АТО: ворог обстріляв підступи до Троїцького зі 122-мм мінометів та артсистем

Минулої доби у зоні АТО бойовики здійснили 15 обстрілів, з них 14 – були прицільні.

Як  повідомив  на брифінгу речник Міністерства оборони України з питань АТО полковник Дмитро Гуцуляк, загалом бойовики випустили у бік українських військових 8 артилерійських снарядів та 93 міни калібрів 120 та 82 мм – Укрінформ.

На Луганському напрямку бойовики 10 разів відкривали вогонь по українських опорних пунктах, впустивши 8 артилерійських снарядів та 56 мін різних калібрів.

“Найгарячіше було в районі Троїцького. Тут противник вів вогонь по наших опорних пунктах з мінометів калібру 82 та 120 мм, артилерійських систем калібру 100 та 122 мм, БМП, гранатометів та зенітних установок ЗУ-23”, – деталізував речник Міноборони з  АТО.

У районі Катеринівки, Кримського та Світлодарська бойовики застосовували міномети калібру 82 мм, БМП, протитанкові ракетні комплекси, гранатомети та стрілецьку зброю різних калібрів.

На Донецькому напрямку бойовики  порушили режим тиші 5 разів. Українські пункти у районі Лебединського та Ломакиного бойовики обстріляли з 120-мм мінометів. У районі Пісків бойовики застосували міномети 82-го калібру, БМП та великокаліберні кулемети. Поблизу Авдіївки бойовики обстріляли українські позиції з автоматичного станкового гранатомету.

За добу українські військові тричі відкривали вогонь у відповідь.

 

Штаб АТО уточнив втрати за добу

Минулої доби в зоні проведення АТО загинула 23-річна військова медсестра. Також поранення та травмування отримали п’ятеро українських військових, стан одного з них – важкий.

Про це на брифінгу сказав речник Міністерства оборони з питань АТО, полковник Дмитро Гуцуляк, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Серед українських військових, на жаль, є втрата. З сумом повідомляємо, що вчора під час надання медичної допомоги цивільному населенню в Луганській області бойовики російсько-окупаційних військ обстріляли наших медиків. Внаслідок цього обстрілу загинула 23-річна дівчина, військовий медик, військовослужбовець військової служби за контрактом. Керівництво ЗСУ, штаб АТО та всі військовослужбовці висловлюють щирі співчуття рідним і близьким нашої медсестри-героя, яка самовіддано та мужньо виконувала бойові завдання на передовій та захищала Україну від агресії Російської Федерації”, – сказав Гуцуляк.

Також речник  АТО  повідомив, що серед українських військових є п’ятеро поранених та тих, хто отримав бойові травмування. Всі вони були оперативно доставлені до мобільних військових госпіталів. Стан одного з поранених – тяжкий.

 

В ОБСЄ констатували зосередження озброєння біля захоплених бойовиками сіл

Спостерігачі СММ ОБСЄ заявляють, що зафіксували значне зосередження озброєння біля захоплених бойовиками сіл у Луганській області.

Про це йдеться в поширеному сьогодні звіті місії за період вечірніх годин 19-20 лютого, передає “Радіо Свобода” – Укрінформ.

«19 лютого в непідконтрольному урядові районі безпілотний літальний міні-апарат СММ зафіксував 5 нерухомих самохідних гаубиць (2С1 «Гвоздика», 122 міліметри) за 1 кілометр на північний захід від населеного пункту Шимшинівка (27 кілометрів на північний захід від Луганська), які розміщені там із порушенням ліній (координат) відведення», – йдеться в повідомленні.

За даними місії, біля Шимшинівки спостерігачі зафіксували також інші види озброєння – 11 танків, 20 бронетранспортерів, 7 машин управління вогнем артилерії і 21 вантажівку.

Повідомляється, що 19 лютого значну кількість одиниць озброєння спостерігачі помітили і біля населеного пункту Мирне – 21 танк, 12 буксируваних і 8 самохідних гаубиць, 15 мінометів, 6 протитанкових гармат.

Водночас у Луганській області, як вказали спостерігачі СММ ОБСЄ, зафіксоване зменшення кількості порушень режиму припинення вогню в порівнянні з попереднім звітним періодом.

 

В АТО загинув іще один український боєць, двоє – поранені

Впродовж дня російсько-окупаційні війська використовували заборонені Мінськими угодами зразки озброєння – артилерійські системи та міномети.

Про це  повідомляє  прес-центр АТО – Укрінформ.

“На Луганському напрямку зі 122-мм артилерії, мінометів різного калібру та озброєння БМП, противник вів вогонь по наших позиціях біля Троїцького. Міномети калібру 82-мм загарбники застосували поблизу Новоолександрівки і Катеринівки. Також, з гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї, окупанти обстрілювали опорні пункти сил АТО неподалік Луганського, Залізного та Новолуганського. Зі стрілецької зброї загарбники провокували українських оборонців Зайцевого. На Донецькому напрямку агресор з мінометів калібру 120-мм та 82-мм і гранатометів вів вогонь по захисниках Водяного, що на Приазов’ї. Зі стрілецької зброї противник обстрілював позиції оборонців Авдіївки”, – йдеться в повідомленні.

Загалом, від початку доби, зафіксовано 13 обстрілів з боку російсько-окупаційних військ.

“Унаслідок ворожого вогню, на жаль, загинув один український військовослужбовець, ще двоє захисників – отримали поранення”, – зазначили в штабі  АТО.

 

БТР-4 для армії досі не збирають через бюрократію – експерт

Цикл виготовлення БТР-4 в рамках держоборонзамовлення (ДОЗ) досі не розпочався, оскільки весь минулий рік три міністерства узгоджували процедуру використання державних гарантій.

Про це заявив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець під час прес-конференції в Укрінформі на тему: “Нові ризики переозброєння ЗСУ. Хто захистить українську оборонну промисловість?”.

“З іншого боку, є питання державних гарантій. Нікого не здивувала ситуація, що досі не розпочався цикл виготовлення БТР-4, про які ми говоримо вже другий рік? Тому що ці БТРи виготовляються під державні гарантії. Весь минулий рік пішов на те, щоб Міністерство оборони,  Міністерство фінансів, Міністерство економічного розвитку визначили умови використання державних гарантій для виготовлення військової техніки. Цілий рік – на одну процедуру забезпечення використання державних гарантій”, – заявив він.

Експерт підкреслив, ці та інші факти свідчать про те, що система управління фінансами в оборонній сфері в державі – розбалансована.

“Ми маємо суттєво збільшений оборонний бюджет. Державне оборонне замовлення – набагато більше, ніж було у попередні роки. І питання, пов’язане з раціональним використанням коштів, – буде тестом на спроможність українських структур дійсно вирішувати оборонні завдання”, – заявив він.

Згурець, зокрема, вказав на необхідність правильного підходу до використання державних коштів. “В цьому році ми говоримо про ДОЗ і підготовку виробництва в обсязі десь у 3 млрд грн, а також близько 1,4 млрд на боєприпасну сферу. У минулому році на підготовку виробництва було виділено десь 885 млн грн, з яких було використано лише 400 млн грн. Тобто, гроші у державі є, але раціонально не використовуються”, – заявив він.

Директор Defense Express також звернув увагу на те, що 50% ДОЗ виготовляється на підприємствах приватної форми власності.

 

Єхануров: Потрібні нові механізми кредитування оборонного замовлення

Громадський союз “Ліга оборонних підприємств України” звернулася до Нацбанку з проханням розглянули нові механізми кредитування державного оборонного замовлення – Укрінформ.

Про це заявив голова наглядової ради ГС “Ліга оборонних підприємств України”, колишній прем’єр-міністр та міністр оборони України Юрій Єхануров під час прес-конференції в Укрінформі на тему: “Нові ризики переозброєння ЗСУ. Хто захистить українську оборонну промисловість? “.

“Від “Ліги оборонних підприємств України” ми звернулися до Ради  Національного банку  з проханням про те, щоб вони розглянули можливі нові механізми кредитування державного оборонного замовлення, оскільки, якщо розібратися, то ризиків немає. А основні відсотки йдуть за рахунок того, що є великі ризики, а в даному випадку ризиків практично немає”, – сказав він.

Єхануров повідомив, що також відбулася координаційна зустріч з цього питання між представниками Ліги та головою наглядової ради “Укроборонпрому” академіком Згуровським. “Михайло Згуровський пообіцяв, що вони звернуться також до уряду, щоб він теж підтримав”, – додав він.

Союз “Ліга оборонних підприємств” об’єднує понад 40 приватних оборонних компаній України. Головним напрямом роботи визначено участь її членів у ефективному та якісному переозброєнні ЗСУ.

 

Порошенко не виключає скорочень в Укроборонпромі

Президент України Петро Порошенко не виключає скорочення управлінського персоналу Державного концерну “Укроборонпром” та наголошує на нових вимогах щодо підвищення ефективності та прозорості його роботи.

Про це він заявив у середу, 21 лютого, під час представлення нового керівника концерну Павла Букіна, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Так, будуть зміни: можуть бути певні скорочення управлінського персоналу, будуть нові вимоги з підвищення ефективності, прозорості роботи. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені за рахунок змін у складі спостережної ради. Нове керівництво, я думаю, виправдає надії, які на них покладає спостережна рада, уряд, Президент”, – зазначив глава держави.

Разом з тим він наголосив, що завдання, поставлені ним перед новим керівництвом концерну, є надзвичайно відповідальними.

“Це теми національної безпеки, життя і смерті, якщо хочете: і виконання державного оборонного замовлення, і розробка та виконання стратегії середньострокового розвитку оборонного комплексу, питання корпоратизації. Не бійтесь ставити питання про залучення інвестицій, у тому числі іноземних, про залучення технологій. Треба вийти з пострадянських штампів”, – звернувся Порошенко до Букіна та членів наглядової ради Укроборпрому.

Окрім того, Президент подякував секретарю Ради національної безпеки та оборони Олександру Турчинову за ефективну координацію роботи.

Як повідомлялося, Порошенко 12 лютого підписав указ про звільнення Романа Романова з посади генерального директора  ДП “Укроборонпром”. 21 лютого глава держави призначив генеральним директором концерну “Укроборонпром” Павла Букіна. Відповідний указ глава держави підписав у присутності колишнього керівника концерну Романа Романова, міністра оборони Степана Полторака та інших посадовців.

 

У Петербурзі вшанували героїв Небесної Сотні

Ввечері 21 лютого до будівлі генерального консульства України, що розташоване в Санкт-Петербурзі, близько 10 активістів прийшли вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні.

Про це повідомляє “Радіо Свобода” – Укрінформ.

Організатором акції була представниця петербурзького демократичного руху “Солідарність” Ольга Смирнова. Жінка передала представникам консульства сині та жовті квіти. Окрім цього, активісти написали листівку, в якій заявили, що росіяни, які поділяють демократичні цінності, засуджують владу РФ через агресію щодо України.

За всіма подіями спостерігали правоохоронці, які не втручались і не перешкоджали спілкуванню активістів з українськими консулами. Російські поліцейські також знімали все на відео.

Водночас біля консульства пройшла ще одна акція, яку організували представники “Народно-визвольного руху”. Люди прийшли до дипустанови з прапорами так званої “Новоросії”

 

На школі, де вчився Даня Дідік, встановлять меморіальну дошку

У Харкові міська влада ухвалила рішення про встановлення меморіальної дошки на стінах школи №11, у якій навчався 15-річний Данило Дідік, що загинув 22 лютого 2015 року у результаті теракту. Питання про перейменування школи залишилося відкритим.

Про це на сесії міської ради сказав харківський голова Геннадій Кернес, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Вже ухвалене рішення про встановлення меморіальної дошки на стінах школи, у якій навчався герой. А що стосується пропозиції про перейменування, я даю протокольне доручення, і ми до наступної сесії підготуємо конкретні відповіді – “за” або “проти”, – сказав Кернес.

Петиція  про присвоєння “імені громадського активіста Данила Андрійовича Дідіка Комунальній установі “Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 11 із поглибленим вивченням деяких предметів Харківської міської ради Харківської області”, у якій він навчався” була створена на сайті міськради 5 лютого, і вже 14 лютого набрала необхідних 5 тис. голосів.

Як повідомляв раніше Укрінформ, 22 лютого 2015 року під час Маршу єдності у Харкові стався теракт. Під час вибуху біля Палацу спорту у колоні активістів на місці загинуло двоє людей, ще двоє, у тому числі 15-річний школяр Данило Дідік, померли в лікарні. Поранено було 11 осіб. Через три дні за підозрою у теракті затримали трьох харків’ян: Дворнікова, Тетюцького, Башликова. За даними силовиків, їх завербували російські спецслужби, вони проходили підготовку у Бєлгороді і за теракт повинні були отримати 10 тис дол. Їм загрожує довічне ув’язнення.

21 серпня 2015 року Указом Президента України Данило Дідік нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

 

Заступник Держсекретаря США вшанував у Києві пам’ять Небесної Сотні

Заступник Державного секретаря США Джон Салліван, який знаходиться з візитом в Україні, вшанував пам’ять Героїв Небесної Сотні в Києві.

Про це повідомляє Посольство США в  Україні у  Twitter – Укрінформ.

“Заступник Державного секретаря США Джон Салліван відвідав меморіал Героїв  Небесної Сотні  у Києві сьогодні вранці”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, заступник Державного секретаря США Джон Салліван під час поїздки в Україну 21 лютого планує  зустрічі з Президентом України Петром Порошенком, Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом і главою Міністерства закордонних справ Павлом Клімкіним.

 

Організаторів розстрілів на Майдані мають судити цьогоріч – ГПУ

Процедура заочного засудження екс-президента України Віктора Януковича та екс-глави СБУ Олександра Якименка і його першого заступника Володимира Тоцького у провадженні щодо організації розстрілів на Майдані має розпочатися цього року.

Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко під час підсумкової наради у середу, 21 лютого, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Вважаю, що після завершення заочного процесу по державній зраді Януковича, ця справа має розпочатися ще цього року і дати нарешті відповідь суспільству про тих, хто вбив понад сто беззбройних співвітчизників і поранив тисячі з них. Цей процес, як і державна зрада Януковича, стосується усієї колишньої політичної системи України, а також і майбутньої України, яка має не допустити повторення навіть в теорії”, – сказав Луценко.

При цьому він нагадав, що в січні цього року було отримано дозволи суду на процедуру заочного засудження щодо Януковича, Якименка і Тоцького.

Разом з тим генпрокурор повідомив, що від початку розслідування справи Майдану, за чотири роки роботи, про підозру було повідомлено понад 400 особам, з них – майже півсотні високопосадовців і більше 200 правоохоронців.

«На розгляді в судах перебуває 161 обвинувальний акт стосовно 252 осіб. Судами визнано винуватими півсотні осіб», – зазначив  Луценко.

Звертаючись до скептиків, він закликав їх відвідувати судові засідання та уточнив, що в судах на сьогодні знаходяться справи щодо сотні осіб, стосовно яких суспільство очікує результату.

“Лежачи на дивані, тиснучи клавіатуру комп’ютера словами про зраду, нічого доброго для постраждалих на Майдані зробити не можна. Є бажання допомогти – сходіть у суд і послухайте процес. Немає такого бажання, – принаймні, не заважте прокурорам і слідчим робити свою відповідальну роботу”, – сказав Луценко.

 

ЄС продовжив санкції за окупацію Криму – проти 150 осіб і 38 компаній

Євросоюз продовжив на подальші шість місяців дію персональних обмежувальних заходів, а також відносно установ, діяльність яких спрямована на підрив суверенітету і територіальної цілісності України.

Відповідне рішення ухвалили у середу постійні представники країн-членів при Раді ЄС, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

Ідеться про 150 осіб, які є російськими (включаючи близьке оточення президента РФ Володимира Путіна), кримськими, сепаратистськими (на деяких територіях Донецької і Луганської областей України) діячами. Відносно них продовжену візову заборону та блокування активів на теренах ЄС.

Також санкції продовжено відносно 38 компаній, що діють у секторах економіки окупованого Росією  Криму.

 

На концерті Скрипки зібрали 300 тисяч на храм у Волновасі

У Луцьку  у вівторок пройшов благодійний концерт за участю Олега Скрипки, кошти від якого підуть на будівництво храму у Волновасі (Донеччина). Зібрати вдалося понад 300 тис. грн.

Про це сам музикант повідомив у  Facebook – Укрінформ.

“Вчора разом з лідером гурту “Чорні черешні” Юрієм Поліщуком допомогли лучанам зібрати понад 300 тисяч гривень на будівництво нового  храму  у м. Волноваха! Дякую, Луцьк, за ваші небайдужі серця та повний аншлаг на нашому благодійному концерті!” – написав Скрипка.

Концерт пройшов у Луцькому обласному академічному музично-драматичному театрі ім.Т.Г.Шевченка.

Гроші на будівництво храму Святого Миколая УПЦ (КП) у Волновасі лучани почали збирати минулого року з ініціативи нині покійного мера міста Миколи Романюка. За інформацією  місцевих ЗМІ, на цей проект наразі використали понад 3,5 мільйона гривень. Не вистачає ще близько півтора мільйона.

 

Поляк Павел Станчак розпочав роботу як віце-президент Укртрансгазу

Поляк Павел Юзеф Станчак підписав контракт з ПАТ “Укртрансгаз” та приступив до виконання обов’язків віце-президента компанії.

Про це  повідомляє  прес-служба  Укртрансгазу – Укрінформ.

“Павел Юзеф Станчак обраний членом правління, віце-президентом Укртрансгазу строком на один рік відповідно до рішення акціонера №142 від 6 листопада 2017 року. З ним вже підписано контракт і з минулого тижня він приступив до виконання обов’язків”, – поінформували в компанії.

Як зазначається, поляк займатиметься формуванням та реалізацією довгострокових і короткострокових планів розвитку ПАТ «Укртрансгаз», представленням товариства у відносинах з органами державної влади та іншими урядовими структурами. Він також відповідатиме за формування та реалізацію єдиної виробничо-технологічної, фінансово-економічної, правової, інвестиційної, науково-технічної, соціальної, кадрової, інформаційно-презентаційної, антикорупційної політики компанії.

Крім того, на Станчака покладено обов’язки з розвитку міжнародних відносин, інтегрування Укртрансгазу в європейський енергетичний простір, пошуку міжнародних партнерів, координацію підготовки проектів зовнішньоекономічних угод щодо транзиту і зберігання природного газу, організацію та контроль за їхнім виконанням, оформлення відповідних ліцензій та інші функціональні обов’язки.

Як повідомлялося, до складу правління Укртрансгазу також увійшли Мирослав Химко, Сергій Олексієнко, Тетяна Федорова, Андрій Хоменко та Хюнчан Кан.

 

Порошенко і Саліван обговорили перспективи місії ООН на Донбасі

Президент України Петро Порошенко обговорив із заступником державного секретаря США Джоном Саліваном ситуацію на Донбасі, перспективи миротворчої місії ООН, закон про реінтеграцію та санкції проти Росії.

Зустріч відбулася у рамках візиту Салівана в Україну,  повідомляє  прес-служба глави держави – Укрінформ.

“Президент України Петро Порошенко провів зустріч із заступником державного секретаря США Джоном Саліваном. В ході зустрічі було обговорено безпекову ситуацію на Донбасі, а також необхідні подальші кроки в рамках мирного врегулювання, зокрема щодо розміщення ефективної миротворчої місії ООН на Донбасі”, – йдеться у повідомленні.

Президент, зокрема, наголосив, що Україна спрямовує зусилля на врегулювання ситуації на Донбасі політико-дипломатичними методами на основі  Мінських домовленостей. У цьому контексті він окремо наголосив на важливості ухваленого закону про реінтеграцію.

Крім того, як зауважили в АП, сторонами було підтверджено необхідність продовження скоординованої політики санкцій щодо РФ до повного виконання нею Мінських домовленостей, а також відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, включно з Кримом.

Співрозмовники також порушили питання реалізації програми реформ в Україні, зокрема у рамках продовження співробітництва України з МВФ, ухвалення законопроектів про створення антикорупційного суду та про національну безпеку України.

Разом з тим Президент та заступник державного секретаря обговорили питання активізації діяльності двосторонніх інституційних механізмів співпраці з метою зміцнення українсько-американського стратегічного партнерства.

 

Санкції проти Росії: Саліван сказав, який меседж везе до Європи

Заступник державного секретаря США Джон Саліван закликатиме лідерів країн ЄС не пом’якшувати санкцій проти Росії до повного відновлення територіальної цілісності України.

Про це Саліван заявив під час виступу в Дипломатичній академії при МЗС України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Один з непохитних меседжів, який я зараз везу і передаю союзникам і партнерам у Європі, – це потреба санкцій ЄС, які додаються до американських санкцій. Це дуже важливо. Поки не відбудеться зміна у поведінці російського керівництва”, – сказав Саліван.

