Сумна практика медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в зоні проведення АТО показала, що найбільше втрат ми несемо, через те, що дуже часто не можемо забезпечити якісне і своєчасне транспортування поранених солдат спочатку в польові госпіталі, а потім і в інші, більш потужні тилові медичні заклади.

Найпоширенішим залишається санітарний автомобіль УАЗ – 452, який отримав прзвисько «таблетка». Його виробництво розпочалось ще в 50-х роках минулого сторіччя. Само собою перевезти важкопораненого солдата з передової до польового шпиталю, цією машиною ще можна. А от транспортування поранених, навіть вже стабілізованих в медичних закладах, на відстань 200-300 кілометрів це вже випробовування як для медиків, так і для хворих. А якщо додати до того, ще й якість наших доріг, то поїздка перетворюється на тортури.

Власне тому львівський інженер Михайло Палюх розробив і втілив в життя ідею створення медичного «евакобуса». Він взяв за основу стандартний львівський автобус ЛАЗ «Лайнер 9». З автобусу було викинуто всі стандартні крісла. Їх частково замінили лавки – трансформери вздовж салону. За потреби їх можна підняти, щоб збільшити прохід, або навпаки опустити, утворивши таким чином додаткові місця для сидіння, або ліжка.

Крім цього, конструктор значно посилив каркас автобусу. І на додаткових ребрах жорсткості розмістив кронштейни для польових ніш. До речі, кронштейни теж зробив комбінованими і мобільними. Тобто, за потреби, зайві кронштейни ховаються під стелю і не заважають роботі лікарів. Саме розташування ніш продумано так, що вони трішки нахилені до вікон. Це унеможливлює скачування хворого з них. Також передбачені спеціальні полички-кріплення для медичного обладнання та медикаментів. А в самій машині встановлено посилювач току, який зі звичайної автомобільної напруги робить 220 вольт. Це дає можливість включати будь-яку реанімаційну апаратуру. М’які ресори та ходова лайнера дозволяють транспортувати поранених швидко і без зайвих поштовхів.

Зараз цей «евакобус» знаходиться на озброєнні у 66-му Львівському передовому шпиталі.

– Цей автобус може прийняти за раз 29 важкопоранених, або лежачих бійців, – розповів начальник госпіталю підполковник медичної служби Петро Гренько. – Він є дуже доброюдопомогою, коли нам потрібно евакуювати хлопців звідси скажімо в Харків, Дніпропетровськ, або навіть у Львів. Ми дякуємо конструктору за його роботу. Але я думаю, що найбільше йому вдячні матері і рідні наших поранених, яких ми можемо швидко і без ускладнень перевозити до потужних медичних закладів.

Тарас Грень