Доба в ООС: Окупанти стріляли під Авдіївкою, поранених немає

14 серпня на переважній більшості ділянок відповідальності українських підрозділів обстрілів не зафіксовано, лише під Авдіївкою окупанти 4 рази відкривали вогонь зі стрілецької зброї.

Про це йдеться у ранковому зведені штабу сил ООС – Укрінформ.

“Поблизу Авдіївки у ранковий та післяобідній час зафіксовано вогневу активність збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї. В обох випадках постріли були провокативними та не несли загрози життю нашим воїнам, тому українські захисники зброю у відповідь не застосовували”, – йдеться у повідомленні.

Також, минулої доби, виявлено факти інженерного обладнання позицій у бік наших підрозділів неподалік населених пунктів Хутір Вільний з напрямку тимчасово окупованого Золотого-5 та Новгородське з напрямку непідконтрольної Широкої Балки.

Загалом за минулу добу українські військовослужбовці задокументували 4 ворожі порушення домовленостей, досягнутих 22 липня в рамках Тристоронньої контактної групи.

Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає. Ситуація у районі проведення операції залишається повністю контрольованою українськими воїнами.

Від початку поточної доби, 15 серпня, на усіх ділянках фронту спостерігалася тиша, порушень повного та всеосяжного режиму припинення вогню не зафіксовано.

Як повідомляв Укрінформ, з 27 липня на Донбасі встановлений режим повного і всеосяжного припинення вогню.

 

Окупанти просувають позиції в бік ЗСУ і порушують “тишу” – штаб

Поблизу Авдіївки бойовики ОРДЛО здійснили вогневу провокацію зі стрілецької зброї.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресцентр штабу Об’єднаних сил.

“Поблизу Авдіївки зафіксовано ворожу вогневу провокацію зі стрілецької зброї. Постріли були неприцільними, тому наші воїни вогонь у відповідь не відкривали. Крім того, українськими військовими виявлено факти інженерного обладнання позицій у бік наших підрозділів неподалік населених пунктів Хутір Вільний та Новгородське”, – йдеться у повідомленні.

У штабі зауважили, що від початку поточної доби у районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано 3 порушення домовленостей, досягнутих 22 липня в рамках Тристоронньої контактної групи.

Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.

Як повідомляв Укрінформ, з 27 липня на Донбасі встановлений режим повного і всеосяжного припинення вогню.

 

Хомчак доповів Зеленському про “тишу” на Донбасі

Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак доповів Президенту Володимиру Зеленському, що режим тиші на лінії розмежування в зоні проведення ООС дотримується.

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави, про це Хомчак заявив на традиційній селекторній нараді під головуванням Президента.

«Обстрілів не було», – сказав він.

Окремо Головнокомандувач ЗСУ акцентував увагу на тому, що вчора бойовики на КПВВ «Станиця Луганська», посилаючись на карантинні заходи, знову не пропустили місію спостерігачів СММ ОБСЄ. Проте у той самий час у «Новотроїцькому» вони дали дозвіл на перевезення гуманітарного вантажу від Міжнародного комітету Червоного Хреста, зазначив Хомчак.

Як повідомлялося, від початку поточної доби, станом на 12.00, було зафіксовано один обстріл зі стрілецької зброї українських позицій з боку збройних формувань Російської Федерації у районі Авдіївки. З огляду на провокаційний характер обстрілу, українські військові вогонь у відповідь не відкривали.

Як повідомляв Укрінформ, з 27 липня на Донбасі встановлений режим повного і всеосяжного припинення вогню.

 

Окупанти пропускають людей через КПВВ на Донбасі повільно і не щодня — прикордонники

На Донеччині у КПВВ «Новотроїцьке» пропускні операції здійснюються у штатному режимі, але пропуск громадян з тимчасово окупованої території окупантами здійснюється повільно і не щодня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Держприкордонслужба.

Зазначається, що КПВВ «Новотроїцьке» продовжує функціонувати у штатному режимі, щоденно з 07:00 до 20:00.

“Станом на 12:00 сьогодні, через КПВВ «Новотроїцьке» до ТОТУ попрямувала 131 особа і 2 транспортних засоби, а до контрольованої території України – 17 осіб та 4 транспортних засоби”, – йдеться у повідомленні.

Як зауважують у ДПСУ, пропуск громадян з ТОТУ представниками російсько-окупаційних військ здійснюється наразі повільно і не щодня.

Прикордонники та правозахисники продовжують інформувати громадян про можливі ризики непропуску представниками НЗФ, адже головним для прикордонників є безпека цивільних осіб.

 

Справи Майдану: отруєння невідомими газами допоможе розслідувати експерт зі США

Потерпілі під час Революції гідності на Майдані від отруєння газами невідомого походження зустрілися зі спеціалістом-токсикологом зі США Іваном Русином.

Зустріч організував Офіс Генпрокурора спільно зі слідчими Державного бюро розслідувань, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Офісу.

“Токсиколог зі США надаватиме консультативну допомогу для встановлення обставин отруєння потерпілих в рамках розслідування злочинів, пов’язаних з насильницькою протидією зборам громадян, які проходили у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року у центральній частині м. Києва”, – зазначили у відомстві.

Повідомляється, що американський професор українського походження Іван Русин розповів учасникам зібрання про сучасні методи експертного дослідження для діагностування факту хімічних отруєнь та тілесних ушкоджень від них, а також відповів на запитання потерпілих щодо періоду розпаду хімічних речовин та їх впливу на організм людини.

На зустрічі визначено подальший план взаємодії для проведення експертиз та досліджень потерпілих на Майдані із використанням сучасних досягнень токсикології в рамках міжнародно-правової допомоги, додали в Офісі Генпрокурора.

Як повідомлялося, у березні Офіс Генерального прокурора заявив, що активізував роботу з проведення досліджень, необхідних для завершення комісійної експертизи спеціальних засобів, поставлених в 2014 році з території РФ, від хімічної дії яких постраждали учасники мирних протестів.

 

Велика кількість води у Криму йде на потреби військових РФ — Джелялов

Величезна кількість води в окупованомуму Криму йде на потреби російських, військових.

Про це, як передає Укрінформ, повідомив заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов у програмі «Насправді: Крим» на телеканалі «ДОМ».

На його думку, щоб повноцінно забезпечити Крим водою, необхідна вода з Північно-Кримського каналу.

«Я маю на увазі забезпечити в тій кількості, яка була до 2014 року. Зрозуміло, що Крим існував, жив і розвивався і до будівництва цього каналу, тільки це був зовсім інший Крим. І тому тут просто необхідно розуміти, що у Криму хоче робити нинішня влада. Ми знаємо, що величезна кількість води йде на потреби військових, будівництва тієї ж траси «Таврида». Тому тут постає питання, а на що сьогодні витрачається вода, яка у Криму власне є, ті невеликі резерви, які Крим має?», – сказав він.

Джелялов вважає, що це свідчить про те, що в очах місцевої влади жителі Криму і їхні потреби не завжди знаходяться на першому місці. «Та акція з прокладки труб дійсно покликана, на мій погляд, продемонструвати якусь турботу. Хоча насправді турботою було б повернути Крим власне Україні, щоб Україна, як і раніше, могла забезпечити всім необхідним, в тому числі й дніпровською водою, Кримський півострів», – зазначив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.

За його словами, зменшення горизонту підземної прісної води може привести до серйозних наслідків у Криму.

«Природно, кримська влада вже не перший рік шукає вихід із ситуації з водою, при цьому, за словами екологів, завдаючи Кримському півострову дуже серйозної екологічної шкоди. Тому що всі ці роки воду викачували з надр Кримського півострова, тим самим приводячи до засолення, до зменшення горизонту підземної прісної води. Зрештою, це може призвести до дуже серйозних наслідків і для сільського господарства, і взагалі для якісної води, питної мається на увазі. Були спроби опріснення морської води. Про це у принципі говорять експерти, говорять обережно. Деякі чиновники дозволяють собі дуже акуратно висловлюватися. Але всі вони ведуть до одного висновку – без повноцінної подачі води через Північно-Кримський канал вирішити водне питання у Криму просто на даний момент не вдасться», – заявив Джелялов.

Як повідомляв Укрінформ, раніше член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв заявив, що потреба збройних сил країни-окупанта у водних ресурсах залишається однією з основних передумов для вторгнення Росії в Україну з Криму.

Проблеми з водою почалися у Криму після анексії півострова Росією у 2014 році, коли Україна припинила поставки Північно-Кримським каналом.

 

На Донеччині завершили ремонт дороги, що з’єднує три прифронтові селища

На Донеччині завершили ремонт ділянки дороги, що з’єднує три прифронтові селища. Ця дорога будувалася з урахуванням бойової обстановки і в обхід місць, які прострілюються російськими окупантами.

Як передає Укрінформ, про це 14 серпня повідомляється на сайті Донецької військово-цивільної обласної адміністрації.

«Завершено ремонт ділянки дороги, що з’єднує прифронтові населені пункти Гладосово, Травневе та Семигір’я, і сполучає ці прифронтові селища із зовнішнім світом», – йдеться у повідомленні.

В ОДА нагадали, що у липні мешканці Бахмутського району під час зустрічі з головою Донецької обладміністрації Павлом Кириленко порушили проблему щодо укріплення важливої для трьох прифронтових селищ дороги – йшлося про необхідність завершення її підсипки шлаком.

Зазначається, що цю дорогу насипали просто посеред поля – з урахуванням бойової обстановки і в обхід місць, які прострілюються російськими терористичними формуваннями. Частково дорогу відсипали. Але залишилося трохи більше 60 метрів, на які бракувало матеріалу. Вирішити питання силами бюджету було неможливо, тому що дорога не перебуває на жодному балансі.

За дорученням Кириленка, це питання опрацювали, знайшли підприємство, яке допомогло із наданням необхідного шлаку для завершення робіт.

Наразі роботи завершено, майже всі ділянки дороги, яка розпочинається від Семигір’я до Травневого, знаходиться в задовільному стані. Залишилось підсипати невелику ділянку дрібною фракцією.

 

ТКГ засідає онлайн, тож потреби міняти майданчик у Мінську немає – Кулеба

Тристороння контактна група через пандемію коронавірусу продовжить засідання в режимі онлайн, тож питання про зміну мінського переговорного майданчика через події в Білорусі наразі не стоїть.

Як повідомляє Укрінформ, про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю UA:Українське радіо.

«Буду відвертим: я думаю, що коронавірус ще триватиме, і тому об’єктивних фізичних можливостей зустрітися в Мінську найближчим часом не буде, тому Тристороння контактна група засідатиме в режимі онлайн», – сказав Кулеба.

Коментуючи ідеї щодо зміни місця засідань ТКГ у зв’язку з протестними акціями в Білорусі, він зауважив, що «майданчик – це справа гнучка, його можна поміняти, але все-таки будемо сподіватися, що ситуація в Білорусі стабілізується, і робота продовжиться».

Водночас дипломат підкреслив, що головне не місце, де відбуваються засідання, а учасники, тобто насамперед Росія, Україна і ОБСЄ, а також зміст домовленостей, які «досягаються або не досягаються»,

Кулеба також назвав «райдужними» перспективи перспективи нормандського формату і висловив упевненість, що він працюватиме й надалі.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 13 серпня заявив, що попри останні події в Білорусі наступне засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі (ТКГ) відбудеться 18 серпня. На ньому розглядатимуться важливі питання, зокрема продовження дотримання режиму тиші та взаємне звільнення утримуваних осіб.

 

У Польщі з нагоди 100-річчя Варшавської битви вшанували пам’ять вояків УНР

Пам’ять вояків УНР – союзників Юзефа Пілсудського у боротьбі з більшовиками вшанували на Вольському православному кладовищі у Варшаві в межа відзначення 100-річчя Варшавської битви.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, участь у заході взяли представники української громади та дипломати, польські політики й урядовці, зокрема віцемаршалок Сейму Малгожата Госєвська, міністр сільського господарства і розвитку села Ян Кшиштоф Ардановський, міністр канцелярії президента Польщі Войцех Коларський.

“Сьогодні ми вшановуємо тут солдатів, офіцерів і генералів, які пліч-о-пліч з польським військом 100 років тому захищали незалежність Польщі, а також боролися за незалежність України. Вони є нашими спільними героями, і дуже добре, що можна віддати їм шану на цьому відновленому цвинтарі”, – заявив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він звернув увагу на те, що за часів СРСР пам’ять про вояків УНР знищувалася, а зараз її відроджено.

Український дипломат наголосив, що лише діючи спільно Україна і Польща здолають усілякі загрози.

“А ці загрози все ще є: 100 років тому українці боролися за Польщу, а 100 років по тому Польща допомагає Україні стати суверенною і незалежною країною”,- підкреслив Дещиця.

Голова управління з питань ветеранів та репресованих осіб уряду Польщі Ян Юзеф Каспшик наголосив, що в 1920 році вояки Симона Петлюри об’єдналися з польськими солдатами перед загрозою з боку комуністичної Росії. Він зазначив, що якби не зусилля Юзефа Підсудського і його соратника Петлюри, які добре розуміли плани більшовиків, то сьогодні могли б інший вигляд мати Польща, Україна та Європа.

“На цих добрих прикладах з минулого маємо будувати наші сучасні і майбутні відносини заради добра і братерства обох народів”,- зауважив Каспшик.

Память вояків УНР присутні вшанували молитвою, військовими залпами і покладанням вінків до пам’ятників. Зокрема, до могили генерала армії УНР Марка Безручка поклали вінки члени його родини, які приїхали з України.

Як повіломлялося, 13 серпня у Варшаві відкрито сквер імені генерала армії УНР Марка Безручка. Він очолював оборону від більшовиків міста Замосць на південному сході Польщі.

Варшавська битва, або “диво над Віслою” – це битва польської армії спільно з підрозділами армії УНР проти більшовицьких військ під командуванням Михайла Тухачевського, в результаті якої більшовики у серпні 1920 року зазнали поразки.

 

Україна і Польща разом захищають демократичні європейські цінності – Стефанішина

Україна і Польща разом захищають демократичні європейські цінності та міжнародне право від російської агресії.

Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила в інтерв’ю Польському агентству преси (РАР).

За її словами, 100 років тому український і польський народи героїчно боролися за відродження своєї державності.

«Сьогодні, як і сто років тому, ми спільно, пліч-о-пліч боронимо Європейський континент від російського неоімперіалізму. Ми відчуваємо підтримку і допомогу Польщі на шляху до членства України в ЄС і НАТО. Ми зробили правильні висновки з нашої історії і готові далі разом іти вперед, допомагаючи один одному і гідно відстоюючи «Нашу і Вашу Свободу», розвиваючи стратегічне партнерство між Україною і Польщею як між рівними і незалежними державами», – сказала віцепрем’єр.

Вона наголосила, що уже другий рік поспіль українська і польська молодь демонструють приклад справжнього єднання навколо спільної пам’яті про минуле та навколо прагнення будувати спільне європейське майбутнє.

«Я щиро радію, що саме молоде покоління українців і поляків у спільній ініціативі «Полум’я братерства» торують шлях добросусідства і формують міцний фундамент для партнерських добросусідських сучасних і майбутніх відносин між Україною та Республікою Польщею», – зазначила Стефанішина.

За її словами, неоімперська політика Кремля сьогодні загрожує суверенітету і територіальній цілісності не тільки незалежної України, а й намагається похитнути єдність і солідарність усього демократичного світу.

«І сьогодні Україна і Польща самовіддано захищають демократичні європейські цінності і міжнародне право. Агресія Росії наштовхується на рішучий опір не лише на східних кордонах України, але й тут – над Віслою», – зауважила Стефанішина.

На її переконання, у тому, що європейське співтовариство зберігає єдність і солідарність у політиці щодо російської агресії, є чимала заслуга активної позиції Польщі як повноправного члена ЄС і НАТО, ООН, ОБСЄ та інших міжнародних та регіональних об’єднань.

Віцепрем’єр нагадала, що нещодавно Україна, Польща і Литва утворили Люблінський трикутник, який в умовах сучасних викликів і загроз зробить держави ще більш міцними, успішними і процвітаючими.

«Історія навчила нас бути разом, щоб перемагати і рухатися вперед. Тільки так ми зможемо гарантувати мир, стабільність і процвітання наших народів та всієї об’єднаної Європи», – наголосила вона.

Як повідомляв Укрінформ, 28 липня у Польщі міністри закордонних справ України, Польщі та Литви заявили про створення “Люблінського трикутника” – нової платформи для політичного, економічного та соціального співробітництва.

 

Три складові членства: яким буде шлях України до НАТО

ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції –  УП

Два місяці тому Україна зробила великий крок на шляху до поглиблення практичної співпраці з НАТО: Північноатлантична рада надала нам статус партнера с розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP).

До цього такий статус мали лише п’ять країн, зокрема Грузія, а також країни-члени ЄС Швеція та Фінляндія.

Цей статус виданий нам не авансом. Він є визнанням внеску України у колективну безпеку на континенті та у світі і підсумовує вже виконаний нами масив роботи.

Але одночасно цей успіх поставив питання, яким буде наш подальший шлях до членства в Альянсі.

Спробуємо проаналізувати. Загальний алгоритм, який веде нас до членства, ділиться на три частини.

Перша, найбільш очевидна, але яка не вичерпує і половини справи – це взаємосумісність збройних сил.

Друга – реформи всередині країни, які у тому числі відображаються в Річних національних програмах.

Третьою є прагнення долучитися до великих процесів Альянсу, на кшталт формування Стратегічної концепції НАТО-2030.

Річна національна програма-2020

Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО є інструментом для досягнення відповідності критеріям членства в Альянсі. Реалізовані поступово та послідовно з року в рік, вони фундаментально трансформують країну, не обмежуючись лише військовими та оборонними питаннями.

В ЗМІ та соцмережах є чимало даних про те, чому саме 2020 рік для світу видався непростим. Як і решта планети, Україна відчула пандемію коронавірусу, глобальний локдаун і його економічні наслідки. Попри обставини, стратегічні пріоритети залишилися без змін, і ми вже пройшли “екватор” Річної національної програми (РНП) під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік.

Звітність за два квартали цього року від усіх учасників РНП (а це більше 70 міністерств та відомств, включно з державними підприємствами) свідчить: “політ нормальний”. Програма перебуває в активній фазі, загалом виконується в плановому режимі з дотриманням строків.

Тому ми спокійно готуємося до осіннього візиту в Україну експертів Міжнародного секретаріату НАТО. Висновки та рекомендації щодо виконання РНП-2020, отримані за результатами зустрічі, будуть враховані у розробці програми на наступний рік.

Стратегічні реформи

Кожна річна програма є комплексом стратегічних реформ, які наближують Україну до рівня країн-членів НАТО за багатьма напрямами, а не тільки армію. Ось промовистий факт: ВВП на душу населення в Північній Македонії (країна, яка увійшла до Альянсу цього року) становить понад 6 тисяч доларів. Майже вдвічі більше, ніж в Україні.

Це означає, що слідування цінностям демократії, свободи, верховенства права, на яких побудований Альянс, вимагають системних, ціннісних змін у країнах-претендентах. Що, своєю чергою, підвищує рівень життя громадян.

Річна національна програма 2020 року є особливо людиноцентричною. Досягнення відповідності критеріям членства розглядається крізь призму зміцнення демократії, економічних та інституційних реформ, боротьби з корупцією. Не зменшуючи уваги до сфери оборони та безпеки, вона водночас фокусується на системних перетвореннях.

Адже для безпеки необхідна внутрішня стійкість держави – а її дають лише економічна стабільність, верховенство права, сучасна інфраструктура, освіта та медицина.

І в цьому сенсі кроки, які ми маємо зробити для євроатлантичної інтеграції, багато в чому збігаються та доповнюють кроки в рамках євроінтеграції як такої.

Однією з головних запроваджених нами новацій є принципово новий підхід до оцінки виконання Програми. Тепер вона зосереджена в першу чергу на якісних, а не кількісних показниках.

Нам не потрібна галочка у звіті – нам потрібно, щоб за кожною дією було видно результат, що наближає Україну до НАТО, і водночас позитивно впливає на життя українців.

Іноді виконання РНП схоже на спорт: окремі базові “вправи” потрібно робити регулярно, щоб бути у хорошій формі. І щоразу фіксувати результат, порівнюючи себе сьогоднішнього із собою вчорашнім.

Україна і НАТО-2030

Після того, як внесок України у світову безпеку визнано НАТО наданням нашій країні статусу партнера з розширеними можливостями, очевидним стає і наступний крок – наше прагнення долучитися до аналітичного процесу формування стратегічного бачення майбутнього розвитку Альянсу “НАТО-2030” (NATO reflection process).

Ця концепція визначатиме розвиток Альянсу протягом наступних 10 років.

І не тільки в плані розширення, але і в сенсі створення дієвої архітектури євроатлантичної та світової безпеки, де будуть відображені виклики, що з’явилися за попередні роки.

Ми обговорювали важливість залучення української сторони до цього процесу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом під час мого візиту до Брюсселя. З нашої точки зору, логічно формувати Стратегічну концепцію НАТО-2030 з урахуванням досвіду, можливостей та стратегічної ролі України в збереженні безпеки на європейському континенті та у світі загалом, а також деталізації євроатлантичного руху країни.

Наш успіх на цьому шляху залежить від власної стратегічної ініціативи, спільної злагодженої і послідовної роботи на всіх напрямах – урядовому, парламентському, суспільному.

Військова безпека, заради якої колись створювався Північноатлантичний альянс, є лише частиною безпеки в широкому сенсі.

Тієї безпеки, що фактично дорівнює якості життя – і яка сьогодні є нормою для громадян країн-членів НАТО.

Публікації в рубриці “Експертна думка” не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автораОЛЬГА СТЕФАНІШИНАвіцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

 

Віцепрем’єр Стефанішина 15 серпня відвідає Польщу

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина 15 серпня відвідає Польщу для участі у заходах до 100-річчя Варшавської битви.

Про це Укрінформу повідомила прессекретар віцепрем’єр-міністра Руслана Данилів.

Програма урочистостей з нагоди 100-річчя Варшавської битви, які проходитимуть на площі Пілсудського у Варшаві, включає військовий церемоніал, виступ президента Польщі Анджея Дуди та військовий парад.

Окрім того, Стефанішина візьме участь у відкритті виставки «За нашу і вашу свободу… Українсько-польський союз 1920 року. Брати по зброї проти більшовицької агресії» у парку Королівські лазні, де виступить з вітальним словом.

Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві 13 серпня відкрили сквер імені генерала Армії Української Народної Республіки Марка Безручка.

Варшавська битва, або “диво над Віслою” – це битва польської армії і армії УНР проти більшовицьких військ під командуванням Михайла Тухачевського, в результаті якої більшовики у серпні 1920 року зазнали поразки.

 

У Харкові біля генконсульства РФ активісти вимагали звільнити кримського в’язня Приходька

Акція протесту проти незаконного ув’язнення кримського “свободівця” Олега Приходька відбулася сьогодні, 14 серпня, біля будівлі генерального консульства РФ у Харкові.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Олег Приходько – активіст “Свободи”, за віком – пенсіонер. Його затримали та відправили в СІЗО в жовтні 2019 року за нібито розповсюдження у Криму нацистських зображень. До цих зображень окупанти відносять портрети Степана Бандери та Романа Шухевича. Також Олега звинуватили у підготовці теракту у Криму, а у якості доказу надали посилання на його нібито листування у СМС-форматі, де йде мова про теракт, причому російською мовою”, – зазначив, відповідаючи на питання журналістів, заступник голови ВО “Свобода” в Харкові Андрій Коломійцев.

За його словами, є достовірні підтвердження рідних затриманого, що Приходько не вміє користуватися у режимі СМС, про що стверджує й він сам.

“Ми наполягаємо на тому, щоб Олега звільнили, бо його затримання та перебування в СІЗО незаконне. Ніяких доказів про підготовку теракту в Криму немає”, – додав активіст.

В акції взяли участь більше десяти людей. Вони тримали в руках прапори України, знамена з символікою ВО “Свобода”, плакати з написами “Олег Приходько – в’язень Кремля”, “Путін. Хазяїн Кремля – загроза всій Європі” та закликали триматися.

На завершення акції її учасники скандували: “Слава Україні – Героям Слава”.

З будівлі генконсульства до учасників акції ніхто не вийшов.

Підходи до дипломатичної установи охороняє поліція. Інцидентів не було.

Як повідомляв Укрінформ, 28 травня 2020 року в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону розпочався розгляд по суті кримінальної справи щодо Олега Приходька. Українського активіста обвинувачують за такими статтями КК РФ: ч. 1 ст. 30 і ч. 1 статті 205 (підготування до вчинення терористичного акту), ч. 1 статті 222 (придбання та зберігання вибухових речовин) і ч. 1 статті 223-1 (виготовлення вибухових речовин). 27 березня 2020 року Приходьку продовжили арешт до 15 вересня 2020 року, а через кілька днів етапували до Ростова-на-Дону.

 

Окупанти мінують нові ділянки на Донбасі – розвідка

Командування оперативного угруповання російських окупаційних військ використовує запроваджений з 27 липня режим припинення вогню для удосконалення інженерного обладнання своїх передових позицій.

Як передає Укрінформ, про це повідомив, із посиланням на даніГоловного управління розвідки Міністерства оборони України, на брифінгу речник Міноборони Михайло Шаравара.

За його словами, окупанти мінують нові ділянки місцевості, у тому числі поза межами опорних пунктів. При цьому, противник використовує як протитанкові, так і протипіхотні міни типу ПОМ-2 і ОЗМ-72 та саморобні вибухові пристрої. Високий рівень мінування місцевості призводить до втрат самих окупантів.

Речник повідомив, що, за даними розвідки, 12 серпня на протипіхотній міні підірвався бойовик одного з підрозділів.

Водночас, як зауважив Шаравара, зростає небезпека і для цивільного населення.

Так, 13 серпня на тимчасово окупованій території у Луганській області поблизу н. п. Щастя (Новоайдарський район) унаслідок підриву трактора на протитанковій міні під час виконання дорожніх робіт зазнала тяжких поранень цивільна особа, яка була за кермом трактора.

Як повідомляв Укрінформ, з 27 липня на Донбасі встановлений режим повного і всеосяжного припинення вогню.

 

На Донеччині знову припинили подачу води до деяких міст через аварію

На Донеччині, на магістральному водоводі Другого донецького водопроводу, виявлено нове пошкодження, тому через проведення ремонту припинена та скорочена подача води в ряд міст регіону.

Як передає Укрінформ, про це 14 серпня повідомляється на сайті Донецької військово-цивільної обласної адміністрації.

«Нове пошкодження виявлено на магістральному водоводі Другого донецького водопроводу діаметром 1400 мм сьогодні о 06:00. У зв’язку з проведенням аварійно-відновлювальних робіт припинено подачу води в міста Дружківка, Костянтинівка і селище Щербинівка (м. Торецьк). Скорочена подача води в Слов’янськ і Краматорськ», – йдеться у повідомленні.

В ОДА нагадали, що 12 серпня на магістральному водоводі діаметром 1400 мм Другого донецького водопроводу була усунута тріщина довжиною 3,2 метри. На пошкоджену ділянку водоводу було накладено металевий сегмент розміром 3,2 Х 0,3 метри.

Другий донецький водопровід – головне джерело водопостачання для міст Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка, а також прилеглих сіл і селищ. 20 км цього водопроводу знаходиться в аварійному стані і потребує заміни.

Як повідомлялося, комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» створено в 1930 році у зв’язку з великим дефіцитом водних ресурсів на Донбасі. Централізована подача води здійснюється на відстань 270 км від річки Сіверський Донець каналом Сіверський Донець-Донбас і далі Південнодонбаським водогоном до Маріуполя.

КП «Вода Донбасу» надає послуги водопостачання споживачам 289 населених пунктів, послуги водовідведення – споживачам 79 міст і селищ Донецького регіону.

Протягом 2014 і 2015 років через пошкодження під час обстрілів канал Сіверський Донець – Донбас неодноразово був зупинений на ділянках 3 та 4 підйомів.

 

Співпраця громади та України критично важлива на тлі інформаційної війни РФ – Ґрод

Світова українська громада та уряд України повинні звучати як один потужний голос на тлі інформаційної війни, яку веде РФ.

Як передає Укрінформ, про це заявив президент СКУ Павло Ґрод в ході телеконференції провідників Світового Конґресу Українців (СКУ) та першої заступниці Міністра закордонних справ України Еміне Джапарової.

«Cпівпраця світової української громади та України критично важлива задля розбудови підтримки української держави у світі. В час, коли Росія веде інформаційні війни, перекручує історію та намагається відбілити злочини минулого – ми маємо діяти спільно, і говорити як один потужний голос»,  – наголосив президент СКУ Павло Ґрод.

Сторони обговорили на зустрічі пріоритетні напрямки співпраці МЗС-СКУ та майбутні можливі спільні ініціативи публічної дипломатії на підтримку України.

Павло Ґрод наголосив на важливості продовження співпраці та окреслив напрямки майбутніх спільних проєктів. Марія Купріянова, Виконавчий директор СКУ, відзначила успішні заходи публічної дипломатії, проведені у червні та липні цього року спільно з Представництвом України при ЄС: панельна дискусія щодо деокупації Криму  та дискусія присвячена аналізу мінського процесу.

Перша заступниця міністра МЗС України зазначила: «Роботу, яку проводить СКУ для подолання російської агресії, розбудови потужної європейської України, збереження української ідентичності у світі важко переоцінити».

До питань зовнішньої трудової міграції та захисту прав трудових мігрантів звернувся Директор Представництва СКУ в Україні Сергій Касянчук. Він розповів про пропозицію створення дорадчого міжвідомчого органу, з якою СКУ нещодавно звернувся до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Еміне Джапарова та Лариса Дір, начальниця Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва МЗС України, відзначили важливість цієї ініціативи.

Перший Віцепрезидент СКУ Стефан Романів торкнувся теми визнання Голодомору 1932 – 1933-х років геноцидом українського народу, а також визнання геноцидом депортації кримськотатарського народу у 1944 році. Ряд успішних інформаційних кампаній у цьому напрямку вже здійснено світовими українськими організаціями та громадами в складі СКУ. Менш ніж за місяць понад 10 тисяч осіб підписали петицію про включення терміну Голодомор до англомовних словників.

 

Смілянський просить Президента вивести його з наглядової ради Укроборонпрому

Гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський написав заяву Президенту Володимиру Зеленському з проханням вивести його зі складу наглядової ради Укроборонпрому у зв’язку зі службовою необхідністю.

Про це він написав у Фейсбуці та оприлюднив фото заяви – Укрінформ.

“Трохи менше ніж рік тому я був призначений Президентом до наглядової ради ДК “Укроборонпром”. Члени НР не отримують зарплату, але отримали можливість допомогти цій стратегічній компанії вийти з того… стану, в якому вона опинилася. Попереду ще величезний і довгий шлях, і в нинішньому форматі компанія точно не може ефективно розвиватися, але я дуже сподіваюся, що цей шлях буде пройдений. Мій же шлях у НР добігає кінця”, – зазначив Смілянський.

Він пояснив також, що Укрпошта найближчим часом підпише багатомільйонну (в євро) інвестиційну угоду з провідними міжнародними фінансовими інституціями.

“За їхніми правилами – вони не можуть це робити з особами, які мають відношення до оборонної галузі. Тому сьогодні я попросив Президента України вивести мене зі складу Наглядової ради”, – зазначив Смілянський.

Як повідомлялося, членом Наглядової ради Укроборонпрому генеральний директор Укрпошти Смілянський став у жовтні 2019 року.

 

Уруський назвав міста, де розмістять відділи Міністерства стратегічних галузей

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України матиме чотири територіальних відділи у містах зі значною концентрацією підприємств.

Про це сказав очільник міністерства Олег Уруський, перебуваючи з робочою поїздкою у Харкові, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми в структурі нашого міністерства передбачаємо створення чотирьох територіальних відділень, зокрема, ми планували, щоб вони співпадали з територіальними відділеннями Академії наук, так воно і буде, напевне, і в містах, де сконцентровано промислові підприємства. Такі відділення будуть у Харкові, Дніпрі, Миколаєві та Львові», – сказав Уруський.

Міністр наголосив, що територіальні відділи матимуть постійний контакт із підприємствами і допоможуть їм оперативно вирішувати проблемні питання, що постають у процесі роботи.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 16 липня призначила Олега Уруського на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. За його словами, нове міністерство налічуватиме до 300 працівників.

 

Укроборонпром назвав ТОП-10 країн – основних імпортерів української продукції

Активна робота спецекспортерів Укроборонпрому дозволила укласти з початку року близько 140 експортних контрактів із 36 країнами світу.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться на сайті Концерну.

ДК “Укроборонпром” підбив підсумки діяльності підприємств-спецекспортерів Концерну у першому півріччі 2020 року. Зокрема, йдеться про основні показники роботи 5 державних компаній: “Спецтехноекспорт”, “Укрспецекспорт”, “Укрінмаш”, “Прогрес” та “Укроборонсервіс”.

Загальний обсяг експорту озброєння та військової техніки до іноземних країн підприємств-спецекспортерів Концерну за перше півріччя склав майже $145 млн.

У Концерні зауважили, що, попри світову пандемію, активна робота спецекспортерів дозволила укласти близько 140 експортних контрактів з 36 країнами світу на загальну суму $142 млн. Усього за цей період укладено експортно-імпортних контрактів на $154 млн.

У ТОП-10 країн – основних імпортерів української продукції, частка експорту яких склала 85%, значаться: Китай, Туреччина, Пакистан, Індія, Йорданія, В’єтнам, Азербайджан, Алжир, Марокко, Ефіопія.

Серед вагомих експортних поставок (понад $5 млн) у першому півріччі 2020 року слід відмітити постачання до КНР обладнання та складових до техніки ВМС, а також надання послуг з R&D за авіадвигунобудівною тематикою, постачання до Туреччини радіолокаційної станції та супутніх товарів, постачання до Йорданії комплектувальних виробів для ракетного озброєння, а також надання послуг з ремонту авіадвигунів для В’єтнаму.

У регіональній структурі міжнародних передач товарів військового призначення переважає Азіатсько-Тихоокеанський регіон – 56% від усіх поставок. Частка європейських країн у регіональній структурі експорту озброєння та військової техніки зросла до 19%, у 2019 році вона становила 13%, а у 2013 році – всього 3%.

Третім географічним ринком вітчизняної продукції військового призначення є Близький Схід та Північна Африка – 18%.

У структурі експорту озброєнь та військової техніки традиційно перше місце займає постачання авіаційної техніки, надання послуг з ремонту і модернізації та постачання запчастин до неї – 30%, сегмент військово-морської техніки склав 25%, бронетанкової техніки та техніки ППО – 16% та 14% відповідно.

Наймасштабніші контракти, укладені у першому півріччі 2020 року, були на постачання систем ППО до країн Європи та Америки, високоточної зброї до однієї з країн Близького Сходу.

Введення основними партнерами України у сфері ВТС карантинних заходів призвело до скасування всіх виставкових заходів, офіційних візитів, більшості зустрічей та переговорів, випробувань та приймально-здавальних робіт, що в свою чергу ускладнило реалізацію укладених контрактів та знизило показники експорту/імпорту продукції та послуг в середньому на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Слід зауважити, що падіння основних показників діяльності торкнулося не тільки українських експортерів, а стало загальносвітовою тенденцією на ринку озброєнь.

 

Українські військові отримали партію нових БТР-4Е

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.Морозова (ХКБМ), що входить до складу ДК “Укроборонпром”, передало Міністерству оборони України останні чотири БТР-4Е .

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні Концерну.

“Вчора (13.08), із випередженням графіку, віддали останню партію бронетранспортерів для військових. Усі 45 машин готові та вже передані замовнику. Частина цих нових БТР-4Е прямує на Київ – вони візьмуть участь в урочистостях до Дня незалежності України”, – повідомив директор ХКБМ Яків Мормило.

Бронетранспортери від ХКБМ укомплектовано кулеметами виробництва київського заводу “Маяк”, що є співвиконавцем контракту. Виконання контракту по БТР-4Е фактично відродило виробництво на цьому підприємстві.

“Для нас це був принциповий контракт. Його розблокування та вчасне виконання – за графіком, узгодженим із замовником, без нарікань на якість – це приклад того, що підприємства Укроборонпрому працюють по-новому. Основний замовник нашої бронетехніки – Міноборони. Ми хотіли довести військовим, що спроможні робити якісну техніку вчасно. І ми це зробили. На черзі – другий проблемний контракт – БТР для Нацгвардії. Його реалізація була неможлива через те, що ХКБМ виконував замовлення для військових на максимальній виробничій потужності заводу. Тепер усі перепони усунуті, і незабаром нацгвардійці отримають першу партію машин”, – розповів заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Мустафа Найєм під час відвідування ХКБМ 13 серпня.

Сьогодні, 14 серпня, на підприємстві перебуває також віцепрем’єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

Він оглянув основні виробничі цехи заводу, ознайомився з етапами виготовлення БТРів та зробив короткий тест-драйв БТР-4Е: “Краще, ніж на “мерседесі”, – так прокоментував Уруський поїздку на бронетранспортері.

В Концерні повідомили, що виконання поставок бронетранспортерів відбувається за контрактом з Міноборони від 2016 року, який був розблокований спільними зусиллями Президента, Кабінету Міністрів, Міноборони та нового керівництва Укроборонпрому наприкінці 2019 року. Перші відвантаження військовим бронетехніки після відновлення робіт за контрактом відбулися у грудні 2019 року – ХКБМ передав військовим 12 бронетранспортерів БТР-4Е. Далі відвантаження відбувалися чітко за графіком, попри особливий режим роботи підприємства у зв’язку із заходами карантину.

 

Військові на тренуванні показали “Смерчі”і “Точку-У” в дії

На одному з полігонів Херсонської області відбулися планові заняття зі злагодженості розрахунків реактивних систем залпового вогню «Смерч» та тактичних ракетних комплексів «Точка-У».

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться на сайті Міноборони.

Як зазначається, польові тренування пройшли в умовах, максимально наближених до бойових.

“В угрупованні військ, які боронять південь України, згідно з планом, щодня тривають заходи бойової підготовки. Тому саме завдяки гарним вмінням та навичкам наші воїни демонструють добрий вишкіл та високу професійну майстерність”, — наголосив командувач об’єднаних сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв.

За його словами, батареї і розрахунки швидко здійснили марш, зайняли вогневі позиції, розгорнулись і відпрацьовували точне наведення на цілі. Вже на завершення вони оперативно і швидко відійшли з позицій та вирушили до районів зосередження.

В районах відповідальності Командування об’єднаних сил Збройних Сил обстановка стабільна та контрольована, підкреслив Наєв.

 

Президент пропонує врегулювати допуск слідчих і прокурорів у район ООС

Президент пропонує внести зміни до Закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” щодо допуску дізнавачів, слідчих та прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Відповідний законопроект №3984 зареєстрований у парламенті, передає Укрінформ.

Текст документа на сайті ВР наразі відсутній.

У картці законопроєкту зазначається, що його передано на розгляд керівництву парламенту.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський звернувся до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням провести позачергове засідання парламенту 25 серпня. На ньому має бути розглянуто низку питань, зокрема законопроєкт щодо збільшення розміру мінімальної заробітної платні.

 

Зеленський привітав Нетаньягу з “історичним” досягненням угоди між Ізраїлем та ОАЕ

Президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові привітав Прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу з досягненням домовленостей про нормалізацію відносин між Ізраїлем та ОАЕ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

«Це – історичне досягнення і яскравий приклад можливостей діалогу та дипломатії, який можуть наслідувати інші країни регіону», – сказав Зеленський.

Нетаньягу своєю чергою зауважив, що Ізраїль уклав не першу мирну угоду з арабською країною, і висловив сподівання, що будуть і інші мирні угоди та врешті-решт у регіоні запанує мир.

Зазначається, що на початку розмови очільник ізраїльського уряду привітав досягнуті домовленості щодо встановлення всеосяжного режиму припинення вогню на лінії розмежування на Сході України та прогрес у виконанні Мінських угод.

Як повідомляв Укрінформ, ОАЕ та Ізраїль уклали угоду про нормалізацію взаємовідносин за посередництва США. Внаслідок цього договору Ізраїль призупинить свої плани анексувати значні частини окупованого Західного берега Йордана.

До цього часу Ізраїль не мав жодних дипломатичних відносин із арабськими країнами Перської затоки. Проте спільна для сторін загроза з боку Ірану посприяла активізації неофіційних контактів між Ізраїлем та арабськими державами, включаючи ОАЕ.

Ця угода стала третім подібним ізраїльсько-арабським договором із 1948 року: в 1979 році був підписаний договір із Єгиптом, а в 1994 році – з Йорданією.

 

Нетаньягу анонсував завершення ратифікації Угоди про ЗВТ з Україною

Ізраїль найближчим часом завершить ратифікацію Угоди про вільну торгівлю з Україною.

У цьому Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу запевнив Президента України Володимира Зеленського під час телефонної розмови, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.

Зазначається, що співрозмовники обговорили активізацію торгівельної співпраці між країнами.

«Біньямін Нетаньягу повідомив, що його уряд найближчим часом має завершити ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Ізраїлем та Україною. Володимир Зеленський привітав цей довгоочікуваний крок», – йдеться у повідомленні.

Президент також розповів, що Кабінет Міністрів працює над тим, аби надати святам Песах, Ханука та Рош га-Шана державного статусу.

Зеленський запросив Прем’єр-міністра Нетаньягу відвідати Україну з візитом. У відповідь очільник ізраїльського уряду зазначив, що буде радий бачити главу Української держави з візитом в Ізраїлі.

Як повідомляв Укрінформ, глава МЗС Ізраїлю Габі Ашкеназі у розмові з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою 16 червня заявив, що Кнесет (парламент) Ізраїлю у найближчі тижні планує ратифікувати Угоду про зону вільної торгівлі з Україною, яка була укладена 21 січня 2019 року.

Українська сторона завершила процедуру ратифікації 6 серпня 2019 року.

 

Палестина відкликала посла у ОАЕ через “історичну угоду” з Ізраїлем

Палестинська національна автономія (ПНА) відкликала свого посла у Об’єднаних Арабських Еміратах.

Як передає Укрінформ, про це заявив міністр закордонних справ ПНА Ріяд аль-Малікі, повідомляє палестинське агентство WAFA.

Такий крок був зроблений після того, як ОАЕ та Ізраїль уклали угоду про нормалізацію взаємовідносин за посередництва США.

Внаслідок цього договору, як зазначається, Ізраїль призупинить свої плани анексувати значні частини окупованого Західного берега Йордана.

Як повідомляв Укрінформ, до цього часу Ізраїль не мав жодних дипломатичних відносин із арабськими країнами Перської затоки. Проте спільна для сторін загроза з боку Ірану посприяла активізації неофіційних контактів між Ізраїлем та арабськими державами, включаючи ОАЕ.

Ця угода стала третім подібним ізраїльсько-арабським договором із 1948 року: в 1979 році був підписаний договір із Єгиптом, а в 1994 році – з Йорданією.

 

У Чехії дипломата РФ спіймали на незаконній купівлі боєприпасів

Чеські спецслужби викрили дипломата посольства РФ у Празі на тому, що він незаконно купував набої для снайперських гвинтівок та інші боєприпаси.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на програму Radiožurnál Чеського радіо.

Операція по затриманню відбулася ще 25 червня під час купівлі-продажу на автостоянці в Ржичанах (центральна Чехія). Затриманий виявився цивільним співробітником військового аташату посольства РФ та, очевидно, за сумісництвом – однієї з російських спецслужб (однак, як і в інших подібних випадках, доказів для цього бракує). Слідчі виходять з того, що боєприпаси були призначені для російськомовного «тіньового світу» або безпосередньо для прихованих операцій російських спецслужб на території ЄС.

Такий товар можна офіційно придбати лише у ліцензованого дилера. За незаконну закупівлю боєприпасів загрожує строк до 5 років у в’язниці. Від притягнення до кримінальної відповідальності чоловіка врятував дипломатичний імунітет. Дипломат був звільнений і виїхав до Росії одразу після цього.

За джерелами з дипломатичних кіл, російська сторона у цій справі не протестувала проти дій чеської влади та відкликала затриманого представника у повній тиші, уникнувши його офіційної депортації.

«Їм було зрозуміло, що їх спіймали зі спущеними штаньми», – прокоментувало високопоставлене джерело з дипломатичного середовища. За його словами, це серйозний випадок, який свідчить про те, що російська адміністрація не боїться використовувати так звані методи безробітних на території країн-членів Європейського Союзу.

Спецоперація була проведена завдяки кооперації з продавцем, під наглядом детективів Національного штабу проти організованої злочинності, а також офіцерів військової розвідки.

Ця справа сталася на тлі «шпигунської хвилі» у відносинах між двома державами. Затримання сталося рівно через три тижні після того, як Чехія оголосила про висилку двох інших російських дипломатів – керівника Російського культурного центру в Празі Андрія Кончакова та його підлеглого Ігоря Рибакова. Є підозра, що й ці двоє насправді були офіцерами російських спецслужб. З іншого боку, днями російська влада в Москві заарештувала місцевого радника голови космічного агентства Роскосмос та колишнього журналіста Івана Сафронова за підозрою в нібито передачі чеським спецслужбам інформації про поставки російської зброї до Близького Сходу та в Африки.

Служби інформаційної безпеки ЧР (BIS) вже давно оцінює діяльність російської розвідки на території Чехії як одну з найбільш ризикованих. У своїх щорічних доповідях BIS також звертає увагу на чисельність російської дипломатичної місії в Чехії: у російському посольстві в Празі працює близько 140 працівників, тоді як, наприклад, США мають близько 70 людей, а Китай – близько 30.

 

Протести в Болгарії: силовики знесли наметове містечко

У столиці Болгарії Софії поліція демонтувала наметове містечко, напередодні встановлене протестувальниками.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Балканський оглядач.

Нові акції протесту у болгарській столиці розпочалися пізно ввечері у четвер, 13 серпня. Протестувальники перекрили перехрестя біля посольства Румунії, встановили намети та спорудили барикади зі сміттєвих баків, дерев’яних піддонів та автомобільних покришок.

Сьогодні зранку, близько 5-ї години, поліція демонтувала споруди. Було затримано трьох учасників протесту.

Водночас у Софії продовжується блокування Орлового мосту, майдану Незалежності та перехрестя перед Софійським університетом.

Розпочалося блокування вулиць також у місті Пловдив. Минулої ночі протестувальники вперше перекрили два перехрестя у центрі міста.

Як повідомлялося, загальнонаціональні антиурядові та антикорупційні протести в Болгарії розпочалися 9 липня, після обшуків в адміністрації президента, які були обумовлені розслідуванням двох не пов’язаних між собою справ про корупцію та розголошення державної таємниці.

Глава держави Румен Радев поклав відповідальність за обшуки на прем’єра і закликав міністрів скласти повноваження, порівнявши уряд з мафією.

 

Прем’єр Болгарії закликав змінити Конституцію та заявив про готовність до відставки

Голова уряду Болгарії Бойко Борисов пропонує скликати Великі національні збори та внести зміни до Конституції держави.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Novinite.

14 серпня Борисов оприлюднив проєкт змін до Конституції, підготовлений його правлячою партією ГЕРБ.

Згідно з проєктом, пропонується скоротити кількість депутатів Національних зборів (парламенту) з 240 до 120, а у Великих народних зборах — з 400 до 280 депутатів.

Пропонується ліквідувати Вищу судову раду та створити натомість Судову раду суддів та Судову раду прокурорів. Ці дві ради окремо розглядатимуть кадрові питання, що стосуються суддів та прокурорів зі слідчими.

Також передбачається встановити термін повноважень голови Верховного касаційного суду, Вищого адміністративного суду та генерального прокурора – 5 років.

Радам суддів та прокурорів запропонують створити окремі інспекції, тобто не бути однією інспекцією, як зараз. Пропонується також запровадити інститут індивідуальної конституційної скарги.

Крім того, пропонується обмежити повноваження міністра юстиції до пропонування проєктів бюджету відповідним органам та управління нерухомістю судової влади.

“Щойно Національні збори приймуть рішення щодо проведення виборів у Великі народні збори відповідно до ст. 160 Конституції, я піду у відставку з посади голови уряду в той же день”, – сказав Борисов.

Як повідомлялося, загальнонаціональні антиурядові та антикорупційні протести у Болгарії розпочалися 9 липня, після обшуків в адміністрації президента, що були обумовлені розслідуванням двох не пов’язаних між собою справ про корупцію та розголошення державної таємниці.

Голова держави Румен Радев поклав відповідальність за обшуки на прем’єра та закликав міністрів скласти повноваження, порівнявши уряд з мафією.

 

МЗС обурене заявами Лукашенка щодо “українського сліду” на протестах в Білорусі

Міністерство закордонних справ України прокоментувало слова президента Білорусі Олександра Лукашенка про те, що до країни на протести їдуть з інших країн, зокрема й України.

Про це йдеться в заяві МЗС – Укрінформ.

“МЗС України висловлює занепокоєння заявами керівництва Республіки Білорусь щодо участі громадян України в організації, наголошуємо, мирних протестів у зв‘язку з результатами президентських виборів”, — кажуть у відомстві.

Також МЗС обурено тим, що “президент дружньої нам держави” звинуватив українців у дестабілізації ситуації в Білорусі. У заяві наголошується, що жодних доказів цьому немає.

Натомість українське МЗС нагадало, що докази злочинів затриманих у Білорусі бойовиків ПВК “Вагнера” є, і їх детально українська сторона виклала у запиті на екстрадицію.

“Натомість «вагнерівці», з благословення білоруської влади, повертаються в РФ. Щоб і надалі здійснювати злочини на території суверенних держав”, — йдеться в заяві.

Як повідомляв Укрінформ 29 липня білоруські правоохоронні органи затримали 33 осіб, які виявилися найманцями російської приватної військової компанії “Вагнера”.

Офіс генерального прокурора України направив до генпрокуратури Республіки Білорусь запити про видачу 28 учасників збройного конфлікту на Донбасі, які, за даними Києва, брали участь у бойових діях на Донбасі проти України, однак, за словами заступника Генпрокурора Гюндуза Мамедова, вони були проігноровані.

У середу, 5 серпня, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що готовий до співпраці з Україною з питань затриманих бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнера”.

6 серпня він доручив запросити в Білорусь генеральних прокурорів Росії та України для з’ясування ситуації із затриманими бойовиками.

14 серпня затримані в Білорусі наприкінці липня за підозрою в організації масових заворушень 32 бійці російської приватної військової компанії “Вагнера” повернулися до РФ.

 

Данілов про рішення Білорусі видати “вагнерівців” РФ: Не дружній крок щодо України

Повернення білоруською владою бойовиків “Вагнер” до Росії не є дружнім кроком стосовно України та може негативно позначитися на відносинах двох держав.

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу РНБО, про це сказав глава ради нацбезпеки Олексій Данілов.

“На жаль, влада Білорусі ухвалила не правове рішення, яке не відповідає духу двосторонніх взаємовідносин, і є не дружнім кроком по відношенню до України”, – наголосив Данілов, коментуючи ситуацію, пов’язану з поверненням бойовиків приватної військової компанії “Вагнер” до Росії.

Зокрема він зазначив, що це рішення негативно позначиться на відносинах двох держав, оскільки Україна зібрала достатньо доказів щодо участі бійців “Вагнер” у збройному конфлікті на Донбасі в складі незаконних збройних формувань Російської Федерації. Офіс Генерального прокурора України ще 11 серпня звернувся до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь із запитами про видачу 28 осіб, затриманих 29 липня 2020 року правоохоронними органами Білорусі. Всім цим 28 особам, серед яких 9 громадян України, було обґрунтовано повідомлено про підозру в участі у терористичній організації (ч. 1 ст. 258-3 КК України).

Закон і повага до правових процедур вимагали від білоруської сторони іншого рішення щодо “вагнерівців“.

“Зі своєї сторони хочемо зазначити, що Україна знайде час і можливість, маючи доказову базу, притягувати всіх винних у скоєнні злочинів на нашій території до кримінальної відповідальності, в якій би далекій країні вони не переховувалися”, – наголосив Секретар РНБО України.

Як повідомляв Укрінформ 29 липня білоруські правоохоронні органи затримали 33 осіб, які виявилися найманцями російської приватної військової компанії “Вагнера”.

Офіс генерального прокурора України направив до генпрокуратури Республіки Білорусь запити про видачу 28 учасників збройного конфлікту на Донбасі, які, за даними Києва, брали участь у бойових діях на Донбасі проти України, однак, за словами заступника Генпрокурора Гюндуза Мамедова, вони були проігноровані.

У середу, 5 серпня, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що готовий до співпраці з Україною з питань затриманих бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера.

6 серпня він доручив запросити в Білорусь генеральних прокурорів Росії та України для з’ясування ситуації із затриманими бойовиками.

14 серпня затримані в Білорусі наприкінці липня за підозрою в організації масових заворушень 32 бійці російської приватної військової компанії “Вагнера” повернулися до РФ.

 

Видача “вагнерівців” РФ ставить під сумнів засади верховенства права — Завітневич

14.08.2020 23:39

Голова парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич вкрай розчарований рішенням Білорусі щодо видачі бойовиків “Вагнера” РФ.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, передає Укрінформ.

За його словами, затриманим в Білорусі 28 бойовикам, серед яких 9 українців, було повідомлено про підозру в участі у терористичній організації за частиною 1 статті 258-3 Кримінального кодексу України, однак “влада дружньої сусідньої нам держави ухвалила рішення повернути затриманих до Росії”.

“Безумовно, таке рішення — є правом суверенної держави Республіки Білорусь. Однак в Україні очікували іншого, з точки зору Верховенства права, рішення. Україна одразу висловила готовність надати правоохоронцям Республіки Білорусь відповідні матеріали кримінальних проваджень, Офіс Генпрокурора звернувся з відповідним запитом про видачу бойовиків ПВК “Вагнера” до білоруської сторони та навіть отримав сигнал про готовність це зробити”, – йдеться у повідомленні.

За словами Завітневича, рішення “складно назвати об‘єктивним і юридично обґрунтованим”.

“Такий крок наших білоруських партнерів ставить під сумнів засади Верховенства права і залишає безкарними дії осіб, які обґрунтовано підозрюються у злочинах на території не лише держави Україна, а й інших країн”, – переконаний він.

Як повідомляв Укрінформ 29 липня білоруські правоохоронні органи затримали 33 осіб, які виявилися найманцями російської приватної військової компанії “Вагнера”.

Офіс генерального прокурора України направив до генпрокуратури Республіки Білорусь запити про видачу 28 учасників збройного конфлікту на Донбасі, які, за даними Києва, брали участь у бойових діях на Донбасі проти України, однак, за словами заступника Генпрокурора Гюндуза Мамедова, вони були проігноровані.

У середу, 5 серпня, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що готовий до співпраці з Україною з питань затриманих бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера.

6 серпня він доручив запросити в Білорусь генеральних прокурорів Росії та України для з’ясування ситуації із затриманими бойовиками.

14 серпня затримані в Білорусі наприкінці липня за підозрою в організації масових заворушень 32 бійці російської приватної військової компанії “Вагнера” повернулися до РФ.

 

Президент шкодує про рішення Лукашенко віддати терористів “Вагнера” Путіну

В Офісі Президента Володимира Зеленського відреагували на інформацію про видачу Росії затриманих у Білорусі бойовиків ПВК “Вагнера”.

Про це ОП повідомив у Facebook, передає Укрінформ.

Офіс президента заявив, що українська сторона очікувала від Білорусі “більш юридично коректного та зваженого рішення”.

“Україна з прикрістю сприймає рішення Республіки Білорусь передати Росії раніше затриману групу осіб, які належать до приватної військової компанії «Вагнера». Безумовно, Республіка Білорусь – незалежна держава з власною позицією, але українська сторона очікувала більш юридично коректного й зваженого рішення”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ 29 липня білоруські правоохоронні органи затримали 33 осіб, які виявилися найманцями російської приватної військової компанії “Вагнера”.

Офіс генерального прокурора України направив до генпрокуратури Республіки Білорусь запити про видачу 28 учасників збройного конфлікту на Донбасі, які, за даними Києва, брали участь у бойових діях на Донбасі проти України, однак, за словами заступника Генпрокурора Гюндуза Мамедова, вони були проігноровані.

У середу, 5 серпня, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що готовий до співпраці з Україною з питань затриманих бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера.

6 серпня він доручив запросити в Білорусь генеральних прокурорів Росії та України для з’ясування ситуації із затриманими бойовиками.

14 серпня затримані в Білорусі наприкінці липня за підозрою в організації масових заворушень 32 бійці російської приватної військової компанії “Вагнера” повернулися до РФ.

 

“Вже понаїхали”: Лукашенко вказав на “винуватців” протестів з-за кордону

14.08.2020 21:09

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що проти Білорусі почалась агресія, організована з-за кордону, зокрема серед “агресорів” згадав Україну.

Як передає Укрінформ з посиланням на Радіо Свобода, про це Лукашенко заявив на зустрічі з членами ради безпеки країни, коментуючи протести, які тривають у білоруських містах.

Як зазначається, Лукашенко звернувся до громадян: «Не виходьте зараз на вулиці! Зрозумійте, що вас та наших дітей використовують зараз як гарматне м’ясо! Сьогодні вже понаїхали сюди з Польщі, Голландії, України, з цієї Відкритої Росії” Навального і так далі і тому подібне. Вже агресія почалася проти країни”.

Лукашенко додав, що не зможе стабілізувати обстановку, якщо буде “сидіти та чекати”.

Проте попросив силовиків не бити лежачих людей: “Якщо вже людина впала і лежить, її не треба бити. Тобто повинне бути певне гальмо”.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні результати виборів, згідно з якими чинний голова держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

У Білорусі шостий день тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати та водомети. З початку протестів було затримано більш як 6,7 тис. осіб. До лікарень потрапили щонайменше 250 осіб, є загиблі.

 

Білорусь передала РФ 32 затриманих бойовиків “Вагнера”

14.08.2020 20:34

Затримані в Білорусі наприкінці липня за підозрою в організації масових заворушень 32 бійці російської приватної військової компанії “Вагнера” ​​повернулися в РФ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Meduza з посиланням на Генпрокуратуру РФ.

“Ще один росіянин залишився в Білорусії, оскільки крім російського, у нього є ще й білоруський паспорт. Влада Білорусії називали затриманих бійцями ПВК« Вагнер». Російські дипломати заявляли, що це співробітники охоронного підприємства, які їхали транзитом через Білорусію на роботу за контрактом “, – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ 29 липня білоруські правоохоронні органи затримали 33 осіб, які виявилися найманцями російської приватної військової компанії “Вагнера”.

Офіс генерального прокурора України направив до генпрокуратури Республіки Білорусь запити про видачу 28 учасників збройного конфлікту на Донбасі, які, за даними Києва, брали участь у бойових діях на Донбасі проти України.

У середу, 5 серпня, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що готовий до співпраці з Україною з питань затриманих бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера.

6 серпня він доручив запросити в Білорусь генеральних прокурорів Росії і України для з’ясування ситуації із затриманими бойовиками.

 

Євросоюз не визнав підсумки виборів у Білорусі та готує санкції

14.08.2020 21:54

Міністри закордонних справ країн ЄС не визнали результати президентських виборів у Білорусі та вирішили розпочати розробку санкцій проти посадових осіб країни, що винні у фальсифікаціях та у насильстві проти учасників протесту.

Про це Укрінформ повідомляє з посиланням на запис Високого представника ЄС Жозепа Борреля, який він зробив на власній сторінці в мережі Twitter за підсумками неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу.

«Завершили добре та конструктивне засідання Ради ЄС із закордонних справ. Східне Середземномор’я: Повна солідарність з Грецією/Кіпром; заклик до Туреччини здійснити негайну деескалацію та повернутися до діалогу. Білорусь: ЄС не прийняв результати виборів. Робота розпочинається над санкціями проти тих, хто відповідальний за насильство і фальсифікації», – йдеться у повідомленні.

Як вже повідомлялося, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з оголошеними 14 серпня остаточними їх результатами, чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

У Білорусі вже кілька днів тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів. Представники силових органів Білорусі застосовують силу проти учасників мирних протестів, які поширилися всією країною. Поліція застосовує проти демонстрантів гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. Від початку протестів було затримано більше 7 тис. осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 людей, надходять повідомлення про випадки загибель.

Учасниця президентських перегонів Світлана Тихановська, яка, за даними незалежних екзіт-полів, виграла вибори, знаходиться у Литві. Вона сьогодні заявила, що набрала до 70 відсотків голосів під час голосування та закликала громадян Білорусі у наступні вихідні продовжити акції мирного протесту проти фальсифікації виборів.

 

Міністри ЄС погодились дати “зелене світло” санкціям проти Білорусі

14.08.2020 20:32

Міністри закордонних справ країн – членів ЄС погодилися розпочати процедуру запровадження санкцій щодо посадовців у Білорусі.

Як передає Укрінформ, про це у Твіттері повідомляє журналіст Радіо Свобода Рікард Йозвяк.

«Очільники МЗС країн ЄС погодилися дати «зелене світло» санкціям проти Білорусі. Робочі групи складуть списки», — написав Йозвяк.

Раніше голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловилася за необхідність санкцій проти порушників прав людини у Білорусі.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні результати виборів, згідно з якими чинний голова держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

У Білорусі шостий день тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати та водомети. Від початку протестів було затримано більш як 6,7 тис. осіб. До лікарень потрапили щонайменше 250 осіб, є загиблі.

 

Білоруський телеканал “знайшов” у опозиціонера світлину з портретом Бандери

Державний канал “Білорусь 1” показав сюжет про затриманого опозиціонера Юрія Воскресенського — у його гаманці знайшли символіку СБУ, а всередині — світлину із зображенням провідника ОУН Степана Бандери.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у сюжеті телеканалу у YouTube.

У сюжеті Воскресенського називають «організатором протестних акцій» в одному з районів Мінська, а також координатором штабу незареєстрованого на виборах опозиціонера Віктора Бабаріко.

При цьому, телеканал показав обшук нібито у будинку Воскресенського.

«Ця людина зрозуміла, що її обманули. Але було б чудово, якби це зрозуміли й інші наші громадяни, яких активно обманюють. Не потрібно бути великим аналітиком, аби побачити паралелі між координатором, його босом Бабаріко та їх кураторами», — каже ведуча телеканалу.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні результати виборів, згідно з якими чинний голова держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

У Білорусі шостий день тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати та водомети. З початку протестів було затримано більш як 6,7 тис. осіб. До лікарень потрапили щонайменше 250 осіб, є загиблі.

 

ЗМІ дізналися ім’я загиблого під час протестів у Білорусі

14.08.2020 18:53

Під час розгону акцій протесту проти фальсифікації виборів у Мінську у понеділок 10 серпня загинув 34-річний Олександр Тарайковський.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Свобода – Укрінформ.

У четвер 13 серпня відбулося впізнання тіла загиблого.

Згідно з офіційною версією, в його руках вибухнув вибуховий пристрій. Родичі загиблого в це не вірять.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні результати виборів, згідно з якими чинний голова держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

У Білорусі шостий день тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати та водомети. З початку протестів було затримано більш як 6,7 тис. осіб. До лікарень потрапили щонайменше 250 осіб, є загиблі.

 

Раді пропонують не визнавати легітимність виборів президента Білорусі

У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови “Про Заяву Верховної Ради України щодо невизнання легітимності виборів президента Білорусі та неприпустимість насильства проти мирних протестуючих”.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані на сайті парламенту.

Згідно з ними, проєкт одержано і передано на розгляд керівництву 14 серпня.

Текст документа наразі не оприлюднений.

Ініціаторами проєкту постанови №3988 є група народних депутатів, серед яких Олексій Гончаренко, Микола Княжицький, Михайло Бондар, Володимир Ар’єв, Софія Федина, Ірина Фріз (фракція партії “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська, Юлія Клименко, Рустем Умєров (“Голос”), Ігор Гузь (група “Партія “За майбутнє”), а також позафракційна Оксана Савчук.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з оголошеними 14 серпня остаточними їх результатами, чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

У Білорусі кілька днів тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів.

Силовики жорстко розганяють протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. Від початку протестів було затримано понад 6,7 тис. осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 людей, є загиблі.

Тихановська була змушена залишити Білорусь і зараз перебуває в Литві.

 

Мінцифри готове сприяти переїзду білоруських ІТ-компаній в Україну — Федоров

Міністерство цифрової трансформації готове сприяти переїзду білоруських ІТ-компаній в Україну.

Як повідомляє Укрінформ, на цьому наголосив віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Фейсбуці.

“Разом з українським ІТ-бізнесом Міністерство цифрової трансформації готове створити всі необхідні умови для комфортного переїзду ІТ-компаній та фахівців до України. Українська ІТ-компанія може запросити до себе на роботу такого іноземця”, – заявив він.

За його словами, міністерство готове у режимі 24/7 надавати сприяння та консультаційну підтримку іноземним ІТ-спеціалістам, які бажають локалізуватися в Україні.

Федоров розповів, що таким іноземцям для легалізації в Україні достатньо копії паспорта із завіреним перекладом та кольорове фото 3,5х4,5. Потім компанія має звернутися із заявою до Центру зайнятості, до якої додати копії паспорта іноземця, фото та проєкт трудової угоди з ним. Протягом 5-7 днів Центр зайнятості видасть такий дозвіл, запевнив урядовець.

Він зауважив, що IT-сектор у Білорусі кілька років поспіль активно розвивався та забезпечував до 10% ВВП.

Наразі, за словами керівника Мінцифри, відомство вже забезпечило можливість іммігрувати до України 5000 висококваліфікованим ІТ-спеціалістам.

Федоров висловив сподівання, що запропоновані Україною можливості дадуть змогу ІТ-компаніям Білорусі вистояти в умовах кризи, щоб потім повернутися на батьківщину економічно сильними і готовими підтримати свою країну.

Як повідомляв Укрінформ, ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні результати виборів, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

У Білорусі тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів, які відбулися 9 серпня.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано більш як 6,7 тис. осіб. До лікарень потрапили щонайменше 250 осіб, є загиблі.

Тихановська була змушена залишити Білорусь і зараз перебуває в Литві.

В країні спостерігаються серйозні обмеження з доступом до мережі Інтернет, мобільним зв’язком та систематичні перебої в роботі банківської системи.

 

Меркель засудила насильство над протестувальниками в Білорусі

УП

Канцлер Німеччини Ангела Меркель рішуче засуджує жорстокість і насильство щодо мирних протестувальників у Білорусі.

Про це заявив у п’ятницю, 14 серпня, офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Deutsche Welle.

Особливу критику Меркель викликало затримання тисяч учасників мирних акцій протесту і повідомлення про неприпустиме поводження з ними, сказав речник.

Владі Білорусі слід негайно і без будь-яких умов відпустити затриманих і забезпечити їх права на свободу зібрань та вираження думок, наголосив Зайберт.

Мирне волевиявлення є правом кожної людини в демократичній державі, нагадав офіційний Берлін. Уряд Німеччини вважає неприйнятним ставлення білоруської влади до цього права.

Своєю чергою, глава МЗС Німеччини Гайко Маас перед  позачерговим засіданням міністрів закордонних справ ЄС заявив, що Євросоюз хоче значно посилити тиск на Білорусь. “Результат виборів повинен бути переглянутий, а відповідальні за жорстокі поводження з мирними демонстрантами повинні бути покарані санкціями”, – заявив Маас.

Міністри закордонних справ Євросоюзу повинні провести в п’ятницю відеоконференцію, і Білорусь буде однією з тем на порядку денному.

Глава МЗС Австрії заявив, що на відеоконференції не планують обговорювати введення санкцій проти Білорусі, але обмеження не виключені, якщо білоруська влада не дослухається до вимог ЄС.

 

Тисячі робітників тракторного заводу пішли маршем до центру Мінська

УП

Тисячі робітників Мінського тракторного заводу пішли маршем до центру Мінська, вони скандують “Виходь” до заводу прибув прем’єр-міністр Роман Головченко, але проігнорував мітингарів.

Джерело: білоруська служба “Радіо Свобода”

Дослівно: “У колоні з декількох тисяч робочих вони кричать “Виходь!” І “Хай живе Білорусь!”. Їхні вимоги – відставка Лукашенка, проведення чесних виборів з участю незалежних спостерігачів, звільнення політв’язнів, припинення переслідувань альтернативних кандидатів і кандидатів в президенти, а також вільний доступ до інформації”.

Деталі: Відзначається, що Головченко проігнорував мітингувальників і пішов до адміністрації МТЗ, а робітники пішли маршем до Будинку уряду.

Член страйкового комітету Сергій Дрилевський заявив, що “влада не хоче з нами розмовляти, тоді ми виходимо”.

Про це він сказав, коли прем’єр-міністр не наважився зустрітися з робітниками.

Після цього кілька тисяч людей залишили майданчик на очах у керівництва заводу і попрямували в сторону центру.

 

У Білорусі на тлі протестів почали звільнятися силовики

14.08.2020 17:25

Співробітники різних силових органів Білорусі почали публікувати в соцмережах пости про звільнення з роботи на тлі протестів після президентських виборів.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Слідчий Брестського міжрайонного відділу Олександр заявив в Інстаграм, що звільнився, «тому що не зможе більше працювати, роблячи вигляд, що в країні нічого не відбувається» після виборів.

Ще один співробітник Слідчого комітету Ілля написав, що після 12 років служби «прийшов час зняти погони і зустріти зміни з гордо піднятою головою».

Також про звільнення заявила співробітниця білоруської міліції Дарія, так як їй «соромно за міліцію, мені соромно за ОМОН, з яким я стояла пліч-о-пліч на різних масових заходах».

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні підсумки виборів, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

У Білорусі кілька днів тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано більше 6,7 тис. осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, є загиблі.

Тихановська була змушена залишити Білорусь і зараз перебуває в Литві.

 

Штаб Бабарико вимагає відставки Лукашенка і підтримує Тихановську

УП

Штаб опозиційного білоруського політика Віктора Бабарико підтримав вимоги Світлани Тихановської і заявив, що президент Олександр Лукашенко повинен піти у відставку.

Джерело: заява глави штабу Марії Колесникової

Дослівно: “Ми повністю підтримуємо програму Світлани Тіхановском. Один з ключових пунктів її програми – проведення нових чесних і відкритих виборів. Згідно з численними свідченнями і фіксацією, Світлана Тихановська здобула перемогу на виборах 9 серпня.

Колишній президент повинен подати у відставку.

Негайно повинні бути звільнені всі політичні в’язні, а також затримані на мирних акціях і акціях протесту. Всім має бути виплачено компенсацію.

Негайно має бути припинено застосування фізичної сили і затримань.

Всі, хто застосовував насильство до демонстрантів і просто перехожим на вулицях, в автозаках, і згодом в РУВС і СІЗО повинні понести відповідальність, відповідно до закону Республіки Білорусь.

Всі члени виборчих комісій, причетні до фальсифікації на виборах, повинні бути покликані до відповідальності, відповідно до закону Республіки Білорусь”.

Деталі: Колесникова також підтримала створення координаційної ради для забезпечення трансферу влади і закликала не зупиняти страйки робочих.

Передісторія:

У п’ятницю опозиційний білоруський політик Світлана Тихановська, яка виїхала в Литву, закликала провести в усіх містах Білорусі в ці вихідні мирні мітинги, щоб зупинити насильство.

Також вона заявила, що ініціює створення координаційної ради для трансферу влади в Білорусі.

 

У Білорусі оголосили в розшук засновника опозиційних телеграм-каналів

УП

МВС Білорусі порушило кримінальну справу проти засновника опозиційних телеграм-каналів NEXTA і NEXTA Live Степана Путила (також відомий як Степан Свєтлов) та оголосило його в розшук.

Джерело: копія документу про оголошення в розшук, яку публікує NEXTA

Деталі: Путило звинувачують в організації масових заворушень, підготовці до них інших людей або фінансуванні таких заворушень.

Згідно з інкримінованою статтею, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

У документі зазначаєтсья, що Путило є уродженцем Білорусі, йому 22 роки.

Нагадаємо: Після виборів президента Білорусі 9 серпня люди масово вийшли на протести проти фальсифікації результатів голосування. Вони виступають проти Олександра Лукашенка й на підтримку його головної суперниці Світлани Тихановської, яка, на їхню думку, перемогла діючого президента з великим відривом.

Акції супроводжуються насильством силовиків, пострілами та затриманнями. Серед протестувальників є загиблі.

На початку цих подій влада глушила інтернет у країні, тому єдиним джерелом об’єктивної інформації були соціальні мережі, зокрема, Telegram.

Телеграм-канали NEXTA і NEXTA Live детально висвітлюють акції протесту в Білорусі, на них регулярно з’являються фото, відео та коментарі очевидців.

 

У Білорусі створять сайт, схожий на “Миротворець”

УП

“Фронт національного порятунку Республіки Білорусь” створить сайт “Дошка національної ганьби”, де будуть публікуватися особисті дані членів виборчих комісій, які брали участь у фальсифікації результатів виборів президента та співробітників білоруського ОМОНу, які застосовували насильство до протестуючих.

Джерело: засновник Фронту, експретендент на пост президента Білорусі Валерій Цепкало в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова Цепкало: “Друге – це формування Дошки національної ганьби. Це все організовано як crowdsourcing. Ми будемо додавати тих членів виборчих комісій, які фальсифікували вибори. Їх імена, сім’ї, хто вони такі, якщо є – номера паспорта і будемо вимагати для них заборону в’їзду”.

Деталі: Він нагадав, що участь у фальсифікації результатів виборів по законам Білорусі є кримінальним злочином, а публікація їх даних зможе стати для країн Європейського Союзу можливістю не видавати їм візи.

Ще одним проектом Цепкало називає публікацію даних співробітників Загону міліції особливого призначення (ОМОН), які застосовували насильство по відношенню до протестуючих: “Тут теж буде сайт, він все-таки, напевно, ближче до “Миротворця”.

Цепкало зазначив, що вже зараз йому надсилають дані деяких бійців ОМОН, які були причетні до розгону демонстрацій в Білорусі.

Довідково: Центр “Миротворець” – організація і веб-сайт, що збирає й публікує інформацію про людей та організації, дії яких, за оцінкою центру, “мають явні ознаки злочинів та правопорушень, і спрямовані на підрив Державного суверенітету та територіальної цілісності України”.

Створений у 2014 році.

 

Тихановська ініціює створення ради для передачі влади в Білорусі

14.08.2020 16:32

Опозиційний кандидат на виборах президента Білорусі Світлана Тихановська ініціює створення Координаційної ради для передачі влади в країні.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на її Телеграм-каналі.

«З огляду на те, що відбувається в країні, та необхідність вжиття невідкладних заходів для відновлення законності в Білорусі, я, Світлана Тихановська, ініціюю створення Координаційної ради для забезпечення трансферу влади. До цієї ради можуть увійти представники громадянського суспільства, шановані і відомі білоруси, професіонали своєї справи», – йдеться у заяві.

Тихановська також звернулася до всіх людей та організацій, які підтримали її і готові допомогти в переговорному процесі.

«Нам дуже потрібна ваша допомога і досвід. Нам потрібні ваші зв’язки, контакти, експертні поради та підтримка. До цієї координаційної ради мають увійти всі, хто зацікавлений в діалозі і мирній передачі влади – трудові колективи, партії, профспілки та інші організації громадянського суспільства», – додала вона.

Головний противник Лукашенка також звернулася до міжнародної спільноти, європейських країн з проханням допомогти в організації діалогу з білоруською владою.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні результати виборів, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

У Білорусі кілька днів тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано більш як 6,7 тис. осіб. До лікарень потрапили щонайменше 250 осіб, є загиблі.

Тихановська була змушена покинути Білорусь і зараз перебуває в Литві.

 

Протести в Білорусі: МВС заявляє, що відпустили вже понад 2 тисячі затриманих

14.08.2020 15:44

Більш як дві тисячі затриманих у Білорусі під час протестів після президентських виборів вже відпустили додому.

Як передає Укінформ, про це повідомляє TUT.by з посиланням на пресслужбу Міністерства внутрішніх справ Білорусі.

«Більш як дві тисячі громадян уже відпустили додому. Цей процес триває безперервно, триває і зараз. Розуміємо, що не так швидко, як хотілося б. Ми робимо все можливе для вирішення ситуації, що склалася», – заявили в пресслужбі.

При цьому в МВС висловили занепокоєння проблемою “перенаповненості місць тримання затриманих”.

Повідомляється також, що проводиться перевірка за фактами “розміщення в мережі Інтернет матеріалів образливого характеру щодо співробітників міліції Гродненського регіону, а також у зв’язку з публікаціями погроз їх близьким”.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК Білорусі 14 серпня оголосила остаточні результати виборів, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

 виборів. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано більш як 6,7 тис. осіб. До лікарень потрапили щонайменше 250 осіб, є загиблі.

Тихановська була змушена залишити Білорусь і зараз перебуває в Литві.

 

Лукашенко – про страйки на підприємствах: На вулиці грошей не дадуть

14.08.2020 14:59

Президент Білорусі Олександр Лукашенко розцінює страйки як спроби “розхитування” трудових колективів у країні.

Як передає Укрінформ з посиланням на БЕЛТА, про це він заявив на нараді, присвяченій роботі будівельної галузі.

“Трудові колективи – це основа нашої країни. Ви мою позицію знали і знаєте. За часів пандемії, коли я практично заборонив звільняти людей, викидаючи їх на вулицю. Важко, складно, але і зараз непросто… Намагаються і будівельників там хитнути тощо”, – заявив Лукашенко.

За його словами, економіка в світі тільки починає оживати після обмежень, пов’язаних з пандемією коронавірусу, і простої білоруських підприємств будуть на руку конкурентам.

“Людям треба сказати, що це єдиний шанс у них врятувати підприємство. Рятуючи підприємство, годуватимеш свою сім’ю. На вулиці можна походити. Он, тисячами ходять. Можна доєднатися, походити. Але там грошей якщо і дадуть, то на два дні… А потім що?” – заявив Лукашенко.

Щодо страйкарів його позиція однозначна: “Ми у скрутні часи пандемії нікого не нагинали, не змушували. І тут теж ми нікого не повинні тримати. Якщо люди хочуть працювати – будь ласка. Ось робота, приходьте, працюйте. Якщо людина не хоче працювати, ми ж її на аркані не затягнемо”.

Як повідомлялося, напередодні колективи великих білоруських підприємств, таких як ВАТ “БілАЗ”, ВАТ “Керамін” і “Білмедпрепарати”, почали страйк через ситуацію в країні.

9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з останніми офіційними даними ЦВК, чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,08% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,09%.

У Білорусі п’ятий день тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів.

Силовики жорстко розганяють протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано більш як 6,7 тис. осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, є загиблі.

Тихановська була змушена покинути Білорусь і зараз перебуває в Литві.

 

ЦВК Білорусі оголосила остаточні підсумки виборів

ЦВК Білорусі оголосила остаточні підсумки виборів, згідно з якими чинний президент Олександр Лукашенко набрав 80,1% голосів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє TUT.by – Укрінформ.

За даними ЦВК на 14 серпня, всього на виборах проголосувало 5 818 956 осіб, під час дострокового голосування – 2 806 640 осіб.

За Олександра Лукашенка проголосувало 80,1% (4 661 075 осіб), за Світлану Тихановську – 10,1% (588 622 особи), за Андрія Дмитрієва – 1,2% (70 671 особа), за Анну Канопацьку – 1,67 % (97 489 осіб), за Сергія Череченя – 1,14% (66 613 осіб).

Проти всіх проголосувало 4,59% (267 360 осіб).

Зазначається, що Дмитрієв, Черечень, Канопацька і Тихановська подали в ЦВК скарги про невизнання виборів. Однак, їх скарги були відхилені.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з останніми офіційними даними ЦВК, чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,08% голосів виборців, Світлана Тихановська – 10,09%.

У Білорусі п’ятий день тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів.

Силовики жорстко розганяють протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано більше 6,7 тис. осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 людей, є загиблі.

Тихановська була змушена залишити Білорусь, вона зараз знаходиться в Литві.

 

Берлін вимагає безумовного звільнення затриманих у Білорусі

14.08.2020 14:19

Німеччина вважає неприйнятним наступ на демократію і права людей в у Білорусі і вимагає від влади республіки звільнити затриманих протестувальників.

Про це заявив речник федерального уряду ФРН Штеффен Зайберт на брифінгу в Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами речника, події у Мінську та інших містах республіки, брутальне поводження з людьми, які виключно мирно висловлюють свою незгоду з результатами виборів, в Берліні вважають «абсолютно неприйнятними». Зокрема, канцлер Ангела Меркель жорстко засуджує це.

Німеччина вимагає безумовного і негайного звільнення всіх затриманих та забезпечення доступу до інформації, заявив представник уряду.

«Уряд стоїть на боці всіх, хто мирно висловлює свою думку», – підкреслив Зайберт.

Він зазначив, що глави МЗС країн ЄС під головуванням Німеччини будуть обговорювати 14 серпня ситуацію щодо Білорусі. Йтиметься, зокрема, про санкції проти всіх, хто є відповідальним за жорстоке поводження з людьми. ЄС має дати спільну відповідь, наголосив Зайберт.

Він нагадав, що ЄС не вважає демократичними ці вибори, які не відповідають мінімальним стандартам. Зайберт додав, що «Лукашенко не повинен прикрашати ситуацію».

На тлі масових протестів, що тривають у Білорусі, посол РБ у ФРН був запрошений в МЗС Німеччини для «термінової розмови».

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з останніми офіційними даними ЦВК, чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,08% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,09%.

У Білорусі п’ятий день тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів.

Силовики жорстко розганяють протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано більше 6,7 тис. людей. До лікарні потрапили не менше 250 людей, є загиблі.

Тихановська була змушена залишити Білорусь, вона зараз перебуває в Литві.

 

Тихановська просить мерів усіх міст Білорусі зібрати мирні акції

14.08.2020 13:12

Опозиційний кандидат на виборах президента Білорусі Світлана Тихановська закликала владу піти на діалог і припинити насильство проти громадян країни, що протестують.

Як повідомляє Укрінформ, про це вона повідомила у своєму відеозверненні.

«Нам потрібно зупинити насильство на вулицях білоруських міст. Я закликаю владу припинити це і піти на діалог. Я прошу всіх мерів міст 15 і 16 серпня виступити організаторами мирних масових зібрань у кожному місті», – заявила вона.

За словами Тихановської, там де комісії чесно підрахували голоси, її підтримка становить 60 -70%, а на деяких ділянках і 90%.

«Білоруси ніколи більше не захочуть жити з колишньою владою. В її перемогу більшість не вірить», – додала вона.

Тихановська також заявила, що влада перетворила мирний вихід людей на вулицю на криваву бійню.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з останніми офіційними даними ЦВК, чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,08% голосів виборців, Світлана Тихановська – 10,09%.

У Білорусі п’ятий день тривають виступи громадян, не згодних з офіційними результатами виборів.

Силовики жорстко розганяють протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано більше 6,7 тисяч осіб До лікарні потрапили не менше 250 осіб, є загиблі.

Тихановська була змушена покинути Білорусь, вона зараз перебуває в Литві.

 

НСЖУ збирає підписи на підтримку журналістів із Білорусі

Національна спілка журналістів України ініціює збір підписів українських журналістів на підтримку білоруських колег, які після президентських виборів у сусідній країні зазнають переслідувань з боку силових структур.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні на сайті НСЖУ, де також наведено текст звернення, яке відкрите для підписання.

“Щодня ми отримуємо повідомлення про затримання, побиття, залякування журналістів, які працюють у Білорусі – як білоруських, так і закордонних. Але журналісти – лише виконують свою роботу. Бути в епіцентрі подій, які сколихнули сусідню державу після оголошення офіційних результатів президентських виборів, – це професійний обов’язок медійника. І виконання журналістами своїх обов’язків не є злочином. Переслідування журналістів за професійну діяльність – неприпустиме для будь-якої цивілізованої держави. Обмеження права журналіста на професію – це обмеження права громадян на інформацію, обмеження свобод, які є базовими для будь-якого демократичного суспільства”, – заявили в НСЖУ.

Там зазначили, що білоруських колег підтримала і Європейська федерація журналістів. З перших днів затримань у Білорусі вона уважно слідкує за ситуацією в цій державі й закликає свої філії по всій Європі проявити солідарність з Білоруською асоціацією журналістів та журналістами в Білорусі й закликати власні національні уряди вжити заходів.

Зазначається також, що українські журналісти з власного гіркого досвіду знають, що таке побиття, затримання і залякування журналістів, тиск на незалежні ЗМІ, блокування поширення правдивої інформації, безкарність за злочини проти медійників.

“Білоруські колеги, ми солідарні з вами! Ми підтримуємо вас у вашій професійній діяльності й закликаємо владу Білорусі припинити переслідування журналістів і забезпечити їм право на професію”, – підсумовують автори звернення.

Під документом, зокрема, підписалися: голова НСЖУ Сергій Томіленко; керівник представництва телеканалу БЕЛСАТ в Україні Ілля Суздалєв; журналістка, телеведуча, член Ради з питань захисту свободи слова Тетяна Попова; генеральний директор інформаційного агентства “Українські новини” Денис Іванеско; головний редактор газети “Високий Замок” Наталія Балюк та інші відомі медійники.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі 9 серпня відбулися президентські вибори. За оголошеними ЦВК попередніми результатами, чинний президент Олександр Лукашенко набирає 80,23%, в опозиційного кандидата Світлани Тихановської – 9,90% голосів.

У ніч на понеділок, 10 серпня, в містах Білорусі розпочалися акції протесту проти фальсифікації виборів. Силовики жорстоко розганяють протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати й водомети. З початку протестів були затримані більше 6,7 тис. осіб. У лікарні потрапили не менше 250 осіб.

Водночас державні ЗМІ Білорусі повідомляли, що міністр внутрішніх справ Юрій Караєв доручив своїм підлеглим не чіпати журналістів під час протестів, які почалися в країні після президентських виборів.

 

Зеленський повідомив про звільнення трьох затриманих у Мінську українців

14.08.2020 11:25

У Мінську звільнено трьох затриманих під час протестів наших співвітчизників, ведуться перемовини про звільнення четвертого, затриманого у Бресті українця.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці Президент України Володимир Зеленський.

«Сьогодні, після наших наполегливих дій, були нарешті звільнені українці Євген Васильєв, Костянтин Рєуцький і Оксана Альошина…. Також нині ведуться перемовини задля звільнення ще одного українця – Романа Шишка, який перебуває в ізоляторі міста Бреста», – написав глава держави.

Президент зауважив, що наші правозахисники та журналісти були затримані 12 серпня незаконно.

«Вони не порушували жодних законів Республіки Білорусь і перебували там виключно задля отримання достовірної інформації про події, що там відбуваються, та задля коментування їх у публічному медійному просторі. Відкрито, прозоро, професійно. Зараз вони в цілковитій безпеці», – зазначив Зеленський.

Він акцентував, що Україна вміє захищати своїх громадян і завжди це робитиме. Водночас він закликав білоруських колег “категорично утриматися від незаконних затримань і насильства”.

«Нам дійсно небайдуже. Ми справді переживаємо за все, що відбувається в Білорусі. Білорусь завжди була добрим другом і партнером України. І для нас важливо, щоб білоруси знайшли виключно мирний і демократичний вихід із суспільно-політичного конфлікту», – резюмував глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, 12 серпня орієнтовно о 17.00 у Мінську були затримані громадяни України Костянтин Реуцький і Євген Васильєв. МЗС України наголосило, що українське посольство в Білорусі вживає заходів щодо встановлення місця їх перебування та умов утримання.

Україна звернулася до влади Білорусі з вимогою звільнити незаконно затриманих у Мінську українських правозахисників і журналістів Реуцького та Васильєва.

У Білорусі 9 серпня відбулися президентські вибори. За оголошеними ЦВК попередніми результатами, чинний президент Олександр Лукашенко набирає 80,23%, в опозиційного кандидата Світлани Тихановської 9,90% голосів.

У ніч проти понеділка, 10 серпня, в містах Білорусі розпочалися акції протесту проти фальсифікації виборів. Силовики жорстоко розганяють протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати й водомети. Від початку протестів були затримані близько 6 тисяч осіб. У лікарні потрапили не менше 250 осіб, є загиблі.

Світлана Тихановська була змушена залишити Білорусь, вона зараз перебуває у Литві.

 

Візит Зеленського в Білорусь обговорювати не на часі – Кулеба

14.08.2020 16:10

Можливість офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського до Білорусі передчасно обговорювати до стабілізації ситуації в країні у зв’язку з акціями протесту після президентських виборів.

Як повідомляє Укрінформ, про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю UA:Українське радіо у відповідь на запитання, чи залишається питання візиту Президента України до Білорусі на порядку денному.

«Я думаю, що поки ситуація в Білорусі не стабілізується, було б необачним оголошувати якісь візити або ініціативи», – сказав Кулеба.

Він зауважив, що зараз головне завдання – з мінімальними втратами стабілізувати ситуацію в країні і налагодити діалог між білоруською владою та суспільством.

У цьому контексті дипломат зазначив, що в Україні право на мирний протест є беззаперечним, і хоча кожна країна має свою специфіку, для нас абсолютно очевидно, що потрібно починати розмовляти і шукати вихід з тієї ситуації, яка зараз склалася в Білорусі.

Як повідомлялося, 11 червня керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак під час робочого візиту до Білорусі у складі української делегації обговорив з головою Адміністрації Президента Республіки Білорусь Ігорем Сергієнком майбутній офіційний візит Президента України Володимира Зеленського до Білорусі, який попередньо запланований на жовтень.

Посол Білорусі в Україні Ігор Сокол 16 червня під час зустрічі із заступником керівника Офісу Президента України Ігорем Жовквою передав запрошення від глави республіки Олександра Лукашенка Президенту України Володимиру Зеленському відвідати країну з офіційним візитом у 2020 році.

 

Співробітники Білоруської АЕС і мінського метро також виходять на страйк

14.08.2020 10:47

Працівники Білоруської АЕС в Островці вийшли на страйк на тлі протестів, що почалися після президентських виборів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє телеграм-канал NEXTA.

За данними каналу, також до страйку приєднаються працівники метрополітену Мінська.

Напередодні ж застрайкували колективи великих підприємств, таких як ВАТ “БелАЗ”, ВАТ “Керамін”і “Белмедпрепарати”.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з останніми офіційними даними ЦВК, чинний глава держави Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,08% голосів виборців, Світлана Тихановська – 10,09%.

У Білорусі п’ятий день тривають виступи громадян, які не згодні з офіційними результатами виборів.

Силовики жорстко розганяють протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів були затримані понад 6,7 тис. осіб. В лікарні потрапили не менше 250 людей, є загиблі.

Тихановская була змушена залишит Білорусь, вона зараз знаходиться в Литві.

 

Президент Литви заявив, що Лукашенко більше не є законним лідером Білорусі

Науседа попередив Європу, що якщо вона проігнорує кризу в Білорусі, то країна ризикує стати державою-сателітом Росії. 14 серпня 2020, 10:16

Президент Литви Ґітанас Науседа сумнівається в легітимності Олександра Лукашенка як лідера Білорусі.

Про це він заявив в інтерв’ю Sky News.

Науседа наголосив, що президент Білорусі Лукашенко більше не є законним лідером і що в нього залишається мало часу на те, щоб погодитися на діалог зі своїми опонентами.

Президент Литви також зазначив, що нормальних відносин із сусідкою-Білоруссю бути “не може до тих пір, поки не будуть проведені вільні вибори”.

Він попередив Європу, що якщо вона проігнорує кризу в Білорусі, то країна ризикує стати державою-сателітом Росії.

Нагадаємо, раніше президент Литви заявив, що настав час з усією серйозністю говорити про санкції щодо Білорусі у відповідь на репресії влади проти опозиції.

Науседа також наголосив, що Литва “завжди готова надати притулок силам, готовим будувати свободу і демократію”. Так, опонентка Лукашенка на президентських виборах Світлана Тихановська виїхала до Литви через погрози.

10 серпня у КДБ Білорусі заявили про запобігання замаху на Тихановську. А 11 серпня  було оприлюднено два її відеозвернення. У першому вона, зокрема, заявляє, що прийняла рішення виїхати з республіки “абсолютно самостійно”. У другому закликала своїх прихильників не протистояти міліції та більше не виходити на площі, щоб не наражати своє життя на небезпеку. Тихановська читала своє звернення з аркуша. Коли саме були записані ці відео – до від’їзду Тихановської чи після – невідомо.

 

У Білорусі протестувальники знову виходять на вулиці

14.08.2020 09:05

У Мінську та інших містах Білорусі в п’ятницю, 14 серпня, починаються ненасильницькі акції протесту.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на TUT.by.

Як зазначається, люди виходять на вулиці, щоб сказати своє “ні” тортурам і побиттю, яким правоохоронці піддавали затриманих.

Навпроти універмагу «Білорусь» в ланцюг солідарності вишикувалися лікарі (в цьому районі знаходиться 5-а лікарня). Вони тримають в руках плакати «Досить бити наших чоловіків», «Медики проти насильства».

На Столичному заводі імені Козлова також вийшли на страйк.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з останніми офіційними даними ЦВК, Олександр Лукашенко набрав 80,08% голосів білоруських виборців, Світлана Тихановська – 10,09%.

У Білорусі п’ятий день тривають виступи громадян, які не згодні з офіційними результатами президентських виборів.

Силовики жорстоко розганяють протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів були затримані понад 6,7 тис. осіб. В лікарні потрапили не менше 250 людей, є загиблі.

Тихановська була змушена залишити Білорусь, вона зараз знаходиться в Литві.

 

Голова ОБСЄ засудив порушення прав людини у Білорусі

14.08.2020 08:09

Голова Парламентської асамблеї ОБСЄ Георгій Церетелі засудив насильство і звинуватив владу Білорусі у порушенні прав людини.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресреліз організації.

«Занепокоєний повідомленнями про надмірне застосування сили після президентських виборів у неділю в Білорусі, включаючи використання гумових куль, водяних гармат, світлошумових гранат та масових арештів, голова ПА ОБСЄ закликав сьогодні владу в Мінську припинити використовувати репресивні тактики і повною мірою дотримуватися міжнародних стандартів у галузі прав людини», – йдеться у пресрелізі.

Церетелі наголосив, що репресії та переслідування неприпустимі і порушують принципи ОБСЄ. Він закликав сторони до деескалації напруженості і діалогу.

«Як держава-учасниця ОБСЄ, Білорусь добровільно погодилася на певні зобов’язання в гуманітарному аспекті – включаючи право на мирні зібрання, свободу вираження поглядів, свободу від довільного арешту або затримання та право на ефективні засоби захисту. Я закликаю владу забезпечити дотримання цих прав та свобод, а також до негайного звільнення свавільно затриманих за останні дні», – заявив Церетелі.

Він також засудив напади силовиків на журналістів і нагадав, що це є серйозним порушенням міжнародних зобов’язань.

Як повідомлялося, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з останніми офіційними даними ЦВК, Олександр Лукашенко набрав 80,08% голосів білоруських виборців, Світлана Тихановська – 10,09%.

У ніч на понеділок, 10 серпня, в містах Білорусі розпочалися акції протесту проти фальсифікації виборів. Силовики жорстоко розганяють протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати й водомети. З початку протестів було затримано понад 6,7 тис. осіб. У лікарні потрапили не менше 250 осіб, є загиблі.

Тихановська була змушена залишити Білорусь, вона зараз знаходиться в Литві.

 

Білл Гейтс спрогнозував терміни закінчення пандемії

Американський філантроп та мільярдер Білл Гейтс вважає, що вжиті заходи щодо запобігання поширенню пандемії коронавірусу та розробки вакцини принесуть користь.

Як передає Укрінформ, про це він заявив у інтерв’ю Wired.

За словами Гейтса, кінець цієї історії настане вже незабаром.

“Вплив інновацій на збільшення охоплення діагностики, поява нових терапевтичних засобів та вакцин по-справжньому вражає. І це змушує мене припускати, що у багатьох країнах ми зможемо розібратися з цим до кінця 2021, а в світі загалом – до кінця 2022 року”, – сказав Гейтс.

Водночас Гейтс зазначив, що в РФ та КНР тиск на виробників вакцини такий високий, що громадянам можуть почати робити щеплення, не перевіривши їх достатньо на ефективність та побічні ефекти.

У США, за словами Гейтса, подібне неможливо. І якщо вакцина з’явиться на чотири місяці пізніше – нічого страшного.

Коментуючи ситуацію у США, він зазначив, що більшість проведених тестів в країні – абсолютно марні, тому що результатів доводиться чекати дуже довго – більше тижня.

«Лабораторії мають брати плату за тести лише в тому випадку, якщо вони можуть надати результати протягом 48 годин», – вважає Гейтс.

Як повідомлялося, у світі станом на середину дня 14 серпня зафіксовано 21 100 485 випадків COVID-19, померла 758 001 особа, одужало 13 948 929 людей.

 

Єврокомісія уклала першу угоду про купівлю вакцини від коронавірусу

Єврокомісія уклала першу угоду про придбання потенційної вакцини від коронавірусу зі шведсько-британською компанією AstraZeneca.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що Єврокомісія досягла попередньої угоди про закупівлю 300 млн доз потенційної вакцини виробництва AstraZeneca з можливістю придбання ще 100 млн доз у разі ефективності медичного засобу.

Угоду було погоджено ще в червні Європейським альянсом інклюзивних вакцин (IVA) – групою, утвореною Францією, Німеччиною, Італією та Нідерландами.

Умови її Єврокомісія не оприлюднила.

“Ця нова угода дасть можливість усім країнам-членам ЄС отримати доступ до вакцини у справедливий спосіб без отримання прибутку під час пандемії”, – йдеться у повідомленні компанії AstraZeneca.

За даними Worldometer, у світі виявлено 21 128 055 випадків захворювання на COVID-19, зокрема 758 316 летальних, одужали 13 972 944 людини.

 

Медзаклади вже отримали понад 2,5 мільярда за лікування COVID-19

Нацслужба здоров’я виплатила понад 2,5 млрд грн за надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на нього у квітні-липні.

Як передає Укрінформ, про це в Фейсбуці повідомила Національна служба здоров’я України.

Зазначається, що НСЗУ виплатила понад 2,5 млрд грн за надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на нього у квітні-липні. Зокрема: 1 млрд 874 млн грн отримали медзаклади, які надають стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19, – на надання цих послуг НСЗУ законтрактувала 241 медзаклад.

Також 532 млн грн отримали 25 центрів екстреної медичної допомоги, 104,5 млн грн отримали медзаклади, в яких працюють мобільні бригади, що виїжджають до людей з підозрою на COVID-19. На сьогодні контракти з НСЗУ за цим пакетом мають 930 медзакладів, в яких працює майже 1700 мобільних бригад.

Окрім цього, 49 млн грн отримали медзаклади, які надавали стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19 у квітні, але не входили в перелік лікарень, визначених для госпіталізації – виплати від НСЗУ отримали 144 таких лікарні.

В НСЗУ також поінформували, що частина закладів не отримала оплату за пакетом “Стаціонарна допомога пацієнтам з коронавірусною хворобою у період з 1 по 30 квітня 2020 року”, оскільки МОЗ не надало офіційний лист з підтвердженою кількістю пацієнтів, які пройшли лікування у цих закладах.

Через це ж, за твердженням НСЗУ, 7 закладів взагалі не можуть укласти договір із НСЗУ, серед них, зокрема, і Київська лікарня швидкої допомоги.

За даними НСЗУ, загалом за квітень-липень до медзакладів було госпіталізовано 31 209 пацієнтів з коронавірусною інфекцією, з них 5 454 пацієнтів отримали медичну допомогу в умовах інтенсивної терапії.

Частка пацієнтів серед госпіталізованих з діагнозом COVID-19, які потребували допомоги в умовах інтенсивної терапії, становить 16-19%. У світі, зазвичай, інтенсивної терапії потребують близько 25% госпіталізованих пацієнтів.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 14 серпня в Україні лабораторно підтверджено 87 872 випадки захворювання на COVID-19, протягом останньої доби – 1 732.

У світі станом на середину дня 14 серпня зафіксовано 21 100 485 випадків COVID-19, померла 758 001 особа, одужало 13 948 929 людей.

 

Боротьба з COVID-19: Нацслужба здоров’я пояснила, як платитимуть лікарням

Лікарні, які надають послуги пацієнтам з діагнозом COVID-19, отримують кошти від держави за готовність надавати послуги з лікування лише за перший місяць, в подальшому виплати здійснюються за кількість пролікованих пацієнтів.

Про це йдеться у відповіді Національної служби здоров’я України на запит Укрінформу.

“Нарахування коштів лікарням за надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19 регулюється нормами постанови КМУ «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році». Згідно з документом, у перший місяць дії договору з НСЗУ лікарні отримували кошти за готовність надати допомогу, за укомплектованість і підготовку медичного персоналу, за наявні апарати ШВЛ, готові до використання. Також за ці кошти закуповувалися лікарські засоби та витратні матеріали. У другому місяці кошти за готовність вже не сплачуються. Лікарні отримували кошти лише за надання медичних послуг хворим з COVID-19 і за нововведені апарати ШВЛ”, – йдеться у відповіді НСЗУ.

Так, наприклад, Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб уклав з НСЗУ договір на надання стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19, так як лікарня входить у перелік закладів, визначених для госпіталізації хворих на коронавірус.

За лікування пацієнтів з COVID-19 за квітень-червень центр отримав 13 199 522 грн: за квітень – 7 211 500 грн, за травень – 2 620 325 грн (-63,66%), за червень – 3 367 697 грн (+28,52%)

В НСЗУ зазначили, що у випадку, якщо в медзакладі протягом місяця не було ані пацієнтів, ані нововведених апаратів ШВЛ, то звіт медичного закладу враховується як “нульовий”, і оплати за пакетом надання медпослуг пацієнта з COVID-19 не надходить.

“Загалом, 57 лікарень не отримали коштів за травень (для цих закладів травень був другим місяцем за контрактом), бо не мали жодного пацієнта з COVID-19”, – йдеться у відповіді НСЗУ.

Також в НСЗУ зауважили, що у випадку, якщо заклади охорони здоров’я у липні мали менше пацієнтів, ніж у червні, то вони, відповідно, отримали менше коштів за надання стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19.

“Оплата за пакетом стаціонарної допомоги пацієнтам з коронавірусом складається з трьох складових: за кількість апаратів ШВЛ, за кількість медичних команд та за кількість пролікованих пацієнтів. Кількість нових виявлених пацієнтів підтверджує МОЗ офіційним листом. Згідно з нормативними документами, НСЗУ не може здійснити оплату за пакетом стаціонарної допомоги пацієнтам з коронавірусом без відповідного підтвердження від МОЗ, оскільки кількість нових виявлених пацієнтів з COVID-19 впливає на фінальну суму”, – зазначили в НСЗУ.

Як повідомляв Укрінформ, Національна служба здоров’я України виплатила понад 2,5 млрд грн за надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на нього у квітні-липні.

Водночас, як повідомлялося, директорка Миколаївського обласного центру інфекційних захворювань Світлана Федорова поширила в Фейсбук допис про те, що за липень Центр отримав від НСЗУ на 200 тис. грн менше, ніж в попередній місяць. За її словами, коштів, які НСЗУ перераховує за пакетом лікування COVID-19, менше, якщо лікарня щомісяця не закуповує або не вводить в експлуатацію новий апарат ШВЛ.

 

В Україні знову два антирекорди COVID, а жертв хвороби – уже понад 2 тисячі

П’ЯТНИЦЯ, 14 СЕРПНЯ 2020, 09:06  УП

За 13 серпня в Україні коронавірусну хворобу COVID-19 підтвердили  1 732 людям, померли 19 хворих, одужала 581 людина, госпіталізували за останню добу 330 осіб.

Джерело: дані РНБО й МОЗ

Деталі: Загальна кількість випадків за час пандемії сягнула 87 872, при цьому 2 011 хворих померли, а 46 797 одужали. 39 064 особи ще хворіють через коронавірус.

У Харківській області – 205 нових хворих, 4 пацієнти померли за цю добу.

У Львівській області – 184 нових випадки, 4 летальних.

В Одеській області – 160 нових випадків, без летальних.

У Києві – 158 нових випадків, 1 летальний.

У Чернівецькій області – 154 нових випадки, 1 летальний.

В Івано-Франківській області – 143 нових випадки, 2 летальних..

 

В українській армії за добу зареєстрували 47 випадків коронавірусу

За минулу добу зареєстровано 47 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19 у Збройних Силах.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у повідомленні Командування медичних сил ЗСУ.

“Станом на 14 серпня в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 385 осіб. За минулу добу зареєстровано 47 нових випадків захворювання”, йдеться у повідомленні.

З них у закладах охорони здоров’я перебуває 6 осіб. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, отримують необхідне лікування.

На лікуванні вдома під наглядом медичної служби перебуває 41 особа.

Всього за час пандемії одужало – 743 особи, летальних випадків – 6.

На ізоляції (втому числі самоізоляція) перебуває 732 особи. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 182 особи.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 14 серпня лабораторно підтверджено 87 872 випадки COVID-19, з них за добу – 1732.

 

Україна на межі другої хвилі коронавірусу – Президент

Антирекорд з кількості хворих на COVID-19 за добу та кількість госпіталізованих свідчать про те, що Україна перебуває на межі другої хвилі коронавірусу.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу глави держави, про це Президент Володимир Зеленський заявив на традиційній селекторній нараді.

«Маємо максимально посилити інформаційну кампанію щодо протидії поширенню коронавірусу. Необхідно донести населенню важливість вжиття заходів особистого захисту, дотримання правил карантину: мінімізації відвідувань місць скупчення людей, відвідування масових заходів», – сказав Президент, звертаючись до урядовців та голів облдержадміністрацій.

На нараді глава держави зазначив, що 13 серпня в Україні коронавірусну хворобу підтвердили у 1732 громадян. Такі цифри та кількість госпіталізованих свідчать про те, що країна перебуває на межі другої хвилі, тож варто уважніше ставитися до заходів безпеки та карантинних правил.

Як повідомлялося, в Україні станом на 14 серпня лабораторно підтвердили 87 872 випадки COVID-19, із них за добу – 1 732.

 

МОЗ оновило перелік країн “червоної” та “зеленої” зон

Міністерство охорони здоров’я оприлюднило оновлений перелік країн “червоної” та “зеленої” зон.

Як передає Укрінформ, він доступний на сайті МОЗ – Укпіефрпм.

У переліку наводяться дані щодо 194 держав, які є членами Всесвітньої організації охорони здоров’я, про кількість активних випадків захворювання на COVID-19 на 100 тис. населення.

Зокрема, в Україні станом на 14 серпня цей показник становить 45,6. Таким чином, країна віднесена до “зеленої” зони.

За даними Державного агентства розвитку туризму, станом на 14 серпня до “зеленої” зони віднесено Польщу, Нідерланди, ОАЕ, Франція, Азербайджан та Болгарію. У ній також залишаються Єгипет, Туреччина і Хорватія.

Натомість у списку країн “червоної” зони залишаються Албанія та Чорногорія. Загалом до цієї зони віднесено 55 країн, стосовно 15 держав немає даних про захворюваність на COVID-19.

Після повернення з відпочинку у країнах «червоної» зони українці мають піти на самоізоляцію із застосуванням додатку «Дій вдома». Дострокове припинення самоізоляції можливе після отримання негативного ПЛР-тесту. Водночас обсервації не підлягають прибулі з цих країн, якщо вони мають негативний результат тестування на коронавірус методом ПЛР, який проведено не більш як за 48 годин до перетину кордону України.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 14 серпня в Україні лабораторно підтверджено 87 872 випадки захворювання на COVID-19, зокрема за добу 1 732.

У світі, за даними Worldometer, виявлено 21 099 848 випадків захворювання на COVID-19, зокрема летальних 757 997, одужало 13 948 635 людей.

 

У Києві готують медзаклади другої хвилі для хворих на COVID-19 – Кличко

ВладаКиєва готує медзаклади другої хвилі для прийому та лікування хворих на коронавірусну хворобу.

Про це на брифінгу заявив Київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Міський голова також закликав киян не нехтувати карантинними вимогами.

“Я звертаюся до всіх: сьогодні від кожного з нас залежить, наскільки стрімко буде поширюватись вірус, тому не треба ігнорувати правила… Носіть маску в публічних місцях та в громадському транспорті, дотримуйтеся дистанції, не забувайте часто мити руки та обробляти їх антисептиком”, – наголосив він.

Як повідомлялося, за рішенням Державної комісії з надзвичайних ситуацій Київ опинився у «жовтій» зоні епідемічної небезпеки. Наразі заповненість ліжок у медзакладах, де лікують хворих на коронавірус, становить 52,2%.

У столиці вже 10 160 підтверджених випадків захворювання на COVID-19.

Загалом в Україні станом на 14 серпня лабораторно підтверджено 87 872 випадки COVID-19, зокрема за добу 1732.

 

Київ опинився у “жовтій” зоні та посилює карантин

За рішенням Державної комісії з надзвичайних ситуацій Київ опинився у «жовтій» зоні епідемічної небезпеки.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це на брифінгу повідомив Київський міський голова Віталій Кличко.

“Через зростання кількості хворих, за рішенням Державної комісії з надзвичайних ситуацій, Київ опинився у “жовтій” зоні епідемічної небезпеки, оскільки заповненість ліжок у медзакладах, де лікують хворих на коронавірус, перевищила 50% і на сьогодні більше 52,2%”, – сказав Кличко.

Він наголосив, що у столиці будуть ПОСИЛЕНІ визначені урядом такі обмеження і заборони: перебування в громадських спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту – масок; перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу; заборона самовільно залишати місця самоізоляції чи обсервації людям, що перебувають в ізоляції, а також проведення масових – культурних, спортивних, розважальних, релігійних, рекламних – заходів за участю більше однієї особи на 5 квадратних метрів площі будівлі або території, якщо захід проводиться на відкритому повітрі.

Кличко зазначив, що заповненість залів кінотеатрів та закладів культури може бути не більшою за 50% місць.

Громадський транспорт – трамваї, тролейбуси, автобуси та маршрутні таксі мають здійснювати перевезення пасажирів виключно за кількістю місць для сидіння.

Кличко зауважив, що обмеження, за рішенням уряду, починають діяти з понеділка, 17 серпня.

Як повідомлялося, у столиці вже 10 160 підтверджених випадків захворювання на COVID-19, за добу – 158.

В Україні станом на 14 серпня лабораторно підтверджено 87 872 випадки COVID-19, з них за добу – 1732.

 

Обов’язкову самоізоляцію після перетину кордону скасували для кількох категорій осіб

Згідно з рішенням уряду розширено категорію осіб, для яких не обов’язкова самоізоляція при прибутті в Україну з країн із значним поширенням COVID-19.

Як повідомляє Укрінформ про це йдеться у повідомленні ДПСУ.

Зокрема, до переліку внесено осіб, які мають негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, проведений не більш як за 48 годин до перетину кордону, а також особи, котрі здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації.

У ДПСУ нагадали, що виняток щодо самоізоляції при перетині кордону також становлять:

особи, які не досягли 12 років;

особи, які є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19 та не перебували на території таких держав протягом останніх 14 днів або прямують територією України транзитом і мають документи, що підтверджують виїзд за кордон протягом двох діб;

працівники дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;

водії та члени екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, члени екіпажів повітряних і морських, річкових суден, члени поїздних і локомотивних бригад;

інструктори збройних сил держав – членів НАТО та держав – учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил;

діячі культури за запрошенням закладу культури разом з однією особою, що супроводжує кожного з них.

Перелік держав із значним поширенням COVID-19 формується Міністерством охорони здоров’я та переглядається кожні сім днів.

В ДПСУ нагадали, що особа, яка підлягає самоізоляції у зв’язку з перетином державного кордону, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток «Дій вдома». У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації.

Самоізоляція чипобсервація особи у зв’язку з перетином державного кордону (яка прибула з держави або є громадянином (підданим) держави із значним поширенням COVID-19) припиняється у разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, який проведено після перетину державного кордону.

Крім того, діючими правилами передбачено, що уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють у пропуску в Україну іноземцям та особам без громадянства без наявного поліса страхування, що покриває витрати на лікування COVID-19. Така вимога не стосується окремих категорій іноземців, які чітко визначені постановою.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 14 серпня лабораторно підтверджено 87 872 випадки COVID-19, з них за добу – 1732.

У світі на ранок 14 серпня, за даними сайту Worldometer, зареєстровано 21 068 344 випадків COVID-19, з них 757 440 – летальні, 13 917 952 осіб одужали. Коронавірус зафіксували у 213 країнах та територіях.

 

Більш як третина українців доплачували за прийом у лікаря

Більш ніж третині українців за останній рік доводилося доплачувати за прийом у лікаря чи медичну процедуру.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.

“Більше третини опитаних (35%) підтвердили, що за останні 12 місяців їм доводилося доплачувати за прийом у лікаря чи медичну процедуру. 39% не зверталися за такими послугами, 23% – не доплачували, а 3% – не відповіли на запитання”, – йдеться у результатах опитування.

Водночас, як зазначають соціологи, 70% громадян переконані, що лікарям не потрібно доплачувати, щоб гарантувати у майбутньому якісну допомогу. Натомість 19% опитаних вважають, що доплачувати варто, а ще 11% не змогли відповісти.

Уточнюється, що на Заході та на Півдні 77% респондентів не вбачають потреби в додатковій оплаті. Найбільше тих, хто поділяє думку, що лікарям варто додатково доплачувати, – на Сході (27%).

Відповідаючи на запитання про те, скільки грошей протягом останнього року їхня родина в середньому на місяць витрачала на ліки та лікування, 13% респондентів заявили, що взагалі нічого не витрачали, 15% витрачали до 200 грн, 24% – від 200 до 500 грн, 19% опитаних платили від 500 до 1000 грн, 7% витрачали від 1000 до 2000 грн, і майже 9% на ліки та лікування витрачали понад 2000 грн.

За словами соціологів, опитування засвідчило, що з віком витрати українців на ліки та лікування значно зростають.

Серед тих, хто обстоює інтереси громадян у процесі реформування системи охорони здоров’я, 19% опитаних назвали чинного міністра охорони здоров’я Максима Степанова, 16% – Президента Володимира Зеленського, 15% – лікаря і блогера Євгенія Комаровського, 14% – головного санітарного лікаря Віктора Ляшка. За колишню очільницю МОЗ Уляну Супрун висловилися 6% респондентів, за голову парламентського Комітету з питань охорони здоров’я Михайла Радуцького – 3%. Натомість 35% громадян вважає, що ніхто з зазначених осіб не обстоює їхні інтереси.

Дослідження проведене з 3 по 9 липня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Фінансування опитування здійснене в межах проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

 

Українці назвали найбільші проблеми у сфері охорони здоров’я

Для 41% українців найгострішою проблемою у сфері охорони здоров’я залишається зростання цін на ліки, які вони найчастіше використовують.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.

“За рік від часу попереднього дослідження (червень 2019 р.) громадська думка щодо структури та гостроти проблем у сфері охорони здоров’я практично не змінилася. Для 41% українців найбільшою проблемою залишається зростання цін на ліки, якими вони найчастіше лікуються. Другою за значущістю проблемою є брак кваліфікованої допомоги з боку лікарів під час хвороби, вона лишається актуальною для 27% респондентів”, – йдеться у результатах дослідження.

Третє місце поділили одразу три проблеми: 20% громадян заявили, що могли здати необхідні аналізи чи пройти призначену діагностику лише за гроші; 19% відзначили, що запис до лікаря чи отримання довідок стали ще більш складними і заплутаними; 19% поскаржилися на погіршення ситуації з швидким і якісним наданням невідкладної допомоги. Зазначається, що гострота сприйняття проблем зростання вартості ліків більшає з віком респондентів.

Водночас із позитивних змін, які люди відчули за останні 12 місяців, перше місце лишається за можливістю обрати лікаря-терапевта чи сімейного лікаря, якому довіряєш. Про це заявили 39% опитаних (у 2019 р. таких було 46%).

Проте соціологи акцентують на падінні частки тих, хто відзначив зменшення часу на отримання невідкладної допомоги: з 8% у 2019 р. до 5% у 2020 р.

“Частота згадування інших позитивних зрушень в охороні здоров’я теж не змінилася за цей час: можливість безплатно здавати аналізи та проходити необхідну діагностику – було 13,5%, стало 14%, можливість отримувати безкоштовні ліки – було 15,4%, стало 13,5%, спрощення запису до лікаря і отримання необхідних медичних довідок – було 15%, стало 12%. Найбільше відзначали можливість обрати вартого довіри лікаря у західних областях (52%). У східних областях відносно краща ситуація з отриманням безплатної діагностики та безкоштовних ліків (18% та 16% відповідно)”, – свідчать дані опитування.

На думку громадян, першочерговими заходами реформування охорони здоров’я мають бути: зменшення вартості ліків – 50% (у 2019 р. так вважали 59% українців); встановлення відповідальності лікарів за здоров’я пацієнтів та результати лікування – 30% (у 2019 р. – 34%); забезпечення лікарень і поліклінік якісним, новітнім обладнанням для лікування і діагностики – 29% (у 2019 р. – 31%); забезпечення невідкладної допомоги усім необхідним в усіх населених пунктах – 29% (у 2019 р. – 38%); збільшення кількості професійних лікарів-терапевтів і сімейних лікарів – 28,5% (у 2019 р. – 30%).

Порівняно з 2019 роком суттєво знизилася увага українців до таких питань реформи охорони здоров’я, як, зокрема: припинення практики «добровільних» поборів у лікарнях, поліклініках і пологових будинках – у 2019 році це питання віднесли до першочергових 30% опитаних, а тепер лише 20%; забезпечення обов’язкової, безплатної та якісної вакцинації для усіх, хто цього потребує (було 23%, стало – 15%); підвищення контролю за якістю медичної освіти (було 25%, стало – 17%); встановлення прозорих та доступних ціни на медичні послуги в лікарнях (було 24%, стало – 17%); підвищення оплати праці лікарів та медперсоналу (було 21%, стало – 13%).

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва» з 3 по 9 липня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

 

Хто доклав найбільше зусиль до стримування пандемії – думки українців

14.08.2020 12:03

Більше третини (35%) українців вважають, що найбільше зусиль для стримування пандемії COVІD-19 доклали лікарі та медпрацівники.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.

“35% українців впевнені, що найбільше зусиль для стримування пандемії КОВІЗ/COVІD-19 доклали лікарі та медпрацівники. Друге місце ділять місцева (21%) та центральна влада (19%). На третьому – волонтери та громадські організації (17%), далі – самі громадяни (14%). Порівняно з цим, зусилля великого бізнесу як найбільший внесок оцінили лише 2%, а місцевих осередків політичних партій – менше 1%. 15% громадян вважає, що взагалі ніхто не доклав значних зусиль для стримування епідемії коронавірусу“, – свідчать дані опитування.

У регіональному розрізі зусилля лікарів відносно вище оцінили у південних (41%) та західних (39%) областях; внесок місцевої влади найчастіше відзначали теж на півдні України (31%); роль Президента та Уряду найкраще оцінили у західних (24%) та центральних (22%) областях; роботу волонтерів та громадських організацій рівномірно схвалювали в усіх макрорегіонах, крім сходу України. Також зазначається, що у східних областях, порівняно з країною в цілому, найвища частка тих, хто заперечує будь-чий внесок у стримування коронавірусу – 25%.

“Більшість громадян (51%) вважає, що головну відповідальність за якісну охорону здоров’я та підготовку медичних закладів до роботи в умовах пандемії несе профільне міністерство. Ще 17% українців головну відповідальність покладають на Президента України, що вдвічі більше, ніж кількість тих, хто покладає відповідальність на уряд”, – йдеться у результатах опитування.

Уточнюється, що на відповідальності Президента за підготовку до пандемії частіше говорили респонденти у західному і центральному макрорегіонах.

92% громадян вважають, що їм не довелося перехворіти на коронавірус. Водночас 5% заявили, що вони або їхні родичі перенесли COVID-19, 3% – не змогли відповісти.

У регіональному розрізі мешканці західних (8,6%) та центральних (5,4%) областей частіше висловлювали впевненість у тому, що хворіли на коронавірус, ніж жителі південних (2,4%) та східних (2,7%) регіонів. У віковому розрізі українці старше 50 років частіше висловлювали думку, що самі чи їхні родичі перенесли хворобу, ніж представники інших вікових груп.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва» з 3 по 9 липня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

 

Зеленський підписав закони щодо патентів, винаходів та інтелектуальної власності

Президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства”.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.

Як зазначається, цей закон удосконалює охорону прав інтелектуальної власності на винаходи та корисні моделі й гармонізує національне законодавство відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Зокрема, документ розширює перелік прав та обов’язків суб’єктів прав на винаходи/корисні моделі та перелік об’єктів технологій, на які не поширюється правова охорона. Передбачається можливість подання заявок в електронній формі та надається право подавати заперечення проти заявок на винаходи після їхньої публікації.

Документ уточнює порядок надання додаткової охорони прав на винаходи лікарських засобів.

Крім того, ним передбачена адміністративна процедура визнання недійсним права на винахід чи корисну модель (post grant opposition), що дасть змогу швидко припиняти активність недобросовісних власників патентів, так званих патентних тролів, зазначають у пресслужбі глави держави.

Президент також підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями”, який урегульовує порядок реєстрації промислового зразка та її припинення. Ним запроваджується адміністративний спосіб визнання недійсними права (свідоцтва) на промислові зразки в Апеляційній палаті (post grant opposition).

В Офісі Президента наголошують, що це дасть змогу “швидше та ефективніше боротися та запобігати виникненню так званого патентного тролінгу, коли недобросовісні особи зловживають правами на промислові зразки, які не є новими, що здебільшого має місце на митному кордоні”.

Як повідомляв Укрінформ, обидва закони Верховна Рада ухвалила 21 липня 2020 року.

 

В Україні вже зібрали 36,7 мільйона тонн зерна

На 13 липня українські сільгоспвиробники зібрали 36,7 млн тонн зернових і зернобобових культур з площі 9,3 млн га (61% до прогнозу).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у Фейсбуці.

Загалом аграрії зібрали 39,2 млн тонн зернових, зернобобових культур та ріпаку (+ 3,9 млн тонн за тиждень) із площі 10,4 млн га.

За даними міністерства, станом на 13 серпня намолочено:

пшениці – 25,5 млн тонн із площі 6,3 млн га (96% до прогнозу);

ячменю – 8,6 млн тонн із площі 2,4 млн га (99%);

гороху – 508 тис. тонн із площі 234 тис. га (99% до прогнозу).

Крім того, ріпаку зібрано 2,5 млн тонн з площі 1,07 млн га (96% до прогнозу).

Зазначається, що завершили збирання пшениці і ячменю 15 областей, гороху – 19 та ріпаку – 16 областей.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Мінекономіки, в Україні на 6 серпня було зібрано близько 33 млн тонн зернових і зернобобових культур.

 

Уряд затвердив нові форми договорів оренди держмайна

Кабмін затвердив нові форми примірних договорів оренди державного майна.

Як передає Укрінформ, про це повідомляєпресслужба Фонду державного майна України (ФДМУ).

Кабінет Міністрів 12 серпня ухвалив розроблену Фондом держмайна постанову «Про затвердження примірних договорів оренди державного майна». Цей документ затверджує нові типові форми: примірного договору оренди єдиного майнового комплексу державного підприємства, його відокремленого структурного підрозділу, а також примірного договору оренди нерухомого майна, іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

Ухвалення нових форм примірних договорів оренди відкриває можливість орендодавцям оприлюднювати в електронній торговій системі Prozorro.Продажі оголошення про передачу в оренду державного і комунального майна, а також переукладати договори оренди, строк дії яких закінчився і які можуть бути продовжені без аукціонів. Отже, процес оренди, зазначають у ФДМУ, буде запущений по новій процедурі, передбаченій законом про оренду, що був введений в дію 1 лютого 2020 року. Система Prozorro.Продажі готова для перезапуску оренди за новими правилами, стверджують у Фонді держмайна.

До переліку основних новацій затверджених форм примірних договорів, у порівнянні з попередніми типовими договорами, належать наступні: відтепер договір оренди стає тристороннім (раніше був двостороннім) і таким чином балансоутримувач (третя сторона) стає повноцінними учасником орендних відносин зі сторони держави і наділяється правами та обов’язками щодо захисту державного майна. Проєкт примірного договору запроваджує авансовий платіж і забезпечувальний депозит, які переможець аукціону повинен сплатити до державного бюджету, балансоутримувачу і орендодавцю до укладання договору оренди. Ці платежі розглядатимуться як гарантія платоспроможності переможця. Також у орендаря з’являється можливість вимагати дострокового припинення договору у випадку, якщо він має докази істотної невідповідності об’єкта оренди заявленій інформації про нього, внаслідок чого орендар не матиме можливості використовувати об’єкт чи приступити до виконання ремонтних робіт.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці 2019 року Верховна Рада ухвалила Закон про оренду державного та комунального майна. Документом зокрема передбачено, що з 1 лютого 2020 року всі нові договори оренди укладатимуться лише через електронну торгову систему, всі комерційні договори оренди — через онлайн аукціон.

 

ВВП у ІІ кварталі зменшився на 11,4% — Держстат

Валовий внутрішній продукт (ВВП) України за ІІ квартал 2020 року зменшився на 11,4% порівняно з ІІ кварталом 2019 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна служба статистики.

Зазначається, що порівняно з І кварталом 2020 року ВВП країни у ІІ кварталі цього року зменшився на 9,9% (з урахуванням сезонного фактору).

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вважає, що прогноз скорочення ВВП на 4,8% у 2020 році виглядає цілком реалістичним; 10 серпня Мінекономіки оприлюднило консенсус-прогноз “Вплив COVID-19 на економіку і суспільство – постпандемічний розвиток”, згідно з яким у цьому році очікується падіння ВВП на 6%.

 

Шмигаль пояснив, що має бути у Національній економічній стратегії-2030

Стратегічними напрямками державної політики мають бути впровадження найкращих європейських практик, які стосуються покращення стандартів безпеки, ведення бізнесу та якості життя.

Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на зустрічі представників Кабміну, Офісу Президента, керівництва Національного банку та українського бізнесу, повідомляє Укрінформ із посиланням на Урядовий портал.

«Якщо ми дивимось на 10 років вперед, то стратегічними напрямками державної політики мають бути впровадження найкращих європейських практик, які стосуються покращення стандартів безпеки, ведення бізнесу та якості життя. Ми рухаємось у Європу та активно працюємо з Європейським Союзом над оновленням Угоди про асоціацію з ЄС», — сказав Шмигаль.

На його переконання, Україна має всі можливості для того, аби стати однією з провідних високорозвинених європейських держав. Для цього потрібна послідовна державна політика та системні реформи, які не мають зупинятися за будь-яких змін в державі. Все це має бути покладено в основу Національної економічної стратегії-2030.

Під час зустрічі були представлені 7 векторів розвитку України, які стануть основою розробки стратегії: промисловість, агросектор, видобування, транспортні коридори, IT та R&D, інфраструктура, енергетичний сектор.

Прем’єр-міністр подякував представникам бізнесу, які зробили значний внесок і продовжують допомагати у боротьбі з пандемією.

На зустрічі присутні власники та топменеджери більш як 50 компаній.

 

До питання про основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу

Відповідно до статті 100 Конституції України і статей 8, 9 та 24 Закону України “Про Національний банк України” Радою Національного банку України розробляються «Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу».   ЛБ  13 серпня 2020, 16:55

 Богдан Данилишин , Академик НАН УкраїниФото: flickr.com/NBU

Метою стратегічного документу, який цього року вп’яте розробляється чинним складом Ради Національного банку на основі пропозицій Правління НБУ, є визначення основних принципів та особливостей проведення грошово-кредитної (монетарної) політики на наступний рік та середньострокову перспективу, а також показників діяльності Національного банку задля досягнення цілей Національного банку, визначених статтею 6 Закону “Про Національний банк України”:

• Досягнення та підтримка цінової стабільності;
• Сприяння фінансовій стабільності;
• Підтримання стійких темпів економічного зростання.

Особливістю цьогорічного документу є його розроблення в умовах триваючої світової економічної кризи, спровокованої епідемією коронавірусу, та карантинних заходів, запроваджених в Україні та інших країнах світу з метою протидії поширенню епідемії. Результатом глобальної кризи стало зниження світового попиту і зайнятості до найнижчих значень за останнє десятиліття. Очікується, що після рецесії 2020 року світова економіка завдяки прийнятим монетарним та фіскальним заходам відновить зростання у 2021-2022 роках, однак, ураховуючи безпрецедентність цієї кризи, вони не повністю компенсують втрати поточного року.

Глобальні виклики здійснюють негативний вплив на перебіг економічних процесів в Україні, які характеризуються падінням виробництва, низьким рівнем монетизації економіки, скороченням заощаджень населення, зростанням дефіциту державного бюджету. Одночасний вплив шоків попиту та пропозиції вимагатиме від державних інституцій здійснення рішучих кроків для захисту національної економіки від дестабілізуючих зовнішніх чинників разом із заходами підтримки внутрішнього попиту. Зважаючи на зазначені передумови, проведення грошово-кредитної політики має відповідати вимогам часу та спрямовуватися на гармонійне досягнення цілей із забезпечення низької інфляції, фінансової стабільності та підтримки економічного зростання.

Ключовими елементами «Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу» будуть:

1. Продовження застосування монетарного режиму гнучкого інфляційного таргетування, що спирається на плаваючий обмінний курс, з акцентом на підтримання фінансової стабільності та забезпечення стійких темпів економічного зростання. Незмінність інфляційної цілі та принципів монетарної політики сприятиме стабілізації очікувань, підвищенню прозорості дій Національного банку, що відобразиться на більш коректному включенні інфляційних ризиків у структуру процентних ставок та їх стабілізації на низькому рівні. Прогнозованість інфляції та зниження її волатильності сприятимуть поглибленню грошово-кредитного ринку та розширюватимуть можливості позикового фінансування інвестицій.

Для найкращого сприяння економічному зростанню Національний банк використовуватиме гнучкість режиму інфляційного таргетування, зокрема, допускаючи тимчасове відхилення інфляції від цілі, якщо це не перешкоджатиме її поверненню до цільового діапазону на прийнятному горизонті політики. Це дозволить забезпечити збалансованість впливу монетарної політики на показники соціально-економічного розвитку та сприятиме активізації банківського кредитування задля досягнення цілі з підтримки стійких темпів економічного зростання.

2. Забезпечення стабільності фінансового сектору України як у цілому, так і його окремих сегментів.

Досягнення цілі Національного банку щодо забезпечення фінансової стабільності буде здійснюватися через комплекс заходів спрямованих на підвищення стійкості фінансової системи до системних ризиків, адекватну оцінку та сприйняття ризиків учасниками ринку, підвищення надійності ключових елементів інфраструктури грошово-кредитного і валютного ринку.

3. Сприяння стійкому економічному зростанню шляхом підтримання середовища з низькою та стабільною інфляцією в умовах плаваючого обмінного курсу. Це дозволить уникнути накопичення макроекономічних дисбалансів, підвищить запас міцності до зовнішніх потрясінь, знижуватиме відхилення реального ВВП від його потенційного рівня.

Досягнення цілі Національного банку щодо підтримки стійких темпів економічного зростання буде здійснюватися через комплекс заходів спрямованих на забезпечення ефективного функціонування механізму фінансового посередництва, зростання довіри до банківської системи та активну підтримку банківського кредитування економіки.

Розміщений на сайті проект «Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу» є пропозицією для публічного обговорення, яке триватиме до 28 серпня 2020 року. Запрошуємо учасників фінансового ринку, представників експертної та наукової спільноти приєднатися до обговорення проекту документу, надіславши зауваження та пропозиції на адресу zasady2021@bank.gov.ua.

Після узагальнення отриманих пропозицій «Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу» будуть затверджені Радою Національного банку та у відповідності до статті 9 Закону України “Про Національний банк України” подані до Верховної Ради України для інформування до 15 вересня 2020 року, а також опубліковані в офіційних виданнях та на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

 Богдан Данилишин , Академик НАН України

 

Товарообіг України цьогоріч сягнув майже $55,5 мільярда: частка імпорту та експорту

За січень-липень 2020 року товарообіг України з країнами світу становив $55,48 млрд.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна митна служба України.

Імпорт товарів в Україну за вказаний період зменшився на 13% порівняно із січнем-липнем 2019 року, до 28,8 млрд дол. Експортували товарів з України за 7 місяців цього року на 26,6 млрд дол., на 7% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Відповідно, сальдо зовнішньої торгівлі України за січень-липень 2020 року було від’ємним і становило 2,2 млрд дол.

Частка країн ЄС у загальній вартості імпорту товарів в Україну за січень-липень 2020 року становила 43%, країн СНД – 16%. Частка країн ЄС у експорті товарів з України за вказаний період становила 37%, країн СНД – 13%.

Головними позиціями українського експорту у січні-липні 2020 року були зернові (18,5% від загального обсягу), чорні метали (16,9%), жири та олії тваринного або рослинного походження (12,8%); імпорту – палива мінеральні, нафта та продукти її перегонки (15,8%), реактори ядерні, котли, машини, обладнання ї механічні пристрої (10,7%), засоби наземного транспорту, їх частини та обладнання (9,6%).

Як повідомляв Укрінформ, згідно із даними Держстату, у січні-травні 2020 року експорт товарів становив 19,53 млрд дол. (на 6,5% менше порівняно із січнем-травнем 2019 року), імпорт – 20,15 млрд дол. (на 14,5%). Негативне сальдо становило 620,6 млн дол. (у січні-травні 2019 року воно було також негативне і становило майже 2,67 млрд дол.).

 

Після підвищення “мінімалки” зростуть доходи бюджетників – Зеленський

Після підвищення мінімальної зарплати зростуть доходи працівників бюджетної сфери – учителів, медиків, соцпрацівників, – оскільки їхні посадові оклади розраховуються за єдиною тарифною сіткою, прив’язаною до “мінімалки”.

Як передає Укрінформ, про це заявив Президент Володимир Зеленський, повідомляє офіційний сайт глави держави.

Зеленський нагадав, що збільшення з 1 вересня мінімальної заробітної плати до 5 тис. грн, яке передбачене президентським законопроєктом, – це перший етап. Упродовж 2021 року мають бути реалізовані наступні етапи підвищення.

«Впевнений, що депутати проголосують законопроєкт, поданий від Президента України, за збільшення мінімальної заробітної плати до п’яти тисяч гривень. Потім другий етап цієї програми – збільшення з 2021 року до шести тисяч гривень. І впродовж 2021 року буде третя частина – ми збільшимо до шести з половиною тисяч гривень», – розповів глава держави.

За словами Президента, після підвищення мінімальної заробітної плати зростуть доходи працівників бюджетної сфери: вчителів, медиків, соцпрацівників, оскільки їхні посадові оклади розраховуються за єдиною тарифною сіткою, прив’язаною до мінімальної зарплати.

«Це певні кроки у напрямку дійсно цивілізованого рівня життя в Україні. Карантин продовжується, але після серйозної паузи, коли понад два місяці не працювали ні підприємці, ні ФОПи, багато державних підприємств, зараз дуже важливо трішки підтримати людей», – зазначив Зеленський.

Президент звернувся до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням провести позачергове засідання парламенту 25 серпня, після Дня Незалежності, та закликав народних депутатів підтримати президентський законопроєкт щодо збільшення розміру мінімальної заробітної платні.

Як зазначається у повідомленні, епідемія коронавірусу та обмежувальні заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, вдарили по реальних доходах громадян і, як наслідок, призвели до зменшення заощаджень.

Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин зауважив, що в першому півріччі 2020 року заощадження населення скоротилися майже на 6%.

«Підвищення мінімальної заробітної плати так чи інакше підвищить доходи громадян і, відповідно, збільшить можливість заощаджень. Тому підвищення мінімальної заробітної плати навіть до озвученої величини є необхідним і доцільним у цей момент», – зазначив голова Ради НБУ.

«Ініціатива Президента є вчасною. Вона підтримана урядом і, сподіваюся, буде підтримана Верховною Радою», – додав він.

Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий зазначив, що профспілки неодноразово порушували перед урядом та роботодавцями питання щодо підвищення рівня мінімальної заробітної плати. За його словами, нинішня інфляція фактично з’їдає мізерні доходи громадян, і варто було б підвищити мінімальну зарплату до рівня не нижче 6,5 тис. грн.

«Президент, коли йшов на вибори, задекларував подолання бідності. Підвищення мінімальних заробітних плат дозволяє нам наближатися до лінії зменшення бідності та її подолання», – зауважив Осовий.

Як повідомляв Укрінформ, 6 серпня Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №3963 «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”», яким пропонується підвищити розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня до 5 тис. грн у місячному розмірі (зростання на 5,86%).

Наразі мінімальна зарплата у держбюджеті-2020 закладена на рівні 4723 грн.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков 17 липня закрив третю сесію парламенту 9-го скликання.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що Верховна Рада може зібратися на позачергову сесію 25 серпня для ухвалення низки законопроєктів, зокрема щодо збільшення мінімальної заробітної плати до 5 тис. грн.

 

Мінекономіки оприлюднило прогноз економічного розвитку України до 2023 року

14.08.2020 15:26

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оприлюднило прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки, схвалений урядом 29 липня.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінекономіки.

За словами міністра економіки Ігоря Петрашка, починаючи з 2021 року передбачається подальше поступове прискорення економічного зростання та формування якісного підґрунтя для сталого економічного розвитку в середньостроковій перспективі з урахуванням проведення основних реформ та збереження фінансової стабільності.

Так, за базовим сценарієм передбачається відновлення позитивного тренду розвитку економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19, та прогнозується:

зростання ВВП на рівні 4,6% у 2021 році, 4,3% – у 2022 році та 4,7% – у 2023 році;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) очікується на рівні 107,3% у 2021 році, 106,2% – у 2022 році та 105,3% – у 2023 році;

збільшення реальної середньомісячної заробітної плати працівників – на рівні 12,1% у 2021 році, 6,0% – у 2022 році та 5,1% – у 2023 році;

рівень безробіття у 2021 році – 9,2%, у 2022 році – 8,5%, у 2023 році – 8,0%;

зростання експорту товарів і послуг на рівні 2,9% у 2021 році з подальшим нарощуванням темпів зростання до 6,4% у 2022 році та до 8,2% – у 2023 році.

За словами міністра, при доопрацюванні прогнозу на 2021-2023 роки були враховані визначені Президентом України завдання щодо підвищення мінімальної заробітної плати. Так, середньозважений рівень мінімальної середньозваженої заробітної плати у 2021 році прогонозується на рівні 6250 грн, у 2022 році – 6700 грн, у 2023 році – 7176 грн.

У міністерстві заявляють, що цей документ стане базою для прийняття стратегічних рішень органами влади. Крім того, трирічний прогноз дозволяє сформувати середньострокові орієнтири для бізнесу та інвесторів.

“Прогнозні макропоказники будуть основою під час підготовки проєкту Державного бюджету України на 2021 рік”, – додав Петрашко.

З повним текстом документа можна ознайомитись за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, Мінекономіки оцінює скорочення обсягів ВВП України у першому півріччі 2020 року на рівні 6,5%. Про це йдеться в оприлюдненому на сайті міністерства Огляді економічної активності за січень-червень 2020 року.

 

Лісові пожежі на Житомирщині: уряд вимагає вирішити питання із житлом для погорільців

Уряд вимагає терміново вирішити питання із житлом для людей з Овруцького району Житомирщини, які втратили його у квітні через масштабну лісову пожежу.

На цьому під час брифінгу в Житомирі наголосив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«З боку уряду ми вимагаємо термінового вирішення цього питання. Бо уряд надав кошти майже негайно. Як мені відомо, на жаль, наразі це питання залишається відкритим, а попереду вже осінь та зима, і проблему треба розв’язати якомога швидше», – зазначив міністр.

За словами голови Житомирської ОДА Віталія Бунечка, 11 із 12 погорільців написали відмову від будівництва і звернулися до уряду через голову Колесниківської сільської ради з проханням виділити їм компенсацію від 300 до 500 тис. грн за втрачені будинки.

«Зараз це питання опрацьовується міністерствами та обласною державною адміністрацією. Виділені кошти, а саме 13 млн 370 тис. грн знаходяться на рахунку Овруцької РДА. Один будиночок за меценатські кошти вже побудований. До 1 вересня ми приймемо рішення щодо можливості виділення коштів. Тоді кошти, виділені безпосередньо на будівництво, повернуться до резервного фонду, а тоді, можливо, їх спрямують як компенсацію», – додав Бунечко.

Як повідомляв Укрінформ, у травні уряд виділив 11,2 млн грн для придбання житла сім’ям, будинки яких згоріли. Згодом Кабмін додатково виділив ще 2,1 млн грн. Постраждалим пропонували звести за ці гроші модульні будинки.

У квітні у північних районах Житомирщини вирували масштабні лісові пожежі, внаслідок чого вигоріло 43 тис. 200 га території.

 

Вибух на Позняках: мешканці будинку почали отримувати допомогу на ремонт нового житла

Постраждалі мешканці будинку на Позняках, де стався вибух, почали отримувати від міста фінансову допомогу на ремонт і облаштування нового житла.

Як передає Укрінформ, про це Київський міський голова Віталій Кличко повідомив у Фейсбуці.

«Зустрівся з мешканцями будинку на Позняках, у якому 21 червня стався вибух. Всі вони вже отримали сертифікати на нове житло. Що стосується допомоги міста. Сьогодні одна з родин, що оформила необхідні документи, отримала від міста 300 тис. грн фінансової допомоги на ремонт нової домівки”, – сказав він.

Кличко нагадав, що раніше Київрада підтримала пропозицію мера і виділила 20 млн грн на ремонт і облаштування нових квартир мешканцям будинку на Позняках, де стався вибух.

“Кошти отримають 40 родин, які залишились без житла. Йдеться про те, щоб забезпечити людям ремонт та необхідні меблі і побутову техніку в нові квартири, що надав Офіс Президента», – зазначив Кличко.

За його словами, також місто надало допомогу постраждалим мешканцям у розмірі від 50 до 100 тис. грн. Крім того, фонд «Майбутній Київ» виділив їм по 2,5 тис. грн на відновлення втрачених документів.

Наразі люди, які постраждали внаслідок вибуху в багатоповерхівці на вулиці Соломії Крушельницької ,1/5, забезпечені тимчасовим житлом.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявив, що нове житло отримали всі родини, які постраждали внаслідок вибуху в багатоповерховому будинку на столичних Позняках наприкінці червня.

Вибух стався 21 червня. Було пошкоджено 40 квартир одного під’їзду, зруйновано 16 квартир з 4-го по 9-й поверх. П’ятеро осіб загинули. Загалом у цих 40 квартирах було зареєстровано 125 мешканців.

У кінці червня Президент вручив сертифікати на перші 12 нових квартир. Помешкання підбирали за принципом метражу, який люди втратили, та кількістю кімнат. Площа квартир – від 60 кв. м до 80 кв. м.

Кличко показав, як будують метро на Виноградар

У Києві встановили планшайбу на тунелепрохідницький комплекс, за допомогою якого будуть прокладати тунелі метро на Виноградар.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Київський міський голова Віталій Кличко у Фейсбуці.

“Учора під керівництвом фахівців з Німеччини встановили планшайбу на тунелепрохідницький щит вагою майже 60 тонн і діаметром понад 6 метрів. Встановили її на комплекс «Галина», за допомогою якого будуть прокладати тунелі двох нових станцій метро”, – написав Кличко.

Він зазначив, що за місяць комплекс проходитиме близько 200 метрів під землею, і приблизно за півроку буде прокладено один із тунелів.

«До кінця наступного року ми плануємо відкрити дві станції метро на Виноградар – «Мостицьку» та «Проспект Правди», – наголосив Кличко.

Кличко також оприлюднив відео, як відбувався процес встановлення обладнання.

Як повідомлялося, у столиці в рамках будівництва метро на Виноградар орієнтовно через два тижні метробудівці планують розпочати роботи з розробки тунелю між станціями “Сирець” та “Мостицька”.

Дві нові станції Сирецько-Печерської лінії – “Мостицька” та “Проспект Правди” планується відкрити у грудні 2021 року.

 

Центри зайнятості у “зеленій” зоні відновлюють особистий прийом

Центри зайнятості, які розташовані у “зеленій” зоні рівня епідемічної небезпеки, повертаються до звичного режиму роботи та відновлюють особистий прийом громадян.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінекономіки.

Зазначається, що протягом останніх карантинних місяців для реєстрації в службі зайнятості достатньо було заповнити лише дві заяви та надіслати їх на електронну пошту центру зайнятості. Оскільки більшість центрів зайнятості, розміщених у “зеленій” зоні, повертаються до звичного режиму роботи та відновлюють особистий прийом безробітних, громадяни, які реєструвалися онлайн, повинні взяти з собою на запланований особистий прийом до кар’єрного радника оригінали документів: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України; облікову картку платника податків; трудову книжку (цивільно-правовий договір або документ, який підтверджує період зайнятості); диплом або інший документ про освіту; військовий квиток (у разі потреби).

Як нагадали у міністерстві, у разі втрати трудової книжки людині необхідно подати дублікат трудової книжки або ж довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи, або цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує періоди зайнятості.

Як повідомляв Укрінформ, більшість центрів зайнятості в Україні під час карантину працювали дистанційно. Державний центр зайнятості на цей час полегшив процедуру подання документів до центрів зайнятості. Потрібно було заповнити лише дві заяви: про надання статусу безробітного та призначення допомоги з безробіття. Також повідомлялося, що в Україні з 1 липня, згідно із законом про держбюджет на 2020 рік, збільшився розмір максимальної допомоги з безробіття – до 8 788 грн на місяць.

На період карантину Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття збільшив мінімальний розмір допомоги з безробіття з 650 грн до 1000 грн.

 

Україна лідирує у рейтингу прозорості публічних закупівель від IDFI

У міжнародному Рейтингу прозорості публічних закупівель, який проводить Інститут розвитку та свободи інформації (IDFI, Грузія) спільно з іншими організаціями, Україна посіла перше місце серед 39 країн, набравши 97,05 бала зі 100.

Про це йдеться в пресрелізі ДП “Prozorro”, що є в розпорядженні Укрінформу.

Зазначається, що у міжнародному Рейтингу прозорості публічних закупівель, який проводить IDFI, Україна посіла перше місце та випередила Молдову (92,81) і Колумбію (91,77). Найгірший результат у Таджикистану — 37,88 бала.

Цей рейтинг оцінює законодавство державних закупівель та прозорість процесів на кожному етапі проведення тендеру. Спочатку він охоплював лише євразійський регіон, однак тепер до нього входять 39 країн з усього світу. Публічні закупівлі держав оцінюють за 64 показниками та на різних етапах проведення закупівель.

Ще недавно в цьому рейтингу Україна посідала друге місце (86,26 бала) та програвала Молдові. Утім, за останній рік відбулася низка важливих законодавчих змін, які відзначили експерти при складанні рейтингу. Передусім це нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”, яка запровадила дотендерні консультації з ринком та розширила можливість використовувати нецінові критерії на Prozorro.

Крім того, експерти відзначили норму про захист викривачів у Законі “Про запобігання корупції” та запуск онлайн-моніторингу закупівель Держаудитслужбою.

Як повідомляв Укрінформ, із 1 квітня 2016 року набув чинності Закон України “Про публічні закупівлі”, який забезпечив переведення всіх закупівель в Україні в електронний формат.

Перехід відбувся у два етапи. З 1 квітня 2016 року всі закупівлі через електронну систему закупівель ProZorro проводили центральні органи виконавчої влади і підприємства, що діють в окремих сферах господарювання (так звані природні монополії). З 1 серпня 2016 року використання електронної системи публічних закупівель стало обов’язковим для решти замовників.

 

В Україні скорочується поголів’я сільгосптварин

Станом на 1 серпня 2020 року порівняно з аналогічною датою минулого року поголів’я всіх видів сільськогосподарських тварин зменшилося на 3,4-6,7%.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна служба статистики.

На 1 серпня 2020 року поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні становило близько 3,45 млн голів (на 6,7% менше, ніж на 1 серпня 2019 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства утримували 1,03 млн голів ВРХ (на 8,1% менше), господарства населення — 2,42 млн голів (на 6,0% менше). Зокрема, корів в Україні на 1 серпня 2020 року налічувалося 1,78 млн голів (на 6,3% менше, ніж на 1 серпня 2019 року): 0,43 млн – у сільгосппідприємствах (на 6,0% менше) і 1,35 млн у господарствах населення (на 6,4% менше).

Свиней в Україні на вказану дату налічувалось 6,12 млн голів (на 4,4% менше, ніж на 1 серпня 2019 року): 3,49 млн голів у сільськогосподарських підприємствах (на 1,2% менше) та 2,63 млн голів у господарствах населення (на 8,2% менше).

Також на 1 серпня цього року в країні утримувалось 1,45 млн овець та кіз (на 6,2% менше, ніж роком раніше): 160,0 тис. голів сільськогосподарськими підприємствами (на 15,3% менше) та 1,29 млн господарствами населення (на 4,9% менше).

Поголів’я свійської птиці з 1 серпня 2019 року по 1 серпня 2020 року зменшилося на 3,4% – до 248,93 млн голів: у сільськогосподарських підприємствах воно зменшилося на 5,1% (до 119,80 млн голів), у господарствах населення – на 1,7% (до 129,13 млн голів).

Як повідомлялося, за даними Держстату, на 1 серпня 2019 року порівняно з 1 серпня 2018 року поголів’я ВРХ в Україні зменшилось на 4,4% (до 3,72 млн голів), зокрема корів – на 4,4% (до 1,92 млн голів); свиней – на 1,5% (до 6,40 млн голів), овець та кіз — на 3,2% (до 1,54 млн голів); поголів’я свійської птиці збільшилося на 3,9% (до 257,62 млн голів).

 

Уруський каже, що Ярославський офіційно не пропонував інвестувати $1 мільярд у ХАЗ

Від групи DCH українського бізнесмена Олександра Ярославського поки не надходило офіційних пропозицій щодо інвестування 1 млрд доларів у Харківський авіаційний завод.

Про це сказав ЗМІ віцепрем’єр- міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський, перебуваючи з робочою поїздкою в Харкові, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Такої офіційної пропозиції міністерство ще поки не отримувало. Але я думаю, що ми будемо розглядати всі пропозиції від потенційних інвесторів та партнерів», – сказав міністр.

Як повідомляв Укрінформ, пресслужба групи DСН оприлюднила 14 серпня заяву Олександра Ярославського про готовність залучити 1 млрд дол. на відновлення Харківського авіазаводу. У ній зазначається, що 100 млн дол. з цієї суми підуть на виплату боргів; 500 млн дол. – на добудову літаків, виробництво яких вже розпочато, і закладку нових; 400 млн дол. – на програми розвитку.

13 серпня на ХАЗі відбулася нарада під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Керівник уряду заявив, що робоча група під керівництвом віцепрем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, яка напрацює план розвитку авіазаводу, буде створена найближчим часом.

Прем’єр-міністр також наголосив, що такий варіант, як передача підприємства у концесію, не розглядається.

Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, більш відоме як ХАЗ, спеціалізується на повному циклі робіт із серійного виробництва, доопрацювання та технічного обслуговування вироблених літаків. Протягом 2012-2019 років ХАЗ взагалі не мав державних замовлень. Останній літак підприємство випустило в 2014 році.

 

Україна різко скоротила дефіцит торгівлі товарами

П’ЯТНИЦЯ, 14 СЕРПНЯ 2020, 17:35 УП

Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-червні 2020 року скоротилося на 66,1% в порівнянні з січнем-червнем 2019 року – з 3,767 мільярда доларів до 1,277 мільярда доларів.

Про це йдеться в даних Державної служби статистики.

Експорт товарів з України за звітний період у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року скоротився на 6,4%, до 22,913 млрд доларів, імпорт – на 14,3%, до 24,189 млрд доларів.

У червні в порівнянні з травнем 2020 року сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 7,9% – до 3,53 млрд доларів, імпорту – на 15,4%, до 4,247 млрд доларів.

Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в червні 2020 року було негативним і становило 0,717 млрд доларів, в травні також від’ємне сальдо становило 0,433 млрд доларів.

Коефіцієнт покриття експортом імпорту в першому півріччі поточного року становив 0,95 (у січні-червні 2019 року – 0,87).

 

Зеленський “оголосив війну” перевантаженим фурам

П’ЯТНИЦЯ, 14 СЕРПНЯ 2020, 18:05  УП

Президент Володимир Зеленський вважає неприпустимою ситуацію з перевантаженням фур і закликає терміново організувати роботу зі зважування такого транспорту.

Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій сказав, що вже проведено тендер, і до кінця року на всіх автодорогах працюватимуть 54 автоматичних комплекси габаритно-вагового контролю.

За словами голови Національної поліції Ігоря Клименка, наразі в шести областях України температура перевищує 28 градусів за Цельсієм. Клименко зазначив, що в таку спеку під вагою фур асфальтове покриття руйнується, тому для збереження доріг поліція обмежує пересування багатотонного і габаритного транспорту в цих регіонах в денний час.

Криклій також додав, що триває оновлення кадрів Державної служби з безпеки на транспорті.

 

Платформа РЄ опублікувала заяву про ймовірне прослуховування українського журналіста

П’ЯТНИЦЯ, 14 СЕРПНЯ 2020, 18:28  УП

Платформа Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів опублікувала інформацію про справу щодо ймовірного прослуховування у квартирі журналіста Михайла Ткача.

Джерело: “Радіо Свобода“, платформа Ради Європи

Пряма мова: “8 серпня 2020 року український журналіст-розслідувач Михайло Ткач повідомив у поліцію про ознаки засобів прихованого прослуховування в його квартирі. В останні тижні Ткач отримував попередження від своїх джерел, його поінформували про можливу вказівку організувати спостереження для пошуку компрометуючої інформації про нього.

Поліція оглянула квартиру та виявила три отвори на спільному горищі, доступному з різних під’їздів, та отвір у кухонній стелі. Повідомляється, що поліція не доклала зусиль для виявлення слідів спроб встановити чи зняти прослуховування. Того ж дня Національна поліція порушила кримінальну справу за статтею “порушення недоторканності приватного життя”.

Деталі: Подію віднесли до категорії  тих, які мають “охолоджувальний ефект” для свободи медіа в Україні.

Після оприлюднення повідомлення на платформі Ради Європи уряд України повинен офіційно відреагувати на заяву.

Наразі український уряд не надав РЄ пояснень щодо цієї справи.

Відповідне повідомлення платформа розмістила 13 серпня за поданням Європейської федерації журналістів – європейської регіональної організації Міжнародної федерації журналістів.

 

ЗМІ повідомили про “наїзд” Єрмака на ЦВК, у Зеленського все заперечили

П’ЯТНИЦЯ, 14 СЕРПНЯ 2020, 18:02  УП

Видання ZN.UA повідомляє, що глава Офісу президента Андрій Єрмак вимагав від п’ятьох членів ЦВК написати заяви про відставку, бо вони нібито “люди Богдана”. В ОП цю інформацію заперечують.

Джерело: ZN.UA та Офіс президента у Facebook

Деталі: За даними ZN.UA, їхні джерела в ОП повідомили, що у п’ятницю в Офіс були запрошені голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко, секретар ЦВК Олена Гатаулліна і ще три члени Центрвиборчкому для бесіди з головою офісу Андрієм Єрмаком. Під час зустрічі Єрмак вимагав, щоб всі п’ятеро написали заяви про відставку. Причина в тому, що вони “люди Богдана”.

Як стверджує джерело, єдина формальна причина подібної вимоги – “бажання президента”. Однак у зв’язку з відсутністю будь-яких офіційних причин, Діденко, а також всі інші члени ЦВК, запрошені в Офіс президента, відмовилися писати заяви про відставку.

Проте Офіс президента заявив, що це неправда.

Дослівно: “Просто перевірте – не було зустрічей в Офісі президента чи десь іще з членами ЦВК, як про це “повідомив” сайт ZN.UA. Жодних команд, намагання втрутитися чи іншого подібного спілкування з членами ЦВК – всього цього не було. Ваші джерела вас обманули.

Центральна виборча комісія є незалежним органом і як інституція має все, що необхідно для самостійної роботи. Якщо комусь потрібен скандал, то ви хоча б матеріали для “малювання” скандалів підбирайте ретельніше, а то навіть якось нецікаво”.

 

В ОП заявляють, що у підготовку виборів не втручаються

В Офісі Президента наголошують, що не втручаються у процес підготовки та проведення місцевих виборів і жодних зустрічей з членами Центральної виборчої комісії не проводили.

Відповідну заяву оприлюднено на сайті глави держави, повідомляє Укрінформ.

“Ані Президент, ані представники Офісу глави держави не проводили зустрічей з очільником Центральної виборчої комісії та іншими членами ЦВК й не висували до них жодних вимог. Інформація, яку поширили деякі ЗМІ, не відповідає дійсності”, – заявляють в ОП.

Там наголосили, що Центральна виборча комісія є незалежним колегіальним державним органом, який здійснює свої повноваження самостійно, незалежно від інших органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, і як інституція “має все необхідне для самостійної роботи”.

“Президент України Володимир Зеленський та керівництво Офісу глави держави не втручаються у процес підготовки та проведення місцевих виборів в Україні, які призначені на 25 жовтня”, – заявили в ОП.

Раніше видання ZN.UA повідомило з посиланням на джерела, що голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко, секретар ЦВК Олена Гатаулліна і ще три члени Центрвиборчкому були запрошені до Офісу Президента для бесіди з керівником ОП Андрієм Єрмаком, і той нібито зажадав від них написати заяви про відставку, оскільки вони буцімто “люди Богдана”.

ЦВКВибориОфіс Президента

 

Вбивство Гандзюк: депутати Херсонської облради вирішили підтримати Мангера

Херсонська облрада виступає за неупереджений судовий розгляд справи щодо голови обласної ради Владислава Мангера, який підозрюється в організації нападу на активісту Катерину Гандзюк.

Відповідне рішення Херсонської обласної ради “Про підтримку голови обласної ради Владислава Мангера” на сесії 14 серпня підтримали 35 депутатів, передає кореспондент Укрінформу.

«1. Підтримати голову обласної ради Владислава Мангера щодо неупередженого судового розгляду», – йдеться у рішенні.

На сесії було зазначено, що це своє рішення обласна рада направить до Генеральної прокуратури України.

