В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1108 – ма  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Шостого березня стало історичною датою в історії Європи. На саміті ЄС розглянуті реальні плани та рішення щодо переозброєння та прямої відповідальності за власну безпеку сьогодні та на перспективу. Ця подія знаменує поворотний момент у формуванні європейської політики безпеки та оборони. Фактично, це остаточне визнання того, що РФ несе екзистенційну загрозу не лише Україні, а й усій Європі, і що безпека ЄС має будуватися не на ілюзії стабільності, а на реальному військовому потенціалі.

Фон дер Ляєн презентувала план переозброєння на €800 млрд, що є безпрецедентним кроком, який може змінити баланс сил у Європі. Це не лише фінансування, а й стратегічне рішення щодо трансформації європейської оборонної політики, де Україна стає не просто отримувачем допомоги, а її ключовим елементом.

Те, що Угорщина Орбана вже не є частиною політичного консенсусу, означає, що Європа більше не готова толерувати політику балансування між путінізмом і Заходом. Це важливий сигнал про згуртованість ЄС.

Пропозиція Мелоні щодо поширення дії статті 5 НАТО на Україну без формального членства є ще одним свідченням радикальних змін у сприйнятті ситуації. Це спроба надати Україні реальні гарантії безпеки без бюрократичної тяганини, що раніше гальмувала інтеграцію України в Альянс.

Головне тепер – швидка імплементація ухвалених рішень. Будь-яка затримка в постачанні озброєнь та фінансуванні може призвести до критичних наслідків на полі бою. Україна має отримати цю допомогу не в перспективі, а негайно, оскільки час грає на користь агресора.

Публічні маркери:

«Переозброєння Європи і допомога Україні: Фон дер Ляєн представляє у Брюсселі план на €800 мільярдів»

«Російська агресія проти України є екзистенційним викликом для ЄС – висновок Євроради»

«ЄС виділить Україні додаткові €15 мільярдів допомоги – президент Євроради»

«Країни ЄС готові надати Україні додаткову підтримку – висновок Спеціальної Євроради»

«За резолюцію Спеціальної Євроради щодо України проголосували 26 держав»

«Мелоні пропонує поширити дію статті 5 НАТО на Україну без членства в Альянсі»

«Туск: Європа готова взяти відповідальність за безпеку та перемогти РФ в гонці озброєнь»

«Прем’єр Бельгії повідомив про затримку з постачанням F-16 для України»

«Норвегія вирішила збільшити допомогу Україні цього року майже до $8 млрд»

Історичним стало рішення Франції запропонувати країнам Європі ядерну парасолю замість США, яка самовідсторонилася від справ Європи в період, коли її знищує колективний путінізм. Ці події демонструють процес формування нової архітектури безпеки Європи та всього вільного світу.

Французька ядерна парасолька як альтернатива американським гарантіям означає, що Європа починає усвідомлювати свою відповідальність за власну безпеку. Пропозиція Макрона фактично запускає процес стратегічної автономії Європи, про яку говорили довгий час, але ніколи не робили рішучих кроків. Те, що Польща та Данія відкриті до обговорення, вже є проривом, оскільки саме ці країни завжди орієнтувалися на США як головного гаранта.

Реакція путінського міністра закордонних справ С. Лаврова є підтвердженням, що РФ найбільше боїться подібного розвитку подій. Адже об’єднана Європа зі своєю ядерною парасолькою, посиленою Україною, Великою Британією та Туреччиною, створює загрозу існуванню самої концепції путінізму як агресивного реваншистського режиму в Європі та світі.

Коаліція охочих, яку формує Велика Британія, та оновлений формат “Рамштайн” під керівництвом Німеччини і Британії – це не просто військовий альянс, а вже контури нового НАТО, яке буде орієнтоване на активну безпеку замість пасивної політики стримування. Ця коаліція не чекатиме, поки агресор вдарить, а діятиме превентивно.

Таким чином, Європа робить той крок, який вона мала зробити ще в 2014 році – створює реальні механізми безпеки без огляду на США, які втратили статус надійного союзника. Це не просто оновлене НАТО, а глобальна архітектура реальної глокальної безпеки вільного світу, де Україна вже стала невід’ємною складовою.

Публічні маркери:

«Польща і Данія відкриті до обговорення пропозиції Макрона щодо ядерного стримування»

«Лавров відреагував на слова Макрона про можливий французький ядерний захист для країн ЄС»

«Британія провела переговори з близько 20 країнами про «коаліцію охочих» – Sky News»

«Зеленський на спецзасіданні Євроради представив перші кроки для миру»

«Німеччина та Британія перейняли на себе головування у «Рамштайні»

М. Рютте як генсек НАТО все ще намагається врятувати США в рамках діючого НАТО, але сам Д. Трамп своїми контрверсійними заявами безвідповідального політика, який помиляється в цифрах, відсотках та логіці стратегічної відповідальності, забуває що є президентом США – посадовцем і традиційно координатором вільного світу. Трамп своїми заявами не просто демонструє безвідповідальність, а фактично руйнує стратегічну роль США у світовій безпеці. НАТО завжди було не просто військовим альянсом, а інструментом стратегічного координування Заходу, де США відігравали ключову роль. Але нинішня риторика Трампа перетворює Вашингтон із гаранта безпеки на фінансового лихваря, який оцінює партнерство в доларах, а не в стратегічних категоріях.

Генсек НАТО М. Рютте намагається зберегти цілісність Альянсу, але його місія все складніша, адже лідер США підірвав довіру союзників. Якщо раніше існувала певна довіра до американських гарантій, то тепер європейські країни вже відкрито шукають альтернативи, як-от ядерна парасолька Франції або “коаліція охочих” під керівництвом Великої Британії.

Трампова логіка – це руйнування стратегічної основи США як лідера вільного світу. І це вже не просто слова – це зміна геополітичного балансу. Якщо США випадають з ролі координатора, то на їх місце приходить Європа, де Україна є головним фактором безпеки.

Таким чином, ми спостерігаємо дві паралельні динаміки: США втрачають стратегічну суб’єктність, бо їх лідер бачить безпеку як бізнес-угоду; Європа починає будувати нову архітектуру безпеки, розуміючи, що без переможної України ця архітектура неможлива.

Це означає, що НАТО вже не є єдиним центром безпеки – його доповнюють “коаліція охочих”, новий формат “Рамштайн” та посилення оборонної автономії ЄС. Тому, навіть якщо Трамп все ще хоче бути “лихварем”, його рішення вже не будуть визначальними.

Публічні маркери:

«Трамп чітко заявив про свою прихильність до НАТО – Рютте»

«ЗМІ: Трамп розглядає перегляд формату участі США в НАТО»

«Україна стане для США стратегічним місцем у разі підписання угоди про мінерали – Дуда»

«Трамп хоче поставити співпрацю з країнами НАТО в залежність від витрат на оборону – NBC»

Спецпредставник США з питань України Кіт Келлог лише повторив те, що в Україні знали ще з 2014 року, а Європа та Канада зрозуміли після 2022-го – путінську агресію потрібно зупиняти системно, а не перетворювати на предмет торгівлі.

Трамп же, навпаки, мислить категоріями угод, а не глобальної безпеки, що є його найбільшою стратегічною помилкою. Його стиль – це геополітичний статусний менеджмент, де головне не зміст і наслідки, а сама угода як процес. Це пережиток минулого, бо сучасний світ – це не баланс сил холодної війни, а динаміка глобальної боротьби з глокальною геноцидною агресією в режимі реального часу.

Трамп не розуміє глокальної природи колективного путінізму, і його бажання “перезапустити відносини з РФ” нагадує ілюзії Обами, який мріяв про “перезавантаження”. Але якщо Обама діяв у старій парадигмі стабільності, то Трамп просто грає у транзакційний підхід, який вже не працює.

Трамп, схоже, справді одержимий образом Обами, особливо ідеєю Нобелівської премії миру. Але якщо Обама отримав її передчасно, то Трамп її не отримає ніколи, бо його підхід не веде до миру, а до деградації стратегічної ролі США і не лише в Україні, а й у світі.

Він не вирішує складні геостратегічні процеси, а діє в логіці минулого, де “велика угода” нібито може вирішити конфлікт. Але колективний/світовий путінізм – це не СРСР і не холодна війна. Це глокальна агресія нового типу, яка не зупиниться компромісами, а лише силою, санкціями та системною багатосферною боротьбою.

Тому Трамп, не розуміючи цієї реальності, топить США у власних ілюзіях. А Європа разом з Україною вже починає будувати новий контур безпеки без залежності від старих американських догм.

Публічні маркери:

«Келлог розповів, як адміністрація Трампа бачить завершення війни в Україні»

«США без вагань підуть на санкції проти російської енергетики, якщо це допоможе закінчити війну – Бессент»

«У Трампа заявили, що він хоче перезавантажити відносини з РФ»

«Келлог: “Стамбульські угоди” не є справедливим орієнтиром, потрібне щось повністю нове»

Перший виступ президента Д. Трампа перед обома палатами Конгреса США вказала, що він на шляху до ліквідації республіканізму і створенні трампізму, за якого в США, всупереч Конституції США, зникне баланс та розподіл влад на різні функціонально-балансуючі самостійні гілки, а також свобода преси. У своїй промові Трамп підкреслив виключно «фантастичні» досягнення своєї адміністрації, включаючи нібито скорочення федеральних витрат, зміни в зовнішній політиці та посилення торговельних суперечок. Він також висловив перебільшену вдячність Ілону Маску та заявив про готовність відновити переговори з Україною після нещодавніх дипломатичних непорозумінь. 

Під час виступу виникли протести з боку демократів, що свідчить про напруженість між гілками влади. Конгресмен Ел Грін був виведений із зали після голосного протесту проти політики Трампа. Інші демократи висловлювали своє незадоволення за допомогою плакатів із написами «Брехня», «Маск краде», «Врятуйте Medicaid» та «Ні королю». Деякі конгресмени демонстративно покинули зал засідань або відвернулися від президента під час його промови. 

Такі дії можуть свідчити про загрозу традиційному балансу влади в США. Жорстка традиційна критика-дискредитація Трампа на адресу незалежних ЗМІ та можливі спроби обмежити їхню діяльність можуть підірвати принципи свободи преси, закріплені в Конституції.

У своїй промові Трамп також заявив, що його адміністрація «лише починає» впроваджувати зміни, що може свідчити про намір продовжувати політику, яка викликає занепокоєння щодо дотримання конституційних принципів. 

Загалом, дії та заяви президента Трампа під час його виступу перед Конгресом вказують на можливі порушення принципів республіканізму, балансу влади та свободи преси в США. Трампізм може перемогти спочатку Республіканську партію США, а потім і державу в США якщо не включиться в спротив справжнє рейганівське крило Республіканської партії США, якщо воно ще існує.

Публічні маркери:

«Штатів, якими вони були після Другої світової, більше не існує – американський експертЕксклюзив»

«Трамп показав, що у США немає іншого центру влади – американський експерт»

Трамп продовжує гратися в підвищені ставки тарифів на продукцію країн-партнерів. Його політика тарифного тиску на партнерів має всі ознаки короткозорого волюнтаризму, який ігнорує не лише економічну реальність, а й цивілізаційні чинники, такі як гідність націй, їхню ідентичність та здатність діяти автономно.

Відбувається руйнування довіри партнерів, коли традиційні союзники США, зокрема ЄС, Японія та Південна Корея, вже сигналізують, що не миритимуться з таким підходом. Це може спричинити скорочення спільних виробничих ланцюгів та переорієнтацію глобальних торговельних маршрутів.

Реальним стає факт підриву статусу долара, адже тарифний тиск змушує країни-партнери розглядати альтернативні розрахункові механізми, що послаблює роль долара у світовій торгівлі.

Насувається глобальний ризик рецесії через ізоляціонізм, бо економіка США залежить від міжнародної торгівлі. Політика тарифного свавілля може викликати контрсанкції, падіння експорту та зниження конкурентоспроможності американських компаній.

Формується тло провокацій економічних криз, якщо такі методи застосовуються хаотично, вони можуть викликати ефект доміно на фондових ринках та у сфері кредитування.

Ймовірно, Трамп не усвідомлює, що його політика підвищених ставок – це не просто перегляд комерційних угод, а стратегічний виклик міжнародній економічній архітектурі. Союзники США можуть почати шукати більш прогнозованих партнерів, що лише посилить позиції Китаю та інших гравців, які вже активно працюють над створенням альтернативних економічних блоків.

У підсумку, економічна агресія Трампа може мати зворотний ефект, бо замість примусу до вигідніших умов США можуть опинитися в ізоляції та підірвати власний економічний суверенітет і потенціал.

Публічні маркери:

«Китай, Росія та Іран намагатимуться втручатися у вибори в Канаді – розвідка»

«Трамп призупинив на місяць дію імпортних мит для Канади»

«Торговельна війна: Онтаріо вводить мита на експорт електроенергії до США»

«Трамп призупинив на місяць дію митних тарифів для Мексики»

«Трамп під час розмови із Трюдо використав ненормативну лексику – ЗМІ»

«Торговельна війна між Канадою та США триватиме довго – Трюдо»

Фото із офіційної сторінки 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс»