В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1008 – ма  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Світовий конгрес українців (СКУ), під проводом Павла Ґрода, продовжує наполегливу дипломатично-когнітивну роботу, спрямовану на визнання голодоморів-геноцидів українського народу. Зокрема, акцентується увага не лише на Голодоморі-геноциді 1932-33 роках як явищі, а й на організованих радянським режимом голодоморах в 1921–1923 та 1946–1947 роках, а також на примусових депортаціях, таких як вигнання (тотальна депортація) кримськотатарського народу, яке Україна законодавчо визнала актом геноциду.

Потреба розширення акцентів у позиціонуванні СКУ полягає у глибшому розумінні світовою спільнотою взаємозв’язку між минулими системними злочинами сталінізму і сучасною глокальною геноцидною агресією путінізму. Сталінський режим систематично винищував народи, тоді як путінський режим трансформував цю практику в тотальну політико-ідеологічну та управлінську технологію, що діє не лише проти народів Європи, а й проти власного населення, міжнародного права та засад Статуту ООН.

Сучасна глокальна геноцидна агресія РФ охоплює всі аспекти людяності, мирності та безпеки, перетворюючи тоталітарну варварську політику на експортований інструмент для позацивілізаційних сил. Це ставить під загрозу світовий порядок та сучасність.

Очільник СКУ Павло Ґрод звернувся до Данії, Норвегії, Швеції та Фінляндії із закликом визнати Голодомор геноцидом українського народу. Він наголосив: “Це не лише трагедія українського народу, це геноцид. Важливо, щоб світ зрозумів: геноцид, який був спрямований проти українців 90 років тому, триває й досі.”

За його словами, парламентарі Північної Європи загалом підтримують визнання Голодомору геноцидом. Зокрема, у Фінляндії 164 депутати висловилися за таке визнання, але офіційної декларації парламент і уряд країни досі не ухвалили.

Визнання геноцидного характеру сталінізму та путінізму — це важливий крок до глобальної деколонізації, що вимагає системного демонтажу путінського режиму та умовної РФ як структури, яка підтримує варварські методи утримання влади.

Ця робота є частиною місії українства щодо збереження світового порядку, а також вшанування пам’яті жертв Голодоморів, які, як і злочини сучасного режиму, мають бути визнані злочинами проти людяності на планетарному рівні. Демонтаж путінізму — порятунок світопорядку…

Публічні маркери:

«Президент Світового конгресу українців закликав скандинавські країни визнати Голодомор геноцидом»

Страх і тривожність у комунікаціях стають підґрунтям для поширення та популяризації московської дезінформації, яка забезпечує домінування путінізму на глобальній арені. Кремлівська риторика занурює у свої наративи не лише внутрішню аудиторію, а й впливає на країни, що протистоять агресії РФ або підтримують Україну. При цьому Молдова, Румунія, Словаччина та Угорщина часто демонструють бездіяльність, яка посилює позацивілізаційні сили, що, своєю чергою, сприяють руйнуванню державності цих країн за лекалами путінізму, як у відкритій, так і в латентній формі.

Ситуативне усвідомлення цих процесів на рівні урядових еліт є недостатнім для протидії глобальному домінуванню путінізму. Це вимагає реалізації системного підходу до антропологічно-когнітивно-ментальної деокупації від “колективного путінізму”, що передбачає трансформацію суспільної свідомості та створення умов для її стійкості.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський зазначив, що НАТО ефективно стримує РФ від кроків, про які вона могла б пошкодувати, але це не заважає Путіну використовувати тактику залякування Заходу, включаючи нагнітання страху ядерної війни. «Відповідальні державні діячі повинні реагувати рішуче та чітко, щоб уникнути ефекту страху», – заявив Ліпавський в ефірі ČT24. За його словами, плани реагування на можливу ескалацію вже розроблені, а кремлівська риторика не повинна викликати паніки серед громадськості. Він наголосив, що Україна не має стати жертвою сценарію Чехословаччини після Мюнхенської угоди – жодних домовленостей без участі України бути не може.

Ліпавський також застеріг, що можливе скорочення підтримки України у випадку зміни адміністрації США створить стратегічну перевагу для РФ. Тому Європа повинна бути готовою до такого сценарію, зокрема шляхом мобілізації власних ресурсів, попри стриманість окремих країн, як-от Німеччини.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова акцентувала, що РФ активно поширює дезінформацію, спрямовану проти інтеграції України до ЄС, посилюючи невдоволення в окремих європейських країнах. Вона підкреслила, що кожна хвиля розширення ЄС була економічно успішною, і важливо донести це до суспільств країн-членів. Матернова закликала європейських лідерів протидіяти фейковим наративам та пояснювати громадянам економічні й соціальні переваги співпраці з Україною. Водночас для підтримки бізнесу у прикордонних регіонах розробляються локальні гарантії.

Керівник чеської Служби безпеки та інформації Міхал Куделка застеріг, що будь-які значні поступки України міжнародній спільноті лише посилять позиції РФ. Якщо Україна буде змушена погодитися на невигідні умови миру, це сприйматиметься Кремлем як перемога і стимулюватиме нові агресивні дії проти Центральної та Східної Європи. Європейські спецслужби наголошують на необхідності збереження стійкості та продовження підтримки України попри зниження громадської підтримки у деяких країнах. «Росія залишається імперською наддержавою з агресивними амбіціями, яка ігнорує людські втрати», – зазначив Куделка.

Чехія разом із Польщею, країнами Балтії та Скандинавії продовжує наполягати на посиленні допомоги Україні, адже це є ключем до забезпечення стабільності всієї Європи.

Публічні маркери:

«Є плани на випадок ескалації – глава МЗС Чехії про спроби Путіна залякати Захід»

«Росія стоїть за великою кількістю фейків про загрози членства України в ЄС – Матернова»

Президент Литви Гітанас Науседа виступає як на вербальному, так і на організаційному рівні, висловлюючи підозри щодо причетності путінізму до можливої диверсії з літаком DHL. Він підкреслює необхідність прямих санкційно-дипломатичних дій, аби пов’язати цей акт тероризму з Кремлем не лише на рівні підозр, а й конкретних заходів.

“Ще раз повторю: звісно, є ймовірність, що це диверсія, виключати цього не можна. Її будуть серйозно досліджувати. Потрібно визнати, що дії Росії та її деструктивна поведінка тепер змушують чи не кожну авіакатастрофу розглядати через таку призму, як ймовірне втручання російських спецслужб”, – заявив Науседа. 25 листопада вантажний Boeing 737-476(SF), що належав іспанській авіакомпанії Swiftair і виконував рейс DHL з Лейпцига до Вільнюса, зазнав аварії неподалік аеропорту Вільнюса. Один із пілотів загинув, інші троє членів екіпажу вижили. Подія викликала особливу увагу через попередню інформацію про операції РФ, спрямовані на підпали вантажних і пасажирських літаків, а також на фонові інциденти із займанням пакунків у логістичних центрах DHL у Німеччині та Британії, які нібито були відправлені з Литви.

Міністр юстиції Литви Лаурінас Науйокайтіс повідомив, що до розслідування залучені міжнародні слідчі з Німеччини та Іспанії. За його словами, мета – забезпечити авіаційну безпеку, а пошук винних залишиться завданням судових органів. Розслідування може тривати понад рік, із можливістю публікації проміжних звітів після збору фактичних даних. Генеральний комісар литовської поліції Арунас Паулаускас заявив, що огляд місця аварії займе 2-3 дні, після чого рештки літака будуть переміщені для подальшого аналізу.

Інцидент набув міжнародного масштабу: про аварію поінформовані влада США, Міжнародна організація цивільної авіації, Європейська комісія та Агентство авіаційної безпеки ЄС.

Науседа закликав не зволікати з розслідуванням і одночасно вживати заходів проти можливих повторних проявів повітряного тероризму. Литовська влада, разом із міжнародними партнерами, прагне запобігти подібним катастрофам, вбачаючи в цьому спосіб протистояти глокальній агресії Кремля на всіх рівнях.

Публічні маркери:

«До розслідування аварії літака DHL у Вільнюсі долучаться німецькі та іспанські слідчі»

«Президент Литви про катастрофу літака: дії Росії змушують розглядати її причетність»

«У Литві поділились новими деталями розслідування катастрофи вантажного літака DHL»

Саміт НАТО-Україна та міністерська зустріч G7 у Римі стали важливими подіями, які мають посилити мілітарно-дипломатичні дії союзників у протистоянні глокальній геноцидній агресії РФ. Росія демонструє нові ракетні погрози стратегічного масштабу, зокрема через випробування нових видів озброєння та співпрацю з мілітаризованими угрупованнями терористичного режиму КНДР.

Російський удар експериментальною балістичною ракетою середнього радіусу дії по Дніпру став спробою залякати Україну та її західних партнерів. Україна ініціювала надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО, на якому союзники засудили ці дії, наголосивши на їхній ескалаційний характер і підкресливши незмінність підтримки України. Посол України при НАТО Наталія Галібаренко заявила, що рішуча реакція партнерів засвідчила їхню готовність не поступатися перед агресором. Представники ГУР МО України та Повітряних Сил ЗСУ повідомили, що Кремль намагався змусити союзників переглянути рішення про постачання Україні озброєння великої дальності.

Рада Україна-НАТО підкреслила, що єдиною адекватною відповіддю на виклики з боку РФ є прискорення постачань озброєнь, збільшення військової допомоги Україні та посилення оборонного виробництва в країнах-союзниках. Союзники підтвердили свою непохитність у підтримці України, наголосивши, що агресія РФ, спрямована проти мирного населення, не змінить природи конфлікту і не стримає Альянс від військової допомоги Україні.

На міністерській зустрічі G7 у Римі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності посилення санкцій, збільшення постачань ППО, боєприпасів та обладнання для стримування осі Росія-Іран-КНДР. Держсекретар США Ентоні Блінкен звернув увагу на серйозність поглиблення військової співпраці РФ і КНДР, яка загрожує безпеці як України та Європи, так і Індо-Тихоокеанського регіону. Він підтвердив непохитність підтримки України країнами G7 до 2025 року та наголосив на важливості санкцій і допомоги в енергетичному секторі.

Союзники по G7 також розглянули питання координації зусиль щодо стримування дій РФ і КНДР, зокрема у сфері ракетних та ядерних розробок. США вже ввели санкції проти Газпрому, а партнери виділили значні кошти на відновлення енергетичного сектору України, посилюючи її здатність протистояти агресії.

Показовою є роль Туреччини, яка значно зміцнила свої геостратегічно-мілітарні позиції в рамках НАТО до такого рівня, що дозволяє собі відкрито суперечити Альянсу у питаннях стратегічних санкцій проти РФ. Це створює серйозний виклик для єдності Альянсу та відкриває простір для подібних маневрів і шантажу з боку інших країн-членів, таких як Угорщина та Словаччина.

Публічні маркери:

«Удар балістикою по Дніпру: на Раді Україна-НАТО заявили про безуспішну спробу Росії залякати світ»

«G7 засудила російську «ядерну ескалацію» і підтвердила підтримку України»

«У НАТО заявили, що балістична атака по Дніпру не змінить допомогу союзників Україні»

«ППО, санкції проти Росії та рішуче стримування «осі зла» – Сибіга озвучив колегам з G7 потреби України»

«Залучення солдатів КНДР до війни є викликом безпеці далеко за межами України – Блінкен»

«Блінкен після зустрічі G7: Підтримка України має залишатися потужною»

«Туреччина просить США послабити санкції проти Газпромбанку, аби платити за російський газ – Bloomberg»

Сенсаційними стали заяви Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша та військових керівників НАТО, які відкрито вказали на серйозні проблеми у глобальному управлінні та оборонних стратегіях.

Гутерреш, виступаючи на 10-му Глобальному форумі Альянсу цивілізацій у Кашкайші (Португалія), зазначив, що Рада Безпеки ООН є застарілою та часто паралізованою, а міжнародна фінансова архітектура більше не відповідає сучасним реаліям, є неадекватною і несправедливою.

«Необхідно оновити та реформувати міжнародне співробітництво, зробивши його більш розмаїтим, справедливим і інклюзивним», — наголосив Генсек ООН.

Він закликав до миру в Україні, Газі, Лівані та Судані, акцентуючи на важливості дотримання принципів Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій Генеральної Асамблеї. Гутерреш також засудив зростання ксенофобії, расизму і нетерпимості, вказавши на небезпеку використання соціальних мереж як інструментів розколу суспільств.

Адмірал П’єр Вандьє, Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО, у своєму інтерв’ю для POLITICO заявив, що Європа відстає у глобальній гонці озброєнь через надмірну бюрократію та повільність процесів. «Європа не виграє битву за озброєння, дотримуючись сучасних правил», — заявив Вандьє. Затримки в модернізації: програми озброєнь є надто повільними, а обладнання часто застаріває ще до введення в експлуатацію. Вразливості в космосі та ІТ: недостатні інвестиції у супутникові технології, хмарні рішення та системи обробки великих даних, необхідні для сучасних військових операцій. Логістика: після закінчення холодної війни Європа занедбала транспортну інфраструктуру, включаючи переправи через річки та паливну логістику.

Вандьє підкреслив, що для успішної оборони Європі потрібно ризикувати більше, скоротити бюрократію та ефективніше розподіляти ресурси.

«Європа складає лише 10% світового населення, але витрачає 50% світових соціальних коштів. Час знайти баланс, якщо ми хочемо себе захистити», — резюмував він.

Ці заяви свідчать про нагальну необхідність реформування міжнародних інституцій та модернізації оборонних структур, аби вони відповідали сучасним викликам глобальної безпеки.

Публічні маркери:

«Гутерреш: Рада Безпеки ООН застаріла й часто паралізована»

«Європа мусить «прокинутися», щоб виграти гонку озброєнь – адмірал НАТО»

Контентний виклик когнітивно-ментального характеру в розвитку індустрії сучасної середовищно-просторової комунікаційності стає особливо актуальним у світлі нових соціально-політичних викликів. Ця проблема потребує не лише заборон і обмежень, а й докорінної перебудови підходів до комунікаційно-контентної безпеки (ККБ). Основна увага має бути зосереджена на усвідомленому розвитку індустрії генеративно-ситуативної комунікаційності, інтегрованої з новітніми технологічними синергіями, що базуються на квантових технологіях.

Зокрема, ситуація в Румунії демонструє загрозливі можливості соціальних мереж у впливі на суспільно-політичні процеси. Перемога на президентських виборах кандидата, чия кампанія базувалася на вірусному контенті в TikTok, вказує на нові способи маніпуляції масовою свідомістю. Одночасно, молодь виходить на протести з проєвропейськими гаслами, висловлюючи відторгнення антидемократичної риторики та ультраправих настроїв, що також акцентує виклики цифрової комунікаційності.

Франція та інші країни ЄС визнають небезпеку, пов’язану з доступом підлітків до соціальних мереж, і вживають заходів для її мінімізації. Французький уряд вже закликає до загальноєвропейського законодавчого рішення в рамках Закону про цифрові послуги (DSA), а також використовує приклад Австралії, яка встановила вікові обмеження до 16 років. У Данії також пропонують підвищити мінімальний вік для доступу до соціальних мереж до 15 років.

Ці ініціативи є відповіддю на зростаючий вплив соціальних платформ на психічне здоров’я молоді та роль цих платформ у поширенні радикальних наративів. Водночас вони відкривають нові горизонти для регуляторної політики ЄС, яка повинна інтегрувати технологічні інновації з принципами безпеки, забезпечуючи баланс між свободою висловлювань і захистом суспільства від ризиків, пов’язаних із неконтрольованим цифровим середовищем.

Таким чином, створення ефективних механізмів ККБ стає ключовою складовою стратегії протидії як зовнішнім загрозам, так і внутрішнім кризам, водночас зберігаючи принципи свободи, які є основою європейської ідентичності.

Публічні маркери:

«Франція хоче на рівні ЄС встановити мінімальний вік доступу до соцмереж»

«У Румунії молодь протестувала через перемогу проросійського кандидата у першому турі президентських виборів»

Фото із сайту 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського