Доба в ООС: окупанти стріляли з мінометів біля Причепилівки та Кримського

31.12.2021 07:11

Упродовж минулої доби, 30 грудня, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано три порушення режиму припинення вогню із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

Як передає Укрінформ, про це у ранковому зведенні повідомляє пресслужба ООС.

У бік Причепилівки окупанти двічі відкривали вогонь з мінометів калібру 82 мм та артилерії калібру 122 мм. Поблизу Кримського противник відкривав вогонь з мінометів калібру 82 мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів

Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок дій ворога немає. Українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли.

Завдяки зусиллям наших воїнів рубежі українських підрозділів залишилися незмінними.

Станом на 7 годину ранку, 31 грудня, з боку російсько-окупаційних військ порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.

Військовослужбовці Об’єднаних сил контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.

 

Росія продовжує перекидати війська до кордону з Україною – CIT

31.12.2021 05:18

Росія продовжує перекидати війська до кордону з Україною: збільшуються вже виявлені табори, виникають нові, а склад техніки, що перекидається, розширюється.

Як повідомляє Укрінформ, про це повідомляє 30 грудня група незалежних російських дослідників Conflict Intelligence Team (CIT).

“На тлі переговорів зі США, НАТО та ОБСЄ перекидання російських сил до кордонів триває. У відкритих джерелах ми можемо спостерігати, як збільшуються вже виявлені табори, виникають нові, а склад техніки, що перекидається, розширюється: до танків і самохідних знарядь додалися зенітні ракетні комплекси”, – йдеться у матеріалі.

Згідно з CIT, найбільш активне перекидання військ за останній місяць спостерігалося в областях на північний схід від українського кордону – у регіони, які не межують із непідконтрольними Україні територіями Донецької та Луганської областей.

Найбільші місця зосередження російських сил — Клинці та Климово Брянської області, менш ніж за 50 кілометрів та 10 кілометрів від кордону з Україною відповідно.

Крім вже виявлених раніше місць накопичення техніки, дослідники виявили щонайменше одне нове: на полігоні “Заїжджі Двори” в Курській області.

Крім того, наголошується на розширенні стоянок техніки в районі Валуєк Білгородської області (10 кілометрів від кордону з Україною).

Також продовжується нарощування військової присутності Росії в окупованому Криму.

Як повідомляв Укрінформ, секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данилов заявив 30 грудня, що наразі Російська Федерація фізично не може зробити велике вторгнення на територію України. За його словами, на кордоні є “невелике збільшення” російської військової присутності, але воно “не є для нас надто критичним” і ситуація перебуває під контролем.

 

Місія ОБСЄ зафіксувала минулої доби 11 порушень «тиші» на сході України

31.12.2021 03:26

СММ ОБСЄ зафіксувала протягом минулої доби 11 порушень режиму припинення вогню у Донецькій області, на Луганщині зберігалася тиша.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті № 305/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) ввечері 30 грудня.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 11 порушень режиму припинення вогню, зокрема 1 вибух невизначеного походження”, – йдеться у звіті.

Зазначається, що 10 порушень зафіксовано в районі на північ від н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км на південь від Донецька), а одне таке порушення — на захід від шахти “Октябрська” (непідконтрольна уряду, 9 км на північний захід від центру Донецька).

За попередній звітний період в цій області було зафіксовано 7 порушень режиму припинення вогню, одне з яких також зафіксоване біля Широкиного.

“У Луганській області СММ не зафіксувала порушень режиму припинення вогню. Востаннє Місія не зафіксувала жодного порушення режиму припинення вогню в Луганській області 25 грудня 2021 року”, – повідомили в СММ.

За попередній звітний період СММ зафіксувала на Луганщині 84 порушення режиму припинення вогню.

Як повідомляв Укрінформ, 22 грудня під час засідання Тристоронньої контактної групи було досягнуто спільного розуміння необхідності відновлення дії режиму припинення вогню в межах відповідних заходів, узгоджених 22 липня 2020 року.

 

У відповідь на санкції Путін пригрозив Байдену розривом відносин з США

31 грудня. УНН. Президент США Джо Байден у розмові з президентом Росії Володимиром Путіним попередив про санкції у разі вторгнення в Україну, у відповідь президент РФ повідомив, що в такому випадку може послідувати розрив відносин із США. Про це повідомляє УНН з посиланням на російські ЗМІ.

Деталі

Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що Байден згадав, що в разі продовження ескалації вздовж українського кордону західні країни зроблять масштабні санкції по економічній, фінансовій лінії і у військовій сфері.

Цитата

“Президент відреагував, що якщо все-таки Захід зважиться в тих чи інших умовах ввести ці безпрецедентні санкції, то все це може привести до повного розриву відносин між нашими країнами і буде завдано серйозної шкоди відносинам Росії із Заходом взагалі”, — наголосив Ушаков.

Нагадаємо

Телефонна розмова Байдена і Путіна тривала 50 хвилин.

 

В Кремлі розповіли перші подробиці телефонної розмови Байдена та Путіна

31 грудня. УНН. Президенти США і Росії Джо Байден і Володимир Путін провели чергову телефонну розмову, яка тривала 50 хвилин. Після завершення розмови помічник президента РФ Юрій Ушаков розкрив подробиці, повідомляє УНН.

Що розповіли про розмову в Росії:

— переговори Байдена та Путіна були серйозними;

— Путін попередив, що Росія домагатиметься результату щодо “гарантій безпеки”;

— Путін заявив Байдену, що Росія захищатиме себе так, як би захищали себе США;

— Путін пригрозив розірвати відносини з США у випадку нових санкцій проти Росії;

— президенти РФ та США домовилися провести розмову після Нового року.

Нагадаємо

Білий дім опублікував фото Байдена під час телефонної розмови із Путіним.

 

Байден і Путін проведуть діалог після Нового року

31 грудня. УНН. Президенти США і РФ Джо Байден і Володимир Путін домовилися продовжити діалог після Нового року. Про це повідомляє УНН з посиланням на РИА Новости.

Деталі

За словами помічника президента РФ Юрія Ушакова, розмова двох лідерів носила конкретний і змістовний характер.

Цитата

“Путін і Байден домовилися продовжити діалог після Нового року, контакти будуть і на рівні адміністрацій”, — заявив Ушаков.

Нагадаємо

Президенти США і Росії Джо Байден і Володимир Путін провели чергову телефонну розмову, яка тривала 50 хвилин. Після завершення розмови помічник президента РФ Юрій Ушаков розкрив подробиці.

 

Байден попередив про всебічні санкції у разі ескалації – помічник Путіна

31.12.2021 01:25

Президент США Джо Байден у телефонній розмові з російським лідером Володимиром Путіним попередив того щодо запровадження масштабних санкцій економічного, фінансового та політичного плану в разі подальшої ескалації ситуації навколо України.

Про це сказав помічник Путіна Юрій Ушаков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Звичайно, Україна дуже багато часу зайняла… І, звичайно, (Байден, – ред.) сказав, що США та західні союзники готують масштабні санкції: і економічного, і фінансового, і політичного плану, які будуть використані, якщо ситуація навколо України і надалі ескалюватиметься», — сказав Ушаков.

За його словами, Путін назвав подібні масштабні санкції “великою помилкою, яка, природно, могла б призвести до повного розриву відносин” і висловив сподівання, що “цього не буде”.

Помічник російського президента також сказав, що «Байден чітко заявив про те, що США не мають наміру розміщувати в Україні ударне наступальне озброєння» і в ході розмови кілька разів наголосив, що «ядерну війну не можна розпочинати, також її не можна і виграти».

Як повідомляв Укрінформ, напередодні Білий дім заявив, що президент Байден прийняв пропозицію кремлівського лідера поспілкуватися 30 грудня телефоном для обговорення низки тем, включно з очікуваними дипломатичними переговорами з РФ. Раніше цього тижня Державний департамент США підтвердив проведення впродовж 10-13 січня серії переговорів з російською стороною щодо ситуації навколо України. Зокрема, заплановані обговорення як у двосторонньому форматі в межах діалогу США-Росія зі стратегічної стабільності, так і в багатосторонньому – в Раді НАТО-Росія, а також у Постійній раді ОБСЄ.

 

Байден закликав Путіна до деескалації навколо України – Білий дім

31.12.2021 00:59

Президент США Джо Байден під час телефонної розмови з Володимиром Путіним закликав російського лідера зменшити напруженість у регіоні, яка посилилась впродовж останнього часу через військове нарощування з боку РФ.

Про це йдеться в офіційному повідомленні, оприлюдненому речницею Білого дому Джен Псакі, передає Укрінформ.

«Президент Байден закликав Росію до деескалації напруженості з Україною. Він чітко наголосив, що Сполучені Штати та їхні союзники й партнери дадуть рішучу відповідь, якщо Росія вторгнеться в Україну», – зауважується в документі.

Байден також висловив підтримку дипломатичним переговорам у двосторонньому й багатосторонньому форматах, у тому числі діалогу зі стратегічної стабільності США-РФ, у Раді НАТО-Росія, а також ОБСЄ, які пройдуть наступного місяця.

«Президент Байден вкотре наголосив, що істотний прогрес у цих діалогах може відбутися лише в умовах деескалації, а не ескалації», – підкреслюється в заяві.

Водночас, під час телефонної конференції за результатами переговорів, організованої Радою нацбезпеки, високопоставлений представник Білого дому нагадав, що розмова президентів була ініційована російською стороною.

«Тон розмови між двома президентами був серйозним та предметним», – зауважив американський чиновник.

За його словами, сторони окреслили свої позиції перед запланованими в січні переговорами та домовились провести двосторонній діалог США-Росія впродовж 9-10 січня (раніше було лише 10 січня).

Зокрема, президент Байден заявив Путіну, що існує два шляхи розвитку ситуації – дипломатія, спрямована на деескалацію, а також стримування Росії, що включатиме економічні санкції, посилення союзників по НАТО і України.

Крім того, представник Білого дому підтвердив наміри США дотримуватися принципу «нічого про союзників і партнерів без них». У цьому зв’язку чиновник зауважив, що впродовж наступних днів – до початку переговорів з росіянами, США разом із союзниками й партнерами, в тому числі Україною, продовжать інтенсивні консультації.

При цьому, за його словами, обидва президенти погодились, що наразі існують питання, у яких сторони могли би добитися істотного прогресу, а також аспекти, по яких домовленості неможливі.

Як повідомляв Укрінформ, президенти США Джо Байден і російський лідер Володимир Путін провели в четвер телефонну розмову, яка тривала близько 50 хвилин. Тема спілкування стосувалася занепокоєнь щодо військового нарощуванням РФ біля кордонів України.

 

Командиру бойовиків «ЛНР» оголосили підозру за обстріли позицій ЗСУ 

30.12.2021 13:51

СБУ оголосила підозру учаснику незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», затриманому під час спроби перетнути лінію розмежування.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр СБУ.

Слідчі СБУ підозрюють затриманого у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 260 (участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань) Кримінального кодексу України. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Фото: СБУ

У пресцентрі також повідомили, що в ході досудового розслідування встановлено, що затриманим є командир ворожого мотострілецького підрозділу. Під його керівництвом бойовики угруповання брали участь в обстрілах позицій українських військових. Крім того, за даними слідства, у лютому 2020 року зловмисник отримав громадянство РФ.

Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин протиправної діяльності та притягнення до відповідальності інших осіб, причетних до злочинів проти державної безпеки України.

Як повідомляв Укрінформ, вранці 27 грудня 2021 року на Луганщині у районі спостережного пункту одного із підрозділів, що виконує бойові завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, було затримано представника незаконних збройних формувань російсько-окупаційних військ. Порушник у російському однострої, у стані сильного наркотичного сп’яніння рухався через лінію зіткнення в бік українських позицій. Українські захисники затримали бойовика та передали його представникам СБУ.

 

Адміністрація російського СІЗО відправила до суду хворого кримського політв’язня

30.12.2021 14:03

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону переніс засідання стосовно політв’язня Вадима Бектемірова у зв’язку з поганим станом його здоров’я, але відмовив у направленні окремої ухвали на адресу СІЗО про недотримання його прав.

Про це у відео, опублікованому у Фейсбуці «Кримською солідарністю», повідомив адвокат Еміль Курбедінов, передає Укрінформ.

«Вадим сказав, що дуже погано почувається, і це не перший день уже, що його нудить, болить голова. Він ледве розмовляв і сказав, що в камері всі хворіють. Ми з колегами виступили з клопотанням, щоб суд направив до адміністрації СІЗО окрему ухвалу про недотримання прав Вадима та про те, що його в такому стані вивозять на судові засідання. В цьому було відмовлено», – повідомив Курбедінов.

Проте, зазначив адвокат, «суд» переніс засідання стосовно Бектемірова у зв’язку з його станом здоров’я.

Наступне засідання призначено на 12 січня 2022 року. Як зазначив адвокат, захист продовжить надавати свої докази невинуватості Вадима Бектемірова.

Як повідомлялося, 7 липня 2020 року під час масових обшуків у Криму затримали сімох людей. Київський районний «суд» Сімферополя обрав для шістьох затриманих запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ісмет Ібрагімов, Зекірья Муратов, Вадим Бектеміров, Еміль Зіядінов, Алім Суф’янов, Сейран Хайретдінов були заарештовані в залі суду. Олександра Сизікова, в якого інвалідність першої групи по зору, відправили під домашній арешт. Усіх затриманих обвинувачують у причетності до ісламської політичної партії Хізб ут-Тахрір.

Вадим Бектеміров – магістр за спеціалізацією «Ісламські вчення» факультету арабської літератури та гуманітарних наук. До арешту проводив молебні на підтримку сімей політв’язнів, організовував передачі арештованим кримським мусульманам, відвідував судові засідання у політично мотивованих справах.

 

Денісова заявляє про критичний стан українця Сінченка, якого окупанти утримують у СІЗО Донецька

30.12.2021 15:02

Уповноважений ВРУ з прав людини Людмила Денісова заявила, що стан українського патріота Григорія Сінченка, який уже утретє перебуває у полоні окупантів на Донеччині, є критичним.

Про це вона написала у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Занепокоєна критичним станом здоров’я громадянина України Григорія Сінченка, якого незаконно утримують у підвалі СІЗО в тимчасово окупованому Донецьку”, – поінформувала Денісова.

За її даними, Сінченко, корінний донеччанин, був студентом сімферопольського університету, де вчився на політолога. Він після тимчасової окупації Криму відмовився писати заяву на переведення до російського ВНЗ, за що був відрахований.

Як уточнила український омбудсман, Сінченко у 2016 році приїхав у Донецьк, щоб відновити документи із інвалідності, оскільки із дитинства має захворювання хребта, і 2 грудня був затриманий невідомими озброєними людьми за звинуваченням у роботі на користь України.

Денісова зазначила, що Сінченко пережив жорстокі катування у СІЗО м. Донецька, куди його помістили: його підвішували за наручники, били до втрати свідомості та пропускали крізь тіло численні розряди струму. Сінченко під час одного з катувань отримав розрив легень, що у подальшому спричинило туберкульоз.

Денісова нагадала, що Сінченка вдалося звільнити під час великого обміну в грудні 2017 року, але хлопець вирішив помститися за все те, що довелося пережити у полоні та знову поїхав до Донецька.

Там він у жовтні 2019 року влаштував акцію проти тортур – підірвав станцію стільникового оператора “Фенікс”, а відео виклав у Ютубі, підписавши його так: “Це зроблено з метою привернути увагу до нелюдських тортур у підвалах МДБ. Народ Донбасу має вийти на акцію протесту проти тортур чи фашистська республіка залишиться без зв’язку”.

“Григорія одразу ж затримали співробітники так званого “Міністерства державної безпеки в ОРДО” і він вдруге опинився в полоні. Наприкінці травня 2020 року хлопцю вдалося втекти з донецького ізолятора тимчасового тримання, але за місяць його знову затримали. Тепер Григорій Сінченко фактично втретє перебуває в полоні підконтрольної Росії окупаційної адміністрації”, – поінформувала Денісова.

Уповноважений ВРУ з прав людини уточнила, що жорстокі тортури окупантів довели Сінченка до спроби самогубства. “Перебуваючи у повному відчаї, Григорій власною кров’ю написав на стінах камери СІЗО №5 ім’я ката – Стас Кошовий”, – зазначила український омбудсман.

Вона наголосила, що такі дії щодо Сінченка є порушеннями не лише українського законодавства, але і норм міжнародного права, у тому числі Женевських Конвенцій 1949 року про правила ведення війни, Додаткових протоколів до Женевських Конвенцій від 1977 року та Європейської Конвенції із захисту прав та основоположних свобод людини 1950 року.

“Звертаюся до координатора від ОБСЄ в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Шарлотти Реландер та керівництва МКЧХ в Україні сприяти наданню медичної допомоги та звільненню Григорія Сінченка”, – написала вона.

Як повідомлялося, 25-річного Григорія Сінченка було заарештовано в окупованому Донецьку 2 грудня 2016 року. Його звинувачували у партизанській діяльності, незаконному зберіганні зброї, підривах вишки мобільного оператора Фенікс. У грудні 2017 року Сінченко разом з 74 бранцями, яких тоді обміняли, повернувся в Україну.

У жовтні 2019 року Сінченка знову затримали “спецслужби ДНР”. У травні 2020 року здійснив втечу, але не зміг вибратися з Донецька.

30 червня мати Сінченка Тетяна Гулевська повідомила Укрінформу телефоном, що бойовики так званої “ДНР” її сина.

 

Захист подав до суду РФ клопотання про неприпустимі докази у «справі Зекір’ї Муратова»

30.12.2021 16:12

У Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону на засіданні у «справі Зекір’ї Муратова» захист долучив до матеріалів висновки незалежних фахівців, які доводять неспроможність лінгво-релігієзнавчої експертизи, на підставі якої кримського татарина звинувачують у тероризмі.

Про це у відео, опублікованому “Кримською солідарністю” у Фейсбуці, повідомила адвокат Ліля Гемеджі, передає Укрінформ.

«Захист долучив до матеріалів кримінальної справи два висновки незалежних фахівців, які були виконані, в тому числі як рецензії на лінгво-релігієзнавчу експертизу, що є в матеріалах кримінальної справи. У цих висновках фахівці повністю обґрунтували, що лінгво-релігієзнавча експертиза, а також протокол огляду дослідження речових доказів, а саме дисків з аудіозаписами, є неспроможними та неприпустимими доказами», – повідомила Гемеджі.

Крім того, під час засідання сторона захисту подала клопотання про те, щоб вважати неприпустимим доказом рішення Верховного суду РФ від 2003 року, згідно з яким низку організацій у РФ, у тому числі «Хізб ут-Тахрір», визнано терористичними.

Як вважає Гемеджі, «це рішення Верховного суду не опубліковане на офіційних ресурсах, воно не є публічним», тому є неприпустимим доказом.

Крім того, відзначила адвокат, «притягнення до відповідальності людей із посиланням на рішення Верховного суду від 2003 року, яке не опубліковане офіційно, є порушенням статті 7 Європейської конвенції з прав людини».

Проте, повідомила Гемеджі, суд відмовився вважати рішення Верховного суду РФ від 2003 року неприпустимим доказом.

Суд задовольнив клопотання захисту про залучення до матеріалів справи публікації, розміщеної на сторінці у Фейсбуці прес-секретаря “Хізб ут-Тахрір Україна” Фазила Амзаєва, в якому він дає роз’яснення щодо діяльності цієї організації, у тому числі на території РФ.

За словами адвоката, на наступному засіданні, призначеному на 13 січня, захист братиме участь у дебатах. Юрист уточнила, що процес добігає кінця, наступна його стадія – останнє слово і за відсутності підстав для поновлення слідства у цій кримінальній справі буде винесено підсумкове судове рішення.

Нагадаємо, 7 липня 2020 року під час масових обшуків у Криму затримали семеро людей. Київський районний «суд» Сімферополя обрав для шістьох затриманих запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ісмет Ібрагімов, Зекір”я Муратов, Вадим Бектеміров, Еміль Зіядінов, Алім Суф’янов, Сейран Хайретдінов були заарештовані в залі суду. Олександра Сизикова, у якого інвалідність першої групи по зору, відправлено під домашній арешт. Усіх затриманих звинувачують у причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”.

 

Українського політв’язня Яцкіна доправили в колонію Кемеровської області РФ

30.12.2021 18:36

Політв’язень Кремля Іван Яцкін прибув до місця відбування покарання – в колонію Кемеровської області РФ.

Як передає Укрінформ, про це уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила у Телеграмі.

