Окупанти минулої доби чотири рази зривали «тишу» на Донбасі

17.02.2021, 07:40

Протягом минулої доби, 16 лютого, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

“В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” російсько-окупаційні війська вели вогонь в бік українських позицій з мінометів 82-го калібру неподалік Красногорівки. Зі станкових протитанкових та підствольних гранатометів противник відкривав вогонь неподалік Водяного, що на Приазов’ї.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, поблизу населеного пункту Південне збройні формування Російської Федерації вели вогонь зі снайперської зброї”, – йдеться у повідомленні.

На прицільні обстріли зі сторони противника українські військові відкривали вогонь у відповідь. Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.

Від початку поточної доби, 17 лютого, ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил контрольована українськими бійцями, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.

Як повідомлялось, протягом 15 лютого на більшості ділянок відповідальності частин і підрозділів у районі проведення операції Об’єднаних сил спостерігалася “тиша”.

 

Окупанти вночі прийшли з обшуками в домівки до кримських татар – Чубаров

17.02.2021, 06:22

У окупованому Криму в ніч на 17 лютого Федеральна служба безпеки (ФСБ) РФ прийшла з обшуками в будинки кримських татар.

Про це повідомив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у фейсбуці, передає Укрінформ.

За його інформацією, обшуки почалися о 4 ранку і наразі тривають.

“Поки відомо про 5 обшуків – в Бахчисараї 2 обшуки, по одному – в містах Сімферополі та Білогорську, ще один обшук відбувається у селі Заповітне Советского району”, – написав Чубаров.

Тим часом “Кримська солідарність” повідомила, чиї будинки обшукали окупанти.

 

Місія ОБСЄ зафіксувала 27 порушень перемир’я за добу

17.02.2021, 00:59

СММ ОБСЄ зафіксувала минулої доби 1 порушення режиму припинення вогню у Донецькій області та 26 таких порушень на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті № 37/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 16 лютого 2021 року.

У Донецькій області СММ зафіксувала 1 порушення режиму припинення вогню (вибух невизначеного походження) в районі на північ від н. п. Широкине”, – йдеться у звіті.

Нагадується, що за попередню добу в цій області було зафіксовано 12 порушень режиму (всі, крім одного, сталися північніше Широкиного).

“У Луганській області Місія зафіксувала 26 порушень режиму припинення вогню (зокрема 14 вибухів невизначеного походження)”, – повідомили в СММ.

Одне з порушень сталося на південний захід від ділянки розведення в районі н. п. Золоте, а переважна більшість решти порушень — на південний схід від н. п. Попасна (підконтрольний урядові, 69 км на захід від Луганська).

За попередню добу на Луганщині було зафіксовано 13 таких порушень (усі сталися південно-східніше Попасної).

Як повідомляв Укрінформ, раніше у тематичному звіті СММ ОБСЄ повідомлялося, що близько 76% усіх порушень режиму припинення вогню у 2020 році на Сході України відбулися у 4 “гарячих точках” уздовж лінії зіткнення, а саме: район Попасна-Первомайськ-Золоте, трикутник Авдіївка-Ясинувата-Донецький аеропорт, райони на схід та північний схід від Маріуполя та райони на південний захід, південь та південний схід від Світлодарська.

 

Революція Гідності: майданівці розблокували КМДА і знесли частину барикад

16 лютого 2014 року, під час Революції Гідності, в регіонах України протестувальники почали розблоковувати будівлі держадміністрацій.

Як повідомляє Укрінформ, цього дня були звільнені приміщення Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської та Полтавської ОДА.

Крім того, у Києві звільнили приміщення КМДА. Але, попри це, ситуація залишалася напруженою – барикада біля ЦУМу і намети залишилися, а кількасот активістів самооборони чергували біля звільненої будівлі. В разі невиконання владою обіцянки закрити кримінальні справи проти майданівців, мітингарі погрожували повернути собі контроль за приміщеннями.

На вулиці Грушевського знесли частину барикад, щоб створити коридор для проїзду автівок у бік Паркової алеї та урядового кварталу. В той же день пости міліції були пересунуті вгору, ближче до будівлі Кабінету Міністрів.

16 лютого на Майдані Незалежності пройшло традиційне недільне Народне віче, на якому люди вимагали закрити всі понад 2 тис. судових справ проти активістів Євромайдану.

Арсеній Яценюк зі сцени заявив, що опозиція формує свій уряд і це спільне рішення всіх опозиційних лідерів. Водночас він повідомив, що відмовився від пропозиції Януковича очолити уряд.

Також на Віче було ухвалено рішення про «мирний наступ» 18 лютого до Верховної Ради із вимогою до парламентаріїв прийняти конституційний акт щодо повернення до Конституції 2004 року.

 

Героїв Небесної Сотні вшановуватимуть в Румунії свічками пам’яті

Посольство України в Румунії закликало українців приєднатися до вшанування пам’яті полеглих воїнів Революції Гідності – Героїв Небесної Сотні – в рамках акції біля будівлі дипломатичної установи в суботу, 20 лютого.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці Посольства України в Румунії в Фейсбуці.

Зазначається, що всі бажаючі можуть з 10.00 до 20.00 приєднатися до пам’ятної акції біля будівлі Посольства України в Румунії.

В рамках Дня Героїв Небесної Сотні українські дипломати пропонують українцям Румунії запалити свічки та покласти квіти до “стенду пам`яті”, відкритого біля будівлі Посольства.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні та світі 19 лютого проведуть акцію «Ангели пам’яті» із вшанування Героїв Небесної Сотні, в рамках якої учасники розвішуватимуть на деревах на Майдані паперових ангелів, засвічуватимуть лампадки та свічки, співатимуть псалми та молитимуться за полеглих героїв.

До української акції «Тихі ангели» також доєднаються: Австралія, Бельгія (Брюссель), Греція (Атени), Канада, Кіпр (Лімасол, Нікосія), Латвія (Рига), ПАР, США (Баффало, Лос Анжелес), Туреччина (Анкара, Стамбул), Угорщина.

В Україні 20 лютого відзначають День Героїв Небесної сотні на вшанування подвигу учасників Революції Гідності. Саме цього дня 2014 року загинуло найбільше активістів Євромайдану.

 

Консули відвідали шістьох українських політв’язнів у Росії

Представники Консульства України в Ростові-на-Дону минулого тижня відвідали шістьох громадян України – мешканців окупованого Криму, які наразі утримуються у колоніях Ставропольського краю РФ.

Про це генконсул Тарас Малишевський повідомив Укрінформу.

Зокрема, за його словами, у ВК-11 (м. Ставрополь) дипломати відвідали незаконно засуджених кримськотатарських активістів, фігурантів «1-ї бахчисарайської групи Хізб ут-Тахрір» Енвера Мамутова та Ремзі Меметова, а також Володимира Дудку – фігурант сфабрикованої справи «севастопольських диверсантів».

Малишевський зазначив, що Дудці, який має низку хронічних захворювань, медична допомога з боку пенітенціарної установи надається в обмеженому обсязі. Політв’язень переказує вітання усім, хто його підтримує, щиро вірить в обмін та повернення в Україну. За його словами, обсяг кореспонденції, що приходить на його ім’я, більший, ніж у будь-кого в колонії.

Генконсул також поінформував, що умови утримання та стан здоров’я Мамутова задовільні. Права на проведення релігійних обрядів адміністрація дотримується. У грудні 2020 року Мамутов хворів на гайморит, необхідне лікування отримував у медчастині установи.

Меметов на умови утримання не скаржився, подякував за допомогу з боку України та кримськотатарської громади. Також говорив про велику кількість листів, які надходять на його адресу, розповів Малишевський.

За його словами, політв’язні подякували за надання Генконсульством тримісячної адвокатської допомоги у 2020 році у період ізоляції, недопуску консулів, низки обмежень, пов’язаних з COVID-19.

Крім того, у ВК-1 (с. Кочубеєвське Ставропольського краю) дипломати відвідали громадян України, яких українські правозахисні організації вважають такими, які зазнали політичних переслідувань та були незаконно засуджені. Це, зокрема, Леонід Пархоменко, Ділявер Гафаров, Айдин Мамутов. Їхні справи перебувають на особливому контролі Генконсульства.

У названих пенітенціарних закладах також проведені консульські зустрічі з громадянами України, які засуджені на території РФ за різними статтями КК РФ. Переважна більшість громадян України відбувають покарання за так званою «наркотичною» ст. 228 КК РФ. Після прийому засуджених громадян України проведено робочі зустрічі з керівниками виправних колоній, під час яких обговорено нагальні проблемні питання засуджених. Після цього, вже 12 лютого, були відновлені телефонні дзвінки та вирішені окремі побутові питання засуджених громадян України, сказав Малишевський.

Він зазначив, що в ФКУ ВК-11 відбулася робоча бесіда з начальником управління Федеральної служби виконання покарань РФ по Ставропольському краю генерал-майором внутрішньої служби Ірісхановим, який цього дня перебував у закладі з інспекційною перевіркою та у зв’язку з відкриттям мечеті на території колонії.

Малишевський також розповів, що цього тижня консули продовжать відвідування українських політв’язнів – уже в Ростові-на-Дону.

Як повідомляв Укрінформ, на початку минулого тижня представники українського консульства в Ростові-на-Дону відвідали 12 кримських татар, які наразі утримуються у слідчих ізоляторах Ростовської області.

 

Луганська ОДА закликала Кабмін визначитися з фінансуванням пунктів тестування на КПВВ

Луганська облдержадміністрація звернулася до Кабміну щодо визначення механізму фінансування пунктів безкоштовного тестування на коронавірус, які мають запрацювати на всіх контрольних пунктах в’їзду-виїзду.

Про це повідомляє пресслужба ОДА з посиланням на директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Юрія Стогнієва, передає Укрінформ.

Як зазначається, відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1236 від 9 грудня 2020 року, Луганській обласній державній адміністрації – обласній військово-цивільній адміністрації доручено облаштувати і забезпечити функціонування пунктів безкоштовних тестувань на COVID-19 на КПВВ. Проте нормативно-правових актів, які б дозволили це зробити та врегулювати деякі питання їх сталої роботи, досі не прийнято.

“Ми звернулись до Кабміну, міністерств реінтеграції тимчасово окупованих територій та охорони здоров’я з листами, в яких просили визначитись з вирішенням цих питань”, – заявив Стогнієв.

Він підкреслив, що, по-перше, це медична послуга, а згідно з чинним законодавством, всі медичні послуги фінансуються коштом НСЗУ.

“Ця послуга НСЗУ не врахована, тому люди, яких ми могли б туди направити працювати, залишаються без фінансування. Це і заробітна плата, і забезпеченість цих пунктів, в тому числі тестами”, – сказав посадовець.

За його словами, на Луганську область Міністерством охорони здоров’я розподілені безкоштовні тести, але за цільовою програмою на центри первинної медико-санітарної допомоги пропорційно населенню підконтрольної території, а саме наказу про розподіл для обслуговування людей, що перетинають КПВВ, досі немає.

На лінії розмежування у Луганській області існує три контрольно-пропускні пункти: у Станиці Луганській, Щасті та Золотому. Наразі працює тільки КПВВ «Станиця Луганська». За день його перетинають від п’яти тисяч осіб в обидві сторони.

Тестування на коронавірус на платній основі здійснюють приватні лабораторії.

Як повідомлялося, уряд дозволив проводити експрес-тестування на антиген до коронавірусу осіб, які в’їжджають з окупованого Криму та ОРДЛО.

 

Рада звернулася до Європи щодо Криму –  УП

Верховна Рада ухвалила постанову про звернення до Європарламенту та інших міжнародних альянсів та об’єднань щодо засудження окупації Росією автономної республіки Крим.

Джерело: засідання Верховної Ради 16 лютого

Деталі: Йдеться про постанову №4655. ЇЇ підтримали 314 парламентарів.

Рада направить звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європарламенту, ПАРЄ, парламентської асамблеї ОБСЄ, ПА НАТО, ПА ОЧЕС, урядів і парламентів держав світу щодо засудження окупації Криму, порушень прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях та щодо звільнення політв’язнів – громадян України.

Основні положення звернення: заклики щодо продовження політики невизнання спроби анексії Криму.

Також у заяві буде мова про консолідовану міжнародну взаємодію з метою відновлення територіальної цілісності України, у тому числі у рамках дипломатичної ініціативи “Кримська платформа”.

Нагадаємо:

14 січня ЄСПЛ виніс перше рішення у справі “Україна проти Росії” щодо Криму. Європейський суд з прав людини визнав прийнятними 14 пунктів із 17 скарги на порушення прав людини, поданої Україною проти Росії щодо Криму.

Після незаконної анексії Криму російські окупанти перетворили півострів на військову базу та продовжують цілеспрямовану політику щодо зміни його демографічної структури, заявляє заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

 

Єнін – про окупацію Криму: Цей прецедент можуть використати в інших регіонах світу

Росія створила в Криму прецедент силової зміни кордонів, а тепер відпрацьовує на окупованому півострові можливості застосування своєї військової машини в інших регіонах світу.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ Євген Єнін у виступі на форумі “Азійська стратегія в дії. Роль українсько-японської співпраці”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Дипломат зауважив, що ситуація в Криму і на Донбасі є яскравим прикладом політики російського ревізіонізму і свідченням критичного ослаблення сили норм та інститутів міжнародного права.

«За великим рахунком, ми стикнулися з першим силовим варіантом зміни кордонів після Другої світової війни. Сьогодні ми це спостерігали в Криму. Де цей прецедент буде використано завтра – ми можемо здогадуватися. Ми знаємо про амбіції не лише російської сторони щодо силової зміни кордонів. Я точно знаю, що ці питання надзвичайно хвилюють наших японських колег. Прецеденти беруться саме з Криму», – сказав Єнін.

Він додав, що особливо хвилює факт дедалі більшої мілітаризації окупованого півострова і навіть його можливої нуклеаризації.

«Це не просто якісне і кількісне посилення військового угруповання РФ на території тимчасово окупованого Криму. Це ще й збільшення операційних можливостей російської військової машини щодо їхніх можливих операцій у самих різних театрах військових дій. Йдеться про Перську затоку, про можливі окремі операції в регіонах Азії і Середземномор’ї», – застеріг заступник міністра.

Як повідомляв Укрінформ, Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич під час онлайн-засідання Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ заявляв, що Російська Федерація використовує півострів як основну матеріально-технічну базу для військових операцій у Сирії, для активних військово-морських навчань та закриття морських районів, у тому числі виключної економічної зони України навколо окупованого Криму. Також на півострові є ознаки відновлення ядерних військових об’єктів.

 

У Криму окупанти «зшили» 176 справ за небажання служити в армії РФ

У січні окупанти в Криму винесли 13 нових вироків за “ухилення” від служби в армії РФ.

Це найбільша кількість таких вироків за один місяць, повідомляє Укрінформ з посиланням на Кримську правозахисну групу.

Зафіксовано також 13 нових кримінальних справ щодо жителів Криму за ст. 328 КК РФ (Ухилення від служби в Збройних силах РФ).

Як зазначають правозахисники, два вироки були винесені в «Кіровському районному суді», 5 ​​- у «Ленінському районному суді Севастополя», по одному в «Гагарінському районному суді Сімферополя», «Бахчисарайському районному суді», в «Центральному районному суді Сімферополя», «Красноперекопському районному суді», «Радянському районному суді» і «Нижньогірському районному суді».

Всього на кінець січня КПГ зафіксувала 176 кримінальних справ за ухилення від служби в ЗС РФ, які передані на розгляд в «суди» Криму. У 168 з них вже винесено вироки, ще 8 перебувають на стадії розгляду.

Як раніше відзначали правозахисники, примус жителів Криму до служби в збройних силах держави-окупанта, а також постійна на території Криму пропаганда служби в ЗС РФ порушують ст. 51 Четвертої Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

 

Качура і Новинський очолили нове міжфракційне об’єднання у Раді

У Верховній Раді створили два нових міжфракційних об’єднання.

Про це оголосив перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, передає кореспондент Укрінформу.

“Створення міжфракційного депутатського об’єднання “За конфесійний мир в Україні”. Співголовами цього об’єднання обрано народних депутатів України Качуру Олександра Анатолійовича та Новинського Вадима Владиславовича”, – повідомив перший віцеспікер.

Також було створено міжфракційне об’єднання “На лінії зіткнення”, яке очолив позафракційний народний депутат Муса Магомедов.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді створено міжфракційне депутатське об’єднання «Кримська платформа».

 

Росія у півтора рази збільшила свою військову присутність у Криму – ЗСУ

УП

З 2014 року Військово-морські сили Російської федерації збільшили свою присутність у Криму на 45%, наразі півострів перетворили на “найпотужнішу військову базу” Росії.

Джерело: командувач ВМС ЗСУ контрадмірал Олексій Неїжпапа в інтерв’ю “Укрінформу”

Пряма мова: “Протягом семи років бойовий склад надводних кораблів та підводних човнів Чорноморського флоту збільшено на 45%. Загальна кількість становить 58 одиниць, у тому числі носіїв крилатих ракет морського базування “Калібр” – 13 одиниць”.

Деталі: За його даними, нещодавно до бойового складу ЧФ прийняли черговий малий ракетний корабель “Грайворон”, який також є носієм крилатих ракет “Калібр”. Таким чином, їхній сумарний ракетний залп становить близько 80 ракет.

Крім того, Росія у 3,5 рази збільшила кількість бойових літаків, а вертольотів – у 9 разів. Кількість танків досягла близько 40 одиниць, кількість бойових броньованих машин збільшили у 6 разів, ракетних систем залпового вогню – у 6,5 разів.

Також у Криму розгорнули систему протиповітряної/протиракетної та протикорабельної оборони.

А кількість військовослужбовців зросла у 3 рази та перевищила 40 тисяч осіб.

Неїжпапа також додав, що зросла кількість комплексних навчань російських військових. За його словами, навчання проводяться як наступаючого, так і оборонного характеру.

Командувач ВМС зазначив, що безпекова ситуація в Чорноморському регіоні залишається складною. Але на противагу незаконним діям агресора, з метою підтримання безпеки в Чорному морі постійно присутні кораблі НАТО. Серед них кораблі не тільки країн Чорноморського регіону, а й інших країн світу, таких як Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Франція.

Він додав, що Україна постійно співпрацюємо з міжнародними партнерами, проводить спільні заходи з підвищення взаємосумісності та обмінюється інформацією щодо надводної обстановки.

 

Росія у ТКГ намагалася зробити стороною конфлікту «народ Донбасу» – Гармаш

Українська сторона на засіданні політичної підгрупи в ТКГ чітко вказала, що на Донбасі конфліктують Росія та Україна, і попросила росіян не відволікати учасників консультацій від обговорення запропонованого Україною Плану спільних дій.

Як повідомляє Укрінформ, про це написав у Фейсбуці представник Донецька в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі журналіст Сергій Гармаш.

Він повідомив, що сьогодні на засіданні робочої групи з політичних питань ТКГ «як ніколи, часто» порушувалося питання про сторони військового конфлікту на Донбасі.

«Представники Росії стверджували, що це Україна і “Донбас“… Також з тієї сторони звучав варіант – “народ Донбасу”… Ми чітко вказали, що конфліктують Росія та Україна. І попросили не робити таких провокацій, тому що вони відволікають учасників консультацій від обговорення Плану дій, запропонованого Україною… Отож, згоди у визначенні сторін конфлікту учасники переговорів ще не дійшли. Але той факт, що це питання стало привертати так багато уваги, дає надію», – написав журналіст.

На продовження теми термінів Гармаш зазначив, що українська сторона, як і раніше, намагається з’ясувати у представників Росії, яку територію вони розуміють під поняттям “ОРДЛО”. Він пояснив, що та, яка по факту була захоплена російськими незаконними збройними формуваннями, на 1400 км більша, ніж зафіксована в Мінських угодах.

«На яку тоді територію поширюються Мінські домовленості – досі незрозуміло. Це питання – не менш першорядне, ніж визначення сторін конфлікту. Але й тут ми не отримуємо чіткої відповіді, хоча воно й записане в Мінських угодах. Москва має дивовижну здатність ставати глухою і сліпою, коли не хоче чогось бачити і чути. Особливо якщо йдеться про підписані нею ж домовленості… А потім хтось дивується, чому перемовини не дають результату. Перемовини кого, з ким і про що?…»- зауважив журналіст.

Як повідомляв Укрінформ, чергове засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі відбудеться 17 лютого в режимі відеоконференції.

16 лютого проходять відеоконференції робочих груп з безпеки, політичних питань, гуманітарної робочої групи, економічної робочої групи.

 

Окупована територія Донбасу на 1,4 тис кв км більша, ніж в Мінських угодах – Гармаш

УП

Площа окупованих російськими найманцями територій Донецької та Луганської областей на даний час на 1400 кв км більша, ніж зафіксовано в Мінських угодах, тому незрозуміло, на яку саме територію поширюються Мінські домовленості.

Джерело: представник української делегації в ТКГ Сергій Гармаш у Facebook

Пряма мова: “Ми як і раніше намагаємося з’ясувати у представників Росії, яку ж територію вони розуміють під поняттям “ОРДЛО”. Тому що та, яка, по факту, була захоплена російськими НЗФ, на 1400 км більша, ніж зафіксована в Мінських угодах, і на яку, тоді, територію поширюються Мінські домовленості – залишається не зрозумілим”.

Деталі: За словами Гармаша, це питання “не менше основоположне, ніж визначення сторін конфлікту”, але і тут Україна не отримує “чіткої відповіді, хоч вона і записана в Мінських угодах”.

Представник ТКГ зазначив, що “Москва має вражаючу здатність ставати глухою і сліпою, коли не хоче чогось бачити і чути”.

Гармаш також заявив, що на засіданні робочої групи з політичних питань Мінської ТКГ 16 лютого, на 7-му році війни, знову піднімали питання про сторони військового конфлікту на Донбасі.

Він додав, що представники України в ТКГ “чітко вказали, що конфліктують Росія і Україна”.

 

Кулеба про участь Кравчука в ефірі РосТБ: Питань щодо його патріотичності бути не може

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що питань щодо патріотичності позиції глави української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука бути не може попри його участь в ефірі росТБ разом із ватажком так званої «ДНР».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це Кулеба заявив на спільній із словацьким колегою Іваном Корчком пресконференції у Києві.

Очільник зовнішньополітичного відомства ацентував, що Леонід Кравчук є першим Президентом України і дуже гідно представляє українські інтереси в ТКГ, а нещодавно так само гідно робив це під час брифінгу Ради Безпеки ООН щодо стану виконання Мінських домовленостей.

«Тому питань щодо принциповості і патріотичності його позиції бути не може. Але сам його історичний статус, його роль у здобутті незалежності України дозволяє йому робити трохи більше, ніж будь-якому посадовцю, в тому числі під час різних телеефірів», – сказав Кулеба.

Глава МЗС додав, що його позиція з цього приводу відома – він не бере участі у подібних пропагандистських заходах.

«Але ще раз наголошую, що сама постать Леоніда Кравчука дозволяє йому робити трохи більше, ніж іншим, – вважає міністр.

Як повідомляв Укрінформ, глава Української делегації у ТКГ Леонід Кравчук нещодавно на брав участь в ефірі російського “Першого каналу”, під час якого ватажок так званої “ДНР” Денис Пушилін відверто заявив про намір поступово інтегрувати окуповані території в Росію.

 

Постать Кравчука дозволяє йому робити більше, ніж іншим: МЗС про виступ політика в одному ефірі з Пушиліним

УНН. Постать колишнього президента, нині Голови української делегації у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Леоніда Кравчука дозволяє йому робити трохи більше, ніж іншим. Про це заявив на брифінгу у вівторок міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, відповідаючи на питання щодо нещодавнього виступу політика на російському ТБ, передає кореспондент УНН.

Цитата

“Сам історичний його (Кравчука – ред.) статус, його роль, здобуття незалежності України дозволяє йому робити трохи більше, ніж будь-якому посадовцю, в тому числі під час різних телеефірів”, – сказав міністр.

Деталі

Кулеба нагадав, що Леонід Кравчук є першим президентом України, а також дуже гідно представляє українські інтереси в ТКГ. Нещодавно він представляв інтереси України на засіданні Ради Безпеки ООН, де як раз обговорювався стан виконання Мінських домовленостей. Тому, на думку голови української дипломатії, “питань до нього щодо принциповості і патріотичності його позиції бути не може”.

Водночас сам Кулеба заявив, що на подібні телешоу не ходить, і назвав їх “пропагандистськими заходами”.

Контекст

Леонід Кравчук 15 лютого взяв участь в телеефірі російського Першого каналу разом з главою бойовиків так званої “ДНР” Денисом Пушиліним.

Під час шоу, спочатку по відеозв’язку в студію включився Кравчук, а після невеликої дискусії ведучий повідомив, що на зв’язку також є Пушилін, і запропонував главі української делегації в ТКГ задати йому питання.

Як пояснив такі дії речник української делегації Олексій Арестович, Кравчук використовує різні можливості, аби донести точку зору української сторони до різних цільових аудиторій, у тому числі до російської.

 

“Мінськ” скоріше живий, ніж мертвий: Кулеба відповів на слова Єрмака про неможливість виконання угод

УНН. На сьогодні Україні потрібно працювати в межах Мінського процесу і витискати з нього максимум можливого для безпеки нашої держави. Про це заявив на брифінгу у вівторок міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, передає кореспондент УНН.

Цитата:

“Мінський процес наразі скоріше живий, аніж мертвий. Він ще не вичерпав свій потенціал, тому зараз потрібно працювати в межах Мінського процесу і витискати з нього максимум можливого для безпеки України”, – сказав міністр, відповідаючи на питання щодо нещодавніх слів глави ОП.

Контекст

Минулого тижня керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив в ефірі одного з телеканалів, що Мінські домовленості підписувалися з метою і розумінням того, що виконати їх неможливо.

“Якщо говорити чесно, то в тій редакції, в якій вони сьогодні існують, мені іноді здається, що вони і підписувалися з метою і з розумінням, що виконати їх неможливо, але Україна, і президент багато разів про це говорив, зробить усе для того, щоб принципи, закладені в мінських домовленостях, були виконані з нашого боку”, – зауважив тоді Єрмак.

Що було раніше

Член комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони, народний депутат від фракції “Слуга народу” Ірина Верещук напередодні заперечила вихід України з Мінських угод.

 

Кулеба: Лаврову можна подякувати за яскраву демонстрацію «русской души» колегам з ЄС

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров своїми заявами про готовність до розриву відносин з ЄС дуже яскраво продемонстрував європейським колегам всю «широту русской души».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це Кулеба заявив на спільній із словацьким колегою Іваном Корчком пресконференції у Києві.

Глава МЗС України зауважив, що Росія почала згортати відносини з ЄС ще у 2014 році, розпочавши агресію проти України, тому що ця агресія порушила фундаментальні принципи, які захищає Європейський Союз.

«ЄС не зробив нічого для того, щоб віддалитися від Росії, це Росія віддаляється від ЄС. Що стосується останніх заяв міністра Лаврова, то можна лише подякувати йому за те, що він настільки повно і яскраво продемонстрував колегам з ЄС всю «широту русской души», – сказав Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, Лавров заявив в одному інтерв’ю, що Росія готова до розриву відносин з Євросоюзом «у випадку, якщо ще… в якихось областях накладаються санкції, що створюють ризики для (російської) економіки, в тому числі в самих чутливих сферах». Очільник російського МЗС сказав, що РФ не хоче ізолюватися від світового життя, «але треба бути готовим до цього». «Хочеш миру – готуйся до війни», – додав Лавров.

 

Законопроєкт про перехідний період за пів року надійде до Ради — Резніков

Віцепрем’єр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков прогнозує, що проєкт закону про державну політику перехідного періоду буде остаточно оформлений і поданий до Верховної Ради через 4-6 місяців.

Як передає Укрінформ, про це він повідомив в ефірі телеканалу “Дом”.

“Зараз це національний діалог, це обговорення, а потім вже буде офіційна процедура. І якщо пройтися процедурою, то, в принципі, період з моменту реєстрації його як урядового й до потрапляння в парламент триватиме від 4 до 6 місяців”, — сказав урядовець.

За його словами, законопроєкт наразі передбачає вибори на деокупованій території тільки після демілітаризації та повного роззброєння.

Резніков додав, що “з моменту, коли проєкт буде зареєстрований як урядовий, розпочнеться процедура його детального розгляду й узгодження з усіма відомствами, включаючи Міністерство юстиції”.

“Попередню оцінку від моїх колег-міністрів я отримав позитивну, що цей закон потрібен, він правильний і стратегічно, і політично, і концептуально. Але в деталі їхні команди не занурювалися ще, саме через те, що ми досі перебуваємо в режимі первинного обговорення з експертним середовищем. Тому сьогодні сказати, що Мін’юст з нами згармонізувався, ще зарано, але ми це зробимо”, — переконаний він.

Віцепрем’єр наголосив, що “внутрішньо переміщені особи з Сімферополя, Севастополя, Донецька та Луганська повинні мати однакові права, однакову соціальну захищеність, однакові умови навчатися у вищих навчальних закладах, і багато чого іншого”.

Як повідомляв Укрінформ, 11 січня 2021 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України оприлюднило для ознайомлення текст проєкту закону «Про державну політику перехідного періоду» та закликало надсилати свої зауваження та пропозиції.

Після збору пропозицій документ буде доопрацьовано та направлено на розгляд до Верховної Ради згідно з регламентом та процедурою і оприлюднено окремо з урахуванням пропозицій.

 

СБУ затримала командира групи диверсантів “ЛНР” –  УП

Контррозвідники Служби безпеки України затримали на Одещині командира розвідувально-диверсійної групи одного з підрозділів незаконного збройного формування “ЛНР”.

Джерело: СБУ

Дослівно: “За даними слідства, уродженець Луганщини у 2014 році брав участь у захопленні Управління СБУ в Луганській області та забезпечував його “охорону”. Згодом продовжив терористичну діяльність та брав участь у бойових діях проти сил АТО/ООС у складі так званого “3-го Станично-Луганського батальйону ПДВ ДШБ” як командир розвідувально-диверсійної групи”.

Деталі: Зазначається, що зловмисника затримали після прибуття на підконтрольну українській владі територію для виконання розвідувальних завдань щодо українських військових об’єктів.

Наразі чоловіку повідомили про підозру за участь у терористичній групі чи терористичній організації, а суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

 

На Донеччині взяли під варту двох агентів ФСБ, які збирали секретні дані про озброєння

На Донеччині взяли під варту двох громадян України, завербованих ФСБ РФ, які збирали секретні дані про військове озброєння ЗСУ.

Як повідомляє Укрінформ, про це повідомили у відділі інформаційної політики Донецької обласної прокуратури.

«За клопотанням Донецької обласної прокуратури судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою двом підозрюваним у держзраді із альтернативою внесення застави у сумі 181 600 грн кожному (ч. 1 ст. 111 КК України)», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у вересні 2020 року 36 та 40-річні мешканці міста Енергодар Запорізької області через один із месенджерів почали співпрацювати із представниками спецслужб РФ. Завербовані особи виконували доручення «кураторів» щодо збору інформації про місця дислокації військовослужбовців ЗСУ.

Отримавши чергове завдання, правопорушники намагались домовитись про передачу таємних матеріалів з помічником начальника розвідки штабу однієї з військових частин Донеччини. За грошову винагороду у розмірі 1000 доларів США вони запропонували військовому надати їм інформацію про використання військової техніки ЗСУ в ході проведення АТО/ООС. Самі ж зловмисники за зраду власної держави мали заробити 4000 доларів США.

Однак довести свої злочинні дії до кінця особи не змогли. Помічник начальника розвідки повідомив про їх наміри правоохоронцям та 11 лютого 2021 року під час передачі грошових коштів завербованих громадян затримали співробітники Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Як повідомляв Укрінформ, колишньому співробітнику СБУ в Донецькій області повідомили про підозру у співпраці з терористами.

 

Найбільше скарг до мовного омбудсмена – через відсутність української версії сайтів

Найбільше звернень до уповноваженого із захисту державної мови надходить через відсутність української версії вебсайтів про надання послуг та сайтів інтернет-магазинів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба уповноваженого у Фейсбуці.

“Переважна більшість (299) звернень стосується відсутності української версії вебсайтів про надання послуг та сайтів інтернет-магазинів, частина сайтів за замовчуванням має недержавну мову. 139 громадян поскаржилися на порушення своїх прав у сфері обслуговування”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що розміщення зовнішньої реклами недержавною мовою зафіксували 77 заявники з різних регіонів, а 23 громадянина заявили про порушення норм Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у галузі освіти.

У мовного омбудсмена зазначають, що збільшилася кількість звернень щодо порушення мовного законодавства в органах місцевого самоврядування. Зокрема, щодо використання недержавної мови депутатами місцевих рад міст Миколаєва, Одеси, Дніпра, Запоріжжя надійшло 19 звернень.

Повідомляється, що загалом з 16 січня надійшло 647 повідомлень від громадян України про порушення мовного законодавства, з них на телефонну лінію 160.

Найбільше повідомлень, звернень та скарг було з Києва та Київської області (284). Із Львівської області надійшло 58 звернень, які стосуються переважно порушень в інших регіонах України (про порушення у Львівській області – 3), Харківської – 43, Одеської – 27, Дніпропетровської – 16, Запорізької – 7, Вінницької – 9, Полтавської – 16, Луганської – 7, Миколаївської – 6, Волинської – 5, Донецької – 4, Тернопільської – 6, Сумської, Чернівецької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Закарпатської, Хмельницька та Херсонська області – по 3 звернення, із Рівненської, Чернігівської, Черкаської областей – по 2.

“Станом на сьогодні не накладено жодного штрафу та не зафіксовано жодного злісного порушника. Всі надіслані нами на адресу фізичних чи юридичних осіб вимоги про усунення порушень мовного законодавства, в тч за результатами проведених заходів державного контролю, були виконані”, – заявили у секретаріаті уповноваженого.

Зазначається також, що жодної інформації від громадян, яким, після їхнього прохання, відмовили б в обслуговуванні недержавною мовою, також не надходило.

Як повідомляв Укрінформ, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до цієї статті, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб’єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Вимога стосується також надання освітніх соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг, медичного обслуговування.

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

 

Посол Німеччини прокоментувала захист інформпростору в Україні

Україна, захищаючи інформаційний простір від гібридних інформаційних атак, має знаходити баланс між протидією їм і захистом демократії, свободи слова і самовираження.

Про це заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен у відеозверненні до учасників міжнародного онлайн-семінару «Протидія дезінформації: європейські підходи та стандарти», повідомляє кореспондент Укрінформу.

Фельдгузен зауважила, що семінар з протидії дезінформації особливо важливий у контексті медійних подій останніх тижнів.

Так, вона нагадала, що блокування Тwitter-акаунта Дональда Трампа викликало глобальну дискусію про те, чи може приватна компанія ухвалювати настільки величезне рішення. Блокування трьох телеканалів NewsOne, ZIK та «112 Україна» на позаминулому тижні, а також майже одночасне вилучення ліцензій у кількох російських телеканалів у Латвії знову призвело до дебатів у Європі щодо того, де завершується плюралізм думок і починається дезінформація. Після цього надійшли новини з Китаю про заборону BBC за нібито поширення дезінформації.

«У той час як рішення Тwitter, звісно, викликало багато головного болю щодо обмеження свободи самовираження, більшість із нас усе одно зітхнули з полегшенням, що ми більше щоранку не дивуємося свіжим твітам із США. Багато хто з нас, знаючи ситуацію в Україні, також співчутливо поставився до рішення заблокувати телеканали Тараса Козака. Однак приклад з Китаю, зокрема, показує небезпеки, які криються в дебатах щодо боротьби з фейковими новинами і дезінформацією, тому що межі між легітимним плюралізмом думок включно із суперечливими, з одного боку, і злочинною дезінформацією з другого боку, на жаль, не завжди чіткі й зрозумілі», – сказала Фельдгузен.

Вона додала, що, окрім того, слід визнати, що ці межі дуже сильно залежать від нашого власного погляду на світ, а також завжди пам’ятати, що будь-які правила, навіть створені з найкращими намірами, теж можуть стати предметом зловживань.

«Україна, звісно, є в авангарді гібридних інформаційних кампаній та дезінформації. Саме тому ця тема тут обговорюється багато років і викликає багато суперечок. Хоча й існує потреба в захисті інформаційного простору, як він тут називається, також є потреба захищати демократію, свободу самовираження і свободу преси і зважувати ці свободи нарівні одна з одною», – зазначила посол Німеччини.

Насамкінець вона зауважила, що настільки детальне обговорення цього питання на дводенному міжнародному семінарі за пропозицією Міністерства культури та інформаційної політики і Ради Європи свідчить, що «наші українські партнери сприймають це питання дуже серйозно».

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 2 лютого ввів у дію рішення РНБО про введення санкцій проти телеканалів NewsOne, ZIK та «112 Україна», а також їх власника – народного депутата від ОПЗЖ Тараса Козака. Санкції, серед іншого, передбачають анулювання ліцензії цих проросійських телеканалів.

За словами прессекретарки Президента Юлії Мендель, рішення про накладення санкцій на телеканали NewsOne, ZIK та «112 Україна» не має нічого спільного з наступом на свободу слова. Вона зазначила, що ці телеканали перетворилися на інструмент пропаганди, який використовується в інтересах держави-агресора, а також, що підтверджено фінансування цих каналів із Росії. Ці медіа, за словами Мендель, стали одним з інструментів війни проти України, тому заблоковані з метою захисту національної безпеки.

 

Україна може ділитися з іншими державами досвідом боротьби з фейками – МКІП

Україна має достатній досвід боротьби з дезінформацією, аби ділитися ним з іншими державами.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко сказав на міжнародному онлайн-семінарі “Протидія дезінформації: європейські підходи та стандарти”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Імовірно, саме Україна є країною на межі, на кордоні із Росією. Країна, яка значною мірою найбільше отримує дезінформаційних хвиль і найбільше має досвіду у протистоянні цьому (дезінформації – ред), має чим поділитися, і думаю, через певний час роботи Центру протидії дезінформації ще більше матиме досвіду та практики, щоб ділитися з іншими країнами”, – сказав Шевченко.

За його словами, дезінформація та фейки — явище не нове, усі країни так чи інакше стикалися з ним. “Навряд чи можна сказати, що хтось має ідеальний рецепт (протидії цьому – ред.)”, – сказав заступник міністра.

Раніше міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що в Україні з березня розпочне працювати Центр протидії дезінформації.

Як повідомлялось, онлайн-семінар “Протидія дезінформації: європейські підходи та стандарти” проходить 16-17 лютого. Під час заходу міжнародні експерти представлять приклади підходів на рівні державної політики, законодавства та стратегій протидії дезінформації у традиційних та нових медіа, стратегічний підхід ЄС, стандарти Ради Європи та підходи європейських країн до боротьби з дезінформацією. Представники онлайн-платформ, громадянського суспільства, суспільного мовлення та урядів представлять свої практики боротьби з дезінформацією.

 

Україні треба знайти наративи, які об’єднають людей – Ткаченко

Україні потрібно сформувати наративи, які об’єднуватимуть людей.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав в інтерв’ю ВВС, повідомляє Укрінформ.

“Для початку їх (наративи – ред.) потрібно сформулювати і дійти консенсусу, що вони приймаються”, – сказав Ткаченко.

За його словами, у Росії довго напрацьовували свої наративи: “велика країна, мали всіх на увазі, одні ми тільки все робимо правильно, всі інші – недокраїни”.

Глава МКІП зауважив, що українські наративи тільки формуються. Наприклад, вважає Ткаченко, можна пишатися свободою. “Ми всі прагнемо свободи. Не анархії, а саме свободи. Ми можемо навколо цього простору свободи розбудовувати країну вільних, креативних людей”, – наголосив міністр.

Ткаченко також підкреслив, що Україна не може відповідати ботами на ботів, але здатна відповідати тільки потужною власною позицією.

 

Ткаченко закликає не віддавати Росії Гоголя та Малевича: Вони – наш культурний спадок

Україна повинна поборотися з Росією за свою культурну спадщину, зокрема за Гоголя і Малевича. Їхні імена мають функціонувати в нашому культурному та інформаційному просторі.

Як передає Укрінформ, таке переконання висловив у інтерв’ю «ВВС NEWS Україна» міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Міністр зазначив, що ми свого часу віддали дуже багато нашої культурної спадщини, яку вивезли в Росію, причому не тільки фізично.

“Мені нещодавно показувати томик російського історика Таїрової – просто каталог нашого спадку, який перебуває в Москві й Петербурзі. Це ціла книжка – під час Другої світової війни з наших музеїв вивезли тисячі картин. Але ми віддавали і імена, які безперечно належать українцям. Достатньо сказати про Малевича і Гоголя, які без сумніву є українськими авторами. Той же Малевич про це постійно говорив. Але росіяни всюди говорять, що це російський художник. Ми повинні говорити про тих, хто виріс тут, в Україні, пишатися тим, що Україна була різноманітна, хай навіть вони писали російською мовою», – сказав Ткаченко.

Він додав, що «навіть Чехов мав сентименти з приводу України і схвально відгукувався про Україну, не тільки коли жив в українському Таганрозі (до 1925 року Таганрог належав УССР – ред.), а й в українському Криму». Проте, чи включати Чехова до програми української літератури, «це питання дискусійне».

«… Для початку треба вирішити питання хоча б із Гоголем. Тому що, наприклад, зараз “Тарас Бульба” входить до програми української літератури, а всі інші його твори – в зарубіжній. І це неспівпадіння, цей дисонанс з приводу всього різноманіття нашої спадщини…» – зазначив міністр.

А на запитання, чи Микола Гоголь повинен бути в підручниках з української літератури, Ткаченко відповів: «Я вважаю, що так».

 

Євросоюз започатковує два проєкти з протидії фейкам в Україні

Європейський Союз цього року планує розпочати два проєкти з протидії дезінформації в Україні.

Про це заявив заступник голови Представництва Євросоюзу в Україні Ремі Дюфло на міжнародному онлайн-семінарі «Протидія дезінформації: європейські підходи та стандарти», повідомляє кореспондент Укрінформу.

Дипломат зауважив, що дезінформація може бути згубною для будь-якого суспільства, оскільки може використовуватися як форма впливу на відкриті суспільства та їхні демократичні інституції.

«Європейський Союз підтримує Україну в її боротьбі з дезінформацією. Ми продовжуватимемо це робити», – сказав Дюфло.

За його словами, йдеться про необхідність посилення відповіді на кібератаки, а також підвищення рівня медіаграмотності. У цьому контексті заступник голови Представництва ЄС нагадав, що Євросоюз здійснює в Україні проєкт на 2 млн євро, спрямований на поліпшення протидії дезінформації.

«Цього року ми матимемо два нові проєкти. В межах першого ми будемо вивчати імідж України в окремих країнах, а другого – досліджувати, як формуються погляди в районах на схід від контактної лінії», – сказав Дюфло.

Він додав, що, окрім цього, Євросоюз також планує пізніше цього року розпочати проєкт з метою підтримки протидії дезінформації на місцевому рівні.

 

Голова наглядової ради НСТУ назвала перевагу Суспільного перед телеканалами олігархів

Нове керівництво наглядової ради НСТУ вважає, що найважливішим її завданням є збереження незалежності суспільного мовника.

Про це сказала в коментарі Укрінформу голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа.

«Головне наше завдання – зберегти незалежність Суспільного, тому що є дуже багато бажаючих покерувати компанією в ручному режимі. Ми – єдиний загальнонаціональний мовник, який не належить олігархам, і це наша головна перевага», – наголосила Остапа.

Вона додала, що програмою-мінімум для нового складу наглядової ради є обрання голови правління НСТУ.

«Ми сподіваємося обрати навесні не тільки професійного, а й шанованого в суспільстві голову правління, який поділяє цінності Суспільного і не виконуватиме вказівки влади за першим дзвінком», – сказала голова наглядової ради.

Як повідомляв Укрінформ, на засіданні 16 лютого головою наглядової ради НСТУ обрали Світлану Остапу, а секретарем наглядової ради НСТУ – Вадима Міського.

 

У ліцеї під Києвом померла 7-класниця: отруїлася з подругою невідомою речовиною –  УП

У місті Боярка, що на Київщині, дві учениці 7 класу отруїлися невідомими речовинами, внаслідок чого одна дитина померла.

Джерело: Київська обласна державна адміністрація у Facebook

Дослівно: “У Боярці в академічному ліцеї “Гармонія” 16 лютого сталась трагедія.

Згідно з оперативними даними, дві учениці сьомого класу вжили невідомі речовини, внаслідок чого отруїлись. Одну дівчинку не вдалось врятувати”.

Деталі: Друга школярка перебуває у лікарні в стані середньо стабільному.

Повідомляється, що голова Київської облдержадміністрації Василь Володін доручив провести термінове розслідування трагічного випадку.

 

Представник Зеленського припустив, що причиною трагедії в Боярці можуть бути інтернет-ігри – УП

Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба припустив, що отруєння 12-річних школярок у Боярці пов’язане з небезпечними інтернет-іграми.

Джерело: Микола Кулеба у Facebook

Пряма мова: “На жаль, одну дівчинку не вдалось врятувати. Висловлюю свої щирі співчуття батькам”.

“За попередніми даними, є підозра, що ці випадки пов’язані з небезпечними “іграми”, які поширюються в Інтернеті”.

Деталі: 16 лютого у Боярці, в академічному ліцеї, за оперативними даними, дві 12-річні учениці сьомого класу вжили невідомі речовини, внаслідок чого отруїлись.

Одну дівчинку не вдалося врятувати, друга школярка знаходиться в лікарні.

Передісторія:

У місті Боярка, що на Київщині, дві учениці 7 класу отруїлися невідомими речовинами, внаслідок чого одна дитина померла.

 

Поліція дізналася, чим отруїлися семикласниці на Київщині –  УП

В місті Боярка Фастівського району дві семикласниці отруїлися медичним препаратом “Дротаверин”.

Джерело: поліція Київщини

Деталі: Попередньо встановлено, що дівчата подивилися відео в одній із популярних соціальних мереж з закликом спробувати медичний препарат. На перерві учениці придбали в аптеці “Дротаверин” та вжили кожна по 40 таблеток в приміщені школи. Дівчат у непритомному стані знайшли однокласниці, які забили на сполох.

Також поліцейські встановили провізорів, які зізналися у тому, що продали лікарський препарат дітям.

Дослівно: “Враховуючи те, що препарат “Дротаверин” є аналогом препарату “НО-ШПА” та відпускається без рецепта, слідчі невідкладно направили листи до Держлікслужби щодо законності продажу лікарських препаратів дітям та до Департаменту охорони здоров’я Київської ОДА щодо попередження таких порушень у майбутньому”.

Передісторія: У місті Боярка, що на Київщині, дві учениці 7 класу отруїлися невідомими речовинами, внаслідок чого одна дитина померла.

Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба припустив, що отруєння 12-річних школярок у Боярці пов’язане “з небезпечними інтернет-іграми”.

 

В ЄС поскаржилися на Tik Tok

УНН. Європейська організація з захисту прав споживачів (BEUC) поскаржилася в Єрокомісію на популярну соцмережу Tik Tok. Як пише Reuters, причиною служить порушення прав споживачів та неспроможність захистити дітей від сумнівного контенту. Про це повідомляє УНН.

Деталі

“Умови надання послуг незрозумілі, неоднозначні і надають перевагу TikTok на шкоду своїм користувачам. Умови авторського права є настільки ж несправедливими, оскільки дають TikTok безповоротне право використовувати, розповсюджувати та відтворювати опубліковані користувачами відео без винагороди”, — йдеться у повідомленні Європейської організації з захисту прав споживачів.

Також однією з причин подання скарги є віртуальна валюта в TikTok, яка дозволяє купувати різноманітні подарунки.

BEUC також повідомила, що в 15 країнах асоціації споживачів звернулися до влади з проханням розслідувати діяльність соцмережі.

Нагадаємо

Сьогодні у Боярці в академічному ліцеї сталась жахлива трагедія — дві учениці сьомого класу вжили невідомі речовини, внаслідок чого отруїлись. Є підозра, що ці випадки пов’язані з небезпечними “іграми”, які поширюються в Інтернеті. 

В Італії 10-річна дівчинка взяла участь у небезпечному челенджі в мережі TikTok і загинула. Як інформує видання The Guardian, італійські прокурори розпочали розслідування за фактом випадкової смерті неповнолітньої

 

Два міністерства не виконали указ Зеленського про оборонні закупівлі – StateWatch 

УП

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості і Міністерство оборони не забезпечили розроблення та прийняття до 15 лютого 2021 року підзаконних актів, необхідних для реалізації положень ЗУ “Про оборонні закупівлі”.

Про це повідомляє експертна організація StateWatch, яка проаналізувала виконання рішення РНБО Про пропозиції до проєкту бюджету на 2021 рік по статтях із забезпеченням національної безпеки і оборони України, що було введено указом президента Володимира Зеленського в листопаді минулого року.

“Мінстратегпром та Міноборони мали розробити та передати Кабміну для прийняття підзаконні акти для забезпечення планування та закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями. Однак, жоден нормативний акт на виконання указу президента  для впровадження Закону “Про оборонні закупівлі” не був прийнятий.

За даними Секретаріату Кабміну, протягом грудня-січня Мінстартегпром розсилав на різні міністерства проекти урядових постанов “Питання оборонних закупівель”  та “Порядок створення реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів”, однак вони постійно доопрацьовувалися та так і не були винесені на засіданні Кабміну”, – йдеться у повідомленні.

“Президент України Володимир Зеленський доручив профільному віце-прем’єру Олегу Уруському 15 лютого запустити ЗУ “Про оборонні закупівлі”, чинність якого була зірвана в січні цього року через відсутність підзаконних актів. Однак тепер можна зробити висновки, що строки запуску електронних оборонних закупівель вдруге переносяться”, – заявив голова StateWatch Гліб Канєвський.

Зазначається, що минулого тижня на офіційному сайті Міністерства з питань стратегічних галузей промисловостей були оприлюднені цитати Олега Уруського, відповідно до яких відомством для імплементації Закону “Про оборонні закупівлі” розроблено 10 проєктів постанов уряду без зазначення, скільки таких проектів було підтримано урядом.

Натомість НАЗК виявило корупціогенні фактори в проектах актів у сфері оборонних закупівель, які були підготовлені спільно Мінстратегпромом та Міноборони.

 

Підозра Шарію не може бути причиною ліквідації його партії – ОПОРА

Факт вручення Службою безпеки України підозри блогеру Анатолію Шарію не може бути причиною для припинення дільності “Партії Шарія”, неофіційним лідером якої він є.

Про це зазначила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

“Автоматичне припинення діяльності партії не може бути наслідком дій окремого її члена, лідера, навіть керівника. В поза судовому порядку ліквідацію структури через вручення підозри її лідеру навіть щодо серйозного злочину не передбачено законодавством”, – підкреслила вона.

Айвазовська нагадала, що згідно з Конституцією, утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються.

Водночас вона зауважила, що Закон “Про політичні партії” передбачає, що в судовому порядку Мін’юст може ініціювати заборону політичної партії у випадку порушення вимог щодо її діяльності, встановлених Конституцією.

“Анатолій Шарій формально не очолює юридичну особу названої на його честь політичної партії, а вручення підозри не є тим самим, що і обвинувачувальний вирок”, – додала голова правління ОПОРИ.

Як повідомляв Укрінформ, Служба безпеки України у вівторок оголосила блогеру Анатолію Шарію про підозру у здійсненні протиправної діяльності на шкоду національній безпеці України в інформаційній сфері.

 

СБУ офіційно оголосила Шарію підозру в держзраді –  УП

Блогеру, який проживає в Іспанії, Анатолію Шарію повідомлено про підозру за статтею про державну зраду і порушення рівноправності громадян.

Джерело: повідомлення Шарія у Facebook, повідомлення СБУ

Дослівно: “На переконання слідчих, він здійснював протиправну діяльність на шкоду національній безпеці України в інформаційній сфері. Є підстави вважати, що Анатолій Шарій діяв на замовлення іноземних структур…

Докази слідства підтверджені низкою експертних досліджень, які встановили, що в інтерв’ю та виступах А.Шарія наявні факти його підривної діяльності проти України.

Починаючи з 2012 року через соціальні мережі, електронні ЗМІ та російські телевізійні канали він сприяв державним та неурядовим структурам РФ у проведенні спеціальних інформаційних операцій.

Зокрема, пропагандист займався дискредитацією державної політики України, умисно та цілеспрямовано поширював маніпулятивну, викривлену інформацію щодо урядових ініціатив та подій на Сході країни. Метою було – загострення і дестабілізація суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації, розпалювання міжетнічних і міжконфесійних конфліктів.

Такі протиправні дії Анатолія Шарія активно використовували російські ЗМІ, зокрема, телеканали основної пропагандистської державної компанії ВДТРК (“Россия 24”, “Россия 1”), телеканал Міністерства оборони РФ  “Звезда” тощо”.

Деталі: Шарій підозрюється в скоєнні злочинів за ч1. ст.111 “Державна зрада” і ч.1. ст. 161 “Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками”.

Перша стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна, або без такої.

Друга передбачає покарання у вигляді штрафу від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 5 років.

Відео з повідомлення СБУ:

Шарій на своїй сторінці у Facebook написав, що тепер йому не треба зайвий раз доводити в ЄС, що всі справи на нього в Україні – “чиста політика”.

Передісторія:

У липні Окружний адмінсуд міста Києва відкрив провадження щодо заборони діяльності політичної партії “Партія Шарія”.

У грудні Шарій, який зараз проживає в Іспанії, похвалився, що виграв позов у якогось ТОВ “Українська правда”, яке не має жодного відношення до однойменного інтернет-видання.

 

СБУ викликала Шарія на допит і потролила за активність у Facebook

Підозрюваного в державній зраді блогера, що проживає в Іспанії, Анатолія Шарія викликають на допит в Службу безпеки України 22 лютого.

Джерело: коментар пресслужби СБУ, наданий УП

Дослівно: “Повісткою А. Шарія викликано на допит, який має відбутися 22 лютого. Рішення  про оголошення Анатолія Шарія в розшук буде прийнято у випадку його неявки на допит. Додаткові деталі не розголошуються, триває досудове розслідування”.

Деталі: 16 лютого співробітники СБУ за процесуального керівництва Київської міської прокуратури оголосили підозру Шарію в державній зраді, згідно із КПК, у визначений законом спосіб.

Зазначається, що повідомлення про підозру та повістку про його виклик було надіслано на електронні скриньки, сторінки у соціальних мережах та месенджери. Також – дзвінком на мобільний телефон.

В СБУ вказують: “зважаючи на останній пост Антологія Шарія, де він читає текст підозри – він її отримав. Тобто підозра дійшла до адресата”.

Додатково: Водночас член наглядової ради “Укрзалізниці” екснардеп Сергій Лещенко, посилаючись на свої джерела, повідомляє, що Офіс генпрокурора готує документи на екстрадицію Анатолія Шарія з Іспанії, а також оголошення його в розшук по лінії Інтерполу.

Передісторія:

16 лютого блогеру, який проживає в Іспанії, Анатолію Шарію повідомлено про підозру за статтею про державну зраду і порушення рівноправності громадян.

На переконання слідчих, він здійснював протиправну діяльність на шкоду національній безпеці України в інформаційній сфері. Є підстави вважати, що Анатолій Шарій діяв на замовлення іноземних структур. Докази слідства підтверджені низкою експертних досліджень, які встановили, що в інтерв’ю та виступах Шарія наявні факти його підривної діяльності проти України.

Шарій на своїй сторінці у Facebook написав, що тепер йому не треба зайвий раз доводити в ЄС, що всі справи на нього в Україні – “чиста політика”.

 

Авіакатастрофа в Ірані: Кулеба розраховує отримати від Канади викривальний аудіозапис

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розраховує на максимально швидке отримання від Канади аудіозапису з імовірною участю глави МЗС Ірану Мохаммада Джавада Заріфа, в в якому йдеться про те, що літак рейсу PS752 був збитий навмисно.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це Кулеба заявив на спільній із словацьким колегою Іваном Корчком пресконференції у Києві.

«Сьогодні я мав розмову з міністром закордонних справ Канади, і ми проговорили максимально предметно й детально ситуацію із збитим нашим літаком в Ірані, і зокрема ми проговорили те питання, яке ви порушили. Ми домовилися, що взаємодія між Україною і Канадою з питання збитого літака і притягнення Ірану до відповідності буде максимально довірливою і швидкою. Я не маю сумнівів, що Канада залишається нашим надійним партнером у цій справі», – сказав Кулеба у відповідь на запитання, чи звертався він до канадських колег з приводу отримання аудіозапису з імовірною участю глави МЗС Ірану Мохаммада Джавада Заріфа.

Як повідомляв Укрінформ, канадський суспільний мовник CBC News повідомив, що канадські спецслужби мають у своєму розпорядженні аудіозапис розмови з імовірною участю глави МЗС Ірану Мохаммада Джавада Заріфа, в якому йдеться про те, що літак рейсу PS752 був збитий навмисно.

8 січня 2020 року в Ірані був збитий літак авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», який виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ. На борту перебували громадяни шести країн: Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану та Великої Британії. Усі 176 осіб загинули, серед них 11 українців, 55 канадців та 30 постійних мешканців Канади.

Іранська влада 11 січня, після кількох днів заперечень, визнала, що український літак був помилково збитий зенітно-ракетним комплексом протиповітряної оборони.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 5 січня 2021 року заявив, що Україна отримала від Ірану проєкт технічного звіту щодо обставин катастрофи літака й має до кінця лютого підготувати свої зауваження.

 

Глави урядів «Вишеградської четвірки» приймуть декларацію з цілями на майбутнє

Глави урядів країн Вишеградської групи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) на саміті у середу у Кракові у межах святкування 30-річчя її існування за участю президента Європейської ради Шарля Мішеля приймуть декларацію з цілями на майбутнє.

Про це на пресконференції у Варшаві повідомив заступник глави МЗС Польщі Шимон Шинковський-Сеньк, передає кореспондент Укрінформу.

“Це буде детальна декларація з цілями на майбутнє Вишеградської групи”, – заявив Шинковський-Сеньк.

Він додав, що це буде не просто документ з нагоди 30-річчя групи, а дуже конкретний план діяльності країн “Вишеградської четвірки” на найближчу перспективу.

За словами польського дипломата, під час зустрічі у Кракові глави урядів чотирьох країн обговорюватимуть перспективні напрямки співпраці: інвестиційну привабливість, розвиток туризму, цифрових технологій тощо.

Шинковський-Сеньк заявив, що до кінця річного головування Польщі у Вишеградській групі, у червні, планується проведення ще двох зустрічей “Четвірки” на рівні глав МЗС, а також щонайменше одна зустріч прем’єр-міністрів у форматі “Вишеградська група+” за участю “когось із важливих зовнішніх партнерів”.

Нагадаємо: Вишеградську групу створено 15 лютого 1991 року в угорському місті Вишеград. Спочатку до неї входили три суб’єкти – Польща, Угорщина та Чехословаччина, але після розпаду останньої в 1993 році кількість країн-членів групи збільшилася до чотирьох.

 

На російському телебаченні порівняли Навального з Гітлером –  УП

Відомий російський пропагандист Володимир Соловйов у своїй програмі порівняв Адольфа Гітлера і опозиціонера Олексія Навального, розмірковуючи про сміливість і повагу.

Джерело: відеозапис ефіру, РБК

Пряма мова Соловйова: “Гітлер, до речі, був дуже сміливою людиною. На відміну від цього гульфікфюрера (Навального – ред.) на косив від армії. Воював і воював відважно під час Першої світової війни.

Так що з поняттям поваги у нас в країні стало якось дивно “.

Деталі: Після цього депутат Держдуми від КПРФ Валерій Рашкін направив запит російському генпрокурору, вказуючи в заяві, що Соловйов назвав Гітлера “дуже сміливою людиною, яка не косила від армії” і “воювала відважно під час Першої світової війни”.

Депутат попросив генпрокурора перевірити висловлювання на порушення законів про протидію екстремістській діяльності та заборону на реабілітацію нацизму.

Нагадаємо: Соціальна мережа Clubhouse заблокувала акаунт російського пропагандиста Соловйова.

 

Берлін і Вашингтон шукають шляхи вирішення ситуації навколо «Північного потоку-2»

У суперечці щодо «Північного потоку 2» США та Німеччина рухаються назустріч одне одному, шукаючи можливі компроміси.

Про це йдеться у великій статті в німецькому виданні Handelsblatt, передає Укрінформ.

«У конфлікті навколо трубопроводу логіка конфронтації починає поступатися волі до компромісу по обидві сторони Атлантики», – стверджує автор.

Уряд нового президента США Джо Байдена так само хоче запобігти добудові газопроводу і погрожує санкціями. Але «дискусія набуває нових тонів», оскільки в нещодавній заяві Державного департаменту США чітко видно: «санкції – це лише один з багатьох важливих інструментів».

Змінюється, за словами автора, «динаміка суперечок» щодо газопроводу. Логіка конфронтації часів Дональд Трамп починає поступатися волі до компромісів.

Згідно з інформацією Handelsblatt, федеральний уряд стурбований питанням про те, як можна розвіяти занепокоєння США щодо «Північного потоку 2». В урядових колах кажуть про потребу знайти «пакетне рішення», щоб трубопровід запрацював.

Ідея, стверджує автор статті, полягає в тому, щоб створити технічні та законодавчі засади для того, аби «Північний потік 2» міг бути зупинений у разі потреби. Наприклад, якби Росія намагалася тиснути на Україну, скорочуючи постачання газу. В принципі, за інформацією видання, федеральний уряд відкритий для обговорення цієї пропозиції зі США.

Але Берлін відкидає «автоматизм», який має на увазі уряд США.

«Це передало б в руки України надто багато (влади) в питанні постачання газу… Нарешті, не можна виключати, що суперечку провокуватиме не Москва, а Київ», – пише автор.

Втім, Федеральний уряд вважає таку політичну декларацію вартою розгляду. Згідно з нею, Німеччина зобов’язується припинити імпорт газу через «Північний потік 2», якщо Кремль використовуватиме енергоносії як зброю проти сусідніх країн.

Однак, зауважує автор, така політична догода також викликає питання: після отримання дозволу на експлуатацію трубопроводу його не можна буде просто зупинити. Nord Stream 2 AG ймовірно вимагатиме відшкодування збитків.

«Відносно безперечним» є прагнення США аби німецька сторона інвестувала та допомагала у перетворенні України на виробника зеленого водню, йдеться надалі у статті. Значно більшими є розбіжності у питанні, чи можна переукладати договір транзиту на постачання газу через Україну.

За будь-яких умов, досі не було прямих переговорів між урядами США та Німеччини щодо «Північного потоку 2». Однією з причин цього є те, що не всі важливі посади у Вашингтоні вже заповнені. Предметні переговори розпочнуться тоді, коли контакти та колеги міністра економіки та енергетики ФРН Петера Альтмаєра в новій адміністрації США будуть визначені.

Однак, за даними видання, внутрішні переговори щодо того як діяти у суперечці щодо газопроводу, вже ведуться з новою американською адміністрацією. До них залучені з американського боку, під керівництвом Ради національної безпеки Білого дому, Державний департамент, міністерства фінансів та енергетики.

Читайте також: У Сенаті закликали Байдена до санкцій проти Nord Stream 2

Як повідомлялося, проєкт «Північний потік 2» був одним з проблемних питань у відносинах між США і ФРН за часів Дональда Трампа. Його адміністрація оголосила наприкінці 2019 року санкції, які фактично призвели до зупинки будівництва газогону. Наразі російська сторона намагається добудувати 6% шляху, які залишилися, самотужки.

 

В Україні – 3 143 нові випадки коронавірусу

16.02.2021, 08:26

В Україні станом на 16 лютого лабораторно підтверджено 1 276 618 випадків COVID-19, із них за добу – 3 143.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці.

«3 143 нові випадки коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 16 лютого 2021 року. Зокрема, захворіли 182 дитини та 179 медпрацівників.», – йдеться в повідомленні.

За минулу добу померли 150 пацієнтів, одужали – 6 189 осіб.

Крім того, за добу госпіталізовано 915 осіб. Здійснено тестувань за добу – 39 401 (зокрема методом ПЛР – 18 948, методом ІФА – 11 339, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 9114).

