На Прикарпатті відновили криївку, в якій загинули повстанці 70 років тому

На Прикарпатті у селі Великий Ключів, що на Коломийщині, відновили криївку, в якій загинули повстанці.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив громадський діяч Геннадій Романюк для місцевої телерадіокомпанії «НТК».

«Ця криївка важлива тим, що тут загинули наші найвищі провідники, коли підпілля майже завершило боротьбу», – зазначив Романюк.

Громадська активістка Ольга Баранецька розповідає, що в бункері до зимівлі 1951 року готувались троє повстанців: провідник Іван Кулик – Сірий, Юрій Дронюк-Яр та його дружина Анна Дронюк-Муха. Сірий був родом з Донеччини. Колишній капітан Червоної Армії познайомився з повстанцями у полоні й, перейшовши на їх бік, очолив боротьбу УПА у Коломийській окрузі. Усі загинули через зрадника Кірова, якого завербувало МГБ.

«Повстанці не пристали на пропозицію здатися. До останнього палили архіви та давали відсіч», – зазначає Баранецька.

До відновлення криївки у Верхньому Ключеві долучились активісти Коломийського районного осередку ВО «Тризуб» імені Степана Бандери.

МГБ – Міністе́рство держа́вної безпе́ки СРСР (рос. Министерство государственной безопасности СССР (МГБ)) — союзно-республіканське міністерство, яке існувало з 1946 до 1953 року. Наступник Народного комісаріату державної безпеки (рос. НКГБ), попередник КДБ СРСР.

 

Томос про автокефалію ПЦУ підписали два роки тому

5 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію об’єднаної Православної церкви України.

Церемонія підписання Томосу пройшла після спільного молебню Варфоломія і предстоятеля Православної церкви України Епіфанія в храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату в Стамбулі. Томос є патріаршою грамотою, що офіційно затверджує канонічний автокефальний статус ПЦУ як однієї з 15 помісних православних церков світу. Цей документ видається один раз і є основою існування церкви. Він чинний з моменту його підписання.

Як відомо, шлях до незалежної української помісної Церкви був складним і тривалим. Перша спроба була здійснена ще 100 років тому, за часів Гетьманату і Директорії. Але народженню Української церкви завадила більшовицька окупація.

Процес був відновлений з початком Незалежної України, велику роль у цьому відігравав предстоятель УПЦ Київського патріархату Філарет. Проте, багато років Москві вдавалося блокувати цей процес. І лише спроба 2018 року виявилася вдалою: 11 жовтня Синод Вселенського патріархату оголосив, що Російська православна церква втратила юрисдикцію над канонічною територією України, а церквою-матір’ю України є Константинополь. Окрім того, було визнано недійсною анафему глави УПЦ КП Філарета та предстоятеля УАПЦ Макарія.

15 грудня 2018 року у Софії Київській пройшов Об’єднавчий церковний собор. На ньому духовенство УПЦ Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та УПЦ Московського патріархату створили єдину помісну Православну церкву України, ухвалили її статут і обрали предстоятеля – митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

Процедура надання автокефалії ПЦУ завершилась 6 січня 2019 року – в Патріаршому храмі Святого Георгія відбулося вручення Томоса про автокефалію та божественна літургія, яку спільно відправили Вселенський патріарх Варфоломій та предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

 

У зоні ООС окупанти чотири рази зривали «тишу» минулої доби

06.01.2021, 07:41

Протягом минулої доби, 5 січня, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

“В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», на Приазов’ї, неподалік населених пунктів Гнутове та Водяне збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік українських позицій з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. Поблизу Авдіївки ворог здійснив кілька неприцільних пострілів з ручного протитанкового гранатомета, а біля Пищевика – зі стрілецької зброї”, – йдеться у повідомленні.

Від початку поточної доби, 6 січня, зафіксовано два порушення режиму припинення вогню. Біля  Водяного, що на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська вели вогонь в бік позицій ОС з мінометів 120-го калібру, гранатометів різних систем, а також – великокаліберного кулемета.

Серед українських воїнів бойових втрат та поранень немає.

Про всі факти порушень режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.

 

Керівнику «міграційної служби ДНР» оголосили підозру за трьома статтями

Контррозвідка СБУ викрила протиправну діяльність керівника так званої «міграційної служби МВС ДНР», якому оголошено про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр СБУ.

Контррозвідники встановили, що керівник «міграційної служби МВС ДНР» причетний до посягань на територіальну цілісність і недоторканність України, терористичної діяльності, а також порушення норм міжнародного гуманітарного права.

За даними слідства, фігурант забезпечував примусову видачу мешканцям тимчасово окупованих територій Донеччини «паспортів ДНР», а також процес незаконного оформлення місцевим жителям громадянства РФ.

Слідчі СБУ заочно повідомили фігуранту про підозру за ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальні цілісність і недоторканність України), ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) та ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України.

Тривають слідчі дії під процесуальним керівництвом прокуратури Донецької області.

 

Обвинувачення проти кримських татар в тероризмі побудовані на брехні – політв’язень Гафаров

Фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», інвалід 2-ї групи Джеміль Гафаров зміг ознайомитися лише з 38 з 57 томів кримінальної «справи», побудованої, за його словами, на брехні і фальсифікації.

Про це в Фейсбуці, цитуючи “Листа з неволі” Джеміля Гафарова, повідомляє Кримська солідарність, передає Укрінформ.

“Я, як і багато хлопців, за весь період ознайомився з 38 томами справи з 57. Видно, що всі справи, всі обвинувачення зліплені нашвидкуруч, з грубими порушеннями, і ніхто не несе відповідальності за це правове беззаконня, за умисно сфабриковане обвинувачення”, – написав Гафаров.

За його словами, погана організація ознайомлення, плутанина в матеріалах, що розміщені в 57 томах, суцільна фальсифікація і брехня, викладені в них, “говорять про відсутність якогось здорового глузду у звинуваченні нас в тероризмі, в участі в терористичній організації, в підготовці до насильницького захоплення влади і зміни конституційного ладу Російської Федерації”.

Політв’язень вважає, що з метою “якнайшвидше відправити нас по таборах” слідство незаконно розділило 25 обвинувачених у цій “справі” на 5 “п’ятірок” і безпідставно називає їх “організованою групою”.

Як розповів Гафаров, в ніч на 30 грудня після виявлення нібито у одного з тих, хто вибув з камери, COVID-19 адміністрація СІЗО без будь-яких роз’яснень закрила камеру на карантин, скасувавши не тільки суди, прогулянки і зустрічі з адвокатом, а й консультації лікарів та можливість придбання медпрепаратів.

За словами Гафарова, зараз він продовжує готуватися до суду та етапування з Криму в Ростов-на-Дону.

“Ми продовжуємо готуватися до етапування в Ростов, готуємося до судів, знаємо, що це – важка боротьба за свою невинуватість, якої хочуть нас позбавити. Ми впевнені в своїй правоті, ми не винні, нас безпідставно засуджують, нас насильно і незаконно тримають під вартою, незважаючи ні на вік, ні на здоров’я, ні на відсутність реальних фактів обвинувачення”, – написав політв’язень.

Джеміль Гафаров має II групу інвалідності і, за заявою українського омбудсмена Людмили Денісової, “не може утримуватися в місцях несвободи, де йому не забезпечують проведення жодного медичного обстеження і не надають належної медичної допомоги”.

Гафаров був затриманий співробітниками ФСБ Росії 27 березня 2019 року під час масових облав у помешканнях активістів громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Всіх заарештованих обвинувачують в участі у забороненій в Росії організації “Хізб ут-Тахрір”.

 

У Раді українців Криму попросили Мінреінтеграції надати фінансування родині ув’язненого Приходька

УНН. Крайова Рада Українців Криму скерувала лист до керівництва Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розглянути питання щодо надання фінансової допомоги незаконно ув’язненому в Росії кримчанину Олегу Приходьку та його родині. Про це повідомляє УНН з посиланням на сторінку в Facebook КРУК.

“Крайова Рада Українців Криму (надалі КРУК) скерувала лист до керівництва Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розглянути питання щодо надання фінансової допомоги незаконно ув’язненому в Росії кримчанину Олегу Приходьку та його родині, що мешкає на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що нещодавно був розгляд на одному із засідань “Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист” питання про надання допомоги українцю Олегу Приходьку. Але з незрозумілих причин питання дотепер не вирішено належним чином.

“Ми звертаємо, в черговий раз, увагу державних установ щодо порушення прав та свобод українців в тимчасово окупованому Криму. Ми не повинні замовчувати ті факти, ті злочини, що вчиняє країна-агресор. Необхідно здійснювати ефективну державну політику щодо захисту прав українців в Криму на міжнародному рівні. Ми повинні швидко реагувати і здійснювати реальні заходи без популістичних слів стурбованості. Дія – це наша найефективніша зброя в захисті”, – сказав представник Крайової Ради Українців Криму Андрій Щекун.

Нагадаємо, у Криму здійснено напад на доньку та дружину в’язня Кремля Приходька.

 

Латвійця судять за участь у військових діях на боці “ДНР” –  УП

У вівторок в суді Відземського передмістя Риги починається процес у справі латвійця Івара Келлі, який звинувачується в участі в бойових діях на стороні “ДНР” в східних регіонах України.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на портал Delfi.

Згідно з обвинувальним висновком, латвієць воював на Донбасі в період з лютого 2015 по травень 2016 року.

В ході слідства Служба держбезпеки Латвії отримала достатньо доказів, що Келлі брав участь у збройному конфлікті на боці сепаратистів і входив до складу розвідувально-диверсійної групи.

Серед доказів є також відео, де зображено Івар Келлі або дуже схожу на нього людину на параді 9 травня 2015 року в Донецьку.

Судовий процес може істотно затягнутися, оскільки багато свідків, що проходять по цій справі, знаходяться за кордоном.

Відносно Івара Келлі не вжито жодних засобів безпеки, однак, якщо суд визнає його винним, йому може загрожувати позбавлення волі до 10 років.

 

Путін і Меркель обговорили Донбас і спільне виробництво вакцини –  УП

Президент Росії Владімір Путін і канцлерка Німеччини Ангела Меркель у вівторок обговорили “нормандський процес” та потенційне спільне виробництво вакцин.

Про телефонну розмову прозвітувала пресслужба Кремля, пише “Європейська правда”.

Як заявили у президента РФ, Путін і Меркель обговорили “деякі аспекти внутрішньоукраїнського врегулювання, перш за все в контексті реалізації мінського “Комплексу заходів” і домовленостей, досягнутих в ході “нормандських” самітів”.

Також обговорювалися питання співпраці в боротьбі з пандемією коронавірусу “з акцентом на можливі перспективи спільного виробництва вакцин”.

ВІдзначається, що лідери домовились про продовження контактів на цю тему між міністерствами охорони здоров’я та іншими профільними структурами двох країн.

Нагадаємо, в Офісі президента України сподіваються, що новий саміт лідерів у Нормандському форматі щодо війни на Донбасі зможе відбутися у 2021 році.

Також повідомлялося, що Україна розраховує на проведення зустрічі політичних радників щодо Донбасу в Нормандському форматі у січні 2021 року.

 

Харківська «Біолік» подала на реєстрацію в Україні російської «Спутник V»

Акціонерне товариство «Біолік» (Харків) підтвердило, що 31 грудня подало до Міністерства охорони здоров’я заяву на реєстрацію російської вакцини від коронавірусу, однак від коментарів ЗМІ адміністрація АТ утримується.

Як передає Укріфнформ, заяву опубліковано на сайті компанії.

«У зв’язку з численними запитами адміністрація АТ «Біолік» повідомляє, що 31.12.2020 р. на адресу МОЗ України нами дійсно була відправлена заява про державну реєстрацію лікарського засобу – вакцини Гам-КОВІД-Вак, комбінована векторна вакцина для профілактики короновірусної інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, виробництва ФДБУ «НДЦЕМ ім. М.Ф. Гамалеї», МЗ РФ», – йдеться у повідомленні.

Від коментарів агентству в компанії утримуються, в приймальні відповідають, що «керівництва немає на місці», а спілкування зі ЗМІ обмежуватиметься лише повідомленнями на сайті «Біолік».

Як повідомляв Укрінформ, 8 грудня деякі українські ЗМІ поширили заяву Російського фонду прямих інвестицій, у якій йшлося, що начебто «випуск готової форми вакцини на території України вже налагодило АТ «Біолік». Джерело агентства у правоохоронних органах спростувало цю інформацію, зазначивши, що це «чергова провокація з боку країни агресора».

Згодом компанія офіційно заявила, що не підписувала контрактів і не отримувала жодних трансферних технологій щодо виробництва російської вакцини «Супутник V». «АТ «Біолік», як національний виробник вакцин, технічно здатний здійснити виробництво вакцини від коронавірусу, але лише за наявності її державної реєстрації в Україні. На даний момент АТ «Біолік» не підписувало жодних контрактів, не отримувало ніяких трансферних технологій відносно виробництва вакцини «Супутник V», або будь-яких інших вакцин проти коронавірусу і ніколи не виробляли таких вакцин на технологічній базі компанії», – йшлося у заяві.

2 січня головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що Україна використовуватиме лише ті вакцини проти COVID-19, які пройшли третю фазу досліджень, тому реєстрація російської вакцини неможлива, оскільки така фаза дослідження закінчиться у грудні 2021 року.

 

Аварія на трубопроводі у прифронтовому Торецьку: виявлено один порив, люди досі без води

6 січня 2021, 08:03 УНН. Станом на ранок 6 січня надзвичайники виявили один порив на місці аварії водогону “Горлівка-Торецьк”. Без водопостачання досі залишаються Торецьк і навколишні населені пункти на Донеччині — загалом близько 38 тисяч жителів. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу ДСНС України.

“Станом на 07 год. 6 січня виявлено один порив. Після надання гарантій безпеки бригадами КП “Компанія „Вода Донбасу“ буде продовжено обстеження водогону на наявність поривів та проведення ремонтних робіт”, — йдеться у повідомленні.

Надзвичайники нагадали, що 5 січня було здійснено підвіз 13 м3 води з них 8 м3 питної та 5 м3 технічної.

Нагадаємо, 4 січня стався порив на водогоні (діаметром 900 мм) “Горлівка-Торецьк”, внаслідок чого без водопостачання залишилось 5 населених пунктів (м. Торецьк, м. Залізне, смт Північне, смт Південне та частково смт Щербинівка, близько 38 тис. мешканців).

 

На Донбасі 38 тисяч громадян залишилися без води – УП

Через прорив водогону на Донбасі близько 38 тисяч громадян у 5 населених пунктах залишилися без водопостачання.

Джерело: Державна служба з надзвичайних ситуацій

Деталі: 4 січня на водогоні (діаметром 900 мм) “Горлівка-Торецьк” стався порив.

Внаслідок прориву без води залишились міста Торецьк, Залізне, смт Північне, смт Південне та частково смт Щербинівка (близько 38 тис. мешканців).

Відзначається, що для забезпечення роботи котелень створено запас води.

Станом на ранок 5 січня бригади КП “Компанія “Вода Донбасу” продовжують роботи по відновленню водопостачання.

 

Посуха у Криму: у Джанкойському районі постраждали посіви гірчиці, льону та соняшника

УНН. Через посуху в 2020 році в Джанкойському районі постраждали посіви гірчиці, льону, проса та соняшника. Про це повідомила глава російської адміністрації Джанкойського району Інна Федоренко, передає УНН із посиланням на “Крим.Реалії“.

За її словами, недосів олійних культур “у зв’язку з малим запасом продуктивної вологи” становив близько 5-6 тисяч га, з посіяних більш ніж 11 тисяч га намолочено 6997,8 тонни, в результаті чого врожайність склала 6,4 ц/га.

“У період з березня по жовтень спостерігалося природне явище ”атмосферна і грунтова посуха“, яка негативно позначилася на розвитку рослин протягом усього вегетаційного періоду від чого постраждали посіви гірчиці, льону, проса та соняшника”, — цитує Федоренко пресслужба російської адміністрації міста.

Нагадаємо, в окупованому Криму пересох водоспад.

Як повідомляв УНН, в окупованому Криму критичний дефіцит прісної води через посуху і припинення водопостачання з материкової України. Окупаційна влада вдається до різних методів для забезпечення “потреб” на території окупованого півострова.

Додамо, що окупаційна влада пообіцяла кримчанам воду у новому році.

 

ЦВК вивчає можливість проведення виборів поблизу лінії фронту на Донбасі 28 березня 

Центральна виборча комісія під час сьогоднішнього засідання звернулася до Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій – обласних військово-цивільних адміністрацій стосовно надання висновків щодо можливості організації підготовки та проведення перших місцевих виборів 28 березня 2021 року в окремих територіальних громадах цих областей.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Управління комунікації Секретаріату ЦВК.

“До переліку таких громад входять 10 сільських, селищних, міських територіальних громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського і Покровського районів Донецької області та 8 – Сєвєродонецького і Щастинського районів Луганської області”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що висновки щодо організації підготовки та проведення перших місцевих виборів 28 березня 2021 року в окремих територіальних громадах Донецької та Луганської областей мають бути подані не пізніше 12 години 15 січня 2021 року.

У разі можливості організації підготовки та проведення відповідно до Виборчого кодексу України місцевих виборів на окремих територіях вказаних областей в останню неділю березня 2021 року ЦВК має ухвалити рішення про призначення перших місцевих виборів 28 березня 2021 року не пізніше 17 січня 2021 року.

Натомість у ЦВК зауважили, що законами України Комісія не наділена повноваженнями самостійно визначати можливість забезпечення належної безпеки та уникнення терористичної загрози під час організації та проведення місцевих виборів на окремих територіях Донецької та Луганської областей.

“Разом з тим, зважаючи на необхідність забезпечення можливості громадянам України реалізувати їх право на формування органів місцевого самоврядування шляхом участі у відповідних місцевих виборах, існує потреба в отриманні інформації щодо безпекової ситуації на окремих територіях цих областей, розташованих поблизу лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями. Тому з метою забезпечення реалізації і захисту конституційних виборчих прав громадян України Комісія ухвалила відповідне звернення до Донецької та Луганської ОДА – ОВЦА”, – відзначили у ЦВК.

Як повідомлялося, 8 серпня 2020 року ЦВК на підставі відповідних висновків Донецької та Луганської ОДА – ОВЦА встановила неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів, визначивши їх переліки.

Таким чином перші місцеві вибори 25 жовтня 2020 року у вказаних територіальних громадах не було проведено.

 

Кабмін підтримав проєкт указу Зеленського про нацпрограми під егідою комісії Україна ― НАТО

Уряд на позачерговому засіданні підтримав проєкт Указу Президента “Про річні національні програми під егідою Комісії Україна ― НАТО”.

Про це повідомив представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Василь Мокан у Фейсбуці.

“Під час позачергового засідання уряд підтримав проєкт Указу Президента України “Про річні національні програми під егідою Комісії Україна ― НАТО“. Документом передбачено затвердити нове Положення про розроблення річних національних програм під егідою Комісії Україна-НАТО та оцінювання результатів їх виконання”, – написав Мокан.

За його словами, Положенням передбачено оновлений підхід до формування річних національних програм та удосконалення системи моніторингу її виконання органами державної влади.

Окрім того, Мокан повідомив, що уряд ухвалив проєкт Постанови, якою пропонується збільшити чисельність військовослужбовців Збройних сил, які можуть бути направлені для проходження військової служби у багатонаціональних органах військового управління за кордоном з 26 до 35 осіб.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні прийняв низку кадрових змін.

 

Мінветеранів запустило чат-бот у месенджері Viber

06.01.2021, 02:50

Міністерство у справах ветеранів запустило чат-бот у месенджері Viber.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

“Швидко отримати необхідну інформацію та створити офіційний запит до Міністерства у справах ветеранів України відтепер можна й у месенджері Viber за посиланням“, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що раніше чат-боти Мінветеранів були створені у месенджерах Facebook Messenger та Telegram. За 6 місяців роботи ними скористалися понад 1100 користувачів.

Як повідомлялося, Міністерство у справах ветеранів України та ГО «Всеукраїнська організація «Федерація Є-спорту України» домовилися про співпрацю у сфері електронного спорту.

 

МКІП дав роз’яснення щодо процедури блокування сайтів

Міністерство культури та інформаційної політики припинило формувати переліки рекомендованих до заборони сайтів, оскільки таке блокування з боку інтернет-провайдерів можливо виключно за рішеннями РНБО.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у роз‘ясненні МКІП.

«МКІП веде діяльність щодо інформаційної безпеки та співпрацює з РНБО щодо сайтів, які становлять загрозу безпеці України. У той же час така форма, як «перелік рекомендованих до заборони сайтів», яку використовувало Міністерство інформаційної політики, МКІП не використовується, оскільки переліки від міністерства не можуть бути підставою для блокування доступу до сайтів з боку інтернет-провайдерів», – йдеться в повідомленні.

У міністерстві звернули увагу, що інтернет-провайдери у своїй діяльності щодо блокування сайтів керуються виключно рішеннями РНБО, введеними в дію указами Президента та рішеннями судів.

Підкреслюється, що нині МКІП розробляє концепцію боротьби з фейками та дезінформацією, а також працює над проєктом з медіаграмотності для того, щоб регулювання здійснювалось у визначений законодавством спосіб.

Крім того, як додали у міністерстві, запропонований до розгляду Верховної Ради проєкт закону про медіа формулює чіткі критерії регуляції як традиційних, так і нових медіа.

Як повідомлялося, Мінінформполітики у 2017-2018 роках склало перелік сайтів з антиукраїнським та сепаратистським контентом і пропонувало СБУ заборонити доступ до них в Україні.

 

Санду поділилась, про що говоритиме з Зеленським у Києві – УП

Президентка Молдови Мая Санду розповіла, які конкретні питання планує підняти на зустрічах з керівництвом України у Києві в рамках свого першого закордонного візиту на посаді.

Про це вона розказала в інтерв’ю Deutsche Welle, повідомляє “Європейська правда“.

“У січні я поїду до Києва, щоб зустрітися з паном Зеленським. І це лише початок”, – сказала вона.

Санду наголосила, що метою візиту є відновлення відносин між сусідами.

“Ми хочемо відновити відносини, тому що якась робота була на рівні урядів, але на рівні президентів взагалі не було ніяких зустрічей за ці 4 роки. Нам важливо відновити відносини”, – зазначила вона.

Санду підкреслила, що є багато конкретних питань, на які потрібно знайти відповіді.

“Це і питання безпеки в регіоні, і питання нашого шляху до Європейського Союзу, ті реформи, які ми повинні впроваджувати, щоб наблизити наші країни до ЄС. І, звичайно, питання щодо делімітації кордонів, і щодо гідроелектростанції”, – розповіла президентка Молдови.

Як повідомлялось, Мая Санду 12 січня відвідає Україну з офіційним візитом.

Президент України Володимир Зеленський запросив Маю Санду до Києва у першій телефонній розмові наступного дня після президентських виборів.

Згодом Санду підтвердила, що свій перший візит на посаді президента здійснить до Києва.

 

Іран з п’ятої спроби передав Україні остаточний звіт щодо збитого літака МАУ –  УП

Напередодні Нового року Іран передав Україні проєкт технічного звіту щодо причин катастрофи літака МАУ в Тегерані.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін у коментарі Суспільному, передає “Європейська правда”.

“Так, передали увечері 31 грудня, з п’ятої спроби. Зараз усі компетентні органи ретельно його вивчають” — сказав Єнін.

За його словами, Україна має 60 днів на те, аби внести до звіту зауваження та пропозиції, після чого Іран матиме ще місяць на його доопрацювання. Звіт оприлюднять лише після затвердження радою Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).

“Зарано щось коментувати по звіту, поки що є факт його отримання, далі аналіз покаже, наскільки він нас задовільняє з точки зору об’єктивності та неупередженості”, — зазначив Єнін.

Про факт передачі звіту заявив і посол Ірану в Україні Манучехр Мораді під час круглого столу в посольстві.

“Було складено попередній звіт відносно обставин катастрофи, а його остаточний варіант було нещодавно затверджено і передано всім відповідним сторонам”, — завив він.

Раніше повідомлялося, що уряд Ірану в середу доручив міністерству доріг і міського розвитку  виплатити по 150 тисяч доларів родинам кожної з жертв катастрофи літака “Міжнародних авіаліній України” під Тегераном у січні цього року.

Український літак Boeing-737 авіакомпанії МАУ, який прямував рейсом PS 752 Тегеран – Київ, був збитий іранськими військовими у ніч на 8 січня 2020 року незабаром після зльоту.

На борту перебували 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, всі вони загинули. Через тиждень після катастрофи президент Ірану Хасан Роухані оголосив, що причиною катастрофи стала людська помилка.

 

Лукашенко про стосунки з Путіним: Загнали вже намертво в одну команду –  УП

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що їх з російським лідером Володимиром Путіним “загнали в одну команду” в політиці.

Джерело: “РИА Новости” з посиланням на заяву Лукашенка на каналі “Росія 1”

Пряма мова: “Нас загнали вже намертво в одну команду”.

Деталі: Лукашенко додав, що також грає в одній команді з Путіним в хокей.

 

Трамп пообіцяв «пекельну битву» за Білий дім

Президент США Дональд Трамп заявив, що влаштує «пекельну битву» за посаду, якщо демократи «захоплять» Сенат та Білий дім.

Як передає Укрінформ, про це Трамп заявив під час мітингу своїх прихильників.

Із закликами боротися за “чесні” підсумки виборів президента він виступив у місті Далтон, штат Джорджія.

“Можна програти й сказати: ну, добре, я програв. Спробую іншим разом — а, може, і не спробую, може, я просто повернуся до звичайного життя. Але коли ти перемагаєш з величезною перевагою, а вони крадуть у тебе перемогу та фальсифікують результати — це неприпустимо”, – заявив Трамп.

Чинний голова Білого дому стверджує, що переміг 3 листопада “з великим відривом”, підкресливши неприйнятність “фальсифікації виборів”.

Як повідомляв Укрінформ, в американському штаті Джорджія 5 січня триває другий раунд виборів на дві посади в Сенаті, який визначить баланс сил у верхній палаті Конгресу на наступні два роки.

На початку грудня влада штату Джорджія повторно сертифікувала результати президентських виборів, вкотре підтвердивши перемогу Джо Байдена за підсумками вже третього перерахунку виборчих бюлетенів.

Раніше президент США Дональд Трамп вимагав від секретаря штату Джорджія республіканця Бреда Раффенспергера “знайти” достатньо голосів для скасування результатів виборів у штаті, де переміг його суперник Джо Байден.

 

Трамп змінив генпрокурора у Джорджії, де тривають важливі вибори

06.01.2021, 05:16

Президент США Дональд Трамп змінив генерального прокурора Атланти, столиці штату Джорджія, де тривають дуже важливі вибори до Сенату.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це пише CNN.

Зазначається, що попередній генпрокурор Атланти Баюнг Пак раптово пішов у відставку в понеділок. Поки незрозуміло, чи це було його добровільне рішення, адже у своїй пояснювальній записці він послався на “непередбачувані обставини”, що зумовили відставку. Обов’язки Пака мав би перебрати на себе його перший заступник Курт Ерскіне, однак указом Трампа на посаду було призначено Боббі Крістін, який до того три роки працював прокурором південного округу Джорджії.

Як повідомляв Укрінформ, в американському штаті Джорджія 5 січня тривав другий раунд виборів на дві посади в Сенаті, який визначить баланс сил у верхній палаті Конгресу на наступні два роки.

На початку грудня влада штату Джорджія повторно сертифікувала результати президентських виборів, вкотре підтвердивши перемогу Джо Байдена за підсумками вже третього перерахунку виборчих бюлетенів.

Раніше президент США Дональд Трамп вимагав від секретаря штату Джорджія республіканця Бреда Раффенспергера “знайти” достатньо голосів для скасування результатів виборів у штаті, де переміг його суперник Джо Байден.

 

У Штатах невідомі пообіцяли скерувати літак у будівлю Капітолію

06.01.2021, 06:25

Невстановлені особи надіслали нью-йоркським авіадиспетчерам погрозу про намір розбити сьогодні літак у Капітолії, що у Вашингтоні.

Як повідомляє Укрінформ, про це пише CBS News із посиланням на власні джерела.

“Кілька авіадиспетчерів у Нью-Йорк в понеділок почули страхітливе попередження: “У середу ми розіб’ємо літак об Капітолій. Сулеймані буде відплачений”, – стверджує телеканал.

Наразі невідомо, хто саме надіслав погрозу. “Хоча уряд не вважає погрозу правдоподібною, її розслідують як порушення правил авіаційних частот”, – йдеться у матеріалі. Джерела повідомили телеканалу, що незалежно від того, чи є загроза можливою, тривогу викликає сам факт втручання у зв’язок між диспетчерами та пілотами.

CBS нагадує, що поширення погрози збіглося у часі із роковинами вбивства Касема Сулеймані в Іраку. Іран вже давно обіцяє помститися США за цей напад.

“Джерела повідомили CBS News, що Пентагон та інші держагентства були поінформовані про цифровий голосовий запис”, – стверджує видання.

Як відомо, у середу Конгрес США має затвердити перемогу Джо Байдена на виборах президента США.

 

Парламент Ірану хоче зобов’язати уряд «знищити Ізраїль»

06.01.2021, 02:21

На розгляд парламенту Ірану було винесено законопроєкт, який зобов’язує уряд до 2041 року «знищити державу Ізраїль».

Як повідомляє Укрінформ, про це пише IranWire.

“У річницю вбивства Касема Сулеймані до іранського парламенту було внесено безпрецедентний в 42-річній історії Ісламської Республіки законопроєкт. Він зобов’язує уряд Ісламської Республіки вжити заходи для “знищення” Ізраїлю до 2041-го року”, – йдеться у матеріалі.

Зазначається, що законопроєкт вимагає від уряду розірвати блокаду Сектору Гази, надіславши постачання товарів не пізніше, ніж за 6 місяців після ухвалення законопроєкту.

“Такий крок призведе до захоплення іранських товарів та підвищить ймовірність військового протистояння з Ізраїлем”, – пояснює IranWire.

Внесений до парламенту документ також передбачає низку інших безпрецедентних зобов’язань. Зокрема, уряд мусить негайно укласти угоди про економічну співпрацю із Китаєм, Росією, Венесуелою, Іраком та Сирією, навіть попри те, чи виявляють ці держави інтерес до такої кооперації.

У разі ухвалення документу Іран також не братиме участі у дво- й багатосторонніх перемовинах із США, поки Вашингтон не вибачиться за вихід з “ядерної угоди” й не засудить вбивство Сулеймані.

“Видається, що законопроєкт свідчить про кінець періоду розумного урядування в Ірані. У кращому випадку його можна сприймати, як пропаганду, у гіршому ж, якщо парламент підтримає його, він на десятиліття погіршить умови для країни”, – підсумовує видання.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 3 січня 2020 року США здійснили ракетний обстріл поблизу міжнародного аеропорту столиці Іраку. У результаті були ліквідовані командир елітного підрозділу “Ель-Кудс” Корпусу вартових ісламської революції Касем Сулеймані, а також лідер іракського шиїтського ополчення Абу-Махді аль-Мухандіс.

 

УЗ: Під час січневого локдауну всі поїзди курсуватимуть за розкладом –  УП

В “Укрзалізниці” заявили, що під час січневого локдауну залізничне сполучення буде повністю забезпечене.

Про це повідомляє прес-служба компанії.

“Укрзалізниця забезпечить курсування поїздів далекого й приміського сполучення під час чергового посилення карантину в країні з 8 по 24 січня, продиктованого рішенням Уряду України.

Також Укрзалізниця забезпечить усі протиепідемічні заходи для безпеки пасажирів під час подорожей”, – запевнили в УЗ.

У компанії закликали пасажирів дотримуватися обов’язкового маскового режиму під час подорожей та користуватися антисептиком.

“У разі порушення цих норм просимо звертатися до нашого контакт-центру: 800-50-3111. На такі порушення будемо реагувати миттєво”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо:

Уряд запровадить посилений карантин з 8 по 24 січня 2021 року.

З 8 по 24 січня 2021 року буде заборонено:

відвідування навчальних закладів, крім дошкільної освіти та спеціальних закладів,

робота кафе, барів, ресторанів (крім доставки і замовлень на виніс),

робота ТРЦ, розважальних закладів, салонів краси, фітнес-залів, басейнів, кінотеатрів

продовольчих і непродовольчих ринків.

Проте транспорт буде працювати.

 

Інформація про заборону продажу повсякденних товарів під час карантину – фейк – Степанов

УП

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що інформація про заборону продажу деяких непродовольчих товарів під час карантину не відповідає дійсності.

Джерело: брифінг Степанова 5 січня

Пряма мова: “Я бачив цю інформацію, яка з’явилася в мережі, вона не є достовірною.

Чим дозволено буде торгувати в термін з 8 до 25 січня – це торгівля продуктами харчування, на торговельних площах, де не менше 60% площі призначена для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв′язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і засобами захисту рослин.

Торгівельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень”.

Деталі: Щодо побутової хімії, то Степанов повідомив, що Кабмін на засіданні 5 січня ще прийме певні уточнення.

За словами міністра, коли уряд складав перелік товарів, які не можна буде придбати, то виходив з того, що карантинні обмеження триматимуть в Україні лише 16 днів.

Пряма мова: “16 днів це той термін, який потрібен нам, щоб повністю збити хвилю розповсюдження COVID-19. Нам це потрібно, щоб ми потім уже не вводили ніяких локдаунів, щоб ми спокійно пройшли пікове зростання захворюваності на грип, щоб ми уже до весни не вводили локдаун, щоб ми спокійно пройшли цю хвилю захворюваності і витримала наша медична система”.

Нагадаємо: 4 січня Американська торговельна палата в Україні повідомила, що на період січневого локдауну супермаркетам заборонили продавати побутову хімію, одяг, пресу та інші товари повсякденного вжитку.

 

Уряд розширив перелік товарів, які продаватимуть під час локдауну

Кабінет Міністрів дозволив продавати побутову хімію і друковану пресу під час посилених карантинних обмежень.

Про це представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан повідомив в ефірі Україна 24, передає кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні було проведено позачергове засідання Кабміну. Була ініційована з боку міністра Степанова конкретизація по переліку товарів, які можуть підпадати під заборону продажу на час локдауну… Змінами було запропоновано додати можливість продажу побутової хімії і друкованої преси. Це ті зміни, які МОЗ сьогодні додав, і це ті товари, які можна буде придбати”, – сказав Мокан.

Як повідомлялося, 9 грудня 2020 року уряд ухвалив постанову “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

Серед іншого, документ передбачає в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня до 00 годин 00 хвилин 25 січня на території України посилені карантинні заходи та визначає низку обмежень. Зокрема йдеться про заборону приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60% яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень.

4 січня 2021 року Американська торговельна палата закликала уряд переглянути умови локдауну з 8 до 24 січня, які передбачають заборону продажу низки товарів повсякденного вжитку. В Американській торговельній палаті вважають, що внаслідок такої заборони варто очікувати додаткових збитків для бізнесу і держави, а також значного невдоволення споживачів.

В Україні за минулу добу, 4 січня, зареєстрували 5 334 нові випадки захворювання на COVID-19. За весь час пандемії в країні захворіло на COVID-19 1 083 585 осіб, одужало 747 408 осіб; 19 129 людей померло

 

Походження коронавірусу: ВООЗ не отримала дозволу від Китаю на візит експертів

Всесвітня організація охорони здоров’я ще не отримала дозволу від влади Китаю на візит експертної групи для вивчення походження коронавірусу.

Про це на брифінгу заявив директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус, передає Укрінформ.

“Сьогодні ми дізналися, що китайські посадовці ще не завершили видачу необхідного дозволу для прибуття групи”, – сказав Гебреісус.

Він підкреслив, що “дуже розчарований цією новиною”.

Директор ВООЗ додав, що дав чітко зрозуміти владі Китаю: ця місія є пріоритетом ВООЗ. Китайська сторона пообіцяла йому якнайшвидше завершити цей процес.

Як повідомлялося, вперше коронавірус був виявлений у центральній частині китайського міста Ухань наприкінці 2019 року.

За даними Worldometer, у світі зафіксовано 86 562 679 випадків зараження коронавірусом, з них 1 870 566 летальних, одужали 61 367 222 особи.

 

Експерти ВООЗ відправляться в Китай у пошуках походження COVID-19 – УП

Група експертів ВООЗ планує відправитися в Китай для вивчення походження коронавіруса, який вперше з’явився в місті Ухань в грудні 2019 року.

Джерело: AFP

Деталі: Відзначається, що через рік після початку пандемії експерти ВООЗ повинні прибути в Китай з “вельми політизованим візитом” для вивчення витоків коронавірусу.

Навколо поїздки панують розмови про приховування, змову і побоювання з приводу обману.

Раніше Пекін відкладав доступ незалежних експертів в Китай для з’ясування причин пандемії, не бажаючи погоджуватися на розслідування.

Але тепер ВООЗ заявляє, що Китай надав дозвіл на візит своїх експертів, і очікується, що найближчим часом туди прибуде група з 10 осіб з візитом на 5 або 6 тижнів, включаючи 2 тижні, проведені в карантині.

Китайська влада цього тижня відмовилися підтвердити точні дати і деталі візиту.

Нагадаємо:

COVID-19 був вперше був виявлений в місті Ухань (Китай) в кінці 2019 року.

Походження вірусу досі залишається предметом суперечок.

Команда ВООЗ пообіцяла зосередитися на тому, як коронавірус перейшов від тварин, які, як вважається, були кажанами, до людей.

У минулому році місія ВООЗ вивчала реакцію влади Китаю на вірус, а влітку інша місія заклала основу для майбутнього розслідування.

 

Long COVID: пацієнти втрачають працездатність на 6 місяців – дослідження

Софія Кочмар-Тимошенко,  спеціально УП.Життя

Пацієнти, які перехворіли коронавірусною хворобою, повідомляють про 205 можливих симптомів у 10 органах.

Багато людей, які страждають на long COVID все ще не можуть повноцінно повернутися до роботи через шість місяців після зараження, як показало масштабне дослідження.

Спочатку йшлося про те, що коронавірусна хвороба – це респіраторне захворювання, яке проходить за 2-3 тижні, однак чим довше пандемія триває, тим більше людей повідомляють про те, що деякі симптоми їх супроводжують вже півроку.

У кожного п’ятого COVID-пацієнта пізніше діагностували психічні захворювання.

Відомо, що через COVID-19 втрачають запах і смак, у декого погіршується слух.

Лікарі вважають, що коронавірус може викликати проблеми в ротовій порожнині і псувати зуби. 

Коронавірус впливає також на репродуктивну систему людини і в чоловіків наслідком може бути навіть імпотенція.

Деякі науковці обережно заявляють, що COVID-19 – це аутоімунне захворювання, саме через це уражаються такі різні органи людини.  Немає єдиного пояснення про те, чому такі різні симптоми має long COVID, які його дійсні масштаби і вплив, але нові дослідження цього явища змушують серйозно переглянути оцінку цьому явищу.

Для дослідження науковці із групи Patient Led Research for COVID-19 – це група пацієнтів, які є дослідниками за професією, але і самі мають симптоми довготривалого коронавірусу) опитали 3762 людини віком від 18 до 80 років із 56 країн світу.

Респонденти відповідали на 257 різних питань дев’ятьма мовами.

У результаті науковцями вдалося зафіксувати 205 симптомів у 10 органах людини, а 66 з них зберігаються протягом семи місяців.

“Цього ще немає в медичних підручниках, і майже не було опубліковано жодних великих дослідних робіт.

Частково прогрес тут полягає в простому введенні великих чисел і статистичних даних в існуюче уявлення про те, що відбувається.

Ніхто не зможе впоратися з цим захворюванням, поки ми не навчимося краще розповідати про те, що відбувається”, – сказав The Guardian професор імунології Імперського коледжу Лондона Денні Альтманом.

До аналізу допускалися люди, котрі мали симптоми, які тривали понад 28 днів, початок симптомів яких припав на червень 2020 року.

Приблизно 65% респонденів (2454) розповіли, що відчували наслідки ще протягом шести місяців.

Це могли бути:

⚡ втома,

⚡ нездужання після навантаження,

⚡ когнітивна дисфункція (“мозковий туман”),

⚡ неврологічні проблеми,

⚡  головні болі,

⚡ проблеми з пам’яттю,

⚡ безсоння,

⚡ м’язові болі,

⚡ прискорене серцебиття,

⚡ задишка,

⚡ запаморочення/проблеми з рівновагою,

⚡ проблеми з мовою.

У майже 86% респондентів “тригером” повернення симптомів була фізична активність, стрес, фізичні вправи або надмірна мозкова активність.

Трапляються також інші симптоми, але менш поширені:

🔎  алергія,

🔎 параліч обличчя,

🔎 судоми,

🔎 погіршення зору чи слуху.

Серед неврологічних проблем, про які повідомляють 85% респондентів – це порушення пам’яті і когнітивної функції.

Це однаково часто трапляється серед усіх вікових груп і суттєво впливає на працездатність пацієнтів.

45% респондентів повідомили, що потребують зменшення графіку роботи порівняно з попередньою хворобою, тоді як приблизно 22% не працювали на момент опитування через стан здоров’я.

Чому висновки неоднозначні?

Висновки треба робити з обережністю і враховувати соціальний статус опитаних осіб і їх економічну можливість не працювати.

Більшість учасників повідомляли про наявність принаймні одного раніше існуючого захворювання, такого як алергія, мігрень та астма.

Дослідження проводилося і серед тих, хто мав підтверджений COVID-19 і тих, хто мав тільки підозру, що теж може впливати на інтерпретацію.

Також респондентів науковці набирали у групах підтримки, тому дані не обов’язково  відображають загальну картину у всіх верств населення.

Доцент кафедри охорони здоров’я в Університеті Саутгемптона Нізрін Алван зауважує: “Люди, які одужують від довгого захворювання COVID-19, рідше беруть участь у таких опитуваннях, тому дослідження обмежується порівнянням тими, хто ще повністю не одужали”.

 

Український науковець розробив датасет для прогнозування поширення коронавірусу

Вінницький науковець Віталій Мокін розробив модель для довгострокового прогнозування поширення коронавірусу на основі даних про випадки захворювання, підтверджені ПЛР-тестами.

Про це завідувач кафедри системного аналізу та інформаційних технологій, доктор технічних наук, професор, науковий керівник науково-дослідної лабораторії екологічних досліджень та екологічного моніторингу Вінницького національного технічного університету Віталій Мокін розповів у інтерв’ю Укрінформу.

«Я тривалий час займаюся так званим напрямком Data Science. Це те, що зараз ще часто називають «штучний інтелект», хоча це дещо різні поняття. Я зосередився на збільшенні рейтингу в опануванні штучного інтелекту на Python (мова програмування – ред.) у системі Kaggle – це платформа Google для обробки даних у різних сферах. У квітні стартував челендж для датасайнтистів. Це була система конкурсів із моделювання поширення коронавірусу. Я також долучився. Влітку серйозно зайнявся цим питанням і побудував власну модель на основі технології Фейсбуку для моделювання часових рядів, – так звана модель Prophet (з англійської – «Пророк»). Я дещо там вдосконалив, і моя модель, мій датасет, моя технологія аналогів не мали. Зараз я вже розробив нову модель, яка моделює увесь ряд даних, зокрема, в основних 70 країнах світу. Вона дає досить непогані результати прогнозування. Вона складніша, я її зараз удосконалюю і готую оновлення. За нею ми вже будемо «програвати» сценарії – між оптимістичним і песимістичним, щоб прогнозування можна було зробити більш довгостроковим», – сказав Мокін.

За його словами, діюча наразі модель опрацьовує дані з 70 країн і дозволяє робити тижневі та двотижневі прогнози поширення епідемії коронавірусу. Їх включають до щотижневого звіту міжвідомчої робочої групи при Національній академії наук України (НАНУ) з прогнозування поширення коронавірусу, створеній для потреб РНБО і Кабміну.

«Академія наук використовує так звану компартментну модель. По суті, це – балансова динамічна модель, яка бере за основу різні складові, що характеризують природу явища, й описує, як вони між собою взаємодіють. Я ж використовую статистичну модель – модель часового ряду. Працюю зі своїм аспірантом Арсеном Лосенком. Ми даємо загальний графік по країні. Беремо один показник, ряд його чисел за рік і прогнозуємо наступні значення», – сказав науковець.

Він пояснив, що працює із офіційними даними про випадки коронавірусу, підтверджені ПЛР-тестуванням. На їх основі модель, яка нівелює «аномалії» офіційної статистики, робить прогноз кількості нових хворих.

Модель Мокіна із прогнозування поширення коронавірусу працює з показниками, починаючи з моменту різкого збільшення захворюваності, – з 6 липня. Наразі вона забезпечує точність прогнозів із похибкою 2-7,5%.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні за минулу добу, 4 січня, зареєстрували 5 334 нові випадки захворювання на COVID-19. За весь час пандемії в країні захворіло на COVID-19 1 083 585 осіб, одужало 747 408 осіб; 19 129 людей померло.

 

Смерті медиків від COVID-19: уряд спростив отримання компенсацій

Уряд урегулював процедуру розслідування випадків смерті медпрацівників, які надають допомогу пацієнтам з COVID-19, внаслідок захворювання на неї.

Відповідну постанову ухвалено на позачерговому засіданні Кабміну, передає Укрінформ з посиланням на Урядовий портал.

Як зазначається, проєкт акта розроблено на виконання доручення Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля за результатами селекторної наради під головуванням Президента, що відбулася 21 грудня 2020 року.

Зокрема, врегульовано процедуру розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з COVID-19, яка застосовується до таких випадків смертей, що виникли протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, та протягом трьох місяців з дати його завершення. Уточнюється, що визначено порядок створення та роботи комісії щодо розслідування таких випадків, термінів надання висновків тощо.

Крім того, внесено зміни до Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з захворюванням на COVID-19 та визначення їх розмірів.

Наголошується, що реалізація рішення уряду забезпечить спрощення отримання страхових виплат, передбачених статтею 39 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Як повідомляв Укрінформ, Контакт-центр МОЗ запровадив нову функцію опрацювання запитів медичних працівників та членів їх родин щодо виплат у зв’язку із захворюванням або смерті через COVID-19.

 

Ускладнення COVID-19: на Львівщині у 15 дітей виявили синдром Кавасакі

У Львівській області у 15 дітей підтвердили синдром Кавасакі як ускладнення після коронавірусу.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це на брифінгу повідомила директорка львівської обласної лікарні “Охматдит” Олександра Бурда.

“На сьогоднішній день ми вже маємо 15 випадків із синдромом Кавасакі. Зараз в “Охматдиті” два пацієнти з цим ускладненням. До нас звертаються хворі з інших областей для того, щоб ми надавали допомогу у складних випадках. Адже, окрім синдрому Кавасакі, є діти, які мають фонові захворювання – цукровий діабет, гематологічні захворювання та інші хронічні хвороби. Вони мають, відповідно, ускладнений перебіг коронавірусу: гарячкують, період одужання значно триваліший”, – заявила Бурда.

Обласна лікарня “Охматдит” є базовим закладом, де лікують дітей із коронавірусом і підозрою на нього.

За словами директорки закладу, за весь час пандемії тут пролікували 500 пацієнтів, від новонароджених до 17-річних. З вересня щомісяця у стаціонарі перебувають 75-80 пацієнтів. Найбільше дітей, інфікованих коронавірусом, віком від 5 до 14 років, сказала Бурда.

За її словами, перебіг і симптоми коронавірусу у дітей та дорослих відрізняються. Зокрема типова для COVID-19 пневмонія зустрічається лише у 17% дітей. Натомість діти мають гарячку, розлади травлення та ураження судин.

Як повідомляв Укрінформ, нещодавно американські медики провели нове дослідження, яке виявило низку симптомів, які можуть проявлятися у дітей, інфікованих коронавірусом, включаючи так званий “полуничний язик” (хвороба Кавасакі).

Хвороба Кавасакі – рідкісний стан, який зазвичай вражає дітей до 5 років і викликає запалення судин. Це захворювання було вперше описано в англійській медичній літературі в 1967 році японським педіатром Томісаку Кавасакі. Він визначив групу дітей із лихоманкою, шкіряною висипкою, кон’юнктивітом (червоними очима), енантемою (почервонінням горла та ротової порожнини), набряками рук та ніг та збільшенням лімфовузлів шиї.

На Львівщині підтверджено 63 286 випадків інфікування коронавірусом, з них 1818 летальних.

 

Пандемія: на COVID-19 захворіло вже понад 86 млн людей

УНН. Станом на ранок середи у світі інфекцією, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, захворіло вже понад 86 млн людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 86 383 986 людей, з них одужало 48 418 164. Кількість померлих зросла до 1 867 676.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (21 045 468), Індія (10 356 844), Бразилія (7 810 400), Росія (3 250 713), Велика Британія (2 782 709), Франція (2 737 884), Туреччина (2 270 101) та Італія (2 181 619).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (357 166), Бразилії (197 732) та Індії (149 850).

За даними університету, кількість випадків COVID-19 в Україні — 1 117 256. Втім, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 1 083 585 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 19 129 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В українській армії – 1406 хворих з коронавірусом

05.01.2021, 11:04

У Збройних Силах України на COVID-19 хворіють 1406 людей, за минулу добу зафіксовано 62 випадки.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні Командування Медичних сил ЗСУ у Фейсбук.

Всього за час пандемії в ЗСУ одужали 12 842 людини, померли 38.

За минулу добу зареєстровано 62 нові випадки захворювання. Госпіталізовані 8 людей.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні за минулу добу зареєстрували 5 334 нові випадки захворювання на COVID-19, одужали ще 13 850 інфікованих.

 

В Україні – 5 334 випадки коронавірусу за добу

05.01.2021, 08:14

В Україні станом на 5 січня лабораторно підтверджений 1 083 585 випадків COVID-19, із них за добу – 5 334.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

“5 334 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 5 січня 2021 року. Зокрема, захворіли 164 дитини та 362 медпрацівники”, – написав глава МОЗ.

Також, згідно з наведеними ним даними, за минулу добу госпіталізовано 1 280 осіб; зафіксовано 202 летальні випадки; одужало 13 850 осіб;

здійснено тестувань за добу – 39 286 (зокрема методом ПЛР – 24 154, методом ІФА – 15 132).

За весь час пандемії в Україні захворіло на COVID-19 1 083 585 осіб; одужало 747 408 осіб; летальних випадків – 19 129; проведено ПЛР-тестувань – 5 645 178.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Києві (846), Одеській (682), Запорізькій (418), Черкаській (376) та Полтавській (376) областях.

Як повідомлялося, попередньої доби, станом на 4 січня, було зафіксовано 4 158 випадків інфікування коронавірусом.

 

Китайський інвестор офіційно повідомив на Шанхайській фондовій біржі про позачергові збори акціонерів на ПАТ “Мотор Січ”

УНН. Skyrizon, дочірня компанія Beijing Xinwei Technology Group офіційно повідомила на Шанхайській фондовій біржі про скликання позачергових зборів акціонерів української компанії ПАТ “Мотор Січ”, передає УНН.

“Відповідно до змісту повідомлення, позачергові загальні збори акціонерів ПАТ “Мотор Січ” заплановано на 31 січня 2021 року”, – сказано в повідомленні Beijing Xinwei Technology Group на сайті Шанхайській фондовій біржі.

Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів було розкрито в Україні через загальнодоступні канали, визначені українськими органами регулювання ринку цінних паперів.

На 31 січня 2021 року призначено позачергові загальні збори акціонерів ПАТ “Мотор Січ”. Його ініціювали компанії-акціонери Skyrizon Aircraft Holdings Limited і “МС-4”, у власності яких знаходяться пакети акцій, що спільно перевищують 10%.

Як повідомила Beijing Xinwei Technology Group в повідомленні для Шанхайської фондової біржі, на порядку денному майбутнього зборів, у тому числі, затвердження нового статуту ПАТ “Мотор Січ”, прийняття рішення про припинення повноважень всього складу Наглядової Ради товариства з дев’ятьох його членів і обрання нових.

Як повідомлялося раніше, акціонери ПАТ “Мотор Січ” отримали повідомлення про підготовку позачергових загальних зборів акціонерів – з документом, питаннями порядку позачергових загальних зборів та проектами документів, які будуть винесені на обговорення акціонерів можна ознайомитися на спеціальному сайті.

У грудні 2020 року китайські інвестори ПАТ “Мотор Січ” направили українському уряду повідомлення про звернення до міжнародного арбітражу проти держави Україна. Китайські акціонери ПАТ “Мотор Січ”, які сумарно контролюють понад 50% акцій компанії, мають намір стягнути компенсацію збитку в розмірі 3,5 млрд дол., яка була заподіяна арештами акцій і блокуванням доступу до управління компанією. Дії України для міжнародного арбітражу кваліфіковані як протизаконна експропріація інвестицій, що порушує умови україно-китайської міждержавної угоди про їх захист і заохочення.

Інтереси китайських інвесторів в міжнародному арбітражі проти України представлятимуть 3 міжнародні юридичні компанії зі світовими іменами.

 

Ректора КНУ Шевченка знову обиратимуть 17 березня – МОН

Міністерство освіти і науки України не ухвалювало рішення щодо укладення контракту за результатами виборів ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Про це йдеться у відповіді Міністерства освіти та науки на запит Укрінформу.

“Міністерством освіти і науки України не ухвалене рішення щодо укладення контракту за результатами виборів ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які відбулися у 2020 році”, – йдеться у відповіді МОН.

У Міністерстві зазначили, що згідно з п. 3 ст.43 Закону “Про вищу освіту” засновник закладу або уповноважений ним орган зобов’язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка обіймає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника закладу вищої освіти конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансії.

В МОН додали, що контракт укладається з тим кандидатом, який на виборах набрав понад 50% голосів загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах

Так, згідно з наказом Міністерства освіти та науки від 29 грудня 2020 року оголошено конкурс на зайняття посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вибори ректора вишу відбудуться 17 березня 2021 року.

Як повідомлялося, перший тур виборів ректора КНУ відбувся 25 листопада 2020 року. Всього на посаду ректора претендувало 10 кандидатів. Найбільшу кількість голосів за результатами першого туру набрали проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров – 42,75% та директор науково-навчального інституту “Інституту геології” КНУ Сергій Вижва – 7%. Другий тур виборів ректора вишу відбувся 4 грудня. Тоді за Володимира Бугрова голоси віддали 47,59% виборців, за Сергія Вижву –11,65%.

 

Уряд призначив Ткаченку заступника

Кабінет Міністрів призначив Артема Льозіна заступником міністра культури та інформаційної політики України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП.

“Кабінет Міністрів прийняв розпорядження про призначення Льозіна Артема Сергійовича заступником міністра культури та інформаційної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації”, – йдеться у повідомленні.

Льозін закінчив КПІ, здобувши ступінь магістра комп’ютерних наук і систем. Має 11-річний досвід управління діджитал-проєктами і впровадження цифрових інновацій в корпоративній сфері.

Як повідомляється, відтепер у міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка є перший заступник і четверо заступників.

Як повідомляв Укрінформ, на позачерговому засіданні 5 січня Кабмін прийняв низку кадрових рішень.

 

У кінці 2020-го Україна залучила 340 млн доларів кредиту від Deutsche Bank – Мінфін

УП

В останні дні 2020 року Україна залучила короткостроковий кредит від Deutsche Bank AG London на 340,7 млн доларів.

Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.

Відповідно до постанови уряду № 1291 від 23 грудня, кредит залучається за ставкою до 3 місяців LIBOR (Лондонська міжбанківська ставка пропозиції) + маржа 5,75% річних.

“Остаточне погашення кредиту здійснюється через шість місяців після дати отримання кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору.

Дострокове погашення кредиту здійснюється у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема: у разі зміни ринкової ціни оздп України на умовах, визначених кредитним договором; у разі здійснення додаткового або нового випуску ОЗДП України на умовах, визначених кредитним договором”, – йдеться у документі.

Загалом протягом 2020 року Мінфін запозичив 621,5 млрд грн (93,8 % від запланованих на цей період).

При цьому, внутрішні запозичення за 2020 рік становили 389,2 млрд грн (94,6 % від плану).

Так, 382,4 млрд грн залучили від розміщення ОВДП, у тому числі 130,8 млрд грн (3,9 млрд дол та 0,8 млрд євро) за рахунок випуску ОВДП в іноземній валюті.

Із зовнішніх джерел за цей період залучили 232,3 млрд грн (92,4 % від плану).

Нагадаємо:

Раніше повідомлялось, що Україна до кінця 2020 року здійснить зовнішні запозичення шляхом залучення короткострокового кредиту від Deutsche Bank на суму до 350 млн доларів.

Раніше прем’єр Денис Шмигаль заявляв, що Україна до кінця 2020 року може вийти на ринок зовнішніх запозичень, обсяги запозичень можуть становити близько 1 млрд доларів.

“Це будуть короткі позики, до півроку”, – говорив Шмигаль.

22 грудня на аукціоні з продажу облігацій внутрішньої держпозики Мінфін отримав 22,2 мільярда гривень, за грудень облігацій вже продали на 76,3 мільярда гривень.

Україна 11 грудня розмістила додатковий випуск єврооблігацій на суму 600 млн доларів із дохідністю 6,2%, залучені кошти використають для фінансування загальних бюджетних призначень.

 

Великий польський банк поглинув Idea Bank –  УП

Польський фонд банківських гарантій напередодні Нового року ініціював примусову реструктуризацію Idea Bank, який з 3 січня 2021 року переданий польському банку Pekao S.A.

Про це повідомляє FinClub.

У групу польського Idea Bank S.A. також входять банки в Україні (Ідея Банк), Румунії та Білорусі.

Рішення про примусову передачу Idea Bank S.A. одному з найбільших польських банків Pekao S.A. було ухвалено 31 грудня 2020 року – процес примусового приєднання відбувся 3 січня 2021 року. При цьому повна оперативна інтеграція очікується до кінця 2021 року.

“Через погану ситуацію з капіталом Idea Bank S.A. Фонд банківських гарантій ініціював примусову реструктуризацію. Банк буде прийнятий банком Pekao SA 3 січня 2021 року. Усі депозити клієнтів будуть повністю передані банку-еквайєру, а також позики, а обслуговування клієнтів не буде припинено”, – повідомили в BGF.

Зазначається, що український Ідея Банк не належав польському банку напряму: 100% акцій українського банку володіє польська компанія Getin Holding, яка також була мажоритарним акціонером Idea Bank S.A. (їй належало 54,43% акцій польського банку).

Таким чином, український Ідея Банк зараз не змінив власника.

Idea Bank S.A. був на межі банкрутства через від’ємний капітал у 130 млн доларів. Pekao отримає субсидію до 218 млн злотих (58,6 млн доларів), щоб допомогти покрити дефіцит капіталу Idea Bank.

Pekao візьме на себе всі депозити та позики клієнтів банку, але акціонери та власники облігацій Idea Bank нічого не отримають. Відповідно до принципу покриття збитків власниками банку, якому загрожує банкрутство, акції та субординовані облігації, випущені банком, будуть погашені без грошової компенсації.

Клієнти Idea Bank SA не повинні вживати жодних дій у зв’язку з примусовою реструктуризацією. Діяльність установи не припиняється, усі рахунки залишаються активними, а їх номери – незмінними. Доступ до Інтернет-банкінгу та мобільного додатку буде активним. Клієнти можуть користуватися картками. А відділення Idea Bank будуть доступні для клієнтів під назвою Bank Pekao S.A.

Власник Idea Bank Лешек Чарнецкі в заяві на сторінці свого адвоката у Facebook засудив поглинання, заявивши, що подаватиме позов про відшкодування збитків та оскаржить рішення.

Ще в вересні 2020 року Міністерство юстиції Польщі подало клопотання про арешт мажоритарного власника та голови наглядової ради польського Idea Bank Чарнецького. Його підозрювали в шахрайстві,пов’язаному з фінансовою пірамідою GetBack.

За даними польського антимонопольного управління, в березні 2016 року Idea Bank продавав своїм клієнтам облігації GetBack, через що вони зазнали величезних збитків. Злочин, в якому звинувачується власник Idea Bank, може бути покарано 15 роками позбавлення волі.

У прокуратурі вважають, що Чарнецкі особисто сприяв продажу облігацій піраміди GetBack через Idea Bank і має понести за це відповідальність.

Польська колекторська компанія GetBack купувала портфелі боргів і займалася стягненням заборгованостей у 2012-2018 роках. У 2017 році вона вийшла на Варшавську біржу та почала продаж акцій.

У 2018 році компанія оголосила про банкрутство. З’ясувалося, що власники GetBack підробляли фінансову звітність і виводили кошти. Понад 9 тисяч поляків купили облігації компанії, але не отримали інвестовані кошти назад.

Загальний збиток від махінації оцінюється в 2,5 млрд злотих (675 млн доларів). Діяльність компанії вважається однією з найбільших афер у Польщі за останні роки.

У грудні 2019 року польський Idea Bank оголосив про продаж 100% акцій українського Ідея Банку групі компаній Dragon Capital майже за 1,4 млрд грн (58,5 млн доларів на той момент), що відповідає близько 1,6 капіталу. Закриття угоди планувалося до 31 травня 2020 року.

Однак наприкінці червня стало відомо, що сторони розірвали договір, оскільки сторони не змогли протягом встановленого терміну узгодити нову ціну продажу Ідея Банку, яка змінилася через коронакризу.

Dragon Capital вирішила купити Unex Bank. Компанія Smart Holding Вадима Новинського та інвестгрупа Dragon Capital спільно з ексголовою Альфа Банку Іваном Світеком підписали договір купівлі-продажу 75% акцій АТ “Юнекс Банк”.

Польский Pekao до 2017 року входив в групу UniCredit, але був проданий Польському фонду розвитку та польській страховій компанії PZU.

 

Україна поновила імпорт електроенергії з Білорусі

Україна, починаючи з січня 2021 року, відновила імпорт електроенергії в торгову зону ОЕС України.

Про це йдеться у повідомленні ПрАТ “НЕК “Укренерго”, передає Укрінформ.

«Зокрема, 3 січня о 01:00 годині ночі розпочався імпорт електроенергії з напрямку Білорусі, який за добу склав 3,45 тис. МВт-год. У понеділок 4 січня імпорт з цього ж напрямку тривав всю добу і склав 3,96 тис. МВт-год. Імпорт з напрямку Росії відсутній”, – йдеться у повідомленні.

«Укренерго” відзначає, що, відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії”, повноваження енергетичного регулятора анулювати результати аукціонів на доступ до міждержавних перетинів з країнами, що не є членами Енергетичного співтовариства, обмежуються лише періодом 2020 року.

«Тому з 1 січня 2021 року втратили чинність положення постанови НКРЕКП, якими було скасовано результати аукціонів на доступ до пропускної спроможності перетинів з Росією та Білоруссю у 2020 році”, – повідомили в компанії.

“Укренерго” також повідомило, що компанія, як оператор системи передач, має пропонувати учасникам ринку на аукціонах всю доступну пропускну спроможність міждержавних перетинів.

“Обмеження комерційних обмінів (імпорту/експорту електроенергії) можуть застосовуватися тільки у аварійних ситуаціях, ОСП має право обмежувати доступну пропускну спроможність виключно у випадках порушення операційної безпеки енергосистеми. Зазначених у законі підстав для обмежень імпорту/експорту електроенергії або доступної пропускної спроможності наразі не існує”, – додали в “Укренерго”.

Компанія підкреслила, що графіки імпорту та експорту завжди погоджуються лише в тих обсягах, які дозволяють гарантувати дотримання меж операційної безпеки енергосистеми, а зокрема і наявність необхідного обсягу резервів для балансування енергосистеми. Наразі, у зв’язку із сезонним підвищенням обсягів споживання електроенергії, наявність імпорту не призводить до порушення меж операційної безпеки.

 

В Україні торік створили Національний орган інтелектуальної власності

В Україні у 2020 році створено Національний орган інтелектуальної власності – ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент).

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінекономіки.

«У 2020 році Уряд успішно завершив інституційну складову реформи державної системи правової охорони інтелектуальної власності, створивши Національний орган інтелектуальної власності, виконання функцій якого покладено на Державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності” (Укрпатент)», – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що Національний орган інтелектуальної власності слугуватиме єдиним вікном з видачі охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності. Він прийматиме заявки на державну реєстрацію авторського права та договорів, які стосуються права автора на твір; заявки на реєстрацію об’єктів промислової власності та проведення їх експертизи (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, компонування напівпровідникових виробів), а також видаватиме патенти і свідоцтва.

Також на інститут покладено функції з підготовки, атестації та реєстрації патентних повірених; забезпечення діяльності колегіальних органів (Апеляційної палати, Комісії щодо погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави “Україна” до торговельної марки, Атестаційної та Апеляційної комісій); розвитку міжнародного співробітництва і представлення інтересів України у Всесвітній організації інтелектуальної власності; виконання функцій Міжнародного пошукового органу та Органу міжнародної попередньої експертизи.

У Мінекономіки стверджують, що створення Національного органу інтелектуальної власності дає можливість скоротити строки видачі охоронних документів та запровадити ефективні механізми захисту прав інтелектуальної власності. Це, у свою чергу, сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 16 червня 2020 року ухвалила в цілому закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності”. Кабінет Міністрів 13 жовтня ухвалив розпорядження, яке визначає, що Український інститут інтелектуальної власності виконуватиме функції Національного органу інтелектуальної власності.

 

Українське кіно, яке варто переглянути – поради МКІП

Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) порадило, які найпопулярніші вітчизняні кінострічки варто переглянути.

Про це передає Укрінформ із посиланням на повідомлення МКІП у Фейсбуці.

“Останнім часом класні українські фільми виходили на екрани із хорошою динамікою. Щоб ви їх не пропустили, для ваших кіновечорів ми створили маленький кіногід із mustsee, що вже підкорили серця”, – зазначається у повідомленні.

Зокрема, у МКІП радять подивитися тим, хто досі не вірить в українські сучасні комедії, фільм «Мої думки Тихі» Антоніо Лукіча. “Бо тільки-но в кадрі з’явиться розгублений фрілансер і його турботлива мама, яка прагне вписати сина в «нормальне» життя, ви одразу зміните свою думку. Іронія нашої тендітної real life”, – зауважили в міністерстві.

Одна з найтитулованіших документалок року – «Земля блакитна, ніби апельсин» письменниці й режисерки Ірини Цілик. “Стрічка спрямовує нашу увагу на буденне життя поруч із війною мешканців/ок містечка Красногорівки у «червоній зоні» Донбасу“, – розповіли у МКІП.

Ще один вартий уваги фільм і приклад успіху українського кіноматографу – «Атлантида» режисера Валентина Васяновича. У ньому розповідається про 2025 рік, кінець війни на Донбасі, грають непрофесійні актори. Картина номінована на «Оскар» 2021.

«Давай зробимо найшвидший у світі ІЖ-49!», – так починається історія довжиною у 500 кілометрів в далекому штаті Юта, про яку розповідає кінокартина «Сіль з Бонневілю» документаліста Семена Мозгового. Саме там, на дні висохлого солоного озера Бонневіль, двоє українців вирішили встановити рекорд, який стає великим тестом їх дружби.

ФІльм культового режисера Романа Балаяна «Ми є. Ми поруч» – це драматична чорно-біла історія невимовних почуттів втрати, озвучена вулицями, парковими алеями, балконами, парканами й лавами столиці. “Так, це кінопоема, присвячена великому місту. Киян(к)и, приходьте – тут точно є щось про вас!” – закликали в Мінкультури та інформполітики.

Серед кінорекомендацій МКІП – також пригодницький екшн про Кобзаря-самурая «Безславні кріпаки» режисера Романа Перфільєва. “Правила самурая прості: битися на двох мечах, тренуватися по півдоби і не нариватися на неприємності заради почуттів. Але як виконати бодай одне, коли твоє ім’я Тарас Шевченко, твою дівчину мордує поганець, а твій наставник лупцює тебе, аби натренувати залізну волю? – Доведеться стати самураєм за 2 дні!” – такий основний лейтмотив фільму.

“Цей невеликий кіноперелік – лише для привернення вашої уваги до достойного списку українських кінематографічних досягнень. Тому дивіться, пишіть у коментарях відгуки на фільми, які вже бачили, й слідкуйте за кіноафішою цього року”, – відзначили в Міністерстві культури та інфомаційної політики.

Як повідомляв Укрінформ, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко рекомендує українцям звернути увагу на новинки українського ринку літератури і присвятити читанню час у вихідні та новорічні свята.

 

Перехід сфери обслуговування на українську покращить якість послуг – Кремінь

Перехід із 16 січня сфери обслуговування на українську сприятиме поліпшенню якості послуг і розвитку державної мови.

Як передає Укрінформ, про це уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь написав у Фейсбуці.

«Зараз, напевно, вперше за майже 30 років української незалежності, ми по-справжньому відчуваємо захист державної мови. І, власне, цей закон («Про забезпечення функціонування української мови як державної» – ред.) цьому сприяє. Я вважаю, що перехід сфери обслуговування на українську із 16 січня 2021 року – це історична подія, яка однозначно вплине на поліпшення не тільки якості надання послуг, а й на розвиток та функціонування державної мови», – наголосив Кремінь.

Він додав, що хотів би, аби поряд із набуттям чинності цією нормою з’явилася державна програма з розвитку та опанування державної мови.

«Вимагаючи у людей достатнього рівня володіння державною мовою, треба створити всі найкращі для цього умови – на рівні надання освітніх послуг, медіа, органів місцевого самоврядування, регіональних програм сприяння опануванню державної мови, курсів із безкоштовного вивчення української мови. Як уповноважений я готовий сприяти появі будь-якого необхідного для цього документа – концепції, програми, яка буде спрямована на посилення ролі і статусу української мови в державі», – зазначив мовний омбудсмен.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” 25 квітня 2019 року. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності з 16 липня 2019 року.

Згідно з цим законом, з 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, лише на прохання клієнта його можуть обслужити іншою мовою.

 

Одеський суд дослідив висновки судмедекспертиз у справі Стерненка

Колегія Приморського райсуду Одеси дослідила 5 січня висновки судово-медичних експертиз, здійснених у межах розслідування кримінального провадження №522/13809/20 стосовно екслідера Одеської організації “Правий сектор” Сергія Стерненка.

Підсудний вважає висновки експертів Київського бюро СМЕ “сфабрикованими”. Про це Стерненко заявив на засіданні суду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Прокурор надав суду сфабриковані Київським бюро СМЕ висновки щодо місця поранення одного з нападників на мене”, – зазначив Стерненко, вказавши на те, що експерти досліджували не той маршрут, яким рухався він та один з нападників.

За його словами, не дивно, що “слідчі нічого не виявили в тому місці, бо з таким же успіхом можна було оглядати будь-яку вулицю в Києві, по якій ми так само тоді не рухалися”.

Втім, суд ознайомився також з іншими висновками судмедекспертиз, наданими як докази стороною обвинувачення. На засіданні було досліджено документальні матеріали, що містяться у 4-у і 5-у томах кримінального провадження.

Уперше взяв участь у сьогоднішньому судовому засіданні перекладач з української мови на російську Олександр Нікішов, залучений судом за клопотанням дружин двох нічних нападників на Стерненка, один з яких під час сутички зазнав смертельного поранення з боку підсудного.

У свою чергу, підсудний Стерненко констатував, що з розглядом його клопотання щодо зміни запобіжного заходу – з домашнього арешту на особисте зобов’язання – судова колегія продовжує зволікати.

Головуючий на засіданні суду Сергій Кічмаренко оголосив перерву в слуханні справи до 29 січня.

Як повідомлялося, у грудні суд відхилив клопотання прокурора Юрія Бачинського про взяття під варту Стерненка – було винесено ухвалу про обрання йому запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Прокуратура інкримінує Стерненку вчинення злочину за ознаками ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) та ч. 2 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю) Кримінального кодексу. Йдеться про напад на Стерненка 24 травня 2018 року. Тоді він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнєцова. Другий учасник нападу Олександр Ісайкул згодом утік з України.

У серпні 2020 року Стерненку вручили обвинувальний акт у справі про вбивство Кузнєцова та носіння холодної зброї без дозволу.

 

Відсторонення Тупицького: у Зеленського заявили про маніпуляції через залучення КСУ “наукового висновку”

5 січня 2021, УНН. Науково-консультативна рада КСУ не мала достатніх правових підстав для надання висновку щодо питання відсторонення від посади судді Конституційного Суду України у кримінальному провадженні, а Конституційний Суд, відповідно, для його публікації. Про це в своєму Telegram-каналі заявила представниця Верховної Ради в КСУ, народна депутатка від фракції “Слуга народу” Ольга Совгиря, передає УНН.

“Разом із оприлюдненою сьогодні заявою зборів суддів Конституційного Суду щодо ситуації, яка склалася у зв’язку з виданням Президентом України Указу від 29 грудня 2020 року № 607/2020, на сайті Суду було також розміщено висновок Науково-консультативної ради КСУ (НКР) щодо питання відсторонення від посади судді Конституційного Суду України у кримінальному провадженні”, – написала Совгиря.

З її слів, згідно із Положенням про НКР Конституційного Суду України, рада діє як консультативно-дорадчий орган при КСУ і має повноваження надавати висновки за зверненнями суддів Конституційного Суду тільки з питань, порушених у конституційних поданнях, конституційних зверненнях та конституційних скаргах.

Крім того, зазначає нардеп, науковий висновок має рекомендаційний характер.

З іншого боку, згідно з полоденням, НКР не має повноважень ані за власною ініціативою, ані за зверненнями суддів КСУ надавати висновки з питань, які не стосуються конкретних справ, які перебувають на розгляді в Суді.

“Оскільки на розгляді в Конституційному Суді відсутні справи щодо конституційності зазначеного Указу Президента України, то НКР не мала достатніх правових підстав для надання цього висновку, а Конституційний Суд, відповідно, для його публікації. На наше переконання, залучення спочатку Правового департаменту Секретаріату КСУ, а тепер і Науково-консультативної ради до цього питання свідчить про їх неправомірне та маніпулятивне використання з метою оприлюднення заяв фактично в інтересах окремих суддів Конституційного Суду”, – написала вона.

Нагадаємо, сьогодні, 5 січня, відбулися збори суддів Конституційного Суду, в результаті яких було ухвалено заяву щодо ситуації, яка склалася у зв’язку з виданням Президентом України Указу “Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України” від 29 грудня 2020 року № 607/2020.

Збори суддів звернули увагу на “неприпустимість недодержання органами державної влади та посадовими особами приписів Конституції України, що може призвести до блокування роботи Конституційного Суду України, яке унеможливить здійснення конституційного контролю з метою забезпечення верховенства Конституції України, утвердження прав і свобод людини”.

Совгиря, коментуючи заяву, повідомила, що у ній відсутня оцінка щодо законності чи конституційності Указу Президента України Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України Олександра Тупицького.

 

Представниця Ради в КСУ розкритикувала аргументи суддів щодо відсторонення Тупицького

Висновок членів Науково-консультативної ради КСУ щодо питання відсторонення від посади судді Конституційного Суду в кримінальному провадженні має лише рекомендаційний характер.

Як передає Укрінформ, таку думку висловила представник Верховної Ради у Конституційному Суді, заступник голови Комітету ВРУ з питань правової політики Ольга Совгиря у Фейсбуці.

“Разом із оприлюдненою сьогодні заявою зборів суддів Конституційного Суду щодо ситуації, яка склалася у зв’язку з виданням Президентом України Указу від 29 грудня 2020 року № 607/2020, на сайті Суду було також розміщено висновок членів Науково-консультативної ради КСУ (НКР) щодо питання відсторонення від посади судді Конституційного Суду України у кримінальному провадженні. Звертаємо увагу, що згідно із Положенням про НКР Конституційного Суду України (затверджене постановою КСУ від 3 грудня 2018 року № 38-п/2018) рада діє як консультативно-дорадчий орган при КСУ і відповідно до пункту 9 Положення має повноваження надавати висновки за зверненнями суддів Конституційного Суду тільки з питань, порушених у конституційних поданнях, конституційних зверненнях та конституційних скаргах.

Згідно із пунктом 16 Положення науковий висновок долучається до матеріалів конституційного провадження і має рекомендаційний характер”, – зауважила Совгиря.

Парламентарка відзначила, що за Положенням НКР “не має повноважень ані за власною ініціативою, ані за зверненнями суддів КСУ надавати висновки з питань, які не стосуються конкретних справ, які перебувають на розгляді в Конституційному Суді”.

“Оскільки на розгляді в Конституційному Суді відсутні справи щодо конституційності зазначеного Указу Президента України, то НКР не мала достатніх правових підстав для надання цього висновку, а Конституційний Суд, відповідно, для його публікації. На наше переконання, залучення спочатку Правового департаменту Секретаріату КСУ, а тепер і Науково-консультативної ради до цього питання свідчить про їх неправомірне та маніпулятивне використання з метою оприлюднення заяв фактично в інтересах окремих суддів Конституційного Суду. Тому закликаємо членів НКР дотримуватись затвердженого самим же Конституційним Судом Положення про Науково-консультативну раду”, – заявила представник ВРУ в КСУ.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні, 5 січня, відбулися збори суддів Конституційного Суду України із розгляду питання щодо ситуації, яка склалася у зв’язку з виданням Президентом України Указу «Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України» від 29 грудня 2020 року № 607/2020.

За результатами зборів суддів КСУ прийнято заяву.

Окрім того, на адресу КСУ надійшов Науковий висновок щодо відсторонення від посади судді Конституційного Суду України у кримінальному провадженні, підготовлений членами Науково-консультативної ради КСУ.

 

Конституційний суд видав нову заяву щодо указу Зеленського –  УП

Конституційний суд наголосив на своїй незалежності і недоторканності та закликав усі органи державної влади дотримуватись основного закону України і не втручатись у роботу суду.

Джерело: заява суду

Деталі: Повідомляється, що на засіданні 5 січня суд розглянув питання щодо ситуації, яка склалася у зв’язку з виданням президентом Володимиром Зеленським указу про відсторонення голови КС Олександра Тупицького.

Про виконання указу президента чи відсторонення Тупицького в документі не йдеться.

Судді посилаються на Конституцію України, яка гарантує їм недоторканність.

Дослівно: “Суддя Конституційного суду України здійснює свої повноваження, керуючись Конституцією та Законом України “Про Конституційний суд України”, на засадах верховенства права (частина перша статті 24 закону “Про Конституційний суд України”).

Збори суддів КСУ звертають увагу на неприпустимість недодержання органами державної влади та посадовими особами приписів Конституції України, що може призвести до блокування роботи Конституційного Суду України, яке унеможливить здійснення конституційного контролю з метою забезпечення верховенства Конституції України, утвердження прав і свобод людини.

Деталі: Також КСУ публікує науковий висновок щодо відсторонення від посади судді Конституційного суду України у кримінальному провадженні, підготовлений членами Науково-консультативної ради КСУ.

Передісторія:

29 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Тупицького від посади судді Конституційного Суду строком на два місяці.

Того ж дня у КС зазначили, що рішення про звільнення судді з посади ухвалюється виключно Конституційним Судом на спеціальному пленарному засіданні, і жоден інший орган чи посадова особа не можуть ухвалити таке рішення замість суду.

30 грудня у КС заявили, що вважають указ Зеленського про відсторонення Тупицького “юридично нікчемним“, і закликали його скасувати.

Раніше голові КС Тупицькому оголосили підозру в здійсненні впливу на свідка шляхом підкупу, а також в наданні завідомо неправдивих показань свідка. Справа стосується приватизації Зуївського енергомеханічного заводу в Донецькій області.

Очільник КС не з’явився 28 грудня в Офіс генпрокурора для вручення повідомлення про підозру.

 

Близького соратника Порошенка викликали на допит в НАБУ –  УП

Колишнього депутата Верховної Ради і близького соратника експрезидента Петра Порошенка – Ігоря Кононенка – викликали на допит у Національному антикорупційному бюро у справі про видачу за заниженою вартістю спецдозволу на користування державними надрами у Полтавській області.

Джерело: сайт НАБУ

Дослівно: “З огляду на попередні неявки без поважних причин на виклики публікуємо повістку про виклик свідка у вказаному кримінальному провадженні Кононенка Ігоря Віталійовича…”

Деталі: Кононенку необхідно прибути 11 січня на 10:00 до старшого детектива Олега Коцюби “для участі в проведенні допиту та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні”.

У НАБУ повідомили, що йдеться про справу, відкриту 2 березня 2018 року, щодо зловживання владою або службовим становищем та службового підроблення.

Як повідомляла Українська правда, ця справа стосується видачі за заниженою вартістю спеціального дозволу на користування державними надрами у Полтавській області фірмою “Аркона Газ-Енергія”.

Журналісти-розслідувачі пов’язували видачу цього дозволу з оточенням Порошенка, зокрема з Кононенком.

Зараз Кононенка немає в Україні.

 

Суд відмовився від примусового приводу Вовка: йому знову не обрали запобіжний захід –  УП

Вищий антикорупційний суд відмовився застосувати примусовий привід щодо голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка.

Джерело: ЦПК

Деталі: Суддя Вовк зранку 5 січня знову не з’явився на засідання суде, де йому мали обрати запобіжний захід.

Під час засідання прокурори продемонстрували відео, як детективи НАБУ вручають Вовку повістку, а той її викидає і ховається в автівці.

Відзначається, що суддя Андрій Біцюк відмовився застосувати привід щодо Вовка.

Повний текст рішення суду оголосять 6 січня. Наступна спроба обрати запобіжний захід Вовку буде 12 січня об 11-00.

Через суддівський імунітет Вовка не можна арештувати. Для нього просять заставу у 3 млн грн.

Нагадаємо:

24 грудня детективи НАБУ вручили голові Окружного адмінсуду Києва Павлу Вовку повістку про виклик до антикорупційного суду. Вовк понад 3 місяці не з’являвся на засідання суду, де йому мали б обрати запобіжний захід. Також повістки ігнорували в ОАСК.

У НАБУ повідомляли, що через його неявку до суду, відсутність за місцем проживання, переховування від детективів зверталися до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханням ініціювати перед ВРП питання про дозвіл на затримання та взяття від варту Вовка, але вона так і не відреагувала.

НАБУ підозрює голову ОАСК Павла Вовка у створенні злочинної організації з метою захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їх роботі.

Окружний адмінсуд Києва відомий такими скандальними рішеннями як: про відсторонення в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, про протиправність дій директора НАБУ Артема Ситника і нардепа Сергія Лещенка щодо розголошення інформації про Пола Манафорта, скасування рішення про націоналізацію “Приватбанку”.

Правоохоронці також розслідували справу про втручання керівництва Окружного адмінсуду в ухвалення рішень, вплив на роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та організацію прийняття завідомо неправосудних рішень.

 

Справа Шеремета: білоруський викривач розповів, чому опублікував плівки

Колишній службовець білоруського антитерористичного спецпідрозділу “Алмаз” Ігор Макар, який опублікував аудіозапис, на якому нібито посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зважився на це, коли Білорусь піднялася проти режиму.

Про це він розповів у інтерв’ю DW, передає Укрінформ.

“Цей запис до мене потрапив у 2012 році від моїх анонімних джерел з Комітету держбезпеки Білорусі… Тоді я цей запис не публікував, тому що на той час це було неможливо, я не зміг би боротися з режимом наодинці. Зараз, коли вся Білорусь повстала проти режиму, коли я бачу згуртованість народу, я розумію, що моя підтримка і допомога Білорусі потрібна, і я зважився на цей крок”, – заявив колишній силовик.

Він зазначив, що коли почув на записі ім’я свого близького друга Олега Алкаєва, то звернувся по допомогу до американських спецслужб.

“Як я зрозумів, американські служби відразу ж повідомили про це за місцем проживання Олега Алкаєва, В’ячеслава Дудкіна і Володимира Бородача. Мені Алкаєв сам особисто розповідав, що з ним зв’язалася кримінальна поліція з приводу того, що його життю загрожує небезпека, що йому потрібно надати особисту охорону і що він не повинен виїжджати за межі Німеччини. Також у МЗС Білорусі було озвучено про злочин, що готується і, наскільки я знаю, через це Олександр Лукашенко зняв тодішнього голову КДБ Вадима Зайцева”, – заявив Макар.

Він наполягає, що має підстави вірити у справжність запису, оскільки його джерело з КДБ “спілкувалося безпосередньо з одним із тих, хто бере участь у запису”.

Колишній силовик додав, що хвилюється за своє життя після публікації запису і розуміє, що багато чим ризикує.

Раніше ЗМІ повідомляли, що у 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Олександра Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою Павла Шеремета, яке було здійснене у 2016 році.

Як повідомлялося, 4 січня були оприлюднені аудіозаписи, на яких начебто посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема журналіста Павла Шеремета.

Ексспівробітник білоруського загону спецпризначення Ігор Макар, який передав українській поліції аудіозаписи, готовий прилетіти в Київ та свідчити в Офісі генпрокурора.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

 

Захист Антоненка: поліція не розслідувала “білоруський слід” у справі Шеремета –  УП

Захист Андрія Антоненка, обвинуваченого у справі Павла Шеремета, вважає, що правоохоронці раніше не розглядали інформації про причетність білоруських спецслужб до вбивства журналіста.

Джерело: заява адвокатів Антоненка, пресслужба юридичної компанії “Сенс Україна“, Facebook-сторінка Юлії Кузьменко

Пряма мова: “Ретельно вивчивши усі представлені слідством “докази”, захист стверджує, виходячи з наявних матеріалів, що раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася.

Ба більше, про неї також постійно забували міністр і його заступники, керівники поліції, прокурори і слідчі під час своїх пропагандистських заяв і виступів перед законодавцями і під час телевізійних шоу, всіма силами намагаючись увести громадськість в сторону від цієї версії. Лунали слова і Росія, і ПТСР, і екстремізм, і шизофренія виконавців, але про Білорусь – жодної згадки”.

Деталі: Заява опублікована від імені адвокатів Антоненка Дмитра Кругового, Віталія Галенченка, Станіслава Кулика

Адвокати вважають, що нацполіція і представники МВС розповсюдили неправдиві відомості про те, що нібито “білоруська версія” замовників вбивства є для них новою і що вона не суперечить обвинуваченню, висунутому Антоненко, Дугарь та Кузьменко.

Заяву правоохоронців захисники вважають “дезінформацією”. Так, захисники заявляють, що у справі відсутні будь-які натяки на зв‘язок обвинувачених з будь-якими спецслужбами.

Крім того, метою організаторів злочину сторона обвинувачення називає “створення в українському суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту”, що, на думку захисту, не узгоджується з оприлюдненою на початку січня 2020 року версією.

За словами Кузьменко, ніхто з обвинувачених у справі Шеремета не має відношення до білоруського КДБ.

Що було раніше: 4 січня білоруська опозиція передала “Українській правді” записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ “Альфа” в офісі Зайцева в Мінську.

Зокрема, обговорюється спосіб вбивства Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство стало публічним сигналом.

Нацполіція повідомила, що у грудні 2020 року отримала в розпорядження інформацію щодо можливих замовників вбивства журналіста Павла Шеремета з території однієї з країн Європи і буде проводити там слідчі дії.

Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який розповсюдив аудіозапис, де силовики Білорусі обговорюють можливість вбивства журналіста Павла Шеремета, повідомив, що готовий свідчити у справі Офісу генерального прокурора України. Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні у грудні 2020 року.

У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що записи 2012 року, на яких начебто білоруські спецслужби обговорюють намір убити Шеремета вибухівкою, відповідають версії українського слідства і на справі ветеранів АТО й волонтерів не позначаться.

Передісторія:

Один із керівників “Української правди” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

22 травня слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і триває.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу.

 

Поліція готова їхати до білоруського ексспецназівця, який опублікував запис про вбивство Шеремета – УП

Нацполіція повідомила, що готова до проведення слідчих дій з колишнім співробітником білоруського спецназу Ігорем Макаром, який розповсюдив аудіозапис, де силовики Білорусі обговорюють можливість вбивства журналіста Павла Шеремета.

Джерело: пресслужба Нацполіції

Деталі: Відзначається, що аудіозапис, який отримала поліція, направили на фоноскопічну експертизу.

Щоб отримати додаткову інформацію щодо ймовірних замовників вбивства Шеремета, правоохоронці планують провести слідчі дії з розпорядником звукозапису.

Оскільки розпорядник знаходиться на території Євросоюзу, потрібно дотримуватися процедури міжнародної правової допомоги.

Працівники поліції та офісу генпрокурора вже сформували групу і готові найближчим часом виїхати в країну, де перебуває власника запису.

Також слідчі підготували запрошення в Україну особі, якає розпорядником звукозапису, для участі в слідчих діях.

Повідомляється, що чоловік отримає процесуальний статус свідка. Йому забезпечать охороною.

Правоохоронці вкотре зазначили, що інформація про “білоруський слід” стосується виключно замовників, а не виконавців вбивства журналіста.

Раніше захист обвинувачених у справі Шеремета заявив, що правоохоронці не розглядали інформації про причетність білоруських спецслужб до вбивства журналіста. Поліція називає заяви адвокатів обвинувачених “маніпулятивними та упередженими”.

Передісторія:

4 січня білоруська опозиція передала “Українській правді” записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ “Альфа” в офісі Зайцева в Мінську. Зокрема, обговорюється спосіб вбивства Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство стало публічним сигналом.

Нацполіція повідомила, що у грудні 2020 року отримала в розпорядження інформацію щодо можливих замовників вбивства журналіста Павла Шеремета з території однієї з країн Європи і буде проводити там слідчі дії.

Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який розповсюдив аудіозапис, де силовики Білорусі обговорюють можливість вбивства журналіста Павла Шеремета, повідомив, що готовий свідчити у справі Офісу генерального прокурора України. Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні у грудні 2020 року.

У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що записи 2012 року, на яких начебто білоруські спецслужби обговорюють намір убити Шеремета вибухівкою, відповідають версії українського слідства і на справі ветеранів АТО й волонтерів не позначаться.

 

ВС виправдав Ситника і Лещенка у справі про начебто втручання у вибори в США – УП

Верховний суд виправдав директора НАБУ Артема Ситника і екснардепа Сергія Лещенка у справі про начебто втручання України у вибори в США.

Джерело: Лещенко в Telegram

Деталі: За його словами, суд поставив крапку в цій справі. Він відхилив відповідний позов екс-нардепа Борислава Розенблата, який намагався засудити Ситника і Лещенко за втручання у вибори президента США в 2016 році, яке нібито складалося в оприлюдненні “чорної бухгалтерії” Партії регіонів.

Спочатку рішення на користь Розенблата прийняв очолюваний Павлом Вовком Окружний адміністративний суд Києва.

Пряма мова: “Спираючись на це рішення ОАСК, тодішній генпрокурор Юрій Луценко говорив юристу Трампа Руді Джуліані, що український суд нібито визнав факти втручання України у вибори в США в 2016 році.

Розносити вірус цієї брехні по Україні допомагала лабораторія пропаганди Коломойського і Медведчука, включно з “нульовими пацієнтами” на кшталт Деркача, Дубинського і Бужанського.

Тепер в цій історії поставлена ​​крапка – Верховний суд відкинув всі претензії Розенблата, сказавши, що він взагалі не мав права звертатися з таким позовом, попутно тицьнувши суд Вовка в їх заангажованість”.

Передісторія: У 2018 році Окружний адмінсуд Києва визнав протиправними дії директора НАБУ Артема Ситника і тоді ще нардепа Сергія Лещенка щодо розголошення інформації про главу штабу Трампа Пола Манафорта.

На думку суду, вони розголосили інформацію про Манафорта, а саме – “про наявність прізвища і підписів Манафорта в списках “чорної бухгалтерії Партії регіонів” у матеріалах досудового розслідування, що привело до втручання у виборчі процеси США 2016 року і завдало шкоди інтересам держави Україна”.

У 2016 році народний депутат Сергій Лещенко оприлюднив дані, що свідчать про виділення Партією регіонів великих сум на діяльність партії “Наша Україна” і Комуністичної партії, а також для роботи Центральної виборчої комісії в 2012 році.

У документах також був американський лобіст і політтехнолог Пол Манафорт, який був вимушений піти з передвиборчого штабу кандидата в президенти США Дональда Трампа через скандал з “чорною бухгалтерією”.

Також Лещенко у статті “Манафорт і Янукович відмивали гроші через Киргизстан” розповів, що Партія регіонів оплачувала послуги політтехнолога Манафорта з використанням офшорних юрисдикцій і банків сумнівної репутації.

 

Українського чемпіона-олімпійця відсторонили від змагань –  УП

Українського гімнаста, чемпіона Олімпійських ігор-2016 Олега Верняєва відсторонили від участі у змаганнях.

Джерело: NBC Sports із посиланням на інформацію, отриману в Міжнародній федерації гімнастики, видання “Трибуна”

Деталі: Як пише NBC, у федерації відмовились уточнити причину відсторонення, повідомивши лише, що заборона діятиме “до завершення процедури, яка зараз відбувається”.

За даними “Трибуни”, Верняєв вже місяць перебуває під підозрою та розслідуванням Міжнародної федерації гімнастики. Все почалось на початку грудня, коли українського гімнаста несподівано не включили в склад збірної на чемпіонат Європи в Туреччині.

Головний тренер команди Геннадій Сартинський пояснив це так:

“По-перше, Олег закінчує дисертацію – йому потрібно захистити її. По-друге, у нього були мікротравми, тому він не поїхав з нами на чемпіонат Європи”.

Згодом виявилось, що на сайті Міжнародної федерації гімнастики (FIG) статус Вєрняєва в переліку атлетів змінили з “активний” на “відсторонений”. Утім, пояснення цього рішення від FIG не пролунало.

 

Свіжий рейтинг партій: “слуг” від ОПЗЖ відділяє лише 4% –  УП

У трійці лідерів парламентського рейтингу – партії “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя” та “Європейська солідарність”.

Джерело: результати опитування соціологічної групи “Рейтинг”

Деталі: Якби вибори відбулися найближчим часом, то:

партію “Слуга народу” підтримали б 21,6% тих, хто готовий голосувати і визначився з вибором;

партію “Опозиційна платформа – За життя” – 17,4%;

партію “Європейська солідарність” – 14,5%;

партію “Батьківщина” – 10,9%;

партію “Українська стратегія Гройсмана” – 5,7%;

Радикальну партію – 5,6%.

Інші партії набрали б менше п’ятивідсоткового прохідного бар’єра: “За майбутнє” – 3,7%, “Свобода” – 3,2%, УДАР Віталія Кличка – 3,1%, Партія Шарія – 2,9%, “Голос” та “Сила і честь” – по 2,8%, “Наш край” – 2,2%.

Якщо подивитися на динаміку у період з минулих парламентських виборів, то помітно, що “Слуга народу” істотно втратила позиції в рейтингу, в інших ситуація майже не змінилася.

Опитування проводилось 2-4 січня 2021 року в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2%.

 

Зеленський очолює рейтинг довіри, а Порошенко – недовіри – Рейтинг

УП

Президент Володимир Зеленський очолює рейтинг довіри: йому довіряють 41% українців, не довіряють – 54%.

Джерело: результати січневого опитування соцгрупи “Рейтинг”

Деталі: Крім того, 29% опитаних довіряють голові Верховної Ради Дмитру Разумкову, 37% – не довіряють (29% – його не знають).

Представнику “ОПЗЖ” Юрію Бойку  довіряють – 27%, не довіряють – 55%, ще 12% його не знають.

Лідерці “Батьківщини” Юлії Тимошенко довіряють – 26%, не довіряють – 69%.

Колишньому президенту Петру Порошенку довіряють 23% респондентів, а 73% – не довіряють.

Прем’єр-міністру Денису Шмигалю довіряють 14%, більше чверті не знають його і більше половини – йому не довіряють.

Дослідження проводилося соцгрупою “Рейтинг” 2-4 січня 2021 року серед населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера).

Помилка репрезентативності не більше 2,0%.

 

Зйомки дітей у новорічному привітанні Президента відбувалися законно – ОП 

Зйомки з дітьми в новорічному привітанні Президента Володимира Зеленського тривали кілька годин, були проведені з дотриманням всіх необхідних процедур і за письмовими дозволами їхніх батьків.

Про це радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк розповів у коментарі Укрінформу.

“Зйомки з дітьми тривали, в середньому, кілька годин. Звісно, з дотриманням усіх процедур, прописаних в українському законодавстві. Зокрема, були отримані письмові дозволи від батьків на зйомку дітей. Від жодного з батьків немає і не було претензій у бік знімальної групи”, – запевнив Подоляк.

За його словами, у всіх залишилися чудові враження і позитивні емоції після зйомок.

Він наголосив, що діти в супроводі батьків були запрошені лише на певний таймслот 27 грудня, на той період зйомок, де маленькі громадяни якраз і з’являються в кадрі.

“Зйомки новорічного привітання Президента відбулися лише 27 грудня 2020 року в Маріїнському палаці і на площі перед Маріїнським. Участь дітей продиктована логікою самого привітання – саме до дітей, майбутнього нашої країни, звертається Президент України. І саме діти формулюють свої мрії і бажання, які дорослі мають спромогтися реалізувати в майбутньому”, – заявив радник керівника ОП.

У той же час він зазначив, що з агентством Lot знімальна група не співпрацювала.

“Що за оголошення тиражується в соціальних мережах і чи реальне воно, і для яких зйомок в цьому оголошенні запрошували маленьких акторів, сказати важко. Але схоже, що це чергова штучна спроба політичних опонентів створити скандал там, де його немає і бути не може”, – додав Подоляк.

Як повідомляв Укрінформ, за даними опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг”, новорічне привітання Зеленського бачили 70% українців, з них 43% оцінили його позитивно.

Раніше деякі ЗМІ повідомили, що дітей, задіяних у масовці новорічного привітання Президента, запрошували через кастингове агентство Lot, а зйомки тривали з 18:00 до 3-ї години ночі, за 9 годин роботи дітям нібито заплатили по 500 грн.

 

Українці розповіли, чи сподобалося їм новорічне привітання Зеленського – УП

Більше 40% українців, з тих, які дивилися новорічне привітання президента Володимира Зеленського, оцінили його позитивно, а 21% – негативно.

Джерело: результати січневого опитування соцгрупи “Рейтинг”

Деталі: За результатами опитування, 70% респондентів бачили новорічне привітання Зеленського.

З них 43% оцінили його позитивно, 35% – нейтрально, 21% – негативно.

Повідомляється, що найбільше тих, хто негативно оцінив привітання Зеленського, серед жителів Сходу, старших опитаних, виборців партій Шарія, “Опозиційна платформа”, “Європейська солідарність” та “Свобода”.

Дослідження проводилося соцгрупою “Рейтинг” 2-4 січня 2021 року серед населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера).

Помилка репрезентативності не більше 2,0%.

Передісторія:

Президент Володимир Зеленський у новорічному зверненні розповів дітям про боротьбу із коронавірусом, кредити для бізнесу, будівництво доріг та мостів, повернення українців додому та ситуацію на Донбасі. Побажання громадянам прозвучали як від глави держави, так і від дітей.

Крім того, Зеленський з нагоди Нового року та Різдва звернувся з короткими відеозверненнями окремо до жителів АРК Крим та кожної області.

 

У другому турі виборів Зеленський би зустрівся не з Порошенком: опитування –  УП

Якби вибори президента України відбулися найближчим часом, то у другому турі зустрілися чинний президент Володимир Зеленський і нардеп від “ОПЗЖ” Юрій Бойко.

Джерело: результати січневого опитування соцгрупи “Рейтинг”

Деталі: Зеленський все ще очолює президентський рейтинг.

Так, якби вибори відбулися найближчим часом, то чинного президента підтримали б 26,2% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором.

У другому турі Зеленський зустрівся би не з попереднім президентом Петром Порошенком, а з представником “ОПЗЖ” Юрієм Бойком за якого готові проголосувати 16,6% українців.

За Порошенка готові віддати голоси 13,3% громадян, за Юлію Тимошенко – 10,5%, Ігоря Смешка – 6,4%, Володимира Гройсмана – 6,1%, Олега Ляшка – 4,7%, Сергія Притулу – 4,1%.

Дослідження проводилося соцгрупою “Рейтинг” 2-4 січня 2021 року серед населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера).

Помилка репрезентативності не більше 2,0%

 

Зеленський розбагатів на 4,6 мільйона завдяки двом ТОВ – УП

Президент Володимир Зеленський задекларував 4,59 мільйона гривень роялті, отриманих від діяльності двох ТОВ – “Квартал 95” і “Кіностолиця”.

Джерело: його декларації про зміну майнового стану на сайті НАЗК

Деталі: Згідно з ними, 30 грудня 2020 року він отримав 4,355 млн доходу від “Кварталу”.

Ще 235 тисяч роялті йому надійшло у той же день від “Кіностолиці”.

 

Роман Лещенко, міністр аграрної політики і продовольства України: Упродовж 20 років в Україні розкрадалися державні землі  

Укрінформ

Гектари землі отримали чиновники, олігархи, члени їхніх родин, працівники, водії, коханки чи навіть охоронці. Створено цілу касту привілейованих. Про це розповів міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко.

Інтерв’ю міністра польському виданню Rzeсzpospolita передруковано за згодою часопису.

– Чи Україна вже відчула результати розпочатої у березні реформи історичного значення щодо відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення?

– Перебуваючи у центрі Європи, ми упродовж 20 років мали рабські закони, які позбавляли аграріїв права розпоряджатися своїми землями. Утім, відміна мораторію – це лише частина великої реформи. Тим часом, ми змінили велику кількість корупційних і бюрократичних процедур, які блокували права місцевих органів влади і громадян на власну землю. Очолюючи Держгеокадастр, я прийняв рішення про передачу права розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення окремим територіальним громадам, які було створено після минулорічних місцевих виборів. Крім того, я звільнив понад 6 тисяч чиновників, які працювали в українській системі геодезії та картографії. Бюрократії ще багато, але ми з цим боремося.

– Чи ця реформа щось значним чином змінила для польських інвесторів в Україні?

– Поки що землі сільськогосподарського призначення зможуть купувати виключно фізичні особи, які є громадянами України. Про те, чи її зможуть купувати іноземці, буде вирішено під час референдуму, який відбудеться у найближчі три роки. Тому закордонні інвестори зараз зможуть лише, як і раніше, брати землю у довгострокову оренду. Наразі в українському сільському господарстві немає багато польських інвесторів, вони переважно інвестують у садівництво. Трохи більше є німецьких і нідерландських компаній. Утім, це не та кількість інвесторів, про яку ми мріємо.

– А чому вони не поспішають інвестувати в Україні, адже йдеться про чорнозем і дешевшу робочу силу?

– Переважно через те, що не бачать стабільного законодавства у питанні ринку землі. Інвестори бачать, що навіть настільки консервативну реформу (ринку землі – ред.) опозиція оскаржує в Конституційному суді. Зараз тривають судові баталії, країна перебуває у стані конституційної кризи. Інвестиції повинні мати чітку довгострокову перспективу. Інвестори бояться, адже хочуть стабільності, щоб правова система захищала їхні інвестиції. Поки триває боротьба за реформу ринку землі, інвестори дуже обережно дивляться у напрямку України. Ми їх розуміємо, оскільки цей процес в нашій країні є складним і болісним.

– Проте соцопитування показали, що більшість українців виступають проти відміни мораторію?

– Противники реформи переконували, що мораторій – це найкраща форма захисту української землі. І це принесло свій результат. Люди повірили, що після відміни мораторію землю скуплять іноземці, а вони втратять усе, що мають. Українців цим залякували упродовж 30 років, і цього не можна змінити за один день. Але в Україні вже починають усвідомлювати, що це – одна велика брехня. Швидко з’ясувалося, що противники реформи ринку землі насправді захищали те, що вони награбували за останні 20 років. Ми провели аудит і побачили, що понад 5 із 10-ти мільйонів гектарів державних земель було приватизовано нечесним способом.

– Як саме? Адже в Україні весь час діяв мораторій…

– Перед тим, як я очолив Держгеокадастр, чиновник у Києві вирішував, кому давати землю, а кому – ні. Вирішувалося, кому її давати безкоштовно, а кому давати в оренду. Це призвело до величезної корупції. Земельний кодекс (прийнятий в 2001 році після введення мораторію на продаж землі – ред.) передбачає, що кожний громадянин може безкоштовно отримати від держави 2 гектари землі, зокрема під будівництво будинку чи гаражу. Це призвело до того, що зникло багато державної землі. Ніхто цього не контролював і не перевіряв. Таким чином, виникла ціла привілейована каста людей, які могли п’ять чи десять разів отримати свої 2 гектари.

– Кому зараз належать розкрадені українські землі?

– Чиновникам, олігархам, депутатам й усім тим, хто перебував при владі в Україні упродовж останніх 20-ти років. Вони дбали також про те, щоб 2 гектари землі отримали усі члени їхніх родин, працівники, водії, коханки чи навіть охоронці. Зараз уже розглядаються кримінальні справи проти колишніх міністрів, чиновників і депутатів. За часи правління Віктора Януковича розкрадалися землі переважно на півдні та сході України. Їх не цікавила земля сільськогосподарського призначення, а лиш та, де були поклади вугілля, металів чи сланцевого газу. Після Революції на Майдані до влади в Україні прийшла вінницька група на чолі з президентом Петром Порошенком. За його правління розкрадалися сотні тисяч гектарів землі в різних частинах країни. Маємо справу з найбільшою аферою в історії незалежної України, яка незабаром набуде розголосу. Вона означатиме кінець кар’єри для багатьох українських політиків.

– Коли буде створено рейтинг українських політиків з огляду на кількість гектарів землі в їхньому володінні?

– Українці його побачать у 2021 році, коли всі документи буде оцифровано. Буде створено спеціальний сайт, де ми покажемо усіх громадян, які мають землю, частина з них навіть не знають, що мають гектари. Паспортні дані використовувалися без відома людей лише для того, щоб привласнити землю. Раніше для того, щоб отримати 2 гектари землі, достатньо було заяви і копії паспорту. Про все вирішував Держгеокадастр. Уявімо собі, що поклади сланцевого газу в Харківській області є на землі, приватизованій на підставну особу. Ми працюємо над механізмом повернення цих земель, адже ми втратили не лише сільськогосподарські угіддя, а й величезну кількість покладів, зокрема нафти, газу, сланцевого газу і бурштину.

– Але партія президента Володимира Зеленського “Слуга народу” має більшість у парламенті. Що стоїть на заваді реформувати країну?

– Олігархи, які розуміють, до чого може призвести ця реформа. Вони різними способами намагаються блокувати роботу в парламенті. Вони також блокують роботу Конституційного суду через керованих суддів. Олігархи намагаються корумпувати частину депутатів правлячої партії, адже вони не зацікавлені в поверненні вкраденого раніше. За цим стоять дуже впливові й багаті люди: колишні політики і міністри, які усе ще присутні в українській політиці. Вони провокують політичну, економічну та конституційну кризу. Президентові навіть у межах власної фракції складно зібрати більшість у парламенті. Її намагаються розхитати і поділити фінансово-промислові групи, які виникли після розпаду СРСР у результаті приватизації української промисловості. В їхніх руках є цілі сектори української економіки, вони мають вплив на політиків, мають власні ЗМІ, які розповідають, що українську землю розкрадуть іноземці й навіть у вагонах вивозитимуть за кордон. Це жахлива інформаційна машина, яка блокує реформи і розвиток нашої держави.

– Чи ви не боїтеся ставати на шляху осіб, які мають мільярди?

– Це нелегко. Я вже півроку живу з державною охороною, постійно отримую погрози. За усією аферою стоять дуже відомі особи. Оприлюднення цієї інформації поставить крапку на їхній кар’єрі. Це вони повинні боятися народу, який вони обдурили.

Довідка видання Rzeczpospolita. Романові Лещенку 32 роки. Він очолює міністерство аграрної політики і продовольства України з 17 грудня 2020 року. За фахом – юрист, перед початком політичної кар’єри працював у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. З червня 2019 року від очолював Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру. Він був радником президента Володимира Зеленського.

(Розмовляв Роман Шошин)