В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1096 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

На Генасамблеї ООН в треті роковини геноцидної агресії проти України, Європи та світу вже прецедентно є дві резолюції (одна ініційована США, інша – Україною та її партнерами), що грає на руку РФ як глокальному агресору. Кремль може тепер всю свою дезінформацію підтверджувати тим, що немає правди щодо того, хто агресор, коли США вже публічно говорить, що це Україна винна в агресії РФ. Це не просто абсурд, це комунікаційно-контентний інструмент знищення права. Цей прецедент є ударом по міжнародному праву та реальним руйнуванням системи глобальної відповідальності за злочини. Практично США через адміністрацію Трампа руйнують правову визначеність, створюючи умови, коли немає “однозначного” агресора. Зважимо і на те, що це не просто медійний наратив, а рішення Генасамблеї ООН, яке може легалізувати правовий хаос і дозволить РФ і Китаю уникати відповідальності за будь-які агресивні дії. Адже Резолюція Генасамблеї ООН – це не просто документ, а формалізація інформаційно-правової дестабілізації. До того ж, питання надр України підтягується як інструмент шантажу та торгів, де Україну виставляють як ресурс, а не як суверенну державу.

Отже, Москва отримує легітимацію для своїх майбутніх злочинів – якщо немає чіткої відповідальності за минуле, то немає обмежень для нового рівня агресії. Китай отримує інструмент для власних територіальних претензій  (зокрема, щодо Тайваню, де можна буде так само “розмити відповідальність”). ООН остаточно стає недієздатною, якщо її резолюції можуть використовуватися для виправдання агресора, а не його покарання.

В цьому випадку Європа повинна діяти незалежно, бо США у такому форматі перестають бути надійним гарантом правопорядку. Україна має змінити власну дипломатію – не грати за правилами, що вже написані проти нас, а самостійно формувати коаліції та нові центри міжнародної безпеки. Тут вже не йдеться лише про “помилки” чи “риторику” Трампа – це системна стратегія правового розмивання, що вигідна РФ, Китаю та всім, хто прагне вийти з міжнародної відповідальності за злочини.

Нехтування значенням адекватних термінів як символів духу права, що вказують на відповідальність агресора може призвести до фіаско для всього сучасного світу, якщо трампівська резолюція переможе.

Публічні маркери:

«Генасамблея ООН розглядатиме у понеділок два проєкти резолюції щодо війни – колективний і американський»

«Трамп може укласти угоди про припинення війни в Україні чи не наступного тижня – Білий дім»

«Команда Трампа впевнена, що зможе закінчити війну наступного тижня»

«Експертна група уряду з понеділка почне роботу над угодою про копалини зі США – Стефанчук»

«Нова редакція угоди про корисні копалини зі США є жорсткішою за попередню – ЗМІ»

«Дуда після розмови з Трампом: не можна допустити, щоб Росія перемогла у війні з Україною»

«Маск спростував інформацію про можливе відключення Starlink»

«Рубіо пояснив, чому США запропонували власний проєкт резолюції Генасамблеї ООН щодо річниці війни»

«Тисячі людей зібралися в центрі Вашингтона із закликами продовжити підтримку України»

Україна отримала значно менше реальної допомоги, ніж озвучено в політичних маніпуляціях Трампа. За даними Пентагона 58 мільярдів доларів “допомоги” фактично залишилися в США – це означає, що економіка США отримує вигоди, поки Україна веде війну. Лише 65,9 млрд доларів реально пішли на військову підтримку, хоча повний демонтаж агресора потребує значно більшого фінансування та чіткої стратегії. 3,9 млрд доларів залишаються невитраченими – що є черговим важелем політичного шантажу України. Трамп використовує ці цифри для дезінформації, стверджуючи, що США “витратили занадто багато”, тоді як реальна військова допомога є відносно невеликою.

Цифри демонструють реальну картину, що значна частина коштів формально вважаються допомогою Україні, залишається в США або циркулює в американській економіці.

Без системної підтримки та продовження допомоги Україні США ризикують самі опинитися перед новими глобальними викликами – адже перемога України є ключем до світового порядку. Фінансова підтримка має бути трансформована в стратегічний механізм перемоги – не просто “витрати”, а інвестиції у знищення агресора та побудову нового геостратегічного порядку. Це ще раз підтверджує, що Україна захищає не лише себе, а й Європу, США та глобальний світопорядок і ця боротьба вимагає адекватного фінансування без маніпуляцій та популізму.

Публічні маркери:

«ЄС шукає способи конфіскувати заморожені активи Росії для підтримки України – Bloomberg»

«США витратили $65,9 млрд на військову допомогу Україні – Пентагон»

Аналітична група ГО «Центр ККБ»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського