Окупанти на Донбасі 15 разів порушили “тишу”, троє бійців ЗСУ поранені

23 квітня збройні формування РФ, відверто порушуючи взяті на себе зобов’язання з дотримання режиму припинення вогню, 15 разів обстріляли позиції Об’єднаних сил.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

“Упродовж доби противник відкривав вогонь із мінометів калібру 82 мм, які за Мінськими домовленостями мають зберігатися в районах відведення, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Українські захисники професійно реагували на кожний факт злочинних дій ворога. Прицільним вогнем по позиціях противника наші військовослужбовці змушували загарбників негайно припиняти провокативні обстріли”, – йдеться у повідомленні.

Переважна більшість порушень була зафіксована в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, де ворог 13 разів обстріляв підрозділи Об’єднаних сил.

Оборонців Новомихайлівки ворог три рази обстріляв з гранатометів різних систем, поблизу Павлополя противник двічі застосував великокаліберні кулемети та гранатомети різних систем, а по захисниках Мар’їнки випустив 11 мін 82-го калібру.

Неподалік Широкиного українські військові зафіксували обстріл з 82 мм міномета та підствольних гранатометів.

По позиціях поблизу Новоселівки-2, Авдіївки, Новотроїцького та тричі біля Старогнатівки російські найманці вели вогонь з гранатометів різних систем, кулеметів великого калібру та стрілецької зброї.

Підрозділи Об’єднаних сил добре вивчили підступну тактику окупантів, тож на всі вогневі спроби противника аргументовано відповідали зі штатного озброєння.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” збройні формування Російської Федерації вдалися до двох обстрілів.

Окупанти з міномету калібру 82 мм обстріляли позиції Об’єднаних сил поблизу населеного пункту Оріхове, а з автоматичних станкових гранатометів вели вогонь по позиціях наших захисників біля Новозванівки.

Внаслідок ворожих обстрілів троє українських воїнів отримали поранення.

“Минулої доби наші військовослужбовці, надійно утримуючи оборону, діяли рішуче та дали ворожим підрозділам гідну відсіч. Будь-які злочинні намагання збройних формувань РФ загострити ситуацію в районі операції й надалі будуть оперативно та жорстко припинятися підрозділами зі складу Об’єднаних сил за допомогою наявних вогневих засобів. Втрати противника уточнюються”, – зазначають у штабі.

З початком цієї доби збройні формування Російської Федерації двічі обстріляли наших захисників. По позиціях в районі Оріхового російські найманці відкривали вогонь з мінометів калібру 120 мм, а по опорних пунктах поблизу Павлополя – з мінометів калібру 82 мм. У відповідь українські воїни застосовували чергові вогневі засоби.

За поточну добу втрат серед українських захисників немає.

Випадків захворювання на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.

Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою.

 

На Донбасі сили ООС відповіли вогнем на ворожі обстріли

Російські окупаційні війська від початку доби 23 квітня обстріляли позиції українських захисників біля Оріхового, Новоселівки Другої, Авдіївки та Павлополя. Втрат серед українських захисників наразі немає.

Про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Максим Праута – Укрінформ.

«Від початку поточної доби російсько-окупаційні війська здійснили чотири обстріли. На Луганському напрямку противник близько 11-ї години випустив 4 міни калібру 82 мм по наших позиціях біля Оріхового, на що одразу отримав відповідь зі станкового протитанкового гранатомета», – повідомив речник.

Крім того, за його словами, тричі окупанти відкривали вогонь на Донецькому напрямку. Обладнані в районах Новоселівки Другої й Авдіївки позиції підрозділів Об’єднаних сил ворог вранці обстріляв з гранатометів різних систем та кулеметів. Також провокацію із застосуванням великокаліберного кулемета противник о 9.30 ранку влаштував неподалік Павлополя.

«У відповідь українські воїни застосували чергові вогневі засоби, чим змусили окупантів припинити вогонь. За поточну добу втрат серед наших захисників немає, втрати з боку противника уточнюються», – зазначив Праута.

Він також повідомив, що на сьогодні випадків захворювання на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 07.00 23 квітня в Збройних Силах України загалом зареєстровано 46 випадків захворювання на COVID-19. З них 6 осіб одужали, дві людини – померли. На ізоляції (в тому числі самоізоляція) перебуває 341 особа. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція у найближчих 3 доби – 80 осіб. За останню добу в ЗСУ зареєстровано три нових випадки захворювання на коронавірус.

 

На Яворівському полігоні знайшли мертвим курсанта

На Львівщині виявлено без ознак життя курсанта одного з вищих військових навчальних закладів з вогнепальним пораненням у груди.

Про це повідомляє пресслужба Військової служби правопорядку ЗСУ – Укрінформ.

«22 квітня 2020 року, близько 18.30, на військовому полігоні на Львівщині виявлено без ознак життя тіло курсанта одного з вищих військових навчальних закладів з вогнепальним пораненням у груди. Для з’ясування причин та обставин загибелі військовослужбовця на місці трагедії прибула група оперативного реагування Західного територіального управління ВСП», – йдеться в повідомленні.

Також на місці події працюють слідчо-оперативна група Яворівського відділу поліції, Територіального управління Державного бюро розслідування (м. Львів) та працівники військової прокуратури Львівського гарнізону.

Зазначається, що слідчим ДБР до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення, триває слідство.

 

Кулеба обговорив з главою МЗС Лівії звільнення 18 українських моряків

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба обговорив з главою МЗС Лівії Мухамедом Сіялою питання звільнення 18 українських моряків, які перебувають у місцях позбавлення волі на території цієї країни.

Про це повідомляє пресслужба МЗС за результатами телефонної розмови міністрів – Укрінформ.

«Особливу увагу сторони приділили питанню звільнення 18 українських моряків, які перебувають у місцях позбавлення волі на території Лівії, серед яких 4 члени екіпажу танкеру Captain Khayyam та 14 членів екіпажу танкеру «Рута»», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Кулеба підтвердив, що Україна і надалі визнає Уряд національної згоди, а також підтримує територіальну цілісність Лівії. Він також запросив Мухамеда Сіялу відвідати Україну з візитом, коли обставини дозволятимуть це зробити.

Лівійський колега поінформував главу МЗС України про безпекову ситуацію в Лівії.

 

“Тиші” на Донбасі немає, і за це розплачуються мирні жителі – керівник місії ОБСЄ

Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшар Халіт Чевік у відеозверненні до Постійної ради ОБСЄ у Відні наголосив, що російські збройні формування на Донбасі обмежують свободу пересування патрулів.

Це відбулося під час онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, 23 квітня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

У своєму першому зверненні після продовження строку дії мандата місії Яшар Х. Чевік зазначив, що в умовах пандемії коронавірусу СММ ОБСЄ і далі зосереджує зусилля на виконанні передбачених мандатом завдань, паралельно сприяючи зниженню загроз для місцевого населення та забезпечуючи захист своїх співробітників.”Активніше застосовуючи технічні засоби, місія адаптувалася та продовжує вести свою основну діяльність, зокрема моніторинг та звітування про безпекову ситуацію на сході України”, – заявив він.

При цьому голова СММ попередив, що обмеження свободи пересування з боку збройних формувань “безпосередньо впливають на нашу спроможність виконувати свою роботу як цілісна місія”.

Посол Чевік відзначив, що повне та всеосяжне дотримання режиму припинення вогню досі не втілене в життя, і саме мирні жителі продовжують за це розплачуватися. “Бойові зіткнення тривають навколо об’єктів цивільної інфраструктури, що викликає особливу стурбованість на тлі спалаху COVID-19, коли безперебійне водо- та електропостачання життєво важливі для захисту здоров’я мирного населення”, – зауважив він.

Нагадуючи про трагічну смерть медика СММ Джозефа Стоуна 3 роки тому, коли броньований автомобіль Місії підірвався на, ймовірно, протитанковій міні, Чевік заявив, що річниця його загибелі – “це суворе нагадування про необхідність вжити невідкладних заходів для захисту цивільного населення від загроз, які становлять ці вибухонебезпечні предмети”.

Як повідомляв Укрінформ, у четвер, 23 квітня, уперше в історії відбулося онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ, участь у якому взяли делегації усіх 57 країн-учасниць та 11 країн-партнерів. Засідання цього керівного органу ОБСЄ будуть проходити далі у режимі відеоконференції до подальшого повідомлення.

 

Україна в ОБСЄ: про російську агресію не можна забувати попри пандемію

Пандемія COVID-19 не повинна стати причиною для того, щоб забути про російську агресію проти України, яка продовжує забирати життя українців.

На цьому наголосив постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк під час першого онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми знаходимося в умовах великої світової кризи, спричиненої пандемією COVID-19. Водночас ми не повинні забувати про агресію однієї держави-учасниці проти іншої, що триває. Збройний напад Росії на Україну продовжує забирати життя, благополуччя та майбутнє українських громадян”, – заявив Цимбалюк у своїй заяві у відповідь на звіти спецпредставника діючого голови ОБСЄ в Україні та в ТКГ Хайді Грау та очільника СММ ОБСЄ в Україні Яшара Х.Чевіка.

Висловлюючи подяку послу Хайді Грау за її посередницькі зусилля зі сприяння переговорам між Україною та Росією в рамках ТКГ, дипломат вказав на те, що єдиним позитивним моментом за останні місяці було взаємне звільнення у минулий четвер осіб, утримуваних у зв’язку з українсько-російським конфліктом.

“Ми закликаємо спеціального представника та всю команду Албанського головування приділяти особливу увагу цьому питанню. Переговори повинні тривати без перешкод, як це було вчора, 22 квітня, в онлайн-форматі. Ми закликаємо російську сторону звільнити всіх українських політв’язнів, незаконно утримуваних за гратами на окупованих районах України та на території Російської Федерації”, – заявив Цимбалюк.

Він наголосив, що пандемія COVID 19 також не повинна служити приводом для російської сторони, щоб перешкоджати доступу з боку МКЧХ та інших міжнародних організацій до осіб, захоплених російськими збройними формуваннями на Донбасі. “Хочу нагадати, що уряд України зробив відповідні винятки для представників моніторингових та правозахисних місій, включаючи СММ та МКЧХ. Вони мають право перетинати лінію зіткнення відповідно до раніше встановлених процедур”, – зазначив очільник місії України при ОБСЄ.

Окремо він підкреслив важливість повернення уряду України контролю над українсько-російським кордоном. “Це послужить гарною основою для припинення спричиненого Росією насильства на Донбасі. Як нещодавно підтвердив Президент України Володимир Зеленський, місцеві вибори на Донбасі відбудуться після виведення незаконних збройних формувань та повернення контролю над кордоном. У цьому контексті ми у черговий раз наголошуємо на необхідності створення додаткової робочої групи в межах ТКГ”, – заявив Цимбалюк.

 

Україна засудила в ОБСЄ “земельний” указ Путіна та черговий “призов” у Криму

Указ президента РФ, яким українців позбавлено права володіти землею в окупованому Криму, як і черговий незаконний призов кримчан на військову службу є грубим порушенням міжнародного права.

На цьому наголосив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час першого онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, 23 квітня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Протягом останніх тижнів ми спостерігали за низкою тривожних подій на Кримському півострові, тимчасово окупованому Росією. Найбільш провокаційним було введення заборони на володіння землею у прибережених районах для громадян України, які тепер втратять свої земельні ділянки, що були законно отримані до окупації, та черговий незаконний призов на військову службу, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права”, – заявив він.

Український дипломат нагадав, що мандат СММ ОБСЄ в Україні охоплює всю територію України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь.

“Ми дякуємо Місії за моніторинг пунктів пропуску між Херсонською областю та Кримським півостровом. Водночас, ми як і раніше переконані, що цього недостатньо”, – зазначив Євгеній Цимбалюк.

За його словами, СММ має приєднатись до інших структур ОБСЄ, що висвітлюють ситуацію в Криму, як це було у випадку з останнім звітом представника ОБСЄ з питань свободи медіа до ЮНЕСКО.

“Ми в черговий раз закликаємо СММ провести дистанційний моніторинг прав людини в Криму, використовуючи, зокрема, надану ООН методологію”, – заявив очільник місії України при ОБСЄ.

Як повідомляв Укрінформ, 20 березня президент РФ Володимир Путін підписав указ, яким “заборонив” людям без громадянства РФ володіти землею у прибережних районах окупованого Росією Криму.

 

“Укроборонпром” в нынешнем виде должен быть ликвидирован

УП, Мустафа Найем, заступник генерального директора Державного Концерну “Укроборонпром”

Пора было уже сказать об этом открыто: государственный Концерн “Укроборонпром” в нынешнем виде должен быть ликвидирован.

Мы пришли не для того, чтобы стать драконами, сесть на потоки и возглавить оборонного монстра, созданного с единственной целью – контролировать продажу оружейных складов времен СССР. Это должно остаться в прошлом.

Сегодня львиная доля государственных оборонных предприятий, в отличие от частных производителей, неконкурентоспособны. Главная причина – акционер, то есть, государство, которое связывает производителей излишней регуляцией и бюрократией.

Да, за десять лет существования в Концерне выросли новые люди, некоторые заводы сделали большой шаг вперед. Но текущая модель управления оборонными предприятиями не оправдывает себя.

Мы знаем как это можно изменить и уже готовы делиться планами и видением. Конечная цель этого пути – ликвидация Государственного концерна “Укроборонпром” и создание вместо него шести корпораций, специализирующихся на:

⚙ ракетостроении;

⚙ авиастроении;

⚙ бронетехнике;

⚙ радарных и морских системах;

⚙ и авиаремонте.

Концерн уже готов двигаться по этому пути. Но без прямого и непосредственного участия государственных органов реформа “Укроборонпрома” либо затянется на годы, либо станет невозможной.
Сейчас реформа Концерна в первую очередь зависит от эффективности парламента, вместе с которым мы уже готовим новый закон “О корпоратизации предприятий ОПК”.
И если вы дочитали до этого места, вам точно не все равно, что будет с нашей “оборонкой” и что ее ждет. Во всех нюансах, красках и деталях о целях нашей команды в очень подробном интервью заместителя генерального директора Концерна – Романа Бондаря.

 

Комітет ВР готує законопроєкти про розвідку до другого читання

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розпочав розгляд підготовлених до другого читання законопроєктів №2412-д “Про розвідку” та №2414-д “Про внесення змін до закону України “Про Службу зовнішньої розвідки” щодо діяльності Служби зовнішньої розвідки України”.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Верховної Ради – Укрінформ.

“Відповідно до ухваленого народними депутатами – членами Комітету порядку денного засідання, було розпочато розгляд підготовлених до другого читання проектів законів про розвідку (реєстр. № 2412-д) та про внесення змін до Закону України “Про Службу зовнішньої розвідки” щодо діяльності Служби зовнішньої розвідки України (реєстр. № 2414-д)”, – зазначається у повідомленні.

За результатами розгляду проєкту закону “Про внесення змін до закону України “Про Службу безпеки України” щодо реформування діяльності Служби безпеки України” (№ 3196-1) ухвалене рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроєкт до порядку денного третьої сесії Верховної Ради та за результатами розгляду у першому читанні відхилити його.

Як повідомлялося, 16 січня Верховна Рада ухвалила у першому читанні доопрацьований законопроєкт “Про розвідку України” (№ 2412-д).

В оновленій редакції законопроєкту визначено термін “розвідка”, конкретизовано правовий статус і сферу відповідальності Служби зовнішньої розвідки, враховано зауваження експертів і виключено з переліку розвідувальних органів Службу безпеки України. Натомість з метою координації діяльності та попередження міжвідомчих конфліктів СБУ пропонується визначити як суб’єкт розвідувального співтовариства. Водночас передбачається посилення парламентського контролю за сферою розвідки.

У законопроєкті 2414-д “Про внесення змін до Закону України “Про Службу зовнішньої розвідки”, який ВР ухвалила також у першому читанні 16 січня, пропонується викласти у новій редакції і врегулювати питання правового статусу Служби зовнішньої розвідки України, керівництва, її діяльності та загальної структури. Більш чітко визначено правовий статус СЗР як розвідувального органу України у складі сил безпеки, а також військового формування, що входить до складу сектору безпеки і оборони України. Визначено загальну структуру СЗР та врегульовано питання утворення територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій в межах затвердженої загальної чисельності, визначеної цим проектом закону.

 

У Польщі нагадали про 100-річчя угоди Петлюри та Пілсудського

Угода співпраці між УНР та Річчю Посполитою була підписана 100 років тому перед загрозою спільного ворога – більшовиків.

Про це пише Інститут національної пам’яті Польщі – Укрінформ.

“Вночі з 21 на 22 квітня 1920 року у Варшаві було підписано угоду про співпрацю між Польщею та Україною. Після кількамісячних переговорів угоду було підписано у світлі чергових перемог більшовиків в Росії та Україні, що загрожувало незалежності її західних сусідів”,- йдеться і повідомленні ІНП Польщі.

Як підкреслюється, перед лицем спільного ворога, бажаючи остаточно розв’язати польсько-український збройний конфлікт і ефективно протидіяти експансії комунізму, до розмов приступили два видатні державні діячі – Юзеф Пілсудський і Симон Петлюра, створюючи план боротьби з Червоною армією.

“Ключовою в реалізації цього плану була польсько-українська союзницька угода від 21 квітня 1920 року і підписана три дні потому військова угода”,- зазначили в ІНП Польщі.

Цьогоріч до цієї події ІНП Польщі підготувало кілька публікацій з цієї тематики.

Як відомо, за результатами Варшавського договору між Пілсудським та Петлюрою в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу Петлюра погоджувався визнати українсько-польський кордон по ріці Збруч і далі по Прип’яті до її гирла. У свою чергу Пілсудський відмовлявся від намірів розширити територію Польщі до кордонів Речі Посполитої 1772 року. В результаті угоди українсько-польські війська у травні 1920 року відбили у більшовиків Київ. Утім, згодом противник перейшов у наступ, в результаті чого Польща змушена була анулювати Варшавську угоду, підписуючи з Росією Ризький договір 1921 року. За ним, Варшава визнала УРСР, а вояків та офіцерів УНР було інтерновано до таборів на території Польщі.

 

“ВКонтакте” Яндекс, Mail.Ru і не тільки: Баканов пропонує РНБО продовжити санкції

Голова СБУ Іван Баканов вніс до РРБО пропозиції щодо продовження санкцій проти російських вебресурсів та програмних продуктів, ініціювавши подальшу заборону не лише мереж “Вконтакте” та “Одноклассники”, але й сервісів “Яндекс”, “Mail.ru”, “Доктор Веб”, “Касперский”, “1С” і “Парус”.

Про це повідомляє пресцентр СБУ – Укрінформ.

“Сьогодні ми не просто захищаємо українських громадян від фейків та інформаційних вкидів з російських соцмереж, але й дбаємо про кібербезпеку для представників бізнесу, державних та освітніх установ тощо. Адже будь-який російський поштовий сервіс чи антивірус можуть використовувати на шкоду Україні. Тому треба мінімізувати ризики. Блокуючи такі ресурси і програми, ми піклуємось про безпеку країни загалом”, – заявив Баканов.

Також він запропонував створити та забезпечити функціонування в Україні Єдиного реєстру програмного забезпечення, дозволеного для використання у державних інформаційно-телекомунікаційних системах. На думку кіберфахівців СБУ, це дасть можливість обмежити закупівлю та використання забороненого програмного забезпечення та створить сприятливі умови для розвитку вітчизняної ІТ-сфери.

Як повідомлялось, 10 квітня СБУ внесла пропозиції РНБО щодо продовження заборони російських соцмереж ще на 3 роки.

Від початку карантину Служба безпеки викрила вже 207 інтернет-агітаторів, котрі поширювали різноманітні фейки про коронавірус. Встановлено, що 10 із виявлених агітаторів діяли за завданням російської сторони.

 

Гербст попереджає про можливе повернення “Україногейту” на виборах у США

Питання України, пов’язане з розслідуванням проти Байденів, має всі шанси знову стати актуальним на президентських виборах у США в той час, як Джо Байден залишився практично єдиним кандидатом від демократів у подальших перегонах.

Про це заявив у четвер, 23 квітня, експосол США в Україні, директор Євразійського центру “Атлантичної Ради” Джон Гербст, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Джо Байден зараз практично стає (єдиним – ред.) кандидатом від демократів у президентських перегонах. Отже, питання України, очевидно, знову спливе в подальшій президентській кампанії (в США – ред.)”, – підкреслив Гербст під час вебінару, організованого Американсько-Українською діловою радою (USUBC).

Він зазначив, що “українська” тема є одним із найбільш потужних меседжів проти Байдена в кампанії Трампа. Втім, через пандемію коронавіруса акценти дещо змінилися.

Тим не менше, зауважив експосол США, попри це двопартійна підтримка України з боку США залишається дуже потужною. “Це справедливо сказати як про адміністрацію, так особливо й про Конгрес”, – запевнив американський експерт.

У цьому зв’язку він нагадав, як минулого року провідні сенатори-республіканці, а також представники уряду США контактували з Білим домом щодо поновлення військової допомоги для України, припиненої одноосібним рішенням президента Трампа. Після цього обидві партії й адміністрація підтримали санкції проти російського проєкту “Північний потік – 2”, який мав на меті пустити газ в обхід України.

Для того, щоби зберегти й посилити цю підтримку, Гербст наголосив на важливості для команди Президента України Володимира Зеленського “зміцнювати відносини з Вашингтоном”. Однак при цьому, за його словами, потрібно звернути увагу принаймні на три важливих пункти.

“По-перше, я не можу не підкреслити важливість подальшого просування реформ”, – зауважив Гербст, наголосивши, що корупція в Україні є однією з головних проблем для держави.

“По-друге, потрібно уникати втягнення в американську політику, насамперед у питанні (розслідування – ред.) щодо Байденів перед президентськими виборами в США в листопаді”, – зазначив експосол США.

Й по-третє, за його словами, “треба бути якомога більш активним та послідовним”, коли справа стосується Конгресу США. Він уточнив, що багато українських політиків, які приїжджають до Вашингтона й намагаються добитися зустрічей у Конгресі, висловлюють там різні позиції. Втім, ці меседжі, особливо коли вони виходять від політичної сили Президента України, “повинні бути скоординованими”.

Як повідомлялося, українське питання, а саме тиск президента Трампа на Україну з метою початку розслідування проти родини Байденів з одночасним припиненням оборонної допомоги Україні, стало головною лінією в процесі імпічменту Дональда Трампа. У ЗМІ ця справа отримала назву “Ukrainegate”. Процес імпічменту завершився невизнанням провини Дональда Трампа в Сенаті, який контролюється однопартійцями президента США.

 

На Житомирщині знову виникла лісова пожежа – гасять з літаків

На півночі Житомирщини знову виникла лісова пожежа, до гасіння якої долучилися авіація, рятувальники та лісова охорона.

Про це інформує Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства – Укрінформ.

«У другій половині дня в Поясківському лісництві Білокоровицького лісгоспу виникла пожежа, яка відразу ж набула загрозливих масштабів», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що наразі до її локалізації залучено близько 50 осіб лісової охорони та понад 10 одиниць техніки. До гасіння долучилися 25 рятувальників з 4 автоцистернами, співробітники сусідніх лісгоспів, працює авіація.

Крім того, триває гасіння вогню у Велідницькому лісництві Словечанського лісгоспу та в Словечанському лісгоспі АПК.

Як повідомляв Укрінформ, на території Житомирської області пожежі гасять із 16 квітня. Вони охопили територію понад 4 тис. гектарів. Розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом знищення вогнем лісових масивів на території Овруцького району (ч. 1 ст. 245 КК України).

 

Повітря з Чорнобиля йде на західні райони Київської області — Кульбіда

Продукти горіння, які викидаються в атмосферу у Чорнобилі, вітер відноситиме на західні райони Київської області.

Про це директор Українського гідрометцентру Микола Кульбіда зазначив на онлайн-брифінгу 23 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Переміщення продуктів горіння, які викидаються в атмосферу, відбувається у південному напрямку зі швидкістю 10-15 км/год: із Зони відчуження — на західні райони Київської області, а з північних районів Житомирської області — в напрямку міст Коростень та Житомир”.

Як повідомляв Укрінформ, в Чорнобильській зоні триває ліквідація пожежі, яка почалася у Зоні відчуження ще 4 квітня. Збитки попередньо оцінюються у десятки мільйонів гривень. Представники ДСНС неодноразово наголошували, що загрози для критично важливих об’єктів Зони відчуження немає.

Рятувальники продовжують боротися із вогнем у Зоні відчуження та на Житомирщині, вогню стає дедалі менше.

Радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень.

 

Коронавірус переростає у кризу прав людини – генсек ООН

Пандемія коронавірусу (COVID-19) швидко стає кризою прав людини у світі.

Про це у Twitter заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш – Укрінформ.

«COVID-19 є кризою охорони здоров’я, яка швидко стає кризою прав людини», – написав він.

Гутерреш додав, що люди та їхні права повинні бути у центрі уваги.

Генсек ООН також наголосив, що загрозу становить сам вірус, а не люди.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 23 квітня у світі зареєстрували 2 638 024 випадки зараження коронавірусом COVID-19, з них – 721 734 особи одужали та 184 235 осіб померли.

 

В окупованому Криму нарахували 78 випадків коронавірусу

Зараження COVID-19 в окупованому Криму підтверджено ще у двох жителів півострова: загалом – 78 підтверджених випадків коронавірусу.

Про це повідомляє в Facebook Кримська правозахисна група – Укрінформ.

“На території півострова на 23 квітня 2020 року підтверджено 78 випадків зараження коронавірусом – 25 випадків у Севастополі і 53 в АР Крим”, – йдеться у повідомленні.

За даними КПГ, один із заражених контактував з хворим чоловіком з залізничної лікарні Бахчисарайського району, другий випадок – це чоловік хворої жінки з Сакського району.

Посилаючись на представників окупаційної влади, правозахисники повідомили, що коло контактних осіб зазначених хворих розширено – якщо вчора воно становило 62 особи (в Бахчисарайському районі), то сьогодні – вже 115, з них 35 – медики.

Наголошується, що багато з тих, хто зараз потрапляє під медичний нагляд з цієї групи, – люди, які були на похоронах.

Як вважають експерти КПГ, рівень діагностування COVID-19 в Криму залишається низьким, у зв’язку з чим “офіційні” цифри про кількість випадків зараження коронавірусом є недійсними.

“Інформація про проведення тестування на COVID-19 в Криму суперечлива, відсутні чіткі терміни отримання результатів таких аналізів (від 4 до 14 днів, з урахуванням випадків госпіталізації). Ряду пацієнтів не повідомляють про результати аналізів”, – заявили в Кримській правозахисній групі.

За даними ЦГЗ, на 9:00 23 квітня в Україні 7170 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 187 – летальних, 504 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 578 нових випадків.

 

Мінреінтеграції: темпи росту захворюваності на коронавірус в окупованому Криму вищі, ніж у Москві

УНН. Російська влада приховує інформацію про захворювання на коронавірусну інфекцію серед своїх військовослужбовців, які були дислоковані в окупованому Криму. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресцентр Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

“На всіх тимчасово окупованих територіях — і на Донбасі, і в Криму — спостерігається гостра нестача медичного персоналу для супроводу хворих, а також ретельно приховується поширення коронавірусу серед військових окупаційних контингентів”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що представники російських наглядових органів визнали, що темпи зростання захворюваності на COVID-19 у Криму вищі, ніж у Москві.

“Такий стан викликає невдоволення місцевого населення, зафіксовані акти вандалізму проти автомобілів, що мають некримські реєстраційні номерні знаки”, — відзначили в повідомленні.

Раніше 23 квітня Москва повідомила, що повернула Україні ноти протесту, які стосувалися, зокрема, ситуації з епідемією на окупованих українських територіях.

 

З Китаю до Польщі привезли маски з підробленими сертифікатами – ЗМІ

На борту українського вантажного літака Ан-225 “Мрія”, який прилетів з Китаю до Варшави 14 квітня, були китайські маски з подробленим сертифікатами СE (відповідність усім директивам ЄС – ред.) італійської компанії.

Про медичне спорядження сумнівною якості, яке закуплено в Китаї польськими компаніями KGHM Polska Miedź S.A. i Lotos S.A., пише у четвер польське видання Gazeta Wyborcza – Укрінформ.

“KGHM закупила за мільйони державних коштів китайські маски з підробленими сертифікатами”, – повідомило видання.

Як зазначається, голова правління KGHM Марцін Хлудзінський, інформуючи раніше у Twitter про закупівлю в Китаї масок, долучив до повідомлення назву однієї з компаній-виробника – Guangdong Nafei Industrial Holding Co. Ltd. Водночас, сертифікат якості CE їй нібито видала італійська компанія Ente Certificazione Macchine (ECM).

Газета підкреслює, що ця китайська компанія спеціалізується у виробництві паперу, а китайські компанії часто підробляють сертифікати якості. Водночас, італійська компанія ECM на початку квітня інформувала, що не видає сертифікати СE у сфері засобів індивідуального захисту. Вона повідомила, що вживання назви компанії при сертифікації масок є “шахрайством і зловживанням”. У коментарі виданню представник ECM Паоло Бернардоні визнав, що документ китайському виробнику був виданий італійською компанією, але це не сертифікат СE.

Як наголошують у виданні, KGHM наполягає в автентичності сертифікатів і погрожує виданню судом у випадку подачі неправдивої інформації.

Керівник відділу індивідуального захисту Центрального інституту охорони праці Польщі Катажина Майхшицька підтвердила, що італійська компанія не має повноважень видавати сертифікати СE.

Привезені з Китаю маски вже потрапили до польських лікарень. Як зауважує часопис, у Польщі їх ніхто не перевірив під кутом відповідності до норм ЄС, відтак невідомо наскільки вони ефективні і безпечні.

Як повідомляв Укрінформ, український літак Ан-225 “Мрія” перевіз рекордний вантаж медичних засобів з Китаю до Польщі – 100 тонн.

 

Спецслужби підозрюють у причетності китайських агентів до сіяння паніки навколо COVID-19 у США – NYT

УНН. Китайські агенти допомогли поширити повідомлення, які посіяли паніку, пов’язану з коронавірусом, в США. Про це пише The New York Times з посиланням на шість джерел в різних агенствах США, пов’язаних із безпекою, передає УНН.

За даними видання, в середині березня на телефони і в соцмережі американських громадян стали приходити повідомлення такого змісту: адміністрація президента Дональда Трампа збиралася заблокувати всю країну.

“Вони оголосять про це, як тільки у них з’являться війська для запобігання мародерів і заворушень”, — йдеться в одному з повідомлень, яке цитує джерело в Міністерстві внутрішньої безпеки.

Повідомлення поширилися настільки широко протягом 48 годин, що Рада національної безпеки Білого дому опублікувала у Твіттері повідомлення про те, що вони “фейкові”.

Після цієї хвилі паніки американські спецслужби оцінили, що китайські агенти допомогли поширювати повідомлення на платформах. Про це виданню повідомили шість офіційних джерел.

Небачена раніше мотодика поширення інформації спонукала агентства шукати нові способи використання Китаєм, Росією і іншими країнами різних платформ для поширення дезінформації під час пандемії, сказали вони.

Походження повідомлень залишається неясним. Посадові особи США відмовилися розкрити подробиці розвідувальної діяльності, що зв’язує китайських агентів з поширенням дезінформації, пославшись на необхідність захисту своїх джерел і методів контролю за діяльністю Пекіна.

У той же час двоє офіційних осіб США наголосили, що вони не вірять, що китайські оперативники самі створили повідомлення, а лише допомогли з поширенням існуючих. Ці зусилля дозволили повідомленнями привернути увагу у достатній кількості людей, які вони потім поширять самостійно.

Співробітники розвідки США також вивчають питання про те, чи допомагали шпигуни в дипломатичних місіях Китаю в Сполучених Штатах розповсюджувати повідомлення, сказало високопоставлене джерело видання.

Як повідомляв УНН, напередодні в США перший штат подав до суду на Китай за пандемію коронавірусу. Ним став штат Міссурі.

 

Медзаклади мають організувати безперервну вакцинацію – постанова санлікаря

Місцеві органи влади та медичні заклади мають організувати проведення безперервної вакцинації в умовах пандемії нової коронавірусної інфекції COVID-19.Про це повідомляє Центр громадського здоров’я – Укрінформ.

“22 квітня 2020-го року набула чинності Постанова головного державного санітарного лікаря України про Організацію заходів із вакцинації в умовах пандемії нової коронавірусної інфекції COVID-19…. Відповідно до постанови потрібно організувати роботу закладів охорони здоров’я для проведення безперервної вакцинації”, – йдеться у повідомленні.

У ЦГЗ зазначили, що мета документу – зниження ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій; зменшення кількості випадків захворювань, яким можна запобігти завдяки вакцинації; недопущення будь-яких переривань планової вакцинації.

Так згідно з документом структурні підрозділи охорони здоров’я мають організувати роботу медзакладів з проведення вакцинації.

Зокрема, має бути забезпечене чітке дотримання правил інфекційного контролю під час щеплень. Всі пацієнти та медичні працівники під час вакцинації повинні бути у медичних масках. Діти та дорослі, яких імунізують, не повинні мати симптомів нової коронавірусної інфекції, зокрема, кашлю чи підвищеної температури.

Людям, яким понад 65 років, а також тим, у кого є хронічні захворювання, рекомендовано вакцинуватися від грипу та пневмококової інфекції. Це допоможе захистити їх від захворювань, які можуть ускладнити перебіг нової коронавірусної інфекції.

Окрім того, потрібно забезпечити доступ до екстреної вакцинації та імунізації за епідемічними показаннями. Це показання до проведення вакцинації, що не передбачена за віком, у разі: виникнення неблагополучної епідемічної ситуації або загрози її виникнення; можливого ризику інфікування у випадку контакту з джерелом інфекції.

У ЦГЗ наголосили, що будь-яке порушення планової вакцинації, навіть на короткий період, призведе до спалахів вакцинокерованих інфекцій.

Постанова розроблена на основі рекомендацій Центру громадського здоров’я України.

Із 21 до 26 квітня проходить Європейський тиждень імунізації.

 

Лікарка розповіла про ризики вакцинації під час епідемії COVID-19

Проведення вакцинації в період епідемії коронавірусу для дорослих не рекомендується, водночас для дітей можливе.

Про це заявила на пресконференції доктор медичних наук, професор, завкафедри інфекційних захворювань НМУ ім. О. Богомольця Ольга Голубовська, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У період зростання будь-якого інфекційного захворювання і тим більше в період епідемії я проти проведення масових заходів з вакцинацією. Я виступила проти, коли була вакцинація у Львівській області, коли нашаровувалися дві епідемії – грипу та кору. Тобто тут дуже великі ризики для людей, і були застереження наших провідних епідеміологів. Що стосується сьогоднішньої ситуації, то ймовірно потрібно різко обмежувати вакцинацію дорослих без гострої необхідності від тих чи інших інфекційних хвороб, тому що зараз зростання захворюваності», – сказала Голубовська.

При цьому вона зазначила, що COVID-19 – захворювання незвичайне, воно може дебютувати не просто з пневмонії, а з дихальної недостатності. Хворий може піти зробити собі щеплення, а цього робити не можна, оскільки є досить серйозним втручанням.

«Що стосується планової вакцинації дітей, то можливо її і варто проводити, дотримуючись всіх можливих обмежувальних заходів, уникаючи черги у лікарів», – припустила інфекціоніст.

Як повідомлялося, в Україні на 23 квітня підтверджено 7 170 випадків COVID-19, загалом досліджено 72 296 зразків методом ПЛР. Протягом 22 квітня отримано 578 повідомлень про підтверджені випадки.

 

Продовження карантину стримає зростання захворюваності, але пік ще попереду – інфекціоніст

Медики зазначають, що продовження карантину стримає зростання захворюваності, але застерігають, що пік епідемії коронавірусу в Україні ще попереду.

Про це сказала на пресконференції доктор медичних наук, професор, завкафедри інфекційних захворювань НМУ ім. О. Богомольця Ольга Голубовська, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я вітаю продовження карантину до середини травня, тому що в нас травневі свята, і ми маємо уникнути скупченості людей. А я бачу, що в нас клініки забиті, хворі скоро надходитимуть не в наші клініки, а в перепрофільовані», – акцентувала Голубовська.

При цьому вона зазначила, що економіка для нас теж дуже важлива, нам треба за щось лікуватися, закуповувати препарати, тобто потрібно знаходити баланс.

«Але ми маємо бути готові до того, що основне напруження, пік у нас ще попереду», – застерегла інфекціоніст.

Як повідомлялося, станом на ранок 23 квітня в Україні зафіксовано 7170 випадків COVID-19, 578 нових за добу. В результаті ускладнень, викликаних хворобою, померли 187 осіб. Одужали 504 людини.

 

МОЗ: понад 90% хворих заразилися всередині України

В Україні 93% захворілих на COVID-19 інфікувалися всередині країни, 55% заражених – люди у віковій групі до 50 років.

Про це в Facebook повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ – Укрінформ.

“В Україні 93% людей із COVID-19 зі встановленим шляхом передачі інфікувалися на території нашої держави. Інші 7% перебували за кордоном в межах 14 днів до появи симптомів… Станом на 23 квітня в Україні 55% підтверджених випадків COVID-19 становлять люди у віковій групі до 50 років”, – йдеться у повідомленні.

В ЦГЗ зазначили, що новий коронавірус передається від людини до людини краплинним та контактним шляхами. Дрібні краплинки, які виділяються з дихальних шляхів хворого на COVID-19 під час кашлю або чхання, розповсюджуються на відстань близько метра від хворого і можуть потрапляти на слизові оболонки очей, носа та рота іншої людини, яка знаходиться поруч.

Наразі немає вакцини та ліків проти COVID-19. Один із найбільш ефективних способів захиститися і запобігти поширенню інфекції – дотримуватися фізичної дистанції і щоденної гігієни.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 23 квітня в Україні лабораторно підтверджено 7170 випадків захворювання на COVID-19, померло 187 людей, 504 людини одужало.

 

В Україні коронавірусом заразилися 1386 медиків

В Україні на COVID-19 захворіли 1386 медичних працівників та 457 дітей.

Про це на брифінгу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Загалом за весь час пандемії захворіло 7 170 людей, з них 475 дітей, а також 1386 медпрацівників”, – повідомив Степанов.

За добу 22 квітня коронавірус виявили у 578 осіб, серед яких 44 дитини та 123 медичних працівники.

За словами Степанова, це своєрідний антирекорд за час епідемії, зумовлений тим, що на Вербну неділю та на великодні свята багато людей не дослухалися рекомендацій МОЗ та порушили карантинні вимоги.

 

Кількість померлих від COVID-19 у світі перевалила за 190 тисяч

24 квітня. УНН. Станом на 6:00 п’ятниці загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 190 788 особи. У свою чергу, одужали 738 257 людини. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джона Хопкінса (США).

Найбільше у світі смертей зафіксовано в США — 49 887 осіб, Італії — 25 549 осіб, в Іспанії — 22 157, Франції — 21 889 і Великій Британії — 18 791. У Китаї загалом — 4636 померлих, за останні 6 діб змін немає.

Всього у світі 2 708 470 інфікованих.

Країнами з найбільш швидким поширенням коронавірусу залишаються США (868 945), Іспанія (213 024), Італія (189 973), Франція (159 460), Німеччина (153 129) Велика Британія (139 246) та Туреччина (101 790). Чуть подаль йде Іран (87 026), який в ніч на 23 квітня обійшов Китай (83 884) за кількістю інфікованих.

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 7 170 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 187 — летальні.

Зокрема, 22 квітня Кабмін продовжив карантин на території країни до 11 травня включно.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

Пізніше глава ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус заявив, що пандемія нового коронавірусу прискорюється з експоненційною швидкістю.

У свою чергу, наприкінці березня очільниця МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що світова економіка увійшла в рецесію. Пізніше, у звіті організації за 14 квітня МВФ заявив, що світову економіку чекає найгірший рік з часів Великої депресії.

 

В Україні підтвердили 7170 випадків COVID-19, за добу – 578

Станом на ранок 23 квітня в Україні лабораторно підтверджено 7 170 випадків захворювання на COVID-19, за добу 578 нових випадків.

Про це в Facebook повідомляє Центр громадського здоров’я – Укрінформ.

“Підтверджено 7 170 випадків COVID-19. Усього в Україні досліджено 72 296 зразків методом ПЛР. Протягом 22 квітня отримано 578 повідомлень про нові підтверджені випадки”, – йдеться у повідомленні.

На амбулаторному лікуванні 4 862 пацієнта, з них 372 дитини. Усього госпіталізовано 2 308 осіб, з них 103 дитини та 223 медпрацівники. На апараті штучної вентиляції легенів знаходиться 100 людей, у тому числі одна дитина.

Внаслідок ускладнень, викликаних хворобою, померли 187 людей, з них 94 чоловіки та 93 жінки. Серед померлих переважають особи віком від 50-ти років (85%).

Загалом 504 людини вже одужали — повторне лабораторне дослідження не виявило вірусу в організмі.

Загалом випадки підтверджено:

Вінницька обл. — 353 випадки (45 одужали);

Волинська обл. — 188 випадків (17 одужали);

Дніпропетровська обл. — 186 випадків (11 одужали);

Донецька обл. — 21 випадок (10 одужали);

Житомирська обл. — 304 випадки (1 одужав);

Закарпатська обл. — 230 випадків (22 одужали);

Запорізька обл. — 146 випадків (21 одужав);

Івано-Франківська область — 644 випадки (27 одужали);

м. Київ — 1 059 випадків (45 одужали);

Київська обл. — 451 випадок (33 одужали);

Кіровоградська обл. — 258 випадків (31 одужав);

Львівська обл. — 282 випадки (32 одужали);

Луганська обл. — 27 випадків (3 одужали);

Миколаївська обл. — 99 випадків;

Одеська обл. — 161 випадок (3 одужали);

Полтавська обл. — 161 випадок (12 одужали);

Рівненська обл. — 396 випадків (29 одужали);

Сумська обл. — 89 випадків (28 одужали);

Тернопільська обл. — 499 випадки (38 одужали);

Харківська обл. — 101 випадок (6 одужали);

Херсонська обл. — 77 випадків (10 одужали);

Хмельницька обл. — 61 випадок (7 одужали);

Черкаська обл. — 220 випадків (34 одужали);

Чернівецька обл. — 1140 випадків (36 одужали);

Чернігівська обл. — 17 випадків (3 одужали).

 

У МОЗ пояснили, чому купили костюми лікарям на 40% дорожче

Наталiя Бушковська, журналістка УП.Життя

Міністерство охорони здоров’я пояснило, чому купило костюми біологічного захисту на 40% дорожче.

Це вони зробили після того, як народний депутат від партії “Голос” Олександра Устінова оприлюднила інформацію про закупку МОЗом засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) для лікарів за ціною 488 грн за одноразовий костюм.

При тому, що українські виробники поставлять костюми по 245 грн за штуку, а міжнародні організації закуповують за $12 (близько 300 грн) за штуку.

Від МОЗ ситуацію коментувала заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова.

Вона заявила, що костюми вітчизняних виробників, які першочергово планувало закупити держпідприємство “Медичні закупівлі”, не відповідали вимогам.

“За висновками Держспоживслужби, цей одяг робочий, він не має повної ізоляції.

Там шви прошиті голкою. А вони мають бути проклеєні, щоб забезпечити повну ізоляцію”, – зазначила Шаталова.

Вона прирівняла костюми китайського та українського виробництва до фольксвагена та запорожця.

“І те, і те машини, але і вартість їхня різна і вміст різний, і наповнення різне.

Якщо ми говоримо про захист наших лікарів, які щоденно працюють з хворими на коронавірус, то ми, як держава, маємо гарантувати їм здоров’я та життя.

Тому що лікарі у нас – це не відновлюваний ресурс.

Ви чули, скільки у нас сьогодні хворих лікарів. Так може це питання до їх безпеки, як вона організована? Питання до власників, місцевих органів влади”, – каже вона.

Олександра Устінова у своїй колонці для “Української правди. Життя” раніше пояснювала, що скасувавши “дешевший” тендер, МОЗ дописав ще одну вимогу до сертифікації: костюми тепер мають відповідати стандартам EN 14126:2003, IDТ та ДСТУ EN 14126:2008.

“Відповідно до (цих стантартів) майже все, що купувалося до того в Україні – не підходить”, – уточнює народна депутатка.

На брифінгу Світлана Шаталова уточнила, що МОЗ буде розбиратись, на що саме були витрачені кошти місцевих бюджетів, яку саме продукцію вони купили і чому в нас 1368 медиків, станом на 23 квітня, заразились COVID-19.

“Якщо з одного боку ми маємо ЗІЗ, який відповідає стандартам, а з іншого – робочий одяг, де сфера застосування – це побут, виробництво та торгівля, це те, що ми бачимо в документах, то у мене питання – воно ідентичне?”, – сказала заступниця міністра.

Олександра Устінова у колонці ще раніше зазначала, що МОЗ мав “виставити вимогу дотримання цього стандарту із самого початку, при чому вартувало проінформувати про це всіх державних замовників, включаючи власне закупівельне підприємство”.

В МОЗі цього не зробили.

Також народна депутат уточнює, що у міжнародних організацій ціна за костюм з дотриманням навіть нових стандартів складає $12 або близько 300 грн за штуку, й в цю ціну входить навіть комісія міжнародної організації.

 

НСЗУ: лікарня, де керівниця оголосила голодування, отримає понад 12 млн грн – УП

Національна служба здоров’я України запевняє, що Дніпропетровська обласна реабілітаційна лікарня отримає кошти.

Нагадаємо, це саме той заклад де генеральна директорка Інеса Шевченко оголосила голодування 21 квітня 2020 року.

Раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов уточнив, що голодування керівниці лікарні у місті Дніпро не стосується доплат лікарям, воно пов’язане зі зменшенням заробітної плати, яке виникло після введення другого етапу реформи.

“Вони отримали дефіцит в порівнянні з минулим роком і це напряму вплине на заробітну плату медичних працівників”, – сказав Степанов.

НСЗУ пояснює ситуацію так:

“Дніпропетровська обласна реабілітаційна лікарня – монопрофільна.

На сьогодні підписала договір на 1 пакет послуг – медичну реабілітацію дорослих та дітей з ураженням опорно-рухового апарату. Сума контракту – 2 367 194 грн.

Зараз лікарня подала заявку на укладення договору і за пакетом медична реабілітація дорослих та дітей з ураженням нервової системи. Заявка підтверджена. Орієнтовна сума договору – 10 млн грн.

Крім того, на фінансування медзакладів, регіон вже отримав субвенцію з держбюджету, як зазначив голова Дніпропетровська обласна державна адміністрація Олександр Бондаренко. Частину коштів мають наміри направляти й на зарплатню для лікарів”, – йдеться у повідомлені.

Важливо розуміти, що лікарні подаються на фінансування окремих напрямків.

Щоб підготуватись до реформи, вони мали написати фінансовий план та укласти колективний договір і визначити зарплати лікарів.

Наразі за словами директорки департаменту комунікацій НСЗУ Тетяни Бойко, лікарню взяв на контроль губернатор.

Як зазначив голова Дніпропетровська обласна державна адміністрація Олександр Бондаренко, регіон вже отримав субвенцію з держбюджету.

Частину коштів мають намір направляти й на зарплатню для лікарів.

 

У Боснії “коронавірусне” обмеження пересування визнали неконституційним – УП

Конституційний суд Боснії визнав обмеження пересування молоді у віці до 18 років і осіб старших за 65 років неконституційним і таким, що порушує права людини.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на N1.

Своє рішення суд озвучив у середу після того, як кілька осіб оскаржили карантинні заходи, які в березні ввела влада Боснії і Герцеговини для боротьби з пандемією коронавірусу. Громадяни наполягали на порушенні своїх прав людини.

“Конституційний суд встановив, що оспорювані постанови Головного управління цивільного захисту Боснії і Герцеговини, що забороняють пересування особам у віці до 18 років і старшим за 65 років в Боснії та Герцеговині, порушили право на свободу пересування, гарантоване Конституцією Боснії і Герцеговини, а також їхні права людини, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини”, – заявив суд.

Зокрема, суд визнав, що запроваджені обмеження не були чітко обмежені в часі, і не було підтверджене зобов’язання їхнього регулярного перегляду.

Суд зобов’язав уряд Боснії і Герцеговини і Головне управління цивільного захисту вжити заходи відповідно до свого рішення протягом п’яти днів після його отримання, аби вони відповідали Конституції і Європейській конвенції з прав людини.

Нові заходи, введені на заміну чинним обмеженням, мають бути спрямовані на зниження прямих соціальних контактів, йдеться в заяві суду.

Начальник Управління цивільного захисту Фахрудін Солак заявив, що орган буде поважати постанову суду, рішення якого є остаточними і обов’язковими.

У Боснії зареєстровано 1368 випадків захворювання на коронавірус і 53 випадки смерті.

 

Українські ШВЛ будуть удвічі дешевшими за імпортовані – Зеленський

Вітчизняні апарати штучної вентиляції легень, які закуплять для українських лікарень, мають високу якість та будуть удвічі дешевшими за імпортовані.

Про це сказав Президент Володимир Зеленський на традиційній нараді з питань запобігання поширенню епідемії COVID-19 під його головуванням, повідомляється на сайті глави держави – Укрінформ.

«Дуже важливо, що експертиза показала високу якість українських ШВЛів, і вони повністю відповідають найкращим стандартам. Українські ШВЛ будуть удвічі дешевшими, а це означає краще забезпечення наших лікарень», – наголосив Зеленський.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов підкреслив, що його відомство вже готується до закупівлі близько 200 таких апаратів. Вони мають бути готові до кінця травня.

Секретар Координаційної ради з протидії поширенню COVID-19 Кирило Тимошенко зауважив, що Фонд при Офісі Президента скоро завершує закупівлі всіх засобів захисту та обладнання, а займатиметься цим Міністерство охорони здоров’я. Водночас Тимошенко додав, що впродовж тижня, за координацією Офісу Президента, і надалі доставляли потрібні матеріали.

«Останніми рейсами ми отримали 360 тисяч респіраторів, 100 тисяч захисних костюмів, 800 тисяч реагентів. Сьогодні все це направляється в регіони. Ми також уже маємо сировину для виробництва українських тестів, тому вони будуть дешевшими», – сказав Тимошенко.

Як повідомлялося, станом на ранок 23 квітня в Україні лабораторно підтверджено 7 170 випадків захворювання на COVID-19, з них 187 летальних, 504 пацієнти одужали.

 

Автозавод у Черкасах презентував спеціалізований автомобіль для дезінфекції

У Черкасах представникам обласної та міської влади продемонстрували роботу спеціалізованого автомобіля для дезінфекції, виготовленого на місцевому заводі компанії «Богдан моторс».

Про це повідомляє пресслужба Черкаської міської ради – Укрінформ.

«На заводі автомобільної компанії «Богдан моторс» у Черкасах представникам обласної та міської влади продемонстрували роботу спеціалізованого автомобіля для дезінфекції», – йдеться у повідомленні.

Вантажний автомобіль «Богдан 3378» з бортовою платформою на шасі Hyundai HD78 з встановленим додатковим обладнанням призначений для проведення робіт із дезінфекції дорожнього покриття, окремо розташованих об’єктів та будівель тощо.

Всередині бортової платформи закріплена місткість для використання розчинів різноманітного складу. З лівого та правого бортів розташовані котушки з намотаним шлангом довжиною 20 метрів, які дозволяють при нерухомому автомобілі виконувати роботи з обробки об’єктів оператору дистанційно. Ширина обробки дорожнього покриття основним пристроєм розпилення становить 3,5 м.

Орієнтовна вартість цього спеціалізованого автомобіля – близько 55 тисяч доларів США.

 

В Україні представили оновлену мобільну капсулу для перевезення хворих на COVID-19

У Полтаві представили оновлену й доопрацьовану версію першої української мобільної капсули для перевезення коронавірусних хворих.

Презентація відбулася 23 квітня у Полтавському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Виробник мобільного боксу для перевезення хворих – кременчуцьке підприємство «Креатив-агромаш», що займається виготовленням елеваторного обладнання.

«Протягом останніх днів уже відбулося кілька представлень цього виробу в Кременчуці, Полтаві та Києві, під час яких медики змогли оцінити його функціональність і внести свої зауваження щодо його поліпшення. Врахувавши ці пропозиції, ми, зокрема, зробили капсулу просторішою, підняли вище отвори для спеціальних еластичних рукавиць для зручності проведення маніпуляцій у герметичному просторі, збільшили кількість ременів для фіксації пацієнта, удосконалили клапани для подачі повітря й системи вентиляції. Окрім того, замінили дороговартісні китайські рукавички на вітчизняні, що значно здешевлює виріб», – сказав на презентації директор «Креатив -агромашу» Юрій Андрієвський.

Підприємство, яке він очолює, в умовах карантину змогло оперативно перепрофілювати виробництво. За зразок тут взяли герметичні капсули багаторазового використання американського виробництва. Ось тільки ціна їхня різна. Вартість виробленої в США – 9,5 тис. дол. Собівартість представленої сьогодні – близько 35 тис. грн. І цю ціну можна знизити ще, якщо підприємство отримає необхідне фінансування й державне замовлення.

Адрієвський розповів, що верх капсули виготовлений з поліхлорвінілової плівки, яка використовується для тентів на фурах та на елеваторному обладнані. Вона багаторазова, добре дезінфікується. Всередині – матрац, ремені фіксації, киснева маска. Повітря в герметичну капсулу нагнітається за допомогою компресора, а його надлишок виходить через два знезаражувальних фільтри. Її можна приєднати до апарату штучної вентиляції легенів або кисневого концентратора. Вона дозволяє транспортувати хворого на значні відстані, оскільки має автономний акумулятор, розрахований на 8 годин роботи. Витримує людину вагою понад 130 кілограмів.

Капсула належить до медичних виробів першого класу. Вона має пройти відповідну сертифікацію та клінічні випробування, на неї мають бути розроблені технічний паспорт, декларація відповідності й правила користування. З часом, при отриманні міжнародних дозволів, з цим виробом підприємство може виходити на закордонний ринок. Поки що його реальна потужність – 10 виробів на добу, а після сертифікації на підприємстві залучать додаткову робочу силу й матеріали і зможуть робити 100 капсул за добу.

«Наразі, в умовах стрімкого поширення коронавірусу, подібні питання уряд вирішує досить швидко. Гроші на боротьбу з COVID-19 уже виділені, аби було що на них купувати. Ми готові на рівні держави прискорити процес сертифікації цієї герметичної капсули, підтримати нашого вітчизняного виробника і налагодити виробництво ізоляторів для України. Плануємо закупити їх кілька десятків для «швидких» Полтавщини. Епідемія коронавірусу показала, що наші лікарі, на жаль, погано захищені від інфекцій, адже сьогодні кожен шостий хворий – це медик. Тому такі транспортні ізолятори дуже актуальні й потрібні будуть надалі для транспортування інфекційних хворих», – зазначив на презентації голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Цікаво, що від ідеї створити українську капсулу до її практичного втілення минуло всього сім днів. Ще стільки необхідно для налагодження масового випуску виробу. Замовлення на нього уже надходять з лікарень ледь не всієї України. А експериментальні зразки на прохання медиків уже відправлені в Олександрівську лікарню Києва, до Чернівців та полтавської міської лікарні №1. Сьогодні такий бокс отримає Кременчуцька станція швидкої допомоги, серед працівників якої підтверджено два випадки зараження коронавірусом.

 

У Росії — 62,7 тисячі хворих із коронавірусом

У Російській Федерації за минулу добу зареєстрували 4,7 тисячі випадків коронавірусу, загальна кількість хворих наблизилася до 63 тисяч.

Такі дані оприлюднено на сайті стопкоронавирус.рф – Укрінформ.

Повідомляється, що за 22 квітня в Росії зареєстровано 4763 нових випадки COVID-19 у 79 регіонах; разом загальна кількість хворих становить 62 697 осіб.

Згідно з даними порталу, 5 нових випадків коронавірусу зафіксовано в окупованому Росією Криму, ще 6 – у Севастополі. Загалом на окупованому Росією півострові, за офіційними даними, виявлено 76 випадків.

У Росії найбільше нових інфікувань у Москві – 1959. У Підмосков’ї – 688 нових заражень, у Петербурзі – 191 випадок.

Загальна кількість жертв коронавірусу в РФ досягла 555 осіб, за останню добу померли 42 особи.

Ще 471 особа за останні 24 години одужала після перенесеного захворювання, кількість тих, хто одужав, за весь час зросла до 4863.

За даними сайту Worldometer, у світі зареєстровано 2 645 961 випадок зараження коронавірусом, із них 184 336 – летальних, 723 297 осіб одужали.

 

Кабмін змінив умови обов’язкової обсервації

У зв’язку із запуском в дію електронного сервісу “Дій вдома” Кабінет міністрів змінив умови обов`язкової обсервації (ізоляції) певної категорії осіб в рамках карантинних заходів щодо запобігання поширенню епідемії CОVID-19.

Про це йдеться у постанові № 291 від 22 квітня 2020 р. “Про внесення змін до деяких актів Кабінету міністрів України”, якою вносяться зміни до урядової постанови № 211 від 11 березня “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” – Укрінформ.

“Особи, що дали згоду на самоізоляцію з використанням електронного сервісу “Дій вдома” Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до перетину державного кордону або перетину контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, не підлягають обсервації (ізоляції) у випадках, передбачених абзацами п’ятим та шостим цього пункту”, – йдеться у змінах до березневої постанови.

Таким чином, за умови згоди на самоізоляцію з використанням сервісу “Дій вдома” не підлягатимуть обсервації (ізоляції):

особи, які здійснюють перетин державного кордону (крім осіб, які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їхніх сімей, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою);

особи, які в’їжджають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя через контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї (крім співробітників Місії Міжнародного комітету Червоного Хреста, співробітників акредитованих в Україні дипломатичних місій, зокрема тих, які провадять моніторинг ситуації та доставку гуманітарної допомоги населенню, що проживає на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті з хворою на COVID-19 особою).

Також цими змінами Кабмін зробив виняток для осіб, що досягли 60-річного віку.

“Установити, що обов’язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями, підлягають: особи, які двічі порушили умови самоізоляції (крім осіб, які підлягають самоізоляції виключно у зв’язку з досягненням 60-річного віку)”, – зазначається у зміненому варіанті постанови.

Раніше Кабінет міністрів зобов`язав Міністерство цифрової трансформації забезпечити функціонування електронного сервісу “Дій вдома”, зокрема інформаційної системи епідеміологічного контролю за поширенням COVID-19, що є частиною сервісу. Розробка такого сервісу мала бути завершена до 5 квітня 2020 року.

 

МОЗ разом із ректорами медвишів створить новий дорадчий орган

Міністерство охорони здоров’я разом із ректорами медвишів створить новий дорадчий орган.

Про це на брифінгу в четвер сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Вчора (22 квітня – ред.) за моєю ініціативою була проведена селекторна нарада з керівництвом вищих навчальних медичних закладів та керівництвом закладів післядипломної освіти… Ми домовилися з ректорами, що створимо постійно діючий орган, в який будуть входити всі керівники вищих навчальних медичних закладів і спільно вирішувати, в тому числі і на законодавчому рівні, ті проблеми, які в них виникають”, – сказав Степанов.

Він повідомив, що серед іншого на нараді було обговорено питання організації навчального процесу в медичних вишах, а також доступу працівників клінічних кафедр до надання медичної допомоги у медзакладах, що з 1 квітня, за словами Степанова, стало неможливим.

“Загалом більше ніж 10 тисяч працівників наших вишів працюють у системі охорони здоров’я, надають медичну допомогу нашим пацієнтам. Це професори, доценти, але вони є працівниками кафедр. Після 1 квітня у них практично не існує доступу до наших пацієнтів, і вони не можуть надавати медичну допомогу”, – сказав Степанов.

Також він повідомив, що було обговорено питання оренди приміщення закладами післядипломної освіти для розміщення в медзакладах клінічних кафедр.

Серед інших питань, за словами Степанова, оговорювалося питання здачі екзаменів випускниками медвишів.

 

Е-лікарняних в Україні досі немає через технічні проблеми – Степанов

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що електронні лікарняні в Україні не вводяться через технічні проблеми, які виникли, зокрема, у зв’язку з поширенням COVID-19.

Про це він сказав на брифінгу 23 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Проєкт електронного лікарняного – це спільна робота Міністерства охорони здоров’я та Мінсоцу. В березні був підписаний тимчасовий порядок, затверджений Кабінетом міністрів, але зараз є певні технічні проблеми, які, в тому числі, виникли у зв’язку з нагальною ситуацією з COVID-19. Тому в нас є відповідні затримки щодо введення саме електронного лікарняного», – сказав Степанов.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні планували запровадити електронний лікарняний із 1 квітня 2020 року.

На початку березня 2020 року Кабінет міністрів увалив постанову «Про особливості ведення Електронного реєстру листків непрацездатності до забезпечення інформаційної взаємодії електронної системи охорони здоров’я з Електронним реєстром листків непрацездатності», якою затвердив введення електронних лікарняних з 1 квітня.

 

Місцева влада може сама встановлювати доплати медикам – Степанов

В органах місцевого самоврядування є можливість самостійно встановлювати доплати медикам.

Про це на брифінгу заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В органах місцевого самоврядування як і в місті Києві, так і в інших містах України, є така можливість встановлювати окремі доплати медикам, які працюють в лікарнях комунальної власності. По-перше, ми дуже підтримуємо як міністерство таке рішення. Дуже дякую органам місцевого самоврядування, що вони в такий спосіб піклуються про наших лікарів”, – наголосив Степанов.

Крім того, він подякував меру Києва Віталію Кличку за таку ініціативу і висловив сподівання, що керівники інших органів місцевого самоврядування будуть долучатися до даної ініціативи.

Як повідомлялося, у Києві лікарі та медпрацівники, які борються з коронавірусом, отримали доплату за березень. На це Київ з міського бюджету спрямував майже 10,8 мільйона гривень.

Водночас, харківський міський голова Геннадій Кернес під час чергової сесії відмовився виділяти з міського бюджету кошти на доплату лікарям, які борються з COVID-19, бо, за його словами, вони працюють у лікарнях обласного підпорядкування.

За даними ЦГЗ, станом на 9:00 23 квітня в Україні 7170 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 187 летальних, 504 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 578 нових випадків.

 

Вчені дослідили, звідки і коли почав ширитися коронавірус в Іспанії

В Іспанії коронавірус COVID-19 був присутній ще з середини лютого та поширився без “нульового пацієнта”.

Про це йдеться у звіті команди вчених Інституту здоров’я Карлоса ІІІ у Мадриді, повідомляє El Pais – Укрінформ.

“В Іспанії не було так званого “нульового пацієнта” з коронавірусом, а скоріше підтверджується інформація про групу людей, заражених в інших країнах протягом лютого, і які після цього приїхали в Іспанію. Вчені проаналізували перші 28 вірусних геномів, виявлених в Іспанії, і виявили 15 шляхів поширення, а також те, що вони належать до 3 основних вірусних сімейств”, – йдеться в повідомленні.

Вчені припускають, що загальний предок з 1600 досліджених вірусів був виявлений в китайському місті Ухань приблизно 24 листопада. Тринадцять іспанських геномів належать до сімейства S, і 11 з них пов’язані з попереднім випадком, виявленим 1 лютого в Шанхаї.

Перші три геноми сімейства S, виявлені в Іспанії, взяті зі зразків, узятих 26 і 27 лютого в Валенсії. Тижнем раніше 2500 фанатів Валенсії вирушили в Мілан, щоб подивитися футбольний матч Аталанта-Валенсія, який мер Бергамо Джорджіо Горі назвав “біологічною бомбою”.

Однак генетичний аналіз показує, що коронавіруси сімейства S вже циркулювали в Іспанії ще раніше, приблизно 14 лютого. Інша група випадків з Мадрида вказує на те, що сімейство G вже циркулювало в столиці Іспанії приблизно 18 лютого.

Дослідження дозволяє простежити вибухове поширення вірусу. Випадок з Шанхаєм 1 лютого, ймовірно, пов’язаний з двома іншими зразками, взятими у Франції 25 і 26 лютого, ще одним з Мадрида 2 березня, з Чилі 3 березня, з США 4 березня, з Грузії 8 березні і ще одним з Бразилії 16 березня.

Специфічна гілка вірусу продовжилася з Іспанії в шість інших країн.

Як відомо, Іспанія є другою найбільш враженою від COVID-19 країною світу після США. Станом на четвер 23 квітня загальне число жертв цього захворювання в країні перевищило 22 тисячі.

 

ВООЗ застерігає про спалах кору у Конго на тлі пандемії коронавірусу

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що відмова від планової вакцинації в умовах пандемії коронавірусу може привести до виникнення спалаху кору у Конго.

Про це повідомляє ВООЗ у Twitter – Укрінформ.

“Спалах кору, що стався минулого року у Демократичній Республіці Конго, який забрав понад 6 500 життів в країні, котра, окрім того, потерпала від епідемії Еболи, свідчить про важливість забезпечення таких медичних послуг, як вакцинація, навіть в умовах надзвичайної ситуації”, – йдеться у дописі.

Як повідомлялося, спалах Еболи у Конго тривав з 2018 року та забрав життя близько 2200 осіб. Загалом з 2005 року ВООЗ через цю недугу оголошувала надзвичайний міжнародний стан п’ять разів.

 

Медпрацівники, хворі на COVID-19, мають отримати компенсації — Ляшко

Медпрацівники, які захворіли на COVID-19 при виконанні професійних обов’язків, мають отримати компенсації

Про це в ефірі програми “Право на владу” сказав заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми говорили з головою Державної інспекції з питань праці, оскільки питання хвороби медичних працівників повинно в першу чергу розглядатися з точки зору встановлення професійного захворювання. Кожен випадок коронавірусної хвороби, який трапився з медичним працівником, повинен пройти розслідування і якщо буде встановлено зв’язок захворювання медпрацівника з наданням медичної допомоги, тобто з виконанням своїх професійних обов’язків, йому буде встановлено професійне захворювання з певними виплатами пільг та компенсацій”, – сказав Ляшко.

Він також додав, що МОЗ розгляне питання, чому деякі керівники медзакладів не повідомили Держпраці про те, що у них є випадки захворювання на виробництві, внаслідок чого не було проведено відповідне розслідування.

Також Ляшко наголосив, що ті медики, яких через хворобу керівництво лікарні відправило у вимушену відпустку, повинні зв’язатися в першу чергу з керівництвом департаменту охорони здоров’я і кожен такий випадок має бути розглянутий.

“Тому що є питання самоізоляції, якщо він був контактний, є питання лікування хворого, якщо з’явилися певні симптоми. І всім, хто перебуває на лікарняному буде виплачуватися все, що гарантовано законодавством. Водночас кожен випадок захворювання медпрацівника має бути розглянутий з точки зору професійного захворювання”, – сказав Ляшко.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 23 квітня в Україні підтверджено 7 170 випадків COVID-19, з них 1386 медичних працівників.

 

Хворі на COVID19 медики не можуть оформити лікарняні з профзахворювання — лікар

Після внесення змін у Податковий кодекс у частині лікарняних листів медичних працівників, Міністерство охорони здоров’я досі не затвердило необхідних підзаконних актів – Укрінформ.

В результаті хворі на COVID19 медики змушені йти у відпустки через неможливість оформити профзахворювання, а відповідно й отримати компенсацію, розповів в ефірі програми “Право на владу” лікар-епідеміолог, голова національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін.

“Внесені зміни до Податкового кодексу в частині лікарняних листів медичних працівників, які захворіли на коронавірусну інфекцію. А зміни в інструкції №455, яка регулює порядок видачі лікарняних листів, досі Міністерство охорони здоров’я не затвердило. І, відповідно, ми бачимо картину, що медичні працівники, які безпосередньо захворіли на коронавірусну інфекцію, їх керівництво відправляє чи просто у відпустку, або вони йдуть за власним бажанням”, – заявив Александрін.

Він також наголосив, що неможливість оформити лікарняний призводить до того, що хворі медики не отримують відповідних компенсацій.

“Навіть ті медики, які захворіли, сьогодні не можуть отримати компенсацію за профзахворювання”, – підкреслив він.

Нагадаємо: в Україні також досі не введені в дію електронні лікарняні, які в Кабміні обіцяли з квітня 2020 року. Проєкт “електронного лікарняного” — спільна робота МОЗ і Мінсоцполітики. У МОЗі затримку з реалізацією проєкта пояснюють технічними проблемами, які, зокрема, виникли через поширення коронавірусного захворювання.

17 березня набрав чинності ряд законів, в тому числі – зміни в Податковий кодекс, прийнятих у зв’язку з протидією поширення коронавірусною інфекцією.

 

Медицина та соцдопомога – Прем’єр сказав, куди підуть гроші Фонду боротьби з COVID-19

Гроші із Фонду боротьби з COVID-19 у першу чергу спрямовуватимуться на потреби медицини, а також на соціальні потреби і підтримку бізнесу.

Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на онлайн-брифінгу на Закарпатті, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Учора уряд прийняв порядок розподілу коштів з Фонду на боротьбу з COVID-19. У першу чергу дані кошти будуть спрямовуватися на потреби медицини – на виплату заробітної плати медиків, на закупівлю засобів індивідуального захисту, обладнання, можливо, на створення відповідних умов, додаткових потреб в лікарнях”, – зазначив він.

Крім цього, за його словами, кошти з Фонду витрачатимуться на соціальні потреби, зокрема, поповнення фонду на забезпечення безробітних.

Також Шмигаль зауважив, що якщо буде потреба, також гроші йтимуть на підтримку бізнесу.

Як повідомлялося, Верховна Рада 13 квітня ухвалила зміни до держбюджету-2020, відповідно до яких також утворено Фонд для боротьби з COVID-19 в розмірі 64,9 млрд гривень.

 

Шмигаль запевняє, що в Україні економіка працює

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що економіка в Україні працює, за винятком шести сфер.

Про це він заявив на онлайн-брифінгу на Закарпатті, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В Україні економіка працює. У нас фактично шість галузей – це переважно галузі споживання: масові заходи, торгівля непродуктовими товарами, транспортні перевезення, ресторанний бізнес, готельний бізнес – вони зупинені, щоб розірвати ланцюжок заражень і епідемії. Усі критичні інфраструктури, усі підприємства-експортери, уся економіка сьогодні працює”, – підкреслив Шмигаль.

Крім того, він навів дані соціологічного дослідження, згідно з якими в Україні 70% громадян ходять на роботу.

Водночас глава уряду констатував, що є нові умови роботи через карантин, які, зокрема, передбачають необхідність дотримання соціальної дистанції.

Разом з тим Шмигаль додав, що з міністерствами соціальної політики й економіки проводиться робота над створенням додаткових робочих місць.

“Сьогодні Україні потрібно декілька сотень тисяч (робочих місць – ред.), і ми готові ці робочі місяця презентувати і надати їх буквально найближчим часом, щоб люди зразу при завершенні, пом’якшенні карантинних умов могли рухатися, знайти собі роботу і забезпечити, як мінімум, свою сім’ю коштами на харчування”, – зауважив Прем’єр-міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів 22 квітня ухвалив постанову, якою визначено розмір допомоги з часткового безробіття на період карантину в розрахунку на кожну годину, на яку працівникові скорочено робочий час.

В Україні станом на ранок 23 квітня 7170 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 187 летальних, 504 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 578 нових випадків.

 

Офіс протидії рейдерству відновлює колегіальний розгляд скарг

У п’ятницю, 24 квітня, Офіс протидії рейдерству відновить колегіальний розгляд скарг та проведе засідання Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Про це йдеться на сторінці Офісу протидії рейдерству в Facebook – Укрінформ.

«Офіс протидії рейдерству завтра відновлює колегіальний розгляд скарг. Уже завтра відбудеться засідання Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації із дотриманням усіх передбачених протиепідеміологічних заходів», – ідеться в повідомленні.

У порядку денному завтрашнього засідання 9 питань.

Зазначається, що з метою уникнення скупчення людей під час проведення засідань Міністерство юстиції України просить дотриматися рекомендованого формату участі (від скаржника, суб’єкта оскарження і заінтересованих осіб — не більше одного представника), а вільних слухачів на період карантину — утриматися від відвідування Офісу протидії рейдерству.

Також повідомляється, що на наступному тижні планується провести чотири засідання Колегії, на яких розглядатимуть близько 100 скарг у сфері державної реєстрації.

Як повідомляв Укрінформ, 15 квітня Кабінет міністрів України підтримав постанову «Про внесення змін до порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції», що дозволяє колегіально розглядати скарги у сфері державної реєстрації в умовах карантину. Відповідні зміни вже набули чинності.

Раніше заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук зазначила, що Міністерство юстиції має відновити колегіальний розгляд скарг у сфері державної реєстрації з дотриманням усіх передбачених протиепідемічних заходів.

 

Зміни до процедури звільнення міністрів пройшли комітет Ради

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді ухвалити за основу законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку призначення та звільнення з посад членів Кабінету міністрів» (№3195).

Про це повідомляє інформаційне управління апарату парламенту – Укрінформ.

«Комітет розглянув проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку призначення та звільнення з посад членів Кабінету міністрів України” (№3195). Комітет 21 голосом ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за наслідками розгляду проєкту закону №3195 прийняти його у першому читанні за основу», – йдеться у повідомленні.

Під час засідання комітету один із авторів законопроєкту, перший заступник голови комітету Роман Лозинський (фракція «Голос») поінформував про основні цілі цієї законодавчої ініціативи.

“Перша ціль – посилити парламентський контроль”, – сказав він, додавши, що необхідно забезпечити тяглість у роботі міністерств, роботі органів виконавчої влади, щоб при зміні складу Кабінету міністрів зберігалися ті успіхи і напрацювання, які були у попередньому складі. Відповідно, за словами депутата, “законопроєктом пропонується зробити обов’язковим звітування та присутність міністрів на комітетах у разі їхнього звільнення за власним бажанням, що врегульовує наші повноваження контрольної функції», – пояснив парламентарій.

Друга ціль, за словами Лозинського, більш технічна – це узгодження норм регламенту, які врегульовують питання звільнення членів Кабінету міністрів, з чинною Конституцією України, яка зазнала змін після 2014 року.

Як повідомляв Укрінформ, група народних депутатів на чолі з Лозинським зареєстрували відповідний законопроєкт №3195 у парламенті 10 квітня.

 

Уряд призначив заступників міністрів у Мінфін та Мінветеранів

Кабінет міністрів призначив Олександра Порхуна першим заступником міністра у справах ветеранів, Юрія Драганчука – заступником міністра фінансів.

Відповідні документи опубліковані на Урядовому порталі – Укрінформ.

Згідно з розпорядженням № 432-р Порхуна призначено першим заступником міністра у справах ветеранів, а розпорядженням № 433-р Драганчука – заступником міністра фінансів.

Крім того, розпорядженням № 434-р Микиту Лагуніна призначено заступником голови Державного агентства інфраструктурних проєктів України з дати початку фактичного виконання ним посадових обов’язків строком на п’ять років з оплатою праці відповідно до законодавства, встановивши випробування строком на шість місяців.

Як повідомлялося, Олександр Порхун – колишній командир 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ. Воював на Донбасі та в 2015 році отримав звання Героя України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові.Юрій Драганчук раніше був радником міністрів фінансів.

 

Міністр фінансів каже, що неухвалення “банківського” закону відчують на собі всі

Якщо Верховна Рада України найближчим часом не ухвалить “банківський” закон, Мінфіну доведеться зупинити фінансування багатьох видатків.

Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю для Ліга.Фінанси – Укрінформ.

“Це буде архіскладна і дуже болюча історія. Ми зупинимо фінансування багатьох запланованих видатків, у тому числі соціальних. Одним словом, доведеться приймати непопулярні рішення і йти на непрості кроки, які відчують на собі всі”, – сказав Марченко, відповідаючи на питання журналіста про можливий розвиток подій, якщо “банківський” закон не буде ухвалено.

Міністр додав, що Україна очікує транш допомоги від Міжнародного валютного фонду (МВФ) до кінця травня.

“Залишилося проголосувати закон про банки (так званий «антиколомойський» закон – ред.) у другому читанні”, – зазначив він.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 березня ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) і скоротила терміни підготовки його до другого читання.

Закон, зокрема, унеможливить скасування рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з держбюджету їхнім попереднім власникам.

За час підготовки законопроєкту №2571-д до другого читання депутати внесли до нього понад 16 тис. поправок. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики розпочав роботу над законопроєктом 21 квітня. Станом на 22 квітня комітет уже розглянув 5 718 правок.

Ухвалення цього законопроєкт є однією з двох головних умов Міжнародного валютного фонду для отримання Україною допомоги. Друга умова – ухвалення закону про ринок землі.

 

Нацбанк розширюватиме інструментарій підтримки ліквідності – Марченко

Національний банк України буде розширювати інструментарій підтримки ліквідності в банківській системі, і таким чином збільшить можливості Мінфіну для внутрішніх запозичень.

Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю для Ліга.Фінанси – Укрінформ.

“НБУ заборонено законом пряме кредитування Мінфіну. Водночас, з боку Нацбанку є розуміння, що більшість країн світу зараз використовують ті чи інші механізми підтримки ліквідності в банківській системі, у тому числі через quantitative easing (кількісне пом’якшення – викуп центробанком цінних паперів на ринку, – Ред.). Тому, я думаю, НБУ в будь якому випадку буде розширювати інструментарій підтримки ліквідності, що зможе збільшити можливості Мінфіну для внутрішніх запозичень”, – сказав Марченко.

Він зазначив, що у відомстві також не збираються “допускати безконтрольних історій з банальною емісією”.

“Я прихильник того, щоб фінансувати конкретні потреби. Тому подивимося по ситуації – буде потреба, шукатимемо різні джерела ресурсу. Не буде – треба жити з тими ресурсами, що є, і не так сильно залежати від фінансування чи-то зовнішнього, чи-то внутрішнього”, – наголосив Марченко.

Як повідомляв Укрінформ, раніше заступник голови Національного банку Дмитро Сологуб, заявив, що в Нацбанку виступають проти емісії національної валюти.

 

Українська економіка у 2020 році втратить 5% – Нацбанк

Українська економіка скоротиться на 5% у 2020 році, але відновить зростання на рівні близько 4% у наступні роки.

Про це на брифінгу 23 квітня сказав голова Національного банку Яків Смолій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Унаслідок карантинних обмежень, для подолання пандемії та глобальної кризи, українська економіка скоротиться на 5,0% у 2020 році, але відновить зростання на рівні близько 4% у наступні роки”, – сказав Смолій.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний валютний фонд очікує серйозного падіння рівня економічного зростання в Україні через коронавірус – до мінус 7,7% за підсумками 2020 року.

 

Нацбанк знизив облікову ставку до 8%

Національний банк України ухвалив рішення про зниження з 24 квітня облікової ставки до 8%.

Про це на брифінгу сказав голова Національного банку Яків Смолій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Правління НБУ прийняло рішення знизити облікову ставку до 8%”, – сказав голова Нацбанку.

Національний банк очікує подальшого зниження облікової ставки до 7% упродовж цього року.

“Національний банк зважатиме на перебіг переговорів із МВФ, розвиток ситуації з коронавірусом та темпи згортання карантинних заходів, а також антикризові заходи урядів та центральних банків інших країн”, – зазначив Смолій.

Він зазначив, що регулятор не виключає можливості й більшого пом’якшення монетарної політики у цьому році, якщо скорочення споживчого попиту через карантинні заходи та послаблення ділової активності будуть суттєвіше тиснути на інфляцію в бік її зниження, ніж очікується зараз.

Як повідомляв Укрінформ, Національний банк України ухвалив рішення із 13 березня 2020 року знизити облікову ставку до 10%.

Протягом останніх пів року ставку знижували ще двічі: з 31 січня 2020 року – до 11% та з 13 грудня 2019 року – до 13,5%.

 

Представників МВФ запросили у Раду обговорити “банківський” законопроєкт

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція “Слуга народу”) підписав листа до МВФ із запрошенням його представників долучитися до обговорення “банківського” законопроєкту.

Про це він оголосив на засіданні комітету в четвер, повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради – Укрінформ.

“На початку засідання голова Комітету Данило Гетманцев поінформував, що, за ініціативою членів Комітету, підписав листа до Міжнародного валютного фонду із запрошенням його представників долучитися до обговорення законопроєкту”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 21 квітня, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики розпочав розгляд у другому читанні законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д).

Перший заступник голови комітету Ярослав Железняк повідомив журналістам, що розгляд документу йде по абзацах, яких понад 70.

Як повідомлялося, Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 березня ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) і скоротила терміни підготовки його до другого читання.

Закон, зокрема, унеможливить скасування рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з держбюджету їхнім попереднім власникам.

За час підготовки законопроєкту №2571-д до другого читання депутати внесли до нього понад 16 тисяч поправок.

 

Данилишин вважає зниження Нацбанком облікової ставки напівмірою

Жорсткість монетарних умов, які сформовані правлінням Національного банку України, не сприяє активізації ділової активності суб’єктів. Натомість, зниження облікової ставки в нинішніх умовах є лише напівмірою.

Про це заявив голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин у Facebook – Укрінформ.

“Національний банк встановив облікову ставку на рівні 8% з 24 квітня 2020 року, знизивши її на 2 в.п. В цілому потрібно привітати дане запізніле рішення щодо пом’якшення монетарних умов, але зважаючи на те, які заходи в даному напрямі здійснюють уряди інших країн – вважаю його малоефективним в даний час та напівмірою”, – написав Данилишин.

“При даних умовах як експерт, можу сказати, що рівень облікової ставки має знаходитись в межах 6-7%. Він включає – 2,3% (споживча інфляція) плюс 3 відсоткових пункти – рівень нейтральної ставки для України. Плюс ризики можливих зовнішніх і внутрішніх загроз”, – зазначив голова Ради НБУ.

Він наголосив, що навіть зменшення рівня облікової ставки в січні-квітні 2020 року на 5.5 в.п. суттєво не вплине на пом’якшення монетарних умов в першій половині 2020 року. А це було б вкрай необхідно для активізації економічної активності суб’єктів.

“Крім того, в 2018-2019 роках правління НБУ допустилося ряд грубих помилок, які вплинули на жорсткі рішення з монетарної політики, а також не сприяли формування достатнього запасу міцності для прискорення економічного зростання”, – вважає Данилишин.

На його думку, також є завищеними сподівання на МВФ, який “не буде за нас приймати рішення щодо розвитку економіки та її фінансового забезпечення”. Це свідчить про те, що правління реально робить наголос на зовнішніх запозиченнях, а не на стимулюванні розвитку економіки.

“Україна завдяки жорсткій монетарній політиці фактично втрачала від 0.7 до 1.5% ВВП в період 2017-2019 років. Це ще раз доводить, що теперішня політика НБУ є ситуативною, не підкріпленою реальними науковими обґрунтуваннями, спрямована на збільшення залежності від зовнішнього фінансування та робить Україну вразливою до екстраординарних подій на зразок криз 1998 та 2008 років”, – наголосив Данилишин.

Він вважає це “перегрівом” монетарної політики, коли значення інфляції нижчі за інфляційний таргет, що може становити реальну небезпеку для подальшого зростання ВВП та наповнення державного бюджету.

Як повідомляв Укрінформ, Національний банк України ухвалив рішення про зниження з 24 квітня облікової ставки до 8%.

Із 13 березня 2020 року облікову ставку було знижено до 10%.

Протягом останніх пів року ставку знижували ще двічі: з 31 січня 2020 року – до 11% та з 13 грудня 2019 року – до 13,5%.

 

Шмигаль незабаром презентує нову кредитну програму для підтримки бізнесу

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль має намір разом із міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігорем Петрашком найближчим часом презентувати ініціативу “Нові гроші”, покликану підтримати підприємців дешевими кредитними ресурсами.

Про це Шмигаль повідомив у Facebook – Укрінформ

“Вже найближчим часом разом з Ігорем Петрашком презентуємо ініціативу “Нові гроші”, яка так само покликана підтримати наших підприємців дешевими кредитними ресурсами”, – написав глава уряду.

За його словами, дешеві та довгі кредити для українського бізнесу – один із пріоритетів уряду, адже дасть змогу підтримати вітчизняного виробника, розширити фінансування інфраструктури та забезпечити розвиток МСБ.

Прем’єр-міністр нагадав про те, що Національний банк удруге за останні 2 місяці знизив облікову ставку. Якщо на початку березня вона була на рівні 11%, то сьогоднішнім рішенням її знизили до 8%. Шмигаль переконаний у тому, що пом’якшення монетарної політики з боку регулятора дозволить підтримати економіку в умовах поширення коронавірусної інфекції.

Водночас, додав він, аналітики відзначають, що рішення про зниження облікової ставки не справить значний вплив на інфляційні процеси.

“Ті пом’якшення, які застосовує НБУ у своїх останніх рішеннях, так само вкладаються і в логіку дій нашого уряду. Зі свого боку ми продовжуємо працювати над програмами кредитних канікул для бізнесу, зокрема через ініціативу Президента “Доступні кредити 5-7-9%”. Зараз ми можемо говорити про те, що розмір кредитного портфеля за оновленою програмою оцінюється в 35 мільярдів гривень. І це лише частина тих ініціатив, які ми запускаємо”, – написав Прем’єр-міністр.

Також Шмигаль відзначив ще один важливий сигнал від НБУ – це заява про намір уже цього року знизити облікову ставку до 7%.

Як повідомляв Укрінформ, голова НБУ Яків Смолій 23 квітня заявив про те, що правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 10% до 8% річних із 24 квітня 2020 року.

 

Комітет ВР хоче повернути в бюджет гроші на охорону природи та управління Зоною відчуження

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування підтримав звернення народного депутата із фракції «Голос» Лесі Василенко щодо повернення до бюджету коштів на охорону природи та управління Зоною відчуження.

Про це в коментарі Укрінформу повідомила сама Василенко, котра є членкинею профільного комітету.

«Узяла участь у засіданні комітету з питань екологічної політики та природокористування. Засідання комітету було онлайн і я включалася із Чорнобильської АЕС. Сьогодні цілий день працюю в Зоні відчуження, щоб на власні очі оцінити ситуацію з гасінням пожеж і зробити план допомоги для Ради. Комітет підтримав моє звернення повернути до бюджету кошти на охорону природи та управління Зоною відчуження», – зазначила Василенко.

За її словами, ці кошти потрібно повернути не тільки для потреб у разі гасіння пожеж у Зоні відчуження та їх унеможливлення, а для того, щоб «ремонтувати інфраструктуру – зокрема, аварійні мости».

«Із резервного фонду уряд виділив майже 35 млн грн на гасіння пожеж у Зоні відчуження, але ці гроші в основному пішли на пальне та техніку. Чому було не було виділено заздалегідь – хіба пожежі у Зоні відчуження трапляються вперше? Уряд каже про 25 млн грн втрат, але ці дані дивні та, скоріш за все, занижені. Ми втратили понад третину лісів, туризм, втрати тваринного світу досі не пораховані. Очікуємо від ДСНС та Держагенції «Зона відчуження» більш детальних звітів наступного тижня», – уточнила Василенко.

Перебуваючи у відрядженні в зоні відчуження, вона планує в четвер зустрітись із головою Державного агентства України з управління зоною відчуження Сергієм Калашником, якого уряд призначив 13 квітня, щоб обговорити детальний план підтримки та допомоги.

Як повідомляв Укрінформ, політична партія «Голос» скерувала запит до Ради національної безпеки та оборони та Кабінету міністрів України з вимогою надати план дій із попередження екологічних надзвичайних ситуацій, зокрема смогів, пилових і димових бур, і перелік необхідних рішень для імплементації відповідних напрацювань політсили “Три кроки “Голосу”.

Водночас у політсилі закликали владу призначити керівників Міністерства енергетики та охорони навколишнього середовища, Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» та Київської обласної державної адміністрації, які контролювали би гасіння пожежі в Чорнобильській зоні.

 

Раді пропонують врегулювати кризу неплатежів на ринку електроенергії

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України (щодо врегулювання кризи неплатежів на ринку електричної енергії та питання сертифікації оператора системи передачі)» (№3364).

Текст документа оприлюднено на сайті парламенту – Укрінформ.

Законопроєкт підготувала група народних депутатів на чолі з головою Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрієм Герусом (фракція «Слуга народу»).

У пояснювальній записці зазначається, що цей законопроєкт розроблено з метою здійснення сертифікації оператора системи передачі електричної енергії у відповідності з вимогами Третього енергопакету Європейського Союзу.

Основним завданням законопроєкту є законодавче врегулювання питання сертифікації оператора системи передачі електричної енергії за моделлю відокремлення ISO, яка передбачає, що оператор системи користується майном, яке забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі праві господарського відання, при цьому зазначене майно залишається у власності держави та врегулювання кризи неплатежів на ринку електричної енергії.

Цим проєктом пропонується внести зміни і доповнення до закону «Про ринок електричної енергії», якими визначаються особливі вимоги про відокремлення і незалежність оператора системи передачі за моделлю відокремлення ISO, обов’язки регулятора, оператора системи передачі та власника системи передачі відповідно до моделі відокремлення ISO, а також вимоги до незалежності власника системи передачі та зобов’язання ОСП в частині розроблення і запровадження програми відповідності, в якій визначаються заходи для уникнення дискримінаційних дій з боку оператора системи передачі та моніторингу виконання таких заходів.

Для забезпечення незалежності ОСП законопроєктом також пропонується виключити з повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, право погодження інвестиційних програм оператора системи передачі, а з повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, – надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Водночас пропонується передбачити відповідальність власника системи передачі за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора системи передачі.

До Господарського кодексу України пропонується внести зміни, якими передбачено, що регулятор під час погодження інвестицій ОСП керується, зокрема, необхідністю забезпечення безпеки передачі електричної енергії, операційної безпеки ОЕС України. Також вносяться зміни, згідно з якими об’єкти державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії, закріплюються на праві господарського відання відповідному суб’єкту господарювання на підставі рішення суб’єкта управління та договору.

При цьому зміни до закону «Про управління об’єктами державної власності» передбачатимуть, що суб’єктом управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії може бути лише уповноважене Кабінетом міністрів України міністерство.

Окрім того, пропонується внести відповідні доповнення до Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до яких врегульовується питання використання доходів від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину. З метою подолання кризи неплатежів у електроенергетиці тимчасово на період дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 2020 року будь-які доходи від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину можуть також використовуватися для забезпечення поточної операційної діяльності оператора системи передачі та оплати послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

 

ВСУ скасував спецдозвіл на видобування літієвих руд, виданий приватному товариству

Верховний Суд України задовольнив позов прокуратури про визнання протиправним і скасування спеціального дозволу на видобування літієвих руд Шевченківського родовища, що у Донецькій області, виданого одному з приватних товариств.

Про це інформує пресслужба Офісу генпрокурора – Укрінформ.

“Офіс Генерального прокурора у Верховному Суді домігся скасування спецдозволу на видобування літієвих руд Шевченківського родовища у Донецькій області, який видано одному з приватних товариств”, – йдеться у повідомленні.

Встановлено, що спецдозвіл товариство отримало у 2018 році без проведення аукціону через механізм апробації, який, зокрема, передбачає проведення геологічно-економічної переоцінки запасів та ресурсів на підставі наявних геологічних матеріалів.

Уточнюється, що для цього товариством були використані документи про відкриття родовища, видані ще в радянські часи – 1982-1988 роках.

Наголошується, що прокурор у суді доводив, що ця процедура не може застосовуватися для отримання спецдозволу на видобування літієвих руд.

“Незважаючи на обґрунтованість доводів Офісу генерального прокурора про те, що товариство не було надрокористувачем цього родовища, а тому не мало права на отримання спецдозволу в пільговому порядку, суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні позову прокурора”, – зазначається у повідомленні.

Верховний Суд, переглядаючи справу за касаційною скаргою прокурора, підтримав його аргументи і скасував незаконні рішення судів попередніх інстанцій та постановив нове рішення, яким задовольнив позов про визнання протиправним і скасування спеціального дозволу на видобування літієвих руд Шевченківського родовища.

 

В Україні зафіксували найнижчий за останні 100 років рівень води у річках

У річках та водосховищах України замало води через відсутність снігу – така ситуація склалася уперше за останнє століття.

Про це повідомляє Радіо Свобода – Укрінформ.

“Відсутність весняного водопілля, під час якого річки промиваються талою водою, може призвести до загального зменшення поверхневих вод, до погіршення екологічної ситуації та погіршення якості води у річках. Що, своєю чергою, матиме негативні наслідки для різних секторів економіки. Для сільського господарства можуть обмежуватися обсяги води, можуть вводитися ліміти або обмеження на водопостачання. Треба розуміти, що тенденції, які зараз відмічаються, є довготривалими”, –  казала Вікторія Бойко, начальник відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру Державної служби з надзвичайних ситуацій України.

Березень і майже весь квітень пройшли теж без дощів. Коли ж був сильний вітер, то спостерігалося таке досить рідкісне для України явище, як пилова буря. Це, за словами фахівців, свідчить про істотну пересушеність ґрунтів в Україні вже на середину весни.

У басейні Дніпра спостерігається складна гідрологічна ситуація. Усі притоки річки мають аномально низьку водність, а приплив води до водосховищ дніпровського каскаду “є одним із найменших за період інструментальних спостережень”

“Максимум добового припливу води до Київського водосховища сформувався на 30-31 березня величиною у 950 м3/с (норма 4200 м3/с) – це один із найнижчих максимумів за останні 100 років. Меншим був лише добовий приплив до водосховища в екстремально маловодному 1925 році – 892 м3/с”, – зазначають гідрологи.

Максимальний рівень Десни (на посту вимірювання Літки) цієї весни на 74 сантиметри нижчий від найнижчого значення, яке фіксувалося у 2015 році за весь період спостереження.

“Не менш складною є гідрологічна ситуація й у басейнах приток Середнього Дніпра, стік яких формує бічний приплив води до решти дніпровських водосховищ – Кременчуцькому, Кам’янському. Дніпровському. Показники близькі до критеріїв маловоддя”, – повідомляють у Гідрометцентрі.

За квітень приплив води до Дністровського водосховища передбачається на рівні 48% від норми. Найбільше страждають малі річки, потічки та струмки.

 

Фонд «Демініціативи» спростовує фейк, що його намагається «купити» Банкова

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спростував повідомлення про можливість обслуговування інтересів будь-яких політиків, у тому числі Офісу Президента, в обмін на фінансову підтримку.

Про це йдеться у заяві виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» Світлана Барбелюк, поширеній від імені його колективу – Укрінформ,

Вона поінформувала, що 3 квітня ГО «Дім демократії» у своєму англомовному бюлетені «WEEK AT GLANCE. Key trends in Ukraine. Weekly overview. 3 April 2020, #13/20», який розповсюджується шляхом електронного розсилання, поширив інформацію, яка не відповідає дійсності та завдає шкоди репутації Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Барбелюк зауважила, що при цьому «Дім демократії» не робив жодних спроб зв’язатися з Фондом, аби переконатися у дійсності своїх тверджень.

Вона також підкреслила, що оскільки у Фонді дізналися про цю спробу дискредитації лише 22 квітня, його колектив змушений максимально широко і в повному обсязі офіційно спростувати інформацію, підготовлену та розіслану ГО «Дім демократії».

У цьому контексті виконавчий директор Фонду «Демініціативи» навела інформацію у перекладі з англійської, яку поширив «Дім демократії».

«Керівництво Офісу Президента хоче придбати або фінансувати один з найбільш респектабельних соціологічних центрів – «Демократичні ініціативи». У березні після смерті голови Фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної Офіс Президента почав шукати вихід на засновників Фонду, щоб запропонувати їм співпрацю та фінансову підтримку. Для Офісу Президента Зеленського дуже важливо мати контрольовану соціологічну компанію, яка буде показувати нормальні рейтинги влади, професійно проводити фокус-групи та слугувати інструментом використання ресурсів партії, які «Слуга народу» отримує від держави в рамках державного фінансування партій. Додатково Офісу Президента відомо, що Фонд «Демократичні ініціативи» має серйозні фінансові труднощі, як і більшість неурядових громадських організацій в Україні», – процитувала Барбелюк.

У спростуванні цього повідомлення вона насамперед наголосила на тому, що використання факту смерті Ірини Бекешкіної як приводу для поширення чуток і брехні є прикладом відсутності у команди «Дому демократії» будь-яких моральних пересторог та почуття громадянської солідарності, властивої людям, які довго і наполегливо будують громадянське суспільство, обстоюють цінності демократії та європейського вибору в Україні. Як підкреслила Барбелюк, саме цей аморальний вчинок змусив колектив Фонду вдатися до максимального розголосу і засудження таких дій.

«По-друге, ми відповідально стверджуємо, що у разі звернення будь-якої політичної сили, бізнес-структури, посадової особи органу державної влади чи представництва іноземної держави до засновників і/або членів команди Фонду з пропозицією обслуговувати певні інтереси така пропозиція буде рішуче відкинута. Фонд «Демократичні ініціативи» ніколи не жертвуватиме незалежністю і професійною точкою зору заради матеріальної чи політичної вигоди», – наголосила виконавчий директор.

Вона зазначила, що Фонд справді є визнаним аналітичним центром, здатним самостійно та в партнерстві з іншими структурами громадянського суспільства проводити дослідження та адвокаційні кампанії.

«Наша мета – сприяти зміцненню української держави та демократії. Про це було відомо усім президентським адміністраціям, починаючи з 1992 року. Завжди, коли органи влади потребували нашої поради і підтримки, ми йшли їм назустріч, не порушуючи принципів нашої незалежності та об’єктивності, не принижуючи і не принижуючись. І завжди відмовляли, коли влада нехтувала принципами верховенства права та національного суверенітету», – підкреслила Барбелюк.

Вона акцентувала, що Фонд працює прозоро, досягає поставлених цілей і має сталу та прогнозовану підтримку своїх партнерів для здійснення програмної діяльності. «Це, зокрема, буде незабаром відображено у звіті Фонду, вихід якого був відкладений через карантин», – зазначила виконавчий директор.

Насамкінець колектив Фонду «Демократичні ініціативи» звернувся до всіх своїх партнерів – громадських організацій, міжнародних донорів, засобів масової інформації, громадян України та всіх, хто був дезінформований через розсилку «Дому демократії», з проханням не лише взяти до відома позицію Фонду, а й зробити для себе належні висновки про моральний та професійний рівень ГО «Дім демократії».

«На наше глибоке переконання, дії ГО «Дім демократії» не лише підривають довіру до «Демократичних ініціатив», а й узагалі дискредитують і саме поняття демократії, і цінності, притаманні демократичному суспільству», – резюмували у Фонді «Демініціативи».

 

Холодницький вважає, що “гучні” вироки ВАКС будуть до дня Конституції

Вищий антикорупційний суд може оголосити вироки у низці кримінальних справ до Дня Конституції у разі, якщо карантин знімуть 11 травня.

Таку думку висловив у ході засідання Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики у четвер, 23 квітня, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Є справи, по яких ми можемо очікувати вироки, бо ми там підходимо до дебатів, але вироків по гучних так званих справах чекати поки що рано. Якщо дійсно 11 травня зніметься карантин і почнеться більш-менш нормальне функціонування органів влади і життя в державі, то ми очікуємо перші вироки десь до дня Конституції”, – сказав він.

За словами Холодницького, у ВАКС через карантин наразі проходить лише п’ята частина судових засідань. В основному лише слідчі судді розглядають клопотання прокурорів про обрання запобіжних заходів та дозвіл на ті чи інші слідчі дії.

“Із 87 справ минулого тижня у нас було лише 15 чи 16 засідань. Слухання відбуваються лише у тих справах, де сторона захисту стверджує, що вони з’являться”, – резюмував Холодницький.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів подовжив дію карантину до 11 травня.

Станом на ранок 23 квітня в Україні лабораторно підтверджено 7 170 випадків захворювання на COVID-19, з них 187 летальних, 504 пацієнти одужали.

 

САП перекваліфікувала справу щодо відеозаписів з “братом Єрмака” – нардеп

УНН. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) кваліфікувала справу щодо розповсюдження відеозаписів за участю брата глави Офісу президента – Дениса Єрмака як “шахрайство” та передала у підслідність Нацполіції. Про це пише УНН із посиланням на Facebook нардепа Гео Лероса, який раніше оприлюднив частину відеоматеріалів в цій справі, та повідомлення юридичної компанії, яка представляє його інтереси.

До цього справа кваліфікувалась як “зловживання впливом”.

“Тепер замість НАБУ розслідування буде проводити Національна Поліція України, а Денис Єрмак відразу опинився потерпілим, а не організатором схеми розпродажі посад”, — написав нардеп Лерос.

“Суть зловживання впливом у тому, що особі дають гроші за те, що вона вплине на прийняття рішень кимось іншим. А суть шахрайства в тому, що особа, зловживаючи довірою, виманює гроші, просто для власного збагачення. Шахрайство, на відміну від зловживання впливом, не відноситься до корупційних злочинів, тому справа більше не в підслідності НАБУ”, — пояснили в юридичній компанії.

Нагадаємо, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак вважає розповсюдження відеозаписів нібито з його братом Денисом спланованою акцією тих осіб, які налаштовані проти влади та ОП.

Як повідомлялося раніше в УНН, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак повідомив, що подасть заяви до Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань через відео з його братом — Денисом, розповсюджені нардепом від “Слуги Народу”, колишнім радником Президента Володимира Зеленського Гео Леросом, на яких, зі слів нардепа, очільник ОП через родича “барижить державними посадами”.

Пізніше стало відомо, що провадження спочатку відкрили в САП, а опісля ДБР — розпочало розслідування за фактом даної справи.

Також скандал прокоментував голова ВРУ Дмитро Разумков.

 

Комітет ВР розглянув 94% “банківських” поправок, закінчити може у понеділок

Фінансовий комітет Верховної Ради вже розглянув 94% поправок до законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) і продовжить роботу у понеділок.

Про це повідомив перший заступник голови комітету Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у Facebook за результатами засідання комітету в четвер, 23 квітня.

“Сьогодні дуже ефективно попрацювали над банківським законопроєктом. 94% (!!!) вже пройдено і зупинилися ми на 15 631 правці. Залишилось лише 8 абзаців. Продовжимо у понеділок з 10:00 ранку. Виглядає так, що це буде фінальне засідання з цього питання”, – написав Железняк.

Водночас депутат зауважив, що до блоку поправок щодо нотаріального посвідчення та скасування призначених відкритих торгів ФГВФО комітет ще повернеться в кінці розгляду, “але загальна ситуація зрозуміла”.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 21 квітня, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики розпочав розгляд поправок до другого читання законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д).

Перший заступник голови комітету Ярослав Железняк пояснив, що розгляд документу йде по абзацах, яких понад 70.

Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 березня ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) і скоротила терміни підготовки його до другого читання.

Закон, зокрема, унеможливить скасування рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з держбюджету їхнім попереднім власникам.

За час підготовки законопроєкту №2571-д до другого читання депутати внесли до нього понад 16 тисяч поправок.

Ухвалення цього закону є умовою МВФ для надання Україні фінансової допомоги.

 

ВР може голосувати за призначення Саакашвілі віцепрем’єром у вівторок-середу – Корнієнко

Верховна Рада може голосувати за призначення експрезидента Грузії та колишнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі на посаду віцепрем’єр-міністра з питань реформ у вівторок або середу, 28-29 квітня.

Про це перший заступник голови фракції і глава партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко сказав в ефірі телеканалу “Україна 24” у четвер, 23 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я знаю, що зараз ідуть розмови, зустрічі навіть будуть у пана Саакашвілі з іншими фракціями. На завтра цього питання в порядку денному (позачергового засідання ВР – ред.) немає і у нас є в принципі сумніви, чи воно буде додано Президентом. Тобто, можливо, мова йде про саме голосування по цьому кадровому питанню десь на наступному тижні – у вівторок, середу”, – зазначив Корнієнко.

За його словами, у членів фракції “Слуга народу” різні настрої щодо можливого призначення Саакашвілі.

“Дійсно, настрої різні в чатах. Є такий настрій, він переважає, – послухати пана Саакашвілі, зробити висновки, задати питання і визначатися, тому що кадрові призначення останнім часом набувають все більшої ролі парламенту. От у нас уже кілька було призначень, коли треба працювати з депутатами, доносити свої ідеї, доносити свою програму”, – сказав Корнієнко.

При цьому сам Корнієнко схиляється до того, щоб підтримувати кандидатуру Міхеїла Саакашвілі, але остаточно визначатиметься після участі Саакашвілі в засіданні фракції “Слуга народу”.

Голова партії “Слуга народу” розраховує, що у п’ятницю, на засіданні фракції, Міхеїла Саакашвілі депутатам представить Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“Я думаю, що до нас завтра завітає і Прем’єр-міністр. Це було б правильно і справедливо. Він представить пана Саакашвілі, тому що, наскільки я знаю, це була і його ініціатива, не лише Президента, і вони разом нам пояснять, як вони бачать свій поступ в цьому напрямку”, – зазначив Корнієнко.

Він додав, що вже мав можливість поспілкуватися з Саакашвілі і поставити йому запитання.

“Завтра на фракції, я думаю, що ми дамо можливість поставити питання народним депутатам. Якщо буде залишатися час, то я в нього запитаю про його бачення стосунків з нашими міжнародними партнерами. Тому що я знаю, що він в цьому дуже знається, в нього гарні стосунки по всьому світу з дипломатичними кругами і нам варто було б в цьому напрямі підсилитися, особливо враховуючи ситуацію по міжнародному фінансуванню, за яке ми боремось вже не перший місяць. Але виникає питання, чи зможе нам пан Саакашвілі допомогти вибудовувати таку співпрацю з міжнародними фінансовими установами, щоб вона була взаємовигідною”, – сказав Корнієнко.

Політик також зазначив, що у п’ятницю, 24 квітня, буде одне позачергове пленарне засідання Верховної Ради, яке триватиме приблизно годину-півтори.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні стало відомо, що Президент Володимир Зеленський мав зустріч із Саакашвілі та запропонував йому поділитися своїм баченням щодо розвитку України з урядом і парламентом.

За словами Саакашвілі, йому було запропоновано посаду віцепрем’єра з питань реформ.

Зустріч фракції “Слуга народу” з кандидатом має відбутися перед позачерговим пленарним засіданням ВР, яке заплановане на 13:00 24 квітня.

 

Facebook показуватиме країну походження «передвиборчих» постів

Соціальні мережі Facebook і Instagram відкриють доступ до інформації про геолокацію власників найпопулярніших акаунтів, чиї пости пов’язані із виборами.

Про це повідомляється у блозі компанії – Укрінформ.

«Ми хочемо переконатися, що люди користуються нашими послугами достовірно і можуть зрозуміти, хто стоїть за публікаціями, які вони бачать. Це особливо важливо, коли йдеться про вибори, тому ми робимо додаткові кроки, щоб зробити сторінки та акаунти з великою аудиторією прозорішими», – написали менеджери з продуктів Аніта Джозеф і Джорджина Шиді-Колієр..

Дані про місцезнаходження будуть вказуватися у кожному пості, який опублікує людина.

Найближчим часом функція стане доступною тільки в США.

Представники соцмережі відзначили, що особливу увагу буде приділено профілям, власники яких знаходяться за межами країни, але мають велику аудиторію в США.

“Ці зміни – частина наших більш широких зусиль щодо захисту виборів та збільшення прозорості Facebook та Instagram, що вживаються для того, щоб люди могли приймати більш обґрунтовані рішення щодо постів, які вони читають, яким довіряють і якими діляться”, – йдеться у публікації.

Як повідомлялося, президентські вибори в США заплановані на 3 листопада 2020 року.

 

Жодна партія не повідомляла про відмову від держфінансування – глава НАЗК

Жодна партія ще не зверталася до НАЗК з приводу відмови від державного фінансування.

Про це в інтерв’ю “РБК-Україна” заявив глава НАЗК Олександр Новіков, відповідаючи на питання, чи надходили до НАЗК відповідні заяви від будь-якої з партій, в тому числі і від партії “Слуга народу”. – Укрінформ

“Жодна партія до нас не зверталася”, – сказав Новіков.

Він зазначив, що до 21 квітня партії мали можливість відмовитися від фінансування тільки на всі п’ять років каденції Верховної ради.

За словами глави НАЗК, з 21 квітня набув чинності закон, в якому йдеться, що партія може відмовитися від фінансування за квартал.

Як повідомлялося, раніше голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко повідомив, що політсила відмовляється від державного фінансування діяльності партії на 2020 рік, яке передбачено законом. Однак пізніше журналісти Bihus.info виявили, що заява про відмову від бюджетних коштів не надходила в НАЗК, в компетенції якого приймати рішення, а узгодити таку відмову тільки на рік не дозволяє закон.

 

“Слуга народу” переконує, що відмовилася від держфінансування – лист вже у НАЗК

Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко підписав листа до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо відмови політсили від бюджетного фінансування до кінця року.

Про це повідомила заступник голови фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук у Facebook – Укрінформ.

“Ми відмовилися від бюджетного фінансування до кінця 2020 року. Крапка! Голова партії «Слуга Народу» Олександр Корнієнко підписав відповідного листа, який сьогодні було передано і зареєстровано в НАЗК. Тому «не читайте перед обідом радянських газет», які розганяють зраду. Ми виконали свою обіцянку”, – заявила Кравчук.

Депутат нагадала, що раніше українське законодавство дозволяло відмовитися від держфінансування лише на всю парламентську каденцію партії.

“Нам довелося внести зміни до державного бюджету і проголосувати їх в сесійній залі, щоб дати можливість відмовлятися від грошей поквартально”, – зазначила Кравчук.

За словами Кравчук, держфінансування партії “Слуга народу” на 2020 рік – приблизно 140 млн грн. Своїм листом до НАЗК політсила відмовляється від бюджетних грошей на 3 та 4 квартали, тобто 70 млн гривень, щоб спрямувати їх на боротьбу з коронавірусом.

“Але кошти за 1 та 2 квартали ми також передамо на подолання COVID-19, просто зробимо це в інший спосіб. Законодавство не дозволяє віддати їх напряму – оскільки благодійність не є статутною діяльністю партії. Тому ми профінансуємо громадські організації, які й займатимуться закупівлею медикаментів, медзасобів та обладнання для боротьби з вірусом”, – пояснила Кравчук.

Вона додала, що контролюватимуть діяльність цих організацій депутати-мажоритарники від “Слуги народу”, а в тих округах, де мажоритарників у партії немає – депутати-списочники, закріплені за цими округами, чи регіональні осередки. Кравчук наголосила, що партія детально звітуватиме про витрачені кошти.

Депутат також висловила бажання, щоб цю естафету підхопили інші парламентські партії.

Як повідомлялося, раніше голова партії “Слуга народу” Корнієнко заявив, що політсила відмовляється від державного фінансування діяльності партії на 2020 рік, яке передбачено законом.

Водночас глава Нацагентства із запобігання корупції Олександр Новіков 23 квітня заявив, що жодна партія ще не зверталася до НАЗК з приводу відмови від державного фінансування.

 

Освітян діаспори запрошують до участі у всесвітньому конкурсі на найкращий дистанційний урок

Світова координаційна освітньо-виховна рада Світового конґресу українців (СКУ) та Національна українська освітня рада при Конґресі українців Канади (КУК) оголосили всесвітній конкурс для вчителів та науковців «Найкращий дистанційний урок».

Про це йеться на сайті СКУ – Укрінформ.

«Дорогі освітяни! У зв’язку з введенням карантину в навчальних закладах Світова координаційна освітньо-виховна рада Світового конґресу українців (СКУ) та Національна українська освітня рада при Конґресі українців Канади (КУК) оголосили всесвітній конкурс для вчителів та науковців «Найкращий дистанційний урок», – йдеться у повідомленні.

Мета конкурсу – допомогти дітям закордонних українських шкіл здобути знання з предметів українознавства (української мови, літератури, історії, географії та культури) за допомогою дистанційних уроків.

В СКУ заохотили всіх вчителів та науковців різних галузей розробити комлексний дистанційний урок для учнів українських шкіл діаспори, заповнити анкету за посиланням до 15 травня 2020 р.

Комплексний дистанційний урок повинен включати: для учнів – презентацію у форматі PowerPoint, інтерактивне завдання для різних рівнів, прави для самостійної роботи. Для вчителів – план уроку та методичні поради, схему оцінювання (рубрика), спосіб оцінювання (використовуючи диференційний підхід), додаткові джерела / ігри / відео.

Також передбачено урок для вікової категорії або для конкретного предмеру: садочок / дошкілля, 1 – 11 клас (один переможець в кожному класі), мова, культура, історія, література, географія.

Голосування за найкращі дистанційні уроки відбудеться 1 червня.

Переможці конкурсу в кожній категорії отримають грошові винагороди.

Після голосування вчителі – учасники конкурсу отримають доступ до Google Drive та до всіх дистанційних уроків.

Термін подання матеріалів дистанційного уроку: 15 травня 2020 р.

З усіх питань можна звертатися до Оксани Левицької: olevytska@rogers.com або до Тетяни Сунак: tatiana.sunak@tdsb.on.ca.

 

Про можливий конфлікт інтересів у справі Чорновол до НАЗК поки ніхто не звертався

Щодо можливого конфлікту інтересів у справі колишнього народного депутата Тетяни Чорновол звернень до НАЗК ні від першого заступника глави ДБР Олександра Бабікова, ні від самої Чорновол, ні від будь-кого іншого не надходило.

Про це в інтерв’ю “РБК-Україна” заявив глава НАЗК Олександр Новіков – Укрінформ.

“Щодо можливого конфлікту інтересів у цій справі, то до нас звернень ні від Бабікова, ні від Чорновол, або когось іншого не надходило”, – сказав Новіков.

Він нагадав, що НАЗК направило додатковий запит до ДБР з приводу наявності конфлікту інтересів у тих справах (щодо подій періоду Майдану – ред.), про які НАЗК не було відомо і стало відомо тільки після висвітлення інформації про підозру Чорновол.

“До нас раніше звертався Бабіков, оскільки він сам не зацікавлений у тому, щоб отримати протокол від НАЗК про конфлікт інтересів. Ми йому роз’яснили, що фактично має місце потенційний конфлікт інтересів”, – уточнив Новіков.

Разом з тим, за словами глави НАЗК, цей потенційний конфлікт інтересів стане реальним, тільки якщо Бабіков стане в.о. директора ДБР і почне приймати рішення щодо тих справ, де він раніше був захисником, або щодо тих людей, які ведуть ці справи.

Як повідомлялося, 20 березня в НАЗК повідомили, що у Бабікова, який працював у юридичній фірмі, що представляла інтереси експрезидента Віктора Януковича, може виникнути конфлікт інтересів за умови його призначення в.о. глави бюро.

10 квітня в будинку Чорновол співробітники ДБР провели обшук. Згодом ДБР поінформувало, що Чорновол повідомили про підозру в умисному вбивстві в результаті підпалу офісу Партії регіонів в 2014 році.