За весь час пандемії в Україні одужали 1 122 968 осіб. Водночас зафіксовано 24 542 летальні випадки від COVID-19. Проведено 6 570 806 ПЛР-тестувань.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована в Івано-Франківській (621), Чернівецькій (343), м. Київ (308), Вінницькій (210) та Закарпатській (204) областях

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 2 332  випадки коронавірусу

 

Радуцький наполягає на створенні лабораторії для виявлення нових штамів коронавірусу

Україна повинна максимально пришвидшити створення лабораторії для виявлення нових штамів коронавірусу.

Про це, передає Укрінформ, заявив голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький у Фейсбуці.

“Тільки так ми зможемо контролювати епідеміологічну ситуацію, аналізувати появу нових штамів та розробити відповідні карантинні заходи”, – підкреслив він.

При цьому Радуцький зауважив, що Україна досі не отримала інформацію, чи розповсюдились на нашу країну нові штами коронавірусної хвороби.

“Власної лабораторії, яка б проводила секвенування (виявлення нових штамів) у нас немає. 20 січня Центр громадського здоров’я відправив зразки до лабораторії ВООЗ у Німеччині. Відповіді досі не отримали”, – повідомив голова комітету.

Водночас він відзначив, що ситуація з поширенням «британського» та «південноафриканського» штамів вірусу вкрай напружена. “Ми бачимо, що в ЄС зачиняють кордони, продовжують жорсткий карантин, щоб подолати спалахи мутацій вірусу. Особливо турбує те, що ефективність вакцинування пацієнтів з мутаціями вірусу нижча, ніж громадян з більш традиційними штамами COVID-19”, – зазначив Радуцький.

При цьому парламентарій нагадав, що вчора голова представництва ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт заявив, що в Україні ще не зустрічалися нові штами COVID-19. “За його словами, потрібно дочекатись результатів аналізів з Німеччини, щоб бути в цьому впевненим. Тож Україна через те, що ми не можемо самостійно зробити аналізи на нові штами вірусу, залишається в так званій «сірій» зоні. Тому питання наявності в Україні сучасної лабораторії все більш загострюється. Ми знову порушували цю тему під час форуму «Україна 30», який ініціював Президент Володимир Зеленський. Міжнародні партнери підтвердили, що Україна отримає обладнання та реагенти для лабораторії в межах співпраці ЦГЗ та американської CDC”, – акцентував Радуцький.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на 16 лютого лабораторно підтверджено 1 276 618 випадків зараження коронавірусом, з них за добу 3143.

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив, що, за результатами останніх переговорів з постачальниками вакцин, робити щеплення в Україні розпочнуть наприкінці нинішнього – на початку наступного тижня.

 

Боротьба із COVID-19 допоможе подолати й інші хвороби – Гейтс

Численні інновації, втілені у світі для боротьби із COVID-19, допоможуть подолати й інші глобальні хвороби.

Як повідомляє Укрінформ, про це в інтерв’ю CBC розповів засновник компанії Microsoft Білл Гейтс.

“Зважаючи на обсяг інновацій, які держави, з огляду на втрату трильйонів, готові фінансувати, ми досягнемо значного прогресу у глобальному здоров’ї, і це допоможе нам підготуватися не лише до наступної пандемії. Це допоможе нам із викорененням поліомієліту, малярії, кору – причин великої кількості смертей у бідних країнах”, – сказав Гейтс.

Він наголосив, що світ “не був готовим до нинішньої пандемії, невміло давав їй раду, але нині відбуваються деякі прекрасні починання”. “Ми мусимо завершити цю пандемію, й мусимо інвестувати, аби наступного разу, коли прийде пандемія, ми взяли її під контроль та стримували кількість випадків на дуже малому рівні”, – підсумував бізнесмен.

Гейтс також прокоментував численні теорії змови, які пов’язують із ним, висловивши сподівання, що “правду можна зробити цікавішою за теорії змови”.

Як відомо, Білл Гейтс разом із дружиною Меліндою очолюють благодійний фонд, до основних напрямків роботи якого входять боротьба з небезпечними хворобами в країнах, що розвиваються, програми в сфері охорони здоров’я і освіти в США.

Через фонд були виділені сотні мільйонів доларів на розробку вакцини від коронавірусу і на підтримку бідних верств населення, які найбільш вразливі в умовах пандемії.

За даними Worldometer, у світі виявлено 109 772 790 випадків COVID-19, зокрема 2 420 945 летальних, одужали 84 321 374 особи.

 

Бельгійців застерігають від придбання підробних вакцин, переважно з РФ

Національний кризовий центр Бельгії попередив громадян про появу на ринку кількох різновидів підробленої вакцини від коронавірусу, більшість яких, вочевидь, мають російське походження.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє видання «The Brussels Times».

«Кампанія вакцинації в Бельгії набирає обертів… Водночас ми попереджаємо всіх про підроблені вакцини, переважно російського походження. Ці вакцини не пройшли належного тестування на безпеку та ефективність», – заявила Сабіна Штордер з урядової оперативної групи вакцинації.

Вона закликала громадян не купувати такі вакцини. Штодер наголосила, що отримати безпечну та ефективну вакцину можна лише у медичних закладах за місцем проживання, у лікарнях або у центрах вакцинації, де і препарати, і щеплення є безкоштовними

За інформацією видання VRT, завдяки запровадженим у Бельгії обмежувальним заходам, зокрема на подорожі за кордон, а також суворому контролю за дотриманням заходів безпеки в країні щоденний показник кількості нових випадків коронавірусу значно знизився порівняно з минулим тижнем.

За даними медичного інституту Sciensano, в період з 6 по 12 лютого в середньому 1809 людей у Бельгії щодня отримували позитивний тест на коронавірус, що на 20 відсотків менше, ніж тиждень тому. У цей період у країні проводили 43 600 тестів щодня.

Станом на понеділок, 15 лютого, в лікарнях Бельгії з діагнозом COVID-19 перебувало 1638 пацієнтів, з них 319 у відділеннях інтенсивної терапії, 176 хворих підключені до апаратів ШВЛ. Від початку пандемії в країні померли 21 702 людини, хворі на COVID-19.

За даними на 14 лютого, перше щеплення від коронавірусу отримали 366 558 бельгійців, що становить 3,98 відсотка від загальної чисельності дорослого населення країни, а 190 324 людини отримали і другу дозу препарату (2,07%).

За даними Worldometer, у світі виявлено 109,978,914 випадків COVID-19, зокрема 2,427,022 летальних, одужали 84,533,164 особи.

 

ВООЗ дозволила використовувати вакцину AstraZeneca від COVID-19. Що про неї відомо

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

Всесвітня організація охорони здоров’я схвалила вакцину AstraZeneca від COVID-19 для екстреного використання і дала “зелене світло” на застосування цього препарату у всьому світі в рамках механізму COVAX.

Вакцина AstraZeneca/Oxford має першою потрапити в Україну. Спершу мають поставити 500 тисяч доз упродовж 15-21 лютого, і ще стільки ж – наступного тижня.

ВООЗ дозволила дві версії вакцини AstraZeneca, йдеться у заяві організації.

Різниця між версіями препарату – у місці виробництва.

AstraZeneca – шведська компанія, а вакцину виробляють одразу дві організації: компанія AstraZeneca-SKBio у Південній Кореї та Інститут сироватки крові в Індії.

У ВООЗ зазначили, що препарат AstraZeneca підходить для країн із низьким та середнім рівнем доходу через прості вимоги до зберігання.

Довідка: COVAX – механізм глобального доступу до вакцин COVID-19, заснований ВООЗ.

Понад 330 мільйонів доз вакцини AstraZeneca мають розповсюдити в 145 країнах через COVAX в 2021 році.

Це друга вакцина, яку ВООЗ схвалила для екстреного використання. Перша – від компанії Pfizer.

Препарат AstraZeneca – це вакцина з використанням вірусних векторів на основі аденовірусу, що спричиняє застуду в шимпанзе.

Вона містить генетичний матеріал коронавірусу, що допомагає імунній системі розпізнавати вірус.

Для повноцінного захисту, за даними виробника, потрібно дві дози препарату AstraZeneca з інтервалом введення 28 днів.

Остаточних даних щодо ефективності вакцини AstraZeneca ще немає – вона коливається від 62% до 90% залежно від дозування.

Зокрема, клінічні дослідження показали, що вакцина ефективна на 82,4% при введенні двох доз з інтервалом в 12 тижнів.

Спершу Греція, Німеччина, Франція та низка інших країн не рекомендували вакцинувати препаратом AstraZeneca людей старше 65 років через її можливу неефективність.

Проте у ВООЗ запевнили, що вакцина від коронавірусу AstraZeneca безпечна і ефективна для людей цього віку.

Поки що препарат можна застосовувати тільки для пацієнтів 18+, проте виробник планує дослідити, наскільки вакцина ефективна для груп віком від 6 до 17 років.

 

Pfizer подала документи для реєстрації вакцини від коронавірусу в Україні – УП

Україна отримала необхідні документи від компанії Pfizer для реєстрації вакцини від коронавірусу і має намір провести всі дозвільні процедури найближчим часом.

Джерело: Укрінформ, який цитує міністра охорони здоров’я України Макcима Степанова

Пряма мова: “Я отримав повідомлення, що Pfizer подалася на реєстрацію, і теж буде зареєстрована в найближчі декілька днів. Буквально мені щойно передали наші експерти, що отримали документи від Pfizer”.

Деталі: Степанов заявив про це 16 лютого під час онлайн-конференції, організованої Американсько-Українською Діловою радою.

Він зауважив, що після реєстрації вакцини в Україні вона може офіційно ввозитися, у тому числі комерційними компаніями, та використовуватися. Очільник МОЗ запевнив, що жодних перепон для цього не буде.

Степанов також відзначив, що всі вакцини, які зареєстровані на території України, є безпечними.

Передісторія:

Всесвітня організація охорони здоров’я схвалила вакцину AstraZeneca від COVID-19 для екстреного використання і дала “зелене світло” на застосування цього препарату у всьому світі в рамках механізму COVAX.

Хакери з КНДР намагалися зламати Pfizer для отримання інформації про вакцини.

Вакцина Pfizer знижує захворюваність на COVID-19 на 94%: ізраїльське дослідження.

 

Хакери з КНДР намагалися зламати Pfizer для отримання інформації про вакцини –  УП

Хакери з Північної Кореї намагалися зламати комп’ютерні системи фармацевтичного гіганта Pfizer у пошуках інформації про вакцину та технології лікування коронавірусу.

Про це заявила Національна розвідувальна служба Південної Кореї, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Euractiv.

“Служба проінформувала нас, що Північна Корея намагалася отримати технологію, що включає вакцину і лікування Covid, використовуючи кібервійну для злому Pfizer”, – сказав депутат Ха Те Кин репортерам після закритих парламентських слухань.

Лідер КНДР Кім Чен Ин неодноразово стверджував, що в країні не було випадків коронавірусу, хоча зовнішні експерти сумніваються в цих твердженнях.

Відомо, що в Північній Кореї діє армія з тисяч добре навчених хакерів, які атакували фірми, установи та дослідників в Південній Кореї і в інших країнах.

У грудні Pfizer заявила, що до документів, які стосуються їхньої вакцини, було отримано “незаконний доступ” під час кібератаки на сервер Європейського агентства з лікарських засобів.

Коментарі з’явилися після того, як агентство повідомило, що стало жертвою хакерської атаки, не уточнивши, коли вона сталася і чи була метою робота по Covid-19.

Минулого тижня повідомлялося, що хакери Північної Кореї викрали сотні мільйонів доларів для фінансування ядерних і балістичних ракетних програм своєї країни.

 

На Прикарпаття терміново їде головний санлікар: закінчуються ліжка для COVID-хворих – УП

В Івано-Франківській області спостерігається надзвичайно високий рівень захворюваності на коронавірус, у багатьох населених пунктах Прикарпаття заповненість ліжко-місць – понад 90%.

Джерело: Офіс президента з посиланням на заяву прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на селекторній нараді 16 лютого

Пряма мова: “В Івано-Франківській області – один з найбільших рівнів захворюваності на 100 тисяч населення і другий найбільший рівень за кількістю зайнятих ліжок – у середньому 73%. За минулу добу захворіла 621 особа. При цьому в області 9339 активних хворих, що більше, ніж у місті Києві”.

Деталі: Він додав, що увечері 16 лютого очікується засідання місцевої комісії з питань ТЕБ та НС щодо цієї ситуації. В область терміново виїжджає головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Президент Володимир Зеленський завив, що треба розглянути варіант розгортання додаткових ліжок в області, оскільки доставляти пацієнтів в інші області, де є вільні місця, через сніг наразі непросто.

Передісторія:

За добу 15 лютого в Україні COVID-19 підтвердили 3 143 особам, одужали 6 189 осіб, водночас госпіталізували 915 хворих, а летальних випадків – 150.

 

Міністр Степанов “замовлений”: Глузман публічно звинуватив голову ДП “Медзакупівлі” у брехні

УНН. Президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман звинуватив очільника ДП “Медзакупівлі” Арсена Жумаділова у брехні про закупівлю вакцин від COVID-19 і наклепі на міністра охорони здоров’я Максима Степанова, а також виступив на підтримку голови МОЗ. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook, повідомляє УНН.

Цитата:

“Як легко і просто брехати в нашій країні. І, головне, безкарно. Глава державного підприємства “Медичні закупівлі” публічно звинуватив міністра Степанова в корупційних закупівлях зарубіжних вакцинних препаратів. Своїх, як відомо, ми не виробляємо. Погодьтеся, дивна ситуація: саме “Медичні закупівлі” закуповують медичні препарати. Не МОЗ”, – написав лікар-психіатр.

Деталі

Глузман підкреслив, що свідомо не називає ім’я Арсена Жумаділова в своїй публікації і пояснив – з якої причини не робить цього.

“Свідомо не називаю прізвище глави “Медичних закупівель”. З простої причини – він кримський татарин. У моєму судовому вироку було зазначено, що я зводив наклепи про переслідування кримських татар в СРСР. Та й мій підекспертний, генерал Петро Григоренко як міг захищав кримських татар, висланих в Азію. А я, захищаючи генерала від радянської психіатрії, отримав свій 10-річний термін покарання.

Що ж, брехуни і негідники трапляються в різних етносах. Але в Цьому випадку мені особливо боляче”, – розповів він.

Лікар-психіатр впевнений, що кампанія проти міністра охорони здоров’я носить замовний характер.

“Розумію, міністр Степанов “замовлений”. Відповісти на наклеп на свою адресу він не може. Не положено йому. Розумію і інше: міністр Степанов не безгрішний. Подейкують, що в дитинстві убив з рогатки горобця. Пізніше, у старших класах школи залицявся відразу до двох дівчат”, – написав Глузман.

Доповнення

Раніше на підтримку міністра охорони здоров’я Степанова виступила заслужений лікар України і головний інфекціоніст України Ольга Голубовська, назвавши “вакцинну справу” НАБУ розправою. Вона також звернулася до НАБУ і народних депутатів з вимогою припинити перешкоджати роботі лікарів – хоча б до стійкого спаду COVID-19.

До слова

Звернення Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро стало підставою для відкриття кримінального провадження, у межах якого НАБУ розслідує закупівлю Україною вакцин від коронавірусу. Обізнане в ситуації джерело УНН зауважило, що законом такі дії не заборонені, проте викликають питання щодо ситуації, зважаючи на те, що у багатьох експертів є питання щодо самостійності і незалежності РГК при НАБУ.

Окрім того, як стало відомо УНН, в НАБУ надійшло звернення керівництва ДП “Медичні закупівлі”, яке намагається перекласти відповідальність за зірвані поставки медпрепаратів на керівництво Міністерства охорони здоров’я, хоча саме “Медзакупівлі” безпосередньо займається цим питанням.

 

Степанов назвав елементом війни проти нього справу про закупівлю вакцин – УП

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що підозри щодо махінацій із закупівлями вакцин проти COVID-19 безпідставні, МОЗ надасть НАБУ документи про переговори з поставниками вакцин.

Джерело: Степанов на брифінгу 16 лютого

Пряма мова: “Сьогодні зранку Міністерство охорони здоров’я отримало нарешті від Національного антикорупційного бюро вимогу про надання інформації про всі перемовини з виробниками вакцин проти COVID-19. Я одразу ж дав усі доручення щодо підготовки всіх необхідних документів. Для їх підготовки визначено 3 дні, але я думаю, шо протягом доби усі ці документи будуть передані в НАБУ.

Я думаю, що я – сама зацікавлена особа, щоб усе це розслідування було проведено достатньо швидко і достатньо ефективно, щоб у цьому питанні була поставлена крапка. А крапка тут єдина: під справою немає будь-якого глузду (сенсу – ред.) щодо самих обвинувачень.

Я впевнений, що це – один із інструментів інформаційної війни, яка ціленаправлено ведеться проти мене і моєї команди в міністерстві вже протягом 11 місяців, весь час мого перебування на посаді”.

Деталі: За словами Степанова, комусь не подобається його “боротьба за українських лікарів та медицину”, але в їхньому арсеналі “не існує такої зброї”, яка б змусила його відмовитися від цієї боротьби, і з ним не вдасться домовитися.

Голова МОЗ також застеріг, що наслідки цих “нападок” будуть стосуватися всіх українців, бо виробники вакцин втрачають довіру до України: мовляв, через такі “інформаційні атаки” компанії-виробники вже неохоче говорять про подальшу співпрацю.

Степанов вважає, що його опоненти намагаються зірвати вакцинацію і підштовхнути Україну до закупки російської вакцини.

Нагадаємо: 10 лютого стало відомо, що Національне антикорупційне бюро розслідує закупівлю вакцин проти коронавірусу.

 

В НАБУ прокоментували звинувачення Степанова щодо розслідування закупівлі вакцин

Національне антикорупційне бюро відповіло на звинувачення міністра Охорони здоров’я Максима Степанова, який назвав справу щодо махінацій із закупівлями вакцин проти COVID-19 “вирішенням вузько політичних речей”.

Про це передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу НАБУ.

У відомстві підтвердили, що розпочали досудове розслідування за фактами можливих зловживань при закупівлі вакцин проти COVID-19. Підставою стала відповідна заява генерального директора ДП “Медзакупівлі”, відомості з якої детективи були зобов’язані внести до ЄРДР.

“У межах розслідування детективи НАБУ перевірять наявність чи відсутність ознак складу кримінального правопорушення, про яке вказано у зверненні. Особливо наголошуємо, що сам факт початку розслідування не є доказом вини або ж підтвердженням вчинення злочину. І він жодним чином не може скласти перешкод для закупівель вакцин у постачальників, тим більше вже після спливу строку обіцяного початку вакцинації”, – йдеться у повідомленні.

Також у НАБУ запевнили, що наразі детективами не здійснювалося жодних слідчих дій, які могли б бути розцінені, як перешкоджання діяльності щодо закупівлі вакцин для України.

“НАБУ й надалі досліджуватиме факти можливих зловживань у всіх соціально значущих сферах суспільного життя і радить топпосадовцям, підслідним Бюро, не маніпулювати фактами, натомість ефективно виконувати покладені на них обов’язки”, – додали в бюро.

Як повідомляв Укрінформ, в.о. голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук 10 лютого заявив, що Національне антикорупційне бюро з 3 лютого розслідує кримінальне провадження щодо закупівлі вакцин.

30 грудня 2020 року Міністерство охорони здоров’я уклало контракт про постачання в Україну в максимально короткі терміни вакцини виробництва компанії Sinovac Biotech обсягом 1,9 млн доз за ціною 504 грн за дозу.

Пізніше у ЗМІ з’явилася інформація, що вартість закупівлі вакцини завищено.

16 лютого Степанов заявив, що підозри щодо махінацій із закупівлями вакцин проти COVID-19 безпідставні, а «мета, яку переслідують автори подібних заяв НАБУ, нічого спільного не має з українською, патріотичною метою. Це суто вирішення своїх вузько політичних речей».

Фото: nabu.gov.ua

 

Списки сформовані по прізвищах: нові деталі вакцинації від COVID-19 в Україні

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

До першого етапу вакцинації від COVID-19 в Україні готові – вже сформували списки із прізвищами людей, яких мають щепити насамперед.

Першими мають вакцинувати медиків, які працюють із коронавірусними пацієнтами.

Про це заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу 16 лютого.

«У нас готова вся наша медична інфраструктура. Сформовані мобільні бригаді, які будуть вакцинувати. Сформовані списки по прізвищах людей, яких ми будемо вакциновувати на першому етапі.

Ми очікуємо поставку вакцин в Україні – як тільки вона прийде – ми відразу почнемо вакцинацію», – зазначив Степанов.

Нагадаємо, вакцинація вакцинація від COVID-19 в Україні відбуватиметься в 4 етапи.

Перший етап мав розпочатися приблизно в середині лютого.

Зокрема, йшлося про дату 15 лютого, проте через затримки поставок вакцин початок імунізації українців від COVID-19 відтерміновується. Вакцинацію на першому етапі проводитимуть лише мобільні бригади. Це група з лікаря, двох медсестер, водія та реєстратора, який фіксуватиме, кого вакцинували, і закріплюватиме за кожною людиною другу дозу.

Одна бригада зможе робити в середньому 100 щеплень в день.

Бригади виїжджатимуть на робочі місця медпрацівників. Якщо ж медики були відсутні на місціі, мобільні бригади зможуть приїхати ще раз.

Спершу в Україну мають поставити 500 тисяч доз вакцини AstraZeneca/Oxford вже з цього тижня – 15-21 лютого, і ще стільки ж – наступного. Усього – мільйон доз за цей період.

Загалом Україна розраховує на від 27 до майже 29 мільйонів доз вакцини, тобто 13,5-13,9 мільйона щеплених громадян.

 

Степанов назвав новий термін початку вакцинації проти коронавірусу – УП

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов сподівається, що вакцинація проти COVID-19 почнеться до кінця цього тижня, а затримку з поставками вакцин пояснює технічними та бюрократичними проблемами, що не залежать від України.

Джерело: голова МОЗ на брифінгу 16 лютого

Деталі: Степанов підтвердив, що МОЗ сподівався з 15 лютого почати вакцинацію проти COVID-19 в Україні, виходячи з угод із виробниками вакцин і домовленостей із COVAX щодо кількості та термінів поставок препаратів. По мільйону доз вакцин сподівалися отримати в лютому і в березні.

Однак своєчасним поставкам до 15 лютого завадили технічні проблеми у випадку з прямими поставками від виробника, бюрократичні проблеми – у випадку зі всесвітньою ініціативою COVAX.

Пряма мова: “Виникли технічні проблеми логістичного абсолютно характеру. Я думаю, що вони будуть вирішені буквально за декілька днів. Відразу після брифінгу в мене чергові перемовини з виробником саме щодо цих технічних питань доставки вакцини в Україні.

Ми відразу почнемо (щеплювати). Я думаю, що на цьому тижні ми вже зробимо перше щеплення від коронавірусної хвороби – і це перше щеплення буде зроблене нашим медичним працівникам.

Друга частина поставки вакцин передбачається по ініціативі COVAX. Нам було сказано, що перші 117 тисяч доз компанії “Pfizer” до середини лютого будуть в Україні… Що стосується COVAX’у, то виникли певні бюрократичні загальні труднощі, які не залежать від України.

Що в першому випадку, що в другому зроблено все абсолютно, навіть більше, ніж максимум, для отримання вакцин нашою країною… Думаю, що найближчими днями ми розпочнемо вакцинацію”.

Передісторія:

14 лютого міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що поставки вакцини виробництва американської компанії “Pfizer” та німецької “BioNTech” від глобальної ініціативи COVAX (безкоштовно) “трішечки затримуються“, як і поставки вакцини компанії AstraZeneca від індійського інституту “Serum Institute” (за контрактом). МОЗ очікував, що вакцини надійдуть 16 чи 17 лютого.

Загалом Україна домовлялася про поставки вакцин від компаній Pfizer, Sinovac, AstraZeneca та Novavaх.

У МОЗ запевняють, що українцям робитимуть щеплення проти коронавірусу SARS CoV2 лише перевіреними і безпечними вакцинами.

Вакцинація вразливих груп населення країни розділена на 4 етапи, до березня 2022 року.

 

У Вінниці на території заводу Укроборонпрому створять індустріальний парк

На території вінницького «45-го експериментального механічного заводу», який входить до складу Укроборонпрому, можливе створення індустріального парку оборонного спрямування.

Про це у вівторок під час перебування у Вінниці повідомив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Юрій Гусєв, передає кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми окремо поговоримо про співпрацю з ОДА. Ми вже поговорили про те, що маємо об’єднати зусилля для того, щоб на цьому заводі в перспективі могли з’явитись нові робочі місця, залучатись інвестиції в рамках створення індустріального парку (…). Мій приїзд це не просто огляд потужностей, ми віримо з Сергієм Сергійовичем (Борзов Сергій, голова ОДА – ред.), що створимо у робочому порядку робочу групу, яка попрацює над концепцією можливого індустріального парку на цих потужностях», – сказав Гусєв.

За його словами, наразі підприємством використовуються менше половини наявних приміщень і потужностей, і саме вони можуть бути використані для створення індустріального парку.

«Відбувається реформування ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку), яке передбачає фінансування проєктів, таких, як індустріальні парки. Ми разом готові відстоювати такий проєкт, як індустріальний парк на потужностях 45-го заводу перед урядом і Міністерством розвитку громад і територій. Я переконаний, що це може бути хороший проєкт, хороший майданчик розвитку промисловості для Вінницької області і вінницької громади», – наголосив очільник «Укроборонпрому».

Він зазначив, що в разі створення індустріального парку на території «45-го експериментального механічного заводу», він має відповідати напрямам роботи підприємства, а саме, оборонного характеру.

«Ми зараз активно працюємо над реформуванням Укроборонпрому . У першому читанні прийнятий законопроєкт №3822, який передбачає корпоратизацію. Яка, в свою чергу, дозволяє залучати інвестиції, створювати спільні проєкти з інвесторами, закордонними інвесторами. Тому сьогодні я побачив, що підприємство має перспективу», – підкреслив Гусєв.

«45-й експериментальний механічний завод», який входить до складу Укроборонпрому, є провідним підприємством з виробництва технічних засобів транспортування, заправки, перекачування і зберігання нафтопродуктів.

У 2020 році підприємство виробило продукції та надало послуг на понад 220 млн 100 тис. грн. Йдеться про виконання держоборонзамовлення, ремонт і модернізацію техніки для Міноборони, замовлення для Нацгвардії та цивільного сектору.

Найбільший обсяг робіт виконано у сфері капремонту і модернізації техніки та обладнання для Міністерства оборони України. Так, відремонтовано понад 60 вантажівок, модернізовано понад 20 автоцистерн, близько 30 танкоремонтних майстерень тощо. Крім цього, у рамках держоборонзамовлення підприємство виготовляло автоцистерни для Збройних сил України.

Для НГУ завод поставив декілька автопаливозаправників і розробив найбільшу в Україні автоцистерну на суцільному шасі, яка здатна транспортувати та зберігати 27 тонн пального.

На території заводу також працює ДП «Електричні системи».

 

Зеленський утворив Раду щодо розвитку загальної середньої освіти

Президент Володимир Зеленський утворив Консультативну раду з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти.

Відповідний указ №55/2021 від 16 лютого опублікований на сайті глави держави, повідомляє Укрінформ.

“Утворити Консультативну раду з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти як консультативно-дорадчий орган при Президентові України”, – зазначається в документі.

Згідно з указом Раду створено “з метою сприяння розвитку системи загальної середньої освіти в Україні, забезпечення рівних можливостей доступу до якісної повноцінної загальної середньої освіти”.

Головою Ради Президент призначив народного депутата, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Колебошина. Крім нього, до складу Ради увійшли ще 22 особи.

Основними завданнями Ради відповідно до указу є моніторинг сучасного освітнього простору, стану реформування системи загальної середньої освіти, аналіз законодавства України у цій сфері.

Планується, що Рада готуватиме пропозиції щодо забезпечення доступності та високої якості загальної середньої освіти, прав учасників освітнього процесу, удосконалення законодавства України про загальну середню освіту та актуалізації його основних завдань.

Серед завдань ради – забезпечення інноваційного розвитку загальної середньої освіти, формування компетентностей здобувачів освіти, оцінювання результатів навчання учнів, забезпечення професійного розвитку вчителів, дотримання гарантій держави щодо, зокрема, оплати праці, соціального та пенсійного забезпечення тощо.

Також рада опікуватиметься розвитком державно-приватного партнерства у сфері освіти, сприятиме координації центральної та місцевої влади, підприємств і закладів освіти з розвитку сучасного та безпечного освітнього середовища.

Консультативна рада може утворювати робочі групи для вивчення питань, які належать до її компетенції, та залучати до роботи цих груп представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських об’єднань, вітчизняних та іноземних учених, фахівців, експертів.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 3 червня 2020 року утворив Раду з питань розвитку вищої освіти в Україні як консультативно-дорадчий орган.

 

Рада ухвалила закон для приєднання України до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути

Верховна Рада ухвалила в цілому закон “Про приєднання України до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути” (№0080).

Як передає кореспондент Укрінформу, рішення підтримали 336 народних депутатів.

У пояснювальній записці зазначається, що документ розроблено для приєднання України до Розширеної часткової угоди Ради Європи про культурні маршрути. Очікується, що це сприятиме розвитку якісного культурного туризму шляхом ініціювання та участі у транскордонних культурних маршрутах, мета яких – підвищення обізнаності про культурну спадщину з фокусом на символічні для європейської єдності, історії, культури теми.

Уточнюється, що приєднання до Угоди дасть змогу Україні не лише долучатися до існуючих культурних маршрутів, а й самій ініціювати номінації, просуваючи власні історичні і культурні наративи.

“Територією України проходять декілька сертифікованих культурних маршрутів: Via Regia (шлях, який з раннього середньовіччя поєднує Східну і Західну Європу, пропонуючи різноманітні тревел-опції, від традиційного паломництва до подорожей поїздом) та “Європейський маршрут індустріальної спадщини” (культурний маршрут, який представляє спільну європейську пам’ять про наукові відкриття, технологічні інновації і соціальні зрушення в Європі, пов’язані з індустріальною революцією, приваблюючи туристів до індустріальних локацій)”, – ідеться у пояснювальній записці.

Розширена часткова угода про культурні маршрути сприяє розробленню та промоції концепції культурних маршрутів у всіх її аспектах. Вона спрямована на формування спільного культурного простору шляхом популяризуванняї європейської ідентичності та приналежності через знання й обізнаність про культурну спадщину Європи, розвиток культурних зв’язків і діалогу в Європі, промоцію якісного та сталого транскордонного туризму, а також інших пов’язаних із цим заходів.

 

Україна напрацює концепції культурних маршрутів у спільному з Європою просторі – Ткаченко

Україна працюватиме над створенням та промоцією концепцій культурних маршрутів у спільному з Європою культурному просторі.

Як передає Укрінформ, про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Телеграмі, коментуючи ухвалення Верховною Радою Закону “Про приєднання України до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути”.

“Україна приєдналася до “Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути”… Угода допоможе нам розробити та промотувати концепції культурних маршрутів у спільному з Європою культурному просторі”, – написав Ткаченко.

Він додав, що приєднання України до цієї угоди сприятиме популяризуванню національної культурної спадщини як невід’ємного складника спільної європейської історії.

“Наразі територією України проходять лише 3 з 40 європейських культурних маршрутів. Приєднавшись до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути, Україна отримає можливість не лише бути учасницею існуючих проєктів, а й виступати з ініціативою номінацій, просуваючи власні історичні і культурні наративи”, – додав урядовець.

Ткаченко також наголосив, що у складних умовах пандемії, у яких опинилася індустрія туризму і гостинності, нам може допомогти Європейській інститут культурних маршрутів. Він здійснює експертизу та поширює інформацію про найкращі практики щодо розроблення інноваційних проєктів у сфері культурного туризму і сталого розвитку територій.

Крім того, міністр зауважив, що приєднання до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути є практичною реалізацією положень статті 439 глави 24 “Культура” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Ткаченко нагадав, що “Культурні маршрути” – ініціатива Ради Європи, один з інструментів європейського культурного співробітництва, яка демонструє, як крізь час і простір культура і культурна спадщина різноманітних і віддалених регіонів Європи зробила внесок у спільну європейську історію і культуру.

Як повідомлялося раніше, Верховна Рада ухвалила в цілому Закон “Про приєднання України до Розширеної часткової Угоди про культурні маршрути” (№0080).

 

Рада прирівняла документи у додатку «Дія» до паперових

Верховна Рада прирівняла цифрові документи в Дії до паперових. Посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспорту та автоцивілку в Дії можна використовувати нарівні з паперовими.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Урядовий портал.

“Верховна Рада України підтримала зміни до Закону України “Про дорожній рух”. Тепер водій може показати електронне посвідчення водія, електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та договір обов’язкового страхування (автоцивілку) поліцейському для посвідчення своєї особи та права на керування автівкою”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що закон набуде чинності після його опублікування. Раніше юридична сила цих документів визначалася постановою Кабінету Міністрів.

 

В Україні не працюють 19 енергоблоків ТЕС – Укренерго назвало причини

Впродовж минулого тижня (8 – 14 оютого) споживання електроенергії в Україні частково покривалося за рахунок імпорту, оскільки велика кількість блоків ТЕС та ТЕЦ знаходяться в аварійному ремонті або відключені через відсутність палива.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє НЕК “Укренерго”.

“Станом на 15 лютого не можуть бути увімкнені в роботу 19 блоків ТЕС сумарною потужністю 6270 МВт через їх аварійні ремонти або відсутність палива”, – зазначили в енергокомпанії.

В Укренерго зауважили, що збільшене споживання електроенергії минулого тижня частково покривалося за рахунок комерційного імпорту. У торговій зоні ОЕС України — 85,9 млн кВт-год. з Білорусі та 41,7 млн кВт-год. з Росії, в «острові Бурштинської ТЕС» — 31,3 млн кВт-год зі Словаччини, 4,9 млн кВт-год з Румунії та 4,5 млн кВт-год з Угорщини.

“Аварійна допомога з суміжних енергосистем протягом тижня не активувалася”, – зазначили в НЕК.

Наразі «Укренерго» не прогнозує жодних обмежень енергоживлення будь-яких категорій споживачів, тобто оператор системи передачі не планує введення графіків аварійного відключення (ГАВ) та обмеження потужності (ГОП).

Разом з тим, зауважили в Укренерго, ситуація із запасами вугілля на складах ТЕС залишається критичною. Зокрема, станом на 14 лютого, запаси вугілля на складах ТЕС (всіх марок) з початку листопада 2020 року зменшилися у 8 разів до 313,3 тис. тонн, із них газового вугілля – в 11,1 раза до 192,2 тис т, антрацитового – в 3 рази до 121,2 тис. т.

В енергокомпанії зазначили, що вугілля на складах ТЕС складає лише 33% від мінімально необхідних запасів. При цьому, близько 53% запасів вугілля (166 тис. тонн) зосереджено лише на двох ТЕС – Луганській та Слов’янській.

На кінець тижня, у порівнянні з початком, запаси газового вугілля на ТЕС зменшилися на 20% (-47,9 тис. т), тоді як антрацитового — на 16% (-23,1 тис. т).

Кількість аварій на енергоблоках теплових електростанцій зросла у поточному опалювальному сезоні у кілька разів порівняно з минулим сезоном. Про це під час Всеукраїнського Форуму «Україна 30. Платіжка» заявив голова правління ПрАТ «НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.

“Я не буду зараз судити, наскільки ці збіги дивні, я тільки можу констатувати, що аварійність на енергоблоках ТЕС зросла у декілька разів порівняно з минулим сезоном”, – сказав Кудрицький.

Як повідомлялося, з початку лютого в умовах значного зниження середньодобової температури повітря електроспоживання становить 6,84 млрд кВт-год., що на 6,5% більше прогнозу.

Загалом, електроспоживання, за оперативними даними, з 8 по 14 лютого становило 3,49 млрд кВт-год., що на 4,6% більше, ніж за попередній тиждень.

 

Вітренко: Обговорення з МВФ вирішення проблем в енергосекторі триває – УП

Україна та МВФ продовжують обговорювати можливі шляхи подолання проблем в енергосекторі, при цьому Київ підтверджує зобов’язання скасувати обмеження ціни на газ для населення після березня і для теплокомуненерго в режимі спецзобов’язань після квітня.

Про це у коментарі “Інтерфакс-Україна” заявив в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко.

“Обговорення не припинялося: ми обговорювали різні підходи і різні рішення тих проблем, які накопичилися в електроенергетиці і газовому секторі”, – сказав Вітренко.

“По електроенергії ми ще напрацьовуємо механізми, що робити на найближче майбутнє і на більш довгостроковий період. Обговорюємо з тим же МВФ”, – додав він.

За словами в.о. міністра, для ТКЕ також напрацьовуються рішення для їх стабільного розвитку після скасування режиму ПСО.

“Щоб тарифи до кінця року точно не збільшувалися і щоб потім ми теж не бачили якогось надзвичайного росту”, – пояснив Вітренко.

При цьому, коментуючи свою заяву про те, що після скасування з квітня обмеження ціни газу для населення в 6,99 грн/куб. м. він не подорожчає до кінця року, він уточнив, що мова йде про річний продукт.

За його словами, багато що залежить від активних дій уряду.

“За певних умов і певних активних діях уряду можна зробити так, щоб ринковим способом ринкова ціна такого річного продукту не перевищувала 6,99. Ми бачимо для цього реальні можливості”, – підкреслив Вітренко.

Нагадаємо:

Ціни на газ не зростуть вище встановленого урядом рівня 6,99 гривні за кубометр і після того, як держрегулювання втратить дію у квітні.

Заступник голови Офісу президента Юлія Свириденко заявила, що фіксована ціна на газ для населення в 6,99 грн за кубометр діятиме до кінця березня цього року.

НАК “Нафтогаз” підняв ціну на газ для постачальників тепла у січні з 6,1 грн до 7,33 грн за кубометр в рамках покладених спеціальних обов’язків (ПСО).

Уряд підписав меморандум із місцевою владою щодо тарифів на тепло та гарячу воду, до кінця опалювального сезону вони підвищуватися не будуть.

Меморандум зокрема передбачає, що підприємства теплопостачання гарантовано отримуватимуть газ для виробництва тепла і постачання його в домівки українців упродовж всього опалювального періоду 2020-2021 років.

Кабінет міністрів встановив граничний розмір ціни на газ для побутових споживачів на рівні 6,99 гривні за кубічний метр.

Для споживачів, які мають контракти на постачання газу за ціною нижче 6,99 грн, тарифи не зміняться. Ціна постачальника останньої надії так само встановлена на рівні 6,99 гривні за кубометр.

Також міністри встановили граничний тариф на розподіл газу – він не перевищуватиме 1,79 грн за кубометр.

 

Шмигаль доручив Мінінфраструктури за тиждень розробити рішення з підтримки авіаперевізників – УП

Прем’єр Денис Шмигаль дав доручення Міністерству інфраструктури до 22 лютого розробити рішення з підтримки вітчизняних авіаперевізників.

Про це він заявив за підсумками наради щодо розвитку внутрішніх авіаційних перевізників, передає Урядовий портал.

За словами Шмигаля, українці мають отримати доступ до якісних та дешевих авіаційних перевезень як на внутрішніх рейсах, так і міжнародних.

Він додав, що фінансова спроможність та стабільність роботи вітчизняних авіаційних компаній є гарантією доступних авіаперевезень, збільшення туристичного попиту та стимулом для розвитку економіки в цілому.

“Необхідно активізувати роботу та сформувати державну стратегію підтримки вітчизняних авіаперевізників у зв’язку з негативними наслідками пандемії COVID-19. Важливо якнайшвидше завершити цей процес, щоб українці отримували безпечні та якісні послуги”, – заявив голова уряду.

 

Рада збільшила штрафи за водіння напідпитку і перевищення швидкості – УП

Верховна Рада посилила відповідальність за водіння у стані алкогольного сп’яніння.

Джерело: Засідання Верховної Ради, Telegram Верховної Ради

Деталі: У другому читанні за законопроєкт 2695 проголосували 325 нардепів.

Як вказується у повідомленні Верховної Ради, закон посилює відповідальність за керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Відновлюється і збільшується відповідальність за керування авто напідпитку від 17 тисяч грн за перший випадок до 51 тис. грн з позбавленням водійських прав на 10 років за другий.

За третій випадок – конфіскація авто.

Також посилюється кримінальна відповідальність за порушення ПДР, вчинене в стані алкогольного чи іншого сп’яніння, що спричинило тяжкі наслідки.

За перевищення швидкості руху більш як на 50 км/год – штраф збільшено з 510 до 1700 грн, за залишення місця ДТП – з 255 до 3400 грн з позбавленням права керування ТЗ на строк 1-2 роки або без такого.

Також збільшено штраф за керування або передача керування ТЗ особою, яка не має права ним керувати, – з 510 до 3400 грн, а повторне протягом року – 40800 грн з позбавленням права керування ТЗ на строк від 5 до 7 років (можливе також оплатне вилучення ТЗ);

За керування ТЗ особою, яка була позбавлена такого права штраф збільшено з 510 до 20400 грн, а повторне протягом року – 40800 грн з позбавленням права керування ТЗ на строк від 5 до 7 років (можливе також оплатне вилучення ТЗ).

Нововведення набудуть чинності після підпису президента і опублікуванні закону.

Передісторія:

У липні 2020 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт 2695 про посилення відповідальності водіїв за водіння в нетверезому стані та перевищення швидкості.

 

Розмитнення “євроблях” за 1000 євро: Рада розгляне законопроєкти цього тижня – Гетманцев

УП

Верховна Рада на засіданні 18 лютого розгляне законопроєкт, що пропонує надати можливість разового доступного розмитнення авто за 1000 євро.

Про це на брифінгу розповів голова податкового комітету Данило Гетманцев, повідомляє Liga.net.

Законопроєкт стосуватиметься лише авто, ввезених на територію України до 1 січня 2021 року.

“Людина сплачує цю суму [за розмитнення], це – разова акція, і ми більше взагалі не повертаємося до цього питання”, – сказав Гетманцев.

Також він додав, що розмитнення авто наразі вимагає пред’явлення відповідної документації і не виключає можливість подальшої перевірки – чи законно були вивезені ці автомобілі з Польщі, Латвії, Литви та інших європейських країн.

Нагадаємо:

Профільний комітет ВР рекомендував Раді прийняти за основу законопроєкти, які передбачають тимчасове встановлення максимальної ставки розмитнення авто, ввезених на територію України з порушенням митних правил (“євроблях”) до кінця 2020 року, у 1000 євро.

У Харкові та області правоохоронці почали штрафувати власників автомобілів на іноземній реєстрації на суму 8,5 тисячі гривень.

Президент Володимир Зеленський звернувся до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова сприяти роботі нардепів і урядовців у складі робочої групи з напрацювання законодавчих ініціатив щодо доступного розмитнення “євроблях”.

Раніше повідомлялось, що власники “євроблях” не можуть вивезти авто, адже його одразу конфісковують, а розмитнення автомобіля по діючих ставках не звільняє від штрафу 170 тисяч.

У “Слузі народу” пропонували знову зробити розмитнення “євроблях” пільговим.

 

Рада відновила конкурси на держпосади –  УП

Парламент ухвалив закон “Про внесення змін до деяких законів щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби”.

Джерело: пресслужба Ради

Деталі: “За” проголосували 289 нардепів. Закон спрямований на відновлення конкурсів на зайняття посад державної служби.

Зазначається, що конкурси на посади, зайняті особами, котрі працюють за контрактом на час коронавірусного карантину, мають бути оголошені протягом шести або дев’яти місяців із дня набуття законом чинності.

Контракти, укладені на час карантину, діятимуть до призначення переможців конкурсів.

Згідно зі змінами, у разі, якщо посада міністра є вакантною понад 60 днів, одна і та ж особа, яке обіймає посаду першого заступника міністра або заступника міністра не може виконувати обов’язки міністра понад 30 днів.

Зміни також передбачають, що одна і та ж кандидатура на посаду члена Кабінету міністрів не може бути подана понад три рази протягом року, а також тричі поспіль протягом поточного скликання Верховної ради.

Нагадаємо:

Конкурси на держпосади були зупинені у квітні минулого року через пандемію. На державні посади працівників наймали за контрактом.

В липні Верховна рада затвердила проєкт закону про відновлення конкурсів, але президент Володимир Зеленський наклав на нього вето та запропонував внести зміни до статті 87-1, яка дозволяє звільняти держслужбовців категорії А протягом 4 місяців після призначення керівників відповідних органів.

У серпні в програмі допомоги ЄС уряду України нагадували про необхідність відновити конкурси для призначень на державну службу.

 

В ЄС сподіваються, що після рішення Ради конкурси на держслужбу швидко відновляться –  УП

Заступниця голови генерального директорату Єврокомісії з політики сусідства і розширення і керівниця Групи підтримки України у ЄК Катаріна Матернова привітала ухвалення Верховною Радою закону про відновлення конкурсного відбору на державну службу.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це Матернова написала у Twitter.

“Хороші новини: сьогодні парламент України прийняв закон про відновлення прийому на роботу на основі заслуг, припинений під час пандемії. Це основна опора комплексної стратегії реформи державного управління в Україні, підтримуваної ЄС, для поліпшення і зміцнення державної служби. Важливо, щоб він швидко набув чинності”, – йдеться у повідомленні.

Верховна рада 16 лютого відновила проведення конкурсів на посади державної служби, які були припинені через пов’язаний з COVID-19 карантин.

В липні минулого року Верховна рада затвердила проєкт закону про відновлення конкурсів, але президент Володимир Зеленський наклав на нього вето та запропонував внести зміни до статті 87-1, яка дозволяє звільняти держслужбовців категорії А протягом 4 місяців після призначення керівників відповідних органів.

В Євросоюзі раніше неодноразово закликали відновити конкурсний відбір, наголошуючи, що це центральний елемент реформи державного управління.

 

Науковці заявляють про утиски з боку міністра освіти Шкарлета

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет за допомогою адвоката вимагає видалити публікації, у яких науковці дослідили його роботи та його колишніх університетських колег на наявність плагіату.

Йдеться про матеріали сайту “Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях”, де були опубліковані розслідування.

Причина вимоги у тому, що “публікації на сайті містять розголошення (поширення) персональних даних Шкарлета Сергія Миколайовича та фото, на яких він зображений”.

Це стверджує представник Шкарлета, адвокат Олександр Радченко у листі, який є в розпорядженні “Української правди. Життя”. В коментарі “Українській правді. Життя” науковці запевняють, що жодних порушень у публікаціях не було, а вся використана інформація – публічна.

У зв’язку з цим вчені виступили із заявою, в якій стверджують про утиски свободи слова та хочуть звернути увагу керівництва держави на проблему академічної недоброчесності.

“Особливе обурення науковців викликали останні дії з боку осіб, яких викрили у плагіаті – вони вимагають видалити всю інформацію про їхні вчинки.

І це роблять не тільки співробітники ЧНТУ, але й керівник патронатної служби МОН Сергій Захарін та міністр освіти і науки Сергій Шкарлет через свого адвоката.

І це вже дуже серйозно, бо відображає ставлення до академічної доброчесності не тільки окремих осіб, а й керівництва МОН”, – зазначає одна із підписантів заяви, доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України Світлана Арбузова.

Серед підписантів – доктори та кандидати наук, професори та члени Національної академії медичних наук та Національної академії наук України.

Всього заяву підписали 42 науковці.

“Українська правда. Життя” звернулася за поясненням щодо правомірності вимоги про видалення публікацій з аналізом плагіату Шкарлета до юриста та чекає відповіді.

Нагадаємо, у 4 з 7 робіт Шкарлета знайшли плагіат. Це офіційно підтвердило Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

Зокрема, науковці, які зробили аналіз статті для докторської дисертації міністра освіти Сергія Шкарлета, виявили, що збіги з працями інших науковців становлять 87,4%.

Публікуємо повний текст заяви академічної спільноти:

 

Енергоатом відмовився від зберігання відпрацьованого ядерного палива у Росії – УП

НАЕК “Енергоатом” з 2021 року не вивозить відпрацьоване ядерне паливо до сховищ у Росії, Централізоване сховище в Україні зможе прийняти першу партію палива у липні.

Про це т.в.о. президента Енергоатома Петро Котін розповів на форму “Україна 30”, повідомляє Укрінформ.

“Починаючи з нинішнього року Енергоатом більше не користуватиметься послугами російських радіохімічних підприємств. Ми вирішили остаточно відмовитися від вивезення відпрацьованого ядерного палива до Росії. Потреба України у цих послугах нарешті відпала. Це значно зміцнює енергетичну безпеку нашої держави”, – зазначив очільник компанії.

За його словами, Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) зможе отримати першу партію палива у липні цьогоріч. Також, компанія завершила зведення будівель та інфраструктури з приймання і зберігання ВЯП на майданчику сховища у грудні 2020 року.

Наразі тривають пусконалагоджувальні роботи та випробування обладнання і устаткування, поставленого на ЦСВЯП американською компанією Holtec. Експлуатація першого пускового комплексу ЦСВЯП розпочнеться у ІІ кварталі 2021 року – після завершення будівництва 43-кілометрової залізничної колії до сховища, яка з’єднає його із залізничною мережею України, уточнив Петро Котін.

Йдеться про лінію Вільча-Янів, яка підходить до ЦСВЯП і потрібна для забезпечення під’їзду контейнерів з відпрацьованим паливом.

3 лютого  Кабмін передав цю колію на баланс “Енергоатома”, завдяки чому компанія може стати замовником зазначеного будівництва й завершити його якнайшвидше.

Нагадаємо:

У 2021 році НАЕК “Енергоатом” матиме змогу повністю відмовитися від постачань відпрацьованого ядерного палива з атомних електростанцій на зберігання у РФ.

 

Гасили пожежу лише на папері: на Луганщині викрили махінацію працівників ДСНС –  УП

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру керівнику одного з відділів управління Державної служби з надзвичайних ситуацій на Луганщині.

Джерело: ДБР

Деталі: В ході досудового розслідування за фактом масштабної пожежі на Луганщині слідчі ДБР у місті Краматорську встановили посадову особу — підбурювача до викривлення інформації про гасіння пожеж.

На початку липня 2020 року на території садівничого товариства №5 “Озеро Вовче” в Новоайдарському районі Луганської області виникли масштабні пожежі, внаслідок яких у вогні загинули троє людей, було знищено житлові будинки, господарчі споруди та інше майно.

Проте, за даними слідства, сили та засоби пожежно-рятувальних загонів до місця пожежі не виїжджали.

Для “прикриття” посадових осіб ДСНС від дисциплінарної, кримінальної або іншої встановленої законом відповідальності за можливе недбале ставлення до своїх службових обов’язків, інспектори територіальних підрозділів ДСНС вписували в офіційні документи інформацію про керівників гасіння пожежі, а також про сили та засоби, начебто залучені до роботи.

Слідством встановлено, що в липні 2020 року, з метою приховування факту відсутності пожежної техніки ДСНС на гасінні пожежі у вказаному садівничому товаристві, усні доручення інспекторам щодо внесення до офіційних документів викривленої інформації надавав 30-річний начальник відділу профілактичної роботи, розслідування пожеж та активних і пасивних засобів безпеки центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС Луганської області.

Посадовцю — підбурювачу, який схилив інспекторів до співучасті у вчиненні злочину, повідомлено про підозру у службовому підробленні за попередньою змовою групою осіб.

У разі доведення вини йому загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

 

У суді пояснили, чому підозрюваного у вбивстві Окуєвої звільнили з-під варти

Підозрюваний у вбивстві Аміни Окуєвої Ігор Редькін був звільнений під домашній арешт, оскільки термін його перебування під вартою перевищив гранично допустимий.

Про це йдеться у заяві пресслужби Київського апеляційного суду щодо підстав зміни запобіжного заходу Редькіну, оприлюдненій у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

“11 лютого 2021 року Київським апеляційним судом частково задоволено апеляційну скаргу сторони захисту, скасовано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року та застосовано до підозрюваного І. Редькіна запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту”, – поінформували у пресслужбі.

У суді наголосили, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 197 КПК, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Водночас сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати 12 місяців.

«Враховуючи те, що підозрюваного І. Редькіна затримано 11 січня 2020 року, то станом на день розгляду вказаної апеляційної скарги останній тримався під вартою понад максимально встановлений, для стадії досудового розслідування, строк, а саме 13 місяців, що суперечить положенням кримінального процесуального законодавства та є підставою для скасування оскаржуваного рішення слідчого судді», – заявили у суді.

Водночас, як пояснюють в установі, колегія суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Шевченківського райсуду дійшла висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень і наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПКУ, а тому застосувала до Редькіна запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Повний текст судового рішення, в якому викладені мотиви його прийняття, внесено до Єдиного держреєстру судових рішень 16 лютого 2021 року, додали у суді.

Раніше ЗМІ поінформували, що апеляційний суд змінив запобіжний захід Ігорю Редькіну, якого підозрюють у вбивстві добровольця Аміни Окуєвої, на цілодобовий домашній арешт. Про підстави ухвалення такого рішення не повідомлялося.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці січня 2021 року Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб 56-річному уродженцю Дагестану Ігорю Редькіну, підозрюваному в умисному вбивстві добровольця Аміни Окуєвої.

Чоловік підозрюється у скоєнні ряду злочинів у складі злочинної організації. Серед них і умисне вбивство Окуєвої, яке сталося 30 жовтня 2017 року біля селища Глеваха, коли невідомі розстріляли впритул автомобіль, у салоні якого були Окуєва та її чоловік. Жінка померла на місці.

Фігуранту також повідомлено про підозру у скоєнні вимагання, шахрайства, умисному знищенні майна та легалізації майна, отриманого злочинним шляхом.

Максимальне покарання, яке йому загрожує, – довічне ув’язнення.

 

Від речника ТКГ Арестовича зажадали вибачень за сексизм, він відповів специфічно – УП

Конфлікт у телеефірі виник між радником глави Офісу президента і спікером української делегації в Тристоронньої контактній групі Олексієм Арестовичем та нардепкою “Європейської солідарності” Іриною Геращенко.

Джерело: ефір “Свободи слова” від 15 лютого, Геращенко, Арестович та віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у Facebook

Деталі: Арестович зокрема звинуватив “Євросолідарність” у транслюванні кремлівських наративів та зазначив, що політсила п’ятого президента України Петра Порошенка “працює проти безпеки держави в інформаційній складовій”. Він пригадав зокрема і мусування “Євросолідарністю” інформації про нібито заборону українським солдатам стріляти у відповідь на ворожі обстріли, яка не відповідає дійсності.

Арестович також сказав, що “може годинами розказувати легенди, як військові люблять пожалітися тим, хто приїжджає на фронт, волонтерам і нардепам”. Геращенко обурилася, що українських солдат називають “плаксами” та висловилася щодо “інтелектуального зубожіння” команди влади.

У процесі словесної перепалки Арестович зазначив, що в контексті дискусії з владою “Євросолідарність” “опустилась до рівня жіночого гуртожитку ПТУ”.

Геращенко закликала віцепрем’єрку з питань євроінтеграції дати оцінку цьому сексистському висловлюванню. У себе в Facebook Стефанішина написала, що сексистські висловлювання не повинні мати місце, хай якими палкими не були дискусії та зазначила, що очікує на вибачення Арестовича.

Водночас сам радник президента “вибачився” специфічно. “Приношу свої щирі вибачення жіночим гуртожиткам за порівняння їх із “ЄС”, – написав він у соцмережі.

 

Чоловік погрожував підірвати квартиру батьків Зеленського у Кривому Розі – УП

У Кривому Розі чоловік повідомив у поліцію про мінування квартири, в якій проживають батьки Володимира Зеленського.

Джерело: 056.ua, Відділ комунікації поліції Дніпропетровської області

Деталі: Ввечері 15 лютого до поліції зателефонував невідомий та повідомив, що планує підірвати квартиру батьків Зеленського у багатоповерхівці на території Металургійного району.

Телефоном “мінер” пояснив, що вчиняє так, бо незадоволений своєю пенсією в розмірі 2 тисячі гривень.

Поліцейським вдалося відстежити, звідки був зроблений дзвінок. “Мінером” виявився 58-річний житель Кривого Рогу, який знаходився у стані алкогольного сп’яніння.

У нього вилучили сім-карту і телефон, з якого надійшло повідомлення про неправдиве замінування.

За цим фактом правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Мінеру загрожує до 6 років позбавлення волі.

 

Обвинувачена в сепаратизмі Штепа в суді назвала себе справжнім патріотом – УП

Ексмер Слов’янська Неля Штепа, обвинувачена в сепаратизмі, стверджує, що не закликала до відокремлення міста від України.

Джерело: Штепа, даючи свідчення в Орджонікідзевському райсуді Харкова 16 лютого, цитує “ІнтерфаксУкраіна”

Пряма мова: “Ви сьогодні розглядаєте справи по сепаратизму проти справжнього патріота, єдиної жінки, яка боролася за те, щоб не було війни”.

Деталі: Штепа стверджує, що була змушена дати інтерв’ю російським ЗМІ, в якому схвалювала анексію Криму і дії президента РФ Володимира Путіна, а також виступити на мітингу 9 травня 2014 року, оскільки на той момент “перебувала в полоні бойовиків, які її не раз били і погрожували в разі відмови розстріляти її сім’ю”.

Штепа також наполягає, що до того, як потрапила в полон, неодноразово інформувала про складну ситуацію в місті в.о. президента України Олександра Турчинова, прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та інших керівників держави, а всі свої дії погоджувала з головою Донецької ОДА Сергієм Тарутою.

Даючи свідчення, ексмера Слов’янська кілька разів плакала, а висунуті їй звинувачення називала нісенітницею, безглуздими і політичним замовленням.

Вона розповідала про події весни і літа 2014 року близько трьох години. Зараз Штепу допитують представники держобвинувачення.

Що передувало: Штепа заявила клопотання про виклик до суду 50 свідків захисту, в тому числі ексглави Донецької облагосадміністраціі Сергія Тарути, колишнього в.о. глави Адміністрації президента Сергій Пашинського, ексглави Служби безпеки України Валентина Наливайченка, експрем’єр-міністра Арсенія Яценюка і п’ятого президента України (2014-2019) Петра Порошенка.

Суд вирішив допустити до допиту в судовому засіданні всіх свідків, заявлених як звинуваченням, так і захистом, нагадавши при цьому сторонам про право відмовитися від допиту того чи іншого свідка.

Передісторія:

Справа щодо ексмера Слов’янська слухається судом з початку вже вп’яте.

Штепу затримали 11 липня 2014 року за підозрою у сепаратизмі.

На суді вона пояснювала, що закликала Путіна увійти до Слов’янська під погрозою терористів, що в полоні у терористів її били, а інтерв’ю для російських видань зроблені “під дулом автомата”. Їй загрожував довічний термін ув’язнення.

У жовтні 2019 року Європейський суд з прав людини визнав порушення з боку України у справі ексмера Слов’янська Нелі Штепи.

 

Штепа у суді розповідала про «план захоплення Харкова»

Орджонікідзевський райсуд Харкова після 6 годин допиту ексголови Слов’янської міськради Нелі Штепи, обвинуваченої у сепаратизмі, оголосив перерву до березня.

Про це кореспондентові Укрінформа сказали у суді.

“Судове засідання по суті справи Штепи відбулося протягом 6 годин. Весь день Штепа під час допитів … заперечувала свою причетність до захоплення сепаратистами міста Слов’янська, звинувативши у цьому керівників місцевих силових структур”, – зазначили у суді.

Крім того, у суді Штепа заявила, що лише завдяки тому, що бойовики захопили Слов’янськ, зірвався їхній план захоплення Харкова.

Її допит транслювався у Мережі, оскільки напередодні суд не задовольнив клопотання прокурорів про обмеження онлайн-трансляції судових засідань.

Представники державного обвинувачення поставили Штепі запитання після допиту. Захисники ексмера не виступали.

Наступне засідання у справі відбудеться 16 березня, о 10:30.

Після суду Штепа поїхала додому, у Слов’янськ.

Як повідомляв Укрінформ, Нелю Штепу затримали 11 липня 2014 року. Вона обвинувачується за ч.3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей) і ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи органа). Їй загрожує довічне ув’язнення. Сама Штепа не вважає себе винною, стверджуючи, що закликала Путіна увійти до Слов’янська під погрозами.

9 лютого прокурор Олександр Чекін зачитав обвинувальний акт.

20 січня Орджонікідзевський райсуд Харкова обрав для Штепи запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

 

ЦПК: Кабмін своїм законопроєктом віддає повноваження Ситника його заступнику – УП

Центр протидії корупції проаналізував текст урядового законопроєкту №5070, який визначає нову конкурсну процедуру щодо призначення директора НАБУ і змінює статус бюро.

Джерело: Центр протидії корупції

Пряма мова глави ЦПК Віталія Шабуніна: “Очевидно, що причиною цього проєкту є бажання призначити “ручного” директора НАБУ, який за одним дзвінком з банкової буде блокувати справи щодо “татарових” або навпаки порушувати щодо ворогів Зеленського”.

Деталі: У ЦПК стверджують, що у разі прийняття цього законопроєкту, повноваження глави НАБУ фактично отримає і директор, і виконуючий обов’язки директора, що ставить під сумнів легітимність будь-яких рішень керівництва бюро.

Зокрема, у перехідних положеннях закону прописано, що обов’язки глави НАБУ до обрання нового директора виконуватиме перший заступник.

Водночас, у тексті законопроєкту не йдеться про те, що відбудеться із чинним директором Артемом Ситником.

У ЦПК відзначають, що таким чином, до обрання нового директора НАБУ Ситник і його перший заступник Гізо Углави будуть мати повноваження директора.

У центрі вважають, що ця проблема існуватиме до квітня 2022 року, доки не спливе 7-річний строк призначення Ситника.

Нова конкурсна процедура з обрання директора НАБУ визначає таку конфігурацію конкурсної комісії: 9 членів, 3 з яких визначає очолювана президентом РНБО, 3 визначає Кабмін самостійно і ще 3 також Кабмін, але за пропозицією партнерів України в сфері антикорупції. Рішення прийматимуться більшістю голосів 5-ма членами комісії.

Також, згідно із запропонованим законопроєктом, НАБУ стає органом виконавчої влади та підпорядковується Кабміну, зберігаючи при цьому певну незалежність від уряду.

Передісторія:

Згідно з чинним законодавством, відкликання з посади очільника НАБУ (нині відомство очолює Артем Ситник) не існує.

15 лютого стало відомо, що Кабінет міністрів розглянув і передасть до Верховної Ради законопроєкт, який регулює роботу НАБУ і зокрема може стати підставою звільнення директора НАБУ.

Законопроєкт надає НАБУ статусу органу виконавчої влади та нову процедуру обрання директора. Протягом відбору нового директора його повноваження виконуватиме перший заступник. Наразі першим заступником Ситника є Гізо Углава.

У листопаді 2020 року президент Володимир Зеленський запевнив послів G7, що гарантує збереження посади директора НАБУ Артемом Ситником.

 

Вовк про ідею Зеленського скоротити повноваження ОАСК: Ініціатива під тиском –  УП

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк переконаний, що ініційовані президентом законопроєкти про скорочення повноважень ОАСК з’явились “під певним тиском”.

Джерело: Суспільне з посиланням на пресслужбу ОАСК у відповідь на запит

Пряма мова Вовка: “Президент, як один із суб’єктів законодавчої ініціативи, скористався своїм конституційним правом на внесення відповідних законопроєктів на розгляд Верховної ради. Це абсолютно нормальний законотворчий процес.

Інша справа, що така ініціатива з’явилася під певним тиском. Чиїм саме – МВФ чи то їх представників – підприємців, так званих “представників громадянського суспільства”, –  точно сказати складно”.

Деталі: За словами Вовка, рішення про внесення таких законопроєктів “є скоріше політично вмотивованим, аніж обґрунтованим якимось об’єктивними критеріями”.

Він додав, що позиція суду з цього приводу “нейтральна”, і що ОАСК “продовжує здійснювати правосуддя, як це і передбачено законодавством”.

Що було раніше: 15 лютого у Верховній раді зареєстрували законопроєкти про скорочення повноважень Окружного адміністративного суду Києва, які 13 лютого анонсував президент Володимир Зеленський.

Передісторія:

Суддів ОАСК, голову Державної судової адміністрації, колишніх високопосадовців та інших осіб підозрюють у: створенні злочинної організації; захопленні держвлади; зловживанні впливом; втручанні у діяльність державних діячів та створенні штучних перешкод у діяльності ВККС та її членів. Підозри суддям передали 17 липня 2020 року.

Окружний адмінсуд Києва відомий такими скандальними рішеннями як: про відсторонення в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, про протиправність дій директора НАБУ Артема Ситника і нардепа Сергія Лещенка щодо розголошення інформації про Пола Манафорта, скасування рішення про націоналізацію “Приватбанку”.

У 2021 році Окружний адміністративний суд Києва встиг скасувати постанову Кабінету міністрів, якою було схвалено нову редакцію “Українського правопису” та повернути столичному проспекту імені Степана Бандери старої назви “Московський”.

У жовтні 2020 року громадяни закликали президента Володимира Зеленського ліквідувати Окружний адмінсуд Києва, чий очільник Павло Вовк ухиляється від вручення підозри та показово ігнорує засідання Вищого антикорупційного суду. У мотиваційній частині петиції вказувалося, що ОАСК повністю втратив авторитет, зокрема, через зміст опублікованих Національним антикорупційним бюро в липні 2019 року та в липні 2020 року записів розмов керівництва цього суду, які свідчать про глибоко вкорінену в суді корупцію і практику неправосудності рішень.

 

Вовк продовжує тікати від детективів НАБУ – УП

Детективи НАБУ вдруге не змогли здійснити примусовий привід судді Павла Вовка до Вищого антикорупційного суду, де мав відбутися розгляд клопотання про обрання йому 3 млн грн застави.

Джерело: Центр протидії корупції

Деталі: Детективи повторно виїхали за всіма відомими адресами його можливого проживання чи перебування, але Вовка там не виявилося. По місцю роботи в ОАСК він теж відсутній, бо перебуває у відпустці.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олег Макар заявив клопотання про повторний (вже третій) примусовий привід Вовка.

Присутній на засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання, але слідчий суддя дозволив повторний примусовий привід Вовка.

Наступне засідання призначено на 18 лютого об 11:00.

Що передувало: Очільник Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк ухилявся від вручення підозри та показово ігнорує засідання Вищого антикорупційного суду.

Передісторія:

Суддів ОАСК, голову Державної судової адміністрації, колишніх високопосадовців та інших осіб підозрюють у: створенні злочинної організації; захопленні держвлади; зловживанні впливом; втручанні у діяльність державних діячів та створенні штучних перешкод у діяльності ВККС та її членів. Підозри суддям передали 17 липня 2020 року.

 

“Невловимий” Вовк стверджує, що перебуває на робочому місці – УП

Глава ОАСК Павло Вовк, якого 16 лютого не могли знайти детективи НАБУ, запевняє, що знаходиться на робочому місці, а про примусовий привіт дізнався з Telegram-каналів.

Джерело: Вовк у Facebook

Пряма мова Вовка: “виявляється, мене також хтось десь шукав і знову не знайшов, про що я дізнався з телеграм-каналів, які пропагують “роботу” НАБУ. При цьому я на робочому місці й у жодні схованки не граю.

Але, вочевидь, НАБУ хотілося знайти не мене, а гучні заголовки. Варто віддати належне – це, на відміну від боротьби з корупцією, їм вдається, з чим я підлеглих пана Ситника і вітаю. Більше їх вітати немає з чим.

Правове свавілля у “справі ОАСК” переконливо свідчить про те, що нам ще дуже далеко до правої держави. І якщо я, будучи суддею, не можу себе від цього захистити, то можу лише поспівчувати тим громадянам, які стикаються з подібними “антикорупційними” органами.

У нас багато говорять про необхідність судової реформи. Але останні події свідчать, що не менш нагальною проблемою є реформа циркових колективів на кшталт НАБУ”.

Що було раніше: 16 лютого детективи НАБУ вдруге не змогли здійснити примусовий привід Вовка до Вищого антикорупційного суду, де мав відбутися розгляд клопотання про обрання йому 3 млн грн застави.

Очільник Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк ухилявся від вручення підозри та показово ігнорує засідання Вищого антикорупційного суду.

Передісторія: Суддів ОАСК, голову Державної судової адміністрації, колишніх високопосадовців та інших осіб підозрюють у: створенні злочинної організації; захопленні держвлади; зловживанні впливом; втручанні у діяльність державних діячів та створенні штучних перешкод у діяльності ВККС та її членів. Підозри суддям передали 17 липня 2020 року.

 

Мінфін продав держоблігацій на 9 мільярдів –  УП

16 лютого на аукціоні від продажу облігацій внутрішньої держпозики Мінфін залучив 9,49 мільярда гривень.

Про це йдеться у даних Міністерства фінансів.

На аукціонах було запропоновано 7 випусків держоблігацій: 5 у національній валюті та 1 – доларовий та 1 – у євро.

Від продажу гривневих облігацій залучили 5,93 мільярда гривень. Строки та середньозважені ставки дохідності були наступними:

3 місяці за ставкою 9,07%;

1 рік за ставкою 10,96%;

1,5 роки за ставкою 11,30%;

2 роки за ставкою 11,84%;

3 роки за ставкою 12,05%.

Від продажу доларового випуску строком 2 роки залучили 41,8 мільйона доларів за середньозваженою ставкою 3,89%. Від річного випуску ОВДП у євро до бюджету надійшло 70,49 млн євро за ставкою 2,5%.

Нагадаємо:

9 лютого на аукціоні від продажу облігацій внутрішньої держпозики Мінфін залучив 13,09 мільярда гривень.

Міністерство фінансів за результатами аукціонів з продажу облігацій внутрішньої держпозики 2 лютого залучило до держбюджету 5,29 млрд грн.

Міністерство фінансів за результатами аукціонів з продажу облігацій внутрішньої держпозики 26 січня залучило до держбюджету 7,54 млрд грн.

19 січня Мінфін залучив до бюджету 12,3 млрд грн від продажу гривневих облігацій внутрішньої держпозики.

12 січня на аукціоні від продажу облігацій внутрішньої держпозики Мінфін залучив 8,9 мільярда гривень.

На першому цьогоріч аукціоні з продажу облігацій внутрішньої держпозики 5 січня Мінфін залучив 8,7 мільярда гривень.

 

МВФ поїхав, але ви тримайтеся: чому Україна не отримала грошей та у що це виллється

Чим незадоволений фонд, чому українська влада саботувала виконання вимог кредитора та чи зможе країна прожити без коштів МВФ.

16 ЛЮТОГО 2021, ЯРОСЛАВ ВІНОКУРОВ

12 лютого в Україні офіційно припинила роботу віртуальна місія Міжнародного валютного фонду. Результат один: відсутність результату.

Найближчим часом Україна не отримає кошти, які мали надійти ще пів року тому. Влада демонстративно саботує виконання вимог міжнародних партнерів, розраховуючи на вдачу.

Поки уряд може залучати кошти іноземних інвесторів, які готові вкладати гроші навіть у віртуальні валюти, реформ на вимогу МВФ очікувати не варто.

Як довго влада зможе загравати з МВФ та чим це обернеться?

Про програму фонду

Чинну кредитну програму stand-by МВФ затвердив 9 червня 2020 року. Її обсяг – 5,04 млрд дол, з яких 2,1 млрд дол країні переказали відразу після підписання. До кінця 2020 року, у вересні та грудні, Україна мала отримати ще два транші по 700 млн дол.

Переговори почалися одразу після обрання президентом Володимира Зеленського.

Спочатку Україна домовлялася про довгострокову програму розширеного фінансування (EFF), однак після початку пандемії коронавірусу сторони погодилися, що програма має бути короткою та зосереджуватися на підтримці платоспроможності української влади в умовах карантину.

У цю кредитну програму МВФ не закладав складних реформ. Для отримання 700 млн дол у вересні потрібно було докласти мінімум зусиль: затвердити план роботи з проблемними кредитами та запровадити ринок газу для населення. Обидві вимоги були виконані завчасно.

Здавалося, що другий транш у кишені. Однак Україні вдалося “здивувати” МВФ та відкласти отримання траншів.

Несподівана відставка голови Нацбанку, яку він пояснив політичним тиском, “демонтаж” антикорупційної інфраструктури Конституційним судом та провал у проведенні судової реформи призвели до того, що Україна не отримала не лише другий, а й третій транш МВФ.

Місія фонду почала працювати в Україні аж наприкінці грудня 2020 року, і то дистанційно. Вона була чи не найдовшою за всю історію, адже тривала понад шість тижнів з невеликою перервою на період різдвяних свят. Продовжити роботу з МВФ просила українська сторона.

“Для нас принципово залишатися в програмі МВФ. Ми зараз в активній стадії перемовин. У нас продовжена місія на сім-десять днів. Є сподівання, що за цей час ми фіналізуємо меморандум і чітко зрозуміємо, які ми на себе можемо взяти зобов’язання”, – заявляв наприкінці січня міністр фінансів Сергій Марченко.

Схоже, що продовження роботи місії не допомогло переконати фонд виділити фінансування.

Що не влаштувало МВФ

За підсумками роботи місії МВФ представник фонду Йоста Люнгман перерахував найбільш дискусійні питання.

По-перше – посилення управління Національним банком. Питання до НБУ у фонду виникли після надання Україні першого траншу, коли в липні з посади пішов Яків Смолій.

З того часу правління Нацбанку оновилося більш ніж на половину, а з попередньої команди залишилося лише двоє з шести членів – Дмитро Сологуб та Катерина Рожкова.

Тиск на них і турбує МВФ. У жовтні Рада НБУ оголосила Сологубу та Рожковій догани. Крім того, у Рожкової забрали ключові повноваження з регулювання банківського сектору, передавши їх новому голові Кирилу Шевченку.

Тоді на цю ситуацію відреагували у фонді, хоча раніше кадрові питання МВФ не коментував.

Голова НБУ Кирило Шевченко: Пропонуємо скасувати податок на доходи з депозитів

Питання повноважень у правлінні НБУ вдалося вирішити (банківський нагляд перейшов до Ярослава Матузки, професійного юриста, який до цього не мав досвіду роботи з банківським регулюванням), однак занепокоєння фонду залишилися.

Цього разу вони пов’язані з тим, що вже у липні 2021 року закінчується термін повноважень Сологуба. За збігом обставин, у цей же період закінчуються повноваження одного з членів Ради Нацбанку Віталія Шапрана, який міг би претендувати на позицію в правлінні регулятора.

За час своєї роботи Шапран запам’ятався неординарними заявами та критикою політики, яку проводив попередній склад правління НБУ. За даними джерел ЕП, крім нього, на посаду Сологуба претендує ще один член Ради – Олена Щербакова.

У МВФ прагнуть, аби членам Ради Нацбанку було заборонено обіймати посади в правлінні регулятора протягом трьох-п’яти років після відставки. Частково ці вимоги містяться у змінах до банківського законодавства, які НБУ напрацював спільно з депутатами. Їх ухвалення є другим дискусійним питанням, яке обговорювала місія МВФ.

По-друге, зміни до банківського законодавства мають вирішити низку проблем, пов’язаних з роботою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Йдеться про заборгованість перед Мінфіном, яка виникла під час банківської кризи 2014-2016 років, коли грошей фонду не вистачало для здійснення виплат вкладникам збанкрутілих банків, а також про участь у фонді державного Ощадбанку.

По-третє, Україна другий рік поспіль живе з рекордним дефіцитом бюджету. Якщо до дефіциту у 2020 році у фонду питань майже не було через пандемію та економічну кризу, то дірку в поточному бюджеті у розмірі 276 млрд грн МВФ критикував.

Більше того, зараз у Мінфіні почалася робота над трирічним бюджетним плануванням. Судячи із заяви МВФ, саме до дефіциту в середньостроковій перспективі виникло найбільше запитань. Очевидно, уряд не зміг продемонструвати готовність повернути дефіцит бюджету на докризові 2-2,3% від ВВП.

Ухвалили. Що отримають українці від бюджету 2021 року

Ще одне бюджетне питання – проведення аудиту Фонду протидії коронавірусу. Аудит – одна з вимог фонду для отримання грошей у 2021 році. В уряді ж не поспішають проводити аудит видатків, оскільки половину коштів витратили на дороги, а не підтримку медицини.

По-четверте – судова та антикорупційна реформи. За час, що минув від старту програми stand by, Україна не лише не спромоглася просунутися вперед у цьому напрямку, а й зробила кілька кроків назад.

Конституційний суд фактично скасував антикорупційну інфраструктуру, за що Володимир Зеленський хотів “скасувати” Конституційний суд. У країні почалася конституційна криза.

При цьому парламент не поспішає розглядати та ухвалювати необхідні законопроєкти, аби вийти з кризи і забезпечити належну роботу НАЗК, НАБУ та САП.

По-п’яте, українська влада зробила крок назад в енергетичній реформі, обмеживши ціни на газ для населення. Це рішення було ухвалене в розпал переговорів з МВФ. Як відомо, запровадження ринку газу було однією з попередніх вимог фонду.

Як відреагувала влада

З позиції української влади безрезультатне завершення роботи місії МВФ не виглядає катастрофічним.

Чи не першим на завершення роботи фонду відреагував голова НБУ Кирило Шевченко, заявивши, що рекомендації МВФ щодо посилення інституційної спроможності та управління в Нацбанку в частині повноважень Ради НБУ будуть враховані.

Міністр фінансів Сергій Марченко в традиційно стриманій манері зазначив, що уряд веде “конструктивний діалог”. Зокрема місії передали для аналізу законопроєкти, які мають розв’язати дискусійні питання.

В Офісі президента взагалі заявили, що відсутність результатів на переговорах – це вина не лише української сторони, а й фонду. Про це повідомив позаштатний радник голови ОП Тимофій Милованов.

“Місія призупинила роботу. Обидві (!) сторони могли зробити більше для успіху. Є певні складнощі, але вони тактичного характеру. Тобто, можливо, будуть якісь дії з української сторони для того, щоб посилити успішність перемовин в найближчі тижні. Що конкретно? Думаю, буде відомо в найближчі дні”, – написав він у Facebook.

Як зміняться курс долара-гривні, мінімальна зарплата і тарифи. Прогноз уряду до 2024 року

Що ж збирається робити українська влада? У Центрі протидії корупції заявили, що уряд 15 лютого затвердив законопроєкт, який дозволить звільнити голову НАБУ Артема Ситника. Реакцію МВФ на таке рішення спрогнозувати неважко.

Деякі народні депутати взагалі заявили про необхідність проведення аудиту співпраці України з фондом.

“Наша співпраця з Міжнародним валютним фондом потребує перегляду та повного аудиту. З 2014 року ми взяли понад 4 мільярди доларів, а віддали 1,7 мільярда. Платимо відсотки навіть за ті позики, яких не отримали”, – заявила депутатка з фракції “Слуга народу” Ольга Василевська-Смаглюк.

Її однопартієць, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заявив, що співпраця з МВФ можлива лише тоді, коли вона задовольнятиме й інтереси України.

“Радіти нема чого, безперечно, такий результат є негативним. З іншого боку, ми повинні розуміти, що співпраця з будь-яким міжнародним партнером можлива тоді, коли це задовольняє інтереси як міжнародних партнерів, так і України”.

Чи проживе Україна без МВФ

Спокійна і навіть самовпевнена реакція української влади на провал переговорів з МВФ пов’язана з її вірою в те, що прожити без підтримки фонду Україні вдасться попри значне боргове навантаження на бюджет.

У 2021 році, крім залучення 276 млрд грн на покриття дефіциту бюджету, Мінфіну необхідно виплатити щонайменше 600 млрд грн за зовнішніми і внутрішніми боргами. За останніми розрахунками Мінфіну (на 1 лютого), пік виплат припаде на вересень, коли за один місяць держава повинна виплатити 102 млрд грн.

Однак така ситуація уряд та парламент, схоже, не лякає. “Ми переконані, що пройти 2021 рік без чергового траншу МВФ буде набагато важче, але це в жодному випадку не буде катастрофою”, – повідомив Гетманцев.

Оптимізм влади пояснюється просто: світові фінансові ринки наразі “розпирає” від величезних обсягів надрукованих грошей, які майже немає куди вкладати.

“Ставки у світі зараз рекордно низькі. У євро вони від’ємні. Водночас на світових ринках є колосальний ресурс, який іде навіть у такі пусті та надуті “пухирі”, як криптовалюта. Туди інвестують величезні гроші, хоча там нема ніякої вартісної основи.

Порівняно з цим, Україна, яка відкриватиме ринок землі, має величезний потенціал із залучення ресурсів на зовнішніх ринках”, – повідомив директор департаменту ризик-менеджменту “Аккорд банку” Микола Войтків.

Безрезультативна робота місії МВФ не вплине на фінансову стабільність у короткостроковій перспективі, вважають експерти.

“Маючи резерви 30 мільярдів доларів, навіть вересневий пік виплат за державним боргом не видається тією сумою, заради якої варто напружуватися. Якщо до того часу нерезиденти перестануть купувати ОВДП, то на допомогу прийдуть банки, як це було у 2020 році”, – повідомив виконавчий директор “CASE Україна” Дмитро Боярчук.

Ситуація ризикує значно погіршитися, якщо доступ до фінансування ззовні закриється. Це може статися, коли інвестори зрозуміють, що проблеми з МВФ не тимчасові.

“Українські та іноземні інвестори орієнтуються на співпрацю з МВФ. Якщо вони побачать, що нема співпраці, то перестануть інвестувати. Це призведе якщо не до економічного падіння, то до відсутності зростання.

Це вдарить по гривні, бо фінансова стабільність базується на співпраці з МВФ. Як тільки почнуть витрачати гроші з резервів, то всі одразу все розуміють. Далі буде стандартна історія: усі побігли і я побіг”, – прогнозує інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.

На жаль, українська влада звикла співпрацювати з МВФ лише тоді, коли їй це дуже потрібно. Тоді і парламент ухвалює всі необхідні закони, і ціни на газ змінюються в унісон з ринковими трендами.

Навчитися працювати з фондом до того, як у бюджеті не лишається грошей для фінансування незахищених видатків, поки що ніхто не збирається.

Водночас в МВФ розуміють, що Україна може проводити реформи лише під тиском несприятливих обставин. Тому й не поспішають допомагати фінансово.

 

Денис Шмигаль, Прем’єр-міністр: Позиція керівництва Євросоюзу щодо санкцій проти Росії незмінно тверда

Укрінформ, 16.02.21

Очільник уряду приходить на інтервʼю за підсумками візиту до Європи зі стосом документів. Ось, – каже, гортаючи графіки, таблиці, статистичні дані, – готовий кожному засвідчити, що це не був «візит ввічливості».

Ми, зрештою, так і не вважали. Але питань залишилось чимало: у Твіттері та Фейсбуці, куди прем’єр писав щодня під час візиту, про все не розповіси. Тепер у нас є година часу, і прагнемо всю проблематику візиту – реформи, коронавірус, НАТО, антиросійські санкції – відчути в деталях…

ПРО ПАНДЕМІЮ

– Під час Вашого візиту до Брюсселя Єврокомісія оголосила про виділення країнам Східного партнерства, у тому числі й Україні, EUR40 млн для підготовки до вакцинації. Наскільки ці кошти допоможуть нам прискорити вакцинацію, і наскільки наша медична інфраструктура готова, зокрема, до роботи з вакциною Pfazer, яка має транспортуватися та зберігатися за екстремально низьких температур?

– Тема вакцинації від ковіду найбільш актуальна сьогодні як для Європи, так і для України, тому не дивно, що це питання було першим і в нашому діалозі. Ще навесні минулого року ми домовилися з ЄС про екстрену макрофінансову підтримку для України в розмірі EUR1,2 млрд, з яких першу половину EUR 600 млн ми вже отримали наприкінці минулого року, а другу половину очікуємо протягом цього року. Отже, маємо доволі серйозний ресурс для закупівлі вакцин, на створення відповідної інфраструктури для логістики та зберігання. Окрім цього, під час цього візиту ми підписали кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) ще на EUR 50 млн додатково на закупівлю вакцин і обладнання. Зокрема, для вакцини Pfizer, що справді потребує складної інфраструктури через транспортування та зберігання за надзвичайно низької температури -80 градусів. В Україні є три компанії, здатні забезпечити такі умови зберігання, їхні потужності обмежені 300 тисячами доз на тиждень. За розрахунками Міністерства охорони здоров’я, цього має вистачити для того, щоб витримувати циклічність використання та завозу нових партій. Але ці потужності краще, звісно, в перспективі розвивати. Стосовно усіх інших вакцин, умови зберігання яких менш жорсткі і потребують від -8 до +8,. інфраструктура досить розгалужена – є окреме державне підприємство з відповідними складськими приміщеннями, а також численні приватні компанії. Крім того, ми оновили цю інфраструктуру. Тому з точки зору збереження та логістики вакцин, ми загалом відчуваємо себе впевнено.

– Під час Вашого візиту Європейська сторона підтвердила, що в рамках глобальної ініціативи COVAX Україна отримає 117 тисяч доз вакцини Pfizer вже у лютому, ще 2,2 млн – 3,7 млн доз вакцини AstraZeneca мають надійти в країну у першій половині року. Наскільки реальними є такі плани, з огляду на нестачу потужностей у виробництві вакцин, зокрема, компанії AstraZeneca, перед якими постала й сама Європа?

– Міністерство охорони здоров’я завершило формування списків на 1 і 2 етапи вакцинації, яка буде відбуватись згідно з відповідними хвилями черговості, прописаних у Національному плані. І як тільки вакцини надійдуть в Україну, ми одразу починаємо вакцинацію.

Що стосується нестачі потужностей AstraZeneca, то Єврокомісія нам підтвердила, що в межах ініціативи COVAX вже найближчим часом ми гарантовано отримаємо 117 тисяч доз і далі протягом року ще від 8 до 16 млн доз різних вакцин.

– Єврокомісія заявила, що допоможе Польщі продати Україні 1,2 мільйона доз вакцини AstraZaneca. За яких умов здійснюватиметься такий перепродаж, в яку суму це обійдеться для України і коли таке постачання може розпочатися?

– В України дійсно є можливість закупити певну частину цих вакцин через Польщу. Що цьому сприяло? Закуплені Євросоюзом вакцини розподіляються по країнах ЄС, при цьому Польща отримає поки що за попередніми домовленостями на 1 мільйон 200 тисяч вакцин більше від свого замовлення, і ці вакцини продасть Україні за собівартістю, без націнки. Ми очікуємо, що це станеться найближчим часом. Гроші на цю закупку є, зокрема, з ресурсів Європейського інвестиційного банку.

ПРО УГОДУ УКРАЇНА-ЄС

– Ви повідомили, що в Брюсселі почався процес перегляду Угоди про асоціацію Україна-ЄС, який триватиме рік. Поділіться подробицями.

– Сама Угода переглядатися, звісно, не буде. Вона прийнята, ратифікована і буде діяти. Мова йде про перегляд та внесення змін у додатки до Угоди, вони не потребують ратифікації ні європейського, ні українського парламентів, і на них сьогодні вся увага. Серед основних – додатки про так званий «промисловий безвіз», це елемент розширення всеосяжної зони вільної торгівлі. У ньому є 25 принципових положень, з 18 протягом минулого року вже відбулися робочі наради та досягнуті домовленості. За іншими семи ми ще працюємо. Сподіваємось, протягом 2021/22 років досягнемо згоди й стосовно цих положень, та врешті підпишемо усі необхідні додатки про повний промисловий безвіз. Стосовно перегляду додатку №29, де йдеться про квоти та мита, то з нашим візитом фактично розпочався їх перегляд. Я не можу вам сьогодні сказати, наскільки будуть збільшені ті чи інші квоти та, відповідно, зменшені мита, це процес всеохоплюючий, направлений на те, щоб в результаті забезпечити повноцінну торгівлю з Європою. Найближчими тижнями ми організуємо відповідні робочі групи на базі Міністерства економіки, торгових представників, це і буде конкретною роботою.

– А наскільки, за Вашими відчуттями, європейці відкриті до таких змін? Які позиції будуть болючими для них, наштовхуватимуться на несприйняття?

– Це робочі процеси, втім, я не очікую безнадійних для нас, назвемо це, кейсів. Звісно, ми готові, що в різних товарних групах, в різних галузях можуть бути нюанси, але щоб сьогодні говорити про передчуття проблеми, ні, такого нема.

– Ви домовились із віцепрезидентом Єврокомісії Шефчовичем про активніше залучення України до промислових альянсів Євросоюзу. Зокрема, в межах EU_ERMA та EUBatteryAlliance. Разом з тим Ви сказали, що 2021 рік стане визначальним у започаткуванні нових напрямків стратегічного партнерства між Україною та ЄС. У чому вони полягатимуть? Які вигоди дадуть Україні?

– Мова йде про декілька напрямків співпраці. По-перше, це напрямок критичної сировини. Розвиток сучасних технологій, зеленої енергетики ставить перед Європою нові виклики. Наприклад, за розрахунками Європейського Союзу потреба у літії, що використовується для виготовлення акумуляторних батарей, до 2030 року зросте у 18 разів, а до 2050 – у 60 разів. А Україна має найбільші на європейському континенті поклади літію. Окрім цього, у нас є кобальт, титан – тобто ті корисні копалини, якими дуже цікавляться країни Європи. Європейці готові з нами співпрацювати та долучати Україну до відповідних виробничих альянсів з їх видобутку. Нас же цікавить як видобуток корисних копалин, так і їх ефективне використання – перероблення у продукти високої доданої вартості, яка залишатиметься в Україні у вигляді робочих місць, зарплат, технологій.

Другий напрямок – це співпраця в галузі виробництва водню, перспективного енергетичного ресурсу. Оскільки Україна має 15 атомних енергоблоків, то ми володіємо величезним потенціалом для стабільного виробництва водню. І ми готові його розвивати разом з Європою, маючи там постійний ринок збуту.

Третій напрямок – це співпраця в космічній галузі. Україна має у цій галузі передові технології, підприємства, потужну виробничу і кадрову школу, науковий потенціал. Все це на сьогодні надзвичайно цікаво Європейському Союзу. Хочу окремо виділити перемовини та досягнуте взаєморозуміння у розвитку космічних технологій з великим Герцогством Люксембург, що славиться своїм потужним космічним агентством і є осередком цих технологій в ЄС. Усі перераховані напрямки мають величезний потенціал для нашої держави, де ми можемо дійсно бути лідерами серед європейських країн.

– Чи обговорювалася під час цих зустрічей можливість фінансування названих проєктів з боку європейських структур?

– Ми обговорюємо ці проєкти на рівні бізнес-ідей. Коли ж є конкретна бізнес-ідея, за нею «підтягуються» і договірні відносини, ресурси, капітал. Важливо що, ми цікаві нашим партнерам і що нам є що їм запропонувати. Насамперед ми будемо обговорювати варіанти державного-приватного партнерства як один з найбільш цікавих, вигідних та реальних інструментів для України.

– Віцепрезидент Валдіс Домбровскіс під час пресконференції з Вами згадав про початок «товарної лібералізації» між Україною та Євросоюзом. Які це дає нам надії, враховуючи, що ЄС жорстко критикує український законопроєкт про локалізацію при здійсненні державних закупівель, як такий що суперечить Угоді про асоціацію? Чи не обернеться «товарна лібералізація» проти українських підприємств, які не зможуть за співвідношенням ціна/якість пробитися на європейський ринок, і не витримають конкуренції із європейськими виробниками на внутрішньому ринку?

– Тут дуже важливо розрізняти питання локалізації та питання нашої співпраці у рамках промислового безвізу. Ми будуємо країну з ринковою економікою, де конкуренція є основою зниження цін і зростання якості. Тобто, ринок – це те, що дає нам можливість купувати якісні товари за найдешевшу ціну, іншого механізму сьогодні у світі немає. Коли ми говоримо про перспективи промислового безвізу, маємо розуміти, що на сьогодні вже понад 14 тисяч українських підприємств спокійно конкурують на європейському ринку. Іншими словами, велика частина вітчизняного бізнесу навчилася працювати за стандартами Європейського Союзу. Але наше завдання забезпечити поетапний перехід усього бізнесу на європейські рейки. Для цього нам і потрібний промисловий безвіз, який крок за кроком дає змогу плавно, без шоків усім вітчизняним виробникам входити до європейського конкурентного простору.

Що напружує наших партнерів в законі про локалізацію? Законопроєкт містить обмеження (недопуск до державних закупівель товарів невітчизняного виробництва), в яких вони вбачають порушення ринковості та конкуренції. З одного боку, це недобре для вітчизняних виробників, бо розхолоджує їх конкуренцію з більш сильними європейськими гравцями. Але з іншого, дозволяє більш жорстко конкурувати між собою за доступ до державних замовлень і фінансування. Ось те, про що ми говоримо з нашими європейськими партнерами, і де можна шукати компроміс з ними.

Однозначно, я стою на засадах в першу чергу розвитку виробництва в Україні, створення високотехнологічних підприємств, створення доданої вартості, робочих місць. Для цього, звичайно, треба створювати конкурентні умови і переваги для українського бізнесу, який буде відчувати себе захищеним і впевненим в рідній країні.

В цьому питанні я виступаю за дешевий фінансовий ресурс і певну експортну підтримку. Я вважаю ці інструменти набагато важливішими, ніж недопуск європейських товарів на український ринок для того, щоб вони не створювали тут конкуренцію. Бо часом, маючи бажання захистити власного виробника, ми можемо йому, на жаль, зашкодити. Відтак, слід знайти компромісний варіант законодавчого врегулювання цієї проблеми, і я впевнений, це нам вдасться.

– Ви заявили, що Україна розраховує на підтримку у питанні включення внутрішніх водних шляхів України до регіональної мережі TEN-T. Наскільки це важливо і як швидко ця робота дасть ефект?

– Верховна Рада прийняла Закон України про внутрішні водні шляхи, і це означає, що всі кроки, які були необхідні з нашого боку для інтеграції наших водних шляхів у європейську мережу, зроблені. З точки зору стратегії, це питання такої ж ваги як і питання відкритого неба, синхронізація з енергетичними мережами, тощо. Тобто, ще один пункт у технічній інтеграції України з ЄС, яка здійснюється через воду, небо, енергетику, зв’язок. А найголовніше – крок до європейських стандартів роботи й життя.

– Глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель під час пресконференції підтвердив, що ЄС зацікавлений укласти угоду про спільний авіаційний простір між ЄС і Україною, але відмовився коментувати «вето» Іспанії. Чи вірною буде версія, що «наша» угода стала заручницею політичної суперечності між Іспанією та Великою Британією навколо Гібралтару? Якими є перспективи підписання цієї угоди?

– Пан Боррель є високим представником Євросоюзу, а не міністром закордонних справ Іспанії, хоча за походженням він з Іспанії. Але це не означає, що ми можемо на нього покладати відповідальність за певну зупинку у підписанні угоди. Українська сторона виконала всі необхідні вимоги та параметри, всі європейські країни її погодили. На зустрічі тет-а-тет пан Боррель підтвердив, що до України немає жодних питань. Тобто, проблема виникла між самими членами Євросоюзу, зокрема, є застереження з боку Іспанії. Ми не можемо коментувати, чи вони пов’язані з суперечкою з Британією, чи з чимось іншим. Але, на всіх високих зустрічах, зокрема, і з паном Шарлем Мішелем, ми підіймали питання якнайшвидшого підписання Угоди про спільний авіаційний простір і бачили готовність це зробити за першої ж можливості. І маємо сподівання, що це станеться під час робочого візиту Шарля Мішеля до України 2-3 березня.

ПРО ЗЕЛЕНУ УГОДУ ТА ЕНЕРГЕТИКУ

– «Зелена угода» ЄС, до якої вирішила долучитися Україна, вимагає величезних інвестицій навіть в країнах ЄС на технологічну переорієнтацію промислового виробництва, енергозбереження та енергетичну генерацію, включаючи розвиток поновлювальних джерел. ЄС передбачає такі кошти, сотні мільярдів євро, у своїх бюджетах. Україна ж поки не є членом і тому важливо розуміти – за рахунок чого, яких ресурсів і потенціалу, ми будемо досягати кліматичної нейтральності до 2050 року?

– Зелена угода, або Green Deal – це європейська стратегія, яка є наскрізною для всіх країн Європи, і показує їхнє бажання до 2050 року жити на зеленому континенті, мати зелену енергетику, не забруднювати навколишнє середовище. З цієї точки зору Green Deal теж дуже цікавить Україну. І є кілька напрямків, які ми обговорюємо, зокрема, з віцепрезидентом Єврокомісії паном Тіммермансом. По-перше, це, як я вже згадував, розвиток і виробництво технологій водневої енергетики у співпраці з Європою, із можливим залученням європейських ресурсів та технічної допомоги. По-друге, ми активно обговорюємо з Євросоюзом справедливу трансформацію вугільних регіонів, за прикладом європейської програми Just transition of Coal Regions. Ми не перші на континенті, хто буде проходити поетапне закриття шахт і переживати у зв’язку з цим соціальну трансформацію т.зв. вугільних регіонів та мономіст, залежних від роботи шахт чи теплових станцій.

У нас є оптимістичні плани, спільно з Європою реалізувати цю стратегію до 2040 року. Наприклад, налагодити видобуток критичної сировини – це створення можливостей для робочих місць тих шахтарів, які можуть переміщуватися і працювати на нових підприємствах. Робота і професійні навички дуже схожі, але вже в тих галузях, які потрібні сьогодні у світі. За песимістичним сценарієм процес може розтягнутися до 2070, дивлячись, як розвиватимуться світові події.

Окремо ми говорили з європейськими чиновниками і банкірами про можливі проєкти в галузі перероблення твердих побутових відходів, облаштування каналізацій, водопідготовки та очищення. Це тематика, якою мають цікавитися новоутворені об’єднані територіальні громади в Україні. А ще великі надії ми покладаємо на Національний план скорочення викидів від установок, які виробляють СО2. Він дуже важливий для нашої економіки з точки зору інтеграції до ЄС. В цілому ж ми обговорюємо з громадськістю створення в Україні свого, українського, зеленого курсу в контексті європейського.

РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ

– Після суперечливого візиту Жозепа Борреля до Москви на початку лютого Кремль заговорив про необхідність «готуватися до війни». Для України, на жаль, така позиція Росії не є відкриттям. Але ж Росія не буде воювати з ЄС і НАТО. Вона, швидше, під тиском власної внутрішньої кризи, піде на загострення з Україною, що вже зараз обернулося зривом перемир’я та новими втратами на фронті. Чи побачили ви готовність наших європейських колег дієво підтримати нас? Що пообіцяли єврочиновники в питаннях санкційного стримування Росії?

– Нічого нового у риториці Кремля після цього візиту пана Борреля до Москви ми не побачили. Все це в рамках того, що відбувається з нами протягом останніх семи років – виключно провокації з боку агресора. Відповідно реакція Європи є доволі жорсткою, Європа була і лишається дуже твердою в підтримці санкційної політики і територіальної цілісності та суверенітету України. Це підтверджували нам єврочиновники на всіх рівнях і було задекларовано в усіх виступах, у тому числі і самого пана Борреля на спільній нашій пресконференції. Він дуже твердо і чітко наголошував на непохитній підтримці України. Щобільше, ми обговорювали з ним можливість посилення санкцій, зокрема, і через порушення Росією останнього перемир’я.

– А наскільки твердо налаштовані єврокерівники щодо блокування Північного потоку-2? Чи немає розбіжностей, які б вказували на хиткість позицій?

– В контексті продовження жорсткої санкційної політики проти Російської Федерації, Північний потік-2 в усіх наших перемовинах звучав, як невіддільна частина цих санкцій. Очевидно те, що ми з вами бачимо в європейській пресі, скоріш за все, є проявом внутрішніх дискусій. Там, як і в нас, ідуть гібридні інформаційні та економічні атаки з боку Російської Федерації, і також присутні агресивні впливи. Але на рівні керівництва немає жодних сигналів про те, що винесення Північного потоку-2 «за рамки» санкцій взагалі можливо..

ПРО НАТО

– Цього року планується саміт НАТО у Брюсселі. Україна має, так би мовити, ще одне вікно можливостей, аби вкотре нагадати про свої затверджені у Конституції прагнення стати членом Альянсу. Ви обговорювали це питання під час нещодавньої зустрічі з генеральним секретарем НАТО. Переважна більшість союзників в Альянсі підтримує надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. Але є й такі, що це дипломатично заперечують. Які у нас перспективи отримати цього року Плану дій щодо членства в НАТО?

– Не забуваємо, що нам дали дуже важливий політичний сигнал про те, що двері НАТО для України відкриті. Це дослівна цитата пана Столтенберга на нашій також спільній пресконференції за результатами зустрічі. І в неї вкладено насправді всю суть і сенс наших з ним перемовин.

Єдине і ключове питання нині – це про перехід українського війська до стандартів НАТО. Як тільки Україна буде готова підтвердити повний перехід, відразу постане питання про приєднання до НАТО. Стосовно ПДЧ, тобто Плану дій по членству, тут звичайно ми наполягаємо на паралельному курсі з Грузією, де також активно ведеться відповідна робота. Сьогодні є три країни Східного партнерства, найбільш підготовлені з точки зору ПДЧ – це Молдова (якщо відмовиться від позаблоковості), Грузія та Україна. Грузія у цій трійці трішки вирвалася вперед і дуже важливо, щоб ми подолали це відставання, і разом з нею ввійти в План дій щодо членства. На цей рік у нас заплановано ряд навчань спільних з НАТО, які дадуть можливість продемонструвати наш рівень.

– Питання окупованих територій вже не створює проблем на цьому шляху?

– Звісно, наявність відкритої агресії проти України та окупованих територій викликають дискусії всередині блоку. Але ці політичні дискусії ніколи й не припинялися. Окремі члени НАТО можуть висловлювати різні позиції. Та вони не створять перешкод, коли ми будемо готові зайти в НАТО. Нам, і нашим партнерам важливо розуміти, що армія, флот і Військово-повітряні сили України здатні захистити нашу державу з НАТО чи без нього, і що високі стандарти нашого війська дозволяють нам зберегти суверенітет та територіальну цілісність. Ось це питання номер один.

ПРО РЕФОРМИ

– Під час вашого візиту віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс закликав до єднання всіх демократичних сил в Україні для забезпечення незворотності курсу реформ та європейської інтеграції. Погодьтеся, якщо про «незворотність» говорять вголос – це тривожний сигнал. Які кроки готує влада у відповідь на це застереження з боку європейських партнерів? Що реально робить Уряд для розв’язання «судової» проблеми?

– Шлях України прокладено до Європейського Союзу, до європейських стандартів життя і я запевнив своїх європейських колег, що всі розпочаті в Україні реформи незворотні. Ми продемонстрували реформу децентралізації, яка успішно завершується, доповіли про другий етап медичної реформи, що відбувається, не зважаючи на COVID, нам є чим гордитися в цифровій та закупівельній трансформації країни. Загалом є близько 20-ти реформ, які сьогодні у нас в роботі. Звичайно, європейців найбільше цікавить реформа судової системи. На жаль, повільність реформування судочинства й системи права в країні напружує і нас – суспільство та бізнес, і наших партнерів. Конституційна криза, численні відверто сумнівні рішення судів різних інстанцій… Жоден інвестор не захоче йти в країну, де його права не гарантовані справедливим судовим захистом. Ми намагаємось пришвидшитись, але не все знаходиться у повноваженнях Кабміну. Сьогодні потрібні насамперед рішучі політичні дії з боку парламенту. Окрім судової реформи, європейців турбує реформа антикорупційна, законодавча впорядкованість діяльності НАБУ та НАЗК. А також подальше реформування банківської системи, прийняття змін до законів про банки та банківську діяльність, зокрема, у контексті роботи Приватбанку та інших банків, які сьогодні перебувають у власності держави, а також загалом банківського ринку. Ось основні больові точки, де ми шукаємо компроміси, де хочемо прискоритися разом з європейцями.

– Високий представник ЄС, а також Європарламент у резолюції, що була прийнята під час Вашого візиту до Брюсселя, наголосили на необхідності результативного завершення справи щодо шахрайства навколо ПриватБанку, яка тягнеться вже шостий рік. З Вашої точки зору, наскільки токсичним це питання є для двосторонніх відносин між Україною і ЄС, і якими є реальні перспективи справи?

– Це питання точно не до уряду. Але скажу, що у банку сьогодні хороші перспективи. Створена наглядова рада, всі процедури відбуваються відповідно до чинного законодавства. Звісно, наші партнери просять ще більших гарантій стабільності банківської системи, тому що від цього залежить наша грошово-кредитна політика та міжнародна співпраця у наданні фінансування. Хочу запевнити, що питання Приватбанку – важливе, воно на порядку денному у наших європейських партнерів, але водночас точно не є токсичним у взаєминах з ними.

– Пане Денисе, наостанок кілька слів про ваші особисті враження від візиту. Що найбільше здивувало та вразило?

– Звичайно, є емоції від цієї поїздки. Приємно було дізнатися, наприклад, що ми були однією з дуже небагатьох делегацій, які за останні 11 місяців відвідали Брюссель і отримали там достойний прийом на високому рівні. Вдалося поспілкуватися практично з усіма керівниками ЄС. Окрім мене було ще 8 представників уряду, які брали участь в засіданні Ради асоціації – два віцепрем’єри, два міністри, ряд заступників міністрів, генеральний прокурор України. Генеральний прокурор Ірина Венедиктова, до речі, підписала з Європейським бюро протидії шахрайству (OLAF) дуже важливу угоду – про адміністративне співробітництво, тобто про обмін інформацією. Якщо хочете, за своєю значимістю цей документ я прирівняв би до “Відкритого неба”, бо він створює правову підставу для спільної роботи у боротьбі з шахрайством та іншою незаконною діяльністю. Це, так би мовити, «відкрита прокуратура».

Приємно порадували зустрічі в Європейському інвестиційному банку, у Люксембурзі, в Єврокомісії. Місцеві протоколісти жартували, що нас так багато, що ми закрили весь порядок денний Євросоюзу.

Оскільки наша делегація була єдиною на той момент, звичайно, що вся увага була прикута до нас. Україна завдяки цій поїздці привернула величезну увагу Євросоюзу, ми обговорили та донесли всі питання, які нас цікавили. В Люксембург українська офіційна делегація завітала вперше з 1999 року, відколи там побував Леонід Кучма. А після Brexit це фактично фінансова столиця Європи, а, відтак, дуже важливий партнер з точки зору співпраці.

Пишаємося тим, що нам своєю чергою було чим здивувати європейців. Наприклад, досягненнями в цифровій трансформації. Багато з тих речей, до яких вже звикли українці – як, наприклад, документи в телефонах, для Європи є новинкою. Приємно було відчувати себе лідерами та рівними партнерами з нашими західними сусідами. (Розмову вели Олександр Харченко, Оксана Поліщук).