«Український політв’язень Іван Яцкін, незаконно засуджений у тимчасово окупованому Криму до 12 років позбавлення волі за «державну зраду у формі шпигунства на користь України», після двомісячного етапування прибув до місця відбування покарання – виправної колонії суворого режиму № 44 у м. Білово (Кемеровська область, РФ)», – написала омбудсмен.

Вона зауважила, що у російській в’язниці Яцкін зазнає систематичного тиску через те, що має громадянство України.

«Крім того, Яцкіну, у якого хворі ноги, призначено статус «схильний до втечі». Постановка на такий облік передбачає посилення умов утримання: постійна зйомка на відеореєстратор та нічні підйоми. Після перенесеного голодування стан здоров’я Івана погіршився. Загострилися хронічні хвороби ніг: запалення судин призвело до утворення трофічних виразок, внаслідок чого відбувається нагноєння», – заявила Денісова.

Омбудсмен зазначає, що нелюдське ставлення до громадянина України є грубим порушенням статті 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яке прирівнюється до тортур і нелюдського поводження, і статті 22 Мінімальних стандартних правил поводження з ув’язненими, схвалених Економічною і соціальною радою ООН.

Денісова звернулася до уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової з вимогою забезпечити громадянину України Яцкіну належні умови тримання, відповідно до міжнародних стандартів та надати екстрену медичну допомогу.

Омбудсмен також закликала міжнародну спільноту відреагувати на чергові порушення прав українських політв’язнів у місцях несвободи РФ.

Як повідомляв Укрінформ, Іван Яцкін був затриманий 16 жовтня 2019 року і перебував у московському слідчому ізоляторі «Лефортово» за підозрою в державній зраді і співпраці з українськими спецслужбами. За словами адвоката Миколи Полозова, взимку чоловік отримав обмороження ніг через те, що його тримали на сильному морозі без взуття близько 40 хвилин.

У травні 2012 року так званий «Верховний суд Криму» незаконно засудив Яцкіна до 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

На початку листопада стало відомо, що Яцкіна помістили у штрафний ізолятор російської колонії в Краснодарському краї.

 

У Мінветеранів визначили пріоритетні напрямки роботи на рік

31.12.2021 02:35

У Міністерстві у справах ветеранів визначили основні напрями роботи на наступний рік.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

«Цього року за підтримки Президента України, Прем’єр-міністра та уряду нам вдалося значно просунутися у вирішенні питання житлового забезпечення ветеранів. Вже у 2022 році буде реалізовано 5,5 млрд гривень субвенцій в обласні бюджети на придбання квартир для 4 тисяч захисників та членів їхніх родин, серед яких, зокрема, учасники бойових дій – переселенці. У наступному році Мінветеранів має працювати не тільки з центральними органами влади, а й на місцях, щоб використання коштів було прозорим», – про це сказала міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна під час наради з представниками територіальних відділів Мінветеранів.

Вона зазначила, що у 2022 році запрацює державна установа Український ветеранський фонд.

Лапутіна акцентувала на тому, що територіальні відділи міністерства мають працювати з ветеранами у своїх областях, щоб підтримати їхні підприємницькі ініціативи, висвітлювати успішні історії та демонструвати, що українські захисники – лідери, які розвивають власний бізнес, громаду, суспільство та державу.

«Дуже важливі напрямки Мінветеранів – розвиток ветеранського бізнесу та цифровізація ветеранських послуг. Вже наступного року повноцінно запрацює Єдиний державний реєстр ветеранів війни, який стане основою для ветеранських сервісів, та онлайн-платформа G2VEI», – підкреслила Лапутіна.

Також міністр наголосила на тому, що ветеранська політика потребує нових інструментів реалізації. За словами Лапутіної, регіональні представництва відомства мають стати сервісноорієнтованими, отримали реальні повноваження. Їхній реалізації зокрема сприятиме реформа державної служби, яка стартує у 2022 році.

Заступник міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Олексій Ілляшенко зазначив, що Мінветеранів має розробити та затвердити Стратегію розвитку ветеранської політики до 2024 року, проєкт акту Стратегії розвитку ветеранського бізнесу до 2030 року. Також наступного року продовжуватиметься робота над підготовкою змін щодо підвищення рівня фахової перекваліфікації ветеранів та розробкою системи надання послуг з медичної і психологічної реабілітації, професійної адаптації, розвитку ветеранського спорту.

Як повідомляв Укрінформ, 14 грудня Верховна Рада України на пленарному засіданні проголосувала в цілому за проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення функціонування Єдиного державного реєстру ветеранів війни та запровадження електронного посвідчення ветерана».

 

ОБСЄ презентувала в Україні дорожню карту щодо психосоціальної допомоги ветеранам

30.12.2021 22:25

Офіс координатора проєктів ОБСЄ в Україні презентував Міністерству справах ветеранів дорожню карту з організації психосоціальної допомоги ветеранам та членам їхніх родин у громадах.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінветеранів.

Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна, заступники міністра та представники профільних директоратів взяли участь у презентації дорожньої карти.

Лапутіна подякувала міжнародним партнерам за сприяння міністерству у розвитку ветеранської політики в Україні, підтримку проєктів та програм, зокрема – створення онлайн системи інформаційних сервісів для надання послуг українським захисникам та захисницям.

«Наша співпраця з ОБСЄ є партнерською і стратегічно важливою. Спільно ми працюємо над збільшенням спроможностей наших захисників в отриманні відповідних послуг, розвитку в громадах. Ми сподіваємось, що в наступному році ця співпраця буде продовжена. У нас є багато амбітних проєктів, які заслуговують на підтримку міжнародних партнерів», – сказала Лапутіна.

Національний керівник програми «Безпека людини» координатора проєктів ОБСЄ в Україні Лілія Грудко заявила, що цього року вдалося завершити всі проєкти, заплановані спільно з Мінветеранів.

«Ми запевняємо вас, що готові до майбутньої співпраці з Мінветеранів у наступному році. І вже фактично сформували перспективні напрямки. Сподіваємося, що у 2022 році ми зможемо якісно впровадити все, що запланували», – сказала Грудко.

Менеджер проєктів програми «Безпека людини» координатора проєктів ОБСЄ в Україні Сергій Гриненко поінформував присутніх про напрямки співробітництва з Мінветеранів у 2021 році. Зокрема про оснащення міністерства онлайн-інструментами та можливостями для психосоціальної реабілітації та професійної адаптації ветеранів і членів їхніх сімей на національному та місцевому рівнях.

Також за сприяння координатора проєктів ОБСЄ в Україні проведена серія із 10 регіональних круглих столів, присвячених кращим практикам надання соціальної і психологічної допомоги ветеранам та членам їхніх родин у громадах.

«Розроблено рекомендації для постачальників соціальних послуг у територіальних громадах для ветеранів та членів їхніх родин», – заявив Гриненко.

Експерт координатора проєктів ОБСЄ в Україні Віталій Климчук представив учасникам зустрічі рекомендації для місцевих органів влади з організації в громадах психосоціальної допомоги ветеранам та членам їхніх родин, яку розробила команда координатора проєктів ОБСЄ в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, 30 грудня Лапутіна зустрілася з дітьми, які втратили батьків внаслідок російсько-української війни, та привітала їх з новорічними святами.

 

Лапутіна зустрілася із дітьми, які втратили батьків через агресію РФ

30.12.2021 17:43

Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна зустрілася з дітьми, які втратили батьків внаслідок російсько-української війни, та привітала їх з новорічними святами.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінветеранів.

Лапутіна привітала дітей та їхніх опікунів з прийдешніми святами і передала подарунки й солодощі.

«Від себе особисто та всієї команди Мінветеранів я щиро вітаю вас з прийдешнім Новим роком та Різдвом Христовим! Хочу побажати, щоб ви були здорові, успішно навчалися й розвивалися, впевнено йшли тільки вперед та отримували задоволення від життя. Нехай всі ваші мрії здійснюються! А ваші батьки – справжні герої та янголи-охоронці нашої країни – завжди поруч та підтримують вас», – сказала Лапутіна.

Міністр запевнила, що наразі в Україні роблять усе можливе, аби діти, які народилися на початку російсько-української війни, мали повноцінне дитинство, успішно навчалися і розвивалися.

«Я дуже хочу, щоб ви впевнено йшли по життю. Ви творчі та талановиті, перед вами відкриті всі дороги, вірте у себе – і все вдасться», – сказала Лапутіна.

Під час зустрічі очільниця Мінветеранів та опікуни дітей захисників також обговорили нагальні питання ветеранської політики в Україні і державної підтримки родин загиблих воїнів.

Упродовж 2021 року 46 родинам загиблих (померлих) учасників російсько-української війни призначено одноразову грошову допомогу на загальну суму 61,8 млн грн відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Крім того, 44 родини загиблих захисників отримали грошову компенсацію на придбання житла.

Також цьогоріч до Дня Святого Миколая представники відділів Мінветеранів в областях привітали 2800 дітей захисників. Завдяки меценатам і ветеранам вони отримали різноманітні подарунки та солодощі.

Долучилися до привітань дітей захисників й міжнародні партнери Мінветеранів. Так, Посольство Суверенного Мальтійського Ордену в Україні підтримало ініціативу міністерства і привітало дітей, батьки яких постраждали або загинули на сході України. Посольство передало святкові подарунки родинам з Черкаської, Житомирської, Херсонської, Волинської, Луганської, Дніпропетровської, Тернопільської, Запорізької, Вінницької, Сумської, Чернівецької, Рівненської, Черкаської областей.

У 2021 році Мінветеранів та члени родин загиблих воїнів розпочали спільну роботу над розробкою законопроєкту про особливий статус захисників та захисниць України.

Як повідомляв Укрінформ, від початку 2021 року грошові компенсації на придбання житла отримали 659 ветеранів війни та члени сімей загиблих, з яких 357 – захисники-переселенці з тимчасово окупованих територій.

 

Зеленський підписав указ щодо забезпечення соціальних гарантій військових

30.12.2021 22:11

Президент Володимир Зеленський підписав указ «Про додаткові заходи із забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців Збройних сил України».

Як передає Укрінформ, відповідний указ №688/2021 від 30 грудня опублікований на сайті глави держави.

Згідно з документом, Кабінет Міністрів має забезпечити з 2023 року мінімальний розмір грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби) на рівні не менше двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Уряд також до 30 червня 2022 року повинен внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт, спрямований на удосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців з урахуванням найкращого досвіду провідних іноземних держав.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Як повідомляв Укрінформ, у червні Президент Володимир Зеленський підписав указ «Про додаткові заходи щодо забезпечення прав і свобод захисників України».

 

“Коктейль Молотова” в будівлю консульства РФ кинув чоловік з окупованих територій – Данілов

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 20:23. УП

Чоловік, який кинув пляшку з легкозаймистою рідиною в огорожу Генерального консульства Росії у Львові, не має стосунку до якихось громадських рухів.

Джерело: секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу після засідання, пресцентр НПУ у коментарі УП

Пряма мова Данілова: “У Львові відбулася певна подія, коли суміш кидали в бік установи, яка має відношення до РФ. Наші всі служби дуже швидко відпрацювали це питання. Людина, яка це робила, не має стосунку до жодного руху, це людина з окупованих територій, безпосередньо – з міста Горлівки. Він затриманий, з ним відпрацьовують.

Такі речі періодично трапляються, але МВС, СБУ, контррозвідка ці питання відпрацьовують”.

Деталі: Секретар РНБО натякнув, що людина керувалася особистими мотивами. Він наголосив, що всі силові служби країни  наразі відпрацьовують запобігання дестабілізації ситуації в Україні.

У Національній поліції УП уточнили, що в ймовірного зловмисника затримали поліцейські Львівщини в результаті оперативно-розшукових заходів. Йому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 296 ККУ. Суд обрав чоловіку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Що передувало: 24 грудня поліція Львіщини повідомила, що невідомий кинув пляшку з легкозаймистою рідиною в огорожу Генерального консульства Росії у Львові.

 

Віцеканцлер Німеччини не виключив зупинки “Північного потоку-2”

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 20:08. УП

Віцеканцлер Німеччини, федеральний міністр економіки та захисту клімату Роберт Габек підтримав рішення федерального уряду не втручатися у питання про затвердження суперечливого газопроводу “Північний потік-2” і розглядати його виключно в юридичній площині.

Про це Габек в ефірі німецького телеканалу ZDF, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на DW.

Проте він не виключив можливості зупинення проєкту залежно від розвитку конфлікту навколо України.

“Ми правова держава, і дозволи видаються відповідно до закону”, – заявив Габек.

“Політика має бути зосереджена на політичних питаннях та їх необхідно аналізувати з погляду зовнішньої політики та геополітики. Це означає, що з огляду на ситуацію на сході України та нарощування там російських військ доведеться ухвалювати політичні рішення, які санкції можуть бути застосовані у разі виникнення нового гострого конфлікту”, – наголосив він.

За словами Габека, будівництво газогону може відволікти увагу Заходу від України як країни-транзитера газу. Цьому потрібно протидіяти, підтримуючи перехід Києва на відновлювані джерела енергії, сказав він, додавши, що міністерство, яке він очолює, виділить на це 150 мільйонів євро.

Водночас депутат фракції “Союз-90″/”Зелені” та член комітету Бундестагу із зовнішньої політики Омід Нуріпур, як і раніше, вважає “Північний потік-2” неправильним рішенням, але вже не бачить жодних можливостей у політичній площині для зупинення проєкту. Його партія завжди виступала проти трубопроводу, сказав він.

Газогін “Північний потік-2”, призначений для транспортування російського газу до Європи по дну Балтійського моря, готовий до введення в експлуатацію, заявив напередодні голова правління російського газового монополіста “Газпром” Алексєй Міллер. За словами Міллера, 29 грудня “Газпром” завершив заповнення газом другої нитки газогону.

У середині грудня голова Федерального агентства з мереж (BNetzA) у Бонні Йохен Гоман  заявив, що у перші шість місяців 2022 року остаточного рішення щодо сертифікації газопроводу ухвалено не буде. Агентство призупинило процес сертифікації нового газопроводу в листопаді до моменту створення дочірньої компанії Nord Stream 2 AG у Німеччині та передачі їй основних активів і кадрових ресурсів.

 

План оборони, кібербезпека і зброя: Данілов розповів, що розглянула РНБО 

30.12.2021 21:23

Рада національної безпеки та оборони України на засіданні під головуванням Президента України Володимира Зеленського обговорила питання про першочергові заходи щодо забезпечення національної безпеки від внутрішніх і зовнішніх загроз.

До порядку денного було внесено 21 питання, повідомив cекретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу за підсумками засідання.

Зокрема, було розглянуто питання щодо висновків з оцінки обстановки довкола державного кордону України. Крім того, РНБО розглянула питання щодо механізмів реалізації Плану оборони України.

«Вперше за 30 років прийнято План оборони нашої країни, – суцільної оборони. Якщо раніше цим питанням переймалися тільки військові, то сьогодні цей план більш розгорнутий, у забезпеченні оборони беруть участь набагато більше установ та організацій», – сказав Данілов, нагадавши, що з 1 січня 2022 року набуває чинності закон про основи національного спротиву.

На засіданні було затверджено план реалізації Стратегії кібербезпеки, який передбачає виконання заходів, що посилюють кібернетичну безпеку держави.

Також, за словами Данілова, на засіданні йшлося про виконання рішень щодо запровадження санкцій відносно контрабандистів. «Санкції працюють», – сказав Данілов, наголосивши, що в результаті їх застосування до державного бюджету додатково зібрано 71 млрд. грн.

Обговорено «дорожню карту» з реалізації Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». «Маємо розуміння, що до кінця травня він має почати працювати», – сказав Данілов, спрогнозувавши, що наприкінці травня наступного року на засіданні РНБО відповідно до законодавства можуть бути визначені перші олігархи.

Крім того, було проголосовано кілька протокольних доручень, зокрема, про забезпечення житлом військовослужбовців та ветеранів; вирішення протягом місяця питання про вирівнювання заробітних плат військовослужбовців; питання стосовно можливості синхронізації санкцій з партнерами у разі застосування санкцій до громадян України; доручення уряду створити міжвідомчу робочу групу з перевірки постачання з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2021 року (за останні п’ять років) до Збройних Сил України основних видів озброєння, військової техніки та продовольства.

Як повідомляв Укрінформ, Данілов представив доповідь про підсумки діяльності РНБО України у 2021 році. За словами Секретаря Ради, у поточному році РНБО провела 36 засідань, на яких розглянуто 150 питань, ухвалено та введено в дію указами Президента України близько 90 рішень. «Це найбільша кількість засідань за часи незалежності нашої держави», – наголосив він.

Як повідомлялося, 30 грудня 2021 року в Києві відбулося засідання РНБО.

 

Апарат РНБО не отримував документів щодо розгляду судом позову Януковича до Ради – Данілов

30.12.2021 20:27

На засіданнях Ради національної безпеки і оборони розглядаються тільки ті питання, які потрапляють до Апарату РНБО у відповідний спосіб і з відповідними супровідними документами.

Про це на брифінгу заявив секретар РНБО Олексій Данілов, відповідаючи на запитання про те, що ОАСК взяв до розгляду позов Януковича щодо самоусунення його від виконання обов’язків Президента, передає кореспондент Укрінформу.

Журналіст запитав, чи це питання якось розглядається на РНБО і чи має РНБО це на увазі.

“Ми дуже багато розглядаємо питань на засіданнях РНБО. І хочу сказати, що ми розглядаємо тільки ті питання, які нам у відповідний спосіб, із відповідними супровідними документами потрапляють у Апарат РНБО. І там ми з ними починаємо первинну роботу і відпрацьовуємо всі ці речі. Наразі таких документів, про які ви кажете, у Апараті РНБО не існує, тому я нічого з цього приводу сказати не можу”, – поінформував секретар Радбезу.

Данілов уточнив, говорячи про рішення наших судів, що судова гілка влади незалежна, суди приймають різні рішення “у свій самостійний спосіб”.

“І які це будуть рішення, я вам сказати не можу. Якщо вони будуть — тоді ми зможемо далі продовжувати цю дискусію і говорити про це, якщо це буде відбуватися по факту”, – сказав Данілов.

Відповідаючи на запитання щодо імовірної ситуації, коли суд може визнати, що Верховна Рада незаконно ухвалила постанову про самоусунення Януковича, Данілов зазначив, що в Апараті РНБО немає слова “якщо”. “Коли щось трапиться — ми будемо звертати на це увагу”, – уточнив він.

Як повідомлялося, у ніч на 22 лютого 2014 року Янукович під час Революції Гідності втік з Києва і перестав виходити на зв’язок. Верховна Рада 22 лютого 2014 року ухвалила постанову про самоусунення Януковича від виконання президентських обов’язків і призначила позачергові вибори глави держави.

30 грудня 2021 року представник Верховної Ради у Конституційному суді Ольга Совгиря поінформувала, що Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом експрезидента Віктора Януковича до Верховної Ради у спорі щодо визнання факту його самоусунення від здійснення конституційних повноважень Президента.

 

Секретар РНБО прокоментував нові позовні вимоги до України у справі «Мотор Січі»

30.12.2021 20:26

Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов вважає, що у справі за позовом акціонерів ПАТ «Мотор Січ» до держави Україна «є слід певних наших сусідів».

Про це він сказав на брифінгу після завершення засідання РНБО в четвер, 30 грудня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«По “Мотор Січі”… Колеги, ми доволі спокійно до цього ставимося. Є розуміння, що там відбувалося. Ми ще раз наполягаємо, що якщо ці люди чемні й вони є чемними покупцями цих акцій, ви знаєте, що є санкція Ради національної безпеки та оборони, і те, що там кожного разу, скажімо так, відбуваються додаткові речі стосовно закидів, що нібито ми маємо їм щось сплачувати, треба розуміти, які були інвестиції, на які вони посилаються, яким чином тут має відношення Китай», – сказав Данілов, коментуючи ситуацію щодо збільшення позовних вимог до України у справі «Мотор Січі».

Він наголосив, що «ми особливо не турбуємося з цього приводу».

«Те, що на сьогодні роздмухується в деяких засобах масової інформації, в тому числі за кордоном, що нібито ми … комусь щось винні, це треба почекати, не так все просто все це буде відбуватися. Окрім того, ми вважали і вважаємо, що там є слід певних наших сусідів, які мали велике бажання забрати технології, які є в нашої країни з виробництва безпосередньо двигунів на нашій «Мотор Січі», – зауважив секретар РНБО.

Раніше деякі ЗМІ повідомили, що китайські інвестори в «Мотор Січ» збільшили позовні вимоги до України до 4,6 млрд доларів і подали повний текст позову в арбітраж.

Україна запровадила обмежувальні заходи на три роки до громадянина Китаю Ван Цзін та трьох розташованих у Китаї компаній. Під санкції потрапила також компанія з Британських Віргінських островів.

8 січня Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів.

У січні Міністерство торгівлі США запровадило санкції проти китайської компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited, інвестора українського ПАТ “Мотор Січ”. Глава відомства Вілбур Росс заявив, що Сполучені Штати хочуть попередити експортерів, що Skyrizon має тісні зв’язки з китайською армією.

На початку серпня 2020 року в групі DCH повідомили про початок партнерства з китайськими інвесторами, які представляють Skyrizon Aircraft Holdings Limited.

6 серпня АМКУ повідомив, що проведе оцінку продажу підприємства «Мотор Січ» на відповідність конкурентному законодавству.

4 вересня китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» подали до Міністерства юстиції претензійний документ – Notice of Investment Dispute про намір звернутися до міжнародного арбітражу для стягнення з держави Україна збитків у розмірі 3,5 млрд дол. До складу робочої групи з доарбітражного врегулювання входить і представник АМКУ.

У листопаді минулого року стало відомо, що китайські інвестори «Мотор Січі» найняли три юркомпанії для процесу проти України на $3,5 мільярди.

 

Данілов прокоментував санкції проти «Першого незалежного» та UkrLive

30.12.2021 19:51

Рада національної безпеки та оборони запроваджуватиме нові санкції відносно телеканалів у разі, коли для цього будуть зроблені відповідні подання.

Про це заявив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов під час брифінгу у четвер, коментуючи введення санкцій відносно телеканалів “Перший незалежний” і UkrLive.

“Це залежить від того, які подання подаватимуть ті органи, які мають на це право. Як тільки подання будуть подаватися – РНБО буде реагувати. Такого, як було раніше, з урахуванням тієї ситуації, в якій ми знаходимося, далі не буде”, – сказав Данілов.

На його думку, запровадження згаданих санкцій не погіршило свободу слова в країні.

“Ще раз наголошую: це не має ніякого відношення до свободи слова. Свободи слова у нас більше, ніж достатньо”, – вважає посадовець.

Як повідомляв Укрінформ, 28 грудня поточного року Президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію затверджені РНБО санкції проти двох українських телеканалів – “Перший незалежний” (ТОВ «Тайм Медіа») та UkrLive (ТОВ «Телепростір»).

Зокрема, щодо ТОВ «Тайм Медіа» та ТОВ «Телепростір» передбачено: блокування активів; обмеження торговельних операцій; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань; заборона користування радіочастотним ресурсом України; обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування; повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом; заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності; відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в’їзду на територію України.

Санкції запроваджено терміном п’ять років.

 

Радбезу доручили взяти на контроль закупівлю вугілля для ТЕС

30.12.2021 19:29

Апарат Ради національної безпеки та оборони отримав доручення проконтролювати процес закупівлі вугілля для теплоелектростанцій.

Про це сказав секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов під час брифінгу за результатами засідання РНБО, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні було доручення, щоб апарат РНБО взяв під контроль закупівлю вугілля для наших ТЕС. Це питання є на щоденному контролі у Президента “, – сказав Данілов.

За його словами, нині ситуація із постачанням вугілля контрольована.

Через заборону Росією транзиту вугілля із Казахстану Україна зараз отримує вугілля морським шляхом.

Як повідомлялося, станом на 28 грудня 2021 року запаси вугілля на складах теплоелектростанцій (ТЕС) становлять 567,5 тис. тонн, що на 26,4% більше порівняно із запасами на 21 грудня.

До України 29 грудня прибуло ще одне судно із 88 тис. тонн вугілля для ПАТ “Центренерго”. На січень 2022 року заплановано прибуття ще двох суден з вугіллям з Австралії. Орієнтовні дати заходу в порт 15-17 та 28-29 січня. Загальний обсяг очікуваних партій становить 150 тис. тонн вугілля для потреб генерації ПАТ “Центренерго”.

 

РНБО планує санкції проти російських та іноземних компаній за будівництво Керченського мосту

30.12.2021 19:22

Рада національної безпеки та оборони обговорила питання застосування санкцій до російських та іноземних компаній за будівництво Керченського мосту, а також стосовно осіб, які порушують права українців у Криму.

Про це сказав секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов під час брифінгу за результатами засідання РНБО, передає кореспондент Укрінформу.

“Наступне питання (порушене на РНБО – ред.)… про застосування обмежувальних та інших заходів, санкцій, стосовно тих людей, які на території окупованого Криму здійснюють, на наш погляд, неправочинне судочинство відносно громадян нашої країни, до компаній не лише російських, але і іноземних, які безпосередньо брали участь у будівництві Керченського мосту”, – сказав Данілов.

Крім того, Данілов додав, що РНБО уточнило дані щодо застосування санкцій до жінок, які змінили прізвище, відповідно їхні прізвища у раніше ухвалених рішеннях щодо таких санкцій теж змінили.

Як повідомляв Укрінформ, уряд вніс на розгляд РНБО пакет санкцій щодо 24 юридичних та 6 фізичних осіб, які причетні до незаконного спорудження Керченського мосту, організації сполучення тимчасово окупованого Криму з територією РФ та незаконного перепланування парків і об’єктів культурної спадщини у Севастополі.

 

Росія фізично не готова до великого вторгнення в Україну – Данілов

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 19:42. УП

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що Росія фізично не може зараз здійснити масштабне вторгнення на територію України.

Джерело: брифінг Данілова

Пряма мова Данілова: “Ми на сьогоднішній день не бачимо великої небезпеки з того, що відбувається на наших кордонах. Якщо для певної частини західного суспільства це була новина, що у нас триває війна, що у нас є військова агресія з боку Російської федерації, то для нас з лютого 2014 року це вже речі, які на превеликий, жаль є щоденні.

Якщо казати про великі збільшення (військ – ред.), на яких наполягають деякі ЗМІ за кордоном, то ще раз скажу, що ми цього не бачимо”.

“На сьогоднішній день загроз для відкритої агресії з боку РФ ми з вами не бачимо… На сьогоднішній день внутрішня дестабілізація в нашій країні це питання номер один для РФ”.

Деталі: Пізніше Данілов також сказав, що наразі немає підстав для запровадження надзвичайного стану.

Пряма мова: “Ситуація контрольована. Більше того, це одна зі інформаційних атак на території нашої держави, коли нас починають чимось залякувати…

Наші фахівці кажуть, що великого вторгнення РФ не може робити навіть фізично на територію нашої країни. Тому що є певні розрахунки, є період підготовки, період часу… який вони мають витратити”.

Передісторія:

Раніше у грудні Данілов заявляв, що біля кордонів України на відстані 200 км вже тривалий час знаходиться 122 тисячі російських військових.

 

Секретар РНБО уточнив, чи можливі санкції щодо Порошенка

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 19:39. УП

Наразі в апараті Ради національної безпеки та оборони немає подання на запровадження санкцій щодо активів 5-го президента України Петра Порошенка, якщо відповідні документи з’являться,  їх розглянуть.

Джерело: секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу після засідання РНБО 30 грудня, відповідаючи на запитання журналістів

Деталі: Журналісти поцікавилися, чи “обговорюють питання санкцій щодо Порошенка” у кулуарах Ради нацбезпеки.

Пряма мова: “Кулуарів у РНБО немає, це у Верховній Раді. Ми працюємо виключно з документами. Якщо відповідні документи будуть надіслані в апарат РНБО від тих інституцій, які мають на це право – їх 5 – ми обов’язково ці питання розглянемо. Інакше працювати ми не можемо. Чи будуть прийматися рішення, чи ні, це залежить від членів РНБО. Для того, щоб рішення було прийнято, має бути дві третини голосів. Якщо такі документи з’являться, я думаю, що голосів буде більш ніж достатньо щодо цього питання.

На сьогоднішній день у нас таких документів немає. Чи з’являться вони завтра – залежить від органів, які мають право ці документи до нас подати. Як тільки вони будуть подані, вони відразу будуть винесені на засідання РНБО”.

 

Перших олігархів можуть назвати уже в травні – Данілов

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 19:26. УП

Секретар ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов прогнозує, що якщо закон про олігархів запуститься за планом, то вже 20-25 травня 2022 року на засіданні РНБО розглядатимуть перших офіційно визначених олігархів України.

Джерело: Данілов на брифінгу 30 грудня за підсумками засідання РНБО

Деталі: За його словами, на засіданні розглянули дорожню карту реалізації так званого закону про запобігання впливу олігархів на Україну.

Пряма мова: “Маємо розуміння, що до кінця травня закон вже має почати працювати. І якщо далі буде продовжуватися вся ця процедурна ситуація, 20-25 травня ми можемо з вами мати на засіданні Ради нацбезпеки і оборони перших олігархів, які будуть визначені через рішення РНБО згідно нашого законодавства”.

Передісторія:

Восени Верховна Рада прийняла закон щодо олігархів. Згідно із документом, критеріями для визнання людини олігархом є значний вплив на ЗМІ; активна участь у політичному житті; має бути кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку та протягом року поспіль підтримувати або посилювати таке становище; має підтверджену вартість активів (та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є) більш ніж 2 мільярди 270 мільйонів гривень.

Введення в дію закону про олігархів припадає на травневі свята.

 

Зеленський затвердив терміни призову в армію в 2022 році

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 12:52    УП

Президент Володимир Зеленський затвердив терміни звільнення в запас військовослужбовців та проведення щорічних призовів на строкову військову службу у 2022 році.

Джерело: Офіс президента, указ глави держави

Деталі: Президент підписав указ № 687/2021, в якому визначаються терміни проведення щорічних чергових призовів громадян України на строкову військову службу, звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили строки такої служби, та порядок виконання заходів, пов’язаних із підготовкою та проведенням чергових призовів у 2022 році.

Згідно з документом, наступного року проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу відбудеться з квітня до червня та з жовтня до грудня.

Відповідно до указу, звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки строкової військової служби, також передбачено провести у квітні – червні та жовтні – грудні.

Призовні комісії розпочнуть роботу з 1 квітня та 1 жовтня 2022 року, а підготовчі заходи заплановано розпочати на місяць раніше цих дат.

Вкотре наголошується, що призвані військовослужбовці строкової військової служби не залучаються до виконання бойових завдань в зоні проведення Операції об’єднаних сил.

Військових, які проходять строкову службу у Збройних Силах України, залучають передусім до комплектування арсеналів, баз, складів, центрів зберігання боєзапасу та на посади, пов’язані із забезпеченням життєдіяльності військових частин у пунктах постійної дислокації (крім тих, які дислокуються у Донецькій та Луганській областях).

Відповідно до законодавства, не підлягатимуть призову громадяни призовного віку, які навчаються. Їм надається відстрочка для здобуття освіти на весь період навчання. Йдеться про студентів денної форми навчання закладів загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, серед іншого – під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти.

Таку ж відстрочку мають отримати ті, хто навчається у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти, зокрема під час здобуття наступного ступеня, у закладах середньої або вищої духовної освіти, в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Відстрочка від призову на строкову військову службу також надається громадянам України, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, за сімейними обставинами, для продовження професійної діяльності та за станом здоров’я.

Вказано, що питання про призов або надання відстрочки (звільнення) від призову, відповідно до законодавства, розглядають районні чи міські призовні комісії.

Відстрочка від призову може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовної комісії за поданням районних (міських) призовних комісій.

Чому це важливо: Нещодавно набув чинності наказ Міноборони про військовий облік жінок в Україні. Питання не було достатнім чином прокомуніковано офіційними відомствами. Наразі в Міноборони пояснюють, що облік – це не призов і не мобілізація, що на те, щоб стати на військовий облік, жінкам визначених професій відводиться весь 2022 рік, що “бігти до військкомату не потрібно“, та що саму процедуру планують спростити.

Російська Федерація 8 рік здійснює гібридну військову агресію проти України: незаконно окупувала частину України – Кримський півострів – та підтримує незаконні збройні формування на Донбасі.

 

Харківська компанія FED планує розширити виробництво для виконання контрактів із Туреччиною

30.12.2021 21:55

Акціонерне товариство FED (Харків) для виконання турецьких контрактів із випуску авіаційної техніки суттєво розширить виробництво та за кілька років збільшить удвічі кількість працівників.

Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив президент асоціації «Укравіапром», голова правління АТ FED Віктор Попов.

«Ми плануємо впродовж 1-1,5 року побудувати близько 16 тис. м² виробничих площ та упродовж 3-4 років організувати близько тисячі нових робочих місць. Наразі у компанії 1 015 працівників. Якщо взяти останні три роки, то щороку ми збільшуємо штат на 100-120 працівників. Обсяг продукції збільшили порівняно з 2019 роком удвічі», – розповів Попов.

Розширення необхідне для виконання контрактів із Туреччиною, яка активно розвиває авіаційну галузь.

«Ми розпочали брати активну участь у їхніх тендерах. І отримали шматок роботи на 10-15 років. По-перше, це безпілотники, по-друге, вертольотобудування. І нам, і «Мотор Січі» вдалося увійти до програми зі створення низки вертольотів. Конкретно АТ «ФЕД» – це два вертольоти. Третє – літаки п’ятого покоління, туди нам удалося також потрапити. Це і розробки, і випробування, а там – серійне виробництво. Для нас це десятки мільйонів доларів. Зараз питання стоїть так, що на момент виходу Туреччини на серійний випуск авіатехніки нам потрібно буде мати вже розширене виробництво», – повідомив Попов.

За його словами, виробничі площі розширять за рахунок ділянки, яку раніше виділила Харківська міськрада, а проєкт добудови вже готовий.

Як повідомлялося, компанія FED – одне з провідних підприємств України, що спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення. Системи керування польотом виробництва компанії FED мають ключове значення для безпеки літаків і вертольотів.

 

Глава МЗС Британії: за нове вторгнення Росії в Україну будуть болючі санкції

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 09:46. УП

Міністр закордонних справ Британії Ліз Трасс наголосила, що за потенційне нове вторгнення РФ в Україну Британія готова запровадити жорсткі санкції, а також – що у Лондоні не сприймають спроби Кремля звинуватити в напрузі саму Україну або НАТО.

Про це вона зазначає у своїй статті для “Європейської правди” “30 років британської підтримки: що Лондон гарантує Україні для захисту від РФ”.

“Велика Британія та інші члени НАТО чітко заявили, що будь-яке подальше військове вторгнення в Україну буде надзвичайною стратегічною помилкою. Ми потужно відреагуємо на будь-який подібний крок, зокрема запровадивши скоординовані санкції, щоб завдати серйозної шкоди інтересам та економіці Росії.

Ми уважно слідкуємо за зусиллями Росії створити привід для конфлікту, поклавши на Україну чи НАТО брехливі звинувачення у провокаціях, що не мають нічого спільного з реальністю”, – наголошує Ліз Трасс.

Вона зауважила, що Україна в цій напруженій ситуації демонструє похвальну стриманість, а НАТО за своєю суттю є оборонним альянсом.

“Ми чітко заявляли і заявляємо, що не маємо на меті загрожувати чи оточувати Росію. Прем’єр-міністр та я однозначні щодо цього”, – підкреслила міністр.

Як повідомлялося, у вівторок глава МЗС Британії обговорила питання України і загрози російського вторгнення із головним дипломатом ЄС.

Як відомо, нові переговори між США і Росією, на яких обговорять Україну, плануються 10 січня.

У Білому домі наголошують, що будуть дотримуватися принципу “нічого про наших союзників і партнерів без наших союзників і партнерів, включаючи Україну”.

Головний дипломат ЄС наголосив на необхідності представлення інтересів Євросоюзу на цих переговорах.

 

Чехія зі зміною уряду увійде до групи найпотужніших “друзів України” – посол

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 10:50. УП

Посол України у Чехії Євген Перебийніс бачить підстави очікувати, що з приходом до влади нового уряду підтримка Чехією України помітно посилиться, до рівня країн, які зараз називають найбільшими друзями України.

Про це він сказав у коментарі “Європейській правді” на полях конференції глав закордонних місій України, яка відбувалась 21-22 грудня в Гуті.

“У мене є всі підстави говорити про те, що у 2022 році підтримка Чехією України посилиться якщо не в рази, то дуже потужно… Я очікую, що Чехія у 2022 році приєднається до тієї групи держав ЄС, які є найближчими адвокатами й партнерами України. Це буде, за рівнем підтримки, приблизно на рівні країн Балтії і Скандинавії”, – розповів Євген Перебийніс.

За його словами, йдеться у тому числі про готовність підтримувати найамбітніші прагнення України – про членство у ЄС і НАТО.

“Найбільш амбітні очікування України в питаннях членства в НАТО – вони про це говорять відкрито: не “інтеграцію”, “наближення”, а членство України в НАТО – цей уряд буде підтримувати. Цей уряд буде підтримувати членство України в Євросоюзі, звичайно, за умови виконання нами всіх необхідних умов”, – зазначив посол.

Нагадаємо, 17 грудня президент Чехії Мілош Земан після тривалих зволікань все ж призначив членів нового уряду, який очолив прем’єр-міністр Петр Фіала.

Про підсумки року та очікування українських послів від 2022 року, а також про те, як вітають з Різдвом та Новим роком у різних країнах дивіться у відео ЄвроПравди.

 

Німеччина, яка головуватиме у G7, не бачить можливості повернення РФ у цей формат

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 15:33. УП

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що не бачить можливості для повернення Росії до Групи семи промислово розвинених країн в осяжному майбутньому.

Про це, як пише “Європейська правда“, повідомляє агентство DPA.

“Звичайно, дуже боляче, що Росія виключила себе з цього кола, анексувавши Крим, – сказала Бербок.

“На даний момент не можна передбачити, коли Росія зможе повернутися до цього угруповання – поточна ескалація не полегшує ситуацію”, – заявила вона.

“Після агресивних дій Росії в 2014 році було правильно дати зрозуміти, що на цій основі неможливо просто продовжувати порядок денний економічної політики”, – додала глава МЗС Німеччини.

До G7 входять США, Канада, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Японія.

Німеччина 1 січня перейме головування в G7 від Великої Британії.

Найголовнішим моментом головування Німеччини стане саміт G7 у замку Ельмау в Баварських Альпах з 26 по 28 червня.

 

Естонія планує передати Україні ракети Javelin і гаубиці

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 19:17. УП

Міноборони Естонії має намір надати Україні протитанкове озброєння, ракети Javelin та 122-міліметрові гаубиці.

Про це, як пише “Європейська правда“, повідомляє телерадіокомпанія ERR.

Перед прийняттям остаточного рішення необхідно отримати дозвіл від країни походження ракет – США, а також від колишніх власників гаубиць – Фінляндії та Німеччини.

Естонія надає допомогу Україні з 2014 року після нападу Росії.

“Ми допомогли в підготовці українських військових медиків, артилеристів, бійців загонів спеціального призначення, а також в обміні інформацією з нашими військовослужбовцями”, – сказав Пеетер Куймет, начальник відділу міжнародного співробітництва Міністерства оборони.

Тепер, коли російські війська знову концентруються на кордоні з Україною, Естонія планує значно збільшити свою підтримку.

“В принципі, Естонія ухвалила на рівні свого Міністерства оборони рішення, що ми хочемо підтримати Україну озброєнням та боєприпасами у нинішній складній ситуації з безпекою”, – заявив Куймет.

Минулого року Естонія відправила українцям 2400 пістолетів Макарова. Тепер йдеться про важче озброєння.

“Наразі ми розглядаємо можливість надати ракети Javelin для протитанкових ракетних систем, а також гаубиці калібру 122 мм та боєприпаси до них”, – сказав Куймет.

Проте надати так зване летальне озброєння іншій країні не так просто. Куймет пояснив, що перед тим, як передати ракети Javelin, потрібно отримати дозвіл від їхнього виробника – Сполучених Штатів.

“У разі гаубиць, які ми придбали у Фінляндії, а та, у свою чергу, закупила їх у Німеччини, ми маємо попросити Німеччину та Фінляндію дати згоду на передачу зброї, і цей процес ми вже розпочали з цими країнами”, – сказав Куймет.

Естонія отримала ракети Javelin зі США, частину з них купивши, а іншу частину отримавши як військову допомогу. Вартість однієї ракети коливається від 75 000 до 130 000 євро в залежності від умов контракту та від конкретного типу ракети. Естонія планує поставити Україні кількадесят таких ракет.

Окрім відправки зброї та боєприпасів, Естонія також планує збільшити так звану м’яку допомогу Україні. Ще минулого року, до загострення ситуації на кордонах України, Міноборони запустило спільний проєкт із Німеччиною.

“Одна естонська компанія на виділені Німеччиною кошти готує пересувний комплекс польового госпіталю для української армії”, – сказав Куймет, за словами якого роль міністерства та Сил оборони Естонії полягає у координації проєкту, а також навчанні українських військових медиків роботі з цим комплексом.

 

Президент Естонії на початку 2022 року відвідає Україну

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 15:47. УП

На початку 2022 року президент Естонії Алар Каріс вперше зі вступу на посаду восени планує відвідати Україну.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомили в канцелярії естонського президента.

Напередодні президент Естонії зустрівся у президентському палаці з головою представництва ЄС у Києві Матті Маасікасом.

На зустрічі було заявлено, що можливі військові дії Росії в регіоні становлять загрозу безпеці не лише України, а й усієї Європи, і що постійна підтримка світовою громадськістю територіальної цілісності та суверенітету України є важливою.

“Незважаючи на продовження бойових дій на сході України, українці залишаються прихильниками реформ, продовжуючи свої зусилля з інтеграції до Європейського союзу. Україна – це держава, в якій цінуються демократичні цінності, і Естонія підтримує прагнення України на шляху до ЄС і право українців самим вирішувати, у яких союзах вони хочуть перебувати”, – сказав Алар Каріс.

Каріс також підтвердив, що Естонія продовжуватиме надавати допомогу Україні як на двосторонній основі, так і через різні ініціативи ЄС.

Нагадаємо, в інтерв’ю “Європейській правді” попередня президентка Естонії Керсті Кальюлайд висловила думку, що Україні, Молдові та Грузії необхідно “ще з 20 років” для досягнення критеріїв, необхідних для вступу у ЄС, а передумовою вступу до НАТО є повернення контролю над всіма окупованими територіями.

Кальюлайд також пізніше нагадала, що для членства в ЄС Україна має спочатку виконати Копенгагенські критерії, проте наразі Київ – “на відстані кількох світлових років” від їхнього виконання.

 

В МЗС РФ розповіли, хто представлятиме США і Росію на переговорах 10 січня

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 14:23. УП

В Міністерстві закордонних справ РФ повідомили, що на майбутніх переговорах у Женеві 10 січня Росію представлятиме заступник глави МЗС Сєргєй Рябков, а США – заступниця держсекретаря з політичних питань Венді Шерман.

Як повідомляє Reuters, про це в МЗС РФ заявили у четвер 30 грудня, пише “Європейська правда”.

Ці ж дипломати проводили зустріч у Женеві в липні, у продовження діалогу після першої особистої зустрічі президента США Джо Байдена і президента РФ Владіміра Путіна.

Зустріч Шерман і Рябкова стане першою із серії взаємодій між Росією і країнами Заходу у наступні дні – 12 грудня у Брюсселі, з НАТО, а також 13 січня – у Відні з країнами-учасницями ОБСЄ.

Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що на цих переговорах Москва збирається вимагати “надійних юридичних гарантій” від США щодо нерозширення НАТО на схід та нерозміщення певного озброєння неподалік від кордонів Росії.

“Коли ми сядемо до переговорів, Росія може викласти на стіл свої занепокоєння, і ми також викладемо на стіл свої занепокоєння щодо діяльності Росії. Ми будемо дотримуватися принципу “нічого про наших союзників і партнерів без наших союзників і партнерів, включаючи Україну”. Будуть сфери, де ми зможемо досягти прогресу, і сфери, в яких у нас будуть розбіжності. Ось у чому полягає дипломатія”, – повідомили раніше в Білому домі, коментуючи підготовку до переговорів.

Як повідомлялося, Байден і Путін у четвер мають провести телефонну розмову.

У середу держсекретар США Ентоні Блінкен поговорив з президентом України Володимиром Зеленським.

Нагадаємо, Байден і Путін 7 грудня провели віртуальні переговори, вони спілкувались понад дві години. Основною темою було нарощування російських військ на кордоні з Україною. Тоді Путін висунув вимогу так званих “гарантій безпеки” для Росії.

 

В Україні цьогоріч зафіксували майже 200 порушень свободи слова – ІМІ

30.12.2021 21:44

В Україні експерти Інституту масової інформації (ІМІ) цього року зафіксували 197 випадків порушень свободи слова.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Інститут масової інформації.

“197 випадків порушень свободи слова зафіксували експерти ІМІ в Україні у 2021 році (станом на 30 грудня). З них 145 випадків стосувалися фізичної агресії проти журналістів. Для порівняння: у 2020 році ІМІ зафіксував 229 випадків порушень свободи слова, з них 171 випадок стосувався фізичної агресії”, – ідеться в повідомленні

Основними категоріями порушень свободи слова в Україні у 2021 році були:

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 99 випадків (для порівняння: 2020 року було 125 випадків, 2019-го – також 99);

Побиття і напади, які супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, – 24 випадки (у 2021-му – 20 випадків, у 2019-му – 23);

Обмеження доступу до публічної інформації для журналістів – 18 випадків (торік – 22 випадки, 2019-го – 21);

Кіберзлочини щодо медіа та журналістів – 16 випадків. У 2020 році в цій категорії було зафіксовано 11 випадків, у 2019-му – 15.

Головними трендами року були:

Найпоширенішим типом порушення свободи слова в Україні залишається фізична агресія щодо журналістів. У 2021 році, як і у 2020-му, на неї припало 74% всіх зафіксованих ІМІ порушень свободи слова в Україні. Основними причинами такої ситуації є карантинні обмеження, корупція і агресивне ставлення до її викриття, закритість влади всіх рівнів та високий рівень безкарності за напади на журналістів. Станом на грудень 2021 року суди ухвалили лише 10 вироків за “журналістськими” статтями.

Зростання випадків цензури в Україні порівняно з 2020 роком. За словами медіаекспертки Катерини Дячук, 2020 року ІМІ зафіксував лише два публічно відомих випадки цензури, а у 2021 році – вісім. Тренд до посилення цензури зафіксовано як з боку представників влади, так і з боку медіавласників.

Зменшення кількості перешкоджань у 2021 році було пов’язане зі спокійнішою політичною ситуацією (2020 року в Україні відбувалися місцеві вибори), а також з тим, що журналісти більше працювали онлайн, ніж офлайн.

Найчастіше право журналістів на професію порушували приватні особи, місцева влада, судова влада, Офіс Президента та правоохоронці.

Загалом порушення свободи слова у 2021 році зафіксовано в усіх 23 регіонах країни. За кількістю порушень традиційно лідирує Київ з областю (74 випадки). Друге місце посіли Запоріжжя та Одещина (по 12 випадків), третє – Харківщина та Полтавщина (по 10).

Утиску своїх прав зазнали 72 журналісти та 56 журналісток.

Як повідомляв Укрінформ, 30 грудня ІМІ оприлюднив звіт з моніторингу дотримання професійних журналістських стандартів в онлайн-медіа, згідно з яким найвищий рівень дотримання професійних стандартів у четвертому кварталі 2021 року показали шість онлайн-ЗМІ.

 

У Росії оголосили «іноагентами» Шендеровича, Гельмана і Pussy Riot

30.12.2021 18:59

Міністерство юстиції Росії оновило реєстр ЗМІ-«іноземних агентів», до нього потрапили учасниці Pussy Riot Надія Толоконнікова та Вероніка Нікульшина, письменник та публіцист Віктор Шендерович, галерист Марат Гельман.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Мін’юсту РФ.

Також до списку увійшли журналісти: головний редактор видання «Холод» та колишній спеціальний кореспондент «Медузи» Таїсія Бекбулатова, автор «Радіо Свобода» Іван Бєляєв, автор проєкту «Радіо Свобода» «Север.Реалии» Олена Владикіна, засновник ярославського кіноклубу “Нефть” Андрій Алексєєв.

Наразі до списку ЗМІ-«іноземних агентів» потрапили 111 фізичних осіб та організацій. З них 94 потрапили до списку 2021 року.

Масове оголошення людей та організацій «іноагентами» викликало критику з боку правозахисників та ЗМІ.

 

Керівниця проєкту «Фільтр» розповіла, як Суспільне допомагає з просуванням медіаграмотності

30.12.2021 15:53

Значення Суспільного телебачення у просуванні медіаграмотності є дуже великим.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявила керівниця Національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” Валерія Ковтун.

“Зараз ми активно співпрацюємо з Суспільним, у нас підписаний меморандум про співпрацю, ми з ними зробили вже один телепроєкт з медіаграмотності. Фінансів у них не було, вони робили це як частину свого ранкового студійного ефірного матеріалу. І у Всесвітній тиждень медіаграмотності від понеділка до п’ятниці вони щоранку видавали сюжет, студію з героєм”, – зазначила Ковтон.

За її словами, через наявні ресурси не було можливості зробити щось більш масштабне.

“Але ми дуже вдячні Суспільному, що вони нас підтримують, беруть до себе на стажування переможців нашого конкурсу “Репортер”, дали нам свою нову студію для нагородження цих переможців, і ще ми маємо плани на співпрацю в подальшому”, – наголосила керівниця проєкту “Фільтр”.

Як підкреслила Ковтун, “значення Суспільного тут дуже велике”.

“Наприклад, у Британії суспільний мовник Бі-Бі-Сі грає чи не першу роль у просуванні медіаграмотності. Колись мене дуже вразило, що ведуча в ефірі читає скарги глядачів Бі-Бі-Сі із Твіттера на той контент, який їм чимсь не сподобався. Ведучі зачитують це і визнають свої помилки, якщо вони були, і кажуть, що “ми виправимося наступного разу”, – зауважила Ковтун.

Вона додала, що у Великій Британії робота з налагодження комунікації триває вже багато років.

“І на цьому будується довіра до медіа, будується лаконічний, логічний, без емоцій, без агресії діалог”, – підкреслила Ковтун.

Як повідомляв Укрінформ, клуби медіаграмотності у межах Національного проєкту “Фільтр” вже створені у п’яти містах України.

 

Проєкт «Фільтр» планує розробити державну стратегію з медіаграмотності

30.12.2021 15:26

Керівниця Національного проєкту «Фільтр» Валерія Ковтун заявила про намір створити координаційні ради міністерств і громадських організацій партнерів для розвитку медіаграмотності.

Про це Ковтун повідомила в інтерв’ю Укрінформу.

«Для розвитку медіаграмотності на наступний рік ми продовжуємо координаційні зустрічі з громадськістю, з міністерствами. Ми хочемо зробити координаційні ради міністерств і партнерів, щоб у них були представники, наприклад, Міністерства освіти, Мінцифри, МЗС, Міністерства охорони здоров’я, Мінмолоді і спорту – ключові міністерства, і наші друзі – донори, партнери, з якими ми вже працюємо», – зазначила Ковтун.

За її словами, це мають бути не показові зустрічі, а реальне обговорення того, «хто, де, кого може підтримати».

«От, наприклад, з МЗС я зустрічалася точково. Їм цікаві наші історії успіху з медіаграмотності. Я вже виступила під час Всесвітнього тижня на зустрічі в ООН і розповідала про наші досягнення у Всесвітньому тижні медіаграмотності, про наші нестандартні формати – про медіаклуби, зокрема і про Лабіринт медіаграмотності. Це був ярмарок креативних ідей з медіаграмотності. Їм цікаво далі просувати цю тему», – зауважила Ковтун.

За її словами, роботи за різними напрямками дуже багато, тому у «Фільтрі» розробили системний план.

«Налагодити координацію з міністерствами, з ГО, з медіа та бізнесом – це перший крок, тому що ми не можемо все самі робити. І на наступний рік ми хочемо розробити державну стратегію з медіаграмотності. Це буде програмний документ, який допоможе скоординовано залучати більше державних органів до співпраці і по мережах просувати медіаграмотність. Тому що без системного плану не можна працювати», – наголосила Ковтун.

Як повідомляв Укрінформ, ключовою місією Національного проєкту «Фільтр», створеного при Міністерстві культури та інформаційної політики, є підвищення рівня медіаграмотності і критичного мислення українців.

 

У Фінляндії на розвиток медіаграмотності щороку виділяють €8 мільйонів – керівниця проєкту «Фільтр»

30.12.2021 14:28

У Фінляндії на розвиток медіаграмотності з бюджету виділяють 8 млн євро щороку.

Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомила керівниця Національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” Валерія Ковтун.

“У березні у нас із фінами був великий воркшоп, тригодинне онлайн спілкування в публічному доступі, трансляція відбувалася на сторінці Міністерства культури та інформполітики. Ми їх запросили поділитися своїм досвідом, там були представники Інституту медіа, які точково, цілеспрямовано працюють тільки з медіаграмотністю, та були фахівці, які представляли медіаосвіту для дитсадка, для школи, різного віку дітей, для університетів, для дорослого населення. Наприклад, там були такі кейси, коли прем’єр-міністр Фінляндії просто їздив у села і містечка і проводив для людей тренінг з медіаграмотності. Це була дуже класна масова кампанія. Ну і, звісно, 8 млн євро на реалізацію цього всього”, – зазначила Ковтун.

За її словами, історія з фінами вражає, але “це – не наша історія, це інші культурні умови розвитку”.

“Ми можемо на них дивитися і брати деякі елементи, але нам треба будувати свою стратегію”, – наголосила Ковтун.

За її словами, у команді проєкту з медіаграмотності у Фінляндії у штаті працюють 80 людей, які мають щорічний бюджет у 8 млн євро.

“Нам поки що можна лише мріяти про такі ресурси. В Україні держбюджет виділений просто на напрям медіаграмотності. Ми можемо робити якісь акції, книгу видати, запустити мистецький конкурс із розробки інформаційної кампанії. Але експертів цей бюджет не оплачує”, – додала Ковтун.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні Міністерство культури і інформаційної політики презентувало Національний проєкт з медіаграмотності “Фільтр”, ключовою місією якого визначено об’єднання зусиль держави, громадських організацій та медіаспільноти задля підвищення рівня медіаграмотності та критичного мислення українців.

 

Керівниця проєкту «Фільтр» розповіла про завдання клубів із медіаграмотності

30.12.2021 14:10

Клуби медіаграмотності у межах Національного проєкту “Фільтр” вже створені у п’яти містах України.

Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомила керівниця Національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” Валерія Ковтун.

Медіаклуби – це “новий формат, який заміняє тренінги на розмови про життя в контексті медіаграмотності. У Скандинавії дуже популярні ці клуби по інтересах, де люди соціалізуються, приходять, щоб дізнатися, як у кого справи, і поговорити про тему, яка всім цікава. Власне, клуби з медіаграмотності – це осередки, де люди збираються поговорити про те, як і чим живе їхнє місто, які є потреби в міста у контексті тих десяти навичок з медіаграмотності, які ми їм презентували під час попереднього тренінгу в Києві”, – зазначила Ковтун.

За її словами, вже створені п’ять клубів у Ромнах, Запоріжжі, Краматорську, Черкасах та Вінниці. Їх запустили за підтримки ГО “Інтерньюз-Україна” та Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. Кожен із таких осередків медіаграмотності згуртував навколо себе до 40 учасників.

Як повідомила Ковтун, у клубах учасники проєкту намагаються наближати питання медіаграмотності до потреб людей.

“Ми кажемо, що медіаграмотність – це і про ваш дохід, і про те, як допомогти вашій дитині зробити правильний вибір і критично оцінити свої шанси на вступ у виш і на майбутню професію, як захистити себе від неправильних вчинків”, – підкреслила Ковтун.

За її словами, проєкт “Фільтр” зараз працює над тим, щоб розширити клуби, дати більше мотивації наявним лідерам та, можливо, зробити навчальні поїздки в інші країни.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні Міністерство культури та інформаційної політики презентувало Національний проєкт з медіаграмотності “Фільтр”, ключовою місією якого визначено об’єднання зусиль держави, громадських організацій та медіаспільноти задля підвищення рівня медіаграмотності та критичного мислення українців.

 

Ключовою місією проєкту «Фільтр» є підвищення рівня медіаграмотності — Ковтун

30.12.2021 13:42

Ключовою місією Національного проєкту “Фільтр”, створеного при Міністерстві культури та інформаційної політики є підвищення рівня медіаграмотності та критичного мислення українців.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявила керівниця проєкту Валерія Ковтун.

“Національний проєкт з медіаграмотності “Фільтр” – це маленький стартап всередині Міністерства культури та інформаційної політики, і було б цікаво і для суспільства, і для мене самої “запустити” його”, – зауважила Ковтун.

Проєкт починався в лютому поточного року. У квітні Міністерство культури та інформаційної політики презентувало Стратегію з медіаграмотності на 2021-2022 роки.

“Ми прагнемо об’єднати та скоординувати зусилля усіх стейкхолдерів, щоб зробити медіаграмотність стилем життя українців. Щоб українці користувались нею за замовчуванням, а не довіряли гучним заголовкам та вирваним із контексту реченням. Це вперше питання медіаграмотності та інформаційної гігієни згадується як стале та на державному рівні”, – заявив тоді міністр культури і інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Започаткований проєкт мав декілька основних напрямків, зокрема: посилення комунікації з боку держави, розвиток медіаосвіти, стимулювання відповідального та безпечного медіасередовища, створення бренду медіаграмотності й розробка меседжів та наративів, запуск національної платформи з медіаграмотності, постійний зв’язок з ГО та партнерами, співпраця з ОБСЄ, Британським урядом та IREX.

У серпні міністерство презентувало Національний проєкт з медіаграмотності “Фільтр”, ключовою місією якого було визначено об’єднання зусиль держави, громадських організацій та медіаспільноти задля підвищення рівня медіаграмотності та критичного мислення українців.

Як повідомляв Укрінформ, 28 грудня Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України від 15 жовтня 2021 року “Про Стратегію інформаційної безпеки”.

 

Надмірне перебування у метавсесвіті викликає залежність та шкодить дітям – експерти

30.12.2021 12:33

Надмірне перебування у віртуальному метавсесвіті може спричинити проблеми зі здоров’ям, залежність та втрату відчуття реальності. Це особливо небезпечно для дітей та підлітків.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на коментар голови Центру освіти та дослідження соціальних медіа та цифрової безпеки (SODİMER) професора Левента Ераслана виданню Milliyet.

«Існують серйозні ризики, пов’язані з метавсесвітом. Передусім, може посилюватися когнітивна і фізична лінь. Постійне проведення часу в цифровому середовищі створюватиме у людей своєрідну залежність. Може виникнути багато проблем зі здоров’ям. Люди, які проводять більшу частину свого часу, сидячи перед комп’ютером з постійними візуальними ефектами та повторюваною поведінкою, можуть бути не в змозі зосередити свою увагу на інших видах діяльності», – сказав Левент Ераслан.

Окрім того, за його словами, ті, хто ототожнюють себе зі своїми персонажами та аватарами у метавсесвіті, через деякий час можуть втрачати відчуття реальності, що також може стати причиною психологічних та соціальних проблем. Особливо негативний вплив має перебування у метавсесвіті для дітей.

«Одна година екранного часу на день для дітей та дві години для молоді можуть бути корисними для зняття стресу. Проте з часом у процесі розумового, емоційного та фізичного розвитку можуть виникнути серйозні проблеми. Ми бачимо, що маленькі діти, особливо діти молодшого шкільного віку, мають труднощі з розрізненням віртуального і реального світів. Діти перебувають під дуже серйозною цифровою загрозою», – сказав дитячий та підлітковий психіатр Вейсі Чері.

На його переконання, діти до 18 років не повинні проводити у метавсесвіті більше ніж годину.

«Уявлення про метавсесвіт як приємний досвід створює ризик звикання. Пов’язаність з почуттями може навіть порушити емоційний зв’язок людей з життям у найближчі роки. Метавсесвіт створює ризик відриву молодих людей і дітей від реального світу», – переконаний лікар.

Через дедалі більшу присутність метавсесвіту у звичному житті, на думку президента Асоціації інформаційного права адвоката Кюршата Ергюна, необхідно забезпечити правове регулювання процесів, пов’язаних з метавсесвітом.

 

В Україні – 5 930 нових випадків коронавірусу

30.12.2021 08:11

Минулої доби в Україні виявили 5 930 нових випадків коронавірусу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

«За добу 29 грудня в Україні зафіксовано 5 930 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 373, медпрацівників – 137)», – йдеться в повідомленні.

За минулу добу померли 278 осіб, одужали – 10 369. Госпіталізовано – 1 747 осіб.

За весь час пандемії в Україні підтверджено 3 660 620 випадків COVID-19, одужали 3 460 249. Водночас зафіксовано 95 690 летальних випадків.

 

Надія на кінець пандемії: вчені дослідили перебіг COVID-штаму Омікрон та смертність від нього

Яна Осадча  30 грудня 2021. УП

Смертність від штаму COVID-19 Омікрон набагато нижча, ніж від попередніх варіантів хвороби, а захворювання проходить в більш легкій формі.

Перше велике дослідження даних про смертність свідчить про те, що Омікрон викликає лише чверть смертей пацієнтів у порівнянні з попередніми хвилями хвороби, повідомляє Telegraph.

У Південній Африці, звідки штам Омікрон почав поширюватися світом, від COVID-19 померло лише 4,5% пацієнтів, тоді як до появи нового штаму від хвороби гинули 21,3% людей.

Дослідники з Університету Преторії та Національного інституту інфекційних захворювань у Південній Африці спостерігали за пацієнтами, які були госпіталізовані до великої лікарні міста Тшване.

У дослідженні взяли участь 466 пацієнтів, їх порівнювали з маже 4 тисячами раніше госпіталізованих хворих.

Останні дані також свідчать, що рівень смертності у Великій Британії, де також активно поширюється Омікрон, впав до 0,12 (1 випадок на 833 людини) з максимуму в 3,3 (1 з 30 людей), який спостерігався минулої зими.

Ті, хто був госпіталізований під час омікронної хвилі, були виписані через 4 дні. Під час попередніх хвиль середній час перебування пацієнтів в лікарні складав 8,8 днів. Кількість пацієнтів в лікарні також скоротилася більше ніж на 50%.

Кількість людей, які потребували інтенсивної терапії, також набагато менша – 1% проти 4,3%. Лише одна третина пацієнтів хворіли на COVID-пневмонію, 72 % з яких мали легку та середню ступінь захворювання.

Менше половини (45%) пацієнтів у COVID-палатах потребували кисню, порівняно з 99,5% під час першої хвилі.

Під час хвилі Омікрону у грудні 2021 року пацієнтами з коронавірусною хворобою було зайняти 108 ліжок. А при піку Дельти у липні кількість зайнятих ліжок складала 213.

Дослідники виявили, що середній вік госпіталізованих був значно меншим під час хвилі Омікрону – 39 порівняно з 49 що, ймовірно, допомогло зменшити кількість смертей.

Також вчені зазначили, що велика кількість випадків COVID-19 раніше та вакцинація допомогли змінити клінічну картину вірусу.

Тобто не можна виключати, що варіант Омікрон легше переноситься, ніж попередні.

На думку вчених, якщо такі результати будуть продемонстровані в усьому світі, відбудеться “повне розділення рівня захворюваності та смертності”, що покладе край епідемії та почне ендемічну фазу.

Інше дослідження південноафриканських вчених показує, що Омікрон може витіснити штам Дельта, оскільки зараження новим варіантом підвищує імунітет до старого, повідомляє Reuters.

Виявилося, що у людей, які були інфіковані Омікроном, особливо у вакцинованих, розвинувся підвищений імунітет до варіанту Дельта.

“Імунітет до варіантів Дельта у людей, інфікованих Омікроном, може призвести до зниження ризиків повторного інфікування Дельтою”, –  заявили вчені, які провели дослідження.

На думку вчених, наслідки цього зміщення будуть залежати від того, чи є Омікрон менш патогенним та небезпечним, ніж Дельта.

“Якщо так, то кількість важких випадків COVID-19 зменшиться, а інфекція може стати менш небезпечною для окремих людей і суспільства”, – каже Алекс Сігал, професор Африканського науково-дослідного інституту охорони здоров’я в Південній Африці.

 

Вселенського патріарха виписали з лікарні після лікування від “Омікрону”

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 17:32. УП

81-річного Вселенського патріарха Варфоломія виписали з американського шпиталю в Стамбулі.

Джерело: видання Orthodox Times

Деталі: Патріарх потрапив до лікарні 24 грудня після того, як чергове планове тестування показало зараження коронавірусним штамом “омікрон”.

Він переніс захворювання в легкій формі, хоча і провів у лікарні шість днів.

Передісторія:

25 грудня стало відомо, що Вселенський патріарх Варфоломій захворівна COVID-19. До цього він був повністю вакцинований.

 

Пожежа у Косівській лікарні: померла ще одна постраждала 

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 10:35. УП

Кількість жертв пожежі, яка сталася ввечері 28 грудня у реанімаційному відділенні Косівської центральної райлікарні на Івано-Франківщині, зросла до 4 осіб – померла 46-річна молодша медсестра, яка отримала 90% опіків тіла.

Джерело: мер Івано-Франківська Руслан Марцінків у Facebook, Галицький корреспондент, голова Івано-Франківської облдержадміністрації Світлана Онищук у Facebook

Пряма мова Марцінківа: “Внаслідок вибуху в реанімації загинуло троє людей і четверо отримало поранення. На жаль, вчора відійшла у вічність одна з поранених – 46-річна молодша медсестра, що отримала страшні опіки”.

Деталі: За даними Галицького кореспондента, загибла отримала найбільше опіків серед постраждалих.

Голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук повідомила, що на момент займання у медичному закладі перебували 262 особи, 212 з яких пацієнти, 48 – медичний персонал та двоє технічних працівників.

Наразі при управлінні Держпраці в області створена комісія, яка вже працює на місці події та вивчає ситуацію.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за статтею 270 ч.2 КК України (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки).

Передісторія:

Пізно ввечері 28 грудня рятувальникам повідомили про вибух у реанімаційному відділенні Косівської центральної районної лікарні на Івано-Франківщині. Спершу повідомляли про двох загиблих від пожежі.

Згодом повідомили, що внаслідок пожежі загинуло троє людей, ще одна людина з палати померла внаслідок ускладнень коронавірусної хвороби.

Також у ДСНС з’ясували причину загоряння – одна з працівниць лікарні запалила свічку на спомин про загиблого пацієнта від коронавіруса. Однак повітря в палаті було пересичене киснем від роботи кисневих концентраторів, тож усе відразу спалахнуло.

 

Ще один банк почав відкривати картки в рамках єПідтримки

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 13:45. УП

Райффайзен Банк із 29 грудня почав емісію карток єПідтримка, на які можна отримати 1 000 грн грошової допомоги за повну вакцинацію проти COVID-19.

Про це повідомляють у банку.

Райффайзен Банк став сьомим банком, який випускає такі картки.

“Для отримання цієї картки у Райфі треба звернутись до найближчого відділення банку або оформити її онлайн за посиланням: https://raiffeisen.ua/privatnim-osobam/rahunok/cards-raif/ye-pidtrymka.

Після оформлення картки необхідно подати заяву на виплату 1000 грн у застосунку Дія”, – пояснили у фінустанові.

Отримані кошти можна витрачати на такі категорії: транспорт, театри, книги, заняття спортом, музеї.

Нагадаємо:

15 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що кожен повністю вакцинований українець отримає від держави тисячу гривень через додаток “Дія”.

На цю ініціативу президента з державного бюджету виділили 11 мільярдів гривень – 8 з бюджету 2021 року і 3 з бюджету 2022.

Monobank та Альфа-банк 16 грудня розпочали перші виплати за програмою єПідтримка.

24 грудня гроші за програмою єПідтримки почали нараховувати державні ПриватБанк, Ощадбанк та Укргазбанк.

 

В Україні ще одній категорії людей рекомендують робити бустерне COVID-щеплення

30.12.2021 18:43

Заступник міністра охорони здоров’я – головний санітарний лікар Ігор Кузін заявляє, що Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики підтримала застосування бустерної дози вакцини проти COVID-19 для людей, старших за 60 років.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.

«На минулому тижні вже відбулося засідання Національної технічної групи експертів, які розглядали питання ширшого використання бустерної дози і було прийнято рішення про застосування бустерної дози для осіб похилого віку, понад 60+ років. Для таких осіб також Національна технічна група експертів рекомендує проведення бустерної дози через 6 місяців після завершення базового курсу щеплення. Тож скоріш за все ми також це рішення будемо вводити в дію відповідним наказом МОЗ», – зазначив Кузін.

Він також нагадав, що Міністерство охорони здоров’я вже дозволило застосувати бустерну дозу медикам. Станом на 29 грудня її отримали вже близько 3 тис. осіб.

«Ефективність вакцинального комплексу підвищується із використанням бустерної дози. Якщо ми подивимося на ефективність проти Омікрону звичайного вакцинного комплексу, то за останніми науковими дослідженнями приблизно на 30% знижується ефективність вакцини проти важкого перебігу хвороби коронавірусної, від ризику захворіти або від ризику померти. Для того, щоб поновити такий рівень захисту, зробити його тим, який заявлено первинно, бустерна доза вона є рекомендована, вона дозволяє поновити такий рівень захисту», – заявив головний санлікар.

Кузін також зазначив, що наразі на національних та обласних складах залишається близько 11 млн доз вакцин, а на 2022 рік є гарантовані надходження у вигляді 25 млн доз вакцин Pfizer/Biontech, 6,5 млн – CoronaVac.

Раніше у Міністерстві охорони здоров’я роз’яснили різницю між додатковою і бустерною (ревакцинальною) дозами вакцини від COVID-19.

Як повідомляв Укрінформ, від початку вакцинальної кампанії в Україні щеплено 14 671 169 людей, з них отримали першу дозу – 14 671 167 людей, отримали дві дози – 13 625 553 людини, отримали додаткову дозу – 3 302 людини, бустерну дозу – 3 672 людини. Загалом проведено 28 303 694 щеплення.

 

Одна область і 54 громади досі не затвердили бюджети на 2022 рік – Мінфін 

30.12.2021 18:45

Станом на 30 грудня вже затверджено 1526 місцевих бюджетів, що становить 95,5% від їх загальної кількості.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінфіну.

“У відповідності до статті 77 Бюджетного кодексу України, у грудні поточного року більшість громад завершили процес планування місцевих бюджетів на 2022 рік. Так, станом на 30 грудня 2021 року в Мінфіні наявна інформація щодо затвердження 1526 бюджетів, що становить 95,5% від їх загальної кількості (1597)”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, затверджено: 23 обласні бюджети та бюджет міста Києва (не затверджено бюджет Київської області), 107 районних бюджетів (не затверджено 12) та 1384 бюджети територіальних громад (не затверджено 54).

Без порушення вимог Бюджетного кодексу України прийнято 1507 місцевих бюджетів (до 25 грудня 2021 року). У Мінфіні зазначають, що станом на сьогодні в повному обсязі затверджено місцеві бюджети Вінницької, Волинської, Донецької, Миколаївської, Харківської, Херсонської та Черкаської областей.

 

Українець Поляков під тиском уряду США продає свою частку у Firefly

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 09:30. УП

Український підприємець Максим Поляков погодився продати свою частку в ракетній компанії Firefly Aerospace під тиском уряду США – там посилаються на міркування національної безпеки.

Про це повідомляє Bloomberg.

“Firefly Aerospace, приватного виробника ракет, що базується поблизу Остіна (штат Техас), уже кілька років підтримує Поляков.

Представники уряду та аерокосмічної промисловості висловили заперечення проти контролю Полякова над компанією через побоювання, що цінні технології можуть потрапити в Україну, Росію чи інші країни, які намагаються розробити ракетні програми”, – пише агентство.

“Незважаючи на те, що він вклав у Firefly понад 200 мільйонів доларів своїх статків, Поляков погодився піти з правління компанії та повсякденної діяльності Firefly наприкінці 2020 року, щоб допомогти компанії легше вигравати урядові та військові контракти США та полегшити деякі основної напруженості”, – додає видання.

Але наприкінці листопада Поляков отримав листа від Комітету з іноземних інвестицій у США (CFIUS), у якому йшлося про занепокоєння щодо національної безпеки та містилось прохання до Полякова та його інвестиційної компанії Noosphere Venture Partners продати приблизно 50% акцій Firefly.

Поляков погодився на цю вимогу, стверджуючи при цьому, що його володіння Firefly не становить загроз національній безпеці.

“Noosphere Ventures оголосила, що має намір залучити інвестиційний банк для продажу частки Noosphere Ventures у Firefly Aerospace”, – йдеться у заяві компанії Полякова.

За словами двох людей, знайомих із ситуацією, уряд США припинив поточні операції з запуску ракет Firefly у Ванденберзі, оскільки розглядається питання власності з Поляковим.

“За останні кілька років Firefly досягла стабільного прогресу. Компанія виграла контракти з НАСА, Агентством передових оборонних дослідницьких проектів і ВПС США на виконання різних місій. Вона також отримала угоду про обмін технологіями між Україною та США. Компанія має велике виробництво та випробування ракет у Центральному Техасі, а також керувала дочірньою компанією в Україні, яка допомагала у розвитку технологій.

Хоча Україна є союзником США, її триваючий конфлікт з Росією посилив занепокоєння щодо того, що може статися з цінними технологіями всередині країни. Росія нарощує сили на кордоні з Україною, посилюючи побоювання, що вона вторгнеться в країну”, – резюмує Bloomberg.

 

Уряд схвалив Державну стратегію управління лісами

30.12.2021 10:47

Кабінет Міністрів на засіданні 29 грудня схвалив Державну стратегію управління лісами України до 2035 року.

Про це повідомляє Урядовий портал, передає Укрінформ.

Зазначається, що документ розроблений на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 23.03.2021 № 111.

Серед наявних проблем діючої системи управління лісами: незбалансованість функцій, відсутність належного фінансування, наявність корупції та незаконних рубок, низький рівень довіри суспільства до лісівників, відсутність належної рекреаційної інфраструктури, та як наслідок, не надто високий рівень відвідування лісів українцями.

У Державній стратегії управління лісами закріплено ключові цілі для вирішення цих проблем. Зокрема, передбачено запровадження ефективного управління лісами шляхом реформування діючої системи. Забезпечення стійкості лісів до зміни клімату. Проведення цифровізації галузі та розвиток рекреації. Створення належної системи підготовки фахівців і розвиток наукового потенціалу.

Завдяки виконанню Стратегії очікується збільшення загального запасу лісів України не менше ніж до 2,5 млрд куб. метрів, підвищення рівня абсорбції парникових газів, оновлення заказників, будівництво та ремонт лісових доріг тощо.

Реалізація Стратегії дасть змогу кількість туристів збільшити до 10 млн осіб, які щороку користуватимуться лісовою рекреаційною інфраструктурою.

Крім того, буде запроваджено відкриту електронну інформаційну систему у сфері управління лісами.

Передбачено створення сучасної матеріально-технічної бази науково-дослідних установ та системи підготовки кадрів для лісової галузі.

«Стратегія є реальним дороговказом для України як ефективно реформувати лісову галузь – з чіткими цілями та завданнями. Лише виконавши їх, ми зможемо забезпечити сталий розвиток лісового господарства, виконання лісами їх екологічної функції та збільшити частку лісового сектору у внутрішньому валовому продукті України», – зазначив в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

Він зауважив, що сьогодні загальна площа лісового фонду України становить 10,4 млн га, що складає 15,9% від всієї території країни. Україна займає 9 місце в Європі за площею лісів та 6 місце за запасом деревини.

“Однак це не граничний потенціал нашої країни. Нам потрібно працювати над збільшенням показника лісистості, і разом з тим, дати змогу галузі ефективно розвиватися”, – сказав Руслан Стрілець.

 

Кабмін ухвалив Нацплан дій з енергоефективності до 2030 року: що він передбачає

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 12:40. УП

Кабінет міністрів на засіданні 29 грудня ухвалив Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року.

Про це повідомляє Урядовий портал.

“Прийняття цього документа є черговим кроком впровадження європейських стандартів у сфері енергоефективності. Нацплан передбачає комплексний підхід до енергомодернізації практично у всіх секторах економіки”, – заявив міністр енергетики Герман Галущенко.

Згідно з планом, до 2030 року передбачається скорочення первинного споживання енергії на 22,3%, кінцевого споживання – на 17,1%.

Первинне та кінцеве споживання енергії в Україні не повинно перевищувати відповідно 91,5 млн та 50,5 млн тонн нафтового еквіваленту.

“Для досягнення цілей Нацпланом визначено низку горизонтальних заходів: функціонування Фонду енергоефективності, стимулювання промпідприємств до енергоефективності, податкові інструменти енергоефективності, усунення адмінбар’єрів в управлінні будинком, енергомаркування та екодизайн, а також повний комерційний облік тепла та води і підвищення обізнаності серед споживачів енергії.

Останні заходи включені до програми Великої термомодернізації”, – додали в уряді.

Передбачено також переліки заходів із стимулювання енергоефективності в окремих секторах: житловому та бюджетному секторі, у промисловості та енергетиці, в транспортній сфері.

 

Державний банк відзвітував про рекордний прибуток

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 15:40. УП

Прибуток державного “Укрексімбанку” за неповний фінансовий рік сягнув історичного максимуму і становитиме понад 2 мільярди гривень.

Про це повідомив виконувач обов’язків голови правління банку Сергій Єрмаков, передає пресслужба банку.

За його словами, чистий процентний дохід банку за рік збільшено більш ніж на 3 млрд грн.

В активах “Укрексімбанку” вкладення в цінні папери знизилися з 46% до 36%, або на 17 млрд грн у грошовому вимірі, а кредитний портфель збільшено з 25% до 36%, або на понад 20 млрд грн.

Безризиковий дохід “Укрексімбанку”, а саме дохід від банківських комісій та валютних операцій, у 2021 році зріс на 700 млн грн.

Нагадуємо:

За результатами першого півріччя 2021 року “Укрексімбанк” отримав 1,12 млрд грн прибутку проти збитків за аналогічний період минулого року на 1,9 млрд грн.

2020 рік держбанк завершив зі збитками у 5,6 млрд грн та став найзбитковішим серед українських банків.

“Укрексімбанк” створено у 1992 році, єдиним власником є держава.

За розміром загальних активів Укрексімбанк посідає 3 місце серед 71 банку.

 

Регулятор встановив “зелені” тарифи на 2022 рік

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 16:35. УП

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановила “зелені” тарифи на електроенергію, вироблену з альтернативних джерел.

Відповідне рішення НКРЕКП ухвалила на засіданні 29 грудня, передає Укрінформ.

Зокрема, для споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, “зелений” тариф на електроенергію, вироблену сонячними установками, становитиме майже 5,04 грн/кВт-год. (без ПДВ) для установок, введених в експлуатацію у 2019 році.

Для генеруючих установок, які були введені після 1 січня 2020 року “зелений” тариф становитиме 3,78 грн/кВт-год (без ПДВ). Такі ж самі тарифи встановлені й на електроенергію, вироблену на комбінованих вітро-сонячних системах.

Тарифи на електроенергію з біомаси для споживачів, чия встановлена потужність не перевищує 150 кВт, становитимуть 3,81 грн/кВт-год. (без ПДВ) незалежно від року введення установок в експлуатацію. Такі ж самі тарифи встановлені на електроенергію, вироблену з біогазу.

Для споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, “зелений” тариф на електроенергію, вироблену вітровими установками, становитиме 3,58 грн/кВт-год. (без ПДВ) для установок, введених в експлуатацію у 2019 році. Для генеруючих установок, які були введені після 1 січня 2020 року “зелений” тариф становитиме 3,22 грн/кВт-год. (без ПДВ).

Тарифи на електроенергію, вироблену гідроенергетичними установками, для споживачів, чия встановлена потужність не перевищує 150 кВт, становитимуть 5,37 грн/кВт-год. (без ПДВ) для установок, введених в експлуатацію у 2019 році, та 4,84 грн/кВт-год. (без ПДВ) для установок, введених в експлуатацію після 1 січня 2020 року.

Для геотермальних установок потужністю не більше 150 кВт встановлено тарифи: 4,62 грн/кВт-год. (без ПДВ) для установок, введених в експлуатацію у 2019 році, та 4,16 грн/кВт-год. (без ПДВ) для установок, введених в експлуатацію після 1 січня 2020 року.

Для установок потужністю понад 150 кВт, які належать компаніям та підприємствам, НКРЕКП встановлює тарифи окремо для кожної компанії. Наступного року “зелені” тарифи для таких генеруючих систем становитимуть від 1,79 грн/кВт-год. до 7,55 грн/кВт-год. (без ПДВ).

Як повідомлялося, у січні-жовтні 2021 року порівняно із аналогічним періодом 2020 року виробництво електроенергії з відновлюваних джерел енергії зросло більш ніж на 10%, до 10,023 млн МВт-год.

 

На шахті «Новодружеська» майже два тижні протестують гірники – вимагають зарплату 

30.12.2021 13:16

На Луганщині гірники шахти «Новодружеська» (АТ «Лисичанськвугілля») 13-ий день протестують, вимагаючи погашення заборгованості із зарплати. Видобуток вугілля призупинено, але шахта знаходиться в режимі життєзабезпечення.

Як передає Укрінформ, про це 30 грудня у Фейсбуці повідомив голова Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) Михайло Волинець.

«13 день акції протесту на шахті «Новодружеська» Лисичанськвугілля. Вчора, із 300-мільйонного траншу, перед шахтарями Лисичанськвугілля закрили близько 30% зарплати за жовтень і до 10% листопада – в цілому люди не отримали навіть половини зарплати», – написав профспілковий лідер.

Він зазначив, що гірники мають намір продовжувати протест, не видобувати вугілля, доки їм не виплатять зарплатного боргу.

Раніше Волинець повідомляв, що попри тиск з боку адміністрації підприємства, гірники шахти «Новодружеська» відмовляються спускатися в шахту, доки їм не виплатять зарплатну заборгованість за 3 місяці.

Акція протесту гірників на цій шахті розпочалась 18 грудня, коли 12 прохідників з 4-ої зміни відмовились виїжджати з-під землі, потім протест перейшов у формат наземної акції протесту.

 

На Львівщині перекривали дорогу Київ-Чоп – вимагали не звільняти директора лісгоспу

30.12.2021 17:22

На Львівщині працівники лісгоспу перекривали дорогу Київ–Чоп поблизу міста Броди та села Дітківці. Так вони вимагали, щоб не звільняли очільника Бродівського лісгоспу Ореста Ониська.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Суспільне.Львів.

“Ми вийшли на протест через несанкціоноване звільнення нашого директора лісгоспу Ореста Ониська. Дорогу перекривають працівники. Я працюю у лісгоспі, а це вже четвертий керівник за цей час. Настільки справедливої, тверезо мислячої людини я ще не бачила: зарплату ми отримуємо вчасно, умови праці — достатні. Ми просто працюємо, але напевно комусь це ласий шматочок”, — сказала учасниця протесту Оксана Топилко.

Протест розпочався о 13:00. Як повідомили у пресслужбі Патрульної поліції у Львівській області, близько 70 людей 15 хвилин ходили пішохідним переходом, 15 хвилин пропускали авто.

Закінчилася акція протесту о 16:00, рух на трасі Київ—Чоп повністю відновлено.

Як повідомили у пресслужбі Львівського обласного управління лісового господарства, за результатами проведеного аудиту роботу Бродівського лісгоспу визнано незадовільною. Це і стало причиною звільнення керівника цього підприємства з посади. Наказ про його звільнення був підписаний 29 грудня.

 

Художники вимагають знизити тарифи на опалення майстерень

Українські художники вважають, що нові тарифи на теплову енергію для творчих майстерень ставлять їх на межу виживання, й вимагають їх переглянути.

Про це на пресконференції в Укрінформі заявили представники Національної спілки художників України.

На думку голови Національної спілки художників України, заслуженого художника України Костянтина Чернявського, урядова постанова про перегляд тарифів у бік підвищення знищує галузь образотворчого мистецтва.

“Урядова постанова розділила життя творчих спілок на “до” і “після”. Ситуація виглядає так, що ми поставлені на межу існування. Станом на сьогодні теплова енергія та коефіцієнт, який додається у наших розрахунках за теплову енергію, коштує шалених, непідйомних грошей як для пересічного художника, так і для інших національних творчих спілок”,- сказав Чернявський.

За його словами, щодня лічильник відмотує від 500 до 800 гривень, таким чином утримання майстерні обійдеться художнику у 20-30 тисяч гривень на місяць. У Спілці художників розробили відповідні правки до урядової постанови і надіслали до профільних міністерств з проханням ухвалити їх. Інакше, погрожують протестами.

“Ми провели переговори з іншими творчими спілками України, які готові вийти на всеукраїнську акцію протесту, якщо найближчим часом Кабінет Міністрів не внесе до Постанови №1209 правки, які було подано Національною спілкою художників України”, – наголосив Чернявський.

Як нагадала ректор Київської державної академії декоративно-ужиткового мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, заслужена художниця України Оксана Полтавець-Гуйда, майстерні належать Спілці художників, яку новими тарифами держава робить банкрутом.

“Майстерні художників було побудовано за гроші Спілки художників, а не держава вкладала в них гроші. А тепер штучно нас роблять банкрутами, і ми позбуваємося того, що побудували за власний кошт. Художники працюють жертовно, майже безкоштовно і просять лише дати можливість їм творити”, – закликала Полтавець-Гуйда.

За словами скульптора, члена НСХУ Олексія Золатарьова, особливо в нових умовах потерпають молоді художники, яким Спілка передає у користування приміщення майстерень, які часто потребують ремонту, а за підвищених тарифів утримувати їх стане неможливо.

“Молоді художники отримують приміщення майстерень, побудованих коштом попередніх членів Спілки художників, часто в поганому стані. Вони вкладають власні кошти в реновацію цих приміщень, що означає, що вкладають в майно Спілки, при цьому сплачуючи комунальні послуги. Зрозуміло, що молодим художникам за цих тарифів утримувати майстерні стане неможливо”, – наголосив Золатарьов.

Досить емоційно й показово закликав владу не нищити культуру в особі митців від образотворчого мистецтва – народний художник України, академік, скульптор, член НСХУ Анатолій Кущ.

“Цього року було 155 років Василю Кандинському (живописець, графік, теоретик мистецтва, перший абстракціоніст — ред.). Його знає весь світ. А чи знає хтось міністра культури чи керівника держави часів Кандинського? Ні, не знає і не пам’ятає і не дивно. А дивно, коли клерки не зацікавлені в культурному розвитку й духовності, яка виховує патріотизм, який тим часом є рушійною силою всього навкруги у державі”, – наголосив Кущ.

Як повідомлялося, 10 листопада 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив Постанову № 1209 “Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу”.

 

Дружина Гогілашвілі є помічницею Президента, але не має доступу до держтаємниці – ОП

30.12.2021 20:17

Дружина колишнього заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі, особиста помічниця Президента Володимира Зеленського Марія Левченко офіційно працює із Президентом, але не має доступу до держтаємниці.

Як передає Укрінформ про це радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк повідомив в інтерв’ю «Фактам».

«Марія Валентинівна Левченко не допущена до держтаємниці й вона не присутня на таких нарадах. Тут точно немає жодних регламентних порушень. Левченко — особистий асистент Володимира Зеленського ще з часів «Кварталу». Вона займається його робочим графіком», – повідомив Подоляк.

За словами радника керівника Офісу Президента, відмова Гогілашвілі від російського громадянства була оформлена ще до його призначення заступником міністра.

Також Подоляк додав, що Левченко наразі вже працевлаштована в Офісі Президента.

Відповідну інформацію, що Левченко обіймає посаду заступника керівника Офісу Президента України – керівника служби забезпечення заходів президента підтвердила народний депутат партії «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко у Телеграмі, опублікувавши відповідь на депутатське звернення.

«Також повідомляємо, що Левченко Марія Валентинівна працює на посаді заступника керівника Офісу Президента України – керівника служби забезпечення заходів Президента», – йдеться в документі.

Як повідомляв Укрінформ, 28 грудня Державне бюро розслідувань відкрило два кримінальні провадження стосовно ексзаступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі.

Гогілашвілі 11 грудня влаштував скандал на блокпосту при в’їзді в Донецьку область через те, що його автомобіль зупинили й попросили показати документи.

Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив, що ініціює дисциплінарне провадження щодо свого заступника. Він додав, що особисто вивчить усі деталі того, що сталося, і «прийме відповідні управлінські рішення».

Президент Володимир Зеленський 12 грудня закликав Кабінет Міністрів розглянути питання про звільнення Гогілашвілі у зв’язку з інцидентом.

13 грудня Кабмін звільнив Гогілашвілі з посади заступника міністра внутрішніх справ за власним бажанням.

 

Можливу змову на аукціоні по “Більшовику” досліджуватимуть ще кілька місяців – АМКУ

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 14:50. УП

Антимонопольний комітет потребує кілька місяців на дослідження щодо наявності або відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях учасників аукціону з продажу пакету акцій “Першого київського машинобудівного заводу”.

Про це повідомила голова АМКУ Ольга Піщанська в інтерв’ю агенції “Інтерфакс-Україна”.

“Щодо антиконкурентних дій, можливо, потрібно кілька місяців. Зараз складно сказати, які обсяги інформації потрібно проаналізувати”, – сказала вона.

Читайте більше про приватизацію ПКМЗ у статті Олександра Колесніченка та Дани Гордійчук: Приватизація за сім хвилин. Як Хмельницький та Черновецький “розіграли” “Більшовик”

Нагадаємо:

29 грудня АМКУ дозволив ТОВ “Дженерал Комерс”, пов’язаній із групою UFuture Василя Хмельницького, придбати АТ “Перший Київський Машинобудівний Завод” (“Більшовик”).

При цьому регулятор перевіряє факти щодо можливих неконкурентних дій учасників аукціону.

27 жовтня АТ “Перший київський машинобудівний завод” продали на аукціоні за 1,429 млрд грн – його власником стане пов’язана із групою UFuture Василя Хмельницького компанія.

Як розповідала ЕП, власником ПКМЗ став консорціум інвесторів, серед яких – власник компанії “А-девелопмент” Олексій Баранов та компанія UDP під управлінням Андрія Іванова. Акціонером UDP також є Василь Хмельницький.

На торгах жодної ставки не зробила компанія “ДК Інвест” Степана Черновецького. Причиною такої поведінки джерела ЕП називали можливі “закулісні домовленості” з Черновецьким, аби за “вигідну ціну” отримати частину нерухомості.

Повідомлялось, що Антимонопольний комітет за власною ініціативою перевірить дотримання конкуренції під час аукціону з продажу київського “Більшовика”.

Згодом повідомлялось, що Антимонопольний комітет залишив без розгляду заяву на купівлю “Більшовика” пов’язаної із групою UFuture Василя Хмельницького ТОВ “Дженерал Комерс”.

Кошти за результатами аукціону з приватизації заводу “Більшовик” (1,429 млрд грн) 7 грудня надійшли до бюджету.

На початку грудня стало відомо, що Антимонопольний комітет ще не виносив рішення щодо поданої повторно заяви про надання дозволу на купівлю “Більшовика” ТОВ “Дженерал Комерс”, пов’язаної із групою UFuture Василя Хмельницького.

 

ВАКС арештував стайню Онищенка в Німеччині

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 15:59. УП

Вищий антикорупційний суд арештував стайню та майно в Німеччині, фактичним власником яких вважається підозрюваний в створенні незаконної газової схеми колишній народний депутат Олександр Онищенко.

Джерело: “Судовий репортер” з посиланням на ухвалу суду від 23 грудня

Деталі: Арештовано корпоративні права компанії Gut Einhaus Liegenschafts GmbH у розмірі частки 11% від її статутного капіталу, яка належить компанії “Ostexpert Limited”.

Також суд арештував майно компанії Gut Einhaus Liegenschafts GmbH, зокрема, садибу “Gut Einhause”, у тому числі: 16 земельних ділянок, головну стайню зі складом кінського спорядження, офіс скотаря, пральню, кухню, два офісні приміщення, технічне приміщення, ванну кімнату, 4 туалетні кімнати, манеж із зрошеною пісочною ареною, казино з кухнею, приміщення підключення та робочий кабінет, приміщення для годування з охоронними апартаментами та технікою/ складом, що включає техніку та водопостачання, стайню для молодняка коней, будівлю кузні із сараєм, сарай для сіна, приміщення для утримання худоби на пасовищі із бетонним загоном для коней.

Стайня та інші споруди розташовані у громаді Герцлаке, що в Нижній Саксонії.

Вказано, що під час співпраці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та компетентних органів Федеративної Республіки Німеччина отримано відомості про придбання Онищенко через компанію-нерезидента “Остексперт Лімітед” центру кінного спорту “Gut Einhause”.

Так, 29.08.2013 компанія “Ostexpert Limited” придбала 100% часток в статутному капіталі товариств Johanna 198 Vermogensverwaltungs GmbH та Johanna 208 Vermogensverwaltungs GmbH, які у подальшому були перейменовані на Gut Einhaus Liegenschafts GmbH та Gut Einhaus Verwaltungs GmbH. На сьогодні тільки 11% статутного капіталу Gut Einhaus Liegenschafts GmbH залишилося у власності ” Ostexpert Limited “.

17.10.2013 між власницею центру кінного спорту та компанією Gut Einhaus Liegenschafts GmbH укладено договір купівлі-продажу центру кінного спорту з усіма житловими будівлями та спорудами за 19 мільйонів євро. Водночас, оплата цієї угоди Gut Einhaus Liegenschafts GmbH здійснювалася за рахунок грошей, одержаних від товариства “Ostexpert Limited”. Крім того, 17.10.2013 між попередньою власницею та “Ostexpert Limited” укладено договір про купівлю стайні для коней за 2 мільйони євро.

Частина коштів на виконання вищезгаданих угод перерахована у період з 14.08.2014 по 23.03.2015.

Тому припускається, що Онищенко використав для купівлі конюшні гроші від злочинів, у яких він звинувачується.

Компанія “Ostexpert Limited” вважається підконтрольною Онищенку. Щодо Gut Einhaus Liegenschafts GmbH, то дані компетентних органів Федеративної Республіки Німеччина вказують на те, що тільки 11 % статутного капіталу належать “Ostexpert Limited”, проте раніше компанія Онищенка була єдиним акціонером, 18.09.2019 89 % акцій були переуступлені, 26.10.2019 росіянка Дар’я Вакуліна була призначена одноосібним керівником, а Онищенко звільнений. Разом з тим, засновниками в рівних долях російського ООО “Юго-западная промышленная компания” є Онищенко та Вакуліна, а остання також є генеральним директором.

ООО “Юго-западная промышленная компания” включено до російського реєстру компаній у лютому 2021 року і спеціалізується, в тому числі, на розведенні коней. Онищенко фігурує в реєстраційних документах як громадянин РФ.

Вищий антикорупційний суд вважає, що майно, оформлене на німецьку компанію, може підлягати спеціальній конфіскації у справі Онищенка, тому погодився накласти арешт.

Нагадаємо: У травні 2020-го суд Німеччини відмовив в екстрадиції колишнього депутата Верховної Ради України Олександра Онищенка. У поясненні до ухвали зазначалося, що “існує значна ймовірність” того, що в разі екстрадиції Онищенка “не буде дотримано мінімальних стандартів міжнародного права щодо умов утримання в тюрмах”, у тому числі й Європейської конвенції з прав людини. А тому екстрадиція Онищенка недопустимою.

За версією НАБУ, Олександр Онищенко є засновником та керівником злочинної організації, учасники якої в період з січня 2013 року по червень 2016 року здійснили  розкрадання коштів під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з компанією “Укргазвидобування”.

За попередньою інформацією, детективи встановили причетність до участі у “газовій схемі” 29 осіб.

 

Нардеп від “Слуги народу” задекларував купівлю телеканалу як подарунок від батьків

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 16:48. УП

Народний депутат від “Слуги народу” Олексій Ковальов задекларував купівлю “4 каналу” за більше ніж 4 мільйони гривень як подарунок від батьків.

Джерело: декларація про суттєві зміни майнового стану нардепа від 29 грудня

Деталі: Згідно з документом, 24 грудня депутат отримав у подарунок 50% у статутному капіталі ТОВ “ТРК “Інтеррадіо” від Івана Ковальова (ймовірно батько –ред) та ще 50% від Наталії Ковальової (ймовірно мати).

Вказана вартість обидвох подарунків – по 2 181 755 гривень.

Цього ж дня, за даними декларації, нардеп отримав від Івана Ковальова подарунок 39% у статутному капіталі ТОВ “Ар Ті Ай Продакшн” (ціна – 195 000 гривень)

Згідно з даними з відкритих джерел, ця компанія займається виробництвом кіно-, відеофільмів та телевізійних програм.

Що передувало: 28 грудня стало відомо, що народний депутат від “Слуги народу” Олексій Ковальов купив у екснардепа Дмитра Добродомова “4 канал”.

У коментарі УП нардеп заперечив участь Офісу президента в купівлі “4 каналу” і сказав, що актив було придбано “на грошові кошти родини”.

У кінці 2020 року Ковальов задекларував 540 тисяч гривень на банківському рахунку, 4 мільйони гривень і 101,45 тисячі доларів готівкою. Його єдиний постійний дохід – депутатська зарплата.

Згідно з відкритою інформацією – у нардепа немає житла. Він задекларував два будинки матері на Херсонщині, її ж земельну ділянку, а також зазначив, що орендує квартиру майже на 70 квадратів у Києві. Також його матір має автівку BMW X6 2020 року випуску, яка коштувала понад 2,7 млн грн.

 

ОАСК відкрив провадження за позовом Януковича – нардеп

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 17:25. уп

Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом Віктора Януковича до Верховної Ради у спорі щодо визнання факту його самоусунення від здійснення конституційних повноважень президента України.

Джерело: представниця Верховної Ради в Конституційному суді нардеп від “Слуги народу” Ольга Совгиря в Telegram

Деталі: За даними Совгирі, суд призначив розгляд справи з викликом сторін на 10:15 16 лютого 2022 року.

Янукович просить встановити відсутність у Верховної Ради компетенції (повноважень) на прийняття актів про самоусунення президента України.

В ухвалі суду вказано, що адресою для листування із позивачем є місто Ростов-на-Дону (Російська Федерація), зазначає нардеп.

 

Рада покличе науковців на поміч у писанні законів

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 13:38. уп

При голові Верховної Ради створять Науково-консультативну раду, до якої увійдуть науковці, і яка працюватиме над покращенням українського законодавства.

Джерело: спікер ВР Руслан Стефанчук у Facebook

Пряма мова Стефанчука: “Щойно підписав розпорядження про утворення Науково-консультативної ради при голові Верховної Ради.

Щиро сподіваюсь, що разом ми не просто підвищимо якість законодавства, але й відновимо суспільну довіру до законодавчої влади. Нехай 2022 рік буде щедрим на якісне законодавство!”

Деталі: До Науково-консультативної ради увійдуть майже 90 фахових, авторитетних науковців і практиків у сфері права.

За словами Стефанчука, академіки, член-кореспонденти, доктори наук, професори, кандидати наук допомагатимуть в розробці важливих законопроєктів.

Також вони напрацьовуватимуть концепцію розвитку законодавства та його галузей, займатимуться систематизацією та моніторингом результатів законодавчої діяльності парламенту.

 

Не змарнувати потенціал України!

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 17:00. УП

З великою тривогою та водночас з надією про краще майбутнє нашої держави ми підводимо підсумки 2021 року.

Сьогодні російський лідер загрожує всьому цивілізованому світу, виставляючи різноманітні ультиматуми і погрожуючи ескалацією та розширенням географії збройного конфлікту в Україні.

Він уперто наполягає на розподілі світу на блоки, підпорядковані світовим гігантам, і мріє про поновлення СРСР чи Російської імперії. Він розуміє тільки силу і, не зустрічаючи зрозумілої йому відсічі, переходить усі можливі червоні лінії, хоч сам знущально виставляє їх для інших.

У світі, схоже, немає реальних планів загнуздання агресора: попередження не діють на того, хто пішов ва-банк.

Проте є водночас і добра новина: ключ до трансформації самої Росії – в Україні, у стінах Святої Софії. Саме духовна сила українців й готовність їх до захисту своєї волі та незалежності визначать долю цього затяжного конфлікту.

Чи готові українці до цієї місії?

Без сумніву, наша країна, зокрема й нинішнє її керівництво, має цілу низку позитивних здобутків: відкриття ринку землі, допомога внутрішнім переселенцям, успішні дипломатичні ініціативи, зокрема, створення “Кримської платформи” та інші. Але очікуваних системних змін на краще не сталося. Навпаки – наростає політична криза, на неї нашаровуються кризи економічна й енергетична.

Всі вони є наслідком не лише непрофесійності керівництва держави, а й його небажання прислухатися до остережних голосів.

Влада не звертає належної уваги на критику, не дослухається навіть до слушних рекомендацій опозиції, не звертає увагу на експертну думку і навіть у своїх лавах не хоче чути заперечень, позбавляючись критиків і замінюючи високопосадовців, якщо їхні позиції суперечать бажанням офісу Президента.

Нас тривожить, що нечисленні проросійські політичні сили в Україні дисципліновані та відмобілізовані, немовби керуються з єдиного центру. Натомість широкий загал проукраїнських політиків такої консолідованості, на жаль, не виявляє.

Ми вдячні багатьом із них за належні державницькі кроки й нейтралізацію підступних задумів прихованих ворогів, однак реальністю є й інше. Взаємна боротьба, амбіції бачити тільки себе національним лідером, неспроможність поставити інтереси держави вище за свої партійні й особисті інтереси – все це демотивує й розколює суспільство.

За таке взаємопоборювання чи не найбільша відповідальність лягає на Президента Володимира Зеленського і його правлячу партію, які сьогодні уособлюють українську владу.

З усього видно, що владна верхівка вправно освоїла ті видимі й потаємні інструменти системи, яку вона покликана була змінити.

Ми поділяємо тривогу українських правозахисників, які фіксують численні випадки порушення прав людини, нехтування верховенством права, руйнування парламентаризму, намагання перетворити суддів на слухняних виконавців волі офісу Президента України.

У стосунках з олігархами Президент Зеленський переймає російські засоби їх приборкання та повного підпорядкування владі.

Замість відділення бізнесу від влади, чого очікувало суспільство від нової керівної сили, в політиці чинного Президента щораз більше проявляється прагнення контролювати бізнес і прибрати своїх конкурентів з політичного ринку. При цьому рівень політичної корупції в правлячій політичній силі настільки високий, що це прямо суперечить мандатові, отриманому Президентом Зеленським на виборах 2019 року.

Помітними стають спроби зменшити в країні політичну свободу. Знову з’явилися “темники”, наявні ознаки цензури. Діалог з громадянським суспільством зводиться до рівня окремих пресконференцій та слухань на засіданнях парламентських комітетів.

Влада намагається “зачистити” медіаринок, використовує правоохоронні органи і суди для залякування своїх опонентів і протестних громадянських рухів. Прикладом можуть слугувати десятки кримінальних проваджень, відкритих проти чиновників місцевої влади Києва, які тривають вже більше ніж пів року.

Мета очевидна: перебрати під свій контроль більшість повноважень КМДА щодо Києва і заодно очорнити Віталія Кличка з його найменшим антирейтингом в 12%.

Вручення підозри у вчиненні державної зради та сприянні терористичній організації Петру Порошенку – один із проявів небезпечного крену в політиці Президента Зеленського. Обидва ці формулювання передбачають наявність прямого умислу на скоєння дій, кваліфікованих саме таким чином.

Підозра має бути обґрунтованою, але в офіційній версії вона не містить жодного аргументу, який би доводив такий умисел. Тому вона є юридично нікчемною і свідчить про очевидне політичне переслідування чинним Президентом свого опонента.

Як можна не бачити, що таке переслідування стане щедрим подарунком державі-агресору й викличе чергове розчарування союзників України, допомога з боку яких в умовах російської агресії є необхідною передумовою нашої перемоги?!

Це переслідування лише поглибить розкол у державі, оскільки сподобається одним й гальванізує протест з боку інших. Чи цього хоче Президент Зеленський, коли на кордонах нашої країни стоять ворожі війська?

Так, ми усвідомлюємо, що в умовах граничних геополітичних викликів керівництву держави хотілося б мати суспільство, яке слухалось би його керма. Проте спроби зібрати це суспільство в “один кулак”, згортаючи демократичні свободи й нарощуючи елементи авторитарності, насправді є погибельними, оскільки неминуче вестимуть до подальшого зловживання владою, а тоді до фактичного поглинання країни авторитарною Росією.

Натомість країну можна і треба консолідувати, опанувавши якісно іншу методологію, до якої не звикла наша система державного управління, а саме: невтомного узгодження своїх дій з політичними партнерами й опонентами, пошуку спільної стратегії національного розвитку на основі спільної ціннісної платформи.

Більша відповідальність, яка завжди лягає на чинну владу, не знімає відповідальності за стан справ у державі з політичної еліти та громадянського суспільства загалом.

Невимовно боляче дивитися на те, як взаємна ворожнеча – отой бич української історії – вкотре підриває наші сили й національні шанси.

Єдине розділення, яке мали б дозволити собі українці в цей відповідальний момент, – це розділення на тих, хто особисто захищає країну від російської агресії, і тих, хто їм допомагає її захистити. Адже саме це й допомогло нам вистояти 2014 року.

Не забуваймо, що в Кремлі добре знають наш національний характер, зокрема знають про руйнівну силу наших стихійних “чорних рад”. І не лише знають, а й на них розраховують і їх повсякчас провокують. Тому ще і ще раз закликаємо усіх нас: стишімо запал міжпартійних і міжособистісних суперечок! Навчімося розрізняти головне від другорядного – і єднаймося у цьому головному!

У 2010–2013 рр. наша Група намагалася остерегти Віктора Януковича та його команду, що політичний режим, який ігнорує громадянське суспільство, порушує права людини й не дотримується верховенства права, приречений на поразку. В цих умовах влада швидко втрачає легітимність.

Сьогодні ми хотіли б спрямувати свій остережний голос як до Президента Зеленського, так і до всіх учасників політичного процесу. Потенціал України неймовірний, і гріш ціна буде всім нам, якщо ми його змарнуємо!

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

 

МІНУС МЕДВЕДЧУК ПЛЮ ПОРОШЕНКО – субєктивні підсумки 2021-го.

Роман Кравець, Роман Романюк УП. 30.12.21

Офіс президента пішов війною на Ріната Ахметова. РНБО заблокувала мовлення 112, Newsone та ZIK. Арсен Аваков пішов у відставку. Віктор Медведчук перебуває під домашнім арештом. Петру Порошенку оголосили про підозру у державній зраді.

Ще на початку 2021 року такі заголовки нагадували першоквітневі жарти або  здавалися якимись уривками із фантастичних оповідань про українську політику.

Однак, все вищеперераховане справді сталося на наших з вами очах у 2021 році.

Так вже склалося, що кожного року в українській політиці відбувається маса гучних подій, які часто не мають ніякого продовження чи просто випадають із порядку денного.

“Українська правда” вирішила підбити виключно головні політичні підсумки 2021 року, які матимуть своє продовження і наслідки у 2022.

Переосмислення ролі РНБО

По своїй суті РНБО – це координаційний орган з питань безпеки, який очолює президент України.

За великим рахунком, це аналітичний центр, в який керівники різних органів влади, державних установ і відомств надають свою експертизу. На основі цих даних РНБО напрацьовує рекомендації та проекти рішень президента.

За останній рік Володимир Зеленський наділив Радбез значно потужнішою роллю.

За останній рік засідання Ради нацбезпеки стали не просто форматом великої безпекової наради, у якій бере участь все керівництво країни. Тепер це по суті єдиний орган влади.

Завдяки колективним рішенням РНБО, президент вводить санкції протиВіктора Медведчука, Дмитра Фірташа, Павла Фукса, воює зконтрабандистами, виганяє “ворів у законі” з країни.

Засідання РНБО стали регулярним явищем – вони відбуваються ледь не щотижня і роблять чимало галасу у медіа. Однак, у своїй діяльності цей орган зациклився на внутрішніх загрозах. За даними УП, за весь рік РНБО не змогла провести засідання, на якому обговорювали чи приймали рішення щодо можливого вторгнення РФ.

Мінус Медведчук

Завдяки роботі Ради національної безпеки і правоохоронних органів з політичної карти зник кум Путіна Віктор Медведчук.

Ще наприкінці року Медведчук фігурував у соціологічних дослідженнях як потенційний кандидат у президенти від партії ОПЗЖ. Деякі опитування давали йому навіть близько 8% підтримки. Як розповідали раніше джерела УП в ОПЗЖ, Медведчук мав чималі амбіції і конкурував за лідерство у партії із Сергієм Льовочкіним.

Завдяки безперервній появі на каналах 112, ZIK та Newsone Медведчук мав шанси укріпити свої позиції.

Але у ніч на 3 лютого мрії кума Путіна накрилися мідним тазом. У ту ніч РНБО заблокувала роботу його каналів та наклала санкції на гаманець Медведчука Тараса Козака.  Згодом під сакції потрапив і кум Путіна разом зі своєю дружиною Оксаною Марченко.

Наразі Медведчуку висунуто підозру у державній зраді у справі щодо закупівлі вугілля в терористичних організацій. Будучи народним депутатом, він більше не відвідує засідання парламенту та сидить під домашнім арештом.

Звільнення Авакова

Впродовж останніх семи років міністерство внутрішніх справ міцно асоціювалося з прізвищем Арсена Авакова. Однак, з літа 2021 року це міністерство очолює Денис Монастирський, який свого часу був помічником колись близького до Авакова нардепа Антона Геращенка.

Здавалося, що Арсен Борисович буде триматися за свою посаду всіма можливими способами, однак відставка відбулася досить тихо і доволі неочікувано.

13 липня Аваков опублікував заяву про звільнення за власним бажанням на своїй сторінці у Facebook.

“Я побачив, що у наших відносинах (з президентом – УП) залишилося мало можливості в дискусії…

Побачив, що у президента також склалося відчуття дискомфорту через цілу низку речей. Коли кількість посіпак та негідників, які в вушка вкладають різні речі, перевалило за межу, і у президента не вистачило, можливо, бажання цьому опонувати – я зрозумів, що настав момент, коли треба прощатися”, – так Аваков пояснював в інтерв’ю УП причини свого звільнення.

Вже 15 липня Рада звільнила тодішнього міністра внутрішніх справ. Наразі Арсен Борисович є одним із критиків оточення Зеленського.

У команді ж президента ставляться до Авакова з пересторогою, вважаючи, що саме він стоїть за останніми відео-зливами хамства колишнього замміністра Олександра Гогілашвілі та народного депутата Миколи Галушка.

Закон про олігархів

Наступного року РНБО не залишиться без роботи і без масової уваги суспільства. У травні 2022 року запрацює закон про олігархів.

Згідно з цим законом, саме РНБО визначатиме, хто в нашій країні є олігархом, а хто – глядачем у залі. Також Радбез має запустити публічний реєстр олігархів.

У законі Зеленського є лише чотири критерії, за якими визначатимуть належність людини до класу олігархів (для потрапляння в реєстр треба відповідати трьом з чотирьох):

– участь в політичному житті;

– вплив на медіа;

– монопольне становище на якомусь ринку;

– наявність активів на 1 млн прожиткових мінімумів (2,27 мільярда гривень або близько 83 мільйонів доларів).

Олігархи будуть змушені подавати фінансові і майнові декларації та обов’язково повідомляти про свої зустрічі з офіційними особами типу народних депутатів, міністрів та інших.

Розставання з Разумковим

По суті, закон про олігархів призвів до “розлучення” Володимира Зеленського із Дмитром Разумковим.

Насправді неприязнь між Офісом і ексспікером почалася давно.

Разумков тривалий час дратував оточення Володимира Олександровича. Ледь не від самого початку його роботи спікером парламенту у Зе!Команді нарікали на Разумкова і звинувачували у некомандній грі, мовляв: “Діма займається власним іміджем, а не працює на президента. А ми всі працюємо тут на президента”.

Колишній спікер Ради справді показово підкреслював свою самостійність, наприклад, коли утримувався під час голосування РНБО щодо санкцій Медведчука або коли публічно конфліктував із секретарем РНБО Даніловим.

Масла у вогонь підливали постійні чутки щодо можливого політичного майбутнього тодішнього спікера ради.

Офіційно до звільнення Разумкова призвело відправлення закону про олігархів на експертизу до Венеційської комісії. Команда президента відразу звинуватила тодішнього спікера у заграванні з олігарахами і спробі заблокувати президенський закон. Неофіційно причина простіша – Банкова намагалася позбутися Разумкова як потенційного конкурента, щоб до наступних парламентських виборів суспільство почало забувати про його ім’я, як це сталося, наприклад, у випадку з Олексієм Гончаруком та його Кабміном.

Перед голосуванням за його звільнення “Слуги народу” зібралися у Трускавці, де Зеленський та голова фракції Давид Арахамія переконували депутатів відправити Разумкова у відставку.

Тож, відразу після вікенда у Трускавці парламент звільнив голову ВРУ.

Після відставки Разумков пересів у сесійну залу – на галерку позаду місця фракції “Європейська солідарність” та створив міжфракційне депутатське об’єднання. У це МФО ввійшло більше 20 народних депутатів, більша частина яких є чинними членами фракції “Слуга народу”. Хоч офіційно ці депутати не вийшли з фракції, але за даними УП, у питаннях голосувань вони більше не координуються з керівництвом фракції Зеленського.

І для “Слуги народу” це стало реальною проблемою, адже своїх 226 голосів назбирати їм стало значно складніше. Через це монобільшість змушена співпрацювати на постійній основі з групами “Довіра” та “За майбутнє“.

Війна з Ахметовим

2021 рік точно запам’ятається тим, що Володимир Зеленський пішов війною на Ріната Ахметова.

Треба віддати належне, що влада завдала декілька економічних ударів по бізнесу Ріната Леонідовича.

Звісно, що Офіс президента подає цю історію як боротьбу з олігархами. Однак все набагато складніше. Рінат Ахметов справді був проти прийняття закону про олігархів і він справді не підтримував звільнення Дмитра Разумкова з посади.

Однак, як розповідають джерела УП, корінь цього конфлікту ховається у дефініції “повага”. Начебто, під час деяких особистих розмов Зеленський поводився з власником ДТЕК наче з підлеглим і зловживав словосполученням: “Ви що не розумієте? Я президент України”.

Переказують і інші слова президента. Наприклад, у випадку, коли він казав Ахметову підтримати відставку Разумкова і додавав: “Ви не зрозуміли, це не прохання”.

Конфлікт дійшов до того, що вся влада повністю ігорує ефіри телеканалів “Україна” та “Україна 24”, а президент на прес-марафоні публічно попередив українців про підготовку державного перевороту за участі найбагатшого українця.

У відповідь на каналах Ахметова лунає регулярна критика у бік президента та його оточення вустами блогерів Дмитра Гордона та Доктора Комаровського, колишніх прем’єрів Арсенія Яценюка, Володимира Гройсмана, Дмитра Разумкова та інших.

Підозра Порошенка

Під кінець року про підозру у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій оголосили Петру Порошенку. Згідно з текстом підозри, предмет державної зради полягає у закупівлі вугілля, яке видобували у непідконтрольних районах Донбасу.

У цій же справі фігурує також Віктор Медведчук. Очевидно, що Офіс президента зацікавлений медійно закріпити за Порошенком образ спільника Медведчука, аби вдарити у саме серце проукраїнського електорату “Європейської солідарності”.

Однак, як показав приклад із плівками Медведчука, ядро Порошенка не особливо поспішає вірити в таку інформацію.

Фізично Петро Олексійович так і не отримав своєї підозри. Він перебуває у своєму “європейському турне” і обіцяє повернутися після новорічних свят.

Поки Порошенко роздумує над датою свого повернення, Печерський суд вже дозволив його затримати та примусово доставити у суд для обрання міри запобіжного заходу.

Що буде далі з Порошенком – стане відомо уже після Нового року.

Роман Кравець, Роман Романюк, УП

 

Не тільки “перемоги”: як змінилася європейська політика України за 2021 рік

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 13:05 — СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА.

Чим став 2021 рік для нашої держави на шляху до ЄС та НАТО – кроком вперед, чи назад, чи тупцюванням на місці?

На це запитання не так просто відповісти, як часом видається. Багато хто з нас має особисті суб’єктивні чи навіть емоційні оцінки з цього приводу, але якою є об’єктивна картина? Щоби допомогти її з’ясувати, а також підбити підсумки 2021 року, ми визначили по п’ять ключових “зрад”, “перемог” та “бентег”, тобто найвизначніших подій чи тенденцій у сферах, якими опікується “Європейська правда”.

Цей текст допоможе і вам зважити виклики та досягнення, а минулого року не бракувало ані одних, ані інших.

П’ять перемог: майже все про безпеку

Кримська платформа, “Байрактари”, евакуація з Афганістану, кінець епопеї з локалізацією, “перезавантаження” у проблемних сусідів.

Найголовніше досягнення 2021 року в дипломатії взагалі не викликає сумнівів, хай воно і не є “євроінтеграційним”. Це, звісно ж, створення Кримської платформи – нового постійнодіючого міжнародного формату, що об’єднує зусилля друзів України задля повернення Криму. Це сталося уперше від початку протиправної анексії та окупації півострова Кремлем, а це саме по собі робить подію знаковою.

Але найголовніше – те, що Кримська платформа знайшла підтримку. І йдеться не тільки про саміт 23 серпня 2021 року, що зібрав небачений у Києві рівень іноземних учасників (деталі – у статті “Ляпас для Росії з 4 континентів“). Ще важливіше, що за чотири місяці відтоді посилання на “платформу” увійшло до рішень купи іноземних та міжнародних органів, аж до резолюції Генасамблеї ООН.

Саме так формується звичаєве міжнародне право. Цей процес довгий, але він дуже потрібен Україні, щоби зробити боротьбу за повернення Криму безальтернативною не лише для нас, а й для інших держав світу.

Перемогою року стали також нові постачання летальної зброї від країн НАТО, включно з турецькими “Байрактарами”. Ударні безпілотники, що стали легендарними після останньої вірмено-азербайджанської війни, не мають аналогів у розпорядженні держави-агресора та змінюють баланс сил, що підтвердила істерика Кремля та його союзників у ЄС після першого успішного застосування “Байрактарів” на Донбасі.

Та й загалом турецький трек нашої зовнішньої політики є дуже успішним (до речі, нагадаємо про відеоінтерв’ю нашого нового посла у Туреччині).

Третя перемога – знову у сфері безпеки. Йдеться про події в Афганістані. У серпні, після виведення військ США, тамтешня влада впала за лічені дні, що стало несподіванкою для усього Заходу. Евакуація громадян з Афганістану відбувалася в умовах повного хаосу. Чимало європейських гігантів, включно з Німеччиною, виявилися неспроможними швидко реагувати на ті події, а от Україна показала себе дуже добре та вивозила з Кабула не лише своїх, а й громадян держав-союзників. Навіть Штати у якийсь момент просили Україну про допомогу.

Черговий український евакуаційний борт став останнім цивільним рейсом із захопленого талібами аеропорту. Детальніше про те, як це відбувалося, розповів ЄвроПравді посол України.

Топ-перемога проєвропейських сил у грудні – те, що під час ухвалення “закону про локалізацію” Україна не створила собі конфлікту з Євросоюзом, США та іншими партнерами. “Така собі перемога – самі створили проблеми і самі виправили”, скажете ви, і будете праві. Однак загроза, створена популістами у новому парламенті, була дуже серйозною, про що не раз розповідала ЄвроПравда. Та зрештою скандальний закон ухвалили без норм, які створювали проблеми.

І, нарешті, номер п’ять нашого рейтингу – зміна влади у Молдові та Чехії, що завершилася цього року.

Ці події не залежали від України, але мають непересічне значення для нашого європейського майбутнього. Щоби переконатися у цьому, прочитайте короткий огляд Монобільшість без Зеленського: що змінять для України вибори у Молдові. А про очікування від Чехії, де президент Мілош Земан втрачає вплив, розповів наш посол у цій країні.

Треба підкреслити: це не повний перелік “перемог”, за місце у ключовій п’ятірці була конкуренція (наприклад, ми не згадали про повернення “скіфського золота”, про історичне рішення ЄСПЛ щодо Криму або про підписання перших декларації про підтримку вступу України до ЄС). Однак важливо те, що жодна з цьогорічних перемог не пов’язана із проєвропейськими реформами.

Це відверто непокоїть.

А от зради щодо реформ – є.

П’ять поразок України

Зеленський “кидає” США, проблеми з реформами, викрадення Чауса, Білорусь, Грузія.

Безперечний номер один серед “зрад”, про які писало наше видання за рік – це намагання влади України “кинути” Захід, не виконуючи юридичні зобов’язання та особисті гарантії щодо реформування нашої держави.

Причому провідна роль тут належить президенту Зеленському, який давав добро на порушення того, що він обіцяв особисто президенту США, в тому числі на їхній зустрічі, якої команда Зеленського так довго домагалася. Це і порушення принципів корпоративного управління, і абсолютно ганебна для нашої держави історія з обранням глави САП… Усе це додатково знижує шанси на прорив у відносинах України з НАТО у 2022 році, на який так розраховує Зеленський.

Та проблема полягає не лише в обмані нашого ключового зовнішньополітичного партнера. Гальмування реформ, які потрібні передусім Україні, є самостійною та дуже серйозною проблемою. Але, окрім того, це шкодить відносинам з ЄС та НАТО.

Історія із САП дозволяє противникам України стверджувати, що боротьба з топ-корупцією не є пріоритетом. Дещо тішить, що після дуже серйозного тиску з боку суспільства та західних партнерів були ухвалені зміни до судової реформи, що в ідеалі мають перезавантажити корумповану судову систему, але наразі вони не втілені. Закон про реформування СБУ (про що окремо ще згадаємо) так і не був ухвалений через спротив самої служби та кількох депутатів від партії влади… Втім, треба підкреслити, що незворотності по жодному з цих треків немає.

Ще одна безсумнівна “зрада” 2021 року – це історія з викраденням із Молдови екссудді Чауса, яке здійснили українські спецслужби, наробивши купу “смішних” помилок та створивши серйозні проблеми у відносинах Києва та Кишинева. Значення цієї події часто переоцінюють, що також робити не варто. Ні, Чаус не стоятиме між нашими державами вічно. Молдова, за даними наших джерел, вже готова переступити через цю проблему і співпрацювати з керівництвом України. Однак шкода, що Зеленський так і не знайшов сил вибачитися перед сусідами за це, хоча б неформально.

І нарешті, у списку “зрад” є дуже різні за суттю, але однаково сумні за наслідками для України події у двох державах нашого регіону.

Білоруський диктатор Александр Лукашенко у 2021 році оговтався від революції та ще більше укріпився у владі, одночасно продовжуючи поступатися суверенітетом на користь путінської Росії. Про небезпеки цього сказано багато, а ми нагадаємо лише про те, що на сайті ЄвроПравди створений розділ аналітики про події у Білорусі.

А ще однозначною “зрадою” є розвиток подій у Грузії, де внутрішній політичний конфлікт дедалі більше заважає рухові держави до ЄС і НАТО. Попри те, що обидві ключові сили – чинна партія влади “Грузинська мрія” та партія Саакашвілі “Єдиний національний рух” – є виражено прозахідними, їхній конфлікт дійшов межі, коли руйнує рух держави на Захід. Те, що у 2021 році Міхеїл Саакашвілі (у боротьбі з яким грузинська влада часом втрачає розум) повернувся до Грузії та сів у в’язницю, додало факторів нестабільності. Хоча лінія неповернення ще не перейдена, розвиток подій аж ніяк не тішить (ось тут можна читати аналітику про Грузію).

А ще він дуже шкодить Україні. Із відсуванням Тбілісі від перспективи вступу до НАТО Україна також автоматично віддаляється від Альянсу, бо наші держави там часто сприймають у парі.

Рік “бентег”

Донбас, відносини з США, реформа СБУ, перегляд Угоди про асоціацію, Німеччина та газ.

Та найбільше минулого року було тих сфер, де не можна говорити ані про “зради”, ані про “перемоги”. Тих, де ми на роздоріжжі, або у стані стагнації, або стоїмо на межі якоїсь із “червоних ліній”.

Це, зокрема, тематика Донбасу.

З одного боку, чекати жодних проривів тут не варто, бо вирішення конфлікту блокує особисто Путін, і жодні нові формати чи пропозиції не здатні принести зміни, доки цього не бажає Кремль. А якщо той забажає – то й нові формати не потрібні. З іншого боку, українська влада продовжує підігрівати очікування, мовляв, компроміс ось-ось, він близько – а потім зраджує сподівання тих, хто повірив у таку можливість.

Крім того, постійні пошуки нових аргументів, що переконали би Путіна, створюють теоретичну небезпеку того, що Київ одного дня припуститься помилки (як це ледь не сталося минулого року із “прямими переговорами”). Одним словом, “бентега”…

На другому місці – відносини з США.

Попри неодноразове порушення Банковою своїх зобов’язань, Україна лишається для Штатів важливим партнером, і це добре. У 2021 році ми оновили угоду про стратегічне партнерство, відбувся візит президента. Тобто ніби все за планом… Але далеко не тією мірою, як хотілося б.

Байден довів, що він не є “проукраїнським” президентом настільки, як на це дехто розраховував. Санкції проти “Північного потоку-2” скасовані. Діалог з РФ у Вашингтоні сприймають як щось обов’язкове… І утриматися в переліку пріоритетів США надалі буде непросто.

Третя “бентега” – це оновлена Німеччина.

Після перезавантаження влади Берлін шукає себе, а той факт, що коаліцію формують відразу три політичні сили, робить цей пошук ще складнішим. Чи запрацює російський газогін та за яких умов; чи буде Німеччина активною в переговорах щодо Донбасу; чи не візьмуть гору прибічники економічної нормалізації?

Відповіді на ці питання Берлін лише визначає, і Україна має бути активною в цьому процесі.

Наступні два пункти – про реформи. “Європейська правда” дуже детально писала про реформу СБУ, і ми відверто розраховували, що цього року закон буде ухвалений – але не склалося. В останньому проєкті дійсно є певні недоліки, але ще сильнішими є зусилля противників реформування. Що ж, голосування за реформу змістилося на початок 2022 року. А ми і далі будемо слідкувати за процесом, у тому числі у тематичному розділі.

І п’ята “бентега” – це оновлення Угоди про асоціацію, що стало пріоритетом української влади, але наразі не принесло відчутних успіхів. І перепоною є, серед іншого, дії України. У тому числі – непоспіх у реформах.

Що ж, все це означає, що у 2022 році на нашу державу чекають серйозні виклики. Але жоден із них не є нездоланним.

І насамкінець – ще одна “бонусна перемога”. Але не держави, а суспільства. Наприкінці 2021 року один із рейтингів засвідчив рекордну підтримку західного вектора розвитку України: вступ до ЄС підтримують 67% українців, до НАТО – 59%. Це робить європейський вибір України незворотним і обмежує тих у владі, хто хотів би його підважити. Отже, працювати є над чим і є заради чого.

А за перебігом реформ та відносин із ЄС у новому 2022 році, як завжди, слідкуйте на сайті “Європейської правди”.

 

2021 – прокуратура припинила працювати на публіку і почала для громадян  

ЧЕТВЕР, 30 ГРУДНЯ 2021, 14:00. УП

ІРИНА ВЕНЕДІКТОВА, Генеральний прокурор України

Зізнатися відверто, для Офісу Генпрокурора рік видався важким, та і для мене особисто теж.

Складним передусім тому, що ми багато чого робили вперше: чистили кадри, добирали нових працівників, притягували до кримінальної відповідальності найбільш великих із великих. Іншими словами, навчились брати відповідальність на себе, а не перекладати на інших, що давно стало традицією в Україні (на жаль).

В році, що минає, нам дякували і нас критикували одночасно. Я з повагою ставлюся до конструктивної критики і намагалась негайно на неї реагувати.

Цьогоріч ми відправили на лаву підсудних одразу у двох кримінальних провадженнях вже колишнього Голову Конституційного суду України. Один із обвинувальних актів – за злочини проти правосуддя.

В прийдешній 2022 ми також входимо із 9 притягнутими до відповідальності за моєї каденції народними депутатами України: за кнопкодавство, неправомірну вигоду, брехню в деклараціях, державну зраду.

Справи щодо 3 із них – вже у суді і ми наполегливо працюємо, щоб отримати справедливі вироки у них.

Певно найгучнішими цьогоріч стали два повідомлення про підозру нардепові у державній зраді, а також замаху на розграбування національних цінностей і сприянні діяльності терористичних організацій.

Скептики вважали, що цей дракон нам не по зубах. Але закон для всіх один і ніяке кумівство його не зупинить.

У вугільній справі він був одним із перших підозрюваних, однак ми як і обіцяли, крок за кроком, викриваємо причетних до організації незаконних поставок вугілля із підконтрольних терористам ЛНР та ДНР територій.

Мені по-людськи неприємно і десь навіть боляче, що лава підозрюваних збільшується, а особи, з якими доводиться мати справу – люди з електоральною підтримкою. Втім, електоральними симпатіями слід користуватись під час виборчих кампаній, а не з метою порушення закону.

Нагадаю, що розраховувались за вугілля із бойовиками валізами готівки в часи найкривавіших подій у Дебальцевому та Донецькому аеропорту.

Серед підозрюваних вже також міністр енергетики та вугільної промисловості та президент України на той час.

Деолігархізація  стала одним із слів року в Україні. Справа Приватбанку – це деолігархізація в дії. Мало хто вірив, що цього дракона хтось хоча б спробує побороти. Ми довели, що їх реально впіймати навіть на льоту при спробі втечі.

Провадження щодо виведення коштів із Привату перед його націоналізацією розслідувалось із 2017 року.

В січні 2021-го я увійшла до групи прокурорів у ньому, дала необхідні вказівки і призначила експертизи, які встановили збитки у понад 8,3 мільярда грн за двома епізодами злочинної діяльності топ-менеджерів банку.  І вже в лютому і березні п’ятеро високопосадовців одержали погоджені мною підозри.

Нині ми активно рухаємося у розслідуванні, щоб передати цю справу до суду.

Хочу ще раз пояснити – НАБУ і САП не можуть ефективно працювати без підтримки Генпрокурора, не дивлячись на імена і прізвища – так вже вибудувана логіка КПК.

Я точно знаю, що нам вдалося сформувати конструктивні і довірливі відносини як із нашими партнерами із НАБУ, так і з колегами із САП.

Ми багато чого вже зробили разом, а ще більше нам доведеться зробити в майбутньому. Спільна робота триває щоденно і я дуже ціную такі стосунки і довіру, що виникла між партнерами.

Ми серйозно зайнялися повернення розкрадених активів банків та покаранням тих, хто ошукав вкладників. Це питання вперше потрапило до структурного маяка МВФ і ми тепер публічно звітуватимемо про активність на цьому напрямі.

Офіс Генпрокурора координує розслідування у провадженнях стосовно ТОП-10 боржників Нацбанку та Фонду гарантування вкладів. Їх сукупна заборгованість перед вкладниками, не покрита виплатами Фонду – понад 120 мільярдів гривень.

За нашими даними, частина цих коштів, банально розтрачена та розкрадена власниками та менеджментом цих установ.

Серед знакових кроків цьогоріч – притягнення до відповідальності ексвласника Дельта банку за розтрату понад 1 млрд грн. Крім нього, повідомлення про підозру одержали Голова Ради директорів та двоє заступників Голови Ради директорів банку, а також директор однієї з пов’язаних фінансових компаній.

Є прогрес також у провадженнях щодо розтрати 2,5 млрд АТ Банк Фінанси та кредит та завершено спеціальне досудове розслідування щодо викрадення 5,5 млрд грн, що належали ПАТ Брокбізнесбанк та Національному банку України.

2021-й вже увійшов у історію відкриттям ринку землі в Україні. В історію прокуратури – рекордним масштабом повернутих державі та територіальним громадам земель.

Це 55 тисяч гектарів – для порівняння уявіть собі, що в той час, коли ми боремось за повернення окупованих агресором Криму та Донбасу, ми не дали вкрасти в держави територію, що дорівнює площі Одеси, Львова та Харкова разом взятих.

Із великих земельних перемог цьогоріч – порятунок від чергової забудови та повернення столиці нижнього каскаду Совських ставків.

Це 19 гектарів дикої природи, де живуть червонокнижні види флори та фауни.

Після трьох років боротьби пліч-о-пліч із громадою та екоактивістами прокурори відстояли це рішення у Верховному Суді.

Топ-завданням ми обрали для себе збереження земель Національної академії аграрних наук України.

Наш своєріднй Ноїв ковчег, що має забезпечити продовольчу безпеку держави, по суті, став наймасштабнішою схемою земельних махінацій в державі.

Прокурори фактично постійно наздоганяють та скасовують в судовому порядку приховані правочини, які систематично укладаються окремими керівниками підпорядкованих НААН установ.

Цьогоріч завдяки нам суди постановили повернути понад 6 тисяч гектарів особливо цінних земель академії, вартістю близько 1,3 млрд грн. Триває боротьба за повернення ще понад 20 тисяч гектарів. Законність діяльності посадовців академії також активно розслідується в кримінальних провадженнях.

Серед топ-досягнень 2021 року – також викриття серйозних земельних оборудок в Одесі зі збитками понад 689 млн грн. Я особисто  погодила повідомлення про підозру 5 членам злочинної організації на чолі з відомим бізнесменом. Серед них: Одеський міський голова,  двоє депутатів, директор департаменту Одеської міськради та колишній прокурор Одеської області.

Завжди приємно і дуже важливо виконувати дані обіцянки. Цьогоріч завершено слідство у материнській справі Майдану.

Це результат 8 років титанічної роботи прокурорів та слідчих ДБР: понад 4500 допитів свідків та потерпілих, 3500 судових експертиз, 2000 оглядів та 1000 слідчих експериментів. Розкрито 1019 злочинів в найтрагічніші дні Революції Гідності.

Серед 10 підозрюваних: колишні Президент, Міністр оборони, Міністр внутрішніх справ, Голова СБУ, їхні заступники та підлеглі правоохоронці.  Крім цього, у 2021 році маємо прорив у вироках за злочини проти Майдану – засуджено майже стільки ж осіб, скільки за 3 попередні роки разом.

Нинішній рік для нас також знаковий, бо ювілейний – незалежній прокуратурі 30 років. І на цьому важливому рубежі ми фіналізували реформу нашої інституції.

Це було безпрецедентне кадрове перезавантаження системи і великий процес зміни структури. Цього березня він завершився запуском 181 нової окружної прокуратури та 30 спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері, які замінили місцеві та військові прокуратури гарнізонів. Ми наповнили їх новою кров’ю через добір із конкуренцією  8 кандидатів на місце.

Після перехідного періоду ми нарешті відродили наші самоврядні органи – Раду прокурорів України та орган, що здійснює дисциплінарне провадження. Це основа нашої незалежності.

Ми створили дуже важливий підрозділ – Спеціалізовану екологічну прокуратуру. Цьогоріч ми провели дуже важливу підготовчу роботу на цьому напрямі, а у 2022 сподіваємось на дієві результати у протидії злочинам проти довкілля. Спеціалізація – наш ключ до ефективності.

Успішно працює також окремий підрозділ боротьби із кіберзлочинами і цей напрям ми активно розвиваємо.

Цьогоріч разом із закордонними колегами ми провели ряд масштабних спецоперацій зі знешкодження кіберугруповань та шахрайських схем. Найбільша – операція Emotet щодо групи злочинців-хакерів, яка за допомогою найпоширенішого у світі шкідливого програмного забезпечення завдала збитків на 2,5 мільярди доларів США.

Департамент протидії катуванням виріс до Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах. Завдяки його зусиллям в державі прийнято Стратегію протидії катуванням у системі кримінальної юстиції.

Пишаємось також тим, що за цей рік Офіс Генпрокурора став міцним запобіжником від протиправних посягань на бізнес.

За нашими спільними із бізнес-асоціаціями попередніми підрахунками, нам вдалося захистити майже 12 мільярдів гривень інвестицій. За рік маємо 70 випадків відновлення справедливості, що сприяли прийняттю бізнесом рішень про вкладення додаткових коштів в економіку нашої держави та створення понад 10 000 робочих місць.

Для посилення ефективності нашого Департаменту війни ми створили при Офісі Генпрокурора Міжнародну раду експертів з питань злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту.

Також цьогоріч вдалося провести важливі перемовини із новим прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом А. А. Ханом щодо співпраці із притягнення до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності на Донбасі та в Криму.

Ми заручилися також підтримкою іноземних колег в питаннях спільної боротьби із корупцією.

У своє професійне свято ми провели масштабний професійний Міжнародний форум Клептократія та незаконні фінансові потоки. Аналогів йому за рівнем представництва інституцій ЄС та світових організацій і фахової дискусії досі не було. Тема форуму – світовий тренд, явища спільні для всіх країн і боротись із якими без синергії зусиль міждержавного і міжінституційного рівня – нереально.

В рамках нашого Міжнародного форуму з кібербезпеки ми також створили платформу діалогу та взаємодії в боротьбі із цими злочинами.

В рамках розслідування великої схеми комп’ютерного шахрайства, ми цьогоріч вперше за часи незалежності передали речові докази у виді рухомого майна – Lamborghini та Rolls Royce, вартістю близько 1 млн євро, німецьким компетентним органам.

За цей час ми буквально виросли на голову в кіберсфері і продемонстрували закордонними колегам, що ми – надійний партнер. Приємно було почути високу оцінку нашої співпраці у Департаменті юстиції США, де я побувала з першим за майже 20 років візитом українського Генпрокурора.

Цей рік можна по праву назвати роком зміцнення і розширення міжнародних контактів Офісу Генпрокурора. Географія робочих відряджень, крім згаданих вже Штатів: Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Естонія, Литва, Чехія. Там ми зустрілися із головним прокурором Євросоюзу Лаурою Ковеші, Президентом Євроюсту Ладіславом Хамраном, Президентом Європейського суду з прав людини Роберто Спано, Генеральним Директором Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству Вілле Італа, Генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич, Секретарем Венеційської комісії Сімоною Гранатою-Менгіні, Комісарами ЄС Дідьє Рейндерсом та Олівером Вергеї, Генсеком Міжнародної асоціації прокурорів Ханом Мораалом, віце-президентом Світового банку Анною Б’єрде, головою Місії МВФ в Україні Іванною Владковою-Холлар, генпрокурорами та керівниками правоохоронних органів цих країн.

Серед найбільш емоційних для мене поїздок – відвідини засідання суду у справі МН17 в Нідерландах, коли свідчили родичі загиблих. Їхні повні горя і надії розповіді – наш стимул рухатися вперед до справедливості і покарання всіх винних.

Ми стали відкритішими до світу і доступнішими для української громадськості. Відвертий і прямий діалог із громадянським суспільством – ключ до довіри. А цьогоріч, за даними опитування проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень, довіра до прокуратури зросла до 27,9%. Працювати є над чим, але це свідчить що ми рухаємося в правильному напрямку.

Ми активно розвивали співпрацю у рамках секторальних майданчиків. Цьогоріч ми вивели на новий рівень взаємодію із медійними і правозахисними організаціями, підписавши меморандум щодо протидії злочинам щодо журналістів. В Офісі Генпрокурора та всіх обласних прокуратурах тепер є конкретні відповідальні за оперативне реагування на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Ми запровадили і новий інструмент для контролю громадськості за ефективністю роботи правоохоронних органів – на оновленому порталі Офісу Генпрокурора тепер є карта Статистика кримінальної протиправності. В ній кожен може відслідкувати ситуацію зі злочинністю в розрізі країни, області і навіть у своїй територіальній громаді.

Також на нашому сайті тепер оприлюднюються і найбільш вагомі результати роботи органів прокуратури.

Ювенальним прокурорам теж є чим пишатися цьогоріч – в Україні почали роботу перші два центри моделі Барнахус. У Вінниці та Миколаєві міждисциплінарні команди в них вже працюють з дітьми-жертвами та свідками насильства в рамках кримінального процесу та надають їм необхідну допомогу.

У 2021 ми голосно заявили про необхідність ратифікації Стамбульської конвенції і продемонстрували на діях пріоритетність напряму боротьби із домашнім насиллям. У квітні я підписала офіційну позицію Офісу Генпрокурора. І наш заклик активно підтримали жіночі організації і рухи, з якими ми зустрічались по всій країні. І наразі перспектива приєднання України до Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами вже набагато ближча.

Поки, на жаль, нам не вдалося переконати суспільство у необхідності ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, але ми над цим дуже активно працювали. Ми пояснювали важливість цього процесу для запуску повноцінного розслідування МКС, щоб дістати руками міжнародного правосуддя вище керівництво країни-агресора за злочини в Криму та на Донбасі.

І, певно, невдачею року можна назвати конкурс із обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ми очікували його завершення ще наприкінці 2020, однак графік і реалії розійшлися. У 2022 рік ми входимо без нового очільника САП і, сподіваюсь, майбутнього лідера і чемпіона цієї надважливої боротьби, за якою спостерігає без перебільшення весь світ.

Ми крок за кроком будуємо інституцію світового зразка із високими стандартами та сучасними інструментами ефективності. Після завершення реформи, ми запустили ще більш амбітний етап перетворень, який продовжимо у 2022.

Нова прокуратура зосередилась на діджиталізації і трансформації робочих процесів. НАБУ і САП нещодавно внесли перше кримінальне провадження до eCase і далі ми розповсюджуватимемо електронне кримінальне провадження на всю систему, щоб оптимізувати та пришвидшити процеси.

Ми запускаємо нову систему оцінювання роботи прокурорів, а ще активно розвиваємо наш кадровий потенціал через підвищення кваліфікації. Ми вперше цьогоріч провели внутрішнє опитування серед прокурорів та почали напрацьовувати спільне бачення нової прокуратури через стратсесії для керівників різних рівнів.

Нашу місію із захисту прав ми почали реалізувати через великий просвітницький проект – прокурори пішли в школи, дитячі табори і виші. Це і превенція, і профорієнтація, і елементарна турбота про майбутнє покоління.

І моя особлива радість 2021 року – створення дитячої кімнати в Офісі Генерального прокурора.

Я дякую всім за це рік: прокурорам і держслужбовцям – за невтомну працю на справді гідний результат, нашим колегам-правоохоронцям – за скоординовані дії, нашим міжнародним партнерам – за підтримку та віру в нас, і скептикам – за сумніви, які спонукали нас здолати не одного дракона.