Окупанти на Донбасі зривають “тишу”: гатять із гранатометів і БМП

З початку доби 19 вересня окупанти шість разів порушили режим припинення вогню.

Про це повідомляє пресцентр операції Об’єднаних сил у Facebook.

“Впродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації та її найманці 6 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював позиції підрозділів Об’єднаних сил з озброєння БМП, гранатометів різних систем та стрілецької зброї”, – йдеться у повідомленні.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник здійснив 4 обстріли позицій Об’єднаних сил: неподалік Миколаївки з напрямку Докучаєвська – зі стрілецької зброї; поблизу Богданівки з напрямку Петрівського – з озброєння БМП, гранатометів різних систем; двічі неподалік Водяного з напрямку Ужівки – з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї.

Читайте також: Окупанти майже годину обстрілювали позиції ЗСУ під Богданівкою

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” противник здійснив 2 обстріли позицій Об’єднаних сил: поблизу Золотого з напрямку Садового – зі стрілецької зброї; неподалік Оріхового з напрямку Березівського – з автоматичного гранатомета та стрілецької зброї.

Як повідомлялося, 18 вересня бойовики 5 разів відкривали вогонь по позиціях Об’єднаних сил на Донбасі. Втрат серед українських військовослужбовців не було.

 

Під ОП вимагають від Зеленського не погоджуватись на “формулу Штайнмаєра”

Під офісом Президента України триває акція «Ні капітуляції», учасники якої вимагають, щоб Президент Володимир Зеленський не погоджувався на “формулу Штайнмаєра”, яка передбачає автономію ОРДЛО, вибори під дулами російських окупантів, амністію для злочинців так званих “ЛНР” та “ДНР”.

У заході беруть участь близько тисячі громадян, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Організатором акції виступає об’єднана неформальна коаліція громадських організацій: громадсько-політичний рух «Межа», «Відсіч», «Захисти Україну», УНСО та інші.

Серед учасників акції Микола Княжицький, Ахтем Чийгоз, Георгій Тука, Володимир Балух, Володимир Василенко, Михайло Басараб.

Активісти озвучили єдину позицію України для перемоги, яка містить десять пунктів.

Виступаючи перед учасниками акції, політолог Михайло Басараб заявив: “В останні дні було багато заяв від (Президента) Зеленського, (міністра закордонних справ) Пристайка, багатьох інших представників їхньої команди про те, як вони бачать мирне врегулювання. Але проблема перша полягає у тому, що цих заяв було аж надто багато і вони були надто суперечливими… Ми хотіли б почути, що таке “формула Зеленського”, від самого Зеленського”.

За його словами, друга проблема полягає у тому, що на засідання у “нормандському форматі” Росія їде з підготовленою позицією: фіксація “формули Штайнмаєра” і буквальне впровадження Мінських домовленостей. Але, на думку політолога, для України це неприпустимо і “межує з національною зрадою”.

“Все це призведе до ще більшої війни, бо українці будуть боротись за свою незалежність від Росії… Ми виклали десять пунктів, на яких повинна базуватись позиція справжнього Президента України. Ми дуже сподіваємось, що він дослухається до цієї позиції”, – сказав Басараб.

Ці десять пунктів були озвучені на заході. Зокрема, це позиція, що в Україні відбувається агресія Росії, а не “громадянський конфлікт”; питання повернення Криму має розглядатися тільки разом з питанням Донбасу; Кремль має звільнити всіх незаконно ув’язнених українців; особливий статус для окупованих територій і вибори на них неприпустимі, як і амністія для бойовиків, які вбивали і катували українців; окупаційні війська мають вийти з України без жодних умов; Україна має поновити контроль над усім кордоном; Росія несе відповідальність за війну проти України, і Україна повинна вимагати відшкодування збитків; збереження курсу на членство у НАТО та ЄС.

ЄС.

Басараб також наголосив, що сьогоднішня акція спрямована виключно на те, щоб допомогти Президентові відстоювати позицію України на міжнародній арені, ґрунтуючись на позиції народу. “Володимир Зеленський має донести міжнародним партнерам, що громадянське суспільство не погодиться з капітуляцією”, – наголосив політолог.

Він також нагадав, що 17 вересня було оприлюднено звернення до Президента “Не допустимо капітуляції”. До нього й досі долучаються відомі дипломати, експерти, громадські діячі, активісти, добровольці, волонтери – наразі під текстом звернення стоїть близько тисячі підписів.

Ключова вимога акції – не погоджуватися на “формулу Штайнмаєра“, яка передбачає автономію ОРДЛО, вибори під дулами російських окупантів, амністію для злочинців так званих ЛНР та ДНР. Активісти озвучили єдину позицію України для перемоги, яка містить десять пунктів.

Біля будівлі Офісу Президента чергує швидка та кілька машин Національної поліції.

Як повідомлялось, перед початком акції організатори заходу на сторінці Facebook висунули вимоги, де вони просять органи влади дотримуватись наступної послідовності дій: повне і стале припинення бойових дій на Донбасі; виведення російських військ, роззброєння незаконних формувань; передача під контроль України або миротворцям ООН і ОБСЄ ділянки кордону, яка наразі непідконтрольна уряду. Лише після виконання цих умов, проведення виборів в окупованих частинах ДНР/ЛНР за українським законодавством.

Як повідомляв раніше Укрінформ, згідно з соціологічним опитуванням, мир на Донбасі за будь-яку ціну не підтримують виборці жодної з політичних партій України.

Зокрема, проведення виборів на умовах бойовиків не підтримують 66% українців, проти повної амністії бойовиків на Донбасі виступають 61% громадян, проти формування силових органів в ОРДЛО лише з місцевих представників – 58%, проти внесення змін до Конституції щодо надання російській мові статусу державної – 54%.

Загальнонаціональне опитування було проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донбасу. Було опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

 

У Запоріжжі також мітингували проти “формули Штайнмаєра”

У Запоріжжі на Майдані Героїв відбулась акція “На межі”, учасники якої вимагають, аби президент Зеленський не погоджувався на “формулу Штайнмайєра”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Близько тридцяти мешканців Запоріжжя з державними прапорами вийшли на акцію “На межі”, яка проходила у центрі міста, на Майдані Героїв.

“Запоріжжя є прифронтовою областю, тому ми вимагаємо, щоб не впроваджувався «план Штайнмаєра». У влади має бути жорстка проукраїнська позиція. Україна не має втратити незалежність”, – сказав один з організаторів акції Олександр Хренов.

Учасники акції висловили занепокоєння, що в разі, якщо Росія не виконає свої обв’язки, то є ризик того, що Запоріжжя перетвориться на зону бойових дій.

Як раніше повідомляв Укрінформ, аналогічна акція у четвер відбулась в Києві під стінами Офісу президента.

 

“Формула Штайнмаєра”, яка є. Але водночас – її нема…

Стосовно врегулювання на Донбасі прозвучало вже стільки, на перший погляд, взаємовиключних заяв, що час запитувати: що там, насправді, було та чого очікувати далі?

Учора відбулася чергова зустріч тристоронньої контактної групи в Мінську, де сторони мали узгодити (або письмово закріпити — версія РФ) “формулу Штайнмаєра”, яка по факту завершилася суперечливими, а подекуди нервовими заявами.

Спочатку московський політолог, директор Центру політичної кон’юнктури Олексій Чеснаков (нібито входить в оточення помічника Путіна Владислава Суркова, – Ред.) заявив, що на засіданні ТГК у Мінську представники України відмовилися підписати документи про узгодження “формули Штайнмаєра”, хоча раніше — 2 вересня, на переговорах радників лідерів “четвірки” — погодилися. І натякнув, що це призведе до зриву майбутнього саміту “нормандської четвірки”. Згодом цю інформацію підтвердив російський представник ТКГ у Мінську Борис Гризлов. Але документ, за його словами, узгоджувався не 2-го, а 11-го вересня: “Представники Києва відмовилися підписати “формулу Штайнмайєра”, тобто відмовилися погодити порядок правового і фактичного закріплення особливого статусу Донбасу — того самого документа, який був узгоджений 11 вересня політичними радниками лідерів країн “нормандської четвірки”, – повідомив Гризлов.

Своєю чергою глава українського МЗС Вадим Пристайко не став заперечувати, що 2-го вересня Україна справді дала згоду на “формулу Штайнмаєра”. “Закон про особливий статус вступає в дію в попередньому форматі на момент проведення виборів, а остаточно набуває чинності після рішення БДІПЛ ОБСЄ (про визнання виборів чесними, – Ред.). Це – те, що записане в рішення. Більше там нічого немає”, – заявив Пристайко, наголосивши утім, що спочатку створюються необхідні безпекові умови, і тільки після цього – вибори.

Згодом прозвучала заява представника України в ТГК Леоніда Кучми про те, що реалізація “формули Штайнмайєра” можлива тільки при виконанні ряду умов. Серед них: повне припинення вогню, забезпечення ефективного моніторингу СММ ОБСЄ на всій території України, виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки, забезпечення роботи Центральної виборчої комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів, встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону та виконання інших пунктів, передбачених українським і міжнародним законодавством та Мінськими угодами.

Можемо, звісно, помилятися, але на перший погляд чомусь видається, наче Україна, в особі Пристайка та Кучми, з одного боку розіграла з Росією доброго і злого поліцейського, а з іншого — дає згоду на “формулу Штайнмаєра”, однак жодних письмових зобов’язань підписувати не готова. Це, по-перше. А по-друге, наголошує на послідовності дій, яку разом із союзниками та симпатиками (зокрема, Куртом Волкером) пропонує вже давно: спочатку умови – потім вибори.

Тож на питання Укрінформу — що насправді учора відбулося в Мінську, з огляду на заяви, які, на перший погляд, суперечать одна одній, а також, як ситуація розвиватиметься найближчим часом? — відповідають:

Володимир Фесенко, політолог:

“Істерика Чеснакова і Гризлова показала, що українська делегація зробила все правильно”

— Ми не проти “формули Штайнмайєра”, але у нас є обов’язкові і принципові умови її реалізації. До речі, ці умови записані в доповненнях до закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО”, прийнятих навесні 2015 року. Саме ці умови і викликали нервовий зрив у російської делегації. Істерична реакція Гризлова показала, що нас заманювали в пастку, маючи намір через узгодження “формули Штайнмайєра” поставити головним пріоритетом не відведення військ і припинення військових дій, а проведення виборів в ОРДЛО на російських умовах. Однак цей сценарій зірвався. Нічого страшного і катастрофічного не відбулося. Переговори продовжаться. Йде жорстка тактична боротьба. І якщо домовлятися, то на взаємоприйнятних умовах. Почекаємо нових телефонних розмов лідерів країн «нормандської четвірки».

Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму:

“Сьогодні важливо не дати Росії шансу показати результативність її зовнішньої політики”

— Те що відбувається навколо мирного процесу, можна пояснити двома стратегічними тенденціями. Перша – суспільство не готове до того, щоб прийняти капітулянтські формули, що нав’язуються Росією. Наша влада – залежна від громадської думки і не буде робити нічого, що призведе до суттєвого зниження підтримки. Саме тому в суспільство запускаються двоякі сигнали. То ми погодились на формулу Штайнмайєра, то ми будемо виступати за пріоритет безпекових питань. Друга і визначальна тенденція – навіть якщо Росія віддасть Україні Донбас на своїх умовах, то наступним питанням для наших стосунків стане Крим. Не Донбас, а Крим є визначальним у цій війні. І доки Україна та світова спільнота не визнають російську юрисдикцію у Криму, Донбас буде лишатись тліючим конфліктом.

Щодо тактики, – саме Україна наполягає на нормандській зустрічі. Це розуміють у Кремлі, а тому пропонують нам «домашні завдання». А наші спроби виконання цих домашніх завдань показують, наскільки знизився градус протистояння РФ і України. І це стає підґрунтям для розповсюдження розмов про «покращення стосунків» з Росією так званого цивілізованого світу. І звичайно, на цьому тлі йде підготовка громадської думки Заходу до зняття санкцій.

Мені здається, що в Україні не враховують російських тенденцій. Зокрема, зростання недовіри до Кремля в самій Росії. Поширення акцій протесту, збільшення підтримки опозиційних партій на виборах вказують на те, що абсолютна довіра до вождя знижується. І сьогодні важливо не дати Росії шансу показати результативність її зовнішньої політики.

Тенденції в Україні – це домінант оперативних перемог над стратегічними. Влада, на жаль, робить акцент саме на малих сьогоденних перемогах, а не на стратегії.

Щодо подальшого розвитку, то він буде залежати від багатьох тенденцій. По-перше, від позиції США, Франції та Німеччини, які сьогодні визначають готовність світу продовжувати холодну війну з РФ. І якщо ми і далі презентуватимемо світу лише українські проблеми, а не економічні вигоди для інших країн від того, що Росія забереться за Ізварине, то ми отримаємо виключно тиск на нас з метою добитися українських поступок Кремлю. А тому ж Макрону необхідні позитивні результати (тобто мир, а не цілісність чи суверенітет України), зважаючи на те, що він планує стати лідером Європи.

По-друге. Обіцяна зустріч у нормандському форматі – це не стратегія, а просто один з пунктів у мирному процесі. І якщо для влади важливішим буде рейтинг, а не суверенітет, то найближчим часом ми отримаємо інформаційну стратегію, яка буде доводити нам наскільки переможним для України є шлях дрібних поступок, щоб в результаті українці дали згоду на все. Від особливого статусу для ОРДЛО в Конституції до контролю над кордоном після виборів.

Олексій Мінаков, політолог:

“Все залежить від того, що переможе: провести зустріч “нормандської четвірки” за будь-яку ціну чи витримка і терпіння?”

— Насправді у вчорашніх заявах, які суперечать одна одній, все зрозуміло. Йдеться про первісну “формулу Штайнмаєра”, яка просто передбачає те, що проводитимуться вибори на території ОРДЛО. І якщо вибори визнаються ОБСЄ як такі, що відповідають міжнародним стандартам — тоді автоматично набуває чинності закон про особливий статус Донбасу. Все.

Утім ця формула жодним чином не регулює і не регламентує пріоритетність виконання “мінських домовленостей”. Вона є таким собі симулякром, кожна сторона її розуміє та розширює по-своєму. РФ, звісно, наполягає, що на Донбасі спочатку треба провести вибори, а потім вирішувати інші питання, зокрема, щодо виведення військ. Натомість Україна продовжує політику, яка велася ще за президентства Порошенка: для того, аби на Донбасі відбулися вибори — РФ має спершу вивести звідти війська. Тобто Україна продовжує йти тим самим шляхом, наша позиція не змінилася, просто вона озвучена представниками вже нової влади. Нині Володимир Зеленський — це фактично Петро Порошенко зразка 2014 року, який зустрічався з Путіним, намагався про щось домовитися. Порошенко, якого згодом почали в Кремлі ненавидіти.

Власне, слід нагадати з чого все почалося. Спершу Володимир Зеленський заявив про бажання зустрітися у форматі “нормандської четвірки” з Володимиром Путіним. На це “бажання” відреагував у серпні глава російського МЗС Сергій Лавров, висунувши умову: якщо хочете зустріч — спершу письмово зафіксуйте прихильність до “формули Штайнмаєра”. Власне, з того часу ця “формула” постійно на слуху. 2 вересня пан Пристайко справді погоджується на цю “формулу”, але виключно на словах. А вчора РФ вимагає від України зафіксувати попередню згоду в письмову вигляді. Україна відмовляється, а отже не відбудеться, скоріше за все, і зустрічі в форматі “нормандської четвірки”. Що далі? Важко щось прогнозувати. Все залежатиме від того, що переможе, а саме: провести зустріч “нормандської четвірки” за будь-яку ціну чи витримка і терпіння? (Мирослав Ліскович. Київ)

 

Україна не знімає питання миротворців ООН на Донбасі — Кислиця

Заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця зазначив, що Україна не знімає питання розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі з міжнародного порядку денного.

Про це він заявив у коментарі Укрінформу в четвер.

“Що стосується операції по підтриманню миру – а саме так називаються операції ООН – мені здається, що вам лише здалося, що вона відходить на задній план. Це питання залишається на порядку денному. Просто, наскільки я зрозумів з коментарів Вадима Пристайка, мова йде про те, що після його контактів у форматі “Н4” у нього є сподівання, що можна досягти прогресу в рамках “норманді” і вирішити це (питання врегулювання збройного конфлікту на Донбасі – ред.) без залучення операції по підтриманню миру”, – сказав Кислиця.

Він додав, що проведення подібних операцій надзвичайно складне і вимагає не лише вирішення політичних питань і схвалення мандату місії в Раді безпеки ООН, а й величезних коштів.

“Я вам з усією відповідальністю кажу, що бюджет операції такого масштабу, якого потребувала б Україна, становитиме більше 1 млрд доларів на рік. Тому якщо у всіх лідерів “нормандської четвірки” буде політичне рішення і готовність вирішувати проблему без залучення такого дорогого виду операції, як операція ООН по підтриманню миру, це буде краще всім”, – зазначив заступник міністра.

Щодо різного бачення Україною і Росією параметрів можливої миротворчої місії, Кислиця акцентував, що позиція України щодо основних елементів операції по підтриманню миру доведена до всіх постійних і непостійних членів Ради безпеки ООН, тому що саме Радбез має ухвалювати мандат місії.

Як повідомлялося, міністр закордонних справ Вадим Пристайко 18 вересня на спільному засіданні парламентських комітетів з питань зовнішньої політики та інтеграції України з Європейським Союзом заявив, що миротворча місія ООН може стати наступним кроком, якщо врегулювання на Донбасі не вдасться домогтися за допомогою Мінських угод.

 

Суд відпустив Єфремова з-під домашнього арешту

Суд відпустив з-під домашнього арешту колишнього голову фракції “Партії регіонів” Олександра Єфремова, обвинуваченого у держзраді, сепаратизмі та створенні терористичної організації.

Про це “Українській правді” повідомив суддя-спікер Старобільського районного суду Луганської області Олександр Форощук.

“Йому (Єфремову – ред.) змінили запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту. Зараз у нього особисте зобов’язання з покладанням на нього кількох обов’язків”, – сказав він.

Зокрема, Єфремов має з’являтися до суду за кожною вимогою, не відлучатися з Києва без дозволу суду, за винятком участі у засіданнях, повідомляти суду про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками, експертами.

Екснардепа залишили без електронного браслета, оскільки особисте зобов’язання не передбачає такого обмеження. Водночас Єфремову не повернули закордонний паспорт.

Старобільський районний суд Луганської області розглядав продовження запобіжного заходу Єфремову 18 вересня. Захист просив повністю скасувати запобіжний захід.

Як повідомлялося, 30 липня 2016 року ексголову фракції “Партія регіонів” Олександра Єфремова затримали за підозрою у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Крім того, Єфремова підозрюють у прямій підтримці злочинної організації “ЛНР”, а також у незаконному заволодінні майном “Луганськвугілля”.

1 серпня 2016 року Єфремова взяли під варту.

Наприкінці квітня 2019 року Старобільський райсуд продовжив арешт Єфремову ще на два місяці, до 22 червня.

19 червня запобіжний захід Єфремову продовжили до 17 серпня.

 

Політв’язень Панов: Російські ЗМІ називали Порошенка “найголовнішим ворогом”

Політв’язень Кремля Євген Панов розповів, що ЗМІ Росії постійно називали п’ятого президента України Петра Порошенка “найголовнішим ворогом”.

Про це він сказав під час зустрічі з лідером політичної партії «Європейська Солідарність», експрезидентом Порошенком, передає пресслужба політсили.

Панов подякував п’ятому президентові України за його зусилля щодо звільнення українців з кремлівських в’язниць.

“Я прекрасно знаю, що Ви за нас боролися… Коли я дивився російські новини – чим гірше в російських новинах говорять про Україну, тим краще. Називали Порошенка найголовнішим ворогом, і мені це подобалось… Якщо вони кажуть погане, значить все йде добре (в Україні – ред.)”, – зауважив він.

У свою чергу Порошенко зазначив, що захоплений мужністю, з якою політв’язні Кремля пройшли випробування, через які РФ змусила їх пройти. За його словами, про цей подвиг та стійкість мають знати якомога більше людей.

“Я твердо переконаний, що на прикладах вашого патріотизму, вашої любові, вашого вміння воювати мають виховуватися покоління українців… Ми маємо зробити все, щоб в книгах, у фільмах цей подвиг був відбитий”, – сказав він, додавши, що той, хто приймає мир на умовах капітуляції, завжди отримує лише ганьбу і капітуляцію.

Співголова фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко також привітала Євгена Панова зі звільненням та поверненням в Україну.

“Ми дуже хочемо подякувати Вашій родині. Ваша мама, брат, дружина дуже багато робили для того, щоб Ваше ім’я було на слуху і звучало на всіх акціях щодо звільнення заручників. Ця активність так само дозволяла нам тримати спільну позицію, щоб всі прізвища звучали на міжнародному фронті, на міжнародній арені чи були зафіксовані в резолюціях ПАРЄ та інших документах”, – сказала депутат.

За її словами, це дуже важливо для того, щоб разом і далі боротися за звільнення інших в’язнів.

 

Кримські правозахисники: На окупованому півострові почастішали переслідування вірян

В окупованому Криму спостерігається різке зростання кримінального переслідування мусульман. Тільки цього року 36 вірян були позбавлені волі в рамках “справи кримських мусульман”, всього у таких справах позбавлено волі 66 осіб.

Про це заявив аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов у Варшаві на нараді ОБСЄ з людського виміру, повідомляє у Facebook правозахисна організація.

“Всього у таких справах позбавлено волі 66 осіб … Ця цифра, на жаль, надалі тільки зростатиме. Крім мусульман, з листопада 2018 року в Криму почалося кримінальне переслідування “Свідків Єгови”. За цей час у Криму пройшло три масових обшуки серед членів релігійної організації. Чотирьох членів влада РФ звинуватила в екстремізмі”, – повідомив Сєдов.

За його словами, Росія продовжує застосовувати в Криму норми, що забороняють місіонерську діяльність, проведення релігійних обрядів, спілкування між вірянами на релігійні теми і поширення релігійної літератури.

“Кількість адміністративних справ щодо різних релігійних організацій зростає. Якщо у 2018 році в Криму було порушено вісімнадцять таких справ, то на вересень 2019 їх уже двадцять дві. Всього нам відомо про шістдесят п’ять таких справ”, – зазначив юрист правозахисної організації.

Він навів як приклад переслідування групи кришнаїтів, які здійснювали свої обряди в Севастополі, не привертаючи уваги людей.

“Влітку 2019 року в Севастополі група кришнаїтів зібралася в лісі для проведення релігійних піснеспівів. На них написали донос в антиекстремістський відділ МВС РФ. У серпні двох представників релігійної організації кришнаїтів оштрафували на п’ять тисяч рублів за “незаконну місіонерську діяльність”. Доказом стало відео з піснями, яке кришнаїти опублікували на своїй сторінці в соціальній мережі”, – йдеться в повідомленні.

При цьому лояльні до окупаційної влади кримські ЗМІ з метою виправдати переслідування людей періодично застосовують мову ворожнечі до релігійних організацій, називаючи їх “сектами, екстремістами, терористами й агентами Заходу”, наголосив Сєдов.

За його словами, в Криму невідомо жодного випадку переслідування за розпалювання ненависті до релігійних груп, крім адміністративного переслідування за негативні висловлювання на адресу Православної церкви Московського патріархату.

Як зазначив експерт, представники Православної церкви Московського патріархату “можуть спокійно проводити масові заходи в Криму із залученням співробітників МВС як охорони”.

“За критику цієї церкви жителів Криму переслідують, як за мову ворожнечі. Все це свідчить про цілеспрямовану політику дискримінації, в якій Московська церква посідає чільне місце, а інші зазнають цілеспрямованих гонінь”, – резюмував Сєдов.

Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві триває до 27 вересня щорічна нарада ОБСЄ з виконання зобов’язань держав-учасниць у сфері дотримання прав і свобод людини.

 

Гельсінська комісія США: у Криму – ескалація репресій проти кримських татар

В окупованому Росією Криму обмежено свободу мирних зібрань, а арешт пов’язаних із мережею “Кримська солідарність” активістів свідчить про ескалацію репресій проти кримських татар.

Про це заявив керівник апарату Комісії з питань безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінська комісія США) Алекс Джонсон у четвер у Варшаві на Щорічній нараді ОБСЄ з огляду імплементації зобов’язань держав-учасниць у людському вимірі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Свобода зібрань обмежується в окупованому Росією Криму, де з метою запобігання зібрань і демонстрацій введені жорсткі закони. Арешт на початку цього року 23 громадських активістів, пов’язаних із мережею “Кримська солідарність”, означає ескалацію репресій проти кримських татар”, – сказав Джонсон.

Представник Гельсінської комісії США підкреслив, що “Російська Федерація трактує свободу зборів та мирних зібрань як загрозу, а не як права людини”.

“Масові затримання тисяч людей, які мирно збиралися в Москві цього літа, надмірне застосування сили проти протестувальників та неправдиві кримінальні звинувачення проти деяких затриманих – усе це, як видається, спрямовано на зрив майбутніх демонстрацій”, – наголосив Джонсон.

Він також вказав на те, що російський “закон про небажані організації” від 2015 року невиправдано обмежує свободу зібрань, і закликав Москву звільнити Анастасію Шевченко – першу особу, якій було висунуто обвинувачення за цим законом.

 

Книгу “Крим за завісою. Путівник зоною окупації” виклали у відкритий доступ

Унікальне дослідження “Крим за завісою. Путівник зоною окупації” викладено у відкритий доступ.

Про це повідомляє міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm, волонтери якого спільно з експертами Центру дослідження безпекового середовища “Прометей” і оприлюднили книгу у Мережі.

“Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm звертається до читачів, журналістів, дипломатів та широкого кола експертів з проханням активно поширювати це нове видання про Крим. Видання містить багато структурованої і корисної інформації, яка стане в нагоді для розвінчання багатьох фейкових наративів Кремля”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, «Крим за завісою. Путівник зоною окупації» є продовженням відомого в дипломатичних та експертних колах видання «Донбас у вогні. Путівник зоною конфлікту», яке раніше активно розповсюджувало МЗС України. Волонтери InformNapalm залучалися до розробки книги як консультанти, перекладачі та дизайнери.

Перша презентація книги для експертного середовища відбулась у Києві в березні 2019 до 5-ї річниці окупації Криму. В електронному вигляді книга публікується вперше з вільним дозволом для скачування та поширення.

 

Три телеканали розширили мовлення на Донбасі та адмінмежі з Кримом

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення видала 19 вересня дозволи на тимчасове мовлення НСТУ, ТОВ «Гравіс-кіно» і ТОВ «ТРК «Студія 1+1». Таким чином, українські телеканали транслюватимуться ще у п’яти населених пунктах Донецької, Луганської та Херсонської областей.

Про це повідомляє пресслужба регулятора.

“Телеканал суспільного мовника “UA:Перший” мовитиме в аналоговому форматі на 30 ТВК у смт Чаплинці Херсонської області. “2+2” показуватиме передачі у цифровому стандарті на 57 ТВК у м. Гірнику Донецької області, 41 ТВК у с. Бахмутівці Новоайдарського району і 5 ТВК у селищі Широкому Станично-Луганського району Луганської області, а також 50 ТВК у с. Чонгарі Генічеського району Херсонської області. “1+1” працюватиме у цифрі на 57 ТВК у м. Гірнику Донецької області, 5 ТВК у селищі Широкому Станично-Луганського району Луганської області і 50 ТВК у с. Чонгарі Генічеського району Херсонської області”, – ідеться в повідомленні.

Читайте також: У Нацраді кажуть – це неправда, що ліцензію забирають саме у каналу “112”

У Нацраді зазнацають, що видані дозволи працюватимуть на розбудову українського цифрового телебачення на лінії розмежування і на межі з окупованим Кримом.

Усі дозволи на тимчасове мовлення видано терміном на 1 рік.

 

У Раді готують абсолютно новий законопроєкт про імперативний мандат – Арахамія

У Верховній Раді за співавторства членів різних фракцій напрацьовують новий законопроєкт про імперативний мандат.

Про це журналістам у кулуарах парламенту сказав голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Зараз у робочій групі ми напрацьовуємо окремий законопроєкт (про імперативний мандат, – ред.), і будемо потім виносити його на комітети, приймати… Цей законопроєкт передбачатиме право фракції позбавляти мандата депутата, який зайшов у парламент в її складі і обіцяв виконувати програму партії, дотримуватися позиції фракції, а потім щось трапилося, і до його роботи є системні зауваження. Але це має бути консолідована думка всієї фракції, а не одного чи навіть десятьох її членів, тобто якщо переважна більшість фракції вважає, що депутат не виконує тих обіцянок, які брав на себе, коли приєднувався до партії чи фракції, то це привід для того, щоб робити йому попередження. За вихід із фракції також позбавлятимуть мандату – я вважаю, що саме так і треба”, – зазначив Арахамія.

За його словами, це буде “brand new (цілковито новий) законопроєкт”, створений депутатами не лише “Слуги народу”, а в співавторстві з членами інших фракцій парламенту.

“У нас немає амбіції бути авторами, у нас є амбіції ухвалити цей закон. Текст законопроєкту напрацьовується. Думаю, за два тижні ми матимемо концепт – такий, що можна на комітетах розглядати”, – уточнив політик.

При цьому, додав він, попередні напрацювання, викладені в уже зареєстрованих законопроектах не будуть включені до нового документу.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет ВР з питань антикорупційної політики відклав розгляд законопроєкту щодо вдосконалення правового регулювання питання входження народних депутатів України, обраних від політичних партій, до складу депутатських фракцій цих політичних партій.

Законопроєктом №1038 пропонувалося внести зміни до закону “Про статус народного депутата України”, доповнивши статтю 4 пунктом 7, статтю 5 частиною четвертою, та виклавши статтю 13 в новій редакції, за якими народний депутат України, обраний від політичної партії, зобов’язаний увійти до складу депутатської фракції цієї політичної партії. Передбачається, що закон у разі його ухвалення набере чинності з 31 серпня 2019 року.

 

Рябошапка створив новий департамент у ГПУ

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про створення Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях.

Про це інформує прес-служба відомства.

“Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про створення в Генеральній прокуратурі Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях. До складу департаменту входитимуть п’ять відділів”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Рада ухвалила закон про запуск реформи прокуратури

Зазначається, що діяльність департаменту буде зосереджена на процесуальному керівництві у провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з масштабними розкраданнями державних коштів, злочинів у кредитно-фінансовій сфері, зокрема пов’язаних із виведенням коштів з банків, внаслідок чого держава була змушена рефінансувати ці банки, провадженнями щодо посягань на права інвесторів, легалізації злочинних доходів і порушень в екологічній сфері.

 

Фріз вважає, що новий закон про ГПУ повертає кастову прокурорську систему

Ухвалений Верховною Радою законопроєкт про реформування прокуратури, фактично, перетворить цю структуру на репресивний орган.

Таку думку висловила народний депутат Ірина Фріз (фракція “Європейської солідарності”) у Facebook.

“Ухвалений ЗеРадою законопроєкт 1032 щодо реформування ГПУ, де-факто, повертає до життя закриту кастову прокурорську систему”, – написала політик.

Зокрема, зазначає Фріз, згідно з ухваленим законом ️генпрокурор не зобов’язаний реєструвати у Єдиному реєстрі свої накази, які є нормативно-правовими актами. Таким чином, цей аспект його діяльності буде позбавлений прозорості.

Крім того, наголосила депутат, згідно з новим законом генпрокурор може без конкурсних засад призначати чи звільняти своїх заступників, а також формувати спеціалізовані прокуратури – без чіткого визначення напрямків і повноважень.

Водночас, скасування військової прокуратури, за словами Фріз, призведе до нових викликів і загроз національній безпеці України. “Ця новація не враховує стандарти країн НАТО, які передбачають функціонування системи військової юстиції, зокрема військової прокуратури, військової поліції та військових судів”, – заявила представниця “Євросолідарності”.

Таким чином, підсумувала вона, законопроєкт скасовує реформу прокуратури, що було умовою надання безвізу; ️зупиняє дію закону в частині роботи органів прокурорського самоврядування, скасовує окремі повноваження, зокрема Ради прокурорів; ️призупиняє дію закону в частині функціонування КДК прокурорів.

“Фактично, вся повнота влади щодо формування кадрового складу системи прокуратури буде зосереджена одноосібно в руках генерального прокурора. Такі необмежені повноваження можуть нести ризик зловживання владою та створення суттєвих корупційних ризиків”, – застерігає Фріз.

Раніше 19 вересня Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”. Він, зокрема, пропонує замість чинної структури органів прокуратури побудувати після проведення атестації прокурорів нову структуру, що має включати Офіс генерального прокурора, обласні, окружні прокуратури. Закон також надає генеральному прокурору право ліквідовувати та реорганізовувати окружні та обласні прокуратури. Окрім того, ліквідуються військові прокуратури, але водночас встановлюються права генпрокурора у разі потреби утворювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу генпрокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.

 

Гончарук прокоментував ухвалені Радою закони про держслужбу та публічні закупівлі

Ухвалені Верховною Радою закони сприятимуть ефективності роботи влади, адже значною мірою роблять більш відкритими її кроки, вдосконалюють механізми.

На цьому наголосив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, коментуючи прийняті парламентом документи, повідомляє Урядовий портал.

Зокрема, говорячи про ухвалений закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади” (№1066), глава уряду зазначив: «Відповідальність починається з виконавців, і сьогоднішнє рішення дає можливість перезавантаження влади, приведення на державну службу ефективних управлінців. Новий формат – це не лише спрощення порядку прийняття на державну службу та звільнення з неї. Прийнятий законопроєкт №1066 підвищує відповідальність державних службовців за досягнення результатів їх діяльності».

Прем’єр-міністр висловив впевненість, що новий закон унеможливить зловживання службовим становищем, уникнення відповідальності за бездіяльність та неналежне виконання своїх посадових обов’язків. А можливість контрактної державної служби дозволить залучити високопрофесійних людей.

За словами Гончарука, закон “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (№1076) посилює відповідальність за порушення законодавства, зокрема для недобросовісних замовників.

«Прийнятий законопроєкт вводить персональну відповідальність за порушення законодавства у сфері закупівель та удосконалює механізм їх оскарження. Це дасть бізнесу ширші можливості для відстоювання своїх прав», – переконаний Гончарук.

Він додав, що закон також гармонізує стандарти публічних закупівель з міжнародними та врегульовує питання міжнародних закупівель ліків.

Як зазначив Прем’єр-міністр, спрощення фінансової реструктуризації боргів підприємств передбачає прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації» (№1070). Він дасть змогу більш ефективно вирішити питання кількості проблемних кредитів, ризику банкрутств підприємств, які мають тимчасові проблеми з ліквідністю, але здатні відновити здорову економічну діяльність.

Закони «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (№1057) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (№1072) запроваджують з 1 січня 2021 року нову об’єднану звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), яка є більш уніфікованою з єдиним встановленим терміном подання.

«Ці законопроєкти спрощують умови для ведення бізнесу. Об’єднання звітності з ЄСВ і ПДФО скорочує кількість звітів для платників податків – страхувальників та зменшує витрати часу бізнесу на складання самої звітності», – зазначив Гончарук.

 

Газові переговори: українська сторона розповіла, про що домовились у Брюсселі

Під час тристоронніх переговорів щодо транзиту російського газу на європейський ринок територією України сторони домовилися максимально активізувати зусилля для укладення угоди до 1 січня 2020 року, коли чинний контракт на транзит газу завершиться.

Про це журналістам за підсумками переговорів заявив міністр енергетики та охорони довкілля України Олексій Оржель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми обговорили питання транспортування газу 1.01.20-го. Консультації пройшли дуже конструктивно, сторони чують одна одну. Україна займає активну позицію щодо безпеки постачання газу, оскільки така безпека означає загальну геополітичну безпеку у регіоні”, – наголосив український урядовець.

Він нагадав, що українська сторона приїхала на ці перемовини з рішеннями щодо анбандлінгу (розукрупнення) Нафтогазу, які були вчора прийняті на засіданні Кабінету міністрів, які визначають необхідні кроки щодо передання газотранспортного оператора з корпоративної “материнської” компанії у Міністерство фінансів України. Такий крок, за словами міністра, має забезпечити операційну та фінансову незалежність газотранспортного оператора.

“Російська сторона підтвердила, що вони готові працювати за європейськими правилами. В свою чергу, європейська сторона буде підтримувати дії України щодо сертифікації газотранспортної системи. Українська сторона передала сторонам дорожню карту імплементації (цього процесу), як ми до 21.01. 20 року отримуємо незалежного сертифікованого газотранспортного оператора, та проєкти договорів. Також ми передали проєкт договору про “інтерконекшн” (взаємопоєднання), а також проєкт договору про транспортування”, – повідомив Оржель.

Він зазначив, що українська сторона буде рухатися максимально активно, щоб з 1 січня 2020 року укласти договори повністю відповідно до Європейського енергетичного законодавства, щоб забезпечити безпеку транспортування газу та його постачання на європейські ринки.

“Сторони домовилися максимально рухатися на зустріч одна одній, зважаючи на те, що те, що ми робимо – це є певний позитив. Проте ризик непідписання договору про транспортування поки залишається на порядку денному. З української сторони, і ми це вже підтвердили відповідними рішеннями, ми будемо максимально ефективними для того, щоб підписати такій договір на транспортування газу”, – запевнив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, тристоронні переговори будуть зосереджені навколо питань, яким чином відобразити правила ЄС у сфері енергетики у майбутній рамковій угоді щодо транзиту газу, якою може бути тривалість такого майбутнього контракту, яким чином визначатимуться обсяги для прокачування газу через ГТС України та які тарифи встановлюватимуться за його транспортування.

Раніше Єврокомісія повідомляла, що укладення довгострокового контракту щодо транзиту російського газу на європейський ринок територією України відповідає стратегічним інтересам Євросоюзу.

Напередодні міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель у Києві повідомив, що українська сторона погоджується із пропозицією Єврокомісії щодо укладення такого контракту. Зокрема, йдеться про узгодження довгострокового контракту на термін у 10 років, при цьому Україна має забезпечити щорічний транзит в обсязі 60 млрд. кубометрів газу щороку.

Попередні раунди тристоронніх переговорів щодо транзиту газу відбулися 17 липня 2018 року та 21 січня 2019 року.

 

Коболєв: До наступних газових переговорів є багато “домашньої” роботи

На сьогоднішніх тристоронніх переговорах у Брюсселі ішлося про перехід на європейські правила у транспортуванні російського газу територією України, і це дає підстави для стриманого оптимізму.

Про це написав у Facebook голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв.

“Головне – ми почали обговорювати перехід на європейські правила в питанні транспортування російського газу територією України. Є стриманий оптимізм”, – зазнчив він.

Водночас, за його словами, до песимістичного сценарію українська сторона також готова краще, ніж будь-коли.

Коболєв зауважив, що до наступного раунду перемовин, які відбудуться у жовтні, потрібно виконати багато “домашньої” роботи з удосконалення українського законодавства.

“Треба надолужити час, який було змарновано на вигадування “унікальних велосипедів”. Але досвід ефективної співпраці в процесі погодження робочого механізму анбандлінгу протягом останніх трьох тижнів сильно надихає: якщо так само підійти до приведення українського регулювання газового сектору в повну відповідність з європейським – все зробимо вчасно і якісно”, – переконаний голова правління НАК.

Раніше у заяві НАК “Нафтогаз України” наголошувалося, що російський Газпром на сьогоднішніх тристоронніх переговорах у Брюсселі щодо транзиту газу до Європи через територію України вперше допустив можливість роботи за європейськими правилами.

Як повідомляв Укрінформ, у Брюсселі відбувся черговий раунд переговорів під головуванням віцепрезидента Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Мароша Шефчовича за участю делегацій Єврокомісії, України і Росії. До складу української делегації входять міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель та голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв.

 

Резервування української ГТС Росією без контракту можливе, але надто дороге – Шефчович

Резервування потужностей української ГТС для транспортування російського газу на європейський ринок без контракту є принципово можливим, але ціна на нього буде набагато вищою, ніж за контрактом.

Про це у четвер у Брюсселі під час брифінгу за підсумками тристоронніх переговорів між Єврокомісією, Україною і Росією щодо транзиту російського газу на європейський ринок територією України заявив віцепрезидент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович.

Саме так він відповів на прохання кореспондента Укрінформу прокоментувати намір російської сторони за умови відсутності контракту з Україною, резервувати необхідні ресурси ГТС для транспортування конкретних обсягів газу до Європи. Таке припущення за кілька хвилин до брифінгу Шефчовича прозвучало від міністра енергетики РФ Олександра Новака.

«Якщо йдеться про можливість резервування певних потужностей (української ГТС) – це є можливим, відповідно до європейського законодавства. Але в такому випадку ми будемо говорити про відмінні ціни за транзит, зокрема, про вищий транзитний збір. Зрозуміло, що європейська сторона дуже зацікавлена – і це є важливим для нас – користуватися конкурентними цінами. Ми є важливими споживачами, ми багато закупляємо. Тож ми заслуговуємо мати хороші ціни. Безумовно, ми віддаємо перевагу іншим рішенням, ніж ті, за яких європейські споживачі були б змушені переплачувати за газ у зв’язку із вищими транспортними тарифами», – сказав Шефчович.

Він підкреслив, що під час переговорів у Брюсселі всі сторони зосередили увагу, в першу чергу, на стабільності транспортування газу та на добрих умовах транзиту.

«Це є дуже важливим з точки зору Росії, і ми підтвердили, що говоримо про європейську ринкову ціну. Переконаний, що саме такий підхід допомагає вирішити певні проблеми, які знаходилися на столі переговорів протягом тривалого часу», – додав віцепрезидент Єврокомісії.

 

Активне використання української ГТС дасть змогу знизити тариф на транзит — Оржель

Активне використання інфраструктури української газотранспортної системи для транспортування російського газу на європейський ринок може дозволити знизити тарифи на його транзит.

Про це заявив міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель за підсумками тристоронніх переговорів щодо транзиту газу за участю Єврокомісії, України і Росії, що відбулись у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Питання обсягів, питання щодо можливості постачання газу напряму в Україну і питання тарифів на постачання є взаємопов’язаними. Що більшими є обсяги транспортування, то меншим є тариф, тим більшою є можливість зменшити ціну газу для кінцевого споживача. Ми виходимо з того, що український напрямок є основним у даному разі для європейських ринків. Що краще використовуватиметься інфраструктура, тим меншим буде тариф, Насправді, цей момент дає можливість європейським споживачам отримати газ за меншою ціною”, – зауважив український урядовець.

Він підкреслив, що Україна є надійним партнером у транспортуванні газу, і це може дозволити європейській стороні передати пов’язані з цим переваги у ціноутворенні безпосередньо кінцевим споживачам газу в країнах ЄС

 

Київ і Москва мають знайти збалансоване рішення щодо обсягів транзиту газу – Шефчович

Україна і Росія виявили розуміння того, що для сталого транзиту газу на європейський ринок їм потрібна угода, яка буде комерційно вигідною для всіх сторін. Комерційна вигода, в свою чергу, прямо залежить від обсягів газу, який прокачуватиметься через українську ГТС.

Про це у четвер у Брюсселі під час брифінгу для преси за підсумками тристоронніх переговорів між Єврокомісією, Україною і Росією щодо транзиту російського газу на європейський ринок територією України заявив віцепрезидент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович.

«Обсяги газу матимуть прямий вплив на рівень тарифів на його транспортування. Це матиме також вплив на інвестиції в систему. Такі обсяги великою мірою будуть залежати, зокрема, від зацікавленості України закупляти газ з Росії також для внутрішнього споживання, адже це також призведе до певних знижок у тарифах для газу, який проходитиме трубопроводами. Тож це питання має обговорюватися між комерційними операторами, які мають знайти збалансоване рішення з урахуванням всіх цих аспектів. Зараз є очевидним бажання обох сторін діяти саме таким чином», – сказав віцепрезидент Єврокомісії відповів на запитання кореспондента Укрінформу щодо того, чи надала Росія під час переговорів гарантії щодо обсягів газу, який прокачуватиметься до Європи через ГТС України.

Водночас на уточнююче запитання преси, чи повинна буде Україна закупляти газ напряму від Росії, і чи залежить від цього доля майбутнього транзитного контракту, він зазначив, що це має бути рішенням української влади і комерційних операторів .

«Це має бути рішенням української влади і комерційних операторів. Як ми вже говорили, від цього залежить також питання обсягів, які проходитимуть через українську ГТС. Це буде той газ, який призначений для європейських споживачів, а також газ, який може закуплятися Україною для внутрішнього використання. Що більше ви купляєте – то меншими будуть тарифи. Тож, тут має бути зроблена комерційна оцінка – що саме буде більш вигідним для української сторони», – сказав Шефчович.

Як повідомляв Укрінформ, у Брюсселі відбувся черговий раунд переговорів під головуванням віцепрезидента Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Мароша Шефчовича за участю делегацій Єврокомісії, України і Росії. До складу української делегації входять міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель та голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.

 

Існуючий контракт щодо транзиту газу продовжити неможливо – Шефчович

Продовження існуючого контракту щодо транзиту російського газу територією України до країн ЄС неможливе, оскільки зміниться суб’єкт угоди з української сторони.

Про це заявив віцепрезидент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми пояснили нашим російським партнерам, що з юридичної точки зору продовження терміну дії існуючої угоди не є можливим, оскільки транзитером буде нова компанія, Нафтогаз припинить бути учасником процесу з 1 січня, тому за законодавством ЄС це неможливо”, – сказав Шефчович.

Читайте також: Транзит газу до ЄС: переговори у Брюсселі завершились без угоди

За його словами, переговори можна розпочати вже сьогодні, але процес сертификації згідно з нормами ЄС для нового українського транзитера – тривала процедура.

“Ми обговорили з українським міністром Олексієм Оржелем всі нагальні питання та погодили, що переговори нової компанії з Газпромом можна буде почати після завершення всіх юридичних процедур – починаючи з 1 грудня”, – сказав Шефчович відповідаючи на питання журналістів, коли саме можна очікувати укладення нової угоди.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Єврокомісія повідомляла, що укладення довгострокового контракту щодо транзиту російського газу на європейський ринок територією України відповідає стратегічним інтересам Євросоюзу.

Напередодні міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель у Києві повідомив, що українська сторона погоджується з пропозицією Єврокомісії щодо укладення такої угоди. Зокрема, йдеться про узгодження довгострокового контракту терміном у 10 років, при цьому Україна має забезпечити щорічний транзит в обсязі 60 млрд кубометрів газу щороку.

 

Газпром уперше припустив можливість “грати” за європейськими правилами

Газпром на сьогоднішніх тристоронніх переговорах у Брюсселі щодо транзиту газу до Європи через територію України вперше допустив можливість роботи за європейськими правилами.

Про це йдеться у в опублікованій у Facebook заяві НАК “Нафтогаз України” за результатами чергового раунду переговорів між делегаціями України, Росії та Європейської комісії щодо умов використання транзитних потужностей української газотранспортної системи (ГТС) після завершення чинного контракту між Нафтогазом та Газпромом 1 січня 2020 року.

“Ми відзначаємо зацікавленість російської сторони у проведенні конструктивних переговорів і новий рівень готовності до прийняття сучасних умов транспортування газу українською ГТС. Зокрема, Газпром уперше припустив можливість працювати за європейськими правилами з 1 січня 2020 року, якщо вони будуть у повній мірі впроваджені в Україні до кінця поточного року”, – йдеться у заяві.

Як зазначають у НАК, українська сторона представила учасникам переговорів майбутнього відокремленого оператора ГТС України — ТОВ “ОГТСУ”, який передав російській стороні проєкти договору про взаємодію між операторами суміжних газотранспортних систем, а також стандартного договору на транспортування. Зі свого боку, Нафтогаз передав росіянам “дорожню карту” дій для завершення відокремлення оператора ГТС (анбандлінгу).

У НАК уточнили, що сторони провели аналіз відкритих питань, щодо яких наразі немає єдиної позиції, і погодилися продовжити переговори у жовтні.

Як повідомляв Укрінформ, у Брюсселі у четвер відбулися переговори щодо умов транзиту російського газу на європейський ринок територією України.

Кабінет міністрів перед тристоронніми транзитними переговорами опублікував два документи від 18 вересня, що стосуються розділення НАК “Нафтогаз України” та виокремлення газотранспортної системи: постанову №840 “Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи”, а також розпорядження № 791-р “Питання управління акціонерним товариством “Магістральні газопроводи України”.

Відповідно до документів, уряд обрав модель відокремлення, що передбачає збереження оператора газотранспортної системи у державній власності без права приватизації.

Крім того, урядове розпорядження передбачає передачу оператора ГТС у підпорядкування Міністерству фінансів.

 

У Києві відбувся міжнародний форум з питань компонентів та препаратів крові

У Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю “Актуальні питання промислового виробництва препаратів крові”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Захід відбувся за сприяння Міністерства охорони здоров’я України та підтримки групи компаній Biopharma Україна, що займається розробкою і виробництвом високотехнологічних препаратів з донорської плазми людини.

Основними науково-практичними напрямками конференції стали, зокрема, реформування служби крові та ефективної імплементації Директив ЄС, аналіз потреб та ринку препаратів крові, сучасні практичні аспекти лікування гемофілії, гострі питання резус-конфлікту, імунокорекції у вагітних з антифосфоліпідним синдромом, гемолітичної хвороби в Україні, імунодіагностика та імунотерапія в неврології, первинні імунодефіцити, раннє виявлення, імунозалежні хвороби тощо. У рамках форуму відбулися також адаптовані лекції та майстер-класи для гематологів, трансфузіологів, імунологів, акушер-гінекологів.

У заході взяли участь понад 600 учасників з 20 країн світу. Зокрема, міжнародні експерти у сфері препаратів крові людини та трансфузіології Європейського директорату з якості лікарських засобів та охорони здоров’я (European Directorate for the Quality of Medicine, Франція), Міжнародної асоціації плазми та фракціонування (The International Plasma and Fractionation Association, Нідерланди), European Plasma Alliance (Німеччина), The Plasma Protein Therapeutics Association (США), The Marketing Research Bureau (США).

Міжнародний форум також відвідали міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька та голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

Виступаючи перед учасниками конференції, міністр охорони здоров’я заявила, що форум став довгоочікуваною подією для галузі.

“Створення ефективної та цілісної системи забезпечення компонентами та препаратами крові надважливе для України. Зміни у цій галузі не робилися дуже давно. Слід виділити цю сферу з формуванням чітких завдань, чітких стандартів. МОЗ готовий допомогти та включитися у роботу щодо перегляду умов по інспектуванню, ліцензуванню, стандартам”, – сказала Скалецька.

На її переконання, слід змінити культуру ставлення українців до донорства крові.

“Ми вже дуже багато зробили за останні 5 років і це ставлення змінюється. Але над цим слід продовжувати працювати. Усі успішні практики ми підтримуватимемо”, – зазначила Скалецька.

У своєму виступі Радуцький акцентував, що дана медична галузь є стратегічною для України: “Це – стратегічна галузь. В Україні лишається дефіцит якісних компонентів крові, а це питання безпеки країни. Водночас Президент країни поставив завдання міністру (МОЗ — ред.) — з 1 січня 2020 року трансплантологія має запрацювати у повному обсязі”.

Він зазначив, що є гостра необхідність оновлення законодавчого врегулювання діяльності заготівлі компонентів крові.

“Закони щодо цієї галузі не оновлювалися з 1995 року. Це неможливо і це слід змінювати. Тому модернізація законодавства, спільне та ефективне державно-приватне партнерство зможуть витягти Україну з цієї кризи. Те, що я побачив у Білій Церкві — інноваційний завод-фракціонатор «Біофарма» – це велика гордість. Сьогодні в Україні побудовано завод, що увійде у трійку світових лідерів з виробництва препаратів з плазми крові. Я вважаю, що це краще, що може відбуватися у країні”, – заявив Радуцький.

 

Україна готова віддавати у концесію станції переливання крові – Радуцький

Голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький заявив, що Україна готова віддавати у концесію іноземним фірмам обласні станції переливання крові.

Про це він сказав, виступаючи на науково-практичній конференції з міжнародної участю «Актуальні питання промислового виробництва препаратів крові», повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Концесія – це те, що дозволить вирішити проблеми із заготівлею крові та взагалі зі станціями переливання крові в Україні і впустить інвесторів в Україну. Сьогодні Україна готова віддавати у концесію станціїї переливання крові, щоб зайшов інвестор і взяв це в управління”, – сказав Радуцький.

За його словами, у деяких областях вже можна побачити, як виглядають сучасні станції переливання крові.

“Ми хочемо, щоб усі регіони мали такі найсучасніші станції”, – наголосив Радуцький.

 

Бюджет Програми медичних гарантій становить близько 72 мільярдів — Петренко

Бюджет першої в Україні Програми медичних гарантій – перелік послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно – становить близько 72 мільярдів гривень, його проєкт НСЗУ подала на затвердження до українського парламенту.

Про це на пресконференції повідоми голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Перший в Україні проєкт програми медичних гарантій, поданий у Верховну Раду, чекає на затвердження. Його бюджет — 72, 08 млрд грн. Саме стільки планує наступного року спрямувати НСЗУ медичним закладам за програмою медгарантій. Програма є кроком у запровадження в Україні загального медичного страхування. З прийняттям програми медичних гарантій починається ера, коли держава несе відповідальність за гарантії, які вона надає, а людина — за те, як вона дотримується правил, які дозволяють їй отримати медичні послуги безоплатно”, – сказав Петренко

За його словами, з наступного року усі види медичної допомоги, згідно з законом, будуть оплачуватися за новим механізмом — у межах договорів з НСЗУ.

“Це — первинна допомога, екстрена, спеціалізована, амбулаторна, стаціонарна, паліативна, реабілітаційна, допомога за пологах та вагітності та медична допомога дітям. Усі види медичної допомоги замовляють та оплачуються у межах договорів з НСЗУ. Починає реалізовуватися програма медичних гарантій. Це те, що називається гарантований державою усім пакет медичних послуг. Кожна людина буде знати, на що вона має право та за що держава сплатила надавачеві, щоб людина могла отримати послуги безоплатно”, – сказав Петренко.

Він пояснив, що програма медичних гарантій — це перелік та обсяг медичних послуг, за які ви вже сплатили своїми податками.

“Програма медичних гарантій — це не фінансування медпослуг, це — спрямування коштів платників податків за ті послуги, які вони повинні отримати безоплатно. Це — правова визначеність у державі, коли людина має знати, як людина має забезпечувати своє право на безоплатну медичну допомогу. Закон про державні фінансові гарантії, програма медгарантій — це реалізація принципу, що є основоположним ВООЗ та одного із цілей сталого розвитку. Це — досягнення універсального охоплення медичними послугами, що потрібні людям. Воно передбачає, що людина має доступ до безпечних, якісних та необхідних їй медпослуг без потрапляння у фінансову скруту. Медичні послуги є доступні, вони сплачені, отже людина може скористатися ними безоплатно або з незначною доплатою (як у програмі “Доступні ліки”)”, – сказав Петренко.

Він підкреслив, що реалізація положення про універсальне охоплення — це один із видів загальнообов’язкового солідарного моделі медичного страхування.

“Та форма забезпечення універсального доступу, що реалізується в Україні, це — одна із форм загальнообов’язкового солідарного медичного страхування. Коли кошти, які надходять у систему, спрямовуються з податків, а не з цільового податку, який сплачує робітник та роботодавець, яким обкладається фонд оплати праці”, – наголосив Петренко.

Він також підкреслив, що послуги медичної допомоги за Програмою медичних гарантій можна буде отримати безоплатно тільки за направленням лікаря первинки, з яким пацієнт підписав декларацію, або лікуючого лікаря.

Програма медичних гарантій – перелік послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно. Програма розрахована на всіх громадян країни та осіб, прирівняних до них. Фінансується Програма з державного бюджету – з податків на споживання, які сплачують усі громадяни.

 

Реєстрації мобільних телефонів у новому законопроекті не буде

У новому законопроекті “Про електронні комунікації”, внесеному на заміну відкликаного проекту №1083, не буде “токсичної” норми про реєстрацію мобільних телефонів.

Про це в інтерв’ю UBR повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко.

“Токсичні норми, які були в попередніх варіантах, і які могли двояко трактувати, в новій редакції зникнуть. Все максимально буде запозичено з директив Євросоюзу”, – повідомив депутат.

За словами Федієнка, сама норма про реєстрацію була витлумачена громадськістю двояко, і формулювання в документі цьому сприяли. З іншого боку, після критики законопроект був відразу відкликаний.

“Ми прислухалися до критики, висловленої в соціальних мережах. Нами було прийнято рішення відкликати і ще раз проаналізувати законопроект. На мою особисту думку, в деяких термінах законопроекту №1083 (про електронні комунікації – ред.) відбулося маніпулювання. Я повернувся з конференції операторів і коли запитав, хто читав законопроекти, то з представників 300 компаній руки підняли від сили троє. Якщо спеціалісти не читають законопроекти, то чого ж чекати від громадськості. Цим легко користуються різні маніпулятори”, – вважає Федієнко.

Друге спірне питання – це реєстрація IMEI-кодів (унікальний міжнародний номер телеком-обладнання). Його також планується вилучити з проекту.

“Чомусь усі вирішили, що знову ж таки потрібно буде з паспортом кудись йти і реєструвати десь IMEI телефону. Ми зрозуміли, що нам потрібно буде чіткіше прописати ці норми, якщо вони залишаться в законопроектах. Хочу відразу всіх заспокоїти, цієї норми не буде”, – наголосив Федієнко.

Як повідомлялося, 3 вересня автори законопроекту “Про електронні комунікації” №1083, який передбачав продаж SIM-карток тільки за паспортом і реєстрацію IMEI-кодів телефонів, відкликали документ з апарату Верховної Ради.

 

Криклій анонсував звільнення глави Укравтодору

Керівник Державного агентства автомобільних доріг України Славомір Новак сам піде зі свого поста.

Про це міністр інфраструктури України Владислав Криклій розповів в інтерв’ю журналу “Фокус”.

“Новак (керівник Укравтодору – авт.) сам планує йти, він розуміє, що змінився політичний ландшафт. Хоча сам Новак, можливо, найменш проблемний з команди, яка займалася дорожнім господарством”, – сказав Криклій, відповідаючи на питання журналіста про звільнення Словаміра Новака з поста Укравтодору.

Як повідомлялося, Славомір Новак обіймає посаду голови Укравтодору з 2016 року. У 2011-2013 роках Новак був міністром транспорту і водного господарства Польщі.

 

Міністерство планує розділити Укрзалізницю на три оператори

Міністерство інфраструктури планує провести реорганізацію АТ “Укрзалізниця” і розділити її на три оператори, кожен з яких буде незалежним і управлятиме конкретним напрямом: інфраструктурою, вантажними і пасажирськими перевезеннями.

Про це розповів міністр інфраструктури України Владислав Криклій в інтерв’ю журналу “Фокус“.

“Зараз ми починаємо велику реформу залізничного транспорту – плануємо створення трьох незалежних операторів з управління інфраструктурою, вантажними і пасажирськими перевезеннями. Залізниця з величезного монстра повинна перетворитися на трьох симпатичних середніх монстриків. Тому не повинно бути двозначностей в управлінні, має бути повна відповідальність за те, що відбувається”, – підкреслив Криклій.

За його словами, говорити про те, чи залишиться нинішній керівник Укрзалізниці Євген Кравцов на своєму посту ,поки рано.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Криклій заявляв, що Міністерство інфраструктури України планує повернути собі контроль над АТ “Укрзалізниця”.

 

Приватизація «Зорі-Машпроєкту»: Керівник області обіцяє підтримку працівникам

Новопризначений голова Миколаївської ОДА Олександр Стаднік запевнив, що при можливій приватизації ДП НВКГ «Зоря-Машпроєкт» буде зроблено все можливе для захисту інтересів працівників підприємства.

Про це Стаднік сказав, відповідаючи на запитання журналістів під час брифінгу 19 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Є юридичні аспекти, і є фактичні. Юридичні це те, що підприємство є державним, і його потрібно приватизувати, тому що це питання економіки. Але є ще і дванадцятитисячний трудовий колектив. Ці люди та їхні родини живуть за рахунок цього підприємства і повинні розуміти, що з ними буде далі, до чого їм готуватися, що влада може їм запропонувати натомість. Вони повинні бути впевнені, що інвестор, який зайде, виконає свої зобов’язання. Я зроблю все від мене залежне, щоб утримати стабільність на підприємстві і стояти разом з цими працівниками до кінця», – сказав Стаднік.

При цьому він не виключив, що з приходом інвестора на «Зорю» чисельність працівників може скоротитися до 5-6 тисяч. Адже за ці роки науково-технічний прогрес зробив великий крок вперед, і сьогодні технології заводу істотно відстають. Але завдання влади запропонувати цим людям щось натомість.

Як повідомлялося, Верховна Рада України прийняла в першому читанні закон про скасування переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, серед яких і ДП НВКГ «Зоря-Машпроєкт».

Голова фракції партії «Слуга народу» у Верховній Раді України Давид Арахамія запевнив миколаївців, що приватизувати державне підприємство «Зоря-Машпроект» поки ніхто не збирається.

 

У Черкасах підприємці протестували проти введення касових апаратів

У Черкасах відбулась акція протесту проти ухвалення законопроєктів, які передбачають введення касових апаратів, перевірок та штрафів.

Про це з повідомляє кореспондент Укрінформу.

На центральній площі біля приміщення обласного будинку рад зібралось більше 200 представників малого та середнього бізнесу Черкас, Запоріжжя, Києва, Одеси, Харкова, Дніпра.

«Законопроєктами №1053 і №1073 керівництво України знищує малий бізнес. Ми цією акцією хочемо висловити свій протест проти цих законів, які вводять касові апарати та збільшують штрафи. Зараз ми працюємо не на розвиток бізнесу, а на виживання. А нам іще хомут на шию вішають. Під час розгляду законопроєктів №1073 і №1053 у комісіях Верховної Ради не була взята до уваги жодна наша пропозиція. Це – перша в Україні акція протесту проти згаданих законопроектів, і, вочевидь, не остання”, – заявив під час виступу один з організаторів акції, лідер Черкаської міської профспілки підприємців і працівників торгівлі громадського харчування та послуг Леонід Запорожець.

За словами підприємця із Запоріжжя Лідії Кривенької, «ніхто не думає про те, як захистити підприємців». Вона нагадала про випадок вбивства підприємця на ринку Барабашово в Харкові та масові демонтажі кіосків і павільйонів в різних містах.

Запроваження касових апаратів, каже Кривенька, вдарить по підприємцях: мало того, що касовий апарат коштує 7 тис. грн, так він ще потребує обслуговування, і воно платне.

“Ці закони лобіюють виробники касових апаратів та ті, хто заробляє на згаданих схемах. Вважаю, що починати наводити лад у державі потрібно не з малого бізнесу, а з олігархів», – наголосила підприємець.

Політику держави по відношенню до дрібного та середнього бізнесу розкритикував голова Громадської спілки «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» Євгеній Глєбов (Черкаси). Він переконаний, що жорстка фіскальна політика може призвести лише до зменшення доходів до бюджету.

“В умовах війни та занедбаної економіки державній владі потрібно вести політику лібералізації, зменшення податків, а не вдаватися до каральних заходів”, – каже Глєбов.

Голова ГО «Комітет підприємців України» Едуард Курганський (м.Київ) переконував, нововведення, передбачені законопроєктами, заженуть легальний дрібний та середній бізнес в тінь.

«В тій ситуації, коли держава буде намагатися закрутити гайки, багато людей стануть знову перед вибором: як вижити в ситуації, коли потрібно платити Єдиний податок, податок за найманих працівників і ще оплачувати касові апарати. І вони підуть в «тінь». Необережні кроки держави підвищать розміри «тіні» в цій країні», – додав Курганський.

Тим часом голова федерації профспілок у Черкаській області Петро Шевченко запропонував підприємцям обговорити проблему на круглому столі з депутатами Верховної Ради від Черкащини, звернення їм він пообіцяв направити найближчим часом.

 

Милованов розписав “правила гри” для майбутнього ринку землі

Можливість купувати землі сільгосппризначення буде в українських фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та в держави.

Про це написав у Facebook міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.

“Можливість купувати землі с/г призначення буде в українських фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави”, – написав Милованов, формулюючи основні положення щодо обігу земель сільгосппризначення.

Він зазначив, що основні положення обігу земель також передбачають:

фінансову підтримку малим фермерам та фізичним особам, що купують малі обсяги до 500 га (компенсація відсотків, інша фінансова підтримка);

концентрацію власності на рівні 15% для області та 0,5% – для країни;

стартовою ціною продажу державних/комунальних земель через торги буде нормативна грошова оцінка (НГО);

заборону набуття у власність ділянок громадянам та капіталу РФ;

скасування мораторію.

Датою запровадження ринку урядовець назвав 1 жовтня 2020 року.

На думку Милованова, проблеми, які існують на сьогодні з обігом землі, мають бути вирішені через створення однакових правил гри для всіх.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський доручив Кабміну до 1 жовтня 2019 року подати у Верховну Раду законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення. Парламент має ухвалити його до 1 грудня.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні була запроваджена у 2001 році. З 2002 року мораторій неодноразово продовжувався. У грудні 2018-го Верховна Рада продовжила його до 1 січня 2020 року.

У серпні 2019 року Президент Зеленський на українсько-турецькому бізнес-форумі у Стамбулі заявив, що Україна до кінця року проведе земельну реформу, щоб створити ринок землі на 40 млн га.

Виступаючи 19 вересня на конференції “Земля як фактор розвитку українського села”, Президент України наголосив, що право на купівлю і продаж землі матимуть тільки українці та українські компанії.

 

Ціна на землю буде ринкова, але не нижче оціночної – Милованов

Ціна на землю в разі запуску ринку землі буде ринкова, але не нижче оціночної.

Про це сказав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов на конференції щодо реформи управління земельними відносинами “Земля як фактор розвитку українського села”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ціна буде ринкова, але не нижче оціночної. Це ринок має визначити”, – сказав Милованов.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський доручив Кабміну до 1 жовтня 2019 року подати у Верховну Раду законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення. Парламент має ухвалити його до 1 грудня.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні була запроваджена у 2001 році. З 2002 року мораторій неодноразово продовжувався. У грудні 2018-го Верховна Рада продовжила його до 1 січня 2020 року.

У серпні 2019 року Зеленський на українсько-турецькому бізнес-форумі у Стамбулі заявив, що Україна до кінця року проведе земельну реформу, щоб створити ринок землі на 40 млн га.

 

Милованов: Треба, щоб кожен українець мав такі самі права, як агрохолдинг

Люди, які мають землю, повинні отримувати за неї справжню ціну, яка визначається тим, що на цій землі виробляється.

Про це сказав міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов на конференції щодо реформи управління земельними відносинами “Земля як фактор розвитку українського села”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми маємо зробити так, щоб люди, які мають землю, отримували за неї справжню ціну. Справжня ціна визначається тим, що на цій землі виробляється”, – сказав Милованов.

Він зазначив, що обіг землі вже існує.

“Нам потрібно зробити так, щоб українець мав такі самі права, як великий агрохолдинг. Мав таку саму можливість почати з 5 гектарів, потім взяти собі 500 гектарів, потім 5 тисяч, потім більше кращої землі”, – наголосив урядовець.

Він зауважив, що якщо немає права власності на землю, то люди не зможуть її придбати.

“Якщо немає права власності, то люди не можуть взяти дешевий кредит. Вони не можуть піти до банків і запустити свій бізнес. Вони не можуть успадкувати, передати цю землю. Ми знаємо про 200 тис. людей, які померли, і ця земля повернулася до держави, бо її не змогли передати”, – наголосив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський доручив Кабміну до 1 жовтня 2019 року подати у Верховну Раду законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення. Парламент має ухвалити його до 1 грудня.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні була запроваджена у 2001 році. З 2002 року мораторій неодноразово продовжувався. У грудні 2018-го Верховна Рада продовжила його до 1 січня 2020 року.

У серпні 2019 року Зеленський на українсько-турецькому бізнес-форумі у Стамбулі заявив, що Україна до кінця року проведе земельну реформу, щоб створити ринок землі на 40 млн га.

Президент Зеленський сьогодні під час виступу на конференції “Земля як фактор розвитку українського села”, заявив, що право на купівлю і продаж землі матимуть тільки українці та українські компанії.

 

Держава має створити переваги фермерам на ринку землі – Маркарова

Щоб ринок землі в Україні нормально запрацював, держава має допомогти малим і середнім фермерам.

Про це сказала міністр фінансів України Оксана Маркарова у Києві під час конференції щодо реформи управління земельними відносинами, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Для того, щоб ринок дійсно запрацював, держава повинна допомогти, в першу чергу, нашим малим і середнім фермерам. Щоб вони могли бути не просто активними учасниками, а щоб мали якісь переваги перед великими агрохолдингами, які мають доступ до дешевших фінансових ресурсів”, – сказала Маркарова.

Вона зазначила, що наразі урядом вже розроблено дві програми, спрямовані на підтримку малих підприємців при запуску ринку землі.

Механізм №1 – це програма здешевлення кредитів для сільськогосподарських виробників. Кошти на її фінансування вже є в державному бюджеті в тому проєкті, який представлений у ВР, нагадала Маркарова.

“Як вона (програма – ред.) працює? Ви можете піти в будь-який банк, і якщо ви відповідаєте вимогам, то для вас цей кредит буде здешевлений, щоб для вас ставка була не 20%, як пропонується зараз, не 10 чи 11%, як, ми сподіваємося, буде через рік, а щоб ця ставка була менше 5%, і ми над цим працюємо”,- заявила міністр.

Друга програма, яку пропонує уряд, – це Фонд часткових гарантій кредитування.

“Питання ж не тільки в тому, що ви приходите в банк, а кредит для вас дорогий. Питання в тому, що ті стандарти, які зараз застосовують банки – застава, наявність повноцінної фінансової звітності за три роки – цих стандартів важко дотриматися. Тому ми беремо найкращий світовий досвід, разом працюємо над програмою, яка буде запущена, яка називається Фонд часткових гарантій кредитування. Йдеться про те, що держава буде працювати з усіма банками не тільки над здешевленням ставки, а над тим, щоб надати додаткові гарантії, щоб банки не боялись вам видати кредит, щоб банки не вимагали у вас заставу”, – наголосила Маркарова.

За словами очільниці міністерства, цю програму буде запущено раніше, ніж буде відкрито ринок землі, щоб у сільгоспвиробників був час, по-перше, опрацювати інформацію і щоб станом на середину наступного року коли ринок землі буде запущено, було чітке розуміння, як фермер може отримати легальні дешеві кредити за зрозумілою процедурою.

“Ми будемо працювати для того, щоб допомогти вам навчитися, як ви можете отримати дешевий легальний кредит”, – підсумувала міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський доручив Кабміну до 1 жовтня 2019 року подати у Верховну Раду законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення; парламент має ухвалити його до 1 грудня цього року.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні була запроваджена у 2001 році. З 2002 року мораторій на продаж земель сільгосппризначення неодноразово продовжувався. У грудні 2018 року Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2020 року.

У серпні 2019 року Зеленський, виступаючи на українсько-турецькому бізнес-форумі у Стамбулі, заявив, що Україна до кінця цього року проведе земельну реформу, щоб у наступному створити ринок землі на 40 млн га.

 

Ринок землі відкриють із 1 жовтня 2020 року – Прем’єр

Ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року.

Про це заявив у четвер у Києві Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час виступу на конференції щодо реформи управління земельними відносинами “Земля як фактор розвитку українського села”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Зараз та модель, яку ми пропонуємо, передбачає відкриття ринку з 1 жовтня наступного року”, – сказав Гончарук.

Він зазначив, що ринок землі буде відкриватися поступово, оскільки так радять фахівці.

“Ми відриваємо ринок землі не одразу. Ми думали зробити це з 1 липня наступного року. Проте потім проконсультувалася і вирішили, що робити це влітку не дуже добра ідея”, – пояснив глава уряду.

Прем’єр-міністр запевнив, що українські орендарі матимуть першочергове право купити землю.

“Звичайно, ми гарантуватимемо права тих, хто зараз орендує земельну ділянку, купити в першу чергу. Це абсолютно необхідно. Ми дуже не хочемо, щоб ті, хто зараз обробляє землю, втратили можливість обробляти її надалі”, – сказав Гончарук.

За його словами, цей ринок має бути зручним не для спекулянтів, а для тих, хто реально робить на землі.

Прем’єр-міністр зазначив, що на прозорих торгах можна буде придбати як державну, так і комунальну землю, але головна умова – земля має належати українським громадянам та українським компаніям.

Водночас він зазначив, що нині на українській землі працюють іноземні компанії. “І я зараз не бачу підстав виганяти іноземного інвестора”, – додав глава уряду.

Раніше в четвер Президент Володимир Зеленський заявив, що у пропонованій моделі земельного ринку передбачається, що право на купівлю і продаж землі матимуть тільки українці та українські компанії.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Зеленський доручив Кабміну до 1 жовтня 2019 року подати у Верховну Раду законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення. Парламент має ухвалити його до 1 грудня.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні була запроваджена у 2001 році. З 2002 року мораторій неодноразово продовжувався. У грудні 2018-го Верховна Рада продовжила його до 1 січня 2020 року.

У серпні 2019 року Зеленський на українсько-турецькому бізнес-форумі у Стамбулі заявив, що Україна до кінця року проведе земельну реформу, щоб створити ринок землі на 40 млн га.

 

Право купувати землю матимуть лише українці – Зеленський

У пропонованій моделі земельного ринку передбачається, що право на купівлю і продаж землі матимуть тільки українці та українські компанії.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час виступу на конференції щодо реформи управління земельними відносинами, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Земля належить українцям. У моделі, яку пропонуємо ми з урядом, купувати чи продавати землю зможуть тільки українські громадяни та українські компанії. Страшилки про китайців, про арабів чи про інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами — це маячня”, – запевнив Президент.

Він підкреслив, що питання ринку землі в Україні наразі є дуже чутливим, тому потребує широкого і публічного обговорення.

Водночас глава держави переконаний, що земля – це власність громадян, і у них нарешті повинне з’явитися “не гібридне, а повноцінне право власності на свою рідну землю”, тобто право володіти, користуватися та розпоряджатися землею.

Зеленський нагадав, що у 2001 році в законі, яким був накладений мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, прописано, що депутати повинні розробити прозорий механізм купівлі/продажу землі.

За його словами, за ці 18 років механізм так і не був прописаний, а з’явився “масштабний процвітаючий тіньовий ринок”.

“Це мільйон гектарів землі й десятки мільярдів гривень. І виграє, вибачте, від цього, не малий фермер, не простий селянин, а місцеві так звані “князьки”. Більше того, за цей час з 7 млн українців, які володіють землею, майже 1 млн громадян померли так і не отримавши від держави шансу стати заможними господарями своєї землі, не отримавши право власності”, – зазначив Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський доручив Кабміну до 1 жовтня 2019 року подати у Верховну Раду законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення. Парламент має ухвалити його до 1 грудня.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні була запроваджена у 2001 році. З 2002 року мораторій неодноразово продовжувався. У грудні 2018-го Верховна Рада продовжила його до 1 січня 2020 року.

У серпні 2019 року Зеленський на українсько-турецькому бізнес-форумі у Стамбулі заявив, що Україна до кінця року проведе земельну реформу, щоб створити ринок землі на 40 млн га.

 

Кредити під 11-12% стануть реальністю влітку – Гончарук

Якщо владі вдасться зробити низку запланованх кроків, то здешевлення кредитів до 11-12% стане реальним вже влітку 2020 року.

Про це Прем’єр-міністр Олексій Гончарук сказав під час виступу на конференції щодо реформи управління земельними відносинами «Земля як фактор розвитку українського села», повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я розраховую на те, що наступного літа-осені кредитування у гривні на той момент буде 11-12%. Доступне кредитування. Ми розуміємо, як це зробити”, – сказав Гончарук.

За його словами, влада має чітко усвідомлювати, що активний стан земельної реформи у подальшому дасть поштовх росту економіки на рівні не менше 2%.

 

У Вінниці Зеленському виписали посвідчення УТОС, а голові ОДА подарували іграшкового крота

У Вінниці під час представлення нового голови ОДА Президенту України Володимиру Зеленському передали виписане на його ім’я посвідчення члена Українського товариства сліпих, аби привернути увагу до проблем підприємств, на яких працюють незрячі.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, посвідчення Зеленського передав заступнику голови Офісу Президента Сергію Трофімову.

“Я, користуючись нагодою прийшов для того щоб привернути увагу до нашого підприємства. Сьогодні наше підприємство, де працює 129 сліпих людей, а всього – 200 людей разом зі зрячими, перебуває у дуже плачевному стані. В принципі така ситуація загалом у державі”, – сказав на представлені голови ОДА директор ПОГ «Вінницьке УВП УТОС» Костянтин Ільніцький.

За його словами, міська влада допомагає підприємству, але хотілося б, щоб і “державна влада звернула на це увагу, тому що місто і область не мають важелів допомоги підприємству товариства сліпих”.

“Я розраховував, що сьогодні приїде Президент. Статут Українського товариства сліпих передбачає, щоб до наших лав вступали люди зрячі. Тому сьогодні Вінницьким товариством сліпих на ім’я Володимира Олександровича Зеленського виписане посвідчення, що він є членом Українського товариства сліпих. Тому він зобов’язаний нам допомагати, передайте йому будь-ласка», – сказав Ільніцький, звернувшись до заступника голови ОП Трофімова, який представляв в області нового голову ОДА Владислава Скальського.

Ільніцький новопризначеному голові ОДА подарував м’яку іграшку – крота і попросив тримати у своєму кабінеті, як нагадування про проблеми незрячих людей.

Як раніше повідомляв Укрінформ, сьогодні, 19 вересня, у Вінниці заступник голови Офісу Президента Сергій Трофімов представив нового голову Вінницької ОДА Владислава Скальського.

 

В Україні з’явиться держслужба за контрактом – Рада ухвалила закон

Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади”, який передбачає спрощення порядку прийняття на роботу і звільнення чиновників та запроваджує контрактну державну службу.

Відповідне рішення підтримали 228 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, вносяться зміни до законів “Про державну службу”, “Про Кабінет міністрів України” та “Про центральні органи виконавчої влади”.

Запропоновані зміни стосуються обмеження дії законодавства про працю на державну службу, спрощення порядку прийняття на державну службу та звільнення з неї, підвищення відповідальності державних службовців за досягнення результатів своєї діяльності, усунення зайвих проміжних органів оскарження при збереженні безумовного права на судове оскарження, запровадження можливості контрактної державної служби та усунення надмірного (на рівні закону) регулювання зазначених суспільних відносин, а відповідні повноваження делегуються уряду.

Закон визначає, що державні секретарі міністерств і Кабінету міністрів, їх заступники призначаються на посаду урядом на п’ять років із правом повторного призначення. При цьому повторне призначення вже не передбачає обов’язкового подання Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Відповідно до закону керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду урядом на підставі пропозицій Комісії, яка за результатами конкурсу представлятиме від двох до п’яти кандидатур.

Закон також передбачає можливість укладення з держслужбовцями контракту на термін до трьох років. Рішення про віднесення посади держслужби до посад, призначення на які здійснюється з укладенням контракту, приймає суб’єкт призначення або керівник органу до проведення конкурсу.

При цьому із зарплати держслужбовців не виключаються надбавки за ранг, виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього держслужбовця, виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою (така норма передбачалася законопроєктом на момент ухвалення у першому читанні).

Закон також передбачає звільнення посадової особи при виявленні у неї громадянства іноземної держави, а не лише у разі його набуття під час проходження держслужби, як це було раніше.

Встановлюється, що у разі звільнення держслужбовців у період, коли вони перебувають на лікарняному або у відпустці, датою фактичного звільнення є день виходу з відпустки або перший робочий.

Кабінет міністрів і міністерства мають у двомісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із законом. Водночас визначено, що цей закон не поширюється на керівника Офісу Президента і його заступників.

Більшість положень закону набувають чинності на наступний день після його опублікування.

 

Кличко просить парламент розпустити Київраду

Кличко звернувся до Верховної ради щодо розпуску Київради 8 скликання і призначення дострокових виборів у Києві.

Мер Києва Віталій Кличко звернувся до Верховної Ради щодо розпуску Київської міської ради і призначення дострокових виборів у столиці.

Про це він заявив з трибуни Київради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні ми бачимо, що кворому немає. Тобто працювати готові не всі. І тому я звертаюся до парламенту щодо розпуску Київради 8 скликання і призначення дострокових виборів у Києві”, – сказав Кличко.

Станом на 10.40 у залі Київради зареєстровано 38 депутатів, в той час як для кворому потрібен 61 депутат.

Як повідомлялося, за результатами консультацій усі голови фракцій домовилися продовжити роботу Київської міської ради 19 вересня.

Раніше мер Києва Віталій Кличко ініціював консультації з головами фракцій та груп щодо дострокового припинення повноважень Київради 8 скликання. Мер Києва зазначив, засідання Київради 12 вересня не відбулося через відсутність кворуму у залі.

 

НБУ випустить 5 мільйонів банкнот номіналом 1000 гривень

Національний банк планує здійснити перший випуск банкноти номіналом 1000 гривень в обсязі 5 млн штук, а надалі друкувати ці банкноти залежно від замовлень банків та потреб економіки.

Про це на брифінгу щодо виведення дрібних монет сказав директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко, повідомляє кореспондент Укрінофрму.

“Ми плануємо його (випуск банкнот номіналом 1000 грн – ред.) здійснити в обсязі 5 млн штук. Це перший випуск. Далі він буде здійснюватись по мірі надходжень замовлень від банків та потреб економіки”, – сказав Зайвенко.

Він також зазначив, що на сьогодні в обігу перебуває 140 млн штук монет номіналом 1 гривня, а номіналом 2 гривні – майже 124 млн штук. В 2018 році Нацбанком було виготовлено 140 млн монет номіналом 1 гривня та 145 млн штук монет номіналом 2 гривні.

Читайте також: Нацбанк спростовує міф, що 1000-гривнева банкнота спровокує інфляцію

Як повідомляв Укрінформ, банкнота номіналом в 1000 гривень вводиться в обіг з 25 жовтня 2019 року. На лицьовій стороні зображено портрет Володимира Вернадського, і на зворотній стороні – зображення Президії Національної академії наук.

 

У Брюсселі про корупцію в Україні запитують більше, ніж про вплив олігархів — Кулеба

Віцепрем’єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба зазначає, що під час його офіційного візиту до Брюсселя співрозмовники з ЄС і НАТО приділяли більше уваги питанню боротьби з корупцією в Україні, аніж подоланню впливу олігархів.

Про це Кулеба заявив у коментарі Укрінформу в четвер, 19 вересня, у відповідь на запитання, чи були якісь сигнали від європейських високопосадовців щодо необхідності подолання впливу олігархів, зокрема Ігоря Коломойського, на українську політику.

“Цю людину (Коломойського – ред.) згадували на одній неформальній зустрічі в рамках загальної розмови про феномен багатих впливових людей в Україні… У мене є кілька знайомих у Європейському Союзі, які кажуть: у вас це називається олігархи, а у нас заможна впливова родина. Тож вони є скрізь”, – сказав Кулеба.

Водночас він зауважив, що тези про корупцію, “безумовно були, тому що Україна і корупція – це класична тема”.

“Вона (тема боротьби з корупцією – ред.) була актуальна п’ять років тому, десять років тому, вона актуальна і зараз. Але (в Брюсселі – ред.) є великі очікування, що новий уряд і нова Верховна Рада ухвалюватимуть і застосовуватимуть правильні антикорупційні закони. І ви вже бачите, що деякі такі речі вже були ухвалені”, – зазначив віцепрем’єр.

У цьому контексті він нагадав, що Верховна Рада 10 вересня в першому читанні підтримала законопроєкт, згідно з яким Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань отримують право самостійно здійснювати прослуховування чиновників.

За словами Кулеби, це підсилює їхню спроможність протидіяти корупції.

“Тож це питання залишається на порядку денному”, – резюмував урядовець.

Як повідомлялося, віцепрем’єр-міністр України Дмитро Кулеба 9-10 вересня здійснив офіційний візит до Брюсселя (Бельгія), де провів зустрічі у Європейському Парламенті та Європейській Комісії і відвідав штаб-квартиру НАТО.

 

Нацрада оголосила попередження п’ятьом каналам з логотипом “112 Україна”

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила попередження п’ятьом регіональним каналам, що ретранслюють телеканал “112 Україна” (ТОВ “Аріадна ТВ”, ТОВ “Лідер ТВ”, ТОВ “ТВ Вибір”, ТОВ “Новий формат ТВ” і ТОВ “Партнер ТВ”).

За таку санкцію на засіданні 19 вересня одностайно проголосували всі члени Нацради, розглянувши результати позапланових виїзних перевірок компаній за ліцензіями на багатоканальне мовлення (МХ-5), повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначив член Національної ради Сергій Костинський, всі порушення ідентичні і стосуються всіх п’ятьох телеканалів.

“Ми регулярно проводимо моніторинги на дотримання умови конкурсу і програми концепції, які потрібно виконувати. Телеканали їх не виконують доволі давно. Черговим моніторингом мовлення від 19 липня 2019 року зафіксовано ознаки порушення Закону України “Про телебачення і радіомовлення”. Відповідно ми здійснили позапланову перевірку з 22 серпня по 23 серпня. І зафіксували порушення”, – сказав Костинський.

Він зазначив, що вкотре зафіксовано ті самі порушення. Це збільшення обсягу інформаційно-аналітичних і публіцистичних передач — за ліцензією 2 год. 30 хв, фактично 22 год. 50 хв. Відсутні культурно-мистецькі, науково-просвітницькі передачі, розважальні та музичні передачі, дитячі передачі, фільмопокази. За ліцензією передбачено наявність логотипу кожної конкретної компанії, фактично є логотип “112 Україна”.

Представники цих компаній на засідання не з’явилися, незважаючи на запрошення.

 

Конгресмен запросила Гонтареву до США

Колишню голову Національного банку України Валерію Гонтареву запросили до США для спілкування з американськими законодавцями після нападів на неї.

Співголова групи підтримки України в Палаті представників США, конгресмен від Демократичної партії Марсі Каптур 18 вересня заявила, що занепокоєна нападами на Гонтареву, повідомляє Радіо Свобода.

«Ми спостерігаємо за цими подіями дуже уважно. Ми просто не можемо прийняти думку, що страх і кримінал, вбивство й руйнування є дорогою до майбутнього», – сказала Каптур.

Колишня очільниця НБУ Гонтарева заявила, що вночі 17 вересняспалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.

Президент України Володимир Зеленський сказав, що «чекає від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття» підпалу будинку Гонтаревої, назвавши подію «провокацією». Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, у свою чергу, назвав «неприпустимим проявом кримінального тиску» підпал будинку колишньої очільниці НБУ.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

12 вересня Державне бюро розслідувань провело обшуки в київській квартирі Гонтаревої в межах провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадових осіб правління Національного банку в 2016 році.

Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.

 

Затриманого шамана, який ішов виганяти Путіна, відправляють назад до Якутська

Затриманого якутського шамана Олександра Габишева, який «ішов виганяти» президента Росії Володимира Путіна, відправлять назад до Якутська.

Про це повідомило Управління МВС Росії в Республіці Бурятія.

“19 вересня на 202-му кілометрі федеральної траси М-53 “Байкал” співробітниками поліції за дорученням слідчого затриманий чоловік 1958 року народження, який перебуває в розшуку за скоєння злочину на території Республіки Саха (Якутія). Планується найближчим авіарейсом доставити затриманого з Улан-Уде в Якутськ для проведення слідчих дій”, – йдеться у повідомленні.

Про яке правопорушення йдеться, МВС РФ не повідомляє.

Як повідомлялося, Габишев у березні розпочав свою подорож з Якутська до Москви, де він мав намір «вигнати» Путіна, який порушив народовладдя, з Кремля у 2021 році.

Затримання його прихильників у Бурятії вже стало одним із приводів масових політичних протестів там.

 

МЗС Чехії пояснило, навіщо Москва розкручує скандал у “справі Конєва”

Російська сторона використовує медійну кампанію навколо пам’ятника маршалу Конєву в празькому районі Прага-6, щоб зіграти на розбіжності думок у чеському суспільстві, а також не цурається дезінформації.

Про це заявив міністр закордонних справ Чеської Республіки Томаш Петршичек у ході дискусії з приводу перенесення пам’ятника маршалу Конєву в Празі, повідомляє INFO.cz.

“Справа Конєва демонструє, що «зовнішній актор» дуже ефективно може використати існуючі розбіжності у чеському суспільстві”, – сказав Петршичек.

Зокрема, міністр звернув увагу на подачу новин російським телебаченням “Росія24”, згідно з якими лише меншість чехів вимагала переселення статуї, але телебачення при цьому посилалось на неіснуюче опитування, проведене неіснуючою установою.

«Дезінформаційна кампанія (пов’язана з темою перенесення статуї Конєва) змушує нас турбуватися лише про наші проблеми, а ми не думали, що подібні випадки відбуваються й на території Російської Федерації», – заявив Петршичек, додавши, що міг би показати фотографії пам’ятників чехословацьким легіонерам на території РФ, які ставали жертвами вандалів.

Міністр вважає, що Чехія не має дозволяти заганяти себе в кут, вона навпаки повинна брати ініціативу на себе. Він також запевнив, що пам’ятнику буде знайдено гідне місце, та нагадав, що у відповідному договорі нічого не говориться про те, що він має неодмінно залишатися там, де була встановлена.

Міністр також поінформував, що отримав «серію електронних листів» від громадськості із закликом у відповідь на справу Конєва зменшити кількість дипломатів та співробітників посольства Росії (у Чехії їх аж 140 і деякі з них, за твердженням Служби безпеки та інформації (BIS) є агентами спецслужб, які використовують дипломатичне прикриття).

«Однак висилка дипломатів є інструментом для надзвичайних випадків…, це не звичайний інструмент дипломатії», – зауважив Першичек, нагадавши, що востаннє це сталося у зв’язку зі справою Скрипаля. Але при цьому дипломат зазначив, що «всі дуже добре усвідомлюють, хто є хто», й у разі необхідності відповідні заходи будуть вжиті.

«Іноді краще, щоб ми знали про шпигуна як шпигуна, ніж коли вони надсилають нам когось нового, якого ми не могли б класифікувати», – підсумував Петршичек.

Як повідомляв Укрінформ, на засіданні влади Праги-6 минулого тижня було вирішено перенести пам’тник маршалу Івану Коневу після того, як його вчергове облили фарбою. Для одних Конєв – герой, який звільнив Європу від нацизму, для інших це символ радянської диктатури і людина, яка придушила угорське повстання.

 

У Штатах закликають до імпічменту Трампа через спроби тиснути на Україну

Палата представників США повинна застосувати процедуру імпічменту президента, якщо інформація про спроби Трампа тиснути на Україну з метою відкриття розслідування проти родини Байдена є правдою.

Про це заявив у четвер юрист Джордж Конвей, чоловік наближеної до Трампа радниці Келліан Конвей, повідомляє Укрінформ.

“Якщо це насправді так, то президенту Дональду Трампу має бути оголошено імпічмент, і він повинен бути усунутий з посади негайно”, – зауважив консервативний юрист, який і раніше був критиком чинного президента.

При цьому він послався на публікацію британського видання The Independent, яке пише, що блокування адміністрацією Трампа військової допомоги Україні було тиском на уряд європейської держави з очікуванням, що там буде відкрито розслідування проти сина ексвіцепрезидента США Джо Байдена.

У середу впливове американське видання The Washington Post також написало про цю історію з посиланням на власні джерела щодо телефонної розмови президентів Трампа й Зеленського у липні. У матеріалі, зокрема, зазначалося, що співробітник американської розвідки після розмови Трампа та неназваного іноземного лідера, був змушений подати офіційну скаргу керівництву. Згодом ця скарга була спрямована до Комітетів Конгресу США з питань нагляду.

Тим часом, сам Дональд Трамп у четвер назвав ситуацію “гарассментом” президента.

“Ще одна історія “фейкових новин” – це ніколи не скінчиться! Практично, щоразу, коли я розмовляю телефоном з іноземним лідером, я розумію, що можливо її слухає багато людей з різних агентств США, не кажучи вже про інші країни. Жодних проблем!” – написав президент США свою відповідь у Твітері.

 

Трамп заявляє, що стіну з Мексикою не подолати – на ній можна смажити яєчню

Інспектуючи будівництво ділянки стіни на кордоні США та Мексики президент Сполучених Штатів Дональд Трамп відзначив, що матеріал з якого зводиться стіна дуже добре поглинає та акумулює тепло, що не дозволить нелегалам здертися на неї, оскільки вона гаряча як розігріта пательня.

Про це пише The Hill.

«Ви можете підсмажити яєчню на цій стіні», – сказав Трамп.

Трамп прагне досягти прогресу у зведенні стіні до виборів 2020 року. Будівництво стіни було обіцянкою Трампа під час кампанії 2016 року, тоді він також сказав, що Мексика заплатить за зведення споруди. Зазначається, що професійні альпіністи спеціально спробували перелізти через стіну, проте їм це не вдалося.

“Це, безумовно, термінова необхідність в країні”, – сказав Трамп журналістам щодо доцільності проєкту стіни на кордоні.

 

Huawei презентувала найшвидший у світі кластер штучного інтелекту

На конференції Huawei Connect 2019, що проходить у Шанхаї, Huawei представила нову обчислювальну стратегію та анонсувала кластер штучного інтелекту (ШІ) Atlas 900.

Про це Укрінформу повідомили в представництві Huawei в Україні.

“Atlas 900 – це потужна система ШІ-обчислювання. Ця новинка у сфері ШІ-обчислень допоможе зробити ШІ-рішення доступнішими для різних областей наукових досліджень та бізнес-інновацій”, – ідеться в повідомленні.

За оцінками Huawei, в найближчі п’ять років статистичні обчислення стануть основним напрямом у галузі, і на обчислювальні машини ШІ припадатиме більше як 80% всіх обчислювальних потужностей у світі.

«Майбутнє сфери обчислень – це величезний ринок вартістю понад два трильйони доларів США”, – зазначив заступник голови компанії Huawei Кен Ху.

Щоб зайняти свою нішу на ринку, Huawei має намір зосередитися на чотирьох ключових областях: розвивати архітектуру, інвестувати в процесори для всіх сценаріїв, зберігати інтегрований підхід до бізнесу та створювати відкриту екосистему.

Як повідомили в компанії, Аtlas 900 – найшвидший у світі кластер штучного інтелекту, який розроблено на базі технологічних рішень Huawei останнього десятиріччя. Він поєднує потужність тисячі процесорів Ascend.