На Донбасі від початку доби – «тиша»

03.11.2020, 07:17

Від початку доби, 3 листопада, на усіх ділянках лінії розмежування спостерігається “тиша”.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС, передає Укрінформ.

“…вогневих провокацій із боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано”, – йдеться у повідомленні.

Упродовж минулої доби, 2 листопада, у смугах відповідальності українських бригад зафіксовано два порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації. Так, у районі населеного пункту Шуми противник застосував підствольний гранатомет та стрілецьку зброю, а неподалік Старогнатівки – підствольний гранатомет.

Бойових втрат і поранень серед українських захисників унаслідок ворожих пострілів не було.

 

Окупанти двічі зривали «тишу» – біля Шумів і Старогнатівки

02.11.2020, 17:44

Російські окупаційні війська від початку доби двічі порушили режим припинення вогню – поблизу населених пунктів Шуми та Старогнатівка, втрат серед українських військових немає.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресцентр штабу ООС.

«Зранку в районі населеного пункту Шуми противник застосував протитанковий гранатомет та стрілецьку зброю, а ближче до обіду вів вогонь із протитанкового гранатомета неподалік Старогнатівки. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, постріли окупантів були неприцільними, тож вогонь у відповідь українські військові не відкривали.

 

ОБСЄ за вихідні зафіксувала в Донецькій області 9 обстрілів

УНН. Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ за минулі вихідні зафіксувала 9 порушень режиму припинення вогню в Донецькій області і жодного такого порушення в Луганській області. Про це йдеться в щоденному звіті місії № 261/2020, передає УНН.

“У період з вечора 30 жовтня по вечір 1 листопада в Донецькій області СММ зафіксувала 9 порушень режиму припинення вогню. Протягом попереднього звітного періоду Місія не зафіксувала жодного порушення режиму припинення вогню в області”, — йдеться в звіті.

Відзначається, що в Луганській області за минулі вихідні міжнародні спостерігачі не зафіксували порушень режиму припинення вогню, як і протягом попереднього звітного періоду.

Як повідомляв УНН, під час останньої відеоконференції Тристоронньої контактної групи глава української делегації Леонід Кравчук запропонував координаторам процесу від ОБСЄ розробити свій “План дій” щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

 

Україна відкриє 10 листопада КПВВ у Щасті та Золотому

На Луганщині 10 листопада планується відкрити КПВВ у Щасті та Золотому, і перший сервісний центр запрацює у Щасті.

Про це повідомляє Укрінформ із посилання на сайт Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Віцепрем‘єр-міністр – міністр з питань реінтеграції ТОТ Олексій Резніков наголосив, що подібні сервісні центри в подальшому будуть також на всіх інших КПВВ.

«Ми розуміємо, у якій складній ситуації опинилися люди в тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей. І мусимо зробити усе можливе, щоб їх підтримати. Вже на КПВВ вони мають бачити, що ми їх чекаємо. Зараз окупована частина Донеччини та Луганщини вражена хворобою — агресією РФ, антигуманними діями окупантів. Там не працюють закони, руйнуються підприємства і грабуються надра, знищується екологія, існує ризик радіаційного забруднення питної води, панує тотальна антиукраїнська пропаганда. А люди, наші громадяни, є заручниками цих режимів, але завдяки їм — через їхні розуми, серця, через створення кращих умов і сервісів ми достукаємось до них, і спільно переможемо важкій боротьбі й вилікуємось від цієї окупаційної хвороби. Донбас, як і Крим, має бути звільнений і має повернутися до нормального життя у єдиній країні, бо наші громадяни там цього заслуговують», – сказав Резніков.

Загалом Мінреінтеграції працює над створенням на усіх КПВВ універсальних сервісних хабів, де громадяни України як з підконтрольних, так і з тимчасово окупованих територій зможуть отримати широкий спектр адміністративних послуг, скористатися соціальними програмами, у тому числі – медичними, такими як «Доступні ліки».

Усі громадяни України по обидва боки лінії дотику, зможуть отримати усі адміністративні та соціальні послуги, безоплатну правову допомогу, медичну допомогу, тут передбачені і відділення банку, і кімнати матері і дитини, можна буде підключитися до Інтернету та багато іншого.

 

У прифронтовій зоні на Донеччині завершили відновлення житла

На Донеччині рятувальники в цьому році завершили роботи з відновлення житла, пошкодженого внаслідок бойових дій окупантів у прифронтових населених пунктах.

Як передає Укрінформ, про це повідомили в Головному управлінні ДСНС України у Донецькій області.

Зазначається, що роботи проводилися у прифронтових населених пунктах, зокрема у селах Лебединське, Гранітне, Бердянське, Кодема, Травневе, м. Мар’їнка, смт Курдюмівка та у Бахмутському районі. Матеріали для проведення робіт були придбані за кошти обласного бюджету, зокрема, за рахунок регіонального матеріального резерву Донецької області.

В ДСНС нагадали, що з 11 липня у прифронтових населених пунктах області працювали 250 рятувальників з різних областей України.

Упродовж 2020 року силами Головного управління та зведених підрозділів ДСНС України загалом було проведено відновлювальні роботи за 982 адресами.

Як повідомляв Укрінформ, за інформацією директора Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА Ігора Бойко, з початку ведення бойових дій у регіоні на територіях, підконтрольних українській владі, було зруйновано та пошкоджено 13 255 житлових будинків усіх форм власності, з яких вже відновлено більше 7 тис.

 

Голова ВР і президент МКЧХ обговорили гуманітарну ситуацію на Донбасі

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков обговорив із президентом Міжнародного комітету Червоного Хреста Петером Маурером питання щодо подолання гуманітарних викликів у зв’язку з ситуацією на Сході України.

Про це повідомляє Апарат ВР, передає Укрінформ.

Як зазначається, співрозмовники обговорили ситуацію на Сході України з огляду на наближення періоду холодів. “Ми дуже цінуємо гуманітарну підтримку в рамках різних заходів на тимчасово окупованих територіях та на територіях, які розташовані безпосередньо біля лінії зіткнення. І там, і там перебувають наші громадяни – громадяни України”, – наголосив Разумков.

Він подякував за всебічну роботу, яку проводить МКЧХ для громадян України, які утримуються на тимчасово окупованих територіях Донбасу і Криму. “На жаль, ми дуже часто стикаємося з ситуацією, коли ті домовленості, які досягаються на найвищому політичному рівні, не виконуються. І ми це бачимо як щодо Криму, так і на території так званих “ЛНР/ДНР”, – сказав спікер.

Як зауважив Голова Верховної Ради, Україна докладає всіх зусиль, аби зробити можливим процес звільнення громадян, які утримуються незаконно, і відзначив вагому роль МКЧХ у цьому процесі.

Своєю чергою Петер Маурер відзначив сталий діалог між МКЧХ і Верховною Радою та запевнив у готовності поглиблювати співпрацю.

 

У російській колонії побили українського політв’язня

УНН. У Тверській області співробітник виправної колонії наніс фізичну та психологічну шкоду українському політв’язню Олександру Шумкову. Таку інформацію оприлюднила у своєму Telegram-каналі Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, передає УНН.

“Повідомлення від рідних щодо завдання тілесних ушкоджень українському політв’язню Олександру Шумкову викликало тривогу та занепокоєння за його життя. Наразі обставини при яких співробітник ФКУ ВК4 УФСВП РФ по Тверській області наніс фізичну та психологічну шкоду життю та здоров’ю Олександру – невідомі. Таке поводження працівників установи виконання покарань є нічим іншим, як катуванням та жорстоким поводженням з в’язнями, що є грубим порушенням статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод”, – зазначила посадовиця.

Вона звернулася до Уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової з вимогою вжити термінових заходів реагування, а саме: припинити катування громадянина України, провести ретельне розслідування обставин кричущого порушення прав на життя та особисту безпеку, а також забезпечити надання відповідної медичної допомоги.

“Прошу представників міжнародних правозахисних організацій відреагувати на грубе порушення прав незаконно утримуваного на території РФ громадянина України Олександра Шумкова та у межах своїх повноважень сприяти особистій безпеці та безперешкодному поверненню нашого співгромадянина в Україну по закінченню терміну ув’язнення”, – підсумували в Офісі Омбудсмена.

Нагадаємо, раніше Денісова відзначала, що Шумков входить до списку тих, хто має критичний психологічний і фізичний стан.

Зазначимо, що за словами омбудсмена, правоохоронці РФ неодноразово погрожували незаконно засудженому українцю Шумкову вбивством.

Додамо, що 4 грудня 2018 року у Росії суд засудив колишнього охоронця екслідера “Правого сектора” Дмитра Яроша Олександра Шумкова до 4 років колонії загального режиму за нібито “організацію екстремістської діяльності”.

 

У Росії трьом кримським татарам загрожує до 18 років тюрми 

Обвинувачення у «справі Хізб ут-Тахрір» (красногвардійська група) запросило для трьох кримських татар від 15 до 18 років позбавлення волі. У понеділок фігуранти «справи» виступають з останнім словом у Південному окружному військовому суді.

Про це Кримська солідарність повідомляє в Фейсбук, передає Укрінформ.

«3 листопада 2020 року Південний окружний військовий суд винесе вирок фігурантам крансогвардійської групи «справи Хізб-ут Тахрір» Рустему Емірусеїнову, Арсену Абхаїрову і Ескендеру Абдулганієву. Прокурор просить від 15 до 18 років позбавлення волі», – йдеться у повідомленні.

За даними Кримської солідарності, 2 листопада в Південному окружному військовому суді м. Ростов-на-Дону очікується виступ Рустема Емірусеїнова, Ескендера Абдулганієва і Арсена Абхаїрова з останнім словом. Адвокати братимуть участь в засіданні за допомогою відеоконференцзв’язку з Кримського гарнізонного військового суду.

У ці дні в Криму проходить флешмоб, ініційований сім’ями фігурантів красногвардійської групи «справи Хізб ут-Тахрір».

Люди викладають на своїх сторінках у соціальній мережі Фейсбук світлини з написом «Пів століття в’язниці на трьох».

Як повідомляв Укрінформ, в окупованому Криму матері політв’язнів Абдулганієва, Абхаїрова і Емірусеїнова 31 жовтня вийшли на поодинокі пікети з плакатами «Мій син – не терорист».

Абдулганієва, Абхаїрова і Емірусеїнова затримали 14 лютого 2019 р. в с. Октябрське Красногвардійського району за підозрою в причетності до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Захист і підсудні називають процес сфабрикованим, оскільки обвинувачення мотивується матеріалами прослуховувань, знайденими у фігурантів справи книгами і свідченнями прихованих свідків.

 

Окупанти винесли «вироки» ще шістьом кримчанам, які відмовилися служити в армії РФ

У жовтні в тимчасово окупованому Криму ще шість осіб отримали «вирок» за відмову служити в російській армії.

Про це Укрінформ повідомляє з посиланням на Фейсбук Кримської правозахисної групи.

«Кримські «суди» в жовтні 2020 року винесли 6 вироків за ухилення від служби в збройних силах Російської Федерації (ст. 328 КК РФ)», – йдеться у повідомленні.

За даними організації, з шести вироків два були винесені в Центральному районному «суді» Сімферополя («судді» Сергій Деменок і Віктор Можелянський) і по одному в Ленінському районному «суді» Севастополя» («суддя» Анатолій Василенко), у Красногвардійському районному «суді» («суддя» Валентин Шукальський), у Сімферопольському районному «суді» («суддя» Олександр Сердюк) і в Євпаторійському міському «суді» («суддя» Анастасія Дудник).

Також у жовтні Кримська правозахисна група (КПГ) зафіксувала 4 нові кримінальні справи щодо жителів півострова за ст. 328 КК РФ. Санкція цієї статті передбачає покарання від штрафу в розмірі до двохсот тисяч рублів до позбавлення волі на строк до двох років.

За даними КПГ, за весь період окупації українського півострова порушено і передано до суду 145 кримінальних справ проти кримчан, які хотіли уникнути призову в російську армію. Щодо 140 осіб вже винесено вирок, п’ять «справ» перебувають на стадії розгляду.

У КПГ нагадали, що мілітаризація цивільного населення в Криму є однією з основних загроз правам людини. Наразі в Криму, в порушення ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни (Четвертої Женевської Конвенції), триває осінній призов.

 

Росія інвестує мільярди доларів в “прекрасну” дійсність в Криму – Джапарова

УНН. Російська Федерація інвестує мільярди доларів в інформаційну війну, пов’язану з тимчасово окупованим Кримом. Про це в інтерв’ю DW розповіла перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, передає УНН.

“Нажаль, ті, хто зараз дивляться це інтерв’ю, дивлячись Russia Today або інші російські ЗМІ, можуть мати точно хибне уявлення про „прекрасну“ дійсність в Криму. Адже в це інвестуються мільярди доларів. Російська Федерація до цього ставиться серйозно. Це не просто свобода слова, свобода журналістики як такої, це — частина війни, інформаційний фронт, де задача — показати ту дійсність, як це вигідно Кремлю, або виправдати в першу чергу свої злочини”, — зазначила Джапарова.

Як повідомляв УНН, за даними МЗС, у тимчасово окупованому Криму спостерігається суттєве погіршення ситуації щодо порушення прав людини та утисків національних меншин. Наразі ситуація у тимчасово окупованому Криму перебуває у фокусі уваги ЮНЕСКО.

 

Джапарова пояснила принцип роботи “Кримської платформи”

УНН. “Кримська платформа” – це багаторівнева діалогова платформа, ключова ціль якої – це повернення теми Криму на високий порядок міжнародної уваги. Про це в інтерв’ю DW розповіла перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, передає УНН.

“Це фактично багаторівнева діалогова платформа і в неї є кілька задач, вони достатньо прості. Ключова ціль – це підтримання дискурсу, повернення теми Криму на високий порядок міжнародної уваги. Це, фактично, можливість слідкувати за всією тією купою наслідків, які ми щодня як краіна, як суспільство, як світова спільнота засвідчуємо в Криму. По відношенню і до наших громадян, які фактично живуть в умовах заручників, і по відношенню до держави Україна. І вона матиме кілька рівнів”, – сказала заступниця міністра.

З її слів, найвищий рівень передбачатиме, зокрема, Кримський саміт у Києві.

“Ми орієнтуємось на травень, але це один з варіантів. Звісно, приймати рішення має Президент України. І проект декларації, над яким ми зараз працюємо – фактично це буде основоположним документом, який фіксує політику України і політику тих країн, які приєднаються до цього, по відношенню до Криму. Що це таке? Невизнання, тиск на Російську Федерацію і всі політико-дипломатичні інструменти тиску на РФ як на ту країну, яка здійснила акт порушення міжнародного права і злочин проти України і всього світового порядку”, – додала дипломат.

Нагадаємо, Європейський Союз повністю підтримує українську ініціативу щодо створення Кримської платформи.

 

Прокуратура АРК скерувала до суду справу ще одного судді-зрадника 

Прокуратура АР Крим та міста Севастополя скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього судді Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим за ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада).

Про це Укрінформ повідомляє з посиланням на Фейсбук прокуратури Автономної Республіки Крим.

“Слідством встановлено, що колишній суддя Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим, після окупації півострова у 2014 році, зрадивши Присязі на вірність народу України, перейшов на службу до незаконно створених судових органів держави-окупанта, обійнявши посаду “заступника голови “Київського районного суду м. Сімферополя Республіки Крим”, надаючи своїми діями допомогу іноземній державі в проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітету та територіальній цілісності України”, – йдеться в повідомленні.

У прокуратурі вважають, що обвинувачений сприяв становленню окупаційної влади РФ та брав безпосередню участь в реалізації політики держави-окупанта, яка спрямована на переслідування громадян України, незгодних з окупацією півострова.

Зокрема, зазначили в наглядовому відомстві, “суддя” здійснював розгляд клопотань окупаційних “слідчих” у так званій справі 26 лютого щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виносив рішення про задоволення вказаних клопотань щодо одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років.

 

За переслідування одного з керівників Меджлісу судитимуть кримського суддю

УНН. В Україні судитимуть кримського суддю, причетного до переслідування одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу. Про це повідомляє пресслужба прокуратури АР Крим та міста Севастополя, передає УНН.

“Прокуратура АР Крим та міста Севастополя скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього судді Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим за фактом державної зради (ч. 1 ст. 111 КК України)”, — йдеться в повідомленні.

За даними слідства, колишній суддя після окупації півострова Росією у 2014 році перейшов на службу до держави-окупанта, обійнявши посаду “заступника голови “Київського районного суду м. Сімферополя Республіки Крим”. Зазначається, що він надавав своїми діями допомогу іноземній державі в проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітету та територіальній цілісності України.

“Також він сприяв становленню окупаційної влади РФ та брав безпосередню участь в реалізації політики держави-окупанта, яка спрямована на переслідування громадян України, не згодних з окупацією півострова. Розуміючи, що правосуддя на тимчасово окупованому півострові повинно здійснюватися відповідно до законодавства України, „суддя“ незаконно застосовував законодавство РФ. Зокрема, здійснював розгляд клопотань представників окупаційних „правоохоронних органів“ у так званій справі 26 лютого щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виносив рішення про задоволення клопотань щодо одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу”, — поінформували в прокуратурі.

Як повідомляв УНН, скеровано до суду обвинувальний акт відносно колишньої судді Апеляційного суду АР Крим, яка перейшла на службу до незаконно створених судових органів Росії і сприяла окупації півострова.

 

В окупованому Криму нарахували ще 240 випадків COVID-19 

02.11.2020, 19:43

У тимчасово окупованому Криму і Севастополі 240 нових випадків зараження коронавірусною інфекцією.

Про це Укрінформ повідомляє з посиланням на Фейсбук Кримської правозахисної групи.

“За останню добу у Криму зареєстровано 240 нових випадків зараження (з них 161 – в АР Крим та 79 – у Севастополі)”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, повідомляється про одну нову смерть від COVID-19 у Криму.

Всього з початку пандемії окупаційною владою було зареєстровано 12373 випадки зараження коронавірусною інфекцією. З них 9816 – в АР Крим, 2557 – у Севастополі. Померли від COVID-19 на території півострова 222 людини.

На думку експертів Кримської правозахисної групи, окупаційна влада півострова навмисне приховує кількість смертей від COVID-19.

Так звана офіційна статистика захворюваності у Криму і Севастополі коронавірусом занижена, оскільки не відображає даних про заражених у рядах російської армії і правоохоронних органів, а також пацієнтів з позалікарняною пневмонією. Крім того, окупаційна влада постійно змінює свої підходи до обліку смертності від COVID-19.

 

Кравчук переконаний, що у Зеленського є план «Б» щодо Донбасу 

Голова делегації України в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук упевнений, що у Президента Володимира Зеленського є план «Б» щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Про це він сказав в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, передає Укрінформ.

“Насамперед я абсолютно переконаний, що такий план “Б” є у Президента. Є такий план “Б” і в нашій групі, але я не маю повноважень зараз вам про цей план говорити”, – сказав Кравчук.

Він також вважає, що Зеленський пам’ятає про той термін “в один рік”, щоб спробувати використати наявні механізми, про який він говорив.

“Правда, він говорив про рік для України. Він не може говорити для Росії, для Франції, для Німеччини. Я думаю, що якщо взяти цю проблему, розділити, те, що мала зробити Україна, вона, скажімо так, зробила більше, ніж не зробила, набагато. І сказати, що ми сиділи і чекали, доки хтось щось робитиме, а ми спостерігали – це було б неправильно і неточно, і навіть образливо. Особисто я сприйняв би це як образу”, – сказав Кравчук.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю The Guardian заявив, що є один рік на втілення Мінських угод. Він уточнив, що річний термін обчислюється від саміту Нормандської четвірки, що відбувся у грудні 2019 р.

Водночас Зеленський заявив про готовність вийти з переговорів після закінчення цього терміну, якщо не буде ніякого прогресу.

Президент також сказав, що є “два або три плани” дій після виходу з переговорів, але не став розповідати деталей.

 

Кулеба доручив вирішити питання з в’їздом українців до Білорусі на лікування 

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив посольству України в Білорусі вирішити питання з в’їздом українських громадян на територію Білорусі для лікування.

Як передає Укрінформ, про це він написав в Твіттері.

“Я вже доручив нашому посольству в Білорусі з’ясувати всі обставини ситуації та максимально сприяти її вирішенню. У разі виникнення проблем з в’їздом для лікування, звертайтеся до Посольства України в Білорусі. Ми докладемо всіх зусиль, аби вирішити вашу проблему”, – написав Кулеба.

Як повідомлялося, за інформацією ЗМІ, білоруські прикордонники не пропускають на територію Білорусі громадян для проведення операцій з трансплантації.

З 1 листопада Республіка Білорусь через пандемію COVID-19 офіційно тимчасово призупинила перетин кордону для в’їзду іноземних громадян.

 

Медики в Мінську вийшли на марш протесту, є затримані

У Мінську медики вийшли на марш на знак солідарності з відрахованими студентами Білоруського державного медуніверситету.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на Телеграм-каналі Білі халати.

Зазначається, що колона медиків рушила вздовж проспекту Дзержинського, скандуючи «Медики з народом». Однак під’їхали два буси ЗМОПу, після чого почалися затримання.

За даними активістів, “викрадено 9 лікарів”. Решта медиків навмисно хотіли лізти в бус, щоб не кидати колег, однак силовики не забирали жінок.

Раніше в понеділок у Мінську пройшов антиурядовий марш пенсіонерів.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимність.

 

Лукашенко каже, що глава католиків Білорусі питав у Польщі, «як зруйнувати країну»

Олександр Лукашенко заявив, що глава білоруських католиків архієпископ Тадеуш Кондрусевич їздив у Польщу за “консультаціями, як руйнувати країну”.

Як передає Укрінформ з посиланням на агентство БелТА, про це він заявив на зустрічі з православним патріаршим екзархом Білорусі, митрополитом Мінським і Заславським Веніаміном.

Зокрема, кажучи про ситуацію з настоятелем Католицької церкви Білорусі, Лукашенко заявив: “Їздити в Польщу і отримувати консультації, як руйнувати нашу країну, нікому не буде дозволено”.

При цьому він вважає, що потрібно “інтенсивніше” готувати католицьких священнослужителів у Білорусі і менше приймати їх з Польщі.

Як повідомлялося, у вересні главі Конференції католицьких єпископів у Білорусі архієпископу Тадеушу Кондрусевичу заборонили в’їзд у країну.

У МВС Білорусі заявили, що паспорт глави Католицької церкви Білорусі був визнаний недійсним шляхом перевірки його приналежності до білоруського громадянства.

Кондрусевич засудив насильство в країні після виборів 9 серпня, а також висловив протест проти дій силовиків убіля Червоного костелу, коли 26 серпня правоохоронці заблокували в храмі Святого Симона і Святої Єлени в Мінську демонстрантів і парафіян.

31 серпня Кондрусевича без пояснення причин не пустили в Білорусь, коли він повертався з Польщі. Кондрусевич є громадянином Білорусі.

У РБ тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимність.

13 жовтня лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська висунула ультиматум, заявивши: якщо влада до 25 жовтня не виконає ряд вимог, «на вулицю вийде вся Білорусь». З 26 жовтня в країні почалася нова хвиля масштабних протестів.

Правозахисна організація «Весна» заявила, що в Білорусі на акціях протесту 1 листопада затримали близько 310 осіб.

 

У Білорусі арештували вже другого журналіста за день

Суд Фрунзенського району Мінська 2 листопада засудив журналіста БелаПАН Павла Добровольського на 15 діб адміністративного арешту за ч. 1 ст. 23.34 КоАП.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Naviny.by.

Суддя Юлія Близнюк визнала Добровольського винним в участі в «несанкціонованому мітингу» 18 жовтня.

У суді було зазначено, що Добровольський був на акції як журналіст і мав при собі посвідчення співробітника ЗМІ.

Сам Добровольський був затриманий міліцією вдень у п’ятницю, 30 жовтня.

Раніше стало відомо, що суд Партизанського району Мінська засудив на 10 діб фотографа газети «Нови Час» Дмитра Дмитрієва. Сам Дмитрієв був затриманий 1 листопада під час висвітлення в Мінську Маршу проти терору. Стосовно нього склали адміністративні протоколи за непокору вимогам співробітників міліції (ст. 23.4 КоАП) та участь у несанкціонованій акції (ст. 23.34 КоАП).

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимність.

13 жовтня лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська висунула ультиматум, заявивши: якщо влада до 25 жовтня не виконає ряд вимог, «на вулицю вийде вся Білорусь». З 26 жовтня в країні почалася нова хвиля масштабних протестів.

 

Недільний марш у Мінську: 231 протестувальнику «шиють» кримінальну справу

Слідчий комітет Білорусі порушив кримінальну справу за недільний марш протесту, в рамках якої підозрюється 231 людина.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Слідкома.

«Первомайським (м. Мінська) районним відділом Слідчого комітету порушено кримінальну справу за фактом організації дій, що грубо порушують громадський порядок, і активної участі в них за ч. 1 ст. 342 Кримінального кодексу Республіки Білорусь», – йдеться в повідомленні.

За даними слідства, 1 листопада поточного року в Мінську пройшли несанкціоновані масові заходи, в ході яких затримано кілька сотень громадян, які грубо порушили громадський порядок. У Слідкомі зазначили, що їхні дії були пов’язані з явною непокорою вимогам представників влади і призвели до порушення роботи транспорту і організацій. Також пошкоджені об’єкти міської інфраструктури і автомобіль органів внутрішніх справ.

«Підозрюваними у скоєнні вищевказаного злочину визнано 231 людину. Вони допитані про обставини скоєння протиправних дій», – йдеться в повідомленні.

Проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення інших осіб, причетних до протиправної діяльності.

Раніше правозахисна організація «Весна» заявила, що в Білорусі на акціях протесту 1 листопада затримали близько 310 осіб.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимність.

13 жовтня лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська висунула ультиматум, заявивши: якщо влада до 25 жовтня не виконає ряд вимог, «на вулицю вийде вся Білорусь». З 26 жовтня у країні почалася нова хвиля масштабних протестів.

 

У крісло головреда білоруської газети сів російський пропагандист – ЗМІ 

Російський пропагандист Олександр Коц, якого внесено в базу “Миротворця”, призначений виконуючим обов’язки головного редактора газети «Комсомольская правда в Беларуси».

Про це «Медіазоні» повідомив сам Коц, передає Укрінформ.

«Формально Марина Бунакова до кінця тижня головний редактор. Мене сьогодні представили колективу», – сказав він.

Зазначається, що в статті 31 білоруського «Закону про ЗМІ» зазначено, що головним редактором білоруського видання може бути лише громадянин Білорусі.

Пропагандист Олександр Коц є «військовим кореспондентом» російської «Комсомольской правды». Він потрапив до списку сайту “Миротворець” за пособництво окупантам на Донбасі. Коц також раніше зізнався, що перетинав кордон України за підробленими документами.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимність.

13 жовтня лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська висунула ультиматум, заявивши: якщо влада до 25 жовтня не виконає ряд вимог, «на вулицю вийде вся Білорусь». З 26 жовтня в країні почалася нова хвиля масштабних протестів.

 

Прем’єр Вірменії заявив, що “Азербайджан не здатний впоратися самотужки” та “використовує найманців”

2 листопада 2020, 16:43,  УНН. Питання залучення терористів і найманців в “агресії Азербайджану” проти невизнаної Нагірно-Карабахської республіки (НКР) повинно стати предметом міжнародного розслідування, написав на своїй сторінці в Facebook прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, пише УНН.

“Залучення найманців і терористів в агресію проти Арцаха (невизнана НКР) являє собою загрозу не тільки для Арцаха і Вірменії, а й для міжнародної безпеки, і це питання має стати предметом міжнародного розслідування”, — зазначив він

За словами прем’єр-міністра Вірменії, 10-мільйонний Азербайджан нібито “з величезними доходами від нафти після липня 2020 року сам собі зізнався, що не в змозі самостійно вирішувати свої проблеми безпеки, і звернувся за допомогою до тисяч найманців”, докази чого у Вірменії вже є.

Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян висловив готовність приїхати в Москву для зустрічі з главою Азербайджану Ільхамом Алієвим для переговорів щодо Нагірного Карабаху.

 

Кремль має зберігати нейтралітет щодо Карабаху – президент Азербайджану

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Російська Федерація має зберігати нейтральну позицію у вірмено-азербайджанському конфлікті за Нагірний Карабах, як це і передбачає мандат ОБСЄ, виданий Мінською групою.

Як передає Укрінформ, про це інформує АзерТадж.

«Прем’єр-міністр Вірменії направляє лист Президенту Росії і просить військової допомоги. Це абсолютно неприйнятно. Немає жодної підстави для цього. Ми розбиваємо ворога, б’ємо його на нашій землі і видворяємо з наших земель. Ми не заподіяли проти Вірменії будь-якої агресії – це, по-перше. Ми не нападали на Вірменію. По-друге, Росія – співголова Мінської групи і вона повинна дотримуватися нейтральної позиції, як і всі співголови відповідно до виданого їм мандата ОБСЄ», – зазначив президент Азербайджану.

Він акцентував, що військове вирішення конфлікту має перейти у політичну площину.

Як повідомлялося, раніше прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звернувся до російського президента РФ Володимира Путіна з проханням розпочати консультації з метою визначення виду та обсягу допомоги, яку РФ може надати Вірменії для забезпечення її безпеки. У МЗС РФ заявили, що Москва надасть Єревану всю необхідну допомогу відповідно до договору про дружбу, якщо бойові дії буде перенесено безпосередньо на територію Вірменії.

Вірменія та Азербайджан вранці 27 вересня почали військові дії в Нагірному Карабасі, взаємно обвинувативши одна одну в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили військовий стан і мобілізацію.

Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін і численні жертви серед мирного населення.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах спалахнув у 1988 році. Після шести років війни, у 1994 році був підписаний бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан і Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною “республікою”, проте Азербайджан не визнав цього, заявивши, що цю територію окупувала Вірменія.

 

Зеленський висловив співчуття постраждалим під час теракту у Відні 

03.11.2020, 05:48

Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття постраждалим під час теракту у столиці Австрії.

Про це він написав у своєму Twitter.

«У цей час випробувань Україна разом із Австрією. Я висловлюю співчуття постраждалим під час жахливого теракту у Відні», — написав Зеленський.

У Відні в результаті стрілянини загинуло двоє осіб, не менше 15 отримали поранення.

 

Кількість жертв теракту у Відні зросла до двох

03.11.2020, 04:59

Щонайменше один учасник терористичного нападу у центрі Відні продовжує перебувати у бігах, жителям столиці рекомендується не виходити з дому без крайньої необхідності.

Про це заявив в ніч на вівторок федеральний міністр внутрішніх справ Австрії Карл Негаммер під час прес-конференції у Відні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Нашому поліцейському спецпідрозділу вдалося ліквідувати озброєного штурмовою гвинтівкою терориста, і, за наявною інформацію у нас на даний момент, щонайменше ще один злочинець продовжує перебувати у бігах”, – заявив він.

У поліції Відня повідомили, що контерористична операція триває, до неї залучено 150 осіб із підрозділу спецпризначення “Кобра”, 100 осіб із групи швидкого реагування “Вега”, а також представники поліцейсько-контррозвідувальної служби BVT та кримінальна поліція. Центр міста залишається повністю перекритим.

У МВС Австрії також заявили, що з огляду на теракт у Відні з метою посилання безпеки посилюється контроль на кордонах з країнами-сусідами.

За останню офіційною інформацію, кількість жертв теракту у Відні зросла до двох осіб – у лікарні померла тяжко поранена жінка.

Раніше повідомлялося про загибель перехожого. Ще 15 осіб отримали поранення, у тому числі семеро знаходяться у тяжкому стані.

Поліція повідомила про ліквідацію одного нападника.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок ввечері у центрі Відня в районі Внутрішнє місто (Inner City) розпочалася стрілянина.

 

Ми сильніші, ніж ненависть та терор – президент Єврокомісії про напад у Відні

03.11.2020, 03:56

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявили, що шокована терористичним нападом у центрі Відні.

Про це вона написала на своїй сторінці у Twitter, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я шокована та засмучена з приводу жорсткого нападу у Відні. Мої думки зараз з сім’ями сімей постраждалих та австрійським народом. Європа повністю солідарна з Австрією. Ми сильніші, ніж ненависть та терор”, – заявив він.

Французький президент Еммануель Макрон також висловив співчуття з приводу теракту в столиці Австрії.

“Ми, французи, розділяємо шок та сум австрійців після нападу у Відні. Після Франції дружня країна зазнала нападу. Це – наша Європа. Наші вороги повинні знати, з ким вони мають справу. Ми ні перед чим не поступимося”, – йдеться на його сторінці у Twitter.

Також прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон заявив, що шокований нападом у Відні.

Читайте також: У Відні задіяли армійський спецназ проти терористів

“Я глибоко шокований жахливими нападами у Відні сьогодні. Думки Об’єднаного Королівства зараз із народом Австрії – ми стоїмо разом з вами проти терору”, – написав Джонсон на своїй сторінці у Twitter.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок ввечері у центрі Відня в районі Внутрішнє місто (Inner City) відбулася стрілянина. Також ЗМІ повідомляли про вибух, який стався нібито в результаті підриву “поясу смертника”, хоча ця інформація наразі не підтверджена офіційно.

 

Курц назвав збройний напад у центрі Відня моторошним терактом

03.11.2020, 03:11

Федеральний канцлер Австрії Себастіан Курц назвав збройний напад у центрі Відня моторошним терактом.

Про це глава уряду заявив у коментарі на австрійському телебаченні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми переживаємо зараз як Республіка Австрія, і передусім, як столиця Відень, дуже важкі часи – ми стали жертвою моторошного теракту в столиці”, – заявив він.

Глава уряду повідомив, що поліцейським вдалося нейтралізувати одного нападника, однак “декілька злочинців” ще продовжують перебувати у бігах.

“Ми ніколи не дозволимо залякати нас тероризмом і будемо рішуче боротися з цими атаками всіма способами. Для того, щоб поліція могла повністю сконцентруватися на боротьбі з тероризмом, федеральний уряд вирішив, що федеральна армія негайно візьме на себе охорону об’єктів, яку раніше здійснювала поліція у Відні“, – заявив Курц.

За словами канцлера, поки рано говорити про мотиви цього терористичного нападу. Водночас, не виключається антисемітський мотив у зв’язку з місцем (неподалік єврейської синагоги), де розпочався цей терористичний акт.

Він повідомив, що нападники були добре озброєні та “професійно підготовлені”. “Це – очевидний терористичний напад”, – заявив Курц.

За словами глави австрійського уряду, внаслідок теракту було поранено 15 осіб, у т.ч. поліцейського.

Канцлер заявив, що загроза все ще залишаться і закликав населення залишатися вдома.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок ввечері у центрі Відня в районі Внутрішнє місто (Inner City) відбулася стрілянина. Також ЗМІ повідомляли про вибух, який стався нібито в результаті підриву “поясу смертника”, хоча ця інформація наразі не підтверджена офіційно.

 

У Відні задіяли армійський спецназ проти терористів

03.11.2020, 02:26

Австрійська влада задіяла спецпризначенців федеральної армії проти терористів, які здійснили напад у понеділок ввечері у Відні.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомили у федеральній канцелярії Австрії.

“Зараз важливо задіяти усі наявні сили для забезпечення стійкості виконавчої влади. Тому федеральний уряд негайно задіяв необхідні сили австрійських збройних сил”, – заявили у канцелярії.

Частина армійських спецпризначенців з Jagdkommando візьме на себе охорону важливих об’єктів у столиці, інших буде залучено до операції з протидії нападниками, які здійснили стрілянину у центрі і поки переховуються десь у місті.

Раніше федеральний міністр внутрішніх справ Австрії Карл Негаммер заявив, що терористичний напад у Відні все ще триває, поліція розшукує озброєних нападників.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок ввечері у центрі Відня в районі Внутрішнє місто (Inner City) відбулася стрілянина. Також ЗМІ повідомляли про вибух, який стався нібито в результаті підриву “поясу смертника”, хоча ця інформація наразі не підтверджена офіційно.

Відповідно до поліції, всього було 6 різних місць, де відбувалася стрільба.

За офіційними даними, внаслідок стрілянина загинув один перехожий, також є поранені, включаючи 1 поліцейського. Кількість поранених не повідомляється, але, за даними ЗМІ, мова може йти про 15 осіб.

 

Пандемія: від COVID-19 у світі одужали понад 31 млн людей

УНН. Станом на ранок вівторка у світі на інфекцію, викликану новим коронавірусом SARS-CoV-2, заразилися вже понад 46,8 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 46 878 189 людей, з них одужало 31 270 955. Кількість померлих зросла до 1 205 048.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (9 284 261), Індія (8 229 313), Бразилія (5 545 705), Росія (1 642 665), а також Франція (1 460 745), Іспанія (1 240 697), Аргентина (1 183 131), Колумбія (1 083 321) та Велика Британія (1 057 021).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (231 493), Бразилії (160 074), Індії (122 607) та Мексиці (92 100).

Нагадаємо, за останніми даними МОЗ, в Україні зареєстровано понад 402 тис. хворих на COVID-19, за останню добу виявили 6 754 інфікованих. Внаслідок хвороби загалом в країні померли 7 375 людей, з них за добу — 69. Одужали понад 163,7 тис. людей, з них за добу — 2 327.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу зафіксували 6 754 випадки коронавірусу

02.11.2020, 08:48

В Україні станом на 2 листопада лабораторно підтвердили 402 194 випадки COVID-19, з них за добу – 6 754.

Як передає Укрінформ, такі дані містить система моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Упродовж доби зафіксовано 69 нових летальних випадків. Одужали – 2 327 осіб.

Загалом в Україні зареєстровано 7 375 смертей від COVID-19. Одужало 163 768 пацієнтів. Хворіють нині 231 051 особа.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 7 959 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

 

В українській армії – 1731 хворий на COVID-19

02.11.2020, 11:14

Станом на ранок 2 листопада в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19 хворіє 1731 особа. За попередню добу виявили 65 нових випадків захворювання.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба командування Медсил.

«Станом на 10.00 2 листопада в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 1731 особа. За минулу добу зареєстровано 65 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, наразі у закладах охорони здоров’я перебуває 15 осіб, на лікуванні вдома під наглядом медичної служби – 50 осіб.

У пресслужбі також повідомили, що загалом у ЗСУ за час пандемії одужало 4180 осіб, летальних випадків – 17.

В Україні станом на 2 листопада лабораторно підтвердили 402 194 випадки COVID-19, з них за добу – 6 754.

 

В Україні запрацював контактцентр із протидії COVID-19

В Україні почав роботу Всеукраїнський контактцентр МОЗ із протидії коронавірусу.

Про це поінформував на брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні розпочав роботу Всеукраїнський контактцентр МОЗ із протидії коронавірусній хворобі. Відтепер кожен громадянин України, у якого виникають питання стосовно коронавірусу, може зателефонувати, незалежно від того, де цей громадянин знаходиться на території нашої країни. І так він зможе отримати відповідну інформацію”, – сказав Степанов.

Він зазначив, що номер безкоштовний.

За словами міністра, у контактцентрі працюватимуть 150 операторів, і він діятиме цілодобово.

“Ми бачимо, що дуже сильно збоять гарячі лінії, які розташовані в регіонах. Це стосується практично всіх без винятку регіонів. Саме тому було прийнято рішення зробити такий великий, єдиний на всю Україну контактцентр”, – додав Степанов.

Як повідомлялося, в Україні станом на 2 листопада лабораторно підтвердили 402 194 випадки COVID-19, з них за добу – 6 754.

 

“Якщо є зайва копійка”: у МОЗ порадили українцям купити пульсоксиметр

УНН. Якщо у людей є зайва копійка, краще не витрачати її на закупівлю медикаментів про запас, а купити пульсоксиметр і слідкувати за своїм здоров’ям. Про це під час брифінгу сказала заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак, передає кореспондент УНН.

“Ми просимо не панікувати. Ми просимо бути виваженими. Ми просимо не вимітати аптеки, наші аптечні заклади, не викуповувати всі ті препарати, які не несуть жодної лікувальної дії. Не користуватися неперевіреними рекомендаціями. У жодному випадку не призначати собі медикаменти, особливо імунопротектори, імуномодулятори, антибіотики. Це надзвичайно є важливо і небезпечно для вашого здоров’я. І, знову ж таки, якщо у вас є зайва копійка для того, щоби купити такі медикаменти про запас – то краще купити для себе, для дому, пульсоксиметр, який був би на рівні з апаратом для вимірювання тиску чи термометром у родині. Сьогодні це є важливо. Цим ви підтримаєте і облегшите роботу сімейних лікарів, контролюючи особисто своє здоров’я”, – сказала Микичак.

Додамо, що пульсоксиметр дозволяє визначити рівень насиченості крові киснем, і зафіксувати момент, коли через ускладнення COVID-19 у хворого виникає киснева недостатність.

Нагадаємо, в Україні вже 402 тис. випадків COVID-19, за добу – 6 754.

 

Радник Трампа вибачився за інтерв’ю пропагандистам RT 

Радник робочої групи по боротьбі з розповсюдженням коронавірусу у Білому домі Скотт Атлас вибачився за те, що дав інтерв’ю пропагандистському російському каналу RT.

Як передає Укрінформ, про це він написав у Твіттері.

«Я нещодавно дав інтерв’ю RT. Я не знав, що вони зареєстровані як іноземні агенти. Я шкодую про те, що дав інтерв’ю, і прошу вибачення за те, що дозволив мною скористатися. Я особливо прошу вибачення у спільноти національної безпеки, яка докладає всіх зусиль, щоб нас захистити», – заявив чиновник.

Як пише CNN, в 27-хвилинному інтерв’ю, яке вийшло 1 листопада, Атлас висловив низку «сумнівних» заяв. Зокрема про неефективність носіння масок, також він не рекомендував робити тести на COVID-19 людям, у яких немає симптомів даної інфекції.

Він також відхилив прогнози Інституту показників вимірювання та оцінки здоров’я (IHME) при Вашингтонському університеті, який прогнозує 399 тис. смертей від коронавірусу в США до 1 лютого за поточних умов.

Зазначається, що Скотт Атлас до призначення на посаду радника Білого дому працював нейрорадіологом і не мав досвіду в галузі інфекційних хвороб та епідеміології.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2017 року російський державний пропагандистський телеканал RT зареєструвався як іноземний агент на вимогу Міністерства юстиції США.

 

Розенко про заяву Кулеби щодо “токсичності” справи “Мотор Січ”: просто приберіть руки від законної угоди приватних компаній

УНН. Заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби про неможливість врегулювання конфлікту з китайськими інвесторами ПАТ “Мотор Січ” через “токсичність” ситуації та відсутність бажаючих її “розрулити” виглядає дивно. Так вважає екс-віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, передає УНН.

Як відомо, в інтерв’ю ЗМІ Кулеба сказав щодо “Мотор Січ” буквально наступне: “Історія про” Мотор Січ “вже стала токсичною, але вона деполітизована, тобто не є предметом регулярних консультацій або розмов між китайським і українським МЗС. Там є приватний інвестор, він вклав гроші, привернув приватного українського інвестора, і тепер бореться за свої інвестиції. Ця історія стала настільки складною і токсичною, що я, якщо чесно, не знаю нікого, хто б реально хотів її розрулювати”.

Павло Розенко переконаний, що така позиція високопоставленої офіційної особи з українського уряду, є відкритим визнанням повної некомпетентності як МЗС, так і всього Кабміну в питаннях зовнішньої політики та відносин з іноземними інвесторами.

“Тепер весь світ з вуст глави нашої дипломатії знає, що українська влада настільки слабка і безпорадна, що навіть не може просто слідувати букві закону — дати завершитися законній комерційній угоді приватних компаній. Така позиція української влади — це поведінка дитини, яка нашкодила, “воно само! “, що намагається ухилитися від відповідальності. А вона рано чи пізно прийде — питання на 3,5 мільярда доларів, які китайці вимагають від нашої держави у якості відшкодування своїх збитків, просто так не забудуть”, – говорить він.

Екс-віце-прем’єр нагадав, що покупка акцій “Мотор Січ” китайськими інвесторами була “чистою” законною інвестиційною угодою. На момент її здійснення і посій день немає ніяких законних обмежень вільного обігу цінних паперів. “Мотор Січ” є приватним підприємством з 90-х, держава виключила “Мотор Січ” з переліку стратегічних підприємств і відсторонило від держпрограм в авіагалузі, і готова купувати винищувачі за кордоном. Україна кинула “Мотор Січ” на свавілля, навіть не забезпечивши їй підтримку державними замовленнями”, — розповідає Розенко.

На його думку, китайський ринок авіабудування — єдиний шанс для України.

“Таке враження, що перед інтерв’ю Кулеба не отримав тези “зверху “, і дав відповідь невпопад. Цим ляпом він підставляє всю українську владу, адже саме дії української влади зробили цю угоду токсичною, зробили токсичною саму “Мотор Січ “. Звичайно, ніхто не захоче відповідати за це дике свавілля!”, – пояснює Павло Розенко

Раніше телеграм-канали оприлюднили інформацію, що посла України в Китаї Сергія Камишева викликали в МЗС КНР, де чітко дали зрозуміти, що не терпітимуть блокування діяльності китайських акціонерів “Мотор Січі” і погодилися почекати до 10 листопада поточного року — моменту, коли передвиборна гонка в США закінчиться. А сама протидія китайським інвесторам відбувається на тлі заяв президента України Володимира Зеленського про бажання поїхати в Пекін з візитом на вищому рівні.

“Кулебі не слід тішити себе тим, що “регулярних консультацій” поки немає, і Україні не ставлять на вигляд цей ганебний випадок. Це справа часу. У китайців дуже хороша пам’ять, навіть коли вони вам посміхаються — вони все пам’ятають. Кулебі також не слід думати, що ніхто не візьметься це розрулювати: китайці візьмуться і розрулять — виграють позов на компенсацію 3,5 млрд доларів, і розрулять”, — прогнозує Розенко.

4 вересня 2020 року китайські інвестори “Мотор Січ” звернулися до українського Міністерства юстиції з Notice of Investment Dispute — документом про намір звернутися в міжнародний арбітраж для стягнення з держави Україна збитків у розмірі 3,5 млрд доларів США у разі, якщо спірна ситуація не буде врегульована в процесі переговорів в рамках спеціальної комісії за участю всіх зацікавлених сторін.

 

Держтуризм і Google домовилися діджиталізувати туристичну галузь 

Державне агентство розвитку туризму підписало меморандум з компанією Google щодо розвитку та діджиталізації української туристичної галузі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє голова Держтуризму Мар’яна Олеськів у Фейсбуці.

“Сьогодні відбулося підписання Меморандуму про співпрацю Державного агентства розвитку туризму України з компанією Google. Це важливий крок на шляху до розвитку туристичної галузі та діджитал-трансформації України”, – написала Олеськів.

За її словами, співпраця з компанією Google відбуватиметься за багатьма напрямками. Зокрема, сторони обмінюватимуться досвідом щодо організації та реалізації програм, спрямованих на розвиток та просування України як цікавої туристичної дестинації (як в’їздного, так і внутрішнього туризму). Також у межах співпраці в Україні проводитимуться семінари, лекції, тематичні дослідження з туристичних відносин.

Крім того, Держтуризм та Google спільно організовуватимуть різні туристичні заходи, обмінюватимуться інформацією щодо участі у великих українських та міжнародних форумах та досвідом щодо впровадження інноваційних інформаційних технологій.

Очільниця агентства зазначила, що діджиталізація туристичної галузі – один із пріоритетних напрямків роботи Держтуризму, саме тому кооперація із провідними світовими цифровими компаніями – дуже важлива.

“Переконана, що саме робота над діджиталізацією сприятиме залученню іноземного потоку туристів до країни. При широкому доступу до інтернету по всій території України досі простежується тенденція, що локальні туристичні офіси не вміють правильно працювати з цифровими інструментами, зокрема, і всіма можливостями Google, тому важливо організувати цифрові навчання (насамперед для працівників туристичної галузі)”, – додала Олеськів.

Як повідомляв Укрінформ, у червні цього року Державне агентство розвитку туризму України дало старт проєкту “Мандруй Україною”, мета якого – популяризувати серед співвітчизників внутрішній туризм.

 

Аграрії звернулися до Зеленського через розслідування незаконного відчуження земель

Аграрії закликали Президента Володимира Зеленського сприяти ухваленню законопроєктів щодо дерегуляції у сфері земельних відносин та взяти від контроль розслідування незаконного відчуження сільськогосподарських земель.

Про це йдеться у листі громадської спілки “Всеукраїнський аграрний форум” (ВАФ), який є у розпорядженні Укрінформу.

“Аграрна бізнес-спільнота вітає політичну волю керівництва держави у наведенні врешті-решт ладу в земельних відносинах та підтримує ініціативи Держгеокадастру України щодо проведення її глибокої дерегуляції та перетворення в сервісну організацію, а також завершення процедури інвентаризації земель сільськогосподарського призначення й передачі усіх функцій по розпоряджанню земельними ділянками об’єднаним територіальним громадам. Упевнені, що управління землею повинно відбуватися на місцях, а не з чиновницьких кабінетів Держгеокадастру”, – підкреслили представники аграрної спільноти.

У цьому контексті вони просять Президента сприяти якнайскорішому ухваленню Верховною Радою важливих земельних законопроєктів №2194 і №2195, які, на їхню думку, мають запровадити зазначену дерегуляцію у сфері земельних відносин, мінімізувати контакт громадянина з чиновниками, запровадити цифрову трансформацію Держгеокадастру та електронні аукціони.

Крім того, аграрії наголосили, що вкрай важливим є проведення розслідувань скоєних злочинів щодо незаконного відчуження земельних ділянок с/г призначення.

“На нашу думку, згадані розслідування потребують особистого контролю Президента України та залучення громадськості задля забезпечення публічності та професійної оцінки даного процесу”, – зазначається у зверненні.

Водночас аграрії запевнили, що аграрна громадськість позитивно сприймає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності, яка має відбутися відповідно до указу Президента.

“Організації-члени ВАФ впевнені, що за рахунок збільшення надходжень до місцевих бюджетів від здачі в оренду цих земельних ділянок відбудеться не лише комплексний розвиток сільської місцевості і, як наслідок, покращення якості життя на селі, а й підвищення ефективності ведення с/г виробництва на певних територіях”, – відзначено в листі.

Аграрії переконані, що виважена та прозора політика у сфері земельних відносин сприятиме економічному розвитку України та покращенню умов ведення сільськогосподарської товарного виробництва.

Листа підписали керівники ВАФ, Аграрного союзу України, Всеукраїнської аграрної ради, Всеукраїнської асоціації громад, Союзу птахівників України, Української аграрної конфедерації та Українського клубу аграрного бізнесу.

Як повідомлялося, 15 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав указ про передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.Верховна Рада 31 березня ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”. 28 квітня Президент підписав цей закон.

Законом з 1 липня 2021 року скасовується мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. З липня 2021-го до 1 січня 2024 року діятимуть обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. До 2024 року купувати землю зможуть лише фізичні особи.

У законі йдеться, що власниками земель сільськогосподарського призначення можуть бути: громадяни України, українські юридичні особи з кінцевими бенефіціарними власниками лише з числа громадян України, територіальні громади, а також держава.

 

Посол Німеччини прокоментувала рішення КСУ щодо е-декларування

03.11.2020, 02:40

Конституційний Суд України має враховувати у своїх рішеннях конституційне завдання незворотності євроатлантичного курсу України, однак є сумніви, що це було враховано під час ухвалення ним рішення щодо електронного декларування.

Про це в інтерв’ю Інтерфаксу-Україна заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен, передає Укрінформ.

“Боротьба з корупцією є центральною складовою в прагненнях України наблизитися до Європейського Союзу і виконати конституційне завдання незворотності євроатлантичного курсу. Це конституційне завдання має враховувати у своїх рішеннях і Конституційний Суд. Однак є сумніви, що це було враховано під час ухвалення останнього рішення щодо електронних декларацій про доходи, крім того, здається, що деякі судді мали конфлікт інтересів. Тому у мене також виникає запитання, чи може Конституційний Суд у своєму нинішньому складі діяти відповідно до своїх конституційних завдань”, – сказала Фельдгузен.

Вона наголосила, що “з великим занепокоєнням” спостерігає за розвитком подій навколо рішення КСУ щодо антикорупційної архітектури в Україні. “Усі політичні актори покликані вирішити нинішню кризу конструктивно і методами правової держави”, – зазначила німецький дипломат.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації

29 жовтня Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення довіри до конституційного судочинства”, яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним цього рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Ряд рішень КСУ спровокували політичну кризу в Україні — Єрмак

3 листопада 2020, 02:07   УНН. Ряд рішень Конституційного суду спровокували політичну кризу в Україні, а ситуація вимагає жорстких рішень. Про це на своїй сторінці у Facebook заявив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, передає УНН.

“Безумовно, зараз маємо класичну політичну кризу, яка спровокована цілим рядом рішень Конституційного суду і ситуативним антипрезидентським союзом відомих політичних груп. Так, ситуація складна і вимагає жорстких і командних рішень. Втім, подібні кризи — основа всіх сучасних демократій. Вони дозволяють долати внутрішні конфлікти і вирішувати суспільні протиріччя”, — написав Єрмак.

За його словами, Президент Володимир Зеленський “зайняв вкрай виразну і сильну позицію”, та у “черговий раз довів, що саме він є головним борцем із корупцією в Україні”.

“Неочевидним позитивним наслідком кризи є те, що навколо захисту антикорупційної системи наразі об’єдналися усі її ланки, всі антикорупційні органи”, — зазначив Єрмак.

Він додав, що Україна може і буде розвиватися тільки в демократичній та антикорупційної парадигмі.

“Україна ніколи, підкреслюю, ніколи більше не повернеться до традиційних олігархічних практик. Україна завжди буде дотримуватися своїх демократичних цінностей, серед яких ключове місце займає нульова терпимість до будь-яких проявів номенклатурної корупції”, — підкреслив голова Офісу Президента України.

Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий. 29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. 29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій. Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити всіх суддів КСУ, які прийняли відповідне рішення, та після цього почати процес відбору нових суддів.

Як повідомляв УНН, Президент України Володимир Зеленський взяв участь у засіданні фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді та обговорив з народними депутатами необхідність перезавантаження Конституційного суду.

 

Голова КСУ має піти у відставку – Зеленський

02.11.2020, 23:26

Президент Володимир Зеленський вважає, що найліберальнішим виходом з ситуації, яка склалася в країні через резонансні рішення Конституційного Суду, є відставка голови КСУ Олександра Тупицького.

Про це він заявив в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні ми говоримо в принципі про одну особу – голову Конституційного суду пана Тупицького… Мені здається, щоб вийти з цієї ситуації, щоб люди зараз не ламали голову, як приймати той чи інший закон, він повинен просто піти у відставку”, – зазначив Президент.

За його словами, після цього можна “спокійно перейти до оновлення складу КС”.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КС закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Зеленський не має наміру відкликати свій законопроєкт про перезавантаження КСУ

02.11.2020, 22:58

Президент Володимир Зеленський не планує відкликати законопроєкт щодо перезавантаження Конституційного Суду.

Про це він заявив в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я повертати назад … не буду. Я відкликати назад законопроєкт не буду. Якщо б я знав, що я неправий і люди, звичайні люди мені сказали: пане Президенте, ви – неправий, це “гаряче” рішення, рішення всупереч думкам нашого суспільства, – я б негайно відкликав і не думав би ні про які там політичні поразки, мені все одно. Я … не біжу за рейтингами, ви знаєте, що я прийшов на цю посаду не до кінця свого життя. Я – Президент демократичної країни”, – підкреслив Зеленський.

Він зауважив, що впевнений у правильності своїх дій, та розраховує, що “розумні депутати підтримають його у будь-якому випадку”.

Водночас глава держави поінформував, що законопроєкт про КС у вівторок у парламенті не розглядатиметься.

“Завтра не розглядається цей законопроєкт ще, його немає в порядку денному”, – сказав Зеленський.

Він також зазначив, що ще не бачив зареєстрованого у ВР законопроєкту, який передбачає поновлення дії закону щодо електронного декларування, а також статті Кримінального процесуального кодексу щодо покарання за декларування недостовірної інформації.

«Я ще не бачив законопроєкт, який пропонують наші депутати на чолі зі спікером Дмитром Олександровичем Разумковим. Я не бачив, не знаю деталі, але згоден із тим, що як би не хотіли ті чи інші депутати Верховної Ради розділяти ці питання, у них не вийде розв’язати складне питання, цю проблему. Із самого початку я вам сказав, що вважаю, що з цим складом КСУ у нас не буде ніяких кроків уперед», – заявив Зеленський.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КС закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

2 листопада у парламенті зареєстровано законопроєкт, який передбачає поновлення дії закону щодо електронного декларування, а також статті КПК щодо покарання за декларування недостовірної інформації.

 

Зеленський: Ситуація з КСУ – прекрасний початок для оновлення судової системи

02.11.2020, 22:48

Президент Володимир Зеленський вважає, що ситуація із Конституційним Судом України – прекрасна можливість для того, щоб почати оновлювати судову систему.

Про це він сказав під час виступу в програмі «Свобода слова» на ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я вважаю, що неважливо, який шлях до перемоги. Чому? Тому що наше сьогодні обговорення і всі заяви депутатів, які бояться через неконституційність чи якісь питання до цього законопроєкту, через 5-10 років ніхто не буде пам’ятати, навіть впевнений, через рік. Але всі будуть пам’ятати , як ми оновили, почали оновлювати судову гілку влади, як ми почали з найскладнішого етапу цієї реформи, зі складу Конституційного Суду. Тому я вважаю, що це, як кажуть, прекрасний початок дійсно скористатися цією, на жаль, глухою ситуацією, щоб почати оновлювати саме суди в Україні. А найголовніше – оновлювати довіру людей до судової гілки влади», – вважає Зеленський.

Він зазначив, що під час виборчої кампанії її учасники говорять про запровадження земельної, судової, медичної реформи, «а потім, коли доходить до реальних речей, – ми забуваємо, ми говоримо, що все якось не по закону, все якось неконституційно, давайте виважену позицію».

«Забудьте про виваженість позицій, будьте серйозними, сміливими, чесними, такими, як обирав народ України, принаймні ви так всі декларували», – додав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Гарантувати незалежність нового складу КСУ має комісія з відбору суддів – Зеленський

02.11.2020, 22:39

Президент Володимир Зеленський заявив, що гарантувати незалежність нового складу Конституційного Суду має комісія з відбору суддів, до якої входитимуть українські та міжнародні експерти.

Про це глава держави заявив в ефірі програми «Свобода слова на ICTV», відповідаючи на запитання, як він може гарантувати, що “перезавантажений” КСУ не буде заповнений лояльними до нього особисто чи до ідеології його партії суддями, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Тому я й пропонував, і ви зараз пропонували також, щоб був незалежний відбір суддів, щоб гарантували саме ті спостерігачі чи ті учасники комісії, яка буде відбирати цих суддів», – сказав Зеленський.

Він запевнив, що в нього немає бажання впливати на Конституційний Суд, бо якби це було так, «у них не було б такого рішення».

«Але все одно я не хочу мати жодної пропозиції щодо тієї чи іншої кандидатури – у мене їх немає. Я прийшов з іншого складу життя, я прийшов з бізнесу, де немає ніяких відносин із суддями. Я нікого з них не знаю, тому в мене не може бути пропозицій, я можу тільки погодити (кандидатури – ред.). Наприклад, якщо напрацювали наші професіонали разом з західними партнерами, вони показують, і я перевіряю їх, завжди, чесно кажучи, звертаюсь до правоохоронних органів, щоб вони надали мені довідку про доброчесніть цих людей – ось і все. І навіть не хочу знати їхніх прізвищ», – наголосив Зеленський.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Голова КС Тупицький призначався за сприяння … Офісу президента України?

Голову Конституційного Суду України Олександра Тупицького призначили на посаду у вересні 2019 року за протекцією тодішнього очільника Офісу президента Андрія Богдана та соратника Януковича Андрія Портнова, який має вплив на судову систему України.

Про це з посиланням на джерела, близькі до НАБУ, пише головний редактор Цензор.Нет Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook:

«Национальное антикоррупционное бюро среди записей в кабинете председателя Окружного административного суда Павла Вовка обнаружило записи разговоров Вовка с бывшим главой Офиса президента Андреем Богданом и с неофициальным “куратором” судебной системы при Офисе президента Андреем Портновым о назначении председателем Конституционного суда Александра Тупицкого (либо, скажем юридически точно, это какие-то крайне похожие на них голоса). Об этом сообщили источники Цензор.Нет, близкие к НАБУ.

На записях, которые являются частью уголовного дела о захвате власти судьями ОАСК, голоса, крайне похожие на Вовка, Богдана и Портнова обсуждают назначение Тупицкого председателем суда, а также задачи, которые он должен выполнить после назначения. Эти записи необходимо опубликовать, чтобы общество могло им дать оценку накануне судьбоносных решений по КС.

Александр Тупицкий был избран главой Конституционного суда в сентябре 2019-го года. Судьей КС его избрали в 2013-м, еще в бытность Портновым замглавы АП.

В связи с международным резонансом, связанным с действиями Тупицкого и заявлением секретаря СНБО Алексея Данилова, что в действиях КС есть российский след и внешнее давление, предлагаю президенту Украины и Верховной Раде потребовать немедленного расследования всех материалов НАБУ, которые касаются порядка назначения Тупицкого главой КС, и рассмотрения вопроса об ответственности фигурантов записей.

Не исключено, что решения Конституционного суда могли быть спровоцированы влиянием на Тупицкого ряда высокопоставленных должностных лиц и политиков.

Очевидно, что без прослушивания этих записей Верховная Рада не сможет принять объективное решение по данному делу.

А если следствие сделает вывод, что к влиянию на решения Конституционного суда имеет сам Офис президента, то кризис вызовет вопросы об ответственности и перезагрузке не только КС, но и ОП».

 

Президент заявив, що окреслив голові КСУ «червоні лінії»

Президент Володимир Зеленський заявив, що спілкувався з головою Конституційного Суду Олександром Тупицьким і окреслював йому “червоні лінії” для українського суспільства.

Про це глава держави сказав у програмі “Свобода слова” на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я спілкувався з Головою Конституційного Суду, якому я сказав – є червоні лінії для українського суспільства. Якщо ми не хочемо повернутись через ваші рішення на 10 років у минуле, є “червоні лінії”. Це Вищий антикорупційний суд, земельна реформа,.. банківська реформа”, – сказав Зеленський.

За його словами, він не спілкувався з жодним суддею КСУ, крім Тупицького.

Президент наголосив, що поважає інституцію Конституційного Суду, але має багато питань до сучасного складу КСУ. “Тому, коли ми говоримо про перезавантаження, то ми говоримо про доброчесність суддів, щоб вони захищали Україну, щоб вони захищали кожного з нас, мене і всіх українців, всіх громадян, і Конституцію України, і не купували землю в Криму, після чого її ще й не декларували”, – заявив Президент.

Зеленський також підкреслив, що не боїться політичної кризи, і приймаючи рішення щодо подання у Верховну Раду законопроєкту про відновлення довіри до конституційного судочинства, “робив як Президент, захищаючи державу Україна”.

Як повідомлялося, ЗМІ оприлюднили інформацію про те, Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством. При цьому він не відобразив інформацію про землю у своїй декларації про майно та доходи.

30 жовтня Голова Конституційного Суду Олександр Тупицький заявив, що не вніс в декларацію земельну ділянку в Криму, бо не знав, як це зробити у зв’язку з окупацією Росією півострова.
27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Зеленський: Якщо не працюватиме сьогодні КСУ – це стабільність

Президент Володимир Зеленський вважає, що нині перш за все потрібно призупинити діяльність Конституційного суду, а потім напрацьовувати зміни до антикорупйійної реформи.

Про це він сказав в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ви кажете: фундаментально підійти до антикорупційної реформи, підготувати зміни до Конституції і в цілому зміни. Ми дуже багато говоримо про зміни. І я з вами згоден, що можна підійти до питання і хай парламентарії вирішують деякі детальні речі. Але сьогодні ми більше не можемо чекати, треба зупинити у будь-якому випадку роботу саме в тому напрямку деяких суддів Конституційного суду, у якому вони її ведуть, а потім вже, коли ми це зробимо, через той чи інший шлях, про який ми говорили, коли стабілізується ця ситуація, а я вважаю, що якщо не буде працювати Конституційний Суд сьогодні в державі, – це стабільність”, – зазначив Зеленський.

Він переконаний, що треба “заморозити діяльність у тому складі, в якому зараз є Конституційний Суд”, а потім вже парламентарії мають разом з Офісом Президента та громадськістю напрацьовувати антикорупційні зміни та запроваджувати їх через Верховну Раду.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Кроки з розслідування щодо рішення КСУ вже зроблені – Зеленський

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що на засіданні Ради національної безпеки та оборони минулого тижня обговорювалася необхідність розслідування щодо рішення Конституційного суду про неконституційність низки положень антикорупційного законодавства і робота у цьому напрямку розпочалася.

Про це він сказав у понеділок ввечері в ефірі теленакалу ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Так, обговорювалася ця необхідність. Ми почали працювати у цьому напрямку», – сказав Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

НАЗК заявило, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох суддів ознаки декларування недостовірної інформації.

Водночас в Офісі Президента повідомили, що Глава держави використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил.

У цьому зв’язку 29 жовтня Президент Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

Крім того, 29 жовтня уряд ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК поновити доступ до декларацій посадовців.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що в РНБО відслідковують дії певної групи осіб, спрямовані на знищення державності України.

 

Президент готовий розпустити Раду у разі політичного колапсу

Президент Володимир Зеленський готовий вдатися до розпуску Верховної Ради, якщо парламент не підтримає законопроєкт про перезавантаження Конституційного Суду і це призведе до політичного колапсу в країні.

Про це він заявив у програмі «Свобода слова» на ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Відповідаючи на запитання, чи готовий він розпустити парламент, якщо ВР не підтримає його законопроєкт про перезавантаження Конституційного Суду, Зеленський сказав: «Я хочу, щоб цей парламент працював на державу… Від реалізації нашого плану і від висновків, які зроблять наші депутати, це теж буде залежати. Тому, якщо буде так, що це буде політичний колапс і реальний політичний конфлікт, і я побачу, що немає підтримки у Верховній Раді, а перш за все у «слуг народу», тому що вони ішли і, чесно кажучи, вони розуміють, що … все ж таки вони завдяки мені стали депутатами і за підтримки суспільства, голосування народу. Але вони повинні розуміти відповідальність. І якщо ми підемо врозріз, ми будемо виходити з цього кута навіть таким шляхом, про який сказали ви».

Раніше під час засідання фракції партії «Слуга народу» 2 листопада Президент закликав депутатів підтримати дострокове припинення повноважень чинного складу КСУ.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави 30 жовтня вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Судді КСУ мають зробити висновки і піти у відставку – Зеленський

Президент Володимир Зеленський вважає, що найліберальнішим виходом з нинішньої конституційної кризи була б відставка усіх суддів Конституційного суду.

Про це він заявив в ефірі програми «Свобода слова на ICTV» у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я вважаю, щоб вийти з цього конституційного і державного колапсу, в принципі найліберальніший вихід, якщо судді бачать … реакцію Президента, парламентаріїв, а найголовніше – суспільства і наших західних партнерів, … вони мають зробити висновки і піти у відставку. Я вважаю, що це найліберальніший шлях», – сказав Зеленський.

Президент додав, що у КСУ є судді, які не підтримували рішення щодо електронного декларування, але, на його думку, навіть вони мають піти у відставку.

«Тоді в них є чесний справедливий шанс стати суддею оновленого Конституційного Суду, і це буде справедливо, і всі це приймуть, і суспільство буде підтримувати таке рішення», – переконаний він.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Україна отримала сигнали про можливе скасування співпраці через рішення КСУ – Президент

Україна отримала сигнали від МВФ та інших міжнародних партнерів щодо можливого скасування співпраці через рішення Конституційного Суду щодо визнання неконституційною статтю Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.

Про це він сказав у програмі “Свобода слова” на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Після їх ( Конституційного Суду – ред.) рішення ми отримали багато сигналів від наших західних партнерів, ми отримали сигнал від Міжнародного валютного фонду – ніякої співпраці не може бути, ніякої місії ви можете не очікуват. А я не хочу приховувати від нашого суспільства, про що йде мова – якщо не буде місії, то в нас буде і в нас є дірка у бюджеті, про яку ми всі відверто можемо говорити, через світову кризу, кризу в українській економіці, кризу пов’язану з COVID-19. Тому нам потрібна допомога наших партнерів”, – сказав Зеленський.

Він додав, що аналогічні сигнали Україна отримала від Світового Банку, ЄБРР, від всіх послів “Великої сімки”, які знаходяться в Україні.

Президент зауважив, що на його думку, Конституційний Суд хоче скасувати та демонтувати всю інфраструктуру антикорупційних органів нашої країни.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

 

Зеленський вважає, що КСУ не скасує закон про мову та земельну реформу

Президент Володимир Зеленський сподівається, що Конституційний Суд не визнає неконституційними закони «Про забезпечення функціонування української мови як державної», щодо земельної реформи, а також «Про Вищий антикорупційний суд» .

Про це він сказав у понеділок увечері в ефірі теленакалу ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це як дамоклів меч буде висіти над ними. І вони не скасують ні земельну реформу, ні закон про українську мову, ні закон про ВАКС. Я так вважаю», – сказав Зеленський.

Він зазначив, що коли КСУ визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування, це не стало несподіванкою. «Це небезпека для держави, я розумів, що вони це зроблять. Це перший крок був – те, що вони винесли таке рішення. Вони випробовують державу, випробовують Президента на те, яка буде реакція», – припустив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Конституційний Суд планує розглянути 3 листопада в закритому режимі справу щодо конституційності закону про мову.

27 жовтня КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення довіри до конституційного судочинства”, яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним цього рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

За рішенням КСУ стоїть «багато людей» – Президент

Президент Володимир Зеленський заявив, що “багато людей” стоїть за прийняттям резонансних рішень Конституційного Суду, зокрема представники певних політичних сил.

Про це він сказав у програмі “Свобода слова” на телеканалі ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми пам’ятаємо 2019 рік, коли Конституційний Суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, ми потім у парламенті його відновлювали. Зараз знову, як я називаю, такий неочікуваний сюрприз, який спрямований проти держави Україна. Упевнений, що багато людей за цим стоїть, ми бачимо вже відкрито через звернення до Конституційного Суду, які це партії… Можемо відкрито говорити – уже не вибори, тому ми знаємо з вами, що це представники ОПЗЖ та “За майбутнє”, – зазначив Зеленський.

Президент підкреслив, що наразі роботу КС розцінює “як ураган”, і його законодавчі ініціативи передбачають боротьбу саме з ураганом, а не з наслідками.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави вніс доВерховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Бюджетний комітет відхилив поправку про збільшення фінансування КСУ – депутат

Члени Комітету Верховної Ради з питань бюджету відхилили поправку до проєкту держбюджету-2021, яка передбачала збільшення фінансування Конституційного Суду.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це журналістам повідомив секретар Комітету ВР з питань бюджету, народний депутат від фракції “Голос” Володимир Цабаль за результатами засідання комітету.

“Щойно закінчилося засідання комітету щодо розгляду в першому читанні пропозицій до бюджету-2021. Цього разу на комітеті був кворум. Розгляд тривав не дуже довго, оскільки всі правки всіх депутатів були попередньо погоджені на робочій групі, тому на самому комітеті підіймалось всього одна правка. Це правка щодо збільшення фінансування Конституційного Суду”, – поінформував депутат.

За його словами, ця правка була попередньо погоджена, але деякими народними депутатами ця правка була ще раз піднята і одноголосно комітет проголосував за те, щоб цю правку відхилити.

“Тобто збільшення фінансування суддів Конституційного Суду відміняється”, – наголосив Цабаль.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації

29 жовтня Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення довіри до конституційного судочинства”, яким пропонується визнати, що рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним цього рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Окружний адмінсуд Києва може чекати «перезавантаження»

Президент Володимир Зеленський заявив, що підтримує “перезавантаження” Окружного адміністративного суду міста Києва.

Про це він сказав у програмі «Свобода слова» на ICTV, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я дійсно вважаю, що повинно бути перезавантаження ОАСК. Скільки ми говорили з фахівцями, якщо просто зараз якимось чином «прибрати» склад ОАСК чи повністю нівелювати їх роботу, ми будемо мати проблеми з тим, що Вища кваліфікаційна комісія суддів не запущена, а вона повинна обирати суддів. Тому, перш за все, мені здається, треба розібратися з питанням ВККС, а потім вже говорити про ОАСК», – вважає Зеленський.

Він додав, що вже сформована правова комісія при Офісі Президента.

«Щодо в цілому і КС, і ОАСК, і в цілому роботи суддів, і доброчесності судової гілки влади, наприкінці, вже сформована сьогодні комісія при Офісі Президента України, і ми чекаємо від них напрацювань – реальних, серйозних, фундаментальних, щоб ми дійсно довели цю реформу не через 10 років, а за моєї каденції… Навіть не за моєї каденції, а за найближчі місяці, щоб ми дійсно довели до суспільства , що хочемо перезавантажити судову гілку влади», – заявив глава держави.

Як повідомлялося, петиція з проханням до Президента подати до ВР законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва днями набрала необхідну кількість у 25 тисяч голосів.

В Офісі Президента зазначили, що Володимир Зеленський запропонував розпочати необхідні консультації з Вищою радою правосуддя для напрацювання прозорої та коректної процедури, яка дозволила б вирішити питання Окружного адміністративного суду міста Києва та зняти певну напругу в суспільстві щодо цієї ситуації.

 

У Раді з’явився законопроєкт про відновлення антикорупційного законодавства 

У Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону “Про відновлення дії окремих положень Закону України “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу України”.

Як передає Укрінформ, про це свідчить інформація на сайті парламенту.

Згідно з пояснювальною запискою, документом передбачається внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права Національного агентства з питань запобігання корупції. Зокрема, надати НАЗК право одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань, мати безпосередній автоматизований доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування; вести облік та оприлюднення декларацій; здійснювати їх контроль та перевірку; здійснювати моніторинг способу життя відносно суб’єктів, на яких поширюється дія закону № 1700.

При цьому, враховуючи правову позицію КСУ, пропонується доручити уряду розробити законопроєкт щодо особливостей правових та організаційних засад функціонування системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування..

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. . В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення довіри до конституційного судочинства”, яким пропонується визнати, що рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним цього рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Зеленський – «Слузі народу»: Ви можете вносити правки до законопроєкту по КСУ

Президент Володимир Зеленський заявив, що якщо депутати не підтримують певну норму в його законопроєкті щодо перезавантаження роботи Конституційного Суду, вони зможуть внести свої правки до другого читання.

Про це глава держави сказав під час засідання фракції СН, повідомляє Укрінформ.

“Якщо про перезавантаження суду – ми повністю готові це підтримати, є питання до другої норми, її конституційності: давайте перше – якщо підтримуємо, якщо ми захищаємо людей, то давайте підтримувати, у вас завжди є два читання, будь ласка, внесіть всі правки, голосуємо у другому читанні у тому форматі, у якому це можна. Якщо я чую, що це не підходить за будь-яких підстав, значить, повірте мені, ви захищаєте той склад Конституційного Суду”, – звернувся Президент до депутатів фракції.

Як повідомляє пресслужба Президента, за словами Зеленського, якщо не відновити довіру суспільства до Конституційного Суду, країна втратить можливість отримати будь-яку міжнародну фінансову допомогу. Крім того, під загрозою опинилися безвізовий режим України з Європейським Союзом, а також підтримка з боку ЄС, НАТО, Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних партнерів.

Володимир Зеленський наголосив, що неможливо відновити дію антикорупційного законодавства без ухвалення рішення про звільнення суддів Конституційного Суду.

«Будь-яке нове рішення парламенту, яке спробує відновити таку кримінальну відповідальність, буде апріорі непрацюючим. Його навіть не треба буде заново оскаржувати в Конституційному Суді», – сказав Президент.

Як повідомлялося, Зеленський записав аудіозвернення до депутатів з фракції “Слуга народу” із закликом об’єднатися та підтримати його пропозиції щодо відновлення справедливості та законності в країні після останніх рішень Конституційного Cуду.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

«Слуги народу» підтримають законопроєкт Президента щодо КСУ – депутатка

Парламентська фракція партії «Слуга народу» готова підтримати ініційований Президентом Володимиром Зеленським законопроєкт щодо відновлення довіри до конституційного судочинства.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це журналістам заявила заступниця голови фракції Галина Янченко після її засідання, в якому взяв участь глава держави.

«В порядку денному на завтра я не побачила цього питання (щодо КСУ – ред). Зараз усе одно ще пропрацьовуються й інші паралельні сценарії: це і питання безпосередньо відповідальності суддів Конституційного Суду за можливі порушення, які вони вчинили і під час прийняття цього рішення, і в цілому… Але президентський законопроєкт – це основний сценарій, фракція буде готова підтримати цей законопроєкт, якщо ми не знайдемо інших, скажімо так, менш болісних рішень. Це, серед іншого, добровільна відставка Голови Конституційного Суду і деяких інших суддів, які приймали рішення, маючи конфлікт інтересів», – сказала Янченко.

За її словами, якщо цей законопроєкт буде внесений на розгляд парламенту, то депутати спочатку розглянуть його у першому читанні, після чого до нього можуть бути внесені певні зміни.

Янченко розповіла, що Президент був недовго на засіданні фракції. «Він фактично представив свої позиції і також коротко окреслив результати виборів і те, що партія теж буде робити певні висновки, можливо, навіть кадрові висновки за результатами місцевих виборів», – зазначила депутат.

Коментуючи обговорення у контексті Державного бюджету на 2021 рік, Янченко зауважила, що наголошувалося на необхідності депутатів і членів парламентських комітетів «пам’ятати про складну ситуацію в державі і дефіцит в бюджеті» при внесенні поправок до відповідного проєкту, «умовно обмежити свої апетити».

Вона додала, що питання щодо відставки міністра охорони здоров’я Максима Степанова обговорюється в кулуарах і «не виключено, що це може перейти в більш публічну дискусію».

Участь у засіданні фракції брали також Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, перший віцеспікер Руслан Стефанчук, міністр громад і територій Олексій Чернишов, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Як повідомлялося 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Тоді ж глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Арахамія зі «слугами народу» прийшли в КСУ – запитати про «супертурборежим» 

Голова парламентської фракції партії “Слуга народу” Давид Арахамія разом з деякими народними депутатами прийшли до Конституційного Суду, який 2 листопада розглядає подання щодо тлумачення норм Конституції стосовно права власності на землю.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ніхто про це (засідання КСУ – ред.) не знав, це попередньо не було ніяким чином оголошено. Це має підозрілий характер. Можливо, пан Тупицький (голова КСУ Олександр Тупицький – ред.) зараз пояснить, чому це так. Можливо, через COVID-19. Тоді я вийду і вам доповім, як громадськості, що немає ніякої зради і вони в черговому режимі це розглядають. Звичайно, ми зацікавлені особи. Ви бачили, як важко було парламенту приймати закон про ринок землі. Якщо зараз просто його в якомусь кулуарному режимі “відкотять” назад, це теж неправильно”, – сказав Арахамія у коментарі журналістам біля будівлі КС.

При цьому політик припустив, що КСУ може розцінити прихід народних депутатів як елемент тиску.

“Я передбачаю, що, звичайно, може, тому що ми політики, і якщо ми прийшли, то можуть в цьому розглядати якісь елементи тиску. Я підкреслюю, що ми нічого ламати – ніякі двері – не будемо”, – сказав Арахамія.

Він зауважив, що депутати прийшли не тиснути на суддів, а хочуть розібратися.

“Я буду просити пана Тупицького, можливо, зробити перерву десь на 10 хвилин і пояснити, чому саме так зараз відбувається, в такому супертурборежимі, і чому все закрито і непрозоро”, – заявив Арахамія.

Голова фракції “Слуги народу” також зауважив, що коли КСУ розглядав питання щодо антикорупційної реформи, представників парламенту на засідання не допустили.

Деякі народні депутати з фракції “Слуги народу” оприлюднили фото із будівлі Конституційного Суду. Зокрема, Андрій Богданець написав під фото у Фейсбуці: “В КСУ. Не допустимо скасування земельної реформи і мовного закону!”

Судячи з фото, до КСУ прийшли також народні депутати від “СН” Мар’ян Заблоцький, Андрій Герус, Олександр Дануца.

“Наразі з колегами в Конституційному Суді. Чекаємо чи зважаться судді сьогодні на засідання. Поки зал засідань закритий”, – ідеться в дописі Заблоцького.

Як повідомляв Укрінформ, у Конституційному Суді раніше заявили, що суд іще не брався до розгляду справи за поданнями народних депутатів щодо конституційності закону, який відкриває ринок землі в Україні.

Водночас у порядку денному на 2 листопада передбачений розгляд справи за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.

У поданні ставилося питання, чи є обов’язковим проведення всеукраїнського референдуму як передумови для зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель і відкриття ринку землі.

Також КС розглядає на відповідність Конституції Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”, який, серед іншого, скасовує з 1 липня 2021 року дію мораторію на продаж аграрної землі.

4 травня 2020 року до КС надійшло подання 48 народних депутатів щодо конституційності цього закону “та окремих положень Земельного кодексу. Це подання направили нардепи від фракції БЮТ.

15 травня до КС надійшло іще одне подання – 53 народних депутатів щодо конституційності закону про ринок землі. Подання направили депутати із фракції ОПЗЖ Василь Німченко і Наталія Королевська.

У КС обидва “земельні” подання об’єднали в одне провадження.

 

Тупицький спростовує, що КСУ проводить «зрадоподібне» засідання про землю

Конституційний Суд не планує найближчим часом розглядати подання народних депутатів про неконституційність закону про ринок землі, нинішній розгляд КСУ стосується тлумачення кількох понять про землю в Основному законі.

Про це розповів голова фракції партії “Слуга народу” Давид Арахамія, який разом із колегами зустрівся з головою КСУ Олександром Тупицьким, повідомляє Укрінформ із посиланням на Суспільне. Новини.

“Він (Тупицький – ред.) спростував інформацію про те, що зараз відбувається “зрадоподібне” засідання про землю. Це – черговий процес про землю, який триває вже кілька місяців. І ще буде низка засідань… Вони не розглядали землю, вони розглядали статті, пов’язані з ринком землі. Саму землю вони зараз не розглядають і найближчим часом, як повідомив пан Тупицький, не будуть розглядати”, – наголосив Арахамія.

За його словами, він просив голову КСУ проводити розгляд “у максимально відкритому режимі”, щоб народні депутати мали змогу почути думку всіх суддів і юридичні аргументи, які у них з’являються.

Як повідомлялося, голова парламентської фракції партії “Слуга народу” Давид Арахамія разом з деякими народними депутатами прийшли до Конституційного Суду, який 2 листопада розглядає подання щодо тлумачення норм Конституції стосовно права власності на землю.

У Конституційному Суді раніше заявили, що суд не брався до розгляду справи за поданнями народних депутатів щодо конституційності закону, який відкриває ринок землі в Україні.

Водночас у порядку денному на 2 листопада передбачений розгляд справи за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.

У поданні ставилося питання, чи є обов’язковим проведення всеукраїнського референдуму як передумови для зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель і відкриття ринку землі.

Також КС розглядає на відповідність Конституції Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”, який, серед іншого, скасовує з 1 липня 2021 року дію мораторію на продаж аграрної землі.

4 травня 2020 року до КС надійшло подання 48 народних депутатів щодо конституційності цього закону “та окремих положень Земельного кодексу. Це подання направили нардепи від фракції БЮТ.

15 травня до КС надійшло іще одне подання – 53 народних депутатів щодо конституційності закону про ринок землі. Подання направили депутати із фракції ОПЗЖ Василь Німченко і Наталія Королевська.

У КС обидва “земельні” подання об’єднали в одне провадження.

 

Наслідки рішення КСУ: Антикорупційний суд закрив першу справу щодо е-декларацій 

Вищий антикорупційний суд закрив справу проти колишнього голови Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля, якого підозрюють у приховуванні статків у декларації.

Про це повідомляє Центр протидії корупції у Телеграмі – Укрінформ.

“У Вищому антикорупційному суді закрили справу колишнього голови Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля. Це перша закрита у ВАКС справа після рішення Конституційного Суду щодо скасування кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях“, – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялось, за даними НАБУ, у декларації ексчиновник не вніс до е-декларацій за 2016 і 2017 роки доходи на загальну суму близько 43 млн грн, а декларацію за 2015 рік взагалі не подав. А також не вказав п’ять автомобілів, два елінги (місце для паркування катерів) в Криму, паркомісця, квартири, земельні ділянки, корпоративні права.

Слідство встановило, що із річним доходом у 10 тис. дол. експосадовець із родиною декілька разів на рік подорожував за кордон, зупиняючись у дорогих готелях.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Депутат пропонує позбавити КСУ бюджетного фінансування до його оновлення

Заступник голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики Галина Янченко запропонувала законопроєкт, в якому пропонується позбавити Конституційний Суд бюджетного фінансування аж до його оновлення.

Як передає Укрінформ, про це Янченко повідомила у Фейсбуці.

“Зареєструвала законопроєкт про зміни до держбюджету і позбавлення КСУ бюджетного фінансування до оновлення цього державного органу. Я особисто вважаю, що ми не повинні коштом платників податків утримувати орган, який систематично зносить антикорупційне законодавство і руйнує репутацію України в очах усього цивілізованого світу”, – написала депутат.

За її словами, 109 млн грн, які залишились невикористаними, слід направити на “соціально-корисні потреби”, наприклад субвенцію навчальним закладам на лінії розмежування.

Згодом на сайті Верховної Ради з’явилася інформація про реєстрацію даного законопроєкту.

Згідно зі статтею 148-1 Конституції, “держава забезпечує фінансування та належні умови для діяльності Конституційного Суду України”. У держбюджеті окремо визначаються видатки на діяльність КСУ з урахуванням пропозицій його голови.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні.

Глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Голова Держгеокадастру вважає, що КСУ не зможе зупинити земельну реформу

Передача земель сільськогосподарського призначення з державної у комунальну власність почнеться, як тільки остаточно будуть оприлюднені результати виборів місцевих рад та голів ОТГ.

Про це на пресконференції у Києві заявив голова Держгеокадасту Роман Лещенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я хочу наголосити, що незважаючи на те, що зараз відбувається зі сторони Конституційного суду, питання щодо передачі земель громадам буде реалізовано до кінця цього року. На виконання указу Президента в найближчі дні буде розпорядження Кабміну, і Держгеокадастр в особі голови розпочне передачу земель з державної у комунальну власність… Всі землі, які в нас залишилися на балансі – мова йде про більш ніж 2 млн га земель, замість обіцяних більше 7 млн га, з того, що залишилося, ми все віддамо людям на місця. В найближчі дні будуть сформовані результати виборів і місцеві голови ОТГ будуть, як уповноважені суб’єкти, приймати відповідні землі у безпосередню власність», – заявив Лещенко.

Він нагадав, що за різними оцінками близько 5 млн га земель сільськогосподарського призначення було за різними схемами виведено з державної в приватну власність.

«Чиновницький клас, представники влади різних періодів оформляли землю, відчужували її, продавали. В нас величезні факти грабунку землі, і не тільки української землі, а й безпосередньо надр – це нафта, газ, літій, бурштин… Як тільки ми почали оприлюднювати ці факти, зразу почався процес додаткового блокування і скасування земельної реформи», – додав керівник відомства.

За його словами, фактично знищивши всю антикорупційну структуру, скасувавши земельну реформу, «суспільство не матиме можливість дізнатися, хто володіє цими землями, де, власне, ця земля знаходиться, як відчужувалася вона».

Як повідомляв Укрінформ, Конституційний Суд не приступав до розгляду справи за поданнями народних депутатів щодо конституційності закону, який відкриває ринок землі в Україні. 2 листопада пресслужба КСУ повідомила, що об’єднане подання нардепів щодо конституційності закону, який скасовує дію мораторію на продаж аграрної землі, ще не розглядалося на усних слуханнях за участю всіх залучених учасників справи.

Як повідомлялося, у 2019 році 46 народних депутатів направили подання до КС щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції.

У поданні ставилося питання, чи є обов’язковим проведення всеукраїнського референдуму як передумови для зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель і відкриття ринку землі.

Також КС розглядає на відповідність Конституції Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” який з 1 липня 2021 року скасовує дію мораторію на продаж аграрної землі.

У законі йдеться, що власниками земель сільськогосподарського призначення можуть бути: громадяни України, українські юридичні особи з кінцевими бенефіціарними власниками лише з-поміж громадян України, територіальні громади, а також держава.

4 травня 2020 року до КС надійшло подання 48 народних депутатів щодо конституційності цього закону та окремих положень Земельного кодексу. Це подання направили нардепи від фракції БЮТ.

15 травня до КС надійшло іще одне подання – 53-ох народних депутатів щодо конституційності так званого закону про ринок землі. Подання направили депутати із фракції ОПЗЖ Василь Німченко і Наталія Королевська.

У КС обидва “земельні” подання об’єднали в одне провадження.

 

Франція підтримує рішучість Зеленського у розв’язанні конституційної кризи 

Франція підтримує рішучі дії Президента України Володимира Зеленського у ситуації, яка виникла у зв’язку з рішенням Конституційного суду щодо е-декларування.

Про це йшлося, як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу МЗС, у ході телефонної розмови міністра Європи та закордонних справ Французької Республіки Жана-Ів Ле Дріана з міністром закродонних справ України Дмитром Кулебою.

Зазначається, що окремою темою розмови стала європейська інтеграція України та системні реформи в нашій країні на основі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

“Дмитро Кулеба поінформував французького колегу про руйнівні наслідки сумнозвісного рішення Конституційного Суду України для антикорупційних реформ у нашій державі та запевнив, що Президент та Уряд України рішуче налаштовані захистити ефективну роботу антикорупційної інфраструктури та інші реформи. У свою чергу, Жан-Ів Ле Дріан зазначив, що Франція підтримує рішучість, із якою Президент України Володимир Зеленський почав діяти у цій ситуації”, – йдеться у повідомленні.

Очільник зовнішньополітичного відомства України також поінформував французького колегу про ініціативу створення Кримської платформи і запросив Францію взяти активну участь у її роботі. Жан-Ів Ле Дріан висловив вдячність за запрошення та запевнив, що принципова позиція Франції щодо невизнання спроби анексії Криму триватиме надалі, як і відповідна політика обмежувальних заходів стосовно Росії. Французька сторона запевнила, що розгляне інформацію щодо запуску Кримської платформи.

Міністри також обговорили динаміку дипломатичних зусиль у рамках Нормандського формату з мирного врегулювання російсько-українського військового конфлікту на Донбасі.

Французький міністр дав позитивну оцінку зусиллям України зі створення передумов для прогресу в врегулюванні конфлікту й підкреслив незмінність позиції Парижа щодо підтримки суверенітету України та територіальної цілісності у межах її міжнародно визнаних кордонів.

Міністри позитивно відзначили зростаючу динаміку двосторонньої співпраці у багатьох галузях, зокрема, збільшення обсягів торгівлі та інвестицій і підтвердили налаштованість на проведення до кінця 2020 року засідання українсько-французької міжурядової комісії з економічного співробітництва.

Співрозмовники також обговорили перспективи українсько-французького співробітництва в Африці, зокрема, у галузях безпеки, торгівлі та інвестицій.

Жан-Ів Ле Дріан прийняв запрошення Дмитра Кулеби здійснити візит до України для обговорення всього спектру двосторонніх питань.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрури «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Крім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.

 

Скасована стаття про брехню у деклараціях була недієздатною — суддя КСУ 

Скасована Конституційним судом стаття 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачала відповідальність за брехню у деклараціях, була недієздатною.

Про це зазначив в інтерв’ю Укрінформу суддя-доповідач у даній справі Ігор Сліденко.

“У 2019-му році було відкрито 410 справ за статтею 366-1 Карного кодексу, з яких 360 майже одразу закрили. Були різні підстави для закриття. Але закривають справи, як правило, тоді, коли норму застосувати адекватно неможливо, а це означає, що вона неякісна”, – сказав суддя.

За словами Сліденка, справи закривають через розпливчасте формулювання статті, й необхідно прибрати два слова, щоб вона “запрацювала”.

“В принципі не можна довести, як недостовірні відомості можуть бути “завідомо недостовірними”. Це означає, що особа бреше? А якщо це помилка, описка? Але може бути ситуація, коли, наприклад, декларується майно родичів і особа точно не знає вартості. Сказав приблизно. Тут теж можна звести до “завідомо недостовірних відомостей”.

Тобто, якщо забрати з цієї конструкції слово «завідомо», а з іншої конструкції «умисне неподання» на просто “неподання”, то все стає на свої місця”, – вважає суддя КС.

При цьому він зазначає, що покарання за недостовірне декларування можна залишити те саме, а можна і посилити.

“Склад злочину такий, що кримінальна відповідальність, я вважаю, у таких випадках повинна бути”, – говорить суддя КС.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня 2020 року Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції «ОПЗЖ» та депгрупи «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Національне агентство з питань запобігання корупції 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Зі свого боку уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. В ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

Президент також подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує звільнити весь склад КС. Проєкт закону “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” (№ 4288) зареєстровано на сайті ВРУ.

 

Конституційний суд ще не розглядав подання щодо ринку землі

У Конституційному суді заявляють, що суд іще не приступав до розгляду справи за поданнями народних депутатів щодо конституційності закону, який відкриває ринок землі в Україні.

Водночас у порядку денному на 2 листопада передбачений розгляд справи за поданням нардепів щодо тлумачення норм Основного Закону стосовно права власності на землю.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба суду.

“Сьогодні, 2 листопада, Конституційний Суд України на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України. Ця справа розглядалася на пленарному засіданні Суду у формі усного провадження 19 грудня 2019 року”, – вказують у КС.

При цьому зазначається, що об’єднане подання нардепів щодо конституційності закону, який скасовує дію мораторію на продаж аграрної землі, ще не розглядалося на усних слуханнях за участю всіх залучених учасників справи.

“Розгляд вказаної справи на пленарному засіданні Суду у формі усного провадження було заплановано на 29 вересня 2020 року, однак у зв’язку з клопотанням представника Президента України у Конституційному Суді України про відкладення розгляду зазначеної справи через неможливість узяти особисту участь у пленарному засіданні, її розгляд відкладено”, – інформують у суді.

Як повідомлялося, у 2019 році 46 народних депутатів направили подання до КС щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції.

У поданні ставилося питання, чи є обов’язковим проведення всеукраїнського референдуму як передумови для зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель і відкриття ринку землі.

Також КС розглядає на відповідність Конституції закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”.

Серед іншого, закон з 1 липня 2021 року скасовує дію мораторію на продаж аграрної землі.

У законі йдеться, що власниками земель сільськогосподарського призначення можуть бути: громадяни України, українські юридичні особи з кінцевими бенефіціарними власниками лише з-поміж громадян України, територіальні громади, а також держава.

4 травня 2020 року до КС надійшло подання 48 народних депутатів щодо конституційності цього закону та окремих положень Земельного кодексу. Це подання направили нардепи від фракції БЮТ.

15 травня до КС надійшло іще одне подання – 53-ох народних депутатів щодо конституційності так званого закону про ринок землі. Подання направили депутати із фракції ОПЗЖ Василь Німченко і Наталія Королевська.

У КС обидва “земельні” подання об’єднали в одне провадження.

 

Розгляд «мовного» закону: Кремінь закликав КСУ проявити державницьку позицію 

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав Конституційний Суд проявити державницьку позицію під час розгляду питання щодо конституційності Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Про це він написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Звертаюся до суддів Конституційного Суду України – проявити державницьку позицію та ухвалити рішення на користь національних інтересів України. Питання мови є фундаментальним для нашої держави: для зміцнення незалежності, утвердження ідентичності, єдності та перемоги України”, – наголосив Кремінь.

Він зазначив, що закон про державну мову повністю відповідає Конституції. Зокрема, документ регулює виключно питання застосування державної мови у публічних сферах, чітко визначених у ньому, та спрямований, передусім, на захист права громадян на використання, отримання послуг, взаємодію з державою/органами місцевого самоврядування державною мовою.

Кремінь додав, що значна частина норм закону фактично дублюють або уточнюють законодавчі норми, які вже тривалий час діють і застосовуються в Україні. Зокрема, це стосується звернень громадян, захисту прав споживачів, демонстрації фільмів, вимоги щодо володіння державною мовою для зайняття посад державної служби, діловодства, документообігу, сайтів органів влади тощо. “Тобто, значною мірою закон не запроваджує нових вимог та порядків, а лише фіксує статус-кво”, – зауважив мовний омбудсмен.

Кремінь також нагадав, що деякі з таких норм, які дублюють норми інших законів, вже фактично оцінювалися КСУ. “Насамперед, це стосувалося “освітньої” статті, на якій авторами подання зроблено особливий акцент. Ця стаття Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” фактично дублює норми Закону “Про освіту”, який раніше КСУ визнав конституційним. У своєму рішенні КСУ дійшов висновку, що “освітні” норми спрямовані на “створення для всіх громадян України умов, необхідних для оволодіння державною мовою, з метою забезпечення у подальшому можливості здійснювати професійну діяльність в обраній галузі із застосуванням державної мови”. Тож тут створено кращі умови для повноцінної інтеграції національних меншин і корінних народів у суспільство”, – заявив він.

За словами мовного омбудсмена, сьогодні провідне місце української мови як державної визнає понад 95% українців.

“Це підтверджує, що питання єдиної державної мови об’єднує українців, а не роз’єднує їх, як це намагаються нав’язати нам ззовні. Проте, в умовах гібридної війни, в тому числі на інформаційному та мовному фронтах, ми досі бачимо ініціативи окремих політиків, які дбають про власні рейтинги, а не про країну”, – зауважив він.

Як повідомлялося, Конституційний Суд України планує 3 листопада у закритому режимі продовжити розгляд питання конституційності Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Верховна Рада ухвалила цей закон 25 квітня 2019 року, а 16 липня він набув чинності.

7 липня 2020 року Велика палата Конституційного Суду розпочала розгляд справи про конституційність закону про мову.

Один із авторів подання, народний депутат 7-8 скликань від «Опозиційного блоку» Олександр Долженков на засіданні заявив, що закон був ухвалений із порушенням процедури, а також дискримінує нацменшини.

Автори конституційного подання вказують, що тодішній Голова ВР Андрій Парубій порушив процедуру розгляду законопроєкту.

Окрім цього, у матеріалах подання йдеться, що під час ухвалення закону про мову нібито було порушено вимоги особистого голосування народних депутатів. Зокрема, закон ухвалили за підтримки 278 народних депутатів, але серед тих, хто проголосував, 22 народні депутати не були зареєстровані того дня під час письмової реєстрації у Верховній Раді (голосували тільки їхні картки).

 

Конституційний Суд завтра розгляне мовний закон

02.11.2020, 10:06

Конституційний Суд України планує 3 листопада у закритому режимі продовжити розгляд питання конституційності Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Як передає Укрінформ, про це йдеться у порядку денному засідань КСУ, що розміщений на сайті суду.

«Продовження розгляду справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної“ (закрита частина пленарного засідання)», – зазначається у порядку денному КС.

Початок закритої частини пленарного засідання Великої палати Конституційного Суду заплановане на 10:00.

Як повідомляв Укрінформ, 21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Верховна Рада ухвалила цей закон 25 квітня 2019 року, а 16 липня він набув чинності.

7 липня 2020 року Велика палата Конституційного Суду розпочала розгляд справи про конституційність закону про мову.

Один із авторів подання, народний депутат 7-8 скликань від «Опозиційного блоку» Олександр Долженков на засіданні заявив, що закон був ухвалений із порушенням процедури, а також дискримінує нацменшини.

Автори конституційного подання вказують, що тодішній Голова ВР Андрій Парубій порушив процедуру розгляду законопроєкту.

Окрім цього, у матеріалах подання йдеться, що під час ухвалення закону про мову нібито було порушено вимоги особистого голосування народних депутатів. Зокрема, закон ухвалили за підтримки 278 народних депутатів, але серед тих, хто проголосував, 22 народні депутати не були зареєстровані того дня під час письмової реєстрації у Верховній Раді (голосували тільки їхні картки).

Як повідомлялось, в Україні виникла конституційна криза після того, як 27 жовтня Конституційний Суд на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру е-декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох із них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є «нікчемним» (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним цього рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

Усунути шкоду від рішення КС: з’явився текст законопроєкту Разумкова – –  УП

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков підготував законопроєкт, яким пропонується відновити права Національного агентства з питань запобігання корупції, скасовані рішенням Конституційного суду.

Джерело: тексти законопроєкту і пояснювальної записки до нього, які є в розпорядженні Української правди

Дослівно у пояснювальній записці: “Законопроектом передбачається внесення змін до Закону України “Про запобіганні корупції”, якими пропонується відновити права Національного агентства з питань запобігання корупції…

Метою законопроекту є відновлення положень Закону № 1700–VII (“Про запобіганні корупції”) в редакції, що діяла до рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року № 13- р/2020, та створення умов для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції”.

Деталі: Зокрема, пропонується повернути НАЗК такі права:

– одержувати від чиновників інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на агенцію завдань;

– мати автоматизований доступ до систем, реєстрів, банків даних державних органів або органів місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

– вести облік та оприлюднення декларацій;

– здійснювати їх контроль та перевірку;

– здійснювати моніторинг способу життя відносно суб’єктів, на яких поширюється дія закону “Про запобіганні корупції”.

При цьому пропонується доручити уряду розробити законопроект про створення системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності.

Згідно з текстом законопроєкту, він має відновити дію кількох скасованих КС положень закону про запобігання корупції і Кримінального кодексу, що діяли до сумнозвісного рішення Конституційного суду.

Передісторія: Разумков сподівається, що його законопроєкт буде зареєстрований в Раді ще до кінця понеділка і прийнятий на цьому пленарному тижні.

В Раді зареєстровано кілька інших законопроєктів, які також повертають норми по е-деклараціям (але без суддів).

27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства, хоча конституційність ще низки положень вивчатиметься далі. Рішення КС означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування

В ніч з 29 на 30 жовтня Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким запропонував припинити повноваження суддів КС, визнати його рішення про декларування “нікчемним” і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до ЗУ “Про запобігання корупції”.

 

Зеленський – «Слузі народу»: Якщо не зупинимо хаос КСУ, отримаємо протистояння на вулицях

Президент Володимир Зеленський звернувся до депутатів від фракції “Слуга народу” із закликом об’єднатися та підтримати його пропозиції щодо відновлення справедливості та законності в країні після останніх рішень Конституційного Cуду.

Про це він зазначив в аудіозверненні, яке є в розпорядженні Укрінформу.

“Історія не судить переможців. І якщо я вирішу, що шлях розв’язання кризи можливе тільки через запропонований закон – треба обов’язково підтримати. Якщо ми знайдемо інший, менш конфліктний шлях, буде інше рішення. Але поки можу сказати тільки одне: останнє рішення Конституційного суду, ці скандальні скасування фундаментальних законів – прямий і швидкий шлях до кровопролиття. І якщо той хаос, який творить Конституційний суд за гроші, ми не зупинимо, тоді отримаємо протистояння на вулицях. І, до речі, ця відповідь суспільства буде жорсткою, але справедливою. Чи готові ми поставити на кон смерть країни?! А якщо ні, то разом беремо на себе відповідальність і разом відновлюємо справедливість і законність”, – сказав Зеленський.

Президент відзначив, що “дивна” поведінка суддів Конституційного Суду в лічені години поставила країну на грань катастрофи: “Або країна знову буде втягнута в кривавий хаос, або держава як система прозорих правил і домовленостей припинить своє існування, аби ми нарешті станемо дійсно потужною політичною силою і скажемо своє вагоме слово: “Ні! Ні брехні!”.

“Скажу відверто, сьогодні мене особисто і кожного з вас чекає дійсно вирішальний бій проти всього того, що повинно піти, зникнути, розчинитися в історії, того, що не повинно заважати простим людям жити по справедливості”, – звернувся Зеленський до депутатів “СН”.

Він не виключив, що депутатів від “Слуги народу” намагатимуться “активно зараз розгойдувати, пропонувати багаті привілеї, спркушати грошима зв’язками, змовами”, та додав, що “ламати і спокушати вас будуть навіть деякі депутати з нашої фракції”.

Водночас глава держави закликав фракцію “Слуга народу” показати свою єдність, показати себе “партією, яка вміє битися за своє ім’я і нову політику”.

“За підсумками сьогоднішніх ваших рішень, голосувань, будемо приймати глобальні рішення, спробуємо жорстко перезавантажити всю систему, тому що час розмов закінчився, закінчився час умовлянь і м’якості, потрібно вжити жорстких рішень по Конституційному суду”, – зауважив Зеленський.

Він додав, що звернувся до депутатів у такому форматі, бо немає часу поспілкуватися із кожним окремо.

“У житті іноді буває час, коли потрібно робити складний, але обов’язковий вибір, коли не можна відсидітися десь за спинами або зробити вигляд, що мене це не стосується”, – сказав глава держави.

Він резюмував, що сьогодні йде “бій не проти КС, але за імідж України, за її репуттацію, за незворотність дійсно важливих змін, за неповернення до вчорашнього дня”.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення довіри до конституційного судочинства” (№ 4288) , яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

У пояснювальній записці вказується, що законопроєкт розроблено з метою забезпечення дотримання конституційного ладу в Україні та недопущення узурпації влади суддями Конституційного Суду. Законопроєкт визнано Президентом як невідкладний.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій.  В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох із них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни.

 

“Победителей не судят!” Зеленский настоятельно просит “слуг народа” поддержать жесткую перезагрузку КСУ

Остров

Президент Владимир Зеленский настоятельно попросил парламентскую фракцию “Слуга народа” обязательно поддержать его жесткий законопроект о перезагрузке Конституционного суда. Об этом пишет “Украинская правда” со ссылкой на аудиообращение главы государства к фракции.

“Попробуем жестко перезагрузить всю систему, так как время разговоров закончилось, закончилось время уговоров и мягкости. Нужно принять жесткие решения по Конституционному суду. Обязательно! Это даже не просьба. Никаких просьб, когда уничтожают ценности”, – заявил глава государства.

“Если я решу, что путь разрешения кризиса возможен только посредством предложенного закона, надо обязательно поддержать. Если мы найдем другой, менее конфликтный путь, будет другое решение”, – не исключил президент Украины, что кроме увольнения судей КСУ возможен и другой вариант выхода из ситуации.

Владимир Зеленский напомнил, что решение судей КСУ “в считанные часы поставило страну на грань катастрофы” и возможно открыло “прямой и быстрый путь к кровопролитию, противостоянию на улицах”.

В этой ситуации президент заявил, что верит, что рядом с ним “стоит мощная команда своих”, которая способна исправить ситуацию, “потому что мы на стороне людей, на стороне правды, на стороне прогресса”.

“История не судит победителей”, – подчеркнул президент.

Как сообщалось ранее, 27 октября по представлению 48 народных депутатов Конституционный суд признал неконституционными отдельные положения антикоррупционного законодательства. В частности, КС проголосовал за отмену статьи 366-1 Уголовного кодекса (недостоверное декларирование), незаконного обогащения, электронного декларирования, полномочий НАПК. В ответ на это решение Зеленский внес в Верховную Раду законопроект, которым предлагает прекратить полномочия судей Конституционного суда, признать его решение о декларировании “ничтожным” и без правовых последствий и отменить соответствующие изменения в закон “О предотвращении коррупции”.

 

Корнієнко назвав єдину можливість для виходу з конституційної кризи 

Президентський законопроєкт “Про відновлення довіри до конституційного судочинства” є єдиною можливістю для розв’язання конституційної кризи.

Таку думку висловив у коментарі Укрінформу перший заступник голови парламентської фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко.

“Шлях вирішення ситуації, запропонований Президентом, – нині єдиноможливий для вирішення конституційної кризи. Судова гілка влади має бути незалежною, але професійною і служити інтересам народу. Ми надто затягли з судовою реформою. І голосування на цьому тижні буде визначальним: ми побачимо, хто є хто. Хто справді хоче, аби Україна була європейською, з сильною економікою і прозорими правилами гри. А хто хоче зберегти стару систему, де ми – найбідніша країна Європи. Це все залежить від голосування законопроєкту щодо відновлення конституційного доброчинства”, – зазначив політик.

На його переконання, “в шокуючій ситуації, створеній Конституційним судом”, фракція партії “Слуга народу” має підтримувати Президента.

“Тому що ми – проєвропейські, ми – сила змін. І зараз ми маємо протистояти старим силам, які відстоюють не Конституцію, а фактично корупцію, старий спосіб життя, де немає інструментів боротьби з корупцією, де немає реформ, де Україна і надалі залишається печерною країною”, – сказав Корнієнко.

Водночас під час сьогоднішньої Погоджувальної ради Корнієнко заявив, що така діяльність Конституційного Суду – це “публічний прояв змови частини старих еліт і олігархів проти країни”.

“П’ята колона, не змігши тріумфально “зайти” у обласні ради, як вони планували – перейшла до “плану Б”: розхитати ситуацію через подібні рішення КСУ, поставивши під сумнів ключову для українців після Революції гідності реформу антикорупційних органів”, – сказав Корнієнко.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення довіри до конституційного судочинства” (№ 4288) , яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

У пояснювальній записці вказується, що законопроєкт розроблено з метою забезпечення дотримання конституційного ладу в Україні та недопущення узурпації влади суддями Конституційного Суду.

Законопроєкт визнано Президентом як невідкладний.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох із них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни.

 

“Євросолідарність” закликає створити конкурсну комісію з обрання суддів КСУ – Геращенко 

Парламентська фракція партії “Європейська солідарність” закликає Верховну Раду призначити конкурсну комісію, яка обиратиме суддів Конституційного Суду.

Про це заявила співголова фракції Ірина Геращенко під час Погоджувальної ради, передає кореспондент Укрінформу.

“Ми закликаємо, щоби парламент у чесний спосіб … призначив ту комісію, яка буде обирати фахових, професійних суддів Конституційного Суду, і прийняти законодавство, яке відновлює відповідальність за недостовірне декларування і тим самим відновлює повноваження всіх антикорупційних органів”, – зазначила політик.

При цьому вона поінформувала, що фракція “Європейської солідарності” зареєструвала у Верховній Раді відповідні законопроєкти.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та групи «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення Закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Крім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

 

В антикорупційному комітеті Ради прокоментували резонансне рішення КСУ 

Рішення Конституційного Суду, яке скасовує електронне декларування, є необґрунтованим, і його неможливо якісно врахувати, внісши зміни до законодавства.

Як передає кореспондент Укрінформу, таку думку висловила голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна (фракція “Слуга народу”) на засіданні погоджувальної ради.

“Я хочу наголосити на наступному – рішення Конституційного Суду, яке скасовує електронне декларування, неможливо якісно врахувати, внісши зміни до законодавства. Це просто неможливо. На жаль, із рішення неможливо зрозуміти, в чому ж проблема із неконституційністю норм. Рішення є необґрунтованим, і відповідно, ми можемо лише здогадуватися, що саме не вдовольняє Конституційний Суд. Це не моя суб’єктивна думка. Так само окрема думка судді Головатого підкреслює, що рішення Конституційного Суду є необґрунтованим”, – зазначила Радіна.

Вона додала, що “якщо ми будемо здогадуватися, що саме мав на увазі Конституційний Суд, наприклад, говорячи, що суддів не може перевіряти виконавча влада, то ми можемо відразу починати писати законопроєкти щодо створення окремої суддівської служби фінансового моніторингу, окремої податкової служби для родичів суддів і, напевно, також окремої системи фіксації порушень швидкості на дорогах, щоб, не дай Боже, не втрутитися в незалежність суддів”.

За словами депутатки, з цього випливає, що будь-які зміни, які депутати зараз можуть внести до закону “Про запобігання корупції”, намагаючись врахувати позицію Конституційного Суду, можуть знову бути визнаними неконституційними в КС.

“Відповідно, колеги, я бачу тільки один вихід і не бачу йому альтернативи. Перше – відновити законодавство про декларування в повному обсязі. І друге, це абсолютно пов’язане питання, запропонувати рішення щодо того, як ми повертаємо Конституційний Суд в правосудний режим ухвалення рішень”, – зауважила Радіна.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох з них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення довіри до конституційного судочинства”, яким пропонується визнати, що рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним цього рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

КСУ переніс збори суддів 

Конституційний Суд України переніс збори суддів, призначені на понеділок, 2 листопада.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті суду.

“Збори суддів Конституційного Суду України перенесено”, – ідеться в повідомленні.

Про причини перенесення не повідомляється, як і про імовірну дату їх проведення.

Як повідомляв Укрінформ, раніше в КСУ поінформували, що збори суддів суду призначено на 11.00 годину 2 листопада.

Порядку денного щодо цих зборів на сайті не було оприлюднено.

Натомість у порядку денному роботи на понеділок, 2 листопада, йдеться, що о 12.00 годині Велика палата КСУ розгляне подання народних депутатів щодо тлумачення норм Конституції стосовно права власності на землю.

 

Конституційна криза в Україні викликає дедалі більшу стурбованість – посольство США 

Міжнародні партнери України закликають українських політиків об’єднатися і шляхом діалогу знайти розв’язання ситуації, пов’язаної з рішенням Конституційного суду стосовно електронного декларування.

Як передає Укрінформ, про це повідомило у Твіттері посольство США в Україні.

“З дедалі більшою стурбованістю США, Велика Британія, Канада, ЄС, Японія та Німеччина стежать за останніми подіями, пов’язаними з рішенням Конституційного суду. Ми закликаємо усі сторони об’єднатись у діалозі, прийняти цей виклик та знайти рішення кризи”, – йдеться у повідомленні.

Дипломати зазначили, що це потрібно для відновлення віри людей у те, що держава здатна як боротися з корупцією, так і продовжувати закріплений Конституцією України європейський та євроатлантичний курс.

Як повідомлялось, в Україні виникла конституційна криза після того, як 27 жовтня Конституційний Суд на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру е-декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох із них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Президент скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення довіри до конституційного судочинства”, яким пропонується визнати, що рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним цього рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

 

НАЗК зупинило перевірки в Укравтодорі, АРМА та Енергоатомі 

Через рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня припинено перевірки організації роботи із запобігання корупції в Укравтодорі, Енергоатомі, АРМА та Секретаріаті уповноваженого ВРУ з прав людини.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у Фейсбуці.

«Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) позбавлено права проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції.

Таким чином НАЗК припиняє планові перевірки в: Державному агентстві автомобільних доріг України (Укравтодор); Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА); Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; позапланову перевірку в Державному підприємстві «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»», – йдеться в повідомленні.

Як пояснили в НАЗК, проведення вказаних перевірок припиняється до законодавчого врегулювання цього питання.

НАЗК також мало додатково до кінця 2020 року планові перевірки в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру; Національному агентстві України з питань державної служби; Рахунковій палаті України.

«Це ще один із нищівних наслідків, які завдало рішення Конституційного Суду антикорупційній інфраструктурі в Україні. У цих установах ми мали перевірити умови захисту викривачів, підготовку та виконання антикорупційних програм і канали повідомлення про можливі факти порушень Закону «Про запобігання корупції», – наголосив голова НАЗК Олександр Новіков.

Як повідомляв Укрінформ, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) досі не може перевіряти декларації посадовців, попри відновлення доступу до Реєстру декларацій, оскільки Агентство позбавлене таких повноважень через рішення Конституційного Суду від 27 жовтня стосовно окремих положень антикорупційного законодавства.

У НАЗК наголошують, що рішення КСУ поставило під питання перевірку звітів політичних партій, що особливо важливо після виборчого процесу. Крім цього, воно зупинило механізми викриття конфлікту інтересів у посадовців, виявлення корупції на державних підприємствах й роботу викривачів корупції.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох із них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є «нікчемним» (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

1 листопада в НАЗК відреагували на заяву голови Венеційської комісії Джанні Букіккіо та президента Групи держав проти корупції (GRECO) Маріна Мрчели, які 31 жовтня направили лист до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, де застерегли Україну від порушення Конституції в разі ухвалення президентського законопроєкту, яким пропонується припинити повноваження всіх суддів КСУ.

В НАЗК наголосили, що вирішуючи питання швидкого відновлення антикорупційної системи, варто врахувати, що воно неможливе за умови незмінності рішення КСУ.

 

НАЗК досі не може перевіряти декларації посадовців

НАЗК досі не може перевіряти декларації посадовців, попри відновлення доступу до Реєстру декларацій, оскільки Агентство позбавлене таких повноважень унаслідок рішення Конституційного суду від 27 жовтня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці НАЗК у Фейсбуці.

“28 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій, виконуючи рішення Конституційного Суду України (КСУ). Після засідання Ради національної безпеки і оборони та відповідного Рішення Уряду доступ до Реєстру було відновлено. Однак, НАЗК досі не може перевіряти декларації посадовців. Сотні недоброчесних чиновників уникнуть відповідальності”, – йдеться в повідомленні.

У НАЗК наголошують, що е-декларування — не єдине, що зупинилося внаслідок рішення КСУ.

“Уся антикорупційна система опинилася під загрозою. Рішення Суду поставило під питання перевірку звітів політичних партій, що особливо важливо після виборчого процесу. Крім цього, воно зупинило механізми викриття конфлікту інтересів у посадовців, виявлення корупції на державних підприємствах й роботу викривачів корупції. І це далеко не весь список”, – зазначили в Агентстві.

Як наголошують в НАЗК, лише з весни 2020 року Агентство виявило недостовірних відомостей у деклараціях посадовців на 497 млн грн.

“Цього б не сталося, якби НАЗК не мало повноважень зберігати, перевіряти та оприлюднювати декларації посадовців, а також доступу до усіх необхідних для перевірки Реєстрів”, – зазначають в антикорупційному відомстві.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох із них ознаки декларування недостовірної інформації.

29 жовтня Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни.

30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року є “нікчемним” (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

1 листопада в НАЗК відреагували на заяву голови Венеційської комісії Джанні Букіккіо та президента Групи держав проти корупції (GRECO) Маріна Мрчели, які 31 жовтня направили лист до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, де застерегли Україну від порушення Конституції в разі ухвалення президентського законопроєкту, яким пропонується припинити повноваження всіх суддів КСУ.

В НАЗК наголосили, що, вирішуючи питання швидкого відновлення антикорупційної системи, варто врахувати, що воно неможливе за умови незмінності рішення КСУ.

 

Заборонена через Медведчука книга про Стуса вийшла з рішенням суду на форзацах

Видавництво “Vivat” випустило новий наклад книги Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса”, розмістивши на її форзацах рішення Дарницького райсуду Києва щодо її заборони.

Як передає Укрінформ, про це повідомила генеральний директор видавництва “Vivat” Юлія Орлова у Фейсбуці.

“Цей тираж особливий у всіх сенсах, але прийшла пора розповісти про підготовлений нами з Вахтангом Кіпіані сюрприз. … На форзацах книги розміщено рішення Дарницького райсуду про заборону книги в першій інстанції, яке може вступити в силу 18.11.20, та передмова укладача книги Вахтанга Кіпіані”, – написала Орлова.

Вона додала, що наклад у такому вигляді друкується вперше.

Як повідомлялося, 19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд Києва частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука проти видавництва «Vivat» та історика і журналіста Вахтанга Кіпіані про заборону видання і поширення книги «Справа Василя Стуса».

Зокрема, суд визнав недостовірними деякі фрази, наведені у книзі, і зобов’язав видалити їх, а також заборонити розповсюджувати надрукований тираж книги та подальше її тиражування до усунення фраз, що несуть інформацію про Медведчука.

Також суд ухвалив заборонити Кіпіані та видавництву поширення пов’язаної з книгою інформації у пресі, на радіо, телебаченні, в інтернеті та інших ЗМІ.

У видавництві заявили, що подадуть апеляцію на рішення суду.

Виходячи з того, що вже було розповсюджено майже 20 тис. примірників книги, її вирішили додрукувати.

Водночас міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що МКІП рекомендує до читання книгу Вахтанга Кіпіані про справу Василя Стуса. Ткаченко додав, що, поки справа буде в апеляції, особисто закупить частину накладу для національних бібліотек.

 

Справа Порошенка: ДБР звернулося до Панами й Кіпру

Слідчі Державного бюро розслідувань звертаються за міжнародною правовою допомогою для розслідування провадження щодо п’ятого Президента України Петра Порошенка.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба відомства.

«Слідчі Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування за фактом вчинення П’ятим Президентом України у 2014 році умисних дій, спрямованих на відкриття компанії в юрисдикції Британських Віргінських Островів», – цитує пресслужба в.о. директора ДБР Олексія Сухачова.

За даними досудового розслідування, зазначені дії були вчинені за допомогою кіпрської та панамської юридичних фірм, а відповідна компанія зареєстрована на Британських Віргінських островах. При цьому, єдиним її бенефіціарним власником вказаний особисто п’ятий президент, а під час реєстрації наданий його паспорт та вказана його київська адреса.

У реєстраційних документах було зазначено, що компанія виконуватиме роль холдингового підприємства для українських та кіпрських структур кондитерської корпорації, засновником якої є п’ятий президент України, а джерелом коштів для неї мають бути доходи від комерційної діяльності.

Для одержання необхідної інформації у рамках кримінального провадження ДБР звернулося до Офісу Генерального прокурора за міжнародною правовою допомогою з міжнародними запитами до компетентних органів Британських Віргінських островів, Республіки Панама та Республіки Кіпр.

Як повідомлялося, на початку квітня цього року в рамках проєкту “Центр із дослідження корупції й організованої злочинності” (OCCRP) було оприлюднено інформацію, що 21 серпня 2014 року на Британських Віргінських островах була зареєстрована Prime Asset Partners Limited (BVI). Власником цієї компанії виступав Петро Порошенко.

Зазначалося, що компанію Prime Asset Partners Limited заснувала у 2014 році на Кіпрі компанія CEE Confectionery Investments Limited, яка у свою чергу заснувала в Нідерландах компанію Roshen Europe BV.

В опублікованій інформації вказувалося, що така корпоративна реструктуризація була підготовчою стадією для анонсованого президентом продажу його частки у групі “Рошен”.

Після цього юридичний і фінансовий радники Порошенка повідомляли, що трастовий договір було підписано 14 січня 2016 року, і однією з його сторін виступила компанія Prime Asset Partners Limited (BVI).

Водночас Порошенко повідомив, що створення компанії в офшорах було необхідне саме для передачі його активів у “сліпий траст”, оскільки це була вимога Rothschild Trust.

 

ЦВК встановила результати виборів у 108 місцевих радах у 23 регіонах 

Станом на 2 листопада 2020 року ЦВК встановила результати місцевих виборів з виборів депутатів 108 місцевих радах у 23 регіонах.

Про це повідомили у пресслужбі ЦВК, передає Укрінформ.

Так, вже обрано до однієї районної ради 22 депутатів, до 15 міських – 393 депутатів, до 26 селищних рад – 549 депутатів та до 66 сільських – 1 438 депутатів. Окрім того, визнано обраними 133 голів (27 – міських, 30 – селищних, 76 – сільських) у 23 областях.

Зазначається, що на всіх виборчих дільницях уже завершено процес підрахунку голосів виборців, складання відповідних протоколів ДВК та передачі їх разом з іншою виборчою документацією до сільських, селищних і міських ТВК. Водночас у деяких ТВК ще тривають процеси уточнення протоколів про підрахунок голосів виборців.

Також, уточнили в ЦВК, відбувається передача протоколів про підсумки голосування з виборів депутатів районних та обласних рад від ТВК територіальних громад (сільських, селищних, міських) до районних та обласних територіальних виборчих комісій.

“У всіх регіонах України районні ТВК прийняли 1 076 таких протоколів, що становить майже 71,7 % від загальної кількості протоколів, які мають бути отримані. Своєю чергою обласним ТВК передано 914 протоколів (майже 67%)”, – зазначили в ЦВК.

Як повідомляв Укрінформ, 25 жовтня 2020 року в Україні відбулися місцеві вибори. Цьогоріч українці обирали представників до органів місцевого самоврядування: депутатів обласних, районних рад, а також депутатів місцевих рад та їх голів у 1 439 громадах.

Результати виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів мають бути встановлені не пізніш як на дванадцятий день після дня голосування, тобто до 6 листопада 2020 року включно.

 

ОАСК відмовився визнавати вибори недійсними за позовами Пальчевського – УП

Суд, розглянувши позови від політичної партії “Перемога Пальчевського” та  кандидата на посаду мера Андрія  Пальчевського, ухвалив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки не надано суду жодних доказів, які б свідчили про можливі порушення відповідачами вимог Виборчого кодексу.

Джерело: пресслужба ОАСК

Деталі: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло 20 виборчих позовів.  Серед вимог було зазначено – визнати протиправними дії  Деснянської, Подільської, Печерської Шевченківської, Дніпровської, Голосіївської, Дарницької, Солом’янської, Святошинської, Оболонської районних у місті Києві ТВК. Також суд просили встановити, що чергові вибори Київського міського голови та депутатів до Київської міської ради 25 жовтня не відбулися.

Дослівно: “Під час розгляду позивачі не надали до суду жодних доказів щодо фіксування позивачами чи їх офіційними спостерігачами зазначених ними порушень з боку відповідачів, зокрема, актів про порушення вимог Виборчого кодексу.

Також позивачами не подано до суду доказів щодо порушення порядку встановлення підсумків голосування на місцевих виборах, не надано доказів щодо подання ними зауважень під час складання і підписання протоколу підрахунку голосів”.

Нагадаємо: Пальчевський від політичної партії “Перемога Пальчевського” витратив на виборчу кампанію 2 мільйони 577 тисяч 879 гривень.

Згідно з екзит-полом служби “Рейтинг”, Пальчевський набрав 4,5% голосів у Києві.

 

Більшість кандидатів у депутати Київради не подали фінансові звіти – ТВК

У визначений законом термін фінансові звіти не подали 1436 кандидатів у депутати Київської міської ради.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це на брифінгу заявила голова Київської міської територіальної виборчої комісії Валентина Королькова.

“Усього 2197 кандидатів у депутати: 128 – відкрили рахунки, про що вони повідомили; 633 подали заявку про неутворення рахунку, а 1436 – просто проігнорували вимогу. Вони не подали жодної інформації про стан справ. Ні про відкриття, ні про закриття, ні про якусь поточну інформацію… Вони просто не з’явилися до такої форми роботи з територіальною виборчою комісією”, – розповіла Королькова.

Вона підкреслила, що 1 листопада був крайній термін подачі фінансових звітів.

За її словами, подала звіти 21 партія, заяву про невідкриття рахунку подала одна партія, а дві партії не подали заяву про неутворення виборчого фонду.

Крім цього, серед кандидатів на посаду мера подали звіти 9 кандидатів. Заяву про невідкриття рахунку виборчого фонду подали 5 кандидатів. Не подали заяви про неутворення виборчого фонду 6 кандидатів.

Як повідомлялося, 25 жовтня в Україні відбулися місцеві вибори. Цьогоріч обирали представників до органів місцевого самоврядування: депутатів обласних, районних рад, а також депутатів місцевих рад та їх голів у 1 439 громадах.

 

Новообраний мер на Одещині відклав першу сесію міськради через коронавірус

Новообраний мер міста Білгород-Дністровський Одеської області Віталій Граждан, який балотувався від ОПЗЖ, відклав проведення першої сесії міськради через захворювання на COVID-19.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це він сповістив на своїй сторінці у Facebook.

“30 жовтня постановою Білгород-Дністровської територіально виборчої комісії я був визнаний обраним на посаду міського голови Білгорода-Дністровського. Хочу подякувати голові та всім членам комісії за складну і чесну роботу. Згідно із законодавством України, вже маємо право скликати чергову сесію міськради і приводити до присяги новообраний депутатський корпус і міського голову. Але, на жаль, COVID-19 дістався і до мене, тест показав позитивний результат”, – йдеться у повідомленні.

Граждан уточнив, що наразі перебуває на самоізоляції: “Не маю права нікого піддавати ризику. Працюю вдома”. Він також запевнив, що тільки-но дозволить здоров’я, зробить усе, щоб максимально швидко провести всі передбачені протоколом процедури і приступити до виконання службових обов’язків на посаді мера міста і реалізації передвиборчої програми.

Варто зазначити, що мерами сусідніх міст Ізмаїла та Чорноморська стали Андрій Абрамченко та Василь Гуляєв – представники політсил “Слуга народу” і «За Майбутнє». В Одесі набрав найбільше голосів виборців, згідно з екзитполом, чинний міський голова Геннадій Труханов. Однак підрахунок голосів виборців міста досі не завершено.

 

Одіозного ексрегіонала Лук’янова обрали депутатом міськради – УП

Депутатом міської ради Бахмута на Донеччині від “Опозиційної платформи – За життя” обраний одіозний колишній нардеп від Партії регіонів Владислав Лук’янов.

Джерело: дані ЦВК

Деталі: За даними ЦВК, за Лук’янова віддали 287 голосів.

Лук’янов був депутатом 5, 6 і 7 скликань Верховної Ради від Партії регіонів.

За даними ЗМІ, Лук’янов був помічений під час захоплення мерії Харцизька у квітні 2014 року. Прокуратура розглядала можливість притягнення його до відповідальності.

17 вересня 2014 року Лук’янов був серед 24 депутатів Верховної Ради, які відвідали російську Держдуму. Про зустріч українських парламентарів зі спікером нижньої палати повідомив тоді голова комітету у справах СНД Леонід Слуцький, відзначивши, що вони з ризиком для життя “відстоюють інтереси “руського мира”.

Він був одним із 89 осіб, яким МЗС анулювало дипломатичні паспорти у 2015 році.

Як писав журналіст Денис Казанський, Лук’янов підтримував незаконний “референдум” на Донбасі і виступав на мітингу під прапорами сепаратистів.

 

Сергій Притула: Ми всі дружно прохлопала Попова

Роман Кравець, УП

Сергій Притула вдруге спробував себе на виборах. І вдруге поспіль для нього все закінчилося невдачею.

Вперше шоумен програв у 2019 році, коли домовився зі Святославом Вакарчуком про 30-е місце в списку “Голосу” для себе. В результаті, “Голос” зумів завести лише 19 депутатів до Верховної Ради.

Прихильники Притули можуть сперечатися, чи справді шоумен програв на парламентських виборах, адже, мовляв, його справжня мета була іншою – затягнути своїм іменем якомога більше адекватних людей у фракцію.

Вдруге Притулі не пощастило 25 жовтня на виборах міського голови у Києві. І це вже зафіксований стовідсотковий програш.

Колишній очільник “Вар’яти шоу” поступився не лише чинному меру Віталію Кличку, який за останніми підрахунками може виграти вже в першому турі, він також програв голові КМДА часів Януковича Олександру Попову.

В серпні, до старту виборчої кампанії соціологічні дослідження показували, що з-поміж усіх кандидатів Притула має найбільше шансів на вихід до другого туру з Кличком.

Та з вересня така ймовірність поступово від нього віддалялася. Кампанія Притули не була яскравою, а гасла “Я тут живу”, або “Київ без напрягів” більше нагадували назви нових шоу на “Новому каналі”, а не мотиваційні лозунги.

Чи не найбільшою проблемою кандидата від “Голосу” стало те, що його виборчою кампанією займалися не досвідчені політтехнологи, а активісти, які не розумілися у дослідженнях суспільної думки так глибоко, як їх розуміють і вивчають у штабах Кличка і Попова.

Ми завчасно домовилися з пресслужбою партії “Голос” про інтерв’ю з Сергієм Притулою одразу після виборів – 26 жовтня. Однак через післявиборну заклопотаність спікеру довелося перенести нашу зустріч на кілька днів.

Впродовж години кандидат у мери Києва від “Голосу” пояснює, чому програв на виборах, дивується, як Попову вдалося його обігнати, переконує, що гасло: “Я тут живу” було вдалим, зізнається скільки витратив на кампанію, та обіцяє піти на парламентські вибори, якщо вони відбудуться достроково.

“Я абсолютно не очікував, що Попов вийде на друге місце. Це велика стратегічна помилка всіх штабів”

– Як ви сприйняли свою поразку вже у першому турі?

– З неприхованим здивуванням, відверто кажучи. Тому що виявилася така велика стратегічна помилка і не тільки нашого штабу, а і в принципі всіх штабів.

Попри те, що ми всі перебували в конкурентному середовищі – наш штаб конкурував зі штабом “слуг”, “слуги” з “ЄС” і так далі – всі ми так чи інакше розуміли, що потрібно якось обмежити присутність проросійських сил навіть на рівні місцевої влади.

І звичайно, що дуже багато ресурсів у всіх штабах пішло на стримування пана Пальчевського, який був досить розкручений в медійному просторі.

– Ви теж його стримували?

– В нашому випадку з цим було менше клопоту, тому що наша цільова практично не перетинались.

Хоча, як потім показали заміри, перетоки у другому турі від Пальчевського до мене мали бути. Я відверто здивувався, що ми всі дружно прохлопали Попова. Тобто ніхто цього не очікував.

– Ви справді не очікували, що Попов виходить на друге місце?

– Ні, абсолютно. Жодна соціологія не показувала до жовтня місяця, що він може хоча б якось втрутитися в боротьбу.

– Мені трошки дивно це чути, тому що ще на початку жовтня мені одразу в трьох штабах сказали, що “дуже ймовірно, що Попов вийде у другий тур” за рахунок того, що на вашому електоральному полі багато конкурентів. На просхідному полі люди почали втомлюватися від Пальчевського, а тут з’явився “господарник” Попов, який почав збирати все під себе.

– Ну такий, відносно “господарник”.

– Я кажу про образ, а не про факт.

– Молодий Сан Санич з вусами (сміється). Мені все-таки видається, що більше спрацювали якісь такі речі, які називаються “сіточки” і щось тому подібне. В принципі, у нього ж кампанія була абсолютно віртуальна.

Ми на ногах проходили всю кампанію. Ми провели дуже багато зустрічей по кожному району, але я ніде не бачив фізичної присутності Попова. Хоча доступ до загальнонаціональних каналів і ток-шоу у нього був, звичайно, кратно більший, ніж у мене.

– У вас так само був нормальний і це було помітно неозброєним оком. Ви мали доступ до “України”, до “плюсів”.

– Давайте я зараз порахую вам на пальцях за два місяці активної кампанії, що в мене було по трьох головних ток-шоу в країні.

“Право на владу” – один ефір і одне включення скайпом. “Україна”, Савік Шустер – один ефір, де я був запрошений саме як волонтер щодо забезпечення української армії безпілотниками – це не був ефір, присвячений Києву чи виборам, тому відмінусовуємо.

– Зачекайте, я вас бачив кілька разів на “Україна 24”, хоча взагалі телевізор не дивлюся.

– Чекайте. ICTV, програма “Свобода слова” – нуль за два місяці. Ну це коли мені закидають про Пінчука. Нуль ефірів. Ось тобі те, що називається доступ до великих ресурсів.

Тобто де-факто, один ефір “Право на владу” за два місяці. Дякую, що запросили.

Так, звичайно, в мене було два ефіри на “Еспресо”, мене запрошували два рази на “Суспільне”, “Україна 24”, але ж, ви самі розумієте охоплення всіх цих ефірів, порівняно з одним ефіром на загальнонаціональному каналі.

Тому, на жаль, я мушу констатувати, що доступу до величезних каналів комунікацій, як мали конкуренти, я не мав. Саме тому ми зробили акцент на ті дві історії, які були доступні – це соцмережі, звичайно, і це кампанія на ногах.

– І бордова кампанія. Ваша бордова кампанія була дуже насиченою.

– Бордова кампанія була насичена останні два тижні. До того не була такою.

– Всі бачили ваші борди “Я тут живу” ще у вересні.

– У вересні ми почали бордову кампанію “Я тут живу” – 180 площин, бордів і сіті-лайтів по Києву. Вибачте, будь-ласка, Романе, але це кількість, яку дозволяли собі деякі кандидати в одному районі. Потім ми наростили в жовтні десь до трьохсот, здається, площин в останні два-три тижні.

“Мені пропонували 2,5 млн доларів на виборчу кампанію “без обязов”

– Скільки ви витратили на кампанію? У вас же є підрахунки?

– Ні, підрахунку я ще не маю, тому що, відверто кажучи, навіть не знаю, чи штаб якось веде окремо мою кампанію від кампанії до Київради. Ну я здогадуюся, що це, мабуть, якісь дуже великі гроші.

Але, мабуть, не такі великі, які дозволяли собі наші конкуренти на цих виборах. Треба дочекатися звіту, який партія подасть в НАЗК, і там побачимо. Самому цікаво.

– Це партія повністю фінансувала чи ви шукали якихось спонсорів?

– Ні. Ну звичайно, були люди, які давали гроші, починаючи з того, що навіть у нас була на сайті створена кнопка для донатів і Кіра постійно в чаті політради писала – ось сьогодні стільки зайшло, сьогодні стільки зайшло. Вона взяла за нове правило обдзвонювати тих людей, які задонатили більше 1000 гривень.

– Я не можу не запитати, чи Віталій Хомутиннік (дружина Сергія Притули є рідною сестрою дружини Хомутинніка – УП) давав вам гроші на кампанію?

– Так, воно буде виникати. Мені не давав гроші ні Віталій Хомутиннік, ні Пінчук, ні Фрідман, ні Сорос, ніхто. Звертались до мене, звичайно, дуже багато різних людей.

– Наприклад?

– Ну я не буду озвучувати прізвища.

– Вони з першої десятки українського Forbes?

– Вони всі в українському Forbes рясно розкидані по різних десятках. І так, звичайно, це були дуже заманливі пропозиції.

“Найсмачнішою” такою це була пропозиція проплатити кампанію в розмірі 2,5 млн доларів, які пропонувалися кешом і які пропонувалися “без обязов, ничё не надо нам. Вот просто на”.

Я казав: “Дякую, дуже дякую (робить хрипкий голос, наче у Зеленського – УП), але, мабуть, давайте ми просто залишимося з вами цікавими співрозмовниками один одному. Пропозицій фінансування насправді вистачало, але серед них не було таких спонсорів, від яких я б міг дозволити взяти собі кошти.

– Скільки своїх грошей ви вклали у кампанію?

– Це були кошти, які я вклав до початку офіційної кампанії – це 30 тисяч доларів з нашого сімейного бюджету. Я віддав їх у момент, коли штаб був у трошки скрутній фінансовій ситуації і не вистачало грошей на якусь банальну операційну діяльність.

“Принцип – “краде, але щось робить”, зараз людям виглядає симпатичніше, аніж: “дідько його знає, що воно буде”

– Гадаю, ви вже аналізували результати виборів. То чому ви зайняли третє місце, через що?

– Тут дуже багато різних факторів насправді. Насамперед я б хотів, щоб ви чітко зрозуміли, що відбувається всередині мене: я не засмучений, я перебуваю навіть в якомусь такому внутрішньому піднесенні.

Не трапилася якась така поразка, яка б вибила мені землю з-під ніг, не трапилося нічого такого, через що я мав би заламувати руки. Програш вперся одразу в декілька факторів.

По-перше, вже Віталія Володимировича ніхто в Києві не сприймає як боксера. За останні 6 років він наскільки зміг, а він зміг, сформував образ міцного господарника.

Мені здається, що будь-яка людина, яка проведе п’ять років на такій посаді, приречена на те, щоб частина аудиторії сприймала його як господарника.

По-друге, і це так само вкрай важливо розуміти, абсолютно недолуга і кадрова політика, і в принципі управління країною у виконанні Володимира Олександровича відлякує величезну кількість людей, які б, можливо, хотіли оновлення владних еліт на рівні столиці чи країни. Але побачивши, як воно зараз виглядає, люди думають: “Нє-нє, вже раз обпеклися, тепер дмухаємо на холодне”.

– “Нехай будуть ці старі, вони хоч зрозумілі” – є така тенденція зараз.

– Ну вони дійсно зрозумілі. Принцип – “краде, але щось робить”, зараз людям виглядає симпатичніше, аніж принцип – “дідько його знає, що воно буде”.

І тут, звичайно, Володимиру Олександровичу треба “дуже подякувати” за те, що він зробив все для того, щоб знівелювати тренд, який був минулого року. А минулого року перед парламентськими виборами, 80% українців хотіли оновлення влади. Тобто вони хотіли нових облич в українській владі.

Станом на сьогоднішній день з точністю до навпаки: 80% українців кажуть, що: “Боже збав, нехай будуть старі корупціонери, але ми вже звикли, якось воно буде”. І це вкрай жахливо.

Зрештою я мушу визнати також, що ми не змогли мобілізувати наш електорат.

– Хто ваш електорат?

– Мій електорат, ну така серцевина його – це аудиторія від 18 до 44, як показала практика і аналітика вже того, що відбулося.

Зазвичай, це люди з середньою і вищою освітою і середнім та високим достатком. І ми побачили навіть різницю по дільницях, коли це дільниця на території новобудови якоїсь я там – хопа вверх, і там не було Попова.

Як тільки дільниця, оточена хрущовками і так далі – я там зразу нівелювався. На жаль, той виборець, якому зараз, грубо кажучи, 25-35-40, не пішов на вибори так, як це зробили люди 55+.

Ми мусимо це констатувати. Це насправді таке вкрай важливе буде завдання на перспективу.

– Я думав про ваш програш і виділив для себе декілька моментів, на які ви чомусь не звертаєте уваги. Перше – ваша кампанія нагадувала не виборчу кампанію, а промо до нового шоу на Новому каналі.

Друге – вашою кампанією займалися не професійні політтехнологи, а активісти. Це дуже важливий нюанс, тому що активісти оперують не соціальними дослідженнями чи глибинним вивченням громадської думки. Вони послуговуються в першу чергу соціальними мережами та трендами із соцмереж.

– Я, на жаль, не зовсім з вами погоджуся. Тому що так, ми не працювали з якимись такими професійними технологами, яких можуть виписати собі зі Сполучених Штатів Америки чи Ізраїлю…

– …у вашого конкурента був саме такий і ви проти нього воювали активістами.

– Я задоволений насправді кампанією, я не вважаю, що це було якесь шоу. Мені здається, що ми навпаки задаємо правильний тренд того, як має відбуватися кампанія.

Ще раз кажу, у нас була кампанія партії і кандидата, за якими не стоїть жоден олігарх чи фінансово-промислова група.

За таких умов, у яких ми були, ми показували все, що можемо. Ну які в нас були ще варіанти комунікації з людьми, окрім соцмереж і, ще раз кажу, на ногах? Тобто ми обходили все місто, ми зустрічалися з сотнями-тисячами людей.

Я не думаю, що це було схоже на шоу. Такі зустрічі дозволяють набагато краще чути людей в прямому і в переносному сенсі.

– Ви вважаєте меседж “Я тут живу” успішним? Він правда вам чимось допоміг? Погодьтеся, що запитання, мовляв, “чи Притула народився в Києві?” в реальному житті ваші реальні опоненти вам не ставили під час кампанії. Їх вам нав’язали соцмережі.

І вийшло так, що ви самі підкреслювали, що переїхали у Київ, хоча вас про це ніхто не питав.

– Я ще раз кажу, я вважаю, що це дуже хороший слоган, і ми закладали туди набагато глибший сенс, аніж територіальна прив’язка.

“Я тут живу” – це про відповідальність того, що ти тут живеш і маєш робити навколо себе комфортний ландшафт і комфортну зону свого існування в цій системі координат, яка називається транспорт, екологія, прибудинкова територія і тому подібне.

Тобто так само, як ти живеш десь в будинку і хочеш, щоб там було чисто, свіжо, прибрано, не смерділо в під’їзді і був нормальний ліфт. Так само хочеться, коли ти живеш в Києві, щоб Київ виглядав так само комфортно.

“Якщо будуть позачергові вибори до парламенту, піду на них в обов’язковому порядку”

– Чому ви не пішли першим номером у списку Київради?

– Це питання, яке ми проговорювали і з партійним керівництвом, і на засідання політради.

І ми дійшли до висновку, який, можливо, комусь не сподобається. Там не стояло питання, що Притула цурається роботи в органах місцевої влади.

Керівництво вважало, і я з цим погодився, що в разі, якщо я програю мерські вибори, мій актив звужувати до роботи в Київській міській раді не зовсім корисно для партії, яка розраховує на мене в більш масштабних рівнях і кампаніях.

Тобто зараз ми з вами закінчуємо інтерв’ю, і я переходжу в інший кабінет і ми там там узгоджуємо мій графік подальший відряджень по регіонах. Тобто я, на жаль, не зміг би успішно суміщати роботу в Київраді і ті завдання, які ставить переді мною партія і політрада по розвитку партійних осередків.

– Зараз партія використовує вас як віп-агітатора чи як?

– Я – член політради партії “Голос” і заступник голови партії “Голос”, в мене є багато завдань, які лежать поза площиною віп-агітаторства.

Зараз переді мною буде стояти головне завдання – це збереження того активу, який у нас є по регіонах, незалежно від того, наскільки успішно чи не успішно вони пройшли цю кампанію на місцевих виборах.

Ми зараз будемо формувати коротку, середню, довготривалу стратегію для роботи в регіонах. І так, як я і перед виборами їздив від Слов’янська до Ужгорода, так само і зараз у мене вивільнилось достатньо багато часу для того, щоб налагоджувати максимально тісну комунікацію з регіонами, тому що, як показали останні два місяці, це була одна з не найсильніших планок в роботі центрального штабу та регіонів.

– Поясню своє запитання про Київраду. Перед тим, як Кличко став мером, він теж не одразу перемагав. Але попри це все, він працював у Київраді, далі він пішов працювати у парламент і там набирався політичного досвіду. Чому ви відмовляєтеся від політичного досвіду?

– Мені здається, що я буду мати нагоду отримувати більш суттєвий досвід і свою візію нести на загальноукраїнський рівень.

– Як ви збираєтеся далі залишатися в політиці? Що ви збираєтеся робити далі?

– Власне, частково я відповів уже на ваше запит