В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1201-ша  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Міністерство культури і стратегічних комунікацій України розвінчало дезінформацію щодо зупинки ексгумаційних робіт у Пужниках на Тернопільщині. Ця подія доводить ще раз, що історічне тло в Польщі – це інструмент агресії в стилістиці путінської глокальної геноцидності.

Цей інцидент — на жаль, не поодинокий, а системний. Авторитарні структури, в тому числі політики, використовують пам’ять про Волинь як спосіб дестабілізації українсько-польських відносин.

Необхідна кодифікація історичної політики. Історія — це не приватна справа держав чи груп, це антропологічна основа цивілізаційних самосвідомостей. Вона потребує правового закріплення (в рамках ЄС, ООН, Ради Європи); прозорої, незалежної експертизи повноти фактів; інституції, здатної відрізняти дискурс правди від дезінформації та антиісторичної пропаганди як складника геноцидності.

Треба рухатися далі за рамки «історичних діалогів». Довільне трактування минулого через ідеологічні інсинуації не має перетворюватися на інструмент глобального політичного маніпулювання — це вже підтверджує спроби антидержавного «роздмухування» минулих подій для розхитування сьогодення та майбутнього в цивілізаційних масштабах.

Отже, ескалація дезінформації доводить, що історія, включно з ексгумаціями та меморіалізацією, використовується як зброя путінської глокальної агресії.

Однозначно — історія має стати предметом кодифікації на міжнародному рівні. Безконтрольні наративні війни втрачають цивілізаційну функцію й перетворюються на деструктивні інструменти позацивілізаційних сил світу.

Нагально стоїть потреба у створенні національних незалежних експертних комісій та розробки європейських стандартів історичної політики пам’яті як механізму захисту правди, без маніпуляцій та політичного тиску групових інтересів.

Висновок

• Історія як глокальна зброя — це вже не метафора, а реальний інструмент антропологічно-когнітивної агресії в руках позацивілізаційних сил, передусім — колективного путінізму.
• МКСК України чітко фіксує дезінформацію — це підтвердження того, що навіть ексгумаційні процеси можуть бути об’єктом гібридного тиску. І не лише з боку РФ, а й —через польські внутрішньополітичні вектори, на які впливає архівна спадщина комуністичного минулого, що актуалізується різними силами комуністично-імперських сил світу.
• «Волинський наратив» — це інструмент геостратегічної дестабілізації, а не історичної пам’яті. Його використання — свідомий геополітичний акт, що підсилює антиукраїнські сентименти в польському суспільстві через технології розлюднення української історії, та сучасних польських громадян, яких отруюють ненавистю і злобою не до авторів трагедій – комуністичних режимів, а українців та поляків.
• Кодифікація історичної політики — єдиний шлях до захисту правди. Бо сучасні війни ведуться не лише за території, а, передусім, за інтерпретацію сенсів, подій, пам’яті, які впливають на рішення урядів, громадські настрої та міжнародні альянси.
• Доцільно ініціювати створення Міжнародного трибуналу пам’яті, який верифікує випадки маніпуляцій історичними фактами задля розпалювання ворожнечі.
• Слід визнати дезінформаційно-історичні атаки як інструмент геноцидної глокальної агресії та формалізувати це у стратегії нацбезпеки, освіти та правозахисту.
• Маємо формувати нову європейську платформу – Раду Пам’яті та Історії з незалежними експертами, що дозволить убезпечити історію від політичних спекуляцій.
• Історія повинна бути частиною безпекового мислення. Саме з неї починається або захист, або деструкція. І це не лише про Україну — це про всю Європу, яка поки що не усвідомлює, наскільки глибоко відбувається антиісторичне зараження цивілізаційної тканини антропологічно-когнітивно-ментальною агресією / окупацією з боку колективного путінізму.

Публічні маркери:

«Точицький попередив про фейковий лист щодо «припинення» ексгумаційних робіт на Тернопільщині»

«Білий дім намагається пом’якшити законопроєкт про санкції проти Росії – ЗМІ»

Аналітична група ГО «Центр ККБ»

Фото: 46-та окрема аеромобільна Подільська бригада