Він додав, що санкції Сполучених Штатів проти Росії є відповіддю на “дуже погану поведінку” – недотримання Мінських домовленостей, продовження агресії на сході України та анексії Криму.

“Ці американські  санкції  будуть продовжені”, – підкреслив Саліван.

Він зазначив, що спроба налагодити партнерські відносини була підірвана росіянами і в Криму, і на сході України.

“Поки ця поведінка не зміниться, наші санкції залишаться. Це чітка позиція американського уряду”, – підкреслив заступник держсекретаря.

Як повідомлялося, під час свого виступу на Мюнхенській конференції з безпеки глава німецького Міністерства закордонних справ Зігмар Габріель запропонував послаблювати антиросійські санкції у разі досягнення домовленості про розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі.

У Християнсько-демократичному союзі (ХДС), який очолює канцлер Ангела Меркель, розкритикували заяви Габріеля щодо поетапного скасування санкцій проти РФ.

 

Клімкін про історичні суперечки з Польщею: Минуле не можна описати законами

Україна й Польща мають століття спільної історії з позитивними та трагічними сторінками, але так званими “меморіальними законами” Польща намагається виставити себе кращою за інших.

Про це заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін під час спільної прес-конференції з міністром закордонних справ Данії Андерсом Самуельсеном, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Те, що сьогодні відбувається у Польщі – це бажання шляхом прийняття так званих “меморіальних законів” створити особливе сприйняття свого минулого, представити себе, якщо хочете, більш білими і пухнастими, ніж інші. Так не буває”, – підкреслив Клімкін.

Він відзначив, що Україна і Польща мають століття спільної історії, коли були як позитивні моменти, так і трагічні події, але якщо починати сперечатися, якою була наша історія і малювати картини, потрібні для внутрішніх політичних маніпуляцій, так, за його словами, можна дійти до суперечок на кшталт “у кого вареники кращі чи пироги”.

“Це минуле не можна описати шляхом прийняття законів. Це минуле можна збагнути і осягнути тільки шляхом історичного діалогу. Ми за цей історичний діалог, ми за те, щоб хоча б зрозуміти позицію один одного”, – сказав Клімкін.

Він наголосив, що це має бути дійсно “діалог з друзями”. Зокрема, він розповів, що завжди говорить польським колегами, що готовий визнати вину окремих представників України або загонів у трагедії на Волині, але не впевнений, чи готові вони зробити теж саме щодо українців.

Разом з тим, Клімкін переконаний, що переговори віце-прем’єр-міністра Павла Розенка у Варшаві були дуже складними, але конструктивними, й додав, що продовжувати переговори потрібно на основі християнської моралі й політичної відповідальності.

На початку лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про Інститут національної пам’яті, одночасно направивши його для оцінки в Конституційний суд країни. Суд повинен буде оцінити, чи закон не суперечить статті Конституції про свободу висловлювань, й положенням карного характеру, що випливають із цього закону.

Законом, зокрема, передбачається кримінальне переслідування за заперечення злочинів, скоєних “українськими націоналістами” проти громадян Польщі в роки Другої світової війни. Під час зустрічі 16 лютого у Варшаві з польським колегою Пьотром Глінським віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зазначив, що положення закону у такій версії можуть негативно вплинути на українсько-польські відносини і на ситуацію трудових мігрантів з України, які перебувають у Польщі.

Положення закону викликали протести в Ізраїлі. Єрусалим найбільше хвилює положення про запровадження кримінального переслідування для всіх, у тому числі й іноземців, хто приписує польському народові відповідальність за злочини нацистів у роки Другої світової війни.

 

МЗС Польщі: чекаємо від Києва “безумовного” скасування заборони на ексгумації

Заступник глави МЗС Польщі Бартош Ціхоцький вважає, що відмова України скасувати заборону на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо виявлення і поховання польських жертв “обтяжує” двосторонні відносини.

Як заявив він в інтерв’ю виданню  wPolityce.pl, Варшава рішуче налаштована на те, щоб далі вести переговори з Києвом щодо скасування цієї заборони – Укрінформ.

“Заборона ексгумацій обтяжуватиме відносини, поки її не буде скасовано. Ми рішуче налаштовані, щоб вести переговори з українською стороною, аби спільно досягти цієї мети”, – сказав Ціхоцький.

Він наголосив, що Польща не може погодитися з фактом, що майже 30 років після розпаду СРСР родичі жертв загиблих поляків в Україні не можуть запалити свічки на могилах своїх предків. За словами заступника міністра, це не лише питання польсько-українських відносин, але і європейських цінностей.

Ціхоцький підкреслив, що МЗС Польщі продовжуватиме переговори з українською стороною й очікує на “безумовне” скасування заборони на проведення ексгумацій.

Він зазначив, що під час візиту до Варшави у минулу п’ятницю віце-прем’єр-міністр України  Павло Розенко  “не виконав мандату”, узгодженого президентами України і Польщі під час їх останньої зустрічі у грудні в Харкові, про необхідність зняття Україною заборони на проведення ексгумацій.

За його словами, польська сторона готова розмовляти і розвіювати побоювання української сторони щодо закону про Інститут національної пам’яті (поправка в законі про переслідування за заперечення злочинів “українських націоналістів”), але його не можна поєднувати з питанням про відновлення ексгумацій, бо це дві різні справи.

Ціхоцький підкреслив, що направляючи цей закон до Конституційного суду президент РП Анджей Дуда продемонстрував “готовність врахувати побоювання української сторони”. За його словами, про це Президенту Петру  Порошенку мали можливість особисто сказати Дуда під час короткої зустрічі з нагоди 100-річчя незалежності Литви у Вільнюсі в п’ятницю, а також прем’єр-міністр РП Матеуш Моравецький у суботу під час безпекової конференції у Мюнхені.

Заступник глави МЗС Польщі зауважив, що справа закону зараз перебуває в руках КС, а тому підняття Україною цього питання на політичному рівні породжує в Польщі підозру у пошуках аргументу, аби “перекласти на Польщу відповідальність за регрес у двосторонніх відносинах у сфері історичного діалогу”.

Водночас, Ціхоцький підкреслив, що відносини між Польщею та Україною “не є поганими”.

“Якщо подивитися на оборонну співпрацю, у сфері розвитку, на нашу позицію у питаннях нелегальної анексії Криму чи агресії на Донбасі, також на форумах ЄС та НАТО, то Польща є лідером проукраїнських ініціатив і послідовно підтримує Київ”, – наголосив заступник глави МЗС Польщі.

Він додав, що Польща спростила доступ українцям до польського ринку праці, завдяки чому українці можуть тут легально працювати і заробляти гроші.

Тому, як підкреслив заступник глави МЗС Польщі, не можна говорити про кризу в польсько-українських взаєминах.

Україна наклала заборону на пошуково-ексгумаційні роботи поляків в Україні у квітні 2017 року після зруйнування польськими націоналістами українського місця пам’яті у селі Грушовичі поблизу кордону з Україною.

 

Мінгареллі сказав, які програми на Харківщині підтримає ЄС

ЄС продовжуватиме реалізацію на Харківщині програм щодо децентралізації, допомоги бізнесу, медицини, освіти.

Про це під час брифінгу у Харкові сказав голова Представництва ЄС в Україні Хуг Мінгареллі.

“ЄС готовий підтримати проект з будівництва онкоцентру в Харкові, використовуючи програми Європейського інвестиційного банку. Зокрема, допомога європейських партнерів стосуватиметься постачання устаткування та обладнання до нового онкологічного комплексу. Хочемо підвищити кількість нашої допомоги, яку ми надаємо вищій школі. З цією метою краще використовуватимемо можливості різних програм, зокрема Еразмус+ та Горизонт-2020. Серед напрямків спільної праці – допомога внутрішньо переміщеним особам, сприяння науковому та культурному обміну, навчанню голів об’єднаних територіальних громад (ОТГ)”, – пояснив посол.

Як сказав Мінгареллі, Європейський Союз також продовжуватиме реалізацію на території регіону ряду програм щодо децентралізації, допомоги малому та середньому бізнесу, розбудови первинної ланки медицини, сфери надання адміністративних послуг, реформи у сфері правоохоронної діяльності.

“Ми можемо надалі допомагати вам, застосовуючи додаткові можливості. У нас є фонд у розмірі 200 млн євро, який дозволить нам підтримувати реформи у рамках Угоди про асоціацію України з ЄС. Існує макроекономічний пакет у розмірі 3 млрд євро, який потроху використовується. Є також Європейський інвестиційний банк, який надає допомогу в розмірі 3 млрд дол. різним містам в Україні”, – зазначив він, додавши, що Харківщина, на його думку, одна з найдинамічніших областей щодо реформ в Україні.

Як повідомлялося, сьогодні за програмою дводенного візиту Мінгареллі візьме участь у круглому столі з головами ОТГ Харківської області. Він обговорить досягнення та виклики реформ з децентралізації: Євросоюз виділив 90 млн євро на підтримку місцевого самоврядування та надання громадянам високоякісних послуг.

Сьогодні ж посол, за його словами, буде серед уболівальників на стадіоні “Металіст”.

22 лютого  Мінгареллі  виступить із промовою “Як запустити українську економіку” у Харківському національному економічному університеті ім. Семена Кузнеця. Окрім того, Мінгареллі візьме участь у круглому столі “Молодіжні ініціативи ЄС та стартапи: розвиваючи українську економіку”.

 

Уряд схвалив законопроект про засади адміністративно-територіального устрою

Кабінет міністрів схвалив проект закону про засади адміністративно-територіального устрою України та направить його на розгляд Верховної Ради.

Таке рішення уряд ухвалив на засіданні в середу, 21 лютого, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В цьому законі ми чітко визначити, яким чином кореспондентуються повноваження того чи іншого рівня: місто, селище, село, в складі якого формується громада. Ми також визначаємо, що є базове – це громада. Зараз ми йдемо по реформі децентралізації, де є потужна громада, яка має повноваження впроваджувати якісні відносини, якісні сервіси в охороні здоров’я, в освіті”, – сказав віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства  Геннадій Зубко.

За його словами, за час незалежності сільське населення зменшилося, а кількість громад зростала, але вони були неспроможні і їх можливості були зменшені.

“Те, яким чином далі проводити реорганізацію громад, яким чином будуть відноситися населені пункти до категорії селищ чи міст, як будуть врегульовувати свою діяльність – в цьому законі ми пропонуємо”, – додав Зубко.

Він наголосив, що ухвалення цього закону дозволить вирішити ряд надзвичайно важливих питань.

 

Необ’єднані сільради на Волині перейняли досвід успішних ОТГ

Представники необ’єднаних сільських рад трьох районів Волині – Горохівського, Локачинського та Ківерцівського – ознайомилися з кращими практиками Зимнівської та Устилузької ОТГ.

Виїзний тур, під час якого сільські голови та депутати мали змогу оглянути оновлені школи, садочки і клуби, а також ознайомитися із роботою ЦНАПів, проводився за сприяння Волинського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону.

Найповільнішою щодо утворення  об’єднаних територіальних громад  на Волині, як показує практика, є Горохівщина. Цегівський сільський голова Валентин Фещук розповів, що згідно з перспективним планом, у районі мало б бути не менше трьох спроможних громад із центрами у містах Горохові, Берестечку, та селі Шклінь.

“Проте через нерозуміння перспектив процесу децентралізації окремими сільськими радами навіть ті, хто хотів створити громади ще у 2015 році, на той час не змогли цього зробити. Пасивними були і керманичі Горохова, які не зробили відповідних пропозицій сільським радам, що межують з містом. Як наслідок, процес об’єднання затягнувся, а це – втрачені ресурси і можливості”, – наголосив Фещук.

Він зазначив, що нині Цегівська сільрада дійшла згоди із чотирма сільськими радами району і розпочали підготовку до об’єднання саме у форматі сільської громади, бо це дасть змогу врахувати інтереси людей невеликих сіл, які мешкають на нашій території.

“Проте як тільки ми станемо громадою, нам доведеться не лише брати відповідальність за спільний розвиток, а й приймати непопулярні рішення, найперше щодо роботи двох шкіл, кількість учнів у яких уже є критично малою”, –  підкреслив Фещук.

Оптимізувати малокомплектні школи чи не відразу після об’єднання довелося у Зимнівській територіальній громаді, що у Володимир-Волинському районі. У числі п’яти перших вона утворилася на Волині ще у 2015 році. Голова громади В’ячеслав Католик розповів, що тоді довелося призупинити роботу відразу двох шкіл, проте натомість вдалося ініціювати створення опорної школи із двома філіями. Як наслідок – збільшилася кількість переможців районних та обласних олімпіад, а за результатами 2017 року Зимнівська школа – у десятці кращих шкіл Волині за підсумками ЗНО.

Однак найпереконливішим аргументом для представників тих сільських рад, які ще не об’єдналися, Католик навів економічні факти з життя громади, яку очолює.

“Після об’єднання бюджет розвитку нашої громади становить 20 мільйонів гривень, і немає жодної сфери, де б не відбулися позитивні зміни – починаючи з освітлення і доріг і завершуючи заходами з енергоощадності – заміною котлів на твердопаливні, встановленням енергоефективних вікон і дверей та заміною покрівлі у тих закладах, в яких ремонту не бачили десятиріччями. А яскравим підтвердженням того, що ми обрали правильний шлях розвитку, є те, що минулого року до нас доєдналася одна із сільських рад району, а цьогоріч ще одні наші сусіди серйозно задумуються над приєднанням саме до нашої ОТГ. Звичайно, є куди рости і ніколи не буває без проблем, та я жодної хвилини не пошкодував, що зважився тоді на спільне господарювання, адже це – шанс залучити хороші ресурси, і ми його використали якнайкраще”, – зазначив Католик.

Реформа децентралізації передбачає доступність якісних адміністративних послуг для мешканців навіть найвіддаленіших сільських мешканців. З цією метою багато волинських громад створили ЦНАПи, проте у кожній ОТГ ці структури мають певні особливості, які залежать від кількості та географічного розташування сіл, а також від наявності хорошого і, головне, зручного усім приміщення.

Наприклад, у Зимнівській громаді, мешканці якої мають змогу отримувати 105 послуг, окрім центрального відділення у кожній колишній сільській раді діють філії, де можна отримати ті самі послуги, що й у в центрі. Це вирішує проблему доїзду людей з віддалених сіл до центрального офісу, особливо якщо йдеться про реєстрацію новонароджених, оформлення для них допомоги та багатьох інших речей, які раніше потребували суттєвих затрат часу.

У прикордонній Устилузькій ОТГ, яка теж утворилася ще в 2015 році, її мешканці мають змогу отримувати дещо меншу кількість послуг – 99, проте усі спеціалісти обслуговують відвідувачів ЦНАПу в одному приміщенні.

Як розповів голова цієї громади Віктор Поліщук, “об’єднанням, на яке зважились тоді 7 сільських рад, вдалося відновити старі історичні межі району. Громада має значні ресурси, розвиток яких забезпечить хороші перспективи у майбутньому. Та й нинішні економічні результати вселяють оптимізм, адже за показниками з надходжень ПДФО перевиконання плану в громаді за минулий рік склало 156%, а це найкращий результат не лише на Волині, а й в Україні в цілому”.

Зважаючи на досвід не лише своєї громади, а й багатьох інших волинських ОТГ, Поліщук закликав сільських голів об’єднуватися, адже добровільним цей процес буде уже недовго.

Про якісні адміністративні послуги у своїй сільській раді поки що лише мріє голова Озютичівської сільради Локачинського району Людмила Тарасовська. Під час виїзного туру до успішних громад краю вона переконалася, що мрія дуже швидко може стати реальністю саме після об’єднання.

“Я розумію, що ми уже втратили багато не лише дорогоцінного часу, а й можливостей, бо ж громад більшає, а ресурсів меншає. Проте навіть на цьому етапі нам було б добре об’єднатись, щоб почати змінювати свої села уже зараз”, – робить висновки голова сільради.

Під час поїздки до Устилуга та Зимного голови сільських рад з інших районів Волині змогли не лише отримати відповіді на усі свої запитання, побачити на практиці, як діють певні інновації у кожному окремо взятому селі, а й налагодити контакти, щоб, повернувшись додому, упевнено почати рух у напрямку створення об’єднаних громад у себе на місцях.

Програма “U-LEAD з Європою” спільно фінансується Європейським Союзом і його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

 

Комунікаторів тергромад Дніпропетровщини навчали налагоджувати співпрацю зі ЗМІ

На Дніпропетровщині відбувся тренінг “Інструменти ефективної комунікації громад” для представників об’єднаних територіальних громад, котрі налагоджують зв’язки з громадськістю та ЗМІ.

Захід пройшов за ініціативи Дніпропетровського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Експерти центру разом з журналістами та депутатами навчали комунікаторів ефективно використовувати соціальні мережі, налагоджувати співпрацю із медіа та презентували проекти “Громадський бюджет” та “Інвестиційний паспорт”.

“Раніше такої посади, як комунікатор, не було, і в ній навіть не було потреби, адже нічим було хвалитися. А сьогодні кожна об’єднана територіальна громада має певні досягнення і з радістю готова ділитись досвідом та черпати оригінальні ідеї розвитку у громад, які досягли вагомих результатів у реалізації різних креативних проектів на своїх територіях. Тож нині комунікатори громад мають відігравати роль провідників ідей, відповідати за нову інформаційну свідомість членів громади, за місцеву політику розвитку, успіху… На нашу думку, комунікатор мусить, і стане, головною посадовою особою ОТГ з огляду на ті завдання і місії, які вона має виконати”, – зазначила директор Дніпропетровського ЦРМС Олена Тертишна.

Вона навела приклад успішної комунікації Новоолександрівської громади із ЗМІ, де історія про інваліда, бригадира комунального підприємства Волоського старостинського округу, потрапила спочатку в соцмережу Facebook, а потім цю історію показали телеканали України.

“Крім того, що ця історія вийшла в трансляції провідних каналів, один з них зробив подарунок для чоловіка – подорож до Києво-Печерської Лаври, де він ніколи не бував. Волоське стале відомим на всю Україну, це чудовий приклад ефективної комунікації, вартий уваги всіх громад. Тож децентралізація зі збільшенням повноважень громад допомагає людям з інвалідністю також брати активну участь з розбудові свого краю”, – підкреслила Тертишна.

Експерт ЦРМС з комунікацій Валерія Дідковська під час тренінгу наголосила, що сторінка в мережі Facebook – це дешевий та простий канал комунікації, котрий мають використовувати усі громади. Експерти проаналізували усі інформаційні ресурси громад, кожна отримала поради, як покращити свою роботу.

Учасники тренінгу також ознайомилися з проектом “Громадський бюджет Дніпра”, який презентував депутат Дніпровської міської ради Олександр Купрієнко.

Крім того, про важливість змістовного та легкого для розуміння інвестиційного паспорта наголосила експерт ЦРМС Олена Гладка.

Майстер-клас з роботи “Як подружитися зі ЗМІ” провела головний редактор газети з майже сторічною історією “Дніпро Вечірній” Ірина Авраменко. Вона розповіла, як потрібно подавати інформацію та чого точно варто уникати під час роботи з медіа.

“Окрім навчання, наша мета – налагодження зв’язків і контактів, формування відносин з людьми. Громади мають обмінюватися досвідом. Для цього ми створили спеціальну групу у Facebook”, – зазначила Дідковська.

Як повідомлялося, на базі Дніпропетровського ЦРМС вже другий рік триває робота з підвищення спроможності існуючих та перспективних ОТГ Дніпропетровщини.

Програма “U-LEAD з Європою” фінансується спільно  Європейським Союзом  і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

 

Рада Європи затвердила план дій для України на чотири роки

Комітет міністрів Ради Європи 21 лютого затвердив План дій РЄ для України на 2018-2021 роки, в якому за ініціативи української сторони вперше вказано про сприяння виконанню Угоди про асоціацію з ЄС.

Про це повідомили у Постійному представництві України при Раді Європи, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ухвалення Плану дій символічно відбулося у дні, коли Україна з сумом відзначає четверту річницю загибелі Небесної Сотні та початку російської агресії. Але сьогодні маємо дивитися вперед і використовувати можливості Плану дій для здійснення реформ та європейської інтеграції. З нашої ініціативи новий План дій Ради Європи для України сприятиме виконанню Угоди про асоціацію з ЄС. Сильна успішна Україна буде найкращою присвятою героям Революції Гідності та війни з Росією”, – відзначив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба з нагоди ухвалення Плану дій.

У постпредставництві пояснили, що План дій – це стратегічний документ співпраці з Радою Європи на чотири роки, за яким ключовими партнерами від України є центральні та місцеві органи державної влади і неурядові організації, а бюджет становить 29,5 млн євро.

“Розрахунковий бюджет Плану дій становить 29,5 млн євро, у фінансуванні якого вже беруть участь Швейцарія, Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Ірландія, Чехія, Литва, Угорщина, Ліхтенштейн та Європейський Союз. Заходи Плану дій спрямовані на підтримку конкретних реформ, що мають привести українське законодавство, інститути та практику у відповідність до європейських стандартів у сфері прав людини, верховенства права і демократії”, – повідомило українське постпредство.

Відповідно до Плану дій Рада Європи продовжить надання Україні допомоги у реформуванні системи судоустрою, правоохоронних органів, виконання рішень судів, а також у сфері децентралізації та боротьби з корупцією. Окрему увагу буде приділено захисту прав внутрішньо переміщених осіб та питанням безпеки журналістів.

Ухвалений План дій є п’ятим документом, що продовжує започатковану у 2005 році традицію програмного співробітництва між Україною та Радою.

 

Мінґареллі назвав основне завдання об’єднаних тергромад

Підвищення рівня життя людей – ось головне завдання для об’єднаних територіальних громад (ОТГ), у тому числі на Харківщині.

Так сказав на зустрічі за круглим столом з головами 12-ти ОТГ Харківської області, яка пройшла у Харківському Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону, голова представництва ЄС в Україні Хюґ Мінґареллі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Децентралізаційна реформа в Україні – це історія успіху за 4 роки. Голови об’єднаних територіальних громад – піонери децентралізації. Ваше головне завдання –  підвищення рівня життя людей, а ми допоможемо у розвитку спроможності громад”, – зазначив посол.

Учасники зустрічі обговорили проблеми, які стосуються створення ОТГ.

Наприклад, голова створеної у 2017 році Нововодолазької ОТГ Олександр Єсін повідомив, що процес йшов довго через велику недовіру людей до обіцянок колишніх президентів та урядів покращити життя. “Зараз, коли стали приймати перші законодавчі акти щодо розвитку самоврядування і сільради почали отримувати фінансування, то, мов, непотрібно й об’єднуватися. Тому значний час пішов на роз’яснювальну роботу. Ще одне: краще не почути, а побачити, іншими словами, об’єднана громада створилася лише після  візиту до Республіки Польща, бо треба переймати досвід зарубіжжя, на що теж потрібна підтримка ЄС”, – сказав Єсін.

У відповідь  Мінґареллі  повідомив, що вже готуються програми поїздок за кордон за фінансової підтримки ЄС для спеціалістів у різних галузях.

За словами голови Чкалівської ОТГ Віктора Соловйова, ця громада стала першою в регіоні, яка доєднала до себе додаткову територію. “Спочатку віддалені села були проти об’єднання, бо боялися їздити у центр за 50 км. Але коли за 2017 рік бюджет громади отримав 2 млн грн доходу, сумніви зникли. Ще одна проблема – кадровий голод на медиків. Зараз є спроби її вирішення завдяки програмі закупівлі житла для фахівців, але випускники профільних вишів  бажають шукати щастя в зарубіжжі”, – зазначив Соловйов.

За словами Мінґареллі, міграція населення є по всій країні, але це тривожний сигнал. “Не треба їхати за кордон. Необхідні умови можна створити у себе – через розвиток малого та середнього бізнесу, у тому числі у медичній сфері”, – додав посол.

Процес створення ОТГ на території прикордонної Харківщини складний, зазначив Мінґареллі, але він рухається. “Віримо, що будуть прийняті закони, які зроблять цей процес незворотним”, – сказав він, зауваживши, що Євросоюз підтримує реформи місцевого самоврядування та надання громадянам високоякісних послуг.

Як повідомляв Укрінформ, у 12-ти ОТГ на Харківщині вже пройшли перші вибори, подано документи на ще 4 ОТГ, а всього за планом їх буде 58. Якщо зараз за чисельністю ОТГ Харківщина поступається західним регіонам, то лідирує за масштабом об’єднання людей в громадах: від 10 тис. до 30 тис. громадян.

 

У Генпрокуратурі створять підрозділ, що “перекриє” відсутність ДБР

Генеральний прокурор України Юрій Луценко доручив створити департамент процесуального керівництва кримінальних проваджень, які розслідуються Державним бюро розслідувань.

Про це він заявив під час підсумкової наради у середу, 21 лютого, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«З аналізу накопичення справ в органах прокуратури: мусимо прийняти рішення про створення департаменту процесуального керівництва кримінальних проваджень, які розслідуються не ДБР, а тимчасово тими органами, які виконують його функцію. Ставлю задачу до 15 квітня керівництву апарату підготувати відповідні організаційні та кадрові документи для формування такого департаменту», – сказав  Луценко.

Він пояснив, що це рішення пов’язане з тим, що досі не створено Державне бюро розслідувань.

«Ключовим моментом  реформи системи прокуратури України була зміна її функцій. Закон привів у дію розведення функцій досудового слідства та прокурорського нагляду за ним у формі процесуального керівництва. Звичайно, це ускладнюється тим, що Державне бюро розслідувань, яке має перебрати на себе функції слідства у більшості наших проваджень, так і не створено. Тим не менше, хочу окремо сказати, ніхто цієї норми закону не змінить. Ми будемо змушені ще багато місяців до створення та повноцінного функціонування бюро розслідувань працювати у досить складних умовах, коли процесуальні керівники часто будуть виконувати і слідчі функції», – уточнив генпрокурор.

Водночас він наголосив, що лише слідство з особливо важливих справ буде проводитись у стінах Генеральної прокуратури України. Решта справ, за словами Луценка, поки що направлятиметься за підслідністю до Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та Державної фіскальної служби. При цьому він висловив сподівання, що до кінця року буде створено ДБР.

 

Луценко заявляє, що торік викрили понад дев’ять тисяч корупційних правопорушень

Генеральна прокуратура спільно з іншими правоохоронними органами у 2017 році викрили понад дев’ять тисяч корупційних правопорушень.

Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко у середу, 21 лютого, під час підсумкової наради щодо роботи органів прокуратури у 2017 році, повідомляє прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“Минулого року на нараді мною оголошено, що  корупція  є другим фронтом нашої війни. Адже соцопитування свідчать, що корупція в державних органах – найважливіша проблема для України. На це вказали 48% опитуваних. Спільними зусиллями з іншими правоохоронними органами торік в Україні викрито понад 9 тисяч корупційних правопорушень”, – сказав Луценко.

При цьому він додав, що в судах було досягнуто збільшення утричі кількості обвинувальних вироків стосовно корупціонерів, а саме: 1692 проти 597 в попередній рік.

“Якщо заданий темп ми витримаємо найближчі три-чотири роки, то я переконаний, що нам вдасться остаточно побороти безкарність корупційного чиновництва. І тоді корупція перестане бути прикрою нормою для України”, – зауважив генпрокурор.

 

ГПУ хоче прописати у законі тюремний термін для чиновників-корупціонерів

Генеральна прокуратура України ініціює зміни до законодавства для посилення відповідальності за корупцію та наполягає на встановленні винятково реальної міри покарання для посадовців-корупціонерів.

Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко у середу, 21 лютого, під час підсумкової наради щодо роботи органів прокуратури у 2017 році, повідомляє прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“Статистика свідчить, що менше 10% від засуджених корупціонерів отримують реальну міру покарання. Умовний термін для державного службовця теж є серйозним покаранням, так би мовити, вовчим квитком для його подальшої кар’єри. Але в умовах війни з корупцією напівзаходи є неприпустимими. Саме тому ми ініціюємо перед законодавцем наступні зміни”, – сказав  Луценко.

Перш за все, за словами генпрокурора, такі законодавчі зміни мають стосуватися посилення кримінальної відповідальності за одержання або надання хабара, незаконне збагачення та деяких інших складів корупційних злочинів (ст.ст. 210, 354, 364, 365-2, 368, 368-2, 368-368-4, 369 КК України).

“Ці зміни конче необхідні задля утвердження справедливості в суді під час постановлення вироків стосовно корупціонерів. За вчинення будь-якого корупційного злочину кримінальна відповідальність має передбачати не менше одного року в’язниці”, – уточнив він.

По-друге, акцентував генпрокурор, дуже важливо внести законодавчі зміни до КПК України з тим, аби суди автоматично відсторонювали корупціонерів від посад при обранні їм запобіжних заходів (домашній арешт або тримання під вартою).

Крім того, в ГПУ ініціюють запровадити в законодавстві норму, що постановлення суддею рішення про призначення корупціонеру покарання менш тяжкого, ніж позбавлення волі, вважатиметься завідомо неправосудним (зміни до ст. 375 КК України в частині конкретизації тяжких наслідків, якими вважатимуться створення умов для уникнення відповідальності за корупційні злочини, в тому числі шляхом порушення визначених КК України засад призначення покарання).

“Для розуміння потреби у цих змінах наведу обурливий приклад затримання колишнього заступника начальника Львівської митниці під час надання військовому прокурору Львівського гарнізону та працівнику територіального підрозділу органу Нацполіції хабара в розмірі 40 тисяч доларів США, якого вироком суду засуджено лише до штрафу у розмірі аж 8,5 тисячі гривень. Більш того, у рішенні суду сума хабара зменшилася у чотири рази”, – сказав Луценко.

Він зауважив, що цей прецедент нівелює усі завдання антикорупційної боротьби у державі, а тому ГПУ наполягає на встановленні лише реальної міри покарання для посадовців-корупціонерів, відсторонення їх від посад під час слідства та “конкретизації дій суддів, руками яких відбувається уникнення від справедливого кримінального покарання”.

 

Єльченко: у 2014 році пропонував Києву вести діалог з Кремлем

У 2014 році постійний представник України при ООН Володимир Єльченко, перебуваючи на посаді посла України в РФ, неодноразово закликав українську владу вести діалог з Росією.

Про це Єльченко заявив під час допиту в Оболонському райсуді Києва у справі про держзраду екс-президента Віктора Януковича, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Як посол Росії, я виходив з того, що необхідно робити все можливе, принаймні, спробувати повернути в нормальне русло наші відносини. Навіть незважаючи на ті трагічні події, які відбувались у Криму, і пізніше – на Донбасі”, – зазначив він.

Єльченко також зауважив, що на той час на всі звернення посольства до російської влади з питанням “що робить Росія у Криму” відповідей не надходило.

“Ми пропонували, щоб на будь-якому високому рівні з української сторони були пропозиції до Росії припинити агресивні дії в Криму в першу чергу і повернутись до достойного діалогу, який був перерваний з середини лютого, ніяких контактів не відбувалося. Єдиним джерелом спілкування було, власне кажучи, посольство у Москві”, – додав Єльченко.

Як повідомлялося,  Єльченко  з лютого 2010 року по грудень 2015 року був послом України в Російській Федерації.

9 грудня 2015 року Єльченка призначено постійним представником України при ООН.

Оболонський районний суд 29 червня 2017 року ухвалив рішення щодо проведення спеціального судового провадження щодо Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

 

Секретаріат ООН надав Єльченку копію листа Януковича

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко за запитом Генпрокуратури на початку 2017 року отримав у Секретаріаті ООН копію звернення Віктора Януковича до президента РФ Володимира Путіна про введення військ в Україну.

Про це Єльченко заявив під час допиту в Оболонському райсуді Києва у справі про держзраду Януковича, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На початку січня 2017 року я отримав запит від Генеральної прокуратури з проханням отримати від Секретаріату ООН завірену копію документа, який містив звернення колишнього президента України Віктора Януковича до президента Російської Федерації Путіна з проханням використати збройні сили РФ на території України. Після отримання цього запиту 4 січня 2017 року я звернувся з дипломатичною нотою до Секретаріату ООН з проханням передати фотокопії цих документів і отримав через 2 дні, 6 січня. В мене є копії цих документів”, – сказав Єльченко.

Він зазначив, що отриманий пакет документів відправив заступнику міністра закордонних справ Сергію Кислиці і в Головну військову прокуратуру.

Відповідаючи на запитання обвинувачення, чи є в листах підпис Януковича,  Єльченко сказав: “Так, там є підпис”.

Як повідомлялося, екс-президент Янукович попросив президента РФ Володимира Путіна застосувати російські війська для “відновлення законності” в Україні. Відповідну заяву Януковича від 1 березня 2014 року зачитав тодішній представник Росії Віталій Чуркін на засіданні Ради безпеки ООН.

Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

 

Шукали Femen: Геращенко обурилась через принизливий огляд журналісток в Оболонському суді

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко обурилась через принизливий огляд журналісток в Оболонському районному суді Києва, який влаштували правоохоронці, намагаючись виявити активісток Femen. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook, передає  УНН.

“Фемен”, звичайно, доклали всіх зусиль, аби дискредитувати саму ідею жіночого руху. Іх дії- це постійна непристояна й низькопробна провокація. Але це аж ніяк не виправдовує ті служби, які перестаралися й примушували журналісток проходити принизливий огляд“, — написала Геращенко.

Крім того вона також поширила заяву МФО “Рівні можливості”, яка також засуджує подібні дії правоохоронців та закликає вибачитись.

“МФО “Рівні можливості”/Equal Opportunities Caucus засуджує ганебне порушення прав людини в Оболонському районному суді міста Києва, яке відбулось під час допиту свідків у справі Януковича“, — йдеться у повідомленні.

У заяві також зазначено, що на сьогоднішньому засіданні Оболонського райсуду вжиті так звані “заходи безпеки” стосувалися винятково жінок-журналісток, які заходили до суду за редакційними посвідченнями, і відбувалися із порушенням вимог до порядку проведення заходів особистого огляду та зухвалим поводженням зі сторони правоохоронних органів.

“МФО „Рівні можливості“ засуджує ці акти приниження жінок, яких змушували не тільки знімати верхній одяг, а й оголюватися у туалеті! Такі дії зі сторони Національна поліція України є неприпустимими та вимагають публічних пояснень та вибачень”, — йдеться у тексті заяви.

Нагадаємо, сьогодні в Оболонський суд в якості свідка  мав прибути Президент України  Петро Порошенко. Проте згодом було ухвалено рішення і  Глава держави дав свідчення  у режимі відеоконференції.

 

Суд Євросоюзу зняв санкції з Сергія Клюєва

Суд Європейського Союзу визнав протиправним рішення Ради ЄС від 6 березня 2017 року щодо введення обмежувальних заходів щодо українського народного депутата та бізнесмена Сергія Клюєва.

Про це власному кореспонденту Укрінформу повідомили у Суді ЄС у Люксембурзі.

«Суд ЄС у загальних справах анулює юридичні акти від березня 2017 року, за якими продовжуються обмежувальні заходи (Радою ЄС – ред.), уведені відносно  Сергія Клюєва  терміном дії до 6 березня 2018 року», – заявили у Суді ЄС.

Водночас, як зазначається, дія санкцій є чинною до можливості розгляду апеляції.

Ідеться про справу Т-731/15 «Сергій Клюєв проти Ради ЄС».

Своє рішення суд пояснив тим, що особи, щодо яких введені обмежувальні заходи з боку ЄС, повинні бути «визнаними такими, що несуть відповідальність» за протиправне привласнення державних активів (ідеться про завершення кримінальних проваджень та винесення українськими судами обвинувальних вироків цим особам – ред.).

Як відомо, нині експерти Ради ЄС опрацьовують подальше рішення керівної інституції про продовження з 6 березня 2018 року на подальший рік санкцій проти 14 колишніх високопосадовців часів екс-президента Віктора Януковича.

 

Рада ЄС може подати апеляцію на скасування санкцій проти Клюєва

У Раді Європейського Союзу нині вивчають питання, чи подавати апеляцію на рішення Суду ЄС щодо неправомірності введення відносно українського народного депутата та бізнесмена Сергія Клюєва обмежувальних заходів за протиправне присвоєння державних активів України.

Про це власному кореспондентові Укрінформу у Брюсселі заявив офіційний співробітник Ради ЄС.

«Рада ЄС вивчить це рішення та оцінить належним чином можливі варіанти», – відзначив співрозмовник агентства.

Як повідомляв Укрінформ, 21 лютого Суд Європейського Союзу визнав протиправним рішення Ради ЄС від 6 березня 2017 року щодо введення обмежувальних заходів проти Клюєва.

Водночас, як зазначається, дія санкцій є чинною до можливості розгляду апеляції.

Йдеться про справу Т-731/15 «Сергій Клюєв  проти Ради ЄС».

Своє рішення суд пояснив тим, що особи, щодо яких введені обмежувальні заходи з боку ЄС, повинні бути «визнаними такими, що несуть відповідальність» за протиправне привласнення державних активів (ідеться про завершення кримінальних проваджень та винесення українськими судами обвинувальних вироків цим особам).

Як відомо, нині експерти Ради ЄС опрацьовують подальше рішення керівної інституції про продовження з 6 березня 2018 року на подальший рік санкцій проти 14 колишніх високопосадовців часів екс-президента Віктора Януковича.

 

Антисемітський скандал у Дніпрі: депутату-втікачу до Криму залишили мандат

Представники п’яти депутатських фракцій Дніпровської міської ради на черговій сесії 21 лютого виступили з вимогою засудити антисемітські заклики і заяви, зроблені  в соцмережі депутатом міськради Сергієм Сухановим.

У залі засідань лунали заклики позбавити Суханова депутатського мандата, але у текст резолюції ця пропозиція не ввійшла, незважаючи на те, що той втік до окупованого Криму, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зі зверненням з вимогою засудити антисемітські заклики до депутатів звернувся голова фракції «Солідарність БПП» Михайло Горохівський.

«Цією особою порушуються конституційні права і свободи українців. Тим більше, що даний депутат є членом комісії з етики», – підтримав колегу  лідер фракції «УКРОП» Геннадій Глядчишин і представники фракцій  «Наш край», «За життя» і «Самопоміч».

На сесії депутати  проголосували за резолюцію міськради, яка має три пункти: засудити дії Суханова, розглянути це питання на засіданні постійної комісії з питань етики, материнства та дитинства, а також звернутися до правоохоронних органів з приводу притягнення Суханова до кримінальної відповідальності.

Як повідомляв Укрінформ, 9 лютого депутат від фракції Опоблоку в міськраді Дніпра Сергій Суханов на своїй сторінці в Facebook публічно закликав до єврейських погромів і пообіцяв почати «визвольний рух» у Дніпрі після сварки з єврейським активістом Дмитром Смолянським.

Того ж дня, за словами Бориса Філатова, було відкрито кримінальне провадження за статтею 161 КК України («Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної приналежності або ставлення до релігії»).

За прояви ксенофобії Суханов був виключений з партії «Опозиційний блок».

Сам Суханов вважає, що таким чином його гноблять через те, що він «створив і очолив у місті «Антикорупційну ініціативу», яка розкрила факти розкрадання з бюджету більш як 680 мільйонів гривень».

13 лютого депутат-провокатор втік до окупованого  Криму.

 

Апеляційний суд скасував арешт Димінського

Апеляційний суд Києва скасував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для бізнесмена та президента ФК “Карпати” Петра Димінського, якого підозрюють у скоєнні смертельної ДТП.

Про це повідомив його адвокат Микола Лисий на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“19 лютого 2018 року Апеляційний суд м. Києва задовольнив апеляційну скаргу адвоката і скасував ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року про обрання підозрюваному Димінському П.П. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою”, – написав він.

Також, за словами адвоката, суд визнав необгрутованими закриття кримінального провадження і спростування підозри водію Димінського Андрію Борщу. “Матеріали повернуто Генеральній прокуратурі України для досудового розслідування”, – зазначив Лисий.

Як повідомляв Укрінформ, 18 серпня 2017 року в районі села Ямельня у Львівській області автомобіль Димінського став учасником аварії, в результаті якої загинула 31-річна Наталія Трила. Тоді провину за аварію взяв на себе охоронець Димінського Андрій Борщ. Його взяли під варту, проте згодом суд пом’якшив запобіжний захід на домашній арешт.

Сам Димінський з 22 серпня перебуває за межами України.

30 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що проведена експертиза ДНК з подушок безпеки в автомобілі показала, що охоронець Димінського, який взяв на себе провину за ДТП, не був за кермом у момент аварії.

Нацполіція оголосила Петра Димінського в національний розшук, йому оголошено про підозру за ч.2 ст.286 – “Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяло тяжке тілесне ушкодження”.

Водночас кримінальне провадження стосовно Борща закрили у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

У свою чергу 9 грудня адвокат Димінського повідомив, що мати загиблої в результаті ДТП Марія Трила заявила про повне відшкодування шкоди, спричиненої  ДТП, і відсутність матеріальних претензій у зв’язку з аварією.

 

Порошенко пояснив, як Турчинов став виконувачем обов’язків президента

Повноваження колишнього президента України Віктора Януковича у зв’язку з його самоусуненням в лютому 2014 року були покладенні на тодішнього голову Верховної Ради Олександра Турчинова.

Про це заявив Президент України Петро Порошенко у середу, 21 лютого, під час допиту у справі про державну зраду Віктора Януковича в Оболонському райсуді Києва, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Мені невідомо про рішення Верховної Ради України щодо припинення повноважень Президента. Я про нього не знаю і не поінформований. Як народний депутат України я брав участь у голосуванні постанови Верховної Ради України, в якій було зазначено: у зв’язку з самоусуненням президента Януковича покласти обов’язки президента на голову Верховної Ради Олександра Турчинова», – пояснив  Порошенко.

За словами Президента, для нього, як народного депутата, на той момент існувало достатньо причин проголосувати за покладання обов’язків на Голову Верховної Ради. “Я не маю високої честі бути автором цієї постанови, як народний депутат я лише голосував “за”. І підставою для покладання обов’язків на голову ВР була відсутність зв’язку з президентом, відсутність президента на робочому місці і втрата керівництва країни в умовах агресії Російської Федерації в Криму, що почалася”, – додав він.

Як повідомлялося, Оболонський районний суд 29 червня 2017 року ухвалив рішення щодо проведення спеціального судового провадження щодо Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

 

Порошенко не знає, де підписана Януковичем після розстрілу Майдану “капітуляція”

Президент Петро Порошенко не знає, де зберігається оригінал угоди про врегулювання кризи в Україні. Цей документ 21 лютого підписав колишній президент Віктор Янукович та лідери опозиції.

Про це Порошенко розповів під час відеодопиту в Оболонському районному суді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Мені не відомо, де є ця угода, я її оригіналу ніколи не бачив, не підписував її і не можу її коментувати не тому що не хочу, а тому, що не бачив”, – зазначив Порошенко після того, як адвокат Януковича кілька разів ставив запитання щодо угоди про врегулювання кризи в Україні від 21 лютого 2014 року та її виконання.

Угоду про врегулювання кризи в лютому 2014 року підписали Віктор Янукович від влади; Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок – від опозиції; а також глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр, керівник Департаменту континентальної Європи МЗС Франції Ерік Фурньє, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Як повідомлялося, Оболонський районний суд 29 червня 2017 року ухвалив рішення щодо проведення спеціального судового провадження щодо  Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

 

У Росії не було жодних підстав для анексії Криму – Порошенко

З точки зору міжнародного права Російська Федерація не мала жодних підстав для військової окупації території Криму в 2014 році.

На цьому наголосив Президент України  Петро Порошенко  у ході свого допиту як свідка в режимі відеозв’язку у справі про держзраду Януковича, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“З точки зору міжнародного права країна-агресор Російська Федерація не мала жодних підстав діяти у спосіб, який вона продемонструвала, починаючи з 20 лютого 2014 року. Я думаю, що буде можливість задати це питання тим, хто приймав рішення щодо початку агресії проти України з боку РФ”, – сказав він, відповідаючи на питання прокурора про причини військової окупації території АР Крим.

Порошенко також вказав на те, що РФ була визнана агресором ще у березні 2014, коли в резолюції ГА ООН було засуджено незаконну анексію Росією Криму, який є невід’ємною частиною України.

Президент наголосив, що на сьогодні існують численні докази гібридної війни РФ проти суверенної держави Україна. “Також підготовлені за моїм дорученням судові процеси по різним напрямкам, в тому числі в Міжнародному суді ООН, починаючи з фінансування тероризму з боку РФ і завершуючи порушенням морського права чи порушенням конвенції з ліквідації расової дискримінації”, – додав він.

Порошенко зазначив, що вважає питання анексії Криму не лише політичним та безпековим, а й суто юридичним. “У тому числі й процес, який сьогодні відбувається, має виключно важливе значення, і не лише для України. І це було однією з найважливіших причин, чому я прийняв рішення брати участь у ньому”, – сказав він.

 

Порошенко розповів, хто насправді оголосив “референдум” у Криму

Верховна рада АР Крим не мала повноважень на оголошення референдуму про статус Криму у 2014 році і, власне, нічого не оголошувала.

Маніпуляції з датами “референдуму” свідчать про поспішність та незаконність дій влади РФ, яка у такий спосіб намагалися легітимізувати їх, заявив Президент Петро Порошенко у ході допиту як свідка в режимі відеозв’язку у справі про держзраду Януковича в Оболонському райсуді Києва, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Незважаючи на те, що Верховна рада  Криму  не мала ніяких повноважень щодо оголошення так званого “референдуму”, ніякого оголошення і не відбувалося. Маніпуляції з датами – спочатку 25 травня, потім 16 березня – свідчило про невпевненість, поспішність та незаконність дій російської влади, яка у такий спосіб намагалися легітимізувати дії Російської Федерації”, – наголосив Порошенко.

Він підкреслив, що анексія Криму відбулася в результаті скоординованих дій керівних органів РФ.

“Рішення президента РФ Путіна щодо застосування збройних сил РФ за межами Росії, звернення до Ради Федерації РФ щодо отримання згоди російського парламенту на використання ЗС, і дуже поспішне рішення, яке  прийняла російська Рада Федерації, – свідчить про дуже добре скоординовані дії керівництва Росії, парламенту Росії та президента Росії і військовослужбовців та найманців, які перебували у Криму з метою забезпечення незаконної анексії”, – сказав Президент.

Як повідомлялося, Оболонський районний суд 29 червня 2017 року ухвалив рішення щодо проведення спеціального судового провадження щодо Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

 

Окупація Криму: Порошенко каже, що на власні очі бачив у Сімферополі військових РФ

Президент Петро Порошенко заявив, що під час своєї поїздки в Крим наприкінці лютого 2014 року особисто бачив військовослужбовців Російської Федерації.

Про це він заявив під час відеодопиту в Оболонському районному суді Києва, який розглядає справу про держзраду екс-президента Віктора Януковича, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я особисто бачив військовослужбовців у зеленій формі. Це були військовослужбовці Збройних сил Російської Федерації як зі складу Чорноморського флоту, так і з регулярних сил, які були перекинути в ті дні, починаючи з 20 лютого, на територію України в Автономну Республіку Криму через відповідні аеропорти і порти України”, – сказав  Порошенко.

Крім того, він зауважив, що зі слів працівників Сімферопольського аеропорту знав, що у повітряному просторі знаходилися літаки без опізнавальних знаків, які перекидали (військові – ред.) сили в Крим.

Президент підкреслив, що перекидання російських військових на територію України відбувалося без згоди Української держави, без відповідних процедур, що, за його словами, може кваліфікуватися як агресія й анексія суверенної й незалежної території України.

Як повідомлялося, Оболонський районний суд 29 червня 2017 року ухвалив рішення щодо проведення спеціального судового провадження щодо Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

 

Порошенко розповів про обстріл його авто на Луганщині у 2014 році

Президент Петро Порошенко заявив, що у квітні 2014 року відвідував Луганськ, де провокатори намагалися зірвати зустріч з викладацьким складом Луганського університету, а біля Ізвариного був обстріляний його автомобіль.

Про це він розповів під час відеодопиту в Оболонському районному суді, який розглядає справу про держзраду Віктора Януковича, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Під час мого перебування у Луганську у квітні, коли я прилетів у заблокований Луганський аеропорт, у мене була запланована зустріч із професорсько-викладацьким складом Луганського університету, який розташований у 200-300 метрах від захопленого будинку СБУ, де після початку зустрічі було вимкнене світло, молодики спробували заблокувати проведення зустрічі”, – сказав Порошенко.

За його словами, дії молодиків були добре скоординовані.

Крім того, Президент зауважив, що у ході поїздки вирішив поїхати до кордону.

“Мною було прийнято рішення відвідати державний кордон України, відвідати Ізварине. Моя машина, за повідомленням мого помічника, була обстріляна”, – зазначив він.

Також  Порошенко  повідомив, що під час зустрічі з мешканцями Ізвариного і під час проведення були провокаційні виступи невідомих людей, які, за його даними, перетнули кордон з російського боку.

Водночас він зауважив, що правоохоронці ніяк не реагували на такі провокації, й додав, що дії провокаторів також були скоординовані, на його думку, спецслужбами РФ.

 

Допит Порошенка припинили дочасно

Головуючий суддя припинив дочасно допит Президента України Петра Порошенка у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича.

Таке рішення суддя пояснив тим, що захист  Януковича  ставив питання не по суті справи (стосувалося відпустки Президента на Мальдівах), повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Петре Олексійовичу, напевно, я був правий: умисно захисники ставлять питання, які не стосуються даного кримінального провадження, не бажаючи Вас допитувати. Я вимушений припинити Ваш допит, подякувати Вам за те, що Ви поставилися відповідально до тієї повістки, яку суд Вам направив минулого тижня”, – сказав суддя Владислав Дев’ятко.

Суддя також оголосив перерву у засіданні з розгляду справи про держзраду Януковича до четверга, 22 лютого.

Як повідомлялося, Оболонський районний суд 29 червня 2017 року ухвалив рішення щодо проведення спеціального судового провадження щодо Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

 

Порошенко пояснив, чому не зміг прибути в суд на допит у справі Януковича

Президент України Петро Порошенко пояснив, що не зміг особисто прибути до суду для надання свідчень у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича через щільний графік роботи.

Про це він сказав у середу, 21 лютого, під час допиту в режимі відеозв’язку у справі про держзраду Януковича в Оболонському райсуді Києва, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні зранку відбулась нарада з керівництвом Збройних сил щодо імплементації підписаного вчора закону про реінтеграцію Донбасу, бо ми маємо протягом буквально годин і днів перебудувати – це надтерміново – управління оборони держави на сході, створення оперативного штабу та інше. Деталі я розкривати не буду. Завершилось це о 13:40. З 14:00, відповідно до рішення суду, я беру участь у засіданні суду. О 15:30 в мене перша міжнародна зустріч – теж не розкриватиму, але можу сказати, що мова йде про керівництво зовнішньополітичного відомства Данії. Після цього передбачено один публічний захід і два міжнародних, у тому числі один із них буде висвітлюватись у прямому ефірі”, – пояснив глава держави.

Як повідомлялося, Оболонський районний суд 29 червня 2017 року ухвалив рішення щодо проведення спеціального судового провадження щодо Януковича.

За даними Генпрокуратури,  Януковича  підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

 

Родичі політв’язнів Кремля на Банковій чекали зустрічі з Порошенком

Родичі українців, яких незаконно утримують у тюрмах на території РФ та в окупованому Криму, провели акцію під будівлею Адміністрації Президента, сподіваючись, що глава держави Петро Порошенко особисто надасть їм інформацію щодо перспектив звільнення політв’язнів.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, учасники акції встановили імпровізований “стіл для переговорів” та закликали керівництво держави зустрітися із людьми, рідні яких поневіряються по російських тюрмах – Укрінформ.

Перший заступник голови Верховної Ради, представник України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко зазначила під час зустрічі з родичами політв’язнів, що звільнення залежить від російського президента Володимира Путіна.

“Ви поставили питання про те, хто має займатися звільненням заручників, але ж ключі від усіх в’язниць, в тому числі на окупованих територіях, лежать у кишені Путіна. Навіть останнє звільнення заручників це довело, бо тільки після того, як Путін зателефонував ватажкам бойовиків, відбулося звільнення. Очевидно, що в Москві це так само залежить тільки від однієї людини. І ми можемо призначити найкращого переговорника, але питання буде вирішувати тільки Путін”, – сказала Геращенко.

Вона запевнила родичів бранців у тому, що Президент Петро Порошенко робить усе, що в його силах, аби співвітчизники повернулися додому. “Він використовує усі ті можливості та повноваження, які є у нього як у глави держави, використовує допомогу наших міжнародних партнерів, міжнародної спільноти”, – запевнила Геращенко.

Як приклад вона навела учорашню розмову Порошенка із канцлером Німеччини Ангелою Меркель, “50% якої займали питання безпеки на Донбасі, невиконання Мінських угод Росією, а 50% – тема заручників”.

Як зазначив голова громадської організації “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля” Ігор Котелянець, учасники не вперше вимагають особистої зустрічі з  Порошенком. “Ми неодноразово до нього зверталися офіційно та через ЗМІ. Вірили, що гарант Конституції, прав та свобод громадян не може залишатися байдужим до таких прохань”, – сказав він.

Котелянець закликав також не плутати дві категорії ув’язнених – полонених в ОРДЛО, стосовно яких процес обміну рухається, та людей, які потрапили у тюрми Росії та окупованого Криму. У питаннях їхнього звільнення він прогресу не бачить.

ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля” опікується 60-ма політв’язнями.

 

Україна не раз передавала Волкеру списки заручників Кремля – Геращенко

Сполучені Штати Америки підтримують Україну в питанні звільнення заручників та політв’язнів.

Про це сказала перший заступник Голови Верховної Ради, представник України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу Ірина Геращенко під час акції біля АПУ, де родичі українців, яких незаконно утримують в тюрмах РФ та Криму, вимагали зустрічі з Президентом Петром Порошенком, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Питання звільнення заручників піднімається і під час зустрічей спеціального представника США Курта Волкера з радником президента Путіна Сурковим. Що для нас дуже важливо, що тут американська сторона займає консолідовану позицію з Україною. Неодноразово і самі заручники, і я через всі наші контакти, ми передавали пану Волкеру всі списки”, – сказала  Геращенко.

За словами Геращенко, немає такої зустрічі в Мінську, на якій Україна не порушувала б питання звільнення політв’язнів. Крім того, зазначила вона, 20 лютого відбулася розмова Порошенка із канцлером Німеччини Ангелою Меркель, і 50% часу вони присвятили саме темі звільнення заручників.

“Українська сторона готова до того, щоб передати тих росіян, які утримуються за злочини проти України в українських тюрмах, задля звільнення наших заручників. Інше питання, на жаль, що Російською Федерацією це заблоковано. Всі ключі від всіх тюрм, чи то вони знаходяться в Кремлі, чи на окупованих територіях – лежать у Путіна в кишені”, – зазначила вона.

Геращенко наголосила, що цей процес дуже складний і не залежить тільки від України

 

МОЗ пояснило, чому відсторонили ректора університету Богомольця

Міністерство охорони здоров’я під час перевірки підпорядкованих йому установ має право на відстронення їх керівника.

Відповідне роз’яснення стосовно ситуації, яка склалася з проведенням іспиту Крок-1 для студентів-стоматологів НМУ ім. Богомольця та відстороненням ректора вишу під час перевірки розміщено на  сайті  Міністерства охорони здоров’я – Укрінформ.

“Згідно з умовами контракту між МОЗ України та ректором НМУ ім. О. О. Богомольця Амосовою К. М., вона зобов’язана забезпечити проведення навчально-виховного процесу на рівні державних стандартів освіти. Зрив проведення ліцензійного іспиту “Крок” є прямим порушенням зазначеного пункту контракту. Водночас, згідно з пунктом 2.2.7. контракту, міністерство має право “відсторонити керівника від роботи під час проведення перевірки обставин, що вказують на невиконання чи неналежне виконання ним своїх обов’язків”, – йдеться у роз’ясненні.

Водночас зазначається, що після прийняття такого рішення, ректор НМУ ім. Богомольця Катерина Амосова була особисто ознайомлена з наказом в МОЗ.

Також на час діяльності комісії від виконання повноважень відсторонено директора Центру тестування МОЗ України Ірину Булах.

В МОЗ повідомили, що ректори вишів, в яких готують  фахівців за спеціальностями в галузі знань “Охорона здоров’я”, були поінформовані про графік проведення ліцензійних інтегрованих іспитів “Крок” у 2018 році  ще влітку 2017 року.

У вівтрок, 20 лютого, ліцензійний іспит Крок 1 для студентів 3 курсу, які навчаються за спеціальністю “Стоматологія” був проведений у всіх медичних університетах, за виключенням НМУ ім. Богомольця.

Причиною цього, за твердженням МОЗ, стало те, що керівництво НМУ ім. Богомольця не уклало відповідної угоди про проведення іспиту з Центром тестування МОЗ.

“Кошториси медичних ВНЗ були погоджені МОЗ України наприкінці січня 2018 року. Однак це не завадило керівництву усіх підпорядкованих міністерству університетів, за виключенням НМУ, провести переговорну процедуру (згідно з Законом України “Про публічні закупівлі”) з Центром тестування як єдиною уповноваженою організацією на проведення ліцензійних інтегрованих іспитів “Крок”, укласти з ними договір про надання послуг та забезпечити на належному рівні проведення іспиту “Крок 1. Стоматологія” 20 лютого. У зв’язку з цим, незрозумілою є позиція НМУ щодо оголошення тендеру та свідомого чи неумисного затягування процедури підписання договору з Центром тестування, що фактично призвело до зриву проведення обов’язкового ліцензійного іспиту “Крок 1. Стоматологія” для більш як 200 студентів 3 курсу стоматологічного факультету НМУ”, – йдеться у роз’ясненні МОЗ.

Також повідомляється, що вранці 21 лютого МОЗ України направило в НМУ та Центр тестування лист з вимогою надати усю необхідну документацію для розгляду комісією справи щодо не забезпечення проведення в університеті обов’язкового ліцензійного іспиту “Крок 1. Стоматологія”.

Як повідомляв Укрінформ, вчора до 30 активістів, які назвалися студентами НМУ ім. Богомольця заблокували в’їзд до ректорату університету, через що на робоче місце не зміг потрапити призначений на час перевірки т.в.о. ректора Михайло Захараш, а також заступник міністра охорони здоров’я Олексанлр Лінчевський.

У МОЗ також зазначили, що на той час адміністрація вишу була на робочому місці, але спілкуватися з представниками міністерства відмовилася.

В свою чергу Катерина Амосова заявила у вівторок на прес-конференції, що не згодна з рішенням МОЗ про ії відсторонення, а адвокат Амосової Валентин Гвоздій поінформував, що від ії імені буде подана заява до НАБУ через підозри про зловживання в МОЗ.

 

Супрун заперечує тиск на ректора медуніверситету ім. Богомольця

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун запевняє, що ректора Національного медичного університету ім. Богомольця Катерину Амосову відсторонили з посади, щоб розібратися у ситуації зі зривом ліцензійного іспиту для студентів-стоматологів.

Про це вона заявила журналістам після засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Це спокійний нормальний процес, бо був зрив навчального року. Пані Амосова підписала контакт, згідно з яким вона забезпечує організацію цього іспиту, бо це частина навчального процесу. Вона не могла виконати це, і ми відсторонили її від виконання обов’язків, як це й прописано у контракті. Ми маємо відсторонити її, коли йде перевірка, і ми так і зробити. Ми хочемо спокійно зайти та дізнатися, що відбувається. Тут немає ніяких атак чи підводних каменів”, – глава МОЗ.

Супрун нагадала, що офіційною причиною такого рішення є саме зрив ліцензійного іспиту для студентів-стоматологів “Крок 1. Стоматологія”.

“Проблема в університеті є, бо був розрив у навчальній програмі, бо “Крок -1″ для студентів стоматології не був проведений. А в той самий день 14 університетів мали здавати цей іспит, 13 з них змогли скласти, а в цьому – не змогли організувати іспит. Ми щоб зробити перевірки, чому це не відбулося, бо є звинувачення однієї зі сторін, ми відсторонили від обов’язків ректора, щоб об’єктивно розібратися із тим, що відбулося”, – сказала Супрун.

Вона нагадала, що в.о. ректора призначено, аби не було подальшого розриву у навчанні студентів. Крім того, за словами  Супрун, одночасно з тим відсторонили і керівника Центру тестування. МОЗ попросив від двох сторін надати до 13 години середи свої пояснення щодо цієї ситуації, зазначила вона, додавши, що від Центру тестування відповідь вже є, а від керівництва університету – ще ні.

Як повідомляв Укрінформ, зранку 20 лютого Міністерство охорони здоров’я відсторонило від обов’язків ректора медуніверситету ім. Богомольця Катерину Амосову через зрив ліцензійного іспиту для студентів-стоматологів “Крок 1. Стоматологія”.

Як заявили у МОЗ, студенти-стоматологи цього університету стали єдиними серед 13 медичних вишів, для яких не відбувся ліцензійний іспит.

За даними міністерства, керівництво медуніверситету ім. Богомольця не розпочало переговорну процедуру та не уклало договір з Центром тестування на проведення ліцензійних іспитів “Крок”, зірвавши проведення обов’язкового ліцензійного іспиту.

У свою чергу Амосова звинуватила МОЗ у тиску і цькуванні.

 

Hyperloop в Україні: в Омеляна анонсували сенсацію

Міністерство інфраструктури анонсувало Hyperloop в Україні.

Про це йдеться у  Twitter  відомства – Укрінформ.

“Лише три слова: “Hyperloop в Україні”, – зазначається у повідомленні.

Вказується, що деталі у четвер, 22 лютого, повідомить міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Як відомо, розроблена Маском транспортна система  Hyperloop  складається із сталевих труб, усередині яких переміщається поїзд – герметична капсула на аеродинамічній подушці. Швидкість такої капсули може перевищувати 600 кілометрів на годину.

Hyperloop планує перевозити вантажі з 2019 року, а пасажирів — з 2021 р. Для цього потрібно вирішити технічні та логістичні проблеми.

Маск розраховує, що новий вид транспорту буде використовуватись між містами, які перебувають на відстані менше 1600 км один від одного, бо для більш тривалих подорожей краще підійдуть надзвукові літаки.

Раніше  експерти порахували, скільки коштуватиме будівництво Hyperloop в Україні та розрахували вартість квитка.

 

Мін’юст пояснив, чому “перенаселені” СІЗО

У Міністерстві юстиції перезавантаження слідчих ізоляторів пов’язують зі швидкістю роботи судів, які розглядають справи.

Про це заявив заступник міністра юстиції Денис Чернишов журналістам під час прес-туру до Лук’янівського СІЗО, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У нас дивна ситуація зараз в Україні: маємо так зване “перенаселення” в  СІЗО, на що ми не можемо вплинути, тому що це залежить від швидкості роботи судів», –  зазначив Чернишов.

Він зауважив, що людина після отримання рішення суду або випускається з СІЗО, як невинна, або ж переміщається вже в установу виконання покарань – колонію, коли її признають винною.

«По колоніях у нас є багато недобору і ми навіть минулого року розпочали процес оптимізації кількості установ (установ виконання покарань – ред.», –  розповів заступник міністра.

Таким чином, наголосив він, із початку процесу оптимізації 13 установ виконання покарань  закрито.

Чернишов також повідомив, що через оптимізацію цих установ планова економія на 2018 рік склала близько від 70 до 100 млн гр

 

Мінфін підтвердив, що ЄС припинив фінансування проекту з модернізації кордону України

У Міністерстві фінансів підтверджують інформацію щодо припинення фінансування Євросоюзом інфраструктурних проектів на кордоні з Україною.

Про це на брифінгу сказав міністр фінансів Олександр Данилюк, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Відповідне рішення стало публічним вчора. Це є дуже негативним сигналом, тому що коли ми говоримо про припинення співпраці з нашими партнерами через власну неспроможність, ми просто самі себе дискредитуємо. Були проблеми, вони пов’язані з ДФС, тому будемо шукати вихід з цієї ситуації”, – сказав  Данилюк – Укрінформ.

Як повідомлялось, раніше агентство Reuters поширило інформацію, що Європейський Союз закриває проект модернізації прикордонних контрольно-пропускних пунктів з Україною.

Відповідний проект щодо модернізації шістьох українських КПП на східному кордоні ЄС був започаткований у 2014 році. Проект був спрямований на сприяння інтеграції української економіки з країнами своїх сусідів з ЄС шляхом побудови чи модернізації контрольних пунктів на кордонах з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією.

Планувалося, що модернізація допоможе скоротити час перетину кордону та вдосконалить митні процедури. На кінець 2017 року жоден з шести проектів контрольно-пропускних пунктів не був завершений, хоча ЄС надавав фінансування на суму 29,2 млн євро.

 

Укроборонпром отримав нового гендиректора

Президент Петро Порошенко призначив генеральним директором концерну “Укроборонпром” Павла Букіна.

Відповідний указ глав держави підписав у присутності колишнього керівника концерну Романа Романова, міністра оборони Степана Полторака та інших посадовців, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Запропонована кандидатура Павла Букіна, український уряд цю кандидатуру також підтримав. Внесена пропозиція сьогодні мені і я підписую указ про призначення Павла Юрійовича Букіна генеральним директором ДК “Укрооборонпром”, – зазначив Порошенко.

Як повідомлялося, Порошенко 12 лютого підписав указ про звільнення Романа Романова з посади генерального директора  ДП “Укроборонпром”.

 

Правозахисники: по Східній Гуті у Сирії знову вдарила авіація, 24 загиблі

У результаті нових авіаударів й обстрілу передмістя Дамаска – Східної Гути, загинули 24 особи

Про це повідомляє  DW  із посиланням на Сирійський центр з моніторингу за дотриманням прав людини – Укрінформ.

“Війська сирійського президента Башара Асада в середу, 21 лютого, продовжують  обстріли анклаву повстанців Східна Гута, що неподалік Дамаска. Загалом постраждали близько 200 осіб, з них щонайменше 24 особи загинули”, – йдеться у повідомленні.

Вночі обстріли дещо ослабли, однак на ранок знову активізувалися. З гелікоптерів скидають бочкові бомби, які є забороненими ООН.

Як уточнює інформагентство  dpa, за останні три доби від обстрілів та бомбардувань загинули близько 250 цивільних, поранення отримали 1200 осіб. Обстріли Східної Гути вважають одними з найжорстокіших за останні сім років – практично із самого початку громадянської війни у Сирії. В авіаударах, як вважають правозахисники, бере участь і російська авіація.

 

Експерти заявили про різке здорожчання всіх видів м’яса торік – від 29% до 80%

Усі види м’яса в Україні протягом минулого року стали дорожчими на 29% – 80%.

Про це  повідомив  генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко у Facebook – Укрінформ.

“Експерти Української Асоціації постачальників торговельних мереж порахували зростання вартості м’ясного кошику українця за рік на підставі даних державної статистики. І лише куряче філе було пораховано за даними Асоціації, оскільки до державного моніторингу воно було додано з січня цього року. До нашого м’ясного кошика увійшли всі види м’яса та ковбасних виробів, які підлягають державному моніторингу, а саме свинина, яловичина, сало, куряча тушка та філе, варена ковбаса 1 гатунку. Усі види м’яса стали дорожчими за рік від 29% до 80%”, – йдеться в повідомленні.

Так, сало торік подорожчало на 80%, свинина – на 55%, ковбаса варена – 34%, курка в тушці – на 31%, філе курки – 30%, яловичина – на 29%.

У порівнянні з минулим роком свинина додала в ціні 39 грн за кілограм, сало – 32 грн, яловичина – 26 грн, ковбаса варена і філе курки – по 21 грн, а курка в тушці – 13 грн.

На кінець січня кілограм яловичини з кісткою можна було купити в середньому за 117 грн, свинини – за 110 грн, філе курятини – за 92 грн, варену ковбасу – за 83 грн, сала – за 72 грн, а тушку курки – за 55 грн.

Якщо в цілому оцінити вартість м’ясного кошика, то на кінець січня 2018 року він коштував 529 грн, тоді як рік тому його вартість становила 377 грн. Тобто індекс м’ясного кошика за рік зріс на 40%, або на 152 грн.

Свинина зросла в січні 2018 року на 80 копійок, а філе курки на 2 грн, тобто перетнула рубіж у 90 грн за кілограм.

Як повідомлялось, овочевий кошик зріс в  ціні  за 2017 рік на 35%.

 

Приватизацією Центренерго опікуватиметься польська філія Ernst & Young – ФДМУ

Польський філіал британської аудиторсько-консалтингової компанії “Ernst & Young” затверджено радником для приватизації ПАТ «Центренерго».

Відповідне рішення ухвалене 21 лютого 2018 року на засіданні Кабінету міністрів України,  повідомив  в.о. голови Фонду держмайна України Віталій Трубаров на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Кабінет міністрів України затвердив радника для приватизації ПАТ «Центренерго». Так, польський філіал компанії Ernst & Young допомагатиме готувати підприємство до продажу з пакетом акцій 78,2 відсотка”, – зазначив Трубаров.

Зокрема, радник підготує фінансову модель «Центренерго», проведе всі необхідні аудити, приведе документацію до міжнародних стандартів та найголовніше, займатиметься пошуком інвестора.

“У радника, згідно з договором, є 4 місяці на виконання всіх необхідних дій. Після того, як Ernst & Young завершить роботу, Фонд сформує умови продажу, які має затвердити КМУ. Після цього ми оголошуємо про продаж та розпочинаємо прийом заявок від інвесторів. Останній крок –  аукціон“, – зазначив в.о. голови ФДМУ.

Як повідомлялося, фінансовий план «Центренерго» на 2018 рік передбачає отримання чистого прибутку підприємством у розмірі 177 мільйонів гривень, що на 53 відсотки більше за 2017 рік.

До складу ПАТ “Центренерго” входять три теплові електростанції – Вуглегірська, Зміївська та Трипільська. Сумарна проектна потужність станцій – 7690 МВт, що становить близько 14% від загальної потужності електростанцій України.

У загальному обсязі виробництва електроенергії України частка виробленої Центренерго електроенергії становить близько 8%.

 

МОЗ фіксує епідемію грипу у п’яти областях

У п’яти областях перевищено епідемічний поріг захворюваності на грип.

Про це повідомляє  Центр  громадського здоров’я МОЗ – Укрінформ.

“Епідемічний поріг в Україні перевищено на 31,1%. Поріг перевищено у 5-ти областях: Житомирській, Київській, Рівненській, Хмельницькій та Чернівецькій. На грип та ГРВІ захворіло 289 602 особи, із них 68,4% – діти. Спостерігається регіональне географічне поширення і висока інтенсивність активності  грипу  та ГРВІ”, – йдеться у повідомленні.

Летальних випадків від ускладнень грипу за минулий тиждень немає.

Загалом досліджено 201 зразок матеріалів від пацієнтів із підозрою на грип та ГРВІ з недозорних джерел та в 82 випадках визначено РНК вірусів грипу з домінуванням типу В (80 випадків), а також у 2 випадках – грипу типу А. Досліджено 110 зразків матеріалів від пацієнтів із підозрою на грип та ГРВІ з дозорних джерел та в 20 випадках визначено РНК вірусу грипу типу B, в 1 випадку – грип типу А. З початку епідемічного сезону щеплення проти грипу зробили 181 416 осіб.

 

Вперше українець став чемпіоном світу із заварювання кави у джезві

Український бариста Слава Бабич виграв чемпіонат світу із заварювання кави у джезві (турці), який проходив 19-20 лютого у Дубаї (ОАЕ).

Про це повідомляє у  Фейсбуці  українське відділення  SCA (Асоціація Спешіаліті Кави) – організація, яка проводить кавові змагання – Укрінформ.

“Вперше в історії української кави у нас є чемпіон світу з приготування кави у джезві! Вітаємо тебе,  Slava Babych, з упевненою перемогою – ти чемпіон світу! Неси це звання гордо – ти його заслужив довгою і тяжкою працею! Нехай твоя кава буде завжди смачною, а робота радісною!” – написали представники  SCA в Україні.

Загалом за перемогу в чемпіонаті боролися представники семи країн. До фіналу увійшло чотири учасника з ОАЕ, Туреччини, Росії та України.

Під час змагань учасники готували два види напою: класичну каву в джезві та авторський напій на її основі.

Як відомо, український етап чемпіонату відбувся 29 січня. Слава Бабич готував каву, котру обсмажували в Одесі, під брендом Foundation Coffee Roasters.

С.Бабич працює бренд-баристом “Сім’ї ресторанів Дмитра Борисова”.

Нагадаємо,  українець Дмитро Філімонов став чемпіоном світу із заварювання чаю на чемпіонаті чайної майстерності, який проходив у китайській провінції Хубей.

 

Гройсман ініціює залучення міжнародних фінустанов до управління держбанками

Залучення до управління державними банками міжнародних фінансових установ може призвести до здешевлення кредитів.

Про це на засіданні уряду сказав Прем’єр-міністр України Володимир  Гройсман, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Нам треба підтримувати стратегію (управління державними банками – ред). Добре, що вона вже сформована, і вона буде оздоровлювати систему. Усі банки України мають працювати в єдиних конкурентних умовах. Я переконаний, що ефективний пакет держава може залишати за собою, приватизація у цьому питанні звучить погано”, – сказав Гройсман.

Він відзначив, що замість приватизації таких банків держава може залучити в управління міжнародну фінансову установу.

“Якщо співзасновником буде найкращий світовий банк, що прийде зі своїми коштами, своїми правилами кредитування, низькою ставкою, це зовсім інша історія”, – зазначив Прем’єр.

Разом з тим він наголосив, що до управління державними банками не може бути залучена фінансова установа з Росії.

 

Унікальні стратегії для держбанків підвищать їхню конкурентність – Данилюк

Міністерство фінансів формуватиме унікальні стратегії для кожного з чотирьох державних банків для підвищення їх конкурентності.

Про це на брифінгу сказав міністр фінансів Олександр  Данилюк, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми почнемо з Укргазбанку, який уже готовий до приватизації, зараз ми уже здійснюємо його підготовку – зокрема, із залученням міжнародних фінансових інституцій. Також будемо готуватися до часткового виходу з капіталу Ощадбанку. Буде змінена стратегія Укрексімбанку, який зараз, за рішенням уряду, буде більше фокусуватися на експортно-імпортних операціях, а не бути універсальним банком”, – сказав Данилюк.

Він відзначив, що унікальні стратегії для кожного державного банку дозволять їм конкурувати між собою, не завдаючи шкоди державі.

“Наповненням стратегії для Ощадбанку як універсального банку є покращення ефективності його роботи та більш оптимальне використання ресурсів та можливостей, які у нас є”, – сказав Данилюк.

За його словами, одним з ключових компонентів стратегії є покращення корпоративного управління у банках.

“На даний момент ми маємо сформовані наглядові ради для Укргазбанку та ПриватБанку. Для двох банків – Ощадбанк і Укрексімбанк – наглядові ради сформовані, але там немає кворуму. Крім того, вони сформовані за старим квотним принципом. Ми від нього відходимо”, – зазначив міністр фінансів.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство фінансів планує протягом 5 років зменшити частку держави у банківському секторі з 55% до 24%.

 

ТОП-10 партій із найбільшими фракціями в облрадах

Серед ТОП-10 партій із найчисельнішими фракціями в облрадах Блок Петра Порошенка «Солідарність», ВО «Батьківщина», Опозиційний блок, УКРОП, Радикальна партія Олега Ляшка, Відродження, ВО «Свобода», «Самопоміч», «Наш край» та Аграрна партія.

Про це  повідомляє  прес-служба КВУ – Укрінформ.

“Із загалом 1700 депутатів облрад 884, або 52%, входять до фракцій опозиційних партій. Із них 250 є членами фракції «Батьківщина», 191 – «Опозиційного блоку», 134 – «УКРОПу», 111 – Радикальної партії Олега Ляшка, 102 – «Свободи», 96 – «Самопомочі»”, – йдеться у повідомленні.

При цьому у Блоку Петра Порошенка «Солідарність» 373 депутати в облрадах, «Нашою краю» та «Відродження», які часто є ситуативними союзниками БПП, 75 та 104 депутати відповідно, зазначають в КВУ.

«Із 10 партій з найбільшими фракціями в облрадах – шість є опозиційними політичними силами. Вплив опозиції в регіонах є надзвичайно високим. Окремі обласні ради фактично повністю перебувають під контролем таких партій. Як результат, впродовж останніх років їх депутати неодноразово приймали рішення, в яких критикували чинну владу. Так, щонайменше 11 облрад підтримали торговельну блокаду Донбасу, 19 – виступили з критикою підвищення тарифів, 7 – вимагали від офіційного Києва перейти із ними на договірні відносини. Із наближенням президентських та парламентських виборів 2019 року кількість подібних рішень може значно зрости», – підсумував голова КВУ Олексій Кошель.

Загалом в облрадах представлені 26 політичних партій, що мають бодай одного депутата в складі фракції. У Донецькій та Луганській областях обласні ради не функціонують.

 

Швейцарські суди відмовили Іванющенкам у розмороженні коштів

Україна може сподіватися на повернення 72 мільйонів франків, заблокованих на рахунках у Швейцарії, пов’язаних з колишнім народним депутатом України Юрієм Іванющенком.

Про це повідомили  DW  у Федеральному відомстві юстиції країни, коментуючи нещодавні судові рішення у Швейцарії – Укрінформ.

“Якщо заблоковані кошти мають кримінальне походження, Україна зможе домагатися їхньої передачі, за умови, що будуть чинні рішення судів”, – зазначили у відомстві.

Як випливає з оприлюднених у реєстрі судових рішень Швейцарії документів, суди цієї країни відмовилися розморозити гроші, чого вимагали фірми, пов’язані з Іванющенком, і після кількарічної тяганини нарешті дозволили передати українським правоохоронцям документацію про банківські рахунки і операції, які можуть допомогти розслідувати кримінальні справи проти соратника екс-президента Віктора Януковича.

Як повідомляється, у липні 2013 року багамська компанія трьома траншами переказала на рахунок в одному з банків Цюріха понад 30 мільйонів доларів США. Власниця швейцарського рахунку – домогосподарка з Єнакієвого Ірина Іванющенко. Бенефіціари рахунку – її діти. Кошти потрапили до Швейцарії, як зазначено в одному з рішень швейцарських судів, “через заплутане хитросплетіння офшорних фірм і рахунків”.

“Звідки ж у домогосподарки десятки мільйонів доларів? Ключем до розгадки може бути чоловік Ірини Юрій Іванющенко. Принаймні, так вважають правоохоронці в Україні і Швейцарії, де проти колишнього депутата Верховної Ради вже кілька років розслідуються кримінальні справи”, – йдеться у повідомленні.

Так, 2014 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальну справу за підозрою у незаконному збагаченні на 72 мільйони швейцарських франків. Екс-депутату від Партії регіонів висунули підозру в організації заволодіння державними коштами, отриманими Україною від продажу квот Японії на викиди парникових газів згідно з Кіотським протоколом.

Як зазначається у публікації, навесні 2013 року підконтрольні дружині Юрія Іванющенка фірми отримали від держави без тендера багатомільйонне замовлення на утеплення шкіл та інших об’єктів соціальної інфраструктури за кошти, отримані від міжнародних партнерів в рамках Кіотського протоколу. Український Центр протидії корупції у своїй заяві про злочин, поданій 2014 року, наголошував, що утеплення підконтрольними Іванющенкам фірмами проводилося неякісно або взагалі лише на папері. Компанії, які виконували роботи, відкидають ці звинувачення.

“За кілька місяців після отримання фірмами  Іванющенків  “кіотського” замовлення, влітку 2013 року, через мережу офшорних фірм, підконтрольних Ірині Іванющенко, мільйони невідомого походження опинилися у Швейцарії. Інформація про рух коштів на рахунках Ірини Іванющенко може бути важливою для українських слідчих. Зрештою, дружина екс-депутата має прямий стосунок до “кіотської” справи. Через інвестиційний фонд “Нові технології” та британську компанію Goodlight Capital Limited вона була співзасновницею компанії “Карпатибудінвест”, яка фігурує у “кіотській” справі”, – зазначається у публікації.

Повідомляється також, що частку компанії Rollexa Limited, яка була останньою ланкою у цьому ланцюгу підставних фірм, за даними британського реєстру, мала і донька Іванющенків Даяна (Яна). Іванющенко-молодша з 2013 року проживає у США, де під псевдонімом Ivy Lane намагається втілити свою мрію – стати поп-зіркою.

Невдовзі після відкриття кримінальної справи проти Юрія Іванющенка Rollexa Limited, якій належали 50% Goodlight Capital Limited, була ліквідована, а її частку переформили на інші підставні фірми.

Водночас адвокати фірм Іванющенків запевняють, що гроші, заблоковані у Швейцарії на рахунках Ірини Іванющенко, не мають стосунку до “кіотської” справи.

Іванющенки домагалися розмороження 72 мільйонів франків у швейцарських банках і відмови від надання Україні правової допомоги у справі. Головний аргумент адвокатів: кримінальна справа в Україні безперспективна, фактично не розслідується і взагалі вже давно мала бути закрита. Саме з такою аргументацією у листопаді 2017 року Юрій Іванющенко виграв справу у Суді ЄС, і його постфактум викреслили з санкційного списку 2015 і 2016 років.

“Утім, швейцарські судді не пристали на вимоги, які “спрацювали” у Суді ЄС. Вимоги Іванющенків спершу відхилив Федеральний кримінальний суд, а згодом і остання інстанція – Федеральний суд. Рішення датовані, відповідно, 30 жовтня і 17 листопада 2017 року. Однак оприлюднені у реєстрі судових рішень Швейцарії вони були лише кілька тижнів тому”, – повідомляє DW.

Як повідомило виданню Федеральне відомство юстиції, наприкінці листопада – після того, як суди відхилили вимоги Іванющенків – Швейцарія передала українським правоохоронцям документи щодо банківських рахунків.

Як зазначено у рішенні Федерального суду у кримінальних справах, Швейцарія вирішить долю заморожених коштів Іванющенків після того, як українські суди остаточно спростують або підтвердять незаконне походження виведених у швейцарські банки коштів. Кошти, як постановило Федеральне відомство юстиції Швейцарії, будуть розморожені лише у тому разі, якщо Генеральна прокуратура України повідомить швейцарську сторону про неможливість доведення справи до судового вироку.

Як повідомляв Укрінформ, у 2014 році колишньому народному депутату України Юрію Іванющенку повідомлено про підозру за фактом організації розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах у сумі близько 177 млн грн під час укладання договорів між державним підприємством “Держекоінвест” та ТОВ “Карпатибудінвест” та за фактом отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах в сумі близько 650 млн грн.

Крім того, управлінням ГПУ з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за підозрою Іванющенка у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України за фактом організації вимагання за попередньою змовою групою осіб частки у статутному фонді ТОВ “Промринок”, що завдало матеріальної шкоди потерпілим у великих розмірах та організації підписання, за попередньою змовою групою осіб завідомо підробленого документа.

На початку березня 2017 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що кримінальні провадження проти Іванющенка об’єднані в одне. Досудове слідство триває.

Того ж місяця Іванющенка виключили із санкційного списку Євросоюзу у зв’язку з тим, що його ситуація “не відповідала визначеним критеріям” для продовження обмежувальних заходів.

 

Два роки тюрми і €83 мільйони штрафу: у Франції судили адміна піратського сайту

Безпрецедентно жорстке покарання отримав 41-річний адміністратор відомого у Франції сайту Streamiz, що містив для онлайн-перегляду різні відео.

Зараз доступ до сайту частково заблокований, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Streamiz має в своєму каталозі 40 тисяч фільмів, які вже переглянули 500 мільйонів разів (це 250 тисяч унікальних відвідувачів на день). Деякі з фільмів, представлених на сайті, ще не встигли вийти на DVD-носіях”, – повідомила сторона обвинувачення.

Зазначається, що сума збитків становила 83,6 млн євро. Засуджений повинен буде виплатити кошти профоб’єднанням працівників кіно- і телеіндустрії, а також всесвітньовідомим компаніям Disney, 20th Century Fox, Warner Bros.

Перешкодою для виконання вироку є те, що підсудний нині переховується і його місце перебування наразі невідоме.

Скарга на сайт Streamiz була вперше подана ще в 2009 році Французькою федерацією дистриб’юторів кінопродукції. Підозрюваного затримували у 2011 році, але не утримували під вартою, у результаті він не з’явився на допит і зник.

 

У США внесли “ВКонтакте” до списку піратів

Міністерство торгівлі США знову внесло російську соцмережу “ВКонтакте” до списку піратських ресурсів, який оприлюднено на сайті відомства.

Про це повідомляє  “Українська правда”  з посиланням на Інтерфакс – Укрінформ.

“ВКонтакте” опиняється у списку не вперше. Серед інших російських проектів, які потрапили до списку, – торрент-трекери Rutracker.org і Rapidgator.net, онлайн-кінотеатр kinogo.cc і низка інших сайтів.

У документі наголошується, що  соцмережі  можуть слугувати “унікальною платформою для забезпечення взаємодії як культурної, так і комерційної”.

“Більшість успішних соцмереж роблять це так, щоб не сприяти порушенню авторських прав. Доповіді “ВКонтакте” про те, що компанія робить кроки у боротьбі з піратством, вселяють надію”, – йдеться у документі.

Загалом до списку потрапили 25 сайтів різних країн світу, які, на думку американської сторони, порушують авторські права – зокрема, сайт найбільшого китайського інтернет-магазину taobao.com, який належить Alibaba Group.

“Згадка у даному списку не тягне за собою жодних санкцій і є лише нагадуванням про існування проблеми інтелектуального піратства”, – пише Інтерфакс.

 

Данія ще не вирішила, чи продовжувати Nord Stream-2

Данія отримала заявку на продовження проекту Nord Stream-2, проте рішення ще не прийнято.

Про це заявив міністр закордонних справ Данії Андерс Самуельсен під час спільної прес-конференції з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми справді отримали заявку на дозвіл продовжувати цей проект, після того, як вона буде відповідним чином проаналізована, ми ухвалимо своє рішення”, – сказав Самуельсен.

Водночас він запевнив, що “не має жодного уявлення”, коли таке рішення може бути прийняте.

“Ми зараз не маємо жодного уявлення, коли це може статися, ми очікуємо на завершення оцінки цієї заявки і ми так само чекаємо на результати роботи Європейської комісії”, – додав Самуельсен.

Він також нагадав, що наприкінці минулого року данський парламент ухвалив закони, які дозволяють брати до уваги певні політичні та безпекові аспекти під час розгляду питань, пов’язаних з проектом Nord Stream-2.

 

Данія починає нову програму підтримки України – на €65 мільйонів

Міністр закордонних справ Данії Андерс Самуельсен оголосив про початок нової програми підтримки України, що передбачає виділення €65 млн.

Про це він заявив під час спільної прес-конференції з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я з великим задоволенням офіційно оголошую про початок нової програми данського сусідства в Україні. Україна є лише однією з двох пріоритетних країн у цій новій програмі. Програма являє собою продовження довготривалого партнерства між Україною і  Данією“, – сказав Самуельсен.

Він зазначив, що програма передбачає виділення Україні €65 млн на роботу в таких сферах, як права людини, демократія і стале економічне зростання.

Глава данського МЗС також підкреслив, що Україна є країною-партнером Данії, оскільки обрала європейський шлях розвитку і стала на шлях складних, але потрібних реформ.

 

Єврокомісія призначила нового генсека

Єврокомісія призначила нового генерального секретаря.

Це рішення ухвалила в середу колегія єврокомісарів, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

«Після 32 років служби у Єврокомісії чинний генеральний секретар Александер Італьянер вирішив подати у відставку. Відтак, на пропозицію президента Жана-Клода Юнкера колегія Єврокомісії вирішила призначити новим генеральним секретарем Єврокомісії Мартіна Сельмайра – чинного голову кабінету президента Єврокомісії», – заявили у керівній інституції  ЄС.

Президент Єврокомісії Юнкер висловив Італьянеру велику подяку за службу в інтересах ЄС.

Генеральний секретар відповідає за координацію діяльності усіх підрозділів Єврокомісії.

 

У Дніпрі ухвалили програму реконструкції ветхого й аварійного житла

Депутати міськради Дніпра затвердили цільову програму відновлення та реконструкції ветхого й аварійного житлового фонду Дніпра на 2018 – 2022 роки.

Таке рішення було прийняте під час 30-ої сесії, поінформували  у прес-службі міськради  Дніпра – Укрінформ.

«Нині житловий фонд Дніпра нараховує понад 5 тисяч багатоквартирних будинків. Серед них 816 будівель визнано ветхими. Це 15% від загальної кількості. Ще 1,6% споруд вважають аварійними. Переважно усі вони – одно- та двоповерхові будинки, в яких мешкають понад 7,6 тис. дніпрян. Водночас законодавством не передбачено зниження квартплати у таких випадках. Покращити стан житлового фонду допоможе системна реалізація нової програми», – йдеться в повідомленні.

Цього року у мерії планують провести комплексне обстеження 181 будинку. Зазначається, що, згідно з муніципальною ініціативою, стан будинків оцінюватимуть за відсотковими критеріями. Цим займатимуться підприємства, які проводять паспортизацію та технічну інвентаризацію будівель, а також організації, що мають ліцензії на проведення відповідних обстежень.

Так, якщо будівля не має деформацій, а окремі несправності можна усунути під час ремонту, її технічний стан вважають добрим. За шкалою це – до 20% від фізичного зносу. Задовільний стан надаватимуть будівлям, чиї елементи в цілому придатні для експлуатації, однак потребують ремонту. Фізичний знос у такому випадку буде від 21 до 40%.

Незадовільний стан матимуть споруди з рівнем зносу від 41 до 60%. Експлуатувати їх можна буде лише після проведення ремонту. До категорії ветхих належатимуть будинки, що зношені на 61 – 80%. Тобто стан їхніх несучих конструкцій аварійний, а ненесучих – дуже ветхий. Решту вважатимуть непридатними для проживання.

У міськраді наголосили, що за результатами обстежень будуть визначені об’єкти, які потребують поточних чи капітальних ремонтів, або реконструкції. Для формування титульних списків жителям або представникам підприємств, що надають послуги з управління багатоквартирними будинками, необхідно буде подати відповідні заяви до департаменту житлового господарства мерії.

Перевагу надаватимуть у першу чергу житловим будинкам, де жителі не мають боргів за житлово-комунальні послуги. Серед іншого, відновлення та реконструкція аварійного житла допоможуть скоротити чергу містян, що потребують поліпшення житлових умов. Загалом протягом 5 років на реалізацію програми планують виділити майже 1 млрд грн

 

Клімкін пояснив, чому Україна не квапиться з резолюцією про миротворців

Україна не подає свій варіант проекту резолюції щодо розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі, щоб позбавити Росію шансу маніпулювати її окремими положеннями.

Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін на спільній прес-конференції з главою МЗС Данії Андерсом Самуельсоном, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми домовилися з усіма нашими друзями і партнерами. Хоча ми вже підготували цю резолюцію і погодили з партнерами по “нормандському формату” й американськими друзями, вирішили не подавати її, щоб Росія не змогла маніпулювати її окремими положеннями і почати начебто пошук компромісів, які насправді зруйнують сенс цієї резолюції», – сказав  Клімкін.

Він додав, що насправді, хоч це і технічний, але насправді дуже важливий момент.

«Ми не дамо Росії зближувати резолюцію, яку вона внесла і яка насправді є папірцем, який нікому не потрібний, і нашу резолюцію. Тут компроміс стосується життя людей. Компроміс політичний – так, але компроміс щодо життя людей за визначенням – ні», – підкреслив Клімкін.

 

Бійця “Донбасу”, який стріляв у копа, посадили під домашній арешт

Апеляційний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на два місяці для бійця батальйону “Донбас” Олександра Федорченка, який 15 лютого стріляв біля Солом’янського райсуду Києва, поранивши поліцейського.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив адвокат Федорченка Дмитро Біловчук.

“Апеляційний суд Києва обрав запобіжний захід Олександру Федорченку у вигляді  домашнього арешту  строком на два місяці, тобто до 15 квітня, з дня затримання”, – сказав він.

Біловчук додав, що Федорченка відпустили на поруки депутатів Павла Костенка, Володимира Парасюка та Семена Семенченка.

Як повідомляв Укрінформ, 15 лютого під час обрання запобіжного заходу меру Одеси Геннадію Труханову у подвір’ї Солом’янського райсуду відбулися сутички між представниками добровольчих батальйонів, націоналістичних організацій і правоохоронців. Під час бійки один із правоохоронців отримав кульове поранення.

19 лютого міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що суддя Шевченківського райсуду відпустив з-під варти чоловіка, який поранив поліцейського під час охорони суду.

Аваков висловив обурення таким рішенням суду і заявив, що ініціюватиме проект постанови Кабміну про припинення функцій охорони судових установ з боку Нацполіції і Нацгвардії.

 

Гройсман доручив знайти гроші для модернізації шахт

Міністерство фінансів отримало доручення знайти механізм кредитування шахт для проведення модернізації.

Про це у середу на засіданні уряду заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Є моє доручення міністру фінансів. Він знайде усі можливі механізми виділення ресурсу на модернізацію  шахт. Я це підтримую, українські шахтарі мають бути конкурентоздатними. У приватній добичі уже все добре, а в державній – ні, бо паразитують “смотрящі”. Вимітайте їх і все стане на свої місця”, – зазначив Гройсман.

Він також наголосив, що протягом останніх кількох років кошти, що виділяються на модернізацію, постійно перенаправлялися на виплату заборгованості шахтарям по заробітній платі.

“Я за те, щоб не було заборгованості, але я й за те, щоб шахтарі працювали у нормальних умовах та виробляли вугілля за нормальною конкурентною ціною, а не в два рази дорожче. Ми допоможемо з точки зору знаходження механізму кредитування”, – додав Прем’єр.

 

Гройсман запевняє, що уряд не збирається закривати будь-які лікарні

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман запевнив, що уряд не збирається закривати будь-які лікарні, в тому числі й районні.

Про це він сказав під час засідання уряду у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Районні лікарні знаходяться у власності громад. Держава по тих стандартах, які визначені, повністю фінансує субвенції на медичні послуги на місцях. Жодного питання, що ми ставимо про закриття будь-якої лікарні, немає взагалі, і бути не може. Я ставлю вимогу тільки одну – щоб у лікарнях були нормальні умови для людей”, – сказав  Гройсман.

Він додав, що у лікарнях мають працювати кваліфіковані лікарі, які повинні вчасно і якісно надавати медичну допомогу.

 

Реформа початкової освіти дасть результат за 12 років – Прем’єр

Перші результати реформи початкової освіти будуть помітні через 12 років.

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Перші результати цієї реформи, цих змін, ми помітимо через 12 років, а цей час для нас є дуже важливим в цілому. Тому чим раніше ми почнемо формування нових можливостей, тим швидше прийдемо до успіху”, – зазначив  Гройсман.

На засіданні уряд затвердив представлений міністром освіти і науки Лілією Гриневич державний стандарт початкової освіти.

Як повідомлялося, у 2018 році в Україні почнеться реформа початкової освіти. Зокрема, першокласники, які підуть до школи у 2018 році, будуть вчитися 12 років. У новому законі передбачено поділ середньої освіти на три рівні: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п’ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.

 

Уряд затвердив новий держстандарт початкової освіти

Кабінет міністрів затвердив новий державний стандарт початкової освіти.

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні в середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Державний стандарт початкової освіти – це перелік очікуваних результатів, що наші діти повинні вміти і знати, якими компетентностями володіти після здобуття освіти у початковій школі. Цей стандарт опрацьовувався протягом двох років. Ми залучали найцікавіший і найуспішніший досвід семи країн, міжнародну експертизу, враховували найкращі українські традиції”, – сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

За її словами, уряд своїм рішенням затверджує стандарт з базовим навчальним планом, а далі міністерство готує і затверджує освітню програму і створює типові навчальні плани, які можуть бути різні, а школи затверджують специфічні робочі навчальні плани і створюють програми.

“Закон про освіту дає велику автономію вчителю. Вчитель тепер на основі стандарту може моделювати власну освітню програму… Державний стандарт дає чотири варіанти базового навчального плану. Державний стандарт показує, які компетенції, тобто знання, вміння, цінності і ставлення у дітей ми формує в школі”, – сказала  Гриневич.

Ключовими компетентностями стандарту початкової освіти є вільне володіння учнями українською мовою, здатність спілкуватися рідною мовою, визначення простих математичних залежностей в навколишньому світі, формування допитливості, усвідомлення основ екологічного природокористування, оволодіння основами цифрової грамотності та інше.

Вона додала, що, крім ключових компетентностей, є ще цілком нові компетентності – інноваційні, екологічні, інформаційно-комунікаційні, громадянські та соціальні компетентності, навчання впродовж життя, підприємливість та фінансова грамотність.

Крім того, за словами Гриневич, державний стандарт включає спільні ключові вміння (критичне і системне мислення, здатність логічно обгрунтовувати позицію, приймати рішення, володіти своїм емоційним станом).

Також Гриневич наголосила, що у стандарті представлені дев’ять освітніх галузей, серед яких, зокрема, мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, історична, мистецька.

Гриневич додала, що потрібно змінювати не лише зміст освіти, але й методи навчання, для втілення нового прогресивного стандарту.

Вона зауважила, що державний стандарт початкової освіти починає працювати з 1 вересня 2018 року, і це буде вже для дітей, які навчатимуться вже 12 років.

 

Гройсман попередив, що не дасть чиновникам “економити ” на зарплатах вчителів

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман попередив, що не дасть місцевій владі “економити” на зарплатах вчителів.

Про це він заявив у середу на засіданні уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Якимось чином гратися у зменшення  заробітної плати  на місцях вчителям неприпустимо. Тому я просив би усіх голів адміністрацій, міських голів, будь ласка, платіть освітянам сповна. Все те, що було потрібно від уряду, ми зробили. На більшості території України усе нормально, але є й такі, хто не розуміє потреб освіти, не розуміє, що вчителя треба поважати. Але ми будемо повертати цю повагу у кожному куточку України”, – підкреслив Гройсман.

Він доручив Міністерству освіти проводити моніторинг ситуації в державі, слідкувати, щоб рішення уряду виконувалися, і вчителям платили більше, і публічно інформувати про те, де саме, керівництво якого саме міста не забезпечує виплату підвищених зарплат учителям. “Якщо хтось не розуміє проблем освіти, той взагалі тоді не розуміє свого призначення на ту чи іншу посаду”, – переконаний Прем’єр.

Гройсман також наголосив, що та місцева влада, яка намагається “зекономити” кошти на зарплаті вчителям, мала б почати економити з себе.

Як повідомлялося, нещодавно міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що до Міносвіти почали надходити скарги з регіонів, що вчителям не виплачують надбавки за престижність до зарплат.

“У МОН почали надходити повідомлення про те, що в окремих областях місцева влада зловживає своїми повноваженнями та зменшує надбавку за престижність, а в деяких місцевостях педагогів навіть змушують протягом карантину брати відпустку за власний рахунок. Очевидно, що така ситуація є абсолютно неприпустимою”, – наголосила Гриневич.

Вона наголосила, що освітньої субвенції вистачає для виплати коштів вчителям, однак “місцеві органи економлять на вчителях по максимуму”

 

Гройсман стурбований масовим виїздом українців на заробітки

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман стурбований тим, що нині громадяни масово виїжджають з України у пошуках гідної роботи.

Про це він сказав на засіданні уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я читав матеріал у ЗМІ про те, що 45% громадян України виїжджають за кордон з метою пошуку більш високооплачуваної роботи. 32% – це люди, які шукають іншу якість життя, 13% – це заради своїх дітей”, – сказав  Гройсман.

На його переконання, якби кілька років тому уряди працювати так, як потрібно, то нині якість життя українців була б значною кращою, і люди не змушені були б їхати з Батьківщини у пошуках кращої долі.

Як наголосив глава уряду, аби відбулося поліпшення ситуації, аби люди припинили їхати з країни, а ті, хто виїхав, щоб повернулися, влада має створити нормальні умови для життя. За словами Гройсмана, починати треба не тільки із забезпечення нормальної заробітної плати, а й з реформування освіти, бо без цього нормального майбутнього бути не може.

Як повідомлялося, раніше міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що лише торік Україну залишили більше мільйона українців. “Сто тисяч залишає Україну щомісяця, і питання далеко не тільки в тому, що там вищі зарплати, – це взагалі розуміння майбутнього і якості життя”, – сказав Клімкін.

 

Уряд схвалив підвищення пенсій військовим

Кабінет міністрів України схвалив рішення про підвищення пенсій військовослужбовцям з 1 січня в середньому на 1,5 тис. грн.

Рішення представив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду в середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Гройсман наголосив, що рішення не потребує внесення змін у чинне законодавство і воно буде в силі до моменту напрацювання та ухвалення відповідного законопроекту, який сьогодні обговорюється на різних майданчиках.

“Ми розпочали дискусію про  пенсії  військовослужбовцям восени. Це надзвичайно важливий закон, який встановлює справедливість щодо військових. Я обіцяв з 1 січня підвищити пенсії, і я пам’ятаю про це. Але дискусії щодо проекту закону тривають. І вони можуть тривати місяць і два. Я пам’ятаю, що обіцяв. Тож сьогодні ми приймаємо рішення про підвищення пенсій для військовослужбовців – у середньому на 1,5 тис. грн. Нарахування розпочнуться з сьогоднішнього дня”, – сказав Гройсман.

Глава уряду повідомив, що рішення було напрацьовано спільно фахівцями Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики та Мінфіну.

“Рішення ухвалено, і процес розпочнеться. А тим часом я закликаю всі сторони працювати над тим, аби винайти новий закон, який відновить соціальну справедливість щодо військовослужбовців”, – додав Прем’єр-міністр.

 

В України гарні перспективи на ринках органічної продукції – Мінагро

В цьогорічній міжнародній виставці Biofach (м.Нюрнберг) брали участь 20 українських компаній-виробників органічної продукції.

На цьому  наголосила  заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції  Ольга Трофімцева – Укрінформ.

«Головні підсумки участі України в цьогорічній виставці Biofach ми зможемо підвести трохи згодом. Але я рада відмітити, що кожного року збільшується кількість виробників органічних продуктів, які гідно представляють свої товари на національному стенді. Другою приємною тенденцією є те, що Україна представляє не лише сировинну продукцію, але й все більше перероблених продуктів харчування, готових для продажу на поличках супермаркетів», – заявила заступник міністра з питань євроінтеграції.

Вона також додала, що в рамках виставки українська делегація провела 8 офіційних зустрічей з європейськими партнерами, включаючи ФРН, Польщу, Швейцарію, Бельгію та Нідерланди. За результатами цих зустрічей було досягнуто конкретних домовленостей щодо прямої та більш дієвої співпраці на рівні міністерств та відповідних відомств у питаннях простежуваності ланцюгів постачання органічної продукції від виробників до кінцевих споживачів, обміну інформацією та тренінгів для українських фахівців цієї галузі.

За словами Ольги Трофімцевої, сьогодні світовий ринок органічної продукції динамічно розвивається, попит на різні види продуктів стабільно зростає, а  Україна  має всі передумови для закріплення на ключових ринках сертифікованої органічної продукції як надійний постачальник.

«Основним завданням міністерства на сьогодні в цій галузі є завершення формування законодавчої бази для функціонування ринку органічного сільського господарства в Україні, включаючи доробку відповідного законопроекту та формування реєстрів операторів ринку та інше», – резюмувала Ольга Трофімцева.

Національний павільйон України вже вп’яте був представлений на Biofach 2018 у виставковому центрі м.Нюрнберг (Німеччина), де з 4 по 17 лютого проходила міжнародна виставка. За цей час площа павільйону зросла майже вдвічі – з 70 м кв. у 2014 році до 130 м кв. в 2018 році. А ще помітно збільшилась кількість українських компаній-учасників. Цього року Україну представляли 20 компаній: виробники ягід, олійних та зернових культур, чаю, томатної пасти та представники органів сертифікації.

На сьогодні в Україні сертифіковано 381 173 га землі для органічного виробництва, з яких 289 551 вже отримали сертифікацію, а 91 662 га – знаходяться у перехідному періоді. Загальна сума операторів – 426, з яких 294 – виробники органічної продукції, а 132 – інші оператори ринку.

 

Профспілки вимагають зменшити закупівлю іноземного вугілля

Профспілки вугільників вимагають від органів влади зменшення закупівлі іноземного вугілля та дієвих кроків для збільшення власного видобутку.

Про це повідомляється в спільному Маніфесті вимог до органів влади,  опублікованому  у Facebook  головою Незалежної профспілки гірників України Михайлом Волинцем – Укрінформ.

«Зменшення закупівлі іноземного вугілля. Здійснення дієвих кроків для збільшення власного видобутку, розвитку галузі та захисту шахтарів, що дасть змогу погасити існуючу заборгованість і вчасно виплачувати гідну  зарплату  гірникам», – значиться в одному із пунктів Маніфесту.

Серед вимог гірників закріпити на законодавчому рівні перевагу використання українського вугілля перед іноземним; зобов’язати всі ТЕС і ТЕЦ переобладнати існуюче устаткування на спалювання українського вугілля, що видобувається у Волинській, Дніпропетровській, Львівській, Донецькій та Луганській областях; забезпечити можливість постачання вугілля із контрольованої території залізничним транспортом на всі українські ТЕС.

Волинець повідомив, що вчора, 20 лютого, представники вугільних шахт зустрічалися з міністром енергетики та вугільної промисловості Ігорем Насаликом, але не вирішили свої питання, тому будуть зустрічатися ще сьогодні.

Як повідомляв Укрінформ, гірники чотирьох шахт ДП «Селидіввугілля» з 14 лютого  почали акцію протесту, вимагаючи  виплатити заборговану заробітну плату. Уряд 16 лютого направив 365 млн грн бюджетних коштів на погашення заборгованості із зарплати гірникам державних шахт України. Так, на Донецьку область надішло 172 млн грн, безпосередньо ДП «Селидіввугілля» отримало 90,8 млн грн бюджетних коштів. Але залишається заборгованість 504 млн грн.

Три шахти ДП «Селидіввугілля» – «1-3 Новогродівська», «Котляревська», «Україна» – продовжують простоювати. Запрацювала лише одна копальня – «Курахівська».

 

Скільки зброї й техніки отримала армія за час АТО – дані Укроборонпрому

Державний концерн (ДК) “Укроборонпром” наголошує на стовідсотковому виконанні всіх державних оборонних замовлень за три з половиною роки.

Про це повідомляє  прес-служба ДК “Укроборонпром” за результатами засідання Наглядової ради концерну – Укрінформ.

“Підприємства “Укроборонпрому” на сто відсотків виконали всі державні оборонні замовлення, направивши у війська бронетехніку, літаки, вертольоти, системи протиповітряної оборони, артилерійські системи, ракетне озброєння та іншу зброю. Від “Укроборонпрому” з 2014 року українське військо отримало 18 615 одиниць військової техніки та озброєння, з яких 6 025 – абсолютно нові та модернізовані зразки. Варто нагадати, що у найскладніші часи напружених боїв, фахівці “Укроборонпрому” працювали безпосередньо у зоні АТО у складі виїзних ремонтних бригад, повертаючи понівечену у боях техніку до ладу. Силами цих бригад у польових умовах відремонтовано більше двох тисяч одиниць техніки”, – цитує прес-служба екс-очільника Укроборонпрому Романа Романова.

За його словами, важливим є те, що Укроборонпром перейшов від ремонту радянської техніки до створення нових передових зразків як техніки, так і озброєння.

Крім того, наголосив Романов, з 2014 року єдиним вектором розвитку всіх підприємств Укроборонпрому став перехід на стандарти НАТО. Завдяки цьому в Україні вже створюється озброєння, яке максимально адаптоване до прийнятих у Альянсі критеріїв, в першу чергу мова йде про авіацію та бронетехніку.

Очільник відомства також розповів, що українська армія почала отримувати високоточні протитанкові ракети “Стугна” та “Корсар”, найбільш захищені БТР-4, модернізовані ударні вертольоти та літаки. “І якщо у 2014 році армія отримувала озброєння, якого ледве вистачало на один взвод, то тепер “Укроборонпром” передає техніку батальйонними комплектами”, – сказав він.

 

Виставку “Українська вишивка – це модно” презентували в Угорщині

В українському центрі культури в Будапешті відкрилася виставка вишитих прикрас та аксесуарів, а також українських вишиванок “Українська вишивка – це модно”.

Захід проходив у рамках Тижня української культури в Угорщині, повідомляє  прес-служба  української дипустанови – Укрінформ.

“У рамках Тижня української культури в Угорщині 16 лютого 2018 року в Центрі української культури та документації при Державному самоврядуванні українців Угорщини Посол України в Угорщині Любов Непоп відкрила виставку «Українська вишивка – це модно» вишитих прикрас та аксесуарів фірми «NZ Embroidery Embassy», виготовлених українськими майстринями Наталією та Зоєю Кунцевськими, а також вишиванок від Харківської фірми «Giorgio & Журавель», виготовлених Володимиром Стародубцевим та Іриною Баздревою-Стародубцевою”, – повідомили у посольстві.

Виставку відкривала Посол України в Угорщині Любов Непоп, яка наголосила, що культура відіграє важливе значення як у збереженні національної ідентичності народу, так і в його популяризації за кордоном. Дипломат підкреслила, що різні візерунки на вишитих прикрасах і вишиванках відображають особливі стилі наших регіонів, але при цьому символізують собою єдність усього українства і його багатство в різноманітті.

Також Посол зауважила, що в умовах військової агресії проти Української держави збереження єдності всього народу України і всього світового українства, як і єдності міжнародного співтовариства в підтримці України, мають ключове значення для відновлення миру та територіальної цілісності нашої країни.

На відкритті заходу до присутніх з вітальними словами звернулися також голова Державного самоврядування українців Угорщини Ю.Кравченко та речник української громади в Державних Зборах Я.Хортяні.

 

Влада Харкова просить Гройсмана розібратися із закордонними паспортами

Харківська міська рада звернулася до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням врегулювати питання отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у встановлений законом термін.

Як повідомляє  прес-центр міської ради, відповідне звернення депутати прийняли сьогодні, 21 лютого, на сесії Харківської міської ради – Укрінформ.

“У Харкові закордонні паспорти оформлюють через центри надання послуг, для яких за кошти міського бюджету було закуплено все необхідне обладнання. Проте спостерігається значне прострочення оформлення послуги Державною міграційною службою України. Середній термін очікування закордонних паспортів становить більше трьох місяців. Порушення термінів надання адміністративних послуг пов’язано з затримкою виготовлення і доставкою документів до територіальних підрозділів  ДМС. З огляду на викладене, Харківська міська рада звертається до Вас, вельмишановний Володимире Борисовичу, з проханням врегулювання питання отримання споживачами послуг паспорта громадянина України для виїзду за кордон у встановлений законом термін”, – йдеться у зверненні міської ради.

За інформацією Державної міграційної служби України, ситуація, що склалася з термінами виготовлення паспортів для виїзду за кордон, викликана тим, що вдвічі збільшилася кількість оформлюваних документів, тоді як виробничі потужності ДП “Поліграфкомбінат “Україна” залишилися на рівні минулого року.

 

Перспективи українсько-індонезійської співпраці обговорюють на форумі у Києві

21 лютого 2018 року у Києві відкрився українсько-індонезійський бізнес-форум.

Про це Укрінформ повідомили в Торгово-промисловій палаті України – Укрінформ.

“У рамках проведення Третьої міжурядової українсько-індонезійської Комісії з економічного та технічного співробітництва, 21-го лютого 2018 року в ТПП України відбувається українсько-індонезійський бізнес-форум. Чудова можливість відкрити ринок найбільшої економіки Південно-Східної Азії. Індонезія – посідає 4-те місце за населенням та 10-те – за розміром економіки у світі”, – наголошується в повідомленні.

Зазначається, що від індонезійської сторони участь у форумі беруть офіційні та ділові кола. Закордонні делегати представляють різноманітні галузі економіки.

Програма заходу передбачає пленарну частину та B2B-переговори.

Організаторами форуму виступають Торгово-промислова палата України та Індонезійська торгово-промислова палата. Форум відбудеться за активної підтримки посольств обох країн.

Нагадаємо, за даними Державної служби статистики України, зовнішньоторговельний оборот між Україною та Індонезії у січні-листопаді 2017 року склав 593,5 млн дол. та збільшився, у порівнянні з відповідним періодом 2016 р., на 14,3%. При цьому, експорт становив 350,5 млн дол.США та збільшився на 11%, а імпорт склав 243 млн дол. США та збільшився на 9,4%.

Індонезія залишається країною – одним із найбільших торговельних партнерів України в регіоні Південно-Східної Азії.

Український  експорт  до Індонезії, здебільшого, представлений сільськогосподарською продукцією (зернові культури, продукція борошномельно-круп’яної промисловості, сухі яєчні продукти, кукурудзяний крохмаль) та товарами чорної металургії. Україна імпортує з РІ сільськогосподарські товари (пальмова олія, какао, кава, чай), продукцію електронного машинобудування, легкої та паперової промисловості.

Найбільш перспективними галузями двостороннього торговельно-економічного співробітництва є: сільське господарство (постачання зернових культур та товарів їх переробки, свіжих овочів та фруктів), військово-технічна (постачання та ремонт військової техніки та озброєння, а також передача технології їх виготовлення), енергетична (постачання турбін, генераторів, трансформаторів для теплових та гідроелектростанцій), машинобудівна (гірничовидобувне, газоперекачувальне обладнання), металургійна (технології та обладнання для металургійних заводів), фармацевтична та харчова.

Економічна співпраця між Україною та РІ регламентується Угодою про економічне та технічне співробітництво (1996 р.), Торговельною Угодою (1996 р.), Угодою про сприяння та захист інвестицій (1996 р.), Угодою про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи (1996 р.), Угодою про співробітництво між торгово-промисловими палатами (2009 р.), Меморандумом про співробітництво у сфері сільського господарства (2016 р.).

 

Конституційний суд обрав голову

Головою Конституційного Суду України обрано Станіслава Шевчука.

Про це інформує  прес-служба КСУ – Укрінформ.

“21 лютого 2018 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України головою Конституційного Суду України обрано Шевчука Станіслава Володимировича”, – сказано у повідомленні.

Як зазначається, Шевчук був призначений суддею  КСУ  13 березня 2014 року. Він – доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України. Був суддею Європейського суду з прав людини від України.

Відповідно до законодавства, КСУ мав обрати голову суду до 18 травня 2017 року.

Як повідомляв Укрінформ, з 18 березня 2014 року по 18 березня 2017 року головою Конституційного суду був Юрій Баулін. 18 березня 2017 року термін його повноважень на цій посаді закінчився, але він став виконувачем обов’язків голови суду як старший за віком суддя.

3 червня 2017 року Баулін був звільнений у зв’язку із закінченням 9-річного терміну суддівських повноважень.

У цей день посаду в.о. голови Конституційного суду посів наступний за старшинством суддя Віктор Кривенко.

При цьому КСУ у травні 2017 року не зміг на виборах обрати голову суду, оскільки претендентам не вистачило більшості голосів.

У КСУ має працювати 18 суддів. Для обрання голови необхідна конституційна більшість, тобто за кандидата має проголосувати не менше 10 суддів.

 

Генпрокуратура хоче передати справу Лукаш до НАБУ – Горбатюк

Генпрокурор Юрій Луценко 15 лютого підписав постанову, згідно з якою справа щодо екс-міністра юстиції Олени Лукаш, її екс-заступника Юрія Іващенка та інших службовців міністерства має бути передане для подальшого розслідування до Національного антикорупційного бюро.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу керівник Департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

За його словами, кримінальна справа за підозрою екс-міністра юстиції уже передавалася рішенням генпрокурора до НАБУ минулого року, коли Генпрокуратура 20 листопада втратила право здійснювати розслідування. У січні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повернула кримінальне провадження до Департаменту спецрозслідувань у зв’язку з відновленням з 15 грудня 2017 року повноважень слідчих прокуратури відносно розслідування кримінальних справ. Отже, генпрокурор тепер вдруге прийняв рішення про передачу цього кримінального провадження до НАБУ.

«Ми оскаржили цю постанову 20 лютого. Написали генпрокурору, що його рішення не відповідає вимогам закону і закликали дати можливість завершити розслідування», – зазначив  Горбатюк.

Він розповів, що його підрозділ іще в лютому 2017 року підготував документи для повідомлення про підозру екс-міністру Лукаш та іншим фігурантам кримінальної справи. Але через те, що деякі фігуранти цього провадження мають статус адвоката, повідомлення про підозру має підписати заступник генпрокурора, який курирує Департамент спецрозслідувань. За словами Горбатюка, спочатку повідомлення про підозру відмовлявся підписувати заступник генпрокурора Юрій Столярчук, а потім – заступник генпрокурора Анжела Стрижевська, якій пізніше підпорядкували Департамент спецрозсідувань.

«Отже, з лютого минулого року керівництво ГПУ не погоджує повідомлення про підозру екс-міністру Лукаш. Відповідно слідчі і прокурори позбавлені можливості направити цю справу до суду», – сказав Горбатюк.

На думку керівника департаменту спецрозслідувань, «дії заступників генпрокурора, які не підписували повідомлення про підозру і взагалі не приймали жодного процесуального рішення, нереагування генпрокурора на скарги щодо таких дій заступників з наступною передачею справи до провадження НАБУ призводять до того, щоб не було прийняте законне рішення – притягнуті до відповідальності особи, докази відносно яких зібрані слідчим і прокурором».

Він нагадав, що, окрім екс-міністра Лукаш та її заступника Іващенка, у цій кримінальній справі фігурують іще 13 осіб.

Загалом, за словами Горбатюка, керівництво ГПУ хоче знову повернути до НАБУ приблизно 25 кримінальних справ з Департаменту спецрозслідувань.

Горбатюк також повідомив, що триває розслідування кримінального провадження за підозрою нардепа Сергія Клюєва у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, та наданні Януковичу неправомірної вигоди у вигляді купівлі 100% статутного капіталу компанії «Танталіт» на суму 146 млн 629 тис. 340 грн.

Раніше у коментарі Укрінформу генпрокурор Юрій Луценко вже пояснював, що його заступник Стрижевська не погоджує повідомлення про підозру екс-міністру юстиції Лукаш через недостатність зібраних доказів.

Генпрокуратура з 2014 року розслідує кримінальне провадження відносно екс-міністра юстиції Лукаш та її заступника Іващенка у вчиненні кримінальних порушень, передбачених частиною 5 статті 191, а також статтею 366 Кримінального кодексу – службове підроблення. Ідеться про заволодіння коштами державного бюджету на суму 2,5 мільйона гривень.

Як повідомлялося, за даними журналіста Рікарда Йозвяка, Європейський союз може виключити зі списку санкцій екс-міністра юстиції Олену Лукаш і бізнесмена та нардепа Сергія Клюєва.

Зараз обмежувальні заходи ЄС щодо блокування активів на теренах ЄС діють проти 14 осіб, включаючи Януковича.

Санкції мають бути продовжені на подальший рік на початку березня.

 

Українська мова є невід’ємним багатством кожного з нас – Парубій

Досконале знання та майстерне володіння мовою – один із головних інструментів досягнення життєвого успіху.

Про це йдеться у зверненні Голови Верховної Ради України Андрія Парубія з нагоди Міжнародного дня рідної мови,  опублікованому  на сайті парламенту.

“Рідна мова є винятково важливою, інтегруючою складовою кожного народу, адже це не лише універсальний та доступний кожному засіб комунікації. Саме у мові відображаються унікальний характер, ментальність та темперамент кожної нації, і саме мова є первинним ідентифікатором. Без мови свого народу людина втрачає величезний потенціал для особистого розвитку, позбавляючись своєї неповторності”, – зазначив спікер.

Він наголосив, що мова – це безцінний скарб і могутній ресурс.

“І одночасно, українська мова є невід’ємним багатством кожного з нас. Досконале знання та майстерне володіння мовою – один із головних інструментів досягнення життєвого успіху, це особистий капітал, який неможливо ні відібрати, ні викрасти і якому не загрожує інфляція”, – уточнив Парубій.

Разом із тим голова ВР нагадав про заборону української мови у різні періоди історії та зазначив, що зараз переслідування україномовних громадян відбувається в окупованому Криму та на Донбасі.

“Загарбники закривали українські школи і університети, забороняли викладання та видання книг українською мовою. За 400 років російського панування на українських землях окупант забороняв нашу мову понад 120 разів. Переслідування української мови та україномовних громадян відбувається і зараз – в окупованому Росією Криму та на Донбасі”, – додав  Парубій.

Як повідомляв Укрінформ, щороку 21 лютого світова громадськість відзначає Міжнародний день рідної мови. Свято було встановлено у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов. Майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. В Україні живе понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов.

 

Мовно-культурне розмаїття стане запорукою розвитку України – Гройсман

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман переконаний в тому, що мовно-культурне розмаїття України стане запорукою розвитку і успіху держави.

Про це йдеться у його привітанні з Міжнародним днем рідної мови,  оприлюдненому  на Урядовому порталі.

“Переконаний, що мовно-культурне розмаїття України стане запорукою нашого спільного розвитку і успіху”, – зазначив  Гройсман – Укрінформ.

За його словами, цьогорічний Міжнародний день рідної мови відзначається під гаслом мовного різноманіття як частини сталого розвитку, що є надзвичайно актуальним для країни.

“Україна – багатонаціональна країна. У нас налічуються десятки мов, які вважають рідними представники різних національностей. Така унікальна різноманітність є значною культурною перевагою нашої країни, що дає невичерпні можливості для інтелектуального розвитку і взаємопроникнення культур, спільного культурного збагачення та плідного діалогу”, – підкреслив Гройсман.

На його думку, одним із важливих завдань є побудова гармонійного суспільства, в якому шануються та мають необхідні умови для розвитку усі національності, усі культури та мови.

Саме з пошани до рідної мови починається розвиток будь-якої країни, наголосив Прем’єр-міністр.

 

Порошенко: Мова – це наша найсильніша зброя

Президент України Петро Порошенко наголошує, що мова – один з головних символів народу, його об’єднуюча сила.

Про це він заявив у  Facebook  з нагоди святкування у світі Міжнародного дня рідної мови – Укрінформ.

“Мова – один з головних символів народу, його об’єднуюча сила, яка робить нас згуртованими та сильними”, – написав глава держави.

За його словами, мова – це наша найсильніша зброя, і водночас – наш найдорожчий скарб.

Як повідомляв Укрінформ, щороку 21 лютого світова громадськість відзначає Міжнародний день рідної мови. Свято було встановлено у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

За даними  ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов. Майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. В Україні живе понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов.

 

Світ відзначає Міжнародний день рідної мови

Щороку, 21 лютого, світова громадськість відзначає Міжнародний день рідної мови.

День був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни  ЮНЕСКО  проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов. Майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

В Україні живе понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов. Згідно зі статтею 10 Конституції України “Державною мовою в Україні є українська мова”. Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

В нашій країні рідній мові присвячене свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Тема Міжнародного дня рідної мови 2018 року – “Збереження лінгвістичної різноманітності і просування багатомовності в рамках досягнення цілей в галузі сталого розвитку”.

 

Трамп визнає втручання РФ у вибори – Білий дім

Президент США Дональд Трамп повністю визнає, що російська сторона не лише намагалася втручатися, а й і фактично втручалася і впливала на американські вибори в 2016 році.

Про це заявила на брифінгу прес-секретар Білого дому Сара Сандерс, повідомляє  DW – Укрінформ.

“Абсолютно зрозуміло, що Росія втручалася у вибори. Цілком зрозуміло й те, що це не вплинуло на вибори. Зрозуміло й те, що передвиборчий штаб Трампа не вступав у жодні змови з росіянами заради цього”, – заявила Сандерс.

Вона також підкреслила, що Трамп неодноразово визнавав російське втручання, вказавши на випадки, коли президент США робив подібні заяви.

Відповідаючи на запитання, чому  Трамп  не ввів у відношенні Росії санкції, Сандерс зазначила, що президент США став “набагато жорсткіший” по відношенню до Росії. Трамп став за один рік “більш жорстким” до Росії, ніж попередній президент Барак Обама “за всі вісім років”, вважає прес-секретар.

Сандерс відмовилася прямо відповідати на запитання про дії Трампа в світлі нових доказів російського втручання в американські вибори.

Натомість прес-секретар Білого дому згадала низку дій Трампа, від яких “Росія не в захваті” – додаткове фінансування для армії США, допомога в експорті енергоносіїв в Східну Європу, підтримка санкцій, введених адміністрацією Обами, допомога Україні з озброєнням та інші.

 

КНДР зірвала зустріч з Пенсом за дві години до її початку – Reuters

Північнокорейська делегація на Зимових іграх у Пхьончхані підтвердила намір проведення офіційної зустрічі з віце-президентом США Майком Пенсом, проте зірвала переговори буквально в останню мить.

Про це повідомило у вівторок американське інформагентство  Reuters  із посиланням на офіційні джерела в адміністрації віце-президента Сполучених Штатів – Укрінформ.

“Віце-президент США Майк Пенс планував зустрітися з офіційними представниками Північної Кореї, включаючи сестру лідера КНДР Кім Чен Ина, під час перебування на Зимових олімпійських іграх у Південній Кореї, втім північнокорейська сторона скасувала (зустріч – ред.) в останній момент”, – зазначається в повідомленні.

Як зауважив з цього приводу глава адміністрації віце-президента Нік Айерс, КНДР погоджувалася на зустріч, сподіваючись, що віце-президент пом’якшить свій меседж щодо північнокорейської пропаганди під час Зимових олімпійських ігор. Але після того, як Пенс публічно засудив порушення прав людини в КНДР і оголосив про плани ввести нові економічні санкції, делегація КНДР уникла зустрічі або, “можливо, вони ніколи не були щирими щодо переговорів”, зауважив Айерс.

При цьому уточнюється, що Пенс збирався зустрітися з делегацією Пхеньяна 10 лютого, однак північнокорейська сторона скасувала цей захід в односторонньому порядку за дві години до його початку.

Запланована зустріч могла би стати першими переговорами високого рівня між адміністрацією Трампа та керівництва Пхеньяна на тлі гострого протистояння у зв’язку з розробкою  КНДР  ракетно-ядерних програм в порушення резолюцій Ради Безпеки ООН.

 

Саакашвілі на три роки заборонили в’їзд в Україну

Прикордонники заборонили Михеїлу Саакашвілі в’їзд в Україну на три роки — до 13 лютого 2021 року.

Про це екс-президент Грузії написав на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“Начальник Мостиського прикордонного загону!! заборонив мені в’їзд в Україну на три роки”, – зазначив  Саакашвілі.

Водночас він пообіцяв повернутися в Україну “вже зовсім скоро, набагато, набагато раніше, ніж через три роки”.

В опублікованому політиком документі зазначається, що в’їзд в Україну йому заборонено до 13 лютого 2021 року.

 

Суд закрив справу екс-міністра Колобова

Печерський районний суд задовольнив клопотання Генеральної прокуратури і звільнив від кримінальної відповідальності екс-міністра фінансів Юрія Колобова у зв’язку із закінченням строків давності.

Про це повідомляє  “Судовий репортер” – Укрінформ.

“Рішення 21 лютого ухвалив суддя Володимир Карабань. Ухвала набуває законної сили протягом 7 днів з часу її проголошення, якщо не буде подано апеляцію”, – йдеться в повідомленні.

Колобов брав участь у засіданні в режимі відеоконференції з Генерального консульства України в  Іспанії, в місті Барселона. Поряд з екс-міністром був представник Печерського суду і його адвокат Ігор Фомін. В Києві у суді обвинуваченого представляла адвокат Юлія Степаненко.

Колобов повідомив суду, що зареєстрований і проживає в місті Аліканте, Королівство Іспанія. Сказав, що зараз ніде не працює. Він підтвердив, що погоджується із клопотанням і йому відомі наслідки такого рішення, а саме звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. Адвокати цю позицію підтримали.

Клопотання про звільнення Колобова від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності 7 грудня 2017 року подав заступник начальника відділу процесуального керівництва управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України Олексій Кувшинов. Він же представляв ГПУ в суді 21 лютого.

Від коментарів журналісту прокурор Кувшинов відмовився. “У нас коментує все прес-служба”, – сказав він.

Юрій Колобов був міністром фінансів у період 28 лютого 2012 – 27 лютого 2014 років. Він проходив як підозрюваний у справі про розтрату 220 млн грн, виділених на побудову телекомунікаційної мережі спеціального призначення. Окрім нього, підозрюваними також є екс-президент Віктор Янукович, екс-прем’єр Микола Азаров і колишній перший віце-прем’єр і екс-голова Нацбанку Сергій Арбузов.

Перед закриттям справи Колобову інкримінували ч.2 ст.367 ККУ – службова недбалість. Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за такий злочин становить 5 років.

Але щонайменше до серпня 2017 року Колобова підозрювали за ч.5 ст.191 ККУ – заволодіння державним майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що призвело до матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на суму 220 млн грн. Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за такий злочин складає 10 років.

Перебіг давності у кримінальному провадженні зупиняється, якщо підозрюваний переховується від слідства або суду.

Суть первинної підозри Колобову полягала в тому, що в період з жовтня 2010 року по липень 2013 року він як міністр фінансів, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересів служби та держави, умисно, з корисливих мотивів та в інтересах ТОВ «ЕСУ», організував фінансування за рахунок державного бюджету України виконання робіт з побудови виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення, які згідно до умов продажу пакета акцій ВАТ «Укртелеком» та договору купівлі-продажу від 11.03.2011 № КПП-582 покладено на ТОВ «ЕСУ», внаслідок чого заволодів майном – державними коштами на загальну суму 220 млн грн.

Як відомо,  Колобов  виїхав з України у 2014 році і перебував у розшуку Інтерполу.

У 2015 він був затриманий іспанською поліцією, після чого готував документи для отримання політичного притулку в Іспанії.

18 січня 2016 року, газета «El Confidencial» повідомила, що іспанська поліція відмовилася видати Україні Колобова, оскільки вважає, що його справа має політичний характер.

3 квітня 2017 року Печерський суд не дав ГПУ дозволу на спеціальне (заочне) досудове розслідування стосовно Колобова, тому що він не перебуває у міжнародному розшуку.

Але у травні 2017 Апеляційний суд Києва такий дозвіл дав. Суд зіслався на перехідні положення КПК, які давали можливість до 15 квітня 2017 року проводити спеціальне досудове розслідування без оголошення підозрюваного у міждержавний та/або міжнародний розшук. Оскільки клопотання до суду першої інстанції надійшло до 15 квітня, то на думку Апеляційного суду, його необхідно задовольнити.

У серпні 2017 року Печерський суд за клопотанням адвокатів призначив Колобову судово-психологічну експертизу із застосуванням комп’ютерного поліграфу  в консульстві України на території Іспанії із залученням київського експерта.

им закінчилася експертиза у матеріалах суду на сказано, але прокуратура перекваліфікувала Колобову підозру із заволодіння і розтрати державних коштів на службову недбалість, а також подала клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності.

З жовтня 2013 року «Укртелеком» входить до групи СКМ Ріната Ахметова.

 

Пенсії збільшать 498 тисячам військових – Гройсман

Підвищення пенсій військовослужбовцям, згідно з рішенням уряду, відбудеться для 498 тисяч осіб. Обсяг фінансування, який знадобиться для реалізації ініціативи, становитиме близько 7 млрд грн, і кошти є.

Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі одного з телеканалів,  повідомляє  Урядовий портал – Укрінформ.

«Ми прогнозуємо, що підвищення торкнеться 498 тис. військових пенсіонерів. На ці цілі ми витратимо цього року приблизно 7 млрд грн. Ми знаємо шляхи, яким чином мобілізувати кошти в рамках дефіциту бюджету Пенсійного фонду. Рішення прийнято, до кінця тижня воно буде доведено на місця, розпочнеться робота з кожним пенсіонером. В березні-квітні пенсіонери отримають нові пенсії», – сказав глава уряду.

Як відомо, 21 лютого Кабінет Міністрів України схвалив рішення про підвищення пенсій військовослужбовцям з 1 січня в середньому на 1,5 тис. грн. Рішення не потребує внесення змін у діюче законодавство і воно буде в силі до моменту напрацювання та ухвалення відповідного законопроекту. Рішення було напрацьовано спільно фахівцями Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики, Мінфіну.

Разом з тим, глава уряду підкреслював, що  підвищення пенсій  військовослужбовцям має бути незворотнім і надалі закріплене законом, який також розроблений Кабінетом Міністрів і є предметом обговорення з усіма зацікавленими особами. Законопроект дозволить забезпечити соціальну захищеність військовослужбовців, які сьогодні захищають Україну.

 

Хакери майнили криптовалюту через зламаний акаунт Tesla

Хакери зламали акаунт Tesla у хмарному сервісі Amazon і майнили через нього криптовалюту.

Про це повідомляє компанія  Redlock, яка спеціалізується на кібербезпеці – Укрінфом.

“Нещодавній зліт криптовалют зробив більш прибутковою для хакерів крадіжку потужностей, а не даних компаній. Публічні хмари є ідеальною ціллю, оскільки не існує ефективних програм для їх захисту”, – пояснив технічний директор Redlock Гурав Кумар.

Хакери  зламали акаунт Tesla ще в січні, однак не стали викрадати корпоративні дані компанії. Вони налаштували майнінг так, аби він працював непомітно і споживав незначні потужності обладнання.

За даними Redlock, 58% організацій зараз використовують публічні хмарні сервіси, наприклад, AWS, Microsoft Azure і Google Cloud. У 8% із них виникали такі ж труднощі, як у Tesla.

 

У світовому рейтингу подолання корупції Україна посіла 130 місце – Тransparency

У всесвітньому рейтингу “Індекс сприйняття корупції” за 2017 рік Україна здобула 30 балів зі 100 можливих і посіла 130 місце зі 180 країн.

Відповідні дані озвучив виконавчий директор “Тransparency International Україна” Ярослав Юрчишин під час презентації рейтингу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За його словами, за минулий рік Україна набрала лише один бал в рейтингу сприйняття  корупції  й отримала 30 зі 100 можливих балів. Водночас він нагадав, що минулого року Україна посідала 131 місце зі 176 країн й мала 29 балів.

“Завдяки тому, що в нас почали потрапляти в суд справи по ТОП-корупціонерах, що ми все більше використовуємо ефективні механізми бізнесу і держави, Україна отримала бал. Здавалося, це – позитив, але минулого року ми набрали два. А для того, щоб увірватися у середовище країн Європейського Союзу за показниками, нам треба набирати мінімум три в рік”, – розповів Юрчишин.

Разом з тим він поінформував, що до ТОП-5 країн, у яких найнижчий рівень корупції, увійшли Нова Зеландія (89 балів), Данія (88 балів), Норвегія, Фінляндія, Швейцарія (по 86 балів).

Найбільш корупційними країнами в 2017 році, за даними експерта, визнано Сирію, Південний Судан та Сомалі.

Юрчишин також зауважив, що Росія отримала 29 балів, Молдова – 31 бал, Білорусь – 44, Грузія – 56 балів, Польща – 60 балів.

Експерт додав, що згідно з правилами оцінюваннями нуль балів означає тотальну корупцію, а 100 балів – держава не має корупції взагалі.

 

Офіс закарпатських угорців намагалися підпалити двоє поляків – Москаль

Спробу підпалити офіс Товариства угорської культури Закарпаття здійснили двоє громадян Польщі, члени праворадикальної організації “Фаланга”.

Про це  повідомив  голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль – Укрінформ.

“Особи, що намагалися підпалити офіс Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) в ніч на 4 лютого встановлені правоохоронними органами. Це Адріан Марглевскі (Adrian Marglewski) 01.04.1996 р.н., мешканець м. Краків та Томаш Рафал Шімков’як (Tomasz Rafal Szimkowiak) 24.01.1993 р.н., мешканець м. Бидгощ. Обидва громадяни Польщі, послідовники праворадикальної організації “Фаланга”, члени якої брали участь у бойових діях на Донбасі на боці бойовиків так званих “лнр” і “днр”. Фото паліїв надані із їхніх сторінок у мережі Фейсбук”, – зазначив  Москаль.

За його інформацією, іноземці приїхали на Закарпаття через ПП “Ужгород” і поселилися у хостелі по вул. Толстогов. 4 лютого вони здійснили дві спроби підпалу офісу Товариства угорської культури Закарпаття. Оскільки наслідки першої спроби здалися їм незначними, вони здійснили другу, купивши перед тим на одній із АЗС бензин у пластиковій тарі.

Вранці іноземці залишили Україну.

“У нас є прізвища паліїв, роки народження, номери паспортів та інші персональні дані. Обом іноземцям заочно буде оголошено підозру, після чого їх оголосять у міждержавний розшук. Для нас принципово, щоб злочинці були притягнуті до відповідальності й засуджені”, – підкреслив голова Закарпатської ОДА.

 

Гірники трьох шахт оголосили голодування у приміщенні Міненерго

Працівники трьох шахт ДП “Селидіввугілля” оголосили голодування в приміщенні Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

Про це  повідомив  голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець – Укрінформ.

“Працівники трьох шахт державного підприємства “Селидіввугілля”, а також голови тамтешніх первинних профспілкових організацій разом із очільником місцевої організації НПГУ міст Селидового та Новогродівки Віктором Трифоновим щойно у приміщенні Міністерства енергетики та вугільної промисловості оголосили безстрокове голодування”, – написав він.

Гірники наполягають на погашенні усієї заборгованості із заробітної плати. З огляду на інфляційні процеси вони також закликають підвищити  тарифні  ставки. А ще вимагають “повернути вкрадені запаси” та виділити кошти на технічне переоснащення і забезпечення матеріалами ДП “Селидіввугілля”. У разі невиконання вимог вони “залишають за собою право на страйк і голодний бунт у рамках законодавства України”.

Як повідомляв Укрінформ, гірники чотирьох шахт ДП “Селидіввугілля” з 14 лютого  почали акцію протесту, вимагаючи  виплатити заборговану заробітну плату. Уряд 16 лютого направив 365 млн грн бюджетних коштів  на погашення заборгованості із зарплати гірникам державних шахт України. Так, на Донецьку область надійшло 172 млн грн, безпосередньо ДП “Селидіввугілля” отримало 90,8 млн грн бюджетних коштів. Але залишається заборгованість 504 млн грн.

Три шахти ДП “Селидіввугілля” – “1-3 Новогродівська”, “Котляревська”, “Україна” – продовжують простоювати. Запрацювала лише одна копальня – “Курахівська”.

 

В Україні затвердили тарифи на 4G

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, затвердила тарифи на роботи та послуги Українського державного центру радіочастот (УДЦР) для впровадження в Україні 4G-технології.

Про повідомляє  прес-служба УДЦР – Укрінформ.

“Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, 13 лютого на своєму засіданні затвердила Зміни до тарифів на роботи (послуги) ДП “Український державний центр радіочастот”, пов’язані з користуванням радіочастотним ресурсом та вимірюванням параметрів телекомунікаційних мереж. У документі, який наразі перебуває на державній реєстрації у  Мін’юсті, йдеться про вартість робіт та послуг УДЦР під час розвитку в Україні мережі цифрового стільникового радіозв’язку 4G-технології”, – йдеться у повідомленні.

В УДЦР наголошують, що ухвалення зазначеного рішення – “важливий і необхідний крок вперед, без якого неможливо було б розпочати процес впровадження в Україні 4G-технології”.

Як повідомляв Укрінформ, 4G Інтернет з’явиться в Україні уже в березні 2018 року.

 

На Берлінале показали український фільм “Коли падають дерева”

Прем’єрний показ повнометражної дебютної стрічки Марисі Нікітюк “Коли падають дерева”, представлену у конкурсній програмі Берлінале “Panorama Berlinale”, пройшов увечері у вівторок у кінотеатрі Cinemaxx.

Про це повідомляє  прес-служба  Держкіно – Укрінформ.

“Прем’єру фільму відвідали віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко та голова Держкіно Пилип Іллєнко. Покази стрічки також пройдуть 22, 23 і 24 лютого”, – ідеться у повідомленні.

Фільм  “Коли падають дерева” створений за підтримки Держкіно. Це – драма дорослішання, створена міжнародною командою кінематографістів з Польщі, Македонії та України.

Стрічка розповідає про те, як в українській провінції розгортається історія 5-річної бунтівної Вітки, її двоюрідної сестри-підлітка Лариси та її коханого – молодого бандита Шрама. Після смерті батька перед Ларисою гостро постає питання її подальшого майбутнього.

В український прокат картина вийде вже цієї осені.

 

ЄС створить розвідувальну платформу із протидії фінансуванню тероризму

У Євросоюзі на законодавчому рівні пропонують заснувати платформу із залученням заходів розвідки з метою боротьби з фінансуванням тероризму.

Таке рішення після погодження з керівними інституціями ЄС підтримав у середу комітет Європарламенту у закордонних справах, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

“З метою зменшення джерел фінансування  тероризму  країни ЄС повинні більш активно обмінюватися розвідувальною інформацією”, – наголосили у законодавчому органі ЄС.

Відтак депутати ЄП закликають Раду ЄС, Єврокомісію та Європейську службу зовнішньої діяльності забезпечити ефективний обмін інформацією та координацію серед фінансових, правоохоронних, розвідувальних та судових органів через Європейську антитерористичну платформу з питань фінансової розвідки, якою має керувати Європол, включаючи створення бази даних про підозрюваних у тероризмі осіб.

Йдеться про зобов’язання банків моніторити передплатні дебітні карти, через які можуть фінансуватися терористичні організації.

Органи ЄС також мають перевіряти освітні й культурні заклади, які можуть підозрюватися у зв’язках з терористами.

Серед інших заходів пропонується покращити систему традиційних переказів грошових коштів, а також оцінити, чи можуть віртуальні й криптовалюти використовуватися для фінансування тероризму.

 

National Geographic покаже документальний фільм про MH17

Американський телеканал National Geographic покаже документальний фільм про авіакатастрофу літака Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines рейсу MH17 на Донбасі.

Про це повідомляє нідерландська газета  De Telegraaf – Укрінформ.

“Документальний фільм (про MH17 – ред.) вийде на екран у неділю, 4 березня”,-  пише видання.

Як зазначає газета, вперше знімальна група програми Air Crash Investigation мала нагоду ексклюзивно поспілкуватися зі співробітниками Ради безпеки Нідерландів, які розслідують цю справу.

У реконструкції подій, зокрема, йтиметься про виклики, з якими слідчі зіткнулися під час проведення слідчих дій в районі катастрофи. Однак програма не дасть відповідь на головне запитання – хто винен?

Як відомо, літак Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, який виконував рейс Амстердам – Куала-Лумпур, був збитий на  Донбасі  17 липня 2014 року. На його борту перебували 298 осіб, з яких більше 200 громадян Нідерландів, усі вони загинули.

Комісія Ради безпеки Нідерландів, яка займалася розслідуванням причин катастрофи лайнера, 13 жовтня 2015 року опублікувала доповідь, у якій ідеться, що літак був збитий ракетою класу земля-повітря, випущеною із ЗРК “Бук”.

 

Кабмін розширив перелік дефіцитних професій

Кабінет міністрів додав ще шість професій до переліку професій загальнодержавного значення. Підготовка за ними тепер відбуватиметься за кошти держбюджету.

Рішення про внесення відповідних змін було прийнято під час засідання уряду,  повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки – Укрінформ.

“До переліку додали такі професії: зварник; машиніст дорожньо-будівельних машин; монтажник систем утеплення будівель; слюсар з механоскладальних робіт; слюсар-інструментальник; професійно-технічна освіта; слюсар-ремонтник”, – йдеться у повідомленні.

Так, на цей рік у держбюджеті передбачено майже 120 млн грн для підготовки кадрів за професіями загальнодержавного значення. З них потреба у коштах на підготовку тих фахівців, які вже були в переліку, становить 103,7 млн грн. Решта – близько 16 млн – буде використана на підготовку за доданими професіями.

Професії, які треба додати до переліку, визначило МОН, провівши у вересні-жовтні 2017 року моніторинг найбільш затребуваних на ринку праці професій. До нього долучилися місцеві органи управління освітою, роботодавці, Мінсоцполітики, центри зайнятості, ДК «Укроборонпром» та інші стейкхолдери.

Як повідомлялося, перелік професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за кошти державного бюджету, був затверджений постановою  КМУ  від 16 листопада 2016 р. № 818. Початково він містив 19 професій, зокрема, токар, фрезерувальник, монтер колій, слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів, верстатник широкого профілю тощо. Підготовка кадрів за цими професіями здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам