розігнати демонстрантів застосовували сльозогінний газ та світлошумові гранати.
Влада закривала центральні станції метро та блокувала інтернет.
Нагадаємо:
У Білорусі з 9 серпня постійно проходять масштабні мітинги проти оголошеної перемоги на них Олександра Лукашенка, який 26 років утримує владу в країні в тому числі шляхом переслідування опонентів і фальсифікації виборів.
Опозиція сформувала Координаційну раду і вимагає перевиборів. Однак 6 із 7 членів президії ради уже або опинилися за гратами або були видворені за межі країни.
Олександр Лукашенко заявив, що владу не віддасть, бо його “не для того обрав народ” і провів таємну інавгурацію.
Вісконсин офіційно затвердив перемогу Джо Байдена на голосуваннях у штаті
01.12.2020, 06:10
Влада Вісконсину офіційно оголосила Джо Байдена переможцем президентських виборів на голосуваннях у штаті після часткового перерахунку бюлетенів.
Відповідну заяву оприлюднив у понеділок губернатор штату Тоні Еверс, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні я виконав свій обов’язок, щоби сертифікувати (офіційно затвердити – ред.) результати виборів 3 листопада, і, як вимагає закон штату й федеральне законодавство, я підписав Сертифікат про затвердження списків вибірників для обраного президента Джо Байдена та обраної віцепрезидентки Камали Гарріс», – зазначив Еверс на власній твітер-сторінці.
За офіційними даними часткового перерахунку голосів, Джо Байден отримав перемогу в Вісконсині з перевагою 20,7 тис. голосів.
Президент Трамп уже заявив, що подасть позов до суду у вівторок, щоби оскаржити процес сертифікації результатів виборів у штаті.
Як повідомляв Укрінформ, у понеділок влада штату Аризона також офіційно підтвердила перемогу Джо Байдена на виборах після процедури часткового перерахунку голосів.
Мін’юст США просить закрити справу Майкла Флінна
01.12.2020, 05:43
Американський Мін’юст запустив формальний процес у суді щодо припинення справи проти ексрадника президента США Майкла Флінна, який мав відкриті зв’язки з російським урядом, був засуджений, а пізніше помилуваний президентом Трампом.
Про це повідомив у понеділок американський телеканал CNN, передає Укрінформ.
«Міністерство юстиції в понеділок оприлюднило копію помилування президентом Дональдом Трампом його ексрадника з питань нацбезпеки Майкла Фліна”, — зазначається в повідомленні.
Мін’юст також офіційно звернувся до федерального суду з проханням припинити справу проти нього (Флінна – ред.).
Після оголошення президентом Трампом помилування, з Майкла Флінна знімаються звинувачення ФБР щодо його контактів з Росією, розкриття інформації про таємне лобіювання інтересів Туреччини у 2016 році перед тим, як він став радником глави Білого дому. Помилування також виправдовує Флінна після того, як він зізнався федеральному суду під присягою, що винен у своїх злочинах, а пізніше заявив про невинуватість, що було трактовано як неповага до суду.
Як повідомляв Укрінформ, чинний глава Білого дому Дональд Трамп 25 листопада, перед завершенням президентського терміну поспішив видати розпорядження про помилування свого ексрадника Майкла Флінна.
Колишній генерал Флінн раніше очолював розвідувальне управління Пентагону й був звільнений з цієї посади через причини, які не розголошувалися. Після цього він не приховував зв’язків з російською владою та навіть працював позаштатним експертом російського пропагандистського каналу RT. Крім того, Флінн відвідав ювілейний захід RT у Москві, де сидів за одним столом поруч із Володимиром Путіним.
У 2017 році колишній генерал визнав себе винним у тому, що брехав агентам ФБР про характер своїх розмов із послом Росії у США Сергієм Кисляком, які відбулися за кілька тижнів до інавгурації Трампа. Раніше він стверджував, що не обговорював санкцій проти РФ, запроваджених Сполученими Штатами.
Байден оточить себе в Білому домі виключно жінками-комунікаторами – УП
Обраний президент США Джо Байден, заявив про свій намір створити команду з комунікацій Білого дому, в якій ключові пости займуть лише жінки.
Джерело: сайт Biden-Harris Presidential Transition
Пряма мова Байдена: “Пряме і правдиве спілкування з американським народом є однією з найважливіших обов’язків президента, і на цю команду буде покладена величезна відповідальність за комунікацію американського народу з Білим домом. Я гордий повідомити сьогодні про першу команду з комунікацій, що складається лише з жінок”.
Деталі: Так, майбутнім прес-секретарем Білого дому має стати Джен Псакі.
Довідка: З 2011 по 2013 року Псакі працювала прес-секретарем екс-президента Барака Обами, а потім була представником Держдепу.
Пряма мова Джен Псакі, яку мають призначити прес-секретарем Білого дому: “Для мене велика честь знову працювати на Джо Байдена, людину, від імені якої я працювала під час адміністрації Обами-Байдена, коли він допомагав вести економічне відновлення, відновлював наші відносини з партнерами (виявляється, хороша практика) і привносив співчуття та людяність майже в кожну зустріч, на якій я була присутня”.
Деталі: Колишній політичний аналітик NBC і MSNBC Карін Жан-П’єр стане головною заступницею прес-секретаря.
Кейт Бедінгфілд обійме посаду директорки із комунікацій Білого дому, а Пили Тобар буде працювати її заступницею.
Старший радник передвиборчого штабу Байдена Ешлі Етьєн буде призначена на посаду директорки з комунікацій віцепрезидентки Камали Гарріс, а Симона Сандерс займе пост старшої радниці та головного прес-секретаря Гарріс.
Директоркою з комунікацій майбутньої першої леді стане Елізабет Александер, яка раніше була радником штаб Байдена.
Що передувало:
Президент США Дональд Трамп погодився залишити Білий дім, якщо Колегія виборників проголосує за його опонента від демократів на виборах Джо Байдена.
Протягом тривалого часу Дональд Трамп відмовлявся визнавати, що Джо Байдена підтримала більша кількість виборців та стверджував про масові фальсифікації, намагаючись домогтись перерахунку голосів через суди.
Нагадаємо:
Обраний президентом США Джо Байден заявив, що впродовж своїх перших 100 днів перебування на посаді хоче провести імміграційну реформу, скасувати укази Дональда Трампа про навколишнє середовище і допомогти владі штатів у боротьбі з COVID-19.
Офіційно переможцем перегонів вважається кандидат, за якого 14 грудня проголосує Колегія виборників. Новий президент офіційно приступає до виконання обов’язків після складання присяги 20 січня.
Вселенський патріарх відвідає Україну –– УП
Вселенський патріарх Варфоломій повідомив, що відвідає Україну у День незалежності в 2021 році на запрошення президента Володимира Зеленського.
Джерело: Orthodox Times
Дослівно: “Вселенський патріарх оголосив, що відвідає Україну з офіційним візитом в День незалежності України в серпні наступного року, відповідаючи на запрошення президента України Володимира Зеленського”.
Деталі: Про це Варфоломій заявив під час літургії на честь засновника Константинопольської церкви. На літургії був прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і деякі члени уряду, які відвідали Вселенського патріархата.
Нагадаємо:
Зеленський запросив патріарха під час візиту в Туреччину.
Це буде другий візит Варфоломія в Україну. Вперше він відвідав Україну у 2008 році.
У 2019 році Україна отримала томос від Вселенського патріарха Варфоломія.
Степанов спрогнозував відтік лікарів за кордон, якщо їм не підвищать зарплати
01.12.2020, 00:25
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов спрогнозував відтік медпрацівників за кордон у тому разі, якщо зарплати медикам наступного року не будуть підвищені.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це він заявив ефірі програми “Свобода слова на ICTV.
“Якщо ми не піднімемо заробітну плату нашим медичним працівникам, вони, особливо після COVID-19, стали магнітом для всіх європейських країн. COVID-19 всім медичним системам поставив двійку. Вся ця концепція, що нам не треба така кількість лікарів, рухнула, і зараз наші медичні працівники почнуть виїжджати, і почнуть зі спеціальності, яку вже вивчили всі в нашій країні — реаніматолог-анестезіолог. Їх 7,5 тисяч. Вони довели, що вони дуже фахові спеціалісти. І це показники, на які зараз орієнтуються європейські країни, — рівень смертності в нашій країні. Саме тому я не погодився з цим бюджетом, я не підтримав його на засіданні уряду”, – сказав Степанов.
Він нагадав, що в пропозиціях, які МОЗ подавало до проєкту бюджету на 2021 рік, була закладена заробітна плата лікаря на рівні 23 тисячі грн., медичної сестри – 17 тисяч грн, санітарки – 12 тисяч грн. Також в бюджетному запиті МОЗ були враховані всі лікарські засоби, медичні вироби для надання медичної допомоги.
“Зараз не питання якихось шикарних речей, нам потрібно банально вижити. Ми побачили всі в якому стані знаходиться наша медицина”, – сказав Степанов.
Як повідомляв Укрінформ, як повідомляв Укрінформ, за розрахунками Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я на Програму медичних гарантій (ПМГ) у 2021 році необхідно 225 млрд грн. В національній службі здоров’я наголосили, що на лікування хворих з COVID-19 при такому фінансуванні передбачено 14,5 млрд грн.
В НСЗУ наголосили, що зважаючи на динаміку захворюваності та зростання навантаженості на систему, вже у другому кварталі доведеться в десять разів зменшити видатки на лікування пацієнтів з COVID-19. Окрім цього доведеться відмовитися від доплат лікарям за роботу з такими пацієнтами.
Також в Нацслужбі наголошують, що бюджет у 123 млрд грн не дозволить НСЗУ запровадити доплати за досягнення індикаторів якості для первинної та екстреної допомоги. Також НСЗУ доведеться зменшити кількість послуг з ранньої діагностики раку, які держава оплатить пацієнтам. А онкологічні захворювання — серед лідерів в причинах смертності в Україні.
Втім в проєкті бюджету, який Кабінет міністрів ухвалив 27 листопада, видатки на ПМГ закладені на рівні 123 млрд грн.
В МОЗ кажуть, що до ухваленого урядом фінансування треба додати ще ₴57 мільярдів
01.12.2020, 00:58
За розрахунками Міністерства охорони здоров’я, до ухваленого урядом фінансування на медицину необхідно додати близько 57 мільярдів гривень.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов в ефірі програми “Свобода слова” на ICTV.
“Ми рахували різні варіанти. Для того, щоб ми забезпечили мінімум, щоб ми, без перебільшення, вижили, треба додати (до ухваленого урядом обсягу фінансування – ред.) близько 57 млрд грн.”, – сказав Степанов.
Він додав, що бюджетному запиті МОЗ пропонувало фінансування медичної сфери на рівні 296 млрд грн, з яких 225 млрд грн — це Програма медичних гарантій, 15,1 млрд — це кошти на закупівлю вакцини від COVID-19, розраховані для всіх груп ризику, решта — це інвестиційні проєкти, будівництво, наприклад в Інституті раку.
В проєкті бюджету, який схвалив уряд, передбачено, за словами Степанова, 159 млрд грн разом зі спеціальним фондом.
Глава МОЗ заявив, що у разі якщо не буде додано фінансування на медичну сферу, лікарі почнуть виїжджати за кордон. Втім міністр впевнений, що йому вдасться переконати народних депутатів збільшити фінансування на медицину.
Як повідомляв Укрінформ, за розрахунками Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я на Програму медичних гарантій (ПМГ) у 2021 році необхідно 225 млрд грн. Втім в проєкті бюджету, який Кабінет міністрів ухвалив 27 листопада, видатки на ПМГ закладені на рівні 123 млрд грн.
Арахамія розповів, що передбачатиме «інтелектуальний локдаун»
01.12.2020, 00:15
«Інтелектуальний локдаун» у разі його введення передбачатиме, що різні регіони виходитимуть з нього не одночасно, а в залежності від епідеміологічної ситуації.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це розповів голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в ефірі програми “Свобода слова” на ICTV.
Політик зауважив, що цей термін був озвучений на одній із нарад з головами фракцій, де за участю Прем’єр-міністра обговорювалася така ймовірність.
“Мова йшла про те, коли буде локудаун, чи буде локдаун, який саме це буде локдаун. То Прем’єр-міністр визначив, що це не буде копія того локдауну, який був навесні, а це буде так званий “інтелектуальний локдаун”, який має за собою мету, що після локдауну вихід не рівномірний, а з урахуванням епідеміологічної ситуації в регіонах”, – розповів Арахамія.
Він додав, що вихід з локдауну залежатиме від епідситуації в конкретному регіоні.
“Наскільки мені відомо, в уряді ще немає конкретної фінальної моделі локдауну, але вона проробляється для того, саме зменшити та мінімізувати економічні збитки”, – зазначив голова фракції “Слуга народу”.
Як повідомляв Укрінформ, представники уряду, відповідальні за запобігання поширенню коронавірусу, а також РНБО, провели нараду, щоб дати прогнози розвитку епідемічної ситуації та визначитися, чи потрібно впроваджувати повний локдаун і коли.
Точної дати локдауну поки немає, але його можливість зберігається – Мендель
Урядовці та представники місцевої влади сходяться у потребі запровадження локдауну в Україні, проте точна дата, коли його буде введено, ще невідома.
Про це заявила прессекретар Президента Володимира Зеленського Юлія Мендель в Інстаграмі.
“Можливість локдауну зберігається. За умови сильного зростання кількості хворих, його потрібно буде ввести. На цьому сходяться не лише урядовці, а й представники місцевої влади. Однак поки точної дати нема”, – написала Мендель.
За її словами, “вивчаються всі можливі сценарії, прогнози, опрацьовуються можливості медичної системи та економіки”.
Загроза локдауну залежить від кожного з нас зокрема: як ми дотримуємося заходів безпеки, чи наражаємо на небезпеку інших!”, – зауважила речниця Президента.
Як повідомляв Укрінформ, представники уряду, відповідальні за запобігання поширенню коронавірусу, а також РНБО сьогодні проводять нараду, щоб дати прогнози розвитку епідемічної ситуації та визначитися, чи потрібно впроваджувати повний локдаун і коли.
МОЗ не рекомендуватиме продовжити карантин вихідного дня – Степанов
Міністерство охорони здоров’я не рекомендуватиме продовжувати терміни карантину вихідного дня в Україні, який діяв у листопаді.
Про це міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив в ефірі телеканалу “Україна 24”, передає Укрінформ.
Зокрема, відповідаючи на запитання про можливість продовження карантину вихідного дня, глава МОЗ сказав: “Не думаю, що ми будемо робити таку пропозицію”.
Він додав, що результати карантину і його ефективність можна буде оцінити наступного тижня. “Остаточні результати ми побачимо наступного тижня, як спрацювали всі без винятку карантини вихідного дня впродовж трьох пар вихідних, які були. Але хочу однозначно сказати, що ми пам’ятаємо, як пройшли перші вихідні, коли, м’яко кажучи, не дотримувалися карантину вихідного дня. Але, все-таки, бачимо тенденцію до зменшення динаміки зростання… Ми не досягли того ефекту, на який розраховували спочатку, українці не дотримувалися карантину в повному обсязі, як ми прописували”, – сказав міністр.
Водночас він заявив, що не відповідає дійсності поширена у ЗМІ інформація про нібито погоджене впровадження тотального карантину з 23 грудня до 15 січня.
“Ні, не відповідає. У нас є чіткі критерії, чому ми вводимо ті чи інші обмеження, і там є чітка логіка. У нас був адаптивний карантин, ми його ввели влітку, і він у нас діяв до 9 листопада. Це зрозуміле рішення, я був одним з авторів, коли в залежності від ситуації в регіонах є певні обмеження. Але з одним “але”. Дуже важливо, щоб ці обмеження виконувалися з початку до кінця. Ми пам’ятаємо, що було багато порушень. І він спрацював, але недостатньо ефективно, як ми розраховували”, — зазначив він.
Степанов пояснив, що основним чинником для запровадження жорсткого карантину в країні є показники навантаження на медичну систему.
“Це здатність системи надати допомогу всім без винятку. Зараз у нас по країні неоднорідна ситуація. Є регіони, де більше навантаження, є де менше. Але все одно є певне зростання по всій території країни. Додаються ліжка, кисень, ця робота триває, але впровадження будь-якого жорсткого карантину на всій території буде виходити з цих медичних показників — навантаження на систему”, — наголосив глава МОЗ.
Міністр також додав: “Від 25 до 35 тисяч хворих на добу може дати зростання кількості госпіталізованих, і ми будемо мати підстави запропонувати введення жорсткого карантину. Якщо дивитися на прогнози, у нас така кількість мала бути 1 грудня, але її не було. Ми бачимо, що таке зростання може бути впродовж грудня”, — сказав глава МОЗ.
Як повідомлялося, 11 листопада Кабінет Міністрів запровадив в Україні карантин вихідного дня – з 14 до 30 листопада. Згідно з постановою, з 00 годин суботи до 00 годин понеділка додатково до обмежень, які передбачені у будні дні, забороняється: приймання відвідувачів у закладах громадського харчування – барах, ресторанах, кафе.
У цей період закриті спортивні зали, фітнес-центри та басейни, торговельно-розважальні центри та інші заклади розважальної сфери, заклади культури, які проводять культурно-масові заходи.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 30 листопада в Україні лабораторно підтверджено 9946 нових випадків захворювання на COVID-19. Загалом за весь час пандемії в Україні зафіксовано 732 625 випадків захворювання на коронавірусну хворобу.
Moderna заявила про 100% ефективності вакцини проти тяжких випадків COVID-19
Американська компанія Moderna в ході третьої фази дослідження заявила про ефективність в 94,1% своєї вакцини від COVID-19, а проти тяжких випадків коронавірусної хвороби – 100%.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється у пресрелізі компанії.
Первинний аналіз ефективності дослідження фази 3, відомого як дослідження COVE мРНК-1273, проводився за участю 30 тис. добровольців. Первинний аналіз базувався на 196 випадках, з яких 185 добровольців отримали плацебо, і 11 осіб отримали вакцину. Таким чином, ефективність препарату склала 94,1%.
Компанія також проаналізувала, як вакцина працює проти важкого перебігу хвороби COVID-19. Серед учасників дослідження на важку форму коронавірусу перехворіли 30 осіб. Всі вони були в групі, яка отримала плацебо. Серед добровольців, які отримали вакцину, ніхто COVID-19 у важкій формі не захворів, що свідчить про 100-відсоткову ефективність вакцини при подібних випадках, зазначили в компанії.
«Цей позитивний первинний аналіз підтверджує здатність нашої вакцини запобігати захворюванню COVID-19 із ефективністю 94,1% і, що важливо, здатність запобігати важкому перебігу хвороби COVID-19. Ми віримо, що наша вакцина забезпечить новий потужний інструмент, який може змінити хід цієї пандемії та допомогти запобігти важким захворюванням, госпіталізаціям та смерті», – сказав Стефан Бансель, головний виконавчий директор Moderna.
Також зазначається, що в понеділок компанія подасть заявку на схвалення застосування своєї вакцини від коронавірусу в регуляторні органи США і ЄС.
Як повідомлялося, вартість антикоронавірусної вакцини від американської фармакологічної компанії Moderna може становити від 25 до 37 доларів за дозу, залежно від обсягів замовлення. За заявами керівництва цієї компанії, ефективність її вакцини становить понад 94%.
Мер Франківська просить уряд не вводити локдаун
Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків просить уряд не запроваджувати в країні локдаун.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це міський голова повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.
«Вкотре звертаюсь до уряду не вводити локдаун, бо він доб’є малий і середній бізнес, який і так важко переживає 2020-й рік», – зазначив Марцінків.
За його словами, в Івано-Франківську фіксують зменшення кількості захворювання на коронавірус. Мер зауважив, що в лікарнях міста, які приймають хворих на COVID-19, перебувають 362 людини, у реанімаційних відділеннях – 28 осіб.
«Найголовніше, що за останню добу в нашій громаді підтвердили 99 випадків захворювання на коронавірус, а це – найменша кількість хворих на COVID-19 за останній місяць», – стверджує міський голова.
Аби зберегти позитивну динаміку захворювання, влада Франківська ухвалила рішення не змінювати навчальний процес до кінця року. Тобто, дитсадки будуть працювати у звичному режимі, учні 1-4 класів ходитимуть до школи, а 5-11 класи продовжать навчання в онлайн-режимі.
Станом на 30 листопада в Івано-Франківській області COVID-19 лабораторно підтверджено у 36 434 випадках захворювання, з них за останню добу – 504 випадки, 9 пацієнтів померли. В Україні на коронавірус захворіли 737 625 людей, з них 9946 – за останню добу.
Через пандемію бюджет Житомира втратить до 180 мільйонів – мер
Через пандемію СOVID-19 бюджет Житомирської міської ОТГ до кінця року втратить майже 180 млн грн.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів Житомирський міський голова Сергій Сухомлин.
«У цьому році через пільги, які ми надали малому бізнесу, міський бюджет не отримав приблизно 30 млн грн. Через СOVID-19 недоотримуємо податків у сумі майже 120 млн грн. Якщо брати медичне обладнання, придбане для лікарень, то це ще 50 млн грн. Тобто у цьому році бюджет сумарно втратить близько 180 млн грн», – зазначив Сухомлин.
За його словами, навесні в місті припинили всі великі проєкти, які планували на цей рік, щоб зберегти кошти.
«До кінця року нам точно вистачить грошей на енергоносії та заробітну плату, – акцентував міський голова.
Німеччина передала українській армії 20 апаратів ШВЛ
Посол Федеративної Республіки Німеччини Анка Фельдгузен передала від німецького уряду на потреби командування Збройних сил України обладнання та засоби індивідуального захисту для боротьби із COVID-19 на загальну суму близько 130 тисяч євро.
Передача гуманітарної допомоги відбулася у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Матеріальні засоби, які ми сьогодні отримуємо суттєво збільшать наші спроможності з протидії поширенню коронавірусної інфекції у Збройних Силах України», – відзначив заступник міністра оборони Анатолій Петренко.
У свою чергу, посол наголосила, що Німеччина допомагала й надалі допомагатиме Міністерству оборони України в медичні сфері. Вона нагадала, що в 2019 році Головному військовому госпіталю вже було передано діагностичну апаратуру вартістю 1,5 мільйона євро. Цього ж року сума, спрямована на придбання медичного обладнання для ЗСУ, збільшена вдвічі – загалом 3,1 мільйона євро.
Медики Головного військового госпіталю в Києві сьогодні отримали 20 мобільних апаратів штучної вентиляції легенів, респіратори класу FFP 2, захисні окуляри, дезинфекційні засоби та захисні рукавички для щоденних потреб у госпіталі.
Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 30 листопада в Збройних силах України на COVID-19 хворіє 3140 осіб, за минулу добу виявлено 68 нових випадків.
У яких випадках при COVID-19 потрібно вживати антибіотики. Пояснив санітарний лікар
Антибіотики не лікують коронавірусну хворобу та не допоможуть уникнути інфікування.
Ці препарати дієві у випадку бактеріального захворювання – а не вірусного.
Тому при COVID-19 їх варто приймати лише тоді, коли поруч з коронавірусною інфекцією розвинулось бактеріальне захворювання.
Про це розповів головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко під час брифінгу 30 листопада.
“Сьогодні антибактеріальні препарати не діють та неактивні на вірус.
Тому встановлення діагнозу COVID-19 – це не є прямим показом до застосування антибіотиків.
Довіряйте своїм лікарям та не займайтеся самопризначенням антибіотиків.
Антибіотики призначаються лише тоді, коли є переконливі докази того, що до вірусної інфекції приєдналась бактеріальна. Оскільки антибіотики діють виключно на антибактеріальну інфекцію”, – пояснив санітарний лікар.
Заступник міністра закликає утриматися профілактичного вживання антибіотиків.
При цьому зазначає, що в Україні помітно збільшилась кількість продажів та використання антибіотиків у лікарнях.
“На фоні епідемії коронавірусної хвороби у нас значно зростають продажі антибіотиків у аптеках та значно збільшується використання антибіотиків у закладах охорони здоров’я.
Зокрема тих, що надають допомогу хворим з коронавірусною хворобою.
МОЗ сьогодні додатково в резерв для ковідних лікарень перерозподіляє 400 тис. флаконів “Меропенему” і 700 тис. таблеток “Амоксициліну”.
Ці антибіотики будуть перебувати у резерві для того, щоб лікувати хворих з коронавірусною хворобою, у випадку, якщо це буде необхідно”, – розповів Ляшко.
Санітарний лікар застерігає, що бездумне вживання антибіотиків може призвести до краху у розвитку медицини.
“Хотів би нагадати усім, беручи у руки антибіотик, пам’ятайте – це невідновний ресурс людства.
Сьогодні у нас чергова загроза формування антибіотикорезистентності, яка показує, що в разі безконтрольного вживання антибіотиків людство може втратити такий ресурс як антибіотико терапію”, – додав Ляшко.
За добу в Україні виявили 9 946 випадків COVID-19
30.11.2020, 08:13
В Україні станом на 30 листопада 2020 року зареєстрували 9 946 випадків коронавірусної хвороби COVID-19.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
“9 946 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 30 листопада 2020 року. Зокрема, захворіли 570 дітей та 360 медпрацівників”, – написав Степанов.
За його словами, за минулу добу госпіталізовано ️госпіталізовано 1 161 особу, ️летальних випадків – 114, ️одужало – 5 771 особа. За добу ️здійснено 31 901 тестування, зокрема методом ПЛР – 26 290, методом ІФА – 5 611.
“За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1 460), Дніпропетровській (1 138), Одеській (818), Запорізькій (725) та Київській (691) областях”, – зазначив глава МОЗ.
Степанов поінформував, що від початку пандемії в Україні зареєстровано 732 625 випадки COVID-19, одужало – 345 149 осіб, летальних випадків – 12 327, проведено 4 528 772 ПЛР-тестування.
В українській армії – 68 нових випадків COVID-19
30.11.2020, 11:08
Станом на ранок 30 листопада в Збройних силах України на COVID-19 хворіє 3140 осіб, за минулу добу виявлено 68 нових випадків.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба командування Медсил ЗСУ.
«Станом на 10.00 30 листопада в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє – 3140 осіб. За минулу добу зареєстровано 68 нових випадків», – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, наразі до закладів охорони здоров’я госпіталізовано 21 особу, на лікуванні вдома під наглядом медичної служби перебуває 47 осіб, на ізоляції – 412 осіб. Всього за час пандемії одужало 7064 особи, летальних випадків – 26.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні загалом станом на 30 листопада зареєстрували 9 946 випадків коронавірусної хвороби COVID-19. За минулу добу госпіталізовано ️ 1 161 особу, ️летальних випадків – 114, ️одужало – 5 771 особа.
Степанов скаржиться, що підвищені зарплати медиків не внесли у проект бюджету на 2021 рік
У Міністерстві охорони здоров’я запропонували свій варіант бюджету, з урахуванням підвищення заробітних плат медичних працівників.
Згідно з цим бюджетним запитом, ставка лікаря повинна бути понад 20 тис. гривень.
Про це розповів міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу 30 листопада.
Проте запит не був внесений до редакції бюджету, яку відправили на голосування Верховної Ради.
“МОЗ запропонувало свій варіант бюджету та зробило бюджетний запит.
В цьому бюджетному запиті ми чітко визначили, яка справедлива заробітна плата повинна бути в наших медичних працівників.
Наш бюджетний запит передбачає, що зарплата лікаря повинна бути 23 тис. грн, медичної сестри – 17 тис. грн, молодшого медичного персоналу – на рівні 12 тис. грн”, – розповів Степанов.
Але міністр додав, що таку заробітну плату не затвердили у редакції бюджету.
“В редакції бюджету, яку Кабмін відправив на голосування у Верховну Раду, кошти на таке підвищення заробітної плати не передбачені.
Саме тому я за цей бюджет як міністр охорони здоров’я не голосував та не підтримав його”, – зазначив очільник відомства.
За його словами, лікарі отримують найнижчу заробітну плату в країні.
Нариклад, міністр прводить випадок з обласної лікарні у Житомирі, де він відвідав реанімацію неврологічного відділення.
Там лікарка, яка займається хворими на гострий мозковий інсульт, без доплат отримує 5800-6000 тис. грн.
“Будь-яка інша європейська країна за таку роботу платить 5-6 ти. євро, тобто в 30 разів більше”, – додав Степанов.
Рада знову чекає звіту Степанова, в “ЄС” хочуть його відставки – УП
У п’ятницю 6 листопада під час години запитань до уряду Верховна Рада планує заслухати міністра охорони здоров’я Максима Степанова, а “Європейська солідарність” вимагає його відставки.
Джерело: перший заступник голови фракції партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко та співголова фракції партії “Європейська солідарність” Ірина Геращенко на погоджувальній раді парламенту
Пряма мова Корнієнка: “На жаль, традиційно – на жаль, бо це негативна традиція – запрошуємо знову пана Степанова та весь Кабінет міністрів для відповідей на питання боротьби з епідемією та можливих варіантів локдаунів, карантинів і так далі. Я думаю, що до п’ятниці це все вже буде відомо”.
Пряма мова Геращенко: “Ми вимагаємо не звітів пана Степанова, а його відставки, і відставки пана Тарана – міністрів охорони здоров’я і Збройних сил, зі своїх посад як некомпетентних і таких, які просто працюють на ліквідацію армії та системи охорони здоров’я”.
Нагадаємо: Голова МОЗ із 14 листопада перебував на самоізоляції через коронавірус, тож на попереднє засідання парламенту 17 листопада не прийшов. Проте 28 листопада, рівно за два тижні після позитивного результату на COVID-19, Максим Степанов повідомив, що одужав, і вже вийшов на роботу.
За даними джерел “Української правди”, Максима Степанова планують звільнити з посади міністра охорони здоров’я до кінця 2020 року, але ще думають, кого краще призначити натомість.
Кличко: МОЗ ігнорує наші звернення щодо допуску ковід-хворих у відомчі лікарні – УП
Мер Києва Віталій Кличко скаржиться, що уряд його не чує, та звернувся до прем’єр-міністра з питанням, чому відомчі медичні заклади столиці не приймають хворих на коронавірус киян.
Джерело: Кличко під час онлайн-брифінгу 30 листопада
Пряма мова: “У мене кілька головних питань до урядовців: чому не можна використати пристосовану медичну базу відомчих медзакладів, розташованих у столиці? І приймати в них хворих на коронавірус киян?
Чому не надають у повному обсязі іншу невідкладну допомогу киянам у відомчих закладах, медзакладах Академії медичних наук та МОЗ? Чому комунальні заклади, що уклали угоду з Національною службою здоров’я України про надання допомоги хворим на коронавірус, досі не отримують належного фінансування?!
Як ви знаєте, я неодноразово звертався до уряду та Міністерства охорони здоров’я надати можливість для лікування хворих на COVID-19 киян у відомчих лікарнях та медзакладах Академії медичних наук України. Це, нагадаю, загалом 11 тисяч ліжок і кваліфікований медперсонал. А ми досі чуємо про плани облаштування мобільних госпіталів”.
Деталі: Кличко зазначив, що, оскільки МОЗ проігнорував всі звернення міської влади, то тепер місто офіційно звертається до прем’єр-міністра.
Пряма мова: “Ситуація – складна. І сьогодні найголовніше – чітка логістика, план і злагодженість дій усіх гілок влади та всіх структур. А не тільки розмови про локдаун. Бо вірус стрімко розповзається. Бо госпіталізованих все більше. І все менше ліжок в лікарнях. І є проблема з киснем та інші виклики. Потрібно всі ці питання вирішувати”.
Нагадаємо: Головний санітарний лікар Віктор Ляшко зазначав, що лікарні Академії медичних наук розглядаються в першу чергу для госпіталізації хворих з іншими соматичними хворобами, тобто тих потенційних пацієнтів, які повинні були б бути госпіталізовані до багатопрофільних лікарень, які вже перепрофільовані для надання допомоги хворим з COVID-19
Із Росії намагались переправити в Україну контрабандні COVID-тести
Із Росії намагались переправити в Україну контрабанду на 9 мільйонів гривень, зокрема, партію тестів для виявлення COVID-19.
Про це йдеться у повідомленні ДПСУ, повідомляє Укрінформ.
Прикордонний наряд під час несення служби біля населеного пункту Олександрівка помітив на березі р. Ворскли, яка протікає неподалік кордону, чотирьох невідомих осіб. Аби затримати ймовірних правопорушників, прикордонники здійснили попереджувальний постріл угору. Однак особи, покинувши свої ноші, вдалися до втечі на територію Російської Федерації.
У 12 картонних ящиках, які вони незаконно перемістили з території Росії на територію України, було виявлено велику кількість медичних засобів, у т.ч. й тестів для виявлення COVID-19. Також в одному з ящиків знайдено два швейцарських годинники класу «люкс» – HUBLOT, ексклюзивні чоловічі запонки швейцарської компанії Patek Philipp», два флакони парфумів Accento Sospiro та Sospiro Opera, а також чотири футляри для зберігання елітних годинників.
Наразі товар, загальна вартість якого може сягати понад 9 млн грн, доставлений до прикордонного підрозділу.
Тривають заходи щодо пошуку осіб, які причетні до здійснення протиправної діяльності.
Вітренко вимагає від Нафтогазу 4 млн доларів за “досягнення вагомих цілей” і посаду міністра енергетики
УНН. Колишній виконавчий директор НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко подав до суду і вимагає виплатити йому 94 млн грн або майже 4 млн доларів премій, повідомляє УНН з посиланням на позов чиновника до газової компанії, що є у розпорядженні редакції.
Свої претензії він пояснює виграшем НАК “Нафтогазу” в Стокгольмському суді над російським “Газпромом”, за яку топ-менеджмент газової компанії виписав собі премію в розмірі 1% від загальної суми перемоги в 2,9 млрд доларів.
Вітренко скаржиться суду, що половину премії йому виплатили, а решта – 4 млн доларів ні. При цьому Вітренко в суді посилається на конституційні права заробляти на життя.
“Конституція України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначила зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов’язок за твердженням, забезпечення і гарантування прав і свобод людини. Складовою цього обов’язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення і забезпечення можливостей для суспільства заробляти собі на життя працею і своєчасно отримувати винагороду за працю”, – аргументує свій позов на 4 млн доларів Вітренко.
За даними УНН, крім матеріальної виплати, Вітренко вимагає від керівництва країни призначити його міністром енергетики.
Нагадаємо, в першому півріччі 2020 року НАК “Нафтогаз України” отримав збиток у розмірі 11,541 мільярда гривень.
У листопаді НАК “Нафтогаз України” підвищив ціну на газ для населення на 35% (6,33 гривень за кубометр).
Польща: Nord Stream 2 може негативно вплинути на відносини ЄС з адміністрацією Байдена
Відновлення будівництва “Північного потоку-2” може негативно вплинути на відносини ЄС з новою адміністрацією Президента США Джо Байдена, оскільки Вашингтон навряд чи погодиться на відмову від пакету санкцій проти компаній, які беруть участь в реалізації цього проєкту.
Як передає Укрінформ із посиланням на РАР, такою є позиція Польщі, озвучена в понеділок послом РП при ЄС.
“Польський посол на зустрічі підкреслив, що новий етап у відносинах ЄС-США після виборів не може бути заручником газопроводу Nord Stream 2, на реалізації якого наполягає Росія, і який загрожує енергетичній безпеці багатьох країн-членів ЄС і країн-партнерів, зокрема, України”,- повідомило агентству високопоставлене джерело в ЄС.
Польща звернулася до інших країн ЄС, аби вони визначилися зі своїм ставленням до цього проєкту з огляду на останні повідомлення у ЗМІ про плани відновлення будівництва Nord Stream 2. У Варшаві вважають, що відновлення реалізації проєкту “може викликати дипломатичну й економічну конфронтацію ЄС зі США”, оскільки Вашингтон не змінить свого негативного ставлення до газопроводу. Посол Польщі при ЄС Анджей Садось підкреслив, що у конгресі США існує позапартійний консенсус у справі пакету санкцій за участь компаній в реалізації Nord Stream 2, а нова адміністрація Білого Дому навряд чи змінить свою позицію з цього приводу.
Як повідомлялось, у Брюсселі тривають переговори послів країн ЄС, що передують стратегічній дискусії європейських лідерів на тему майбутніх відносин ЄС зі США під час наступного засідання Ради Євросоюзу. За неофіційною інформацією РАР, президент Євроради Шарль Мішель запросив новообраного президента США Джо Байдена на засідання Ради ЄС у першій половині 2021 року.
Компанія Nord Stream 2 AG повідомила в суботу про плани відновлення у грудні призупинене рік тому будівництво морського відрізку газопроводу. Йдеться про добудову невеликої ділянки у виключній економічній зоні Німеччини. За інформацією німецьких ЗМІ, відновлення робіт може відбутися 5 грудня.
В ОАСК оскаржують призначення до Комісії з регулювання азартних ігор
В Окружний адмінсуд м. Києва надійшов позов щодо визнання незаконними низки розпоряджень Кабміну про призначення голови та окремих членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.
Про це повідомляє пресслужба суду, передає Укрінформ.
“Позивач вважає, що уряд прийняв оскаржувані розпорядження всупереч вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», та просить суд їх скасувати”, – інформують у суді.
Як зазначається, у позові йдеться про оскарження розпоряджень Кабміну від 5 жовтня 2020 року №1208-р та №1211-р, від 21 жовтня 2020 року №1315-р, від 28 жовтня 2020 року №1337-р, від 11 листопада 2020 року №1401-р та від 18 листопада 2020 року №1447-р.
Суд вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Як повідомлялося, міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов 23 вересня поінформував, що уряд вирішив створити в Україні Комісію з азартних ігор та лотерей. У ній працюватиме 230 осіб, у тому числі голова та 6 членів комісії. Вона буде розташована у Києві, на бульварі Лесі Українки, 26.
Кабмін 21 жовтня призначив Івана Рудого головою цього органу, а також двох із шести членів комісії із регулювання азартних ігор та лотерей.
4 листопада Немчінов поінформував, що відповідна комісія розпочала свою роботу.
Міжміський автоперевізник скаржиться на постійні напади на автобуси – УП
Оператор міжміських пасажирських автобусних перевезень компанія “Autolux” заявляє про постійні напади на її рейсові автобуси.
Джерело: пресслужба компанії
Дослівно: “28 листопада о 00.10 біля ст. метро “Лісова” у Києві невідомі особи розбили лобове скло в автобусі, що прямував до Чернігова. Водій та 2 пасажири не постраждали. В момент інциденту у салоні автобусу знаходилися два співробітники поліції, наздогнати нападників їм не вдалося. На місце був викликаний новий наряд поліції”.
Деталі: Того ж дня о 19:00 на Київщині двоє невідомих вибігли з засідки та почали жбурляти важкі предмети в лобове скло рейсового автобуса сполученням Чернігів-Київ. Зазначається, що в момент нападу в автобусі було 10 пасажирів, водій та 2 представники поліції. Затримати нападників також не вдалося.
У компанії пояснили, що поліцейський супровід їм надали через регулярні напади на рейсові автобуси сполученням Чернігів-Київ-Чернігів, але винних досі не знайшли, а напади тривають.
“Autolux” пов’язує напади з діяльністю нелегальних перевізників.
У компанії додали, що звернулися до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства інфраструктури, Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України та до мера Чернігова Владислава Атрошенка з вимогою терміново створити робочу групу для вирішення “проблеми нелегальних перевезень та подолання бандитизму у Київський та Чернігівській областях”, а також забезпечити захист офіційних перевізників.
В “Autoluxі” наголосили, що вони є офіційним пасажирським перевізником, який має усі необхідні дозволи і сплачує податки.
Рейсові автобуси сполученням Київ-Чернігів почали курсувати з 9 вересня.
У Києві Хрещатик перекрили через акцію протесту – УП
У зв’язку з проведенням акції протесту в Києві тимчасово обмежено рух по вулиці Хрещатик.
Джерело: Київська міська державна адміністрація в Telegram
Дослівно: “У зв’язку із проведенням масових заходів на вулиці Хрещатик, рух тимчасово обмежено”.
Деталі: 30 листопада в центрі столиці біля Офісу президента та КМДА вкотре мітингують інвестори банку “Аркада” з вимогою добудувати їхні квартири.
На брифінгу в понеділок мер Києва Віталій Кличко запевнив, що місто не залишить ошуканих інвесторів банку “Аркада” сам-на-сам із ситуацією, в яку вони потрапили: мовляв, протягом двох тижнів буде запропонований алгоритм добудови житла.
Зеленський пропонує відтермінувати обов’язкові касові апарати для ФОПів на рік – УП
Президент Володимир Зеленський зареєстрував законопроєкт щодо відтермінування до 1 січня 2022 року обов’язкового використання касових апаратів для фізосіб-підприємців.
Про це йдеться у тексті законопроєкту на сайті Верховної Ради.
У законопроєкті йдеться про зміну термінів впровадження обов’язкових РРО (реєстраторів розрахункових операцій). Так, для ФОПів II – IV груп платників податків, доходи яких не перевищують граничний обсяг доходів для I групи (крім “ризикових” сфер), обов’язкові РРО (ПРРО) пропонується відтермінувати до 1 січня 2021 року.
Також, пропонується:
визначити граничний обсяг доходів для використання спрощеної системи сплати Єдиного податку;
виключити норми компенсації частини суми від санкцій “продавця” покупцям через порушення порядку проведення розрахункових операцій частини суми;
скасувати штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО;
продовжити на рік (до 1 січня 2022 року) застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення вимог закону щодо використання РРО (крім “ризикових” сфер);
запровадити поняття “дистанційні послуги” та передбачити незастосування РРО (ПРРО) під час їхнього надання, за умови розрахунків за допомогою банківських систем.
У законопроєкті зазначають, що він “забезпечить створення умов для адаптації малого бізнесу до застосування нових правил обліку розрахункових операцій, зменшення адміністративного навантаження на бізнес, сприятиме збереженню робочих місць, розвитку підприємництва та виведенню економіки з тіні, що призведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів”.
Нагадаємо:
1 січня 2021 року має розпочатись другий етап детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг. Так, РРО чи ПРОО будуть обов’язковими для платників єдиного податку II-IV груп “ризикових” сфер. Йдеться про торгівлю ювелірними виробами, текстильними товарами, вживаними товарами в магазинах, автозапчастинами та надання послуг готелями, ресторанами та турагенціями.
Так, 1 квітня 2021 року почнеться третій етап: застосування РРО (традиційних або програмних) стане обов’язковим для ФОП II-IV груп незалежно від видів діяльності.
4 листопада 2020 року Верховна Рада не прийняла за основу законопроєкт, який передбачає відтермінування на 1 рік касових апаратів для ФОПів.
Доопрацьований законопроєкт Гетманцева №4313-д Верховна Рада також не підтримала.
Арахамія сподівається на рефінансування євробондів на 1 млрд доларів під гарантії США – УП
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія сподівається на те, що Україні вдасться домовитися із новою адміністрацією Білого дому про виділення США у 2021 році нових гарантій по євробондам України на 1 млрд доларів, що дозволить рефінансувати подібний випуск єврооблігацій 2016 року.
Про це він сказав у коментарі “Інтерфакс-Україна”.
“У вересні 2021 року настає термін погашення третього випуску облігацій зовнішньої державної позики під гарантії США обсягом 1 млрд доларів. Ми сподіваємося, що з приходом нової адміністрації Білого дому нам вдасться домовитися з нашими стратегічними партнерами про рефінансування цієї позики”, – розповів Арахамія.
За словами нардепа, перевипуск єврооблігацій під гарантію США означає фінансування держбюджету України на пільгових умовах, яке особливо важливе в наступному році, коли на вересень припадає пік виплат за зовнішнім боргом в Україні.
Нагадаємо:
У вересні 2016 року Україна розмістила євробонди на 1 млрд доларів під гарантії США за найнижчою в історії країни ставкою в 1,471%. Термін обігу цінних паперів – 5 років, максимальна ставка купона – 2,5% річних.
Перед цим Україна і США в червні підписали угоду про надання країні третього траншу кредитних гарантій на 1 млрд доларів.
Перший випуск п’ятирічних євробондів на 1 млрд доларів під гарантії США Україна розмістила в травні 2014 року.
Через рік, у травні 2015 року, Україна знову розмістила п’ятирічні єврооблігації на 1 млрд доларів під гарантії США.
За даними “Інтерфакс-Україна”, у період адміністрації Трампа спроби домогтися виділення таких гарантій для рефінансування перших двох випусків завершилися безрезультатно. Вони були погашені в строк і в повному обсязі.
Євробонди — це облігації, випущені в іноземній валюті, що розміщуються серед зарубіжних інвесторів.
В основному позичальниками, що випускають євробонди, виступають уряди, корпорації, міжнародні організації, зацікавлені в одержанні коштів на тривалий термін (від 7 до 40 років).
Розміщуються євробонди інвестиційними та комерційними банками.
Вони є одним з найнадійніших фінансових інструментів. Тому основними їхніми покупцями є інституційні інвестори: страхові та пенсійні фонди, інвестиційні компанії.
ЄС має намір запровадити більш жорсткі вимоги для батарей – УП
У зв’язку з активним переходом на зелену енергетику та електричні транспортні засоби у ЄС планують впровадити жорсткіші вимоги до батарей.
Про це повідомляє Bloomberg.
Євросоюз розраховує стати другим найбільшим ринком для батарей у світі. У зв’язку зі збільшенням кількості елементів живлення та їхньої важливості у регіоні, екологічність батарей “не має відставати”.
ЄС вже вклав мільярди у проєкт Battery Alliance, аби конкурувати з Азією, єдиним постачальником батарей у Європу. За оцінками Єврокомісії, ринок до 2025 року може сягнути 250 мільярдів євро, а потужностей вистачатиме на покриття попиту автоіндустрії.
Для того, аби підвищити екологічність батарей, ЄС підніме стандарти для виробництва щодо відповідального використання сировини та “зеленої” енергії, обмеження шкідливих викидів, підвищення енергоефективності та покращення термінів використання.
Вимоги застосовуватимуть як до компаній на території ЄС, так і до імпорту.
Ринок електрокарів стрімко розвивається у Європі. Для виконання вимог щодо зниження обсягів парникових газів у рамках “Зеленої угоди”, регіону потрібно зменшити викиди від транспорту на 90%.
Такі тенденції приваблюють інвесторів, тому Panasonic Corp. має намір розпочати бізнес у Норвегії, а китайська SVolt Energy Technology Co. разом із Contemporary Amperex Technology Ltd. розпочинають виробництво у Німеччині цього місяця.
“Кузня на Рибальському” повернула Мінфіну понад 300 мільйонів – УП
ПрАТ “Завод Кузня на Рибальському” повернуло до державного бюджету, кошти які Міністерство фінансів виплатило по боргам заводу.
Про це йдеться в довідці Мінфіну, яка є в розпорядженні ЕП.
В 2017 році уряд надав державну гарантію по кредиту заводу від “Укрексімбанку”. Кредитна лінія дозволяла взяти в борг 528,98 млн грн, але фактично “Кузня на Рибальському” отримала 334,04 млн грн.
В період з 27 липня 2018 року по 24 жовтня 2019 року завод повернув банку 330 тис. грн боргу та сплатив відсотків на суму 35,58 млн грн.
На початку 2020 року “Укрексімбанк” звернувся до Мінфіну з вимогою про виконання гарантійних зобов’язань, через те що завод був не спроможний здійснити черговий платіж.
Загалом з квітня по листопад, на виконання гарантійних зобов’язань, Державною казначейською службою банку перераховано 301,26 млн грн, з яких 252,33 млн грн – сума боргу, 48,39 млн грн – відсотки, 0,54 млн грн – пеня.
20 листопада “Завод Кузня на Рибальському” погасив всю цю заборгованість перед державним бюджетом. Крім того, 24 листопада завод перерахував 6,21 млн грн пені, які були нараховані за невиконання зобов’язань. До 10 грудня боржник має сплатити до державного бюджету ще 6,3 млн грн пені.
Завод сплатив борги після того, як отримав кошти від Міністерства оборони. В довідці зазначається, що в листопаді відомство перерахувало “Кузні на Рибальському” 688 млн грн.
В 2016 році Міністерство оборони повідомляло про укладення державного контракту з “Кузня на Рибальському” на будівництво двох десантних катерів.
До листопада 2018 року 73,9% акцій ПрАТ “Завод Кузня на Рибальському” належало п’ятому президенту Петру Порошенку, а 20,1% Ігорю Кононенку. Восени 2018 року 100% акцій заводу придбав співвласник групи ТАС бізнесмен Сергій Тігіпко.
Перевантажені фури: За минулий тиждень нарахували штрафів на 3,2 мільйони – УП
Із 23-29 листопада інспектори “Укртрансбезпеки” у співпраці з Нацполіцією перевірили понад 15 тисяч транспортних засобів та нарахували 3,2 млн грн плати за перевантаження.
Про це повідомляє прес-служба Мінінфраструктури.
Зазначається, що у розрізі регіонів найбільше плати за проїзд нараховано в Миколаївській, Одеській і Донецькій областях.
При цьому, 23-29 листопада у порівнянні з попереднім до цього тижнем показники ефективності габаритно-вагового контролю підвищилися у Вінницькій, Дніпропетровській та Донецькій областях.
Нагадаємо:
Впродовж 16-23 листопада Укртрансбезпеки разом із Нацполіцією перевірили близько 14 тисяч транспортних засобів та стягнули 1,6 мільйона за перевантаження.
Для одноразової допомоги у 8 тисяч із COVID-фонду треба виділити 15 мільярдів – Кабмін
УП
Одноразова допомога у розмірі 8 тисяч гривень, передбачена президентським законопроєктом про допомогу бізнесу та громадянам, може стосуватися до 2 мільйонів громадян, що передбачатиме видатки у сумі близько 15 млрд грн з COVID-фонду.
Про це заявили представники Кабміну на засіданні комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
“У разі запровадження, виплати будуть здійснюватися за допомогою державного он-лайн сервісу “Дія”, за заявою громадянина”, – йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що комітет рекомендував Раді включити законопроєкт до порядку денного сесії, скоротити термін подання альтернативних до нього законопроєктів, а також строки розгляду документу у першому читанні.
“Це вкрай важливий та амбітний проект. В Україні ще не було такого, щоб держава за два-три тижні компенсувала втрати 1,5-2 мільйонам громадян в електронний спосіб. Ми зможемо не лише розірвати ланцюжок захворюваності за допомогою запровадження локдауну, а й допомогти тим домогосподарствам, хто цього потребує, зустріти гідно Новий рік.
І вже головною справою наступного року буде забезпечити економічне зростання вже здорової нації українців”, – заявила голова комітету Галина Третьякова.
Нагадаємо:
Президент Володимир Зеленський заявив, що до Ради найближчим часом подадуть законопроєкти щодо заходів для підтримки громадян та бізнесу у зв’язку з карантинними обмеженнями, зокрема, ФОПи та наймані працівники, чия сфера діяльності потрапляє під закриття через карантин, отримають матеріальну допомогу у розмірі 8 тис. грн.
Виплати на допомогу бізнесу, які анонсував президент Володимир Зеленський, пропонуватимуть фінансувати з фонду боротьби з COVID-19.
Вияв почуттів на роботі підвищує продуктивність
Дослідники університету Ювяскюля в Фінляндії прийшли до висновку, що висловлювання про свої почуття допомагає підвищити якість робочого процесу і продуктивність праці.
Як повідомляє Укрінформ, про це повідомляє Yle.
За словами керівниці ВНЗ Пяйві Хьоккя, основний висновок, зроблений вченими, полягає в тому, що опрацювання та обговорювання своїх почуттів підвищує якість робочого процесу і продуктивність праці.
При цьому, вона додала, що почуття в робочій атмосфері в Фінляндії досі є табу: їх вважається неприпустимим показувати і про них не прийнято говорити.
«Їх (почуття – ред.) вважають антонімом раціональності. А я впевнена, що почуття – це обов’язкова умова раціональної діяльності», – пояснює вчений.
Дослідники зазначають, що гнів не варто проявляти на робочому місці. Замість цього слід проговорити свої почуття і спробувати розібратися в причинах їх появи.
Ужанською долиною на Закарпатті прокладуть 10 нових маршрутів для туристів
В обласному центрі Закарпаття презентували новий проєкт “Пізнай Ужанську долину”, який має об’єднати всі туристичні локації краю в 10 маршрутів для самостійних мандрівок.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється в сюжеті телекомпанії “М-студіо”.
“Мета проєкту – створити промоцію та покращити туристичну привабливість Ужанської долини, а також сформувати нові партнерства та взаємодію між владою, громадою, представниками різних секторів культури для того, щоб ми разом могли створити спільний продукт. Загалом буде розроблено 10 туристичних маршрутів для самостійних мандрівок Ужанською долиною: вело-, авто-, а також пішохідні маршрути”, – зауважила керівниця проєкту Людмила Сюзева.
Крім того, у межах реалізації ініціативи “Промоція історико-культурної та природної спадщини Ужанської долини через формування нових партнерств і створення нових продуктів” розроблять відеовізитівку долини, 10 двомовних (українською та англійською) аудіогідів, 10 фотоальбомів об’єктів історико-культурної та природної спадщини.
Над проєктом працюватимуть екскурсоводи, історики, художники, дизайнери, відеографи, режисери, фотографи, лісівники та журналісти. Також передбачені зустрічі з представниками влади та бізнесу. Об’єкти останніх долучатимуть до нових маршрутів, щоб туристи могли не лише відвідати історико-культурні й природничі пам’ятки, а й смачно поїсти дорогою. Так, автори маршрутів планують розробити для місцевих ресторанів сет із основних страв і напоїв краю, який називатиметься “Пізнай Ужанську долину на двох”.
Серед точок, які можуть привабити мандрівників Ужанською долиною, називають найстаріший дуб України – Дідо-дуб – й унікальне диво Карпат – важкодоступну чорноголовську блакитну лагуну.
Ужанська долина простягається від легендарного Ужоцького перевалу до Ужгорода. Це одна з наймальовничіших та найбільш атмосферних місцин на Закарпатті. Тут увагу привертають прадавні колоритні села, мінеральні джерела з корисною водою, архітектурні та інженерні пам’ятки, унікальні природні багатства та неймовірні гірські панорами.
Туристичною перлиною долини стала її східна частина – Ужанська верховина. Тут на туристів чекає Ужанський національний природній парк площею понад 39 тис. га, який входить до складу першого у світі міжнародного тристороннього біосферного резервату “Східні Карпати”. На схилах Ужанської верховини живописно красуються унікальні прадавні церкви, серед яких – Ужоцька дерев’яна церква святого Михайла 1745 року, що входить до світової спадщини ЮНЕСКО.
Серед атракцій краю також Ужоцький перевал зі своїм найстрімкішим підйомом в Україні.
На приватизацію планують передати 17 підприємств Укроборонпрому
У результаті реформи ДК “Укроборонпром” частину підприємств, що входять до його складу, буде корпоратизовано, а 17, які наразі не здійснюють економічну діяльність, виставлять на приватизацію.
Як передає Укрінформ, про такі плани в інтерв’ю РБК-Україна повідомив в. о.генерального директора Укроборонпрому Ігор Фоменко.
“Трансформація повинна привести до того, що це будуть корпоратизовані підприємства з державною формою власності. Вони зможуть на рівних з іншими постачальниками брати участь у тендерах для потреб армії через Prozorro. Наше завдання – зробити цей державний бізнес конкурентоспроможним”, – пояснив Фоменко.
За словами в.о. гендиректора, процес корпоратизації держпідприємств буде запущено після ухвалення законопроєкту №3822, який очікує на розгляд із липня.
“Є група народних депутатів, серед них Ігор Копитін, Давид Арахамія, Олександр Завітневич, які брали участь у розробці законопроєкту №3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності”. З липня він перебуває у профільному комітеті Верховної Ради. Прийняття цього закону дасть змогу запустити процес корпоратизації – переведення державного підприємства у форму акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю залежно від масштабів”, – зазначив Фоменко.
Керівник концерну також зазначив, що це вже 77-ма версія даного проєкту закону. А процес його проходження загальмувався після створення в липні 2020 року Мінстратегпрому.
“Це вже 77-ма його версія, але, на жаль, він досі не поданий на розгляд парламенту. Нам важко пояснити, чому так відбувається. У липні було створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, основне завдання якого – формування політики ОПК. Ми туди всі напрацювання передали, але процес затягується”, – сказав він.
При цьому, як спрогнозував Фоменко, у разі ухвалення закону, результати можна буде побачити за рік-півтора.
“Ми розраховували, що в лютому цей законопроєкт буде прийнятий і через рік-півтора ми вже зможемо говорити про створення холдингів, і підприємства почнуть розвиватися за зовсім іншими правилами гри”, – зазначив в.о. гендиректора Укроборонпрому.
Він також повідомив, що в результаті трансформації в Укроборонпромі повинні залишитися 65 підприємств зі 116. Крім корпоратизації частини підприємств, 17, які не ведуть економічну діяльність, будуть виставлені на приватизацію.
“Вже є рішення наглядової ради передати їх Фонду держмайна. Він виставить їх на продаж, знайдеться нормальний приватний інвестор, який дасть їм друге дихання. Завдання просто ліквідувати ці підприємства немає”, – зауважив Фоменко.
За його словами, рішення щодо приватизації має схвалити Рада нацбезпеки та оборони.
“Є так звана друга хвиля приватизації, по ній повинні прийняти рішення наглядова рада або РНБО. Це підприємства, які задіяні в оборонному замовленні, але не в значному обсязі. Вони могли б розвиватися із залученням приватного капіталу. Ми б хотіли, щоб гроші, які за них виручить Фонд держмайна, пішли на розвиток тих 65 підприємств, які залишаються в сфері ОПК”, – зазначив в.о. гендиректора.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці жовтня віцепрем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський заявив, що більше 60 підприємств держконцерну “Укроборонпром” будуть реорганізовані у 9 холдингових компаній (відповідно до спеціалізації). Зокрема, шість компаній увійдуть до складу майбутньої державної холдингової компанії “Оборонні системи України”, три – до ХК “Аерокосмічні системи”.
У концерні “Укроборонпром” 20 листопада заперечили наявність конфлікту з профільним Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України, на яке покладені повноваження з формування та забезпечення реалізації державної військово-промислової політики.
У Миколаєві розвели мости, щоб пропустити десантний корабель
У Миколаєві розвели одразу три мости, щоб випустити із суднобудівного заводу середній десантний корабель ВМС України «Юрій Олефіренко».
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у пресслужбі міської ради.
«30 листопада з ДП «Миколаївський суднобудівний завод» вийшов середній десантний корабель ВМС України «Юрій Олефіренко». Щоб пропустити корабель розвели одразу три мости – Інгульський, Південнобузький (Варварівський) та пішохідний через річку Інгул», – розповіли в пресслужбі.
У корабля було відновлено пошкоджені ділянки зовнішньої обшивки та елементи конструкцій корпусу, гвинто-стернову систему, цистерни, трубопроводи тощо.
Процес пройшов без ускладнень, щоправда, на деякий час утворилися автомобільні затори, але після зведення мостів рух швидко відновився.
Слід зазначити, що у серпні минулого року цей корабель вже заходив на завод для ремонту і вийшов звідти лише у січні цього року.
«Юрій Олефіренко» був побудований ще для радянського флоту в Гданську (Польща) в 1971 році. Це один з небагатьох кораблів, який брав участь в реальних бойових діях: в складі Середземноморської ескадри – в ізраїльсько-арабському конфлікті 1973 року. Тоді його екіпаж збив літак F-4 Phantom II ВВС Ізраїлю.
З початку 90-х – в складі ВМС України під назвою «Кіровоград». Після окупації Криму корабель був переведений до Одеси, зараз базується в Очакові. У 2016 році перейменований на честь капітана 1-го рангу ВМС України Юрія Олефіренко, який загинув в збройному конфлікті на сході України.
Інфляція, «комуналка» і війна: що найбільше турбує українців
Згідно з результатами досліджень Центру «Соціальний моніторинг» найбільше українців турбують зростання цін і тарифів на комунальні послуги, інфляція, занепад економіки і вирішення воєнного конфлікту на сході України.
Про це сказала голова правління Центру «Соціальний моніторинг» Ольга Балакірєва під час презентації результатів моніторингу громадської думки населення України, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«На першому місці серед тих проблем, які найбільше турбують сьогодні населення, це зростання цін, інфляція, занепад економіки, зростання тарифів на комунальні послуги і вирішення воєнного конфлікту на Сході України», – розповіла Балакірєва.
Згідно з презентованими результатами, 70,9% респондентів визначили як дуже важливу проблему «зростання цін, інфляція», 69,8% – «занепад економіки», 69,3% – «зростання тарифів на комунальні послуги», 69,8% – «вирішення воєнного конфлікту на Сході країни».
Водночас для 64,2% респондентів дуже важливою є проблема відсутності роботи, безробіття, для 63,6% – корупція та кумівство у владі.
«Якщо підсумувати всі ці результати, то ми традиційно маємо три ключові проблеми – проблема в цілому рівня життя, яка пов’язана суттєво і з цінами, і з проблемами зайнятості, економікою, тобто соціально-економічні проблеми, проблема вирішення воєнного конфлікту на Сході України і проблема влади, як така, що стосується кумівства, непрофесійності. Ці три проблеми лишаються протягом всього року як ТОП-проблеми», – зауважила Балакірєва.
Водночас вона поінформувала, що за результатами опитування в листопаді, майже три чверті населення вважає, що події в нашій державі розвиваються у неправильному напрямку, а «частка тих, хто вважає, що ситуація розвивається в правильному напрямі, складає лише чверть населення».
Всеукраїнські соціологічні опитування дорослого населення проведені в червні, липні, серпні, вересні та листопаді 2020 року. Останнє опитування проведено з 18 до 26 листопада 2020 року в 24 областях України та м. Києві, опитано 3020 респондентів.
НАЗК порахувало судові вироки і тюремні строки за брехню в деклараціях
За умисне неподання чи подання завідомо недостовірних відомостей у декларації упродовж усього часу існування Реєстру декларацій в Україні було покарано 97 осіб, з них 17 – були позбавлені волі, 64 – відпрацювали на громадських работах, 16 – отримали штрафи.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Національного агентства з питань запобігання коррупції (НАЗК).
“Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру корупціонерів) 97 осіб за статтею 366–1 Кримінального кодексу України, тобто за умисне неподання чи подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, протягом усього часу існування реєстру”, – йдеться в повідомленні.
До реєстру потрапили: 1 народний депутат України, 42 депутати місцевих рад, 15 посадовців органів Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВСУ), 11 посадовців державних та комунальних підприємств; 8 державних службовців (зокрема працівники Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України, Держгеокадастру, районних державних адміністрацій, державні виконавці); 6 посадовців органів Національної поліції України; 6 посадовців органів Державної служби надзвичайних ситуацій; 3 суддів; 3 посадових осіб місцевого самоврядування; 2 лісників.
У 64 випадках, за результатами розгляду справ, суди призначали громадські роботи на строк 150–240 годин із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 1–2 роки Найчастіше покарання застосовувалося до депутатів місцевих рад.
У 17 випадках — декларанти були позбавлення волі на термін від року до року й шести місяців із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування строком на 1–2 роки.
У 16 випадках — було призначено штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від ~42500 до ~51000 гривень) з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування строком на 1–2 роки. Найчастіше такі покарання отримували державні службовці та судді.
Зокрема, як розповіли в НАЗК, суддя одного з апеляційних судів вирішила, що електронне декларування порушує закон «Про захист персональних даних». І не декларувалася протягом чотирьох років. За це її визнали винною в кримінальному злочині, оштрафували на 51 000 грн та позбавили права обіймати посади державної служби на один рік, а також внесли до Реєстру корупціонерів.
Як повідомляв Укрінформ, у 2020 році Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки кримінального порушення у деклараціях 97 осіб, серед яких п’ятеро міністрів та семеро суддів.
У цьому році НАЗК відійшло від практики доскіпуватися до «одруків» у деклараціях, аби зосередитись на виявленні реальних порушень на мільйони гривень.
Антикорупційний суд поскаржився на тиск члена Ради правосуддя – УП
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду повідомила Вищій раді правосуддя та генеральному прокурору про втручання у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя.
Деталі: За даними антикорупційного суду, один зі членів ВРП витребував копії матеріалів судової справи, розгляд якої не закінчено, з метою оцінки вчинених суддею процесуальних дій та ухвалених рішень. Витребування матеріалів “супроводжувалося попередженням про притягнення судді до відповідальності у випадку невиконання такої вимоги”.
На думку суддів, такі дії члена ВРП мають ознаки конфлікту інтересів, оскільки він розглядає скаргу Національної асоціації адвокатів України (НААУ), будучи її членом.
Відомо, що членом Національної асоціації адвокатів є член ВРП Олексій Маловацький.
Колегія суддів ВАКС посилається на положення ч. 3 ст. 48 закону “Про судоустрій і статус суддів”, за якими суддя не зобов’язаний надавати пояснення щодо суті справ, які перебувають у його провадженні.
На думку суддів, вимога члена ВРП надати копії матеріалів справи, розгляд якої не закінчений, суперечить принципу незалежності суддів та є проявом втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя. Вона суперечить ч.ч. 1, 2 ст. 126, ч. 1 ст. 129 Конституції України.
Колегія суддів ВАКС заявила про відвід зазначеному члену ВРП, оскільки його дії викликають сумнів у його неупередженості.
Судді Антикорсуду просять розглянути це повідомлення та вжити відповідні заходи реагування, передбачених законодавством України.
ГО «Центр протидії корупції» вважає, що «Вища рада правосуддя почала реальний наступ на Антикорупційний суд».
ЦПК нагадує, що закон про ВРП забороняє витребувати копії матеріалів незавершеної справи, крім випадків справ щодо затягування судового процесу.
Разумков розповів, коли Рада візьметься за вихід з конституційної кризи – УП
Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков очікує, що питання виходу з конституційної кризи, вдасться розглянути уже на цьому пленарному тижні.
Джерело: Разумков на погоджувальній раді 30 грудня
Пряма мова: “Ви знаєте, що наприкінці минулого тижня Володимиром Зеленським був внесений законопроєкт щодо фактично відновлення у відповідності до рішення Конституційного суду статті 366-1 щодо відповідальності за недекларування чи внесення недостовірних відомостей до декларацій.
Була досягнута домовленість, що сьогодні законопроєкт робочої групи ВР також вже відкритий для підписання.
А далі на базі цих двох законопроєктів ми будемо створювати доопрацьований законопроєкт, враховуючи всі позитивні аспекти, які відображені, як в законопроєкті президентському, такі і в тому, що напрацювала робоча група. І якщо все буде добре, то вже цього тижня ми змажемо це питання розглянути та швидко вийти на результат”.
Деталі: За словами Разумкова, до такого рішення дійшли на нараді 28 листопада, яка проходила за участі керівників фракцій, прем’єра та керівництва Офісу президента, і на ранковій нараді 30 листопада.
Він висловив сподівання, що всі депутатські фракції та групи зацікавлені у подоланні конституційної кризи.
Передісторія:
27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства.
Рішення КС означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.
16 листопада спікер Верховної Ради Дмитро Разумков закликав створити роботу групу для вирішення конституційної кризи в Україні.
18 листопада Совгиря повідомила, що у Верховній Раді створили робочу групу, яка за 2 тижні мала напрацювати законопроєкти щодо електронного декларування та діяльності Конституційного суду.
27 листопвала у Верховній Раді зареєстрували президентський законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації.
НАЗК: Законопроєкт з вирішення конституційної кризи скасовує ув’язнення за неправдиві декларації
01.12.2020, 00:43
Розроблений робочою групою законопроєкт № 4441 не передбачає позбавлення волі ані за умисне декларування недостовірної інформації, ані за умисне неподання декларації.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба НАЗК.
“Під час парламентських виборів практично кожна партія декларувала нетерпимість до корупції та достойне покарання для корупціонерів, «безкомпромісну боротьбу з корупцією», «знищення системної корупції» та «саджання корупціонерів». На жаль, робоча група у Верховній Раді, на яку було покладено завдання вирішити конституційну кризу, проігнорувала запит суспільства на справедливе покарання корупціонерів та положення програм відповідних політичних сил”, – йдеться у повідомленні.
В НАЗК впевнені, що таке покарання не сприятиме ефективному запобіганню корупції та утвердженню справедливості.
“Навіть ті особи, які умисно зазначають у декларації недостовірні відомості на суму від 3000 прожиткових мінімумів (від 6,306 млн грн і більше, у тому числі якщо це будуть сотні мільйонів гривень) каратимуться лише штрафом — від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (від 51 000 грн до 85 000 грн)”, – констатують в НАЗК.
За умисне неподання декларації також передбачено лише штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів (від 42 500 грн до 51 000 грн), громадські роботи та заборона обіймати певні посади.
“Такі норми лише допомагатимуть корупціонерам уникати реальної відповідальності за свої злочини. У той час, як у Польщі, Латвії й Литві за неподання декларації та декларування недостовірних відомостей можна отримати реальний тюремний строк, ми просто даватимемо корупціонерам можливість і далі красти”, — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.
У пресслужбі відомства нагадали, що зареєстровані 2 листопада законопроєкт № 4304 (Головою Верховної Ради за підтримки депутатів фракцій «Слуга Народу», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «За майбутнє», «Голос», депутатської групи «Довіра»), № 4307 (Юлією Тимошенко) та № 4301 (Іриною Геращенко та іншими депутатами «Європейської Солідарності») передбачали ув’язнення за умисне декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації.
“НАЗК продовжує дотримуватися раніше висловленої позиції та зазначає, що за умисне зазначення недостовірних відомостей на більш ніж 1 млн грн має передбачатися позбавлення волі. Інакше — ефективне запобігання корупції буде неможливим”, – констатували у відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.
Окрім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.
Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.
17 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.
Члени робочої групи мають до 1 грудня підготувати для розгляду узгоджені законопроєкти для врегулювання конституційної кризи.
Плівки Мельниченка. П’єса у 5 діях, 20 роках і мільйонах людських долей
Соня Лукашова, УП
Сивий зосереджений чоловік в оточенні телекамер та журналістів натискає кнопку Play на чорному касетному магнітофоні.
Плівка починає бігати між катушками касети.
Так Україна занурюється в один із найгучніших політичних скандалів.
Двадцять років тому були оприлюднені так звані “плівки Мельниченка” – таємні записи з кабінету президента Леоніда Кучми. “Шпигун”, той самий майор Микола Мельниченко, працював просто під носом глави держави – у керівництві його охорони.
На цих плівках – розмови Кучми з його оточенням. Нецензуровані і не “підчищені” пресслужбами. Записані, за словами майора, на диктофон, що був схований під диваном.
Але касети, які 20 років тому поставили в магнітофон депутат Олександр Мороз і його помічник Юрій Луценко, не лише викрили таємниці найвищого кабінету держави. Вони стали однією з головних легенд української сучасності.
Легендою про велику політику і маленьких людей, чиї долі ставали розмінними монетами на столі президента. Легендою, яку можна було кроїти за власними лекалами, маючи гроші і вплив.
Як-от російський олігарх Борис Березовський, який придбав записи й активно коментував як плівки, так і дії Мельниченка.
“Касетний скандал” досі оповитий відкритими питаннями і загадками. І за ними втрачається відчуття реального і вигаданого. Все це покривається пилом часу і людських долей.
Якби розшифровки плівок, з численними їхніми варіаціями, були п’єсою – це була би трагедія епохи постмодерну.
Окремі частини цієї п’єси могли би викликати посмішку, але в контексті українських реалій ця дріб’язковість і ненажерливість влади жахає.
Дійові особи:
Леонід Кучма – президент; червоний директор, чоловік 62-х років із “сумними” зморшками на лобі; перед роботою грає на гітарі
Володимир Литвин – керівник Адміністрації президента; неметушливий і завжди готовий зробити комусь послугу, як-от написати книгу “Україна – не Росія” для Кучми; колишній компартійний функціонер-пристосуванець, який прийшов у політику з наукового середовища і притягнув за собою неодноразові огріхи-плагіати
Юрій Кравченко – очільник Міністерства внутрішніх справ; чоловік із генеральськими погонами і зовнішністю латиноамериканського диктатора, який служить в органах внутрішніх справ, спершу СРСР, потім України з 27 років
Леонід Деркач – голова Служби безпеки України; коренастий і коротконогий колишній КДБшник похилого віку; любитель голубів; вірний і давній соратник Кучми
Михайло Потебенько – генеральний прокурор; вічний співробітник правоохоронних органів із сердитим виразом обличчя, надійний і справний підлеглий, але косноязикий
Віктор Янукович – очільник Донецької облдержадміністрації; огрядний чоловік з кримінальним минулим, проФФесорським сьогоденням і кримінальним майбутнім; любить кіч, державні гроші та страусів
Микола Азаров – голова Державної податкової адміністрації; про таких кажуть “тиха вода греблю рве”
Микола Мельниченко – назавжди в історії як “майор”
Олександр Мороз – народний депутат-соціаліст, сентиментальний поет-аматор
Юрій Луценко – молодший товарищ Мороза, політик початківець із великими амбіціями
Євген Марчук – секретар РНБО; кремезний і неквапливий оратор; як КДБіст і СБУшник, серед яких не буває колишніх, знає всі таємниці і завжди сторониться сумнозвісного кучмівського дивану
Борис Березовський – у кожній великій українській історії має бути російський олігарх, який веде власну гру
а також Хронікер Із Майбутнього – оповідач, що пояснить контекст і суть розмов, а також долі фігурантів; на жаль, не має прототипів у реальному житті
Усі збіги з реальними людьми та виконавцями ролей можуть бути випадковими. А можуть і не бути.
У діалогах використанні цитати з розшифровок, опублікованих у книзі Мельниченка, а також “Фонду громадянських свобод” Березовського.
В оригіналі герої часто розмовляли суржиком. Однак не маючи на руках записів, ми спирались саме на розшифровки – у них бесіди перекладені російською.
Деякі фрагменти окремих діалогів поєднанні між собою для цілісності розповіді, але цитати збережені без викривлення.
Дія перша. Справи державні
Сцена 1
Події розгортаються у кабінеті, схожому на той, де працював президент Леонід Кучма.
За вікном – пожовкле осіннє листя. Природа готується до сплячки. А країна – до продовження сплячки демократії. Адже на носі – переобрання Кучми.
Готуються і в команді президента.
До кабінету входить людина із голосом, схожим на голос голови податкової адміністрації Миколи Азарова.
Азаров: Здравствуйте.
Кучма: Здрастуй. Садись, чайку поп’єм.
Ти повинен зібрати всіх своїх, б**ядь, податківців, до районів – не знаю, ну, хоча би обласних. І попередити: хто в районі програє вибори, так після виборів працювати не буде.
Ні одного не оставим. Ну ти ж розумієш, вплоть до району сільського. Ти ведь з кожним головою повинен сісти, б**ядь, і сказати: чи ти, б**ядь, в тюрмє будеш сидіти (а в мене на тебе більше всього), чи ти повинен дати голоси. Так же, чи ні?
Азаров: Я понимаю. Все будет.
Кучма: Счас вот скажу Кравченку. А ты потом скажешь, это самое, чтоб они вместе, вместе с каждым председателем колхоза.
Азаров: Хорошо. От начальника райотдела, да?
Кучма: Це ті ж, б**ядь, суки, б**ядь, председатєлі колхозов, б**ядь. Все ж. Я вчора сказав: все ж помєщики, барони. Просто сразу послє виборов самий жестокій порядок.
Азаров: Конечно.
До розмови приєднується людина з голосом Леоніда Деркача. Він має стурбований і зосереджений вигляд. Адже кому, як не очільнику СБУ захищати безпеку “правильного” результату виборів.
Деркач: Мы после выборов почистим это. Я думаю.
Ну, скажем, если воинская часть стратегического назначения напрямую подчиняется СБУ – вся за Марчука (опонент Кучми на виборах 1999 року – УП)! Вся за Марчука!..
Людина, схожа на майора Мельниченка, лізе під диван замінити касету. Якщо простежити поглядом за проводами прослушки, можна побачити на фоні Марчука, який у навушниках прислуховується до таємних розмов.
Перед глядачем, тим часом, з’являється Хронікер Із Майбутнього.
Хронікер: На момент цих розмов, Євген Марчук – один із головних претендентів на місце Кучми.
У другій половині 90-х президент забрав у нього посаду прем’єра з формулюванням, яке, як сказали би у 2020, стало мемом: “за створення власного іміджу”. Відтоді Марчук пішов в активну опозицію, але ненадовго.
У 1999-му він брав участь у президентських виборах, на яких єдиним кандидатом від так званої “Канівської четвірки” став саме він, а не Олександр Мороз.
Але, набравши трохи більше 8% та посівши лише 5 місце, Марчук переметнувся на бік ворога. Вибори ще не завершились, а він проміняв образ борця з владою на посаду секретаря РНБО.
Дещо схожу схему кількома роками до того прокрутили в Росії. Там третій за рейтингом кандидат у президенти Олександр Лєбєдь перед другим туром підтримав Бориса Єльцина і одразу став секретарем Ради безпеки.
У 2000 році, яким датовані найвідоміші епізоди плівок, Марчук все ще працював в РНБО, тобто був другим після президента в питаннях нацбезпеки. При цьому, за словами Мельниченка, знав, що очільника держави “слухають”. І не зупинив цього.
Крім того, близький до Марчука бізнесмен короткий час матеріально підтримував новостворену УП. Допомогу забрали після першої публікації, критичної до політика.
Навряд чи секретар РНБО, враховуючи високу посаду, міг не потрапити на плівки з президентського кабінету. І, як пізніше розповідатиме Юрій Луценко, розмови за участі Марчука теж були на касетах. Однак серед опублікованих фрагментів і розшифровок ім’я наглядача за нацбезпекою не фігуруватиме.
Майор уже замінив касету в диктофоні. Марчук занотував для себе окремі цитати. Разом із Хронікером вони зникають з поля зору.
А на Банковій продовжується планування майбутнього.
Деркач:… Я думаю, шо, Леонид Данилович, надо дать прямое задание генеральному прокурору, чтобы он дал на места. От там, где “закраснело”, пусть пригласит председателя колхоза. Для бе-се-ды!
Ну, чего мы власть должны терять! Если мы власть, то это же наш инструмент власти – прокуратура.
Державні стратеги допивають чай.
Хронікер: “Ми” владу не втратять.
У 1999 році Кучма виграє другий тур президентських виборів з офіційним результатом у 56,25%. Станом на 2020 рік він – єдиний президент, кому вдалось відсидіти в головному кріслі держави два терміни.
За час цих двох каденцій президент Кучма запам’ятався країні приватизацією великих промислових підприємств і формуванням класу олігархів, намаганням втриматись посередині між проросійським та прозахідним вектором, а також утисками громадянських прав і, зокрема, свободи слова.
Один із стовпів авторитарних режимів 21 сторіччя – корупція. На ній тримається вірність чиновницького апарату, спокушеного жадібністю, легкою наживою і доступом в усі двері.
Плівка “мельниченківського” диктофону цей стовп не оминула.
Сцена 2
Вибори вже позаду. У кабінеті ось-ось має початись робоча нарада. Та кілька важливих і термінових питань посувають державні справи.
Азаров: Леонид Данилович, у меня есть ряд вопросов личных. Мы не успеем в конце.
Значит, первый вопрос у меня такой. Я с Литвином разговаривал уже. Вот. Я хочу как-то улучшить жилищный вопрос. У нас двухкомнатная квартира. Пятьдесят квадратных метров площади. На Печерске. Четвертый этаж.
Значит, ну, такое, я же посмотрел, с Деркачем поговорил, и тот себе взял квартиру. Там есть две квартиры еще. Трехкомнатная, конечно, громадная, сто восемьдесят квадратных метров.
Кучма: Трехкомнатную квартиру просишь?
Азаров: Да. Сто восемьдесят квадратных метров общей площади.
Кучма: Общей?
Азаров: Общей. Не полезной, а общей. Они сейчас там в таком состоянии, что без перегородок, без ничего. Ну, там жидов поднять из этих квартир. Там, ну, я спрашиваю, Леонид Васильевич (Деркач – УП), как ты поменялся, значит. Ну, он мне рассказал схему.
Кучма: Ну, заплатил деньги.
Азаров: Схема эта меня не устраивает. Я не хочу такую схему. Вот. Схема выглядит очень простой.
Я могу свою квартиру, которая у нас сейчас есть, отдать то ли в Администрацию президента, то ли там в администрацию района, вот. Администрация, взяв эту мою квартиру, купит мне квартиру, предположим, на этой площади.
Учитывая, что приобретение этой квартиры будет осуществляться государственной организацией, цена ее примерно, как у моей последней квартиры, то есть ни администрация, значит, никто не потеряет.
Я в таком случае становлюсь в позицию такую независимую. Вот если вы такое добро дадите.
Кучма: Я не возражаю.
Азаров: Я буду всегда благодарен вам. Ну, просто, Леонид Данилович, я так думаю, что, ну, пятьдесят квадратных метров квартира…
Хронікер: До кінця чиновницької кар’єри в Україні Азаров подавав декларацію з досить скромним переліком майна. На останній посаді, прем’єрській, він говорив, що живе у держдачі в “Конча-Заспі”, і не вказував жодного автомобіля.
Він декларував єдину квартиру площею в 190 квадратних метрів, в якій і був прописаний. Це житло в самому центрі Києва, у будинку на Софіївській площі з елітними бутіками на першому поверсі. Наразі воно вже належить іншій людині.
Дія друга. Критикувати не можна цензурувати
Сцена 1
Надворі – березень 2000 року. Перипетії у президентському кабінеті відбуваються на фоні підготовки сумнозвісного референдуму, спрямованого на посилення влади Кучми.
Особливо наполегливо працюють судді Конституційного Суду, які буквально з дня на день дозволять провести цей референдум.
Тим часом у кабінеті на Банковій читають зарубіжну пресу. На свіжих шпальтах Financial Times – критика української корупції, підозри у зловживанні коштами МВФ, а також матеріали про закордонні рахунки оточення Кучми.
Все це засмучує і турбує президента. Його не полишають думки про заокеанських заколотників.
Собі на підмогу людина з голосом Леоніда Кучми покликала людину з голосом В’ячеслава Піховшека – відомого телеведучого і медіаменеджера. Він нещодавно саме повернувся зі Штатів.
Піховшек: Ну, я спрашиваю американцев: “Приведите мне факты, когда олигархи с помощью президента или вопреки президенту мешали Ющенко делать экономическую реформу”. Не могут дать такие факты.
И еще я спрашиваю: “Скажите мне точно: там есть деньги нашего президента, поскольку я хочу знать правду”. Он мне, говорю, поклялся, что нет.
Кучма: Какие деньги?!
Піховшек: Ну, там же о вас написали, что у вас и Волкова есть деньги. У американцев в банках.
Я им говорю: “Идите по следу. Нет там ничего. Президент не будет играться в такие мелкие дела”.
Кучма: Во-первых, я же не такой глупый. Если бы у меня где-то хоть вот столько было спрятано, уже бы съели.
Піховшек: Да, уже съели бы давно.
Співрозмовники ще якийсь час обговорюють своїх недругів і теорії змов. Їхні голоси дещо вщухають. І перед глядачем з’являється Хронікер.
Хронікер: Людина з голосом Піховшека – вірний зброєносець президента на інформаційному фронті.
У 1999 році він очолив редакцію новин ТСН на каналі “1+1”, де взявся підлаштовувати роботу під “лінію партії”. З 2001 року служба новин під керівництвом Піховшека почала працювати за так званими “темниками” з Адміністрації президента.
Це кілька разів призводило до конфліктів журналістів із керівництвом, протестів і звільнень. Під час виборів 2004 року телеканал взагалі залишився без новин: колектив відмовився працювати за вказівками влади.
Колишній засновник ТСН, медійник Олександр Ткаченко, про якого мова піде далі, в дні “мельниченківських” розмов керував уже “Новим каналом”. І симпатизував Віктору Ющенку.
Кучма зі своїм полководцем пропаганди розробляли стратегії, як тримати медіапростір під контролем.
На перший план знову виходить сцена з президентського кабінету.
Піховшек: Ну а ТСН. Там одна половина уже за меня. Я с такой ситуацией там столкнулся, половина людей была приведена Ткаченко. И эта половина людей, которую привел Ткаченко, он ею фактически манипулирует. А он сейчас с Ющенко.
Но там есть еще “Новый канал”. Там “Репортер” (служба новин – УП) дает на вас то, что ему говорят. Они хотят быть со всеми добренькими. Они хотят быть пропрезидентскими, но они хотят быть и к остальным.
Леонид Данилович, ставьте задание. То, что я делаю в Америке, я буду делать в Европе. Можно сделать какую комбинацию: вы хотите что-то сделать – я провожу работу. Вместе “раскочегарили”.
Вы и так уже приняли непопулярные решения. А тут можно использовать телевидение. Сформировать общественное мнение, а потом проводить свои решения.
Кучма: Так старый вопрос, б**дь – может пойдешь осенью где-нибудь или когда пресс-секретарем президента?
Піховшек: Во-первых, я солдат революции. Как вы мне скажете, так я и буду делать, потому что вы решаете, где кто работает.
Сцена 2
До компанії медіастратегів приєднується людина з голосом керівника податкової адміністрації Миколи Азарова.
Хронікер: Відомство Азарова у 2000 році долучилось до боротьби з “невірними” ЗМІ. Його інструментом були податкові перевірки і фінансовий тиск на медіа.
Жертвою такої атаки у 2000 році стали “Сільські вісті”. Видання мало тираж у понад півмільйона примірників і було ледь не партійною газетою Соціалістичної партії України Олександра Мороза, головного опонента Кучми.
Вони виходили з-під станків державного видавництва “Преса України”, очолюваного тоді Володимиром Олійником, журналістом та видавцем.
Виданню перекривали рахунок у банку, з нього стягували близько 2,7 мільйона передплатницьких гривень, зупиняли друк газети.
“Мельниченківський” диктофон знову клацає – запис пішов.
Кучма: “Сільські вісті” как там?
Азаров: А что “Сільські вісті”? “Сільські вісті” сидят без копейки. Абсолютно. Как они вообще еще существуют?
Кучма: Что защищает их?
Азаров: Ну, если они сидят без копейки! Зарплату шесть месяцев люди не получают. Ну им кто-то подбрасывает.
Кучма: Но газета выходит.
Азаров: Выходит. Есть запасы бумаги. Вот единственное, что надо теперь спросить с господина “Издательство “Пресса Украины”. Какого хера он печатает, если ему не платят? У него же счета газеты заблокированы!
Требуется ваше указание. Этот же дурак Олейник! К нему пришли. Спокойно ему говорят: “Так и так. Два миллиона должна. Ты что печатаешь? Они ж тебе не платят второй месяц. Если ты будешь печатать, так мы, значит, будем выставлять налоговые обязательства. Порядок такой, по закону. Так что ты прекращай. Тогда у нас никаких претензий не будет”.
Кучма: Олейник? Ну, сейчас снимем на х***
Азаров: Ну, вот я Владимиру Михайловичу (Литвину – УП) сказал: “Доложи это президенту, чтобы он знал”. Вот такой он поганый человек. Нормальной беседы не понимает.
Значит, Леонид Данилович, у меня такое предложение. Если уже начали давить, значит, вы должны додавить. Шаг вперед – шаг назад, он просто, так сказать…
Кучма: Да не, его нужно просто задушить.
Азаров: Да, поэтому мы такую линию продолжаем.
Герої розчиняються у димці цензури й утисків свободи слова.
Хронікер: “Лінію” влада продовжила. Вгамувати запал проти “Сільських вістей” тоді допомогли хіба що розголоси: після втручання іноземних правозахисників і вбивства засновника “Української правди” Георгія Гонгадзе.
Керівник “Преси України” Володимир Олійник втримався у кріслі. На своїй посаді він переживе ще двоє президентських виборів. Під час Майдану 2004 року держвидавництво під його керівництвом стане фігурантом скандалу на боці влади. Тоді з-під верстатів мало не вийде наклад “Урядового кур’єру” про перемогу Віктора Януковича – його зупинятиме опозиція.
“Солдат революции” В’ячеслав Піховшек залишиться у медіапросторі і називатиме “мельниченківські” розмови сфальшованими. Він ще в “нульових” буде співпрацювати з очільником АП Віктором Медведчуком. А в 2020 – веде програми і ходить як експерт на телеканали з його групи.
“Кучмівський” період залишиться в історії як час утисків громадянських свобод і, зокрема, широкої цензури.
Загальновживаним стане слово “темники” – інструкції від влади, які новини і як саме потрібно висвітлювати. Вони з’явились в Україні після того, як в Адміністрацію Кучми як кризовий менеджер прийде Медведчук.
Незгодні ставатимуть об’єктами тих самих податкових перевірок, кримінальних справ чи насильства.
У 2003 році американська організація Freedom House понизить рейтинг свободи в Україні: з “частково вільної” до “невільної”. Того ж року подібне станеться, наприклад, з рейтингом Росії та Вірменії.
Сьогодні вдова журналіста Георгія Гонгадзе Мирослава каже, що журналіст своєю смертю зупинив диктатуру, і Кучма не зміг стати українським Путіним.
У кінці 2004 року, незадовго до Помаранчевої революції і зміни влади, медійники почнуть виходити на протести, публічно заявляти про цензуру і звільнятись, не погоджуючись з нею.
Дія третя: кульмінаційна. Справа Гонгадзе
Сцена 1
За вікном Банкової сонячний і спекотний літній день – 12 червня 2000 року. Підігрівається атмосфера і всередині Адміністрації президента – всюди вороги і недоброзичливці.
До кабінету людини з голосом Леоніда Кучми входить людина з голосом очільника голови СБУ Леоніда Деркача.
Леонід Кучма має трохи втомлений вигляд. Зранку він вже встиг трохи поопікуватися гуманітарною сферою – підписав кілька указів, що стосувались премій для вчених і митців.
Голова СБУ кладе на головний стіл країни папку з паперами державного значення.
Деркач: Вот это почитайте. Это то, кто организовал вот эту вот статью, что следующий украинский Путин – это Андрей Деркач. Вот это вот вся эта, Гонгадзе этот.
Кучма: Гонгадзе это?
Деркач: Да, да.
Кучма: Так ты за этим можешь следить, это самое?
Деркач: Да и так уже п…ц ему будет. Я его, б…дь, задрочу до конца. Бродский деньги давал, б…дь.
Людина з голосом головного фахівця з національної безпеки швидко гортає документи перед очима гаранта Конституції.
Деркач: Чего Гонгадзе еще скотина – я просто, чтобы вы знали. Значит, то, что он написал эту статью, то хрен с ним, то все дурь, она никому не нужная. Но вот в чем дело… Вот написал такие вот стишки против вас, что вроде мы с вами друг на друга [одно слово неразборчиво]. Ну, не читайте, грязь дурацкая. Это сделал этот газету интернетовскую. Мы его сейчас будем давить за это.
Президент бере паузу, щоб почитати “стишки”, і діалог продовжується.
Кучма: Да-а-а! Ну, так разберись с ним, как следует, это ж мразь последняя.
Деркач: Георгадзе поставим на место… Ведем дело, сейчас по всем каналам его слушаем, вот, все связи его близкие выявляем.
Сцена 2
Початок липня того ж року. До кабінету людини з голосом Леоніда Кучми входить очільник МВС з голосом Юрія Кравченка. Вони продовжують обговорювати найважливіше питання порядку денного країни.
Кучма: Чтоб я не забыл. Есть такой Гонгадзе.
Кравченко: Я что-то такое имя припоминаю.
Кучма: Ну, подонок высшей меры, Гонгадзе.
Кравченко: Он уже где-то у нас проходит.
Кучма: То, что он пишет сейчас – там какая-то “Украинская правда” – и он там шурует, понимаешь?
Кравченко: Да.
Кучма: А главное, что его нужно – Володя (Литвин – УП) говорит: “Нужно, чтобы его чеченцы украли и вывезли в Чечню, на х*й, и выкуп попросили”.
Кравченко: Сегодня мне докладывали, мы там ему делаем установочку. Изучаем, где он ходит, как ходит. Мы немножко так, немножко нужно изучить, а потом мы сделаем.
У меня сейчас команда боевая, орлы такие, что сделают все, что хочешь. Данилыч, значит, вот такая ситуация.
Чути клацання диктофону. Співрозмовники разом зі своїми голосами замовкають.
Хронікер: На той момент Георгій Гонгадзе разом із невеликою командою вже два місяці випускав у мережі “Українську правду”.
Президентське оточення чи не в кожній розмові про новий онлайн-проєкт брейнштормило: хто ж стоїть за журналістами. До списку можливих бенефіціарів вносили згаданого бізнесмена Михайла Бродського, депутата Олександра Мороза, на той момент віцепрем’єрку Юлію Тимошенко, “Грішу” – депутата і бізнесмена Григорія Суркіса. У реальності ніхто з них ніколи не мав стосунку до фінансування УП.
Згаданий “український Путін” – це замітка на УП про однойменну компліментарну PR-статтю в російській “Независимой газете” про сина Деркача.
Обговореннями і образами журналістів УП у президентському кабінеті влада не обмежуюється. У той самий тиждень, коли відбуваються ці розмови, Гонгадзе “шиють” кримінальну справу, він помічає стеження за собою і зрештою пише відкритого листа генпрокурору. Це звернення обов’язково згадають на плівках.
Сцена 3
Декорації за вікном змінюються – прийшла осінь 2000 року. З нею традиційно в Україну приходить і новий політичний сезон, активізуються протистояння між можновладцями.
На задньому фоні, в дальньому кутку сцени, “воюють” Леонід Кучма і віцепрем’єрка Юлія Тимошенко. Вони не зійшлись у баченні розвитку енергоринку – ласого шматочку для старих президентських друзів-олігархів.
Спостерігаючи за цим, в іншому кутку Георгій Гонгадзе друкує на сайті УП: “У цій країні, де злодійство проголошено президентом, як складова державної політики, можна красти і не відповідати за це – але тільки граючи за загальними правилами, встановленими кланово-владної пірамідою: “Крадіть, як ми, крадіть з нами”.
Фон зникає і ми знову бачимо кабінет із прихованим диктофоном і його візитерів. Люди з голосами президента і міністра внутрішніх справ стурбовані матеріалами журналіста та його відкритим листом.
Кучма: Я тебя приветствую. Чтобы я не забыл. Гонгадзе продолжает.
Кравченко: Мы там прокололись. Написал жалобу генеральному прокурору. Я немножко тут тактику меняю. Я его сделаю, Леонид Данилович. Я сделаю!
Я Гонгадзе не выпускаю, потому что для меня этот вопрос уже тоже… Я хочу его контакты подизучить.
Кучма: А у Гонгадзе есть там команда – тридцать там что ли.
Кравченко: Нет, три человека. У меня все они есть. Но я хочу с него начать. Но я теперь посмотрю на реакцию генеральной.
Кучма: Ну, а чего генеральный должен на каждую б…дь?..
Кравченко: Ну, это же заявление.
Кучма: Ну и что – заявление. Почему каждая срань должна писать на генерального прокурора?
Кравченко: Ну, Леонид Данилович, я ж…
Кучма: Вот пусть отправят на районного прокурора.
Після цієї розмови диктофон знову ставлять на паузу.
Хронікер: Це буде одна з найтрагічніших пауз не лише на плівках, а й в історії країни.
Із заявою Гонгадзе сталось так, як і хотів президент – її спустили до Львова. Тоді журналіст перестав помічати за собою “наружку”. Але відлига не настала. Адже силовик і президент заручились “сделать” неугодного.
Уже за 5 днів Гонгадзе вб’ють. Зробить це особисто генерал-лейтенант Олексій Пукач разом із співробітниками зовнішнього спостереження, міліціонерами Валерієм Протасовим, Олександром Поповичем і Валерієм Костенком.
Трьох нижчих за рангом виконавців затримають після зміни влади, у 2005 році. Вони визнають провину, і отримають по 12-13 років ув’язнення. Згодом Протасов помре у колонії. Попович і Костенко, станом на 2020 рік, вже відбули своє і звільнились.
Пукача вперше затримають ще 2003 року – за знищення доказів про стеження за Гонгадзе.
Але тоді суд відпустив генерал-лейтенанта під підписку про невиїзд, мовляв, він уже не працює в органах, не може тиснути на свідків-міліціонерів, має родину і постійне проживання, інвалідність і хронічні хвороби. Все це, однак, не завадило Пукачу втекти і залягти на дно.
Коли нова влада “розморозить” розслідування, генерал-лейтенанта шукатимуть ще довго. Зрештою його знайдуть і заарештують – аж через 9 років після вбивства Гонгадзе. Пукачу присудять довічне ув’язнення.
Серед усіх епізодів плівок Мельниченка головним назавжди залишиться той, що стосується вбивства журналіста. Саме з ним будуть асоціювати записи з кабінету президента.
Та сам президент не понесе відповідальності. Він буде переконувати, що на записах не його голос, що вони змонтовані, що він ніколи не знав журналіста Георгія Гонгадзе. І, звичайно ж, що не віддавав наказу на вбивство.
У 2011 році заступник генпрокурора Ренат Кузьмін навіть відкриє справу проти Кучми. Але того ж року її закриють: той факт, що “плівки Мельниченка” були записані незаконно, тобто не правоохоронцями і приховано, знищує їх як офіційні докази.
Замовником вбивства слідство і суд призначать Юрія Кравченка. На той момент ексміністра внутрішніх справ уже не буде в живих.
“За загадкових обставин” – так буде завершуватись біографія не лише Кравченка, а й кількох інших силовиків, які могли бути важливими свідками у справі Гонгадзе.
У 2003 році одночасно будуть госпіталізовані наближені до міністра керівник Держуправління справами Юрій Дагаєв та екскерівник апарату МВС Едуард Фере. Перший піде з життя одразу, другий пролежить у комі 6 років і так і не отямиться.
Того ж року, протягом кількох тижнів, у слідчому ізоляторі помре працівник органів внутрішніх справ Іван Гончаров, член так званої “банди перевертнів” – вбивць у погонах. Гончаров, перебуваючи у СІЗО, писав записки, в яких згадував, зокрема, причетність міліції до викрадення Гонгадзе.
Дія четверта. Корупціономіка
Сцена 1
На фоні чути галас парламентської зали. “242 за. Рішення прийнято”. Верховна Рада ухвалила Державну програму приватизації на 2000-2002 роки.
На передньому плані Кучма – підписує цей закон. На його обличчі злегка помітна єхидна усмішка. Адже всі державні стратегії – не на папері, а в реальності – насправді формують на його сумнозвісному дивані у кабінеті на другому поверсі.
Конкретно в цей момент – людина з голосом сумського губернатора Володимира Щербаня.
Щербань: Тут я зараз торкнусь такої теми однієї – “Хімпром” наш сумський. Значить, це дуже інтересне підприємство, дуже. Воно єдине у нас, яке робить суперфосфат, не має такого ні в Росії, ні в Західному регіоні.
Значить, воно буде приватизуватися, но так як воно буде приватизуватися тут, ми боїмося, що його просто розтягнуть і все.
Є пропозиція така. Я ніколи не казав вам за це, не знаю, може і не казати, може і треба казати мені. Но я все рівно вам вдячний повинен бути за роботу і так далі.
Я хотів би, щоб хтось приймав би в цьому участь із ваших, у цьому проекті. Я готов 25% отдать, і одну акцію золоту ми отдамо, кому там скажете.
І по кожному підприємству, яке інтересне, я все принесу і отдам, кому скажете. Хай дітям і онукам, це все рівно життя, Леонид Данилович.
Ну, все рівно воно приватизується, але одно діло, коли його приватизують і розтягнуть просто, і друге, коли воно буде працювати.
Кучма: Я Ющенко, Бондарю (Віктор Бондар із секретаріату Кабміну – УП) і вам написав, що приватизацію проводити за погодженням губернаторів. Отримав?
Щербань: Не отримав. Я подивлюся.
Кучма: Я це декілька днів тому назад.
Щербань: Ми розмовляли з з Лапіним (керівник “Сумихімпром” – УП). Ми його приватизуємо дуже умно, з інвестиціями туди, підприємство буде працювати, но шоб його просто не загубити.
Кучма: Працюй.
Коли диктофон замовкає, глядач бачить “німе кино” з подій наступного 20-річчя: великий енергохімічний комплекс неодноразово виставляють і знімають з продажу. До 2020 року це кіно все ще не добігло фіналу.
Хронікер: Щербань – той, що з реального життя – назве “плівки Мельниченка” фальшивкою. Хоча й ухилятиметься від запитання, чи мав із Кучмою таку розмову.
Колишній губернатор буде запевняти: і він, і президент стояли на позиції, що “Сумихімпром” має залишатись державним.
Таким він і залишається. Але як приклад тих неприватизованих державних потужностей, які приносять заробіток приватним інтересам, самі при цьому занурюючись у банкрутство.
Півмільярда банківських кредитів заводу у другій половині 2000-х років перетворяться в багаторічні борги. “Сумихіпром” почне закривати роки з мільйонними збитками.
Після приходу до влади Віктора Януковича на підприємстві міцно закріпиться олігарх Дмитро Фірташ. Пов’язані з ним фірми продовжать заробляти на хімзаводі і після Революції Гідності.
Сцена 2
До кабінету обережно заходить людина з голосом очільника податкової Миколи Азарова. Він схвильовано поправляє окуляри. Кладе на стіл із золотими рельєфами стус паперів.
На цих паперах – довгі списки прізвищ і банківських рахунків, відкритих у США, Латвії, Ізраїлі та Бельгії, описи схем із виведення грошей за кордон, а також крадіжок і зловживань з транзитним російським газом.
Якщо придивитись уважніше, на першій сторінці можна побачити три найважливіші слова. Хтось із тремтінням руки підкреслив в цих паперах ім’я ймовірного вигодонабувача. “Ігор Михайлович Бакай” – екскерівник державного “Нафтогазу”.
Азаров: Значит, мне, к сожалению, трудно вам это говорить – к тому же неприятно. Бакай по одной схеме – а таких схем немало, уже весной этого года отмыл 37 миллионов.
Схема простая. “Укргаздобыча” заключает договор с украинской нефтяной страховой компанией.
Договор страховой на 670 миллионов рублей, и буквально за проценты, за взнос, отдает ей вот эти сверх 20 миллионов.
Эта страховая компания за 33 миллиона продает вот это вот за 8-10 миллионов. Целая структура с дисконтом почти 87 процентов. За четыре миллиона, а продает за пять.
Поскольку это делают одни и те же люди, это сложно вычислить. За ними – несуществующие структуры, которым они продают эти векселя. Вот на этом этапе идет вывод живых денег из торгового оборота Украины.
Кучма: Через “Укргазбанк”?
Азаров: Через “Укргазбанк”, да. “Укргазбанк” платит за эти векселя, при вексельной сумме 19 миллионов, платит 5 миллионов. Они не платят ничего.
Кучма: Слушай, бери за жопу! Кстати, мне на этот банк уже Копылов (глава “Нафтогазу” – УП) жаловался. Он через него перечислял деньги в Туркмению, а он (банк – УП) ни х*** не отдает.
Азаров: Да. Поэтому, если вы одобряете…
Кучма: Даю добро!
Азаров: То я без всякого шума начинаю всю эту кампанию.
Почувши “добро” від президента, людина з голосом Азарова виходить вже не такою схвильованою. До цих розмов у кабінеті ще повернуться трохи згодом.
Хронікер: Ігор Бакай – близька президенту Кучмі людина. На момент цих розмов – народний депутат.
У 2000 роках спливають факти про шахрайські схеми державного “Нафтогазу”, за якими могло стояти його керівництво. Йшлось про перепродаж чи крадіжки російського газу, а також виведення грошей з країни через державний “Укргазбанк” та підставні рахунки, зареєстровані на викрадені паспорти чи безпритульних.
Правоохоронці, які вели цю справу, після обшуків вийшли саме на Бакая. Ба більше, вони мали підозру, що “брудні” гроші перетікли у виборчий фонд президента Кучми.
“Плівки Мельниченка” свідчать, що керівництво держави щонайменше знало про корупційні схеми. І теж пов’язувало їх з Бакаєм. Але звинуватити його означало кинути тінь на президента.
Сцена 3
Одного дня прийшов час повертатись до розмов про Бакая. Людина з голосом Азарова провела власне “розслідування”. Головний податківець порахував, скільки президентський друг заробив на схемах, скільки “скомпрометованих” грошей зайшло до виборчого фонду. І повернувся з доповіддю.
Азаров: Я пригласил Бакая, как мы с вами договорились, показал ему вот эти схемы, это мои люди делали, которым я доверяю. Переговорил с Александром Михайловичем (Волков, голова виборчого штабу Кучми – УП), выяснил сколько ж там поступило, и сказал дословно следующее.
Значит, Игорек, ну ты минимум, ну так миллионов сто положил в карман. Минимум. Я понимаю, конечно, что, значит, я тебя подставлять не буду. Я тебе даю две недели, ну месяц.
Я ему показал все эти схемы – уничтожь, так сказать, все эти бумаги, которые свидетельствуют прямо или косвенно о всех твоих делах. Ты делал тупо и глупо.
И я показал, что он делал тупо и глупо. Ну, сейчас уже это дело прошло. Он говорит мне: отзовите всех – у нас же там налоговый пост. Отзовите всех. Я отозвал.
Мудак он, Леонид Данилович. Он был мудаком, он им и останется.
Кучма: Да дорогой, я с тобой согласен.
Азаров: Я говорю, можно ж было по уму делать все это, нет! Он делал так, что любой тупой ревизор увидит тупую схему расчетов.
Стус паперів з рахунками й описами схем, який на початку головний податківець приніс президенту, безповоротньо знищують.
Хронікер: Розслідування шахрайських схем придушать. Українські правоохоронці отримають вказівку не влазити глибоко в цю справу, а вилучені на обшуках документи – повернути. Молодий прокурор, який вів розслідування, буде звільнений, про що сам розповість пізніше.
Ім’я цього прокурора – Олексій Донський. У 2020 році воно добре відоме тим, хто слідкує за розслідуванням справ Майдану. Він очолює департамент Офісу генпрокурора, який веде ці справи.
Бакай продовжуватиме службу в держорганах, серед іншого, буде очолювати Держуправління справами, через що запам’ятається як “завгосп” Кучми.
У кінці 2004 року він втече до Росії, згодом отримає тамтешнє громадянство.
Після Помаранчевої революції проти Бакая відкриють кілька справ. Його оголосять у розшук. Однак вироками це не завершиться. З приходом до влади Віктора Януковича кримінальні справи закриють.
За іронією долі, карма наздогнала Бакая в обіймах “східного сусіда”. У 2017 році колишнього українського держслужбовця затримають у Москві. Його звинуватять у розкраданні 12 мільйонів доларів, отриманих в якості позики від бізнесу впливового російського олігарха Алішера Усманова.
27 листопада 2020 року, напередодні 20-ої річниці оприлюднення “плівок Мельниченка”, Бакай отримає 4 роки умовного покарання від московського суду.
Василь Горбаль, колишній власник “Укргазбанку”, який контролював його в часи “схем Бакая”, теж не втратить місце під сонцем. За два роки він зайде до Верховної Ради, потім працюватиме у партструктурі “Партії регіонів”, Раді Нацбанку.
У 2010 році Горбаль отримає від Януковича посаду голови Львівської ОДА і при цьому не складе депутатський мандат. Коли його картка проголосує за ратифікацію “Харківських угод”, обласні депутати вимагатимуть відставки Горбаля. Це зрештою і станеться – він протримається в кріслі менше року.
У вересні 2020 року буде втретє призначений членом Ради НБУ.
Дія п’ята. Не суди, та не судимий будеш
Сцена 1
У кабінеті двоє. Крім голосу першої особи в державі, диктофон записує голос першого податківця Миколи Азарова.
Вони стурбовані рішенням суду на Сумщині, що не побоявся стягнути з відомства Азарова 200 мільйонів гривень.
Десь на фоні з Конституції виривають сторінку зі 126 статтею “Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України”.
А в Сумській облдержадміністрації гикає її очільник Володимир Щербань.
Азаров: Вот этот вот долб**б-судья, он так на минуточку задумался, что такое…
Кучма: Это долб**б, бл**ь, председатель Верховного Суда.
Азаров: Да. Ну, что такое 200 миллионов взыскать? Теперь, неужели на этого судью, предположим, губернаторы наши не имеют никаких средств воздействия?
Кучма: Имеют, конечно! Щербань оторвет, бл**ь, голову, бл**ь, через…
Азаров: Ну, пока же он не отрывает эти головы.
Кучма: Ну, так я скажу Щербаню.
Азаров: Причем, пишет: “Определение обжалованию не подлежит”. Мы не собираемся выполнять это решение суда. Конечно, не будем его выполнять.
Розмова переривається стуком у двері.
Сцена 2
До кабінету входить ще один спеціаліст у судових справах – людина зі знайомими всім українцям свистом у голосі. На той момент Віктор Янукович – голова Донецької облдержадміністрації.
Серед його сильних сторін, як відомо, не значаться ясність і чіткість мови. Тож глядачеві не обійтись без додаткових роз’яснень.
Хронікер: Під час президентських виборів 1999 року в Донецьку затримали адвоката Сергія Салова. Він працював на конкурента Кучми – Олександра Мороза.
Адвоката звинуватили в поширенні фальшивої газети, де йшлось про нібито смерть президента від отруєння алкоголем. Правоохоронці розцінили це як втручання у вибори. Салов свою причетність до листівок заперечував.
Коли справу відправили в суд, місцевий служитель Феміди відмовився за неї братись. Він сказав, що якщо і судити адвоката, то хіба що за наклеп на президента, якого тоді треба допитати як потерпілого.
Така вольність дуже не сподобалась господарю кабінету на Банковій.
Кучма: Я тебя приветствую. Жив-здоров? У тебя есть такое дело по Салову? Адвокат.
Янукович: Есть. Он нашебуршил там.
Кучма: Пошебуршил. По нему уголовное дело там за распространение неправдивой информации. Это с декабря месяца. Крутил, крутил ваш судья, и вернули дело назад, и сказали: “Это надо рассматривать не как распространение, а как оскорбление президента”.
Это ж подонки твои судьи! Я должен ехать к ним и давать свидетельства! Поэтому возьми этого судью, за яйца подвесь, пусть повисит одну ночь.
Янукович: Понял. Мы разберемся.
Кучма: Судьи вообще, б*я.
Янукович: Ну, они подонки. Председатель суда у меня там не надежный. Его надо менять.
Кучма: Ну я думаю, теперь вы разберетесь, чтоб он на всю жизнь запомнил.
Хронікер: За кілька місяців той самий суддя визнає Салова винним за перешкоджання виборам. Вирок – 5 років ув’язнення, але з пом’якшенням до 2 років так званого “умовного покарання”.
У боротьбі за чесне ім’я Салов дійде до ЄСПЛ, який побачить порушення у справі. Вже після цього чоловіка визнають невинним і в Україні. Салов якийсь час навіть буде адвокатом Мельниченка. Помре у 2013 році.
А от доля судді, якого Кучма наказував “за яйца подвесить”, складеться цікавіше. 20 років потому його ім’я буде, якщо не щодня, то щотижня точно, мерехтіти у новинних стрічках. Його звати Олександр Тупицький.
Кар’єра судді стрімко піде вгору в 2010 році, коли до влади прийдуть “донецькі” на чолі з Януковичем. А за два десятки років після “плівок Мельниченка” Тупицький вже носитиме мантію голови Конституційного Суду.
Під його керівництвом у 2020 році КС ухвалить одне з найскандальніших своїх рішень – скасує низку антикорупційних статей. Це запустить ланцюг конфліктів між політиками, суддями та активістами, які швидко охрестять “конституційною кризою”.
Епілог. 20 років потому
“Плівки Мельниченка” – окрема глава в історії України. Глава про жадібність, страх і безкарність. І разом із тим – про політичну боротьбу, побудовану на цих почуттях.
“Плівки Мельниченка” – про те, як невелика група “обраних” розпоряджалась долями мільйонів людей. І лише час міг показати, як складуться їхні власні.
Леонід Кучма. Відбув свою другу президентську каденцію та залишив велику політику, але не зник з неї. За епізоди з “плівок Мельниченка” він не поніс не лише юридичної, а й політичної відповідальності.
Згодом руку Кучмі буде з посмішкою тиснути навіть Юрій Луценко – колишній борець з другим президентом. Така недоторканість виглядає як негласний політичний консенсус – “не чіпати” старця.
З 2014 року Кучма брав участь у перемовинах з бойовиками та Росією щодо війни на Донбасі. У 2020 році відійшов від цього процесу.
Визнав, що на “плівках Мельниченка” звучить його голос, однак стверджує, що розмови змонтовані.
Володимир Литвин. За два роки потрапив до парламенту, де залишався до 2019 року. Двічі був головою парламенту: у 4 і 6 скликаннях.
Незначною перервою в його депутатській кар’єрі став 2006 рік, коли “Народна партія” Литвина не подолала прохідний бар’єр.
Однак він повернув собі мандат уже наступного 2007 року – на перевиборах, з новою політсилою і гаслом “Країні потрібен Литвин”.
Після приходу до влади Володимира Зеленського Литвин програв вибори, поступившись місцем у Раді “новому обличчю” від “Слуги народу”.
Юрій Кравченко. Був звільнений з посади міністра на початку 2001 року.
У 2005 році помер від двох пострілів у голову. Того дня він мав йти на допит у справі Гонгадзе.
За твердженням слідства, причиною смерті було самогубство. На місці знайшли передсмертну записку зі словами: “Мої дорогі, я не винний ні в чому. Пробачте мене, я став жертвою політичних інтриг Президента Кучми та його оточення. Іду від вас з чистою совістю, прощавайте”.
Леонід Деркач і Михайло Потебенько. Якийсь час були нардепами. З 2007 року пішли з великої політики.
Водночас, у ній залишається син Леоніда Деркача Андрій – як депутат, зокрема, колишній “регіонал”. У 2020 році він оприлюднив свої власні “викривальні записи” – нібито розмови експрезидента Петра Порошенка та колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.
“Плівки Деркача” з’явились в період, коли Штати і, зокрема, Байден як один із головних кандидатів, готувались до виборів президента. Згодом американський Мінфін сказав, що український нардеп причетний до іноземного втручання в їхні вибори і взагалі “більше десяти років був російським агентом“.
Віктор Янукович. У 2004 році мав стати наступником Кучми, та завадила Помаранчева революція. Фальсифікації під час президентських виборів викликали протести, в результаті яких був призначений додатковий тур голосування. Тоді Янукович програв Віктору Ющенку.
У 2010 році він все ж зайняв головне крісло в державі, яке втратив під час наступної революції – Євромайдану.
На початку 2014 року втік у Росію, де переховується донині. В Україні заочно засуджений до 13 років ув’язнення за держзраду під час окупації Криму.
Єдиний у країні позбавлений статусу президента, що закріплюється за господарями Банкової пожиттєво.
Микола Азаров. Зробив кар’єру урядовця, пройшовши через посади міністра фінансів, віце-прем’єра, в.о. прем’єра, та зрештою очоливши Кабмін у 2010 році.
Після Революції Гідності втік у Росію, де переховується досі.
Підозрюваний у кількох справах, зокрема, щодо економічних злочинів “Сім’ї” Януковича, отримання 140 млн гривень хабара за призначення Андрія Клюєва віце-прем’єром, прийняття постанови, якою під час Майдану розширили перелік “заходів безпеки громадян” та інших. Жодна ще не дійшла до суду.
Микола Мельниченко. Емігрував і отримав притулок у США. На батьківщині став підозрюваним у державній зраді.
Десять років тому сказав, що плівки були спецоперацією з “усунення незаконно обраного президента”.
Протягом останніх років ставав все менш публічним. Під час підготовки цього матеріалу “Українська правда” намагалась сконтактувати з майором через його дружину, колишню адвокатку та колись активну його власну fb-сторінку. На жаль, безрезультатно.
Олександр Мороз. Працював у парламенті до 2007 року. Поховав Соціалістичну партію і свою політичну кар’єру після короткострокового політичного союзу із “Парті%

Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025
коментарі закриті