Глава Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що у справі Тетяни Чорновол очевидна жага помсти.

16 квітня Печерський суд обрав Тетяні Чорновол запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслета.

 

Депутат Гончаренко позивається до Кабміну через закриття метро

Народний депутат із фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко подав в Окружний адміністративний суд Києва позов до Кабінету міністрів через рішення про закриття метро.

Про це Гончаренко повідомив у Telegram і оприлюднив скріншоти позовної заяви – Укрінформ.

“Подав позов до Окружного адміністративного суду на рішення Кабінету міністрів України про закриття метро. Я вважаю цей крок абсолютно незаконним та навіть злочинним проти українців”, – написав Гончаренко.

Депутат зазначив, що “тисячі людей, які забезпечують життєдіяльність мільйонних міст, серед яких медичний персонал, вже понад місяць не можуть дістатися на роботу до лікарень”.

“Так не може тривати далі. Тож я вимагаю, аби людям, яким треба діставатися на роботу, зокрема медикам, що зараз на передовій боротьби з хворобою, відкрили можливість користуватися транспортом”, – сказав Гончаренко.

Як повідомлялося, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. В рамках обмежувальних заходів було закрито, зокрема, заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків. Також зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

 

В’ятрович: СБУ зобов’язали розслідувати можливу держзраду Єрмака і Кучми

Суд задовільнив скаргу народного депутата від фракції “Європейська солідарність”, ексголови Інституту національної пам’яті, зобов’язавши Службу безпеки внести до ЄРДР відомості щодо можливої державної зради Андрієм Єрмаком та Леонідом Кучмою.

Про це В’ятрович повідомив у Facebook – Укрінформ.

“Суд задовільнив мою скаргу щодо бездіяльності СБУ і зобов’язав Службу не пізніше як за 24 години внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені у моєму звернені, і розпочати розслідування можливої державної зради Єрмаком та Кучмою”, – написав депутат.

Як повідомляв Укрінформ, 31 березня керівник Офісу Президента Андрій Єрмак зазначав, що консультації з міжнародними партнерами щодо створення так званої консультативної ради при політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи тривають.

На засіданні Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі 11 березня, на якому були присутні керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак і заступник керівника Адміністрації президента РФ Дмитро Козак, було досягнуто домовленості про створення Консультативної ради в складі політичної підгрупи ТКГ після консультацій з представниками ОБСЄ, Франції і ФРН щодо виконання домовленостей, досягнутих під час саміту в нормандському форматі.

13 березня представники політичної партії “Слуга народу” заявили про неприпустимість участі представників ОРДЛО в переговорах України з РФ в рамках Тристоронньої контактної групи.

Пізніше Єрмак запевнив, що формат переговорів ТКГ в Мінську у складі представників України, Російської Федерації та Організації з безпеки і співробітництва в Європі залишається незмінним.

 

НАЗК іще перевіряє переліт Єрмака з Мінська

Національне агентство з питань запобігання корупції ще продовжує перевірку обставин перельоту з Мінська глави Офісу Президента України Андрія Єрмака на літаку, який, за даними ЗМІ, належить бізнесменові Віктору Пінчуку.

Про це заявив глава НАЗК Олександр Новіков у інтерв’ю РБК-Україна – Укрінформ.

“Перевірка ще триває. Ми направили запит до компанії, яка надала цей літак, і до Офісу Президента також направили (запит – ред.)”, – сказав Новіков.

За його словами, щодо ситуації з Єрмаком “ці відносини не можна трактувати як міждержавні, тому що літак був український і посадова особа – українець”.

“Тут … лише за результатами перевірки зможемо сказати, чим вона є. Зараз ми не маємо жодного документа, але запити вже відправили”, – уточнив Новіков.

Як повідомлялося, в ЦПК раніше заявили, що НАЗК перевірить законність безкоштовного перельоту глави Офісу Президента Єрмака з Мінська до Києва після засідання Тристоронньої контактної групи.

Зокрема, 11 березня 2020 року журналісти програми “Схеми: корупція в деталях” зафіксували прибуття Єрмака приватним літаком з Мінська, яким зазвичай користується олігарх Віктор Пінчук.

Сам Єрмак сказав, що переліт запропонував йому другий президент України, тобто тесть Пінчука Леонід Кучма. За словами Єрмака, він не знає, хто саме оплатив цю поїздку.

Тим часом деякі юристи вважають, що цей приватний переліт на літаку бізнесмена має всі ознаки подарунка.

 

Справа Шеремета: поліція підтвердила обшуки у Кузьменко

За місцем проживання співмешканця підозрюваної у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, волонтерки і лікарки Юлії Кузьменко працівники поліції проводять обшуки.

Про це у коментарі Укрінформу повідомила речниця Нацполіції Оксана Блищик.

«В рамках розслідування кримінального провадження слідчі Головного слідчого управління (Нацполіції – ред.) проводять санкціоновані судом слідчі дії за місцем проживання співмешканця Юлії Кузьменко», – повідомила Блищик.

Як повідомляв Укрінформ, адвокат Кузьменко Тарас Безпалий повідомив у четвер у Facebook, що з 6:20 ранку проходять масові обшуки у підозрюваної у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета лікарки і волонтерки Юлії Кузьменко та її близьких.

Як повідомлялося, про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 12 грудня 2019 року.

Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Кузьменко й Антоненко наразі перебувають у СІЗО. У Дугарь запобіжний захід – у вигляді нічного домашнього арешту.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

 

Адвокат розповів, що вилучили під час обшуків у співмешканця Кузьменко

Під час обшуку за місцем проживання співмешканця підозрюваної у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, лікарки і волонтерки Юлії Кузьменко вилучили старі SIM-картки, Wi-fi роутер і мисливський карабін.

Про це у коментарі Укрінформу повідомив її адвокат Тарас Безпалий.

«Що стосується того, що вилучено, то вилучено декілька стартових пакетів, старі SIM-картки, Wi-fi роутер і мисливський карабін, який належить Петру Кияну (співмешканець Кузьменко – ред.) на законних підставах. Більше нічого не вилучалося», – сказав Безпалий.

Як повідомлялося, ранці 23 квітня Безпалий повідомив про обшуки за місцем мешкання Кузьменко і її близьких.

Згодом у поліції повідомили, що за місцем проживання співмешканця Кузьменко працівники поліції проводять обшуки.

Про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 12 грудня 2019 року.

Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Кузьменко й Антоненко наразі перебувають у СІЗО. У Дугарь запобіжний захід – у вигляді нічного домашнього арешту.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

 

Шмигаль на Закарпатті відвідав обласну лікарню та пункт пропуску “Чоп”

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ході робочої поїздки в Закарпатську область відвідав Закарпатську обласну клінічну лікарню імені Андрія Новака, яку визначено однією з опорних для госпіталізації пацієнтів із COVID-19.

Про це інформує Урядовий портал – Укрінформ.

«Сьогодні з собою в літаку ми привезли на Закарпаття частину засобів індивідуального захисту, які Офіс Президента постійно доправляє в Україну. Частку цієї поставки ми передали для потреб області, а іншу доправили в лікарню», – зазначив Шмигаль.

Він також повідомив, що сьогодні Україна йде помірним сценарієм поширення COVID-19 і це означає, що превентивні заходи були запроваджені вчасно. Очільник уряду додав, що робота медиків, зараз перебувають «на передовій» у боротьбі з коронавірусною хворобою, має оплачуватися належним чином, а лікарі мають бути повністю забезпечені усіма засобами індивідуального захисту.

Прем’єр-міністр також відвідав пункт пропуску «Чоп (Тиса)-Захонь», де заслухав доповідь в.о. начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Віктора Івануса та начальника Чопського 94-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України Руслана Цапюка. Під час поїздки Шмигаль ознайомився з сучасними засобами контролю на Закарпатській митниці. Також обговорювалася проблема мосту «Чоп – Загонь» через річку Тиса, що на кордоні з Угорщиною. Міст був побудований у 1996 році і наразі потребує капітального ремонту.

Прем’єр-міністр доручив вивчити документи та надати пропозиції з вирішення проблеми з мостом.

Як повідомляв Укрінформ, 23 квітня на Закарпатті з робочою поїздкою перебуває прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Раніше в мережі показали антисанітарні умови у громадській вбиральні на КПП “Тиса”, який є одним із найбільш завантажених пунктів пропуску на Закарпатті, там черги на перехід кордону можна чекати по 7 годин і більше. А громадська вбиральня не працює з осені минулого року.

 

Новий голова Закарпатської області отримав від ОП три завдання

Три ключові завдання, які в Офісі Президента ставлять перед Олексієм Петровим як новим головою Закрапатської ОДА, — це ефективний бюджетний менеджмент, успішне завершення реформи децентралізації в області та залучення інвестицій.

Про це на брифінгу 23 квітня в Закарпатській ОДА сказав перший заступник керівника Офісу Президента України Сергій Трофімов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Три ключові завдання, які ми ставимо перед Олексієм Петровим як новим головою Закрапатської ОДА, — це ефективний бюджетний менеджмент, успішне завершення реформи децентралізації на Закарпатті та залучення інвестицій в область”, – сказав він.

“Ефективний менеджмент в бюджетній частині, що я маю на увазі? Це ефективне та цільове використання коштів на розвиток регіону, на інвестиції, також — антикорупційні дії в частині роботи з бюджетними коштами”, – акцентував Трофімов.

Щодо завершення реформи децентралізації, за словами Трофімова, йдеться про завершення реформи в регіоні за принципом спроможності громад.

Третє завдання також дуже важливе — це залучення інвестицій в розвиток регіону.

“Звісно, що кадрові питання будуть наслідками роботи в цих напрямках. Хто дужає — той залишається, хто ні — того міняють на більш ефективного кандидата”, – наголосив Трофімов.

За його словами, в Офісі Президента немає жодних питань до доброчесності голови Закарпатської ОДА Олексія Петрова, тут його вважають ефективною людиною в кризових умовах.

“У нас немає ніяких питань до доброчесності Олексія Петрова. А є повага, є довіра”, – сказав Трофімов.

Він також зазначив, що логіка призначення Петрова на Закарпаття дуже проста.

“Це – ефективна людина в кризових умовах. Тому все дуже просто”, – наголосив Трофімов.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Прем’єр-міністр Денис Шмигаль представив на Закарпатті нового голову ОДА Олексія Петрова.

З грудня минулого року і до сьогодні обов’язки голови Закарпатської ОДА виконував Олексій Гетманенко.

Указ Президента на призначення Олексія Петрова головою Закарпатської ОДА з’явився сьогодні, 23 квітня.

Раніше Петров займав посаду начальника управління СБУ в Кіровоградській області, 17 квітня 2020 року Зеленський своїм указом звільнив його з цієї посади.

Олексій Петров – офіцер СБУ, генерал-майор (звання отримав у 2018 році). Кандидат юридичних наук. Петров керував Департаментом контррозвідки Служби безпеки України з 2017 по 2019 роки.

Згідно з Єдиним державним реєстром декларацій, Петров 13 квітня подав декларацію як кандидат на посаду голови Закарпатської обласної держадміністрації. В декларації за 2019 рік він вказав дохід 597,6 тис. грн зарплати (середньомісячна зарплата 49,8 тис. грн) за основним місцем роботи в СБУ. Крім того, він задекларував готівкою 980 тис. грн. У його дружини готівкою 1,25 млн грн. Дружина посадовця Ірина Петрова є власницею двох товариств із обмеженою відповідальністю і торгової марки.

 

Колишній начальник контррозвідки СБУ став головою Закарпатської області – ЛБ

Петров у 2017 році затримав російського шпигуна в Кабміні.

Колишній начальник контррозвідки Служби безпеки України Олексій Петров став головою Закарпатської обласної держадміністрації.

Про це йдеться в указі президента Володимира Зеленського №151/2020.

До цього Петров очолював управління СБУ в Кропивницькому, а перед цим із лютого 2017 року до серпня 2019 року був начальником контррозвідки СБУ. У грудні 2017 року Петров провів операцію із затримання російського шпигуна в Кабміні, яким виявився заступник керівника протоколу прем’єр-міністра Володимира Гройсмана Станіслав Єжов.

У четвер, 23 квітня, Петров почав виконувати обов’язки глави ОДА.

Колективу обладміністрації його представили прем’єр-міністр Денис Шмигаль і перший заступник глави Офісу президента Сергій Трофимов.

Трофимов розповів, що перед Петровим поставлено три ключові завдання: ефективне наповнення бюджету і його цільове використання; успішне завершення створення громад; залучення інвестицій у розвиток регіону.

 

Колишнього СБУшника призначили главою Закарпатської ОДА – УП

Президент Володимир Зеленський призначив головою Закарпатської ОДА Олексія Петрова, якого звільнив з посади начальника Управління СБУ в Кіровоградській області.

Джерело: указ президента № 151

Що передувало: 17 квітня Зеленський звільнив Олексія Петрова з посади начальника Управління СБУ в Кіровоградській області.

Призначений на ту посаду Петров був у серпні 2019 року.

Тоді ж журналісти Bihus.info з’ясували, що перед першим туром президентських виборів він приватизував службову квартиру площею понад 170 кв м у центрі Києва.

Передісторія:

24 грудня 2019 року президент Володимир Зеленський вирішив звільнити голову Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка і главу Львівської ОДА Маркіяна Мальського.

До того в.о. голови Закарпатської ОДА був Олексій Гетманенко.

 

Рік Президента. Факти та маніпуляції у фільмі Зеленського

“Українська Правда”

“Я, може, буду єдиною людиною-президентом країни, яка готова говорити відверто: ось у нас була програма, ось що ми з неї зробили, можна проаналізувати. Або що не зробили і чому”, – говорить Зеленський, сидячи у напівтемному кабінеті Офісу президента. Це кадр з фільму-інтерв’ю, присвяченого першій річниці глави держави.

Вже традиційно для підбивання підсумків він обирає не телекамери ЗМІ, а свої – більш комфортні. Перспективи ж реальної пресконференції до річниці виглядають туманними.

Тому поки залишається послідувати рекомендаціям президента і проаналізувати його слова про досягнення та звірити їх з реальністю.

Про те, скільки у них правди, читайте нижче.

“Я впевнений, що за мою каденцію ми закінчимо цю війну”

Пряма мова: “Ми не змогли поки що повністю припинити вогонь …

…. Повернули полонених, і це перший крок. Розморозили “нормандську зустріч” через декілька років, і це другий крок, дуже важливий”. 

“Нормандська зустріч” у Парижі справді відбулася вперше за тривалий час. Минуло понад три роки відколи з лідерами Франції, Німеччини та Росії зустрічався попередник Зеленського Петро Порошенко.

На зустрічі у грудні 2019 року домовилися про обмін за принципом “всіх на всіх” і розведення у трьох пунктах на лінії зіткнення. Не домовилися про передачу контролю над кордоном: Зеленський прагнув його отримати до виборів, Путін – передати після. “Ніхто країну не здав, нічого такого не підписано”, – підсумовує президент “нормандську зустріч”.

Пряма мова: “Якщо немає майданчика, на якому можна домовитися про закінчення війни, то ти ніяк її не закінчиш”.

Цими словами президент заперечує свою відому передвиборну фразу “Перш за все треба припинити вогонь. Треба просто перестати стріляти”.

Пряма мова: “Я впевнений, що за мою каденцію ми закінчимо цю війну”.

Ні на що, окрім як на слова президента, у цьому питанні покластися поки не вдається. Від Володимира Путіна – очікувано жодних заяв про готовність російської армії піти з Донбасу, як і про визнання там її присутності. Штаб ООС щоденно звітує про нові обстріли, майже щоденно – про поранених і загиблих на фронті.

Пряма мова: “Я готовий працювати один рік, якщо Мінський процес не працюватиме, ми готові змінювати тактику. Рік ще не пройшов”.

Про Тристоронню контактну групу, яка засідає у Мінську, за Зеленського найгучніше чули двічі – у жовтні 2019-го і у березні 2020-го. Обидва рази рішення, на які погоджувалася українська сторона, більше критикували, ніж підтримували.

У жовтні Україна погодилася на формулювання формули Штайнмаєра, яка передбачає закріплення особливого статусу Донбасу після проведення виборів на окупованих територіях. Чим породила кілька акцій новоствореного руху “Ні капітуляції!”.

За кілька місяців, у березні, попередньо погодилася на створення Консультативної ради з представниками тимчасово окупованих територій. До неї мали б увійти 10 представників української влади та, власне, 10 жителів територій, які вже 6 років перебувають під російською окупацією. Росія, країна-окупант, за таким планом отримала б статус спостерігача на рівні Франції та Німеччини.

План викликав не лише акції перед Офісом президента, а й обурення всередині пропрезидентської фракції.

Після новин про Консультативну раду під дверима ОПУ, попри карантин, почалася безстрокова акція протесту “Весна на граніті”. Її учасники вимагають від Зеленського припинити “курс на зближення з Росією” або піти з посади.

“Всі міжнародні лідери точно мене підтримують”

Пряма мова: “До виборів казали, що  я буду “нерукопожатий”, зі мною ніхто не буде зустрічатися, Америка не буде зі мною зустрічатися…

Тепер всі світові лідери знають мене і точно дуже мене підтримують”.

Важко однозначно узагальнити, що всі світові лідери підтримують Зеленського. Проте президент проводить чималу кількість міжнародних зустрічей найвищого рівня, на яких він є “рукопожатим”, йдеться і про вищезгадану “нормандську зустріч” у Парижі. Крім того, ЄС продовжує виділяти фінансову підтримку Україні та запевняє у незмінності санкцій проти Росії.

Щодо міжнародних відносин України та США, за рік президентства Зеленського відбулася зустріч із віцепрезидентом Майклом Пенсом. У Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН пройшла зустріч із президентом США Дональдом Трампом, а головне – зберігається двопартійна підтримка України у Конгресі.

Така взаємодія, втім, ускладнюється через скандал із умовною назвою “Українаґейт”, коли Трамп нібито намагався за допомогу Україні позбавитися свого найбільшого конкурента Джо Байдена. Але Зеленський і сам на нього натякає, кажучи, що, мовляв, “не будемо говорити, з якої причини всі нас в Америці тепер знають”.

“Українець став власником землі”

Пряма мова: “В Конституції написано, що власником землі є громадянин України. Це правда чи ні? Ні, бо власників землі у нас немає. Земля торгується, але це тіньовий бізнес. Ми зняли мораторій. Це тільки початок… Але українець уже став власником своєї землі”.

Верховна Рада, не без постійної мотивації з боку Зеленського, справді ухвалила закон про ринок землі. Він передбачає поетапне запровадження обігу земель, який був заблокований сумнозвісним мораторієм на продаж.

Прийняття закону про ринок землі далось команді Зеленського нелегко і стало реальним після включення цього питання у список обов’язкових вимог МВФ для отримання нової програми співпраці.

Розгляд закону в Раді розтягнувся на кілька місяців через більш як 4 тисячі правок від “опозиції”. У підсумку зняти мораторій на продаж землі партія Зеленського, хоч і має формальну монобільшість, змогла лише за рахунок підтримки цього закону фракціями “Голос”, “Євросолідарність” та орієнтованої на аграрного олігарха Андрія Веревського групи “Довіра”.

Президент “не бере”

Пряма мова: “Вам усі скажуть у світі, що змінилось в Україні: наверху ніхто нічого “не бере”, президент нічого “не бере”.  Жодної копійки. На державні установи, державні банки, ДПшки немає людей, яких я за гроші поставив. Жодної людини. Нижче є проблеми. На середній ланці є багато чиновників, які працюють по 15-20 років, вони “незмінні”, я впевнений, що вони не зміняться, їх усіх треба чистити”.

За майже рік при владі президент Володимир Зеленський не був пов’язаний із жодним корупційним скандалом. Інформації про особистий інтерес президента в якихось схемах не було.

Однак “нижче” були проблеми. Першим непублічним скандалом стала спроба так званої “групи Павлюка” у фракції “Слуги народу” отримати гроші від людей олігарха Ріната Ахметова. Тоді після скандалу на Банковій гроші начебто змусили повернути, а групу розпустили.

Другим скандалом у Раді стало голосування за так звані “майданчики Яценка”, коли деяких депутатів звинуватили в отриманні хабарів за внесення потрібних депутату Яценку правок. Та історія закінчилась гучним проходженням поліграфів фігурантами скандалу.

Третім і найгучнішим корупційним скандалом епохи Зеленського стали так звані “плівки Лероса”. На оприлюднених депутатом СН Гео Леросом відеозаписах рідний брат глави Офісу президента займається продажем державних посад. За цим фактом порушено одразу кілька справ як проти Дениса Єрмака, так і проти викривача Лероса.

Досі президент Зеленський цей скандал не коментував, а главу Офісу від роботи не відсторонив.

Полон. “Ми повертаємо всіх українців”

Пряма мова:”Перше повернення людей – це було повернення наших моряків. Другий план був – повернути наших політв’язнів, які сиділи багато років і без шансів, усі казали – без шансів”.

За перший рік президентства Зеленського Україна справді повернула політв’язнів, які роками сиділи в російських в’язницях – режисера Олега Сенцова, лівого активіста Олександра Кольченка, журналіста Романа Сущенка та інших. Їх разом із 24 моряками віддали у межах першого обміну з Росією після виборів. Хоча РФ мала звільнити захоплених моряків на виконання рішення трибуналу ООН.

Пряма мова: “Я впевнений в тому, що я маю рацію: за одного нашого військового я б віддав 50, 100 беркутівців “. 

Так Зеленський у фільмі відгукується про другий обмін, під час якого Україна віддала на окуповані території 5 ексбійців спецпідрозділу “Беркут”: Олега Янішевського, Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Сергія Тамтуру й Олександра Маринченка. Усі вони – обвинувачені у розстрілах 48-ми і пораненні 80 людей на Майдані 20 лютого 2014 року.

Заради їхнього звільнення тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка вивів зі справи Майдану 4 прокурорів, які займалися нею кілька років.

Противники обміну і родичі загиблих на Майдані ніч у сніг стояли під Лук’янівським СІЗО, аби заблокувати вивезення трьох ексберкутівців на обмін, утім їм це не вдалося.

Пряма мова: “Ми повертаємо всіх українців, як-то полонені, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях “ДНР”, “ЛНР”, у тюрмах, яких катують”.

Президент розумно використав теперішній час дієслова “повертати”, аби йому складніше було дорікнути тими громадянами, яких уже кілька років чекають з полону.

А замість них повертають інших людей, історії яких викликають питання, – підозрюваних у кримінальних злочинах та навіть колишніх бойовиків.

На цей третій, нещодавній, обмін знову не потрапили Віталій Матюшенко, Ізабелла Пех і Юрій Ставцев. Близькі полонених адресували Зеленському флешмоб #ПогововорітьЗНами.

Боротьбі з коронавірусом заважає медична реформа

Пряма мова: “Зараз дуже багато питань до медичної реформи. 

Найголовніший мінус… це моє враження, я ж не міністр охорони здоров’я, те, що я бачу…

Особливо коронавірус показав, що це за медична реформа. Він показав: лікарні не готові. Кількість інфекційних ліжок не готова до такого виклику”.

Зеленський заявляє, що в пандемію Україна зайшла з непідготовленими лікарнями та низькими зарплатами лікарів. Але забуває зазначити, що коронавірус ми зустріли з нереформованими лікарнями системи Семашко, які дістались в спадщину від Радянського Союзу і до яких нова медична реформа не має стосунку.

Люди часто плутають реформу первинної ланки медицини (сімейні лікарі та педіатри), яка була запроваджена в Україні, та вторинної ланки — лікарні, вузькопрофільні спеціалісти.

Сплутав це і президент.

Реформа другої хвилі та лікарів другої ланки медицини, коли якраз черга і мала дійти до лікарень, почалася лише 1 квітня приблизно через два тижні після оголошення карантину. А сам президент в день зміни Кабміну заявив, що Україна не готова до другого етапу реформу.

Під час пандемії нового захворювання у світі стагнують найкращі медичні системи. У глибокій кризі Іспанія, Італія, США тощо, до яких жодного відношення не має українська медична реформа. Карантин в країні якраз і мав на меті дати час медичній системі підготуватися до боротьби.

Свинарчук, Порошенко і справа Гандзюк. “Весняні посадки” тривають

Пряма мова: “Пашинський, свинарчуки і ще багато прізвищ там є, є і кримінальні авторитети”.

Одне із головних передвиборчих гасел команди Зеленського звучало так: “Весна прийде – саджати будемо”. У фільмі Зеленський досить побічно, але згадує про арешти, проведені його командою. Президент майже не назвав конкретних справ, але автори фільму зробили це за нього.

Судячи зі вмонтованих уривків новинних сюжетів своїми досягненнями влада вважає такі підозри і затримання:

Олег Гладковський (попереднє прізвище – Свинарчук), колишній заступник секретаря РНБО, давній бізнес-партнер Петра Порошенка.

Був затриманий у жовтні минулого року, вийшов з-під арешту під заставу. Однак це затримання не стосується корупційних оборудок в оборонці, на які звернули увагу журналісти і які були одним із лейтмотивів передвиборчої боротьби Зеленського.

Гладковського підозрюють у зловживанні владою під час державної закупівлі автомобілей корпорації “Богдан”, пов’язаної з ним, та у брехні в декларації.

Бізнесмен Вадим Альперін, відомий як “хрещений батько контрабанди”.

Його затримували і за часів Петра Порошенка. Наразі – звільнений під заставу, але порушив її умови, коли не здав всі закордонні паспорти.

Максим Микитась, екснардеп, забудовник, близький до мера Києва Віталія Кличка.

Підозрюваний в оборудках з квартирами для Нацгвардії. Вийшов під заставу, пізніше намагався вилетіти в Лондон, але був знятий з рейсу.

Сергій Пашинський, колишній народний депутат від “Народного фронту”.

Підозрюваний не в корупційному злочині, а в стрілянині. Ця справа розслідувалась і за попередньої влади, однак тоді була закрита.

Юрій Гримчак, ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій.
Був одним із перших високопосадовців, затриманих нібито на хабарі. Однак офіційна підозра спершу звучала як “шахрайство” (тобто не справжній хабар, а обман), потім вона була пом’якшена до “зловживання впливом”. Нині під нічним домашним арештом.

Ярослав Дубневич, депутат попереднього та нинішнього скликань.
Став першим, з кого зняли недоторканність у парламенті 9 скликання через підозру у привласненні держкоштів. Підозру депутату готували і за минулої влади, але так і не дали їй ходу.

Олег Ляшко, екснардеп, лідер “Радикальної партії”.

Отримав підозру, не пов’язану із корупцією, – за бійку з депутатом Андрієм Герусом. Ще за попередньої влади стосовно Ляшка розслідувалось щонайменше дві корупційні справи: про можливий хабар у вигляді виграшу в лотерею та незаконне збагачення.

Олексій Левін, експомічник депутата Херсонської обласної ради.

Його затримання у Болгарії та швидка екстрадиція в Україну – дійсно серйозне зрушення у розслідуванні нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк. Левін у ній є одним із підозрюваних в організації злочину.

Допити Петра Порошенка.

П’ятий президент після програшу на виборах став фігурантом щонайменше півтора десятка кримінальних справ. Чимала кількість із них – помста Андрія Портнова, ексзаступника голови Адміністрації Віктора Януковича.

Жодної підозри Порошенку не оголосили. Однак її текст був підготовлений. ДБР хотіло пред’явити експрезиденту “захоплення влади” та “зловживання нею”.

Документ викликав сумніви в об’єктивності.

У той же час президент не згадав про корупційний скандал, яким уже обзавелось його оточення. Ще в ролі кандидата він обіцяв карати порушників у своїй команді. Ба більше, Зеленський обіцяв подати у відставку, якщо в нього з’явиться “свій Свинарчук”.

У кінці березня були оприлюднені відеозаписи, які свідчать, що брат голови Офісу президента проводив співбесіди з кандидатами на державні посади і, можливо, брав за це гроші. Лише за 4 дні у Зеленського відреагували, сказавши, що ніхто з тих відео посад так і не отримав, але “всі викладені факти мають бути ретельно перевірені”.

Було розпочато розслідування одразу за кількома статтями, більшість з них стосується самого факту ведення записів і їх оприлюднення, фігурантом, ймовірно, є депутат, який злив “плівки”.

Ще одна справа, яка могла би бути у переліку досягнень, – затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Адже Зеленський перед виборами публічно вимагав від свого опонента відповісти, чому злочин не розслідуваний. А потім, уже у статусі президента, особисто приходив на брифінг щодо результатів слідства і дякував правоохоронцям за “відповіді”.

Але з того часу до офіційної версії з’явилось чимало питань, а правоохоронці не завжди можуть на них відповісти. Чи змінив Зеленський свою думку?

Запущена судова реформа й Антикорупційний суд

Пряма мова: “Корумповані суди лякають інвесторів. Лякають не менше за вибухи, чесно кажучи, та постріли. Усвідомлюючи це, ми нарешті запустили роботу Вищого антикорупційного суду, почали очищення Верховного суду та всієї судової системи”.

Зеленський поклав на суди відповідальність за те, що затримані нині не під арештом. Президент каже, що судова система потребує перезавантаження:

“Вона не працює. Вона не працює справедливо. Вона, може, й працює професійно, але в іншу сторону… Ми підготували судову реформу, складну. Ми це зробимо”.

Команда Зеленського справді досить швидко запустила судову реформу. Але лише формально. Президент її ініціював, закон був ухвалений парламентом і вже 4 листопада минулого року підписаний Зеленським. Він передбачав скорочення штату суддів Верховного суду, своєрідну “люстрацію” для членів Вищої ради правосуддя, утворення комісії з питань доброчесності та етики.

Деякі норми критикувала голова Верховного суду, правозахисники і міжнародні організації, посольства ЄС і Канади та Венеціанська комісія.

Спершу був заблокований перезапуск Вищої кваліфкомісії, яка власне і мала би обирати нових суддів. Положення про конкурс до неї не влаштувало міжнародні організації, і вони не подали вчасно своїх експертів. А без цього перезапуск неможливий.

А в березні цього року Конституційний суд визнав незаконними деякі пункти судової реформи.

Правдою є й те, що в країні запрацював довгоочікуваний Антикорупційний суд. Однак його створення та формування було запущено до приходу Володимира Зеленського до влади і тривало з 2018 року. Тому навряд чи це можна назвати заслугою 6-го президента.

Президент не дає вказівки правоохоронцям

Зеленський поскаржився, що співгромадяни очікують від нього обіцяних покарань корупціонерів, але одночасно не хочуть, щоб він втручався в роботу правоохоронців:

Пряма мова: “Впливу президента на правоохоронні органи з тієї точки зору, що цю людину треба посадити, а цю не треба чіпати, – цього впливу немає. Але щотижня визивати їх і казати, де результат – я впевнений, що такий вплив повинен бути. Я впевнений, що саме такий контроль від президента хочуть бачити люди”.

Але незалежність правоохоронців викликає питання. Адже генпрокурора Руслана Рябошапку “посунули” з посади після того, як той не підписав підозру Порошенкові та наважився самостійно шукати підтримки у західних партнерів.

Його заступник Віктор Трепак, який відповідав за успішне затримання за кордоном Олексія Левіна, залишив посаду, звинувативши керівництво у тиску. Для звільнення директора ДБР Романа Труби внесли зміни в закон.

А сам президент “наїжджав” на регіональних правоохоронців, вимагаючи звільнень та доповідей по прізвищах, які йому передавали як прізвища корупціонерів.

Нині Зеленський ще й очікує перезавантаження правоохоронної системи та, можливо, скорочень у ній. Адже ще одним відповідальним за весну без “посадок” президент назвав хаос. Мовляв, 5 правоохоронних органів – це забагато, і вони не можуть розподілити між собою роботу.

Реальне очищення було розпочате в Офісі генпрокурора за часів керівництва Руслана Рябошапки. У результаті тестування вища ланка була скорочена у понад два рази.

Діджиталізація. Україна увійде в трійку найсучасніших

Пряма мова: “З’явилося навіть нове міністерство. Зараз модно говорити про діджиталізацію всієї країни. У нас з’явилося багато всього нового. Найближчими тижнями ми увійдемо в трійку найсучасніших в цьому напрямку країн. 

З’явилась у нас “ДіЯ”. У нас буде електронне ID. Права, техпаспорт і є студентський. А потім буде все. Крім електронного підпису, буде вся твоя нерухомість, весь твій бізнес…”

Після приходу до влади нової команди в уряді було створене Міністерство цифрової трансформації, а у Верховній Раді – відповідний комітет. Обличчям діджиталізації став віцепрем’єр Михайло Федоров, який під час виборів керував діджитал-відділом Зе!команди.

Головним дітищем Мінцифри став портал “ДіЯ”, який має стати цифровим аналогом держави, де громадянин зможе отримувати переважну більшість державних послуг.

У мобільному додатку “ДіЯ” поступово мають з’явитись усі ідентифікуючі документи. Зараз у додатку уже доступні водійські права і техпаспорт авто, студентський квиток, а з 22 квітня – ID-картки та закордонні паспорти.

Україна стала першою країною у світі, де цифрові документи прирівняли до паперових і пластикових.

Однією зі стратегічних завдань діджиталізації Зеленський називає електронне голосування під час виборів.

“Побудуємо всі великі дороги в Україні за 5 років”

Пряма мова: “Велике будівництво, обіцяв і ми це зробимо. Всі головні дороги, які з’єднують міста України, ми побудуємо за 5 років моєї каденції”.

Президент скоріш за все має на увазі ремонт доріг, а не їх будівництво, адже будівництво нової дороги потребує набагато більше ресурсів, ніж капітальний ремонт старих. За теперішніх економічних обставин будівництво виглядає зовсім не реальною обіцянкою, тому будемо припускати, що йшлося саме про ремонт.

Крім того, сама ідея поєднання великих міст якісними дорогами належить не команді Зеленського, а “попередникам”, яких так часто критикує президент. Про це ще у 2018 році казав тодішній глава “Укравтодору” Славомір Новак.

“Мій особистий пріоритет – за 5 років з’єднати між собою якісними дорогами всі обласні центри країни”, – ця заява Новака майже слово в слово схожа на обіцянку Зеленського.

Ще 11 січня 2018 року, за півтора роки до президентства Зеленського, Кабмін затвердив концепцію Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг на 2018-2022 роки. Тоді ж був затверджений обсяг фінансування, необхідний для її виконання, – 322,6 млрд грн, з них кошти державного бюджету – 176 млрд грн.

Ухвалено 180 законів за 8 місяців: недоторканність, відкриті списки, імпічмент, кнопкодавство

Пряма мова: “Не було ще в Україні такої Верховної Ради… Ментально вона інша… Результат є результат: 180 законів за 8 місяців було прийнято в Верховні Раді України. Де є така статистика?”

Як президентська “Слуга народу”, так і Володимир Зеленський особисто йшли на вибори, обіцяючи країні ті чи інші законопроєкти. Деякі з тих обіцянок дійсно досить швидко почали втілювати в життя, змушуючи парламент працювати мало не цілодобово. Це вже увійшло в історію як “турборежим”.

Крім того, команда Зеленського принесла Україні термін “зелений принтер”, коли депутати один за одним голосували закони, спущені з Банкової, і могли навіть не бачити їхній текст.

Верховна Рада 9-го скликання дійсно вже встигла ухвалити 174 закони.

Загалом за час президентства Зеленського парламент уже встиг виконати такі передвиборчі обіцянки:

Зняв депутатську недоторканність

Водночас нововведення передбачають, що відкрити справу стосовно депутата тепер може лише генпрокурор, який належить до “президентської квоти”.

При цьому Зеленський перед виборами обіцяв не лише депутатську, а й президентську недоторканність.

Ухвалив закон про імпічмент

У попередньому скликанні також був проголосований закон, в якому, серед іншого, йшлось про процедуру імпічменту. Однак Володимир Зеленський його не підписав, а ініціював зміни наново. Але відправити президента у відставку, якщо така необхідність виникне, буде однією з найскладніших задач для Ради. Адже лише для її ініціювання потрібні будуть підписи більшості депутатів, а на фінальній стадії свої голоси “за” мають дати не менше як 3/4 парламенту.

Проголосувала за відкриті списки для виборів депутатів

Новий Виборчий кодекс ухвалив парламент ще попереднього скликання. Ця ініціатива не належала Зеленському, а розглядалась у Раді ще з 2017 року. Однак вона дійшла логічного завершення вже за 6-го президента.

Зробив кнопкодавство злочином, підтримавши законопроєкт “Слуги народу”.

Втім, народні депутати все одно безкарно іноді зловживають голосуванням за своїх колег.

Повернув покарання за незаконне збагачення, яке перед тим скасував Конституційний суд.

Запустив реформу Генпрокуратури – тепер вона називається Офіс генпрокурора, всіх співробітників відправили на атестацію, а до очільника відомства знову повернули вимогу мати юридичну освіту, прибрану під Юрія Луценка.

Щоправда, ще до завершення реформи генпрокурора Рябошапку, який її впроваджував, Рада відправила у відставку.

Запровадив винагороду для викривачів корупції

У той же час Зеленський обіцяв, що його першим законопроєктом буде так зване “народовладдя”, яке дозволить звичайним громадянам ініціювати закони. Першим документ не став, але президент подав його на самому початку роботи нової Ради. Поки ці зміни до Конституції не проголосовані навіть у першому читанні.

Звичайно, це далеко не вичерпний перелік передвиборчих обіцянок президента та його партії. Але, заради справедливості, їхній термін теж ще далеко не завершений.

***

Спілкування із журналістами не побудуєш за законами кінематографу. На відміну від власного фільму, де чи не найважливіше – правильно підвести риску.

Фінальні слова Зеленського-президента, дуже ймовірно, рік тому розкритикував би Зеленський-кандидат. Змінивши статус, він змінює рівень категоричності у словах. Адже часом не просто відповісти на свої ж вимоги.

Тепер президент хоч і каже, що нічого не змінив би у минулому, змушений шукати виправдання своїм прорахункам.

“Ми знали, що в нас війна на Донбасі. Але ми не знали, що нас чекає світова економічна криза, коронавірус, іранська трагедія. Щодня є виклики.

Зараз ти бачиш, що є умови, до яких ти не готовий чи ти не готувався. І не тільки ти – суспільство не готувалось, люди про це не знали.

Ти дуже швидка людина, ти хочеш все змінити, всіх змінити, всіх замінити, всіх перемогти. Воно так не одразу получається”.

Можливо, річ в тому, що Зеленський рік тому ще не розумів, що епохи бідності чи будь-чого, не закінчуються в один момент. Якщо це, звичайно, не ігрове кіно зі зрежисованим хеппі-ендом.

 

Про кіно і “посадки”

УП, Руслан Рябошапка, ексгенпрокурор України

Президент Зеленський через кіно нарешті пояснив мені причини мого звільнення з посади генерального прокурора – “низькі результати”.

Під “низькими результатами” президент, мабуть, має на увазі кількість “посадок”, адже таким в уяві Зеленського є критерій успішності роботи кримінальної юстиції.

Однак президент прекрасно знає, що за “посадки” відповідальні не лише прокурори – справи розслідує низка органів, серед яких ДБР, Національна поліція, СБУ, НАБУ, а остаточну крапку ставить суд.

Тому президент нещирий, коли, ставлячи у вину генеральному прокурору кількість “посадок”, він не має претензій до свого давнього друга, який очолює СБУ, міністра, відповідального за роботу Нацполіції називає “самим успішним”, а в.о. директора ДБР відправляє на підвищення, призначаючи генпрокурором.

Президент нещирий, коли, хизуючись розпочатою нашою командою реформою прокуратури перед іноземними учасниками форуму в Давосі, називає це “низькими результатами” в кіно для українців. 

Саме реформа органів прокуратури, яку ми розпочали, є значно важливішою за “посадки”. З тої простої причини, що без такої реформи посадки будуть не відновленням справедливості, а небезпечним популізмом. І саме для цього – щоб змінювати систему та правила гри – ми йшли у владу рік тому.

Реформа прокуратури є єдиним за 28 років незалежності країни справжнім очищенням цього держограну, під час якого звільнено лише з Генеральної прокуратури більш ніж 50 відсотків некомпетентних і недоброчесних прокурорів.

Окрім очищення та скорочення однієї з найбільших у Європі армії прокурорів, ми впроваджували у прокуратурі найкращі світові зразки роботи прокурорів, які гарантували їм незалежність, об’єктивність і справедливість при доборі прокурорів, оцінці їхньої роботи тощо.

І, власне, реформа прокуратури і стала однією із головних причин звільнення нашої команди.

Адже ми вичищали олігархів у прокурорських погонах, прокурорів-“саджанців”, які відпрацьовували куплену чи пролобійовану їм посаду, прокурорів-“рішал”, які знову з’явилися у коридорах Офісу генерального прокурора після призначення нового генерального прокурора.

Натомість ті прокурори, які залишились, відчули можливість працювати незалежно, керуючись законом, а не вказівками політиків чи олігархів.

Вперше за багато років жодна з посад в Офісі генерального прокурора чи з посад керівників обласних прокуратур не була “продана”. Незважаючи на десятки “прохань” народних депутатів, які потім збирали підписи за моє звільнення.

Нова, незалежна прокуратура є запорукою змін всієї системи кримінальної юстиції, забезпечення ефективного розкриття злочинів та притягнення до відповідальності винуватих, тобто “посадок”.

Проте незалежна прокуратура та незалежне керівництво Офісу генерального прокурора виявились непотрібними ні президентові, ні його оточенню, ні тим, хто отримував вигоду від прокуратури.

І вже сьогодні ми бачимо цьому підтвердження: новий генеральний прокурор замість того, щоб розслідувати звинувачення у корупції найближчого оточення президента, переслідує того, хто ці факти зробив публічними в інтересах суспільства.

Новий генеральний прокурор шукає шляхи не завершити розслідування щодо олігарха, який вивів мільярди гривень з банку, а передати провадження з НАБУ, не підконтрольного президентові, до СБУ, який ним контролюється.

При цьому департамент Офісу генерального прокурора, який за декілька місяців притягнув до відповідальності колишніх власників більше десятка банків за розкрадання коштів, в перші ж дні нового керівництва прокуратури був ліквідований.

Мабуть, “посадки” колишніх банкірів та повернення вкрадених ними мільярдів більше не в пріоритеті у президента та його прокурорки?

Врешті-решт нове керівництво прокуратури хаотично шукає можливості повернути на роботу прокурорських олігархів, “саджанців” та “рішал”, звільнених за результатами атестації, публічно виявляючи готовність програти їм всі судові процеси.

Спікери партії Зеленського у парламенті зазначали, що відмова підписувати повідомлення про підозру п’ятому президентові України стала “останньою краплею”, що переповнила чашу терпіння.

Дійсно, декому хотілося швидко поквитатися з політичними опонентами, задовольнивши побажання електорату. Звісно, на певний час це б додало рейтингових балів. Проте очевидно, що такі заяви є зізнанням у політичних мотивах переслідування Петра Порошенка.

Я як генеральний прокурор не міг брати на себе відповідальність за такі рішення, що ґрунтуються на політичних мотивах, а не на законі. Та й новий генеральний прокурор не ризикнула підписати повідомлення про підозру, підготовлену під її керівництвом у ДБР.

Тепер про “посадки”.

Як вже зазначалось, лише суд може засудити за вчинення злочину.

Ми для цього зробили значно більше, аніж це відбувалось до приходу нашої команди до прокуратури. НАБУ та САП почали працювати злагоджено, що дало можливість притягнути до відповідальності тих, хто вважався недоторканним за минулої влади.

Провадження, у яких фігурували імена Дубневича, Гладковського, Альперіна, Микитася, Пашинського, Бахматюка, Жеваго, багатьох інших посадовців рівня заступників міністрів, керівників обласного рівня, директорів державних підприємств стали можливими завдяки нашим зусиллям та співпраці Офісу генерального прокурора з антикорупційними органами.

Ще одне надважливе для України провадження може бути швидко завершено, щойно друг президента, Голова СБУ, розблокує проведення ключової експертизи в одному із проваджень НАБУ щодо “Приватбанку”.

Вже декілька місяців заблокована керівництвом СБУ експертиза рятує організаторів мільярдної схеми від повідомлення про підозру. Нагадаю, що згідно із законом повідомити про підозру без встановлення експертизою збитків НАБУ/САП не мають права.

Десятки проваджень, пов’язаних із резонансними справами, до яких могли бути причетні колишні високопосадовці, ми збирали по всій країні, знову об’єднували їх, відновлювали, фактично розпочинали заново.

Так, стало можливим притягнути до відповідальності підозрюваних, зокрема у справах щодо банку Михайлівський та VAB банку, заново розпочато розслідування щодо розкрадання “нафтопродуктів Курченка”.

У жовтні 2019 року рішенням суду апеляційної інстанції Латвійської Республіки визнано злочинними кошти в сумі понад 30 млн дол США та 1,3 млн швейцарських франків на рахунках, афілійованих з колишнім народним депутатом України, та ухвалено рішення про їх конфіскацію.

Це провадження теж було закрито нашими попередниками, а рішення латвійського суду стало можливим лише після нашого невідкладного втручання.

Нам вдалось врятувати одне із знакових проваджень – щодо замаху на Катерину Гандзюк. Розслідуючи це провадження, ми виявили десятки інших епізодів злочинної діяльності у Херсонській області.

Ми могли довести справу до суду досить швидко, проте тепер результат цього провадження під загрозою, адже новий прокурор звільнила тих осіб, хто міг завершити розслідування.

Окрім цього, були ще повернуті державі сотні об’єктів нерухомості, тисячі гектарів землі, зокрема біля морського узбережжя, численні справи щодо катування правоохоронцями наших громадян, спеціальні операції із припинення порушень у сфері грального бізнесу, сфері використання лісових ресурсів тощо.

Але про це президент промовчав.

Адже коли необхідно рятувати власний рейтинг, то можна змінити генерального прокурора. А потім змінити його ще раз.

Проте якщо говорити лише про “посадки”, а не про зміну системи, то фінальний результат буде завжди однаковий – повний провал, як це було у попередників.

Тому може статись так, що наступного разу народ захоче змінити президента, закидаючи йому його ж слова: “немає результату – звільни місце”.

Думай-те, пане президент, все у ваших руках.Руслан Рябошапка, для УП

 

Венедіктова записала звернення щодо справи “Приватбанку” – УП

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова записала відеозвернення, в якому пояснила особливості справи “Приватбанку” та зазначила, що її офіс відстоює 1 млрд грн активів держави.

Джерело: Офіс генпрокурора

Пряма мова: “В нашому уявленні прокуратура – це каральний орган. Конституцією України її віднесено до системи правосуддя. Що це означає? Це означає, що прокуратура у рівній мірі із судом, не перебираючи на себе його функцію, на засадах рівності і змагальності покликана захищати суспільні інтереси.

Обов’язок Офісу Генерального прокурора – відстоювати Закон, права людини та інтереси держави. Наразі прокурори здійснюють це у Великій Палаті Верховного Суду в одній із справ, пов’язаних із націоналізацією “Приватбанку”.

Деталі: Суть справи у тому, що родина позивачів під час націоналізації “Приватбанку” підпала під ознаки пов’язаних із банком осіб, з усіма визначеними законодавством наслідками. До них було застосовано загальноєвропейський механізм “bail-in”. Він дозволяє врегулювати неплатоспроможність банків або її високу ймовірність за рахунок внутрішніх джерел, зокрема, шляхом списання власних коштів акціонерів.

Під час націоналізації 1 мільярд гривень депозитів конвертували в акції, які викупила держава. Позивачі вимагають від Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та “Приватбанку”, скасувати це рішення і повернути вказану суму, бо не вважають себе особами, пов’язаними із банком.

Позов було задоволено постановою Окружного адмінсуду міста Києва у 2017 році. Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою залишив її в силі.

Національний банк, Міністерство фінансів та державний “Приватбанк” оскаржили судові рішення в касаційному порядку. Офіс Генерального прокурора вступив у цю справу у листопаді 19-го року.

Венедіктова запевнила, що прокурори, забезпечуючи участь у цій справі, переслідують винятково мету сприяти суду у здійсненні правосуддя.

Офіс Генерального прокурора акцентує увагу суспільства на тому, що застосована до пов’язаних з “Приватбанком” осіб процедура конвертування депозитів у акції нова для нашої банківської системи. Вона застосовується в Україні вперше, однак давно та ефективно працює в Європі. Це не покарання чи санкції, а заходи, покликані стимулювати власників банку і пов’язаних з банком осіб не обнуляти активи та втримувати банк на плаву.

До того ж, самі позивачі у цій справі непослідовні у своєму ставленні до питання пов’язаності з банком. У різних судових справах вони займають кардинально різну позицію.

Пряма мова: “Ця справа за своєю важливістю – не простий спір. Постановлене судом рішення матиме велике значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики при розгляді інших позовів, пов’язаних з націоналізацією “Приватбанку” . Адже цей позов – лише крапля в морі аналогічних – загальна сума вимог до держави у таких справах складає ще понад 29 мільярдів гривень. Нині це чверть бюджету охорони здоров’я.

Держава вже витратила на докапіталізацію банку понад 160 мільярдів гривень. Це сума більша, ніж видатки бюджету на сферу оборони на 2020 рік. До того ж у “Приватбанку” сконцентровано до 40 % депозитів всієї банківської системи.

Таким чином у цій справі забезпечення верховенства права та законності, інтерес держави та інтерес кожного громадянина збіглися. Вони рівні по важливості та становлять той суспільний інтерес, який покликаний захищати прокурор”.

Нагадаємо: Напередодні Офіс президента випустив документальний фільм “Рік президента Зеленського”. На записаному відео глава держави зокрема зявляє, що не розуміє, для чого в країні існує 5 правоохоронних органів. Зеленський зазначив, що очікує, що після перезавантаження системи їх кількість скоротиться.

Зеленський також додав, що якщо новий генпрокурор (Венедіктова) не покаже хорошого результату, то йому будуть шукати заміну.

Попередній генпрокурор Руслан Рябошапка у колонці на сайті УП звинуватив Зеленського у нещирості.

 

Не можна просто так взяти і відразу змінити всю систему охорони здоров’я

Уляна Супрун, допис у Фейсбук

Вжух і вже немає совєцьких лікарень, черг, однаково низьких зарплат, корупції, професійної недбалості, кумівства, ігнорування власного здоров’я, страху кредитів та продажу майна заради оплати лікування та всього того, що десятиліттями характеризує українську систему охорони здоров’я. Хто може змінити це все й одразу? Ніхто.

Трансформація охорони здоров’я — це не перехід в один крок від системи Семашка до європейських стандартів медичної допомоги. Це поетапний план складних змін, закріплений в Законі України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”. Зміни, передбачені цим Законом, ми розпочали втілювати трохи більше року тому.

Згідно з цим планом:

▶ У 2018 році розпочалася трансформація первинної медичної допомоги — закладів, де працюють терапевти, сімейні лікарі та педіатри. У багатьох розвинених країнах світу первинна меддопомога, а саме сімейні лікарі, вирішує більшість звернень пацієнтів.

До прикладу, в Британії з близько 90% усіх звернень пацієнтів допомагають сімейні лікарі. Це ефективно, бо допомагає запобігати багатьом хворобам до того, як вони потребуватимуть складного, дорогого і не завжди успішного лікування.

Більше про те, чому ми почали трансформацію з первинної меддопомоги можна почитати тут ➡ http://bit.ly/2ZpOoKG

▶ У 2019 році триватиме підготовка до трансформації спеціалізованої допомоги: поліклінік та стаціонарів.

▶ З 1 січня 2020 року нові механізми фінансування запрацюють на всіх рівнях медичної допомоги — від первинної до стаціонарної.

Це не означає, що всі позитивні зміни ми зможемо побачити лише в 2020 році. Вони вже відбуваються та відчутні мільйонам громадян. Відповідно до того етапу, де відбулася трансформація.

За останні 2,5 роки вдалося досягти значних результатів:

▪ Кожен українець вперше отримав можливість вільно обирати сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. У державних або приватних медзакладах. 27,4 мільйони людей скористалися цією можливістю і долучилися до змін. 70% задоволені спеціалістом, якого обрали.

▪ 99% комунальних закладів первинної допомоги перейшли на фінансування за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”. Тепер вони отримують кошти за послуги, які надають пацієнтам. Не за розмір приміщення, кількість ліжок або ж медперсоналу. Дохід залежить від обсягу роботи. Для багатьох лікарів, медсестер та медбратів первинки це відображається в зарплаті у понад 10, 15 і 20 тисяч гривень.

▪ Запрацювала НСЗУ Національна служба здоров’я України — нова інституція, яка є єдиним платником в новій системі охорони здоров’я. Замість складного та непрозорого процесу перерахування коштів з державних до місцевих бюджетів через механізм субвенції, НСЗУ укладає з медзакладами прямі прозорі договори. Всі дані щодо оплат всім медичним закладам публікуються онлайн на сайті НСЗУ ➡ http://nszu.gov.ua/ukladeni-dogovori/statistics
Тобто кожен, в будь-який момент, може подивитися зокрема скільки лікарі медзакладу мають договорів з пацієнтами та скільки коштів платників податків він отримував кожного місяця.

▪ Вперше в історії українці мають можливість отримувати медичну допомогу в приватних закладах за бюджетні кошти. Кожен п’ятий заклад первинної допомоги у реформі — приватний.

▪ Медичні заклади тепер можуть гнучко визначати заробітну плату для своїх працівників. Принципи нарахування зарплат закріплюються в колективних договорах. В ефективних закладах первинної допомоги, які долучилися до трансформації, зарплати медичних працівників зросли в 2-4 рази.

▪ Запрацювала електронна система охорони здоров’я — через неї пацієнти укладають декларації з лікарями, а лікарні підписують договори з Національною службою здоров’я.

Рівень комп’ютеризації закладів первинної ланки зріс з 3% до 97%. У найвіддаленіших селах лікарі укладають декларації з пацієнтами, користуючись комп’ютерами. І в них добре виходить.

Тут можна почитати більше про те, що вже зроблено в eHealth: http://bit.ly/2vijLc5

▪ Все більше медзакладів пропонують записатися до лікаря онлайн, а не чекати невизначений час у черзі.

З 1 березня 2019 року в тестовому режимі запрацювала електронна медична картка ➡ http://bit.ly/2v7Ayyy
З 1 квітня запрацював електронний рецепт на програму “Доступні ліки” й наразі вже виписано понад 850 тис. е-рецептів ➡ http://bit.ly/2UkCIFn

Окрім е-рецептів, в 2019 році планується запуск електронних направлень до спеціалістів та е-лікарняних.

▪ Менше корупції = більше ліків. Залучення міжнародних організацій допомогло відбити в корупціонерів мільяйрди гривень, за які ми тепер закуповуємо додаткові ліки для пацієнтів та рятуємо більше життів.

Всі вакцини, які мають проводитися за Національним календарем щеплень, є в наявності ➡ http://bit.ly/2Vgaos1

▪ У національній мережі надання допомоги пацієнтам з гострим інфарктом працює вже 41 кардіоцентр. Завдяки урядовій ініціативі вони продовжують відкриватися по всій країні ➡ http://moz.gov.ua/kardiocentri. Всі пацієнти, які перебувають в найгострішій фазі інфаркту, отримують стентування безоплатно.

▪ Працює урядова програма “Доступні ліки”, яка поліпшила доступ українців до лікування ➡ https://bit.ly/2IAy2ZH.

▪ Трансформація розпочалася і на рівні медичної освіти ➡ http://bit.ly/2VYWHuT, http://moz.gov.ua/edki, http://bit.ly/2VXEk9u

▪ Цього року розпочнуться зміни у екстреній допомозі ➡ http://bit.ly/2IPnNk7, http://bit.ly/2UUcheU

Це лише частина змін, які нам вдалося реалізувати в дуже стислі терміни. Все це стало можливим завдяки надзвичайній підтримці з боку громадян та медичної спільноти.

Не все відбувається ідеально. І зміни прийшли не всюди. Чим більше ми просуваємося вперед, тим сильніше опирається стара система. Але охорона здоров’я змінюється й змінюється швидко.

Новий підхід до фінансування (“гроші йдуть за пацієнтом”) продемонстрував свою ефективність на рівні допомоги, яку надають сімейні лікарі, терапевти і педіатри. Вже з наступного року він почне працювати на всіх рівнях надання медичної допомоги.

Найголовніше завдання — підготувати заклади спеціалізованої допомоги до переходу на нові принципи роботи, допомогти їм з реорганізацією та комп’ютеризацією. На цьому ми зосередимо зусилля в найближчі місяці.

Реальні зміни — складний процес, в якому час — головний ворог. Напади популістів та корупціонерів, постійні судові позови, політична турбулентність, інформаційні кампанії та потужна опозиція медичних феодалів — забирають багато енергії і зусиль, але не зупинять зміни час яких настав.

 

Украина в топ-100 по свободе слова, ошибки прошлой власти и рабочая группа в Генпрокуратуре

Тетяна Попова, эксперт по страткому ГО “Информационная безопасность”, екс-зам министра инфорполитики (2015-2016), советник министра обороны (2014-2015)

В работе со СМИ со стороны государства есть по большому счету два подхода. Либо государство работает открыто, полностью позволяя течь всей негрифованой информации, не ставя ей каких-либо препонов. Либо авторитаризм, ограничение свободы слова и работы журналистов с помощью разных методов – от законопроектов, вводящих цензуру, запрещающих коммуникацию, “драконовских” законов 16 января 2014 года, #6688, – ну в общем превращение в Россию со своим Роскомнадзором и посадками журналистов.

И эти два подхода в Украине борются между собой последние 22 года. Позавчера произошло уникальное событие. Впервые с 2009 года (напомню, что в 2010 году президентом стал Янукович) Украина опять вошла в топ-100 стран с относительной свободой слова. Относительная – потому что абсолютная она, конечно, только у рекордсменов этого рейтинга, типа Норвегии.

Я бы очень хотела, чтобы когда-то мы занимали ведущие места в этом рейтинге, были в первой десятке. Объясню разницу – год назад я спросила у посла Норвегии: “А как-бы отреагировало общество в вашей стране, если бы какой-то чиновник или депутат, например, угрожал журналисту или ударил журналиста?”. Посол Норвегии долгое время пытался понять, что я имею ввиду. Он недоумевал зачем бы какой-то чиновник угрожал журналисту и зачем чиновнику такая политическая смерть. Когда же я спросила, что было бы, если бы чиновник ударил журналиста (что у нас, к сожалению, время от времени происходило в 2016-2018), посол ответил, что это в принципе не просто политическая смерть, а это серьезное уголовное преступление в Норвегии – ударить журналиста. И за него политика скорее всего посадили бы в тюрьму.

И вот впервые с 2009 года Украина заняла 96 место в рейтинге “Репортеров без границ”. До этого во времена Порошенко мы находились на 101-102 месте. Для примера, Россия находится обычно между 150-156 местом. Соответственно для Украины это уже достижение – войти в топ-100.

Недавно у меня был интересный диалог в соцсетях с одним из бывших депутатов БПП Грановским, который сейчас находится за границей, насколько я понимаю. Он написал о том, что вот почти год назад были знаменитые дебаты на стадионе “Стадион, так стадион!” и у них в партии были уверены, что они могут выиграть эти дебаты. Он приехал со своим коллегой Кононенко смотреть эти дебаты и во время трансляции они вдруг поняли, что оказывается их кандидат в этих дебатах все-таки проигрывает.

Я прокомментировала его пост тем, что было бы странно ожидать, что у эффективного профессионала разговорного жанра политик может выиграть дебаты, построенные в виде шоу разговорного жанра. А ведь как ни странно, действительно год назад многие почему-то были уверенны, что бывший президент придёт и у профессионального актера, человека, который отлично держит себя в кадре, умеет разговаривать, хорошо отвечает на вопросы, сможет выиграть. Это было откровенно наивно. Но помимо этого я заметила, что собственно проблема Порошенко возникла не в день дебатов. Она возникла еще в 2016 году, – в тот момент, когда власть начала преследовать виртуально и реально антикорупционеров и журналистов.

Началось все, если вы помните, с Панамских офшоров, со скандала с Айварасом, с Сакварелидзе, были попытки оправдывать “бриллиантовых прокуроров”. После Панамских офшоров начался буллинг журналистов, появились на “Миротворце” списки журналистов, кислота в лицо Катерине Гандзюк – все это звенья одной цепи, которая еще в конце 2016 привела к тому, что антирейтинг Порошенко дошел до уровня 80%.

И дебаты это была просто капля в море, когда все накопившиеся вопросы 65были озвучены по всем телеканалам и показаны практически всем без исключения гражданам Украины. Стало очевидно, что Порошенко не может держать удар, отвечать на вопросы, он не может адекватно объяснить, что он делает, зачем он это делает.

Причем отвечать человеку, который пришел вообще с другой отрасли и никогда не занимался политикой. Грановский возражал, что может просчет по дебатам на стадионе и был, но проблема мол была не в преследовании антикорупционеров и журналистов. Хотя само неправильное отношение к журналистам и к антикоррупционерам он не отрицал. Ну хорошо, что хоть сейчас они этого уже не скрывают.

Не смотря на то, что Украина поднялась в рейтинге свободы слова на 6 ступеней, при этом проценты, которые высчитывают за показатели в сумме на 0,026% больше, чем были в прошлом году. Вполне понятно, что во всем мире в связи с развитием технологий фейков, а сейчас и коронавирусом снижались и снижаются свободы, вводились дополнительные ограничения.

Но при этом Украина внесла этих ограничений гораздо меньше или даже собиралась внести гораздо меньше, чем другие страны. Поэтому собственно мы и поднялись в рейтинге. При этом первое, что предъявляют к Украине в этом списке претензий, это претензия за попытки провести бывшим министром культуры Бородянским закон про дезинформацию. Против которого я выступала еще до его публикации в СМИ, против которого делала заявления Рада по свободе слова при Президенте Зеленском и бизнес ассоциации, и журналистские организации, и правозащитники, и международники. Через неделю после того как текст законопроекта опубликовали, его создатели уже сами признавали, что он не идеальный и в него надо вносить правки.

Последние пару месяцев ни сам законопроект в том виде, в котором он был представлен, ни министр, ни даже какой-либо текст законопроекта уже не являются релевантными, потому что ни министра этого нет в правительстве, ни законопроекта нет ни в первом чтении, ни во втором чтении, и он даже никогда не был внесен на комитет Рады. Но, тем не менее, “Репортеры без границ” внесли его первым пунктом как наибольший негатив, который повлиял на то, что у нас не улучшилась ситуация со свободой слова. То есть мы поднялись на 6 пунктов, но могли бы подняться гораздо, выше, если бы бывшему министру не пришло в голову этот законопроект выносить на обсуждение.

Это, кстати, опять подтверждает, что есть всего 2 подхода – или свобода СМИ, или попытки СМИ как-то зажимать. Вот эти попытки как-то зажимать СМИ они в конечном итоге, влияют даже опосредовано, после того как ни человека, ни законопроекта больше нет в правительстве, все равно на показатели нашей страны. Не напоминает это вам анекдот про двух ковбоев и 100 долларов?

Именно поэтому важно в будущем не пытаться даже предлагать подобные законопроекты. Потому что даже предложение таких законопроектов не дает нам повышаться в рейтинге, так быстро, как мы бы хотели. И в этой ситуации меня больше всего удивляет, что какие-то близкие к предыдущей власти организации, в своих публикациях взяли в заголовок: “Украина ухудшила показатели по свободе слова”. Подозреваю, что, если б такое повышение в рейтинге произошло бы во времена прошлой власти, они бы в заголовок вынесли именно факт поднятия в рейтинге. Ну Бог и их читатели им судьи.

Вторая претензия “Репортеров без границ” была к недостаточно активным расследованиям преступлений против журналистов. Тут я как раз вынуждена согласиться, потому что и убийство Шеремета, и убийство журналиста Комарова в Черкассах, и убийство Гандзюк до сих пор полноценно не расследованы. Где-то нам назвали исполнителей, но не назвали заказчиков, а где-то мы не знаем ни тех, ни других. В Генпрокуратуре объявили о создании рабочей группы для расследований преступлений против журналистов, но мы до сих пор не знаем, кто ее возглавит. Мы не видим результатов их работы и не видим отчетов о расследованиях. Надеюсь пока.

Но мы будем продолжать требовать ответов, и мы не остановимся

 

Режисер “Дау” заявляє, що діти під час зйомок плакали не від болю

Російський режисер Ілля Хржановський, якого звинувачують у можливому жорстокому поводженні з дітьми під час зйомок фільму «Дау» в Харкові, заявив, що ніяких дослідів над дітьми не проводили, а їх плач – природна реакція на навколишній світ

Про це Хржановський сказав в інтерв’ю у програмі «Обережно, Собчак» – Укрінформ.

«Над ними нічого не робили, ніяких дослідів. З усіма цими немовлятами були медсестри і няні – це видно в кадрі. Коли діти плакали, коли їх, там, переодягали, що в принципі властиво, як ми з тобою знаємо, як батьки немовлят. Так? І плач цей не означає вираження болю, а просто реакцію на світ», – сказав Хржановський.

Він підтвердив, що діти, задіяні у зйомках, справді сироти з соцзакладу.

«Це були немовлята з дитячого будинку. Це були немовлята, від яких відмовилися батьки. І мені було важливо саме показати цих немовлят, різних, в тому числі немовлят, які не були абсолютно здорові. Але це знову-таки погоджено з лікарями, з усілякими установами. Але мені було важливо показати ось цю крихкість людини, з якої незрозуміло що може вирости», – сказав Хржановський.

Від зазначив, що не думав, що його можуть звинуватити в жорстокому поводженні або просто неетичності, але вважає, що нічого не порушив, бо все відбувалося «в легальному полі».

Як повідомляв Укрінформ, харківська прокуратура 22 квітня за фактами публікацій у мережі розпочала два кримінальні провадження – за статтями «тортури» і «виготовлення або розповсюдження творів, які пропагують культ насильства» (ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 300 Кримінального кодексу України). Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює слідче управління Головного управління Нацполіціі в Харківській області.

Повідомлялося також, що російський режисер Ілля Хржановський в кінці 2019 року став художнім керівником Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» у Києві.

Над фільмом «Дау», який і до скандалу був відомий завдяки тривалому і незвичайному процесу зйомок та відвертим сценам і сценам насильства, група працювала загалом близько 15 років (5 років в Україні і 8 в Лондоні – постпродакшн). Основні зйомки пройшли в Харкові у 2008-2011 рр. – на території колишнього басейну «Динамо» був побудований «Московський секретний НДІ». За підтвердженням самого Хржановського, протягом кількох років люди жили в декораціях за правилами радянського часу періоду 1938 – 1968 рр. – з «партійною організацією» і навіть «в’язницею».

 

Фільм “Дау”: у Центрі Голокосту “Бабин Яр” заступилися за Хржановського

У БФ Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” звинувачення на адресу їхнього художнього керівника, режисера фільму “Дау” Іллі Хржановського вважають суб’єктивними та емоційними й просять дочекатися висновків від правоохоронців – чи дійсно щодо дітей під час зйомок у Харкові були якісь неправомірні дії.

Про це йдеться в офіційній заяві організації, опублікованій на сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Ми впевнені, що будь-яке насилля неприпустиме: ні в минулі часи, ні тепер. Свобода та гідність людини, її життя та її права є найвищими цінностями. Меморіальний центр захищав і захищатиме ці цінності і сповідує їх в своїй діяльності. Водночас наголошуємо, що всі звинувачення, які лунають зараз на адресу Іллі Хржановського, зроблені на підставі емоцій та суб’єктивних думок, побудованих на здогадках і припущеннях. Ми вважаємо, що остаточні рішення варто приймати після об’єктивних висновків правоохоронних органів”, – йдеться у заяві.

Також в організації зазначають, що фільми Хржановського, зняті протягом 2008-2011 років, були відзначені нагородами і високими оцінками міжнародних кінокритиків.

“Нинішня поява негативних коментарів щодо діяльності Хржановського як режисера пов’язана з оприлюдненням його фільмів на онлайн-платформах. Ми не можемо давати оцінку цим фільмам та методам, якими вони створені і, чекаємо на проведення розслідування та висновків відповідної експертизи, якщо така буде призначена”, – говориться в заяві.

У фонді також закликають ЗМІ та громадськість “бути об’єктивними та зваженими в поширенні коментарів стосовно роботи Фонду та усвідомлювати, що Меморіальний центр “Бабин Яр” і проєкт “Дау” – це абсолютно різні проєкти”.

Наголошується, що фонд працює над реалізацією численних культурних, історичних, видавничих проєктів, а одна з його важливих задач – привернути увагу суспільства до загроз тоталітарної, екстремістської, нацистської та расистської ідеологій.

“Художній керівник був залучений до роботи Фонду в кінці 2019 року. Він відомий своїми кінематографічними проєктами, присвяченими дослідженню природи та впливу тоталітарної радянської системи на суспільство. З позиції наглядової ради фонду, до складу якої, зокрема, входять авторитетні діячі культури та правозахисники, така людина могла б запропонувати нове, унікальне бачення художньої складової проєкту. Ілля Хржановський та команда працюють над концепцією майбутнього меморіального центру та мають оприлюднити її цього року”, – повідомляють у фонді.