В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1015 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Ліквідація ізоляції режиму Путіна демонструють останні події, як-то: візит Такера Карлсона до Москви, планування офіційної поїздки словацьких депутатів до РФ, а також діяльність проросійських монахинь у Польщі. І це – небезпечна тенденція розмивання ізоляції путінського режиму. Ці випадки свідчать про активізацію спроб проросійських еліт і структур світу реабілітувати агресивний режим Кремля.

Карлсон, колишній ведучий телеканалу Fox News, послідовно поширює кремлівські наративи. Його інтерв’ю з Сергієм Лавровим — це частина кампанії, спрямованої на підрив західної єдності та зміцнення позицій Кремля у світовій інформаційній політиці. Карлсон подає російську агресію проти України як наслідок “помилок” політики адміністрації Байдена, маніпулюючи страхами щодо ядерного конфлікту.

Ультраправі політики Словаччини відкрито заявляють про готовність співпрацювати з російським режимом, незважаючи на його міжнародну ізоляцію. Це відображає не лише внутрішньополітичний популізм, а й небезпечну тенденцію: урівнювання агресора з суб’єктами, які діють відповідно до міжнародного права.

Проросійські монахині, які під виглядом благодійності фінансують російську агресію, є яскравим прикладом використання гуманітарної складової для досягнення військово-пропагандистських цілей. Їхня діяльність викриває слабкі місця у системі безпеки та відсутність дієвих механізмів попередження такого роду активності.

Все це стало можливим і тому, що прийняті резолюції міжнародних організацій, які визнають РФ агресором (Генасамблея ООН) чи терористичним режимом (ПАРЄ), не супроводжуються практичними адміністративними чи дипломатичними санкціями. Як результат, такі діячі, як Карлсон чи словацькі політики, вільно діють у міжнародному просторі.

Багато демократичних країн демонструють неспроможність виробити дієві механізми протидії тоталітарним режимам. Це дозволяє проросійським елементам діяти безкарно, зокрема через корупцію та маніпуляції суспільною думкою.

Кремль вдало використовує вербально-когнітивні технології, які залишаються поза межами офіційної правової кваліфікації. Це дозволяє йому легалізувати свої дії через медіа та дипломатію, створюючи ілюзію “альтернативної думки”.

Необхідно унеможливлювати урівнювання агресора з іншими суб’єктами міжнародного права. Це вимагає нових стандартів дипломатичного та інформаційного обігу. Важливо, щоб особи, що відкрито співпрацюють з режимами-агресорами, втрачали дипломатичний і публічний статус. Наприклад, мандати чи пільги на поїздки повинні бути обмежені для політиків, які підтримують такі режими. Потрібно розробити міжнародні інструменти кваліфікації вербальної та когнітивної агресії. Це дозволить ефективніше протидіяти пропаганді й маніпуляціям. Усі ці проблеми вимагають об’єднання зусиль демократичного світу для створення нової системи безпеки, яка здатна відповідати на виклики сучасності.

Публічні маркери:

«Карлсон повернувся в Москву та анонсував інтервʼю з Лавровим»

«Словацькі депутати зібралися поїхати з офіційним візитом до Москви»

«У польському Щецині – скандал через проросійських монахинь на різдвяному ярмарку»

Україна все впевненіше доводить міжнародній спільноті, що агресія РФ — це напад не лише на Україну, а й на міжнародне право. Проте ця теза, хоч і важлива, потребує суттєвого оновлення, оскільки міжнародна реальність вимагає глибшого розуміння масштабів і суті путінської агресії. Формування Спеціального трибуналу над РФ за злочин агресії свідчить, що настав час визнати дії РФ як реальну, глокальну геноцидну агресію.

Ця агресія має прецедентний характер за своєю системністю, ціллю та місією — це не просто напад, а тотальна руйнація держав, суспільств та інфраструктури в глобально-регіональному масштабі. Відповідно, українська дипломатія повинна ініціювати оновлення термінології та нормотворчих підходів, щоб оцінки та дії міжнародної спільноти відповідали реальності.

Популяризація ідей переговорів чи мирних угод із РФ свідчить про невідповідність термінів “конфлікт”, “криза” чи навіть “війна” реаліям. Якщо це війна, то для України це не просто війна за суверенітет, а цивілізаційно-візійна боротьба за майбутнє планети. Замість застарілих трактувань, які домінують у міжнародних публічних дискурсах, слід говорити про глокальну екзистенційну агресію.

Навіть такі явища, як пошкодження кабелів у морях та океанах, що руйнують міждержавні й міжконтинентальні комунікації, сприймаються міжнародною спільнотою як окремі інциденти, а не як системна складова геноцидного руйнування. Велика Британія, фіксуючи кібертероризм із боку РФ, також поки що використовує застарілі трактування, які не враховують характеру кіберагресії як частини геноцидних дій. Зафіксовані випадки пошкодження кабелів і зростання кібератак на критичну інфраструктуру потребують розгляду в контексті глобальної геноцидної агресії, що має бути врахована на законодавчому рівні.

Естонський дипломат Гаррі Тіідо слушно наголошує на необхідності створення військово-морських патрулів НАТО для захисту підводних комунікацій, особливо з огляду на загрози в Балтійському морі та трансатлантичних кабелях. Проте така ініціатива має отримати глокальну інтеграцію для гарантування безпеки міжконтинентальних зв’язків.

Таким чином, геноцидний характер російської агресії має стати основою для створення нового міжнародного правового кодексу, який враховуватиме всі аспекти — від військових злочинів до кібертероризму, економічного руйнування та системного порушення міжнародного порядку. Лише така концептуально оновлена позиція дозволить Україні та її партнерам адекватно відповісти на виклики сьогодення.

Публічні маркери:

«Напавши на Україну, Росія напала також на міжнародне право – посол в Нідерландах»

«У Британії фіксують зростання ворожої кіберактивності»

«НАТО має створити військово-морські патрулі для захисту трансатлантичних кабелів – експерт»

«Між Швецією та Фінляндією сталися два нові розриви інтернет-кабелю»

Естонія та Канада відкрито демонструють зусилля переконати Дональда Трампа у важливості взаємодії проти РФ та КНР. Це свідчить про те, що Трамп може перебувати під впливом оточення, схильного до стилістики путінізму, яка йому імпонує. Сам Трамп уже проявляв себе як руйнівник правових норм та управлінських стандартів, прагнучи встановлювати власний диктат волі та сили, зокрема персоналізованого характеру. Водночас, союз між глобальними тоталітарними режимами континентального масштабу може змусити Трампа зважати на традиційне трансатлантичне партнерство.

Трамп має можливість стати сучасним Черчиллем, якщо тиск на нього та його оточення буде співмірним із тим, який переживав Черчилль під час протистояння ворогам Великої Британії на початку Другої світової війни. Україна, своєю чергою, володіє реалістичними планами роботи з Трампом, використовуючи комбінацію історичних апеляцій до його самолюбства та прагматичних аргументів.

Естонський дипломат Гаррі Тіідо, аналізуючи ситуацію, зазначає, що для Трампа важливо показати перспективу стати «історичною фігурою». Наприклад, естонський міністр Маргус Цахкна у статті для Wall Street Journalнаголосив, що Трамп може стати «Черчиллем нашої ери» в контексті війни Росії проти України. На додаток, економічні аспекти, такі як доступ до рідкісних земельних металів на сході України, можуть стати вагомим аргументом, адже потенційна вартість цих ресурсів (12–16 трлн доларів) є тим, що Трамп добре розуміє.

Канада, зі свого боку, під керівництвом прем’єр-міністра Джастіна Трюдо, розуміє особливості Трампової політики та активно працює над зміцненням співпраці. Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі наголошує, що зміцнення НАТО та об’єднання його зусиль навколо підтримки України мають стати важливим сигналом для адміністрації Трампа. Крім того, акцент на глобальній небезпеці через зближення Китаю та Росії може посилити мотивацію США до активнішої участі у забезпеченні міжнародної безпеки.

Співпраця між Україною та Канадою продовжує поглиблюватися. Підписання угоди про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом підтверджує високий рівень довіри та партнерства між цими країнами. Такий договір дозволить ефективніше координувати зусилля в оборонній сфері, що має стратегічне значення для зміцнення безпеки обох держав.

Таким чином, інтеграція економічних, історичних і безпекових аргументів є важливим інструментом у роботі з новообраним президентом США, спрямованій на забезпечення стійкого міжнародного порядку.

Публічні маркери:

«Заклик стати «Черчиллем нашої ери» здатен позитивно вплинути на Трампа – дипломат»

«Співпраця Китаю й Росії розхитує світову безпеку – глава МЗС Канади»

«Україна та Канада підписали Угоду про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом»

Кая Каллас: виконання обіцянок перед Україною та тиск на США

Голова європейської дипломатії Кая Каллас закликала ЄС активніше виконувати зобов’язання щодо військової допомоги Україні, наголошуючи, що всі терміни вже вичерпані. У своїх перших заявах у новій ролі вона зазначила, що зволікання у виконанні обіцянок неприйнятне.

Пряма мова Каллас: “У них [українців] були дуже конкретні запити, як завжди, а також розчарування, що все, що було обіцяно, насправді не доходить до них. Тож нам дійсно потрібно працювати над усіма цими обіцянками, щоб справді їх виконати”, — заявила вона журналістам у штаб-квартирі НАТО після повернення з Києва.

Каллас також повідомила про підготовку нового пакету санкцій проти Росії та розблокування коштів із Європейського фонду миру, який використовується для компенсації військових витрат держав-членів ЄС. Проте, за її словами, через вето Угорщини 6,5 млрд євро залишаються заблокованими.

Україна наполягає на посиленні ППО

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав союзників терміново надати Україні 20 додаткових систем ППО типу Hawk, NASAMS або IRIS-T, аби не допустити перетворення зими на “зброю Москви”.

“Україна терміново потребує додаткових систем, щоб уникнути блекаутів і захистити свої енергетичні об’єкти”, — наголосив міністр під час виступу в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Він підкреслив, що Росія, за підтримки Ірану та КНДР, продовжує гібридну агресію не лише проти України, а й низки європейських країн.

Тиск ЄС на адміністрацію США

Європейський Союз налаштований на співпрацю зі США, попри зміну адміністрації. За словами директора Європейської служби зовнішніх справ Браяна Глінна, першочерговим завданням у відносинах із Вашингтоном залишається підтримка України.

Глінн зазначив, що Кая Каллас, представляючи Естонію, яка витрачає 3,4% ВВП на оборону, може ініціювати прямі переговори зі США. Він також наголосив, що мантра “миру через силу”, популяризована адміністрацією Дональда Трампа, має стати спільною позицією для ЄС і США у стримуванні Росії.

За його словами, важливо впливати на позицію майбутнього спецпредставника США з питань України та Росії Кіта Келлога, який нині схиляється до припинення конфлікту шляхом переговорів, навіть із загрозою скорочення військової допомоги Україні.

Будапештський меморандум як застереження

Сибіга, демонструючи оригінал Будапештського меморандуму, наголосив, що будь-які довгострокові рішення на шкоду безпеці України є неприйнятними.

“Ми повинні уникати повторення помилок минулого. Концепція ‘миру через силу’ має бути основою для всіх безпекових рішень”, — підсумував він.

Публічні маркери:

«Каллас закликала ЄС виконати обіцянки щодо військової допомоги Україні»

«У ЄС назвали пріоритетом у контексті відносин зі США продовження підтримки України»

«Сибіга закликав країни НАТО терміново надати Україні мінімум 20 систем ППО»

Україна на рівні МЗС прямо та офіційно заявила, що гарантією безпеки України може бути лише членство України в НАТО. Це було зроблено ще й тому, що 30 років тому Україна погодилася звільнитися від ядерного комплекса третього за рівнем враження, довіряючи країнам гарантам, і погоджуючись на Будапештський меморандум. Цю домовленість зруйнувала путінська РФ, а їй допомагає КНР. США, Велика Британія та Франція надають допомогу Україні, але не тих розмірів, що дають можливість здолати агресора, який, до речі, руйнує державність та міжнародне право не лише щодо України, але й кожної країни у світі.

Україна зараз рятує світ від путінізму, а лідери сучасних США та Німеччини разом з Люксембургом маргинально заперечують право України стати членом НАТО, хоча Україна вже 11-й рік виконує функціонал НАТО, стримуючи воєнщину Москви, і 1015 діб знищуючи потенціал путінізму.

Єдиною реальною гарантією безпеки для України, а також стримуючим фактором для подальшої агресії РФ проти України та інших держав, є лише повноправне членство України в НАТО.

Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ України з нагоди 30-річчя з часу підписання Будапештського меморандуму, передає Укрінформ.

«30-річчя з часу підписання Будапештського меморандуму є слушною нагодою для дієвого кроку до приєднання України до Вашингтонського договору», – зазначили у зовнішньополітичному відомстві.

У МЗС нагадали, що Будапештський меморандум мав забезпечити Україні гарантії безпеки, суверенітету та територіальної цілісності в обмін на відмову від третього у світі за потенціалом ядерного арсеналу.

У зовнішньополітичному відомстві констатували, що Будапештський меморандум не зміг запобігти агресії Російської Федерації як держави, що володіє ядерною зброєю, проти України як держави, яка від свого ядерного арсеналу відмовилася. «Не були проведені навіть передбачені документом консультації, які Україна неодноразово намагалася ініціювати», – акцентували у МЗС.

Як зазначається в заяві, сьогодні Будапештський меморандум є «памʼятником недалекоглядності в ухваленні стратегічних безпекових рішень».

У зовнішньополітичному відомстві акцентували, що ненадання Україні в 1990-х роках реальних, дієвих гарантій безпеки стало стратегічною помилкою, якою скористалася Москва.

«Ця помилка має бути виправлена. Україна має отримати чіткі, юридично зобов’язуючі гарантії безпеки, які відповідають її вагомому внеску у глобальне ядерне роззброєння та підтримання міжнародного миру та безпеки. Звертаємося до США та Великої Британії, які підписали Будапештський меморандум, до Франції та Китаю, які до нього приєдналися, до всіх держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, із закликом підтримати надання Україні дієвих гарантій безпеки», – заявили у МЗС.

У відомстві додали, що єдиною такою реальною гарантією безпеки для України, а також стримуючим фактором для подальшої агресії Росії проти України та інших держав, є лише повноправне членство України в НАТО.

«Маючи за плечима гіркий досвід Будапештського меморандуму, ми не пристанемо на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО. Запрошення України до НАТО зараз стане дієвою протидією російському шантажу та позбавить Кремль ілюзій щодо можливості перешкодити євроатлантичній інтеграції України. Це також єдиний шанс зупинити ерозію ключових принципів ядерного нерозповсюдження та відновити довіру до ядерного роззброєння», – наголосили в МЗС.

Міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Беттель висловився проти членства України в НАТО, повідомляє Spiegel. Висловлювання міністра прозвучали під час зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО, яка відбулася 3 грудня в Брюсселі. Беттель наголосив, що не підтримує ідею членства України в Альянсі, пояснюючи свою позицію ризиком негайного виникнення нових конфліктів.

Пряма мова Беттеля: “Я вважаю, що членство в НАТО знову принесе напруженість”. Водночас, Беттель висловився на підтримку перспективи України стати членом Європейського Союзу.

Публічні маркери:

«Ми не пристанемо на жодні альтернативи» – єдиною гарантією безпеки Україна визнає членство в НАТО»

«США та Німеччина не готові надавати запрошення Україні до НАТО – ЗМІ»

«Люксембург виступив проти членства України в НАТО – Spiegel»

«Кандидат Трампа в спецпредставники з питань України й Росії прокоментував пропозицію Зеленського щодо НАТО»

Марк Рютте, новий Генеральний секретар НАТО, на першому колективному засіданні Альянсу здійснив важливий акцент на підтримці України. Хоча він не коментував питання її членства в НАТО, його виступ і заяви відображають системну проблему розуміння природи глобальної геноцидної агресії РФ проти України, ЄС, НАТО та світового порядку загалом. Це не перебільшення, а радше применшення викликів, адже йдеться про екзистенційний вибір між збереженням або руйнуванням глобальної стабільності.

Під час пресконференції в Брюсселі Рютте визначив три пріоритетні напрями для підтримки України: відновлення енергетичної інфраструктури, зміцнення протиповітряної оборони та посилення військової допомоги. Він наголосив, що союзники мають діяти рішуче, аби запобігти використанню зими як зброї проти України, та підкреслив необхідність забезпечити Україну усім необхідним для оборони.

Також Рютте звернувся до обраного президента США Дональда Трампа із застереженням від підтримки “поганого миру” для України, що може стати стратегічною загрозою не лише для Європи, а й для США. Він підкреслив, що нинішня співпраця Ірану, Китаю, Північної Кореї та Росії створює взаємопов’язані конфлікти, які вимагають об’єднаного підходу західних союзників.

Генсек НАТО також наголосив, що мирні переговори з РФ, якщо і відбудуться, мають починатися з позицій сили для України. Ця стратегія передбачає надання потужної військової допомоги та посилення обороноздатності країни. Він підкреслив, що майбутнє України в НАТО вже визначене, однак теперішній фокус має бути на її негайній підтримці.

Рютте відзначив незмінність політики НАТО щодо допомоги Україні в її боротьбі проти агресії Росії, яка, за його словами, не демонструє жодного бажання зупинити війну. Генсек засудив російські експерименти з використання нових ракет та співпрацю з Північною Кореєю, підкреслюючи, що завдання Альянсу — продовжувати підтримку України та зміцнювати її позиції на полі бою.

Публічні маркери:

«Рютте назвав три ключові напрямки допомоги НАТО для України»

«Рютте застеріг Трампа: Є загроза для США, якщо Україну підштовхнуть до «поганого миру»

«Путін хоче зламати рішучість України і НАТО, але він помиляється – Рютте»

«Рютте не став коментувати запрошення України до НАТО та залучення європейських військ»

Балістична атака Росії по Дніпру не утримає НАТО від військової допомоги Україні – Рютте

«НАТО має допомогти Україні зупинити просування російських військ на захід – Рютте»

Риторика США та Франції щодо підтримки України відчутно програє позиції Естонії, яка відкрито й наполегливо виступає за невідкладне членство України в НАТО.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив про рішучість Сполучених Штатів та НАТО продовжувати допомогу Україні в протистоянні агресії РФ, зокрема в захисті енергетичної інфраструктури. Водночас його слова, попри вагомість, залишаються у площині загальних обіцянок підтримки без чіткої прив’язки до питання членства України в Альянсі. Блінкен наголосив на необхідності забезпечення України всіма засобами для успішної боротьби на полі бою, зазначивши, що Путін намагається перетворити зиму на зброю. Проте його риторика зводиться до підкреслення вже існуючих форматів співпраці, без конкретизації шляхів інтеграції України в НАТО.

Міністр Європи у МЗС Франції Бенджамін Аддад підкреслив, що Франція підтримує інтеграцію України до НАТО та ЄС, проте акценти зосереджуються на тривалих безпекових гарантіях та ролі європейської складової Альянсу. Франція висловлює готовність забезпечувати безпеку на східному фланзі НАТО, але її позиція залишається обережною щодо безпосереднього включення України до структури Альянсу.

На противагу цьому, Естонія демонструє принципово інший підхід. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна однозначно заявив, що єдиною дієвою гарантією безпеки України є її членство в НАТО. Він підкреслив, що це питання не лише безпеки України, але й фундаменту архітектури безпеки Європи та НАТО в цілому. Естонія підтримує План перемоги, запропонований Президентом Зеленським, який передбачає запрошення України до НАТО, і виступає за реальні діючі гарантії на цьому шляху.

Цахкна наголосив, що зміна цілей Путіна є умовою завершення війни, а з огляду на нові загрози, такі як участь північнокорейських військ у конфлікті, НАТО має зайняти активнішу позицію. За його словами, це вже не локальна російська агресія, а глобальна проблема, яка потребує рішучих дій Альянсу.

Таким чином, естонська позиція виділяється серед союзників своєю чіткістю та сміливістю, ставлячи питання членства України в НАТО як ключове для гарантування безпеки не лише України, але й Європи загалом.

Публічні маркери:

«НАТО не дозволить Путіну використовувати зиму як зброю проти України – Блінкен»

«Франція продовжить підтримувати інтеграцію України в НАТО та ЄС»

«Естонія підтримує надання Україні офіційного запрошення щодо членства в НАТО»

Фото із сайту 66 окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго