В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1067 – ма  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Країни Європи все більше усвідомлюють звірства путінізму в тимчасово окупованому Криму. Системність злочинів, що там здійснюються, доводить, що РФ не є державою чи суспільством, а лише конгломератом угруповань, які нищать людське та людяність.

Палата депутатів Люксембургу ухвалила резолюцію, яка засуджує систематичні порушення прав людини щодо кримських татар під час тимчасової окупації Криму РФ. Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Вітаю ухвалення Палатою депутатів Люксембургу резолюції, яка засуджує систематичні порушення прав людини щодо кримських татар під час незаконної окупації Криму Росією», — зазначив він.

У документі висвітлено історичні репресії, зокрема депортацію 1944 року, та сучасні утиски: заборону Меджлісу, обмеження використання кримськотатарської мови та культури, а також масові арешти й обшуки.

«Визнання цих злочинів є важливим кроком до справедливості та притягнення винних до відповідальності. Це рішення підкреслює незмінну підтримку Люксембургу в боротьбі України за свободу, суверенітет та європейські цінності», — наголосив Стефанчук.

Публічні маркери:

«Палата депутатів Люксембургу засудила порушення Росією прав людини у Криму»

Давоський форум завершився ухваленням понад 50 домовленостей, але одним із найбільш аргументованих і перспективних моментів став виступ голови Європейського центрального банку Крістін Лагард, яка окреслила перспективи Європи в умовах глобальних викликів.

Цьогорічний форум у Давосі продемонстрував високу результативність, ставши платформою для досягнення понад пів сотні конкретних домовленостей, які здатні вплинути на різні аспекти життя та матимуть довготривалі наслідки. Про це заявив президент і генеральний директор Всесвітнього економічного форуму Бьорге Бренде, підсумовуючи результати заходу.

«Рік попереду матиме надзвичайно важливі наслідки. Прогрес, досягнутий у найближчі місяці, вплине як на короткострокову перспективу, так і на стратегічний розвиток на роки вперед», — зазначив Бренде. Він також уточнив, що під час цьогорічної конференції було досягнуто від 50 до 60 конкретних результатів зустрічей, повний перелік яких буде згодом опублікований на офіційному сайті Форуму.

Бренде підкреслив, що форум відбувся в умовах значної невизначеності, викликаної глобальними змінами у політичному, геополітичному та економічному середовищах. Ключові виклики, як-от стимулювання економічного зростання, зменшення шкідливих викидів та врегулювання конфліктів, вимагають негайних дій. «Єдина можливість досягти прогресу — це співпраця, адаптована до нових реалій», — наголосив він.

Попри всі труднощі, цьогорічна зустріч у Давосі засвідчила, що навіть за умов розбіжностей у поглядах між державами можлива ефективна співпраця.

Одним із центральних моментів форуму став виступ Крістін Лагард, яка представила позитивну перспективу для Європи, незважаючи на песимістичні прогнози щодо її економічного потенціалу.

«Я хочу наголосити, у чому Європа досягла успіху. ВВП залишається міцним, дефіцит у Єврозоні становить близько 3%, рівень інфляції знизився до 2,4% і продовжує падати. Ми маємо таланти, значні заощадження та сигнал до пробудження, який закликає європейців до активних дій», — зазначила Лагард.

Вона наголосила, що ЄС потребує подальшого розвитку ринку капіталів, утримання талантів та використання накопичених ресурсів для внутрішнього розвитку. Особливу увагу було приділено необхідності подолання таких бар’єрів, як висока вартість енергії та бюрократичні перепони.

«Екзистенційна загроза полягає у низькому рівні зацікавленості інвесторів приходити до Європи. Проте ми зменшуємо залежність від викопного палива, і зараз 70% потреб Єврозони забезпечується відновлюваними джерелами енергії», — підкреслила вона.

Лагард також вказала на необхідність спільних зусиль у відповідь на виклики глобальної конкуренції, додаючи, що Європа має потенціал стати ключовим гравцем за умови правильних рішень.

«Європа — це не міф, а реальний приклад трансформації та нових можливостей. Ми можемо рухатися вперед лише разом, з повагою одне до одного і дотримуючись правил», — підсумувала Лагард, окресливши унікальність європейського шляху.

Публічні маркери:

«Давоський форум завершився ухваленням понад 50 домовленостей – організатори»

«Лагард у Давосі: Європі треба розвивати ринок капіталів, щоб утримати свої ресурси»

«Китай, Росія, Іран і КНДР є реваншистською віссю, яка загрожує світовому порядку – Мерц»

Контроверсійна публічна поведінка Дональда Трампа демонструє одночасно його амбіції як геостратегічного гравця і особливості політичної системи США. Президентська республіка США володіє унікально збалансованою системою управління, яка обмежує повноваження президента, навіть у масштабних міжнародних ініціативах.

Різновекторні заяви, рішення та наміри Трампа породжують безліч трактувань, що водночас підтверджують сталу традицію американського політичного процесу. У цьому контексті можна припустити, що Трамп прагне нейтралізувати вплив путінcького режиму Росії для посилення позицій США в глобальній боротьбі, зокрема у протистоянні з Китаєм.

Відставний генерал Кіт Келлог, якого висунуто на посаду спецпредставника з питань України та Росії, зазначив, що Трамп активно розглядає економічні важелі для тиску на Володимира Путіна з метою припинення війни. В інтерв’ю Fox News він повідомив, що Трамп приділяє значну увагу можливостям економічного впливу, зокрема через здешевлення нафти до рівня збитковості для російського бюджету.

Келлог також наголосив, що Трамп веде переговори з Китаєм і Північною Кореєю, аби посилити дипломатичний тиск на Москву. Водночас, на відміну від адміністрації Джо Байдена, Трамп віддає перевагу підходам, які виходять за межі військової допомоги Україні. За словами Келлога, він пропонує більш комплексні стратегії, які охоплюють економічні та дипломатичні інструменти.

Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко зазначає, що для зустрічі між Трампом і Путіним спершу має бути сформована чітка переговорна позиція, узгоджена з європейськими союзниками. За його словами, європейські партнери США, безпосередньо зацікавлені в недопущенні ескалації російської агресії, не підтримають підходів, які суперечать їхнім інтересам.

Огризко припускає, що переговорний процес між Трампом і Путіним може розпочатися з телефонного контакту, в ході якого будуть представлені варіанти розвитку подій: або добровільне відступлення Росії, або жорсткі заходи з боку Заходу. Проте навіть у разі відкриття переговорів їх успіх залежатиме від багатьох нюансів, які мають бути враховані ще на етапі підготовки.

Міністр Збройних сил Франції Себастьян Лекорню вказує, що Росія продовжує інтенсифікувати бойові дії, співпрацюючи з Іраном і Північною Кореєю. Він наголосив, що Росія використовує різноманітні методи для обходу санкцій, включаючи атаки на європейську інфраструктуру, такі як підводні кабелі й енергетичні об’єкти.

Лекорню підкреслив, що поки російська сторона не демонструє готовності до переговорів, зусилля міжнародної спільноти мають бути спрямовані на подальше посилення тиску, аби запобігти новим загрозам для Європи та світу.

Публічні маркери:

«Трамп заявив, що готовий зустрітися з Путіним «негайно» задля припинення війни»

«Трамп розглядає різні варіанти тиску на Путіна для припинення війни – Келлог»

«Огризко вважає, що наразі передчасно очікувати зустрічі Трампа і Путіна»

«Не видно жодного бажання з боку Москви вести переговори – міністр збройних сил Франції»

«Мерц обіцяє, що досягнення миру в Україні стане одним із пріоритетів його уряду»

«У Кремлі відреагували на плани Трампа знизити ціни на нафту для завершення війни в Україні»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського