В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1023 – тя  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Україна продовжує шукати ефективні підходи до регулювання штучного інтелекту (ШІ) в умовах сучасних викликів.

Дивна мода на акцентування уваги на формі, а не сутності процесів, призводить до дезорієнтації в недетермінованих середовищах, таких як ШІ. Ця технологія вже включає напрями, як-от генеративний ШІ та глибокоструктурований ШІ, що не заперечують базових рішень. Проте замість системного підходу регулятори обмежуються використанням лише парасольковим терміном ШІ. Це свідчить про те, що вони слідують за відсталими правничими трендами ЄС, не заглиблюючись у розуміння сучасної комунікаційної сутності, яка є не просто логікою дій, а поведінковим явищем. Україна повинна рухатися від сприйняття ШІ як інструменту до формування цілісного середовища, адже в протилежному випадку може програти екзистенційне протистояння.

Відповідальна секретарка Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олена Ніцко під час пресконференції в Укрінформі наголосила на важливості співрегулювання в цій галузі.

“Ми сподіваємось, що штучний інтелект стане предметом співрегулювання. Тож медіарегулятор і медіа зможуть напрацювати кодекс, який стосуватиметься використання ШІ в медіа. Нам важливо, аби переваги ШІ були більшими та якіснішими за ризики, які можуть виникнути під час його використання”, — зазначила Ніцко.

Вона підкреслила, що технологія сама по собі є нейтральною, але її використання може викликати загрози, особливо в період виборів. Як приклад, Ніцко навела використання діпфейків та дезінформаційних кампаній під час виборів у Грузії та Молдові.

Олена Андрієнко, секретарка Громадської ради при Національній раді, навела результати дослідження Publicis Groupe Ukraine щодо сприйняття ШІ в рекламі. Виявилося, що 75% українців обізнані про ШІ, 22% використовують його час від часу, а активних користувачів — лише 6%. Молодь віком 16–24 роки позитивно ставиться до використання ШІ в рекламі у 46% випадків, що є значним показником.

Разом із тим, Андрієнко наголосила на потенційних ризиках: втраті довіри споживачів, порушеннях приватності, дискримінації та антимонопольних порушеннях.

“Уже зараз, використовуючи системи ШІ, необхідно враховувати вимоги законодавства. Зокрема, заборону на обробку персональних даних дітей для поведінкового маркетингу”, — зазначила вона.

Для забезпечення балансу між можливостями і ризиками штучний інтелект має стати не лише технологією, а й інтегрованим елементом суспільного середовища, заснованого на етичних принципах і співрегулюванні. Тільки таким чином Україна зможе реалізувати свій потенціал у контексті глобальної євроінтеграції.

Публічні маркери:

«У Нацраді виступають за напрацювання правил використання штучного інтелекту в медіа»

«Експерт розповів про виклики, які виникають від використання ШІ»

«Культура є вагомою складовою переговорів про членство України в ЄС – Точицький»

Олаф Шольц і його уряд здійснили суттєві кроки для підтримки України в її протистоянні глобальній геноцидній агресії повзучого колективного путінізму. Проте особиста позиція канцлера демонструє приклади маргінальної неадекватності як у сприйнятті Путіна — диктатора-людоїда, так і в оцінці сутності глобальної геноцидної агресії, що ведеться тоталітарними режимами проти демократій.

Однією з фатальних помилок є хибне розуміння призначення високотехнологічної зброї. Така зброя не повинна залишатися на складах; її призначення — завдавати удари по агресору, знищуючи його сили в масштабах, які унеможливлюють їхній поступ в Україні. Усі інші сценарії є формою капітуляції та заохочення диктаторів-людоїдів до нових агресій, які лише набувають прецедентного характеру.

Ще одним серйозним прорахунком є нерозуміння того, що в країнах ЄС досі зберігається ілюзія вільності та прозорості виборчих процесів. Досвід Молдови та Румунії, а також репресивні дії влади в Грузії, показують, як путінізм навчився маніпулювати демократичними інституціями, обходячи стандарти виборів. Якби в ЄС усвідомили, що Україна веде екзистенційну боротьбу з колективним путінізмом, то питання виборів у самому ЄС могли б бути відкладені задля мобілізації зусиль на підтримку перемоги України. Натомість існує ризик, що Шольц може передати владу політичним силам, які схиляються до пропутінської позиції, і це вже виглядає цілком реалістичним сценарієм.

У своїй екстреній заяві 11 грудня Шольц оголосив про намір ініціювати голосування щодо вотуму довіри. Він наголосив, що громадяни Німеччини матимуть змогу вирішувати майбутній курс політики під час позачергових виборів, які можуть відбутися 23 лютого 2025 року. Серед ключових питань, які стоять перед німецьким суспільством, канцлер згадав тему миру в Україні, закликаючи до «наближення до справедливого миру» без втягування країни у війну.

Шольц також закликав політичні сили до співпраці в інтересах держави, висловивши сподівання на ухвалення низки важливих рішень у Бундестазі ще до виборів. Він заявив, що до формування нового уряду його кабінет та парламент залишатимуться повністю функціональними. Очікується, що дебати щодо вотуму довіри відбудуться 16 грудня, а в разі висловлення недовіри федеральний президент може оголосити позачергові вибори протягом 60 днів.

Україна та її міжнародні партнери уважно стежать за цими подіями, адже результати виборів у Німеччині можуть суттєво вплинути на подальшу підтримку України в її боротьбі за відновлення справедливості.

Публічні маркери:

«Шольц назвав мир в Україні одним із питань під час наступних виборів у Німеччині»

«Шольц попросив Бундестаг голосувати про вотум довіри уряду 16 грудня»

Електоральний президентський рейтинг партії Марін Ле Пен у Франції демонструє чергове загострення викликів, пов’язаних із впливом путінізму в ЄС. Ситуація, в якій ідеї Ле Пен, представлені ультраправим “Національним об’єднанням”, отримують дедалі більшу підтримку, вказує на небезпеку руйнівного впливу цих ідей не лише на Францію, а й на ЄС та глобальну спільноту, яка досі не повністю усвідомлює екзистенційну загрозу путінізму.

За даними опитування Ifop, опублікованого у Figaro Magazine, Марін Ле Пен наразі лідирує в президентських перегонах. Її рейтинг зріс на два пункти, досягнувши 38% підтримки в першому турі, що є безпрецедентним результатом для “Національного об’єднання”. Паралельно, у випадку заборони Ле Пен брати участь у виборах через юридичні справи, її соратник Жордан Барделла також залишається фаворитом, демонструючи міцні позиції ультраправих у французькому електораті.

На цьому тлі дії уряду Польщі, спрямовані на захист стратегічних об’єктів, таких як великі приватні телеканали TVN та Polsat, виглядають адекватною відповіддю на спроби Росії втручатися у внутрішні справи європейських країн. Глава польського уряду Дональд Туск заявив про намір включити ці медіа до переліку стратегічних об’єктів, що забезпечить їхній державний захист від потенційного зовнішнього впливу. Туск також наголосив на необхідності посилення співпраці з Естонією у сфері кібербезпеки, особливо в контексті російської кібероперації Portal Combat, яка охоплює Польщу, Німеччину, Францію, Велику Британію та інші європейські країни.

В цьому контексті можна стверджувати, що подальше домінування таких політичних рухів, як “Національне об’єднання”, є не лише загрозою для Франції, але й вказує на формування нової когнітивно-ментальної арени боротьби. ЗМІ, які Кремль активно використовує як інструмент глобальної геноцидної агресії, стають важливими елементами цього протистояння. Таким чином, захист стратегічної інфраструктури інформаційного простору в ЄС є необхідною умовою для стримування деструктивного впливу путінізму.

Публічні маркери:

«Марін Ле Пен лідирує у президентських рейтингах у Франції»

«Польща внесе телеканали TVN та Polsat до списку стратегічних обʼєктів, щоб їх не купила Росія»

Українці Канади закликають уряд офіційно визнати РФ спонсором тероризму. Це звернення базується на трактуванні існуючих міжнародних норм і потребує популяризації серед світового українства для імплементації в міжнародний розголос та термінові рішення. Важливо активно поширювати докази та фактаж у межах парадигми креативного правочинства, аби кваліфікувати путінський режим та умовну РФ як джерело міжнародного тероризму. Російська агресія набуває форми глобального гібридного тероризму, який створює унікальний прецедент глокальної геноцидної агресії проти всіх країн світу, не лише України.

Приклади варварських дій путінського режиму.

Репресії в тимчасово окупованому Криму. Викрадення громадян України, зокрема 65-річного кримського татарина Джафера Аблямітова, що підкреслює системний характер терору.

Руйнування культурної спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, цілеспрямовані атаки на об’єкти, як-от Будинок Держпрому у Харкові, де після російського обстрілу було завдано значних руйнувань. Завдяки механізму спеціального моніторингу ЮНЕСКО ці злочини документуються з метою притягнення до відповідальності.

Тероризування інших держав. Газовий шантаж Австрії, підтримка терористичних угрупувань (наприклад, «Ансар Аллах» (хусити), а також створення небезпек для міжнародної авіації.

Президентка Конгресу українців Канади Олександра Хичій у листі до міністерки закордонних справ Канади Мелані Жолі наголосила, що РФ систематично підтримує терористичні організації, включаючи постачання зброї та технічну допомогу. Визнання РФ державою-спонсором тероризму є не лише вимогою часу, а й ключовим кроком до глобальної безпеки.

Режим Путіна впроваджує терор і варварство як технології геноцидності, використовуючи сучасні досягнення науки та техніки для посилення своїх деструктивних дій. Ці практики підривають міжнародний порядок, загрожують правам людини та культурним цінностям у глобальному масштабі.

У відповідь Україна активно співпрацює з міжнародними інституціями, як-от ЮНЕСКО та Міжнародний кримінальний суд, для документування злочинів та притягнення винних до відповідальності.

Визнання Росії державою-спонсором тероризму на міжнародному рівні стане важливим прецедентом і вагомим кроком у протидії глобальній гібридній агресії.

Публічні маркери:

«Україна стала першою країною, де застосують механізм «спеціального моніторингу» ЮНЕСКО»

«У Генічеському районі озброєні люди викрали кримського татарина Аблямітова»

«Українці Канади закликають уряд визнати Росію спонсором тероризму»

«Австрійська OMV розірвала контракт із Газпромом, укладений до 2040 року»

Фото із офіційної сторінки 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола