Окупанти 11 разів відкривали вогонь під чотирма населеними пунктами на Донбасі

16.12.2020, 07:39

Минулої доби, 15 грудня, російсько-окупаційні війська одинадцять разів порушили режим припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

“В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» найбільше обстрілів було зафіксовано в передмісті Авдіївки. Тут ворог чотири рази відкривав вогонь в напрямку українських позицій з автоматичних станкових та підствольних гранатометів, а також зі стрілецької зброї. Поблизу Опитного та Водяного, що на Приазов’ї противник вів вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї”, – йдеться у повідомленні.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» було зафіксовано два порушення припинення вогню неподалік населеного пункту Шуми. На цьому напрямку противник неодноразово використовував як підствольні, так і автоматичні станкові гранатомети, і стрілецьку зброю.

“Вогневі провокації збройних формувань Російської Федерації не мали загрози для українських воїнів, тому наші захисники вогонь у відповідь не відкривали. Бойових втрат та поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає”, – зазначають у штабі.

Від початку поточної доби, 16 грудня, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню. Так, поблизу Водяного окупанти вели вогонь з станкових та ручних протитанкових гранатометів.

Обстановка в районі проведення операції Об’єднаних сил і надалі контрольована українськими воїнами.

 

Бойовики 5 разів порушили “тишу” – стріляли з гранатометів

УП

Протягом доби 15 грудн, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано 5 порушень режиму припинення вогню.

Джерело: штаб ООС

Дослівно: “На початку доби поблизу Авдіївки збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь із підствольних гранатометів. В районі населеного пункту Водяне противник двічі застосував для вогневих провокацій не тільки гранатомети, а й стрілецьку зброю. А під вечір окупанти двічі відкривали вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї неподалік Шумів”.

Деталі: Зазначається, що ворожі постріли були неприцільними і не несли загрози життю наших воїнів, тому вогонь у відповідь вони не відкривали.

Сапери ДСНС розмінували понад 5 гектарів території та передали на знищення 73 вибухонебезпечних предмети.

 

Російські офіцери на Донбасі муштрують снайперів – розвідка

На окупованому Донбасі тривають збори за участю снайперів, кулеметників, БПЛА та офіцерів управління 8-ї армії (Новочеркаськ) Південного військового округу ЗС РФ.

Як передає Укрінформ, про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Михайло Шаравара з посиланням на інформацію Головного управління розвідки Міноборони.

«Цього тижня на полігонах тимчасово окупованої території у Донецькій та Луганській областях противником одночасно проводяться збори з розрахунками протитанкових ракетних комплексів, снайперами, кулеметниками, гранатометниками, операторами технічних засобів розвідки розвідувальних підрозділів і безпілотних літальних апаратів артилерійських підрозділів», – зазначив Шаравара.

ВІн уточнив, що для надання методичної допомоги та з метою контролю за якістю проведення занять до з’єднань і частин 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) АК прибули групи офіцерів управління 8 армії (Новочеркаськ) Південного військового округу ЗС РФ.

 

Відновлення газопостачання Мар’їнки та Красногорівки відклали – немає гарантій безпеки

На Донеччині проведення робіт з відновлення газопостачання прифронтових Мар’їнки та Красногорівки відтерміновується через відсутність гарантій безпеки для спеціалістів.

Як передає Укрінформ, про це 15 грудня у Краматорську повідомив під час виступу на форумі «Схід можливостей» голова Донецької облдержадміністрації Павло Кириленко, інформує сайт ОДА.

Він відкреслив, що обласна влада не може допустити, щоб спеціалісти, які проводять ремонтні роботи на об’єктах інфраструктури поблизу лінії розмежування, постраждали внаслідок обстрілів російсько-терористичних військ.

«При виконанні робіт на лінії розмежування головним питанням є повноцінне дотримання тиші і гарантії безпеки. Якщо говорити про відновлення газорозподільчої станції «Мар’їнка», яка забезпечує постачання побутового газу до Мар’їнки та Красногорівки, то таких гарантій отримати не вдалось. Я не дозволю, щоб хтось постраждав при виконанні робіт біля лінії розмежування, ми не можемо ризикувати своїми людьми. Саме тому ремонтні роботи наразі не можуть бути виконані», – наголосив очільник області.

За його словами, існує резервний варіант відновлення газопостачання Красногорівки. Для цього потрібно збудувати нову гілку газопроводу довжиною у понад 23 км та створити нову газорозподільчу станцію. Цей проєкт дорогий, наразі розглядається можливість розробки проєктно-кошторисної документації та реалізації цього проєкту у співпраці з міжнародними партнерами.

Кириленко пояснив, що питання «режиму тиші» на ділянці ГРС «Мар’їнка» винесене на розгляд Тристоронньої контактної групи у Мінську та постійно обговорюється на найвищому рівні, проте прогресу у переговорах поки що немає.

Як повідомлялося, у вівторок, 15 грудня, у Краматорську розпочав роботу форум «Схід можливостей». Організатором форуму виступило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Захід проходить у рамках проєкту Демократичне врядування у Східній Україні (DG East) за фінансової та технічної підтримки Агентства США міжнародного розвитку (USAID).

 

На компенсацію за зруйноване окупантами житло Донбасу виділять 120 мільйонів

16.12.2020, 04:25

Наступного року програмою компенсації за житло на Донбасі, зруйноване внаслідок агресії Росії, планується виділити 120 мільйонів гривень.

Про це заявив радник віцепрем’єра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Андрій Мирошніченко під час Форуму «Схід можливостей», повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу відомства.

Зокрема, за його словами, цього року вперше Мінреінтеграції розпочало виплати грошової компенсації громадянам, чиє житло було зруйновано внаслідок збройної агресії РФ.

За підсумками 2020 року на виплати будуть направлені 20 млн грн, сказав Мирошніченко. “Ми вже розпочинаємо виплати 50 родинам, а наступного року очікуємо, що компенсацію отримають більше 300 родин”, – уточнив радник віцепрем’єра.

Він зазначив, що йдеться не про заміну житла, а про компенсацію за сам факт його втрати. Це в жодному разі не виключає подальших дій для забезпечення відшкодуванню Російською Федерацією фактичного збитку за втрату житла, пояснив Мирошніченко, додавши, що Мінреінтеграції вже розробило законопроєкт «Про державну політику перехідного періоду».

«У цьому році на компенсації було передбачено лише 20 мільйонів гривень, але наступного року в бюджеті виділено на це вже 120 мільйонів. Це перший крок у дуже великому проєкті. Звісно, прийде час, ми будемо це регресом виставляти агресору, але поки що люди вперше змогли отримати компенсації за те, що їхню домівку зруйнували. Зараз ми компенсуємо кошти за зруйноване житло, поступово компенсації будуть виплачувати і за пошкоджене житло, потім і за втрачені інші майнові та немайнові права. Ми працюємо над цим», – наголосив Мирошніченко.

Як повідомляв Укрінформ, 18 листопада 2020 року відбулися перші засідання Комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, чиї житлові будинки (квартири) зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ в Донецькій та Луганській областях. Було прийнято рішення про надання грошової компенсації власникам 9 об’єктів зруйнованого житла в Донецькій області та 8 – в Луганській. На початку грудня на засіданні комісії ухвалили рішення про компенсацію ще 10 сім‘ям у Луганській області та 10 – у Донецькій.

Згідно з рішенням Кабміну, розмір компенсації за зруйноване на Донбасі житло визначатиметься за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України, але не більше 300 тисяч гривень.

 

Кулеба запросив генсека ОБСЄ відвідати Україну

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запросив новопризначену генеральну секретарку ОБСЄ Гельгу Шмід здійснити свій перший візит до України.

Про це йшлося під час їхньої телефонної розмови, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу МЗС.

“Дмитро Кулеба привітав Гельгу Шмід із призначенням на посаду, побажав їй плідної роботи та успіхів на відповідальному посту. Він запросив співрозмовницю здійснити свій перший візит до України з можливістю відвідання Донбасу та адміністративного кордону з Автономною Республікою Крим”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначив Кулеба, цей візит стане свідченням важливого значення України для ОБСЄ.

Зазначається, що Хельга Шмід прийняла запрошення відвідати Україну, щойно це дозволятимуть обставини, пов’язані з карантинними обмеженнями через пандемію COVID-19. Генеральна секретарка запевнила міністра, що російсько-український конфлікт перебуватиме серед топпріоритетів порядку денного ОБСЄ у 2021 році.

Як повідомлялося, Рада міністрів закордонних справ ОБСЄ 4 грудня затвердила нового генерального секретаря та керівників трьох інститутів Організації. Дипломат з Німеччини Гельга Шмід стала першою жінкою на посаді генсека ОБСЄ.

 

Старт роботі Кримської платформи дасть київський саміт з деокупації півострова – Джапарова

Запланований у 2021 році у Києві саміт з питань деокупації Криму дасть офіційний старт роботі «Кримської платформи».

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

«У межах «Кримської платформи» ми запланували саміт, який має пройти у вигляді інавгураційного заходу найвищого рівня і дати офіційний старт роботі платформи», – повідомила Джапарова.

Вона пояснила, що «Кримська платформа» працюватиме в міжнародному координаційно-діалоговому форматі.

«Кримська платформа», що розроблена МЗС України в розвиток ініціативи нашого Президента, – це міжнародний майданчик, присвячений питанням Криму, він працюватиме в координаційно-діалоговому форматі, кінцева мета – деокупація Криму, повернення його під контроль України», – заявила перша заступниця міністра закордонних справ.

На шляху до цієї мети, підкреслила Джапарова, планується посилити політико-дипломатичний тиск на Росію і протидіяти порушенням прав людини в Криму.

«Ми плануємо працювати над посиленням політики невизнання окупації Кримського півострова і збільшенням політико-дипломатичного тиску на Кремль, зокрема і санкційного. «Кримська платформа» також ставить за мету протидію порушенням прав людини на тимчасово окупованій території України, а також подолання безпекових, економічних, екологічних та інших викликів, породжених окупацією», – наголосила Джапарова.

 

Джапарова пояснила, чому Росію треба запросити до Кримської платформи

Росія, яка несе повну відповідальність за окупацію Криму та її наслідки, має бути запрошена до “Кримської платформи”.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

“Наша принципова позиція полягає у тому, що РФ як держава-окупант, яка несе повну відповідальність за окупацію та її наслідки, має бути запрошена до “Кримської платформи”, – сказала Джапарова.

За її словами, на даний час запрошення учасникам саміту у рамках “Кримської платформи” ще не надсилалися.

“Наразі ми ще не надсилали запрошення до участі у саміті. Ми ведемо консультації з партнерами щодо форматів та змістовного наповнення діяльності “Кримської платформи” та її інавгураційного саміту”, – сказала перша заступниця міністра закордонних справ.

Щодо термінів проведення саміту Джапарова зауважила, що остаточно дата ще не визначена.

“Зараз ми працюємо над тим, коли краще зробити цей саміт. На жаль, з об’єктивних причин, через пандемію, ми шукаємо таку дату у 2021 році, коли б ми змогли фізично його провести в Києві. Це принципова позиція Президента України. І як тільки ми розумітимемо, яка це може бути дата, одразу почнемо розсилати запрошення лідерам країн”, – сказала Джапарова.

 

Україні потрібно шукати партнерів для військово-політичного союзу в Чорному морі – експерт

Геополітична картина починає змінюватися, і Україні потрібно знайти партнерів, які погодяться увійти з нею до військово-політичного союзу.

Таку думку висловив заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь на круглому столі експертів в Укрінформі з приводу викликів і прогнозів на 2021 рік.

«Геополітична картина починає змінюватися, і Україні потрібно знайти тих партнерів, які погодяться увійти з нею в реальний військово-політичний союз, коли країни готові воювати одна за одну, як, наприклад, союз, що утворився між Азербайджаном і Туреччиною», – вважає Самусь.

На його думку, саме Туреччина в цьому сенсі відіграє особливу роль, змінюючи розстановку сил на пострадянському просторі.

«Туреччина відіграє абсолютно нову роль, якої не було, можливо, останні сто років, і це дуже сильно змінює розстановку сил на пострадянському просторі. Карабах показав, що якщо з’являється геополітичний гравець, який підтримує одну зі сторін конфлікту на пострадянському просторі, то Росія тихенько відходить вбік. Час Росії закінчується, і це важливий сигнал для України», – підкреслив Самусь.

Він вважає, що підписані Україною з Туреччиною, Великою Британією і США угоди про постачання кораблів та іншої військової техніки здатні змінити баланс сил у Чорному морі.

«Посилення співпраці з Британією, США щодо постачання кораблів вже 2021 року також змінить баланс у Чорному морі. І коли ми змінимо цей баланс, в тому числі за допомогою геополітичного зсуву Туреччини, яка почне відігравати більш активну роль, а ще НАТО, а українські збройні сили отримають нарешті озброєння – тоді можна буде розглядати зміну ситуації»- зазначив Самусь.

На його думку, Україна починає формувати нову геополітику і союзницькі відносини, і в цьому сенсі також слід розглядати Польщу, Румунію і навіть Молдову, яку Росія все ще розглядає як свій форпост на південному фланзі Європи, але з якою Україна також має шанс зближуватися.

На думку Самуся, також необхідно створити міжнародний форум-майданчик під егідою уряду України, на якому генеруватимуться всі зусилля щодо деокупації Криму.

«Потрібен міжнародний форум, майданчик, створений урядом, здатний показати, що Україна налаштована рішуче на деокупацію і повернення Криму, скоординувавши різні напрямки за допомогою недержавних організацій, аналітичних центрів, але займатися цим і фінансувати цей процес повинна саме держава», – підкреслив експерт.

 

Європа має відверто визнати відповідальність РФ за війну на Донбасі – Волкер

Для реалізації Мінських домовленостей не вистачає відвертої та прямої позиції Німеччини, Франції та ЄС щодо відповідальності Росії за її агресію проти України, і адміністрації Байдена доведеться працювати над цією проблемою.

Таке переконання висловив у вівторок під час онлайн-конференції, організованої фундацією США-Україна колишній спецпредставник США Курт Волкер, передає кореспондент Укрінформу.

«Що потрібно (для імплементації Мінська – ред.), так це набагато більшої відвертості та прямоти з боку Німеччини, Франції та ЄС щодо відповідальності Росії за війну», – зауважив колишній американський дипломат.

Він підкреслив, що речі потрібно чітко називати своїми іменами: «Це агресія проти України та невиконання Росією її зобов’язань за Мінськими домовленостями».

Таку тверду позицію, за його словами, досі озвучували в процесі урегулювання США. У цьому зв’язку він зауважив, що нова команда, яка очолить напрям зовнішньої політики в адміністрації Байдена, добре обізнана в цьому питанні.

«Отже, нам доведеться попрацювати з нашими європейськими союзниками, щоби створити набагато більш єдиний та чіткий фронт, який викриватиме агресію Росії», – наголосив Волкер.

Водночас, він нагадав, що Мінські домовленості передбачають дві головні цілі. «Насамперед, це письмовий документ, у якому Росія підтвердила підтримку суверенітету й територіальної цілісності України», – зазначив експерт.

Крім того, продовжив він, це основа для Європейського Союзу, щоби підтримувати санкції проти Росії.

«Якщо Росія захоче зупинити війну на Донбасі – вона зможе це зробити, але факт полягає в тому, що вона не хоче цього. І не тільки тому, що вона опікується Донбасом, але тому що хоче чинити вирішальний вплив на процес урядування в Україні в цілому», – зауважив колишній спецпредставник США.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня 2019 року у Парижі відбувся саміт лідерів країн “нормандського формату” – України, Франції, Німеччини та Росії.

Речниця Президента Юлія Мендель у коментарі Укрінформу заявила, що за рік після проведення саміту Україна виконала всі передбачені зустріччю умови, зокрема було повернуло близько 200 осіб, які незаконно утримувалися на території ОРДЛО, в Росії і тимчасово окупованому Криму.

 

Дії Москви загрожують стабільності у Середземному морі – Помпео

Російська влада прожовує загрожувати стабільності у Середземному морі, використовуючи різні брудні інструменти.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у заяві державного секретаря Майка Помпео.

«Росія продовжує загрожувати середземноморській стабільності, використовуючи різноманітні прийоми для поширення дезінформації, підриву національного суверенітету, посіву хаосу й конфліктів та розколу в середині країн у регіоні», – заявив він.

За словами Помпео, заможні росіяни, більшість з яких мають зв’язки з Кремлем, відмили мільярди доларів через Кіпр і Мальту, що призвело до проблем на внутрішніх ринках та до поширення корупції у згаданих країнах.

Держсекретар додав, що у Греції Москва намагається своїми діями, зокрема, втручатися у внутрішні релігійні питання.

Він також навів приклади Сирії та Лівії, де російська влада підтримує режими, які вбивають цивільних.

«Цей список можна продовжувати. Всі ці дії наочно демонструють, що якщо хтось грає в політичні ігри і намагається зупинити прогрес у регіональних конфліктах, це Росія, яка діє лише для просування власних інтересів на шкоду всьому регіону», – зазначив Помпео.

 

Півтори тисячі кілометрів кордону з РФ лишаються не облаштованими

УП

В рамках проєкту з інженерного облаштування державного кордону України з РФ необхідно здійснити роботи ще щонайменше на 1500 км її протяжності.

Джерело: Інтерв’ю голови Держприкордслужби Сергій Дейнеко “Інтерфакс-Україна“.

Пряма мова Дейнеки: “У Сумській області робота ще не розпочиналася, наразі там проводяться вишукувальні роботи. Це 568 км кордону.

На ділянці Чернігівської області ми облаштували 10% кордону, залишається ще 250-270 км.

У Луганській області зроблено 110 км, залишається десь 380 км. Як мінімум 1500 км кордону з РФ ще треба інженерно облаштувати”.

Деталі: Дейнеко розповів, що в умовах пандемії і дефіциту державного бюджету в Україні Держприкордонслужба може частково облаштовувати кордон своїми силами, оскільки має інженерні підрозділи.

Йдеться про інженерне облаштування кордону: облаштування протитранспортного рову, контрольно-слідової смуги.

Дейнеко зазначив, що Держприкордонслужба отримала на інженерне облаштування кордону з РФ у 2020 році 400 млн грн.

Водночас проект інженерного облаштування кордону з РФ розпочинався з цифри 4,1 млрд грн, у подальшому був скорочений до 2,5 млрд грн.

 

Із 10 осіб, які прибувають із ОРЛО, 7-8 хворі на COVID-19

УП

Із 10 людей, які перетинають лінію розмежування в напрямку з окупованих районів Луганської області на підконтрольну Україні територію, 7-8 хворіють на COVID-19, повідомив керівник Луганської області Сергій Гайдай.

Джерело: голова Луганської обласної державної адміністрації – обласної військово-цивільної адміністрації на прес-конференції в рамках форуму “Схід можливостей”, “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова Гайдая: “Конкретні цифри. На непідконтрольній території же “немає ковіду”, там же “пневмонія” у них і все: “ковіду немає”, як, власне, і лікування. Із 10 людей, які переходять на нашу територію, 7-8 позитивні (за результатом тесту на коронавірус – ред.)”.

Деталі: Гайдай зазначив, що часто люди ставляться безвідповідально до наявності у них коронавірусної інфекції, зокрема, не бажають проходити самоізоляцію.

 

Резніков про “продаж” “Масандри” в Криму: Санкційний пакет вже готується – УП

Мінреінтеграції ініціюватиме національні санкції та судове переслідування щодо осіб, причетних до “продажу” в окупованому Криму виноробного заводу “Масандра”.

Про це заявив міністр Олексій Резніков, передає прес-служба відомства.

“14 грудня 2020 року у тимчасово окупованій РФ АР Крим сталася незаконна оборудка з майновим комплексом Державного концерну “Національне виробничо-аграрне об’єднання “Масандра”. На так званому “аукціоні” відбулося відчуження “Масандри”, яка перебувала у безпосередньому віданні підконтрольній РФ окупаційної адміністрації. Набувачем окупаційна влада визнала зареєстровану у Санкт-Петербурзі компанію “Південний проєкт”, яка є дочірнім підприємством Банку “Росія”.

“Приватизація” концерну, який, крім значних виробничих активів, володіє унікальною колекцією вин та традиціями виноробства, відбулася за ціною, що мінімально перевищує стартову. Це є ознакою заздалегідь узгодженого результату та фіктивного характеру “аукціону”. Крім “Південного проєкту”, на “аукціон” заявилася тільки одна компанія, зареєстрована у Москві, зі статутним капіталом, який складає еквівалент близько 135 доларів”, – йдеться у позиції міністерства.

“З точки зору права ці дії є продовженням злочину – незаконної “націоналізації”, який почався у 2014 році. Це розуміють усі – і в Україні, і в цивілізованому світі. Більше того – і в самій Росії. Тому, як я й передбачав, жодна з серйозних компаній, яка б насправді могла бути зацікавлена у модернізації і розвитку підприємства, участь в цьому театрі абсурду не взяла.

“Масандру” передали структурі банку “Росія”. Цей банк, як і його основні публічні бенефіціари, знаходяться під міжнародними санкціями з березня 2014 року, ще до початку збройної агресії на Донбасі. Тобто “Масандру” захопили ті, кого вважають натхненниками окупації Криму. І зараз вони розтягують Крим по шматках. Раніше ця ж структура і по такій же схемі – через імітацію аукціону – отримала контроль над заводом “Новий світ”, – додав Резніков.

Він підкреслив, що Мінреінтеграції буде вживати наступних заходів щодо осіб, причетних до незаконного аукціону:

ініціюватиме національні санкції;

ініціюватиме судове переслідування, в т.ч. в міжнародних судах;

звертатиметься до міжнародних партнерів про внесення винних до санкційних списків та посилення санкцій.

“Всі наявні у відкритих джерелах документи (протоколи, заявки, біографії керівництва так званого міністерства в Криму, що організувало це, тощо) вже в нас. Санкційний пакет вже готується”, – додав Резніков.

Нагадаємо:

Міністерство закордонних справ України наголошує, що Росія понесе відповідальність за так званий продаж “експропрійованого концерну “Масандра” в окупованому Криму.

Виноробний завод “Масандра” (100% акцій) в окупованому Росією Криму “купила” дочірня компанія банку “Росія” “Південний проєкт” – найбільшим акціонером банку є друг президента РФ Путіна Юрій Ковальчук.

У листопаді Окупаційна влада в анексованому Росією Криму виставила на аукціон 100% акцій акціонерного товариства “Виробничо-аграрне об’єднання “Масандра”.

У 2014 році Європейський союз ввів санкції проти 9 кримських компаній, 4 з яких є виробниками вин та алкогольних напоїв.

Під санкції потрапили “Азовський лікеро-горілчаний завод”, національне виробничо-аграрне об’єднання “Масандра”, “Агрофірма “Магарач” та “Завод шампанських вин “Новий світ”.

Того ж року Рада ЄС заборонила імпорт товарів з Криму.

 

Українська делегація в ТКГ прокоментувала продовження дії особливого статусу Донбасу

Продовження на рік дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей сприятиме мирному врегулюванню ситуації відповідно до політичних домовленостей.

Про це повідомляє в Teлеграмі українська делегація у Тристоронній контактній групі, передає Укрінформ.

«Прийняття законопроєкту як закону сприятиме мирному врегулюванню ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей відповідно до політичних домовленостей», – ідеться в повідомленні.

У делегації нагадали, що закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» передбачений згідно з пунктом 3 протоколу за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно спільних кроків, спрямованих на імплементацію мирного плану Президента України Петра Порошенка і ініціативи Президента Росії Володимира Путіна від 5 вересні 2014 року.

Українська делегація в ТКГ зазначила, що втрата чинності вказаного закону могла би спричинити до звинувачень з боку РФ у зриві мирного врегулювання та підірвати переговорний процес.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада у вівторок, 15 грудня, продовжила до 31 грудня 2021 року дію статті 1 закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». За відповідне рішення проголосували 304 народних депутати.

Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей було ухвалено у вересні 2014 року. Він набув чинності 18 жовтня 2014 року терміном на 3 роки. У жовтні 2017-го термін дії закону продовжено на рік, у жовтні 2018 – до 31 грудня 2019 року, а у грудні 2019 – до 31 грудня 2020 року.

Закон передбачає, що особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу набуває чинності лише «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині щодо виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України».

 

Рада продовжила особливий статус Донбасу ще на рік

УП

Верховна Рада продовжила на рік дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.

Джерело: засідання парламенту 15 грудня

Пряма мова спікера ВР Дмитра Разумкова: “За 304. Рішення прийнято”.

Деталі: Проти цього законопроєкту голосували “Батьківщина” та “Голос”.

Законопроєкт №4467 авторства нардепів фракції “Слуга народу” на чолі з керівником Давидом Арахамією та главою партії Олександром Корнієнком, був зареєстрований у Раді 7 грудня.

Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт необхідно прийняти у зв’язку з тим, що 31 грудня 2020 року спливає термін запровадження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Відзначається, що законопроєкт спрямований на “створення додаткових часових можливостей для реалізації відповідних законодавчих умов, спрямованих на мирне врегулювання ситуації” на Донбасі.

У фракції “Слуга народу” заявили, що дане рішення треба прийняти, щоб продовжувався переговорно-дипломатичний шлях врегулювання ситуації на Донбасі.

Фракції “Європейської солідарності”, депутатської групи “За майбутнє” наголосили, що хочуть почути від президента Володимира Зеленського конкретний план дій щодо вирішення ситуації Донбасі, бо “не можна просто щоразу переносити дату і нічого не робити”.

Передісторія:

Законопроєкт про особливий порядок самоврядування на Донбасі ухвалений 16 вересня 2014 року терміном на 3 роки і потім його тричі продовжували на рік (у народі його назвали законом про особливий статус ОРДЛО).

 

Стратегію економічного розвитку Донбасу подадуть в уряд до квітня – Мінреінтеграції

Стратегія економічного розвитку Донецької та Луганської областей буде створена на основі 42 міжнародних кейсів і буде подана на затвердження Кабінету Міністрів до квітня 2021 року.

Про це заявив радник віцепрем’єр-міністра — міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова Андрій Мирошніченко під час форуму «Схід можливостей», повідомляє пресслужба відомства.

«За нашими планами – до квітня 2021 року ми повинні розробити і подати на затвердження стратегію економічного розвитку Донецької та Луганської областей. І дуже важливо, як ми будемо працювати над стратегією. Ми вивчили 42 міжнародні кейси про кризи і як виходили із криз на постконфліктних територіях, екологічних катастроф і постіндустріальних регіонів. На жаль, ми маємо усі три кризи в Донецькому та Луганському регіонах», – сказав Мирошніченко.

За його словами, перший крок щодо реалізації цієї стратегії буде зроблений до кінця року. Так, за планом, 23 грудня уряд затвердить концепцію стратегії, і це перший документ, який створює рамки для зовсім інших умов.

Мирошніченко зазначив, що для успішного відновлення Донецької та Луганської областей потрібно створити вигідні умови для створення бізнесу, а бізнес, у свою чергу, сприятиме розвитку громад.

«Ми прекрасно розуміємо, які втрати понесла ця територія. Різні цифри, там 150 мільярдів прямих втрат. За підрахунками Віденського інституту міжнародних економічних досліджень, 21 мільярд євро потрібно на оновлення цих територій. Які джерела? Міжнародна допомога? Так, вдячні. Але зрозуміло, це не десятки мільярдів. Державний бюджет сьогодні не має цих коштів. Тому єдине джерело – це інвестиції», – вважає радник.

За словами Мирошніченка, потрібно створити умови, аби в цей регіон прийшов бізнес, який би своєю чергою створив умови для розвитку громад.

 

На Донеччині планують «перезавантажити» регіональну економіку

На Донеччині планують «перезавантаження» регіональної економіки з орієнтацією машинобудування, IT-сфери, альтернативної енергетики, креативних індустрій.

Як передає Укрінформ, про це 15 грудня у Краматорську заявив під час виступу на форумі «Схід можливостей» голова Донецької облдержадміністрації Павло Кириленко, повідомляється на сайті ОДА.

«Задля економічного зростання ми плануємо «перезавантаження» регіональної економіки на основі smart-спеціалізації з орієнтацією на розвиток машинобудування, IT-сфери, альтернативної енергетики, креативних індустрій», – сказав очільник області.

Читайте також: Донеччина стала лідером у реалізації проєктів – голова ОДА

Він додав, що в жодному разі не змінюватиметься вектор на розвиток підприємництва, яке є основою структурних перетворень в економіці та формуванні у суспільстві прошарку незалежних, соціально відповідальних людей.

«Тому на часі формування бізнес-структури, кооперація та кластеризація, підтримка галузей з інноваційним потенціалом, реформа професійної освіти, популяризація продукції підприємств Донецької області в Україні та за її межами», – зазначив Кириленко.

Він назвав основні пріоритети розвитку області на найближчу перспективу: формування нової економічної структури та підвищення конкурентоспроможності; розбудова критичної та соціальної інфраструктури на якісно новому рівні, враховуючи потреби внутрішньо переміщених осіб; підвищення якості надання послуг мешканцям; безпека життєдіяльності мешканців регіону, у томі числі у населених пунктах на лінії зіткнення, та вирішення екологічних проблем.

Кириленко нагадав, що наразі триває створення на Донеччині трьох індустріальних парків у містах Лиман, Костянтинівка та Маріуполь, а завдяки проєкту «Велике будівництво» в області завершена низка соціально значущих інфраструктурних проєктів. Вже прийняли своїх учнів 5 оновлених шкіл, 5 садочків, завершено ремонт та будівництво п’яти стадіонів. На сьогодні проведено будівельні роботи шести приймальних відділень, до кінця року завершиться розбудова ще двох. У поточному році вже відремонтовано 88 км доріг та 5 мостів.

Кириленко зауважив, що зовнішня російська агресія, яка призвела до окупації частини території Донецької області, негативно вплинула на соціально-економічний потенціал та інвестиційну привабливість Донеччини. Сформувалися специфічні потреби щодо відбудови зруйнованих територій, переналагодження інфраструктури на лінії зіткнення та захисту внутрішньо переміщених осіб.

«Але, попри це, Донеччина на сьогодні – це промисловий регіон з потужним потенціалом. Область посідає друге місце за обсягами реалізованої промислової продукції, третє – за обсягом прямих іноземних інвестицій та є лідером у реалізації інноваційної продукції промисловими підприємствами», – констатував Кириленко.

У вівторок, 15 грудня, у Краматорську розпочав роботу Форум «Схід можливостей». Організатором форуму виступило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Захід проходить у рамках проєкту Демократичне врядування у Східній Україні (DG East) USAID Ukraine – USAID Україна за фінансової та технічної підтримки Агентства США міжнародного розвитку (USAID).

 

Посли Польщі та Швеції приїхали з візитом на Донбас

УП

Посол Польщі в Україні Бартош Цихоцький та посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг 15-16 грудня перебувають на Донбасі.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на УНІАН.

Метою візиту дипломатів, що відбувається на запрошення віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, є ознайомлення з урядовою стратегією реінтеграції регіонів, охоплених конфліктом.

Посли зустрінуться з найбільшими роботодавцями в Донецькій та Луганській областях, а також візьмуть участь у відкритті Центру адміністративних послуг у контрольному пункті “Новотроїцьке” на лінії розмежування.

Також у програмі візиту – зустрічі з головами Донецької ОДА Павлом Кириленком та Луганської ОДА Сергієм Гайдаєм.

“Подорож у такому складі та її програма є природними, враховуючи роль Польщі та Швеції у розвитку Східного партнерства, а також майбутнє головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі – Стокгольму у 2021 році та Варшави у 2022 році”, – підкреслив Цихоцький.

 

Резніков розповів, які сервіси для переселенців запрацюють наступного року

Наступного року для внутрішньо переміщених осіб заплановано відкриття нових електронних сервісів та адміністративних сервісів на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду.

Про це на брифінгу в рамках форуму «Схід можливостей» заявив віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков, передає кореспондент Укрінформу.

“Стосовно ВПО… Я хочу нагадати, що ми зробили сьогодні, що довідку ВПО не потрібно вже в паперовому режимі отримувати. Вона є доступною, якщо ви використовуєте додаток “Дія”. На наступний рік запущено буде механізм для мешканців, які проживають на тимчасово окупованих територіях, програму “Е-малятко”, яка забезпечує можливість фіксації народження дитини, розглядається алгоритм надання можливості для громадян подавати онлайн-заяву на отримання компенсації за зруйноване житло, отримання допомоги, правовий захист та інші послуги. Тобто, це в режимі онлайн», – повідомив Резніков.

Щодо спрощених умов вступу до вищих навчальних закладів випускників шкіл з тимчасово окупованих територій він зауважив, що наразі розширено до понад 90 перелік вишів, куди можна вступити без ЗНО.

Крім того, Резніков повідомив, що обговорюється питання об’єднання в один центр тих, хто опікується ВПО з тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей і Криму.

Триває також робота над покращенням сервісів на всіх КПВВ. Так, уже завтра на КПВВ «Новотроїцьке» в Донецькій області відкриють сервісний хаб, де можна отримати аптечні, поштові послуги, пенсії в Ощадбанку тощо.

«І на наступний рік для всіх ВПО, які перетинають КПВВ, ми плануємо всі 10 КПВВ забезпечити такими сучасними сервісами, такими хабами, де будуть і програма «Доступні ліки», і багато чого іншого», – пообіцяв Резніков і додав, що соціальні виплати та пенсії попри обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу, все одно нараховуються, тож усі пенсіонери, які в тому числі проживають на окупованих територіях, зможуть отримати їх у відділеннях Ощадбанку одразу після відкриття КПВВ з боку окупантів.

 

Керівництво Боснії та Герцеговини бойкотувало зустріч з Лавровим

УП

Два члени президії Боснії і Герцеговини відмовилися зустрічатися з міністром закордонних справ Росії Сергеєм Лавровим через скандал з прапором та його компрометуючу заяву.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Балканський оглядач“.

Президія Боснії та Герцеговини, колективний вищий орган виконавчої влади країни, складається з трьох членів. Желько Комшич, який є представником хорватів, та Шефік Джаферович, представник боснійців, влаштували демарш після того, як Лавров напередодні провів зустріч із третім членом президії від сербів Мілорадом Додіком.

На зустрічі не було державного прапору Боснії і Герцеговини, а були лише російський прапор та прапор Республіки Сербської, яка не є самостійною державою, а частиною Боснії і Герцеговини.

Також хорватського та боснійського представників обурило, що Лавров привітав резолюцію парламенту Республіки Сербської про військовий нейтралітет Боснії та Герцеговини.

“Відсутність прапора на зустрічі з Додіком не є помилкою протоколу. Ми сприймаємо це як приниження та заперечення інституцій країни, яку він приїхав відвідувати”, – заявив Желько Комшич.

Він також наголосив, що російський міністр чудово обізнаний, що рішення щодо військового нейтралітету можуть приймати лише органи державної влади Боснії та Герцеговини.

“Я нагадую, що БіГ прийняла рішення щодо своєї євроатлантичної інтеграції”, – нагадав Комшич.

Джаферович від себе додав, що Боснія та Герцеговина не відмовляється від шляху до НАТО.

За його словами, двом лідерам країни пропонували піти на зустріч з Лавровим та висловити свою позицію. Однак вони вирішили, що відмова від зустрічі стане більш вагомим повідомленням.

“Це повідомлення для всіх наших друзів з Європи, партнерів щодо членства в НАТО. Ми горді і рішучі люди”, – підкреслив Джаферович.

 

Пєсков скасував брифінги на тлі викриття отруйників Навального

УП

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков скасував щоденні телефонні брифінги з журналістами, які мали відбутися 15 і 16 грудня.

Джерело: Медуза

Деталі: У Кремлі пояснили, що це зроблено у зв’язку з підготовкою до щорічної великій прес-конференції президента Володимира Путіна, яка пройде 17 грудня в 12:00 за московським часом (11:00 за Києвом).

Передісторія:

У понеділок зі спільного розслідування Bellingcat і The Insider у співпраці з Der Spiegel і CNN стало відомо, що Федеральна служба безпеки Росії причетна до отруєння відомого російського опозиційного політика Олексія Навального речовиною “Новічок” в аеропорту Томська.

 

Навальний – про замах на нього: Путін керує цією ситуацією

УП

Опозиційний російський політик Олексій Навальний впевнений, що замах на нього, влаштований співробітниками ФСБ, був санкціонований президентом РФ Володимиром Путіним.

Джерело: Навальний в ефірі радіостанції “Ехо Москви”

Пряма мова: “У мене немає ні найменших сумнівів, що Путін керує цією ситуацією. Ми тут бачимо операцію довжиною майже 4 роки, в якій задіяні десятки людей, в тому числі кілька генералів ФСБ “.

Деталі: На думку Навального, це була запланована і чітка операція, яку ФСБ здійснювала саме як державне завдання.

Він зазначив, що “директор ФСБ Олександр Бортніков ніколи б не зробив це без наказу Путіна, тому що це справжній терористичний акт за Кримінальним кодексом”.

Влада Росії раніше неодноразово заперечували причетність до замаху на Навального, а також ставила під сумнів сам факт отруєння політика.

Що було раніше: Bellingcat і The Insider у співпраці з Der Spiegel і CNN з’ясували, що до отруєння відомого російського опозиційного політика Олексія Навального речовиною “Новічок” в аеропорту Томська причетна Федеральна служба безпеки Росії. 

Видання Times з посиланням на анонімні джерела в західній розвідці повідомляло, що агенти російської держбезпеки намагалися повторно отруїти російського опозиціонера Олексія Навального перед його відльотом до Берліна.

Передісторія:

Олексія Навального, який намагається викривати представників російської влади та не раз перебував під арештом, отруїли в РФ препаратом “Новічок”. 20 серпня він знепритомнів у літаку, потрапив до реанімації, потім впав у кому. З Росії його перевезли до Німеччини.

23 вересня Навального виписали з німецької клініки Charité.

Німецькі фахівці вважають, що Навального отруїли “поліпшеною” версією хімічної речовини групи “Новічок” – і він мав померти ще в літаку. На їхнє переконання, операцію з використанням такої новітньої отрути могла провести тільки російська спецслужба.

Лабораторії у Франції і Швеції підтвердили отруєння Навального нервовим агентом із групи “Новічок”.

Президент РФ Володимир Путін нібито заперечував отруєння Навального і презирливо відгукувався про нього в розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном.

 

Путін дав орден своєму представнику в ТКГ

УП

Путін нагородив Бориса Гризлова орденом “За заслуги перед Вітчизною” I ступеня.

Джерело: сайт Кремля, РБК

Деталі: Орден вручений за “видатні заслуги в зміцненні російської державності та реалізації зовнішньополітичного курсу Російської Федерації, значний внесок в розвиток оборонно-промислового комплексу країни та багаторічну сумлінну працю”.

На сайті Кремля опублікували привітання Гризлова з 70-річчям.

Довідка: Гризлов – представник Росії в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі.

 

Енергетичні реформи потрібні Україні для посилення нацбезпеки – конгресвумен США

Україна повинна зміцнити свою стійкість до викликів у сфері енергетики та реалізувати необхідні реформи, оскільки це залишається для неї питанням національної безпеки.

Про це заявила в вівторок під час онлайн-конференції, організованої Фундацією США-Україна, американська конгресвумен Марсі Каптур, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Україна повинна посилити свою внутрішню стійкість. Це має включати розвиток стратегії національної безпеки, стратегії щодо інвестицій у чисту енергетику, а також власне виробництво енергії з різних джерел», – зазначила представниця Конгресу США.

Вона підкреслила, що енергетична безпека є одним із важливих компонентів національної безпеки України в умовах агресії з боку РФ. У цьому зв’язку Каптур нагадала, що Конгрес США у проєкті закону з оборонним бюджетом посилив санкції проти російського газопроводу Північний потік – 2, який будується в обхід України. Конгресвумен також висловила впевненість, що цей законопроєкт невдовзі буде прийнятий – незалежно від того, чи реалізує президент Трамп свій намір застосувати своє право вето.

Водночас Марсі Каптур наголосила на необхідності для України залучати іноземний капітал у сферу енергетики. Цьому також можуть посприяти реформи, а також конструктивний діалог України з ключовими міжнародними компаніями чистої енергії, щоби відновити інвестиційну привабливість та можливості ведення бізнесу в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня обидві палати Конгресу США узгодили проєкт закону з оборонним бюджетом. Документ, зокрема, передбачає санкції проти російських проєктів газопроводів «Північний потік – 2», а також допомогу Україні в розмірі 250 млн доларів США.

 

В ЄС відповіли на звернення української діаспори щодо протидії російській пропаганді

Європейський конгрес українців (ЄКУ) отримав відповідь на звернення, підготовлене спільно з українськими громадськими організаціями в країнах Євросоюзу на ім’я президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо недопущення спроб російської пропаганди і дезінформації щодо українців в ЄС.

Про це повідомив голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха в Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначається, у листі, що 14 грудня надійшов голові Європейського конгресу українців (ЄКУ) Богдану Райчинцю, міститься запевнення у тому, що «Європейський Союз залишається непохитним у підтримці незалежности, суверенности та територіальної цілісности України в межах міжнародно визнаних кордонів».

«Ми сповнені рішучости у продовженні впровадження своєї політики невизнання незаконної анексії Криму, включно з режимами наших санкцій. ЄС запровадив обмежувальні заходи щодо Російської Федерації, починаючи від економічних санкцій до дипломатичних заходів, а також замороження активів окремих осіб та обмеження у подорожах», йдеться у листі.

Як зазначається, «що стосується боротьби із дезінформацією, ініціатива та інструменти Європейської політики сусідства надають суттєві ресурси для допомоги країнам-партнерам у набутті стійкости у боротьбі із дезінформацією та гібридними загрозами. Україна є надзвичайно важливим партнером, оскільки не може існувати захищеного і стійкого ЄС без захищеної і стійкої України».

«ЄС продовжуватиме надання технічної та фінансової допомоги Україні (урядовим і громадським організаціям та ЗМІ) з метою нівелювати вплив дезінформації, спрямованої проти України в країнах-членах Євросоюзу», – запевнили Райчинця в листі.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський конгрес українців та українські громадські організації в країнах Євросоюзу підписали у липні звернення до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо недопущення спроб російської пропаганди дискримінувати українців в ЄС.

Відкритий лист розмістив на своїй сторінці в Фейсбуці голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха.

Зазначалося, що упродовж червня в різних інформаційних виданнях та соціальних мережах ряду країн Європейського Союзу пройшла інформаційна кампанія проти України.

В Європейському конгресі українців вважають, що дана пропагандистська кампанія носить організований характер, і висловили переконання, що «нинішня агресія Росії проти України є наслідком європейського вибору українців».

«Ми, українці, різних країн ЄС, просимо приділити особливу увагу припиненню політики інформаційної дискримінації українців та посилити санкції проти РФ», – закликають автори звернення.

Нагадується, що, за приблизними даними, у країнах ЄС зараз проживає 3 млн українців.

 

Політолог: Найбільший успіх в українській дипломатії цьогоріч – звільнення Марківа

Найбільшим успіхом в українській дипломатії цього року стало виправдання та звільнення нацгвардійця Віталія Марківа.

Про це під час круглого столу на тему: “Україна-2021: виклики та загрози” в Укрінформі заявив кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики Євген Магда.

“Найбільш світла пляма цього року в українській дипломатії – це звільнення національного гвардійця Віталія Марківа. Це безумовно успіх гібридної дипломатії”, – підкреслив Магда.

Водночас експерт назвав перемогою те, що Україна долучилася до програми розширених можливостей з НАТО.

“Добре, що ми долучилися до програми розширених можливостей з НАТО, ставши шостим учасником – Україна 6-та учасниця цієї програми і буде активно співпрацювати”, – зазначив він.

Водночас серед проблем експерт наголосив на гібридних загрозах з боку інших країн.

“Я насправді не бачу позитивних тенденцій у відносинах з нашими сусідами. Я і про Польщу, і про Угорщину, Білорусь, Молдову. Словаччина, Румунія – це країни, з якими у нас якось історично не складаються динамічні відносини. Але ми справді живемо в оточенні країн з імперськими комплексами, і коли ми говоримо про гібридні загрози, то повинні говорити не лише про Росію. Ми живемо в конкурентному світі і той хто демонструє свою слабкість, на жаль він ризикує опинитися під ударом. Ми на сьогоднішній момент саме в такій зоні ризику, на жаль”, – підкреслив він.

Як повідомляв Укрінформ, апеляційний суд Мілана 3 листопада виправдав нацгвардійця Віталія Марківа. Суд виніс рішення, що Марків не здійснив злочину.

 

Єврокомісія визначила пріоритети співпраці з НАТО

Єврокомісія і НАТО можуть зробити більше завдяки стратегічному підходу до співпраці, зокрема у сферах кібернетичної безпеки та протидії кліматичним змінам.

Про це у вівторок у заяві для преси за підсумками засідання колегії Єврокомісії, яке вперше в історії відбулося за участі генерального секретаря НАТО, сказала президент ЄК Урсула фон дер Ляєн, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У тому, що стосується кібернетичної безпеки – ми знаємо, наскільки важливо захищати критичні мережі та чутливі дані. Сьогодні під час колегії ми ухвалили стратегію посилення кібернетичної безпеки. У нас (із НАТО – ред.) є спільна зацікавленість, щоб обладнання, на яке ми покладаємося, було безпечним. Обидві організації прагнуть боротися з дезінформацією, яка загрожує нашим демократіям», – заявила президент Єврокомісії.

Другим ключовим напрямком співпраці з НАТО вона назвала спільну боротьбу з кліматичними змінами, яка є одним з пріоритетів ЄС. Адже глобальне потепління вже стало причиною суттєвих геополітичних зрушень, одним із впливових факторів у сфері безпеки.

«Кілька тижнів тому Європейська служба зовнішніх дій у дорожній карті запропонувала інтегрувати кліматичні зміни в дії ЄС у сфері оборони. Це одна зі сфер, де ми, Єврокомісія і НАТО, можемо багато зробити разом, адже поділяємо прогнози та оцінки, проводимо спільні дослідження, та можемо продовжувати працювати, доповнюючи одне одного», – наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Третя тема, в якій зацікавлені обидві сторони, за її словами, це посилення стійкості демократичного суспільства та критичної інфраструктури. Велика кількість європейських проєктів, зокрема, фонд відновлення «Нове покоління ЄС» мають вплив також і на сферу безпеки.

«Наприклад, військова мобільність лише виграє від покращення наших залізничних шляхів. Наша стійкість також буде зміцнюватися завдяки інвестиціям у кібернетичну безпеку, нові електромережі, у штучний інтелект, у захист даних. Безумовно важливим для економічного успіху Європи є розвиток цифрової інфраструктури, мереж 5G, 6G, але при цьому ми маємо дбати про те, як знизити ймовірні загрози, у тому числі – протидіяти недружнім гібридним діям. Тут перед двома організаціями відкриваються широкі можливості», – наголосила президент Єврокомісії.

Як повідомлялося, з 2014 року Євросоюз почав розробляти концепцію так званої «стратегічної автономії», яка передбачає посилення його оборонних спроможностей для зміцнення позиції на міжнародній арені. Як неодноразово підкреслювали лідери євроінституцій, ці зусилля не спрямовані на формування альтернативи НАТО, але мають на меті посилення потенціалу країн-членів ЄС, у тому числі тих, що є членами Альянсу – і це дозволить підвищити ефективність співпраці між двома організаціями.

 

ЄС посилює протидію гібридним загрозам та дезінформації навколо COVID-19

Рада ЄС закликала національні уряди європейських країн посилити координацію у боротьбі з гібридними загрозами та, зокрема, із дезінформацією навколо пандемії COVID-19.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у висновках Ради ЄС, які оприлюднені у вівторок на сайті Європейської Ради.

«Рада ЄС визнала, що пандемія COVID-19 зробила ЄС та його країни-члени більш вразливими до гібридних загроз. Такі загрози включають більш активне поширення дезінформації та використання маніпулятивних технологій втручання. Вирішенні таких загроз, зокрема, пов’язаних із зловмисною діяльністю у кібернетичному просторі, з дезінформацією та із підривом економічної безпеки, вимагає широкого підходу, співробітництва та чіткої координації», – йдеться у висновках.

Як зазначається, саме пандемія коронавірусу проявила нагальну необхідність захистити ЄС, країни-члени, демократичні суспільства та Євроінституції від гібридних загроз та їх руйнівного ефекту.

У цьому контексті Рада ЄС доручила Єврокомісії та Високому представнику ЄС посилити відповідь на дезінформацію на загальноєвропейському рівні, враховуючи шкоду, яку такі інформаційні компанії спричиняють для європейського суспільства та економіки, а також вдосконалення засобів досягнення зловмисних цілей, для чого використовуються новітні технології, включаючи штучний інтелект.

Рада ЄС також закликала продовжити посилення оперативної групи Стратегічних комунікацій в складі Європейської служби зовнішніх дій, та розробити систему швидкого оповіщення про дезінформацію для країн-членів та Євроінституцій.

В свою чергу, Єврокомісія отримала доручення розробити та застосувати засоби, що гарантують прозорість діяльності інтернет-платформ. Головною метою такої ініціативи є створення ефективного цифрового простору, що є відкритим для громадськості, і в той же час передбачає більшу відповідальність за забезпечення прозорості інформації та її джерел, а також ефективну протидію поширенню дезінформації.

Як йдеться у висновках Ради ЄС, дипломатичні заходи та засоби залишаються ефективними інструментами ЄС у протистоянні гібридним загрозам. Високому представнику ЄС запропоновано відіграти активну роль у визначенні вразливих місць в масштабах Євросоюзу, вжити заходи для посилення безпеки та стійкості з урахуванням появи новітніх технологій.

Як вже повідомляв Укрінформ, у грудні минулого року Рада міністрів ЄС погодила головні напрямки протидії гібридним загрозам та підвищення стійкості країн-членів, та координації такої діяльності, яка належить до компетенції країн-членів.

ЄС визначає гібридні загрози як широкий спектр скоординованих методів та дій, що використовуються з метою ураження вразливих демократичних держав та інституцій, не переступаючи межу формального розв’язання військових дій. Прикладами таких дій названі кібернетичні атаки, втручання у вибори, кампанії дезінформації, включаючи ті, що здійснюються у соціальних медіа.

Зусилля з протидії таким загрозам є частиною так званого Стратегічного порядку денного ЄС на 2019-2024 роки.

 

Експертка – про вплив держави на інформаційне поле: Можливості значно зменшилися

У зв’язку з розвитком інтернету можливості держави впливати на інформаційне поле останніми роками істотно зменшилися.

Таку думку висловила голова Української фундації безпекових студій Юлія Каздобіна під час круглого столу в Укрінформі “Україна-2021: виклики та загрози”.

“На сьогодні ми не намагаємося розуміти ті зміни, які відбулися – ми намагаємося те середовище з абсолютно новими законами втиснути в ті рамки, в яких раніше існувало інформаційне поле. Тобто якщо раніше у держави було набагато більше можливостей впливати на процеси, то сьогодні в інтернеті у неї цих можливостей немає. Їй переважно не належать мережі, програмне забезпечення, яке дає можливість доступу до мережі”, – розповіла Каздобіна.

Вона зазначила, що державі в будь-якому разі треба звертатися до посередників. Але, якщо говорити про такі платформи як Фейсбук та Гугл, “вони перебувають поза межами нашої юрисдикції, і ми жодного впливу на них не маємо”, – зазначила експертка.

Каздобіна додала, що на цих платформах немає редактора, який би попередньо перевіряв інформацію, що там з’являється. Натомість, за її словами, там є можливість попередньо вивчати людей, виявляти їхні слабкості з метою подальшого впливу.

Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві культури та інформаційної політики заявили, що захист інформаційного простору та розбудова інформаційного суверенітету України є одним із пріоритетів діяльності уряду.

 

Facebook, Google, Twitter та TikTok спільно «воюють» з фейками про COVID-вакцину

Ключові онлайн-платформи, такі як Facebook, Google, Microsoft, Twitter та TikTok, приділяють підвищену увагу темі вакцинації та вживають заходів щодо обмеження використання своїх ресурсів для поширення хибної або неправдивої інформації у цій сфері.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йдеться на сайті Єврокомісії у контексті дотримання медіаплатформами Кодексу поведінки проти поширення дезінформації навколо коронакризи.

Зокрема, доповіді засвідчили, що онлайн-платформи підвищили вимоги до прозорості інформації щодо вакцин та її надходження з авторизованих джерел, оперативно прибирають із своїх продуктів або блокують інформацію, що має на меті посіяти недовіру до медзакладів та вселити страх перед вакцинацією.

«Ми всі відповідаємо за стримування пандемії COVID-19 та за протидію дезінформації, яка може зашкодити здоров’ю. Доповіді платформ підвищують прозорість цих зусиль і є кроком у вірному напрямку. Надалі План дій європейської демократії передбачає посилення цього Кодексу поведінки у протидії дезінформації та дає змогу створити постійні рамкові правила для моніторингу такої діяльності», – зазначила віцепрезидент Єврокомісії з питань цінностей та прозорості Вера Юрова.

Європейська сторона наголосила, що головна увага приділяється запобіганню поширенню дезінформації саме про застосування вакцин від коронавірусу, оскільки чутки, острах та хибне ставлення людей до вакцинації можуть завдати особливо значної шкоди для всієї системи громадського здоров’я. Тож уся інформація щодо вакцин має ґрунтуватися на достовірних даних та наукових висновках щодо їх безпечності й ефективності.

Як повідомлялося, Єврокомісія оголосила про формування портфоліо з шести вакцин, виробництво яких грунтується на чотирьох різних технологіях. Єврокомісія вже уклала шість контрактів з компаніями BioNTech, CureVac, AstraZeneca, Johnson and Johnson, Sanofi та Moderna. Перед допущенням до використання на європейському ринку вакцини всіх типів оцінить Європейське медичне агентство (ЕМА) на ефективність та безпечність.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила сподівання, що перші європейці зможуть отримати щеплення ще до завершення поточного року. При цьому кожна з країн-членів має проводити кампанії з інформування населення про безпечність вакцин.

 

Facebook видалив сотні російських сторінок через іноземне втручання

Соціальна мережа Facebook видалила в декількох країнах Африки та Близького Сходу сотні акаунтів та сторінок через «неавтентичну поведінку» на платформі.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у блозі компанії.

«Сьогодні ми видалили три мережі акаунтів за порушення наших правил щодо іноземного або урядового втручання, яке вважається координованою неавтентичною поведінкою від імені іноземної або урядової організації. Ці мережі з Франції та Росії направляли свої зусилля на декілька країн Північної Африки й Близького Сходу», – заявили у Facebook.

Соцмережа зазначила, що видалила 84 Facebook-акаунтів, 6 сторінок, 9 груп та 14 Instagram-акаунтів, які були створені у Франції через втручання у справи Центральної Африканської Республіки (ЦАР), Малі, Нігерії, Буркіна Фасо, Алжира, Кот-д’Івуара та Чада.

Також компанія видалила 63 Facebook-акаунтів, 29 сторінок, 7 груп та 1 Instagram-акаунт, які були створені у Росії та були націлені на «неавтентичну поведінку» у Центральній Африканській Республіці, Мадагаскарі, Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Мозамбіку, Південній Африканській Республіці та діаспори ЦАР у Франції.

Також соцмережа видалила 211 Facebook-акаунтів, 126 сторінок, 16 груп та 17 Instagram-акаунт, які були створені у Росії й демонстрували «неавтентичну поведінку» у Лівії, Судані й Сирії.

 

Аналітичні центри мають стати партнерами держави у розробці стратегії її розвитку – експерт

Найкращі фахові експерти та аналітичні центри мають стати партнерами держави у вироблені стратегії її розвитку та прийнятті рішень.

На цьому наголосив доктор політичних наук, професор, директор Інституту державної служби та місцевого самоврядування, завідувач кафедри публічної політичної та політичної аналітики НАДУ при Президентові України Сергій Телешун під час круглого столу в Укрінформі на тему «Україна-2021: виклики та загрози».

«Що стосується сучасного періоду – великий інформаційний хайп, велика кількість фейків, недостовірної інформації (я це називаю періодом перехідного інтелектуально-розумового сприйняття реальності, яка часто підміняється бажаннями), велика кількість так званих ескорт-експертів, політиків, громадських діячів, активістів, ретрансляторів, лобістів, політтехнологів. І вони, на жаль, якоюсь мірою вихолостили таке розуміння, як експерт у первинному розумінні цього слова. Експерт в перекладі з латинської – людина, що має соціальний бекграунд, що реалізувала свій проєкт, який змінив соціальне життя на краще і може запропонувати механізм іншим», – сказав Телешун.

За його словами, він запропонував кожного року, наприкінці року, збирати в Укрінформі найкращих фахівців-експертів. А до обговорення викликів та загроз щодо майбутнього України, сказав Телешун, підштовхнув, зокрема оприлюднений 13 грудня рейтинг Пенсильванського університету з висновком про так звані Thinking Centers, тобто мозкові центри У рейтингу назвали їх фінансування, а також їх перспективи в житті держави.

«Вони підрахували, що тільки за один рік аналітичний центр без зовнішнього втручання, тобто з боку держави, бізнесу, громадянського суспільства, профінансувався в 1 мільярд доларів. І вони проаналізували, хто за ним стоїть – за грошима і фінансуванням, і дійшли висновку, що тільки 70% працюють на інтереси власної держави», – зауважив Телешун.

Він звернув увагу, що «науковці, експерти в реальному сенсі цього слова можуть насправді змінювати цю державу, в якій ми живемо».

«Ми максимально намагались уникати політичної і лобістсько-корпоративної зацикленості і зупинитись не на описовості, а насправді, можливо, на дискусійних, але речах, які будуть цікаві всім зрізам суспільства. І, можливо, ми будемо продовжувати обговорювати запрошення тих, хто на нас дивиться, тих, які від нас залежать, і тих, які хочуть від нас бачити майбутнє», – заявив Телешун.

 

Держава має створити умови для зростання середнього класу – експерт

Завдання держави в наступному році – створити умови для зростання середнього класу.

Таку думку висловив директор Інституту державної служби та місцевого самоврядування, завідувач кафедри публічної політики та політичної аналітики НАДУ при Президентові України, доктор політичних наук, професор Сергій Телешун під час круглого столу в Укрінформі на тему «Україна-2021: виклики та загрози».

«Середній клас змінив свою структуру на фактично від 78-ми до 92%. Держава без середнього класу неспроможна виконувати закон. Тобто завдання в 2021 році – це створити умови для зростання середнього класу. На сьогодні хто такий середній клас? Це той, хто може вижити і знайти фінансові можливості для інвестиційного розвитку своєї сім’ї і майбутнього в цій державі. Вони виконують закон, вони не виїдуть за кордон, вони підуть в армію, вони достатньо консервативні. І виникає питання: чи будемо жити за законом? Доти, доки треба виживати в бідній країні, боротьба з корупцією має велику перспективу, а право має будуватись якраз на середньому класі, який зацікавлений в правовій державі, бо в нього занадто мало грошей, щоб впливати на політику», – зазначив Телешун.

Водночас експерт зауважив, що за останніх два-три роки змінилась парадигма ієрархії публічних інтересів в Україні.

«Пам’ятаєте, на першому місці була війна, на другому – бідність і так далі. На сьогодні – увага! – називаються десакралізація, деградація соціальної безпеки громадян і ефективності держави. Тобто сьогодні система управління більш міфологізована, ніж ідеологізована. Більшість громадян не розуміє свого місця в цій системі. Тобто втрачений баланс сервісної відповідальності громадянина перед державою і держави перед громадянином», – сказав Телешун.

Щодо безпекового питання він зауважив, що вже 6 років триває війна, а «громадянин втратив безпекову складову свого відчуття в цій державі».

«Перше, він не розуміє поведінку держави, не розуміє політику політичного класу, він не розуміє своїх соціальних перспектив, ось чому підвищилась міграція… Друге – це питання функціоналу держави. На сьогоднішній день громадянин як платник податків питає: куди йдуть наші податки? Якщо громадянин не знає, куди він платить податки, значить, неефективно політичний клас виконує свої функціональні повноваження», – зазначив експерт.

Він додав, що третім питанням є війна, питання розуміння, що далі робити. Тенденція Придністров’я, замороження конфлікту, створення довгострокового періоду невирішення питань, що породжує невпевненість. Наступні – це питання внутрішні. Зокрема, питання пандемії як наслідку неефективного управління.

 

Україна підтримала декларацію СОТ щодо малого та середнього бізнесу

Україна підтримала Декларацію членів СОТ щодо мікро-, малих та середніх підприємств, що сприятиме їх виходу на зовнішні ринки.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Понад 90 членів СОТ, в тому числі Україна, підтримали декларацію членів СОТ щодо мікро-, малих та середніх підприємств. Зазначену декларацію було представлено всім членам СОТ на засіданні голів делегацій.

Метою документа є сприяння мікро-, малим та середнім підприємствам (ММСП) у більш активній участі в міжнародній торгівлі, подоланні перешкод, з якими стикаються такі компанії в процесі виходу на зовнішні ринки, а також відновленні від наслідків обмежень, запроваджених у зв’язку з пандемією COVID-19.

Декларація включає пакет практичних рекомендацій для членів СОТ, які зосереджені на таких питаннях: збір та актуалізація інформації, зокрема статистичної, пов’язаної з ММСП, сприяння ММСП у доступі до інформації, імплементація Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі з урахуванням інтересів ММСП, залучення ММСП до регуляторної діяльності у сфері торгівлі тощо.

“Повністю поділяючи думку, що у цей кризовий час мікро-, малі та середні підприємства як ніколи потребують нашої допомоги, ми підтримуємо пакет рекомендацій та декларацій для малого бізнесу та готові брати конструктивну участь у дискусіях та переговорах щодо інших тем, які можуть принести користь бізнесу країни, включаючи ММСП”, – зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, коментуючи подію.

Мікро-, малі та середні підприємства відіграють важливу роль в економічному та соціальному розвитку країн світу. За даними СОТ, такі компанії забезпечують близько двох третин загальної кількості зайнятих як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються.

Малі та середні підприємства визначаються як компанії, де працюють від 10 до 250 осіб. Підприємства, які мають до 10 працівників, зазвичай називають мікропідприємствами.

У рамках СОТ питання ММСП було відсутнє на порядку денному торговельних переговорів. Лише деякі угоди СОТ містять положення, які впливають на скорочення торговельних витрат для ММСП (Угода про технічні бар’єри у торгівлі, Угода про санітарні і фітосанітарні заходи, Угода про спрощення процедур торгівлі).

За підсумками роботи 11-ої Конференції міністрів СОТ, яка проходила в 2017 році у Буенос-Айресі, Аргентинська Республіка, 88 членів СОТ прийняли Спільну заяву – Декларацію щодо створення неформальної робочої програми СОТ для ММСП.

Відповідно до зазначеної декларації члени погодилися створити неформальну робочу групу в рамках СОТ з питань ММСП, метою якої є ухвалення формальної робочої програми щодо ММСП під час наступної Конференції міністрів.

 

Головаха вважає, що для внутрішньополітичного загострення немає підстав

Можливість серйозних внутрішньополітичних загроз у 2021 році невелика, оскільки українці остаточно обрали в 2014 році геополітичний вектор розвитку, який підтримує і влада, і громадяни.

Таку думку висловив доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха на круглому столі в Укрінформі на тему: «Україна-2021: виклики та загрози».

«Геополітичний напрямок, який українці остаточно обрали в 2014 році, підтримують і влада, і громадяни. А те, що в нас є опозиція, яка зорієнтована на контакти з Росією, то вони віддзеркалюють думку менше чверті населення і впливатимуть на тих людей, які завжди були орієнтовані на цей напрямок, але не можуть стати чинником, який викличе суттєві протестні настрої чи проблеми для країни», – вважає Головаха.

На його думку, політичне протистояння на виборах минулого року змінилося затишшям внаслідок вирівнювання рейтингів основних політичних сил, що також дає підстави для сприятливих внутрішньополітичних прогнозів.

«У нас було сильне протистояння наприкінці минулого року, і з точки зору громадської думки теж, а за рік фігуранти майже зрівнялися в політичному сенсі. Якщо минулого року Зеленський і «Слуги народу» мали незаперечну перевагу, і це дуже непокоїло тих, хто мав 25%, то тепер вони майже зрівнялися в оцінці громадської думки і градус протистояння знизився», – зазначив Головаха.

Натомість, за його словами, людей більше цікавлять соціально-економічні проблеми та виклики, пов’язані з пандемією, і ця тенденція зберігатиметься.

«Найбільше, що непокоїть експертів, а це політичні суперечності й протистояння, не дуже турбує громадську думку на тлі таких особистих проблем, як безробіття й ціни, а до цього корупція й COVID. Тобто, людей непокоїть економічний стан країни. Коли ми говоримо про ризики й загрози, то нас найбільше цікавить, чи є ресурс виживання», – зазначив експерт.

 

Творець білоруського опозиційного Telegram-каналу оголосив голодування

Творець опозиційного Telegram-каналу «Білорусь головного мозку» Ігор Лосик оголосив безстрокове голодування.

Як передає Укрінформ, про це повідомили адміністратори канала.

Лосик зробив це на знак протесту проти висунення проти нього нового звинувачення. Повідомляється також, що його дружина, Дар’я Лосик, в знак солідарності з чоловіком також оголосила безстрокове голодування.

За попереднім звинуваченням Ігоря Лосика повинні були випустити з ув’язнення до 25 грудня, проте йому висунули нове звинувачення – у приготуванні до участі в масових заворушеннях. Покарання за цією статтею становить від трьох до восьми років ув’язнення.

Лосик не визнає звинувачень і має намір голодувати до зняття всіх звинувачень або зміни йому запобіжного заходу.

 

Пандемія: у світі на COVID-19 захворіли понад 73 млн людей

УНН. Станом на ранок середи у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися вже понад 73,4 млн людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 73 434 930 людей, з них одужало 41 615 251. Кількість померлих зросла до 1 635 158.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (16 716 777), Індія (9 932 547), Бразилія (6 970 034), Росія (2 682 866), Франція (2 447 406), Туреччина (1 898 447), Велика Британія (1 893 436) та Італія (1 870 576).

У лідерах за кількістю інфікованих на COVID-19 у світі також:

— Іспанія (1 752 212);

— Аргентина (1 510 203);

— Колумбія (1 444 646);

— Німеччина (1 378 717);

— Мексика (1 267 202);

— Польща (1 147 446);

— Іран (1 123 474).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (300 477), Бразилії (181 835) та Індії (143 355).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ, в Україні за час пандемії зафіксовано понад 909 тис. випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них майже 15,5 млн — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

Протидія пандемії та доступ до вакцин: Кулеба зустрівся з регіональним директором ВООЗ

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прийняв директора Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я Ханса Клюге.

Ключовими темами зустрічі стали підтримка України в протидії пандемії COVID-19 та доступ до ефективних, якісних та безпечних вакцин. Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ.

“Оновлена дворічна програма про співпрацю між Європейським регіональним бюро ВООЗ та Україною відкриває нові можливості залучення міжнародної підтримки для подолання епідемії коронавірусу в нашій державі. Високо ціную, що бюро визначило реалізацію програми одним зі своїх пріоритетів і вже розпочало практичну роботу. Ми прагнемо максимально задіяти потенціал ВООЗ для профілактики, лікування та якнайшвидшої вакцинації населення від COVID-19”, – зауважив Кулеба.

Клюге запевнив, що ВООЗ тісно співпрацює з партнерами в Україні та за кордоном задля ефективної протидії пандемії COVID-19, подолання її соціально-економічних наслідків і зміцнення української системи охорони здоров’я.

Глава МЗС України окремо привернув увагу представника ВООЗ до складної епідемічної ситуації на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях Донбасу та Криму.

“Росія як держава-окупант продовжує ухилятися від виконання своїх міжнародних зобов’язань в рамках Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення. Мешканці окупованих частин Донбасу та Криму не забезпечені належним медичним та соціальним захистом, що неприпустимо на тлі пандемії”, – наголосив Кулеба.

У цьому контексті Кулеба та Клюге обговорили питання доступу міжнародних організацій на тимчасово окуповані РФ частини Донецької та Луганської областей.

Як відомо, Європейське регіональне бюро є одним з шести регіональних відділень ВООЗ. До його складу входять 53 країни, зокрема Україна. Дворічна угода про співпрацю України з ЄРБ ВООЗ була підписана 5 листопада 2020 року. Відповідно до положень угоди, ВООЗ має намір підтримати нашу державу у таких сферах, як реагування на COVID-19, боротьба з соціально небезпечними захворюваннями (ВІЛ/СНІД, туберкульоз), психічними захворюваннями, інфекційними та неінфекційними захворюваннями і факторами ризику (тютюн, алкоголь), розробка Національної стратегії охорони здоров’я, універсальне охоплення послугами охорони здоров’я, реформа системи охорони здоров’я.

 

Степанов назвав причину, через яку можуть зрости показники захворюваності на COVID-19

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов вважає, що тестування тестами на антиген контактних з хворими на COVID-19 збільшить показники захворюваності на COVID-19.

Про це Степанов сказав в ефірі програми “Свобода слова” на каналі ICTV.

“Ми запровадили так зване скринінгове тестування, коли ми тестуємо контактних хворих. Ми почали вже його експрес-тестами на антиген – це швидкі тести за 15 хвилин. І ми розуміємо, що кількість виявлених хворих буде збільшуватися, тому що зараз безсимптомних ми не бачимо”, – розповів міністр.

Водночас Степанов вважає, що кількість хворих на COVID-19 в Україні зменшилася через “стабілізацію ситуації

За словами міністра, в МОЗ це спостерігають не тільки за статистикою, а й за зверненнями на гарячу лінію, до лікарів тощо.

Нагадаємо, у Центрі громадського здоров’я розповіли, що в Україні майже не відстежують контактних людей з хворими на COVID-19, тому що епідеміологи не встигають це робити.

 

Компенсації від держави отримали одиниці родин померлих від COVID лікарів – Bihus

УП

Грошові компенсації від держави отримали лише два десятки з 236 родин померлих від COVID-19 лікарів.

Джерело: Bihus.Info

Деталі: Станом на 12 листопада відомо про 236 смертей медиків від COVID-19, яким вони інфікувалися на роботі.

Спецкомісія, яка розслідує смерті медичних працівників, встигла розглянути 112 випадків і лише в 34 визнати, що лікарі справді заразилися на роботі.

При цьому повні виплати отримали лише члени 21 родини померлих медиків – 1,57 млн грн на кожну сім’ю.

22 родини отримали – по 210,2 тис грн, у 4 випадках ще вирішується питання призначення виплат.

Серед родин померлих медпрацівників, які не отримали виплати – сім’я лікаря Івана Венжиновича, світлину з яким використовували по всій Україні для соціальної реклами із написом “Дякую”.

Венжинович помер 30 вересня через двобічну пневмонію. У нього залишилася дружина – теж медик, і двоє дітей. Компенсації вони не отримали, бо ПЛР-тест показав негативний результат, хоча усі симптоми Івана вказували на COVID-19. Вже після смерті Венжиновича МОЗ оновило накази, згідно з якими  ПЛР-тест більше не єдине, що визначає наявність хвороби.

Ще одна історія стосується Черкас, де лікар Олег Гайда 26 років працював хірургом у місцевій поліклініці. 30 червня лікар помер від ускладнень спричинених коронавірусом. Йому було 52 роки.

У справі Гайди дві комісії підтвердили, що лікар заразився COVID-19 на роботі, але попри це Фонд соцстрахування відмовився платити і через суд оскаржує рішення комісій.

Також журналісти відзначають, що за підрахунками благодійників, держава не забезпечила лікарів засобами індивідуального захисту.

Зокрема, закуплених масок вистачило на 15 днів роботи, респіраторів на 9 днів, а рукавичок – по одній мав би отримати кожен шостий медик. Закупівлі відбувалися ще влітку.

Деякі лікарі кажуть, що самостійно купують та шиють собі захисні костюми, також допомагають волонтери.

Водночас, міністр охорони здоров’я Максим Степанов звітує, що лікарі забезпечені всім необхідним.

 

У бюджеті-2021 на культуру та інформполітику виділили більше грошей, ніж торік – Ткаченко

У державному бюджеті на 2021 рік передбачено понад 12,5 млрд грн для Міністерства культури та інформаційної політики. Це більше, ніж торік.

Про це написав у Фейсбуці очільник відомства Олександр Ткаченко – Укрынформ.

“Тепер остаточно: 12 млрд 524 млн 251,1 грн. Нам вдалося відстояти більший бюджет, аніж минулого року. Навіть у його скороченій редакції. А це – наочна демонстрація поступової зміни сприйняття ролі культури для держави”, – зазначив Ткаченко.

За його словами, таким чином вага культури, креативних індустрій, туризму та інформаційної політики має отримати своє заслужене визнання.

Міністр повідомив, що вже наступного року вдасться розпочати реалізацію запланованих програм. Зокрема, серед нового, але амбітного – Велика Реставрація, Центри культурних послуг, програми для народних художніх промислів та популяризації читання, системний розвиток і промоція внутрішнього туризму, будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності, Музею Голодомору, Музею Бабиного Яру та Галузевого державного архіву, програми інформаційної безпеки та медіаграмотності.

Втім, наголосив міністр, є над чим допрацювати як у розрізі Великої Реставрації, так і, в першу чергу, щодо підняття достойної заробітної плати, яка у сфері культури нижче на 28% від середньої.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада у вівторок ухвалила Державний бюджет на 2021 рік, яким передбачаються доходи в сумі 1 трлн 92 млрд грн, видатки – 1 трлн 328 млрд грн, дефіцит бюджету складе 5,5% ВВП.

 

Ткаченко анонсував створення двох інституцій з охорони культурної спадщини

У державному бюджеті на 2021 рік передбачено кошти на створення двох інституцій – Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції охорони культурної спадщини.

Про це повідомив у Фейсбуці міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, повідомляє Укрінформ.

«Серед нового… також створення двох нових інституцій: Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції охорони культурної спадщини», – зазначив Ткаченко.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада у вівторок, 15 грудня, ухвалила державний бюджет на 2021 рік, яким передбачаються доходи в сумі 1 трлн 92 млрд грн, видатки – 1 трлн 328 млрд грн, дефіцит бюджету становитиме 5,5% ВВП.

У держбюджеті на сферу культури та інформполітики виділено 12 млрд 524 млн 251,1 грн.

 

Представники омбудсмена перевірятимуть дотримання закону про мову в регіонах

УНН. Представники Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової у регіонах перевірятимуть дотримання закону про мову. Про це Денісова написала на своїй сторінці у Facebook, передає УНН.

“Підписала Меморандум про співпрацю з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем. У рамках цього документа домовились консолідувати зусилля та спрямувати їх на захист української мови. Зокрема, будемо спільно напрацьовувати методи щодо запобігання порушенню мовних прав громадян України, національних меншин і корінних народів України та забезпечення їхнього права на користування, отримання інформації, а також послуг державною мовою”, – написала Людмила Денісова.

Вона зазначила, що також документом передбачено проведення спільних просвітницьких заходів, метою яких буде підвищення правової обізнаності громадян щодо реалізації мовних прав.

“Крім того, дійшли згоди реалізувати пілотний проект щодо моніторингу виконання Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у тих регіонах, де присутні мої представники та будуть представники Уповноваженого із захисту державної мови із захисту державної мови. Сподіваюсь, що наша співпраця стане ефективним засобом для забезпечення та популяризації української мови, а також дієвим механізмом у сфері захисту прав громадян України, національних меншин, корінних народів України та державної мовної політики”, – додала омбудсмен.

Нагадаємо, мовний омбудсмен Тарас Кремінь нагадав депутатам місцевих рад, якою мовою потрібно говорити.

Додамо, що з 16 січня 2020 року набула чинності стаття закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

А уже з 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову, обслуговування будь-якою іншою мовою може здійснюватися лише на прохання клієнта.

Відзначимо, що порушення таких норм означатимуть для закладів адміністративні штрафи – від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів (від 3400 до 11 900 грн). Ці зміни набудуть чинності лише у липні 2022 року.

 

Освіта теж: мовний омбудсмен розповів, які сфери мають перейти на українську з 16 січня

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

З 16 січня 2021 в Україні сфера обслуговування має остаточно перейти на державну мову.

Це передбачає стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», повідомляє Урядовий портал з посиланням на уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня.

Проте вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі, а й надання освітніх, медичних та соціальних послуг.

«Варто пам’ятати, що вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у т.ч. гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних послуг тощо», – розповів Кремінь.

На практиці це означає, що український споживач нарешті отримає право  на обслуговування державною мовою за замовчуванням – у супермаркеті чи в інтернет-магазині, у кав’ярні чи ресторані, в банку чи в аптеці, на АЗС чи на вокзалі, в спортзалі чи бібліотеці тощо. Винятків небагато: лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін, пояснює мовний омбудсмен.

Тарас Кремінь зазначив, що українською має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Водночас інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

«У разі порушення права на отримання інформації та послуг українською мовою, споживачеві доцільно, насамперед, звернутися до працівника відповідної установи з проханням обслуговувати його українською, до менеджера або вищої керівної посадової особи, з проханням виправити ситуацію, зафіксувати порушення у книзі скарг.

Кожен громадянин також може скласти скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови, направити її письмово або електронною поштою на адресу Уповноваженого.

При цьому важливо надати максимально повну інформацію про суб’єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення», – розповів Кремінь.

Нагадаємо, раніше мовний омбудсмен розповідав, що на російську мову в школах Києва багато скаржаться.

Також він зазначав, що перевірить, чи перейшли російськомовні школи на українську мову навчання

 

Міністр екології і міністр ветеранів написали заяви на звільнення

УП

Міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб і міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський подали заяви на звільнення.

Джерело: Трансляція Верховної Ради

Деталі: Про те, що до Ради надійшли заяви від двох міністрів, озвучив спікер парламенту Дмитро Разумков.

Він попросив відповідні комітети зібратися і розглянути ці заяви, щоб в середу розглянути їх у залі Ради.

Що цьому передувало:

На засіданні фракції “Слуга народу” 15 грудня очікують президента Володимира Зеленського.

Планують розглядати кадрові питання. Зокрема, буде зустріч ще з трьома кандидатами на посади міністрів у справах ветеранів, освіти і енергетики.

Також на засіданні фракції “Слуга народу” нардепи вирішуватимуть питання щодо створення Міністерства аграрної політики та продовольства, а також призначення йому та Міністерству екології очільників.

 

Рада усунула “колізію” у Бюджетному кодексі

УП

Бюджетний комітет запропонував Раді зберегти у бюджетному кодексі поправку, яка на постійній основі залишить в загальних фондах місцевого самоврядування 13,44% акцизу на паливо, реалізоване на їхній території. Згодом Рада підтримала цю пропозицію.

Про це у Telegram повідомив нардеп від “ЄС”, член комітету Олексій Гончаренко.

“Починається чергове засідання Бюджетного комітету. Як вихід з колізії, пов’язаної з одночасним прийняттям двох взаємовиключних поправок до Бюджетного кодексу, Комітет запропонує зберегти поправку, яка на постійній основі залишить в загальних фондах місцевого самоврядування 13,44% акцизу на паливо, реалізоване на їхній території”, – написав нардеп.

Згодом Гончаренко додав, що на комітет він голосував проти такого рішення. Ще 2 нардепи утримались (Лопушанський від “ЄС” та Цабаль від “Голосу”), решта – за.

Після цього відновилось засідання Ради. Представник комітету Олександр Трухін оголосив рішення засідання комітету. Після цього Рада підтримала пропозицію комітету – за це проголосували 320 нардепів.

Нагадаємо:

Раніше Верховна Рада оголосила перерву у засіданні 15 грудня до 16:00 для внесення технічних поправок до Бюджетного кодексу та проєкту бюджету-2021.

Верховна Рада на засіданні 15 грудня прийняла в цілому зміни до Бюджетного кодексу 4100-д. Також під час засідання було внесено ряд правок.

 

Рада ухвалила Держбюджет-2021

УП

Верховна Рада на засіданні 15 грудня ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про бюджет України на 2021 рік.

Документ підтримали 289 нардепів.

Представляючи проєкт бюджету-2021, міністр фінансів Сергій Марченко вкотре назвав його “бюджетом можливостей”. Зокрема, він заявив, що до другого читання капітальні видатки збільшили на 10,2 млрд грн  до 100 млрд грн.

За його словами, зросли видатки на безпеку і оборону до 5,93% ВВП, також передбачено, зокрема, 89 млрд на “Велике будівництво”, 4,5 млрд – на розвиток залізниці, 2,4 млрд – на аеропорти.

Він додав, що бюджет збалансований та реальний до виконання і закликав нардепів підтримати його.

На питання, чому не змінюється оборонний бюджет при збільшенні видатків на силові органи, Марченко ще раз вказав, що на сектор безпеки оборони і безпеки закладені рекордні цифри.

“Дефіцит бюджету у 2020 році буде профінансований. Не переживайте, підставами для цього є останні аукціони, макрофінансова допомога. Накопичені видатки на грудень є проблемою, але ми з нею справимся, не переживайте”, – запевнив Марченко, відповідаючи на питання нардепів.

На питання щодо збільшення видатків на Офіс президента, міністр запевнив, що між 1 і 2 читанням видатки були зменшені на 273 млн грн.

“Жодних підстав вважати, що ми зменшуємо видатки на оборону, немає”, – також запевнив він.

Заступник голови бюджетного комітету ВР Олександр Трухін під час свого виступу заявив, що комітет рекомендує прийняти законопроєкт у 2 читанні та в цілому.

Представник “За майбутнє” Тарас Батенко заявив, що його група “підставить плече” країні і голосуватиме “за”.

Представник “Батьківщини” Сергій Соболєв у свою чергу зазначив, що його фракція не голосуватиме “за” без відповіді на питання щодо доплат медикам і лікарям із спецфонду та зарплат вчителів-початківців.

Нардеп від “ЄС” Олексій Гончаренко сказав, що уряд таким бюджетом “хоче підкласти свиню” і це “бюджет на квартал – на 95 квартал”. Також він назвав цей закон “бюджетом нахабства”.

Представник “ОПЗЖ” Олександр Колтунович, зокрема, розкритикував “надзвичайно великий дефіцит бюджету”.

Нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк назвав бюджет-2021 “космічним, бо в ньому є космічна діра – 240 млрд грн дефіциту” та “бюджетом можливостей для Офісу президента”. Він заявив, що “Голос” за бюджет голосувати не буде.

Представник “Довіри” Павло Бакунець заявив, що його група голосуватиме “за”.

На питання, якою буде базова зарплата для вчителів-початківців, міністр фінансів відповів: “Вчитель без категорії зараз отримує 7580 грн, після зростання отримуватиме 9511 грн. Це після університету”.

На питання, чи передбачена допомога і безкоштовна вакцинація у спецфонді для медиків, Марченко відповів: “Передбачене створення спецфонду щодо вакцинації населення та запобіганню поширенню пандемії, у т.ч. підвищення зарплат”.

Нагадаємо:

Бюджетний комітет запропонував Раді зберегти у бюджетному кодексі поправку, яка на постійній основі залишить в загальних фондах місцевого самоврядування 13,44% акцизу на паливо, реалізоване на їхній території. Згодом Рада підтримала цю пропозицію.

Раніше Верховна Рада оголосила перерву у засіданні 15 грудня до 16:00 для внесення технічних поправок до Бюджетного кодексу та проєкту бюджету-2021.

Верховна Рада на засіданні 15 грудня прийняла в цілому зміни до Бюджетного кодексу 4100-д. Також під час засідання було внесено ряд правок.

 

Бюджет-2021: Ключові параметри

УП

Доходи держбюджету-2021 до 2 читання збільшили на 20,9 млрд грн та передбачені у сумі 1 трлн 92 млрд грн, видатки передбачені у розмірі 1 трлн 347 млрд грн (+13,5 млрд грн).

Про це під час виступу у Раді, представляючи бюджет, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, дефіцит сектору загального державного управління щодо ВВП зменшився з 5,8 % до 5,24%, а дефіцит держбюджету – з 6 % до 5,5 % і становить 246,6 млрд грн.

Крім цього, у середньостроковій перспективі планується поступове зниження дефіциту бюджету: 4,5% ВВП – у 2022 році та 3,5% ВВП – у 2023 р.

За словами Марченка, бюджет передбачає підвищення зарплат лікарям на 30% та вчителям на 25%.

Витрати на безпеку і оборону складуть 5,93% від ВВП України. На охорону здоров’я держбюджетом передбачено 4,3% ВВП.

Відповідно до бюджету, прожитковий мінімум встановлюється у розмірі 2 189 грн (з 1 січня 2021 року). Мінімальна зарплата з 1 січня 2021 року становитиме 6 тисяч гривень грн, з 1 грудня 2021 року заплановане підняття до 6,5 тисяч гривень.

Нагадаємо:

Верховна Рада на засіданні 15 грудня ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про бюджет України на 2021 рік.

Бюджетний комітет запропонував Раді зберегти у бюджетному кодексі поправку, яка на постійній основі залишить в загальних фондах місцевого самоврядування 13,44% акцизу на паливо, реалізоване на їхній території. Згодом Рада підтримала цю пропозицію.

Раніше Верховна Рада оголосила перерву у засіданні 15 грудня до 16:00 для внесення технічних поправок до Бюджетного кодексу та проєкту бюджету-2021.

Верховна Рада на засіданні 15 грудня прийняла в цілому зміни до Бюджетного кодексу 4100-д. Також під час засідання було внесено ряд правок.

 

Україна зібрала 100% врожаю основних сільгоспкультур

УП

Аграрії станом на 14 грудня повністю зібрали врожай основних сільськогосподарських культур, а також завершили посів озимих культур на наступний рік.

Про це повідомляє Мінекономіки.

За оперативними даними областей, на 14 грудня аграрії зібрали 83,8 мільйона тонн основних сільськогосподарських культур з площа 24,1 млн га. Зернових та зернобобових культур намолочено 65,4 млн тонн з площі 15,3 млн га.

У розрізі культур зібрано:

пшениці – 25,1 млн тонн з площі 6,6 млн га;

ячменю – 7,8 млн тонн з площі 2,4 млн га;

гороху – 516,2 тис. тонн з площі 237,7 тис. га;

кукурудзи – 29,8 млн тонн з площі 5,3 млн га;

гречки – 106,5 тис. тонн з площі 78,5 тис. га;

проса – 244 тис. тонн з площі 150,4 тис. га;

цукрових буряків – 9,2 млн тонн з площі 216 тис. га;

соняшнику – 13,1 млн тонн з площі 6,4 млн га;

сої – 2,8 млн тонн з площі 1,3 млн га;

ріпаку – 2,6 млн тонн з площі 1,1 млн га.

Озимих культур посіяли на площі 8,07 млн га. Зокрема, посіяно:

пшениці – 6,1 млн га;

ячменю – 954,7 тис. га;

жита – 125,2 тис. га;

ріпаку – 881,1 тис. га.

“Цьогорічний валовий збір зерна склав 65,4 млн тонн, що втричі більше за потреби внутрішнього ринку, а також дозволяє нам зберігати провідні позиції за експортом сільгосппродукції”, – прокоментував Міністр розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Україна вже експортувала 12,2 млн тонн пшениці, перехідні залишки у 2020/21 МР очікуються на рівні 1,5 млн тонн.

Нагадаємо:

У Мінекономіки погіршили прогноз урожаю зернових у 2020 році в Україні на 3 млн тонн – до 65 млн тонн.

Українські сільгоспвиробники станом на 19 жовтня зібрали 62,2 мільйона тонн основних культур, в тому числі 80% зернових до прогнозу врожаю.

 

Тергромадам уже передали понад 1,2 мільйона земель сільгосппризначення

Держгеокадастр уже передав об’єднаним територіальним громадам 1,246 млн га земель сільськогосподарського призначення. Землю отримали 857 територіальних громад.

Як передає Укрінформ, про це написав голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко у Фейсбуці.

«Впродовж минулих трьох тижнів Держгеокадастр передав територіальним громадам 1 мільйон 246 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення. Землю вже отримали 857 територіальних громад», – написав Лещенко.

Він пояснив, що Держгеокадастр починає передачу територіальним громадам земельних ділянок, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, але землевпорядна документація не була подана в Держгеокадастр до 15 грудня.

«Рішення щодо цих ділянок будуть приймати вже новообрані депутати територіальних громад. Ми продовжуємо виконання постанови Кабінету Міністрів від 16 листопада 2020 р. № 1113. Всі ділянки, щодо яких регіональні управління кадастру не отримали документацію на затвердження, будуть передані громадам», – зауважив керівник відомства.

За його словами, громадяни, які розпочали розробку документів, але так досьогодні і не подали їх на затвердження, зможуть затвердити документацію вже у своїх територіальних громадах, яким будуть передані земельні ділянки.

Важливо, що процес оформлення земельних ділянок не потрібно починати з нуля, зауважив посадовець. До територіальних громад можна буде звернутися з документацією, розробленою на основі виданого Держгеокадастром дозволу. Відтепер рішення прийматимуть органи місцевого самоврядування, де рішення про приватизацію землі має підтримати більшість депутатського корпусу.

«У жовтні українці обрали депутатів місцевих рад та голів ОТГ – ми передаємо місцевій владі повноваження, які дають можливість розвивати громади», – наголосив голова Держгеокадастру.

На його думку, в процесу передачі землі громадам «є безліч ворогів та наразі ведеться шалена протидія». Однак, це не завадить виконати обіцяне та довести передачіуземель територіальним громадам до логічного завершення.

Як повідомляв Укрінформ, на виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», Кабінет Міністрів 16 листопада прийняв постанову, яка запускає механізм повноцінної передачі земель сільськогосподарського призначення всім без винятку об’єднаним територіальним громадам країни.

Загалом у користування ОТГ заплановано передати 2 млн га державних земель.

 

Розподіл повноважень між органами влади тягне за собою низку проблем для ОТГ – експерт

Розподіл повноважень між державними й місцевими органами влади в контексті адмінреформи тягне за собою низку проблем, з якими стикаються ОТГ.

Таку думку висловив заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов на круглому столі в Укрінформі на тему: «Україна-2021: виклики та загрози».

«Проблема, яка постане наступного року – це повноваження місцевих органів влади і держави, їхнє балансування. Має бути повноцінне функціонування місцевого самоврядування, а цьому є спротив, бо ніхто не хоче брати на себе відповідальність, адже державні субвенції зменшуються, а навантаження на місцевий бюджет збільшуватиметься», – зазначив Данилов.

Водночас, за його словами, відсутні інструменти здійснення органами місцевого самоврядування своїх повноважень.

«Яким чином ОТГ забезпечуватиме, щоб агрохолдинги та фермерські господарства на території району оформлювали своїх працівників на легальну зарплатню і відраховували податок на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету», – навів приклад Данилов.

Наступний виклик на прикладі півдня України – це скорочення районів після адмінреформи і забезпечення державного управління й безпеки на кордоні з окупованим Кримом.

«Тепер відділок поліції буде в Каховці, а раніше був у Чаплинці. Навряд чи на будь-який злочин, правопорушення в цій ОТГ хтось оперативно приїде за 70 км. Це означає, що частину функцій щодо підтримання громадського порядку змушені будуть взяти на себе громади», – сказав Данилов, наголосивши, що ці видатки також покладуться на місцевий бюджет.

Також є проблема звільнення працівників і трудова міграція внаслідок автоматизаці сільського господарства. Ті ж, хто повертається з-за кордону й організовує роботу тут, не бачить в своїх лавах тих, які не мають такого досвіду.

«Маємо вже досвід, коли формуються бригади, які пройшли досвід роботи в Європі і сповідують ті навички й організації праці, які вони отримали під час заробітчанства. Це нові осередки нової трудової етики», – зазначив експерт, маючи на увазі обмеження працевлаштування для інших членів громад.

 

Децентралізація має усунути диспропорції між територіями для їх розвитку – експерт

Перший етап децентралізації, який завершується у 2020 році, ще не вирішує проблеми диспропорції між територіями. Зокрема, у якості та кількості надання послуг на місцевому рівні.

Таку думку висловив Сергій Романюк – доктор економічних наук, професор кафедри публічного управління та публічної служби, директор Інституту “Вища школа державного управління” Національної академії державного управління при Президентові України під час круглого столу в Укрінформі “Україна-2021: виклики та загрози” .

“Сьогодні 24 міста обласного значення, обласні центри зосереджують майже половину всіх податків і зборів”, – зазначив він.

Таким чином, за його словами, є нерівномірність у наданні послуг громадам. Наприклад, це стосується ремонту каналізації, аварійних будинків, мостів тощо.

Водночас, зауважив науковець, це не єдиний виклик, що стоїть наразі перед державою у сфері децентралізації.

“Насправді децентралізація — це інструмент держави. І держава пристосовує території до розвитку”, – сказав Романюк.

Він розповів на прикладі Євросоюзу, що кожна країна намагається зробити таку конфігурацію влади — центральну і місцеву — яка б дозволила території розвиватися якомога швидше. Тож кожна країна вибудовує свою модель об’єднання.

За словами Романюка, не варто боятися слова “децентралізація”, оскільки місія органів місцевого самоврядування, як і державних органів – це надання певних послуг. “Є послуги, які надаються більш ефективно на місцевому рівні”, – сказав він.

Водночас, застеріг науковець, наразі “у нас іде поступова, але активна депрофесіоналізація держуправління”, і це теж є викликом для держави.

 

Цифра дня: Зеленський нагородив 901 жінку званням “матір-героїня”

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

Президент Володимир Зеленський надав звання “мати-героїня” 901 українській жінці.

Про це повідомляє офіційний сайт президента України.

Указом відзначені багатодітні матері, які виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, створили належні умови для їхнього інтелектуального, фізичного та духовного розвитку.

Що дає жінці звання “мати-героїня”

Жінкам, які отримали звання “матері-героїні” виплачується винагорода у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму, для працездатних осіб.

Також сім’я отримує пільги, передбачені багатодітним сім’ям:

50-відсоткова знижка плати за користування житлом;

50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами;

50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, в межах норм, визначених законодавством, у разі, якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;

 

Єрмак та Шмигаль стали головами комітету щодо розвитку заповідника “Бабин Яр” –  УП

Президент Володимир Зеленський підписав указ “Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та додаткові заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”.

Джерело: пресслужба Зеленського

Деталі: Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля й керівника Офісу президента Андрія Єрмака визначили співголовами Організаційного комітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”, а також затвердили новий склад Організаційного комітету.

Президент підтримав створення у Києві (урочище Бабин Яр) Меморіалу Голокосту “Бабин Яр”.

Уряд має затвердити план заходів у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру, передбачивши розв’язання нагальних питань розвитку Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”, зокрема встановлення композиційних елементів Алеї Праведників, розширення зон охорони заповідника та завершення облаштування меморіального музею пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру у будівлі по вулиці Іллєнка у Києві тощо.

Крім того, Кабмін повинен передбачити проведення жалобних заходів та організації міжнародної наукової вебконференції, присвяченої роковинам трагедії Бабиного Яру, здійснення пошукової роботи стосовно загиблих у Бабиному Яру, увічнення пам’яті про них.

Передісторія:

Голова наглядової ради меморіального центру “Бабин Яр” Натан Щаранський закликав президента Володимира Зеленського та українські органи влади делегувати свого представника до наглядової ради.

Міністр культури Олександр Ткаченко повідомляв, що державний меморіал “Бабин Яр” буде відкрито у 2021 році. Так він відреагував на обговорення створення проєкту “Бабиного Яру” під керівництвом Іллі Хржановського.

29 липня Зеленський провів відеоконференцію зі членами наглядової ради фонду “Меморіал Голокосту “Бабин Яр”, під час якої підтримав будівництво цього меморіалу в Києві.

 

Антимонопольний комітет оштрафував ДТЕК Ахметова на 275 мільйонів

Антимонопольний комітет оштрафував групу ДТЕК на 275,2 млн грн за зловживання монопольним становищем на Бурштинському енергоострові.

Як повідомляє Укрінформ, про це зазначається на сайті АМКУ.

«Антимонопольний комітет України визнав дії групи ДТЕК (у складі АТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «Д.Трейдінг») у торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС» у досліджуваний період з липня по жовтень 2019 року зловживанням монопольним становищем та наклав на компанії групи штрафи загальною сумою понад 275,2 млн грн», – йдеться у повідомленні.

В АМКУ нагадали, що «Острів Бурштинської ТЕС» – особлива зона в межах Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей. Ця територія об’єднана з європейськими енергосистемами, але від’єднана від іншої частини України. ПАТ «ДТЕК Західенерго» виробляє близько 90% електроенергії на цьому «острові».

За даними АМКУ, АТ «ДТЕК Західенерго», починаючи з 29 липня 2019 року, зменшувало в заявках на продаж електричної енергії у сегменті «ринок на добу наперед» (РДН) обсяги запропонованої електричної енергії в години мінімального навантаження. Це призвело до зростання обсягів продажів АТ «ДТЕК Західенерго» електричної енергії у сегменті «балансуючий ринок» за вищими цінами.

«Окрім цього, акціонерне товариство встановлювало в заявках на продаж електричної енергії на РДН завищені та економічно необґрунтовані ціни в години максимального навантаження. Такі дії було неможливо вчинити без збереження значних часток АТ «ДТЕК Західенерго». Цьому посприяла практика, до якої вдавалося ТОВ «Д.Трейдінг», обмежуючи доступ імпортованої електричної енергії з території Словаччини в торгову зону «Острів Бурштинської ТЕС». Компанія впродовж липня – жовтня 2019 року викуповувала більшу частину пропускної спроможності, що призвело до зниження частки імпортованої електроенергії та, відповідно, збільшення частки АТ «ДТЕК Західенерго» на території «Острів Бурштинської ТЕС», – додали в АМКУ.

У відомстві вказали, що ТОВ «Д.Трейдінг» також отримало вигоду від таких дій, «встановлюючи в двосторонніх договорах прив’язку цін на електричну енергію до цін, які сформувалися на РДН».

Як зазначається, від таких дій потерпіли всі, хто живе або працює на території енергоострова. Бізнес отримав значно вищі тарифи й істотно втратив у конкурентоздатності. Громадяни також відчули на собі здорожчання електрики.

Рішенням АМКУ на АТ «ДТЕК Західенерго» було накладено штрафи у розмірі понад 176 млн грн, а на ТОВ «Д.Трейдінг» – більш як 99,2 млн грн.

 

Рожкова і Сологуб відреагували на зміни у структурі НБУ

УП

Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила про потенційний конфлікт інтересів у блоці “Ринкові операції”, а заступник голови НБУ Дмитро Сологуб вважає, що розподіл повноважень між членами правління Нацбанку не відповідає їх професійному профілю.

Так вони прокоментували рішення правління Нацбанку про часткову зміну структури.

“Нова структура, однозначно краща за попередню. Департамент банківської методології, на мою думку, треба було підпорядковувати монетарному блоку, в якому зараз і департамент методології небанківського сектору, і департамент фінстабільності. Так, ми дійсно розведемо методологію і нагляд по окремим блокам”, – написала Рожкова у Facebook.

“По-перше, якщо покращувати, то дійсно покращувати (до речі, це було в наших попередніх планах). По-друге, в блоці “Ринкові операції” є потенційний конфлікт інтересів. Адже “Ринкові операції” – це, в тому числі операції з рефінансування.

Дуже добре, що остання реорганізація є результатом попередніх консультацій з міжнародними партнерами. Але погано, що рішення про неї приймалось без попереднього обговорення з членами (можливо лише окремими) правління НБУ”, – додала вона.

Водночас Дмитро Сологуб у Twitter написав, що підтримує скасування невиправданих, на його погляд, змін в оргструктурі НБУ. Проте вважає, що розподіл повноважень між членами правління Нацбанку не відповідає їх професійному профілю.

“Підтримую скасування невиправданих змін у оргстуктурі НБУ. Але вважаю, що розподіл повноважень між членами правління не відповідає їх професійному профілю та несе ризики для ефективного виконання НБУ функції з підтримання фінансової стабільності”, – підкреслив він.

Зазначимо, що Рожкова і Сологуб – єдині члени правління центробанку, які залишилися після зміни його очільника в липні.

Нагадаємо:

Правління Нацбанку частково змінило розподіл вертикалей підпорядкування, зокрема, частина департаментів вийшли із підпорядкування глави НБУ, між іншими членами правління перерозподілили блоки, якими займалася перша заступниця глави Катерина Рожкова.

В Офісі президента прокоментували зміни у структурі НБУ та заявили, що схвалюють їх.

 

Нацбанк спростив ФОПам ведення касових операцій у гривні

УП

Із 15 грудня 2020 року набирає чинності постанова правління НБУ, яка спрощує ФОПам ведення касових операцій у гривні через скасування книги обліку доходів.

Постанова, зокрема, передбачає, що ФОПи – платники єдиного податку I та II груп та платники єдиного податку III групи, які не є платниками податку на додану вартість, вестимуть облік у довільній формі (паперовій або електронній), помісячно відображаючи отримані доходи.

Водночас підпункти, що стосуються спрощення обліку ФОПами, набувають чинності з 1 січня 2021 року.

Ці зміни зумовлені тим, що закон “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців” спростив роботу таких ФОПів, скасувавши ведення книги обліку доходів.

Нагадаємо, у липні 2020 року Верховна Рада прийняла законопроєкт щодо роботи електронного кабінету та спрощення роботи ФОПів, який обмежує паперовий документообіг.

 

Поліція прибрала намети з Майдану, трьох силовиків побили – МВС

УП

У Міністерстві внутрішніх справ розповіли, що під час демонтажу наметів на Майдані на поліцейських напали п’яні чоловіки, через що троє силовиків у лікарні.

Джерело: МВС

Деталі: Правоохоронці демонтували встановлені на Майдані Незалежності намети.

Повідомляється, що група нетверезих чоловіків накинулася на поліцейських, через що троє правоохоронців госпіталізовані із розбитими  обличчями та забоями. Через це відкрили кримінальне провадження. Правопорушники наразі невідомі.

Поліція пояснює, що у повідомленні про проведення акції організатори не вказували про встановлення наметів на Майдані Незалежності у Києві. Тому правоохоронці демонтували їх.

Нагадаємо: 15 грудня під час акції на Майдані Незалежності у центрі столиці постраждали близько 40 співробітників відомства.

 

Поліція заявляє, що на Майдані постраждали близько 40 правоохоронців

УП

У пресслужбі поліції Києва заявили, що під час акції на Майдані Незалежності у центрі столиці постраждали близько 40 співробітників відомства.

Джерело: поліція Києва

Деталі: Відзначається, що одного правоохоронця під час штовханини вдарили по голові, внаслідок чого він втратив свідомість. Ще близько 40 – отримали хімічні опіки очей.

У центрі Києва відбувається акція з масовою участю громадян, які пройшли ходою з Площі Конституції до Майдану Незалежності.

Коли представники руху SaveФОП намагалися встановити військові намети, виникла штовханина.

У поліції повідомили, що учасники акції застосували у бік правоохоронців газові балончики.

Що було раніше: 15 грудня під стінами Верховної Ради зібралися представники руху SaveФОП. Приватні підприємці вимагають скасування заборони на підприємницьку діяльність під час запровадження карантинних обмежень з 8 до 24 січня.

Передісторія:

14 грудня під Радою протестував малий бізнес.

Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №4443-д щодо відтермінування впровадження касових апаратів до 1 січня 2022 року. Рішення підтримали 319 народних депутатів. Володимир Зеленський підписав цей закон.

З 14 грудня фізичні особи підприємці (ФОП) і наймані працівники можуть подавати заявки на отримання одноразової допомоги у 8 тисяч гривень через карантин.

 

На Хрещатику поновили рух транспорту, акція ФОПів триває

На Хрещатику відновили рух транспорту, підприємці продовжують акцію протесту.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Рух транспорту Хрещатиком біля Майдану Незалежності відновлено. Втім станція метро Майдан Незалежності поки зачинена на вхід.

На Майдані Незалежності залишається до тисячі учасників акції протесту ФОПів. Наразі на Майдані стоїть три намети мітингувальників.

Учасники протесту кажуть, що мають намір залишатися на Майдані всю ніч. Деякі мітингувальники стверджують, що одну учасницю акції госпіталізували з травмою ока, і ще одного хлопця — з травмою голови, загалом говорять, що серед них постраждало до 10 осіб.

Наразі ситуація спокійна, частина правоохоронців залишила Майдан, там залишається кілька карет екстреної медичної допомоги.

Як повідомляв Укрінформ, представники ФОПів проводять акції під стінами Верховної Ради і в центрі Києва з початку грудня. Вони протестують проти карантинних обмежень і фіскалізації малого бізнесу.

Верховна Рада 1 грудня ухвалила закон, яким відтермінувала на рік обов’язкове застосування касових апаратів для деяких ФОПів. (№4439-д). 7 грудня Президент Володимир Зеленський підписав цей закон.

Мітинг ФОПів у вівторок, 15 грудня, є наймасовішим за останній час. Правоохоронці посилили охорону центру Києва.

Ввечері 15 грудня близько 17 години правоохоронці намагалися демонтувати намети, які встановили протестувальники. Повідомляється про використання світло-шумових гранат та сльозогінного газу. За повідомленням поліції в сутичці постраждали до 40 поліціянтів, поліція відкрила кримінальне провадження за фактом нанесення тілесних ушкоджень співробітникам правоохоронних органів.

 

ДБР офіційно звинуватило Чорновол в умисному вбивстві під час Євромайдану

УП

Колишній народній депутатці, активній учасниці Євромайдану, Тетяні Чорновол вручили обвинувачення у справі щодо смерті чоловіка в офісі “Партії регіонів” під час Революції гідності у 2014 році.

Джерело: ВВС-Україна, Тетяна Чорновол у Facebook

Пряма мова Чорновол: “Дякую всім, що підтримують мене сьогодні і всім з ким я була на Майдані в 2013-2014-му. Ось, щойно вручене обвинувачення за участь в Революції Гідності”

Деталі: Обвинувачення їй вручили в Державному бюро розслідувань, яке у квітні 2020 року проводило обшуки у Чорновол. Розслідування наразі закінчилося, справа пішла до суду.

Згідно із текстом обвинувального акта, Чорновол підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 ККУ, а саме умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

В акті стверджується, що Чорновол разом з іншими людьми причетна до смерті Володимира Захарова (1948 р.н.) на вулиці Липській, 10,( де був офіс “Партії регіонів”) куди 18 лютого 2014 року вдерлися протестувальники й спричинили пожежу.

Чорновол була депутатом Верховної Ради 8 скликання від партії “Народний фронт”.

 

Рада встановила, як фіксувати адмінпорушення суддів КС

УП

Верховна Рада прийняла вцілому законопроєкт, що визначає особливості складання адмінпротокола про порушення суддів в тому числі і суддів КС.

Джерело: Засідання ВР у вівторок

Деталі: За відповідний проєкт проголосували 321 нардеп. В пояснювальній записці вказується, що внесяться змін до Кодексу про адмінправопорушення “щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9 та 188-46, 212-15 стосовно судді, судді Конституційного Суду України”.

Дослівно: “Зокрема, проектом визначаються суб’єкти уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення з боку Національного агентства з питань запобігання корупції, визначається порядок вручення протоколу, а також встановлюються особливості надання пояснень до протоколу суддями, суддями Конституційного Суду України та інші особливості”.

Що цьому передувало: Верховна Рада у вівторок підтримала в цілому законопроєкт, який відновлює повноваження Національного агентства з запобігання корупції після рішення Конституційного суду.

Передісторія:

27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу. Рішення КС розцінили як скасування електронного декларування, скасування повноважень НАЗК на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.

У КС запевнили, що з цієї норми ККУ треба лише прибрати “навмисне недекларування” та скорегувати повноваження НАЗК. Судді також запевнили, що рішення КС не вимагало закриття реєструелектронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський запропонував припинити повноваження суддівКС, визнати його рішення про декларування “нікчемним”, залишивши без правових наслідків, відновивши дію закону “Про запобігання корупції”.

4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування – за брехню про статки передбачили штраф і обмеження волі.

 

Справа Приватбанку: Суд за клопотанням поліції забрав у НАБУ експертизу – Ситник

УП

Солом’янський суд столиці за клопотанням слідчого Солом’янського управління поліції ухвалив вилучити у НАБУ експертизу Мін’юсту, на підставі якої можуть бути висунуті підозри у справі про шахрайство і виведення коштів з Приватбанку.

Про це в інтерв’ю ZN.UA заявив директор НАБУ Артем Ситник.

“СМСку, яка прийшла на телефон директора НАБУ Артема Ситника, він зачитав уголос: “Солом’янський суд за клопотанням слідчого Солом’янського управління поліції прийняв рішення вилучити у НАБУ експертизу у справі Приватбанку”, – пише видання.

За словами Ситника, велика частина можливих схем з виведення грошей з Приватбанку відбувалася в приватному банку і це були гроші вкладників, тому спочатку прямий підслідності НАБУ в цій справі не було.

“Однак, за словами Ситника, після того як генпрокурор Рябошапка проаналізував ступінь впливу колишніх бенефіціарів Приватбанку на інші правоохоронні органи, що розслідують справи “Привату”, було прийнято рішення зібрати всі епізоди воєдино і віддати в НАБУ”, – додає ZN.UA.

“Що й зробили. І я переконаний, що саме цей крок ексгенпрокурора став причиною його звільнення. Хто ставив питання Рябошапки в парламенті? Депутати, які прямо пов’язані з Коломойським.

Тут, до речі, очевидне питання неспроможності гарантій, які отримує генпрокурор від держави. Посилати його у відставку 226 голосами – надто просте завдання для такого складу парламенту, як цей. До речі, антикорупційний прокурор має більше гарантій, ніж генеральний прокурор. Хоч як це парадоксально”, – вважає Ситник.

“У НАБУ немає своїх експертних установ, і ми завжди залежимо від інших, насамперед державних структур. А вони, як відомо, підпорядковуються іншим правоохоронним органам та іншим органам влади. Тому завжди є ризик як підкупу експерта, так і прямої команди зробити неправдивий висновок”, – визнав директор НАБУ.

За його словами, на сьогодні є напрацьовані рішення, які вимагають узгодження прокурора.

“Зараз в цій справі однозначно грає свою роль відсутність керівника САП. Але я думаю, що найближчим часом ми зрозуміємо, в який бік повернеться справа і чи є у Генпрокуратури воля рухати його в рамках закону”, – резюмував він.

Нагадаємо:

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова увійшла до складу груп прокурорів у трьох основних провадженнях щодо групи “Приват”.

У листопаді 2019 року генпрокурор Руслан Рябошапка передав у НАБУ справу про виведення багатомільярдних коштів з Приватбанку до його націоналізації.

Йдеться про розслідування того, як керівництво банку за змовою з колишніми власниками Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим завдали державі шкоди на 116,8 млрд грн.

4 березня Артем Ситник заявив, що справи Приватбанку перебувають на фінальній стадії і лише відсутність експертиз відкладає на недалеке майбутнє прийняття рішень.

1 травня Ситник заявив, що бюро рухається до оголошення підозр у справі Приватбанку.

У грудні Ситник заявив, що бізнесмен Ігор Коломойський через підконтрольних йому нардепів намагається вплинути на розслідування справи Приватбанку.

 

Ситник прокоментував справу щодо “мільйонного хабаря” Гройсману

УП

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник заявив, що поки триває розслідування у справі “Укрбуду” і Нацгвардії в НАБУ перевіряють інформацію про можливий хабар колишньому прем’єру Володимиру Гройсману, але поки не можуть нічого коментувати.

Джерело: директор НАБУ Артем Ситник в інтерв’ю “zn.ua”

Пряма мова: “Ми ж ще нічого не говорили з цього приводу…

Інформаційна політика НАБУ полягає в тому, що ми робимо заяви, спираючись тільки на вже встановлені факти. Стовідсотково встановлений факт — справа про квартири Нацгвардії. У частині інших епізодів — триває розслідування”.

Деталі: За словами Ситника, у рамках розслідування цього факту з низки напрямів проводилися обшуки. Зокрема, й у приміщенні у справі колишнього прем’єра.

Директор НАБУ додав, що експертизу з оцінки приміщення у справі Гройсмана ще не завершили, тому він не може “ні в позитивному, ні в негативному ключі коментувати цю справу”.

Ситник заявив, що як тільки будуть стовідсоткові докази тієї або іншої версії, у НАБУ все прокоментують.

Водночас він додав, що для НАБУ не дуже добре, що інформація про обшуки і ймовірний хабар Гройсману просочилася у ЗМІ.

Що було раніше: У мережу злили ухвалу Вищого антикорупційного суду зі справи екснардепа-забудовника Максима Микитася з якої випливає, що за версією слідства НАБУ, експрем’єр-міністр Володимир Гройсман отримував хабар за призначення Олександра Лятамбора президентом державної корпорації “Укрбуд”.

У Гройсмана інформацію заперечили і назвали брехнею.

Нагадаємо:

Підозрюваного у причетності до заволодіння майном Нацгвардії екснардепа та екс-власника будівельної корпорації “Укрбуд” Максима Микитася 2 грудня відпустили під цілодобовий домашній арешт, він пішов на співпрацю зі слідством.

З 2017 року НАБУ розслідує можливі зловживання та розкрадання грошей під час будівництва житла для Нацгвардії. Будівництво вела компанія “Укрбуд” Микитася.

 

Ситник не готовий віддавати справу Татарова до ДБР

УП

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник не готовий передати справу, у якій фігурує заступник глави Офісу президента Олег Татаров, до Держбюро розслідувань.

Джерело: директор НАБУ Артем Ситник в інтерв’ю “zn.ua”

Пряма мова: “Буквально вчора суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк ухвалив передати справу, в якій фігурує заступник глави ОПУ Олег Татаров, із НАБУ до ДБР.

Таким чином суд втручається в дискреційні повноваження генерального прокурора. Адвокат Вовка просто йде в суд і вимагає забрати справу в НАБУ, бо буцім у нас спір за справу з ДБР. Але ніякого спору немає. І навіть якби був, то вирішувати його має право тільки генпрокурор, а не Печерський суд”.

Деталі: За його словами, НАБУ не готове віддавати справу Татарова до ДБР, але генпрокурор має “законне право прийняти таке рішення”.

Ситник не виключає, що в Офісі генпрокурора можуть прийняти рішення не на користь НАБУ.

При цьому він зазначив, що важко сказати на чиїй стороні у цьому випадку буде генпрокурор Ірина Венедіктова.

Ситник повідомив, що у справі розкрадання майна Нацгвардії забудовник Максим Микитась уже відшкодував 50 мільйонів збитків із 80 необхідних.

Також ще у двох підозрюваних є угоди зі слідством, які підтверджені судом.

Директор НАБУ додав, що САП готує апеляцію на рішення судді Вовка про передачу справи до ДБР.

За його словами, НАБУ зробить усе можливе для того, щоб вручити підозру Татарову.

Що було раніше: У НАБУ вважають, що рішення Печерського суду суперечить закону. Адже розслідувати злочини, віднесені до підслідності НАБУ, може лише НАБУ, а ухвалювати судові рішення в них є виключною прерогативою Вищого антикорупційного суду.

Передісторія:

1 грудня стало відомо, що Національне антикорупційне бюро розслідує справу стосовно заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

Справа стосується можливої причетності Татарова до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася. НАБУ, серед іншого, веде прослуховування заступника голови ОП.

Перед цим Татаров заявив, що директор НАБУ Артем Ситник “не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави й має піти”.

 

Венедіктова увійшла в ще одну гучну справу: “У футбол грали не спортсмени, а правоохоронці”

УП

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова увійшла в групу прокурорів у справі про можливі зловживання представників законодавчої та виконавчої влади разом з посадовими особами Федерації футболу України.

Джерело: Венедіктова у Facebook

Пряма мова: “В свій час справа була дуже гучною, супроводжувалась журналістськими розслідуваннями, але з незрозумілих причин застигла як холодець.

Ми провели спільну нараду із детективами НАБУ та колегами із САП з метою визначення перспектив і в цій справі. Скажу відверто, в мене виникло відчуття, що в футбол грали не спортсмени, а правоохоронці. Між собою. Тож, від сьогоднішнього дня я в групі прокурорів. Як тільки отримаю матеріали справи, визначу конкретний план слідчих дій, спрямований на досягнення результату”.

Передісторія:

У червні 2018 року Національне антикорупційне бюро розпочало розслідування про можливу корупцію ФФУ при будівництві футбольних полів. У матеріалах розслідування фігурує президент Асоціації футболу України (раніше ФФУ) Андрій Павелко.

Розслідування детективи НАБУ почали після матеріалів у ЗМІ.

Зокрема, в травні 2018 року в сюжеті “Наші гроші з Денисом Бігусом” йшлося, про маніпуляції з отриманням бюджетних замовлень на виготовлення штучних покриттів для футбольних майданчиків комерційним заводом.

 

Рада повернула повноваження НАЗК 

УП

Верховна Рада підтримала за основу та в цілому законопроєкт, який відновлює повноваження Національного агентства з запобігання корупції після рішення Конституційного суду.

Джерело: голосування парламенту за проєкт закону №4470

Деталі: Проєкт закону про внесення змін до закону “Про запобігання корупції” щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції за основу підтримав 321 народний депутат, а в цілому – 300 нардепів.

Представляючи законопроєкт робочої групи, внесений тиждень тому, Денис Монастирський сказав, що представники усіх фракцій та груп намагалися “відновити функціональність антикорупційної інфраструктури” і врахувати положення, які були в рішенні КС від 27 жовтня.

Голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила, що проєкт закону №4470 відповідає нещодавно оприлюдненому висновку Венеційської комісії, і комітет пропонує підтримати його за основу та в цілому.

За її словами, цей закон відновлює “ті повноваження НАЗК, щодо яких КС не навів правової позиції щодо їх неконституційності”, як і радила Венеційська комісія. Для суддів передбачено гарантії щодо невтручання у діяльність суддів у вигляді скарги до Вищої ради правосуддя або Конституційного суду, які вже проситимуть НАЗК усунути правопорушення.

Згідно з пояснювальною запискою, із внесенням змін до закону “Про запобігання корупції” буде забезпечено повноцінне функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції, яке отримає повноваження й права виявляти ознаки корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень.

Буде відкрито цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Закон передбачає деякі особливості реагування НАЗК на діяння суддів або суддів Конституційного суду, зокрема особливості повних перевірок декларацій та моніторингу способу життя стосовно суддів, суддів КС.

Окремо Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4471, який визначає особливості складання адмінпротокола про порушення суддів, у тому числі і суддів КС.

Сергій Власенко із “Батьківщини” заявив, що конституційної кризи немає і рішення КС потрібно поважати, але запропонований “компроміс” варто підтримати.

Натомість Ярослав Юрчишин із “Голосу” сказав, що Україна щодня втрачає кошти через корупціонерів, що “закрито справ на 30 мільйонів гривень – це ціна рішення Конституційного суду, напевно неповна”, а парламентарі не можуть прийняти “просте рішення” вже другий місяць.

Передісторія:

27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу. Рішення КС розцінили як скасування електронного декларування, скасування повноважень НАЗК на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.

У КС запевнили, що з цієї норми ККУ треба лише прибрати “навмисне недекларування” та скорегувати повноваження НАЗК. Судді також запевнили, що рішення КС не вимагало закриття реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський пропонував припинити повноваження суддів КС, визнати його рішення про декларування “нікчемним”, залишивши без правових наслідків, відновивши дію закону “Про запобігання корупції”. Його ідею розкритикували.

4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування – за брехню про статки передбачили штраф і обмеження волі

 

Відновлення роботи НАЗК: Агентство має 3 зауваження

УП

У Національному агентстві із запобігання корупції мають три зауваження щодо того, яким чином було відновлено роботу Агентства.

Джерело: пресслужба НАЗК

Деталі: Керівник НАЗК Олександр Новіков підтвердив, що прийняті законопроєкти справді дозволять НАЗК відновити свою роботу, проте вказав, що є три суттєві зауваження, пропозиції щодо усунення яких Агентство внесе вже найближчим часом.

НАЗК вказує, що зобов’язання НАЗК інформувати Вищу раду правосуддя або КСУ про початок моніторингу способу життя будь-якого судді “зроблять неефективними” заходи із моніторингу способу життя суддів.

Також НАЗК не подобається, що складати протоколи щодо суддів мають право лише Голова НАЗК та його заступники, оскільки, на їх думку, “це може дати право іншим категоріям — депутатам, поліцейським — також претендувати на окремі процедури щодо себе”.

У Агентстві також незадоволені, що закон зобов’язує НАЗК створити за допомогою програмних засобів “чергу” декларацій та інформувати декларанта про включення до цієї черги.

Дослівно: “Програмні засоби в цьому випадку не зможуть зробити процес ефективнішим. Наприклад, сьогодні в Реєстрі є понад 300 декларацій “президентів”. Якщо формувати таку чергу електронними засобами, НАЗК повинне буде перевіряти ці несправжні декларації”.

Передісторія:

У вівторок Верховна Рада підтримала за основу та в цілому законопроєкти, які відновлюють повноваження Національного агентства з запобігання корупції після рішення Конституційного суду.

 

Штепу виключили з партії і можуть позбавити депутатського мандата

і розвитку” рішенням політрад  УПи виключила зі своїх лав Нелю Штепу, обрану депутатом Слов’янської міської ради від цієї політсили.

Джерело: “Новости Донбасса” з посиланням на главу “Партії миру і розвитку” в Донецькій області Ірину Ольхову

Пряма мова: “У Виборчому кодексі з’явилося таке поняття, як імперативний мандат. Згідно із законом, Нелю Ігорівну (Штепу – ред.) можна буде усунути від виконання обов’язків депутата Слов’янської міської ради через рік”.

Деталі: Між першим і другим туром виборів мера Слов’янська всередині “Партії миру і розвитку” стався скандал. Штепа на посаду мера міста підтримала кандидатуру від ОПЗЖ Павла Придворова, тоді як сама партія підтримувала кандидата від “Опозиційного блоку” Вадима Ляха, який у результаті переобрався на другий термін.

Після цього “Партія миру і розвитку” заявила, що виключає Штепу зі своїх лав.

Також повідомляється, що “Партія миру і розвитку” і “Опозиційний блок” підписали меморандум про співпрацю. Обидві політсили мають намір координувати свої дії у міськраді Слов’янська і висловили підтримку меру міста Вадиму Ляху.

 

“Слуги народу” заслухали чотирьох кандидатів у міністри – Качура

На засіданні фракції “Слуга народу” заслухали чотирьох кандидатів на посади міністрів енергетики, освіти і науки, аграрної політики та у справах ветеранів.

Про це повідомив народний депутат із фракції “Слуга народу” Олександр Качура у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Підсумки засідання фракції “Слуга народу” з кадрових питань. Було заслухано кандидатів на посади: першого віцепрем’єра, міністра енергетики України – Юрія Вітренка, міністра освіти і науки – Сергія Шкарлета; міністра аграрної політики – Романа Лещенка; міністра у справах ветеранів – Юлії Лапутіної”, – повідомив Качура.

Водночас, за його словами, на посаду міністра у справах ветеранів профільний комітет парламенту запропонував свого кандидата – Олександра Порхуна.

“Загалом заперечень не було практично до всіх кандидатів, за винятком міністерства екології (заперечили представники профільного комітету і ряд мажоритарників), буде ще сигнальне голосування в партійному чаті”, – зазначив депутат.

На його думку, у зв’язку з необхідністю проведення додаткових консультацій заяви про відставку міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Романа Абрамовського та міністра у справах ветеранів Сергія Бессараба найшвидше будуть розглядатися не завтра, а в п’ятницю.

Як повідомляв Укрінформ, народні депутати від “Слуги народу” на засіданні фракції у вівторок ввечері планували познайомитися з кандидатами на посади міністрів у справах ветеранів, енергетики, освіти і науки, очікувалась участь Президента Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Раніше на засіданні парламенту Дмитро Разумков повідомив, що Роман Абрамовський направив до Верховної Ради заяву про звільнення з посади міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів, а Сергій Бессараб – про звільнення з посади керівника Міністерства у справах ветеранів.

 

Бюджет-21: голоса в обмен на «соц-эконом» и пост для Коломойского

ЛБ

15 декабря, срывая все сроки (бюджет в целом должен быть принят не позже 1 декабря), Верховная Рада проголосовала за изменения в Бюджетный кодекс и закон «О государственном бюджете» на следующий год. Ко второму чтению Кабмин ещё больше урезал расходы на «социалку», Пенсионный фонд и образование. Но голоса «за» нашлись: «слугам» традиционно подсобили мажоритарщики из групп «За будущее» Коломойского и «Доверие». Взамен депутаты получили 6 млрд. грн «соц-эконома» (простыми словами, деньги на избирательные на округа). А также – гарантии назначения бывшего директора по развитию бизнеса «Нафтогаза» Юрия Витренко на пост первого вице-премьер министра – министра энергетики. Как происходили бюджетные «торги» – в материале LB.ua.Анна Стешенко, Специальный корреспондент

Второе чтение

LB.ua подробно уже писал об изменениях бюджета ко второму чтению.

Основные показатели бюджета между первым и вторым чтением остались без изменений. Правда, по требованию МВФ и народных депутатов Кабмин таки снизил (хоть и незначительно) дефицит с 6% до 5,5%. Увеличил прогнозированные доходы на 21 млрд грн за счёт ожидаемого НДС (+5,5 млрд грн), ввозных пошлин (+2,4 млрд грн), налога на прибыль (+1,8 млрд грн), игорного бизнеса (+7,4 млрд грн) и государственных компаний (+4 млрд грн). Впрочем, глава ГТС Павел Рябикин уже направил в бюджетный комитет письмо, в котором обосновал, что план на 2021-й год в 420,4 млрд грн – нереальный (в этом году таможня собрала 351,2 млрд. грн).

предоставлено членом бюджетного комитета Алексеем Гончаренко

Предоставлено членом бюджетного комитета Алексеем Гончаренко

Доходы же пришлось урезать и перераспределить. Больше всего пострадали Министерство социальной политики (–4,9 млрд. грн), Министерство развития общин и территорий (–4,9 млрд. грн), Минобразования (–4,5 млрд. грн) и даже Пенсионный фонд (–8,5 млрд. грн). В то же время «любимый» депутатами «соц-эконом» оставили, пообещав в депутатам-мажоритарщикам 6 млрд. грн (приблизительно 30 млн. грн на округ). Также добавили 4 млрд. грн Министерству здравоохранения. Впрочем, Максим Степанов заявил, что этих средств не хватит не только для возможного вакцинирования от ковида, но и для повышения зарплат медикам.

Зато о себе власть не забыла: увеличены расходы на министерства и аппарат ВР (+0,3 млрд. грн), Офис Генпрокурора (+2 млрд. грн). Депутаты тоже не остались обделены. В 2021-м году предусмотрены такие расходы на одного народного депутата Украины: 90 тыс. грн – для компенсации проезда по территории Украины, 1,5 тыс. грн – на канцелярские принадлежности, 4890 грн – на городские, междугородные телефонные разговоры, 8 тыс грн – на командировки помощников-консультантов в избирательные округа, 20 тыс. грн – на содержание офисов депутатов в избирательных округах, 670 грн – на проведение и организацию встреч нардепа с избирателями, 237250 грн – на компенсацию аренды жилья.

Вердикт комитета

Вечером понедельника, 14 декабря, почти с 4-часовым опозданием, бюджетный комитет собрался на заседание, чтобы дать окончательный вердикт документу. Главным «трюком» для обеспечения голосов мажоритарщиков стала процедура распределения «соц-эконома».

«Чтобы собрать голоса за бюджет полностью возвращается система так называемой субвенции на «соц-эконом развитие» отдельных территорий. Такие отдельные территории – это округа мажоритарщиков, которые отдадут свои голоса за такой бюджет. Контроль (за распределением 6 млрд грн) будет осуществлять специальная комиссия Минфина. Состав этой комиссии не менее чем на половину будут составлять сами депутаты – члены бюджетного комитета. Опять поделят избирателей страны на правильных (избрали провластных депутатов) и неправильных (избрали оппозиционеров)», – объяснял «схему» член бюджетного комитета и нардеп «Европейской солидарности» Алексей Гончаренко.

На эту же комитетскую правку к бюджету обратил внимание замглавы финансового комитета Ярослав Железняк из «Голоса». По его словам, таким образом в самом бюджете четко прописали механизм «ручного распила» средств «соц-эконома», как мажоритарщиками, так и Минфином. Простым языком, деньги на округа получат те депутаты, которые нажмут кнопки «за» закон в целом.

Главным «камнем преткновения» стал вопрос акциза на топливо, который до сих пор поступал в местные бюджеты. В проекте бюджета-2021 Кабмин предложил забрать эти средства в госбюджет. После продолжительных дискуссий большинство «слуг» в комитете рекомендовало «хитрую» правку, которая меняет всю систему распределения этих средств: все поступления от акциза будет распределять Кабмин в зависимости от протяженности улиц и дорог, соответствующей административно-территориальной единицы. Естественно, такой вариант не устроил мажоритарщиков, что подвесило принятие бюджета в целом во вторник. Хотя ближе к 23.00 комитет таки рекомендовал Раде принять закон в целом.

Коллизия с акцизом и торги за портфели

Утром 15 декабря, как и предполагает процедура, парламентарии приступили к внесению изменений в Бюджетный кодекс. Кульминационной стала «акцизная» поправка нардепа «Голоса» Галины Васильченко – оставить минимум 7 млрд. грн от топливного акциза на местах. Её принятие 236 голосами депутаты сопроводили бурными аплодисментами.

Однако в процессе рассмотрения Кодекса был проголосован ещё ряд поправок по местным акцизам. В итоге вышла небольшая правовая коллизия, поскольку правки повлияли на баланс всего бюджета на 2021 год. В итоге Дмитрий Разумков вынужден был объявить перерыв в работе парламента до 16-00, чтобы бюджетный комитет нашел выход из ситуации.

«Рада проголосовала две взаимоисключающие правки в Бюджетный кодекс. Одна правка предусматривает сохранение 13,44% акциза на топливо в общих фондах бюджетов местного самоуправления на 1 год, как временная мера, а вторая правка – на постоянной основе. При этом вторая правка не забирает акциз из доходов Госбюджета. Коллизия остаточного турборежима», – иронизировал член бюджетного комитета Гончаренко.

Но не только коллизия с акцизом заставила нардепов уйти на перерыв. Ещё с вечера понедельника начались переговоры о новых кадровых назначениях в Кабмине. Суть консультаций проста и повторяется уже не один год накануне принятия бюджета: «портфели» в обмен на голоса.

По информации источников LB.ua, на повестке дня – поиск голосов за назначение Юрия Витренко на должность вице-премьера –министра энергетики, Юлии Лапутиной – на пост министра по делам ветеранов, Романа Лещенко – на должность министра аграрной политики, Романа Опимаха – на пост министра экологии. Также депутатам преложили назначить Сергея Шкарлета полноценным главой Минобразования (сейчас он руководит в статусе и.о.).

«После освобождения Ольги Буславец (заместитель министра энергетики, исполняла обязанности главы ведомства, – LB.ua) сектор энергетики остается без руководителя. Витренко – креатура Игоря Коломойского. Еще на стадии обсуждения бюджета группе Коломойского обещали назначения Витренко в обмен на голоса за бюджет на 2021 год. Поэтому группа «За будущее» и люди Коломойского во фракции поддержат бюджет. Понятно, что такая перспектива, мягко говоря, не очень нравится депутатам Ахметова», – рассказал LB.ua собеседник из фракции «СН».

По словам другого нардепа, с Витренко все ясно, «к концу недели за него проголосует Рада». «По другому кадровому вопросу – назначению министром образования Сергея Шкарлета – еще идут торги. Не все депутаты даже в нашей фракции «Слуга народа» готовы голосовать за него. С ним очень много «зашкваров» и он очень токсичен», – заявил представитель «Слуги народа».

Еще один его коллега по фракции добавил, что фракция отнеслась к кандидатуре Витренко неоднозначно: «Все, кроме людей Бороды (депутатов Игоря Коломойского, – LB.ua) выступили против назначения Витренко. Но, судя по тому, что на фракции будет президент, ОП дожмёт это назначение».

Другие же собеседники LB.ua в «Слуге народа» положительно оценили перспективы назначения Шкарлета, как и предложенной кандидатуры на пост министра по делам ветеранов Юлии Лапутиной – второй женщины-генерала в Украине. Для поиска компромисса заседание фракции отложили на вечер уже после принятия бюджета.

«Дорожная карта будущего развития»

Перерыв Рады затянулся до 17.30. Как рассказал LB.ua Железняк, члены бюджетного комитета «долго выписывали правку по акцизу, это реально заняло время, технически было важно все согласовать».

Министр финансов Сергей Марченко, когда на улице уже стемнело, а на Майдане продолжались стычки SaveФОП, достаточно лаконично и быстро представил бюджет с трибуны. Назвал документ — дорожной картой будущего развития. Он также заверил, что средств в бюджете достаточно для всех социальных выплат, включая индексацию пенсий даже на фоне сокращения ПФ. А о включении «печатного станка» и эмиссии речь вообще не идёт.

В итоге, за госбюджет проголосовали 289 депутатов – 225 «слуг», 21 представитель группы «За майбутнє», 20 из группы «Довіра», а также 11 внефракционных. Фракция «Батькивщина», как и в первом чтении дала 12 (из 24) голосов. Фракции «ЕС», «Голоса» и ОПЗЖ не голосовали. Объединило депутатов одно – признание того, что следующий год будет очень сложным, а посему бюджет придется неоднократно пересматривать.

Анна Стешенко, Специальный корреспондент