В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1113 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Двоюрідний брат віце-президента США Джей Ді Венса Нейт Венс, який два з половиною роки воював в ЗСУ на сході України, підтвердив, що війська РФ розстрілювали власних солдатів, коли ті відступали з поля бою. Це він особисто спостерігав на полі бою. Він також назвав свого кузена та президента США Дональда Трампа «корисними ідіотами Путіна». Джей Ді Венс відмовився від публічної суперечки з братом.

Цей приклад є відображенням протиріч, які існують в американському суспільстві щодо безпекової ситуації в Україні. І якщо раніше, за президента Д. Байдена, існувала чітка державна лінія на підтримку нашої країни, то зараз президент Д. Трамп її зламав і надалі, швидше за все, це буде гойданка з двома невизначеними полюсами.

Тим часом Москва й надалі шукатиме різні приводи, нерідко їх інспіруючи, щодо представлення України в публічному просторі США в негативному світлі. Класична тактика Путіна – виставляти Україну «об’єктом зовнішніх ігор», щоб послабити підтримку Києва через сумніви, страх чи відволікання уваги.

Комунікаційно-контентна агресія Москви є не просто інформаційною війною чи елементом гібридного впливу – вона функціонує як повноцінний бойовий фронт у глобальному вимірі. При цьому відбувається глибока інфільтрація в політичні процеси США та інших країн світу.

Маємо визнати що існує комунікаційно-контентний безпековий африканський фронт. Масштабне розширення інформаційної присутності РФ в Африці вказує, що Кремль створює альтернативний контур глобального інформаційного порядку денного. Використовуючи теми «антиколоніалізму» та «боротьби з імперіалізмом», Москва захоплює, втримує та розширює інформаційний простір регіону, формуючи пряму загрозу демократіям.

Водночас продовжується узурпація функціоналу ОБСЄ, яка слугує прикриттям для путінських інтересів. Заява представника ОБСЄ в Москві про «важливе партнерство» свідчить про ефективність кремлівської дипломатичної обробки. Це частина ширшої стратегії знищення міжнародних інституцій, що традиційно забезпечують стабільність, і перетворення їх на інструменти російського впливу.

Особливо показовою є варварська окупація Криму як активної зони військово-контентного терору. Під виглядом навчань у Криму проводяться каральні заходи проти кримських татар – це продовження політики етнічно-національного терору. Це також тестовий майданчик для відпрацювання майбутніх сценаріїв насильницького контролю національних спільнот на інших окупованих територіях. Отже, перманентно існує, поряд із військовим фронтом, глокальна екзистенційна боротьба за комунікаційний простір.

Те, що відбувається, є нічим іншим як бойовими діями в комунікаційно-контентному просторі. Москва не веде дискусій – вона створює паралельні реальності, нав’язує концепції та руйнує традиційні системи сприйняття реальності. Тому завдання України та її партнерів – розглядати цей вимір як геостратегічну арену діючих фронтів і діяти відповідно, не зважаючи на так звані дипломатичні потуги США з Москвою.

Маємо не лише реагувати, а й формувати власні концепти реальності, які будуть домінувати в інформаційному полі. Бажано використовувати проактивні методи комунікаційної стратегії, орієнтовані на моральну мобілізацію союзників.

Також необхідно посилювати кадрову та інституційну стійкість. На кону не просто підтримка України, а структура глобального безпекового порядку.

Публічні маркери:

«Брат Ді Венса розповів, як бачив розстріли росіянами власних солдатів, коли воював у ЗСУ»

«Венс відповів на критику свого кузена, який воював у ЗСУ»

«Кремль посилює свою пропаганду в Африці – ЦПД»

«У МЗС України відреагували на візит генсека ОБСЄ до Москви»

«Генсек ОБСЄ відвідав Москву і назвав Росію «важливим партнером»

«Чубаров: Ціль військових навчань у Криму – проведення фільтраційних заходів»

Перемовини делегації США та України у Джиді (Саудівська Аравія) 11 березня 2025 року щодо умов, гарантій та процедур досягнення справжнього миру в Україні продемонстрував, що ситуативні домовленості України зі США є лише фрагментом загальної безпекової картини. Геополітична стратегія щодо України не може обмежуватися ситуативними домовленостями із США – вона має бути частиною глобального механізму гарантій, у якому ЄС та й Європа загалом відіграють ключову роль.

Переговори в Джиді продемонстрували, що зняття обмежень США на розвіддані та безпекову допомогу є важливим кроком, який дає Україні більше можливостей для активних дій на фронті та стратегічного планування. Це розблокування військово-розвідувального потенціалу, але не гарантія довгострокової підтримки.

Слід відзначити, що США рухаються в межах ситуативного реагування, а не вивіреного й узгодженого із союзниками стратегічного безпекового пакту. Тим часом, Європа все ще шукає свою роль, бо коментарі Каї Каллас свідчать про усвідомлення ЄС необхідності більшої відповідальності, але поки що Європейський союз не оформив стратегічної політики щодо гарантій безпеки для України та Європи як єдиний вектор власного розвитку. Для цього, ймовірно, роль ЄС має бути оформлена інституційно, а не лише через декларації окремих лідерів.

Залишається екзистенційною проблема “колективного путінізму”, який все більше впливає на подальшу долю світопорядку. Адже навіть якщо США та Україна досягнуть прийнятних для двох сторін ситуативних рішень, це не вирішує питання перманентного та різнофунціонального глобального руйнування безпекової архітектури. Колективний путінізм діє не лише через РФ – він проник у структури міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ), ЄС, Африки, Латинської Америки, тому боротьба з ним має вестись на глобальному рівні.

Глобальна антипутіністська коаліція потребує формування механізмів нейтралізації інформаційних, військових та фінансових операцій Кремля в третіх країнах. США можуть діяти ситуативно, але майбутнє безпеки України та Європи залежить від європейського лідерства. І якщо зараз ЄС не вийде на рівень активного суб’єкта, ситуація лише погіршиться.

Публічні маркери:

«Будь-яка угода з Путіним має бути підкріплена гарантіями безпеки для України – Каллас»

«Всі країни Європи є прифронтовими – єврокомісар з оборони»

«Трамп анонсував “велику зустріч” з РФ і розмову з Путіним про припинення вогню»

«Трамп знову чекає Зеленського у Білому домі»

«Трамп сподівається, що Путін погодиться на припинення вогню»

«Президентка Єврокомісії привітала домовленості України та США у Саудівській Аравії»

«Сибіга заявив, що “30-ти денне перемир’я” – це не заморожений конфлікт»

“Мʼяч на їхній стороні”: Рубіо сподівається, що росіяни погодяться на 30-денне перемирʼя»

«Радник Трампа каже, що США обговорювали гарантії безпеки з Україною у Саудівській Аравії»

«Зеленський: США запропонували повне припинення вогню на 30 днів, ми готові»

«Україна готова прийняти пропозицію США щодо негайного 30-денного припинення вогню – ОП»

США скасовують паузу в обміні розвідданими та відновлюють безпекову допомогу Україні

Білий дім назвав позитивною й продуктивною зустріч з делегацією України в Джидді

У США сподіваються на “фантастичні новини” після перемовин з Україною

Волтц заявив, що переговори з Україною «просуваються до мети» – CNN

Туск закликав українську та американську делегації у Джидді «не змарнувати шансу»

Франція зібрала в Парижі керівників штабів 34 країн світу (представники Албанії, Австралії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Канади, Кіпру, Німеччини, Хорватії, Данії, Іспанії, Естонії, Фінляндії, Греції, Угорщини, Ісландії, Італії, Японії, Латвії, Литви, Люксембургу, Республіки Македонії, Чорногорії, Норвегії, Нової Зеландії, Нідерландів, Польщі, Португалії, Чехії, Румунії, Словаччини, Словенії, Швеції та Туреччини). Це союз військових, які мають розробити план забезпечення безпекових гарантій не лише для України, а й для Європи та світу загалом.

Цей крок Франції фактично закладає основу для військового альянсу нового типу, який виходить за межі НАТО і фокусується на глобальній безпеці перед загрозою колективного путінізму. Практично розпочалося формування “коаліції гарантій безпеки”, де Франція вперше формує стратегічний простір для спільного військового планування з країнами НАТО та союзниками поза НАТО (Японія, Австралія, Нова Зеландія). Це може стати альтернативним або доповнюючим механізмом до НАТО, оскільки реакція НАТО на загрозу колективного путінізму досі є надто обережною.

Участь 34 країн означає широке усвідомлення глобальної загрози, що виходить далеко за межі війни РФ проти України. Важливим фактором світової безпекової ситуації є лідерство Франції, яка змінює парадигму своєї політики. Якщо раніше Макрон говорив про “неприниження Росії”, то тепер його позиція – “від концепції до плану”, тобто перехід від дипломатії до військових гарантій.

Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню чітко артикулює позицію, що “демілітаризація України” – це пастка, яка лише посилить загрозу для Європи. Можливо, в Парижі вже закладена контрстратегія щодо РФ. Європа має виробити механізм військово-економічного послаблення РФ через санкції нової якості, тобто, блокаду експорту та активну підтримку внутрішнього розпаду режиму Путіна. Це принциповий момент, бо якщо раніше Європа була обережною, то тепер ми бачимо формування жорсткої військової коаліції, що буде працювати на перемогу України.

Публічні маркери:

«Макрон закликав союзників почати планування гарантій безпеки для України»

«Франція приймає начальників генштабів 34 країн – обговорюють гарантії безпеки для України»

«Європа повинна відкинути заклики до демілітаризації України – Лекорню»

«Міністр оборони Нідерландів: Наші дії в найближчі тижні будуть вирішальними для наступних п’яти-десяти років»

В Європарламенті відбулися слухання про імплементацію рішень Євроради від 6 березня 2025, року, де йшлося про глобальне переозброєння ЄС. Важливим є те що, єврокомісари вперше заявили, що розширення ЄС це не послаблення союзу, а саме його посилення, бо вільна та сильна Україна, це і сильніший ЄС.

Це стратегічний переломний момент, який формує нову військово-політичну архітектуру Європи та чітко визначає Україну як ключового гаранта безпеки ЄС. Практично заявлена офіційна доктрина: “Розширення – це посилення ЄС“. Адже вперше на рівні Єврокомісії було заявлено, що Україна не є “тягарем” для ЄС, а навпаки – її приєднання зміцнює союз. Це поки що дипломатична, але вже зміна парадигми. Раніше ЄС завжди боявся “перевантаження”, а зараз зрозумів, що Україна – це оборонний щит Європи, який рятує союз від хаосу.

Реально можливі зрушення щодо Туреччини як натяк на відновлення євроінтеграційного процесу для Анкари, але водночас – спроба терміново прив’язати Туреччину до нової системи безпеки Європи через допомогу Україні. Європа усвідомила, що її армії та ВПК знаходяться в слабкому стані і не можуть конкурувати з російською тотальною мілітаризацією.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн стверджує, що РФ перетворюється на “військового монстра”, що витрачає на військові потреби більше, ніж загалом Європа. Отже, Європа буде розвивати власну автономну військову міць замість покладатися лише на США та НАТО. Президентка ЄС заявила, що “безпека України та Європи не можуть бути відокремлені”, що є чіткою політичною позицією на користь інтеграції України. Це фундаментальний злам, який означає, що ЄС буде інвестувати в Україну не як у “країну-кандидата”, а як у частину європейського простору.

Європа вперше публічно усвідомила, що США можуть не гарантувати її ядерну безпеку на 100%. Це означає можливий рух до створення власної європейської ядерної стратегії  (Франція + потенційно Німеччина + Велика Британія). Отже, відбувається формалізація “нового ЄС”, що знаменнує початок нової епохи для ЄС. Україна стає не просто кандидатом, а частиною європейської безпекової системи.

Публічні маркери:

«Ставлення європейських країн до України змінилося на тлі подій у США – німецький експерт»

«Суверенна Україна може зміцнити всю Європу, розмір союзів знову має значення – Шефчович»

«Кошта в Європарламенті: Безпека України і безпека Європи не можуть бути відокремлені»

«Військові витрати Росії більші, ніж всієї Європи разом – Урсула фон дер Ляєн»

«Європа повинна мати спільні війська і ядерний щит – дебати в Європарламенті»

«Європа позбулася ілюзій щодо Росії, захисту з боку США та власної безпеки – фон дер Ляєн»

«НАТО закликає Євросоюз та Туреччину покращити відносини на тлі політики Трампа – FT»

«Сійярто підтримав Маска у суперечці з Сікорським»

Аналітична група ГО «Центр ККБ»

Фото із офіційної сторінки 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ ЗСУ