Як повідомляв Укрінформ, виконувачку обов’язків керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради і активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу у розмірі 2 млн 497 тис. 300 гривень, яку й було внесено.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу було засуджено на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

У січні 2020 року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради. 16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну.

На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців (“групу Торбіна”) і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк.

У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.

27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

Водночас активісти заявили, що вважають передчасною передачу справи Гандзюк до суду. За їхніми словами, правоохоронці не завершили проведення усіх слідчих дій.

11 червня Мангеру вручили постанову про відновлення досудового розслідування, а також клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

19 червня Печерський райсуд Києва заарештував Мангера до 28 липня без права внесення застави. Пізніше суд продовжив Мангеру запобіжний захід до 11 вересня.

15 липня у Офісі генпрокурора поінформували, що суд обмежив строк ознайомлення з матеріалами справи для підозрюваних в організації нападу на Гандзюк та їхніх захисників до 24 серпня.

Обвинувальний акт відносно голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на активістку Катерину Гандзюк розглядатиме Дніпровський райсуд столиці. Відповідне рішення 12 серпня ухвалив Київський апеляційний суд.

 

Натан Вершубський: адвокат Віктор Медведчук підставив мене у 1985-му

Інтерв‎’‎ю з Натаном (Носоном) Вершубським, одним з останніх в’язнів совісті в СРСР, якого засудили за «крадіжку» книг з синагоги на Подолі

Михайло Гольд, Журналіст, головний редактор газети “Хадашот” – УП 13.08.20

Перекладено з: Узник Сиона Натан Вершубский: адвокат Виктор Медведчук подставил меня в 1985-м.

Опубліковано з дозволу газети “Хадашот“.

– Раве Носоне, як хлопчик з московської інтелігентної родини (тато – журналіст, мама – інженер) став “релігійним мракобісом”?

– Мої світські друзі про таких, як я, зазвичай говорять: “вдарився в релігію”, чомусь вважаючи, що до віри приходять лише в пошуках виходу зі складної життєвої ситуації. Але у мене було щасливе дитинство – я просто хотів виправити історичну несправедливість, відновити перервану ще батьками і дідами зв’язок.

– І діди – в широкому сенсі цього слова – прагнення не оцінили?

– У сім’ї йшла війна з цього приводу. Свого часу тато пішов на фронт добровольцем, обдурив військкомат і приписав собі чотири місяці, яких йому не вистачало до 16-ти. Опинився на передовій, дійшов до Берліна, де його – вже 18-річного – призвали на строкову службу. Бабуся написала Ворошилову – не допомогло, ще три роки відслужив в Німеччині.

Коли повернувся – всі груди в орденах – міг вступати куди завгодно, – ветеранів брали без іспитів. Вибрав філфак, мріючи стати журналістом, – і таки став ним. Але потім заборонив нам – своїм дітям – йти по гуманітарній ниві. Я, втім, математику завжди любив, навчався в фізматшколі при МДУ, перемагав на олімпіадах з фізики та математики, вступив до Московського інституту інженерів транспорту (МІІТ).

Ми сперечалися цілими ночами, батько був агностиком і переконаним комуністом, але нічого не міг вдіяти з моєю переконаністю і частково сам був в цьому винен – він з дитинства привчав мене до самостійності. Я з дуже раннього віку їздив в громадському транспорті. Тато вчив мене всьому – від правил виживання взимку в лісі до вибору друзів. І тепер не міг мене переспорити, коли я сам вибрав цей шлях.

– Одна справа – внутрішній опір, синагога у свята, самвидав ночами і іврит по самовчителю, і інше – практичне дотримання заповідей. Як це поєднувалося з навчанням в радянському вузі?

– Не просто. Оскільки перед кожною суботою я повинен був брати лікарняний в поліклініці, то розробив свій метод імітації гіпертонічного кризу. Просте самонавіювання.

– І завжди по суботах?

– Намагався, звичайно, варіювати – іноді приходив в четвер. Це врятувало мене, коли, на початку 1980-х, нависла загроза виключення з інституту, і я зіграв на випередження, взявши академічну відпустку за станом здоров’я.

– А за що виключити хотіли?

– За сукупністю. По-перше, було відомо, що я відвідую синагогу. По-друге, активно вербував аудиторію для друга – Іллі Когана, який читав прекрасні лекції з іудаїзму для початківців. Я приводив йому десятки людей – стояли в коридорі, стільців не вистачало, і про це теж знали.

Був ще один “гріх”. Я знайшов лазівку для читання єврейської літератури в Московській історичній бібліотеці. Туди пускали лише істориків і студентів профільних факультетів. Завдяки клопотанню з кафедри суспільних наук, я став завсідником – для конспірації брав півтора десятка книг, серед них лише одну на єврейську тему. Потім через ту ж кафедру отримав доступ в спецхран, де були і “Єврейська енциклопедія”, і “Історія євреїв” Греца, і безліч дореволюційних видань. Півроку я звідти не вилазив, поки в ректорат не прийшов лист від директора бібліотеки зі списком усіх замовлених мною єврейських книг – саме єврейських, а не взятих для відводу очей. Це був скандал. Виключали за набагато менше.

– Як реагували однокурсники, викладачі?

– Деякі приємно здивували. Пам’ятаю, екзамен з вищої математики, якого всі боялися як вогню. Викладач Григорій Іванович Макаренко – українець з-під Полтави. Заходжу в аудиторію, Макаренко піднімає голову: “Двері закрийте, будь ласка …”. І продовжує: “Викликав мене вчора проректор Носарьов. Чи знайомі з ним? Бачу – знайомі … Так ось він наказав мені поставити вам двійку. Я порядна людина – робити цього не буду. Давайте заліковку, ставлю чотири. Покличте наступного, будь ласка … “.

Гебешніка Носарьова я знав прекрасно, у нього був зуб на мене ще з тих часів, як цей чекіст, на прізвисько Мюллер, побачив мене з магендавидом на шиї. Але Макаренко виявився людиною, яких один на мільйон.

Помилявся я і щодо нашого комсорга Сені, якого обходив за кілометр. У критичній ситуації, коли мене хотіли вигнати з інституту, цей хлопець з класичної єврейської зовнішністю і прізвищем встав і заявив, що комсомольська організація знає Вершубского тільки з хорошого боку і не буде клопотати про виключення. Я дізнався про це через багато років і був вражений …

– Ви – корінний москвич, але сіли за “крадіжку книг” з синагоги на Подолі. Що привело до Києва в лютому 1985-го?

– Почнемо з того, що і мій дід-швець, і бабуся – кияни, які переїхали в Москву в 1925-му. А я в Україні у єврейських справах бував досить часто. Ми в Москві були в ті роки щасливчиками – нам було у кого вчитися – по-перше, залишалися ще старші люди, по-друге, раз в два тижні приїжджали іноземці. Була налагоджена ціла система – люди з Лондона або Манчестера, Нью-Йорка або Балтімора давали уроки іудаїзму, привозили книги, тфілін, кошерний сир. Далі Москви вони рідко вибиралися, тому я і мої друзі відчували, що повинні ділитися цими знаннями. Тим більше, що, будучи студентом, я мав право на безкоштовний проїзд. Хтось їздив в Прибалтику, інші – в Пітер, а я вибрав український напрямок.

Та й наречену я знайшов теж у Києві. Через рік після весілля Марина була на дев’ятому місяці вагітності – і ми вирішили відвідати її батьків, що жили на Сирці, – це була остання можливість до пологів. До того ж батьки дружини теж починали дотримуватися традицій, і їм була потрібна наша допомога. Так що я взяв відгули, зароблені на овочевій базі, і ми приїхали.

Насамперед, треба було поставити хупу тестю і тещі, які були одружені 25 років. Для цього потрібен мінʼян. А де знайти в Києві десять практикуючих віруючих євреїв? Люди похилого віку на підпільну хупу не підуть – бояться. Значить, треба об’їхати всіх сіоністів, відмовників, вчителів івриту – тим і займався.

– І де ж вас арештували?

– Прямо біля синагоги. Тільки я вийшов, двоє молодиків, які стояли біля білої “Волги” з гебешними номерами, підхопили мене під руки і привезли на Володимирську, 33. А потім цілий день думали, що мені пришити. Ідеї були різні. Погрожували провести обшук в московській квартирі і знайти антирадянську літературу. Я чесно зізнався, що всю антирадянську літературу з дому давно вивіз. “А ми знайдемо”, – почув у відповідь.

Якраз йшла низка посадок – щомісяця брали когось із релігійних євреїв. Одного – це було в Самарканді – посадили за те, що він нібито побив голову релігійної громади чайником по голові. Насправді він викладав дітям традицію – це, справді, було серйозно. У іншого під час обшуку знайшли пістолет “Вальтер” і патрони до нього – знайшли відразу, видно знали, де шукати, на відміну від господаря, який бачив пістолет вперше в житті. До третього – Юлія Едельштейну – прийшли з обшуком і, виявивши пахощі для авдали, заарештували за зберігання наркотиків. Похилого киянина-єврея заарештували за побиття шістьох міліціонерів в якомусь провінційному місті, якщо не помиляюся, Новоград-Волинському, куди він приїхав на могилу тестя. На що вже мені ображатися?

– Ви розуміли, що цим може скінчитися, були готові до того, що доведеться сісти?

– Абсолютно ні. Батько попереджав: “посадять”, але я йому не вірив. А вірив в два міфи. Перший міф – садять, мовляв, велику рибу, а я дріб ‎’язок – з іноземними кореспондентами не зустрічався, прес-конференцій не даю, петицій не підписую, просто вивчаю і викладаю Тору. Другий міф – про те, що людей спочатку залякують, викликають в КДБ, попереджають, а вже потіи заарештовують. Так теж бувало, але не в моєму випадку

– Наскільки я розумію, хтось повинен був дати проти вас неправдиві свідчення, і їх дали …

– Саме так. Зараз при вході в синагогу висять мармурові дошки з іменами спонсорів, а тоді був один великий напис – “наш голова”. Головою був в ті роки Мейш Пікман. Ще в Москві Липа Мешорер – сам у минулому киянин, знаючи про те, що я їжджу в Київ, попереджав: “Мейш – сміття ще з довоєнних часів, у нього руки по лікоть в крові”.

З Пікманом я не спілкувався, а говорив з його замом – Мільманом. І коли в КДБ вирішили судити мене за крадіжку книг з синагоги, то просто привезли цих двох людей і в сусідньому кабінеті при відкритих дверях диктували їм текст заяви – я це чув. Вони написали все, що їм диктували: мовляв, я питав, чи можна взяти книги, вони відповіли, що ні, а я все одно їх виніс.

Треба розуміти, що тоді у всіх синагогах Радянського Союзу горища і підвали були завалені старими єврейськими книгами, звезеними дітьми і онуками євреїв – вдома вони були не потрібні, ці літери ніхто вже не пам’ятав. У синагозі на Подолі вони просто лежали на лавках, на підлозі, на підвіконнях – їх їли щури і на них гадили голуби – Мільман мені говорив, забирай, що тобі потрібно.

Але якщо потрібно посадити, то пахощі перетворюються в наркотики, під книжковою шафою знаходять “Вальтер”, а пенсіонер-єврей, як Шварценеггер, гамселить шістьох міліціонерів. У моєму випадку чотири книги, знайдені в сумці, виявляються викраденими з київської синагоги.

У суді (мене вже поголили, а до арешту я був з бородою) я питаю Пікмана: “Ви мене пам’ятаєте, це я до вас підходив?”

– Так!

– А я був з бородою чи без?

– Як в протоколі написано, так і є.

– І все ж, дайте відповідь на моє запитання.

– Я відмовляюся відповідати!

І суддя задовольняє його відмову відповісти. А ми з ним навіть не знайомі, я говорив тільки з Мільманом, який не з’явився в суд через хворобу …

– Ви пробачили цих людей?

– Навіть не знаю, чи доречно говорити про прощення … На цих нещасних людей похилого віку було шкода дивитися – я не вважав їх ворогами. Вони стали лише інструментом, не будь їх – мене б все одно посадили.

Я був сьогодні в тому суді – зараз це Подільський районний суд на вулиці Хорива. Вже після процесу співкамерник-урка, який знав на їдиші більше слів, ніж я, сказав, що в цьому залі судили Бейліса … Хоча Вікіпедія це не підтверджує.

– Адвокатом у вашій справі була дуже відома нині в Україні людина – Віктор Медведчук. Яке він справляв враження?

– Мої родичі, зрозуміло, шукали адвоката. Але всі, до кого вони зверталися, дізнавшись, що справа знаходиться під контролем КДБ, навідріз відмовлялися мене захищати. Бабуся моєї дружини – в минулому член Верховного суду УРСР – зберегла зв’язки в цьому середовищі, а їй відмовляли. Тато знайшов у Москві доброго і сміливого адвоката, який готовий був взятися за мою справу, але чесно попередив, що йому просто не дадуть доїхати до Києва – аж до того, що поїзд зійде з рейок.

Поки хтось не підказав, мовляв, є в Києві один адвокат – сам капітан КДБ, але за такі справи береться. В результаті, звернулися до Медведчука. Ні на що, він, зрозуміло, вплинути не міг, та й адвокат був ніякий. Я сам, сидячи в камері, вивчав КК СРСР – і цим заробляв – за денну пайку цукру складав прохання зекам, скарги прокурору, заяви про перегляд справи. Також я сам напрацював запитання до експерта, який оцінив “вкрадені” книги в 700 рублів, хоча вони не могли прочитати, що там написано

Медведчук не поставив експертам жодного питання. Правда, щоразу, приходячи до мене в Лук’янівську в’язницю, він проносив в кишені сорочки кошерну шоколадку, упаковочку кошерного сиру і лист від дружини – хоча робити це був не зобов’язаний, в СІЗО листи заборонені. Нічого ми з ним під час цих зустрічей не обговорювали – він чекав, поки я з’їм шоколадку, щоб забрати обгортку, і напишу відповідного листа дружині.

Втім, одну підлість він таки зробив. Незважаючи на всі його вмовляння, я не визнавав провину. А він наполягав – визнаєте вину – подам на помилування. Уже в суді, коли я сидів у клітці для підсудного, в перерві між засіданнями, Медведчук передав мені, мовляв, батько вважає, що я повинен визнати провину.

Контактів з татом у мене не було, він взагалі насилу потрапив в зал засідань. Коли зал відкрили о 9 ранку, всі місця вже були повністю зайняті студентами юрфаку. Відкритий судовий процес, на який в реальності нікого не пускають. Папа пред’явив паспорт – судять мого сина. Тоді одного студента покликали, і мій тато зайняв його місце.

В той день Медведчук і передав мені прохання батька. Тому, коли засідання поновилося, я заявив про часткове визнання провини. Уже після звільнення, почувши про цю історію, батько зробив великі очі: “Я взагалі ніколи з твоїм Медведчуком не розмовляв. І ніколи б не вказував, що тобі визнавати, а що ні”. Цю підлість я адвокату не пробачив. А в іншому він був просто кур’єром, який приносив мені шоколадки і листи від дружини – в ході слідства я з’їв дві шоколадки і дві скибочки сиру.

– Спочатку прокурор вимагав восьми років позбавлення волі, що за крадіжку чотирьох книг – навіть дуже цінних – все-таки перебір. І раптом, на наступному засіданні він з тієї ж переконаністю просить всього два роки. Що сталося?

– У КДБ мене з самого початку схиляли до співпраці. Коли тільки привезли на Володимирську, то в обмін на згоду “стукати” взагалі пропонували відпустити без протоколу. Після передачі справи до суду обіцяли два роки (і звільнення через рік) за підпис під документом про співпрацю. Відмовишся – отримаєш свої вісім років і вийдеш інвалідом … А у мене син народився під час слідства. Я, проте, відмовився.

Все в руках Всевишнього. Через два роки людей, які пропонували мені стати “стукачем”, вже не було в живих. Вони – два опера і їх начальник – загинули на теплоході “Адмірал Нахімов”. А ще через п’ять років не стало і держави, безпеку якої вони так завзято від мене захищали.

Існувало два способи боротьби за звільнення політв’язнів. Голосний: демонстрації, петиції, пікети, відозви – я просив обійтися без цього.

І був шлях тихої дипломатії. Він і спрацював. Правда, ланцюжок вийшов досить довгим. Якийсь американський єврей-бізнесмен, який летів транзитом через Москву, дізнався від друзів про мою справу, подзвонив своєму рабину в Балтімор, той смикнув когось ще – в результаті рабин Манчестера зустрівся з головним рабином Великої Британії лордом Якобовіцем, який на прийомі у королеви передав прем’єр -міністру Маргарет Тетчер список з восьми релігійних євреїв, заарештованих останнім часом в СРСР. Я йшов під сьомим номером.

Через якийсь час Тетчер на зустрічі з Горбачовим передала йому цей список – нікого не випустили, але доля всіх була значно пом’якшена. Через багато років, гортаючи свою справу, я виявив лист від Генерального прокурора СРСР Рекункова до Києва із позначкою вимагати у справі Вершубського двох років позбавлення волі, а не восьми.

Відповідно, наступного ранку прокурор озвучив це. А в політичних процесах суддя зазвичай задовольняв вимогу прокуратури. Як судили кримінальників? Якщо стаття передбачала від року до трьох, і це перша ходка – давали два роки. З політичними це не працювало. Ні характеристика (а у мене, як не дивно, була гарна характеристика з місця роботи), ні новонароджена дитина ні на що не вплинули, хоча Медведчук намагався робити на це наголос.

– Як вам сиділося?

– Я був хлопчик з інтелігентної родини, і раптом – бац. Урки, блатні – стаття-то кримінальна. Справи тоді позначали – червона смуга в одну сторону – “схильний до втечі”, смуга в іншу сторону – справа на контролі КДБ. Таких людей намагалися не тримати в одній камері, постійно переводили, в оперчастині боялися впливу на інших зеків. Тому, в слідчій в’язниці я сусідив з ким завгодно – і зі злодіями в законі, і навіть один день зі смертником.

– Вдалося зберегти себе?

– Я бачив багатьох зламаних людей – це важко зрозуміти тим, хто не сидів. І зробив висновок, що ці два роки у в’язниці допомогли мені не зламатися і після звільнення. Крамольна думка іноді закрадається – відправ ці гебешники мене в 1985-му не в Лук’янівську в’язницю, а в ізраїльську єшиву – вчити Талмуд – це не стало б настільки хорошою школою. Тюремний досвід дав мені сильний гарт.

У книзі я пишу про дві речі, які дозволили мені не зламатися. По-перше, листи з волі. Люди, які одержували багато листів, рідше ламалися. Як і люди релігійні. Ті, хто мав зв’язок зі своїми і зв’язок зі Своїм. Коли людина відчуває, що він тут не просто так, що Всевишній веде його. У найважчі моменти я думав, що опинився тут з волі Всевишнього, і він знає, скільки я зможу винести. Так і виявилося …

 

Суд у Києві розглядає позов Медведчука щодо заборони книги про Стуса

Дарницький районний суд Києва 14 серпня продовжує розгляд позову народного депутата Віктора Медведчука проти журналіста та історика Вахтанга Кіпіані і видавництва Vivat з вимогою заборонити розповсюдження книги «Справа Василя Стуса».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, під будівлею суду зранку, ще до початку засідання, розпочалася акція Руху опору капітуляції, яка стартувала з виступів журналістки-шістдесятниці Маргарити Довгань та колишнього політв’язня, члена Української Гельсінської групи Василя Овсієнка, які особисто знали Стуса.

Акція зібрала громадських активістів, волонтерів, атовців, освітян, музикантів, блогерів, журналістів, і здебільшого це молоді люди. Вони тримають плакати з зображенням Стуса і написами «Ми маємо знати правду» тощо.

Як повідомляв Укрінформ, Дарницький районний суд Києва 10 липня оголосив перерву у розгляді справи народного депутата Віктора Медведчука («ОПЗЖ») проти автора книги «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat.

Медведчук подав до суду наприкінці серпня 2019 року. Зокрема, у нього є заперечення щодо 9 епізодів у книзі та вимагає заборонити її розповсюдження.

«Справа Василя Стуса» вийшла у видавництві Vivat у 2019 році. Книга містить документи з архіву колишнього КДБ УРСР про справу поета Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів.

Медведчук був призначений державним адвокатом Стуса, коли його в 1980 році заарештували вдруге.

 

Окружний адмінсуд став на захист Портнова у справі про плагіат у дисертації

Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо встановлення порушень академічної доброчесності у формі академічного плагіату в дисертаційному дослідженні Андрія Портнова.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на офіційному сайті суду.

“Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними дії Нацагентства щодо встановлення порушень академічної доброчесності у формі академічного плагіату у дисертаційному дослідженні Андрія Портнова “Становлення і розвиток конституційного судочинства в Україні: теоретичні та практичні проблеми”, – ідеться в повідомленні.

Окрім того, повідомляється, що суд визнав протиправним та скасував рішення Комітету щодо можливого порушення академічної доброчесності у тексті відповідної дисертації позивача.

У суді інформують, що позивачем у справі є юрист, правозахисник, політик Андрій Портнов, а відповідачем – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти в особі Комітету з питань етики.

Як повідомляється, у тексті рішення суду зазначається, що Нацагентством не спростовано доводи позивача про відсутність академічного плагіату на трьох сторінках дисертаційного дослідження.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, у даному позові – на Нацагентство в особі Комітету з питань етики.

Окрім цього, зазначають у суді, згідно з Методичними рекомендаціями для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності, особі, яку звинувачують у академічному плагіаті/самоплагіаті має бути забезпечена можливість надання пояснень та доведення своєї невинуватості.

Водночас, Портнов у своєму позові зазначив, що розгляд відповідного звернення відбувся без його повідомлення, що позбавило його можливості надати власні пояснення з приводу спірних питань.

Суд також узяв до уваги доводи позивача, що практика діяльності Комітету свідчить про те, що у інших справах, які розглядалися та стосувалися порушення академічної доброчесності інших осіб, їм забезпечувалася можливість участі у процесі перевірки.

У суді наголошують, що такі доводи відповідачем жодним чином не спростовано, в той час, як позивачем в тексті позовної заяви наведено посилання на конкретні рішення даного Комітету.

Також суд урахував наявний в матеріалах справи науково-правовий експертний висновок, де зазначено, що наведені у рішенні Комітету з питань етики випадки збігів окремих текстових фрагментів дисертаційного дослідження Портнова та інших джерел не є порушенням академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату.

Як повідомлялося, раніше у березні цього року Комітет із питань етики НАЗЯВО виявив академічний плагіат у докторській дисертації Андрія Портнова.

 

НАБУ завершило розслідування у справі Омеляна

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування у справі ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба НАБУ.

“Розслідування ймовірних незаконних дій ексміністра інфраструктури України, які призвели до недоотримання держбюджетом 30,5 млн грн, завершене. 14 серпня 2020 року колишньому топпосадовцю відкриті матеріали слідства для ознайомлення перед скеруванням обвинувального акта до суду”, – йдеться у повідомленні.

Дії ек