В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1043 – тя  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

На сучасному геостратегічному рівні виникає ключовий виклик щодо адекватної класифікації подій в Україні. З 2014 року такі класифікації виглядають невідповідними, а з 24 лютого 2022 року ситуація набула шокуючих масштабів. Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголошує, що реалії ХХІ століття вимагають відмови від застарілих дефініцій, таких як “Третя світова війна” чи “Друга холодна війна”. Він підкреслив в ефірі «Радіо NV», що сучасна технологічна реальність повністю змінила природу глобальних конфліктів.

Клімкін зауважив, що за п’ять років штучний інтелект може перевершити або зрівнятися з інтелектом людства, а фундаментальні зміни на стику біо- та комп’ютерних технологій відкриють нові горизонти. Історичні уроки корисні, але їх не можна безпосередньо застосувати до сучасних викликів. Реальність ХХІ століття розпочалася з пандемії COVID-19 та російсько-української війни, і саме ці події визначають майбутню світову архітектуру не лише у безпековій, а й у соціальній площині.

На думку Клімкіна, ставки значно більші, ніж просто “нова холодна війна”. Мова йде про осмислення того, як людство існуватиме в нову епоху.

Можливо, ця трансформаційно-інноваційна реальність вимагає іншої градації подій, адже лінійні аналогії втратили актуальність. Україна долає виклик наддинамік, і це вимагає від неї відмовитися від меншовартості й периферійності, утвердивши свою унікальну планетарну відповідальність.

У цьому контексті Україна повинна зміцнювати свій імідж як унікального партнера в Європі. Клімкін зазначає, що США, зокрема за адміністрації Трампа, цінують нації, здатні діяти швидко і гнучко. Українці показують готовність працювати на результат у короткостроковій перспективі, тоді як більшість західних країн залишаються негнучкими.

Трамп, за словами Клімкіна, віддає перевагу двостороннім партнерствам, які працюють за принципом бізнес-плану в геополітиці. Україні слід позиціонувати себе як ключового партнера, здатного стримувати вплив Азії, що для Трампа уособлює Китай. Важливо “продати” свою унікальність, адже у сучасному світі цінуються саме виняткові якості, тоді як інше “йде зі знижкою”.

Отже, сучасна епоха є не просто іншою, а трансформаційно-інноваційною. Явища та події у зв’язку з наддинаміками еволюціонували у нові виміри та реальності, що потребують інакшої градації, ніж лінійні аналогії минулого. Цей виклик, який долає Україна, вимагає від нас відмовитися від меншовартості та периферійності, взявши на себе унікальну відповідальність візійно-трансформаційного масштабу планетарного виміру.

Україна має можливість стати ключовим агентом змін, задаючи новий тон у глобальному порядку денному. Інакше демократичний світ ризикує втратити свій шанс на стійке майбутнє, адже пройти шлях України з 2014 року, з огляду на сучасні наддинаміки глокальності, майже неможливо.

Публічні маркери:

«Ми перебуваємо в новій технологічній реальності, визначення про Третю світову не підходять – Клімкін»

«Клімкін: Україна у відносинах з адміністрацією Трампа має просувати імідж унікального партнера в Європі»

Польща набуває статусу ключового гравця у ЄС, оскільки Німеччина стикається з електоральним антагоністично-деградуючим розколом, який вже проявляється на політичній арені країни, коли Маск прецедентно й легально здатен зламати електоральну систему Німеччини, а Кремль робить те саме. Однак нелегально. Польща має одночасні процеси підготовки до президентських виборів й головування у ЄС та залишається важливим військово-ресурсним хабом для України. Її роль у захисті демократії в Європі за підтримки США та НАТО є надзвичайно важливою, що підтверджують ініціативи президента Анджея Дуди та прем’єр-міністра Дональда Туска.

Президент Дуда у новорічному зверненні наголосив, що війна проти України має завершитися справедливим миром, який унеможливить нові конфлікти. Він підкреслив важливість сильної та сучасної армії Польщі, а також її стратегічних альянсів. Однією з ключових ініціатив є підвищення витрат країн НАТО на оборону до 3% ВВП, що підтримує безпеку регіону.

Прем’єр Туск, зі свого боку, звернув увагу на безпеку Балтійського моря, запропонувавши посилити військовий контроль через інциденти з пошкодженням інфраструктури. Він наголосив, що 2025 рік стане роком «позитивного прориву», зокрема завдяки польському головуванню в ЄС, яке зосередиться на питаннях європейської безпеки та співпраці з НАТО.

Балтійське море стає зоною стратегічного інтересу, і Польща, ініціюючи контроль за його безпекою, підтверджує своє лідерство у регіоні. Її геостратегічна відповідальність та активна позиція є ключовими факторами, що формують безпеку Європи.

Публічні маркери:

«Дуда у новорічному зверненні: Війна не може закінчитися перемогою Росії»

«Балтійське море має стати зоною посиленого військового контролю – Туск»

Президент Франції Еммануель Макрон разом із польським лідером Анджеєм Дудою та президентом Туреччини Реджепом Тайїп Ердоганом фактично задекларували чіткий курс на перемогу України, що виходить за межі дипломатичних формулювань і стає прямою дією. Це спільне бачення закладає основи для швидких рішень, які, окрім оцінки здатності США до участі, вже узгоджуються Францією, Польщею та Італією.

У новорічному зверненні Макрон підкреслив, що війна в Україні безпосередньо стосується французької безпеки, єдності та економіки. Він наголосив, що конфлікти в Україні та на Близькому Сході, а також маніпуляції у країнах Східної Європи та терористичні атаки ставлять під загрозу європейську демократію. Президент Франції закликав Європу взяти на себе відповідальність за власну оборону та прискорити технологічний, науковий та індустріальний розвиток для забезпечення суверенітету.

Польща, зі свого боку, залишається ключовим партнером у геостратегічних ініціативах. Анджей Дуда наголосив, що війна в Україні визначає безпеку Європи, а перемога України є обов’язковою умовою для справедливого миру, який запобігатиме новим конфліктам. Польща також виступає за посилення співпраці між ЄС і США, що стане пріоритетом її головування в Євросоюзі у 2025 році.

Окремо глава польського уряду Дональд Туск акцентував на необхідності посилення військового контролю в Балтійському морі у зв’язку з провокаціями російських та китайських суден. Він зазначив, що Польща готова очолити цей процес у рамках співпраці з НАТО.

У той час, коли Європа фіксує дедалі частіші кібератаки, спрямовані на підрив її єдності та підтримки України, такі дії, як оголошений Францією курс на європейське пробудження та польські ініціативи, формують єдиний фронт у боротьбі за демократію і стабільність регіону.

Публічні маркери:

«Макрон – у новорічному зверненні: Війна в Україні безпосередньо стосується Франції»

«Проросійські хакери атакували сайти низки міст у Франції за підтримку України»

«Дуда у новорічному зверненні: Війна не може закінчитися перемогою Росії»

«Президент Італії в новорічному зверненні заявив про нагальність миру для України»

«Ердоган назвав пріоритетом Туреччини у 2025 році завершення війни в Україні»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців